Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10350
Title: Проект кафе-пекарні потужністю 1000 шт. виробів за зміну
Authors: Куракін, Олександр Борисович
Павленко, Владислав Андрійович
Keywords: КАФЕ-ПЕКАРНЯ;РЕСТОРАННЕ ГОСПОДАРСТВО;ПРОЄКТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
Issue Date: Jun-2026
Abstract: Кваліфікаційна робота бакалавра складається з вступу, 5 розділів основного тексту, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Матеріал викладений на 92 сторінках друкованого тексту і містить 4 рисунки та 30 таблиць. Список використаних джерел включає 66 джерел. Метою кваліфікаційної роботи є розробка закладу ресторанного господарства, а саме кафе-пекарні потужністю 1000 виробів за зміну. Об’єктом дослідження дипломного проекту є кафе-пекарні потужністю 1000 виробів за зміну. Предметом дослідження є вміння використовувати теоретичні і прикладні положення для проектування нового закладу, а саме кафе-пекарні потужністю 1000 виробів за зміну в місті Черкаси. Аналіз ринку ресторанних послуг м. Черкаси та дослідження попиту потенційних відвідувачів показали доцільність проектування закладу ресторанного го сподарства даного типу. Було розроблено концепцію закладу та проведено дослідження потенційних конкурентів; проведено моделювання сервісно-виробничого процессу складової підприємства. Також здійснено проектування виробничоторгівельних приміщень та процесу обслуговування відвідувачів. Розроблено раціонально-організаційну структуру та штатний розпис підприємства. Було запропоновано заходи, щодо охорони праці і техніки безпеки. Розраховано інвестиційні витрати та плановий товарообіг підприємства.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10350
Appears in Collections:181 Харчові технології (Технології харчування (в ресторанному господарстві))

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Павленко В..pdf
  Restricted Access
2.16 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Допущено до захисту  
Завідувач кафедри туризму та  
готельно-ресторанної справи 
____________ Лариса ЧЕПУРДА 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
до кваліфікаційної роботи 
першого (бакалаврського) рівня освіти 
на тему: Проект кафе-пекарні потужністю 1000 шт. виробів за зміну 
 
 
 
 
Виконав студент 4 курсу групи ТХ-23 
Спеціальності  181 «Харчові технології»  
ОП «Технології харчування 
(в ресторанному господарстві)» 
Владистав ПАВЛЕНКО 
Керівник доцент Олександр КУРАКІН 
Рецензент Іван ІСКІМЖІ 
 
 
 
 
Черкаси, 2026 р. 
 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
Кафедра: туризму та готельно-ресторанної справи 
Освітній рівень: перший (бакалаврський) 
 
 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ 
Завідувач кафедри _______ Лариса ЧЕПУРДА 
 «___» _____________ 20__ року 
 
 
 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА  
Павленко Владислв Андрійович 
(прізвище, ім’я, по батькові) 
 
1. Тема роботи Проект кафе-пекарні потужністю 1000 шт. виробів за зміну 
Керівник кваліфікаційної роботи КУРАКІН Олександр Борисович, доктор 
філософії з економіки, доцент 
 
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету від 
«__» ______ 2026 року № _________ 
 
2. Строк подання студентом кваліфікаційної роботи «__» ______ 2026 р. 
 
3.Вихідні дані до кваліфікаційної роботи: аналітичний та статистичний аналіз 
даних про діяльність ресторанного бізнесу Черкаської області, дані про 
конкурентоспроможність закладів 
 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить 
розробити): вступ (актуальність, предмет та об’єкт дослідження), 
«Обґрунтування концепції проєктованого закладу» (розділ 1), «Поліпшення 
споживчих властивостей борошняних кондитерських виробів» (розділ 2), 
«Проєктування сервісно-виробничого процесу проєктованого щакладу» (розділ 
3), «Забезпечення функціонування проєктованого закладу» (розділ 4), 
«Розрахунок інвестиційної привабливості проєктованого закладу»( розділ 5), 
висновки, список використаних джеред, додатки. 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, 
плакатів): рисунки, таблиці 
 
 
 
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи 
 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
консультанта Завдання видав Завдання прийняв 
Розділ 1    
Розділ 2    
Розділ 3    
Розділ 4    
Розділ 5    
 
7. Дата видачі завдання: «___» ____________________ 20___ року  
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Назва етапів дипломного проекту Строк  виконання  Примітка 
 Затвердження плану кваліфікаційної  
 
роботи 
 Складання плану   
 Підготовка 1 розділу   
 Підготовка 2 розділу   
 Підготовка 3 розділу   
 Підготовка 4 розділу   
 Підготовка 5 розділу   
 Робота над формуванням висновків   
 Оформлення та рецензування   
 Попередній захист   
 Захист кваліфікаційної роботи   
 
Студент  _________________                  Владислав ПАВЛЕНКО 
                    (підпис)                                    (прізвище та ініціали) 
 
Керівник кваліфікаційної 
роботи ___________________                               Олександр КУРАКІН 
                    (підпис)                                                    (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
РЕФЕРАТ 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра складається з вступу, 5 розділів 
основного тексту, висновків, списку використаних літературних джерел та 
додатків. 
Матеріал викладений на 92 сторінках друкованого тексту і містить 4 
рисунки та 30 таблиць. Список використаних джерел включає 66 джерел. 
Метою кваліфікаційної роботи є розробка закладу ресторанного 
господарства, а саме кафе-пекарні потужністю 1000 виробів за зміну. 
Об’єктом дослідження дипломного проекту є кафе-пекарні потужністю 
1000 виробів за зміну. 
Предметом дослідження є вміння використовувати теоретичні і прикладні 
положення для проектування нового закладу, а саме кафе-пекарні потужністю 
1000 виробів за зміну в місті Черкаси. 
Аналіз ринку ресторанних послуг м. Черкаси та дослідження попиту 
потенційних відвідувачів показали доцільність проектування закладу 
ресторанного го сподарства даного типу. 
Було розроблено концепцію закладу та проведено дослідження 
потенційних конкурентів; проведено моделювання сервісно-виробничого 
процессу складової підприємства. Також здійснено проектування виробничо-
торгівельних приміщень та процесу обслуговування відвідувачів. 
Розроблено раціонально-організаційну структуру та штатний розпис 
підприємства. Було запропоновано заходи, щодо охорони праці і техніки 
безпеки. Розраховано інвестиційні витрати та плановий товарообіг 
підприємства.  
 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: КАФЕ_ПЕКАРНЯ, РЕСТОРАННЕ 
ГОСПОДАРСТВО, ПРОЄКТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ 
 
 
 
ЗМІСТ 
 
Вступ …………………………………………………………………………  
Розділ 1 Обґрунтування концепції будівництва кафе-пекарні потужністю 
1000 шт. виробів за зміну …………………………………………………....  
1.1 Аналіз ринку послуг готельно-ресторанного господарства міста 
Черкаси ………………………………………………………………………..  
1.2 Дослідження попиту та аналіз уподобань потенційних клієнтів ………  
1.3 Розробка концепції та формування унікальної торгової пропозиції …..  
1.4 Дослідження імовірних конкурентів нового підприємства …………….  
Розділ 2  Поліпшення споживчих властивостей борошняних 
кондитерських виробів ………………………………………………………  
2.1 Сучасні  підходи до поліпшення споживчих властивостей 
борошняних кондитерських виробів ………………………………………..  
2.2 Поліпшення харчової цінності кексів за рахунок використання 
порошку сублімованої малини ……………………………………………  
2.3 Розробка проекту технологічної документації ……………………….  
Розділ 3 Проектування сервісно-виробниого процесу проектованого 
закладу ………………………………………………………………………..  
3.1 Проетування виробничого процесу проектованого закладу …………..  
3.2 Проектування торгівельних приміщень та організація обслуговування 
відвідувачів …………………………………………………..………………..  
3.3 Організація управління сервісно-виробничою діяльністю 
проектованого закладу ……………………………………………………….  
Розділ 4 Забезпечення функціонування проєктованого об’єкта …………...  
4.1 1 Розробка об’ємно-планувального рішення закладу ресторанного 
господарства ………………………………………….……………….……..  
4.2 Заходи щодо охорони праці, техніки безпеки та санітарно-гігієнічних 
норм ……….………………………………………………………………….  
4.2 Заходи  щодо охорони праці, техніки безпеки та санітарно-гігієнічних 
норм …………………………………………………………………………...  
Розділ 5 Економічний розділ кафе-пекарні потужністю 1000 шт. виробів 
за зміну …………………………………………………………….………….  
 
5.1 Розрахунок інвестиційних витрат …………………………………..…..  
5.2 Розрахунок товарообігу і валового доходу підприємства ……………..  
Висновки ……………………………………………………………………..  
Список використаних джерел ………………………………………………..  
Додатки ………………………………………………………………………..  
 
 
ВСТУП 
 
 
На сьогодні ресторанне господарство відіграє важливу роль в 
суспільстві. Послуга харчування  – є результатом економічної діяльності 
ресторанного підприємства, спрямована на задоволення найрізноманітніших 
потреб споживачів. 
Головною метою в індустрії ресторанної діяльності є концепція 
гостинності, детермінантом якої є задоволення найвибагливіших потреб 
споживача. Гості мають отримувати задоволення від відвідування закладу, 
що є головною метою індустрії гостинності. Сприятливі умови відпочинку 
людини в закладах ресторанного господарства забезпечуються завдяки 
створенню комфорту як в самій будівлі ресторану, так і на території, 
прилеглій до нього. 
Індустрія гостинності та ресторанного господарства – це масштабна, 
широко розгалужена галузь народного господарства. Вона має специфічні 
особливості і також як соціальне забезпечення, охорону здоров'я і торгівля 
вирішує важливі соціально-економічні завдання. 
Специфіка кафе, барів та ресторанів полягає в різноманітті функцій, які 
на них покладаються: це одночасно житлова і громадська будівля, місце 
відпочинку, і місце прийому їжі. Така багатоплановість призначення  
визначає вимоги до благоустрою, меблюванню і створенню інтер'єру. 
Щоб гідно конкурувати з закладами такого ж напрямку, необхідно 
постійно розвивати підприємство, вдосконалювати і оновлювати свої тактики 
і маркетингові стратегії. На вибір стратегії повинні впливати маркетингові 
дослідження ринку, нові технології, ефективні форми ведення бізнесу та 
управління, власні ініціативи та інші. 
На сьогодні ринок ресторанного господарства міста Черкаси стрімко 
розвивається в напрямках Європейської кухні загального типу, Східної кухні 
та різноманітних кав’ярень. На ринку міста активно розвивається сегмент 
9 
 
кафе-кондитерських та пекарень. Тому було вирішено створити унікальну 
пропозицію на ринку послуг харчування міста Черкаси – це заклад 
ресторанного господарства формату кафе-пекарні потужністю 1000 виробів 
за зміну. 
Об'ємно-планувальним рішенням будівлі називається об'єднання 
головних і другорядних (допоміжних) приміщень вибраних розмірів і форми 
в єдину композицію. 
Актуальність даної теми полягає в тому, що на сьогоднішній день 
спостерігається активний розвиток ресторанного господарства, адже, воно 
зачіпає інтереси практично всього населення (як місцевих мешканців так і 
туристів). Ресторанний бізнес суттєво відрізняється від інших видів бізнесу. 
Він поєднує в собі культуру та традиції певного регіону, механізми 
управління і досвід маркетологів. 
Отримані в результаті технологічних розрахунків кількісні показники 
окремих приміщень закладу, що проектується, є вихідними даними для 
компонування – раціонального розміщення їх в будівлі із розташуванням в 
них устаткування з урахуванням характеру та вимог сервісно-виробничого 
процесу на підприємстві. 
Об’єктом дослідження дипломного проекту є кафе-пекарні потужністю 
1000 виробів за зміну. 
Метою кваліфікаційної роботи є розробка закладу ресторанного 
господарства, а саме кафе-пекарні потужністю 1000 виробів за зміну. 
Відповідно до поставленої мети в роботі необхідно вирішити наступні 
завдання: 
 ̶ обґрунтувати концепцію будівництва кафе-кондитерської на 50  
місць; 
̶ визначити об’єкт, предмет та задачу дослідження; 
̶ визначити методи та методологію дослідження, результати 
досліджень та їх обґрунтування; 
 ̶ розробити виробничу програму підприємства; 
10 
 
̶ обґрунтувати вибір технологічного обладнання; 
̶ охарактеризувати концепцію внутрішнього простору бару; 
̶ визначити організаційну діяльність підприємства; 
̶ розробити об’ємно-планувальне рішення підприємства; 
̶ розробити розрахунки витрат підприємства; 
̶ оцінити інвестиційну привабливість проекту. 
Предметом дослідження є вміння використовувати теоретичні і 
прикладні положення для проектування нового закладу, а саме кафе-пекарні 
потужністю 1000 виробів за зміну в місті Черкаси. 
 
 
 
 
11 
 
Розділ 1 ОБҐРУНТУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ БУДІВНИЦТВА КАФЕ-ПЕКАРНІ 
ПОТУЖНІСТЮ 1000 ШТ. ВИРОБІВ ЗА ЗМІНУ 
 
 
1.1 Аналіз ринку послуг готельно-ресторанного господарства міста 
Черкаси 
 
Аналіз ринку – комплекс дій, спрямованих на вивчення усіх факторів, 
умов, ситуацій, які впливають на стан і розвиток ринку, на зміни його 
обсягів, структури, масштабів. 
Аналіз ринку проводиться з метою одержання об’єктивної інформації 
про реальну ситуацію на ринку, виявлення та оцінки сили впливу основних 
чинників. У ході аналізу виявляють обсяги, структуру, широту і якість 
попиту, пропозиції за певний час та тенденції розвитку ринку, визначають 
ступінь збалансованості попиту і пропозиції, встановлюють відхилення між 
цими категоріями. Особливе значення надається аналізу цін як основному 
факторові, що формує попит населення. Оцінюють розмір і структуру 
незадоволеного попиту, ступінь масовості попиту (як відношення кількості 
споживачів товарів (послуг) до загальної чисельності ймовірних споживачів). 
Аналіз ринку дає оцінку обсягів і структури формування попиту, 
характеристику конкуруючих фірм, їх місце та перспективи на даному 
товарному чи регіональному ринку. Оцінюються сильні і слабкі місця 
конкурентів для розробки стратегії і тактики конкурентної боротьби з метою 
посилення своїх позицій на ринках. Визначаються також ступінь впливу 
(позитивний чи негативний) науково-технічного прогресу, організаційних 
чинників на результати ринкової діяльності; відповідність матеріально-
технічної бази (гуртових складів, торговельних площ, обладнання, 
устаткування), форм організації збуту чи торгівлі, маркетингових послуг, 
інформаційної діяльності, реклами товарів обсягам товарообороту і 
12 
 
пред'явленому попиту населення. Дається оцінка ефективності роботи 
сучасних сервісних служб щодо обслуговування споживачів товарів чи 
послуг [37]. 
На сьогоднішній день ресторанний бізнес в усьому світі вважається 
одним з найбільш швидко окупних напрямків інвестування. Порівняно 
невеликі капітальні витрати в створення ресторану можуть окупитися, за 
словами фахівців, за 2–3 роки. Проте у ряді випадків – особливо якщо мова 
йде про «дорогі ресторани» – вони є свого роду бізнесом «для душі» і не 
припускають швидкої окупності і високої рентабельності. У той же час, 
ресторанний бізнес є одним з найбільш ризикованих, оскільки помилка, 
допущена лише в одному з багатьох ключових факторів успіху, може 
зумовити збитковість бізнесу в цілому. 
Сучасний етап розвитку ресторанного ринку України можна 
охарактеризувати як період становлення. Особливо вільні нижній і середній 
ціновий сегменти, розвиток яких пов'язаний із зростанням середнього класу. 
Формування успішної стратегії розвитку ресторанного господарства 
неможливе без постійного моніторингу структурних змін мережі закладів 
ресторанного господарства (далі ЗРГ) і виявлення, на основі такого аналізу, 
основних тенденцій її розвитку. Ресторанна справа є однією з найбільш 
значущих складових індустрії харчування, яка, у свою чергу, орієнтована на 
споживача, задоволення потреб якого є кінцевим результатом ділової 
активності підприємства. Поряд із ресторанами до закладів харчування 
належать: кафе, бари (гриль-бари, пивні бари, фітобари, коктейль-бари й ін.), 
їдальні, фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, буфети, шашличні, 
продовольчі магазини та кіоски кулінарії та інші. 
В цілому ресторанна сфера в Україні розвивається повільно, і це 
обумовлено тим, що основну ставку інвестори роблять на будівництво 
торгових і розважальних комплексів, офісних і житлових центрів. Однак ці 
проблеми в ресторанному бізнесі Україна поступово долає, і якщо вона, як і 
раніше, буде орієнтуватися на європейські тенденції, їй вдасться вийти з 
13 
 
багатьох проблемних ситуацій без втрат.  
Подальший розвиток готельно-ресторанного господарства неможливий 
без сучасного обладнання і новітніх технологій [50]. 
Також можна спостерігати збільшення частки концептуальних закладів 
ресторанного господарства і закладів із принципово новими підходами до 
приготування страв та обслуговування. В Україні можна спостерігати такі 
сучасні інноваційні тенденції: 
– з’являються монозаклади, як правило, вони зосереджуються на 
приготуванні певної етнічної страви з варіаціями: пасти, супу «Рамен», какао 
тощо. Також можна відзначити, що заклади вуличної їжі виходять на якісно 
новий рівень приготування і обслуговування;  
− у сфері маркетингу відбувся зсув від традиційних рекламних 
інструментів до співпраці з аудиторією он-лайн та провідною роллю SMM 
(Social Media Marketing). Таким чином, будь-який клієнт може вплинути на 
репутацію закладу своїм відгуком в інтернет-мережі;  
− незважаючи на кризу, у готельно-ресторанній галузі поступово 
запроваджуються елементи автоматизації виробництва: електронне меню, 
нові технології приготування їжі, можливість використання знижки за 
допомогою додатків на мобільному телефоні тощо.  
На сьогодні в Україні можна відзначити такі тенденції розвитку роботи 
закладів ресторанного бізнесу:  
– популяризація та поліпшення репутації вуличної їжі;  
– впровадження мерчандайзингу (збуту продукції та послуг);  
– відкриття концептуальних та монозакладів;  
–   відкриття ресторанів пан-азіатської, в’єтнамської та китайської 
кухонь;  
− запровадження нових методів обробки продуктів харчування за 
допомогою новітніх технологій;  
– організація обслуговування за системою кейтеринг. Іншим 
прикладом інновацій у ресторанному бізнесі є приділення уваги атмосфері і 
14 
 
дизайну приміщення закладу  [24]. 
На сьогодні тенденції у дизайні інтер’єрів закладів ресторанного 
господарства свідчать про рух до спрощення стилю, відмови від надмірного 
декорування, габаритних меблів [28]. Найбільш популярним у дизайні стає 
скандинавський стиль. Він передбачає білі чи світло-сірі стіни, 
мінімалістичні меблі у поєднанні із металом та натуральним деревом, 
невелику кількість декору у природних кольорах.  
Аналіз ринку готельно-ресторанного господарства у місті Черкаси 
показує що, власне ресторанне господарство розвивається стрімкіше та має 
більший попит та конкуренцію, ніж між закладами готельного господарства. 
У місті налічується безліч закладів харчування, які різні за формами 
організації, а також різні за видами кухні. 
Ці заклади постійно конкурують один з одним, серед яких декілька 
ресторанів грузинської кухні («Буба», «VANO», «Стумарі»), ресторани 
Європейської кухні («Forest», «Presto», «Santimo» та ін.), кав’ярні, які 
направлені на виготовлення якісною справжньої кави  («The room», «Cult 
coffee», «Фабрика кави»), пекарні («Перша пекарня», «Франс.уа»), суші-бари 
(«СушиЯ», «FUGU»), закладів швидкого харчування («Час поїсти», «Ферма», 
«McDonald`s»), барів та пабів («Cherkassy Bierstube», «Колбасофф», «Život A 
Pivo», «Oskar»), кафе та ресторанів української кухні («Варенична Балувана 
Галя», «Рушничок», «Тарас Бульба») та інші. В той час коли закладів 
готельного господарства набагато менше, ніж закладів ресторанного. 
Вони майже не складають конкуренцію один одному, тому що вони є 
різні за типами, за зірковістю та розташуванням. В місті Черкаси розміщені 
п’ять основних готельних господарств. Готель «Optima Черкаси», Reikartz 
Group 3 зірки, розташований у самому центрі міста, користується попитом у 
людей, які приїжджають у місто у справах. Готель «Апельсин» 3 зірки. Це 
готельний комплекс, який розташований неподалік від центу міста, часто 
користується попитом у спортсменів та для проведення конференцій. Готель 
«Дніпро» чотири зірки, функціонує з 1989 року, користується невеликим 
15 
 
попитом серед гостей міста як для довгострокового проживання, але є гарним  
бюджетним варіантом для проживання на короткий термін. Готельно-
ресторанний комплекс «Влада» розташований відносно далеко від центру 
міста, є чудовим закладом для розміщення спортивних команд та для 
святкувань різних заходів. Готель «Україна» три зірки, розташований на 
околицях міста на території лісу. Готель підходить для сімейного відпочинку 
на природі або ж для усамітнення.  
Отже аналізуючи готельно-ресторанне господарство міста Черкаси 
можна зробити висновки, що на території міста розташовано багато закладів 
ресторанного господарства, які між собою створюють гідну конкуренцію, що 
є причиною створення якісного сервісу та продукту на територіях закладу, 
чого не можна сказати про заклади готельного господарства. Готельних 
господарств мало і вони майже не складають один одному конкуренції на 
цьому ринку, через що немає гідного сервісу, маємо невелику зірковість і 
тому саме ця сфера послуг погано розвинута в місті Черкаси. 
 
