Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10340
Title: Проект системи контролю і регулювання якості готельних послуг
Authors: Данилюк, Алла Миколаївна
Головенку, Анна Дмитрівна
Keywords: ПЕРСОНАЛ ГОТЕЛЮ;УПРАВЛІННЯ;ЕФЕКТИВНІСТЬ;МЕТОДИ АНАЛІЗУ І ОЦІНКИ;ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК;ПРОГНОЗУВАННЯ
Issue Date: Jun-2026
Abstract: Звіт про дипломний проект: 76 сторінок, 3 розділи, 3 додатки, 46 джерел. Об’єктом дослідження є комплексна система контролю та регулювання якості готельних послуг. Предметом дослідження є теоретичні і прикладні положення управління якістю готельних послуг. Мета дослідження – встановлення методичних підходів до оцінки та прогнозування рівня ефективності управління якістю готельних послуг. Розглянута проблема забезпечення ефективного управління якістю готельних послуг на підставі матеріальної, так і моральної мотивації. Проведено аналіз сучасних методів оцінки ефективності управління якістю готельних послуг, визначено їх переваги та недоліки. Представлені методичні підходи до проектування системи комплексної оцінки ефективності управління якістю готельних послуг, розглянуті перспективи та особливості застосування методів статистичного аналізу у сфері менеджменту якості послуг. На основі експертного опитування розроблено пропозиції з реорганізації системи комплексної оцінки ефективності управління якістю готельних послуг. Результатів дипломної роботи можуть бути впроваджені у практиці діяльності підприємств сфери гостинності України.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10340
Appears in Collections:241 Готельно-ресторанна справа (Готельно-ресторанна справа)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Головенку.pdf
  Restricted Access
1.17 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
1 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 
Допущено до захисту  
Завідувач кафедри туризму та  
готельно-ресторанної справи 
____________ (Чепурда Л. М.) 
 
 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
до кваліфікаційної роботи 
першого (бакалаврського) рівня освіти  
на тему: «Проект системи контролю і регулювання якості готельних послуг» 
 
 
 
 
 
    Виконав студент  4 курсу групи ГРС-28 
    спеціальність 241 
    «Готельно-ресторанна справа» 
    Головенку Анна Дмитрівна 
    Керівник: доцент Данилюк А.М. 
    Рецензент: Герман І.В. 
 
 
 
                                   Черкаси, 2026 р. 
2 
 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет: харчових технологій та сфери обслуговування 
Кафедра: туризму та готельно-ресторанної справи 
Освітній рівень: перший (бакалаврський) 
 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ 
Завідувач кафедри _______ Лариса ЧЕПУРДА 
 «___» _____________ 2026 року 
 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА  
Головенку Анна Дмитрівна 
 
1. Тема проекту: Проект системи контролю і регулювання якості готельних 
послуг. 
Керівник проекту: Данилюк Алла Миколаївна,  доцент 
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету від 
«____» __________________ 2026 року № ____ 
2. Строк подання студентом проекту ___________________________________ 
 
3. Вихідні дані до проекту: аналітичні та статистичні дані про діяльність готелю 
«Optima Черкаси», дані про економічний стан, тощо. 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить 
розробити): вступ (актуальність, мета та завдання проектного дослідження, 
предмет та об’єкт дослідження, джерела інформації), розділ 1 «Теоретико-
методологічні засоби контролю та регулювання якості готельних послуг», 
розділ 2 «Дослідження виробничо-господарської діяльності, розділ 3 
Проектування якісних готельних послуг (на прикладі готелю «Optima 
Черкаси»). Висновки, список використаної літератури, додатки. 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, 
плакатів) : аналітичні таблиці, рисунки, схеми. 
 
3 
 
6. Консультанти розділів проекту 
 
Розділ Прізвище, ініціали Підпис, дата 
та посада Завдання видав Завдання прийняв 
консультанта 
Розділ 1 Данилюк А.М.   
Розділ 2 Данилюк А.М.   
Розділ 3 Данилюк А.М.   
 
7. Дата видачі завдання: «___» ____________________ 2026 року  
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Назва етапів дипломного проекту  Строк Примітка 
(роботи) виконання  
етапів проекту  
(роботи) 
1 Затвердження теми дипломної роботи березень Виконано 
2 Затвердження плану квітень Виконано 
3 Підготовка 1 розділу квітень Виконано 
4 Підготовка 2 розділу травень Виконано 
5 Підготовка 3 розділу травень Виконано 
6 Робота над формуванням висновків травень Виконано 
7 Оформлення та рецензування травень Виконано 
8 Попередній захист червень Виконано 
9 Захист дипломної роботи червень Виконано 
 
Студент _________________                                                Анна Головенку 
              (підпис)                                                                
 
Керівник  
кваліфікаційної роботи    _____________                            Алла Данилюк  
                                          (підпис)                                              
4 
 
РЕФЕРАТ 
 
Звіт про дипломний проект: 76 сторінок, 3 розділи, 3 додатки, 46 джерел. 
Об’єктом дослідження є комплексна система контролю та регулювання 
якості готельних послуг. 
Предметом дослідження є теоретичні і прикладні положення управління 
якістю готельних послуг. 
Мета дослідження – встановлення методичних підходів до оцінки та 
прогнозування рівня ефективності управління якістю готельних послуг. 
Розглянута проблема забезпечення ефективного управління якістю 
готельних послуг на підставі матеріальної, так і моральної мотивації. 
Проведено аналіз сучасних методів оцінки ефективності управління якістю 
готельних послуг, визначено їх переваги та недоліки. Представлені методичні 
підходи до проектування системи комплексної оцінки ефективності управління 
якістю готельних послуг, розглянуті перспективи та особливості застосування 
методів статистичного аналізу у сфері менеджменту якості послуг. На основі 
експертного опитування розроблено пропозиції з реорганізації системи 
комплексної оцінки ефективності управління якістю готельних послуг. 
Результатів дипломної роботи можуть бути впроваджені у практиці 
діяльності підприємств сфери гостинності України. 
 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПЕРСОНАЛ ГОТЕЛЮ, УПРАВЛІННЯ, 
ЕФЕКТИВНІСТЬ, МЕТОДИ АНАЛІЗУ І ОЦІНКИ, ІНТЕГРАЛЬНИЙ 
ПОКАЗНИК, ПРОГНОЗУВАННЯ. 
            
 
 
 
                                            
 
5 
 
                                              ЗМІСТ 
 
Вступ…………………………………………………………………………………6 
Розділ 1.Теоретико-методологічні засоби контролю та регулювання  
якості готельних послуг….…………………………………………………………8 
1.1. Сутність та особливості контролю і регулювання якості  
готельних послуг……………………………………………………………………8 
1.2. Нормативно-правове забезпечення контролю та регулювання  
якості готельних послуг……………………………………………………..…….16 
1.3. Особливості та проблемні питання систем контролю і регулювання  
якості готельних послуг……………………………..…………………………….25 
Розділ 2. Дослідження виробничо-господарської діяльності  
готельного підприємства (на прикладі готелю «Optima Черкаси»)…………....34 
2.1. Характеристика організаційно-економічної діяльності готелю  
«Optima Черкаси»…………………………………………………………………..34 
2.2. Організація фінансового аналізу готелю «Optima Черкаси»………………41 
2.3. Аналіз дотримання вимог якості послуг в готелі «Optima Черкаси»….….45 
Розділ 3. Проект системи контролю і регулювання якості послуг в  
готелі «Optima Черкаси»………………………………………………………..…50 
3.1. Проектування якісних готельних послуг (на прикладі  
готелю «Optima Черкаси»)…………………………………………………………50 
3.2. Організаційно-економічне підсилення якості послуг  
готелю «Optima Черкаси»………………...………………………………………..56 
3.3. Удосконалення системи контролю та регулювання роботи  
персоналу  готелю «Optima Черкаси»…………………………………………….60 
Висновки……………………………………………………………...………….…67 
Список використаних джерел……………………………………………...……   68 
Додатки………………………………………………………………………..….  73 
 
                                             
6 
 
ВСТУП 
 
Готельні послуги посідають важливе місце в сучасному суспільстві та 
характеризуються комплексним характером, оскільки поєднують економічні, 
соціальні, культурні й естетичні аспекти. Це зумовлює необхідність 
розроблення та впровадження ефективної системи управління, контролю й 
забезпечення якості готельного обслуговування. 
Готельна сфера є привабливим напрямом підприємницької діяльності в 
Україні завдяки відносно невеликим обсягам початкових капіталовкладень, 
порівняно коротким термінам їх окупності, стабільному попиту на послуги та 
можливості отримання високого рівня прибутковості. В умовах ринкової 
конкуренції особливого значення набуває забезпечення належної якості 
готельного обслуговування, адже саме вона значною мірою визначає 
конкурентоспроможність і фінансову стійкість підприємства. Недостатня увага 
до якості послуг може призвести до втрати клієнтів, зниження прибутковості 
та, зрештою, припинення діяльності готелю. Тому інвестиції в оновлення 
матеріально-технічної бази, модернізацію номерного фонду та вдосконалення 
процесів обслуговування є економічно виправданими за умови, що вони 
сприяють підвищенню якості послуг і задоволенню потреб споживачів. 
Успіх будь-якої справи залежить від вдалого поєднання натхненної праці 
з не менш натхненним відпочинком. Для життя кожної людини важливим є 
відпочинок. Тому,  туристична діяльність, готельне господарство та громадське 
харчування  – одні з найбільших галузей світового господарства, що приносять 
постійні прибутки.  
Ці послуги, будучи вигідними галузями економіки, за відповідних умов 
можуть стати найважливішою статтею валового національного доходу України. 
За прогнозами деяких спеціалістів цієї галузі, у найближчі 5–7 років туризм, 
готельна та ресторанна справи можуть здійснити значний крок у своєму 
розвитку; це може мати позитивний вплив на економіку України. 
7 
 
У зв’язку з цим виникає потреба удосконалювати та розробляти й 
впроваджувати в готельному бізнесі якісні послуги. З метою контролю та 
регулювання якості готельних послуг актуальною є розробка системи в цьому 
сегменті діяльності. 
Все це зумовлює актуальність теми даної дипломної роботи, її теоретичне 
та практичне значення, які, в свою чергу, зумовили вибір теми дослідження, 
його мету та зміст. 
Метою дипломної роботи є поглиблене розкриття основних теоретичних і 
практичних положень розробки системи контролю та регулювання якості 
готельних послуг. 
Завдання дипломної роботи полягають у наступному: 
– здійснення систематизації та аналізу методичних підходів до оцінки 
якості готельних послуг; 
– обґрунтувати на основі сучасних методів аналізу господарської 
діяльності готельних підприємств рівень існуючого контролю якості їх послуг; 
– дослідити теоретичні та критичні питання формування організаційно-
економічного забезпечення готелю «Optima Черкаси»; 
– запропонувати напрями удосконалення системи контролю та 
регулювання роботи персоналу готелю «Optima Черкаси». 
Об’єктом дослідження є процес організації та здійснення контролю і 
регулювання якості готельних послуг в готелі «Optima Черкаси». 
Предметом дослідження є система контролю і регулювання якості 
готельних послуг в готелі «Optima Черкаси». 
В дипломному дослідженні обґрунтовано основні положення та вимоги 
до якості готельних послуг в Україні та на міжнародному рівні. Розроблені 
рекомендації для створення та впровадження системи контролю та 
регулювання якості готельних послуг на прикладі готелю «Optima Черкаси». 
Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку 
використаних джерел та додатків. 
 
8 
 
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ І                       
РЕГУЛЮВАННЯ ЯКОСТІ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ 
 
 
1.1.  Сутність та особливості контролю і регулювання якості готельних 
послуг 
 
Якість обслуговування є одним із ключових чинників успішного 
функціонування підприємств готельного господарства та досягнення ними 
стратегічних цілей. Практика розвитку провідних готельних мереж і корпорацій 
підтверджує, що фінансова результативність діяльності значною мірою 
залежить від рівня якості послуг і задоволеності потреб гостей. У зв’язку з цим 
важливим завданням готельного підприємства є забезпечення стабільно 
високого рівня обслуговування, своєчасне виявлення та усунення недоліків у 
процесі надання послуг, а також розроблення й реалізація заходів, спрямованих 
на постійне вдосконалення якості готельного сервісу. 
Якість – це сукупність властивостей продукції, покликаних задовольняти 
потреби відповідно до призначення продукції [1, с. 23]. 
З погляду бізнесу готель – підприємство з виробництва і надання послуг 
(готельного продукту) комерційної гостинності, що пропонує свої зручності і 
сервіс споживачу. 
У цю концепцію входить кілька факторів: 
– місце розташування, від якого залежить зручність доступу до готелю і 
привабливість його оточення (інфраструктури) для гостя, що багато в чому 
залежить від його мети відвідування (бізнес, відпочинок, навчання і т.д.); 
– засоби обслуговування (зручності) – спальні, ресторани, бари, 
рекреаційні зручності, доступні для клієнтів і диференційовані за типами, 
розмірами, цінами; 
– рівень сервісу, що включає асортимент послуг, наявність різних видів 
зручностей, їхній стиль і якість, сприятливий для задоволення потреб клієнтів; 
9 
 
– імідж – забезпечення сприятливого сприйняття готелю, відомого 
клієнтам. Імідж готелю визначається його місцем розташування, 
пропонованими послугами і зручностями, зовнішнім сприйняттям і 
внутрішньою атмосферою готелю, кваліфікацією обслуговуючого персоналу; 
– ціна виражає вартість обслуговування. 
Послуги розміщення розглядаються в якості специфічного готельного 
продукту, що купується за допомогою обмінних угод, які не допускають 
володіння, а тільки доступ до нього та його використання у визначений час і у 
визначеному місці. 
Головними характеристиками послуги є невіддільність, неможливість 
збереження, невідчутність, сезонність коливання попиту, взаємозалежність, 
високі фіксовані витрати. 
Виробництво і споживання послуги одночасні. Надання послуги вимагає 
активної участі як споживача, так і виробника. Ця дія відбувається на території 
виробника, а не споживача. Крім того, персонал, що надає послуги, має 
безпосередній контакт зі споживачем, і споживач розглядає його як невіддільну 
частину самої послуги. Якість готелю визначається значною мірою відповідно 
завдяки поводженню службовців. 
Виробництво послуги зафіксоване в часі і просторі: якщо послуга 
(готельний продукт) не продані у визначений день, то потенційний дохід 
губиться і не може бути заповнений. У такий спосіб готель не може 
«складувати» послуги, тому що вони розраховані на задоволення реальних 
потреб, які є в даний момент [1, с. 10]. 
Особливо важливою характеристикою готельного продукту є те, що 
послуги не можна виміряти, оцінити до того, як вони представлені. 
Для готельного ринку характерні коливання попиту в залежності від 
сезону року. Більшість туристів відпочивають у літні місяці. Бізнесмени 
резервують місця в готелях протягом тижня, але не на уїк-енд. Багато людей 
подорожують винятково у вихідні дні. Різдвяні, великодні канікули також є 
періодами високого попиту. 
10 
 
Ці фактори впливають на вибір готелів відповідно до запитів споживачів 
готельних послуг. 
Коли аналізуються звіти готелів за прибутками і збитками, очевидними є 
високі фіксовані витрати виробництва і відносно низькі змінні витрати: 
– капітальні витрати і витрати на технічний розвиток; 
– ремонт устаткування; 
– опалення, освітлення та інші витрати енергії; 
– страховка; 
– заробітна плата постійного персоналу, накладні витрати на менеджмент 
та адміністративні витрати. 
Слід зазначити, що ці витрати є щорічними, багато в чому не залежними 
від кількості прийнятих клієнтів за рік (причому робочий рік готелю є часто 
менше за 12 місяців). 
Послуга – процес, що протікає в часі. Специфіка готелів полягає в тому, 
що проблеми, які стосуються виробництва, можуть швидко змінюватися. У 
сучасних умовах клієнти вимагають швидкого обслуговування (цей фактор  –  
краща умова вибору готелю). Час надання ряду послуг виміряється не тижнями 
і днями, а годинами і навіть хвилинами. 
Філософією ведення бізнесу є маркетинг, що ґрунтується на тій точці 
зору, що безупинної прибутковості можна досягти при зіставленні, 
передбаченні і задоволенні потреб і бажань споживачів. Відомо, що маркетинг і 
продаж це  –  не те саме. 
Продаж фокусується на потребах продавця, а маркетинг  –  на потребах 
покупця. Процес продажу спрямований на задоволення потреби продавця в 
перетворенні свого продукту в гроші, а в маркетингу основна мета  – 
задовольнити потреби покупців за допомогою продукту. 
Особливістю основного готельного продукту –  готельного номера  –  є 
його фіксованість у часі і просторі. 
Попит на готельний продукт (розміщення й інші послуги) може 
коливатися щодня, щотижнево і сезонно. У результаті готелі можуть пустувати 
11 
 
під час падіння попиту чи бути переповненими на піку сезону. Інвестиції в 
готелях спрямовані, зазвичай, в землю, будинки й основні фонди [10, с. 150]. 
Значна частина капіталу інвестується в основні засоби готелю, пов'язані з її 
довгостроковою діяльністю, що підвищує постійні витрати, які необхідно 
покривати незалежно від обсягу діяльності. 
Визначено три фактори, які необхідні для успішної діяльності готелю: 
–  правильне розташування; 
–  скоректовані потужності; 
–  високий рівень утилізації. 
Готельне господарство посідає основне місце в туризмі. Туристичні 
потоки безпосередньо залежать від розміру цього сектора індустрії і якості 
пропонованих приміщень. 
Якість місць проживання й обслуговування клієнтів забезпечується 
персоналом, а його ефективна діяльність є визначальною для успіхів галузі 
туризму. З приходом масового туризму було створено багато різновидів 
нічлігу. Вони можуть бути різноманітними в різних секторах одного регіону. 
Готельний бізнес, будучи одним; із видів економічної діяльності, прямо 
чи побічно створює робочі місця і є важливим засобом поповнення скарбниці 
іноземною валютою. У світі постійно відбувається процес освоєння нових 
концепцій готельного бізнесу і модернізації старих. 
Управлінська діяльність у готельному господарстві є специфічним 
різновидом трудового процесу з функціональною неоднорідністю. У 
готельному господарстві функціональні аспекти управлінської діяльності 
відзначаються евристичністю, адміністративністю і операторністю [15, с. 56]. 
Досягнення і підтримка певного рівня якості послуг в готелі залежить від 
системного підходу до управління ним, що покликане забезпечити розуміння і 
задоволення потреб споживача. Досягнення певного рівня якості спонукає до 
необхідності дотримання принципів якості на всіх рівнях у готелі, а також до 
постійного аналізу та поліпшення створеної системи управління якістю. 
12 
 
Остання заснована на зворотному зв’язку сприйняття споживачами процесу 
надання послуг. 
Успішне здійснення управління якістю на етапі надання послуг створює 
значні можливості для: 
– поліпшення надання послуг і задоволення вимог споживача; 
– підвищення продуктивності, ефективності і скорочення витрат; 
– розширення ринку; 
Для досягнення цих переваг у системі якості послуг мають також 
враховуватися аспекти людського фактору, процеси залучення до надання 
послуги за допомогою: 
– управління соціальними процесами, пов’язаними з наданням послуг; 
розгляд взаємодії людей, як однієї з вирішальних складових частин якості 
послуг; 
– визнання важливості сприйняття образу, що створився у споживача про 
готель, культуру та процес надання послуг; 
– розвитку умінь і здатностей персоналу; 
– стимулювання зацікавленості персоналу у підвищенні якості та 
задоволенні очікувань споживача. 
Евристичність управлінської роботи в даній сфері полягає у творчому 
характері, пов'язаному з визначенням завдань, аналізом ситуацій, пошуком 
шляхів щодо вирішення проблем. 
Адміністративність управлінської праці у готельному господарстві 
полягає у цілеспрямованому впливі керівництва підприємств на діяльність 
підлеглих з метою виконання ними поставлених завдань. 
Операторність праці зумовлюється виконанням стереотипних операцій, 
необхідних для інформаційного забезпечення процесу управління [15, с. 57]. 
Вчені і практики за кордоном пов’язують сучасні методи управління якістю з 
методологією TQM − загальним всеосяжним менеджментом якості. 
Використовуються такі концепції менеджменту якості, що 
характеризують різні об’єкти і методи управління, вирішення різних проблем, 
13 
 
пов’язаних з якістю послуг і підвищенням конкурентоздатності готелів. 
Наприклад, система якості; система, заснована на управлінні якістю; загальне 
управління якістю, забезпечення якості, управління якістю, статистичний 
контроль якості, система забезпечення якості, а інші системи якості. 
Якість можна представити у вигляді піраміди. Наверху піраміди 
знаходиться TQM – всеохоплюючий, тотальний менеджмент якості, що має на 
меті високу якість всієї роботи для досягнення необхідної якості послуг. 
Насамперед, ця робота пов’язана із забезпеченням високого організаційно-
технічного рівня надання послуг, необхідних умов праці. Якість роботи 
включає обґрунтованість прийнятих управлінських рішень, систему 
планування. 
Формування якості послуги починається на стадії її проектування. Так, у 
фазі дослідження розробляють принципи надання нових для готелю послуг, 
здійснюють підготовку готелю до їх надання клієнтам. 
Якість роботи безпосередньо пов’язана із забезпеченням функціонування 
готелю. Це – якість керівництва і управління (планування, аналіз, контроль). 
Від якості планування (розробки стратегії, системи планів тощо) залежать 
досягнення поставлених цілей та безпосередньо якісті готельних послуг. 
Для того, щоб менеджмент підприємства забезпечував якісні послуги з 
проживання, система управління має бути конкурентноздатною й 
забезпечувати певні характеристики: 
– обмежену кількість рівнів управління; 
– компактні підрозділи, укомплектовані кваліфікованими фахівцями; 
– виробництво послуг проживання й надання додаткових послуг мають 
бути орієнтовані на задоволення вимог споживача. 
На підприємствах готельного господарства існує чітка ієрархія апарату 
управління, в межах якої місце кожного її члена чітко визначене відповідно до 
його статусу. У нижньому щаблі ієрархії знаходяться працівники, зайняті 
безпосереднім виконанням виробничих процесів. Серед них – виробничий 
персонал готелю, так звані індивідуальні учасники трудового процесу. 
14 
 
Керівництво їхньою діяльністю здійснює багатоповерхова піраміда менеджерів, 
у якій виділяють три рівні: 
– менеджери, які керують роботою лише окремих працівників і не 
контролюють діяльність інших менеджерів; 
– менеджери, які керують роботою інших менеджерів. В їх обов'язки 
входить пошук методів вирішення найважливіших завдань, участь у складанні 
планів; 
– менеджери вищої ланки, які відповідають за постановку глобальних 
завдань, формування стратегії розвитку, визначення пріоритетних напрямів 
діяльності і системи внутрішніх цінностей підприємства [17, с. 140]. 
Якість менеджменту підприємств готельного господарства реалізується 
через особливі функціональні обов'язки менеджерів. По-перше, менеджери 
встановлюють цілі, визначають конкретні завдання в кожній групі цілей і через 
доведення їх до інших працівників підприємства, від роботи яких залежить 
досягнення даних цілей, забезпечують ефективність діяльності підприємства. 
По-друге, менеджери виконують організаційну функцію, аналізуючи діяльність 
й приймаючи рішення, необхідні для досягнення цілей. Вони групують 
проблеми та добирають працівників для їх виконання. По-третє, менеджери 
підтримують постійні комунікаційні процеси в колективі з урахуванням 
мотивації та стимулювання, аналізу, оцінки й інтерпретації результатів роботи 
кожного працівника підприємства. Менеджери сприяють професійному 
зростанню працівників, включаючи себе особисто. 
Якість менеджменту в готельному господарстві реалізовується завдяки 
виконанню окремих виробничих процесів у структурних підрозділах на основі 
їх взаємодії. Надаючи основну послугу – послугу проживання, підприємства 
готельного господарства надають також і додаткові платні та безкоштовні 
послуги. 
При належному забезпеченні якості менеджменту на підприємствах 
готельного господарства дотримуються специфічних принципів, які 
відрізняють ці підприємства від підприємств інших сфер діяльності, а саме: 
15 
 
– принцип обумовленості функцій управління персоналом цілям 
виробництва; його зміст полягає у тому, що функції управління персоналом 
формуються і змінюються не довільно, а відповідно до потреб і цілей 
виробництва; 
– принцип потенційних імітацій, згідно до якого стверджується, що 
тимчасова відсутність окремих працівників не повинна переривати процес 
здійснення виробничих операцій; 
– принцип економічності передбачає найбільш ефективну та економічну 
організацію технологічних процесів, зниження витрат на одиницю послуг, 
пропонованих підприємством; 
– принцип відповідності організації виробництва послуг кращим 
зарубіжним і вітчизняним аналогам; 
− принцип прогресивності та перспективності, що зумовлює необхідність 
враховувати під час організації технологічних процесів, укомплектування їх 
обладнання і засобами праці є перспективи розвитку підприємства і можливість 
впровадження прогресивних технологій у виробництво послуг; 
– принцип комплексності, який зумовлює необхідність враховувати на 
підприємствах готельного господарства всі чинники, які впливають на 
організацію процесів надання послуг; 
– принцип оперативності та оперативного реагування, що зумовлює при 
виході з ладу окремого ланцюга в процесі надання послуг у стислий термін 
ліквідацію виниклої ситуації; 
– принцип оптимальності передбачає обрання найраціональнішого 
варіанту для конкретних умов організаційної діяльності підприємства; 
– принцип ієрархічності,який регулює управлінську взаємодію у 
вертикальних структурах апарату управління; 
– принцип автономності, яким передбачено, що у будь-яких 
горизонтальних і вертикальних структурах управління організацією 
виробництва послуг має забезпечуватись раціональна автономність 
структурних підрозділів або окремих керівників; 
16 
 
– принцип узгодженості, згідно до яких всі структурні підрозділи 
підприємства готельного господарства мають узгоджувати свої дії; 
– принцип комфортності, коли під час організації технологічних процесів 
на підприємствах має забезпечуватись максимум зручностей для їх виконання; 
– принцип єдності управління, коли незалежно від організаційної 
структури підприємства, ступеня децентралізації й делегування повноважень 
один керівник має нести повну й абсолютну відповідальність за роботу всього 
колективу; 
– принцип диференціації робіт, згідно до якого різні види робіт мають 
різні характеристики, що необхідно враховувати при поділі виробничих 
процесів між працівниками; високо кваліфікована індивідуальна праця вимагає 
інших умов, ніж некваліфікована; 
– поділ складних робіт на окремі операції, їх спеціалізація і 
стандартизація [11, с. 172]. 
Реалізація зазначених принципів в діяльності підприємств дозволяє 
знизити витрати на виробництво послуг, на які припадає значна питома вага у 
загальній собівартості послуг готельного господарства. Використання у 
практичній діяльності принципів якості менеджменту підтверджує особливість 
і неординарність цієї галузі та її відмінність від інших сфер діяльності. 
 
1.2. Нормативно-правове забезпечення контролю та регулювання якості 
готельних послуг 
 
Упродовж останніх років у діяльності готельних підприємств активно 
впроваджуються сучасні підходи до управління якістю послуг, що 
передбачають: 
– забезпечення якості розуміється не як технічна функція, реалізована 
підрозділом, а як систематичний процес, що пронизує всю організаційну 
структуру фірми; 
17 
 
– новому поняттю якості має відповідати певна організаційна структура 
підприємства; 
– питання якості актуальні не тільки в рамках виробничого циклу, а й у 
процесі розробок, маркетингу та обслуговування; 
– якість має бути орієнтованою на задоволення вимог споживача, а не 
виробника; 
– підвищення якості вимагає застосування нової технології надання 
послуг, починаючи з автоматизації проектування і закінчуючи 
автоматизованими вимірюваннями в процесі контролю якості; 
– всеосяжне підвищення якості досягається тільки зацікавленою участю 
всіх працівників – від виконавця до керівника фірми [11, с. 86]. 
Все це досягається тільки тоді, коли діє чітко організована система 
управління якістю, направлена на інтереси споживачів, що зачіпає всі 
підрозділи і прийнятна для всього персоналу. 
Якість, як основна стратегічна мета діяльності підприємств готельного 
господарства, признається вищим керівництвом. При цьому встановлюються 
конкретні задачі і виділяються кошти для їх вирішення. Оскільки вимоги до 
якості визначає споживач, не може існувати такого поняття, як постійний 
рівень якості. Підвищення якості має відбуватися по зростаючій, бо якість – це 
безперервно змінна ціль [14, с. 137]. 
Заходи щодо підвищення якості послуг мають зачіпати всі без винятку 
підрозділи підприємства. Досвід показує, що від 80 до 90% заходів не 
підлягають контролю відділів якості і надійності. Особлива увага приділяється 
підвищенню якості на таких етапах, як обслуговування споживачів. 
Процес навчання орієнтований на певне робоче місце і підвищення 
кваліфікації персоналу. 
Системи розробки нових послуг підприємств готельного господарства 
мають містити ряд основних положень: 
– якість розглядається нарівні зі всіма технічними новаціями з самого 
початку розробки послуги; 
18 
 
– планування робіт організовується таким чином, щоб не обмежувати 
проектування варіантів виробу з якнайкращими характеристиками; 
– прискорення розробки виробу має стати основним критерієм 
ефективності системи розробки. 
У вестибюльній групі приміщень розташована зона праці, основною 
метою якої є організація роботи щодо прийому, розміщення й обслуговування 
мешканців готельного комплексу. Саме в зоні праці розташована служба 
прийому і розміщення. 
Працівники служби прийому і розміщення виконують наступні функції: 
своєчасно і правильно оформлюють мешканців готельного комплексу; надають 
необхідну інформацію, яка цікавить туристів; інформують покоївок про заїзд і 
виїзд мешканців готельного комплексу; висувають до покоївок вимоги щодо 
обслуговування певного контингенту мешканців готельного комплексу, 
наприклад, якщо це – VIP гості; організовують своєчасну видачу паспортів і 
виїзних документів при виїзді гостей з готельного комплексу; при оформленні 
гостей готельного комплексу ознайомлюють їх з правилами внутрішнього 
розпорядку і правилами безпеки тощо [14, с. 52]. 
У службі прийому і розміщення працівники готельного комплексу 
працюють в одну зміну протягом 11 годин 30 хвилин. Так, наприклад, у зміну 
працюють два адміністратори і дві прибиральниці. До їхніх обов’язків входить 
поселення мешканців до готельного комплексу, продовження строку 
перебування мешканця готельного комплексу. 
В готелі бронюванням місць займається служба прийому і розміщення. 
Бронювання місць здійснюється в два етапи: 
1. прийом замовлень на бронювання місць. Прийом замовлень може бути 
здійснений: телефоном; факсом; інтернетом, e-mail. В замовленні мають бути: 
дата, час заїзду; дата і час виїзду; категорія номеру; кількість осіб; вид оплати. 
2. обробка (реєстрація). Отримані замовлення на бронювання місць 
обробляють і реєструють. 
19 
 
Під час поселення у готельний комплекс стягується плата за бронювання 
у розмірі 50% вартості номера (місця) за першу добу. 
В готелі існують наступні форми розрахунку за проживання і послуги: за 
безготівковим розрахунком, за розрахунком готівкою. 
Організація виїзду з готельного комплексу, прийом номера і підготовка 
його до наступного поселення полягає в тому, що покоївка приймає номер від 
проживаючих при виїзді їх з готелю. 
Під час прийому покоївка виконує наступні дії: 
– перевіряє справність телевізора та іншого обладнання; 
– знімає з ліжка ковдру, простирадло, перевіряє матрац і перевіряє, чи не 
має там забутих речей; для цього відкриває шухляди, двері в шафі; 
– уважно перевіряє майно готелю; 
– замінює білизну, рушники, поповнює довідковий матеріал, кладе мило, 
туалетний папір; 
– виконує всі необхідні об'єми прибирання номеру; 
– на санітарне обладнання кладе етикетку «дезинфіковано». 
Таким чином здійснюється підготовка номеру до наступного поселення. 
Громадяни України при поселенні в готельний комплекс заповнюють 
анкету, а для іноземців така анкета не передбачається. Під час оформлення 
поселення іноземні громадяни віддають свій паспорт, згідно якого видають 
довідку про реєстрацію в готелі [15, с. 44]. 
Організація збереження майна мешканців готельного комплексу і 
повернення забутих речей власникам полягає в наступному: при виявленні 
забутих речей покоївка негайно доповідає зав. секцією; складається акт у 3-х 
примірниках із зазначенням дати, часу, номеру кімнати, прізвища 
проживаючого, переліку забутих речей; речі з одним примірником акту 
здаються в камеру схову, другий примірник – завідуючій, третій – залишається 
на поверсі. В цьому випадку відправляється певний лист за зазначеною адресою 
мешканця. 
20 
 
Вестибюль готелю являє собою багатофункціональне помешкання. У 
ньому розташований головний вхід у готель; здійснюються такі основні функції 
помешкань вестибюльної групи, як прийом, оформлення і розміщення клієнтів, 
розрахунки з проживаючими. 
Через вестибюль по вертикальним комунікаціям – сходам і ліфтам – 
проживаючі і відвідувачі готелю потрапляють на житлові поверхи й у свої 
номери. Через вестибюль у готелі проходить помешкання підприємства 
громадського харчування [19, с. 94]. 
У вестибюлі розміщені пошта, кіоски з продажу сувенірів, аптечні кіоски. 
Вестибюль зручно пов'язаний з адміністративними помешканнями готелю. 
Вільна площа вестибюля готелю достатня для розміщення прибулих 
клієнтів та їх переміщення. 
У готелі поблизу стійки оформлення для зручності клієнтів розміщені 
крісла і столики. 
Житлова частина в готелі – основна за значенням і за площею. На 
житлових поверхах розміщуються номери, помешкання для чергового 
персоналу, загальні горизонтальні комунікації (готельні, ліфтові або 
сходинково-ліфтові холи). 
У готелі площа номерів складає 70% забудови житлового поверху; площа 
помешкань для персоналу, що обслуговує номери – 7%, загальні горизонтальні 
комунікації – 18%, гостинність на житлових поверхах – 2,2%. 
Основний елемент житлової частини готелю – номер. Якість номерного 
фонду впливає на комфорт проживання в готелі, визначається типами номерів 
(за кількістю кімнат і кількістю клієнтів), процентним співвідношенням у готелі 
різноманітних типів номерів, їх архітектурно-планувальним рішенням, площею, 
параметрами, санітарно-технічним благоустроєм, устаткуванням, 
меблюванням. Рішення номерного фонду істотно впливає також на будівельну 
вартість готелю. 
Існує точна розмаїтість номерів, але найбільш поширеними у світовій 
практиці вважаються однокімнатні номери на одну або двох осіб. 
21 
 
Велике значення має планувальна структура номеру, його меблювання, а 
також устаткування. 
Прийоми розміщення меблів залежать від ширини номера, його житлової 
площі, розмірів простінків, системи опалення й опалювальних приладів. Для 
меблювання готелів потрібні спеціальні готельні меблі, що забезпечують 
зручності користування і складання в умовах частої зміни проживаючих. У 
зв'язку з тим, що готель − тимчасове житло, число предметів меблів у номері 
обмежують. 
У готельному номері виділяються три основні функціональні зони: зона 
для сну, робоча зона, зона денного відпочинку. 
Для зручності проживання в номері меблі мають бути раціонально 
розставлені, а також забезпечується функціональне зонування простору 
кімнати. 
Модель гостинності охоплює чотири основні концепції – гуманітарну, 
технологічну, функціональну та комерційну, що виявляють взаємовідносини в 
системі гостинності між гостем (клієнтом) – послугою – середовищем 
гостинності. 
Гуманітарна концепція – це вироблення позитивного іміджу готелю на 
морально-етичному рівні, створення емоційного задоволення клієнта від 
спілкування з персоналом підприємства. Споживчі властивості готельних 
послуг пов'язані в цьому випадку з умінням персоналу виявити повагу, уважне 
ставлення, компетентність, створення гармонійного комплексного позитивного 
іміджу готельного продукту. Гостинність виявляється у дотриманні етичних 
норм поведінки персоналом: споживач має бути впевнений у доброзичливості, 
комунікабельності до нього. Обслуговуючому персоналу варто запам'ятати 
основні принципи: «клієнт завжди має рацію», «всі побажання клієнта мають 
бути за можливості виконані», «все для клієнта». 
Технологічна концепція гостинності охоплює процес реалізації 
гуманітарних принципів обслуговування в поєднанні з комплексом особистих і 
фахово-кваліфікаційних характеристик обслуговуючого персоналу, 
22 
 
матеріально-технічною базою готелю, архітектурно-планувальними 
особливостями споруди, забезпеченням закладу розміщення інформаційними 
комунікаціями та інформаційною базою даних. Технологія забезпечує 
взаємозв'язок і відображає ефективність процесів організації та управління 
готельним підприємством. 
Функціональна концепція характеризує ефективність організації 
управління процесом обслуговування. Якість обслуговування залежить від 
раціональності побудови організаційної структури й реалізації принципів 
управління. Висока якість технології обслуговування не компенсує 
нераціональну організацію та структуру управління закладом розміщення. 
Комерційна концепція пов'язана з отриманням доходів підприємством та 
визначається стратегією підприємства, що ґрунтється на диверсифікації, 
інформатизації, екологізації середовища гостинності. Ця концепція 
безпосередньо залежить від реалізації попередніх принципів моделі 
гостинності. 
Економічна сутність готельної індустрії полягає в нематеріальному 
характері її діяльності. Результат виробничо-експлуатаційної діяльності готелів 
– основний продукт у формі своєрідного виду послуг – послуг гостинності. Їхня 
особливість пов'язана з тим, що вони створюються та реалізуються в межах 
одного підприємства. Виробництво продукту гостинності не може 
здійснюватись окремо від матеріального продукту, тобто виробничого 
використання матеріально-технічної бази (споруд, комунікацій, устаткування, 
інвентарю). Вона є основою одночасного виробництва та реалізації послуг. 
Згідно з особливостями обслуговування у готельному господарстві, де 
поєднують виробництво та споживання послуг, цей процес визначають 
поняттям «надання послуг». 
Готельна послуга – це дія (операція) підприємства з розміщення 
споживача через пропозицію номера (місця) для тимчасового проживання у 
готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням і тимчасовим 
перебуванням. 
23 
 
Готельна послуга складається з основних і додаткових послуг, які 
пропонують споживачеві під час розміщення та проживання в готелі, зокрема 
до них належать: 
– основні послуги – це обсяг послуг готелю (проживання, харчування), 
що введені у ціну номера (місця) і надаються споживачеві згідно з укладеним 
договором; 
– додаткові послуги – послуги, які не належать до основних послуг 
готелю; їх замовляють і оплачують споживачі додатково згідно окремого 
договору (наприклад, послуги автостоянки, пральні, сауни і т.і.). 
Особливістю сучасного готельного обслуговування є децентралізація 
реалізації послуг. Великі готельні об'єднання формують спеціалізовані ланки 
для реалізації основних послуг, тому частина операцій у процесі 
обслуговування туристів (попередній продаж, резервування місць та ін.) не 
належать до компетенції окремих ланок готельного підприємства і зосереджені 
у спеціалізованих бюро подорожей або самому підприємстві. Тому на якість 
обслуговування в готелях впливає діяльність посередницьких ланок, що 
реалізують їхні основні послуги. 
Обсяг, якість і асортимент послуг у готельній сфері зумовлені, 
насамперед, станом матеріально-технічної бази і рівнем та кваліфікацією 
персоналу закладу розміщення. Спостерігаємо постійне розширення й 
урізноманітнення матеріально-технічної бази та структури персоналу готелів. 
Поряд із основними будівлями готелів створюють інші споруди – спортивні, 
медичні, розважальні тощо. У такий спосіб процес обслуговування туристів 
ускладнюється, а запропоновані послуги мають комплексний характер. 
Ключове поняття «готель», як уже згадувалось, тісно поєднане з 
категорією «гість», «гостинність»; його традиційна дефініція, згідно зі 
словником В. Даля, пов'язана зі заїжджим двором або будинком з прислугою, 
приміщенням для приїжджих із харчуванням. У сучасній економічній 
літературі найприйнятніше таке визначення цього поняття: готель – це заклад 
24 
 
гостинності, в якому ті, хто подорожують, за винагороду можуть скористатись 
послугами з ночівлі та харчування. 
Як уже згадувалось, готель – це засіб розміщення, що надає особам, котрі 
перебувають поза місцем постійного проживання, комплекс послуг. Основними 
з них є послуги розміщення та харчування. Співвідношення цих двох складових 
може виражатись у таких формах: 
– розміщення і сніданок (континентальний або англійський) у номерах чи 
спеціалізованих закладах; 
– розміщення та харчування у ресторані; 
– розміщення й харчування у ресторані, барі, кафе; 
– розміщення і харчування у ресторанах європейської та національної 
кухні, барах; цілодобовий сервіс на поверхах. 
Зміст послуги розміщення стосується: 
– надання у користування спеціалізованого приміщення – готельних 
номерів; 
– пропозиції послуг фаховим персоналом – портьє, з оформлення 
поселення гостей, покоївок з прибирання готельних номерів та ін. 
Готельні номери – це багатофункціональні приміщення, призначені для 
відпочинку, сну, роботи під час перебування гостей, котрі є основним 
елементом послуги розміщення. Внаслідок використання готельних номерів 
гостями переважно у вечірній і нічний час, найголовніша функція номера 
стосується забезпечення сну та відпочинку. Значення інших функцій готельних 
номерів залежить від функціонального призначення готелю і потреб гостей. 
Наприклад, у готелях ділового призначення найголовніша функція номерів 
пов'язана із забезпеченням гостей можливістю працювати. Для цього у номерах 
необхідний письмовий стіл, телефон, факс, комп'ютер і т.і. 
Готелі мають різні категорії номерів, які відрізняються площею, меблями, 
обладнанням, але незалежно від категорії кожен номер має забезпечувати: 
ліжко, крісло – на місце, нічний столик або тумбу – на ліжко, шафу для одягу, 
25 
 
загальне освітлення, кошик для сміття. У кожному номері має бути інформація 
про готель і план евакуації на випадок пожежі. 
Послуги з пропозиції гостям їжі поєднують процеси виробничого 
(приготування їжі на кухні), торгового (продаж готових до споживання 
продуктів, алкогольних і безалкогольних напоїв) і сервісного обслуговування 
гостей офіціантами у ресторані, барі, кафе, готельних номерах. 
До переліку додаткових готельних послуг належать користування 
басейном і спортивною залою, оренда конференц-залів та приміщень для 
проведення ділових зустрічей, прокат автомобілів, послуги пральні, хімчистки, 
перукарні, масажного кабінету тощо. Розширення асортименту таких послуг 
відіграє дедалі важливішу роль у підвищенні конкурентоспроможності 
готельних підприємств, формуванні їх позитивного іміджу та забезпеченні 
привабливості для потенційних споживачів. 
 
1.3.  Особливості та проблемні питання систем контролю і регулювання 
якості готельних послуг 
 
Формування цінової політики є важливою складовою управління 
готельним підприємством, оскільки вартість обслуговування безпосередньо 
впливає на попит, фінансові результати та конкурентні позиції закладу. 
Розроблення стратегії ціноутворення у вітчизняній і міжнародній практиці 
готельного господарства має певні особливості, зумовлені економічними 
умовами, ринковою кон'юнктурою та чинниками, що впливають на прийняття 
управлінських рішень. 
В умовах економічної нестабільності та мінливості споживчого попиту 
особливого значення набуває обґрунтоване встановлення тарифів на готельні 
послуги. Для цього підприємства формують прейскуранти цін, розробляють 
систему знижок і диференціюють вартість проживання залежно від сезонності, 
рівня завантаженості номерного фонду та інших ринкових чинників. 
26 
 
Водночас особливістю діяльності частини вітчизняних готелів 
залишається недостатнє залучення маркетингових підрозділів до процесу 
формування цін, який нерідко зосереджується у компетенції бухгалтерських і 
планово-економічних служб. Натомість міжнародна практика передбачає 
активну участь менеджерів з маркетингу у формуванні та контролі тарифної 
політики, аналізі ринкового попиту й координації цінових рішень з іншими 
структурними підрозділами. 
Ефективне ціноутворення потребує узгодженої взаємодії маркетингової, 
бухгалтерської та планово-економічної служб готелю. Об'єктивне визначення 
вартості послуг сприяє забезпеченню рентабельності підприємства, зміцненню 
його конкурентних позицій, залученню споживачів і підвищенню ефективності 
господарської діяльності. 
Процес установлення вихідних ринкових цін на послуги готелів охоплює 
кілька етапів. Після визначення вихідної ціни послуг необхідно розробити 
тактику ціноутворення, яка має передбачити процес зміни цін. Розв'язання цих 
питань досягають розробкою методів і прийомів тактичного регулювання цін. 
Тактика ціноутворення – це вибір готельним підприємством ймовірної 
стратегії зміни вихідної ринкової ціни послуги, яка найкраще відповідає меті 
підприємства. 
Установлення стандартних цін на готельні послуги передбачає: ціна не 
залежить від ринкових змін і залишається постійною з тією метою, щоб 
створити в споживача асоціацію конкретної послуги з конкретною ціною, яка 
надає послузі унікальності. Однак перелік таких послуг – незначний з 
одночасним урахуванням високого рівня конкуренції на ринку готельних 
послуг. 
У випадку установлення гнучких цін, що змінюються згідно зі станом 
ринку, ціна на кожну послугу, що надає готель, має чітко реагувати на зміни 
стану ринку, співвідношення попиту та пропозиції. Це – важлива проблема для 
керівництва, що передбачає постійний аналіз змін, які відбуваються у сфері 
27 
 
гостинності, та вплив зміни цін і тарифів на економічні результати діяльності 
готелю. 
Для стимулювання обсягу реалізації основних і додаткових послуг 
вітчизняні готельні підприємства також застосовують різні цінові знижки та 
диференціацію цін і тарифів. 
Вітчизняні готелі переважно використовують сезонні й комерційні 
знижки, пов'язані з терміном перебування відвідувачів або ненаданням готелем 
окремих видів обов'язкових послуг з об'єктивних причин. До сезонних можуть 
також належати знижки на час різдвяних і новорічних свят, Великодня та 
серпневих канікул. У готельних комплексах України існують «Положення про 
надання знижок проживаючим», розроблені відповідно до Закону України «Про 
підприємства в Україні» (ст. 23 п. 1), і «Правила користування готелями та 
надання готельних послуг в Україні» (затверджених Наказом Державного 
комітету України з туризму від 10 вересня 1996 р. № 77/44). 
Найчастіше вітчизняні готелі вводять до «Положень...» такі види цінових 
знижок: 
– сезонні – реалізацію послуг здійснюють у несезон, у святкові дні 
(Різдво, Великдень й інші релігійні свята), знижки становлять 25–50%; 
– під час тимчасового зниження якості послуг проживання за будь-яких 
об'єктивних причин (ремонтні роботи, тимчасова відсутність гарячої води, 
телефонного зв'язку, телевізора або холодильника у номерах, де вони мають 
бути); суму знижки визначають з урахуванням мінімальної добової вартості 
незабезпечених послуг; 
– за розташування номерів у безпосередній близькості до душових та 
інших приміщень загального користування, а також приміщень, в яких 
здійснюються ремонтні роботи, – 5–10 %; 
– спеціальні – для школярів і студентів під час канікул, за розміщення в 
номері членів однієї родини (якщо не застосовують спеціальний «родинний 
тариф»); 
– якщо здійснюють оплату готівкою – до 2 %; 
28 
 
– функціональні (дилерські) – у процесі реалізації товарів і послуг за 
допомогою посередників (турагентів, дистриб'юторів, інших посередників); 
знижка на відшкодування витрат посередників становить 3–25 % собівартості 
послуг; 
– для постійних клієнтів готелю становлять 5–10%; значення цих знижок 
коригується відповідно до часу проживання – кількості діб; 
– дипломатичні; надають за наявності дипломатичного паспорта та за 
умови обов'язкового попереднього бронювання – 10–20 %; 
– корпоративні; надають співробітникам готелю на окремі послуги; 
– спеціальні, значення яких визначають окремим розрахунком; 
– форс-мажорні, пов'язані з ненаданням обов'язкових послуг готелем, 
наприклад, тривала відсутність гарячої або холодної води, відключення 
електроенергії, ліфта, опалення в осінньо-зимовий період та ін.; 
– на нічне проживання в будні; надають клієнтам, котрих поселяють у 
готелі з 22 год до 8 год наступного дня; 
– на проживання в неробочі (вихідні та святкові) дні; надають від 12 год 
п'ятниці до 12 год неділі. 
В готелях застовують знижки на обсяг реалізації послуг. Готель може 
застосовувати спеціальні розцінки для залучення клієнтів, які спроможні 
оплатити більшу кількість людино-діб упродовж визначеного періоду, 
пропонувати спеціальні, пільгові тарифи або надавати безплатні послуги для 
асоціацій та організаторів зустрічей, конференцій. Окрім знижок для груп 
клієнтів, готель може пропонувати спеціальні корпоративні ціни клієнтам, котрі 
гарантують готелю використання визначеної кількості місць щороку. 
Якість обслуговування – це комплексна категорія, одина із 
найважливіших показників ефективності функціонування готельних 
підприємств, об’єкт аналізу, планування і управління. Головною складовою 
всієї системи якісного обслуговування є якість готельних послуг. 
Згідно міжнародного стандарту ІСО 9000, якість – це сукупність 
властивостей і характеристик послуг, які здатні задовольнити обумовлені або 
29 
 
передбачувані потреби споживачів. Якість спонукає клієнта обрати той або 
інший продукт (якщо не брати до уваги фактор ціни), у деяких сегментах рин-
ку, якість впливає на рішення клієнта скористатись послугами певного готелю, 
а не готелю-конкурента. Між якістю і успішною реалізацією готельних послуг 
існує прямо пропорційна залежність, тому погіршення якості зумовлює на 
втрату клієнта. 
Послуги готелів, якими користується незначна частка суспільства, 
загалом прийнято вважати послугами вищого стандарту, незалежно від їхньої 
реальної ціни і якості, це послуги, якими населення користується епізодично. У 
кожному випадку гість обирає готельні послуги, які оптимально відповідають 
його критеріям якості. Найбільші можливості реалізувати послуги має готельне 
підприємство, яке: 
–   спроможне згідно попиту клієнта задовольнити у найбільш повному 
обсязі їхні потреби; 
–   пропонує послуги в оптимальному у співвідношенні ціна-якість; 
–   реалізує новий рівень якості, що стає вагомою мотивацією для 
прибуття постійних і залучення нових клієнтів. 
 Незалежно від зусиль готельного підприємства, для підтримування 
високої якості послуг провідна ідея управління якістю пов’язується з 
орієнтуванням на клієнта, повне забезпечення його вимог. 
Механізм управління якістю готельних послуг повинен спрямовуватись 
на вироблення управлінських рішень і здійснення комплексу управлінських дій 
щодо планування, надання та реалізації послуг високого рівня якості. 
У міждержавному досвіді щодо визначення якості обслуговування 
виділяється два підходи: 
–  якість обслуговування визначається на основі оцінки корисних 
характеристик процесу надання послуг; 
–  оцінка недоліків в процесі обслуговування клієнтів. 
30 
 
Згідно першого підходу критерієм високої оцінки якості обслуговування 
у готелях є наявність корисних властивостей і особливостей процесу надання 
послуг, які зумовлюють задоволення у клієнтів. 
Сутність другого підходу пов’язується з відсутністю недоліків 
обслуговування, що сприяє досягненню високого рівня якості обслуговування.  
Щодо визначення структури якості обслуговування виділяєть два підходи –  
японський і американський. 
Японські фахівці виділяють п’ять структурних категорій якості 
обслуговування: 
–   внутрішню якість (непомітна для споживачів) – виявляється у якості 
організації послуг, технології обслуговування, функціональній взаємодії 
підрозділів; 
–  матеріальна якість (помітна для споживачів) – відображається в 
особливостях оформлення інтер’єру – дизайні, умеблюванні, білизні, якості 
посуду, використовуваних матеріалах та ін; 
–  нематеріальна якість – представлена рівнем загального комфорту, 
естетичним оформленням, наявністю музичного оформлення, реклами; 
– психологічна якість – проявляється у дотримуванні принципів 
гостинності обслуговуючим персоналом; 
–  тривалість обслуговування – охоплює час очікування, оперативність та 
швидкість обслуговування. 
 Американські фахівці розглядають  якість обслуговування у складі трьох 
категорій: 
–  технічної якості – дотримання готельним підприємством стандартних 
вимог щодо матеріально-технічної бази: архітектури і планування будівлі, 
оформлення інтер’єру, забезпечення якісними меблями, необхідним 
обладнанням для водопостачання, постачання тепла, енергії, забезпечення ін-
формаційними комунікаціями та ін.; 
–  функціональна якість пов’язується із здатністю персоналу якісно 
виконувати професійні обов’язки, відображає ефектні елементи в процесі 
31 
 
обслуговування клієнтів – оперативність процесу бронювання, реєстрації і 
поселення, обслуговування у номерах та ін.; 
– етична (соціальна) якість – це позиції підприємства на ринку, визначені 
на основі моніторингу ринку серед клієнтів, незалежних експертів, проведення 
соціологічних досліджень. 
Якість готельних послуг відповідає загальним особливостям 
нематеріального виробництва і характеризується такими рисами: невідчутність, 
нездатність до зберігання, мінливість у дотриманні якісних показників. В 
готельних послугах головним чином є невідчутність, оскільки це зумовлює 
отримання матеріальних благ, вони не існують до їхнього надання. Якості 
готельних послуг властива висока невизначеність, яка затруднює їхнє 
споживання клієнтами та просування послуг на ринок. 
Управління якістю послуг у готельних підприємствах здійснюється у 
формі зовнішнього і внутрішнього контролю. Зовнішній контроль пов’язується 
з державними стандартами відображених у законодавчій, нормативно-технічній 
базі та міжнародних стандартах щодо діяльності у сфері готельного бізнесу, які 
в певному обсязі враховуються державними стандартами, процесом реалізації 
стандартів у формі сертифікації, ліцензування, а також здійснюється 
недержавними профільними організаціями, союзами, асоціаціями, 
корпораціями, підприємствами, що співпрацюють з готелями у створенні 
готельного і туристичного продукту. Найбільший зовнішній контроль якості 
здійснюється споживачами готельних послуг. 
 Внутрішній контроль здійснюється адміністрацією готельного 
підприємства і пов’язується з управлінням якістю організації, технології, 
функціональної взаємодії, матеріально-технічного забезпечення, загальним 
рівнем комфорту. 
Зовнішній та внутрішній контроль якості послуг у готелях передбачає 
використання економічних, організаційних та соціально-психологічних 
методів. Економічні методи управління посідають найважливіше місце в 
системі методів менеджменту. Це зумовлене тим, то управлінські відносини ви-
32 
 
значаються насамперед економічними відносинами, в основу яких покладено 
об’єктивні потреби й інтереси людей. Визначення сукупності економічних 
важелів, за допомогою яких досягається ефект, що задовольняє вимоги 
колективу в цілому й кожного працівника зокрема є принциповим питанням 
для підприємств готельного бізнесу. 
Система економічних методів управління поділяється на методи, 
передбачені державним законодавством і такі, що застосовуються 
безпосередньо керівництвом підприємства. До економічних методів 
управління, що застосовуються  державою відносять: систему пільг та кредитів, 
систему оподаткування, цінове регулювання та економічні санкції. До методів, 
які застосовуються керівництвом підприємства відносять: систему ма-
теріального стимулювання, метод госпрозрахунку та матеріальні санкції. 
Конкретний набір і зміст економічних важелів визначається специфікою 
діяльності підприємств готельного бізнесу. В управлінській практиці 
підприємств цієї сфери економічні методи управління виступають у таких 
формах: планування,  економічне стимулювання,  фінансування, кредитування 
й ціноутвороння. Ефективність використання економічних важелів і стимулів, 
що визначають зміст кожної форми, залежить, від умов господарської 
діяльності. 
Удосконалення економічних методів управління тісно пов’язане із 
удосконаленням системи нормативів, що є особливо важливим, оскільки 
економічні методи є основною економічно складового механізму управління й 
водночас виступають базою реалізації організаційно-адміністративних методів. 
Основою організаційно-адміністративних методів управління є 
організаційні відносини, які є складовою механізму менеджменту підприємств 
готельного бізнесу. Оскільки через них безпосередньо реалізується одна з 
найважливіших функцій управління – функція організації, тому завданням 
організаційно-адміністративної діяльності є координація дій підлеглих. Без 
організаційно-адміністративного впливу не можуть реалізуватися економічні 
методи управління, вплив забезпечує чіткість, дисциплінованість і порядок у 
33 
 
функціонуванні колективу. Організаційно-адміністративні методи зумовлюють 
прямий вплив на об’єкт управління, при цьому використовуються накази, 
розпорядження, оперативні вказівки, контроль за їх виконанням, система 
адміністративних засобів підтримання трудової дисципліни. Найважливішою 
метою цих методів – є локальне використання можливостей підвищення 
ефективності виробництва шляхом аналізу, вибору, формування та регу-
лювання взаємодії структурних елементів. 
Якість готельних послуг повинна відповідати встановленим стандартам. 
Форма і зміст стандартів є критерієм якісного обслуговування. Критерій оцінки 
якості готельних послуг для клієнта – це ступінь його задоволення, тобто 
відповідність отриманого і очікуваного.  
34 
 
Розділ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ 
ДІЯЛЬНОСТІ ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА ПРИКЛАДІ ГОТЕЛЮ 
«OPTIMA ЧЕРКАСИ») 
 
 
2.1.  Характеристика організаційно-економічної діяльності готелю 
«Optima Черкаси» 
 
Готель «Optima Черкаси» – це сучасний тризірковий готель, 
розташований у місті Черкаси. Він знаходиться приблизно за 3 км від 
залізничного вокзалу та за 2 км від річки Дніпро і центрального пляжу, що 
забезпечує зручність розташування для гостей міста. 
Номерний фонд готелю налічує 39 номерів європейського рівня комфорту 
різних категорій: Ratio Single, Ratio Twin, Ratio Double, Стандарт, Суперіор і 
Люкс. Різноманітність категорій номерів дає змогу враховувати потреби гостей 
із різними вимогами до умов проживання. 
Всі номери обставлені та устатковані відповідно до сучасних вимог, що 
пред'являються до готелів класу 3 зірки. У кожному номері є односпальні або 
двоспальні ліжка, ванна кімната з душовою кабіною або ванною, робочий стіл, 
стілець, крісло, тумба, журнальний столик, телевізор, телефон, фен, 
кондиціонер, Wi-Fi. 
Готель надає послуги з проживання та харчування, а також надає 
додаткові послуги з організування дозвілля гостей. 
Готель «Optima Черкаси» розташований лише за 100 метрів від Соборної 
площі. До послуг гостей номери з кондиціонером, ресторан і безкоштовний 
Wi−Fi.  Готель розташований усього за 5 хвилин ходьби від Дитячого парку, а 
поїздка до парку «Долина Троянд» займає 10 хвилин. 
За кілька хвилин ходьби від готелю розміщені ресторани з різноманітною 
кухнею народів світу. 
35 
 
Ресторан «Прованс»,  розташований на першому поверсі готелю «Optima 
Черкаси», пропонує французьку та італійську кухню. 
Поруч перше в Україні шведське кафе «Fika», яке пропонує своїм гостям 
шведську національну випічку та різноманітну каву на будь-який смак. 
Серед безкоштовних послуг, які надає готель, – бездротовий доступ до 
Інтернету, який надається на всій території готелю. Громадська автостоянка 
розміщена на території готелю. 
Серед додаткових послуг готелю також є: трансфер (за додаткову плату), 
цілодобова стійка реєстрації гостей, камера зберігання багажу, пральня, 
хімчистка, послуги щодо прасування одягу, конференц-зал/бенкетний зал, 
факс/ксерокопіювання. 
Дозволене проживання з дітьми будь-якого віку. За розміщення однієї 
дитини віком до 6 років на наявних ліжках не стягується жодної плати. У 
номері є одне додаткове ліжео. Додаткові ліжка надаються за запитом. 
Необхідно отримати підтвердження від адміністрації готелю про надання цієї 
послуги. 
Додаткові послуги не включаються автоматично в загальну вартість 
проживання і мають бути оплачені окремо.  
Готель «Optima Черкаси» має всі умови для того, щоб туристи та ділові 
люди відчували  себе комфортно в його стінах. 
Для проведення конференцій, семінарів, презентацій, прес-конференцій, 
навчання, тренінгів персоналу тощо готель  пропонує конференц зал на 60 
місць та переговорна кімната на 10 місць. 
Службу прийому часто називають «серцем» або «нервовим центром» 
готелю. На практиці це дійсно так і є, тому що з  цією службою гість контактує 
більше всього, сюди ж він звертається за інформацією і послугами під час свого 
перебування в готелі. І саме від цієї служби залежить перше враження гостя від 
готелю в цілому.  До найважливіших функцій служби прийому належить 
вітання гостей і виконання необхідних формальностей при його розміщенні 
 (перевірка бронювання, заповнення анкети, передоплата). 
36 
 
При розміщенні слід ще раз погодити умови попереднього бронювання 
(категорію номера, наявність зручностей, вид оплати, ціну, термін перебування, 
передбачувану дату від'їзду і т.д.). Якщо гостю необхідно заповнити анкету, 
варто зробити це якомога швидко. Наприклад, якщо гість уже бував у цьому 
готелі, тоді досить тільки його підпису на анкеті (мається на увазі, що 
інформація про гостя збережена з часу його першого перебування в готелі). 
До функцій служби прийому і розрахункової частини належуть також 
розподіл номерів і облік вільних місць у готелі, виписка рахунків. 
До прибуття гостей служба прийому одержує зі служби бронювання 
оброблені заявки, відповідно до яких складає карту руху номерного фонду, що 
допомагає здійснювати облік вільних місць у готелі. 
Відразу ж після розміщення гостей в готелі розрахункова частина 
відкриває на його ім'я рахунок. Звичайно гість користається послугами різних 
служб готелю, пред'являючи візитну картку або називаючи номер кімнати. Ці 
служби подають зведення про витрати гостей в розрахункову частину, що 
включає їх у загальний рахунок. Наприкінці перебування гостей розрахункова 
частина розраховується з ним та інформує про це всі готельні служби. 
Одна з функцій служби прийому – ведення картотеки гостей. На кожного 
гостя після його перебування в готелі заповнюється спеціальна картка, у якій 
міститься інформація, зібрана з усіх служб готелю, що мали з гостем контакт. 
При повторному приїзді гостей ця інформація дає можливість персоналу значно 
підвищити якість обслуговування, дозволяє багато в чому передбачити 
переваги і побажання гостя. Подібна робота особливо важлива для цілей 
приваблення постійних клієнтів і є додатковою рекламою готелю. У готелі 
«Оптіма» широко використовуються сучасні комп’ютерні програми, що 
зберігають бази даних про гостей. 
Обслуговування гостей на поверсі в будь-якому засобі розміщення є, поза 
сумнівом, частиною загальної атмосфери гостинності, перший крок в створенні 
якої зробила служба прийому і розміщення.  
37 
 
Організація обслуговування гостей на поверсі включає: утримання в 
бездоганній чистоті номерів відповідно до вимог нормативних документів і 
стандартів готелю, надання додаткових послуг, інформаційне обслуговування.  
Гість має постійно відчувати, що про нього піклуються. Турбота про гостя і 
задоволення його потреб – завдання першорядної ваги для готельного 
персоналу, яка є запорукою успіху. Унікальність будівлі засобу розміщення, 
якісна матеріальна база, широкий спектр послуг – все це не враховується 
гостем, якщо він не оточений доброзичливістю, гостинністю і щирою турботою 
персоналу. 
До якої б категорії не належав засіб розміщення, він має бути 
бездоганним. Турбота про гостя полягає в ретельному прибиранні номера, 
дотриманні санітарно-гігієнічних норм, обслуговуванні в номері, пранні, 
чищенні одягу і взуття, побудці гостей, передачі йому кореспонденції і 
повідомлень, отриманих на його ім'я, і багато що інше. Чим вища категорія 
засобу розміщення, тим більше послуг надає персонал гостю. Це вимагає 
значної повсякденної праці персоналу служби покоївок (Housekeeping). Це– 
одна з найважливіших і найчисленніших служб готелю, що включає величезну 
кількість службовців,  які виконують одну із відповідальних та важливих 
ділянок роботи, – якість і чистоту номерів.  
Для чіткої організації праці покоївок рекомендована наступна 
послідовність прибирання: прибирання номерів починається з прибирання 
заброньованих номерів в об'ємі поточного щоденного прибирання. Якщо 
заброньовані номери були вже прибрані попередньою зміною, то необхідно: 
1) перевірити якість прибирання номера і санвузла, роботу телевізора, 
телефону, холодильника, освітлювальних приладів; 
2) протерти пил із полірованих поверхонь, переконатися, що рекламний і 
інформаційний матеріал укомплектований повністю, а також чи є в наявності 
повний комплект предметів санітарної гігієни. 
38 
 
На другому етапі прибирають номери, що звільнилися після виїзду 
гостей. Після закінчення прибирання ці номери негайно здаються в службу 
адміністраторів до заселення.  
Прибирання готельних номерів має здійснюватися щодня. Розрізняють 
наступні види прибирання номерного фонду: 
– поточне щоденне прибирання (30 хв); 
– проміжне прибирання (20 хв ); 
– прибирання номера після виїзду гостей (30хв); 
– генеральне прибирання; 
– вечірня підготовка номера. 
Генеральне прибирання здійснюється після гостей з домашніми 
тваринами. 
Приступаючи до роботи, покоївка, має надіти чисту, добре вигладжену 
форму, прикріпити службовий значок. Кожна покоївка повинна мати візок для 
транспортування чистої та використаної білизни, засобів для прибирання 
номерів, а також набір рекламної продукції готелю. 
Згідно вимогам санітарних норм і правил, комплектація візка 
здійснюється таким чином: зверху – викладення предметів гостинності (набір 
рекламної продукції, косметика), потім – чиста білизна, рушники; на нижньому 
відсіку – чистячих та миючими засоби. 
Прибирання номеру розпочинається з відкриття вікон для провітрювання 
кімнати. 
Поточне щоденне прибирання має наступний порядок: покоївка 
приступає до прибиральних робіт лише у відсутності в номері мешканців у разі 
постійної присутності мешканців із різних причин в номері прибирання 
здійснюється тільки згідно дозволу мешканців. Якщо гість бажає бути 
присутнім під час проведення прибиральник робіт, він вивішує на зовнішньому 
боці дверей номера табличку «Прошу прибрати». Якщо гість взагалі не хоче, 
щоб його номер прибирали, він вивішує табличку «Прошу не турбувати». У 
цьому разі прибирання не роблять. 
39 
 
Перед тим, як відчинити двері до номера, покоївка має постукати у двері, 
промовляючи «Housekeeping».  Впевнившись у тому, що в номері нікого немає, 
покоївка відчиняє двері. Прибирання здійснюється при відчинених дверях. 
Перед прибиранням покоївка  дезинфікує рукомийник, ванну, унітаз. 
Брудні рушники виносить в передпокій номера і зачиняє двері санвузла. 
Відчиняє фіранки вікон, балкон (для провітрювання). Якщо в номері є 
кондиціонер, його необхідно вимкнути. Знімає і кладе на стілець ковдру, 
подушку, простирадло, Перегортає на інший бік наматрасник, очищає його від 
можливого бруду та волосся. Виносить брудну білизну та рушники в коридор і 
складає в спеціальний мішок для брудної білизни на візку. Бере чисту білизну з 
візка і складає на стілець в номері. Вимиває посуд, що є власністю готелю. 
Якщо страви подавались до номеру за замовленням мешканця із 
ресторану, повідомляє адміністратора ресторану про необхідність забрати 
посуд.            
 Приступаючи до прибирання ліжок, змінює постільну білизну згідно 
вимог готелю у номерах. Перевіряють технічний стан ліжка, у разі виявлення 
несправності для прийняття необхідних заходів повідомляє про це в технічну 
службу. Заправляє один кінець простирадла по всій довжині під наматрацник, 
розстилає простирадло таким чином, аби його інший край діставав церги ліжка 
та повністю закривав матрац. Заправляє подушку в наволочку, збиває подушку, 
укладає її на простирадлі клапаном до узголів’я ліжка. Необхідно слідкувати, 
щоб в узголів’ї був завжди один і той же кут ковдри. Накриває ліжко 
простирадлом таким чином, аби чітко проглядали краї ліжка. Халат для 
мешканця розвішується в шафі, капці та взуття виносяться в передпокій. У разі 
виявлення на білизні слідів комах покоївка негайно повідомляє про це старшу 
покоївку для прийняття відповідних заходів. Прибирає письмовий стіл. Якщо в 
шухлядах немає предметів, які належать мешканцям, виймає шухляди, 
витрушує сміття та пил, протирає зовні та всередині вологою ганчіркою. 
Протирає столішницю, інші поверхні столу та предмети, які знаходяться на 
ньому (книги, журнали, рекламні матеріали). 
40 
 
Перевіряє справність електричного обладнання (світильники, розетки, 
вимикачі),  телефон,  радіоприймач, телевізор, кондиціонер. У разі виявлення 
несправностей або пошкоджень з вини мешканців негайно попереджує старшу 
покоївку,  для прийняття необхідних заходів. За допомогою пилососу чистить 
килими та килимові покриття, м’які меблі, гардини, видаляє пил зі стін і 
підлоги. Для килимів і килимових покриттів використовуються щітки з 
жорстким ворсом, для м’яких меблів та тканин – з довгим мяким ворсом. Під 
час прибирання вхід до номеру стороннім особам заборонений. 
Проміжне прибирання передбачає наступний порядок щодо його 
виконання: категорія «Особлива увага». Мета проміжного прибирання – 
постійне підтримання належного санітарного стану номерного фонду готелю. 
Як правило, здійснюється в другій половині дня, коли гість відсутній або за 
його бажанням. 
Проміжне прибирання передбачає виконання покоївкою таких видів 
робіт: 
– видалення попелу із попільничок та сміття із кошиків, з підлоги; 
– прибирання столу, якщо в номер подавали їжу; 
– заправлення ліжка, якщо гість відпочивав; 
– прибирання санвузла, якщо гість їм користувався. 
Прибирання після виїзду мешканця передбачає такий порядок: під час 
виїзду мешканця із номеру покоївка приймає номер, а саме: перевіряє, чи 
відсутні ушкодження меблів, обладнання, інвентарю з вини мешканця. У разі 
виявлення таких негайно інформує старшу покоївку для прийняття відповідних 
заходів. Якщо зауваження відсутні, покоївка превіряє, чи не залишив гість у 
номері свої речі, у ввічливій формі бажає щасливої дороги і після виїзду гостя 
починає роботу. 
Генеральне прибирання здійснюється один раз на 7–10 днів під наглядом 
старшої покоївки готелю. Генеральне прибирання відрізняється від інших видів 
прибирання обсягом та номенклатурою прибиральних робіт, згідно чого 
покоївка: 
41 
 
– накриває матрац вогкою тканиною і вибиває пил; 
– видаляє пил зі стін і стелі, прочищає вентиляційні отвори; 
– миє скляні поверхні вікон і дверей з використанням відповідних 
миючих засобів; 
– протирає скло до блиску сухою ганчіркою; 
– віддає до хімчистки штори. 
Прибирання коридорів передбачає наступний порядок: коридори та 
поверхи холу прибираються щоденно. Технологія прибирання коридорів не 
відрізняється від технології прибирання номерного фонду. 
Контроль за якістю підготовки номерів до заселення покладається на  
старшу покоївку. У разі заїзду гостей категорії «VIP» стан номерів контролює 
старша покоївка готелю. 
 
2.2. Організація фінансового аналізу готелю «Optima Черкаси» 
 
Фінансовий стан підприємства є важливим показником результативності 
його господарської діяльності, що відображає рівень фінансової стійкості, 
платоспроможності та конкурентоспроможності. Він характеризує здатність 
підприємства забезпечувати власні економічні інтереси, виконувати фінансові 
зобов'язання та підтримувати ефективну взаємодію з партнерами. Аналіз 
фінансового стану є невід'ємною складовою комплексного оцінювання 
діяльності підприємства. Його здійснюють на основі даних бухгалтерської та 
статистичної звітності, а також оперативної інформації, що дає змогу визначити 
поточний фінансовий стан, виявити проблемні аспекти діяльності та 
обґрунтувати перспективи подальшого розвитку. 
– дані бухгалтерського балансу підприємства; 
– звіт про фінансові результати; 
– звіт про використання робочого часу. 
Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке 
характеризується системою показників, що відображають наявність, 
42 
 
розміщення і використання фінансових ресурсів. В ньому, як в дзеркалі, 
відображаються у вартісній формі загальні результати діяльності підприємства, 
в тому числі й управління фінансовими результатами. Основною метою 
фінансового аналізу є об’єктивна оцінка фінансового стану і виявлення 
можливостей підвищення ефективності функціонування підприємства шляхом 
виявлення резервів покращення фінансового стану підприємства і його 
платоспроможності. 
Основними завданнями аналізу фінансового стану є: 
– визначення майнового стану підприємства та ефективності його 
використання; 
– дослідження фінансової стійкості підприємства; 
– оцінка динаміки стану ліквідності та платоспроможності підприємства; 
– аналіз ділової активності та прибутковості підприємства; 
– визначення ефективності використання підприємством фінансових 
ресурсів. 
Оцінка стану і динаміки економічного потенціалу підприємства. 
Ця група включає в себе: 
1. Оцінку майнового стану підприємства. Її можна одержати, 
визначивши: суму господарських засобів, що знаходяться в розпорядженні 
підприємства; вартість основних засобів; коефіцієнт зносу основних засобів. 
2.  Оцінку фінансового стану підприємства. Його характеризують основні 
показники: сума власних засобів підприємств; коефіцієнт співвідношення 
залучених і власних коштів; коефіцієнт покриття; наявність в балансі «хворих» 
статей: збитки; кредити і позики, не погашені вчасно. 
Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності: оцінка 
прибутковості: прибуток; рентабельність продукції; рентабельність основної 
діяльності; оцінка динамічності: темпи зростання виручки (валового доходу) 
від реалізації; темпи зростання прибутку; оцінка ефективного використання 
економічного потенціалу: рентабельність активів; оцінка ринкової та 
43 
 
інвестиційної активності: цінність акції; рентабельність акції; коефіцієнт 
котирування акції 
Експрес-аналіз всіх перелічених показників здійснюється в динаміці, 
розраховуються і визначаються темпи зміни цих показників. 
Основні результати експрес-аналізу фінансового стану і супутньої 
звітності можна оформити по-різному – у вигляді сукупності показників, серії 
аналітичних таблиць і короткого текстового звіту. 
Мета аналізу – це змістовний і у певній мірі, формальний опис об’єкта 
дослідження, виявлення особливостей, тенденцій, можливих і неможливих 
напрямків його розвитку. Отримані результати є базою для визначення 
загальної концепції та способів управління ним. 
Тому можна вважати, що основна задача аналізу фінансового стану − 
показати стан підприємства для внутрішніх і зовнішніх споживачів, кількість 
яких в умовах розвитку ринкових відносин значно зростає.  
Зовнішніх користувачів фінансової інформації можна розбити на дві 
великі групи: 
1. особи та організації, що мають безпосередній фінансовий інтерес − 
засновники, акціонери, потенційні інвестори, постачальники і покупці 
продукції (послуг), різні кредитори, працівники підприємства, а також держава, 
насамперед, в особі податкових органів. Так, зокрема, фінансовий стан 
підприємства є головним критерієм для банків під час вирішення питань про 
доцільність чи недоцільність видачі йому кредиту, а при позитивному рішенні 
цього питання – під які відсотки і на який термін; 
2. користувачі, що мають непрямий (опосередкований) фінансовий 
інтерес, аудиторські і консалтингові фірми, органи державного управління, 
різні фінансові інститути (біржі, асоціації і т.д. ), законодавчі органи та органи 
статистики, преса та інформаційні агентства. 
Усі ці користувачі фінансової звітності ставлять перед собою задачу 
здійснити аналіз стану підприємства і на його основі зробити висновки про 
44 
 
напрямки своєї діяльності стосовно підприємства в найближчій чи 
довгостроковій перспективі. 
Таким чином, у переважній більшості випадків, це будуть висновки за 
їхніми діями у відношенні даного підприємства в майбутньому, а тому для всіх 
цих осіб найбільший інтерес буде представляти майбутній (прогнозний) 
фінансовий стан підприємства. Це пояснює надзвичайну важливість задачі 
визначення прогнозного фінансового стану підприємства та актуальність 
питань, пов'язаних із розробкою нових і поліпшенням існуючих методів такого 
прогнозування. 
Метою аналізу фінансового стану підприємства є оцінка його поточного 
стану, а також визначення того, за якими напрямками потрібно вести роботу 
щодо поліпшення цього стану. При цьому бажаним є такий стан фінансових 
ресурсів, коли підприємство, вільно маневруючи коштами, здатне шляхом їх 
ефективного використання забезпечити безперебійний процес виробництва і 
реалізації продукції, а також визначити витрати по його розширенню і 
відновленню.  
Таким чином, внутрішніми стосовно даного підприємства користувачами 
фінансової інформації є працівники управління підприємством, від яких 
залежить його майбутній фінансовий стан. Актуальність задач, пов'язаних із 
прогнозуванням фінансового стану підприємства, відбита в одному з 
використовуваних визначень фінансового аналізу, відповідно до якого 
фінансовий аналіз являє собою процес, заснований на вивченні даних про 
фінансовий стан підприємства і результати його діяльності в минулому з метою 
оцінки майбутніх умов і результатів діяльності. 
 Таким чином, головним завданням фінансового аналізу є зниження 
передбаченої невизначеності, пов'язаної з прийняттям економічних рішень, 
орієнтованих на майбутнє.  
За таких умов фінансовий аналіз може використовуватися як інструмент 
обґрунтування короткострокових і довгострокових економічних рішень, 
45 
 
доцільності інвестицій; як засіб оцінки майстерності та якості управління; як 
спосіб прогнозування майбутніх фінансових результатів.  
Фінансове прогнозування дозволяє значною мірою поліпшити управління 
підприємством за рахунок забезпечення координації усіх факторів виробництва 
і реалізації, взаємозв'язків діяльності всіх підрозділів і розподілу 
відповідальності. 
 
2.3. Аналіз  дотримання вимог якості послуг в готелі «Optima Черкаси» 
 
Одним із важливих чинників підвищення ефективності діяльності 
підприємств в умовах ринкової трансформації економіки України є раціональне 
використання трудових ресурсів. Розвиток виробничої сфери потребує не лише 
залучення інвестицій у модернізацію матеріально-технічної бази та 
впровадження сучасного обладнання, а й створення належних умов для 
реалізації професійного потенціалу працівників. Ефективність використання 
новітніх технологій і технічних засобів значною мірою залежить від 
кваліфікації персоналу, рівня організації праці та відповідності трудових 
ресурсів сучасним вимогам виробництва. Саме поєднання технологічного 
оновлення з ефективним управлінням персоналом є важливою передумовою 
підвищення продуктивності та конкурентоспроможності підприємства. 
В умовах все ще низького рівня механізації, розповсюдження ручної 
праці робітник відіграє вирішальну роль у безпосередній зміні форми, якості, 
положення і стану предмета праці. Можливості виробництва значною мірою 
визначаються фізичними можливостями людини та раціональною організацією 
її трудового процесу. 
Сучасне виробництво ґрунтується на глибокому поділі та кооперуванні 
праці, для нього характерна одночасна зайнятість великої кількості робітників 
таінших груп персоналу, результати діяльності яких складаються у сукупний 
продукт праці. І для того, щоб цей складний процес ставав більш ефективним, 
46 
 
усі його складові мають витримуватись у певних пропорціях, побудованих на 
нормах праці. 
Нині під нормуванням праці розуміють науковий метод вивчення процесу 
праці встановлення на цих засадах науково обґрунтованої міри праці, як 
необхідної та достатньої кількості та якості праці, що потребує виконання 
певної роботи, виготовлення конкретної продукції у певних організаційно-
технічних умовах виробництва. 
Як професійна діяльність, технічне нормування являє собою вид 
практичного економічного забезпечення процесу управління виробництвом на 
засадах науково-обґрунтованих оцінок фактичних витрат живої праці, 
встановлення ефективної прогресивної міри її витрат у вигляді норм і 
нормативів при впровадженні кращих технологічних процесів, ноу-хау, 
оновленні та модернізації техніки, удосконалення організації виробництва і 
праці,своє часного впровадження оновлених норм праці у виробництво. 
Технічне нормування праці являє собою метод встановлення технічно 
обґрунтованих норм часу для виконання певної роботи (або встановлення 
норми виробітку на одиницю часу) на основі вивчення процесів праці на 
робочих місцях; розробки та впровадження заходів, спрямованих наполіпшення 
організації виробництва і праці. 
Норми, визначені методами технічного нормування, сприяють 
підвищенню продуктивності праці та її матеріальному стимулюванню. 
Нормування праці на підприємстві виконує надзвичайно важливі функції, тому 
що норми є основою виробничого планування на всіх рівнях та організації 
виробництва і праці, підставою для правильного встановлення заробітної плати 
робітникам виробничої та невиробничої сфери, засобом врахування 
індивідуальних іколективних результатів праці, а також розповсюдження і 
закріплення передових ноу-хау. Слід відзначити, що жодну з цих функцій не 
можна розглядати як домінуючу, бо кожна спрямована на забезпечення 
економії робочого часу та підвищення ефективності його використання. 
47 
 
