Tourism and intercultural communication: innovative aspect

Abstract

The article describes the role of intercultural communication in tourism, identifies global trends in tourism development, analyzes intercultural communication in general, in conceptual content. It is established that the professional and applied component of intercultural communication in tourism is the conceptual basis of tourism activity. It creates the preconditions for the interaction of representatives of different cultures on the initial stage and in the subsequent planning, organization and implementation of joint professional activities in tourism. The article examines the role and place of intercultural dialogue on factual material, analyzes the factors, components and competences, intercultural dialogue, determines the influence of education, language, cultural institutions on the development of the phenomenon under study. The purpose of the study is to discover the aspects of intercultural communication and its points of contact with tourism and hospitality. This paper attempts to expand the understanding of the sustainable-responsible tourism discourse emphasizing advances in scientific and practical knowledge which fits the theoretical and practical nature of the present research. Being based on ongoing research and academic thinking on sustainable and responsible tourism development, this research engages academic knowledge and action research approach. It means that this methodology focuses on the critical thinking from both sides (academic and practical), whether through academic papers or work experience with the tourism industry in designing sustainable tourism development strategies towards intercultural communication and monitoring the implementation process.

У статті розкрито роль міжкультурної комунікації в туризмі, визначено глобальні тенденції розвитку туризму, проаналізовано міжкультурну комунікацію у загальному понятійному змісті. Встановлено, що професійно-прикладна складова міжкультурної комунікації в туризмі виступає концептуальною основою туристичної діяльності. Вона створює передумови для налагодження взаємодії представників різних культур на початковому етапі і в подальшому плануванні, організації та здійсненні спільної професійної діяльності в туризмі.

У статті досліджуються роль і місце міжкультурного діалогу на фактичному матеріалі аналізуються чинники, складові та компетентності міжкультурного діалогу, визначається вплив освіти, мови, культурних інститутів на розвиток досліджуваного феномена.

Метою дослідження є виявлення інноваційних аспектів міжкультурної комунікації та її зв'язку з туризмом та індустрією гостинності. У статті робиться спроба розширити розуміння дискурсу стійкого та відповідального туризму на основі теоретичних та практичних здобутків, що відповідають теоретичному та прикладному характеру цього дослідження. Виходячи із сучасних праць та академічного погляду на сталий та відповідальний туризм, це дослідження залучає академічні знання та академічний підхід до подальших напрацювань у цьому напрямі. Методологія дослідження орієнтована на критичне академічне мислення, і прикладне, завдяки досвіду роботи авторів в туристичній індустрії, при оцінці розробки стратегій сталого розвитку туризму, що пов'язаний з міжкультурною комунікацією та моніторингом процесу її успішного застосування. Розглянуто концептуальне трактування туризму як діалогічної форми взаємодії культур