Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10329
Назва: Компоненти автоматизованої системи для обробки звукових сигналів
Автори: Лукашенко, Валентина Максимівна
Сафронов, Андрій Володимирович
Ключові слова: обробка звукових сигналів;автоматизована система;компресор;еквалайзер;реляційна модель;техніко-економічні параметри
Дата публікації: чер-2026
Короткий огляд (реферат): Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є аналіз сучасних компресорів та еквалайзерів, як автоматизованих систем обробки звукових сигналів та визначення найбільш ефективних моделей за основними техніко-економічними параметрами. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено такі задачі: – проведено аналіз сучасних компресорів, еквалайзерів та їх ролі в автоматизованих системах обробки звукових сигналів; – визначено основні технічні та економічні параметри компресорів, еквалайзерів, що впливають на якість обробки звукового сигналу; – сформовано реляційну модель техніко-економічних показників сучасних компресорів та еквалайзерів; – здійснено порівняльний аналіз характеристик компресорів та еквалайзерів; – побудовано гістограму нормованих показників компресорів та еквалайзерів; – виконано оцінку ефективності сучасних компресорів та еквалайзерів за результатами проведеного аналізу. Об’єктом дослідження є автоматизовані системи обробки звукових сигналів із використанням компресорів та еквалайзерів. Предметом дослідження є техніко-економічні параметри сучасних компресорів, еквалайзерів та їх вплив на якість автоматизованої обробки звукових сигналів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у проведенні комплексного аналізу сучасних компресорів та еквалайзерів, як автоматизованих систем обробки звукових сигналів із використанням реляційної моделі техніко-економічних параметрів. У роботі виконано порівняльне оцінювання характеристик компресорів та еквалайзерів на основі нормованих показників та графічного аналізу, що дозволило визначити особливості їх функціонування та ефективність використання в професійних аудіосистемах. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання проведеного аналізу для вибору компресорів та еквалайзерів у професійних системах обробки звукових сигналів. Результати дослідження можуть бути використані під час проєктування студій звукозапису, концертних аудіосистем, цифрових мультимедійних комплексів та інших автоматизованих систем обробки звукових сигналів. Побудована реляційна модель та гістограми техніко-економічних показників можуть бути застосовані для подальшого аналізу й оцінювання ефективності сучасного аудіообладнання. Проведене дослідження підтвердило ефективність використання методів евристичного аналізу, реляційного моделювання та графічної візуалізації техніко-економічних показників для оцінювання сучасного аудіообладнання. Отримані результати можуть бути використані як теоретична та практична основа для подальших досліджень і вдосконалення сучасних систем цифрової обробки аудіо сигналів, а також при проектуванні та модернізації студій звукозапису, концертних систем, мультимедійних комплексів, телекомунікаційних систем та інших засобів автоматизованої обробки звукових сигналів.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10329
Розташовується у зібраннях:174 Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка (Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані системи та компоненти)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Б_151_2026_Сафронов.pdf
  Restricted Access
1.8 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ 
КАФЕДРА РОБОТОТЕХНІКИ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ 
КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
до кваліфікаційної роботи 
освітнього ступеня «бакалавр» 
на тему: Компоненти автоматизованої системи для обробки 
звукових сигналів 
 
 
 
 
Виконав студент 4 курсу групи АКІТ-2209 
 спеціальності 151 Автоматизація 
та комп’ютерно-інтенгровані 
технології 
  
 Андрій САФРОНОВ 
 (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
Керівник Валентина ЛУКАШЕНКО 
 (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
Рецензент  
 (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
  
Захист дозволяю:   
зав. кафедри, д.т.н., професор   Валентина ЛУКАШЕНКО 
 (підпис)  (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
 
 
 
Черкаси 2026 
1 
 
 
 
ЗМІСТ 
 
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ............................ 5 
    ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ ............................................... 7 
Актуальність .................................................................................................... 7 
Мета та завдання дослідження....................................................................... 7 
Об'єкт дослідження ......................................................................................... 8 
Предмет дослідження ..................................................................................... 8 
Методи дослідження ....................................................................................... 8 
Висновки .......................................................................................................... 8 
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ МОДЕЛЕЙ КОМПРЕСОРІВ ТА ЇХ 
ПАРАМЕТРІВ ............................................................................................... 10 
1.1 Суть явища компресії та компресори звукових сигналів. .................. 10 
1.2 Сфера застосування компресорів Ошибка! Закладка не определена. 
1.2.1 Сфера концертної діяльності .. Ошибка! Закладка не определена.3 
1.2.2 Сфера звукозапису ..................... Ошибка! Закладка не определена. 
1.2.3 Сфера радіомовлення та телебачення ................................................ 19 
1.2.4 Сфера стримінгових сервісів та цифрових платформ ...................... 19 
1.2.5 Сфера аудіоконтента – подкастінг, озвучування та дубляж, 
аудіокниги  ..................................................................................................... 19 
1.2.6 Сфера телекомунікацій - системи зв'язку та телефонія  .................. 20 
1.3 Ключеві параметри компресора ............................................................ 20 
1.3.2 Коефіцієнт компресії (Ratio)  ............................................................   22 
1.3.3 Час атаки(Attack) та час відновлення(Release)  ........................................ 23 
1.3.4 Характеристика переходу компресії(Knee), Компенсаційне 
підсилення (Make-up Gain) та Попередній аналіз сигналу (Lookahead)  .......   24 
1.4 Типи компресорів та їх класифікація   .......................................................... 25 
1.4.1 VCA-компресори (Voltage Controlled Amplifier)   .................................... 27 
1.4.2 FET-компресори (Field Effect Transistor)   ................................................. 28 
2 
 
 
 
1.4.3 Оптичні компресори (Optical / Opto)   ........................................................ 29 
1.4.4 Variable-Mu компресори (Вакуумно-лампові)   ........................................ 31 
1.4.5 OTA-компресори (Operational Transconductance Amplifier)   .................. 33 
1.4.6 Цифрові компресори та DSP-обробка     .................................................... 35 
1.4.7 Multiband-компресори (Багатосмугові)   ................................................... 36 
Висновки до розділу 1    ....................................................................................... 37 
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ НАЙКРАЩИХ КОМПРЕСОРІВ, ЯК 
АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ ОБРОБКИ ЗВУКОВИХ СИГНАЛІВ 
ЗА ОСНОВНИМИ ПАРАМЕТРАМИ   ............................................................... 39 
2.1 Аналіз моделей компресорів для автоматизованої обробки звукових 
сигналів   ................................................................................................................ 39 
2.1.1 Behringer MDX2600   ................................................................................... 41 
2.1.2 DBX 166 XS   ................................................................................................ 42 
2.1.3 ART VLA III   ................................................................................................ 43 
2.1.4 Drawmer 1978   .............................................................................................. 44 
2.2 Порівняльний аналіз даних за параметрами існуючих компресорів. 44 
Висновок до розділу 2   ........................................................................................ 50 
РОЗДІЛ 3  АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ МОДЕЛЕЙ ЕКВАЛАЙЗЕРІВ ТА ЇХ 
ПАРАМЕТРІВ    .................................................................................................... 52 
3.1 Суть явища еквалізації та еквалайзер звукових сигналів   ......................... 52 
3.2 Сфера застосування еквалайзерів   ................................................................ 55 
3.3 Основні параметри еквалайзера та їх типові значення   ............................. 60 
3.4 Типи еквалайзерів та їх класифікація   ......................................................... 62 
3.5 Аналіз моделей еквалайзерів для автоматизованої обробки звукових 
сигналів   ................................................................................................................ 65 
3.5.1 Behringer Ultragraph Pro FBQ3102HD    ..................................................... 66 
3.5.2 DBX 2231   .................................................................................................... 68 
3.5.3 DBX iEQ31   .................................................................................................. 69 
3 
 
 
 
3.5.4 Klark Teknik DN370  .................................................................................... 70 
3.6 Порівняльний аналіз даних за параметрами існуючих еквалайзерів.   ..... 72 
Висновок до розділу 3   ........................................................................................ 77 
ВИСНОВКИ   ......................................................................................................... 80 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ   ........................................................... 83 
 
4 
 
 
 
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 
 
 АРП - Автоматичне регулювання підсилення 
VCA-компресор - Voltage Controlled Amplifier - компресор на основі 
підсилювача, керованого напругою  
DAW - Digital Audio Workstation -  цифрова аудіоробоча станція 
RMS - Root Mean Square - середньоквадратичне значення сигналу 
LUFS - Loudness Units Full Scale - одиниці вимірювання гучності 
відносно повної шкали 
AGC -  Automatic Gain Control - автоматичне регулювання підсилення 
ACX - Audiobook Creation Exchange - платформа створення та 
розповсюдження аудіокниг 
VOIP - Voice over Internet Protocol - передача голосу через IP-
протокол 
dBFS - decibels relative to Full Scale - децибели відносно повної шкали 
цифрового сигналу 
THRESHOLD - це рівень сигналу, при перевищенні якого компресор 
починає свою роботу  
RATIO - коефіцієнт компресії компресора. 
ATTACK - час атаки 
RELEASE - час відновлення 
KNEE - характеристика переходу компресії 
MAKE-UP GAIN - компенсаційне підсилення 
LOOKAHEAD - попередній аналіз сигналу 
SOFT KNEE – м’яка характеристика компресії 
HARD KNEE – жорстка характеристика компресії 
LDR – Light Dependent Resistor – фоторезистор 
LED - Light Emitting Diode - світлодіод 
FET-КОМПРЕСОРИ - Field Effect Transistor — польовий транзистор 
5 
 
 
 
VARIABLE-MU КОМПРЕСОР - Вакуумно-ламповий компресор 
OTA-КОМПРЕСОР - Operational Transconductance Amplifier - 
компресор, побудований на основі операційного транскондуктивного 
підсилювача. 
CPU - Central Processing Unit - центральний процесор  
DSP-ПРОЦЕСОР - Digital Signal Processor - цифровий сигнальний 
процесор 
MULTIBAND-КОМПРЕСОР - багатосмуговий компресор 
S/N RATIO - відношення сигнал/шум 
THD -Total Harmonic Distortion - коефіцієнт гармонічних спотворень 
 
 
 
  
6 
 
 
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ 
 
Актуальність 
У сучасних автоматизованих системах обробки звукових сигналів 
важливе місце займають компресори та еквалайзери, які забезпечують 
регулювання динамічного діапазону аудіосигналу, стабілізацію рівня 
звучання та підвищення якості відтворення звуку. Використання 
компресорів та еквалайзерів є необхідним у професійних студіях 
звукозапису, концертних аудіосистемах, радіомовленні, телебаченні та 
цифрових мультимедійних системах. Від технічних характеристик 
компресора та еквалайзера залежить швидкість обробки сигналу, рівень 
спотворень, плавність зміни динаміки та ефективність функціонування 
всієї аудіосистеми. 
Сучасний розвиток цифрових технологій та професійного 
аудіообладнання потребує вдосконалення методів аналізу техніко-
економічних показників компресорів та еквалайзерів з метою вибору 
найбільш ефективних моделей для автоматизованих систем обробки звуку. 
Тому дослідження сучасних компресорів та еквалайзерів, створення 
реляційних моделей їх параметрів та проведення порівняльного аналізу за 
допомогою графічних методів є актуальним науково-практичним 
завданням. 
 
Мета і задачі дослідження 
Метою роботи є аналіз сучасних компресорів та еквалайзерів, як 
автоматизованих систем обробки звукових сигналів та визначення 
найбільш ефективних моделей за основними техніко-економічними 
параметрами. 
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі: 
7 
 
 
 
– провести аналіз сучасних компресорів, еквалайзерів та їх ролі в 
автоматизованих системах обробки звукових сигналів; 
– визначити основні технічні та економічні параметри компресорів, 
еквалайзерів, що впливають на якість обробки звукового сигналу; 
– сформувати реляційну модель техніко-економічних показників 
сучасних компресорів та еквалайзерів; 
– здійснити порівняльний аналіз характеристик компресорів та 
еквалайзерів; 
– побудувати гістограму нормованих показників компресорів та 
еквалайзерів; 
– оцінити ефективність сучасних компресорів та еквалайзерів за 
результатами проведеного аналізу. 
 
Об’єкт дослідження 
Об’єктом дослідження є автоматизовані системи обробки звукових 
сигналів із використанням компресорів та еквалайзерів. 
 
Предмет дослідження 
Предметом дослідження є техніко-економічні параметри сучасних 
компресорів, еквалайзерів та їх вплив на якість автоматизованої обробки 
звукових сигналів. 
 
Методи дослідження 
У роботі використано методи системного аналізу, порівняльного 
аналізу технічних характеристик, методи математичного моделювання та 
графічного представлення даних. Для оцінювання параметрів компресорів 
та еквалайзерів застосовано метод нормалізації показників та побудову 
гістограм техніко-економічних характеристик. 
8 
 
 
 
 
Наукова новизна отриманих результатів 
Наукова новизна одержаних результатів полягає у проведенні 
комплексного аналізу сучасних компресорів та еквалайзерів, як 
автоматизованих систем обробки звукових сигналів із використанням 
реляційної моделі техніко-економічних параметрів. У роботі виконано 
порівняльне оцінювання характеристик компресорів та еквалайзерів на 
основі нормованих показників та графічного аналізу, що дозволило 
визначити особливості їх функціонування та ефективність використання в 
професійних аудіосистемах. 
 
Практичне значення одержаних результатів 
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості 
використання проведеного аналізу для вибору компресорів та еквалайзерів 
у професійних системах обробки звукових сигналів. Результати 
дослідження можуть бути використані під час проєктування студій 
звукозапису, концертних аудіосистем, цифрових мультимедійних 
комплексів та інших автоматизованих систем обробки звукових сигналів. 
Побудована реляційна модель та гістограми техніко-економічних 
показників можуть бути застосовані для подальшого аналізу й оцінювання 
ефективності сучасного аудіообладнання. 
 
  
9 
 
 
 
РОЗДІЛ 1 
АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ МОДЕЛЕЙ КОМПРЕСОРІВ ТА ЇХ 
ПАРАМЕТРІВ 
1.1 Суть явища компресії та компресор звукових сигналів. 
Аудіообробка звукових сигналів є невід'ємною складовою сучасного 
звукозапису, радіомовлення, телебачення, концертів та стримінгових 
сервісів. Серед різноманітних інструментів обробки звукових сигналів 
компресія посідає центральне місце, оскільки безпосередньо впливає на 
динамічні характеристики аудіосигналу — один із ключових параметрів, 
що визначають якість і сприйняття звуку слухачем. 
Динамічний діапазон аудіосигналу — це різниця між найгучнішим 
та найтихішим рівнями сигналу, що вимірюється у децибелах (дБ). Живий 
оркестр може мати динамічний діапазон понад 90 дБ, тоді як побутова 
апаратура відтворення або середовище трансляції часто підтримує лише 
40–60 дБ. Саме цей розрив між природним динамічним діапазоном 
джерела звуку та обмеженнями відтворювальних систем і є головною 
причиною застосування компресії. 
Компресія звукового сигналу — це процес зменшення динамічного 
діапазону звукового сигналу шляхом автоматичного регулювання 
підсилення: гучні фрагменти приглушуються, а тихі можуть 
підсилюватися. Результатом є більш рівномірний, контрольований сигнал 
із меншим розкидом рівнів між тихими та голосними частинами. 
З фізичної точки зору, звуковий сигнал є змінним електричним 
напруженням, що відповідає коливанням тиску повітря — звуковим 
хвилям. Амплітуда цього сигналу визначає гучність. Пристрій-компресор 
постійно аналізує вхідний сигнал і при перевищенні заданого порогового 
рівня (threshold) зменшує вихідну амплітуду у визначеному співвідношенні 
10 
 
 
 
(ratio). Цей процес відбувається автоматично в реальному часі або майже в 
реальному часі з мінімальними затримками. 
Концепція динамічної обробки виникла ще в ранні роки 
радіомовлення — у 1930-х роках. Перші схеми автоматичного 
регулювання підсилення (АРП, або AGC — Automatic Gain Control) 
застосовувалися для запобігання перевантаженню передавачів. Ці ранні 
системи мали обмежені можливості, але заклали фундамент для 
подальшого розвитку компресорної техніки. 
У 1950–1960-х роках, із розвитком студійного звукозапису, 
компресори набули широкого поширення у виробництві музики. Вакуумні 
лампові компресори, такі як знаменитий Fairchild 670, стали невід'ємним 
інструментом великих студій. Вони відрізнялися теплим, музичним 
характером звуку, що пов'язано з особливостями нелінійних характеристик 
електровакуумних приладів. 
Розвиток транзисторної, а згодом і інтегральної мікросхемної 
технологій у 1970–1980-х роках призвів до появи нового покоління 
компресорів — більш доступних, надійних і з ширшим набором керованих 
параметрів. У цей же час з'явилися перші програмні (software) реалізації — 
плагіни для цифрових аудіостанцій (DAW, Digital Audio Workstation), які 
тепер є стандартним інструментом кожного звукорежисера. 
Компресор звукового сигналу — це пристрій або програмний 
модуль, що реалізує функцію динамічної обробки. За своєю суттю, 
компресор є автоматично керованим підсилювачем, коефіцієнт підсилення 
якого змінюється залежно від рівня вхідного сигналу. Основні завдання 
компресора: 
– контроль пікових рівнів сигналу для запобігання перевантаженню 
(кліпінгу) аналогового або цифрового тракту; 
11 
 
 
 
– вирівнювання динаміки вокалу або інструменту для кращого 
звучання у міксі; 
– підвищення середнього рівня гучності (RMS) без збільшення пікових 
значень; 
– надання звуку певного характеру, «щільності» або «склейки» у 
мікшуванні; 
– захист акустичних систем та підсилювачів від руйнівних пікових 
навантажень. 
Важливо розуміти відмінність між компресором і лімітером. Лімітер 
є крайнім випадком компресора з дуже високим відношенням компресії (як 
правило, від 10:1 до ∞:1), що фактично «відтинає» сигнал на рівні порогу.  
 
1.2 Сфера застосування компресорів 
Сфера застосування компресорів є надзвичайно широкою та охоплює 
практично всі напрямки сучасної аудіоіндустрії й автоматизованих систем 
обробки звукових сигналів. Компресори активно використовуються у 
професійних студіях звукозапису, системах живого звуку під час 
концертів, телевізійному та радіомовленні, цифровому стримінгу, 
мультимедійних комплексах, системах зв’язку та озвучення громадських 
приміщень. Основним призначенням компресорів є автоматичне 
регулювання динамічного діапазону аудіосигналу, зменшення 
перевантажень, стабілізація рівня гучності та покращення загальної якості 
звучання. 
На рис. 1.1 зоображено сферу застосування компресорів 
 
 
12 
 
 
 
 
 Сфера застосування компресорп 
 
 Сфера концертної Публічні Сфера 
діяльності виступи телебачення та 
  радіомовлення 
 
Сфера Сфера Сфера 
 звукозапису стримінгових аудіоконтента 
сервісів 
  
Сфера Сфера Комп’ютерні 
 
радіомовлення цифрових технології 
та телебачення 
 платформ 
  
 
 Сфера 
 Кінематограф телекомунікацій 
 
 
Рис. 1.1 —Сфера застосування компресорів 
 
1.2.1 Сфера концертної діяльності 
У сфері концертної діяльності та живого звуку компресори 
виконують надзвичайно важливу захисну, стабілізуючу та регулюючу 
функції. Під час концертних виступів динаміка звучання музичних 
інструментів і вокалу є дуже нестабільною, оскільки рівень звукового 
сигналу постійно змінюється залежно від манери виконання артистів, 
акустичних умов приміщення та особливостей звукового матеріалу. Без 
використання компресорів різкі пікові перевантаження могли б 
спричиняти спотворення звуку, виникнення акустичного дискомфорту для 
13 
 
 
 
слухачів, а також пошкодження елементів звуковідтворювальної 
апаратури. 
Компресори дозволяють автоматично контролювати рівень гучності 
звукового сигналу, обмежувати надмірні пікові значення та підтримувати 
стабільний баланс між тихими й гучними фрагментами звукового сигналу. 
Це особливо важливо під час живих виступів, де оператор звуку не завжди 
може миттєво реагувати на різкі зміни рівня сигналу. Завдяки компресії 
вокал стає більш розбірливим, музичні інструменти — збалансованими, а 
загальне звучання концертної системи — більш якісним та комфортним 
для сприйняття аудиторією. 
Особливу роль компресори відіграють у системах захисту 
акустичного обладнання. Системні компресори використовуються для 
захисту сабвуферів, підсилювачів потужності та повнодіапазонних 
акустичних систем від перевантаження й перегріву. У випадку появи 
надмірно потужних сигналів компресор автоматично знижує їх рівень, 
запобігаючи пошкодженню динаміків та інших компонентів аудіосистеми. 
Це дозволяє значно підвищити надійність та довговічність професійного 
концертного обладнання. 
Крім того, компресори широко застосовуються у сценічних 
моніторних системах, де необхідно забезпечити стабільний рівень 
звукового сигналу для музикантів та вокалістів. Вони допомагають 
уникати різких стрибків гучності у моніторах., що позитивно впливає на 
комфорт виконавців під час виступу. У великих концертних комплексах 
компресори також використовуються як складова автоматизованих систем 
керування звуковим сигналом, де вони взаємодіють із цифровими 
мікшерними пультами, кросоверами, еквалайзерами та процесорами 
обробки сигналу. 
14 
 
 
 
Приклад використання компресора в музичному тракті в концертній 
діяльності зоображено на рис. 1.2  
 
  
Рис. 1.2 — Використання компресора в музичному тракті в концертній 
діяльності. 
1. Мікрофон, інструмент 
2. Мікшерний пульт 
3. Еквалайзер. 
4. Еффекти. 
15 
 
 
 
5. Компресор 
6. Підсилювач. 
7. Аудіосистема 
 
1.2.2 Сфера звукозапису 
У сфері професійного звукозапису компресія є одним із 
найважливіших та найбільш часто використовуваних інструментів обробки 
аудіосигналів. Сучасні студії звукозапису практично неможливо уявити 
без використання компресорів, оскільки саме вони забезпечують контроль 
динамічного діапазону, стабільність рівня сигналу та високу якість 
звучання готового аудіоматеріалу. Компресори застосовуються на всіх 
етапах створення музичного продукту: під час запису (tracking), зведення 
(mixing) та мастерингу (mastering). 
Одним з основних завданням компресора є автоматизований захист 
звукового сигналу від пікових перевантажень та запобігання виникненню 
цифрового кліпінгу. Під час запису вокалу, ударних інструментів або 
гітари рівень сигналу може різко змінюватися, що створює ризик 
перевантаження вхідних каскадів обладнання. Компресор автоматично 
обмежує надмірні піки сигналу та забезпечує більш стабільний рівень 
запису. Завдяки цьому покращується якість аудіоматеріалу та зменшується 
ймовірність появи спотворень. 
Особливо важливу роль компресія відіграє під час запису вокалу. 
Людський голос має значний динамічний діапазон, тому без використання 
компресора окремі слова або фрази можуть звучати занадто голосно або, 
навпаки, втрачатися у міксі. Компресор дозволяє зробити звучання вокалу 
більш рівномірним, чітким та зрозумілим. Аналогічно компресія 
використовується при записі бас-гітари, барабанів, акустичних 
інструментів та інших джерел звуку з нестабільною динамікою. 
16 
 
 
 
Під час етапу зведення (mixing) компресори застосовуються 
практично на кожному окремому аудіотреку та на групових шинах 
мікшерної системи. Основною метою компресії на цьому етапі є 
формування збалансованого звучання всіх інструментів у композиції. 
Компресори допомагають вирівнювати рівень окремих доріжок, 
покращують читаємість вокалу, роблять ударні інструменти більш 
щільними та виразними, а також забезпечують стабільність звучання 
всього міксу. 
Крім індивідуальної компресії окремих треків, широко 
використовується групова компресія. Наприклад, компресор може 
встановлюватися на групу барабанів, бек-вокалів або інструментальних 
секцій. Такий підхід дозволяє об’єднати окремі елементи міксу в єдину 
звукову структуру та забезпечити більш професійне й цілісне звучання 
композиції. У сучасних цифрових аудіостанціях компресори також 
активно використовуються в автоматизованих системах обробки сигналу, 
де вони взаємодіють із еквалайзерами, ревербераторами, лімітерами та 
іншими процесорами ефектів. 
На етапі мастерингу компресія використовується для фінального 
контролю динаміки готового аудіоматеріалу. Основним завданням 
мастерингової компресії є забезпечення стабільного рівня звукового 
сигналу, гучності композиції, покращення загальної щільності звучання та 
приведення аудіоматеріалу до сучасних комерційних стандартів.  
Сучасні стандарти цифрового мовлення та стримінгових платформ 
висувають високі вимоги до рівня гучності та стабільності аудіосигналу. 
Саме тому компресори є невід’ємною частиною професійного мастерингу, 
дозволяючи адаптувати аудіоматеріал для відтворення на різних типах 
обладнання — від професійних акустичних систем до мобільних пристроїв 
та навушників. 
17 
 
 
 
Таким чином, у сфері звукозапису компресори забезпечують 
стабільність звукового сигналу, покращують якість запису, підвищують 
розбірливість звучання та дозволяють досягти професійного рівня обробки 
звукової інформації. 
Приклад використання компресора в студійному звукозапису зоображено 
на . Рис. 1.3  
 
Рис. 1.3 — Використання компресора в студійному звукозаписуі. 
 
1. Мікрофон, інструмент 
2. Цифровий пульт 
3. Еквалайзер. 
4. Ефекти. 
5. Компресор 
18 
 
 
 
6. Запис, DAW, ПК 
7. Колонки, навушники. 
1.2.3 Сфера радіомовлення та телебачення 
Мовна галузь є однією з найбільш суворо регламентованих з точки 
зору динаміки та гучності. Міжнародні стандарти EBU R 128 та ITU-R 
BS.1770 встановлюють норми гучності мовних програм у одиницях LUFS. 
Міжнародні стандарти EBU R128 та ITU-R BS.1770 використовуються для 
вимірювання та нормалізації гучності аудіосигналів у професійних 
системах обробки звуку. Дані стандарти забезпечують об’єктивне 
оцінювання рівня гучності відповідно до особливостей слухового 
сприйняття людини та широко застосовуються у сучасних компресорах, 
лімітерах, цифрових аудіостанціях і системах телерадіомовлення. Для 
відповідності цим стандартам мовники використовують спеціалізовані 
мовні компресори та процесори гучності, що реалізують складний ланцюг: 
AGC → multiband compressor → limiter. 
1.2.4 Сфера стримінгових сервісів та цифрових платформ 
Сучасні музичні стримінгові сервіси впровадили власні алгоритми 
нормалізації гучності. Spotify використовує цільовий рівень –14 LUFS, 
Apple Music — –16 LUFS, YouTube — –14 LUFS. Це кардинально змінило 
підхід до мастерингу: гонитва за максимальною гучністю («Loudness 
Wars») стала менш актуальною, натомість акцент змістився на якість 
динамічної обробки і природне звучання. 
1.2.5 Сфера аудіоконтента – подкастінг, озвучування та дубляж, 
аудіокниги  
Мовний контент потребує особливого підходу до компресії з 
головною метою — забезпечення розбірливості (intelligibility) мовлення в 
19 
 
 
 
різних умовах прослуховування. Стандарт ACX для аудіокниг вимагає 
рівня RMS від –23 до –18 dBFS та пікового рівня не вище –3 dBFS. 
1.2.6 Сфера телекомунікацій - системи зв'язку та телефонія 
У системах голосового зв'язку — телефонії, VoIP, рація — компресія 
є критично важливою для забезпечення розбірливості мовлення при 
обмеженій смузі пропускання та в умовах шумів. Алгоритми компресії 
включають елементи динамічної обробки для оптимізації передачі мовного 
сигналу. 
1.3 Ключеві параметри компресора 
Незважаючи на різноманітність конструкцій та реалізацій, переважна 
більшість компресорів мають основний набір ключевих параметрів, з 
можливістю змінювати їх у відповідних діапазонах, деякі представлені в 
табл.1.1 
Таблиця 1.1  
Основні параметри компресора та їх типові значення 
№ Параметр Типовий Одиниця Функція 
діапазон 
1. Поріг спрацювання від –60 до 0 dBFS Рівень 
(Threshold) спрацювання 
2. Коефіцієнт компресії 1:1 до ∞:1 — Ступінь 
(Ratio) стиснення 
3. Час атаки(Attack) 0.1 – 200 мс Час реакції 
4. Час відновлення (Release)  5 – 5000 мс Час 
відновлення 
5. Характеристика переходу 0 – 10 дБ М'якість 
компресії (Knee) переходу 
6. Компенсаційне 0 – +24 дБ Компенсаційне 
підсилення  підсилення 
(Make-up Gain)  
20 
 
 
 
Наочність табл..1.1 сприяє зменшенню часу на визначення діапазону 
відповідних функцій. 
 
1.3.1 Поріг спрацювання (Threshold) 
Поріг спрацювання(Threshold) — це рівень сигналу, при перевищенні 
якого компресор починає свою роботу. Якщо рівень сигналу є нижчим за 
встановлений поріг, компресор не впливає на сигнал. При перевищенні 
порогу спрацювання компресор автоматично зменшує динамічний 
діапазон відповідно до заданого коефіцієнта компресії.  
На рис. 1.4 зображено некомпресований та компресований звуковий 
сигнал. 
 
Рис. 1.4 — Некомпресований та компресований звуковий сигнал. 
 
1. Некомпресований звуковий сигнал. 
2. Поріг спрацювання компресора. 
3. Компресоваий звуковий сигнал. 
21 
 
 
 
1.3.2 Коефіцієнт компресії (Ratio) 
Коефіцієнт компресії (Ratio) — це параметр компресора, який 
визначає ступінь зменшення рівня аудіосигналу після перевищення 
встановленого порогу спрацювання. Чим більше значення Ratio, тим 
сильніше компресор зменшує динамічний діапазон аудіосигналу. Ratio 
визначає ступінь зменшення рівня сигналу вище порогу. Записується у 
форматі «вхід:вихід». Наприклад, відношення 4:1 означає, що якщо рівень 
вхідного сигналу перевищує поріг на 8 дБ, то рівень вихідного сигналу 
перевищить поріг лише на 2 дБ. Значення від 2:1 до 4:1 вважаються м'якою 
компресією, від 6:1 до 8:1 — вираженою, а 10:1 і вище наближаються до 
лімітування. 
На рис. 1.5 зображено коофіцієнт компресії (Ratio) звукового 
сигналу.
 
Рис.1.5 — Ratio компресора. 
22 
 
 
 
1.3.3 Час атаки(Attack) та час відновлення(Release)  
Час атаки(Attack) — це параметр компресора, який визначає 
швидкість початку компресії після перевищення рівня сигналу над 
порогом спрацювання. Менший час атаки забезпечує швидшу реакцію 
компресора на пікові значення сигналу. (від 0.1 до 200 мс). Короткий час 
атаки «відрізає» трансієнти(короткочасні пікові зміни амплітуди звукового 
сигналу), тривалий — зберігає природну атаку інструменту.  
Час відновлення(Release) — це параметр компресора, який визначає 
час повернення коефіцієнта підсилення до початкового значення після 
зменшення рівня сигналу нижче порогу спрацювання. Даний параметр 
впливає на плавність та природність звучання після компресії.. Занадто 
короткий час відновлення спричиняє артефакти «pumping», тривалий — 
зайве підтискання тихих частин матеріалу. 
На рис. 1.6 зображено час атаки(Attack) та час відновлення(Release) 
звукового сигналу. 
 
 
Рис. 1.6 — час атаки(Attack) та час відновлення(Release) компресора. 
 
23 
 
 
 
1.3.4 Характеристика переходу компресії(Knee), Компенсаційне 
підсилення (Make-up Gain) та Попередній аналіз сигналу (Lookahead) 
Характеристика переходу компресії(Knee) — це параметр 
компресора, який визначає характер переходу до режиму компресії 
поблизу порогу спрацювання(Threshold).  
Мяка компресія(Soft Knee) — це режим роботи компресора, при 
якому компресія починається поступово при наближенні рівня сигналу до 
порогу спрацювання. Такий режим забезпечує плавну та менш помітну 
динамічну обробку аудіосигналу. 
Жорстка компресія(Hard Knee) — це режим компресора, при якому 
компресія починається різко одразу після перевищення встановленого 
порогу спрацювання. Даний режим забезпечує більш агресивне 
пригнічення пікових значень сигналу та використовується для жорсткішої 
динамічної обробки. 
Компенсаційне підсилення(Make-up Gain) — це параметр 
компресора, який використовується для компенсації зниження рівня 
аудіосигналу після компресії. Компенсаційне підсилення дозволяє 
відновити середній рівень гучності сигналу без зміни ступеня 
компресії.компенсує втрату рівня після компресії.  
Попередній аналіз сигналу(Lookahead) — це функція цифрової 
динамічної обробки звукових сигналів, яка забезпечує попередній аналіз 
аудіосигналу перед його компресією або лімітуванням. Використання 
Lookahead дозволяє системі заздалегідь реагувати на пікові значення 
сигналу та ефективніше запобігати перевантаженням і спотворенням.  
На рис. 1.7 зображено компресований звуковий сигнал з Make-up 
Gain компресора . 
 
24 
 
 
 
 
 
Рисунок 1.7 — Make-up Gain компресора. 
 
 
1.4 Типи компресорів та їх класифікація 
Незважаючи на єдину функціональну мету — управління 
динамічним діапазоном аудіосигналу — компресори є надзвичайно 
різноманітним класом пристроїв, що суттєво відрізняються за принципом 
дії, схемотехнічними рішеннями, швидкісними характеристиками та 
звуковим забарвленням. Кожен тип компресора має власну «звукову 
ідентичність», що визначається фізичними властивостями управляючого 
елементу. 
Існує кілька взаємодоповнюючих систем класифікації компресорів. 
Найбільш фундаментальною є класифікація за типом управляючого 
елементу — тобто за тим, який фізичний або електричний принцип 
забезпечує зміну підсилення у відповідь на рівень сигналу. Саме цей 
25 
 
 
 
критерій визначає ключові звукові та технічні характеристики пристрою. 
Паралельно існують класифікації за кількістю оброблюваних частотних 
смуг, за способом реалізації (апаратний чи програмний), за 
функціональним призначенням та за топологією сигнального ланцюга.  
В таблиці 1.2 показана порівняльна характеристика типів 
компресорів за принципом дії. 
Таблиця 1.2  
Порівняльна характеристика типів компресорів за принципом дії 
Тип Управляючий Мін. час Звуковий Типове 
елемент атаки характер призначення 
VCA Напруга-керований < 0.1 мс Чистий, Зведення, 
підсилювач (IC) нейтральний, мовлення, 
точний мастеринг 
FET Польовий 0.02–1 мс Агресивний, Ударні, вокал, 
транзистор яскравий, рок/поп 
«живий» 
Optical Фотоелемент + 10–50 мс М'який, Вокал, бас, 
EL/LED природний, акустичні 
музичний інструменти 
Variable- Вакуумна лампа 20–100 Теплий, Мастеринг, шина 
Mu (тріод) мс «вінтажний», міксу 
об'ємний 
OTA Операційний 1–20 мс Прозорий, Інструментальні 
транскондуктансний динамічний, педалі, студія 
підсилювач «аналоговий» 
Digital/DSP Алгоритм / Будь-яка Нейтральний Будь-яке 
цифровий процесор або застосування 
моделювання 
Multiband Комбінований (VCA Залежить Прозорий, Мастеринг, 
або DSP) від смуги хірургічний мовлення, 
корекція 
 
26 
 
 
 
1.4.1 VCA-компресори (Voltage Controlled Amplifier) 
VCA-компресори (Voltage Controlled Amplifier) є одним із 
найпоширеніших типів компресорів у студійній та мовній практиці. 
Основним елементом конструкції є VCA-мікросхема — підсилювач, 
коефіцієнт підсилення якого визначається зовнішньою керуючою 
напругою. Це забезпечує високу точність, стабільність роботи та 
відтворюваність налаштувань. Типова структура VCA-компресора включає 
вхідний підсилювач, VCA-модуль, блок детектування рівня сигналу та 
вихідний підсилювач із компенсаційним підсиленням (make-up gain). 
Блок детектування рівня може працювати у режимі Peak detector або 
RMS detector. Peak-детектор реагує на миттєві пікові значення сигналу та 
забезпечує швидкий захист від трансієнтів, тоді як RMS-детектор оцінює 
середньоквадратичний рівень сигналу, що забезпечує більш природну та 
музичну компресію. Багато сучасних VCA-компресорів підтримують 
обидва режими або їх комбіноване використання. 
Важливою перевагою VCA-архітектури є широкий діапазон часових 
параметрів. Завдяки швидкій реакції мікросхеми час атаки може становити 
менше 100 мкс, а час відновлення — до кількох секунд. Це дозволяє 
використовувати VCA-компресори як для швидкого лімітування піків, так 
і для плавного автоматичного регулювання рівня сигналу. 
VCA-компресори характеризуються прозорим і нейтральним 
звучанням, оскільки мінімально впливають на тембр сигналу та переважно 
змінюють лише його динаміку. Високі технічні характеристики — низький 
рівень нелінійних спотворень, широкий динамічний діапазон і високе 
відношення сигнал/шум — роблять їх популярними у студійному зведенні, 
мастерингу, broadcast-системах та live sound. 
 
27 
 
 
 
1.4.2 FET-компресори (Field Effect Transistor) 
FET-компресори (від англ. Field Effect Transistor — польовий 
транзистор) становлять окремий і надзвичайно впливовий клас пристроїв 
динамічної обробки, що посідають особливе місце у студійній практиці 
завдяки унікальному поєднанню швидкості реакції та характерного 
звукового забарвлення. Фізичний принцип дії базується на властивості 
польового транзистора змінювати свій опір між стоком і витоком залежно 
від напруги на керуючому електроді (затворі). На відміну від біполярного 
транзистора, польовий транзистор керується напругою, а не струмом, що 
забезпечує практично безінерційну реакцію. 
У сигнальному ланцюзі FET-компресора польовий транзистор 
виконує роль керованого атенюатора: при збільшенні рівня вхідного 
сигналу вище встановленого порогу схема детектора виробляє відповідну 
напругу управління, що змінює опір FET і зменшує рівень сигналу, що 
проходить через нього. Зміна опору польового транзистора відбувається 
надзвичайно швидко — без механічної або теплової інерції, характерної 
для оптичних чи лампових схем. Завдяки цьому FET-компресори 
демонструють мінімальний час атаки серед усіх аналогових типів — від 20 
мікросекунд у деяких конструкціях. 
Важливою особливістю FET-схемотехніки є характер нелінійних 
спотворень, що вносяться у сигнал при роботі компресора. Польові 
транзистори, що використовуються у компресорних схемах, мають 
характерну передавальну характеристику з м'яким насиченням, що генерує 
переважно парні гармоніки — особливо другу. Суб'єктивно це 
сприймається як додавання «теплоти», «яскравості» та «присутності» до 
звуку — ефект, що принципово відрізняється від сухого, нейтрального 
характеру VCA-схем. 
28 
 
 
 
Звуковий характер FET-компресорів визначається також специфікою 
їхньої реакції на трансієнти. Завдяки надзвичайно короткому часу атаки, 
FET-компресор здатен «відтинати» початковий пік трансієнту, додаючи 
характерний «клацаючий» або «снепуючий» призвук до атаки ударного 
інструменту або вокальної голосної. Це один із найбільш впізнаваних та 
творчо використовуваних звукових артефактів у студійній обробці. 
Водночас тривале відпускання FET-компресора у поєднанні з м'яким 
насиченням схеми надає звуку характерної «компресованої» щільності, де 
тихі частини матеріалу підтягуються до більш гучних, створюючи ефект 
«наповненості» і «напруженості» звуку. Саме ця комбінація — швидка 
атака, характерне насичення і щільна компресія — зробила FET-
компресори незамінним інструментом у рок-, поп- і хіп-хоп-продюсуванні. 
З технічної точки зору FET-компресори, як правило, мають дещо 
вищий рівень власних шумів порівняно з VCA-схемами, а також менш 
лінійну залежність часу атаки і відпускання від налаштованих значень. 
Проте саме ця «непередбачуваність» у межах конкретного пристрою, 
обумовлена нелінійністю характеристик польового транзистора, є 
джерелом його музичної привабливості. FET-компресори широко 
застосовуються для обробки ударних, баса, електрогітари та вокалу у 
стилях, що вимагають виразного, «атакуючого» характеру звуку. 
 
1.4.3 Оптичні компресори (Optical / Opto) 
Оптичні компресори є одним із найстаріших і найбільш «музичних» 
класів пристроїв динамічної обробки, що не втрачають актуальності до 
сьогодні завдяки унікальному, «органічному» характеру компресії. 
Принцип їхньої роботи базується на фотоелектричному перетворенні: 
рівень аудіосигналу управляє яскравістю джерела світла — як правило, 
29 
 
 
 
електролюмінесцентної панелі (EL-панелі) або світлодіода (LED). Це 
джерело освітлює фоторезистор (LDR — Light Dependent Resistor) або 
фотодіод, опір якого змінюється відповідно до інтенсивності освітлення і 
регулює рівень проходження аудіосигналу. 
Принциповою відмінністю оптичних компресорів від усіх інших 
типів є нелінійна, «жива» часова характеристика пари «джерело світла — 
фотоелемент». Фізичні властивості EL-панелі та фоторезистора включають 
певну теплову і механічну інерцію: при різкому збільшенні освітленості 
опір LDR знижується відносно швидко, але при зменшенні — 
відновлюється значно повільніше. Крім того, ця динаміка є нелінійною: 
реакція на сильні сигнали відбувається швидше, ніж на слабкі. 
Ця асиметрія часової реакції разюче нагадує поведінку слухової 
системи людини, яка також значно швидше адаптується до збільшення 
гучності, ніж до її зменшення. Саме тому оптична компресія суб'єктивно 
сприймається як найбільш природна і непомітна серед усіх аналогових 
типів — слухач чує результат обробки, але практично не відчуває самого 
процесу стиснення. 
Важливою характеристикою оптичних компресорів є також 
«пам'ять» оптичного елемента. Якщо пристрій тривалий час обробляв 
сигнал з високим рівнем, EL-панель «розігрівається» і її подальша реакція 
відбувається дещо інакше, ніж у холодному стані. Це призводить до 
ефекту, коли часові константи компресора фактично змінюються залежно 
від попередньої «історії» сигналу — явище, що ще більше наближає 
поведінку оптичного компресора до природного динамічного сприйняття. 
Відношення компресії оптичних пристроїв також часто є «програмно 
залежним» — воно автоматично змінюється відповідно до рівня 
перевищення порогу: при невеликих перевищеннях компресія більш м'яка, 
30 
 
 
 
при значних — жорсткіша. Це суттєво відрізняється від VCA-компресорів, 
де відношення є фіксованим і точним незалежно від рівня сигналу. 
Подібна нелінійна залежність ratio ще більш наближає оптичну компресію 
до плавних, природних змін гучності. 
Звуковий характер оптичних компресорів нерідко описується як 
«теплий», «дихаючий», «об'ємний». Ці якості пояснюються не лише 
часовими характеристиками, але й тим, що більшість класичних оптичних 
компресорів використовують лампові підсилювальні каскади, що додають 
характерне лампове забарвлення з переважанням другої гармоніки. 
Поєднання оптичного детектора і лампового підсилення формує гібридний 
тип компресора, що об'єднує переваги обох підходів. 
Оптичні компресори є оптимальним вибором для матеріалу, де 
пріоритетом є природність і непомітність обробки: вокал, акустичні 
струнні та духові інструменти, бас-гітара, піаніно. Їхня повільніша атака 
порівняно з FET або VCA-типом дозволяє початковому трансієнту вільно 
проходити, що зберігає артикуляцію і живість звуку. Водночас плавне 
відпускання забезпечує природне «дихання» між фразами без помітних 
артефактів. 
 
1.4.4 Variable-Mu компресори (Вакуумно-лампові) 
Variable-Mu компресори (від грецького μ — mu, що позначає 
коефіцієнт підсилення тріода) є найстарішим класом пристроїв динамічної 
обробки і одночасно найбільш цінованим завдяки унікальним звуковим 
якостям, що досі не мають повноцінних аналогів серед транзисторних або 
цифрових рішень. Принцип роботи базується на фундаментальній 
властивості вакуумних ламп — залежності коефіцієнту підсилення тріода 
або пентода від постійної напруги зміщення на керуючій сітці. 
31 
 
 
 
У схемі Variable-Mu лампа підсилювача є одночасно і 
підсилювальним, і регулювальним елементом. При збільшенні рівня 
вхідного сигналу детектор рівня виробляє відповідну постійну напругу, що 
збільшує від'ємний зсув на керуючій сітці лампи. Це переводить лампу в 
режим меншого підсилення (менш крутий режим роботи), тим самим 
зменшуючи вихідний рівень сигналу. При зниженні рівня вхідного сигналу 
зсув зменшується, лампа повертається до більш крутого режиму і 
підсилення відновлюється. Весь цей процес відбувається повністю 
безконтактно і безперервно, без будь-яких комутаційних елементів. 
Однією з найважливіших особливостей Variable-Mu є так звана 
«програмно залежна» компресія. Відношення компресії у цих пристроях не 
є фіксованим — воно автоматично змінюється залежно від рівня вхідного 
сигналу відносно порогу. При незначних перевищеннях порогу компресія 
дуже м'яка (2:1–3:1), а при значних — помітно жорсткіша (до 8:1–10:1). 
Така характеристика є аналогічною до природного динамічного 
сприйняття людського слуху і є одним із чинників, що надає Variable-Mu 
звучанню особливої природності та «прозорості». 
Час атаки Variable-Mu компресорів є відносно повільним порівняно з 
FET або VCA-типами — зазвичай від 20 до 100 мс, — що обумовлено 
інерційністю електронних процесів у лампі та схемі детектора. Ця 
властивість є скоріше перевагою, ніж недоліком: повільна атака дозволяє 
трансієнтам вільно проходити через пристрій, зберігаючи природну 
«атаку» інструментів, тоді як основна маса сигналу м'яко контролюється. 
Саме тому Variable-Mu особливо ефективні у мастерингу, де необхідно 
підтягнути загальну щільність матеріалу, не руйнуючи його динаміку. 
Звуковий характер Variable-Mu компресорів визначається, 
насамперед, нелінійностями вакуумних ламп. Лампи генерують переважно 
парні гармонічні спотворення (2-га, 4-та, 6-та гармоніки), що суб'єктивно 
32 
 
 
 
сприймаються як тепло, насиченість і «об'єм». Крім того, важливу роль 
відіграють трансформатори, що нерідко використовуються у вхідних і 
вихідних каскадах Variable-Mu: при підвищених рівнях сигналу 
трансформатор входить у режим м'якого насичення, додаючи характерну 
«компресованість» і «клейкість» до звуку. 
Поняття «клейкості» (glue) є одним із ключових у описі дії Variable-
Mu на фінальну шину міксу. Ефект полягає у тому, що різні елементи 
звукової картини — ударні, баси, вокал, інструменти — починають 
звучати як єдине ціле, а не як набір окремих незалежних треків. Цей ефект 
надзвичайно складно відтворити цифровими засобами і є головною 
причиною, чому Variable-Mu компресори залишаються незамінними у 
мастеринг-ланцюгу найбільш вимогливих студій. 
Технічно Variable-Mu компресори поступаються VCA-типам за 
показниками шуму та спотворень: рівень власних шумів у них, як правило, 
вищий, а THD — значно більший. Водночас саме ці «недоліки» з технічної 
точки зору є джерелом їхньої музичної привабливості. Лампові 
підсилювачі потребують регулярного обслуговування (заміна ламп, 
регулювання режимів), а термін прогрівання до стабільного режиму 
роботи може становити 20–30 хвилин. Незважаючи на все це, Variable-Mu 
компресори є одними з найбільш затребуваних і дорогих пристроїв 
студійного звукозапису. 
 
1.4.5 OTA-компресори (Operational Transconductance Amplifier) 
OTA-компресори (Operational Transconductance Amplifier) — це тип 
компресорів, у яких регулювання коефіцієнта підсилення здійснюється за 
допомогою операційного транскондуктивного підсилювача. OTA-
компресори характеризуються високою швидкодією, точністю динамічної 
33 
 
 
 
обробки та ефективною роботою з трансієнтними складовими 
аудіосигналу. На відміну від VCA-схем, OTA є «струмовим» 
підсилювачем, у якому вихідний струм і коефіцієнт підсилення 
визначаються керуючим струмом, що формується детектором рівня 
сигналу. Даний тип компресорів широко використовується у професійних 
системах звукозапису, концертному обладнанні та студійній обробці 
аудіосигналів. 
Базовими елементами більшості OTA-компресорів є мікросхеми 
типу CA3080 або LM13700, які забезпечують широку смугу пропускання 
та можливість лінійного регулювання підсилення у широкому 
динамічному діапазоні. Аудіосигнал проходить безпосередньо через OTA-
мікросхему, а детектор рівня змінює її транскондуктанс, керуючи рівнем 
вихідного сигналу. Час атаки та час відновлення визначаються RC-
ланцюгами детектора і можуть бути як фіксованими, так і регульованими 
користувачем. 
У межах лінійного робочого діапазону OTA-компресори 
забезпечують відносно прозоре та нейтральне звучання. Однак при 
агресивних налаштуваннях або перевищенні динамічного діапазону 
виникають нелінійні спотворення з переважанням непарних гармонік, що 
формують характерне «компресоване» звучання. Також для OTA-схем 
характерний ефект «cluck», який проявляється як короткий призвук на 
атаці сигналу та інколи використовується як творчий ефект у музичних 
стилях, зокрема фанк і кантрі. 
OTA-компресори ефективно подовжують сустейн струнних 
інструментів завдяки вирівнюванню огинаючої сигналу та підсиленню 
його затухаючої частини. Важливими перевагами таких компресорів є 
компактність, низька вартість і можливість реалізації у форм-факторі 
гітарних педалей. За звуковими характеристиками OTA-компресори 
34 
 
 
 
займають проміжне положення між нейтральними VCA-компресорами та 
більш «забарвленими» FET-схемами, поєднуючи ефективний динамічний 
контроль із характерним аналоговим звучанням. 
 
1.4.6 Цифрові компресори та DSP-обробка 
Цифрові компресори (Digital / DSP-компресори) реалізують 
динамічну обробку аудіосигналу у дискретному часовому домені шляхом 
математичних обчислень над цифровими відліками сигналу. На відміну від 
аналогових схем, де обробка визначається фізичними властивостями 
електронних компонентів, цифровий компресор є програмним алгоритмом, 
що виконується на CPU або спеціалізованому DSP-процесорі. Базовий 
алгоритм виконує вимірювання рівня сигналу, порівняння його з порогом 
спрацювання, розрахунок необхідної редукції підсилення та застосування 
коефіцієнта компресії до аудіосигналу. 
Важливу роль у цифрових компресорах відіграють алгоритми атаки 
та відновлення, які реалізуються за допомогою математичних функцій 
згладжування. Найпростішим варіантом є рекурсивний фільтр першого 
порядку, що імітує RC-ланцюг аналогових схем. Більш складні алгоритми 
забезпечують програмно-залежні часові константи та адаптивний характер 
компресії, аналогічний Variable-Mu або оптичним компресорам. 
Однією з головних переваг цифрових компресорів є можливість 
реалізації функції Lookahead, при якій алгоритм аналізує майбутні відліки 
сигналу та заздалегідь зменшує підсилення перед появою піку. Це дозволяє 
практично повністю усунути пропуск трансієнтів і ефективно запобігати 
clipping. Також цифрові компресори забезпечують повну повторюваність 
результатів незалежно від температури, зношення компонентів або часу 
роботи обладнання. 
35 
 
 
 
Цифрові компресори можуть існувати у вигляді програмних плагінів 
для DAW, DSP-прискорених систем, автономних цифрових процесорів або 
вбудованих модулів цифрових мікшерів та аудіоінтерфейсів. Сучасні 
алгоритми analog modeling дозволяють відтворювати характеристики 
класичних аналогових пристроїв, включаючи нелінійні спотворення, шум 
та особливості часових характеристик. Попри високу технічну точність 
цифрової обробки, значна частина звукорежисерів і далі надає перевагу 
аналоговим компресорам через їх характерне «живе» звучання, що 
стимулює розвиток нових алгоритмів цифрового моделювання. 
 
1.4.7 Multiband-компресори (Багатосмугові) 
Багатосмуговий (multiband) компресор є розширенням стандартного 
широкосмугового компресора, у якому аудіосигнал розділяється на кілька 
частотних смуг, що обробляються незалежно одна від одної. Кожна смуга 
має власні параметри компресії: поріг спрацювання, коефіцієнт компресії, 
час атаки, час відновлення та компенсаційне підсилення. Такий підхід 
забезпечує значно точніший контроль динаміки у різних частотних 
діапазонах. 
Принцип роботи multiband-компресора включає три основні етапи: 
розділення сигналу на частотні смуги за допомогою crossover-фільтрів, 
окрему компресію кожної смуги та подальше підсумовування оброблених 
сигналів. Для поділу частот найчастіше використовуються фільтри 
Linkwitz-Riley, які забезпечують коректне підсумовування смуг без 
значних фазових спотворень. У цифрових реалізаціях також можуть 
використовуватись лінійно-фазові FIR-фільтри, що забезпечують високу 
точність, але збільшують латентність системи. 
36 
 
 
 
Основною перевагою multiband-компресора є незалежна обробка 
різних частотних зон. На відміну від широкосмугового компресора, де 
перевищення рівня в одній області спектра впливає на весь сигнал, 
multiband-компресор пригнічує лише проблемну частотну смугу. Це 
особливо важливо при обробці низьких частот, де надмірна енергія баса 
може викликати небажане зменшення гучності всього аудіосигналу. 
У mastering-практиці multiband-компресори дозволяють динамічно 
коригувати частотний баланс без постійної зміни тональності сигналу, як 
це відбувається при використанні еквалайзера. Крім мастерингу, вони 
широко застосовуються у broadcast-системах, live sound, мовному мовленні 
та корекції проблемних записів, забезпечуючи ефективний контроль 
динаміки окремих частотних діапазонів аудіосигналу. 
 
Висновки до розділу 1 
У першому розділі дипломної роботи досліджено теоретичні основи 
компресії аудіосигналу, розглянуто еволюцію компресорної техніки та 
сформовано системне уявлення про місце компресорів у сучасній 
аудіообробці. 
Встановлено, що компресія є фундаментальним інструментом 
керування динамічним діапазоном, необхідність якого обумовлена 
об'єктивним розривом між природним динамічним діапазоном акустичних 
джерел і обмеженими можливостями відтворювальних та трансляційних 
систем. 
Проаналізовано широкий спектр застосувань компресорів: від 
студійного звукозапису та живого звуку до мовлення, стримінгу та систем 
зв'язку. Виявлено, що кожна з цих галузей висуває специфічні вимоги до 
параметрів та характеру роботи компресора. 
37 
 
 
 
Детально розглянуто основні параметри компресора — Threshold, 
Ratio, Attack, Release, Knee, Make-up Gain та Lookahead — та їх вплив на 
звуковий результат обробки. 
Класифіковано та детально описано шість основних типів 
компресорів за принципом дії: VCA, FET, оптичні, Variable-Mu, OTA та 
цифрові DSP. Для кожного типу встановлено схемотехнічний принцип 
роботи, характер нелінійностей та їхній вплив на звукове забарвлення, 
часові характеристики і типові галузі застосування. Показано, що звукова 
«ідентичність» кожного типу компресора безпосередньо визначається 
фізичними властивостями управляючого елементу, що обумовлює 
доцільність класифікації саме за цим критерієм. 
 
 
 
  
38 
 
 
 
РОЗДІЛ 2  
ВИЗНАЧЕННЯ НАЙКРАЩИХ КОМПРЕСОРІВ, ЯК 
АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ ОБРОБКИ ЗВУКОВИХ 
СИГНАЛІВ ЗА ОСНОВНИМИ ПАРАМЕТРАМИ 
 
Сучасні компресори є важливими компонентами автоматизованих 
систем обробки звукових сигналів, які забезпечують стабілізацію 
динамічного діапазону аудіосигналу, зменшення пікових перевантажень та 
покращення загальної якості звучання. Основною функцією компресора є 
автоматичне регулювання рівня звукового сигналу залежно від його 
амплітуди, що дозволяє підтримувати оптимальний баланс між тихими та 
гучними звуками. 
Компресори широко застосовуються у професійних студіях 
звукозапису, концертних аудіосистемах, радіомовленні, телебаченні та 
цифрових системах обробки звуку. Їх використання дозволяє уникнути 
перевантаження підсилювальних каскадів, зменшити рівень шумів та 
забезпечити більш стабільне й комфортне сприйняття аудіоматеріалу. У 
сучасних автоматизованих системах компресори виконують роль 
інтелектуальних засобів керування динамікою звукового сигналу, що 
значно підвищує ефективність обробки аудіоінформації. 
Якість роботи компресора значною мірою визначається його 
технічними параметрами, які впливають на швидкість реакції пристрою, 
плавність обробки звуку та точність формування вихідного сигналу. 
2.1 Аналіз моделей компресорів для автоматизованої обробки 
звукових сигналів 
Основними технічними параметрами компресорів було взято: 
39 
 
 
 
− час атаки(Attack); 
− час відновлення(Release); 
− максимальний вихідний рівень сигналу; 
− вага пристрою; 
− вартість обладнання. 
Час атаки(Attack) — це параметр компресора, який характеризує 
швидкість реакції компресора на появу сигналу, рівень якого перевищує 
встановлений поріг спрацювання. Чим менший час реакції, тим швидше 
компресор починає обробку сигналу та обмежує його амплітуду. Даний 
параметр є особливо важливим під час роботи з імпульсними звуками та 
сигналами з різкими піковими перевантаженнями. 
Час відновлення(Release) — це параметр компресора, який визначає 
час повернення компресора до початкового режиму роботи після 
зменшення рівня сигналу нижче встановленого порога. Від правильного 
вибору часу відновлення залежить плавність роботи компресора та 
відсутність небажаних спотворень під час обробки аудіосигналу. 
Максимальний вихідний рівень сигналу визначає граничний рівень 
аудіосигналу, який компресор здатний передати без значних нелінійних 
спотворень. Високе значення цього параметра дозволяє забезпечити 
широкий динамічний діапазон та підвищити якість звучання професійних 
аудіосистем. 
Вага пристрою є важливим техніко-економічним параметром, який 
впливає на зручність транспортування та монтажу обладнання. Даний 
показник має особливе значення для мобільних концертних систем та 
пересувних студій звукозапису. 
Вартість компресора визначає економічну доцільність використання 
конкретної моделі в автоматизованих системах обробки звуку. Аналіз 
40 
 
 
 
співвідношення між технічними характеристиками та ціною обладнання 
дозволяє визначити найбільш ефективні моделі для різних сфер 
застосування. 
Для визначення найкращого компресора була створена реляційна 
модель сучасних фізичних моделей компресорів за допомогою визначених 
параметрів. У дослідженні були розглянуті такі моделі компресорів: 
Behringer MDX2600, DBX 166 XS, ART VLA III та Drawmer 1978. 
 
2.1.1 Behringer MDX2600 
VCA-компресор з регульованими вручну параметрами атаки та 
релізу, що надає користувачеві повний контроль над характером компресії. 
Самостійність виставляти час атаки і релізу дозволяє гнучко набирати 
компресор під різними джерелами — від вокалу до ударних. 
Функціонально пристрій працює повноцінно: є регульований поріг, 
коефіцієнт компресії. Використовується в багатьох сферах - від концертів і 
до роботи в професійних, телевізійних та радіо  студіях. 
На рис. 2.1 зображено компресор Behringer MDX2600, а в табл.2.1 його 
технічні характеристики. 
 
 
 
 
Рис. 2.1 Компресор Behringer MDX2600 
 
 
41 
 
 
 
Таблиця 2.1  
Технічні характеристики Behringer MDX2600 
Час атаки(Attack),  ms  0,3…300 
Час відновлення(Release), s 0.05…5 
Максимальний вихідний рівень сигналу, dBu  +21 
Вага, кг  1.7 
Ціна, $ 160 
 
2.1.2 DBX 166 XS 
VCA-компресор, може працювати як стереопроцесор або в режимі 
подвійного моно і має всі звичайні елементи управління, необхідні для 
такого типу інтерфейсу. Пристрій дозволяє згладити нерівні рівні, додати 
сустейн гітар і зробити барабани більш гучними. Він також дозволяє легко 
вивести вокал на передній план міксу, а обмежувач PeakStop допоможе 
захистити дорогі динаміки та підсилювачі від пікових стрибків звукового 
сигналу, які можуть пошкодити обладнання. 
На рис. 2.2 зображено компресор DBX 166 XS, а в табл.2.2 його 
технічні характеристики. 
 
 
 
Рис. 2.2 Компресор DBX 166 XS 
 
42 
 
 
 
Таблиця 2.2  
Технічні характеристики DBX 166 XS 
Час атаки(Attack),  ms  3…340 
Час відновлення(Release), s 0.05…3.3 
Максимальний вихідний рівень сигналу, dBu  +21 
Вага, кг  2.29 
Ціна, $ 260 
 
 
2.1.3 ART VLA III 
Високотехнологічний компресор поєднує в собі переваги лампових 
технологій. Для підсилення використовується схема на лампах Philips типу 
12AX7. Результатом роботи компресора є потужне чисте звучання, 
приємно прикрашене ламповим посиленням. Компресор може 
використовуватися, як для м'якого поканального компресора, так і для 
вирівнювання стерео. Кожен канал має незалежні регулятори порогу, 
коефіцієнт компресії, вихідного підсилення, два режими атаки та релізу 
(fast/slow), стрілочний VU-індикатор та окрему кнопку байпасу. 
На рис. 2.3 зображено компресор ART VLA III, а в табл.2.3 його 
технічні характеристики. 
 
 
 
 
Рис. 2.3 Компресор ART VLA III 
43 
 
 
 
Таблиця 2.3  
Технічні характеристики ART VLA III 
Час атаки(Attack),  ms  0,25…50 
Час відновлення(Release), s 0.15…3 
Максимальний вихідний рівень сигналу, dBu  +20 
Вага, кг  4.76 
Ціна, $ 600 
 
2.1.4 Drawmer 1978 
FET-компресор швидкої дії з точним відстеженням лівого та правого 
каналів по всій частині компресії. 
На рис. 2.4 зображено компресор Drawmer 1978, а в табл.2.4 його 
технічні характеристики. 
 
 
Рис. 2.4 Компресор Drawmer 1978 
 
Таблиця 2.4  
Технічні характеристики Drawmer 1978 
Час атаки(Attack),  ms  0,2…100 
Час відновлення(Release), s 0.5… 3.25 
Максимальний вихідний рівень сигналу, dBu  +21 
Вага, кг  2.7 
Ціна, $ 160 
 
44 
 
 
 
2.2 Порівняльний аналіз даних за параметрами існуючих компресорів. 
Для аналізу даних розроблена реляційна модель яка приведена в 
таблиці 2.5. 
Таблиця 2.5 
Реляційна модель даних за техніко-економічними показниками 
 сучасних моделей компресорів 
№       Параметри Час атаки Час відновлення Max вих. Вага, Ціна, 
 (Attack),  ms (Release), s звук. сигнал, кг $ 
 dBu 
 
Модель 
компресора 
  min max min max    
1. Behringer 0.3 300 0.05 5 21 1.7 160 
MDX2600 
2. DBX 166 XS 3 340 0.05 3.3 21 2.29 260 
3. ART VLA III 0.25 50 0,15 3 20 4.76 600 
4. Drawmer 1978 0.2 100 0.5 3.25 21 2.7 1400 
 
Для прискорення аналізу нижче наведено на рис. 2.5 гістограми цих 
показників моделей компресорів 
 
Рис. 2.5 Гістограма даних за техніко-економічними показниками сучасних 
моделей компресорів 
45 
 
 
 
1 — мінімальний час реакції(Attack), ms; 
2 — максимальний час реакції(Attack), ms; 
3 — мінімальний час відновлення(Release), s; 
4 — максимальний час відновлення(Release), s; 
5 — максимальний вихідний звуковий сигнал, dBu; 
6 — вага компресора, кг; 
7 — ціна пристрою, $. 
 
Гістограма техніко-економічних показників сучасних моделей 
компресорів є важливим інструментом для проведення порівняльного 
аналізу характеристик професійного аудіообладнання. Вона дозволяє 
візуально оцінити співвідношення між технічними параметрами та 
економічними показниками різних моделей компресорів, визначити їх 
переваги, недоліки та доцільність використання у певних умовах 
експлуатації. Для побудови гістограми були використані дані чотирьох 
сучасних моделей компресорів: Behringer MDX2600, DBX 166 XS, ART 
VLA III та Drawmer 1978. Усі параметри попередньо були нормалізовані 
відносно максимальних значень, що дозволило привести різнорідні 
величини до єдиної шкали та забезпечити коректне графічне порівняння. 
  На гістограмі рис. 2.5, на осі абсцис для кожного компресора 
розташовано сім стовпчиків, які відповідають окремим параметрам: 
1 — мінімальний час реакції(Attack), ms; 
2 — максимальний час реакції(Attack), ms; 
3 — мінімальний час відновлення(Release), s; 
4 — максимальний час відновлення(Release), s; 
5 — максимальний вихідний звуковий сигнал, dBu; 
6 — вага компресора, кг; 
7 — ціна пристрою, $. 
46 
 
 
 
Перший блок гістограми характеризує компресор Behringer MDX2600. 
Аналізуючи параметри цього пристрою, можна зробити висновок, що він 
належить до категорії універсальних компресорів бюджетного або 
середнього класу. Перший стовпчик, який відповідає мінімальному часу 
атаки, має дуже мале значення. Це означає, що пристрій не демонструє 
надшвидкої реакції на появу сигналу. Однак другий стовпчик, 
максимальний час реакції, є значно вищим, що свідчить про широкий 
діапазон налаштування часу атаки. Така характеристика дозволяє 
використовувати компресор як для швидкої обробки пікових сигналів, так і 
для більш плавного динамічного контролю. 
Третій параметр — мінімальний час відновлення — також має 
низьке значення. Це означає, що пристрій не здатний дуже швидко 
повертатися до початкового стану після компресії сигналу. Четвертий 
параметр - максимальний час відновлення, навпаки, досягає 
максимального значення на графіку. Це свідчить про наявність широкого 
діапазону налаштування часу відновлення, що є важливою перевагою під 
час роботи з різними типами аудіоматеріалу. Компресор може працювати 
як у режимі плавного та майже непомітного пригнічення динаміки, так і в 
режимі агресивнішої компресії. 
П’ятий параметр — максимальний вихідний звуковий сигнал — 
також має дуже високе значення, близьке до максимуму. Це свідчить про 
достатній запас по рівню вихідного сигналу та хорошу сумісність із 
професійним студійним обладнанням. Шостий параметр, який 
характеризує вагу пристрою, є помірним. Це означає, що компресор має 
відносно легку конструкцію, що може бути перевагою для мобільних або 
концертних студій. Останній параметр — ціна — має низьке значення 
порівняно з іншими пристроями. Таким чином, Behringer MDX2600 можна 
47 
 
 
 
охарактеризувати як доступний компресор із хорошим набором функцій та 
достатньо широкими можливостями налаштування. 
Другий блок гістограми представляє компресор DBX 166 XS. Ця 
модель демонструє дещо інший баланс характеристик. Мінімальний час 
атаки має максимальне значення, що означає дуже швидку реакцію 
компресора на вхідний сигнал. Це є важливою перевагою під час обробки 
ударних інструментів, вокалу або сигналів із різкими динамічними піками. 
Максимальний час атаки також є дуже високим, що свідчить про широкий 
робочий діапазон налаштування атаки. 
Третій параметр, мінімальний час відновлення, має дуже низьке 
значення, тобто компресор здатний швидко припиняти дію компресії після 
зменшення рівня сигналу. Четвертий параметр знаходиться на середньому 
рівні, що свідчить про помірний діапазон максимального часу відновлення. 
Це означає, що компресор орієнтований більше на динамічну та швидку 
обробку аудіосигналу, а не на дуже плавну компресію. 
П’ятий параметр — максимальний вихідний рівень — досягає 
абсолютного максимуму. Це говорить про високу сумісність пристрою з 
професійними студійними системами та можливість роботи з потужним 
сигналом без перевантаження. Вага компресора є середньою, що 
характерно для більшості студійних рекових пристроїв. Ціна також 
залишається відносно невисокою, хоча вона дещо більша, ніж у Behringer 
MDX2600. Отже, DBX 166 XS можна розглядати як професійніший 
компресор із високою швидкодією та стабільною роботою в умовах 
активної динамічної обробки. 
Третій блок гістограми відповідає компресору ART VLA III. На 
відміну від попередніх моделей, цей пристрій демонструє поступове 
зростання майже всіх параметрів. Мінімальний час атаки є невеликим, 
однак максимальний час атаки має помірне значення. Це означає, що 
48 
 
 
 
компресор не орієнтований на надшвидку реакцію, а скоріше забезпечує 
плавну й музичну компресію. Така характеристика є типовою для 
лампових або оптоелектронних компресорів, які часто використовуються 
для м’якої обробки вокалу та інструментів. 
Мінімальний та максимальний часи відновлення поступово 
збільшуються, що свідчить про плавну зміну параметрів компресії та 
високий рівень контролю над динамікою сигналу. П’ятий параметр — 
максимальний вихідний сигнал — має дуже високе значення, майже 
максимальне серед усіх пристроїв. Це підтверджує професійний рівень 
моделі. 
Шостий параметр — вага — є найбільшим серед усіх компресорів. 
Такий результат пояснюється використанням лампових схем, потужного 
блока живлення та масивного корпусу. Висока вага часто є характерною 
ознакою професійного студійного обладнання високого класу. Ціна 
пристрою також є значною, хоча не максимальною. Отже, ART VLA III 
можна охарактеризувати як професійний компресор із м’яким характером 
компресії, великою фізичною масою та високими технічними 
можливостями. 
Останній блок гістограми представляє компресор Drawmer 1978. Ця 
модель демонструє найбільш збалансований і водночас найдорожчий набір 
характеристик. Мінімальний час атаки має дуже низьке значення, тоді як 
максимальний час атаки — середній. Це свідчить про здатність компресора 
працювати як у швидкому режимі, так і в більш плавному режимі 
компресії. Мінімальний час відновлення є одним із найвищих, що означає 
швидке повернення компресора до нормального стану після компресії 
сигналу. 
Максимальний час відновлення також є високим, що дозволяє 
гнучко налаштовувати характер роботи пристрою. П’ятий параметр — 
49 
 
 
 
максимальний вихідний сигнал — має абсолютне максимальне значення. 
Це свідчить про високий запас динамічного діапазону та професійний 
рівень схемотехніки. Вага компресора є середньою порівняно з ART VLA 
III, що робить його більш універсальним для студійного використання. 
Найбільшою особливістю Drawmer 1978 є сьомий параметр — ціна, 
яка досягає максимального значення серед усіх моделей. Це вказує на 
преміальний сегмент пристрою та його орієнтацію на професійні студії 
звукозапису. Висока вартість пояснюється якістю компонентів, широкими 
можливостями налаштування та високою точністю роботи компресора. 
Загалом гістограма демонструє суттєві відмінності між чотирма 
компресорами. Behringer MDX2600 є найбільш доступним і універсальним 
рішенням. DBX 166 XS орієнтований на швидку динамічну обробку та 
професійне використання. ART VLA III характеризується плавною 
компресією та масивною конструкцією, що типово для лампових 
пристроїв. Drawmer 1978 є найдорожчим і найбільш збалансованим 
компресором преміального рівня. 
Таким чином, представлена гістограма дозволяє комплексно оцінити 
технічні параметри компресорів, їхні переваги, недоліки та сфери 
застосування.  
 
Висновок до розділу 2 
У даному розділі було проведено аналіз сучасних компресорів як 
автоматизованих систем обробки звукових сигналів за основними техніко-
економічними параметрами. Для дослідження були визначені ключові 
характеристики компресорів, що безпосередньо впливають на якість 
обробки аудіосигналу, швидкодію системи, стабільність роботи та 
ефективність функціонування в професійних аудіосистемах.  
50 
 
 
 
У процесі дослідження була сформована реляційна модель техніко-
економічних показників сучасних компресорів, що дозволило 
систематизувати параметри пристроїв та виконати їх порівняльний аналіз. 
Побудована модель забезпечила можливість оцінювання компресорів за 
сукупністю технічних характеристик та визначення ефективності їх 
використання в автоматизованих системах обробки звукових сигналів. 
Для підвищення наочності аналізу було побудовано гістограму 
нормованих показників компресорів. Графічне представлення результатів 
дослідження дозволило візуально порівняти значення основних параметрів 
та визначити особливості роботи різних моделей компресорів. Аналіз 
гістограми показав, що окремі компресори характеризуються високою 
швидкістю реакції, інші — покращеними показниками плавності обробки 
сигналу, максимального вихідного рівня або економічної ефективності. 
Проведене дослідження підтвердило, що технічні параметри 
компресорів суттєво впливають на якість автоматизованої обробки 
звукових сигналів, стабільність функціонування системи та ефективність 
роботи звукового обладнання. Встановлено, що вибір компресора повинен 
здійснюватися залежно від умов експлуатації, вимог до швидкодії системи, 
якості обробки сигналу та фінансових можливостей користувача. 
Отже, використання реляційної моделі та побудована гістограми є 
ефективним засобом аналізу техніко-економічних показників сучасних 
моделей компресорів. Вона дозволяє не лише порівняти характеристики 
різних пристроїв, але й визначити оптимальну модель залежно від вимог 
користувача, умов експлуатації та фінансових можливостей. Завдяки 
графічному представленню інформації значно спрощується процес 
оцінювання параметрів компресорів та прийняття рішення щодо вибору 
професійного аудіообладнання. 
 
51 
 
 
 
РОЗДІЛ 3 
АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ МОДЕЛЕЙ ЕКВАЛАЙЗЕРІВ ТА ЇХ 
ПАРАМЕТРІВ 
 
3.1 Суть явища еквалізації та еквалайзер звукових сигналів 
Аудіообробка звукових сигналів є важливою складовою сучасного 
звукозапису, концертної діяльності, радіомовлення, телебачення, цифрових 
мультимедійних систем та стримінгових платформ. Одним із основних 
інструментів формування якісного звучання є еквалізація аудіосигналу, яка 
дозволяє змінювати частотні характеристики звуку та адаптувати його до 
певних умов відтворення або вимог звукорежисера. Саме еквалізація 
забезпечує корекцію тембру, покращення розбірливості звуку, усунення 
небажаних частотних компонентів та створення необхідного акустичного 
балансу. 
З фізичної точки зору звуковий сигнал є сукупністю гармонічних 
коливань різної частоти та амплітуди. Людське вухо здатне сприймати 
звукові коливання у діапазоні приблизно від 20 Гц до 20 кГц. Кожна 
частотна область відповідає за певні характеристики звучання: низькі 
частоти формують глибину та масивність звуку, середні — розбірливість 
вокалу та інструментів, а високі — деталізацію та яскравість звучання. У 
реальних умовах запису або відтворення звуку частотний баланс сигналу 
часто є нерівномірним через особливості акустики приміщення, 
характеристик мікрофонів, акустичних систем чи самого джерела звуку. 
Саме тому виникає необхідність у застосуванні еквалізації. 
Еквалізація аудіосигналу — це процес зміни амплітуди окремих 
частотних складових сигналу з метою корекції або формування 
необхідного тембрального балансу. Під час еквалізації певні частоти 
можуть підсилюватися або приглушуватися залежно від поставлених 
задач. Результатом є більш збалансований, чистий та якісний звуковий 
52 
 
 
 
сигнал, адаптований до конкретних умов прослуховування чи професійної 
обробки. 
З технічної точки зору еквалайзер є електронним або програмним 
пристроєм, який виконує частотну обробку аудіосигналу. Робота 
еквалайзера базується на використанні фільтрів, які змінюють амплітудно-
частотну характеристику сигналу. Основними типами фільтрів є 
низькочастотні, високочастотні, смугові та режекторні фільтри. Кожен із 
них дозволяє впливати на певну частину спектра аудіосигналу. 
Історія розвитку еквалайзерів бере початок ще з перших систем 
телефонного зв’язку та радіомовлення. У 1920–1930-х роках перші пасивні 
фільтри використовувалися для компенсації втрат високих частот у довгих 
кабельних лініях зв’язку. Пізніше, із розвитком професійного звукозапису 
та кінематографії, виникла необхідність більш точної корекції частотних 
характеристик аудіосигналу. 
У 1950–1960-х роках з’явилися перші студійні лампові еквалайзери, 
які дозволяли звукорежисерам виконувати тонке налаштування звучання 
вокалу та музичних інструментів. Одним із найвідоміших прикладів став 
еквалайзер Pultec EQP-1A, який завдяки особливостям лампової 
схемотехніки забезпечував тепле та музичне звучання. У подальшому 
розвиток транзисторної техніки та інтегральних мікросхем привів до 
створення компактніших, точніших і доступніших моделей еквалайзерів. 
У сучасних цифрових аудіосистемах широко використовуються 
програмні еквалайзери у вигляді плагінів для цифрових аудіостанцій 
(DAW — Digital Audio Workstation). Такі еквалайзери забезпечують високу 
точність налаштування, автоматизацію параметрів та можливість обробки 
сигналу в реальному часі. Крім того, сучасні цифрові еквалайзери можуть 
реалізовувати складні алгоритми спектрального аналізу та автоматичної 
корекції частотної характеристики. 
53 
 
 
 
Еквалайзер звукового сигналу — це пристрій або програмний 
модуль, призначений для регулювання рівнів окремих частотних 
складових аудіосигналу. Основними задачами еквалайзера є: 
– корекція частотної характеристики аудіосигналу; 
– покращення розбірливості вокалу та мовлення; 
– усунення небажаних шумів і резонансів; 
– формування необхідного тембрального балансу; 
– адаптація звучання до акустичних умов приміщення; 
– покращення якості відтворення музичних інструментів; 
– компенсація недоліків акустичних систем або мікрофонів; 
– створення художніх ефектів під час звукорежисерської обробки. 
Важливо розуміти відмінність між еквалайзером та іншими 
пристроями обробки аудіосигналу. На відміну від компресора, який 
впливає на динамічний діапазон сигналу, еквалайзер змінює саме 
частотний спектр звуку. Компресор регулює рівень сигналу залежно від 
його амплітуди, тоді як еквалайзер дозволяє вибірково підсилювати або 
послаблювати певні частоти незалежно від рівня гучності сигналу. 
Сучасні еквалайзери поділяються на графічні, параметричні та 
цифрові. Графічні еквалайзери мають фіксовані частотні смуги з окремими 
регуляторами рівня для кожної смуги. Параметричні еквалайзери 
дозволяють додатково регулювати центральну частоту, ширину смуги 
пропускання та коефіцієнт підсилення, що забезпечує значно вищу 
точність обробки сигналу. Цифрові еквалайзери реалізуються програмно та 
можуть містити автоматизовані алгоритми аналізу і корекції спектра 
аудіосигналу. 
Таким чином, еквалайзери є невід’ємною складовою сучасних 
автоматизованих систем обробки звукових сигналів. Вони забезпечують 
54 
 
 
 
контроль частотного спектра, покращують якість звучання та дозволяють 
адаптувати звуковий сигнал до різних умов використання.  
 
3.2 Сфера застосування еквалайзерів 
Еквалайзери є важливими пристроями та програмними засобами в 
галузі обробки звуку. Їх основне призначення полягає у зміні амплітудно-
частотної характеристики аудіосигналу, тобто у підсиленні або 
послабленні окремих частотних діапазонів. Завдяки цьому можна 
покращити якість звучання, усунути небажані шуми, адаптувати звук до 
умов приміщення або до особливостей слухового сприйняття людини. 
Сфера застосування еквалайзерів є надзвичайно широкою і охоплює 
професійну звукорежисуру, телекомунікації, побутову електроніку, 
автомобільні аудіосистеми, музичну індустрію, радіомовлення та навіть 
медичні технології. 
Однією з найпоширеніших сфер використання еквалайзерів є 
музична індустрія. У процесі запису музики еквалайзери застосовуються 
для корекції звучання окремих інструментів та голосу виконавця. 
Наприклад, за допомогою еквалайзера звукорежисер може підсилити 
низькі частоти бас-гітари для надання композиції більшої глибини або 
послабити середні частоти вокалу, щоб уникнути перевантаження звукової 
картини. У сучасних студіях звукозапису еквалайзери є невід’ємною 
частиною цифрових аудіоробочих станцій та використовуються на всіх 
етапах створення музичного продукту — від запису до фінального 
мастерингу. 
Не менш важливою є роль еквалайзерів у концертній діяльності та 
системах озвучення. Під час проведення концертів або публічних заходів 
акустичні характеристики приміщення можуть суттєво впливати на якість 
звуку. Виникнення реверберації, акустичних резонансів чи ефекту 
55 
 
 
 
зворотного зв’язку між мікрофоном і динаміками може призводити до 
спотворення звучання. Для усунення таких проблем використовуються 
графічні або параметричні еквалайзери, які дозволяють точно 
налаштовувати окремі частоти. Це забезпечує рівномірне та комфортне 
звучання для слухачів незалежно від розміру чи форми приміщення. 
У сфері радіомовлення та телебачення еквалайзери застосовуються 
для покращення якості передачі голосу та музики. Оскільки аудіосигнал 
під час трансляції може зазнавати спотворень через канали зв’язку або 
обладнання, еквалізація допомагає компенсувати втрати окремих частот. 
Особливо важливим є забезпечення чіткості мовлення дикторів та ведучих. 
Для цього часто підсилюють середньочастотний діапазон, у якому 
розташовані основні компоненти людської мови. У результаті слухачі 
краще сприймають інформацію навіть за наявності зовнішніх шумів. 
Широке застосування еквалайзери отримали і в побутовій 
аудіотехніці. Сучасні музичні центри, телевізори, смартфони, навушники 
та автомобільні аудіосистеми оснащуються вбудованими еквалайзерами, 
які дозволяють користувачу самостійно налаштовувати звучання 
відповідно до власних уподобань. Наприклад, любителі електронної 
музики часто підсилюють низькі частоти для більш виразного басу, тоді як 
шанувальники класичної музики можуть віддавати перевагу рівномірному 
звучанню всього частотного спектра. У багатьох пристроях доступні готові 
режими еквалізації, такі як «Rock», «Pop», «Jazz» або «Classical», які 
автоматично змінюють параметри звуку для певного музичного жанру. 
У сфері машинобудування еквалайзери застосовуються для 
покращення якості звукових систем, засобів зв’язку та систем контролю 
шуму. Сучасні транспортні засоби оснащуються великою кількістю 
електронних систем, у яких якість передавання та відтворення звуку має 
важливе значення. Еквалайзери дозволяють компенсувати вплив шумів, 
56 
 
 
 
вібрацій та особливостей конструкції транспортного засобу, забезпечуючи 
чіткість звукових сигналів і комфорт для людей. 
У автомобілях еквалайзери використовуються переважно в 
аудіосистемах та системах голосового зв’язку. Через невеликі розміри 
салону та велику кількість відбивальних поверхонь звук у машині може 
спотворюватися. Для компенсації цих ефектів застосовуються 
багатосмугові еквалайзери, які дозволяють налаштовувати частотні 
характеристики відповідно до акустики салону. Еквалізація 
використовується у системах hands-free та навігації для покращення 
розбірливості голосових повідомлень навіть за умов шуму двигуна, 
природніх явищ, такі, як дощ або руху транспорту. Крім того, еквалізація 
допомагає зменшити вплив шуму двигуна та дороги, покращуючи комфорт 
прослуховування музики під час руху. 
У літакобудуванні еквалайзери відіграють важливу роль у системах 
внутрішнього зв’язку та оповіщення. У салоні літака рівень шуму є досить 
високим через роботу турбін та аеродинамічні потоки, тому для 
забезпечення якісного мовного зв’язку використовують спеціальні системи 
обробки звуку. Еквалайзери дозволяють підсилювати діапазони частот, 
найбільш важливі для людського мовлення, і зменшувати вплив сторонніх 
шумів. Також вони застосовуються у навушниках пілотів та 
диспетчерських системах для підвищення чіткості передачі інформації. 
У залізничному транспорті еквалайзери застосовуються в системах 
оповіщення пасажирів, радіозв’язку машиністів та мультимедійних 
комплексах сучасних потягів. Через значний рівень шуму, який виникає 
під час руху поїзда, мовні повідомлення можуть бути недостатньо 
зрозумілими. За допомогою еквалайзерів здійснюється корекція частотної 
характеристики аудіосигналу, що дозволяє зробити голосові оголошення 
більш чіткими та зрозумілими для пасажирів. У швидкісних поїздах також 
57 
 
 
 
використовуються цифрові еквалайзери для створення комфортного 
акустичного середовища у вагонах. 
У суднобудуванні та на пароплавах еквалайзери використовуються в 
системах зв’язку, аварійного оповіщення та навігаційного обладнання. 
Робота двигунів, хвиль та інших механізмів створює значний фоновий 
шум, який може ускладнювати передачу інформації. Для усунення таких 
перешкод застосовується еквалізація звуку, що дозволяє покращити якість 
мовлення в радіосистемах і гучномовцях. Крім того, еквалайзери 
використовуються в пасажирських суднах для налаштування музичних та 
розважальних аудіосистем, забезпечуючи комфортні умови для пасажирів 
під час подорожі. 
У сфері телекомунікацій еквалайзери застосовуються для 
покращення якості передачі мовних сигналів. У телефонному зв’язку та 
системах відеоконференцій важливо забезпечити чітке та зрозуміле 
звучання голосу. Для цього використовуються спеціальні алгоритми 
еквалізації, які пригнічують шуми та компенсують спотворення, що 
виникають під час передачі сигналу через мережі зв’язку. Особливо 
актуальним це є для мобільного зв’язку та інтернет-комунікацій, де якість 
сигналу може змінюватися залежно від умов передачі даних. 
Окремою сферою застосування еквалайзерів є кінематограф та 
виробництво мультимедійного контенту. Під час створення фільмів, 
серіалів чи відеоігор звук повинен бути максимально реалістичним і 
відповідати атмосфері сцени. Еквалайзери використовуються для обробки 
діалогів, створення звукових ефектів та формування просторового 
звучання. Наприклад, для передачі ефекту телефонної розмови навмисно 
обмежують низькі та високі частоти, залишаючи лише середній діапазон. 
Таким чином досягається характерне звучання, знайоме слухачеві. 
58 
 
 
 
У медичній сфері еквалайзери також знаходять практичне 
застосування. Зокрема, вони використовуються в слухових апаратах для 
компенсації індивідуальних особливостей слуху людини. Оскільки втрата 
слуху може стосуватися певних частотних діапазонів, еквалізація дозволяє 
підсилювати саме ті частоти, які людина сприймає гірше. Це значно 
покращує якість життя пацієнтів та полегшує сприйняття мовлення у 
повсякденному середовищі. 
Ще одним важливим напрямом є використання еквалайзерів у 
комп’ютерних технологіях та програмному забезпеченні. Більшість 
сучасних медіаплеєрів і програм для обробки аудіо мають вбудовані 
еквалайзери. Вони дозволяють не лише змінювати звучання музики, а й 
виконувати професійне редагування аудіофайлів. У цифровій обробці 
сигналів еквалайзери реалізуються у вигляді алгоритмів, що забезпечує 
високу точність налаштування та можливість автоматизації процесів 
корекції звуку. 
Таким чином, еквалайзери є універсальними засобами обробки 
аудіосигналів, які застосовуються практично в усіх сферах, пов’язаних зі 
звуком. Їх використання дозволяє покращувати якість звучання, 
адаптувати аудіосигнали до різних умов та забезпечувати комфортне 
сприйняття інформації. Завдяки розвитку цифрових технологій можливості 
еквалайзерів постійно розширюються, що робить їх невід’ємною 
складовою сучасних аудіосистем і засобів комунікації. 
На рис. 3.1 зоображені фери застосування еквалайзерів 
 
 
 
 
 
59 
 
 
 
 
Сфера застосування еквалайзерів 
 
 
Сфера музичної Публічні Сфера 
індустрії виступи телебачення та 
радіомовлення 
 
 Концертна  Сфера 
діяль ність 
Кінематограф Медицина аудіоконтента 
 
 
Р Студія Комп’ютерні 
Машинобудува
звукозапису технології 
ис. ння 
3.1 
—Сфера застосування еквалайзерів 
 
3.3 Основні параметри еквалайзера та їх типові значення 
Еквалайзер є пристроєм або програмним засобом для зміни 
частотних характеристик аудіосигналу. Його робота базується на 
регулюванні окремих діапазонів частот, що дозволяє покращувати якість 
звучання, усувати шуми та адаптувати звук до певних умов використання. 
Для ефективної роботи еквалайзера важливими є його основні параметри, 
які визначають точність, гнучкість і якість обробки сигналу. До таких 
параметрів належать частотний діапазон, кількість смуг регулювання, 
коефіцієнт підсилення або ослаблення, добротність фільтра та тип 
еквалайзера. 
Одним із головних параметрів еквалайзера є частотний діапазон. Він 
визначає межі частот, які може обробляти пристрій. Для більшості 
аудіосистем використовується діапазон від 20 Гц до 20 кГц, оскільки саме 
60 
 
 
 
в цих межах людське вухо здатне сприймати звук. Низькі частоти в межах 
20–250 Гц відповідають за баси та глибину звучання, середні частоти від 
250 Гц до 4 кГц забезпечують чіткість голосу та інструментів, а високі 
частоти від 4 кГц до 20 кГц формують деталізацію та яскравість звуку. У 
професійних системах можуть використовуватись розширені частотні 
діапазони для більш точної обробки сигналів. 
Важливим параметром є кількість смуг регулювання. Вона показує, 
на скільки окремих частотних діапазонів поділено весь спектр сигналу. У 
простих побутових аудіосистемах зазвичай використовують 3–5 смуг 
еквалізації, що дозволяє регулювати низькі, середні та високі частоти. У 
професійних графічних еквалайзерах кількість смуг може становити 10, 15, 
31 або навіть більше. Чим більша кількість смуг, тим точніше можна 
налаштувати звук і компенсувати небажані акустичні ефекти. 
Для параметричних еквалайзерів важливим параметром є 
добротність фільтра, яка позначається літерою Q. Вона визначає ширину 
частотної смуги, що піддається корекції. При низькому значенні Q 
обробляється широкий діапазон частот, а при високому — вузький. Типові 
значення добротності знаходяться в межах від 0,3 до 10. Значення Q 
близько 1 використовується для загальної корекції звучання, тоді як 
значення 5–10 дозволяють точно усувати окремі резонансні частоти або 
шуми. 
Важливим параметром також є центральна частота, яка визначає 
частоту, навколо якої здійснюється підсилення або ослаблення сигналу. У 
графічних еквалайзерах центральні частоти фіксовані та відповідають 
певним стандартним значенням, наприклад 31,5 Гц, 63 Гц, 125 Гц, 250 Гц, 
500 Гц, 1 кГц, 2 кГц, 4 кГц, 8 кГц та 16 кГц. У параметричних еквалайзерах 
користувач може самостійно змінювати центральну частоту в широких 
межах, що забезпечує більшу гнучкість налаштування. 
61 
 
 
 
Суттєве значення має також тип еквалайзера. Найпростішими є 
тонкомпенсатори та двосмугові регулятори тембру, які дозволяють 
змінювати лише низькі та високі частоти. Графічні еквалайзери 
забезпечують регулювання декількох фіксованих смуг частот і широко 
застосовуються у побутових та професійних аудіосистемах. Параметричні 
еквалайзери дозволяють змінювати не лише рівень сигналу, а й центральну 
частоту та добротність, що робить їх найбільш універсальними та точними. 
Цифрові еквалайзери реалізуються програмно і мають можливість 
автоматичного налаштування та збереження параметрів. 
У сучасних цифрових системах важливими параметрами є також 
частота дискретизації та розрядність обробки сигналу. Типові значення 
частоти дискретизації становлять 44,1 кГц, 48 кГц, 96 кГц або 192 кГц. 
Розрядність може бути 16, 24 або 32 біти. Вищі значення цих параметрів 
забезпечують точнішу обробку звукового сигналу та менший рівень 
цифрових спотворень. 
Таким чином, основні параметри еквалайзера визначають його 
функціональні можливості та якість обробки звуку. Правильний вибір 
значень частотного діапазону, кількості смуг, коефіцієнта підсилення та 
інших характеристик дозволяє ефективно налаштовувати аудіосистеми для 
різних умов експлуатації. 
 
3.4 Типи еквалайзерів та їх класифікація 
Еквалайзери є важливими пристроями та програмними засобами для 
обробки аудіосигналів. Вони використовуються для зміни амплітудно-
частотної характеристики звуку шляхом підсилення або послаблення 
окремих частотних діапазонів. Залежно від принципу роботи, конструкції 
та способу регулювання параметрів еквалайзери поділяються на декілька 
62 
 
 
 
типів. Їх класифікація дозволяє визначити особливості застосування та 
функціональні можливості кожного виду. 
Одним із найпростіших типів є тональні регулятори або регулятори 
тембру. Вони застосовуються переважно в побутовій аудіотехніці та 
дозволяють змінювати рівень низьких і високих частот. У більшості 
випадків такі еквалайзери мають дві ручки регулювання — «Bass» та 
«Treble». Іноді додається окреме регулювання середніх частот. Основною 
перевагою тональних регуляторів є простота конструкції та використання, 
однак вони не забезпечують точного налаштування звуку. 
Широке застосування мають графічні еквалайзери. Їх особливістю є 
наявність декількох смуг регулювання з фіксованими центральними 
частотами. Кожна смуга має окремий повзунок або регулятор, положення 
якого графічно відображає форму амплітудно-частотної характеристики. 
Зазвичай графічні еквалайзери містять від 5 до 31 смуги. Чим більша 
кількість смуг, тим точніше можна налаштувати звук. Такі еквалайзери 
використовуються у професійних аудіосистемах, концертному обладнанні, 
студіях звукозапису та побутовій техніці. 
Більш універсальними є параметричні еквалайзери. Вони дозволяють 
змінювати не лише рівень підсилення або ослаблення сигналу, а й 
центральну частоту та ширину смуги регулювання. Це забезпечує високу 
точність обробки звуку та можливість усунення окремих резонансів або 
шумів. Параметричні еквалайзери широко застосовуються у професійному 
звукозаписі, радіомовленні та цифровій обробці аудіосигналів. Основною 
перевагою цього типу є гнучкість налаштування, проте їх використання 
потребує певних знань та досвіду. 
Окремим різновидом є напівпараметричні еквалайзери. Вони мають 
обмежені можливості порівняно з повноцінними параметричними 
моделями. Зазвичай у таких пристроях можна регулювати центральну 
63 
 
 
 
частоту та рівень підсилення, але ширина смуги залишається фіксованою. 
Напівпараметричні еквалайзери часто використовуються в музичних 
підсилювачах, мікшерних пультах та автомобільних аудіосистемах. 
За способом реалізації еквалайзери поділяються на аналогові та 
цифрові. Аналогові еквалайзери працюють на основі електронних 
компонентів, таких як резистори, конденсатори, котушки індуктивності та 
операційні підсилювачі. Вони забезпечують природне звучання та широко 
використовуються у професійній аудіотехніці. Однак точність 
налаштування аналогових систем обмежена характеристиками 
електронних компонентів. 
Цифрові еквалайзери реалізуються за допомогою алгоритмів 
цифрової обробки сигналів. Вони можуть працювати у вигляді окремих 
пристроїв або програмного забезпечення. Основними перевагами 
цифрових еквалайзерів є висока точність налаштування, можливість 
автоматичного керування, збереження параметрів та інтеграція з 
комп’ютерними системами. Сучасні цифрові еквалайзери застосовуються у 
студіях звукозапису, системах телекомунікацій, мультимедійних 
комплексах та професійному концертному обладнанні. 
За призначенням еквалайзери також поділяються на студійні, 
концертні, побутові та спеціалізовані. Студійні еквалайзери 
використовуються для професійного запису та мастерингу звуку і 
характеризуються високою точністю та мінімальним рівнем спотворень. 
Концертні еквалайзери призначені для роботи в системах озвучення 
великих приміщень та відкритих майданчиків. Побутові еквалайзери 
інтегруються у музичні центри, телевізори, смартфони та автомобільні 
аудіосистеми. Спеціалізовані еквалайзери застосовуються у 
телекомунікаціях, медичній техніці, авіації та інших галузях. 
64 
 
 
 
Існує також класифікація еквалайзерів за типом частотної корекції. 
До основних видів належать низькочастотні, високочастотні, смугові та 
режекторні фільтри. Низькочастотні фільтри використовуються для 
регулювання басових частот, високочастотні — для корекції високих 
тонів, смугові — для виділення певного діапазону частот, а режекторні — 
для пригнічення небажаних шумів або резонансів. 
Таким чином, існує велика кількість типів еквалайзерів, які 
відрізняються принципом роботи, конструкцією та функціональними 
можливостями. Кожен тип має свої переваги та сфери застосування. 
Розвиток цифрових технологій сприяв створенню сучасних еквалайзерів з 
високою точністю налаштування та широкими можливостями обробки 
аудіосигналів, що робить їх невід’ємною частиною сучасних аудіосистем і 
засобів зв’язку. 
 
3.5 Аналіз моделей еквалайзерів для автоматизованої обробки 
звукових сигналів 
Для аналізу моделей еквалайзерів, що використовуються у системах 
автоматизованої обробки звукових сигналів, було обрано основні технічні 
параметри, які характеризують якість роботи пристроїв та їх 
функціональні можливості. Аналіз цих параметрів дозволяє оцінити 
технічний рівень еквалайзерів і порівняти різні моделі обладнання. 
Основним параметром є відношення сигнал/шум (S/N ratio), що 
вимірюється у децибелах. Цей показник визначає співвідношення між 
корисним сигналом і рівнем шумів пристрою. Для сучасних професійних 
еквалайзерів значення S/N ratio зазвичай становить 90–120 дБ. Чим вище 
цей показник, тим краща якість звучання. 
Другим важливим параметром є коефіцієнт гармонічних спотворень 
(THD), який характеризує рівень нелінійних спотворень сигналу. Для 
65 
 
 
 
якісних еквалайзерів THD знаходиться у межах 0,001–0,05 %, що 
забезпечує точніше відтворення аудіосигналу. 
Мінімальна та максимальна частоти робочого діапазону визначають 
межі частот, які може обробляти еквалайзер. У більшості сучасних 
моделей діапазон становить приблизно від 10–20 Гц до 20–40 кГц, що 
дозволяє ефективно працювати з професійними аудіосигналами. 
Кількість частотних смуг визначає точність налаштування 
еквалайзера. У професійних графічних моделях кількість смуг може 
досягати 31 і більше, забезпечуючи детальну корекцію амплітудно-
частотної характеристики. 
Для графічних еквалайзерів важливим параметром є довжина 
фейдера. У професійних моделях використовуються фейдери довжиною 
45–100 мм, що забезпечує точне ручне налаштування параметрів. 
Маса пристрою залежить від конструкції, типу компонентів та 
функціональних можливостей. Аналогові професійні еквалайзери зазвичай 
мають масу 2–10 кг, тоді як цифрові моделі є значно легшими. 
Вартість обладнання залежить від функціональних можливостей, 
точності налаштування та бренду виробника. Професійні еквалайзери 
можуть коштувати від кількох сотень до кількох тисяч доларів США. 
Комплексний аналіз усіх параметрів дозволяє визначити оптимальне 
співвідношення між якістю обробки звуку, функціональністю та 
економічною ефективністю обладнання. 
 
3.5.1 Behringer Ultragraph Pro FBQ3102HD 
Behringer Ultragraph Pro FBQ3102HD - це професійний двоканальний 
графічний еквалайзер, який призначений для роботи у концертних 
системах, студіях звукозапису та системах озвучення. Модель оснащена 31 
смугою еквалізації на кожен канал, що дозволяє точно коригувати 
66 
 
 
 
амплітудно-частотну характеристику аудіосигналу. Однією з головних 
особливостей пристрою є система FBQ Feedback Detection System, яка 
автоматично визначає проблемні частоти, що викликають акустичний 
зворотний зв’язок. Це значно полегшує процес налаштування звуку під час 
живих виступів.  
На рис. 3.2 зображено еквалайзер Behringer Ultragraph Pro 
FBQ3102HD. 
 
 
Рис. 3.2 еквалайзер Behringer Ultragraph Pro FBQ3102HD 
 
Еквалайзер характеризується низьким рівнем шуму завдяки 
використанню високоякісних операційних підсилювачів типу 4580 та 
сучасної схемотехніки. Пристрій підтримує частотний діапазон від 20 Гц 
до 20 кГц та має високий показник сигнал/шум, що забезпечує якісну 
обробку аудіосигналів. Завдяки поєднанню доступної вартості та широких 
функціональних можливостей модель FBQ3102HD широко 
використовується у невеликих концертних системах, клубах та домашніх 
студіях звукозапису. 
В табл.3.1 технічні характеристики Behringer Ultragraph Pro 
FBQ3102HD 
 
Таблиця 3.1  
Технічні характеристики Behringer Ultragraph Pro FBQ3102HD 
67 
 
 
 
S/N ratio, дБ 94 
THD, % 0,008 
Частотний діапазон, Гц  20…20000 
Кількість смуг 31 
Довжина фейдера 45 
Вага, кг 2.3 
Ціна, $ 220 
 
 
3.5.2 DBX 2231 
DBX 2231 — це професійний двоканальний 31-смуговий графічний 
еквалайзер, який широко використовується у концертному обладнанні та 
системах професійного озвучення. Основною особливістю моделі є 
вбудована система шумозниження Type III Noise Reduction, яка дозволяє 
збільшити співвідношення сигнал/шум до 20 дБ. Крім того, еквалайзер 
оснащений PeakPlus Limiter для обмеження перевантажень сигналу та 
захисту акустичних систем від спотворень.  
На рис. 3.3 зображено еквалайзер DBX 2231. 
 
 
Рис. 3.3 Еквалайзер DBX 2231 
 
68 
 
 
 
Модель DBX 2231 має 31 частотну смугу з центральними частотами 
у діапазоні від 20 Гц до 20 кГц. Завдяки високій надійності та точності 
обробки звуку ця модель часто застосовується у концертних залах, театрах 
та студіях звукозапису. 
В табл.3.2 технічні характеристики DBX 2231 
Таблиця 3.2  
Технічні характеристики DBX 2231 
S/N ratio, дБ 102 
THD, % 0,004 
Частотний діапазон, Гц  20…20000 
Кількість смуг 31 
Довжина фейдера 45 
Вага, кг 4.8 
Ціна, $ 350 
 
3.5.3 DBX iEQ31 
DBX iEQ31 — це сучасний графічний еквалайзер, який поєднує 
функції еквалізації, шумозниження та автоматичного пригнічення 
акустичного зворотного зв’язку. Пристрій оснащений двома каналами з 31 
смугою еквалізації та підтримує технологію AFS™ (Advanced Feedback 
Suppression), що автоматично виявляє і пригнічує частоти, які 
спричиняють виникнення зворотного зв’язку. Також у моделі 
використовується система Type V Noise Reduction для зменшення шумів та 
PeakStopPlus Limiter для захисту сигналу від перевантажень.  
На рис. 3.4 зображено еквалайзер DBX iEQ31. 
 
69 
 
 
 
 
Рис. 3.4 Еквалайзер DBX iEQ31 
Еквалайзер має широкий динамічний діапазон понад 113 дБ та 
низький рівень гармонічних спотворень — близько 0,003 %. Частотний 
діапазон пристрою становить від 20 Гц до 20 кГц. Завдяки поєднанню 
цифрових технологій та автоматизованих функцій модель DBX iEQ31 
використовується у професійних аудіосистемах, конференц-залах, 
системах телекомунікацій та сучасних концертних комплексах. 
В табл.3.3 технічні характеристики DBX iEQ31 
Таблиця 3.3  
Технічні характеристики DBX iEQ31 
S/N ratio, дБ 113 
THD, % 0,003 
Частотний діапазон, Гц  20…20000 
Кількість смуг 31 
Довжина фейдера 40 
Вага, кг 4.3 
Ціна, $ 500 
 
3.5.4 Klark Teknik DN370 
 
Klark Teknik DN370 — це професійний графічний еквалайзер 
високого класу. Однією з головних переваг пристрою є дуже низький 
70 
 
 
 
рівень гармонічних спотворень — менше 0,003 %, а також широкий 
динамічний діапазон понад 114 дБ. Це забезпечує високу точність обробки 
звукового сигналу та мінімальний рівень шумів.  
На рис. 3.5 зображено еквалайзер Klark Teknik DN370. 
 
Рис. 3.5 Еквалайзер Klark Teknik DN370 
 
Завдяки високій якості компонентів, надійній конструкції та 
професійним характеристикам Klark Teknik DN370 широко застосовується 
у великих концертних залах, театрах, телевізійних студіях та професійних 
системах звукопідсилення. 
В табл.3.4 технічні характеристики Klark Teknik DN370. 
Таблиця 3.4  
Технічні характеристики Klark Teknik DN370 
S/N ratio, дБ 114 
THD, % 0,003 
Частотний діапазон, Гц  25…20000 
Кількість смуг 30 
Довжина фейдера 45 
Вага, кг 5.8 
Ціна, $ 1300 
 
71 
 
 
 
3.6 Порівняльний аналіз даних за параметрами існуючих еквалайзерів. 
Для аналізу даних розроблена реляційна модель яка приведена в 
таблиці 3.5. 
Таблиця 3.5 
Реляційна модель даних за техніко-економічними показниками 
 сучасних моделей еквалайзерів 
№    Параметри 
 
 
 
 
Модель 
еквалайзера 
    min max     
1. Behringer 94 0,008 20 20 31 45 2.3 220 
FBQ3102HD 
2. DBX 2231 102 0,004 20 20 31 45 4.8 350 
3. DBX iEQ31 113 0.003 20 20 31 40 4.3 500 
4. Klark Teknik 114 0.003 25 20 30 45 5.8 1300 
DN370 
 
Для прискорення аналізу нижче наведено на рис. 3.6 гістограми цих 
показників моделей еквалайзерів. 
 
Рис. 3.6 Гістограма даних за техніко-економічними показниками сучасних 
моделей еквалайзерів 
72 
 
S/N ratio, дБ 
THD, % 
Частотний 
діапазон, Гц 
Частотний 
діапазон, кГц 
Кількість 
смуг 
Довжина 
фейдера 
Вага, кг 
Ціна, $ 
 
 
1 — S/N ratio — відношення сигнал/шум, дБ; 
2 — THD — коефіцієнт гармонічних спотворень, %; 
3  — мінімальна частота діапазону, Гц; 
4  — максимальна частота діапазону, кГц; 
5  — кількість частотних смуг; 
6  — довжина фейдера, мм; 
7  — вага пристрою, кг; 
8  — вартість обладнання, $. 
 
На гістограмі представлено порівняльний аналіз техніко-
економічних показників сучасних моделей еквалайзерів: Behringer 
FBQ3102HD, DBX 2231, DBX iEQ31 та Klark Teknik DN370. Для 
проведення дослідження були використані основні параметри, які 
характеризують якість обробки аудіосигналу, функціональні можливості 
обладнання та особливості його конструкції. Гістограма побудована на 
основі нормованих значень параметрів, що дозволяє порівнювати 
характеристики пристроїв між собою незалежно від одиниць вимірювання. 
Першим параметром є відношення сигнал/шум — S/N ratio, яке 
вимірюється у децибелах. Даний показник характеризує співвідношення 
рівня корисного аудіосигналу до рівня шумів, що виникають у процесі 
роботи пристрою. Чим більше значення S/N ratio, тим чистішим є звук та 
менший вплив електронних шумів на якість сигналу. Найкращі показники 
мають моделі DBX iEQ31 та Klark Teknik DN370, значення яких 
становлять понад 110 дБ. Це свідчить про високий клас обладнання та 
можливість використання у професійних студійних і концертних системах. 
Модель Behringer FBQ3102HD має найнижче значення — 94 дБ, однак 
навіть такий показник забезпечує достатню якість звучання для більшості 
побутових і напівпрофесійних аудіосистем. 
73 
 
 
 
Другим важливим параметром є коефіцієнт гармонічних спотворень 
— THD (Total Harmonic Distortion). Даний параметр характеризує рівень 
нелінійних спотворень аудіосигналу, які виникають під час проходження 
сигналу через електронні компоненти еквалайзера. Значення THD 
вимірюється у відсотках, і чим воно менше, тим точніше передається 
оригінальний звук. Найкращі результати мають моделі DBX iEQ31 та 
Klark Teknik DN370 із показником 0,003 %, що свідчить про дуже високу 
якість обробки сигналу. Модель DBX 2231 має THD на рівні 0,004 %, що 
також є хорошим показником для професійного обладнання. Найбільше 
значення спотворень спостерігається у моделі Behringer FBQ3102HD — 
0,008 %, проте це значення залишається досить низьким і практично не 
впливає на сприйняття звуку в реальних умовах експлуатації. 
Третім параметром є мінімальна частота робочого діапазону, яка 
визначає найнижчу частоту, що може оброблятися еквалайзером. Для 
більшості моделей це значення становить 20 Гц, що відповідає нижній 
межі слухового сприйняття людини. Саме тому моделі Behringer 
FBQ3102HD, DBX 2231 та DBX iEQ31 мають максимальні нормовані 
значення за цим параметром. Модель Klark Teknik DN370 має мінімальну 
частоту 25 Гц, тому її значення на гістограмі є нижчим. Це означає, що 
даний еквалайзер дещо обмежений у роботі з найнижчими басовими 
частотами, хоча на практиці така різниця є незначною для більшості 
аудіосистем. 
Четвертим параметром є максимальна частота робочого діапазону, 
яка визначає верхню межу частот, що може обробляти еквалайзер. Усі 
представлені моделі підтримують максимальну частоту 20 кГц, що 
відповідає верхній межі чутності людського слуху. Саме тому всі 
стовпчики гістограми для цього параметра мають однакову висоту. Такий 
74 
 
 
 
частотний діапазон дозволяє забезпечити повноцінну обробку всього 
спектра звукових сигналів без втрати високочастотних компонентів. 
П’ятим параметром є кількість частотних смуг. Вона визначає 
точність еквалізації та можливість детального налаштування амплітудно-
частотної характеристики. Більшість моделей мають 31 смугу еквалізації, 
що є стандартом для професійних графічних еквалайзерів. Велика 
кількість смуг дозволяє точно компенсувати акустичні нерівномірності 
приміщення, пригнічувати резонансні частоти та налаштовувати звучання 
аудіосистеми відповідно до конкретних умов експлуатації. Модель Klark 
Teknik DN370 має 30 смуг, що практично не впливає на її функціональні 
можливості та якість обробки сигналу. 
Шостим параметром є довжина фейдера, яка вимірюється у 
міліметрах. Фейдери використовуються для ручного регулювання рівня 
окремих частотних смуг. Чим більшою є довжина фейдера, тим точніше 
можна виконувати налаштування еквалайзера. У моделях Behringer 
FBQ3102HD, DBX 2231 та Klark Teknik DN370 довжина фейдера 
становить 45 мм, що забезпечує достатню точність ручного керування. У 
моделі DBX iEQ31 використані фейдери довжиною 40 мм, через що її 
значення на гістограмі дещо нижче. Проте завдяки цифровій обробці 
сигналу та автоматизованим функціям точність налаштування залишається 
високою. 
Сьомим параметром є маса пристрою, яка характеризує 
конструктивні особливості та тип використаних компонентів. Найменшу 
вагу має модель Behringer FBQ3102HD — 2,3 кг. Це робить її зручною для 
транспортування та використання у мобільних аудіосистемах. Моделі DBX 
2231 та DBX iEQ31 мають більшу вагу через використання додаткових 
електронних компонентів і складнішої схемотехніки. Найважчою моделлю 
є Klark Teknik DN370 із масою 5,8 кг, що пояснюється використанням 
75 
 
 
 
професійних аналогових компонентів, підсиленої конструкції корпусу та 
високоякісної елементної бази. 
Аналіз гістограми показує, що всі представлені моделі мають високі 
технічні характеристики, однак кожна з них орієнтована на різні умови 
використання. Модель Behringer FBQ3102HD є доступним рішенням для 
невеликих концертних систем, домашніх студій та бюджетних 
аудіокомплексів. Вона має хороші характеристики при невеликій вазі та 
відносно низькій вартості. DBX 2231 забезпечує оптимальне 
співвідношення ціни, якості та функціональних можливостей, що робить її 
популярною у професійних системах звукопідсилення. 
Модель DBX iEQ31 вирізняється високим рівнем автоматизації, 
цифровою обробкою сигналу та низьким рівнем шумів і спотворень. Це 
робить її ефективною для сучасних концертних і конференц-систем. Klark 
Teknik DN370 є професійним високоточним еквалайзером преміум-класу, 
який характеризується максимальною якістю обробки сигналу та 
використовується у великих концертних залах, телевізійних студіях і 
професійних системах звукозапису. 
Таким чином, побудована гістограма дозволяє наочно оцінити 
переваги та недоліки кожної моделі еквалайзера за основними техніко-
економічними показниками.. Вона дозволяє комплексно оцінити 
параметри професійного аудіообладнання, визначити переваги та недоліки 
різних моделей, а також обрати оптимальний еквалайзер залежно від умов 
експлуатації, вимог до якості обробки звуку та фінансових можливостей 
користувача. 
  
76 
 
 
 
Висновок до розділу 3 
У третьому розділі було проведено комплексний аналіз сучасних 
моделей еквалайзерів, які використовуються в автоматизованих системах 
обробки звукових сигналів. Для дослідження були обрані професійні 
моделі Behringer FBQ3102HD, DBX 2231, DBX iEQ31 та Klark Teknik 
DN370, що широко застосовуються у студіях звукозапису, концертних 
системах, телекомунікаційних комплексах та системах професійного 
озвучення. Аналіз виконувався на основі основних техніко-економічних 
параметрів, які найбільш повно характеризують функціональні можливості 
та якість роботи еквалайзерів. 
У процесі дослідження були визначені ключові технічні показники, 
що мають найбільший вплив на вибір еквалайзера. До них належать: 
відношення сигнал/шум (S/N ratio), коефіцієнт гармонічних спотворень 
(THD), мінімальна та максимальна частоти робочого діапазону, кількість 
частотних смуг, довжина фейдера, маса пристрою та вартість обладнання. 
Саме ці параметри визначають якість обробки аудіосигналу, точність 
налаштування, рівень шумів і спотворень, а також зручність використання 
еквалайзера у різних умовах експлуатації. Встановлено, що найбільш 
важливими для професійних аудіосистем є високий показник S/N ratio та 
мінімальний рівень THD, оскільки вони безпосередньо впливають на 
чистоту та деталізацію звучання. 
У результаті дослідження було створено реляційну модель даних для 
представлення технічних показників сучасних еквалайзерів. Дана модель 
дозволяє впорядкувати інформацію про параметри обладнання, забезпечує 
зручність проведення порівняльного аналізу та створює основу для 
подальшої автоматизованої обробки даних. Використання реляційної 
моделі значно спрощує процес зберігання, систематизації та аналізу 
техніко-економічних характеристик різних моделей еквалайзерів. Крім 
77 
 
 
 
того, така структура даних може бути використана для побудови 
інформаційних систем підтримки прийняття рішень при виборі 
професійного аудіообладнання. 
На основі реляційної моделі була побудована гістограма нормованих 
технічних показників для досліджуваних моделей еквалайзерів. 
Нормування параметрів дозволило привести всі характеристики до 
єдиного масштабу та виконати об’єктивне порівняння моделей незалежно 
від одиниць вимірювання. Побудована гістограма дала можливість наочно 
оцінити переваги та недоліки кожної моделі за окремими параметрами. 
Таке графічне представлення інформації значно зменшує час визначення 
найбільш ефективної моделі еквалайзера за багатьма техніко-
економічними показниками та спрощує процес прийняття рішень. 
У ході аналізу було встановлено, що модель Behringer FBQ3102HD є 
оптимальним рішенням для бюджетних та напівпрофесійних аудіосистем 
завдяки невеликій вазі, доступній вартості та достатньо хорошим 
технічним характеристикам. Модель DBX 2231 продемонструвала 
збалансоване співвідношення ціни, функціональних можливостей та якості 
обробки сигналу, що робить її популярною у професійних системах 
озвучення. Еквалайзер DBX iEQ31 вирізняється використанням цифрових 
технологій обробки сигналів, автоматизованими функціями пригнічення 
зворотного зв’язку та високими показниками якості звучання. Найкращі 
технічні характеристики продемонструвала модель Klark Teknik DN370, 
яка забезпечує мінімальний рівень шумів і спотворень та використовується 
у висококласних студійних і концертних системах. 
Таким чином, проведене дослідження підтвердило ефективність 
використання сучасних еквалайзерів у системах автоматизованої обробки 
звукових сигналів. Отримані результати можуть бути використані при 
проектуванні та модернізації аудіосистем, виборі професійного обладнання 
78 
 
 
 
для студій звукозапису, концертних майданчиків, телекомунікаційних 
комплексів та мультимедійних систем. Побудована реляційна модель і 
гістограма техніко-економічних показників можуть слугувати основою для 
подальших досліджень у сфері автоматизованого аналізу та оптимізації 
параметрів аудіообладнання. 
  
79 
 
 
 
ВИСНОВКИ 
У кваліфікаційній роботі освітнього ступеня «бакалавр» було 
проведено комплексне дослідження сучасних засобів компонентів 
автоматизованої системи для обробки звукових сигналів, які 
застосовуються у професійних системах звукозапису, концертному 
обладнанні, телекомунікаційних комплексах, мультимедійних системах та 
цифрових аудіоплатформах. Основною метою роботи стало визначення 
найбільш ефективних моделей аудіообладнання шляхом порівняльного 
аналізу за багатьма техніко-економічними показниками із застосуванням 
евристичних методів, реляційних моделей даних та графічної візуалізації 
нормованих параметрів. 
У процесі виконання роботи були розглянуті основні принципи 
обробки звукових сигналів, а також досліджено особливості компонентів 
динамічної та частотної обробки звукових сигналів у сучасних 
аудіосистемах. Визначено, що засоби динамічної обробки 
використовуються для автоматичного регулювання рівня сигналу, 
зменшення перевантажень та стабілізації гучності звучання, тоді як засоби 
частотної обробки забезпечують корекцію амплітудно-частотної 
характеристики шляхом підсилення або послаблення окремих частотних 
діапазонів. Дослідження показало, що їх спільне використання дозволяє 
суттєво покращити якість звучання, зменшити рівень шумів і спотворень 
та адаптувати систему до конкретних умов експлуатації. 
Для проведення аналізу були визначені ключові технічні та техніко-
економічні показники, які найбільше впливають на вибір обладнання. До 
основних параметрів віднесено відношення сигнал/шум, коефіцієнт 
гармонічних спотворень, частотний діапазон, кількість частотних смуг, 
часові параметри обробки сигналу, довжину регуляторів, масу та вартість 
обладнання. Саме ці характеристики визначають якість обробки 
80 
 
 
 
аудіосигналів, точність налаштування, рівень шумів і спотворень, а також 
ефективність використання обладнання у професійних та побутових 
аудіосистемах. 
У результаті дослідження були створені реляційні моделі даних для 
представлення технічних показників сучасних компонентів 
автоматизованої системи для обробки звукових сигналів. Використання 
реляційних моделей дозволило систематизувати інформацію про 
досліджувані пристрої, спростити процес аналізу та створити основу для 
автоматизованого вибору оптимальної моделі за сукупністю параметрів. 
Побудовані моделі забезпечують можливість подальшого розширення бази 
даних та інтеграції у спеціалізовані інформаційні системи підтримки 
прийняття рішень. 
На основі отриманих даних були побудовані гістограми нормованих 
технічних показників досліджуваних моделей обладнання. Нормування 
параметрів дозволило привести всі характеристики до єдиного масштабу 
та виконати об’єктивне порівняння моделей незалежно від одиниць 
вимірювання. Графічне представлення результатів суттєво спростило 
процес аналізу та дозволило швидко визначити сильні й слабкі сторони 
кожної моделі. Використання гістограм значно зменшує час визначення 
найбільш ефективного обладнання за багатьма техніко-економічними 
показниками та підвищує ефективність прийняття технічних рішень. 
У ході порівняльного аналізу було встановлено, що сучасні моделі 
компонентів автоматизованої системи для обробки звукових сигналів 
забезпечують високі показники якості обробки звукових сигналів, 
мінімальний рівень шумів і гармонічних спотворень, широкий частотний 
діапазон та високу точність налаштування. Водночас дослідження 
показало, що ефективність вибору обладнання залежить не лише від 
81 
 
 
 
технічних характеристик, а й від співвідношення функціональних 
можливостей, вартості, габаритів та умов подальшого використання. 
Проведене дослідження підтвердило ефективність використання 
методів евристичного аналізу, реляційного моделювання та графічної 
візуалізації техніко-економічних показників для оцінювання сучасного 
аудіообладнання. Отримані результати можуть бути використані як 
теоретична та практична основа для подальших досліджень і 
вдосконалення сучасних систем цифрової обробки аудіо сигналів, а також 
при проектуванні та модернізації студій звукозапису, концертних систем, 
мультимедійних комплексів, телекомунікаційних систем та інших засобів 
автоматизованої обробки звукових сигналів. 
  
82 
 
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Ballou G. Handbook for Sound Engineers. — 5th ed. — New York : 
Routledge, 2015. — 1784 p. 
2. Izhaki R. Mixing Audio: Concepts, Practices and Tools. — 4th ed. 
— New York : Focal Press, 2023. — 604 p. 
3. Senior M. Mixing Secrets for the Small Studio. — 2nd ed. — New 
York : Routledge, 2018. — 444 p. 
4. Huber D., Caballero E., Runstein R. Modern Recording Techniques. 
— 10th ed. — New York : Routledge, 2024. — 680 p. 
5. Owsinski B. The Mixing Engineer’s Handbook. — 5th ed. — Boston 
: Bobby Owsinski Media Group, 2022. — 397 p. 
6. Katz B. Mastering Audio: The Art and the Science. — 3rd ed. — 
New York : Routledge, 2014. — 408 p. 
7. Meyer Sound Laboratories. Sound System Design Reference 
Manual. — Meyer Sound, 2020. — 526 p. 
8. Gibson D. The Art of Mixing: A Visual Guide to Recording, 
Engineering and Production. — New York : Routledge, 2019. — 312p. 
9. Rumsey F., McCormick T. Sound and Recording: Applications and 
Theory. — 7th ed. — Oxford : Focal Press, 2021. — 618 p. 
10. White P. Basic Mixing Techniques. — London : Sanctuary 
Publishing, 2000. — 192 p. 
11. Toole F. Sound Reproduction: The Acoustics and Psychoacoustics 
of Loudspeakers and Rooms.   — New York : Routledge, 2018. —514 p. 
12. Self D. Small Signal Audio Design. — 3rd ed. — Oxford : Focal 
Press, 2020. — 792 p. 
13. Zölzer U. Digital Audio Signal Processing. — 2nd ed. — 
Chichester : Wiley, 2008. — 664 p. 
83 
 
 
 
14. Lyons R. Understanding Digital Signal Processing. — 3rd ed. — 
London : Pearson Education, 2011. — 992 p. 
15. Smith S. The Scientist and Engineer's Guide to Digital Signal 
Processing. California Technical Publishing, 2013. 640 p., www.dspguide.com 
16. Pohlmann K. Principles of Digital Audio. — 7th ed. — New York : 
McGraw-Hill Education, 2021. — 816 p. 
17. Watkinson J. The Art of Digital Audio. — 4th ed. — Oxford : Focal 
Press, 2013. — 928 p. 
18. FabFilter Software Instruments. FabFilter Pro-Q User Manual. — 
FabFilter, 2023. — 96 p. 
19. Reiss J., McPherson A. Audio Effects: Theory, Implementation and 
Application. — Boca Raton : CRC Press, 2014. — 367 p. 
20. SPL Electronics. Iron Mastering Compressor User Manual. — SPL 
Electronics GmbH, 2022. — 44 p. 
21. Audio Engineering Society. AES Recommended Practice for 
Professional Audio Equipment. — New York : AES, 2022. — 210 p. 
22. ITU-R BS.1770-4. Algorithms to Measure Audio Programme 
Loudness and True-Peak Audio Level. — Geneva : International 
Telecommunication Union, 2021. 
23. Manley Laboratories. Variable Mu Compressor/Limiter Owner’s 
Manual. — Manley Laboratories Inc., 2020. — 40 p. 
24. Behringer. Ultragraph Pro FBQ3102HD User Manual. — Music 
Tribe Global Brands Ltd., 2023. — 24 p. 
25. DBX Professional Products. 2231 Graphic Equalizer Operation 
Manual. — Harman International Industries, 2022. — 36 p. 
26. DBX Professional Products. iEQ31 Digital Graphic Equalizer User 
Manual. — Harman International Industries, 2021. — 44 p. 
84 
 
 
 
27. Klark Teknik. DN370 Dual Graphic Equalizer User Guide. — 
Music Tribe Commercial NV Inc., 2022. — 52 p. 
28. Universal Audio. Analog Classics Pro Compressors Manual 
Collection. — Universal Audio Inc., 2021. — 110 p. 
29. Waves Audio Ltd. Renaissance Compressor User Guide. — Waves 
Audio, 2022. — 58 p. 
30. Сайко В. Г., Оксіюк О. Г., Дікарєв О. В. Основи цифрового 
оброблення сигналів в системах цифрового радіозв’язку. — Київ : 
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, 2016. — 
286 с. 
31. Продеус А. М. Комп’ютерна обробка акустичних сигналів. 
Практикум. — Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. — 54 с. 
32. Бортник Г. Г., Кичак В. М. Цифрова обробка сигналів в 
телекомунікаційних системах. — Вінниця : ВНТУ, 2014. — 232 с. 
33. Мирончук О. Ю., Неуймін О. С. Цифрові сигнальні процесори. 
Курс лекцій. — Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024. — 138 с. 
85