Аналіз інформаційних ресурсів стану забруднення атмосферного повітря Черкаської області

Колісник, Катерина Сергіївна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1753

Title:	Аналіз інформаційних ресурсів стану забруднення атмосферного повітря Черкаської області
Authors:	Хоменко, Олена Михайлівна Колісник, Катерина Сергіївна
Keywords:	інформаційні ресурси;індекс небезпеки;забруднення й охорона атмосферного повітря, статистичні методи, моніторинг атмосферного повітря;комплексна оцінка
Issue Date:	2020
Abstract:	Колісник К.С.Аналіз інформаційних ресурсів стану забруднення атмосферного повітря Черкаської області Актуальність теми. Одним з важливих об’єктів навколишнього природного середовища є атмосферне повітря.Повітря має постійні складові атмосфери й непостійну кількість різних домішок природного й антропогенного походження.Під впливом антропогенної діяльності людини до атмосферного повітря потрапляють різного роду забруднювачі, внаслідок чого формуються негативні тенденції до виникнення надзвичайних ситуацій, погіршення умов життєдіяльності і зростання захворюваності населення. Як свідчать дані Всесвітньої органiзації охорони здоров’я онкологічні захворювання дихальних шляхів, гострі чи хронічні респіраторні захворювання, алергічні та серцево-судинні захворювання, це захворювання, які найчастіше виникають від погіршення стану повітря. Виходячи з вищесказаного можна зазначити, що вибрана тема кваліфікаційної роботи магістра є досить актуальною. Мета роботи: вивчення сучасної національної практики організації інформаційних ресурсів щодо стану забруднення й охорони атмосферного повітря. Об’єкт дослідження:атмосферне повітря Черкащини. Предмет дослідження: аналітичні дані про вміст забруднюючих речовин в повітряному басейні Черкаського регіону. Методи дослідження: теоретичний аналіз статистичних даних; для комплексної оцінки техногенного впливу використовувались статистичні методи; дані постійних спостережень за станом повітря лабораторії Черкаського обласного центру з гідрометеорології – для розрахунку екологічного ризику. Результати дослідження. За розрахованими індексами небезпеки в трьох мікрорайонах міста, отримали такі результати: в плані гострого впливу ми маємо середній рівень ризику, а в плані хронічного – значний рівень ризику. Найменший рівень ризику як при гострому так і при хронічному впливі спостерігаємо в Південно-західному мікрорайоні, а найбільший – в Дніпровському мікрорайоні міста Черкаси.Також за 9 показниками екодеструктивної діяльності була проведена комплексна оцінка техногенного впливу. За результати розрахунків найбільш негативний вплив на населення та на довкілля здійснюється в м. Черкаси, індекс забруднення складає 338,67 та в м. Умань – 104,36. Наукова новизна: теоретично обґрунтовано та досліджено екологічний стан атмосферного повітря Черкаської області; проведена оцінка зміни якості повітря м. Черкаси за середньодобовими та максимально разовими концентраціями пріоритетних домішок; визначено міста та райони з найбільшим та найменшим забрудненням повітря; надано комплексну оцінку техногенного впливу на атмосферне повітря по містах і районах Черкаської області. Теоретичне і практичне значення: За отриманими результатами дослідження можливо спрогнозувати стан довкілля в різних частинах Черкаського регіону; запровадити заходи, які покращать якість повітря в місті та районах області. Також можна визначити необхідність застосування різного виду заходів для зменшення викидів від стаціонарних джерел забруднення, що призведе до покращення стану екологічної безпеки регіону.Можливість аналізу та оцінки ризиків захворювання населення залежно від якості атмосферного повітря. Структура та обсяг роботи.Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (33 джерела), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 72 сторінок друкованого тексту, основна частина – 37 сторінок. Kolisnyk K.S. Analysis of information resources of air pollution in Cherkasy region Actuality of theme.Atmospheric air is one of the most important objects of the natural environment. The air has constant components of the atmosphere and a variable number of various impurities of natural and anthropogenic origin. Under the influence of anthropogenic human activity, various pollutants enter the air, resulting in negative tendencies to emergencies, deteriorating living conditions and increasing morbidity.According to the World Health Organization, cancer of the respiratory tract, acute or chronic respiratory diseases, allergic and cardiovascular diseases, these are the diseases that most often arise from the deterioration of the air. Based on the above, it can be noted that the chosen topic of the master's qualification work is quite relevant. The purpose of the work:study of modern national practice of organization of information resources on the state of air pollution and protection. The object of study:atmospheric air of Cherkasy region. The subject of research:Analytical data on the content of pollutants in the air basin of Cherkasy region. Research methods:theoretical analysis of statistical data; statistical methods were used for a comprehensive assessment of man-caused impact; data of constant observations of the air condition of the laboratory of the Cherkasy Regional Center for Hydrometeorology - to calculate the environmental risk. Results of the research.According to the calculated hazard indices in the three districts of the city, the following results were obtained: in terms of acute impact we have a medium level of risk, and in terms of chronic - a significant level of risk. The lowest level of risk in both acute and chronic exposure is observed in the South-Western district, and the highest - in the Dnieper district of Cherkasy. Also, a comprehensive assessment of man-made impact was conducted on 9 indicators of eco-destructive activity. According to the results of calculations, the most negative impact on the population and the environment is carried out in Cherkasy, the pollution index is 338.67 and in Uman - 104.36. Scientific novelty: theoretically substantiated and studied the ecological state of the air of Cherkasy region; an assessment of changes in air quality in Cherkasy by average daily and maximum single concentrations of priority impurities; cities and districts with the highest and lowest air pollution have been identified, the complex estimation of technogenic influence on atmospheric air on the cities and areas of the Cherkasy oblast is given. Theoretical and practical significance:Based on the results of the study, it is possible to predict the state of the environment in different parts of the Cherkasy region; introduce measures that will improve air quality in the city and districts of the region. It is also possible to determine the need to apply various types of measures to reduce emissions from stationary sources of pollution, which will lead to an improvement in the state of environmental safety of the region.Ability to analyze and assess the risks of disease in the population depending on air quality. Structure and scope of work.The master's qualification work consists of an introduction, annotation, two sections, conclusions, a list of references (33 sources), graphic documentation for the master's qualification work, appendices. The full volume of the work is 72 pages of printed text, the main part is 37 pages.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1753
Appears in Collections:	101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Колiсник_КРМ.pdf Restricted Access		1.32 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Будівельний факультет

Кафедра екології

Пояснювальна записка

до кваліфікаційної роботи магістра

на тему АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ СТАНУ ЗАБРУДНЕННЯ
АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виконав: студент 2 курсу, групи МГЕК-903
спеціальності 101 «Екологія»
(шифр і назва спеціальності)
_Колісник К.С.__________________
(прізвище та ініціали)
Керівник _Хоменко О.М.__________
(прізвище та ініціали)
Нормоконтроль Хоменко О.М.______
(прізвище та ініціали)
Рецензент Бондаренко Ю.Г.
(прізвище та ініціали)

Черкаси – 2020 рік

3
ЗМІСТ

Вступ 3
1 Аналітичний огляд літератури 5
1.1 Атмосфера: її склад будова і функції 5
1.2 Екологічні наслідки впливу промисловості на атмосферу 9
1.3 Джерела забруднення атмосферного повітря 14
1.4 Категорії розміщення і кількість постів спостережень за 18
забрудненням атмосферного повітря
1.5 Програма і методи спостережень за якістю атмосферного повітря 21
1.6 Нормативна база по моніторингу атмосферного повітря 25
2 Аналіз інформаційних ресурсів стану забруднення атмосферного 28
повітря Черкаської області
2.1 Статистика стану забруднення й охорони атмосферного повітря у 28
Черкаській області
2.2 Стан забруднення атмосферного повітря за 2019 рік (за даними 44
Черкаського обласного центру з гідрометеорології
2.3 Аналіз і оцінка ризиків захворювання населення залежно від якості 47
атмосферного повітря в місті Черкаси у 2019 році
2.4 Комплексна оцінка техногенного впливу на атмосферне повітря по 55
містах і районах Черкаської області
Висновки 66
Перелік посилань 69
Додатки 72
Додаток А. Апробація результатів роботи

4
ВСТУП

Одним з важливих об’єктів навколишнього природного середовища є
атмосферне повітря. Стійкість біосфери залежить від його чистоти. Забруднення
біосфери впливає на рослини, тварини, людей, будови, обладнання та різні
матеріали. Повітря, яким ми дихаємо, являє собою фізичну суміш газів, які
складають атмосферу. Повітря має постійні складові атмосфери й непостійну
кількість різних домішок природного й антропогенного походження. Під впливом
антропогенної діяльності людини до атмосферного повітря потрапляють різного
роду забруднювачі, внаслідок чого формуються негативні тенденції до
виникнення надзвичайних ситуацій, погіршення умов життєдіяльності і зростання
захворюваності населення.
Здоров’я людини визначається взаємодією цілої низки факторів: спадковість,
спосіб життя, наявність шкідливих звичок, соціально-економічне і психологічне
благополуччя, доступність медичного обслуговування, умови життєдіяльності та
якість навколишнього середовища. Для людини несприятливе забруднення будь-
якого із з компонентів природного середовища, з яким вона контактує, при цьому
можуть уражатися всі її системи й органи. З погляду здоров’я людини особливу
роль відіграє атмосфера. Контакти людини з забруднювачами середовища через
повітря відбуваються частіше, ніж через воду, рослини та інші його компоненти.
На сьогоднішній день оцінка якості та безпеки повітря розраховується не
тільки порівнянням рівня забруднення з гранично допустимими значеннями
концентрації викиду, а із позицій концепції екологічного ризику. Екологічний
ризик – можливість виникнення несприятливих для життєдіяльності суспільства
обставин і ситуацій, зумовлених антропогенними чи природними факторами і
впливами. Дуже важливим є визначення ризику для здоров’я населення при
сучасному стані забруднення атмосферного повітря, бо при виникненні
надзвичайних ситуацій (аваріях, пожежі, вибухах) рівень небезпеки для населення
і природних екосистем збільшується в декілька разів.
5
Найбільш критичним фактором в ресурсі життєдіяльності людини є повітря.
Пояснюється це тим що, людство дуже стрімко розвивається і саме цим погіршує
стан повітря та самого навколишнього середовища. Зараз населення планети
стикнулось з тим, що через антропогенні фактори атмосфера втрачає можливості
до самовідновлення. Це все загрожує людству проблемами не тільки локального,
а й регіонального масштабу.
Найбільшу небезпеку несе руйнування захисного шару Землі, а саме
озонового шару. Руйнування озонового екрану ми спостерігаємо вже протягом
останніх декількох років.
На початку 60-х років ХХ століття почалась стрімка iндустралiзація, яка і
посприяла забруднення атмocферного повітря. Індустрiаліaція надзвичайно
прискорилась в 80-х роках минулого століття і триває і досі. Тому це сприяє
зростанню рiвня забруднення повітря, і як наслідок відбувається погіршення
стану та здоров’я населення, яке може мати і смертельні наслідки. Як свідчать
дані ВООЗ (Всесвітньої органiзації охорони здоров’я) онкологічні захворювання
дихальних шляхів, гострі чи хронічні респіраторні захворювання, алергічні та
серцево-судинні захворювання, це захворювання , які найчастіше виникають від
погіршення стану повітря.
Виходячи з вищесказаного можна зазначити, що вибрана тема магістерської
дипломної роботи є дуже актуальною.

6
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Атмосфера: її склад, будова і функції

Гaзовa обoлонкa Землi, яка являє собою суміш газів, пари та аерозолів
називається атмосферою. Без атмосфери не було б життя на планеті адже без
повітря людина не може прожити й декількох хвилин. Також ця оболонка захищає
все живе від шкідливого ультрафіолетового випромінювання, є носієм вологи і
тепла. І хоч атмосфера являє собою лише одну мільйонну частинку від всієї маси
Землі, але є величезним складом кисню. Також атмосфера є важливою складовою
для процесу фотосинтезу. З першого погляду повітря ніби невагоме, але маса
атмосфери рівня вазі мідної кулі, діаметр якої приблизно складає 10 км [1].
Атмосферу над поверхнею Землі утримує сила тяжіння Землі, ніби
магнітом. Сила тяжіння меншає з висотою, тому і щільність повітрях не однакова.
Відповідно до того як змінюється температура атмосфера поділяється на 5
основних шарів (рисунок 1.1 та 1.2). Першою оболонкою є тропосфера. Вона
починається з поверхні Землі і простягається до 8 – 18 км. Через те що сила
тяжіння не скрізь однакова, то біля екватору верхня межа тропосфери складає 18
– 20 км, біля полюсів приблизно 8 – 9 км, а у наших широтах десь 10 км. 80 %
атмосферного повітря знаходиться саме в тропосфері. Всі хмари і опади також
формуються в тропосфері. Це пов’язано з наявністю океану на планеті. Простіше
говорячи вся погода формується саме в цьому шарі атмосфери.
На висоті 20 – 25 км в атмосфері простягається озоновий шар. Концентрація
озону в ньому складає 3 мл/м3. Саме в цьому шарі відбувається поглинання всіх
космічних випромінювань, які згубно вливаю на все живе на Землі. Варто сказати
що товщина такого «захисного» шару складає всього 3 мм. Також про озоновий
шар можливо сказати, що він є своєрідним резервуаром теплової енергії, завдяки
поглинанню сонячної енергії.
Наступним шаром після тропосфери, в якому міститься ще 29 % повітря, є
7
стратосфера. Стратосфера простягається вище тропосфери і сягає висоти 51 – 55
км. В стратосфері іноді утворюються прозорі утворення з криги, які іноді ледь
помітні перед сходом або заходом сонця але повітря там дуже сухе і холодне [2].

