Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1756
Title: Оцінка впливу техногенного фактору на атмосферу Черкаської області
Authors: Жицька, Людмила Іванівна
Трибель, Максим Володимирович
Keywords: ЗМІНИ КЛІМАТУ;АТМОСФЕРА;ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА;ОЗОНОРУЙНІВНІ РЕЧОВИНИ;ТРАНСКОРДОННІ ПЕРЕНЕСЕННЯ;ФІТОІНДИКАЦІЯ;ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ІНІЦІАТИВИ
Issue Date: 2020
Abstract: Трибеля М.В. «Оцінка впливу техногенного фактору на атмосферу Черкаської області». Актуальність теми. Промислові міста України постійно знаходяться під впливом техногенних факторів. Не виключенням є і Черкащина в атмосферному середовищі якої концентрується велика кількість різноманітних токсичних речовин як за рахунок місцевих техногенних викидів, так і транскордонних перенесень. Такі тенденції позначаються на кліматичних умовах, впливають на живі організми та здоров’я населення регіону. Отже, існує нагальна необхідність в проведенні комплексної оцінки техногенного впливу на біосферу, визначенні територій, де екологічний стан компонентів довкілля знаходиться в найгіршому стані з метою формування та реалізації відповідної державної екологічної політики шляхом здійснення певних природоохоронних заходів та запобігання негативного впливу на довкілля. З огляду на вище викладене, тема випускної роботи магістра є актуальною. Мета роботи й завдання досліджень. Метою роботи було дослідити вплив техногенних на атмосферу Черкаської області та встановити вплив забруднень на формування кліматичних умов та функціонування рослинності в урбосистемі. Для досягнення цієї мети нами були поставлені наступні завдання: – вивчити екологічну ситуацію в регіоні та динаміку накопичення забруднень; – проаналізувати показники концентрації забруднень в атмосфері; – дослідити умови формування парникових газів та озоноруйнівних речовин; – встановити умови пов’язані з транскордонними перенесеннями токсичних речовин; – встановити характер впливу забруднень на кліматичні умови в області; – провести фітоіндикаційні дослідження щодо впливу зміни температурних показників та умов зволоження на функціонування рослин в місті Черкаси; – запропонувати екологічні заходи для зменшення забруднень в атмосфері. Об’єкт досліджень – атмосфера Черкаської області. Предмет досліджень – вплив техногенних викидів на концентрацію забруднень в атмосфері, озоноруйнівні речовини та зміна мікрокліматичних умов в регіоні Методи досліджень – аналітичні, польові моніторингові, фітоіндикаційні, лабораторно-статистичні, розрахункові. Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено відмінності щодо поширення токсичних речовин по території Черкаської області. Охарактеризовано тенденції щодо зміни клімату в регіоні та впливу процесів на рослинність. Проведено фітоіндикаційні дослідження за показниками оводненості лисків виду A. Platanoides та доведено здатність рослин активізувати свої захисні та репараційні механізми у відповідь на існуючий техногенний і гідротермічний стрес. Практичне значення одержаних результатів. Встановлено, що вулицях міст з високими будинками і низькою вологістю ґрунтів через стікання опадів з асфальтового покриття, створюються умови для недостатнього зволоження кореневих систем деревних рослин. Аеротехногенне навантаження також позначається на показнику вмісту вологи в листках рослин. Разом з цим, вони можуть виступати чудовими моніторами, що накопичують стресовий вплив середовища. Отримані дані можуть бути використані у моніторингу довкілля м. Черкаси, а також на лабораторних і практичних заняттях студентів – екологів Черкаського державного технологічного університету та для написання курсових і бакалаврських робіт. Особистий внесок здобувача. Кваліфікаційній робота магістра є самостійним дослідженням автора. Необхідність використання тих чи інших методів дослідження обґрунтовані автором особисто. Ним опрацьовано значну кількість літературних джерел, підібрано і опановано необхідні методики вітчизняних та зарубіжних авторів, виконана практична частина роботи. У спільних наукових публікаціях магістрант є повноправним членом творчої групи, права співавторів не порушені.
Trybely M.V. «Assessment of the impact of man-made factors on the atmosphere of Cherkasy region». Actuality of theme. Industrial cities of Ukraine are constantly under the influence of man-made factors. Cherkasy region is no exception, in the atmospheric environment of which a large number of various toxic substances are concentrated both due to local man-made emissions and transboundary transfers. Such trends affect climatic conditions, affect living organisms and the health of the region's population. Therefore, there is an urgent need to conduct a comprehensive assessment of man-made impact on the biosphere, identify areas where the ecological condition of environmental components is in the worst condition in order to form and implement appropriate environmental policy by implementing certain environmental measures and preventing negative environmental impacts. Given the above, the topic of the master's thesis is relevant. The purpose of work and tasks of researches. The aim of the work was to investigate the impact of man-made on the atmosphere of Cherkasy region and to establish the impact of pollution on the formation of climatic conditions and the functioning of vegetation in the urban system. To achieve this goal we have set the following tasks: – to study the ecological situation in the region and the dynamics of pollution accumulation; – to analyze indicators of concentration of pollution in the atmosphere; – to study the conditions of formation of greenhouse gases and ozone-depleting substances; – establish conditions related to transboundary movements of toxic substances; – To establish the nature of the impact of pollution on climatic conditions in the region; – to conduct phytoindication studies on the impact of changes in temperature and humidity conditions on the functioning of plants in the city of Cherkasy; – propose environmental measures to reduce air pollution. The object of research – is the atmosphere of Cherkasy region. The subject of research – the impact of man-made emissions on the concentration of pollutants in the atmosphere, ozone-depleting substances and changes in microclimatic conditions in the region Research methods – analytical, field monitoring, phytoindication, laboratory-statistical, calculation. Scientific novelty of the obtained results. Differences in the distribution of toxic substances in the Cherkasy region. Trends in climate change in the region and the impact of processes on vegetation are described. Phytoindication researches on indicators of hydration of coots of A. Platanoides species have been carried out and the ability of plants to activate their protective and reparative mechanisms in response to the existing technogenic and hydrothermal stress has been proved. The practical significance of the obtained results. It is established that the streets of cities with tall buildings and low soil moisture due to runoff from the asphalt pavement, create conditions for insufficient moisture of the root systems of woody plants. Aerotechnogenic load also affects the moisture content in the leaves of plants. At the same time, they can be excellent monitors that accumulate the stress of the environment. The obtained data can be used in environmental monitoring of Cherkasy, as well as in laboratory and practical classes of students – ecologists of Cherkasy State Technological University and for writing term papers and bachelor's theses. Personal contribution of the applicant. The master's thesis is an independent study of the author. The need to use certain research methods is justified by the author personally. He worked on a significant number of literary sources, selected and mastered the necessary methods of domestic and foreign authors, performed the practical part of the work. In joint scientific publications, the undergraduate is a full member of the creative group, the rights of co-authors are not violated.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1756
Appears in Collections:101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Трибель Диплом.pdf
  Restricted Access
1.69 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
1 
 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Будівельний факультет 
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 
до кваліфікаційної роботи магістра 
(освітньо-кваліфікаційний рівень) 
 
на тему: ОЦІНКА ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННОГО ФАКТОРУ НА АТМОСФЕРУ 
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
 
 
 
 
 
Виконав: студент ІІ курсу, групи МГЕК-803 
спеціальності 101 “Екологія” 
(шифр і назва спеціальності) 
Трибель М.В. 
    (прізвище та ініціали) 
Керівник Жицька Л.І. 
                    (прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль Хоменко О.М.. 
                    (прізвище та ініціали) 
 
Рецензент Бондаренко Ю.Г. 
              (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2020 рік 
2 
 
ЗМІСТ 
Вступ 4 
1 Аналітичний огляд 6 
 1.1 Загальні відомості про атмосферу 6 
 1.2 Система організації спостережень за атмосферним повітрям 7 
 1.3 Організація постів спостереження та використання 11 
автоматизованих систем контролю  
 1.4 Аналіз автоматизованих систем спостереження й контролю 17 
стану атмосферного повітря 
 1.5 Характеристика приладів, способів відбору проб та методик 21 
щодо оцінки забруднень атмосферного повітря  
 1.6 Оцінка якості атмосферного повітря в містах України 23 
  1.6.1 Умови екологічного нормування показників якості 23 
атмосфери 
  1.6.2 Пріоритетні речовини, їх визначення та токсичність 24 
впливу 
  1.6.3 Вплив забруднень на зміни клімату і здоров'я людини 26 
2 Оцінка впливу техногенного фактору на атмосферу черкаської області 30 
 2.1 Районування та фізико-географічна характеристика території 30 
Черкаської області 
 2.2 Характеристика джерел забруднення у Черкаській області 32 
 2.3 Аналіз динаміки накопичення найпоширеніших речовин в розрізі 39 
районів  Черкаського регіону 
 2.4 Транскордонні перенесення та забруднення повітря 44 
 2.5 Дослідження показників якості атмосферного повітря  46 
 2.6 Радіаційне забруднення атмосферного повітря в області 48 
 2.7  Озоноруйнівні речовин та їх використання 50 
 2.8 Аналіз впливу забруднень на здоров’я людини та біорізноманіття 52 
 2.9  Характеристика тенденції зміни клімату та її впливу на 54 
3 
 
рослинність  
 2.10  Дослідження впливу аеротехногенних забруднень на 57 
показники кліматичних умов на рослинність території міст 
  2.10.1 Дія токсичності полютантів на вищу рослинність 57 
  2.10.2  Характеристика  кліматичних показників території 59 
дослідження 
  2.10.3 Результати дослідження вмісту вологи в листках рослин 60 
 2.11 Розробка заходів щодо покращення екологічного стану 62 
повітряного басейну  Черкаської області 
Висновки 67 
Перелік посилань 70 
Додаток 73 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4 
 
ВСТУП 
 
Атмосфера – це газова оболонка, що оточує Землю. Наявність атмосфери – 
одна з найголовніших умов життя на планеті. Атмосфера, як елемент глобальної 
екосистеми, виконує багато функцій. В процесі людської діяльності та процесу 
індустріалізації вона піддається значному негативному впливу, в результаті якого 
в атмосферу потрапляє значна кількість домішок. Забруднення атмосферного 
повітря головним чином відображається на стані здоров’я населення, оскільки 
людина перебуває в постійному контакті з цією оболонкою землі. 
Особливо негативному впливу піддається атмосфера міст, що зумовлено 
великим скупченням автотранспорту та стаціонарних джерел викиду у повітряне 
середовище. Моніторингові спостереження дають змогу контролювати поточний 
стан атмосфери, та прослідкувати динаміку забруднення щорічно. На основі 
отриманої інформації робляться висновки та запроваджуються нові програми, що 
дозволяє зменшити негативний вплив на людину та біорізноманіття в цілому. 
Сукупна система моніторингових досліджень має дуже важливе значення, 
оскільки дозволяє провести оцінку техногенного навантаження на території 
урбоценозів міст і є першим важливим кроком у визначенні пріоритетних заходів 
щодо поліпшення стану атмосфери, на основі отриманих результатів. Тому такі 
дослідження є наріжним каменем у прийнятті рішень стосовно екологічного стану 
не тільки населених пунктів а і регіону в цілому. 
При вирішенні сучасних екологічних проблем великого значення набуває 
комплексна оцінка регіональних екологічних проблем, яка базується на 
глибокому вивченні та виявленні комплексу несприятливих факторів, що 
складають необхідний вихідний матеріал для прогнозування можливих 
негативних наслідків господарської діяльності. В Законі України «Про основні 
засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 
року» сказано, що «антропогенне і техногенне навантаження на навколишнє 
природне середовище в Україні у кілька разів перевищує відповідні показники у 
розвинутих країнах світу» [1].  
5 
 
Промислові міста України постійно знаходяться під впливом техногенних 
факторів. Не виключенням є і Черкащина в атмосферному середовищі якої 
концентрується велика кількість різноманітних токсичних речовин як за рахунок 
місцевих техногенних викидів, так і транскордонних перенесень. Такі тенденції 
позначаються на кліматичних умовах, впливають на живі організми та здоров’я 
населення регіону. 
Отже, існує нагальна необхідність в проведенні комплексної оцінки 
техногенного впливу на біосферу, визначенні територій, де екологічний стан 
компонентів довкілля знаходиться в найгіршому стані з метою формування та 
реалізації відповідної державної екологічної політики шляхом здійснення певних 
природоохоронних заходів та запобігання негативного впливу на довкілля. З 
огляду на вище викладене, тема кваліфікаційної роботи магістра є актуальною. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
6 
 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Загальні відомості про атмосферу 
 
Нашу планету Земля оточує газова оболонка, що зветься Атмосфера. Її 
наявність – є головною умовою життя на планеті. Як елемент глобальної 
екосистеми на атмосферу покладено ряд основних функцій: 
– захищати живі організми від небезпечного впливу космічних променів 
та метеоритів; 
– регулювати сезонні й добові коливання температур (без існування 
атмосфери на Землі добові коливання температур досягли б ± 200 °С); 
– вона носій теплоти й вологості; 
– являється своєрідним депо газових компонентів, які приймають участь у 
фотосинтезі та можуть забезпечувати процеси дихання; 
– здатність регулювати складні екзогенні процеси (руйнування гірських 
порід, функціональність природних вод, вічної мерзлоти, утворення льодовиків та 
інше).  Атмосфера на  78,084 % складається з азоту, вона містить 20,946 % кисню 
та 0,934 % аргону і інших газів. Нинішній киснево-азотний склад атмосфери – це 
результат життєдіяльності різноманітних живих організмів [1]. 
Незважаючи на те, що запаси повітря постійно поповнюються, атмосферне 
повітря вважати невичерпним природним ресурсом можна тільки умовно. Адже 
людині необхідно повітря лише певної якості, а під впливом її ж діяльності 
хімічні складові і фізичні властивості повітря щоразу погіршуються. На Земній 
поверхні практично не лишилось місць, де повітряна маса зберегла б свої 
первинну чистоту і якість, а в окремих промислових центрах її стан  має просто 
загрозливий склад для здоров’я людини. 
Майже 90% основної маса повітря зосереджено в нижньому шарі – 
тропосфері. Саме тут проходять найінтенсивніші теплові процеси, причому 
атмосферний нагрів відбувається знизу, від поверхонь океанів і суходолу. Дуже 
важливе екологічне значення для біосферного середовища і усіх живих організмів 
7 
 
має озоновий шар, що знаходиться у стратосфері. Його повітря збагачене озоном 
(О3). Він розташовується на висоті 20-50 км. На нього покладено місію захищати  
всі живі істоти на Землі від небезпечної дії «жорстких» ультрафіолетових 
випромінювань Сонця. 
Окрім газів, у атмосфері містяться також домішки аерозолів, дуже дрібних 
крапельок рідини і твердих частинок, що мають як природне, так і штучне 
походження: сірчисті (краплі Н2SО4), мінеральні (пил звітрений із поверхні землі), 
вуглеводневі (сажа), морські (часточки морської солі). 
 
