Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1758
Title: Оцінка засолення урбоземів м. Черкаси
Authors: Мислюк, Ольга Олександрівна
Качай, Валерія Миколаївна
Keywords: СТУПІНЬ ЗАСОЛЕННЯ;УРБОГРУНТИ;ЛЕГКОРОЗЧИННІ СОЛІ;ТОКСИЧНІСТЬ
Issue Date: 2020
Abstract: Качай В.М. «Геоeкологiчна оцінка рівня засолення урбоземів на прикладі м. Черкаси» Актуальність теми. Глобальною екологічною проблемою сучасності є збільшення ареалів засолених ґрунтів як внаслідок природних процесів, так і як результаті техногенного забруднення. У світлі зростання антропогенного навантаження на довкілля особливо актуальним є вивчення сучасного стану урбоземів для підтримання екологічної рівноваги та забезпечення сталості їх використання. Мета роботи: оцінка рівня засоленості ґрунтів міста Черкаси. Завдання роботи. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання: • визначення складу ґрунтового розчину урбоземів за основними сольовими іонами; • оцінка ступеню та типу засолення урбоґрунтів. Об’єкт дослідження: ґрунт. Предмет дослідження: тип і ступень засолення ґрунтів. Методи дослідження. Системний аналіз стану урбоземів з використанням науково-методичних основ оцінки ступеня та типу засоленості; моделювання процесів трансформації ґрунтів та районування території міста за рівнем засоленості з використанням геоінформаційного програмного пакету SURFER. Результати дослідження. Моніторингові спостереження виявили високий рівень і контрастність техногенних аномалій легкорозчинних солей у ґрунтах м. Черкаси. За сумарним вмістом солей 49% ґрунтів є слабко засоленими, за сумою токсичних солей ‒ 36% ґрунтів, за сумарним токсичним ефектом 77% ґрунтів є середньо засоленими. Переважаючий тип засолення – гідрокарбонатно-хлоридний. Природний промивний режим не забезпечує видалення солей. Засолення ґрунтів призводить до їх залуження. Наукова новизна: вперше застосований системний підхід до аналізу рівня засолення урбоземів м. Черкаси, проведене районування території міста за рівнем засоленості з використанням геоінформаційного програмного пакету SURFER. Практичне значення. Отримана у ході досліджень фактична інформація використовується для об’єктивної та науково обґрунтованої оцінки геоекологічного стану ґрунтів м. Черкаси, при розробці комплексних планів з охорони природного середовища міста для підтримки екологічного балансу території, здійснення контролю за екологічною ситуацією, що підтверджено актом впровадження. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, двох розділів, висновків, переліку посилань (50 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 79 сторінок друкованого тексту, основна частина – 50 сторінок.
Kachay V.M. "Geoecological assessment of the level of salinization of urban soils on the example of Cherkasy " Actuality of theme. The global environmental problem of today is the increase in areas of saline soils as a result of natural processes and as a result of man-made pollution. In light of the growing anthropogenic pressure on the environment, it is especially important to study the current state of urban soils to maintain ecological balance and ensure the sustainability of their use. Purpose: assessment of soil salinity of the city of Cherkasy. Tasks of work. To achieve this goal the following tasks were solved: • determination of the composition of the soil solution of urban soils by the main salt ions; • assessment of the degree and type of salinization of urban soils. The object of research is the soil. Subject of research: type and degree of soil salinization. Research methods. System analysis of the state of urban soils using scientific and methodological bases for assessing the degree and type of salinity; modeling of soil transformation processes and zoning of the city territory according to the level of salinity using the geoinformation software package SURFER. Research results. Monitoring observations revealed a high level and contrast of man-made anomalies of easily soluble salts in the soils of Cherkasy. In terms of total salt content, 49% of soils are slightly saline, in terms of the amount of toxic salts - 36% of soils, in terms of total toxic effect, 77% of soils are moderately saline. The predominant type of salinization is hydrocarbonate-chloride. The natural washing mode does not provide removal of salts. Salinization of soils leads to their salinization. Scientific novelty: for the first time a systematic approach to the analysis of the level of salinization of urban lands of Cherkasy was applied, the zoning of the city territory according to the level of salinity was carried out using the geoinformation software package SURFER. Practical meaning. The factual information obtained during the research is used for objective and scientifically based assessment of the geoecological condition of soils in Cherkasy, in developing comprehensive plans for environmental protection of the city to maintain the ecological balance of the territory, monitoring the environmental situation, as evidenced by the implementation act. Structure and scope of work. The master's qualification work consists of an introduction, two sections, conclusions, a list of references (50 sources), graphic documentation for the master's qualification work, appendices. The full volume of the work is 79 pages of printed text, the main part is 50 pages.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/1758
Appears in Collections:101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Магістерська робота Качай.pdf
  Restricted Access
3.8 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Будівельний факультет 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи магістра 
на тему ОЦІНКА ЗАСОЛЕННЯ УРБОЗЕМІВ М.ЧЕРКАСИ 
 
 
 
Виконав: студент 2 курсу, 
групи МГЕК-903 
спеціальності  101 «Екологія» 
(шифр і назва спеціальності) 
Качай В.М.________________ 
(прізвище та ініціали) 
Керівник _Мислюк О.О. 
(прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль Хоменко О.М. 
(прізвище та ініціали) 
Рецензент _Шевченко О.П. 
                   (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2020 рік 
2 
 