Рисунок 1.1– Складові атмосфери

Мезосфера, термосфера та екзосфера вважаються верхніми шарами
атмосфери, в них знаходиться менше 1% повітря. Там повітря дуже рідке і
пропускає заряджені частинки з космосу і потім ці ж частинки притягуються до
полюсів і утворюють там на висоті до 1000 км полярні сяйва, які тривають від
декількох хвилин до декількох днів. Забарвлення цього сяйва коливається від
жовтого до фіолетового кольору і являє собою стовпи чи смуги з цих кольорів.
Також в цих шарах атмосфери зароджуються магнітні бурі, в періоди сонячної
активності, та поширюються радіохвилі.
Говорячи про склад повітря, то варто сказати що це не лише оксиген, а і
суміш різних 20 газів. У відсотковому відношенні це виглядає 78 % - нітрогену,
21 % - оксигену і 1 % інші гази, до яких відносять вуглекислий газ, гелій, аргон,
гідроген, ксенон, криптон [2].
8

Рисунок 1.2 – Будова атмосфери

І хоч маса атмосфери складає лише 1/1000000 маси планети але її роль дуже
важлива. Атмосфера виконує захисну функцію – перешкоджаючи потраплянню
різних космічних тіл та ультрафіолетового випромінювання, через наявність в ній
озонового шару. Вона виконує кліматорегулюючу функцію – регулює
температуру, тиск, вологість, швидкість і напрямок вітру, перенесення вологи і
тепла. Саме завдяки атмосфері на планеті формуються кліматичні пояси.
Формування погоди, добові і сезонні зміни і коливання температури все це
регулює саме атмосфера. Одним з головних кліматоутворюючих чинників
атмосфери є циркуляція. Також наявність атмосфери сприяє вивітрюванню
гірських порід. Процес надходження сонячних променів на земну поверхню
залежить від прозорості атмосфери [1].
Завдяки атмосфері на планеті відбуваються процеси кругообігу речовин та
енергії.
Одним словом атмосфера є невід’ємною складовою для і снування і життя
різних живих організмів. Адже повітря, яке присутнє в атмосфері насичує ним
9
воду, гірські породи, ґрунти. Оксиген, вуглекислий газ, нітроген – ці гази беруть
участь в усіх біохімічних циклах, а також є чинниками для функціонування всіх
екосистем [2].
Атмосфера на 21 % складається з оксигену, найбільше його міститься в
карбонатах, окислах феруму, в різних органічних речовинах також частина його
розчинена у воді. Можна навіть сказати про те, що зараз навіть склалась
приблизна рівновага між утворення оксигену, в результаті процесу фотосинтезу,
та між його споживанням.
Зараз найбільш небезпечним процесом є руйнування озонового шару, яке
вчені пов’язують з діяльністю людини. Космічні кораблі, літаки, об’єкти
промисловості, автотранспорт, їх діяльність впливає на руйнування озонового
екрану. Через таку необережність людство може залишитись без кисню.
Якщо говорити про кругообіг оксигену, то це досить складний процес. Адже
з киснем в реакцію вступають майже всі органічні і неорганічні речовини і
гідроген. Гідроген вступаючи в реакцію з киснем утворює воду.
Для створення органічних речовин, в процесі фотосинтезу, необхідний
діоксид карбону (вуглекислий газ). І замикається кругообіг карбону саме завдяки
цьому процесу. Карбон не тільки бере участь у різних кругообігах, а і як кисень
входить до складу ґрунту, тварин і рослин. У різних частинах планети кількість
вуглекислого газу в повітрі приблизно однаковий. За вийнятком великі і
промислові міста, в яких вмісту діоксиду карбону більше [1].
Також на вміст вуглекислого газу в повітрі впливає біомаса рослинності,
пора року та час доби. За результатами дослідження, кількість СО2 в повітрі
повільно і постійно збільшується в порівнянні з минулим століттям. На
збільшення кількості вуглекислого газу в основному впливає необережна
діяльність людини. Постійний ріст міст, швидкий розвиток промисловості,
збільшення кількості автотранспорту все це впливає на вміст діоксиду карбону в
повітряному басейні.
Незамінним елементом для існування живих організмів є нітроген, адже він
10
входить до складу нуклеїнових кислот та білків. Більша частина живих організмів
не може використовувати нітроген бо необхідно аби він був попередньо зв’язаний
у вигляді хімічних сполук.
Під дією електричних розрядів під час грози, утворюється оксид нітрогену,
і таким чином він потрапляє в екосистеми з атмосфери. Так нітроген потрапляє
частково, але головна частина потрапляє завдяки біологічній фіксації. Фіксувати
нітроген можуть деякі види бактерій та деякі види синьо-зелених водоростей. В
результаті розкладання органічних залишків в ґрунті, діяльності водоростей та
бактерій нітроген перетворюється в доступну форму, яку засвоюють рослини [3].

1.2 Екологічні наслідки впливу промисловості на атмосферу

В наслідок стрімкого розвитку різного виду промисловості, енергетики,
великих міста та великої кількості автотранспорту відбувається техногенне
забруднення довкілля. Надходження в повітряний басейн різних частинок,
твердих чи рідких речовин, газів, які перевищують концентрацію і негативно
впливають на організми називається атмосферним забрудненням Простіше
говорячи під атмосферним забруднення розуміються будь-які несприятливі умови
для існування біоти, фізико-хімічні властивості, розподіл енергії, та рівень
радіації, які викликані діяльністю людини [2].
Від характеру і інтенсивності забруднення та від стійкості атмосфери до
антропогенного навантаження залежить масштаб наслідків та ступінь змін в
довкіллі.
Далі на рисунку 1.3 зображені найбільш поширені і небезпечні категорії
забруднюючих речовин.
11

Рисунок 1.3 – Найбільш поширені і небезпечні категорії забруднюючих
речовин

Ці та інші забруднювачі негативно впливають не тільки на здоров’я
населення, а й на довкілля в цілому. Основними джерелами надходження
забруднюючих речовин в навколишнє середовище пересувні та стаціонарні
джерела забруднення. До пересувних належать всі види транспорту, а до
стаціонарних – підприємства теплоенергетики, нафто- та газопереробки, об’єкти
різного виду промисловості, випробування ядерної зброї тощо [1].
Повітряний басейн планети забруднюється газами, дрібними частинками,
рідкими речовинами, а джерела їх надходження можуть бути як природними так і
антропогенними (штучними).
Але за наявністю нормальних умов природні джерела ніяк не викликають
змін в складі атмосферного повітря. До природних джерел забруднення відносять
12
вулканічний попіл та газ під час виверження, пилові бурі, космічний пил, лісові
пожежі та інше. В той же час поширення якогось з природніх джерел забруднення
на певних територіях, може стати причиною забруднення повітря. Так, наприклад,
у 1883 році після виверження вулкану Кракатау маса попелу, що піднявся в
повітря, складала 150 млрд т, що поширилась майже о всій планеті. У 1912 році
після виверження вулкану на Алясці, в атмосферу здійнялось понад 20 млрд т
пилу, який довго утримувався і не розсіювався в повітрі. Наслідками такої
природної катастрофи може стати утворення світлонепроникного екрану, який
вплине на регуляцію теплового балансу планети. Але природні забруднення
переважно не чинять ніякого негативного впливу на людство, бо вони
відбуваються періодично і зазвичай регулюються кругообігом речовин [2].
А коли говорити про забруднення антропогенного характеру, то в атмосфері
можуть змінюватись її склад і властивості, які негативно впливають на існування
живого. Штучні джерела забруднення поділяють: за агрегатним станом - тверді,
рідкі та газоподібні; хімічні – пило- і газо-подібні речовини, що вступають в
хімічні реакції; технічні – пил від заводів, дим і сажа від згорання вугілля. Варто
зазначити, що 90 % від загальної маси забруднюючих речовин, що викидаються в
атмосферу – саме газоподібні забруднювачі.
У різних регіонах планети інтенсивність забруднення різниця. Це залежить
від індустріальної розвиненості регіону. Важливо пам’ятати, що у світі кожного
року спалюється близько 10 млрд т органічного палива; процесу переробки
підлягає 2 млрд рудних і нерудних матеріалів.
Майже 120 млн т попелу, щорічно надходить в повітряний басейн, від
спалювання вугілля, а з іншими видами пилу майже 300 млн т. За останні 100
років в атмосферне повітря викинулось майже 1,5 млн т арсену, 1 млн т нікелю,
близько 900 тис. т чадного газу та 600 тис. т цинку і приблизно стільки ж міді [2].
Але все ж найбільшої шкоди довкіллю наносить саме хімічна
промисловість. Тому що при діяльності так об’єктів промисловості в атмосферу
надходять небезпечні сірчисті сполуки, хлор, оксиди азоту та інше. А небезпечні
13
вони тому що вступають в хімічні реакції між собою та утворюють
високотоксичні речовини. Ці речовини поєднуючись з туманом утворюють
фотохімічний смог.
Також негативний вплив на довкілля здійснюють підприємства чорної
металургії. Під час своєї роботи вони в довкілля викидають багато пилу, сажі та
кіптяви. Але найнебезпечнішими є саме важкі метали, такі як свинець, ртуть,
мідь, кадмій, цинк, хром та нікель. В повітрі великих промислових міст ці
речовини є постійними складниками повітря. Але особливо гострою проблемою є
забруднення свинцем, який в основному надходить від транспорту.
В теперішній час, коли наука і розвиток не стоїть на місці, в світі постійно
збільшується кількість транспорту, які теж забруднюють довкілля. Вихлопні гази,
що виділяються під час роботи двигуна, забруднюють навколишнє природне
середовище оксидами азоту, оксидами вуглецю, вуглеводнями. Під час
використання окремих видів палива, що містять сірку, в довкілля потрапляє
небезпечний діоксид сірки [1-3].
Ну а найбільшу небезпеку для людства і довкілля становить забруднення
радіоактивними речовинами. Вперше ця проблема постала у 1945 році, коли було
скинуто дві атомні бомби з американських літаків на японські міста – Хіросіму та
Нагасакі. Внаслідок вибуху цих бомб, атмосферне повітря було забруднене
радіоактивними речовинами і радіоактивне опромінення людства від тоді різко
збільшилось.
Одним з небезпечних для довкілля і населення газів є саме чадний газ.
Варто зазначити, що отруєння чадним газом можна отримати не тільки від об’єкту
промисловості, а і в домашніх умовах. В промисловості чадний газ зустрічається у
мартенівських, доменних чи ливарних цехах; при випробуванні двигунів, під час
використання паливних газів для сушіння і підігріву; у хімічні промисловості; у
гаражах; під час дров’яного опалення тощо.
Коли чадний газ потрапляє в організм люди через органи дихання він
починає взаємодіяти з гемоглобіном. Таким чином утворюється
14
карбоксигемоглобін і тоді кисень не надходить до органів і тканин і відбувається
це досить швидко. Як наслідок виникає ферментне порушення тканинного
дихання. Але залізо з плазми крові людини відіграє захисну роль. Він з’єднується
з чадним газом і стає на заваді утворенню карбоксигемоглобіну і забезпечує вихід
отруйного чадного газу з організму.
Отруєння чадним газом характеризується головним болем, нудотою,
запамороченням, задишкою, прискореним серцебиттям, блювотою та слабкістю,
швидкою втратою свідомості, судомами, порушенням кровообігу. При гострому
отруєнні може виникати токсична пневмонія, а також виникає сильне знесилення ,
що людина навіть не зможе врятуватись [4].
Але атмосфера здатна самоочищуватись. Під самоочищенням розуміють
зменшення концентрації забруднюючих речовин у повітрі через їхнє розсіювання
в повітрі, тверді частинки осідають під впливом гравітації. Також деякі домішки
випадають з опадами. Наприклад дощ здатен вимити 28 % часточок пилу з
діаметром 10 мкм за 45 хвилин з інтенсивністю 1 мм/год.
Але в сучасному світі в атмосферу надходить така кількість домішок, що
вона навіть не встигає очищуватись. Тому що, до прикладу, спалювання
звичайного кам’яного і бурого вугілля масою 2,1 млрд. т/рік та 0,8 млрд. т
відповідно, призведе до забруднення довкілля арсеном – 225 тис. т; германієм –
225 тис. т; кобальтом – 153 тис. т і мільйонами тонн не менш шкідливого пилу з
металургійних заводів. За приблизними розрахунками, маса всіх забрудників в
атмосфері складає приблизно 9 – 10 мільйонів тонн. І хоч така вага, в порівнянні з
масою всієї атмосфери, досить маленька але на висотах 50 – 100 м від земної кори
концентрація шкідливих речовин найбільша і їх частка є істотною відносно
кількості чистого повітря.
Забруднення атмосферного повітря шкодить не тільки живим організмам, а
й руйнує будівлі та споруди. Як наслідок утворюється корозія.
Але все ж найбільшої шкоди наносить саме живим організмам. Ураження
відбувається прямо чи опосередковано, коли надходять в організми тварини та
15
людини з рослинами. У районах де спостерігається найбільше забруднення
найчастіше виникають хвороби дихальних шляхів [5]. Наслідки забруднення
атмосфери подано на рисунку 1.4 [5].

Рисунок 1.4 – Наслідки від забруднення атмосфери

1.3 Джерела забруднення атмосферного повітря

Причинами забруднення атмосферного повітря відбувається природніми
процесами та явищами так і штучними, тобто під час промислової і побутової
діяльності людини.
Природне забруднення. Природним забрудником є природній пил, виникає
16
він в наслідок різних природних явищ. Природний пил буває різних видів,
зокрема:
● космічний пил – в основному рештки згорілих метеоритів;
● мінеральний пил – виникає в результаті вивітрювання чи руйнування
гірських порід, в наслідок різних пожеж, під час виверження вулканів та ін. Також
до мінерального пилу відносять сіль, що потрапляє в повітря через
розбризкування і випаровування морської води;
● органічний пил – в основному це рештки різноманітних живих організмів,
які або населяють атмосферу, або потрапляють в неї. Наприклад аеропланктон –
бактерії, пилок рослин, спори грибів. Також до цього виду пилу відносять
розкладання відмерлих решток живих організмів або продукти гниття.
Про природній пил говорять ще, що він виступає в ролі ядер конденсації
водяної пари.
Забруднення яке виникає в результаті діяльності людини і як наслідок
відбуваються зміни в складі атмосфери, відноситься до антропогенного або
штучного виду забруднення [5].
Забруднення які впливають на атмосферу та біосферу, в залежності від
впливу і будови, поділяють на:
– механічні – частинки піску і ґрунту, які потрапляють в повітря з
пиловими бурями або при сільськогосподарській роботі. Також джерелом
надходження механічного забруднення є викиди від металургійних чи цементних
заводів, частинки гуми від автомобільних шин, сажа та попіл від згорання палива
тощо;
– хімічні – до них відносять пилуваті та газоподібні речовини, які за
нормальних погодних умов вступають в реакцію з іншими хімічними речовинами,
наприклад, солі важких металів, радіонукліди, оксиди азоту, вуглецю та сірки
тощо.
Для України так як і для більшості країн, характерними джерелами
надходження забруднюючих речовин в повітряний басейн є: автомобільний
17
транспорт, теплоенергетичні комплекси, підприємства хімічної промисловості,
підприємства кольорової та чорної металургії, об’єкти агропромислового
комплексу (тваринництво, рослинництво, рілля, консервні заводи та ін.),
будівельні майданчики, об’єкти видобутку корисних копалин, підприємства
машинобудування [6].
Одним з основних джерел забруднення атмосферного повітря є саме
транспорт, в основному автомобільний. Варто зазначити, що автомобіль,
проїжджаючи 15 тис. км, спалює 2 – 3 тони палива, споживає приблизно 4,0 тонн
кисню, ну і викидає близько 3,0 т СО2; 0,5 т СО; 27 кг NOx і 10 кг гумового пилу.
Також вихлопні гази містять близько 400 хімічних сполук, з них найбільш
токсичні СО, NОх, SOx, СnНm, альдегіди, Рb. У великих містах транспортом в
атмосферу надходить майже 90 % СО, 70 % СnНm та 90-98 % Рb.
Тверді частки в атмосферу надходять з об’єктів металургії, які
виготовляють сталь, чавун та феросплави. Джерелом пилу і газоподібних
домішок, зокрема викидів SO2, оксидів As, Pb, Sb і Сu є підприємства кольорової
металургії.
Пил з домішками оксиду Fe, Мn, Mg, Al потрапляють в повітря при
металообробці та при машинобудівному виробництві. Парами з шкідливими
парами з HCl, H2SO4, HNO3 або HF надходять в довкілля з гальванічних цехів.
Загалом в довкілля від різного виду підприємств викидається безліч
шкідливих речовин, з них найбільш токсичними є СІ2, NOx, H2S, HF та ін.
Пил з частинками корисних копалин надходить в повітря від видобування
або переробки корисних копалин Це відбувається під час процесу подрібнення,
випалення штучних та природних матеріалів [7].
Також в атмосферу надходять тверді частинки ( оксиди кальцію, карбонати,
цемент та шлак тощо) під час виробництва будівельних матеріалів, під час роботи
цементних та керамічних заводів, під час роботи печей з випалення цегли,
установки з виробництва асфальту та магнезиту, підприємства з виробництва
ізоляційних матеріалів та ін.
18
Також перші позиції по забрудненню атмосфери займають підприємства
агропромислового комплексу. Сильними забруднювачами вважають
випаровування з тваринних ферм та птахофабрик, консервні заводи, підприємства
по виробництву м’яса та молока – викиди аміаку, сірковуглецю тощо, і інші
об’єкти агропромислового комплексу. Різновиди техногенних джерел
забруднення подано на рисунку 1.5.

Рисунок 1.5 – Різновиди джерел забруднення

Вагомий внесок у забруднення атмосферного повітря роблять
теплоелектростанції (ТЕС). Майже 100 – 120 млн. т на рік золи потрапляє в
повітря від ТЕС. В основному від діяльності ТЕС в повітряний басейн
потрапляють тверді частки (зола, сажа), оксиди азоту (NO, NO2, N2O4) та оксиди
сірки (98- 99 % SO2 і 1-2 % SО3). Особливої небезпеки становить SО3, тому зо
добре з’єднується з водяною парою та утворює сірчану кислоту. Суспензії важких
металів (залізо, цинк, марганець та ін.), що містяться в повітрі каталітично
19
впливають на окислення SO2 і перетворення в SO3. Ці викиди особливо небезпечні
біля металургійних комбінатів.
Вплив викидів від промисловості та енергетики, і викиди транспорту
комплексно враховують при аналізі стану забруднення повітря.
На концентрацію забруднюючих речовин впливає рельєф місцевості на
метеорологічні умови. Тропосфера та стратосфера відіграють головну роль в
глобальному поширенні забруднюючих речовин. Важливо знати, що приблизно 2
роки в стратосфері існують легкі частинки, 4 місяці – в тропопаузі, 30 діб – у
верхній тропосфері та 6 – 10 діб – в нижній тропосфері.
Приблизно 2 – 4 місяці триває існування газів антропогенного походження.
Найбільше це стосується інертних газів та синтетичних малоактивних летких
речовин. Варто зазначити що радіоактивні на приклад криптон – 85Кr з періодом
піврозпаду 10,5 років (є продуктом ядерних реакторів), через стійкість атмосфери
накопичується в значній кількості [7].

1.4 Категорії, розміщення і кількість постів спостережень за забрудненням
атмосферного повітря

За забрудненням атмосферного повітря використовують стаціонарні,
маршрутні і підфакельні (пересувні) пости спостереження. Відбір проб для
аналізу на цих постах здійснюється ручним і автоматичним (АНКОС-АГ)
способами.
Точка в місцевості на якому розміщується павільйон або автомобіль з
відповідними приладами називається постом спостереження [8].
Для регулярного відбору проб повітря використовують стаціонарні пости.
На них визначають та реєструють вміст забруднюючих речовин. Для виявлення
довготривалих змін вмісту основних – пил, СО, SО2, NО2 та специфічних
забруднюючих речовин використовують опорні стаціонарні пости спостережень.
В Україні до основних забрудників також відносять бенз(а)пірен та свинець.
20
Для постійного відбору проб повітря, там де неможливо або недоцільно
встановити стаціонарний пост використовують маршрутні пости спостереження.
Їх використовують для більш детального вивчення стану забруднення повітря в
окремих районах. Такі спостереження є регулярними та здійснюються за
допомогою спеціально обладнаних машин, котрі переміщуються за певним
маршрутом. Продуктивність таких постів складає близько 5000 проб на рік, тобто
8 – 10 проб щодня в 4 – 5 точках. План об’їзду цих постів повинен бути один і
такий самий, по попередньо вибраних точках на місцевості, для того щоб відбір
проб в кожній точці був один і такий самий час доби [8].
Для відбору проб під газовим чи димовим факелом, для того щоб знайти
зону де є вплив якогось конкретного джерела промислових викидів
використовують пересувний підфакельний пост. Проби відбирають теж з
допомогою спеціально обладнаного автомобіля. Точки, які знаходяться на
відстанях фіксованих від джерела називається підфакельним постом
спостереження. Ці пости можуть переміщуватись в залежності від зміни напряму
факела джерела викиду.
Правильність спостереження за станом повітряного басейну міста залежить
від точності розташованих постів на території, яка досліджується.
Для того щоб правильно обрати місце де розташується пост спостереження,
потрібно визначити, які дані хочуть отримати.
Наприклад, якщо потрібна інформація про концентрацію домішки в тій
точці, де здійснюється вплив від промислового підприємства, від автодороги чи
іншого джерела, то пост розміщується в зоні де є максимальні концентрації
викидів, ці пости встановлюються на відкритих майданчиках, які будуть
провітрюватись з усіх боків; або про рівень забруднення який переважає в
конкретному районі території, то в цьому випадку пост розташовується на
ділянці, що не потрапляє під вплив окремо розміщених від джерела викиду (через
перемішування міського повітря, забруднення повітряного басейну
визначатиметься сумарним впливом від всіх джерел). В зоні антропогенного
21
впливу важливість організації контролю забруднень обумовлюється попередніми
теоретичними і експериментальними дослідженнями [9].
Територію обстежують за допомогою пересувної лабораторії протягом
одного або двох років. Цей метод використовується в Україні та за кордоном і
отримав назву рекогносцирувальним. На основі попередніх досліджень, вивчення
метеоумов розсіювання домішок та на основі попередніх розрахунків полів
максимальних концентрацій, так обирають місяця де розташують стаціонарні та
маршрутні пости спостереження.
Стаціонарні та маршрутні пости потрібно встановлювати в
адміністративних та житлових районах міста, в парках, в зонах відпочинку, в
місцях з різним типом забудови і в тих місцях де відзначаються середні рівні, які
перевищують встановлені порогові значення. Також розміщення потрібно
погодити з місцевими органами Держгідрометслужби і з підрозділами МОЗ
(Міністерства охорони здоров’я). За «Настановою гідрометеорологічним станціям
і постам ці пости можуть відкривати, закривати або переносити. Далі на рисунку
1.6 описані вимоги до мережі пунктів.

Рисунок 1.6 – Вимоги до мережі пунктів

22
В майже всіх містах України існує 3 – 6 стаціонарних постів, в найбільших
містах – 6 – 20, а в містах Західної Європи – 1 – 3 стаціонарних пости [9].
Рекомендовано розташовувати стаціонарні пости спостереження в містах в
розрахунку 1 пост на 10-20 км2 у рівнинній місцевості і 1 пост – на 5-10 км2 в
пересіченій (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 – Кількість контрольно-вимірювальних постів в залежності від
чисельності населення

Показники Залежність постів спостереження від чисельності населення
Чисельність
населення, ≤ 50 50-100 100-200 200-500 500-1000 ≥ 1 млн.
тис. осіб
Кількість 1 2 3 3-5 5-10 10-20
Постів

1.5 Програма і методи спостережень за якістю атмосферного повітря

Існує чотири програми спостереження: повна, неповна, скорочена та добова.
Тому на стаціонарних постах спостереження здійснюються постійно за однією
програмою з чотирьох.
Для отримання інформації про середньодобові та разові концентрацій
щодня, використовують повну програму. Ця програма здійснюється методом
безперервної реєстрації з допомогою автоматичних пристроїв або преривчасто
через інтервали часу не менше 4 разів. Тобто о 1-й, 7-й, 13-й та 19-й годинах за
місцевим часом.
Інформація про разові концентрації, яка отримується щоденно о 7-й, 13-й та
19-й годині за місцевим декретним часом. Цю інформацію отримують за
неповною програмою спостереження [10].
Для того щоб отримати інформацію лише про разові концентрації щодня о
23
7-й та 13-й годині місцевого декретного часу, використовують скорочену
програму спостереження. Також допускається проведення спостереження при
температурі менше ніж 45 °С та в місцях в яких середньомісячні концентрації
нижчі за 1/20 ГДКмр.
Також спостереження можуть проводитись о 7-й, 10-й та 13-й годині у
вівторка, четвер та суботу, а у понеділок, середу та п’ятницю о 16-й, 19-й та 22-й
годині. І тоді їх використовують лише для визначення разових концентрацій.
Інформація в якій йдеться про середньодобову концентрацію отримується за
допомогою добової програми. Ці концентрації отримуються методом
безперервного добового відбору ну або ж через різні інтервали часу. Дискретним
шляхом спостереження проводяться не менше 4 рази на добу і обов’язково проби
відбирають в одну і ту ж посудину. Інформацію про разові концентрації за
допомогою добової програми отримати неможливо.
За допомогою цих програм можна отримати середньомісячні, середньорічні
концентрації та середні та середньорічні концентрації за більш тривалий термін
[11].
У святкові дні та у неділю спостереження можна не проводити, а також
дозволене зміщення термінів спостереження в один бік на одну годину.
Під час відбору проб можуть визначати також метеорологічні параметри,
серед яких температура повітря, стан погоди, швидкість та напрямок вітру, стан
підстилаючої поверхні тощо.
Якщо говорити про маршрутні пости, то спостереження проводяться за
трьома програмами. Зокрема за повною, неповною та скороченою програмами. В
цих постах терміни спостереження, від стандартних термінів, можуть
зміщуватись на одну годину в обидві сторони.
Термін відбору проб на підфакельних постах може відрізнятись від термінів
на маршрутних і стаціонарних постах спостереження. Зокрема знаходження
найбільших концентрацій домішок на підфакельних постах спостереження, які
пов’язані з метеорологічними умовами і особливостями режиму викидів.
24
Спостереження також можуть проводити кожні 3 години в тому випадку
коли існують несприятливі метеорологічні умови, які супроводжують високе
забруднення атмосферного повітря. В такому випадку проби відбиратимуть в
місцях де спостерігається найбільша щільність населення або безпосередньо під
факелом джерела забруднення.
З постійним розвитком і збільшенням кількості об’єктів антропогенної
діяльності збільшується кількість викинутих в повітря забруднюючих речовин. За
рекомендацією ВООЗ здійснюється вимірювання концентрації таких
забруднюючих речовин: NO2, SO2, СО та пил. В Україні окрім основних
забруднюючих речовин контролюють ще специфічні газоподібні домішки, тверді
частинки та аерозолі [12].
Тому була розроблена методика для ранжування забруднюючих речовин.
Ранжування проводиться за розрахованим параметром споживання повітря (СПі).
СПі – це об'єм повітря, потрібний для розбавлення викидів потужністю Мі
до середнього рівня концентрації qі:

СПі = Мі / qі, (1.1)

де СПmі – це об'єм повітря, потрібний для розбавлення викидів потужністю
Мі, до рівня ГДКсді:

СПmі = Мі / ГДКсді, (1.2)

Якщо СПmі ≥ СПі, тоді і-у домішку потрібно вимірювати. Вимірювання
вмісту і-ої домішки визначається за співвідношенням СПі і СПmі.
Найпоширеніші забруднюючі речовини, які визначають в повітрі та опадах
подано в таблиці 1.2. Пил, NO2, NO, SO2, СО, а також специфічні речовини, які
характерні для викидів з більшості промислових підприємств міста, вимірюють на
опорних стаціонарних постах спостереження [12].
25
Вміст специфічних домішок з пріоритетного списку, які характерні для
прилеглих джерел викидів, досліджують на маршрутних та неопорних постах
спостереження. Також ці спостереження проводять лише за скороченою
програмою. Варто зазначити, що одна і та ж сама домішка контролюється відразу
на 2 – 3 стаціонарних постах спостереження [13].

Таблиця 1.2 – Найпоширеніші забруднюючі речовини і показники, що їх
визначають в атмосферному повітрі та опадах

Забруднювальні речовини в Показники та інгредієнти атмосферних
атмосферному повітрі опадів
1. Пил 1. Сульфати
2.Діоксид сірки 2. Хлор
3. Оксид вуглецю 3. Азот амонієвий
4. Діоксид азоту 4. Нітрати
5. Бенз(а)пірен 5. Гідрокарбонати
6. Формальдегід 6. Натрій
7. Свинець та його сполуки 7. Калій
8. Радіоактивні речовини 8. Кальцій
(за погодженим переліком) 9. Магній
10. рН
11. Кислотність

Також до переліку пріоритетних речовин, які контролюються включають і
ті, які встановити дуже складно. Серед них:
1) Розчинні сульфати. Визначаються лише в тих містах, де кількість
населення сягає більше 100 тис. осіб;
2) Бенз(а)пірен. Контролюється в містах з великими джерелами викидів
та з населенням більше 100 тис. осіб;
3) Сполуки свинцю та формальдегід. Надходять в повітря переважно від
автотранспорту та контролюється в містах з населенням більше 500 тис. осіб;
4) Пестициди. Визначають в місцях, що прилягають до с/г територій, а
26
також там де використовують хімічні для захисту рослин;
5) Важкі метали – контролюються в тих містах, де є підприємства чорної
та кольорової металургії.
Один раз на 3 роки перелік забруднюючих речовин, які контролюються
підлягають перегляду. Пов’язано це з інвентаризацією промислових викидів або
при реконструкції, або при появі нових підприємств. Спостереження за
основними домішками не проводять при підфакельних вимірюваннях. Тому що
складно визначити який внесок дає досліджувана речовина в загальний внесок
негативного впливу на атмосферу в цілому. При підфакельних вимірювання
більше звертають увагу на характерні викиди конкретного підприємства, а саме
на концентрації специфічних домішок [13].
Програма для роботи кожного поста спостереження складається кожного
року. Вона складається так, щоб відстань від джерела в якому вимірюють
концентрацію певної домішки, біла не менше ніж 50. Також при складанні
програми в першому рядку вказують пріоритет кожної речовини в місті, а у
другому вказують речовини, що вимірюються на даному пості спостереження.

1.6 Нормативна база по моніторингу атмосферного повітря

Збереження, відновлення, поліпшення стану та охорона атмосферного
повітря регулюються Законом України «Про охорону атмосферного повітря» та
Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»
Нещодавно, а саме 14 серпня 2019 року Урядом України було затверджено
«Порядок здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного
повітря».
Задля забезпечення якості атмосферного повітря, для оцінки його стану та
прогнозування змін, для визначення ступеня безпечності атмосферного повітря,
для розробки рекомендацій та для ознайомлення населення з станом та якістю
27
повітря, а також про вплив забрудненого атмосферного повітря на стан та на
здоров’я населення – проводиться державний моніторинг атмосферного повітря.
Як зазначено в цьому документі: «Цей Порядок визначає механізм
організації та здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного
повітря, взаємодії центральних та місцевих органів з питань охорони
навколишнього середовища, органів місцевого самоврядування у процесі
здійснення такого моніторингу і забезпечення зазначених органів інформацією
для прийняття рішень, пов’язаних із станом атмосферного повітря, та
інформування населення про такий стан» [14].
Моніторинг здійснюється за показниками атмосферного повітря та опадів.
Спостереження за станом та якість атмосферного повітря здійснюється на пунктах
спостереження. На цих постах проводитися спостереження за рівнем концентрації
забруднюючих речовин, що надходять в повітряний басейн певної території та за
рівнем забруднюючих речовин в атмосферних опадах. Після отримання цих
результатів їх узагальнюють та роблять оцінку. На наступному етапі формуються
прогнози стану повітря і його змін і вже потім інформують населення про загрозу
чи безпечність повітря.
Суб’єктами в галузі охорони атмосферного повітря виступають:
Міндовкілля, яке здійснює загальну організацію; МОЗ (Міністерство охорони
здоров’я) – забезпечує встановлення постів, веде спостереження за рівнем
концентрації забрудників, що надходять у повітряний басейн та прогнозує впливи
забрудненого повітря на стан та здоров’я населення; ДСНС (Державна служба
України з надзвичайних ситуацій) – встановлює пости спостереження за
забрудненням атмосферних опадів та надає іншим суб’єктам інформацію про
гідрометеорологічні прогнози; ДАЗВ (Державне агентство України з управління
зоною відчуження) – спостерігає за станом, рівнем концентрації забруднюючих
речовин в зоні відчуження; органи місцевої влади – за допомогою встановлених
постів спостереження контролюють вміст забрудників в повітрі певного регіону.
Також пости можуть встановлювати підприємства та/або організації, які теж
28
здійснюють негативний вплив на довкілля, для контролю своїх викидів [14].
В залежності від рівня забруднення визначають і режим оцінювання. Коли
рівень забруднювача перевищує верхній поріг, то використовують режим
фіксованих вимірювань, якщо рівень забруднювача нижчий за верхній поріг
оцінювання, то використовують комбінований режим вимірювання, а якщо рівень
забруднюючих речовин нижчий за нижній поріг, то використовують режим
моделювання.
Кожні 5 років переглядається режим оцінювання, та визначається у
програмі державного моніторингу також переглядається оцінка перевищення
верхнього та нижнього порогу і якщо протягом трьох років з п’яти спостерігалось
перевищення порогу, то поріг оцінювання вважається перевищеним.
При виявлення перевищень певного забруднювача розробляється певний
план дій. Це може бути як і посилений контроль за викидами, або ж в складних
випадках можуть зупинити, ті види діяльності, що сприяють перевищенню
концентрації забруднювачів. Інформацію про ці плани обов’язково
оприлюднюють.
Для розгляду питань пов’язаних з моніторингом атмосферного повітря
створюються комісії з цих питань. Ця комісія надає пропозиції щодо поліпшення
якості повітря, а також сприяють їх виконання.
Організація та координація моніторингу повітря здійснюється саме
Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України [14].

29
2 АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ СТАНУ ЗАБРУДНЕННЯ
АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Статистика стану забруднення і охорони атмосферного повітря у
Черкаській області

На даний час через антропогенні забруднення відбувається загострення
екологічної кризи, тому необхідно сформувати надійну систему інформаційного
забезпечення з різними еколого-економічними даними. Ця система необхідна для
розробки природоохоронних програм для об’єктів, які здійснюють негативний
вплив на навколишнє середовище та потрібна для визначення оцінки екологічного
стану довкілля тими ж об’єктами.
Довгий проміжок часу вважали, що повітря є невичерпним ресурсом і його
навіть не відновили до переліку природних ресурсів. Тому тривалий час повітря в
підприємствах де головною сировиною було атмосферне повітря навіть не мало
ніякої економічної оцінки. Людство було переконане, що повітря
самовідновлювалось і самоочищувалось за рахунок вітру тому вважали що
повітряний ресурс є невичерпним. Через цю хибну думку стан повітря значно
погіршився і воно просто перетворилось в суміш забруднюючих речовин.
З часом розвиток науки довів, що забруднюючі речовини: пил, дим, різні
токсичні та радіоактивні речовини з атмосфери нікуди не діваються і чинять
негативний вплив на живі організми [15].
Тож, аби запобігти забрудненню атмосферного повітря почати
обраховувати кількість викинутих речовин у повітря. Це потрібно для розробки
заходів, які допоможуть контролювати та знизити кількість викидів.
Тому на початку 80-х років ХХ століття сформувалась статистика стану
забруднення та охорони повітря. За цей час статистика вдосконалювалась, а саме
запроваджувались нові методи збору, обробки і передачі інформації, ділилась
досвідом з міжнародною статистикою.
30
Отже, перед статистикою атмосферного повітря постали такі завдання:

Рисунок 2.1 – Схема завдання сучасної статистики

Форми статистичної звітності, методи статистичних спостережень та
визначення обсягів забруднення є «технологічним» завданням сучасної
статистики атмосферного повітря. Тому Центральне статистичне управління
колишнього Радянського Союзу (ЦСУ СРСР) ще на початку розвитку статистики
як науки , розробило і започаткувало форму статистичної звітності 2-ТП (повітря).
Таку звітність подавали підприємства і організації з стаціонарними джерелами
забруднення [15].
Коли Україна стала незалежною форма звітності № 2-ТП (повітря)
перезатвердилась наказом № 77 від 22.02.1992 р. Мінстатом України. Коли
31
обробка статистичної інформації стала механізованим процесом, то форма була
трохи змінена. На даний час використовуються форма № 2-ТП (повітря) (річна) та
№ 2-ТП (повітря) (квартальна) (затверджені Держкомстатом України наказ № 411
від 25.06.2004 р.) «Звіт про охорону атмосферного повітря». Такі форми звітності
подають установи та їх структурні підрозділи та громадяни – підприємці, які
знаходяться на державному обліку в органах з питань екології та природних
ресурсів в залежності від територіального місцезнаходження за обсягами викидів
небезпечних речовин у повітря.
Як зазначено в наказі Мінекоресурсів України № 177 від 10.05.2002 «Про
затвердження Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік
об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я
людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що
викидаються в атмосферне повітря», щороку до 1 грудня список об’єктів, з
відповідним кодом за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій
України (далі – ЄДРПОУ), котрі знаходяться на державному обліку надаються
місцевим органам державної статистики [16].
Змінювати або розширювати список об’єктів або знаття з обліку
статистичного спостереження можуть робити територіальні органи державної
статистики.
Формування звітів відбувається на основі даних первинного обліку за
типовими формами № ПОД-1 «Журнал обліку стаціонарних джерел забруднення і
їх характеристики», ПОД-2 «Журнал обліку виконання заходів по охороні
атмосферного повітря» і ПОД-3 «Журнал обліку роботи газоочисних та
пиловловлюючих установок», які попередньо затверджені Держкомстатом
України. Шкідливі забруднюючі речовини, які потрапляють в атмосферне повітря
через неповне уловлювання або через негерметичність обладнання – потрапляють
під облік.
На даний час річний статистичний звіт за даною формою має три розділи,
які зображено на рисунку 2.2.
32

Рисунок 2.2 – Характеристика розділів річної статистичної звітності

В першому розділі визначення викидів забруднюючих речовин в повітрі
відбувається для виробничих і технологічних процесів, установок або обладнання.
Показник кількості забруднюючої речовини є основним показником, який дає
характеристику викиду шкідливої речовини в атмосферу в тоннах за рік.
В другому розділі зібрані таблиці, котрі описують дані про окремий процес
виробництва чи устаткування для яких відповідно проводиться визначення
викидів шкідливих речовин в повітря [15].
Варто зазначити, що сума всіх шкідливих речовин з першого розділу,
повинна дорівнювати сумі забруднюючих речовин з другого розділу.
Також у другому розділі статистичної звітності зазначається назва та код
процесів чи установок. Проводиться облік сумарно за всіма технологічними
процесами з однаковими назвами. Ще в цьому розділі описується фактична
потужність процесів та установок.
Завдяки статистичній звітності можна отримати детальну характеристику
33
викиду. Спочатку підлягає обліку загальна кількість забруднюючих речовин, які
надходять від технологічного устаткування [16].
Статистика зараз дає можливість отримати детальну характеристику
показників викидів. І для початку під облік потрапляють викиди, які надходять
від усього технологічного устаткування. За цими показниками оцінюються
викиди, що потрапляють в повітря при існуючій технології виробництва. Котрі
потрапляють в атмосферу через відсутність природоохоронної діяльності
установи чи організації.
Використовуючи дані абсолютних показників зі звіту, які дають
характеристику викидів в натуральних величинах, розраховуються декілька
аналітичних та відносних показників. Завдяки цим показникам можна дізнатись
не лише викиди шкідливих речовин окремими підприємствами чи галузями
територіально, але і стану охоронної діяльності, яка проводиться підприємствами,
установами чи організаціями різних видів економічної діяльності по регіонах.
Третій розділ звіту описує виконання підприємством заходів по зменшенню
кількості забруднюючих речовин, що надходять у повітря, які передбачені до
завершення в конкретному звітному році. Ці заходи (рисунок 2.3) включаються у
звіт незалежно від рівня їх виконання [16].
Тут показані саме такі показники:
1. Кількість заходів, які передбачалось завершити в звітному році.
2. Загальний обсяг витрат на заходи, за кошторисом , тис. грн.
3. Фактичні витрати коштів з початку виконання заходів, тис. грн.
4. Очікуване і фактичне зменшення обсягу викидів забруднюючих речовин
в повітря після виконання заходів (т/рік).

34

Рисунок 2.3 – Група питань заходів

Якщо співставити другий і третій показник то можна визначити ступінь
опанування коштів направлених на заходи котрі передбачені в цьому звітному
році. Щоб оцінити виконання атмосфероохоронного ефекту який передбачається,
необхідно зіставити фактичний показник з очікуваним показником зменшення
викиду в атмосферне повітря.
Щоб визначити питомі витрати на зниження кількості викидів, необхідно
співставити другий і четвертий показник у розрахунку на 1 тонну в рік. Але ці
показники ще недостатньо аналізуються статистичними органами.
Інформація за кожний квартал окремо без врахування даних про викиди в
минулому кварталі показується в квартальній звітності за формою № 2 ТП
(повітря) [15]. Визначені обсяги забруднень повітря від стаціонарних джерел
забруднення подані в статистичній звітності № 2-ТП (повітря), то з точки зору
статистики обсяги викидів від пересувних джерел досі залишаються складними.
Автомобільний транспорт, а саме їх кількість, моделі, конструкції і види
також чинять негативний вплив на повітря, як і стаціонарні джерела викидів.
35
Теперішня статистика бере до уваги мотоцикли моторолери, сучасні
вантажні, вантажні та легкові автомобілі, автобуси, фургони, пікапи та
мотоколяски.
Неабияке значення має паливо, яким користується той чи інший
автотранспорт: дизельне паливо, бензин, зріджений нафтовий газ (ЗНГ), чи то
стиснений газ (СПГ). Також є автотранспорт, що працює на дровах чи паливних
брикетах, але через те що такого транспорту дуже мало, тому їх вплив не
враховується. Якість палива, що використовується автотранспортом має дуже
важливе значення [16].
Умови експлуатації та пересування транспорту має вплив на обсяги
забруднень викинутих в повітря є важливим і серйозним фактором. Наприклад
під час зміни швидкості руху чи під час зупинок, при зменшенні витрати пального
відповідно викиди від його згорання, зростають в 1,5 рази, а в окремих видах
забруднення зростає до 4 разів.
Статистика офіційно бере до уваги роботу автомобільного транспорту у
сільській та міській місцевості, у гірських умовах та на відкритих шляхах. Також
варто звертати увагу на кількість викидів під час зміни погодно-кліматичних умов
та на стан дорожніх шляхів. Варто зазначити що робота двигунів взимку (при
хуртовинах чи ожеледиці) та робота в теплу і ясну погоду дуже різняться.
Технічний стан автомобіля та стан його двигуна, вік, термін експлуатації і
навіть фаховий рівень водія: всі ці показники впливають на кількість викиду.
Така кількість факторів має величезний вплив на обсяг викидів забруднень в
атмосферне повітря говорить про складність методики визначення цих
показників. Тому що будь-яка методологія дослідження в тому числі і
статистична повинна брати до уваги сукупність всіх факторів [16].
Виходячи з цього з’явилась необхідність створення методичних
рекомендацій для розрахунків обсягів викидів забруднюючих речовин, які
надходять в атмосферне повітря від пересувних джерел забруднення. Важливо
щоб такі методичні рекомендації мали відповідність міжнародним рекомендаціям
36
та теперішнім нормативним підходам, які стосуються цього питання.
Як зазначено в регіональній доповіді про стан навколишнього природного
середовища у Черкаській області за даними Головного управління статистики
області 2016-2019 рр. розрахунки щодо обсягів викидів забруднюючих речовин
від пересувних джерел забруднення не проводились.
Протягом 2019 р. від стаціонарних джерел забруднення в повітряний басейн
області потрапило 51,8 тис. т забруднюючих речовин, що на 6,1 тис. т менше між
у 2018 році (таблиця 2.1). В повітряний басейн м. Черкаси викинуто 21,2 тис. т
забруднюючих речовин (41 % від загального обсягу), що на 3,2 тис. т менше, ніж
в 2018 році [17].

Таблиця 2.1 – Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від
стаціонарних джерел забруднення за містами та районами, тис. т

Назва 2000 2017 2018 2019
1 2 3 4 5
Черкаська область 28,778 43,318 57,872 51,839
м. Черкаси 16,821 20,107 24,437 21,236
м. Ватутіне 0,817 0,576 0,39 0,429
м. Канів 0,115 0,337 0,33 0,319
м. Золотоноша 0,546 0,443 0,374 0,256
м. Сміла 1,31 0,3 0,364 0,516
м. Умань 0,79 0,786 3,992 3,233
Райони
Городищенський 0,345 0,657 0,459 0,482
Драбівський 0,112 0,399 0,462 0,351
Жашківський 0,191 1,146 1,012 0,928
Звенигородський 0,852 0,608 0,614 0,615
Золотоніський 1,357 2,884 4,464 3,435
Кам’янський 0,227 0,591 0,547 0,519
Канівський 0,015 6,99 7,339 6,460
Катеринопільський 0,264 0,432 0,584 0,582
Корсунь- 0,402 0,831 0,676 0,695
Шевченківський
Лисянський 0,643 0,184 0,038 0,034
Маньківський 0,26 1,107 0,962 0,968
Монастерищенський 0,379 0,195 0,168 0,124
Смілянський 0,201 0,46 0,454 0,458
Тальнівський 0,816 0,765 0,72 0,842
37
Продовження таблиці 2.1.
Уманський 0,476 0,353 1,869 2,028
Христинівський 0,468 1,366 1,298 1,332
Черкаський 0,411 2,482 2,242 2,357
Чигиринський 0,4 3,166 3,062 2,948
Чорнобаївський 0,228 0,312 0,227 0,074
Шполянський 0,332 0,841 0,788 0,618

Далі на діаграмі (рисунок 2.1) можна побачити динаміку викидів
забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел
забруднення за містами та районами у 2019 році.

25
20
15
10
5
0

Рисунок 2.1– Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від
стаціонарних джерел забруднення за містами та районами області у 2019 р., тис. т

В цілому по області у 2018 році щільність викидів забруднюючих речовин
від стаціонарних джерел викидів у розрахунку на 1 км2 складала 2,8 т, а обсяги
викидів забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення – 47,7 кг
(таблиці 2.2-2.3).
38
Таблиця 2.2 – Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від
стаціонарних джерел забруднення в розрахунку на квадратний кілометр за
містами та районами, т

Назва 2010 2014 2015 2016 2017 2018
1 2 3 4 5 6 7
Черкаська область 2,9 3,2 2,7 2,5 2,3 2,8
м. Черкаси 461,1 466,5 382,4 305,7 257,8 313,3
м. Ватутіне 24,2 63,4 53,6 44,4 52,4 35,5
м. Канів 7,4 9,9 9,8 18,5 19,8 19,4
м. Золотоноша 14,5 5,5 9,9 9,8 9,9 8,3
м. Сміла 6,7 6,9 6,4 4,2 7,5 9,1
м. Умань 39,0 50,7 51,5 11,1 19,2 97,4
Райони
Городищенський 0,7 0,8 0,7 0,8 0,7 0,6
Драбівський 0,4 0,4 0,3 0,3 0,3 0,4
Жашківський 0,7 1,0 1,1 1,1 1,2 1,1
Звенигородський 0,3 0,3 0,5 0,5 0,6 0,6
Золотоніський 1,9 1,7 2,6 1,8 1,9 3,0
Кам’янський 0,6 0,7 0,7 0,8 0,8 0,8
Канівський 7,3 9,2 6,7 6,5 5,5 5,7
Катеринопільський 0,1 0,1 0,1 0,4 0,6 0,9
Корсунь-
0,4 0,8 0,5 0,5 0,9 0,8
Шевченківський
Лисянський 0,7 0,5 0,3 0,4 0,2 0,1
Маньківський 0,5 0,8 0,7 1,2 1,4 1,3
Монастерищенський 0,7 0,3 0,3 0,2 0,3 0,2
Смілянський 0,5 0,3 0,3 0,3 0,5 0,5
Тальнівський 1,1 0,4 0,5 0,6 0,8 0,8
Уманський 0,2 0,3 0,3 1,3 0,3 1,3
Христинівський 2,0 1,7 1,8 1,9 2,2 2,1
Черкаський 1,4 0,9 0,6 1,5 1,5 1,4
Чигиринський 2,2 2,0 1,8 1,9 2,0 2,0
Чорнобаївський 0,3 0,2 0,2 0,2 0,3 0,2
Шполянський 0,7 0,7 0,7 0,7 0,8 0,7

Далі на діаграмах (рисунок 2.2 та 2.3) наведена динаміка зміни викидів від
стаціонарних джерел забруднення в розрахунку на квадратний кілометр за
містами та районами Черкаської області станом на 2018 рік.

39

Рисунок 2.2 – Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від
стаціонарних джерел забруднення в розрахунку на квадратний кілометр за
містами станом на 2018 р, кг

Рисунок 2.3 – Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від
стаціонарних джерел забруднення в розрахунку на квадратний кілометр за
районами станом на 2018 р, кг
40
Таблиця 2.3 – Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від
стаціонарних джерел забруднення в розрахунку на одну особу за містами та
районами, кг

Назва 2010 2014 2015 2016 2017 2018
1 2 3 4 5 6 7
Черкаська область 47,4 53,1 46,1 42,3 39,4 47,7
м. Черкаси 112,0 127,3 104,7 84,2 71,6 88,2
м. Ватутіне 13,0 33,1 33,5 28,0 33,5 22,8
м. Канів 9,8 8,4 15,2 15,0 15,3 13,8
м. Золотоноша 5,8 6,7 6,6 12,6 13,8 13,0
м. Сміла 4,9 4,0 3,8 4,2 4,4 5,4
м. Умань 17,8 24,0 24,5 5,3 9,3 47,8
Райони
Городищенський 15,2 17,2 15,0 17,5 16,4 11,6
Драбівський 13,4 12,2 9,1 10,6 11,6 13,6
Жашківський 16,9 24,6 29,3 28,6 31,3 28,0
Звенигородський 5,6 5,7 11,0 12,0 13,9 14,2
Золотоніський 65,7 61,8 92,0 63,6 70,7 110,8
Кам’янський 14,9 18,7 19,4 22,7 22,0 20,7
Канівський 459,8 604,4 445,0 437,6 369,4 387,1
Катеринопільський 2,3 3,9 4,1 11,7 18,1 24,8
Корсунь-
7,2 16,1 9,4 10,7 19,7 16,2
Шевченківський
Лисянський 18,7 14,9 10,5 11,3 7,9 1,7
Маньківський 13,3 22,5 20,5 34,0 40,7 35,8
Монастерищенський 12,9 6,2 5,3 4,5 5,4 4,7
Смілянський 13,9 7,5 9,3 10,1 14,4 14,2
Тальнівський 25,7 11,1 12,5 15,5 22,9 21,9
Уманський 6,8 8,2 9,4 43,3 8,3 43,7
Христинівський 33,2 30,9 32,1 34,5 39,4 37,9
Черкаський 28,6 18,2 11,7 31,5 33,0 30,0
Чигиринський 11,9 9,4 9,9 8,6 11,8 76,1
Чорнобаївський 80,8 73,6 69,0 72,2 78,1 8,7
Шполянський 15,7 18,5 18,9 16,9 19,7 18,7

Далі на діаграмах (рисунок 2.4 та 2.5) наведена динаміка зміни викидів від
стаціонарних джерел забруднення в розрахунку на одну особу за містами та
районами станом на 2018 рік.
З метою охорони атмосферного повітря та клімату у 2019 році 4
підприємства Черкаської області здійснили природоохоронні заходи, на які було
41
фактично витрачено 18,133 млн. грн власних коштів. Упровадження
природоохоронних заходів сприяло зменшенню надходжень забруднюючих
речовин у повітряний басейн на 4,714 тис. т [17].
В 2019 р. від стаціонарних джерел в повітря області надійшло в загальному
перерахунку 65 % забруднюючих речовин, а саме: неметанових летких
органічних сполук – 0,792 тис. т (2 %), оксиду вуглецю – 2,658 тис. т (5 %),
діоксиду сірки – 5,09 тис. т (10 %), аміаку – 5,767 тис т (11 %), речовин у викладі
суспендованих речовин недиференційованих за складом – 8,562 тис. т (17 %) та
діоксиду азоту – 10,158 тис. т. (20 %). З цього переліку метан та оксид азоту
належать до парникових газів.

Рисунок 2.4 – Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від
стаціонарних джерел забруднення в розрахунку на одну особу за містами 2018 р.

Структура викидів шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних
джерел забруднення у Черкаській області у 2018 році надана на рисунку 2.6.
42

Рисунок 2.5 – Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від
стаціонарних джерел забруднення в розрахунку на одну особу за районами за
2018 р.

Рисунок 2.6 – Структура викидів шкідливих речовин в атмосферу від
стаціонарних джерел забруднення у Черкаській області у 2018 році
43
У 2018 р. в порівнянні з 2017 р. скоротилися викиди неметанових летких
органічних сполук – на 0,8 тис. т, викиди оксиду вуглецю – на 0,2 тис. т,
збільшились викиди сажі – на 0,06 тис. т, діоксиду сірки – на 2,7 ти. т, діоксиду
азоту – на 0,7 тис. т, метану – на 7,0 тис. т та діоксиду вуглецю – на 269 тис. т [18].
Викиди забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря
від стаціонарних джерел забруднення за містами та районами у 2017 році –
таблиця 2.4.

Таблиця 2.4 – Викиди забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю в
атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення за містами та районами
у 2018 році, т

Обсяги У тому числі Крім
Назва викидів Діокси Діоксиду Метану Оксиду Сажі Немета- того,
забрудн ду азоту вуглецю нових викиди
юючих сірки летких діоксиду
речовин органіч- вуглецю,
усього, них тис. т
тис. т сполук
1 2 3 4 5 6 8 9 10
Черкаська
57,87 7727,3 10672,4 20799,0 2728,3 468,8 677,6 2691,1
область
м. Черкаси 24,43 6991,1 9847,0 75,2 703,7 1,1 178,0 2109,7
м. Ватутіне 0,39 - 59,4 213,5 62,3 0,5 0,6 34,9
м. Канів 0,33 0,0 72,5 192,5 37,7 0,2 7,2 8,4
м. Золотоноша 0,37 1,9 33,2 147,0 79,2 0,6 13,4 22,4
м. Сміла 0,36 1,9 29,5 6,1 114,9 1,9 39,3 18,1
м. Умань 3,99 110,4 72,5 3252,7 379,9 58,6 49,9 49,3
Райони
Городищенський 0,45 19,6 3,4 300,4 15,6 2,7 3,4 2,2
Драбівський 0,46 17,1 7,0 196,8 21,7 9,2 33,1 3,3
Жашківський 1,01 121,6 22,2 333,9 98,8 3,7 23,9 19,8
Звенигородський 0,61 11,2 41,0 301,5 68,5 0,9 9,0 11,9
Золотоніський 4,46 5,6 87,5 3384,6 41,3 191,1 36,9 83,1
Кам’янський 0,54 1,5 7,5 451,0 22,7 0,8 5,4 8,6
Канівський 7,33 0,3 81,5 3956,7 45,4 0,1 49,0 56,5
Катеринопіль-
0,58 65,8 32,7 12,9 313,0 106,5 24,0 28,0
ський
Корсунь-
0,67 35,9 41,9 257,9 179,2 2,2 25,7 32,5
Шевченківський
Лисянський 0,03 0,1 2,3 17,4 0,7 0,2 1,7 0,2
Маньківський 0,96 68,9 8,6 560,0 106,3 10,4 5,9 11,0

44
Продовження таблиці 2.4.
Монастерищен-
0,16 15,2 13,2 60,4 43,8 0,2 1,5 7,7
ський
Смілянський 0,45 25,8 5,5 149,1 55,0 0,6 13,4 8,5
Тальнівський 0,72 0,7 118,5 421,5 22,4 0,2 25,2 81,3
Уманський 1,86 46,5 7,8 1584,4 42,2 11,5 15,3 5,8
Христинівський 1,29 13,0 6,6 963,7 24,1 0,0 19,3 10,8
Черкаський 2,24 28,5 20,2 1563,5 81,4 2,2 47,8 17,2
Чигиринський 3,06 8,9 30,4 2052,9 32,6 0,9 23,4 40,7
Чорнобаївський 0,22 52,1 4,3 9,7 42,6 46,0 15,6 4,9
Шполянський 0,78 83,7 16,2 333,7 93,3 16,5 9,7 14,3

В середньому по області в 2018 р. одним підприємством викинуто в
атмосферу 107,6 т забруднюючих речовин.
Викиди шкідливих речовин від стаціонарних джерел в атмосферне повітря
за видами економічної діяльності подано в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 – Викиди забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю в
атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за видами
економічної діяльності у 2018 році

Обсяги викидів
Назва видів економічної Забруднюючих речовин Діоксиду вуглецю
діяльності % до % до
т загального т загального
підсумку підсумку
1 2 3 4 5
Усі види економічної діяльності 57871,6 100,0 2691,1 100,0
Сільське, лісове та рибне 11452,5 19,8 145,8 5,4
господарство
Добувна промисловість і 219,4 0,4 25,1 0,9
розроблення кар’єрів
Переробна промисловість 14246,4 24,6 1097,8 40,8
Постачання електроенергії, газу, 23739,6 41,0 1250,3 46,5
пари та кондиційованого повітря
Водопостачання; каналізація, 507,3 0,9 6,9 0,3
поводження з відходами
Будівництво 38,8 0,1 0,7 0,0
Оптова та роздрібна торгівля; 337,8 0,6 10,2 0,4
ремонт автотранспортних засобів і
мотоциклів
45
Продовження таблиці 2.5.
Транспорт, складське 3949,7 6,8 128,5 4,8
господарство, поштова та
кур’єрська діяльність
Тимчасове розміщування й 1933,7 3,3 3,8 0,1
організація харчування,
інформація та телекомунікації;
операції з нерухомим майном;
діяльність у сфері
адміністративного та допоміжного
обслуговування
Професійна, наукова та технічна 484,7 0,8 3,7 0,1
діяльність; освіта
Державне управління і оборона, 849,4 1,5 12,8 0,5
обов’язкове соціальне
страхування
Охорона здоров’я та надання 112,3 0,2 5,5 0,2
соціальної допомоги; мистецтво,
спорт, розваги та відпочинок;
надання інших видів послуг

За виробничими та технологічними процесами обраховуються викиди
шкідливих речовин. Найбільше викидів від постачання газу, електроенергії 41 %
(23739,6 т), від переробної промисловості 24,6 % (1424,4 т) та від сільського,
лісового і рибного господарства 19,8 % (11452,5 т). Від транспорту , поштова та
кур’єрська діяльність 6,8 % (3949,7 т) та від тимчасового розміщування й
організація харчування, інформація та телекомунікації 3,3 % (1933,7 т) [19].

2.2 Стан забруднення атмосферного повітря за 2019 рік (за даними
Черкаського обласного центру з гідрометеорології)

Регулярні спостереження за станом і якістю атмосферного повітря в м.
Черкаси здійснюється на 3 постах спостережень: № 2 – центр (вул. Святотроїцька,
68), № 3 «О» – мікрорайон «Дніпровський» (вул. Гетьмана Сагайдачного, 146),
№ 4 «О» – мікрорайон «Перемога» (вул. Конєва, 4) [20].
У минулому році в повітряному басейні міста контролювались 4 основних
та 13 специфічних забруднюючих речовин, включаючи 8 важких металів та
46
бенз/а/пірен. Відбір проб повітря проводиться чотири рази на добу в 01, 07, 13, 19
год. за місцевим часом. Лабораторією спостережень було проаналізовано 18685
проб повітря, у тому числі по основних інгредієнтах – 9415 (50,4%), та по
специфічних – 9270 (49,6%). Що свідчить про виконаний план програми
спостережень на 100%.
Черкащина є однією з провідних виробників продукції харчової
промисловості та сільського господарства в державі. Також в області є потужний
хімічний комплекс - ПАТ «Азот», підприємство енергетики – ПАТ «Черкаське
хімволокно» ВП «Черкаська ТЕЦ», ТОВ «Група Венето», ТОВ «Черкаська
продовольча компанія» [20].
Надходження забруднюючих речовин від пересувних джерел знаходиться
на одному рівні з підприємствами, а то і перевищує обсяги викидів [20].
Для того щоб оцінити ступінь забруднення повітря користуються ГДК
(гранично допустимими концентраціями), серед них максимально разова та
середньодобова. Для порівняльного аналізу використовують середньорічні
концентрації забруднюючих речовин. Дані спостережень за 2019 рік подано у
таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 – Стан забруднення атмосферного повітря в м. Черкаси у 2019
році.

Назва домішки Концентрація, мг/м3 Рівень забруднення в кратності
ГДК
Пил 0,1 0,67 ГДК
Діоксид сірки 0,012 0,24 ГДК
Діоксид азоту 0,05 1,25 ГДК
Оксид вуглецю 1,0 0,33 ГДК
Оксид азоту 0,03 0,5 ГДК
Сірководень 0,001 -
Аміак 0,05 1,25 ГДК
Формальдегід 0,008 2,67 ГДК

47
Щодо вмісту важких металів в повітряному басейні спостерігалось
зменшення по міді, хрому та нікелю.
Розрахунок комплексного індексу забруднення (ІЗА) проводиться по 5
найбільш важливим домішках: пил, який має 3 клас небезпеки, аміак з 4 класом
небезпеки, оксид вуглецю з 4 класом небезпеки, діоксид азоту з 3 класом
небезпеки та формальдегід, що має 2 клас небезпеки.
ІЗА за 2019 рік становив 7,22, що свідчить про високий рівень забруднення
повітря області. В порівнянні з 2018 роком ІЗА збільшився у 1,1 рази, за рахунок
зростання середньорічних концентрацій по аміаку та формальдегіду.
Далі на рисунку 2.8 зображена тенденція зміни комплексного індексу
забруднення (ІЗА) по Черкаській області за останні 5 років. Як видно з цього
графіку з 2015 по 2017 рік ІЗА зменшувався, а в 2018-2019 збільшується [21].

Рисунок 2.7 – Динаміка зміни ІЗА по м. Черкаси

У 2019 році за даними постійних спостережень максимальні концентрації на
всіх постах зменшились по: діоксиду азоту на ПСЗ № 3 у 1,8 рази; аміаку на ПСЗ
№4 у 1,4 рази; по діоксиду сірки на ПСЗ № 2 та № 3 у 1,1 та 1,2 рази; пилу на ПСЗ
48
№ 3 у 1,3 рази. Також спостерігалось збільшення по: діоксиду сірки на ПСЗ № 3 у
1,2 рази; формальдегіду на ПСЗ № 3 у 1,4 рази; діоксиду азоту на ПСЗ № 2 та № 3
у 1,3 та 1,4 рази; аміаку на ПСЗ № 2 та № 3 у 1,2 рази; сірководню на ПСЗ № 3 та
№ 4 у 1,4 та 1,3 рази. Дані в порівнянні з 2018 роком [22].
Також у звітному 2019 році в порівнянні з 2018 роком спостерігалось
зменшення середньорічних концентрацій по: діоксиду азоту на ПСЗ № 3 у 1,2
рази. І збільшилось по: діоксиду азоту на ПСЗ № 2 та № 4 у 1,5 та 1,3 рази; оксиду
азоту на ПСЗ № 4 у 1,3 рази; формальдегіду на ПСЗ № 3 у 1,1 рази, аміаку на ПСЗ
№ 2 та № 4 у 1,3 рази.
За останні 5 років спостерігається тенденція до зниження за діоксидом азоту
та аміаку, збільшенням по діоксиду азоту, формальдегіду та оксиду азоту. За
іншими домішками зміни не спостерігалось.
Варто зазначити, що забруднення вище 5 ГДК м.р. у звітному 2019 році не
спостерігалось [22].

2.3 Аналіз і оцінка ризиків захворювання населення залежно від якості
атмосферного повітря в місті Черкаси у 2018 році

Одним з важливих об’єктів навколишнього природного середовища є
атмосферне повітря. Стійкість біосфери залежить від його чистоти. Забруднення
біосфери впливає на рослини, тварини, людей, будови, обладнання та різні
матеріали. Повітря, яким ми дихаємо, являє собою фізичну суміш газів, які
складають атмосферу. Повітря має постійні складові атмосфери й непостійну
кількість різних домішок природного й антропогенного походження. Всі домішки
які містяться в атмосферному повітрі надходять туди в результаті антропогенної
діяльності. Внаслідок чого виникають надзвичайні ситуації, які погіршують
умови для життя всіх живих організмів та можуть виникати різного роду
захворювання в населення [23].
Спадковість, соціально-економічне та психічне благополуччя, спосіб життя,
49
шкідливі звички, якість і доступ медичного обслуговування, якість довкілля все
це є визначальними факторами здоров’я людини. Будь-який забруднювач що
міститься в повітрі негативно впливає на всі органи і системи людини. Тому що
людина найбільше контактує з забруднювачами в повітрі, чим через воду чи інші
компоненти.
На сьогоднішній день оцінка якості та безпеки повітря розраховується не
тільки порівнянням рівня забруднення з гранично допустимими значеннями
концентрації викиду, а із позицій концепції екологічного ризику. Виникнення
несприятливих для людства ситуацій, які зумовлені антропогенним впливом
називається екологічним ризиком. Тому гостро стоїть питання визначення ризику
для здоров’я населення [24].
Черкаси є не тільки обласним центром України, а й промисловим центром
економічного району. Саме місто стоїть на узбережжі р. Дніпро на правому березі
Кременчуцького водосховища. Кліматичні умови характеризуються теплим літом
та м’якою зимою.
Під час аналізу літературних джерел з’ясувалось що метеорологічний режим
в Черкасах не сприяє розсіюванню домішок від низьких і високих джерел емісії.
Бризова циркуляція повітря, температурні інверсії, швидкість і напрямок вітру –
все це основні чинники котрі визначають рівень забруднення в місті.
В місті переважають південного напрямку вітровії котрі є основними
переносниками викидів від небезпечних об’єктів промисловості міста. До них
відноситься ПАТ «Черкаське хімволокно» та ПАТ «Азот». Дуже часто в Черкасах
спостерігається слабка швидкість вітру (0-1 м/с), що призводить до стійких
інверсій. В першу чергу це призведе до накопичення шкідливих речовин і від
пересувних джерел забруднення [25].
За статистичними матеріалами видно, що забруднення повітряного басейну
міста здійснюється від стаціонарних та пересувних джерел забруднення.
Перелік основних забруднювачів повітря Черкас, вже декілька років
залишаються без змін. На таблиці 2.7 подана динаміка викидів найпоширеніших
50
забруднювачів від стаціонарних та пересувних джерел забруднення.

Таблиця 2.7 – Динаміка викидів у атмосферне повітря м. Черкаси

Викиди в атмосферне повітря, тис. т Щільність Обсяги
У тому числі викидів у викидів у
Роки Всього Стаціонарними пересувними розрахунку розрахунку
джерелами джерелами на один на одну
км2, кг особу, кг
2010 48,707 32,277 16,430 461,1 112,0
2014 50,652 36,389 14,263 466,5 127,3
2015 42,319 29,826 12,493 382,4 104,7
2016 - 23,845 * 305,7 84,2
2017 - 20,107 * 257,8 71,6
2018 - 24,438 * 313,3 88,2

* За даними Головного управління статистики у Черкаській області з 2016
року розрахунки обсягів викидів від пересувних джерел – не проводились.

Черкаський обласний центр з гідрометеорології постійно займається
спостереженням за станом повітря в місті. Спостереження проводиться на 3
постах спостереження за 4 основних та 13 специфічних забруднюючих речовин,
включаючи 8 важких металів та бенз/а/пірен. Забруднення вище 5 ГДК у 2019
році не спостерігалось. Показник ІЗА розрахований за 5 найважливіших домішок
склав 7,22, що вважається досить високим [26].
За інформацією Комунального закладу «Черкаський обласний інформаційно
аналітичний центр медичної статистики» переліку найпоширеніших захворювань
серед населення, у 2019 році, перше місце займають хвороби системи кровообігу,
друге – хвороби дихальної системи, хвороби органів травлення займають
відповідно 3 місце [27].
Показник загальної захворюваності серед населення в 2019 році 6183,4 на 10
тис. всього населення, що на 3,5 % нижчий ніж в минулому році. На показник
захворювання і на самі хвороби впливає якість атмосферного повітря.
Захворювання органів дихання займають друге місце в структурі загальної
51
захворюваності населення у 2019 році і складає 19,6 % від загальної кількості
захворювань, що в порівнянні з 2018 (29,4 %) зменшився на майже на 1 %. У
структурі загальної захворюваності серед всього населення хвороби органів
дихання займають перше місце. У відсотках це 44,2 % від загальної кількості, що
в порівнянні з 2018 (43,1 %) нажаль збільшився на 1 % [28].
Також серед структури загальної захворюваності населення друге місце
належить травмам та отруєнням, на третьому – хвороби сечостатевої системи, на
четвертому – хвороби шкіри та підшкірної клітковини і на 5 відповідно хвороби
ока та його придаткового апарату.
Тому гостро постало питання визначення ризику захворюваності населення,
яке проживає в місцевості з забрудненим повітрям. Це необхідно для
прогнозування порушень здоров’я від негативного впливу та для встановлення
пріоритетних заходів для управління чинниками ризику. Тому Американським
агентством з охорони навколишнього середовища (US EPA) була запропонована
схема аналізу ризику для здоров’я людини. Ця міжнародна методологія була
наближена до умов України і викладена в методичних рекомендаціях «Оцінка
ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря» МР 2.2.12-
142-2007 (наказ № 184 МОЗ України від 13.04.07) [29].
Існує 4 етапи схеми оцінки ризику:
- Першим етапом є ідентифікація небезпеки. Суттю цього етапу є виявлення
найбільш небезпечних промислових об’єктів, що чинять негативний вплив на
стан населення. Якщо говорити про м. Черкаси, то місто це досить промислове
місто і основними забруднювачами повітряного басейну є ПАТ «Азот» з валовим
викидом 4027,064 т, що на 585,42 т більше ніж в 2018 та ПрАТ «Черкаське
хімволокно» з валовим викидом 16124,35 т, що на 3855,01 т менше ніж в
минулому році.
- Другий етап – оцінка експозиції. Вона полягає у вимірюванні частоти,
шляхів дії і тривалості дії забруднюючих речовин, що присутні в довкіллі, на
організм. Рух хімічної речовини від джерела надходження до людини, яка
52
піддається дії, називається маршрутом дії і є обов’язковою частиною експозиції. Є
три типи експозиційного маршруту: інгаляційний, шкірна абсорбція та
пероральний. В основному шкідливі речовини надходять в організм з повітря в
процесі дихання, через легені – інгаляційним шляхом. Наслідки вже можуть
з’являтися як і після дії першої дози так і через тижні, місяці та роки. Дії які
викликають гостру реакцію та тривають близько 30-60 хвилин називаються
короткочасними. Дії з хронічними хворобами є тривалими і тривають понад 12 %
від тривалості життя, майже 8 років [30].
- Третій етап – залежність «доза-відгук» - це кількісна характеристика
токсикологічної інформації та встановлення зв’язку між концентрацією і ефектом,
що виникає від дії забрудника. Постійне забруднення повітряного басейну є
основним фактором у виникненні хронічних і гострих захворювань дихальної
системи, алергій, тощо. Також від неякісного повітря існує ризик збільшення
кількості хронічних неспецифічних хвороб, таких як хвороби серця, рак легень,
атеросклероз та інше. Також забруднене повітря негативно впливає і на імунну
систему.
- Четвертий етап – характеристика ризику – збирає дані одержані на
попередніх етапах дослідження і проводить якісну і кількісну оцінку ризику та
оцінку порівняльної значимості існуючих проблем для здоров’я і стану населення.
В результаті наявності фотохімічних реакцій в повітрі утворюється смог,
який спричинений викидами стаціонарних та пересувних джерел забруднення.
Тому після вдихання такого повітря в населення можуть виникати сльозотечі,
головні болі, нудота, стискання в грудях, кон’юнктивіт, задишку і слабкість.
Негативно впливає на стан здоров’я людини смог, що утворюється в повітрі
міст в результаті фотохімічних реакцій забруднюючих речовин, спричинених
викидами підприємств та автотранспорту. Він спричиняє сльозотечу, різь в очах,
сухий кашель, нудоту, головний біль, стискання в грудях, задишку, загальну
слабкість, є причиною розладів функцій органів дихання. Також в повітря
надходить діоксид сірки, який призводить до виникнення емфіземи легень і астм.
53
Негативно діє на організм людини оксид вуглецю. Його наявність в повітрі
викликає запаморочення, задишку, порушення сну, головні болі, порушення
пам’яті та уваги тощо.
За 2019 рік в атмосферному повітрі м. Черкаси визначалось перевищення
ГДК по діоксиду і оксиду азоту, формальдегіду та аміаку.
Отруєння оксидами азоту спричинює кашель, нудоту та блювоту,
запаморочення та головні болі, нерідко викликає набряк легень.
Отруєння аміаком викликає пошкодження дихальних шляхів та слизових
оболонок, сильну сльозотечу, сухий кашель та сильну задуху та навіть може
викликати судоми, 250 мг/м3 вважається смертельною концентрацією [31].
Коефіцієнт небезпеки (HQ) котрий є відношенням концентрації (С)
забруднюючої речовини до їх референтних значень називається екологічним
ризиком дії порогового значення забруднюючої речовини.

HQ = C / RfC, (2.1)

де HQ – коефіцієнт небезпеки;
C – середня концентрація, мг/м3;
RfС – референтна концентрація, мг/м3.
У залежності від значення HQ рівень ризику становить (таблиця 2.8).
Якщо здійснюється вплив декількох забруднюючих речовин, що впливають
на той самий орган, їх дія сумується, то тоді визначається індекс небезпеки (НІ),
який є сумою коефіцієнтів забруднювачів.

НІ = ∑ НQі, (2.2)
де НQ і – коефіцієнти небезпеки для окремих компонентів суміші хімічних
речовин, які чинять вплив.
54
Індекс небезпеки розраховувався з врахуванням стану органів і систем, які
піддаються негативному впливу від забруднюючих речовин. Всі розрахунки
виконано з допомогою стандартної програми пакету Microsoft Excel.

Таблиця 2.8 – Класифікація рівнів ризику

HQ Рівень ризику
≤ 1,0 Мінімальний – бажана величина ризику при проведенні
оздоровчих і природоохоронних заходів
1,0-10,0 Середній – припустимий для виробничих умов. За впливу
на все населення необхідний динамічний контроль і
поглиблене вивчення джерел і можливих наслідків
шкідливих впливів для вирішення питання про заходи з
управління ризиком
10,0-100,0 Значний – неприпустимий для населення
≥ 100 Високий – не прийнятий для виробничих умов і населення.
Необхідне здійснювання заходів з усунення або зниження
ризику

Для даного дослідження використовувались дані спостережень за станом
повітря Черкаського обласного центру з гідрометеорології у 2019 році. Дані для
моніторингу відбирались на 3-х стаціонарних постах спостереження за
забрудненням. Проби відбирались 4 рази на добу. Таким чином було визначено
речовини, які найбільше надходили в атмосферне повітря Черкас. Було
встановлено, що цими речовинами є пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид
азоту, сірководень та аміак. Результати контролю за якістю повітря у м. Черкаси у
2019 році надано в таблиці 2.9 [32].
Ці речовини відносяться до неканцерогенних речовин але вони негативно
впливають на органи дихання.
Референтні концентрації при гострому та хронічному впливі визначаються
з таблиць методичних рекомендацій «Оцінка ризику для здоров’я населення від
забруднення атмосферного повітря» МР 2.2.12-142-2007 (наказ № 184 МОЗ
України від 13.04.07) (таблиця 2.10) [33].
55
Таблиця 2.9 – Середньорічні концентрації забруднюючих речовин в
атмосферному повітрі

Назва домішки Концентрація, мг/м3 Середньодобова
Центр Дніпровськи Південно- По місту концентрація,
міста й західний мг/м3
мікрорайон мікрорайон
Пил 0,4 0,4 0,4 0,4 0,13
Діоксид сірки 0,039 0,046 0,061 0,061 0,012
Оксид вуглецю 3,0 3,0 3,0 3,0 1,0
Діоксид азоту 0,25 0,36 0,19 0,36 0,05
Сірководень 0,005 0,007 0,004 0,007 0,001
Аміак 0,44 0,52 0,30 0,52 0,04

Таблиця 2.10 – Референтні концентрації при гострому та хронічному впливі
забруднювачів, які знаходяться у повітрі м. Черкаси

Речовина RfC, мг/м3 (гострий вплив) RfC, мг/м3 (хронічний
вплив)
Пил 0,15 0,05
Діоксид сірки 0,66 0,05
Оксид вуглецю 23 3,0
Діоксид азоту 0,47 0,04
Сірководень 0,1 0,002
Аміак 0,35 0,1

За рівнянням 2.2 розраховуємо індекс небезпеки для хронічного та гострого
впливів для 3 мікрорайонів міста. Результати розрахунків – сумарні індекси
неканцерогенної небезпеки (НІ) пріоритетних хімічних речовин подано в таблиці
2.11.
На показник сумарної величини НІ при гострому впливі найбільше впливає
пил та аміак, а найменше – сірководень. При хронічному впливі найбільший
вплив на показник НІ здійснює пил та діоксид азоту, а найменше – діоксид сірки.

56
Таблиця 2.11 – Сумарні індекси неканцерогенної небезпеки (НІ)
пріоритетних хімічних речовин

Назва речовини
Мікрорайон Пил Діоксид Оксид Діоксид Сірководень Аміак НІ
сірки вуглецю азоту
Гострий вплив
Центр міста 2,66 0,06 0,13 0,53 0,05 1,26 4,70
Дніпровський 2,66 0,07 0,13 0,77 0,07 1,49 5,19
мікрорайон
Південно- 2,66 0,09 0,13 0,40 0,04 0,86 4,19
західний
мікрорайон
Хронічний вплив
Центр міста 8 0,78 1,0 6,25 2,5 4,4 22,93
Дніпровський 8 0,92 1,0 9,0 3,5 5,2 27,62
мікрорайон
Південно- 8 1,22 1,0 4,75 2 3,0 19,97
західний
мікрорайон

Використовуючи таблицю 2.11, можна зробити такі висновки. В плані
гострого впливу ми маємо середній рівень ризику, а в плані хронічного – значний
рівень ризику. Найменший рівень ризику як при гострому так і при хронічному
впливі спостерігаємо в Південно-західному мікрорайоні, а найбільший – в
Дніпровському мікрорайоні міста Черкаси.

2.4 Комплексна оцінка техногенного впливу на атмосферне повітря по
містах і районах Черкаської області

«Антропогенне і техногенне навантаження на навколишнє природне
середовище в Україні у кілька разів перевищує відповідні показники у розвинутих
країнах світу» йдеться в Законі України «Про основні засади (стратегію)
державної політики України на період до 2020 року». Нераціональне
використання природних ресурсів, збільшення ризику еколого-техногенного
характеру, недосконала система утилізації небезпечних відходів техногенна
57
перевантаженість території держави: все це є загрозами, що постають перед
національною безпекою України.
Будь-яке втручання в природні екосистеми може викликати позитивні або
негативні наслідки. Наслідки як для суспільства так і економіки. Зараз людство
хоче зробити своє життя більш комфортним і матеріально забезпеченим, це
призводить до необмеженого використання природних ресурсів для виробництва
різного виду продукції. Таке необережне користування природними ресурсами
призводить до їх вичерпування. Адже кількість підприємств постійно
збільшується, ресурсів необхідно ще більше, а часу для їх відновлення немає.
Також величезна кількість об’єктів промисловості веде до виробництва великої
кількості продукції, що несе за собою збільшення обсягів відходів, які
потрапляють в довкілля, чим спричинюють його забруднення.
Тому буде доречним проводити екологічну оцінку території та визначення
рівня екологічної безпеки. Отож було створено декілька якісних і кількісних
методик: якісна бальна оцінка , кількісна оцінка (витратна та збиткова) вартісних
показників, кількісна оцінка (абсолютних та відносних) натуральних показників
тощо [33].
Розрахунок екологічних витрат впливу виробничих комплексів, що
працюють на цій території називається кількісною оцінкою території.
Територіально-виробничі комплекси під час своєї діяльності забирають з довкілля
природні ресурси для функціонування комплексу, таким чином порушують
рівновагу в навколишньому середовищі. Ось ці процеси можна вважати як
утворення екологічних витрат. Процеси можна поділити на такі групи: вилучення
та використання ресурсів; забруднення; вплив на довкілля; витрати, які підуть на
природоохоронні заходи. Для розрахунку кількісної оцінки рівня екологічної
безпеки території беруть до уваги такі показники: зниження та якість природних
ресурсів, зміни в розміщенні та структури підприємств, зміна в стані здоров’я
населення та зміна демографічної ситуації. Цю методику застосовують коли
проводять екологічну оцінку регіону методом картографічного моделювання.
58
Після цього створюють атласи та карти.
Серед найпоширеніших забрудників Черкаської області за 2018 рік є:
діоксид та оксид вуглецю, діоксид сірки, діоксид азоту, метан та неметанові леткі
органічні сполуки. Тож за цими 9 показниками екодеструктивної діяльності була
проведена комплексна оцінка.
В таблиці 2.13 подано абсолютні показники забруднюючих речовин області
у 2018 році, а у таблиці 2.14 – відносні показники, що розраховувались
абсолютного показника діяльності певного регіону на абсолютний показник
загалом по області.
Також був розрахований інтегральний індекс впливу, методом зіставлення
комплексного показника до середнього по області, це необхідно для порівняльної
оцінки впливу на навколишнє середовище по регіонах області. В таблиці 2.15
подані результати розрахунків.
Як видно з даних з таблиці 2.13, щільність викидів у розрахунку на 1 км2 та
обсяги викидів у розрахунку на 1 особу від стаціонарних джерел вносять
найбільший внесок в значення показника інтегрального індексу впливу. Всі інші
показники не здійснюють особливо значного впливу на загальний інтегральний
показник.
За результатами розрахунків низький вплив на довкілля (до 2,0)
здійснюється в 7 районах області, а саме в Лисянському районі – 0,22; в
Монастерищенському районі – 0,58; в Чорнобаївському районі – 0,84; в
Городищенському районі – 1,4; в Драбівському районі – 1,43; в Смілянському
районі – 1,55; в Звенигородському районі – 1,69.
Середній вплив (2,0 – 5,0) на довкілля здійснюється в 10 районах
Черкащини: Шполянський район – 2,1; Кам’янський район – 2,2; Корсунь-
Шевченківський район – 2,23; Тальнівський район – 2,46; Катеринопільський
район – 2,93; Жашківський район – 3,12; Маньківський район – 3,79; Черкаський
район – 3,93; Уманський район – 4,43 та Христинівський район – 4,76.
59
Високий вплив (5,0 – 10,0) на навколишнє середовище здійснюється в
Чигиринському районі – 7,36 та в м. Канів – 9,57.
Дуже високий (10,0 – 40,0) вплив на довкілля регіону здійснюється в: м.
Сміла – 10,03; Золотоніський район – 10,86; м. Золотоноша – 20,59; Канівський
район – 30,49; м. Ватутіне – 37,62.
Але найбільш негативний вплив на населення та на довкілля здійснюється в
м. Черкаси, індекс забруднення складає 338,67 та в м. Умань – 104,36. Такі
результати свідчать про надзвичайно високий вплив на довкілля в цих регіонах.
Отже, можна сказати, що екологічна ситуація у довкіллі Черкаського
регіону досить складна. Слід зауважити, що основними забрудниками Черкащини
є підприємства хімічної та сільськогосподарської промисловості. До них
відносяться: ПАТ «Азот», ПрАТ «Черкаське хімволокно» ВП «Черкаська ТЕЦ» та
ПрАТ «Миронівська птахофабрика». Варто зазначити, що на довкілля регіону
впливають також і великі підприємства України. Адже експортна економіка нашої
держави в основному спрямована на видобування і переробку великих обсягів
мінеральної сировини, тому це призводить до забруднення не тільки повітряного
басейну, а й водних чи земельних ресурсів у багатьох регіонах.
Нажаль система моніторингу, що зараз є в Україні не забезпечує
систематичного проведення обґрунтованих досліджень гранично допустимих
впливів на довкілля та на складові довкілля, на аналіз динаміки основних
показників техногенного навантаження та на характер змін джерел загроз
екологічній безпеці.
Своєчасна і обґрунтована комплексна оцінка, яка побудована на
статистичних показниках впливу є необхідною для формування і реалізації
державної політики.
Для діагностики і прогнозування екологічного стану навколишнього
середовища просто необхідно використовувати методи і моделі екологічної
статистики, адже це допоможе в формуванні системи управлінських рішень в
сфері охорони довкілля, починаючи з локального об’єкту і закінчуючи великими
60
масштабами оцінки регіону в цілому [33].

Таблиця 2.12 – Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
впливу
Викид Пункт
Викид діоксид вуглецю від П. 1
стаціонарних джерел забруднення, тис.
т.
Викиди забруднюючих речовин від П. 2
стаціонарних джерел забруднення, тис.
т.
Викиди забруднюючих речовин від П. 3
стаціонарних джерел забруднення у
розрахунку на квадратний кілометр,
тис. т.
Викиди забруднюючих речовин від П. 4
стаціонарних джерел забруднення у
розрахунку на одну особу, тис. т.
Викид діоксиду сірки від стаціонарних П. 5
джерел забруднення, тис. т
Викид діоксиду азоту від стаціонарних П. 6
джерел забруднення, тис. т
Викид оксиду вуглецю від стаціонарних П. 7
джерел забруднення, тис. т
Викид неметанових летких органічних П. 8
сполук від стаціонарних джерел
забруднення, тис. т
Викид метану від стаціонарних джерел П. 9
забруднення, тис. т

61
Таблиця 2.13 – Абсолютні показники впливу на атмосферне повітря по містах та районах Черкаської області у 2018
році, тис. т

Регіон П. 1 П. 2 П. 3 П. 4 П. 5 П. 6 П. 7 П. 8 П. 9
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Черкаська область 2691,1 57,872 0,0028 0,000047 7,727 10,672 2,72 0,677 20,799
м. Черкаси 2109,7 24,437 0,313 0,000088 6,991 9,847 0,703 0,178 0,075
м. Ватутіне 34,9 0,39 0,035 0,000022 - 0,059 0,0623 0,0006 0,213
м. Канів 8,4 0,33 0,019 0,0000138 - 0,072 0,037 0,0072 0,192
м. Золотоноша 22,4 0,374 0,0083 0,000013 0,0019 0,033 0,079 0,013 0,147
м. Сміла 18,1 0,364 0,0091 0,000005 0,0019 0,029 0,114 0,039 0,0061
м. Умань 49,3 3,992 0,097 0,000047 0,1104 0,072 0,379 0,049 3,252
Райони
Городищенський 2,2 0,459 0,0006 0,000011 0,0196 0,0034 0,015 0,0034 0,3
Драбівський 3,3 0,462 0,0004 0,000013 0,0171 0,007 0,021 0,033 0,196
Жашківський 19,8 1,012 0,001 0,000028 0,121 0,022 0,098 0,023 0,333
Звенигородський 11,9 0,614 0,0006 0,000014 0,0112 0,041 0,068 0,009 0,301
Золотоніський 83,1 4,464 0,003 0,00011 0,0056 0,087 0,041 0,036 3,384
Кам’янський 8,6 0,547 0,0008 0,00002 0,0015 0,0075 0,022 0,0054 0,451
Канівський 56,5 7,339 0,0057 0,00038 0,0003 0,081 0,045 0,049 3,956
Катеринопільський 28,0 0,584 0,0009 0,000024 0,065 0,032 0,313 0,024 0,012
Корсунь- 32,5 0,676 0,0008 0,000016 0,035 0,041 0,179 0,025 0,256
Шевченківський

62
Продовження таблиці 2.13
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Лисянський 0,2 0,038 0,0001 0,0000017 0,0001 0,0023 0,0007 0,0017 0,0174
Маньківський 11,0 0,962 0,0013 0,000035 0,068 0,008 0,106 0,0059 0,560
Монастерищенський 7,7 0,168 0,0002 0,0000047 0,0152 0,013 0,043 0,0015 0,0604
Смілянський 8,5 0,454 0,0005 0,000014 0,025 0,0055 0,055 0,013 0,149
Тальнівський 81,3 0,72 0,0008 0,000021 0,0007 0,118 0,022 0,025 0,421
Уманський 5,8 1,869 0,0013 0,000043 0,046 0,007 0,042 0,015 1,584
Христинівський 10,8 1,298 0,0021 0,000037 0,013 0,006 0,024 0,019 0,963
Черкаський 17,2 2,242 0,0014 0,00003 0,028 0,0202 0,081 0,047 1,563
Чигиринський 40,7 3,062 0,002 0,000076 0,008 0,0304 0,032 0,023 2,052
Чорнобаївський 4,9 0,227 0,0002 0,000008 0,052 0,0043 0,042 0,015 0,0097
Шполянський 14,3 0,788 0,0007 0,000018 0,083 0,016 0,093 0,0097 0,333

63
Таблиця 2.14 – Відносні показники впливу на атмосферне повітря по містах та районах Черкаської області у 2018
році

Регіон П. 1 П. 2 П. 3 П. 4 П. 5 П. 6 П. 7 П. 8 П. 9
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Черкаська область 1 1 1 1 1 1 1 1 1
м. Черкаси 0,7840 0,4223 111,7857 1,8723 0,9047 0,9227 0,2585 0,2629 0,0036
м. Ватутіне 0,013 0,0067 12,5 0,4681 0 0,0055 0,0229 0,0009 0,0102
м. Канів 0,0031 0,0057 6,7857 0,2936 0 0,0067 0,0136 0,0106 0,0092
м. Золотоноша 0,0083 0,0065 2,9643 0,2766 0,00025 0,0031 0,029 0,0192 0,0071
м. Сміла 0,0067 0,0063 3,25 0,1064 0,0002 0,0027 0,0419 0,0576 0,0003
м. Умань 0,0183 0,069 34,6429 1 0,0143 0,0067 0,1393 0,0724 0,1564
Райони
Городищенський 0,0008 0,0079 0,2143 0,2340 0,0025 0,0003 0,0055 0,0050 0,0144
Драбівський 0,0012 0,008 0,1429 0,2766 0,0022 0,0007 0,0077 0,0487 0,0094
Жашківський 0,0074 0,0175 0,3571 0,5957 0,0157 0,0021 0,036 0,034 0,016
Звенигородський 0,0044 0,0106 0,2143 0,2979 0,0014 0,0038 0,025 0,0133 0,0145
Золотоніський 0,0309 0,0771 1,0714 2,3404 0,0007 0,0082 0,0151 0,0532 0,1627
Кам’янський 0,0032 0,0095 0,2857 0,4255 0,0002 0,0007 0,0081 0,008 0,0217
Канівський 0,021 0,1268 2,0357 8,0851 0,00004 0,0076 0,0165 0,0724 0,1902
Катеринопільський 0,0104 0,0101 0,3214 0,5106 0,0084 0,003 0,1151 0,0355 0,0006
Корсунь- 0,0121 0,0117 0,2857 0,3404 0,0045 0,0038 0,0658 0,0369 0,0123
Шевченківський

64
Продовження таблиці 2.14
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Лисянський 0,00007 0,0007 0,0357 0,0362 0,00001 0,0002 0,003 0,0025 0,0008
Маньківський 0,0041 0,0166 0,4643 0,7447 0,0088 0,0007 0,0390 0,0087 0,0269
Монастерищенський 0,0029 0,0029 0,0714 0,1 0,002 0,0012 0,0158 0,0022 0,0029
Смілянський 0,0032 0,0078 01786 0,2979 0,0032 0,0005 0,0202 0,0192 0,0072
Тальнівський 0,0302 0,0124 0,2857 0,4468 0,00009 0,0111 0,0081 0,0369 0,0202
Уманський 0,0022 0,0323 0,4643 0,9149 0,006 0,0007 0,0154 0,0222 0,0762
Христинівський 0,004 0,0224 0,75 0,7872 0,0017 0,0006 0,0088 0,0281 0,0463
Черкаський 0,0064 0,0387 0,5 0,6383 0,0036 0,0019 0,0298 0,0694 0,0751
Чигиринський 0,0151 0,0529 0,7143 1,617 0,001 0,0028 0,0118 0,034 0,0987
Чорнобаївський 0,0018 0,0039 0,0714 0,1702 0,0067 0,0004 0,0154 0,0222 0,0005
Шполянський 0,0053 0,0136 0,25 0,3830 0,0107 0,0015 0,0342 0,0143 0,016

65
Таблиця 2.15 – Ранжування регіонів за комплексною оцінкою впливу на атмосферне повітря

№ Регіони Комплексний Середня комплексна Інтегральний індекс Ранг
п/п частковий показник оцінка по області впливу на довкілля
впливу по регіонах по регіонах
1 2 3 4 5
Черкаська область 9,0 9/26= 0,3461 1,0 -
1 Лисянський район 0,07 - 0,22 1
2 Монастерищенський район 0,2 - 0,58 2
3 Чорнобаївський район 0,29 - 0,84 3
4 Городищенський район 0,48 - 1,4 4
5 Драбівський район 0,49 - 1,43 5
6 Смілянський район 0,53 - 1,55 6
7 Звенигородський район 0,58 - 1,69 7
8 Шполянський район 0,72 - 2,1 8
9 Кам’янський район 0,76 - 2,2 9
10 Корсунь-Шевченківський район 0,77 - 2,23 10
11 Тальнівський район 0,85 - 2,46 11
12 Катеринопільський район 1,01 - 2,93 12
13 Жашківський район 1,08 - 3,12 13
14 Маньківський район 1,31 - 3,79 14
15 Черкаський район 1,36 - 3,93 15
16 Уманський район 1,53 - 4,43 16
17 Христинівський район 1,64 - 4,76 17
18 Чигиринський район 2,54 - 7,36 18
19 м. Канів 3,31 - 9,57 19
20 м. Сміла 3,47 - 10,03 20
21 Золотоніський район 3,75 - 10,86 21
22 м. Золотоноша 7,12 - 20,59 22
23 Канівський район 10,55 - 30,49 23
24 м. Ватутіне 13,02 - 37,64 24
66
Продовження таблиці 2.15
1 2 3 4 5
25 м. Умань 36,11 - 104,36 25
26 м. Черкаси 117,21 - 338,67 26

67
ВИСНОВОК

Отже, зараз через антропогенні забруднення відбувається загострення
екологічної кризи, тому необхідно сформувати надійну систему інформаційного
забезпечення з різними еколого-економічними даними. Ця система необхідна для
розробки природоохоронних програм для об’єктів, які здійснюють негативний
вплив на навколишнє середовище та потрібна для визначення оцінки екологічного
стану довкілля тими ж об’єктами.
Тому першим інформаційним ресурсом стану забруднення і охорони
атмосферного повітря в нашій країні є екологічна статистика, яка почала
формуватися на початку 80-х років минулого століття. За цей час статистика
вдосконалювалась, а саме запроваджувались нові методи збору, обробки і
передачі інформації, ділилась досвідом з міжнародною статистикою.
Протягом 2019 р. від стаціонарних джерел забруднення в повітряний басейн
області потрапило 51,8 тис. т забруднюючих речовин, що на 6,1 тис. т менше між
у 2018 році. В повітряний басейн м. Черкаси викинуто 21,2 тис. т забруднюючих
речовин (41 % від загального обсягу), що на 3,2 тис. т менше, ніж в 2018 році.
В цілому по області у 2018 році щільність викидів забруднюючих речовин
від стаціонарних джерел викидів у розрахунку на 1 км2 складала 2,8 т, а обсяги
викидів забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення – 47,7 кг.
В середньому по області в 2018 р. одним підприємством викинуто в
атмосферу 107,6 т забруднюючих речовин.
За виробничими та технологічними процесами обраховуються викиди
шкідливих речовин. Найбільше викидів від постачання газу, електроенергії 41 %
(23739,6 т), від переробної промисловості 24,6 % (1424,4 т) та від сільського,
лісового і рибного господарства 19,8 % (11452,5 т). Від транспорту , поштова та
кур’єрська діяльність 6,8 % (3949,7 т) та від тимчасового розміщування й
організація харчування, інформація та телекомунікації 3,3 % (1933,7 т).
Автомобільний транспорт, а саме їх кількість, моделі, конструкції і види
також чинять негативний вплив на повітря, як і стаціонарні джерела викидів,
68
технічний стан автомобіля та стан його двигуна, вік, термін експлуатації і навіть
фаховий рівень водія: всі ці показники впливають на кількість викиду. Тому
з’явилась необхідність створення методичних рекомендацій для розрахунків
обсягів викидів забруднюючих речовин, які надходять в атмосферне повітря від
пересувних джерел забруднення. Важливо щоб такі методичні рекомендації мали
відповідність міжнародним рекомендаціям та теперішнім нормативним підходам,
які стосуються цього питання.
Як зазначено в регіональній доповіді про стан навколишнього природного
середовища у Черкаській області за даними Головного управління статистики
області у 2016-2019 рр. розрахунки щодо обсягів викидів забруднюючих речовин
від пересувних джерел забруднення не проводились.
Другим інформаційним ресурсом є система Державного моніторингу в
галузі охорони атмосферного повітря. Регулярні спостереження за станом і якістю
атмосферного повітря в м. Черкаси здійснюється на 3 постах спостережень: № 2 –
центр (вул. Святотроїцька, 68), № 3 «О» – мікрорайон «Дніпровський» (вул.
Гетьмана Сагайдачного, 146), № 4 «О» – мікрорайон «Перемога» (вул. Конєва, 4).
ІЗА за 2019 рік становив 7,22, що свідчить про високий рівень забруднення
повітря області. В порівнянні з 2018 роком ІЗА збільшився у 1,1 рази, за рахунок
зростання середньорічних концентрацій по аміаку та формальдегіду.
За концентрацією 5 основних забруднюючих речовин (пил, діоксид азоту,
оксид вуглецю, діоксид азоту, сірководень та аміак) розраховували сумарний
індекс небезпеки. Для розрахунку брали інформацію з Черкаського обласного
центру з гідрометеорології, з 3 постів спостереження. Отримали такі результати: в
плані гострого впливу ми маємо середній рівень ризику, а в плані хронічного –
значний рівень ризику. Найменший рівень ризику як при гострому так і при
хронічному впливі спостерігаємо в Південно-західному мікрорайоні, а
найбільший – в Дніпровському мікрорайоні міста Черкаси.
На показник сумарної величини НІ при гострому впливі найбільше впливає
пил та аміак, а найменше – сірководень. При хронічному впливі найбільший
вплив на показник НІ здійснює пил та діоксид азоту, а найменше – діоксид сірки
69
За результатами розрахунків комплексної оцінки техногенного впливу на
атмосферне повітря по містах і районах Черкаської області визначили, що
низький вплив на довкілля (до 2,0) здійснюється в 7 районах області, а саме в
Лисянському районі – 0,22; в Монастерищенському районі – 0,58; в
Чорнобаївському районі – 0,84; в Городищенському районі – 1,4; в Драбівському
районі – 1,43; в Смілянському районі – 1,55; в Звенигородському районі – 1,69.
Середній вплив (2,0 – 5,0) на довкілля здійснюється в 10 районах
Черкащини: Шполянський район – 2,1; Кам’янський район – 2,2; Корсунь-
Шевченківський район – 2,23; Тальнівський район – 2,46; Катеринопільський
район – 2,93; Жашківський район – 3,12; Маньківський район – 3,79; Черкаський
район – 3,93; Уманський район – 4,43 та Христинівський район – 4,76.
Високий вплив (5,0 – 10,0) на навколишнє середовище здійснюється в
Чигиринському районі – 7,36 та в м. Канів – 9,57.
Дуже високий (10,0 – 40,0) вплив на довкілля регіону здійснюється в: м.
Сміла – 10,03; Золотоніський район – 10,86; м. Золотоноша – 20,59; Канівський
район – 30,49; м. Ватутіне – 37,62.
Але найбільш негативний вплив на населення та на довкілля здійснюється в
м. Черкаси, індекс забруднення складає 338,67 та в м. Умань – 104,36. Такі
результати свідчать про надзвичайно високий вплив на довкілля в цих регіонах.
Отже, можна сказати, що екологічна ситуація у довкіллі Черкаського регіону
досить складна.
Екологічна статистика та моніторинг, їх методи і моделі, що широко
використовуються для діагностики та прогнозуванню екологічного стану
довкілля, повинні стати невід’ємними атрибутами системи управлінських рішень
в охороні навколишнього середовища від невеликого локального екологічного
об’єкту до масштабу оцінки екологічного стану регіону в цілому.

70
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Дуднікова І.І. Моніторинг довкілля: Навч. посібник: У 2-х ч. / І.І. Дуднікова,
С.П. Пушкін. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2007. – Ч.1. – 273 с.
2. Дуднікова І.І. Моніторинг довкілля: Навч. посібник: У 2-х ч. / І.І. Дуднікова,
С.П. Пушкін. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2007. – Ч.2. – 313 с.
3. Законодавство України про екологію (3-є вид., перероб. і доп.) / Роїна О.А.
– К.: КНТ, 2007. – 472 с.
4. Зеркалов Д.В. Екологічна безпека: управління, моніторинг, контроль.
Посібник. – К.: КНТ, Дакор, Основа, 2007. – 412 с.
5. Клименко М.О., Пилипенко Ю.В., Мороз О.С. Екологія міських екосистем:
Підручник / М.О. Клименко, Ю.В. Пилипенко, О.С. Мороз. – Херсон: Олді-
плюс, 2012. – 294 с.
6. Клименко М.О. Моніторинг довкілля: Підручник / М.О. Клименко, А.М.
Прищепа, Н.М. Вознюк. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 360 с.
7. Клименко М.О. Моніторинг довкілля: Практикум / М.О. Клименко, Н.В.
Киорр, Ю.В. Пилипенко. – К: Кондор, 2010. – 286 с.
8. Крайнюков О.М. Моніторинг довкілля: Навчальний посібник. – Х.: ХНУ
імені В.Н Каразіна, 2009. – 176 с.
9. Ковтун О.М. Законодавство України про довкілля: Посібник. – К.:
Прецендент, 2006. – 144 с.
10. Моніторинг довкілля: підручник / [ Боголюбов В.М., Клименко М.О.,
Мокін В.Б., та ін.]; за ред.. В.М.Боголюбова і Т.А. Сафранова. – Херсон,
2012. –Руденко С.С., Костишин С.С., Морозова Т.В. Загальна екологія:
практичний курс. Частина І. Чернивці.: Рута, 2003. – 320 с.
11. Мониторинг и методы контроля окружающей среды. Учебное пособие в
двух частях. Часть 2. Специальная / Ю.А. Афанасьев, С.А. Фомин, В.В.
Меншиков и др. – М.: Изд-во МНЭПУ, 2001 – 337 с
12. Тарасова В.В. Екологічна статистика. Підручник. – К.: Центр учбової
літератури, 2008. – 392 с.
71
13. Статистичний збірник «Україна» [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/Arhiv_u/01/Arch_Ukr_.htm 2.
14. Постанова КМУ «Порядок здійснення державного моніторингу в галузі
охорони атмосферного повітря» № 827 від 14.08.2019. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/
15. Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного
повітря: Наказ МОЗ України № 184 від 13.04.2007 р. [Електронний ресурс].
– Режим доступу : http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=6902.
16. Гончаренко М.С. Екологія людини: Навчальний посібник / За ред. Н.В.
Кочубей. – Суми: ВТД «Університетська книга»; К.: Видавничий дім
«Княгиня Ольга», 2005. – 394 с.
17. Екологічний менеджмент: Підручник / Кожушко Л.Ф., Скрипчук П.М. – К.:
ВЦ «Академія», 2007. – 432 с.
18. Черкаси – офіційний портал міської ради. Новини. Екологія [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : www.rada.cherkasy.ua/ua/news.php?s=18&1=69.
19. Довкілля Черкащини за 2018 рік. Статистичний збірник. – Черкаси, 2018. –
160 с.
20. Екологічний паспорт Черкаської області 2019 р. – Черкаси, 2020.
21. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в
Черкаській області у 2019 році. – Черкаси, 2020.
22. Державна установа «Черкаський обласний лабораторний центр
Міністерства охорони здоров’я України». Соціально-гігієнічний
моніторинг. Атмосферне повітря [Електронний ресурс].– Режим доступу:
www.obles.ck.ua/index.php?option=com_content&view=categore&layout=blog
&id=59&Itemid=79.
23. Комунальний заклад «Черкаський обласний інформаційно-аналітичний
центр медичної статистики» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
oblmedstat.ck.ua.
24. Довідник «Аналіз роботи сфери охорони здоров’я Черкаської області у
2019 році, заходи щодо подальшої її оптимізації, реформування та
72
поліпшення стану здоров’я населення» - Черкаси 2020
25. Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної
політики України на період до 2020 року» від 21.12.2010 р. № 2818-VI.
26. Тарасова В.В. Екологічна статистика. Підручник. / В.В. Тарасова. – К.:
Центр учбової літератури, 2008. – 392 с.
27. Качинський А.Б. Безпека, загрози і ризик: наукові концепції та математичні
методи / А.Б. Качинський. – К.: ІПНБ, НАСБУ, 2004. – 472 с.
28. Іванюта С.П. Про інтегральну оцінку рівня екологічної безпеки регіонів
України / С.П. Іванюта // Екологічна безпека та природокористування:
збірник наукових праць / Київ, національний університет будівництва і
архітектури, НАН України, Інститут телекомунікації і глобального
інформаційного простору. – К., 2013. – Випуск 13. – С. 24-34.
29. Кожушко Л.Ф. Екологічний менеджмент : підручник / Л.Ф. Кожушко, П.М.
Скрипчук. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 432 с.
30. Ковалевська І. Статистичний аналіз та оцінювання впливу екологічного
стану довкілля на здоров’я населення та якість життя людини / І.
Ковалевська. – Вісник Київського національного університету імені Тараса
Шевченка, 2013. – № 1 – С. 30-32.
31. Соколова А.О. Методичні рекомендації для проведення семінарсько-
практичних занять з курсу «Ризикологія» для студентів економічних
спеціальностей / А.О. Соколова, О.А. Мартинчик. – Житомирський
національний агроекологічний університет, Житомир, 2010. – 48 с.
32. Довкілля України за 2018 рік. Статистичний збірник. Державна служба
статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http
//www.ukrstat.gov.ua/.
33. Статистичний щорічник Черкаської області за 2018 рік / За редакцією В.П.
Приймак. – Черкаси, 2018. – 420 с.

73
ДОДАТКИ
Додаток А

Апробація результатів роботи

Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Навчально-науковий інститут екології
Кафедра екології та неоекології
Кафедра екологічної безпеки та екологічної освіти
Кафедра моніторингу довкілля та природокористування

ПРОГРАМА
VІІІ Міжнародної наукової конференції молодих вчених
«Екологія, неоекологія, охорона навколишнього середовища та
збалансоване природокористування»
VІІІ International scientific conference of young scientists
“Ecology, neoecology, environmental protection and
balanced nature management”

м. Харків, 26-27 листопада 2020 року
74
Колісник К.С. м. Черкаси
ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ ЗАХВОРЮВАННЯ НАСЕЛЕННЯ ЗА
ЯКІСТЮ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ МІСТА ЧЕРКАСИ

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets