Консенсус як феномен релігійної ситуації (український контекст)

Abstract

Стаття являє собою спробу аналізу формування суспільного консенсусу, як унікального феномену релігійної ситуації в різні часи історії суспільства, зокрема, в період гострих соціальних конфліктів становлення християнства. Показано, що в релігії мають місце різні способи досягнення згоди – від наукоподібного до специфічно релігійного. Розглянуто унікальний феномен релігійної ситуації в пострадянські часи, який отримав назву «проправославний консенсус». Визначено, що це явище існує сьогодні як на інституціональному рівні, так і на рівні суспільної свідомості. Із точки зору формування суспільного консенсусу, розглянуто процес створення в Україні нової помісної церкви, отримання нею автокефалії від Вселенського патріархату і показано значення цієї події для незалежності держави.

The article is an attempt to analyze the formation of social consensus as a unique phenomenon of the religious situation at various times in the history of society, in particular, during the period of acute social conflicts of the formation of Christianity. It is shown that in religion there are different ways to reach agreement – from scholar to specific religious. The unique phenomenon of the religious situation in the post–Soviet times, which was called «pro–Orthodox consensus», was examined. It is determined that this phenomenon exists today both at the institutional level and at the level of social consciousness. From the point of view of forming a public consensus, the process of creation of a new local church in Ukraine, receiving autocephaly from the Ecumenical Patriarchate in Ukraine, and showing the significance of this event for the independence of the state are considered