ЗМІСТ 
 
Вступ 4 
1 Аналітичний огляд літератури 6 
1.1 Екологічний стан земельних ресурсів України 6 
1.2 Роль ґрунтів в урбоекосистемах 8 
1.3 Екологічні функції ґрунту 10 
1.4 Проблема засолення ґрунтів 12 
1.5 Методи дослідження засолених ґрунтів  15 
1.6 Меліорація засолених грунтів 16 
1.7 Причини засолення урбоземів 19 
1.8 Геоінформаційні технології в екологічних дослідженнях 20 
2 Оцінка засолення урбоземів м. Черкаси 23 
2.1 Характеристика геологічних особливостей м.Черкаси 23 
2.2 Метеорологічні характеристики м.Черкаси 24 
2.3 Характеристика джерел забруднення м.Черкаси 27 
2.4 Дослідження сольового стану урбоземів м. Черкаси 29 
2.4.1 Матеріали і методики досліджень 29 
2.4.2 Опис дослідних ділянок 30 
2.4.3 Визначення вмісту хлорид-іонів 36 
2.4.4 Визначення вмісту карбонат- і гідрокарбонат-іонів 39 
2.4.5 Визначення вмісту сульфат-іонів у ґрунтовій витяжці 44 
2.4.6 Визначення іонів кальцію та магнію у водній витяжці 48 
2.4.7 Визначення іонів натрію 55 
2.4.8 Визначення актуальної кислотності  57 
2.5 Оцінка типу і стану засоленості грунтів м.Черкаси 58 
Висновки 73 
Перелік посилань 75 
3 
 
Додатки 80 
Додаток А Апробація роботи 81 
Додаток Б Акт впровадження 95 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4 
 
ВСТУП 
 
Міські ґрунти є основною складовою міської геологічної системи. Вони 
виконують екологічні та господарчі функції і значною мірою встановлюють 
умови життя людей у місті. Актуальною екологічною проблемою сьогодення є 
збільшення площі засолених урбоґрунтів, утворених внаслідок як природних 
процесів, так і як результат техногенного забруднення.  
Під засоленістю ґрунтів розуміють процес акумуляції легкорозчинних 
мінеральних солей в ґрунтах у великих кількостях, що є шкідливим для рослин. 
Причинами засоленості ґрунтів може бути як природні фактори (наявність 
соленосних материнських чи генетичних порід), так і антропогенні.  
Наявність водорозчинних солей у ґрунті сильно впливає на його фізичні 
властивості та здатність протистояти навантаженням. Засоленість є причиною 
різкої зміни реакції ґрунтового розчину, складу поглинених катіонів, а також 
збільшує мобільність органічної речовини, погіршує водний режим ґрунту, його 
структурно-текстурні особливості. 
Засолення ґрунтів негативно впливає на живі об’єкти і причиною цього є 
лужна реакція середовища та високий осмотичний тиск, токсична дія 
водорозчинних солей, несприятливі гідрофізичні особливості ґрунтів. Акумуляція 
солей в верхніх горизонтах ґрунту спричиняє деградацію рослинного покриву та 
загибель зелених насаджень у місті. 
У світлі зростання антропогенного навантаження на довкілля особливо 
актуальним є вивчення сучасного стану урбоземів для підтримання екологічної 
рівноваги та забезпечення сталості їх використання. 
М
е
т
о Предметом дослідження: тип і ступінь засолення ґрунтів. 
ю Об’єктом дослідження: грунт. 
 
р
о
5 
 
Наукова новизна: вперше застосований системний підхід до аналізу рівня 
засолення урбоземів м. Черкаси, проведене районування території за рівнем 
засоленості з використанням геоінформаційного програмного пакету SURFER. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
6 
 
 
1.1 Екологічний стан земельних ресурсів України 
 
Як частина природного ресурсного потенціалу України, земля (включаючи 
природні та рекреаційні об’єкти) становить 44,7% від загальної вартості. Сьогодні 
існуючі сільськогосподарські та екологічні системи землекористування 
виснажують природний капітал. Структура Українського земельного фонду, 
особливо в сільському господарстві, вимагає належного екологічного управління 
землекористування.  
Станом на 1 січня 2016 року на частку державної власності припадало 28,67 
млн. га (47,6%), юридичним та фізичним особам належить 31,4 млн. га (52,2%) 
приватній власності, колективній ‒ 55 100 га. (0,1%), та в комунальній 52 200 га 
(0,1%) усіх земель. Площа приватних сільськогосподарських угідь досягла 74,8%, 
з них рілля становить 84,3%.  
В Україні землі поділяють по категоріях і угіддях. Категоріями земель 
називають частину земельного фонду, яка виділяється за основним цільовим 
призначенням і має певну правову систему. В Україні існує дев'ять типів земель 
(таблиця 1.1), з яких найбільша частка становить 42,2 млн. га 
сільськогосподарських угідь (70,0%) та лісового господарства ‒ 9 млн. га (14,9%) 
[1]. 
 
Таблиця 1.1 – Розподіл земель в Україні за категоріями земель станом на 
01.01.2016 р. 
Площа земель 
Вид угідь 
тис. га % 
1 2 3 
Землі сільськогосподарського призначення 42228,2 70,0 
Землі житлової та громадської забудови 1559,0 2,6 
 
 
Продовження таблиці 1.1 
7 
 
 
1 2 3 
Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного 
2906,8 4,8 
призначення 
Землі рекреаційного призначення 27,5 0,0 
Землі оздоровчого призначення 109,9 0,2 
Землі історико-культурного призначення 53,2 0,1 
Землі лісогосподарського призначення 9028,3 14,9 
Землі водного фонду 3255,0 5,4 
Землі промисловості, транспорту, зв’язку, 
1187,0 2,0 
енергетики,оборони та іншого призначення 
Загальна площа 60354,9 100,0 
Найбільш цінні землі в Україні – це сільсьгоспугіддя, які займають 70% від 
загальної площі країни, це один із найвищих у світі показників забезпеченості на 
душу населення. Найбільшу питому вагу мають орні землі (53,9 %), пасовища (9,0 
%), сіножаті (4,0%), багаторічні насадження (1,5%) і перелоги (0,4%), що свідчить 
про високу розораність і сільськогосподарську освоєність території України. За 
2010-2015 роки не відбулося значних змін у динаміці розподілу земель в Україні 
по земельних угіддях (рисунок 1.1). 
 
