Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10341| Назва: | Проект удосконалення технологічного циклу товароруху на підприємстві ресторанного господарства |
| Автори: | Бишовець, Лариса Григорівна Козуля, Данііл Серігйович |
| Ключові слова: | РЕСТОРАННЕ ГОСПОДАРСТВО;ТОВАРОРУХ;ПОСЛУГИ;ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ;ЛОГІСТИКА |
| Дата публікації: | чер-2026 |
| Короткий огляд (реферат): | Звіт про кваліфікаційну роботу: 76 сторінка, 3 розділи, 2 рисунки, 10 таблиць, 5 додатки, 50 джерел. Об’єктом дослідження є готельно-ресторанний комплекс «Cherkasy Palace». Предметом дослідження виступають теоретико-методичні основи та прикладні аспекти технологічного циклу товароруху на підприємстві ресторанного господарства. Метою дослідження є розробка та впровадження проекту удосконалення технологічного циклу товароруху на підприємстві ресторанного господарства, що дозволить оптимізувати логістичні процеси, підвищити ефективність роботи та конкурентоспроможність підприємства. Методи дослідження: ‒ спостереження; ‒ порівняння; ‒ розрахунок; ‒ абстрагування; ‒ формалізація; ‒ узагальнення; ‒ аналіз. Розглянута організація технологічного циклу товароруху. Проведено оцінку технологічного циклу товароруху у готельно-ресторанному комплексі «Cherkasy Palace». Запропоновано проект удосконалення технологічного циклу товароруху за допомогою використання сучасних технологій. Результати кваліфікаційної роботи можуть бути впроваджені на практиці діяльності підприємств сфери гостинності України. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10341 |
| Розташовується у зібраннях: | 241 Готельно-ресторанна справа (Готельно-ресторанна справа) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Козуля.pdf Restricted Access | 1.6 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Допущено до захисту
Завідувач кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи
____________ Лариса ЧЕПУРДА
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи
першого (бакалаврського) рівня освіти
на тему: «Проект удосконалення технологічного циклу товароруху на
підприємстві ресторанного господарства»
Виконав студент 4 курсу
групи ГРС-28
спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа»
Данііл КОЗУЛЯ
Керівник старший викладач,
Лариса БИШОВЕЦЬ
Рецензент
Черкаси 2026 р.
2
Черкаський державний технологічний університет
Факультет: Технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра: туризму та готельно-ресторанної справи
Освітній рівень: перший (бакалаврський)
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри ______ Лариса ЧЕПУРДА
«___» _______________ 2026року
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
Козуля Данііл Сергійович
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема кваліфікаційної роботи : Проект удосконалення технологічного
циклу товароруху на підприємстві ресторанного господарства
Керівник проекту Бишовець Лариса Григорівна, старший викладач
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету
від ______________________________
2. Строк подання студентом проекту ______________
3. Вихідні дані до проекту аналітичні та статистичні дані про діяльність
готельно-розважального комплексу «Cherkasy Palace», дані про економічний
стан, та ін.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх
належить розробити) вступ (актуальність, мета та завдання кваліфікаційної
роботи, об’єкт та предмет дослідження, теоретико-методологічні основи
управління технологічного циклу товароруху на підприємствах ресторанного
господарства (1 розділ), розгляд практичних аспектів технологічного циклу
товароруху у готельно-ресторанному комплексі «Cherkasy Palacet» (2 розділ),
розробка проекту удосконалення технологічного циклу товароруху у
ресторанах «Cherkasy Palace» (3 розділ), висновки, список використаних
джерел.
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових
3
креслень, плакатів) аналітичні таблиці, рисунки, схеми.
6. Консультанти розділів проекту
Розділ Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
консультанта Завдання Завдання
видав прийняв
Розділ 1
Розділ 2
Розділ 3
7. Дата видачі завдання: ____________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Строк виконання
№ Назва етапів кваліфікаційної роботи Примітка
етапів роботи
1 Затвердження теми кваліфікаційної роботи
2 Складання плану
3 Підготовка 1 розділу
4 Підготовка 2 розділу
5 Підготовка 3 розділу
6 Робота над формуванням висновків
7 Оформлення та рецензування
8 Попередній захист
9 Захист дипломної роботи
Студентка _________________ Данііл КОЗУЛЯ
(підпис) (ім’я та прізвище)
Керівник кваліфікаційної роботи _____________ Лариса БИШОВЕЦЬ
(підпис) (ім’я та прізвище)
4
РЕФЕРАТ
Звіт про кваліфікаційну роботу: 76 сторінка, 3 розділи, 2 рисунки, 10
таблиць, 5 додатки, 50 джерел.
Об’єктом дослідження є готельно-ресторанний комплекс «Cherkasy
Palace».
Предметом дослідження виступають теоретико-методичні основи та
прикладні аспекти технологічного циклу товароруху на підприємстві
ресторанного господарства.
Метою дослідження є розробка та впровадження проекту
удосконалення технологічного циклу товароруху на підприємстві
ресторанного господарства, що дозволить оптимізувати логістичні процеси,
підвищити ефективність роботи та конкурентоспроможність підприємства.
Методи дослідження:
‒ спостереження;
‒ порівняння;
‒ розрахунок;
‒ абстрагування;
‒ формалізація;
‒ узагальнення;
‒ аналіз.
Розглянута організація технологічного циклу товароруху. Проведено
оцінку технологічного циклу товароруху у готельно-ресторанному комплексі
«Cherkasy Palace». Запропоновано проект удосконалення технологічного
циклу товароруху за допомогою використання сучасних технологій.
Результати кваліфікаційної роботи можуть бути впроваджені на
практиці діяльності підприємств сфери гостинності України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: РЕСТОРАННЕ ГОСПОДАРСТВО, ТОВАРОРУХ,
ПОСЛУГИ, ЛОГІСТИКА, ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ.
5
ЗМІСТ
Вступ ..................................................................................................................... 6
Розділ 1 Теоретичні засади управління технологічним циклом товароруху на
підприємствах ресторанного господарства ........................................................ 8
1.1 Нормативно-правова база організації технологічного циклу товароруху у
ресторанному господарстві ................................................................................. 8
1.2 Методологічні підходи до аналізу організації технологічного циклу
товароруху у закладах ресторанного господарства ......................................... 13
1.3 Методика оцінки ефективності організації технологічного циклу
товароруху в закладах ресторанного господарства .......................................... 17
Розділ 2 Практичні аспекти технологічного циклу товароруху у готельно-
ресторанному комплексі ................................................................................... 32
2.1 Організаційно-економічна характеристика готельно-ресторанного
комплексу «Cherkasy Palace» ............................................................................ 32
2.2 Аналіз організації технологічного циклу товароруху у ресторані ГРК
«Cherkasy Palace» .............................................................................................. 39
2.3 Оцінка ефективності технологічного циклу товароруху у ресторані ГРК
«Cherkasy Palace» .............................................................................................. 54
Розділ 3 Розробка проекту удосконалення технологічного циклу товароруху у
ресторанах «Cherkasy Palace» ........................................................................... 58
Висновок ............................................................................................................. 68
Список використаних джерел ............................................................................ 69
Додатки ............................................................................................................... 74
6
ВСТУП
Товарорух являє собою сукупність взаємопов’язаних процесів
планування, організації, контролю та координації фізичного переміщення
товарів від виробника до кінцевого споживача. Він охоплює всі етапи
логістичного ланцюга: пошук і вибір постачальників, формування та
розміщення замовлень, транспортування продукції, її приймання, складське
зберігання, ведення обліку, забезпечення належних умов зберігання,
комплектацію замовлень і подальшу передачу продукції споживачам.
Основним призначенням товароруху є забезпечення своєчасного та
безперебійного надходження необхідних товарів до споживачів за
оптимального рівня витрат і високої якості обслуговування.
Сучасний ресторанний бізнес функціонує в умовах посилення
конкурентної боротьби, динамічних змін споживчого попиту та зростання
вимог до якості й безпечності харчової продукції. За таких обставин
раціональна організація товароруху набуває особливого значення, оскільки
безпосередньо впливає на результативність діяльності підприємства.
Удосконалення логістичних процесів дає змогу оптимізувати операційні
витрати, скоротити втрати та ризики псування сировини, забезпечити
ритмічність роботи виробничих підрозділів і торговельного залу, а також
підвищити якість обслуговування відвідувачів.
Об’єктом дослідження дипломної роботи є діяльність підприємства
ресторанного господарства в частині організації та функціонування
технологічного циклу товароруху.
Предметом дослідження є сукупність організаційних, економічних
методів та інструментів удосконалення технологічного циклу товароруху на
підприємстві ресторанного господарства.
Метою дослідження є розроблення проєкту вдосконалення
технологічного циклу товароруху на підприємстві ресторанного
7
господарства, спрямованого на раціоналізацію логістичних операцій,
підвищення ефективності використання ресурсів та зміцнення конкурентних
позицій підприємства.
Наукова цінність дослідження полягає в поглибленні теоретичних
положень і систематизації практичних підходів до управління товарорухом у
сфері ресторанного господарства. Отримані результати можуть стати
основою для подальшого вдосконалення методичних підходів до організації
логістичних процесів з урахуванням специфіки діяльності підприємств цієї
галузі.
Для досягнення поставленої мети передбачається виконання таких
завдань:
– розглянути теоретичні та методологічні засади управління
товарорухом на підприємствах ресторанного господарства;
– проаналізувати особливості організації чинного технологічного циклу
товароруху на досліджуваному підприємстві;
– виявити основні недоліки функціонування логістичних процесів та
встановити потенційні можливості їх оптимізації;
– розробити комплекс заходів щодо вдосконалення технологічного
циклу товароруху на підприємстві ресторанного господарства;
– здійснити економічне обґрунтування запропонованого проєкту та
оцінити очікувані результати його реалізації;
– сформувати практичні рекомендації щодо впровадження
запропонованих заходів у діяльність підприємства.
Наукова новизна дослідження полягає в розробленні комплексного
проєктного підходу до вдосконалення технологічного циклу
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх
застосування у діяльності підприємств ресторанного господарства для
вдосконалення системи постачання, оптимізації складських операцій,
раціонального використання товарних запасів і скорочення операційних
витрат.
8
Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМ
ЦИКЛОМ ТОВАРОРУХУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РЕСТОРАННОГО
ГОСПОДАРСТВА
1.1 Нормативно-правова база організації технологічного циклу
товароруху у ресторанному господарстві
Нормативно-правове регулювання технологічного циклу товароруху в
ресторанному господарстві охоплює сукупність положень і вимог, які
визначають порядок приймання, зберігання, обробки та подальшого
використання продовольчої сировини й харчових продуктів.
Товарорух (також відомий як товарообіг або логістичний процес) являє
собою сукупність взаємопов’язаних операцій і заходів, спрямованих на
забезпечення переміщення товарів від виробника до кінцевого споживача.
Цей процес охоплює закупівлю та постачання продукції, її транспортування,
приймання, зберігання, обробку та безпосередню реалізацію споживачам.
Вивчення товароруху займає важливе місце в сучасній економіці та
логістиці. Науковці з усього світу роблять значний внесок у розвиток цієї
галузі, досліджуючи різні аспекти управління ланцюгами поставок та
оптимізації логістичних процесів. Серед провідних дослідників, що зробили
вагомий внесок у вивчення товароруху, можна виділити Філіпа Котлера [50],
Джона Р. Андерсона [14], Мартіна Крістофера [33], Джеймса Л. Хескета та
Кристофера В. Кука. Розглянемо детальніше їхні роботи та досягнення.
Філіп Котлер, американський економіст, є одним із найвідоміших
фахівців у сфері маркетингу. Його дослідження охоплюють широкий спектр
питань, включаючи товарорух. У своїй книзі «Маркетинг менеджмент»
(Marketing Management), Котлер детально описує принципи ефективного
управління товарорухом, зокрема важливість логістики та дистрибуції в
маркетинговій стратегії компанії. Іншою важливою працею є «Принципи
9
маркетингу» (Principles of Marketing), де він також аналізує роль логістики та
товароруху в створенні вартості для споживачів.
Джон Р. Андерсон є провідним фахівцем у галузі управління
ланцюгами поставок та логістики. Його дослідження зосереджені на
оптимізації логістичних процесів та ефективному управлінні товарорухом.
Однією з його ключових робіт є «Supply Chain Management: From Vision to
Implementation», де він разом з іншими авторами розглядає різні аспекти
управління ланцюгами поставок, включаючи планування, виконання та
контроль товароруху .
Мартін Крістофер, професор логістики та управління ланцюгами
поставок у Кренфілдському університеті, є автором численних праць про
логістику та товарорух. Його книга «Logistics and Supply Chain Management:
Creating Value-Adding Networks» стала класичним джерелом знань для
фахівців у галузі. У цій праці Крістофер детально аналізує концепції
логістики, інтеграції ланцюгів поставок та управління товарорухом з метою
створення доданої вартості для бізнесу.
Джеймс Л. Хесс є одним із провідних дослідників у галузі логістики та
управління ланцюгами поставок. Його книга «The Service Profit Chain: How
Leading Companies Link Profit and Growth to Loyalty, Satisfaction, and Value»
присвячена аналізу зв’язків між логістикою, товарорухом та фінансовими
результатами компаній. Хесс досліджує, як ефективне управління
товарорухом може сприяти підвищенню задоволеності клієнтів та,
відповідно, зростанню прибутків компанії.
Кристофер В. Кук є відомим фахівцем у сфері логістики та управління
ланцюгами поставок. Його дослідження зосереджені на оптимізації
товароруху та логістичних процесів. У своїй праці «Essentials of Supply Chain
Management», Кук розглядає ключові аспекти управління ланцюгами
поставок, включаючи планування, організацію та контроль товароруху. Він
акцентує увагу на важливості інтегрованого підходу до управління
логістикою та товарорухом для досягнення конкурентних переваг на ринку.
10
Внесок цих науковців у вивчення товароруху є безцінним. Їхні
дослідження допомагають компаніям ефективно управляти ланцюгами
поставок, оптимізувати логістичні процеси та забезпечувати високий рівень
задоволеності клієнтів. Роботи Філіпа Котлера, Джона Р. Андерсона, Мартіна
Крістофера, Джеймса Л. Хескета та Кристофера В. Кука створили міцну
основу для подальших досліджень та розвитку цієї важливої галузі. Схему
товароруху ресторанів представлено на рисунку 1.1.
Підприємство
виробник
Представницт
Збутовий агент
во
Служба збуту
виробника
продукції
Оптовий продавець Роздрібний продавець
Ресторан
Склад ресторану
Кухня
Тарілка споживача
Рисунок 1.1 – Схема товароруху в закладах ресторанного господарства
Визначають дві форми товароруху:
– складська, на яких рух товарів переривається для доставки на
проміжний склад (склади);
– транзитна – без перервне переміщення з виробничої зони
(промислового або сільськогосподарського підприємства) до місця продажу
кінцевому споживачеві.
11
Залежно від характеру розрахункових операцій розрізняють транзитне
переміщення товарів з участю посередника в розрахунках та без неї. У
першому випадку посередник забезпечує організацію транзитного
постачання, здійснює оплату відвантаженої продукції підприємству-
постачальнику, а понесені витрати, включно з додатковими зборами,
відшкодовуються покупцем-одержувачем. Таким чином, посередник
фактично виконує функцію кредитора підприємства роздрібної торгівлі, що є
особливо важливим за умов обмеженості його оборотного капіталу. Якщо ж
транзитне постачання здійснюється без участі посередника в розрахунках,
його функції обмежуються переважно організацією процесу реалізації
товарів.
