Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10332
Назва: Портативна система вимірювання метеорологічних параметрів
Автори: Чичужко, Марина Володимирівна
Степаниденко, Артем Сергійович
Ключові слова: системи вимірювання;метеорологічні параметри;портативна метеорологічна система;мікроконтролер;датчик;метеостанція
Дата публікації: чер-2026
Короткий огляд (реферат): Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є розробка портативної системи вимірювання метеорологічних параметрів на основі мікроконтролера ESP32, яка забезпечує збір, обробку, відображення та передачу даних про стан навколишнього середовища у реальному часі. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено такі завдання: 1. Проведено аналіз сучасних систем моніторингу метеорологічних параметрів. 2. Досліджено основні метеорологічні параметри та методи їх вимірювання. 3. Виконано аналіз мікро платформ та обґрунтовано вибір апаратної бази. 4. Розроблено структурну та електричну схеми портативної системи. 5. Обрано та інтегровано сенсори вимірювання температури, вологості, атмосферного тиску та освітленості. 6. Розроблено програмне забезпечення для збору, обробки та відображення даних. 7. Реалізовано передачу інформації через бездротові канали зв’язку. 8. Проведено тестування системи та оцінка точності вимірювань. 9. Виконано аналіз ефективності роботи створеного пристрою та визначено можливі напрями його модернізації. Об’єкт дослідження – системи моніторингу параметрів навколишнього середовища. Предмет дослідження – апаратно-програмна реалізація портативної системи вимірювання метеорологічних параметрів на основі мікроконтролерної технології. Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні компактної та автономної метеорологічної системи, яка може використовуватись для екологічного моніторингу, проведення навчальних і дослідницьких робіт, а також у системах автоматизованого збору даних про стан навколишнього середовища. Розроблена система може бути основою для подальшого розвитку IoT-рішень у сфері автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10332
Розташовується у зібраннях:174 Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка (Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані системи та компоненти)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Б_174_2026_Степаниденко.pdf
  Restricted Access
4.51 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ 
КАФЕДРА РОБОТОТЕХНІКИ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ 
СИСТЕМ 
 
 
 
 
 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
до кваліфікаційної роботи 
освітнього ступеня «бакалавр» 
 
Дослідження 
на тему: ПОРТАТИВНА СИСТЕМА ВИМІРЮВАННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ 
ПАРАМЕТРІВ 
 
 
Виконав здобувач вищої освіти 4 курсу, 
 групи АКІТС-2209 
 Спеціальності G7 «Автоматизація, 
 комп’ютерно-інтегровані 
 технології та робототехніка» 
 (освітня програма 
 «Автоматизація та комп’ютерно- 
 інтегровані системи та 
 компоненти») 
  
 Артем СТЕПАНИДЕНКО 
 (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
Керівник Марина ЧИЧУЖКО 
 (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
Рецензент  
 (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
  
Захист дозволяю:   
зав. кафедри, д.т.н., професор   Валентина ЛУКАШЕНКО 
 (підпис)  (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
 
 
 
Черкаси 2026 
2 
ЗМІСТ 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .................................................................... 4 
ВСТУП . ................................................................................................................... 6 
1 АНАЛІЗ СУЧАСНИХ СИСТЕМ ВИМІРЮВАННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ  
ПАРАМЕТРІВ. ........................................................................................................ 9 
1.1 Основні метеорологічні параметри та їх характеристика………...… 9 
1.2 Аналіз сучасних метеорологічних станцій…………………………... 13 
Висновки до розділу 1 ................................................................................ 20 
2 ПРОЄКТУВАННЯ ПОРТАТИВНОЇ МЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ......  22 
2.1 Загальна структура портативної метеорологічної системи……… 22 
2.2 Вибір апаратної платформи та датчиків………….………………….. 24 
2.3 Розробка електричної схеми системи…………………….………….. 32 
Висновки до розділу 2…………………………….……………………… 39 
3 ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ .........................................................  41 
3.1 Архітектура програмного забезпечення системи .............................. 42 
3.2 Алгоритм роботи системи .................................................................... 45 
Висновки до розділу 3 ................................................................................ 47 
4 ТЕСТУВАННЯ ТА АНАЛІЗ РОБОТИ СИСТЕМИ ........................................ 48 
4.1 Методика тестування системи .............................................................. 48 
4.2 Тестування датчика температури та вологості DHT22....................... 50 
4.3 Тестування датчика атмосферного тиску BMP280............................. 51 
4.4 Тестування датчика освітленості BH1750............................................ 52 
4.5 Аналіз передачі даних через Wi-Fi .....................................................  53 
4.6 Тестування OLED-дисплея...................................................................  55 
4.7 Аналіз енергоспоживання системи...................................................... 56 
4.8 Аналіз результатів роботи системи ..................................................... 57 
Висновки до розділу 4 ................................................................................  60 
ВИСНОВКИ ...........................................................................................................  63 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...........................................................  66 
Додаток А Специфікація ……………………………………………………… 68 
3 
Додаток Б Електрична схема системи ..............................................................  70 
Додаток В Результати тестування системи ...................................................... 73 
Додаток Г Повний код програми ESP32 .......................................................... 76 
 
 
4 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ  
ADC (Analog-to-Digital Converter) – аналого-цифровий перетворювач. 
API (Application Programming Interface) – програмний інтерфейс застосунку. 
BLE (Bluetooth Low Energy) – енергоефективна технологія бездротового зв’язку 
Bluetooth. 
BMP280 – цифровий датчик атмосферного тиску та температури. 
CSV (Comma-Separated Values) – текстовий формат зберігання табличних даних. 
DHT22 – цифровий датчик температури та вологості. 
ESP32 – мікроконтролер з вбудованими модулями Wi-Fi та Bluetooth. 
GPIO (General Purpose Input/Output) – універсальні входи/виходи 
мікроконтролера. 
GSM (Global System for Mobile Communications) – стандарт мобільного зв’язку. 
HTTP (HyperText Transfer Protocol) – протокол передачі гіпертекстових даних. 
I2C (Inter-Integrated Circuit) – послідовний інтерфейс обміну даними між 
електронними пристроями. 
IDE (Integrated Development Environment) – інтегроване середовище розробки. 
IoT (Internet of Things) – Інтернет речей. 
JSON (JavaScript Object Notation) – текстовий формат обміну даними. 
LoRa (Long Range) – технологія бездротового зв’язку великого радіуса дії. 
MCU (Microcontroller Unit) – мікроконтролер. 
MQTT (Message Queuing Telemetry Transport) – протокол передачі телеметричних 
даних. 
PCB (Printed Circuit Board) – друкована плата. 
PWM (Pulse Width Modulation) – широтно-імпульсна модуляція. 
SPI (Serial Peripheral Interface) – послідовний периферійний інтерфейс. 
TP4056 – контролер заряджання літій-іонних акумуляторів. 
UART (Universal Asynchronous Receiver-Transmitter) – універсальний 
асинхронний приймач-передавач. 
GPIO-порт – програмований порт введення/виведення мікроконтролера. 
5 
Метеорологічна система – комплекс апаратних і програмних засобів для 
вимірювання та аналізу параметрів навколишнього середовища. 
Портативна система – компактний пристрій, призначений для автономної роботи 
та транспортування. 
Сенсор – електронний елемент, призначений для вимірювання фізичних 
параметрів. 
Автономне живлення – режим роботи пристрою від незалежного джерела 
електроенергії без постійного підключення до електромережі. 
Моніторинг – процес постійного спостереження та аналізу параметрів системи 
або навколишнього середовища. 
Бездротова передача даних – спосіб обміну інформацією між пристроями без 
використання кабельних з’єднань. 
  
6 
ВСТУП 
У сучасних умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій, 
електроніки та автоматизованих систем особливої актуальності набувають 
засоби моніторингу параметрів навколишнього середовища. Контроль 
метеорологічних показників є важливим елементом у багатьох сферах діяльності 
людини, зокрема у сільському господарстві, екологічному моніторингу, 
енергетиці, промисловості, транспорті, наукових дослідженнях та системах 
«розумного міста». Отримання оперативної та достовірної інформації про стан 
атмосфери дозволяє своєчасно реагувати на зміни погодних умов, прогнозувати 
небезпечні природні явища та забезпечувати ефективне функціонування 
різноманітних технологічних процесів. 
Метеорологічні параметри, такі як температура повітря, відносна 
вологість, атмосферний тиск, рівень освітленості, швидкість вітру та кількість 
опадів, характеризують стан атмосфери та безпосередньо впливають на природні 
й технічні системи. Збір та аналіз цих даних є важливим для проведення 
кліматичних досліджень, оцінки екологічного стану навколишнього середовища, 
підвищення ефективності агротехнологій та організації автоматизованих систем 
управління. 
Традиційні метеорологічні станції зазвичай являють собою стаціонарні 
комплекси, встановлення та обслуговування яких потребує значних 
матеріальних витрат. Такі системи характеризуються високою точністю 
вимірювання, проте мають великі габарити, складність монтажу та обмежену 
мобільність. У зв’язку з цим особливого поширення набувають компактні 
портативні метеорологічні системи, які забезпечують можливість оперативного 
проведення вимірювань безпосередньо у місці дослідження. 
Розвиток мікроконтролерної техніки та сенсорних технологій створив 
передумови для розробки компактних, енергоефективних і функціональних 
систем моніторингу навколишнього середовища. Використання сучасних 
мікроконтролерів, цифрових датчиків та бездротових технологій передачі даних 
дозволяє створювати автономні пристрої, здатні виконувати високоточні 
7 
вимірювання, обробляти отриману інформацію та передавати її на зовнішні 
пристрої або сервери для подальшого аналізу. 
Особливо перспективним напрямом є використання технологій Інтернету 
речей (IoT), які забезпечують інтеграцію метеорологічних систем у єдині 
інформаційні мережі. Завдяки цьому користувач отримує можливість 
здійснювати віддалений моніторинг параметрів навколишнього середовища в 
режимі реального часу, накопичувати статистичні дані та виконувати їх 
аналітичну обробку. 
Сучасні портативні метеорологічні системи повинні відповідати ряду 
вимог, серед яких: 
− компактність та мобільність;  
− низьке енергоспоживання;  
− достатня точність вимірювань;  
− автономність роботи;  
− можливість бездротової передачі даних;  
− простота використання;  
− невисока вартість реалізації.  
Однією з найбільш поширених платформ для створення подібних систем є 
мікроконтролер ESP32, який поєднує високу продуктивність, низьке 
енергоспоживання та вбудовані модулі Wi-Fi і Bluetooth. Завдяки широкій 
підтримці бібліотек та периферійних інтерфейсів ESP32 дозволяє реалізувати 
багатофункціональні системи збору та передачі даних із використанням 
сучасних цифрових сенсорів. 
Для вимірювання метеорологічних параметрів у роботі передбачається 
використання цифрових датчиків DHT22, BMP280 та BH1750. Дані сенсори 
характеризуються достатньою точністю, стабільністю роботи та простотою 
інтеграції з мікроконтролерними системами. Відображення інформації 
реалізується за допомогою OLED-дисплея, а передача даних здійснюється через 
бездротові канали зв’язку. 
Актуальність теми кваліфікаційної роботи зумовлена необхідністю 
створення доступних та енергоефективних засобів моніторингу метеорологічних 
8 
параметрів, які можуть використовуватись у польових умовах, навчальному 
процесі, наукових дослідженнях та автоматизованих системах екологічного 
контролю. 
Метою кваліфікаційної роботи є розробка портативної системи 
вимірювання метеорологічних параметрів на основі мікроконтролера ESP32, яка 
забезпечує збір, обробку, відображення та передачу даних про стан 
навколишнього середовища у реальному часі. 
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: 
1. Провести аналіз сучасних систем моніторингу метеорологічних параметрів.  
2. Дослідити основні метеорологічні параметри та методи їх вимірювання.  
3. Виконати аналіз мікро платформ та обґрунтувати вибір апаратної бази.  
4. Розробити структурну та електричну схеми портативної системи.  
5. Обрати та інтегрувати сенсори вимірювання температури, вологості, 
атмосферного тиску та освітленості.  
6. Розробити програмне забезпечення для збору, обробки та відображення 
даних.  
7. Реалізувати передачу інформації через бездротові канали зв’язку.  
8. Провести тестування системи та оцінити точність вимірювань.  
9. Виконати аналіз ефективності роботи створеного пристрою та визначити 
можливі напрями його модернізації.  
Об’єкт дослідження – системи моніторингу параметрів навколишнього 
середовища. 
Предмет дослідження – апаратно-програмна реалізація портативної 
системи вимірювання метеорологічних параметрів на основі мікроконтролерної 
технології. 
Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні 
компактної та автономної метеорологічної системи, яка може використовуватись 
для екологічного моніторингу, проведення навчальних і дослідницьких робіт, а 
також у системах автоматизованого збору даних про стан навколишнього 
середовища. Розроблена система може бути основою для подальшого розвитку 
IoT-рішень у сфері автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій.  
9 
1 АНАЛІЗ СУЧАСНИХ СИСТЕМ ВИМІРЮВАННЯ 
МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ 
Метеорологічні спостереження відіграють важливу роль у дослідженні 
атмосферних процесів та прогнозуванні погодних умов. Отримання достовірних 
даних про стан навколишнього середовища дозволяє аналізувати кліматичні 
зміни, прогнозувати небезпечні природні явища та забезпечувати ефективне 
управління багатьма галузями господарства. 
Сучасний розвиток електроніки, сенсорних технологій та 
мікроконтролерних систем значно розширив можливості вимірювання 
метеорологічних параметрів. Якщо раніше такі вимірювання виконувались 
переважно за допомогою механічних або аналогових приладів, то сьогодні 
широко використовуються автоматизовані електронні системи, здатні 
виконувати збір, обробку та передачу даних у режимі реального часу. 
Особливо перспективним напрямом є створення портативних 
метеорологічних систем, які дозволяють проводити вимірювання безпосередньо 
у місці проведення досліджень. Такі системи відзначаються компактністю, 
автономністю та відносно низькою вартістю, що робить їх доступними для 
широкого кола користувачів. 
У даному розділі розглядаються основні метеорологічні параметри, 
аналізуються існуючі типи метеорологічних станцій та досліджуються 
можливості використання мікроконтролерних платформ для створення 
портативних вимірювальних систем. 
1.1 Основні метеорологічні параметри та їх характеристика 
Метеорологічні параметри характеризують фізичний стан атмосфери та 
визначають погодні умови на певній території див. рис.1.1. Вимірювання цих 
параметрів дозволяє оцінити кліматичні процеси, передбачити зміни погоди та 
використовувати отримані дані для наукових і прикладних досліджень. 
До основних метеорологічних параметрів належать: 
− температура повітря 
− відносна вологість 
− атмосферний тиск 
10 
− швидкість та напрямок вітру 
− освітленість 
− кількість опадів 
Температура повітря 
Температура повітря характеризує тепловий стан атмосфери та є одним з 
найважливіших метеорологічних параметрів. Вона впливає на більшість 
природних процесів, зокрема випаровування, утворення хмар, циркуляцію 
повітряних мас та формування погодних умов. 
Температура вимірюється у градусах Цельсія (°C). У сучасних 
електронних метеостанціях використовуються цифрові датчики температури, які 
забезпечують високу точність та стабільність вимірювань. 
Відносна вологість повітря 
Вологість повітря характеризує кількість водяної пари, що міститься в 
атмосфері. Найчастіше використовується показник відносної вологості, який 
визначає відношення фактичної кількості водяної пари до максимально 
можливої при даній температурі. 
Вологість вимірюється у відсотках (%). Значення цього параметра має 
велике значення для: 
− сільського господарства 
− медицини 
− кліматичних досліджень 
− прогнозування опадів. 
Атмосферний тиск 
Атмосферний тиск – це сила, з якою повітряна маса тисне на поверхню 
Землі. Він є важливим показником для прогнозування погодних умов. 
Тиск вимірюється у: 
− паскалях (Па) 
− гектопаскалях (гПа) 
− міліметрах ртутного стовпчика (мм рт. ст.) 
Зміни атмосферного тиску дозволяють передбачити зміну погодних умов. 
Швидкість та напрямок вітру 
11 
Вітер являє собою горизонтальний рух повітряних мас у атмосфері. 
Основними характеристиками вітру є швидкість та напрямок. 
Швидкість вимірюється у метрах за секунду (м/с), а напрямок визначається 
відносно сторін горизонту. 
Для вимірювання швидкості вітру використовуються анемометри, а для 
визначення напрямку – флюгери. 
Освітленість 
Освітленість визначає інтенсивність світлового потоку, що падає на 
поверхню. Вона вимірюється у люксах (лк). 
Цей параметр широко використовується у: 
− аграрних дослідженнях 
− сонячній енергетиці 
− екологічному моніторингу. 
Кількість опадів 
Опади – це вода, що випадає з атмосфери у вигляді дощу, снігу або граду. 
Кількість опадів вимірюється у міліметрах шару води, що випала на 
поверхню. 
 
