Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1757| Назва: | Дослідження індикаційних можливостей фанерофітів у моніторингу атмосфери міста Черкаси |
| Автори: | Жицька, Людмила Іванівна Білоус, Ян Станіславович |
| Ключові слова: | ФІТОІНДИКАЦІЯ;ЕКОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ;ФАНЕРОФІТИ;МОНІТОРИНГ АТМОСФЕРИ;УРАЖЕННЯ РОСЛИН;РАНЖУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ |
| Дата публікації: | 2020 |
| Короткий огляд (реферат): | Актуальність теми. Техногенне навантаження на атмосферу промислових міст з кожним роком зростає, насамперед за рахунок збільшення викидів автотранспорту та транскордонних перенесень забруднюючих речовин. Пристосування рослин до навколишнього середовища може обмежуватися зміною форми і впливає на основні життєві функцій. Фізіологічна адаптація –це наслідок біохімічної дії, що проявляється в зміні інтенсивності дихання, процесу фотосинтезу, росту та розвитку, а також і продуктивності рослин. Ці показники послужили основою для еколого-фізіологічних досліджень і фітомоніторингу стану як природних, так і антропогенно змінених територій.
Місто Черкаси відноситься до найбільш забруднених міст Черкаської області, незважаючи на показники зниження валових викидів у повітря. Тенденції до зміни клімату, зростання концентрацій полютантів у приземному шарі атмосфери, як наслідок дії токсичних речовин від джерел викидів, підсилюють дію разових концентрацій оксидантів. Це шкодить довкіллю, здоров'ю населення та впливає не урборослинність.
Дослідження життєвих форм існування вищих рослин на певній ділянці дає змогу встановити екологічний стан локальних та регіональних територій, здатність біогеоценозів до самоочищення та самовідновлення. Використання рослин у фітомоніторингу довкілля є виправданим та інформативним методом. Тому питання, що розглядаються в кваліфікаційній роботі магістра є надзвичайно актуальними.
Мета роботи й завдання досліджень. Метою роботи було дослідити індикаційні можливості фанерофітів у моніторингу атмосфери міста Черкаси та визначити рівень техногенного навантаження на території дослідження.
Для досягнення цієї мети нами були поставлені наступні завдання:
– вивчити екологічну ситуацію в місті та динаміку накопичення забруднень в атмосфері;
– проаналізувати існуючі джерела забруднення в місті;
– дослідити види дерев які використовуються у вуличних насадженнях;
– провести візуальні дослідження показників уражень фанерофітів різноманітними ушкодженнями та хворобами;
– встановити рівні техногенного навантаження на ділянки дослідження;
– провести ранжування територій міста за фіто індикаційними ознаками дерев;
– запропонувати заходи щодо покращення екологічної ситуації в місті.
Об’єкт досліджень – атмосферні викиди та фанерофіти міста Черкаси.
Предмет досліджень – вплив техногенних забруднень на урбоекосистему міста та функціонування деревної рослинності. Можливість використання фанерофітів у моніторингу атмосфери.
Методи досліджень – аналітичні, польові фітоіндикаційні, фіто моніторингові і лабораторні, розрахунково-статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено еколого-флористичний склад основних видів деревної рослинності, що зростає у вуличних насадженнях міста Черкаси. Проведено індикаційний аналіз наявності: механічних пошкоджень, відшарувань кори, сухості гілок, наявності рослин паразитів, грибкових, вірусних та ракових захворювань, розвитку кап і суцілей, цитоспорозу і гомозу у рослин міста, використано методику фітомоніторингових досліджень урбоценозів. Встановлено зміни показників морфо-функціональних ознак рослин у міських екосистем. Представлено характеристику процесів антропогенної трансформації фітосистем. Проведено ранжування територій дослідження щодо існуючого техногенного навантаження.
Практичне значення одержаних результатів. За показниками уражень рослин та проведених моніторингових досліджень складено карту техногенного навантаження на території м. Черкаси і визначено екологічно чисті ділянки. Вперше проведено порівняльну оцінку функціональної спроможності фанерофітів, як та моніторів атмосферних забруднень. Запропоновано узагальнену методику використання індикаційних показників у системі екомоніторингу урбофітоценозів. Bilous Y.S. «Research of indication possibilities of phanerophytes in monitoring of the atmosphere of the city of Cherkassy» Actuality of theme. Man-caused load on the atmosphere of industrial cities is growing every year, primarily due to increased emissions from vehicles and transboundary movements of pollutants. Adaptation of plants to the environment may be limited to changes in shape and affects the basic vital functions. Physiological adaptation is a consequence of biochemical action, which is manifested in changes in the intensity of respiration, the process of photosynthesis, growth and development, as well as plant productivity. These indicators served as a basis for ecological and physiological research and phytomonitoring of both natural and anthropogenic ally altered areas. The city of Cherkassy is one of the most polluted cities in the Cherkassy region, despite the decline in gross air emissions. Tendencies to climate change, increasing concentrations of pollutants in the surface layer of the atmosphere, as a consequence of the action of toxic substances from emission sources, increase the effect of single concentrations of oxidants. This is harmful to the environment, public health and does not affect urban vegetation. The study of life forms of higher plants in a certain area makes it possible to establish the ecological condition of local and regional areas, the ability of biogeocenoses to self-purify and self-restore. The use of plants in phytomonitoring of the environment is a justified and informative method. Therefore, the issues considered in the qualification work of the master are extremely relevant. The purpose of work and tasks of researches. The aim of the work was to investigate the indicative capabilities of phanerophytes in monitoring the atmosphere of the city of Cherkassy and to determine the level of man-made load in the study area. To achieve this goal we have set the following tasks: - to study the ecological situation in the city and the dynamics of accumulation of pollution in the atmosphere; - to analyze the existing sources of pollution in the city; - to study the types of trees used in street plantings; - to conduct visual studies of phanerophytes lesions with various injuries and diseases; - to establish levels of techno genic loading on research sites; - to rank the territories of the city according to phyto-indicative features of trees; - propose measures to improve the environmental situation in the city. The object of research is atmospheric emissions and phanerophytes of the city of Cherkassy. The subject of research - the impact of man-made pollution on the urban ecosystem of the city and the functioning of woody vegetation. The possibility of using phanerophytes in atmospheric monitoring. Research methods - analytical, field phytoindication, phytomonitoring and laboratory, calculation and statistical. Scientific novelty of the obtained results. The ecological and floristic composition of the main species of woody vegetation growing in the street plantations of Cherkasy has been established. Indicative analysis of the presence of: mechanical damage, bark peeling, dry branches, the presence of parasitic plants, fungal, viral and cancerous diseases, the development of caps and stumps, cytosporosis and homosis in urban plants, used the method of phytomonitoring studies of urban conenoses. Changes in morpho-functional traits of plants in urban ecosystems have been established. The characteristic of processes of anthropogenic transformation of phytosystems is presented. The ranking of the study areas in relation to the existing man-caused load was carried out. The practical significance of the obtained results. According to the indicators of plant lesions and monitoring studies, a map of man-made load on the territory of Cherkassy was compiled and ecologically clean areas were identified. For the first time, a comparative assessment of the functional capacity of phanerophytes as well as air pollution monitors was performed. The generalized technique of use of indication indicators in the system of eco monitoring of urbophytocenoses is offered. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1757 |
| Розташовується у зібраннях: | 101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Магістр Білоус Я.С.pdf Restricted Access | 2.81 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Будівельний факультет
Кафедра екології
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра
(освітньо-кваліфікаційний рівень)
на тему ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДИКАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ФАНЕРОФІТІВ У
МОНІТОРИНГУ АТМОСФЕРИ МІСТА ЧЕРКАСИ
Виконав: студент ІІ курсу, групи МГЕК-803
спеціальності 101 “Екологія”
(шифр і назва спеціальності)
Білоус Я.С.___________________
(прізвище та ініціали)
Керівник Жицька Л.І.___________
(прізвище та ініціали)
Нормоконтроль Хоменко О.М.___________
(прізвище та ініціали)
Рецензент Бондаренко Ю.Г.______
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2020 рік
2
ЗМІСТ
Вступ 4
1 Аналітичний огляд літератури 6
1.1 Характеристика джерел забруднення, питання трансформації 6
забруднень та моніторингу атмосфери
1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в 13
атмосферне повітря у містах (в розрізі районів та міст Черкаської
області)
1.3 Поняття «фітомоніторинг довкілля» та його застосування 15
1.4 Історія розвитку фітоіндикації як екологічного напрямку 18
досліджень
1.5 Фітоіндикація антропогенних впливів за морфологічними змінами 19
рослин
1.6 Фанерофіти та їх класифікація 20
1.7 Оцінювання реакції рослин на забруднення 21
1.8 Адаптація рослин до умов техногенно забрудненого середовища 22
1.9 Розуміння хвороб рослин та їх класифікація 24
2 2 Дослідження індикаційних можливостей фанерофітів у моніторингу 33
атмосфери міста Черкаси
2.1 Аналіз стану атмосферного середовища в місті Черкаси 33
2.2 Методика досліджень 36
2.3 Опис території дослідження 39
2.4 Проведення досліджень та їх аналіз 40
2.4.1 Дослідження ділянки № 1 40
2.4.2 Дослідна ділянка №2 Залізничний вокзал 42
2.4.3 Дослідна ділянка № 3 44
2.4.4 Дослідна ділянка №4 46
2.4.5 Дослідна ділянка №5 48
3
2.4.6 Дослідна ділянка №6 50
2.4.7 Дослідна ділянка №7 52
2.4.8 Дослідна ділянка №8 54
2.5 Ранжування забрудненості районів міста Черкаси за 56
результатами досліджень
2.6 Пропозиції щодо поліпшення екологічної ситуації в м. Черкаси 64
Висновки 66
Перелік посилань 68
До д а т к и 71
Додаток А. Апробація результатів роботи 72
4
ВСТУП
Техногенне навантаження на атмосферу промислових міст з кожним роком
зростає, насамперед за рахунок збільшення викидів автотранспорту та
транскордонних перенесень забруднюючих речовин і парникових газів.
Деякі шкідливі речовини з тих, які викидаються у біосферу, не
нейтралізуються в біологічному кругообігу, а перебувають в ній роками, не
розкладаючись. Тим самим порушується природна рівновага, газовий, водний і
геохімічний режим біосфери. Загальний об'єм промислових,
сільськогосподарських і комунальних відходів в масштабі всієї планети за рік
оцінюється мільярдами тон. Це позначається на функціонуванні природних
територій і територій урбоекосистем.
Більше всього відходів надають енергетика, чорна і кольорова металургія,
хімічна, нафтовидобувна і нафтопереробна, целюлозно-паперова, машинобудівна,
харчова, гірничо-видобувна і легка промисловість. В результаті в атмосфері росте
вміст вуглекислого газу і пилу, сірчистого ангідриду і оксидів азоту, а в окремих
районах – сірководню, чадного газу і інших шкідливих речовин. Відбувається
засолення і підкислення вод і ґрунтів. Результати глобальної господарської
діяльності людини і її наслідки давно вже привели до розуміння необхідності
захисту навколишнього середовища, обмеження об'єму промислових викидів. Це
розуміння знайшло віддзеркалення в розробці норм гранично-допустимих
концентрацій (ГДК) шкідливих речовин в приземному шарі атмосфери [ 1,2 ].
Рослини, як природні фільтри планети, першими зазнають впливу
забруднень і першими реагують на небезпечні прояви шкідливих речовин, що
можливо виявити у процесі фітомоніторингу фанерофітів та діагностики їх
уражень методом фітоіндикації.
Як з'ясувалось, анатомо-морфологічна адаптація рослин до несприятливих
факторів довкілля відбувається за рахунок формування специфічних
особливостей будови клітин, тканин, окремих органів і організму в цілому. До
того ж, пристосування рослин до навколишнього середовища обмежується не
5
тільки зміною форми, а стосується також і її основних життєвих функцій.
Фізіологічна адаптація є наслідком біохімічної дії, яка проявляється в зміні
інтенсивності дихання, фотосинтезу, росту та розвитку, а також й продуктивності
рослин. Це і послужило основою для розвитку еколого-фізіологічних
досліджень і моніторингу стану не тільки природних, а також і антропогенно
змінених територій [ 3 ].
Місто Черкаси відноситься до найбільш забруднених міст Черкаської області,
незважаючи на показники зниження валових викидів в атмосферу. Тенденції до зміни
клімату, зростання концентрацій полютантів у приземному шарі атмосфери, внаслідок
збільшення кількості автотранспорту, підсилюють дію разових концентрацій
токсикантів, що шкодить довкіллю і здоров'ю населення міста.
Оскільки рушійною силою саморозвитку, збалансованості й адаптивної
саморегуляції кругообігу речовини і потоку енергії в урбосередовищі є зелена
рослина, первинний виробник органічної речовини та зв'язаної в ній сонячної
енергії, дослідження життєвих форм існування вищих рослин на певній ділянці дає
змогу встановити екологічний стан локальних та регіональних територій, здатність
біогеоценозів до самоочищення та самовідновлення. Тому питання, що
розглядаються в даній кваліфікаційній магістерській роботі є надзвичайно
актуальними.
6
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Характеристика джерел забруднення, питання трансформації забруднень
та моніторингу атмосфери
Погіршення стану атмосферного повітря яке в даний час стало помітно у
ряді країн світу – є одним із наслідків техногенного впливу на навколишнє
середовище. Найбільш масштабні (млн. т. у рік) глобальні забруднення атмосфери
2 4 2
утворюють емісії СО (2·10 ), пил (250), С (200), SО (150), вуглеводні (> 50), NOx
(50). Номенклатура таких забруднень дуже широка і включає, окрім названих,
сірководневі, сірковуглецеві, аміачні речовини, сполуки галогенів і їх похідних,
саджу, оксидів металів, різноманітні солі та інші токсиканти [3].
Відповідно до просторового поширенням (розміру територій які ними
охоплені) забруднення поділяються на:
– локального типу забруднення, що характерні для міст, а також значних
промислових підприємств, гірничо-видобувних районів, великих тваринницьких
ферм і комплексів;
– регіонального типу забруднення, що поширюються на значні території й
акваторії, які піддаються впливу великих промислових районів;
– глобального типу забруднення, що найчастіше викликані атмосферними
емісіями та мають здатність до поширення на великі відстані від місця свого
виникнення, а також можуть створювати несприятливі впливи на регіональному
рівні, а іноді і на планетарному рівні.
У статті 6 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»
передбачається, що для оцінки наслідків забруднення атмосфери передбачено
цілий ряд нормативів з екологічної безпеки атмосферного середовища та
нормативні показники гранично допустимих викидів в атмосферне повітря
речовин що його забруднюють, а також визначено рівні негативного впливу
фізичних і біологічних факторів у межах населеного пункту, у зоні рекреацій,
місцях постійного проживання чи тимчасового перебування людей, умови
7
функціонування об’єктів навколишнього природного середовища в цілях
створення екологічно безпечних умов для громадян і оточуючого природного
середовища. Серед них, це – нормативи якості атмосферного повітря, гранично-
допустимі рівні акустичного, електромагнітного, іонізуючого впливів та дії інших
фізичних факторів, показників біологічного навантаження на стан атмосферне
повітря у населеному пункті.
Якщо території моніторингу відносяться до курортної, лікувально-
оздоровчої, рекреаційної та іншої окремо взятої зони, – можливо встановлення
більш суворих нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря.
Відповідно до сили та характеру дії на навколишнє середовище забруднення
поділяють на: фонові, імпактні (від англійського імпект – удар) або залпові,
постійні або перманентної дії та катастрофічні.
За врахуванням джерел виникнення, забруднення поділено на:
промислові, транспортні, сільськогосподарські та побутові.
Згідно з типом походження джерел їх ділять на:
– забруднення фізичного плану – це змінні показники теплового,
електричного, радіаційного, світлового поля у природному умовах, шум, вібрація,
гравітаційні сили, які спричинені діяльністю людини;
– забруднення механічного походження – це викинуті різноманітні
спрацьовані тверді часточки та предмети, що вилучені із вжитку як непридатні;
– забруднення хімічного походження – твердого, газоподібного й рідкого
стану речовини чи хімічні елементи й сполуки штучного походження, що
потрапляють у біосферне середовище, порушуючи, тим самим, кругообіг речовин
і енергії які регулюються природою;
– забруднення біологічного типу – різного роду шкідливі організми, які
виникли завдяки процесам життєдіяльності людини – бактеріологічна зброя,
віруси нового походження (збудники СНІДу, хвороб легень, епідеміологічні
хвороби, інші хвороби), а також катастрофічне розмноження рослинних чи
тваринних угруповань, що здатні переселятись з одного середовища в інше.
8
Для попередження цього важливо проводити спостереження, прогнозування
та інформування в галузі навколишнього природного середовища, що можливо за
умов моніторингу навколишнього природного середовища.
Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»
(ст.20, 22) передбачається створення державної системи моніторингу довкілля
(далі – ДСМД) та проведенням спостережень за станом навколишнього
природного середовища, щодо рівня його забруднення. Усі спостереження
відносно стану довкілля, рівня його забруднення повинні здійснювати центральні
органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері охорони
природи, інші спеціальні уповноважені державні органи, а також підприємства,
установи та організації, діяльність яких призводить або може призводити до
погіршення стану навколишнього природного середовища.
Основним принципом функціонування ДСМД, що обумовлюється
постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 № 391 «Про затвердження
Положення про державну систему моніторингу довкілля» – є те, кожний суб`єкт
ДСМД має право здійснювати моніторингові дослідження тих об`єктів довкілля,
які визначені Положенням щодо державної системи моніторингу довкілля та
порядком і положенням про державний моніторинг окремої складової довкілля [4
-5].
Повітря населених пунктів постійно піддається забрудненню і за усіма
параметрами дуже відрізняється від первинного природного повітря, яке є чистим
і стимулює процеси колообігу речовин. Найбільш поширеним шкідливим
компонентом у повітрі є моно оксид карбону СО. При його вдиханні наступає
швидка втома, головний біль, запаморочення, порушення сну, роботи серця,
ослаблення пам’яті тощо. Оксид карбону здатен створювати з гемоглобіном крові
стійку сполуку – карбоксигемоглобін, що призводить до блокування
транспортування кисню в організм. Інші компоненти, що є забрудниками повітря
– бензпірен, молібден, арсен, цинк, ванадій, кадмій, призводять до виникнення
раку легень.
9
У комплексі сучасних проблем міст велике значення має проблема шуму, та
пов’язаних з ним цілого ряду захворювань та спектрів дії: швидка втома,
дратівливість, ослаблення уваги, зниження працездатності, слуху, уповільнення
психічних реакцій – і, нарешті, неврозів, ішемій, гіпертонії, гастритів, виразки
шлунку, хвороб залоз внутрішньої секреції тощо.
Новітні джерела енергії, масштабні обсяги промислових виробництв,
зокрема, сталеливарного, коксового, хімічного, автотранспорт,
теплоелектроцентралі здатні накопичувати у повітрі і водоймах відходи, які
природні процеси самовідновлення та саморегуляції екосистем уже не спроможні
переробити.
Глобальною проблемою для міста є те, що воно поглинає колосальну
кількість органічної маси, що знімається з поверхні ґрунту і ніколи не
повернеться до нього у якості екскрементів, а продовжує спалюватися на
звалищах, нагромаджуватися у вигляді сміттєзвалищ, зливатися з каналізаційними
водами у водойму, або підніматися в атмосферу [6].
Значної шкоди урбоекосистемі міст завдає спалювання листя. Адже цим
порушується основний геохімічний цикл, що покладений забезпечити
повернення поживних елементів у ґрунт, з якого б вони змогли б поглинутися
фітоценозом. Відбувається процес руйнації гумусу – дегуміфікація, а разом з ним
порушується структура ґрунтового покриву. Ґрунт погано справляється з
твердими і токсичними відходами. За рахунок промислових викидів у ньому
нагромаджується надмірна кількість хімічних сполук, насамперед: Нg, Аs, Сu, Рb,
Р, Мn, тощо, які згубно діють на організм тварин і людини. Навколо промислових
об’єктів часто утворюються зони, де містяться сильно забруднені ґрунти
дрібнодисперсними частками. У ґрунт потрапляють також і канцерогенні
речовини, такі як: сажа, продукти спалювання чи нафтопродукти.
Серед промислових об'єктів України основними забруднювачами
атмосферного повітря є підприємства теплоенергетики (близько 29% усіх
шкідливих викидів у атмосферу). Загалом, на рахунок енергетичної,
металургійної та вугільної промисловості можна віднести відповідно 33, 25 і 23%
10
усіх забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу, підприємств хімічної
та нафтохімічної промисловості – 2%, таблиця 1.1.
Таблиця 1.1 – Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
в розрізі галузей промисловості України, тис. т
Кількість Обсяги викидів від стаціонарних джерел
підприємств, забруднення
які мали викиди забруднюючих
діоксиду вуглецю
Види економічної від речовин
діяльності стаціонарних
джерел у % до у % до
тис. т тис. т
забруднення, 2017 р. 2017 р.
одиниць
Всього по Україні
10446 3928,1 86,8 152809,1 87,7
з них:
добувна промисловість 512 824,5 85,1 2264,3 93,1
переробна промисловість 4045 1204,0 79,7 54282,4 86,2
у т. ч.
виробництво коксу,
продуктів
43 88,8 96,3 5901,3 90,3
нафтопереробки та
ядерних матеріалів
Хімічне виробництво 187 72,9 81,6 4993,8 66,6
Металургійне
виробництво та вироби
357 926,7 80,6 34348,3 89,9
готових металевих
виробів
Виробництво та розподіл
електроенергії, газу та 770 1571,7 93,1 88447,5 90,6
води
Діяльність транспорту та
1129 203,2 89,4 5517,2 62,0
зв’язку
Найбільша частка таких викидів припадає на міста Донецько-
Придніпровського регіону – 79% загального об’єму викидів у країні. Зокрема,
динаміка забруднення завислими речовинами, фенольними сполуками та
оксидами азоту території населених пунктів України приведена на картах
рисунків 1.1 – 1.3 [ 6 - 8].
11
Рисунок 1.1 – Концентрація середньорічних концентрацій завислих речовин
у населених пунктах регіонів України, ГДКс.д.у 2017 – 2018 рр.
Рисунок 1.2 – Концентрація середньорічних концентрацій фенольних сполук у
містах України, ГДКс.д. у 2017 – 2018 роках
12
Рисунок 1.3 – Концентрація середньорічних концентрацій сполук азоту у
містах України, ГДКс.д. у 2017 – 2018 роках
Показники накопичення обумовлюються наявністю значної кількості
промислових об'єктів в регіонах та розвитку автотранспортної інфраструктури.
Для зниження забруднення атмосфери від промислових викидів
вдосконалюють технологічні процеси, здійснюють герметизацію технологічного
устаткування, застосовують пневмотранспорт, будують різні очисні споруди.
Найбільш ефективним напрямом зниження викидів є створення
безвідходних технологічних процесів, що передбачають, наприклад,
впровадження замкнутих газових потоків. Проте до теперішнього часу основним
засобом запобігання шкідливим викидам залишається розробка і впровадження
ефективних систем очищення газів [ 6, 9].
13
1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в
атмосферне повітря у містах (в розрізі районів та міст Черкаської області)
Як зазначає Головне управління статистики викиди забруднюючих речовин
в атмосферу у Черкаській області в здійснювали 538 підприємств, які мають
промислові викиди стаціонарного типу, взятих на державний облік суб’єктами
управління природоохоронною діяльністю. За період звітності ними викинуто
57,872 тис. т, валових викидів, що на 0,8 тис. т більше, порівняно з відповідним
минулорічним періодом.
2
Щільність викиду в 2018 р . на 1 км площі, в цілому по регіону, склала
313,3 т (в 2017 р. – 257,8 т), а у розрахунку на душу населення, обсяги викидів
полютантів становили – 88,2 кг.
Звітна документація зазначає, що від стаціонарних джерел викидів у 2018
році потрапило в атмосферу 57,9 тис. т, що, в порівнянні з 2017 роком, на 9,6 тис.
т більше. Щільність викидів є тим показником який показує потужність
техногенного навантаження на територію дослідження та характеризує джерела
викидів токсикантів. Серед основних забруднювачів атмосфери по регіону
виділяють:
– ПАТ «Черкаське хімволокно» ДП «Черкаська ТЕЦ»» з валовими
викидами – 19,98 тис. т, що більше порівняно з 2017 роком на 3,8 тис. т. Цей ріст
обумовлений використанням великої кількості викопного палива – кам'яного
вугілля, на 21 тис. т;
– ПрАТ «Миронівська птахофабрика» валовий викид якої становить – 7,2
тис. т, що, у порівнянні з 2017 роком зросло на 0,4 тис. т. Це стало можливим за
рахунок підвищення рівня випуску готової продукції;
– ПАТ «Азот» – валовий викид якого становить – 3,4 тис. т, що більше на
0,4 тис. т , у порівнянні з 2017 роком і причиною цього теж є збільшення обємів
виробництва основної продукції.
Сукупний викид від зазначених об’єктів виробництва становить 53% від
валового об’єму викидів, що здійснюють стаціонарні джерела в області. Аналіз
14
показав, що 47% від забруднень, викинутих в атмосферу регіональними
підприємствами, становлять викиди, що потрапляють в атмосферу міста Черкаси
– на 2,3 тис. т більше порівняно з минулим роком.
Динаміка викидів забруднень від стаціонарних джерел викиду по окремим
населеним пунктам Черкаського регіону показана в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – Динаміка викидів забруднень від стаціонарних джерел викиду
по окремим населеним пунктам, Черкаського регіону, тис. т. [ 9].
2000 2016 2017 2018
Всього в т.ч. 28,778 57,458 52,319 48,318
м. Черкаси 16,821 29,826 23,845 20,107
м. Ватутіне 0,817 0,59 0,489 0,576
м. Канів 0,115 0,167 0,314 0,337
м. Золотоноша 0,546 0,446 0,439 0,443
м. Сміла 1,31 0,257 0,289 0,3
м. Умань 0,79 2,11 0,453 0,786
Городищенський р-н 0,345 0,615 0,707 0,657
Драбівський р-н 0,112 0,323 0,372 0,399
Жашківський р-н 0,191 1,095 1,055 1,146
Звенигородський р-н 0,852 0,493 0,529 0,608
Золотоніський р-н 1,357 3,829 2,617 2,884
Кам'янський р-н 0,227 0,536 0,616 0,591
Канівський р-н 0,015 8,56 8,302 6,99
Катеринопільський р-н 0,264 0,1 0,282 0,432
К.Шевченківський р-н 0,402 0,406 0,457 0,831
Лисянський р-н 0,643 0,251 0,266 0,184
Маньківський р-н 0,26 0,571 0,934 1,107
Монастирищенський р-н 0,379 0,193 0,163 0,195
Смілянський р-н 0,201 0,303 0,323 0,46
Тальнівський р-н 0,816 0,432 0,527 0,765
Уманський р-н 0,476 0,403 1,846 0,353
Христинівський р-н 0,468 1,126 1,207 1,366
Черкаський р-н 0,411 0,886 2,381 2,482
Чорнобаївський р-н 0,4 2,848 2,947 3,166
Чигиринський р-н 0,228 0,267 0,229 0,312
Шполянський р-н 0,332 0,827 0,730 0,841
15
Концентрація забруднень і зростання об’ємів викидів в атмосферу у
Уманському, Звенигородському, Канівському, Золотоніському і Чорнобаївському
районах сприяли підвищенню загальної токсичності атмосфери області, що
позначилось на здоров’ї населення. У структурі загального рівня захворювань
переважають хвороби хронічного типу – система кровообігу, органи дихання та
травлення, захворювання м’язово-кісткової та сечостатевої системи. Якщо
говорити про хвороби які уражають органи дихання, то вони займають друге
рангове місце в загальній структурі захворювань усього населення міст.
Головне управління статистики у Черкаській області також надало
інформацію, що стаціонарні джерела забруднення постачали в атмосферу такі
обсяги забруднюючих компонентів, як: діоксиди азоту – 9,948 тис. т (21 %),
сірчисті сполуки – 5,043 тис. т (10 %), оксиди карбону – 2,954 тис. т (6 %), аміак–
5,546 тис. т (11 %), неметанові леткі органічні сполуки 1,478 тис. т (3 %). Частка
яких, від загального обсягу викидів становила 51 %.
Для скорочення емісій оксидантів та забезпечення нормативних показників
щодо газового стану атмосферного повітря на підприємствах області
пропонуються та впроваджуються заходи, мета яких – скорочення викидів
основних забруднень що потрапляють в атмосферне повітря. Зокрема, на 8
підприємствах області, використовуючи кошти зекономлені підприємствами під
час проведення реконструкцій, модернізацій, проведення ремонтних робіт,
встановлення новітнього реакторного обладнання, запровадження розробок, що
покращують якість палива, викиди забруднюючих речовин які потрапляли
атмосферне середовище були скорочені на 2,2 тис. т. [ 9 - 10].
1.3 Поняття «фітомоніторинг довкілля» та його застосування
Фітомоніторинг – є складовою частиною біологічного моніторингу і
розглядається як прикладний напрямок екології довкілля та використовується для
оцінки факторів середовища за біологічною складовою, насамперед рослинністю.
16
Тобто це спостереження за умовами середовища на підставі характеру розвитку
фізіологічних процесів і екологічного стану рослинності.
У своїй системі фітомоніторинг широко використовує методи фітоіндикації
які суттєво відрізняються від інших методів дешевизною і можливістю одночасно
охоплювати великі території, що підлягають дослідженню. Ефективність його
застосування відзначається можливістю відносною простої інтерпретації
досліджень в лабораторних умовах. Адже дається можливість використання
інформації і одночасної оцінки режимів тих дій, які під час спостереження мають
нульову активність. Запроваджують методи фітоіндикації на різних рівнях
організації організмів. Це і клітинний, анатомо-морфологічний рівень, видовий,
на популяційний, фітоценотичний, екосистемний та ландшафтний [ 14].
Індивідуалізація поведінкового характеру видів є визначальною у потрібний
момент часу, що спільне їх існування в ценозі спонукає не тільки до конкуренції,
але й до таких відносин, які сприяють оптимальному використанню існуючих
екологічних ресурсів. Тому, перед фітоекологами, з одного боку, стоїть важлива
наукова проблема стосовно оцінки потенційно можливих кліматичних показників
та ресурсів едафотопа, а з іншого – до визначення ступеню відповідності реальної
екосистеми цим передбаченим потенційним можливостям за допомогою
фітоіндикації, тобто через аналіз поведінки видів рослин.
Фітомоніторинг – це науковий напрямок, який ставить за мету оцінити
екологічні фактори, або біогеоценози, використовуючи флористичні ознаки,
видові показники, синекологічні відмінності та їх сукупності.
В основу процесу фітоіндикації покладено наступні дії: ·
– вибір індикату (фактору), що зумовлює мету індикації; ·
– вибір способу і масштабу вимірювань його величини або зміни;
– пошук індикатора на основі логічних доказів його зв'язків з даним
фактором;
– розроблення шкали вимірювання індикаційних ознак; ·
– визначення ступеня кореляції між зміною фактору і індикатора, а також
засобу його відображення.
17
При використанні фітомоніторингу необхідно пам’ятати, що зміни
біологічної системи завжди супроводжуються сукупним впливом антропогенного
фактору та переважаючих природних факторів. Знання реакції відповіді цієї
системи надасть відповіді на питання її схильності до реагування на такі
внутрішні ознаки, як умови живлення, вікові ознаки, генетично контрольовану
стійкість до вже присутніх порушень. Якщо ж індикатор здатен реагувати
значним відхиленням від норми життєвих проявів, то його відносять до чутливих
фітоіндикаторів. Якщо антропогенні впливи, які досліджуються, не мають ознак
швидкого порушення проявів життєвості і, навпаки, накопичують їх, то такі живі
організми відносять до акумулятивних фітоіндикаторів. Як правило, функцію
індикатора виконує той вид, який має вузьку амплітуду екологічної толерантності
по відношенню до якого-небудь фактора. Наприклад, оцінюючи стан оточуючого
середовища за зміною кількості видів, необхідно зазначити, що це пов'язано з тим,
що найбільш чутливі до оксидантів види рослинності зникають з біоценозу
(лишайникові синузії в промислових містах) або, навпаки, збільшуються їх
чисельності (під час надходження у водойму нітратних і фосфатних компонентів з
сільськогосподарських угідь – збільшується чисельність синьо-зелених
водоростей у водоймах) [15].
Отже, фітоіндикація є складовою частиною фітомоніторингу довкілля –
сучасної системи спостереження за функціонуванням оточуючого середовища на
деякій території (ділянка суші чи водної поверхні, чи навіть цілого континенту).
Його мета –раціональне використання природних ресурсів та охорона природи.
Біологічний моніторинг може також включати і контроль стану
навколишнього середовища та факторів впливу на нього, або ж прогноз змін у
довкіллі та його оцінку у майбутньому. Його моніторами слугують як окремі
рослини так і цілі угруповання.
18
1.4 Історія розвитку фітоіндикації як екологічного напрямку досліджень
Історія фітоіндикаційних досліджень своїм корінням пов’язана з глибокою
давниною, коли пошуки чи вирощування яких-небудь рослин були пов’язані
людиною з певними екологічними умовами. Одним з перших хто писав про цей
зв'язок якості сільськогосподарських угідь і розвиток рослин був О.М. Радіщев.
Про що записано у праці «Опис моїх угідь»[ 16].
Як наукова дисципліна фітоіндикація почала формуватись з розвитком
геології, географії, ґрунтознавства, ботаніки. Початком цього були робіти О.
Гумбольта (1805, 1807, 1814), що вбачав суттєві закономірності зв'язку
рослинного покриву та найважливіших екологічних факторів. Його ідеї
продовжили Л. Пост (1862) та А. Гридебах (1880), які запропонували
класифікацію рослинних угруповань, і своїми роботами довели існування тісного
взаємозв'язку між рослинами та екологічним середовищем. О. Варлінг (1896)
виділив класи угрупувань гігрофітних, мезофітних, галофітних, ксерофітних
угруповань та екологічні групи видів. Різноманітні класи видів, що базувались на
врахуванні екологічних факторів розробляли А. Шимпер (1898), А. Дільс (1908,
1910), А. Kaядер (1913). Важливим етапом також були праці щодо з оцінки і
картування ґрунту, написані В.В. Докучаєвим (1885, 1897, 1899). Їх продовжили
послідовники Н.А. Дімо та Б.О. Беллер (1907), П.А. Костічев (1908), С.К. Чаянов
(1908), Г.М. Висоцький (1914) [ 17 - 18].
Екологічна специфікація рослинних угруповань (синфітоіндикація)
пов’язана з ім'ям Ж. Браун-Бланке (1913) та Л.Г. Раменським (1929), які не тільки
відстоювали положення стосовно екологічної обумовленості рослинних
угруповань, але й запропонували методи щодо можливих оцінок екологічного
режиму за фактором зволоженості ґрунту та їх змінних показників, засолення,
пасовищної дегресії, тощо. Раменським також запропоновано нові методики –
екологічні ряди, екологічна оцінка ценозу, побудова синекологічних діаграм.
60-ті роки ХХ століття характеризуються визначенням фітоіндикації у
самостійний науковий напрямок, подальшої її диференціації, що послугувало
19
узагальненню матеріалів, сприяло розробці різних екологічних шкал, новітніх
методів дослідження і оцінки екологічних показників та їх динаміки. Це
дозволило розвитку досліджень з ідентифікації більш складних закономірних
процесів не тільки на локальному, але й на ландшафтному, регіональному і навіть
на глобальному рівнях. Серед дослідників слід назвати Алахвердійова, Вікторова,
Ремезова, Корчагіна, Виноградова, Мяло, Горянінова, Миркіна та інших [19].
Велике значення у формуванні методології фітоіндикаційних методик
сучасності відіграє системний підхід та розробка методик, що тісно пов'язані з
впровадженням персональних комп'ютерів, без яких неможливо було б досягти
сучасного наукового рівня.
1.5 Фітоіндикація антропогенних впливів за морфологічними змінами
рослин
Умови динамічної рівновага та стабільності біологічних систем тісно
пов'язують з фітоіндикаційними дослідженнями морфо-генетичних змін рослин,
що є відповіддю на антропогенну дію. Впливи стресорів на рівні організму чи
екосистеми відрізняються тільки завдяки виявленню зовнішніх симптомів
ушкодження (некрозів, хлорозів) після того як проходить порушення межі
адаптаційної здатності системи і вони втрачають стабільність. Для окремих
стресорів випробувано і спеціально підібрано різновиди морфологічних
індикаторів. За їх допомогою можливо використання короткої або довгострокової
індикації як при низьких, так і при високих дозах впливів. Зокрема, зміна
макроскопічних ознак пов'язана зі зміною забарвлення листків рослин, що. у
більшості випадків, є неспецифічною реакцією рослин на дію різноманітних
стресорів : хлорози – бліде забарвлення листя між жилками; некрози ( крапкові
та плямисті, міжжилкові та крайові, верхівкові та біляплодоніжкові) –
відмирання обмежених ділянок тканин – важливі симптоми ушкоджень під час
проведення індикації, що іноді можуть бути і специфічними.
20
Уразі розвитку некрозу, перш за все можна спостерігати зміну у забарвленні
(дія SO2 найчастіше утворює темно-зелені; ПАН – водянисті плями; О3 –
плямистість металічного блиску; хлористі сполуки – хлороз). Після відмирання
уражені ділянки клітин осідають, висихають і, за рахунок виділення дубильних
речовин, забарвлюються у бурий колір, або через декілька днів можуть вицвітати
до білого забарвлення [ 14].
Передчасне в'янення відбувається під дією етилену в теплицях: квіти
гвоздики при цьому не розкриваються, а пелюстки орхідей в'януть.
Листковий опад (дефоліація) спостерігається, як правило, після появи
некрозу або хлорозу. Для прикладу можна привести ознаку, яка полягає у
зменшенні тривалості життя хвоїнок, їх осипання у ялин, скидання
двоколотівкових пагонів у сосни, передчасний опад листків лип та гіркокаштанів
під впливом розчинів солей, які застосовують взимку для танення льоду. Те саме
відбувається і у аґрусу чи смородини під дією SO2[ 20].
1.6 Фанерофіти та їх класифікація
Фанерофітами вважається життєва форма рослин з бруньками відновлення,
які знаходяться на значній висоті від поверхні ґрунту.
«Бруньки відновлення» – це бруньки завдяки яким з’являються нові пагони,
після перебування у стані спокою.
В залежності від різних факторів К. Раункієр поділив фанерофіти на
підтипи:
– висоти (мегафанерофіти – більше 30 м, мезофанерофіти – 8 - 30 м,
мікрофанерофіти – від 2 - 8 м, нанофанерофіти – менше 2 м);
– ритму розвитку листків (вічнозелені та листопадні);
– ступеню захищеності бруньок (в залежності від наявності захисної
луски);
– консистенції пагона (здерев’янілі, трав’янисті та сукуленті фанерофіти).
21
Фанерофіти являють собою дерева, чагарники та епіфіти, які зростають на
деревах. Яскравими прикладами можуть слугувати тополя (дерево), ліщина
(чагарник), орхідея (епіфіт) та омела (напівпаразит). Перебування на достатній
відстані від поверхні ґрунту бруньок відновлення означає можливість їх
відкритого зимування, без захисту снігового чи будь-якого іншого покриву, які б
захищали від промерзання. Фанерофіти є рослинами, головним чином, м’якого
клімату, які найбільше розповсюджені в тропіках. Одним з можливих пояснень
цього твердження є те, що дерево є досить неекономним організмом, адже його
фотосинтезуюча поверхня має значно меншу масу в порівнянні з механічними та
провідними тканинами. У суворому холодному кліматі ця життєва форма рослин
представлена значними за біомасою, але малочисельними за видовим складом
представників хвойних порід. Дерева – мешканці зволожених , частково, аридних
зон. Вони мають один стовбур, який зростає вертикально вгору, але бувають і
виключення. В умовах високої вологості та досить низьких температур у
субарктичних і субальпійських зонах у багатьох дерев проявляється
багатостовбурність, наприклад, у горобини звичайної (Sorbus aucuparia). В цих
умовах рослини мають вигляд куща з 3-ома або навіть 5-ма стовбурами.
Фанерофіти (особливо дерева) переважно забезпечують формування
середовища існування для інших видів та ярусну структуру фітоценозів. Кущі
формують другий ярус фітоценозу. Поширені вони також на галявинах, вздовж
доріг тощо [27] .
1.7 Оцінювання реакції рослин на забруднення
Для встановлення залежності «доза – відповідь» під час польових
досліджень необхідно ретельно відбирати рослини. Якщо ж рослина реагує на
ушкоджуючий вплив некрозом листків, уповільненням темпу росту, зниженням
врожайності, тощо, необхідно в експериментальних умовах продовжити
з'ясування обставин, її реакції на різні дози одного й того ж забруднювача, або їх
суміші.
22
Ушкодження листків можна проаналізувати використовуючи серію
фотознімків та методу прямого порівняння показників уражень з контрольними
знімками листкових пластин, які піддавались впливам відомої концентрації
забрудника у лабораторних умовах. Поділ досліджуваних ділянок з великою
кількістю рослин на трансекти, дає змогу кількісно встановити показники щодо
ушкодженості листків, з'ясувавши і кількість ушкоджень; і ступінь та чисельність
ушкоджень на одиницю площі.
З допомогою лінійного графіку є можливість відображення залежностей
різноманітних ушкоджень від періоду дії та еквівалентної дози токсичної
речовини і порівняти їх з кривими «доза - реакція відповідь», що були отримані в
лабораторії. Такий методом вдається визначати якісний склад повітря за певний
період часу і встановлювати інгредієнтний склад речовин чи їх суміші.
Відповідну методику кількісної оцінки обирають у залежності від
існуючого рослинного матеріалу, забрудника та параметрів вимірюванння під час
досліду. Ступінь пошкодження листків рослин визначають візуально,
вираховуючи площу (у відсотках) ушкоджених поверхонь. Коли спостерігають за
хвойними рослинами, то проводять оцінку довжини голок, їх кольору і форми,
віку хвоїнок, кількості ушкоджених голок у відсотках, %.
У якості біомонітора використовують такі рослини:
– із помітними ознаками ушкодження та ярко вираженою реакцією на вплив
токсиканта; ·
– які є невибагливими до умов зростання і догляду; ·
– які майже не уражуються шкідниками та хворобами [ 14, 21].
1.8 Адаптація рослин до умов техногенно забрудненого середовища
Як прояв форм надійності, розглядав Д.М. Гродзинський уміння
пристосовування рослинності до мінливості в середовища, а А.А. Жиренко
вважав це реалізацією їх адаптивного потенціалу. Пристосування рослин до
певного місцезростання сприяла, в процесі еволюції, створенню різного роду
23
видів вищих рослин, що відмінності у хімізмі обміну речовин. Наявність анатомо-
морфологічних відмінностей у будові асимілятивних органів рослин, визначають,
на погляд Л.П. Красинського, видову відмінність у газостійкості, яка формує їх
фізіолого-біохімічні особливості. Він зазначав, що у відповідь на дію
екстремальних факторів оточуючого середовища, в клітині рослини починають
синтезуватися не тільки специфічні адаптогени і стрес-протектори, а також, за
умови досягнення певного рівня напруги порушуючого фактора, токсиканти.
Насичене різними хімічними речовинами навколишнє середовище є для
рослин не стільки якісно новим, скільки досить вагомим фактором у кількісному
відношенні, тобто, по-суті, перевищує можливості механізму стійкості. Адже
надходження органи рослин токсичних штучно синтезованих речовин, як за
об'ємом, так і за часом впливу, набагато перевищує умови поглинання
непотрібних для рослин речовин природного походження. Як наслідок,
відбувається зменшення біомаси, скорочення тривалості життя фанерофітів. Такі
процеси Ю.З. Кулагін розглядає як «вимушену плату» за умови адаптації в
техногенних екотопах. Виникають специфічні фенотипові модифікації рослин в
екстремальних умовах, що мають двоякий характер, насамперед пов'язаний з
підвищенням функціональних захисних механізмів як самої рослини та окремих її
органів та посиленням ефективного використання ресурсних можливостей
середовища існування.
Польові дослідження проведені в різних промислових регіонах засвідчили,
що трав'яниста рослинність більш пристосована до існування в умовах
забрудненого середовища на відміну від дерев і кущів.
Для фанерофітів адаптивні зміни пов'язують з формуванням малооб'ємних,
щільно зімкнутих, кулястих або парасолеподібних крон, які важко обдуваються
повітряними масами. В екстремальних умовах як природного, так і техногенно
зміненого середовища можемо спостерігати мінімізацію розмірів основних
органів рослин – пагонів, а також утворення вкорочених меживузль, зміну
ауксибластів (видовжені пагони) в брахіопласти (вкорочені пагони) – результат
скорочення періоду активності росту рослин та прискорення елементарних етапів
24
морфогенезу, уповільнення темпів росту деревних рослин, що підпадають під дію
емісій промислових оксидантів, тощо.
Як правило, це пов'язують з перерозподілом речовино-енергетичного
ресурсу між вегетативними та генеративними органами рослин [ 14, 22].
В екстремальних умовах техногенних екотопів для реалізації дії
«уникнення» критичного періоду, або ж ритмологічної поліваріантності,
розглядаються також і показники скорочення строку вегетації у багатьох видів.
Це негативне явище фенологічного стану рослин досягається при умові
передчасної дефоліації. Як прояв «анаболітичної форми зимостійкості» щодо
питання адаптивної стратегії виду Ю.З. Кулагін розглядів, зокрема, скорочення
строків вегетаційного періоду і, відповідно, збільшення більш безпечного у
відношенні впливу полютантів, періоду органічного та вимушеного спокою [ 23].
Екстремальні умови природних та техногенного забруднених територій
створюють для рослин специфічні адаптаційні можливості та захисні реакції
організму, проявляють їх високий ступінь ідентичності фенологічних проявів, що
є свідченням генетичної предвизначеності спільних реакцій рослин на
пошкоджуючий вплив полютанта та стресову дію природного фактора у межах
видової адаптивної норми. Платою за таке виживання рослини в найбільш
небезпечних умовах техногенно порушених урбогеоценозів є значне зниження їх
цінності, господарської та декоративної якостей.
1.9 Розуміння хвороб рослин та їх класифікація
Хвороба рослини – це порушення нормального фізіологічного
функціонування, яке може виникнути під впливом патогенних організмів
(збудників хвороб) або несприятливих умов середовища, які приводять до
зниження продуктивності або повної загибелі рослини.
Інтенсивність розвитку хвороби залежить від патогенності її збудника,
стійкості рослини та умов навколишнього середовища. В залежності від умов
навколишнього середовища хвороба може або затухати, або розвиватися більш
25
інтенсивно. Тому вивчення взаємодії між ланками цього ланцюжку дає
можливість виявити шляхи управління патологічним процесом, а іноді й
попередити його розвиток[ 24 - 25].
Патологічний процес – це зміни в життєдіяльності рослин, що виникають в
результаті хвороби і супроводжуються характерними порушеннями фізіологічних
функцій органів та викликають анатомо-морфологічні зміни. Найхарактернішими
фізіологічними порушеннями є:
порушення процесів фотосинтезу (загальне зниження фотосинтетичної
активності при короткочасної активації на початкових стадіях ураження організму
патогеном);
порушення ферментативних процесів (внаслідок гідролізу не вистачає
білкового матеріалу для побудови ферментів, що зумовлює зниження
ферментативних процесів);
порушення проникливості мембран клітин;
порушення осмотичного тиску клітини (зменшення осмотичного тиску в
клітинах);
порушення процесів дихання (різка активізація дихальних процесів
швидко виснажує енергетичні ресурси рослини, порушуючи хід всього
метаболізму);
порушення вуглеводного та білкового обміну (відбувається виснаження
організму відносно вуглеводів та білків внаслідок інтенсивного їх споживання);
порушення водного балансу (обезводнення організму);
порушення хімізму клітин;
порушення синтезу будівельних, запасних та ростових речовин
(посилення гідролізу запасних речовин, ослаблення або припинення біосинтезу).
Фізіологічні порушення приводять до анатомо-морфологічних змін:
гіпертрофії – збільшення розмірів та зміна форми клітин;
гіперплазії – збільшення кількості клітин без змін їхнього об’єму;
гіпоплазії – зменшення кількості та розмірів клітин;
26
некрозу – відмирання окремих клітин та ділянок тканин;
дегенерація клітин – перетворення клітин на маси речовини різного
хімічного складу, які накопичуються в рослині і можуть виділятися на поверхню
тканин (виділення камеді, або гомоз, у вишні, сливи).
мацерації – розм’якшення та розпад тканин. Анатомо-морфологічні зміни,
які відбуваються всередині рослин, зовні проявляються у вигляді некротичних
плям, гнилей (сухих та мокрих), пухлин, наростів, деформації квітів, плодів або
листя. Фізіологічні порушення різко зменшують кількість врожаю, а структурні
(анатомо-морфологічні) - погіршують його якість.
Принципи класифікації хвороб рослин:
1. вік або фаза розвитку (хвороби насіння, сходів, розсади, дорослих
рослин);
2. місце прояву – місцеві або локальні хвороби (плямистості листя, плодів,
коренів тощо) і загальні або дифузні хвороби, пов’язані із захворюванням всього
організму (в’янення, загальний некроз);
3. тривалість проходження – гострі (дія яких на рослини проявляється
швидкоплинно) і хронічні (розвиваються на одній рослині під час всього сезону
або декілька років);
4. культури, які уражуються (хвороби картоплі, хвороби буряку, хвороби
яблуні, тощо) або групи культур (хвороби зернових, хвороби технічних, овочевих,
плодових та інших культур);
5. причини виникнення (етіологія) – неінфекційні хвороби (викликані
факторами неживої природи) та інфекційні (викликані патогенними організмами)[
14].
Для загальної фітопатології основною є етіологічна класифікація, а для
сільськогосподарської – класифікація за культурами які уражуються. В.А.
Чулкіною та ін. (1987) запропоновано принципово новий підхід до класифікації
хвороб за способом передачі і розповсюдження інфекції – епіфітотіологічна
27
класифікація. Хвороби об’єднуються в чотири групи, кожна з яких включає
декілька підгруп. Епіфітотіологічна класифікація хвороб рослин.
1. Ґрунтові (кореневі) інфекції. Провідне значення в циклі розвитку
збудника і зараження рослин мають ґрунт і рослинні залишки, де збудники
зберігаються у стані спокою. Підгрупи:
ґрунтово-насіннєві інфекції (кила і чорна ніжка капусти, рак, борошниста і
звичайна парша картоплі, коренеїд буряків, біла гниль кореневої системи цибулі
та часнику та ін.);
ґрунтово-повітряні інфекції (офіобульозна коренева гниль злаків);
ґрунтово-повітряно-насіннєві інфекції (фузаріозна і гельмінтоспоріоз та
коренева гниль злаків, біла гниль сільськогосподарських культур, ризоктоніоз і
фомоз картоплі).
Повітряно-краплинні (листостеблові) інфекції. Особливість захворювань
– сезонна передача збудників повітряними течіями і краплями дощу. Підгрупи:
повітряні (аерогенним-пилові) інфекції (іржі, борошнистої роси);
крапельно-повітряні інфекції (септоріоз томатів, смородини, груші,
антракнозу смородини, малини, винограду та ін.);
повітряно-насіннєві інфекції (сітчаста плямистість ячменю, церкоспороз
буряків, незграбна плямистість огірка та ін.);
крапельно-насіннєві інфекції (аскохітоз гороху, септоріоз злаків, перо-
носпороз, бактеріальний рак томатів та ін.)
Насіннєві (матрікально-дочірні) інфекції. Особливість збудників – пряма
їх передача від маточних рослин до дочірніх через посівний та посадковий мате-
ріал. Підгрупи:
типові насіннєві інфекції (летюча сажка пшениці, ячменю, вівса,
кукурудзи та сорго, головешка проса);
контактно-насіннєві інфекції (тверда сажка пшениці, ячменю, жита, вівса).
Трансмісивні інфекції. Особливість – сезонний характер передачі
переносниками (кліщами, комахами…), в основному вірусні інфекції.
28
Підгрупи:
типові трансмісивні інфекції (російська мозаїка, стовбур томатів і кар-
топлі, звичайна мозаїка гороху, філлодія конюшини, курчавість смородини та
інших);
трансмісивно-насіннєві інфекції (мозаїка цибулі, капусти, полосата
мозаїка картоплі, жовтяниця буряку та ін.);
трансмісивно-контактні інфекції (бронзовість томатів, смугаста мозаїка
злаків, віспа слив);
трансмісивно-контактно-насіннєві інфекції (карликова мозаїка кукурудзи,
мозаїка буряків, мозаїчне закручування листя картоплі)[ 23].
Капи – хвороботворні нарости на деревах. Вони можуть з’явитися на будь-
якому дереві. У розрізі вони нагадують мармур. Розростаються капи сильно і
іноді можуть досягати ваги до 1 тони, рисунок 1.
Рисунок 1.4 – Капи на деревах
Кап, зростаючий на стовбурі дерева, прийнято називати стволовим капом, а
біля кореня – капокоренем. Капокорінь зустрічається в лісі набагато частіше, ніж
стволовий кап, і досягає півтора метри в поперечнику. За формою капи
поділяються на два види :кругові, оперізуючі, стовбур навколо, і бокові,
зростаючі збоку дерева. Капи зустрічаються не тільки на березі, але і на осиці,
вільхі, дубі, липі, вербі і ялині.
29
На деревах бувають і інші нарости – суціль, які часто плутають з капами.
На березах суціль можна бачити частіше, ніж кап. Березова суціль на розрізі має
текстуру з текстурою карельської берези.
Останнім часом спостерігаються некрози кори дерев, як прояв впливу
забруднень атмосфери.
Даний вид хвороби зачіпає кору дерева. Виражається вона в відмирання
деяких ділянок стовбура, іноді колір кори може відрізнятися. Причиною такої
хвороби може бути, як вірус, так і грибок. Так само варто звернути особливу
увагу на таку причину появи короїда. У деяких випадках ви можете помітити, що
утворилися здуття і тріщини. Через даного типу хвороб може виникати всихання
дерева. рисунок 1.5.
Рисунок 1.5 – Некрози на корі дерев
Рак – це захворювання зерняткових порід, головним чином яблунь. Грибок
виділяє речовини, які стимулюють поділ клітин камбію чи іншої освітньої
тканини. В результаті утворюється цілком помітна пухлина, рисунок 1.6.
Найбільш поширені наступні вид раку:
– Чорний, або «антонів вогонь», вражає всі органи, від ствола до квіток;
– Звичайний, який спеціалізується на штамбі і найбільш великих гілках.
30
Рисунок 1.6 – Ракове ураження дерева
Відкрита рана вкривається сажковим нальотом. Якщо рана охоплює гілку
або штамб по колу, то дерево чи частина його відмирає. Спори збудників
проникають в глибокі шари кори через температурообмін і сонячні опіки. У перші
два-три роки ознак хвороби ви не побачите, зате потім будете вражені казна-
звідки взялися новими тріщинами, напливами, гниллю і мізерним урожаєм.
Крім грибкового, існує бактеріальний рак, локалізується на коренях і
кореневій шийці. Посадковий матеріал з ознаками бактеріального раку – бурими
наростами – слід знищувати, а перед купівлею нового уважно обстежити кореневу
систему[ 24 - 25].
Зниження адаптаційних можливостей деревної рослинності призводить до
хвороб і заселення гілок і стовбурів дерев трутовиками – всюдисущими паразити.
На відміну від збудників раку або плямистостей, трутовик – гриб великий,
що живе десятки років. Потрапивши в тріщину кори, суперечки дає початок
великому міцелію, що розповсюджується по всій провідній системі рослини. Гриб
активно закачує в себе харчування, вироблене деревом, і через кілька років видає
на поверхню спороносні органи, схожі на ослячі копита. Дерево до цього
моменту ослаблено і приречене, рисунок 1.7.
31
Рисунок 1.7 – Трутовик на березі
Ще одним небезпечним захворюванням деревної рослинності є цитоспороз.
З часом цитоспороз розростається все глибше, захоплюючи при цьому все
нові ділянки кори, рисунок 1.8. Якщо нічого не робити – кора на уражених
ділянках утворюються коричневі неправильної форми плями, які стають
вдавленими і набувають сіруватого кольору.
Рисунок 1.8 – Цитоспороз на гілках дерев
32
Пошкодження насаджень у містах виникають під впливом шкідливих
домішок у повітрі, а саме сірчаного газу, який викликає відмирання листя і хвої в
деревних видів і кущів. Під час контакту з вологим повітрям (особливо в дощову
погоду) сірчаний газ частково переходить у сірчану кислоту і в такому вигляді
потрапляє в ґрунт. Найбільш вразливе місце дерева – кора на стовбурі і штамбі.
Особливу увагу слід звернути на штамб дерева[ 14, 23, 26].
Зазначені вище хвороби вищої деревної рослинності широко
використовуються у фітоіндикації атмосферного середовища та інтенсивності
накопичення емісій техногенних джерел забруднення.
33
2 ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДИКАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ФАНЕРОФІТІВ У
МОНІТОРИНГУ АТМОСФЕРИ МІСТА ЧЕРКАСИ
2.1 Аналіз стану атмосферного середовища в місті Черкаси
Постійні спостереження за станом атмосферного повітря здійснюються
Черкаським обласним центром з гідрометеорології тільки в м. Черкаси.
Лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря
Черкаського обласного центру гідрометеорології, який має 3 пости спостереження
у м. Черкаси, у минулому році контролювалось 4 основних і 14 специфічних
забруднюючих речовин, включаючи важкі метали та бензапірен.
В 2018 році лабораторією проаналізовано 18544 проб повітря, у тому числі
по основних інгредієнтах – 9292 (50%), та по специфічних – 9252 (50% ).
Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста
Черкаси за середньодобовими показниками приведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих
речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міста
Максимальна з
3
Назва забруднюючої Місто ГДК, мг/м Середня разових
речовини концентрація, концентрацій,
3 3
мг/м мг/м
Пил м. Черкаси 0,15 0,5 0,67 1,40
Діоксид азоту -,,- 0,04 0,2 1,00 2,00
Сірководень -,,- - 0,008 - 0,75
Аміак -,,- 0,04 0,2 1,00 2,85
Оксид вуглецю -,,- 3,0 5,0 0,33 1,20
Діоксид сірки -,,- 0,05 0,5 0,22 0,12
Формальдегід -,,- 0,003 0,035 2,00 0,86
Оксид азоту -,,- 0,06 0,4 0,33 0,33
За даними Черкаського обласного центру з гідрометеорології[ 9].
Як бачимо, середньодобові концентрації діоксиду сірки, формальдегіду,
оксиду азоту і діоксиду азоту, оксиду вуглецю, пилу та аміаку значно
34
перевищують гранично допустимі показники, що небезпечно не тільки для
функціонування урбоекосистеми міста, а і для здоров’я населення.
Структура викидів забруднюючих речовин в атмосферу приведена на
рисунку 2.1.
0,2 2,7
0,7
Оксиди вуглецю
20,8 9,1
Неметанові ЛОС
Суспендовані тверді
частки
Сполуки сірки
7,9
Сполуки азоту
Метан
16,5
Рисунок 2.1 – Структура викидів забруднюючих речовин забруднюючих речовин
в атмосферне повітря у м. Черкаси, тис. т.
Рисунок, зокрема, показує, що найбільшими об’ємами характеризуються
викиди метану – 36%, сполуки сірки – 14%, сполуки азоту – 28%, тверді частки –
16%. Викиди за іншими полютантами нижчі: оксиду вуглецю – 5%, ЛОС – 1,0%,
інші забруднення 0,2%.
Щоб розрахувати комплексний індекс забруднення атмосфери (далі – ІЗА)
для міста у 2019 році було використано 5 найважливіших домішок: пил (4 клас
небезпеки), діоксид азоту (2 клас небезпеки), аміак (3 клас небезпеки),
формальдегід (2 клас небезпеки), оксид азоту (2 клас небезпеки). Встановлено,
що у 2019 році ІЗА збільшився у 1,1 рази і становив 7,22, що рахується високим
35
рівнем забруднення атмосферного повітря (при ІЗА від 7 до 13), рисунок 2.2.
Рисунок 2.2 – Динаміка зміни індексу забруднення атмосфери в м. Черкаси
Динаміка накопичення забруднень у атмосферному повітрі за
концентраціями оксидів азоту надана на рисунку 2.3, 2.4.
0,35
0,3
Сердньо-добові
0,25 показники, мг/м3
0,2 NO
0,15
Сердньо-добові
0,1 показники, мг/м3
0,05 NO2
0
2014 2015 2016 2017 2018
Рисунок 2.3 – Динаміка середньорічних концентрацій оксидів азоту у
3
атмосферному повітрі м. Черкаси по роках, мг/м
36
Впродовж останніх років забруднення атмосфери було обумовлено
підвищенням вмісту формальдегіду, аміаку, діоксиду азоту та оксиду сірки.
Особливо середньодобових концентрацій SO2 і CH2O, рисунок 2.4 [ 8, 11].
0,03
0,025
0,02
0,015 CH2O
SO2
0,01
0,005
0
2015 2016 2017 2018
Рисунок 2.4 – Динаміка забруднення атмосферного повітря діоксидом сірки та
3
формальдегіду по роках (середньодобові концентрації), мг/м
Накопичуючись на локальних територіях токсичні речовини поглинаються
рослинність, знижуючи їх адаптаційні можливості, що проявляється у проявах
різних хвороб. Така ситуація виключає деревну рослинність з процесу
самоочищення атмосфери і є небезпечної для здоров'я населення міста, а також
регулює загальну картину техногенного навантаження на урбосередовище.
2.2 Методика досліджень
Дослідження проходили у період весна-осінь. Декоративні рослини
візуально обстежували на присадибних ділянках, вуличних насадженнях та в
парках міста. Санітарний стан деревно-чагарникових насаджень парку
визначають шляхом проведення їх фітопатологічного обстеження, з врахуванням
37
того, що різні види дерев і чагарників мають не однакову ступінь ураження
бактеріальними і грибковими захворюваннями.
Встановлювали також відмінності за видовим складом збудників хвороб та
інтенсивність їх поширення, фіксують наслідки: пригнічення росту і розвитку,
всихання деяких дерев частоту стрічання червоної, бурої стовбурної гнилі, яку
провокує сірчано-жовтий трутовик, зазначають видовий склад дерев (дерево-
чагарникових порід, аборигенних європейських, екзотичних, аналіз проводять з
врахуванням їх екологічних властивостей та декоративної і науково-пізнавальної
цінності) та санітарний стан дереві зовнішній вигляд, а також, висоту уражень на
стовбурах %.
Складають таблиці стійкості дерев до зовнішнього впливу та таблиці
уражень , аналізують фактор впливу на деревну рослинність за факторами впливу.
Фактори впливу:
1. Найбільшу шкоду деревам взимку спричиняє такий вид підмерзання, за
якого пошкоджується кора і камбій коріння. Підмерзання кори, камбію та
деревини гілок і стовбура виявляється, як правило на поперечних і повздовжніх
зрізах. Зазвичай пошкоджена деревина і камбій мають, буре або коричневе
забарвлення, непошкоджена – біле або світло-сіре.
Побуріння тканин супроводжується закупоркою судин камеддю, що
перешкоджає пересуванню поживних речовин і води. Гілки і стовбури, у яких
деревина сильно підмерзла, легко ламаються. Бувають випадки повної загибелі
дерев, а особливо кущів внаслідок сильного ушкодження деревини стовбура.
Сильніше страждають від морозів рослини ослаблені хворобами.
2. Дуже розповсюджені, особливо в паркових насадженнях на листяних
породах, сонячні опіки або сонячно-морозні опіки кори, а також морозобійні
тріщини на штамбі й скелетних гілках. Сонячні опіки частіше з а все є
результатом різких добових коливань температури, внаслідок яких кора стовбурів
і гілок вдень на сонячній стороні нагрівається і клітинний сік розмерзається, а
вночі знову замерзає. Нагріті сонцем частини рослини виходять з періоду спокою.
Саме такі коливання температур дуже характерні для погодних умов взимку у м.
38
Черкаси. Появі опіків сприяє нестача і особливо нерівномірне зволоження. На
бідних ґрунтах опіки зазвичай проявляються сильніше. Частіше і сильніше
ушкоджуються молоді дерева. Внаслідок різких коливань денних і нічних
температур на стовбурах утворюються тріщини(морозобоїни). Це відбувається
тому, що різке охолодження кори в вечірній або нічний час зумовлює швидке її
стискання. Деревина ж, не встигає охолодитися, стискається помалу, що
призводить до розриву кори.
3. Негативно впливають на ріст рослин отруйні речовини, дим, гази.
Шкідливі гази, зола, сажа, що знаходяться в атмосфері, а також тверді
мінеральні частини здійснюють різний вплив на життєздатність рослин. Від пилу,
що містить шкідливі речовини, листя рослин буріє, жовтіє і в’яне.
Газостійкість різних деревних рослин різна. Досить чутливі до задимлення
ялина європейська, ялиця, сосни, туя, малочутливі ялина колюча, берест, клен
ясенелистий, платан. Найбільш газостійкими є тополя канадська і бальзамічна.
З квіткових рослин чутливі до задимлення і газів – троянди, гвоздики лілії
та інші. Часто неінфекційні захворювання зумовлюються недотриманням вимог
агротехніки вирощування для тієї чи іншої культури.
4. Необхідно дуже ретельно вибирати місце садіння. Наприклад, ряд
хвойних рослин не переносять затемнення, у цьому випадку їх хвоя починає
сохнути і опадати, а тис навпаки полюбляє затемнені місця, так як і гортензія,
магнолія, рододендрони та інші.
5. Різні види рослин по різному реагують на механічний склад ґрунту,
одним необхідні легкі ґрунти (сосна, ялиця, ялівці),іншим-важкі, суглинисті ( дуб,
ясен та інші ). Також, різні рослини потребують різної родючості ґрунтів.
6. Однією з причин, яка призводить до загибелі рослин, є грубі порушення
правил садіння рослин. Так, у більшості хвойних рослин коріння знаходиться
близько до поверхні ґрунту і заглиблена посадка рослин призводить до всихання
гілок і навіть загибелі рослин[ 14, 18].
39
2.3 Опис території дослідження
Дослідження проводились на території м. Черкаси, було обрано вісім
дослідних ділянок, що знаходяться на певній відстані одна від одної. Картосхема
території дослідження представлена на рисунку 2.5.
Рисунок 2.5 – Картосхема території дослідження
Нами було обстежено 8 ділянок , а саме:
– дослідна ділянка №1 – Парк 30-річчя Перемоги;
– дослідна ділянка №2 – Залізничний вокзал;
– дослідна ділянка №3– Центр міста ( Драматичний театр);
– дослідна ділянка №4 – Вул. Онопрієнка, (Інститут пожежної безпеки ім.
Героїв Чорнобиля);
– дослідна ділянка №5– Вул. Сумгаїтська (Богдан-Авто Черкаси);
– дослідна ділянка №6– Вул. Олени Теліги (Міська дитяча лікарня);
– дослідна ділянка №7 – бул. Шевченка 460 ( Черкаський державний
технологічний університет);
40
– дослідна ділянка №8 – вулиця Дахнівська (Сосновий бір).
Ділянки обирались з врахуванням напрямку вітрів, антропогенного
навантаження від пересувних та стаціонарних джерел викиду та наближення чи
віддалення від промислових об’єктів міста Черкаси.
2.4 Проведення досліджень та їх аналіз
2.4.1 Дослідження ділянки № 1
Дослідна ділянка №1: парк 30-річчя Перемоги є відносно чистою ділянкою,
поблизу якої немає стаціонарних джерел забруднення. Разом з цим, парк межує з
транспортною магістраллю, що сполучає залізничний та автовокзали і ділянку
аеропорту на якій часто проводять авторалі, що супроводжуються значними
викидами вихлопних газів двигунів (рисунок 2.6).
Рисунок 2.6 – Картосхема дослідної ділянки №1
На даній ділянці були досліджені дерева різних видів на яких були
обстежені стовбури, гілки та листки рослин і виявлені відмінності у
морфологічних показниках об’єктів дослідження, наявність уражень та
захворювань. Відсоток ураження по видам дерев та середній відсоток по ділянці
представлений в таблиці 2.2.
41
Таблиці 2.2 – Результати досліджень окремих видів дерев на ділянці №1 – Парк 30-річчя Перемоги
Дослідна Вид дерева Пошкодження Ураження хворобами Якість
№ ділянка урбосередовища за
ураженням
рослинності.
Клен 3 25 30 32 - 10 5 0 10 30 5 0 15 24,6 Задовільно. Забруднення середнє
гостролист.
Береза 3 30 25 30 - 10 0 20 0 0 5 0 10 24,3 Задовільно. Забруднення середнє
бородав.
Парк 30- Верба 3 0 25 0 + 10 0 5 0 0 5 0 5 15,0 Задовільно. Забруднення низьке
річчя плакуча
Перемоги Горіх 3 25 30 25 - 5 0 0 0 0 10 0 10 13,6 Задовільно. Забруднення низьке
волоський
1 Яблуня 3 35 25 25 - 20 5 5 0 0 0 0 20 32,4 Незадовільно Забруднення високе
рання .
Дуб 2 25 35 35 + 10 0 5 0 30 5 0 5 14,9 Задовільно. Забруднення низьке
звичайний
Тополя 3 25 24 31 - 20 5 0 5 24 5 0 15 27,7 Незадовільно Забруднення високе
піраміда- .
льна.
Тополя біла. 3 27 29 20 + 10 0 0 5 0 5 0 5 13,1 Задовільно. Забруднення низьке
Липа 3 26 25 20 - 30 5 5 0 0 0 0 20 27,7 Незадовільно Забруднення високе
серцелиста. .
Липа 3 25 0 25 - 10 0 5 0 20 10 0 10 25,4 Незадовільно Забруднення високе
широколист .
а
Середні значення 27 27,55 27 13,5 5 7,5 6,6 26 6,25 11,5 27,5 Незадовільно Забруднення високе
показників
Стійкість у
екосистемі (бали)
Механіч.
пошкодження %
Відшарування
кори %
Сухість гілок %
Росл ини
паразити (+ ; -)
Грибков і ураж.
%
Ракові у раж. %
Капи . %
Сувіл і. %
Некрози
%
Цитоспороз %
Гуормаожз,. %\
Вірусні захвор.
%
Загал ьний %
уражен ня дерева
Загальний стан
дерева
(задовільно;
незадовільно; дуже
незадовільно
42
2.4.2 Дослідна ділянка №2
На даній дослідній ділянці спостерігається інтенсивний рух потягів та
іншого громадського транспорту, що призводить до забруднення повітря та
накопичення шкідливих речовин, зокрема важких металів в ґрунті та рослинах.
Рисунок 2.7.
Рисунок 2.7. – Карта-схема дослідної ділянки №2
На даній ділянці були досліджені дерева різних видів на яких були
обстежені стовбури, гілки та листки рослин і виявлені відмінності у
морфологічних показниках об’єктів дослідження, наявність уражень та
захворювань. Відсоток ураження по видам дерев та середній відсоток по ділянці
представлений в таблиці 2.3.
43
Таблиці 2.3 – Результати досліджень окремих видів дерев на ділянці №2 – Залізничний вокзал
№ Вид дерева Пошкодження Ураження хворобами Якість
урбосередови
ща за
ураженням
рослинності.
Гіркокаштан 3 30 0 25 + 13 15 10 15 30 0 0 15 18,9 Задовільно. Забруднення
звичайний середнє
Тополя 2 35 25 0 - 10 10 0 10 0 10 0 10 18,1 Задовільно. Забруднення
пірамідальна. високе
Клен 3 35 30 35 - 0 25 5 10 0 0 0 0 13,1 Задовільно. Забруднення
2 гостролист. низьке
Яблуня 3 0 0 0 - 0 0 5 10 0 5 0 10 27,2 Незадовільно. Забруднення
домашня високе
Липа 3 27 25 30 - 0 20 0 15 25 0 0 15 14,09 Задовільно. Забруднення
серцелиста низьке
Береза 3 50 20 30 + 15 10 0 5 0 10 0 10 39,5 Незадовільно. Забруднення
бородав. високе
Тополя чорна 3 0 25 0 + 5 10 0 0 0 15 0 13 25,9 Незадовільно. Забруднення
високе
В'яз шорсткий 2 45 25 35 + 10 5 12 0 0 5 0 0 14,09 Задовільно. Забруднення
середнє
Абрикоса дика 3 38 0 25 - 15 0 0 5 25 10 0 15 16,8 Задовільно. Забруднення
середнє
Середні значення 32,5 25,0 30 11,4 13,5 8 8,5 26,6 9,2 12,5 38,03 Незадовільно Забруднення
високе
показників
Залізничний вокзал Дослідна ділянка
Стійкість у екосистемі
(бали)
Механіч.
пошкодження %
Відшарува ння кори
%
Сухість гілок %
Рослини паразити (+ ;
-)
Грибкові ураж. %
Ракові у раж. %
Капи . %
Сувіл і. %
Некр ози
%
Цитоспо роз %
ураж. \
Гомоз, %
Вірусні з ахвор. %
Загальний % ураження
де рев
Загальний стан дерева
(задовільно;
незадовільно; дуже
незадовільно
44
2.4.3 Дослідна ділянка №3
Дослідна ділянка знаходиться в центрі міста ( Драматичний театр),
спостерігається інтенсивний рух автотранспорту, тому відбувається накопичення
шкідливих речовин в атмосфері, що згубно впливає на всі живі організми ,
зокрема на рослини, рисунок 2.8.
Рисунок 2.8.– Карта-схема дослідної ділянки №3
На даній ділянці були досліджені дерева різних видів на яких були
обстежені стовбури, гілки та листки рослин і виявлені відмінності у
морфологічних показниках об’єктів дослідження, наявність уражень та
захворювань. Відсоток ураження по видам дерев та середній відсоток по ділянці
представлений в таблиці 2.4.
45
Таблиця 2.4– Результати досліджень окремих видів дерев на ділянці №3 – Центр міста ( Драматичний театр)
№ Дослідна Вид дерева Пошкодження Ураження хворобами Якість
ділянка урбосередови
ща за
ураженням
рослинності.
Липа 3 20 30 22 - 10 15 10 0 30 20 0 15 28,0 Незадовільно Забруднення
серцелиста . високе
Клен 3 30 30 15 - 10 15 0 0 55 20 0 15 19,4 Задовільно. Забруднення
Центр гостролист. середнє
3 міста Тополя чорна 2 20 31 30 + 0 0 10 5 35 10 0 10 25,1 Задовільно. Забруднення
(Драматич середнє
ний театр) Тополя 2 0 30 35 + 5 0 0 5 35 0 0 5 24,5 Задовільно. Забруднення
пірамідальна середнє
В'яз 3 15 0 20 - 15 5 5 0 35 20 0 0 34,5 Задовільно. Забруднення
шорсткий високе
Ялина 3 20 25 25 + 0 0 10 10 35 0 0 0 39,1 Задовільно. Забруднення
колюча. високе
Гіркокаштан 3 20 30 35 - 25 20 5 0 40 18 0 15 16,3 Задовільно. Забруднення
звичайний середнє
Липа 3 15 30 40 + 15 15 0 15 37 20 0 15 22,7 Задовільно. Забруднення
широколиста середнє
20 29,44 27,7 + 13,3 14 8 8,75 37,7 18,3 12,5 36,28 Незадовільно Забруднення
Середні значення показників високе
Стійкість у екосистемі (бали)
Механіч. пошкодження %
Відшарування кори ,%
Сухість гілок %
Рослини паразити ,
(+ ; -)
Грибкові ураж. %
Ракові у раж. %
Капи. %
Сувіл і. %
Некр ози
%
Цитоспо роз %
ураж. \
Гомоз, %
Вірусні з ахвор. %
Загальний % ураження дерева
Загальний стан дерева
(задовільно; незадовільно; дуже
незадовільно
46
2.4.4 Дослідна ділянка №4
Ділянка знаходиться на окраїні міста – Вул. Онопрієнка, (Інститут пожежної
безпеки ім. Героїв Чорнобиля), тому вплив на навколишнє середовище не
великий, але присутні автомобільні шляхи, на яких спостерігається постійний рух
автотранспорту, що призводить до забруднення повітря вихлопними газами,
рисунок 2.9.
Рисунок 2.9 – Карта-схема дослідної ділянки №4
На даній ділянці були досліджені дерева різних видів на яких були
обстежені стовбури, гілки та листки рослин і виявлені відмінності у
морфологічних показниках об’єктів дослідження, наявність уражень та
захворювань. Відсоток ураження по видам дерев та середній відсоток по ділянці
представлений в таблиці 2.5.
47
Таблиця 2.5 – Результати досліджень окремих видів дерев на ділянці №4 Вул. Онопрієнка, (Інститут пожежної
безпеки ім. Героїв Чорнобиля)
№ Дослідна Вид дерева Пошкодження Ураження хворобами Якість
ділянка урбосередови
ща за
ураженням
рослинності.
Тополя 2 5 5 5 - 0 5 5 0 5 0 0 5 13,1 Задовільно. Забруднення
пірамідальна низьке
Тополя чорна 2 5 5 5 - 0 0 0 0 10 0 0 5 13,1 Задовільно. Забруднення
низьке
В'яз 2 0 5 10 - 9 0 0 5 5 0 0 0 13,1 Задовільно. Забруднення
4 шорсткий низьке
Ялина 2 0 5 0 - 0 0 0 0 5 5 0 0 12,2 Задовільно. Забруднення
колюча низьке
Клен 3 5 0 3 + 10 5 0 5 0 4 0 5 12,5 Задовільно. Забруднення
гостролист. низьке
Липа 3 0 9 9 + 10 5 5 5 10 5 0 10 13,1 Задовільно. Забруднення
серцелиста низьке
Береза 3 8 5 0 - 0 0 5 0 10 10 0 5 13,6 Задовільно. Забруднення
бородав. низьке
Гіркокаштан 3 0 0 5 + 9 0 0 5 0 0 0 0 11,3 Задовільно. Забруднення
звичайний низьке
5,71 5,6 6,1 9,5 5 5 5 7,5 6 6 13,16 Задовільно Забруднення
Середні значення показників низьке
Вул. Онопрієнка,
(Інститут пожежної безпеки ім.
Героїв Чорнобиля)
Стійкість у екосистемі (бали)
Механіч. пошкодження %
Відшарування кори ,%
Сухість гілок %
Рослини паразити ,
(+ ; -)
Грибкові ураж. %
Ракові у раж. %
Капи . %
Сувіл і. %
Некрози
%
Цитоспороз %
ураж. \
Гомоз, %
Вірусні з ахвор. %
Загальний % ураження дерев
Загальний стан дерева
(задовільно; незадовільно; дуже
незадовільно
48
2.4.5 Дослідна ділянка №5
Поблизу ділянки знаходиться по вул. Сумгаїтській (Богдан-Авто Черкаси)
біля автомобільного заводу та автомобільної заправної станції, що негативно
відображається на рослинності, яка знаходиться поруч, рисунок 2.10.
Рисунок 2.10 – Карта-схема дослідної ділянки №5
На даній ділянці були досліджені дерева різних видів на яких були
обстежені стовбури, гілки та листки рослин і виявлені відмінності у
морфологічних показниках об’єктів дослідження, наявність уражень та
захворювань. Відсоток ураження по видам дерев та середній відсоток по ділянці
представлений в таблиці 2.6.
49
Таблиця 2.6 – Результати досліджень окремих видів дерев на ділянці №5 Вул. Сумгаїтська (Богдан-Авто Черкаси)
№ Дослідна Вид дерева Пошкодження Ураження хворобами Якість
ділянка урбосередовища
за ураженням
рослинності.
Тополя 2 15 15 10 + 5 5 10 5 5 0 0 10 18,1 Задовільно. Забруднення
пірамідальна середнє
Ялина 2 10 5 5 - 5 0 0 0 0 0 0 5 15,9 Задовільно. Забруднення
колюча низьке
Клен 3 10 15 5 + 0 5 8 0 0 5 0 12 14,2 Задовільно. Забруднення
5 гостролист. низьке
Липа 3 5 5 5 - 5 0 10 5 5 10 0 10 15,4 Задовільно. Забруднення
серцелиста низьке
Верба біла 3 15 10 0 - 0 5 0 0 0 7 0 5 14,1 Задовільно. Забруднення
низьке
Береза бород. 3 10 5 3 - 5 0 0 0 10 10 0 5 13,9 Задовільно. Забруднення
низьке
В’яз 2 10 10 6 - 10 8 5 5 0 10 0 11 18,6 Задовільно. Забруднення
шорсткий середнє
Тополя чорна 2 5 10 5 + 10 10 10 5 2 0 0 15 16,36 Задовільно. Забруднення
середнє
Гіркокаштан 2 10 6 10 + 5 15 10 5 10 5 0 12 18,1 Задовільно. Забруднення
звичайний середнє
10 9 6,1 6,4 8 8,8 5 6,42 7,8 9,4 15,7 Задовільно Забруднення
Середні значення показників середнє
Вул. Сумгаїтська
(Богдан-Авто Черкаси)
Стійкість у екосистемі (бали)
Механіч. пошкодження, %
Відшарування кори, %
Сухість гілок, %
Рослини паразити, (+ ; -)
Грибкові у ражень, %
Ракові у раж. %
Капи. %
Сувіл і. %
Некр ози
%
Цитоспо роз %
ураж. \
Гомо з, %
Вірусні захвор. %
Загальний % ураження дерева
Загальний стан дерева
(задовілно; незадовільно;
дуже незадовільно
50
2.4.6 Дослідна ділянка №6
Поблизу ділянки, вул. Олени Теліги (Міська дитяча лікарня),
спостерігається інтенсивний рух автотранспорту, тому наявні шкідливі речовини
в атмосфері, що згубно впливають на всі живі організми, що знаходяться на
прилеглій території, рисунок 2.11.
Рисунок 2.11 – Карта-схема дослідної ділянки №6
На даній ділянці були досліджені дерева різних видів на яких були
обстежені стовбури, гілки та листки рослин і виявлені відмінності у
морфологічних показниках об’єктів дослідження, наявність уражень та
захворювань. Відсоток ураження по видам дерев та середній відсоток по ділянці
представлений в таблиці 2.7.
51
Таблиця 2.7 – Результати досліджень окремих видів дерев на ділянці №6 – Вул. Олени Теліги (Міська дитяча лікарня)
№ Дослідна Вид дерева Пошкодження Ураження хворобами Якість
ділянка урбосередовищ
а за ураженням
рослинності.
Горіх 3 10 5 3 - 10 0 5 0 10 5 0 5 14,8 Задовільно. Забруднення
волоський низьке
Яблуня рання 3 5 5 5 - 10 0 5 0 10 10 0 15 15,9 Задовільно. Забруднення
6 середнє
Гіркокаштан 3 5 5 5 - 0 0 0 0 0 10 0 25 12,7 Задовільно. Забруднення
звичайний низьке
Береза 3 10 10 10 - 0 10 5 5 10 0 0 10 16,3 Задовільно. Забруднення
бородав. середнє
Липа 3 5 10 10 + 5 5 0 0 5 0 0 5 14,1 Задовільно. Забруднення
серцелиста низьке
В’яз 3 5 10 5 - 0 10 0 0 5 0 0 23 13,4 Задовільно. Забруднення
шорсткий низьке
Клен 3 5 0 0 - 3 0 5 0 10 0 0 5 12,54 Задовільно. Забруднення
гостролист. низьке
Горобина 3 5 5 5 - 3 5 0 5 5 0 0 10 17,5 Задовільно. Забруднення
звичайна середнє
Тополя 2 10 10 5 - 5 5 0 10 15 0 0 5 15,2 Задовільно. Забруднення
пірамідальна низьке
Тополя чорна 2 10 5 5 + 0 5 5 10 10 0 0 10 15,4 Задовільно. Забруднення
низьке
7 7,2 5,8 + 6 6,6 5 7,5 8,8 8,3 0 11,3 14,8 Задовільно Забруднення
Середні значення показників низьке
Вул. Олени Теліги
(Міська дитяча лікарня)
Стійкість у екосистемі
(бали)
Механіч.
пошкодження, %
Відшарува ння кори,
%
Сухість гілок %
Рослини паразити (+
; -)
Грибкові ураж. %
Ракові у раж. %
Капи . %
Сувіл і. %
Некрози
%
Цитоспо роз %
ураж. \
Гомо з, %
Вірусні з ахвор. %
Загальний % ураження
де рева
Загальний стан дерева
(задовільно;
незадовільно; дуже
незадовільно
52
2.4.1 Дослідження ділянки № 7
Дослідна ділянка знаходиться ( Шевченка 460) у зоні інтенсивного руху
автотранспорту, викиди, якого забруднюють атмосферу та згубно впливають на
рослинність, яка знаходиться поруч, 2.12.
Рисунок 2.12 – Карта-схема дослідної ділянки №7
На даній ділянці були досліджені дерева різних видів на яких були
обстежені стовбури, гілки та листки рослин і виявлені відмінності у
морфологічних показниках об’єктів дослідження, наявність уражень та
захворювань. Відсоток ураження по видам дерев та середній відсоток по ділянці
представлений в таблиці 2.8.
53
Таблиця 2.8 – Результати досліджень окремих видів дерев на ділянці №7 (ЧДТУ)
№ Дослідна Вид дерева Пошкодження Ураження хворобами Якість
ділянка урбосередови
ща за
ураженням
рослинності.
Липа 3 20 20 25 + 15 5 5 0 20 25 0 10 26,25 Незадовільно. Забруднення
серцелиста високе
В’яз 3 15 5 15 - 0 5 5 0 25 20 0 20 18,1 Задовільно. Забруднення
Шевченка, шорсткий середнє
7 460 Клен 3 25 20 25 + 10 0 10 10 10 15 0 10 25,6 Незадовільно. Забруднення
(ЧДТУ) гостролист. середнє
Ялина 2 10 5 15 - 5 0 0 5 5 20 0 10 13,1 Задовільно. Забруднення
колюча низьке
Береза 3 20 10 10 - 10 10 5 0 15 0 0 0 15 Задовільно. Забруднення
бородав. середнє
Тополя 3 15 20 20 + 20 10 5 0 20 10 0 5 22,5 Задовільно. Забруднення
пірамідальна середнє
Гіркокаштан 3 25 20 30 + 5 5 0 0 30 20 0 5 26,8 Незадовільно. Забруднення
звичайний високе
Яблуня рання 3 25 20 25 - 0 5 0 5 0 15 0 0 20 Задовільно. Забруднення
середнє
Тополя чорна 2 5 15 10 + 5 0 0 5 5 15 0 15 13,1 Задовільно. Забруднення
низьке
Абрикоса 3 20 10 20 + 5 5 5 0 0 10 0 5 16,25 Задовільно. Забруднення
звичайна середнє
18 14,5 19,5 + 9,3 5,71 5,83 6,25 16,2 16,6 10 19,6 Задовільно Забруднення
Середні значення показників 5 середнє
Стійкість у екосистемі
(бали)
Механіч. пошкодження
%
Відшарування кори ,%
Сухість гілок %
Рослини паразити ,
(+ ; -)
Грибкові ураж. %
Ракові у раж. %
Капи. %
Сувіл і. %
Некр ози
%
Цитоспороз %
ураж. \
Гомоз, %
Вірусні захвор. %
Загальний % ураження
дерева
Загальний стан дерева
(задовільно; незадовільно;
дуже незадовільно
54
2.4.1 Дослідження ділянки № 8
У межах дослідної ділянки розташований парк Сосновий Бір, навантаження
викидами автотранспорту зменшене відносно центру міста, але не повністю
мінімізоване. Тому викиди автомобілів у меншій мірі, але все таки завдають
шкоду деревній рослинності парку, рисунок 2.13.
Рисунок 2.13 – Карта-схема дослідної ділянки №8
На даній ділянці були досліджені дерева різних видів на яких були
обстежені стовбури, гілки та листки рослин і виявлені відмінності у
морфологічних показниках об’єктів дослідження, наявність уражень та
захворювань. Відсоток ураження по видам дерев та середній відсоток по ділянці
представлений в таблиці 2.9.
55
Таблиця 2.9 – Результати досліджень окремих видів дерев на ділянці №8(Сосновий Бір)
№ Дослідна Вид дерева Пошкодження Ураження хворобами Якість
ділянка урбосередовищ
а за ураженням
рослинності.
Тополя 2 5 5 5 - 0 0 5 0 5 0 0 5 5,5 Задовільно. Забруднення
Сосновий пірамідальна низьке
Бір Тополя чорна 2 15 5 15 - 5 5 5 0 15 0 0 5 13,1 Задовільно. Забруднення
низьке
Ялина 2 15 10 10 - 0 5 0 5 5 0 0 0 10,6 Задовільно. Забруднення
8 колюча низьке
Сосна 2 10 15 10 + 5 5 5 0 10 5 0 0 12,5 Задовільно. Забруднення
звичайна низьке
Клен 3 10 20 10 - 5 0 0 5 0 5 0 5 12,5 Задовільно. Забруднення
гостролист. низьке
Липа 3 15 5 15 + 0 5 0 0 5 5 0 5 12,5 Задовільно. Забруднення
серцелиста низьке
Береза 3 10 5 0 - 0 0 5 5 10 5 0 5 8,5 Задовільно. Забруднення
бородав. низьке
В’яз 3 5 15 10 - 5 5 5 5 5 5 0 0 11,25 Задовільно. Забруднення
шорсткий низьке
Дуб 3 10 15 15 - 15 5 0 5 10 0 0 15 16,25 Задовільно. Забруднення
звичайний середнє
Гіркокаштан 3 10 0 25 - 5 0 0 5 0 0 0 0 10 Задовільно. Забруднення
звичайний низьке
10,5 9,4 11,6 + 6,6 5 5 5 8,1 5 6,6 11,24 Задовільно Забруднення
Середні значення показників низьке
Стійкість у екосистемі
(бали)
Механіч. пошкодження
%
Відшарування кори ,%
Сухість гілок %
Рослини паразити ,
(+ ; -)
Грибкові ураж. %
Ракові у раж. %
Капи. %
Сувіл і. %
Некр ози
%
Цитоспороз %
ураж. \
Гомоз, %
Вірусні захвор. %
Загальний % ураження
дерева
Загальний стан дерева
(задовільно; незадовільно;
дуже незадовільно
56
2.7 Ранжування забрудненості районів міста Черкаси за результатами
досліджень
На досліджуваних ділянках всього було обстежено 360 дерев, що є
представниками 16-ти видів, по декілька представників з кожного виду, а саме:
1) Клен гостролистий – Ácer platanoídes.
2) Береза бородавчаста – Betula verrucosa Ehrh.
3) Горіх волоський – Juglansregia L.
4) Яблуня рання – Malus praecox.
5) Дуб звичайний – Quercusrobur L.
6) Гіркокаштан звичайний – Aesculus hippocastanum.
7) Липа серцелиста –Tilia cordata.
8) Тополя чорна – Populus nigra.
9) Тополя пірамідальна – Populus pyramidalis.
10) Ялина колюча – Picea pungens Engelm.
11) В’яз шорсткий – Ulmus glabra.
12) Сосна звичайна – Pinus sylvestris.
13) Абрикоса звичайна – Prunus armeniaca.
14) Верба біла – Salix alba.
15) Яблуня домашня – Malus domestica.
16) Липа широколиста – Tilia platyphyllos.
Усі види відрізняються різною стійкістю до зовнішнього впливу і різними
адаптаційними можливостями.
Ділянки дослідження обстежені і описані в роботі також мають різний
рівень навантаження на атмосферне середовище, різну інтенсивність
зосередження транзитного транспорту і по різному піддаються впливу емісій
валових викидів стаціонарних джерел забруднення.
За показниками уражень деревної рослинності ранжування ділянок
дослідження виглядає наступним чином, таблиця 2.8.
57
Як свідчать дані таблиці на ділянках: Парк 30-річчя Перемоги, Залізничний
вокзал та Центр міста ( Драматичний театр) стан деревної рослинності
"Незадовільний". Відсоток уражень складає від 27,5 до 38,03%. Це і сухість гілок
дерев, механічні пошкодження, і відшарування кори стовбурів дерев, некрози
листя.
На решті території дослідження відсоток уражень на рівні 11,4 – 19,6%.
Якісний стан атмосферного середовища на територій дослідження
"Незадовільний" на ділянках: Парк 30-річчя Перемоги, Залізничний вокзал і
Центр міста ( Драматичний театр). На решті територій якісний стан
"Задовільний".
Середні показники хвороб дерев на дослідних ділянках приведені в таблиці
2.9.
58
Таблиця 2.8 – Значення середніх показників уражень дерев за ділянками
№ Назва Типи уражень Якісний стан
ділянки Механічне Сухість Відшаруванн Некрози, Загальна атмосферних
пошкодження, гілок,% я кори, % % кількість забруднень
% балів
№1 Парк 30-річчя Перемоги 27,0 27,0 27,5 26, 0 27,5 Незадовільний
№2 Залізничний вокзал 32,5 30,0 25,0 26,6 38,03 Незадовільний
№3 Центр міста ( 20 27,7 29,44 37,7 36,28 Незадовільний
Драматичний театр)
№4 Вул. Онопрієнка, (Інститут 5,71 6,1 5,6 7,5 13,16 Задовільний
пожежної безпеки ім.
Героїв Чорнобиля)
№5 Вул. Сумгаїтська (Богдан- 10,0 6,1 9, 0 6,42 15,7 Задовільний
Авто Черкаси
№6 Вул. Олени Теліги (Міська 7,0 5,8 7,2 8,8 14,8 Задовільний
дитяча лікарня)
№7 Вул. Шевченка 460 18 19,5 14,5 16,25 19,6 Задовільний
(ЧДТУ)
№8 Сосновий Бір 10,5 11,6 9,4 8,1 11,4 Задовільний
59
Таблиця 2.9 – Середні показники хвороб дерев за ділянками міста
№ Ділянка Хвороби дерев, % Загальний %
п/п Грибкові Ракові Капи Сувілі Вірусні ураження
хвороби хвороби захворювання
1 Парк 30-річчя Перемоги 13,5 5 7,5 6,6 11,5 8,82
2 Залізничний вокзал 11,4 13,5 8 8,5 12,5 10,78
3 Центр міста ( Драматичний 13,3 14 8 8,75 12,5 11,31
театр)
4 Вул. Онопрієнка, (Інститут 9,5 5 5 5 6 6,1
пожежної безпеки ім. Героїв
Чорнобиля)
5 Вул. Сумгаїтська (Богдан-Авто 6,4 8 8,8 5 9,4 7,52
Черкаси
6 Вул. Олени Теліги (Міська 6 6,6 5 7,5 11,3 7,28
дитяча лікарня)
7 Вул. Шевченка 460 (ЧДТУ) 9,3 5,71 5,83 6,25 10 7,41
8 Сосновий Бір 6,6 5 5 5 6,6 5,64
60
Як показують дані таблиць, ослаблені впливом антропогенних викидів
дерева найбільше піддаються впливу грибкових хвороб на ділянках: Парк 30-
річчя Перемоги, Залізничний вокзал, Центр міста ( Драматичний театр) та вул.
Шевченка 460(ЧДТУ) від 9,3 - 13,5%. На цих же ділянках спостерігаємо
найбільшу кількість новоутворень – капів і сувілів від 5,83 до 8,75% та вірусних
захворювань дерев від 10 до 12,5%.
Зростання кількості грибкових захворювань на деревах ділянки на вулиці
Онопрієнка, (Інститут пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля), може бути
свідченням низької концентрації оксидів азоту, що є фунгіцидами для різного
типу грибків, а більш вологі умови при загальній тенденції до зволоження клімату
даної ділянки (наближення до паркової зони) сприяють їх розвитку.
На інших ділянках кількість грибкових захворювань значно нижча від 6,0 до
6,6%. Розвиток кап і сувілів на даних ділянка спостерігається доволі високий, що
свідчить про ослабленість дерев до впливу аеротехногенних емісій полютантів та
зниження їх функції у процесі самоочищення атмосфери, рисунок 2.14.
14
12
10
8
6
4
2
0
Грибкові хвороби
Ракові хвороби
Капи
Сувілі
Вірусні захворювання
Рисунок 2.14 – Хвороби дерев на ділянках дослідження м. Черкаси
61
Загальний середній відсоток усіх уражень деревної рослинності складає від
5,64 до 11,31%. Що є достатньо тривожним показником і спонукає до
використання фунгіцидів для усунення цих недоліків, а також спеціальних
фітомеліоративних заходів щодо підвищення життєвих функцій деревних рослин
в урбогенному середовищі.
Загальна тендеції щодо ураження дерев прослідковується на рисунку 2.15.
40
35
30
25
20
15
10
5
0
Механічне пошкодження, %
Сухість гілок,%
Відшарування кори, %
Некрози, %
Рисунок 2.15 – Відсоток ураження дерев на ділянках дослідження м. Черкаси
Дані рисунка засвідчують, що середній відсоток усіх уражень дерев по місту
Черкаси складає від 11,4 до 38, 03%, залежно від ділянки дослідження.
Визначення якісного показника за системою бального підрахунку дозволила
провести ранжування територій дослідження за допомогою використання
62
фітоіндикаційних досліджень за морфологічними даними та ознаками уражень
форофітної рослинності в місті Черкаси, рисунок 2.16.
Сосновий Бір
Вул. Шевченка 460 (ЧДТУ)
Вул. Олени Теліги (Міська
дитяча лікарня)
Вул. Сумгаїтська (Богдан-Авто
Черкаси
Вул. Онопрієнка, (Інститут
пожежної безпеки ім. Героїв …
Центр міста ( Драматичний театр)
Залізничний вокзал
Парк 30-річчя Перемоги
0 10 20 30 40
Загальна кількість балів
Рисунок 2.16 – Ранжування районів міста Черкаси за якісними показниками
атмосферного середовища
Як свідчать дані рисунку найвищий рівень техногенного навантаження
зосереджено на ділянках: Залізничний вокзал і Центр міста ( Драматичний театр),
дещо нижчий на ділянці парку 30-річчя Перемоги, середній рівень спостерігається
на вул. Шевченка 460, вул. Сумгаїтська, найнижчий на ділянці – вул. Онопрієнка,
(Інститут пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля) та Сосновий Бір.
Визначення рівня забруднення середовища за якісними показниками, що
визначалися приведено в таблиці 2.10 та складено картосхему з урахуванням
рівня забруднення ділянок (рисунок 2.17).
63
Таблиця 2.10 – Якість атмосферного середовища на ділянках міста, за
системою балів
№ п/п Ділянка Кількість балів Забруднення
середовища
1 Парк 30-річчя Перемоги 27,5 Забруднення високе
2 Залізничний вокзал 38,03 Забруднення високе
3 Центр міста ( Драматичний 36,28 Забруднення високе
театр)
4 Вул. Онопрієнка, (Інститут 13,16 Забруднення низьке
пожежної безпеки ім. Героїв
Чорнобиля)
5 Вул. Сумгаїтська (Богдан- 15,7 Забруднення
Авто Черкаси середнє
6 Вул. Олени Теліги (Міська 14,8 Забруднення
дитяча лікарня) середнє
7 Вул. Шевченка 460 (ЧДТУ) 19,6 Забруднення
середнє
8 Сосновий Бір 11,4 Забруднення низьке
Як свідчать дані таблиці високий рівень забруднення спостерігається на
ділянках: Залізничного вокзалу, парку 30-річчя Перемоги і Центру міста, середній
на ділянках: вул. Шевченка 460, вул. Сумгаїтська та вул. Олени Теліги. Низький
рівень забруднення виявлено на вул. Онопрієнка, (Інститут пожежної безпеки ім.
Героїв Чорнобиля) та Сосновий Бір.
64
Рисунок 2.17 – Картосхема районів з урахуванням рівня забруднення
Відповідно до картосхеми, можна сказати, що високий та середній рівень
забруднення спостерігається на ділянках з інтенсивним рухом транспорту та
наявністю підприємств на ділянці. Низький рівень зберігається на ділянках з
мінімізованим рухом автотранспорту та низькому антропогенному навантаженню.
2.8 Пропозиції щодо поліпшення екологічної ситуації в м. Черкаси
Впровадження новітніх технологій, пов'язаних з економією палива,
встановлення на підприємствах високоефективного очисного обладнання
дозволить зберегти та відновити природний стан атмосферного повітря та
створити сприятливі умови для життєдіяльності населення.
65
Для скорочення викидів та забезпечення нормативного стану атмосферного
повітря підприємствами області повинні розроблятися та впроваджуватися
заходи по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Велике значення має екологізація виробництва:
– впровадження раціонального природокористування (заощадження
природних ресурсів, економія витрат сировини, палива та енергії, використання
нетрадиційних джерел енергії, тощо);
– впровадження прогресивних технологій видобутку природної сировини,
вдосконалення та модернізація технології виробництва (запровадження
екологічної системи управління на підприємствах, застосування екологічного
аудиту та екологічного маркування, екологічна стандартизація і сертифікація,
створення та впровадження маловідходних і безвідходних виробництв,
використання відходів в якості вторинної сировини у виробництві, тощо);
– скорочення та ліквідація забруднення навколишнього природного
середовища (запровадження ефективних методів очищення промислових,
комунальних стічних вод та викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря, впровадження системи та технологій переробки відходів, використання
нових більш безпечних видів сировини, капітальний ремонт, реконструкція
очисних споруд та систем очищення викидів, тощо);
– екологічно прийнятне розміщення і територіальна організація
виробництва.
Для забезпечення нормального функціонування форофітної рослинності, що
є основними природними легенями міста та бере участь у процесі самоочищення
атмосферного середовища урбоекосистеми пропонуємо проводити регулярне
підживлення, мульчування та полив пристовбурових ділянок ґрунту та його
вскопування. А також обрізку сухих гілок дерев, захист від шкідників і, по
можливості, застосування біологічних та хімічних методів захисту деревних
насаджень. Всі ці заходи будуть сприяти покращенню життєвих функцій
фанерофітів в місті.
66
ВИСНОВКИ
У дипломній роботі було розглянуто основні джерела забруднення
атмосфери та їх трансформація, поняття, історія розвитку фітомоніторингу та
фітоіндикації з використанням фанерофітів та її застосування, розкрито відомості
про хвороби рослин, надано їх класифікацію та наведено приклади різноманітних
захворювань дерев.
За рейтингом забрудненості повітря у містах України, місто Черкаси займає
28 місце і має підвищений рівень забруднення повітря, що зумовлено наявністю
таких заводів , як ПАТ «Азот», ВАТ "Черкаський лакофарбовий завод «Аврора»,
Черкаський завод хімічних реактивів та інші, а також інтенсивного руху
автотранспорту.
В процесі дослідження проведено обстеження деревної рослинності міста за
16-тьма видами фанерофітів. Всього було обстежено 360 одиниць дерев.
Встановлено, що всі види відрізняються різною стійкістю до зовнішнього впливу і
різними адаптаційними можливостями.
За показниками уражень деревної рослинності ранжування ділянок
дослідження виглядає наступним чином: ділянки Парк 30-річчя Перемоги,
Залізничний вокзал та Центр міста стан деревної рослинності "Незадовільний".
Відсоток уражень складає від 27,5 до 38,03%. Це і сухість гілок дерев, механічні
пошкодження, і відшарування кори стовбурів дерев, некрози листя. На решті
території дослідження відсоток уражень на рівні 11,4 – 19,6%.
Ослаблені дією антропогенних викидів дерева найбільше піддаються впливу
грибкових хвороб на ділянках: Парк 30-річчя Перемоги, Залізничний вокзал і
Центр міста від 11,4 до 13,5%. На цих же ділянках спостерігаємо найбільшу
кількість новоутворень – капів і сувілів від 6,6 до 8,75 % та вірусних захворювань
дерев від 11,5 до 12,5%.
Зростання кількості грибкових захворювань на деревах ділянки на вулиці
Онопрієнка, може бути свідченням низької концентрації оксидів сірки, що є
фунгіцидами для різного типу грибків, а більш вологі умови при загальній
67
тенденції до зволоження клімату даної ділянки (наближення до паркової зони)
сприяють їх розвитку. На інших ділянках кількість грибкових захворювань нижча
від 6,0 до 9,3%. Розвиток кап і сувілів на даних ділянка є доволі високий, що
свідчить про ослабленість дерев аеротехногеними емісіями полютантів та
зниження їх життєвих функції покладених для очищення атмосфери. В цілому
середній відсоток усіх уражень дерев по місту Черкаси складає від 11,4 до 38,03%,
залежно від ділянки дослідження.
Визначення якісного показника за системою балів дозволила провести
ранжування територій дослідження за результатами фітоіндикаційних досліджень
морфологічних показників та ознаками уражень форофітної рослинності.
Найвищий рівень техногенного навантаження зосереджено на ділянках:
Залізничний вокзал і Центр міста, дещо нижчий на ділянці парку 30-річчя
Перемоги, найнижчий на ділянках – вул. Онопрієнка та Сосновий Бір. Достатньо
високий рівень забруднення спостерігається на ділянках Залізничного вокзалу,
парку 30-річчя Перемоги і Центру міста, середній на ділянках по вул. Шевченка
460, вул. Сумгаїтська та вул. Олени Теліги. Доведено, що фанерофіти міста
Черкаси є добрим індикатором умов існування. А фітомоніторинг, є важливою
складовою екологічного моніторингу, завдяки якому можливо швидко провести
екологічну оцінку стану території дослідження.
Для покращення екологічної ситуації в місті нами запропоновано ряд
заходів, які сприятимуть покращенню життєвих процесів фанерофітів та
сприятимуть включенню їх у процеси самоочищення атмосфери від забруднень.
Кваліфікаційна магістерська робота пройшла апробацію в рамках Днів
студентської науки ЧДТУ, на Всеукраїнській науково-практичній конференції
здобувачів вищої освіти і молодих вчених «Сталий розвиток країни в рамках
Європейської інтеграції» в державному університеті Житомирська політехніка та
на VIII Міжнародній науковій конференції молодих вчених «Екологія,
неоекологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване
природокористування» у ХАНУ ім. В.Н. Каразіна. Отримано сертифікати участі.
68
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології:
Посібник. – К.: Либідь, 1995. – 368 с.
2. Захист довкілля в умовах зростаючого техногенного навантаження на
природу: Навч. посібник / Царенко О.М., Олійник Г.М; Суми: Слобожанщина,
2002. – 464 с.
3. Мороз П.І., Косенко І. С. Екологічні основи природокористування.
Навчальний посібник для вузів. – Умань: УДАА. – 2001. – 456с.
4. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного
середовища. − К.: Товариство «Знання», КОО, 2000. – 203 с.
6. Люкшин В. С., Камзист Ж. С., Коваленко А. В. Геоэкологические
исследования промышленно - городских агломераций (ПГА). – К.: Основа, 1998. –
260 с.
6. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001. – 500 с.
7. Огляд стану забруднення навколишнього природного середовища на
території України за даними спостережень гідрометеорологічних організацій у
2017 році. – К.: Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського,
2018. – 50 с.
8. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в
Черкаській області у 2017 році. – Черкаси: Управління екології та природних
ресурсів, 2018. – 264 с.
9. Екологічний паспорт Черкаської області. – Черкаси:ЧОДА, 2018. – 260 с.
10. Державна система моніторингу навколишнього природного середовища
в Україні. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://pidruchniki.com/12560607/ekologiya/derzhavna_sistema_monitoringu_navkolis
hnogo_prirodnogo_seredovischa_ukrayini.
11. Управління екології та природних ресурсів ЧОДА: Стан довкілля. –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eco.ck.ua/index.php?option=com_
69
12. Величко О. М., Зеркалов Д. В. Екологічний моніторинг. – К.: Либідь,
2001. – 125 с.
13. Каленчук - Порханова Ж., Мовчан М., Поліщук В. Про актуальність
моніторингу навколишнього середовища // Рідна природа. – 2002. – №2. – С. 12-
14.
14. Мусієнко М.М. Фітоіндикація та фітомоніторинг / М.М.Мусієнко //
Екологія рослин: підручник / М.М.Мусієнко. – К., 2006. – С. 344-404.
15. Мусієнко М.М. Екологія. Охорона природи: словник-довідник /
М.М.Мусієнко, В.В.Серебряков. – К.: Знання, 2007. – 624 с.
16. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування: Навч. посіб.
для студ. вищ.навч. заклад. / Т.А.Сафранов. – Львів: Новий Світ-2000, 2003. – 248
с.
17. Скиба Ю. Вплив урбанізації на зміни в рослинному покриві / Ю. Скиба
// Біологія і хімія в школі. – 1999. – № 6. – С. 44-46.
18.Клименко М.О. Біоіндикація / М.О.Клименко, А.М. Прищепа,
Н.М.Вознюк. – К., 2006. – С. 290-292.
19. Клименко М.О. Моніторинг довкілля: Підручник / М.О. Клименко,
А.М.Прищепа, Н.М.Вознюк. – К.: Вид-ий центр „Академія”. – 2006. – 360 с.
20. Ольхович О.П., Мусієнко М.М. Фітоіндикація та фітомоніторинг. – К.:
Фітосоціоцентр, 2005. – 642с.
21. Лаптєв О.О. Інтродукція та акліматизація рослин з основами озеленення.
– К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 128 с.
22. Гродзинський Д.М. Радіобіологія. - К.: Либідь, 2000. – 448 с.
23. Гродзинський Д.М. Застосування рослинних тест-систем для оцінки
комбінованої дії факторів різної природи /Д.М. Гродзинський, Ю.В. Шиліна,Н.К.
Куцоконь, О.М. Михєєв, М.І. Гуща, О.Д. Коломієць, Т.П. Фалінська, Л.Г.
Овсяннікова, Ю.О. Кутлахмедов, С.В.Пчеловська. – К.: Фітосоціоцентр, 2006. –
60 с.
24. Дідух Я.П., Плюта П.Г. Фітоіндикація екологічних факторів. – К., 1994.
– 279 с.
70
25. Косулина Л.Г., Физиология устойчивости растений к неблагоприятным
факторам среды / Л.Г. Косулина, Э.К. Луценко, В.А. Аксенова. – Ростов-на-Дону:
Изд-во Ростовскогоун-та. – 1993. – С. 15-82.
26. Захист довкілля в умовах зростаючого техногенного навантаження на
природу: Навч. посібник / Царенко О.М., Олійник Г.М; Суми: Слобожанщина,
2002. – 464 с.
71
Д О Д А Т К И
72
Додаток А
АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ
1. Білоус Я.С. Оцінка впливу пересувних джерел автотранспорту на міське
середовище (на прикладі м. Черкаси) / Я.С. Білоус, Л.І. Жицька. – Зб. тез
доповідей студентської науково-практичної конференції ЧДТУ 15-18
квітня 2019. – Черкаси: ЧТДУ, 2019. – С. 33.
2. Жицька Л.І. Екологічна оцінка Стану атмосфери у м. Черкаси / Л.І.
Жицька, Я.С. Білоус. – Тези Всеукраїнської науково- практичної
конференції здобувачів Вищої освіти і молодих вчених " Сталий
розвиток країни в рамках Європейської Інтеграції". – Житомир:
Житомирська політехніка, 2020. – С.13.
3. Білоус Я.С. Біоіндикація техногенного навантаження на атмосферу / Я.С.
Білоус, Л.І. Жицька. – Тези VIII Міжнародної конференції молодих
вчених "Екологія, неоекологія, охорона навколишнього середовища та
збалансоване природокористування", 26-27.11.2020. м. Харків. –
Харків:ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Сертифікат Участі.