Екологічна оцінка впливу транспортних засобів на урбосистеми м. Черкаси

Козидуб, Сергій Владиславович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1132

Title:	Екологічна оцінка впливу транспортних засобів на урбосистеми м. Черкаси
Authors:	Корнелюк, Надія Миколаївна Козидуб, Сергій Владиславович
Keywords:	ШУМ;МОНІТОРИНГ;ЗАБРУДНЕННЯ;ШУМОВЕ ЗАБРУДНЕННЯ;УРБОСИСТЕМА
Issue Date:	2020
Abstract:	Козидуб С.В. Екологічна оцінка впливу транспортних засобів на урбосистеми м. Черкаси Випускна кваліфікаційна робота: 50 с; 15 рисунків; 12 таблиць; 23 джерел, мультимедійна презентація. Мета роботи: дослідити особливості та джерела шумового забруднення локалітетів різних за ступенем антропогенного навантаження урбосистеми м. Черкаси Завдання роботи: дослідити джерела та рівень шумового навантаження локалітетів, оцінити рівень забруднення територій дослідження чадним газом запропонувати заходи щодо зменшення шумового навантаження на функціональні зони урбосистеми. Об’єкт дослідження: шумове навантаження локлітетів м. Черкаси В роботі розглянуто: особливості шумового навантаження, нормування шуму, дана оцінка рівня забруднення атмосферного повітря чадним газом, запропоновані методи мінімізації шумового забруднення.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1132
Appears in Collections:	101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Козидуб_ВБР.pdf Restricted Access		1.64 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Будівельний факультет

Кафедра екології

Пояснювальна записка
до випускної кваліфікаційної роботи
___________________бакалавра______________________
(освітній рівень)

на тему ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ НА
УРБОСИСТЕМИ М. ЧЕРКАСИ

Виконав: студент 4 курсу, групи ЕК-66
напряму 101 «Екологія»____
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)
_Козидуб С.В.
(прізвище та ініціали)
Керівник _Корнелюк Н.М.
(прізвище та ініціали)
Рецензент_Конякін С.___________
(прізвище та ініціали)

Черкаси – 2020 рік

2
ЗМІСТ

Вступ 3
1 Аналітичний огляд літератури 5
1.1 Екологічні наслідки забруднення атмосфери 5
1.2 Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря 7
1.3 Особливості шумового навантаження на урбосередовища 9
1.4 Вплив шумового навантаження на біоту 11
1.5 Нормування шумових навантажень на довкілля 12
1.6 Заходи зниження наднормового рівня шуму 15
2 Екологічна оцінка впливу транспортних засобів на урбосистеми м.
18
Черкаси
2.1 Екотопічна характеристика території дослідження 19
2.2 Методика дослідження 29
2.3 Результати дослідження 32
2.3.1 Дослідна ділянка №1 32
2.3.2 Дослідна ділянка №2 37
2.3.3 Дослідна ділянка №3 42
2.3.4 Дослідна ділянка №4 47
Висновки 48
Перелік посилань 50
Додатки
Додаток А. Апробація результатів роботи

3
ВСТУП

Шумове забруднення сучасних міст є однією з найактуальніших проблем
сьогодення. У зв’язку із зростанням кількості автомобілів, індустріалізацією міст,
зростанням транспортної рухливості населення, ростом технічного оснащення
міського господарства розширюються контакти між техногенним середовищем
міста і природним середовищем. Сільські ландшафти, приміські території
зазнають активного впливу шосейних доріг і залізниць, аеродромів, морських і
річкових портів. До цих джерел шуму відносяться також залізничні вузли і
станції, великі автовокзали і автогосподарства, мотелі і кемпінги, трейлерні
парки, промислові об’єкти і великі бази будівельної індустрії, енергетичні
установки.
Джерелами шумів є також гучномовні пристрої, ліфти, телевізори,
радіоприймачі, музичні інструменти, юрби людей і окремі особи.
Шум є небезпечним для здоров’я людини, як психічного, так і фізичного.
Кожна людина сприймає шум по-різному. Це залежить, зокрема, від віку,
темпераменту, стану здоров’я, оточуючих умов. Деякі люди втрачають слух
навіть після короткого впливу шуму порівняно збільшеної інтенсивності.
Постійна дія сильного шуму може не лише негативно вплинути на слух, але
й викликати інші шкідливі наслідки – дзвін у вухах, запаморочення, головний
біль, підвищення втоми, зниження працездатності.
Шум має акумулятивний ефект: акустичні подразнення, накопичуючись в
організмі людини, пригнічують діяльність нервової системи. Саме тому її
функціональні розлади передують втраті слуху. Особливо шкідливий вплив шуму
позначається на нервово-психічній діяльності людини. Процес нервово-психічних
захворювань вищий серед осіб, що працюють у гомінких умовах, ніж у людей, що
працюють у нормальних звукових умовах. Шуми викликають функціональні
розлади серцево-судинної системи; шкідливо впливають на зоровий
4
вестибулярний аналізатори; знижують рефлекторну діяльність, що часто стає
причиною нещасних випадків і травм.
Як довели вчені, звук, якого не чути, також може чинити шкідливий вплив
на здоров’я людини. Так, інфразвуки особливий вплив чинять на психічну сферу
людини: уражають усі види інтелектуальної діяльності; погіршують настрій; іноді
з’являється відчуття розгубленості, тривоги, переляку, страху, а при високій
інтенсивності – почуття слабкості, як після сильного нервового потрясіння.
Навіть слабкі інфразвуки можуть чинити на людину істотний вплив,
особливо якщо вони носять тривалий характер. На думку вчених, саме
інфразвуками, що нечутно проникають крізь товсті стіни, викликається багато
нервових захворювань жителів великих міст.
Ультразвуки, що займають помітне місце в гамі виробничих шумів, також
небезпечні. Механізми їх дії на живі організми вкрай різноманітні. Особливо
сильно до їх негативного впливу схильні клітини нервової системи.
Лікарі говорять про шумову хворобу як про наслідок впливу шуму із
переважними враженням слуху і нервової системи.
Зменшення рівня шуму покращує самопочуття людини і підвищує
продуктивність праці. Тому з шумом необхідно боротися як на виробництві, так і
в побуті..
При збереженні існуючих темпів збільшення автотранспорту у місті,
знищенням зеленої зони різних за функціональним призначенням зон урбосистем
ситуація з ускладненням шумового (акустичного) навантаження погіршується.

5
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Екологічні наслідки забруднення атмосфери

Наслідком техногенної революції та антропогенної діяльності є забруднення
атмосфери та зміна хімічного складу атмосферного повітря. Під забрудненням
атмосфери розуміють рідкі й тверді часточки та газуваті речовини, що надходять
в атмосферу внаслідок побутової та промислової діяльності людей, а також
фізіологічного життя людей і тварин у понаднормовій кількості. В цілому,
забрудненістю атмосфери називають несприятливі зміни стану атмосферного
повітря, цілком або частково зумовлені діяльністю людини, які безпосередньо чи
опосередковано впливають на розподіл енергії, що надходить, рівні радіації,
фізико-хімічні властивості атмосфери та умови існування живих організмів.
Забруднення атмосфери може відбувається також і природним шляхом:
вулканічні гази, природний пил, спори грибів, мікроорганізми, пилок рослин.
Щороку в атмосферу внаслідок спалювання палива та з інших джерел
потрапляє до 25 млрд. т. оксиду карбону (IV), понад 200 млн. т. оксиду карбону
(ІІ), близько 200млн. т. оксиду сульфуру (IV), понад 50 млрд. т. різних
вуглеводнів. З розрахунками вчених до 2050р. вміст вуглекислого газу в
атмосфері може подвоїтись. Основними джерелами забруднення є енергетика
(теплові та електричні станції), промислові підприємства, транспорт (у першу
чергу автомобільний), комунальне й сільське господарство та військово-
промисловий комплекс. При цьому частка різних джерел дуже різниться. Так, у
США на транспорт припадає 42 %, спалювання палива в стаціонарних установках
‒ 21, промисловість - 14, спалювання деревного палива ‒ 8, спалювання сміття ‒
8, та інші джерела ‒ 10 %. Внаслідок спалювання палива утворюється 15 %
вуглеводнів, 60% ‒ оксидів нітрогену, 80% ‒ сірчистого ангідриду і 26% ‒ пилу;
від автотранспорту ‒ 50% вуглеводнів, 15% ‒ оксидів нітрогену, 21 ‒ пилу і 1% ‒
вуглекислого газу. У містах багато пилу утворюється внаслідок стирання
6
автопокришок об поверхню покриття, а також органічних речовин і бактерій з
побутових відходів та сміття. Вихлопні гази автомобільного транспорту містять у
середньому 4 ‒ 5% оксиду карбону (II), а також ненасичені вуглеводні й альдегіди
з неприємним запахом, сірковмісні сполуки та сполуки плюмбуму в разі
застосування етильованого бензину. До їх складу входять також канцерогенні
сполуки. Значною мірою забруднюють атмосферу літаки. Так, викиди чотири-
моторного реактивного літака на злеті з повним навантаженням еквівалентні
вихлопу 6850 автомобілів марки «Volkswagen». У цих вихлопах міститься багато
бензпірену. В портових містах джерелом забруднення є суднові дизельні двигуни
які споживають до 2 т. палива за годину [1].
Одним із головних забрудників повітря є спалювання палива в
теплоенергетиці. Під час спалювання 1т. вугілля в трубу викидається до 23 кг.
дисперсних часточок, 15 кг оксиду сульфуру (VI) і значна кількість кіптяви.
Теплові електростанції світу щороку викидають 120 млн. т. твердих часток і
приблизно 60 млн. т. оксиду сульфуру SO2.
Найпоширенішими забрудниками, що надходять з промисловими викидами
тверді частки, кіптява, оксид цинку, силікати, хлорид плюмбуму, сірчистий і
сірчаний ангідриди, гідрогенсульфід, меркаптани, альдегіди, вуглеводні, смоли,
оксиди нітрогену аміак, озон, оксиди карбону, фторид і хлорид гідрогену,
силікофторид натрію, радіоактивні гази та аерозолі.
Під впливом атмосферних опадів, сонячної радіації, перенесення повітряних
мас, взаємодії з гідросферою й літосферою та діяльності мікроорганізмів
атмосферне повітря позбавляється від сторонніх домішок. Цей процес називають
самоочищенням атмосфери. Проте в результаті антропогенної діяльності
утворюється така велика кількість забруднень, що атмосфера вже не здатна
самоочищатися і відбувається значне накопичення забруднюючих речовин у
повітрі. За останні десятиріччя масштаби техногенних викидів в атмосферу
істотно зросли і за розмірами наближаються до їх природних, або за деякими
інгредієнтами перевищують їх.
7
1.2 Характеристика джерел забруднення атмосферного повітря

Джерела забруднення атмосферного повітря можуть бути природними і
антропогенними рисунок 1.1. До природних джерел атмосферного забруднення
відносять пилові бурі, виверження вулканів, космічний пил та ін. Штучне
(антропогенне) забруднення атмосфери відбувається під впливом діяльності
людини внаслідок зміни її складу і властивостей. Штучні джерела забруднення
поділяються на стаціонарні (викиди промислових підприємств, теплоенергетики
та ін.) і пересувні (викиди транспорту).
Найбільш поширені забруднювачі атмосфери надходять в основному у двох
видах: або у вигляді зважених частинок (аерозолів), або у вигляді газів [1].

Рисунок 1.1 ‒ Джерела забруднення атмосферного повітря

Інтенсивна урбанізація та зростання мегаполісів сприяє тому, що
автомобільний транспорт став самим несприятливим екологічним фактором щодо
впливу на здоров’я людини й природного середовища урбосистем [2].
Істотним джерелом забруднення атмосфери є всі види транспортних засобів.
Автомобільні викиди - це суміш понад 200 речовин, серед яких канцерогени,
альдегіди. На невеликій швидкості бензиновий двигун викидає в атмосферу 0,05%
вуглеводів і 0,98% оксиду вуглецю(від загального викиду), а пробіг кожного
8
автомобіля 15 тис км викидає в атмосферу 3250 кг. СО2 і 530 кг. СО, 93 кг.
вуглецевих сполук і 7 кг. NOх.
Забруднення урбосистем автомобільним транспорт відбувається в
основному за рахунок:
 надходження відпрацьованих газів, що викидають через вихлопну трубу;
 вуглеводнями внаслідок випаровування палива з бака, карбюратора та
паливної системи; витікання пального через негерметичність.
 картерними газами;
В середньому автомобіль за рік експлуатації витрачає: 4,35 т. кисню,
викидаючи 3,25 т. вуглекислого газу, 0,53 кг. оксиду карбону, 0,093 т.
вуглеводнів, 0,027 т. оксидів нітрогену. Наприкінці ХХ століття у світі
нараховувалось близько 1 млрд. автомобілів.
Склад відпрацьованих газів автомобіля найбільший відсоток за об’ємом
становить: монооксид карбону (0,5 - 10%), оксид нітрогену (до 0,8%) неспалені
вуглеводні (0,2 - 3%), альдегіди (до 0,2%) кіптява [3].
У загальному на 1000 літрів палива - карбюраторний двигун викидає з
вихлопними та картерними газами: 200 кг. монооксиду вуглецю, 25 кг.
вуглеводів, 20 кг. азоту, 1кг скіптяви, 1кг сірчастих сполук.
Автомобіль також додає в атмосферне повітря і ґрунт важкі метали й інші
шкідливі речовини. Оксид карбону (ІІ) (чадний газ), що утворюється в результаті
неповного згорання вуглецю в пальному при диханні вступає в реакцію з
гемоглобіном крові, витісняючи з неї кисень що спричиняє – гіпоксію (кисневе
голодування).
В середньому в містах вихлопні гази транспортних засобів зумовлюють 40-
45 % забруднення повітря, в мегаполісах та містах з розвиненою промисловістью
вони дають більше 50 % забруднення повітря, причому у великих містах (від 0,5
млн до 1-1,5 мільйонів жителів) на їх частку припадає 55-70 % , а в дуже великих
(декілька мільйонів жителів) містах – понад 85 % від загального обсягу
забруднення атмосферного повітря. Українські автомобілі «десятирічного віку»
9
викидають в атмосферу у 8-10 разів більше шкідливих речовин, ніж подібні
європейські [4].

1.3 Особливості шумового навантаження на урбосередовища

Виділяють наступні види забруднення: автомобільними викидами, хімічне,
аерозольне, вуглеводневе, радіаційне, шумове, електромагнітне.
Виходячи з тенденції до збільшення шумового забруднення міст,
нормалізація акустичного середовища набуває все більш актуального характеру.
У зв’язку із зростанням кількості автомобілів, індустріалізацією міст,
зростанням транспортної рухливості населення, ростом технічного оснащення
міського господарства розширюються контакти між техногенним середовищем
міста і природного середовища.
Фізичними джерелами шуму в довкіллі найчастіше є машини, механізми,
обладнання, технологічні процеси з використанням пари, потяги, літаки,
транспортні засоби, будівельні машини і комунальне обладнання.
З погляду на джерело і місце виникнення, розрізняють промисловий,
комунікаційний (дорожний, залізничний, аварійний), комунальний (мікрорайони,
помешкання) шум. Найпоширенішим і найзагрозливішим джерелом шуму і
вібрації, особливо в урбанізованому середовищі, є дорожні засоби комунікації.
Спричинено це тим, що автомобіль проникає навіть у місця, де обов'язковою є
охорона від шуму. Рівень звуку комунікаційних засобів становить 75 – 90 дБ.
Ділянками найвищого забруднення шумом, створюваним автомобільним
транспортом, є:
 автостради і дороги швидкого руху, вузли багаторівневого руху. Тут існує
суттєва небезпека для жителів збудованих вздовж трас будинків, а також
погіршується акустичний фон на прилеглих територіях і ландшафтах, навіть тих,
що перебувають під охороною і використовуються для відпочинку людей;
10
 головні вулиці міст, коридори прольоту літаків, перехрестя доріг, аеродроми
та ін. Створювані там шуми і вібрації загрожують здоров'ю жителів міст;
 вулиці, місця стоянок і паркування автотранспорту. Шуми і вібрації діють
локально, але не менш шкідливо.
Сила звуку біля доріг коливається в межах 65 – 80 дБ, а біля будинків,
розташованих на відстані 100 м, шум від транспорту досягає 57 – 65 дБ. Рівні
шуму залежать і від покриття дороги (асфальт, бетон, бруківка), виду
транспортного засобу (легковий автомобіль, вантажівка, трейлер). Автобуси і
трамваї створюють у міському середовищі шум на рівні 80 – 88 дБ, до цього
долучаються машини і обладнання на будівництві, в комунальному господарстві
тощо.
Розташування аеропортів в межах міст призводить до значного акустичного
дискомфорту в житлових районах, над якими проходять траси польотів, оскільки
створюється шум з максимальними і еквівалентними рівнями відповідно 105–116
і 87–98 дБА що значно перевищує гранично допустимі рівні. За твердженнями
фахівців Українського гігієнічного центру при МОЗ України, близько 40%
загальної площі середньостатистичного міста (з населенням 750 тис. жителів.)
непридатні для нормального проживання через надмірне акустичне забруднення.
Гранично допустимий рівень шуму на територіях, що прилягають до будинків, на
протязі доби становить 70 дБА від 7 години до 23 м години і 60 дБА – від 23 до 7
години.
Літаки є джерелом шуму, реактивні – найбільше. Рівень шуму, особливо
навколо аеропортів, постійно зростає по мірі того, як на авіалінії виходить все
більше реактивних літаків, а потужність їх збільшується. Росте рівень шумового
забруднення, авіаконструкторам доводиться вживати заходів щодо зменшення
рівня шумового навантаження. Звук реактивного двигуна виникає головним
чином внаслідок стрімкого перемішуванням вихлопних газів із повітрям
зовнішнього середовища
11
Його гучність безпосередньо залежить від швидкості зіткнення газів з
повітрям. Вона найбільша, коли двигуни виводяться на повну потужність перед
відривом літака [3,5].
Шум залізниць, з огляду на його циклічність, а також високий рівень звуку
може спричинити проблеми на смугах уздовж ліній руху поїздів. Вважається, що
шум вище 60 дБ за невеликої швидкості поїздів поширюється на десятки метрів
від носія, за інтенсивного руху – на 1 км.
Джерелами створюваних роботою машин і технологічного обладнання
шуму і вібрації є також промислові підприємства. У приміщеннях деяких із них
шум сягає 80 – 125 дБ, звідти він долинає до суміжних територій. По сусідству із
промисловими підприємствами сила звуку становить від 50 – 60 до 80 – 90 дБ.
Нерідко більш небезпечними є розташовані в забудованій частині населених
пунктів малі виробництва, ніж великі сучасні підприємства, розміщені на значній
відстані від об'єктів, що потребують охорони від шуму.
У міському середовищі, крім комунікаційного шуму, небезпечним є і шум
побутовий. Понад 25% жителів міст підпадають під дію наднормативного шуму в
приміщеннях внаслідок використання в будівництві недосконалих матеріалів і
конструкцій (панелі). Шум у квартирах створюють автомашини, що вивозять
сміття, доставляють до магазинів товари, обслуговують офіси, а також голосна
музика, недосконала робота водно-каналізаційних систем. Згідно із санітарними
нормами рівень шуму в будинках може становити протягом дня 30 – 40 дБ, вночі
– 2,5-3 дБ. Шумове забруднення урбоекосистем – це звукова проблема
техногенезу, досить нова з усіх видів забруднення навколишнього середовища.
Разом з проблемами забруднення повітря, ґрунти і води людство зіткнулося з
проблемою боротьби з шумом. Набувають широкого поширення такі поняття як
«шумове забруднення навколишнього середовища» «акустична екологія» тощо.

12
1.4 Вплив шумового навантаження на біоту

Шум шкідливий не лише для людини. Встановлено, що рослини під
впливом шуму повільніше ростуть. Гинуть листя і квіти рослин, що розміщені
біля гучномовця. Наприклад, експерименти довели, що рослини, схильні до
обстрілу звуками, засихають і гинуть. Причиною загибелі є надмірне виділення
вологи через листя: коли рівень шуму перевищує певна межа, квіти буквально
виходять сльозами. Якщо гвоздику поставити поряд з радіоприймачем, що
працює на повну гучність, квітка зів’яне [6].
Дерева в місті вмирають набагато раніше, ніж в природному середовищі.
На рослини класична і джазова музика може діяти як стимулятор росту і як
фактор, що гальмує цей процес.
Шум впливає і на тварин. Від шуму реактивного літака гинуть личинки
бджіл, самі вони втрачають здатність орієнтуватися, в пташиних гніздах дає
тріщини шкаралупа яєць. Від шуму знижується продуктивність тварин. Шум
активно діє на життєві цикли риб, особливо у період нересту [7].

1.5 Нормування шумових навантажень на довкілля

Санітарні норми встановлюють максимально допустимі значення (рівні)
інтенсивності шуму з метою захисту людей від його шкідливого впливу. В основу
санітарно-гігієнічного нормування шуму закладено запобігання виникненню
функціональних розладів або захворювань рисунок 1.2, надмірного стомлення і
зниження працездатності як при короткочасних, так і повторній дії несприятливих
чинників виробничого середовища.

13

Рисунок 1.2 – Негативний вплив шуму на здоров’я людини

Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот (октав на смуга
частот - діапазон частот, у якому верхня гранична частота ƒв вдвічі більша за
нижню граничну частоту ƒн), рівні шуму та еквівалентні рівні шуму на робочих
місцях, у виробничих приміщеннях і території підприємства регламентуються
Державними санітарними нормами ДСН 3.3.6.037-99, допустимі рівні звуку на
території житлових забудов наведено в таблиці. 1.2. [8].
Технічне нормування встановлює граничні значення характеристик шуму
для різних типів обладнання з урахуванням технічних можливостей.
Отже, якщо санітарні норми визначаються необхідною для здоров'я
величиною зниження шуму, то технічні норми встановлюють граничні норми
шуму для окремих видів машин і механізмів [7].
Основною шумовою характеристикою машини є рівні її звукової
потужності в октавних смугах з середньо геометричними частотами 63-8000 Гц,
на основі яких машини порівнюють за шумовими властивостями. Значення
гранично допустимих рівнів шумових характеристик машин (ГДШХ)
встановлюють з урахуванням вимог забезпечення на робочих місцях допустимих
рівнів шуму відповідно до головного призначення машини і вимог розділу 2
ГОСТ 12.1.003-83.
14
Таблиця 1.2 – Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот,
рівні шуму та еквівалентні рівні шуму [5].
Рівні звукового тиску, дБ
Октавні смуги з середньо геометричними
Вид трудової діяльності, робоче місце частотами, Гц
Творча діяльність, керівна робота,
наукова діяльність, викладання та
навчання, лікарська діяльність. Робочі
86 71 61 54 49 45 42 40 38 50
місця у приміщеннях дирекції, лабора-
торіях конструкторських бюро, прийому
хворих у медпунктах
Висококваліфікована робота, що вимагає
зосередження, адміністративно-керівна
діяльність, вимірювальні та аналітичні
роботи у лабораторії. Робочі місця в 93 79 70 63 58 55 52 50 49 60
приміщеннях цехового керівного
апарату, контор, лабораторій

Операторська та диспетчерська роботи.
Робочі місця у приміщеннях
диспетчерської служби, друкарських
бюро, на дільниці точного складання, 96 83 74 68 63 60 57 55 54 65
зали обробки інформації
Робота з підвищеними вимогами до
процесів спостереження та дистанційного
керування виробничими циклами. Робочі
місця за пультами керування без мовного 103 91 83 77 73 70 68 66 64 75
зв'язку за телефоном, в лабораторіях з
шумним устаткуванням
Виконання усіх видів робіт (за винятком
тих, що перераховані вище і їм подібних)
на постійних робочих місцях у 107 95 87 82 78 75 73 71 69 80
виробничих приміщеннях і на території
підприємств

Значення ГДШХ (Li ) , яке встановлюють в октавних смугах частот рівнів
звукового тиску, визначають для кожної октавної смуги за формулою (1.1) [8, 11]
31,5
63
125
250
500
1000
2000
4000
8000
Рівні шуму та еквівалентні
рівні шуму, дБА, дБАекв
15
S
L  L 10lg ni   L, (1.1) i S0

де L - гранично допустимий рівень звукового тиску в октаві, рівень звуку i
або еквівалентний рівень звуку на робочих місцях
Sn - площа вимірювальної поверхні, що знаходиться на відстані 1 м від
2
зовнішнього контуру машини, м ;
2
S0 = 1м ;
ΔL - поправка на групове встановлення машин у типових умовах
експлуатації

Таблиця 1.3 - Допустимі рівні звуку на території житлових забудов [9-11].
Рівні звуку, дБА
Види території Час доби
еквівалентні максимальні
Території, що безпосередньо прилягають до 45 60 Вдень
будівель лікарень, санаторіїв 35 50 Вночі
Території, що безпосередньо прилягають до
житлових будинків, будівель поліклінік, 55 75 Вдень
амбулаторій, будинків відпочинку, пансіонатів,
будинків-інтернатів, дитячих дошкільних
закладів, шкіл та інших навчальних закладів, 45 60 Вночі
бібліотек
Території, що прилягають до будівель готелів та 60 75 Вдень
гуртожитків 50 65 Вночі
Майданчики відпочинку на територіях лікарень та
35 50 Вдень
санаторіїв
Майданчики відпочинку на території
мікрорайонів, груп житлових будинків, будинків
відпочинку, пансіонатів, майданчиків дитячих 45 60 Вдень
закладів, шкіл та інших навчальних закладів,
будинків-інтернатів
16
1.6 Заходи зниження наднормового рівня шуму

Одним із способів зниження рівня шуму є використання
турбовентиляторних двигунів для реактивних літаків, в яких велика частина
всмоктуваного повітря мине камеру згорання, внаслідок чого швидкість викиду
вихлопних газів зменшується. Турбовентиляторні двигуни застосовуються зараз
на більшості сучасних пасажирських авіалайнерів [12].
Соціальний характер проблеми забруднення середовища шумом визначає
те, що боротьба з ним – завдання не тільки технічне, а й суспільне. У проблемі
взаємодії людського суспільства і природи важливе місце посідає свідома й
активна боротьба з шумовим забрудненням довкілля [1,7].
За сучасних умов боротьба з шумом є технічно складною, комплексною,
дорого вартісною. Важливо знижувати шум у джерелі його виникнення,
створювати безшумні або малошумні машини і технологічні процеси,
транспортне і промислове устаткування, починаючи ще зі стадії проектування.
При цьому розраховується очікувана величина шуму, розробляються заходи
щодо зниження шуму до допустимого рівня.
Значного ефекту боротьби з комунікаційними шумом і вібрацією можна
досягти завдяки обмеженню руху транспорту, своєчасному ремонту поверхні
доріг і залізничної колії, модернізації конструкцій потягів, легкових, вантажних
автомобілів, автобусів і трамваїв, впровадженню в експлуатацію малошумового
обладнання, комунікаційних ліній, створенню захисних бар'єрів, екранів
(лісосмуг), використанню природних акустичних бар'єрів, протишумових
конструкцій і матеріалів, поліпшенню акустичного фону міст за рахунок об'їзних
доріг, своєчасного ремонту і реконструкції автострад, автодоріг [7, 13].
Захист НПС від шкідливого впливу шуму є однією з найважливіших
соціально-економічних проблем сучасності, від розв'язання якої залежить здоров'я
працівників підприємств, установ, організацій, мешканців промислових центрів,
міст тощо.
17
Основною метою боротьби з шумом є його повне усунення, а за
неможливості цього – зниження інтенсивності шуму до допустимих меж, які
визначені відповідними нормами.
При оцінці шуму і шумових характеристик джерел шуму важливе значення
мають такі поняття, як імісія та емісія.
Імісія – це вплив шумів на людину, яка перебуває в зоні дії джерела шуму.
Імісію оцінюють і вимірюють там, де знаходиться людина, на яку впливає шум.
Оцінку імісії виконують, у першу чергу, для порівняння з нормами допустимого
шуму.
Емісія – це випромінювання шуму в НПС, вона характеризує безпосередньо
джерело шуму [7,9].
Захисту людей від шумів і вібрацій у промисловості сприяє використання на
підприємствах спеціальних засобів (навушників, прокладок, шоломів),
впровадження малошумових технологій, машин, верстатів, механізмів, автоматів і
роботоверстатів у шумовому виробництві, використання у будівництві і
реконструкції антивібраційних і протишумових фундаментів, дверей, вікон,
звукозахисних екранів, шумопоглинаючих плит, базальтової вати, поліетиленової
плівки, ізоляційної піни, поліпшення умов праці (скорочення робочого часу,
нормування шуму і вібрації на робочих місцях, в місцях проживання і відпочинку,
впровадження системи атестації на шум і вібрацію технологій, обладнання та
машин) [13].

18
2 ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ НА
УРБОСИСТЕМИ М. ЧЕРКАСИ

2.1 Екотопічні особливості території дослідження

Місто Черкаси розміщено в області північно-східного схилу гірського
утворення – Українського кристалічного щита, який поступово опускається в
напрямку річки Дніпро.
Кристалічний фундамент міста залягає на глибині 400 – 600 метрів і
складений найдавнішими докембрійськими породами. Кристалічний масив у
межах міста розсічений двома поперечними розломами: в районі Соснівки –
"Соснівський" і в південно-західній частині – Черкаський.
Давні докембрійські утворення, покриті відкладеннями осадового чохла, які
залягають на еродованій поверхні кристалічного фундаменту.
Потужність їх у районі розташування міста досягає 200 метрів.
За геоморфологічним районуванням територія відноситься до Ірдинсько-
Тясминської ерозійної акумулятивної терасової рівнини на палеогеновій основі.
В кінці палеогенового періоду процес накопичення осаду в межах міста
проходив в умовах постійно міліючого моря. Геологічні відкладення цього часу
розмиті, хоча в давні часи вони були широко розповсюджені.
За винятком прибережної смуги, середньопалеогенові нашарування
представлені зеленувато-сірими тонкозернистими глауніто-кварцевими пісками
канівської свити. Вони відносяться до мілководно-морських відкладень.
Для центральної частини міста в геологічному розрізі характерні утворення
бучацької свити – вуглисті піски й глини. Наявність залишків мікрофітопланктону
підтверджує прибережно-морський характер їх седиментації.
У терасовому комплексі річки Дніпро в межах міста виділені друга та третя
надзаплавні тераси. Переважна частина площі міста розміщена в межах третьої
19
надзаплавної тераси, абсолютні відмітки якої 95 – 110 метрів і збільшуються у
західному напрямку (район "Соснівки" – до 125 метрів).
Враховуючи те, що в основі тераси залягає потужна товща алювіально-
флювіогляціальних відкладень, вік її можна віднести до верхньочетвертинного.
Безпосередньо до третьої тераси примикає друга надзаплавна тераса,
абсолютні відмітки якої становлять 90 – 93 метри. Відкладення цієї тераси
виходять на денну поверхню у вигляді прибережної смуги річки Дніпро шириною
до 150 метрів.
У південній частині міста терасові відкладення прорізані прохідною
льодовиковою долиною. На ділянці від ВАТ "Азот" до залізничної станції
льодовикові глини не розмиті, а у східному та західному напрямках – розмиті і
залягають на бучацьких пісках. Потужність бучацьких пісків досягає 10 – 12
метрів.
Виявлені в межах міста юрські відкладення, представлені породами
континентальної й морської фауни. Максимальна потужність утворень юри
досягає 52,8 метрів. Серед континентальних у складі юрської товщі представлені
руслові та озерно-болотні відкладення.
Для юрських нашарувань характерний значний вміст спор деревовидних
папоротей, у вугличних пісках цього періоду знайдені рідкісні фауністичні
залишки молюсків .
На формування термічного режиму крім географічної широти особливості
атмосферної циркуляції та підстилаючої поверхні. Вплив кожного з цих факторів
протягом року неоднаковий.
Так узимку на температурний режим істотно впливає атмосферна
циркуляція і пов`язана з нею адвекція повітря. У теплий період року термічний
режим визначається радіаційними факторами, поряд із якими значну роль відіграє
підстилаюча поверхня.
20
Одною з характеристик, що відображає фізико-географічні особливості
міста, таблиця 2.1, рисунок 2.1 є середньомісячна температура повітря та
особливості напрямків вітру.

0
Таблиця 2.1 ‒ Середня місячна температура повітря ( С)
Місяць I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рік
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Середні значення
-5,8 -5,6 -0,4 7,6 14,9 17,8 20,0 19,8 14,0 7,2 1,4 -3,5 7,2
температури
Абсолютний мінімум
-36 -37 -29 -13 -3 2 4 2 -5 -23 -24 -31 -37
температури
Абсолютний максимум
12 11 22 30 32 37 38 38 37 29 24 13 38
температури

Найнижча середньомісячна температура спостерігається у січні. Лютий по
температурному режиму неістотно відрізняється від січня, оскільки циркуляція та
радіаційні фактори у цей час подібні. З лютого температура починає
підвищуватись. Інтенсивне підвищення температури відзначається від березня до
квітня і від квітня до травня. Найвища температура припадає не на червень, а на
липень. Значне зниження температури спостерігається з вересня до жовтня.
Абсолютний мінімум температури має негативне значення з вересня до травня.
Найнижча температура спостерігається у лютому. Найвищі значення місячного
абсолютного мінімуму температури можуть бути у липні. У теплий період року
абсолютні максимуми температури формуються при стаціонарних антициклонах з
малохмарною погодою. З травня по вересень вони перевищують 30,0 °С. Річна
амплітуда температури у місті становить 25,8 °С.
Прямий вплив на характер забрудненості повітря у місті чинить напрям
вітру. Протягом року у місті мають перевагу вітри північного, північно-західного
та східного напрямків. Повторюваність штилів за рік - близько 20%.
21
Значна повторюваність західних та південно-західних вітрів пов'язана з
циклонами, які є однією з основних форм атмосферної циркуляції у холодний
період року. Найменшу повторюваність має вітер північно-східного напрямку
восени та південно - східного напрямку влітку.

Рисунок 2.1 – Роза вітрів міста Черкаси

У теплий період року переважною формою атмосферної циркуляції є
західна. Цим пояснюється велика повторюваність західних та північно - західних
вітрів. У порівнянні з холодним періодом року у місті майже у два рази
збільшується повторюваність північних вітрів та штилів.
У річному русі найменша швидкість вітру причому у червні - вересні його
середня швидкість вітру досягає значень 4,5-4,8 м/с. При дослідженні умов
розподілу шкідливих домішок у атмосферному повітрі міста враховується
повторюваність вітрів малих швидкостей вітру – 0-1 м/с, так і повторюваність
небезпечної швидкості в межах 4-6 м/с.
Швидкість вітру, що перевищує 5 м/с, здебільшого спостерігається у
холодну пору року при східному, північному та північно - західному напрямках.
Влітку при південно — східному, південному та південно - західному напрямках,
коли повторюваність їх найменша, швидкість вітру становить 2,8-3,8 м/с. У
зимові місяці середня швидкість вітру у післяполуденний час складає 4,2-5,1 м/с,
22
а в теплий період 4,4 - 5,8 м/с. Мінімальна швидкість вітру спостерігається у нічні
часи.
Середня кількість опадів за рік становить більш ніж 480 мм. Із загальної
кількості опадів 80% припадає на рідкі і 10 - 11% на тверді та змішані опади. На
протязі року спостерігається у середньому 140 - 155 днів з опадами, які дають не
менше 0,1 мм води, і від 35 до 70 туманних [16].
Забруднення атмосферного повітря м. Черкаси відбувається за рахунок
стаціонарних та пересувних джерел. Обсяги викидів забруднюючих речовин від
стаціонарних джерел складають майже 50 %, решта – викиди автомобільного
транспорту таблиця 2.2. Суттєву роль у формуванні забруднення повітряного
басейну міста відіграє його географічне розташування та кліматичні умови.
Місто Черкаси розташоване в лісостеповій зоні Дніпровської рівнини на
високому плесі правого берегу р. Дніпро. Протягом року переважають вітри
північно-західного напрямку, середньорічна швидкість вітру 3,9 м/с. У 20 % днів
року спостерігається штильовий стан. Все це обумовлює наявність бризових явищ
і сприяє застою над містом забруднених повітряних мас.

Таблиця 2.2 – Викиди шкідливих речовин підприємствами м. Черкаси, т
Рік
Викиди 2014 2015 2016 2017 2018 2019
Всього 28087 27221 36907 34875 35319 39589
У т. ч. від
стаціонарних 17560 15981 16821 13322 14828 20794
джерел

Викиди шкідливих речовин підприємств хімічної промисловості: ПАТ
«Черкаське хімволокно», ВП «Черкаська ТЕЦ», ТОВ «Група Венето», ТОВ
«Черкаська продовольча компанія», лакофарбового заводу «Аврора», «Богдан-
Моторс», «Фотоприлпд» та інших підприємств харчової, переробної
23
промисловості, становлять понад 90 % викидів всіх промислових підприємств
міста.
Енергетична галузь – одна з основних галузей промисловості, від
функціонування якої залежить стан економіки країни. Однак на
електроенергетику припадає більше чверті промислових викидів, що
забруднюють навколишнє середовище, і понад 60% водоспоживання. На
теперішній час біля 40% електростанцій відпрацювало свій ресурс, але
продовжується експлуатація основного тепломеханічного обладнання ТЕЦ, яке
пропрацювало вже понад 45 років і на 73 % перевищило граничний термін
експлуатації, в тому числі й на невеликих ТЕЦ, які в багатьох випадках є єдиним
джерелом теплозабезпечення міст і промислових підприємств, до яких належить і
Черкаська ТЕЦ. Експлуатація фізично зношеного і, як правило, низько
економічного обладнання призводить не тільки до економічних збитків, але і
серйозно ускладнює розв’язання екологічних проблем. Відсутність у галузі
джерел фінансування для заміни діючого обладнання, що відпрацювало свій
ресурс, новим потребує (для продовження терміну його використання ще на 15–
20 років) пошуку мало витратних i ефективних технологій [14- 16 ].
Питома вага викидів стаціонарних рисунок 2.2 та пересувних рисунок 2.3
джерел забруднення атмосферного повітря м. Черкаси в загальній структурі
області становить відповідно 20 – 30 % та 15 – 30 % від викидів всієї Черкаської
області. За даними Головного управління статистики у Черкаській області у 2018-
2019 роках розрахунки щодо обсягів викидів забруднюючих речовин від
пересувних джерел забруднення – не проводились.
Динаміка викидів від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на
квадратний кілометр в м. Черкаси за останні роки вказує, що навантаження
2
збільшилось на 29 % і в 2014 році становило 507,55 т/км , а в розрахунку на одну
особу навантаження забруднюючих речовин збільшилось на 30 % і в 2014 році
склало 138,62 кг/особу. По області навантаження викидів забруднюючих речовин
24
у розрахунку на квадратний кілометр і на одну особу збільшилось на 1,54 та 5,61
2
%, і склало 6,5 т/км та 109,12 кг/особу відповідно.

Рисунок 2.2 – Динаміка обсягу викидів шкідливих речовин стаціонарними
джерелами м. Черкаси в структурі викидів області

Моніторинг стану забруднення атмосферного повітря в місті здійснювався
шляхом підфакельних досліджень (гідрометеорологічною службою) на трьох
стаціонарних постах гідрометцентру рисунок 2.3.

25
Рисунок 2.3 – Динаміка обсягу викидів шкідливих речовин пересувними
джерелами м. Черкаси в структурі викидів області
Здійснюється лабораторний контроль під факелом викиду найбільших
підприємств забруднювачів атмосферного повітря та в житлових кварталах
поблизу головних транспортних магістралей міста.
Індекс забруднення за жовтень 2018 року склав 6,62 (розрахований за
даними середньомісячних концентрацій з пилу, аміаку, формальдегіду, діоксиду
азоту, оксиду вуглецю). Збільшився у порівнянні з попереднім місяцем у 1,1 рази
за рахунок збільшення середньомісячних концентрацій з формальдегіду та
діоксиду азоту. Динаміка індексу забруднення атмосфери в місті Черкаси за 2010-
2018 роки зображена на рисунку 2.4 говорить про її нестабільні коливання та різке
збільшення з 2017 по 2018 роки.

Рисунок 2.4 – Динаміка індексу забруднення атмосфери м. Черкаси за
2010-2018рр.
Кількість забруднюючих сторонніх домішок в повітрі знаходиться в прямій
залежності від їх викидів, тобто від вихлопних газів автомобілів, промислових
викидів підприємств та результатів господарської діяльності самих жителів міста
Черкаси. Так, формальдегід потрапляє у повітря з викидами автотранспорту,
хімічних підприємств, паперових фабрик. Діоксид азоту в основному надходить
26
до атмосфери при згоранні органічного палива, а також у процесі виробництва
азотних добрив, синтетичних тканин, фарб. Аміак міститься, насамперед, у
викидах підприємств хімічної промисловості, зокрема, тих, що виробляють
міндобрива (на ПАТ «Азот» найвища тоннажність викидів цієї речовини).
Станом на за 2019р. ІЗА по місту становив - 7,22, що характеризує суттєве
забруднення атмосферного повітря по місту. таблиця 2.3, рисунок 2.5.
ІЗА збільшився у 1,1 рази за рахунок зростання середньорічних
концентрацій по аміаку та формальдегіду, у порівнянні з 2018 роком

Рисунок 2.5 Динаміка змін комплексного індексу забруднення (ІЗА)
атмосферного повітря м. Черкаси у 2020 році в порівнянні з середнім значенням
ІЗА за 2019

Найвищі концентрації формальдегіду на рівні 3,3 ГДК впродовж року були
зафіксовані у червні, серпні та вересні; по діоксиду азоту 2,8 ГДК) – у серпні.
Концентрації аміаку перевищили 1,8 ГДК (середньодобові) у травні , червні та
жовтні. За отриманими показниками - у теплий період року рівень забруднення
атмосфери у місті - найвищий. Несприятливим щодо якості атмосферного повітря
залишається Дніпровський мікрорайон. За рік з 2018 – 2019р. рівень забруднення
27
у цьому районі та Південно – Західному мікрорайоні суттєво не змінився, У 1,5
рази зросли концентрації діоксиду азоту у центрі міста у

Таблиця 2.3 – Середньорічні концентрації вмісту забруднюючих речовин в
3
атмосферному повітрі м. Черкаси, 2019, мг/м
3
Речовина Середньорічні концентрації, мг/м
3
Пил 0,1 мг/м /0,67 ГДК/
3
Діоксид сірки 0,012 мг/м /0,24ГДК/
3
Діоксид азоту 0,05 мг/м /1,25ГДК/
3
Оксид вуглецю 1,0 мг/м /0,33 ГДК/
3
Оксид азоту 0,03 мг/м /0,5 ГДК/
3
Сірководень 0,001 мг/м -
3
Аміак 0,05 мг/м /1,25ГДК/
3
Формальдегід 0,008 мг/м /2,67ГДК/

Незважаючи на зниження виробничих потужностей, рисунок 2.6 рівень
забруднення атмосферного повітря за окремим домішкам продовжує
перевищувати ГДК.

Рисунок 2.6 – Вміст забруднюючих речовин у відсотках від загального в
атмосферному повітрі м. Черкаси, квітень 2020 [14]
28
2.2 Методика дослідження

Визначення рівня шумового забруднення складалось з наступних етапів
1. Аналіз попередніх досліджень рівня акустичного забруднення житлових
районів м. Черкаси таблиця 2.4.
2. Встановлення дослідних ділянок які є типовими для інфраструктури
селитебних функціональних зон міських урбосистем (транспортні магістралі,
дитячі майданчики, двори будинків тощо).
Визначення рівня шуму в децибелах на дослідних ділянках з використанням
переносного шумоміру ШУМ-1М30 рисунок 2.7, діапазон шкали від 20 до 130 дБ.
коригували за допомогою програми на телефоні, Decibel Meter HQ,
3. Порівняння рівня шумового забруднення на різних за ступенем
антропогенного навантаження дослідних ділянках з урахуванням вимог ГДР.
Інтенсивність транспортних потоків визначалась на перехрестях основних
транспортних магістралей. Щільність потоку автотранспорту визначалась
методом хронометражу з визначенням кількості автомобілів, що проїжджають за
годину вимірюємо шум протягом 1 хвилини 3 рази, кінцевий результат записуємо
в таблицю. Виміри проводились в кожній точці протягом 30 хв., в різний час
(13:00, 17:00 – пік активності, 8:00, 20:00 – спад активності) [9,10] ГОСТом 2044-
85. Покриття автодоріг, тротуарів - асфальтобетон, дитячих майданчиків, при
будинкових територій ґрунтовий (газони, клумби, алеї).
4. Оцінка рівня забруднення атмосферного повітря локальних територій
чадним газом (розрахунковим методом, Руденко С.С., Костишин С.С., Морозова
Т.В., 2008), що дає можливість оцінити завантаженість ділянки вулиці різними
видами автотранспорту, порівняти в цьому відношенні різні вулиці. Отримані дані
можуть в подальшому використовуватись при розрахунку рівня забруднення
атмосфери відпрацьованими газами автомобілів за концентрацією оксиду карбону
3
в мг/м [ 21]
29

Рисунок 2.7 – Шумомір ШУМ-1М30

Таблиця 2.4 – Рівні акустичного забруднення житлових районів
м. Черкаси за даними (Мислюк О.О., Мислюк Е.В., Коноба С.О., 2006 р.)
№ Рівень
Місце виміру
шуму, дБ
1 Бул. Шевченка (сторона Б.Торгівлі) 82-84
2 Бул. Шевченка (сторона МсDonalds) 83-84
3 Бул. Шевченка - вул. Смілянська 83-86
4 Бул. Шевченка - вул. Леніна 82-85
5 Двір за маг. ,,Транзит" 50-55
6 Бул. Шевченка-Різдвяна (в центр) 76-82
7 Бул. Шевченка-зупинка Сєдова (з центру) 85-89
8 Бул. Шевченка-Сєдова (в центр) 84-86
9 Бул. Шевченка-Сєдова (алея) 84-88

30
Продовження таблиці 2.4
10 Бул. Шевченка - ЧДТУ (сторона 2 корпус) 74-78
11 Бул. Шевченка - ЧДТУ (сторона пошти) 74-78
12 Вул. Смілянська — вул. Гоголя 82-84
13 Вул. Смілянська (стор. МсDonalds) 86-90
14 Вул. Смілянська (стор. "Аптеки") 82-84
15 Вул. Смілянська (стор. Центр. ринок) 86-90
16 Вул. Смілянська (зупинка) 86-90
17 Вул. Смілянська 66, (у дворі) 60-65
18 Вул. З0 р. Перемоги (2 кільце) 78-84
19 Вул. З0 р. Перемоги (літак) 84-88
20 Вул. З0 р. Перемоги (двір 14поверх.) 60-70
21 Вул. З0 р. Перемоги (зуп. поліклініки) 84-88
22 Пр-т Хіміків - Громова 86-90
23 Енгельса (Б. меблів) 84-88
24 Парк Хіміків 50-55
25 Пр-т Хіміків („Прогрес") 78-84
*
26 Вул. Героїв Сталінграду (буд.) 76-78
*
27 Вул. Героїв Сталінграду (зуп.) 80-82
*
28 Вул. Гагарі на (пагорб) 78-84
*
29 Вул. Гагаріна (школа) (фон) 68-72
30 Вул. Благовісна (базар) 86-90
31 Вул. Благовісна - вул. Смілянська 86-90
32 Вул. Благовісна - вул. Леніна 84-88
33 Вул. Дахнівська (1 лікарня) 86-90
34 Вул. Дахнівська (50-річчя) 86-90
35 Вул. Толстого 65-75
* - ділянки, що відносяться до мікрорайону «Митниця»

Аналіз результатів вимірювань рівня шуму та їх порівняння з нормативними
величинами (для магістралей міст рекомендований безпечний рівень шуму ‒ 80 дБ, для
селітебних зон населених місць у денний час доби 60 дБ), найбільш значні перевищення
31
рівня шуму спостерігаються на основних транспортних магістралях міста. Шумове
навантаження, що створюється транспортними потоками міста, знаходиться в межах
акустичної області звукового сприйняття людини, але має суттєвий вплив на організм
людини, оскільки часто перевищує безпечні рівні. Велика частка населення міста
проживає в умовах несприятливого шумового впливу. Додатковий акустичний
дискомфорт створюється в місцях розміщення зупинок громадського транспорту,
особливо страждають від цього мешканці поряд розташованих будинків.
Дослідні ділянки:
ділянку №1 – вулиця Ватутіна, школа №13;
ділянка №2 – бульвар Шевченка;
ділянка №3 – центр міста; ділянка
ділянка № 4 – вулиця Крупської, район залізничного вокзалу.

2.3 Результати дослідження

2.3.1 Дослідна ділянка №1 – вулиця Ватутіна, школа №13

Коротка характеристика: розташування між спортивним майданчиком, який
розміщений коло школи №13 (20 м) і проїжджою частиною (35 м). основним
джерелом шуму – діти на спортивному майданчику. Присутні лінійні насадження
деревних рослин, рисунок 2.8.

Рисунок 2.8 – Картосхема дослідної ділянки №1
32
Таблиця 2.5 – Рівень шумового навантаження на дослідній ділянці №1
вулиця Ватутіна, школа №13
Гранично Перевищення
Час дослідження Рівень шуму, дБ допустимий гранично Примітки
рівень шуму, дБ допустимого
рівня, дБ
31.10.2019
8:00 68 8 дощ
13:00 71 11 дощ, сніг
17:00 69 60 9 дощ, сніг
20:00 57 - -
Середнє 66 6
значення
01.11. 2019
8:00 67 7 сніг
13:00 69 9 -
17:00 70 60 3 -
20:00 60 - -
Середнє 66 6
значення
02.11. 2019
8:00 67 7 -
13:00 72 12 дощ
17:00 72 60 12 дощ
20:00 61 1 дощ
Середнє 68 8
значення
03.11. 2019
8:00 69 9 -
13:00 70 10 -
17:00 73 60 13 -
20:00 63 3 -
Середнє 69 9
значення
04.11. 2019
8:00 62 2 -
13:00 72 12 -
17:00 74 60 14 -
20:00 68 8 -
Середнє 69 9
значення
05.11. 2019
8:00 63 3 -
13:00 69 9 -
17:00 73 60 13 -
20:00 67 7 -
33
Продовження таблиці 2.5
Середнє 68 8
значення
06.11. 2019
8:00 60 - -
13:00 68 8 дощ
17:00 70 60 10 -
20:00 70 10 -
Середнє 67 7
значення
07.11. 2019
8:00 64 4 -
13:00 69 9 -
17:00 74 60 14 -
20:00 71 11 -
Середнє 69 9
значення
08.11. 2019
8:00 62 2 -
13:00 67 7 дощ
17:00 73 60 13 дощ
20:00 70 10 дощ
Середнє 68 8
значення
09.11. 2019
8:00 60 - -
13:00 68 8 дощ
17:00 71 60 11 дощ
20:00 72 12 дощ
Середнє 68 8
значення
10.11. 2019
8:00 58 - дощ
13:00 68 8 дощ
17:00 73 60 13 дощ
20:00 69 9 туман
Середнє 67 7
значення
11.11. 2019
8:00 60 - -
13:00 66 6 -
17:00 70 60 10 -
20:00 73 13 туман
Середнє 67 7
значення
12.11. 2019
8:00 67 7 -
13:00 72 12 -
17:00 74 60 14 -
34
Продовження таблиці 2.5
20:00 71 11 -
Середнє 71 11
значення
13.11. 2019
8:00 65 5 -
13:00 70 10 дощ
17:00 73 60 13 дощ
20:00 72 12 дощ
Середнє 70 10
значення

Територія даної дослідної ділянки належить до: «Майданчики відпочинку
на території мікрорайонів, груп житлових будинків, будинків відпочинку,
пансіонатів, майданчиків дитячих закладів, шкіл та інших навчальних закладів,
будинків-інтернатів», отже, ГДР шуму – 60 дБ.

Рисунок 2.9 - Рівень шуму в різний час, за весь період спостереження
на дослідній ділянці №1
35
Відповідно до проведених досліджень : найбільше перевищення рівня шуму
спостерігається 4,7,12 листопада о 17:00 годин, що зображено на рисунку 2.1, і
сягає 74 дБ, що перевищує ГДР на 12 дБ. Шумове забруднення даної ділянки
завдає шкоди пішоходам та людям які очікують маршрутний транспорт на
зупинці, яка розміщена між спортивним майданчиком і проїжджою частиною.
Покращенню ситуації можуть сприяти наступні заходи:
- збільшення зелених насаджень навколо ділянки;
- обмеження кількості дітей, які одночасно можуть знаходитися на
спортивному майданчику;
- введення штрафних санкцій

Таблиця 2.6 – Інтенсивність руху автотранспорту за 20 хвилин на дослідній
ділянці №1[21]
Тип автомобіля Число одиниць, шт Загальна кількість,шт
Легковий 39
Легкий вантажний 6
Середній вантажний 2 48
Важкий вантажний 1
Автобус 0

Інтенсивність руху автотранспорту за годину на дослідній ділянці №1,
дорівнює 144 автомобілі ( 117 – легкові, 18 – легкі вантажні, 6 – середні вантажні,
3 – важкі вантажні, 0 – автобуси)
Визначаєм коефіцієнт токсичності автомобілів
Кт = 0,81*0,1+0,12*2,3+0,04*2,9+0,007*3,7=0,49
Визначаємо забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами
автотранспорту за результатами даних першої частини роботи.
Розраховуємо концентрація СО за формулою:

КСо = (0,5+ 0,01* N* Кт)Ка* Ку* Кс* Кв* Кп (2.1)
36
3
КСоАВ = (0,5+ 0.01* 18* 2,3) * 1,0* 1,0* 1,20* 0,85* 1,9 = 3,71 мг/м
3
КСоСВ = (0,5+ 0,01* 6* 2,9)* 1,938 = 1,31 мг/м
3
КСоВВ = (0,5+ 0,01* 3* 0,2)* 1,938 = 0,98мг/м
3
КСоЛА = (0,5+ 0,01* 117* 1)* 1,938 = 3,23 мг/м

Забруднення оксидом карбону на території дослідження за час експозиції
3
(60 хвилин) становив 9,23 мг/м , що 1,8 разів перевищує ГДК викидів
3
автотранспорту за оксидом карбону (ГДК 5 мг/м )

2.3.2 Дослідна ділянка №2 – бульвар Шевченка

Коротка характеристика: розташована між 2 корпусом ЧДТУ (5 м) та
дорогою (1 м) рисунок 2.10. Основне джерело шуму – автомобільний транспорт.
Наявні зелені насадження зі сторони 2 корпусу (шириною 25 м) та зі сторони
дороги (5 м).

Рисунок 2.10 – Картосхема дослідної ділянки №2

Територія даної дослідної ділянки належить за класифікацією до «Території,
що безпосередньо прилягають до житлових будинків, будівель поліклінік,
37
амбулаторій, будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів, дитячих
дошкільних закладів, шкіл та інших навчальних закладів, бібліотек», отже, ГДР
шуму – 75 дБ., таблиця 2.7.

Таблиця 2.7 - Рівень шумового навантаження на дослідній ділянці №2
бульвар Шевченка
Гранично Перевищення
Час дослідження Рівень шуму, дБ допустимий гранично Примітки
рівень шуму, дБ допустимого
рівня, дБ
31.10.2019
8:00 78 3 дощ
13:00 80 5 дощ, сніг
17:00 83 75 8 дощ, сніг
20:00 80 5 -
Середнє 80 5
значення
01.11. 2019
8:00 70 - сніг
13:00 79 4 -
17:00 80 75 5 -
20:00 83 8 -
Середнє 78 3
значення
02.11. 2019
8:00 73 - -
13:00 75 - дощ
17:00 81 75 6 дощ
20:00 84 9 дощ
Середнє 78 3
значення
03.11. 2019
8:00 74 - -
13:00 79 4 -
17:00 83 75 8 -
20:00 81 6 -
Середнє 79 4
значення
04.11. 2019
8:00 73 - -
13:00 78 3 -
17:00 82 75 7 -
20:00 83 8 -
38

Продовження таблиці 2.7
Середнє 79 4
значення
05.11. 2019
8:00 70 - -
13:00 75 - -
17:00 79 75 4 -
20:00 82 7 -
Середнє 76 1
значення
06.11. 2019
8:00 78 3 -
13:00 78 3 дощ
17:00 80 75 5 -
20:00 82 7 -
Середнє 79 4
значення
07.11. 2019
8:00 74 1 -
13:00 79 4 -
17:00 82 75 7 -
20:00 81 6 -
Середнє 79 4
значення
08.11. 2019
8:00 74 - -
13:00 77 2 дощ
17:00 80 75 5 дощ
20:00 84 9 дощ
Середнє 88 13
значення
09.11. 2019
8:00 78 3 -
13:00 82 7 дощ
17:00 81 75 6 дощ
20:00 83 8 дощ
Середнє 81 6
значення
10.11. 2019
8:00 77 2 дощ
13:00 79 4 дощ
17:00 83 75 8 дощ
20:00 81 6 туман
Середнє 80 5
значення
11.11. 2019
8:00 75 - -
13:00 79 4 -
39
17:00 83 75 8 -
Продовження таблиці 2.7
20:00 82 7 туман
Середнє 80 5
значення
12.11. 2019
8:00 77 2 -
13:00 79 4 -
17:00 80 75 5 -
20:00 83 8 -
Середнє 80 5
значення
13.11. 2019
8:00 79 4 -
13:00 77 2 дощ
17:00 83 75 8 дощ
20:00 83 8 дощ
Середнє 80 5
значення

За результатами вимірів найбільше перевищення рівня шуму спостерігалось
2, 8 листопада о 20:00 годин, що зображено на рисунку 2.4, і сягає 84 дБ, що
перевищує ГДР на 9 дБ., рисунок 2.11.

40
Рисунок 2.11 – Рівень шумового забруднення дослідна ділянка №2

Надмірний рівень шуму даної ділянки завдає дискомфорту студентам
навчального закладу та перехожим, може впливати на самопочуття ,проявляється
у погіршенні уваги тощо.
Покращенню ситуації можуть сприяти наступні заходи:
- збільшення зелених насаджень навколо ділянки;
- обмеження інтенсивності руху до 300 авт/год

Таблиця 2.8 – Інтенсивність руху автотранспорту за 20 хвилин на дослідній
ділянці №2
Тип автомобіля Число одиниць Загальна кількість
Легковий 314
Легкий вантажний 40
Середній вантажний 21 421
Важкий вантажний 14
Автобус 32

Інтенсивність руху автотранспорту за годину на дослідній ділянці №2,
дорівнює 1263 автомобілі ( 942 – легкові, 120 – легкі вантажні, 63 – середні
вантажні, 42 – важкі вантажні, 96 – автобуси)
Визначаєм коефіцієнт токсичності автомобілів
Кт = 0,74*0,1+0,09*2,3+4,9*2,9+ 3,3*0,2 +7,6*3,7 = 43,27
Визначаємо забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами
автотранспорту за результатами даних спостережень та відповідно до методичних
рекомендацій [21]
Розраховуємо концентрація СО за формулою 2.1:
Визначаємо забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами
автотранспорту за результатами даних першої частини роботи.
1. Розраховуємо концентрація СО за формулою 2.1:
41
КСо =(0,5+ 0,01* N* Кт)Ка* Ку* Кс* Кв* Кп
3
КСоАВ = (0,5+ 0.01* 120* 2,3) * 1,0* 1,5* 1,35* 2,1 = 16,5 мм/м
3
КСоСВ = (0,5+ 0,01* 63* 2,9)* 5,06 = 11,77 мм/м
КСоВВ = (0,5+ 0,01* 42* 0,2)* 5,06 =2,96
КСоАВТ = (0,5+ 0,01* 96* 3,7)* 5,06 = 4,05
КСоЛА = (0,5+ 0,01* 942* 1)* 5,06 = 9,9
Забруднення оксидом карбону на території дослідження за час експозиції
3
(60 хвилин) становив 44,9 мг/м , що 8,9 разів перевищує ГДК викидів
3
автотранспорту за оксидом карбону (ГДК 5 мг/м )

2.3.3 Дослідна ділянка №3 – Центр міста

Дослідна ділянка: розташована між закладом «MаcDonald’s» (10 м) та
проїжджою частиною 1 м. Основне джерело шуму – легкові автомобілі, автобуси
та вантажівки таблиця 2.9 - 2.10., рисунок 2.12
Незначна кількість лінійних зелених насаджень.

Рисунок 2.12 – Картосхема дослідної ділянки №3
42
Найбільшим перевищенням рівня шуму спостерігається 5, 6, 11, 13
листопада о 20:00 годин, що зображено на рисунку 2.13, і становить 89дБ, що
перевищує ГДР на 12 дБ, таблиця 2.9. Шумове забруднення даної ділянки завдає
дискомфорту відвідувачам закладу «MаcDonald’s» та перехожим. Покращенню
ситуації можуть сприяти наступні заходи:
- збільшення зелених насаджень навколо ділянки;
- введення штрафних санкцій для порушників.

Таблиця 2.9 - Рівень шумового забруднення дослідна ділянка №3
Гранично Перевищення
Час дослідження Рівень шуму, дБ допустимий гранично Примітки
рівень шуму, дБ допустимого
рівня, дБ
31.10.2019
8:00 78 1 дощ
13:00 80 3 дощ, сніг
17:00 83 77 6 дощ, сніг
20:00 86 9 -
Середнє 81 4
значення
01.11. 2019
8:00 77 - сніг
13:00 83 6 -
17:00 87 77 10 -
20:00 84 7 -
Середнє 82 5
значення
02.11. 2019
8:00 76 - -
13:00 82 5 дощ
17:00 85 77 8 дощ
20:00 87 10 дощ
Середнє 82 5
значення
03.11. 2019
8:00 79 2 -
13:00 83 6 -
17:00 86 77 9 -
20:00 88 11 -
Середнє 84 7
значення
43
Продовження таблиці 2.9
04.11. 2019
8:00 79 2 -
13:00 81 4 -
17:00 83 77 6 -
20:00 86 9 -
Середнє 82 5
значення
05.11. 2019
8:00 78 1 -
13:00 84 7 -
17:00 87 77 10 -
20:00 89 12 -
Середнє 84 7
значення
06.11. 2019
8:00 79 2 -
13:00 86 9 дощ
17:00 88 77 11 -
20:00 89 12 -
Середнє 85 8
значення
07.11. 2019
8:00 77 - -
13:00 79 2 -
17:00 83 77 6 -
20:00 86 9 -
Середнє 81 4
значення
08.11. 2019
8:00 77 - -
13:00 79 2 дощ
17:00 83 77 6 дощ
20:00 88 11 дощ
Середнє 81 4
значення
09.11. 2019
8:00 79 2 -
13:00 84 7 дощ
17:00 86 77 9 дощ
20:00 87 10 дощ
Середнє 84 7
значення
10.11. 2019
8:00 77 - дощ
13:00 79 2 дощ
17:00 83 77 6 дощ
20:00 85 8 туман

44
Продовження таблиці 2.9
Середнє 81 4
значення
11.11.2019
8:00 80 3 -
13:00 83 6 -
17:00 88 77 11 -
20:00 89 12 туман
Середнє 85 8
значення
12.11.2019
8:00 81 4 -
13:00 83 6 -
17:00 84 77 7 -
20:00 85 8 -
Середнє 83 6
значення
13.11.2019
8:00 78 1 -
13:00 83 6 дощ
17:00 85 77 8 дощ
20:00 89 12 дощ
Середнє 83 6
значення

Територія даної дослідної ділянки належить до категорії «Автомобільний
транспорт», ГДР шуму – 77 дБ.

Рисунок 2.13 ‒ Шумове навантаження, дослідна ділянка №3
45
Таблиця 2.10 – Інтенсивність руху автотранспорту за 20 хвилин на дослідній
ділянці №2
Тип автомобіля Число одиниць Загальна кількість
Легковий 414
Легкий вантажний 41
Середній вантажний 24 529
Важкий вантажний 18
Автобус 32

Інтенсивність руху автотранспорту за годину на дослідній ділянці №2,
дорівнює 1583 автомобілі (1242 – легкові, 123 – легкі вантажні, 72– середні
вантажні, 42 – важкі вантажні, 96 – автобуси)
Визначаєм коефіцієнт токсичності автомобілів
Кт = 0,74*0,1+0,09*2,3+4,9*2,9+ 3,3*0,2 +7,6*3,7 = 73,47
Визначаємо забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами
автотранспорту за результатами даних спостережень та відповідно до методичних
рекомендацій [21]
Визначаємо забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами
автотранспорту. Розраховуємо концентрація СО за формулою 2.1:
Розраховуємо концентрація СО за формулою:
КСо =(0,5+ 0,01* N* Кт)Ка* Ку* Кс* Кв* Кп
3
КСоАВ = (0,5+ 0.01* 123* 2,3) * 1,0* 1,5* 1,35* 2,1 = 18,5 мм/м
3
КСоСВ = (0,5+ 0,01* 142* 2,9)* 5,06 = 13,77 мм/м
3
КСоВВ = (0,5+ 0,01* 72* 0,2)* 5,06 =4,96 мм/м
3
КСоАВТ = (0,5+ 0,01* 96* 3,7)* 5,06 = 6,05 мм/м
3
КСоЛА = (0,5+ 0,01* 1024* 1)* 5,06 = 11,9 мм/м
Забруднення оксидом карбону на території дослідження за час експозиції
3
(60 хвилин) становив 74,5мг/м , що 14,9 разів перевищує ГДК викидів
3
автотранспорту за оксидом карбону (ГДК 5 мг/м )
46
2.3.4 Дослідна ділянка №4 – вул. Крупської, залізничний вокзал

Дослідна ділянка, рисунок 2.13, розташована між вокзалом та залізничними
коліями відстань до 5 м. Основне джерело шуму залізничний транспорт та
транспортні засоби таблиця 2.11., рисунок 2.14. Лінійні та тротуарні зелені
насадження відсутні

Рисунок 2.14 – Картосхема дослідної ділянки №4

Таблиці 2.11 – Рівень шумового навантаження дослідна ділянка № 4 вул.
Крупської, залізничний вокзал
Гранично Перевищення
Час дослідження Рівень шуму, дБ допустимий гранично Примітки
рівень шуму, дБ допустимого
рівня, дБ
31.10.2019
8:00 88 - дощ
13:00 90 - дощ, сніг
17:00 95 90 5 дощ, сніг
20:00 91 1 -
Середнє 91 1
значення
01.11. 2019

47
Продовження таблиці 2.11
8:00 90 - сніг
13:00 93 3 -
90
17:00 97 7 -
20:00 90 - -
Середнє 92 2
значення
02.11. 2019
8:00 92 2 -
13:00 97 7 дощ
17:00 99 90 9 дощ
20:00 100 10 дощ
Середнє 97 7
значення
03.11. 2019
8:00 90 - -
13:00 94 4 -
17:00 100 90 10 -
20:00 95 5 -
Середнє 94 4
значення
04.11. 2019
8:00 97 7 -
13:00 99 9 -
17:00 103 90 13 -
20:00 91 1 -
Середнє 97 7
значення
05.11. 2019
8:00 91 1 -
13:00 96 6 -
17:00 99 90 9 -
20:00 93 3 -
Середнє 94 4
значення
06.11. 2019
8:00 99 9 -
13:00 105 15 дощ
17:00 98 90 8 -
20:00 99 9 -
Середнє 100 10
значення
07.11. 2019
8:00 88 - -
13:00 97 7 -
17:00 95 90 5 -
20:00 103 13 -

48
Продовження таблиці 2.11
Середнє 95 5
значення
08.11. 2019
8:00 89 - -
13:00 94 4 дощ
17:00 97 90 7 дощ
20:00 99 9 дощ
Середнє 94 4
значення
09.11. 2019
8:00 93 3 -
13:00 95 5 дощ
17:00 99 90 9 дощ
20:00 101 11 дощ
Середнє 97 7
значення
10.11. 2019
8:00 95 5 дощ
13:00 97 7 дощ
17:00 99 90 9 дощ
20:00 103 13 туман
Середнє 98 8
значення
11.11. 2019
8:00 90 - -
13:00 93 3 -
17:00 93 90 3 -
20:00 89 - туман
Середнє 91 1
значення
12.11. 2019
8:00 88 - -
13:00 92 2 -
17:00 94 90 4 -
20:00 90 - -
Середнє 91 1
значення
13.11. 2019
8:00 91 1 -
13:00 92 2 дощ
17:00 91 90 1 дощ
20:00 93 3 дощ
Середнє 91 1
значення

49
Територія даної дослідної ділянки належить згідно класифікації, таблиця
1.6, «Залізничний транспорт», з ГДР шуму – 90 дБ. Найбільше перевищення рівня
шумового забруднення спостерігалось 6 листопада о 13:00 годин, що становило
105 дБ, і перевищувало ГДР на 15 дБ.

Рисунок 2.14 - Рівень шуму в різний час, за період спостереження
дослідна ділянка № 4

Шумове забруднення даної ділянки завдає дискомфорту мешканцям
мікрорайону пасажирам залізничниці та приміської автостанції.

Таблиця 2.12 – Інтенсивність руху автотранспорту за 20 хвилин на дослідній
ділянці №1[21]
Тип автомобіля Число одиниць, шт Загальна кількість,шт
Легковий 39
Легкий вантажний 18
Середній вантажний 12 88
Важкий вантажний 11
Автобус 20
50
Інтенсивність руху автотранспорту за годину на дослідній ділянці №1,
дорівнює 264 автомобілі ( 117 – легкові, 18 – легкі вантажні, 36 – середні
вантажні, 33 – важкі вантажні, 60 – автобуси)
Визначаєм коефіцієнт токсичності автомобілів
Кт = 0,81*0,1+0,12*2,3+0,04*2,9+0,007*3,7 = 6,4
Визначаємо забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами
автотранспорту за результатами даних першої частини роботи.
Розраховуємо концентрація СО за формулою 2.1:
3
КСоАВ = (0,5+ 0.01* 18* 2,3) * 1,0* 1,0* 1,20* 0,85* 1,9 = 3,5 мг/м
3
КСоСВ = (0,5+ 0,01* 6* 2,9)* 1,938 = 2,4 мг/м
3
КСоВВ = (0,5+ 0,01* 3* 0,2)* 1,938 = 2,98мг/м
3
КСоЛА = (0,5+ 0,01* 117* 1)* 1,938 = 6,23 мг/м
Забруднення оксидом карбону на території дослідження за час експозиції
3
(60 хвилин) становив 15,02 мг/м , що в 3 рази перевищує ГДК викидів
3
автотранспорту за оксидом карбону (ГДК 5 мг/м )
Покращенню ситуації можуть сприяти наступні заходи:
- заборона руху автомобілей на привокзальній площі;
- збільшення зелених насаджень;
- добове обмеження інтенсивності руху до 300 авт/год.

51
ВИСНОВОК

Транспортно-дорожній комплекс вважається одним з найбільших джерел
забруднення навколишнього середовища (шумове та теплове забруднення є
найбільш поширеними).
Аналіз результатів вимірювань рівня шуму та їх порівняння з нормативними
величинами (для магістралей міст рекомендований безпечний рівень шуму ‒ 80 дБ, для
селітебних зон населених місць у денний час доби 60 дБ), найбільш значні перевищення
рівня шуму спостерігаються на основних транспортних магістралях міста. Шумове
навантаження, що створюється транспортними потоками міста, знаходиться в межах
акустичної області звукового сприйняття людини, але має суттєвий вплив на організм
людини, оскільки часто перевищує безпечні рівні. Велика частка населення міста
проживає в умовах несприятливого шумового впливу. Додатковий акустичний
дискомфорт створюється в місцях розміщення зупинок громадського транспорту,
особливо страждають від цього мешканці поряд розташованих будинків.
Відповідно до регламенту Державних санітарних норм ДСН 3.3.6.037 – 99
території окрім автомагістралей належить за переліком до «Території, що
безпосередньо прилягають до житлових будинків, будівель поліклінік,
амбулаторій, будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів, дитячих
дошкільних закладів, шкіл та інших навчальних закладів, бібліотек», отже, ГДР
шуму не має перевищувати – 75 дБ.
Перевищення рівня акустичного навантаження у 1,2 зафіксовано на всіх
територіях дослідних ділянок, як на територіях прилеглих до транспортних
розв’язок так і в зоні житлової забудови
Перевищення рівня шумового забруднення на прибудинкових територіях
негативно впливає на самопочуття мешканців мікрорайону. Додатковий
акустичний дискомфорт створюють несанкціоновані автостоянки на
прибудинкових територіях, зупинки, автостоянки поблизу будинків, та як не
52
дивно дитячі майданчики які розташовані у безпосередньо у дворах житлових
будинків.
З огляду на отримані результати слід відмітити, що при збережені існуючих
темпів збільшення транспортних засобів, знищенням дерев і газонів вздовж
автомагістралей ситуація з акустичним навантаженням у «спальних
мікрорайонах» лише погіршиться.
Зменшити рівень шумового забруднення селитебних територій дозволить
створення «зеленого екрану» посадок дерев та чагарників завширшки до 10 метрів
(за даними науковців зменшує рівень шуму до 8 дБ), озеленення внутрішньо
квартальних територій з використанням вічнозелених деревних та чагарникових
форм, використання екологічно чистих видів транспорту.
Все більше і більше людей мають власні авто. Це не може не позначитись
на якості повітря, а особливо в густонаселених мегаполісах, де скупчення
автомобілів набагато вище за приміські зони. В Україні також спостерігається
стабільне зростання кількості автомобільного транспорту, незважаючи на кризові
явища та тенденцію до зменшення кількості населення. Це призводить до
перевантаження дорожньої мережі міст і загострює соціально-економічні,
санітарно-гігієнічні і технічні проблеми, пов’язані із здоров’ям людей та
організацією дорожнього руху. У відпрацьованих газах автомобільних двигунів
налічується понад 100 різних компонентів, більшість з яких мають токсичну дію.
Оцінка рівня забруднення атмосферного повітря локальних територій
чадним газом дала можливість оцінити завантаженість дослідних ділянок різними
видами автотранспорту. Найбільше перевищення концентрацій СО відповідно до
встановленого ГДК (14,9 рази) зафіксовано на дослідній ділянці № 3 «Центр»,
решта дослідних ділянок мала наступні перевищення: №1 – вулиця Ватутіна,
школа №13 у 1,8 рази №2 – бульвар Шевченка 8,9 рази; ділянка № 4 – вулиця
Крупської район залізничного вокзалу - 3,0 - відповідно

53
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Фурдичко О. І., Славов В. П., Войцицький А. П. Нормування антропогенного
навантаження на навколишнє природне середовище: Навч. посіб./. ред. О. І.
Фурдичка. – К: Основа, 2018. – 306 с.
2. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля:
Підручник. – Рівне: УДУВГП, 2013. – 359 с.
3. Клименко М.О., Скрипчук П.М. Стандартизація і сертифікація в екології:
Підручник. – Рівне: УДУВГП, 2013. – 202с.
4. Тищенко Н.Ф. Охорона атмосферного повітря. Розрахунок викидів
шкідливих речовин і їх місцезнаходження в повітрі: Довідник.- М.: Хімія, 1996.-
362с.
5. ГОСТ 2044 – 85. «Шум. Методы измерения шума на селитебной территории
и в помещениях жилых и общественных зданий».
6. Горышина Т. К. Растение в городе / Т. К. Горышина. – Л. : Изд-во Ленингр.
ун-та, 2010. – 88 с.
7. Залеський І.І., Клименко М.О. Екологія людини: Підручник. – К, : Академія,
2005. – 288 с.
8. ДСН 3.3.6.037 – 99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та
інфразвуку. Державні стандартні норми.
9. ДНАОП 0.003.- 3.14 – 85. Санітарні норми допустимих рівнів шуму на
робочих місцях.
10. ДСТУ 2867 – 94. Шум. Методи оцінювання виробничого
шумонавантаження. Загальні вимоги.
11. ISO ТК – 43. Нормування шуму в октавних смугах частот.
12. Охорона навколишнього природного середовища в Україні. -К.: Вид-во
Раєвського, 2017. – 352с.
13. Сухарев С.М., Чундак С.Ю., Сухарева О.Ю. Основи екології та охорони
довкілля. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.:
54
Центр навчальної літератури, 2006. - 394с.
14. Черкаське обласне управління статистики. Охорона атмосферного повітря в
Черкаській області., Черкаси 2018.- 47с.
15. Заєць А.Р., Ковальов А.І., Бужин О.А. Оцінка рівня забруднення
атмосферного повітря міста Черкаси //Вісник КрНУ імені Михайла
Остроградського. Випуск 2/2016 (97). Частина 1.
16. Корнелюк Н. М. Природні фактори аеротехногенного забруднення
м. Черкаси важкими металами / Н. М. Корнелюк, О. О. Мислюк // Вісник
Національного університету «Львівська політехніка». – 2007. – № 590. – С. 260–
270
17. Стадницький Г.В.,Радіонов А.І. Екологія. – М.: Вища школа., 1988.-269с.
18. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Основи екологічних знань: Підручник.—К.:
Либідь, 1997. - 297 с.
19. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного
середовища: Навч. посіб. - К. Т-во "Знання", КОО, 2000. - 203 с.
20. Лисенко М. Зелені насадження в урбанізованому середовищі міста Івано-
Франківська // Вісник Прикарпатського національного університету імені В.
Стефаника. Сер. «Біологія». – 2017. – № 7. – С. 236–240.
21. Руденко С.С, Костишин С.С., Морозова Т.В. Загальна екологія: практичний
курс. Частина 1.- Чернівці: Рута, 2013.-320с.
22. Кормиков И.И. Адаптация растений к условиям техногенно загрязненной
Среды. - К.: Наукова думка, 2016. - 238с.
23. Илькун Г. М. Загрязнители атмосферы и растения / Г. М. Илькун. – К. Наук.
думка, 1978. – 247 с.

.

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets