Сучасні виміри дипломатії в умовах конфліктних і кризових ситуацій

Abstract

Актуальність дослідження тематики дипломатії очевидна у контексті політичних закономірностей і тенденцій розвитку кожного суспільства. Незалежно від того, йдеться про розвинуті демократії, частково вільні суспільства чи автократії, саме ефективна дипломатія нині формує перспективи та майбутнє цивілізованого співжиття людей. Бути громадянином сьогодні означає обов’язок не лише перед батьківщиною, але й перед глобалізованим світом, пов’язаним мережею спільних труднощів і перспектив. Сучасні міжнародні відносини зазнають глибоких трансформацій, разом з тим змінюється також і багатосторонньо пов’язана дипломатія. Дипломатичні місії, які раніше були основним напрямом діяльності зовнішньополітичних відомств і посольств, у наш складний період суспільно-політичного розвитку реалізуються через велику кількість як державних, так і недержавних альтернативних каналів. Мета статті – осмислення потенціалу дипломатії як багатостороннього механізму урегулювання конфліктних і кризових ситуацій. Така мета спонукала до ретельного вибору методів дослідження, серед яких центральне місце відводиться моніторингу. Системне відстеження ключових тенденцій та напрямів трансформації дипломатичних відносин також реалізоване завдяки поєднанню філософсько-світоглядних, загальнонаукових підходів, а також спеціальних політологічних методів пізнання феномену багатосторонньої дипломатії. Загальна логіка наукового дослідження побудована на принципах науковості, об’єктивності, системності, плюралізму, послідовності, концептуальності, єдності теоретичного та історичного в пізнанні. Емпіричну основу для подібних висновків склали також аналітичні матеріали та матеріали преси, опубліковані в Україні та присвячені тематично близькій проблематиці. Результати дослідження передусім пов’язані з аргументованим доведенням думки про розширення доступу до дипломатії винятково широкого кола суб’єктів політики – від найвищого рівня лідерства, управлінців, політичних менеджерів до громадських ініціативних груп та активістів, журналістів, представників академічних інституцій, зрештою і регіональних еліт, лідерів місцевого самоврядування, пересічних громадян. Сучасний розвиток міжнародних відносин пов’язаний з глобалізаційними перетвореннями, виходом на світову арену недержавних учасників політичних процесів, що ставлять перед дипломатією завдання її активнішого залучення в процес розбудови нового світового порядку. Силові практики вирішення міжнародних проблем виявляються все менш дієвими, особливо небезпечними, загрозливими для суспільно-політичного розвитку. Такий сучасний контекст зобов’язує осмислювати дипломатію як багатосторонній, ефективний шлях урегулювання конфліктних і кризових ситуацій між народами.

The urgency of the study of the topic of diplomacy is evident in the context of political patterns and trends in the development of each society. Regardless of whether they are about developed democracies, partially free societies or autocracy, effective diplomacy now shapes the prospects and future of civilized cohabitation of people. Being a citizen today means not only a duty to our homeland, but to globalized world, a network of common challenges and perspectives. Modern international relations undergo profound transformations, however, multilateral diplomacy also changes. Diplomatic missions that used to be the main focus of the activities of foreign policy departments and embassies in our difficult period of socio-political development are implemented through a large number of alternative state and non-state channels. The purpose of the paper is to comprehend multilateral diplomacy as an effective mechanism for resolving international conflicts and crisis situations. That goal has led to a thorough choice of research methods, among which the central focus is on monitoring. System tracking of key trends and trends in the transformation of diplomatic relations is also realized through a combination of philosophical and ideological, general scientific approaches, as well as special political science methods of knowledge of the phenomenon of multilateral diplomacy. The empirical basis for such conclusions contains analytical materials and materials of the press, published in Ukraine and devoted to a thematically similar problem. The general logic of scientific research is based on the principles of scientific, objectivity, systemicity, pluralism, consistency, conceptuality, unity of the theoretical and historical knowledge. The results of the study are primarily related to the argumentation of the idea of expanding access to diplomacy of a very wide range of policy makers: from the highest level of leadership, managers, political managers, to civic initiative groups and activists, journalists, representatives of academic institutions, eventually and regional elites, leaders of local self-government, ordinary citizens. Consequently, the reorganization of international relations is connected with the processes of globalization, the entry into the world arena of non-state actors of international relations poses to the diplomacy the task of its active involvement in the process of creating a new world order. At the same time, power solutions to international problems are becoming increasingly ineffective, dangerous, threatening for socio-political development. In these conditions, diplomacy is an effective mechanism for resolving international conflicts and crises