Товарорух є важливою складовою господарської діяльності
підприємства, адже ефективність його організації безпосередньо впливає на
рівень обслуговування споживачів, раціональність використання ресурсів,
оптимізацію операційних витрат і забезпечення стабільного функціонування
суб'єкта господарювання. У сфері ресторанного господарства товарорух
охоплює сукупність операцій, пов'язаних із придбанням продовольчої
сировини та продуктів, їх доставкою, прийманням і зберіганням, подальшою
кулінарною обробкою, приготуванням страв та подачею готової продукції
відвідувачам.
Основні нормативно-правові акти, що стосуються цього питання,
включають:
– санітарні норми і правила. Ці норми встановлюють вимоги до умов і
порядку виробництва, зберігання, транспортування та реалізації харчових
продуктів (санітарні норми та правила для закладів громадського
харчування: ДСанПіН 2.2.4.548-96) [15];
– технічні регламенти. Ці документи визначають вимоги до якості і
безпеки продуктів харчування, а також до обладнання та технологічних
процесів їх виробництва (Технічний регламент щодо безпечності харчових
12
продуктів: ДСТУ 4161:2003 [16], технічний регламент щодо маркування
харчових продуктів у частині їх маркування: ДСТУ 4270:2004) [17];
– правила внутрішнього трудового розпорядку. Ці правила
регламентують поведінку персоналу, включаючи вимоги до особистої
гігієни, порядку роботи з обладнанням та продуктами харчування
(Положення про внутрішній трудовий розпорядок у закладі громадського
харчування);
– правила техніки безпеки. Ці правила визначають вимоги до безпеки
праці під час виконання технологічних операцій з обробки та приготування
продуктів харчування (Положення про організацію безпеки праці на
підприємствах, установах і організаціях України, правила внутрішнього
розпорядку щодо безпеки праці у закладах громадського харчування) [38];
– нормативно-правові акти щодо охорони навколишнього середовища.
Ці акти встановлюють вимоги до утилізації відходів та обладнання для
очищення стоків, які виникають під час роботи ресторанного господарства
(Положення про охорону навколишнього середовища у закладах
громадського харчування) [39];
– правила торгівлі харчовими продуктами. Ці правила визначають
вимоги до маркування, упаковки та реалізації харчових продуктів
(Положення про реалізацію харчових продуктів у закладах громадського
харчування);
– правила складського господарства, ці правила визначають вимоги до
організації та управління складським приміщенням, правила розміщення
товарів, умови зберігання (температура, вологість і т. д.), ведення обліку та
контролю за залишками товарів (Положення про склади і складське
господарство, постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.2012) [41];
– положення про контроль якості та безпеки продукції, це положення
визначає порядок проведення контролю якості та безпеки продукції,
включаючи випробування на відповідність стандартам якості, оцінку ризиків
для здоров'я споживачів та управління ними (Положення про державний
13
санітарно-епідеміологічний нагляд (контроль) за якістю та безпекою
харчових продуктів та об'єктів харчування: Постанова Кабінету Міністрів
України від 19.03.1993 № 150) [37];
– нормативні акти щодо виробництва та обігу алкогольних напоїв, ці
нормативні акти встановлюють вимоги до виробництва, зберігання та
реалізації алкогольних напоїв, включаючи вимоги до маркування, контроль
за якістю та безпекою (Закон України «Про державне регулювання
виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних
напоїв та тютюнових виробів»: від 02.12.2010 № 2778-VI) [21];
– правила зберігання та використання харчових добавок та інгредієнтів,
ці правила визначають умови зберігання та використання харчових добавок
та інгредієнтів у ресторанному господарстві, включаючи вимоги до їх якості,
обробки та дозування у стравах (Постанова Кабінету Міністрів України «Про
затвердження Правил безпечного виробництва, зберігання, транспортування
та реалізації харчових продуктів»: від 23.03.2016 № 187) [43].
Дотримання вимог цих нормативно-правових актів є обов'язковим для
всіх суб'єктів ресторанного господарства і сприяє забезпеченню безпеки та
якості харчових продуктів для споживачів.
1.2 Методологічні підходи до аналізу організації технологічного циклу
товароруху у закладах ресторанного господарства
Методика дослідження технологічного циклу товароруху в закладах
ресторанного господарства передбачає комплексне вивчення всіх
послідовних операцій, пов’язаних із переміщенням товарів і продовольчої
сировини від моменту формування замовлення до приготування та подачі
готових страв споживачам. Основними напрямами такого аналізу є:
– планування товарних запасів, що передбачає дослідження попередніх
даних про обсяги попиту на окремі види продукції з метою виявлення
сезонних коливань і характерних тенденцій; прогнозування майбутньої
14
потреби в товарах із застосуванням відповідних кількісних методів, зокрема
експоненційного згладжування та методу найменших квадратів; оцінювання
впливу зовнішніх чинників (святкових днів, масових заходів, погодних умов
тощо) на зміну споживчого попиту; встановлення раціональних обсягів
запасів з урахуванням витрат на їх утримання та можливих втрат унаслідок
дефіциту продукції; вибір оптимальних підходів до управління запасами,
серед яких система JIT (Just-In-Time) та ABC-аналіз; здійснення постійного
контролю фактичного стану товарних запасів і своєчасне коригування
планових показників відповідно до змін попиту та умов постачання.
– приймання товарів, що передбачає комплексну перевірку продукції,
яка надходить до закладу ресторанного господарства. Зокрема, здійснюється
оцінювання надійності постачальників, їхньої ділової репутації та
відповідності встановленим вимогам до якості; перевірка супровідної
документації (накладних, документів на відвантаження, сертифікатів якості
та інших документів) на відповідність договірним умовам; проведення
контролю якості отриманої продукції шляхом візуального огляду,
оцінювання запаху, смакових властивостей та інших характеристик;
перевірка фактичної кількості товарів з урахуванням можливих втрат або
пошкоджень під час транспортування; забезпечення належного розміщення
та зберігання продукції відповідно до встановлених температурних,
вологісних та інших умов; реєстрація отриманих товарів у системі
складського обліку для забезпечення подальшого моніторингу руху запасів
та аналізу їх використання;
– дослідження процесів зберігання та складування товарів у закладах
ресторанного господарства, що охоплює оцінювання дотримання
встановлених умов зберігання різних категорій продукції (свіжої,
охолодженої, замороженої, сухої тощо) з урахуванням температурного
режиму, рівня вологості, освітлення та інших параметрів; аналіз
раціональності використання складських площ, зокрема ефективності
розташування стелажів, полиць, холодильного та морозильного обладнання;
15
дослідження системи обліку товарно-матеріальних цінностей з метою
відстеження руху запасів, своєчасного виявлення затримок, нестач і втрат;
перевірку дотримання термінів придатності продукції та відповідності
процедур зберігання вимогам нормативних документів, зокрема ДСТУ ISO
22000:2018 «Системи управління безпечністю харчових продуктів» [18] і
ДСТУ ISO 9001:2015 «Системи управління якістю. Вимоги» [19]; оцінювання
рівня безпеки складських приміщень, включаючи наявність протипожежних
засобів, належної вентиляції, освітлення та дотримання санітарно-гігієнічних
вимог, будівельних норм і нормативно-правових актів з охорони праці;
визначення витрат, пов'язаних з утриманням складських приміщень і
забезпеченням збереження товарів, з метою пошуку можливостей їх
скорочення та підвищення ефективності складських операцій;
– оцінювання організації зберігання та складування продукції в
ресторанному господарстві, яке передбачає перевірку відповідності умов
зберігання продовольчої сировини, харчових продуктів і напоїв
установленим вимогам щодо температури, вологості, освітлення та
вентиляції; визначення порядку контролю термінів придатності продукції,
включаючи її належне маркування, ідентифікацію та своєчасне вилучення
товарів, які втратили придатність до споживання; дослідження ефективності
використання складських площ і системи розміщення товарів з урахуванням
інтенсивності їх обороту та специфіки умов зберігання; аналіз організації
складського обліку й проведення інвентаризацій для встановлення фактичних
обсягів запасів, виявлення нестач, надлишків і можливих втрат; перевірку
дотримання вимог безпеки на складах, зокрема протипожежного захисту,
охорони праці та запобігання несанкціонованому вилученню товарів;
дослідження сукупних витрат на зберігання продукції, включаючи оренду
приміщень, їх утримання, технічне обслуговування та страхування, з метою
оптимізації відповідних витрат;
– аналіз технологічних процесів обробки та підготовки продуктів, що
передбачає вивчення послідовності операцій із первинної та кулінарної
16
обробки продовольчої сировини, зокрема застосування різних способів
приготування (варіння, смаження, запікання та інших технологічних
методів); оцінювання дотримання вимог до якості сировини та готових
напівфабрикатів, включаючи їхню свіжість, смакові характеристики,
зовнішній вигляд і безпечність; визначення відповідності технологічного
обладнання, інвентарю та інструментів установленим вимогам щодо якості й
безпеки харчових продуктів; дослідження підходів до поводження з
відходами, що утворюються під час обробки сировини, з метою скорочення
непродуктивних втрат і зменшення негативного впливу на навколишнє
середовище; визначення тривалості технологічних операцій і часу
приготування страв для забезпечення своєчасного виконання замовлень та
належного рівня обслуговування відвідувачів; оцінювання продуктивності
технологічних процесів з позиції раціонального використання трудових,
матеріальних і часових ресурсів; перевірку дотримання персоналом вимог
охорони праці та безпечного виконання операцій під час обробки й
підготовки продуктів;
– дослідження процесів подачі та видачі готових страв, яке включає
оцінювання ергономічності організації робочих місць офіціантів та інших
працівників з метою створення належних умов для виконання професійних
обов'язків; аналіз організації обслуговування, зокрема раціональності
розміщення столів, узгодженості дій персоналу та ефективності його
взаємодії з відвідувачами; вивчення особливостей оформлення та презентації
готових страв з урахуванням вимог до їх зовнішнього вигляду й стандартів
ресторанного сервісу; визначення порядку контролю якості подачі продукції
для забезпечення відповідності встановленим внутрішнім вимогам закладу;
оцінювання комунікації персоналу з клієнтами під час обслуговування та її
впливу на загальний рівень сервісу; аналіз тривалості виконання замовлень і
безпосередньої подачі страв для виявлення можливостей прискорення
обслуговування; дослідження фінансово-економічних показників, зокрема
17
витрат на організацію обслуговування та величини середнього чека, для
визначення результативності відповідних операцій;
– оцінювання системи контролю якості, що передбачає перевірку
організаційного та методичного забезпечення контрольних процедур,
зокрема наявності відповідних інструкцій, контрольних переліків і
регламентів; здійснення вхідного контролю якості продовольчої сировини та
товарів під час їх надходження до закладу з метою своєчасного виявлення
невідповідностей установленим вимогам; моніторинг технологічних процесів
приготування страв для перевірки дотримання рецептур, технологічних
режимів і стандартів якості; проведення оцінювання готової продукції перед
її подачею споживачам з урахуванням органолептичних характеристик,
зовнішнього вигляду та температури подачі; перевірку якості ресторанного
обслуговування, включаючи оцінювання взаємодії персоналу з відвідувачами
та дотримання стандартів сервісу; накопичення, систематизацію й аналіз
інформації про результати контрольних заходів для виявлення проблемних
аспектів, тенденцій і резервів удосконалення діяльності; проведення
внутрішніх аудитів функціонування системи управління якістю з метою
визначення її результативності та відповідності встановленим стандартам.
1.3 Методика оцінки ефективності організації технологічного циклу
товароруху в закладах ресторанного господарства
Методика оцінки ефективності технологічного циклу товароруху в
закладах ресторанного господарства включає кілька ключових етапів і
критеріїв. Перелік основних компоненти, які можуть бути використані для
такої оцінки:
– збір даних;
– оцінка технологічних процесів;
– визначення вузьких місць;
– звіт і рекомендації;
18
– визначення цілей та завдань;
– вибір релевантних KPI;
– збір та обробка даних для KPI;
– візуалізація KPI;
– визначення обсягу та цілей моделювання;
– збір і аналіз даних;
– створення моделі процесів;
– аналіз та оптимізація моделі;
– впровадження оптимізованої моделі;
– оцінка потреб та вибір системи;
– планування впровадження;
– підготовка до впровадження;
– налаштування системи;
– тестування системи;
– навчання персоналу;
– запуск системи;
– комунікація та обмін інформацією.
Збір необхідної інформації доцільно розпочинати з аналізу
документаційного забезпечення діяльності закладу, що передбачає
опрацювання внутрішньої документації, зокрема технологічних карт,
виробничих інструкцій, звітів щодо руху товарних запасів та матеріалів
інвентаризації. Окрему увагу слід приділити вивченню договірної
документації, укладеної з постачальниками й логістичними партнерами, для
визначення умов закупівлі, постачання та транспортування товарної
продукції.
Наступним етапом є безпосереднє спостереження за технологічними
процесами, яке здійснюється шляхом вивчення фактичної організації роботи
основних функціональних зон закладу, включаючи кухню, складські
приміщення та зону обслуговування відвідувачів. У процесі спостереження
фіксується тривалість виконання окремих операцій, що дає змогу визначити
19
рівень їх організаційної ефективності, встановити наявність часових
затримок і виявити проблеми, які виникають під час переміщення товарів та
обслуговування споживачів.
Важливим інструментом отримання додаткової інформації є
проведення опитування та інтерв'ювання персоналу. Цей метод передбачає
залучення працівників, безпосередньо відповідальних за окремі етапи
технологічного циклу, зокрема шеф-кухарів, працівників складського
господарства та обслуговуючого персоналу. У ході спілкування
визначаються основні труднощі, з якими стикаються працівники під час
виконання своїх обов'язків, з'ясовуються їхні оцінки існуючої організації
роботи та збираються пропозиції щодо вдосконалення відповідних процесів.
Такий підхід дає можливість виявити неочевидні недоліки функціонування
закладу й отримати практично орієнтовані ідеї щодо підвищення
ефективності його діяльності.
Оцінювання технологічних процесів товароруху розпочинається з
побудови детальної схеми послідовності відповідних операцій, яка
відображає всі етапи переміщення продукції – від її надходження до закладу
до кінцевої реалізації споживачеві. На основі сформованої схеми
визначаються ключові ділянки технологічного циклу, які характеризуються
підвищеним навантаженням або потенційним ризиком виникнення
організаційних і технологічних ускладнень. Наступним кроком є
дослідження продуктивності процесів, що передбачає визначення тривалості
виконання кожної операції, починаючи з приймання товарів і завершуючи
видачею готової продукції клієнтам, а також оцінювання результативності
праці персоналу.
Дослідження ефективності використання ресурсного забезпечення
передбачає визначення та аналіз витрат, пов'язаних із виконанням кожного
етапу технологічного циклу товароруху. Зокрема, досліджуються витрати на
зберігання, транспортування та обробку товарної продукції, а також
визначається раціональність використання матеріально-технічної бази
20
закладу. Важливою складовою цього напряму є оцінювання функціонального
стану наявного обладнання, встановлення ступеня його фізичного зношення
та визначення необхідності проведення технічного оновлення або
модернізації.
Аналіз показників якості охоплює оцінювання відповідності продукції
встановленим вимогам на всіх етапах її переміщення та технологічної
обробки, а також визначення рівня втрат і частки бракованих товарів або
готових страв. Водночас важливим джерелом інформації виступає зворотний
зв'язок від споживачів, який формується на основі аналізу отриманих
відгуків, скарг і пропозицій щодо якості продукції та рівня обслуговування.
Комплексне дослідження зазначених показників дає змогу встановити
основні чинники, що впливають на якість кінцевого ресторанного продукту.