 
Рисунок 1.1 ‒ Динаміка розподілу земель в Україні по земельних угіддях за 2010-
2015 роки, тис. га [1] 
 
8 
 
Аналіз екологічного стану земель України показав, що на сільгоспугіддях  
середній вміст залишкових  кількостей пестицидів, важких металів і нітратів в 
ґрунтах був нижчий рівня гранично допустимих нормативів. У ґрунтах міст, 
особливо у промислових центрах, сформувалися зони підвищеного вмісту важких 
металів внаслідок багаторічних викидів від різноманітних джерел забруднення 
(підприємства, автотранспорт тощо). Найбільш забрудненими виявились ґрунти 
Кіровограду, Маріуполя, Полтави, Чернівців, Чорткова. В окремих містах 
зафіксовані разові  концентрації металів на достатньо високому рівні. Загалом в 
Україні ґрунти найбільш забруднені свинцем, цинком, міддю, менше – манганом, 
кадмієм і нікелем [1]. 
 
1.2 Роль ґрунтів в урбоекосистемах 
 
Ґрунт в місті відіграє важливі і різноманітні функції (рисунок 1.2). Він є 
добрим поглинаючим бар’єром газових домішок, у тому числі від автотранспорту, 
ТЕЦ, заводів тощо, регулює газовий склад атмосфери шляхом поглинання і 
виділення ґрунтом газів (метан, аміак, вуглекислий газ та ін.), є універсальним 
біологічним сорбентом [2]. 
 
Середовище-
утворюючі 
функції грунту
Є 
Змінює хімічний Є постачальником і 
універсальним 
склад підземних регулятором вмісту 
біологічним 
вод СО , О , N в повітрі
сорбентом 2 2 2
 
 
Рисунок 1.2 – Середовищеутворюючі функції грунту 
9 
 
 
Урбогрунти, які є джерелами збереження та підтримки сприятливого 
екологічного стану території міст, знаходяться під значним антропогенним 
впливом. Ґрунт являє собою тригранний «симбіотичний організм», будучи 
початковою ланкою трофічного ланцюга, джерелом вторинного забруднення і 
комплексним показником екологічного стану міського середовища. Місто – 
«живий організм» з ослабленою імунною системою, що втратив здатність до 
самовідновлення і не здатний протистояти негативним факторам середовища. Від 
активного антропогенного навантаження ґрунтовий покрив піддається деградації і 
це ускладнює або заважає виконанню ґрунтом його функцій. Саме тому особливо 
важливе значення має вивчення урбоземів, їх просторово-часової організації та 
структурно-функціональної ролі в урбогеосистемі [3,4]. 
Останнім часом методи дослідження ґрунтів отримали розвиток через 
необхідність оцінки екологічного стану ґрунтів при розробки містобудівної 
документації і практики проведення оцінки впливу на довкілля при впровадженні 
певної господарської діяльності. Важливою особливістю розроблювання 
нормативних документів є власне екосистемний підхід. Це знайшло відображення 
в екологічно орієнтованій класифікації ґрунту та "екологічній функції міського 
ґрунту". У міському проектуванні з’явилося поняття "мінімальної (критичної) 
площі відкритої «незапечатаної» поверхні ґрунту, при якій його екологічні 
функції та біологічна продуктивність можуть зберігатися. Визначено, що 
необхідно мати приблизно 2/3 незапечатаних площ, щоб урбоґрунти виконували 
свої екологічні функції [4,5].  
Такий підхід до ґрунту в міських екосистемах є важливим кроком у 
створенні всебічного опису міських екосистем та управління міськими 
господарствами як екосистемами. Потрібно формування певних служб в міських 
екологічних комітетах, які проводять постійний моніторинг урбоґрунтів як 
частини загальноміського моніторингу, створення для цього науково-методичної 
та організаційної бази [4, 6]. 
10 
 
 
1.3 Екологічні функції ґрунту 
 
Під екологічними функціями ґрунту розуміють роль і значення ґрунту та 
ґрунтових процесів для екологічних систем, їх збереженні та еволюції. Фізичним, 
біохімічним, хімічним, фізико-хімічним та іншим екологічним властивостям 
приділяється велика увага при аналізі екологічних функцій. Вони мають 
визначальну роль у пізнанні формування і походження ґрунту як підсумок 
природних та штучних екологічних систем. 
 На рисунку 1.3 схематично зображено співвідношення екологічних функцій 
та властивостей ґрунтів для лісових умов степової зони України. При зміні одного 
структурного елемента в схемі будуть відбуватися зміни і в інших частинах 
схеми, що призведе до змін стану всього біогеоценозу, важливою складовою 
якого є ґрунт [7]. 
На рисунку 1.4 схематично представлені екологічні функції ґрунтів. 
Розглянемо кожну з них окремо. 
Забезпечити життя на Землі – це одна з найбільш важливих функцій ґрунту. 
Сутність цього полягає у накопиченні і збереженні біофільних елементів 
живлення для всіх організмів (наприклад карбон, кисень, нітроген) в таких 
формах хімічних сполук, які будуть для них доступні. Однією з властивостей 
ґрунту є його здатність накопичувати запаси води у доступній, для різних 
організмів, формі. Також ґрунт є певним поєднальним ланцюгом і керувальним 
механізмом у системі геологічного та біологічного обігу сполук у біосфері. 
Ще однією з вагомих функцій ґрунту є накопичення гумусу. Ґрунт є 
накопичувачем залишкових продуктів біологічних циклів утворення та розкладу 
органічних сполук. 
Ґрунтовий шар захищає літосферу від руйнування, а саме, від надмірної дії 
зовнішніх факторів. Він являє собою буферну зону між атмосферою та 
літосферою. 
11 
 
 
Рисунок 1.3 – Співвідношення екологічних функцій та властивостей ґрунтів 
для лісових умов степової зони України 
 
Накопичення 
гумусу
Грунтове 
дихання
Наявність 
грунтових організмів
Забезпечення життя на 
Землі
Є джерелом елементіів 
живлення
Активність грунтових 
ферментів
 
Рисунок 1.4 – Екологічні функції ґрунтів 
Екологічні функції грунту
12 
 
Ґрунт є основним джерелом елементів живлення для рослин та 
мікроорганізмів, що являється однією з найважливіших його функцій. Він є 
своєрідним депо сполук живлення, енергії та води [8].  
Біологічними і біохімічними властивостями ґрунту є: ґрунтове дихання, 
присутність ґрунтових організмів і активність ґрунтових ферментів. Саме дихання 
ґрунту (виділення СО2 з ґрунту) є пропорційним родючості ґрунтів, а саме вмісту 
гумусу та вказує на їх біологічну активність [7].  
Урбоґрунти виділяються за фізико-хімічними і морфогентичними ознаками 
від природних перетворених біоценозом ґрунтових середовищ (едафотопів) та 
мають певні екологічні функції: виконують біогеохімічне перетворення штучно 
утвореного ґрунтового шару (це підвищує його продуктивність), накопичення 
полютантів, утримання їх від проникнення у ґрунтові води, перешкоджають 
потраплянню забруднюючих часток в атмосферне повітря тощо [9]. 
 
1.4 Проблема засолення ґрунтів 
 
Важливою екологічною проблемою сьогодення є збільшення площі 
засолених ґрунтів, як за рахунок природних процесів, так і як результат 
забруднення внаслідок господарчої діяльності людини. 
Розрізняють дві основні дії засолення ґрунту на рослини:  
1) осмотичний стрес, викликаний високим вмістом солей в  ґрунтовому 
розчині. Він пригнічує здатність клітин коренів поглинати вологу;  
2) токсичність іонів, в основному це Na+ та Cl-, які прямо впливають на 
клітинні мембрани і метаболізм у цитозолі, пригінчуючи вбирання та засвоєння 
мінеральних сполук. Як наслідок, відбувається іонний дисбаланс. Він 
утворюється як результат конкурування Na+ і Cl- із іншими мінеральними іонами 
(наприклад з K+, Ca2+, Mg2+ і NO -3 ). Цей процес є причиною погіршення росту і 
розвитку рослин та порушення обміну речовин, викликане токсичністю іонів і 
осмотичним стресом в умовах засолення [10]. 
13 
 
На фізичні властивості ґрунту і на його можливість чинити опір 
навантаженню дуже впливає присутність у ньому водорозчинних солей. 
Засоленість є причиною різкої зміни реакції ґрунтового розчину, а також 
катіон-абсорбційного складу, пришвидшує рухливість органічної речовини, 
погіршує водний режим ґрунту, його структурно-текстурні особливості. Ступінь 
змін залежить від кількості та складу солей у ґрунтах. За винятком 
високоадаптованих галофітів, водорозчинна сіль несприятливо впливатиме на ріст 
і розвиток більшості рослин. 
Живлення і ріст рослин обумовлюється хімічною складовою і 
концентрацією ґрунтового розчину. Висока концентрація солей є причиною 
втрати рослиною тургору (процес зневоднення капілярів коренів рослин); висока 
концентрація катіонів кальцію блокує надходження у рослину катіону калію та 
фосфат іонів і сприяє засвоєнню амонію; зниження кислотності пригнічує ріст 
коріння рослин та знижує абсорбування поживних речовин, призупиняє синтез 
білків і цукру; при високій кислотності зменшується вбирання фосфат-іонів, 
збільшується засвоєння катіонів. 
Присутність у ґрунті легкорозчинних солей, в надмірній кількості, яка 
перевищує поріг токсичності для слабо- і середньосолестійких рослин є головною 
діагностичною ознакою засолених ґрунтів [11, 12]. 
До груп допоміжних критеріїв відносять ступінь та тип засолення ґрунтів, 
які враховуються через поправочні коефіцієнти на негативні властивості ґрунту 
[13]. 
Надходження легкорозчинних солей до ландшафту та акумулювання їх у 
ґрунтовому шарі – це два необхідних процеси для накопичення токсичних 
кількостей солей. На рисунку 1.5 зображено основні джерела надходження солей 
у ґрунти, на рисунку 1.6 ‒ первинні джерела солей в земній корі. 
 
14 
 
Основні джерела 
надходження солей 
у грунти
Продукти 
Солі атмосферних Соленосні Підземні 
вивітрювання 
опадів грунтотворні мінералізован
гірських порід породи і води
 
Рисунок 1.5 – Основні джерела надходження солей у грунт 
 
ПЕРВИННІ 
ДЖЕРЕЛА СОЛЕЙ В 
ЗЕМНІЙ КОРІ
Вулканічні і Розчинні 
Солі і гази, 
поствулканічні Продукти продукти 
розчинені в 
газоподібні окислення деяких вивітрювання 
термальних 
викиди з лави, елементів масивних 
водах
фумароли і атмосфери та гірських порід
магми та окремі її гази
продукти їх 
трансформації  
Рисунок 1.6 – Первинні джерела солей в земній корі 
 
Довготривале об’єднання притоку солей у безстічні геологічні структури та 
сухого клімату є однією з найбільш важливих умов накопичення солей і 
утворення засолених ґрунтів. 
Надходження солей до ландшафтів відбувається такими способами: 
- розчинення солей в осадових породах; 
- через вивітрювання первинних мінералів вивержених і осадових 
порід; 
- при вулканічних і після вулканічних процесів;  
- через розвантаження глибоких мінералізованих підземних вод;  
- через живлення поверхневих вод прибережжя морськими; 
15 
 
- в наслідок винесення вітровими масами солей з морської поверхні та 
соляних озер; 
- як результат  техногенезу. 
Причини акумуляції солей у горизонтах ґрунтового профілю: 
- привнесення солей з мінералізованих підґрунтових вод;  
- перерозподіл солей (він відбувається під час процесу вивітрювання 
гірських порід); 
- імпульверизація солей з морів, соляних озер та поверхні солончаків, 
краплями та твердими аерозолями;  
- перетворення нейтральних або пасивних продуктів вивітрювання на 
токсичні сполуки які розчиняються у воді, у процесі ґрунтового утворення; 
- вторинне розчинення солей, які знаходяться в ґрунтоутворюючих та 
підстилаючих породах, прісними підґрунтовими або зрошувальними видами, їх 
переносом і акумуляцією в горизонтах ґрунтового профілю.  
Результатом цих факторів є формування ґрунтів різного типу і ступеня 
засолення [14]. 
 
1.5 Методи дослідження засолених ґрунтів  
 
Способами оцінки засолення грунтів є аналіз ґрунтових розчинів і аналіз 
водної витяжки (1:5). У США, країнах Європи оцінка засолення дається за 
результатами аналізу фільтратів з водонасичених паст [15].  
Метод оцінки ступеню засолення ґрунтів за результатами аналізу ґрунтових 
розчинів має ряд недоліків, які представлені на рисунку 1.7. 
Результати дослідження водних витяжок мають також і багато переваг, а 
саме, вони дають уявлення про хімізм та ступінь засолення, глибині залягання 
солей і ін. Так як цей спосіб є найбільш простим, він часто застосовується при 
масових дослідженнях для вилучення загальної характеристики засолення ґрунтів. 
 
16 
 
Необхідність високої 
кваліфікації аналітика
Властивості грунтових 
розчинів динамічні , 
концентрація солей 
змінюється в залежності 
від вологості грунтів, 
концентрації СО -2 , 
атмосферного тиску, 
температури грунту, 
біохімічних реакцій
Солі, що знаходяться в 
твердих фазах грунтів, не 
витягуються повністю при 
виділенні грунтових розчинів
 
Рисунок 1.7 – Недоліки при оцінці засолення ґрунтів за результатами аналізу 
ґрунтових розчинів 
 
При приготуванні водних витяжок, шляхом додавання до ґрунту води у 
співвідношенні 1: 5, відбувається не тільки розчинення легкорозчинних солей, а й 
виникає ряд супутніх процесів, які впливають на результати оцінки ступеня і 
хімізму засолення ґрунтів, і повинні братися до уваги при інтерпретації 
результатів аналізу цих витяжок [16]. 
 
1.6 Меліорація засолених ґрунтів 
 
Для відновлення засолених ґрунтів застосовують різні методи меліорації, 
при виборі яких необхідно враховувати кілька критеріїв (рисунок 1.8). 
До властивостей ґрунтів в даному аспекті відносять такі показники як вміст 
обмінного натрію, ступінь засолення, сольовий баланс ґрунтів, глибина залягання 
карбонатів кальцію і гіпсу, рівень і мінералізація ґрунтових вод. Також необхідно 
Недоліки при оцінці засолення грунтів
17 
 
враховувати кліматичні умови, а саме кількість опадів, які випадають на цій 
місцевості.  
 
Критерії для вибору 
меліоративних 
прийомів
1.Властивості 3.Специфіка с/г 
2.Кліматичні умови
грунтів використання
 
 
Рисунок 1.8 – Критерії для вибору меліоративних прийомів 
 
Меліорація засолених ґрунтів може проводитися механічним методом, 
промиванням ґрунтів, заорюванням, електромеліорацією, фітомеліорацією. 
Під механічним методом видалення солей розуміють згрібання сольової 
кірки солончаків або сильнозасолених ґрунтів та транспортуванням її за межі 
зрошуваного масиву. Цей спосіб використовують в основному на 
сильнозасолених ґрунтах перед промивками, так як він сприяє зменшенню 
витрати промивних вод на розсолення. 
Промиванням ґрунту називають низку заходів для зменшення надмірної 
концентрації токсичних солей в ґрунті до допустимої, шляхом подачі на 
поверхню ґрунту води і видалення сольового розчину за рахунок дренажу за зону 
промивання. 
Суть його полягає в заповненні порового простору промивною водою для 
подальшого видалення легкорозчинних солей за межі ґрунтового профілю за 
рахунок їх переведення в ґрунтовий розчин, створення гравітаційної або напірної 
фільтрації, промивної води [15].  
18 
 
Виніс водорозчинних солей в ґрунтовий потік та їхнє виведення природним 
або штучним дренажем поза меж зрошувальної ділянки забезпечується 
наскрізною промивною всієї товщі горизонтів ґрунтового профілю. При цьому 
може бути опріснення не тільки ґрунтової товщі, ґрунтотворних та підстилаючих 
порід, але й верхніх шарів ґрунтових вод. Через це тільки завдяки наскрізним 
промиванням  на тлі горизонтального, вертикального або комбінованого дренажу 
можна зробити умови, які забезпечать виключення повторного засолення ґрунтів. 
Метод заорювання солей використовується в основному на слабкозасолених 
ґрунтах, при умовах, якщо нижні горизонти не містять солей, тільки невеликі їх 
концентрації знаходяться в поверхневих шарах ґрунту. 
При переорюванні ґрунту з потужним гумусовим горизонтом солі 
набувають рівномірного розподілу та таких концентрацій, які не завдаватимуть 
шкоди нормальному росту і розвитку рослин. 
Електромеліорацією називають вплив постійного електричного струму на 
ґрунт. Електромеліорація призводить до таких результатів: розсолення, покращує 
стан сольового складу, зниження кількості високотоксичних елементів, 
посилюються процеси мікро- і макроагрегаціі. При електромеліораціі значно 
скорочуються промивні норми води, процес ґрунтоутворення змінюється в 
сторону зонального типу, підвищується рівень родючості ґрунтів і продуктивність 
рослин [17]. 
Ще одним з методів меліорації засолених ґрунтів є глибоке меліоративне 
розпушування солонців (особливо після внесення гіпсу). Результатом цього 
процесу є: 
а) ущільнення солонцюватих горизонтів руйнується і встановлюється 
міцний коренеплідний орний шар; 
б) кальцієві солі з ґрунту надходять в орний шар; 
в) покращуються гідрофізичні властивості ґрунту, збільшується запас води в 
ґрунті та видаляються шкідливі солі, що утворилися в результаті реакції обміну 
[18].  
19 
 
Фітомеліорацією називають метод використання рослин для розсолення 
ґрунтів. Його можна використовувати у поєднанні з агрономією та інженерними 
техніками для поліпшення меліоративного стану низькородючих ґрунтів. 
Первинна обробка рекультивованих ґрунтів проводиться шляхом обробітку 
підібраних для цих цілей культур – біомеліорантів. Якщо рівень ґрунтових вод 
близько розташований – рослинні асоціації дуже швидко розвиваються, тим 
самим захищають ґрунти від засолення. В якості біомеліорантів використовують 
галофіти ‒ це екологічно, фізіологічно і біохімічно спеціалізовані рослини, здатні 
нормально функціонувати і продукувати в умовах засоленості середовища і / або 
зрошення солоною водою. Формуючи високорослі, розгалужені надземні маси, 
галофіти забезпечують випаровування великої кількості води, зниження рівня 
ґрунтових води, скорочення випаровування з поверхні ґрунту і зниження 
концентрації солей з її верхніх горизонтів [19]. 
 
1.7 Причини і наслідки засолення урбоґрунтів  
 
Основним чинником засолення урбоґрунтів найчастіше є техногенне 
внесення солевмісних субстанцій (протиожеледні суміші, будівельне сміття 
тощо), що має несприятливі екологічні наслідки для міського середовища. 
Однією з причин засолення ґрунтів міста є ненормоване привнесення у 
навколишнє середовище високих концентрацій технічної солі NaCl. Цю сіль 
використовують в зимовий період року, як засіб боротьби з ожеледицею на 
дорогах та у дворах. Під час танення снігу ці солі потрапляють у ґрунтовий 
покрив, що і стає причиною засолення. Іони Na+ в рухомій формі, при 
понаднормовому вмісті у ґрунтовому шарі і рослинах, виступає як сильний 
фітотоксикант і є однією з основних причин некрозу листяного покриву дерев та 
рослин у літній період [20, 21]. Хлор-іони легко проникають в клітини рослин і 
акумулюються в них, тим самим викликають ураження клітинної мембрани 
рослини, і як наслідок виникає порушення в обміні речовин.  
20 
 
Якщо ґрунт засолений карбонатними (або содовими) мінеральними 
сполуками, джерелом якого є будівельне сміття, то реакція ґрунтового розчину рН 
може досягати значень 9-11, ґрунт стає непридатним для росту більшості рослин. 
При таких значеннях рН ускладнюється аніонне живлення, зменшується 
доступність фосфору, зелені насадження страждають від дефіциту 
мікроелементів, які існують в нерозчинних формах, і які стають недоступними 
для рослин. До того ж, при високих значення рН і недостатнього промивного 
режиму різко зростає мобільність органічної речовини, що призводить до 
збіднення ґрунтів на гумус [22]. Дефіцит феруму або мангану зменшує здатність 
зелених насаджень до фотосинтезу [23], що може зменшити їх стресостійкість.  
Всі ці зміни є причиною зниження інтенсивності транспірації та зменшення 
інтенсивності фотосинтезу, і, як наслідок порушення виконання рослинами їх 
екологічних функцій [10]. 
 
1.8 Використання геоінформаційних технологій в екологічних дослідженнях 
 
Одним з нових напрямків географічних досліджень є використання 
геоінформаційних технологій (ГІС) в екологічних дослідженнях. Основою 
використання ГІС є здатність електронних комп’ютерів швидко та ефективно 
перетворювати великі обсяги цифрових та текстових даних, з якими нам 
доводиться мати справу в процесі вивчення екологічних умов. Отримані дані 
використовуються як носій інформації. Перевагами їх використання є простота та 
низький коефіцієнт конверсії. Предметом аналізу і прийняття рішень є кінцева 
інформація, яка потребує швидкого опрацювання вихідних даних, для чого і 
необхідне ГІС [24]. 
Використання ГІС-технологій в екологічній науці можна поділити на кілька 
етапів, які зображені на рисунку 1.9. 
 
21 
 
1. Збирання вхідного
матеріалу та створення
ГІС
2. Розв’язання різних задач
за допомогою ГІС-
інструментарію
3. Візуалізація вхідних
даних та результатів
розв’язання задач.
 
 
Рисунок 1.9 – Етапи використання ГІС-технологій в екології 
 
Для створення ГІС потрібна електронна векторна карта (яка може бути 
доповнена растровими та математичними картами) та база даних, що містить 
інформацію про векторні об’єкти.  
До першого етапу належать формування електронних карт, баз даних та 
встановлення інформаційного зв'язку між об’єктами карти та записами баз даних.  
Другий етап включає використання ГІС-інструментів для вирішення 
обробки та аналізу даних, просторово-часового аналізу, моделювання процесів та 
проблем візуалізації в досліджуваному об'єкті, прогноз розвитку цих процесів, 
розробка управлінських рішень для досягнення необхідного стану об’єкта 
дослідження із заданими обмеженнями та критерієм оптимальності й інше.  
Третій етап включає використання функцій ГІС для візуалізації вхідних 
даних та результатів досліджень: побудова тематичних карт і діаграм, а також 
побудова тривимірних статичних та динамічних зображень [25, 26, 27]. 
Впровадження геоінформаційних систем і технологій значно збільшують 
сферу їх застосування. У наш час таким чином розробляються моделі міграції 
22 
 
забруднюючих речовин в геологічному середовищі, атмосфері та гідросфері; 
вивчення ерозії та деградації ґрунту; умови повені; розвиток екзогенних процесів; 
прогнозування та оцінка викидів шкідливих хімічних речовин та багато інших 
завдань [28, 29, 30, 31, 32]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
23 
 
2 ОЦІНКА ЗАСОЛЕННЯ УРБОЗЕМІВ М. ЧЕРКАСИ 
 
2.1 Характеристика геологічних особливостей м. Черкаси  
 
Черкаська область знаходиться в лісостепу в центральній частині країни. 
Черкащина, в основному, розташована на рівнині та умовно поділена на такі 
частини: правобережна і лівобережна. В межах Придніпровської височини, де 
розташована найвища точка області (275 метрів над рівнем моря), розміщена 
більша частина правобережжя. 
Біля Дніпра, на правому березі, знаходяться заболочені Ірдино-Тясминські 
низовини та височина ‒ Канівські гори. Нижньорельєфна зона розташована на 
лівому березі області, в Придніпровській низовині [33]. 
На північно-східному схилі Українського кристалічного щита знаходиться 
м. Черкаси. Територія міста має відносно рівну поверхню, але з невеликою 
хвилястістю мікрорельєфа та мікрозападинами різної форми та глибини. 
Черкаси розташовані на правому березі головної річки України – Дніпра, 
які утворилися посеред Кременчуцького водосховища, через який був 
побудований найбільший дамбовий міст в Україні. Рельєф історичної пам’ятки 
міста складається із замкової гори, яка колись була Черкаським замком, та 
численних балок Соснівки. Площа Черкас становить 77,5 квадратних кілометрів. 
Місто простягається на 17 кілометрів уздовж узбережжя Кременчуцького 
водосховища, тоді як ширина Черкас становить близько 8 кілометрів. 
Територія міста розташована у  лісостеповій зоні. За геоморфологією та 
гідрологічною географією, природний ґрунтовий покрив на цій території 
неоднорідний. 
У західній частині міста та прилеглих районах домінує темно-сірі опідзолені 
ґрунти, поєднані із лучно-чорноземом та чорноземами опідзоленими і 
деградованими. В східній частині міста переважають осолоділі чорноземи, а 
24 
 
також глибокі малогумусні чорноземи поєднані з лучночорноземними ґрунтами. 
Такі ґрунти є найбільш родючими в області. 
Усередині міста глибина фундаменту докембрію перевищує 180 м, 
представлена гнейсом та пегматитом. Зверху він вкритий густими тріасовими, 
юрськими та палеогеновими відкладами. Четвертинними піщаними відкладами із 
шарами супісків та суглинків, які покриті шарами лесовидних суглинків, 
завтовшки пару метрів, представлений інженерно-геологічний шар (від 2 до 
десятків метрів). Соснівський район міста представлений відкладами еолових 
пісків, які сягають в глибину до 10 метрів [34]. 
Ґрунтовий покрив міста є глибоко перетвореним антропогенними 
чинниками та має неоднорідний рисунок. Причинами цього може бути 
різноманітність геоморфологічної структури місцевості та характер 
ґрунтотворних порід (леси і лесовидні суглинки). Ці породи є джерелом іонів 
кальцію, карбонат- та гідрокарбонат-іонів, які в надмірних кількостях призводять 
до засоленості грунтів [35]. 
 
2.2 Метеорологічні характеристики м. Черкаси 
 
У регіоні помірно-континентальний клімат. Зимовий період м’який та з 
відлигами, а літо жарке з невеликими опадами, які приходять з західними вітрами. 
Найхолодніший місяць зими   ̶ січень, має середню температуру мінус 5,90 С. Літо 
спекотне, проходить з середньою температурою плюс 20,10 С.  Загалом клімат у 
цій місцевості сприяє зростанню багатьох дерев та чагарників, особливо 
високопродуктивних плантацій дуба та сосни. Середньорічна кількість опадів 
складає 633 мм [33]. 
Досить висока літня температура повітря та помірна кількість опадів, яка 
складає 400-500 мм, обумовлюють випаровування та аерації підземних вод, а 
також напівпромивний водний режим ґрунтів [35]. 
25 
 
Протягом року в Черкаській області панують північно-західні вітри. В 
холодний період року панують східні та південно-західні вітри, а в теплий період 
року – вітри північного та північно-західного напрямку. Середня річна швидкість 
вітру складає 3,9 м/с. Найвища швидкість вітру спостерігалася взимку та ранньою 
весною, а найнижча – влітку та на початку осені. У 73% випадків протягом року 
швидкість вітру складає до 5 м/с. Згідно даних метеостанцій Черкаського регіону, 
щороку спостерігається від 35 до 70 днів з туманом. Взимку туман до 5-11 днів, а 
влітку туман спостерігається не кожен рік [33,36]. 
Потенційне забруднення повітря може включати будь-яку комбінацію 
метеорологічних факторів, які характеризують вертикальне та горизонтальне 
розсіювання домішок в атмосфері, таких як вітер, вітрові розшарування 
атмосфери, туман тощо. Вплив цих факторів різний протягом року. Погодний 
процес в деякі періоди досить активний, а в інші періоди неактивний. Якщо 
атмосферний процес швидко змінюється, поверхня атмосфери буде швидше 
самоочищуватися від забруднення. При несильно активному розвитку 
атмосферних процесів та застої атмосфери створюються умови для накопичення 
шкідливих речовин. Крім того, якщо є низьке джерело холодних викидів то ІЗА 
буде різнитися від ІЗА у випадку високого джерела гарячих викидів. 
Якщо високе джерело викидів домішок ‒ найвища концентрація поблизу 
землі досягається в умовах, що характеризуються бурхливим турбулентним 
перенесенням домішок зверху вниз. Саме ці умови повинні сприяти висхідному 
переносу домішок з низьких джерел та очищенню приземного шару. 
Основними факторами, що впливають на дифузію домішок в атмосфері, є 
вітер ‒ його напрямок і швидкість. Згідно з теоретичними та практичними 
дослідженнями, максимальна концентрація досягається у напрямку пануючого 
вітру. На рисунку 2.1 показана роза вітрів міста Черкаси, з якої видно, що 
впродовж року переважаючими напрямками вітру є північно-західний, південно-
західний та північно-східний. Це є причиною перенесення забруднюючих речовин 
з промислової частини міста в селітебну. 
26 
 
Щорічна частота повторень спокою становить 20% (таблиця 2.1). 
Повторність північно-західних та північно-східних вітрів пов’язана з активністю 
циклонів, які є однією з основних форм циркуляції атмосфери в холодну пору 
року. У теплу пору року, особливо влітку та восени, основною формою 
атмосферної циркуляції є західна. Це є поясненням частої повторюваності 
західних та північно-західних вітрів у регіоні.  
 
 
 
Рисунок 2.1 – Роза вітрів за спостереженнями гідрометеоцентру Черкаської 
області 
 
Таблиця 2.1 -  Характеристика вітрового режиму за даними багаторічних 
спостережень  
Місяць Пн ПнСх Сх ПдСх Пд ПдЗх Зх ПнЗх Штиль 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
Січень 11/5,6 8/3,9 13/4,9 11/4,2 15/4,2 16/4,4 10/5,3 13/6,0 14 
Лютий 11/4,8 9/4,6 20/4,9 12/4,6 12/4,6 13/4,5 10/4,7 13/5,3 12 
Березень 10/5,0 13/4,6 19/4,5 10/4,5 13/4,5 14/4,4 11/4,9 10/5,7 14 
Квітень 13/4,8 12/4,5 19/4,8 10/4,2 14/4,8 11/4,7 8/4,7 13/5,1 15 
Травень 16/4,8 13/4,4 19/4,8 7/3,8 11/4,6 10/4,4 9/4,5 15/5,0 20 
Червень 17/4,7 13/3,9 11/3,7 6/3,6 10/3,9 11/3,8 12/4,5 20/4,8 26 
Липень 11/4,4 13/3,7 10/3,4 4/2,7 7/3,5 11/3,5 15/4,5 23/4,5 27 
Серпень 19/4,8 11/3,5 12/3,1 4/3,2 7/4,0 9/3,4 14/4,0 24/4,5 26 
Вересень 13/4,1 9/3,7 12/4,0 6/3,8 9/3,7 15/3,8 16/4,0 20/4,7 27 
Жовтень 10/4,8 5/3,4 10/3,4 10/3,2 13/3,7 18/3,9 17/4,7 17/4,9 24 
 
27 
 
Продовження таблиці 2.1 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
Листопад 8/4,3 6/3,9 15/4,1 12/4,0 12/4,8 20/4,4 16/5,3 11/5,2 16 
Грудень 10/4,9 7/3,9 9/4,5 11/4,8 15/4,3 19/4,3 14/5,2 15/5,5 14 
Рік 13/4,7 10/4,0 14/4,1 9/3,8 11/4.2 14/4,1 13/4,7 16/5,1 20 
Примітка. У чисельнику ‒ повторюваність напрямків вітру, в знаменнику ‒ ередня 
швидкість вітру за напрямками. 
 
Аналіз вітрової структури показує, що місто характеризується сезонними 
змінами частоти напрямку вітру. Восени і взимку частота північного вітру 
найнижча (6-8%), тоді як влітку частота південного вітру найнижча (5-7%). 
Майже вдвічі підвищується повторюваність вітрів північного напрямку та штилів 
в теплу пору року порівняно з холодною [37, 38]. 
Сума опадів в Черкаській області за 2019 рік склала 297,7 мм [39]. По 
причині зміни середньорічної температури та накопиченого тепла 
агрокліматичний пояс України перемістився на південь. Відтепер, за оновленими 
даними, Черкаська область належить до степової зони. 
Три агрокліматичні зони України (Степ, Лісостеп та Полісся) поступово 
зміщуються в північному напрямку, повідомляють синоптики. Підвищення 
температури повітря на 1оС зміщує межу агрокліматичної зони приблизно на 100 
км на північ. Так, як температура підвищилась на 2оС ‒ межа змістилась на 200 км 
[41]. 
 
2.3 Характеристика джерел забруднення м. Черкаси 
 
Одними з найбільш поширених забруднюючих сполук є двоокис азоту, 
оксид вуглецю, двоокис сірки та тверді часточки. У таблиці 2.2 показана динаміка 
викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення у м. 
Черкаси.  
 
28 
 
Таблиця 2.2 ‒ Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне 
повітря від стаціонарних джерел забруднення по місту Черкаси, тис. т 
Рік 2000 2015 2016 2017 2018 2019 
Викиди 16,821 29,826 23,845 20,107 24,437 21,236 
 
У місті Черкаси є два підприємства, які являються найбільшими 
забруднювачами атмосферного повітря: 
1. ПАТ «Черкаське хімволокно». Валовий викид цього підприємства 
складає 16,1 тис.т. 
2. ПАТ «АЗОТ», валовий викиди якого складає 4,0 тис.т. 
За даними з «Регіональної доповіді про стан навколишнього природного 
середовища в Черкаські області» за 2019 рік проводились розрахунки індексу 
забруднення атмосфери (ІЗА) за п’ятьма найважливішими домішками (пил, 
двоокис азоту, аміак, формальдегід, окис азоту). ІЗА становив 7,22, що 
визначається як високий рівень забруднення атмосфери (7<ІЗА<13). Зміни 
показника ІЗА з 2015 по 2019 роки показано на рисунку 2.2 [33].  
 
 
Рисунок 2.2 ‒ Зміна індексу забруднення атмосфери з 2015 по 2019 роки [33] 
29 
 
Також, з антропогенних факторів забруднення довкілля 42% викидів 
привносить теплоенергетична галузь. Викиди транспортних засобів також 
призводять до збільшення забруднення повітря в міському ландшафті [41].  
Одним із забруднювачів міського ландшафту Черкас є легкорозчинні солі, 
які використовуються як протиожеледні засоби на дорогах. Під час танення снігу 
ці солі потрапляють у ґрунт і викликають засолення. 
 
2.4 Дослідження сольового стану ґрунтів селітебної зони м. Черкаси 
   
2.4.1 Матеріали і методики досліджень 
 
Польові і аналітичні дослідження проводилися восени. Відбір зразків для 
дослідів проводились за загальноприйнятою методикою. Проби відбирались з 
глибини 20 см методом конверта. 
 Проводились дослідження за такими показниками: 
- Вміст хлорид-іонів (визначали за ДСТУ 7908:2015) [42]; 
- Вміст іонів карбонатів і гідрокарбонатів у водній витяжці (згідно з 
ДСТУ 7943:2015) [43]; 
- рН водної витяжки (згідно з ДСТУ 7862:2015) [44]; 
- Вміст іонів кальцію та магнію у водній витяжці (ДСТУ 7945:2015) [45]; 
- Вміст сульфат-іонів ‒ фотометричним методом за допомогою приладу 
КФК-2МП 
- Вміст натрій-іонів (потенціометричним методом за допомогою 
іонселективного електроду). 
 
 
 
 
 
30 
 
2.4.2  Опис дослідних ділянок 
 
Для проведення досліджень було обрано 47 ділянок у різних 
функціональних зонах міста Черкаси (рисунок 2.3). