Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10330
Назва: Компоненти системи автоматизованого керування лазерного зварювального робота маніпулятора
Автори: Лукашенко, Валентина Максимівна
Стецюра, Михайло Олександрович
Ключові слова: системи автоматизованого керування;робот-маніпулятор;зварювальне обладнання;сервопривід;контролер;сенсорні пристрої
Дата публікації: чер-2026
Короткий огляд (реферат): Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є визначення компонентів з найкращими технічними та експлуатаційними характеристиками для системи автоматизованого керування зварювальним роботом-маніпулятором на основі сучасних мікроконтролерних засобів, сенсорних технологій та алгоритмів керування з метою підвищення точності, стабільності та ефективності виконання зварювальних операцій, а також зменшення впливу людського фактора. Об’єктом дослідження є процеси системи автоматизованого керування зварювальним роботом-маніпулятором. Предметом дослідження є компоненти системи автоматизованого керування зварювальним роботом-маніпулятором. Здійснений аналіз архітектури систем автоматизованого керування зварювальними роботами-маніпуляторами свідчить, що їх ефективність забезпечується узгодженою взаємодією апаратних компонентів (робота-маніпулятора, сервоприводів, контролера, зварювального обладнання, сенсорних пристроїв) та програмних засобів (керуючих програм, алгоритмів регулювання, модулів діагностики й візуалізації). Використання сучасних підходів до автоматизації, зокрема замкнених контурів керування та адаптивних алгоритмів, дозволяє підвищити точність позиціонування, стабільність технологічних режимів і загальну продуктивність зварювального процесу. Розглянуті компоненти системи підтверджують ключову роль сенсорних засобів у забезпеченні зворотного зв’язку. Зокрема, застосування температурних датчиків та сенсорів відстеження зварювального шва дає можливість здійснювати контроль теплового стану зони зварювання та корекцію траєкторії руху інструмента в реальному часі. Це сприяє зменшенню кількості дефектів, підвищенню якості зварних з’єднань і зниженню впливу зовнішніх факторів на результат процесу. Таким чином, проведений аналіз формує теоретичну та практичну основу для подальшого проєктування й удосконалення систем автоматизованого керування зварювальними роботами-маніпуляторами, а також для постановки завдань дослідження, спрямованих на підвищення їх точності, надійності та адаптивності в умовах сучасного виробництва.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10330
Розташовується у зібраннях:174 Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка (Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані системи та компоненти)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Б_151_2026_Стецюра.pdf
  Restricted Access
1.1 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ 
КАФЕДРА РОБОТОТЕХНІКИ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ 
КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
до кваліфікаційної роботи 
освітнього ступеня «бакалавр» 
на тему: Компоненти системи автоматизованого керування 
зварювальним роботом-маніпулятором 
 
 
 
Виконав студент 4 курсу групи АКІТ-2209 
 спеціальності 151 Комп’ютерна 
 інженерія 
 Михайло СТЕЦЮРА 
 (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
Керівник Валентина ЛУКАШЕНКО 
 (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
Рецензент  
 (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
  
Захист дозволяю:   
зав. кафедри, д.т.н., професор   Валентина ЛУКАШЕНКО 
 (підпис)  (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
 
 
 
Черкаси 2026 
 
 
ЗМІСТ 
 
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ...................................... 4 
ВСТУП ...................................................................................................................... 5 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ ........................................................ 6 
Актуальність теми ................................................................................................ 6 
Мета дослідження та завдання ............................................................................ 7 
Об’єкт дослідження .............................................................................................. 7 
Предмет дослідження .......................................................................................... 7 
Методи дослідження ............................................................................................ 7 
Апробація .............................................................................................................. 8 
Публікації .............................................................................................................. 8 
РОЗДІЛ 1 СТАН ПРЕДМЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ 
ЗАВДАНЬ .................................................................................................................. 9 
1.1 Основні поняття та визначення .................................................................. 9 
1.2 Принципи здійснення автоматизації в системі ......................................... 11 
1.3 Інформаційний аналіз технологій роботизованого зварювання ............. 13 
1.4 Сфери застосування автоматизованної системи зварювальних роботів-
маніпуляторів ...................................................................................................... 15 
1.5 Переваги та недоліки автоматизованої системи керування 
зварювальним роботом-маніпулятором ........................................................... 19 
1.6 Аналіз існуючих роботизованих систем зварювання та їх характеристик
 .............................................................................................................................. 20 
Висновок до розділу 1 ....................................................................................... 26 
РОЗДІЛ 2  СПЕЦІАЛІЗОВАНА БАЗА ДАНИХ МНОЖИНИ ДАТЧИКІВ 
ТЕМПЕРАТУРИ ЧЕРЕЗ РЕЛЯЦІЙНУ МОДЕЛЬ ЗА ОСНОВНИМИ 
ПАРАМЕТРАМИ ................................................................................................... 27 
2 
 
2.1. Загальні принципи вимірювання температури у процесах лазерного 
зварювання .......................................................................................................... 27 
2.2. Класифікація датчиків температури, що застосовуються в 
зварювальних системах ..................................................................................... 31 
2.3 Аналіз ефективності використання різних типів датчиків у промислових 
умовах .................................................................................................................. 40 
2.4. Шляхи підвищення точності та стабільності роботи температурних 
датчиків у процесі лазерного зварювання ....................................................... 44 
2.5 Технічні характеристики та порівняльний аналіз сучасних 
температурних датчиків .................................................................................... 47 
Висновок до розділу 2 ....................................................................................... 58 
РОЗДІЛ 3   СПЕЦІАЛІЗОВАНА БАЗА ДАНИХ МНОЖИНИ СЕНСОРІВ 
ВІДСТЕЖЕННЯ ШВА ЧЕРЕЗ РЕЛЯЦІЙНУ МОДЕЛЬ ЗА ОСНОВНИМИ 
ПАРАМЕТРАМИ ................................................................................................... 60 
3.1 Загальні вимоги до систем відстеження шва у лазерному зварюванні .. 60 
3.2 Класифікація сенсорів відстеження шва.................................................... 63 
3.3 Методи обробки сигналів та алгоритми відстеження шва ...................... 67 
3.4 Технічні характеристики та порівняльний аналіз сенсорів відстеження 
шва ....................................................................................................................... 72 
Висновок до розділу 3 ....................................................................................... 83 
ВИСНОВОК ........................................................................................................ 85 
Список використаних джерел ............................................................................... 86 
 
  
3 
 
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 
 
АСК - Автоматизація системи керування 
РТК - Робототехнічний комплекс 
УІМ - Узагальнена інформаційна модель 
ЕРС - Електрорушійна сила 
IRB - Industrial Robot ( серія промислових роботів компанії ABB, модель IRB 
4600 
4 
 
ВСТУП 
Сучасний розвиток промислового виробництва характеризується 
широким впровадженням автоматизованих та роботизованих технологій, 
спрямованих на підвищення продуктивності праці, покращення якості 
продукції та зменшення впливу людського фактора на виробничі процеси. 
Одним із найбільш перспективних напрямів автоматизації є роботизоване 
зварювання, яке знаходить широке застосування в машинобудуванні, 
автомобілебудуванні, суднобудуванні, авіаційній промисловості та інших 
галузях, де до зварних з'єднань висуваються підвищені вимоги щодо точності 
та надійності. 
Важливою умовою забезпечення високої якості зварювання є 
стабільність технологічного процесу та точне дотримання траєкторії руху 
зварювального інструмента. У реальних виробничих умовах на процес 
зварювання впливають численні фактори, серед яких відхилення геометричних 
параметрів заготовок, зміна положення стиків, теплові деформації та 
коливання технологічних режимів. Тому сучасні роботизовані комплекси все 
частіше оснащуються сенсорними системами, що дозволяють здійснювати 
контроль параметрів процесу в режимі реального часу та автоматично 
коригувати роботу виконавчих механізмів. 
Особливу роль у забезпеченні ефективності роботизованого зварювання 
відіграють датчики температури та системи відстеження шва. Температурний 
контроль дає можливість оцінювати тепловий стан зварювальної зони та 
своєчасно реагувати на відхилення від оптимальних режимів зварювання.  
 
 
5 
 
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ 
 
Актуальність теми  
 У сучасних умовах розвитку промисловості виробничі процеси 
характеризуються активним впровадженням автоматизованих та 
роботизованих систем, що сприяє підвищенню продуктивності, точності 
виконання технологічних операцій та рівня безпеки праці. Одним із 
перспективних напрямів автоматизації є використання зварювальних роботів-
маніпуляторів, керування якими здійснюється за допомогою програмно-
апаратних комплексів на основі вбудованих систем. 
 Автоматизована система керування зварювальним роботом поєднує в 
собі мікроконтролери, сенсорні модулі, засоби обміну даними та програмне 
забезпечення, що функціонує в режимі реального часу. Інформаційні 
технології забезпечують коректну обробку сигналів від сенсорів, формування 
керуючих команд, моніторинг стану системи, а також взаємодію з оператором 
або системами верхнього рівня. 
 Питання розробки теорії та апаратурних засобів автоматизованого 
зварювання присвячена низка праць, зокрема Zhao M, Liu Y , Kang Y, Chen R, 
Chen S, Zhang Y, однак питання підвищення ефективності компонентів 
системи заслуговує додаткових досліджень.  
6 
 
Мета дослідження та завдання  
Метою дослідження є визначення компонентів з найкращими 
технічними та експлуатаційними характеристиками для системи 
автоматизованого керування зварювальним роботом-маніпулятором на основі 
сучасних мікроконтролерних засобів, сенсорних технологій та алгоритмів 
керування з метою підвищення точності, стабільності та ефективності 
виконання зварювальних операцій, а також зменшення впливу людського 
фактора. 
 
Об’єкт дослідження  
 
Об’єктом дослідження є процеси системи автоматизованого керування 
зварювальним роботом-маніпулятором. 
 
Предмет дослідження 
 
 Предметом дослідження є компоненти системи автоматизованого 
керування зварювальним роботом-маніпулятором. 
 
Методи дослідження 
У процесі виконання дослідження використано комплекс теоретичних та 
практичних методів. Теоретичні методи включають аналіз і узагальнення 
науково-технічної літератури, стандартів та нормативних документів з питань 
автоматизованого керування роботами-маніпуляторами і зварювальними 
комплексами, а також системний аналіз існуючих підходів до побудови 
апаратно-програмних систем керування. 
7 
 
Для дослідження структури та взаємодії компонентів застосовано методи 
структурного та функціонального аналізу, що дозволяють визначити 
призначення окремих елементів системи та їх взаємозв’язки. 
Під час вибору компонентів використовувалися методи порівняльного 
аналізу технічних характеристик мікроконтролерів, сенсорів, приводів та 
модулів зв’язку. 
 
 
Апробація 
 
Основані на положенні випускної роботи доповідались і обговорювались 
на студентській науково-технічній конференції: 
Студентська науково-практична конференція. 
ЧДТУ: 21-22 квітня 2026 р. м. Черкаси.  
 
Публікації 
 
С.М. Стецюра «Аналіз компонентів системи автоматизованого 
керування зварювальним роботом маніпулятором» / С.М. Стецюра, В.М. 
Лукашенко //  Збірник тез доповідей студентської науково-практичної 
конференції ЧДТУ: 21-22 квітня 2026 р. м. Черкаси. [Електроний 
ресурс]/[Єгорова О.В., Захарова О. В., Тичков В. В. та ін.]; М-во освіти і науки 
України, Черкас. Держ.Технол. ун-т. – Черкаси ЧДТУ, 2026. 
 
