Біоіндикаційна оцінка стану прісноводних екосистем з використанням пластичних ознак представника родини коропових (Cyprinidae).

Онищенко, Ярослав Миколайович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1134

Title:	Біоіндикаційна оцінка стану прісноводних екосистем з використанням пластичних ознак представника родини коропових (Cyprinidae).
Authors:	Корнелюк, Надія Миколаївна Онищенко, Ярослав Миколайович
Keywords:	КРЕМЕНЧУЦЬКЕ ВОДОСХОВИЩЕ;ГІДРОБІОЦЕНОЗ;БІОТА;АНТРОПОГЕННИЙ ФАКТОР;ГОМЕОСТАЗ;ІХТІОФАУНА
Issue Date:	2020
Abstract:	Онищенко Я.М. Біоіндикаційна оцінка стану прісноводних екосистем з використанням пластичних ознак представника родини коропових (Cyprinidae). Випускна кваліфікаційна робота: 63 с.; 15 рисунків; 17 таблиць; 27 джерел; мультимедійна презентація. Мета роботи: дослідити сучасний стан гідробіоценозу Кременчуцького водосховища з використанням пластичних ознак представника родини коропових (Сyprinidae) Завдання роботи: інтегральна оцінка якості середовища існування за морфологічною зміною параметрів популяції карася звичайного Об’єкт дослідження: зміна пластичних морфогенетичних показників представників популяції карася. В роботі розглянуто причини зміни характеристик абіотичного середовища Кременчуцького водосховища, охарактеризовано видовий склад та динамічні зміни біоти гідробіоценозу, досліджено морфометричні параметри представників популяції карася звичайного, дана оцінка якості середовища за показником гомеостазу пластичних ознак карася звичайного.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1134
Appears in Collections:	101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Онищенко Я._ВБР.pdf Restricted Access		1.38 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Будівельний факультет

Кафедра екології

Пояснювальна записка
до випускної кваліфікаційної роботи
___________________бакалавра______________________
(освітній рівень)

на тему БІОІНДИКАЦІЙНА ОЦІНКА СТАНУ ПРІСНОВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ З
ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАСТИЧНИХ ОЗНАК ПРЕДСТАВНИКА РОДИНИ
КОРОПОВИХ (СYPRINIDAE)

Виконав: студент 4 курсу, групи _ЕК-66
напряму 101 «Екологі»____
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)
_Онищенко Я.М.
(прізвище та ініціали)
Керівник _Корнелюк Н.М.___________
(прізвище та ініціали)
Рецензент_Конякін С.___________
(прізвище та ініціали)

Черкаси – 2020 рік

2

ЗМІСТ

Вступ 4
1 Аналітичний огляд літератури 5
1.1 Передумови створення каскаду водосховищ р. Дніпро 5
1.2 Екологічний стан поверхневих вод Кременчуцького водосховища 7
1.3 Сучасний стан біоти гідро біоценозу Кременчуцького водосховища
20
та його зміни під впливом антропогенної діяльності
2 Біоіндикаційна оцінка стану прісноводних екосистем з використанням
30
пластичних ознак представника родини коропових (Сyprinidae)
Умови природного відтворення водних ресурсів Кременчуцького
2.1 30
водосховища
Характеристика запасів основних промислових видів риб
2.2 34
Кременчуцького водосховища
2.3 Об’єкт, методика та результати дослідження 42
Висновки 60
Перелік посилань
Додатки
Додаток А Показники гідрохімічного моніторингу вод Кременчуцького

водосховища за період з 2014 - 2019 рр.
Додаток Б Санітарно-хімічний стан в акваторії Дніпровської водозабірної

станції за період 2015-2019рр.
Додаток В Апробація результатів роботи

3

ВСТУП

З утворенням в 1960 р. Кременчуцького водосховища почалося формування
видового і кількісного складу його іхтіофауни. Характерними ознаками цього
періоду є переважання в уловах щуки та стабільне витіснення представників
річкової іхтіофауни. Це пояснюється тим, що Кременчуцьке водосховище має
водообмін 2 - 4 рази на рік і відноситься до типу озерних, для яких характерне
значне зменшення швидкості течії та інтенсивності процесів самоочищення. Це
призвело до зникнення тих річкових видів риби, які мають батіпелагічну ікру, для
розвитку якої потрібна потужна течія.
В літній період на більшій частині акваторії Кременчуцького водоймища
установлюється озерний режим. При високій температурі повітря спостерігається
інтенсивне "цвітіння" води, виникає скупчення водоростей, а їх подальше
розмноження має негативні наслідки для санітарно-біологічного стану якості
води, внаслідок чого виникає дефіцит кисню в нижніх горизонтах води та в нічні
години. Утворюються різноманітні органічні та неорганічні речовини, в тому
числі і токсичні, що погіршує умови існування та нагулу риби.
З метою контролю над рослинністю водосховища з середини 70-х р. у
водосховище активно інтродукується комплекс рослиноїдних риб: білий амур
(Ctenopharingodon idella), що живиться вищою водною рослинністю, білий
товстолоб (Hypophtalmichtis molitrix) , який використовує в їжу фітопланктон, та
строкатий товстолоб (Aristichtis nobilis), який є фіто- та зоопланктофагом. Це
приклад успішної акліматизації у водосховища каскаду Дніпровських ТЕС
далекосхідних рослиноїдних риб. В нових умовах вони знайшли свої екологічні
ніші, успішно ростуть і в уловах займають по об’єму 3-4 місце, поступаючись
традиційним видам лящу та плітці. Однак в місцевих умовах вони не можуть
самостійно розмножуватись, тому щорічно в Кременчуцьке водосховище
випускаються дворічки цих видів риб, вирощені в штучних умовах.
Морфологічні характеристики риб вивчено детальніше, ніж у інших тварин.
Це пов’язано із специфікою об’єкта, що вивчається. Спостерігати життя риб у

4

природних умовах існування досить складно і не завжди можливо, тому на
допомогу приходить вивчення самого об’єкта та аналіз навколишнього
середовища, у якому він мешкає. Виживання особин із певним напрямом
мінливості під дією природного добору та результуючої дії факторів зовнішнього
природного середовища викликає зміни розмаху мінливості, зсув середнього
показника у той чи інший бік.
Організм як єдине ціле складається з різних частин (органів), що виконують
ту чи іншу роботу. Порівняння накопичених даних по одному виду в різних
умовах існування дозволяє робити висновки про вплив тих чи інших факторів на
будову організму

5

1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Передумови створення каскаду водосховищ р. Дніпро

Роботи з будівництва, заповнення та реконструкції щодо формування
каскаду водосховищ на р. Дніпро розпочато у тридцяті роки минулого століття і
тривають по теперішній час. Природні особливості та розташування річкового
русла. його режим зазнали за цей час статевої трансформації. Його природні
локації зберіглися в межах незначних територій (гідрологічних заказників
місцевого значення).
Греблі водосховищ, які є елементами прирічкових ландшафтів стали також
гідроенергетичними ланками в системі гідроенергетики. За генезисом
водосховища є штучними, неглибокими й акумулюють значну кількість річкових
донних відкладів, багатих поживними речовинами. Технічні дані про дніпровські
водосховища наведені у таблиці 1.1 [1; 2].

Таблиця 1.1 – Водосховища каскаду р. Дніпро
Нормаль- Втрати на
Рік
3
Назва ний рівень, Об'єм (км ) випаровування
заповнення
3
м (км /рік)
Київське 1965 103,0 1,17 3,73 0,23
Канівське 1974 91,5 0,28 2,48 0,2
Кременчуцьке 1961 81,0 8,97 13,52 0,81
Дніпродзер-
1964 64,0 0,53 2,46 0,31
жинське
Дніпровське 1932, 1951 51,4 0,85 3,32 0,27
Каховське 1956 16,0 6,78 18,18 1,70

Об’єднуючим показником забруднення дніпровських водосховищ був і
залишається значний відсоток надходження сільськогосподарських і комунальних
скидів, що є головною причиною евтрофікації водосховищ з подальшим
збільшенням у водосховищах безкисневих зон, порушенням умов освітлення та

6

насичення киснем. Тому придонний шар на глибині 2-2,5 м. практично на
придатний для життєдіяльності прісноводної біоти та є одним з головних
чинникув збіднення видового різноманіття та кількості рибних ресурсів. Донні
відклади сприяють вторинному забруднення оскільки через змішування водних
шарів (весняно-літній період) основні забруднюючі речовини через зменшення
рівня води, інтенсивне випаровування, активно переходять в товщу води.
Донні відклади та забруднюючі речовини активно транспортуються до
мережі водозаборів вздовж русла Дніпра. Недотримання природоохоронного
законодавства об’єктами промисловості та сільського господарства,
безконтрольна забудова водоохоронних, рекреаційних зон, знищення берегових
смуг рослинності знищує екологічну значимість питної води притоків р. Дніпро.
Антропогенні джерела забруднення водоохоронних, рекреаційних зон, зон
водозабору є спільними для річок - притоків Дніпра (звалища виробничих і
побутових відходів, несанкціоновані побутові і каналізаційні скиди, скиди
токсичних речовин та продуктів життєдіяльності тварин великих
агропромислових холдингів).
Відповідно до Загальнодержавної цільової програми розвитку водного
господарства та оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021,
Загальнодержавної програми Питна вода України на 2011 – 2020 р. є необхідність
у розробці та втіленні комплексних підходів до управління водозабірними
басейнами, які забезпечать відтворення водного балансу та сталий розвиток
екосистем басейну Дніпра. У таблиці 1.2 наведені основні фізичні та гідрологічні
характеристики г притоків ріки Дніпра [3-5].
З наведеного переліку приток р. Дніпро, жодна не зберігла свії первісні
природні характеристики протягом останнього десятиріччя вони повністю
трансформовані в евтотрофні водні об’єкти, які не мають можливості
підтримувати біотичне різноманіття та гідрорежим аквасистеми у природному
стані.
Як наслідок евтрофікації зміни балансу аквасистем, зменшилися видове
різноманіття та біомаса найпростіших водних організмів, що призвело до

7

скорочення трофічного ланцюга. Інтенсивна забудова берегової лінії, руйнація
берегів, спорудження викликало погіршення стану природних зон нересту
багатьох аборигенних видів риб. Збільшення рівня солоності води притоків
Нижнього Дніпра сприяло вселенню деяких нетипових «екзотичних видів», які
історично розвивалися у шельфових зонах Азовського та Чорного морів.

Таблиця 1.2 – Головні притоки річки Дніпро
% від
Площа
загального Річний
Назва річки Довжина (км) водозабірного
об’єму стоку стік
2
басейну (км ∙ 1000)
Дніпра
Березин (Білорусь) 613 24,5 8,7 4,6
Сож (Росія) 648 42,1 13,0 7,0
Прип’ять 761 121,0 27,0 14,5
Тетерів 365 15,1 1,5 0,8
Десна 1130 88,9 20,0 11,4
Сула 363 18,5 2,5 1,3
Псьол 717 22,8 3,5 1,8
Ворскла 464 14,7 1,9 1,0
Оріль 346 9,8 0,8 0,4
Інгулець 549 13,7 0,6 0,3

Значна кількість забруднюючих речовин, зрегульований гідрологічний
режим, сезонні перепади рівня води, впливають на формування основної кормової
бази водної біоти.. Реакцією на зміну умов існування стало утворення
еврибіотних груп безхребетних - консументів першого порядку ланцюга
живлення водної біоти.

8

1.2 Екологічний стан поверхневих вод Кременчуцького водосховища

Аналіз та контроль стану поверхневих вод Кременчуцького водосховища
здійснюється лабораторією Черкаського регіонального офісу водних ресурсів у
восьми пунктах таблиця 1.3, відбір проб здійснюється щоквартально, якість води
контролюється за 20 - 30 гідрохімічними та 3 радіологічними показниками. Згідно
результатів багаторічного моніторингу стану басейнів р. Дніпро та його притоків,
триває багаторічне виснаження водних ресурсів, погіршення якості води,
замулення водойм, несанкціонована забудова берегової лінії, скиди відходів
виробничої і господарської діяльності.

Таблиця 1.3 – Перелік пунктів контролю за якістю води Кременчуцького
водосховища
№ Найменування пунктів спостереження Періодичність відбору
створів проб
1 Кременчуцьке водосховище: 1 раз на місяць
- 678 – с. Сокирне водозабір м. Черкаси
2 - 580 км – м. Світловодськ (водозабір) Щоквартально
3 р. Рось (притока р. Дніпро): - 64 км – м. К.- Щоквартально
Шевченківський
4 р. Тясмин (притока р. Дніпро): - 120 км. – м. Кам’янка, Щоквартально
(тех. в/з)
5 р. Дніпро зрошувальні системи Кременчуцького Щоквартально
водосховища (водозабори з р. Дніпро): - 631 км –
Москаленківська ЗС, с. Москаленки,Чигиринського р-ну
6 - 651 км – Худяківська ЗС, с. Худяки, Черкаського району Щоквартально
7 -690 км. – Домантівська ЗС, с. Домантово, Черкаського Щоквартально
району
8 -615 км – Адамівська ЗС, с. Адамівка Чигиринського Щоквартально
району

Неприродне порушення гідрологічного, гідробіологічного та гідрохімічного
режимів, зарегульованість руслової частини, забудова водоохоронної зони,
приводить неконтрольованого розмноження окремих груп безхребетних,
збіднення водної флори і фауни.

9

Усі вищезгадані фактори демонструють гостру необхідність у проведенні
детальних досліджень з ціллю набуття моніторингової інформації про стан
екосистеми басейну Дніпра. Результати моніторингових досліджень необхідні для
реалізації на регіональному рівні Загальнодержавної цільової програми розвитку
водного господарства та оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021,
Загальнодержавної програми Питна вода України на 2011 – 2020 р. [1,2].
Радіаційного моніторингу потребують водойми, донні відклади басейну
Дніпра саме ті, що зазнали забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, На
території басейнів Прип’яті і Дніпра зосереджено близько 455 тис. кюрі цезію-137
і близько 75 тис. кюрі стронцію-90. Потенційне надходження у води радіонуклідів
із забруднених територій за рахунок поверхневого змивання за рік може
становити 1,5-2,5% для стронцію-90 і 0,25 – 0,35% для цезію -137. Водосховища
каскаду донні відклади, донна рослинність стали акумуляторами радіоактивних
речовин.
Якість води Дніпра в межах України в основному відповідала ІІ класу якості
поверхневих джерел водопостачання. За результатами лабораторних досліджень
води, в створах, більшість показників (фізико-хімічних, органолептичних) не
перевищують нормативні рівні. Перевищення санітарних нормативів здебільшого
виявляються за показниками органічного та біологічного забруднення (індекс
ЛКП, коліфаги) та специфічних речовин техногенного походження
(нафтопродукти, феноли), заліза та марганцю. У весняно-літній період типовим
явищем стало „цвітіння” водосховищ, розміри цього явища разом з нетипово
високою температурою літніх місяців набувають катастрофічних масштабів. Дані
санітарно-бактеріологічних досліджень свідчать, що процеси самоочищення у
водосховищах відбуваються дуже повільно. Забруднення води умовно
патогенними бактеріями та вірусами спричиняє значний об’єм стічних вод, в тому
числі і недостатньо очищених, що скидаються несанкціоновано. Особливо
погіршується якість води за мікробіологічними показниками в періоди тривалих
дощів, які в свою чергу викликають значний підйом рівня води в такі періоди
кількість (коліфагів може перевищувати норму у 2,5 -10 разів, з’являються

10

хвороботворні штами ентеровірусів, аденовірусів, яйця гельмінтів). У 2019р.
перевищень допустимих рівнів концентрацій цезію-137 та стронцію-90 у воді р.
Дніпро відповідно до вимог діючих державних гігієнічних нормативів «Допустимі
137 90
рівні вмісту Сs i Sr у продуктах харчування і питній воді” (ДР-97) не виявлено.
На теперішній час значний вплив на радіаційний стан Кременчуцького
водосховища чинять погодні умови, стан берегової лінії, сезонні неконтрольовані
пожежі у Чернобильській зоні та радіаційна ситуація на територіях, що межують з
Україною і забруднені радіонуклідами. Джерелом надходження радіонуклідів у
Кременчуцьке водосховище є р. Прип’ять таблиця 1.4.

Таблиця 1.4 – Концентрації радіонуклідів у воді та донних відкладах
Кременчуцького водосховища за період 2013 -2018 р. [3,4].
Назва створу Дата відбору Радіоцезій, Стронцій- Донний відклад,
2
Кі/л 90 Кі/л Кi/км
1 2 3 4 5
05.01.2013 <0,1 - 4,99
12.01.2014 0,26 2,7 -
12.01.2015 <0,1 - 4,83
Водозабір м. Черкаси
19.01.2016 <0,1 - 5,04
28.01.2017 <0,1 - 5,88
05.02.2018 <0,1 - 4,62

У таблиці 1.5 наведені середньорічні концентрації радіонуклідів цезію та
стронцію-90 у воді Кременчуцького водосховища та радіоактивності донних
відкладів. Вміст радіонуклідів у донних відкладах зростає у наслідок його
селективних особливостей, що в свою чергу є джерелом вторинного радіаційного
забруднення [4].

11

Таблиця 1.5 – Середньорічні концентрації радіонуклідів цезію та стронцію-90
у воді Кременчуцького водосховища та радіоактивності донних відкладів
2
Рік Радіоцезій, Кі/л Стронцій-90, Кі/л Д/відклад, Кі/км
1 2 3 4
2014 0,75 3,2 4,43
2015 0,27 3,1 5,0
2016 0,27 1,8 5,0
2017 0,18 2,0 5,0
2018 0,11 1,7 5,0

У результаті проведеного аналізу результатів досліджень та літературних
джерел, вода р. Дніпро на відповідає 2-3 класу якості води поверхнях водойм
(ГОСТ 2761-84) і характеризується помірним ступенем забруднення відповідно
СанПіНу 4630-88. Обмежуючими показниками якості води р. Дніпро є органічні
речовини і мікроорганізми.
Аналіз динаміки зміни показників якості води р. Дніпро за період
спостереження (2017-2019 рр.) свідчить про хронічне антропогенне забруднення,
яке особливо виражене в межах ділянки – Середній Дніпро.
В Додатку А таблиці А.1 приведена узагальнена інформація (по
гідрохімічним показникам) про виконання моніторингу поверхневих вод
Кременчуцького водосховища по двом створам: водозабір м. Черкаси та водозабір
м. Світловодська [4].
Особливістю джерела водопостачання є коливання витрат води в залежності
від пори року і метеорологічних умов, низька мінералізація, таблиця 1.6, значна
кількість зважених речовин, високий рівень мікробіологічного забруднення,

12

Таблиця 1.6 - Межі коливання мінералізації води (мг/л) Кременчуцького
водосховища за 2017 та 2018 рр.
Рік Мінералізація, мг/л
Об’єкт дослідження
сер. min max
Кременчуцьке водосховище у 2017 265 205 326
м. Черкаси 2018 351 286 406

Як видно з даних таблиці 1.7 мінералізація води Кременчуцького
водосховища збільшилась у порівнянні у середньому в 1,3 рази.
Таким чином спостерігається підвищення мінералізації води. Основним
джерелом підвищення мінералізації є грунтові і стічні води. З точки зору впливу
на людину і гідробіонтів несприятливим є як високі, так і занадто низькі
показники мінералізації води. В таблиці 1.7 наведені дані про вміст розчиненого
кисню за 2015 та 2018 рр.

Таблиця 1.7 – Межі коливання вмісту розчиненого кисню (мг/л) у воді
Кременчуцького водосховища (у м. Черкаси) в різні роки 2015 та 2018 рр.
Рік Концентрація розчиненого % насичення
кисню, мг/л
сер. мін. макс. сер. мін. макс.
2015 9,2 3,0 14,6 97 31,8 137
2018 8,5 3,2 12,9 93 62 120

Під час весінньої циркуляції абсолютний вміст кисню знову зростає, а літом
знижується в зв’язку з підвищенням температури води і зменшенням розчинності
кисню, а також великими його витратами на окислювальні процеси. Остання
обставина проявляється особливо в придонних шарах води в періоди їх
розшарування з верхніми, які посиленно збагачуються в цей період киснем за
рахунок фотосинтетичної діяльності фітопланктонів.
Серед речовин мінеральної й органічної природи воді виявляються постійно
(нафтопродукти, СПАР,), мідь, залізо, марганець, цинк, періодично (хром,

13

свинець, кадмій, молібден, нікель, кобальт, алюміній, формальдегід), спорадично
(пестициди., миш’як, ртуть, бор, ціаніди, хлороформ, феноли,
Індекс ЛКП - середньорічний показники мікробної забрудненості басейну р.
4
Дніпро в межах Кременчуцького водосховища становлять 3,96 - 9 одиниці, що
свідчить про її помірний ступінь забруднення, на окремих ділянках періодично
7
реєструються високі рівні мікробного забруднення до 2,6 – 10 одиниц.
Відзначається тенденція до зміни сольового складу води у напрямку,
особливо сульфатів. У таблиці 1.8 представлені узагальнені дані прогнозу якості
води р. Дніпро. щодо середніх значень показників за період спостереження (2015-
+2
2018 рр.) [4]. Вміст іонів Ca в воді водосховища за період дослідження 20015-
2018 рр. коливався в межах 12,6-76,0 мг/л. Їх середньорічні концентрації складали
2- -
52,1 мг/л. Середні концентрації інших іонів становили SO4 - у 31,7 мг/л, Cl - 23,3
+2
мг/л, Mg – 19,4 мг/л.

Таблиця 1.8 - Концентрації (мг/л) хімічних інгредієнтів в воді
Кременчуцького водосховища (у м. Черкаси) за періоди 2000 – 2016 рр. та 2017-
2018 рр.
Компонент 2000 – 2016 2017-2018
сер. мін. макс. сер. мін. макс.
+2
Ca 42,7 24,0 75,0 52,1 12,6 76,0
+2
Mg 8,7 2,0 23,0 19,4 6,1 44
-
Cl 10,3 5 20 23,3 12,0 50,0
2-
SO4 17,4 8,0 32,0 31,7 17,0 54,0
Загальна жорсткість, мг-екв 2,9 1,5 5,6 4,12 1,0 7,1

+2
Загалом вміст іонів Ca у воді Кременчуцького водосховища збільшився у
+2 - 2-
1,2 рази; іонів Mg – у 2,2 рази; Cl - у 2,2 рази і іонів SO4 - у 1,8 рази. Загальна
жорсткість води збільшилась у 1,4 рази.
Внаслідок процесів фотосинтезу фітопланктоном в теплі місяці відбувається
не тільки зниження концентрації гідро карбонатних іонів в поверхневих шарах,

14

але і накопичення карбонатних іонів, які в іншу пору року у воді водосховища не
2-
присутні. Травень-вересень вміст CO3 при інтенсивному фотосинтезів
ціанобактерій в період «цвітіння» води може досягти в поверхневих шарах води
2-
35-55 мг/л. Придонних шари CO3 майже ніколи не міститься.
2018р. якість води р. Дніпро по більшості показників т погіршиться.
Прогнозованим є збільшення показників сольового складу, групи азоту і вмісту
деяких мікроелементів (міді, цинку, марганцю). Особливо різко зростають
сульфати, їхній вміст до 2018 р. збільшиться більш ніж у 2,5 рази. Необхідно,
однак, відзначити, що незважаючи на ріст концентрацій цих показників, їхнє
значення не виходять за межі припустимих величин.
Кількість зважених часток зростає до 2018р. відповідно з 1,9 і 16,6 мг/л до
2,4 і 23,5 мг/л, що гальмує процес очищення води на водозаборах та водоканалах.
Зафіксоване незначне зниження кольоровості, вмісту заліза, рН води
слабколужне. Органічне забруднення знижується в групі легко окислювальної
фракції сполук, яка визначається за показником переманганатної окисляємості.
Біохімічне споживання кисню не має суттєвих змін. Погіршення якості води р.
Дніпро за органічною компонентою відбувається за рахунок збільшення вмісту
важко окислювальних речовин (ХСК) антропогенного походження.
Бактеріологічні показники мають практично сталий склад.
Особливістю поверхневих вод Кременчуцького водосховища є низька
мінералізація, велика кількість зважених речовин, високий рівень
мікробіологічного забруднення, коливання витрат води в залежності від пори
року і метеорологічних умов.
Регіональним офісом водних ресурсів у Черкаській області проводиться
моніторинг стану якості річкової води, згідно СанПіНу 4630-88 «Охорона
поверхневих вод від забруднення» по: органолептичним, санітарно-хімічним,
санітарно-бактеріологічним, радіологічним, вірусологічним, токсикологічним та
гельмінтологічним показникам, а також ведеться контроль за залишковою
кількістю отрутохімікатів в річковій воді. Аналіз річкової води в місці водозабору
проводиться щомісячно, більш як по 40 показникам.

15

До санітарно-хімічних показників належать: поліфосфати, залізо, мідь,
залишкові нафтопродукти, феноли, хлориди, сульфати, марганець, фурфурол,
показник біологічного споживання кисню (БПК20), розчинений кисень. Дані по їх
вмісту у річковій воді представлені в таблиці 1.9.
В останні роки 2016 - 2019 рр. відмічається тенденція повільного зростання
забруднення води р. Дніпро легкоокислювальними органічними сполуками про
що свідчить показник БСК (до 6,2 мг/л – взимку 2016р., при нормі 3,0 мг/л). Різке
зростання було зафіксоване влітку 2019 р. – БСК становило 7,5 мг/л.
Вміст розчиненого кисню коливався від 5,4 до 12,5 мг/л. показник свідчить,
що відбуваються процес самоочищення.
Значну увагу привертає до себе той факт, що протягом тривалого часу у
воді р. Дніпро постійно виявлялись феноли, концентрація яких перевищувала
гранично-допустиму в 3-4 рази. Пік концентрацій відмічався влітку 1998, 2013 р.
Протягом 2017 року вміст фенолів у річковій воді значно зменшився. Забруднення
річкової води фенолами, недостатньо досконала система очистки на ДВС
приводить до утворення хлорорганічних сполук у питній воді та появі
хлорфенольного запаху.
Вміст заліза увесь час перевищує ГДК, а взимку 2016 р. концентрація
3
сягнула 3,7 ГДК (0,98 мг/м ).
Аналіз динамічних змін показників якості води р. Дніпро за період
спостереження (2017-2019 рр.) свідчить про хронічне антропогенне забруднення.
У таблиці 1.9 представлені зведені дані щодо впливу господарського
комплексу на водні об’єкти Кременчуцького водосховища за 2017-2019рр.

16

Таблиця 1.9 – Вміст забруднюючих речовин у водоймах Черкаської області
за 2017-2019 рр. за даними форми 2-ТП (водгосп)
Назва речовини Басейн р. Дніпро Русло р. Дніпро
2017 2019 2007 2011
Нафтопродукти (тон) 8,163 18,05 7,718 17,56
Сульфати (тис. тон) 20,58 20,32 20,15 19,92
Хлориди (тис. тон) 6,289 5,656 5,612 5,059
Азот амонійний (тис. тон) 0,104 0,115 0,078 0,086
Нітрати (тис. тон) 1,741 2,062 1,692 2,019
СПАВ (тон) 3,024 6,521 1,569 5,294
Залізо (тон) 11,40 9,30 10,66 8,893
Мідь (тон) 0,459 0,600 0,445 0,591
Цинк (тон) 0,560 0,807 0,543 0,786
Нікель (тон) 0,019 0,018 - -
Алюміній (тон) 0,135 0,157 0,135 0,157
Сірководень (тон) 0,832 2,133 0,832 2,133
Сірковуглець (тон) 0,158 0,281 0,158 0,281
Нітрити (тис. тон) 0,005 0,008 0,002 0,006
Формальдегід (тон) 0,295 0,770 0,295 0,770
Фосфати (тон) 171,7 164,4 151,8 145,1

Гранично-допустимі концентрації у воді водоймища, згідно СанПіН №
4630-88 представлений в Додатку Б таблиця Б.1 [4]. Токсикологічними
показниками, що аналізуються є: нітрити, нітрати, аміак, кадмій, формальдегід,
хром, миш’як, кобальт, молібден, нікель, свинець.
Бактеріологічні показники річки Дніпромають сталі показники. Індекс ЛПК
протягом 2017-2019 рр. становив 550 - 2310 (при нормі 10000), але влітку 20017 р.
було зафіксоване перевищення нормативів у 25 рази. Максимальна кількість
кишкової палички 1300 встановлено осінню 2017 року. Вміст колі-фагів становив
від 2,5 до 5 ГДК протягом всього періоду дослідження таблиця 1.10.

17

Таблиця 1.10 – Санітарно-бактеріологічний показник води акваторії
Дніпровської водозабірної станції за період 2016-2019 рр.
Доп Періоди
усти- 2016 2017 2018 2019
Показ-
мі
ники
велич
ини
100 50 - 50 100 50 - 10 100 20 10 20 20 10 50 20
Колі-фаги
3 0 0 0 0 0
(БУК/дм )
Індекс >1000 <5 <4 <2 <20 <5 <6 <6 <50 <6 <5 <6 <5 600 <3 <5
ЛКП (к- 0 00 00 00 0 00 00 00 0 00 00 00 00 00 00
3
ть/дм )
>1000 <5 <5 13 900 <5 <5 <5 <50 <5 <5 <5 <5 <5 <5 <5
Е-coli
00 00 00 00 00 00 0 00 00 00 00 00 00 00

Особливістю нашого поверхневого джерела водопостачання є низька
мінералізація, велика кількість зважених речовин, високий рівень
мікробіологічного забруднення, коливання витрат води в залежності від пори
року і метеорологічних умов.
Гранично-допустимі концентрації токсичних речовин у водах
Кременчуцького водосховища представлені у таблиці 1.11.

Таблиця 1.11 – Гранично-допустимі концентрації токсичних речовин у воді
Кременчуцького водосховища
3
Показник Гранично-допустима концентрація, мг/м
Ртуть 0,0005
Формальдегід 0,05
Аміак 2.0
Нітрити 3,3
Нітрати 45
Кадмій 0,001

весна
літо
осінь
зима
весна
літо
осінь
зима
весна
літо
осінь
зима
весна
літо
осінь
18

Хром 0,05
Миш’як 0,05
Кобальт 0,1
Молібден 0,25
Нікель 0,1
Свинець 0,03

В таблиці 1.12 надано вміст біогенних елементів у воді Кременчуцького
водосховища за 2018 -2019 рр.
Користуючись даними таблиці 1.13 можна зробити висновки про те, що вміст
азоту аміачного та фосфору загального у воді водосховища збільшився у 1,3 рази
[3,4].

Таблиця 1.12 - Вміст біогенних і органічних речовин в воді Кременчуцького
водосховища у 2018 -2019 рр.
Рік Азот аміачний, мг/л Фосфор загальний, мг/л
сер. мін. макс. сер. мін. макс.
2018 0,37 0,03 0,95 0,33 0,25 0,41
2019 0,49 0,03 1,65 0,44 0,13 0,95

В таблиці 1.13 наведені середньорічні показники якості води Кременчуцького
водосховища за період з 2011 – 2019рр.
Таблиця 1.13 – Середньорічні показники якості води Кременчуцького
водосховища за період 2011-2019рр.
3
Показники (середні за рік), мг/дм
Об’єкт
Рік Розчинний БСК5 ХСК
спостереження
кисень
Кременчуцьке 2011 6,7 2,2 21,5
водосховище 2012 6,5 5,0 34,5
2013 6,8 2,6 32,1
2014 6,2 2,3 26,5

19

2015 5,8 2,5 28,8
2016 5,7 2,2 29,0
2017 5,5 3,1 30,0
2018 5,8 3,0 29,5
2019 5,8 2,3 29,3

У таблиці 1.14 наведена екологічна оцінка якості води Кременчуцького
водосховища за сольовим складом, за трофо - сапробіологічними показниками, за
критерієм вмісту специфічних речовин токсичної дії та узагальнена екологічна
оцінка якості води по окремим створам [4].
Користуючись даними, що занесено до таблиці 1.14 можна зробити
висновок про те, що в цілому води Кременчуцького водосховища належать до 2-3
класу якості води, з позиції екологічного благополуччя.
Зокрема на водозаборах міста Черкаси вода відповідає 3 класу якості, тобто
для питних і ряду виробничих цілей потребує складної водопідготовки, а в деяких
випадках (зрошення, охолодження) може бути використана без підготовки. Якість
води у зрошувальних системах Кременчуцького водосховища відповідає вимогам
якості води, що використовується для зрошення.

Таблиця 1.14 – Екологічна оцінка якості води Кременчуцького водосховища
по окремим створам
Характери-
Категор Характеристика вод за
Назва створу Клас води стика вод за
ія ступенем чистоти
станом
1 2 3 4 5
Екологічна оцінка якості води за сольовим складом
Водозабір м. Черкаси 2 2 Дуже добрі чисті
Водозабір м. Світловодськ 2 2 Дуже добрі чисті
р. Сула (ліва притока р.

Дніпро)
м. Червонозаводське, 2 2 Дуже добрі чисті

20

технічний водозабір
цукрозаводу
р. Рось (права притока р.

Дніпро)
м. Богуслав (водозабір) 2 2 Дуже добрі чисті
м. К.-Шевченківський
2 2 Дуже добрі чисті
(водозабір)
смт. Стеблів 2 2 Дуже добрі чисті
Худяківська ЗС 1 2 Відмінні Чисті
Градижська ЗС 2 2 Дуже добрі Чисті
Екологічна оцінка якості води за трофо-сапробіологічними показниками
Водозабір м. Черкаси 3 4 Задовільні Слабко забруднені
В-р м. Світловодськ 3 4 Задовільні Слабко забруднені
м. Червонозаводське,
технічний водозабір 3 4 Задовільні Слабко забруднені
цукрозаводу
м. Богуслав (водозабір) 3 4 Задовільні Слабко забруднені
м. К.-Шевченківський
3 4 Задовільні Слабко забруднені
(водозабір)
смт. Стеблів 3 4 Задовільні Слабко забруднені
Худяківська ЗС 4 6 погані брудні
Градижська ЗС 3 5 посередні помірно забруднені
Об’єднана екологічна оцінка якості води
Водозабір м. Черкаси 3 4 Задовільні Слабко забруднені
Водозабір м. Світловодськ 3 4 Задовільні Слабко забруднені
м. Червонозаводське,
технічний водозабір 2 3 Добрі Досить чисті
цукрозаводу
м. К.-Шевченківський
3 4 Задовільні Слабко забруднені
(водозабір)
смт. Стеблів 2 3 Добрі Досить чисті
Худяківська ЗС 3 4 Задовільні Слабко забруднені
Градижська ЗС 2 3 Добрі Досить чисті

21

1.3 Сучасний стан біоти гідро біоценозу Кременчуцького водосховища та
його зміни під впливом антропогенної діяльності

Видовий перелік зоопланктону притоків Дніпра є доволі одноманітним.
Загальна кількість видів, дорівнювала 89. Таксономічна різноманітність
зоопланктону у басейні Дніпра коливалась від 1 до 29 . Значення біомаси
зоопланктону також коливались у діапазоні, від 1,43 до 1,92 , що характеризує
притоки Дніпра як помірно забруднені водні об’єкти [3-5].
У самому Дніпрі за відсутністю багатьох видів, різноманітність
зоопланктону була ще меншою, ніж у притоках, що є типовими для застійних
водних об’єктів. Однак у Дніпрі було зафіксовано присутність (лімнофільних
видів), що є типовими для водойм з уповільненою течією – акватоп приток
Дніпра.
Показники сапробності води коливались від 1,45 до 2,23, що свідчить про
суттєвий рівень забруднення. У таблиці 1.16 надано видовий склад зоопланктону
притоків Дніпра в районі Кременчуцького водосховища [6].

Таблиця 1.16 – Видовий склад зоопланктону притоків Дніпра в районі
Кременчуцького водосховища (станом на 1.01.2019 року) [6 ]
Гілястовусі Веслоногі
Коловратки Індекс
Річка ракоподібні ракоподібні Всього
Rotatoria Сапробності
Cladocera Copepoda
Рось 210/0,4 20/1,4 40/0,4 270/2 1,78
Вільшанка 18620/419 7200/101 24040/430 49340/95 1,73
Тясмин 580/1 90/9 1140/15 1810/25 1,65
Супій 120/0,1 90/5 20/0,2 230/5,3 1,5
Золотоношка 2980/11 2920/79 10820/120 16720/21 1,6
Іркліїв 5360/30 2080/13 5220/51 12660/94 1,98
3
Примітка: У чисельнику наведена кількість організмів у 1 м , у знаменнику –
3
біомаса у мг/м .

22

Тривалий час внаслідок неконтрольованих дій аграрного та виробничого
комплексів з використанням значних водних ресурсів відбувалось їх виснаження
та погіршення показників якості. Змінились природні екотопи існування водних
тварин вони трансформувалися в евтотрофні водні об’єкти, які не здатні
підтримувати біологічне різноманіття у природному стані, збідніла кормова база
Збіднення видового різноманіття фітопланктону Середнього Подніпров’я,
зробило екосистему більш чутливою до такого специфічного явища як періоди
сезонного домінування ціанобактерій та зелених водоростей. Вони надходять за
течією до водосховищ Дніпровського каскаду, де викликають інтенсивне сезонне
«цвітіння» води, вода за таких обставин стає абсолютно непридатною для пиття.
Залежно від місця розселення у водоймах та еколого-біологічних
особливостей вищі водні рослини, що живуть в Дніпрі, поділяють на три
екологічні групи: занурені (гідрофіти ), з плаваючим на поверхні води листям
(плейстофіти) та повітряно-водяні (геліофіти). До найпоширеніших у Дніпрі
занурених рослин, у яких коренева система закріплена в донному ґрунті, належать
водяний жовтець, водопериця колосиста, елодея канадська, валіснерія спіральна,
водяний різак алоеподібний, рдесник гребінчастий , рдесник стиснутий, рдесник
туполистий. У стоячих та повільно текучих річкових заводях, мілководних зонах
водосховищ вегетують рослини з плаваючим листям прикріплені або
неприкріплені до дна – латаття біле, глечики жовті, водяний горіх плаваючий,
рдесник злаколистий, рдесник плаваючий, рдесник вузлуватий, сальвінія
плаваюча, жабурник звичайний, ряска мала, спіродела багатокорінева та інші. На
мілководних зонах Дніпра, можна бачити великі площі заростей повітряно-водних
рослин. Такі зарослі формуються по берегах із стрілолиста, частухи
подорожникової, куги озерної, лепешняку великого, очерету звичайного, їжачої
голівки прямої, рогозу вузьколистого, рогозу широколистого та інші. До вищих
водяних рослин, які утворюють щільні підводні зарості, належать рдесники:
плаваючий, пронизанолистий, кучерявий гребінчастий, блискучий. На
мілководдях Кременчуцького водосховища нараховується близько 26 видів, в
основному, занурених у воду рослин [5].

23

Кременчуцьке водосховище, основна частина якого знаходиться в межах
Черкаської області, ділить територію на праву і ліву частину. Мілководні ділянки,
які утворилися після затоплення території, лише перші роки свого існування були
майже не заселені рослинами. З часом на них почали з`являтися дикорослі
рослини, їх розселення по всій площі водосховища було дуже не рівномірне.
Великі площі мілководдя займали малопоживні рослини з грубими,
жорсткими листками. До них належать рогіз вузьколистий, сусак зонтичний,
схеноплектус озерний, ірис болотний, куга озерна, їжача голівка проста, їжача
голівка багатогранна, частуха подорожникова, частуха Лозеля. Ці рослини містять
багато не перетравної клітковини, а також кремнезем.
Деякі рослини відзначаються великим вмістом дубильних речовин. До них
відносяться: цикута отруйна, омег водяний, водяний хрін земноводний, гірчак,
водяний перець.
Серед водно-прибережних рослин мають поширення: ряска мала, ряска
триборозенчата, сальвінія плаваюча, спіродела багатокоренева, жабурник
звичайний, рдесник кучерявий, рдесник пронизатолистий, рдесник блискучий,
рдесник гребінчатий, розголосник занурений, розголосник напівзанурений та
пухирник.
Після зарегулювання стоку шляхом утворення системи ГЄС, руйнації
берегової смуги внаслідок зведення гідроспоруд, несанкціонованої забудови
берегової лінії – основних площ нересту, видовий та кількісний склад іхтіофауни
водосховища зазнав суттєвих змін. Кількість видів риб (реофільних)
пристосованих до існування місцях з значною течею, багатих на кисень –
скорочується в той час, як кількість видів водойм з уповільненою течією
(лімнофільних) - збільшується.
Греблі водосховищ та руйнація берегової смуги сприяють замуленню та
руйнуванню основних нерестовищ є перешкодою для небагатьох видів прохідних
риб [7,8].
В цілому за час існування Кременчуцького водосховища у порівнянні з
періодом утворення кількість видів іхтіофауни зменшилась з 48 до 33 видів з яких

24

7 належать до інвазійних Видове різноманіття та популяції риб формуються в
основному за рахунок розмноження аборигенних видів, що існували у річці або
розташованих поблизу водоймах, заводях [6,8].
У перші роки заповнення водосховища, найбільш сприятливі умови для
нересту, розвитку, виживання ікри та молоді тому і спостерігається найбільша їх
чисельність. До сприятливих умов нересту належать - поступове підвищення
рівня води з затопленням значних ділянок пойми, що вкриті лучною рослинністю,
добре прогріваються, розвивається зоопланктон і зообентос, мають достатньо
кисню і слугують місцем відкладання, розвитку ікри.
В останні десятиріччя умови розмноження риб, особливо фітофільних видів,
значно погіршились через руйнування нерестовищ та місць нагулу молоді,
евтрофікації, браконьєрства, інтенсивного розвитку приватного річкового
транспорту і порушення ним умов «тиші» підчас нересту риби.
Нерестовища втрачають типову лучну рослинність і починають масово
розвиватись чужорідні види перетворюючи прибережні смуги на урбанізований
ландшафт [8 - 10].
Враховуючи, що основу промислу в 2018 - 1019 р., як і в попередні роки
рисунок 1.1, складатимуть вікові категорії (3-5) років основних промислових
видів риб (щука, плітка, лящ, та ін.), аналіз показників відносної чисельності в
2018 р. дає підстави стверджувати про незначне збільшення рибних запасів
Кременчуцького водосховища [11,12 ]..
Відтворення цінних промислових видів риб стан і їх частка в загальному
вилові за останні роки викликає суттєве занепокоєння [11].
При зарибленні водосховища та для боротьби з його цвітінням
(ціанобактерії, зелені водорості) поповнення рибних запасів акліматизовано риб
далекосхідного комплексу.

25

Рисунок 1.1 – Основні промислові види риб Кременчуцького водосховища

Білий товстолобик (фітофаг), своєрідний «меліоратор» рисунок 1.2,
строкатий товстолобик рисунок 1.3 (споживає зоопланктон), їх гібрид (живиться
як фіто, так і зоопланктоном), білий амур поліпшує якість води, не потребують
штучних кормів і є достатньо цінним харчовим продуктом.
Товстолобик строкатий - відрізняється більшою головою, темним
забарвленням і темними плямами на боках , невеликим кілем на черевці
Грудні плавці довгі, їх край заходить за основу черевних плавців. Тичинки на
зябрах довгі, густі, але не зрощені між собою, їх кількість на 1 мм. дужки 200 -
270, по 8-10 на кожну.

Рисунок 1.2 ‒ Товстолобик білий – рослиноїдна риба акліматизована в Україні

26

У Китаї період розмноження у віці 3-4 років. На 5 - 6 рік у водоймах Півдня
України - у водоймах Дагестану - в 5-6 років, Краснодарського краю - 5-7 років.
Статево зрілість самців с на рік раніше самок. Кількість ікри становить до 2,5 млн.
ікринок, а в середньому 600 тис. ікринок. Ікринки жовтувато-зелені, діаметр
(1,5мм, - 4,7 мм після набухання). При температурі плюс 20°С, 18 годин триває
інкубаційний період, при температурі плюс 28°С близько 40 годин. Мальки
живляться дрібним зоопланктоном. Росте швидше від білого товстолобика,
досягає 1,5 кг у дворічному віці, а 2,5 кг у трирічному віці. Досягає маси до 45 кг і
більше, щорічний приріст - 2-3 кг. у водоймах-охолоджувачах електростанцій
Нерест у природних умовах України не відбувається. молодь строкатого
товстолобика також одержують штучним інкубаційним шляхом
Товстолобик білий рисунок 1.2 – рослиноїдна риба. Акліматизована в
України кілька десятків років тому, добре прижилась у водосховищах і ставках.
Досягає довжини 1 метр і більше, вага до 16 кг. Луска дрібна, у бічній лінія
містить по 110 - 124 лусочки, зуби однорядні 4 - 4. У самців на променях грудних
плавців з внутрішнього боку рогові зубчики на 2-у та 3-у променях. На черевці,
від горла до анального отвору, тягнеться гострий кіль. очі розташовані дуже
низько , що є характерною ознакою. Тичинки в зябрах утворюють своєрідну сітку,
якою риба затримує мікроскопічні водорості, якими вона живиться. До
перетравлювання малокалорійної їжі та водоростей пристосований кишечник -
його довжина у 10-13 разів більша довжини тіла.
На Амурі статевої зрілості товстолобики досягають у віці 5 років. На
території Туркменістану відтворення наступає у 3 - річному віці, а в
Краснодарському краї – в віці 3 - 4 років, самці дозрівають на рік раніше. Самка 5
- 7 - річного віку може відкласти до 500 тис. ікринок, а особливо великих розмірів
1-2 мли ікринок.
Нерест проходить у річках з швидкою течею влітку . Ікра дрібна – (1-1,2 мм,
і до 5 мм після набухання). Розвиток ікри відбувається при температурі води плюс
21-25°С становить 23-33 години, при температурі плюс 27-29°С - 17-19 годин.

27

Молодь товстолобика одержують інкубаційним шляхом. Що для умов
Середнього Подніпров’я є перспективним для вирощування у водосховищах
Дніпровського каскаду та інших регіонів України.
Білий амур – рисунок 1.4 – типовий фітофаг, інтенсивно росте та набирає
вагу, досягає маси 40-50 кг і довжини понад 1 метр. Тіло обтічної форми вкрито
великою лускою, а також дворядні пилкоподібні зуби. Ротова порожнина
розташована напівнижньо . Бічна лінія утворена з 43 - 45 лусок.
При довжині 3 см починає харчуватись рослинністю,. Швидко дає приріст
ваги, якщо в раціоні близько 30 % тваринної їжі (коловертки, ракоподібні та
хірономіди). Однак базове харчування становлять водні рослини та наземна
рослинність. Серед видових уподобань, білого амуру, можна виділити - елодею,
ряску, роголистник, рдести. Можна додавати до раціону молоді зелену кормову
рослинність - конюшину, люцерну, злакові та інші.

Рисунок 1.4 ‒ Білий амур - рослиноїдна риба

Швидкість статевого дозрівання, темп росту та білого амура залежить від
добового раціону, температури та якості води. При добовому раціоні при
температурі води плюс 5-30°С може перевищувати масу риби. Білий амур
припиняє живлення при температурі води плюс 10°С і нижче. Однак в південних
районах він може харчуватись цілий рік Таким чином, білий амур вважається
біологічним меліоратором водойм. Кормовий коефіцієнт може коливатися на 1 кг

28

приросту від 25 до 70 кг. Потенціал росту і розвитку у білого амура досить
значний. Так, у Південних районах білий амур у віці два роки в ставках має масу
800-1000 гам і більше. В умовах річки Амур статевозрілими самці стають у 7-8
років, самки - у 8-9 років. У Краснодарському краї дозрівають у віці 4-5 років, у
Середній Азії - 3-4 років. У субтропіках - 2-2,5 року. Максимальна кількість ікри у
білого амура може становить 1 млн. ікринок (середні показники від 100 до 800
тис. ікринок). Ікра (пеларгічна) тобто відкладається безпосередньо у воду. Нерест
відбувається при температурі води плюс 18,5°С, у природних умовах у річках, з
швидкістю течії 0,8 - 3 м/с при «швидкій воді». При температурі плюс 23-28°С
відбувається звичайний нерест. Залежно від температури інкубаційний період
триває від 18-20 годин (при температурі плюс 28- 30°С) до 3 діб при температурі
плюс 18°С. Ікра вимагає оксигенації тобто значного вмісту кисню.
В умовах ставкових господарств риборозведення молоді білого амура
вирощують інкубаційно. 5,6-6,7% жиру містить м’ясо білого амура
Короп – селекційна форма сазана, отримана шляхом штучного
багаторічного відбору. Добре пристосований до життя в неглибоких, непротічних
або повільно протічних водоймах, що добре прогріваються сонцем, розташованих
в різних кліматичних зонах Завдяки невибагливості та стійкості до несприятливих
умов досить широко розповсюджений рисунок1.5. Має достатньо високу харчову
цінність містить близько 16 % білків, 15 % жиру та добрі смакові якості,. Короп
еврибіонт – вид не дуже вимогливий до умов середовища. Обмежуючим
фактором для нього є температура водного середовища - плюс 22 - 27С, та
наявність кисню в межах 5-7 мг/л. Приріст його за таких умов може досягати не
менше 5 - 7 грамів на добу [13-17 ].

29

2 БІОІНДИКАЦІЙНА ОЦІНКА СТАНУ ПРІСНОВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ З
ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАСТИЧНИХ ОЗНАК ПРЕДСТАВНИКА РОДИНИ
КОРОПОВИХ (CYPRINIDAE)

2.1 Умови природного відтворення водних ресурсів Кременчуцького
водосховища

Зимові умови 2019-2020 рр. визначалися температурним фоном вище
звичайного та опадами нижче норм. В цілому, календарна зима видалася
аномально теплою, з великою кількістю відлиг, дефіцитом опадів та нестійким
сніговим покривом. Аномально тепла погода в першій половині зими обумовила
пізній льодостав. Льодовий покрив на Кременчуцькому водосховищі почав
формуватися в 2-й декаді січня – з 26 січня.
Опадів випало 75-100 мм, тобто 60-90 % кліматичної норми. Середня
о о о
температура за цей період склала мінус 0,2 С – плюс 0,3 С, що на 4 вище норми.
Завдяки підвищеному температурному режиму в грудні-січні та низьким
рівнем випаданням опадів протягом всієї зими, зимівля риби протягом 2019-2020
рр. пройшла в нормальних умовах. Випадків загибелі риби від задухи не
спостерігалось.
Січень 2020 року на Черкащині видався найтеплішим за останні 60 років. В
о
цілому середньомісячна температура повітря склала близько 2 тепла. При цьому
січень був сирим, вітряним, без опадів. Мінімальна температура повітря 30 січня
о о
знижувалась до 10 морозу; максимальна 19 січня підвищувалась до 9 тепла.
Опадів випало 15-25 мм, що склало близько 15 % кліматичної норми.
В лютому також переважала тепліша звичайного погода, з частими
о
незначними опадами. Середня температура місяця склала близько 4 тепла.
Товщина льодового покриву на кінець місяця складала 1,0 - 10 см.
Березень 2020 р. видався аномально теплим. В цілому, середня температура
о
повітря за місяць складала близько 4 - 10 тепла. Стійкий перехід середньодобової
о
температури через 0 в бік підвищення відбувся 1 березня. Опадів за місяць

30

випало в межах норми – близько 30-40 мм.
Відсутність стабільного льодового покриву протягом зими дозволила
користувачам вести планомірний вилов риби на Кременчуцькому водосховищі.
До кінця березня на Кременчуцькому водосховищі промисел проводили всі
користувачі.
Відбір проб води для визначення вмісту кисню, рН, БПК проводили
гідрохімлабораторія обласного управління екоресурсів, Чорнобаївська районна
СЕС, виробничі лабораторії ПАТ "Черкасирибгосп" та ПАТ "Полтаварибгосп",
Світловодська обсерваторія та лаборанти рибодобувних підприємств.
Станом на 1 лютого 2020 р. рівень водосховища складав 78,88 м, на 1
березня – 78,78 м, на 1 квітня – 79,35 м.
Рівень наповнення Кременчуцького водосховища та теплі кліматичні умови
березня обумовили ранні строки заповнення водою та прогрівання нерестовищ.
Внаслідок нерест практично всіх видів риб раннього нересту пройшов на 7-10
днів раніше минулорічного.
Пропускання паводкових вод через Кременчуцьке водосховище у квітні
обумовило підняття водного рівня до 80,73 м на кінець місяця.
о
Середня температура повітря квітня виявилась більше норми і склала 12-14
тепла. На кінець 2-ї декади квітня температура води на Кременчуцькому
о
водосховищі досягла 10 С.
Протягом перших 2-х декад квітня весняні процеси та наростання тепла
проходили досить активно, що стимулювало скупчення концентрацій плідників
риб на прибережних мілководдях. В кінці другої декади розпочався масовий
підхід до нерестовищ плідників плітки й ляща.
В третій декаді квітня переважала суха, сонячна погода. Середньо декадна
о
температура повітря складала 15-20 . Температура води на кінець квітня
о
становила 16 . 20 - 25 квітня розпочався нерест плітки і ляща.
Темпи наростання температури в квітні, що є важливим у відтворенні
рибних запасів, відображають в кінцевому результаті і хід нересту риби.
На початок травні погода також видалась теплою, з помірними опадами.

31

о
Середньомісячна температура склала 16-19 .
Весна 2020 р. розпочалася на 7-10 днів раніше і характеризувалась
рівноважним наростанням тепла та достатньою кількістю опадів.
В нижньому б’єфі Канівської ГЕС коливання рівня води в період,
встановлений Міжвідомчою комісією (з 01.04), не перевищували встановленого
режиму. Загибелі риби чи ікри з причини коливання рівня води чи скиду води не
зафіксовано.
В 2020 р. склалися досить сприятливі умови для проходження нересту
практично всіх основних промислових видів риб. Як результат, нерест рано
нерестуючих риб пройшов у стиснені строки, внаслідок чого значна кількість
плідників від нерестилась з запізненням, в неоптимальних умовах.
Початок нересту щуки не зафіксовано внаслідок проходження в цей час
весняного паводка. Масовий нерест щуки відмічено в вершині водосховища 8-11
квітня. Аналогічна ситуація склалась з іншими рано нерестуючими рибами; через
мало чисельність в контрольних уловах практично неможливо було прослідкувати
за нерестом в’язу, судака, білизни. Дані про нерест основних промислових видів
риб у 2019 р. відображено в таблиці 2.1.
З 13 квітня в середній частині водосховища розпочався нерест окуня;
масовий нерест зафіксовано 15-17 квітня.
Нерест плітки і ляща у порівнянні з попереднім роком розпочався на 10 днів
раніше; нерест пізньонерестуючих видів риб – також на 7-10 днів раніше. Плітка
розпочала свій нерест 20 квітня, вершина його припала на 15-25 квітня. Нерест
завершився 18 травня. Лящ, розпочавши нерест 26 квітня, продовжував
нереститися до середини травня і завершив нерест 22 травня.
Активний підхід плоскирки до нерестовищ в середній частині водосховища
зафіксовано 23 травня.
В районі с. Худяки 22 квітня відмічено початок підходу карася до
нерестовищ, масовий нерест карася відбувся 23-26 травня. Активного підходу
плідників синця, судака, сазана і сома до нерестовищ не зафіксовано.
Аналізуючи дані по відносній чисельності цьогорічок риб у

32

Кременчуцькому водосховищі, слід відзначити, що в 2019 р. в порівнянні з
2
попереднім роком чисельність молоді дещо зменшилась і склала 1121 екз./100 м
2
(в попередньому році – 1146 екз./100 м ), в той же час чисельність молоді
2 2
промислових видів риб зросла з 528 екз./м до 681 екз./м .

Таблиця 2.1 ‒ Строки нересту риб в верхній та середній частинах
Кременчуцького водосховища у 2019 році
Кінець
Види риб Початок нересту Температура води Температура води
нересту

Щука не зафіксовано
В’язь не зафіксовано
Білизна не зафіксовано
Судак не зафіксовано
о
Окунь 13.04 10 не зафіксовано
о о
Плітка 24.04 14 18.05 18
о о
Лящ 26.04 15 25.05 23
о о
Плоскирка 18.05 18 27.05 24
о о
Карась 18.05 18 27.05 24

Найбільш значне поповнення, в порівнянні з іншими видами риб,
2 2
зафіксовано в 2017 р. у плітки – 462 екз./100 м , плоскирки – 93 екз./м . Слід
2
відзначити збільшення чисельності молоді ляща – 18 екз./100 м проти
2 2
минулорічних 6 екз./100 м , окуня – 28 екз./м проти минулорічних 10 екз./100
2
м .За період 2016 -2019 рр. оптимальна для відтворення запасів ляща чисельність
2
молоді була зафіксована лише двічі – в 2016 р. (106,8 екз./100 м ) та в 2018 р.
2
(65,9 екз./100 м ).
В цілому, 2019 - 20 рр. виявилися досить сприятливим для відтворення
рибних запасів водосховища. Характерним явищем стало зменшення чисельності
молоді малоцінних прибережних видів риб (гірчак, карась, краснопірка,
верховодка, та ін.), внаслідок чого кормова база водосховища більш повно

33

використовується іншими видами. Про це свідчить зростання чисельності молоді
промислових видів риб,

2.2 Характеристика запасів основних промислових видів риб
Кременчуцького водосховища

Вилов ляща – одного з найцінніших промислових видів риб
Кременчуцького водосховища лімітується з 1964 р.. За обсягами вилучення лящ
наряду з пліткою є одним з головних об’єктів промислу; його масова частка в
уловах за останні 5 років становила 32-38 %.
В 2019 р. частка ляща в загальному вилові склала 37,8 %. Вилов у
порівнянні з попереднім роком збільшився на 260,4 т. Дані динаміки вилову
свідчать, що за останні 10 років максимальний вилов ляща був у 2012 р. – 1658,6
т. Вилов 2017 р. – 1546,4 т., на 284,4 т більший за середньо багаторічний
показник.
Після спаду вилову ляща в 2015-2017 рр., в останні 2 роки відмічено ріст
обсягів його вилову. Головна причина цього оптимальні умови відтворення
протягом 2018-2019 рр., відсутність загибелі молоді риби на відмежованих
ділянках Кременчуцького водосховища.
Високі улови ляща пов’язані з сприятливим промисловим станом в літньо-
осінній період та інтенсивністю промислу. Крім того, внаслідок погодніх умов,
зменшились обсяги вилову плідників ляща неводами в переднерестовий період.
Строки нересту ляща у Кременчуцькому водосховищі за останні 10 років
представлені у таблиці 2.2.
Обмеження промислу в переднерестовий період у 2018-2019 рр. внаслідок
погодних умов обумовило зменшення загальних обсягів вилову ляща в ці роки та
дало змогу віднереститися значно більшій кількостіособин. Протягом останніх 10
років ліміт на вилов ляща не освоювався повністю – максимальний процент
освоєння ліміту по лящу зафіксовано в 2011-2012 рр. – 89,6 - 94,9 %. В 2017 р., в
порівнянні з попереднім роком, у віковому складі стада ляща сталися деякі зміни.

34

Промисел переважно базувався на 4-10 річках, частка яких складала 82 %.
Основою промислу, як і в попередній рік, стали 4-7-річки (56 %). Вікові групи
(11-20 - річки) групи в 2016 р. склали 15 %, що дещо більше попереднього року.

Таблиця 2.2 – Строки нересту ляща у Кременчуцькому водосховищі за
останні 10 років
Роки Початок Температура Наявність Закінчення Температура
нересту, дата води масового нересту нересту, дата води
1 2 3 4 5 6
2010 27.04 12,8 01 - 03.05 14.05 17,4
2011 20.04 13,8 24 - 25.05 02 - 03.06 19,1
2012 25.04;
24.04 15,0 23.05 20,2
8 - 9.05
2013 8 - 9.05;
20.04 14,4 30.05 17,0
20 - 21.05
2014 1 - 2.05;
26.04 13,5 14 - 15.05 19,6
8 - 9.05
2015 04.05 14,0 5 - 8.05 20.05 17,0
2016 23.04 13,0 04 - 06.05 28.05 18,0
2017 05.05;
02.05 13,0 21.05 17,0
17 - 18.05
2018
07 - 09.,
05.05 15.0 25.05 18.0
17 - 19.05
2019
07 - 09.,
26.04 15.0 25.05 23.0
12 - 15.05

Старшовікові особини практично повністю вичерпані промислом,
основна їх кількість виловлюється в Сулинській затоці під час проведення осінніх
спецловів. За останні три роки середній вік ляща знизився з 8,0 до 7,3 років.
Значні збитки рибним запасам водосховища, зокрема популяції ляща,
наносяться режимом роботи Канівської ГЕС, що пов’язано з весняними та
осінніми коливаннями режиму водосховища, який має негативний вплив не тільки
в її нижньому б’єфі, але і на всій верхній частині водосховища.
Різкі коливання рівня води в нерестовий період в попередні роки
обумовлювали загибель ікри та плідників на нерестовищах, а в осінньо-зимовий –
загибель молоді на відмежованих мілководдях. Все це разом з посиленням

35

промислового навантаження на водосховище обумовлювало в останні роки
зменшення обсягів вилову ляща.
Популяція ляща Кременчуцького водосховища має багатовікову структуру.
Граничний вік – 21 рік. Середньовиважений вік за останні 4 роки майже не
змінився – 7,5 років; в 2017 р. об’єктами промислу переважно були 4 -7 річки
довжиною 37-39 см, масою 0,82-1,19 кг. Аналіз показників абсолютної
плодючості свідчить про її незначне коливання по всіх вікових групах та про
досить високий рівень, складаючи в основному 118 - 476 тис. ікринок. Показники
коефіцієнтів вгодованості, жирності, плодючості ляща досить високі і свідчать
про задовільний стан популяції.
За даними 2017-2019 рр. нерестове стадо ляща представлене особинами
віком 6-20 років, довжиною 25-52 см, масою 567 - 4 182 г. Переважали 5 - 7 річки
(64 %) довжиною 32-38 см, масою 615-1160 г. [16,17]
Підсумовуючи вищезазначене, слід зробити висновок про поступове
зменшення як в уловах контрольних сіток, так і в промислових уловах,
старшовікових груп ляща та зростання частки 3-6 річок, що свідчить про процес
омолодження промислового стада ляща та необхідність введення не тільки ліміту
вилову ляща, а й встановлення обмеження до 30 % вилову ляща в
переднерестовий період з метою попередження підриву його запасів.
Судак – цінний промисловий вид риб. Лімітується з 1964 р.. На протязі
експлуатації Кременчуцького водосховища були відмічені періоди якзбільшення,
так і падіння обсягів вилову судака.
Так 1975 р. зафіксовано найвищий вилов судака – 720 т. В останні 10 років
вилов судака не перевищує в середньому 80т – середня багаторічна за 2018-2016
рр. склала 90 т (2,3 % від загального вилову). В 2018 р. судака було виловлено
72,4т. Аналіз уловів судака за останні роки показує, що лише в 2010 р. обсяги
його вилову перевищили 100 тонн і склали 140,8 тонн, що в 2 рази перевищує
обсяги вилову 2019 р.
Причиною зменшення уловів судака є вибирання з водосховища досить
молодої його популяції в 2017-2018рр. основу уловів складали переважно 2-5

36

річки) та відсутність в останні роки сприятливих умов для його відтворення. Слід
зазначити, що нерест судака, внаслідок його розповсюдження по всьому
водосховищі, проходить зазвичай малопомітно. Строки нересту судака у
Кременчуцькому водосховищі за останні 10 років представлені у таблиці 2.3.
Віковий склад судака представлений 2-15-річками, з яких найбільш
численними виявились 3-5 річки – 82 %. Середньовиважений вік судака в 2018 р.
склав 3,7 років.
Аналізуючи розмірний склад судака, слід зазначити, що в звітному році
вилучались промислом переважно особини, довжиною 35-50 см. З них довжиною
40-44 см, тобто промислової міри – 25 %. Майже 3/4 промислового вилову склали
особини менше промислових розмірів. Середня довжина промислового судака в
2017 р. склала 40 см, що ще раз свідчить про те, що молодь судака вибирається
промислом не досягши статевої зрілості. Основну масу вилову складають
особини, обвічковані передньою частиною тіла або зачеплені за сіткополотно
щелепами та колючими плавцями. Особливо велику кількість прилову (до 90-100
%) молоді судака щорічно фіксується в липні-серпні в сітках з вічком 36-40 мм. В
сітках з вічком 45-50 мм щорічний процент прилову молоді складає 30-40 %.
Аналізуючи розмірний та ваговий склад судака 2018 р., необхідно відзначити
певну закономірність в темпі його росту. Так, у всіх старшовікових групах
відзначено зменшення темпів росту. В молодших вікових групах (2-4 років)
спостерігається збільшення маси тіла у порівнянні з 2018 р. – від 62 до 107 г.
Щука, являючись одним з найцінніших об’єктів промислу на
Кременчуцькому водосховищі, як хижак відіграє активну роль в формуванні
іхтіофауни. За своїми біологічними особливостями щука живе в місцях, де наявна
добре розвинута жорстка водна рослинність.
На Кременчуцькому водосховищі популяція щуки збереглася лише в верхній та
частково в середній частині і в Сулинській затоці. Рівень природного відтворення
щуки значною мірою залежить від зниження рівня води, оскільки оптимальна для
нересту щуки температура води настає, як правило, при максимальному
зниженняі рівня водосховища

37

Таблиця 2.3 – Строки нересту судака у Кременчуцькому водосховищі за
останні 10 років
Наявність
Початок Температура Закінчення Температура
Роки масового
нересту, дата води нересту, дата води
нересту
1 2 3 4 5 6
2010 не не
не зафіксовано 28.04 13.2
зафіксовано зафіксовано
2011 не не
не зафіксовано не зафіксовано не зафіксовано
зафіксовано зафіксовано
2012 не не
не зафіксовано не зафіксовано не зафіксовано
зафіксовано зафіксовано
2013 не
09.04 7.4 25.04 14,8
зафіксовано
2014 не не
не зафіксовано 9-10.05 17,5
зафіксовано зафіксовано
2015 не
05.04 3.6 20.04 8,0
зафіксовано
2016 не не
не зафіксовано не зафіксовано не зафіксовано
зафіксовано зафіксовано
2017 не не
не зафіксовано не зафіксовано не зафіксовано
зафіксовано зафіксовано
2018 не не
не зафіксовано не зафіксовано не зафіксовано
зафіксовано зафіксовано
2019 не не
не зафіксовано не зафіксовано не зафіксовано
зафіксовано зафіксовано

Зниження рівня водосховища в осінній період обумовлюють загибель
молоді у відмежованих ділянках водосховища та погіршення кормових умов,
першочергово – для дорослих особин.
Внаслідок низького рівня водосховища в березні основні нерестовища щуки
своєчасно не заповнюються водою. Тому строки нересту щуки в останні 10 років
зміщуються на 2-3 тижні, що вказано в таблиці 2.4.
Внаслідок сукупності факторів впливу на життєдіяльність щуки, особливо
молоді, популяція щуки в останні роки залишається відносно малочисленою.
Кількість ділянок з розвиненою популяцією щуки щорічно зменшується.
В 2019 році, як і в останні 5 років, промисел щуки базувався на 3-5 річках (до 92
% загального улову). Вилов щуки склав 4,46 т і склав лише 0,12 % загального
вилову по водосховищу.

38

Таблиця 2.4 – Строки нересту щуки у Кременчуцькому водосховищі за
останні 10 років
Роки Початок Температура Наявність Закінчення Температура
нересту, води масового нересту, води
дата нересту дата
1 2 3 4 5 6
2010 не не зафіксовано не не не зафіксовано
зафіксовано зафіксовано зафіксовано
2011 03-05.04 6.2 не не не зафіксовано
зафіксовано зафіксовано
2012 30-31.03 6.6 не не не зафіксовано
зафіксовано зафіксовано
2013 22-23.03 4.6 не не не зафіксовано
зафіксовано зафіксовано
2014 12-13.03 3.3 23-26.03 не не зафіксовано
зафіксовано
2015 25.03 5,3 29-30.03 30.03 7,0
2016 30.03 2,5 не 17.04 6,0
зафіксовано
2017 30-31.03 6,0 08-09.04 не не зафіксовано
зафіксовано
2018 07-08.04 5,0 не не не зафіксовано
зафіксовано зафіксовано
2019 26.04 13.0 27-29.04 04.05 15.0

За останні роки вилов щуки щорічно зменшується. Головним чином
зменшення вилову щуки обумовлене тим, що основний вилов щуки припадає на
період нерестової міграції.
Так, в січні-березні 2011р. виловлено 3,8 т, або 41,0 % річного вилову, а у
2010 році цей показник склав 49,0 %. Внаслідок зміни кліматичних умов в 2007-
2011рр., промисел в переднерестовий період був обмежений, що в цілому сприяло
нормальним умовам відтворення популяції щуки.
Як і в судака, віковий склад щуки 2019 р. короткий і виражений 5-ма
віковими групами (3-8річки). Основу промислу складають особини 3-6 річки.
Середній вік щуки в промислових уловах склав 4,0 роки, що свідчить про
значне омолодження стада. Підрив запасів щуки відбувся в 2012-2013 рр., коли
щорічно вилов складав 9 - 10 т, з яких 2-3річок – 85-930% від загального вилову.

39

Середня довжина і маса в цьому році в порівнянні з минулим дещо
збільшились і склали, відповідно, 46,5 см та 1305 г , що на 0,6 см та 68 г більше
минулорічного.
Аналізуючи багаторічні показники, за 2008 -2 018 рр., слід зазначити, що
темп росту щуки молодших та середньовікових груп вище показників звітного
року. Старшовікові групи для промислу фактично вичерпані; середньовікові (5-6
років) основну роль в промислі 2011р. не визначали, склавши лише 17,0 % від
загального улову. Проте, у порівнянні з попереднім роком, слід відмітити
незначну тенденцію до збільшення долі старшовікових груп щуки в її загальному
обсязі вилову.
На підставі наявних даних ліміти, що визначаються можна вважати
завищеними, оскільки реальний вилов щуки з урахуванням любительського і
спортивного рибальства в останні роки постійно виявляється в 4-8 разів менший
від виділених лімітів.
Короп – наймасовіший об’єкт промислу на Кременчуцькому водосховищі,
що має важливе значення і грає домінуючу роль в промислі (в кінці 80-х років
частка плітки в загальних уловах досягала 70 %).
Нерест представлено у таблиці 2.5 в 2020 році пройшов більш активніше
минулорічного, внаслідок кліматичних умов, про що свідчить ріст кількості
цьоголітків. У порівнянні з 2018р. в 2019р. відносна кількість молоді плітки
зросла.
У 2018 році вилов склав 1627,12т, що становить 34,3% загального вилову.
Ліміт освоєно на 86,2%. За роки лімітування цього виду максимальне освоєння
досягнуто в 2011-2019рр., коли вилов складав 3194-3297 т (освоєння ліміту,
відповідно, 85,9 і 88,5 %). Головними факторами, що негативно вплинули на
зменшення кількості, є інтенсивний промисел, браконьерство, недостатня
кількість придатних для нересту мілководь та щорічна загибель молоді в
відмежованих ділянках.

40

Таблиця 2.5 – Строки нересту коропу у Кременчуцькому водосховищі за
останні 10 років
Роки Наявність
Початок Температура Закінчення Температура
масового
нересту, дата води нересту, дата води
нересту
1 2 3 4 5 6
2010 не
10-12.04 9,0 30.04 14.2
зафіксовано
2011 13-14.04 1101 16-18.04 20-21.04 13.8
2012 15.04 11,0 22-23.04 25.04 15.0
2013 17.04 14,0 21-23.04 05.05 16.2
2014 15.04 12,8 23-24.04 25.04 13,8
2015 02.05 12,0 05-06.05 08.05 17,0
2016 18-20.04 12,0 24-26.04 11.05 18,0
2017 23.04 9,0 27-28.04 11.05 13,0
2018 04.05 15.0 05-07.05 14.05 17.0
2019 24.04 14.0 28-30.04 18.05 18.0

Загалом популяція у 2017 - 2019рр. представлена 1,5-15 річними особинами.
У 2018 р. віковий склад мав 18 груп, представлених 2-19 річками; основу вилову
(до 70 %) складали 3-4 річки довжиною 18-24 см. та масою 138-286 г.
Старшовікові особини – 10 і більше років, в 20011р. склали лише 0,3 % загального
вилову по водосховищу, аналогічно минулому року. Середня абсолютна
плодючість в 20019р. порівняно не змінилась в поточному році і знаходилась в
межах середньорічних показників 2015-2017 рр. [18,19].
Формування іхтіофауни дніпровських водосховищ, в основному,
завершилось у минулому сторіччі [8]. Зараз в них налічується 61 вид і підвид риб
серед яких найчисельнішими є коропові (31 вид), бичкові (9) та окуневі (6).
Зустрічаються 3 види оселедцевих, 3 - в'юнових, 2 - колюшкових та по одному
виду щукових, міногових, сомових та осетрових, тріскових. Серед цих риб 16
видів і підвидів є малоцінні риби, тобто такі, які не мають промислового
значення. До них належать гольян озерний, звичайний, чебачок амурський,
голець, щипавка, перкарина чорноморська.
Найбільше промислове значення мас 21 вид риб. Серед цих основними
об’єктами промислу є лящ, сазан, судак, щука, плітка, плоскирка, синець, уклея,
окунь, тюлька, а також інтродуковані товстолоби. Збереження іхтіофауни

41

найбільш цінних промислових видів риб тісно пов’язане з режимом експлуатації
дніпровських водосховищ Тому правила їх експлуатації повинні узгоджуватись
між рибогосподарськими органами та гідроенергетиками [20].

2.3 Об’єкт, методика та результати дослідження

Стабільність розвитку як здатність організму до розвитку без порушень та
помилок є чутливим індикатором стану природних популяцій. Найбільш
простим і доступним для широкого використання способом оцінки стабільності
розвитку є визначення величини флуктуруючої асиметрії (флуктуація – незначна
зміна певного параметра відносно середнього показника ознаки) білатеральних
морфологічних ознак. Цей спосіб не складний щодо отримання, зберігання,
обробки матеріалу. Він не вимагає складного обладнання, але дозволяє отримати
інтегральну оцінку стану організму з урахуванням комплексу можливих впливів,
в тому числі антропогенних.
Оцінку стану популяції можливо застосовувати практично для будь-якого
виду. Для оцінки стабільності бажано обрати об’єкт із зручною для дослідження
системою морфологічних ознак. Для загальної характеристики екологічної
ситуації найкраще обрати найбільш типовий фоновий вид.
Для оцінки стабільності розвитку необхідно отримати дані з певними
морфологічними ознаками як якісні так і кількісні включаючи мерестичні (які
можливо підрахувати), пластичні (проміри) ознаки.
Вимогою щодо обраних ознак є можливість їх обліку. Кількість тест
об’єктів з кожної дослідної ділянки становило 10 шт., період вилову зразків
осінь, весна 2019-2020рр. Виборка з кожної дослідної ділянки складала 10
особин, середня маса тіла 800 гр., оцінка стабільності розвитку кожної ознаки
дорівнювала оцінці асиметрії, що практично відповідало обліку відмінностей з
лівої та правої сторін.
Для меристичної (пластичної) ознаки величина асиметрії у кожної особини
визначається за різницею кількості структур з ліва і права. Популяційна оцінка

42

має вираз середньої арифметичної цієї ознаки.
Оцінка ступеня порушення стабільності розвитку таблиця 2.6 проводиться
з використанням п’ятибальної шкали. Перший бал – умови «норми», п’ятий бал
– критичне значення, такі показники спостерігаються у вкрай несприятливих
умовах, щодо середовища існування тест - об’єкта [20,21].

Таблиця 2.6 - Оцінка якості середовища в балах за інтегральним показником
стабільності розвитку тварин (за В. М. Захаровим, 1996)
Коефіцієнт асиметрії відповідно до бальної шкали
5
Клас 1 2 4
3 (забруднено) (дуже
(чисто) (відносно чисто) (брудно)
брудно)
Риби < 0,30 0,30 – 0,34 0,35 – 0,39 0,40 – 0,4 > 0,44

Для наочності аналізу отриманих результатів нами запропоновано
кольорове рішення для оцінки якості середовища в балах таблиця 2.7.

Таблиця 2.7 –Шкала оцінки якості середовища за інтегральним показником
Бали та характеристика середовища Коефіцієнт асиметрії
1 бал чисто < 0,3
2 бали (відносно чисто) 0,3-0,34
3 бали (забруднено) 0,35-0,39
4 бали (брудно) 0,4-0,44
5 бали (дуже брудно) > 0,44
Для оцінки порушення симетрії розвитку показників морфогенитичного
гомеостазу під дією антропогенного фактору дослідні ділянки, рисунок 2.1,
обирались, з максимально подібних за умовами біотопів з різним ступенем
антропогенного навантаження:
 дослідна ділянка №1 лівий берег Дніпра, с. Жовніно межі природного
заповідника Жулинський;
 дослідна ділянка №2 м. Черкаси, дамба;

43

 правий берег Дніпра, межі с. Червона Слобода;
 дослідна ділянка №4, околиця с. Свідівок
 дослідна ділянка №5, берегова лінія с.Сагунівка

Систематичне положення тест - об’єкта: Ряд Коропоподібні (Cypriniformes).
Родина Коропові (Cyprinidae). Довжина тіла (Lt) – від вершини рила до кореня
хвоста, маса тіла (Wt) [ 10,16,].
Види:
Сазан або Короп дикий (Cyprinus carpio) Lt 70 см, Wt 20 кг
Карась звичайний (Carassius carassius) Lt 40 см, Wt 400 г
Карась сріблястий (Carassius auratus) Lt 40 см, Wt 500г
Лящ (Abramis brama) Lt 45 см, Wt 2,5 кг
Рибець (Vimba vimba) Lt 40 см, Wt 2 кг
Товстолобик (Hypophthalmichthys molitrix) Lt 1 м, Wt 16 кг
Амур білий (Ctenopharyngodon idella) Lt 1,2 м, Wt 30 кг
Лин (Tinca tinca) Lt 60 см, Wt до 7 кг
Плітка (Rutilus rutilus) Lt 12 см, Wt 20 г
Червонопірка (Scardinius erythrophthalmus) Lt 35см, Wt 1кг
Марена дніпровська (Barbus barbus) Lt 80 см, Wt 4 кг

44

Рисунок 2.1 – Розташування дослідних ділянок в межах Кременчуцького
водосховища

Карась звичайний (Carassius carassius) рисунок 2.2 поширений в Україні -
ареал річки Азовсько-Чорноморського басейну, в й водосховища Криму, а також
басейн Західного. Бугу.

Рисунок 2.2 – Зовнішній вигляд та ареал поширення Carassius carassius

45

В окремих водоймах є звичайним видом в інших - поодинокий, у ряді з них
зник. В наслідок руйнування типових біотопів у результаті зміни гідрологічного,
хімічного, біологічного режимів водойм, спричиненої гідротехнічним
будівництвом; забруднення води та надмірний вилов, браконьєрство. У багатьох
водоймах витіснений (2n) формою карася сріблястого.
Тримається у заплавних водоймах, озерах, ставках зі стоячою або
слабкопроточною водою та замуленим дном, що густо заросли водяною
рослинністю. Витривалий до кисневого режиму. Під час промерзання водойм і
літнього висихання озер перебуває у мулі на глибині понад 0,5 м.
Нереститься у травні-липні. Досягає статевої зрілості у віці 2–3 років,
плодючість становить майже 115 тис. ікринок. Їх відкладають трьома-чотирма
порціями при температурі води не нижче 18°С на рослинність, на глибині близько
0,5 м. Живиться здебільшого бентосними організмами, також зоопланктоном.
Морфологічні ознаки: тіло коротке, високе, сплюснуте з боків; бічна лінія
повна. Спинний плавець довгий і високий, його вершина заокруглена, задній
нерозгалужений промінь товстий, з дрібними зазубринами. Основа підхвоствого
плавця коротка, вершина заокруглена, задній нерозгалужений промінь товстий, з
численними зазубринами. Хвостовий плавець з невеликою вирізкою. Рот
невеликий, кінцевий, висувний. Довжина тіла понад 30 см, маса ‒ до 1,2 кг.
Може бути об’єктом рибництва у водоймах, що непридатні для ведення
регульованого культурного господарства. На рисунку 2.3 подано видові
(мерестичні ознаки 1 – 5).
Тривалість життя понад 10 років. Спина темнокоричнева, боки бронзуваті,
черевце жовтаве. У молоді на хвостовому стеблі є чорнявий поясок. Спинний та
хвостовий плавці темно коричнюваті, решта плавців червонясті.
Відповідно до поставленого завдання у кожного зразка вимірюємо 5 ознак у
відповідності до рисунка 2.3. Дані вимірів та розрахунки заносимо до таблиці.
Проводимо оцінку величини флуктуруючої асиметрії за дисперсією щодо
різниці між сторонами (L - ліва, R - права) відповідно до середнього показника
відміності щодо виборки.

46

1 – кількість променів в грудних плавцях (* - 15 – 16, ** - 18 – 19); 2 –
кількість променів в черевних плавцях (* - 9, ** - 9); 3 – кількість зябрових
тичинок (* - 26 – 29, ** - 46 – 49); 4 – кількість глоткових зубів (* - 4, ** - 4); 5 –
кількість лусок бічної лінії (* - 29 – 31, ** - 28 – 29). В дужках вказана умовна
«норма» - звичайне значення або діапазон значень ознаки (* - сріблястого карася;
** - золотого карася)

Рисунок 2.3 - Схема морфологічних показників, які використовувались для
оцінки стабільності розвитку риб: карася золотого та сріблястого

Для аналізу якісних показників розраховуємо середнє число асиметричних
ознак (ЧАО) на особину:

ЧАО = ΣАі / nk (2.1)

де Аі – кількість асиметричних проявів ознаки (кількість особин
асиметричних за і - ознаки);
n – чисельність виборки;
k – кількість ознак. Отримані результати заносимо до таблиць 2.2 – 2.7.
Дослідна ділянка № 1 - лівий берег Дніпра, с. Жовніно межі природного
заповідника Сулинський рисунок 2.4.

47

Сулинський ландшафтний заказник — найбільший за площею серед
заказників Полтавської області. Він займає 4 тис. 78 га території Сулинської
затоки й Кременчуцького водосховища.
На території заказника представлені типові заплавні комплекси
рослинності: болотяна, прибережно-водна й водна рослинність, справжні й
засолені луги, заплавні ліси. На території заказника можна зустріти 249 видів
тварин. Серед них 18 видів, занесених до Червоної книги України, 6 видів — до
Європейського червоного списку, зустрічається 24 регіонально рідкісних видів.
Багатий світ пернатих ‒ їх тут 191 вид. Це 61,8% від загальної кількості видів
птахів, будь-коли зафіксованих на території Полтавської області. Район заказника
знаходиться на Поліській міграційній дорозі багатьох видів птахів.

Рисунок 2.4 – Сулинський заказник найбільше на водосховищі нерестовище
й місце нагулу карасів

Територія Сулинської затоки відіграє важливу роль як місце масового
гніздування і зупинки птахів водно-болотяного комплексу під час міграцій. Тут
розташовано дві колонії чапель. У зв’язку з цим проектується створення

48

Таблиця 2.8 – Результати проміру морфологічних показників популяції
Carassius carassius, дослідна ділянка №1
№ ознаки
№
1 2 3 4 5
зразка
L R L R L R L R L R
1 12 14 9 8 26 28 4 4 28 30
2 11 13 7 9 24 22 4 4 34 32
3 15 13 7 9 27 25 4 4 27 29
4 14 12 6 9 23 25 4 4 28 26
5 12 15 7 8 22 25 4 4 28 25
6 13 15 6 9 22 24 4 4 27 22
7 14 16 6 8 23 21 4 4 30 35
8 13 15 7 9 25 26 4 4 30 33
9 14 16 9 7 26 26 4 4 33 28

Таблиця 2.9 – Показники частоти прояву асиметрії ознак, що досліджуються
№ № ознаки Показник
зразка 1*-** 2 3 4 5 А А/n
1 2 3 4 5 6 7 8
1 13-14 8-8 25-25 4-4 28-30 2 0,4
2 14-13 8-9 23-22 4-4 34-35 4 0,8
3 15-15 9-9 28-25 4-4 26-29 2 0,4
4 14-11 8-9 23-22 4-4 28-27 4 0,8
5 12-13 8-8 22-23 4-4 28-28 2 0,4
6 13-12 8-8 22-22 4-4 27-27 2 0,4
7 14-14 9-8 23-23 4-4 30-35 1 0,2
8 14-15 9-9 26-26 4-4 30-33 2 0,4
9 15-15 9-9 26-26 4-4 33-31 1 0,2
10 15-14 8-9 23-22 4-4 32-30 4 0,8
Середня частота асиметричного прояву ознаки 0,48 ± 0,07
*- ліва сторона
** - права сторона
А - кількість асиметричних проявів ознаки (кількість особин асиметричних за ознакою
n - кількість тест - об’єктів

49

Дослідна ділянка № 2 м. Черкаси, дамба с. Панське, таблиця 2.10 - 2.11

Таблиця 2.10 – Результати проміру морфологічних показників популяції
Carassius carassius, дослідна ділянка №2
№ ознаки
№
1 2 3 4 5
зразка
L R L R L R L R L R
1 12 14 9 8 26 28 4 4 28 30
2 11 13 7 9 24 22 4 4 34 32
3 15 13 7 9 27 25 4 4 27 29
4 14 12 6 9 23 25 4 4 28 26
5 12 15 7 8 22 25 4 4 28 25
6 13 15 6 9 22 24 4 4 27 22
7 14 16 6 8 23 21 4 4 30 35
8 13 15 7 9 25 26 4 4 30 33
9 14 16 9 7 26 26 4 4 33 28
10 15 13 8 7 23 25 4 4 32 27

Таблиця 2.4 – Показники частоти прояву асиметрії ознак, що досліджуються
№ № ознаки Показник
зразка 1*-** 2 3 4 5 А А/n
1 12-14 9-8 26-28 4-4 28-30 4 0,8
2 11-13 7-9 24-22 4-4 34-32 4 0,8
3 15-13 7-9 28-25 4-4 26-29 4 0,8
4 14-11 6-9 23-25 4-4 28-26 4 0,8
5 12-15 7-8 22-25 4-4 28-25 4 0,8
6 13-15 6-9 22-22 4-4 27-22 3 0,6
7 14-16 6-8 23-21 4-4 30-35 4 0,8
8 13-15 7-9 25-26 4-4 30-33 4 0,8
9 14-16 9-7 26-26 4-4 33-28 3 0,6
10 15-13 8-7 23-25 4-4 32-27 4 0,8
Середня частота асиметричного прояву ознаки 0,76 ± 0,08

50

Гребля унікальна: вона є щонайдовшою інженерною спорудою в Україні і
має довжину більше 12 км. У 50-х роках почали будувати Кременчуцьку ГЭС і
створили водосховище, село Панське було затоплене, як і багато інших поселень.
Унікальність території, в тому, що вона знаходиться на греблі через
Кременчуцьке водосховище рисунок 2.5.

Рисунок 2.5 – Розташування дослідної ділянки № 2 дамба біля с. Панське

Дослідна ділянка № 3 - прибережна зона с. Червона Слобода
Розташована на правому березі Дніпра і Кременчуцького водоймища, за 1,5
км на схід від районного і обласного центру рисунок 2.6.

Рисунок 2.6 – Берегова лінія с. Червона Слобода

51

Таблиця 2.6 – Результати проміру морфологічних показників популяції
Carassius carassius,, дослідна ділянка №3
№ ознаки
№
1 2 3 4 5
зразка
L R L R L R L R L R
1 13 14 8 8 25 25 4 4 28 30
2 14 13 8 9 23 22 4 4 34 35
3 15 15 9 9 26 25 4 4 28 29
4 14 13 8 9 23 22 4 4 28 27
5 12 13 8 8 22 23 4 4 28 28
6 12 14 9 8 26 28 4 4 28 30
7 11 13 7 9 24 22 4 4 34 32
8 15 13 7 9 27 25 4 4 27 29
9 14 12 6 9 23 25 4 4 28 26
10 12 15 7 8 22 25 4 4 28 25
норма 15-16 9-9 26-29 4-4 29-31

Таблиця 2.7 – Показники частоти прояву асиметрії ознак, що досліджуються
№ № Ознаки Показник
зразка 1*-** 2 3 4 5 А А/n
1 13-14 8-8 25-25 4-4 28-30 2 0,4
2 14-13 8-9 23-22 4-4 34-35 4 0,8
3 15-15 9-9 28-25 4-4 26-29 2 0,4
4 14-11 8-9 23-22 4-4 28-27 4 0,8
5 12-13 8-8 22-23 4-4 28-28 2 0,4
6 13-15 6-9 22-22 4-4 27-22 3 0,6
7 14-16 6-8 23-21 4-4 30-35 4 0,8
8 13-15 7-9 25-26 4-4 30-33 4 0,8
9 14-16 9-7 26-26 4-4 33-28 3 0,6
10 15-13 8-7 23-25 4-4 32-27 4 0,8
Середня частота асиметричного прояву ознаки 0,64 ± 0,06

52

Дослідна ділянка № 4. Околиця с. Свідівок
Таблиця 2.8 - Результати проміру ділянка морфологічних показників
популяції Carassius carassius,, дослідна ділянка №4
№ ознаки
№
1 2 3 4 5
зразка
L R L R L R L R L R
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 13 13 6 8 25 28 4 4 28 30
2 12 14 8 9 27 27 4 4 28 29
3 11 12 8 9 23 25 4 4 28 32
4 12 14 9 8 23 21 4 4 29 30
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
5 14 13 8 7 28 26 4 4 28 30
6 16 16 9 8 26 28 4 4 34 31
7 15 15 8 9 27 26 4 4 30 34
8 13 12 9 9 27 26 4 4 28 26
9 11 13 8 9 24 22 4 4 27 29
10 12 13 7 9 26 27 4 4 26 28
норма 15-16 9-9 26-29 4-4 29-31

Таблиця 2.9 – Показники частоти прояву асиметрії ознак, що досліджуються
№ № Ознаки Показник
зразка 1*-** 2 3 4 5 А А/n
1 2 3 4 5 6 7 8
1 13-13 6-8 25-28 4-4 28-30 3 0,6
2 12-14 8-9 27-27 4-4 28-29 3 0,6
3 11-12 8-9 23-25 4-4 28-32 4 0,8
4 12-14 9-8 23-21 4-4 29-30 4 0,8
5 14-13 8-7 28-26 4-4 28-30 4 0,8
6 16-16 9-8 26-28 4-4 34-31 3 0,6
7 15-15 8-9 27-26 4-4 30-34 3 0,6
8 13-12 9-9 27-26 4-4 28-26 3 0,6
9 11-13 8-9 24-22 4-4 27-29 4 0,8
10 12-13 7-9 26-27 4-4 26-28 4 0,8
Середня частота асиметричного прояву ознаки 0,7 ± 0,07

53

Село Свидівок розташоване на правому березі річки Дніпро за 17 км від
районного та обласного центру - м. Черкаси. З півдня, заходу і півночі
мальовничу долину, в якій розташоване село, оточують змішані ліси. Східна
частина села, рисунок 2.7, омивається водами Дніпра поряд розташована
водозабірна станція Черкаського водоканалу.

Рисунок 2.7 – Берегова лінія с. Свідівок, дослідна ділянка № 4

Дослідна ділянка №5.Околиця с. Сагунівка
Розташована на березі Кременчуцького водосховища за 30 км на південний
схід від м. Черкаси рисунок 2.8.

Рисунок 2.8 – Околиця села Сагунівка – дослідна ділянка № 5

54

Таблиця 2.10 – Результати проміру дослідна ділянка №5
№ № ознаки
1 2 3 4 5
зразка
L R L R L R L R L R

1 14 15 7 8 23 25 4 4 28 28
2 13 15 9 9 26 28 4 4 28 27
3 12 14 8 9 27 27 4 4 33 28
4 14 12 8 9 26 27 4 4 32 27
5 16 16 7 9 27 28 4 4 35 30
6 15 16 9 8 24 25 4 4 28 30
7 15 15 9 8 26 27 4 4 29 30
8 13 15 8 7 24 22 4 4 26 29
9 15 13 9 9 26 27 4 4 25 27
10 16 16 9 8 27 25 4 4 28 28
норма 15-16 9-9 26-29 4-4 29-31

Таблиця 2.11 – Показники частоти прояву асиметрії
№ № Ознаки Показник
1*-** 2 3 4 5 А А/n
зразка
1 14-15 7-8 23-25 4-4 28-28 4 0,8
2 13-15 9-9 26-28 4-4 28-27 3 0,6
3 12-14 8-9 27-27 4-4 33-28 3 0,6
4 14-12 8-9 26-27 4-4 32-27 4 0,8
5 16-16 7-9 27-28 4-4 35-30 3 0,6
6 15-16 9-8 24-25 4-4 28-30 4 0,8
7 15-15 9-8 26-27 4-4 29-30 3 0,6
8 13-15 8-7 24-22 4-4 26-29 4 0,8
9 15-13 9-9 26-27 4-4 25-27 3 0,6
10 16-16 9-8 27-25 4-4 28-28 2 0,4
Середня частота асиметричного прояву ознаки 0,66± 0,05

55

Узагальнюючі дані інтегрального показника стабільності розвитку
пластичних ознак популяції Carassius carassius територій дослідження
представлені в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12 – Узагальнюючі дані інтегрального показника стабільності
розвитку популяції Carassius carassius територій дослідження
№ № Ознаки
зразка 1 2 3 4 5
1 2 3 4 5 6 7
Територія дослідження № 1
1 0,037 0 0 0 0,034 0,014
2 0,037 0,06 0,02 0 0,015 0,026
3 0 0 0,02 0 0,018 0,008
4 0,04 0,06 0,02 0 0,018 0,028
5 0,04 0 0,02 0 0 0,012
6 0,04 0 0,02 0 0 0,012
7 0 0,06 0 0 0,08 0,028
8 0,04 0 0 0 0,05 0,018
9 0 0 0 0 0,03 0,006
10 0,04 0,06 0,02 0 0,03 0,03
Інтегральний показник стабільності розвитку = 0,2
Територія дослідження № 2 дамба м. Черкаси
1 2 3 4 5 6 7
1 0,07 0,12 0,04 0 0,03 0,05
2 0,08 0,125 0,04 0 0,03 0,05
3 0,07 0,125 0,05 0 0,05 0,06
4 0,12 0,2 0,04 0 0,04 0,08
5 0,1 0,06 0,06 0 0,05 0,05
6 0,07 0,12 0,04 0 0,03 0,05
7 0,08 0,125 0,04 0 0,03 0,05
8 0,07 0,125 0,05 0 0,05 0,06
9 0,12 0,2 0,04 0 0,04 0,08
10 0,1 0,06 0,06 0 0,05 0,05
Інтегральний показник стабільності розвитку = 0,58

56

Продовження таблиці 2.12
1 2 3 4 5 6 7
Територія дослідження № 3 с. Червона Слобода
1 0,037 0 0 0 0,034 0,014
2 0,037 0,06 0,02 0 0,015 0,026
3 0 0 0,02 0 0,018 0,008
4 0,04 0,06 0,02 0 0,018 0,028
5 0,04 0 0,02 0 0 0,012
6 0,07 0,12 0,04 0 0,03 0,05
7 0,08 0,125 0,04 0 0,03 0,05
8 0,07 0,125 0,05 0 0,05 0,06
9 0,12 0,2 0,04 0 0,04 0,08
10 0,1 0,06 0,06 0 0,05 0,05
Інтегральний показник стабільності розвитку = 0,39
Територія дослідження № 4 с. Свідівок
1 2 3 4 5 6 7
1 0 0,14 0,06 0 0,034 0,05
2 0,08 0,06 0 0 0,018 0,03
3 0,04 0,06 0,04 0 0,07 0,04
4 0,08 0,06 0,05 0 0 0,04
5 0,04 0,07 0,04 0 0,04 0,04
6 0 0,06 0,04 0 0,05 0,03
7 0 0,06 0,02 0 0,06 0,03
8 0,04 0 0,02 0 0,04 0,019
9 0,08 0,06 0,04 0 0,04 0,04
10 0,04 0,13 0,02 0 0,04 0,05
Інтегральний показник стабільності розвитку = 0,37

Територія дослідження № 5 Околиця села Сагунівка
1 2 3 4 5 6 7
1 0,03 0,07 0,04 0 0 0,03
2 0,07 0 0,04 0 0,02 0,03
3 0,08 0,06 0 0 0,08 0,04

57

Продовження таблиці 2.12

4 0,08 0,06 0,02 0 0,08 0,05
5 0 0,13 0,02 0 0,08 0,05
6 0,03 0,06 0,02 0 0,03 0,03
7 0 0,06 0,02 0 0,02 0,02
8 0,07 0,07 0,04 0 0,05 0,05
9 0,07 0 0,02 0 0,04 0,03
10 0 0,06 0,04 0 0 0,02
Інтегральний показник стабільності розвитку = 0,35

У відповідності до шкали, оцінка якості середовища в балах за інтегральним
показником стабільності розвитку популяції карася звичайного (Carassius
carassius), (Захаров, 1996) - отримані дані характеризують території дослідження
як чисті (інтегральний показник стабільності розвитку 0,2 – дослідна ділянка №1
біля с. Жовніно); дуже забруднено (інтегральний показник стабільності розвитку
0,58 - дослідна ділянка № 2 м. Черкаси, дамба с. Панське); забруднено
(інтегральний показник стабільності розвитку: 0,39; 0,37, 0,35 - дослідні ділянки
№ 3,4,5 прибережні зони: с. Червона Слобода; Свідівок, Сагунівка).
Зростання антропогенного навантаження, що визначає стан гідробіоценозу
Кременчуцького водосховища відповідно до оцінки якості середовища в балах
(від 1 до 5 балів) за інтегральним показником стабільності розвитку популяції
карася звичайного щодо результатів проведених досліджень має наступну
послідовність: дослідна ділянка №1 біля с. Жовніно → дослідна ділянка № 3, 4, 5
прибережні зони с. Червона Слобода, Свідівок, Сагунівка → дослідна ділянка № 2
м. Черкаси, дамба с. Панське. Одержані результати є практичним підґрунтям для
експрес-оцінки якості середовища за показником гомеостазу ознак представників
популяції карася сріблястого.
За результатами проведеної інтегральної оцінки відхилень симетрії
розвитку показників морфогенетичного гомеостазу популяції Carassius carassius
щодо з’ясування ступеня антропогенного навантаження на гідробіоценоз

58

Кременчуцького водосховища встановлено території, які належать до чистих
(інтегральний показник стабільності розвитку 0,2 – дослідна ділянка №1 біля с.
Жовніно); дуже забруднених (інтегральний показник стабільності розвитку 0,58 -
дослідна ділянка № 2 м. Черкаси, дамба с. Панське); забруднених (інтегральний
показник стабільності розвитку 0,39, - дослідна ділянка № 3, прибережна зона с.
Червона Слобода, 0,37. Свідівок, 0,35. с. Сагунівка).
Послідовність збільшення антропогенного навантаження, що характеризує
якість гідробіоценозу Кременчуцького водосховища відповідно до проведених
досліджень має вигляд: дослідна ділянка №1 біля с. Жовніно - дослідна ділянка №
3, 4, 5 прибережні зони с. Червона Слобода, Свідівок, Сагунівка - дослідна
ділянка № 2 м. Черкаси, дамба с. Панське.
Щоб не продовжувалось руйнування екосистеми Кременчуцького
водосховища необхідно розробити і впровадити в життя концепцію, основою якої
є такі складові:
 збільшити території водоохоронної та природоохоронних зон акваторії
Кременчуцького водосховища з жорстким обмеженням режимів загального
та спеціального природокористування;
 облаштування берегових зон водосховища і річок з метою збереження
природних місць нересту та існування тварин та перехоплення виносу
продуктів ерозії при зливах, запобіганні активації небезпечних геологічних
процесів;

59

ВИСНОВКИ

Створення Кременчуцького водосховища сприяло затопленню значних
площ земель, зміні гідрологічного, гідрохімічного та гідробіологічного режимів
річки, перетворенням річкової екосистеми на озерно-річкову з відповідним
уповільненням водообміну та самоочищення вод, значними витратами на
інфільтрацію та випаровування.
Зарегулювання річкового стоку та створення Кременчуцького водосховища
призвело до ряду змін не лише в екосистемі самої річки, а й в екосистемах
прилеглих територій.
Основними причинами забруднення поверхневих вод Кременчуцького
водосховища є скид неочищених та не досить очищених комунально-побутових і
промислових стічних вод безпосередньо у водні об'єкти та через систему міської
каналізації, надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин у процесі
поверхневого стоку води з територій з тривалим антропогенним навантаженням та
сільгоспугідь, ерозія ґрунтів на значній площі.
Уповільнення водообміну, інтенсивний розвиток органічного життя
призводять до цвітіння води, яке охоплює до 70 % площі водосховища особливо в
її південній частині, евтрофування, замулення дна водосховищ. Це в свою чергу
спричиняє збільшення вмісту органічних речовин у водах, розклад яких веде до
кисневого дефіциту, агресивності середовища, виділення у воду метану та інших
токсикантів. Протягом усього існування дніпровських водосховищ на них істотно
впливав і впливає антропогенний фактор. Побудова на Дніпрі каскаду
гідроелектростанцій призвела до утворення значних за площею водосховищ, що
викликало необоротні змін у флорі та фауні затоплених територій.
У перші роки існування Кременчуцького водосховища при порівнянні з
періодом до його заповнення у видовому складі іхтіофауни відбулися значні
зміни: кількість видів зменшилась із 48 до 33 сучасний склад риб
Кременчуцького водосховища нараховує 33 види, які відносяться до 13 родин, у
тому числі: коропових - 17, окуневих - 2, осетрових - 4, в'юнових - 1, бичкових - 2,

60

оселедцевих - 1, щукових - 1, тріскових - 1, сомових- 1, міногових - 1, вуфових - 1,
колючкових-1, іглицевих-1. З 33 видів риб, які нині мешкають в Кременчуцькому
водосховищі. 7 належать до інвазійних. Поширення по водосховищу інвазійних
видів риб викликано в першу чергу; потеплінням клімату.
За результатами проведеної інтегральної оцінки відхилень симетрії
розвитку пластичних ознак показників гомеостазу популяції Carassius carassius
щодо з’ясування ступеня антропогенного навантаження на гідробіоценоз
Кременчуцького водосховища встановлено території, які належать до чистих
(інтегральний показник стабільності розвитку 0,2 – дослідна ділянка №1 біля с.
Жовніно); дуже забруднених (інтегральний показник стабільності розвитку 0,58 -
дослідна ділянка № 2 м. Черкаси, дамба с. Панське); забруднених (інтегральний
показник стабільності розвитку 0,39, - дослідна ділянка № 3, прибережна зона с.
Червона Слобода, 0,37 . Свідівок, 0,35 с. Сагунівка).
Послідовність збільшення антропогенного навантаження, що характеризує
якість гідробіоценозу Кременчуцького водосховища відповідно до проведених
досліджень має вигляд: дослідна ділянка №1 біля с. Жовніно - дослідна ділянка №
3, 4, 5 прибережні зони с. Червона Слобода, Свідівок, Сагунівка - дослідна
ділянка № 2 м. Черкаси, дамба с. Панське.
Щоб не продовжувалось руйнування екосистеми Кременчуцького
водосховища необхідно розробити і впровадити в життя концепцію, основою якої
є такі складові:
 збільшити території водоохоронної та природоохоронних зон акваторії
Кременчуцького водосховища з жорстким обмеженням режимів загального
та спеціального природокористування;
 облаштування берегових зон водосховища і річок з метою збереження
природних місць нересту та існування тварин та перехоплення виносу
продуктів ерозії при зливах, запобіганні активації небезпечних геологічних
процесів;

61

 нормативно-правове обґрунтування та впровадження в життя використання
водозборів і водосховищ лише в межах, що не порушують нормального
функціонування екосистем, тобто навантаження на які не перевищують
екологічно допустимі.
В економічній частині були представлені техніко-економічні розрахунки
досліджень, що проводились в лабораторії моніторингу вод, а саме: надана
характеристика обладнання, що використовується при роботі, визначено фонд
часу їх роботи; розраховано вартість основних фондів, електроенергії, води та
пари. Також розраховано штат і фонд заробітної плати персоналу, визначено
баланс часу роботи працівника лабораторії та фонд заробітної плати. Аналізуючи
розрахунки плати за забруднення навколишнього природного середовища та
збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та
раціональне використання водних ресурсів, можна сказати, що дотримання
екологічного (водоохоронного) законодавства значно знижує витратну частину.
Пояснюється це тим, що більшість коефіцієнтів в розрахунках збитків за
забруднення і порушення правил рибальства були переглянуті протягом останніх
років і збільшені в кілька разів. Саме це повинно спонукати організації та
приватних рибалок знижувати обсяги скидів та незаконного добування водних
біоресурсів та переходу на екологізовані технології.
В частині охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
проаналізовано умови праці еколога. Гігієнічна оцінка умов праці
характеризується підвищеним вміст озону і целюлозного пилу І ст. Недостатнім є
штучне освітлення у приміщенні (І ст). Важкість праці еколога оптимальна,
напруженість праці І ст. Робоче місце атестовано за І ст. небезпеки. Технічний та
організаційний рівень умов праці відповідає вимогам. Для досягнення
нормативних значень освітленості приміщення необхідно обладнати трьома
світильниками типу ORO 236N. Кожен світильник комплектується двома лампами
потужністю 36 Вт. Світильники слід розміщувати з урахуванням розташування
робочих місць.

62

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Гидрология и гидрохимия Днепра и его водохранилищ /А. И. Денисова, В. М.
Тимченко, Е. П. Нахшина и др. - К.: Наук. думка, 2016. - 216 с.
2. Правила експлуатації водосховищ дніпровського каскаду /Яцик А. В.,
Томільцева А. І., Яцик М. В. та ін. ‒ К.: Генеза, 2011. ‒ 180
3. Русинов О. О, Сіренко Л. А, Кременчуцьке водосховище //Географічна
енциклопедія України: В 3 т. – К.: Наукова думка, 2010. – т. 2 – с. 221.
4. Олексієнко М. М. Екологічна оцінка стану якості води Кременчуцького
водосховища \\ Довкілля і здоров’я. – №2. 2019. – с.30 – 34.
5. Щербак В. І. Структурно-функціональна характеристика дніпровського
фітопланктону. - К., 2010. - 31 с.
6. Беспозвоночные и рыбы Днепра и его водохранилищ / Л. Н. Зимбалевская,
7. Денисов Л. И. Рыболовство на водохранилищах. – М.: Пищевая
промышленность, 2018. – 288 с.
8. Мовчан Ю. І. Фауна України. Риби / Ю. І. Мовчан, А. І. Смирнов. – Т. 8, вип.
2. – К.: Наукова думка, 2013. – С. 71–105.
9. Алимов С. І. Рибне господарство України: стан і перспективи. – К.: Вища
освіта, 2013. – 336 с.
10. Атлас промислових риб України, група авторів, Київ, "Квіц", 2015.
11. Привезенцев Ю. А. Интенсивное прудовое рыбоводство : Учебник для вузов. –
М.: Агропромиздат, 2011. – 368 с.
12. Щербка А. Я. Риби наших водойм. К: Рад. школа, 2001 – 176 с.
13. Демченко И. Р., Носаль А. Д., Приходько В. А. Разведение растительноядных
рыб. – К.: Урожай, 2016. – 64 с.
14. Гринжевський М. В. Інтенсифікація виробництва продукції аквакультури у
внутрішніх водоймах України. – К.: Світ, 2010. – 190 с.
15. Шерман І. М. Ставове рибництво. – К.: Урожай, 2014. – 336 с.
16. Вовк П.С. Биология растительноядных рыб и их хозяйственное использование
в водоемах Украины. — К.: Наук. думка, 2016. — 245 с.

63

17. Довідник рибовода / Галасун П.Т., Товстик В.Ф., Сабодаш В.М. та ін.- Київ:
Урожай, 2015.- 184 с Шерман І.М, Гринжевський М.В., Желтов Ю.О. Годівля
риб – К.: Вища освіта, 2011. – 269 с.:іл.
18. Харитонова Н. М., Гринжевський М. В., Гудима Б. І., Демченко І. Ф.
Технологія вирощування товарної риби в ставах в полікультурі. – К.: ІРГ
УААН, МРГ, 2016.
19. Методические рекомендации по использованию кадастровой информации для
разработки прогнозов уловов рыбы во внутренних водоемах. Ч. 1. ‒ М., 2010. ‒
54 с.
20. Новые подходы к воспроизводству ценных промысловых рыб //Рыбоводство и
рыболовство. – 2016. - № 2. – С. 16-17
21. Захаров В.М., Чубінішвілі А.Т., Дмитрієв С.Г. та ін. Здоров'я середовища:
практика оцінки. / В.М Захаров, А.Т. Чубінішвілі, С.Г. Дмитрієв - М .: Центр
екологічної політики Росії, 2000. 320 с.
22. Мина М. В. О возможностях использования в морфометрических
исследованиях рыбооценок признаков, полученных разными операторами / М.
В. Мина, Б. А. Лёвин, К., 2015. – 168 с.
23. Митрофанов В. П. Экологические основы морфометрического анализа рыб. –
Алма-Ата: КазГУ, 2017. – 35 с.
24. Правдин И. Ф. Руководство по изучению рыб (преимущественно
пресноводных). – М.: Пищевая промышленность,2016. – 376 с.
25. Денисова А. И. Формирование гидрохимического режима водохранилищ
Днепра и методы его прогнозирования. – К.: Наукова Думка, 2000.
26. Михайлов Г.С. Общая гідрологія. – М.: Высшая школа 2015. – 375 с.
27. Евтушенко H. Ю. Проблемы и перспективы развития ихтиологических
исследований на Украине // Гидробиол. журн. - 2019. - № l. - С. 3-22.

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets