ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1130| Title: | Тверді побутові відходи: динаміка утворення та шляхи використання в Черкаській області |
| Authors: | Хоменко, Олена Михайлівна Тищенко, Іван Олександрович |
| Keywords: | ВІДХОДИ;УТИЛІЗАЦІЯ;СОРТУВАННЯ;ПЕРЕРОБКА;НАКОПИЧЕННЯ;ЗНЕЗАРАЖЕННЯ |
| Issue Date: | 2020 |
| Abstract: | Тищенко І.О. Тверді побутові відходи: динаміка утворення та шляхи використання в Черкаській області Випускна кваліфікаційна робота бакалавра: 63 с., 4 рисунки, 11 таблиць, 27 джерел, мультимедійна презентація. Мета роботи: аналіз динаміки утворення та можливих шляхів використання твердих побутових відходів у Черкаській області; надати пропозиції щодо впровадження технологій роздільного збору твердих побутових відходів у області. Завдання роботи: проаналізувати проблеми утворення, транспортування, зберігання, поводження з твердими побутовими відходами в Україні та Черкаській області, шляхи їх утилізації та переробки. Об’єкт дослідження: тверді побутові відходи. В роботі розглянуто та проаналізовано проблему поводження з твердими побутовими відходами; надано характеристику морфологічного складу твердих побутових відходів. Аналіз структури утворення, накопичення, зберігання та переробки відходів у Черкаській області. Надано рекомендації щодо вдосконалення механізму сортування і роздільного збору твердих побутових відходів. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1130 |
| Appears in Collections: | 101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Тищенко_ВРБ.pdf Restricted Access | 744.01 kB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Будівельний факультет
Кафедра екології
Пояснювальна записка
до випускної кваліфікаційної роботи
___________________бакалавра______________________
(освітній рівень)
на тему ТВЕРДІ ПОБУТОВІ ВІДХОДИ: ДИНАМІКА УТВОРЕННЯ ТА ШЛЯХИ
ВИКОРИСТАННЯ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Виконав: студент 5 курсу, групи ЗЕ-56
напряму підготовки 6.040106 «Екологія,
охорона навколишнього середовища та
збалансоване природокористування»____
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)
_Тищенко І.О.___________________
(прізвище та ініціали)
Керівник _Хоменко О.М.__________
(прізвище та ініціали)
Рецензент Чемерис І.А.___________
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2020 рік
2
ЗМІСТ
Вступ................................................................................................................................3
1 Аналітичний огляд літератури....................................................................................6
1.1 Основні проблеми поводження з відходами, їх
класифікація………………………………………………………………….................6
1.2 Морфологічний склад та основні властивості твердих побутових
відходів…………….......................................................................................................10
1.3 Характеристика основних методів знезараження та утилізації твердих
побутових відходів………….……………………………...........................................16
1.4 Комплексне сортування відходів……….....................................................20
2 Тверді побутові відходи: динаміка утворення та шляхи використання в
Черкаській області.........................................................................................................26
2.1 Аналіз динаміки утворення, накопичення та поводження з відходами
в Черкаській області……………………......................................................................26
2.2 Характеристика морфологічного складу твердих побутових відходів
області............................................................................................................................39
2.3 Шляхи використання відходів у Черкаській області.................................45
2.5 Пропозиції та переваги впровадження роздільного збору твердих
побутових відходів у області........................…………………....................................54
Висновки.......................................................................................................................59
Перелік посилань.........................................................................................................61
Додатки……………………………………………………………………………...…63
Додаток А. Апробація результатів роботи
3
ВСТУП
Однією з основних екологічних проблем нашої країни є збір,
нагромадження та переробка твердих побутових відходів. Загальні обсяги
нагромадження відходів в Україні сягають близько 30 млрд. тонн і на Україні під
відходами зайнято близько 160 тис. га землі, що є одним із найбільших показників
нагромаджень відходів у всьому світі.
До відходів відносять залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, що
утворилися при виробництві продукції або виконанні певних робіт; супутні
матеріали, що утворюються в процесі виробництва, проте не знаходять
застосування подальшого використання. До відходів виробництва відносять
також супутні породи, що утворюються при видобутку корисних копалин, побічні
і супутні продукти, відходи сільського господарства; вироби і матеріали, що
втратили свої споживчі властивості в результаті фізичного або морального зносу.
До відходів вжитку відносяться і тверді побутові відходи, що утворюються в
результаті життєдіяльності людей.
Майже всі побутові відходи захоронюються на полігонах і переважна їх
більшість працюють в режимі перевантаження, тобто зі значним порушенням
проектних показників щодо обсягів накопичення відходів.
В наш час досить гостро стоїть питання екологічної небезпеки захоронення
та складування твердих побутових. Ця небезпека пов’язана з усіма стадіями
поводження з твердими побутовими відходами, починаючи з моменту їх збору та
транспортування та закінчуючи переробкою, утилізацією або захороненням.
Тверді побутові відходи вносять вагомий внесок у забруднення
навколишнього природного середовища. Вони утворюються в процесі життя і
діяльності людини повсюди: у житлових будинках, виробничих підприємствах,
адміністраціях, громадських організаціях, невиробничих установах, лікувальних,
торговельних та інших закладах. Це найбільша за обсягами накопичення група
4
відходів споживання, яка відрізняється від усіх інших відходів за своїм
походженням та морфологічним складом.
Тверді побутові відходи створюють санітарно-гігієнічну та епідеміологічну
небезпеку внаслідок неприємних запахів та шкідливих хімічних сполук, які
можуть бути присутні або утворюються в них при біологічному розкладанні
органічних компонентів відходів, а також внаслідок присутності в них збудників
інфекційних та паразитарних хвороб та внаслідок високої бактеріальної і
гельмінтологічної забрудненості.
Практика первісного накопичення, збору та транспортування змішаних
міських твердих побутових відходів, що склалася в більшості населених пунктів
України, обумовлює антисанітарні умови на всіх етапах поводження з відходами
внаслідок біологічного розкладу (гниття) органічних компонентів, суттєво
ускладнює сортування та відбір сировини, перетворює полігон та звалища для
розміщення відходів в екологічно небезпечні об’єкти, на яких виділяється біогаз,
який забруднює атмосферне повітря та фільтрат, що забруднює ґрунтові води.
Місцеві особливості сфери поводження з твердими побутовими відходами
потребують поєднання загальнодержавного та місцевих підходів і виробничого
досвіду з вирішення існуючих проблем. На даний час основні норми щодо
поводження з відходами регулюються Законом України “Про відходи”,
Постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року “Про основні
напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання
природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” та Законами України
“Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про забезпечення
санітарного та епідемічного благополуччя населення”, а також іншими
нормативно-правовими актами.
Проблема знешкодження та утилізації твердих побутових відходів є досить
актуальною з точки зору негативного впливу на навколишнє природне
середовище, оскільки вони містять в своєму складі велику кількість вологих
органічних речовин, які піддаються розкладу і дають інтенсивне забруднення як
5
повітря, грунту, так і поверхневих і грунтових вод. Щорічно в Україні
3
утворюються майже 50 млн. м побутових відходів, причому до 40 % з яких
містять ресурсоцінні компоненти, які можуть бути повернені у господарський
обіг (папір, скло, пластик, тощо). Тому одним із головних напрямків вирішення
проблеми зменшення екологічного навантаження на довкілля є використання
відходів в якості вторинної сировини.
Тверді побутові відходи є цінним джерелом вторинних ресурсів (в тому
числі чорних, кольорових, рідкісних металів), а також "безкоштовним"
енергоносієм, тому що побутове сміття може використовуватись як енергетична
сировина для паливної енергетики. Важливо, щоб процеси утилізації не
порушували екологічну безпеку держави.
Актуальність роботи визначається саме аналізом екологічних проблем
поводження та переробки твердих побутових відходів в Черкаській області,
аналізом морфологічного складу відходів, шляхах їх утилізацізації та переробки,
а також державного і міжнародного підходу до вирішення екологічної проблеми
поводження з відходами.
6
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Основні проблеми поводження з відходами, їх класифікація
Поводження з відходами пов’язане з діями, що спрямовані на запобігання
утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення,
утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за
цими операціями та нагляд за місцями видалення [1].
Захоронення відходів - остаточне розміщення відходів при їх видаленні у
спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий
шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я
людини не перевищував установлених нормативів [2].
3
У населених пунктах країни щороку накопичується близько 35 млн. м
твердих побутових відходів (ТПВ), які захоронюються на 770 полігонах
загальною площею майже 3 тис. га та частково утилізуються на
сміттєспалювальних заводах.
Накопичення ТПВ значною мірою залежить від погодних умов, сезону
року, ступеня благоустрою житлових будинків, рівня життя населення тощо. У
загальному обсязі побутових відходів міститься 10,3 - 26,4 % паперу, 20-40 %
харчових відходів, 0,75 - 3,7 % деревини, 0,2 - 8 % текстилю, 1 - 5,8 % металів, 1,1
- 9 % скла, 0,6 - 6 % полімерних відходів та інших речовин.
Збирання побутових відходів є основним завданням санітарного очищення
населених пунктів і здійснюється більше ніж 7,5 тис спеціальними автомобілями,
56 спеціалізованими автопідприємствами та 650 цехами. Проте рухомий склад
спеціалізованих автопідприємств на сьогоднішній день є застарілим, майже 75 %
автомобілів відпрацювали свій ресурс і підлягають списанню. При нормативі 12
% поновлюється лише 1 % парку. Високий рівень тарифів з надання послуг у
сфері поводження з твердими побутовими відходами призвів до зменшення
кількості укладених договорів на ці послуги. Для збирання та тимчасового
7
зберігання побутових відходів використовуються контейнери, які через
застосування недосконалого механізму розвантаження деформуються та
псуються. Частина контейнерів виготовляється без кришок, що призводить до
підвищення вологості побутових відходів, зумовлює прискорення процесів
загнивання в теплий період року та примерзання їх до контейнерів у морозну
погоду, у зв'язку з чим ускладнюється транспортування та стає практично
неможливою подальша переробка побутових відходів. Через несвоєчасне
вивезення побутових відходів контейнери стають місцем розповсюдження
гризунів, шкідливих комах та небезпечним джерелом інфекцій.
Майже всі побутові відходи захоронюються на полігонах. Переважна їх
більшість працює в режимі перевантаження, тобто з порушенням проектних
показників щодо обсягів накопичення відходів. Водночас полігони є джерелом
інтенсивного забруднення атмосфери та підземних вод. Практично ні на одному з
них не знешкоджується фільтрат. Майже усі полігони потребують невідкладної
санації та рекультивації. Не вирішуються питання створення нових полігонів.
Половина полігонів побутових відходів приймає промислові відходи. Крім того, у
багатьох містах триває процес утворення несанкціонованих звалищ побутових
відходів.
Найбільші площі під полігони зайняті в Дніпропетровській - 140 га,
Донецькій - 330, Одеській - 195, Запорізькій – 153 та Луганській областях – 129
га.
З чотирьох сміттєспалювальних заводів (м. Київ, Харків, Севастополь та
Дніпропетровськ) працюють лише Київський і Дніпропетровський, обладнання
яких застаріле і не відповідає сучасним екологічним вимогам, внаслідок чого вони
стають джерелом забруднення довкілля токсичними газами.
У сільських населених пунктах відсутні спеціалізовані підприємства у
сфері поводження з побутовими відходами та санкціоновані звалища відходів.
Побутові відходи складуються у природних рельєфних утвореннях - балках,
ярах, долинах річок. Це становить екологічну небезпеку, оскільки стічні води, що
8
насичені забруднюючими речовинами, потрапляють у водні об'єкти. Існуюча
структура системи санітарного очищення населених пунктів недосконала, її
фрагментарність, роз'єднаність та різнорідність за відсутності взаємодії з
органами державної санітарно-епідеміологічної служби та охорони
навколишнього природного середовища не забезпечує достатнього контролю за
санітарним станом територій, а також збиранням, вивезенням, знешкодженням та
захороненням побутових відходів.
Ефективне вирішення комплексу питань, що пов'язані з поводженням з
побутовими відходами, можливе лише за умови визначення основних напрямів та
розв'язання основних завдань з реалізації державної політики у сфері поводження
з відходами, визначених Програмою поводження з твердими побутовими
відходами в Україні, яка враховує сучасний стан економіки країни, перспективи її
соціального розвитку [3].
Незважаючи на гостроту проблем поводження з твердими відходами, до
теперішнього часу відсутня чітка, науково обгрунтована їх класифікація, що в
значній мірі ускладнює поводження з ними.
ТПВ утворюються на всіх стадіях переробки сировини та використання
продукції в народному господарстві і побуті. Існують окремі великі підприємства,
на котрих утворюється біля 200 видів твердих відходів одночасно [2].
До ТПВ відносять картон, газетний, пакувальний чи споживчий папір,
усіляку тару (дерев'яну, скляну, металеву), предмети і вироби з дерева, металу,
шкіри, скла, пластмаси, текстилю й інших матеріалів, що вийшли з вжитку чи
втратили споживчі властивості, зламані чи застарілі побутові прилади сміття, а
також сільськогосподарські та комунальні харчові відходи [3].
Можна виділити наступні види відходів:
1. відходи з природних матеріалів:
-харчові гниючі відходи;
9
- відходи медичних, лікувальних, науково-дослідних організацій, у тому числі
хірургії і стоматології, а також, можливо, відходи лікувальних ветеринарних
установ;
- полімерні відходи з природних матеріалів, у тому числі відходи деревини,
картону, целюлозно-паперові, обгорткові матеріали.
2. виробничі відходи:
- металеві відходи;
- відпрацьовані хімічні джерела струму;
- бій скла і склопосуду;
- відходи полімерних матеріалів синтетичної хімії, у тому числі гума і гумово-
технічні вироби, всі обгорткові матеріали і полімерна тара з продуктів
синтетичної хімії;
-радіоактивні відходи.
Побутові відходи можуть бути твердими та рідинними. Твердими є відходи,
що утворюються в процесі життєдіяльності людини й накопичуються у житлових
будинках, закладах соціальної сфери (харчові відходи, предмети домашнього
вжитку, сміття, опале листя, макулатура, скло, метал, полімерні матеріали тощо) і
не мають подальшого використання за місцем їх утворення. Рідинні побутові
відходи - господарчо-побутові (від миття, прання) та каналізаційні стоки (за
винятком промислових) за відсутності централізованого водовідведення [2].
Клас небезпеки відходів встановлюється залежно від вмісту в них
високотоксичних речовин розрахунковим методом або згідно з переліком
відходів, наведених у Державному класифікаторі відходів. На всі види відходів
розробляється технічний паспорт згідно з Міждержавним стандартом ДСТУ-2195-
93, дія якого поширюється на 10 країн СНД.
1. Перший клас небезпеки - відпрацьовані лампи люмінесцентні;
2. Другий клас небезпеки - батареї акумуляторні свинцеві некондиційні,
акумулятори лужні, у т. ч. кадмій-нікелеві, некондиційні, батареї свинцеві
зіпсовані або відпрацьовані (автотранспорт);
10
3. Третій клас небезпеки - масла та мастила моторні, трансмісійні інші
зіпсовані або відпрацьовані, відходи піску, забрудненого нафтопродуктами,
матеріали обтиральні зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені, матеріали
фільтрувальні зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені (автомобільні фільтри),
лакофарбувальні відходи;
4. Четвертий клас небезпеки - шини, зіпсовані перед початком експлуатації,
відпрацьовані, пошкоджені чи забруднені під час експлуатації, відпрацьовані
накладки гальмових колодок автомашин, брухт чорних металів (у т.ч. списане
обладнання), брухт кольорових металів (у т.ч. списане обладнання, що вміщує
кольорові метали, кабельна продукція), макулатура, брухт абразивного
інструменту, пил абразивно – металевий, відходи зварювальних електродів,
використаний спецодяг, взуття зношене чи зіпсоване, одяг захисний зіпсований,
відпрацьований чи забруднений (рукавиці брезентові, діелектричні, костюми
брезентові), вироби та матеріали гумові зіпсовані або відпрацьовані (рукавички
гумові, діелектричні коврики), матеріали та вироби з пластмаси зіпсовані (кабіни
таксофонні, каски захисні), списане обладнання, деталі, у т.ч. комп’ютерне
обладнання, крім джерел безперебійного живлення, акумуляторів, відходи
деревини, будівельні відходи тощо.
1.2 Морфологічний склад та основні властивості твердих побутових
відходів
Гострою і актуальною проблемою залишається утилізація та видалення
твердих побутових відходів. У 2017 році в Україні за даними Міністерства
регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства
обсяги збирання й вивезення твердих побутових відходів склали близько 59
3
млн.м або 13,2 млн.т. Треба мати на увазі, що зазначені показники не повною
мірою відображають дійсне утворення відходів, оскільки послугами зі збирання
ТПВ охоплено не все населення України, а лише близько 76 %. На відміну від
11
промислових відходів ТПВ характеризуються роззосередженістю по всій
території України і на сьогодні саме вони привертають увагу як органів влади, так
і громадськості. В Україні, незважаючи на зменшення кількості населення,
спостерігається тенденція до беззупинного зростання обсягів збирання й
вивезення побутових відходів.
До морфологічного складу ТПВ входять наступні компоненти: папір,
картон, обсяг яких складає до 20—30%, харчові відходи - 28—45%, деревина
1,5—4%, метал чорний - 1,5—4,5%, метал кольоровий - 0,2—0,3%, текстиль- 4—
7%, кістки - 0,5—2%, скло - 3—8%, шкіра, гума, взуття - 1—4%, каміня, фаянс -
1—3%, пластмаса - 1,5—5%,та інше - 1—3%.
Морфологічний склад твердих побутових відходів представлено на рисунку
1.1.
%
Папір картон
45
40 Харчові відходи
35
деревина
30
25 метал чорний
20 метал
15 кольоровий
текстиль
10
5 кістки
0
скло
шкіра рез. взуття
Рисунок 1.1 - Діаграма розподілу морфологічного складу ТПВ
Відсоткове співвідношення морфологічного складу ТПВ є умовним, так як
на співвідношення впливає ступінь благоустрою житлового фонду, сезони року,
кліматичні та інші умови. В складі ТПВ постійно збільшується вміст паперу,
пластмаси, фольги, банок, поліетиленових плівок і інших упаковок. Особливо
12
великі сезонні коливання харчових відходів — з 28% весною до 45% і більше
літом та восени.
В значній мірі змінюється склад ТПВ в залежності від кліматичної зони [4].
Суттєво змінюється в ТПВ вміст сміття, котре змітається безпосередньо з вулиць
та прибудинкових територій. В зимовий період його доля зменшується в два - три
рази.
В склад харчових відходів входять картопляні очистки, відходи овочів,
фруктів, хліба і хлібопродуктів, м’ясні і рибні відходи, яєчна шкарлупа та інше .
Вони містять у своєму складі крохмаль, жири, білки, вуглеводи, клітковину,
вітаміни. Вологість харчових відходів складає від 60—70% весною до 80—85%
влітку і восени. Вологість харчових відходів ресторанів, та столових досягає 95%.
Баластні додатки харчових відходів представлені кістками, боєм скла і фаянсу,
металевими кришками і банками.
З метою збереження і можливості подальшого використання харчових
відходів їх слід зберігати влітку при t > 6—7° С не більше 10 годин, взимку при
цій же температурі до 30 годин.
Ємність для збереження цих відходів необхідно мити 2% розчином
кальцинованої соди або розчином хлористого вапна з 2% активним хлором, а
потім промити чистою водою.
Середні дані по хімічному складу ТПВ по кліматичним зонам представлені
в таблиці 1.1.
Україна відноситься до середньої кліматичної зони, за виключенням
Криму, котрий відноситься до південної зони. Як видно із даних, приведених в
таблиці 1.1 по вмісту таких елементів, як азот, фосфор, калій і кальцій, ТПВ
можуть бути віднесені до рідини, яку можна використати для виробництва
цінних добрив .
Основні властивості ТПВ.
1. Фізичні властивості ТПВ. Щільність ТПВ в Україні складає до 0,19—0,23
3
т/м . Щільність ТПВ залежить від благоустрою жилого фонду і сезонів року. Для
13
благоустроєного житлового фонду щільність ТПВ у весняно-літній період
3 3
складає до 0,18—0,22 т/м , в осіньо-зимовий період - 0,2—0,25 т/м , для
3
неблагоустроєного жилого фонду з грубовим опаленням - 0,3—0,6 т/м . Чим
більше паперу і різних пластмасових упаковок, тим менша щільність ТПВ.
Зі збільшенням вологості щільність ТПВ збільшується. В майбутньому
щільність ТПВ великих міст за рахунок збільшення різних упаковок знизиться до
3
величини, що близька 0,1 т/м .
У великих містах Европи і Америки щільність ТПВ близька до цього
показника.
Таблиця 1.1— Хімічний склад ТПВ від сухої маси в різних кліматичних
зонах
Показники Кліматичні зони
Середня Південна
Органічні речовини 56-72 56-80
Зольність 28-42 20-44
Загальний азот 0,9-1,9 1,2-2,7
Кальцій 2-3 4-5,7
Вуглекислий газ 30-35 28-39
Фосфор 0,5-0,8 0,5-0,8
Кал ій 0,5-1 0,5-1,1
Вологість ( % від загальної 40-50 35-70
маси)
загальної маси)
Папір і картон, текстиль і пластмасові плівки формують структуру ТПВ і
надають їм механічної щільності. Липкі і вологі компоненти забезпечують це
14
зчеплення. Ці властивості ТПВ сприяють зависанню відходів на стінках бункерів
і решітках. Так, через решітку розміром 30x30 см ТПВ самостійно не
провалюються, і для їх проходження потрібні додаткові зусилля. На стінках
бункерів з кутами 65—70° виникає накопичення і зависання ТПВ. При довгому
зберіганні ТПВ злежуються, самоущільнюються і втрачають сипучість.
Для зменшення загального об’єму ТПВ при транспортуванні і складуванні
на полігонах важливо знати їх компресивні властивості, вплив тиску на ступінь
пресування.
2. Компресивні властивості ТПВ. При пресуванні ТПВ в мусоровозі при
звичайному тиску, 0,1 МПа, їх об’єм зменшується в 1,5—3 рази. При збільшенні
тиску до 0,3—0,5 МПа виникає поломка різного роду упаковок, пресування
паперу і плівок, починається видавлювання вологи. Об’єм ТПВ в залежності від
складу і вологості може бути зменшений як мінімум в 5 разів від попереднього,
що отриманий при зборі ТПВ в контейнерах. Щільність ТПВ при цьому може
3
досягати величини до 0,8 т/м і більше.
При збільшенні тиску до 10—20 МПа віджимається до 80—90% всієї
вологи, яка є в ТПВ при їх збиранні. При цьому об’єм ТПВ знижується в 2—2,5
рази, а щільність збільшується в 1,3—1,7 рази. Спресованість таким чином ТПВ
на деякий час стабілізується, так як волога в ТПВ є незначною для активної
життєдіяльності мікроорганізмів, а доступ кисню із-за високої щільності є
недостатнім. При збільшенні тиску до 60 МПа виникає майже повний віджим
вологи, але об’єм практично вже не змінюється. Мікробіологічне життя в такому
матеріалі сповільнюється.
При контакті з металами ТПВ надають корозійного впливу, шо пов’язано
з їх високою вологістю, через наявність у фільтраті розчинів різних солей і
кислим середовищем (рН=5—6,5).
3. Теплоутворюючі властивості. Через наявність в ТПВ великої кількості
органічних речовин вони володіють теплоутворюючою властивістю. Теплоємність
основних компонентів ТПВ (в Дж/кг∙град.) є наступною: вода — 4190; дерево,
15
картон, папір — 2000—2500; скло, камені — 800—1000; залізо — 400; алюміній
— 860.
Теплоутворююча властивість ТПВ також залежить від їх щільності. Так,
3 3
при зміні щільності від 0,2 т/м до 0,5 т/м теплоутворююча властивість ТПВ
знижується з 2000 до 940 ккал/кг.
4. Санітарно-бактеріологічні властивості. ТПВ мають в своєму складі велику
кількість вологих органічних речовин, які при їх розкладі, виділяють гнилісті
запахи і фільтрат. При висиханні продукти неповного розкладу утворюють
насичений забруднювачами і мікроорганізмами (від 300 до 15 млрд на 1 г сухої
речовини) пил. В результаті виникає інтенсивне забруднення повітря, грунтів,
поверхневих і грунтових вод. Рознощиками патогенних мікроорганізмів можуть
бути мухи, криси, птахи, бродячі собаки і коти.
В середовищі ТПВ поряд з сапрофітними розвиваються і патогенні
бактерії — носії різних захворювань. Крім патогенних мікроорганізмів, ТПВ
містять яйця гельмінтів (глистів). При складуванні ТПВ частина патогенних
мікроорганізмів гине вже через декілька днів, тоді як інші їх види можуть
існувати в таких умовах на протязі декількох років. Яйця гельмінтів
зберігають свою життєдіяльність на протязі декількох років. З пилом або
фільтратом вони виносяться за межі складування ТПВ і являються
джерелом забруднення вод і грунтового покриву.
Мікроорганізми, які виявлені в ТПВ, є збудниками гепатиту,
туберкульозу, дизентерії, аскаридозу, респіраторних, алергічних, шкіряних і
інших захворювань.
16
1.3 Характеристика основних методів знезараження та утилізації твердих
побутових відходів
В світі сьогодні нараховується біля 20 різноманітних методів знезараження
ТПВ [5]. За кінцевою метою їх поділяють на ліквідаційні, котрі вирішують,
переважно, санітарно - гігієнічні завдання та утилізаційні, котрі вирішують
проблеми економічного використання вторинних ресурсів.
За технологічними принципами всі методи знешкодження та утилізації ТПВ
поділяють на термічні, біологічні, хімічні, механічні та змішані.
До методів знезараження побутових відходів відносять: спалювання,
газифікація, піроліз, обробка дезинфікуючими речовинами, компостування,
захоронення на полігонах. На сьогоднішньому етапі найбільш поширеним
способом знезараження ТПВ в нашій країні залишається їх захоронення на
полігонах. Експлуатація полігонів, що не мають елементарних природоохоронних
споруд (гідрозахисних екранів, систем збору та контролю фільтрату тощо) з
соціальної точки зору є протизаконною, з природоохоронної – небезпечною.
Полігонний метод знезараження ТПВ.
Полігонний метод знезараження ТПВ технологічно не складний, однак
потребує великих земельних площ, значних капіталовкладень, експлуатаційних і
транспортних витрат.
У зв’язку з цим одним із ефективних способів поводження з ТПВ є
створення сортувально-полігонних комплексів (СПК) та біомеханічних заводів
(БМЗ). Біологічне знезараження ТПВ при захороненні їх на полігонах
здійснюється наступним чином. ТПВ покриваються шаром землі, що перекриває
доступ кисню. В анаеробних умовах (за відсутністю кисню) розвиваються
анаеробні бактерії, які розкладають органічні речовини та знищують патогенну
мікрофлору. Процес розкладання органіки дуже тривалий та вимагає великих
площ для складування ТПВ. При цьому можлива утилізація органічних речовин у
вигляді біогазу, який містить 55-60 % метану.
17
Біологічне знезараження ТПВ при компостуванні здійснюється наступним
чином. При наявності вологи та кисню у середовищі ТПВ розвиваються аеробні
бактерії. Спочатку розвивається група мезофільних аеробних бактерій, які
розщеплюють деякі органічні сполуки. При цьому виділяється енергія, яка
0
розігріває ТПВ до 20-35 С. Після першого розігріву в середовищі ТПВ починає
активно розвиватись група термофільних аеробних бактерій, які здатні
розщеплювати більш стійкі органічні сполуки. Енергія, яка при цьому
0
виділяється, розігріває ТПВ до 60 С і більше. Така температура знищує патогенні
мікроорганізми (таблиця 1.2) [5].
Таблиця 1.2 – Вплив температури на загибель патогенних мікроорганізмів
Вплив температури на патогенні мікроорганізми
Збудники Умови виживаня Умови загибелі
захворювань 0середовище Кількість t C, Час в
днів хв.
Туберкульозу ТПВ в грунті 150-180 55-65 5-60
Тифу ТПВ 4-115 55-60 5-30
Дизентерії ТПВ 10-40 55 60
Холери ТПВ 1 50 80-60
Метод захоронення ТПВ.
Метод захоронення є самим простим. Він практикується в багатьх країнах.
В США вивозиться до 82 % від загального об’єму, в Росії і в країнах СНД – 95 %.
Найбільш благополучною в цьому відношенні є Японія, де вивозиться 24,5 % і
Швейцарія – 18 %. Хоча далі таке положення зберігатися не може, оскільки різко
збільшуються земельні площі під сміттєзвалища, які можна корисно
використовувати.
18
На полігонах безповоротньо втрачається велика кількість корисних
складників ТПВ (метали, папір, горючі компоненти). Якими б досконалими не
були полігони, вони продовжують залишатися джерелами забруднення
навколишнього середовища.
Ідуть процеси розкладання (аеробні і анаеробні), постійне випаровування,
залишаються шкідливі речовини. Крім того, полігони – це середовище
проживання птахів, гризунів – рознощиків хвороб.
Найбільш серйозною проблемою є забруднення грунтових вод фільтратом.
Коли вода проходить через необроблені відходи, утворюється особливо отруйний
фільтрат, в якому разом із залишками органічних речовин присутні залізо, ртуть,
свинець, цинк і інші метали із консервних банок, батарейок і інших
електроприладів. Неправильний вибір місць захоронення відходів і відсутність
запобіжних заходів дозволяють фільтрату попадати в підземні водоносні
горизонти.
Іншою важливою проблемою є утворення метану. У захороненого сміття
немає доступу до кисню. Тому його розкладання іде анаеробно, а один із
продуктів його – біогаз, який на 2/3 складається із метану, що утворюється в
товщі захоронених відходів і може розповсюджуватись горизонтально,
проникаючи в підвали будинків, накопичується там і вибухає при запалюванні.
Крім того, метан може розповсюджуватися вверх по грунту, що призводить до
отруєння коренів і загибелі рослинності на місці захоронення. При відсутності
рослинного покриву починається ерозія грунту [6].
Компостування ТПВ.
Один із найпростіших методів знезараження і переробки ТПВ є польове
компостування. Якщо на полігонах знезараження протікає на протязі 50-100 років,
то при польовому компостуванні цей процес проходить за 6-8 місяців в
залежності від кліматичних умов.
Компостування – складний аеробний біологічний процес, який
супроводжується інтенсивним виділенням тепла. Легкогниючі органічні речовини
19
розкладаються з утворенням рухомих форм гумінових кислот, які добре
засвоюються рослинами. В результаті компостування синтезується гумус, який є
основним компонентом грунту. В основі одержання компосту лежить процес
аммоніфікації під дією аеробних бактерій. В свою чергу аммоніфікація – це
процес розкладання органічних сполук ТПВ з виділенням аміаку. Тому при
компостуванні ТПВ втрачають до 20 % (по масі) органічних речовин.
Компостування ТПВ проводиться на плошадках, які розташовані поряд з
полігонами. Найбільш проста технологія компостування заключається в
складуванні в штабелі, які розташовані паралельними рядами з проїздом між
ними в 3 м. Для попередження розведення мух, видалення запаху і зменшення
теплообміну між штабелями і повітряним середовищем їх покривають шаром
землі чи торфу висотою до 15-20 м.
В штабелях весінньо - літньої закладки в результаті протікання аеробного
компостування протягом перших 15-20 діб проходить саморозігрів штабеля до 60
0 0
– 70м С; потім протягом 2-4 місяців температура тримається на рівні 40- 45 С, а
0
потім знижується до 30-35 С. Через 10 місяців “горіння” температура
0
встановлюється на рівні 14-18 С і тримається до наступної весни. Тривалість
компостування ТПВ, яка рекомендується, в штабелях – від 12 до 18 місяців. При
регулярному перекопуванні і зволоженні термін може бути суттєво зменшений
[5].
В процесі компостування інтенсивно знижується вологість відходів.
Одержаний компост очищається від баластових фракцій – скла, каміння, металу з
використанням установки для механізованого сортування.
Другим варіантом технології польового компостування є попереднє
подрібнення ТПВ перед викладкою в штабелі, яке здійснюється за допомогою
молоткових подрібнювачів. В цьому випадку вихід компосту збільшується, а
кількість відходів знижується.
Усі зазначені методи знешкодження ТПВ мають загальну особливість – у
результаті їх застосування безслідно зникає велика кількість корисних речовин,
20
які можна було б вилучити та використати як вторинну сировину. Вилучення
певних компонентів відходів (насамперед макулатури, скла, чорних і кольорових
металів та полімерних матеріалів) можливе при застосуванні технології
сортування [7].
1.4 Комплексне сортування відходів
Сьогодні інтенсивно впроваджується сортування ТПВ з повторним
використанням відібраних фракцій в якості вторинної сировини. Під сортуванням
розуміють відбір з потоку ТПВ корисних компонентів з метою їх подальшого
використання для виготовлення відповідної продукції. Адже разом з ТПВ, що
продукуються містом з чисельністю в 100 тис. жителів, захоронюється щороку
2000 т. металів, 10 000 т паперу та картону, 3000 т пластмас, 1500 т скла, 1500 т
текстилю, значна кількість інших цінних компонентів [8]. Досвід країн, де
сортування набуло широкого розповсюдження показує, що близько 80 %
наведених вище матеріалів можуть бути поверненутими для повторного
використання. Вилучення такої маси вторинної сировини дозволяє отримати
економічний зиск, знизити навантаження на довкілля в результаті захоронения
цієї сировини у вигляді відходів та добування еквівалентних об'ємів первинної
сировини, зменшити площі та об'єми полігонів.
У відповідності з директивними документами Європейського союзу (ЄС),
розрізняють матеріальний та сировинний рециклінг. Матеріальний рециклінг
передбачає механічне відділення компонентів від потоку ТПВ та повторне їх
використання. Сировинний рециклінг передбачає хімічну обробку відходів з
метою отримання інших матеріалів. В Україні відсутній достатній досвід із
сортування ТПВ. Однак стверджувати, що його взагалі немає, було б передчасно.
Адже ще у 1996 р. підприємством „С&С Львів" на Кульпарківській вулиці м.
Львова було встановлено контейнери для роздільного збору ТПВ із відповідними
написами. Перед цим заходом було проведено відповідну агітаційну роботу серед
мешканців вулиці та учнів найближчої школи. Як показали подальші події,
21
більшість мешканців підтримували заходи в цілому, але виносили сміття як і до
експерименту - все разом. У 2003 р. в столиці в рамках українсько - датського
проекту технічної допомоги в модернізації сфери поводження з ТПВ було задіяно
близько 4 тис. жителів 29 будинків міста Києва. За висновками адміністрації
міста, реалізацію цього проекту можна вважати першим позитивним досвідом із
роздільного збору ТПВ. В проекті прийняли участь 89 % жителів відповідних
мікрорайонів, а 95 % погодилися і надалі проводити роздільний збір ТПВ.
Як показав досвід впровадження сортування в м. Києві. практично з самого
початку не вдалося забезпечити роздільний збір із-за того, що у спеціалізовані
контейнери скидалось сміття без будь-якого сортування. Тому логічним виходом
з такої ситуації здавалось будівництво сміттєсортувальних заводів. Однак,
очікувані результати виявились значно гіршими - із сміття можна виділити лише
5-10 % корисного матеріалу при його початковому вмісті близько 50 %.
Причинами такої ситуації були наступні фактори. Більшість будинків обладнані
сміттєпроводами. Тому при скиданні в них сміття воно інтенсивно перемішується
і первинні корисні компоненто частково забруднюються. В кращому випадку
вивантаження сміття із-під сміттєпроводу проводиться один раз на добу шляхом
завантаження його в сміттєвий контейнер та транспортування на обладнаний
майданчик. Там сміття кілька днів чекає моменту перевантаження його у
сміттєвози та транспортування на сміттєсортувальні заводи. За такий тривалий
час сміття підгниває, перемішується, знову підгниває і знову перемішується і т.д.
Якщо зважити, що більшість контейнерів не захищені від атмосферних опадів, а
корисні складові вилучаються окремими верствами населення на початковій
стадії накопичення ТПВ, то через кілька днів такого зберігання папір та картон
перетворюються у гнилу масу, непридатну для повторного використання, скло та
пластик важко піддаються очищенню, чорні метали ржавіють, інколи зводячи
ефективність роботи сміттєсортувальних заводів до нуля.
22
Оцінюючи загальний стан сортування та переробки компонентів ТПВ
можна сказати, що цей напрямок в Україні поки що знаходиться в зародковому
стані, хоча розвивається досить інтенсивно.
Підсумовуючи можна виділити основні проблеми, котрі сьогодні
перешкоджають ефективному роздільному збору ТПВ: незацікавленість жителів у
роздільному зборі, оскільки це пов'язано із необхідністю встановлення на кухні
додаткових ємкостей, винесенням до збірника 3-4 пакетів замість одного,
необхідністю розділення відходів і т.п.; відсутність суттєвих реальних результатів
роздільного збору, оскільки досить часто вміст контейнерів вилучається ще до
транспортування на переробний завод особами, для котрих збір вторинної
сировини є основним джерелом існування; незбалансованість об'ємів контейнерів
з об'ємами відходів, що призводить до швидкого заповнення одних та тривалого
порожнього стану інших.
Сортування передує, зазвичай, будь - якій наступній операції знешкодження
ТПВ. При цьому в різних країнах найбільшого поширення набули різні методи
знешкодження побутових відходів (таблиця 1.3) [9].
Таблиця 1.3 — Частка різних методів у процесах знешкодження ТПВ
Країна Кількість Захоро- Сортуван- Спалю- Компос-
нення, % ня, % вання, % тування,
відходів, %
тис. т/рік
1 2 3 4 5 6
Німеччина 25000 4 6 16 36 2
Греція 3150 100 0 0 0
Данія 2600 29 19 48 4
Іспанія 13300 65 13 5 17
Канада 16000 80 10 8 2
Нідерланди 7700 4 5 15 35 5
23
Продовження таблиці 1.3
1 2 3 4 5 6
Португалія 2 650 85 0 0 15
США 177 500 67 15 16 2
Швейцарія 3 700 12 22 59 7
Швеція 3 200 34 16 47 3
Японія 5 0 000 20 0 75 5
Україна 11697 98 0 2 0
Відокремлена чи селективна система збору окремих складників ТПВ
забезпечує одержання відносно чистих вторинних ресурсів від населення і
зменшення кількості відходів, які вивозяться.
Один із варіантів технології селективного збору сміття передбачає
організацію пересувних установок, які включають декілька видів контейнерів. Рух
установок здійснюється по чіткому графіку, а населення забезпечене пакетами для
окремих складників ТПВ. При цьому здійснюється економічне стимулювання за
здані види вторсировини.
Великогабаритні відходи збираються на спеціальних площадках, що
розташовані біля житлових будинків. У великих містах за рік на кожну людину
3
накопичується до 40 кг великогабаритних ТПВ з питомою масою 0,2 т/м (таблиця
1.4) [5].
Для механічного видалення окремих складників ТПВ використовують
магнітну, пневматичну, електричну і гідросепарацію. В якості допоміжних
операцій застосовують подрібнення відходів. В основному застосовують сухі
методи сепарації – пневматичний і магнітний. Видалення чорного металобрухту
здійснюється магнітною сепарацією. При взаємодії магнітного поля з ТПВ,
наприклад, при їх русі по транспортній стрічці, чорний метал видаляється і потім
знімається з магнітів.
24
Таблиця 1.4 – Орієнтовний склад великогабаритних ТПВ
Переважаючий матеріал Складники
Деревина (до 60%) Меблі, обрізки дерев і кущів, доски, ящики,
двері, фанера, старі рами, драбина
Кераміка, скло (до 18%) Фаянсові раковини, унітази, листове скло,
лампи денного світла, посуд, пляшки, бій
скла
Метал (до 9%) Холодильники, газові плити, пральні машини,
пилососи, ліжка, корита, сітки, баки, бідони,
раковини, труби, радіатори
Папір, картон (до 6%) Упаковочні матеріали, шпалери, мішковина
Текстиль (до 1%) упаковочна, пальто, ковдри, матраци
Шкіра, гума, змішані Шини, чемодани, сумки, дивани, крісла,
матеріали (до 5%) поліетиленова плівка
Пластмаса (до 1%) Дитячі ванни, відра, лінолеум
Для видалення із ТПВ кольорового металобрухту (до 90% алюмінію, інше –
бронза, латунь) перспективним є метод електродинамічної сепарації, який
заснований на використанні силової взаємодії магнітного поля і вихрьових
потоків, які виникають в електропровідній речовині. Видалення із ТПВ
кольорових металів сягає до 80 %.
Видалення макулатури проводиться за допомогою аеросепарації, при якій
ТПВ розділяються на легку і важку фракції. В легку фракцію переходить також
полімерна плівка і текстиль. Для видалення в самостійний продукт полімерної
плівки використовують електросепарацію, аеросепарацію та балістичний метод.
Для видалення текстильних компонентів використовуються устаткування
типу барабанних грохотів із захватуючими елементами. Для видалення скла
використовують балістичний чи флотаційний метод.
25
В Україні методи комплексного сортування ТПВ з метою видалення
основних утильних компонентів на практиці поки що не реалізовані. Із ТПВ
видаляють в основному чорний металобрухт і частково папір. Інші утильні
фракції практично не видаляються [5].
В загальному випадку сортування ТПВ може проводитись на різних етапах
їх збору та знешкодження. Умовно можна виділити кілька рівнів системи
сортування:
• квартирно - офісний;
• дворовий;
• заводський (централізований).
Квартирно - офісний рівень сортування ТПВ є найдавнішим та найбільш
впорядкованим. Він передбачає відбір корисних компонентів ТПВ на етапі
формування потоку сміття безпосередньо в квартирах, приватних будинках,
офісах та інших джерелах їх утворення [10].
Дворовий рівень передбачає встановлення на прибудинковій території
спеціальних контейнерів для роздільного збору ТПВ, де жителі накопичують
попередньо розділені в квартирах відходи. Незважаючи на специфічні конструкції
таких контейнерів (наприклад, вхідні отвори влаштовуються таким чином, щоб
унеможливити скидання в контейнер відходів іншого виду), якість відібраної
сировини значно нижча від сировини квартирно-офісного рівня.
Заводський рівень. За видом сировини всі сміттєсортувальні станції (ССС)
умовно поділяють на два основні типи - „чисті" та „брудні" [11]. „Чистими"
називаються ССС, котрі приймають ТПВ, зібрані за роздільною схемою. Як
виявилось, навіть продукти роздільного збору, перш ніж потраплять у
технологічний процес переробки чи повторного використання, піддягають
попередній обробці.
26
2 ТВЕРДІ ПОБУТОВІ ВІДХОДИ: ДИНАМІКА УТВОРЕННЯ ТА ШЛЯХИ
ВИКОРИСТАННЯ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ
2.1 Аналіз динаміки утворення, накопичення та поводження з відходами в
Черкаській області
Відходи є одним з найбільш вагомих факторів забруднення навколишнього
середовища і негативного впливу на всі компоненти довкілля.
Відходи поділяються на 4 класи небезпеки: І клас – надзвичайно небезпечні;
ІІ клас – високо небезпечні; ІІІ клас – помірно небезпечні; ІV клас – мало
небезпечні [19].
Внаслідок наявності різних типів виробництва, існуючих в Черкаській
області, якісний склад відходів різноманітний, а саме:
- відходи І класу небезпеки складають відпрацьовані люмінесцентні
лампи, що містять сполуки ртуті, відпрацьовані лужні та свинцеві акумулятори та
інші;
- відходи ІІ класу небезпеки складають масла та мастила моторні,
трансмісійні інші зіпсовані або відпрацьовані та інші;
- відходи ІІІ класу небезпеки складають відходи гальванічних
виробництв та нафтошлами, шлами фарбувального виробництва, промаслені
фільтри і ганчір'я та інші;
- відходи ІV класу небезпеки складають тверді побутові відходи та
відходи виробництва, зокрема шлак вугільний, склобій, відпрацьовані шини,
відходи сільськогосподарського виробництва, відходи полімерів, барда зернова,
жом, дефекат, відходи деревини тощо.
Проблема поводження з відходами є визначальною для забезпечення
сталого розвитку держави, в тому числі, і Черкаської області. Особлива увага в
області приділяється поводженню з найбільш небезпечними відходами, які
відносяться до І – ІІІ класів небезпеки. За даними Головного управління
27
статистики у Черкаській області протягом 2018 року в області утворилось 1484,6
тис. т відходів І – ІV класів небезпеки, з них: 1333,2 тис. т від економічної
діяльності підприємств і організацій та 151,4 тис. т відходів від домогосподарств.
Згідно статистичних даних у 2018 році в області утворилось 361,975 тис. т
відходів комунальних (міських) змішаних, у т. ч. сміття з урн, а саме: 41,846 тис. т
від економічної діяльності підприємств і домогосподарств та 320,129 тис. т
отримано від виробничої сфери, перевізників-збирачів, сфери послуг тощо [20].
Проблема поводження з відходами є визначальною для забезпечення
сталого розвитку держави, в тому числі, і Черкаської області. Особлива увага в
області приділяється поводженню з найбільш небезпечними відходами, які
відносяться до І – ІІІ класів небезпеки. У 2018 році в області утворилось 1333,2
тис. т промислових відходів І – ІV класів небезпеки, в тому числі 0,803 тис. т
відходів І – ІІІ класів небезпеки. Із загальної кількості утворених відходів 99,9 %
складають відходи ІV класу небезпеки. За статистичними даними у 2018 році
обсяг утворення відходів І класу небезпеки склав 0,103 тис. т; ІІ класу небезпеки –
0,214 тис. т; ІІІ класу небезпеки – 0,486 тис. т; ІV класу небезпеки – 1332,436 тис.
т.
У 2018 році порівняно з 2017 роком збільшились обсяги утворених відходів
ІV класу небезпеки на 74,433 тис. т (на 5,6%) та відходів І-ІІІ класів небезпеки
майже на 0,16 тис. т (на 19,6%). Обсяги утилізованих відходів порівняно з 2017
роком збільшились на 20,03 тис. т (на 12,7%).
Збільшився обсяг спалених відходів на 5,047 тис. т (на 30,2%), що пов’язано
зі збільшенням кількості відходів, що спалюються з метою отримання енергії та
теплового перероблення енергії за рахунок спалення відходів ІV класу небезпеки,
зокрема, деревних відходів. Як результат, 59,1% відходів (від загального обсягу
утворених) було утилізовано, 45,1% передано юридичним та фізичним особам для
подальшого поводження з ними.
На кінець 2018 року за статистичними даними на території підприємств
зберігається 454,786 тис. т відходів I-ІV класів небезпеки, що є наслідком
28
невжиття підприємствами заходів, спрямованих на передачу відходів іншим
власникам на утилізацію та знешкодження. Найбільшу кількість відходів, які
знаходяться на території підприємств становлять відходи ІV класу небезпеки
454,038 тис. т або 99,9 % від загальної кількості відходів І - ІV класів небезпеки,
які зберігаються на території підприємств.
Основними утворювачами відходів у 2018 році були підприємства
сільського господарства та пов'язаних з ним послуг, відходи яких становили
71,5% від загальних обсягів утворених відходів в області. Із загального обсягу
утворених відходів найбільшу кількість склали тваринні екскременти та послід
пташиний, що становить 852,3 тис. т (88,3%).
Найбільше утворено відходів І-ІV класів небезпеки на підприємствах
Золотоніського району – 135,6 тис. т, Канівського району – 276,8 тис. т, м.
Черкаси – 243,8 тис. т що складає 44,2 % від загальної кількості утворених
відходів в області [20].
На даний час з метою обмеження шкідливого впливу відходів на довкілля та
очищення зайнятих ними територій власники відходів вирішують питання
подальшого поводження з накопиченими відходами та шукають можливі шляхи їх
утилізації, переробки, знешкодження.
З метою удосконалення економічного механізму проведення збору за
розміщення відходів, стимулювання власників до запобігання їх утворенню,
впровадженню маловідходних технологій для підприємств та установ всіх форм
власності встановлюються ліміти на утворення та розміщення відходів. Ліміти на
утворення та розміщення відходів діють протягом одного року. Державним
управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській
області погоджено 988 проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на
2018 рік.
Для запобігання накопиченню відходів в місцях їх утворення
підприємствам, організаціям та установам області надається інформація щодо
технологічних можливостей утилізації відходів, координати підприємств, які
29
мають необхідну технологічну базу та відповідні ліцензії для здійснення
збирання, утилізації, оброблення відходів. З метою покращення екологічної
ситуації у сфері поводження з відходами на території регіону впроваджені нові
технології перероблення та знешкодження відходів, що призвело до загального
зменшення обсягів розміщення відходів в області, а також створило умови для
недопущення потрапляння переважної кількості вторинних відходів на полігони
та сміттєзвалища для захоронення.
Із загальної кількості утворених промислових відходів 90,3 % відходів
використовуються, знешкоджуються, переробляються або передаються на
утилізацію (знешкодження) іншим суб’єктам господарювання.
Не менш гостро, ніж у попередні роки, стоїть в Черкаській області проблема
поводження з твердими побутовими відходами.
Інформацію щодо зареєстрованих відходів у Черкаській області наведено в
таблиці 2.1.
Слід відзначити, що станом на 01.01.2019 р. в області накопичено 454,786
тис. т відходів I-IV класів небезпеки [14].
Дані про накопичення відходів I-IV класів небезпеки, які зберігаються на
території підприємств області станом на 01.01.2019 наведені в таблиці 2.2.
За даними проведеної районними державними адміністраціями та
виконавчими комітетами міських рад інвентаризації в області обліковується 477
організованих місць видалення твердих побутових відходів (полігонів ТПВ та
сміттєзвалищ).
Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у
Черкаській області лише 181 місце видалення ТПВ (38%) експлуатуються при
наявності документів, які посвідчують право власності (користування)
земельними ділянками, відведеними під сміттєзвалища та полігони.
За даними обласного реєстру МВВ в області паспортизовано 266 місць
видалення твердих побутових відходів (полігонів і сміттєзвалищ).
30
Таблиця 2.1 – Кількість зареєстрованих відходів у Черкаській області по
видах
У тому числі
з визначеними для яких
для яких
хіміч- визначено
Кількість визначено для яких
ним умови
Клас зареєстро- підприємства визначено
складом операцій
небезпеки ваних або місця
та зберігання,
відходів виробництва видалення
фізични- транспорту-
по їх відходів
ми властивос- вання,
утилізації
тями видалення
Всього 260 260 260 228 32
(усіх класів
небез-
пеки)
у тому
числі:
1-го класу 7 7 7 7 -
небезпеки
2-го класу 27 27 27 27 -
небезпеки
3-го класу 56 56 56 56 -
небезпеки
4-го класу 170 170 170 138 32
небезпеки
Аналіз таблиці 2.1 показує, що 4 клас небезпеки відходів, до яких
відносяться і тверді побутові відходи, характеризується найбільшою кількістю
зареєстрованих відходів, тобто 170 із загальної кількості відходів 260, що складає
65 %.
31
Для здійснення координації та контролю діяльності у сфері паспортизації
МВВ діє обласна комісія з питань затвердження паспортів МВВ, утворена
розпорядженням обласної державної адміністрації від 22.09.2014 № 343.
Таблиця 2.2 - Накопичення відходів (станом на 01.01.2019 року) (за формою
статзвітності № 1- відходи)
№ з/п Показник Одиниця виміру Кількість
1. Суб’єкти підприємницької од. 527
діяльності, виробнича
діяльність яких пов’язана з
утворенням відходів
2. Накопичено відходів, усього тис. т 454,786
У тому числі
3. відходи І класу небезпеки тис. т 0,029
4. відходи ІІ класу небезпеки тис. т 0,217
відходи ІІІ класу небезпеки тис. т 0,502
Відходи ІV класу небезпеки тис. т 454,038
З аналізу таблиці 2.2 слідує, що із загальної кількості накопичених в області
відходів станом на 01.01.2019 року, що складає 454,786 тис.т, найбільша кількість
відходів припадає на IV клас небезпеки, до яких відносяться і ТПВ, а саме 454,038
тис.т, що складає майже 99,8 %.
Згідно даних Департаменту містобудування, архітектури, будівництва та
житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації
у 2018 році на 21 міському полігоні (сміттєзвалищі) ТПВ області захоронено 1,11
млн. куб. м твердих побутових відходів.
Показники утворення відходів у динаміці за 2016 – 2018 роки приведені в
таблиці 2.3.
32
Таблиця 2.3 - Показники утворення відходів по Черкаській області у
динаміці за 2016 - 2018 роки
Показник 2016 рік 2017 рік 2018 рік
1 2 3 4
Обсяги утворення відходів
Промислові (у т.ч. 1219,157 1295,132 1484,591
гірничопромислові)
відходи, тис. т
Відходи житлово- 1106,0 1112,1 1110,4
комунального
3
господарства, тис. м
Загальна кількість відходів, 1,5 1,5 1,5
млн.т
Інтенсивність утворення відходів
Загальна кількість відходів 25750,5 20498,5 -
на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.
грн.
Утворення небезпечних 10,9 10,9 -
(токсичних) відходів І-ІІІ
класів небезпеки на
одиницю ВРП, кг/ 1 млн.
грн.
Утворення твердих 0,9 0,9 0,9
побутових відходів на
3
особу, м / на 1 чол.
33
З аналізу даних таблиці 2.3 слідує, що загальна кількість відходів в 2018
році зменшилася порівняно з 2017 роком на 189,459 тис. т, а інтенсивність
утворення відходів з розрахунку утворення ТПВ на одного мешканця області не
3
змінилася і складає 0,9 м /на 1 особу в 2018 році, що може бути частково
пояснено зменшенням обсягів тари та упакування, а також свідомим підходом
мешканців міста до системи роздільного збору сміття, тобто його сортуванням.
Найбільшим полігоном для захоронення твердих побутових відходів є
полігон ТПВ м. Черкаси, на якому у 2018 році розміщено 0,505 млн. куб. м
(101,91 тис. т) твердих побутових відходів, що складає 45 % від загального обсягу
захоронених ТПВ в області.
На сміттєзвалища та полігони ТПВ вивозяться відходи від житлових
будинків, громадських будівель та установ, підприємств торгівлі, громадського
харчування тощо. У загальному обсязі побутових відходів міститься: 10,3-26,4 %
паперу, 20-40 % харчових відходів, 0,75-3,7 % відходів деревини, 0,2-8 %
текстилю, 1-5,8 % металів, 1,1-9 % скла, 0,6-6 % полімерних відходів та інших
речовин.
Необхідно відзначити, що більшість місць захоронення твердих побутових
відходів не відповідають вимогам екологічної безпеки, експлуатація яких
здійснюється з грубим порушенням Закону України “Про відходи”. В той же час
дотримання правил експлуатації сміттєзвалищ носить епізодичний характер по
всій території Черкаської області [20].
Інформація про кількість полігонів ТПВ на території Черкаської області
станом на 01.01.2019 року наведена в таблиці 2.4.
34
Таблиця 2.4 – Кількість полігонів ТПВ по районах Черкаської області станом
на 01.01.2019 р.
№ Назва одиниці Кількість Площі під Зміни площі
з/п адміністративно- твердими (+/-) у
територіального устрою побутовими відношенні
регіону відходами, га до
попередньог
о року
1 2 3 4 5
1. Городищенський район 1 6,55 -
2. Драбівський район 1 11,71 -
3. Жашківський район 1 2,31 -
4. Звенигородський район 2 6,05 -
5. Золотоніський район 1 46,81 -
6. Кам’янський район 1 1,79 -
7. Канівський район 1 9,59 -
8. Катеринопільський район 1 4,21 -
9. Корсунь-Шевченківський 1 2,09 -
район
10. Лисянський район 1 3,5 -
11. Монастирищенський район 1 3,84 -
12. Маньківський район 1 1,23 -
13. Смілянський район 1 4,0 -
14. Тальнівський район 1 1,1 -
15. Уманський район 1 29,625 -
16. Христинівський район 1 5,00 -
17. Черкаський район 1 6,02 -
35
№ Назва одиниці Кількість Площі під Зміни площі
з/п адміністративно- твердими (+/-) у
територіального устрою побутовими відношенні
регіону відходами, га до
попередньог
о року
1 2 3 4 5
18. Чигиринський район 1 5,00 -
19. Чорнобаївський район 1 3,09 -
20. Шполянський район 1 3,90 -
Усього 21 123,9623
Як свідчать дані таблиці 2.4 загальна кількість полігонів ТПВ по Черкаській
області складає 21, що займають площу понад 123 га землі, причому найбільші
земельні площі, що зайняті під полігони ТПВ, знаходяться в Золотоніському
(46,81 га) та Уманському районах (29,6 га), а найменші – в Тальнівському (1,1 га)
та Манківському (1,23 га) районах.
За даними Головного управління Держземагентства у Черкаській області на
території області знаходиться 477 місць видалення твердих побутових відходів
загальною площею 502 га.
Їх упорядкування здійснюється, в основному, у весняний період під час
проведення місячника благоустрою населених пунктів. Коштів вистачає лише на
приведення стану об’єктів до мінімальних вимог експлуатації (впорядкування
обвалування та під’їзних шляхів, розчистка водовідвідних канав, ущільнення
відходів). Більшість міських полігонів ТПВ наближаються до їх переповнення. За
даними паспортів місць видалення відходів та результатами перевірки Державної
екологічної інспекції в Черкаській області полігони міст Сміла, Умань та Ватутіне
вже переповнені, експлуатація яких неможлива без проведення конкретних
заходів щодо їх реконструкції.
36
Найближчим часом і Черкаський міський полігон вичерпає проектну
потужність. Питання розміщення ТПВ набуває все більшої гостроти та потребує
вирішення. На більшості з них відсутні системи екологічного моніторингу. Все
призводить до того, що полігони та сміттєзвалища стають небезпечними для
довкілля та здоров`я населення прилеглих територій, оскільки тверді побутові
відходи, при їх накопиченні, є джерелом суттєвої екологічної небезпеки та
соціальної напруги [20].
Як показали результати обстеження різноманітних полігонів твердих
побутових відходів, забруднення грунту, рослиності, поверхневих і підземних
вод, повітря в районі полігонів відбувається з різною швидкістю та має різні
маштаби.
По мірі складування відходів нагромаджується сумарна кількість
потенційно шкідливих речовин. Міграція забруднюючих речовин продовжується
тривалий час вже після закриття полігону, доки в природній системі не
встановиться рівновага.
Надзвичайно різнорідні за складом відходи (харчові залишки, папір, метал,
резина, скло, деревина, тканина, синтетичні сполуки, в тому числі токсичні),
контактуючи з геологічним середовищем, піддаються складним хімічним та
біохімічним змінам, що стає причиною утворювання великої кількості сполук у
рідкому, твердому та рідкому та газоподібному вигляді.
Відходи тліють, горять, димлять. На звалищах збираються маси комах,
птиць, тварин. Полігони ТПВ прямо впливають на оточуюче середовище -
підземні та поверхневі води, атмосферу, грунти, рослиність, тварин. Людина
піддається як прямому впливу полігонів, так і опосередкованому, під час контакту
зі зміненими компонентами навколишнього середовища.
Департамент екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної
адміністрації звернув увагу, що в області за наявності дозволів та лімітів на
розміщення відходів у 2017 році експлуатуються лише 75 сміттєзвалищ області із
37
існуючих 511, а це лише 15 %. Таким чином, розміщення відходів на 437 (85 %)
сміттєзвалищах області у поточному році проводиться несанкціоновано [14].
Стан, в якому знаходяться полігони ТПВ, можна побачити на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1— Полігон ТПВ с. Руська Поляна, Черкаський р-н, Черкаська область
Такий низький рівень отримання документів дозвільного характеру
пов’заний насамперед з безвідповідальністю та небажанням вчасно займатися
вирішенням цього питання власниками сміттєзвалищ.
Державною екологічною інспекцією у Черкаській області на виконання
покладених на неї завдань постійно здійснюється державний контроль за
дотриманням вимог природоохоронного законодавства у галузі поводження з
відходами. З метою недопущення розміщення та зберігання відходів у
38
несанкціонованих місцях постійно ведуться роботи по виявленню
несанкціонованих та неконтрольованих сміттєзвалищ.
За 2017 рік проведено 1205 перевірок додержання вимог
природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами; складено 811
протоколів про адміністративні правопорушення, винесено 756 постанов про
накладання адміністративного стягнення на суму 440 тис. 672 грн., з яких
стягнуто 329 тис. 938 грн. Рішення про зупинення виробничої діяльності не
виносились [22].
Основними порушеннями є:
- утворення та розміщення відходів за відсутності ліміту на утворення та дозволу
на розміщення відходів;
- не ведення первинно-облікової документації обліку відходів;
- не подання статистичної звітності по формі 1 - ВТ.
Також здійснено перевірку 38 місць видалення твердих побутових відходів
в області.
При перевірках сміттєзвалищ та полігонів твердих побутових відходів
виявляються, головним чином, наступні порушення: розміщення відходів
здійснюється без дозволу на розміщення відходів; проектна документація на
сміттєзвалища та проекти відводу земельних ділянок під сміттєзвалища відсутні
або в стадії виготовлення; території звалищ не впорядковані; відсутні огорожі,
обвалування та під’їзні дороги з твердим покриттям; не проводяться роботи по
ущільненню та ізоляції відходів інертними матеріалами; не ведуться
спостереження за якістю вод, ґрунтів та атмосферного повітря в зоні
розташування звалищ; не розроблюються схеми санітарного очищення населених
пунктів. В зв’язку з тим, що не проводиться облік відходів, які видаляються, та
контроль за їх складом, відбувається захоронення таких відходів, для утилізації
яких в Україні існують відповідні технології та які заборонені до розміщення на
сміттєзвалищах та ін.
39
В ході перевірок органів державної влади (районних адміністрацій),
встановлено, що схеми санітарного очищення селищ від побутового сміття не
розробляються, сміттєзвалища відходів експлуатуються з порушеннями вимог
екологічного та земельного законодавства, кошти на проведення необхідних
природоохоронних заходів місцевими бюджетами практично не передбачаються,
що призводить до видалення відходів методами, які негативно впливають на
довкілля.
2.2 Характеристика морфологічного складу твердих побутових відходів
області
Розгляд всього комплексу проблем екологічно безпечного походження з
побутовими відходами, у першу чергу ставить питання про їх склад і властивості.
Якщо для вирішення питання збирання і транспортування твердих побутових
відходів досить інформації про їхню вологість і щільність, то під час вибору методу і
технології знешкодження і наступної утилізації, а також вирішення питання
вилучення і перероблення ресурсоцінних компонентів необхідно одержати
інформацію про морфологічний склад ТПВ.
Як правило, у складі ТПВ, що утворюються в житловій забудові,
відзначаються сезонні коливання, викликані розходженнями в споживанні харчових
продуктів (літнє й осіннє - перевага залишків фруктів і овочів, тари від прохолодних
напоїв;зимове - фасованої продукції), у термінах переважного утворення відходів
ремонту і будівництва, обрізків гілок, осінього опаду листя тощо.
У 2018 році в області утворилось 1333,2 тис. т промислових відходів І – ІV
класів небезпеки, в тому числі 0,803 тис. т відходів І – ІІІ класів небезпеки. Із
загальної кількості утворених відходів 99,9 % складають відходи ІV класу
небезпеки.
Із загальної кількості накопичених в області відходів 99,9% (1332,436 тис. т.
відходів) складають відходи IV класу небезпеки, до яких відносяться і ТПВ, що
40
складають 490 тис. т., з них за даними Управління житлово-комунального
господарства Черкаської обласної державної адміністрації на 21 полігон ТПВ
вивезено 300,96 тис. т. [14].
На сміттєзвалища та полігони ТПВ вивозяться відходи від житлових
будинків, громадських будівель та установ, підприємств торгівлі, громадського
харчування тощо.
У загальному обсязі побутових відходів міститься: 10,3 – 26,4 % паперу, 20
– 40 % харчових відходів, 0,75 – 3,7 % відходів деревини, 0,2 – 8 % текстилю, 1 –
5,8 % металів, 1,1 – 9 % скла, 0,6 –6 % полімерних відходів та інших речовин.
Морфологічний склад ТПВ в контейнерах житлової забудови також
визначають двічі - влітку й взимку. Розсортуванню підаються ТПВ, що
3
зберігаються у контейнерах об'ємом 0,75 м , що встановлені в дворах житлових
будинків. Як видно з результатів дослідження проведених відповідними
службами, морфологічний склад ТПВ, що зберігалися не менше доби в
контейнерах, помітно відрізнявся від знов зібраних (у квартирах). З'являється
значний (більше ніж половина від ваги контейнера) залишок, що непідається
розсортуванню. Це гниючі харчові відходи, вуличний змет, пісок, папір, що
розмокнув. За рахунок цього майже вдвічі зменшується відсотковий вміст
харчових відходів, падає вміст паперу, проте майже не змінюється вміст пластмас,
які легко видаляються навіть з намокрілих і гниючих ТПВ. Влітку з'являється в
помітній кількості такий компонент як дерево (в основному зрізані гілки дерев,
зламані меблі), у контейнери попадає значна кількість штукатурки, бою цегли,
цементу, інших будівельних матеріалів, що раніше не спостерігалися у
квартирних сміттєзбірниках. Це пояснюється періодом ремонтів і будівництв
(хоча мешканці знають, що ремонтні побутові відходи підлягають збиранню та
перевезенню спеціальними машинами, однак у порушення правил користування
контейнерами, завантажують їх ними).
Відзначено деякі відмінності в складі відходів зимового періоду в
порівнянні з ТПВ теплого періоду року: збільшення кількості пакувальних
41
матеріалів (пластику, скла), що підтверджує відносний зріст масового споживання
фасованої продукції в зимовий період замість свіжих овочів і фруктів.
Відзначається деяке зменшення вмісту деревини (зимою - мінімум
ремонтних робіт) і текстилю. Залишок, що не піддається розсортуванню, не тільки
збільшується кількісно, але і змінюється якісно - він являє собою, в основному,
мокрі шматки з льодом або кашкоподібний бруд, що пояснюється потраплянням
снігу і дощу у відкриті контейнери. Запобігти намоканню й обваженню ТПВ може
використання контейнерів європейського типу - із кришками, до того ж контроль
зі сторони двірників за їх застосуванням.
Під час порівняння складу ТПВ з контейнерів, встановлених біля будинків
різного рівня благоустрою, відзначається, що кількість харчових відходів у
будинках приватного сектору набагато менше, ніж у багатоповерхівках ( так само
як і вміст пальних матеріалів, макулатури, пластику, деревини), що, можливо,
зв'язано з наявністю грубного опалення і домашніх тварин.
Крім того, у приватному секторі в зимовий період найвищий відсоток
залишку, що не піддається розсортуванню.
Морфологічний склад ТПВ на 1 тону комунальних відходів представлено на
рисунку 2.2.
У контейнери підприємств, установ та організацій попадають усі відходи,
що утворюються на них, (у т.ч. - і відходи їх "виробництва" - торгівлі, готування
їжі, надання послуг, лікування пацієнтів і ін.), тому склад ТПВ в контейнерах цих
об'єктів відрізняється від такого для житлової забудови.
Результати дослідження фахівців показали, що склад ТПВ цих об'єктів
значно відрізняються не тільки між різними типами підприємств, але й усередині
одного типу (наприклад - лікарні та поліклініки, школи і Вузу тощо).
Отримані дані можуть бути використані під час підготовки пропозицій про
організацію роздільного збирання компонентів ТПВ на конкретних
підприємствах.
42
%
Харчові
35 відходи
Папір, картон
30 Скло
Текстиль
25
Метал
20 Шкіра, гума
пластмаса
15
відсів
10
Кістки
деревина
5
Відходи
будівництва
0
Інші
Рисунок 2.2—Морфологічний склад твердих побутових відходів
В усіх випадках ТПВ в контейнерах вміщують хоча б мінімальну кількість
харчових відходів ( у загальному від 0,15% до 45%), що створює умови для його
загнивання і перешкоджає вилученню ресурсоцінних компонентів із вже зібраних
у контейнери відходів. Максимальна кількість харчових відходів та її маси
відзначається в ТПВ дитячих садків, шкіл, Вузів, а також підприємств харчування
і видовищних закладів, де працюють буфети. Цю біомасу варто відокремити,
організувавши її збирання в окремі контейнери і перероблення (наприклад, у
компост). Це дасть можливість одержати сухі відходи, що не загнивають у
контейнерах та придатні для подальшого розсортування.
43
Розсортування ТПВ, що привозять на полігони сміттєвози, має свої
особливості. ТПВ з контейнерів житлової забудови і підприємств
перевантажуються в сміттєвози, проходячи багаторазові операції ущільнення
рухливою плитою кузова.
При цьому у 1,5-2 рази підвищується щільність відходів, відбувається їхнє
усереднення, більш рівномірний розподіл вологи по всьому об'єму ТПВ в машині.
Вивантажені з сміттєвоза на полігоні відходи найчастіше являють собою вологу
масу, просочену продуктами гниття, бактеріально забруднену, з якої важко
виділити відносно "чисті" компоненти.
Оскільки полігон ТПВ є кінцевою крапкою технологічного ланцюга, куди
попадають відходи після їхнього збирання, тимчасового зберігання,
перевантаження і перевезення, було виконане розсортування відходів, що
вивантажуються з сміттєвозів, з максимальним ступенем усереднення, що
дозволило визначити можливість вилучення ресурсоцінних компонентів із ТПВ,
що надходять на полігон.
Морфологічний склад ТПВ на полігоні значно відрізняється, як від
морфологічного складу відходів, що збираються безпосередньо в родинах, так і
від складу ТПВ в контейнерах. Основна відміність - це високий вміст залишку, що
не піддається розсортуванню, який доходить до 80%.
Це пояснюється тим, що стан ТПВ, що надходить на полігон, не дозволяє з
достатньою повнотою вилучати з нього окремі компоненти : папір і картон
промокають, розкисають, розриваються, та майже не піддаються ідентифікації,
плівки, кульки й інші залишки пластику, так само, як інші складові ТПВ,
подрібнюються, розриваються, запресовуються, сильно забруднюються
желеподібною гнилизною, вилученню та відносному "очищенню" піддаються
тільки найбільш великі фрагменти.
Сезонні зміни складу ТПВ характеризуються збільшенням вмісту харчових
відходів восени до 40 - 60%, що пов'язано з більшим споживанням овочів та
44
фруктів у раціоні харчування, 40-60% сміття на звалищі - не від сортована
вторинна сировина.
Середній склад добових карт полігону ТПВ с. Руська Поляна представлено
на рисунку 2.3.
%
35
Будівельні
30 відходи
Пластмаса,
гума
25
Склобій
20 Текстиль
Метал
15
Дерево гілки
листя
10
Паперові
відходи
5 Харчові
відходи
0
Рисунок 2.3— Середній склад добових карт Полігону ТПВ с. Руська Поляна
Аналіз рисунку 2.3 показує, що найбільше на полігоні складуються
будівельні відходи, потім харчові та в однаковій кількості пластмаса та деревні
відходи, трохи менше склобій, метал, паперові відходи і найменше текстилю.
Аналіз хімічного складу ТПВ у відсотках сухої маси показує наступний
вміст:
- органічні речовини - 56-72% ;
- зольність - 28-44%;
- загальний азот - 0,9-1,9%;
- кальцій - 2-3%;
45
- вуглець - 30-35%;
вологість загальної маси - 4-50%;
- фосфор - 0,5-0,8%;
- кальцій загальний - 0,5- 1%.
На полігоні дозволяється розміщувати ТПВ IV-го класу небезпеки, але
через недостатній контроль не виключена можливість надходження відходів,
складування яких заборонено [17].
До реєстру місць видалення відходів (МВВ), який створюється та ведеться
на підставі паспортів МВВ, станом на 01.01.2019 р. увійшло 266 місць видалення
відходів області. Робота по паспортизації місць видалення відходів
продовжується. Ведення реєстру МВВ дозволяє зробити повний облік та опис
функціонуючих, закритих та законсервованих МВВ, їх якісного і кількісного
складу.
2.3 Шляхи використання відходів у Черкаській області
Використання відходів в якості вторинної сировини є одним з головних
напрямків вирішення проблеми зменшення екологічного навантаження на
довкілля області. Із загальної кількості утворених відходів 76% (784,236 тис. т)
складають відходи, які використовуються їх власниками як вторинна сировина
або передаються на переробку (утилізацію) іншим суб’єктам господарювання.
Динаміку використання відходів за 2016 – 2018 р.р. наведено в таблиці 2.5.
Важливим залишається питання потрапляння ресурсоцінних відходів на
полігони та сміттєзвалища ТПВ. Попереднє сортування відходів перед
видаленням на звалища та впровадження роздільного збирання вторинних
компонентів ТПВ дасть можливість зменшити обсяги розміщення побутових
відходів на полігонах та сміттєзвалищах.
Згідно даних Департаменту містобудування, архітектури, будівництва та
житлово-комунального господарства облдержадміністрації роздільне збирання
46
твердих побутових відходів запроваджено в 6 містах обласного значення:
Черкаси, Канів, Сміла, Ватутіне, Умань та Золотоноша.
Таблиця 2.5 - Динаміка використання відходів по Черкаській області
№ Показник 2016 рік 2017 рік 2018 рік
з/п
1. Обсяги утворення 1219156,5 1295131,5 1484590,9
відходів, т
2. Обсяги використання 698340,1 767377,5 787404,4
відходів, т
3. Рівень використання, % 57 59 53
Зважаючи на економічний та екологічний стан Черкаської області, потрібне
роздільне збирання органічних та неорганічних частин ТПВ безпосередньо у
споживачів. Це дозволить спростити переробку вторинних матеріальних ресурсів.
Аналіз таблиці 2.5 свідчить про зменшення рівня використання відходів по
Черкаській області в якості вторинної сировини, а саме на 6 % у порівнянні з 2017
роком.
Можливі шляхи використання основних складових ТПВ представлено в
таблиці 2.6.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 183 "Про
затвердження переліку окремих видів відходів як вторинної сировини, збирання
та заготівля яких підлягають ліцензуванню" визначені окремі види відходів як
вторинна сировина це – відходи полімерні, відходи гумові, у тому числі зношені
шини, для яких існують технології по утилізації (переробці) та які забороняється
знищувати і захоронювати на полігонах та сміттєзвалищах ТПВ.
47
Таблиця 2.6 – Можливі шляхи переробки для повторного використання
складників ТПВ
№ Назва основних складників Шляхи переробки для
з/п відходів повторного використання
1. Харчові відходи Отримування добрив методом
компостування
2. Макулатура Виробництво паперу
нижчих сортів
3. Каміння та вуличний На укріпленні доріг,
замет ізолюючий шар полігону
4. Склотара, склобій Повторне використання
виробництво скла,
добавки до дорожніх покритів
5. Пластмаса Виробництво
полімерних матеріалів
6. Ганчір'я Виробництво меблевої
вати, пластмас, шнурів
7. Гума Виробництво
автопокришок, добавки до
дорожніх покритів
8. Метал Чорна та кольрова
металургія
9. Відходи деревини Виробництво дерево-
стружкових плит,
твариництво, підстилка
худобі
48
Так, на контейнерних майданчиках багатоповерхових будинків м. Черкаси
встановлено 377 контейнерів для збору склобою, паперу, поліетилену, ПЕТ-
пляшок, з них: 238 – сітчасті для ПЕТ-пляшок, 139 – пластмасові. Зібрані від
населення та підприємств використані ПЕТФ-пляшки ПрАТ
"Черкасивторресурси" сортують за кольорами, подрібнюють, промивають, сушать
та упаковують в м’які контейнери для подальшої передачі на утилізацію іншим
підприємствам. За 2018 рік підприємством перероблено 3,7 тис. т ПЕТФ-пляшок.
Крім того, в місті Черкаси проводиться збір небезпечних відходів від
населення за рахунок коштів міського бюджету. Збір небезпечних відходів
здійснювався пересувним пунктом прийому відповідно до графіку та двома
стаціонарними пунктами, якими зібрано 50 куб. м небезпечних відходів, таких як
відпрацьовані люмінесцентні та енергозберігаючі лампи, ртутні термометри та
прилади, що містять ртуть, відпрацьовані батарейки та акумулятори тощо.
У м. Канів на визначених місцях (майданчиках) збору ТПВ розміщено 34
контейнерів для збору ПЕТ, картону.
У м. Сміла встановлено 67 контейнерів для збору ПЕТ-пляшки.
У м. Ватутіне встановлено 4 контейнерів для пластику, паперу.
У м. Умань встановлено 114 контейнерів для збору ПЕТ-пляшок.
У м. Золотоноша встановлено 50 контейнерів для збирання макулатури,
скла та ПЕТ-пляшок.
Поступово впроваджується роздільне збирання відходів від населення в
містах Монастирище, Кам’янка, Корсунь-Шевченківський та в населених
пунктах Городищенського, Жашківського, Звенигородського, Золотоніського,
Уманського, Канівського, Смілянського, Черкаського, Чигиринського,
Чорнобаївського районів. У 2018 році частка населених пунктів, де впроваджено
роздільне збирання ТПВ до загальної кількості населених пунктів області,
становить 5,25%, що на 2,6% більше порівняно із 2017 роком (2,6%).
49
На території населених пунктів області або на майданчиках для збору
сміття встановлюються додаткові контейнери для збору вторинної сировини:
макулатури, склобою, поліетиленових пляшок.
З метою зменшення навантаження на полігони та сміттєзвалища твердих
побутових відходів в області продовжуються роботи щодо впровадження
системи роздільного збору таких відходів від населення, проте ці заходи не
забезпечують ефективного вирішення даної проблеми.
Одним із альтернативних шляхів вирішення даного питання є будівництво
сміттєпереробних комплексів (заводів), які на території області відсутні.
Упровадження таких об'єктів потребує великих капіталовкладень, яких
немає в місцевих бюджетах, тому необхідним є залучення коштів державного
бюджету та зовнішніх інвестицій.
Так, для запобігання потраплянню на полігон ТПВ м. Черкаси ПЕТФ-
пляшок на контейнерних майданчиках м. Черкаси знаходиться 377 контейнерів
для збору склобою, паперу, ПЕТ-пляшок. Крім того, в місті запроваджено збір
небезпечних відходів від населення. Зібрані від населення та підприємств
використані ПЕТФ-пляшки ПрАТ"Черкасивторресурси" сортують за кольорами,
подрібнюють, промивають, сушать та упаковують в м’які контейнери для
подальшої передачі на утилізацію іншим підприємствам.
В свою чергу, на шляху до вирішення даного питання обласною
державною адміністрацією утворена робоча група обласної державної
адміністрації щодо залучення інвестицій у сферу поводження з твердими
побутовими відходами на території області, зокрема побудови сміттєпереробного
заводу. Підписано меморандум про співпрацю з компанією "KOOP International
UA" (Королівство Бахрейн) щодо Проекту будівництва заводу комплексної
переробки відходів, що планується до впровадження товариством "ЕКО-БАЙК".
Реалізація Проекту дасть можливість вирішити питання подальшого поводження
з твердими побутовими відходами у м. Черкаси та прилеглих до нього районах.
50
Для забезпечення реалізації завдань "Стратегії регіонального розвитку
області до 2020 року" та розв’язання екологічних проблем діє "Обласна програма
охорони навколишнього природного середовища на 2016 – 2020 роки", яка
затверджена рішенням обласної ради 03.06.2016 №5-2/VIІ, із змінами.
До заходів Програми включено розділ "Раціональне використання і
зберігання відходів виробництва і побутових відходів", до якого включено заходи
у сфері поводження з ТПВ:
– будівництво та реконструкція міських полігонів ТПВ;
– придбання обладнання та машин для збору, транспортування побутових
відходів (сміттєвозів);
– запровадження системи роздільного збирання твердих побутових
відходів з метою використання відходів у якості вторинної сировини (придбання
контейнерів для роздільного збору твердих побутових відходів);
– ліквідація несанкціонованих та стихійних сміттєзвалищ.
Фактично у 2018 році на природоохоронні заходи по даному напрямку із
місцевих бюджетів використано 11,9 млн грн.
На території Черкаського полігону ТПВ в адміністративних межах
Руськополянської сільської ради Черкаського району функціонує конегераційна
установка ТОВ "ЛНК", яке спеціалізується на виробленні електричної енергії з
біогазу. Організовано відвід метану, що утворюється при анаеробному
розкладанні органічної складової ТПВ з тіла полігону через систему газопроводів
і свердловин збору газу. За рік роботи електростанції в електричні мережі
передається близько 1.9 млн кВт електричної енергії, біогаз, що вилучається з тіла
полігону дозволяє максимально знизити ризик виникнення пожежонебезпечних
ситуацій на полігоні побутових відходів.
За інформацією Черкаської міської ради, з метою початку реконструкції
діючого полігону ТПВ м. Черкаси у Державній архітектурно-будівельній інспекції
України отримується дозвіл на виконання будівельних робіт.
51
Також, Черкаською міською радою укладено угоду з французькою
компанією "БЕТТЕН" щодо співпраці над технічною та економічною частиною
техніко-економічного обґрунтування задля формування ланцюга вартості повного
комплексу управління відходами у м. Черкаси.
З метою продовження експлуатації діючого полігону ТПВ м. Ватутіне
розроблено проектно-кошторисну документацію на реконструкцію полігону.
На території Уманського району в адмінмежах Собківської сільської ради
ПП "Ресайклінг" побудовано комплекс по переробці та сортуванню твердих
побутових відходів біля полігону ТПВ м. Умань, потужністю 50 т ТПВ на добу.
Враховуючи, що на сьогоднішній день проблема виявлення та ліквідації
стихійних сміттєзвалищ є досить актуальною, органам виконавчої влади на місцях
доручено посилити роботу в даному напрямку, забезпечити своєчасне реагування
на електронні звернення громадян, отримані за допомогою сервісу «Інтерактивна
мапа сміттєзвалищ» та вживати заходи з ліквідації стихійних звалищ відходів
(доручення обласної державної адміністрації від 22.11.2016 № 41-Д).
З метою впровадження системного підходу до поводження з відходами
Кабінет Міністрів України розпорядженням від 08.11.2017 № 820 схвалив
Національну стратегію управління відходами в Україні до 2030 року.
Документом передбачено реалізація заходів щодо поводження з різними
групами відходів.
Стратегія базується на принципах ієрархії поводження з відходами, які
передбачають дії стосовно поводження з відходами у такій послідовності:
– запобігання утворенню відходів;
– підготовку до повторного використання – створення цілої галузі для
проведення перевірки, очистки чи визначення придатності продуктів або їх
компонентів для повторного їх використання без попередньої обробки;
– перероблення відходів - утилізація з поверненням у виробничий цикл
різних матеріалів, що містяться у відходах.
52
Перелік суб’єктів господарювання, що здійснюють утилізацію (оброблення)
відходів в Черкаській області, представлено в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7 - Перелік суб'єктів господарювання, що здійснюють утилізацію
(оброблення) відходів в Черкаській області
№ Назва підприємства, Спеціалізація Утилізовано
адреса, назва (види відходів, (оброблено) відхдів
виробництва що за звітний 2017 рік,
утилізовуються тон)
чи обробляються)
1 2 3 4
1. Канівська філія ТОВ Знежирена 21740,885
"Клуб сиру", сироватка
м. Канів, вул. Леніна, 195
2. ПАТ " Звенигородський Знежирена 43277,0
сироробний комбінат" м. сироватка
Звенигородка, вул. К.
Маркса, 35 А
3. ПАТ "Миронівська Відходи 68727,3
птахофабрика", тваринного
Канівський район, вул. походження
Жовтнева, 25
4. Тальнівська філія Відходи 16824,575
Державного тваринного
підприємства походження
"Укрветсанзавод", (трупи тварин,
м. Тальне, вул. боєнські відходи)
Катеринопільська, 2
53
Продовження таблиці 2.7
1 2 3 4
5. ПрАТ " Еко- Азот", м. Курячий послід 5697,0
Черкаси, вул. Смілянська,
2
6. ПрАТ " Поліетилен 1122,2
Черкасивторресурси", м. високого тиску
Черкаси, вул. Гоголя, 421 ПЕТФ – пляшки 6182,32
7. ТОВ " Черкаська Відходи 725,0
продовольча компанія" тваринного
м. Черкаси, вул. походження
Смілянська, 122/1
8. ДП "Перемога Нова", Відходи 635,884
Черкаський район, с. тваринного
Будище, вул. Лесі походження
Українки, 68
9. ТОВ "Ергопак", м. Канів, Полімери 3452,8
вул. леніна,161/1 сентетичні
зіпсовані
забруднені, їх
залишки, які не
можуть бути
використані
10. ПАТ "Ватутінський Лузга соняшника 22185,0
комбінат вогнетривів", м.
Ватутіне, вул.
Індустріальна, 11
Всього 190569,964
54
Отже, з аналізу таблиці 2.7 слідує, що по Черкаській області офіційно
зареєстрованих об'єктів господарювання, що здійснюють утилізацію та обробку
відходів, налічується всього 10 і більшість з них зосереджено в Канівському
районі Черкаської області та місті Черкаси.
2.5 Пропозиції та переваги впровадження роздільного збору твердих
побутових відходів у області
Попереднє сортування відходів перед видаленням на звалища та
впровадження роздільного збирання вторинних компонентів ТПВ дасть
можливість зменшити обсяги розміщення побутових відходів на полігонах та
сміттєзвалищах. Ефективне розділення потоку твердих побутових відходів є
ключем до успішного зменшення накопичення відходів в місті.
Є кілька можливих підходів до розділення твердих побутових відходів, що
являють собою спектр рішень, які знаходяться між двома "полюсами":
технологічним та соціальним:
1) ідеальне підприємство, на вході маємо невідокремлений потік
муніципальних відходів, на виході потік матеріалів, які задовольняють потреби
ринку, а також частину ТПВ , що потрапляють на міський полігон твердих
побутових відходів;
2) мешканці самі проводять сортування відходів (миють пляшки, знімають
кришки з ПЕТ пляшок), після чого доставляють їх у приймальний пункт для збору
вторинної сировини.
Перший шлях в чистому вигляді практично неможливий. Переробка
непідготовленого потоку ТПВ підходить, як метод отримання збагаченого
пального та вирішує деякі задачі вилучення вторинної сировини (наприклад,
металу), але, як метод, який має за основну мету вилучення вторинної сировини із
загальної маси відходів буде неефективним.
55
Практично неможливо, наприклад, відокремити пластик від паперу, скло
пляшкове буде змішане з віконним і т.д. Можна досить якісно розділити відходи
за допомогою ручного сортування. Але, такий процес, звичайно, є непомірно
дорогим і це зробить цю діяльність економічно невигідною, витрати, які
накладаються на суспільство при такій системі сортування відходів будуть значно
більшими, ніж якби відходи розділялися або не змішувались б взагалі, з самого
початку.
Але для успішного запровадження системи роздільного збору твердих
побутових відходів, а також вилучення з цих відходів чи збору вторинної
сировини та її переробки , необхідно дотримуватись наступних принципів:
1) населення має бути залученим та проінформованим вже в процесі
прийняття рішень та виборі альтернативи з переробки твердих побутових відходів
в населеному пункті. Якщо рішення буде прийнято без участі територіальної
громади, залучити його до виконання буде дуже не легко. Почавши проводити цю
роботу заздалегідь, можна отримати зворотній зв'язок від населення в процесі
планування системи роздільного збору сміття;
2) пропонувати представникам найбільших впливових громадських
організацій увійти до громадського комітету, який буде координувати проект та
участь громадськості в ній;
3) населення повинно знайти відповіді на запитання:
- для чого потрібно запровадження системи роздільного збору побутових
(комунальних) відходів;
- яку користь роздільний збір принесе конкретному будинку, мікрорайону, місту
та його мешканцям;
- де, коли і як буде запроваджена система роздільного збору;
4) незневажати важливістю власного прикладу, застосовувати засоби
масової інформації для його розповсюдження;
5) служби вивозу, збуту, переробки відходів, як вторинної сировини,
повинні організовувати чітку роботу;
56
6) успіх запровадження системи роздільного збору ТПВ залежить від стану
ринку. Розділення відходів коштує гроші і тому економічно вигідно, коли
кінцевий продукт має збут;
7) більшість успішних проектів з роздільного збору твердих побутових
відходів мають починатися як експерементальні, що дозволить керівникам
набратися досвіду, вивчити ринки збуту та підготуватись до більш маштабних
проектів.
Пропонується декілька модифікацій технологій роздільного збору твердих
побутових відходів.
Перший варіант передбачає роздільний збір відходів шляхом закупівлі їх у
населення і які можуть бути використані, як вторинна сировина. Після цього
закуплену сировину транспортують на сортувальні комплекси, де проводиться її
сортування за фракціями: скло, папір, метал, пластик.
Збір вторинної сировини буде впроваджуватись і вдосконалюватись через
майданчик. Такий майданчик являє собою стаціонарний або пересувний пункт,
декілька контейнерів, куди населення здає чи просто викидає різні матеріали
(наприклад, контейнер для пляшок ПЕТ, контейнер для скла, контейнер для
паперу).
Щоб такий майданчик функціонував, потрібно неоднаразово повідомляти
населення про функціонування цього майданчика з чітким поясненням правил
поводження, що і в який контейнер викидати, в якому вигляді і що не можна
викидати в контейнер. Особливо важливо, що не можна змішувати пляшкове скло
з лампочками чи віконним склом.
Другий варіант передбачає сортування твердих твердих побутових відходів
населенням вдома у пакети двох кольорів (чорний і білий).
В білий пакет повинні класти пластик, бляшанки, скло, пляшки - вторинну
сировину, в чорний пакет - все інше.
Білий пакет повинні роздавати безкоштовно або по мінімальній ціні, чорні
ж - по реальній ціні цього пакету. Можлива закупівля наповнених білих пакетів
57
через систему пересувних і стаціонарних закупівельних пунктів. Білі пакети
прямуватимуть на сортувальний комплекс, де проводиться сортування та їх
подальша переробка.
Роздільний збір відходів населенням та іншими "виробниками відходів" є
більш придатним, ніж "технологічне розділення" виходячи з наступних причин:
1) мінімум сумарних витрат, які лягають на громадськість;
2) відсутня потреба в значних витратах на зукупівлю та експлуатацію
складних технологічних рішень, і , як наслідок, менші витрати, що лягають на
міський бюджет і міську владу;
3) у вирішенні проблеми стрімкого накопичення твердих побутових
відходів приймають участь безпосередньо ті, хто продукує відходи - це:
- є морально правильно;
- є стимулом для зменшення кількості утворювальних відходів.
Таким чином, в ідеальному випадку, відходи повинні розділятися, а не
змішуватись у непридатні "джерела" від населення чи від працівників установ, що
продукують "комерційні відходи".
Однією з переваг впровадження системи роздільного збору побутового
сміття є зменшення навантаження на міський полігон ТПВ (у комунальних
відходах міста Черкаси міститься до 62% вторинної сировини, яка може
перероблятися) та значно продовжити його термін експлуатації.
Отримання додаткових коштів від реалізації відходів, як вторинної
сировини (наприклад, в разі повного запровадження в місті Черкаси системи
роздільного збору твердих побутових відходів тільки що місяця можна
отримувати кошти за: макулатуру - близько 49,4 тис. грн, пластмасу - біля 112,6
тис. грн, скло - біля 10,1 тис. грн.).
Облаштування майданчиків та встановлення контейнерів по місту для
роздільного збору ТПВ.
58
Можна сказати, що запровадження системи роздільного збору ТПВ в місті
Черкаси:
- зменшить навантаження на полігон ТПВ та підвищить його термін
експлуатації мінімум в 2 рази;
- відбудеться економія коштів міського бюджету, цільових фондів охорони
навколишнього природного середовища. За нинішніми підрахунками черга
полігону, коштує біля 6,5-7,5 мільйонів гривень;
- дозволяє отримати кошти від реалізації спеціалізованим заготівельним
організаціям відходів, як вторинної сировини (макулатура, поліетилен, пластик,
скло) на суму 2065,2 тис. грн.
Дані кошти можна використати для забезпечення функціонування системи
роздільного збору ТПВ: облаштування майданчиків, придбання необхідного
обладнання (машин для подрібнення пляшки ПЕТ, машин для подрібнення
пінопласту) та машин (вантажівки для транспортування ТПВ й відходів, як
вторинної сировини); проведення освітніх заходів.
59
ВИСНОВКИ
Проблема збору, накопичення та переробки ТПВ для нашої країни є досить
актуальною, оскільки загальні обсяги нагромадження відходів в Україні сягають
близько 30 млрд. тонн і на Україні під відходами зайнято близько 160 тис. га
землі, що є одним із найбільших показників нагромаджень відходів у світі.
Майже всі ТПВ захоронюються на полігонах і переважна їх більшість
працюють в режимі перевантаження, тобто зі значним порушенням проектних
показників що до обсягів накопичення відходів. Четвертий клас небезпеки
відходів, до яких відносяться і ТПВ, характеризуються найбільшою кількістю
зареєстрованих відходів із загальної кількості відходів 260, тобто 170, що складає
65%.
Згідно статистичних даних у 2018 році в області утворилось 361,975 тис. т
відходів комунальних (міських) змішаних, у т. ч. сміття з урн, а саме: 41,846 тис. т
від економічної діяльності підприємств і домогосподарств та 320,129 тис. т
отримано від виробничої сфери, перевізників-збирачів, сфери послуг тощо.
У 2018 році порівняно з 2017 роком збільшились обсяги утворених відходів
ІV класу небезпеки на 74,433 тис. т (на 5,6%) та відходів І-ІІІ класів небезпеки
майже на 0,16 тис. т (на 19,6%). Обсяги утилізованих відходів порівняно з 2017
роком збільшились на 20,03 тис. т (на 12,7%).
Із загальної кількості накопичених в області відходів станом на 01.01.2019
року, що складає 454,786 тис.т, найбільша кількість відходів припадає на IV клас
небезпеки, до яких відносяться і ТПВ, а саме 454,038 тис.т, що складає майже 99,8
%.
Загальна кількість відходів в 2018 році зменшилася порівняно з 2017 роком
на 189,459 тис. т, а інтенсивність утворення відходів з розрахунку утворення ТПВ
3
на одного мешканця області не змінилася і складає 0,9 м /на 1 особу в 2018 році,
що може бути частково пояснено зменшенням обсягів тари та упакування, а також
60
свідомим підходом мешканців міста до системи роздільного збору сміття, тобто
його сортуванням.
Проте слід відзначити, що проблема поводження з твердими побутовими
відходами в Черкаській області, як і в попередні роки, є досить актуальною. За
даними Управління з контролю за використанням та охороною земель на території
Черкаської області знаходиться 511 сільських сміттєзвалищ та 21 міський полігон
твердих побутових відходів загальною площею 513,24 га.
Необхідно відзначити, що більшість місць захоронення твердих побутових
відходів не відповідають вимогам екологічної безпеки, експлуатація яких
здійснюється з грубим порушенням Закону України “Про відходи”. В той же час
дотримання правил експлуатації сміттєзвалищ носить епізодичний характер по
всій території Черкаської області.
Найбільшим полігоном для захоронення твердих побутових відходів є
полігон ТПВ м. Черкаси, на якому у 2018 році розміщено 0,505 млн. куб. м
(101,91 тис. т) твердих побутових відходів, що складає 45 % від загального обсягу
захоронених ТПВ в області.
На сміттєзвалища та полігони ТПВ вивозяться відходи від житлових
будинків, громадських будівель та установ, підприємств торгівлі, громадського
харчування тощо. У загальному обсязі побутових відходів міститься: 10,3 –
26,4 % паперу, 20 – 40 % харчових відходів, 0,75 – 3,7 % відходів деревини, 0,2 –
8 % текстилю, 1 – 5,8 % металів, 1,1 – 9 % скла, 0,6 –6 % полімерних відходів та
інших речовин.
Використання відходів в якості вторинної сировини є одним з головних
напрямків вирішення проблеми зменшення екологічного навантаження на
довкілля області. Із загальної кількості утворених відходів 53% (787404 т)
складають відходи, які використовуються їх власниками як вторинна сировина
або передаються на переробку (утилізацію) іншим суб’єктам господарювання.
61
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Н.А. Агаджанян, В.И. Торшин //Экология человека ММП «Экоцентр»,
КРУК 1994.-300 с.
2. Закон України// Про відходи Верховна Рада України (ВВР), 1998, N 36-
37.
3. Л.П Клименко // Техноекологія – м. Одеса Видавництво « Таврія» -2000.-
400 с.
4. Твердые бытовые отходы. Справочник/ В.Г.Систер, АН.Мирный,
Л.Ф.Скворцов и др. - M.: АКХ им. К.Д.Панфилова, 2001. - 319 с.
5. В.М. Радовенчик, М.Д. Гомеля “Тверді відходи: збір, переробка,
складування» Навчальний посібник, Київ “КОНДОР” 2010 - 551с
6.В. І. Савуляк, О.В Березюк // Технічне забезпечення збирання перевезення
та підготовки твердих побутових відходів монографія – м. Вінниця -2006. - 250 с.
7. Бялковска Н. Г, Боголюбов В.М // Проблеми поводження з твердими
побутовими побутовими відходами в сільській місцевості – м. Київ Національний
аграрний Університет 2005 - 300 с.
8. Черп О.М., Винниченко В.Н. Проблема твердых бытовых отходов:
комплексный подход. — М.:Эколайн, 1996. — 40 с.
9. Н.Р Кобецька // Екологічне право України Навчальний посібник –Київ
2007. - 351 с.
10. Березовська Ю., Гамоля Н. Цивілізація сміття Контраста, 2005.-№33 - 18
- 24 с.
11. Маслеников А. Мусоросортировочные предприятия ТБО, 2006.- №4 - 8-
9 с.
12.Рабинович А., Рихтерих Х. Технологии сортировки и измельчения для
муниципальных образований ТБО, 2005.- №5 - 4-6 с.
13.Україна без сміття // Новітній Інтелект України – м.Чернігів 2010 - 300 с.
62
14. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в
Черкаській області у 2018 році. – Черкаси: Управліня екології та природних
ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, 2019. – 234 с.
15. Закон України “Про відходи”.
16. Екологічні проблеми: шляхи та перспективи їх вирішення в регіонах
України.- Ч. ЧДТУ, 2001.- 171 с.
17. Свояк Н.І., Фоміна Н. М.Черкаська громада за чисте довкілля—
Черкаси: ТОВ “ Маклаут” 2010.- 172 с.
18. Класифікатор відходів ДК 005-96 - К: Держстандарт України, 1996 -
500с.
19. Відходи виробництва і споживання та їх вплив на грунти і природні
води . Навчальний посібник / За редакцією Хільчинського - м. Київ 2004 -300 с.
20. Екологічний паспорт Черкаській області за 2018. – Черкаси: Управління
екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, 2019.
– 243 с.
21. Довкілля Черкащини: Статистичний збірник – Черкаси: Головне
управління статистики в Черкаській області, 2018. – 179 с.
22. Свояк Н.І. Поводження з побутовими відходами приватного сектора в
місті Черкаси// Вісник ЧДТУ. Серія Хімічні технології і екологічна безпека. –
2014, №3. – С.136 – 143.
23. Міська програма поводження з ТПВ " Вивезення відходів з приватних
домоволодінь м. Черкас" Черкаси: " Мерія міста Черкас" 2012 - 12 с.
24."Черкаський кур’єр ", - 2011 -№40 - 3-5 с.
25. http://www.ckrada.com. - офіційний сайт Черкаської міської ради
26 http://green.ck.ua - офіційний сайт Партії Зелених України в м. Черкаси
27. Хоменко О.М. Проблеми поводження з твердими побутовими відходами
у Черкаській області.// Журнал “Екологічна безпека”. – 2011, №2, випуск 12. – С.
26 - 28.