1.2 Дослідження попиту та аналіз уподобань потенційних клієнтів 
 
Створення нових послуг – це складний творчий процес, що вимагає 
значних матеріальних та інтелектуальних витрат. При цьому відсутня 
гарантія їх комерційного успіху, незважаючи на професійні дослідження і 
розробки [56]. 
Послуга (англ. service) – це дія, результат якої споживається в процесі її 
виконання. Послуги становлять собою діяльність індивіда на користь іншої 
особи. «Цілеспрямована діяльність, результати якої мають прояв у 
корисному ефекті» [31].  
Послуги харчування – це послуги з виготовлення кулінарної продукції, 
її реалізації та організації споживання відповідно до типу і класу закладу: 
ресторан, бар, кафе, закусочна, їдальня тощо. 
16 
 
Головна задача в індустрії ресторанної діяльності визначається 
концепцією технології гостинності, детермінантом якої є задоволення 
найвибагливіших потреб споживача. Якщо гості не отримують задоволення 
від відвідання ресторану, то все інше немає значення. ДСТУ 3862-
99 «Ресторанне господарства. Терміни та визначення» визначає поняття 
заклад ресторанного господарства як вид економічної діяльності суб'єктів 
господарської діяльності щодо надання послуг відносно задоволення потреб 
споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього [61]. 
Підприємства ресторанного господарства виконують три 
взаємопов'язані функції: 
– виробництво кулінарної продукції; 
– реалізацію кулінарної продукції; 
– організацію її споживання. 
Заклади ресторанного господарства надають споживачам комплекс 
різноманітних послуг, які за своїм характером можна поділити на: 
– послуги з харчування; 
– послуги з виготовлення кулінарної продукції та кондитерських 
виробів; 
– послуги з реалізації продукції; 
– послуги з організації обслуговування споживачів (реалізація 
продукції та організація її споживання); 
– послуги з організації дозвілля; 
– інформаційно-консультативні послуги [38]. 
Важливим елементом процесу розробки стратегії кафе є розробка 
спеціалізованих ресторанних послуг. Створення таких послуг дає можливість 
задовольнити специфічні потреби індивідуальних, групових або 
корпоративних клієнтів. 
Усі ці пропозиції розширюють діапазон ресторанних послуг і сприяють 
зростанню популярності закладу. 
Останнім часом все більш популярними стають наступні заклади: 
17 
 
– нові формати : «не-кафе» (розрахунок не за їжу-напої, а за 
проведений час), йогуртерії, кафе фрі-фло, заклади з незвичайною кухнею 
або акцентними стравами, еко-ресторани, пересувні кав’ярні, кафе-кулінарії; 
– арт-ресторани і ресторани з активною розважальною програмою. В 
таких закладах живі концерти – один із основних джерел заробітку та 
привернення гостей, їжа та інтер’єр зазвичай другорядні; 
– дитячі кафе. Незважаючи на демографічну кризу в країні, 
святкування дитячих днів народження стає модним. Хороших дитячих кафе 
не вистачає, це дуже складний і кропіткий бізнес; 
– заклади зі швидким обслуговуванням різного типу – з довгим 
прилавком або працюючі через стійку. Фаст-фуди особливо актуальні в 
місцях скупчення офісних робітників, в торгових центрах або в великих 
транспортних вузлах; 
– служби доставки, які мають власні заклади і такі, що працюють без 
базових торгових місць. Ринок доставки зростає кожного року у великих 
містах на 15-20%, при цьому більша частина його знаходиться «в тіні». Буде 
користуватися попитом не тільки продукція фаст-фудів, але і середньо 
цінових ресторанів [21]. 
На етапі розробки концепції ресторану необхідно провести 
маркетингові дослідження споживачів, адже саме з емпіричної інформації 
можна дізнатися, які мотиви спонукають людей відвідувати заклади 
громадського харчування та визначити їх мотивацію. Саме маркетингові 
дослідження «підкажуть», що думають потенційні споживачі, що вони 
хочуть, чим вони цікавляться – яка кухня їм до смаку, на що має бути схоже 
місце, в якому вони б насолоджувалися своїми улюбленими стравами, з ким 
би вони приходили відпочивати, яку музику вони б хотіли слухати. 
Для розробки концепції нового підприємства ресторанного бізнесу 
необхідно дізнатися, якими рисами повинен відрізнятися новий ресторан, 
якої цінової політики слід дотримуватись, де заклад має бути розташований. 
 
18 
 
1.3 Розробка концепції та формування унікальної торгової пропозиції 
 
Унікальна торгова пропозиція (УТП, від англ. Unique Selling 
Proposition, Unique Selling Point; USP) або унікальне товарне твердження – 
відмітний споживчий мотив, альтернатива іміджевої та «розважальної» 
реклами. 
УТП доводить, що такі кампанії роблять унікальні пропозиції 
споживачам, що стимулює їх змінювати бренд. Сам термін був 
сформульований одним з піонерів телевізійної реклами – Россером 
Рівсом. Теодор Левітт, професор Гарвардської Школи Бізнесу зазначив: 
«Диференціація є одним з найважливіших стратегічних і тактичних дій, до 
яких компанія має бути залучена постійно». Зараз термін вживається і у 
інших сферах комерційної діяльності щодо будь-яких аспектів, що 
відрізняють одну компанію чи продукт/послугу від іншої [40]. 
Россер Рівс дає наступне визначення УТП: 
– кожне рекламне повідомлення робить вигідну пропозицію 
споживачу, придбати товар або послугу заради конкретної користі, а не 
звичайний рекламний текст позбавлений конкретного вмісту. 
– зроблена пропозиція має бути унікальною, такою, що конкурент не 
може запропонувати або просто не пропонує, хоча і має таку можливість. 
– пропозиція має бути достатньо сильною і переконливою, щоб 
заохотити нових і потенційних споживачів. 
Завдяки УТП, продукт позиціонується як особливий та єдиний. Він 
здатний вирішити проблему та задовольнити потребу клієнта. 
Створити унікальну торгову пропозиція дуже складно, якщо тільки не 
впроваджується на ринок інноваційний товар або послуга, які більш ніким не 
представлені.  
Дуже важливо мати на будь-якому підприємстві унікальну товарну 
пропозицію для того, щоб довго існувати на ринку та постійно приваблювати 
потенційних споживачів. Основні ніші в будь-якому сегменті зайняті 
19 
 
конкурентами, які вже не один рік застосовують різні рекламні стратегії. 
Однак, це можливо. Товар у якого є унікальна торгова пропозиція, виграє в 
порівнянні з товаром без нього. 
Для того, щоб створити власну УТП необхідно докласти багато зусиль 
та провести аналітичну роботу. 
Перше, що необхідно зробити – це проаналізувати потреби та 
побажання цільової аудиторії. Було опитано 100 чоловік міста Черкаси, 
результати опитування наведено в таблиці 1.1. 
 
Таблиця 1.1 – Результати опитування жителів міста Черкаси. 
Запитання Відповідь К-ть у % 
З метою розваги 42% 
Мотиви відвідування 
Смачна (улюблена) їжа 38% 
закладів (кафе, барів, 
ресторанів) Приємна атмосфера 15% 
Ділові зустрічі 5% 
Вегетаріанське меню 9,5% 
Національні страви 4,8% 
Смакові переваги 
Меню кількох країн 71,4% 
Варто зосередиться на одній кухні 14,3% 
2-3 рази на місяць 38,1% 
Як часто ви відвідуєте 
1 раз в місяць 4,8% 
заклади? 
Більше 1го разу на тиждень 57,1% 
Ні, колір не відіграє для мене ніякої ролі 35% 
Так, подобається в закладах напівтемрява і вечірня 
30% 
Чи відіграє роль колір обстановка 
приміщення? Подобаються закладу в світлих і теплих тонах 20% 
да, подобаються закладу в світлих і холодних 
15% 
тонах 
Ви б хотіли в вашому Так 85% 
місті кондитерську? Ні 15% 
Який продукт є М’ясо 45,0% 
основним при виборі Овочі 17,5% 
закладу для Риба/морепродукти 17,5% 
відвідування? Кондитерські вироби 20% 
Атмосфера закладу 50% 
Меню 10% 
Фактори що впливають 
Ввічливість персоналу 5% 
на відвідування? 
Інтер'єр / екстер'єр 7% 
 
Середній чек 7% 
 
Імідж закладу 5% 
 
Швидкість обслуговування 6% 
Чистота 10% 
 
20 
 
Після чого, треба проаналізувати ринок та конкурентоспроможність 
майбутнього підприємства на ринку. 
Треба також проаналізувати слабкі та сильні сторони підприємства, 
зробити SWOT-аналіз та знайти унікальні відмінності. Необхідно серйозно 
підійти до створення власного бренду та скласти його характеристику. 
Ідея цього проекту буде новою для міста Черкаси, так як в місті не має 
жодної кондитерської. На території закладу будуть виготовлятись 
кондитерсько-борошняні вироби (тістечка, торти, печива, хліб, слойки та ін.), 
а також у вечірній час буде здійснюватися реалізація холодних страв та 
елітного алкоголю.  Концепція кафе-кондитерської буде наступною: 
– заклад буде працювати у два режими: харчування з собой (take away) 
та безпосередньо у закладі. 
2
– заклад має бути не менш ніж 20 м , так як згідно чинного 
законодавства україни «про державне регулювання виробництва і обігу 
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових 
виробів та пального» закон україни від 19.12.1995 № 481/95-вр , не можна 
реалізувати алкогольні напої (окрім пива) в закладах з торговельною площею 
2
не менше 20 м  [4]. 
– в закладі буде свій унікальний інтер’єр, наближений до 
Європейських пекарень. 
– в закладі буде демократична цінова політика, доступна для всіх 
прошарків населення, середній чек складатиме 250-300 грн. 
– режим роботи закладу с 9:00 до 22:00 години (у вихідні дні з 10:00 до 
24:00 години). 
– в денний час буде самообслуговування, у вечірній (приблизно з 16:00 
години) обслуговування буде здійснюватися офіціантами. 
– в закладі буде можливо організовувати дитячі свята. 
– в теплу пору року на території закладу буде функціонувати літній 
майданчик. 
– паління на території категорично заборонено. 
21 
 
1.4 Дослідження імовірних конкурентів нового підприємства 
 
Конкурентоспроможність підприємства – здатність підприємства 
створювати, виробляти і продавати товари та послуги,  цінові й нецінові 
якості яких привабливіші, ніж в аналогічної продукції конкурентів [22]. 
Для того, щоб проаналізувати ринок та зробити аналіз закладу на 
конкурентоспроможність треба розділити дії на два етапи. 
Перший етап – ідентифікація конкурентів. Реалізація процедури 
ґрунтується на двох підходах: 
1. Перший – пов’язаний з оцінкою потреб, які задовольняють на ринку 
основні конкуренти. Виділяють наступні групи конкурентів: 
– підприємства, які вже пропонують аналогічний вид продукту на 
ринку (діючі конкуренти); 
– підприємства, які продають аналогічний товар на інших ринках та 
можуть почати діяльність на цільовому ринку (потенційні конкуренти);   
2. Другий – пов’язаний з оцінюванням стратегії, яку застосовують 
конкуренти. 
Виділяють наступні групи конкурентів: 
– підприємства, що застосовують стратегію експансії на ринку 
(кількісного зростання частки ринку); 
– підприємства, що застосовують стратегію інтенсифікації 
маркетингових зусиль (якісне вдосконалення господарської діяльності). 
Як правило, конкуренти застосовують якийсь один підхід. Проте 
крупні підприємства можуть собі дозволити мобільність в стратегічних 
орієнтаціях. Це ті форми, які схильні до ринкової експансії, а також 
постачальники матеріалів, сировини, устаткування. 
Для кожного ринку товару і послуг повинні бути ідентифіковані 
пріоритетні конкуренти, яких буває три типи лідер, претендент, послідовник. 
Ринковий лідер – це підприємство з найбільшою ринковою часткою. 
22 
 
Вони, зазвичай, є також лідерами з інноваційної та цінової політики, 
використання новітніх форм продажу. По-перше, воно прагне розширити 
ринок або шляхом залучення нових покупців, або шляхом знаходження 
нових сфер застосування свого продукту, або шляхом збільшення частоти 
застосування продукту. По-друге, прагне постійно оберігати свій бізнес від 
посягань конкурентів, для чого використовується оборонна стратегія. По-
третє, намагається збільшити свою ринкову частку, хоча це автоматично не 
призводить до збільшення прибутку, оскільки ціна такого збільшення може 
бути дуже високою [62].  
Ринковий претендент – це підприємство в галузі, яка бореться за вхід 
до числа лідерів. Для того, щоб боротися, організація повинна володіти 
певними перевагами над ринковим лідером (пропонувати кращий продукт, 
продавати продукт за нижчою ціною і так далі). Залежно від міцності позиції 
на ринку ринкового лідера і своїх можливостей ринковий претендент може 
досягати своїх цілей, використовуючи різні агресивні стратегії [8, ст. 120]. 
Ринковий послідовник – підприємство в галузі, яка проводить політику 
слідування за галузевими лідерами і вважає за краще зберігати свою ринкову 
частку, не ухвалюючи ризикованих рішень. Проте це не говорить, що 
ринковий послідовник повинен проводити пасивну стратегію. Він може 
вибирати і стратегію розширення своєї діяльності, але таку, яка не викликає 
активної протидії з боку конкурентів [15]. 
Також для оцінки конкурентоспроможності можна використовувати 
SWOT-аналіз, за допомогою якого можна оцінити слабкі та сильні сторони 
підприємства та порівняти його з іншими на ринку. 
SWOТ-аналіз – це аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища 
організації. Аналізу підлягають сильні сторони (Strength), слабкі сторони 
(Weakness) внутрішнього середовища, а також можливості (Opportunities) і 
загрози (Threats) зовнішнього середовища організації. Методологія SWOT-
аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, 
можливостей і загроз, після цього встановлення зв'язків між ними, які в 
23 
 
подальшому можуть бути використані для формулювання стратегії 
організації [17]. 
Було обрано метод оцінки за допомогою SWOT-аналізу. Результати 
представлені у таблиці 1.2. 
 
Таблиця 1.2 – матриця SWOT аналізу конкурентоспроможності кафе-
пекарні потужністю 1000 шт. виробів за зміну 
Сильні сторони Слабкі сторони 
  
1. Відносно низька цінова політика;  1. Відсутність кваліфікованих працівників 
2. Доступність сировини для виготовлення 2. Недостатній управлінський досвід, ще не 
продукції;  сформований імідж кафе 
3. Можливість задовольняти потреби  
споживачів продовж усього дня   
4. Високий рівень лояльності споживачів 
до продукції; 
5. Єдине кафе-кондитерська на ринку міста 
Черкаси. 
 
Можливості Загрози 
  
1. Зниження цін на ресурси 1. Нестабільність збуту. 
2.Надходження індивідуальних замовлень 2. Відмова банків у наданні довгострокових 
3. Виробництво нових видів товарів, які кредитів несприятлива політика держави 
відповідають сучасним тенденціям ринку; 
 
 
Результати аналізу тенденцій ринку ресторанного господарства 
дозволили виокремити слабкі та сильні сторони, а також можливості та 
загрози для діяльності кафе-пекарні потужністю 1000 шт. виробів за зміну. 
 
 
 
 
 
 
24 
 
Розділ 2 ПОЛІПШЕННЯ СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ БОРОШНЯНИХ 
КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ 
 
 
2.1 Сучасні  підходи до поліпшення споживчих властивостей 
борошняних кондитерських виробів 
 
Виробництво кондитерських виробів становить значний сегмент 
харчової промисловості України. Ця продукція, завдяки своїм високим 
смаковим якостям та енергетичній цінності, має стабільно високий попит 
серед населення, зокрема дітей. 
До категорії борошняних кондитерських виробів (БКВ) належить 
широкий асортимент здобної продукції з низьким вмістом вологи та значною 
кількістю цукру й жирів. В залежності від технології виготовлення та 
рецептурних компонентів, БКВ поділяють на: 
‒ печиво, галети та крекери; 
‒ пряники й вафлі; 
‒ тістечка, торти та кекси; 
‒ рулети та ромові баби. 
Базовий склад цієї продукції включає пшеничне борошно, цукор, 
жирові й молочні компоненти, а також яйця. Для формування porous 
(пористої) структури тіста зазвичай застосовують хімічні розпушувачі 
(вуглекислий амоній, харчову соду). Дріжджі використовують обмежено — 
переважно в рецептурах із низьким вмістом жиру та цукру, оскільки ці 
речовини пригнічують життєдіяльність дріжджових клітин. 
Оскільки раціон безпосередньо впливає на здоров’я населення, одним 
із пріоритетних завдань сучасної харчової індустрії є розробка оздоровчих та 
функціональних продуктів. Вітчизняні й закордонні науковці (зокрема А. М. 
Дорохович, І. В. Сірохман, В. І. Дробот, М. М. Калакура, С. Я. Корячкіна, Р. 
Ю. Павлюк, А. В. Зубченко) довели доцільність коригування хімічного 
25 
 
складу БКВ шляхом збагачення їх незамінними нутрієнтами: білками, 
вітамінами, мінералами та харчовими волокнами. 
Паралельно з підвищенням біологічної цінності вирішується завдання 
зі збереження свіжості та подовження термінів придатності виробів. 
Перспективні джерела натуральної сировини 
Для збагачення щоденних продуктів харчування використовують 
доступну та біологічно цінну нетрадиційну сировину, зокрема дикорослі й 
лікарсько-технічні рослини. 
Основні напрями збагачення БКВ охоплюють: 
Борошно з пророщеного зерна пшениці, амарантове борошно та шрот 
зародків пшениці. Пророщування активує ферментні системи й гідроліз 
запасних речовин, суттєво підвищуючи їхню засвоюваність. Також 
запатентовані технології заварного напівфабрикату з додаванням 
пророщеного зерна й інуліну. 
Конопляні висівки. Як продукт переробки насіння коноплі, вони є 
цінним джерелом харчових волокон, покращують органолептичні та фізико-
хімічні показники готової продукції. 
 
Порошок керобу. Натуральний солодкий продукт із м’якоті плодів 
ріжкового дерева слугує альтернативою какао. Він багатий на харчові 
волокна (які нормалізують мікрофлору кишечника), вітаміни та мінерали, а 
також має тривалий термін зберігання та помірну вартість. 
Овочеві пюре. Додавання овочевих напівфабрикатів збагачує вироби 
клітковиною та пектиновими речовинами, одночасно зменшуючи 
собівартість продукції завдяки доступності сировини. 
Збагачення БКВ есенціальними речовинами зі одночасним зниженням 
їхньої калорійності є актуальним напрямом для створення дієтичного 
харчування, розрахованого на людей із діабетом, ожирінням та іншими 
порушеннями обміну речовин. 
 
26 
 
2.2 Поліпшення харчової цінності кексів за рахунок використання 
порошку сублімованої малини  
 
До рейтингу популярних борошняних кондитерських виробів серед 
населення входять кекси. Кекс – солодкий борошняний кондитерський виріб, 
зроблений зі здобного тіста, має різну щільність, яка залежить від рецептури 
й технології виготовлення. Для отримання гарної структури випеченого 
виробу використовують дріжджі, хімічні розпушувачі та поліпшувачі. 
Асортимент кексів є дуже широким завдяки різноманітним добавкам, які 
додаються у тісто кексів: свіжі фрукти та ягоди, сухофрукти, горіхи та ін. 
Можна зустріти і іншу назву кексів – «мафіни» або «капкейки». 
У ДСТУ 4505:2005 «Кекси. Загальні технічні умови» надано 
класифікацію кексів. Залежно від способу виробництва та складу рецептур 
кекси поділяють на групи:  
– кекси виготовлені на дріжджах; 
– кекси виготовлені на хімічних розпушувачах; 
– виготовлені без хімічних розпушувачів та дріжджів. 
За зовнішнім оформленням кекси випускають:   
– неглазуровані – не покриті глазур’ю; 
– глазуровані – частково або повністю покриті глазур’ю. 
За формою та вмістом начинки кекси поділяють на:  
– кекси без начинки; 
– кекси з начинкою; 
– кекси з різними добавками (родзинки, мак, горіхи, кориця тощо) [11]. 
Для виробництва кексів використовують такі основні види сировини: 
борошно пшеничне; цукор-пісок; соняшникова олія; маргарин; вершкове 
масло; пастеризоване коров’яче молоко; згущене молоко з цукром; крохмаль; 
курячі яйця; какао порошок; родзинки; горіхи; натрій двовуглекислий (сода); 
дріжджі. 
Окрім зазначеної сировини можуть використовувати додаткові 
інгредієнти: продукти яєчні (меланж), мак, свіжі фрукти та ягоди, пюре 
27 
 
плодові та ягідні тощо. 
З початком повномасштабної війни Росії проти України відбувся 
тимчасовий застій у всіх галузях економіки. Проте, навіть в умовах воєнного 
стану з’являються виробники, які спрямовують свої сили на випуск корисної 
продукції харчування. Невеликі заклади ресторанного господарства 
направляють вектор своєї діяльності в сторону здорового харчування. У 
сучасному виробництві продуктів харчування певну нішу зайняло 
«крафтове» виробництво – виготовлена власноруч продукція, зазвичай, 
невеликими партіями. 
В Україні розширюється мережа пекарень-кав’ярень, де основною 
продукцією є борошняні кондитерські вироби. Ця продукція популярна і в 
ресторанах. Введення в рецептури БКВ натуральних добавок дозволить 
підвищити їх харчову та біологічну цінність. Дуже зручними у використанні 
є сухі порошки.  
На сьогоднішній день проведено ряд досліджень щодо використання 
порошків з овочів та фруктів у виробництві борошняних кондитерських 
виробів. Цій темі присвячені праці таких вчених: І. В. Сирохман, Т. М. 
Лозова, В. В. Дорохович, В. Т. Лебединець, В. В. Гаврилишин, Ю. А. 
Мирошник, В. Ф Доценко та ін. [37, 36, 38, 43]. 
Проте, проблема підвищення харчової цінності кексів залишається 
актуальною і досі. Фрукти та ягоди мають у своєму складі багато поживних 
речовин: вітаміни, мінеральні речовини, харчові волокна, цукри. Вони 
містять також натуральні барвники, якими багаті малина, смородина, 
чорниця, полуниця та ін. Поживні речовини фруктів та ягід мають 
антиоксидантні властивості. Однак свіжа продукція характеризується 
сезонністю, тобто виготовлення виробів з певної сировини не є постійним. 
Для вирішення цієї проблеми використовують плодові або ягідні 
порошки, які майже не відрізняються від натуральної сировини і надають 
виробам певний смак та аромат. Для підприємств ресторанного господарства 
– це вигідне економічне рішення. Ягоди, фрукти та овочі є сировиною для 
виготовлення сухих порошків, які можна використовувати як смакові 
28 
 
добавки та швидко відновлювальні харчові продукти, що зберігають 
органолептичні властивості, притаманні вихідній сировині. 
В якості нетрадиційної сировини при виробництві кексів нами був 
використаний порошок із сублімованої малини. Сублімована малина являє 
собою натуральний продукт, при виготовленні якого не використовуються 
консерванти та барвники. Так як сублімаційне сушіння зберігає до 95 % 
поживних речовин, їх вміст у сублімованій малині практично такий же, як і в 
сирій [69]. 
З метою розширення асортименту, а також підвищення харчової та 
біологічної цінності нами було розроблено кекс «Малиновий» з 
використанням 5 % (зразок № 1) та 10 % (зразок № 2) порошку з малини до 
маси пшеничного борошна вищого гатунку. Для порівняння 
використовувався контрольний зразок – кекс «Чайний» (Рецептура № 156 
Збірника рецептур борошняних кондитерських і здобних булочних 
виробів) [49]. 
Тісто для контрольного та досліджених зразків готували на 
розпушувачах. Спочатку збивали розм’якшений маргарин, додавали цукор і 
продовжували збивання, поступово вливаючи меланж. До збитої маси додали 
амоній вуглекислий, сіль та підготовлені родзинки і ретельно перемішали.  
Потім додали борошно, а для зразків № 1 та № 2 – борошно змішане із 
порошком малини, та замісили тісто. Тісто викладали у форми, попередньо 
змащені маргарином. Випікали при температурі 160–185 °С протягом 60 хв. 
Охолоджували, виймали з форм, посипали цукровою пудрою. Технологічна 
схема приготування кексу «Малинового» наведена в додатку А.  
Якість одержаних виробів ми оцінювали за органолептичними та 
фізико-хімічними показниками. 
Органолептичні показники готових виробів визначали згідно ДСТУ 
4683:2006 «Вироби кондитерські. Методи визначення органолептичних 
показників якості, розмірів, маси нетто і складових частин» [12].  
Оцінювалися такі органолептичні показники: зовнішній вигляд, колір, 
29 
 
консистенція, смак та запах. Максимальна оцінка – 5 балів. 
Порошки з фруктів та ягід використовуються при виробництві 
борошняних кондитерських виробів як природні барвники для надання 
певного кольору та смаку. Тісто з використанням малинового порошку мало 
рожевий відтінок (легкий – у зразка № 1 та виражений – у зразка № 2).   
Тісто було однорідним, гладким, колір рівномірний. 
Одночасно із збільшенням кількості порошку колір виробів став більш 
темним.  
У контрольному та розроблених зразках використовувалась есенція 
«Малинова», що добавила виробам приємного аромату. 
Консистенція виробів суттєво не відрізнялася, проте у зразка № 2 вона 
була щільнішою. 
Смак розроблених кексів відрізнявся. У зв’язку з використанням 
більшої кількості малинового порошку зразок № 2 мав виражений малиновий 
смак у порівняні зі зразком № 1. 
Найкращим зразком при дегустації випечених виробів став кекс з 
додаванням 10 % малинового порошку до кількості борошна. 
Нами було визначено хімічний склад та енергетичну цінність кексів. 
Розрахунок енергетичної цінності проводили за методикою, при 
розрахунку якої враховується енергетична цінність кожного компонента 
рецептури, масова частка сухих речовин у ньому і витрата сухих речовин 
кожного компонента на 100 г готового виробу. При цьому 
використовувалися відомості про енергетичну цінність сировини, наведені в 
довідкових джерелах та у науково-технічній літературі. Хімічний склад та 
енергетична цінність кексів вказані у таблиці 2.1. 
Отже, використання малинового порошку суттєво вплинуло на 
хімічний склад виробів. У порівнянні з контрольним зразком знизилася 
кількість білків на 1,7 % та 3,5 %, жирів  – на 0,1 % та 0,3 %, вуглеводів – на 
0,3 % та 0,6 % відповідно. У результаті використання малинового порошку 
знизилася енергетична цінність кексів (зразок № 1 – на 8 ккал, зразок № 2 – 
30 
 
на 16 ккал). 
 
Таблиця 2.1 – Хімічний склад дослідних зразків кексів (г / 100 г) 
Кекс «Столичний» Кекс «Малиновий» Кекс «Малиновий» 
Поживні речовини 
(контрольний зразок) (зразок № 1) (зразок № 2 ) 
Білки 5,4 5,31 5,21 
Жири 8,72 8,71 8,69 
Вуглеводи 64,46 64,27 64,07 
Зола 0,81 0,81 0,81 
Мінеральні 
0,4 0,42 0,44 
речовини 
Енергетична 
348 340 332 
цінність, ккал 
 
Нові вироби характеризуються підвищеним вмістом вітамінів та 
мінеральних речовин, отриманих із сублімованої малини, у порівнянні з 
контрольним зразком (на 5 % та 10 % відповідно).  
Дослідження показали, що використання у рецептурі порошку з малини 
у кількості 10 % до маси борошна сприятливо вплинуло на оптимізацію 
хімічного складу та підвищенню харчової цінності кексів. Внесення до 
рецептури кексів порошку із сублімованої малини дозволяє збагатити 
продукт вітамінно-мінеральним комплексом та сполуками-антиоксидантами. 
Значущим моментом є також особливі органолептичні показники нової 
продукції: кекси характеризуються відмінним зовнішнім виглядом, 
смаковими якостями, хорошим об’ємом і пористістю. Висока 
вологоутримувальна здатність порошку дає змогу подовжити терміни 
зберігання кексів. 
 
2.3 Розробка проекту технологічної документації 
 
До нормативних документів закладів ресторанного господарства, що 
містять рецептури й технологічні інструкції, належать:  
 збірники рецептур на кулінарну продукцію;  
 збірники рецептур на борошняні кондитерські і булочні вироби;  
31 
 
 галузеві стандарти (ГСТ);  
 технічні умови й технологічні інструкції (ТУ і ТІ);  
 стандарти підприємства (СТП);  
 техніко-технологічні карти (ТТК) [16].  
Вказана нормативна документація призначена для підприємств 
ресторанного господарства всіх тинів, класів і форм власності. 
Продукція закладів ресторанного господарства випускається 
відповідно до рецептур, які відмінні від рецептур продукції харчової 
промисловості. На кулінарну продукцію рецептури складають на одну 
порцію або на 1 кг страви, або на 100 шт. кулінарних виробів. Тоді як на 
борошняні кондитерські й булочні вироби рецептури у закладах 
ресторанного господарства складають відповідно на 10 кг вагових і 100 
штучних виробів.  
Оособливості складання рецептур на продукцію ресторанного 
господарства пояснюються, з одного боку, невеликими обсягами 
виробництва на окремому підприємстві, а з іншого – обмеженими термінами 
зберігання готової продукції, організацією споживання на місці її 
виробництва,  необхідністю швидкого реагування на запити споживачів. 
Техніко-технологічні карти (ТТК) страв і кулінарних виробів є 
основним документом, що регламентує кількість сировини, технологію 
приготування, вимоги до якості готової продукції. Їх складають на нові види 
продукції, виготовлені й реалізовані тільки на даному підприємстві 
ресторанного господарства (на продукцію, що постачають іншим 
підприємствам ресторанного господарства, ТТК не поширюються).  
ТТК включають таку інформацію про продукцію:  
 назва виробу і сфера застосування;  
 перелік сировини, необхідної для приготування страви (виробу);  
 вимоги до якості сировини із зазначенням її відповідності 
нормативним документам (ДСТУ, ГСТам, ТУ), наявність сертифіката 
відповідності й посвідчення якості;  
32 
 
 норми закладання сировини масою брутто, нетто, виходу 
напівфабрикату й готової продукції на 1, 10 і більше порцій;  
 опис технологічного процесу приготування страви або кулінарного 
виробу із зазначеним параметрів і прийомів, що забезпечують виконання 
вимог безпеки, встановлених чинними нормативами;  
 умови і терміни зберігання швидкопсувних продуктів;  
 критерії якості й безпеки із зазначенням органолептичних, фізико–
хімічних і мікробіологічних показників відповідно до чинних нормативів;  
 показники харчової цінності із зазначенням вмісту білків, жирів, 
вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів і калорійності.  
Для кожної ТТК установлюють термін дії. ТТК підписує розробник і 
затверджує директор підприємства. Кожна техніко-технологічна карта має 
свій порядковий номер у картотеці підприємства ресторанного господарства. 
Заклади ресторанного господарства можуть мати свої фірмові страви і 
вироби. Відповідно до п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) 
ресторанного господарства, № 219, «фірмовою стравою вважається страва 
(кулінарний, борошняний кондитерський виріб), приготовлена в 
конкретному закладі (підприємстві) ресторанного господарства за 
оригінальною авторською рецептурою з присвоєнням їй фірмової назви, на 
яку поширюється право захисту інтелектуальної власності» [5]. Для 
приготування фірмових страв і виробів кухарі й кондитери повинні мати 
спеціальну професійну освіту (підготовку) та високу кваліфікацію.  
На нові фірмові страви й вироби суб'єктом господарювання у сфері 
ресторанного господарства мають бути складені технологічні карти на 
фірмову страву (виріб) [14].  
У них зазначають:  
 технологічний процес приготування фірмової страви або виробу;  
 перелік продуктів, продовольчої сировини, речовин і супутніх 
матеріалів, що використовуються у процесі приготування із зазначенням 
даних про норми їхнього вмісту в кінцевому харчовому продукті;  
33 
 
 термін придатності до вживання;  
 умови зберігання і спосіб реалізації споживачеві. 
Технологічна карта на кекс «Малиновий» представлена на рис. 2.1. 
 
ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА №_______ 
на борошняний кондитерський виріб 
кекс «Малиновий» 
маса 100 г 
    Масова  Витрати с иров ини  на 1 00  
Технологічні 
№ частка шт. готових виробів, г 
Найменування сировини вимоги до 
з/п сухих В сухих 
В натурі сировини 
речовин, % речовинах 
1.  Борошно пшеничне 85,50 3246,3 2775,6  
2.  Порошок з малини  92,00 360,7 331,8  
3.  Цукор-пісок 99,85 2706,0 2701,9  
4.  Маргарин 84,00 1804 1515,4 відповідає 
5.  Меланж 27,00 1083 292,4 вимогам  
6.  Родзинки 80,00 1083 866,4 діючих 
7.  Пудра рафінадна 99,85 253 252,6 ДСТУ 
8.  Амоній вуглекислий 0,00 36 0,0  
9.  Сіль 96,50 10,7 10,3  
10.  Есенція 0,00 10,7 0,0  
 Разом – 10593,4 8723,0  
 Вихід – 10000,0 8200,0  
 
Технологія приготування 
Розм’якшений маргарин збивають протягом 7-10 хвилин, додають цукор-пісок і 
збивають ще протягом 5-7 хвилин, поступово вносячи меланж. До збитої маси додають 
підготовлені родзинки, есенцію, амоній, сіль, ретельно перемішують. Малиновий порошк 
та борошно просіюють, змішують і додають до збитої маси, замішують тісто. 
Тісто розкладають у форми і випікають за температури 205-215 С протягом 25-30 
хвилин.Випечені і охолоджені кекси посипають рафінадною пудрою.  
 
Характеристика готового виробу 
Зовнішній вигляд: поверхня випукла, з характерними тріщинами, нижня і бокові 
поверхні без пустот  
Колір: рівномірний, темно- малиновий, без вкраплень 
Консистенція: дрібнопориста, щільна 
Смак: здобний смак, з вираженим малиновим присмаком 
Запах: сильно відчутний малиновий аромат 
 
Рисунок 2.1 – Технологічна картка борошняного кондитерського виробу 
34 
 
Розділ 3 ПРОЕКТУВАННЯ СЕРВІСНО-ВИРОБНИОГО ПРОЦЕСУ 
ПРОЕКТОВАНОГО ЗАКЛАДУ 
 
  
3.1 Проетування виробничого процесу проектованого закладу 
 
В даному розділі буде визначено номенклатуру послуг, розроблено 
виробничу програму, розраховано обсяги матеріально-технічного та 
кадрового забезпечення цих послуг. 
Спершу треба визначити склад приміщень для здійснення процесу 
обслуговування. Склад приміщень закладів ресторанного господарства і 
вимоги до них визначаються СНіП України. 
Розрізняють п'ять основних груп приміщень: 
– складська група призначена для короткочасного зберігання сировини 
і продуктів в охолоджуваних камерах і неохолоджуваних коморах з 
відповідними режимами зберігання; 
– виробнича група призначена для переробки продуктів, сировини 
(напівфабрикатів) і випуску готової продукції. До складу виробничої групи 
входять основні (заготівельні і доготівельні), спеціалізовані (кондитерський, 
кулінарний та ін.) і допоміжні (мийні, хліборізка) цехи; 
– торгівельна група призначена для реалізації готової продукції та 
організації її споживання (торгівельні зали з роздавальними і буфетами, 
магазини кулінарії, вестибюль з гардеробом і санвузлами); 
– адміністративно-побутова група  призначена для створення 
нормальних умов праці і відпочинку працівників підприємства (кабінет 
директора, бухгалтерія, гардероб для персоналу з душовими та санвузлами і 
т.ін.); 
– група технічних приміщень призначена для забезпечення необхідних 
умов виробництва (машинне відділення холодильних камер, тепловий пункт, 
електрощитова, вентиляційні камери). 
35 
 
Всі групи приміщень пов'язані між собою. Розроблені такі вимоги до 
компонування приміщень: 
– всі групи приміщень повинні розміщуватися по лінії технологічного 
процесу: спочатку складські, виробничі, потім торгівельні;  
– з ними мають бути зручно пов'язані адміністративно-побутові та 
технічні приміщення; 
– взаємне розміщення основних груп приміщень має забезпечити 
найкоротший зв'язок між ними без перетинання потоків відвідувачів та 
обслуговуючого персоналу, чистого і використаного посуду, 
напівфабрикатів, сировини і відходів; 
– слід прагнути до компактної структури будівлі, передбачаючи 
можливість перепланування приміщень у зв'язку із зміною технології 
виробництва; 
– компонування всіх груп приміщень має задовольняти вимогам СНіП, 
санітарним та протипожежним правилам; 
– всі виробничі і складські приміщення мають бути непрохідними, 
входи до виробничих і побутових приміщень мають бути з боку 
господарського двору, а до торгівельних приміщень – з вулиці; 
– вони мають бути ізольовані від входів у житлові приміщення; 
– компонування торгівельних приміщень здійснюється по лінії руху 
відвідувачів;  
– передбачається можливість скорочення їх пересування і 
забезпечення евакуації людей на випадок пожежі. 
Площа торгівельних приміщень залежить від типу закладу і кількості 
місць. Обчислюється вона в квадратних метрах множенням норми площі на 
2
одне місце на кількість посадочних місць. Норма площі на одне місце, м  у 
кафе – 1,6. 
Виробнича програма – це система адресних завдань з виробництва і 
доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, 
відповідної якості і у встановлені терміни згідно з договорами поставок. 
36 
 
Виробнича програма підприємства є переліком найменувань страв та 
іншої продукції власного виробництва і покупних товарів із зазначенням їх 
виходу і кількості [39]. 
Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення 
потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається 
підприємствами при найкращому використанні їх ресурсів та отриманні 
максимального прибутку. 
Розробляємо виробничу програму кафе-кондитерської на 50 місць.  
Для визначення планового завантаження торговельного залу кафе-
кондитерської необхідно визначити розрахункову кількість споживачів в 
день за наступну формулою: 
 
                                             �� =  �� ∗  ƞ,                                       (3.1) 
де ƞ –оборотність місця; 
Р – кількість  місць. 
Так як у даному закладі в першій половині дня здійснюється 
самообслуговування, а в другій (з 16:00) обслуговування з офіціантами. 
Розраховуємо спочатку кількість споживачів за день при 
самообслуговуванні, а потім кількість споживачів за день з обслуговуванням 
офіціантами. Так як обслуговування з офіціантами та без займає однаковий 
проміжок часу необхідно розділити дані навпіл і знаходимо суму значень. 
N = 50*13 = 650 осіб – кількість споживачів за день при 
самообслуговуванні. 
N = 50*7 = 350 осіб – кількість споживачів за день з обслуговуванням 
офіціантами. 
Виходячи із умови, що процес самообслуговування та обслуговування 
офіціантами будуть здійснюватися не впродовж усього дня, визначаємо 
максимальну пропускну спроможність залу за ½ зміни для кожного із 
методів обслуговування. 
37 
 
650/2 = 325 осіб – кількість відвідувачів до 16:00 год. 
350/2=175 осіб – кількість відвідувачів після 16:00 год. 
Визначаємо максимальну пропускну спроможність торговельного залу 
кафе-кондитерської на 50 місць. 
N = 325+175=500 осіб. 
Для раціональної організації роботи працівників необхідно розробити 
плановий графік завантаження торговельного залу. Плановий графік 
завантаження торговельного залу кафе-кондитерської на 50 місць 
розробляється з урахуванням орієнтованих значень коефіцієнтів 
завантаження торговельного залу та середньої тривалості прийому їжі. 
 
60
                                    ��год =  �� Кзз,                                               (3.2) 
��
 
де Р – кількість місць в залі; 
t – тривалість посадки, хв; 
Кзз – коефіцієнт завантаження залу за дану годину. 
Для розробки планового графіку завантаження торговельного залу 
кафе-кондитерської на 50 місць за основу було взято орієнтовні 
коефіцієнти  [26].  
Визначаємо Кзз з 09:00 до 10:00: 
 
Кзз09-10 = 50* (60/20)* 0,2 = 30 осіб. 
 
Інші розрахунки здійснюються аналогічно.  
Графік завантаження торгівельного залу кафе-пекарні потужністю 1000 
шт. виробів за зміну представлений у таблиці 3.1.  
Для визначення площі виробничих приміщень необхідно розробити 
приблизну виробничу програму, яка базується на асортиментному мінімумі 
та асортиментному співвідношенні страв, що реалізуються протягом дня. 
38 
 
Таблиця 3.1 – Графік завантаження залу кафе-пекарні потужністю 1000 
шт. виробів за зміну 
Коефіцієнт Кількість 
Години Тривалість Оборотність місця 
завантаження споживачів за 
роботи посадки, хв за одну годину 
залу годину 
9.00–10.00 20 3 0,2 30  
10.00-11.00 20 3 0,2 30 
11.00-12.00 20 3 0,2 30 
12.00-13.00 30 2 0,25 25 
13.00-14.00 30 2 0,4 40 
14.00-15.00 30 2 0,4 40 
15.00-16.00 30 2 0,2 20 
16.00-17.00 40 1,5 0,16 12 
17.00-18.00 40 1,5 0,8 60 
18.00-19.00 40 1,5 0,8 60 
19.00-20.00 40 1,5 0,6 45 
20.00-21.00 40 1,5 0,6 46 
21.00-22.00 40 1,5 0,36 27 
22.00-23.00 40 1,5 0,4 30 
Разом: 500 
 
При визначенні середньої кількості страв, що реалізуються в 
проектованому закладі протягом дня, необхідно використовувати орієнтовані 
норми споживання страв та іншої продукції для закладів ресторанного 
господарства  [36]. 
Розраховуємо кількість страв за групами: 
 
m =  N ∗ k, (3.3) 
де N – кількість відвідувачів; 
k – коефіцієнт споживання страв. 
Визначаємо кількість холодних закусок, що реалізуються в кафе-
кондитерській на 50 місць протягом дня. 
 
�� = 175 ∗ 0,42 = 73,5 = 74 порції холодних закусок 
 
Інші розрахунки здійснюємо аналогічно. 
39 
 
Кількість реалізованих страв  по групам протягом дня в кафе-
кондитерській на 50 місць наведено у таблиці 3.2. 
 
Таблиця 3.2 – Планова кількість реалізованих страв за день у кафе-
пекарні потужністю 1000 шт. виробів за зміну 
Коефіцієнт споживання страв (% Кількість 
Найменування 
співвідношення страв у меню) порцій 
Холодні страви і закуски 0,42 74 
Кисломолочні продукти 0,3 22 
Рибні 0,1 8 
М’ясні 0,4 30 
Овочі 0,2 14 
Другі страви 0,98 172 
М’ясні 0,5 86 
М’ясні з овочевим гарніром 0,7 60 
М’ясні з круп’яним гарніром 0,3 26 
Круп’яні і борошняні 0,2 34 
З молока і яєць 0,3 52 
Солодкі страви 0,43 215 
Жельовані 0,3 64 
Гарячі 0,2 43 
Холодні 0,5 108 
Борошняні кондитерські та булочні 
0,75 375 
вироби, шт 
Пиріжки і булочні 1,75 875 
Булочки 0,7 612 
Пиріжки печені 0,3 263 
Морозиво 0,25 125 
 
Згідно з даними таблиці 3.2  складаємо асортиментний мінімум кафе. 
Асортиментний мінімум кафе-пекарні потужністю 1000 шт. виробів за 
зміну наведений в таблиці 3.3. 
  
Таблиця 3.3 – Асортиментний мінімум кафе-пекарні  
Страви Приблизна кількість страв в меню 
Молоко і кисломолочні продукти 3 
Холодні страви та закуски 4 
Другі страви 4 
Солодкі страви 6 
Борошняні кондитерські і хлібо-булочні вироби 15 
40 
 
На основі даних таблиці 3.2 та асортиментного мінімуму таблиці 3.3 
розробляється виробнича програма закладу ресторанного господарства. 
Виробнича програма кафе-кондитерської на 50 місць наведена у 
таблиці 3.4. 
 
Таблиця 3.4 – Виробнича програма кафе-пекарні потужністю 1000 шт. 
виробів за зміну 
№ у Вихід на 1 Кількість 
Назва страви 
ЗР порцію/г порцій/шт 
- Сметана 50 7 
- Кефір 150 7 
- Ряжанка 150 8 
№ 148 Устриці 5 шт  8 
№153 Асорті м’ясне 140 15 
№159 Паштет з печінки 50 15 
№54 Салат зелений з огірком та помідорами 200 15 
№642 Рагу з птиці 350 60 
№645 Плов із птиці 300 26 
№1044 Млинці з джемом 140 34 
№463 Сирники з сиру 170 52 
№900 Мус лимонний 200 32 
№904 Самбук яблуневий 200 32 
№926 Шарлотка з яблуками 180 43 
№887 Кисіль молочний 150 36 
№868 Компот із суміші сухофруктів 150 36 
№856 Банани з вершками або молоком 255 36 
№1052 Пиріжки печені (з капустою) 75 65 
№1052 Пиріжки печені (з сиром) 80 65 
№1052 Пиріжки печені (з яблуками) 80 66 
№91 Ромова баба 100 150 
№88 Кекс весняний 75 150 
№106 Здоба звичайна 50 150 
№112 Булочка з маком 100 162 
№58 Слойка посипана цукровою пудрою 42 50 
№1098 Ватрушки з сиром 75 50 
№1113 Валовани 40 25 
№118 Язики листкові 50 50 
№65 Сочні з сиром 100 50 
№102 Коржики молочні 75 50 
№78 Батони московські 50 50 
№82 Кекс «столичний» 75 50 
Морозиво з плодами/ягодами 
№931 100 62 
консервованими 
№933 Морозиво з вином 100 63 
41 
 
Як видно із таблиці 3.4 виробничою програмою кафе-пекарні 
потужністю 1000 шт. виробів за зміну передбачено виготовлення та 
реалізацію 4 найменувань холодних страв і закусок, 3 найменувань молочних 
та кисломолочних продуктів, 4 найменувань других страв, 6 найменувань 
солодких страв та 15 найменувань борошняних кондитерських і хлібо-
булочних виробів. 
Будова складських приміщень залежить від типу і потужності 
виробництва, а також від характеру підприємства. Терміни зберігання 
продуктів залежить від типу проектованого підприємства. На практиці можна 
користуватись наступними термінами зберігання, які наведені у таблиці 
3.5  [26]. 
 
Таблиця 3.5 – Терміни зберігання продуктів в закладах ресторанного 
господарства  
Продукти Термін зберігання, днів 
М’ясні 2-3 
Рибні 1-2 
Молочно-жирові 1-3 
Гастрономічні 2-5 
Молоко 0,5 
Овочі 5-10 
Зелень 1 
Фрукти/ягоди 1-2 
Хлібобулочні вироби 1 
 
Розрахунок витрат сировини необхідних для виконання виробничої 
програми здійснюється відповідно до даних таблиці 3.2 та закладки 
сировини, наведеної у технологічних картках. 
Кількість сировини, що використовується визначається за формулою: 
����∗��
�� =   кг, (3.4) 
1000
Де ���� – норма сировини або напівфабрикату на одну страву або на 1 кг 
виходу готової страви за збірником рецептур; 
n – кількість страв(порцій) або готової продукції (кг), яку реалізує 
42 
 
підприємство за день. 
Розраховуємо витрати сировини для приготування страви «Паштет з 
печінки».  
Визначаємо необхідну кількість страви: 
n = 50*15 = 750 г. 
Відповідно до рецептури №159 визначаємо витрати сировини для 
приготування необхідної кількості страви [13]. 
Визначаємо витрати печінки яловичої масою брутто на 15 порцій 
(750г): 
1240 ∗ 0,75
�� = = 0,93 кг; 
1000
 
Інші розрахунки здійснюємо аналогічно.  
Розрахунок сировини для приготування 15 порцій страви «Паштет з 
печінки» наведений в таблиці 3.6. 
 
Таблиця 3.6 – Розрахунок сировини для приготування 15 порцій страви 
«Паштет з печінки» 
Витрати 1000 г Витрати на 0,75 кг 
Назва сировини 
Брутто Нетто Брутто Нетто 
Печінка яловича 1240 1029 0,930 0,772 
Масло вершкове  75 75 0,056 0,056 
Шпик 104 100 0,078 0,075 
Цибуля ріпчаста 119 100 0,089 0,075 
Морква 93 74 0,070 0,056 
Яйця 0,5 20 0,375 0,015 
Молоко 50 50 0,038 0,038 
 
Особливістю сировини для кафе-кондитерських є короткий термін її 
зберігання, тому необхідно розпланувати складські приміщення. Необхідно 
визначити структуру та розміри складських приміщень виходячи з добової 
норми витрат продуктів. 
Для зберігання м’ясних і рибних продуктів необхідно дотримуватись 
43 
 
температури 0…+2 °С, для зберігання молочних продуктів і гастрономії 
+2…+4 °С, для зберігання фруктів овочів і напоїв +6…+8°С. 
Площа складських приміщень визначається за формулою: 
                                   �� = ��об/ƞ, (3.5) 
де ��об – площа обладнання; 
ƞ – коефіцієнт використання площі складських приміщень [26]. 
                                  ��об = Ʃ(���� ∗ ����), (3.6) 
де ���� – кількість обладнання певного виду, що використовується для 
зберігання сировини, од.; 
���� – площа певного виду обладнання, м2. 
                                 �� =  ��уст/��прод, (3.7) 
 
де ��уст – площа устаткування, що використовується для зберігання 
сировини, м2; 
            ��прод – площа, яку займає продукт, м2. 
                                 ��прод = Ʃ(����/����), (3.8) 
            ���� – кількість окремих видів продуктів, кг; 
            ���� –  питоме навантаження, кг/м2 [14 c 36]. 
Розраховуємо площу, яку займатимуть овочі та фрукти при зберіганні в 
холодильних камерах. Розрахунок наведений у таблиці 3.7. 
Для зберігання овочів, фруктів та коренеплодів буде 
використовуватись підтоварник металевий ПТ500-1 (1000х500х230мм). 
Визначаємо кількість підтоварників ПТ500-1: 
n = 0,817/(1*0,5) = 1,63 = 2 одиниці. 
Визначаємо площу, яку буде займати обладнання: 
Sоб. = 2*0,5 = 1 м2. 
Визначаємо площу камери для зберігання плодоовочевої сировини: 
S = 1/0,45=2,2 м2 
 
44 
 
Таблиця 3.7 – Розрахунок площі, яку займатимуть овочі та фрукти при 
зберіганні 
Кількість 
Добова Термін Питоме Площа 
для 
Назва сировини потреба, зберіган навантаження, продукту, 
зберігання, 
кг ня, днів кг/м2 м2 
кг 
Банани свіжі 6 2 12 300 0,04 
Капуста білокачанна 
3,3 5 16,5 300 0,05 
свіжа 
Картопля 11,6 5 58 400 0,145 
Лимони 1,5 2 3 300 0,01 
Морква 2,06 5 10,3 180 0,06 
Огірки свіжі 1,05 2 2,1 300 0,01 
Помідори свіжі 1,8 2 3,6 300 0,012 
Петрушка (корінь) 0,78 2 1,56 100 0,02 
Ріпа 1,62 5 8,1 180 0,05 
Салат 1,01 2 2,02 100 0,02 
Цибуля 1,08 5 5,4 200 0,03 
Яблука свіжі 11,5 2 23 300 0,07 
Ягоди консервовані 16,6 5 83 300 0,3 
Разом  0,817 
 
Розраховуємо яку площу будуть займати продукти при їх зберіганні, 
дані заносимо до таблиці 3.8. 
 
Таблиця 3.8 – Розрахунок площі, яку при зберіганні займатимуть 
продукти тваринного походження 
Добова Термін Питоме Площа 
Кількість для 
Назва сировини потреба, зберіганн навантаження, продукту, 
зберігання, кг 
кг я, днів кг/м2 м2 
Окорок 
0,50 3 1,5 220 0,007 
тамбовський 
Печінка яловича 0,93 1 0,93 160 0,005 
Шпик 0,08 3 0,24 160 0,0015 
Язик яловичий 0,63 1 0,63 160 0,004 
Яловичина 0,81 3 2,43 180 0,01 
Курча 17,97 2 35,9 120 0,3 
Разом  0,327 
 
Для зберігання сировини тваринного походження будуть 
використовуватись стелажі СП-125 (600*400 мм), які мають 2 полиці. 
Визначаємо кількість стелажів СП-125: 
45 
 
0,327/(0,6*0,4*2) = 0,7 = 1 стелаж 
Визначаємо площу, яку буде займати обладнання: 
1*0,48 = 0,48 м2 
Визначаємо площу камери для зберігання плодоовочевої сировини: 
0,48/0,45=1,07 м2. 
Як видно із розрахунків, для зберігання плодоовочевої сировини та 
продукції тваринного походження будуть використовуватись стаціонарні 
2 2 
холодильні камери площею 3 м  і 2 м відповідно. 
 
Визначаємо площу складу для зберігання сипучих продуктів (формули 
3.5-3.8.  
Після проведених розрахунків визначаємо, що плодоовочева сировина 
та продукти тваринного походження будуть зберігатись у холодильних 
шафах заготівельного цеху. 
Розрахунок площі зберігання сипучих продуктів наведено в таблиці 3.9. 
 
Таблиця 3.9 – Визначена площа зберігання сипучих продуктів 
Кількість 
Добова Термін Питоме Площа 
для 
Назва сировини потреба, зберіган навантаження, продукту, 
зберігання, 
кг ня, днів кг/м2 м2 
кг 
Борошно пшеничне 54,34 10 543,4 500 1,087 
Цукор пісок 16,08 10 160,8 500 0,322 
Пудра ванільна 5,59 10 55,9 500 0,112 
Разом  1,520 
 
Отже, загальна площа, яку при зберіганні займатимуть сипучі 
2
продукти, складає 1,52 м . 
В залежності від мети проектування, виробничої програми 
підприємства, його потужності в цеху організовують лінії або робочі місця 
для доготування напівфабрикатів різних видів. 
Потужність цеху визначається його виробничою програмою, тобто 
кількістю продукції, що випускається цехом. Виробничу програму цеху 
розробляють на підставі виробничої програми проектованого підприємства. 
46 
 
Розробляємо виробничу програму заготівельного цеху (м’ясо-рибного 
та овочевого). Дані приведені у табл. 3.10 
 
Таблиця 3.10 – Виробнича програма заготівельного цеху  
Кількість сировини(напівфабрикатів) за 
Сировина та зміну, кг Спосіб обробки 
напівфабрикати 
Брутто Нетто 
1 2 3 4 
Овочі 
Банани свіжі 6,01 3,60 чищення 
Капуста 3,30 2,64 миття ,чищення 
білокачанна свіжа 
миття ,чищення, 
Картопля 11,58 8,70 
нарізання 
Лимони 1,54 0,80 миття 
миття ,чищення, 
Морква 2,06 1,65 
нарізання 
Огірки свіжі 1,05 0,84 миття, чищення 
Помідори свіжі 1,08 0,96 миття, чищення 
Петрушка (корінь) 0,78 0,60 чищення 
Ріпа 1,62 1,20 миття, чищення 
Салат 1,01 0,73 миття 
миття, чищення, 
Цибуля 1,08 0,91 
нарізання 
Яблука свіжі 11,49 9,42 миття, чищення 
М’ясні 
Окорок нарізання 
0,50 0,38 
тамбовський 
Печінка яловича 0,93 0,77 миття, зачищення 
Шпик 0,08 0,08 зачищення  
Язик яловичий 0,63 0,63 нарізання 
Яловичина 0,81 0,60 миття, обчищання 
Курча 17,97 12,47 миття, обчищання 
 
Виробнича програма підприємства є переліком найменування страв та 
іншої продукції власного виробництва і покупних товарів. Після розробки 
виробничої програми необхідно скласти виробничий процес цеху. 
Для визначення чисельності працівників виробництва треба визначити 
кількість людино-змін, яка необхідна для виконання виробничої програми 
цеху. 
Чисельність працівників розраховуємо за формулою: 
47 
 
 N1 = n/H*λ , (3.9) 
де: n – кількість виробів одного виду; 
H – норма виробітку за зміну; 
 λ – коефіцієнт зростання продуктивності (λ = 1,14); 
Середньоспискова  чисельність кухарів визначається за формулою: 
 N = N1 * α , (3.10) 
де N1 – необхідна кількість кухарів для доготівельного цеху; 
α – коефіцієнт, що враховує роботу підприємства, α = 1,13 [26]. 
Розраховуємо необхідну кількість працівників для чищення картоплі: 
N = 11,58/(70*1,14) = 0,15 осіб. 
Розрахунок працівників для виготовлення інших виробів проводимо 
аналогічно. Дані заносимо до таблиці 3.11. 
 
Таблиця 3.11 – Розрахунок кількості працівників 
Розрахунок кількості працівників 
К-сть Норма 
Вид робіт К-сть кухарів 
продукції виробітку 
Ручне чищення картоплі 11,58 70 0,15 
Ручне нарізання картоплі 8,7 80 0,10 
Ручне чищення капусти 3,3 500 0,01 
Ручне нарізання капусти 2,64 80 0,03 
Ручне чищення моркви 2,06 70 0,03 
Ручне нарізання моркви 1,65 80 0,02 
Ручне чищення цибулі 1,08 70 0,01 
Ручне нарізання цибулі 0,91 70 0,01 
Разом 0,36 
 
Визначаємо середньоспискову чисельність кухарів: 
N = 0,36 * 1,13 = 0,4 кухаря 
До виконання виробничої програми заготівельного цеху необхідно 
запланувати одну штатну одиницю. 
В процесі обробки продукти, які перероблюються в заготівельних 
цехах піддаються мийці. Мийні ванни являють собою резервуари з листової 
48 
 
сталі, що спираються на підставки. Об’єм ванн для промивання продуктів 
визначають за формулою: 
 Q(ω+1)
�� = (3.11) 
, 
kφ
де Q – кількість продукту, переробляється за максимальну зміну, кг; 
ω – норма витрати води для промивання 1 кг продукту, дм3; 
k – коефіцієнт заповнення ванни (приймається k = 0,85); 
φ – оборотність ванни за зміну. 
 φ = T60/τ, (3.12) 
де Т – тривалість зміни, ч; 
τ – тривалість циклу обробки продукту в мийній ванні, хв. 
 Розраховуємо оборотність ванни за зміну для овочів: 
φ = 14*60/30 = 28 разів. 
Розраховуємо необхідний об’єм ванни для промивання овочів: 
V=(6,01+3,30+11,58+1,54+2,06+1,05+1,08+0,78+1,62+1,01+11,49+1,08)*(2+1)/
0,85*28 = 127,8/23,8  = 5,4 дм3 
Розраховуємо оборотність ванни за зміну для м’яса та овочів: 
φ = 14*60/40  = 21 раз. 
Розраховуємо необхідний об’єм ванни для промивання риби та м’яса: 
V= (0,93+0,81+17,97)*(3+1)/0,85*21 = 4,4 дм3. 
Обираємо двосекційну мийну ванну МВВ-2-6 з розмірами 
(1200х600х800). 
Для дотримання санітарних вимог, щодо обробки яєць, буде 
встановлено трьох секційну ванну. Обираємо мийну ванну МВВ-3-6 з 
розмірами 1800х600х850. 
Розраховуємо площу ванни мийної для яєць: 
S = 1,8*0,6/0,3 = 3,6 м2. 
Для обробки сировини треба визначити кількість механічного та 
немеханічного устаткування, а також кількість та розміри виробничих столів 
які визначаються за формулою: 
49 
 
 nстолів = N ∗ l/lстолів , (3.13) 
де N –кількість кухарів, задіяних за певною операцією; 
l – довжина столу на операцію; 
��столів – довжина стандартного столу; 
Розраховуємо кількість столів для доочистки коренеплодів: 
��столів = 1*0,7/1 = 1 стіл 
Розраховуємо кількість столів для нарізання овочів 
��столів = 1*1,25/1 = 2 столи 
Розраховуємо кількість столів для обробки м’яса та субпродуктів 
��столів = 1*1/1 = 1 стіл 
Підбір виробничих столів наведено у таблиці 3.12. 
  
Таблиця 3.12 – Підбір виробничих столів для заготівельного цеху 
Габарити, мм 
Кількість 
Назва операції 
столів 
Нарізання овочів та фрукті 1,0 1000 600 850 2 
Доочистка коренеплодів 1 0,7 1000 600 850 1 
Для обробки м’яса і птиці 1,0 1000 600 850 1 
Всього: 4 
 
Для доочистки коренеплодів та сировини тваринного походження 
будуть використовуватись  столи СПР 60 ВМ (1000*850*600) у кількості дві 
одиниці. 
Для нарізання овочів та фруктів буде використовуватись 1 стіл та СВ-6-
100 (1000х850х600). 
Для зберігання інвентарю та посуду буде використовуватись стелаж 
кухонний на чотири полиці СТ 400 (900х400х1600).  Розрахунок корисної 
площі представлено у табл. 3.13. 
 
Кількість 
працівників 
Розрахункова 
Довжина 
Довжина 
Ширина 
Висота 
50 
 
Таблиця 3.13 – Розрахунок корисної площі 
Габаритні 
розміри 
Площа 
одиниці Сумарна площа 
№ Вид устаткування Марка 
устаткуванн устаткування, м2 
я, м2 
1 Стіл виробничий СВ-6-100 1 1000 600 0,6 1,2 
Стіл виробничий з СПР 600 
2 2 1000 600 0,6 1,2 
мийною ванною ВМ 
3 Стелаж стаціонарний СТ 400 1 900 400 0,36 0,36 
Разом 2,76 
 
 Загальна площа цеху визначається за формулою: 
2
                                   Sцеху =  Sкор/k , м  (3.14) 
де  Sкор – корисна площа (площа яку займає устаткування); 
k – коефіцієнт використання площі (k = 0,35) [36]. 
Визначаємо розрахункову площу заготівельного цеху : 
2
S = 2,76/0,35 = 8 м  
Фактичну площу цеху прийнято брати на 30% більше від 
розрахункової. 
Визначаємо максимальну площу заготівельного цеху: 
2
S = 8*1,3 = 10,4 м  
Відповідно до проведених вище розрахунків ми визначили, що при 
будівництві заготівельного цеху загальна площа якого буде складати від   
2 2
8 м  до 10,4 м . 
В заготівельних цехах підприємств харчування проводиться первинна 
обробка м’яса, птиці, риби та овочів. В закладах малої потужності (до 
100 місць) облаштовують два цехи: овочевий та м’ясо-рибний. 
При проектуванні заготівельного цеху необхідно дотримуватись певної 
послідовності. Необхідно розрахувати кількість оброблюваної сировини і 
асортимент сировини для напівфабрикатів. Необхідно установити режим 
роботи цеху, визначити вихід напівфабрикатів і кількість відходів при 
обробці кожного виду продукту. Після чого необхідно підібрати тип і 
визначити кількість механічного обладнання, холодильного і немеханічного. 
Кількість 
Довжина 
Ширина 
51 
 
Потім необхідно визначити кількість посуду, кількість інвентар, потребу в 
робочій силі, площу займаного обладнанням та площу цеху [26]. 
Проектоване підприємство забезпечується тільки великошматковими 
напівфабрикатами з птиці (курча патране, яловичина) та субпродуктами з 
яловичини (язик, печінка) і овочами (морква, цибуля, картопля, капуста, 
помідори та огірки). 
У проектованому заготівельному цеху передбачені наступні 
технологічні дільниці:  
– дільниця заготівлі овочевих напівфабрикатів, суміщену з обробкою 
зелені і фруктів;  
– дільницю заготівлі м’ясних напівфабрикатів, суміщену з обробкою 
субпродуктів і птиці. 
Дільниця для обробки і заготівлі м’яса та субпродуктів буде оснащена 
наступними робочими місцями: 
– для миття сировини; 
– для зачищання та обробки м’яса та субпродуктів. 
Дільниця заготівлі овочевих напівфабрикатів буде оснащена 
наступними робочими місцями: 
– для миття овочів; 
– для обробки коренеплодів; 
– для виготовлення овочевих напівфабрикатів. 
Для миття та доочистки коренеплодів буде використовуватись два 
столи 1 стіл СПР 600 ВМ. Для нарізання овочів буде використовуватись 1 
стіл та СВ-6-100. Для миття та обробки сировини з м’яса буде 
використовуватись 1 стіл СПР 600 ВМ. Для зберігання інвентарю та посуду 
буде використовуватись стелаж кухонний СТ 400 (900х400х1600).   
Технологічний процес приготування готової кулінарної продукції 
завершується в доготівельному цеху. На проектованому підприємстві буде 
створено один загальний доготівельний цех, який буде розділено на два 
підцехи: на кулінарний та борошняний цех. 
Виробнича потужність цеху визначається кількістю сировини, яка 
переробляється за зміну, та кількістю продукції, що випускається за зміну. 
52 
 
Використовуючи дані попередніх розрахунків, а саме виробничої 
програми кафе-пекарні потужністю 1000 шт. виробів за зміну (таблиця 3.2) 
було розроблено виробничу програму доготівельного цеху, кулінарної та 
кондитерської ділянок, яка представлена у таблиці 3.14. 
 
