Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10352
Назва: Проект ресторану української кухні на 150 місць
Автори: Куракін, Олександр Борисович
Нінім'ягін, Давид Вадимович
Ключові слова: РЕСТОРАН УКРАЇНЬКОЇ КУХНІ;РЕСТОРАННЕ ГОСПОДАРСТВО;УПРАВЛІННЯ;ПРОЄКТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
Дата публікації: чер-2026
Короткий огляд (реферат): Кваліфікаційна робота бакалавра складається з вступу, 5 розділів основного тексту, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Матеріал викладений на 92 сторінках друкованого тексту і містить 5 рисунків та 40 таблиць. Список використаних джерел включає 58 джерел. Метою роботи є розробка проекту ресторану української кухні на 150 місць. Об’єктом дослідження є ресторан національної кухні на 150 місць. Предметом дослідження є процесс проектування закладу ресторанного господарства. Аналіз ринку ресторанних послуг м. Черкаси та дослідження попиту потенційних відвідувачів показали доцільність проектування закладу ресторанного го сподарства даного типу. Було розроблено концепцію закладу та проведено дослідження потенційних конкурентів; проведено моделювання сервісно-виробничого процессу складової підприємства. Також здійснено проектування виробничоторгівельних приміщень та процесу обслуговування відвідувачів. Розроблено раціонально-організаційну структуру та штатний розпис підприємства. Було запропоновано заходи, щодо охорони праці і техніки безпеки. Розраховано інвестиційні витрати та плановий товарообіг підприємства.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10352
Розташовується у зібраннях:181 Харчові технології (Технології харчування (в ресторанному господарстві))

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
НІНІМЯГІН.pdf
  Restricted Access
2.06 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Допущено до захисту  
Завідувач кафедри туризму та  
готельно-ресторанної справи 
____________ Лариса ЧЕПУРДА 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
до кваліфікаційної роботи 
першого (бакалаврського) рівня освіти 
на тему: Проект ресторану української кухні на 150 місць 
 
 
 
 
Виконав студент 4 курсу групи ТХ-23 
Спеціальності  181 «Харчові технології»  
ОП «Технології харчування 
(в ресторанному господарстві)» 
Давид НІНМ’ЯГІН 
Керівник доцент Олександр КУРАКІН 
Рецензент Іван ІСКІМЖІ 
 
 
 
 
Черкаси, 2026 р. 
43 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
Кафедра: туризму та готельно-ресторанної справи 
Освітній рівень: перший (бакалаврський) 
 
 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ 
Завідувач кафедри _______ Лариса ЧЕПУРДА 
 «___» _____________ 20__ року 
 
 
 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА  
НІНІМ’ЯГІН Давид Вадимович 
(прізвище, ім’я, по батькові) 
 
1. Тема роботи Проект ресторану української кухні на 150 місць 
Керівник кваліфікаційної роботи КУРАКІН Олександр Борисович, доктор 
філософії з економіки, доцент 
 
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету від 
«__» _____ 20___ року № _____ 
 
2. Строк подання студентом кваліфікаційної роботи «01» червня 2026 р. 
 
3.Вихідні дані до кваліфікаційної роботи: аналітичний та статистичний аналіз 
даних про діяльність ресторанного бізнесу Черкаської області, дані про 
конкурентоспроможність закладів 
 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить 
розробити): вступ (актуальність, предмет та об’єкт дослідження), 
«Обґрунтування концепції проєктованого закладу» (розділ 1), «Розширення 
асортименту м’ясних страв із січеної котлетної мас» (розділ 2), «Проектування 
сервісно-виробничого процесу у ресторані української кухні на 150 місць» 
(розділ 3), «Забезпечення функціонування проєктованого об’єкта» (розділ 4), 
«Розрахунок економічних показників ресторану «ЗАСМАЖКА» ( розділ 5), 
висновки, список використаних джеред, додатки. 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, 
плакатів): рисунки, таблиці 
 
 
44 
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи 
 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
консультанта Завдання видав Завдання прийняв 
Розділ 1 Куракін О.Б.   
Розділ 2 Куракін О.Б.   
Розділ 3 Куракін О.Б.   
Розділ 4 Куракін О.Б.   
Розділ 5 Куракін О.Б.   
 
7. Дата видачі завдання: «___» ____________________ 20___ року  
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Назва етапів дипломного проекту Строк  виконання  Примітка 
 Затвердження плану кваліфікаційної  
 
роботи 
 Складання плану   
 Підготовка 1 розділу   
 Підготовка 2 розділу   
 Підготовка 3 розділу   
 Підготовка 4 розділу   
 Підготовка 5 розділу   
 Робота над формуванням висновків   
 Оформлення та рецензування   
 Попередній захист   
 Захист кваліфікаційної роботи   
 
Студент  _________________                    Давид НІНМ’ЯГІН 
                    (підпис)                                    (прізвище та ініціали) 
 
Керівник кваліфікаційної 
роботи ___________________                              Олександр КУРАКІН 
                    (підпис)                                                    (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
45 
РЕФЕРАТ 
 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра складається з вступу, 5 розділів 
основного тексту, висновків, списку використаних літературних джерел та 
додатків. 
Матеріал викладений на 92 сторінках друкованого тексту і містить 5 
рисунків та 40 таблиць. Список використаних джерел включає 58 джерел. 
Метою роботи є розробка проекту ресторану української кухні на 150 
місць. 
Об’єктом дослідження є ресторан національної кухні на 150 місць. 
Предметом дослідження є процесс проектування закладу ресторанного 
господарства. 
Аналіз ринку ресторанних послуг м. Черкаси та дослідження попиту 
потенційних відвідувачів показали доцільність проектування закладу 
ресторанного го сподарства даного типу. 
Було розроблено концепцію закладу та проведено дослідження 
потенційних конкурентів; проведено моделювання сервісно-виробничого 
процессу складової підприємства. Також здійснено проектування виробничо-
торгівельних приміщень та процесу обслуговування відвідувачів. 
Розроблено раціонально-організаційну структуру та штатний розпис 
підприємства. Було запропоновано заходи, щодо охорони праці і техніки 
безпеки. Розраховано інвестиційні витрати та плановий товарообіг 
підприємства.  
 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: РЕСТОРАН УКРАЇНЬКОЇ КУХНІ, РЕСТОРАННЕ 
ГОСПОДАРСТВО, УПРАВЛІННЯ, ПРОЄКТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ 
 
 
 
46 
ЗМІСТ 
 
Вступ …………………………………………………………………………  
Розділ 1 Обґрунтування концепції проектованого закладу ………………...  
1.1 Аналіз ринку послуг ресторанних господарств регіону ………………..  
1.2 Розробка концепції проектованого закладу ……………………………  
1.3 Дослідження конкурентів нового ресторану …………………………..  
Розділ 2  Розширення асортименту м’ясних страв із січеної котлетної 
маси ……………………………………………………………………………  
2.1 Значення м’ясних страв у харчуванні людини ...………………………..  
2.2 Роль харчових волокон у функціонуванні організму …………………  
2.3 Розробка рецептури січених м’ясних виробів із використанням 
харчових добавок …………..……………………………………………….  
Розділ 3 Проектування сервісно-виробничого процесу у ресторані 
української кухні на 150 місць ………………………………………………  
3.1 Проєтування виробничого процесу ресторані української кухні на 150 
місць …………………………………………………………………………..  
3.2 Моделювання сервісно-виробничого процесу ресторану 
«ЗАСМАЖКА» ……………………………………………..………………..  
3.3 Організація управління сервісно-виробничою діяльністю 
проектованого закладу ……………………………………………………….  
Розділ 4 Забезпечення функціонування проєктованого об’єкта …………...  
4.1 Організація та упорядкування земельної ділянки ……………….……..  
4.2 Розроблення об'ємно-планувального рішення закладу ресторанного 
господарства ………………………………………………………………….  
4.2 Заходи  щодо охорони праці, техніки безпеки та санітарно-гігієнічних 
норм …………………………………………………………………………...  
Розділ 5 Розрахунок економічних показників ресторану «ЗАСМАЖКА» ..  
5.1 Розрахунок інвестиційних витрат …………………………………..…..  
5.2 Розрахунок товарообігу і валового доходу підприємства                       
ресторанного господарства …………………….……………………………  
Висновки ……………………………………………………………………..  
Список використаних джерел ………………………………………………..  
Додатки ………………………………………………………………………..  
 
47 
ВСТУП 
 
 
Мета даної роботи є створення проекту ресторану української кухні, який 
буде конкурентоспроможним в місті Черкаси, розробка унікальної торгової 
пропозиції для закладу ресторанного господарства, визначення механізму 
економічної ефективності. 
Об’єктом дослідження є проект ресторану з унікальною торговою 
пропозицією в м. Черкаси на 150 місць. 
Предметом дослідження є теоретичні і прикладні положення будівництва 
ресторану на 150 місць в м. Черкаси. 
Поставлена мета визначає головні завдання, що підлягають вирішенню в 
даній роботі:  
‒ провести аналіз ринку послуг та його конкурентного середовища; 
‒ розробити унікальну торгову пропозицію; 
‒ розробити модель сервісно-виробничого процесу комплексного 
підприємства харчування; 
‒ розробити проект виробничо-торговельної діяльності, охорони праці та 
техніки безпеки, санітарного режиму закладу; 
‒ розробити раціональну організаційну структуру управління закладом 
ресторанного господарства; 
‒ розробити об’ємно-планувальне рішення закладу; 
‒ описати пропозиції щодо дизайну закладу; 
‒ провести оцінку ефективності капітальних вкладень, окупності 
інвестиційного проекту. 
Під час виконання кваліфікаційної роботи було використано наукову 
літературу про організацію роботи підприємств ресторанного господарства, їх 
класифікацію та спеціалізацію, проектування закладів громадського 
харчування. Дані питання досліджували як закордонні, так і українські учені. 
Саме у працях таких учених, як А. А. Мазаракі [53], Н. О. П’ятницька [66], С. Л. 
48 
Шаповал [84], М. П. Мальська [54] та багато інших, розкриваються 
фундаментальні аспекти розвитку ресторанної справи в Україні. 
Методи дослідження: у роботі реалізовано комбінацію описового та 
порівняльного методів, літературний метод, методи дедукції та аналізу. 
На основі дослідження ринку Черкаського району Черкаської області 
були розроблені пропозиції з створення унікальної торгової послуги піцерії. А 
також на основі дослідження організаційної діяльності проєктованого закладу 
та економічних показників проекту розроблено пропозиції з удосконалення 
системи організації послуг обслуговування на даному підприємстві. 
Практична реалізація полягає в тому, що прийняті у дипломному проекті 
рішення можуть стати основою для будівництва закладу ресторанного 
господарства в місті Городище. Результати дипломного проекту також можуть 
бути впроваджені у практичній діяльності підприємств готельно-ресторанного 
бізнесу. 
 
Розділ 1 ОБҐРУНТУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ПРОЕКТОВАНОГО ЗАКЛАДУ 
 
 
1.1 Аналіз ринку послуг ресторанних господарств регіону 
 
Сучасний ресторанний бізнес в Україні відносно молодий, особливо у 
порівнянні з іншими країнами. Він почав розвиватися тільки з 90-х років, деякі 
науковці в цій галузі вважають, що період розвитку триває досі. Але, за майже 30 
років відбулося багато змін під випливом багатьох чинників. Незважаючи на 
кризові періоди в розвитку ресторанного бізнесу, він постійно змінювався, 
розвивався та вдосконалювався. Зміни призвели до зростання попиту на 
гастрономічні послуги в Україні. Станом на листопад 2021 року в Україні 
зареєстровано 57712 закладів ресторанного господарства, з них основну кількість 
становлять приватні заклади (98,3%). У структурі закладів ресторанного бізнесу 
52,2% займають ресторани, кафе та бари, майже 21% ринку займають заклади 
швидкого харчування (фаст-фуди), 7,3% – паби та нічні клуби, 23,6% – заклади з 
надання кейтерингових послуг, 3,9% – заклади харчування при готелях і 20,3 – 
заклади харчування при АЗС. 
Черкащина є унікальним історико-культурним регіоном, зважаючи на його 
географічне розташування та природно-рекреаційний потенціал. В порівнянні з 
областями-конкурентами, Черкаська область є найбільш видатною в плані 
ресторанного господарства, адже на Черкащині щороку з’являються нові види 
громадського харчування та відкриваються нові заклади ресторанного 
господарства. Розвиток сфери послуг, а саме ресторанного господарства, на 
Черкащині потребує залучення інвестицій від вітчизняних та закордонних 
спонсорів. Таким чином можна буде забезпечити підвищення 
конкурентоспроможності вітчизняних закладів ресторанного господарства, 
надходження необхідних фінансових ресурсів, а також зміцнить позиції України 
на міжнародному ринку послуг. Сьогодні ресторанне господарство розвивається 
по багатьох напрямках, з’являється велика кількість закладів харчування з 
 
 
різними національними кухнями, розвагами і при їх розмаїтості замовнику можна 
підібрати місце відпочинку відповідно до побажанням, бюджету, тематиці 
проведення заходу. Саме тому, щоб утриматись у цій сфері, підприємцям 
необхідно постійно вдосконалювати роботу підприємства і в першу чергу 
забезпеченням вимог щодо якості, обслуговування, впровадження нових 
технологій, підвищення конкурентоспроможності закладу [36]. 
Ринок ресторанного господарства міста Черкаси розвивається досить 
активно, хоча у даний час знаходиться в кризовому становищі через військові дії в 
Україні. У туристичному плані місто є досить привабливим, що дозволить йому з 
кожним роком збільшувати потік туристів як з України, так і ближнього та 
дальнього зарубіжжя. Все це потребує розвитку інфраструктури міста, в першу 
чергу готельного та ресторанного господарства. Для того щоб чітко зобразити 
кон’юктуру ринку ресторанних послуг по всьому місту Черкаси, наводимо аналіз 
ринку закладів харчування (табл.1.1). 
 
Таблиця 1.1 – Характеристика типів закладів ресторанного господарства 
м. Черкаси 
Процентне співвідношення 
Тип ЗРГ Кількість ЗРГ 
ЗРГ, % 
Ресторан 91 33,3 
Бар 39 22,2 
Кафе 92 38,5 
Їдальня 5 6 
Всього 227 100 
 
В місті Черкаси найбільш популярними є тематичні, стилізовані ресторани, 
адже вони користуються популярністю не лише в місцевого населення, а й серед 
туристів. Пріоритетними напрямками є розвиток закладів ресторанного 
господарства з орієнтацією на еко-туризм, тобто з використанням в приготуванні 
своєї продукції виключно натуральних інгредієнтів та з вибором еко-матеріалів 
при влаштуванні декору та інтер’єру закладу [19].  
Заклади ресторанного господарства в Черкасах в основному орієнтовані на 
 
 
національну кухню (46,8%), а також європейську (26,8%) та східну кухню, яка 
включає в себе японську та кавказьку кухні (18,5%). Решта видів становить 7,9% 
(Додаток Б). Виходячи з дослідження ринку, можна зробити висновок, що сегмент 
закладів харчування з національною тематикою представлений широко, однак на 
сьогодні частка підприємств з українською кухнею досить незначна. Аналізуючи 
попит споживачів було виявлено, що більшість респондентів 88% цікавляться 
українською кухнею, а 48% віддають перевагу відвідуванню стилізованих 
закладів. Безумовно, ринок ресторанних послуг в місті Черкаси має величезний 
потенціал і перспективи розвитку, а перейняття зарубіжного досвіду, в свою 
чергу, сприятиме становленню високорозвиненого ресторанного господарства як 
в місті Черкаси так і в країні в цілому, що буде об'єднувати у собі як міжнародні, 
так і національні риси [28]. 
Отже, за останні декілька років можна відмітити, що з кожним роком в 
межах Черкаської області, а найбільше в місті Черкаси, з’являються нові види 
закладів ресторанного господарства, що об’єднують в собі різні види 
громадського харчування, починаючи від фаст-фуду і закінчуючи тематичними та 
спеціалізованими ресторанами. Саме тому необхідно слідкувати за 
конкурентоспроможністю підприємств, підтримувати належний рівень культури 
обслуговування та слідкувати за вподобаннями споживачів. Потрібно постійно 
оновлювати асортимент продукції, що реалізується в закладах ресторанного 
господарства, спираючись на світові тенденції. Ресторанне господарство є одним 
із видів економічної діяльності, які покликані безпосередньо надавати послуги 
населенню. Стабільний розвиток ресторанного бізнесу багато в чому визначає 
соціальний клімат у суспільстві, забезпечує продовольчу безпеку міста, сприяє 
створенню нових робочих місць, зростанню бюджетних надходжень. 
Раціональне розміщення підприємств ресторанного господарства 
передбачає створення найбільших зручностей для населення за місцем роботи, 
навчання, проживання, відпочинку і під час переміщення, а також забезпечення 
високої ефективності роботи самого підприємства. В умовах конкуренції 
розташування підприємства ресторанного господарства має велике значення, 
 
 
тому необхідно враховувати такі чинники[44]:  
– чисельність населення міста (району);  
– розташування виробничих підприємств, адміністративних, соціально-
культурних і навчальних закладів;  
– наявність підприємств роздрібної мережі;  
– купівельну спроможність населення і попит на продукцію ресторанного 
господарства;  
– прийняті нормативи розміщення підприємств ресторанного господарства. 
Черкаси – місто в центрі України, обласний та районний центр. Місто 
розкинулось на правому березі Кременчуцького водосховища на Дніпрі і 
простягається на 15 км з північного заходу на південний схід. Історично на 
території Черкас сформувалось декілька неадміністративних мікрорайонів. Слід 
зауважити, що Черкаси, супроти багатьох міст України, не має єдиного 
бізнесового та торговельного центру, більшість мікрорайонів майже автономні в 
цьому плані. На сьогодні Черкаси поділяються на 8 великих і основних 
мікрорайонів. До великих відносяться Центр, Митниця, Кривалівка, Південно-
Західний, Дніпровський, Хімселище, Соснівка, Дахнівка та Казбет [64]. 
У промисловій зоні розміщуються фабрики, заводи та інші виробничі 
об'єкти. Характерним є розміщення при виробничих підприємствах їдалень, 
магазинів кулінарії.  
Житлово-адміністративна зона включає житлові масиви, адміністративні 
установи і навчальні заклади. Тут розміщуються студентські, шкільні, 
загальнодоступні їдальні, кафе, ресторани, бари, закусочні, піцерії , магазини 
кулінарії. 
Зони відпочинку передбачають наявність парків, садів, спортивних 
комплексів, видовищних підприємств, пляжів. Тут створена велика кількість 
постійно діючих підприємств ресторанного господарства із зимовими та літніми 
залами, але значну частину їх складають заклади літнього типу (сезонні), які 
мають збірно-розбірну конструкцію. Основними типами підприємств є закусочні, 
кафе, ресторани, бари. 
 
 
Мешканці великих міст частіше користуються послугами ресторанного 
господарства за місцем роботи, навчання, як правило, віддалених від місця 
проживання. Найбільшу кількість закладів харчування нараховує Центральний 
мікрорайон. Як ми можемо побачити, з проведеного нами аналізу ринку, 
більшість ресторанів як національної так і європейської кухні розташовані 
впродовж центральної вулиці Черкас – бульвару Шевченка, що зумовлено 
власниками підприємств отриманням додаткової зручності в розташуванні і як 
наслідок більшої популярності і прибутковості.  
Враховуючи проведений аналіз потенційних конкурентів, можна зробити 
висновок, що найкращим місцем розташування ресторану української кухні на сто 
п’ятдесят місць стане мікрорайон Митниця. Враховуємо також, що Митниця є 
районом, що швидко розвивається, з’являються нові житлові комплекси і об’єкти 
соціальної інфраструктури. Новостворений ресторан «ЗАСМАЖКА» буде 
розташований по вул. Богдана Хмельницького. Досить перспективним є: 
місцезнаходження в центрі активного житлового комплексу багатоповерхівок; 
наявність під'їзних шляхів і стоянки автомобілів. Також, даний мікрорайон має 
вихід до пляжної зони відпочинку Кременчуцького водосховища, що також 
можна віднести до позитивних пунктів розташування. У районі функціонування 
ресторану розташовано декiлька офісних приміщень, які орендують під офіси 
багато фірм. На невеликій відстані знаходяться вищі навчальні заклади, а 
студенти, що орендують квартири, проживають у найближчих до ресторану 
районах [18].  
 
1.2 Розробка концепції проектованого закладу 
 
Унікальна концепція потрібна майже кожному закладу. Саме вона 
допомагає відрізнятися від конкурентів. Крім цього, заклад повинен бути цікавим 
для потенційних гостей. А створення унікальної концепції допоможе підвищити 
рівень впізнаваності.  
Одним із важливих складових концепції новоствореного ресторану  є 
 
 
визначення його мети. Мета ресторану української кухні «ЗАСМАЖКА» 
організація послуг із якісного харчування зі зручною ціновою політикою, разом з 
тим організація відпочинку і дозвілля відвідувачів, надання додаткових послух, 
організація онлайн замовлень [51].  
Концепція ресторану розробляється з урахуванням факторів, що детально 
досліджені і оформляються у вигляді таблиці 1.2: 
 
Таблиця 1.2 – Концепція ресторану української кухні «ЗАСМАЖКА»  
Ознаки концепції Характеристика 
Тип і назва закладу ресторанного 
Ресторан «ЗАСМАЖКА» 
господарства 
Особливості ЗРГ Локальне меню 
Кількість місць у закладі 
150 місць, в тому числі  
ресторанного господарства 
Клас ресторану Перший 
Формат закладу Повносервісний 
Повний цикл виробництва. Використання інноваційних 
Формат виробництва 
технологій 
Кулінарне спрямування Українська кухня 
Методи обслуговування споживачів Обслуговування офіціантами 
В ресторані за способом розрахунку: з попереднім 
розрахунком за сніданок; з розрахунком після прийому 
їжі – під час обіду і вечері; змішаним – під час бенкету; 
Форми обслуговування офіціантами За формою організації: під час сніданку – бригадна 
форма; в інший час – індивідуальна форма 
обслуговування офіціантами. 
В барі – з наступним розрахунком з барменом. 
 
В загальному об’єктом дослідження є проект загальнодоступного ресторану 
«ЗАСМАЖКА», особливістю якого є розробка локального меню з використанням 
продуктів та сировини місцевих виробників. Даний ресторан розрахований на 150 
місць, з поміж яких: 145 місць відведено під ресторан та 5 місць – для бару. 
Проектований заклад є рестораном першого класу, що характеризується 
простотою і оригінальністю інтер'єру, гармонійністю і комфортністю. В 
ресторанах першого класу пропонується широкий вибір кулінарних страв і 
закусок, напоїв, замовлених страв нескладного приготування. Має 
 
 
повносервісний формат закладу з обслуговуванням офіціантами та значною 
часткою фірмових, замовних страв і напоїв у продукції власного виробництва [6]. 
Формат виробництва ресторану «ЗАСМАЖКА» характеризується повним 
циклом виробництва страв без використання напівфабрикатів. А також 
використанням провідних інноваційних технологій. Щодо кулінарного 
спрямування, то ресторан «ЗАСМАЖКА» буде мати унікальне локальне 
українське меню характерне для черкаського регіону, та з використанням 
сировини та продуктів місцевого виробництва. Дана особливість ресторану буде 
не лише цікава та приваблива для відвідувача, але і економічно вигідною для 
розвитку самого ресторану. Оскільки місцева сировина має меншу собівартість та 
не складні логістичні шляхи [10]. 
За організацією праці офіціантів використовується індивідуальна форма 
обслуговування офіціантами має наступні особливості: за кожним офіціантом 
закріплюють кілька столів (місць), і він виконує всі елементи техніки 
обслуговування (прийом замовлення, сервірування стола, подавання страв і 
напоїв, розрахунок зі споживачами, збирання посуду). При цій формі 
обслуговування споживачі й офіціант встановлюють особистий контакт.  
В результаті попереднього аналізу визначено, що потенційними 
споживачами будуть місцеві жителі та туристи міста. Встановлено, що і даному 
мікрорайоні уже існують заклади національних кухонь, отже існує потреба у 
закладі із українською кухнею, цей сегмент ринку вільний у даному мікрорайоні. 
Заклад буде спроектовано відокремленою одноповерховою будівлею. В закладі 
будуть застосовуватись різні методи мотивації персоналу, адже від рівня 
вмотивованості робітників залежить прибуток підприємства. Також будуть 
запроваджені додаткові послуги: доставка онлайн замовлень, відкриття літнього 
майданчика. Ресторан отримає назву «ЗАСМАЖКА», що буде асоціюватись у 
споживачів з приємно проведеним часом у комфортні атмосфері за споживанням 
смачних страв.  
Закладом з українською кухнею у місті Черкаси навряд чи когось здивуєш. 
Проте ресторан «ЗАСМАЖКА» – це не просто традиційні українські страви. Це 
 
 
сучасна українська кухня в авторській інтерпретації, де звичні страви черкаського 
регіону мають оригінальне звучання і поєднуються з незвичними продуктами.  
 