Рис.1.1. Основні метеорологічні параметри 
12 
 
 
Рис.1.2. Датчики метеорологічних параметрів 
Основні метеорологічні датчики рис.1.2. 
DHT22 — датчик температури та вологості. 
DHT22 є цифровим сенсором для вимірювання температури повітря та 
відносної вологості. Датчик характеризується достатньо високою точністю, 
низьким енергоспоживанням та простотою підключення до мікроконтролерів. 
Використовується у системах кліматичного контролю, метеостанціях та IoT-
пристроях. 
BMP280 — датчик атмосферного тиску. 
BMP280 призначений для вимірювання атмосферного тиску та 
температури. Датчик має високу точність і підтримує інтерфейси I2C та SPI. 
Часто використовується у метеорологічних системах, навігаційних пристроях та 
системах визначення висоти. 
BH1750 — датчик освітленості. 
BH1750 є цифровим сенсором для вимірювання рівня освітленості у 
люксах. Датчик забезпечує стабільні та точні вимірювання інтенсивності світла 
13 
та легко інтегрується з мікроконтролерами через інтерфейс I2C. Застосовується 
у системах автоматичного освітлення та екологічного моніторингу. 
Анемометр — датчик швидкості та напрямку вітру. 
Анемометр використовується для визначення швидкості повітряних 
потоків та напрямку вітру. Такі датчики широко застосовуються у професійних 
метеостанціях, системах моніторингу погоди та вітроенергетиці. 
Датчик атмосферних опадів. 
Датчик опадів призначений для визначення кількості дощу або інших 
атмосферних опадів. У метеорологічних системах часто використовуються 
перекидні дощоміри, які забезпечують автоматичний підрахунок кількості 
опадів. 
ML8511 — датчик ультрафіолетового випромінювання. 
ML8511 використовується для вимірювання рівня ультрафіолетового 
випромінювання. Датчик дозволяє оцінювати UV-індекс та може 
застосовуватись у системах екологічного моніторингу, метеостанціях і 
пристроях контролю сонячної активності. 
1.2 Аналіз існуючих метеорологічних станцій 
Сучасні метеостанції являють собою комплекс апаратних і програмних 
засобів, призначених для вимірювання, обробки, збереження та передачі 
метеорологічних параметрів. Основною метою таких систем є отримання 
достовірної інформації про стан атмосфери для прогнозування погодних умов, 
проведення кліматичних досліджень, моніторингу навколишнього середовища 
та забезпечення роботи автоматизованих систем управління. 
Розвиток мікроелектроніки, сенсорних технологій та бездротових мереж 
значно розширив функціональні можливості сучасних метеорологічних систем. 
На сьогодні існує велика кількість метеостанцій, які відрізняються за 
призначенням, конструкцією, точністю вимірювань, способом передачі даних та 
сферою застосування. 
Залежно від конструктивних особливостей та функціонального 
призначення метеостанції можна поділити на: 
− стаціонарні;  
14 
− автоматичні;  
− портативні;  
− IoT-метеостанції.  
Стаціонарні метеостанції. 
Стаціонарні метеостанції є професійними комплексами рис.1.3., які 
використовуються державними метеорологічними службами, науковими 
установами та екологічними організаціями. Такі системи встановлюються у 
спеціально підготовлених місцях і забезпечують безперервний моніторинг 
атмосферних параметрів. 
До складу стаціонарної метеостанції входять: 
− датчики температури та вологості;  
− барометри;  
− анемометри;  
− датчики опадів;  
− системи збору та обробки даних;  
− сервери збереження інформації;  
− комунікаційне обладнання.  
Основною перевагою стаціонарних систем є висока точність вимірювань 
та можливість тривалого безперервного функціонування. Такі станції 
забезпечують автоматичний збір даних та їх передачу до центрів прогнозування 
погоди. 
Разом із перевагами стаціонарні метеостанції мають ряд недоліків: 
− висока вартість обладнання;  
− складність монтажу;  
− значні габарити;  
− потреба у спеціальному технічному обслуговуванні;  
− відсутність мобільності.  
Стаціонарні метеостанції зазвичай використовуються: 
− у державних метеорологічних службах;  
− на аеродромах;  
15 
− у наукових центрах;  
− для довготривалих кліматичних спостережень.  
 
Рис.1.3. Структура стаціонарної метеостанції 
Автоматичні метеостанції. 
Автоматичні метеостанції рис 1.4. є сучасними електронними системами, 
які виконують вимірювання метеорологічних параметрів без безпосередньої 
участі оператора. Такі системи широко застосовуються у промисловості, 
сільському господарстві, енергетиці та екологічному моніторингу. 
Автоматичні метеостанції складаються з: 
− цифрових сенсорів;  
− мікроконтролерів або промислових контролерів;  
− модулів передачі даних;  
− систем збереження інформації;  
− джерел автономного живлення.  
Основною особливістю автоматичних станцій є можливість: 
− цілодобового моніторингу;  
− автоматичної обробки даних;  
− дистанційної передачі інформації;  
− формування статистичних звітів.  
Передача даних може здійснюватися через: 
− Wi-Fi;  
16 
− GSM/4G;  
− Ethernet;  
− супутниковий зв’язок.  
Переваги автоматичних метеостанцій: 
− висока швидкість обробки даних;  
− мінімальна участь людини;  
− можливість інтеграції з інформаційними системами;  
− автоматичне архівування даних.  
Недоліки: 
− залежність від електроживлення;  
− вища складність програмного забезпечення;  
− потреба у періодичному калібруванні датчиків.  
 
Рис.1.4. Автоматична метеостанція 
Портативні метеостанції. 
Портативні метеостанції являють собою компактні пристрої для 
оперативного вимірювання параметрів навколишнього середовища у польових 
умовах. Основною перевагою таких систем є мобільність та автономність. 
Портативні системи можуть використовуватись: 
17 
− у навчальному процесі;  
− для екологічного моніторингу;  
− у туристичних та експедиційних умовах;  
− у сільському господарстві;  
− для проведення польових досліджень.  
Сучасні портативні метеостанції будуються на базі: 
− мікроконтролерів ESP32;  
− Arduino;  
− Raspberry Pi;  
− цифрових сенсорів.  
Типова портативна метеостанція включає: 
− сенсори температури та вологості;  
− датчик атмосферного тиску;  
− OLED або LCD дисплей;  
− акумулятор;  
− модуль бездротового зв’язку.  
Основні переваги портативних систем: 
− компактні розміри;  
− низька вартість;  
− автономність;  
− простота експлуатації;  
− можливість швидкого розгортання.  
Недоліки: 
− менша точність порівняно з професійними станціями;  
− обмежений час автономної роботи;  
− залежність від погодних умов.  
 
18 
 
Рис.1.5. Портативна метеорологічна система 
Портативна метеорологічна система рис.1.5. призначена для вимірювання 
основних параметрів навколишнього середовища, зокрема температури, 
вологості, атмосферного тиску та швидкості вітру. Система побудована на базі 
мікроконтролера ESP32 та оснащена цифровими датчиками, OLED-дисплеєм і 
модулем автономного живлення. Отримані дані відображаються на дисплеї та 
можуть передаватися через бездротові канали зв’язку для подальшого 
моніторингу та аналізу. 
IoT-метеостанції. 
Одним із найсучасніших напрямів розвитку метеорологічних систем є IoT-
метеостанції. Такі системи використовують технології Інтернету речей для 
збору, передачі та аналізу метеорологічних даних у режимі реального часу. 
IoT-метеостанції забезпечують: дистанційний доступ до даних; 
збереження інформації у хмарних сервісах; побудову графіків і статистики; 
інтеграцію з мобільними додатками; автоматичні повідомлення та сповіщення.  
Основними компонентами IoT-систем є: мікроконтролер; датчики; Wi-Fi 
або GSM-модуль; сервер або хмарна платформа; веб-інтерфейс.  
19 
Для реалізації IoT-метеостанцій часто використовуються: Thingspeak; 
Blynk; Firebase; MQTT-сервери.  
Переваги IoT-метеостанцій: віддалений моніторинг; централізоване 
зберігання даних; масштабованість; інтеграція з системами «розумного 
будинку».  
Недоліки: залежність від інтернет-з’єднання; необхідність забезпечення 
кібербезпеки; складність налаштування серверної частини.  
 
Рис.1.6. IoT-метеостанція 
На рис. 1.6 представлено загальну структуру IoT-метеостанції, 
побудованої на базі мікроконтролера ESP32 та цифрових сенсорів 
метеорологічних параметрів. Система забезпечує вимірювання температури, 
вологості, атмосферного тиску, освітленості, швидкості та напрямку вітру з 
подальшою передачею даних через мережу Wi-Fi до хмарної платформи. Дані 
можуть зберігатися у хмарному середовищі та відображатися у веб-інтерфейсі 
або мобільному додатку у режимі реального часу. Також система підтримує 
аналітику, побудову графіків, експорт даних та формування повідомлень про 
зміну метеорологічних показників. 
Порівняльний аналіз метеостанцій 
20 
Таблиця 1.1 
Порівняння типів метеостанцій 
Тип Основні Переваги Недоліки Основна сфера 
метеостанції характеристики застосування 
Стаціонарна Великогабаритна Висока Висока вартість, Метеорологічні 
система з точність, складність служби, наукові 
професійними безперервний монтажу, низька дослідження 
сенсорами та моніторинг, мобільність 
серверною надійність 
обробкою даних 
Автоматична Електронна Автоматизація Залежність від Промисловість, 
система процесів, електроживлення екологічний 
автоматичного дистанційний та мережі моніторинг 
збору та доступ, 
передачі даних висока 
швидкість 
обробки 
Портативна Компактний Мобільність, Обмежений час Освіта, польові 
автономний автономність, автономної дослідження, 
пристрій для низька роботи, нижча сільське 
польових вартість точність господарство 
вимірювань 
IoT- Система з Віддалений Потреба у Smart-системи, 
метеостанція підключенням моніторинг, стабільному IoT-платформи, 
до інтернету та збереження інтернет- автоматизований 
хмарних сервісів даних, веб- з’єднанні та моніторинг 
інтерфейс захисті даних 
У результаті аналізу існуючих метеостанцій встановлено, що найбільш 
перспективним напрямом є створення компактних портативних IoT-систем, які 
поєднують мобільність, автономність та можливість дистанційної передачі 
даних. Для реалізації таких систем доцільно використовувати сучасні 
мікроконтролери з підтримкою бездротового зв’язку та цифрові сенсори 
метеорологічних параметрів. Отримані результати аналізу є основою для 
подальшого проєктування портативної системи вимірювання метеорологічних 
параметрів. 
Висновки до розділу 1 
У даному розділі було проведено аналіз сучасних систем вимірювання 
метеорологічних параметрів. Встановлено, що основними показниками, які 
характеризують стан атмосфери, є температура повітря, відносна вологість, 
атмосферний тиск, швидкість і напрямок вітру, освітленість та кількість опадів. 
21 
Розглянуто основні типи метеостанцій, серед яких виділяються 
стаціонарні, автоматичні та портативні системи. Стаціонарні станції 
забезпечують високу точність вимірювань, проте мають значну вартість і 
складність встановлення. Портативні метеостанції, навпаки, характеризуються 
компактністю, мобільністю та доступністю, що робить їх перспективними для 
використання у польових дослідженнях та навчальному процесі. 
Проведений аналіз показав, що для створення сучасних портативних 
метеорологічних систем доцільно використовувати мікроконтролерні 
платформи, такі як Arduino, ESP8266, ESP32 або Raspberry Pi. Використання 
таких платформ дозволяє реалізувати функції збору, обробки та передачі 
метеорологічних даних. 
Отримані результати аналізу є основою для подальшої розробки апаратної 
структури та програмного забезпечення портативної системи вимірювання 
метеорологічних параметрів. 
  
22 
2 ПРОЄКТУВАННЯ ПОРТАТИВНОЇ МЕТЕОРОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ 
Портативна метеорологічна система призначена для оперативного 
вимірювання основних параметрів атмосфери, збору, обробки та відображення 
даних у реальному часі. Основна мета проєктування полягає у створенні 
компактного та автономного пристрою, який забезпечує високу точність 
вимірювань і може використовуватись у польових умовах. 
Проєктування системи передбачає розробку структурної схеми, вибір 
апаратних модулів та датчиків, визначення параметрів живлення та організацію 
передачі даних. У цьому розділі представлено детальний опис усіх модулів 
системи, обґрунтовано вибір компонентів та надано схематичне відображення 
роботи пристрою. 
2.1 Загальна структура портативної метеорологічної системи. 
Портативна метеорологічна система складається з п’яти основних модулів: 
1. Мікроконтролер – центральний блок, який здійснює зчитування 
даних з датчиків, обробку інформації та передає її на модуль відображення або 
інші пристрої. 
2. Датчики метеорологічних параметрів – сенсори, що вимірюють 
температуру, вологість, атмосферний тиск, освітленість та інші параметри. 
3. Модуль відображення інформації – дисплей або інтерфейс 
користувача, який забезпечує візуалізацію вимірюваних даних. 
4. Модуль живлення – батарея або акумулятор, що забезпечує 
автономність системи. 
5. Модуль передачі даних – комунікаційний блок (Wi-Fi/Bluetooth), 
який дозволяє передавати дані на зовнішні пристрої чи сервер. 
Загальна структура системи: 
Датчики → Мікроконтролер → Обробка даних → Дисплей / Передача 
даних. 
На рис. 2.1 представлено структурну схему портативної метеорологічної 
системи, побудованої на базі мікроконтролера ESP32. Центральним елементом 
системи є мікроконтролер, який здійснює збір, обробку, збереження та передачу 
даних, отриманих від підключених сенсорів. До системи входять датчики 
23 
температури та вологості DHT22, датчик атмосферного тиску BMP280, датчик 
освітленості BH1750, анемометр, флюгер та датчик опадів. Для відображення 
інформації використовується OLED-дисплей, а передача даних реалізується 
через Wi-Fi модуль до хмарної платформи та веб-інтерфейсу. Живлення системи 
здійснюється від літій-іонного акумулятора через модуль заряджання TP4056 та 
DC-DC перетворювач. Також передбачено збереження даних на карту пам’яті 
microSD. 
 
Рис.2.1. Структурна схема портативної метеорологічної системи. 
У цій схемі представлено основні компоненти портативної 
метеорологічної системи та взаємозв’язки між ними. Центральним елементом 
системи є мікроконтролер ESP32, який виконує функції збору, обробки, 
збереження та передачі вимірювальних даних. До мікроконтролера підключено 
датчики метеорологічних параметрів, модулі відображення інформації, 
бездротового зв’язку та систему живлення. 
До складу системи входять: 
Датчик температури та вологості DHT22 – забезпечує вимірювання 
температури повітря та відносної вологості.  
24 
Датчик атмосферного тиску BMP280 – використовується для вимірювання 
атмосферного тиску та температури.  
Датчик освітленості BH1750 – визначає рівень освітленості 
навколишнього середовища.  
Анемометр – призначений для вимірювання швидкості вітру.  
Флюгер – визначає напрямок вітру.  
Датчик опадів – використовується для фіксації кількості атмосферних 
опадів.  
Мікроконтролер ESP32 – центральний керуючий модуль системи, який 
виконує обробку даних та керування усіма компонентами.  
OLED-дисплей – забезпечує відображення поточних метеорологічних 
параметрів.  
Кнопки керування – використовуються для навігації по меню та 
налаштування системи.  
Wi-Fi модуль – реалізує передачу даних до хмарних сервісів та веб-
інтерфейсу.  
Модуль microSD – забезпечує локальне збереження вимірювальних даних.  
Літій-іонний акумулятор – використовується як автономне джерело 
живлення системи.  
Модуль TP4056 – забезпечує заряджання акумулятора через USB.  
DC-DC перетворювач – стабілізує напругу живлення для роботи 
електронних компонентів.  
Хмарна платформа – використовується для збереження та аналізу даних у 
режимі реального часу.  
Веб-інтерфейс та мобільний додаток – забезпечують віддалений 
моніторинг метеорологічних параметрів користувачем.  
Ця структура дозволяє забезпечити повний цикл роботи системи: від 
вимірювання до відображення та передачі даних. 
2.2 Вибір апаратної платформи та датчиків.  
Одним із найважливіших етапів розробки портативної метеорологічної 
системи є вибір апаратної платформи та сенсорів для вимірювання параметрів 
25 
навколишнього середовища. Від правильності вибору компонентів залежить 
точність вимірювань, енергоспоживання, стабільність роботи системи, 
можливість бездротової передачі даних та загальна функціональність пристрою. 
Під час проєктування системи було враховано такі основні вимоги: 
− компактність пристрою;  
− низьке енергоспоживання;  
− підтримка бездротового зв’язку;  
− простота програмування;  
− сумісність із цифровими сенсорами;  
− достатня обчислювальна потужність;  
− доступність компонентів;  
− можливість автономної роботи.  
Для реалізації портативної метеорологічної системи було розглянуто 
декілька сучасних мікроконтролерних платформ: 
− Arduino Uno;  
− ESP8266;  
− ESP32;  
− Raspberry Pi Pico.  
Аналіз мікроконтролерних платформ. 
Arduino Uno є однією з найпоширеніших платформ для створення 
електронних пристроїв та навчальних проєктів. Основними перевагами Arduino 
є простота використання, велика кількість бібліотек та широка підтримка 
користувацької спільноти. Проте дана платформа має обмежені обчислювальні 
ресурси та не містить вбудованих модулів бездротового зв’язку. 
ESP8266 є більш сучасною платформою, яка має вбудований Wi-Fi модуль 
та підтримує IoT-технології. Недоліком ESP8266 є обмежена кількість 
периферійних інтерфейсів та нижча продуктивність у порівнянні з ESP32. 
Raspberry Pi Pico характеризується високою продуктивністю та великою 
кількістю GPIO-портів, однак для реалізації бездротової передачі даних потребує 
додаткових модулів, що збільшує складність та енергоспоживання системи. 
26 
ESP32 поєднує високу продуктивність, низьке енергоспоживання та 
вбудовані модулі Wi-Fi і Bluetooth. Платформа підтримує багатозадачність, має 
достатній обсяг оперативної пам’яті та широкий набір периферійних інтерфейсів 
для підключення сенсорів. 
Таблиця 2.1 
Порівняння мікроконтролерних платформ 
Характеристика Arduino Uno ESP8266 ESP32 Raspberry 
Pi Pico 
Тип процесора ATmega328P Tensilica Dual-Core Xtensa ARM 
L106 LX6 Cortex-M0+ 
Тактова частота 16 МГц 80–160 МГц до 240 МГц 133 МГц 
Оперативна 2 КБ 160 КБ 520 КБ 264 КБ 
пам’ять 
Flash-пам’ять 32 КБ до 4 МБ до 16 МБ 2 МБ 
Wi-Fi Ні Так Так Ні 
Bluetooth Ні Ні Так Ні 
Кількість GPIO 14 17 до 34 26 
Підтримка I2C / Так Так Так Так 
SPI / UART 
Енергоспоживання Середнє Низьке Низьке Середнє 
Продуктивність Низька Середня Висока Висока 
Простота Висока Висока Висока Середня 
програмування 
Підтримка IoT Обмежена Так Так Обмежена 
Вартість Низька Низька Середня Середня 
Основні переваги Простота та Вбудований Wi-Fi + Висока 
популярність Wi-Fi Bluetooth, висока швидкодія 
продуктивність 
Основні недоліки Відсутність Відсутність Вища складність Потребує 
бездротового Bluetooth архітектури зовнішніх 
зв’язку модулів Wi-
Fi 
Проведений аналіз показав, що мікроконтролер ESP32 є найбільш 
доцільним вибором для реалізації портативної метеорологічної системи. 
Платформа поєднує високу продуктивність, підтримку бездротових технологій 
Wi-Fi та Bluetooth, низьке енергоспоживання і широкий набір периферійних 
інтерфейсів, необхідних для підключення цифрових сенсорів та організації IoT-
взаємодії. 
27 
У результаті аналізу для реалізації системи було обрано мікроконтролер 
ESP32, оскільки він найбільш повно відповідає вимогам портативної 
метеорологічної системи. 
На рис. 2.2 представлено мікроконтролер ESP32, який використовується як 
центральний керуючий елемент портативної метеорологічної системи. Дана 
платформа поєднує високу обчислювальну продуктивність, низьке 
енергоспоживання та підтримку бездротових технологій Wi-Fi і Bluetooth, що 
робить її ефективним рішенням для реалізації IoT-пристроїв. 
Основні переваги ESP32: 
− вбудований Wi-Fi та Bluetooth;  
− двоядерний процесор;  
− низьке енергоспоживання;  
− підтримка режимів енергозбереження;  
− велика кількість GPIO;  
− підтримка інтерфейсів I2C, SPI, UART;  
− простота інтеграції з IoT-платформами.  
 
Рис.2.2. Мікроконтролер ESP32 
28 
Мікроконтролер забезпечує зчитування даних із підключених датчиків, 
обробку вимірювальної інформації, відображення результатів на OLED-дисплеї 
та передачу даних до веб-інтерфейсу або хмарної платформи. Наявність великої 
кількості GPIO-портів та підтримка інтерфейсів I2C, SPI і UART дозволяють 
інтегрувати до системи різноманітні цифрові сенсори та периферійні модулі. 
Вибір датчиків метеорологічних параметрів. 
Для вимірювання параметрів навколишнього середовища було обрано 
сучасні цифрові сенсори, які забезпечують достатню точність вимірювань та 
підтримують інтеграцію з мікроконтролером ESP32. 
До складу системи входять: 
− датчик температури та вологості DHT22;  
− датчик атмосферного тиску BMP280;  
− датчик освітленості BH1750;  
− анемометр;  
− датчик опадів.  
Датчик DHT22. 
DHT22 є цифровим сенсором для вимірювання температури та відносної 
вологості повітря. Датчик характеризується низьким енергоспоживанням та 
достатньо високою точністю вимірювань на рис. 2.3. 
Основні характеристики: 
− діапазон температур: від –40 °C до +80 °C;  
− точність температури: ±0.5 °C;  
− діапазон вологості: 0–100 %;  
− точність вологості: ±2 %.  
Переваги DHT22: 
− простота підключення;  
− цифровий вихід;  
− низька вартість;  
− стабільність роботи.  
29 
 
Рис.2.3. Датчик DHT22 
Датчик BMP280 
BMP280 рис. 2.4) використовується для вимірювання атмосферного тиску 
та температури. Датчик підтримує інтерфейси I2C та SPI, що забезпечує просту 
інтеграцію з ESP32. 
Основні характеристики: 
− діапазон тиску: 300–1100 hPa;  
− точність: ±1 hPa;  
− низьке енергоспоживання;  
− висока стабільність вимірювань.  
Переваги BMP280: 
− компактні розміри;  
− висока точність;  
− підтримка цифрових інтерфейсів;  
− швидка обробка даних.  
 
30 
 
Рис.2.4. Датчик BMP280 
Датчик BH1750 
BH1750 є цифровим датчиком освітленості, який дозволяє вимірювати 
рівень освітлення у люксах на рис. 2.5. 
Основні характеристики: 
− діапазон вимірювання: 1–65535 lx;  
− інтерфейс I2C;  
− низьке енергоспоживання;  
− висока точність вимірювання.  
Переваги BH1750: 
− простота інтеграції;  
− стабільні результати;  
− компактність;  
− цифровий вихід.  
 
31 
 
Рис.2.5. Датчик BH1750 
Анемометр та датчик опадів. 
Для вимірювання швидкості вітру використовується анемометр, а для 
визначення кількості атмосферних опадів – датчик дощу. Дані сенсори див. рис. 
2.6 дозволяють розширити функціональні можливості системи та забезпечити 
комплексний моніторинг погодних умов. 
 
Рис.2.6. Датчики швидкості вітру та опадів 
32 
Отже, обрані апаратні компоненти забезпечують реалізацію компактної, 
енергоефективної та функціональної портативної метеорологічної системи з 
можливістю автономної роботи та бездротової передачі даних. 
2.3 Розробка електричної схеми системи 
Електрична схема є однією з основних складових портативної 
метеорологічної системи, оскільки визначає спосіб підключення 
мікроконтролера, сенсорів, модулів живлення, засобів відображення інформації 
та передачі даних. Правильне проєктування електричної схеми забезпечує 
стабільну роботу системи, точність вимірювань, надійність функціонування та 
безпечне живлення всіх електронних компонентів. 
Під час розробки електричної схеми були враховані такі вимоги: 
− стабільність живлення компонентів;  
− мінімізація енергоспоживання;  
− сумісність модулів між собою;  
− простота монтажу;  
− компактність конструкції;  
− можливість подальшої модернізації системи.  
Основою електричної схеми є мікроконтролер ESP32, який забезпечує 
взаємодію з усіма периферійними модулями системи. До ESP32 підключаються: 
− датчик температури та вологості DHT22;  
− датчик атмосферного тиску BMP280;  
− датчик освітленості BH1750;  
− OLED-дисплей;  
− модуль microSD;  
− кнопки керування;  
− система живлення.  
Підключення датчика DHT22. 
Датчик DHT22 використовується для вимірювання температури та 
відносної вологості повітря. Підключення датчика виконується через цифровий 
GPIO-порт мікроконтролера. 
33 
Основні контакти DHT22: 
VCC – живлення 3.3 В;  
DATA – цифровий вихід даних;  
GND – земля.  
Для стабільної передачі даних між лінією DATA та живленням 
використовується підтягувальний резистор номіналом 10 кОм. 
 
 
Рис.2.7. Схема підключення DHT22 до ESP32 
Підключення датчика BMP280 
34 
Для вимірювання атмосферного тиску використовується цифровий сенсор 
BMP280. Підключення здійснюється через інтерфейс I2C, який дозволяє 
використовувати спільну шину для декількох пристроїв на рис. 2.7. 
Основні контакти BMP280: 
VIN – живлення;  
GND – земля;  
SDA – лінія передачі даних;  
SCL – лінія синхронізації.  
Для роботи інтерфейсу I2C використовуються GPIO-порти ESP32: 
SDA – GPIO21;  
SCL – GPIO22.  
 
Рис.2.8. Схема підключення BMP280 до ESP32 
Підключення датчика BH1750 
BH1750 використовується для вимірювання рівня освітленості. Датчик 
також працює через інтерфейс I2C, що дозволяє підключати його до спільної 
шини разом із BMP280. 
Основні контакти BH1750: VCC; GND; SDA; SCL.  
35 
Використання спільної I2C-шини дозволяє зменшити кількість необхідних 
провідників та GPIO-портів мікроконтролера на рис. 2.8. 
 
Рис.2.9. Схема підключення BH1750 до ESP32 
Підключення OLED-дисплея 
Для відображення результатів вимірювань використовується OLED-
дисплей з інтерфейсом I2C. Дисплей забезпечує компактне та енергоефективне 
відображення даних. 
OLED-дисплей підключається до тих самих ліній SDA та SCL, що й 
датчики BMP280 та BH1750. 
На дисплеї відображаються: 
− температура;  
− вологість;  
− атмосферний тиск;  
− освітленість;  
36 
− стан Wi-Fi-з’єднання;  
− рівень заряду акумулятора.  
 
Рис.2.10. Схема підключення OLED-дисплея 
Система живлення. 
Для забезпечення автономної роботи системи використовується літій-
іонний акумулятор напругою 3.7 В та ємністю 2000 мА·год. 
До складу системи живлення входять: 
− Li-Ion акумулятор;  
− модуль заряджання TP4056;  
− DC-DC перетворювач;  
37 
− вимикач живлення.  
Модуль TP4056 забезпечує: 
− заряджання акумулятора через USB;  
− захист від перезарядження;  
− захист від глибокого розряду.  
DC-DC перетворювач стабілізує напругу живлення для ESP32 та 
периферійних модулів зображено на рисунку 2.11. 
 
Рис.2.11. Система живлення портативної метеостанції 
Підключення модуля microSD. 
Для локального збереження результатів вимірювань використовується 
модуль microSD. Підключення здійснюється через інтерфейс SPI. 
Основні функції модуля: 
− збереження даних у форматі CSV;  
− створення журналу вимірювань;  
− резервне копіювання даних.  
На рисунку 2.12 представлено схему підключення модуля microSD до 
мікроконтролера ESP32 через інтерфейс SPI. Даний модуль використовується 
для локального збереження результатів вимірювань метеорологічних параметрів 
у пам’яті microSD-карти. Використання зовнішнього накопичувача дозволяє 
38 
реалізувати функцію журналювання даних, що забезпечує накопичення 
статистичної інформації для подальшого аналізу та побудови графіків зміни 
погодних параметрів. 
Передача даних між ESP32 та модулем microSD здійснюється через SPI-
інтерфейс із використанням ліній MOSI, MISO, SCK та CS. Для живлення модуля 
використовується напруга 3.3 В, що забезпечує сумісність із логічними рівнями 
ESP32 та стабільну роботу системи. Застосування модуля microSD підвищує 
автономність метеорологічної системи та дозволяє зберігати результати 
вимірювань навіть за відсутності підключення до мережі Інтернет. 
 
Рис.2.12. Підключення модуля microSD 
Загальна електрична схема системи 
Загальна електрична схема об’єднує всі модулі портативної 
метеорологічної системи в єдину структуру. Центральним елементом схеми є 
ESP32, який забезпечує обмін даними між датчиками, дисплеєм, модулем 
збереження даних та бездротовими інтерфейсами. 
У схемі реалізовано: 
− підключення цифрових сенсорів;  
− систему автономного живлення;  
− передачу даних через Wi-Fi;  
39 
− локальне відображення інформації;  
− збереження результатів вимірювань.  
 
Рис.2.13. Загальна електрична схема портативної метеорологічної системи. 
Отже, розроблена електрична схема забезпечує стабільну та надійну 
роботу портативної метеорологічної системи, підтримує підключення 
необхідних сенсорів, автономне живлення та можливість бездротової передачі 
даних у режимі реального часу. 
Висновки до розділу 2. 
У другому розділі кваліфікаційної роботи було виконано проєктування 
портативної метеорологічної системи та розроблено її апаратну структуру. 
Проведено аналіз сучасних мікроконтролерних платформ і обґрунтовано вибір 
ESP32 як основного керуючого елемента системи. Вибір даного мікроконтролера 
зумовлений високою продуктивністю, низьким енергоспоживанням, наявністю 
вбудованих модулів Wi-Fi та Bluetooth, а також підтримкою сучасних цифрових 
інтерфейсів. 
Для вимірювання параметрів навколишнього середовища було обрано 
цифрові сенсори DHT22, BMP280 та BH1750, які забезпечують вимірювання 
температури, вологості, атмосферного тиску та освітленості. Додатково до 
системи інтегровано анемометр, флюгер та датчик опадів, що дозволяє 
реалізувати комплексний моніторинг погодних умов. Використання цифрових 
40 
датчиків забезпечує високу точність вимірювань, стабільність роботи та 
простоту інтеграції з мікроконтролером ESP32. 
У розділі було розроблено структурну та електричну схеми системи, які 
визначають взаємозв’язки між усіма функціональними модулями пристрою. 
Реалізовано підключення сенсорів через інтерфейси GPIO, I2C та SPI, що 
дозволило оптимізувати апаратну частину системи та зменшити кількість 
необхідних з’єднань. Також було реалізовано схему підключення OLED-дисплея 
для локального відображення метеорологічних параметрів та модуля microSD 
для локального збереження даних. 
Окрему увагу приділено організації системи живлення. Для автономної 
роботи пристрою використано літій-іонний акумулятор, модуль заряджання 
TP4056 та DC-DC перетворювач напруги. Проведено розрахунок 
енергоспоживання системи та оцінено час автономної роботи пристрою. 
Використання режимів енергозбереження ESP32 дозволяє суттєво зменшити 
споживання електроенергії та підвищити ефективність роботи системи у 
польових умовах. 
Крім того, у розділі розглянуто організацію бездротової передачі даних 
через Wi-Fi та можливість інтеграції системи з IoT-платформами та хмарними 
сервісами. Це забезпечує реалізацію віддаленого моніторингу метеорологічних 
параметрів у режимі реального часу через веб-інтерфейс або мобільний додаток. 
Отже, у результаті виконання другого розділу було сформовано повну 
апаратну основу портативної метеорологічної системи, яка забезпечує 
стабільний збір, обробку, збереження та передачу метеорологічних даних і може 
бути використана для подальшої програмної реалізації та експериментального 
дослідження системи. 
  
41 
3 ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ 
Програмна реалізація є важливою складовою портативної метеорологічної 
системи, оскільки саме програмне забезпечення забезпечує взаємодію між усіма 
апаратними компонентами, виконує обробку вимірювальної інформації, 
організовує передачу даних та реалізує функції моніторингу параметрів 
навколишнього середовища. Від ефективності програмної реалізації залежить 
стабільність роботи системи, швидкодія, точність вимірювань, 
енергоспоживання та можливість інтеграції пристрою з IoT-платформами. 
Сучасні мікроконтролерні системи вимагають використання 
оптимізованого програмного забезпечення, здатного забезпечити одночасне 
виконання декількох функцій у режимі реального часу. Для портативної 
метеорологічної системи необхідно реалізувати: 
− зчитування даних із сенсорів; 
− обробку та фільтрацію вимірювальної інформації; 
− відображення параметрів на дисплеї; 
− збереження даних; 
− передачу інформації через бездротові мережі; 
− підтримку енергозберігаючих режимів роботи. 
У розроблюваній системі програмне забезпечення побудоване на базі 
мікроконтролера ESP32, який підтримує багатозадачність, роботу з цифровими 
інтерфейсами та бездротовими технологіями Wi-Fi і Bluetooth. Використання 
ESP32 дозволяє реалізувати компактну IoT-систему моніторингу 
метеорологічних параметрів із можливістю передачі даних до веб-інтерфейсу 
або хмарного сервісу. 
Для розробки програмного забезпечення використано мову програмування 
C++ та середовище Arduino IDE. Дане середовище забезпечує простоту 
створення програмного коду, підтримку великої кількості бібліотек та сумісність 
із платформою ESP32. Для роботи з датчиками та периферійними модулями 
використовуються спеціалізовані програмні бібліотеки, що значно спрощують 
процес реалізації функціональних можливостей системи. 
У програмній частині системи реалізовано: 
42 
− модуль роботи з датчиком температури та вологості DHT22; 
− модуль роботи з датчиком атмосферного тиску BMP280; 
− модуль роботи з датчиком освітленості BH1750; 
− модуль відображення інформації на OLED-дисплеї; 
− модуль бездротової передачі даних; 
− модуль збереження інформації на microSD-карту; 
− модуль обробки помилок та енергозбереження. 
Одним із важливих завдань програмної реалізації є забезпечення 
стабільного збору даних у режимі реального часу. Для цього використовується 
циклічний алгоритм роботи системи, який забезпечує періодичне опитування 
сенсорів, обробку результатів вимірювань та оновлення інформації на дисплеї й 
у хмарному середовищі. 
Крім того, програмне забезпечення забезпечує можливість локального та 
віддаленого моніторингу метеорологічних параметрів. Дані можуть 
відображатися на OLED-дисплеї, зберігатися у пам’яті microSD та передаватися 
через Wi-Fi до веб-інтерфейсу або IoT-платформи. Це дозволяє користувачу 
здійснювати аналіз погодних умов у режимі реального часу та накопичувати 
статистичну інформацію для подальших досліджень. 
У даному розділі розглянуто архітектуру програмного забезпечення, 
алгоритм роботи системи, реалізацію взаємодії з датчиками, організацію 
передачі та збереження даних, а також механізми обробки помилок та 
енергозбереження. 
3.1 Архітектура програмного забезпечення системи 
Програмне забезпечення є однією з ключових складових портативної 
метеорологічної системи, оскільки саме воно забезпечує взаємодію між 
апаратними компонентами, обробку вимірювальної інформації, передачу даних 
та відображення результатів користувачу. Від якості програмної реалізації 
залежить стабільність функціонування системи, точність вимірювань, швидкодія 
та енергоефективність пристрою. 
Основним завданням програмного забезпечення є: 
43 
− зчитування даних із сенсорів; 
− обробка вимірювальної інформації; 
− відображення параметрів на OLED-дисплеї; 
− передача даних через Wi-Fi; 
− збереження даних на microSD; 
− забезпечення взаємодії з IoT-платформами; 
− контроль стану системи. 
Для розробки програмного забезпечення було використано: 
− мову програмування C++; 
− середовище Arduino IDE; 
− бібліотеки для ESP32; 
− бібліотеки для роботи з датчиками та дисплеєм. 
Основними перевагами використання Arduino IDE є: 
− простота програмування; 
− підтримка великої кількості бібліотек; 
− сумісність із ESP32; 
− можливість швидкого тестування програмного коду. 
Архітектура програмного забезпечення побудована за модульним 
принципом. Кожен функціональний блок системи реалізований у вигляді 
окремого програмного модуля. 
До складу програмного забезпечення входять: 
− модуль роботи з датчиками; 
− модуль обробки даних; 
− модуль відображення інформації; 
− модуль передачі даних; 
− модуль збереження даних; 
− модуль керування живленням. 
На рис. 3.1 представлено архітектуру програмного забезпечення 
портативної метеорологічної системи, побудованої на базі мікроконтролера 
ESP32. Архітектура реалізована за модульним принципом, що забезпечує 
44 
розділення функціональних компонентів системи та спрощує процес розробки, 
тестування і подальшої модернізації програмного забезпечення. Центральним 
елементом архітектури є основний контролер ESP32, який забезпечує взаємодію 
між модулями зчитування даних, обробки інформації, передачі даних, 
відображення результатів та керування живленням. 
 
Рис.3.1. Архітектура програмного забезпечення системи 
До складу програмної архітектури входять модулі роботи з датчиками 
DHT22, BMP280, BH1750, анемометром, флюгером та датчиком опадів. 
Отримані дані передаються до внутрішнього програмного забезпечення ESP32, 
де виконується їх обробка, фільтрація, валідація та керування процесом 
вимірювань. Для відображення інформації використовується OLED-дисплей, а 
для локального збереження результатів – модуль microSD. Передача даних 
реалізується через Wi-Fi до веб-інтерфейсу, IoT-платформи або хмарного 
сервісу. Також система містить модулі енергозбереження, логування подій, 
синхронізації часу та обробки помилок, що забезпечує стабільну та надійну 
роботу пристрою. 
 
 
45 
3.2 Алгоритм роботи системи 
Алгоритм роботи портативної метеорологічної системи визначає 
послідовність виконання основних операцій та взаємодію між програмними 
модулями. Після ввімкнення живлення виконується ініціалізація 
мікроконтролера ESP32, підключених сенсорів, OLED-дисплея та модулів 
передачі даних. 
Основні етапи роботи системи: 
− Ініціалізація апаратних модулів; 
− Підключення до Wi-Fi мережі; 
− Зчитування даних із сенсорів; 
− Обробка та фільтрація даних; 
− Відображення інформації на дисплеї; 
− Збереження даних на microSD; 
− Передача даних до хмарного сервісу; 
− Перехід у режим очікування; 
− Повторення циклу вимірювань. 
Для забезпечення стабільності роботи використовується циклічний режим 
функціонування з періодичним оновленням показників. 
Після обробки результати вимірювань відображаються на OLED-дисплеї 
та передаються через Wi-Fi до веб-інтерфейсу або хмарного сервісу. Одночасно 
виконується запис даних на microSD-карту для локального збереження 
статистики вимірювань. 
Для зменшення енергоспоживання система використовує режим Deep 
Sleep, у який переходить після завершення циклу вимірювань. Через заданий 
інтервал часу ESP32 автоматично активується та повторює процес збору й 
передачі даних. 
На рис. 3.2 представлено блок-схему алгоритму роботи портативної 
метеорологічної системи на базі мікроконтролера ESP32. Алгоритм відображає 
послідовність виконання основних операцій системи, починаючи з моменту 
подачі живлення та завершуючи циклічною передачею метеорологічних даних 
46 
до IoT-платформи Blynk. Структура алгоритму забезпечує автоматизований збір, 
обробку, збереження та передачу інформації про параметри навколишнього 
середовища. 
 
Рис.3.2. Алгоритм роботи системи 
Після ввімкнення живлення виконується запуск LCD-дисплея та перевірка 
наявності збережених параметрів Wi-Fi. У разі відсутності конфігурації система 
створює точку доступу для налаштування мережевого підключення 
користувачем. Далі виконується ініціалізація датчиків DHT22, BMP280 та 
GY1145. Після успішного підключення до платформи Blynk система переходить 
у режим циклічного збору даних: зчитуються значення вологості, температури, 
атмосферного тиску та рівня освітленості, а також виконується обчислення 
приблизної висоти. Отримані значення передаються до потоків даних Blynk для 
подальшого віддаленого моніторингу. Через заданий часовий інтервал цикл 
вимірювань повторюється, що забезпечує безперервний моніторинг 
метеорологічних параметрів у режимі реального часу. 
 
 
47 
Висновки до розділу 3 
У третьому розділі було розроблено програмне забезпечення портативної 
метеорологічної системи на базі мікроконтролера ESP32. Реалізовано модулі 
зчитування даних із сенсорів, відображення інформації на OLED-дисплеї, 
передачі даних через Wi-Fi та збереження результатів вимірювань на microSD-
карту. 
Було створено алгоритм роботи системи, реалізовано обробку та 
фільтрацію даних, а також організовано веб-інтерфейс для віддаленого 
моніторингу метеорологічних параметрів. Для підвищення автономності роботи 
використано режими енергозбереження ESP32. 
Результати розробки підтверджують можливість створення компактної та 
функціональної IoT-системи моніторингу параметрів навколишнього 
середовища з підтримкою бездротової передачі даних та автономного 
функціонування. 
  
48 
4 ТЕСТУВАННЯ ТА АНАЛІЗ РОБОТИ СИСТЕМИ 
Тестування портативної метеорологічної системи є завершальним етапом 
розробки, який дозволяє перевірити працездатність апаратної та програмної 
частин пристрою, оцінити точність вимірювань, стабільність функціонування 
системи та ефективність передачі даних. Проведення експериментальних 
досліджень дає можливість визначити відповідність розробленої системи 
технічним вимогам та оцінити можливість її практичного використання для 
моніторингу параметрів навколишнього середовища. 
Основною метою тестування є: 
− перевірка роботи сенсорів;  
− оцінка точності вимірювань;  
− аналіз стабільності роботи системи;  
− тестування передачі даних;  
− визначення часу автономної роботи;  
− аналіз енергоспоживання;  
− перевірка роботи веб-інтерфейсу.  
Тестування системи проводилося у лабораторних умовах та в умовах 
реального середовища рис.4.1. Для порівняння результатів використовувалися 
еталонні цифрові вимірювальні прилади та професійні метеорологічні системи. 
4.1 Методика тестування системи 
На першому етапі тестування було проведено перевірку працездатності 
всіх модулів системи після ввімкнення живлення. Виконувалась перевірка: 
− запуску ESP32;  
− ініціалізації сенсорів;  
− роботи OLED-дисплея;  
− підключення до Wi-Fi;  
− запису даних на microSD.  
Під час тестування система працювала у циклічному режимі з інтервалом 
оновлення даних 15 хвилин. 
49 
 
Рис.4.1. Процес тестування портативної метеорологічної системи 
Для забезпечення достовірності результатів кожне вимірювання 
виконувалося декілька разів із подальшим обчисленням середнього значення. 
50 
4.2 Тестування датчика температури та вологості DHT22. 
Тестування датчика DHT22 проводилося шляхом порівняння отриманих 
результатів із показниками цифрового термогігрометра. Під час експерименту 
система виконувала вимірювання температури та вологості кожні 30 секунд. 
На рис. 4.2 представлено результати тестування датчика температури та 
вологості DHT22, підключеного до мікроконтролера ESP32. У верхній частині 
рисунка показано експериментальний стенд, який включає датчик DHT22, плату 
ESP32, OLED-дисплей та еталонний цифровий термогігрометр. На OLED-
дисплеї відображаються поточні значення температури та вологості, отримані 
від датчика, а еталонний прилад використовується для порівняння результатів 
вимірювань. 
У результаті тестування встановлено: 
− середня похибка вимірювання температури не перевищує ±0.5 °C;  
− похибка вимірювання вологості становить близько ±2 %;  
− датчик стабільно працює у тривалому режимі.  
 
Рис.4.2. Тестування датчика DHT22 
У центральній частині рисунка наведено таблицю порівняння результатів 
вимірювань температури та вологості між датчиком DHT22 і еталонним 
приладом. Нижче подано графіки зміни температури та вологості під час серії 
51 
вимірювань, що демонструють близькість показників DHT22 до еталонних 
значень. Проведений аналіз показав, що середня похибка вимірювання 
температури становить близько ±0.21 °C, а похибка вимірювання вологості — 
близько ±0.24 %, що підтверджує високу точність та стабільність роботи датчика 
у складі портативної метеорологічної системи. 
Отримані результати підтверджують можливість використання DHT22 у 
складі портативної метеорологічної системи. 
4.3 Тестування датчика атмосферного тиску BMP280. 
Перевірка датчика BMP280 виконувалася шляхом порівняння результатів 
вимірювання атмосферного тиску з показниками цифрового барометра. 
У процесі тестування було встановлено: 
− стабільну роботу сенсора;  
− швидке оновлення показників;  
− низький рівень шумів у вимірюваннях.  
На рис. 4.3 представлено процес тестування датчика атмосферного тиску 
BMP280 у складі портативної метеорологічної системи. Під час експерименту 
датчик був підключений до мікроконтролера ESP32 через інтерфейс I2C, а 
результати вимірювань відображалися на OLED-дисплеї та передавалися до 
системи моніторингу. Для перевірки точності роботи BMP280 отримані значення 
атмосферного тиску порівнювалися з показниками еталонного цифрового 
барометра. 
 
Рис.4.3. Тестування датчика BMP280 
52 
У ході тестування було виконано серію вимірювань за різних атмосферних 
умов. Аналіз результатів показав стабільність роботи сенсора та незначну 
похибку вимірювання, яка не перевищувала ±1 hPa. Також встановлено, що 
датчик забезпечує швидке оновлення показників та низький рівень шумів у 
вимірюваннях. Отримані результати підтверджують доцільність використання 
BMP280 у системах моніторингу атмосферного тиску та портативних IoT-
метеостанціях. 
Проведені дослідження показали, що похибка вимірювання атмосферного 
тиску не перевищує ±1 hPa. 
4.4 Тестування датчика освітленості BH1750 
На рис.4.4 представлено результати тестування датчика освітленості 
BH1750, який використовується у складі портативної метеорологічної системи 
для вимірювання рівня освітленості навколишнього середовища. У верхній лівій 
частині рисунка показано експериментальний стенд, що включає датчик BH1750, 
мікроконтролер ESP32, OLED-дисплей та еталонний цифровий люксметр. На 
OLED-дисплеї відображається поточне значення освітленості, виміряне 
датчиком, а еталонний прилад використовується для перевірки точності 
отриманих результатів. 
Датчик BH1750 тестувався у різних умовах освітлення: 
− природне денне освітлення;  
− штучне освітлення;  
− низький рівень освітленості.  
У результаті експериментів встановлено: 
− стабільність роботи датчика;  
− швидку реакцію на зміну освітлення;  
− достатню точність вимірювань.  
53 
 
Рис.4.4. Тестування датчика освітленості BH1750 
У правій частині рисунка наведено таблицю порівняння результатів 
вимірювання освітленості за різних умов освітлення: пряме сонячне світло, 
хмарна погода, приміщення та нічне освітлення. У нижній частині рисунка 
подано графіки залежності показників датчика від рівня освітлення та графік 
похибки вимірювань. Проведений аналіз показав, що середня похибка 
вимірювання освітленості становить близько 1.25 %, що підтверджує високу 
точність та стабільність роботи BH1750. Отримані результати свідчать про 
ефективність використання датчика у портативних метеорологічних системах та 
системах моніторингу освітленості. 
Отримані результати підтвердили ефективність використання BH1750 у 
системах екологічного моніторингу. 
4.5 Аналіз передачі даних через Wi-Fi 
Одним із ключових етапів тестування була перевірка передачі даних через 
Wi-Fi до веб-інтерфейсу та IoT-платформи. 
На рис. 4.5 представлено процес передачі даних через Wi-Fi у портативній 
метеорологічній системі на базі мікроконтролера ESP32. У верхній лівій частині 
рисунка показано експериментальний стенд метеостанції, який включає ESP32, 
OLED-дисплей, датчики метеорологічних параметрів та модуль microSD. На 
54 
дисплеї відображаються поточні значення температури, вологості, атмосферного 
тиску та освітленості. Поруч розташовано Wi-Fi маршрутизатор, через який 
здійснюється передача даних до хмарного сервісу Blynk Cloud. 
Під час тестування аналізувалися: 
− швидкість підключення до мережі;  
− стабільність передачі даних;  
− час оновлення інформації;  
− робота системи при втраті сигналу.  
У результаті тестування встановлено: 
− середній час підключення до Wi-Fi становить 3–5 секунд;  
− передача даних відбувається без суттєвих затримок;  
− система автоматично відновлює з’єднання після втрати сигналу.  
 
Рис.4.5. Передача даних через Wi-Fi 
У центральній частині рисунка наведено схему передачі даних від 
метеостанції до користувача через мережу Інтернет. Дані, отримані з датчиків 
DHT22, BMP280 та BH1750, передаються через ESP32 до Wi-Fi мережі та 
хмарної IoT-платформи. У правій частині рисунка представлено приклад веб-
інтерфейсу та мобільного додатка Blynk, які використовуються для віддаленого 
моніторингу параметрів навколишнього середовища. Нижче наведено журнал 
55 
передачі даних, графік затримки передачі та результати тестування, які 
демонструють стабільність роботи Wi-Fi-з’єднання, високу успішність доставки 
пакетів та автоматичне відновлення зв’язку після його втрати. 
4.6 Тестування OLED-дисплея 
На рис. 4.6 представлено процес відображення метеорологічних даних на 
OLED-дисплеї у складі портативної метеостанції. У верхній лівій частині 
рисунка показано експериментальний стенд, який включає мікроконтролер 
ESP32, датчик DHT22 та OLED-дисплей SSD1306. На дисплеї в режимі 
реального часу відображаються основні параметри навколишнього середовища: 
температура, вологість, атмосферний тиск та рівень освітленості. Також на 
екрані відображається індикатор стану Wi-Fi-з’єднання. 
OLED-дисплей перевірявся на: 
− коректність відображення даних;  
− швидкість оновлення інформації;  
− стабільність роботи;  
− енергоспоживання.  
На дисплеї відображалися: 
− температура;  
− вологість;  
− атмосферний тиск;  
− освітленість;  
− стан Wi-Fi.  
У правій частині рисунка наведено таблицю параметрів, що 
відображаються на дисплеї, із зазначенням одиниць вимірювання та діапазонів 
значень. У нижній частині рисунка показано приклади різних режимів 
відображення інформації, зокрема основний екран, режим великих значень та 
службовий режим із системною інформацією. Додатково представлено 
результати тестування читабельності OLED-дисплея за різних умов освітлення: 
у темряві, приміщенні, при денному освітленні та під прямим сонячним світлом. 
Проведений аналіз підтвердив високу контрастність дисплея, низьке 
56 
енергоспоживання та зручність відображення інформації у портативній 
метеорологічній системі. 
 
Рис.4.6. Відображення даних на OLED-дисплеї 
Результати тестування показали високу стабільність та якість 
відображення інформації. 
4.7 Аналіз енергоспоживання системи 
На рис. 4.7 представлено результати тестування енергоспоживання 
портативної метеорологічної системи в різних режимах роботи. У верхній лівій 
частині рисунка наведено структурну схему вимірювання енергоспоживання, яка 
включає літій-іонний акумулятор типу 18650, DC-DC перетворювач, 
метеостанцію на базі ESP32 та вимірювальні прилади: вольтметр, амперметр і 
ватметр. Дана схема використовувалася для визначення споживаного струму, 
напруги та потужності системи під час роботи в різних режимах. 
Для оцінки автономності системи проводився аналіз енергоспоживання у 
різних режимах роботи: 
− активний режим;  
− передача даних через Wi-Fi;  
− режим очікування;  
57 
− режим Deep Sleep.  
 
Рис.4.7. Тестування енергоспоживання системи 
У центральній частині рисунка наведено методику тестування та основні 
формули для розрахунку потужності, спожитої енергії та часу автономної роботи 
системи. Праворуч представлено таблицю результатів вимірювань для різних 
режимів функціонування: активний режим, передача даних через Wi-Fi, режим 
очікування, сон та глибокий сон (Deep Sleep). У нижній частині рисунка показано 
графіки зміни струму споживання, залежності часу автономної роботи від 
середнього струму та приклад розряду акумулятора. Проведений аналіз показав, 
що найбільше енергоспоживання спостерігається під час передачі даних через 
Wi-Fi, тоді як використання режиму Deep Sleep дозволяє суттєво збільшити 
автономність роботи системи – до декількох сотень діб від одного заряду 
акумулятора. 
У результаті тестування встановлено, що система може працювати 
автономно понад 24 години без підзаряджання. 
4.8 Аналіз результатів роботи системи 
У результаті проведеного тестування було виконано комплексний аналіз 
роботи портативної метеорологічної системи, розробленої на базі 
58 
мікроконтролера ESP32. Дослідження дозволили оцінити точність вимірювання 
метеорологічних параметрів, стабільність функціонування системи, 
ефективність передачі даних та рівень енергоспоживання пристрою. 
Під час експериментальних досліджень система продемонструвала 
стабільну роботу в умовах тривалого безперервного функціонування. Усі 
програмні та апаратні модулі працювали коректно, без критичних помилок або 
зависань. Мікроконтролер ESP32 забезпечив надійне виконання процесів 
зчитування, обробки, збереження та передачі інформації у режимі реального 
часу. 
Аналіз результатів тестування датчика DHT22 показав, що система 
забезпечує достатньо високу точність вимірювання температури та вологості 
повітря. Середня похибка вимірювання температури не перевищувала ±0.5 °C, а 
похибка вимірювання вологості становила близько ±2 %. Отримані результати 
відповідають технічним характеристикам датчика та підтверджують можливість 
його використання у портативних метеорологічних системах. 
Дослідження роботи датчика BMP280 підтвердило стабільність 
вимірювання атмосферного тиску та незначну похибку отриманих значень. 
Система швидко реагувала на зміну атмосферного тиску та забезпечувала 
стабільне оновлення показників без значних коливань результатів вимірювань. 
Тестування датчика освітленості BH1750 показало високу точність 
визначення рівня освітленості у широкому діапазоні умов. Датчик коректно 
працював як при низькому рівні освітлення, так і під прямим сонячним світлом. 
Аналіз результатів підтвердив ефективність використання BH1750 у системах 
моніторингу навколишнього середовища. 
Значну увагу під час аналізу було приділено роботі системи передачі даних 
через Wi-Fi. У результаті тестування встановлено: 
− стабільне підключення до бездротової мережі;  
− швидке підключення до IoT-платформи;  
− відсутність значних затримок передачі;  
− автоматичне відновлення з’єднання після його втрати.  
59 
Передача даних до веб-інтерфейсу та мобільного додатка здійснювалася у 
режимі реального часу, що забезпечило можливість дистанційного моніторингу 
параметрів навколишнього середовища. 
Під час аналізу енергоспоживання було встановлено, що найбільший 
рівень споживання енергії спостерігається під час передачі даних через Wi-Fi. 
Використання режимів енергозбереження ESP32, зокрема Deep Sleep, дозволило 
суттєво зменшити енергоспоживання системи та збільшити тривалість 
автономної роботи. 
Проведені розрахунки показали, що система здатна працювати: 
− понад 15 годин у безперервному активному режимі;  
− декілька діб у режимі періодичних вимірювань;  
− сотні діб у режимі Deep Sleep.  
На рис. 4.8 представлено візуалізацію результатів аналізу роботи системи. 
 
Рис.4.8. Візуалізація результатів аналізу системи 
У результаті проведеного аналізу встановлено основні переваги 
розробленої системи: 
− компактність конструкції;  
− автономність роботи;  
60 
− низьке енергоспоживання;  
− підтримка IoT-технологій;  
− можливість віддаленого моніторингу;  
− локальне збереження даних;  
− простота масштабування системи.  
До основних недоліків системи можна віднести: 
− залежність від стабільності Wi-Fi-з’єднання;  
− обмежену точність окремих бюджетних сенсорів;  
− вплив зовнішніх погодних умов на результати вимірювань;  
− необхідність періодичного заряджання акумулятора.  
Загалом результати тестування підтвердили ефективність використання 
мікроконтролера ESP32 та цифрових сенсорів для створення портативної 
метеорологічної системи. Розроблений пристрій забезпечує стабільний 
моніторинг параметрів навколишнього середовища, підтримує бездротову 
передачу даних та може використовуватися у навчальних, дослідницьких і 
прикладних задачах екологічного моніторингу. 
Отже, результати тестування підтверджують, що розроблена портативна 
метеорологічна система забезпечує стабільний моніторинг параметрів 
навколишнього середовища, підтримує бездротову передачу даних та може 
ефективно використовуватись у навчальних, дослідницьких та екологічних 
задачах. 
Висновки до розділу 4. 
У четвертому розділі було проведено комплексне тестування та аналіз 
роботи портативної метеорологічної системи, розробленої на базі 
мікроконтролера ESP32. Під час експериментальних досліджень перевірено 
працездатність апаратної та програмної частин системи, оцінено точність 
вимірювання метеорологічних параметрів, стабільність передачі даних через Wi-
Fi, ефективність роботи OLED-дисплея та рівень енергоспоживання пристрою. 
У результаті тестування датчика DHT22 встановлено, що система 
забезпечує достатньо високу точність вимірювання температури та вологості 
61 
повітря. Похибка вимірювання температури не перевищувала ±0.5 °C, а похибка 
вимірювання вологості становила близько ±2 %, що відповідає технічним 
характеристикам датчика. 
Дослідження роботи датчика BMP280 підтвердило стабільність 
вимірювання атмосферного тиску та низький рівень шумів у вимірюваннях. 
Похибка визначення тиску не перевищувала ±1 hPa, що є достатнім для 
використання системи у задачах екологічного та метеорологічного моніторингу. 
Тестування датчика освітленості BH1750 показало високу точність 
визначення рівня освітленості у широкому діапазоні умов. Проведені 
вимірювання підтвердили стабільну роботу сенсора як у приміщенні, так і при 
природному освітленні. 
Під час аналізу передачі даних через Wi-Fi встановлено стабільне 
підключення системи до бездротової мережі та надійну передачу інформації до 
IoT-платформи Blynk і веб-інтерфейсу. Система автоматично відновлювала 
з’єднання після його втрати, що підтверджує надійність реалізованого механізму 
мережевої взаємодії. 
Перевірка роботи OLED-дисплея підтвердила високу якість відображення 
інформації, швидке оновлення показників та хорошу читабельність даних за 
різних умов освітлення. Дисплей забезпечує зручний локальний моніторинг 
параметрів навколишнього середовища у режимі реального часу. 
Проведене тестування енергоспоживання показало, що найбільше 
споживання енергії відбувається під час передачі даних через Wi-Fi. 
Використання режимів енергозбереження ESP32, зокрема Deep Sleep, дозволило 
суттєво збільшити автономність системи та знизити середній струм споживання. 
У ході аналізу результатів роботи системи було визначено основні 
переваги розробленого пристрою: 
− компактність конструкції; 
− автономність роботи; 
− підтримка IoT-технологій; 
− можливість дистанційного моніторингу; 
− низьке енергоспоживання; 
62 
− стабільність роботи системи; 
− локальне збереження даних на microSD. 
До основних недоліків системи можна віднести: 
− залежність від стабільності Wi-Fi-з’єднання; 
− вплив зовнішніх факторів на точність вимірювань; 
− обмежену точність окремих бюджетних сенсорів; 
− необхідність періодичного заряджання акумулятора. 
Отже, результати проведених експериментальних досліджень підтвердили 
працездатність та ефективність розробленої портативної метеорологічної 
системи. Система забезпечує стабільний моніторинг основних параметрів 
навколишнього середовища, підтримує бездротову передачу даних та може бути 
використана у навчальних, науково-дослідних і прикладних задачах 
екологічного моніторингу та IoT-систем. 
  
63 
ВИСНОВКИ 
У результаті виконання кваліфікаційної роботи було розроблено 
портативну систему вимірювання метеорологічних параметрів на базі 
мікроконтролера ESP32. У ході дослідження виконано аналіз сучасних 
метеорологічних систем, методів моніторингу параметрів навколишнього 
середовища та особливостей використання IoT-технологій у системах 
екологічного контролю. 
Під час виконання роботи було досліджено сучасні цифрові сенсори для 
вимірювання температури, вологості, атмосферного тиску та освітленості. На 
основі проведеного аналізу для реалізації системи було обрано датчики DHT22, 
BMP280 та BH1750, які характеризуються достатньою точністю вимірювань, 
низьким енергоспоживанням та простотою інтеграції з мікроконтролером ESP32. 
У роботі було виконано проєктування структурної та електричної схем 
портативної метеорологічної системи. Розроблена система включає: 
− мікроконтролер ESP32;  
− датчики метеорологічних параметрів;  
− OLED-дисплей;  
− модуль microSD;  
− систему автономного живлення;  
− модуль бездротової передачі даних через Wi-Fi.  
У ході виконання роботи обґрунтовано вибір мікроконтролера ESP32 як 
основного керуючого елемента системи. Використання ESP32 дозволило 
реалізувати підтримку Wi-Fi-з’єднання, енергоефективні режими роботи та 
можливість інтеграції пристрою з IoT-платформами та веб-інтерфейсами. 
Для розробленої системи було створено програмне забезпечення мовою 
C++ із використанням середовища Arduino IDE. Реалізовано алгоритми: 
− зчитування даних із сенсорів;  
− обробки та фільтрації інформації;  
− відображення результатів на OLED-дисплеї;  
− збереження даних на microSD;  
64 
− передачі інформації через Wi-Fi;  
− енергозбереження та автономної роботи системи.  
У роботі реалізовано веб-інтерфейс та інтеграцію з IoT-платформою Blynk, 
що дозволяє здійснювати дистанційний моніторинг параметрів навколишнього 
середовища у режимі реального часу. 
Під час тестування системи було підтверджено працездатність усіх 
апаратних та програмних модулів. Проведені експериментальні дослідження 
показали: 
− стабільну роботу мікроконтролера ESP32;  
− коректну взаємодію із сенсорами;  
− надійну передачу даних через Wi-Fi;  
− ефективну роботу OLED-дисплея;  
− стабільне збереження даних на microSD;  
− низький рівень енергоспоживання.  
У результаті тестування встановлено, що: 
− похибка вимірювання температури не перевищує ±0.5 °C;  
− похибка вимірювання вологості становить близько ±2 %;  
− похибка вимірювання атмосферного тиску не перевищує ±1 hPa;  
− система забезпечує стабільну передачу даних у режимі реального 
часу;  
− використання режиму Deep Sleep суттєво збільшує автономність 
роботи пристрою.  
Проведений аналіз результатів підтвердив ефективність використання 
ESP32 та цифрових сенсорів для створення компактних IoT-систем моніторингу 
навколишнього середовища. Розроблена система характеризується: 
− компактністю;  
− автономністю;  
− низьким енергоспоживанням;  
− простотою масштабування;  
− підтримкою бездротових технологій;  
65 
− можливістю локального та віддаленого моніторингу.  
Практичне значення роботи полягає у можливості використання 
розробленої системи: 
− у навчальному процесі;  
− у дослідницьких роботах;  
− у системах екологічного моніторингу;  
− у системах «розумного дому»;  
− у сільському господарстві;  
− для спостереження за погодними умовами у польових умовах.  
Перспективами подальшого розвитку системи є: 
− розширення набору метеорологічних сенсорів;  
− використання GPS-модуля;  
− інтеграція із хмарними IoT-платформами;  
− реалізація мобільного застосунку;  
− використання сонячних панелей для автономного живлення;  
− застосування алгоритмів машинного навчання для прогнозування 
погодних умов.  
Отже, поставлена мета кваліфікаційної роботи досягнута, а всі поставлені 
завдання виконані у повному обсязі. Розроблена портативна система 
вимірювання метеорологічних параметрів є працездатною, ефективною та може 
бути використана для моніторингу параметрів навколишнього середовища у 
реальному часі. 
 
  
66 
ДОДАТОК А 
 
 
 
        Затверджую               
Зав. кафедри РтаСКС, 
_________ Валентина ЛУКАШЕНКО 
«____»____________2026 р.                                                                                                                                                                              
 
 
 
 
 
 
 
ПОРТАТИВНА СИСТЕМА ВИМІРЮВАННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ 
ПАРАМЕТРІВ 
 
 
Специфікація  
482.ЧДТУ.62209-01  
 
Листів 2 
 
 
 
 
 
 
Розробник                          ____________________                 Степаниденко А.С. 
 
Керівник                             ____________________                Чичужко М.В. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2026  
67 
482.ЧДТУ. 62209-01 
Позначення Найменування Примітка 
   
   
 Документація  
   
482.ЧДТУ. 62209-01    12 01 Електрична схема системи  
482.ЧДТУ. 62209-01    34 01 Інструкція користувача  
482.ЧДТУ. 62209-01    90 01 Схеми підключень  
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
 
  
68 
ДОДАТОК Б 
Електрична схема системи 
У додатку Б наведено електричну схему портативної метеорологічної 
системи, яка відображає підключення основних апаратних компонентів до 
мікроконтролера ESP32. Схема включає датчики метеорологічних параметрів, 
OLED-дисплей, модуль microSD, систему автономного живлення та модуль 
заряджання акумулятора. 
Центральним елементом електричної схеми є мікроконтролер ESP32, який 
виконує функції збору, обробки, збереження та передачі вимірювальних даних. 
До нього підключаються датчик температури та вологості DHT22, датчик 
атмосферного тиску BMP280, датчик освітленості BH1750, OLED-дисплей 
SSD1306 та модуль microSD. 
 
Рисунок Б.1 – Електрична схема портативної метеорологічної системи 
 
 
 
 
69 
Таблиця Б.1 
Підключення компонентів до ESP32 
Компонент Вивід Вивід Призначення 
компонента ESP32 
DHT22 VCC 3.3V Живлення 
DHT22 DATA GPIO4 Передача даних 
температури та вологості 
DHT22 GND GND Загальний провід 
BMP280 VCC 3.3V Живлення 
BMP280 SDA GPIO21 Лінія даних I2C 
BMP280 SCL GPIO22 Лінія синхронізації I2C 
BMP280 GND GND Загальний провід 
BH1750 VCC 3.3V Живлення 
BH1750 SDA GPIO21 Лінія даних I2C 
BH1750 SCL GPIO22 Лінія синхронізації I2C 
BH1750 GND GND Загальний провід 
OLED SSD1306 VCC 3.3V Живлення 
OLED SSD1306 SDA GPIO21 Лінія даних I2C 
OLED SSD1306 SCL GPIO22 Лінія синхронізації I2C 
OLED SSD1306 GND GND Загальний провід 
microSD VCC 3.3V Живлення 
microSD MISO GPIO19 Передача даних до ESP32 
microSD MOSI GPIO23 Передача даних від ESP32 
microSD SCK GPIO18 Тактовий сигнал SPI 
microSD CS GPIO5 Вибір пристрою SPI 
microSD GND GND Загальний провід 
Сенсори BMP280, BH1750 та OLED-дисплей підключаються до спільної 
шини I2C, що дозволяє зменшити кількість задіяних виводів мікроконтролера. 
Для передачі даних використовується лінія SDA, а для синхронізації — лінія 
70 
SCL. Такий спосіб підключення є зручним для компактних мікроконтролерних 
систем. 
Модуль microSD підключається через інтерфейс SPI, який забезпечує 
достатню швидкість обміну даними для запису результатів вимірювань у файл 
формату CSV. Це дозволяє зберігати історію метеорологічних параметрів навіть 
за відсутності підключення до мережі Інтернет. 
Живлення системи здійснюється від літій-іонного акумулятора напругою 
3.7 В. Для заряджання акумулятора використовується модуль TP4056, який 
забезпечує заряджання через USB та захист акумулятора від перезарядження і 
глибокого розряду. Для стабілізації напруги використовується DC-DC 
перетворювач, що забезпечує необхідний рівень живлення для ESP32 та 
периферійних модулів. 
Розроблена електрична схема забезпечує стабільну роботу всіх 
компонентів портативної метеорологічної системи, дозволяє виконувати 
вимірювання основних параметрів навколишнього середовища, відображати 
результати на дисплеї, зберігати дані на microSD-карті та передавати їх через 
бездротовий зв’язок. 
  
71 
ДОДАТОК В 
Результати тестування системи 
У додатку В наведено результати експериментального тестування 
портативної метеорологічної системи, розробленої на базі мікроконтролера 
ESP32. Тестування проводилося з метою перевірки працездатності апаратної та 
програмної частин системи, оцінки точності вимірювань, стабільності передачі 
даних та аналізу енергоспоживання пристрою. 
Таблиця В.1 
Результати тестування датчика температури та вологості DHT22 
№ Температура Еталонне Похибка, Вологість Еталонне Похибка, 
DHT22, °C значення, °C DHT22, % значення, % 
°C % 
1 24.5 24.7 -0.2 56.3 56.0 0.3 
2 24.8 25.0 -0.2 57.1 56.8 0.3 
3 25.1 25.3 -0.2 58.2 58.0 0.2 
4 25.4 25.6 -0.2 58.7 58.5 0.2 
5 25.7 25.9 -0.2 59.4 59.1 0.3 
Середня похибка вимірювання температури становила ±0.2 °C, а вологості 
— близько ±0.3 %. 
Таблиця В.2 
Результати тестування датчика атмосферного тиску BMP280 
№ BMP280, hPa Еталонний барометр, hPa Похибка, hPa 
1 1008.4 1009.0 -0.6 
2 1008.7 1009.1 -0.4 
3 1009.2 1010.0 -0.8 
4 1009.8 1010.5 -0.7 
5 1010.3 1011.0 -0.7 
 
Середня похибка вимірювання атмосферного тиску не перевищувала ±1 
hPa. 
72 
Таблиця В.3 
Результати тестування датчика освітленості BH1750 
№ Умови освітлення BH1750, lx Еталонний люксметр, lx Похибка, % 
1 Пряме сонячне світло 10235 10320 0.82 
2 Хмарна погода 1280 1295 1.16 
3 Приміщення 235 238 1.26 
4 Нічне освітлення 12.6 12.8 1.56 
5 Майже темно 1.23 1.25 1.60 
Середня похибка вимірювання освітленості становила близько 1.25 %. 
 
Таблиця В.4 
Результати тестування передачі даних через Wi-Fi 
№ Подія Статус Час затримки, мс 
1 Підключення до Wi-Fi Успішно 1250 
2 Підключення до Blynk Cloud Успішно 980 
3 Передача пакета №1 Успішно 320 
4 Передача пакета №2 Успішно 315 
5 Передача пакета №3 Успішно 330 
6 Передача пакета №4 Успішно 325 
7 Втрата Wi-Fi-з’єднання Помилка — 
8 Відновлення з’єднання Успішно 1420 
9 Передача пакета №5 Успішно 318 
Результати тестування підтвердили стабільність передачі даних та 
автоматичне відновлення з’єднання після втрати сигналу. 
Таблиця В.5 
Аналіз енергоспоживання системи 
Режим роботи Середній струм, Потужність, Орієнтовний час 
мА мВт роботи 
Активний режим 124 620 ~17 год 
73 
Передача даних 156 780 ~14 год 
Wi-Fi 
Очікування 38.5 193 ~56 год 
Сон 6.2 31 ~14 діб 
Deep Sleep 0.23 1.2 ~398 діб 
Отримані результати підтверджують ефективність використання режимів 
енергозбереження ESP32 для підвищення автономності системи. 
 
Рисунок В.1 – Результати тестування метеорологічної системи 
На рисунку В.1 представлено результати комплексного тестування 
портативної метеорологічної системи. Показано експериментальний стенд, 
процес збору даних із сенсорів, передачу інформації через Wi-Fi та візуалізацію 
параметрів у веб-інтерфейсі. Проведені дослідження підтвердили працездатність 
системи, стабільність вимірювань та ефективність використання IoT-технологій 
для моніторингу параметрів навколишнього середовища. 
 
  
74 
ДОДАТОК Г 
Повний код програми ESP32 
У додатку Г наведено повний програмний код для мікроконтролера ESP32, 
який забезпечує зчитування даних із датчиків DHT22, BMP280 та BH1750, 
відображення результатів на OLED-дисплеї, передачу даних через Wi-Fi до IoT-
платформи Blynk та збереження результатів вимірювань на microSD-карту. 
#include <WiFi.h> 
#include <BlynkSimpleEsp32.h> 
#include <Wire.h> 
#include <DHT.h> 
#include <Adafruit_BMP280.h> 
#include <BH1750.h> 
#include <Adafruit_GFX.h> 
#include <Adafruit_SSD1306.h> 
#include <SPI.h> 
#include <SD.h> 
 
// -------------------- Налаштування Wi-Fi та Blynk -------------------- 
 
#define BLYNK_TEMPLATE_ID "TMPLxxxxxxx" 
#define BLYNK_TEMPLATE_NAME "Portable Weather Station" 
#define BLYNK_AUTH_TOKEN "YOUR_BLYNK_AUTH_TOKEN" 
 
char ssid[] = "YOUR_WIFI_NAME"; 
char pass[] = "YOUR_WIFI_PASSWORD"; 
 
// -------------------- Налаштування датчиків -------------------- 
 
#define DHTPIN 4 
#define DHTTYPE DHT22 
 
DHT dht(DHTPIN, DHTTYPE); 
Adafruit_BMP280 bmp; 
BH1750 lightMeter; 
 
// -------------------- Налаштування OLED-дисплея -------------------- 
 
#define SCREEN_WIDTH 128 
#define SCREEN_HEIGHT 64 
#define OLED_RESET -1 
 
Adafruit_SSD1306 display(SCREEN_WIDTH, SCREEN_HEIGHT, &Wire, OLED_RESET); 
 
// -------------------- Налаштування microSD -------------------- 
 
#define SD_CS 5 
 
// -------------------- Змінні системи -------------------- 
 
float temperature = 0.0; 
float humidity = 0.0; 
float pressure = 0.0; 
float lightLevel = 0.0; 
 
unsigned long previousMillis = 0; 
const unsigned long interval = 15000; 
75 
 
// -------------------- Функція ініціалізації OLED -------------------- 
 
void initDisplay() { 
  if (!display.begin(SSD1306_SWITCHCAPVCC, 0x3C)) { 
    Serial.println("Помилка ініціалізації OLED-дисплея"); 
    while (true); 
  } 
 
  display.clearDisplay(); 
  display.setTextSize(1); 
  display.setTextColor(SSD1306_WHITE); 
  display.setCursor(0, 0); 
  display.println("Portable Weather"); 
  display.println("Station ESP32"); 
  display.display(); 
 
  delay(2000); 
} 
 
// -------------------- Функція ініціалізації датчиків -------------------- 
 
void initSensors() { 
  dht.begin(); 
 
  if (!bmp.begin(0x76)) { 
    Serial.println("Помилка ініціалізації BMP280"); 
  } else { 
    Serial.println("BMP280 успішно ініціалізовано"); 
  } 
 
  if (!lightMeter.begin(BH1750::CONTINUOUS_HIGH_RES_MODE)) { 
    Serial.println("Помилка ініціалізації BH1750"); 
  } else { 
    Serial.println("BH1750 успішно ініціалізовано"); 
  } 
} 
 
// -------------------- Функція ініціалізації microSD -------------------- 
 
void initSDCard() { 
  if (!SD.begin(SD_CS)) { 
    Serial.println("Помилка ініціалізації microSD"); 
    return; 
  } 
 
  Serial.println("microSD успішно ініціалізовано"); 
 
  if (!SD.exists("/weather_data.csv")) { 
    File file = SD.open("/weather_data.csv", FILE_WRITE); 
 
    if (file) { 
      file.println("Time,Temperature,Humidity,Pressure,Light"); 
      file.close(); 
    } 
  } 
} 
 
// -------------------- Функція підключення до Wi-Fi -------------------- 
 
void connectWiFi() { 
  Serial.print("Підключення до Wi-Fi: "); 
  Serial.println(ssid); 
 
  WiFi.begin(ssid, pass); 
 
76 
  int attempts = 0; 
 
  while (WiFi.status() != WL_CONNECTED && attempts < 20) { 
    delay(500); 
    Serial.print("."); 
    attempts++; 
  } 
 
  if (WiFi.status() == WL_CONNECTED) { 
    Serial.println(); 
    Serial.println("Wi-Fi підключено"); 
    Serial.print("IP-адреса: "); 
    Serial.println(WiFi.localIP()); 
  } else { 
    Serial.println(); 
    Serial.println("Не вдалося підключитися до Wi-Fi"); 
  } 
} 
 
// -------------------- Функція зчитування даних -------------------- 
 
void readSensors() { 
  temperature = dht.readTemperature(); 
  humidity = dht.readHumidity(); 
 
  if (isnan(temperature) || isnan(humidity)) { 
    Serial.println("Помилка зчитування DHT22"); 
    temperature = 0.0; 
    humidity = 0.0; 
  } 
 
  pressure = bmp.readPressure() / 100.0F; 
  lightLevel = lightMeter.readLightLevel(); 
 
  if (isnan(lightLevel)) { 
    Serial.println("Помилка зчитування BH1750"); 
    lightLevel = 0.0; 
  } 
} 
 
// -------------------- Функція відображення даних -------------------- 
 
void displayData() { 
  display.clearDisplay(); 
 
  display.setTextSize(1); 
  display.setCursor(0, 0); 
  display.println("Meteo system"); 
 
  display.setCursor(0, 14); 
  display.print("T: "); 
  display.print(temperature, 1); 
  display.println(" C"); 
 
  display.setCursor(0, 26); 
  display.print("H: "); 
  display.print(humidity, 1); 
  display.println(" %"); 
 
  display.setCursor(0, 38); 
  display.print("P: "); 
  display.print(pressure, 1); 
  display.println(" hPa"); 
 
  display.setCursor(0, 50); 
  display.print("L: "); 
77 
  display.print(lightLevel, 0); 
  display.println(" lx"); 
 
  if (WiFi.status() == WL_CONNECTED) { 
    display.setCursor(92, 0); 
    display.print("WiFi"); 
  } 
 
  display.display(); 
} 
 
// -------------------- Функція передачі даних у Blynk -------------------- 
 
void sendToBlynk() { 
  if (WiFi.status() == WL_CONNECTED) { 
    Blynk.virtualWrite(V0, temperature); 
    Blynk.virtualWrite(V1, humidity); 
    Blynk.virtualWrite(V2, pressure); 
    Blynk.virtualWrite(V3, lightLevel); 
 
    Serial.println("Дані передано до Blynk"); 
  } else { 
    Serial.println("Wi-Fi недоступний. Передача до Blynk неможлива"); 
  } 
} 
 
// -------------------- Функція запису даних на microSD -------------------- 
 
void saveToSD() { 
  File file = SD.open("/weather_data.csv", FILE_APPEND); 
 
  if (file) { 
    file.print(millis() / 1000); 
    file.print(","); 
    file.print(temperature); 
    file.print(","); 
    file.print(humidity); 
    file.print(","); 
    file.print(pressure); 
    file.print(","); 
    file.println(lightLevel); 
 
    file.close(); 
 
    Serial.println("Дані збережено на microSD"); 
  } else { 
    Serial.println("Помилка запису на microSD"); 
  } 
} 
 
// -------------------- Функція виведення даних у Serial Monitor ---------------
----- 
 
void printSerialData() { 
  Serial.println("--------------------------------"); 
  Serial.print("Температура: "); 
  Serial.print(temperature); 
  Serial.println(" C"); 
 
  Serial.print("Вологість: "); 
  Serial.print(humidity); 
  Serial.println(" %"); 
 
  Serial.print("Тиск: "); 
  Serial.print(pressure); 
  Serial.println(" hPa"); 
78 
 
  Serial.print("Освітленість: "); 
  Serial.print(lightLevel); 
  Serial.println(" lx"); 
} 
 
// -------------------- Основна функція setup -------------------- 
 
void setup() { 
  Serial.begin(115200); 
 
  Wire.begin(21, 22); 
 
  initDisplay(); 
  initSensors(); 
  initSDCard(); 
  connectWiFi(); 
 
  if (WiFi.status() == WL_CONNECTED) { 
    Blynk.config(BLYNK_AUTH_TOKEN); 
    Blynk.connect(); 
  } 
} 
 
// -------------------- Основний цикл loop -------------------- 
 
void loop() { 
  if (WiFi.status() == WL_CONNECTED) { 
    Blynk.run(); 
  } 
 
  unsigned long currentMillis = millis(); 
 
  if (currentMillis - previousMillis >= interval) { 
    previousMillis = currentMillis; 
 
    readSensors(); 
    displayData(); 
    printSerialData(); 
    saveToSD(); 
    sendToBlynk(); 
  } 
} 
У наведеній програмі реалізовано повний цикл роботи портативної 
метеорологічної системи: ініціалізація модулів, зчитування показників із 
датчиків, відображення інформації на OLED-дисплеї, запис результатів на 
microSD-карту та передача даних до IoT-платформи Blynk.