Таблиця 3.14 – Виробнича програма доготівельного цеху кафе-пекарні 
потужністю 1000 шт. виробів за зміну 
Вихід на Вихід 
№ № Кількість 
Назва страви 1 страви, 
 Рец. порцій/шт. 
порцію/г г 
1 - Сметана 50 7 350 
2 - Кефір 150 7 1050 
3 - Ряжанка 150 8 1200 
4 148 Устриці 5 шт. 8 40 шт. 
5 153 Асорті м’ясне 140 15 2100 
6 159 Паштет з печінки 50 15 750 
7 54 Салат зелений з огірком та помідорами 200 15 3000 
8 642 Рагу з птиці 350 60 21000 
9 645 Плов із птиці 300 26 7800 
10 1044 Млинці з джемом 140 34 4760 
11 463 Сирники з сиру 170 52 8840 
12 900 Мус лимонний 200 32 6400 
13 904 Самбук яблуневий 200 32 6400 
14 926 Шарлотка з яблуками 180 43 7740 
15 887 Кисіль молочний 150 36 5400 
16 868 Компот із суміші сухофруктів 150 36 5400 
17 856 Банани з вершками або молоком 255 36 9180 
18 1052 Пиріжки печені (з капустою) 75 65 4875 
19 1052 Пиріжки печені (з сиром) 80 65 5200 
20 1052 Пиріжки печені (з яблуками) 80 66 5280 
21 91 Ромова баба 100 150 15000 
22 88 Кекс весняний 75 150 11250 
23 106 Здоба звичайна 50 150 7500 
24 112 Булочка з маком 100 162 16200 
25 58 Слойка посипана цукровою пудрою 42 50 2100 
26 1098 Ватрушки з сиром 75 50 3750 
27 1113 Валовани 40 25 1000 
28 118 Язики листкові 50 50 2500 
29 65 Сочні з сиром 100 50 5000 
30 102 Коржики молочні 75 50 3750 
31 78 Батони московські 50 50 2500 
32 82 Кекс «столичний» 75 50 3750 
Морозиво з плодами/ягодами 
33 931 100 62 6200 
консервованими 
34 933 Морозиво з вином 100 63 6300 
 Разом 1770 190925 
53 
 
Виробничою програмою доготівельного цеху кафе-кондитерської на 50 
місць передбачено виробництво продукції 34 найменування з загальною 
кількістю порцій – 1770. 
Доготівельний цех проектованого підприємства передбачає розділення 
на два відділення – кулінарне та борошняне. Планується, що у кулінарному 
відділенні будуть виготовлятися страви та кулінарні вироби, а в 
борошняному – борошняні кондитерські та борошняні кулінарні вироби. 
Відповідно до розробленої концепції реалізація кулінарних страв буде 
здійснюватися з обіду, а борошняних кулінарних та кондитерських виробів – 
з моменту відкриття торговельного залу. Виходячи з цього, необхідно 
організовувати роботу кухарів кожного відділення в різний час за різними 
графіками. 
Розрахунок чисельності кухарів кулінарного та борошняного 
відділення здійснюється за формулою:  
 N = (n*100*η)/(3600*T*λ), (3.15) 
де n – кількість страв даного виду, що виготовляється упродовж дня; 
η – коефіцієнт трудоємності; 
T – тривалість робочого дня кухара, год (10 годин); 
λ – коефіцієнт, що враховує підвищення продуктивності праці, λ = 1,14. 
Визначаємо кількість кухарів, необхідних для приготування страви 
Паштет з печінки: 
N = (15*100*1,4)/(3600*10*1,14) = 0,05 
Інші розрахунки проводимо аналогічно, дані заносимо в таблицю 3.15 
та 3.16. 
Розрахунок кількості працівників борошняного відділення 
здійснюється за 
 формулою 3.9 та наведені у таблиці 3.16. 
 
54 
 
Таблиця 3.15 – Розрахунок кількості працівників кулінарного 
відділення доготівельного цеху кафе-пекарні потужністю 1000 шт. виробів за 
зміну 
Розрахунок кількості працівників 
К-ть Коефіцієнт Кількість 
Назва страви 
порцій трудоємкості кухарів 
Паштет з печінки яловичої 15 1,4 0,05 
Салат зелений з огірком та помідорами 14 0,9 0,03 
Рагу з птиці 60 1,2 0,18 
Плов із птиці 26 1,3 0,08 
Асорті м'ясне 15 1,8 0,07 
Млинці з джемом 34 1,4 0,12 
Сирники з сиру 52 0,9 0,11 
Мус лимонний 32 0,7 0,05 
Самбук яблуневий 32 2 0,16 
Шарлотка з яблуками 43 2 0,21 
Кисіль молочний 36 0,3 0,03 
Компот із суміші сухофруктів 36 0,3 0,03 
Банани з вершками або молоком 36 0,4 0,04 
Разом: 1,14 
 
Таблиця 3.16 – Розрахунок кількості працівників борошняного 
відділення доготівельного цеху кафе-пекарні потужністю 1000 шт. виробів за 
зміну 
Розрахунок кількості працівників 
К-сть Норма 
Назва страви К-сть кухарів 
продукції виробітку 
Пиріжки печені (з капустою) норма 65 465 0,12 
Пиріжки печені (з сиром)  65 465 0,12 
Пиріжки печені (з яблуками)  66 465 0,12 
Ромова баба  150 560 0,23 
Кекс весняний  150 450 0,29 
Здоба звичайна  150 920 0,14 
Булочка з маком  162 470 0,30 
Слойка посипана цукровою пудрою  50 425 0,10 
Ватрушки з сиром  50 750 0,06 
Валовани  25 650 0,03 
Язики листкові  50 650 0,07 
Сочні з сиром  50 465 0,09 
Коржики молочні  50 720 0,06 
Батони московські  50 570 0,08 
Кекс «столичний»  50 450 0,10 
Разом 1,94 
 
Визначаємо середньоспискову чисельність кухарів доготівельного 
цеху: 
55 
 
Nкулінарного відділення = 1,14*1,13 = 1,01 = 1 кухар. 
Nборошняного відділення = 1,94*1,13 = 2,1922 = 3 кухара. 
Для виконання виробничої програми доготівельного цеху необхідно 
передбачити 1 кухара кулінарного відділення  та трьох пекарів борошняного 
відділення. 
Для раціональної організації праці у кулінарному відділенні 
доготівельного цеху та для дотримання санітарних вимог будуть організовані 
наступні робочі місця: 
– для нарізання салатів; 
– для порціонування солодких страв. 
– для приготування других страв. 
Для виконання механічної обробки сировини у кулінарному відділенні 
доготівельного цеху буде використовуватися немеханічне устаткування, 
зокрема виробничі столи. Необхідну кількість виробничих столів для 
виконання різних видів робіт визначають за формулою 3.13 (як у 
заготівельному). 
Розраховуємо кількість столів для оформлення холодних страв: 
nстолів= 1*1,25/1,3 = 1 стіл 
Розраховуємо кількість столів для оформлення солодких страв: 
nстолів= 1*1,25/1,3 = 1 стіл 
Розраховуємо кількість столів для перебирання круп і сухофруктів: 
nстолів= 1*1/1= 1 стіл 
Розраховуємо кількість столів для інших операцій: 
nстолів= 1*1/1=1 стіл 
Підбір виробничих столів наведений у таблиці 3.17. 
Розрахунок механічного обладнання борошняного цеху проводиться 
згідно із кількістю сировини, що обробляється та продуктивності машин, 
відповідно формулі: 
t =  Q/G, (3.16) 
де Q – кількість сировини (кг); 
56 
 
G – продуктивність машини (кг);  
t – час роботи машини (год). 
 
 
 
Таблиця 3.17 – Підбір виробничих столів для доготівельного 
кулінарного цеху 
Габарити, мм 
Кількість 
Найменування операції 
столів 
Оформлення холодних страв 1 1,25 1300 600 850 СВ-6-130 
Оформлення солодких страв 1 1,25 1300 600 850 СВ-6-130 
Перебирання круп і сухофруктів 1 1 1000 600 850 СВ-6-100 
Інші операції 1 1 1000 600 850 СВ-6-100 
Всього: 4 столи 
 
Зробити висновок щодо раціональності використання обладнання дає 
змогу коефіцієнт використання, який визначають за формулою: 
ŋ = t/T, (3.17) 
де Т – тривалість робочої зміни (год). 
Розрахований коефіцієнт використання обладнання повинен 
знаходитися в межах 0,1 – 0,5. Якщо ŋ перевищує значення, то передбачають 
дві машини або одну більшої продуктивності. 
Розраховуємо машину для просіювання МПБВ – 300 (настільна). 
Спочатку необхідно знайти кількість сировини, котру необхідно просіювати: 
– борошно – 54,34 кг; 
– цукор – 16,08 кг; 
– сіль – 6,77 кг; 
– пудра цукрова – 5,59 кг 
Q = Qб + Qц + Qс + Qп.ц. = 82,78 кг. 
t = 82,78/300 = 0,3 год; 
Кількість 
працівникі
в 
Розрахунк
ова 
довжина 
довжи
на 
ширин
а 
висота 
57 
 
ŋ = 0,3/10 = 0,03 
Висновок такий, що обладнання використовується неефективно, адже 
коефіцієнт використання менший 0,1. Отже буде раціональним виконувати 
роботи вручну.  
Підбираємо наступні виробничі столи для борошняного відділення 
враховуючи обладнання, види тіста та операції, які будуть проводитись в 
борошняному відділенні. 
Для здоби обираємо стіл виробничий секційно-модульний із 
дерев’яною кришкою СПСМ – 5 у кількості 1 шт, для виробів з дріжджового 
тіста – металевий стіл для борошняних робіт СПР-МР 700 – 1шт, для виробів 
з листкового тіста – стіл виробничий секційно-модульний СПСМ-1 – 1 шт, 
для виготовлення фаршу на пиріжки та обладнання обираємо – стіл 
виробничий СВ-7-1-1000 (1000х600х850мм) – 2 шт. 
Для зберігання інвентарю та посуду буде використовуватись стелаж 
кухонний на чотири полиці СТ 400 (900х400х1600) у кількості 2 шт.  
Для тимчасового зберігання сировини та напівфабрикатів необхідно 
передбачити наявність в кулінарному відділенні доготівельного цеху 
холодильної шафи. Місткість шафи холодильної визначають за формулою: 
 E = Q/φ, (3.18) 
де Q – кількість продукції, що підлягає зберіганню в шафі за 
розрахунковий період (1/2 зміни), кг; 
φ – коефіцієнт, що враховує масу посуду, φ = 0,75 [26, с.52]. 
Розрахунок кількості сировини, що зберігатиметься в шафі кулінарного 
відділення наведено у таблиці 3.18. 
Розраховуємо об’єм холодильної шафи кулінарного відділення. 
3 
Е = 13,656/0,75 = 18,3 дм
Підбираємо шафу холодильну IL70TB/2, що має дві камери об’ємом по 
2
350 л. Габаритні розміри 700х780х2050 мм, що становлять 0,546 м . 
 
58 
 
Таблиця 3.18 – Розрахунок холодильної шафи кулінарного відділення 
№ Сировина Добова потреба, кг Потреба 0,5 зміни, кг 
1 Лимон 1,536 0,768 
2 Окорок тамбовський 0,495 0,248 
3 Салат 1,011 0,505 
4 Огірки свіжі 1,050 0,525 
5 Помідори свіжі 0,823 0,412 
6 Сметана 2,280 1,140 
7 Маргарин столовий 0,89 0,445 
8 Томатне пюре 0,260 0,13 
9 Сир 7,854 3,927 
10 Яблука 5,1 2,55 
11 Банани 6,012 3,006 
Разом: 13,656 
 
Розрахунок кількості сировини, що зберігатиметься в шафі 
борошняного відділення наведено у таблиці 3.19. 
 
Таблиця 3.19 – Розрахунок холодильної шафи борошняного відділення 
№ Сировина Добова потреба, кг Потреба 0,5 зміни, кг 
1 Сметана 0,2 0,1 
2 Маргарин столовий 3,15 1,58 
3 Меланж 5,295 2,65 
4 Молоко 1,176 0,58 
5 Сир 3,55 1,775 
6 Яблука 6,4 3,21 
 7 Масло  6,4 3,21 
Разом: 13,105 
  
Розраховуємо об’єм холодильної шафи борошняного відділення. 
3 
Е = 13,105/0,75 = 17,47 дм
Підбираємо шафу холодильну IL70TB/2, що має дві камери об’ємом по 
2
350 л. Габаритні розміри 700*780*2050 мм, що становлять 0,546 м . 
Розрахунок та підбір теплового устаткування необхідно здійснювати, 
враховуючи площу наплитного посуду та використання плити у години 
максимального завантаження торгового залу. 
Максимальна завантаженість торгового залу і теплового устаткування, 
відповідно, відображається у графіку погодинної реалізації страв. Для його 
побудови, відповідно до графіку завантаження торгівельного залу у 
59 
 
проектованому закладу ресторанного господарства, визначаємо коефіцієнт 
погодинної реалізації страв: 
 Kгод = Nгод/N, (3.19) 
де Nгод – кількість споживачів/годину; 
N – кількість споживачів/день. 
Визначаємо коефіцієнт перерахунку на період 10-11 год: 
K10-11 = 30/500 = 0,060 
Інші розрахунки виконуємо аналогічно. 
Кількість порцій страви, що реалізуються протягом кожної години 
роботи закладу визначається за формулою: 
 n = m* Kгод, (3.20) 
m – кількість порцій страв, що реалізуються протягом дня. 
Графік погодинної реалізації страв наведено у Додатку Б (Додаток Б). 
Для підбору теплового устаткування необхідно розрахувати 
необхідний об’єм наплитного посуду для приготування рагу та плову: 
для набухаючих продуктів (плову): 
 Vk = (Vпр+Vв )/k, (3.21) 
3.
де Vпр– об’єм продукту, дм  
для тушкованих продуктів (рагу): 
 Vk = Vпр/k, (3.22) 
 Vпр = Q/, (3.23) 
де Q – маса відварного продукту нетто, кг; 
3
 – об’ємна маса продукту, кг/дм ; 
Vв– об’єм, яку займає вода 
Vв = Q*, (3.24) 
де  – норма води на 1 кг продукту, л. 
Визначаємо об’єм котла для приготування страви рагу з птицею: 
Vk= (8,7/0,25+0,24/0,909+8,7/0,65+1,2/0,46+1,2/0,46+0,6/0,45)/0,85 = 
3
64,70 дм  
60 
 
Необхідно взяти котел варильний на 40 л у кількості 2 шт. 
Визначаємо об’єм котла для приготування страви плов з птиці: 
3
Vk= (1,82/0,81+1,82*3,8)/0,85=10,8 дм  
Підбираємо наплитний котел з нержавіючої сталі об’ємом 20 л.  
Основним тепловим устаткуванням, що буде використовуватися у 
доготівельному кулінарному цеху, є електричні плити. Підбір плит 
здійснюється відповідно до розрахунків площі поверхні смаження плити. 
Площа поверхні смаження плити розраховується за формулою: 
 Fж.п.= pf/60, (3.25) 
де, p – кількість посуду, яке необхідне для приготування страв даного 
виду за розрахунковий час; 
2
f – площа, яку займає посуд на смажівній поверхні, м ; 
 – тривалість теплової обробки, хв. 
Розрахунок площі поверхні смаження плити наведено у таблиці 3.20. 
 
Таблиця № 3.20 – Розрахунок площі поверхні смаження плити 
№ Страва 
 Рагу 14 Котел 40 2 0,125 20 0,084 
 Плов 6 Котел  20 1 0,072 20 0,024 
 Сирники  12 Сковорода 2 6 0,2 15 0,3 
Разом: 0,408 
 
2
Розрахункова площа поверхні смажіння плити становить 0,408 м , 
фактичну площу поверхні для смаження приймають на 30% більше від 
розрахункової, що дозволяє врахувати нещільність прилягання посуду, а 
також дрібні невключені в розрахунок операції [26]. 
Визначаємо фактичну площу поверхні смаження плити: 
2
Sпс = 0,408*1,3 = 0,5304 м  
Кількість за 
годину, max 
завантаження 
Вид посуду 
Місткість посуду 
Кількість посуду 
Площа посуду, 1 
2
шт., м  
Тривалість 
теплової 
обробки, хв 
Площа поверхні 
смаження 
61 
 
Підбираємо плиту електричну ПЕ-6,0/380-Н з площею поверхні 
2 
смаження 0,3 м з у кількості 2 одиниці. Габаритні розміри якої складають 
700х600х820 мм та потужністю 3 Вт. 
Кондитерські шафи добирають за погодинною продуктивністю 
апаратів. Погодинну продуктивність кондитерської шафи визначають з 
формулою: 
G = (a*q*p*60)/τ, (3.26) 
де а – кількість кондитерських виробів на листі, шт. [26 с. 61]; 
q – маса одного виробу, кг; 
р – кількість листів, одночасно завантажуваних у шафу, шт.; 
τ – час подообороту, хв [26, с. 62]; 
Знаючи погодинну продуктивність шафи, можна визначити час 
випікання певного виду борошняних виробів: 
t = Q/G,    (3.27) 
де Q – маса виробів певного виду, що випікається за зміну, кг; 
Q = n*q,   (3.28) 
де: n – кількість виробівпевного виду, що виготовляється за зміну, шт.; 
q – маса одного виробу, кг; 
Кількість шаф визначаємо за формулою: 
С = t0/T*0,8,    (3.29) 
де: 0,8 – коефіцієнт використання шафи  
 
Проведемо розрахунок електропечі для дрібно штучного випікання 
кондитерських виробів ЕВХБ-7,8/380-12, що має три секції, у кожній 
розміщується  по два кондитерські листи. Отже, 6 листів. 
Проводимо розрахунок для виробу Сочні з сиром. 
G = (25*0,1*6*60)/10 = 90 кг/год; 
Q = 50*0,1 = 5 кг; 
62 
 
t =5/90 = 0,05 год. 
Розрахунки для інших виробів проводимо аналогічно. Дані заносимо до 
таблиці 3.21. 
 
Таблиця 3.21 – Розрахунок пекарських шаф 
№ Назва виробу 
Пиріжки печені з  
1 196 0,080 25 6 20 36 0,44 
різними фаршами 
2 Кекс столичний 50 0,075 45 6 35 34,7 0,11 
3 Кекс весняний 150 0,075 45 6 35 34,7 0,32 
4 Баба ромова 150 0,100 30 6 25 43,2 0,35 
5 Булочка з маком 162 0,100 15 6 20 27 0,60 
6 Здоба звичайна 150 0,050 30 6 15 36 0,21 
7 Слойка з цукр. пудрою 50 0,042 30 6 20 22,68 0,09 
8 Ватрушка з сиром 50 0,075 15 6 10 40,5 0,09 
9 Валовани 25 0,040 30 6 20 21,6 0,05 
10 Язики листкові 50 0,050 21 6 15 25,2 0,10 
11 Сочні з сиром 50 0,100 25 6 10 90 0,05 
12 Коржики молочні 50 0,075 15 6 10 40,5 0,09 
13 Батони московські 50 0,050 20 6 10 36 0,07 
 Разом: 2,57 
 
С = 2,57/(10*0,8) = 0,3 = 1 шт. 
 
Виходячи з розрахунків встановлюємо, що необхідно взяти одну шафу 
даного типу з розмірами 1100х700мм та потужністю 7,5 Вт. 
Визначаємо загальну площу кулінарного відділення доготівельного 
цеху, яка наведена у таблиці 3.22. та загальну площу борошняного відділення 
доготівельного цеху, яка наведена у таблиці 3.23 
Далі визначаємо загальну площу борошняного відділення 
доготівельного цеху, яка наведена у таблиці 3.23. 
 
К-ть виробів, 
шт. 
Вихід, кг 
К-ть на листі 
К-ть листів 
Час 
подообороту, 
хв 
Продуктивніст
ь, кг/год 
Час роботи, год 
63 
 
Таблиця 3.22 – Розрахунок корисної площі кулінарного відділення 
доготівельного цеху  
Габаритні 
розміри, мм Площа Сумарна 
Вид одиниці площа 
№ Марка 
устаткування устаткуван устаткуванн
2 2
ня, м  я, м  
1 Стіл виробничий СВ-6-130 2 1300 600 850 0,78 1,56 
Стіл виробничий 1,2 
2 СВ-6-100 2 1000 600 850 0,6 
 
Стелаж 
3 СТ 400 1 900 400 1600 0,36 0,36 
стаціонарний 
Шафа 
4 IL70TB/2 1 700 780 2050 0,546 0,546 
холодильна 
Плита ПЕ-6,0/380-
5 2 700 600 820 0,42 0,84 
електрична Н 
Разом: 4,50 
 
Таблиця 3.23 – Розрахунок корисної площі борошняного відділення 
доготівельного цеху  
Габаритні 
розміри, мм Площа Сумарна 
одиниці площа 
№ Вид устаткування Марка 
устаткуванн устаткування, 
я, м2 м2 
1 Стіл виробничий СПСМ-5 1 1470 840 850 1,2348 1,2348 
2 Стіл виробничий СПР-МР 700 1 1500 700 850 1,05 1,05 
3 Стіл виробничий СПСМ-1 1 1050 840 850 0,882 0,882 
4 Стіл виробничий СВ-7-1-1000 2 1000 600 850 0,6 1,2 
5 Стелаж 
СТ 400 1 900 400 1600 0,36 0,36 
стаціонарний 
6 Шафа холодильна IL70TB/2 1 700 780 2050 0,546 0,546 
7 Електропіч ЕВХБ-
1 1100 700 1100 0,77 0,77 
7,8/380-12 
Разом: 6,04 
 
Виходячи з попередніх даних визначаємо, що загальна корисна площа 
2
доготівельного цеху кафе-кондитерської на 50 місць складає 10,54 м . 
 
Визначаємо розрахункову площу кулінарного та борошняного 
відділення доготівельного цеху: 
Кількість Кількість 
Довжина Довжина 
Ширина Ширина 
Висота Висота 
64 
 
2 
S = 4,50/0,3 = 15 м – кулінарного відділення; 
2 
S = 6,04/0,3 = 20,13 м – борошняного відділення. 
2
Загальна розрахункова площа доготівельного цеху складає 35,13 м . 
Визначаємо максимальну можливу площу кулінарного та борошняного 
відділення доготівельного цеху: 
2 
S = 15*1,3 = 19,5 м – кулінарного відділення; 
2 
S = 20,13*1,3 = 26,17 м – борошняного відділення. 
Загальна максимально можлива площа доготівельного цеху складає 
2
45,67 м . 
 
Наведені розрахунки дають можливість при розробці об’ємно-
планувального рішення заготівельного цеху проектувати його площею від 
2 2
35 м  до 46 м . 
Розробляючи виробництво доготівельного цеху кафе-кондитерських 
було прийнято рішення розділити цех на дві дільниці, а саме на два підцехи : 
загальнодоготівельний та борошняний.  
 
3.2 Проектування торгівельних приміщень та організація 
обслуговування відвідувачів  
 
Зали – це приміщення, в яких обслуговують споживачів. Вони 
підрозділяються на основний зал, в якому здійснюється повсякденне 
традиційне обслуговування, бенкетний, призначений для обслуговування 
свят та інших урочистостей, і аванзал для збирання, очікування та 
відпочинку гостей [38, с.32.]. 
Зали закладів ресторанного господарства є приміщеннями для 
обслуговування споживачів і поділяються на торговий і бенкетний. Зал є 
основним універсальним приміщенням, де безпосередньо здійснюється 
процес індивідуального та гуртового обслуговування. Його дизайн залежить 
65 
 
від типу закладу ресторанного господарства.  
Площу зали розраховуємо за формулою: 
  Sзали = p*W, (3.30) 
де p – місткість зали, місць; 
2
W – площа на 1 місце в залі, м . 
Площу обідньої зали (без роздавальної) слід приймати на 1 місце в залі, 
2
не менше, м : 
– у кафе – 1,6 [13]. 
2
Sзали = 50 * 1,6 = 80 м  
Площа торгівельного залу кафе-пекарні потужністю 1000 шт. виробів 
2
за зміну становитиме 80 м . 
Зал буде мати зручний зв’язок з роздавальною, який буде 
відокремлений екраном. В даному закладі, який буде працювати половину 
дня з самообслуговуванням, буде виділено окреме місце на барі під 
роздавальну. Зал буде укомплектовано меблями для сидіння та столами. 
Найбільш зручними є квадратні й прямокутні столи, які дозволяють 
раціональніше використовувати площу торгової зали. Отже підбираємо меблі 
для торгівельної зали, дані наведені у таблиці 3.24. 
 
Таблиця 3.24 – Підбір меблів торгівельної зали кафе-пекарні 
потужністю 1000 шт. виробів за зміну 
№ Вид меблів Розміри, мм Кількість, шт 
1 Столи двомісні 550*550 11 
2 Столи чотиримісні 1100*550 7 
3 Стільці 300*300 50 
 
Для приготування напоїв, розрахунку споживачів та видачі страв, 
встановлюємо барну стійку. Для приготування гарячих напоїв обираємо 
каво(чає)варку у кількості 1 шт та візок для посуду 1 шт. Розрахунок площі 
бару наведені у таблиці 3.25. 
 
66 
 
Таблиця 3.25 – Розрахунок барної стійки кафе-пекарні потужністю 
1000 шт. виробів за зміну 
Кількість, Корисна площа, 
№ Вид обладнання Марка Розміри, мм 2
шт м  
1 Барна стійка СБ-2 1 3500*600*110 2,1 
2 Візок для посуду М-2TNC27 1 450*878*885 0,3951 
3 Вітрина кондитерська Серія С 1 1250*920*885 1,15 
4 Каво(чає)варка СКЕ/1 1 320*440*450 0,1408 
5 Прилавок-каса КК-70 1 1120*1040*850 1,1648 
Разом: 4,9507 
 
Визначаємо загальну площу бару: 
2
Sзаг = 4,95/0,4= 12,38 м  
Розраховуємо загальну площу торгівельного залу разом з баром: 
2
Sтз = 12,38+80 = 92,38 м  
2 
Площу гардероба розраховуємо з урахуванням 0,1 м на одну особу: 
2
Sг = 50*0,1= 5 м  
Для відвідувачів будуть організовані роздільні санвузли із спільним 
2
приміщенням для миття рук загальною площею 10 м . 
2
Загальна площа приміщень для споживачів складатиме 110 м .  
Проектований заклад буде працювати як з самообслуговуванням, так і з 
обслуговування офіціантами. Офіціанти будуть виконувати повний цикл 
обслуговування споживачів, від зустрічі гостя з меню до проводжання 
клієнтів з закладу. 
До приміщень для споживачів у закладах ресторанного господарства 
належать вестибюльна група, зали та підсобні приміщення.  
До складу адміністративно-господарчих приміщень входять 
приміщення конструкторського, технологічного, планово-економічного та 
інших підрозділів, а також лабораторії, бухгалтерія, кабінети начальника і 
його заступників. 
Визначення складу приміщень для здійснення процесу 
обслуговування (організація споживання продукції і послуг, реалізація 
кулінарної продукції і дозвілля, надання інформаційно-консультативних та 
67 
 
інших послуг) слід починати з вестибюльної групи приміщень [43]. 
Мінімально питомий показник розрахункової площі кафе-
кондитерської на 50 місць згідно з будівельними нормами ДБН В. 2.2-25:2009 
складає 4,5  м2, а загальна – 5,9  м2 на одне місце в залі. 
Обідні зали слід, як правило, розташовувати в одному рівні з гарячим і 
холодним цехами, а також мийною столового посуду. Ширина основного 
проходу в кафе має складати не менш 1,2 м, для підходу до окремих 
місць 0,4 м. 
Роздавальні лінії рекомендується відокремлювати від обідньої зали 
бар'єром, екраном і тому подібне. Відстань від роздавального обладнання до 
обмежуючих бар'єрів в залі слід приймати при проході відвідувачів в один 
ряд – 0,9 м. 
У вестибюлях або окремих приміщеннях (нішах) перед обідніми 
залами слід передбачати умивальники з розрахунку не менше 1 крана на 
50 місць в залі. 
Відповідно додатку К ДБН В.2.2-25 2000 визначаємо приміщення 
проектованого закладу. В кафе-кондитерській мають бути наступні групи 
приміщень: 
– відповідні цехи; 
– кабінет директора; 
– бухгалтерія; 
– гардероб персоналу; 
– душові, туалети; 
– приміщення ради кафе і подібні; 
– комора прибирального інвентаря.  
На рисунку 3.1 виділені адміністративно-побутові приміщення на загальній 
схемі зонування підприємства у відповідності з виробничим процесом [58]. 
 
68 
 
 
 
Рисунок 3.1 – Адміністративно-побутові приміщення на загальній схемі 
зонування підприємства 
 
Групу адміністративних приміщень будуть спроектовані уздовж 
зовнішніх стін будівлі забезпечуючи їх природним освітленням. До них буде 
забезпечений підхід, що минає виробничі й складські приміщення. Кабінет 
директора буде розміщений біля залу та цехів, кімнату персоналу – у групі 
виробничих приміщень. Побутові приміщення (гардероб, санвузли) будуть 
сформовані єдиним блоком. Приміщення для персоналу буде розміщено 
поблизу місця роботи.   
Облаштовуємо загальний кабінет директора разом з бухгалтерією 
2
площею 10 м . Приміщення буде обладнано столами, стільцями та 
69 
 
необхідною канцелярією.  
Площу роздягальні для персоналу розраховують, виходячи з норм на 1 
працівника:  
– 2
для верхнього одягу – 0,1 м  на одну особу;  
– 2
для спеціального та домашнього одягу – 0,25 м .  
Визначаємо площу гардеробу для персоналу: 
2
Sг = (10*0,1) + (10*0,25) = 3,5 = 3,5 м  
2 
При гардеробі передбачається місце для переодягання 0,15 м на одну 
особу. Визначаємо площу місця для переодягання: 
2
S = 10*0,15 = 1,5 м  
Визначаємо загальну площу гардероба: 
2
Sзг = 3,5 + 1,5 = 5 м  
Для зберігання одягу персоналу будуть використовуватись окремі 
шафи для верхнього одягу та для робочого.  
Душові кабіни підбираються відповідно із розрахунку 1 кабінка на 10 
осіб, отже встановлюємо 1 душову кабінку. 
 
3.3 Організація управління сервісно-виробничою діяльністю 
проектованого закладу 
 
Згідно з ГОСТ 30523-97 Послуги громадського харчування. Загальні 
вимоги» послуга громадського харчування – це результат діяльності 
підприємств і громадян-підприємців по задоволенню потреб споживача в 
харчуванні та проведенні дозвілля [63]. 
Основною послугою у закладах ресторанного господарства є – 
харчування. 
Послуги харчування – це послуги з виготовлення кулінарної продукції, 
її реалізації і організації споживання згідно типу і класу закладу 
ресторанного господарства, тому вони розподілені на послуги харчування: 
ресторану, бару, кафе, закусочної, їдальні тощо. 
70 
 
Дві основні складові поняття організації обслуговування є такі послуги: 
– з реалізації закупної продукції і продукції власного виробництва; 
– з організації споживання. 
Послуги з виготовлення кулінарної продукції і кондитерських 
виробів у закладах ресторанного господарства включають: 
– виготовлення виробів та продукції на замовлення споживачів; 
– виготовлення страв із сировини замовника; 
– послуга кухара або кондитера з виготовлення страв, кулінарних і 
кондитерських виробів удома; 
Послуги з реалізації продукції включають: 
– реалізацію кулінарних та кондитерських виробів поза межами 
закладу ресторанного господарства; 
– відпуск продукції додому; 
– комплектування кулінарної продукції (ланч-боксів) в дорогу, в тому 
числі туристам для самостійного приготування; 
– реалізація кулінарної продукції і кондитерських виробів на винос та 
дрібно-роздрібну мережу [11]. 
До основних послуг даного закладу ресторанного господарства, а саме 
кафе-кондитерської на 50 місць, входить виготовлення хлібо-булочних та 
борошняно-кондитерських виробів, а також їх реалізація та організація їх 
споживання у закладі та поза його межами. 
Додаткові послуги призначені для задоволення попиту населення у 
більшому обсязі та підвищення за рахунок цього товарообігу. 
Додаткові послуг закладів ресторанного господарства класифікують за 
різними ознаками. Залежно від функціонального призначення їх поділяють 
на послуги з виробництва кулінарної продукції, її реалізація та організація 
споживання. 
Додаткові послуги, пов’язані  з виробництвом кулінарної продукції, 
полягають у виготовленні продукції на замовлення населення, приготування 
кухаром страв вдома із сировини замовника і т. ін. [16]. 
71 
 
У даному закладі до додаткових послуг буде належати доставка їжі за 
адресою, обслуговування урочистих заходів, виготовлення кондитерських 
виробів на замовлення та організація кейтерингу (обслуговування на виїзді).  
Кейтеринг – це обслуговування найчастіше поза межами приміщення 
підприємств харчування. У країнах Східної Європи йому відповідає 
комплексне обслуговування. Розрізняють кейтеринг у приміщенні, кейтеринг 
поза приміщенням, індивідуальний кейтеринг, роздрібний продаж [18]. 
У вихідні дні буде організовано показ відео програм (тематичні фільми 
та фільми, які стосуються проблем екології та навколишнього середовища). 
Також в закладі не буде одноразових пластикових виробів для 
споживання їжі на виніс, будуть використовуватись тільки екологічно чисті 
та безпечні матеріали, які здатні розкладатись. На цій підставі в закладі буде 
діяти система знижок – споживач, який відвідує заклад та має з собою тару 
для гарячих напоїв (термокружка чи міні-термос), буде отримувати будь-
який гарячий напій за собівартістю.  
Організаційна структура управління підтримує рівновагу у 
функціонуванні системи управління, внаслідок чого підприємство 
безперебійно функціонує незалежно від впливу зовнішніх і внутрішніх 
факторів. При формування організаційної структури управління необхідно 
розподіляти права і обов'язки між окремими підрозділами організації. 
Найкращою є структура, що дає змогу закладу ефективно взаємодіяти з 
зовнішнім середовищем, ефективно та доречно розподіляти та скеровувати 
старання персоналу, завдяки чому задовольняти попит споживачів, послуг і 
продукції та досягаючи встановлених цілей з високою ефективністю. 
Для того, щоб створити раціональну організаційну структуру 
необхідно: 
– визначити робочі місця для виконання конкретних функцій 
(вертикальна структура); 
– об’єднати робочі місця у відділи та структурні підрозділи 
(структурна ієрархія); 
72 
 
– скоординувати функціональну діяльність (горизонтальна структура). 
Щоб раціонально управляти даним підприємством, перш за все 
необхідно чітко сформувати цілі підприємства та налагодити швидку 
передачу інформації та зворотний зв’язок між підрозділами. 
Також необхідно чітко розмежовувати повноваження та коло 
відповідальності структурних елементів і вміти правильно та своєчасно 
приймати важливі рішення. 
Ще однією основною ланкою раціональної організації управління є 
делегування обов’язків. Найчастіше на підприємстві є лише один керівник, 
скоріш за все він є власником бізнес-ідеї задля досягнення якої було створене 
підприємство, керівник виконує майже всі функції, через що на даному етапі  
керівник не делегує свої повноваження, управлінські рішення мають 
прийматися ним одноосібно. 
Для  раціональності управління у вертикальній структурі необхідно 
налагодити ретельний контроль між керівниками над підлеглими. Для 
злагодженої роботи в горизонтальній структурі необхідно налагодити 
раціональне делегування обов’язків між членами ієрархії, при цьому 
необхідно уникати перенавантаження основного керівника підприємством. 
Штатний розпис – це організаційно-розпорядчий документ, що 
відображає структуру компанії, чисельність відділів, співробітників, а також 
розмір їхньої заробітної плати. Розроблення штатного розпису має 
здійснюватися з урахуванням вимог (класифікатора професій ДК 003-2010). 
У законодавстві України штатний розпис згадується в ч. 3 cт. 64 
Господарського кодексу України, згідно якої підприємство самостійно 
визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників, 
штатний розпис [6]. 
Термін зберігання розпису складає три роки. Кількість і періодичність 
змін штатного розпису протягом поточного року не обмежена [52].  
Розробка штатного розкладу має здійснюватися основуючись на 
73 
 
внутрішніх організаційно-нормативних документів (чинна структура і 
чисельність, положення з оплати праці) та з урахуванням вимог нормативно-
правових актів, зокрема Класифікатора професій ДК 003-2010. Назви посад і 
професій повинні відповідати вказаним назвам у Класифікаторі професій. 
Штатний розклад даного підприємства наведений у таблиці 3.26. 
 
Таблиця 3.26 – Штатний розпис проектованого підприємства  
№ Назва структурного Код за Кількість 
з/п підрозділу та посад КФ штатних посад 
1 Керівник (директор) 1315 1 
3 Адміністратор залу 4222 2 
4 Головний бухгалтер 1231 1 
5 Шеф-кухар 5122 1 
6 Кухар-кондитер 5122 1 
7 Кухонний працівник (кухарі) 9132 8 
8 Офіціанти 5123 4 
9 Бармен і бариста 5123 2 
10 Мийник посуду 9132 2 
11 Прибиральник 9132 2 
 
Штатний розпис підприємства має бути затвердженим наказом 
керівника підприємства, який створюють у довільній формі. Основне, що 
зазначається в наказі – це дата, з якої вводиться в дію штатний розпис. Вона 
може бути відмінною від дати видання наказу або збігатися з нею. Єдине 
обмеження – це те, що штатний розпис не можна вводити в дію «заднім 
числом». Один екземпляр затвердженого штатного розпису зберігається в 
канцелярії, а інші копії надаються у відділ кадрів для набору працівників і 
формування звітів, та в бухгалтерію для нарахування заробітної плати 
працівникам. 
Посадові інструкції регулюють організаційно-правовий статус 
працівників і визначають їхні конкретні завдання та обов’язки, права, 
повноваження, відповідальність, знання та кваліфікацію, потрібні для 
забезпечення ефективної роботи працівників. 
 
74 
 
Розділ 4 Забезпечення функціонування проєктованого об’єкта 
 
 
 
4.1 Розробка об’ємно-планувального рішення закладу ресторанного 
господарства  
 
Для сучасних закладів ресторанного господарства важливим є 
забезпечення належного рівня сервісу послуг під час обслуговування 
споживачів, оскільки сьогодні така проблема є актуальною для багатьох 
сервісних організацій [34]. Це пов'язано з тим, що у галузі відбуваються 
значні зміни: 
– розвиваються сучасні форми обслуговування; 
– стають популярними європейські стандарти й технології; 
–  зростають вимоги до рівня сервісу обслуговування споживачів у 
закладах ресторанного господарства. 
Власникам закладів ресторанного господарства добре відомо, що 
всього 20% постійних клієнтів можуть їм забезпечити близько 80% прибутку 
[59]. Але щоб утримати своїх постійних клієнтів і залучити нових, часто 
стильного інтер'єру закладу та якісної смачної їжі може не вистачити. 
Необхідно впроваджувати інновації в ресторанному господарстві, 
здійснювати маркетингові кроки, які зможуть залучити відвідувачів і змусити 
їх відвідувати саме цей заклад. 
Метою об’ємно-планувального рішення будівлі є з’єднання в одне ціле 
груп приміщень, що входить у склад підприємства, з урахуванням їх 
взаємозв’язку і вимог, які пред’являють до проектування кожного з них. 
Об’ємно-планувальне рішення підприємства визначається:  
– функціональним призначенням підприємства і конструктивним 
рішенням будівлі; 
– містобудівними і природно-кліматичними факторами; архітектурно-
75 
 
художнім завдання; 
– технічними і економічними вимогами. 
Розроблення об’ємно-планувального рішення виконується у такій 
послідовності: 
– визначення загальної площі будівлі; 
– вибір конфігурації та поверхні будівлі; 
– компонування окремих груп приміщень; 
– попереднє вирішення вертикальних зв’язків (якщо поверховість 
більше 1 поверху) виборчих, адміністративно-побутових, технічних 
приміщень; 
– перевірка прийнятих рішень на відповідність технологічним, 
протипожежним, санітарним і будівельним нормам та правилам. 
Спочатку визначається корисна площа підприємства, як суму площ усіх 
приміщень для забезпечення сервісно-виробничих процесів за винятком 
технічних [39, с.144]. 
Для врахування площ коридорів та технічних приміщень визначають 
робочу площу закладу за формулою: 
                                            Sp=Sк К1 ,                                                                                      (4.1) 
де Sк – корисна площа закладу; 
К1 – коефіцієнт збільшення площі К1 = 1*1,10/1,25 (для невеликих 
підприємств до 50 місць). 
Для врахування площі, яку займають конструктивні будівлі (стіни, 
сходи, вентиляційні шахти, ліфти) визначаються загальну площу 
підприємства за формулою: 
                                        Sбуд = Sp K2 ,                                            (4.2) 
де Sp – робоча площа підприємства;  
K2 – коефіцієнт збільшення площі, K2=1,1/1,15 (для невеликих 
підприємств до 50 місць). 
Окремі групи приміщень з’єднуються за допомогою коридорів. 
Ширину коридорів визначають виходячи з їх функціонального призначення з 
76 
 
урахуванням забезпечення умов для евакуації людей у разі виникнення 
пожежі. Дані ширини коридорів наведені у таблиці 4.1. 
 
Таблиця 4.1 – Ширина коридорів в підприємствах харчування 
Кількість місць у залі Заготівельні 
Приміщення 
До 100 100…200 Більше 200 підприємства 
Виробничі 1,3 1,5 1,8 2,5 
Складські 1,3 1,5 2,7 3,0 
Адміністративно- побутові 1,3 1,5 1,3 1,4 
Експедиційні - - - 2,8 
Разом: 9,7 
 
Загальна ширина коридорів складає 9,7  м. 
 
Даний заклад кафе-кондитерській «Конфитюр» буде розміщений на 
одному поверсі в орендованій будівлі за адресою місто Черкаси, 
вулиця Небесної сотні, 5. Внутрішній простір закладу буде виконано в 
Європейському стилі, який буде проявлятись в мінімалізмі обраних меблів та 
кольорах інтер’єру.  
В торгівельній залі будуть використані дерев’яні стільці (Tibi, Польща 
1 504 грн.) та столи (Nelson Signal 2 726,30 грн.), стіни та стеля будуть 
розфарбовані у світлі пастельні тони та оздоблені картинами з випічкою. 
Буде встановлена музична та теле-апаратура з відповідно підібраним 
матеріалом. Без урахування підсобних і виробничих приміщень, відповідно 
до бізнес-плану, буде виділено в гостьовому просторі такі зони, як торгова 
стійка для обслуговування на виніс ( вона повинна бути помітна вже від 
входу в заклад) та загальний зал (загальна зона) – простір залу 
обслуговування відвідувачів зі столиками і посадочними місцями (стільці, 
крісла, дивани – необхідно підібрати оптимальне співвідношення стільців і 
м'яких посадочних місць). 
Стійка з експозиційними вітринами для дрібно-штучної продукції і 
поличками для експозиції хлібобулочних виробів на задній частині є місцем, 
до якого буде прикута основна увага гостей, так як ядро концепції. 
77 
 
При маленькій площі закладу необхідно докласти зусиль для того, щоб 
максимально розвести потоки гостей, які прийшли за продукцією на винос і 
ті, які прийшли в зал обслуговування. Таким чином, прямо перед гостьовим 
входом-виходом закладу повинно бути достатньо вільного простору. 
Стійка повинна гармонійно вписуватися в простір і мати вихід в 
службову зону. За стійкою буде розташовано два касових вузла і станція 
офіціанта-бармена. Де необхідно передбачити робочу поверхню для бармена, 
місце для установки кавомашини, барного обладнання та інвентарю. За 
стійкою буде розміщено 3 посадкових місця на високих барних стільцях. 
При виборі покриття підлоги разом з естетичними вимогами будуть 
враховані експлуатаційні якості, такі, як зносостійкість матеріалів, а для 
приміщень з прямим виходом на вулицю і водостійкість. В місцях 
найбільшої інтенсивності потоків відвідувачів ресурс зносу покриттів 
повинен в 4 рази перевищувати решту підлоги. Неслизькість покриттів 
важлива в проходах у роздач і головних проходах. Коефіцієнт протиковзання 
в цих місцях повинен бути не менше 0,2. В такому випадку протипоказані 
поліровані кам'яні, гладкі керамічні і інші матеріали з аналогічними 
властивостями. Конструкції підлоги у всіх приміщеннях не буде мати пустот, 
в покриттях підлоги буде недопущене застосування дьогтів і дьогтьових 
мастик. 
В таких приміщеннях як у виробничих, для прийому і зберігання 
продуктів, мийних, туалетах і в інших приміщеннях з вологим режимом стіни 
і колони в будуть оброблені вологостійким розчином на висоту 1,6 м, а в 
охолоджуваних камерах – на всю висоту приміщення. 
Будівництво – спорудження нового об'єкту, реконструкція, 
розширення, добудова, реставрація і ремонт об'єктів, виконання монтажних 
робіт [3]. 
Виділяють наступні основні етапи проведення робіт з будівництва 
закладу: 
1. Складання проектної документації – на даному етапі визначається, як 
78 
 
буде виглядати майбутня будова, з яких матеріалів буде виконуватися, які 
функції буде виконувати, і які конструктивні особливості повинні бути 
передбачені для ефективної експлуатації; 
2. Проведення планувальних робіт, що передбачає комплекс заходів 
щодо вирівнювання ґрунту і підготовки майданчика під майбутнє 
будівництво. Якщо рельєф несприятливий для проведення будівельних робіт 
або є якісь додаткові труднощі (ґрунтові води, берегова лінія і т.д.), то 
необхідний виїзд фахівця з геодезії. 
3. Закладка фундаменту – один з найбільш відповідальних і дорогих 
етапів будівництва. На цьому етапі виконується підготовка міцної основи для 
опор майбутніх стін. Важливість якісного виконання закладки фундаменту 
переоцінити неможливо – тільки добре залите і підготовлену основу може 
гарантувати, що будівля не буде просідати і руйнувати. 
4. Вигонка стін – на цьому етапі на готову фундаментну підставу 
починають вибудовувати стіни майбутньої будівлі. Матеріал, який 
використовується для їх створення, безпосередньо залежить від тієї 
технології, яка є визначальною для ведення будівництва в цілому. Це може 
бути цегла, шлакоблок, піноблок, брус (натуральний або клеєний), сандвіч-
панелі, залізобетонні і безліч інших різновидів будівельних матеріалів. 
5. Роботи по організації покрівлі – етап, який так само, як і закладка 
фундаменту, істотно впливає на вартість готового об'єкта. Тип покрівлі і 
матеріал для її покриття вибирається з урахуванням функцій, які будуть 
виконуватися будівлею, матеріалу, з якого виготовлені несучі конструкції і 
стіни, а також побажань замовника. 
6. Створення підлог і стель – цей етап вважається чорновою обробкою, 
в ході якої створюється основа під підлоги і стелі, що будується приміщення. 
7. Підведення комунікацій – введення і розводка всередині приміщення 
основних інженерних комунікацій: електрики, води, газу і т.д. 
8. Оздоблювальні роботи – заключний етап, по завершенню якого 
будівля вважається повністю готовим до експлуатації [65]. 
79 
 
Площі земельних ділянок при проектуванні будинків 
загальнодоступних підприємств харчування (закладів РГ), що стоять окремо, 
слід приймати за завданням на проектування і МУ ОЗД (містобудівними 
умовами і обмеженнями забудови ділянки) згідно з ДБН 360 [12]. 
Висота приміщень для розміщення виробничих цехів у підприємствах 
харчування (закладах РГ) приймається за технологічними вимогами, але не 
менше ніж: 3,0 м – за кількості місць до 150 включно. У приміщенні з 
похилою стелею або різними за висотою частинами приміщення вимогам до 
найменшої висоти повинна відповідати середня (приведена) висота 
приміщення. При цьому висота приміщення в будь-якій його частині повинна 
бути не менше ніж 2,5 м.  
В окремих приміщеннях допоміжного призначення і коридорах 
залежно від об'ємно-планувальних рішень будинків і технологічних вимог 
допускається зменшення висоти до 2,2 м, а в складських і службово-
побутових приміщеннях – до 2,5 м до низу виступних конструкцій.  
Висоту приміщень вбудованих підприємств харчування (закладів РГ) 
місткістю до 50 місць допускається приймати за висотою приміщень 
житлових будинків. В закладах підприємств харчування слід передбачати 
роздільні входи і виходи для відвідувачів і персоналу [13]. 
У залах, основних виробничих і адміністративних приміщеннях 
рекомендується мати природне освітлення (бічне, верхнє). Приміщення залів, 
виробничі і адміністративні приміщення рекомендується захищати 
планувальними і конструктивними заходами від прямих сонячних променів. 
Площу обідньої зали (без роздавальної) слід приймати на 1 місце в залі для 
2
кафе-кондитерської не менше 1,6 м .  
У вестибюлях або окремих приміщеннях (нішах) перед обідніми 
залами слід передбачати умивальники з розрахунку не менше 1 крана на 50 
місць в залі. У закусочних без вестибюлів умивальники допускається 
встановлювати в залі.  
Кількість місць в гардеробі верхнього одягу для відвідувачів повинна 
80 
 
на 10% перевищувати місткість зали. Довжина вішалок визначається з 
розрахунку шість гачків для одягу на 1 погонний м вішалки.  
Входи в туалети (вбиральні) для відвідувачів слід передбачати з 
вестибюля. Туалети повинні проектуватися роздільними для чоловіків і 
жінок. За кількості місць в залі менше 50 допускається проектувати один 
туалет на один унітаз з умивальником 
Мінімальний розмір виробничого приміщення слід приймати, як 
2
правило, не менше 7 м . 
Мінімально необхідні площі груп приміщень для відвідувачів для кафе-
2
кондитерських складає на 50 місць складає 100 м . 
Мінімально необхідні площі безпосередньо виробничих приміщень для 
2
кафе-кондитерських складає на 50 місць складає 79 м . 
Мінімально необхідні площі приміщень приймання і зберігання 
2 
продуктів для кафе-кондитерських складає на 50 місць складає 20 м [13]. 
Мінімально необхідні площі службово-побутових приміщень для кафе-
2
кондитерських складає на 50 місць складає 26 м . 
 
4.2 Заходи щодо охорони праці, техніки безпеки та санітарно-
гігієнічних норм 
 
Заходи щодо охорони праці – це заходи з досягнення встановлених 
норм безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення 
наявного рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого 
травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам. 
У плані заходів щодо охорони праці мають бути передбачене 
забезпечення своєчасного проходження працівниками попередніх та 
періодичних медичних оглядів, має бути встановлений контроль за 
забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами 
індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами. Також 
необхідно організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці 
81 
 
та інші. У плані заходів щодо охорони праці також вказують строк їх 
впровадження та того, хто буде відповідальний за виконання комплексних 
заходів з охорони праці [25]. 
План заходів щодо охорони праці включається до колективного 
договору. Він охоплює систему заходів щодо доведення умов праці до 
встановлених норм безпеки, гігієни праці та виробничого середовища: 
– проведення атестації робочих місць на їх відповідність нормативним 
актам про охорону праці; 
– забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям 
та іншими засобами індивідуального захисту; 
– реалізація заходів щодо усунення безпосереднього контакту 
працівників із шкідливими речовинами і матеріалами, іншими 
несприятливими та небезпечними факторами виробництва; 
– впровадження систем автоматичного контролю та сигналізації 
наявності шкідливих і небезпечних виробничих факторів, пристроїв 
аварійного вимкнення виробничого устаткування та комунікацій у разі 
виникнення небезпеки для працівників; 
– впровадження устаткування та пристроїв, які забезпечують захист 
працівників від ураження електричним струмом, дії статистичної електрики 
та розрядів блискавок; 
– приведення рівнів шуму, вібрації, ультразвуку, іонізуючих та інших 
шкідливих випромінювань на робочих місцях у відповідність до вимог 
чинних нормативних актів; 
– проведення експертизи технічного стану будівель та споруд, 
експертизи та діагностики потенційно небезпечних об'єктів, устаткування, 
обладнання; 
– створення кабінетів, куточків, виставок з питань охорони праці, 
придбання потрібних нормативних документів, навчальних посібників, 
плакатів, періодичної літератури; 
– навчання працівників, проведення нарад, семінарів з питань охорони 
82 
 
праці; 
– реконструкція та оснащення на виробництві санітарно-побутових 
приміщень (гардеробних, душових, кімнат для прийняття їжі), місць 
організованого відпочинку, обладнання їх сучасним інвентарем і 
устаткуванням з метою доведення рівня забезпеченості працівників до 
встановлених норм [6]. 
Технічні заходи – технічні засоби, що забезпечують безпечні і 
нешкідливі умови праці, та пов'язані з впровадженням нового обладнання, 
пристроїв і приладів безпеки і безпечною експлуатацією засобів 
виробництва. 
Санітарно-гігієнічні заходи: 
– контроль за впливом виробничих факторів на здоров'я працівників; 
– забезпечення санітарно-побутових умов згідно з діючими нормами; 
– атестація робочих місць відповідно до їх нормативним актам з 
охорони праці; 
– планування заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов 
праці; 
– паспортизація санітарно-технічного стану умов праці. 
Охорона праці керується великою кількістю нормативно-правових 
актів. 
Нормативно-правові акти про охорону праці – це правила, стандарти, 
норми, регламенти, положення, інструкції та інші документи, яким надано 
чинність правових норм, обов'язкових для виконання. 
Опрацювання та перегляд, прийняття нових і скасування чинних 
нормативно-правових актів з охорони праці проводяться спеціально 
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за 
охороною праці за участю професійних спілок і Фонду соціального 
страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами 
державного нагляду за охороною праці. 
Нормативно-правові акти про охорону праці переглядаються в міру 
83 
 
впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, 
гігієни праці і виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять 
років. 
Стандарти, технічні умови та інші нормативно-технічні документи на 
засоби праці і технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони 
праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною 
праці  [25]. 
Санітарні правила та норми затверджуються спеціально 
уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони 
здоров'я. 
Пожежна безпека – це стан об'єкта, за якого виключається можливість 
пожежі [30]. 
Керівники підприємств, а також уповноважені ними особи повинні 
суворо слідкувати за дотриманням протипожежного режиму, підготовкою 
планів евакуації та їх практичним відпрацюванням, утриманням 
евакуаційних шляхів і виходів у належному стані, щоб унеможливити 
нещасні випадки та затримку під час евакуації людей у разі виникнення 
пожеж та інших надзвичайних ситуацій.  
До організаційних заходів належать: 
– розробка правил, інструкцій, інструктажів з протипожежної безпеки; 
– організація інструктування і навчання працівників; 
– дотримання належного протипожежного нагляду за об'єктами; 
– здійснення контролю за дотриманням встановленого 
протипожежного режиму всіма працівниками; 
– організація добровільних пожежних дружин та пожежотехнічних   
комісій; 
– щоденна перевірка протипожежного стану приміщень після  
закінчення роботи; 
– розробка і затвердження плану евакуації й порядку оповіщення 
людей на випадок виникнення пожежі; 
84 
 
– організація перевірки належного стану пожежної техніки та 
інвентарю. 
До проектованого закладу буде забезпечено вільний доступ. 
Протипожежні розриви між будівлею і відкритими майданчиками будуть 
відповідати вимогам будівельних норм. Ці розриви не будуть заставлятися 
предметами, не будуть використовуватись для складування матеріалів, 
устаткування, стоянок транспорту, індивідуальних гаражів та будівництва. 
Територія підприємства буде мати зовнішнє освітлення, яке 
забезпечить швидке знаходження пожежних драбин, протипожежного 
обладнання, евакуаційних виходів будинків та споруд. Також на території 
закладу на видних місцях будуть розміщуватися плани евакуації, таблички із 
зазначенням порядку виклику пожежної охорони, знаки місць розміщення 
первинних засобів пожежогасіння. 
У разі перепланування приміщення або застосування нового 
технологічного устаткування в закладі будуть дотримуватись 
протипожежних вимог чинних нормативних документів будівельного та 
технологічного проектування.  
Стаціонарні зовнішні пожежні сходи будуть утримуватися постійно 
справними та пофарбованими. Якщо на вікнах будуть встановлено грати, то 
під час перебування в приміщенні людей ґрати має будуть  відчинено (знято).  
Щодо вимог для евакуаційних шляхів та виходів будуть впровадженні 
наступні рішення: 
Як евакуаційні виходи будуть використовуватись дверні отвори, які 
ведуть з приміщень: 
– безпосередньо назовні; 
– на сходовий майданчик з виходом назовні безпосередньо або через 
вестибюль; 
– у прохід або коридор з безпосереднім виходом назовні або на 
сходову майданчик. 
У разі потреби при вимушеній евакуації будуть використовуватися 
85 
 
виходи, якими не користуються при звичайному русі (так звані запасні 
виходи). 
До евакуаційних шляхів будуть відноситись такі, які ведуть до 
евакуаційного виходу і забезпечують рух протягом певного часу. Шляхами 
евакуації є проходи, коридори, сходи, хол та вестибюль. Наявність виходів та 
напрямок руху до евакуаційних шляхів та виходів будуть позначені 
відповідними знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 [63]. 
Для безпечної евакуації відвідувачів шляхи та виходи будуть 
відповідати наступним вимогам: 
– евакуаційні шляхи і виходи будуть утримуватися вільними, не 
захаращуватися та у разі потреби будуть забезпечувати евакуацію всіх 
людей, які перебувають у приміщенні; 
– кількість та розміри евакуаційних виходів, їх конструктивні рішення, 
умови освітленості, їх оздоблення повинні відповідати протипожежним 
вимогам будівельних норм. 
У даному закладі не будуть одночасно перебувати більше 50 осіб, тому 
дозволяється розміщення одного евакуаційного виходу. 
Цивільна оборона – система заходів щодо захисту людей і 
матеріальних цінностей у разі військових дій, стихійних лих або техногенних 
катастроф, а також підготовка таких заходів. 
Заходи цивільної оборони, згідно з концепцією, поширюються на всю 
територію держави, всі верстви її населення, а розподіл завдань, відповідно 
до обсягу і відповідальності за виконання, здійснюється на основі 
територіально-виробничого принципу [5]. 
Тому згідно з Законом України Про цивільну оборону роботодавцю на 
даному підприємстві необхідно виконати ряд важливих процесів. Необхідно 
розробити програму по вступному інструктажу співробітників, а також 
безпосередній вступний інструктаж допущених до роботи співробітників.  
Також необхідно розробити проект погоджувальної документації та 
проведення навчальних і запланованих тренувальних заходів. 
86 
 
Для організації та здійснення спеціальних заходів цивільного захисту в 
ресторанах створюють служби цивільного захисту на базі відповідних 
структурних підрозділів. До основних служб цивільного захисту належать 
такі підрозділи: служба зв’язку, служба охорони громадського порядку, 
протипожежна служба, аварійно-технічна служба, транспортна служба, 
служба матеріально-технічного постачання [44]. Служба зв’язку, оповіщення 
та інформації. Створюють на базі вузла зв’язку готелю. Начальником служби 
є начальник цього вузла. Функції служби : організація своєчасного 
оповіщення про загрозу надзвичайних ситуацій, зв’язку і підтримання його в 
постійній готовності, постійне інформування працівників і мешканців готелю 
про обстановку, що склалася. 
 Основні завдання екологічного контролю сформульовані у ст. 34 
Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». 
Вони полягають у забезпеченні дотримання вимог чинного законодавства 
всіма державними органами та підприємствами.  
Об'єктами екологічного контролю є:  
– стан довкілля і його компонентів;  
– виконання заходів щодо охорони довкілля з боку природо 
користувачів;  
– забезпечення заходів екологічної безпеки; 
– дотримання екологічного законодавства, екологічних норм, правил і 
нормативів.  
Згідно з умовами чинного законодавства України, підприємства 
повинні організовувати свою діяльність так, щоб вона відповідала основним 
принципам охорони навколишнього природного середовища, зазначених у 
статті третій Закону України «Про охорону навколишнього природного 
середовища» [8]. 
На даному підприємстві будуть дотримуватись екологічних стандартів, 
нормативів та ліміту використання природних ресурсів при здійсненні 
господарської діяльності, а саме ліміт на воду та скиду забруднюючих 
87 
 
речовин, який встановлюється водним кодексом України.  
Ліміт використання води – граничний обсяг використання води, який 
встановлюється дозволом на спеціальне водокористування [2].  
На підприємстві буде гарантовано екологічно безпечне середовище для 
життя і здоров’я людей та буде прийнято запобіжний характер заходів щодо 
охорони навколишнього природного середовища. Також при проектуванні 
буде збережено просторові та видові різноманітності та цілісності природних 
об’єктів, буде стягуватись збір за забруднення навколишнього природного 
середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди, 
заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього 
природного середовища.  
Також після закінчення будівництва родючий шар ґрунту, який на 
початку будівництва після зрізання буде складатись на території 
будівництва, буде зрізаний пластами. А в тій частині площадки, на якій не 
можливе забруднення відходами будівництва, розстилають на місці зрізів, а 
надлишки вивозять на сільськогосподарські угіддя. Після завершення робіт, 
по зведенню і облицюванню будівлі обов’язково буде проведена очистка та 
прибирання території від будівельного сміття. 
Екологічний контроль за підприємствами ресторанного господарства  
здійснюється представниками екологічного нагляду, у відповідності до 
закону «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської 
діяльності» [60]. При проведенні перевірки враховується наявність на 
підприємстві відповідних дозвільних документів з екологічних питань  
(викиди в атмосферу, розміщення твердих побутових відходів та відходів 
виробництва, скиду стічних вод в міські мережі каналізації).  
88 
 
Розділ 6 ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ КАФЕ-ПЕКАРНІ ПОТУЖНІСТЮ 
1000 ШТ. ВИРОБІВ ЗА ЗМІНУ 
 
 
5.1 Розрахунок інвестиційних витрат 
 
Інвестиційні витрати – це капіталовкладення, які пов’язані з 
реалізацією проекту. Вони можуть відноситись до створення будь-якого 
нового підприємства або до розширення діючої організації. Наприклад, таке 
фінансування може бути направлено на перепрофілювання виробничої 
організації або створення окремої мережі торгових точок [55]. 
 
Витрати на 
 
підприємстві 
  
 
Фінансові витрати Операційні витрати Інвестиційні витрати 
 
 
Витрати на Адміністративні Витрати на Інші операційні 
 виробництво витрати збут витрати 
 
Рис 5.1 – Схема витрат підприємства 
 
Інвестиційна діяльність підприємства − це сукупність практичних дій 
інвесторів та учасників щодо здійснення інвестицій для одержання доходу 
або прибутку. 
Основною метою інвестиційної діяльності є забезпечення ефективного 
здійснення інвестиційної стратегії підприємства, яка досягається шляхом 
реалізації таких завдань: 
– досягнення високих темпів економічного розвитку підприємства; 
– максимізація доходів (прибутків) від інвестиційної діяльності; 
– мінімізація інвестиційних ризиків; 
89 
 
– забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності 
підприємства. 
Необхідною умовою ефективності інвестиційної діяльності 
підприємства є розробка його інвестиційної стратегії. Процес її розробки 
включає: 
– формування напрямів інвестиційної діяльності, системи 
довгострокових цілей; 
– вибір найефективніших шляхів досягнення поставлених цілей. 
Формування інвестиційної стратегії підприємства складається з таких 
етапів: визначення часових горизонтів формування інвестиційної стратегії, 
визначення стратегічних цілей інвестиційної діяльності, вибір найбільш 
ефективних шляхів реалізації стратегічних цілей інвестиційної діяльності, 
оцінка розробленої інвестиційної стратегії, офіційна методика оцінки 
економічної ефективності виробничих інвестицій (капітальних вкладень) та  
передбачає визначення їх загальної (абсолютної) та порівняльної економічної 
ефективності [35]. 
Визначаємо витрати на оснащення виробничих приміщень кухонним 
приладдям для кафе-кондитерської на 50 місць, дані наведені у таблиці 5.1. 
 
Таблиця 5.1 – Витрати на оснащення виробничих приміщень кухонним 
приладдям для кафе-пекарні потужністю 1000 шт. виробів за зміну 
Кількість Ціна за 
Марка Загальна 
№  Оснащення одиниць, одиницю, 
устаткування сума, грн. 
шт. грн. 
1 2 3 4 5 6 
1 Стіл виробничий СВ-6-1-00 1 2 050,00 2 050,00 
Стіл виробничий з 
2 СПР 60 ВМ 2 4 000,00 8 000,00 
мийною ванною 
3 Стелаж стаціонарний СТ 400 6 1 000,00 6 000,00 
4 Стелаж стаціонарний СП-125 1 900,00 900,00 
5 Підтоварник металевий ПТ 500-1 2 1 500,00 3 000,00 
6 Стіл виробничий СПСМ-5 1 2 500,00 2 500,00 
7 Стіл виробничий СПР-МР 700 1 1 200,00 1 200,00 
8 Стіл виробничий СВ-7-1-1000 2 3 000,00 6 000,00 
9 Холодильна шафа IL70TB/2 2 10 000,00 20 000,00 
90 
 
Продовження табл.5.1 
1 2 3 4 5 6 
10 Електрична плита ПЕ-6,0/380-Н 2 15 400,00 30 800,00 
11 Електропіч ЕВХБ-7,8/380-12 1 25 000,00 25 000,00 
12 Стіл виробничий СВ-6-130 2 2 000,00 4 000,00 
13 Стіл виробничий СВ-6-100 2 1 800,00 3 600,00 
Всього 113 050,00 
 
Загальні витрати на оснащення виробничих приміщень кухонним 
приладдям для кафе-кондитерської на 50 місць  складають 113 050 грн., 
00 коп. Далі необхідно визначити витрати на оснащення меблями кафе-
кондитерської на 50 місць, дані наведені у таблиці 5.2. 
 
Таблиця 5.2 – Витрати на оснащення меблями кафе-пекарні 
потужністю 1000 шт. виробів за зміну 
Кількість Ціна за 
№ Загальна 
Вид устаткування торговельного залу одиниць, одиницю, 
  сума, грн. 
шт. грн. 
1 Стіл двомісний (квадратний) 11 820,00 9 020,00 
2 Стіл чотиримісний (прямокутний) 7 1 100,00 7 700,00 
3 Стілець 50 400,00 20 000,00 
4 Стілець барний 2 990,00 1 980,00 
5 Прилавок-каса 1 2 000,00 2 000,00 
6 Вітрина кондитерська 1 15 000,00 15 000,00 
7 Візок для посуду 1 4 150,00 4 150,00 
8 Барна стійка 1 9 200,00 9 200,00 
9 Касовий апарат 1 8 000,00 8 000,00 
Всього 41 180,00 
 
Загальні витрати на оснащення меблями кафе-кондитерської на 50 
місць складають 41 180 грн., 00 коп. 
Згідно з мінімальним оснащенням основними видами посуду в 
закладах ресторанного господарства визначаємо їх кількість та витрати на 
оснащення кафе-кондитерської на 50 місць посудом і приборами, дані 
наведені у таблиці 5.3. 
 
91 
 
Таблиця 6. 3 – Витрати на оснащення кафе-пекарні потужністю 1000 
шт. виробів за зміну посудом і приборами  
Кількість Ціна за Загальна 
№  Вид посуду 
посуду, шт. одиницю, грн. сума, грн. 
1 Тарілка пиріжкова 150 20,00 3 000,00 
2 Тарілка закусочна 40 80,00 3 200,00 
3 Тарілка столова мілка 15 50,00 750,00 
4 Тарілка столова глибока 15 85,00 1 275,00 
5 Тарілка десертна мілка  50 90,00 4 500,00 
6 Чашка чайна з блюдцем 50 86,00 4 300,00 
7 Чашка кавова з блюдцем 50 75,00 3 750,00 
8 Чайник для заварювання чаю 5 140,00 700,00 
9 Кавник (2 порції) 25 300,00 7 500,00 
10 Молочник (2 порції) 15 60,00 900,00 
11 Ваза для серветок 55 60,00 3 300,00 
12 Сільничка 15 75,00 1 125,00 
13 Перечниця 15 75,00 1 125,00 
14 Бокал для вин 100 80,00 8 000,00 
15 Ваза для квітів 15 70,00 1 050,00 
16 Креманка 30 30,00 900,00 
17 Глечик для води та соків 3 230,00 690,00 
18 Стакан тонкий 150 25,00 3 750,00 
19 Стакан для кави-глясе 25 85,00 2 125,00 
20 Фужер для фруктової, мінеральної води  150 80,00 12 000,00 
21 Виделка столова 150 13,00 1 950,00 
22 Виделка закусочна 30 19,00 570,00 
23 Виделка десертна 80 15,00 1 200,00 
24 Таці різні  75 50,00 3 750,00 
25 Ложка столова 75 25,00 3 750,00 
26 Ложка чайна 100 13,00 1 300,00 
27 Ложка десертна 100 13,00 1 300,00 
28 Ложка кавова 15 13,00 195,00 
29 Ніж столовий 50 45,00 2 250,00 
30 Ніж десертний 80 17,00 1 360,00 
31 Щипці кондитерські 1 75,00 75,00 
32 Ящик для наборів 1 150,00 150,00 
Всього 81 790,00 
 
Визначаємо витрати на інвентар кафе-пекарні потужністю 1000 шт. 
виробів за зміну, дані наведені у таблиці 5.4. 
Витрати для оплати послуг за ремонт економ класу складають 3 200 
2
грн,00. за 1м  без будівельних матеріалів. Загальна площа приміщень складає 
2 
180 м тому витрати для оплати ремонту економ класу проектованого кафе 
складатимуть 576 000 грн. Далі визначаємо витрати на будівельні матеріали 
для ремонту кафе-кондитерської на 50 місць, дані наведені у таблиці 6.5. 
92 
 
Таблиця 5.4 – Витрати на інвентар кафе-пекарні потужністю 1000 шт. 
виробів за зміну 
Кількість посуду, Ціна за Загальна 
№ Вид інвентарю 
шт. одиницю, грн. сума,грн. 
1 2 3 4 5 
1  Сковорода із нержавіючої сталі  6 600,00 3 600,00 
2  Котел (40 л) 2 1 300,00 2 600,00 
3  Котел (20 л) 1 800,00 800,00 
4  Каструля із нержавіючої сталі (17 л) 1 650,00 650,00 
Гастроємності із нержавіючої сталі 
5  3 350,00 1 050,00 
(530*325) 
6  Кришка для гастроємності  3 130,00 390,00 
7  Ложка розливна 2 110,00 220,00 
Ситечко з ручкою з нержавіючої 
8  2 90,00 180,00 
сталі 
9  Миска кухонна (0,5 л) 3 50,00 150,00 
10  Миска кухонна (1 л) 3 80,00 240,00 
11  Миска кухонна (2 л) 3 120,00 360,00 
12  Ложка кухарська полімерна 3 80,00 240,00 
13  Ложка гарнірна 2 40,00 80,00 
14  Лопатка  5 100,00 500,00 
15  Молоток для відбивання м’яса 1 70,00 70,00 
16  Ніж поварський  2 550,00 1 100,00 
17  Ніж кухонний 6 400,00 2 400,00 
18  Ніж для хліба 2 120,00 240,00 
19  Ніж для устриць 3 85,00 255,00 
20  Ніж м’ясника 2 240,00 480,00 
21  Ніж для чистки овочів 3 110,00 330,00 
22  Терка з різними насадками  2 350,00 700,00 
Досточка обробна пластикова 
23  5 230,00 1 150,00 
(40х50) 
Всього: 17 785,00 
 
Таблиця 5.5 – Витрати на ремонт будівлі кафе-кондитерської на 50 
місць 
Ціна за одиницю, Загальна сума, 
№ Будівельні матеріали Кількість 
грн. грн. 
1 2 3 4 5 
1  Валик для фарбування 10 шт 100,00 1 000,00 
2  Вхідні двері 2 шт 8 600,00 17 200,00 
3  Двері в побутових приміщеннях  8 шт 1 300,00 10 400,00 
4  Зовнішнє оздоблення (вивіска) 1 шт 16 300,00 16 300,00 
5  Кисті 5 шт  60,00 300,00 
6  Клей для плитки 1176 кг 5,50 6 468,00 
7  Кухонна плитка(метласька) 48м2 140,00 6 720,00 
 
93 
 
Продовження табл. 5.5 
8  Плитка торгівельної зали 125м2 120,00 15 000,00 
9  Фарба для стелі 100 л 160,00 16 000,00 
10  Фарба для стін 130 л 120,00 15 600,00 
11  Шпаклювальні суміші 230 кг 40,00 9 200,00 
12  Шпатель 10 шт 45,00 450,00 
13  Штукатурка 1 100 кг 3,70 4 070,00 
Всього 118 708,00 
 
Далі визначаємо загальні інвестиційні витрати проектованого кафе-
кондитерської на 50 місць, дані наведені у таблиці 5.6. 
 
Таблиця 5.6 – Загальні інвестиційні витрати  
№ Стаття витрат Сума витрат, грн 
1. Оснащення виробничих приміщень 113 050,00 
4. Оснащення інвентарем  17 785,00 
2. Оснащення меблями 41 180,00 
3. Оснащення посудом і приборами 81 790,00 
5. Ремонт будівлі і вивіска 672 308,00 
Всього 926 113,00 
 
Отже загальні інвестиційні витрати кафе-пекарні потужністю 1000 шт. 
виробів за зміну складатимуть 926 113 грн., 00 коп. 
 
5.2 Розрахунок товарообігу і валового доходу підприємства 
ресторанного господарства 
 
Для попередньої оцінки ступеня виконання плану товарообороту в 
звітному році та визначення очікуваної бази товарообороту для подальшого 
розрахунку його обсягу у плановому році належить обчислювати так званий 
очікуваний товарооборот у звітному році. 
Під операційною діяльністю слід розуміти основну діяльність 
підприємства, яка пов’язана з виробництвом та реалізацією продукції 
(товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і 
забезпечує основну частку його доходу, а також інші види діяльності, які не 
94 
 
підпадають під категорію інвестиційної чи фінансової діяльності [3].  
Витрати операційної діяльності – це витрати, які пов’язані з основною 
діяльністю підприємства, а також іншими видами діяльності, які не є 
витратами фінансової чи інвестиційної діяльності (рисунок 5.2) [49]. 
 
Витрати на  
підприємств і 
 
Фінансові Операційні  Інвестиційні 
витрати витрати  витрати 
 
Витрати на Адміністратив  Витрати на Інші операційні 
виробництво ні витрати збут витрати 
 
 
Рис. 5.2 – Склад витрат операційної діяльності підприємства 
 
В Україні в основу методики визначення «Про порядок здійснення 
аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації», 
затверджене Наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного 
майна України від 26.01.2001р. №49/121 та зареєстрованого у Міністерстві 
Юстиції України 8.02.2001р. №121/5312 [7]. 
Згідно з цим положенням оцінка підприємства включає в себе: 
вертикальний аналіз (визначення питомої ваги окремих статей фінансових 
звітів) і горизонтальний аналіз (порівняння величин відповідних показників 
за декілька періодів, їх зміни та тенденції, а також порівняння з іншими 
підприємствами галузі). 
Як і будь-яка економічна категорія заробітна плата має власну 
структуру, затверджену Інструкцією зі статистики заробітної плати, у якій 
визначено види виплат, які належать до фонду основної заробітної плати, 
фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та 
95 
 
компенсаційних виплат [52].  
Плановий річний фонд оплати праці проектованого підприємства 
наведено у таблиці 5.7. 
 
Таблиця 5.7 – Плановий річний фонд оплати праці проектованого 
підприємства 
Кількість Фонд оплати 
Посадовий 
№ Посада (професія) штатних праці за рік, 
оклад, грн. 
посад грн.  
1 Керівник  1 6,000 72 000,00 
2 Бухгалтер  1 3,000 36 000,00 
3 Адміністратор  1 6,000 72 000,00 
4 Кухар  10 5,500 660 000,00 
5 Офіціант  4 4,500 264 000,00 
6 Бармен 2 5,000 120 000,00 
7 Прибиральниця 2 4,250 102 000,00 
8 Посудомийниця 2 4,250 102 000,00 
Всього 23 38 500,00 1 428 000 
 
Кафе, яке проектується, буде розміщено в орендованому приміщенні 
2
оренда якого становить – 120 грн за 1 м ., проектоване кафе займатиме площу 
2  
в 180 м ,  оренда за один місяць складатиме 21 600 грн., за рік – 259 200 грн.  
Комунальні витрати розраховуємо із середньостатистичних показників 
по місту. За опалення в місяць плата становитиме 3 400 грн., за світло –         
7 000 грн., за воду (гарячу/холодну) – 4 600 грн. В сумі за місяць комунальні 
витрати становитимуть 15 000 грн., а за рік – 180 000 грн.   
Загальні витрати на операційну діяльність наведені у таблиці 5.8. 
 
Таблиця 5.8 – Витрати на операційну діяльність 
№ Стаття витрат Сума витрат, грн. 
1 Фонд заробітної плати 1 428 000,00 
2 Витрати на сировину 14 838 885,2 
3 Витрати на оренду приміщення 259 200,00 
4 Комунальні витрати 180 000,00 
Всього 16 706 085,2 
 
Отже загальна сума витрат на операційну систему складатиме 
96 
 
16 706 085 грн., 20 коп. 
Щоб визначити інвестиційну привабливості проекту необхідно зробити 
розрахунок планового товарообігу та доходів від діяльності закладу 
ресторанного господарства.  
Для розрахунку планового товарообороту необхідно визначити вартість 
середнього чеку та знати планову  кількість відвідувачів. Виходячи з 
аналітичних даних було з’ясовано, що впродовж першого року після 
відкриття завантаженість залу в кафе не буде перевищувати 50%. 
Приймаємо, що протягом першого року середня завантаженість 
торгівельного залу становитиме 30% (150 осіб за день). 
Для визначення вартості середнього чеку було розраховано середню 
ціну однієї страви за кожною із груп та використано усереднені коефіцієнти 
споживання страв. Вартість страв для продажу була визначена при розробці 
калькуляційних карт (Додаток В). 
Далі визначаємо середню вартість кожної групи страв. Середня 
вартість страв по групам представлена у таблиці 5.9. 
 
Таблиця 5.9  – Середня вартість кожної групи страв 
Вихід 1 порції, Вартість 1 порції, Середня 
№ Назва страви 
г грн ціна групи 
1 2 3 4 5 
Холодні страви і закуски 
1 Устриці 5шт+36г 513,00 
2 Асорті м’ясне 140 52,00 
156,00 
3 Паштет з печінки 50 16,00 
Салат зелений з огірком та 
4 200 43,00 
помідорами 
Кисломолочні страви 
5 Кефір 150 6,00 
5,80 
6 Сметана 50 4,00 
7 Ряжанка 150 7,50 
1 2 3 4 5 
 Другі страви 
8 Рагу з птиці 350 67,00 
9 Плов із птиці 300 75,00 
64,90 
10 Млинці з джемом 140 27,50 
11 Сирники з сиру 170 90,00 
Солодкі страви 17,80 
 
97 
 
Продовження таблиці 5.9 
1 2 3 4 5 
Компот із суміші  
12 150 10,40 
сухофруктів 
Банани з вершками або 
1  255 30,00 
молоком 
2 М ус лимонний 200 12,50 
3 Са мбук яблуневий 200 20,50  
4 Ш арлотка з яблуками 180 20,00 
5 Ки сіль молочний 150 13,00 
Борошняні кондитерські і хлібо-булочні  
6 Пи ріжки печені (з капустою) 75 14,00 
7 Пи ріжки печені (з сиром) 80 18,50 
8 Пи ріжки печені (з яблуками) 80 16,00 
9 Ро мова баба 100 17,00 
10 Ке кс весняний 75 27,00 
11 Зд оба звичайна 50 4,00 
12 Бу лочка з маком 100 6,00 
Слойка посипана цукровою 
13  42 11,00 
пудрою 
     15,64 
14 Ва трушки з сиром 75 34,00 
15 Ва ловани 40 8,00 
16 Яз ики листкові 50 8,10 
17 Со чні з сиром 100 34,00 
18 Ко ржики молочні 75 9,00 
19 Ба тони московські 50 7,00 
20 Ке кс «столичний» 75 21,00 
Морозива 
Морозиво з плодами/ягодами 
21  100 52,00 55,00 
консервованими 
22  
Морозиво з вином 100 58,00 
 
Визначаємо орієнтовану виручку закладу ресторанного господарства 
за рік. Для цього необхідно взяти дані, які були обчисленні попередньо. А 
саме: середню оборотність місця за день, коефіцієнт споживання груп страв, 
та середню ціну цієї групи. Розрахунок орієнтованої виручки кафе-пекарні 
потужністю 1000 шт. виробів за зміну наведений у таблиці 5.10. 
Орієнтована виручка проекту за рік становитиме 29 677 770 грн., 40 
коп., перший рік завантаженість кафе становитиме 30%, тому виручка 
складатиме 8 903 331 грн. 12 коп.  
98 
 
 
Таблиця  5.10 – Орієнтована виручка кафе-кондитерської на 50 місць 
Середня ціна  Коеф-нт 
№ Група страв Обсяг за рік виручки, грн 
1-ї страви, грн споживання 
Холодні страви і 500*0,42*156,00*365 = 11 957 
1 156,00 0,42 
закуски 400 
2 Кисломолочні страви 5,80 0,2 156*0,2*5,80*365 = 66 050,4 
3 Другі страви 64,90 0,98 500*0,98*64,90*365 = 11 607 365 
4 Солодкі страви 17,80 0,43 500*0,43*17,80*365 = 1 396 855 
Борошняні 
5 кондитерські і  15,64 0,75 500*0,75*15,64*365 =  2 140 725 
хлібо-булочні 
6 Морозива 55,00 0,25 500*55,00*0,25*365 = 2 509 375 
Разом  29 677 770,4 
 
Розраховуємо витрати на сплату сировини: 
 ВС = (В – ПДВ(20%))/250*100, (5.1) 
де, В – виручка. 
ВС = (8 903 331 –1 483 888,52)/250*100 = 2 967 776 грн.,99 коп. 
Визначаємо прибуток проектованого закладу: 
 П = В – ПДВ – ВС, (5.2) 
П = 8 903 331 –1 483 888,52– 2 967 776,99 = 4 451 665 грн.,49 коп. 
Визначаємо чистий прибуток проектованого закладу: 
 ЧП = П – (ЗП+ОП+КП), (5.3) 
де, ЗП – заробітна плата працівників за рік; 
ОП – оренда приміщення за рік; 
КП – комунальні послуги за рік. 
ЧП = 4 451 665,49 – (1 428 000+259 200+180 000) = 2 584 465,49 грн. 
Визначаємо термін окупності проекту: 
 ТО = ІВ+ОП/ЧП, (5.4) 
де, ІВ – інвестиційні витрати. 
ОП – операційні витрати 
ТО = (926 113,00+16 706 085,2 )/2 584 465,49 = 6,8 року 
Оптимальний термін для окупності даного закладу становитиме 6,8 
року. 
99 
 
ВИСНОВКИ  
 
 
На сьогодні ринок ресторанного господарства міста Черкаси стрімко 
розвивається в напрямках Європейської кухні загального типу, Східної кухні 
та різноманітних кав’ярень. На ринку немає дитячих кафе та кафе-
кондитерських, а це означає, що при проектуванні даного закладу буде 
створено унікальну торгову пропозицію та гідну конкурентоспроможність на 
ресторанному ринку міста Черкаси. 
Під час проектування закладу було визначено об’єкт дослідження – це 
кафе-пекарня потужністю 1000 шт. виробів за зміну.  
Предметом дослідження є теоретичні і прикладні положення 
будівництва кафе-пекарні потужністю 1000 шт. виробів за зміну в місті 
Черкаси. 
Метою даної роботи було створення кафе-пекарні, яке буде 
конкурентоспроможнім в даному регіоні. Актуальність дипломного проекту 
полягає в тому, щоб розвивати ринок ресторанного господарства шляхом 
будівництва нових підприємств з високим рівнем якості обслуговування. 
У результаті проведених досліджень у першому розділі дипломного 
проекту було проведено: 
– аналіз ринку послуг готельно-ресторанних закладів в місті Черкаси; 
– дослідження попиту та аналіз уподобань потенційних клієнтів; 
– розроблено концепцію та унікальність торгової пропозиції; 
– досліджено конкурентів нового підприємства. 
У другому розділі запропоновано шлязи поліпшення споживчих 
властивостей борошняних кондитерських виробів.  
В третьому розділі  було розроблено виробничу програму підприємства 
та обґрунтовано вибір технологічного обладнання. Також було 
охарактеризовано концепцію внутрішнього простору проектованого закладу 
100 
 
та  охарактеризовано організаційну діяльність підприємства. Було визначено, 
що до додаткових послуг закладу буде відноситись виготовлення страв на 
замовлення, організація кейтерингу та розважальна програма закладу. 
В четвертому розділі було наведено пропозиції щодо дизайну закладу. 
Також було розглянуто необхідні заклади щодо цивільної оборони, охорони 
праці, техніки безпеки та санітарно-гігієнічних норм, протипожежних заходів 
та засобів та охорони навколишнього середовища. 
У п’ятому розділі проекту було визначено інвестиційні витрати, 
розраховано валовий дохід підприємства та розроблено оцінку інвестиційної 
привабливості підприємства.  
Отже загальна сума витрат складатиме 16 696 005 грн., 20 коп. 
Орієнтована виручка проектованого кафе за рік становитиме 
8 903 331 грн.,  12 коп. Оптимальний термін для окупності даного закладу 
становитиме 6,8 року. 
 
 
 
 
 
101 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Земельний Кодекс України: Закон України від 04.06.2009 р. № 1443-
VI. Відомості Верховної Ради України. 1993, № 10, ст. 79.  
2. Водний Кодекс України: Закон України від 16.10.2012 р. № 5456-VI. 
Відомості Верховної Ради України. 2013, № 46, ст. 640. 
3. Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: 
Наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2001 р. № 205 Закону України 
від 31.12.1999 р. зі змінами і доповненнями, внесеними наказами 27.06.2013 
р. № 627 
4. Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, 
коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та 
пального: Закон України  від 06.12.2018 р. №2639-VIII. Відомості Верховної 
Ради України. 2019. №7, ст. 41.  
5. Про цивільну оборону України: Закон України  від 11.05.2007 р. № 
1014-V. Відомості Верховної Ради України. 2007. № 3, ст. 442. 
6. Про охорону праці : Закон України стаття 161 від 14.10.1992 р. № 
2695-XII. Відомості Верховної Ради України  1992. № 49, ст. 669.  
7. Про затвердження Положення про порядок здійснення аналізу 
фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації: Закон України 
від 04.01.2013 р. № 2/23. 2013 
8. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України   
від 06.09.2018 р. № 2530-VIII, Відомості Верховної Ради України, 2018. 
9. Про затвердження Рекомендацій щодо організації громадського 
харчування на території ринку (торговельного комплексу) : Закон України 
від 04.09.2001 р. № 198, Відомості Верховної Ради України, 2001. 
10. Проект рішення № 463-8-рд відповідно до ст. 26 Закону України 
«Про місцеве самоврядування» Про внесення змін до рішення Черкаської 
міської ради від 16.12.2016 №2-1526 «Про затвердження плану розробки 
102 
 
проектів регуляторних актів виконавчими органами Черкаської міської ради 
на 2017 рік». 
11. ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист [на заміну ГОСТ 
12.4.026-76 чинний від 01-10-2007 р.] Вид. офіц. Київ, Держстандарт 
України, 2008. 8 с. 
12. ДБН (Державні будівельні норми України) 360-92 Містобудування. 
Планування і забудова міських і сільських поселень 
13. ДБН (Державні будівельні норми України)  В.2.2-25:2009. Будинки і 
споруди. Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства). 
14. ДБН  (Державні будівельні норми України)  В.2.2-25:2000 Введено: 
«ІМЦ» (м. Київ) 
15. Азоєв Г. Л. Конкуренція: аналіз, стратегія, практика : навч. посіб. : 
Центр економіки і маркетингу, 2013. 715 с. 
16. Архіпов В. В. Організація ресторанного господарства : навч. посіб.  
4-те вид. Київ : Центр навчальної літератури, 2018. 280 с. 
17. Балабанова Л. В. SWOT-аналіз – основа формування маркетингових 
стратегій: навч. посіб.  2-ге вид., випр. і доп. Київ : Знання, 2005. 301 с. 
18. Браймер, Р. А. Основи управління в індустрії гостинності: пров. з 
англ. Київ: Аспект Прес, 2016. 224 с. 
19. Гірняк Л. І., Глагола В. А. Сучасний стан, перспективи та тенденції 
розвитку ресторанного господарства в Україні. Економіка та управління 
підприємствами. 2018. №16. С. 71-76  
20. Данченок Л. А. Маркетинг : навч. посіб. Москва: Московський 
міжнародний інститут економетрики, інформатики, фінансів і права.  2005. 
239 с. 
21.  Дідковська М. Наші люди, на жаль, більше думають про порції, ніж 
про якість: виробничо-практичний журнал професіоналів ресторанного 
бізнесу. Маріуполь,  2013.  №1-2 (100). С 50-53. 
22.  Должанський І. З., Загорна Т. О. Конкурентоспроможність 
підприємства : навч. посіб,  Київ: Центр навчальної літератури, 2006. 384 с.