Головною метою нормування, встановлення міри праці в ринкових 
умовах на кожному підприємстві є максимальне зменшення витрат 
виробництва за рахунок щільного використання робочого часу, вивільнення 
його від непродуктивних втрат. Міра праці являє собою робочий час, який 
необхідно вкласти у виробництво конкретної продукції, роботи або її частини. 
Тому практичні завдання технічного нормування праці полягають у 
забезпеченні економії робочого часу та всемірного підвищення ефективності 
його використання на конкретних робочих місцях у виробничих умовах 
діючого підприємства. 
Завдання технічного нормування можна визначити як: 0x01 graphic − 
встановлення нормативу часу на одиницю продукції ; 0x01 graphic − 
впровадження найбільш раціонального режиму використання устаткування, 
машин і механізмів;  0x01 graphic  −  розробку найбільш раціональної структури 
виробничого процесу;  0x01 graphic − впровадження ефективної організації 
праці робітника на робочому місці. 
Необхідність технічного нормування праці обумовлена його роллю в 
системі економічної роботи на підприємстві як основи планування обсягів 
праці, чисельності персоналу і фонду заробітної плати. За допомогою 
технічного нормування праці визначають: 
         − 0x01 graphic – зміст, раціональну структуру і тривалість робочих 
процесів у часі; 
         − 0x01 graphic – уточнюють виробничі плани підприємства та провідних 
його дільниць; 
        − 0x01 graphic – створюють ефективну оплату праці персоналу; 
        − 0x01 graphic – визначають науково обґрунтовану потребу підприємства 
та його підрозділів утрудівниках різних категорій, в першу чергу, − у 
робітниках. 
Встановлення норм праці на окремі види робочих процесів і операцій 
дозволяє розраховувати й витримувати необхідні кількісні та якісні пропорції 
праці між цехами, виробництвами, робочими місцями. Не менше значення 
48 
 
мають норми і всередині підприємства як еталони раціональної організації 
праці на кожному робочому місці. Важливу роль відіграє нормування як один, 
із головних елементів організації оплати праці, оскільки норми витрат робочого 
часу одночасно стають і мірою винагороди за працю, маючи тісний зв'язок з 
тарифною системою, якістю та кількістю праці. Норми допомагають оцінити й 
порівняти результати роботи колективів у цілому та окремих членів колективу, 
стимулюють їх до творчого пошуку резервів виробництва. 
Важливість науково обґрунтованого нормування праці при вирішенні 
завдань організації колективної праці полягає в тому, що воно допомагає 
розподілити роботу між виконавцями, забезпечити більш повне використання 
робочого часу, спроектувати раціональну організацію праці, вдосконалити її. 
Порівняння фактичних витрат робочого часу з нормативними є основою вибору 
найбільш раціональних форм функціонального та кваліфікаційного поділу 
праці з метою повного та ефективного використання фонду робочого часу, 
розстановки виконавців по робочих місцях. Тому нормування праці є основою 
формування бригад, визначення загальної трудомісткості належних до 
виконання робіт, розрахунків потрібної чисельності працівників за професіями 
та кваліфікацією, тобто є основою правильного визначення кількісного та 
якісного складу бригад, без надлишкової чисельності робітників. 
Отже, нормування праці являє собою значну рушійну силу підвищення 
ефективності виробництва.Предметом нормування праці є тривалість у часі 
трудового процесу, його складу і послідовності складових частин. 
Об'єктом нормування є доцільна діяльність людини фізичної чи 
розумової праці, тобто трудовий процес в його конкретному протіканні як 
складова виробничого процесу на робочому місці. Тому норми праці широко 
застосовуються у роботі підприємства і визначають ряд його економічних 
показників. 
На підставі такого послідовного дослідження конкретної операції, її 
структури, методів виконання з'являється можливість розробки конкретних 
49 
 
шляхів удосконалення та скорочення часу на виконання того чи іншого 
трудового елемента і як кінцевий результат підвищення продуктивності праці. 
Досягнення і підтримка певного рівня якості послуг в готелі залежить від 
системного підходу до управління нею, що покликаний забезпечити розуміння і 
задоволення потреб споживача. Досягнення певного рівня якості робить 
необхідним дотримання принципів якості на всіх рівнях у готелі, а також 
постійний аналіз і поліпшення створеної системи управління якістю. Остання 
заснована на зворотному зв'язку сприйняття споживачами наданих послуг. 
Успішне здійснення управління якістю на етапі надання послуг створює 
значні можливості для: 
– поліпшення надання послуг і задоволення вимог споживача; 
– підвищення продуктивності, ефективності і скорочення витрат; 
– розширення ринку. 
Для досягнення цих переваг у системі якості послуг повинні також 
враховуватися аспекти людського фактора, залучення до надання послуги, за 
допомогою: 
1) управління соціальними процесами, пов'язаними з наданням послуг 
(розгляд взаємодії людей, як однієї з вирішальних складових частин якості 
послуг); 
2) визнання важливості сприйняття образу, що створився в споживача про 
готель, культуру та процес надання послуг; 
3) розвитку умінь і здатностей персоналу; 
4) стимулювання зацікавленості персоналу у підвищенні якості і 
задоволенні очікувань споживача. 
50 
 
Розділ 3. ПРОЕКТ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ І РЕГУЛЮВАННЯ ЯКОСТІ        
ПОСЛУГ В ГОТЕЛІ «OPTIMA ЧЕРКАСИ» 
 
 
3.1. Проектування якісних готельних послуг (на прикладі готелю «Optima 
Черкаси») 
 
Фахівці у сфері управління якістю наголошують, що постійне підвищення 
рівня готельного обслуговування значною мірою залежить від удосконалення 
процесів проєктування послуг. Важливим завданням на цьому етапі є 
розроблення оптимальних моделей їх організації, які дають змогу попередити 
виникнення недоліків безпосередньо під час обслуговування споживачів. 
Недостатньо обґрунтоване проєктування готельних послуг може ускладнити 
процес їх надання та негативно позначитися на якості обслуговування. 
Натомість продумана організація технологічних і сервісних процесів створює 
передумови для ефективного виконання послуг, раціонального використання 
ресурсів і забезпечення належного рівня задоволеності гостей. 
Клієнти очікують, що якість послуг, яку вони хочуть отримати, 
відповідатиме або перевищуватиме певні рекламовані рівні. Наприклад, 
готельний ланцюг «Sheraton», що пропонує послуги на найвищому рівні, 
підкреслює, що якість обслуговування в різних країнах у його готелях однакова 
і, крім того, скрізь пропонується ідентичний набір послуг. У системах 
обслуговування відповідність специфікації є дуже важливою. Особливості 
системи обслуговування можуть стосуватися своєчасності обслуговування в 
номерах – room service, або часу відповіді на запит. Наприклад, деякі готельні 
менеджери вимірюють якість роботи своїх «операторів» обслуговування 
відрізками часу, необхідними для обробки запиту («handle time»). Якщо 
середній час перевищує 20-хвилинний стандарт, менеджери вживають відносно 
операторів певні заходи. 
51 
 
Зокрема, саме такий підхід було покладено в основу прийнятого 
документа ЄС – «Глобальної концепції законодавчого забезпечення якості 
товарів і послуг на європейському ринку». 
Сертифікація послуг в глобальній концепції ЄС вимагає застосування 
системи управління якістю як гарантії стабільності якості послуг, що 
надаються. Перевірка (сертифікація) систем управління якістю незалежною 
третьою стороною відіграє значну роль у створенні довірливих відносин. Така 
схема дуже популярна у Франції, Австрії та інших країнах з розвинутою 
індустрією гостинності. Перш ніж приступити до реалізації та надання послуг, 
європейські готелі мають навести доказ того, що ці послуги відповідають 
основним вимогам встановлених норм. При цьому, сам доказ може виглядати 
по-різному, оскільки вибір необхідного методу оцінки відповідності нормі, за 
можливістю, здійснюють самі готелі. 
Модульна концепція є засобом забезпечення більш гнучкої адаптації 
процесу оцінки відповідності послуг процесу їх надання в цілому. Крім того, 
вона полегшує виконання поставленого завдання − готель не повинен докладно 
викладати методику оцінки відповідності. Модульна концепція поділяє метод 
оцінки відповідності на ряд різних заходів, а саме: 
1)  фаза розробки послуги-типовий зразок (кімната в готелі), вид 
відповідної оцінки, наприклад, – перевірка документації, експертна оцінка та 
випробування типового зразка заходу щодо забезпечення якості послуг; 
2) експертна оцінка, яку здійснює сам готель, незалежна інстанція, 
зареєстрований акредитований орган із сертифікації. Системність управління 
якістю може бути представлена як: 
– визначення цілей і пропозиція рівнів обслуговування клієнтів; 
– визначення необхідних ресурсів, у тому числі трудових, для 
забезпечення процесу обслуговування; 
– визначення методики і технології виконання процесу обслуговування; 
– управління ресурсами, призначеними для здійснення даного процесу 
обслуговування, включаючи мотивацію персоналу; 
52 
 
– спостереження за ходом процесу, аналіз результатів його виконання і 
корекція процесу обслуговування. 
Якість послуг повинна гарантувати споживачеві задоволення його 
запитів, їх надійність і оптимізацію витрат на їх надання. Ці властивості 
формуються в процесі діяльності готелю з надання послуг на всіх її етапах і у 
всіх ланках. Разом з ними утворюється вартість послуги, що характеризує ці 
властивості від планування її розробки до реалізації. Це дозволяє 
конкретизувати принцип гарантії якості і визначити, на якому етапі діяльності і 
в якому підрозділі вона реалізується. Оскільки за кожний етап у підрозділі несе 
відповідальність керівник, відомо, хто відповідає за якість послуги. 
Як правило, у готелі виділяють такі етапи діяльності у сфері забезпечення 
якості послуг: планування, розробка послуги, підготовка до її надання, 
контроль за її наданням, перевірка якості в процесі споживання. При цьому 
гарантією якості на перерахованих етапах є відповідальність кожного 
підрозділу – учасника процесу. З перерахованих вище аспектів видно, що всі 
етапи діяльності готелю з реалізації та надання послуг містять у собі елементи 
управління витратами. 
З метою управління витратами, пов'язаними з забезпеченням якості 
послуг, необхідно розрізняти базові, що утворюються в процесі розробки, 
освоєння і надання нових послуг, і надалі до моменту закінчення їх надання, і 
додаткові, пов'язані з їх удосконаленням і поновленням втраченого 
(недоотриманого у порівнянні із запланованим) рівня якості. Основна частина 
базових витрат відображає вартісну величину факторів надання послуг, такі, як 
загальногосподарські витрати готелю, що відносяться до надання конкретної 
послуги через кошторис витрат. Додаткові витрати містять у собі витрати на 
оцінку і витрати на запобігання втрат якісних характеристик послуг. До 
першого відносяться витрати, що несе готель для того, щоб визначити, чи 
відповідають послуги запланованим умовам. Частково вони включають витрати 
на контролюючий персонал, спеціальне устаткування і накладні витрати відділу 
якості. Іншу частину складають витрати на інформацію в сфері реалізації 
53 
 
послуг, на вивчення думки споживача про їхню якість, а саме: розробку, 
організацію і проведення спеціальних вибіркових обстежень, включаючи 
інструментарій і витрати на оплату персоналу. До другого відносяться витрати 
на удосконалення послуг, що не відповідає стандартам, кращим світовим 
зразкам, вимогам споживача, на перевірку, ремонт, удосконалення готельних 
фондів, оснащення готелю тощо. До цієї групи також включаються витрати на 
впровадження системи управління якістю, у тому числі її технічне 
забезпечення, розробку стандартів, витрати на документацію, на персонал (його 
підбір, підготовку, оплату праці тощо). 
Існує ще одна група витрат, які при їхньому виникненні варто відносити 
або до базових, або до додаткових залежно від новизни послуг. їхня величина 
може істотно коливатися і складатися як з витрат на надання послуг, що надалі 
виявляться неякісними, так і на оплату морального або фізичного збитку, що 
нанесені цими послугами.Для аналізу витрат на забезпечення якості послуг 
використовується різна інформація. Але перш ніж розпочати її збирання, варто 
визначити її призначення. 
Звідси видно, що частково дані про якість, які особливо стосуються 
характеристик послуг і технологій їх надання, знаходяться в сфері діяльності 
виробника послуг, частково в сфері реалізації на конкурентному ринку. 
Скорочує витрати часу на обробку даних розробка і використання таких 
видів носіїв, що роблять можливими попередні висновки відразу після збору 
даних. Для цього необхідно зафіксувати джерело інформації (дату, коли вона 
збиралася, персонал, задіяний у наданні послуг, устаткування, партію 
використаних товарно-матеріальних запасів тощо) у таблицях, які по-легшують 
і прискорюють обробку статистичних даних, що використовуються при 
прийнятті оперативних управлінських рішень і для подальшого більш 
глибокого аналізу математичної статистики взаємозв'язків і тенденцій. Більш 
складним, трудомістким і дорогим є отримання зовнішньої інформації. Частина 
її міститься в рекламних професійних виданнях, прайс-листах, матеріалах 
періодичної преси і спеціальній літературі. Ці дані більш надійні порівняно з 
54 
 
тими, що отримуються завдяки проведенню спеціальних вибіркових 
досліджень з вивчення думки споживачів про ціну і якість послуг. Однак 
інформацію, одержувану шляхом вибіркового моніторингу, важко чим-небудь 
замінити, якщо готель хоче врахувати бажання споживача з метою збільшення 
обсягу продажів шляхом поліпшення властивостей послуг. З цією метою можна 
використовувати опитування персоналу готелю, що безпосередньо спілкується 
з гостями, посередників у ланцюжку реалізації готельних послуг і споживачів, 
або проводити анкетування клієнтів, які в процесі обробки даних необхідно 
розбити на групи (класи). Це дозволить визначити думку різних соціальних, 
вікових та інших груп клієнтів про якість готельних послуг. 
При збиранні таких даних за обмеженою кількістю споживачів, особливо 
за малої вибірки, зручна побудова діаграм розсіювання, що дозволяють 
дослідити залежність між ціною і якістю пропонованих послуг. Зі зміною 
досягнутого рівня якості змінюються і величини складених витрат, і , 
відповідно, їхня сума − загальні витрати на якість. Зменшення складової 
(витрати на усунення недостачі) значно знижує рівень загальних витрат на 
надання послуг. 
Витрати на якість співвідносяться з обсягом реалізованих послуг. 
Причому під реалізованими тут розуміються ті послуги, що вже оплачені. 
Однак, обсяг реалізації, оскільки він залежить від сезонних факторів або будь-
яких інших циклічних змін, не може бути достовірною базою, оскільки він буде 
занадто мінливий, у той час, як обсяг надання послуг і витрати на якість можуть 
залишатися відносно постійними. Крім того, тут необхідно відзначити, що 
обсяг реалізованих послуг відрізняється від обсягу наданих послуг, оскільки 
послуги, надані споживачеві, на даний момент можуть бути ще не оплачені. Так 
само і обсяг наданих послуг може не збігатися з обсягом реально реалізованих. 
Звичайно ж рішення про те, до якої бази вимірів відносити витрати на якість: до 
вартості наданих послуг, або до їх кількості – повинне бути прийняте 
керівником. Він при цьому має бути впевнений, що отримані результати, 
дійсно, відображають реальну та об'єктивну картину витрат на якість. 
55 
 
Оскільки ефективність бізнесу вимірюється величиною прибутку, то й 
ефективне управління і контроль за якістю послуг готелю є життєво 
важливими. Більшість витрат, що забезпечують якість послуг і безпосередньо 
пов'язані з діяльністю готелю в звітах, аналітичних розробках тощо, надаються 
для розгляду керівництву. Своєчасний структурний аналіз цих витрат 
використовується керівником готелю для забезпечення ефективного управління 
процесом надання послуг. 
Як правило,  витрати на задоволення запитів потенційних споживачів 
послуг складають значні суми, але вони не виводяться окремим рядком у 
видатковій частині бюджету готелю, носять переважно анонімний характер і 
безпосередньо не впливають на рівень його прибутковості. З метою оптимізації 
системи управління готелем в цілому, володіння реальною інформацією про всі 
фактори, що впливають на вартісні величини послуг на всіх етапах їх надання і 
реалізації, усі витрати на забезпечення якості послуг мають бути виявлені, 
оброблені та проаналізовані. Тільки в цьому випадку керівництво готелю 
отримує важливий і могутній додатковий важіль управління. 
Витрати на проектування можуть бути значно знижені або навіть зведені 
до нуля. Однак існує категорія неминучих витрат, розмір яких може бути 
визначений і які являють собою постійну складову видаткової частини 
бюджету готелю. Це – витрати на функціонування системи якості, 
обслуговування обладнання, контроль якості послуг і деякі інші. Вони 
необхідні для підтримки якості послуг на заданому рівні і можуть складати в 2–
3* готелях від 5% до 25% сумарних витрат на надання послуг.  
В абсолютному вираженні сума коштів, що витрачається на 
попереджувальні заходи і контроль, значно нижча від суми коштів, необхідних 
для усунення браку на всіх етапах надання послуг і покриття витрат на 
відшкодування збитку, у тому числі морального, споживачам у разі надання їм 
неякісних послуг. Тому навіть значне збільшення частки витрат на 
попереджувальні заходи покликане знизити кількість недостач і дати істотну 
економію загальних витрат на забезпечення якості послуг. Збільшення витрат 
56 
 
на попереджувальні роботи позитивно відбивається на результатах як надання 
послуг, так і на фінансово-господарській діяльності готелю. 
 
3.2. Організаційно-економічне підсилення якості послуг готелю «Optima 
Черкаси» 
 
Готельне господарство є важливою складовою туристичної індустрії та 
національної економіки, розвиток якої супроводжується активним залученням 
інвестицій і створює передумови для отримання прибутку та економічного 
зростання. В умовах збільшення туристичних потоків і загострення конкуренції 
на ринку готельних послуг особливої актуальності набуває питання 
забезпечення належного рівня обслуговування. Для вітчизняних готельних 
підприємств якість послуг стає одним із визначальних чинників 
конкурентоспроможності та успішного функціонування. Ефективна система 
управління якістю передбачає орієнтацію на потреби й очікування споживачів, 
а також формування комплексної політики якості, що враховує соціальні, 
економічні, технічні та правові аспекти діяльності підприємства. 
Підвищення якості послуг має важливе значення для готельного 
підприємства, споживача та національної економіки в цілому. На дання якісних 
послуг відвідувачам сприяє збільшенню обсягу їх ре алізації, рентабельності 
підприємства, зростанню престижу готелю. Споживання послуг поліпшеної 
якості та більшої споживчої вар тості зменшує поточні витрати споживачів та 
забезпечує більш повне задоволення їх вимог. Звідси випливає необхідність 
постійної, цілеспрямованої, копіт кої роботи готельних підприємств щодо 
поліпшення якості послуг. 
Принципи та елементи систем якості, які охоплюють усі проце си, 
необхідні для забезпечення ефективності послуги, від маркетин гу до її 
надання, включаючи аналіз послуги, встановлює «ДСТУ ISO 9004-2-96 
Управління якістю та елементи системи якості. Частина 2. Настанови щодо 
послуг».  Цей стандарт поширюється на установи, організації, підприємства, в 
57 
 
тому числі готельні, що діють на території України, незалежно від форм 
власності. Система якості – сукупність організаційної структури, методик, 
процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю. 
     Управління якістю – це такі напрями діяльності функції загаль ного 
управління, які визначають політику в галузі якості, мету і від повідальність, а 
також здійснюють їх за допомогою таких засобів як планування якості, 
керування якістю, забезпечення якості та поліп шення якості в межах системи 
якості. Керування якістю – це методи та види діяльності оперативного 
характеру, що їх використовують для виконання вимог до якості.  
Заходи з управління якістю повинні бути розроблені як невід'ємна 
частина процесів з надання послуги: маркетингу і проектування. Специфікація 
управління якістю повинна сприяти ефективному контролю кожного процесу, 
що стосується послуги, щоб цей процес постійно задовольняв специфікацію 
послуги і вимогам замовника. 
Проектування управління якістю включає: 
– визначення ключових заходів у кожному процесі, які суттєво впливають 
на конкретну послугу; 
– аналіз ключових заходів для вибору тих характеристик, вимірювання і 
контроль яких будуть забезпечувати якість послуги; 
– визначення методів для оцінки обраних характеристик; 
– введення засобів впливу на характеристики або на контроль їх у рамках 
конкретних лімітів. 
На закінчення кожного етапу проектування послуги слід виконати 
офіційний документований аналіз проекту на відповідність короткому опису 
послуги. Проектна робота в кінці кожного етапу повинна бути проаналізована 
на предмет узгодженості й здатності задовольняти вимогам: 
          – пунктів у специфікації послуги, що відносяться до потреб замовника та 
його задоволеності; 
– пунктів у специфікації надання послуги, належать до вимог за 
послугою; 
58 
 
– пунктів у специфікації управління якістю, що відносяться до контролю 
процесів послуги. 
Серед провідних аналіз проекту осіб повинні бути представники всіх 
функціональних підрозділів, від яких залежить якість послуги на даному 
етапі. Аналіз проекту повинен встановити справжні і підказати майбутні 
проблемні ділянки і невідповідності і ініціювати заходи так, щоб: 
– завершені специфікації послуги та надання послуги задовольняли 
вимогам замовника; 
– специфікація управління якістю була адекватне для забезпечення точної 
інформації про якість наданої послуги. 
Нові та модифіковані послуги і процеси їх надання повинні пройти 
атестацію з тим, щоб упевнитися в завершеності їх розробки і в тому, що 
послуга відповідає вимогам замовників як в передбачуваних, так і в 
непередбачуваних умовах. Атестація повинна бути визначена, запланована і 
виконана до реалізації послуги. Результати мають бути задокументовані. До 
початку надання послуги слід перевірити наступне: 
– узгодженість послуги з вимогами замовника; 
– завершеність процесу надання послуги; 
– наявність ресурсів для виконання зобов'язань щодо послуги, особливо 
матеріальних і людських; 
– відповідність послуги існуючим правилам, стандартам, кресленням і 
специфікаціям; 
– наявність інформації, наданої замовникам по використанню послуги. 
Слід періодично повторювати атестацію документації на послуги з тим, 
щоб переконатися, що дана послуга продовжує задовольняти потребам 
замовника, відповідає специфікації послуги, і щоб намітити можливі шляхи 
підвищення якості надання послуги та її контролю. 
Незалежно від того, коли було виявлено невідповідність, його слід 
зареєструвати, проаналізувати і виправити. Часто коригувальну дію буде 
складатися з двох етапів. Перший – негайну позитивну дію, направлення на 
59 
 
задоволення потреб замовника. Другий – оцінка основної причини 
невідповідності для визначення будь-якого необхідного довгострокового 
коригуючого дії, спрямованого на попередження повторення виявленої 
проблеми.Довгострокове коригуючий дія повинна відповідати масштабу і 
наслідку проблеми. Слід контролювати застосування коригувальних дій для 
забезпечення їх ефективності. 
Повинні бути розроблені методики контролю та ведення системи, 
використовуваної для вимірювання послуги. Засобами контролю є досвід 
персоналу,  методики вимірювання та будь-які аналітичні моделі або програмне 
забезпечення, що використовуються для вимірювання та проведення 
випробувань. Всі вимірювання і випробування, включаючи дослідження 
задоволеності замовника та анкети, підлягають доатестаційному випробуванню 
та випробування на надійність. Використання, калібрування і підтримка в 
робочому стані всього вимірювального і випробувального устаткування, яке 
застосовується в процесі надання чи оцінки послуг, повинні контролюватися 
для забезпечення довірливості рішень або дій, заснованих на даних вимірах 
      Забезпечення якості – це усі планові і систематично виконува ні види 
діяльності в межах системи якості, які підтверджуються в разі потреби, і 
необхідні для створення достатньої впевненості в тому, що об’єкт буде 
виконувати вимоги якості. 
Поліпшення якості – заходи, які здійснюються для підвищення 
ефективності та результативності діяльності та процесів з метою одержання 
користі як для організації, так і для споживачів. 
Якість – поняття комплексне, воно охоплює та характеризує всі сторони 
діяльності готелю: розробку стратегії, організацію надання послуг, 
маркетингову політику тощо.  На підприємствах готельного господарства 
якість послуг має свої особливості формування, а саме: 
      – неправомірно ототожнювати якість обслуговування та якість послуг; 
      – послуги задовольняють конкретні потреби, а не абстрактні; 
      – специфічні особливості якості послуг та якості продукції. 
60 
 
Специфічними особливостями готельних послуг є: 
      – споживання готельних послуг збігається з їх виробництвом; 
      – оцінити якість готельної послуги можна лише у процесі спожи вання; 
      – готельні послуги не підлягають збереженню та накопиченню; 
       – надаючи готельні послуги, працівник готельного підприємства вступає в 
безпосередній контакт із споживачем; 
      – на відміну від товарного ринку,  де товар «йде» до покупця, в готельному 
господарстві, навпаки, споживач «йде» до послуг готель ного підприємства, 
тобто готельна послуга не підлягає транспорту ванню. 
 
3.3. Удосконалення системи контролю та регулювання роботи персоналу  
готелю  «Optima Черкаси» 
 
Результативність професійної діяльності працівників залежить не лише 
від їхніх знань, навичок і професійних здібностей, а й від рівня мотивації до 
виконання поставлених завдань та реалізації власного потенціалу. Мотивація є 
важливим чинником трудової поведінки, що формується під впливом 
особистих потреб, інтересів, цінностей і прагнень людини. У системі 
управління персоналом вона спрямована на стимулювання продуктивної праці, 
підвищення зацікавленості працівників у результатах діяльності та задоволення 
їхніх професійних і соціальних потреб.Задоволення вимог та очікувань 
працівників, як правило: 
– економічна винагорода ( оплата праці, матеріальне заохочення, 
забезпечення безпеки праці, дотримання прав робітників тощо); 
– внутрішнє задоволення працею (інтерес до роботи, різноманітність, 
можливість подальшого росту та ін.); 
– соціальні взаємовідносини (оточуюче середовище, взаємна підтримка. 
Належність до тієї або іншої групи, статус, соціальна підтримка тощо.). 
Результат діяльності підприємства значною мірою залежить від 
формування системи мотивації персоналу, яка полягає у здійсненні обєктивної 
61 
 
кількісної та якісної оцінки трудової активності працівника і визначенні 
відповідної винагороди Винагорода може бути моральна та матеріальна, форми 
і розмір її мають відповідати затраченим зусиллям. І лише тоді можна говорити 
про спонукальні мотиви до подальшої ефективної роботи працівника. 
Моральні способи мотивації задовольняють психологічні потреби 
працівників через публічне визнання перед керівництвом і колективом 
особливих результатів, навиків, здібностей, знань і зусиль працівника. Для 
цього використовують: вітання керівництва, грамоти, занесення у списки 
ліпших працівників підприємства та інше. Деколи підсилюється вплив мо-
ральних стимулів матеріальними: особистою премією, оплатою оздоровчих чи 
туристичних путівок, скеруванням на навчання чи стажування. Якщо 
підприємство є відомим і визнаним у цьому регіоні за своїми економічними 
результатами та соціальними заходами, то кожен працівник отримує моральний 
стимул вже через свою приналежність до нього. 
Матеріальне стимулювання праці задовольняє, насамперед, первинні 
(фізіологічні) потреби працівників в їжі, одягу, житлі, навчанні, а також 
матеріалізовані психологічні: престижне авто, дорогий курорт, концерти 
відомих артистів та інше. Матеріальне стимулювання має своє відображення у 
розмірі та складових заробітної плати. 
Найважливішим чинником ефективнішої роботи підприємства є 
своєчасна і високоякісна підготовка, перепідготовка і на підвищення 
кваліфікації персоналу, що сприяє великому діапазону їхніх теоретичних знань, 
практичних умінь і навиків. за рахунок своїй високої освітньої та фахової 
підготовки працівники отримують унікальну можливість технологічно 
«бачити» значно довше за своїх безпосередніх обов'язків. 
У зв'язку з виділенням готельного господарства за самостійну галузь 
виростає потреба у професійних працівників готелів. Готельне справа вимагає 
якихось особливих навичок і всебічної професіональною підготовкою. 
Ефективність технологічного процесу з прийому і за обслуговуванням що у 
готелі залежить, передусім, від чіткої організації праці та якісного виконання 
62 
 
обслуговуючого персоналу своїх зобов'язань. Заради покращання якості і нашої 
культури обслуговування в готелях необхідно приділяти більше уваги приділяв 
підготовці та перепідготовки, підвищенню кваліфікації персоналу. 
Задля більшої відповідності професійних знань і умінь необхідна 
професійна підготовка і навчання персоналу, на підвищення кваліфікації. 
Навчання персоналу забезпечує відповідність професійних знань і умінь до 
сучасного рівня виробництва. 
Навчання включає чотири аспекти: 
– професійна підготовка, 
– підвищення кваліфікації, 
– перепідготовка кадрів, 
– додаткова фахова музична освіта. 
Мета будь-якого навчання – навчитися інтерпретувати явища довкілля 
так, щоб найкраще орієнтуватися з нею й відповідно адаптувати свою 
поведінку у середовищі. 
Підготовка кадрів ведеться з урахуванням розрахунків потреби у кадрах 
певної професії та кваліфікації. Підготовка персоналу представляє процес 
придбання теоретичних знань, практичних умінь і навиків кваліфікаційної 
характеристики початкового рівня кваліфікації. 
Підготовкою кадрів, залежно від рівня освіти, займаються: 
– початкова – професійну освіту – училища, школи робочої майстерності; 
– середнє фахова музична освіта – технікуми, коледжі; 
– вище – професійну освіту − інститути, університети, академії; 
– додаткова після вузова освіта – аспірантура і докторантура. 
У цих навчальних закладах приділяють значну увагу наступним 
дисциплінам: менеджменту у туристичній галузі; менеджменту в готельному 
сервісі; технології продукції громадськогого харчування; економіці, 
бухгалтерського обліку і контролю у туристичній галузі та ін. 
Фахової підготовки є цільове, конкретно спрямоване навчання, кінцевою 
метою якого – є забезпечення підприємства достатньою кількість працівників, 
63 
 
чиї фахові якості повною мірою відповідають виробничо-комерційним цілям 
підприємства. Навчання персоналу потрібно в тому випадку, коли: працівник 
приходять на підприємство; працівнику призначають нову посаду чи доручають 
йому нову роботу; у працівника бракує навичок до виконання своєї роботи; 
відбуваються серйозні зміни у економіці підприємства і у зовнішному 
середовищі. Цілеспрямований професійний розвиток персоналу залежить від 
повноти, точності і діє актуальність існуючої або одержуваної інформації. 
Підвищення кваліфікації – це постійний процес відновлення знань. 
Підвищення кваліфікації полягає у поглиблені професійних знань, умінь і 
навиків, здобутих у процесі підготовки. 
Систему керування підвищенням кваліфікації виходить із наступних 
принципах: 
– планомірність, систематичність і безперервність розширення знань; 
– періодичність і обов'язковість навчання; 
– диференціація навчальних планів і програм за категоріями працівників; 
– забезпечення процесу. 
Найвища вимога, щоб забезпечити ефективність освоєння програм 
навчання, зводиться до таких рівнів: 
– навчання потрібно проводит на мотивації (люди мають розуміти мету 
навчання); 
– мають створювати умови сприятливі для навчання; 
– навички і об'єкти отриманні у процесі навчання, складні, то цей процес 
потрібно розбити на послідовні етапи. 
Перепідготовка персоналу означає навчання кваліфікованих працівників 
із єдиною метою зміни їхнього професійного профілю задля досягнення 
відповідності кваліфікації кадрів вимогам виробництва. 
Перепідготовка персоналу з допомогою сучасних методів з різних 
технічних засобів навчання формує системне мислення, виробляє здатність 
приймати самостійних рішень, високий рівень незалежності, активність, 
прагнення саморозвитку. Використання активних методів навчання при 
64 
 
перепідготовки кадрів сприяє розвитку люди здібностей якісно, і ефективно 
виконати покладені ними завдання. 
Дослідники виділяють дві моделі підготовки кадрів: 
1) навчання без відриву з посади. Теоретичний курс у професійних 
навчальних закладах і практичнії підготовці для підприємства; 
2) навчання із відривом з посади в спеціалізованих професійних 
навчальних закладах і центрах підготовки кадрів. 
Доцільно організувати навчання за спеціальним блокам дисциплін: 
менеджменту, маркетингу, продажам, фінансів, новим методам 
бухгалтерського обліку і т.ін.  
Проблема перепідготовки кадрів підвищення його кваліфікації 
висувається першому плані через постійногоустаревания загального обсягу 
знань і знецінювання колишніх спеціальних знань, що викликано НТП, як і 
природною втратою знань. Виходячи з цього, на підвищення кваліфікації кадрів 
можна з'ясувати, як процес вдосконалення теоретичних знань і практичних 
навичок з метою підвищення професійного майстерності працівників, освоєння 
передовий техніки, технології, організації праці, виробництва й управління. 
Професійне розвиток надає позитивний вплив на співробітників. 
Підвищуючи кваліфікацію і набуваючи нові навички та знання, вони стають 
більш конкурентоспроможними ринку праці й отримують додаткових 
можливостей для професійного зростання і в середині підприємства, і поза нею. 
Готельний бізнес, як і будь яка сфера діяльності, яка націлена на 
отримання прибутку від обслуговування своїх клієнтів повинна їх постійно 
чимось приємно «здивовувати»: новими товарами, послугами тощо. Саме в 
туризмі інновації є самою «потужною» зброєю, оскільки клієнти радше куплять 
послугу чи товар у того «виробника», хто запропонує щось новеньке, такого що 
немає у інших, або воно істотно відрізняється від продукції різних конкурентів 
у «кращий бік». 
На даний час, люди, як ніколи прагнуть до здорового способу життя та 
чистого довкілля навколо себе та свої близьких. 
65 
 
Тому кращим проектом на моє думку, є те що готелю слід задуматись про 
натуральність та екологічність. 
Номера слід прибирати нетоксичними миючими засобами, а в ресторанах 
страви подаються тільки з екологічно вирощених продуктів харчування, 
готельні номери слід оформляти тільки з натуральних або вже перероблених 
матеріалів. Також потрібно задуматись про негативні викиди в атмосферу. 
Працівникам готелю «Optima Черкаси» слід активно брати участь  у 
озелененні  території міста. 
Доречним  також буде відкриття у готелі тренажерного або фітнес залу, 
де б гості могли б завжди підтримувати свою форму, а спортсмени,які 
зупиняються в готелі, можуть тренуватися і завжди підтримувати себе в формі. 
Продукти харчування в ресторані слід використовути тільки з екологічно 
чистих регіонів, для того щоб гості завжди були задоволені, не тільки красою 
приготовлених страв, а якістю і свіжістю. 
Проаналізувавши відгуки про готель «Optima Черкаси» на різних 
Інтернет-ресурсах, можна зробити висновки, що найбільше невдоволення 
людей на шум, під час їхнього проживання в готелі. Рівень шуму в  готельному 
номері не повинен перевищувати 35 децибел. У зв’язку з ремонтом 3 поверха 
рівень шуму значно більший, ніж дозволено за стандартами, тому це негативно 
впливає на перебування  гостей, адже це готель бізнес-класу. 
Для того, щоб гості завжди були задоволенні проживання у готелі і 
наданням послуг, завжди повинно бути найкраще обслуговування персоналом. 
Персонал повинен раз на рік проходити  курси, брати участь у семінарах і 
конференція, відвідувати мастер−класи, тренінги для підвищення своєї 
кваліфікації. В разі роботи з іноземними групами туристів найважливішим є 
знання одного або двох мов персоналом, наприклад, англійської і німецької. 
Дуже важливо, щоб персонал завжди був в хорошому настрої незалежно від 
його настрою, бути гостинними. Слід прагнути до того, щоб викликати у гостей 
готелю відчуття, що їм дійсно тут раді, щоб вони ще і ще хотіли б повернутися 
саме в цей готель. Персонал повинен володіти знаннями всіх пам'яток Черкас та 
66 
 
області в цілому, щоб порадити клієнтові, що можна відвідати і поглянути,куди 
поїхати відпочити. 
Для того, щоб попит завжди був позитивний, слід не забувати про 
програму лояльності. Слід розробляти цікаві пропозиції для постійних гостей, 
тобто дисконтні картки на знижки або ж пропозиції на безкоштовну вечеру в 
ресторані «Прованс» в день приїзду, або сніданок у номер  в день приїзду. 
Навчитися управляти людьми можна, але навчити управляти людьми 
неможливо, тому що реальний процес управління − це не предмет, а 
самодисципліна, тобто його необхідно навчитися самому. Ефективність є 
найважливішим елементом саморозвитку людини, розвитку підприємства та 
запорука життєдіяльності сучасного суспільства.  
Керівнику, як і будь-якій людині, можуть бути властиві недоліки. Для 
того щоб позбутися недоліків, керівник має постійно сам себе контролювати. В 
ідеалі керівник має поєднувати в собі здібності висококваліфікованого 
спеціаліста й беззаперечного лідера  
Отже, стратегія удосконалення системи управління зосереджується на:  
− цілях розвитку і порядку удосконалення комплексної системи 
управління підприємством і його складовими частинами для забезпечення 
ефективних рішень і взаємного погодження інформаційних потоків і процесів 
прийняття рішень, а також організаційних, кадрових і технічних рішень; − 
впровадження сучасних засобів і методів керування в межах вибраної 
комплексної концепції системи керування (інтегроване керування 
автоматизованим процесом виробництва); удосконалення організаційних 
структур керування підприємством головним чином шляхом використання 
сучасних гнучких форм (адаптивні, програмно-цільові та інші структури); 
покращення інформаційної системи для керування підприємством з метою 
покращення якості інформаційного масиву і розширення можливостей його 
швидкого використання; використання засобів автоматизації і обчислювальної 
техніки для вдосконалення техніко-економічного рівня і якості виробництва 
(роботизація, гнучкі виробничі ділянки).                                      
67 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
Метою дослідження є аналіз діяльності готелю «Optima Черкаси», 
особливостей організації обслуговування та його матеріально-технічного 
забезпечення. 
Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі передбачено 
розглянути теоретичні засади функціонування підприємств готельного 
господарства, визначити чинники впливу на якість послуг і 
конкурентоспроможність готелю, надати характеристику комплексу «Optima 
Черкаси», проаналізувати його номерний фонд, матеріально-технічну базу, 
організацію основних і додаткових послуг, а також визначити напрями 
вдосконалення обслуговування. 
Готель «Optima Черкаси» належить до категорії тризіркових закладів і 
орієнтований переважно на обслуговування ділових туристів. Номерний фонд 
налічує 39 номерів категорій економ, стандарт, напівлюкс і люкс. Матеріально-
технічна база оснащена необхідним обладнанням, меблями та інвентарем для 
забезпечення належного рівня обслуговування. Безпека гостей підтримується 
завдяки використанню охоронної сигналізації, систем відеоспостереження та 
контролю доступу. 
Харчування організовано в ресторані «Прованс» і кафе «Fika». Для гостей 
готелю передбачено сніданки за типом «шведський стіл», що забезпечує 
різноманітність вибору страв. 
Основними послугами готелю є тимчасове проживання та харчування, а 
додаткові послуги сприяють підвищенню комфорту перебування гостей і 
розширенню спектра обслуговування. Отже, аналіз діяльності готелю «Optima 
Черкаси» дає змогу оцінити особливості організації готельного сервісу, стан 
матеріально-технічного забезпечення та визначити можливості підвищення 
якості й конкурентоспроможності підприємства. 
 
68 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1.  Автоматизація технологічних процесів та промислова екологія.  
К.: 2016.  С.67-69. 
2. Васьковська В.П. Проблеми визначення категорії «безпеки» та її роль у 
правознавстві : Науковий вісник / В.П.Васьковська - Дніпропетровськ, 2013. - 
№ 3. - С. 58-62. 
3. Васьковська В.П. Складові елементи поняття безпеки людини в 
структурі права людини на безпеку : Науковий вісник / В.П. Васьковська- 
Дніпропетровськ, 2014.  № 4.  С. 134-140. 
4. Васьковська В.П. Поняття та характерні риси безпеки людини : Збірник 
наукових праць / В.П.Васьковська- К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького 
НАН України, 2014. - С. 179-184. 
5. Васьковська В.П. Механізм забезпечення права людини на безпеку : 
Право України / В.П.Васьковська – К.: 2015. - № 9. - С. 25-28. 
6. Васьковська В.П. Співвідношення понять “охорона” і “захист” в 
механізмі забезпечення права людини на безпеку : Проблеми нормативно-
правового забезпечення захисту прав і свобод людини в діяльності ОВС / 
В.П.Васьковська: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 
Прикарпатський юридичний інститут, Івано-Франківськ, 31 березня - 1 квітня 
2015 р. - С. 8 - 15. 
7. Долгий О. А. Проблеми правового регулювання охоронної діяльності 
податкових органів : Реґіональні проблеми боротьби з економічною 
злочинністю / А. О. Долгий - Донецьк, 2013. - С. 200-209. 
8. Зайцев І. Спаси і збережи : Український дiловий тижневик "Контракти" 
/ І.Зайцев - № 12.- 21. березень, 2015.- С.18 
9. Ковешніков В. С. Організація готельно-ресторанного                    
господарства : навч. посіб. Київ : Вид-во «Ліра-К», 2024. 564 с. 
69 
 
10. Кофанов Л. Правовий статус особи. / Л.Кофанов.- Юридический 
вестник, 2012.- № 2 .- С. 116 - 120 
11. Комаров В. В., Світлична Г. О., Удальцова І. В. Окреме провадження : 
монографія / за ред. В. В. Комарова. Харків : Право, 2021. 312 с. 
12. Курило В. Надання охоронних послуг як об'єкт підприємництва : 
В.Курило. - Право України 2013 рік, №2.- С. 98 
13. Курило В. І. Особливості застосування норм трудового законодавства 
в роботі з кадрами у недержавних охоронних підприємствах: Проблеми 
пенітенціарної теорії і практики / В.І. Курило. - К.: 2013. - N8. - С.199-205. 
14. Курило В. І. Правовий статус працівників охоронних підприємств 
щодо зберігання носіння та застосування спеціальних засобів та зброї : Вісник / 
В.І. Курило. - Х.: 2012. - Вип.20. - С.106-112 
15. Кухар І. Як за кам'яною стіною : І.Кухар. - День.- №152, четвер, 22 
серпня 2012.- С.45 
16. Литвин О.П. Загальна безпека як об'єкт злочину : Збірник наукових 
праць інституту законодавства Верховної Ради України / О.П.Литвин. - К.: 
2012. - С.380-382. 
17. Литвин О.П. Тенденції сучасної злочинності в Україні : Науковий 
вісник Національної академії внутрішніх справ / О.П.Литвин. - К.:2013. - №2. -- 
С. 96-105. 
18. Литвин О. П. Організаційно-правові засади безпеки підприємництва і 
проблеми з провадженням охоронної діяльності суб'єктів недержавної форми 
власності : Недержавна система безпеки підприємництва як складова 
національної безпеки України / О.П.Литвин. - К.: 2014. - С.114-130. 
19. Матвеева Я. За каменной спиной : Я. Матвеева. - Суббота плюс №46.- 
16-16 ноября 2015 г.- с.7 
20. Пікуля Т. О. Характер взаємодії приватних служб безпеки, 
детективних (охоронних) агентств з державними правоохоронними органами у 
деяких розвинутих країнах світу та в Україні : Проблеми пенітенціарної теорії і 
практики / Т.О.Пікуля . - К.: 2013. - № 8.- C. 206-211. 
70 
 
21. Романов О. Охоронна діяльність : О.Романов. - 2015. - 7.10 -13.10 (№ 
40). - С.14. 
22. Романов О. Регуляторна політика та охоронна діяльність : Юридичний 
журнал / О.Романов . - 2015. - № 9. - С.29-32. 
23. Типовий договір на охорону об’єктів та квартир громадян 
підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ 
України (Затверджений Наказом Головного управління державної служби 
охорони при МВС України від 04.05.95 p.) 
24. Мельник Н. І. Освітні можливості Інтернет: зб. наук. праць / Н. І. 
Мельник // Вісник ХДАК. – Вип. 8. – Х.: 2011. – С. 116–120. 
25. Рейс Ф. Секрети успішного навчання: Практичні поради для студентів 
/ Ф. Рейс. – Львів : Свічадо, 2016. – 256 с. 
26. Про наукову і науково-технічну діяльність Електронний ресурс. – 
Електрон. Дан. – К. : Верховна Рада України. – Режим доступу: http: // zakon 1. 
rada.gov.ua / cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1977-12 ,вільний. Назва екрану. 
27. Про практичну підготовку студентів. Електронний ресурс. – Режим 
доступу: http://www.mon.gov.ua / newstmp/2009_1/09_02/1_9?93 doc. 
28. Агафонова Л. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: 
ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навч. посібник для студ. 
вищ. навч. закладів/ Людмила Агафонова, Ольга Агафонова,; Київський ун-т 
туризму, економіки і права. - К.: Знання України, 2012. - 351 с. 
29. Байлик С. Гостиничное хозяйство: проблемы, перспективы, 
сертификация: Учебное пособие/ С. Байлик,. - К.: Альтерпрес: ВИРА-Р, 2011. - 
207 с. 
30. Виноградська А. Технологія комерційного підприємництва: 
Навчальний посібник/ А. Виноградська, М-во освіти і науки України, Київ. 
економ. ін-т менеджм. (екомен). - К.: Центр навчальної літератури, 2016. – 
778 с. 
31. Виноградська А. Стратегія готельного бізнесу в Україні // Діловий 
вісник. - 2014. - № 11. - C. 24-25 
71 
 
32. Ніколайчук О.А., Приймак Н.С., Сімакова О.А. та ін. Готельно-
ресторанний бізнес: навч. посібник. Кривий Ріг : Вид.ДонНУЕТ, 2022. 250с. 
33. Липчук В. Дослідження якості обслуговування споживачів готельних 
послуг. Вісник КНЕУ. 2016. № 4. С. 51–58. 
34. Карсекін В. Проблеми розвитку готельного господарства в Україні // 
Економіка України. - 2014. - № 9. - C. 41-47 
35. Кияниця А. Стратегія і тактика управління підприємствами 
готельного господарства та туризму в Україні // Вісник Української Академії 
державного управління при Президентові України. - 2013. - № 3. - C. 149-159. 
36. Матвійчук Л. Ю. Регіональні особливості розвитку готельного 
господарства в Україні. Економічні науки. Серія: Регіональна економіка. 2016. 
Вип. 13. С. 265-273. 
37. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: 
Навчальний посібник. – К,: ЦУЛ, 2014. – 272 с. 
38. Менеджмент туризма: основи менеджмента. - М: Финансы и 
статистика, 2012. – 352с. 
39. Нечаюк Л. Готельно-ресторанний бізнес: Менеджмент: Навчальний 
посібник для студ. вузів/ Лідія Нечаюк, Наталія Телеш,; Центр навчальної літ., 
М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т культури і мистецтв. - К.: 
Центр навчальної літератури, 2013. - 346 с. 
40. Московець П. К. Аналіз сучасних тенденцій розвитку готельного 
ринку. Світоч. 2019. №12. С. 7-34. 
41. Технологія готельної справи: навчальний посібник / Укл.: І. К. 
Нестерчук, С.В. Тищенко, Т.М. Чернишова, Б. Л. Шевчук., А.С. Осіпчук. 
Житомир: 2019. 223с. 
42. Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах: 
Збірник наукових праць/ Київський нац. торговельно-економічний ун-т; Ред. 
кол.: М.І. Пересічний, Н.Я. Орлова, Т.І. Ткаченко. - К., 2012. - 168 с 
72 
 
43. Роглєв Х. Основи готельного менеджменту: Навчальний посібник / 
Христо Роглєв,; Київський ун-т туризму, економіки і права. - К.: Кондор, 2015. - 
405 с. 
44. Уніфіковані технології готельних послуг: Навч. посібник для студ. 
вузів/ КІЕП; Ред. В.К.Федорченко. - К.: Вища школа, 2011. - 236 с. 
45. Управління сучасним готельним комплексом: Навчальний посібник / 
Георгій Мунін, Андрій Змійов, Георгій Зінов’єв та ін.; За ред. С. І. 
Дорогунцова; НАНУ, Рада по вивченню продуктивних сил України, Укр. 
гуманіт. ін-т. - К.: Ліра-К, 2015. - 514 с. 
46. Управління інформаційною базою управління готелем // Король С. Я. 
Економіка і підприємництво: стан та перспективи. -  К.: 2013. - С.220–224. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
73 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
74 
 
 
                                                                                                      Додаток А 
 
 
 
Рисунок А – Готель «Optima Черкаси» 
75 
 
 
                                                                                                                  Додаток Б 
 
 
 
Рисунок Б – Інтер’єр номеру «люкс» готелю «Optima Черкаси» 
 
 
 
 
 
76 
 
 
                                                                                                             Додаток В 
 
 
Рисунок В – Інтер’єр номеру «стандарт» готелю «Optima Черкаси»