Виявлення проблемних ділянок технологічного циклу товароруху
передбачає ідентифікацію операцій та функціональних зон, у межах яких
найчастіше виникають затримки, надмірні витрати ресурсів, втрати продукції
або інші організаційні недоліки. До таких ділянок можуть належати процеси
приймання товарів, їх складського розміщення та зберігання, первинної й
кулінарної обробки, приготування та подачі готових страв. Після визначення
найбільш проблемних етапів здійснюється поглиблене дослідження причин
виникнення відповідних відхилень, що дозволяє встановити їхній
взаємозв'язок з особливостями організації виробничої та обслуговуючої
діяльності закладу.
Подальшим завданням є визначення впливу виявлених проблемних
ділянок на загальну результативність діяльності закладу ресторанного
господарства. Для цього досліджується, яким чином наявні недоліки
позначаються на величині операційних витрат, якості продукції та тривалості
виконання технологічних операцій. Наприклад, затримки під час
приготування замовлень можуть спричиняти порушення оптимальних умов
подачі страв, зниження задоволеності відвідувачів і втрату потенційних
клієнтів через надмірний час очікування. Оцінювання таких наслідків дає
21
змогу визначити пріоритетність проблемних зон і зосередити увагу на тих
напрямах, удосконалення яких матиме найбільший позитивний вплив на
функціонування підприємства.
За результатами проведеного дослідження формується аналітичний звіт
про поточний стан технологічного циклу товароруху в закладі ресторанного
господарства. У ньому систематизуються отримані первинні дані,
відображаються результати оцінювання окремих технологічних операцій,
визначаються основні проблеми та узагальнюються висновки щодо
ефективності організації відповідних процесів. Для забезпечення наочності й
полегшення інтерпретації результатів доцільно використовувати графічні
матеріали, діаграми та аналітичні таблиці, які відображають ключові
показники й виявлені тенденції.
На основі сформованого звіту здійснюється розроблення практичних
рекомендацій щодо вдосконалення технологічного циклу товароруху.
Запропоновані заходи можуть бути спрямовані на раціоналізацію
використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, оптимізацію
організації постачання та складського господарства, запровадження сучасних
технологічних рішень, а також удосконалення розподілу функціональних
обов'язків і послідовності виконання операцій. При цьому рекомендації
мають ґрунтуватися на результатах проведеного аналізу, враховувати
специфіку діяльності конкретного закладу, бути економічно обґрунтованими,
реалістичними та придатними для практичного впровадження.
Таким чином, комплексне дослідження технологічного циклу
товароруху забезпечує можливість сформувати цілісне уявлення про
особливості його організації в закладах ресторанного господарства, оцінити
результативність окремих операцій, встановити наявні недоліки та визначити
основні напрями їх усунення. Отримані результати створюють аналітичне
підґрунтя для розроблення обґрунтованих управлінських рішень,
спрямованих на оптимізацію товароруху, скорочення непродуктивних витрат
22
і підвищення загальної ефективності функціонування закладу ресторанного
господарства.
Визначення ключових показників ефективності (англ. key performance
indicators, KPI) [2] є важливим кроком в оцінці та оптимізації технологічного
циклу товароруху в закладах ресторанного господарства. KPI допомагають
виміряти ефективність, виявити проблемні зони та відстежувати прогрес.
Детальний опис процесу KPI представлено наступним чином:
Після аналізу поточного стану та розробки рекомендацій, важливо
встановити стратегічні цілі для покращення ефективності технологічного
циклу товароруху в закладах ресторанного господарства. Ці цілі можуть
включати підвищення продуктивності, зниження витрат, підвищення якості
обслуговування та оптимізацію запасів.
Для досягнення цих стратегічних цілей необхідно визначити конкретні
завдання. Наприклад, для підвищення продуктивності можуть бути
встановлені завдання зі скорочення часу обробки замовлень та мінімізації
втрат товарів. Для зниження витрат – завдання з поліпшення точності
інвентаризації. Для підвищення якості обслуговування – завдання з
підвищення задоволеності клієнтів. Кожне завдання повинно бути
конкретним, мірним, досяжним, релевантним та визначеним за часом
(SMART (мнемонічна абревіатура, компоненти якої є критеріями постановки
завдань, наприклад у проєктному управлінні, менеджменті та персональному
розвитку. Вперше ця абревіатура згадується в листопаді 1981 р. в публікації
Джорджа Дорана (англ. George T. Doran) в журналі Management Review. і
утворена вона зі слів англ. specific, measurable, assignable, realistic, time -
related – конкретна, вимірювана, має виконавця, реалістична, обмежена в
часі. Вважається, що відповідність завдань наведеним критеріям значно
збільшує ймовірність їх виконання та досягнення загальної мети).
Продуктивність оцінюється за двома основними показниками: часом
циклу, який вимірює час від отримання замовлення до його виконання, і
23
швидкістю обробки замовлень, яка визначається кількістю замовлень,
оброблених за певний період.
Ефективність використання ресурсів визначається витратами на
одиницю продукції, що обчислюється як загальні витрати, поділені на
кількість вироблених одиниць, і рентабельністю, яка відображає відношення
прибутку до витрат.
Якість вимірюється рівнем дефектів, який вказує на кількість
дефектних товарів на 100 одиниць продукції, і відсотком повернень, що
відображає кількість повернених товарів як відсоток від загального обсягу
продажів.
Управління запасами оцінюється за оборотністю запасів, що є
відношенням вартості проданих товарів до середнього рівня запасів, і рівнем
запасів, який визначає середній обсяг запасів за певний період.
Задоволеність клієнтів вимірюється за індексом задоволеності клієнтів,
який є результатом опитувань клієнтів щодо їх задоволеності, і часом
відгуку, який вказує на час, потрібний для відповіді на запити клієнтів.
Для збору даних про ефективність технологічного циклу товароруху в
закладах ресторанного господарства можна використовувати різноманітні
джерела. Одним із таких джерел є системи управління, такі як ERP-системи,
системи управління складом (WMS) та POS-системи , які автоматично
збирають дані про рух товарів та обсяги продажів. Також важливим
джерелом є опитування та відгуки клієнтів та співробітників, які можуть
надати цінну інформацію про якість обслуговування та проблеми, з якими
вони стикаються.
Методологія збору даних може включати автоматичний збір даних за
допомогою ІТ-систем, який дозволяє збирати дані в реальному часі без
втручання людини. Також може бути використаний ручний збір даних через
проведення опитувань та інтерв'ю з персоналом та клієнтами.
Для аналізу зібраних даних можна використовувати різні статистичні
методи, такі як аналіз варіації, кореляційний аналіз та аналіз регресії.
24
Важливо виявити тренди, аномалії та кореляції між різними показниками,
щоб зробити висновки та рекомендації щодо покращення ефективності
технологічного циклу товароруху в закладах ресторанного господарства.
Для ефективного моніторингу та вдосконалення ключових показників
ефективності (KPI) можна використовувати різноманітні інструменти та
стратегії.
Створення дашбордів та звітів дозволяє візуалізувати ключові
показники в реальному часі для зручного моніторингу. Регулярні звіти з
детальним аналізом KPI надають керівництву повну картину ефективності
технологічного циклу товароруху.
Інтерактивні інструменти можуть бути використані для аналізу даних
та моделювання сценаріїв, що дозволяє виявляти тенденції та прогнозувати
результати за різних умов.
Постійний моніторинг KPI передбачає регулярне відстеження
показників для виявлення змін та відхилень. Використання систем сповіщень
дозволяє оперативно реагувати на критичні відхилення.
Оцінка та коригування KPI включає аналіз досягнутих результатів
порівняно з встановленими цілями та внесення коректив у процеси та
показники на основі аналізу результатів.
Цикл PDCA (Plan-Do-Check-Act) використовується для постійного
вдосконалення KPI через циклічний процес планування, виконання,
перевірки та дій. Ця стратегія дозволяє постійно підвищувати ефективність
та вдосконалювати процеси в закладах ресторанного господарства.
Моделювання технологічного циклу товароруху в закладах
ресторанного господарства допомагає візуалізувати та оптимізувати всі
процеси, пов'язані з рухом товарів. Це включає прийом, зберігання, обробку
та доставку товарів до кінцевого споживача.
Для моделювання технологічного циклу товароруху в закладах
ресторанного господарства необхідно визначити обсяг та цілі моделювання.
25
Визначення обсягу моделювання включає ідентифікацію всіх етапів
товароруху, які будуть враховані в моделі, від прийому товарів до їх
доставки клієнтам. Також важливо визначити підрозділи та процеси, що
входять у модель, такі як склади, кухня, сервісна зона та інші.
Визначення цілей моделювання передбачає встановлення конкретних
цілей, які необхідно досягти через оптимізацію технологічного циклу
товароруху. Ці цілі можуть включати оптимізацію часу обробки замовлень,
зниження витрат на зберігання та транспортування, підвищення точності та
зниження втрат, а також покращення якості обслуговування клієнтів.
Збір даних передбачає отримання інформації про поточні процеси,
включаючи час, витрати, обсяг робіт та використання ресурсів. Для цього
можна використовувати внутрішні звіти, дані з систем управління запасами
(WMS) та результати опитувань персоналу.
Аналіз даних включає оцінку зібраних інформації для визначення
поточного стану процесів. Це допомагає виявити вузькі місця та основні
проблеми у поточних процесах, які можна покращити через оптимізацію
технологічного циклу товароруху.
Вибір інструментів для моделювання включає використання
спеціалізованого програмного забезпечення, яке дозволяє моделювати бізнес-
процеси. Наприклад, можна використовувати програмне забезпечення, таке
як AnyLogic, FlexSim, Simul8, в залежності від складності та специфіки
процесів у конкретному закладі ресторанного господарства.
Створення карти процесів передбачає візуалізацію всіх етапів
товароруху у вигляді діаграми або блок-схеми. На цій карті потрібно
відобразити всі ключові елементи, такі як прийом товарів, зберігання,
обробка, приготування та доставка.
Визначення змінних і параметрів моделі передбачає визначення
основних змінних, таких як час виконання операцій, витрати, обсяги запасів
та ресурси. Також необхідно встановити параметри для кожної операції на
26
основі зібраних даних, що дозволить точно відтворити реальні умови
товароруху у моделі.
Після підготовки моделі технологічного циклу товароруху в закладах
ресторанного господарства необхідно провести симуляцію процесів для
аналізу поточного стану та виявлення вузьких місць і проблемних етапів, де
можуть виникати затримки або перевитрати ресурсів.
Оцінка результатів симуляції передбачає аналіз отриманих даних для
визначення ефективності поточних процесів. Важливо порівняти результати
симуляції з цілями та ключовими показниками ефективності (KPI), щоб
визначити, наскільки поточні процеси відповідають вимогам.
Оптимізація процесів включає розробку та впровадження змін для
покращення ефективності. Це може включати реорганізацію складу,
оптимізацію маршрутів доставки, впровадження автоматизації та інші
заходи. Після внесення змін необхідно провести повторні симуляції для
оцінки впливу цих змін на ефективність технологічного циклу товароруху.
Після розробки та впровадження змін у технологічний цикл товароруху
в закладах ресторанного господарства, необхідно здійснити кілька кроків для
забезпечення успішної і ефективної реалізації:
Реалізація змін передбачає впровадження запропонованих змін у
реальні процеси товароруху. Крім того, необхідно забезпечити навчання
персоналу щодо нових процесів та технологій, щоб забезпечити їх правильну
і ефективну імплементацію.
Моніторинг і контроль означає встановлення системи моніторингу для
постійного відстеження ефективності оптимізованих процесів. Для цього
можуть використовуватися дашборди та звіти для контролю ключових
показників ефективності (KPI) та виявлення відхилень від норми.
Оцінка результатів передбачає регулярний аналіз отриманих
результатів після впровадження змін. На основі цього аналізу можуть
вноситися коригування в процеси з метою досягнення постійного
вдосконалення технологічного циклу товароруху.
27
Моделювання технологічного циклу товароруху допомагає закладам
ресторанного господарства ефективно керувати своїми ресурсами,
підвищувати якість обслуговування та забезпечувати економічну
ефективність.
Впровадження системи обліку і контролю у закладах ресторанного
господарства є ключовим етапом для забезпечення ефективного управління
товарорухом, мінімізації втрат та підвищення загальної ефективності.
Детальний опис цього процесу:
– оцінка потреб. Це важливий етап, де визначається, що саме потрібно
системі. Це включає в себе аналіз функціональних і нефункціональних вимог,
визначення користувацьких сценаріїв та інших аспектів, які впливають на
роботу системи;
– вибір системи. Тут важливо врахувати різні аспекти, такі як технічні
можливості, вартість впровадження та підтримки, сумісність з існуючими
системами, масштабованість, безпека та інші фактори. Вибір системи
повинен бути зроблений на основі ретельного аналізу і з урахуванням потреб
бізнесу чи організації;
– планування впровадження системи – це комплексний процес, що
включає в себе розробку стратегії, визначення кроків впровадження, аналіз
ризиків та визначення ресурсів, необхідних для успішної реалізації.
Починається планування зі збору вихідної інформації про систему та її
потреби, визначення цілей впровадження та ключових етапів реалізації. Далі
необхідно розробити чіткий графік впровадження, розподіливши завдання
між командою та визначивши терміни виконання;
– врахування ресурсів, необхідних для впровадження, такі як фінансові,
людські та матеріальні ресурси. Крім того, варто розробити стратегію
залучення персоналу, тренінги та інші заходи для забезпечення успішного
прийняття системи користувачами;
28
– аналіз ризиків та розробка плану їх управління. Це дозволяє
попередити можливі проблеми та забезпечити ефективне вирішення
непередбачених ситуацій.
Узагальнюючи, планування впровадження системи – це комплексний
процес, що вимагає ретельного аналізу, координації та управління різними
аспектами проекту для досягнення успішного впровадження та досягнення
поставлених цілей.
Перед впровадженням системи необхідно провести ряд підготовчих
заходів для забезпечення успішності процесу. Це включає в себе збір та
аналіз вихідної інформації про систему та її потреби, визначення ролей та
відповідальностей у команді впровадження, розробку документації,
необхідної для користувачів, планування тренінгів та навчання персоналу.
Також важливо забезпечити необхідні ресурси для впровадження,
включаючи фінансові, людські та матеріальні ресурси. Це може включати в
себе розробку бюджету, найм нового персоналу або навіть зміну структури
організації для підтримки нової системи.
Крім того, важливо планувати комунікаційну стратегію, яка
включатиме в себе сповіщення користувачів про впровадження, надання їм
інформації про нову систему та підтримку під час переходу.
Наприкінці підготовки до впровадження варто провести остаточну
перевірку готовності всіх елементів, а також розробити план тестування
системи перед її повним впровадженням.
Після підготовки до впровадження системи необхідно провести
налаштування самої системи. Це включає в себе інсталяцію програмного
забезпечення на необхідні комп'ютери або сервери, конфігурування системи
відповідно до вимог бізнесу, налаштування доступу для користувачів та
розробку інтеграцій з існуючими системами, якщо це необхідно.
Під час налаштування важливо враховувати різні аспекти, такі як
безпека, швидкодія, масштабованість та інші. Також можуть здійснюватися
29
додаткові налаштування, що враховують специфіку конкретної організації
або бізнес-процесів.
Після завершення налаштування варто провести тестування системи
для переконання у правильності її роботи та відповідності вимогам бізнесу.
Проведення тестових запусків включає в себе проведення тестових
сценаріїв для перевірки роботи системи та виявлення помилок та недоліків.
Це може включати в себе різні сценарії використання системи, щоб
переконатися, що вона працює правильно та відповідає вимогам. Під час
проведення тестів важливо виявити всі можливі помилки та недоліки, щоб їх
виправити перед впровадженням системи.
Залучення кінцевих користувачів включає в себе проведення
тестування за участю реальних користувачів системи, таких як складські
працівники, адміністратори або кухарі, залежно від специфіки системи. Це
дозволяє отримати відгуки та зауваження від користувачів, що може
допомогти вдосконалити налаштування системи та забезпечити її
відповідність потребам користувачів.
Розробка програми навчання включає в себе створення детальних
інструкцій та посібників користувача, а також підготовку навчальних
матеріалів, таких як відеоуроки та презентації. Це допомагає користувачам
краще розуміти, як працювати з новою системою, і зменшує ймовірність
помилок під час впровадження.
Проведення тренінгів включає в себе організацію тренінгів для всіх
користувачів системи та проведення практичних занять для забезпечення
розуміння і вміння працювати з новою системою. Це дозволяє користувачам
отримати практичні навички та впевненіше використовувати систему у своїй
роботі.
Після запуску системи необхідно забезпечити технічну підтримку для
оперативного вирішення будь-яких проблем, що виникають. Також важливо
постійно збирати зворотний зв'язок від користувачів для подальшого
30
вдосконалення системи та відповідно до цього аналізувати та впроваджувати
відповідні зміни.
Методологія Lean використовується для оптимізації процесів та
зменшення втрат шляхом впровадження принципів Just-In-Time (JIT), 5S,
Kaizen та інших інструментів Lean. Вона спрямована на ефективне
використання ресурсів та мінімізацію витрат, що дозволяє підвищити
продуктивність та якість продукції або послуг.
Six Sigma використовується для підвищення якості та зниження
кількості дефектів у виробничих процесах. Вона базується на методології
DMAIC (Define, Measure, Analyze, Improve, Control), яка дозволяє
систематично вдосконалювати процеси шляхом ідентифікації, аналізу та
виправлення проблем.
Total Quality Management (TQM) орієнтована на досягнення високого
рівня якості в усіх аспектах бізнесу за допомогою впровадження принципів
загального управління якістю та залучення всіх працівників до процесу
вдосконалення якості [6].
Value Stream Mapping (VSM) використовується для аналізу поточного
стану процесів та розробки планів вдосконалення через створення карт
потоків цінностей.
Використання технологій включає автоматизацію процесів за
допомогою впровадження автоматизованих систем та використання
програмного забезпечення для управління запасами, обліку та контролю.
Аналітика та звітність використовуються для аналізу даних та прийняття
рішень на основі них.
Внутрішня комунікація включає в себе всі процеси обміну інформацією
всередині організації, спрямовані на забезпечення ефективної взаємодії між
усіма рівнями та підрозділами. Це охоплює як формальні засоби комунікації,
такі як офіційні листи, зустрічі та брифінги, так і неформальні, такі як
відвідування робочих місць, відкриті форуми та спільні заходи. Головною
31
метою внутрішньої комунікації є забезпечення чіткого розуміння між
колегами, сприяння вирішенню проблем та покращенню робочих процесів.
Обмін кращими практиками передбачає обмін інформацією про
успішні проекти та методи вдосконалення між різними підрозділами та
співробітниками. Це може включати в себе проведення регулярних семінарів,
тренінгів або воркшопів, де працівники можуть ділитися своїм досвідом та
набутими знаннями. Також важливою є створення спеціальних внутрішніх
порталів або баз даних, де зберігаються та поширюються кращі практики, що
дозволяє всім працівникам мати доступ до актуальної та корисної інформації
для своєї діяльності.
Крім того, важливою складовою ефективної внутрішньої комунікації є
створення сприятливого середовища для відкритого обміну інформацією. Це
означає, що керівництво повинно створити умови, за яких співробітники
будуть відчувати себе комфортно, щоб ділитися своїми думками, ідеями та
конструктивною критикою. Такий підхід сприяє покращенню робочих
процесів, а також створює відчуття єдності та спільної мети серед всіх
працівників.
Щодо обміну кращими практиками, важливою є систематичність та
структурованість цього процесу. Потрібно створити механізми для збору,
аналізу та поширення інформації про успішні практики. Наприклад, можна
використовувати систему звітів про проекти, де кожен підрозділ або
співробітник зможе ділитися своїми досягненнями та навчальними історіями.
Також важливо стимулювати працівників до активної участі в обміні
кращими практиками, наприклад, шляхом встановлення системи винагород
та визнання за внесок у вдосконалення робочих процесів.
32
Розділ 2 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЦИКЛУ
ТОВАРОРУХУ У ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОМУ КОМПЛЕКСІ «Cherkasy
Palace»
2.1 Організаційно-економічна характеристика готельно-ресторанного
комплексу «Cherkasy Palace»
Під управлінням підприємствами готельного господарства розуміють
різноманітні способи упорядкованого впливу на господарські одиниці з
метою розвитку й удосконалення виробничих, торговельно-технологічних
процесів виготовлення і реалізації (надання) послуг за мінімальних витрат
праці та коштів. Управління підприємствами готельного господарства є
досить складною роботою, що вимагає від керівника ухвалень рішень з
метою ефективної реалізації цілей і завдань [44].
Механізм управління підприємствами готельного господарства
формується під впливом загальних особливостей і закономірностей розвитку
ринкової економіки. Разом з тим, цей механізм визначається такими
особливостями діяльності підприємств, як переважанням малих і середніх
підприємств у структурі галузі та швидкості обертання капіталу; чутливості
до ринкової інфраструктури; індивідуальності і нестандартності технологій
виробництва послуг; динамічності організаційних форм і структурі
управління.
Чотиризірковий готель «Cherkasy Palace» розташований в центральній
частині міста Черкаси, поряд з торговою, діловою та історичними частинами
міста. У розпорядженні гостей одно та двокімнатні номери, ресторан
«Cherkasy Palace», безкоштовна стоянка, доступ до мережі Wi-Fi. В даному
комплексі встановлена центральна система кондиціонування і вентиляційна
система. Готель «Cherkasy Palace» надає послуги конференц-залу, банкетного
залу (до 200 чоловік) і камінного залу (30 чоловік), та є прекрасним
33
варіантом для проведення переговорів. Ресторан «Cherkasy Palace» – перший
в місті ресторан континентальної кухні, в якому є можливість проводити
комплексні обіди, вечері, банкети та фуршети, а також організувати різного
роду свята. В ресторані гостям запропонують страви сучасної української та
європейської кухні. Також при готелі функціонує лобі-бар з терасою.
Відстань до залізничного вокзалу –2,5 км, автостанції – 6,1 км.
Готель «Cherkasy Palace» з терасою розташований за 2 км від центру
Черкас.
Номерний фонд складає 79 номерів готелю. Всі номери виконані в
сучасному дизайні та оснащені телевізором, телефоном, феном, сейфом, міні-
баром, необхідними засобами гігієни, рушниками, тощо.
Готель має свою власну організаційну структуру, яка забезпечує його
діяльність. Вона складається з ряду таких факторів, як:
– призначення;
– місцезнаходження;
– категорії споживачів;
– форми власності тощо.
Всі приміщення готелю «Cherkasy Palace» можна розділити на чотири
основні групи: житлові, адміністративні, обслуговуючі, підсобні.
До першої групи відносяться номери всіх категорій, а також побутові
приміщення, що безпосередньо зв’язані з ними.
До другої групи – вестибюль і прилеглі до нього приміщення та
комунікації, контора дирекції і інші адміністративні приміщення.
До третьої групи входять приміщення загального призначення і
користування (конференц-зал, бенкетний зал, камінний зал, вітальні), а також
приміщення підприємства, що надають послуги (ресторан, лобі-бар з
терасою).
До четвертої групи відносяться господарські і складські приміщення
(білизняні і пральні, кладови, склади, машинні відділення, бойлерна та ін.).
Організаційна складність готелю заключається в тому, що
34
проживаючий на поверсі не повинен бачити роботу обслуговуючого
персоналу, а тільки користуватися результатами цієї роботи. Але персонал
готелю добре виконує свої обов’язки і відміно з цим справляється.
Основну частину готелю займає група житлових приміщень (номерів),
а також безпосередньо зв’язані з ними допоміжні і службові приміщення.
До допоміжних приміщень житлової групи готелю відносяться
коридори, поверхові холи і вітальні.
В готелі «Cherkasy Palace» існує два функціональні зв’язки: одинарний
і зворотній.
Одинарні зв’язки існують між приміщеннями, які не зв’язані між
собою, а зворотні – між приміщеннями, які зв’язані між собою.
Характеристика готельних номерів наведена в таблиці 2.1
Таблиця 2.1 – Характеристика номерів готелю «Cherkasy Palace»
Площа Вартість
Кількість Забезпеченість
Тип номеру номеру, проживання,
номерів ліжками
м² грн/добу
2 окремі або 1
«Стандарт» (39) 21 1190
двоспальне
«Стандарт для гостей з
1 23 1 двоспальне 1190
обмеженими можливостями»
«Стандарт VIP» 2 33 та 44 1 двоспальне 1520
2 окремі або 1
«Напівлюкс» (32) 33 1290
двоспальне
«Люкс» 2 66 та 68 1 двоспальне 1750
«Апартаменти» 2 67 та 87 1 двоспальне 2300
«Апартаменти Vip» 1 85 1 двоспальне 2800
00
Організаційна структура готелю «Cherkasy Palace» зображена на
рисунку 2.1.
Організація обслуговування в готелі «Cherkasy Palace» спрямовується
35
на максимальне задоволення потреб клієнтів і є чітко структурованою.
Генеральний директор
Служба
Адміністративноу управління Служба Відділ Інженерні
пралінська служба номерним харчуванням маркетингу служби
фондом
Головний Адміністратор Адміністратор Рекламний Головний
бухгалтер готелю ресторану відділ інженер
Касир Відділ прийому Шеф-кухар Комерційне Відділ
та розміщення відділення поточного
Кухарі ремонту
Керівник служби
персоналом Відділ покоївок
Відділ
Офіціанти
благоустрою
Інспектор території
протипожежної Сервісний
Сервісний
безпеки відділ
відділ
Юрист Відділ безпеки
Рисунок 2.1 – Організаційна структура управління готелю «Cherkasy Palace»
Організація обслуговування в готелі «Cherkasy Palace» спрямовується
на максимальне задоволення потреб клієнтів і є чітко структурованою.
Виробничий персонал набирається в залежності від кількості і якості
наданих послуг. Для кожної посади розробляють функції, обов'язки, права і
відповідальність, які оформляються у виді посадових інструкцій [48].
Адміністративно-управлінська служба відповідає за організацію
управління всіма службами готелю, вирішує фінансові питання, питання
кадрового забезпечення, займається створенням відповідних умов праці для
персоналу готелю, контролює дотримання відповідних норм і правил з
охорони праці, протипожежної та екологічної безпеки. До складу цієї служби
входять: секретар, фінансова служба, кадрова служба, інспектори з
протипожежної безпеки та техніки безпеки.
36
Адміністративно-управлінська служба відповідає за організацію
управління всіма службами готелю, вирішує фінансові питання, питання
кадрового забезпечення, займається створенням відповідних умов праці для
персоналу готелю, контролює дотримання відповідних норм і правил з
охорони праці, протипожежної та екологічної безпеки. До складу цієї служби
входять: секретар, фінансова служба, кадрова служба, інспектори з
протипожежної безпеки та техніки безпеки.
Служба організації харчування «Cherkasy Palace» забезпечує
обслуговування гостей у ресторані, барі та конферанс-залах готелю, вирішує
питання з організації та обслуговування банкетів, презентацій, конференцій
тощо.
В «Cherkasy Palace» спрощена організація та план функціонування.
Підприємство веде бухгалтерський облік усіх видів діяльності у
встановленому законодавством порядку, контролює виробничий та
виробничий процес виробництва, веде господарський облік та статистичну
звітність.
Для повної характеристики економічного стану підприємства
проводимо аналіз фінансових показників «Cherkasy Palace» 2020–2022 рр.
згідно з даними Баланс – форма 1 та Звіт про фінансові результати – форма 2.
Комерційна служба готелю займається питаннями оперативного і
стратегічного планування, аналізує результати господарської і фінансової
діяльності.
Комерційна служба готелю займається питаннями оперативного і
стратегічного планування, аналізує результати господарської і фінансової
діяльності [49].
Інженерні (технічні) служби «Cherkasy Palace» створюють умови для
функціонування систем кондиціонування, теплопостачання, санітарно-
технічного обладнання, електротехнічних засобів, служб ремонту і служба
поточного ремонту, служба благоустрою території.
Аналіз фінансово-економічної діяльності вивчає взаємодію
37
управлінських, технічних та економічних процесів на економічні результати
діяльності підприємства, дає можливість зробити оцінку ефективності і
раціональності використання сировинних, трудових, фінансових та інших
ресурсів підприємства, виявити резерви виробництва, підготувати аналітичну
базу щодо прийнятих управлінських рішень. Аналіз виходить з наявною в
підприємства плановою, звітною та іншою документацією.
Фінансовий аналіз – це засіб оцінки і прогнозування фінансового стану
підприємства на основі даних «Балансу» та «Звітності про фінансові
результати». В них показані основні фінансові показники готелю «Cherkasy
Palace», з використанням системи абсолютних і відносних показників,
традиційних методів аналізу. Методика фінансового аналізу полягає у
порівнянні отриманих коефіцієнтів з нормативами та у динаміці.
Основні фінансові показники господарської діяльності готелю
«Cherkasy Palace» представлені у табл. 2.2.
Таблиця 2.2 – Основні показники фінансово-господарської діяльності
готельно-ресторанного комплексу «Cherkasy Palace» за 2020–2022 рр
Абсолютне відхилення Динаміка, %
Показник 2023 2024 2025
24-23 25-24 25-23 24-23 25-24 25-23
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Дохід (виручка)
від реалізація
продукції
1818,36 2286,06 3265,80 467,70 -3733,46 1447,44 25,72 -163,31 79,60
(товарів, робіт,
послуг), (тис.
грн.)
Податок на
додану вартість
303,06 381,01 544,30 77,95 -622,25 241,24 25,72 -163,32 79,60
(ПДВ), (тис.
грн.)
Чистий дохід
(виручка) від
1515,30 1905,05 2721,50 389,75 -3111,25 1206,20 25,72 -163,32 79,60
реалізації
продукції
Собівартість
реалізованої
1053,40 1435,35 2050,50 381,95 -2432,45 997,10 36,26 -169,47 94,66
продукції, (тис.
грн.)
38
Продовження таблиці 2.2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Чисельність
працівників, 18,00 18,00 24,00 0,00 -24,00 6,00 0,00 -133,33 33,33
(осіб)
Продуктивність
101,02 127,00 136,08 25,98 -161,98 35,06 25,72 -127,54 34,70
праці
Основні фонди 1562,00 1562,00 1562,00 0,00 -1562,00 0,00 0,00 -100,00 0,00
Фондовіддача,
1,16 1,46 2,09 0,30 -2,39 0,93 25,72 -163,54 79,60
%
Фондоємність,
0,86 0,68 0,48 -0,18 -0,29 -0,38 -20,46 -42,92 -44,32
%
Власні джерела,
56,20 80,08 114,40 23,88 -138,28 58,20 42,49 -172,68 103,56
(тис. грн.)
Залучені кошти,
1506,40 1074,08 1534,40 -432,32 -1102,08 28,00 -28,70 -102,61 1,86
(тис. грн.)
Прибуток від
реалізації, (тис. 61,90 49,70 71,00 -12,20 -58,80 9,10 -19,71 -118,31 14,70
грн..)
Податок на
11,10 8,96 12,80 -2,14 -10,66 1,70 -19,28 -118,97 15,32
прибуток, 18%
Чистий
50,80 40,74 58,20 -10,06 -48,14 7,40 -19,80 -118,16 14,57
прибуток
Рентабельність,
3,40 2,17 2,17 -1,23 -1,07 -1,23 -36,14 -49,40 -36,14
%
Аналіз показників діяльності підприємства за 2023–2025 рр. свідчить
про позитивну динаміку його розвитку, що проявляється у зростанні доходу
від реалізації продукції з 1818,36 тис. грн до 3265,80 тис. грн, а також
збільшенні чистого доходу та собівартості реалізованої продукції. У 2025 р.
порівняно з попереднім роком чисельність працівників зросла на 6 осіб, а
продуктивність праці досягла 136,08 тис. грн. Водночас спостерігається
збільшення власних і залучених фінансових ресурсів, а чистий прибуток зріс
до 58,20 тис. грн після скорочення у 2024 р. Разом із тим рентабельність
підприємства знизилася з 3,40 % у 2023 р. до 2,17 % у 2024–2025 рр., що
свідчить про необхідність підвищення ефективності використання ресурсів,
оптимізації витрат і вдосконалення управління фінансово-господарською
діяльністю.
39
2.2 Аналіз організації технологічного циклу товароруху у ресторані
ГРК «Cherkasy Palace»
Аналіз організації технологічного циклу товароруху у ресторані є
ключовим елементом для забезпечення ефективної роботи закладу та
задоволення потреб клієнтів. Технологічний цикл товароруху включає в себе
всі процеси, пов'язані з отриманням, зберіганням, підготовкою,
приготуванням, обслуговуванням та утилізацією товарів і сировини. Саме
тому цей процес є надважливим в межах роботи готельно-ресторанного
комплексу «Cherkasy Palace» . Технологічний цикл товароруху в ресторані
ГРК «Cherkasy Palace» показано на рисунку 2.2.
Отримання товарів
Зберігання товарів
Підготовка продуктів
Утилізація
Приготування страв відходів/прострочених
продуктів
Обслуговування клієнтів
Рисунок 2.2 – Організація технологічного циклу товароруху в межах
ресторану ГРК «Cherkasy Palace»
Технологічний цикл товароруху в ресторані ГРК «Cherkasy Palace»
охоплює шість основних взаємопов'язаних етапів, кожен із яких відіграє
важливу роль у забезпеченні безперервності виробничого процесу, якості
ресторанної продукції та належного рівня обслуговування відвідувачів.
– надходження та приймання товарів.
40
Ресторан «Cherkasy Palace» співпрацює з декількома перевіреними
постачальниками, які забезпечують регулярне постачання свіжої
продовольчої продукції. Під час надходження товарів відповідальні
працівники здійснюють перевірку їхньої якості та фактичної кількості,
порівнюють дані супровідних накладних із реально отриманою продукцією
та оформлюють відповідну документацію. Застосування сучасних підходів до
управління постачанням сприяє зниженню ймовірності виникнення
товарного дефіциту або накопичення надлишкових запасів.
Під час вибору контрагентів ресторан керується низкою критеріїв, які
визначають надійність і доцільність подальшої співпраці. До основних із них
належать ділова репутація та стабільність постачальника на ринку,
відповідність продукції встановленим вимогам якості й наявність підтвердної
документації, своєчасність виконання замовлень, прийнятний рівень
закупівельних цін, а також здатність оперативно реагувати на
непередбачувані обставини та вирішувати проблемні питання.
Формування замовлень здійснюється менеджером закладу з
урахуванням наявних залишків продовольчих товарів, прогнозованих обсягів
реалізації та актуального меню ресторану. Водночас у закладі відсутнє
спеціалізоване програмне забезпечення, яке б автоматизувало формування
закупівельних заявок на підставі інформації про фактичні продажі та
поточний стан товарних запасів.
Після оформлення замовлення відбувається безпосереднє приймання
продукції. Доставлені товари передаються представником постачальника у
спеціально відведеній для цього зоні. Насамперед працівники перевіряють
цілісність пакування, відсутність механічних пошкоджень і дотримання
належних умов транспортування. Наступним кроком є зіставлення
супровідної документації з фактичною поставкою, а також перевірка
наявності документів, що підтверджують якість і відповідність продукції
встановленим вимогам. Після цього контролюються маса та кількість
отриманих товарів, встановлюється відповідність фактичних обсягів
41
попередньо оформленому замовленню. Завершальним елементом перевірки
якості виступає органолептичне оцінювання продукції, яке передбачає
дослідження її запаху, кольору, консистенції та інших характерних
властивостей.
За результатами приймання здійснюється документальне оформлення
товарних надходжень. Відомості про отриману продукцію реєструються у
відповідній обліковій книзі, що забезпечує можливість відстеження наявних
запасів і контролю їх подальшого використання. Супровідні документи,
зокрема накладні, сертифікати та інші матеріали, не підлягають знищенню
після завершення приймання, а систематизуються та зберігаються у
визначених місцях для подальшого використання під час формування
звітності й проведення перевірок.
Після завершення контрольних і документальних процедур продукція
спрямовується до відповідних місць зберігання залежно від її фізичних
властивостей та вимог до умов утримання. Зокрема, товари тривалого
зберігання розміщуються на стелажах у складських приміщеннях, тоді як
продукція з обмеженими термінами придатності поміщається до
холодильного або морозильного обладнання з дотриманням необхідних
температурних параметрів.
Важливою складовою процесу приймання та подальшого поводження з
продукцією є застосування принципів системи HACCP (Hazard Analysis and
Critical Control Points) [48], спрямованої на забезпечення безпечності
харчових продуктів. Її використання передбачає систематичне
контролювання умов транспортування та зберігання продовольчих товарів,
проведення навчальних заходів для працівників щодо дотримання санітарно-
гігієнічних вимог і правил харчової безпеки, а також орієнтацію на
міжнародні стандарти управління безпечністю харчових продуктів, зокрема
ISO 22000 [1].
Зазначені організаційні заходи спрямовані на забезпечення стабільного
надходження якісної продовольчої сировини до ресторану «Cherkasy Palace»,
42
що створює необхідні передумови для виготовлення безпечної продукції та
підтримання належних споживчих характеристик готових страв.
– організація зберігання товарів:
Для забезпечення належного стану продовольчої продукції в ресторані
передбачено спеціально обладнані приміщення та зони, призначені для
зберігання різних категорій товарів. Продукти, які не потребують
спеціального температурного режиму, розміщуються у складських
приміщеннях на відповідних стелажах, тоді як швидкопсувна продукція
зберігається в холодильних і морозильних камерах. Розподіл товарів
здійснюється з урахуванням їхніх характеристик, категорій, термінів
придатності та встановлених умов утримання. Для підтримання належного
стану запасів застосовуються засоби контролю температури й вологості
повітря.
Система зберігання ресторану передбачає функціональне
розмежування складських площ на декілька спеціалізованих зон. Зокрема,
сухий склад використовується для розміщення борошна, цукру, спецій,
консервованої продукції та інших товарів відповідної категорії. Холодильні
камери призначені для зберігання свіжих овочів, фруктів, молочної продукції
та м'яса. У морозильних камерах розміщуються заморожені м'ясні й рибні
продукти, а також напівфабрикати. Окремо функціонує винна шафа, в якій
забезпечуються необхідні температурні та вологісні параметри для
належного зберігання винної продукції. Кожна із зазначених зон оснащена
відповідним обладнанням, що дає змогу підтримувати оптимальні умови
утримання товарних запасів.
Контроль мікрокліматичних параметрів здійснюється за допомогою
спеціальних технічних засобів. Зокрема, холодильне та морозильне
обладнання оснащене автоматизованими системами моніторингу
температури, а для відстеження рівня вологості у сухих складських
приміщеннях використовуються гігрометри. Додатковою умовою збереження
якісних характеристик продукції є належна організація вентиляції. Окреме
43
значення має регулювання освітлення, особливо у винній зоні, де
підтримується відповідний світловий режим для збереження властивостей
напоїв.
Під час організації складських операцій ресторан застосовує декілька
принципів управління товарними запасами. Одним із них є система FIFO
(First In, First Out), відповідно до якої першочерговому використанню
підлягають продукти, що надійшли раніше. Такий підхід сприяє
раціональному використанню запасів і зменшує ризик псування продукції
внаслідок перевищення термінів її зберігання. Важливим інструментом
контролю виступає маркування, яке передбачає нанесення на кожну товарну
одиницю або відповідну упаковку інформації про дату надходження, термін
придатності та інші необхідні характеристики. Крім того, здійснюється
регулярна ротація запасів, тобто періодичний перегляд і переміщення
продукції з метою підтримання її свіжості та відповідності встановленим
вимогам якості.
Для забезпечення належного стану товарних запасів у ресторані
реалізуються контрольні процедури, які включають проведення внутрішніх
інспекцій складських приміщень, перевірку дотримання температурних і
санітарно-гігієнічних нормативів, а також вибіркове оцінювання якості
окремих партій продукції перед їх передачею на кухню. Результати таких
заходів фіксуються у відповідних облікових журналах, що дає змогу
систематизувати інформацію про стан продукції та результати проведених
перевірок.
Окрему увагу приділено санітарному утриманню місць зберігання. Для
цього передбачено регулярне очищення складських приміщень, холодильних
і морозильних камер із використанням спеціалізованих засобів, безпечних
для застосування у середовищі зберігання харчових продуктів. Також
здійснюється дезінфекція приміщень та обладнання з метою попередження
розвитку патогенних мікроорганізмів і появи шкідників. Дотримання
відповідних вимог забезпечується не лише організаційними заходами, а й
44
шляхом регулярного підвищення обізнаності працівників щодо правил
особистої гігієни, санітарії та безпечного поводження з продовольчою
продукцією.
Ефективне управління складськими запасами передбачає систематичне
проведення інвентаризацій, під час яких перевіряється фактична наявність
продукції та встановлюються можливі розбіжності між реальними
залишками й обліковими даними. Паралельно використовується книга обліку
товарів, яка дає змогу відстежувати рух запасів, визначати поточну потребу в
окремих видах продукції та планувати наступні закупівлі.
Координація процесів постачання та зберігання забезпечується завдяки
взаємодії між кухарями, працівниками, відповідальними за закупівлі, та
менеджерами ресторану. Для узгодження поточних потреб проводяться
робочі наради, під час яких обговорюються обсяги необхідних товарів,
перспективи закупівель, якість і наявність продукції. Спільне планування
меню також сприяє більш раціональному використанню наявних запасів,
зниженню ймовірності утворення надлишків та скороченню супутніх витрат.
Отже, належна організація зберігання товарів у ресторані є важливою
передумовою збереження споживчих властивостей продовольчої продукції,
забезпечення безперервності виробничого процесу та своєчасного
постачання необхідних інгредієнтів для приготування страв.
– підготовка продовольчої сировини та продуктів:
Перед безпосереднім приготуванням страв у ресторані здійснюється
комплекс підготовчих операцій, спрямованих на приведення продовольчої
сировини у стан, придатний для подальшого використання у виробничому
процесі. До таких операцій належать миття, очищення, подрібнення,
нарізання, маринування та інші види технологічної обробки. Використання
професійного кухонного обладнання в поєднанні з дотриманням санітарно-
гігієнічних норм створює умови для забезпечення належної якості
підготовленої продукції.
45
Початковою стадією підготовки виступає планування робочого
процесу. Воно передбачає визначення графіка та послідовності виконання
окремих операцій з урахуванням специфіки кожного виду сировини,
тривалості подальшого приготування страв і прогнозованого навантаження
на систему обслуговування. Одночасно здійснюється розподіл
функціональних обов'язків між працівниками кухні, що забезпечує
узгодженість дій персоналу та раціональну організацію підготовчих робіт.
Наступний етап охоплює первинну обробку продуктів, яка включає їх
миття та очищення. Овочі й фрукти обробляються у спеціально призначених
мийних зонах із застосуванням дозволених засобів для миття харчових
продуктів, після чого з них видаляються шкірка, насіння та інші неїстівні
частини. Під час підготовки м'яса й риби здійснюється видалення кісток,
плівок, шкіри та інших елементів, які не використовуються у подальшому
приготуванні. Для рибної продукції додатково проводяться операції з
очищення від луски та видалення внутрішніх органів.
Після завершення первинної обробки здійснюється подрібнення та
нарізання сировини відповідно до технологічних вимог конкретних страв.
Овочі й фрукти нарізаються у формі кубиків, соломки, кружалець та інших
геометричних форм залежно від рецептури. М'ясна й рибна продукція
поділяється на порційні шматки, стейки, філе або інші необхідні заготовки.
Для приготування соусів, заправок та окремих компонентів страв
застосовується механічне подрібнення за допомогою кухонних комбайнів або
відповідних ручних інструментів.
Важливе місце у підготовчому циклі посідають процеси маринування
та замочування, які сприяють формуванню необхідних смакових і
технологічних властивостей продуктів. Зокрема, м'ясо та риба піддаються
маринуванню із застосуванням спецій, соусів та інших складових, що дає
змогу покращити їхні смакові характеристики. Замочування окремих видів
овочів здійснюється у воді або спеціально підготовлених розчинах для
збереження їхньої структури, кольору та інших властивостей.
46
Для окремих категорій продовольчої сировини перед основним
приготуванням передбачається попередня теплова обробка. До таких
операцій належать бланшування, яке полягає у короткочасному впливі
високої температури на овочі для збереження їхнього кольору та текстури, а
також попереднє відварювання окремих видів м'яса й риби, що дає змогу
скоротити тривалість подальшої кулінарної обробки.
Результативність підготовчих операцій значною мірою залежить від
раціональної організації робочого простору. Для цього передбачається
оптимальне розташування кухонного обладнання та інвентарю, включаючи
ножі, обробні дошки, мийки й інші необхідні засоби. Водночас важливим є
правильне розміщення сировини на робочих поверхнях або у спеціальних
ємностях, що полегшує доступ до продуктів, сприяє підтриманню порядку та
знижує ризик їх перехресного забруднення.
На всіх стадіях підготовки продукції особливе значення має
дотримання санітарно-гігієнічних вимог. Працівники кухні повинні
виконувати правила особистої гігієни, використовувати спеціальний робочий
одяг та інші необхідні засоби індивідуального захисту, зокрема рукавички й
маски відповідно до встановлених процедур.
Технологічні операції з підготовки сировини здійснюються відповідно
до розроблених технологічних карт, що забезпечує дотримання єдиних вимог
до якості продукції, раціональне використання часу та матеріальних ресурсів,
а також зниження ймовірності виникнення помилок під час виконання
виробничих операцій. Застосування відповідних технологічних регламентів
сприяє стандартизації підготовчих процесів і забезпечує їхню послідовність
та контрольованість.
Матеріально-технічне забезпечення підготовчої діяльності ресторану
«Cherkasy Palace» передбачає використання сучасного професійного
обладнання, зокрема кухонних комбайнів, вакуумних пакувальників та
автоматизованих пристроїв для нарізання продуктів. З метою скорочення
непродуктивних втрат і підвищення ефективності використання сировини
47
здійснюється контроль залишків продукції. Для цього регулярно проводяться
інвентаризаційні заходи, які дають змогу встановлювати фактичні обсяги
наявних запасів, своєчасно виявляти надлишки та запобігати псуванню
продуктів.
Таким чином, належна організація підготовки продовольчої сировини
забезпечує стабільність технологічних характеристик майбутніх страв,
сприяє підтриманню їхньої якості та дозволяє оптимізувати використання
трудових, матеріальних і часових ресурсів ресторану.
– технологічний процес приготування страв:
Виготовлення кулінарної продукції в ресторані «Cherkasy Palace»
здійснюється відповідно до технологічних карт, розроблених шеф-кухарем.
Для виконання виробничих операцій використовується професійне кухонне
обладнання, функціональні можливості якого дають змогу забезпечувати
належні смакові характеристики страв і максимально зберігати корисні
властивості вихідної сировини. Важливими чинниками підтримання
стабільної якості готової продукції є професійна підготовка кухарів і
дотримання затверджених рецептур.
Безпосередньому приготуванню страв передує підготовка виробничої
зони, яка передбачає приведення робочих поверхонь до належного
санітарного стану, забезпечення порядку та розміщення необхідного
обладнання й кухонного інвентарю у зручних для працівників місцях.
Паралельно здійснюється перевірка підготовлених інгредієнтів, їхньої якості
та кількості, а також відповідності рецептурним вимогам і технологічним
картам.
Сам процес приготування охоплює декілька послідовних стадій. На
початковій стадії здійснюється обробка основних складових страви та
підготовка її базових компонентів, зокрема відварювання продуктів,
обсмажування окремих інгредієнтів і приготування бульйонів. Наступна
стадія передбачає поєднання підготовлених компонентів, внесення спецій,
соусів та інших складових у пропорціях, визначених рецептурою.
48
Завершальним етапом є проведення основної або фінальної теплової
обробки, яка може включати запікання, тушкування, обсмажування та інші
способи доведення страви до повної готовності.
Особливе значення під час виготовлення кулінарної продукції має
дотримання встановлених температурних параметрів. Для контролю ступеня
готовності м'ясних, рибних та інших продуктів використовуються спеціальні
термометри, за допомогою яких визначається їхня внутрішня температура.
Крім того, температурні режими роботи духових шаф, пароконвектоматів та
іншого обладнання регулюються за допомогою відповідних термостатичних
пристроїв.
Забезпечення санітарної безпеки виробничого процесу є одним із
пріоритетних напрямів організації роботи кухні. З цією метою працівники
дотримуються правил особистої гігієни, регулярно миють руки,
використовують спеціальний одяг, рукавички, маски та фартухи відповідно
до встановлених вимог. Також систематично здійснюється очищення й
дезінфекція кухонного обладнання, робочих поверхонь та інвентарю.
Додатковим інструментом забезпечення безпечності продукції виступає
дотримання принципів системи HACCP (Hazard Analysis and Critical Control
Points), яка передбачає ідентифікацію потенційних небезпек і контроль
критичних точок виробничого процесу.
Важливим чинником продуктивної роботи кухні є належна координація
діяльності персоналу. Для цього між кухарями розподіляються конкретні
функціональні обов'язки та відповідальність за виконання окремих
технологічних операцій або приготування визначених категорій страв. Такий
підхід сприяє впорядкуванню виробничої діяльності, зменшенню ймовірності
організаційних помилок і прискоренню виконання замовлень. Постійний
обмін інформацією між працівниками забезпечує узгодженість їхніх дій та
оперативне реагування на проблеми, що виникають під час роботи.
Ресторан «Cherkasy Palace» орієнтується на оновлення асортименту та
врахування актуальних тенденцій гастрономічної індустрії. У цьому
49
контексті передбачається розроблення нових рецептур, освоєння сучасних
способів кулінарної обробки та використання сезонної продовольчої
сировини для створення оригінальних гастрономічних пропозицій.
Отже, ефективна організація приготування страв забезпечує
дотримання технологічних вимог, стабільність смакових і якісних
характеристик продукції, а також належний рівень її безпечності, що
безпосередньо впливає на задоволеність відвідувачів і конкурентні позиції
ресторану.
– поводження з відходами та вилученою з обігу продукцією:
У процесі організації виробничої діяльності ресторан приділяє увагу
питанням екологічної відповідальності та раціонального використання
ресурсів. Відходи, що утворюються під час функціонування закладу,
підлягають сортуванню та подальшому видаленню або утилізації відповідно
до встановлених вимог. Органічні залишки можуть спрямовуватися на
компостування або використовуватися як сировина для виробництва біогазу,
тоді як неорганічні матеріали передаються спеціалізованим підприємствам
для подальшої переробки.
Окрему увагу приділено своєчасному вилученню з обігу продукції,
термін придатності якої завершився або яка втратила належні якісні
характеристики. Реалізація зазначених заходів спрямована на попередження
використання непридатної сировини у виробничому процесі, скорочення
негативного екологічного впливу діяльності ресторану та забезпечення більш
раціонального поводження з ресурсами.
– організація обслуговування відвідувачів:
Ресторан «Cherkasy Palace» приділяє значну увагу формуванню
належного рівня ресторанного сервісу. Обслуговування відвідувачів охоплює
комплекс операцій, пов'язаних із підготовкою та сервіруванням столів,
прийманням і супроводом замовлень, наданням консультацій щодо
асортименту меню та винної карти, подачею страв і напоїв, а також
проведенням розрахункових операцій. Для підтримання відповідного рівня
50
обслуговування працівники проходять періодичне навчання, спрямоване на
вдосконалення комунікативних навичок і поглиблення знань про ресторанну
продукцію. Додатковим інструментом підвищення оперативності
обслуговування є використання автоматизованих систем, зокрема
електронних меню та POS-рішень, які забезпечують точність передавання
замовлень і проведення розрахунків.
Організація видачі готових страв передбачає попереднє планування
часу їх подачі з урахуванням поточних замовлень і попередніх бронювань.
Важливою умовою цього процесу є узгодження дій працівників кухні,
офіціантів та інших залучених співробітників шляхом чіткого розподілу
обов'язків і визначення відповідальності за виконання окремих операцій.
Підготовка готової продукції до видачі включає її оформлення та
перевірку відповідності встановленим вимогам. Зокрема, під час презентації
страв застосовуються відповідні техніки оформлення, спрямовані на
підкреслення їхніх естетичних властивостей і створення привабливого
зовнішнього вигляду. Перед передаванням замовлення офіціантам
здійснюється контроль якості готової продукції, який передбачає перевірку
відповідності рецептурі, технологічним картам і внутрішнім стандартам
ресторану.
Для забезпечення оперативної та узгодженої видачі замовлень важливу
роль відіграє організація взаємодії між кухнею та обслуговуючим
персоналом. Зокрема, використовується система PASS, яка забезпечує
впорядковане передавання готових страв від кухарів до офіціантів. Її
застосування дає змогу зменшити ймовірність помилок під час видачі
замовлень, забезпечити своєчасне інформування персоналу про готовність
продукції та враховувати індивідуальні побажання відвідувачів.
Під час передавання готових страв необхідно дотримуватися
встановлених санітарно-гігієнічних вимог. Це передбачає підтримання
належної особистої гігієни працівників, регулярне миття рук, використання
відповідних засобів захисту, а також систематичне очищення та дезінфекцію
51
посуду, підносів та іншого інвентарю, який застосовується під час
обслуговування.
Важливим джерелом інформації для вдосконалення процесу видачі
страв є зворотний зв'язок від офіціантів. Його отримання передбачає
проведення періодичних опитувань працівників щодо наявних труднощів і
можливостей оптимізації робочих операцій, а також систематизацію та аналіз
їхніх зауважень і пропозицій. Результати такого оцінювання можуть
використовуватися адміністрацією для коригування організації видачі
замовлень і впровадження відповідних змін. Крім того, підвищення
результативності цього процесу забезпечується шляхом регулярного
перегляду послідовності виконання операцій та проведення навчальних
заходів щодо освоєння нових методів і стандартів роботи.
Отже, належна організація видачі страв у ресторані сприяє підвищенню
оперативності обслуговування, підтриманню необхідних температурних
характеристик і свіжості готової продукції, а також формуванню позитивного
споживчого досвіду.
Безпосередній процес обслуговування відвідувачів розпочинається з
підготовки торговельного залу. На цьому етапі забезпечується належний
санітарний стан приміщення, здійснюється розміщення меблів та елементів
декору відповідно до загальної концепції закладу, перевіряється готовність
місць для приймання гостей.
Наступною складовою є зустріч відвідувачів, яка має суттєве значення
для формування першого враження про ресторан. Працівники дотримуються
принципів привітного та коректного спілкування, вітають гостей при вході,
супроводжують їх до обраного або заздалегідь заброньованого столу, за
потреби пропонують альтернативні варіанти розміщення та допомагають
комфортно влаштуватися.
Приймання замовлень передбачає виконання декількох послідовних
операцій, серед яких консультування відвідувачів, уточнення деталей
замовлення та його реєстрація. Офіціанти знайомлять гостей зі спеціальними
52
пропозиціями й стравами дня, надають рекомендації щодо вибору їжі та
напоїв з урахуванням індивідуальних уподобань, уточнюють наявність
особливих побажань і дієтичних обмежень. Для підвищення точності та
швидкості обробки замовлень застосовуються електронні системи їх
реєстрації.
Під час подачі страв і напоїв особлива увага приділяється дотриманню
встановлених стандартів ресторанного сервісу. Зокрема, забезпечується
узгодженість часу подачі замовлень для всіх гостей за одним столом,
враховуються особливості сервірування різних категорій страв, а також
здійснюється спостереження за наявністю напоїв на столах і своєчасністю їх
поповнення.
Упродовж усього періоду перебування відвідувачів у ресторані
персонал підтримує постійну комунікацію з гостями, надає необхідні
роз'яснення та реагує на їхні побажання. Важливим елементом сервісу є
періодичне з'ясування рівня задоволеності клієнтів якістю страв і
обслуговування, а також оперативне вирішення можливих конфліктних
ситуацій, скарг та інших проблемних питань.
Завершальним етапом обслуговування є оформлення та пред'явлення
рахунку, організація якого ґрунтується на принципах прозорості, точності й
зручності для споживача. Прозорість забезпечується шляхом надання
деталізованої інформації про всі позиції замовлення, включаючи додаткові
послуги та напої, що були придбані під час відвідування закладу. Це дає
змогу клієнтам отримати чітке уявлення про структуру вартості послуг і
запобігає виникненню непорозумінь. Точність передбачає попередню
перевірку правильності внесених до рахунку даних і відповідності
зазначених сум фактично замовленим позиціям. Зручність розрахунків
забезпечується можливістю використання різних платіжних інструментів,
зокрема готівкових коштів, банківських карток і безконтактних способів
оплати.
53
Важливим завершальним елементом взаємодії з відвідувачами є
прощання з гостями, яке також впливає на загальне сприйняття якості
ресторанного сервісу. Цей процес передбачає висловлення подяки за
відвідування закладу, запрошення скористатися його послугами повторно,
інформування про можливості участі у програмах лояльності або отримання
новин ресторану. За необхідності працівники також допомагають гостям із
особистими речами та організацією транспортного супроводу, зокрема
викликом таксі.
Після завершення обслуговування відвідувачів працівники здійснюють
підготовку ресторану до наступного робочого дня. Обслуговуючий персонал
проводить прибирання залу, очищення столів та впорядкування приміщень,
тоді як працівники кухні перевіряють і поповнюють запаси продовольчих
товарів, напоїв і необхідних витратних матеріалів, а також приводять у
належний стан робочі зони. Після завершення основних операцій доцільним
є підбиття підсумків робочого дня, під час якого аналізуються результати
діяльності, обговорюються проблемні ситуації та визначаються можливості
вдосконалення організаційних процесів.
Окремим напрямом забезпечення високої якості обслуговування
виступає професійний розвиток персоналу. Адміністрація ресторану приділяє
увагу систематичному підвищенню кваліфікації працівників шляхом
організації тренінгів із питань ресторанного сервісу, ефективної комунікації
та врегулювання конфліктних ситуацій. Крім того, передбачено
використання мотиваційних механізмів і систем заохочення співробітників за
досягнення визначених показників та належне виконання професійних
обов'язків.
Комплексна організація обслуговування відвідувачів у ресторані
«Cherkasy Palace» охоплює всі етапи взаємодії зі споживачами – від
підготовки торговельного залу та зустрічі гостей до приймання замовлень,
подачі страв, проведення розрахунків і завершення обслуговування.
Узгодженість роботи кухонного й обслуговуючого персоналу, застосування
54
засобів автоматизації, дотримання стандартів сервісу та постійне
вдосконалення професійних компетентностей працівників створюють
передумови для підвищення якості ресторанних послуг, задоволеності
клієнтів і результативності діяльності закладу.
2.3 Оцінка ефективності технологічного циклу товароруху у ресторані
«Cherkasy Palace»
Ефективність технологічного циклу товароруху у ресторані ««Cherkasy
Palace» » є на високому рівні, враховуючи бажання власників та персоналу
підтримувати високий рівень обслуговування. Саме тому при 100-бальній
оцінці кожного з етапів та суміжних з ними, ресторан отримує високі оцінки.
Оцінку ефективності технологічного циклу товароруху у ресторані ГРК
«Cherkasy Palace» представлено в таблиці 2.8.
Таблиця 2.8 – Оцінка ефективності технологічного циклу товароруху у
ресторані ГРК «Cherkasy Palace»
Показник Оцінка за 100 бальною системою Питома вага показника, %
Співпраця з постачальниками 92 13
Прийом товару 85 11
Зберігання продукції 90 12
Підготовка до приготування 83 14
Приготування страв 92 14
Видача страв 90 15
Обслуговування клієнтів 93 13
Утилізація відходів 88 8
Аргументація надання оцінок надається нижче.
Ресторан «Cherkasy Palace» здійснює ретельний відбір постачальників,
надаючи перевагу перевіреним партнерам, здатним гарантувати належну
якість продукції та дотримання встановлених термінів її доставки. Для
забезпечення безперервності постачання та підтримання оптимального рівня
товарних запасів проводиться систематичне оцінювання діяльності
55
постачальників, укладаються довгострокові договори співпраці та
здійснюється перевірка якості продукції. Такий підхід свідчить про належний
рівень організації взаємодії з партнерами та дає змогу мінімізувати ризики
перебоїв у постачанні. Водночас окремі труднощі можуть виникати
внаслідок непередбачуваних обставин, зокрема затримок доставки або
невідповідності продукції встановленим вимогам якості.
Організація процесу приймання товарів у ресторані «Cherkasy Palace»
характеризується високим рівнем контролю, що досягається завдяки
перевірці якісних і кількісних характеристик продукції, супровідної
документації та належному оформленню актів приймання. Застосування
сучасних засобів документального обліку сприяє зменшенню ймовірності
виникнення розбіжностей між фактично отриманою та замовленою кількістю
товарів, а також запобігає надходженню продукції неналежної якості.
Незначні порушення в організації цього процесу можуть бути пов'язані
переважно з помилками персоналу або впливом зовнішніх чинників.
Раціональна організація зберігання товарних запасів забезпечується
шляхом функціонального розподілу складських приміщень, підтримання
необхідних температурних умов та систематичного контролю наявності й
стану продукції. Застосування принципу FIFO (First In, First Out), відповідно
до якого першочергово використовуються товари, що надійшли раніше, дає
змогу знизити ризик псування харчових продуктів і забезпечити їх своєчасне
використання. Загалом система зберігання характеризується належним
рівнем організації, проте в окремих випадках можуть виникати труднощі,
пов'язані з обмеженістю складських площ або непередбачуваними
обставинами.
Підготовка продуктів до подальшого використання у виробничому
процесі здійснюється відповідно до встановлених вимог завдяки
застосуванню технологічних карт, раціональному розподілу функціональних
обов'язків та узгодженій діяльності кухарів. Це сприяє дотриманню
необхідних стандартів якості, скороченню тривалості підготовчих операцій і
56
підвищенню загальної продуктивності роботи кухні. Разом із тим певні
труднощі можуть виникати внаслідок людського фактора або тимчасової
відсутності окремих необхідних інгредієнтів.
Технологічний процес приготування страв у ресторані організований
на належному рівні, що забезпечується використанням професійного
кухонного обладнання, дотриманням рецептур та вимог технологічних карт.
Така організація виробничої діяльності дає змогу підтримувати сталі смакові
характеристики, якість і зовнішній вигляд готової продукції. Додатковими
чинниками забезпечення належного результату виступають контроль
температурних параметрів приготування та виконання санітарно-гігієнічних
вимог. Незначні відхилення у перебігу технологічного процесу можуть бути
зумовлені технічними несправностями обладнання або помилками
працівників.
Видача готових страв у ресторані здійснюється з використанням
системи PASS та засобів автоматизації робочих процесів, що забезпечує
оперативну передачу замовлень від кухонного персоналу офіціантам.
Дотримання необхідного температурного режиму готової продукції, а також
налагоджена взаємодія між працівниками кухні та обслуговуючим
персоналом сприяють збереженню якості страв і своєчасності їх подачі
гостям. Загалом цей етап характеризується ефективною організацією, хоча в
окремих ситуаціях можливе виникнення затримок або технічних збоїв, що
впливають на швидкість обслуговування.
Система обслуговування відвідувачів ресторану «Cherkasy Palace»
відзначається належним рівнем організації, що проявляється у ввічливому
прийомі гостей, правильному оформленні замовлень, систематичному
відстеженні рівня задоволеності клієнтів та оперативному реагуванні на їхні
зауваження. Важливу роль у вдосконаленні сервісної діяльності відіграє
механізм отримання й опрацювання відгуків відвідувачів, результати якого
використовуються для визначення напрямів подальшого підвищення якості
обслуговування. Попри загалом високий рівень сервісу, окремі недоліки
57
можуть виникати через вплив людського фактора або обставин, які складно
передбачити заздалегідь.
У ресторані «Cherkasy Palace» сформовано систему поводження з
відходами, яка передбачає їх роздільне збирання, компостування органічних
залишків та належну утилізацію матеріалів, що потребують спеціального
поводження. Залучення спеціалізованих підприємств, діяльність яких
пов'язана зі збиранням і переробленням відходів, сприяє скороченню
негативного впливу ресторанної діяльності на навколишнє середовище.
Оцінювання цього напряму також враховує можливість виникнення
незначних організаційних труднощів, пов'язаних із діями персоналу або
непередбаченими обставинами під час здійснення утилізаційних заходів.
У цілому технологічний цикл товароруху ресторану «Cherkasy Palace»
характеризується високою результативністю завдяки належній організації та
узгодженості операцій на всіх його етапах. Від вибору постачальників і
приймання товарів до забезпечення належних умов зберігання, підготовки та
приготування продукції, її видачі споживачам і подальшого поводження з
відходами – усі складові процесу функціонують на достатньо високому
організаційному рівні. Отримані позитивні оцінки за основними напрямами
свідчать про спроможність закладу забезпечувати стабільну якість готових
страв, належний рівень сервісу та раціональне використання ресурсів.
Водночас наявність окремих недоліків, зумовлених людським фактором,
технічними несправностями або зовнішніми обставинами, не спричиняє
істотного зниження загальної ефективності функціонування ресторану.
58
Розділ 3 РОЗРОБКА ПРОЕКТУ УДОСКОНАЛЕННЯ
ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЦИКЛУ ТОВАРОРУХУ У РЕСТОРАНІ «Cherkasy
Palace»
Удосконалення системи товароруху в підприємствах ресторанного
господарства виступає одним із важливих чинників підвищення їхньої
конкурентоспроможності та результативності діяльності. Цей процес
передбачає комплексну оптимізацію всіх операцій, пов'язаних із
переміщенням товарів, починаючи із закупівлі сировини та завершуючи
безпосереднім обслуговуванням відвідувачів. Реалізація відповідних заходів
дає змогу скоротити операційні витрати, покращити якість послуг і
підвищити рівень задоволеності споживачів.
Вагоме значення для вдосконалення товароруху має застосування
сучасних інформаційних і цифрових технологій. Зокрема, автоматизовані
системи управління товарними запасами сприяють скороченню кількості
помилок під час формування замовлень, зменшенню тривалості їх
опрацювання та забезпеченню достовірного обліку продукції. Завдяки цьому
створюються передумови для своєчасного надходження необхідних
інгредієнтів і матеріалів, що позитивно позначається на організації
виробничих процесів, приготуванні страв та обслуговуванні гостей.
Ресторан «Cherkasy Palace» характеризується достатньо високим
рівнем організації всіх складових технологічного циклу товароруху.
Водночас динамічний розвиток технологій та поява нових цифрових
інструментів створюють додаткові можливості для подальшого
вдосконалення діяльності закладу. Використання інноваційних рішень
дозволить підвищити продуктивність операційних процесів, оптимізувати
витрати ресурсів і забезпечити ще вищий рівень якості обслуговування.
Одним із першочергових напрямів удосконалення взаємодії з
постачальниками є підвищення обґрунтованості їхнього вибору. Для цього
59
доцільно застосувати автоматизовані системи оцінювання результативності
діяльності постачальників (Supplier Performance Management Systems). Їх
використання на підприємстві «Cherkasy Palace» дозволить оперативно
аналізувати потенційних партнерів за сукупністю критеріїв, серед яких якість
продукції, надійність співпраці, цінова політика, умови доставки та
відповідність екологічним вимогам. Подібні програмні рішення забезпечують
автоматизоване накопичення й опрацювання інформації про постачальників,
формування аналітичних звітів та отримання даних, необхідних для
прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Незважаючи на те, що
наразі такі інструменти переважно використовуються великими
підприємствами, поступово вони стають доступнішими й для представників
малого та середнього бізнесу.
В Україні одним із підприємств, що активно розробляє та впроваджує
подібні цифрові рішення, є компанія «IT-Enterprise», яка працює на
українському ринку з 1987 року. До числа її найбільших замовників належать
«Укрнафта», «МХП», «Roshen» та «Ашан». Основним напрямом діяльності
компанії є створення і впровадження цифрових інструментів для
трансформації бізнесу, оптимізації та автоматизації управлінських процесів,
а також підтримки переходу підприємств до принципів циркулярної
економіки. У своїй діяльності компанія використовує сучасну програмну
архітектуру та Low-code платформу, що забезпечує можливість розроблення
й адаптації цифрових рішень відповідно до потреб замовників.
Серед програмних продуктів компанії особливе місце посідає система,
функціональні можливості якої спрямовані на визначення найбільш
доцільного постачальника. Її використання забезпечує прозорість
закупівельних процедур, обмежує вплив нецінових чинників конкуренції між
постачальниками та сприяє розширенню їхнього кола. Крім того,
автоматизація відповідних операцій дозволяє скоротити витрати робочого
часу працівників, зменшити залежність закупівельних рішень від людського
фактора та підвищити оперативність і якість здійснення закупівель.
60
Додатковими перевагами є можливість вибору постачальника без
безпосередньої участі менеджера, індивідуальне налаштування інтерфейсу та
мобільність використання системи.
Ще одним перспективним напрямом оптимізації товароруху є
автоматизація процедури приймання продукції за допомогою технологій
штрихкодування та RFID-ідентифікації. Застосування відповідних засобів
передбачає маркування кожної товарної одиниці або партії продукції
спеціальним штрихкодом чи RFID-міткою, що містить основні відомості про
товар: найменування, кількість, дату виготовлення, термін придатності та
інші необхідні характеристики. Такий підхід дозволить прискорити
приймання товарних поставок і зменшити ймовірність помилок, спричинених
людським фактором. Отримання інформації здійснюється за допомогою
спеціальних сканувальних пристроїв, завдяки чому можна оперативно
зіставляти фактичні показники поставки з даними оформленого замовлення.
При цьому середня вартість RFID-зчитувача, за наведеними розрахунками, не
перевищує 2000 грн, що робить впровадження цієї технології потенційно
доступним для ресторанного підприємства.
Додаткові можливості для оптимізації приймання товарів відкриває
використання автоматизованих систем обліку та управління запасами
(Inventory Management Systems). Такі програмні продукти дають змогу
автоматично формувати документи про надходження продукції, порівнювати
отримані дані з відповідними замовленнями та товаросупровідними
накладними. Це сприяє скороченню обсягу ручної роботи, спрощенню
документообігу та мінімізації ризику виникнення облікових помилок.
Водночас інтеграція зазначених рішень із системами управління ланцюгами
постачання (Supply Chain Management Systems) забезпечує безперервний
обмін інформацією між постачальниками та структурними підрозділами
ресторану. Запровадження такого інструментарію може стати ефективною
альтернативою традиційному веденню паперових журналів обліку, не
61
потребуючи при цьому надмірних фінансових вкладень порівняно з
потенційним ефектом від автоматизації.
Не менш важливими умовами підвищення результативності
обслуговування відвідувачів є професійна підготовка та належна мотивація
працівників. Систематичне проведення навчальних заходів і тренінгів
дозволяє офіціантам опановувати сучасні технології обслуговування,
розвивати професійні компетентності та підвищувати продуктивність праці.
Додатковим інструментом стимулювання персоналу можуть стати
мотиваційні програми, зокрема преміювання за досягнення високих
показників якості обслуговування, що сприятиме підвищенню зацікавленості
працівників у результатах своєї діяльності.
Одним із можливих партнерів у сфері професійного навчання
ресторанного персоналу є компанія PROFI CLUB, яка має досвід проведення
понад 700 майстер-класів і тренінгів та видала учасникам близько 2500
сертифікатів. Серед запропонованих нею освітніх продуктів варто
виокремити дводенну навчальну програму «Поглиблені основи сервісу в
ресторані» вартістю 3500 грн, після завершення якої передбачена видача
відповідного сертифіката. Навчання спрямоване на формування навичок
обслуговування заходів різного формату та рівня складності, а також
ознайомлення з методиками взаємодії з різними категоріями ресторанних
гостей і особливостями професійної комунікації. За результатами
проходження програми учасники отримують сертифікати українською та
англійською мовами, додаткові навчально-методичні матеріали в
електронному форматі й практичні знання від досвідчених українських
фахівців ресторанного сервісу.
Окрему увагу в межах удосконалення технологічного циклу
товароруху необхідно приділити інтеграції програмного забезпечення для
організації приготування страв із системами управління замовленнями (Order
Management Systems). Така інтеграція забезпечує оперативну передачу
інформації про замовлення безпосередньо на кухню, дозволяє планувати
62
послідовність технологічних операцій і контролювати стан виконання
кожного замовлення. У результаті скорочується тривалість обслуговування
відвідувачів, зменшується ймовірність помилок під час передавання
інформації та створюються умови для підтримання стабільної якості сервісу.
З огляду на зазначені можливості доцільним рішенням для ресторану
«Cherkasy Palace» є впровадження вітчизняної програмної системи «ORTY»
— комплексного інструменту автоматизації ресторанного бізнесу, який
поєднує функції управління закладом із можливостями цифрового
приймання замовлень. Засновниками компанії є Михайло Попчук і Радомир
Новкович, які визначили одним із головних завдань своєї діяльності
спрощення управлінських та операційних процесів українського бізнесу. За
наведеними даними, кількість користувачів системи «ORTY» перевищує 12
000 осіб у різних країнах світу [3].
Програмне забезпечення «ORTY» призначене для комплексної
автоматизації діяльності закладів ресторанного господарства та
вдосконалення основних бізнес-процесів. До основних переваг його
застосування належать:
1. Підвищення якості обслуговування клієнтів.
Використання «ORTY» дозволяє скоротити час очікування відвідувачів
завдяки автоматизації приймання замовлень, проведення розрахунків та
формування рахунків. Крім того, система забезпечує ефективніше
відстеження замовлень персоналом і створює можливості для персоналізації
обслуговування. Автоматизоване опрацювання інформації також зменшує
кількість помилок, які можуть негативно впливати на враження клієнтів від
відвідування ресторану.
2. Підвищення операційної ефективності.
Програмне забезпечення сприяє вдосконаленню управління товарними
запасами шляхом відстеження їхніх поточних обсягів та формування потреби
в додатковому замовленні продукції. Водночас система дозволяє
оптимізувати роботу кухні завдяки контролю тривалості приготування страв
63
і координації виконання замовлень, що позитивно впливає на продуктивність
персоналу.
3. Зростання прибутковості підприємства.
Застосування системи створює додаткові можливості для збільшення
обсягів реалізації завдяки впровадженню онлайн-замовлень і послуг
доставки. Поряд із цим автоматизація операційних процесів сприяє
скороченню витрат, раціональнішому використанню ресурсів і підвищенню
віддачі від здійснених інвестицій.
4. Удосконалення процесу збору та опрацювання даних.
Система забезпечує накопичення інформації про відвідувачів, їхні
замовлення та споживчі вподобання. Отримані відомості можуть
використовуватися для вдосконалення сервісу, розроблення більш
результативних маркетингових заходів і підвищення загальної ефективності
функціонування ресторану.
5. Розширення можливостей адаптації та масштабування.
«ORTY» функціонує на основі хмарних технологій, що забезпечує
можливість використання програмного забезпечення з різних пристроїв за
наявності підключення до мережі Інтернет. Така особливість робить систему
придатною для закладів різного масштабу та формату. Крім того, її
функціональні можливості можуть розширюватися відповідно до потреб
ресторану в процесі розвитку його діяльності.
Серед характерних особливостей програмного продукту «ORTY» варто
виділити його комплексність, оскільки він об'єднує основні функції,
необхідні для автоматизації ресторанних процесів. Інтерфейс системи є
зрозумілим для користувачів, а налаштування не потребує складних
технічних операцій. Водночас широкий функціональний набір дозволяє
адаптувати програмне забезпечення до специфіки діяльності конкретного
закладу та його управлінських потреб. Додатковою перевагою є цілодобова
технічна підтримка, яку забезпечує команда кваліфікованих спеціалістів.
64
Таким чином, застосування системи «ORTY» у ресторанному
господарстві сприяє вдосконаленню клієнтського сервісу, підвищенню
продуктивності операційної діяльності, оптимізації витрат, покращенню
управління товарними запасами та розширенню можливостей аналітичного
супроводу управлінських рішень. Комплексність функціоналу, відносна
простота використання та можливість адаптації до індивідуальних потреб
закладу роблять її перспективним інструментом цифрової трансформації
ресторанного бізнесу.
Важливою перевагою системи є можливість її інтеграції з іншими
програмними та технічними засобами, що використовуються в закладах
ресторанного господарства. Зокрема, сумісність із відповідними пристроями
зчитування RFID-міток може забезпечити додаткову автоматизацію обліку
товарних запасів і спростити контроль за їхнім рухом. Впровадження
системи супроводжується підтримкою розробників, що полегшує її
налаштування та інтеграцію в наявну інфраструктуру підприємства.
На основі аналізу економічних показників діяльності ресторану
«Cherkasy Palace», дослідження його меню, особливостей роботи персоналу
та інтенсивності відвідування закладу можна обґрунтувати доцільність
впровадження програмного забезпечення «ORTY» з використанням
максимального тарифного плану вартістю 130 дол. США на місяць. Обраний
пакет передбачає широкий перелік функціональних можливостей, зокрема
здійснення платежів без комісії, створення власного мобільного застосунку
та вебсайту, інтеграцію служб доставки й можливість виклику кур'єра,
приймання замовлень за допомогою QR-кодів безпосередньо за столиками,
використання CRM-інструментів, інтеграцію із соціальними мережами
Instagram і Facebook, опрацювання замовлень через чат-бот, впровадження
кешбеку та програм лояльності для постійних відвідувачів. Крім того, тариф
включає мобільний застосунок для Android, функцію моніторингу
шахрайських дій у режимі реального часу, можливість роботи мобільного
офіціанта, підтримку офлайн-режиму, формування підсумкової звітності за
65
день та управління товарними запасами. Додатковими перевагами є
підтримка мережевого формату або франчайзингової моделі діяльності, а
також відсутність обмежень щодо кількості пристроїв і користувачів у межах
закладу.
Окремо варто наголосити на можливості використання «ORTY» у
поєднанні з RFID-зчитувачем, розглянутим вище. Така інтеграція дозволить
удосконалити систему контролю за товарними запасами, прискорити
отримання інформації про рух продукції та зменшити обсяг операцій, які
виконуються вручну.
Отже, впровадження програмного забезпечення «ORTY» у діяльність
ресторану «Cherkasy Palace» має значний потенціал щодо підвищення
ефективності управління та оптимізації технологічного циклу товароруху.
Автоматизація основних операцій, удосконалення взаємодії з клієнтами,
раціоналізація управління запасами, розширення аналітичних можливостей і
забезпечення сумісності з іншими цифровими інструментами формують
основні переваги запропонованого рішення. Водночас досягнення очікуваних
результатів потребує попереднього налаштування програмного забезпечення
відповідно до специфіки ресторану, організації навчання працівників,
забезпечення належного технічного супроводу та інтеграції системи з уже
використовуваними засобами автоматизації.
Таким чином, попри достатньо високий рівень організації
технологічного циклу товароруху в ресторані «Cherkasy Palace»,
застосування сучасних цифрових рішень створює передумови для
подальшого підвищення ефективності його функціонування. Автоматизація
операцій, інтеграція інтелектуальних інструментів управління та
впровадження інноваційних технологій дозволять закладу вдосконалити
внутрішні бізнес-процеси, раціональніше використовувати наявні ресурси та
зміцнити конкурентні позиції на ринку ресторанних послуг. Основні
перспективні напрями вдосконалення технологічного циклу товароруху
66
ресторану «Cherkasy Palace» із застосуванням інноваційних рішень
узагальнено в табл. 3.1.
Таблиця 3.1 – Рекомендовані інновації в ресторані ««Cherkasy Palace» »
Вартість,
Запропоновані інновації Вплив Причина
грн.
Дозволить значно
прискорити процес
прийому товарів та
зменшити ймовірність
помилок, пов'язаних з Заміна
Впровадження систем
людським фактором. від 8000 за застарілого
штрихкодування або
Зчитування інформації систему обліку через
RFID-міток
відбувається автоматично книгу обліку
за допомогою сканерів, що
дозволяє швидко
перевірити відповідність
товарів замовленням.
Курс надає навички
обслуговування заходів Зменшення
Курс «Поглиблені різного рівня та знайомить з впливу
3500 за одну
основи сервісу в методиками роботи з людського
особу
ресторані» різними типами гостей фактору на
ресторану і специфікою обслуговування
спілкування з ними.
Підвищує сталість страв та
Зменшує
Система управління забезпечує відповідність
4000 ймовірність
рецептами стандартам якості
помилок
ресторану.
Допомагає
зменшити
Автоматизація процесів, втрати через
поліпшення обслуговування псування
клієнтів, оптимізація продуктів,
управління запасами, оптимізувати
Впровадження системи
аналітика та звітність, а 62400 на рік закупівлі та
«ORTY»
також інтеграція з іншими знижувати
системами, моніторинг витрати,
шахрайства в режимі бажання
реального часу адміністрації
краще знати їх
гостей
67
Вдосконалення процесу прийому товарів у ресторані ««Cherkasy
Palace» » через впровадження сучасних технологій дозволить значно
підвищити ефективність, знизити ймовірність помилок та забезпечити високу
якість продукції.
68
ВИСНОВОК
У процесі дослідження було здійснено комплексний аналіз організації
товароруху на підприємстві ресторанного господарства, який передбачав
вивчення теоретичних засад управління товарорухом, дослідження чинного
технологічного циклу переміщення товарів на підприємстві, виявлення
основних проблемних аспектів, що потребують оптимізації, розроблення
заходів щодо вдосконалення технологічного циклу товароруху та визначення
економічної доцільності їх упровадження.
За результатами проведеного дослідження сформульовано такі
висновки: належна організація товароруху є одним із визначальних чинників
успішного функціонування підприємств ресторанного господарства, оскільки
безпосередньо впливає на ефективність їхньої діяльності; функціонування
технологічного циклу товароруху досліджуваного підприємства
супроводжується певними недоліками, усунення яких потребує
впровадження відповідних оптимізаційних заходів; запропонований проєкт
удосконалення технологічного циклу товароруху створює передумови для
підвищення операційної ефективності підприємства, зміцнення його
конкурентних позицій та зростання прибутковості. Теоретичне значення
дослідження полягає у поглибленні та розширенні наукових уявлень щодо
методичних підходів, способів та інструментів оптимізації товароруху на
підприємствах ресторанного господарства.
Практична значущість отриманих результатів визначається
можливістю застосування розробленого проєкту вдосконалення
технологічного циклу товароруху в діяльності інших підприємств
ресторанного господарства з метою оптимізації операційних процесів,
раціонального використання ресурсів та підвищення загальної ефективності
їхнього функціонування.
69
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. ISO 22000 URL: https://tri-folium.com.ua/uslugi/iso-
220002019/?gad_source=1&gclid=CjwKCAjwyJqzBhBaEiwAWDRJVPawBltpc1
idX5GAaZBnVXMbM0U5OpZ-
tnZYkaNzGVWSGQUdGrDtlxoC54MQAvD_BwE (дата звернення 25.05.2026)
2. KPI, що це таке? URL:
https://www.dsnews.ua/ukr/economics/strashnyy-son-menedzhera-chto-takoe-kpi-
18062021-428687 (дата звернення 25.05.2026)
3. ORTY URL: https://orty.io/uk/#!/tab/305787578-2 (дата звернення
25.05.2026)
4. Готель «Cherkasy Palace» URL: https://cherkasypalace.com (дата
звернення 25.05.2026)
5. SMART URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/SMART (дата
звернення 25.05.2026)
6. TQM URL: https://www.maxzosim.com/totalnie-upravlinnia-iakistiu/
(дата звернення 25.05.2026)
7. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-
%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення 25.05.2026)
8. Акціонери ГРК «Cherkasy Palace» URL: https://youcontrol.com.
(дата звернення 25.05.2026)
9. Апопій В.В., Міщук І.П., Ребицький В.М. та ін. Організація
торгівлі: Підручник. / За ред. В.В. Апопія. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.:
Центр навчальної літератури, 2005. 616 с.
10. Важливість онлайн присутності URL:
https://buki.com.ua/blogs/onlain-prisutnist-vidigraje-vazlivu-rol-u-zalucenni-
novix-klijentiv/ (дата звернення 25.05.2026)
70
11. Виноградська А.М. Технологія комерційного підприємництва:
Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. 780 с.
12. Войчак А.В. Сучасні тенденції розвитку каналів розподілу //
Маркетинг в Україні. – 2000. – №2. С. 42–43.
13. Голошубова Н.О. Організація торгівлі: Підруч. для студ. вищ.
навч. закл. – К.: Книга, 2004. 560с
14. Джона Р. Андерсон URL:
https://www.yakaboo.ua/author/view/dzhon-r-anderson (дата звернення
25.05.2026)
15. ДСанПіН 2.2.4.548-96 «Гігієнічні вимоги до води питної,
призначеної для споживання людиною»
16. ДСТУ 4161:2003 «Системи управління безпечністю харчових
продуктів. Вимоги»
17. ДСТУ 4270:2004 «Система стандартів у галузі охорони
навколишнього природного середовища та раціонального використання
ресурсів».
18. ДСТУ ISO 22000:2018 «Системи управління безпечністю
харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому ланцюзі»
19. ДСТУ ISO 9001:2015 «Системи управління якістю. Вимоги»
20. Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології управління:
Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. 456 с
21. Закон України «Про державне регулювання виробництва та обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5083-17 (дата звернення
15.04.2026)
22. Закон України «Про пожежну безпеку»
23. Іванова Л. О. Маркетинг готельного і ресторанного господарства.
Львів : Магнолія. 2019. 216 с.
24. Іванова Л. О., Музика О. М. Моніторинг світового ринку
готельних і ресторанних послуг: навч. посіб. Львів : Магнолія. 2019. 227 с.
71
25. Інфраструктура товарного ринку / За ред. І.В. Сороки. – К.: НВФ
«Студцентр», 2002. – 607 с.
26. Кальченко А.Г. Логістика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. 148
с.
27. Кальченко А.Г. Логістика: Підручник. – К.: КНЕУ, 2004. 284 с.
28. Крикавський Є.В. Логістика. Основи теорії: Підручник. – Львів:
Національний університет “Львівська політехніка” (Інформаційно-
видавничий центр “Інтелект+” Інституту післядипломної освіти), “Інтелект-
Захід”, 2004. 416 с.
29. Кунда Н. Логістичні рішення в ланцюгах постачання
швидкопсувних продуктів. InterConf. 2021. С. 370–378. URL:
https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.08.2021.035 (дата звернення:
17.05.2026).
30. Ларка А. М., Ларка М. І., Кузьменко Л. В. Управління запасами
готової продукції на складі підприємства : thesis. 2011. URL:
http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18610 (дата звернення:
20.05.2026).
31. Липчук В.В., Дудяк А.П., Бугіль С.Я. Маркетинг: основи теорії та
практики: Навч. посіб. / За заг. ред. В.В. Липчука. – Львів: Новий Світ - 2000;
Магнолія плюс. – 2003. 288 с.
32. Маркетинговий менеджмент: Навч. посіб. / За ред. Л.В.
Балабанової. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2004. 354 с.
33. Мартін Крістофер URL:
https://www.yakaboo.ua/author/view/Martin_Kristofer (дата звернення
04.05.2026)
34. Нагаєв В.М. Конфліктологія: курс лекцій (модульний варіант):
Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. 198 с.
35. Нікішина О. В., Тараканов М. Л., Зеркіна О. О. Теоретичні засади
логістичної цілісності товарних ринків. Food Industry Economics. 2021. Т. 13,
№ 4. URL: https://doi.org/10.15673/fie.v13i4.2189 (дата звернення: 05.05.2026).
72
36. Нормативна документація для ресторанного бізнесу URL:
https://www.viconsult.com/ua/normatyvna-dokumentatsiia-dlia-restorannoho-
biznesu/ (дата звернення 25.05.2026)
37. Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд
(контроль) за якістю та безпекою харчових продуктів та об'єктів харчування:
постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 № 150 URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-93-%D0%BF#Text (дата звернення
25.05.2026)
38. Положення про організацію безпеки праці на підприємствах,
установах і організаціях України, правила внутрішнього розпорядку щодо
безпеки праці у закладах громадського харчування URL:
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb204282-00#Text (дата звернення
20.05.2026)
39. Положення про охорону навколишнього середовища у закладах
громадського харчування URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-
12#Text (дата звернення 21.05.2026)
40. Положення про реалізацію харчових продуктів у закладах
громадського харчування URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1491-
23#Text (дата звернення 21.05.2026)
41. Положення про склади і складське господарство: постанова
Кабінету Міністрів України від 22.02.2012 № 156 URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0283-04#Text (дата звернення 25.05.2026)
42. Порядинський О. О. Управління збутовою діяльністю
підприємства : thesis. 2021. URL: http://ir.stu.cn.ua/123456789/22769 (дата
звернення: 25.05.2026).
43. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження
Правил безпечного виробництва, зберігання, транспортування та реалізації
харчових продуктів»: від 23.03.2016 № 187
44. Пузік Л., Пузік В. Статистичні методи оцінки природної втрати
маси харчових продуктів. Науковий журнал «Інженерія
73
природокористування». 2020. № 1(15). С. 72–81. URL:
https://doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).72-81 (дата звернення: 25.05.2026).
45. Сагайдак-Никитюк Р. В., Барнатович С. В. Дослідження
професійних обов’язків категорійних менеджерів фармацевтичних
організацій. Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній
Європі. 2021. № 2. С. 49–53. URL: https://doi.org/10.36477/tourismhospcee-2-6
(дата звернення: 17.05.2026).
46. Сигида Л. О., Сигида Л. А., Syhyda L. O. Дослідження сутності
генетики понять товарорух, збут, розподіл, збутова політика та маркетингова
політика розподілу : thesis. 2017. URL:
http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/59759 (дата звернення:
18.05.2026).
47. Синиця В. А. Організація логістичної діяльності в
підприємницьких структурах : магістерська робота. 2021. URL:
https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/19153 (дата звернення: 18.05.2026).
48. Система НАССР URL: https://dpss.gov.ua/bezpechnist-harchovih-
produktiv-ta-veterinarna-medicina/sistema-haccp (дата звернення 18.05.2026)
49. Троян М. Ю., Троян М. Ю., Troian M. Y. Аналіз особливостей
сучасних рекламних кампаній суб'єктів каналів товароруху : thesis. 2006.
URL: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20357 (дата звернення:
18.04.2026).
50. Філіп Котлер URL:
https://www.yakaboo.ua/ua/author/view/Filip_Kotler (дата звернення 22.04.2026)
74
ДОДАТКИ
75
Додаток А
Рисунок А1 – Готельно-ресторанний комплекс «Cherkasy Palace»
76
Додаток Б
Рисунок Б1 – Номер готельно-ресторанного комплексу «Cherkasy Palace»
77
Додаток В
Рисунок В1 – Ресторан ««Cherkasy Palace» »
78
Додаток Г
Таблиця Г.1 – Меню ресторана ««Cherkasy Palace» »
Ціна,
Страви Основні інгредієнти Маса, грам
грн.
1 2 3 4
Стартери
Італійський хамон, крем сир, вялені
Брускети з хамоном 200 175
томати з руколою та багетом
Паштет Печінковий з Паштет з курячої печінки, грінками
200 155
мангово- грушевим кулі та манговим кулі
Крафтовий хумус на основі нуту та
Хумус з чіпсами лаваша кунжутної пасті тахіні, подається з 150/50 115
чипсами лавашу
Перші страви
Xолодний суп із протертих
Ґаспа́чо 200 95
помідорів, огірків та селери
Cуп на основі копченого сала,
картоплі, цибулі, моркви, перцю
Бограч гуляш болгарського, томатів, зелені з 350 95
телятиною, свининою та ерош
піштою
Суп з мідій, кальмарів, та лосося у
Андалузький суп з
винному соусі на основі кокосового 300 230
морепродуктами
молока, перцю, авокадо та печериць
Салати
Мікс зелені з відбірною телятиною,
Салат Німфа з телятиною омлетом, свіжими огірками та 270 225
томатами
Салат з буряка аль денте, насінням
Салат з Буряка та Фети соняшника, сиру фета, мікс салату та 250 125
авокадо
Салат Печінковий на Мікс курячої печінки з томатами та
250 155
грінци грінками власного виробництва
Основні страви
Філе міньйон з телячої вирізки
Філе Міньйон з крокетами подається з картопляними крокетами 120/150/150 295
та соусом з карпатських грибів
79
Продовження таблиці Г.1
1 2 3 4
Млинці в паніровці з телячим
Хрумкі млинці з
фаршем та печерицями у 200/50 165
Телятиною та Печерицями
вершковому соусі
Філе курчати, вершковий соус,
Фрікасе з куркою броколі, печериці, морковка, соус 300 175
песто, авокадо та томати черрі
Гарніри
Кабачки, баклажани, перець
Овочі гриль 200 135
болгарський, шампіньйони
Цвітна Капуста в Цвітна капуста в паніровці темпуро з
200/30 75
паніровці часниковим соусом
Спаржа у часниково- масляному
Деспарагус 150 135
соусі на грилі
Десерти
Слоєна корзинка з персиками,
Татен з персиками карамельним соусом та вершковим 150 155
морозивом власного виробництва
Меренговий Рулет Меренга, крем-сир, ягідне кулі 50 60
Шоколадний бісквіт, крем-чіз,
Торт Снікерс 50 60
карамельний гриляж з арахісом
Напої
Коктейль з натурального манго,
Манго Дайкірі 300 145
білого рому, та лікеру тріпл сек
Тропічний коктель на основі темного
Багама Мама та білого рому з додаванням 300 145
кокосового сиропу
Коктель на основі Бейліс лікеру,
Тірамісу Мартіні 300 115
коньяку та еспресо
80
Додаток Д
Рисунок Д1 – Бар в готельно-ресторанному комплексі «Cherkasy Palace»