1.2 Система організації спостережень за атмосферним повітрям 
 
Діяльність Людини завжди веде до зміни стану атмосфери. В рамках  
обмеження появи шкідливих викидів у атмосферне середовище потрібно 
проводити системний моніторинг для контролю його стану. 
Моніторингом атмосфери називають систему спостережень стану повітря 
для унеможливлення появи критичних ситуацій, які є несприятливими для 
здоров’я людини і стану усіх живих організмів. 
Моніторингові дослідження атмосфери обумовлюються статтями Закону 
України «Про охорону атмосферного повітря». В ньому передбачено проведення  
спостережень за небезпечними полютантами, несприятливим фізичним впливом 
та методи щодо оцінки змін природного середовища обумовленого біологічним 
забрудненням. 
Моніторингом повітряного середовища передбачено такі етапи, рисунок 1.1 
В процесі моніторингових спостережень проводяться дослідження за 
наступними речовинами: оксиди карбону, оксиди нітрогену, оксиди сульфуру, 
сполук аміаку, триоксиду кисню, вуглеводнів, зважених речовин, тощо. 
Визначається вміст вологи і температурні значення повітря, можливі показники 
рівнів впливів фізичних забруднень. 
8 
 
 
Рисунок 1.1 – Етапи моніторингу атмосфери 
 
Організація спостережень передбачає контроль за поширенням шкідливих 
домішок як в самій атмосфері, так і між елементами системи «атмосфера – 
гідросфера – літосфера – біосфера», рисунок 1.2. 
 
 
Рисунок 1.2 – Інформативність системи моніторингу атмосфери 
9 
 
 
Технологічна система збору та передання виявлених інформаційних даних 
продемонстровано на рисунку 1.3. 
 
 
Організація системи спостережень (а), збору і обробки інформації (б) геосфери Землі 
 
Рисунок 1.3 – Технологія збору і передачі метеорологічних даних 
 
Збором даної інформації займається спеціальна служба спостережень, яка 
формує систему спостережень і систему контролювання. 
Контроль якості атмосферного повітря в місті, сільських населених пунктах 
та на територіях, що розміщуються поза зоною впливу конкретного джерела 
забруднення,  забезпечує існуюча система спостережень. Здійснюють ці 
спостереження служби Держкомітету гідрометеорології. Вони також надають дані 
про наявні метеорологічні умови і концентрації шкідливих домішок. Вибіркові 
спостереження стосовно рівня забруднень в місцях проживання населення 
10 
 
проводить Міністерство охорони здоров’я. Організацію авіаційно-космічних 
спостережень за станом озонового шару і глобальним забрудненням атмосфери 
здійснюється лабораторіями Наукового комітету НАН України. Ним же 
практикуються і інші екологічні спостереження за викидами підприємств [2]. 
Створена система контролю моніторить і контролює джерела викиду 
шкідливих забруднень в атмосферу. Міністерство охорони навколишнього 
природного середовища ставить за мету  не тільки організацію спостережень за 
джерелами промислових викидів, а і контролює дотриманням діючими 
суб’єктами господарювання нормативів гранично допустимих викидів, стежить за 
реалізацією заходів з охорони атмосферного повітря, дотриманням відповідних 
вимог щодо умов розміщення, проектування, будівництва та введення в 
експлуатацію нових підприємств. 
Організація спостережень за станом повітря передбачає проведення 
попередніх досліджень, метою яких є обстеження територій за допомогою 
використання пересувних міні лабораторій, що проводять відбір проб та аналіз 
матеріалу для вивчення умов функціонування діючих джерел викиду. 
Умовами моніторингових досліджень передбачається, що коли буде  
з’ясовано масштаби існуючого та перспективного рівнів забруднення 
атмосферного повітря, – проводиться оцінка змін наявних концентрацій домішок 
у просторі й часі, а надалі розробляється схема розміщення стаціонарних постів 
спостереження по території міста і графіки їх роботи. 
Контроль об’ємів транскордонного перенесення глобальних потоків 
забруднень на великі відстані від місць викидів також входить до компетенції 
системи моніторингу забруднення атмосферного повітря. Інформація,  яка 
отримана в процесі проведення моніторингових досліджень забруднення повітря, 
відносно ступеня оперативності розподіляють на такі види, рисунок 1.4. 
Щоб забезпечити умови ефективності заходів щодо охорони атмосфери 
отримана інформація має бути повною і достовірною. Потрібна повнота даних 
забезпечується достатньою кількістю контрольованих інгредієнтних сполук, 
11 
 
тривалим терміном спостереження, раціональним розміщенням мереж. Неухильне 
дотриманням нормативних вимог забезпечує достовірність інформації. 
 
 
Рисунок 1.4 – Види інформації при моніторингу атмосфери 
 
Спостереження та оцінювання забруднення атмосферного повітря в містах 
України здійснюють за даними спостережень, які проводять у 54 містах на 166 
стаціонарних постах та на 2 станціях транскордонного переносу [3]. 
 
1.3 Організація постів спостереження та використання автоматизованих 
систем контролю  
 
Мережа спостережень за забрудненням атмосферного повітря, яка діє в 
Україні, включає пости з ручним відбором проб повітря, а також і мережу 
автоматизованих систем спостереження й контролю оточуючого середовища 
(АСКОС). Проби для проведення аналізу, відібрані на постах з ручним відбором 
направляють в хімічні лабораторії. 
12 
 
Кожен пост спостереження має здатність інформувати центр управління 
стосовно загального стану  повітряного басейну (якщо його розміщення є поза 
зоною впливу відповідних джерел викиду) і контролювати джерело викиду (якщо 
віно знаходиться в межах зони впливу джерела викиду). До пріоритетних 
показників їх розміщення виділяють житлові мікрорайони щільність населення 
яких є найбільшою, де існує можливість перевищення існуючих порогових 
показників гігієнічних нормативів (ГДК). Сама ж робота поста спостереження має 
відповідати наступним умовам: 
– обов’язково відображати загальний стан повітряного басейну та умови 
контролю джерел викидів; 
– засвідчувати необхідні умови щодо проведення спостережень за усіма 
можливими домішками, концентрації яких можуть бути більшими за ГДК; 
– здатність визначати пил, сірчисті сполуки, окисли вуглеців та оксиди 
нітрогену. 
Пости для проведення спостережень за концентраціями токсичних речовин 
поділяються на стаціонарні, маршрутні й пересувні. 
Стаціонарні пости спостережень слугують для перманентного відбору проб 
повітря мета яких – подальший лабораторний аналіз, безперервний реєстр 
концентрацій полютантів автоматизованими газоаналізаторами. Мережева 
структура стаціонарних постів застосовує для своєї роботи типові приміщення 
серії  «ПОСТ». Найчастіше застосовують лабораторії за типом «ПОСТ-2», 
рисунок 1.5. 
Обладнану необхідними пристроями лабораторію «ПОСТ-2» більшою 
мірою застосовують для здійснення стаціонарних спостережень стосовно рівня 
забруднення атмосферного повітря, а також ставлять за мету з’ясувати 
метеорологічні показники.  Така лабораторія здатна забезпечити автоматичне 
вимірювання і зафіксувати на діаграмній стрічці концентрацію оксиду вуглецю, а 
також сірчисті сполуки; провести автоматично відбір 33-х проб повітря для 
аналізу 5-ти газоподібних домішок, сажі і пилу; здійснити ручний відбір п’яти  
проб повітря. 
13 
 
 
 
 
Рисунок 1.5 – Фото стаціонарного поста спостережень за станом атмосфери 
 
Це необхідно щоб з’ясувати  для наявність концентрацій газоподібних 
домішок, сажі та пилу; організувати автоматичний вимір і реєстрацію напрямків і 
швидкостей повітряних потоків, температурні показники, наявність вологи в 
атмосфері; систематизувати умови контролю температури, вологості і тиску в 
атмосфері на підставі роботи переносних пристроїв [4]. 
До комплекту технічних засобів лабораторії «ПОСТ-2» входять: 
– пристрої, що здійснюють автоматичний контроль концентрацій токсичних 
речовин (газоаналізатори); 
– групи  приладів з автоматичним і ручним відбором проб повітря на 
можливий вміст газових складових домішок, золи і пилу (електроаспіратор, 
прилад «Компонент» для автоматичного повітровідбору); 
– ряд пристроїв з автоматичним і ручним контролем метеорологічних 
параметрів (анеморумбограф, датчики температури і вологості) , рисунок 1.6. 
 
14 
 
 
 
Рисунок 1.6 – Фото внутрішнього приміщення «ПОСТ-2» 
 
Роботу Лабораторії «ПОСТ-2» забезпечує оператор. Лабораторія працює 
безперервно або ж з перервним режимом. Одноразово забезпечується одночасний 
відбір 38 проб (33 при автоматичному відборі, 5 при ручному). «ПОСТ-2» 
контролює 7 метеопараметрів. Середній термін служби – 10 років. 
Розподіл стаціонарних постів проводять на опорні (які використовують для 
визначення тривалих змін складу основних або найбільш поширених полютантів) 
та неопорні (які використовують для спостереження за специфічними  
шкідливими речовинами, що характеризують місцевість яку контролюють). 
Величину стаціонарних постів встановлюють відносно чисельності 
населення (таблиця 1.1), рельєфу місцевості, особливостей промисловості, змін 
концентрацій забруднюючих речовин. 
 
Таблиця 1.1 – Визначення кількості стаціонарних постів 
Чисельність 
1000- 
населення, < 50 50-100 100 -200 200- 500 500- 1000 > 2000 
2000 
тис. осіб 
Кількість 
1 2 3 3-5 5-10 10-15 15-20 
постів, сер. 
15 
 
Пости спостереження стаціонарного типу встановлюють у житлових 
масивах та промислових зонах, зонах змішаного розміщення та поряд з 
автомагістралями. 
Призначенням маршрутного поста спостереження є регулярний відбір проб 
повітря у зафіксованих ділянках місцевості з допомогою пересувної лабораторії з 
наявним спеціальним обладнанням. Зміна щомісячно маршруту проводиться 
таким чином, щоб проведення  відбору проб повітря відбувалось в різний час 
доби. Їх розміщення необхідно для виявлення максимальних концентрацій 
забруднень, формування яких обумовлюється наявним джерелом викиду. 
Встановлюючи місце для відбору проб, до уваги беруть висоту джерела викиду, а 
також максимально можливу зону нинішнього забруднення атмосферного 
повітря. Пересувний  пост спостереження для підфакельного відбору проб 
представлено на рисунку 1.7.  
 
 
 
Рисунок 1.7 – Пересувний пост спостереження 
 
Такі пости використовують під час відбору на межі санітарно-захисної зони 
за напрямком димового факелу. Основна його мета – виявлення меж зон 
техногенного впливу. Місця обирають враховуючи закономірності поширення 
16 
 
забруднюючих речовин в атмосфері. Відбирають проби з врахуванням 
переважаючих напрямків вітрів на відстанях від 0,2 до 20 км від джерела 
забруднення, з інтервалом 500 м. Допоміжні точки відбору організовують у зоні, 
де формуються максимальні концентрації та на межі санзони (СЗЗ),  а також на 
відстані 200 м від СЗЗ. Якщо зона має максимальний рівень забруднення відбір 
проб повинен бути у межах 60 проб повітря, інших зонах – до 25 проб з 
врахуванням висоти 1,5- 2,0 м від поверхні землі на протязі 20-30 хв. 
У відповідності до виду постів спостережень та існуючого завдання 
обумовлюють програми і терміни спостережень. Оцінку атмосферного 
забруднення та метеоумов на стаціонарних постах спостереження проводять з 
урахуванням повної, неповної і скороченої програмами спостережень. 
Контроль за повною програмою спостереження здійснюють щоденно, окрім 
вихідних, о 1-, 7-, 13- та 19-й годині за місцевим часом, а  інколи використовують 
змінений графік з врахуванням місцевих умов. Спостереження за такою 
програмою також обумовлені  вимірюваннями вмісту пилових часток, сульфуру, 
нітрогену і оксидів карбону, а також тих речовин, концентрації яких знаходяться 
вище ГДК. Неповна програма спостережень ґрунтується на проведенні щоденних 
спостережень, крім вихідних, о7-й, 13-й та 19-й годині 
Скорочена програма спостережень виконується у місцях, де показники 
середньомісячних концентрацій речовин менше, ніж 1/20 ГДКм.р. 
Нами з’ясовано, що усі програми спостережень зобов’язані також 
охоплювати спостереження за метеорологічними параметрами. Існуюча мережа 
спостережень щодо станом атмосферного повітря, формується стаціонарними, 
маршрутними та пересувними постами, дає змогу постійному контролю 
забруднень повітря в населеному пункті, а також виявити вплив джерел 
забруднення на території дослідження та визначити викиди від стаціонарних та 
пересувних джерел забруднення [5]. 
 
 
17 
 
1.4 Аналіз автоматизованих систем спостереження й контролю стану 
атмосферного повітря 
 
Автоматизовані системи спостереження і контролю атмосферного повітря 
(АСКНС-АГ) або (АНКОС-АГ) використовують з метою постійного 
спостереження й контролю за змінами характеристик забруднення та 
метеорологічними значеннями показників повітряного басейну протягом певного 
часу. 
Основні завдання автоматизованих систем для спостереження і контролю 
атмосферного повітря наведено на рисунку 1.8. 
 
 
Рисунок 1.8 – Завдання автоматизованих ССК 
 
АСКОС стаціонарного типу у своєму арсеналі  мають обладнання та 
пристрої здатні здійснювати безперервний відбір та аналіз проб повітря в межах 
заданого режиму й передачі інформації існуючими каналами зв’язку до 
центрального пульту управління, рисунок 1.9 
18 
 
 
 
 
Рисунок 1.9 – Газо-аналітичний комплекс ФОРТ-301 для визначення  
газових складових атмосфери 
 
Методи, що використовують у АСКЗП поділяють на електрохімічні, 
амперметричні, аспіраційні і біосенсорні. 
Відповідно до  характеру та об’єму виконаної роботи їх розподіляють на 
такі типи, рисунок 1.10. 
Формування системи відбувається з використанням двох рівнів. Перший 
рівень виконує вимір нинішніх концентрацій забруднюючих речовин і окремих 
метеопараметрів,  перетворює виміряні значення фізичних величин, здійснює 
реєстрацію цих значень за допомогою машинних носіїв, формує повідомлення і 
зберігає інформацію. 
19 
 
 
Рисунок 1.10 – Типи АЗСКПЗ 
 
Другий рівень отримує інформацію, що передають пересувні пости та 
стаціонарні газо-аналітичні лабораторії. Результати обробляються, 
зпрогнозовуються різного роду небезпечні ситуації, отримуються необхідні 
показники, які потім передаються споживачу. Автоматизовані системи 
спостереження включають, рисунок 1.11: 
Автоматизовані системи спостереження і контролювання атмосферного 
повітря різних типів обов’язково оснащені автоматичними системами відбору 
проб та приладами автоматичного визначення забруднюючих речовин 
(газоаналізаторами). 
 
20 
 
 
Рисунок 1.11 – Автоматизовані системи спостереження за атмосферою 
 
На стаціонарних пунктах спостереження за забрудненням атмосферного 
повітря (ПСЗ) найчастіше використовують газоаналізатори (прилади для 
визначення якісного та кількісного складу газової суміші), які дають змогу в 
автоматичному режимі визначати і записувати на діаграмну стрічку концентрації 
певних речовин протягом доби. Найчастіше використовують газоаналізатори 
різних типів для визначення діоксиду сірки, оксиду вуглецю, оксидів азоту, 
вуглеводнів і озону [6]. 
 
21 
 
1.5 Характеристика приладів, способів відбору проб та методик щодо 
оцінки забруднень атмосферного повітря  
 
Одним з найскладніших завдань аналітичної хімії є проведення аналізу  
стосовно забруднення повітряного середовища, адже повітря є динамічною 
системою і її склад постійно змінюється, a в одній пробі може одночасно 
міститися десятки і, навіть, сотні сполук органічного і неорганічного походження. 
До того ж, показник концентрацій токсичної речовини в атмосфері може бути 
мізерним (  від 10 до 4 % і навіть нижче). 
Для оцінювання забруднення повітря використовують лабораторні 
(характеризуються високою точністю і є незамінними для поглиблених 
досліджень); експресні (передбачають використання універсальних 
газоаналізаторів); автоматичні (забезпечують безперервний контроль забруднення 
атмосферного повітря) методи. 
Для лабораторного дослідження використовують хроматографічні, мас-
спектральні, спектральні, електрохімічні методи аналізу токсикантів.  Такий 
широкий спектр методів щодо оцінки  концентрацій полютантів – запорука 
високої точності  отриманих якісних і кількісних показників, як окремих речовин, 
так і суміші речовин, що містяться  у повітрі. 
В лабораторному контролі токсикантів використовують затверджені методи 
і методики відбору адже відбір проб для оцінки концентрацій однин з основних 
елементів встановлення якості атмосферного повітря. Його важливість полягає у 
тому, що якщо відбір проведено не правильно, без врахування параметрів відбору, 
то отриманий результат аналізів втрачає сенс. Відбирають проби повітря 
використовуючи фізичне фільтрування (аспірацією через пористі, перхлоровані 
чи скляні або ватні фільтри та фільтри АФА) і способом абсорбування у розчин 
чи заповнюючи посудини обмеженого об’єму. У дослідженнях газоподібних 
домішок придатні усі способи, а для дослідження аерозольних домішок і пилу – 
тільки електроаспіраційні, що забезпечують необхідний об’єм відбору. 
22 
 
Для визначення необхідної концентрації речовини витрати повітря повинні 
складати десятки і сотні літрів за хвилину. Проби поділяють на разові (період 
відбору 20-30 хв) та середньодобові (не менше чотирьох проб через однакові 
проміжки часу протягом доби о 1-, 7-, 13- та 19-й годині). Достовірним способом 
стосовно  отримання середньодобових показників слугує метод безперервного 
відбору проб повітря на протязі 24 годин. 
Важливим елементом системи аспіраційного відбору є поглинальні 
пристрої, призначені для вбирання газоподібних речовин, аерозолів і пилу. 
Використання посуду обмеженого об’єму зумовлюється високою 
агресивністю хімічних речовин, що поглинаються. Зазвичай використовують 
скляні ємності з абсорбентом, придатні для поглинання як оксиду вуглецю, так і 
цілого ряду інших газових домішок. Фіксація повітря у скляний посуд 
проводиться шляхом його прокачування через посудину у 10-кратному об’ємі, 
після чого її герметично закривають. Далі, за допомогою вакуумного заповнення, 
з герметично закритих посудин повітря відкачується у місці аналізу проби і 
досліджується. Якщо використовується абсорбент, посудину також герметизують, 
направляють в лабораторію, а потім, після відділення необхідного об’єму, 
аналізують [7]. 
Зазначені вище методи відбору обумовлюють відбір повітря для 
лабораторного дослідження при різноманітних умовах середовища. Вибір 
конкретного методу залежить від мети дослідження і якісного складу проби 
повітря. Правильний відбір проби впливає на достовірність лабораторних 
визначень концентрації забруднюючої речовини в повітрі. 
Так як метеорологічні умови впливають на перенесення і розсіювання 
шкідливих домішок в атмосферному повітрі, відбір супроводжуватися 
спостереженнями за напрямком димового факела від джерела викиду і 
встановлення існуючих метеорологічних показників, що враховують швидкість і 
напрям вітру. Записують також значення температури і вологості повітря, 
атмосферні умови, показники погоди і жорсткість підстилаючої поверхні. Усі 
спостереження фіксуються у робочому журналі спостерігачів, а оброблені дані  – 
23 
 
у книзі записів спостережень щодо видів забрудненням атмосферного повітря і 
метеорологічних умов (КЗА-1). 
 
1.6 Оцінка якості атмосферного повітря в містах України 
 
1.6.1 Умови екологічного нормування показників якості атмосфери 
 
Екологічне нормування запроваджують для того щоб обмежити і 
проконтролювати масштаби антропогенного впливу на навколишнє середовище. 
Він являє комплекс заходів необхідних щоб  встановити граничні межі щодо 
коливань показників які покликані визначити характер впливу на природне 
середовище та його нинішній стан. Усі небезпечні речовини підпадають під умови 
екологічного нормування. Це, насамперед, речовини, що потрапляють до 
навколишнього середовища у якості продуктів чи супутні відходи діяльності 
людини які обумовлюють прямі або опосередковані загрози громадськості або ж 
довкіллю в цілому. Їх знешкодження, у період, що розглядається,  здійснюють 
тільки завдяки використанню високих техніко-економічних витрат та 
організаційних показників. 
Кількісним показником наявності в атмосфері токсинів є «концентрація» – 
3
масове значення забрудника, який міститься в одному м  об’єму повітря, при 
нормальних умовах. 
Основним критерієм якості середовища є гранично допустима концентрація 
(ГДК) забруднюючої речовини. 
Гранично допустима концентрація (ГДК) – є кількісною ознакою оксиданта 
3
в природному середовищі. Концентрація речовини (мг/м ) в межах цього 
нормативу, при постійному контакті чи при короткочасній дії не впливає на 
здоров’я людини і не позначається на здоров’ї  її нащадків. 
Інженерні служби підприємств, беручи за основу ГДК речовин, можуть 
розраховати об’єми гранично допустимих викидів (ГДВ) речовин у довкілля [8]. 
24 
 
Гранично допустимий викид (ГДВ) – є максимальною кількістю викидних 
газів і аерозолів за одиницю часу. Він не спричиняє перевищення їх ГДК  в 
приземному шарі атмосфери. Його значення встановлюють у метрах кубічних за 
3
годину (м /год). Для визначення ГДВ потрібно враховувати кількісні значення 
джерел викидів, висоту їх розташування, наявність фонових концентрацій в 
атмосфер,  об’єми  викиду  від інших джерел забруднення. Встановлені показники 
ГДВ діють протягом 10 років. А для речовин, ГДВ яких не встановлені, 
користуються нормативами тимчасово узгоджених викидів (ТУВ). 
 
1.6.2 Пріоритетні речовини, їх визначення та токсичність впливу 
 
Для встановлення гранично допустимих показників впливу на оточуюче 
середовище користуються нормативно-технічною документацією. Її використання 
обумовлює способи нормування якості навколишнього природного середовища, 
та гарантує дотримання екологічної безпеки для населення, збереження 
генетичного фонду, а також є умовою щодо забезпечення раціонального 
використання і відтворення природних ресурсів.  Перевищення нормативів  ГДК 
негативно впливає на здоров´я людини, тому їх затвердження доручено 
Міністерству охорони здоров’я України. 
В таблиці 1.2 представлено показники ГДК основних та найбільш 
поширених шкідливих речовин. Представлений незначний перелік концентрацій 
показує, що для кожної з речовин нижня межа шкідливої дії (токсичності) кожної 
з речовин, або ж їх ГДК, дуже різняться одна від одної. 
Забруднювачі, які найбільш поширені у довкіллі потрапляють до нього у  
двох агрегатних станах: зважені частки (аерозолі) та гази. Газоподібні викиди, з 
врахуванням маси, становлять найбільшу частку (80-90%) – усього обєму викидів 
в атмосферному середовищі  [9].  
 
 
25 
 
3
Таблиця 1.2 – Гранично допустимі концентрації (мг/м ) деяких шкідливих 
речовин для повітря населених місцевостей 
Речовина ГДК с.д ГДК м.р К 
Тверді речовини (пил) 0,15 0,20 3,00 
Двоокис сірки 0,05 0,50 1,00 
Двоокис азоту 0,04 0,085 0,80 
Окис азоту 0,06 0,40 1,20 
Окис вуглецю 3,00 5,00 6,00 
Аміак 0,04 0,20 0,80 
Хлористий водень 0,20 0,20 4,00 
Ціанистий водень 0,01 — 0,20 
Окис кадмію 0,001 _ 0,02 
Свинець 0,0003 0,03 0,006 
Сірководень 0,005 0,03 0,10 
Бенз(а)пірен 0,000001 — 0,00002 
Фенол 0,003 0,01 0,06 
Формальдегід 0,003 0,035 0,06 
Фтористий водень 0,005 0,20 0,10 
 
Разом з газоподібними компонентами, в атмосферному середовищі у 
великій кількості накопичуються тверді частки. Серед них, найбільше – пил, 
кіптява і сажа. Важкі метал, а саме: свинець, кадмій, ртуть, мідь, нікель, цинк, 
хром, ванадій, що небезпечні природного середовища, нині практично стали 
компонентами постійного перебування в  повітрі промислових міст [10]. 
Для оцінки ступеня одночасної дії на атмосферу міст декількох речовин 
використовують комплексний показник – індекс забруднення атмосфери (ІЗА). У 
його розрахунку зазначають, суму дійсних середніх максимально-разових 
концентрацій домішок поділених на нормовані значення їх ГДК та приводять у 
ступінь, що відповідає токсичності двоокису сірки (коефіцієнт К в таблиці 1.2). 
26 
 
Отриманий таким розрахунковим методом сумарний показник ІЗА засвідчує, у 
скільки разів нинішній рівень забрудненості атмосферного середовища вищий за 
ГДК SO2. 
 Основою для таких розрахунків є Методика розрахунків концентрацій 
шкідливих речовин в атмосферному повітрі, що надходять з  викидами 
підприємств (ОНД-86).  Це своєрідний збірник методик для розрахунків 
концентрацій полютантів, що викидають різні підприємства у навколишнє 
середовище. 
 
1.6.3 Вплив забруднень на зміни клімату і здоров'я людини 
 
Інгредієнти неповного згорання палива, що містять викиди ТЕЦ, а також 
хімічні оксиданти, які утворюються в процесі технологічної переробки сировини 
на  промислових підприємствах, забруднюючі речовини внаслідок роботи 
автомобільних двигунів наносять непоправну шкоду біосфері в цілому. Їх 
взаємодія з вологою атмосфери сприяє утворенню кислотних опадів, які 
потрапляють на земну поверхню і мають здатність переноситись на великі 
відстані. Тривале перебування у стратосфері  обумовлює загибель лісових 
масивів, призводить до загибелі тварин, комах, риби у водоймах, руйнування 
будівель, деградації ґрунту, адже з його профілю вимиваються сполуки кальцію, 
калію і магнію, проходить дегуміфікація та розвиваються ерозійні процеси. Як 
наслідок, збіднюється фауна та флора екосистем, збільшується кількість 
захворювань серед населення, зокрема хвороби дихання, алергічні реакції тощо.  
Літературні джерела зазначають, що сьогодні однією із головних причин 
зниження імунітету у людей  є забруднення повітря, яке призводить навіть до 
частих дочасних смертей у країнах Європи. Забруднені повітряні маси 
переміщуються у стратосфері далеко від джерел викиду допоки досягнуть 
моменту розкладання і перетворення у менш небезпечні речовини. Дія їхнього 
руйнуючого впливу може носити глобальний характер, адже вони можуть також 
перетворюватись і у більш небезпечні сполуки. Близько половини населення 
27 
 
нашої планети вдихає повітря, яке офіційно визнається шкідливим для здоров’я, 
рисунок 1.12.  
 
 
Рисунок 1.12 – Вплив кліматичних змін на здоров'я людини. 
 
У наукових статтях зазначається, що висока концентрація полютантів в 
атмосфері є причиною загибелі кожного 17-того та інвалідності кожного 24-го 
жителя Угорщини. В Китаї забруднена небезпечними речовинами атмосфера у 
шість разів посилює смертність від раку легень у міських жителів порівняно з 
сільськими [17 - 18]  . Такі тенденції заставляють замислитись про причини цього 
явища та розробити заходи щодо поліпшення даної ситуації. 
У цілого ряду європейських міст перевищення в атмосферному повітрі 
концентрацій тонкодисперсних часток викликано накопиченням вторинних 
речовин, що переносяться повітряними масами. Підвищені фонові концентрації 
озоноруйнівних речовин, сполук ртуті та деяких стійких органічних 
забруднювачів у повітрі Європи і Північної Америки, більшою мірою, 
обумовлено утворенням та накопиченням забруднень за межами цих континентів. 
28 
 
Забруднене повітря стає причиною дочасної смерті 600 000 чоловік в регіоні ЄЕК 
ООН щорічно. Це в 10 разів більше числа смертей за рахунок дорожньо-
транспортних пригод. Понад 95% міського населення в Європі піддаються впливу 
концентрації тонкодисперсних частинок і озону, що перевищує встановлені 
Всесвітньою організацією охорони здоров'я рівні.  
Тому, для боротьби з такими негативними явищами, необхідна координація 
заходів як на вітчизняному, так і на міжнародному рівні в межах наукової і 
політико-правової співпраці. Зв'язок між зменшенням стратосферного озону, 
забрудненням повітря і погіршенням здоров’я населення є очевидним, рисунок 
1.13. 
 
 
 
Рисунок 1.13 – Зв'язок між парниковим ефектом, зміною клімату, забрудненнями 
повітря і здоров'ям 
 
До небезпечних сполук відносять і важкі метали, і стійкі органічні 
забруднювачі, що токсичними для людини і навколишнього середовища. Вони 
мають здатність мігрувати по трофічних ланцюгах і накопичуються у тканинах 
29 
 
кісток. Навіть дуже низькі концентрації зазначених сполук завдають непоправної 
шкоди здоров’ю і  через певний період часу призводять до незворотних наслідків. 
Розробка заходів щодо унеможливлюванння  накопичення забруднень у 
довкіллі повинна включати  і царину зміни клімату, використання біоенергії, 
розвитку органічного землеробства та збереження біорізноманіття. Без цього 
більшість зазначених заходів не матимуть позитивного ефекту, особливо щодо 
питання протидії змінам клімату. І навпаки їх поєднання обіцяє позитивну 
динаміку. Економне використання енергії, зміни в енергобалансі та перехід на 
біоенергетичні ресурси сприятимуть зниженню забруднення у повітрі, а разом з 
цим буде зниження впливу на клімат. Такі тенденції матимуть важливе значення і 
у майбутньому.  
Восьмою конференцією міністрів «Довкілля для Європи» було поставлено 
питання «Підвищення якості повітря в інтересах поліпшення стану довкілля і 
здоров'я людини», що важливо для сучасних і майбутніх поколінь. Представлена  
доповідь «На шляху до більш чистого повітря: наукова доповідь 2016 року – 
Резюме для політиків», була взята за основу та посприяла прийняттю Батумської 
ініціативи стосовно боротьби світової спільноти за чисте повітря на 2016-2021 
роки [19 - 20]. 
Цей документ засвідчує важливі заходи і дії відносно налагодження 
систематичних,  порівнюваних і транспарентних моніторингових досліджень, 
створення кадастру викидів та їх переміщення, розробки національних програм 
які стосуються скорочення викидів і зниження валових показників забруднення 
повітря, а також умов сприяння обізнаності громад, нарощування екологічного 
потенціалу і технічної підтримки заходів щодо екологічної політики держави.   
 
 
 
 
 
 
30 
 
2 ОЦІНКА ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННОГО ФАКТОРУ НА АТМОСФЕРУ 
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
 
2.1 Районування та фізико-географічна характеристика території Черкаської 
області 
 
Розташування Черкаської області знаходиться у межах Східноєвропейської 
рівнини, в басейні середньої течії річки Дніпро. Площа ЇЇ площа становить 20,9 
2
тис. км , що складає 3,4% площі загальної  території України.  Нині  область 
поділена на чотири районні громади: Звенигородську – 204 тис. осіб, 
Золотоніську – 142,3 тис. осіб, Уманську – 257,5 тис. осіб та Черкаську – 602,6 
тис. осіб, з районними містами за назвою об’єднаних територіальних громад 
(ОТГ), рисунок 2.1. 
 
Рисунок 2.1 – Територіальне розміщення   районів Черкаської області 
31 
 
Територією області протікає 1037 річок. Однією з найбільших та найдовших 
є р. Дніпро, її протяжність в межах області становить 150 км. Є також  7 середніх 
річок, а саме- Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика 
Вись та велика кількість малих річок, струмків, ставків, які визначають кліматичні 
умови області та впливають на вологість повітря прибережних територій. 
Лісові екосистеми функціонують, здебільшого,  біля узбережь річок, а от 
степові ландшафти, як і степова рослинність поширені на вододілах. Лісами та 
лісовкритими площами зайнято  338,58 тис. га, що становить 16,2% території. 
Ліси відіграють важливу роль у формуванні клімату області, розповсюдження 
повітряних мас та тривалості опадів. Більшою мірою обласні території належать 
до зони Лісостепу, але на півдні вони  зони Степу. Протяжність території з 
південного заходу на північний схід на складає 245 км, з півночі на південь –   150 
км  [21 - 22].    
На півночі регіон межує з Київською (в межах 340 км), з Полтавською на –
сході (близько 212 км), на півдні – з Кіровоградською (протяжністю 388 км) та  з 
Вінницькою на – заході  (в середньому 124 км). 
Розташування регіону в центрі України та наявність різноманітних 
ландшафтів вказує на її відносно вигідне географічне положення. Це також має 
важливе значення у формуванні економіки Черкащини. Адже значна кількість 
великих промислових підприємств області, а цілий ряд важливих в економічному 
розвитку міст (Черкаси, Сміла, Канів, Золотоноша) знаходяться поряд з головною 
водною  артерією р. Дніпро. 
Помірно континентальний клімат регіону, з м’якою зимою і частими 
відлигами, теплим літом, що в окремі роки буває занадто спекотним, переважання 
західних та північно- західних вітрів, що впливають на кількість опадів – все це 
має визначальні моменти у розвитку місцевих кліматичних умов, температури 
повітря та перебігу процесів в атмосфері. Зокрема, влітку середня температура 
0
складає + 19  С. В цілому клімат області сприятливий сільськогосподарського 
виробництва, а наявність природних та трудових ресурсів для розвитку 
промисловості.  
32 
 
2.2 Характеристика джерел забруднення у Черкаській області 
 
Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, які потрапили  в 
атмосферне повітря області, про що свідчить Головне управління статистичної звітності 
становили 51,8 тис. т, у 2019 році. А це на  6,1 тис. т менше, якщо порівнювати  
з 2018 роком. 
На протязі  останніх  п'яти років засвідчується  скорочення динаміки викидів 
забруднюючих речовин. Зокрема,  в 2015 році викиди в атмосферне повітря становили 
57,5 тис. т, а у  2019 – 51,8 тис. т. Знизилась і щільність викидів забруднюючих речовин 
2
у розрахунку на 1 км . У  2019 році вона становить  –  2,5 т, у  2018 році - 2,8 т. Валовий 
обсяг забруднень у розрахунку на душу населення складає – 43,2 кг, у  2018 році – 47,7 
кг. Такі показники вказують на можливе зниження об’ємів виробництва готової 
продукції підприємствами області, або ж застосування новітніх технологічних процесів 
виробництва, які забезпечують більш повне використання сировини. 
Загалом у повітряний басейн обласного міста –Черкаси на протязі  2019 року 
надійшло 21,2 тис. т забруднюючих речовин,  становить 41% від викидів 
стаціонарних джерел від усіх підприємств області. Такі об’єми є значно нижчими 
сумарних викидів від усіх підприємств області минулого року на  3,2 тис. т. 
Основними забруднювачами атмосфери Черкаського регіону, як і у минулі 
роки, є: 
– ПрАТ «Черкаське хімволокно», валовий викид якого –16,1 тис. т, що на 3,9 
тис. т менше ніж у 2018 році; 
– ПрАТ «Миронівська птахофабрика» з валовим викидом – 6,4 тис. т, що на 0,8 
тис. менше ніж в 2018 році; 
– ПАТ «Азот» з валовим викидом – 4,0 тис. т, що на 0,6 тис. т більше ніж у 2018 
році. 
Головне управління статистики у Черкаській області також зазначає, що  
в 2016-2019 роках розрахунки стосовно обсягів викиду забруднюючих речовин  
які потрапляють від  пересувних джерел автотранспорту не проводились. 
33 
 
Загальний викид від підприємств – основних забруднювачів Черкаської 
області, здійснений стаціонарними джерелами, наведено на рисунку 2.2.  
 
Рисунок 2.2 – Валові викиди від стаціонарних джерел 
 
Загальні викиди від цих підприємств становлять 41% від викидів які 
здійснюються стаціонарними джерелами області. 
Динаміка обсягів викидів за останні роки приведена у таблиці 2.1. 
 
Таблиця 2.1 – Динаміка обсягів викидів забруднюючих речовин в 
атмосферне повітря  
Показники 2016 р. 2017 р. 2018 р. 
1 2 3 4 
Загальна кількість (одиниць) дозволів на 393 451 457 
викиди забруднюючих речовин в 
атмосферне повітря, виданих у 
поточному році суб’єкту 
господарювання, об’єкт якого належить 
до: 
другої групи 166 195 197 
 
 
 
 
34 
 
Продовження таблиці 2.1 
1 2 3 4 
третьої групи 227 256 260 
Викиди забруднюючих речовин в 2,7 2,5 2,3 
атмосферне повітря від стаціонарних 
2
джерел у розрахунку на км .т 
Викиди забруднюючих речовин в 46,1 42,3 39,4 
атмосферне повітря від стаціонарних 
джерел у розрахунку на одну особу, кг 
 
З наведеного вище можна зробити висновок, що протягом останніх п'яти 
років прослідковується скорочення динаміки викидів забруднюючих речовин у 
атмосферний басейн області. Якщо в 2016 році викиди в атмосферне повітря 
становили 57,46 тис. т то в 2018 – 48,32 тис. т., вже у 2019 році відбувається 
зростання викидів до 51,8 тис. т., що на 5, 56 т. менше у порівнянні із 2016 роком. 
Якщо обговорювати питання загальної динаміки викидів емісій небезпечних 
полютантів важливо звернути увагу на тенденцію обсягів викидів на одиницю 
валового продукту та кількість викидів на душу населення, таблиця 2.2. 
 
Таблиця 2.2 – Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне 
повітря надана у розрахунку на одну особу та на одиницю продукції 
Роки Викиди  в атмосферу, тис. т. Щільність Обсяги Обсяг 
Всього у тому числі викиду у викиду у викидів 
стаціонарні пересувні розрахунку розрахунку на 
2
джерела джерела на 1 км  на одну одиницю 
особу, кг ВВП 
1 2 3 4 5 6 7 
2000 93,1 28,8 64,3 4,5 64,5 0,005 
2010 140,2 62,2 78,0 6,7 109,4 0,005 
2013 146,2 69,4 77,0 7,0 115,0 0,005 
 
35 
 
Продовження таблиці 2.2 
1 2 3 4 5 6 7 
2014 150,0 73,1 76,9 7,2 118,6 0,004 
2015 136,6 66,7 69,9 6,5 108,8 0,002 
2016 120,3 57,5 62,8 5,7 96,4 0,001 
2017 – 52,3 – 2,5 42,3 – 
2018 – 48,3 – 2,3 39,4 – 
 
Таблиця засвідчує чітке зниження показників протягом періоду часу, що 
аналізується. 
Тенденція зниження обсягів викидів різними видами виробництв все одно 
позначається на функціонуванні атмосферного середовища області та відіграє 
роль у показниках рН опадів з атмосфери. таблиця 2.3. 
 
Таблиця 2.3 – Викиди забруднюючих  речовин в атмосферне повітря за 
видами економічної діяльності  
Види економічної діяльності Обсяги викидів по 
регіону 
тис. т у % до 
підсумку 
1 2 3 
Усі види економічної діяльності 51,839 100 
у тому числі:   
Сільське, лісове та рибне господарство 11,025 21,3 
Добувна промисловість і розроблення кар'єрів 0,313 0,6 
Переробна промисловість 13,949 26,9 
Постачання електроенергії, газу, пари та 
19,848 
кондиціювання повітря 38,3 
Водопостачання; каналізація, поводження з 
3,149 6,1 
відходами 
Будівництво 0,051 0,1 
 
36 
 
Продовження таблиці 2.3 
1 2 3 
Оптова та роздрібна торгівля, ремонт 
0,249 0,5 
автотранспортних засобів і мотоциклів 
Транспорт, складське господарство, поштова та 
1,854 3,6 
кур'єрська діяльність 
Тимчасове розміщування й організація харчування 0,004 0 
Інформація та телекомунікації 0,005 0 
Операції з нерухомим майном 0,039 0,1 
Професійна, наукова та технічна діяльність 0,067 0,1 
Діяльність у сфері адміністративного та 
0,42 0,8 
допоміжного обслуговування 
Державне управління й оборона; обов'язкове 
0,587 1,1 
соціальне страхування 
Освіта 0,119 0,2 
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги 0,156 0,3 
 
Дані таблиці вказують, що саме сільське господарство, переробна 
промисловість та постачання енергії є найбільшими забруднювачами повітря в 
області. 
Як зазначає Головне управління статистики у Черкаській області у своїй 
звітній документації, що у межах 2017-2018 років розрахунки стосовно обсягів 
викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел не проводились. Але 
загальна тенденція зростання кількості приватних автомобілів, показує 
збільшення обсягів викидів пересувних джерел забруднення, внаслідок 
збільшення кількості автотранспорту в області. 
Попередні результати статистики і вказували на такі висновки, щодо 
діяльності як підприємств так і автотранспорту в області. Результати такої 
37 
 
статистики стосовно господарської, виробничої та транспортної діяльності 
суб’єктів господарювання та масштабів викиду представлені на рисунку 2.3. 
 
 
 
Рисунок 2.3 – Динаміку накопичення викидів в атмосферному середовищі від 
стаціонарних та пересувних джерел 
 
Інтенсивне ведення сільського господарства призводить до цілої низки 
небажаних наслідків. В першу чергу це втрата родючості ґрунту та деградація 
ґрунтів, внаслідок зростання кількості ерозійних процесів; забруднення довкілля 
пестицидами та агрохімікатами; несприятливі зміни гідрологічного режиму 
ґрунтів та пов’язані з ними процеси осушення та заболочення. 
Основними джерелами забруднення атмосферного повітря від підприємств 
агропромислового комплексу є, рисунок 2.4: 
38 
 
 
Рисунок 2.4 – Основні джерела забруднення сільгосппідприємств 
 
До основних видів впливу підприємств сільськогосподарського 
виробництва на водні екосистеми є: 
– швидке виснаження водоносних горизонтів за умови використання 
прісних і підземних вод у неконтрольованих кількостях; 
– забруднення гідрологічних об'єктів стічною водою з поверхні полів, 
тваринницьких ферм, якщо не попередня очистка стоків. 
Сільськогосподарська галузь характеризується також утворенням значних 
кількостей відходів, як результат своєї діяльності. 
39 
 
У процесі аналізу обсягів  викиду від підприємств сільськогосподарських 
підприємств, мисливського та лісового господарств було виявлено, що вони 
складають 12,0 тис. т. Це у межах 24,9% від загального обсягу викидів 
стаціонарних джерел забруднення, що є досить вагомим показником впливу на 
атмосферні процеси. Черкаський обласний центр з гідрометеорології зазначає, що 
тільки в м. Черкаси транскордонні перенесення аміаку від наближених сільських 
населених пунктів з потужними тваринницькими фермами та пташниками 
впливають на концентрацію забруднень у місті. 
За їхніми даними в атмосферному повітрі міста у 2018 році середньорічні 
концентрації по аміаку та формальдегіду залишаються на рівні 2017 року і 
становлять: аміак – 1 ГДК (в 2017 – 1 ГДК), формальдегід  - 2,2 ГДК (в 2017 – 2,0 
ГДК). За останні 10 років існує також тенденція до зниження середньорічних 
концентраційна ділянках приграничних міських і сільських територій  [24]. 
 
2.3 Аналіз динаміки накопичення найпоширеніших речовин в розрізі 
районів  Черкаського регіону 
 
Динаміку викидів забруднень, що потрапляють в атмосферне повітря від 
стаціонарних джерел забруднення в розрізі у регіоні окремих населених пунктів 
Черкаського регіону засвідчує неодноманітність кількості викидів, де найбільшим 
забруднювачем є обласний центр,  рисунок 2.5. 
Серед найпоширеніших забруднюючих речовин, розглядаються: діоксиди 
нітрогену, оксид карбону, оксиди сірки та комплекс речовин представлених 
суспендованими твердими частками. 
 
40 
 
 
 
Рисунок 2.5 – Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 
стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним  
пунктам Черкаської області 
 
Показники динаміки викидів в межах населених пунктів показують, що у 
викидах стаціонарних джерел переважають пил, діоксид сірки, діоксид азоту, 
оксид вуглецю, що вступають у фотохімічні реакції в атмосфері і утворюють 
токсичні вторинні оксиданти,  таблиця 2.4. 
41 
 
Таблиця 2.4 – Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними 
джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2017 р. (тон) 
 Обсяги викидів, тон Збільшення \ Розподіл, Викинуто в 
у 2017 р. У % до зменшення обсягів середньому 
2016 р. викидів у 2017 р. викидів,% одним 
проти 2016 р., тон підприємством, 
тон 
Всього в т. ч. 48318,149 92,4 -4000,93 100 78,694 
м. Черкаси 20106,99 84,3 -3737,713 41,6 211,653 
м. Ватутіне 576,537 118,1 88,161 1,2 57,654 
м. Канів 336,951 107,2 22,713 0,7 25,919 
м. Золотоноша 443,462 100,9 4,026 0,9 18,478 
м. Сміла 300,279 103,8 11,039 0,6 12,011 
м. Умань 786,241 173,4 332,833 1,6 23,825 
Городищенський р-н 656,794 92,9 -50,122 1,4 31,276 
Драбівський р-н 399,182 107,4 27,582 0,8 15,967 
Жашківський р-н 1145,612 108,6 90,504 2,4 47,734 
Звенигородський р-н 607,967 114,9 78,804 1,3 30,398 
Золотоніський р-н 2883,629 110,2 266,763 6 110,909 
Кам'янський р-н 590,578 95,8 -25,622 1,2 42,184 
Канівський р-н 6989,853 84,2 -1311,959 14,5 1164,976 
Катеринопільський р- 431,94 153 149,58 0,9 33,226 
н 
К.Шевченківський р-н 830,89 181,8 373,906 1,7 37,768 
Лисянський р-н 183,943 69,1 -82,343 0,4 26,278 
Маньківський р-н 1107,286 118,5 172,911 2,3 50,331 
Монастирищенський 195,239 120,2 32,753 0,4 10,847 
р-н 
Смілянський р-н 460,074 142,1 136,234 1 38,34 
Тальнівський р-н 764,797 145,3 238,429 1,6 42,489 
Уманський р-н 353,185 19,1 -1493,166 0,7 12,179 
Христинівський р-н 1366,019 113,2 159,473 2,8 50,593 
Черкаський р-н 2482,528 104,3 101,91 5,1 82,751 
Чорнобаївський р-н 3165,673 107,4 218,55 6,6 83,307 
Чигиринський р-н 311,891 136,5 83,345 0,6 22,278 
Шполянський р-н 840,609 115,1 110,479 1,7 30,022 
 
Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в 
атмосферне повітря по районам та містам області у 2018 р. наведені в таблиці 2.6 
засвідчують зростання обсягів викидів у Канівському, Уманському, 
звенигородському, Корсунь-Шевченківському районах. 
Показники концентрацій шкідливих речовин по роках та їх динаміка у 
розрізі населених пунктів області, представлені в таблиці 2.5 [ 23]. 
 
42 
 
Таблиця 2.5 - Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне  
2000 р. 2015р. 2017 р. 2018 р. 
в т.ч. в т.ч. в т.ч. в т.ч. 
Черкаська область 
28,778 5,206 8,282 4,316 6,32 57,458 8,563 13,295 9,361 2,394 52,319 0,199 6,661 10,511 2,569 48,318 8,767 5,043 9,948 2,953 
м. Черкаси 
16,821 2,971 5,211 2,407 2,747 29,826 5,905 12,625 8,702 0,584 23,845 0,003 5,962 9,854 0,662 20,107 5,427 4,051 9,239 0,639 
м. Ватутіне 
0,817 0,549 0,008 0,079 0,156 0,590 0,241 0,140 0,045 0,137 0,489 0 0,140 0,033 0,129 0,576 0,063 0,121 0,057 0,126 
м. Канів 0  
0,115 0,015 0,003 0,025 0,067 0,167 0,002 0 0,043 0,026 0,314 0 0,069 0,025 0,337 0,009 0,069 0,039 
м. Золотоноша 
0,546 0,131 0,138 0,052 0,178 0,446 0,025 0,002 0,022 0,063 0,439 0 0,007 0,029 0,082 0,443 0,038 0,006 0,032 0,090 
м. Сміла 
1,31 0,27 0,196 0,162 0,592 0,257 0,056 0,002 0,045 0,054 0,289 0 0,003 0,044 0,068 0,300 0,090 0,003 0,035 0,059 
м. Умань 
0,79 0,131 0,178 0,121 0,303 2,110 0,091 0,075 0,078 0,357 0,453 0,004 0,056 0,079 0,203 0,786 0,155 0,140 0,075 0,352 
Городищенський 
0,345 0,056 0,116 0,034 0,115 0,615 0,072 0,056 0,009 0,020 0,707 0,003 0,067 0,006 0,016 0,657 0,062 0,064 0,011 0,019 
р-н 
Драбівський р-н 
0,112 0,037 0,019 0,012 0,032 0,323 0,017 0,000 0,003 0,010 0,372 0 0 0,003 0,011 0,399 0,030 0,014 0,005 0,019 
Жашківський р-н 
0,191 0,027 0,039 0,031 0,071 1,095 0,280 0,139 0,070 0,130 1,055 0 0,130 0,023 0,132 1,146 0,344 0,140 0,027 0,155 
Звенигородський 
0,852 0,108 0,542 0,039 0,108 0,493 0,035 0,013 0,013 0,055 0,529 0 0,006 0,014 0,055 0,608 0,051 0,024 0,035 0,073 
р-н 
Золотоніський р-н 
1,357 0,029 0,033 0,509 0,387 3,829 0,160 0,005 0,098 0,024 2,617 0,163 0,003 0,074 0,037 2,884 0,256 0,004 0,013 0,026 
Кам'янський р-н 
0,227 0,029 0,027 0,032 0,114 0,536 0,016 0,002 0,004 0,014 0,616 0 0,034 0,011 0,028 0,591 0,019 0,025 0,011 0,027 
Канівський р-н 
0,015 0,007 0 0,002 0,006 8,560 0,925 0,000 0,085 0,032 8,302 0 0 0,080 0,032 6,990 0,879 0,000 0,079 0,048 
 
 
 
 
Населені пункти 
разом 
пил 
діоксид сірки 
діоксид азоту 
оксид вуглецю 
разом 
пил 
діоксид сірки 
діоксид азоту 
оксид вуглецю 
разом 
пил 
діоксид сірки 
діоксид азоту 
оксид вуглецю 
разом 
пил 
діоксид сірки 
діоксид азоту 
оксид вуглецю 
43 
 
Враховуючи вище зазначені дані концентрацій полютантів можна 
зазначити, що цьому сприяє підприємницька діяльність та промислова діяльність 
яка пов'язана з переробкою сировини та виділенням забруднюючих речовин в 
атмосферне повітря, водоспоживанням і водовідведенням, а також утворенням 
відходів. 
Зокрема, під час видобутку корисних копалин відкритим способом  не 
тільки порушується геологічне середовище за умови виїмки гірської породи та 
утворення кар’єрів, але й відбувається значне забрудення атмосфери пиловими та 
газо-аерозольними викидами. Отже існує потреба не лише у здійсненні 
рекультивації земель на місцях видобутку, але і розробка заходів щодо 
непотрапляння забруднень у повітряний басейн. Також до негативних наслідків 
такої господарської діяльності є засмічення території побутовими та виробничими 
відходами.  
Нинішній розвиток науково-технічного прогресу неможливий без 
використання кольорових металів, які є незамінними при машинобудуванні та 
застосовуються в  електроніці, електротехніці, радіо-телевізійній апаратурі, 
приладобудуванні та ін. На теренах України відкрито  і проводиться розробка 
родовищ сировинних ресурсів, серед них: алюміній, магній, руди титану, 
цирконій, нікель, ртуть тощо.  Донедавна у  Черкаській області промислове 
значення мало Носачівське родовище апатит-ільменітових руд (ТОВ 
«Тіофаб.Лтд»), яке і сьогодні постачає свою продукцію підприємствам нашого 
регіону. Тому в області функціонують підприємства, що займаються 
металургійним виробництвом і обсяги їх викиду становлять – 0,004 тис. т,  Також 
від виробництв готових металевих виробів, крім машин і устаткування  
викидається 0,049 тис т. забруднюючих речовин.  
Хімічна переробка природних ресурсів є невід’ємною частиною нашого 
життя. Такі ж виробництва присутні і у Черкаській області. Головне управління 
статистики повідомляє, що  обсяг викидів від підприємств, що займаються 
виробництвом хімічних речовин і хімічної продукції складає 3,453 тис. т. 
44 
 
Окрім впливу на природне середовище, дані підприємства безпосередньо 
впливають на здоров'я людей. Насамперед із значним ризиком пов’язаний сам 
процес виробництва, оскільки персонал постійно працює в атмосфері з 
підвищеною концентрацією небезпечних хімічних речовин. Значні складності 
пов'язані із зберіганням отруйних речовин, хімічних засобів захисту рослин. 
 Також джерелом негативного впливу на навколишнє середовище є 
діяльність харчової та переробної промисловості. Як і в багатьох інших галузях 
народного господарств, номенклатура різних видів сировини та готової продукції, 
що випускається підприємствами, поряд з різноманіттям випуску та існуючим 
рівнем екологічної безпеки основних промислових технологій також визначає 
різні види забруднення довкілля. Загалом викиди цих підприємств становлять 
8,111 тис. т. [23]. 
 
2.4 Транскордонні перенесення та забруднення повітря 
 
У положеннях "Конвенції щодо транскордонного перенесення забруднення 
повітря на великі відстані", яку ратифікувала Українська РСР ще у березні 1983 
року, відображено основні питання, які стосуються умов скорочення валових 
щорічних викидів нітрозних і сірчистих газів, фосфорного ангідриду, аміака, 
різноманітних вуглеводневих сполук і важких металів. Серед них: марганець 
оксид, ванадію п’ятиокис,  сполуки свиню  і хрому та інших важких металів, які 
містяться у повітряних масах, що мають транскордонне переміщення. 
Як стверджує Головне управління статистики у Черкаській області характер 
забруднень транскордонного перенесення сполук дуже різноманітний, а валові 
показника складають: діоксид азоту – 9,948 тис. т (21 %), діоксид сірки – 5,043тис. 
т (10 %), оксид вуглецю – 2,954 тис. т (6 %), аміаку – 5,546 тис. т (11 %), 
неметанові леткі органічних сполук 1,478 тис. т (3 %). Їх частка у загальному 
обсязі викидів склала 51 %. 
Лютого місяця 2016 року Україною також ратифіковано «Протокол про 
реєстри викидів та перенесення забруднювачів». 
45 
 
Згідно із зазначеним документом, передбачається створити доступний для 
громадськості національний реєстр викидів і перенесення забруднювачів, що 
здатний змінити сучасні форми статистичної звітності у царині досліджень 
атмосферного повітря. 
Основні принципи Протоколу щодо національного реєстру представлені на 
схемі рисунку 2.6. 
 
 
 
Рисунок 2.6  – Основні принципи національного реєстру 
 
Протоколом також передбачено участь громадськості стосовно його 
розробок та модифікацій, а також використання структурованої, 
комп'ютеризованої бази даних або об'єднаних баз даних, які куруються 
компетентними органами [25 27]. 
46 
 
2.5 Дослідження показників якості атмосферного повітря  
 
У місті Черкаси ведуться постійні спостереження стану атмосфери. 
Проводить їх Черкаський обласний центр з гідрометеорології. Співробітниками 
центру надають інформацію щодо концентрації полютантів у засоби масової 
інформації та звітують з цього приводу перед Департаментом екології та 
природних ресурсів у Черкаській області. 
У Черкасах знаходиться три стаціонарні пости спостереження за 
показниками атмосфери. Протягом минулого року проводився контроль за 
чотирма основними і чотирнадцятьма специфічними  забруднюючими 
речовинами, в тому числі і важкими металами та бенз/а/піреном. 
В 2018 році лабораторією проаналізовано 18544 проб повітря, зокрема за 
основними інгредієнтами аналізувалось  – 9292 (50%), за специфічними також 
9252 (50% ) проби. 
Показники концентрацій за основними забруднюючими речовинами які 
містились в атмосферному повітрі міста наведено в таблиці 2.8. 
За даними постійних спостережень у 2018 році максимальні концентрації в 
порівнянні з 2017 роком не зменшилися і за оксидом вуглецю мали ті ж значення 
на всіх постах, за діоксидом азота та аміака в центрі міста зросли у 1,2 та 1,1 рази, 
за оксидом азота на ПСЗ №4 збільшились у 1,8 рази, за формальдегідом на ПСЗ 
№3 – у 1,2 рази. Збільшилися максимальні концентрації по пилу на ПСЗ №3 у 1,4 
рази, за концентраціями аміака на ПСЗ №3,4 у 1,3 та 1,1 рази, за сірководнем на 
ПСЗ №2,4 у 1,5 рази, по діоксидом азоту на ПСЗ №3,4 у 2,2 та 1,7 рази відповідно. 
Середні і максимальні концентрації найпоширеніших забруднюючих речовин (у 
кратності до ГДК) атмосферного повітря міст представлено в таблиці 2.6 
 
 
 
 
47 
 
Таблиця 2.6 –  Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих 
речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст 
Речовина Клас Кількість Середньо- Середньо- Макси- Макси- Частка міст (%), де Частка міст (%), де 
Небез міст, річний добові мальний мально середньорічний максимальний разовий 
-пеки охоплених вміст, мг/м3 ГДК вміст, разові вміст перевищував: вміст перевищував: 
спостере- мг/м3 ГДК 1 5 10 1 5 10 
женнями ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК ГДК 
Пил 3 1 0,1 0,15 0,7 0,5 - - - 6 - - 
Діоксид 3 1 0,011 0,05 0,061 0,5 - - - - - - 
сірки 
Оксид 4 1 1,0 3,0 6,0 5,0 - - - 6 - - 
вуглецю 
Діоксид 2 1 0,04 0,04 0,4 0,2 - - - 6 - - 
азоту 
Оксид 3 1 0,02 0,06 0,13 0,4 - - - - - - 
азоту 
Сірково- 2 1 0,001 - 0,006 0,008 - - - - - - 
день 
Аміак 4 1 0,04 0,04 0,57 0,2 6 - - 6 - - 
Формаль- 2 1 0,006 0,003 0,030 0,035 6 - - - - - 
дегід 
Бензол 2 1 - 0,1 - 1,5 - - - - - - 
 
Як бачимо в таблиці наведеній вище вміст інших домішок залишився майже 
без змін.  
З метою здійснення моніторингу забруднення атмосферного повітря, 
лабораторним центром Зазначається, що перевищення гранично допустимих 
максимально-разових концентрацій токсичних речовин, які досліджено,  у 381 
пробі  виявлено перевищення, яке складає 4,7%. Здебільшого встановлено 
перевищення гігієнічного нормативу за концентраціями формальдегіда – 23,7 %, 
оксида вуглецю – 9,0 %, пилу – 1,2%,  діоксиду азоту – 0,4 %,  перевищення 
концентрацій інших органічних сполук –10,9 %. Найвищими показниками щодо 
забруднення характеризується атмосфера м. Черкаси. Зокрема, в місті зафіксовано 
перевищення концентрацій формальдегіда та оксида вуглецю. Подібні 
перевищення фіксувались також у м. Монастирищі –  за вмістом діоксида азоту 
[23, 28].    
Дані спостереження вплинули на показники індексу забруднення, рисунок 
2.7. 
48 
 
8
ІЗА 
7
6
5
4
3
2
1
0
2015 р. 2016 р. 2017 р. 2018 р. 2019 р. 
 
 
Рисунок 2.7 – Динаміка зміни індексу забруднення атмосфери  
у Черкаському регіоні 
 
Щоб  розрахувати комплексний індекс  забруднення атмосфери ( ІЗА) міста 
в 2018 – 2019 роках використовувались 5 пріоритетних домішок: пил, діоксид 
азоту, аміак, формальдегід, оксид вуглецю. За 2017 рік ІЗА залишився на рівні 
2016 року і становив 5,5, що вважається приблизно рівним середньому 
забрудненню атмосферного повітря (5<ІЗА<7), а у 2018-2019 роках відбувається 
зростання цього показника, який становить вище середнього . 
 
2.6 Радіаційне забруднення атмосферного повітря в області 
 
Останнім часом радіаційний стан на території області залишається 
стабільним. На восьми пунктах спостереження, регіональні метеостанції  не 
зафіксували перевищень експозиційних доз гамма-випромінювання. (ПЕД) 
зазначались в межах 11-14 мкР/год, тобто були на рівнів природного фону, 
зокрема становили такі значення: 
– на М Черкаси: 12-13 мкР/год 
– на М Жашків 12-13 мкР/год 
– на М Звенигородка 13-14 мкР/год 
49 
 
– на М Золотоноша 11-13 мкР/год 
–  на М Канів 14 мкР/год 
–  на М Сміла 12- 13 мкР/год 
–  на М Умань 12 –13 мкР/год 
–  на М Чигирин 11-12 мкР/год, рисунок 2.8. 
 
 
 
Рисунок 2.8 – Значення середньомісячних ПЕД в населених пунктах за 
показниками метеостанцій,  мкР/год 
 
Добові показники ПЕД на протязі року були в межах 10 – 22 мкР/год. 
Максимальне ж значення ПЕД – 22 мкР/год,  спостерігалося у м. Черкаси 28 
червня. 
Для вимірювання щільності бета активних осадів враховуються  як 
природні, так і штучно утворені радіонукліди. Якщо щільність радіоактивних 
2
речовин за результатами першого виміру після відбору  перевищує 110 Бк/м  за 
добу – це вважається  високим рівнем радіоактивного забруднення. 
50 
 
Серед основних принципів, які стосуються державного регулювання різних 
видів діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання – є 
диференційований підхід до джерел іонізуючого викиду та враховування їх 
потенційної ядерної та радіаційної небезпеки. В області джерела іонізуючого 
випромінювання використовуються в медицині, в промисловості та у наукових 
дослідженнях. 
Надані у 2018 році дані констатували, що усі параметри радіоактивного 
забруднення атмосфери, які піддавалися контролю, були співставними з 
минулорічними значеннями. 
 
2.7  Озоноруйнівні речовин та їх використання 
 
Руйнування озонового шару, що знаходиться у стратосфері на висоті 25 км, 
вважається глобальною екологічною проблемою, вирішенням якої займається 
світова спільнота нині і з якою вона увійшла  у нове тисячоліття.  Відомо 
незамінне значення озонового шару для людства, адже він захищає усі живі 
організми на землі від космічних променів і зберігає життя. 
Тому світові лідери Європейського союзу  закликають землян зробити усе 
можливе і неможливе для його збереження. Основну небезпеку становлять 
Озоноруйнівні речовини, що містяться у викидах діючих підприємств енергетики 
та хімічної промисловості.  Дієвим заходом є розробка та прийняття до дії 
різноманітних законів та нормативних актів, які регулюють питання поводження з 
озоноруйнівними речовинами, основні представлені на рисунку 2.9. 
Для забезпечення узгодження норм законодавства України з положеннями 
Регламенту були прийняті відповідні нормативно-правові акти у зазначеній сфері, 
і розроблено процедуру моніторингу за виробництвом, розміщенням на ринку, а 
також і використанням озоноруйнуючих речовин. Встановлено заборону на 
речовини, які підлягають контролю, включаючи припинення використання всіх 
гідрохлорофлоровуглеводнів до 2020 року. 
 
51 
 
 
Рисунок 2.9 – Основні документи, що регулюють поводження з озоноруйнівними 
речовинами 
 
У Черкаській області речовини, які здатні зруйнувати озоновий шар не 
виробляються. А заборонені хлорфторвуглеводні (фреони) використовуються, як 
правило, тільки в сервісному обслуговуванні. 
ПрАТ «Техносервіс 2011» здійснює заміну озоноруйнуючих речовин на 
нові озонобезпечні замінники. Це підприємство для своєї діяльності використовує 
52 
 
обладнання, що надано Всесвітнім екологічним Траст-фондом завдяки Угоді 
підписаної 15.10.2002 між ЗАТ «Техносервіс» та Мінприроди України.   
Як повідомляє ПрАТ «Техносервіс 2011» нині зберігання озоноруйнівних 
речовини, у т. ч. фреону R-22, на території товариства не проводиться. У 2018 
році заявки щодо їх збору та відновлення від суб’єктів господарської діяльності 
підприємств та громадян до товариства не надходили [30]. 
 
2.8 Аналіз впливу забруднень на здоров’я людини та біорізноманіття 
 
Нормативами якості атмосферного повітря обумовлюється показник 
гранично допустимого максимального вмісту забруднюючих речовин в 
атмосферному повітрі. За його використання вплив на здоров'я людини та стан 
навколишнього природного середовища відсутній. 
Ризиком виникнення ускладнень під час перебігу гострих та хронічних 
захворювань дихальних шляхів, бронхолегеневої системи, алергічних станів у 
населення може бути інтенсивне засмічення повітря викидами токсичних 
речовин. Суттєвим фактором зв’язку між інтенсивністю забруднення повітря і 
станом здоров'я, а також зростанням хронічних неспецифічних захворювань, 
зокрема таких, як атеросклероз, хвороби серця, рак легень тощо – є зниження 
імунітету, як наслідок впливу забрудненого повітря. Зокрема, вчені багатьох країн 
фіксують зростання частоти інфекційних захворювань дихальних шляхів у дітей, 
які  проживають на територіях, де має місце інтенсифікація процесів забруднення 
атмосфери.. А присутність оксиду вуглецю та його потрапляння в організм 
людини стає причиною   головного болю, запаморочення, порушення сну, 
зниження пам'яті й уваги, задишки та болів у ділянці серця, тощо. 
Представлені матеріали Комунального закладу «Черкаський обласний 
інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» у 2018 році в регіоні 
фіксується зниження показників загальної захворюваності населення на 3,5% та 
показників первинної захворюваності населення на 5,9 % у порівнянні з 2016 та 
2017 роками. 
53 
 
Структура показників загального захворювання засвідчує у хворобах 
населення Черкаського регіону переважають хронічні хвороби систем кровообігу, 
органів дихання, органів травлення, кістково-м’язової та сечостатевої системи. 
Показники хвороб органів дихання займають друге рангове місце в структурі 
загальної захворюваності населення  Черкащини, наприклад, у 2018 році – 18,1%, 
у 2017 році - 19,23%; у 2015 році – 18,2%, а також перше рангове місце у 
структурі первинної захворюваності черкащан, а саме, у 2018 році – 42,7%, у 2017 
році - 44,76%, у 2016 році – 42,91%, рисунок 2.10. 
 
 
Ряд 1 – 2017 рік; Ряд 2 – 2018 рік 
 
Рисунок 2.10 – Показники захворюваності осіб на 10 тис. населення 
 
Разом з цим, показники щодо первинної захворюваності дітей віком до 18 
років мають динаміку до зниження і складають: у 2016 році – 15149,3 випадків (на 
10 тис. населення); у 2017 році – 15299; у 2018 році – 14677,5 випадків. 
54 
 
2.9  Характеристика тенденції зміни клімату та її впливу на рослинність  
 
Основні забруднюючі речовин, які надходять в навколишнє середовище від 
пересувних та стаціонарних джерел чинять негативний вплив на здоров'я людини, 
призводять до деградації рослинності, ґрунтів, водойм.  Ці речовини можуть 
істотно порушувати різні біохімічні і фізіологічні процеси і структурну 
організацію клітин рослин і приводити до їх загибелі.  Під їх впливом у деяких 
рослин (дуб, липа) зменшується розмір хлоропластів, скорочується число і розмір 
листя, скорочується тривалість їх життя, зменшується розмір і щільність 
продихів, загальний вміст хлорофілу зменшується в 1,5- 2 рази [9].  
 Токсичні речовини впливають на анатомічну будову і функції рослин. Такі 
порушення можуть супроводжуватися візуальними змінами. Спостерігається 
некроз, побуріння або скручування, зменшення розмірів, часткове або повне 
опадання хвої та листя. В подальшому, у рослин спостерігаються пригнічення 
росту і розвитку надземної частини і кореневої системи. [10].  
Отже вплив діяльності людського суспільства на атмосферу призводить не 
тільки до загибелі рослин, а також і зумовлює ряд негативних явищ, що поступово 
руйнують первинний стан атмосфери, а це негативно діє на всі живі організми. 
Кліматична система Землі зумовлює усі процеси, які проходять у 
біосферному середовищі та сприяє розвитку і уможливлює існування людини. 
Використання людством викопного палива, неефективних процесів його 
перетворення та не економне споживання енергії, яку сама ж людини і виробляє є  
основною  причиною зміни клімату. 
За прогнозом Українського науково-дослідного інститут гідрометеорології,  
який обумовлює поступові зміни клімату на території України до 2050 року, 
передбачено продовження процесу підвищення середньорічних показників 
максимальної та мінімальної температур. Тобто зими в Україні стануть м’якшими 
та коротшими, а літо жарким. Також відбудеться перерозподіл опадів – на всій 
території країни. Передбачається можливе збільшення десь на 20%  кількості 
55 
 
опадів у січні, березні та квітні та зменшення їх влітку. А це на фоні підвищення 
температурних значень призведе до дефіциту вологи, особливо на півдні країни. 
За даними Черкаського обласного центру з гідрометеорології клімат 
Черкащини помірно континентальний, порівняно теплий із нестійким волого-
забезпеченням. Континентальність клімату зростає із заходу на схід. 
Зимовий період на Черкащині триває 90-94 дні – з 26-29 листопада до 1 
березня. В останні десятиріччя досить часто відмічаються роки без сталого 
снігового покриву, тому середня глибина промерзання ґрунту по області 
коливається від 20 до 32 см. Літній період триває в області 113-118 днів із 
о 
середніми добовими температурами повітря +16 С і вище. Середній об’єм  опадів 
протягом року становить 576 мм. 
Динаміка опадів в області приведена на рисунку 2.11. 
 
Рисунок 2.11 – Динаміка опадів (АМСЦ Черкаси 1948-2018рр.) 
Починаючи з 1988 року в області чітко прослідковується потепління 
клімату. Якщо порівнювати середньорічні температури повітря з останньою 
кліматичною нормою зафіксованою у 1961-1990,  то у  більшості випадків, вона є 
вищою на 1-2° С. Насамперед, зима, весна та літо потеплішали на 1-2° С, а осінь - 
на 0,6-1° С.  
56 
 
Оскільки зими нині малосніжні, то весни гірше забезпечені опадами. Літній 
період позначається збільшенням опадів на початку сезону та зменшенням у 
всередині літа. Восени опадів побільшало на початку сезону. 
2018 рік видався неочікувано теплим та із значним недобором опадів. 
Середньорічні температури повітря були на рівні 10° С, що на 2,3° С вище за 
кліматичну норму. Сума опадів в середньому по області склала 497 мм, що 
складає 86% від нормованого показника. Найменше опадів за рік (402 мм) випало 
у м. Сміла, найбільше (556 мм) – у м. Золотоноша. Добовий максимум опадів – 62 
мм, спостерігався в м. Звенигородка. Окремі місяці 2018 року відрізнялися 
значними аномаліями як за температурою, так і за опадами. 
Динаміка середньодобових температур приведена на рисунку 2.12. 
 
 
Рисунок 2.12 – Хід середньої добової температури повітря (АМСЦ Черкаси 1948-
2018рр.) 
Серед причин зміни клімату в регіоні прослідковуються динамічні процеси 
на суходолі, зумовлені як природними, так і антропогенними чинниками. Адже 
окрім зростання концентрацій парникових газів та пилу в атмосфері, дія 
57 
 
антропогенного чинника проявляється у вирубці лісів підвищеній урбанізації 
територій, зростанні значної кількості сміттєзвалищ.  
За даними Державної служби статистики України викиди основного 
парникового газу – діоксиду вуглецю в атмосферне повітря у 2018 році по Україні 
становили 124,2 млн. т., з них у Черкаській області зафіксовано2,4 млн. т., що 
становить 1,9 % від загального валового показника. Викиди метана та оксида 
азоту, які належать до парникових газів, склали,  відповідно, 13,8 тис. т та 0,052 
тис. т, а діоксида вуглецю – 2422,1 тис. т. 
У сумарній кількості забруднюючих речовин найбільшими утворювачами 
парникових газів в області є такі підприємства як ПАТ «Азот», ПАТ «Черкаське 
хімволокно». Викиди парникових газів на цих підприємствах становили 1,745 
млн. т, що  від загального обсягу викинутих парникових газів по області 
становить 73 %  [28, 30]. 
 
2.10  Дослідження впливу аеротехногенних забруднень на показники 
кліматичних умов на рослинність території міст 
 
2.10.1 Дія токсичності полютантів на вищу рослинність 
 
Більшість забруднюючих речовин, які потрапляють у атмосферу від 
пересувних та стаціонарних джерел негативно діють на людину, спричиняють 
деградацію деревної рослинності, ґрунтових екосистем та водойм.  Вони можуть 
істотно порушувати різні біохімічні і фізіологічні процеси та структурну 
організацію клітини рослин, призводячи до її загибелі.  Наслідком їх дії у деяких 
видів (дуб, липа, клен) – є зменшення розміру хлоропластів, скорочення числа і 
розміру листків, тривалості життя, зменшення розміру і щільності продихів, 
загального вмісту вологи хлорофілу у 1,5- 2 рази [9].  
 Токсичні речовини змінюють анатомічну будову і функції рослин, що 
можна спостерігати візуально. Це і поява некрозу, побуріння або скручування, 
зменшення розмірів площі листка, часткова або повна дефоліація листя. Як 
58 
 
правило картини пошкоджень досить різноманітні і неспецифічні. Шляхом цілого 
ряду експериментальних досліджень встановлено реакції певного виду рослин на 
дію конкретних забрудника повітря. Зокрема, досить стійкими забруднення 
атмосфери є гінкго Білоба (дволопатеве), ялина сиза, модрина, туя, ялівці, тополі, 
верби, липи [13, 16].  
Насамперед, вплив атмосферного забруднення проявляється у порушенні 
фізіологічних процесів у рослин. Доведено, що під дією промислових газів у 
рослин змінюється регулююча функція продихів, руйнується протоплазма і 
хлоропласти, стінки стають потовщеними,  збільшується проникливість клітинних 
оболонок у клітині палісадної паренхіми, клітин мезофілу деформуються, у 
процесах поділу та розтягування клітин спостерігається пригнічення. Також 
знижується інтенсивність транспірації в 1,5 – 2 рази та уповільнюються процеси 
фотосинтезу. По тому, у рослин спостерігаються припинення росту і розвитку 
надземної частини та крони, також кореневої системи. Отже вплив діяльності 
людського суспільства на атмосферу призводить не тільки до загибелі рослин, а 
також і зумовлює ряд негативних явищ, що поступово руйнують первинний стан 
атмосфери, а це негативно діє на всі живі організми. 
Вологість рослин  рослинного матеріалу – один з інформативних показників 
стану повітря і ґрунту. Відомо, що в центральній частині будь-якого міста 
створюються зони, – «острови тепла», де температура повітря може бути на 
декілька градусів (до 8°С) вищою, ніж на відкритій місцевості, через гарячі 
викиди промислових підприємств, ТЕЦ, порушення циркуляції повітря в зонах 
висотних забудов. Тепловий ефект «островів» впливає на відносну вологість 
повітря і знижує її. Особливо це відноситься до центральних вулиць міст 
промислових центрів. Високі температури і зменшення вологи атмосфери сприяє 
сорбції токсичних речовин корою росли. Підвищені концентрації полютантів 
змінюють рН рослинного соку, роблять його відмінним від природного. А 
накопичені оксиданти порушують обмін речовин, сприяють розвитку різного роду 
захворювань та знижують опірність рослин до впливу шкідників, грибкових і 
вірусних інфекцій [26]. 
59 
 
Для дерев міст вода є основою їх існування через те, що забезпечує процес 
фотосинтезу і функціонування рослинних систем; вона є середовищем, де 
проходять біохімічні процеси, транспортуються поживні речовин з ґрунту і 
відбувається газообмін; транспірація здійснює кругообіг води в природі. Разом з 
цим, розчинені у ній токсиканти можуть глибоко проникати в середину рослини і 
включатись в процеси колобігу речовин та забивати продихи. 
Останнім часом в озелененні міста почали використовувати дерева виду 
Acer L.: A. platanoides, A. Pseudoplatanus, A. Negundo та інші. Деякі з них є досить 
стійкими до умов стресу, а інші середньої стійкості. На їх розвиток в посушливих 
умовах лісостепової зони також впливає і аеротехногенне навантаження, яке 
позначається на характері умісту вологи в листках рослин.  Особливості 
функціонування рослин в урбогенному середовищі, в тому числі і погодні,   також 
враховують під час використання рослин в озелененні промислових міст і 
територій санітарно-захисних зон підприємств, адже гідротермічний стрес знижує 
їх стійкість до впливу полютантів і адаптивні властивості. Це також пригнічує 
здатність рослин до поліпшення санітарно-гігієнічних умов в урбоекосистемі. 
 
2.10.2  Характеристика  кліматичних показників території дослідження 
 
 В період проведення досліджень (серпень 2019 р. та 2020 р.) відзначалися 
о о о 
високі температурні показники (+27 С вдень та +15 С вночі – у 2019 р. і +27 С 
о 
вдень та +17 С вночі – у 2020), середньомісячна температура перевищувала 
о 
нормативні значення на 2,3 С, а середній показники опадів становили 40-50% від 
норми (на рівні 36 мм) [30], т. т. рослини перебували в умовах гідротермічного 
стресу.  
До того ж кінець вегетаційного періоду (кінець серпня – початок вересня) 
відмічався також високими температурами. Такі погодні умови потрібно 
враховувати при використанні рослин в озелененні промислового міста і особливо 
придорожніх територій, оскільки недостатня кількість вологи та високі 
температури призводять до втрати тургору рослинами за рахунок підвищеної 
60 
 
транспірації. Отже вміст вологи в листках рослин є показником  пристосованості 
рослин до умов середовища та їх адаптації. Разом з цим, визначення її вмісту є не 
тільки показником, обумовлений кліматом, місцезростанням, природою рослини, 
але і біоіндикаційною ознакою підвищеного техногенного впливу,  наявної 
неграмотної  міської забудови чи недостатньої вологи у ґрунті  та атмосфері  
 
2.10.3 Результати дослідження вмісту вологи в листках рослин 
 
На вулицях міст з високими будинками і низькою вологістю ґрунтів через 
стікання опадів з асфальтового покриття, створюються умови для недостатнього 
зволоження кореневих систем деревних рослин. Техногенне навантаження 
негативно позначається на життєвості дерев в міських екосистемах. Разом з цим, 
вони можуть виступати чудовими моніторами, що накопичують стресовий вплив 
середовища. Оскільки різні види кленів зустрічаються як поодиноко, так і у складі 
лісо-паркових та вуличних насаджень для дослідження нами було вибрано вид A. 
Platanoides на трьох ділянках з різним техногенним навантаженням та умовами 
зволоження. А саме: Центр міста, Ділянка біля Черкаської ТЕЦ та Долина троянд. 
Листки дерев мали задовільний вигляд, майже не містили ушкоджень, окрім 
листків з ділянки Черкаської ТЕЦ, які були найбільш запилені та мали крапкові 
некрози. Усі листки протерли ватним тампоном з дистильованою водою та 
дослідили вміст вологи. 
Дослід проводився гравіметричним методом: листки зважувались до після 
о 
висушування. Процес сушки проходив при температурі 104 С. Результати 
дослідження наведено в таблиці 2.10. 
Як свідчать дані таблиці найнижчий вміст вологи в лисках рослин 
спостерігався на ділянці Центр міста – 57,32 % та 52, 81 % у більш посушливий 
2020 рік. Найвищий на ділянці біля Черкаської ТЕЦ – 61,33 % та 61, 48% 
відповідно, не зважаючи на зниження кількості опадів у серпні 2020 року. 
 
 
61 
 
 Таблиця 2.10 – Значення середнього вмісту вологи в листках A. рlatanoides 
№ Ділянка дослідження Вміст вологи, % 
п/п 2019 р. 2020 р. 
1 Цент міста 57,32 ±2,35 52,81±0,92 
2 Черкаська ТЕЦ 61,33±0,31 61,48±1,05 
3 Долина троянд 59,19±0,18 56,63±0,92 
 
Причиною цього може бути наявність аерозольних викидів вологи з 
градирні підприємства, більш вологими ґрунтами навколо та наявністю викидів 
аерозолів важких металів, що сорбують вологу в листок із повітря. Середні 
значення показників на ділянці Долина троянд вказують на близькість водного 
об’єкту.  
Незважаючи на зростання видів у ксерофіти умовах посушливого клімату, 
рослина активує  свої захисні та репараційні механізми у відповідь на існуючий 
техногенний і гідротермічний стрес. Більш наглядно це продемонстровано на 
рисунку 2.13. 
 
Вміст вологи, % 2019 р. 
62 Вміст вологи, % 2020 р. 
60
58
56
54
52
50
48
Цент міста Черкаська ТЕЦ Долина троянд 
 
Рисунок 2.13 – Обводненість листків A. Рlatanoides 
 
62 
 
Показники вмісту вологи приведені на рисунку засвідчують, що ці види є 
пристосованими до умов нестійкого зволоження в умовах лісостепу. Зміна 
значень відсотку оводненості, на нашу думку, служить адаптаційним механізмом 
для рослин, що еволюційно пристосувалися до посушливих умов зростання і 
здатні підтримувати під час несприятливих умов свої фізіологічні процеси навіть 
за низького рівня оводненості тканини. Але адаптаційні можливості рослин не 
безкінечні. Тому для підвищення їх імунітету до стресу необхідно періодично 
проводити полив деревних насаджень у місті. 
 
2.11 Розробка заходів щодо покращення екологічного стану повітряного 
басейну  Черкаської області 
 
Серед заходів спрямованих  на збереження і відновлення природного стану 
атмосферного повітря та створення сприятливих умов для життя і діяльності 
населення є впровадження  сучасних технологій виробництва, які пов'язані, 
насамперед з економією палива, впровадженням на підприємствах 
високоефективних очисних систем і обладнання, що дозволяє функціонування 
ефектів самовідновлення біосферного середовища. 
Підприємства області розробляють та впроваджують альтернативні 
технології, які призводять до скороченню викидів забруднюючих речовин та 
забезпечення нормативів забруднення. 
Протягом 2018 року на 8 підприємствах області за рахунок коштів 
підприємств в результаті реконструкції, модернізації, проведення ремонтних 
робіт, встановлення нового технологічного обладнання, використання палива 
кращої якості, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря скоротилися 
на 2199,5 тон [23, 29]. Екологічні ініціативи деяких підприємств висвітлені на 
рисунку 2.14. 
 
63 
 
 
Рисунок 2.14 – Екологічні заходи на основних підприємствах  
Черкаської області 
 
Програма регіонального розвитку регіону, що враховує реалії сучасного 
життя області її розвитку та постійної динаміки і трансформації екологічних 
напрямків відіграє важливу роль при збільшенні виробничого потенціалу 
64 
 
Черкащини. Тому тенденція щодо екологізації виробничих процесів на 
підприємствах хімічної, енергетичної, харчової галузей промисловості та 
сільгосппідприємств врахована при створенні ключових стратегічних планових 
документів до яких відноситься і документ щодо Стратегії регіонального 
розвитку Черкаської області на період до 2030 року [31 - 32]. 
Під поняттям «екологізації виробництва» розуміють, насамперед,  вибір 
екологічних пріоритетів у виробничій діяльності, екологічну свідомість 
виробничого персоналу, підвищену освіченість управлінського складу, поступове 
впровадження  екологічних ініціатив у виробничий процес, екологічну 
модернізацію виробництва. 
Сам процес екологізації промислових підприємств є складним та 
довготривалим, йому, насамперед, необхідні підтримка і стимулювання від 
державних органів. 
Основні напрямки екологізації виробничих процесів наочно представлено 
на рисунку 2.15. 
Підприємства  Черкаської області, такі як ПрАТ «Черкасивторресурси», що 
у м. Черкаси, ТОВ «Юджин Лтд», що у с. Червона Слобода Черкаського району), 
ТОВ «Ергопак» у м. Канів, спеціалізацією яких є переробка вторинної сировини із 
полімерних матеріалів та випуску із них готової продукції своєю діяльністю 
сприяють зменшенню відходів у регіоні. У 2018 році ТОВ «Ергопак» перероблено 
3371,5 т полімерних і синтетичних зіпсованих відходів, а  на  ПрАТ 
«Черкасивторресурси» вироблено 4438,0 т поліетилену високого тиску, у тому 
числі ПЕТ-пляшок. В цілому на території області функціонує 15 суб’єктів 
господарської діяльності, у яких є ліцензії на обробку, утилізацію, знешкодження 
та здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. 
 
65 
 
 
Рисунок 2.15 – Основні напрямки екологізації виробництва у Черкаській 
області 
 
В області відбувається щорічний збір даних для ведення кадастрів в яких 
розміщується інформація стосовно масштабів викиду рівні сірчистих 
компонентів, оксидів азоту, дисперсних сполук, об’ємів надходження аміаку, 
66 
 
летких органічних сполук, окремих  важких металів, що затверджені Протоколом 
щодо важких металів 1998 та внесеними в нього в 2012 році поправками, а також  
і основних стійких органічних забрудників врахованих Конвенцією про 
транскордонне забруднення повітря на великі відстані та  приземних 
концентрацій озону [32]. 
Усі великі точкові джерела, а також  сільськогосподарські і мобільні 
джерелах забруднення зобов’язані подавати інформацію та дані стосовно об’ємів 
викиду у  відповідності до Протоколу Орхуської конвенції про реєстри викидів і 
перенесення забруднювачів. Місцевими органами влади стимулюються питання 
щодо співпраці і обміну інформацією з міжнародними, національними, 
субнаціональними і місцевими органами влади з питань, які стосуються 
забруднення повітря. 
У відповідності до регламенту ЄС в області визначені установи, які 
відповідають за моніторинг стосовно якості повітря і обміну даними між різними 
організаціями, та за узгодження методів і методик моніторингових робіт з  
урахуванням національних особливостей. 
Призначаються установи, що відповідають за розробку щорічних кадастрів 
викидів забруднювачів повітря та їх переносу і обмін експертними знаннями в 
цьому аспекті з іншими країнами, що ведуть свою діяльність у цьому напрямку. 
З врахування вище зазначеного можна констатувати, що проведені заходи 
стосовно екологізації виробництва та зменшення викидів на Черкащині є 
недостатніми. Для вирішення екологічних проблем  регіону актуальним 
залишається створення і реалізація реальних та дієвих програм розвитку, які 
базувалися б на глибоких  екологічних  знаннях та високому рівні екологічній 
свідомості громадян. 
Для скорочення термінів вирішення екологічних проблем в області 
необхідно провести збільшення фінансування природоохоронних заходів, адже 
створені природоохоронні програми за відсутності фінансування не здійснюють 
достатнього позитивного впливу на навколишнє середовище. 
 
67 
 
ВИСНОВКИ 
 
Аналітичний огляд показав, що спалювання органічного палива, а також 
знищення лісів приводить до нагромадження в атмосфері великої кількості 
вуглекислого газу. За останні 120 років вміст цього газу в повітрі збільшився на 
17%. За підрахунках учених, у найближчі десятиліття середньорічна температура 
о
на Землі за рахунок парникового ефекту може збільшитися на 1,5 – 2 С. Це 
викличе активне прискорення глобальної екологічної кризи. 
Черкаська область розташована в центрі України і займає вигідне 
географічне положення. До переліку екологічно небезпечних об’єктів, що чинять 
вплив на атмосферу області відносяться 454 промислових підприємства різних 
галузей промисловості і об'єкти щодо поводження з небезпечними відходами, до 
яких відносяться 477 сміттєзвалищ.  
Основними забруднювачами атмосферного повітря області в 2018 році 
залишилися: ПАТ "Черкаське хімволокно", з валовим викидом – 16,2 тис. т, що на 
2,1 тис. т. менше ніж в 2017 році. Скорочення викидів відбулось за рахунок 
використання кам'яного вугілля із вмістом сірки менше 1%; ПрАТ "Миронівська 
птахофабрика" з валовим викидом – 6,8 тис. т, що на 1,4 тис. т менше ніж в 2017 
році. Скорочення викидів обґрунтовується зменшенням обсягів споживання 
природного газу за рахунок проведення енергозберігаючих заходів; ПАТ "Азот" з 
валовим викидом – 3,1 тис. т що на 1,8 тис. т менше ніж в 2017 році. За останні 
п'ять років спостерігається динаміка скорочення викидів забруднюючих речовин в 
повітряний басейн області від стаціонарних джерел.  
Щільність викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів 
2
в 2018 році у розрахунку на 1 км  становила 2,3 т (за 2017 – 2,5 т), обсяги викидів 
забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення – 39,4 кг (за 2017 рік – 
42,3 кг). Якщо говорити про загальну динаміку викидів забруднюючих речовин в 
атмосферне повітря, то вона має тенденцію до зниження.  
В області відбулися зменшення середньорічних концентрацій в порівнянні з 
2017 роком по діоксиду сірки у 1,5 рази, по аміаку у 1,25 рази. Збільшилися – по 
68 
 
пилу –вдвічі, по діоксиду азоту у 1,25 рази. За 2018-2019 ріки ІЗА мав тенденцію 
до зростання і становив 6,24 та 7,22 відповідно, що вважається рівним середньому 
забрудненню атмосферного повітря (5<ІЗА<8) . 
Добові значення ПЕД впродовж року були в межах 10 – 22 мкР/год. 
Максимальне значення ПЕД в 22 мкР/год було зафіксовано у м. Черкаси 28 
червня. Добові значення радіоактивних випадінь на території АМСЦ Черкаси – 
2
без суттєвих змін у порівнянні з 2016 роком: 35,2 - 46,1 (46,1 – в березні) Бк/м . 
Контрольний рівень природного гамма-фону – 25 мкР/год, а щільність 
2
радіоактивних випадів, що перевищують 110 Бк/м  за добу. 
Концентрація забруднень і зростання об’ємів викидів в атмосферу у 
Уманському, Звенигородському, Канівському, Золотоніському і Чорнобаївському 
районах сприяли підвищенню загальної токсичності атмосфери області, що 
позначилось на здоров’ї населення. У структурі загальної захворюваності 
переважають хронічні хвороби (системи кровообігу, органів дихання, органів 
травлення, кістково-м’язової та сечостатевої системи). Хвороби органів дихання 
займають друге рангове місце в структурі загальної захворюваності всього 
населення. 
Більшість забруднюючих речовин, які потрапляють у атмосферу від 
пересувних та стаціонарних джерел негативно діють на людину, спричиняють 
деградацію деревної рослинності, ґрунтових екосистем та водойм. Наслідком їх 
дії у деяких видів (дуб, липа, клен) – є зменшення розміру хлоропластів, 
скорочення числа і розміру листків, тривалості життя, зменшення розміру і 
щільності продихів, загального вмісту вологи хлорофілу у 1,5- 2 рази. 
Вологість рослин  рослинного матеріалу – один з інформативних показників 
стану повітря і ґрунту. Відомо, що в центральній частині міста створюються зони, 
– «острови тепла», де температура повітря може бути на декілька градусів (до 
8°С) вищою, ніж на відкритій місцевості, через гарячі викиди промислових 
підприємств, ТЕЦ, порушення циркуляції повітря в зонах висотних забудов. А 
накопичені оксиданти порушують обмін речовин, сприяють розвитку різного роду 
69 
 
захворювань та знижують опірність рослин до впливу шкідників, грибкових і 
вірусних інфекцій. 
Останнім часом в озелененні міста почали використовувати дерева виду 
Acer L.: A. platanoides, A. Pseudoplatanus, A. Negundo та інші. Деякі з них є досить 
стійкими до умов стресу, а інші середньої стійкості. Оскільки різні види кленів 
зустрічаються як поодиноко, так і у складі лісо-паркових та вуличних насаджень 
для дослідження нами було вибрано вид A. Platanoides на трьох ділянках з різним 
техногенним навантаженням та умовами зволоження. А саме: Центр міста, 
Ділянка біля Черкаської ТЕЦ та Долина троянд. 
Показники вмісту вологи рослинного матеріалу засвідчують, що ці види є 
пристосованими до умов нестійкого зволоження в умовах лісостепу. Зміна 
значень відсотку оводненості, на нашу думку, служить адаптаційним механізмом 
для рослин, що еволюційно пристосувалися до посушливих умов зростання і 
здатні підтримувати, під час несприятливих умов, свої фізіологічні процеси навіть 
за низького рівня оводненості тканини. Але адаптаційні можливості рослин не 
безкінечні. Тому для підвищення їх імунітету до стресу необхідно періодично 
проводити полив деревних насаджень у місті. 
Для покращення екологічної ситуації згідно з «Протоколом про реєстри 
викидів та перенесення забруднювачів», ратифікованим у лютому 2016 року 
Україною, в області передбачено створення, доступного для громадськості, 
національного реєстру викидів і перенесення забруднювачів, який замінить наявні 
форми статистичної звітності у сфері атмосферного повітря та запропоновано ряд 
заходів щодо покращення екологічної ситуації. 
Кваліфікаційна магістерська робота пройшла апробацію в рамках Днів 
студентської науки ЧДТУ, на Всеукраїнській науково-практичній конференції 
здобувачів вищої освіти і молодих вчених «Сталий розвиток країни в рамках 
Європейської інтеграції» в державному університеті Житомирська політехніка та 
на VIII Міжнародній науковій конференції молодих вчених «Екологія, 
неоекологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване 
природокористування» у ХАНУ ім. В.Н. Каразіна. Отримано сертифікати участі. 
70 
 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Атмосфера землі. 23. 04. 2017 р.  – [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу: http://maia08199501maksymiv.blogspot.com/2013/04/blog-post.html 
2. Апостолюк С.О., Джигирей В.С., Сокаповський І.А., Сомар Г.В., 
Лук’янчук  Н.Г. Промислова екологія. Навчальний посібник. [Електронний 
ресурс] – Режим доступу: 
http://pidruchniki.ws/1597012241616/ekologiya/navkolishnye_seredovische_ 
3. Український друкований часопис «Тиждень», 22 березня 2012р. 
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/News/45468. 
4. Укрінформ новини. 30.11.12. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/ukraiina_zbilshila_shkidlivi_vikidi_v_atmosferu_de
rgstat_1775302. 
5. Форум. Екологія. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://forum.reactor.org.ua/showthread.php?t=1267/ 
6. Щоденний Львів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://daily.lviv.ua/news/ekonomika/dobrotvirska-tes-z-hrupy-akhmetova-ne-khoche-
zmenshuvaty-smertelni-vykydy-v-povitrya-1972. 
7. Інформаційно-аналітичне агентство Придніпров’я. [Електронний ресурс]. 
– Режим доступу: http://dnepronews.com.ua/krivoy_rog/articles/2013-05-
14/11827.php. 
8. Детальніше читайте на УНІАН, щодо тенденції зміни клімату в Україні. – 
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:  
https://www.unian.ua/ecology/reduction/1216722-nebezpechne-povitrya-chim-dihayut-
ukrajintsi.html 
9. Огляд стану забруднення навколишнього природного середовища на 
території України за даними спостережень гідрометеорологічних організацій у 
2018 році. – К.: Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського, 
2019. – 52 с. 
71 
 
10. Злобін Ю.А. Основи екології. – К: Видавництво «Лібра» – ТОВ, 1998. – 
169 с. 
11. Клименко М. О., Прищепа А. М., Вознюк Н. М. Моніторинг довкілля: 
Навч. Посібник. – Рівне: УДУВГП, 2004. – 232 с. 
12. Злобін Ю.А. Основи екології. – К: Видавництво «Лібра» – ТОВ, 1998. – 
169 с. 
13. Голубець М.Л. Місто як екологічна і соціальна проблема, 1989.  – 396 с. 
14. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища 
в України у 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роках. 
15. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології: 
Посібник. – К.: Либідь, 1995. – 368 с. 
16. Захист довкілля в умовах зростаючого техногенного навантаження на 
природу: Навч. посібник / Царенко О.М., Олійник Г.М; Суми: Слобожанщина, 
2002. – 464 с. 
17. Каленчук-Порханова Ж., Мовчан М., Поліщук В. Про актуальність 
моніторингу навколишнього середовища // Рідна природа. – 2002.  – №2. – С. 12-
14. 
18. Израэль Ю. А. Глобальная система наблюдений. Прогноз и оценка 
окружающей природной среды. Основы мониторинга // Метеорология и 
гидрология, 1974, 7. – С. 3-8. 
19. Мороз П.І., Косенко І. С. Екологічні основи природокористування. 
Навчальний посібник для вузів. – Умань: УДАА. – 2001. – 456с. 
20. Гухман Г. Воздействие промышленности на окружающую среду. 
//Энергия, экономика, экология, 1999. – № 7. – С. 44-47. 
21. Дружбинський В. Чорнобиль через 17 років. //Дзеркало тижня, 2003. – № 
16. – 26 квітня. – С. 1-14. 
22. Федоренко О.І., Бондар О.І. Основи екології: Підручник. – К.: Знання, 
2006. – 543 с. 
72 
 
23. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в 
Черкаській області у 2018 році. – Черкаси: Управління екології та природних 
ресурсів, 2019. – 264 с. 
24. Екологічний паспорт Черкаської області. – Черкаси:ЧОДА, 2019. – 260 с. 
25. Новиков Ю. В. Екология, окружающая среда и человек. – М.: Книга, 
2000. – 224 с. 
26. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного 
середовища. − К.: Товариство «Знання», КОО, 2000. – 203 с. 
27. Люкшин В. С., Камзист Ж. С., Коваленко А. В. Геоэкологические 
исследования промышленно-городских агломераций (ПГА). – К.: Основа, 1998. – 
260 с. 
28. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001. – 500 с.     
29. Величко О. М., Зеркалов Д. В. Екологічний моніторинг. – К.: Либідь, 
2001. – 125 с. 
30. Управління екології та природних ресурсів ЧОДА: Стан довкілля. –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://eco.ck.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=715&Itemid=219. 
31. Аналітично-описова частина: Профіль Черкаської області. – Черкаси, 
2016. – 184 с. 
32.  Стратегія розвитку Черкаської області (зі змінами внесеними рішенням 
обласної ради) // Черкаська обласна державна адміністрація. – Черкаси, 2016. – 72 
с. 
 
 
 
 
 
 
 
 
73 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Д О Д А Т К И 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
74 
 
 
Додаток А 
 
АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ 
 
1. Трибель М.В. Екологічна Оцінка техногенного навантаження на 
атмосферу Черкаської / Я.С. Білоус, Л.І. Жицька. – Зб. тез доповідей 
студентської науково-практичної конференції ЧДТУ 15-18 квітня 2019. – 
Черкаси: ЧТДУ, 2019. – С. 33. 
2. Жицька Л.І. Екологічна оцінка стану атмосферного повітря У Черкаській 
області / Л.І. Жицька, М.В.Трибель. – Тези Всеукраїнської науково- 
практичної конференції здобувачів Вищої освіти і молодих вчених " 
Сталий розвиток країни в рамках Європейської Інтеграції". – Житомир: 
Житомирська політехніка, 2020. – С.13. 
3. Трибель М.В. Оцінка Динаміки рівнів забруднення Атмосфери 
Черкаського Регіону / М.В. Трибель, Л.І. Жицька. – Тези VIII 
Міжнародної конференції молодих вчених "Екологія, неоекологія, 
охорона навколишнього середовища та збалансоване 
природокористування", 26-27.11.2020. м. Харків. – Харків:ХНУ ім. В.Н. 
Каразіна. Сертифікат Участі.