Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10342
Title: Проект системи управління асортиментом у ресторані на 250 місць
Authors: Бишовець, Лариса Григорівна
Цісельська, Вікторія Сергіївна
Keywords: РЕСТОРАН;СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ АСОРТИМЕНТОМ;АСОРТИМЕНТ У РЕСТОРАННОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Issue Date: Jun-2026
Abstract: Звіт про кваліфікаційну роботу: 56 сторінок, 3 розділи, 1 рисунок, 11 таблиць, 1 додаток, 67 джерел. Об’єктом дослідження є системи управління асортиментом у ресторані готелю ГРК «Дніпро». Предметом дослідження є системи управління асортиментом у ресторані готелю ГРК «Дніпро». Мета дослідження – розробка проекту системи управління асортиментом у ресторані на 250 місць. Методи дослідження: ‒ спостереження; ‒ порівняння; ‒ розрахунок; ‒ узагальнення; ‒ аналіз. Результати кваліфікаційної роботи можуть бути впроваджені на практиці діяльності підприємств сфери гостинності України.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10342
Appears in Collections:241 Готельно-ресторанна справа (Готельно-ресторанна справа)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Цісельська.pdf
  Restricted Access
1.14 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
1 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 
Допущено до захисту  
Завідувач кафедри туризму та  
готельно-ресторанної справи 
____________ Лариса ЧЕПУРДА  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
до кваліфікаційної роботи 
першого (бакалаврського) рівня освіти  
на тему: «Проект системи управління асортиментом у ресторані на 250 
місць» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконала студентка 4 курсу,  
групи ГРС-28 
спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа» 
Цісельська Вікторія Сергіївна  
Керівник Лариса БИШОВЕЦЬ 
Рецензент Мельніченко А.М.  
 
 
 
 
Черкаси 2026 р. 
2 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет: технологій, будівництва та раціонального природокористування 
Кафедра: туризму та готельно-ресторанної справи 
Освітній рівень: перший (бакалаврський) 
 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ 
Завідувач кафедри _______ Лариса ЧЕПУРДА 
«___» _____________ 20__ року 
 
 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА 
Цісельської Вікторії Сергіївни 
 (прізвище, ім’я, по батькові) 
 
1. Тема кваліфікаційної роботи Проект системи управління  асортиментом у 
ресторані на 250 місць. 
Керівник проекту Бишовець Лариса Григорівна, старший викладач 
 (прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету 
від «25»березня 20 26 року № 87/04 
2. Строк подання студентом проекту 01 червня 2026 р. 
3. Вихідні дані до проекту аналітичні та статистичні дані про діяльність 
готелю ГРК «Дніпро» , дані про економічний стан, та ін. 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх 
належить розробити) вступ (актуальність, мета та завдання кваліфікаційної 
роботи, об’єкт та предмет дослідження, формування і управління 
асортиментом закладів ресторанного господарства – (1 розділ), розгляд 
практичних аспектів управління асортиментом у ресторані ГРК «Дніпро»  (2 
розділ), розробка проекту системи управління  асортиментом у ресторані на 
250 місць (3 розділ).  
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових 
3 
креслень, плакатів) аналітичні таблиці, рисунки, схеми. 
6. Консультанти розділів проекту 
Розділ Прізвище, Підпис, дата 
ініціали та посада Завдання видав Завдання прийняв 
консультанта 
Розділ 1    
Розділ 2    
Розділ 3    
    
 
7. Дата видачі завдання: «___» ____________________ 20___ року  
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Назва етапів роботи або проекту  Строк Примітка 
 виконання  
етапів проекту  
1 Затвердження теми дипломної роботи   
2 Складання плану   
3 Підготовка 1 розділу   
4 Підготовка 2 розділу   
5 Підготовка 3 розділу   
6 Робота над формуванням висновків   
7 Оформлення та рецензування   
8 Попередній захист   
9 Захист дипломної роботи   
    
 
Студент _________________  ________________________ 
                                        (підпис)                                      (прізвище та ініціали) 
 
Керівник кваліфікаційної роботи _____________ ___________________ 
                                                                                          (підпис)                           (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
  
4 
РЕФЕРАТ 
 
 
Звіт про кваліфікаційну роботу: 56 сторінок, 3 розділи, 1 рисунок, 11 
таблиць, 1 додаток, 67 джерел. 
Об’єктом дослідження є системи управління асортиментом у ресторані 
готелю ГРК «Дніпро». 
Предметом дослідження є системи управління асортиментом у 
ресторані готелю ГРК «Дніпро». 
Мета дослідження – розробка проекту системи управління 
асортиментом у ресторані на 250 місць. 
Методи дослідження: 
‒ спостереження;  
‒ порівняння;  
‒ розрахунок;  
‒ узагальнення; 
‒ аналіз. 
Результати кваліфікаційної роботи можуть бути впроваджені на 
практиці діяльності підприємств сфери гостинності України. 
 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: РЕСТОРАН, СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ 
АСОРТИМЕНТОМ, АСОРТИМЕНТ У РЕСТОРАННОМУ ГОСПОДАРСТВІ. 
 
 
 
 
 
 
 
 
5 
ЗМІСТ 
 
 
Вступ ……………………………………………………………………… 6 
Розділ 1. Теоритико-методичні формування і управління асортиментом 
у ресторанному господарстві……………………………………………. 8 
1.1 Засади формування і управління асортиментом закладів 
ресторанного господарства……………………………………………… 8 
1.2 Метод і підходи до визначення змісту асортиментної політики  
структури асортименту закладів харчування…………………………… 14 
1.3 Методологія оцінки ефективності управління асортиментом у 
ресторанному бізнесі…………………………... 24 
Розділ 2. Практичні аспекти діяльності готелю ГРК «Дніпро»  …… 29 
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства ГРК 
«Дніпро»  …………………………………………………………………. 29 
2.2 Аналіз структури асортименту та асортиментної політики готелю 
ГРК «Дніпро»  ……………………………………………………….. 39 
2.3 Аналіз ефективності управління асортименту у ресторанні готелю 
ГРК «Дніпро»  ………………………………………………………… 41 
Розділ 3. Розробка проекту системи управління асортиментом у 
ресторані на 250 місць ………………………………………………….. 47 
Висновки …………………………………………………………………… 59 
Список використаної літератури ………………………………………… 60 
Додатки 66 
 
 
 
  
6 
ВСТУП 
 
 
Підприємства готельного господарства виконують одну з основних 
функцій у сфері обслуговування туристів: забезпечують їх сучасним житлом 
і побутовими послугами, оскільки важливою складовою туристичної 
діяльності є готельне господарство.  
Сучасні готелі різняться місткістю, призначенням, поверховістю, 
типами конструкцій, рівнем комфорту, режимом експлуатації (цілорічним 
або сезонним), розташуванням (у місті, на курорті тощо), організацією 
харчування, тривалістю проживання та ціновою категорією. Ці чинники 
враховують під час проєктування, оскільки вони визначають склад 
приміщень готелю, архітектурно-планувальну структуру будівлі та інші її 
характеристики. 
Одним із основних показників, що відображають сутність підприємства 
готельного господарства є об’ємно-планувальні рішення приміщень готелю. 
Будь-яке підприємство готельного господарства може існувати тільки за 
умови виконання та дотримання всіх державних норм і стандартів. 
Саме тому, тема дипломної роботи «Проект системи управління 
асортиментом у ресторані на 250 місць» є досить актуальною.  
Метою кваліфікаційної роботи є розроблення проєкту системи 
управління асортиментом ресторану на 250 місць.  
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання: 
− дослідити основні принципи розробки проекту системи управління 
асортиментом у ресторані на 250 місць; 
− розглянути методологію оцінки ефективності управління 
асортиментом у ресторанному бізнесі; 
− дослідити методику оцінки ефективності управління асортиментом у 
ресторанному бізнесі; 
− дослідити організаційно-економічна характеристика підприємства;  
7 
− Проаналізувати структури асортименту та асортиментної політики 
готелю ГРК «Дніпро» ; 
− виконати оцінку ефективності управління асортименту у ресторанні 
готелю ГРК «Дніпро» ; 
− розробити проект системи управління асортиментом у ресторані на 
250 місць. 
Об’єктом дослідження є готель ГРК «Дніпро». 
Предметом дослідження є системи управління асортиментом у 
ресторані.  
Під час виконання кваліфікаційної роботи були використані такі 
методи дослідження як: 
− спостереження; 
− порівняння; 
− розрахунок; 
− абстрагування; 
− формалізація; 
− узагальнення; 
− аналіз. 
Кваліфікаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, 
списку використаних джерел та додатків 
  
8 
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ І 
УПРАВЛІННЯ АСОРТИМЕНТОМ У РЕСТОРАННОМУ ГОСПОДАРСТВІ 
 
 
1.1 Засади формування і управління асортиментом закладів 
ресторанного господарства 
 
У сучасних умовах конкуренції ринок визначає затребуваний 
асортимент, тому завдання підприємства – задовольняти попит краще й 
ефективніше за конкурентів. Стрімкий розвиток роздрібної торгівлі в Україні 
вимагає від керівників гнучкішого реагування на зміни конкурентного 
середовища. Формування оптимального товарного асортименту є одним із 
найважливіших і найдієвіших інструментів підтримання 
конкурентоспроможності ресторанної мережі, адже саме асортимент вирізняє 
її серед інших учасників ринку. 
Неоптимальна структура асортименту призводить до зниження 
прибутку та втрати конкурентних позицій на перспективних споживчих і 
товарних ринках, що, своєю чергою, послаблює економічну стійкість 
підприємства. Тому формування оптимального асортименту, який сприяє 
оптимізації прибутку та підтриманню його рівня в довгостроковій 
перспективі, є особливо актуальним для підприємств. 
У ресторанному господарстві розрізняють два види асортименту – 
торговий і виробничий. Виробничий асортимент – це перелік продукції, яку 
виготовляють безпосередньо на підприємстві. Продукція постійно 
оновлюється, розширюється її різноманіття, з’являються нові страви. Смаки 
споживачів змінюються, а їхні вимоги до продукції зростають. Незмінною 
залишається лише основна вимога до асортименту: він має якнайповніше 
задовольняти потреби споживачів. Щоб постійно дотримуватися цієї 
важливої умови забезпечення високої культури обслуговування, необхідно 
систематично й ретельно працювати над формуванням асортименту на 
9 
підприємствах ресторанного господарства. 
Формування асортименту являє собою процес підбору товарів за 
видами, моделями, фасонами, розмірами, кольорами, споживчими 
комплексами та іншими ознаками у відповідності з попитом населення, з 
метою найбільш повного його задоволення. 
Цей набір товарів дозволяє задовольнити реальні або прогнозовані 
потреби населення, забезпечити швидку оборотність товарів і високу 
прибутковість роботи підприємства. 
Зміст роботи з формування асортименту в рестораннiй торгівлі можна 
поділити на три основні етапи: розміщення асортименту по підприємствах 
торговельної мережі; визначення асортиментного переліку для конкретного 
ресторанну у відповідності з обсягом попиту на продукцiю; безпосередній 
підбір страв і  ведення їх у меню. Але робота з формування асортименту на 
цьому не закінчується через те, що цей процес безперервний. 
Відповідність асортименту товару характеру попиту, що 
пред’являється населенням у районі діяльності ресторанну. Асортимент 
продукцiї повинен бути гнучким, тобто адаптуватись до змін попиту, 
враховувати чисельність та склад населення, його купівельну спроможність 
і т.д. 
Зміни в попиті супроводжуються змінами в асортименті і 
відображаються на його збалансованості. В ході реалізації продукцiї слід 
враховувати такі особливості. Попит на продукти харчування завжди стійкий. 
Споживач звикає до певних страв у меню, а тому досягти стабільності у 
формуванні асортименту, потрiбно забезпечити їх безперебійний продаж, 
дуже важливо. Під час формування асортименту слід враховувати купівельний 
попит на страви простого і  складного асортименту.  
Під час формування асортименту необхідно також враховувати 
характер попиту: 
– стійкий попит – заздалегідь обдуманий, пред’являється на певний 
товар і не допускає його заміни яким-небудь іншим, навіть однорідним 
10 
товаром; переважно характерний для товарів повсякденного вжитку; 
– альтернативний попит – формується остаточно в ресторанi в процесі 
безпосереднього ознайомлення з і меню його особливостями; 
– імпульсний попит – виникає безпосередньо в місцях продажу без 
попереднього обмірковування під впливом реклами, пропозицiй офiцiанта, 
найчастiше це новi страви якi з’явилися в меню. 
Забезпечення достатньої повноти, широти й глибини  асортименту  
ресторанного пiдприємства, його стійкості. Під повнотою асортименту 
розуміють ступінь відповідності номенклатури асортименту ресторанну 
номенклатурі, затвердженій асортиментним переліком. Широта 
асортименту – це число товарних груп, представлених в ресторанi, а глибина 
асортименту – це кількість різновидів страв. Широта асортименту не може 
бути однаковою для будь-якого ресторанного пiдприємства. Кожен заклад  
повинен мати гранично широкий асортимент продукцiї, який відповідає типу 
магазину, споживчому попиту і забезпечує рентабельну роботу закладу. 
Широкий асортимент дозволяє орієнтуватися на різні вимоги споживачів і 
стимулювати здійснення покупок в одному місці. Одночасно він вимагає 
великих фінансових затрат і знань різних категорій продукції. Глибокий 
асортимент може задовольняти потреби різних купівельних сегментів; 
пропонувати діапазон цін для населення з різним рівнем доходів; 
перешкоджати появі конкурентів. Проте він також збільшує витрати на 
підтримку запасів, оновлення продукції і виконання замовлень. 
Стійкість асортименту означає, що гостю закладу необхідно постійно 
забезпечувати вибір продукції, передбаченої затвердженим асортиментним 
переліком. Якщо ця умова не дотримується, споживач, не знайшовши 
потрібної йому продукції, шукатиме її в іншому місці. 
В закладi неможливо й економiчно невигiдно забезпечити наявнiсть 
усього асортименту продукцiї. Тому необхідно пiдiбрати оптимальний 
асортимент продукцiї, який би дозволив створити найкращі умови для 
споживачів щодо придбання продукцiї і забезпечив рентабельнiсть роботи 
11 
закладу ресторанного господарства. 
Формування асортименту, знаходиться під впливом ряду факторів. 
Умовно їх можна розділити на фактори, на які ресторанне підприємство не 
може істотно вплинути, але повинно їх враховувати, і фактори, які повною 
мірою залежать від самого торговельного об’єкта (табл. 1.1). До першої 
групи відносяться фактори, які не залежать від торгової організації: 
соціальні, економічні, демографічні, національно-побутові, природно-
кліматичні, науково-технічні й т.д. 
 
Таблиця 1.1 – Основні фактори, які впливають на формування 
асортименту 
Фактори, на які ресторанне підприємство  не Фактори, які повною мірою залежать від 
може істотно вплинути: самого ресторанного господарства: 
Соціальні (структурний склад населення, 
Формат закладу ресторанного господарства 
рівень освіти та культури) 
Економічні (доходи населення, рівень 
Розмір торгової площі 
роздрібних цін) 
Демографічні (статевовіковий, професійний 
Кваліфікація кадрів 
склад населення, склад сімей) 
Національно-побутові (традиції, звичаї, Рівень організації комерційної діяльності з 
релігія) формування торгового асортименту 
Природно-кліматичні (географічне Транспортні зв'язки між населеними 
розташування, кліматичні умови) пунктами 
Науково-технічні(рівень розвитку науково- 
Наявність інших закладiв ресторанного 
технічного прогресу, стан науки, інновація 
господарства 
виробництва та ін.); 
Сезонність споживання і виробництва 
Пропозицiї та послуги 
окремих продуктів 
Мода Комплексність попиту 
 
До другої групи належать фактори, що залежать від самої організації 
торгівлі: тип і розмір закладу, кваліфікація кадрів, рівень організації 
комерційної діяльності з формування виробничого  асортименту, ступінь 
використання нових технологій, торгових площ, наявність інших закладiв 
ресторанного господарства  в зоні діяльності й т.д. 
Правильне формування асортименту передбачає врахування такого 
чинника, як комплексність попиту на окремі страви й наявність супутніх 
12 
товарів. Так, разом зі стейком ми купуємо соус; з кондитерськими виробами – 
чай, кава. Формуючи асортимент основних страв, необхідно підбирати 
асортимент супутніх. Збільшення попиту на основні страви збільшує попит і на 
супутні. 
При формуванні асортименту потрібно виходити зі специфіки товарної 
групи й тих споживчих властивостей, які їй притаманні. Адже споживчі 
властивості страв накладають певний відбиток на характер попиту. У зв’язку 
з цим в кожному закладi є страви, які повинні бути в асортименті постійно, і  
які можуть перебувати в продажу періодично. Це забезпечує можливість 
адаптації асортименту при зміні попиту. Крім того, деякі різновиди можуть 
зніматися з виробництва і замінюватися іншими. Таким чином, формування 
асортименту страв у магазині тісно пов’язане з особливостями попиту та 
пропозиції, має на меті не тільки найбільш повно задовольнити пред’явлений 
попит, але й здійснити активний вплив на нього. 
Працівники повинні враховувати такий фактор, як сезонність 
споживання і виробництва окремих продуктів. Існує ряд страв сезонного 
попиту, і таких, попит на які не залежно від сезону і пори року залишається 
більш менш стабільним. При вмілому формуванні асортименту страви на 
майбутній сезон включають у меню за місяць-півтора до його початку для 
того, щоб прояв інтенсивності в попиті не застав пiдприємство зненацька. Не 
менш важливо знати час падіння попиту на окремі страви в зв’язку із 
закінченням сезону і вчасно припинити їх виробництво у закладi. В таких 
випадках є можливість уникнути утворення понаднормативних запасів.      
Все більший вплив на формування асортименту страв має такий 
фактор, як мода. Мода сприяє виникненню у людини потреби в зміні його 
навколишнього середовища. Це може бути спричинено способом життя 
людини, залежить вiд її статусу. Внаслідок підвищення рівня матеріального 
добробуту людей ця потреба активізується і ступінь її необхідності в оцінках 
окремих споживачів і суспільства в цілому зростає. 
В даний час вплив моди на смаки, потреби й попит населення нашої 
13 
країни  помітно збільшується. Відбувається більш швидка, ніж 20 років тому, 
зміна моди, а  в результаті прискорюється моральне старіння багатьох видiв 
продукцiї, які з цієї причини перестають мати попит. При цьому слід 
враховувати, що не всі споживачі сліпо довіряють моді. Деякі проявляють 
пасивність та обережність до модних страв і надають перевагу тим, які добре 
зарекомендували себе на практиці. Але зараз на ринку з’являється дуже 
багато нової продукцiї, для просування його на ринку виробники  
використовують всі можливі засоби реклами: телебачення, радіо, поштова 
реклама, журнали й газети. Весь цей потік інформації спрямований на 
потенційного споживача. І коли покупці заходять у заклад вони вже готові 
спробувати нову продукцiю. Тому закладу ресторанного  
господарства  потрібно постійно оновлювати асортимент товарів, стежити 
за новинками, які з’являються на ринку. 
Не останню роль в продажі нових страв відіграють офiцiанти. При появі 
новинок у меню, вони повиннi вивчити склад страви, пропонувати її гостям, i  
вмiти грамотно її зарекомендувати . 
Важливими чинниками, що впливають на формування асортименту 
ресторану, є пропозиція та ціна товарів, які залежать від рівня розвитку 
виробництва, вибору джерел постачання, каналів просування та цінових 
стратегій конкурентів. Без урахування рівня розвитку виробництва 
неможливо сформувати ресторанний асортимент і забезпечити його 
стійкість. 
Потрібне виробництво в стані оновлення і розширення свого 
асортименту, пропозиції нових виробів, створення реальної основи для 
оптимальної широти  асортименту. Ціна продукцiї є основним чинником 
конкуренції й одночасно показує якість пропонованих товарів. Вишукані 
спеціалізовані ресторани встановлюють високу націнку і мають низький 
обсяг продажів. Заклади з широким асортиментом, які торгують за 
зниженими цінами, встановлюють невелику націнку і мають високий обсяг 
продажів. 
14 
Тактиці ціноутворення необхідно приділяти якнайпильнішу увагу. 
Інколи роздрібні торговельні підприємства спеціально занижують ціни на 
певну продукцiю, навіть у збиток собі, щоб привернути відвідувачів до 
закладу, створити в ньому рух, або знижують ціни на продукцiю, яка 
повільно продається.  
Важливим і дієвим фактором являється формат закладу. Атрибути 
роздрібних форматів: 
– місце розташування;  
– розмір закладу;  
– ціни. 
Місце розташування. Важливу роль відіграє район (зона) діяльності 
закладу. Не всі регіони однакові за соціальним складом населення, його 
купівельною спроможністю, кліматичними умовами, транспортними 
зв’язками. Знаходження даного закладу в тому чи іншому населеному пункті 
визначає види та різновиди продукцiї, які повинні входити в його  асортимент. 
Таким чином, розмір, його торгова площа впливає на очікування 
споживача щодо асортименту. Від великого закладу очікують широкого 
асортименту, постійну наявність продукцiї. 
 
1.2 Методичні підходи до визначення змісту асортиментної політики і 
структури асортименту в закладах харчування 
 
Роздрібна торгівля як важлива складова споживчого ринку та 
економіки України загалом нині перебуває на етапі динамічних 
трансформацій. В умовах посилення конкуренції між роздрібними 
торговельними підприємствами, а також вітчизняними й іноземними 
торговельними мережами особливого значення набуває асортиментна 
політика підприємства. Його позиція на ринку залежить від змісту цієї 
політики, її орієнтації на споживача та здатності узгоджувати інтереси 
підприємства з потребами ринку, які значною мірою визначаються 
15 
споживчим попитом. 
Світовий досвід свідчить, що в конкурентній боротьбі перемагає той, 
хто найкраще розуміється на асортиментній політиці та володіє методами 
ефективного управління нею. Отже, конкурентоспроможність підприємства 
значною мірою визначається його асортиментною політикою. Конкурентні 
переваги підприємства формуються під впливом багатьох чинників: 
сучасності технологій розроблення та виробництва продукції, рівня 
оновлення асортименту, креативності й інноваційного мислення персоналу, 
ефективності управління наявними ресурсами, а також розвиненості 
внутрішніх і зовнішніх комунікацій. 
Істотний внесок у розвиток теорії формування торгового асортименту й 
асортиментної політики підприємств роздрібної торгівлі внесли такі 
зарубіжні вчені-економісти, як Берман Б., Еванс Дж.Салліван М., 
Едкок Д., Снєгірьова В., Панкратов Ф., Бузукова Є., Сисоєва С. та ін.  
Проте, наявні розробки здебільшого мають описовий характер або 
стосуються організаційно-технічних заходів з формування асортименту. 
Питання формування асортиментної політики підприємств 
підіймаються різними авторами переважно з точки зору маркетингового 
управління або організації роботи торговельного підприємства. Так, 
Салліваном М. і Едкоком Д. досліджено чинники, що впливають на даний 
процес Снєгірьовою В., Сисоєвою С. і Бузуковою К. розроблено засади 
категорійного управління асортиментом; багато праць присвячено 
методології управління асортиментом: як правильно виділяти категорії, на 
що необхідно звертати увагу при ціноутворенні й викладанні товару, які 
товари та в яких пропорціях повинні входити в асортиментну матрицю. 
Поняття асортименту є ключовим в асортиментній політиці. Відповідно 
до визначення, наведеного в Національному банку стандартизованих 
науково-технічних термінів, асортимент товарів – це набір товарів різних 
груп, підгруп, видів і різновидів, об’єднаних за певною споживчою, 
торговельною або виробничою ознакою для характеристики складу товарної 
16 
маси в різних умовах. 
Товарний асортимент, згідно з Котлером Ф., – це група товарів, тісно 
пов’язаних між собою або в силу схожості їх функціонування, або в силу 
того, що їх продають одним і тим же групам клієнтів, або через одні й ті ж 
типи торгових закладів, або в рамках одного і того ж діапазону цін. 
У загальному вигляді асортиментна політика – це заходи компанії, 
спрямовані на формування асортименту та управління ним. 
У наявній науковій літературі поняття «асортиментна політика» має 
різні варіанти. Так, уточнюється, що асортиментна політика – політика, що 
припускає рішення проблеми вибору номенклатури виробленої продукції та 
її оптимізацію. 
Найчастіше асортиментна політика характеризується як система 
поглядів і заходів щодо розвитку (планування, оптимізації, управління) 
асортименту. Найбільш близькими до цього є наступні наукові позиції, які 
досить стійкі у часі. Це, наприклад, думка Полонської Л. та Туріянської М.: 
«Асортиментна політика являє собою систему поглядів і комплекс заходів 
щодо управління торговим асортиментом, яка включає загальні напрями 
формування асортименту торгової мережі організації або міста, що 
відповідають вимогам підняття рівня та культури народного споживання, 
інтересам народного господарства». Схожим є визначення Міщенко Л.: 
«Асортиментна політика – це система поглядів на розвиток (концепцію 
розвитку) асортименту й адекватна система заходів щодо її реалізації у сфері 
виробництва, обміну і споживання». Ще одна думка, що схожа з наведеними 
вище, належить Опельбауму Ш.: «Асортиментна політика – це система 
поглядів і комплекс заходів щодо управління товарним асортиментом». У цю 
групу визначень віднесемо й думку Ковальова А. та Сорокіної О, які 
стверджують, що асортиментна політика 
– це перелік правил і принципів, якими керується підприємство при 
формуванні асортименту своєї продукції. 
На нашу думку, ці визначення найточніше розкривають поняття 
17 
асортиментної політики, проте зовсім не враховують її мети, що робить їх 
доволі обмеженими. Відсутність вимоги щодо цільової орієнтації 
асортиментної політики позбавляє її сенсу, блокує процеси розроблення 
стратегії й тактики підприємства та ускладнює оцінювання результатів 
реалізації ухвалених рішень. Адже асортиментна політика це не тільки 
сформульовані заходи та погляди. Вона повинна передбачати й здійснення на 
цій основі певних дій. У ряді визначень асортиментна політика розглядається 
з точки зору її цілеспрямованості, але при цьому конкретно не вказується на 
мету й особливості її побудови, що ускладнює поняття її сутності. Виникає 
ефект розмитості у визначенні необхідного результату здійснення 
асортиментної політики, наслідком цього недоліку виявляється низький 
ефект від реалізації конкретної політики або повна відсутність ефективності. 
Наприклад, Твілдіані Ю. та Амеутдінова Х. писали: «Асортиментна політика 
є системою заходів, спрямованих на визначення найближчих і віддалених 
цілей у розвитку асортименту товарів і розробці принципів, відповідно до 
яких вона буде проводитися». Орлов А., Крутікова Ф. вважають, що суть 
асортиментної політики становить цілеспрямоване формування асортименту 
з урахуванням розвитку суспільних потреб, купівельного попиту, досягнень 
науково-технічного прогресу. Про теж саме писали Алескеров Ф., 
Яровиков А.: «Асортиментна політика суть вираження конкретних форм 
управління ринком у частині забезпечення структурно-асортиментної 
збалансованості попиту і пропозиції з урахуванням цільових орієнтирів і 
установок». 
Ряд авторів розглядають асортиментну політику лише як набір товарів, 
що дозволяє підприємству здійснювати свою діяльність на ринку і при цьому 
забезпечувати її економічну ефективність. Наприклад, Алексунін В. вважає, 
що «асортиментна політика – це визначення набору товарних груп, видів і 
різновидів товарів, найбільш бажаних для успішної роботи на ринку, які 
забезпечують економічну ефективність діяльності фірми в цілому». 
Асаул А.: «Асортиментна політика – визначення набору асортиментних 
18 
груп, найбільш пріоритетного з погляду забезпечення економічно ефективної 
діяльності комерційної організації в стратегічному і тактичному періоді». 
Ільющенко Є.: «Асортиментна політика – це політика, метою якої є 
визначення набору товарів, що забезпечують успішну роботу на ринку і 
прибуткову діяльність підприємства». Не можемо повністю погодитися з 
наведеними визначеннями, адже вони враховують лише цілі самої фірми, 
залишаючи поза увагою вимоги споживачів і суспільства загалом. Такий 
підхід у сучасному суспільстві є неприпустимим, оскільки орієнтація на 
потреби та думки споживачів є важливим завданням для виробників і 
продавців. 
Асортиментна політика є одним з головних напрямків діяльності 
маркетингу торгової компанії. Розглянемо основні підходи до трактування 
категорії «асортиментна політика» з позиції маркетингу. Книшова О. пише, 
що асортиментна політика припускає певний набір дій або заздалегідь 
обміркованих методів і принципів діяльності, завдяки якому забезпечується 
наступність і цілеспрямованість дій по формуванню й керуванню 
асортиментами товарів. Близнюк С. стверджує: «Асортиментна політика – 
політика щодо формування асортименту підприємства на цільових ринках, а 
також план подальшого керування та оптимізації його, виходячи з загроз та 
можливостей маркетингового середовища». 
Захаров С. відмічає: «Асортиментна політика – це стратегічне 
формування товарного асортименту підприємства, а також управління та 
підтримка існуючих товарних груп». Або, за твердженням Гаркавенко С., 
«асортиментна політика передбачає певний курс дій товаровиробника або 
наявність у нього заздалегідь обґрунтованих принципів поведінки. Вона 
повинна забезпечити відповіді на питання з приводу формування 
асортименту та управління ним, підтримання конкурентоспроможності 
товарів на певному рівні, знаходження для товарів оптимальних товарних 
сегментів, розробки та здійснення стратегії упаковки, маркування, 
обслуговування товарів». За твердженням Багієва Г.: «Асортиментна 
19 
політика – це важлива складова товарної політики, яка визначає оптимальний 
набір товарних груп, підгруп, видів, марок, а також встановлює оптимальне 
співвідношення між моделями та їх модифікаціями». 
Інших думок достатньо багато. «Асортиментна політика – це 
економічна політика в області розвитку, вдосконалення та оновлення 
асортименту» – відзначає Баранова Л., Скріптунова Е. бачить суть 
асортиментної політики підприємства у визначенні номенклатури 
вироблених чи реалізованих ним товарів, продукції (послуг) з урахуванням 
власних можливостей, можливостей постачальників і партнерів, потреб 
ринку, ступеня ризику, сезонності попиту, кон’юнктури, динаміки цін та 
інших факторів. 
На нашу думку, досить цілісним є визначення асортиментної політики, 
запропоноване авторським колективом за редакцією Г.  Васильєва: «Метою 
асортиментної політики є визначення набору товарів, що забезпечує успішну 
роботу на ринку і прибуткову діяльність підприємства. Асортиментна 
політика одночасно визначає і виробничий напрям, поєднання галузей, 
спеціалізацію підприємства і вирішує питання про походження товару: він 
може вироблятися на підприємстві або купуватись із зовнішніх джерел, а 
потім продаватися, тобто товари яких видів, підвидів, товарних груп, 
модифікацій марок слід виробляти та продавати». 
Проведений аналіз визначень асортиментної політики показує, що вони 
не є досить обґрунтованими й безперечними. Сучасна асортиментна 
політика, на думку більшості вчених, передбачає вирішення таких 
найважливіших завдань: задоволення попиту конкретних груп споживачів; 
гнучке реагування на вимоги ринку; забезпечення фінансової стійкості 
торгового підприємства. У цьому зв’язку актуальним є уточнення сутнісного 
змісту поняття «асортиментна політика». У визначенні «асортиментна 
політика підприємства» повинні міститися такі моменти: 
‒ вказівка на мету діяльності підприємства й ефективне використання 
наявних ресурсів для забезпечення економічної ефективності його діяльності. 
20 
‒ визначення цілеспрямованих дій з управління товарним 
асортиментом підприємства. 
‒ асортиментна політика повинна формуватися з урахуванням 
споживчих вимог і вимог суспільства в цілому, оскільки в сучасних умовах 
розвитку економіки споживачі висувають підвищені вимоги до якості, 
асортименту товару та зовнішнього оформлення товару. 
Таким чином, асортиментну політику ресторанного підприємства 
можна визначити як сукупність принципів, стратегій і методик, що 
призводять до формування оптимального асортименту продукції на 
підприємстві, з погляду підвищення ефективності діяльності підприємства й 
задоволення потреб покупців. 
Детальний аналіз наведених визначень асортиментної політики дає 
змогу зробити висновок, що вона має як економічне, так і соціальне 
значення. Її економічне значення полягає в тому, що ретельно продумана 
асортиментна політика допомагає підприємству зберігати конкурентні 
позиції на ринку та формувати позитивний імідж. Соціальне значення 
виявляється в тому, що управління асортиментом сприяє формуванню смаків 
споживачів на основі нових потреб. Водночас смаки та потреби споживачів 
впливають на асортиментну політику підприємства. Саме тому роздрібна 
торгівля намагається пов’язати в єдиний ланцюжок потреби покупців і 
асортимент реалізованих в магазині товарів. Але так було не завжди. В 
умовах централізованого планування асортимент продукції формувався на 
підставі замовлень торгових організацій, координованих Держпланом. 
Галузеві міністерства готували пропозиції щодо обсягів виробництва, 
асортименту, якості продукції в цілому по галузі. А вимоги споживачів до 
асортименту і якості товарів не були вбудовані в систему планово-
економічних показників і заходів з планування виробництва. Тому в кінці 
1980-х рр. основною проблемою виробництва була невідповідність 
асортименту та якості пропонованих покупцям виробів їх споживчим 
вимогам. Надання на початку 1990-х рр. самостійності підприємствам у 
21 
виборі асортименту й орієнтація їх діяльності на ринкові відносини призвели 
до необхідності пошуку інших методів роботи, за допомогою яких в нових 
умовах можна було б досить ефективно управляти підприємством, 
орієнтуючись на зміни ринкового попиту. В ринкових умовах докорінно 
змінилися підходи до формування асортименту продукції. Першочерговим 
критерієм, з врахуванням якого проводиться асортиментна політика, є 
максимальне задоволення потреб покупців. 
Важливою проблемою, від розв’язання якої залежать ефективність 
діяльності підприємств і рівень економічної безпеки країни загалом, є вибір 
ефективної асортиментної політики. Аналіз умов господарювання свідчить, 
що одним із ключових напрямів адаптації торговельних підприємств до 
мінливого ринкового середовища є формування та реалізація раціональної 
асортиментної політики, яка передбачає пошук відповідей на низку важливих 
питань: 
– що саме продавати? Які групи страв, що є у ресторанi являються 
головними? 
– який асортимент cтрав має бути у ресторанi – широкий (для 
широкого кола споживачів) чи глибокий (спеціалізований)? 
– який рівень цін у ресторанi та на споживача з яким рівнем доходів 
потрібно орієнтуватись? 
– які торговельні марки та бренди будуть представлені в асортименті? 
– скільки позицій буде нараховуватись в асортименті?  
Можна виділити основні цілі асортиментної політики: 
‒ збільшення обсягів реалізації шляхом оптимізації структури 
асортименту; 
‒ зміцнення ринкових позицій і досягнення конкурентної переваги 
більш привабливим асортиментом; 
‒ зниження витрат, пов’язаних зі структурою асортименту; 
‒ формування іміджу компанії шляхом позиціювання асортиментних 
товарних одиниць . 
22 
Для досягнення цих цілей в ресторанному підприємстві необхідно 
постійно працювати над асортиментом: планувати, формувати, аналізувати, 
оптимізувати. 
Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду розвитку й функціонування 
ресторанних мереж свідчить про їхню постійну конкурентну боротьбу за 
споживача. У цій боротьбі вони застосовують сучасні технології продажу, 
пропонують нові товари й послуги та реалізують продуману асортиментну й 
цінову політику. 
Під торговою маркою «МакДональдз» на середину червня 2009 року 
працювало 32 060 ресторанів у 118 країнах світу (в тому числі близько 14 000 
з них розташовані в США). З них значна частина (25 578) керувалися по 
франчайзингу, тому асортимент ресторанів, розмір і склад порцій може 
сильно відрізнятися в різних країнах. За підсумками 2010 року корпорація 
має 32 737 ресторанів по всьому світу після Subway. 
Асортимент ресторанів складається з гамбургерів (у тому числі з 
«БігМака»), сендвічів, картоплі фрі, десертів, напоїв тощо. У більшості країн 
світу в ресторанах мережі продають пиво, проте в Україні ресторани 
«МакДональдз» повністю безалкогольні. 
Згідно з даними компанії понад 83 % продуктів, що продаються в 
ресторанах або використовуються як сировина, вироблені всередині країни, 
де розташовано ресторан. 
Одним з найвдаліших проєктів компанії за останній час стала мережа 
кав'ярень «McCafé». 
У 2010 році виручка корпорації досягла рекордної позначки в мільярд 
доларів. При цьому чистий прибуток McDonald's склав 1 млрд. 
Kentucky Fried Chicken (KFC) – американська мережа ресторанів 
швидкого харчування, що спеціалізуються на стравах із курятини. Заснована 
в 1952 Гарландом Сандерсом під вивіскою Kentucky Fried Chicken. У 1991 
бренд скоротив назву до абревіатури KFC. З 1997 мережа належить великій 
ресторанній компанії «Yum! Brands» що володіє такими брендами, як «Pizza 
23 
Hut» і «Taco Bell». Нині мережа KFC представлена в 110 країнах світу – це 
більше 16 000 точок, в яких щодня обслуговуються близько 12 000 000 
клієнтів. Головний офіс знаходиться в Луїсвіллі, штат Кентуккі. 
Перший ресторан Burger King спочатку називався Insta Burger King, був 
відкритий 4 грудня 1954 року в передмісті Маямі Джеймсом Макламором та 
Девідом Еджертоном (обидва – випускники Корнельського університету). 
Макламор, відвідавши ресторан мережі McDonald's, яка на той момент 
належала Діку і Макові Макдоналдам в Сан-Бернардіно, штат Каліфорнія, 
ознайомився з виробництвом гамбургерів, методом виготовлення, 
обладнанням та вирішив створити свій власний варіант цієї системи фаст-
фуд. 
1959 році кількість ресторанів Burger King у Маямі та його передмістях 
зросла до п’яти. У 1960 році Макламор та Еджертон вирішили розширити 
мережу на національному рівні за допомогою франчайзингу – популярного 
способу розвитку бізнесу, що потребує невеликих капіталовкладень від 
головної компанії. Тоді ж вони зареєстрували Burger King Corp. і почали 
продавати франшизи приватним власникам у США. У 2006 році компанія 
стала публічною. 
Власники та керівництво в сучасних умовах жорсткої конкуренції 
перемогу отримає торговельне підприємство, яке запропонує споживачам 
асортимент товарів, який буде задовольняти їхні потреби кращим чином, ніж 
це зроблять конкуренти. Саме тому вивчення потреб потенційних та наявних 
споживачів являється першочерговою задачею підприємства. Потреби 
людини так само різноманітні, як різноманітна сама людська природа. Вони 
змінюються і розвиваються з розвитком самої людини та матеріального 
виробництва. Тому таке явище як «еволюція споживача» – неминуче, адже 
людина завжди купувала, купує і буде купувати для себе різноманітні блага. 
Можливості споживачів купувати товари залежать насамперед від 
їхнього матеріального добробуту. Дохід, що залишається після сплати всіх 
обов’язкових платежів (податків, комунальних послуг, страхових внесків 
24 
тощо), визначає їхню здатність купувати різні види товарів. Тому реальні 
доходи громадян і рівень цін на товари є важливими чинниками, від яких 
залежить асортиментна політика. 
 
1.3 Методологія оцінки ефективності управління асортиментом у 
ресторанному бізнесі 
 
В умовах сучасного ринку одним із найважливіших чинників 
забезпечення прибутковості підприємства є вибір ефективної стратегії 
розвитку з урахуванням змін зовнішнього середовища. Труднощі з 
кредитуванням, нестабільність валютної та податкової політики призводять 
до браку коштів і роблять неприпустимим їх необдумане використання. За 
таких обставин підприємство має особливо ретельно формувати свою 
товарну політику. 
Одним з найбільш популярних та ефективних методів аналізу 
асортименту є АВС-аналіз. Даний метод передбачає визначення для кожної 
товарної групи її ролі та місця в торгово-технологічному процесі на основі 
врахування специфічних особливостей товарних груп, а за ступенем їх 
важливості для споживачів дозволяє визначити рейтинг товарів за 
зазначеними критеріями та виявити ту частину асортименту, яка забезпечує 
максимальний ефект. В основу цього методу було покладено принцип 
Парето, який у загальному вигляді звучить так: 20 % асортименту товарів 
приносить вісімдесят відсотків прибутку, і, навпаки, 80 % асортименту 
товарів приносить двадцять відсотків прибутку. 
Мета АВС-аналізу полягає у визначенні найбільш прибуткових 20 % 
товарів асортименту. За допомогою цього методу визначаються пріоритетні 
позиції в асортименті, виділяються «зірки» (група А), «претенденти» (група 
В) і «аутсайдери» (група С) та встановлюється базовий асортимент. 
Результатом АВС-аналізу товарного асортименту є групування об’єктів за 
ступенем впливу на загальний результат. 
25 
ABC-аналіз – метод, що дозволяє класифікувати асортимент чи товарні 
запаси за ступенем їх важливості шляхом ділення на три категорії (рис. 1.1). 
 
 
Рисунок 1.1 – Частка об’єктів під час АВС-аналізу 
 
Порядок проведення ABC-аналізу наступний: 
А – найбільш цінні, які складають 20 % товарних запасів і 80 % 
продажів. Зазвичай, це товари, які досить давно є в асортименті та добре 
відомі покупцям. Це товари-лідери, які частіше всього приносять найбільший 
прибуток фірмі. 
В – проміжні (біля 30 % товарних запасів і 15 % продажів); ці товари 
середнього ступеня важливості, мають помірні обсяги продажу, доповнюють 
асортимент торговельного підприємства, дозволяють привернути нових 
покупців. 
С – найменш цінні (50 % товарних запасів і 5 % продажів); це найменш 
важливі товари. Це товари-новинки або ті, які можна вивести з асортименту. 
Очевидно, що наявність в асортименті товарних позицій класу «А» 
необхідно постійно контролювати. Стосовно товарних позицій класу «B» 
контроль може бути поточним, а щодо позицій класу «С» – періодичним. 
Класична методика ABC-аналізу передбачає наявність 3-х груп: A, B і 
C: А – найважливіші позиції, які роблять 50 % продажів; B –важливі позиції, 
які роблять 30 % продажів; C – не особливо важливі позиції, які беруть 
26 
участь в 20 % продажів. Також може бути інше співвідношення: А – 55 % 
продажів, В – 25 %, С – 20 %. 
Удосконалена версія припускає наявність ще 1-ї або 2-х груп: D і N. D 
(від слова «dead» – мертвий) – неліквідні позиції, які взагалі не продаються 
або беруть участь в останніх 5 % продажів; N (від слова «new» – новий) – 
позиції, які недавно з’явилися в асортименті підприємства і ще не змогли 
максимально взяти участь у загальних продажах. 
Планування та формування асортименту – одні з найважливіших 
бізнес-процесів більшості великоформатних підприємств. Підходи до їх 
організації можуть відрізнятися. Якщо більша частина асортименту 
підприємства не має вираженої сезонності, достатньо визначити необхідну 
для замовлення кількість товару методом усереднення продажів за попередні 
періоди. Однак якщо сезонні товари становлять понад 30 % товарообігу 
та/або роздрібні точки мережі суттєво відрізняються за форматом, 
фінансовими показниками чи асортиментом, доцільно застосовувати 
досконаліші методи аналізу. 
Описаний у попередньому питанні АВС-аналіз допомагає ранжувати 
товари за пріоритетністю, проте не враховує нерівномірності попиту, зокрема 
сезонних коливань чи різких стрибків. Важливість урахування цих чинників 
полягає в такому. Зважаючи на те, що основним резервом зниження витрат 
на утримання товарних запасів є зменшення страхового запасу, який великою 
мірою залежить від ступеня передбаченості обсягів і часу продажів, рівень 
прогнозованості попиту виступає ледь не головним критерієм поділу товарів 
на групи. Чим вищим є рівень прогнозованості попиту, тим менший 
страховий запас потрібно мати, і навпаки. Тому виникає необхідність 
ґрунтовнішого аналізу товарного асортименту підприємства за допомогою 
інших інструментів, що враховують нерівномірність попиту. Одним із таких 
інструментів є метод формування асортименту з використанням каскадного 
ABC-XYZ-аналізу. 
YZ-аналіз – статистичний інструмент, що дозволяє аналізувати та 
27 
прогнозувати стабільність продажів окремих видів товарів і коливання рівня 
споживання тих чи інших ресурсів. Цей метод зазвичай застосовується для 
ранжирування і групування асортиментних позицій за ступенем 
прогнозованості обсягу попиту або оборотності товару. Мета XYZ-аналізу – 
поділ товарів по групах, залежно від рівномірності попиту і точності 
прогнозування. Проведення XYZ- аналізу дає чітку картину попиту на кожну 
товарну позицію. З його допомогою можна виявити найбільш популярні 
товари й ті, які за певних причин не потрібні постійно. Результати XYZ-
аналізу дозволяють оптимізувати складські запаси. 
XYZ-аналіз ґрунтується на тому ж принципі, що й АВС-аналіз: товари 
поділяються на три групи (X, Y, Z), виходячи зі значення коефіцієнта варіації 
за певний проміжок часу. Цей аналіз ділить об’єкти за ступенем відхилення 
від середнього показника, який обраховується за кілька періодів (рис. 1.2).  
 
 25% 
Х 
10-25% У 
Z 
0-10% 
Рисунок 1.2 – Частка об’єктів під час XYZ-аналізу 
 
Група Х – товари, попит на які стабільний. Для таких товарів можна 
робити оптимальні запаси й використовувати математичні методи прогнозу 
попиту та оптимального запасу. Значення коефіцієнта варіації знаходиться в 
інтервалі від 0 до 10 %. 
Група Y – групи товарів з відомими сезонними коливаннями й 
середніми можливостями прогнозування. Коефіцієнт варіації становить від 
10 % до 25 %. 
Група Z – товари з нестабільним попитом, на які практично неможливо 
28 
спрогнозувати попит. Це можуть бути товари, які привозять на замовлення 
клієнтів або ті, що недавно надійшли в продаж. Коефіцієнт варіації 
перевищує 25 %. 
Проте, деякі вчені виділяють інші градації. Наприклад, у Ройтер Л. для 
групи X визначений діапазон коефіцієнта варіації 0-20 %, для Y – 20-50 %, а 
для Z – 50-100 %, а у Тиличенко П. та Дрозд С. встановлено такі його межі: 
X = 0-50 %, Y = 50-100 %, Z > 100 %. Як видно, не існує єдиної думки з цього 
приводу, адже на відміну від АВС-аналізу, де сума часток обмежена 100 %, 
XYZ-аналіз таких меж не має. Тому вибір діапазону коефіцієнта варіації 
повинен враховувати специфіку конкретного товару та підприємства. 
Значення коефіцієнта варіації для різних груп може відрізнятися з наступних 
причин: сезонність продажів, регулярність постачання, коливання цін на 
аналогічні товари у конкурента, тренд, наявність або відсутність спеціальних 
заходів щодо просування, дефіцит і т. д. 
Етапи проведення XYZ-аналізу наступні: 
Вибір об’єкта аналізу (групи, категорії або позиції) та параметра, за 
яким порівнюватимуться об’єкти (наприклад, обсягу продажів за місяць). 
Традиційно об’єктами XYZ-аналізу є товарні категорії або окремі товарні 
одиниці. Для аналізу використовують дані про продажі за період 
щонайменше три місяці. 
Визначення кількості періодів, за якими буде проводитись аналіз: 
тиждень, декада, місяць, квартал/сезон, півріччя, рік. Для аналізу потрібно 
брати не менше трьох періодів, за якими ведеться звітність. Якщо товар має 
оборотність більше як місяць, то треба взяти період, який як мінімум у три 
рази перевищує оборотність. 
Визначення коефіцієнта варіації для кожного об’єкта аналізу як 
відношення середнього квадратичного відхилення обсягу продажів до його 
середнього значення, вираженого у відсотках. Цей показник характеризує 
коливання продажів товару відносно середнього рівня та дає змогу оцінити 
стабільність попиту: що нижчий коефіцієнт варіації, то стабільніший попит.  
29 
Розділ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ГОТЕЛЮ ГРК «Дніпро»  
 
 
2.1 Органiзацiйно-економiчна характеристика пiдприємства. 
 
Управління підприємствами готельного господарства передбачає 
застосування різноманітних способів цілеспрямованого й упорядкованого 
впливу на господарські одиниці для розвитку та вдосконалення виробничих і 
торговельно-технологічних процесів, пов’язаних зі створенням, реалізацією 
та наданням послуг, за мінімальних витрат праці й коштів. Системне 
управління підприємствами ресторанного господарства є складним 
процесом, що вимагає від керівника ухвалення обґрунтованих рішень для 
ефективного досягнення поставлених цілей і виконання завдань. 
Механізм управління підприємствами готельного господарства 
формується під впливом загальних особливостей і закономірностей розвитку 
ринкової економіки. Водночас його специфіку зумовлюють характерні риси 
діяльності цих підприємств: переважання малих і середніх підприємств у 
структурі галузі; швидкість обороту капіталу; чутливість до стану ринкової 
інфраструктури; індивідуальність і нестандартність технологій надання 
послуг; динамічність організаційних форм і структур управління. 
Чотиризірковий готельно-ресторанний комплекс ГРК «Дніпро» 
розташований в центральній частині міста Черкаси , поряд з торговою, 
діловою та історичними частинами міста. У розпорядженні гостей одно- та 
двокімнатні і молодіжні номери (Hostel rooms), ресторан «Черкаси Палац», 
безкоштовна стоянка, доступ до мережі Wi-Fi. В комплексі центральна 
система кондиціонування і вентиляційна система. Готель ГРК «Дніпро» 
надає послуги конференц-залу, банкетного залу (до 200 осіб) і камінного залу 
(30 осіб), як прекрасний варіант для проведення переговорів. Ресторан ГРК 
«Дніпро» – перший в місті ресторан континентальної кухні, в якому можна 
проводити комплексні обіди, вечері, банкети та фуршети. В ресторані гостям 
30 
запропонують страви сучасної української та європейської кухні. Також при 
готелі функціонує лобі-бар з терасою. Відстань до аеропорту – 6,5 км, ж/д 
вокзалу – 2,5 км, автостанції – 6,1 км. 
Готель ГРК «Дніпро» з терасою розташований за 2 км від центру 
Черкас. До послуг гостей ресторан і номери з кондиціонером. 
Номерний фонд складає 62 номери готелю, які оформлені в 
нейтральних тонах і обладнані телевізором. У ванних кімнатах встановлений 
душ. 
У ресторані готелю ГРК «Дніпро» готують страви європейської кухні. 
Столики також накривають на терасі. Напої можна замовити в барі. 
Пляж Кременчуцького водосховища розміщений за 10 хвилин ходьби 
від готелю «Cherkasy Palace», а піша прогулянка до торгового центру 
«Дніпро-Плаза» займе 15 хвилин. 
Відстань від готелю ГРК «Дніпро» до залізничного вокзалу Черкас, з 
якого можна дістатися до Києва, становить 3,8 км. Це місце розташування 
особливо подобається парам – вони оцінили його на 8,2 для поїздки удвох. 
Готельний комплекс має свою власну організаційну структуру, яка 
забезпечує його діяльність. Вона складається з ряду таких факторів, як: 
– призначення; 
– місцезнаходження; 
– категорії споживачів; 
– форми власності тощо. 
Всі приміщення готелю ГРК «Дніпро» можна розділити на чотири 
основні групи: житлові, адміністративні, обслуговуючі, підсобні. 
До першої групи відносяться номери всіх категорій і безпосередньо 
зв'язані з ними побутові приміщення. 
До другої групи – вестибюль і прилеглі до нього приміщення та 
комунікації, контора дирекції і інші адміністративні приміщення. 
До третьої групи входять: приміщення загального призначення і 
загального користування (конференц-зал, бенкетний зал, камінний зал, 
31 
вітальні), приміщення підприємств, які надають послуги (ресторан, лобі-бар з 
терасою). 
До четвертої групи відносяться: господарські і складські приміщення 
(білизняні і пральні, кладови, склади, машинні відділення, бойлерна та ін.). 
Адміністративні, житлові приміщення і приміщення загального 
призначення знаходяться в різних рівнях і однакових об'ємах. 
Організаційна складність правильного взаємозв’язку між різними 
типами приміщень заключається в тому, що проживаючий на поверсі не 
повинен бачити роботу обслуговуючого персоналу, а тільки користуватися 
результатами цієї роботи. 
Основною частиною готелю являється група житлових приміщень 
(номерів), а також безпосередньо зв’язані з ними допоміжні і службові 
приміщення. 
До допоміжних приміщень житлової групи готелю належать коридори, 
поверхові холи та вітальні. Чим вищий рівень комфорту й більша місткість 
готелю, тим більше різноманітних приміщень входить до його складу і тим 
складнішою є його функціональна структура. Існують різні функціональні 
схеми, які враховують складні технологічні процеси, що відбуваються під час 
експлуатації будівлі. Дотримання вимог до організації цих процесів 
необхідне для належного функціонування готелю. 
Найпростіша функціональна схема готелю включає в себе розміщення 
основних технологічних зв’язків. 
В готелі ГРК «Дніпро» існує два функціональні зв’язки: одинарний і 
зворотній. 
Одинарні зв’язки існують між приміщеннями, які не зв’язані між 
собою, а зворотні – між приміщеннями, які зв’язані між собою. 
Знайомство з готелем починається з вестибюлю, в якому знаходяться 
різні приміщення громадського призначення по обслуговуванню 
проживаючих. 
Вестибюль є центром, який зв’язує всі основні групи готельних 
32 
приміщень. Вестибюль готелю ГРК «Дніпро» є просторим та добре 
освітленим. Вхід до ресторану – справа, який знаходиться на другому поверсі 
готелю. З права від входу знаходиться стійка портьє, оснащена комп’ютером 
та телефонним зв’язком. 3 протилежного від входу боку знаходиться лобі-
бар. 
Приміщення вестибюльної групи є простором основного 
технологічного процесу виробництва готельних послуг, їх планувальна 
організація визначається наявністю одного великого планувального елемента 
і кількох малих планувальних елементів. 
Простір приміщень вестибюльної групи визначається двома робочими 
зонами: контактною і неконтактною. 
Контактна зона визначає умови «зустріч – проводи», що впливають на 
настрій гостя. Саме ця зона створює перше враження про умови гостинності, 
в цю зону звертається гість, коли в нього виникають проблеми. 
Функції контактної зони включають функції касира (рахунки, обмін 
валют), портьє (реєстрацію і виписка гостей), інформаційної служби (видача 
ключів, пошта, інформація). 
Функціями неконтактної служби є служби резервування, комутатора, 
менеджера. 
Рівень комфорту характеризується правильною функціональною 
організацією приміщень вестибюльної групи і оцінюється такими умовами: 
взаємним розміщенням вертикальних комунікацій і входу; взаємним 
розміщенням основних зон вестибюля і входу в готель; функціональним 
зв’язком між зонами і приміщеннями вестибюльної групи, що має виключати 
перетинання людських потоків. 
Планувальна організація зони роботи відбувається за такими схемами: 
фронтальна, поздовжня, концентрична. 
В готелі ГРК «Дніпро» планувальна організація зони роботи в 
вестибюлі відбувається за концентричною схемою. Це схема 
характеризується тристороннім розміщенням функціональних зон, 
33 
компактністю, що забезпечує зручності в орієнтації. 
Архітектурно-планувальне рішення житлових поверхів залежить від 
архітектури самої будівлі, від конфігурації будівлі, поверховості і об’ємно-
планувального рішення житлових поверхів. 
Житловий поверх є основним простором і ядром просторової структури 
готелю. Він відповідає ключовому технологічному процесу надання 
готельних послуг – прийманню та розміщенню гостей – і забезпечує 
додаткові умови комфорту в просторах споживання та виробництва послуг. 
Допоміжну роль відіграють простори технічного поверху та споживання 
готельних послуг. Основними технологічними складовими є технологічні 
процеси, що включають технологічні цикли, технологічні операції та 
технологічні елементи. 
Усі технологічні процеси готелю ГРК «Дніпро» поділяють на основні, 
допоміжні і обслуговуючі. Основний технологічний процес відповідає 
основній функції досліджуваного виробництва: готельне підприємство надає 
послуги проживання. 
Допоміжні технологічні процеси забезпечують умови, необхідні для 
здійснення основних процесів: контроль за технологічним і естетичним 
станом устаткування і помешкань, їхнє обслуговування і ремонт. 
Обслуговуючі технологічні процеси пов’язані з експлуатацією 
устаткування і приміщень (прибирання, чищення), збереження і переміщення 
сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції. Вони 
здійснюються в готелі ГРК «Дніпро» складськими, транспортними, 
інженерно-технічними службами. До обслуговуючих процесів належать 
соціальні послуги, надані працівникам на даному підприємстві. 
Допоміжні та обслуговуючі технологічні процеси можуть виконувати 
спеціалізовані підприємства, для яких ці види діяльності є основними. Така 
спеціалізація сприяє зниженню витрат підприємства та підвищенню якості 
обслуговування. Ця форма організації роботи особливо вигідна для 
невеликих підприємств. Однак у готелі ГРК Дніпро допоміжні та 
34 
обслуговуючі процеси забезпечують власні підрозділи: пральня, служба 
покоївок, служба харчування, туристично-інформаційна агенція тощо. 
Всі номери оснащені системою кондиціонування, супутниковим 
телебаченням, прямим телефонним зв’язком (міським, міжміським, 
міжнародним), прямим доступом в Інтернет, міні-баром, сейфом, зручним 
робочим столом та кріслами. Характеристика готельних номерів наведена в 
таблиці 2.1. 
 
Таблиця 2.1 – Характеристика номерів готелю «Черкаси Палац» 
Вартість 
Кількість Площа номеру, Забезпеченість 
Тип номеру проживання, 
номерів м² ліжками 
грн/добу 
2 окремо стоячі 
«Стандарт» (30) 17 ліжка або 1 1390 
двоспальне 
2 окремо стоячі 
«Комфорт» (24) 36 ліжка або 1 1490 
двоспальне 
4 окремо стоячі 
«Молодіжний» 3 46 1650 
ліжка 
«Напівлюкс» 1 44 2 двоспальне 1720 
«Люкс» 1 55 2 двоспальне 1950 
«Апартаменти» 2 55 2 двоспальне 2500 
«Президентський» 1 89,2 2 двоспальне 3000 
 
Аналізуючи організаційно – управлінську структуру готелю, можна 
зробити висновок, що вона лінійно-функціональна, керівником даного 
підприємства є голова правління, оскільки готель «Апельсин» є відкритим 
акціонерним товариством. На підприємстві існує демократичний стиль 
управління, всі рішення обговорюються колективом, але приймає їх та несе 
відповідальність лише керівник. Організаційна структура готелю «Апельсин»  
зображена на рисунку 2.3. 
Штатним розписом готелю передбачено 26 робітників, з яких 4 осіб 
керівного персоналу та 22 особи – адміністративно-обслуговуючого 
персоналу (табл. 2.2). 
35 
 
Рисунок 2.3 – Організаційна структура управління готелю «Черкаси Палац» 
 
Таблиця 2.2 – Кількісний склад персоналу готелю «Черкаси Палац» 
Кількість 
Посада 
робітників 
Директор  1 
Начальник планово-фінансового відділу 1 
Бухгалтер  1 
Начальник служби маркетингу і реклами 1 
Начальник відділу кадрів 1 
Менеджер відділу бронювання 1 
Менеджер служби прийому і розміщення  1 
Адміністратор 4 
Портьє  2 
Старша покоївка 1 
Покоївка  8 
Головний інженер 1 
Електрик 1 
Сантехнік 1 
Різноробочий 1 
Разом: 26 
 
Покоївка виходить на роботу о 8:00 годині ранку і працює до обідньої 
перерви у 13:00 годин. Обідня перерва триває до 13:30 години. З 13:30 
години вона працює до 18:00 години. В тиждень покоївка працює 4 дні, тобто 
через день. 
36 
Повар виходить на роботу о 6:00 годині ранку і працює до обідньої 
перерви, до 11:00 години. Обід триває до 12:00. З 12:00 години, повар працює 
до 20:00 години. Таким чином повар працює у режимі доба-дві. 
Адміністратор, з умов цілодобової праці готелю, працює 23 години на 
добу. Перерва у нього з 13 до 14 години. Виходить на роботу він о 8 ранку, та 
здає пост о 8 ранку. Адміністратор працює 2 дні на тиждень (доба-три). 
За безперервну дію всіх систем готелю «Апельсин» відповідає 
інженерно-технічна служба. 
Огляд будівлі готельного комплексу ГРК «Дніпро» проводиться 
регулярно. Загальний огляд проводиться двічі на рік. Перший – весною, 
другий – восени. Частковий огляд проводиться лише для одного 
запланованого елементу будівлі. Позачерговий огляд проводиться після 
стихійного лиха, пожежі. 
Організація санітарно-технічного обслуговування готельного 
комплексу ГРК «Дніпро» являє собою якісне і кількісне забезпечення готелю 
водою, тобто безперервного гарячого і холодного водопостачання. Вода 
повинна бути без видимих домішок, запаху хлору, не властивих для води 
смаків. 
Другим головним чинником, що впливає на комфортне перебування 
мешканців в готелі є постійна вентиляція і кондиціонування повітря, за 
безперервною роботою цих систем також відповідає санітарно-технічна 
служба. 
Санітарний контроль в готельному комплексі ГРК «Дніпро» проводить 
комісія, до якої входить головний інженер, керівник санітарно-технічної 
служби, а також найманий працівник, що займає посаду дезінфектора. 
Санітарний контроль здійснює і санітарно-епідеміологічна станція. 
Об'єктами її уваги найчастіше стають підприємства громадського 
харчування, а також місця загального користування. 
В готельному комплексі ГРК «Дніпро» існує технологія роботи 
покоївок по прибиранню жилих номерів, яка затверджена директором 
готельного комплексу «Черкаси Палац». 
37 
Робітники поверхів повинні говорити тихо, свою роботу організувати 
так, щоб найменше заважати проживаючим. 
Обслуговуючий персонал не повинен звертати увагу на фізичні 
недоліки, неправильності у вимові, засуджувати традиції та звичаї гостей, 
необізнаність прийнятих правил поведінки. 
При від’їзді проживаючих працівник готелю повинен подякувати їх за 
проживання саме у готелі «Черкаси Палац», побажати їм доброї дороги і 
запросити приїздити наступного разу. 
Проаналізувавши організацію допоміжних служб можна зробити 
висновок, що робота цих служб налагоджена добре, всі служби в повному 
обсязі забезпечені матеріально-технічними засобами, кваліфікованими 
кадрами. Також про добру роботу говорить і той факт, що за останні роки не 
виявлено жодного серйозного порушення, від мешканців готелю не було 
жодної скарги на незадовільну роботу даних служб. 
Аналіз фінансово-економічної діяльності вивчає взаємодію 
управлінських, технічних та  економічних процесів  на економічні результати 
діяльності підприємства, дає можливість зробити оцінку ефективності і 
раціональності використання сировинних, трудових, фінансових та інших 
ресурсів підприємства, виявити резерви виробництва, підготувати аналітичну 
базу щодо прийнятих управлінських рішень. Аналіз виходить з наявною в 
підприємства плановою, звітною та іншою документацією. 
Фінансовий аналіз – це засіб оцінки і прогнозування фінансового стану 
підприємства на основі даних «Балансу» та «Звітності про фінансові 
результати». В них показані основні фінансові показники готельно-
ресторанного комплексу «Апельсин», з використанням  системи абсолютних 
і відносних показників, традиційних методів аналізу.  Методика фінансового 
аналізу полягає у порівнянні отриманих коефіцієнтів з нормативами та у 
динаміці.  
Основні фінансові показники господарської діяльності готельно-
ресторанного комплексу ГРК «Дніпро» представлені у табл. 2.3. 
 
38 
Таблиця 2.3 – Основні показники фінансово-господарської діяльності 
підприємства ГРК «Дніпро» за 2023-2025рр. 
Абсолютне відхилення Динаміка, % 
Показник 2023 2024 2025 
24-13 25-24 25-23 23-24 24-25 23-25 
Дохід (виручка) 
від реалізація 
продукції 
3264,48 1818,36 2286,06 -1446,12 467,70 -978,42 -44,30 25,72 -42,80 
(товарів, робіт, 
послуг), (тис. 
грн.) 
Податок на 
додану вартість 544,08 303,06 381,01 -241,02 77,95 -163,07 -44,30 25,72 -42,80 
(ПДВ), (тис. грн.) 
Чистий дохід 
(виручка) від 
2720,40 1515,30 1905,05 -1205,10 389,75 -815,35 -44,30 25,72 -42,80 
реалізації 
продукції 
Собівартість 
реалізованої 
(продукції, 1992,00 1053,40 1435,35 -938,60 381,95 -556,65 -47,12 36,26 -38,78 
товарів, послуг), 
(тис. грн.) 
Чисельність 
працівників, 26,00 18,00 18,00 -8,00 0,00 -8,00 -30,77 0,00 -44,44 
(осіб) 
Продуктивність 
125,56 101,02 127,00 -24,54 -25,98 1,45 -19,54 -25,72 1,14 
праці 
Основні фонди 1562,00 1562,00 1562,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 
Фондовіддача, % 2,09 1,16 1,46 -0,93 0,30 -0,63 -44,30 25,72 -42,80 
Фондоємність, % 0,48 0,86 0,68 0,38 -0,18 0,20 79,53 -20,46 29,97 
Власні джерела, 
180,50 56,20 80,08 -124,30 23,88 -100,42 -68,86 42,49 -125,40 
(тис. грн.) 
Залучені кошти, 
1381,50 1506,40 1074,08 124,90 -432,32 -307,42 9,04 -28,70 -28,62 
(тис. грн.) 
Прибуток від 
реалізації, (тис. 80,60 61,90 49,70 -18,70 -12,20 -30,90 -23,20 -19,71 -62,17 
грн..) 
Податок на 
14,50 11,10 8,96 -3,40 -2,14 -5,54 -23,45 -19,28 -61,83 
прибуток, 18% 
Чистий прибуток 66,10 50,80 40,74 -15,30 -10,06 -25,36 -23,15 -19,80 -62,25 
Рентабельність, 
2,47 3,40 2,17 0,94 1,23 -0,29 37,88 36,14 -13,57 
% 
 
Відповідно до таблиці, дохід (виручка) від реалізація продукції 
(товарів, робіт, послуг), має тенденцію до зменшення протягом 
досліджуваного періоду. Так у період з 2023 по 2025 він зменшився з 3264,5 
тис.грн у 2023 до 2286,1 тис. грн у 2021, тобто на зменшення на 42,8%. Так 
само як і інші показники. Пов’язано це з тим, що 2024 рік став кризовим для 
багатьох підприємств, і це добре видно по таблиці. Але порівняно з 2025 
39 
підприємство покращило свої доходи і можна спостерігати позитивний зріст, 
що свідчить про покращення роботи і виходу з кризи. Цілком можливо, що 
завдяки такому зросту доходів, в 2026 році ситуація може стати ще кращою, і 
доходи підприємства можуть зрівнятися, або навіть перевищити доходи за 
2023 рік. 
 
2.2 Оцінка структури асортименту та асортиментної політики в 
ресторані  
 
У сучасних умовах асортиментна політика підприємства посідає 
важливе місце в системі управління його діяльністю. Насамперед варто 
розглянути поняття політики як орієнтира для дій і прийняття обґрунтованих 
рішень, що сприяють досягненню поставленої мети. Вона формується на 
рівні керівництва підприємства на тривалий період і спрямована на 
забезпечення послідовності в досягненні визначених цілей та запобігання 
ухваленню неефективних рішень під впливом ситуативних обставин. 
Асортиментна політика більшості підприємств має враховувати 
динаміку таких чинників, як зростання купівельної спроможності населення, 
зміни споживчого попиту, поведінка конкурентів і загальний рівень 
добробуту не лише на території, де розташовані торговельні об’єкти, а й у 
державі загалом. 
Ринкова економіка спонукає підприємства до зміцнення своїх позицій 
на ринку, виявлення потенційних конкурентів та здобуття конкурентних 
переваг. Переваги над конкурентами можна забезпечити завдяки вищому 
рівню обслуговування споживачів, наданню додаткових послуг покупцям, 
виваженій політиці ціноутворення, можливості ідентифікації постійних 
клієнтів у торговельній мережі тощо. 
Добре обдумана асортиментна політика дає змогу оптимізувати процес 
з оновлення  асортименту та служить для управління на підприємстві 
показником абстрактного спрямування дій, дозволяє здійснювати контроль 
40 
над ситуаціями, що випливають в процесі торговельної діяльності. За умов 
підвищення конкуренції між учасниками ринку, асортиментна політика  
підприємства грає значну роль у підвищенні кількості задоволених 
споживачів. 
Здійснення програми по розширенні асортименту пов'язане із основами 
фінансування, що підприємство вибирає в залежності від об'єму, строку, 
інших необхідних грошових засобів. 
Ще одним чинником, який відіграє суттєву роль у формуванні 
асортименту товарів, є їхня ціна. Покупці визначають для себе максимально 
допустиму ціну або певний ціновий діапазон, у межах якого вони можуть 
дозволити собі покупку. Таким чином, одним із еталонів раціонального 
формування асортименту товарів на підприємстві являється забезпечення 
співставлення продукцiї з різною ціною. Формування асортименту товару на 
підприємстві забезпечує можливість задовольнити споживчий попит, 
підвищити економічну ефективність підприємства та його торгового обороту. 
Склад та вчасне оновлення асортименту продукції на підприємстві, у 
більшості, впливає на степінь задоволення потреби, витрати потреб 
населення, що зв’язані з купівлею продукції. 
Відсутність на підприємстві певних товарів, обмежений або 
нестабільний асортимент, що не відповідає запитам покупців, призводять до 
незадоволеного попиту та збільшення витрат часу споживачів на пошук 
необхідної продукції. Це негативно впливає на економічну ефективність 
підприємства. У зв’язку з цим під час формування товарного асортименту 
важливо максимально задовольняти потреби споживачів, мінімізувати 
витрати їхнього часу на здійснення покупок і забезпечувати ефективну 
роботу підприємства. 
При формуванні асортименту необхідно зважати на асортиментний 
перелік продукції підприємства. Розроблення певним визначеним 
підприємством асортиментного перерахунку товарів та проведення контролю 
за його дотриманням призводить до якіснішого сервісу споживачів ринку та 
41 
створення міцного асортименту. Факт асортиментного перерахунку дозволяє 
раціонально налагоджувати асортимент товарів та регулярно здійснювати 
контроль його повноти та стабільності. Брак асортиментної політики 
призводить до змінної структури асортименту, у зв’язку з впливом певних 
чинників, втрачається контроль конкурентоспроможності товарів. Щоденні 
вирішення, що приймаються керівником у цих випадках, часто ґрунтуються 
переважно на підсвідомому здогаді, а не на організованому обчисленні з 
врахуванням довготермінових інтересів. 
 
2.3 Аналіз ефективності управління асортиментом у ресторані ГРК 
«Дніпро» 
 
Асортиментна політика більшості підприємств має враховувати 
динаміку низки чинників, зокрема зростання купівельної спроможності 
населення, зміни споживчого попиту, поведінку конкурентів і загальний 
рівень добробуту не лише в регіоні, де розташовані торговельні об’єкти, а й у 
державі загалом. 
Ринкова економіка спонукає підприємства до зміцнення своїх позицій 
на ринку, виявлення потенційних конкурентів і здобуття конкурентних 
переваг. Переваг над конкурентами можна досягти завдяки вищому рівню 
обслуговування споживачів, наданню додаткових послуг, виваженій політиці 
ціноутворення, можливості ідентифікації постійних клієнтів у торговельній 
мережі тощо. 
При аналізі конкурентів необхідно оцінити напрямки, сильні та слабкі 
сторони їх діяльності і діапазону можливих дій для підвищення свого стану 
як у окремому сегменті споживачів, так і у комплексі. Основним завданням 
підприємства конкурентного ринку є створення відмінних переваг, які б 
помогли вибороти споживачів, а саме: режимом роботи, постійним 
підвищенням якості асортименту продукції, яка продається, розширенням 
асортименту продукції та підвищенням рівня задоволеності споживача, 
42 
стимулюванням покупців здійсненням покупок продукції визначеного 
підприємства.  
Конкурентну перевагу можна здобути завдяки асортименту товарів, які 
за своїми характеристиками перевершують пропозиції конкурентів, а також 
вищому рівню обслуговування. Важливими чинниками є постійний контроль 
якості товарів, що продаються в торговельній мережі, зокрема їхнього 
походження, термінів зберігання тощо, та підтримання мінімально 
необхідного асортименту для задоволення потреб споживачів. Формування 
таких переваг дає змогу зберегти або збільшити частку ринку, отримувати 
дохід, випереджати конкурентів чи утримувати лідерські позиції. 
Ідея керування асортиментною політикою підприємства охоплює 
комплекс певних дій: аналізу ринку і брендів; аналізу комунікації; розподілу; 
юридичних відносин; відносини з конкурентами; пакування та 
транспортування; постачання товарів. Щоб підвищити конкуренцію між 
різними підприємствами необхідно комплексно підходити до процесу 
управління асортиментною політикою, яке, в свою чергу, в економіці дасть 
поруку на стабільне місце на ринку та підвищить прихильність споживачів. 
Споживчий попит є важливим чинником, що справляє вагомий вплив при 
формуванні асортименту, і направляється максимально задовольнити попит 
населення та активно вплинути на попит в сторону його розширення. 
Формування асортименту та споживчий попит тісно взаємопов’язані. 
Ще одним чинником, що відіграє суттєву роль у формуванні асортименту 
товарів, є їхня ціна. Покупці визначають для себе максимально прийнятну 
ціну або певний ціновий діапазон, у межах якого можуть здійснити покупку. 
Таким чином, одним із критеріїв раціонального формування асортименту на 
підприємстві є забезпечення оптимального співвідношення товарів різних 
цінових категорій. 
Формування асортименту товару на підприємстві забезпечує 
можливість задовольнити споживчий попит, підвищити економічну 
43 
ефективність підприємства та його торгового обороту. Склад та вчасне 
оновлення асортименту продукції на підприємстві, у більшості, впливає на 
степінь задоволення потреби, витрати потреб населення, що зв’язані з 
купівлею продукції. 
Відсутність на підприємстві певних товарів, обмежений або 
нестабільний асортимент, що не відповідає запитам покупців, призводять до 
незадоволеного попиту та збільшення витрат часу населення на пошук 
необхідних товарів, що негативно впливає на економічну ефективність. У 
зв’язку з цим, формуючи асортимент товарів важливо максимально 
задовольнити потребу споживачів при мінімальних витратах часу на 
здійснення купівлі та забезпечити ефективну роботу на підприємстві. При 
формуванні асортименту необхідно зважати на асортиментний перелік 
товарів підприємства. Розроблення певним визначеним підприємством 
асортиментного перерахунку товарів та проведення контролю за його 
дотриманням призводить до якіснішого сервісу споживачів ринку та 
створення міцного асортименту. Факт асортиментного перерахунку дозволяє 
раціонально налагоджувати асортимент товарів та регулярно здійснювати 
контроль його повноти та стабільності. Брак асортиментної політики 
призводить до змінної структури асортименту, у зв’язку з впливом певних 
чинників, втрачається контроль конкурентоспроможності товарів. Щоденні 
вирішення, що приймаються керівником у цих випадках, часто ґрунтуються 
переважно на підсвідомому здогаді, а не на організованому обчисленні з 
врахуванням довготермінових інтересів. 
Добре продумана асортиментна політика дає змогу оптимізувати 
процес оновлення товарного асортименту, слугує орієнтиром для 
управлінських рішень на підприємстві та забезпечує контроль над 
ситуаціями, що виникають у процесі торговельної діяльності. В умовах 
посилення конкуренції між учасниками ринку асортиментна політика 
підприємства відіграє важливу роль у збільшенні кількості задоволених 
44 
споживачів. Реалізація програми розширення асортименту пов’язана з 
вибором джерел фінансування, які підприємство визначає залежно від обсягу 
необхідних коштів, строків їх залучення та інших фінансових потреб. 
На сьогоднішній день українське законодавство не повністю відповідає 
умовам ринку, що призводить до обмеження розвитку підприємств, відіграє 
вагому роль у проведенні асортиментної політики підприємством, що бажає 
досягнути успіху і зайняти прибуткове місце на ринку товарів та послуг.  
Таким чином, асортиментна політика є сферою функціонування голови 
та спеціалістів підприємства і є сукупністю принципів, стратегій та методик, 
які викликають формування оптимального асортименту продукції, яка 
випускається підприємством, з метою підвищення ефективної діяльності 
підприємства та задоволення вимог споживачів. З розвитком теоретичних і 
практичних досліджень в управлінні підприємствами з'явилося безліч 
напрямків, так, наприклад, було виділено управління товарним 
асортиментом, успішне здійснення якого нерозривно пов'язане з процесом 
ціноутворення, дистрибуції та просування.  
Управління асортиментом є ключовим фактором у визначенні стратегії 
і тактики компанії на ринку, тому йому необхідно приділяти особливу увагу. 
Прагнення організації до беззбитковості, нарощування прибутковості 
базується на ефективності використання виробничого потенціалу, який також 
повинен корелюватися з грамотної асортиментної політикою. Від 
збалансованого асортиментного портфеля безпосередньо залежить дохід 
підприємства, тому для більшості українських організацій питання 
ефективного управління асортиментом є найбільш актуальним. 
Досягнення оптимальності в асортиментній політиці передбачає 
комплекс заходів, об'єднаних спільною метою, яка полягає в досягненні 
найкращої комбінації кількісних і якісних показників результативності 
діяльності компанії. Необхідно відзначити, що ефективність управління 
асортиментом безпосередньо пов'язана з перебуванням консенсусу в часто 
45 
суперечать один одному цілях суміжних відділів підприємства: відділу 
маркетингу, продажів, фінансового, виробничого і відділу логістики. На 
відділ маркетингу в зв'язку з цим лягає відповідальність за генерацію 
внутрішніх і зовнішніх потоків інформації для досягнення кінцевої мети – 
оптимізації асортименту з урахуванням затвердженої філософії компанії. 
Для подальшого аналізу підходів управління асортиментом і виявлення 
можливих нових способів і методів управління продуктовим портфелем 
наведемо існуючу їх класифікацію. Так, по-перше, методи економічного 
аналізу асортименту використовують показники економічної ефективності: 
точка беззбитковості, коефіцієнт вкладу на покриття, операційний важіль і 
запас фінансової міцності. Більш того, в рамках даного підходу також 
існують комплексні методики економічного аналізу асортименту: АВС-
аналіз, XYZ-аналіз, метод ДіббаСимкина і інші . 
Однак, на наш погляд, перераховані методики не є оптимальними і 
відображають цілісну картину. Безумовно, незаперечний плюс ABC-аналізу в 
тому, що він дозволяє визначити низькорентабельні продукти, а XYZ – 20 
продукти з нерегулярним споживанням і непрогнозованими коливаннями 
попиту. Більш того, більшість підприємств поєднують обидва цих методу, що 
дозволяє їм підвищити ефективність системи управління асортиментним 
портфелем. Однак навіть за використання цих методів у дослідженні 
асортименту залишаються прогалини. Насамперед це зумовлено тим, що всі 
перелічені вище методи ґрунтуються на аналізі результатів і динаміки 
продажів. Водночас такі важливі, а часом і вирішальні чинники, як 
сезонність, етап життєвого циклу продукту, рівень завантаженості 
виробничих ліній та необхідність присутності продукту в асортиментній 
матриці клієнта через його взаємозалежність з іншими продуктами, 
залишаються неврахованими. 
Багато вітчизняних і зарубіжних економістів висловлюють схожу точку 
зору, пропонуючи свої варіанти посилення або конкретизації даних методів, 
46 
прийнятих в науці в якості базових. Більшість сходиться на тому, що для 
оцінки ефективності асортименту найбільш ефективним є використання 
багатокритеріального аналізу. 
По-друге, методи, що використовуються для аналізу ринкової ситуації 
передбачають здійснення конкурентоспроможної діяльності можливо тільки 
при наданні належної уваги до ринкової ситуації, зміни кон'юнктури ринку, 
поведінки конкурентів, аналізу змін у державному регулюванні і т.д. 
Найбільш поширені інструменти в даній категорії: концепція життєвого 
циклу товару, розрахунок індексів економічної кон'юнктури, концепція 
кривої досвіду, SWOT-аналіз, розрахунок п'яти сил конкуренції Портера. 
Одним із найпопулярніших методів, які використовують великі 
компанії для формування асортиментної політики та продуктової стратегії, є 
SWOT-аналіз. Він передбачає комплексне вивчення сильних і слабких сторін 
асортименту підприємства. Водночас фінансові та статистичні дані, що є 
основою методів першої групи, у SWOT-аналізі відходять на другий план. 
По-третє, матричні моделі до яких відносяться матриця «товар-ринок» 
І. Ансоффа, її модифікації, запропоновані Є.В. Клавдієвою, матриця родових 
стратегій М. Портера. Дані методи дозволяють сформулювати альтернативи 
асортиментної стратегії, виходячи з цільових установок підприємства. 
Оптимізація асортименту товарів має відбуватися не лише з 
урахуванням зовнішнього середовища та цілі підприємства, але й з 
урахуванням його ресурсів та можливостей, а це вимагає застосування 
наступних моделей.  
 
 
 
 
 
 
47 
Розділ 3. РОЗРОБКА ПРОЕКТУ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ 
АСОРТИМЕНТОМ У РЕСТОРАНІ НА 250 МІСЦЬ. 
 
 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є розробка проекту системи 
управління асортиментом у ресторані. 
Після розгляду теоретико-методичних засад формування й управління 
асортиментом у ресторанному господарстві було вирішено розробити проєкт 
системи управління асортиментом ресторану, розрахованого на 250 місць. 
Плануючи меню, необхідно враховувати його збалансованість, 
поживну цінність, естетичне оформлення та різноманітність страв, зокрема за 
кольором, текстурою, смаком, формою і розміром. Важливе значення також 
мають обладнання та персонал, наявні для приготування страв і 
обслуговування відвідувачів. 
При розробці меню враховують також контингент споживачів, 
наявність продуктів, сезон, трудомісткість приготування страв, кваліфікацію 
кухарів, наявність обладнання, посуду, інвентарю, вартість харчування тощо. 
За розробку меню відповідає завідувач виробництва. У дієтичній 
їдальні до цієї роботи залучається лікар-дієтолог.  
У формуванні асортименту страв та напоїв можуть брати участь шеф-
кухар, інженер-технолог. Розроблене меню підписують директор 
підприємства, завідувач виробництва, бухгалтер (калькулятор, 
відповідальний за ціну страви). 
У меню вільного вибору вказують повну назву страви або напою та 
ціну.  
Таким чином, у соціально орієнтованих закладах зазначають також 
вихід однієї порції.  
Страви в меню записують у наступній послідовності, наведеній у 
таблиці 3.1: 
 
48 
Таблиця 3.1 – Послідовність запису страв у меню 
1. Холодні страви та закуски  2. Гарячі закуски 
1.1. Рибні із гастрономічних продуктів 2.1. Рибні 
1.2. Рибні власного приготування 2.2. М'ясні 
1.3. Із нерибних продуктів моря 2.3. Із птиці 
1.4. Овочі натуральні 2.4. Із субпродуктів 
1.5. Салати 2.5. Овочеві, грибні 
1.5.1. Рибні 2.6. Яєчні 
1.5.2. М'ясні 2.7. Борошняні 
1.5.3. Овочеві  
1.6. М'ясні з гастрономічних продуктів  
1.7. М'ясні власного приготування 3. Перші страви 
1.8. Із птиці (гастрономія, консерви 3.1. Прозорі 
1.9. Із птиці власного приготування 3.2. Заправлені 
1.10. Із субпродуктів (гастрономія, 3.2.1. Рибні 
консерви) 
1.11. Із субпродуктів власного 3.2.2. М'ясні 
приготування 
1.12. З овочів (консерви) 3.2.3. Овочеві 
1.13. З овочів власного приготування 3.3. Пюреподібні 
1.14. Грибні 3.4. Молочні 
1.15. Із яєць 3.5. Холодні 
1.16. Сири 3.6. Солодкі 
1.17. Масло вершкове  
1.18. Із кисломолочних продуктів 6. Напої 
4. Другі страви 6.1. Чай 
4.1. Рибні (відварені, припущені, смажені 6.2. Кава 
тушковані, запечені) 
4.2. М'ясні (відварені, припущені, смажені 6.3. Какао, шоколад 
тушковані, запечені) 
4.3. Із птиці (відварені, припущені, смажені, 6.4. Молоко та кисломолочні 
продукти тушковані, запечені)* 
4.4. Із субпродуктів 6.5. Холодні напої та соки 
4.5. Овочеві 7. Гарніри 
4.6. Борошняні 7.1. Овочеві 
4.7. Круп'яні 7.2. Круп'яні 
4.8. Яєчні 7.3. Із макаронних виробів 
4.9. Із сиру селянського 8. Кондитерські та хлібобулочні 
5. Солодкі страви вироби 8.1. Булочки 
5.1. Гарячі (пудинг, суфле, каша гуріївська 8.2. Пиріжки 
5.2. Желе, муси 8.3. Тістечка 
5.3. Компоти 8.4. Пісочні 
5.3. Киселі 8.6. Листові 
5.4. Креми, збиті вершки 8.5. Заварні 8.7. Кекси 
5.5. Морозиво  
5.6. Плоди та ягоди свіжі  
 
Якщо у закладах ресторанного господарства готують фірмові страви, в 
49 
меню їх записують першими. У спеціалізованих підприємствах і кафе 
першими записують вироби, що визначають тип даного закладу: в кафе 
спочатку вказують гарячі та холодні напої власного виробництва, солодкі 
страви, потім – усі інші; їх небагато і характеризуються вони простотою 
приготування. Проте в деяких спеціалізованих кафе (кафе-морозиво, кафе-
кондитерська тощо) інші страви не реалізують. У вузькоспеціалізованих 
підприємствах в основному представлені страви, що визначають 
спеціалізацію закладу, а також ті, що доповнюють основний асортимент. 
Відповідно до правил роботи закладів ресторанного існує 
рекомендоване співвідношення груп страв у загальному меню закладу 
господарства (таблиця 3.2). 
 
Таблиця 3.2 – Відсоткове співвідношення асортименту страв у меню 
ресторану 
% від загальної 
Назва групи страв 
кількості 
Холодні страви: 30 
Рибні 25 
М'ясні  30 
Овочеві салати, вінегрети 35 
Молоко, к/м продукти та бутерброди 10 
Гарячі закуски 5 
Перші страви: 25 
Заправні 75 
Супи-пюре 15 
Молочні 10 
Другі гарячі страви: 30 
Рибні 15 
М'ясні 65 
Овочеві 5 
Круп'яні й борошняні 10 
Яєчні, творожні 5 
Солодкі страви 10 
Гарячі  5 
Холодні  95 
 
Асортиментний мінімум – певна кількість страв і напоїв, яке повинно 
бути щодня в продажу. Він установлюється  в залежності від типу і класу 
підприємства загально-ного харчування. Страви і закуски, що входять до 
50 
складу асортиментного мінімуму, повинні виготовлятися з різноманітних 
видів сировини з застосуванням різних способів кулінарної обробки і 
чергуватися по днях тижнів. Асортиментний мінімум може бути розширений 
за рахунок включення фірмових і сезонних блюд, але його скорочення не 
допускається. 
Меню має служити гарантією того, що споживачі отримають 
пропонований у ньому асортимент страв протягом встановленого періоду 
роботи залу ресторану. У меню слід включати блюда, що користуються 
найбільшим попитом споживачів, і обов'язково овочеві, рибні, м'ясні страви 
та закуски, приготовлені з використанням різних способів теплової та 
кулінарної обробки (відварені, смажені, припущені, запечені). 
При складанні меню враховується сезонність. У літню пору в меню 
необхідно включати холодні супи (окрошка, борщ) і свіжі овочі, ягоди і 
фрукти, а взимку – більш щільні і ситні блюда, наприклад м'ясні та з жирної 
риби, салати з сирих і квашених овочів – джерел вітамінів. 
У готелях при ресторанах, при обслуговуванні нарад і конференцій, 
меню складається окремо для сніданків, обідів та вечерів. Меню банкетів 
створюється за бажанням замовника і залежно від можливостей ресторану.У 
ресторанах люксу та вищого класу асортимент страв і закусок переважно 
складається з вишуканих фірмових, замовних та порційних блюд. У 
ресторанах першого класу в меню входять фірмові страви та вироби 
складного приготування. 
Меню підписують завідувач виробництвом, калькулятор - упорядник 
цін і стверджує директор ресторану; на меню вказується дата. Протягом 
усього дня меню не повинно змінюватися і страви повинні бути в продажу. 
Страви і закуски в меню розташовують по давно склався принципом - від 
менш гострих страв до більш гострим, від припущених до смажених і 
тушкованих. Нами запропоновано меню для ресторану на 250 місць. Приклад 
послідовності розташування закусок, страв і напоїв в меню наведено у 
таблиці 3.3. 
51 
Таблиця 3.3 – Меню для ресторану на 250 місць 
Назва страв, напоїв Вихід, г Ціна 
1 2 3 
Холодні страви та закуски 
Салати 
Салат з сьомгою «Каприз» (сьомга, салат Айсберг, помідор, 
250 110 
грейпфрут, оригінальна заправка) 
Салат з тунцем «Улюблений» 
250 120 
(тунець, стебло селери, яблуко, оливкова олія) 
Салат з морепродуктів «Перлина» 280 150 
Салат з ракових шийок «Спокуса» 250 200 
Салат «Гурме» 
(відварена телятина, мариновані гриби, корнішони, перець 
250 180 
болгарський маринований, маслини, заправка на основі оливкової 
олії) 
Салат «Тайський» 
(смажена телятина, маринована в гострих східних спеціях; помідор, 250 210 
ананас, болгарський перець, цибуля, гостра оливкова заправка) 
Асорті 
Асорті рибне 
300 250 
(осетер х/к, лосось с/с, вугор копчений, спіруліна) 
Асорті м’ясне 
350 200 
(буженина, ковбаса сирокопчена, шийка, рулет м’ясний з яйцем) 
Асорті «Національне» 
150 180 
(сало свіже, сало копчене, часник) 
Асорті сирне 
(камамбер, Брі, Радомер, Рокфор. Подається з яблуками та 300 230 
виноградом) 
Асорті овочеве 
(огірки, помідори, перець, редис, салат зелений, цибуля зелена, 400 150 
зелень) 
Холодні закуски 
Карпачо з лосося 100/25/10 145 
Карпачо з телятини 100/25/10 130 
Закуска «Баронська» 
200 135 
(оселедець, відварена картопля, цибуля) 
Закуска «Міланська» 
210 150 
(сир «Моцарелла», помідор, базилік) 
Ролли з сьомги з айсбергом та мигдалем 200 180 
Тар-тар з телятини 200 230 
Гарячі закуски 
Тигрові креветки гриль 200 250 
Раковий коктейль зі спаржею 250 165 
Жюльєн з сирною скоринкою 
160 120 
(м’ясо курки, шампіньйони, цибуля, вершки, сир твердий) 
Печінка яловича «Таємниці гарему» 
200 130 
(печінка яловича, маринована у розмарині з інжиром) 
Фуа-гра під малиновим соусом 200 300 
Спаржа з беконом під голландським соусом 200 150 
Деруни з сьомгою 200/100 200 
52 
Продовження таблиці 3.3 
1 2 3 
Деруни з грибами 200/50 150 
Деруни зі сметаною 200/30 120 
Ікра червона на млинцях з яйцем пашот 30/130/40 140 
Млинці «Інтрига» 
250 200 
 (млинці з начинкою з язика та шампіньйонів) 
Гриби «Лісничий» 250 130 
Паелья «Узбережжя» 400 245 
Супи 
Курячий бульйон із зеленим омлетом 250 80 
Буйабез по-креольськи 250 90 
Борщ с пампушками 250/50/30 60 
Солянка рибна збірна 250 50 
Солянка м’ясна збірна 250 55 
Суп-пюре з лосося 250 75 
Гарячі рибні страви 
«Морський туман» 
200/35 120 
(барабулька під соусом) 
Форель фарширована 275 230 
Сьомга під ікорним соусом 150/75/50 250 
Морська форель з кремом із броколі 150/100/50 350 
Філе судака з соусом з молюсків 150/100/50 400 
Гарячі м’ясні страви 
Медальйони з телятини з соусом «Рокфор» 180/100/50 230 
«Ніжність» (бефстроганов з телятини) 250 220 
Медальйони зі свинини з соусом з лисичками 180/100/50 210 
Стейк з яловичини під оригінальним маслом 200/70 350 
Гарніри 
Овочі відварені 200 70 
Картопляне пюре 200 50 
Картопля по-домашньому 200 60 
Рис з грибами 200 55 
Рис з овочам 200 45 
Рис білий з маслом 200 40 
Десерти та борошняні кондитерські вироби 
«Райське яблуко» (запечені яблука, фаршировані сухофруктами) 300 80 
Асорті фруктове (яблуко, ківі, виноград, полуниця, груша, ананас) 500 150 
Морозиво «Гарячий поцілунок» 150/75 75 
Десерт «Солодка мрія» 
250 60 
(морозиво з фруктами, полите соусом) 
Млинці з маком 250 50 
Млинці з сиром кисломолочним 250 65 
 
Ми запропонували проведення АВС-аналізу асортименту, загальний 
вигляд зібраної інформації за кварталами наведено в додатку А. 
За результатами матричного методу було проведено ранжування страв 
53 
за кількісними показниками реалізації (кількість порцій) та вартісними 
показниками (за сумою виручки), які представлені у таблицях 3.4 та 3.5 
відповідно.  
 
Таблиця 3.4 – Результати ранжування товарів за кількісним показником 
Накопичена 
Назва страв, напоїв Разом Група 
частка 
1 2 3 4 
Карпачо з телятини 3022 3022 
Тар-тар з телятини 2961 5983 
Ролли з сьомги з айсбергом та мигдалем 2821 8804 
Карпачо з лосося 2790 11595 
Спаржа з беконом під голландським соусом 2790 14385 
Печінка яловича «Таємниці гарему» 2775 17160 
Жюльєн з сирною скоринкою 2745 19905 
Асорті м’ясне 2733 22638 
Асорті овочеве 2708 25346 
Асорті «Національне» 2653 27999 
Тигрові креветки гриль 2652 30651 
Закуска «Міланська» 2640 33291 А 
Деруни з сьомгою 2574 35864 
Раковий коктейль зі спаржею 2534 38398 
Закуска «Баронська» 2525 40923 
Салат «Тайський» 2445 43369 
Асорті сирне 2418 45787 
Млинці «Інтрига» 2387 48173 
Деруни зі сметаною 2356 50529 
Фуа-гра під малиновим соусом 2314 52842 
Ікра червона на млинцях з яйцем пашот 2302 55145 
Деруни з грибами 2202 57347 
Асорті рибне 2120 59467 
Салат «Гурме» 2040 61507 
Салат з тунцем «Улюблений» 1922 63429 
Гриби «Лісничий» 1746 65175 
Паелья «Узбережжя» 1722 66898 
Курячий бульйон із зеленим омлетом 1670 68568 
Стейк з яловичини під оригінальним маслом 1654 70222 
Салат з сьомгою «Каприз» 1625 71847 
Буйабез по-креольськи 1621 73468 
Овочі відварені 1594 75063 В 
Борщ с пампушками 1575 76638 
Картопляне пюре 1538 78176 
Солянка рибна збірна 1531 79707 
Картопля по-домашньому 1508 81214 
Солянка м’ясна збірна 1489 82703 
Рис з грибами 1479 84182 
Рис з овочам 1453 85635 
Суп-пюре з лосося 1449 87084 
Рис білий з маслом 1428 88513 
«Морський туман» 1412 89925 
С 
«Райське яблуко»  1406 91330 
Асорті фруктове  1385 92715 
54 
Продовження таблиці 3.4 
1 2 3 4 
Форель фарширована 1376 94091 
Морозиво «Гарячий поцілунок» 1365 95456 
Десерт «Солодка мрія» 1348 96804 
Млинці з маком 1331 98135 
Млинці з сиром кисломолочним 1316 99452 
Сьомга під ікорним соусом 1225 100676 
Морська форель з кремом із броколі 1184 101860 С 
Філе судака з соусом з молюсків 1146 103007 
Медальйони з телятини з соусом «Рокфор» 1110 104117 
Салат з морепродуктів «Перлина» 1105 105222 
«Ніжність»  1077 106299 
Медальйони зі свинини з соусом з лисичками 1045 107344 
Салат з ракових шийок «Спокуса» 975 108319 
 
За результатами аналізу варто зазначити, що наступні страви впродовж 
року продавалися найгірше: 
‒ Рис білий з маслом; 
‒ «Морський туман»; 
‒ «Райське яблуко»; 
‒ Асорті фруктове; 
‒ Форель фарширована; 
‒ Морозиво «Гарячий поцілунок»; 
‒ Десерт «Солодка мрія»; 
‒ Млинці з маком; 
‒ Млинці з сиром кисломолочним; 
‒ Сьомга під ікорним соусом; 
‒ Морська форель з кремом із броколі; 
‒ Філе судака з соусом з молюсків; 
‒ Медальйони з телятини з соусом «Рокфор»; 
‒ Салат з морепродуктів «Перлина»; 
‒ «Ніжність»; 
‒ Медальйони зі свинини з соусом з лисичками; 
‒ Салат з ракових шийок «Спокуса». 
Можна зробити висновки, що ці страви слід виводити з асортименту, 
55 
оскільки вони користуються найменшим попитом. 
 
Таблиця 3.5 – Результати ранжування товарів за вартісними 
показниками 
Накопичена 
Назва страв, напоїв Разом Група 
частка 
1 2 3 4 
Фуа-гра під малиновим соусом 694061 694061 
Тар-тар з телятини 680958 1375020 
Тигрові креветки гриль 663065 2038084 
Стейк з яловичини під оригінальним маслом 578897 2616981 
Асорті сирне 556077 3173059 
Асорті м’ясне 546610 3719668 
Асорті рибне 530052 4249720 
Деруни з сьомгою 514736 4764456 
Салат «Тайський» 513527 5277983 
Ролли з сьомги з айсбергом та мигдалем 507835 5785819 А 
Асорті «Національне» 477520 6263338 
Млинці «Інтрига 477314 6740652 
Філе судака з соусом з молюсків 458421 7199073 
Паелья «Узбережжя» 421934 7621007 
Спаржа з беконом під голландським соусом 418516 8039523 
Раковий коктейль зі спаржею 418082 8457605 
Морська форель з кремом із броколі 414457 8872061 
Асорті овочеве 406135 9278197 
Карпачо з лосося 404609 9682806 
Закуска «Міланська» 395989 10078795 
Карпачо з телятини 392892 10471687 
Салат «Гурме» 367132 10838820 
Печінка яловича «Таємниці гарему» 360746 11199565 
Закуска «Баронська» 340887 11540452 
Деруни з грибами 330337 11870790 
Жюльєн з сирною скоринкою 329448 12200237 В 
Ікра червона на млинцях з яйцем пашот 322334 12522572 
Форель фарширована 316565 12839136 
Сьомга під ікорним соусом 306174 13145310 
Деруни зі сметаною 282698 13428008 
Медальйони з телятини з соусом «Рокфор» 255358 13683366 
«Ніжність»  236860 13920226 
Салат з тунцем «Улюблений» 230672 14150898 
Гриби «Лісничий» 227011 14377909 
Медальйони зі свинини з соусом з лисичками 219472 14597382 
Асорті фруктове  207686 14805068 
Салат з ракових шийок «Спокуса» 195081 15000148 
Салат з сьомгою «Каприз» 178757 15178905 
«Морський туман» 169428 15348333 С 
Салат з морепродуктів «Перлина» 165769 15514102 
Буйабез по-креольськи 145923 15660025 
Курячий бульйон із зеленим омлетом 133634 15793659 
«Райське яблуко»  112442 15906101 
Овочі відварені 111607 16017709 
Суп-пюре з лосося 108706 16126414 
56 
Продовження таблиці 3.5 
1 2 3 4 
Морозиво «Гарячий поцілунок» 102395 16228810 
Борщ с пампушками 94492 16323301 
Картопля по-домашньому 90455 16413757 
Млинці з сиром кисломолочним 85569 16499326 
Солянка м’ясна збірна 81895 16581221 
Рис з грибами 81353 16662574 
С 
Десерт «Солодка мрія» 80852 16743426 
Картопляне пюре 76909 16820335 
Солянка рибна збірна 76539 16896874 
Млинці з маком 66564 16963438 
Рис з овочам 65372 17028810 
Рис білий з маслом 57128 17085938 
 
За результатами аналізу варто зазначити, що наступні страви впродовж 
року продавалися найгірше: 
‒ Салат з тунцем «Улюблений»; 
‒ Гриби «Лісничий»; 
‒ Медальйони зі свинини з соусом з лисичками; 
‒ Асорті фруктове;  
‒ Салат з ракових шийок «Спокуса»; 
‒ Салат з сьомгою «Каприз»; 
‒ «Морський туман»; 
‒ Салат з морепродуктів «Перлина»; 
‒ Буйабез по-креольськи; 
‒ Курячий бульйон із зеленим омлетом; 
‒ «Райське яблуко»;  
‒ Овочі відварені; 
‒ Суп-пюре з лосося; 
‒ Морозиво «Гарячий поцілунок»; 
‒ Борщ с пампушками; 
‒ Картопля по-домашньому; 
‒ Млинці з сиром кисломолочним; 
‒ Солянка м’ясна збірна; 
‒ Рис з грибами; 
57 
‒ Десерт «Солодка мрія»; 
‒ Картопляне пюре; 
‒ Солянка рибна збірна; 
‒ Млинці з маком; 
‒ Рис з овочам; 
‒ Рис білий з маслом. 
Можна зробити висновки, що ці страви слід виводити з асортименту, 
оскільки вони приносять найменше виручки. 
Порівняльний аналіз ранжування асортименту по групам наведено у 
таблицях 3.6 – 3.8. 
 
Таблиця 3.6 – Порівняння асортименту за групою А 
За кількісним показником За фінансовим показником 
Карпачо з телятини 
Тар-тар з телятини 
Фуа-гра під малиновим соусом 
Ролли з сьомги з айсбергом та мигдалем 
Тар-тар з телятини 
Карпачо з лосося 
Тигрові креветки гриль 
Спаржа з беконом під голландським 
Стейк з яловичини під оригінальним 
соусом 
маслом 
Печінка яловича «Таємниці гарему» 
Асорті сирне 
Жюльєн з сирною скоринкою 
Асорті м’ясне 
Асорті м’ясне 
Асорті рибне 
Асорті овочеве 
Деруни з сьомгою 
Асорті «Національне» 
Салат «Тайський» 
Тигрові креветки гриль 
Ролли з сьомги з айсбергом та мигдалем 
Закуска «Міланська» 
Асорті «Національне» 
Деруни з сьомгою 
Млинці «Інтрига 
Раковий коктейль зі спаржею 
Філе судака з соусом з молюсків 
Закуска «Баронська» 
Паелья «Узбережжя» 
Салат «Тайський» 
Спаржа з беконом під голландським 
Асорті сирне 
соусом 
Млинці «Інтрига 
Раковий коктейль зі спаржею 
Деруни зі сметаною 
Морська форель з кремом із броколі 
Фуа-гра під малиновим соусом 
Асорті овочеве 
Ікра червона на млинцях з яйцем пашот 
Карпачо з лосося 
Деруни з грибами  
Асорті рибне 
 
Таблиця 3.7 – Порівняння асортименту за групою В 
За кількісним показником За фінансовим показником 
1 2 
Салат «Гурме» Закуска «Міланська» 
Салат з тунцем «Улюблений» Карпачо з телятини 
Гриби «Лісничий» Салат «Гурме» 
Паелья «Узбережжя» Печінка яловича «Таємниці гарему» 
58 
Продовження таблиці 3.7 
1 2 
Курячий бульйон із зеленим омлетом 
Стейк з яловичини під оригінальним 
маслом Закуска «Баронська» 
Салат з сьомгою «Каприз» Деруни з грибами 
Буйабез по-креольськи Жюльєн з сирною скоринкою 
Овочі відварені Ікра червона на млинцях з яйцем пашот 
Борщ с пампушками Форель фарширована 
Картопляне пюре Сьомга під ікорним соусом 
Солянка рибна збірна Деруни зі сметаною 
Картопля по-домашньому Медальйони з телятини з соусом 
Солянка м’ясна збірна «Рокфор» 
Рис з грибами «Ніжність» 
Рис з овочам 
Суп-пюре з лосося 
 
Таблиця 3.8 – Порівняння асортименту за групою С 
За кількісним показником За фінансовим показником 
Салат з тунцем «Улюблений» 
Гриби «Лісничий» 
Медальйони зі свинини з соусом з 
лисичками 
Асорті фруктове 
Рис білий з маслом 
Салат з ракових шийок «Спокуса» 
«Морський туман» 
Салат з сьомгою «Каприз» 
«Райське яблуко» 
«Морський туман» 
Асорті фруктове 
Салат з морепродуктів «Перлина» 
Форель фарширована 
Буйабез по-креольськи 
Морозиво «Гарячий поцілунок» 
Курячий бульйон із зеленим омлетом 
Десерт «Солодка мрія» 
«Райське яблуко» 
Млинці з маком 
Овочі відварені 
Млинці з сиром кисломолочним 
Суп-пюре з лосося 
Сьомга під ікорним соусом 
Морозиво «Гарячий поцілунок» 
Морська форель з кремом із броколі 
Борщ с пампушками 
Філе судака з соусом з молюсків 
Картопля по-домашньому 
Медальйони з телятини з соусом «Рокфор» 
Млинці з сиром кисломолочним 
Салат з морепродуктів «Перлина» 
Солянка м’ясна збірна 
«Ніжність» 
Рис з грибами 
Медальйони зі свинини з соусом з лисичками 
Десерт «Солодка мрія» 
Салат з ракових ш ийок «Спокуса» 
Картопляне пюре 
Солянка рибна збірна 
Млинці з маком 
Рис з овочам 
Рис білий з маслом 
 
Як видно з результатів аналізу групування страв за кількісним та 
фінансовим показниками не збігаються, отже для управління асортиментом 
слід використовувати кількісний показник. 
 
59 
ВИСНОВКИ 
 
 
За результатами дослідження можна дійти висновку, що управління 
асортиментом у ресторані – це складний і один із найважливіших факторів 
управління, що включає в себе планування асортименту меню. Мета 
кваліфікаційної роботи була досягнута в теоретичних і практичних аспектах. 
При виконанні кваліфікаційної роботи нами було виконано ряд завдань, 
серед яких слід відмітити: 
‒ дослідити основні принципи розробки проекту системи управління 
асортиментом у ресторані на 250 місць; 
‒ розглянути методологію оцінки ефективності управління 
асортиментом у ресторанному бізнесі; 
‒ дослідити методику оцінки ефективності управління асортиментом у 
ресторанному бізнесі; 
‒ дослідити організаційно-економічна характеристика підприємства;  
‒ проаналізувати структури асортименту та асортиментної політики 
готелю ГРК «Дніпро» ; 
‒ виконати оцінку ефективності управління асортименту у ресторанні 
готелю ГРК «Дніпро»; 
‒ розробити проект системи управління асортиментом у ресторані на 
250 місць. 
Теоретичною основою роботи послужили праці вітчизняних та 
закордонних науковців у галузі розробки якості готельних послуг, документи 
законодавчих та виконавчих органів влади та управління, інші джерела. 
Був запропонований проект об’ємно-планувальних рішень щодо 
організації в внутрішнього простору житлових приміщень готелю 2* на 100 
місць.  
  
60 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Закон України «Про захист прав споживачів» // Відомості Верховної 
Ради (ВВР). – 1991. – №30. – ст. 379. 
2. Закон України «Про стандартизацію» // Відомості Верховної Ради 
(ВВР). – 2014. – №31. – ст. 1058. 
3. Закон України «Про туризм» // Відомості Верховної Ради України  ̶ 
1995  ̶  N 31  ̶  ст. 241. 
4. ДБН В.2.2-25-2009. Підприємства харчування (заклади ресторанного 
господарства). 
5. ДСТУ 3279-95 «Стандартизація послуг. Основні положення». 
6. ДСТУ 3279-95 «Стандартизація послуг. Основні положення». 
7. ДСТУ 3862-99 «Ресторанне господарство. Терміни та визначення». 
8. Апопій В. В. Організація торгівлі  : підручник / Апопій В. В., 
Міщук І. П., Ребицький В. М. – 3-є вид. К. : Центр учбової літератури, 2019. – 
632 с. 
9. Балабанова Л. В. Маркетинг / Л. В. Балабанова, О. В. Сардак. – 
Донецьк : ДонДУЕТ ім. М. І. Туган-Барановського, 2022. – 562 с. 
10.  Балабанова Л.В. Маркетингова товарна політика в системі 
менеджменту підприємства: навч. посіб. / Л.В. Балабанова, О.А. Бриндіна. – 
К.: ВД «ПРОФЕСІОНАЛ», 2026. – 336 с. 
11.  Брич В. Я. Психологія управління: навчальний посібник / 
В. Я. Брич, М. М. Корман. – К. : Видавництво «Знання», 2017. – 316 с. 
12.  Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне 
моделювання : навч. посібник / В. Г. Герасимчук. – К. : КНЕУ, 2025. – 360 с. 
13.  Близнюк С. В. Маркетинг в Україні: проблеми становлення та 
розвитку / С. В Близнюк. – Київ : Політехніка, 2024. – 400 с. 
14.  Виноградська  А.  М.  Технологія  комерційного  підприємництва :  
навч. посібник / А. М. Виноградська. – К. : Центр навчальної літератури, 
61 
2026. – 780 с.   
15. Власова  Н.  О.  Роздрібні  торговельні  мережі:  регіональні  
фактори розвитку : монографія / Н. О. Власова, О. В. Колчкова ; Харківський 
державний університет харчування та торгівлі. – Х., 2022. – 255 с.  
16. Гаркавенко  С.  С.  Маркетинг  :  підручник  /  С.  С.  Гаркавенко. –  
К.  : Лібра, 2022. – 712 с.   
17. Гіпер- і супермаркети втрачають частку ринку в глобальному 
масштабі [Електронний  ресурс]  //  Kantar  Worldpanel.  –  2017.  –  Режим  
доступу  : https://www.kantarworldpanel.com.  
18. Голошубова  Н.  О.  Розвиток  торговельних  мереж  /  
Н. Голошубова  // Товари і ринки. – 2021. – № 1.  – С. 15–24.  
19. Голошубова  Н.  О.  Роздрібна  торговельна  мережа  України:  стан  
і тенденції розвитку / Н. Голошубова // Економіка України. – 2018. – № 9. – 
С. 74–85.  
20. Гончар  Л.  А.  Структурування  асортименту  підприємства  за  
його аналізом / Л. А. Гончар // Бюлетень Міжнародного Нобелівського 
економічного форуму. – 2023. – № 1. – С. 89-96.   
21.  Голубков Е. П. Маркетингові дослідження. Теорія і методологія / 
Е. П. Голубков. – К. : АСК, 2015. – 221 с. 
22.  Демчук Л. Статистична модель аналізу придатності виробничого 
процесу/ Л. Демчук, В. Юзевич, Р. Байцар // Стандартизація. Сертифікація. 
Якість. – 2014. – № 6. – С. 60–65.  
23.  Домбик О. М. Економічна суть діяльності підприємств готельно-
ресторанного бізнесу / О. М. Домбик // Торгівля, комерція, підприємництво: 
зб. наук. праць / [редакц. кол.: В. В. Апопій, Ю. А. Дайновський, 
С. В. Скибінський та ін.]. – Львів : Видавництво Львівської комерційної 
академії, 2015. – Вип. 15. – 64–66 с.  
24. Дражниця  С.  А.  Економіко-організаційне  забезпечення  
діяльності мереж  крупноформатних  підприємств  торгівлі  :  дис.  …  канд.  
екон.  наук  : 08.00.04 / Дражниця Сергій Анатолійович. – Львів, 2020. – 
62 
190 с.   
25. Єськов П. О. Українська асоціація якості – запорука якості в 
Україні /  П. О. Єськов // Факти, 25.10.2022 р. – С.3–4.  
26. Енциклопедія  сучасної  України.  Т.  3.  –  К.  :  Національна  
Академія наук України, 2024. – 442 с.  
27. Захарченко М. Н. Обслуговування на підприємствах громадського 
харчування : підручник / М. Н. Захарченко. – К., 2026. – С. 155–158. 
28. Збірник рецептур національніх страв та кулінарніх виробів: Для 
підпріємств громадського харчування всіх форм власності, О. В. Шалимінов, 
Т. П. Дятченко, Л. О. Кравченко та ін. – К. : А. С. К., 2025.  
29. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз : Навч. посіб. – К. : МАУП, 2017. 
– С. 40–42.  
30. Іщенко  С.  В.  Дослідження  методів  формування  товарної  
політики промислового  підприємства  [Електронний  ресурс]  /  С.  В. Іщенко 
// Ефективна економіка. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua.  
31. Круглова О.А. Оцінка ефективності системи обслуговування в 
підприємствах торгівлі / О. А. Круглова, О.С. Шуміло // Економіка: проблеми 
теорії та практики : зб. наук. пр. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2017. – Вип. 254. 
32. Кузнєцова Н. М. «Основи економіки готельного та ресторанного 
гостподарства» / Н. М. Кузнєцова. – Київ, 2022. – 301 с. 
33. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: 
Монографія / Л. А. Лахтіонова. – К. : КНЕУ, 2026. – 387 с. 
34. Райко Д.В. Стратегічне управління розвитком маркетингової 
діяльності: методологія та організація : монографія.  Харків : ВД «ІНЖЕК», 
2018. – 632 с. 
35. Курбацька Л.М., Кожушко І.Г. Використання маркетингу в 
управлінні підприємством. // Збірник наукових праць. Випуск. 16. Том 3. 
Кам’янець-Подільський. ПДАТУ. – 2018. – С. 266 – 268. 
36.  Дерев’янченко Т. Є. Маркетинговий аудит : навч.-метод. посіб. для 
самост. вивч. дисципліни. Київ : КНЕУ, 2017. – 222 с.  
63 
37.  Михайлова Н. В. Концептуальні основи діагностики підприємства 
ресторанного господарства / Н. В. Михайлова // Фінансова система України : 
зб. наук. пр. – Острог : Національний університет «Острозька академія», 
2017. – Вип. 9. – Ч. 2. – С. 332–339. 
38. Резніченко  А.  Оцінювання  ефективності  маркетигової  діяльності 
підприємства. – 2016.  
39.  Багієв  Г.Л.  Економіка  маркетинга. 2017. – c. 175  
40.  Організація виробництва і обслуговування на підприємствах 
громадського харчування : навч. посібник / В. Д. Карпенко, А. Л. Рогова, В. 
Г. Шкарлупа та ін. – К. : НМЦ «Укоопосвіта», 2023. – 248 с. 
41.  П’ятницька Н. О. Організація обслуговування у закладах 
ресторанного господарства : [підручник для вищ. навч. закл.] / 
Н.О. П’ятницька. – 2-ге вид., перероб. та допов. – К. : Центр учбової 
літератури, 2018. – 584 с. 
42.  Давидова О. Ю., Писаревський І.М., Ладиженська Р.С. Управління 
якістю продукції та послуг у готельно-ресторанному господарстві: навч. 
посібник.  Харків : ХНАМГ, 2022. – 414 с.  
43. Дайновський Ю. А. Ефективні рішення в мікроекономіці : 505 
прийомів бізнесу. Львів : Ініціатива, 2020. – 160 с.  
44.  Жигалов В. Т., Шимановська Л. М. Основи менеджменту і 
управлінської діяльності. Київ : Вища шк., 2021. – 223 с.  
45.  Пономаренко, В. С. Стратегія розвитку підприємства в умовах 
кризи: монографія / В.С. Пономаренко, О.М. Тридід, М.О. Кизим. – Х. : 
ІНЖЕК, 2026. – 328 с. 
46. Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства 
(Наказ № 219 від 24. 07. 2002 р. Міністерства економіки та з питань 
європейської інтеграції України). 
47. Соловйов І.О. Агромаркетинг: системна методологія, реалізація 
концепції. Херсон: Олди-плюс, 2018. – 344 с. 
48. Іванілов О. С. Економіка підприємства : підручник – [2-ге вид.]. 
64 
Київ : ЦУЛ, 2021. – 728 с.  
49. Продан І. Ефективність системи управління персоналом / 
І.О. Продан // «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: 
національна ідентичність та тенденції глобалізації»: зб. тез доп. за 
матеріалами Тринадцятої міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених  
(м. Тернопіль, 24–25 лют. 2026 р.). – Тернопіль, 2026. – С. 87–89.  
50. Маркетинг   підприємства   :   навчальний   посібник. Київ : Центр 
учбової літератури, 2022. – 612 с. 
51. Мальченко В.М. Маркетинг послуг: Навч. посібник. Київ : КНЕУ, 
2016. 360 с.  
52. Щербань В.М. Маркетинг: навч. посіб. Київ : Центр навч. літер., 
2026. 208 с.  
53. Продан І. Новітні тренди у вітчизняному ресторанному 
господарстві / І. Продан // Збірник тез доповідей за матеріалами ХІІ 
Міжнародної науково-практичної конференції «Стратегічні напрями 
соціально-економічного розвитку держави в умовах глобалізації» 
(м. Хмельницький, 8–9 жовтня 2025 р.). – ХУУП. – 212 с.  
54. Продан І. Підхід до розробки моделі управління персоналом за 
компетенціями / І. О. Продан // Наука молода – Збірник наукових праць 
молодих учених ТНЕУ «Економіка розвитку». – 2018. – № 15–16. – С. 82–87. 
55. Пащук  О.В.  Маркетинг  послуг:  стратегічний  підхід.  Київ  :  ВД 
«Професіонал», 2015. 560 с.  
56. Gronroos Ch. Service Management and Marketing: A Customer 
Relationship Approach. 2nd ed. Chichester. UK: Wiley, 2000. 303 р.  
57. Макаренко  М.,  Бакалінський  О.  Маркетинг  пасажирських  
перевезень залізничним  транспортом  як  складова  концепції  інтегрованого  
менеджменту послуг. Економіст. 2022. № 1. С. 55–58.  
58. Гайванович  Н.В.  Комплекс  маркетингу  у  сфері  послуг:  процес  
та забезпечення. Вісник НУ «Львівська політехніка». 2019. № 649 C. 145–153.   
59. Устьян  О.Ю.  Особливості  комплексу  маркетингу  у  сфері  
65 
послуг. Мережевий бізнес і внутрішня торгівля України : матеріали ІІІ 
Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., м. Полтава, 17-18 квіт. 2023 р. Полтава: 
ПУЕТ, 2023. С. 166–168.  
60. Анфіногенова Є. Б. Методи оцінки ефективності маркетингових 
заходів //  Проблеми  і  перспективи  економіки  і  управління  : матеріали 
Міжнар. заоч. науч. конференції (квітень 2012 р.). – К. : Реноме, 2012. – С. 
147–149.   
61.  Продан І. Удосконалення системи оцінювання працівників на 
підприємстві / І. Продан // Збірник тез доповідей за матеріалами ХІІ 
Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених 
«Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна 
візія та виклики глобалізації» (м. Тернопіль, 26–27 березня 2017 р.). – С.176–
178. 
62.  Гриньов А. В. Організація та управління на підприємстві /  
А.В. Гриньов. – Харків : Вид. дім "ІНЖЕК", 2004. – 329 с. 2016. – 384 с.  
63.  Штучка  Т.  В.  Методичні  підходи  до  оцінки  маркетингової  
діяльності підприємств агропродовольчого сектору / Т. В. Штучка. // 
Економічний аналіз. – 2024. – №3. – С. 96–102.  
64.  Ростовський В. С. Системи технологій харчових виробництв : навч. 
посібник / В. С. Ростовський, А. В. Колісник. – К. : Кондор, 2018. – 256 с. 
65.  Житник О. Плюси і мінуси дослідницького ринку: результати 
«Marketvіew 2010: Ukraine» // Маркетинг в Україні. – №5. – 2022. –   С. 12-16. 
66.  Райко Д.В. Концептуальна модель автоматизованої інформаційної 
системи маркетингу на підприємстві / Д.В. Райко, Л.Е. Лебедєва // Маркетинг 
і менеджмент інновацій. – 2024. – №3. – С. 142-153. 
67.  Оберемок  С.В.  Інструменти  та  технології  маркетингу:  еволюція  
та розвиток на випередження. Траектория науки. Т. 1, № 2-3. 2025. С. 221–
234.  
 
 
66 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додатки 
67 
Додаток А 
 
Таблиця А.1 – Матричний аналіз асортименту ресторану 
1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Разом 
Назва страв, 
виручка, виручка, виручка, виручка, виручка, 
напоїв порції порції порції порції порції 
грн грн грн грн грн 
Салат з 
сьомгою 302 33220 332 36542 532 58567 458 50428 1625 178757 
«Каприз» 
Салат з тунцем 
380 45600 418 50160 547 65691 577 69221 1922 230672 
«Улюблений» 
Салат з 
морепродуктів 150 22500 165 24750 562 84364 228 34155 1105 165769 
«Перлина» 
Салат з 
ракових шийок 110 22000 121 24200 577 115485 167 33396 975 195081 
«Спокуса» 
Салат «Гурме» 400 72000 440 79200 592 106636 607 109296 2040 367132 
Салат 
508 106680 559 117348 607 127559 771 161940 2445 513527 
«Тайський» 
Асорті рибне 125 31250 577 144200 622 155606 796 198996 2120 530052 
Асорті м’ясне 680 136000 595 118960 637 127485 821 164165 2733 546610 
Асорті 
542 97560 613 110304 652 117436 846 152220 2653 477520 
«Національне» 
Асорті сирне 249 57270 631 145084 667 153508 871 200216 2418 556077 
Асорті овочеве 481 72150 649 97320 682 102364 895 134302 2708 406135 
Карпачо з 
506 73370 667 96686 697 101126 920 133427 2790 404609 
лосося 
Карпачо з 
680 88400 685 89024 712 92615 945 122853 3022 392892 
телятини 
Закуска 
125 16875 703 94878 727 98202 970 130932 2525 340887 
«Баронська» 
Закуска 
182 27300 721 108120 742 111364 995 149206 2640 395989 
«Міланська» 
Ролли з сьомги 
з айсбергом та 302 54360 739 132984 761 136974 1020 183518 2821 507835 
мигдалем 
Тар-тар з 
380 87400 757 174064 780 179286 1044 240208 2961 680958 
телятини 
Тигрові 
150 37500 734 183450 756 188954 1013 253161 2652 663065 
креветки гриль 
Раковий 
коктейль зі 110 18150 711 117282 732 120800 981 161849 2534 418082 
спаржею 
Жюльєн з 
сирною 400 48000 688 82536 708 85012 949 113900 2745 329448 
скоринкою 
Печінка 
яловича 
508 66040 665 86424 685 89017 917 119265 2775 360746 
«Таємниці 
гарему» 
Фуа-гра під 
малиновим 125 37500 642 192540 661 198316 886 265705 2314 694061 
соусом 
Спаржа з 
беконом під 
680 102000 619 92820 637 95605 854 128092 2790 418516 
голландським 
соусом 
Деруни з 
542 108400 596 119160 614 122735 822 164441 2574 514736 
сьомгою 
Деруни з 
249 37350 573 85920 590 88498 790 118570 2202 330337 
грибами 
Деруни зі 
481 57720 550 65976 566 67955 759 91047 2356 282698 
сметаною 
Ікра червона на 
млинцях з 506 70840 527 73752 543 75965 727 101778 2302 322334 
яйцем пашот 
68 
Продовження таблиці А.1 
Млинці «Інтрига 680 136000 500 100092 515 103095 691 138127 2387 477314 
Гриби «Лісничий» 125 16250 475 61807 490 63661 656 85293 1746 227011 
Паелья 
182 44590 452 110658 465 113978 623 152708 1722 421934 
«Узбережжя» 
Курячий бульйон 
із зеленим 190 15200 429 34327 459 36737 592 47371 1670 133634 
омлетом 
Буйабез по-
198 17820 408 36687 453 40789 563 50627 1621 145923 
креольськи 
Борщ с 
206 12360 387 23235 447 26833 534 32064 1575 94492 
пампушками 
Солянка рибна 
214 10700 368 18394 441 22061 508 25384 1531 76539 
збірна 
Солянка м’ясна 
222 12210 349 19222 435 23937 482 26526 1489 81895 
збірна 
Суп-пюре з лосося 230 17250 332 24901 429 32191 458 34364 1449 108706 
«Морський 
238 28560 315 37850 423 50786 435 52233 1412 169428 
туман» 
Форель 
246 56580 300 68918 417 95959 414 95107 1376 316565 
фарширована 
Сьомга під 
254 63500 285 71165 293 73300 393 98208 1225 306174 
ікорним соусом 
Морська форель з 
262 91700 270 94650 279 97490 373 130617 1184 414457 
кремом із броколі 
Філе судака з 
270 108000 257 102763 265 105846 355 141813 1146 458421 
соусом з молюсків 
Медальйони з 
телятини з соусом 278 63940 244 56134 251 57818 337 77465 1110 255358 
«Рокфор» 
«Ніжність» 286 62920 232 51009 239 52539 320 70392 1077 236860 
Медальйони зі 
свинини з соусом з 294 61740 220 46256 227 47643 304 63833 1045 219472 
лисичками 
Стейк з яловичини 
під оригінальним 302 105700 396 138767 408 142930 547 191499 1654 578897 
маслом 
Овочі відварені 310 21700 377 26366 388 27157 520 36385 1594 111607 
Картопляне пюре 318 15900 358 17891 369 18428 494 24690 1538 76909 
Картопля по-
326 19560 340 20396 373 22353 469 28146 1508 90455 
домашньому 
Рис з грибами 334 18370 323 17761 377 20711 446 24511 1479 81353 
Рис з овочам 342 15390 307 13805 381 17125 423 19052 1453 65372 
Рис білий з маслом 350 14000 291 11658 385 15382 402 16088 1428 57128 
«Райське яблуко» 358 28640 277 22150 389 31085 382 30567 1406 112442 
Асорті фруктове 366 54900 263 39455 393 58883 363 54448 1385 207686 
Морозиво 
«Гарячий 374 28050 250 18741 397 29742 345 25863 1365 102395 
поцілунок» 
Десерт «Солодка 
382 22920 237 14243 401 24033 328 19656 1348 80852 
мрія» 
Млинці з маком 390 19500 226 11276 405 20228 311 15561 1331 66564 
Млинці з сиром 
398 25870 214 13926 409 26556 296 19217 1316 85569 
кисломолочним