1.3 Дослідження конкурентів нового ресторану  
 
В умовах сьогодення можна стверджувати, що конкуренція присутня 
практично у будь-якій сфері бізнесу. Вона дає стимул розвиватися, активізує 
появу нових продуктів та послуг, покращення їх якості та сервісу. Аналіз 
конкурентоздатності надає можливість визначити конкурентів, оцінити їхні 
сильні і слабкі сторони. Знаючи дії конкурентів та маючи можливість їх 
передбачити, підприємство зможе краще зрозуміти, які товари чи послуги воно 
має запропонувати, як знайти ринок збуту для них і визначити місце свого бізнесу 
на ринку. У процесі аналізу конкурентоздатності необхідно постійно збирати 
інформацію про конкурентів. Для того, щоб здійснити аналіз конкурентного 
середовища ресторану «ЗАСМАЖКА» в ході написання даної роботи було 
проведено маркетингове дослідження. Вплив конкурентів на діяльність ресторану 
«ЗАСМАЖКА» є доволі значною. Адже сфера конкурентів представлена 
підприємствами, які надають аналогічні види послуг і таким чином борються за 
споживача. Зокрема в місті Черкаси нараховується 33 заклади ресторанного 
господарства з концепцією діяльності – українська кухня. Дані ресторани 
розосереджені по різним мікрорайонам міста [61]. 
Провівши дослідження на ринку ресторанних послуг м. Черкас шляхом 
узагальнення можна зробити висновок, що основними конкурентами ресторану 
«ЗАСМАЖКА» є ресторани: «Рушничок», «Тарас Бульба» та «Колиба». Усі 
перераховані заклади ресторанного господарства є об'єктами ринку послуг 
харчування. Тому детальне вивчення існуючих ринкових процесів і механізмів 
впливу на них можуть розкрити можливості та перспективи для розвитку 
новоствореного ресторану. Рівень конкурентоспроможності товарів і послуг являє 
собою комплексну оцінку намірів споживачів придбати конкретний продукт, 
 
 
віддавши саме йому перевагу в порівнянні з будь-якими аналогічними товарами і 
послугами на конкретному ринку. Порівнянню підлягають параметри послуг, які 
відповідають вимогам, що висуваються до них споживачами. Параметри 
визначаються на підставі вивчення ринку, збору даних про конкурентів і аналізу 
побажань потенційних споживачів [48].  
Недалеко від готелю «Росава», знаходиться ресторан «Рушничок». 
Основний і бенкетний зали оформлені в українському народному стилі з 
елементами етнічного декору. Гостям пропонують традиційні страви української 
кухні, серед яких фірмові – борщ, деруни, вареники. Щовечора звучить жива 
фольклорна музика. Сучасний український етно-інтер'єр ресторану створить 
затишну, комфортну, святкову атмосферу для проведення ділових переговорів, 
неофіційних зустрічей, днів народжень, святкування урочистих подій. Даний 
заклад є найбільшим конкурентом проектованого ресторану «ЗАСМАЖКА», 
оскільки він має спільну концепцію, напрямок діяльності і розташований 
найближче територіально до проектованого ресторану. 
Ресторан «Тарас Бульба», розташований на бульварі Шевченка, складається 
з шести залів, оформлених у стилі українського села. У теплу пору року працює 
просторий літній майданчик. Меню пропонує асортимент традиційних 
українських страв. Щовечора грають живу фольклорну музику. Гості можуть 
зіграти в більярд. Працює служба доставки їжі. 
На території готельно-розважального комплексу «Влада» знаходиться 
ресторан домашньої кухні «Колиба». Просторий бенкетний зал оформлений у 
колоритному етнічному стилі та відтворює атмосферу українського села - масивні 
меблі з натурального дерева, оздоблення диким каменем, пейзажний розпис на 
стінах та багато глиняного посуду. У меню представлені традиційні українські 
страви. Вечірньої пори лунає жива музика, грає скрипаль. 
На підставі вивченої інформації необхідно побудувати конкурентний 
профіль досліджуваних ресторанів (табл. 1.3), щоб виявити їх сильні і слабкі 
сторони. В якості експертної оцінки були використані рейтинг інтернет-відгуків 
 
 
відвідувачів всіх чотирьох ресторанів.  
 
Таблиця 1.3 – Конкурентний профіль ресторанів 
«Рушничок» «Тарас Бульба» «Колиба» 
Показники 
Якість кулінарої продукції 0,20 7 1,4 10 2 8 1,6 
Якість обслуговування 0,25 8 2 10 2,54 8 2 
Місце розташування 0,12 10 1,2 10 1,2 10 1,2 
Рівень цін 0,15 9 1,35 8 1,2 9 1,35 
Комфортні умови та інтер’єр 0,25 10 2,5 10 2,5 8 2 
Місткість закладу 0,03 9 0,27 8 0,24 10 0,3 
Сума балів 1 - 8,72 - 9,64 - 8,45 
 
Результати отримані під час проведеного аналізу конкурентоспроможності 
ресторанів будуть використані в плануванні ресторану «ЗАСМАЖКА». В 
діяльності новоствореного ресторану необхідно окреслити важливий комплекс 
заходів, з урахуванням діяльності конкурентів, які потрібно спрямувати на 
поліпшення обслуговування клієнтів в даному закладі [17]:  
– проводити постійний моніторинг ринку послуг конкурентів у ракурсі їх 
цінової політики, та підтримувати ціни на кулінарну продукцію власного 
виробництва на доступному рівні. Даний захід дозволить ресторану утримувати 
свої позиції, а також завойовувати нові сегменти ринку; 
– коригувати маркетингову політику з урахуванням змін, що відбуваються 
у зовнішньому середовищі.  
– періодично пропонувати клієнтам нові послуги, що істотно відрізняються 
від основної діяльності ресторану, але спрямовані на збільшення його доходів.  
– розробити та провести рекламну кампанію - кілька рекламних заходів, 
об'єднаних спільною метою.  
Місією ресторану «ЗАСМАЖКА» є надання споживачам високоякісних 
ресторанних послуг, а саме:  
– забезпечення смачними і високоякісними продуктами та напоями, які 
Ваговий 
коефіцієнт 
Бали 
Зважена 
оцінка 
Бали 
Зважена 
оцінка 
Бали 
Зважена 
оцінка 
 
 
відповідають найвищим стандартам якості;  
– якісного, швидкого та відмінного обслуговування в дружній і ввічливій 
манері;  
– надання різноманітних додаткових послуг, що дарують людям радість 
спілкування, роблять їх життя яскравішим і цікавішим, щоб кожен клієнт з 
радістю повертався до закладу знову [29]. 
Ресторан «ЗАСМАЖКА» – складний механізм із певною структурою, 
видами діяльності, процесами, переліком послуг і взаємовідносинами як між 
персоналом, так і між персоналом і клієнтами. В процесі відкриття та подальшої 
діяльності ресторану «ЗАСМАЖКА» узагальнено декілька стратегічних напрямів 
(табл. 1.4).  
 
Таблиця 1.4  Сутність стратегій, що входять до стратегічного набору 
ресторану «ЗАСМАЖКА» 
Назва стратегії Сутність стратегії 
Стратегія глибокого Збільшення ринкової частки та обсягів збуту завдяки залученню нових 
проникнення на клієнтів і більш повному задоволенню потреб існуючих клієнтів, що 
ринок призведе до формування прихильності споживачів (збільшення 
середнього чека, частоти відвідування) 
Стратегія розвитку Збільшення ринкової частки та обсягів збуту за рахунок упровадження 
товару нових продуктів, послуг і покращення існуючих 
Стратегія лідера Концентрація на залученні нових клієнтів, збільшенні кількості візитів і 
обсязі замовлень існуючих, на подальшому зростанні ринкової частки 
закладу завдяки пропозиції нових продуктів, послуг (не існуючих на 
ринку), кращій якості продуктів, послуг, високоякісному 
обслуговуванню та ін 
Стратегія Зосередження уваги на потребах кожного важливого для закладу 
індивідуального клієнта з метою зацікавлення та утримання існуючих споживачів 
обслуговування 
Стратегія Передбачає вирізнення якихось аспектів закладу серед закладів 
диференціації конкурентів, зокрема за товаром, обслуговуванням, упаковкою, іміджем 
Стратегія Визначення найбільш перспективного сегмента, тобто найбільш 
визначення привабливих для закладу клієнтів 
найбільш 
перспективного 
сегмента 
Маркетингова Розробка та впровадження набору запланованих рішень і дій, які можна 
стратегія управління корегувати залежно від змін у власних можливостях і зовнішньому 
споживачами послуг середовищі, щодо залучення нових і утримання вже існуючих клієнтів 
ресторанного для досягнення максимального прибутку в довгостроковій перспектив 
господарства 
 
 
Дані стратегії складають сутність загальної (кооперативної) стратегії, яка 
полягає в інтенсифікації маркетингових зусиль і впровадженні нових продуктів, 
послуг і покращенні існуючих. 
Вона допомагає підвищувати рівень показників, поставлених перед 
закладом цілей. Розробка стратегії включає в себе прийняття рішень щодо 
напрямів діяльності ресторану «ЗАСМАЖКА».  
 
 
 
 
 
 
Розділ 2 РОЗШИРЕННЯ АСОРТИМЕНТУ М’ЯСНИХ СТРАВ ІЗ СІЧЕНОЇ 
КОТЛЕТНОЇ МАСИ 
 
 
2.1 Значення м’ясних страв у харчуванні людини 
 
Страви з м’яса є одним з головних джерел білків. Важлива роль білків м’яса 
обумовлена тим, що, по-перше, амінокислотний склад білків м’язів близький до 
оптимального і, по-друге, коефіцієнт засвоєння їх дуже високий (97%). В 
харчуванні людини це основне джерело повноцінного білку, яке, завдяки його 
хімічному  складу, структурі і властивостям, найбільш близько відображає 
показники організму людини. Білкові речовини м’яса вносять хоча і невеликий, 
але важливий внесок в щоденні витрати енергії. 
М'ясо різних видів тварин відрізняється по хімічному складу і енергетичній 
цінності (табл.2.1) 
Таблиця 2.1. – Хімічний склад і енергетична цінність м’яса тварин 
Вміст, г на 100г їстівної частини Енергетична 
М’ясо 
цінність, кДж 
вологість білки жири Зола 
         1 2 3 4 5 6 
Яловичина 67,7 18,9 12,4 1,0 782 
Баранина 67,6 16,3 15,3 0,8 849 
Свинина 51,6 14,6 33,0 0,8 1485 
   
Більшість білків м’яса відноситься до повноцінних, що робить їх 
обов’язковим компонентом харчування. 
В 100 г м’яса міститься 30-40% добової потреби білків, необхідних для 
дорослої людини. Співвідношення важливих незамінних амінокислот – 
триптофану, метіоніну і лізину в м’ясі відповідає потребам збалансованого 
харчування. Білки сполучної тканини неповноцінні, але в поєднанні з білками 
м’язів біологічна цінність їх значно зростає. 
Амінокислотний склад м’яса за видам представлений в таблиці 2.2 
 
 
Таблиця 2.2. – Амінокислотний склад білків м’яса тварин 
Вміст, мг на 100 г 
Амінокислоти 
в яловичині в баранині в свинині 
1 2 3 4 
Незамінні амінокислоти  7131 5778 5619 
В тому числі:    
Валін 1035 820 831 
Ізолейцин  782 754 708 
Лейцин 1478 1116 1074 
Лізин 1589 1235 1239 
Метеонін 803 688 654 
Треонін 803 688 654 
Триптофан 210 198 191 
Фенілаланін 796 611 580 
Замінні амінокислоти 11292 9682 8602 
В тому числі:    
Аланін 1086 1021 773 
Аргінін 1046 993 879 
Аспарагінова 1771 1442 1322 
Гістидин 937 865 695 
Гліцин 937 865 695 
Глутамінова 3073 2459 2224 
Оксипролін 290 295 170 
Пролін 685 741 650 
Серин 780 657 611 
Тірозин 658 524 520 
Цистин 259 205 183 
Загальна кількість 18429 15460 14221 
 
Таблиця 2.3 – Добова потреба людини в амінокислотах 
Амінокислоти Добова потреба, г Амінокислоти Добова потреба, г 
Триптофан 1 Аргінін 6 
Лейцитин 4….6 Цистин 2…3 
Ізолейцитин 3…4 Тирозин 3…4 
Валін 4 Аланін 3 
Треонін 2..3 Серин 3 
Глютамінова 
Лізин 3…5 6 
кислота 
Аспаргінова  
Метіонін 2…4 6 
кислота 
Феніланін 2…4 Пролін 5 
Гістидин 2 Глікокол 3 
 
Білки м’яса забезпечують розвиток і обмін  речовин в організмі, служать 
матеріалом для побудови клітин, тканин і органів, утворенні ферментів і 
 
 
гормонів. Річна потреба людини у повноцінному білку складає 25 кг. Недостатнє 
білкове харчування зумовлює порушення мозку, центральної нервової системи, 
органів внутрішньої секреції, систем кровообігу. 
Білки м’язової тканини впливають не лише на харчову і біологічну цінність 
м’яса, але і визначають стан фізико-хімічних, структурно-механічні і технологічні 
показники сировини (липкість, в’язкість, вологозв'язуючу здатність, рН) і готової 
продукції (соковитість, ніжність, вихід). Вони розрізняються по амінокислотному 
складу, будові, біологічним функціям, фізико-хімічним показникам, в тому числі 
розчинності. Розчинні білки входять до складу плазми, солерозчинні утворюють 
міофібрили. Нерозчинні у водно – сольових розчинах фракції умовно називають 
білками строми, в склад яких входять білки сарколеми, ядер і внутрішньоклітинні 
сполучнотканинні білки. 
Білкові речовини беруть участь у здійсненні основних проявів життя: 
обміну речовин, скороченню м’язів, процесів росту, розмноженні. В шлунково-
кишковому тракті білки, розщеплюються до амінокислот, які всмоктуються в кров 
і розносяться по всьому організму. Із амінокислот організм будує специфічні 
білки з визначеним розміщенням і послідовністю амінокислот. 
Виключення жирів і вуглеводів із раціону харчування на тривалий термін 
можливо. При цьому не спостерігається порушення функціональної діяльності 
організму. Виключення білків із раціону харчування на не тривалий термін 
обумовлює глибоке порушення обміну речовин. Недостатня кількість білків в 
раціоні харчування призводить до затримки або повного припинення росту і 
значним розладом функціональної діяльності всього організму.  
Білки відрізняються один від одного кількістю амінокислот, що входять до  
їх складу. В залежності від складу амінокислот білки поділяються на повноцінні і 
неповноцінні. Більшість амінокислот, із яких утворені білки нашого організму і 
які необхідні для побудови цих речовин, можуть синтезуватися самим 
організмом. Оскільки організм дорослої людини не може синтезувати 8 із 20 
амінокислот, які складають білки, вони повинні надходити в організм з їжею. Такі 
амінокислоти відносяться до незамінних. До них відносяться валін, лізин, лейцин, 
 
 
ізолейцин, метіонін, триптофан, треонін, фенілаланін. 
Білкові речовини, які не містять хоча б одну незамінну амінокислоту або 
містять її в незначній кількості, відносяться до числа неповноцінних. 
Амінокислоти, що входять до складу неповноцінних білків, також 
використовуються організмом в процесі синтезу деяких білків і гормонів, де 
відсутня необхідність повного набору радикалів незамінних амінокислот.  
Біологічна цінність білка визначається не лише наявністю амінокислот в їх складі, 
але і кількісним співвідношенням. Було встановлено, що найбільшою біологічною 
цінністю володіє і в найбільшій мірі засвоюється організмом білок, по 
амінокислотному складу і властивостями найбільш близький до складу білка в 
організмі людини. 
Оцінку харчових продуктів слід проводити по трьох найбільш дефіцитних 
амінокислотах: триптофану, лізину, метіоніну. В м’ясі свинини і яловичини 85% 
білкових речовин м’язової тканини відносяться до повноцінних, в м’ясі птиці – 
93%. Білки м’язової тканини в основному легше розщеплюються шлунковими 
ферментами (пепсином, трипсином, хімотрипсином), ніж рослинні білки, тому 
вони засвоюються організмом краще, ніж рослинні. 
Харчова цінність м’язової тканини, і м’яса в цілому визначається головним 
чином харчовою і біологічною цінністю, вмістом в ній білкових речовин, 
вуглеводи і жири є для організму головним чином джерелом енергії і в незначній 
кількості входять до складу деяких структурних елементів. 
Найбільш сприятливим для організму людини вважається м'ясо, яке 
складається з 85% м’язових волокон та 15% білка сполучної тканини. Останні 
сприятливо впливають на соковидільну функцію кишечника, а також загальний 
стан організму. Тому виготовлення м’ясних продуктів із суміші м’язової і 
сполучної тканини вважається найбільш раціональним. Білки сполучної тканини 
формують драглеподібні структури, що контролюють процеси травлення, 
сприяють виведенню з організму іонів важких металів і канцерогенів, є джерелом 
розвитку кишкової мікрофлори. 
Крім цього, до складу страв  з м’яса входять також і гарніри, які  мають в 
 
 
своєму складі білки. Зазвичай, білки, які містяться в гарнірах, неповноцінні, але в 
поєднанні з м’ясом біологічна цінність їх підвищується. Найбільш цінні у цьому 
відношенні складні овочеві гарніри, до складу яких входять картопля, морква, 
капуста, зелений горошок. 
М’ясні страви містять  жири, що відіграють роль одного із головних джерел 
енергії в організмі людини.  Проте надлишкова кількість жиру погіршує смак 
страв, підвищує калорійність виробів  і знижує засвоєння інших харчових 
речовин. 
Ліпіди виконують декілька важливих фізіологічних функцій. Частина їх, 
переважно фосфоліпіди являються пластичним матеріалом і входять до складу 
структурних елементів м’язових волокон. Активність ліпідів м’яса як 
структурного матеріалу для побудови клітин в 10-20 раз більша рослинних 
ліпідів. Інші, в основному тригліцериди, виконують функцію енергетичного 
матеріалу, резерву, виділяючи при окисленні енергію. Фосфоліпіди сприяють 
прояву активності багатьох ферментів. 
Біологічна цінність ліпідів м’яса пов’язана з тим, що до їх складу входять 
жирні кислоти, які в організмі людини не синтезуються – лінолева, ліноленова і 
арахідонова, нестача яких призводить до різних захворювань. Жири, крім цього 
необхідні для всмоктування в кишечнику жиророзчинних вітамінів, а також самі 
являються носіями деяких жиророзчинних вітамінів[3].  Порція смаженого м’яса 
(вихід 100г) покриває добову потребу організму в білках на 20…30%, в жирах – 
на 10…30% (в залежності від жирності м’яса), в енергії – на 15% [74]. 
Біологічна цінність жирів обумовлено вмістом в них полінасичених жирних 
кислот. В організмі можливий синтез насичених жирних кислот і олеїнової 
кислоти із вуглеводів і білка. Арахідонова кислота може бути синтезована тільки з 
лінолевої.  
Оптимальною в біологічному відношенні формулою збалансованості 
жирних кислот може слугувати співвідношення в жирі 10% ПНЖК, 30% 
насичених жирних кислот і 60% мононасиченої жирної кислоти. Із жирів до такої 
структури жирних кислот наближається шпик і оливкова олія. 
 
 
Натуральним антиокисником жирів є лецитин і токоферол (вітамін Е), що 
присутні в жирах. При формуванні вимог до якості м’яса необхідно враховувати 
такі біологічно важливі речовини як фосфоліпіди і холестерин, які розглядаються 
в якості додаткових факторів харчування. Фосфоліпіди і холестерин синтезуються 
організмом. Однак вміст їх в харчових продуктах має велике значення і 
враховується при збалансованому харчуванні. Фосфоліпіди беруть участь в 
правильному перебігу обміну жирів, обмежують їх відкладання.  
Мінімальні норми споживання жиру визначити досить важко, але в 
добовому раціоні повинно бути не менше 50 г жиру. Недостатнє споживання 
жирів може привести до ряду порушень центральної нервової системи, 
послаблення імунологічних механізмів, до зміни функцій шкіри, нирок, органів 
зору. 
Цінний і мінеральний склад м’ясних страв. Вони являються важливим 
джерелом кальцію, фосфору, заліза, цинку, марганцю, міді, йоду, магнію і інших 
мінеральних речовин (табл.2.4.)  
Таблиця 2.4 – Вміст мінеральних речовин в м’ясі тварин 
Елемент, мкг Свинина Яловичина Баранина 
Зола, % 0,9 1 0,9 
Калій 316 335 329 
Кальцій 8 10,2 9,8 
Магній 27 22 25,1 
Натрій 64,8 73 101 
Фосфор 170 188 168 
Залізо 1940 2900 2090 
Йод 6,6 7,2 2,7 
Кобальт 8 7 6 
Марганець 28,5 35 35 
Мідь 96 182 238 
Молібден 13 11,6 9 
Цинк 2070 3240 2820 
 
Із мікроелементів у м’ясі переважають цинк і залізо, а також мідь і 
марганець. Основна частина заліза входить до складу гемоглобіну (65%), а також 
міоглобіну, цитохрому і ряду ферментних систем. З цих продуктів воно 
засвоюється приблизно на 35%, тоді як з рослинних лише на 10%. 
 
 
Калій необхідний для нормальної діяльності м’язової системи, у тому числі 
і серця, фосфор і кальцій входять до складу кісток, натрій приймає активну участь 
у процесах внутрішньоклітинного і міжклітинного обміну. М'ясо в раціоні 
харчування поліпшує засвоєння заліза із рослинної сировини, воно забезпечує 
близько 25% добової його потреби організмі людини.  
Свинина вважається джерелом надходження незамінного мікроелемента 
селену, якого міститься у 2 рази більше, ніж у яловичині. В цілому м'ясо і м’ясні 
продукти можуть задовольняти до 25-35% щоденної потреби організму людини в 
залізі, цинку і селені.   
Страви з м’яса містять вітаміни групи В, вони можуть забезпечити щоденну 
потребу у вітаміні В6 майже на 30% і у вітаміні В12 понад 60%. Достатнє 
надходження  вітаміну В6 в організмі людини гарантує білковий обмін. Цей 
вітамін також виконує важливу функцію в обміні речовин нервової системи і як 
кофермент бере участь у понад 100 ферментативних реакціях. У м’ясі вітамін В6 
зв’язаний з білком і легко засвоюється. За участі вітаміну В12 утворюються  і 
формуються нові клітини організму, що особливо важливо для тканин з високим 
ступенем обновлення. При його недостатній кількості такі клітини 
пошкоджуються на ранніх стадіях. 
 
Таблиця 2.5 – Вміст вітамінів у м’ясі 
Вітаміни, мг Яловичина Баранина  Свинина 
Е 0,57 0,7 - 
В6 0,37 0,3 0,33 
В12, мкг 2,6 - - 
Ніазин 4,07 3,8 2,6 
Пантотенова кислота 0,5 0,55 0,47 
Рибофлавін 0,15 0,14 0,14 
Тіамін 0,06 0,08 0,52 
Фолацин, мкг 8,4 5,1 4,1 
Холін 70 90 75 
 
Харчування вважається визначальним фактором, який забезпечує здоров’я 
населення. За оцінками експертів, від стану системи охорони здоров’я воно 
залежить тільки на 8 – 12%, а від способу життя – на 50%. 
 
 
ФАО/ВООЗ визначили п’ять найбільш вагомих захворювань, які зумовлені 
недостатністю в організмі поживних речовин, до них відносять анемію, базедова 
хвороба, загальне виснаження організму, остеопороз, ксерофтальмія (сухість 
слизової оболонки і роговиці ока). Профілактика полягає у збільшенні 
споживання м’яса і м’ясних продуктів. У харчуванні населення України 
дефіцитними  є білок, кальцій, залізо, мідь, вітаміни і клітковина[43]. 
До азотистих екстрактивних речовин м’яса відносяться речовини двох груп: 
речовини однієї групи при житті тварин виконують специфічні функції організму 
в процесі обміну речовин і енергії, речовини другої групи є проміжними 
продуктами обміну речовин. Розрізняють азотисті і безазотисті речовини. До 
безазотистих відносяться вуглеводи і продукти їх обміну (глюкоза, мальтоза, 
молочна, піровиноградна, янтарна і інші органічні кислоти), а також вітаміни і 
органічні фосфати. Вони поліпшують якість м’яса, зумовлюють його характерний 
смак і аромат, сприяють процесам травлення, засвоєнню їжі людиною. Частина 
екстрактивних речовин є біологічно активними, деякі суттєво впливають на 
дозрівання м’яса після забою тварин. М'ясо дорослих тварин містить більше 
екстрактивних речовин і має більш виражений смак, ніж м'ясо молодняка. Таким 
чином, м’ясні страви слід віднести до найбільш цінної кулінарної продукції.  
 
2.2 Роль харчових волокон у функціонуванні організму 
 
Харчові волокна (клітковина, дієтичні, рослинні, грубі, баластні речовини) – 
це комплекс біополімерів, який формує стінки рослинних клітин. До харчових 
волокон відносяться речовини різної хімічної природи (рис. 2.1). 
Харчові волокна 
      Лігнін    Полісахариди      Білкові речовини 
Геміцелюлози       Целюлоза    Пектинові речовини 
 
Рисунок 2.1 – Класифікація харчових волокон за хімічною природою 
 
 
 
В залежності від виду сировини, з якої отримують харчові волокна, їх 
поділяють на харчові волокна із нижчих рослин (водорості, гриби) і вищих рослин 
(злаки, трави, деревина). За фізико-хімічними властивостями – на розчинні в воді 
(пектини, камеді, ламінарин) та нерозчинні (клітковина, геміцелюлози, 
протопектин, лігнін). 
Харчові  волокна містяться в овочах, фруктах, зелені,  цільному зерні  і  
являють  собою речовини, без яких нормальне  травлення неможливо. 
Довгий час харчові волокна відносили до непотрібних баластних речовин, 
від яких намагались звільнити продукти для підвищення їх харчової цінності. 
Внаслідок цього існує низка рафінованих продуктів, які повністю звільнені від 
харчових волокон – цукор, кондитерські вироби, борошно вищого ґатунку, 
освітлені соки. Такі продукти забезпечують біля 60% загальної калорійності 
раціону населення високорозвинених країн, що на фоні неухильного зниження 
споживання натуральних рослинних продуктів (зернових, овочів, хліба грубого 
помелу) призвело до значного зменшення (в 2-3 рази) кількості харчових волокон 
в раціонні харчування у порівнянні з відповідним показником раціону людей 50-х 
років XX століття. 
Встановлено, що дефіцит харчових волокон в їжі є фактором ризику таких 
захворювань, як рак і гіпомоторна дискінезія товстої кишки, дівертикульоз, 
апендицит, грижа харчового отвору діафрагми, жовчокам’яна хвороба, цукровий 
діабет, ожиріння, атеросклероз, ішемічна хвороба серця, гіперліпопротеїдемія,   
варикозне   розширення  і тромбоз вен нижніх кінцівок. 
  Біологічна цінність харчових волокон обумовлена їх фізико-хімічними 
властивостями. Надзвичайно важливу роль відіграють харчові волокна у 
функціонуванні товстої кишки. З інших властивостей харчових волокон слід 
відмітити їх адсорбційний ефект. Вони зв’язують і потім виводять з організму 
значну кількість жовчних кислот, а оскільки останні синтезуються в печінці з 
холестерину, то харчові волокна виконують гіпохолестеринемічну функцію. 
Харчові волокна зв’язують від 8 до 50% гетероциклічних амінів, які викликають 
 
 
розвиток пухлин в кишковому тракті. Вони також адсорбують різноманітні 
метаболіти, токсини, електроліти, важкі метали та інші ксенобіотики. 
В деякій мірі харчові волокна є джерелом енергії. Під впливом ферментних 
систем мікроорганізмів товстої кишки відбувається гідроліз полісахаридів 
харчових волокон до моносахаридів. В товстій кишці біля 50% харчових волокон 
під дією бактерій розпадається до жирних кислот, діоксину вуглецю, водню і 
метану, які здійснюють хімічний вплив на товсту кишку. Завдяки цим 
властивостям харчові волокна мають  лікувально-профілактичне значення при 
функціональних захворюваннях товстої кишки. 
Було визнано значення харчових волокон в профілактиці раку не тільки 
кишечника, але й молочної залози, що пов’язують з дією лігнінів – ентеролактону 
і ентеродіолу, які утворюються бактеріями товстої кишки з харчових волокон. 
Вони мають антиканцерогенну дію, зв’язують рецептори і естрогени епітелію 
молочної залози і товстостої кишки і таким чином блокують проліферацію клітин 
під дією естрогенів. 
Харчові волокна позитивно впливають на обмін ліпідів чим забезпечують 
профілактику серцево-судинних  захворювань та ожиріння. Гіполіпідемічна дія 
харчових волокон проявляється шляхом зменшення всмоктування ліпідів, 
інгібування синтезу холестерину, підвищення активності панкреатичної  ліпази. 
Використання харчових волокон при  лікуванні і профілактиці ожиріння 
зумовлене також тим, що вони сприяють виведенню з організму натрію і води 
(деякі харчові волокна здатні поглинати у 5-30 разів більше вологи, ніж їх власна 
маса), а також зменшують швидкість звільнення шлунку, чим викликають 
пригнічення апетиту, створення відчуття насиченості [26]. 
Застосування харчових волокон у дієтотерапії хворих на цукровий діабет і 
тих, що мають порушену толерантність до вуглеводів, базується на їх здатності 
знижувати рівень глюкози в крові. Вплив харчових волокон на вуглеводний обмін 
обумовлений тим, що внаслідок адсорбції глюкози на харчових волокнах 
відбувається сповільнення її всмоктування з тонкої кишки, а час транзиту 
глюкози по товстій кишці зменшується. Гіпоглікемічну дію проявляють,  в 
 
 
основному,  гельформуючі харчові волокна – пектин і камеді [60]. 
Харчові волокна проявляють пребіотичну дію – сприяють бактеріальному 
синтезу вітамінів В1, В2, В6, РР.  В той же час, при дозуванні харчових волокон в 
лікувально-профілактичних цілях слід враховувати, що надмірне їх вживання 
може дещо знижувати (на 1,5-3%) всмоктування незамінних макро- і 
мікроелементів та вітамінів групи В. В лікувальних цілях їх кількість в дієті може 
збільшуватись до 40-60 г на добу. 
Згідно з особливостями фізіологічної дії харчових волокон, вони 
класифікуються, як ті, що впливають на:  
- обмін ліпідів (харчові волокна пшеничних висівок, трав, виноградних 
вичавок, пектини, целюлози, лігнін); 
- обмін вуглеводів (харчові волокна трав, пектини та ін.); 
- обмін амінокислот і білків (глюкомани); 
- обмін мінеральних і інших речовин (харчові волокна пшеничних висівок, 
яблук, буряку та ін.). 
 
Таблиця 2.6 – Основні фізіологічні властивості харчових волокон 
Фізіологічні властивості Зниження ризику захворювань 
Нормалізація мікрофлори кишечнику Дисбактеріоз 
Адсорбція та виведення радіонуклідів, Серцево-судинні захворювання, 
жовчних кислот, холестерину, ксенобіотиків онкозахворювання, атеросклероз 
Уповільнення гідролізу вуглеводів, 
Діабет 
нормалізація рівня глюкози в крові 
Нормалізація проходження хімусу по Онкологічні захворювання, закреп, 
кишечнику геморой, дивертикульоз 
 
Клітковина (целюлоза) – зустрічається у всіх продуктах рослинного 
походження. При переробці продовольчої сировини оболонки і покривні тканини, 
що багаті клітковиною, частково або цілком видаляються, тому в рафінованих 
готових продуктах вміст клітковини знижується. При переробці сировини 
методом екстракції, коли вилучаються тільки розчинні речовини (цукри, жири), 
клітковина цілком іде у відходи. При пресуванні у відходи переходить значна 
частина клітковини, тому у готовому продукті (наприклад у соках) вміст її 
 
 
невеликий. Клітковина відсутня у рослинних оліях, маргариновій продукції, а 
також у всіх продуктах тваринного походження.  
Целюлоза являє собою нерозгалужений полімер глюкози, утворений   1-4 
зв'язками між мономерами. Молекула складається з десятків тисяч мономерів,  
тому целюлоза різних рослин може  розрізнятися по довжині ланцюжка і по 
хімічним та фізичним властивостям, що також впливає на її дію на організм.   
Клітковина майже не засвоюється організмом людини (частково тільки 
ніжна клітковина плодів і овочів). Але у складі харчових волокон  вона сприяє 
перистальтиці кишечника, а також виведенню солей важких металів, холестерину 
й інших  шкідливих речовин. Клітковина не піддається впливу слабких розчинів 
кислот, лугів, солей, органічних розчинників. Вона гідролізується до глюкози 
тільки ферментами і сильними кислотами; володіє високою механічною міцністю 
і твердістю завдяки з’єднанню молекул у пучки або волокна скріплених ще 
водневими зв’язками. Клітковина при нагріванні у воді не розчиняється. Серед 
харчових продуктів клітковиною багате борошно нижчих сортів, горіхи, плоди й 
овочі.  
До пектинових речовин відносяться протопектин, пектин, пектинова і 
пектова кислоти. Всі пектинові речовини, крім протопектину, розчинні у воді. Їх 
властивості мають суттєве значення для утворення структури харчових продуктів. 
Як речовина, пектин був відкритий більше 200 років тому. Пектин дуже 
важливий для стабілізації обміну речовин, він знижує вміст холестерину в 
організмі, покращує периферійний кровообіг, а також перистальтику кишечника. 
Але, найцінніша його властивість в тому, що він має здатність очищати живі 
організми від шкідливих речовин. Причому цей природний «чистильник» працює 
дуже старанно і ефективно, не залишаючи після себе ніякого «сміття» і при цьому 
не порушуючи бактеріологічного балансу організму. Багато фахівців називають 
пектин санітаром людського організму за його унікальну здатність виводити з 
нього такі шкідливі речовини, як радіоактивні елементи, іони токсичних металів і 
пестициди. Для широкого споживання в промислових умовах виробляють пектин 
2 форм - рідкий і порошок. У рецептурах ці дві форми не взаємозамінні. 
 
 
Джерелами надходження пектинових речовин в організм людини служать в 
основному свіжі плоди і овочі. Найбільш багаті ними буряк, морква, чорна 
смородина, яблука. Середнім вмістом відрізняються айва, кісточкові плоди, 
картопля, зернові товари, низьким – листові овочі. 
Пектини широко використовують у харчовій промисловості для 
виготовлення желе, мармеладу, консервованих виробів – плодово-ягідних 
конфітюрів, пюре, киселів. 
В організмі людини пектин виступає як синергіст вітамінів, він підсилює їх 
активність. Пектин здійснює позитивний вплив на різні процеси в організмі 
людини: сприяє засвоєнню вуглеводів, зниженню вмісту ліпідів, стимулює 
життєдіяльність кишкової мікрофлори. 
Препарати пектину при споживанні з їжею не утворюють енергетичного 
запасу в організмі, вони нейтральні, чим фізіологічно відрізняються від інших 
полісахаридів. Дослідження показали, що в організмі людини розщеплюється та 
перетравлюється біля 90% пектинів. На думку експертів ВООЗ пектинові добавки 
можуть використовуватися без кількісних обмежень. 
Багатоплановий спектр терапевтичної дії пектинових речовин обумовлює їх 
використання для виготовлення препаратів-парафармацевтиків. Основний ефект 
терапевтичної дії пектинів пов'язаний з особливостями його хімічної будови. 
Наявність вільних неетерифікованих карбоксильних груп і спиртових гідроксилів 
обумовлює здатність пектинових речовин до утворення стійких нерозчинних 
комплексів з полівалентними катіонами металів, в тому числі з токсичними, 
важкими і радіоактивними. Утворені комплекси пектину забезпечують видаленню 
ксенобіотиків з організму. При отруєнні тяжкими металами та їх солями і іншими 
токсинами, пектинові речовини використовують в якості антидота [46]. 
Крім того, пектини в кишечнику зсувають рН середовища в більш кислу 
сторону і таким чином виявляють бактерицидну дію відносно патогенних 
бактерій. Самим традиційним є використання пектину і лікарських форм на його 
основі при лікуванні і профілактиці шлунково-кишкових захворювань. 
Препарати з пектином «Гемоген» і «Гемостой», які зменшують час 
 
 
згортання крові, використовують при легеневих кровотечах, кровотечах 
стравоходу, шлунку і при гемофілії. 
Пектинові речовини використовують при гліпогликемії, вони знижують 
кількість цукру у крові, впливають на рівень інсуліну. Пектин і пектиновмісні 
продукти ефективні в профілактиці і лікуванні атеросклерозу. Вони нормалізують 
метаболізм холестерину.    
Недостатня кількість  харчових волокон у харчуванні призводить до   
розвитку  ожиріння,  порушенню  функції  товстого  кишечника, жовчнокам'яної   
хвороби.  Клітковина  також   запобігає   швидкій евакуації вмісту шлунка, 
завдяки чому цукор, що міститься  в  їжі, повільніше  всмоктується  в  кров.  Тому  
при  цукровому   діабеті рекомендується  включати  у  харчовий раціон  продукти  
з  великою кількістю харчових волокон. 
Їжа,  багата харчовими волокнами, знижує ризик раку  товстої  і прямої   
кишки за рахунок того, що волокна сприяють більш швидкому проходженню  
харчових мас у кишечнику.     
Харчові волокна    представлені    основними   формами:    розчинними    і 
нерозчинними. Нерозчинні види волокон - природні ліки  від закрепу, геморою. 
Нерозчинні харчові волокна всмоктують воду, розм'якшують випорожнення, 
роблячи їх об'ємним, і сприяють  виведенню  з кишечника.   
Харчові  волокна володіють численними фізіологічними  ефектами, що   
визначає   їхнє   значення  для  нормального   функціонування організму,  вони 
утримують воду, впливаючи тим самим на осмотичний тиск  у  просвіті  
шлунково-кишкового тракту, електролітний  склад кишкового  вмісту,  
стимулюючи в загальному  підсумку  моторику шлунково-кишкового  тракту.  
Харчові  волокна  володіють   високою адсорбційною здатністю,  це є їх 
антитоксичною дією. 
Нарешті,  харчові волокна є важливими регуляторами складу кишкової 
мікрофлори.  Перетравлення ферментованих і частково ферментованих   харчових 
волокон, що надходять у кишечник, реалізується мікрофлорою товстої кишки, що 
 
 
одержує в такий спосіб енергетичний і пластичний матеріал. З іншого боку, 
коротколанцюжкові жирні  кислоти, що  утворяться в результаті активності  
мікрофлори,  необхідні для нормального функціонування епітелію  товстої кишки. 
Нормальний склад мікрофлори забезпечує  фізіологічні  процеси  в  кишечнику і 
його нормальній моториці. 
У сучасних умовах люди, які живуть у розвинутих країнах,  через  наявність  
великої  кількості рафінованих  продуктів  відчувають   дефіцит   у споживанні 
харчових  волокон, з яким почасти зв'язують більш  високу  частоту 
перерахованих  вище  захворювань і станів,  що  спостерігається  в країнах 
Європи, США і Канаді. Хворобою цивілізації в цьому зв'язку називають  синдром 
роздратованого кишечника, зокрема функціональні закрепи.   Відповідна  
корекція  харчування  є  першим   кроком   як   у профілактиці,  так і в лікуванні 
цих хвороб. У  раціоні  дитини  і дорослої людини обов'язково повинні бути 
присутнім овочі і фрукти багаті на харчові волокна. 
Точна  добова  потреба людини в харчових волокнах не  встановлена. 
Передбачається, що доросла людина повинна за добу  з'їдати  20-35г харчових  
волокон,  у  той  час як у  середньому  людина  споживає близько 10-13г харчових 
волокон на добу. 
В Україні одним з центрів наукових досліджень у галузі створення 
концентрованих препаратів харчових волокон є Одеська національна академія 
харчових технологій. Розроблені в академії концентрати  харчових волокон є 
препарати з активованими функціональними властивостями. В порівнянні з 
природними концентратами харчових волокон, наприклад висівками, ці 
препарати мають знижену калорійність та більш тривалий час зберігання.  
Концентрати харчових волокон виділено з вторинних продуктів переробки 
зерна пшениці, жита, вівса, сої, тритікале, кукурудзи та ячменю. На основі 
зернових харчових волокон розроблено біологічно активні добавки, які містять 
ферменти, антиоксиданти. Згідно з результатами медико-біологічних досліджень 
створені концентрати харчових волокон рекомендовані як засоби профілактики 
 
 
низки захворювань. Зокрема вони є регуляторами обміну речовин і функцій 
органів травлення.  
Таким чином,  харчові  волокна  не є лише «баластними  речовинами»,  як 
вважалося  раніше, вони повинні бути присутнім у раціоні як  дорослої людини, 
так і дитини. 
 
2.3 Розробка рецептури січених м’ясних виробів із використанням харчових 
добавок 
 
Дослідження за даною темою проводилися у відповідності до вивчених 
літературних джерел та методик згідно стандартів.  За продукт-аналог було 
обрано котлети за рецептурою № 658 Збірника рецептур страв і кулінарних 
виробів для підприємств ресторанного господарства. 
 
Таблиця 2.7 – Технологічна  картка на виріб «Котлети, биточки, шніцелі» 
Технологічні 
Витрати сировини, г 
Найменування сировини вимоги до якості 
брутто нетто сировини 
Свинина (котлетне м'ясо) 76 56 
Хліб пшеничний 14 14 Згідно з 
Вода  17 17 вимогами ДСТУ, 
Сухарі  8 8 ТУ, ТІ на даний 
Маса напівфабрикату - 93 вид сировини 
Маса смажених котлет - 75 
 
Характеристика готового виробу 
Вироби з котлетної маси зберегли форму, поверхня без тріщин з добре 
підсмаженою коричневою кіркою,  не деформована, не має пошкоджень. Колір на 
розрізі - світло-сірий. Смак – в міру солоний,  відчувається присмак перцю. Немає 
присмаку і запаху хліба. Запах – яскраво виражений, смаженого м'яса, без 
сторонніх запахів. Консистенція – ніжна, соковита, пухка, кірочка хрумка, маса 
однорідна без шматків м'яса і хліба, сухожилків.  
 
 
 
Аналітико-експериментальними дослідженнями обґрунтована доцільність 
створення і впровадження в практику технології кулінарних січених виробів із 
використанням добавки «Харчові волокна з яблук», як джерела харчових волокон. 
Для отримання продукту лікувальної та профілактичної дії, збагаченого 
баластними речовинами, харчову добавку додавали у кількості 3, 5, 7 % до 
основної сировини. Перерахунок рецептури проводили за сухими речовинами. 
Розроблені рецептури наведені в таблиці 2.8. 
Відповідно до розробленої рецептури проводилося визначення основних 
показників, які характеризують якість м'ясних січених виробів. 
 
Таблиця 2.8 – Рецептурний склад котлет з харчовою добавкою 
Вміст Продукт 3% харчової 5 % харчової 7 % харчової 
Продукти сухих аналог добавки добавки добавки 
речовин н/р с/р н/р с/р н/р с/р н/р с/р 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
Свинина 
(котлетне 48,5 56,0 27,16 53,04 25,72 51,06 24,76 49,06 23,79 
м'ясо ) 
Хліб 
62,2 14,0 8,71 14,0 8,71 14,0 8,71 14,0 8,71 
пшеничний 
Вода - - - - - - - - - 
Сухарі 88,0 8,0 7,04 8,0 7,04 8,0 7,04 8,0 7,04 
Харчова 
86,0 - - 1,68 1,44 2,8 2,4 3,92 3,37 
добавка 
Всього сухих 
  42,91  42,91  42,91  42,91 
речовин 
 
Теплова обробка спричиняє хімічні зміни в продуктах і підвищує 
засвоюваність їжі. Так, під час теплової обробки тваринні і рослинні білки 
денатуруються, крохмаль клейстеризується, продукти розм'якшуються, 
утворюються нові смакові речовини, які впливають на виділення травних соків і, 
отже, на підвищення засвоюваності їжі. Санітарне значення теплової обробки 
пов'язане з тим, що при нагріванні мікроорганізми, які утворюють спори, 
переходять у неактивний стан і не розмножуються, при високих температурах 
гинуть організми, які не утворюють спор, руйнуються бактеріальні токсини, 
 
 
гинуть збудники глистових захворювань, руйнуються або переходять у відвар 
шкідливі речовини, які містяться в деяких сирих продуктах (соланін у картоплі, 
фазевалін у квасолі).  
Але одночасно з позитивною дією вона спричинює й негативні зміни: 
руйнуються окремі поживні речовини, мінеральні солі, розчинні у воді вітаміни, 
звітрюються ароматичні речовини, втрачається природний колір продуктів в тому 
числі і м’яса, тому час теплової обробки продуктів повинен бути мінімальним. 
Актуальною проблемою є зниження тривалості теплової обробки та витрат 
енергетичних ресурсів. Метою нашого дослідження було вивчення впливу 
добавки на швидкість досягнення кулінарної готовності. Температура всередині 
м’ясних січених виробів з котлетної маси, згідно з технологією приготування, 
повинна становити 900С.  Замір температури у досліджуваних зразках в процесі 
приготування котлет здійснювали послідовно за допомогою приладу М890G з 
інтервалом 180 с. Контроль за часом обробки здійснювали за допомогою 
секундоміра. 
 
Таблиця 2.9 – Результати дослідження досягнення м’ясних січених виробів 
кулінарної готовності  
Час, хв 3 6 9 12 15 18 
Контроль 15 27 54 72 83 90 
3 % добавки 15 37 68 84 90  
5 % добавки 15 40 72 87 90  
7 % добавки 15 41 65 85 90  
 
Як видно з таблиці, м’ясні січені вироби, до рецептури яких входить 
добавка «Харчові волокна з яблук», швидше доходять до готовності ніж 
контрольний виріб. Це є позитивним, оскільки руйнування окремих поживних 
речовин, мінеральних солей та розчинних у воді вітамінів відбувається у меншій 
мірі, а також зменшуються витрати електроенергії, що є немало важливим  при 
даній економічній ситуації, що склалася в Україні. Зменшення тривалості  
процесу термообробки, очевидно, можна пояснити більшою теплопровідністю 
м’ясного напівфабрикату з добавкою. 
 
 
За результатами органолептичної оцінки вироби, що містять харчову 
добавку, виготовлену із вторинної сировини, отриманої за рахунок безвідходної 
переробки яблук, в кількості 5% мають гарні показники за запахом, кольором, 
консистенцією, зовнішнім виглядом, смаком та в більшій мірі наближаються до 
контрольного зразка. Вироби із вмістом добавки в кількості 7% мають в’язку 
консистенцію, не тримають форму. Тому додавання харчової добавки в даній і 
більшій кількості не доцільно. Більш приємний запах мають вироби з кількістю 
внесеної добавки 5%.   7% внесеної добавки дають кислуватий запах та смак. 
Так, як за органолептичною оцінкою якості найкращі показники мають 
зразки з внесенням добавки в кількості 5%, дослідження хімічного складу 
проводили лише на контрольний виріб та на виріб, що містить 5% даної харчової 
добавки. 
Результати з дослідження хімічного складу представлені в таблиці 2.10. 
 
Таблиця 2.10 – Хімічний склад готових виробів 
Показники Контроль (рецептура №658) Дослідний виріб 5% добавки 
Вода,г 31,64 33,99 
Білок, г 8,33 8,35 
Жир,г 23,58 21,52 
Вуглеводи,г 11,67 12,39 
Клітковина ,г 0,03 1,76 
Зола,г 0,39 0,36 
Na, мг 134,0 131,94 
K,мг 128,18 126,27 
Ca,мг 11,08 11,92 
Mg,мг 19,54 19,77 
P,мг 85,38 80,58 
Fe,мг 1,12 1,22 
В1 0,36 0,33 
В2 0,07 0,07 
РР 1,79 1,66 
Органічні кислоти 0,41 0,43 
Енергетична цінність, ккал 293,45 232,28 
 
Внесення харчової добавки, отриманої із вторинної сировини, отриманої за 
рахунок безвідходної переробки яблук, дає можливість збагатити м’ясні січені 
вироби клітковиною, поряд з цим збільшується вміст таких  мікро- та 
 
 
макроелементів, як магній, кальцій, залізо та фосфор. В свою чергу енергетична 
цінність м’ясних січених виробів зменшується, що є позитивним при сучасній 
тенденції збільшення кількості людей з надлишковою вагою тіла. 
Таким чином, розроблені вироби можуть бути впроваджені в мережу 
невеликих підприємств ресторанного господарства, в санаторіях, у лікувальних 
пансіонатах та у повсякденному харчуванні населення. 
 
 
 
 
 
 
Розділ 3 ПРОЕКТУВАННЯ СЕРВІСНО-ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ У 
РЕСТОРАНІ УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ НА 150 МІСЦЬ 
 
 
3.1 Проектування виробничого процесу ресторані української кухні на 150 
місць 
 
Виробнича програма ресторану «ЗАСМАЖКА» – це сукупність продукції 
певної номенклатури й асортименту, яка має бути виготовлена в плановому періоді 
у визначених обсягах згідно зі спеціалізацією і виробничою потужністю [50]. 
1) Визначення кількості споживачів: 
 N = P × n , (3.1) 
де, Р – кількість місць у залі; 
n – середня оборотність місця. 
N = 150 × 5,5 = 825 осіб 
 
2) Складання графіку завантаження торгівельного залу: 
Кількість посадок: 
  T
 , (3.2) 
t
     де, t – тривалість посадки. 
 60
Nгод = Р ×  × К , (3.3) 
t зз
     де, Кзз – коефіцієнт завантаження торгівельного залу. 
 Nгод.  × t
К = , (3.4) 
зз P×60
     де, Nгод – кількість відвідувачів за 1 год. 
Дані оформлюємо у вигляді таблиці 3.1: 
 
3) Визначення середньої кількості страв по групам: 
 
 
 
 n = N * m (3.5) 
 
 m = mх.з. + mсуп + mІІ ст. + mс.с., (3.6) 
     де, m – коефіцієнт споживання страв. 
Дані оформлюємо у вигляді таблиці 3.2: 
 
Таблиця 3.1 – Погодинний розрахунок кількості відвідувачів  
Часи роботи Кількість посадок за годину Кзз Кількість відвідувачів 
10:00 – 11:00 1 0,6 90 
11:00 – 12:00 1 0,7 105 
12:00 – 13:00 1 0,7 105 
13:00 – 14:00 1 0,6 90 
14:00 – 15:00 1 0,5 75 
15:00 – 16:00 1 0,6 90 
16:00 – 17:00 0,4 0,7 42 
17:00 – 18:00 0,4 0,9 54 
18:00 – 19:00 0,4 0,9 54 
19:00 – 20:00 0,4 0,8 48 
20:00 – 21:00 0,4 0,7 42 
21:00 – 22:00 0,4 0,5 30 
Всього 825 
     
Таблиця 3.2 – Середня кількість страв  
Група страв Коефіцієнт споживання Кількість порцій 
Холодні закуски: 1,9 1568 
Молоко, кисломолочні продукти,бутерброди 0,15 236 
Рибні 0,4 617 
М’ясні 0,25 392 
Овочеві салати, вінегрети 0,2 312 
Перші страви: 0,18 149 
Заправочні 0,87 130 
– М’ясні 0,6 78 
– Рибні 0,4 52 
Прозорі  0,1 15 
Холодні  0,03 4 
Суп-пюре 0 0 
Другі страви: 1,2 990 
Рибні 0,2 198 
М’ясні 0,7 693 
Круп’яні та борошняні 0,1 99 
Солодкі страви: 0,4 329 
Гарячі 0,05 16 
Холодні 0,95 313 
 
 
4) Використовуючи дані асортиментного мінімуму, складаємо перелік страв по 
групам: 
Холодні закуски – 10 
Гарячі закуски – 2  
Супи – 4 
Другі страви – 11  
Солодкі страви – 4 
Дані оформлюємо у вигляді таблиці 3.3: 
 
Таблиця 3.3 – Виробнича програма ресторану «ЗАСМАЖКА» на 150 місць 
Кількість 
№ п/п Назва страви Вихід у грамах 
порцій 
1 2 3 4 
1 Кільця творожні 180 118 
2 Крокети творожні з повидлом 200 118 
3 Рулет рибний по-богачівськи 75 157 
4 Салат рибний домашній 100 157 
5 Паштет рибний «Їжачки» 100 156 
6 Салат рибний закусочний 100 157 
7 Огірок фарширований ковбасою та капустою 200 196 
8 Яйце фаршироване 40 196 
9 Салат «Черкащанка» 100 156 
10 Салат «Чайка» 100 156 
11 Вишня у клярі 150 16 
12 Кекс творожний 75 104 
13 Печево «Грецькі горіхи» 50 104 
14 Коврижки на згущеному молоці 50 105 
15 Розсольник по-черкаськи 500 39 
16 Борщ черкаський 400 39 
17 Суп перловий з рибними фрикадельками 500 52 
18 Суп картопляний з омлетом 500 15 
19 Біфштекс рибний з яйцем 75 99 
20 Рибні тюфтельки «Загадка» 100 99 
21 Млинці «Лакомка» 220 86 
22 Курчата смажені в тісті 240 86 
23 Биточки по-черкаськи 75 86 
24 М'ясо по-селянському 75 86 
 
 
 
Продовження таблиці 3.3 
1 2 3 4 
25 Корейка фарширована свиняча 100 87 
26 Трубочки українські 100 87 
27 Січеники домашні 100 89 
28 Вареники з омлетом 200 99 
 
Графік реалізації складають окремо для кожного виду реалізації. Графік 
реалізації страв оформлюють на підставі графіка завантаження залу, виробничої 
програми і допустимих строків реалізації готової продукції. Складання графіка 
реалізації страв актуальним є на кожен день [26]. 
 
5) Складаємо графік погодинної реалізації страв. 
 N
К год (3.7) 
перерахунку = , 
N
     де, Nгод – кількість відвідувачів у певну годину роботи закладу; 
N – загальна кількість відвідувачів. 
 N
К = год , (3.8) 
перерахунку(супи) N(Обід)
     де, Nгод – кількість відвідувачів у певну годину роботи закладу; 
N – загальна кількість відвідувачів у обідні часи роботи закладу. 
Розрахунок кількості сировини і продуктів, необхідних для приготування 
страв в ресторані «ЗАСМАЖКА», здійснюється на підставі меню та «Збірника 
рецептур страв та кулінарних виробів». 
 
6) Визначаємо закладку сировини для кожної страви (Додаток Д). 
 Q = qn/1000 (3.9) 
 
     де, Q – кількість сировини даного виду, кг; 
q –норма сировини даного виду на одну страву, г; 
n – кількість страв з сировини даного виду (згідно з виробничою програмою). 
Збірником рецептур керуються при складанні калькуляційних карток, у 
 
 
яких вказуються норми закладки сировини, вихід і продажна ціна готової страви, 
техніко-технологічних і технологічних карт [20]. 
Складське приміщення ресторану «ЗАСМАЖКА» служить для приймання 
продуктів, що надходять від постачальників, сировини і напівфабрикатів, їх 
короткострокового зберігання і відпуску. Склад буде розміщуватися в окремому 
приміщені, на першому поверсі. Склад і площі складських приміщень для різних 
типів підприємств ресторанного господарства встановлюються за Будівельними 
нормами і правилами проектування цих підприємств залежно від їх типу і 
потужності. Склад ресторану «ЗАСМАЖКА» буде мати зручний зв'язок з 
виробничими приміщеннями. Компонування складських приміщень здійснюється 
в напрямку руху сировини і продуктів при забезпеченні найбільш раціонального 
виконання складських операцій та вантажно-розвантажувальних робіт [72].  
Сукупність робіт, виконуваних на різних складах, приблизно однакова. 
Будь-який склад обробляє щонайменше три види матеріальних потоків: вхідний, 
вихідний і внутрішній. Наявність вхідного потоку означає необхідність 
розвантаження транспорту, перевірки кількості і якості вантажу, що надійшов. 
Вихідний потік обумовлює необхідність навантаження на транспорт або відпуску 
на виробництво, внутрішній – необхідність переміщення вантажу в середині 
складу [61]. 
Норми навантаження складу встановлюються з урахуванням прийнятих 
правил розміщення товарів, при дотримання яких забезпечується зберігання 
фізико-хімічних властивостей продуктів. 
Норми завантаження також залежать від способу укладання. Раціональне 
укладання дозволяє більш практичніше використовувати площу та кубатуру 
складу. 
1) Проводимо вибірку товарів за групами (овочі, крупи, риба, м'ясо) та 
визначаємо площу кожного продукту. Визначаємо їх суму по групам. Дані 
відображаємо в таблиці 3.4: 
 
 
 
 
Таблиця 3.4 – Вибірка товарів за групами.  
Триваліс
Добова Питоме 
ть Кількість для 
Назва товару потреба, навантажен ��продукту 
зберіган зберігання, кг 
кг ня, кг/м2 
ня, діб  
Творог 34,96 1 34,96 260 0,13 
Судак 17,27 2 34,54 220 0,15 
Молоко 9,33 0,5 4,665 260 0,01 
Філе скумбрії промислове 34,36 2 68,72 220 0,31 
Риба нерозроблена 25,27 2 50,54 220 0,23 
Сало свинне 0,78 2 1,56 160 0,01 
Свинина 14,75 2 29,15 160 0,18 
Ковбаса напівкопчена 6,08 2 12,16 160 0,08 
Сардини в маслі 3,14 2 6,28 220 0,02 
Сир голандський 1,08 2 3,24 260 0,01 
Ковбаса копчена 2,4 2 4,8 160 0,03 
Яловичина 16,29 2 32,58 160 0,2 
Сало шпик 1,75 2 3,5 160 0,02 
Хек сріблястий 20,53 2 41,06 220 0,18 
Льодяна риба не розроблена 18,12 2 36,24 220 0,16 
Філе хека промислове 9,21 2 18,42 220 0,08 
Окунь морський патрошений 
11,88 2 23,76 220 0,11 
без голови 
Курчата 1 категорії 24,68 2 49,36 160 0,31 
Кістки 8,72 2 17,44 160 0,11 
Яловичина (вирізка) 12,04 2 36,12 160 0,22 
Свинина (корейка з ребрами) 21,66 2 43,32 160 0,27 
Печінка яловича 3,13 2 6,26 160 0,04 
Сметана 17,87 1 17,87 260 0,07 
Разом  2,93 
 
Складські приміщення мають бути оснащені необхідним інвентарем для 
приймання, її зберігання та відпуску. Дані розрахунки проведено на основі 
сформованої вибірки товарів (табл.3.5). 
2) Визначаємо кількість складського обладнання: 
Для овочів найкраще використати підтоварник ПТ-2 (розміри 1,5 × 0,8 × 
0,28). Визначаємо кількість підтоварників: 
 Ʃ
N =  , (3.10) 
(а×b)
     де, ∑ – сума площ товарів; 
 
 
a – довжина; 
b – ширина. 
 
Таблиця 3.5 – Вибірка товарів за групою «Овочі» 
Триваліс
Добова Питоме 
ть Кількість для 
Назва товару потреба, навантажен ��продукту 
зберіган зберігання, кг 
кг ня, кг/м2 
ня, діб  
Цибуля 26,45 10 264,5 200 1,32 
Часник 0,42 10 4,2 200 0,02 
Морква 8,03 10 80,3 180 0,45 
Зелень 3,96 1 3,96 160 0,02 
Огірки свіжі 31,05 5 155,25 160 0,97 
Капуста свіжа 27,51 10 275,1 300 0,92 
Горошок зелений 
3,74 10 37,4 400 0,09 
консервований 
Картопля 20,41 10 204,1 400 0,51 
Огірки квашені 1,95 10 19,5 400 0,05 
Перець солодкий 0,39 10 3,9 160 0,02 
Буряк 1,68 10 16,8 180 0,09 
Петрушка (корінь) 0,67 10 6,7 160 0,04 
Петрушка 0,2 1 0,2 160 0,001 
Кріп 0,31 1 0,31 160 0,002 
Зелень петрушки 0,26 1 0,26 160 0,001 
Огірки солоні 2,67 10 26,7 400 0,07 
Вишні свіжі 1,42 2 2,84 300 0,01 
Помідори 4,3 5 21,5 160 0,13 
Гарбуз 2,19 10 21,9 160 0,14 
Капуста цвітна 2,71 10 27,1 300 0,09 
Разом  4,94 
 
4,94
N= ≈ 5 шт. 
(1,5×0,8)
Визначаємо корисну площу: 
 Sкорисна=Nобладнання×Sобладнання, (3.11) 
   
     де, N – кількість обладнання (підтоварники); 
Sобладнання – площа обладнання. 
 
 
Sкорисна = 5 × 1,2 = 6 м² 
 
Визначаємо площу складу для овочів: 
 Sскладу = Sкорисна /R, (3.12) 
де, R - 0,4 (сталий коефіцієнт використання площі). 
Sскладу = 6 / 0,4 = 15 м² 
3) Проводимо вибірку товарів за групою «крупи та бакалія» (табл. 3.6). 
 
Таблиця 3.6 – Вибірка товарів за групою «Крупи та бакалія» 
Кількість  
Тривалість 
Добова для Питоме 
Назва товару зберігання, ��продукту 
потреба, кг зберіганн навантажен
діб 
я, кг ня, кг/м2 
 
Борошно 48,30 14 676,2 500 1,35 
Цукор 8,28 14 115,9 500 0,23 
Сіль 8,63 14 120,8 600 0,21 
Пшоно 1,48 14 20,72 500 0,04 
Крупа перлова 2,08 14 29,12 500 0,06 
Разом  1,88 
 
Для круп та бакалії найкраще також використати підтоварник ПТ-2 (розміри 
1,5 × 0,8 × 0,28). Визначаємо кількість підтоварників: 
 Ʃ
N =  , (3.13) 
(а×b)
     де, ∑ – сума площ товарів; 
a – довжина; 
b – ширина. 
1,88
N= ≈ 2 шт. 
(1,5×0,8)
Визначаємо корисну площу: 
 Sкорисна=Nобладнання×Sобладнання, (3.14) 
     де, N – кількість обладнання (підтоварники); 
Sобладнання – площа обладнання. 
 
 
Sкорисна = 2 × 1,2 =2,4 м² 
Визначаємо площу складу для круп та бакалії: 
 Sскладу = Sкорисна /R, (3.15) 
     де, R – 0,4 (сталий коефіцієнт використання площі). 
Sскладу = 2,4 / 0,4 = 6 м² 
За санітарними нормами групи товарів, що швидко псуються, в ресторані 
«ЗАСМАЖКА» розміщуватимуться в холодильних камерах, окремо одна від 
одної. 
4) Використовуючи дані таблиці 3.6 – Вибірка товарів за групами, визначаємо 
задану кількість сировини, Q = 236,6 – для м’яса; 279,56 – для риби; 68,74 – для 
молочної сировини. 
Визначаємо необхідний об'єм холодильної шафи для м’ясної продукції: 
 Q
Е = , (3.16) 
φ
     де, Q – кількість сировини; 
φ – коефіцієнт, що враховує розмір тари; 
Q = добова потреба × кількість днів. 
Тоді, 
236,6
E =  = 315 л 
0,75
Визначаємо необхідний об'єм холодильної шафи для рибної продукції: 
279,56
 E =  = 372 л 
0,75
І на останок, визначаємо необхідний об'єм холодильної шафи для молочної 
сировини: 
68,75
E =  = 81 л 
0,75
Тому, для м’ясної продукції доцільно використовувати холодильну шафу 
заданим об’ємом. Шафа комбінована (холодильна/морозильна) Snaige CD350-
1003 підходить для зберігання даної кількості сировини. Параметри відповідної 
холодильної шафи – 1730×600×600. Для рибних товарів слід використати 
холодильну шафу Tefcold SD1380-1, що підходить для зберігання визначеної 
 
 
кількості продуктів, і має параметри – 1840×640×600. Для молочних товарів в 
ресторані «ЗАСМАЖКА» використовуватиметься холодильна шафа Tefcold 
BA5H-1, що має габарити – 870×520×500 і як найкраще підходе для зберігання 
необхідної кількості товарів [10]. 
5) Отже, необхідне складське приміщення в ресторані «ЗАСМАЖКА» має не 
охолоджувані шафи (підтоварники) для овочів – 15 м² та круп і бакалії – 6 м², а 
також холодильну шафу для м’ясної продукції об’ємом 315 л, для рибної 
продукції – 372 л та молочних товарів – 81 л, застосування яких буде зручним для 
роботи персоналу та відповідатиме санітарним нормам використання для закладу 
ресторанного господарства 
До виробничих приміщень досліджуваного ресторану «ЗАСМАЖКА» 
входять заготівельні цехи, які поділяються на: овочевий, м’ясний та рибний. У 
заготівельних цехах підприємства здійснюють механічну обробку сировини і 
вироблення напівфабрикатів для забезпечення ним доготівельного цеху 
ресторану [13]. 
На досліджуваному підприємстві м’ясо-рибний цех та овочевий – 
роз’єднаний зонально, тому що немає необхідності робити цехи окремими 
приміщеннями, оскільки заклад працює переважно на привозних напівфабрикатах. 
Організація овочевого цеху здійснюється на основі виробничої програми 
даного цеху (табл. 3.7) [17]: 
 
Таблиця 3.7 – Виробнича програма овочевого цеху 
Назва товару брутто нетто 
Цибуля чищена 26,45 22,28 
Цибуля нарізана 22,28 22,28 
Морква чищена 8,03 6,39 
Морква нарізана 6,39 6,39 
Капуста чищена 27,51 22,04 
Буряк чищений 1,68 1,37 
Буряк нарізаний 1,37 1,37 
Картопля чищена 20,41 15,30 
Картопля нарізана 15,30 15,30 
 
 
 
Основним устаткуванням овочевого цеху є виробничі столи, столи для 
дочищення картоплі, мийні ванни, підтоварники для овочів. Робочі місця 
оснащуються інструментами, інвентарем для виконання певних операцій. Для 
стабільної роботи цеху необхідно визначити кількість працюючого окремого 
персоналу (табл. 3.8) [40].  
Згідно проведених розрахунків для функціонування овочевого цеху 
необхідний один кваліфікований кухар. 
 
Таблиця 3.8 – Кількісний склад кухарів овочевого цеху 
Кількість Норма Кількість 
Назва н/ф 
н/ф виробітку кухарів 
Механічне чищення картоплі 20,41 500 0,04 
Ручне нарізання картоплі 15,30 160 0,09 
Механічне чищення моркви 8,03 500 0,02 
Ручне нарізання моркви 6,39 160 0,04 
Механічне чищення буряка 1,68 500 0,003 
Ручне нарізання буряка 1,37 200 0,006 
Ручне чищення цибулі 26,45 90 0,29 
Ручне чищення капусти 27,51 500 0,05 
Разом   0,54 
 
Для роботи в овочевому цеху кухарю необхідна механічна функціональна 
картоплечистка МОК 150М, яка має відповідні габарити – 530×455×835. На основі 
заданих габаритів картоплечистки визначаємо площу даного устаткування [9]. 
S = 0,53 * 0,455 = 0,24 м² 
Виходячи з даного розрахунку підібрана картоплечистка буде займати 0,24 
м² від загальної площі овочевого цеху. 
При ручному нарізанні та шинкуванні овочів використовують обробні 
дошки з дерева твердих порід. На робочому місці справа розміщують 
інструменти, зліва – сировину [45]. 
М’ясний та рибний цехи в ресторані «ЗАСМАЖКА» об’єднані в один. Для 
обвалювання, зачищення та  нарізання м’яса на порції встановлюються виробничі 
столи. Всі операції по формуванню та порціонуванню виконуються в ручну. На 
 
 
виробничому столі з лівого боку розміщують сировину, з правого – необхідний 
інструмент і тару для напівфабрикатів [49]. 
Ділянка обробки риби забезпечує очищення від луски за допомогою ручного 
шкребка. Потрошать рибу в ручну, за допомогою малого ножа. Для видалення 
плавців використовують ножиці. Голови і хвости відрубують середнім поварським 
ножем. Після потрошіння рибу промивають у ванні. На ділянці обробки риби 
виготовляють порційні напівфабрикати для смаження, запікання та фарширування. 
Підготовлені м’ясо, рибу та овочі передають в  доготівельні цехи, де 
здійснюють приготування вже готових страв [64]. 
Для налагодження роботи м’ясо-рибного цеху необхідно визначити кількість 
відповідального персоналу (табл. 3.9). 
 
Таблиця 3.9 – Кількісний склад кухарів м’ясо-рибного цеху 
Кількість Норма Кількість 
Назва н/ф 
н/ф виробітку кухарів 
Зачистка м’яса з нарізанням порційних напівфабрикатів 64,74 350 0,18 
Обробка частикової риби (судак) 17,27 70 0,25 
Разом   0,43 
 
Згідно табличних розрахунків встановлено, що для повноцінного 
функціонування м’ясо-рибного цеху також необхідний один професійний кухар. 
Одним з важливих елементів інвентарю заготівельного цеху є виробничі 
столи – призначені для обробки харчових продуктів та в якості допоміжної поверхні 
для кухонного обладнання. Для розрахунку необхідної довжини столу для обробки 
кожного окремого товару використовуємо формулу [74]: 
 L  = l * N, (3.17) 
     де, l – норма довжини столу для кожної операції; 
    N – кількість кухарів для кожної операції; 
    L – довжина столу. 
Відповідно для чищення та нарізання картоплі необхідний стіл довжиною 0,7 
м, для овочів – 1,25 м; для м’яса – 1 м та для риби стіл довжиною – 1,25 м. Виходячи 
 
 
з даних розрахунків підбираємо виробничі столи з відповідними габаритами та 
відображаємо їх необхідну кількість. Використовуючи відомі параметри для 
кожного столу розраховуємо їх площу. Даний розрахунок проводимо за допомогою 
формули: 
  N = L / lстолу ,  (3.18) 
     де,  N – кількість столів; 
L – довжина столу; 
l – довжина столу відповідно обраного типу. 
Використовуючи відомі параметри довжини та ширини кожного столу 
розраховуємо їх площу. Для цього довжину столу перемножуємо на ширину. 
Проведені розрахунки та підібрані типи столів згруповано та відображено 
також в таблиці 3.10 
 
Таблиця 3.10 – Розрахунок виробничих столів заготівельного цеху 
Кількість 
Назва операції Устаткування Площа, м² 
столів 
Чищення та нарізання картоплі С-9 (750×750×900) 1 0,56 
Чищення та нарізання овочів С-2А (1000×750×900) 2 1,5 
Зачистка м’яса з нарізанням порційних 
С-2А (1000×750×900) 1 0,75 
напівфабрикатів 
Обробка частикової риби (судак) С-6 (1500×750×900) 2 1,125 
Разом  6 3,9 
 
Виходячи з розрахунку для зручної роботи в заготівельному цеху ресторану 
«ЗАСМАЖКА» необхідно обладнати його шістьма виробничими столами загальної 
площі 3,9 м². 
Ще одним важливим елементом заготівельного цеху є мийна ванна, яка 
використовується у технологічному потоці ресторану для швидкого і якісного миття 
робочих інструментів, посуду, овочів та фруктів [12]. 
Для розрахунку об’єму та кількості мийних ванн заготівельного цеху 
спочатку треба визначити оборотність ванни за зміну. Використовують формулу: 
 φ = T60 / t   , (3.19) 
 
 
     де, T – тривалість зміни; 
     t – тривалість циклу обробки продукту в мийній ванні 
Далі для визначення об’єму ванни за кожною групою товару використовуємо 
формулу 3.20 
   Q (ω+1)
V =  (3.20) 
k∗φ
     де, Q – кількість продуктів, максимально перероблювальних за зміну; 
ω – норма розходу води для промивки 1 кг продуктів; 
k – коефіцієнт заповнення ванни; 
φ – оборотність ванни з зміну 
Діні отримані в ході розрахунків оформлюємо в таблиці 3.11. 
 
Таблиця 3.11 – Розрахунок об’єму мийних ванн заготівельного цеху 
Кількість продуктів Об’єм 
Оборотність 
Технічні операції з продуктами перероблюваних за мийних ванн 
мийних ванни (��) 
зміну (Q) (V), дмᵌ 
Промивка картоплі та коренеплодів 30,12 18 6 
Промивка цибулі 26,45 18 5,2 
Промивка капусти, помідорів, 
65,57 24 8 
огірків 
Промивка зелені 5,4 24 1,6 
Промивка м’ясопродуктів  і риби 226,06 16 66,5 
Зберігання очищеної картоплі 15,3 6,5 4,4 
Розможування риби 136,64 4,8 100 
 
Виходячи з розрахунків встановлено що для продуктивного функціонування 
заготівельного цеху ресторану «ЗАСМАЖКА» необхідно 3 мийні ванни ВМ -16, 
сталим об’ємом 148 дмᵌ. Дана ванна має габарити 650×650×900. Використовуючи 
дані довжини та ширини ванни визначаємо площу мийної ванни:  
S = 0,65 * 0,65 = 0,4225 м² 
Відповідно площа необхідних трьох мийних ванн становить 1,2675 м². 
В заготівельному цеху обов’язково має бути холодильна камера для 
зберігання м’яса та риби і їх приготованих напівфабрикатів [41]. Тому визначаємо 
необхідний об'єм холодильної шафи для м’ясної продукції: 
 
 
 Q
Е = , (3.21) 
φ
     де, Q – кількість сировини; 
     φ – коефіцієнт, що враховує розмір тари; 
     Q = добова потреба × кількість днів. 
Відповідно з м’яса необхідна холодильна шафа на 89 л, а для рибних 
продуктів – 90 л. 
Холодильна шафа Harakan HKN – BC145 підходить для зберігання даної 
кількості сировини. Таких шаф нам потрібно дві на м’ясо та на рибу окремо. 
Параметри відповідної холодильної шафи – 480×520×840. Виходячи з габаритів, 
площа холодильної одної камери становить 0,25 м². 
Для роботи з визначеним устаткуванням у заготівельному цеху необхідно 
визначити кількість робітників. Спочатку визначаємо кількість людино-годин за 
формулою:  
 A = Q /a, (3.22) 
     де, Q – кількість продукції, що перероблюється; 
а – норма виробітку для окремої операції на одну людину. 
Далі для визначення кількості працівників використовують формулу: 
 N = A /T * λ, (3.23) 
     де, A – кількість людино-годин за зміну, які необхідні для виконання виробничої 
програми; 
T – тривалість робочого дня;  
λ – коефіцієнт продуктивності праці (λ = 1,14) 
Отримані розрахунки оформлюємо в таблицю 3.12 
 
Таблиця 3.12 – Визначення кількості кухарів заготівельного цеху 
Назва цеху Кількість кухарів 
Овочевий цех 0,13 
М’ясо-рибний цех 0,27 
Разом 2 
 
Узагальнюючи можна зробити висновок, що для нормального 
 
 
функціонування заготівельного цеху необхідно два кухаря, які забезпечать 
виконання всіх технологічних операцій [58]. 
Для визначення загальної площі заготівельного цеху використовують 
формулу 3.25 і дані оформлюємо в таблицю 3.13 
 Sуст
S = , (3.24) 
η
     де, Sуст – площа всього устаткування розміщеного у відповідних цехах; 
η – сталий коефіцієнт 0,4 
 
Таблиця 3.13 – Загальна площа заготівельного цеху 
Назва цеху Площа устаткування Площа цеху 
Овочевий цех 3,15 7,87 
М’ясний цех 1 2,5 
Рибний цех 1,8 4,5 
Разом 14,87 
 
Оскільки цехи заготівельного цеху об’єднані в одному приміщенні, то і площа 
визначається в загальному на весь заготівельний цех з виокремленням зонально 
овочевого та м’ясо-рибного цеху [37]. 
До доготівельного цеху ресторану «ЗАСМАЖКА» відносяться гарячий та 
холодний цехи. Тут завершується технологічний процес виробництва кулінарної 
продукції та реалізації її в торговому залі ресторану. 
Холодний цех призначений для випуску різноманітного асортименту 
виробів: бутербродів, холодних блюд і закусок, солодких блюд, холодних супів і 
напоїв. У процесі їхнього готування більшість продуктів не піддається кулінарній 
тепловій обробці, тому потрібно на робочому місці з особливою старанністю 
дотримувати правила санітарії й особистої гігієни [31]. 
Дослідження роботи холодного цеху варто почати з вивчення структурно-
технологічної схеми виробничого процесу холодного цеху (рис. 3.1): 
 
 
 
 
  
 Сировина Зберігання 
  Очистка варених овочів 
Шафа холодильна 
  Підготовчі операції Потрошіння оселедця 
Стіл виробничий 
  Очищення варених яєць  
Нарізання м’ясних та 
 
рибних продуктів 
 
Нарізання сирих і варених 
 овочем 
 Приготування Нарізання яєць 
салатів Ваги  
 Протирання творогу 
Стіл виробничий 
 Обробка оселедців Шафа холодильна 
 
Порціонування страв 
 
Короткочасне зберігання 
 
швидкопсуючих продуктів 
 
Машина 
Приготування Нарізання продуктів 
 універсальна 
бутербродів і Нарізання бутербродів Стіл виробничий 
закусок 
  
Рис. 3.1. Структурно-технологічна схема виробничого процесу холодного цеху 
ресторану «ЗАСМАЖКА» 
 
Виробничу програму доготівельного цеху складаємо на основі виробничої 
програми підприємства і оформлюємо у вигляді таблиці 3.14, враховуючи при 
цьому, що гарячі напої та коктейлі будуть готуватись за барною стійкою у 
торговому залі ресторану. Виробнича програма цеху складається з урахуванням 
прогнозованої динаміки завантаженості торгівельної зали, спеціальні 
обслуговування терміни реалізації готової продукції [39].   
 
Таблиця 3.14 – Виробнича програма холодного цеху ресторану 
«ЗАСМАЖКА» на 150 місць 
№ 
Назва страви Вихід, г Кількість порцій 
п/п 
1 2 3 4 
1 Кільця творожні 180 118 
2 Крокети творожні з повидлом 200 118 
 
 
 
Продовження таблиці 3.14 
1 2 3 4 
3 Рулет рибний по-богачівськи 75 157 
4 Салат рибний домашній 100 157 
5 Паштет рибний «Їжачки» 100 156 
6 Салат рибний закусочний 100 157 
7 Огірок фарширований ковбасою та капустою 200 196 
8 Яйце фаршироване 40 196 
9 Салат «Черкащанка» 100 156 
10 Салат «Чайка» 100 156 
11 Вишня у клярі 150 16 
12 Кекс творожний 75 104 
13 Печево «Грецькі горіхи» 50 104 
14 Коврижки на згущеному молоці 50 105 
 
На основі даних виробничої програми, графіка погодинної реалізації страв, 
максимальної завантаженості та схем виробничо-торгівельного процесу 
розробляють технологічні лінії виробництва готової продукції (табл. 3.15). 
 
Таблиця 3.15 – Структурно-технологічна схема холодного цеху 
Технологічна лінія Процес Обладнання 
Підготовка інгредієнтів Стіл виробничий, ваги 
Нарізання Овочерізка, бачок для відходів 
Охолодження Холодильна шафа 
Приготування салатів 
Заправляння Стіл виробничий 
Порціонування Стіл виробничий, ваги 
Оформлення Стіл виробничий 
Обчищення Стіл виробничий 
Нарізання Стіл виробничий 
Приготування холодних 
Охолодження Холодильна шафа 
закусок з м’яса, птиці та риби 
Порціонування Стіл виробничий, ваги 
Оформлення Стіл виробничий, ваги 
 
З обладнання в холодному цеху використовують холодильні шафи, 
низькотемпературні прилавки, виробничі столи, а також спеціальне механічне 
устаткування (табл. 3.16). 
З інвентарю використовують яйцерізки, часниковижималка, обробні дошки, 
ножі кухарської трійки; баки; відра;поварські ложки; дерев'яні веселки, металеві 
 
 
лопатки; гастрономічні ножі; ножі для карбування, фігурної нарізки овочів, 
виїмки різної форми; салатники, закусочні тарілки, загострював ножів, ситечка та 
багато іншого [41]. 
 
Таблиця 3.16 – Визначення устаткування та площі холодного цеху 
Кількість, Габаритні розміри Площа 
Тип устаткування Марка 
шт. довжина щирина устаткування 
Шафа холодильна SF55MP 1 700 700 0,49 
Стіл виробничий СПР 3 1200 800 2,88 
Ванна мийна ІВМР 1 600 600 0,36 
Стелаж виробничий СТ 1 1200 600 0,72 
Збивальна машина N-5 1 310 280 - 
Овочерізка 612P 1 490 400 - 
Машина для нарізання 
N-50 1 350 310 - 
гастрономії 
Ваги електронні AB-5 2 350 325 - 
Бачок для відходів БО-300 1 300 300 0,09 
Рукомийник  1 500 400 0,20 
Разом площа 
 4,74 
устаткування 
Разом площа цеху S = 4.74 /0.3 15,8 
 
В холодному цеху всі технологічні операції проходять на окремих 
послідовно зв’язаних ділянках та робочих місцях.  
Гарячий цех ресторану «ЗАСМАЖКА» займає центральне місце на 
виробництві: тут здійснюється теплова обробка всіх продуктів,напівфабрикатів, 
доводяться до готовності перші і другі страв, гарніри. Гарячий цех безпосередньо 
зв’язаний з групою заготівельних і складських приміщень, а також з 
роздавальною і розташований через перегородку біля холодного Побудова 
гарячого цеху є продуманою і правильно спроектоване сусідство з необхідними 
приміщеннями [58]. 
На підприємстві до гарячого цеху входять супове та соусне відділення. У 
відповідності до виробничої програми гарячого цеху в суповому відділенні 
організовано лінію приготування перших страв – призначена для приготування 
бульйонів і на їх основі – супів (табл. 3.17) 
 
 
 
Таблиця 3.17 – Виробнича програма ресторану «ЗАСМАЖКА» на 150 місць 
Вихід у Кількість 
№ п/п Назва страви 
грамах порцій 
1 Розсольник по-черкаськи 500 39 
2 Борщ черкаський 400 39 
3 Суп перловий з рибними фрикадельками 500 52 
4 Суп картопляний з омлетом 500 15 
5 Біфштекс рибний з яйцем 75 99 
6 Рибні тюфтельки «Загадка» 100 99 
7 Млинці «Лакомка» 220 86 
8 Курчата смажені в тісті 240 86 
9 Биточки по-черкаськи 75 86 
10 М'ясо по-селянському 75 86 
11 Корейка фарширована свиняча 100 87 
12 Трубочки українські 100 87 
13 Січеники домашні 100 89 
14 Вареники з омлетом 200 99 
 
По аналогії з холодним цехом, розроблено техноголічні лінії виробництва 
готової продукції у гарячому цеху (табл. 3.18). 
 
Таблиця 3.18 – Структурно-технологічна схема гарячого цеху 
Технологічна лінія Процес Обладнання 
Варіння продуктів Сковорода 
Приготування перших страв, Пасерування овочів Плита електрична 
гарнірів Стіл виробничий 
Припускання 
Бачок для відходів 
Варіння Плита електрична 
Приготування других страв Стіл виробничий 
Смаження, тушкування 
Гриль електричний 
Духова шафа 
Запікання 
Бачок для відходів 
Приготування овочевих страв 
Плита електрична 
Смаження 
Стіл виробничий 
 
Гарячий цех умовно поділяють на супове і соусне відділення. Робоче місце 
кухаря супового відділення оснащено тепловим, холодильним, механічним і 
немеханічним обладнанням. У соусному відділенні гарячого цеху організовані 
 
 
універсальні робочі місця обладнані плитами, електросковородами, 
електрофритюрницями, жаровими шафами, виробничими столами з полицями і 
ящиками для зберігання інвентаря і спецій, столами з умонтованою мийною 
ванною (для перебирання і промивання круп), з вагами, обробними дошками (для 
формування кулінарних виробів), столами з холодильною шафою [33]. 
 
Таблиця 3.19 – Визначення устаткування та площі гарячого цеху 
Кількість, Габаритні розміри Площа 
Тип устаткування Марка 
шт. довжина щирина устаткування 
Плита електрична 654EV 2 600 650 0,78 
Пароконвектомат G423M 1 670 700 0,46 
Фритюрниця OGH 1 650 700 0,45 
Універсальна 
П-ІІ 1 1100 800 0,88 
кухонна машина 
Шафа холодильна SF55MP 1 700 700 0,49 
Стіл виробничий СПР 3 1200 800 2,88 
Ванна мийна ІВМП 1 600 600 0,36 
Гриль електричний МНЕ -45 1 850 610 0,51 
Ваги електронні AB-5 1 350 325 - 
Бачок для відходів БО-300 1 300 300 0,09 
Стелаж СТ 1 1200 600 0,72 
Рукомийник   500 400 0,2 
Разом площа 
 7,82 
устаткування 
Разом площа цеху S = 7,82/0.3 26 
 
В ході проведеного дослідження доготівельного цеху новоствореного 
ресторану «ЗАСМАЖКА», рекомендується оформити холодний та гарячий цехи 
цеху в окремих приміщеннях. Або ж використати для їх відділення спеціальну 
перегородку. Площа цеху визначена під час розрахунків становить для холодного 
цеху –4,74 м², тоді як площа гарячого цеху – 7.82 м². 
 
3.2 Моделювання сервісно-виробничого процесу ресторану «ЗАСМАЖКА» 
 
Перед початком розрахунків необхідно визначитися зі структурою та складом 
приміщень, які мають бути спроектовані в новоствореному ресторані української 
кухні «ЗАСМАЖКА». Для цього варто дослідити процеси, які відбуватимуться в 
 
 
закладі при виробництві продукції. 
Задоволення попиту є первинною місією ресторану і відповідно до концепції 
його роботу орієнтують на обраний сегмент відвідувачів, тому моделювання 
виробничого процесу необхідно почати із розробки фірмового сервісу [63]. 
Для організації обслуговування відвідувачів ресторану передбачаємо наступні 
приміщення: 
– вестибюль ресторану; 
– гардероб ресторану; 
– туалетні кімнати;  
– торгівельна зала ресторану; 
– кімната для офіціантів та адміністратора. 
Просторове забезпечення сервісного процесу здійснено у вигляді схеми 
рисунок 3.2. 
 
Кімната для 
офіціантів 
Вестибюльна група Торгова зала 
Кімната для 
адміністратора 
Гардероб 
Туалетні кімнати 
 
Рис. 3.2 – Просторове забезпечення сервісного процесу ресторану «ЗАСМАЖКА» 
 
Визначення складу приміщень для здійснення процесу обслуговування в 
ресторану розпочнемо з вестибюльної групи. Площу вестибюлю ресторану 
«ЗАСМАЖКА» визначаємо з розрахунку 0,3 м2 на одного споживача. Площу 
гардеробу розраховуємо виходячи з показника – 0,1 м2, на одного відвідувача. 
Санвузли: до структури цих приміщень входять туалетні кімнати та кабіни 
вбиралень, проектуємо площею 4 м2, окремо для жінок, окремо для чоловіків та 
 
 
туалетної кімнати для персоналу [8].  
В таблиці 3.20 наводимо розрахункові площі всіх приміщень для 
забезпечення сервісного процесу ресторану з урахуванням запланованої місткості. 
 
Таблиця 3.20 – Розрахунок площ приміщень для забезпечення сервісного 
процесу ресторану «ЗАСМАЖКА» на 150 місць 
Назва приміщення Площа, м2 
Вестибюль 45 м2 
Гардероб 15 м2 
Санвузол для відвідувачів (жіночий) 4 м2 
Санвузол для відвідувачів (чоловічий) 4 м2 
Санвузол для персоналу 4 м2 
Кімната для офіціантів та адміністратора 20 м2 
 
Торгові зали – приміщення для обслуговування відвідувачів, місце для 
приймання їжі та відпочинку. Їх плануванню, оформленню та обладнанню 
приділяється велика увага. Важливим елементом організації обслуговування є меблі 
закладу. В ресторану «ЗАСМАЖКА» пропонуються до використання сучасні, 
якісні, стійкі, гігієнічні та естетичні меблі. Зокрема, столи відрізняються за 
розмірами та відповідно місткістю, відображені в табл. 3.21 [57]. 
 
Таблиця 3.21 – Кількісна та якісна характеристика столів для ресторану 
«ЗАСМАЖКА» 
Відсоткове Кількісне 
Якісна характеристика 
Місткість столів співвідношення, співвідношення, 
столів, мм 
% шт. 
Двомісний 800*800 10 8 
Чотиримісний 1200*800 45 17 
Шестимісний 1800*1000 45 11 
 
В ресторані «ЗАСМАЖКА» важливим аспектом діяльності є обслуговування 
відвідувачів. За методом обслуговування ресторан відноситься до закладів з повним 
обслуговуванням офіціантами з наступним розрахунком. За організацією праці 
 
 
офіціантів ресторан «ЗАСМАЖКА» має бригадну форму обслуговування [70]. 
Для розрахунку необхідної чисельності офіціантів ресторану «ЗАСМАЖКА» 
використовують формулу: 
P
 Nоф=  (3.25) 
N1
де Nоф – чисельність офіціантів, які беруть участь в обслуговуванні, осіб; 
Р – кількість місць у залі; 
N1 – чисельність споживачів, яких може обслуговувати один офіціант, (16 
осіб). 
Nоф= 150 /16 = 10 осіб 
Тому, для ефективного та зручного обслуговування в ресторані 
«ЗАСМАЖКА», згідно розрахунку необхідно 10 офіціантів бригадної форми 
обслуговування. При бригадній формі забезпечується більш швидке обслуговування 
споживачів, упорядковується робота. Менш досвідчені офіціанти й учні, працюючи 
в бригаді з кваліфікованими офіціантами, одержують необхідні знання та навички в 
роботі, підвищують свою кваліфікацію.  
Відповідно до будівельних норм, правил проектування і ДСТУ 4281:2004 
«Заклади ресторанного господарства (класифікація)» 
До торговельної групи приміщень ресторану «ЗАСМАЖКА» належать 
торгова зала, гардероб з вестибюлем для відвідувачів, санвузли для відвідувачів. 
Торгова зала ресторану повинна відповідати найперше принципу 
«комфортабельності» включає: художню цінність інтер'єру, зручні меблі, вигідне 
планування посадочних місць, ефективну вентиляцію, приємне освітлення 
торгового залу, якісне сервірування столів, високоякісну рекламну продукцію, 
правильне подання страв та напоїв [36]. 
Загальну площу зали визначають, виходячи з кількості місць та норм площі 
на одне місце в залі за формулою: 
 S = p * S1, (3.26) 
де: S – площа торговельних приміщень; 
p – кількість місць у залі; 
 
 
S1, – норма площі на 1 місце (1,8 – для ресторанів). 
Загальна площа зали ресторану складає: S = 150 * 1,8 = 270 м². 
Обслуговування відвідувачів у ресторані «ЗАСМАЖКА» здійснюють 
офіціанти. З розрахунку вище, кількість офіціантів становить 10 осіб. 
Основним обладнанням залу в ресторані є меблі, які є зручними та  
комфортабельними. За зовнішнім виглядом, стилем, формою, розташуванням 
меблі гармонують з архітектурним і декоративним оформленням залу в 
українському стилі. 
Меблі та устаткування залу поділяються на дві групи [23]: 
– меблі для приймання їжі. 
– меблі та устаткування для зберігання і транспортування посуду, страв. 
Столи в ресторані «ЗАСМАЖКА» мають квадратну та прямокутну форму. 
За місткістю: двомісні, чоритимісні та шестимісні. Стільниці мають поліефірне 
покриття, стійке до дії температури і вологи. Для зменшення шуму стіл 
накривають спочатку сукном, а потім скатертиною. 
Стільці та крісла в ресторані зручні та правильно підібрані відповідно 
середнім антропометричним даним людини. Кількість стільців відповідає 
кількості місць у залі. Висота спинки стільця не перевищує 50 см. Використані в 
ресторані стільців є зручними для роботи офіціантів [29].  
Оскільки в ресторані є бар, то він оснащений відповідними меблями – 
стільці карусельного типу, з упорами для ніг, із спинкою та підлокітниками.  
Також в торговому залі ресторану «ЗАСМАЖКА» розміщені серванти 
призначені для зберігання невеликої кількості посуду, приладів, скатертин, 
серветок, необхідних для роботи офіціанта [17].  
Для відпускання кондитерських виробів, фруктів, безалкогольних напоїв, а 
також приготування гарячих напоїв в ресторані необхідно встановити барну 
стійку з вмонтованою мийною ванною, за якою встановлено спеціальну пристінну 
шафу – вітрину. Для приготування гарячих напоїв необхідно встановити каво 
машину та устаткування для нагрівання води. Розрахунок площі бару зводимо у 
табл. 3.22. 
 
 
 
Таблиця 3.22 – Розрахунок площі барної стійки 
Найменування Параметри Корисна 
Тип, марка 
обладнання устаткування площа, м² 
Барна стійка СБ-1 3200ˣ600ˣ1100 1,92 
Вітрина пристінна NORD NRT 274 1500ˣ450ˣ1800 0,67 
Шафа холодильна Bosh TWK 1201 650ˣ650ˣ1810 0,42 
Кавомашина Delonghi PrimaDonna 480ˣ260ˣ380 0.12 
ECAM 650.85MS 
Разом  3,13 
 
З урахуванням сталого коефіцієнт використання площі, маємо площу що 
займає барна стійка: 
Sбару = 3,13 / 0,4 = 7,83 м². 
У барі, на зміні, працюватиме один бармен. Роздача на барній стійці 
оснащена необхідним для порціювання інвентарем: щипцями, лопатками, 
ложками, а також столовим посудом і приборами. Розраховуємо площу зали 
разом з барною стійкою: S = 270 + 7,83 = 277,83 м². 
Процес миття столового посуду в ресторані «ЗАСМАЖКА» здійснюється 
вручну та за допомогою посудомийної машини необхідної продуктивності. Перед 
початком роботи один з мийників посуду отримує в сервізній по заявці обмінний 
фонд посуду з порцеляни, скла, металу, а також приладдя. Протягом робочого дня 
використаний посуд та приладдя негайно обмінюються офіціантом у 
посудомийному відділенні на чистий. Такий-порядок роботи повністю виключає 
непродуктивні затрати часу в офіціантів на обмін посуду, сприяє ритмічній 
роботі, прискорює обслуговування відвідувачів, зменшує втрати посуду [34]. 
З урахуванням сталого коефіцієнт використання площі, маємо площу що 
займає мийна столового посуду: Sмийної = 3,33 / 0,4 = 8,33 м². 
Поряд з мийною слід розташувати сервізну для зберігання чистого посуду і 
приборів [37].  
 
 
 
Таблиця 3.23 – Розрахунок площі посудомийного відділення 
Параметри Корисна 
Найменування обладнання Тип, марка К-сть 
устаткування площа, м² 
1 2 3 4 5 
Посудомийна машина HOOD 130S 1 710ˣ600ˣ750 0,43 
Ванна мийна ВМ-2 5 530ˣ530ˣ860 1,40 
Стіл для збору залишків їжі СО-1 1 1200ˣ650ˣ860 0,78 
Стелаж СЖП-2 1 1200ˣ600ˣ2000 0,72 
Разом 3,33 
 
 
Сервізна належить до числа найважливіших допоміжних служб торгового 
залу ресторану. Вона забезпечує постійну наявність необхідного асортименту 
посуду, контролює втрати, проводить видавання та приймання всіх предметів 
сервірування, організовує облік та списання, видає обмінний фонд 
посудомийному відділенню. 
 
Таблиця 3.24 – Розрахунок площі сервізної для зберігання чистого посуду 
Параметри Корисна 
Найменування обладнання Тип, марка К-сть 
устаткування площа, м² 
Сервант для посуду ШП-2 2 1500ˣ530ˣ2000 1,59 
Разом 1,59 
 
 
З урахуванням сталого коефіцієнт використання площі, маємо площу що 
займає сервізна столового посуду: Sсервізної = 1,59 / 0,4 = 3,97 м². 
Обов'язковою умовою є зручне розташування залу з виробничими та 
іншими приміщеннями торгівельної групи, що значною мірою сприяє 
прискоренню обслуговування і підвищенню його культури. Правильна організація 
роботи цих служб забезпечує високу культуру обслуговування [32]. 
Адміністративно-побутова група – призначена для створення нормальних 
умов праці і відпочинку працівників ресторану [16]. 
Адміністративні приміщення – бухгалтерія і кабінет директора проектують 
за нормативом 6 м2 на 1 працівника, для робочого місця, обладнаного 
комп’ютером. Кількість адміністративних працівників визначено за штатним 
розкладом згідно з прийнятою організаційною структурою управління ресторану 
 
 
«ЗАСМАЖКА». Адміністративні приміщення спроектовано єдиним блоком, до 
якого забезпечений підхід, що минає виробничі й складські приміщення, і 
одночасно здійснюється зв'язок із усіма цехами й службами ресторану [31].  
Приміщення персоналу в ресторані «ЗАСМАЖКА» розраховане площею 20 
м2, призначене для відпочинку, прийому їжі та зборів виробничого персоналу, 
спроектоване у групі виробничих приміщень, ближче до гарячого цеху. До складу 
даного приміщення включено приміщення гардеробу офіціантів і спроектовано з 
розрахунку площі 0,65 м2 на одного працівника [73]. 
Санвузол для персоналу спроектовано в розрахунку 4 м2 , окремо для 
чоловіків та жінок. 
Побутові приміщення скомпоновано єдиним блоком ізольовано від 
виробничих приміщень. 
Склад і розміщення технічних приміщень визначається згідно з санітарними 
та безпековими нормами. Для технічних приміщень передбачений самостійний 
вхід із вулиці. 
 
3.3 Організація управління сервісно-виробничою діяльністю проектованого 
закладу 
 
Сфера ресторанного господарства – це сфера надання послуг. Послуга 
харчування є результатом економічної діяльності ресторанного підприємства, 
спрямованої на задоволення найрізноманітніших біогенних і культурологічних 
запитів гостей [18]. 
Головне завдання в індустрії ресторанної діяльності визначається 
концепцією технології гостинності, спрямованої на задоволення найвибагливіших 
потреб споживача. Якщо гості не отримують задоволення від відвідування 
ресторанного закладу, то все інше немає значення [44]. 
Виконавцем у сфері надання послуг харчування виступає організація 
незалежно від організаційно-правової форми, а також індивідуальний 
підприємець, які надають послуги харчування. Виконавець зобов’язаний 
 
 
дотримуватись установлених в державних стандартах, санітарних, 
протипожежних правилах, технічних документах, інших правилах і нормативних 
документах обов’язкових вимог до якості послуг, їх безпеки для життя, здоров’я 
людей, навколишнього середовища і майна. Виконавець самостійно визначає 
перелік послуг у сфері ресторанного господарства. Він повинен мати 
асортиментний перелік кулінарної продукції, що буде виготовлятися відповідно 
до вимог нормативних документів [30]. 
Досліджуваний ресторан «ЗАСМАЖКА» надає відвідувачам комплекс 
різноманітних послуг, які за своїм характером поділяються на: 
– послуги з харчування; 
– послуги з виготовлення кулінарної продукції та кондитерських виробів; 
– послуги з реалізації продукції; 
– послуги з організації обслуговування споживачів (реалізація продукції та 
організація її споживання); 
– послуги з організації дозвілля; 
– інформаційно-консультативні послуги; 
– інші послуги. 
Послуги харчування – це послуги з виготовлення кулінарної продукції, її 
реалізації та організації споживання. Ці послуги поділяються на послуги 
харчування: ресторану та бару. 
Послуги з виготовлення кулінарної продукції і кондитерських виробів у 
ресторані «ЗАСМАЖКА» включають [56]: 
– виготовлення кулінарної продукції та кондитерських виробів на 
замовлення споживачів; 
– виготовлення страв із сировини замовника; 
Послуги з реалізації продукції включають: реалізацію кулінарних та 
кондитерських виробів за межами закладу ресторанного господарства та 
комплектування наборів кулінарної продукції в дорогу, в тому числі туристам для 
самостійного приготування [28]. 
Послуги з організації споживання – це створення максимальних зручностей 
 
 
у процесі споживання кулінарної продукції. Серед даного виду послуг в ресторані 
«ЗАСМАЖКА» можна виділити зокрема [74]:  
– організацію обслуговування свят, ювілеїв, обрядових заходів, сімейних 
обідів; 
– організацію обслуговування учасників семінарів, культурно-масових 
заходів, конференцій, нарад; 
– бронювання місць у залі закладу ресторанного господарства; 
– продаж талонів та абонементів на обслуговування за скомплектованими 
раціонами; 
– оплата за безготівковим розрахунком. 
До інформаційно-консультативних послуг ресторану «ЗАСМАЖКА» 
належать: організація виставок-продаж кулінарних і кондитерських виробів до 
свят, у місця відпочинку, а також консультації спеціалістів з виготовлення, 
оформлення кулінарної продукції, кондитерських виробів, сервірування столу та 
прийому гостей. 
До послуг з організації дозвілля в ресторані «ЗАСМАЖКА» належить 
музичне обслуговування [14]. 
До інших послуг належать: пакування страв та виробів після 
обслуговування споживачів на виніс; надання споживачам телефонного та 
послуги Wi-Fi; гарантування збереження особистих речей і цінностей 
відвідувачів; виклик таксі на замовлення; можливість паркування особистого 
транспорту відвідувачів на організованій стоянці. 
Загалом при наданні всього спектру послуг в ресторані «ЗАСМАЖКА» 
дотримано вимог інформованості. А саме, повне, достовірне та своєчасне 
інформування споживача про послуги, що надаються зокрема з харчової та 
енергетичної цінності кулінарної продукції, що дозволяє споживачу, з 
урахуванням віку та стану здоров’я, правильно підібрати меню. Вимоги 
інформативності забезпечуються також різними видами реклами та веденням 
інтернет-сторінки закладу на сайті та в соціальних мережах [3]. 
Послуги ресторану «ЗАСМАЖКА» безпечні для життя і здоров’я 
 
 
відвідувачів, забезпечують збереження їхнього майна і охорону навколишнього 
середовища. Умови надання послуг відповідати вимогам санітарних норм і 
правил, архітектурно-планувальним і конструктивним рішенням, вимогам 
електро-, пожежо- та вибухо- безпечності.  
Виробничий та обслуговуючий персонал для забезпечення надання 
перелічених послуг, має відповідну спеціальну підготовку, дотримується 
санітарних вимог і правил особистої гігієни на виробництві та організації 
споживання кулінарної продукції, а також є ввічливими та уважними. 
Розроблення системи якісного обслуговування є обов’язковою умовою 
ефективної діяльності ресторану «ЗАСМАЖКА». Якість є важливим 
інструментом у боротьбі за конкурентоспроможне становище на ринку послуг. 
Проблема незадоволеності послугами ресторану призведе до втрати реальних та 
потенційних споживачів, а також бажаної частки ринку. Саме тому важливо точно 
та своєчасно виявляти бажання й очікування своїх цільових клієнтів [8]. 
Для ефективної роботи ресторану «ЗАСМАЖКА» розроблена 
функціональна організаційна структура. Загальний метод подання структури 
ресторану – це організаційна схема, тобто схема взаємин підрозділів. Вона 
показує розташування кожної служби і посади в загальній організації закладу, 
узагальнює та висвітлює розподіл повноважень і обов'язків [11]. 
Для структури ресторану «ЗАСМАЖКА» характерний підвищений 
контроль, централізація й координація дій у вищій ланці управління. 
Ефективність управління підвищується за рахунок спеціалізації персоналу, 
централізованого контролю за стратегічними рішеннями, делегування поточних 
управлінських рішень. У системі кожен елемент виконує свої функції. Дана 
структура відображена на рисунку 3.3. 
В ресторані «ЗАСМАЖКА» функціонує лінійно-функціональний тип 
організаційної структури управління підприємством.  
Вихідною інформацією для побудови організаційної структури управління 
рестораном, що проектується, є загальна чисельність персоналу та його структура, 
яка затверджується власником підприємства і закріплюється в організаційних 
 
 
схемах та розроблених посадових інструкціях, положеннях про структурні 
підрозділи (відділи, служби) [45]. 
 
Генеральний директор 
Головний бухгалтер Технолог  Адміністратор 
Бухгалтер Шеф-кухар Технічний персонал 
Економіст Кухар  Мийник посуду  
Прибиральниця   
Спеціаліст з маркетингу Бармен   
 
Офіціант    Спеціаліст з 
Служба безпеки поточного ремонту 
та благоустрою 
Юрист  
 
Рис. 3.3 – Організаційно структура управляння ресторану «ЗАСМАЖКА» 
 
Організаційна структура ресторану загалом будується таким чином, що до 
ланок управління належать керівники, що управляють структурними 
підрозділами, самі структурні підрозділи і провідні спеціалісти, що виконують 
окремі функції або частину функцій. В їх підпорядкування знаходяться 
безпосередні виконавці (обслуговуючий персонал). На вершині структури 
управління ресторану «ЗАСМАЖКА» є генеральний директор.  
Дана структура регулює: розподіл завдань по відділам і підрозділам 
ресторану; компетентність відділів та підрозділів у вирішенні певних проблем; 
загальну взаємодію відділів та підрозділів. 
Організація обслуговування в ресторані «ЗАСМАЖКА» спрямовується на 
максимальне задоволення потреб відвідувачів і є чітко структурованою. 
Організаційна структура розроблена у вигляді схеми та затверджується на 
установчих зборах при створенні ресторану [4].  
Організаційна структура має безпосередній вплив на реалізацію стратегії 
ресторану, його взаємодію із зовнішнім середовищем та ефективне вирішення 
 
 
поставлених завдань. Досліджуючи дану структуру можна зробити висновок, що 
вона лінійно-функціональна, керівником ресторану «ЗАСМАЖКА» є генеральний 
директор. Свої рішення він втілює безпосередньо через керівників відповідних 
служб. 
Таким чином, лінійно-функціональна структура передбачає спеціальні 
підрозділи при лінійних керівниках. На підприємстві існує демократичний стиль 
управління, оскільки всі рішення обговорюються колективом, але приймає їх та 
несе відповідальність лише керівник. Посада генерального директора, як і будь 
якого працівника, підпорядковується штатному розпису та регулюється 
посадовою інструкцією. Наявність посадових інструкцій дозволяє багато в чому 
регулювати процес розподілу повноважень і домогтися більш перспективної 
технології управління ресторану. Посадова інструкція дозволяє не лише 
визначити обов'язки, права й відповідальність персоналу, але й застерігає від 
виконання не його функцій, підкреслюючи систему взаємин між керівником і 
підлеглим йому працівником. Окрім того, інструкція впорядковує взаємозв’язки, 
формує вимоги до посад і порядку оцінки працівників [19]. 
Оперативне управління рестораном «ЗАСМАЖКА» здійснюється 
генеральним директором. Генеральному директору підпорядковуються всі служби 
ресторану, він направляє, контролює і координує їхню діяльність з метою 
одержання максимально можливого ефекту на кожній ділянці. Контроль за 
роботою персоналу всіх рівнів є однією з головних функцій керівника ресторану. 
Адміністративно-управлінська служба відповідає за організацію управління 
всіма службами ресторану, вирішує фінансові питання, питання кадрового 
забезпечення, займається створенням відповідних умов праці для персоналу 
готелю, контролює дотримання відповідних норм і правил з охорони праці, 
протипожежної та екологічної безпеки, питаннями маркетингу та юридичного 
забезпечення. До складу цієї служби входять: бухгалтер, економіст, спеціаліст з 
кадрів, служба безпеки, маркетолог, юрист [7]. 
Служба організації харчування – це найбільший підрозділ ресторану 
«ЗАСМАЖКА». Забезпечує обслуговування гостей у ресторані та барі, вирішує 
питання з організації та обслуговування банкетів, свят та інших заходів. На кухні 
 
 
ресторану головним є шеф-кухар, який займається організацією процесу 
виробництва, його удосконаленням, запровадженням прогресивних технологій 
тощо. Шеф-кухар підпорядковується безпосередньо директору [12]. 
Кухар відноситься до категорії виробничих працівників ресторану, його 
основна функція – це приготування страв і кулінарних виробів, виконання 
додаткових робіт, дотримання техніко-технологічних норм закладки продуктів і 
виходу страв, підтримка порядку на робочому місці. 
Адміністратор – зустрічає гостей, контролює зовнішній вид персоналу, 
проводить інструктаж, здійснює контроль роботи офіціантів, складає графік для 
працівників залу тощо [22]. 
Офіціант при обслуговуванні гостей має дотримуватися основних правил 
етикету і сервування столу, і при цьому знати характеристики і особливості 
приготування страв, уміти пропонувати їх, бути обережним і уважним при 
сервіруванні й прибиранні посуду; володіти принципами професійного етикету 
тощо. 
До обов’язків технічного персоналу відноситься повсякденна підтримка в 
належному стані всіх приміщень ресторану [70].  
Спеціаліст з поточного ремонту та благоустрою створює умови для 
функціонування систем кондиціонування, теплопостачання, санітарно-технічного 
обладнання, електротехнічних засобів, ремонту і будівництва, систем телебачення 
і зв'язку, а також підтримання в належному стані прилеглої до ресторану 
території.  
В ресторані «ЗАСМАЖКА» діяльність працівників здійснюється згідно 
установчих документів. Виробничий персонал набирається в залежності від 
кількості і якості наданих послуг [42].  
Основним нормативним документом, що регулює трудові відносини є 
Трудовий Кодекс. Внутрішня упорядкованість, узгодженість внутрішніх 
підрозділів ресторану забезпечуються також за допомогою підпорядкування 
працівників правилам діяльності. Для реалізації даного принципу в ресторані 
розробляються певні внутрішні розпорядження (статут, положення про відділи і 
служби, кваліфікаційні характеристики). Для кожної посади, згідно з штатним 
 
 
розписом, розробляють функції, обов'язки, права і відповідальність, які 
оформляються у вигляді посадових інструкцій. Кожен співробітник повинен знати 
свої обов'язки, мати певні знання й уміння, виконувати правила, наведені в цих та 
інших документах.  
Організаційна структура ресторану «ЗАСМАЖКА», як видно з 
дослідження, не є складною. Це свідчить про її гнучкість до подальшого розвитку, 
збільшення обсягів діяльності та проведення змін в самій структурі управління. 
Найбільше впливають на організаційну структуру фактори зовнішнього 
середовища, а саме: споживачі та конкуренти [71]. 
Організаційна структура управління ресторану «ЗАСМАЖКА» визначає не 
тільки її економічну ефективність, а й моральну і трудову задоволеність 
персоналу. Оскільки саме персонал складає всю повноту організаційної структури 
управління, то і ефективність її слід розглядати, аналізуючи трудові ресурси та 
персонал ресторану. 
Управління персоналом неодмінно пов'язане з розробкою і реалізацією 
кадрової політики, основними завданнями якої є задоволення потреби 
підприємства в кадрах та ефективне використання трудового потенціалу 
підприємства.  
Важливою складовою в управління рестораном «ЗАСМАЖКА» є 
формування штатного розпису (Додаток В). Згідно листа Міністерства праці та 
соціальної політики України від 27.06.2007 № 162/06/187-07 «Щодо штатного 
розпису» штатний розпис – це документ, що встановлює для даного підприємства, 
установи, організації структуру, штати та посадові оклади працівників. У 
штатному розпису містяться назви посад, чисельність персоналу і оклади по 
кожній посаді [2]. 
Розробляє штатний розпис бухгалтерія, за затвердженням керівником 
шляхом видання спеціального локального нормативного акта (наказу), що 
визначатиме кількість працівників кожної професії з розподілом штатних одиниць 
за структурними підрозділами ресторану. 
Наявність штатного розпису є запорукою уникнення непорозумінь з 
представниками органів контролю за виконанням законодавства про працю, 
 
 
податкових органів, а також можливих трудових спорів з працівниками. 
Також слід зауважити, що питання, пов’язані з обліком штатних 
працівників, регулюються наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286, 
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 «Про 
затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників», дія якого 
поширюється на всіх юридичних осіб, їх філії, представництва та інші 
відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб – підприємців, що 
використовують найману працю [1]. 
Розроблення штатного розпису ресторану «ЗАСМАЖКА» здійснюється на 
основі внутрішніх організаційно-нормативних документів  та з урахуванням 
вимог нормативно-правових актів, зокрема Класифікатора професій ДК 003-2010. 
Штатний розпис ресторану «ЗАСМАЖКА» затверджується наказом 
власника ресторану в довільній формі. Основним пунктом зазначеним в штатному 
розписі має бути дата введення в дію даного документу. «Заднім числом» ввести в 
дію штатний розпис не можна – це єдине обмеження. А також, не допустиме 
встановлення різної заробітної плати для однакових посад працівників. 
Оформлений штатний розпис зберігається в спеціаліста по кадрах для набору 
працівників та складання звітів, та в бухгалтерії – для нарахування заробітної 
плати. Штатний розпис є досить гнучким документом, який дозволяє вносити 
необхідні зміни чи доповнення. Зокрема, протягом року до штатного розпису 
може бути внесено зміни в разі введення (виведення) штатних одиниць, змін 
розміру посадових окладів, а також змін суттєвих умов праці (назв посад, 
розрядів, категорій тощо). Поряд з тим згідно чинного законодавства, якщо в 
штатному розписі відсутні вакантні посади, то працедавець не може прийняти на 
роботу нових працівників [4]. 
Але в загальному, беручи до уваги реалії нинішнього становища економіки 
та загального функціонування закладів ресторанного господарства, можна 
припустити, що функція фіксації розшарування персоналу на штатні одиниці з 
вказаними розмірами окладів сьогодні втратила актуальність. Натомість штатний 
розпис перетворюється на інструмент ефективного управління персоналом 
підприємства. 
 
 
Розділ 4 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОЄКТОВАНОГО ОБ’ЄКТА 
 
 
4.1 Організація та упорядкування земельної ділянки  
 
Проектований об’єкт – ресторан української кухні «ЗАСМАЖКА», 
розташований у м. Черкаси по вулиці Богдана Хмельницького.  Відповідно до 
кліматичного районування територія ділянки розташована на високому правому 
березі річки Дніпро, клімат району – помірно-континентальний. Середня кількість 
опадів за рік – 517 мм. Середньорічна температура повітря – 7,7℃. Територія 
відноситься до несейсмічної зони. Розрахункова глибина промерзання грунту – 89 
см. Переважаючий напрямок вітру взимку та влітку – північно-західний. Відносна 
вологість повітря в середньому за рік – 76% [67]. 
Земельна ділянка відповідає будівельним і санітарно-технічним нормам, які 
передбачені для підприємств харчової промисловості. Вона розташована в районі 
Митниця. Територія обмежена вулицею Гагаріна з заходу, з півночі вулицею 
Сержанта Жужоми та парком «Європейський», зі сходу та північного сходу – 
Кременчуцьким водосховищем. Будівлі та споруди, що підлягають зносу –відсутні. 
Характер рельєфу місця будівництва – спокійний, з незначним ухилом на південний 
схід. Грунт на ділянці забудови – глиняно-піщаний штучно намивний [69]. 
Площа земельної ділянки під будівництво ресторану «ЗАСМАЖКА» 
визначається за формулою:  
 
 Sд = nз * N, (4.1) 
 
де, Sд – площа земельної ділянки, м²; 
nз – норматив площі земельної ділянки (для ресторанів місткістю 150 місць – 
23 м² на 1місце); 
N – кількість місць у закладі. 
 
 
Відповідно площа земельної ділянки під будівництво ресторану української 
кухні «ЗАСМАЖКА» становить: Sд = 23 * 150 = 3450 м². 
Відстань від земельної ділянки до центру Черкас – 2 км, до найближчої 
зупинки автотранспорту – 100 м. Транспортні комунікації шириною проїжджої 
частини – 6 м. Основний підхід до закладу шириною 6 м; пішохідні доріжки 
шириною 1,5 м. Схема під’їзду на господарчий двір тупікова. Відстань від 
автостоянки до будівлі закладу становить 150 м. місткість автостоянки – 15 
машиномісць. Для розвороту транспорту організований розворотний майданчик. На 
господарський двір веде під’їзний шлях шириною 3,5 м. Територія господарчого 
двору має асфальтоване покриття. Фасад орієнтований на вулицю Богдана 
Хмельницького. Вздовж під’їзного шляху передбачено розміщення біг-бордів з 
рекламною інформацією про ресторан. Район забудови з переважанням 5-
поверхових та 9-поверхових будівель [41]. 
 На ділянці будівництва виділено зону озеленення. Площа озеленення 
визначається за формулою: 
 
 Sоз = Sд * 0,4, (4.2) 
 
де, Sд – площа земельної ділянки, м². 
Нормативний показник рівня озеленення ділянки – не менше 40 % від площі 
ділянки будівництва. І відповідно, зона озеленення ресторану становить: Sоз =
3450 ∗ 0,4 = 1380 м². 
Також проектований ресторан передбачає наявність літнього майданчику 
згідно з ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація». 
Площа такого майданчику визначається за формулою: 
 
 Sмай = N * 0,1, (4.3) 
 
N – кількість місць у закладі. 
 
 
Відповідно площа літнього майданчику передбачається: Sмай = 150 * 0,1= 15 
м². В загальному відкриття літнього майданчику робить заклад ще більш 
привабливим для відвідувачів, особливо в весняно-літній період. 
При розробці генерального плану території земельної ділянки враховується: 
– існуюча планувальна структура м. Черкаси; 
– існуюча мережа вулиць та проїздів; 
– існуючі планувальні обмеження; 
– характеристика інженерних систем (табл. 4.1). 
 
Таблиця 4.1 – Загальна характеристика інженерних систем 
Перелік 
основни Основні характеристики 
х даних 
1 2 
Система Згідно з ДБН В.2.5-67:2013 в будівлі ресторану, що проектується застосовується 
опаленн центральна система опалення. Джерело постачання – міська мережа теплофікації від 
я районної котельні. 
Згідно ДБН обрано систему опалення і параметри теплоносія – водяна з радіаторами 
з температурою теплоносія 105 ℃. Система опалення – однотрубна, має примусову 
циркуляцію теплоносія. 
Магістральні трубопроводи прокладені у каналах нижче рівня підлоги. 
Система У ресторані буде влаштована витяжна система вентиляції із механічним примусом 
вентиля циркуляції повітря. Вентиляційне обладнання буде розміщено у венткамері, яка 
ції запроектована на даху будівлі. 
Витяжні системи вентиляції передбачені для: 
– залу ресторану, вестибюлю, гарячого, холодного, овочевого та м’ясо-рибного 
цехів і мийних столового і кухонного посуду; 
– адміністративних приміщень; 
– у санітарних вузлах – природна вентиляція. 
Система В закладі передбачена єдина водогінна мережа, що задовольняє господарські, 
водопос виробничі і протипожежні потреби. Внутрішня водопровідна мережа складається з: 
тачання – вводу водопроводу; 
– водомірного вузла із лічильником; 
– водогінної мережі з арматурою. 
Горизонтальні ділянки внутрішнього водопроводу прокладаються приховано. У 
місцях з’єднань передбачені ніші з оглядовими люками. Водогінна мережа в 
будинку монтується з пластикових водогазопровідних труб. Якість питної води в 
ресторані – відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10. 
 
 
 
     Продовження табл. 4.1 
1 2 
Система Ресторан обладнаний внутрішньою виробничою, господарсько-фекальною і 
каналіза дощовою каналізацією. У систему виробничої каналізації скидають стічні води від 
ції мийних ванн, раковин, трапів виробничих приміщень. 
За допомогою господарсько-фекальної каналізації з будівлі виводяться стічні води з 
санвузлів. Через зовнішню зливову каналізацію з даху будинку виводять атмосферні 
опади, тала вода. Виробнича і господарсько-фекальна система з’єднані з 
зовнішньою каналізаційною мережею за допомогою самостійних випусків. Дощова 
каналізація обладнана самостійними випусками у міську зливову каналізацію. 
Внутрішня каналізація ресторану складається з приймальних устроїв для стічних 
вод та мережі трубопроводів. У виробничих цехах та мийних встановлюються трапи 
діаметром 100 мм. Внутрішня каналізаційна мережа виготовлена з чавунних 
асфальтованих труб діаметром 100 мм. 
 
4.2 Розроблення об'ємно-планувального рішення закладу ресторанного 
господарства 
 
Створення об’ємно-планувального рішення ресторану «ЗАСМАЖКА» – 
складний і трудомісткий процес, метою якого є поєднання в єдине ціле всіх груп 
приміщень, які пред’являють до проектування кожної з них. 
Об’ємно планувальне рішення забезпечує [47]: 
– комфорт персоналу і споживачів; 
– можливість застосування прогресивних методів виробництва; 
– функціональний взаємозв’язок приміщень з урахуванням вимог поточності 
технологічного процесу, скорочення довжини потоків. 
Головним завданням розроблення об’ємно-планувального рішення є 
просторове вирішення виробничої функції закладу. Об’ємно-планувальне рішення 
ресторану «ЗАСМАЖКА» забезпечує відповідність проекту архітектурним та 
містобудівним вимогам,  має високу архітектурно-художню якість.  
Архітектурна композиція ресторану «ЗАСМАЖКА» та її конфігурація 
відповідають обраній концепції стилю та спрямування закладу і є змішаного типу. 
Характер проектованої будівлі є одноповерховим, без підвалу. Форма будівлі 
– у вигляді букви «Г». Виходячи з місткості ресторану визначено, що проектований 
 
 
заклад має відокремлені входи для відвідувачів та персоналу [49]. 
При оформленні об’ємно-планувального рішення проектованого закладу 
проводять зонування приміщення.  
Зона обслуговування займає найбільшу площу ресторану «ЗАСМАЖКА» і є 
першочерговим що бачить відвідувач. Дана зона розміщена на першому поверсі 
будівлі, має прямокутну форму з природним освітленням (бічним) інтенсивність 
освітлення відповідає СанПіН 42-123-5777-91. 
Зона обслуговування розміщена в південно-східній частині будівлі,  вздовж 
фасаду з вікон якого відкривається гарний вид на місто. Убиральні, умивальні, 
мийні, сервізні спроектовані без природного освітлення. Окреме місце займає 
вестибюль, оскільки з нього починається обслуговування, тому в даному закладі 
він поєднаний з торговим залом. 
Зона складських приміщень. Як і в усіх закладах, складське приміщення 
ресторану «ЗАСМАЖКА» умовно поділене на сухий склад, склад – холодильну 
камеру й склад посуду [52]. 
Складські приміщення спроектувати ближче до виробничих цехів та кухні. 
Під’їзд транспорту й розвантаження продуктів буде відбуватися з боку 
господарського двору. 
В ресторані «ЗАСМАЖКА» склади мають стандартне обладнання – стелажі, 
шафи, скрині, ваги. Камери з охолодженням мають полиці, стелажі. 
Швидкопсувні продукти зберігаємо в холодильній камері, у промаркованих 
боксах, на відповідних полицях. Рибу – у сухій заморозці. М’ясо зберігаємо у 
вакуумному упаковані з маркуванням у відповідних боксах. 
В складських приміщеннях ресторану забезпечено зберігання товарів та 
сировини з дотриманням температурного режиму та товарного сусідства. 
Склади новоствореного ресторану «ЗАСМАЖКА» розміщено з північного 
боку будівлі. Дане приміщення не має природнього освітлення, тому 
використовується штучне освітлення (верхнє та бічне). 
На складах установлено пожежну сигналізацію, до того ж безпосередньо 
біля входу є вогнегасники [51]. 
 
 
Зона виробництва через свою найбільшу функціональність має найбільше 
вимог при проектуванні. Виробничі приміщення ресторану «ЗАСМАЖКА» 
розташовуються щоб не порушувалася потоковість виробництва та послідовність 
операцій технологічного процесу. У всіх приміщеннях встановлюється 
технологічне, електричне, холодильне та інше обладнання. 
У виробничих приміщеннях для створення й підтримки штучного мікроклімату й 
заданих температур, вологості, рухливості й чистоти повітря застосовують 
кондиціонери. 
В ресторані «ЗАСМАЖКА» виробничі приміщення забезпечуються 
холодною й гарячою водою й каналізацією. Вода підводить до ванн, раковин, а 
також до плит, казанів і іншому устаткуванню 
Робоче місце працівників новоствореного ресторану являє собою частину 
площі цеху, на якій зосереджені устаткування,інвентар, інструменти, необхідні 
для виконання працівником тих або інших операцій технологічного процесу. 
Застосування секційного модульованого устаткування створює широкі 
можливості для раціональної організації робочих місць і підвищення загальної 
культури виробництва [34].  
При організації роботи у виробничих цехах ресторану «ЗАСМАЖКА» 
працівники дотримуються санітарних норм і правил, а також правил техніки 
безпеки при роботі з обладнанням, протипожежної безпеки та охорони праці, 
створені умови для ефективної роботи працівників ресторану. Температура 
повітря в холодному цеху не перевищує 16-18℃, а в гарячому – 22℃. Виробничі 
приміщення мають потужну витяжну вентиляцію. У гарячому цеху над 
варочними плитами і жаровнями обладнана вентиляційна витяжка для видалення 
жирових випаровувань і теплоти, що виділяється під час приготування їжі. 
В середині виробничі приміщення ресторану «ЗАСМАЖКА» оздоблені 
водонепроникними матеріалами, придатними для миття і прибирання. Підлога 
покрита метлаською плиткою. Стіни та стеля пофарбовані світлою 
водоемульсійною фарбою (двічі). Виробничі приміщення мають природне 
освітлення (бічне) інтенсивність освітлення приймається згідно СанПіН 42-123-
 
 
5777-91. А також освітлення доповнене ефективними енергозберігаючими 
лампами [27]. 
Виробничі цехи розташовані на одному рівні з торговою залою. А з іншого 
боку поєднані з складськими приміщеннями, що дає змогу вибудови руху 
замовлень до споживача для послідовності та поточності технологічного процесу. 
Адміністративно-побутові в ресторані «ЗАСМАЖКА» розміщені уздовж 
зовнішніх стін будівлі для забезпечення природним освітленням, одним блоком 
поблизу службового входу, щоб максимально скоротити переміщення в межах 
закладу персоналу у верхньому одязі. 
Зона технічних приміщень має невелику площу та спроектована окремо від 
приміщення з постійним перебуванням людей, оскільки вентиляційні камери, 
насосні, котельні є джерелом шуму і вібрацій. 
Освітлення даного приміщення в ресторані «ЗАСМАЖКА» є повністю 
штучним. А вхід є відокремленим з вулиці. 
Горизонтальні зв’язки в ресторані «ЗАСМАЖКА» забезпечуються шляхом 
влаштування коридорів і проходів. При вирішенні горизонтальних зв’язків у 
будівлі необхідно враховують такі основні завдання [21]: 
– відсутність зустрічних потоків сировини, напівфабрикатів, використаного та 
чистого посуду, руху відвідувачів та персоналу; 
– забезпечення максимально коротких технологічних і транспортних 
вантажопотоків; 
Загально прийнята ширина коридорів для закладу ресторанного 
господарства відображено в таблиці 4.2. 
При низьких температурах повітря в ресторані «ЗАСМАЖКА» передбачено 
влаштування окремих тамбурів на кожному вході. 
 
Таблиця 4.2 – Ширина коридорів у м 
Приміщення Ширина коридорів та проходів, м. 
Виробничі 1,3 
Складські 1,3 
Адміністративні й побутові 1,3 
 
 
Загальний вигляд схеми об’ємно-планувального рішення ресторану 
«ЗАСМАЖКА» відображений на рисунку 4.1. 
 
Зона 
10 
технічних 
8 приміщень 
15 
11 12 
13 
9           Зона складських  14 
приміщень Адміністра
тивно-
побутові 
5 
7 приміщенн
Зона я 
виробничих 
приміщень 
 6 
4 
 
Зона обслуговування 
1 2 3 4 
 
Рисунок 4.1 – Об’ємно-планувальне рішення ресторану «ЗАСМАЖКА» 
1 – вестибюль; 9 – овочевий склад; 
2 – гардероб; 10 – склад бакалії та круп; 
3 – санвузли; 11 – склад зелені та фруктів; 
4 – холодний цех; 12 – санвузол для персоналу; 
5 – гарячий цех; 13 – приміщення для персоналу; 
6 – мийна столового та кухонного посуду; 14 – приміщення офісу; 
7 – заготівельний цех; 15 – теплопункт та вентиляційна камера. 
8 – м’ясо-рибний склад; 
 
Створення об'ємно-планувального рішення ресторану – складний і 
трудомісткий процес, метою якого є поєднання в єдине ціле всіх груп приміщень,  
та вимог які пред'являються до проектування кожної з них. 
Дизайн ресторану впливає на всі сфери ресторану двома способами - 
закликає до естетичних переваг покупців та створює ефективні схеми потоку, які 
 
 
полегшують приготування їжі, обслуговування і оплату замовлень. 
Ресторан «ЗАСМАЖКА» передбачає високий рівень комфорту, широкий 
асортимент страв та напоїв, інтер'єр у художньому виконанні, досконалу подачу 
страв та напоїв, відповідну організацію обслуговування та відпочинку [16].  
Фасад ресторану «ЗАСМАЖКА» є, в першу чергу, рекламою. Його вигляд 
відповідає архітектурним вимогам будівлі та приверне до себе увагу відвідувачів, 
має охайний і багатий вигляд. Необхідний елемент культури входу – добре 
освітлення, яскрава та виразна рекламна вивіска. 
Двері влаштовані так, щоб вони відкривалися на вулицю, це необхідна 
умова пожежної безпеки. Тротуар викладений матеріалом, який добре миється і 
зберігає охайний вигляд протягом дня. 
Вдало підібраний дизайн інтер’єру є невід’ємним атрибутом будь-якого 
закладу громадського харчування. Безсумнівно, приємна атмосфера закладу 
зазвичай відіграє велику роль у формуванні враження від підприємства в цілому, а 
також впливає на бажання повернутись у даний заклад повторно. Дизайн 
інтер’єру ресторану української кухні «ЗАСМАЖКА» має налічувати комбінацію 
різних стилів і прийомів для підтримки жаданого ефекту і забезпечення приємної 
атмосфери. Дизайн закладу матиме деталі класичного українського стилю з 
додаванням тематичних засобів і новітніх дизайнерських прийомів. Ресторан 
«ЗАСМАЖКА» у своєму інтер’єрі буде нараховувати поєднання низки кольорів і 
стилів. Відвідувачі мають бачити чіткий візуальний поділ на так звані зони. 
Кожна зона представляє окреме дизайнерське рішення і налічує окремий перелік 
інвентарного обладнання [37].  
Так як тематика ресторанну спрямована на українську кухню, основним 
завданням інтер’єру є дослідження української історії, у тому числі і кулінарної, 
що дає можливим кожен окремий сектор використати для зображення певної 
епохи українського народу і держави. Тим не менше, пропонується 
використовувати світлі тони закладу. Запропоновані зони будуть відрізнятися у 
кольорі лише на кілька тонів, що не завадить дизайну в цілому, але надасть 
бажаний ефект наявності візуального розмаїття. Необхідні елементи декору 
 
 
відображають приналежність певному відрізку часу української історії. Загалом, 
використання таких проміжків української історії як: історія Київської русі, 
період Гетьманщини, період української революції (1917-1921), сучасна історія 
України, допоможе підібрати тематичні засоби і елементи декору найвдаліше, 
щоб забезпечити підвищений інтерес відвідувачів.  
Необхідне устаткування теж матиме відмінність відповідно до своєї зони. 
Столи можуть відрізнятись наявністю на них скатертини, що в свою чергу ніяк не 
повинно впливати на охайність чи якість обслуговування, натомість надавати 
вибір гостям і забезпечення різноманітної атмосфери: від сучасних застіль до 
бенкетів часів Київської русі. Наявними також будуть відповідні картини і 
зображення, що в повній мірі передають дух певного часу [41].  
Використання елементів декору, що мають пряме історичне значення також 
є необхідним. Не зайвим буде і наявність серед елементів декору предметів, що 
мають безпосередній зв’язок з відомими українськими діячами, поетами, 
волонтерами, політиками тощо. Є необхідним використання державних символів, 
кольорів тощо. Зображення еволюції символів є можливим, адже це підсилює 
ефект візуального поділу ресторану.  
Для підсилення ефекту обслуговуючий персонал може мати форму, що 
передає відповідний стиль того часу, при умові, що кожен з офіціантів, 
наприклад, буде закріплений на певній ділянці роботи, або ж матиме елементи 
українського національного одягу. Важливим елементом дизайну є меню і винна 
карта, що також мають бути розроблені з використанням елементів української 
символіки [47].  
Невід’ємною частиною кожного закладу стає наявність музики, а тому 
пропонується підібрати відповідні пісні, що нададуть атмосфери і перенесуть 
гостей на затишну українську вечерю. 
Санвузли передбачають наявність вхідних тамбурів та самих туалетних 
кімнат. Санвузли повністю оснащені необхідною сантехнікою. Стіни цього 
приміщення викладені плиткою до стелі, підлогу виконана з світлих матеріалів. 
Санвузли також виконані в єдиному стилі, що відповідає стильовій концепції 
 
 
закладу. 
Бар є важливим елементом ресторану «ЗАСМАЖКА» і відповідає основним 
вимогам функціональності та зручності, і так само його відповідність стилю 
приміщення. 
Стійка організує простір бару, дозволяє висловити його індивідуальність і 
відобразити концепцію закладу. Вона є окремою конструкцією, підкреслюється 
освітленням, створена щоб залучати погляди, становить гармонійний ансамбль зі 
стелями, стінами і з іншими меблями ресторану. Стійка складається з трьох 
основних елементів: барного модуля, пристінного модуля і козирка з 
підсвічуванням.  
Вимоги до меблів встановлюються відповідно до комфортності і їхнього 
призначення. Комфортність визначає якістю і кількістю меблевих виробів, а 
функціональне призначення визначається номенклатурою меблів [40]. 
У ресторані «ЗАСМАЖКА» столи розставлені прямими лініями, у 
шаховому порядку, групами-зонами, які розділені основними і додатковими 
проходами.  
Дизайну приміщень закладів ресторанного господарства приділяється 
особлива увага. Оформлення ресторану «ЗАСМАЖКА» відповідає концепції; 
зручності та комфортності; естетичності; ергономічності; соціальній адресності, а 
також вимогам підвищення якості обслуговування споживачів. 
 
4.3 Заходи  щодо охорони праці, техніки безпеки та санітарно-гігієнічних 
норм 
 
Охорона праці – комплекс заходів з техніки безпеки, виробничої санітарії та 
гігієни. Здійснення цих заходів у ресторані «ЗАСМАЖКА» забезпечить створення 
нормальних умов роботи на всіх ділянках виробництва.  
У закладі ресторанного господарства регулярно проводяться інструктажі. 
Ввідний інструктаж проводять кожного разу для тих людей, які приймаються на 
роботу. На робочому місці проводять первинний інструктаж, при якому 
 
 
знайомлять зі специфікою роботи на даному місці, технікою безпеки, 
організацією роботи. Проводять також повторний інструктаж 2 рази на рік, та 
цільовий інструктаж, що проводиться при переміщенні працівника з одного 
робочого місця на інше [11]. 
Всі працівники ресторану «ЗАСМАЖКА» мають проходити медогляд і мати 
особові медичні книжки. Медогляд проводиться як при влаштуванні на роботу 
(попередній медогляд) так і під час роботи (періодичний медогляд). 
Тільки пройшовши ввідний інструктаж і медогляд, ознайомившись з 
правилами і особливостями роботи в закладі працівники допускаються до роботи 
У системі законодавства щодо гігієни праці ключове місце займає Закон 
України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя 
населення». Цей закон передбачає розробку і здійснення адміністрацією 
підприємств санітарних та протиепідемічних заходів; здійснення в необхідних 
випадках лабораторного контролю за дотриманням вимог санітарних норм 
стосовно рівнів шкідливих чинників виробничого середовища; інформування 
органів та установ державної санепідеміологічної служби про надзвичайні події та 
ситуації, що становлять небезпеку для здоров'я населення; відшкодування в 
установленому порядку працівникам і громадянам збитків, яких завдано їх 
здоров'ю в результаті порушення санітарного законодавства. 
Для підтримки санітарно-гігієнічного стану ресторану усі працівники 
повинні [15]: 
– дотримуватися чистоти рук, обличчя, тіла, одягу; 
– під час роботи носити чистий спецодяг; 
– обов'язково мити руки з милом; 
– забороняється палити і приймати їжу у відділенні миття посуду та на кухні.  
Поряд із вищесказаним, також необхідною умовою виготовлення 
доброякісної продукції є строге дотримання санітарного режиму, тобто 
дотримання в чистоті всіх приміщень, устаткування, інвентарю, території 
комплексного підприємства та виконання всіх виробничих процесів з чітким 
дотриманням санітарних правил. 
 
 
Дотримання санітарного режиму вимагає належної чистоти всіх приміщень 
комплексного підприємства. Для цього в ресторані «ЗАСМАЖКА» працівники 
будуть дотримуватись графіку прибирання приміщень. Для підтримання належної 
чистоти приміщення кожного дня прибиратимуть вологим способом. Підлоги 
прибиратимуться протягом дня по мірі їх забруднення. Прибирання складських 
приміщень буде виконуватись кожного дня. Полиці, стелажі, які не зайняті 
сировиною, промивають теплою водою два рази на тиждень. Виробничі та 
складські приміщення прибиратимуть спеціальні працівники, санвузли – окрема 
прибиральниця [6]. 
Для безпеки процесів готування їжі та обслуговування споживачів 
офіціанти та бармени повинні дотримуватися певних вимог охорони праці та 
техніки безпеки: 
– дотримуватися порядок і черговість отримання готових страв з кухні при 
обслуговуванні споживачів; 
– ставити страви на піднос тільки в один ряд; 
– не носити столові прилади (ножі, виделки) у руках вістрям вперед, а 
використовувати для цього тарілку або піднос; 
– відкривати пляшки тільки штопором або ключем; 
– не заколювати одяг шпильками; 
– не тримати в кишенях предмети які б’ються і гострі; 
– регулярно перевіряти стан електричних апаратів і механізмів, приділяючи 
особливу увагу вмикачам, шнурам та розеткам. 
Сучасні підходи до охорони праці, техніки безпеки, естетики й ергономіки 
устаткування в закладах ресторанного господарства спрямовані на збереження 
здоров’я людини, майна, покращення умов праці, підвищення продуктивності 
праці, задоволення роботою, випуску якісної кулінарної продукції тощо. 
Загальні вимоги щодо пожежної безпеки закладів ресторанного 
господарства узагальнені в «Правилах пожежної безпеки в Україні». Керівник 
ресторану повинен суворо слідкувати за дотриманням протипожежного режиму, 
підготовкою планів евакуації та їх практичним відпрацюванням, утриманням 
 
 
евакуаційних шляхів і виходів у належному стані, щоб унеможливити нещасні 
випадки та затримку під час евакуації людей у разі виникнення пожеж та інших 
надзвичайних ситуацій [63].  
Керівник підприємства повинен визначити обов’язки посадових осіб щодо 
забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку 
окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного 
устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного 
захисту. 
Забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатація засобів 
протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов’язках, 
положеннях про підрозділ. 
Таблички з прізвищами відповідальних за пожежну безпеку та шляхами 
евакуації вивішуються на видних місцях. 
Для забезпечення пожежної безпеки в ресторані «ЗАСМАЖКА» необхідно: 
– експлуатувати електромережі, електроприлади та іншу електроапаратуру 
тільки у технічно справному стані; 
– групові освітлювальні та силові щитки розміщувати звичайно поза залами 
або біля входу до них; 
– у разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток, інших 
електроприладів, газової апаратури (за її наявності) негайно знеструмити 
(вимкнути) їх та вжити необхідних заходів до приведення їх у пожежобезпечний 
стан; 
– у приміщеннях для зберігання горючих продуктів, тари або продуктів у 
горючій упаковці для підключення засобів механізації слід встановлювати тільки 
триполюсні розетки із заземлювальним контактом; 
– меблі та обладнання необхідно розміщувати таким чином, щоб 
забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей для виходу з приміщення 
не менше 1,35 м. Двері повинні відчинятися назовні; 
– евакуаційні шляхи та виходи повинні постійно утримуватися вільними, 
нічим не захаращуватися, в робочий час продукти та тару слід транспортувати 
 
 
шляхами, що не перетинаються з виходами для відвідувачів; 
– спільно зберігати товари, інші речовини та матеріали з урахуванням їх 
фізико-хімічних властивостей; 
– складувати товари і матеріали на стелажах або в штабелях за умови 
наявності проходу між ними шириною не менше 1 м, відстань між стінами та 
стелажами або штабелями повинна бути не менше 0,8 м; 
– територію і приміщення ресторану постійно утримувати в чистоті та 
порядку, у міру накопичення та після закінчення роботи горючі відходи слід 
прибирати у спеціально відведені сміттєзбірники; 
– утримувати у технічно справному стані засоби протипожежного захисту та 
зв’язку (пожежну та охоронно-пожежну сигналізацію, автоматичні установки 
пожежогасіння, пожежні крани і первинні засоби пожежогасіння тощо), які є у 
ресторані; 
– усі працівники повинні вміти користуватися вогнегасниками, іншими 
первинними засобами пожежогасіння, знати місце їх знаходження [68]. 
В умовах військового стану заходам цивільного захисту населення 
приділяється окрема увага. Зокрема при плануванні нового закладу ресторанного 
господарства, обов’язковими є засоби цивільної оборони та захисту [57]. 
Відповідальність за організацію та стан цивільної оборони, за постійну 
готовність її сил і засобів до проведення несе керівник ресторану. На нього 
покладається матеріально-технічне забезпечення, будівництва (пристосування) 
укриттів, проведення евакуаційних заходів. 
В ресторані «ЗАСМАЖКА» повинна бути створена система: оповіщення і 
зв'язку; медична; радіаційного та хімічного захисту; охорони-громадського 
порядку; протипожежна; енергопостачання та світломаскування; аварійно-
технічна; сховищ і укриттів; транспортна; матеріально-технічного постачання та 
інші.  
Для закладів, що мають більше 50 працівників розроблено «План 
реагування на надзвичайні ситуації», згідно ст. 130 Цивільного Кодексу України – 
для впорядкування та координації дій органів державної влади, органів місцевого 
 
 
самоврядування, органів управління та сил цивільного захисту, суб’єктів 
господарювання, спрямованих на ліквідацію наслідків та надання допомоги 
постраждалим, у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації. 
План реалізується шляхом [24]: 
– інформування та оповіщення про загрозу виникнення або виникнення 
надзвичайної ситуації; 
– переведення органів управління та сил цивільного захисту в режим 
підвищеної готовності та режим надзвичайної ситуації; 
– дії органів управління та сил цивільного захисту в режимі підвищеної 
готовності та режимі надзвичайної ситуації; 
– управління під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; 
– залучення сил цивільного захисту і проведення аварійно-рятувальних та 
інших невідкладних робіт; 
– взаємодії органів управління та сил цивільного захисту; 
– організації основних видів забезпечення під час проведення аварійно-
рятувальних та інших невідкладних робіт і ліквідації наслідків надзвичайної 
ситуації. 
За умов чинного законодавства підприємства України повинні так 
організовувати свою діяльність, щоб вона відповідала основним принципам 
охорони навколишнього природного середовища, визначених статтею 3 Закону 
України «Про охорону навколишнього природного середовища» [13]. 
Новостворений ресторан «ЗАСМАЖКА» також повинен здійснювати свою 
діяльність з урахуванням вимог екологічного контролю. Зокрема обов’язкова 
наявність відповідної нормативно-технічної документації, відсутність якої є 
порушенням екологічного законодавства, та несе за собою адміністративну або 
кримінальну відповідальність. При проведенні перевірки буде враховуватися 
наявність на підприємстві відповідних дозвільних документів з екологічних 
питань (розміщення твердих побутових відходів та відходів виробництва, скиду 
стічних вод в міські мережі каналізації).  
Основними напрямами екологічного контролю ресторану «ЗАСМАЖКА» є: 
 
 
– контроль дотримання закладом чинного законодавства в екологічній сфері; 
– оцінювання екологічних зобов'язань та контроль повноти їх відображення у 
звітності; 
– перевірка наявності та сплати екологічних штрафів та інших санкцій; 
– контроль повноти та достатності фінансування заходів для підтримання 
екологічної безпеки підприємства на необхідному рівні фактичних витрат на 
охорону навколишнього середовища; 
– перевірка розрахунку витрат щодо зниження рівня екологічної небезпеки; 
– перевірка правильності розрахунку та повноти сплати збору за забруднення 
навколишнього природного середовища та інших обов'язкових екоплатежів; 
– контроль повноти розкриття необхідної інформації з екологічних питань. 
Інформацію про використання ресурсів рестораном «ЗАСМАЖКА» можна 
отримати у бухгалтерії. Вона має дані про споживання електроенергії та води, про 
використання споживчих матеріалів (таких, як миючі засоби тощо), про 
управління відходами [42].  
В умовах нинішньої тотальної економії електроенергії та ресурсів в цілому, 
суттєвою частиною екологічного огляду є виявлення областей де бізнес може 
скоротити споживання ресурсів. 
В загальному в ресторані «ЗАСМАЖКА» сформульовані екологічні 
принципи та наміри, описані основні екологічні цілі й задачі. Екологічна політика 
ресторану передбачає зобов'язання по скороченню впливу на довкілля відповідно 
до вимог чинного законодавства й нормативних актів. 
В загальному екологічними цілями ресторану «ЗАСМАЖКА» є розгляд 
використання хімічних речовин (таких, як миючі засоби) як аспект, що спричиняє 
значний вплив на довкілля, може мати за ціль покращення хімічних 
характеристик стічної води [49].  
Методами досягнення такої мети є впровадження обмеження використання 
хімічних засобів, заміну їх на більш екологічно дружні хімічні засоби, 
встановлення очисного обладнання.  
Виробництво тих чи інших харчових продуктів включає в себе і їх 
 
 
транспортування. А це значить, що під час доставки продуктів, засіб пересування 
буде забруднювати повітря.  
Тому, концепція місцевої локальної кухні і як результат використання 
продуктів харчування з місцевих ферм, є чудовим екологічним рішенням 
направленим на збереження довкілля та розвиток екологічності харчування. 
Також, в оформленні інтер’єру можливе використання екологічно чистих та 
натуральних матеріалів, або ж матеріалів що пройшли переробку. Екологічність 
ресторану обов’язково приверне увагу відвідувачів та вплине на популярність 
закладу [54]. 
 
 
 
 
 
 
 
Розділ 5 РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РЕСТОРАНУ 
«ЗАСМАЖКА» 
 
 
5.1 Розрахунок інвестиційних витрат 
 
Інвестиції являють собою процес сукупного накопичення та використання 
ресурсів, що забезпечує збільшення капіталу, будівництво, розширення і 
модернізацію виробництва. 
Ресторан «ЗАСМАЖКА» спроектовано за рахунок внутрішніх 
інвестиційних ресурсів підприємства представлених власним капіталом та 
зовнішніми інвестиційними ресурсами – кредиторська заборгованість 
підприємства, інвестиційні ресурси інвесторів [65]. 
Оскільки діяльність проектованого ресторану розпочинається з «нуля», то 
необхідно статті інвестиційних витрат узагальнити за видами робіт за етапами 
впровадження проекту шляхом формування об’єктних кошторисів. Формування 
даних кошторисів передбачає здійснення аналізу за прогнозованими цінами, тобто 
в цінах на момент здійснення витрат. Формування зведеного кошторису 
відбувається шляхом складання прямих витрат за етапами впровадження проекту 
та додавання суми покриття постійних інвестиційних витрат. Загальна сума 
прямих інвестиційних витрат визначається сумою прямих витрат за відповідними 
статтями на кожний етап. Внутрішні фактори ризику враховуються під час 
розрахунку суми покриття, оскільки вони є керованими з боку інвестора. 
Коригування кошторисних інвестиційних витрат ресторану «ЗАСМАЖКА»:  
– коригування на додатні грошові потоки;  
– коригування на ризик, пов’язаний з розробкою проекту та його 
впровадженням [58]. 
При проектуванні нового закладу найбільшими статтями інвестиційних 
витрат є саме будівництво закладу та оснащення його основними виробничими 
фондами. Така динаміка реальних інвестиційних проектів підприємства 
 
 
відповідає обраній інвестиційній стратегії, яка орієнтована на зміцнення 
матеріальних активів та оснащення підприємства на даній стадії життєвого циклу. 
Для організації господарчої діяльності кожне підприємство повинно мати не 
тільки основні виробничі фонди, але також мати в наявності оборотні фонди. 
На відміну від основних виробничих фондів, оборотні фонди беруть участь 
тільки в одному циклі виробництва, втрачають натуральну форму і цілком 
переносять свою вартість на знову створений продукт. 
Інвестиційні кошти ресторану «ЗАСМАЖКА» будуть спрямовані на 
організацію самого підприємства, розробку концепції закладу. Розподіл 
інвестицій [67]: 
– будівництво приміщення;  
– оснащення бару та зали; 
– витяжки та кондиціонери, холодильне та мийне обладнання; 
– вивіска і зовнішня реклама на головному вході; 
– меблі, оснащення технічних приміщень і санвузла; 
– розробка сайту, логотипу, підготовка рекламних матеріалів; 
– фірмовий одяг персоналу; 
– непередбачувані витрати 
Моніторинг інвестиційних витрат ресторану «ЗАСМАЖКА» дає змогу 
здійснювати аналіз фактичних інвестиційних витрат та аналіз відхилень. 
Інвестиційні витрати визначаються на основі регульованих та нерегульованих 
витрат, пов’язаних з організацією та здійсненням робіт із впровадження реального 
інвестиційного проекту. На основі суб’єктивних та об’єктивних факторів впливу 
на інвестиційні витати, інвестор має можливість визначити економічно 
обґрунтовану потребу в коштах для фінансування проекту та ризику, пов’язаного 
з його впровадженням. 
У системі управління реальними інвестиціями оцінка ефективності 
інвестиційних проектів є одним з найвідповідальніших етапів. Від того, наскільки 
об’єктивно та всебічно проведена ця оцінка, залежать строки повернення 
вкладеного капіталу, варіанти його альтернативного використання, додатковий 
 
 
потік прибутку підприємства у наступному періоді. Ця об’єктивність і всебічність 
оцінки ефективності інвестиційних проектів значною мірою визначається 
використанням сучасних методів її проведення . Проведемо аналіз ефективності 
проекту ресторану «ЗАСМАЖКА» [74]. 
Важливим показником роботи ресторану «ЗАСМАЖКА» є показник 
середнього чеку який становить – 350 грн. початкова середньоденна загрузка залу 
ресторану становить 40%. Відповідно середній щоденний дохід вираховується: 
(150-40%)*350 = 31 500 грн. Тоді середньомісячний дохід становить: 31 500 грн * 
30 днів = 945 000 грн. 
Щодо інвестиційного капіталу на перший період при створені ресторану, то 
він дорівнює 735000 грн. Спочатку ми розрахуємо доходи за рік який дорівнює  
945 000 * 12 = 11 340 000 грн.  
1) Термін окупності розраховується за такою формулою 5.1:  
 
 Ток= ���� / ����  (5.1)  
 
де At – грошові інвестиційні потоки в період t;  
St – вільний грошовий потік у період t;  
t – період часу.  
Формула вільного грошового потоку має таки й вигляд (5.2): 
 
 St = D-I-Z  (5.2) 
  
де D- дохід від інвестування; 
I - інвестиційні витрати; 
 Z - поточні витрати  
Отже, St = 11340000 – 10593000 = 747000 грн.  
Тепер можемо порахувати термін окупності, використовуючи формулу 5.1: 
Ток= 735000 /747000 =0,98. Якщо перевести значення 0,98 в місяці за пропорцією, 
то вийде 11,76 місяців, тобто термін окупності проекту дорівнює майже 1 рік.  
 
 
2) Індекс прибутковості (РІ) – це міра рівня прибутковості 
інвестаційного проекту на одну грошову одиницю кожної інвестиції. Цей 
показник розраховується за наступною формулою 5.3:  
 
 ∑ St /(1+k) 
Pl = , (5.3) 
∑ At (1+k) 
 
де, St – вільний грошовий потік у період t;  
k – ставка дисконтування;  
At – грошові інвестиційні потоки в період t.  
Тепер розрахуємо індекс прибутковості для проекту ресторану 
«ЗАСМАЖКА»: РІ = 747000*(1+0,1)1/ 735000 *(1+0,1)1 = =1,02 З даних 
розрахунків можемо зробити висновок, що РІ>1, а саме дорівнює 1,02, отже 
інвестиційний проект є ефективним і відкриття його в місті Черкаси буде 
доцільним. Отже, проаналізувавши всі вище розраховані економічні показники, 
можна стверджувати, відкриття ресторану української кухні «ЗАСМАЖКА» в 
районі «Митниця» міста Черкаси, є економічно доцільним, ефективним і 
перспективним рішенням. 
 
6.2 Розрахунок товарообігу і валового доходу підприємства                       
ресторанного господарства 
 
Основним напрямом діяльності ресторану «ЗАСМАЖКА» є виробництво, 
реалізація та організація споживання готової продукції. Однак, діяльність 
підприємства не обмежується цими основними функціями і є багатогранною. 
Таким чином, продукція ресторанного господарства – це корисний результат 
праці фахівців ресторанного господарства. Загальний випуск продукції ресторану 
визначається виробничою програмою та передбачає випуск перших, других, 
третіх страв, холодних закусок і гарячих напоїв; борошняних, кондитерських, 
кулінарних виробів, бутербродів і напівфабрикатів. Ця продукція називається 
 
 
продукцією власного виробництва. Оскільки діяльність ресторану в цілому 
залежить від товарного обігу, то важливим є аналіз показника товарообігу [61]. 
Товарообіг – основний розділ бізнес-плану ресторану «ЗАСМАЖКА». Всі 
інші показники виробничо-господарської діяльності перебувають у прямій 
залежності від показників цього основного розділу бізнес-плану. План 
товарообігу ресторанного господарства включає наступні показники: обсяг 
реалізації, товарні запаси та надходження продуктів і сировини. Всі ці показники 
перебувають у тісному взаємозв'язку [35]. 
Глибокий аналіз товарообігу є не тільки базою для розрахунку обсягу 
товарообігу на майбутній рік, але й усіх розділів бізнес-плану. 
Важливим чинником збільшення обсягу товарообігу та випуску продукції 
власного виробництва є зростання продуктивності праці. В ресторані підвищення 
продуктивності праці можна досягти шляхом впровадження високопродуктивної 
сучасної техніки та передової технології, наукової організації виробництва та 
праці, вдосконалення форм обслуговування споживачів, підвищення кваліфікації 
працівників ресторанного господарства та ін. Вплив цих факторів призводить до 
скорочення затрат праці на одиницю продукції та кращого виконання робочого 
часу, в результаті чого зростає випуск продукції власного виробництва та 
реалізації купівельних товарів. 
Ресторан «ЗАСМАЖКА» всі витрати на виробництво готової продукції, її 
реалізацію та обслуговування споживачів відшкодовують за рахунок доходів. 
Загальна сума доходів, що отримується підприємством у результаті виробничої та 
комерційної діяльності, називається валовим доходом підприємства. 
Основним джерелом валових доходів ресторану «ЗАСМАЖКА» є доходи 
від виробничо-торговельної діяльності. 
На величину валового доходу впливають кілька чинників [36]: 
– обсяг товарообігу; 
– рівень торговельних надбавок і націнок ресторанного господарства; 
– зміна складу товарообігу; 
– зміна кількості сировини та продуктів, витрачених на вироблення продукції 
 
 
власного виробництва; 
– ціни на сировину та товари. 
Важливим показником, що характеризує доходність підприємств, є рівень 
валового доходу (відношення суми валового доходу до товарообігу, виражене у 
відсотках). 
Рівень валового доходу досить помітно реагує на зміну складу товарообігу. 
Як правило, проявляється пряма залежність середнього рівня валового доходу від 
питомої ваги обігу з реалізації продукції власного виробництва [18].  
Як показує аналіз, зміна в складі товарообігу ресторану «ЗАСМАЖКА» 
відбулась невелика: питома вага власної продукції в загальному обсягу 
товарообігу знизилась на 2,5% за відповідного його зростання за купівельними 
товарами. Але й таке невелике зрушення у складі товарообігу знизило середній рі-
вень валового доходу на 0,087%.  
На сучасному етапі досить важливо проводити аналіз валового доходу в 
порівняльних цінах, що дозволить одержати реальну уяву про ефективність 
роботи ресторану, знайти резерви збільшення валового доходу за рахунок 
чинників, що залежать від виробничої та комерційної діяльності підприємства. 
Подальший розвиток і вдосконалення ресторану «ЗАСМАЖКА» 
пов'язуються з підвищенням його ефективності. Дохід і рентабельність 
формуються, насамперед, у процесі виробництва та реалізації продукції. Тому для 
підвищення рентабельності ресторану потрібно організувати систематичне 
вивчення попиту на кулінарну продукцію, боротися за високу якість продукції, 
що випускається та культуру обслуговування. А це і є запорукою збільшення 
товарообігу, доходів і рентабельності ресторану «ЗАСМАЖКА». 
Операційна діяльність ресторану «ЗАСМАЖКА» полягає у наданні 
споживачам різноманітних послуг та класифікації поточних витрат [25]:  
– собівартість реалізованих товарів; 
– витрати, пов’язані з операційною діяльністю; 
– фінансові витрати; 
– інші витрати, пов’язані зі звичайною діяльністю; 
 
 
– надзвичайні витрати. 
Операційні витрати ресторану «ЗАСМАЖКА» поділяють на: витрати на збут; 
адміністративні витрати та інші операційні витрати. Дані витрати регулюються 
положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. В ресторані «ЗАСМАЖКА» 
операційні витрати поділяються на окремі калькуляційні статті витрат [21]. 
Стаття 1: Собівартість продукції власного виробництва та закупних товарів. 
Стаття 2: Витрати на оплату праці – це запланований обсяг фонду, що 
складається з основної заробітної плати та додаткових преміальних виплат. 
Стаття 3: Відрахування на соціальні заходи у Пенсійний фонд, Фонди 
соціального страхування. Ці відрахування визначаються, виходячи з запланованих 
витрат на оплату праці та діючих норм відрахувань. 
Стаття 4: Витрати на амортизацію основних фондів. 
Стаття 5: Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних 
активів, витрати на електроенергію, водопостачання, опалення, газ, каналізацію та 
інші комунальні послуги. 
Стаття 6: Вартість використання малоцінних та швидкозношуваних предметів 
(знос спецодягу, форменого одягу, столової білизни, посуду, приборів, виробничого 
інвентарю). 
Ресторан самостійно визначає кількість посуду та інвентарю, його види та 
матеріали, однак згідно чинних «Санітарних правил для підприємств громадського 
харчування» обладнання має відповідати нормам. 
Стаття 7: Податки, збори, інші передбачені законодавством обов’язкові 
платежі. 
Стаття 8: Витрати на зберігання, сортування, пакування та перепродажну 
підготовку продукції. Даний показник становить в обсязі 0,05% від роздрібного 
товарообороту. 
Стаття 9: Витрати на транспортування продукції, розрахову3ють виходячи з 
кількості кілометрів пробігу автотранспорту за рік та діючих тарифів на списання 
бензину для цього транспорту. 
Стаття 10: Витрати на охорону ресторану визначається в обсязі 0,03% від 
 
 
собівартості реалізованої продукції. 
Стаття 11: Інші поточні витрати: витрати на рекламу та маркетингові 
дослідження; витрати на тару; витрати на страхування майна; витрати від 
знецінення запасів, тощо. 
Постійні та змінні витрати, пов’язані з продажем продукції власного 
виробництва, покупних товарів та послуг, представлені рестораном 
«ЗАСМАЖКА» в бюджеті витрат на збут. При цьому розмір змінних витрат на 
збут визначається, враховуючи обсяг продажу та ставки змінних витрат на збут 
[34]. 
Завершальним в системі операційних бюджетів є бюджетний звіт про 
прибуток від операційної діяльності. Він складається на підставі бюджетів 
продажу, собівартості реалізованої продукції, товарів та послуг, адміністративних 
витрат та витрат на збут. Отже, бюджетний звіт про прибуток містить прогнозне 
значення фінансового результату від операційної діяльності ресторану за 
бюджетний період. Система бюджетування стає дієвим механізмом управління 
при забезпеченні належного контролю за виконанням бюджетів [46].  
Отже, управлінська звітність забезпечує менеджерів необхідною обліково-
аналітичною інформацією для прийняття обґрунтованих рішень щодо управління 
операційною діяльністю ресторану. 
Результати проведеного досліджень дають змогу уточнити сутність 
інвестиційної привабливості ресторану «ЗАСМАЖКА» та розглядати цю 
категорію як характеристику підприємства. На підставі цього заклад може 
отримати перемогу у конкурентній боротьбі за інвестиційні ресурси на засадах 
врахування інтересів інвесторів [71]. 
 Фінансові інвестори, що зацікавляться проектом будівництва ресторану 
української кухні «ЗАСМАЖКА» переважно мають на меті отримання стабільних 
прибутків на вкладений капітал оскільки  впливу на управління даним 
підприємством вони не мають. В загальному, інвестиційна активність пов’язана з 
інноваційною діяльністю, що сприяє підвищенню ефективності капіталовкладень 
та зростанню суми чистого прибутку ресторану [50].  
 
 
За рахунок інвестиційних факторів зростання чистого прибутку 
підприємство отримує можливість капіталізувати більшу його частину. Це 
забезпечує зростання чистих активів підприємства за рахунок внутрішніх його 
резервів, що автоматично підвищує його ринкову вартість. Окрім цього активна 
інвестиційна діяльність створює уяву про ресторан «ЗАСМАЖКА», як про 
успішний суб’єкт, що розвивається. Це допомагає посилити комерційні зв’язки та 
забезпечити фінансову гнучкість.  
Інвестиційна привабливість виступає загальною характеристикою переваг і 
недоліків інвестування ресторану «ЗАСМАЖКА». У відповідності до 
розробленого комплексу заходів щодо удосконалення системи управління 
інвестиційною привабливістю досліджуваного підприємства основними 
результативними змінами після впровадження відповідних напрямків 
управлінських дій стануть зростання прибутків та обсягів реалізації продукції 
підприємства, зростання частки ринку підприємства, захоплення нових ринків та 
завоювання лідерства на них і т.д [54].  
В ході проектування ресторану «ЗАСМАЖКА», очікується зростання 
попиту, що в свою чергу, обумовлює зростання обсягів реалізації та прибутків 
підприємства. Показники інвестиційної привабливості ресторану «ЗАСМАЖКА» 
свідчать про високий рівень розвитку та дозволяє будувати обґрунтовані прогнози 
на майбутнє.  
В ході дослідження встановлено, що основними факторами та резервами 
підвищення інвестиційної привабливості є такі: фінансово-економічні, соціальні, 
інформаційні. Також для досягнення інвестиційного розвитку ресторану варто 
прогнозувати майбутню діяльність та дотримуватись запланованих заходів щодо 
поліпшення інвестиційного рейтингу. 
В ході проведеного аналізу можна зробити висновок, що ресторан 
«ЗАСМАЖКА» має інвестиційну привабливість для фінансування інвесторів. 
Оскільки, обрана концепція та стиль закладу, як ресторан локальної української 
кухні, є популярною та має очікувану привабливість для споживачів. З метою 
збільшення прибутку також необхідно розробити сучасну, актуальну та 
 
 
прибуткову маркетингову політику [11]. 
 Інвестиційний потенціал підприємства, що розглядається як можливість 
вкладення коштів у матеріально-речовинні й власні фактори виробництва для 
забезпечення умов нормального процесу відтворення на підприємстві, одержання 
очікуваного прибутку, містить, з одного боку, протиріччя сучасного економічного 
становлення і розвитку підприємства, а з іншого – змістовні характеристики 
сучасного інвестиційного процесу: сполучення ринкових, конкурентних і 
державних механізмів, вартісної і натурально-речовинної форм руху інвестицій, 
різноманітність джерел інвестування та інших факторів [47]. 
Отже, в основі проектування грошових потоків у закладі закладено 
принципи кругообігу капіталу. Протягом запланованого періоду основним 
джерелом надходження коштів має бути прибуток від реалізації продукції та 
послуг. Основним напрямком витрат буде відшкодування собівартості, 
обов'язкова сплата податків.  
У розробленому проекті закладу ресторанного господарства закладені 
зважені обсяги доходів та обсяги капітальних і поточних витрат, адже 
рекомендована окупність проекту складає 1 рік. Розроблений проект дозволяє 
створити конкурентоспроможний заклад та може бути прийнятий до 
впровадження. 
 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
Розвиток ринкових відносин в Україні зумовлює діяльність підприємств 
готельного господарства, умов їх функціонування на ринку. Тому новоствореним 
закладам ресторанного господарства  для того, щоб вижити, необхідно правильно 
визначити свою стратегію та тактику поведінки на ринку та систематично 
проводити управління діяльністю підприємства з метою підвищення ефективності 
діяльності та отримання прибутку. Проектоване підприємство «ЗАСМАЖКА» не 
є виключенням. 
Ресторанний бізнес є одним з найбільш перспективних напрямків бізнесу в 
Україні, особливістю якого є орієнтація на високі сервісні стандарти і швидке 
наближення до них.  
Проектоване підприємство ресторанного господарства формату 
«національної кухні» у місті Черкаси має всі шанси завоювати прихильність 
споживачів та сформувати сталий сегмент ринку. Адже тут будуть створені усі 
необхідні для цього умови: сучасне виробниче обладнання, креативна 
матеріально-технічна база в торговеьного залу, професійний персонал і чітка 
система у правління та координації роботи підприємства. Проектоване 
підприємство ресторанного господарства призначене для обслуговування 
мешканців і гостей району Митниця, який має на своїй меті надання спектру 
якісних послуг, не тільки для вітчизняних споживачів, але й для іноземних. 
Ресторан надаватиме повний спектр послуг: послуги харчування, проведення 
різноманітних івентів, які сприятимуть повноцінному відпочинку. Головна місія 
даного закладу розміщення – створення сприятливої атмосфери для гостей, щоб 
вони дійсно почували себе як вдома. Визначено особливості функціонування 
ресторану «ЗАСМАЖКА» формату «українська кухня» на 150 місць у м. Черкаси 
та чітко сформульовані напрямки діяльності закладу. Проведено аналіз який 
показав, що термін окупності проекту склав 1 рік. 
Мета дослідження склалася в проектуванні ресторану формату «національна 
 
 
кухня» у місті Черкаси, вдосконалення професійних умінь та навичок зі 
спеціальності, закріплення, розширення і систематизація знань, придбання 
практичного досвіду, розвиток професіонального мислення.  
Для досягнення цієї мети були вирішити наступні завдання:  
– проведено маркетингові дослідження ринку ресторанних послуг у районі 
дислокації проектованого підприємства ресторанного господарства;  
– розроблено загальну концепцію ресторанного продукту, концепцію 
дизайну, сервісу підприємства ресторанного господарства;  
– розроблено перелік основних і додаткових послуг підприємства 
ресторанного господарства; 
– обґрунтувано вибір просторового рішення торговельної зон 
обслуговування споживачів, обладнання та інвентарю, організацію роботи 
персоналу;  
– оцінено ефективність капітальних вкладень, визначено термін окупності 
проекту;  
– розроблено прогноз результатів фінансової діяльності закладу виходячи з 
потреб забезпечення необхідного соціального і виробничого розвитку, окреслено 
ризики реального інвестиційного проекту.  
З проведеного дослідження зроблені наступні висновки:  
1. Важливими перевагами ресторану буде висока якість обслуговування, яку 
власник має намір використати як основний елемент залучення і утримання 
клієнтів, тому що передбачається використання екологічно чистих продуктів 
місцевих виробників, особливий підхід до процесу організації харчування, при 
якому персонал ресторану виконає усе необхідне для того, щоб клієнт 
скористався наступного разу послугами саме цього закладу. Основним недоліком 
є відсутність досвіду в цьому виді бізнесу.  
2. Для того, щоб ліквідувати слабкі сторони, необхідно провести рекламну 
кампанію, проводити систематичні дослідження на ринку ресторанних послуг, 
постійно аналізувати маркетинговий та економічний стан конкурентів, 
підтримувати сучасні напрямки розвитку бізнесу в даній сфері. 
3. Було розроблено виробничу програму та споживче меню закладу з 
використанням рецептур характерних для черкаського регіону, це буде перевагою 
серед потенційних конкурентів. 
4. Було проаналізовано ризики, що є потенційно небезпечними для роботи й 
функціонування підприємства. Серед них найнебезпечнішими є виробничий, 
нормативно-законодавчий, валютний та форс-мажорні ризики.  
Щоб ресторан «ЗАСМАЖКА», продовжував розвиватися, необхідно 
постійно здійснювати контроль за ефективною діяльністю, шукати та освоювати 
нові ринки, розробляти різноманітні та ефективні стратегії розвитку та їх 
реалізовувати, а також постійно контролювати виконання поставлених цілей та 
завдань. 
Ресторанний бізнес є одним з найбільш перспективних напрямків бізнесу в 
Україні, особливістю якого є орієнтація на високі сервісні стандарти і швидке 
наближення до них [19]. Пошук нових шляхів для досягнення ефективності його 
діяльності, захист гостей та їх власності в умовах сьогодення є важливим 
аспектом у досягненні успіху роботи ресторану «ЗАСМАЖКА», а фахово-
спроектовані та встановлені сучасні системи зберігання, виробництва та 
організації харчування відвідувачів дають змогу гарантувати задоволення вимог 
клієнтів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Земельний Кодекс України: Закон України від 04.06.2009 р. № 1443-VI. 
Відомості Верховної Ради України. 1993, № 10, ст. 79.  
2. Водний Кодекс України: Закон України від 16.10.2012 р. № 5456-VI. 
Відомості Верховної Ради України. 2013, № 46, ст. 640. 
3. Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: Наказ 
Міністерства фінансів України від 28.04.2001 р. № 205 Закону України від 
31.12.1999 р. зі змінами і доповненнями, внесеними наказами 27.06.2013 р. № 627 
4. Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, 
коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: 
Закон України  від 06.12.2018 р. №2639-VIII. Відомості Верховної Ради України. 
2019. №7, ст. 41.  
5. Про цивільну оборону України: Закон України  від 11.05.2007 р. № 1014-
V. Відомості Верховної Ради України. 2007. № 3, ст. 442. 
6. Про охорону праці : Закон України стаття 161 від 14.10.1992 р. № 2695-
XII. Відомості Верховної Ради України  1992. № 49, ст. 669.  
7. Про затвердження Положення про порядок здійснення аналізу 
фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації: Закон України від 
04.01.2013 р. № 2/23. 2013 
8. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України   від 
06.09.2018 р. № 2530-VIII, Відомості Верховної Ради України, 2018. 
9. Про затвердження Рекомендацій щодо організації громадського 
харчування на території ринку (торговельного комплексу) : Закон України від 
04.09.2001 р. № 198, Відомості Верховної Ради України, 2001. 
10. Проект рішення № 463-8-рд відповідно до ст. 26 Закону України «Про 
місцеве самоврядування» Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради 
від 16.12.2016 №2-1526 «Про затвердження плану розробки проектів 
регуляторних актів виконавчими органами Черкаської міської ради на 2017 рік». 
 
 
11. ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист [на заміну ГОСТ 12.4.026-
76 чинний від 01-10-2007 р.] Вид. офіц. Київ, Держстандарт України, 2008. 8 с. 
12. ДБН (Державні будівельні норми України) 360-92 Містобудування. 
Планування і забудова міських і сільських поселень 
13. ДБН (Державні будівельні норми України)  В.2.2-25:2009. Будинки і 
споруди. Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства). 
14. ДБН  (Державні будівельні норми України)  В.2.2-25:2000 Введено: 
«ІМЦ» (м. Київ) 
15. Азоєв Г. Л. Конкуренція: аналіз, стратегія, практика : навч. посіб. : 
Центр економіки і маркетингу, 2013. 715 с. 
16. Архіпов В. В. Організація ресторанного господарства : навч. посіб.  4-те 
вид. Київ : Центр навчальної літератури, 2018. 280 с. 
17. Балабанова Л. В. SWOT-аналіз – основа формування маркетингових 
стратегій: навч. посіб.  2-ге вид., випр. і доп. Київ : Знання, 2005. 301 с. 
18. Браймер, Р. А. Основи управління в індустрії гостинності: пров. з англ. 
Київ: Аспект Прес, 2016. 224 с. 
19. Гірняк Л. І., Глагола В. А. Сучасний стан, перспективи та тенденції 
розвитку ресторанного господарства в Україні. Економіка та управління 
підприємствами. 2018. №16. С. 71-76  
20. Должанський І. З., Загорна Т. О. Конкурентоспроможність підприємства 
: навч. посіб,  Київ: Центр навчальної літератури, 2006. 384 с. 
21. Завадинська О. Ю. Організація ресторанного господарства за 
кордоном: навч. посіб. Київ : КНТЕУ, 2013. 200 с. 
22. Запорожець О.І., Протоєрейський О.С., Франчук Г.М., Боровик І.М. 
Основи охорони праці : підручник. Київ : Центр учбової літератури, 2011. 264 с. 
23. Карсекін В.І., Бердічевській В.Х. Проектування підприємств 
громадського харчування : навч. посіб. 2-е вид., перероб. та доп. Київ : Вища 
школа, 1988. 202 с. 
24. Конверський А. Є. Основи методології та організації наукових 
досліджень: навч. посіб. Київ : Центр учбової літератури, 2012. 352 с. 
 
 
25. Ліпинський В. В. Правове забезпечення пожежної безпеки в Україні: 
монографія. / за заг. ред. С. В. Пєткова. Київ : Дакор, 2011. 279 с. 
26. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг : монографія. Київ : 2012. 
232 с.  
27.  Мазаракі А. А. HoReCa. Готелі : в 3 т./ ред. вид.: М. І. Пересічний, 
С. Л. Шаповал. Київ : КНТЕУ, 2017. Т 1. 312 с. 
28.  Мазаракі А. А. Проектування закладів ресторанного господарства : 
навч. посіб. Київ : КНТЕУ, 2017. 184 с.  
29. Мацелюх А. В. Актуальні проблеми підвищення професійного рівня 
працівників сфери послуг : збірник матеріалів науково-практичної конференції. 
Львів: ЛІЕТ 2007. С. 22–26.  
30. Нікіфорова Л.О. Економіка підприємства. Курс лекцій : навч. посіб.  
Вінниця : ВНТУ, 2016. 138 с. 
31. Павленкова П.П., Тележенко Л. М., Біленька І. Р., Дзюба Н. А.  
Технологічне проектування підприємств ресторанного господарства : навч. посіб. 
Херсон : Олді- Плюс, 2019. 312 с. 
32. Пашута М. Т., Шкільнюк О. М. Інновації: понятійно-термінологічний 
апарат, економічна сутність та шляхи стимулювання : підручник.  Київ : ЦШІ, 
2010. 118 с. 
33. П'ятницька Н. О. Організація обслуговування у підприємствах 
ресторанного господарства :  навч. посіб. Київ : КНТЕУ, 2006. 632 с. 
34.  П’ятницька Н. О. Проектування підприємств готельно-ресторанного 
господарства : навч. посіб. Київ : Кондор, 2016. 407 с. 
35. Саєнко М. Г. Стратегія підприємства: підручник. Тернопіль: 
«Економічна думка». 2012. 390 с. 
36. Здобнов А. І., Циганенко В. А. Збірник рецептур національних страв та 
кулінарних виробів : збірник. Київ: Видавництво Арій, 2016. 680 с. 
37. Терешкін О. Г., Балацька Н. Ю. Проектування об'єктів готельно-
ресторанного господарства: конспект лекцій. Харк. держ. ун-т харчування та 
торгівлі. Харків : ХДУХТ, 2016. 135 с. 
 
 
38. Шемшученко  Ю. С. Цивільна оборона: юридична енциклопедія. Київ : 
Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. 768 с.  
39. Депутат  О. П.,  Коваленко  І. В.,  Мужик І. С. Цивільна оборона: навч. 
посіб. за ред.  Франчук В. С. Львів : Афіша, 2010.  334 c.  
40. Шаповалова О. М. Інноваційна діяльність як основа підвищення 
конкурентоспроможності готельного господарства. Вісник Східноукраїнського 
національного університету імені Володимира Даля.  2013.  №16. С. 224-228. 
41. Юридична енциклопедія/ ред. кол.: Ю. С. Шемшученко та ін. Київ: 
Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2013.  Т. 6 : Т  Я.  768 с.  
42. Юрченко О. А. Облік, аналіз, аудит та оподаткування: сучасні 
концепціїї розвитку: зб. матеріалів IV Всеукраїнської студ. наук. практ. конф. 
Київ: КНЕУ, 2018. 232 с.  
43. Аналіз ринку URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Аналіз_ринку. 
44. Всеукраїнський перепис населення. Розподіл населення за статтю та 
віком, середній вік населення м. Черкаси та Черкаської області. URL: 
http://database.ukrcensus.gov.ua. 
45. Інструкція зі статистики заробітної плати. URL: 
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0114-04. 
46. Лідньов А.О. Комплексні заходи охорони праці 2020 URL:  
https://www.sop.com.ua/article/317-kompleksn-zahodi-z-ohoroni-prats-2020 . 
47. Офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету. 
Схема інженерного обладнання території міста Черкаси. URL: 
http://chmr.gov.ua/_upload/2015_genplan/8_Engineer_Obladnannia.jpg . 
48. Про інвестиції URL : http://про-інвестиції.укр/інвестиційні-витрати/. 
49. Роглєв Х. Й. Основи готельного менеджменту URL: 
http://tourlib.net/books_ukr/roglev11-8.htm. 
50. Салига К. С.  Ефективна економіка URL: http://nbuv.gov.ua  
51. Типи ПХ. Класифікація по виробничо-функціональним якостям. URL:  
https://helpiks.org/4-114398.html  
 
 
52. Фурманова, Ю. П, Петренко М. А. Перспективи впровадження QR-
кодів в готельному та ресторанному господарстві URL:  https://www.sworld.com.ua   
53. Шевчук О. А. Екологічний контроль в ресторанному господарстві URL: 
https://knowledge.allbest.ru   
54. ДНАОП Законодавча база URL : https://dnaop.com/html/40988/doc-
ДСТУ_3862-99  
55. Аннєнков Р. A. Етапи та методи маркетингових досліджень 
конкурентного середовища. URL : http://www.economy.nayka.com.ua/  
56. ГОСТ 30523-97. Послуги громадського харчування. Загальні вимоги. 
URL : http://online.budstandart.com  
57. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської 
діяльності URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1160-15  
58.  Етапи будівельних робіт URL : https://deluxebud.com.ua/etapy-stroitelnyx-
rabot/