  
  
8 
 
РОЗДІЛ 1 
СТАН ПРЕДМЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ЗАВДАНЬ 
 
1.1 Основні поняття та визначення 
 
 Роботизоване зварювання є одним із найперспективніших напрямів 
розвитку сучасного машинобудування та автоматизованого виробництва. Воно 
поєднує в собі досягнення робототехніки, електроніки, програмування та 
зварювальних технологій, забезпечуючи високу точність, повторюваність і 
стабільну якість зварних з’єднань. Основною особливістю роботизованого 
зварювання є виконання зварювальних операцій промисловим роботом-
маніпулятором під керуванням спеціалізованої автоматизованої системи. 
 Промисловий робот-маніпулятор — це програмно-керований 
механічний пристрій з декількома ступенями вільності, призначений для 
переміщення інструменту або заготовки в просторі за заданою траєкторією. У 
зварювальних системах маніпулятор оснащується зварювальним інструментом 
(пальником, лазерною головкою або плазмотроном), який здійснює 
безпосереднє формування зварного шва. 
 Автоматизована система керування (АСК) зварювальним роботом — це 
сукупність апаратних і програмних засобів, що забезпечують керування 
рухами маніпулятора, регулювання параметрів зварювання, збір інформації з 
датчиків та обробку отриманих даних у режимі реального часу. До основних 
функцій АСК належать планування траєкторії руху, синхронізація роботи 
виконавчих механізмів, контроль якості процесу та реагування на відхилення. 
 Важливим поняттям у роботизованому зварюванні є траєкторія руху, яка 
визначає шлях переміщення зварювального інструменту відносно деталі. 
9 
 
 Траєкторія формується на етапі програмування робота та може 
коригуватися за допомогою сенсорних систем. Точність відпрацювання 
траєкторії безпосередньо впливає на геометрію та міцність зварного шва. 
 Ще одним ключовим поняттям є режими зварювання, які включають 
силу струму, напругу дуги, швидкість подачі дроту, швидкість переміщення 
пальника та тип захисного газу. Автоматизована система керування забезпечує 
підтримання заданих режимів з високою стабільністю, що є складним для 
досягнення при ручному зварюванні. 
 Для підвищення адаптивності процесу застосовуються сенсорні системи, 
зокрема датчики положення, струму, напруги, температури та системи 
технічного зору. Вони дозволяють виявляти зміни положення деталі, зазори 
між елементами та дефекти шва, а також автоматично вносити корекції у 
керуючі сигнали. 
 Програмне забезпечення зварювальних роботів зазвичай містить модулі 
для створення та редагування програм, симуляції рухів, діагностики стану 
обладнання та збереження технологічних параметрів. Це забезпечує гнучкість 
налаштування системи та можливість швидкої адаптації до нових виробів. 
 Таким чином, роботизоване зварювання можна розглядати як 
інтегровану технічну систему, де промисловий робот, зварювальне 
обладнання, сенсорні засоби та програмне забезпечення функціонують 
узгоджено під керуванням автоматизованої системи. Це дозволяє значно 
підвищити продуктивність, знизити вплив людського фактора та забезпечити 
стабільну якість зварних з’єднань.  
10 
 
1.2 Принципи здійснення автоматизації в системі 
 
 Автоматизація зварювального робота-маніпулятора базується на 
поєднанні програмного керування, зворотного зв’язку та адаптивних 
алгоритмів регулювання, що забезпечують стабільність і точність виконання 
технологічних операцій. Основним завданням автоматизованої системи є 
перетворення заданих технологічних параметрів у керуючі сигнали для 
виконавчих механізмів з урахуванням інформації, отриманої від сенсорів. 
 Функціонування системи починається з формування програми 
зварювання, у якій визначаються траєкторія руху маніпулятора, режими 
зварювання, послідовність операцій та умови їх виконання. Програма 
зберігається у пам’яті контролера та виконується у режимі реального часу. 
Контролер послідовно зчитує команди, обробляє їх та формує сигнали 
керування для сервоприводів і зварювального обладнання. 
 Принцип автоматизації рухів маніпулятора ґрунтується на використанні 
замкнених систем керування. У таких системах сигнали з енкодерів 
сервомоторів надходять до контролера, де порівнюються з заданими 
значеннями. На основі різниці між фактичним і заданим положенням 
формується коригувальний сигнал, який забезпечує точне позиціонування 
інструмента. 
 Автоматизація технологічних параметрів зварювання передбачає 
підтримання стабільних значень струму, напруги, швидкості подачі дроту та 
швидкості переміщення пальника. Для цього контролер взаємодіє з джерелом 
зварювального струму та іншими пристроями, коригуючи їх роботу відповідно 
до програми та сигналів з датчиків. 
11 
 
 Важливою складовою автоматизації є реалізація зворотного зв’язку від 
сенсорних компонентів. Температурні датчики надають інформацію про 
тепловий стан зварювальної зони, що дозволяє системі виявляти відхилення 
від оптимального режиму. У разі перевищення або зниження температури 
контролер може автоматично змінити параметри зварювання або швидкість 
руху робота. 
 Сенсори відстеження шва забезпечують отримання даних про фактичне 
положення стику між деталями. На основі цієї інформації контролер виконує 
корекцію траєкторії руху зварювального інструмента, що дозволяє 
компенсувати похибки встановлення заготовок або їх деформації під час 
нагріву. 
 Принцип адаптивного керування полягає у здатності системи 
автоматично змінювати свою поведінку залежно від поточного стану процесу. 
Це досягається шляхом використання алгоритмів, які аналізують сигнали з 
датчиків та визначають оптимальні керуючі дії. 
 Додатково в системі реалізуються функції діагностики та самоконтролю. 
Контролер постійно перевіряє стан приводів, датчиків і зварювального 
обладнання. У разі виявлення несправностей система може подати 
попереджувальний сигнал оператору або зупинити процес зварювання. 
 Таким чином, автоматизація в системі керування зварювальним 
роботом-маніпулятором базується на поєднанні програмного керування, 
замкнених контурів регулювання та сенсорного зворотного зв’язку. Це 
забезпечує високу точність, стабільність і адаптивність процесу зварювання. 
 
12 
 
1.3 Інформаційний аналіз технологій роботизованого зварювання 
 
 Сучасні технології роботизованого зварювання характеризуються 
високим рівнем автоматизації, гнучкістю налаштувань та широким спектром 
застосовуваних методів з’єднання матеріалів. Їх розвиток обумовлений 
потребами промисловості у підвищенні продуктивності, зменшенні витрат та 
забезпеченні стабільної якості зварних виробів. 
 Однією з найпоширеніших технологій є дугове зварювання в захисних 
газах (MIG/MAG та TIG). У роботизованих комплексах ці методи реалізуються 
із застосуванням інверторних джерел живлення, які забезпечують точне 
регулювання струму і напруги. Інтеграція джерела живлення з контролером 
робота дозволяє синхронізувати параметри зварювання з рухом маніпулятора, 
що позитивно впливає на формування шва. 
 Окреме місце займає роботизоване лазерне зварювання, яке 
характеризується високою концентрацією енергії, малою зоною термічного 
впливу та можливістю роботи з тонколистовими матеріалами. У таких 
системах використовуються волоконні або твердотільні лазери, з’єднані з 
роботами за допомогою оптичних систем подачі променя. Висока швидкість 
процесу робить лазерне зварювання доцільним для серійного виробництва. 
 Широке поширення отримало також плазмове зварювання, що поєднує 
переваги дугового та лазерного способів. Плазмовий струмінь має стабільні 
характеристики та дозволяє виконувати зварювання з високою якістю при 
різних товщинах матеріалу. 
13 
 
 Суттєвим напрямом розвитку є застосування адаптивних технологій 
зварювання. Вони базуються на використанні сенсорів та алгоритмів обробки 
сигналів, які дозволяють системі в реальному часі оцінювати стан 
зварювальної ванни, положення кромок та геометрію шва. На основі 
отриманих даних система автоматично коригує швидкість руху, струм або 
положення інструмента. 
 Важливим елементом сучасних технологій є використання систем 
технічного зору. Камери високої роздільної здатності у поєднанні з 
програмними алгоритмами розпізнавання зображень дозволяють виконувати 
попередній контроль заготовок, пошук зварювальних швів та 
післязварювальну перевірку якості. Це значно зменшує потребу в ручному 
контролі. 
 Також активно розвиваються технології офлайн-програмування 
зварювальних роботів. Вони дозволяють створювати та тестувати програми у 
віртуальному середовищі без зупинки виробничого процесу. Після перевірки 
програма передається безпосередньо в контролер робота. 
 Загалом інформаційний аналіз сучасних технологій роботизованого 
зварювання свідчить про тенденцію до інтеграції роботів із сенсорними 
системами, інтелектуальними алгоритмами керування та цифровими 
платформами. Це створює основу для побудови гнучких виробничих систем, 
здатних адаптуватися до змін умов та номенклатури продукції. 
  
14 
 
1.4 Сфери застосування автоматизованної системи зварювальних роботів-
маніпуляторів 
 
 Зварювальні роботи-маніпулятори широко застосовуються у різних 
галузях промисловості завдяки своїй універсальності, високій точності та 
здатності працювати в безперервному режимі. Їх використання дозволяє 
автоматизувати як прості, так і складні зварювальні операції, підвищуючи 
продуктивність виробництва та стабільність якості продукції. 
 Однією з основних сфер застосування є автомобілебудування. У цій 
галузі роботи-маніпулятори використовуються для зварювання кузовів, рам, 
елементів підвіски та інших металевих конструкцій. Масовий характер 
виробництва вимагає високої повторюваності операцій, яку здатні забезпечити 
роботизовані комплекси. Крім того, автоматизація зварювання зменшує 
кількість дефектів та підвищує безпеку праці. 
 У машинобудуванні та приладобудуванні зварювальні роботи 
застосовуються для виготовлення корпусів машин, металевих каркасів, 
кріпильних елементів і вузлів різної складності. Завдяки можливості точного 
керування траєкторією руху робота забезпечується висока точність 
розташування швів, що особливо важливо для відповідальних конструкцій. 
 Значне поширення роботизованого зварювання отримало у 
суднобудуванні та авіаційній промисловості. У цих галузях використовуються 
великогабаритні роботи або портальні системи, здатні працювати з великими 
деталями та товстими металевими листами. Роботизація дозволяє підвищити 
якість зварних з’єднань та зменшити трудомісткість процесу. 
15 
 
 На (рис.1.1) зображено сфери застосування зварювальних роботів-
маніпуляторів 
 
 
Рис.1.1 Роботизоване зварювання у суднобудуванні 
 
 
16 
 
 
Рис 1.2 Роботизоване зварювання проміжного корпусу реактивного двигуна 
 
 
Рис 1.3 Роботизоване зварювання в автомобілебудуванні 
17 
 
 У будівельній галузі роботи-маніпулятори застосовуються для 
виготовлення металоконструкцій, балок, ферм і колон. Автоматизоване 
зварювання забезпечує високу міцність з’єднань та скорочує терміни 
виготовлення конструкцій. 
 Також зварювальні роботи використовуються у виробництві побутової 
техніки, меблів з металевими елементами, торговельного обладнання та 
сільськогосподарської техніки. У цих сферах важливою перевагою є 
можливість швидкого переналаштування системи під інший тип виробу. 
 Окремо слід відзначити застосування роботів у небезпечних та важких 
умовах праці, зокрема при роботі з високими температурами, токсичними 
газами або у замкнених просторах. Використання роботів у таких умовах 
значно підвищує рівень охорони праці. 
 Отже, зварювальні роботи-маніпулятори знаходять застосування 
практично в усіх галузях, де необхідне з’єднання металевих елементів. 
Широкий спектр сфер використання підтверджує актуальність дослідження 
компонентів системи автоматизованого керування такими роботами. 
 
 
 
  
18 
 
1.5 Переваги та недоліки автоматизованої системи керування 
зварювальним роботом-маніпулятором 
 
 Автоматизована система керування зварювальним роботом-
маніпулятором має низку суттєвих переваг, серед яких основними є 
підвищення точності та повторюваності зварювальних операцій, стабільність 
якості зварних швів і зменшення впливу людського фактора на результат 
роботи. Використання роботизованого обладнання дозволяє значно підвищити 
продуктивність виробничого процесу, оскільки система може працювати 
тривалий час без перерв, а також забезпечує можливість швидкого 
переналаштування під різні технологічні завдання шляхом зміни програмних 
параметрів. Крім того, автоматизація сприяє покращенню умов праці, оскільки 
оператор знаходиться поза небезпечною зоною зварювання. 
 Разом із тим, впровадження таких систем має і певні недоліки. До них 
належить висока вартість обладнання та його інтеграції у виробниче 
середовище, а також необхідність залучення кваліфікованих фахівців для 
налаштування, програмування та обслуговування системи. Система може бути 
чутливою до відмов окремих компонентів, зокрема сенсорів або контролерів, 
що здатне вплинути на стабільність її роботи. Крім того, без використання 
спеціалізованих адаптивних алгоритмів керування можливості системи щодо 
роботи в змінних або складних умовах можуть бути обмеженими. 
  
19 
 
1.6 Аналіз існуючих роботизованих систем зварювання та їх 
характеристик 
 
Організація гнучких виробництв та механізація і автоматизація 
виробничих процесів відносяться до числа самих пріоритетних напрямків 
розвитку машинобудування.  Незважаючи на те, що автоматизація 
виробництва зварювальних приладів завжди була центральною проблемою 
зварювальної науки і техніки, і в цьому напрямку досягнуто значних успіхів, 
автоматизація дугового зварювання все ще має серйозні труднощі.  Науково-
технічний прогрес в машинобудуванні характеризується ускладненням 
конструкцій та підвищенням вимог до їх якості і до техніко-економічних 
показників.   
Серед усього різноманіття особливе місце займає велика група 
зварювальних конструкцій для яких характерні мала жорсткість, великі 
габарити, наявність коротких швів, не зорієнтованість в просторі. У ряді 
галузей промисловості накопичений великий досвід використання 
зварювальних приладів, але на жаль, до теперішнього часу їх в основному 
розглядають просто як маніпулятор, що забезпечує рух зварювального 
інструменту по складній траєкторії.  
На сьогоднішній день автоматизація виробництва можлива тільки за 
рахунок створення робототехнічних комплексів (РТК) або ліній. В даному 
випадку забезпечити автоматизацію виробництва зварювальних пристроїв 
доцільно шляхом використання промислових роботів (ПР) і створення на їх 
базі РТК, призначених для зварювання однорідної продукції.  
Разом з тим, їх широке застосування у багатьох випадках стримується 
низьким рівнем технічної культури виконання заготівельних операцій, що 
20 
 
ускладнює вирішення проблеми взаємного позиціонування зварювальних 
кромок і електрода. Безперечно, для забезпечення високої точності руху 
електрода по стику, переважно мати адаптивних роботів, проте їх випуск 
невеликий, вартість значна, а в технологічному плані вони мають цілий ряд 
обмежень. До того ж універсальні промислові роботи, призначені для 
транспортних та зварювальних операцій, оптимізовані лише в деяких випадках 
і не найкращим чином.  
У зв'язку з цим більш широко застосовуються неадаптивні роботи, 
маніпулятори першого покоління які працюють по «жорсткій» програмі та 
здатні досить точно відтворювати будь-які траєкторії переміщення 
зварювального пальника, але запрограмовані до початку виконання 
зварювання. В даному випадку відкоригувати рух електрода в залежності від 
реального стану стику в період зварювання не є можливим.  
Роботи першого покоління - це маніпулятори, керовані за допомогою 
програми, вміщеній на той чи інший носій інформації. Програма складається 
оператором, в якій кодується послідовність рухів виконавчих органів робота. 
Таким чином зовнішній світ даного пристрою строго фіксований і всі об'єкти 
повинні займати в просторі положення, запропоновані програмою. В даний час 
для гнучкої автоматизації виробництва в основному використовуються РТК 
першого покоління з програмним управлінням від ЕОМ (електро 
обчислювальні машини). Автоматизація технологічних операцій в них 
забезпечується системами ЧПУ роботів і обладнання. Однак можливості 
систем ЧПУ принципово обмежені. Вони можуть забезпечити автоматичне 
функціонування РТК тільки в суворо визначених і незмінних умовах, 
організація яких вимагає значних витрат та виявилися нездатними вирішити 
зростаючі завдання автоматизації виробництва. Вони хороші лише для 
21 
 
незмінних умов завантаження технологічного обладнання, а при найменшому 
порушенні, наприклад зміни розташування заготовок, робот дає збої.  
На виручку прийшло друге покоління роботів, що володіє здатністю 
адаптації, іншими словами, можливістю автоматично коригувати свою 
поведінку в залежності від стану навколишнього середовища. Завдяки 
оснащенню їх тактильними датчиками, що сигналізують про дотик захоплення 
з предметом( рука робота), вони можуть переміщатись в будь-яку точку 
простору в межах робочої зони по команді вбудованої в систему управління, 
яка містить пристрій для зберігання заданої програми. Система управління 
таких роботів будується на основі мікро-ЕОМ.  
Робот навчається протягом одноразового циклу рухів і після цього може 
повторювати ці рухи до перенавчання. Щоразу перед зварюванням виробів 
нового типу, оператор повинен запрограмувати функції робота, тобто навчити 
працювати по конкретному виробу. Виконуючи роботу без подальшого 
втручання людини, він тим не менше діє в такт з устаткуванням, так як 
пов'язаний з ним лініями блокування, які передбачаються відповідно до 
технологічного процесу.  
Реалізуючи програмне забезпечення, ЕОМ розраховує траєкторію руху 
пальника, виробляє сигнали на виконання тих чи інших команд і управляє 
рухом робота з урахуванням параметра конкретного маніпулятора. 
Зварювальні роботи виконують основну технологічну операцію, і тому будь-
яка помилка в програмі, неточність проходження по заданій траєкторії , 
порушення режимів і швидкості зварювання призводять до збою. Похибка 
відпрацювання траєкторії у сучасного ПР дугового зварювання становить ± 
(0,2-0,5) мм, а відхилення від заданої швидкості не перевищує ± (5-8)% . Такі 
22 
 
жорсткі вимоги викликають необхідність атестації маніпуляторів 
зварювальних роботів.    
 
IRB 4600 - перший робот нового покоління рис. 1.1., більш досконалий і 
володіє недоступними раніше можливостями. Ця розробка значно 
оптимізувала дії робота в різних сферах застосування. Використання 
компактних роботизованих осередків на базі IRB 4600 дає на виході ще більш 
високу якість і продуктивність. IRB 4600 володіє високою точністю в своєму 
класі, відрізняється високою швидкістю роботи, що зводить до мінімуму 
відсоток браку і сприяє збільшенню продуктивності підприємства. Ці якості 
особливо важливі при виконанні таких операцій, як різання, нанесення, 
клеєння і ущільнення матеріалів, вимір, складання і зварювання. Крім того, час 
програмування робота зведено до мінімуму, так як програмуються тільки 
необхідні функції. В результаті різко скорочується час робочого циклу.  
 
 
Рис. 1.4. IRB 4600 - перший робот нового покоління 
23 
 
 
Подібне скорочення часу переналагодження, що визначає тривалість 
переходу на нові вироби або заготовки, істотно скорочує виробничі витрати. 
Завдяки оптимізованої конструкції робот став компактніше і легше, що 
дозволяє скоротити час робочого циклу на 25%. IRB 4600 володіє найвищими 
характеристиками в своєму класі в тому, що стосується прискорення і 
швидкості, що робить його незамінним в задачах завантаження / 
розвантаження, укладання. Висока прискорення дозволяє йому обходити 
перешкоди і переміщатися строго по заданій траєкторії. Все це сприяє 
збільшенню виробничих потужностей і продуктивності в цілому.  За 
допомогою інноваційного програмного забезпечення KUKA.ArcTech можна 
легко управляти операціями дугового зварювання, використовуючи інтуїтивно 
зрозумілі команди і структуровані меню за допомогою KUKA smartPAD, а 
також швидко програмувати дані операції за допомогою кнопок стану 
EasyTeach.  
Роботи KUKA володіють високою точністю відпрацювання траєкторії і 
стабільної повторюваністю, а також мають надійні робототехнічні механізми, 
завдяки чому вони гарантують найвищу якість зварювання навіть при тривалій 
експлуатаційному навантаженні.  
Головною перевагою зварювального роботи роботом KUKA є її висока 
точність: так, технічні характеристики сучасних роботів для зварювання дають 
можливість домогтися точності позиціювання зварювального пальника 
порядку 0.03-0.05 мм, що є достатнім для переважної більшості зварювальних 
завдань.  
24 
 
Однак деякий недолік робота полягає в тому, що, на відміну від людини, 
при недостатньо точному позиціонуванні деталі він не може самостійно 
змінити траєкторію і знайти правильну точку для зварювання, тому похибка 
позиціонування і складання заготовки не повинна перевищувати 0.5 мм.  
Більшість сучасних промислових роботів-зварювальників мають шість 
незалежних з'єднань - шість ступенів свободи. Причина цього полягає в тому, 
що вільне розміщення твердого тіла в просторі вимагає призначення шести 
параметрів, три з них, що б вказати місце розташування (координати в 
декартовій системі координат х, у, z наприклад) і три, щоб вказати орієнтацію. 
  
25 
 
Висновок до розділу 1 
 
У першому розділі було проведено аналіз сучасного стану 
роботизованих систем зварювання та розглянуто основні принципи їх 
функціонування. Визначено ключові поняття роботизованого зварювання, 
структуру автоматизованої системи керування, а також роль промислового 
робота-маніпулятора у виконанні зварювальних операцій. Розглянуто 
принципи автоматизації процесу зварювання, що базуються на використанні 
програмного керування, замкнених контурів регулювання та сенсорного 
зворотного зв’язку. 
Проведений інформаційний аналіз сучасних технологій роботизованого 
зварювання показав тенденцію до впровадження адаптивних систем 
керування, засобів технічного зору та інтелектуальних алгоритмів обробки 
даних. Досліджено основні сфери застосування зварювальних роботів-
маніпуляторів, серед яких автомобілебудування, машинобудування, 
суднобудування, авіаційна та будівельна галузі. Встановлено, що 
використання роботизованих комплексів дозволяє підвищити продуктивність 
виробництва, покращити якість зварних з’єднань і знизити вплив людського 
фактора. 
Також виконано аналіз існуючих роботизованих систем зварювання та їх 
характеристик, визначено переваги й обмеження роботів різних поколінь. 
Встановлено, що для забезпечення високої точності та стабільності процесу 
зварювання особливого значення набуває застосування адаптивних систем 
керування, оснащених датчиками контролю технологічних параметрів і 
системами відстеження положення шва.  
26 
 
РОЗДІЛ 2  
СПЕЦІАЛІЗОВАНА БАЗА ДАНИХ МНОЖИНИ ДАТЧИКІВ 
ТЕМПЕРАТУРИ ЧЕРЕЗ РЕЛЯЦІЙНУ МОДЕЛЬ ЗА ОСНОВНИМИ 
ПАРАМЕТРАМИ 
 
2.1. Загальні принципи вимірювання температури у процесах лазерного 
зварювання 
 
Вимірювання температури у процесах лазерного зварювання є одним із 
ключових елементів забезпечення стабільності та якості зварного з’єднання. 
Це зумовлено тим, що лазерне зварювання характеризується високою 
концентрацією енергії, локальним нагрівом матеріалу та надшвидкими 
термічними процесами, які суттєво впливають на структуру і властивості 
з’єднання. Контроль температури дозволяє запобігти дефектам, таким як 
перегрів, проплавлення, пористість або недостатнє проварювання шва. 
Процес вимірювання температури у зоні зварювання базується на 
реєстрації теплового випромінювання або безпосередньому контакті з 
об’єктом контролю. У сучасних системах автоматизованого лазерного 
зварювання перевага надається безконтактним методам вимірювання, оскільки 
вони не впливають на процес формування зварного шва та здатні працювати в 
умовах високих температур і інтенсивного електромагнітного 
випромінювання. 
Основою є реєстрація електромагнітного випромінювання об’єкта. Будь-
яке нагріте тіло випромінює енергію відповідно до свого температурного 
стану, що описується законом випромінювання Планка. У практичних 
системах частіше використовують спрощені залежності, зокрема закон 
Стефана - Больцмана: 
27 
 
 �� = ������4  (2.1) 
де  P - потужність випромінювання,  
T - абсолютна температура,  
ε - коефіцієнт випромінювальної здатності (емісивність),  
σ - стала Стефана - Больцмана. 
Цей закон лежить в основі роботи пірометричних та інфрачервоних 
датчиків, які використовуються в системах лазерного зварювання. 
Для визначення довжини хвилі максимального випромінювання 
застосовується закон зміщення Віна: 
 
��
 �������� =  (2.2) 
��
 
де λ - довжина хвилі, на якій випромінювання максимальне,  
b - стала Віна,  
T -  абсолютна температура тіла.  
Цей закон дозволяє обирати оптимальний спектральний діапазон роботи 
оптичних датчиків температури, що особливо важливо в умовах інтенсивного 
лазерного випромінювання та плазмоутворення. 
28 
 
У практичних вимірюваннях також використовується узагальнена 
залежність між інтенсивністю випромінювання та температурою, яка 
реалізується у пірометрах: 
 �� = f(����) (2.3) 
 де T – температура  
���� - інтенсивність випромінювання на певній довжині хвилі,  
f -  калібрувальна функція, що визначається експериментально.  
Особливістю процесу лазерного зварювання є наявність різко 
локалізованої зони нагріву з високими градієнтами температури. Це вимагає 
використання високошвидкісних вимірювальних систем із малою 
інерційністю та високою частотою дискретизації сигналу. Крім того, значний 
вплив мають коефіцієнт випромінювання матеріалу, відбиття лазерного 
променя та наявність плазми, що може викривлювати результати вимірювання. 
Таким чином, вимірювання температури у процесах лазерного 
зварювання базується на законах теплового випромінювання та реалізується за 
допомогою оптичних і інфрачервоних методів, що забезпечують 
безконтактний, швидкий та достатньо точний контроль теплових процесів у 
зоні зварювання. 
З точки зору автоматизації виробничого процесу, дані про температуру 
використовуються для формування зворотного зв’язку в системі керування 
лазерним зварювальним обладнанням. Це дозволяє в режимі реального часу 
регулювати потужність лазера, швидкість переміщення променя та інші 
29 
 
технологічні параметри з метою підтримання оптимального теплового 
режиму. 
Таким чином, вимірювання температури у процесах лазерного 
зварювання є складним багатофакторним завданням, яке поєднує фізичні 
принципи теплового випромінювання, вимоги до високошвидкісної обробки 
сигналів та інтеграцію з автоматизованими системами керування 
виробництвом.  
30 
 
2.2. Класифікація датчиків температури, що застосовуються в 
зварювальних системах  
 
У зварювальних системах, особливо в умовах автоматизованого та 
лазерного зварювання, до датчиків температури висуваються підвищені 
вимоги щодо точності, швидкодії та стійкості до зовнішніх впливів. Вибір 
конкретного типу датчика визначається умовами процесу, діапазоном 
температур, необхідною точністю та характером вимірювання (контактне або 
безконтактне). 
Загалом датчики температури поділяються на контактні та безконтактні, 
кожна з яких включає кілька підтипів: 
Контактні датчики температури 
 
1. Термопари: 
 
Принцип роботи: 
Термопари працюють на основі термоелектричного ефекту (ефекту 
Зеєбека), при якому в замкненому колі з двох різнорідних металів виникає 
електрорушійна сила (ЕРС) при наявності різниці температур між спаями. 
Типові технічні характеристики: 
- діапазон температур:  
- тип K (NiCr–Ni): −200…+1260°C  
- тип S (PtRh–Pt): до 1600°C  
31 
 
- точність: ±1…2°C або ±0.75%  
- час відгуку: 0.1–1 с  
- ресурс: залежить від середовища (зменшується при окисненні)  
Переваги: 
- широкий температурний діапазон;  
- висока механічна міцність;  
- простота конструкції.  
Недоліки: 
- контакт із об’єктом;  
- інерційність;  
- деградація при високих температурах.  
Застосування: 
Контроль температури заготовок, попередній підігрів, контроль 
обладнання. У зоні лазерного зварювання використовуються обмежено. 
 
Рис 2.1 Приклад вигляду термопари 
32 
 
  
33 
 
2. Терморезистори (RTD, Pt100) 
 
Принцип роботи: 
Базується на зміні електричного опору металу (зазвичай платини) 
залежно від температури. 
Технічні характеристики: 
- діапазон температур: −200…+600°C  
- точність: ±0.1…0.5°C  
- час відгуку: 0.5–5 с  
- стабільність: дуже висока  
Переваги: 
- висока точність;  
- хороша повторюваність результатів;  
- стабільність характеристик.  
Недоліки: 
- низька швидкодія;  
- обмежений температурний діапазон;  
- чутливість до механічних впливів.  
Застосування: 
Контроль температури допоміжних систем, охолодження, корпусів 
обладнання. 
34 
 
 
Рис 2.2 Приклад вигляду терморезистору RTD 
 
3. Термістори 
Принцип роботи: 
Зміна опору напівпровідника при зміні температури (NTC або PTC). 
Характеристики: 
- діапазон температур: −50…+300°C  
- точність: до ±0.05°C  
- час відгуку: дуже малий (до 0.1 с)  
Застосування: 
35 
 
Використовуються рідко у зварюванні — переважно в електроніці та 
системах контролю. 
 
Рис 2.3 Приклад вигляду  термістра NTC 
 
  
36 
 
Безконтактні датчики температури 
 
1. Інфрачервоні пірометри 
Принцип роботи: 
Вимірювання температури за інтенсивністю теплового випромінювання 
об’єкта. 
Технічні характеристики: 
- діапазон температур: −50…+3000°C  
- точність: ±0.5…2%  
- час відгуку: 1–50 мс  
- спектральний діапазон: 0.7–14 мкм  
Переваги: 
- безконтактність;  
- дуже висока швидкодія;  
- можливість роботи на великих відстанях.  
Недоліки: 
- залежність від ε;  
- чутливість до диму та плазми.  
Застосування: 
Основний інструмент контролю температури у лазерному зварюванні. 
 
37 
 
 
Рис 2.4 Приклад вигляду інфрачервоного датчика 
 
 
2. Двохкольорові (ratio) пірометри 
Принцип роботи: 
Вимірювання температури за співвідношенням інтенсивностей 
випромінювання на двох довжинах хвиль. 
Характеристики: 
- діапазон температур: 300…3000°C  
- точність: ±1%  
- час відгуку: до 10 мс  
Переваги: 
- слабка залежність від коефіцієнта випромінювання;  
- стійкість до забруднень оптики.  
Недоліки: 
38 
 
- вища вартість;  
- складніша калібровка.  
Застосування: 
Критичні процеси лазерного зварювання, де важлива стабільність 
вимірювання. 
 
 
Рис 2.5 Приклад вигляду Двохкольорового (ratio) пірометра 
 
  
39 
 
 
2.3 Аналіз ефективності використання різних типів датчиків у 
промислових умовах 
 
 Ефективність використання датчиків температури у промислових 
умовах визначається сукупністю таких факторів, як точність вимірювання, 
швидкодія, надійність, стійкість до зовнішніх впливів та економічна 
доцільність. У процесах зварювання, зокрема лазерного, ці вимоги значно 
підвищуються через екстремальні температури, наявність випромінювання та 
динамічний характер процесу. 
Ефективність контактних датчиків 
Контактні датчики, зокрема термопари, широко застосовуються у 
промисловості завдяки своїй простоті, надійності та широкому діапазону 
вимірювання температур. 
Основні переваги: 
- здатність працювати у широкому температурному діапазоні (від -
200°C до понад 2000°C);  
- висока механічна міцність і стійкість до вібрацій;  
- відносно низька вартість та простота інтеграції в систему.  
Разом з тим, ефективність їх застосування у зварювальних процесах 
обмежується рядом недоліків: 
- необхідність фізичного контакту з об’єктом, що ускладнює 
вимірювання у зоні зварювання;  
- зношування чутливого елемента при високих температурах;  
40 
 
- вплив зовнішніх факторів (окиснення, тепловідведення, 
контактний тиск) на точність вимірювання.  
Таким чином, контактні датчики є ефективними для контролю 
температури в допоміжних процесах (наприклад, попередній підігрів або 
міжпрохідна температура), але менш придатні для безпосереднього контролю 
зварювальної ванни. 
 
Ефективність безконтактних датчиків 
Безконтактні датчики, зокрема інфрачервоні пірометри та тепловізійні 
системи, є найбільш ефективними у сучасних автоматизованих зварювальних 
комплексах. 
Основні переваги: 
- можливість вимірювання температури без фізичного контакту;  
- висока швидкодія, що дозволяє працювати в реальному часі;  
- здатність працювати при надвисоких температурах (до 3000°C і більше);  
- відсутність механічного зношування.  
Крім того, безконтактні методи забезпечують підвищення безпеки 
виробництва та дозволяють контролювати рухомі або важкодоступні об’єкти.  
Однак існують і певні обмеження: 
- залежність точності від коефіцієнта випромінювання поверхні;  
- вплив плазми, диму та відбитого лазерного випромінювання;  
- необхідність калібрування для конкретних матеріалів і умов процесу.  
41 
 
 
Порівняльний аналіз ефективності 
Порівнюючи різні типи датчиків, можна зробити висновок, що їх 
ефективність значною мірою залежить від умов застосування. 
- Термопари є оптимальними для стабільних умов та тривалого контролю 
температури, де важлива надійність і невисока вартість.  
- Пірометри забезпечують найкращі результати у високотемпературних і 
швидкоплинних процесах, де контактне вимірювання неможливе.  
- Тепловізори дозволяють отримати повну картину температурного поля, 
що є важливим для аналізу якості зварного шва.  
Дослідження показують, що у зварювальних процесах безконтактні методи 
часто демонструють вищу ефективність, особливо при контролі температури в 
зоні плавлення, де контактні датчики не можуть забезпечити достовірні 
результати.  
 
Вибір оптимального рішення 
У промислових умовах доцільним є комбіноване використання різних типів 
датчиків: 
- контактні датчики - для базового контролю температури обладнання та 
заготовок;  
- безконтактні датчики - для оперативного контролю зони зварювання;  
- інтегровані системи - для побудови замкненого контуру керування 
процесом.  
42 
 
Такий підхід дозволяє компенсувати недоліки кожного типу датчиків і 
підвищити загальну ефективність системи контролю температури. 
Отже, ефективність використання датчиків температури у промислових 
умовах визначається відповідністю їх характеристик конкретним умовам 
технологічного процесу. У системах лазерного зварювання найбільш 
ефективними є безконтактні оптичні датчики, які забезпечують високу 
швидкодію та точність вимірювання, тоді як контактні датчики доцільно 
застосовувати для допоміжного контролю температури. Комплексне 
використання різних типів датчиків дозволяє досягти максимального рівня 
контролю та якості зварювального процесу. 
  
43 
 
2.4. Шляхи підвищення точності та стабільності роботи температурних 
датчиків у процесі лазерного зварювання 
 
З урахуванням складних умов лазерного зварювання, що 
супроводжуються високими температурами, інтенсивним випромінюванням, 
наявністю плазми та швидкоплинністю теплових процесів, підвищення 
точності та надійності вимірювання температури є важливим завданням. 
Досягнення цього можливе лише за рахунок комплексного підходу, який 
включає як правильний вибір типу датчика, так і оптимізацію умов його 
експлуатації. 
Перш за все, суттєвий вплив на точність вимірювання має вибір типу 
датчика температури. У сучасних системах лазерного зварювання доцільно 
застосовувати безконтактні методи, зокрема інфрачервоні пірометри та 
двохкольорові (ratio) датчики. Останні дозволяють значною мірою зменшити 
похибки, пов’язані зі зміною коефіцієнта випромінювання поверхні матеріалу. 
Контактні датчики, такі як термопари, доцільно використовувати лише для 
контролю температури поза зоною безпосереднього впливу лазера. 
Однією з основних проблем безконтактного вимірювання є зміна 
коефіцієнта випромінювання матеріалу під час нагріву, плавлення та 
окиснення. Для підвищення точності вимірювань застосовуються методи 
компенсації цього параметра, зокрема використання двохспектральних 
пірометрів або введення коригувальних коефіцієнтів у системі керування. 
Додатково проводиться калібрування датчиків для конкретних матеріалів і 
технологічних умов. 
44 
 
Істотний вплив на роботу оптичних датчиків має лазерне 
випромінювання, яке може створювати паразитні сигнали та спотворювати 
результати вимірювань. Для мінімізації цього впливу використовуються 
оптичні фільтри, що відсікають довжину хвилі лазера, а також підбирається 
відповідний спектральний діапазон роботи датчика. Важливим є також 
правильне розташування датчика відносно зони зварювання з метою 
уникнення прямого відбиття лазерного променя. 
Наявність плазми, диму та бризок металу в зоні зварювання призводить 
до розсіювання та поглинання випромінювання, що знижує точність 
безконтактних вимірювань. Для усунення цього негативного впливу 
застосовуються захисні оптичні елементи (кварцові або сапфірові вікна), а 
також системи обдуву, які забезпечують очищення зони спостереження від 
аерозольних частинок. 
З огляду на високу швидкість протікання процесів лазерного 
зварювання, важливим фактором є швидкодія вимірювальної системи. Для 
цього використовуються датчики з малою тепловою інерційністю, а також 
забезпечується висока частота обробки сигналу. Додатково застосовуються 
цифрові методи фільтрації, що дозволяють зменшити вплив шумів і 
випадкових перешкод. 
Не менш важливим є правильне встановлення датчиків. Геометрія 
розташування повинна забезпечувати стабільне поле зору та виключати вплив 
сторонніх джерел випромінювання. Відстань до об’єкта вимірювання повинна 
залишатися сталою, а сам датчик має бути захищений від механічних впливів, 
вібрацій та перегріву. Для цього використовуються спеціальні охолоджувальні 
та захисні корпуси. 
45 
 
Для підтримання точності вимірювань у процесі експлуатації 
необхідним є регулярне калібрування датчиків. Воно дозволяє враховувати 
зміну характеристик обладнання та адаптувати систему до конкретних умов 
виробництва. 
Найбільш ефективним підходом є інтеграція температурних датчиків у 
замкнену систему автоматичного керування. У такому випадку результати 
вимірювання використовуються для оперативного регулювання параметрів 
процесу, таких як потужність лазера або швидкість зварювання. Це дозволяє 
підтримувати стабільний тепловий режим і забезпечувати високу якість 
зварного з’єднання. 
Таким чином, підвищення ефективності роботи температурних датчиків 
у процесі лазерного зварювання досягається шляхом поєднання технічних, 
конструктивних та алгоритмічних рішень. Комплексне застосування сучасних 
безконтактних методів вимірювання, засобів захисту та обробки сигналу 
дозволяє значно підвищити точність і надійність контролю температури в 
умовах промислового виробництва. 
 
  
 
  
46 
 
2.5 Технічні характеристики та порівняльний аналіз сучасних 
температурних датчиків 
 
 Система автоматизованого керування зварювальним роботом-
маніпулятором є багаторівневою структурою, що об’єднує апаратні та 
програмні компоненти для реалізації точного, стабільного та адаптивного 
процесу зварювання. Її основне призначення полягає у забезпеченні 
координованої роботи всіх елементів комплексу, підтриманні заданих 
технологічних режимів та контролі параметрів процесу в реальному часі. 
 До складу системи входять такі основні групи компонентів: керуючі 
пристрої, виконавчі механізми, зварювальне обладнання, інтерфейси взаємодії 
з оператором та сенсорні системи. Кожна з цих груп виконує власну функцію, 
однак ефективність роботи системи досягається лише за умови їх тісної 
взаємодії при  інтеграції. 
 Ключовим елементом у системі автоматизованого лазерного зварювання 
роботом маніпулятором є контролер робота, який здійснює виконання 
керуючих програм, формує команди для приводів та приймає сигнали з 
датчиків. Контролер забезпечує синхронізацію рухів маніпулятора зі 
зварювальним процесом та обмін даними з периферійними пристроями. 
 Робот-маніпулятор виконує просторове позиціонування зварювального 
інструмента. Його механічна конструкція складається з декількох ланок, 
з’єднаних шарнірами, та оснащується сервоприводами з системами зворотного 
зв’язку. Це дозволяє забезпечити високу точність руху та повторюваність 
траєкторій. 
47 
 
 Зварювальне обладнання включає джерело живлення, зварювальну  
головку, механізм подачі дроту та систему подачі захисного газу. Дані 
компоненти формують безпосередньо зварювальну дугу та забезпечують 
стабільність технологічних параметрів. 
 Особливу роль у сучасних системах відіграють сенсорні компоненти, 
які забезпечують отримання інформації про стан процесу зварювання та 
положення інструмента відносно зони з’єднання. Саме сенсорні системи 
дозволяють реалізувати принципи адаптивного керування, за яких система 
може реагувати на зміни умов у реальному часі. 
 Серед великої кількості сенсорів, що застосовуються у роботизованому 
зварюванні, особливе значення мають датчики контролю температури та 
сенсори відстеження зварювального шва. Вони безпосередньо впливають на 
якість формування шва, запобігають виникненню дефектів та забезпечують 
стабільність технологічного процесу. 
 Температурні датчики використовуються для контролю теплового стану 
зварювальної зони, заготовки або окремих вузлів обладнання. Отримані дані 
дозволяють оцінювати ступінь нагріву матеріалу та запобігати його перегріву 
або недостатньому проплавленню.  
 Прикладами для порівняльного  аналізу визначена фірма OPTRIS її 
 моделі:  
 OPTRIS CTlaser 3M, CTlaser 3ML, OPTRIS CT 3M, OPTCTLLTCF4, 
OPTRIS CSmicro LT, які сформовані на базі евристичного методу та наведено 
в табл. 2.1. 
 
48 
 
Таблиця 2.1 
 
 Реляційна модель даних технічних та економічних параметрів 
датчиків температури 
 
Optris CTlaser Optris Optris  OPTCTLLTC Optris 
Модель 
3M CTlaser 3ML CT 3M F4 CSmicro LT 
№ 
 
 1 2 3 4 5 
 
Параметри 
Максимал
ьна 
температу
1800 1800 1800 975 600 
ра, 
°C 
 
Час 
відгуку, 
1 1 1 9 14 
ms 
 
Оптичне 
розширен
ня 300:1 60:1 75:1 75:1 33:1 
D:S, 
Cm, ⌀ 
Струм 
споживан
160 160 100 160 100 
ня, 
mA 
Ціна, 
46 500 22 000 28 000 27  400 20 700 
₴ 
Спектрал
ьний 
2.3 2.3 2.3 11 2.3 
діапазон,
µm 
 
  
49 
 
 Узагальнена інформаційна  модель (УІМ) параметрів датчиків 
температури за основними параметрами має такий  вигляд: 
 
 φ(Tmax, t, ⌀, I, Ц, D) (2.4) 
 
де  Tmax - максимальна температура, 
t - час відгуку, 
⌀ - оптичне розширення 
I -  струм споживання, 
Ц - ціна, 
D - спектральний діапазон 
 
 Аналіз (У І М) показав відсутність математичного зв’язку між ними. 
 Тому пропонується використовувати умовне моделювання, що базується  
на  коефіцієнтах еквівалентності Кекв, фізичне тлумачення якого і відповідає 
визначеним параметрам, загальна математична модель має вигляд 
��
 Кекв = �� , (2.5) 
��������
 
Кекв – коефіцієнт еквівалентності відповідного параметру; 
���� – поточне значення відповідного параметру; 
�������� - максимальне значення поточного параметру; 
50 
 
 
��
 К ��
�� =  – безрозмірна величина,  (2.6) 
��������
що характеризує максимальну робочу  температуру 
 
де ���� - максимальна температура i‑го датчика; 
�������� - найбільше значення максимальної температури серед усіх датчиків. 
  
��
 К ��
�� =  – безрозмірна величина, (2.7) 
��������
що характеризує час відгуку 
 
де ���� - час відгуку i‑го датчика; 
�������� - найбільший час відгуку серед усіх датчиків. 
 
  
  
51 
 
��
 К�� = ��  – безрозмірна величина, (2.8) 
��������
що характеризує оптичне розширення 
 
де ���� - значення оптичного співвідношення i‑го датчика; 
�������� - максимальне значення оптичного співвідношення. 
 
��
 К = ��
��  – безрозмірна величина, (2.9)  
��������
що характеризує енергоспоживання 
 
де ���� - струм споживання i‑го датчика; 
�������� - максимальне значення струму серед датчиків. 
52 
 
��
 К ��
�� =  – безрозмірна величина, (2.10) 
��������
що характеризує вартість 
 
де ���� - ціна i‑го датчика; 
�������� - максимальна ціна серед усіх датчиків. 
 
λ
 К ��
λ =  – безрозмірна величина, (2.11) 
�����
що характеризує спектральний діапазон 
 
де λ�� - спектральний діапазон i‑го датчика; 
λ������ - максимальне значення спектрального діапазону. 
 
 Результати  розрахунків коефіцієнтів еквівалентності наведені в  
табл. 2.2 
  
  
  
53 
 
Таблиця 2.2 
 
Реляційна модель даних коефіцієнтів еквівалентності відповідно техніко-
економічним показникам датчиків температури 
 
Optris Optris Optris  OPTCTLLTC Optris 
Модель 
CTlaser 3M CTlaser 3ML CT 3M F4 CSmicro LT 
№ 
 
1 2 3 4 5 
 
Коефіціент 
KТ 
1 1 0,88 0,54 0,33 
 
Kt 
0,07 0,07 0,07 0,64 1 
 
KL 1 0,2 0,25 0,25 0,11 
KI 1 1 0,62 1 0,62 
KC 1 0,47 0,60 0,58 0,44 
Kλ 0,2 0,2 0,2 1 0,2 
54 
 
 Відомо, що найбільш ефективним методом аналізу є метод візуалізації. 
Тому в роботі порівняльний аналіз проводиться через будування гістограм 
коефіцієнтів еквівалентності визначених моделей  датчиків температури 
 Для легкості аналізу отриманих результатів, нижче побудована 
гістограма рис. 2.1 
 
 
 
Рис. 2.6 Гістограми коефіцієнтів еквівалентності визначених моделей датчиків 
температури 
 
Примітка: символи T t L I C λ  відповідають індексам в табл. 2.2 
 
 Аналіз гістограм коефіцієнтів еквівалентності визначених моделей 
датчиків температури показав, що найкращою моделлю за параметром 
максимальної температури є:  
- Optris CTlaser 3M 
- Optris CTlaser 3ML.  
Вони мають максимальне значення коефіцієнта, що свідчить про їх здатність 
працювати у найширшому температурному діапазоні. 
 Найкращою моделлю за параметром часу відгуку є: 
- Optris CTlaser 3M;  
- Optris CTlaser 3ML;  
- Optris CT 3M.  
Вони мають найкращі значення коефіцієнта еквівалентності, що свідчить про 
високий рівень швидкодії та ефективність роботи в динамічних процесах 
контролю температури, де критично важливим є оперативне реагування 
сенсора на зміну температурних умов. 
 За параметром оптичного розширення найкращою моделлю є: 
- Optris CTlaser 3M.  
Дана модель має максимальне значення коефіцієнта, що характеризує 
найкращі можливості точного вимірювання малих об’єктів на значній відстані 
та забезпечує підвищену ефективність використання в автоматизованих 
системах керування. 
 За параметром струму споживання найкращими моделями є: 
- Optris CT 3M;  
- Optris CSmicro LT.  
56 
 
Вони мають найменші значення коефіцієнта, що свідчить про кращу 
енергоефективність, зниження навантаження на систему живлення та 
доцільність використання у складі автоматизованих систем з обмеженими 
енергетичними ресурсами. 
 За параметром спектрального діапазону найкращою моделлю є: 
- OPTCTLTC F4.  
Модель характеризується найкращим значенням коефіцієнта, що забезпечує 
універсальність її застосування та розширює можливості використання в 
різних умовах контролю температури. 
 За параметром вартості найкращою моделлю є: 
- Optris CSmicro LT.  
Найменше значення коефіцієнта свідчить про високу економічну доцільність 
застосування даної моделі при побудові автоматизованих систем контролю. 
Узагальнюючи результати аналізу, можна зробити висновок, що за сукупністю 
технічних характеристик найкращою моделлю є Optris CTlaser 3M, оскільки 
вона демонструє переваги за ключовими параметрами, зокрема максимальною 
температурою, часом відгуку та оптичним розширенням. Водночас найбільш 
оптимальним варіантом за критерієм «ціна–якість» є Optris CT 3M, що 
забезпечує збалансоване поєднання технічних характеристик, 
енергоефективності та вартості. 
 
  
57 
 
Висновок до розділу 2 
У даному розділі було проведено комплексне дослідження сучасних 
датчиків температури як ключового елемента системи автоматизованого 
лазерного зварювання. Розглянуто фізичні принципи вимірювання 
температури, що базуються на законах теплового випромінювання, зокрема 
законі Стефана–Больцмана та законі зміщення Віна, які є теоретичною 
основою роботи безконтактних вимірювальних систем. 
Здійснено класифікацію датчиків температури на контактні та 
безконтактні, проаналізовано їх конструктивні особливості, принципи роботи 
та технічні характеристики. Встановлено, що контактні датчики (термопари, 
терморезистори, термістори) характеризуються високою надійністю та 
простотою використання, однак мають обмеження щодо швидкодії та 
можливості застосування в зоні безпосереднього впливу лазерного 
випромінювання. Натомість безконтактні датчики, зокрема інфрачервоні та 
двохкольорові пірометри, забезпечують високу швидкодію, широкий 
температурний діапазон та можливість роботи в екстремальних умовах, що 
робить їх найбільш придатними для лазерного зварювання. 
Проведено аналіз ефективності використання різних типів датчиків у 
промислових умовах, де визначено, що оптимальним підходом є комбіноване 
застосування контактних і безконтактних вимірювальних засобів залежно від 
функціонального призначення. Такий підхід дозволяє підвищити загальну 
точність контролю температури та забезпечити стабільність технологічного 
процесу. 
У межах розділу також досліджено шляхи підвищення точності та 
стабільності роботи температурних датчиків, зокрема за рахунок використання 
58 
 
методів компенсації коефіцієнта випромінювання, оптичної фільтрації, 
захисту від плазмових та аерозольних завад, а також застосування цифрової 
обробки сигналів і регулярного калібрування. 
Завершальним етапом розділу став порівняльний аналіз сучасних 
інфрачервоних датчиків фірми Optris із використанням методу коефіцієнтів 
еквівалентності. Отримані результати дозволили виконати кількісну оцінку 
техніко-економічних показників та визначити найбільш ефективні моделі для 
застосування в системах автоматизованого лазерного зварювання. 
Встановлено, що найкращі показники за сукупністю параметрів демонструє 
модель Optris CTlaser 3M, тоді як оптимальне співвідношення «ціна–якість» 
забезпечує модель Optris CT 3M. 
Отже, результати проведеного дослідження підтверджують доцільність 
використання безконтактних оптичних датчиків у системах лазерного 
зварювання та дозволяють сформувати обґрунтовану базу для подальшого 
вибору вимірювальних засобів у складі автоматизованого комплексу. 
 
  
  
59 
 
РОЗДІЛ 3   
СПЕЦІАЛІЗОВАНА БАЗА ДАНИХ МНОЖИНИ СЕНСОРІВ 
ВІДСТЕЖЕННЯ ШВА ЧЕРЕЗ РЕЛЯЦІЙНУ МОДЕЛЬ ЗА 
ОСНОВНИМИ ПАРАМЕТРАМИ 
 
3.1 Загальні вимоги до систем відстеження шва у лазерному зварюванні 
 
Системи відстеження шва є ключовим функціональним елементом 
автоматизованих комплексів лазерного зварювання, оскільки саме вони 
забезпечують точне позиціонування лазерного променя відносно стику 
зварюваних деталей. В умовах високої концентрації енергії та малих розмірів 
зони термічного впливу навіть незначні відхилення траєкторії можуть 
призвести до дефектів з’єднання, таких як непровар, пропали або порушення 
геометрії шва. У зв’язку з цим до систем відстеження шва висувається 
комплекс жорстких технічних вимог. 
Однією з основних вимог є висока точність визначення положення шва. 
Для лазерного зварювання характерні вузькі шви (порядку 0,1 - 1,0 мм), тому 
допустима похибка позиціонування, як правило, не повинна перевищувати 5 - 
10 % від ширини шва. Це можна формалізувати наступним співвідношенням: 
 ∆�� ≤ ��. �� ∗ �� (3.1) 
де Δx - допустиме відхилення положення інструмента, мм; 
b - ширина зварного шва, мм. 
Важливою характеристикою є також швидкодія системи, яка визначає 
здатність сенсора оперативно реагувати на зміни геометрії шва під час руху 
зварювальної головки. У випадку високошвидкісного лазерного зварювання 
60 
 
(швидкість 1 - 5 м/хв і більше) система повинна забезпечувати частоту 
оновлення даних не менше 100 - 1000 Гц. Часова затримка системи не повинна 
перевищувати значення, що визначається умовою: 
∆
 �� ��
зат ≤  (3.2) 
��
де tзат - допустима затримка системи, с; 
Δx -  допустиме відхилення, мм; 
v - швидкість зварювання, мм/с. 
 
Ще однією важливою вимогою є висока роздільна здатність сенсорів, яка 
повинна бути значно меншою за допустиме відхилення. З практичної точки 
зору, роздільна здатність повинна становити не більше 10 - 20 % від Δx, що 
забезпечує стабільне та точне визначення положення шва навіть при наявності 
шумів. 
Суттєве значення має стійкість до зовнішніх впливів, характерних для процесу 
лазерного зварювання. До таких факторів належать: 
- інтенсивне оптичне випромінювання (включаючи відбите лазерне 
світло);  
- плазмоутворення у зоні зварювання;  
- бризки розплавленого металу;  
- аерозолі, дим та пил;  
- електромагнітні завади від обладнання.  
61 
 
У зв’язку з цим сенсори повинні мати відповідні засоби захисту, такі як 
оптичні фільтри, захисні вікна, системи продувки повітрям та алгоритми 
цифрової фільтрації сигналів. 
Не менш важливою є надійність та стабільність роботи системи. Система 
відстеження шва повинна забезпечувати безперервну роботу протягом 
тривалого часу без втрати точності. Надійність часто оцінюється через 
середній напрацювання на відмову (MTBF), який для промислових систем 
повинен становити тисячі годин. 
Крім того, важливою вимогою є сумісність із роботизованими системами 
керування. Сенсори повинні інтегруватися з промисловими роботами-
маніпуляторами та системами числового програмного керування (ЧПК), 
забезпечуючи передачу даних у реальному часі.  
Додатково висуваються вимоги до адаптивності системи, тобто здатності 
працювати з різними типами швів (стикові, кутові, нахльосткові), матеріалами 
та умовами обробки. Це передбачає використання інтелектуальних алгоритмів 
обробки сигналів, включаючи методи цифрової фільтрації, апроксимації та, у 
сучасних системах, елементів машинного навчання. 
Таким чином, системи відстеження шва у лазерному зварюванні повинні 
відповідати комплексу взаємопов’язаних вимог, серед яких ключовими є 
висока точність, швидкодія, стійкість до зовнішніх впливів, надійність та 
інтегрованість у автоматизовані виробничі комплекси.  
  
62 
 
3.2 Класифікація сенсорів відстеження шва 
 
Сенсори відстеження шва є невід’ємною складовою автоматизованих 
систем лазерного зварювання, оскільки забезпечують визначення 
просторового положення стику зварюваних деталей у режимі реального часу. 
Різноманітність умов зварювання, типів з’єднань та вимог до точності 
обумовлює існування широкого спектра сенсорів, які класифікуються за 
кількома основними ознаками: принципом дії, способом взаємодії з об’єктом, 
типом оброблюваного сигналу та функціональними можливостями. 
Класифікація за принципом дії 
За фізичним принципом роботи сенсори відстеження шва поділяються на такі 
основні групи: 
1. Оптичні сенсори 
Найбільш поширений клас сенсорів, який використовує взаємодію світлового 
випромінювання з поверхнею об’єкта. До цієї групи належать:  
- лазерні триангуляційні сенсори, що визначають координати шва на 
основі геометрії відбитого лазерного променя;  
- відеосенсори (системи машинного зору), які використовують камери та 
алгоритми обробки зображень для розпізнавання шва;  
- структуроване світло, де на поверхню проєктується світлова лінія або 
сітка.  
Оптичні сенсори характеризуються високою точністю (до ±0,01–0,05 мм) та 
швидкодією, що робить їх придатними для лазерного зварювання. 
63 
 
2. Контактні сенсори  
Здійснюють безпосередній механічний контакт із поверхнею виробу. Вони 
працюють за принципом відхилення чутливого елемента при русі по шву. 
Переваги: простота конструкції та незалежність від оптичних завад. 
Недоліки: знос, обмежена швидкодія та непридатність для 
високотемпературних процесів, таких як лазерне зварювання.  
3. Індуктивні сенсори 
Базуються на зміні електромагнітного поля при наближенні до металевої 
поверхні. Використовуються для визначення положення кромок або стику. 
Переваги: стійкість до забруднень та освітлення. 
Недоліки: обмежена точність та залежність від електропровідності матеріалу.  
4. Ємнісні сенсори 
Працюють на основі зміни ємності між сенсором і поверхнею об’єкта. 
Застосовуються рідше через чутливість до вологості, забруднень та 
нестабільність у промислових умовах.  
5. Акустичні та ультразвукові сенсори 
Використовують відбиття звукових хвиль від поверхні об’єкта. 
Хоча вони можуть працювати в умовах обмеженої видимості, їх точність і 
швидкодія, як правило, недостатні для лазерного зварювання.  
64 
 
 
Класифікація за способом взаємодії з об’єктом 
За способом отримання інформації про шов сенсори поділяються на: 
- контактні — потребують фізичного дотику до поверхні;  
- безконтактні — працюють на основі оптичних, електромагнітних або 
акустичних явищ.  
У сучасних системах лазерного зварювання перевага надається безконтактним 
сенсорам, оскільки вони не піддаються механічному зносу та можуть 
працювати на високих швидкостях. 
 
Класифікація за розташуванням відносно зони зварювання 
1. Попередні (pre-process) сенсори. 
Встановлюються перед зоною зварювання та здійснюють сканування шва до 
проходження лазерного променя. Це дозволяє заздалегідь скоригувати 
траєкторію руху.  
2. Супровідні (in-process) сенсори 
Працюють безпосередньо під час зварювання, забезпечуючи корекцію 
траєкторії в реальному часі.  
3. Післяпроцесні (post-process) сенсори 
Використовуються для контролю якості вже сформованого шва, але не беруть 
участі в керуванні процесом.  
65 
 
 
Класифікація за типом вихідного сигналу 
- аналогові сенсори - формують безперервний сигнал, пропорційний 
положенню шва;  
- цифрові сенсори - передають дискретні дані, зручні для інтеграції з 
сучасними системами керування;  
- інтелектуальні сенсори - оснащені вбудованими процесорами для 
первинної обробки даних та прийняття рішень.  
 
Класифікація за функціональними можливостями 
- одновимірні (1D) - визначають відхилення в одному напрямку;  
- двовимірні (2D) - дозволяють визначати положення шва в площині;  
- тривимірні (3D) - формують просторову модель поверхні та 
забезпечують найвищу точність відстеження.  
 
Узагальнення 
Таким чином, класифікація сенсорів відстеження шва базується на 
комплексі ознак, серед яких ключовими є принцип дії, спосіб взаємодії з 
об’єктом, розташування відносно зони зварювання та функціональні 
можливості. Для систем автоматизованого лазерного зварювання найбільш 
доцільним є використання безконтактних оптичних сенсорів, зокрема лазерних 
триангуляційних та відеосистем, які забезпечують необхідну точність, 
швидкодію та адаптивність до складних виробничих умов. 
66 
 
3.3 Методи обробки сигналів та алгоритми відстеження шва 
 
У сучасних системах автоматизованого лазерного зварювання ефективність 
роботи сенсорів відстеження шва значною мірою визначається не лише 
точністю вимірювального обладнання, але й якістю обробки отриманих 
сигналів. Первинні сигнали, що надходять із сенсорів, можуть містити шуми, 
спотворення та випадкові похибки, викликані впливом зовнішніх факторів, 
таких як плазмоутворення, інтенсивне світлове випромінювання, дим, бризки 
металу та вібрації обладнання. У зв’язку з цим важливим етапом 
функціонування системи є цифрова обробка сигналів та застосування 
алгоритмів автоматичного відстеження шва. 
Попередня обробка сигналів 
На першому етапі здійснюється фільтрація отриманого сигналу з метою 
усунення шумових складових та підвищення стабільності вимірювань. Одним 
із найпоширеніших методів є фільтр ковзного середнього: 
��
 ��ф(��) =  ∑��−��
��=�� ��(�� − ��) (3.3) 
��
де xф(k) - відфільтроване значення сигналу; 
x(k−i) - поточні та попередні значення сигналу; 
N -  кількість точок усереднення; 
 
 
67 
 
Застосування такого методу дозволяє зменшити вплив випадкових 
шумів, однак при великих значеннях N може виникати затримка реакції 
системи. Тому в системах реального часу часто використовуються адаптивні 
або рекурсивні фільтри. 
Для більш складних умов застосовується фільтр Калмана, який 
забезпечує оцінювання реального положення шва на основі математичної 
моделі руху та виміряних даних. Це дозволяє підвищити точність відстеження 
навіть при наявності значних перешкод. 
 
Виділення геометрії шва 
Після фільтрації сигналу виконується визначення геометричних 
параметрів шва. У лазерних триангуляційних системах це здійснюється 
шляхом аналізу профілю лазерної лінії на поверхні виробу. 
Для визначення координат центру шва часто використовується метод 
мінімуму профілю: 
 ��шва = ������������ (����) (3.4) 
де xшва – координати шва; 
xi -   координати точок профілю. 
  
68 
 
У системах машинного зору застосовуються алгоритми: 
- бінаризації зображення;  
- виділення контурів;  
- детектування границь;  
- апроксимації ліній та кривих.  
Такі методи дозволяють визначати положення шва навіть при складній 
геометрії поверхні. 
 
Алгоритми відстеження шва 
Основним завданням алгоритму відстеження є формування коригуючого 
сигналу для системи керування роботом або зварювальною головкою. 
Відхилення траєкторії визначається як: 
  
 ∆��= ��факт − ��зад (3.5) 
де xфакт – фактичне положення шва; 
xзад – задана траєкторія. 
  
69 
 
На основі цього відхилення формується сигнал корекції: 
 ��кор = ��зад + ∆�� (3.6) 
де xкор – скориговане положення інструмента; 
 
У більшості промислових систем використовується ПІД-регулювання, 
при якому керуючий сигнал формується за законом: 
����(��)
  ��(��) = ������(��) + ���� ∫ ��(��)���� + ����  (3.7) 
����
де e(t) – похибка позиціонування; 
Kp,Ki,Kd – коефіцієнти пропорціної, інтегральної та диференціальної 
складових.  
Такий алгоритм дозволяє забезпечити стабільне та плавне коригування 
траєкторії руху. 
 
Прогнозування траєкторії шва 
У високошвидкісних системах лазерного зварювання важливе значення 
має прогнозування положення шва для компенсації затримок системи. Для 
цього використовуються методи екстраполяції: 
 ��(�� + ∆��) = ��(��) + ��∆�� (3.8) 
де ϑ – швидкість зміни положення шва. 
70 
 
Сучасні системи також можуть використовувати алгоритми машинного 
навчання та нейронні мережі для прогнозування поведінки шва та адаптації до 
зміни умов процесу. 
 
Компенсація зовнішніх впливів 
У процесі лазерного зварювання сенсори піддаються впливу численних 
завад, тому алгоритми повинні забезпечувати: 
- компенсацію засвічення від лазерного випромінювання;  
- усунення впливу бризок та диму;  
- пригнічення вібраційних коливань;  
- автоматичне налаштування параметрів фільтрації.  
Для цього застосовуються спектральний аналіз, адаптивна фільтрація та 
методи статистичної обробки даних. 
 
Узагальнення 
Таким чином, методи обробки сигналів та алгоритми відстеження шва є 
основою функціонування сучасних автоматизованих систем лазерного 
зварювання. Їх застосування забезпечує підвищення точності позиціонування, 
стабільність роботи обладнання та якість зварних з’єднань. Найбільш 
ефективними є комплексні системи, що поєднують цифрову фільтрацію, 
алгоритми комп’ютерного зору, адаптивне керування та прогнозування 
траєкторії руху. 
 
71 
 
3.4 Технічні характеристики та порівняльний аналіз сенсорів відстеження 
шва 
 
Ефективність функціонування автоматизованих систем лазерного 
зварювання значною мірою залежить від характеристик сенсорів відстеження 
шва, оскільки саме вони забезпечують точне визначення положення стику та 
формування коригуючих сигналів для системи керування. Вибір сенсора 
повинен здійснюватися з урахуванням умов технологічного процесу, вимог до 
точності позиціонування, швидкодії, стійкості до зовнішніх впливів та 
можливості інтеграції з роботизованим обладнанням. 
 З метою визначення найбільш ефективного рішення для використання у 
системі автоматизованого лазерного зварювання було проведено порівняльний 
аналіз сучасних сенсорів відстеження шва. Для об’єктивної оцінки 
використано систему коефіцієнтів еквівалентності, що дозволяє привести 
різнорідні технічні параметри до єдиного порівняльного вигляду. Для аналізу 
було обрані наступні моделі: ScoutVision ST20P, ScoutVision ST35, iST ARC 15 
(ABICOR BINZEL), iST ARC 30 (ABICOR BINZEL), TH6i Seam Tracking Sensor 
(див табл 3.1) 
 
  
72 
 
 
Таблиця 3.1 
 
Реляційна модель даних технічних та економічних параметрів сенсорів 
відстеження шва 
 
TH6i 
iST ARC 15 iST ARC 30 
ScoutVision ScoutVision Seam 
Модель (ABICOR B (ABICOR B
ST20P ST35 Tracking 
INZEL) INZEL) 
Sensor 
№ 
 
 1 2 3 4 5 
 
Параметри 
Робоча 
відстань, 150 150 150 150 150 
mm 
Мін поле 
зору, 15 20 15 30 20 
mm 
Макс поле 
зору, 40 60 15 30 60 
mm 
Точність 
вимірюван
0.10 0.25 0.10 0.10 0.10 
ня, 
mm 
Мінімальн
а 
ширина 0.10 0.10 0.10 0.10 0.10 
зазору, 
mm 
Ціна, 
140 000 160 000 220 000 230 000 120 000 
₴ 
73 
 
 
  Узагальнена модель параметрів датчиків температури має вигляд: 
 
 φ(l, B, C, δ, E, P ) (3.9) 
 
 Аналіз (УМПДТ) показав відсутність математичного зв’язку між ними. 
 Тому пропонується нижченаведена загальна формула розрахунку 
коефіцієнтів еквівалентності, а також формули розрахунку коефіцієнтів 
еквівалентності  кожного параметра окремо: 
 
 
��
 К ��
екв =  (3.10) 
��������
 
Кекв – коефіцієнт еквівалентності відповідного параметру; 
де ���� – поточне значення відповідного параметру; 
�������� - максимальне значення поточного параметру; 
 
  
  
74 
 
��
 К ��
�� =  – безрозмірна величина,  (3.11) 
��������
що характеризує робочу відстань 
 
де ���� - робоча відстань i-го сенсора; 
�������� - максимальне значення робочої відстані серед усіх сенсорів. 
 
��
 К�� = ��  – безрозмірна величина, (3.12)  
��������
що характеризує мінімальне поле зору  
 
де ���� - мінімальне поле зору i-го сенсора; 
�������� - найбільше значення мінімального поля зору серед досліджуваних 
сенсорів. 
  
75 
 
��
 К ��
�� =  – безрозмірна величина, (3.13) 
��������
що характеризує максимальне поле зору 
 
де ���� - максимальне поле зору i-го сенсора; 
�������� - найбільше значення максимального поля зору серед усіх сенсорів. 
 
ᵟ
 К = ��  – безрозмірна величина, (3.14) 
ᵟ ᵟ������
що характеризує точність вимірювання 
 
де  ᵟ�� - точність вимірювання i-го сенсора; 
ᵟ������ - максимальне значення точності вимірювання серед усіх моделей. 
 
  
76 
 
��
 К�� = ��  – безрозмірна величина (3.15) 
��������
що характеризує мінімальну ширину зазору 
 
де ���� - мінімальна ширина зазору i-го сенсора; 
�������� – найбільше значення мінімальної ширини зазору серед досліджуваних 
моделей. 
 
 
��
 К�� = ��  – безрозмірна величина, (3.16) 
��������
що характеризує вартість 
 
де ���� - вартість i-го сенсора; 
�������� - максимальна вартість серед досліджуваних моделей. 
  
 Результати  розрахунків коефіцієнтів еквівалентності наведені в  
табл. 3.2 
  
77 
 
 Таблиця 3.2  
 
Реляційна модель даних коефіцієнтів еквівалентності відповідно техніко-
економічним показникам сенсорів відстеження шва 
TH6i 
iST ARC 15 iST ARC 30 
ScoutVision ScoutVision Seam 
Модель (ABICOR B (ABICOR B
ST20P ST35 Tracking 
INZEL) INZEL) 
Sensor 
№ 
 
1 2 3 4 5 
 
Коефіціент 
Kl 
1 1 1 1 1 
 
KB 0,5 0,7 0,5 1 0,7 
KC 0,7 1 0,25 0,5 1 
Kᵟ 0,4 1 0,4 0,4 0,4 
KE 1 1 1 1 1 
KP 0,6 0,7 0,9 1 0,5 
 
 Для легкості аналізу отриманих результатів, нижче побудована 
гістограма рис. 3.1  
78 
 
 
 1 
 
0, 7 
 
0, 5  
 
0,2 5 
 
 0 
L B C δ E P L B C δ E P L B C δ E P L B C δ E P L B C δ E P 
 №1 №2 №3 №4 №5 
 
 
Рис. 3.1 Гістограма коефіцієнтів еквівалентності сенсорів відстеження шва 
 
 Примітка: символи  L B C δ E P  відповідають індексам в табл. 3.2 
 
79 
 
 Аналіз гістограми коефіцієнтів еквівалентності визначених моделей 
сенсорів відстеження шва рис (3.1) показав, що за параметром робочої відстані 
найкращими моделями є: 
- ScoutVision ST20P 
- ScoutVision ST35 
- iST ARC 15 
- iST ARC 30 
- TH6i Seam Tracking Sensor.  
Усі представлені моделі мають однакове максимальне значення коефіцієнта, 
що свідчить про рівні можливості їх встановлення та експлуатації в складі 
автоматизованої системи керування зварювальним роботом-маніпулятором. 
 За параметром мінімального поля зору найкращими моделями є: 
- ScoutVision ST20P  
- iST ARC 15.  
Дані моделі мають найменші значення коефіцієнта, що свідчить про кращу 
деталізацію та вищу точність визначення положення зварного шва, що є 
важливим при роботі з вузькими або складними швами. 
 За параметром максимального поля зору найкращими моделями є: 
- ScoutVision ST35;  
- TH6i Seam Tracking Sensor.  
80 
 
Вони мають максимальні значення коефіцієнта, що забезпечує найширшу зону 
контролю та підвищує адаптивність системи до можливих зміщень траєкторії 
шва в процесі зварювання. 
 За параметром точності вимірювання найкращою моделлю є: 
- ScoutVision ST35.  
Дана модель має максимальне значення коефіцієнта, що свідчить про 
мінімальну похибку визначення положення шва та забезпечує найвищу якість 
функціонування системи автоматизованого відстеження. 
 За параметром мінімальної ширини зазору найкращими моделями є: 
- ScoutVision ST20P 
- ScoutVision ST35 
- iST ARC 15 
- iST ARC 30  
- TH6i Seam Tracking Sensor.  
Усі моделі мають однакові значення коефіцієнта, що свідчить про відсутність 
суттєвих відмінностей між ними за цим параметром. 
 За параметром вартості найкращою моделлю є: 
- TH6i Seam Tracking Sensor.  
Модель має найменше значення коефіцієнта, що свідчить про її найвищу 
економічну доцільність серед розглянутих варіантів. 
81 
 
 Узагальнюючи результати аналізу, можна зробити висновок, що за 
сукупністю технічних характеристик найкращою моделлю є ScoutVision ST35, 
оскільки вона демонструє переваги за ключовими параметрами, зокрема 
точністю вимірювання та максимальним полем зору. Водночас дана модель є 
найбільш оптимальним варіантом і за критерієм «ціна–якість», оскільки її 
технічні переваги компенсують дещо вищу вартість у порівнянні з іншими 
сенсорами. 
  
82 
 
Висновок до розділу 3 
 
У даному розділі було проведено комплексне дослідження сенсорів 
відстеження шва як важливого компонента систем автоматизованого лазерного 
зварювання. Розглянуто основні принципи функціонування систем 
відстеження шва, їх роль у забезпеченні стабільності технологічного процесу 
та підвищенні якості зварних з’єднань. Встановлено, що точність 
позиціонування лазерного променя безпосередньо впливає на геометричні 
параметри шва, глибину проплавлення та ймовірність виникнення дефектів. 
У процесі дослідження було виконано класифікацію сенсорів 
відстеження шва за принципом дії, способом взаємодії з об’єктом та 
функціональними можливостями. Найбільшу увагу приділено безконтактним 
оптичним сенсорам, зокрема лазерним триангуляційним системам і системам 
машинного зору, які найбільш ефективно застосовуються у сучасних 
роботизованих комплексах лазерного зварювання. Проведений аналіз показав, 
що використання таких сенсорів забезпечує високу точність визначення 
координат шва, значну швидкодію та можливість роботи у режимі реального 
часу. 
Окремо було розглянуто методи обробки сигналів та алгоритми 
відстеження шва. Визначено, що для підвищення точності роботи сенсорів 
необхідним є застосування цифрової фільтрації, алгоритмів згладжування, 
адаптивного керування та прогнозування траєкторії руху. Проаналізовано 
використання фільтрів ковзного середнього, ПІД-регуляторів та алгоритмів 
компенсації зовнішніх впливів, що дозволяють забезпечити стабільність 
роботи системи навіть у складних виробничих умовах. 
83 
 
У межах розділу також проведено порівняльний аналіз технічних 
характеристик сучасних сенсорів відстеження шва. Для об’єктивної оцінки 
було використано метод коефіцієнтів еквівалентності, що дозволив привести 
різнорідні параметри до єдиного порівняльного вигляду та визначити 
ефективність кожної моделі за сукупністю характеристик. Під час аналізу 
враховувалися такі параметри, як точність вимірювання, швидкодія, робочий 
діапазон, поле зору, мінімальна ширина зазору та стійкість до завад. 
За результатами проведеного дослідження встановлено, що найбільш 
ефективними для використання у системах автоматизованого лазерного 
зварювання є безконтактні лазерні сенсори, які поєднують високу точність, 
швидкодію та стійкість до впливу зовнішніх факторів. Визначено, що 
використання сучасних алгоритмів цифрової обробки сигналів та адаптивного 
керування дозволяє суттєво підвищити якість відстеження шва та зменшити 
ймовірність виникнення дефектів зварного з’єднання. 
Таким чином, результати виконаного дослідження підтверджують 
доцільність застосування сучасних оптичних сенсорів у роботизованих 
системах лазерного зварювання та формують науково-технічну основу для 
подальшого вибору оптимального обладнання у складі автоматизованого 
зварювального комплексу. 
 
  
84 
 
ВИСНОВОК 
 Здійснений аналіз архітектури систем автоматизованого керування 
зварювальними роботами-маніпуляторами свідчить, що їх ефективність 
забезпечується узгодженою взаємодією апаратних компонентів (робота-
маніпулятора, сервоприводів, контролера, зварювального обладнання, 
сенсорних пристроїв) та програмних засобів (керуючих програм, алгоритмів 
регулювання, модулів діагностики й візуалізації). Використання сучасних 
підходів до автоматизації, зокрема замкнених контурів керування та 
адаптивних алгоритмів, дозволяє підвищити точність позиціонування, 
стабільність технологічних режимів і загальну продуктивність зварювального 
процесу. 
 Розглянуті компоненти системи підтверджують ключову роль сенсорних 
засобів у забезпеченні зворотного зв’язку. Зокрема, застосування 
температурних датчиків та сенсорів відстеження зварювального шва дає 
можливість здійснювати контроль теплового стану зони зварювання та 
корекцію траєкторії руху інструмента в реальному часі. Це сприяє зменшенню 
кількості дефектів, підвищенню якості зварних з’єднань і зниженню впливу 
зовнішніх факторів на результат процесу. 
 Таким чином, проведений аналіз формує теоретичну та практичну 
основу для подальшого проєктування й удосконалення систем 
автоматизованого керування зварювальними роботами-маніпуляторами, а 
також для постановки завдань дослідження, спрямованих на підвищення їх 
точності, надійності та адаптивності в умовах сучасного виробництва. 
 
85 
 
Список використаних джерел 
 
1. Zhao M., Liu Y., Zhang H. Welding Seam Tracking and Inspection Robot 
Based on Improved YOLOv8s-Seg Model // Sensors. – 2024. – Vol. 24, No. 
14. 
2. Kang Y., Chen R. Welding robot automation technology based on digital twin 
// Frontiers in Mechanical Engineering. – 2024. 
3. Development of a vision system integrated with industrial robots for online 
weld seam tracking // Journal of Manufacturing Processes. – 2024. 
4. A wall climbing robot based on machine vision for automatic welding seam 
inspection // Ocean Engineering. – 2024. 
5. A review of vision-aided robotic welding // Computers in Industry. – 2020. 
6. Chen S., Zhang Y., Feng Z. Transactions on Intelligent Welding 
Manufacturing. – Springer, 2022–2023. 
7. Tarn T.-J., Chen S.-B., Zhou C. Robotic Welding, Intelligence and 
Automation. – Springer, 2007. 
8. Tarn T.-J., Chen S.-B. Robotic Welding, Intelligence and Automation (RWIA 
2014). – Springer, 2015. 
9. Wang Z. Active visual sensing methods for robotic welding: review and 
prospects // arXiv. – 2024. 
10. Wei P., Liu X., Zhang Q. Coarse-to-Fine Detection of Multiple Seams for 
Robotic Welding // arXiv. – 2024. 
11. Han X., Li J., Sun K. 3D Hand-Eye Calibration for Robotic Welding Systems 
// arXiv. – 2024. 
12. Zhou P., Wang L., Chen Y. Path Planning with Automatic Seam Extraction 
for Robotic Welding // arXiv. – 2020. 
86 
 
13. Nayak N., Ray A. Intelligent Seam Tracking for Robotic Welding. – Springer, 
2013. 
14. Transactions on Intelligent Welding Manufacturing (серія наукових 
видань). – Springer, 2022–2024. 
15. Robotic Welding Systems and Automation Technologies. – Elsevier / 
Springer, 2020–2024. 
16. Лукашенко В. А., Бернацький А. В., Гардер Д. А., Юрченко Ю.В., Мамай 
Д.О., Лукашенко В. М. Метод візуалізації. Електромеханічні та 
енергозберігаючі системи. №1/2026(72) С. 20–27. 
 
 
87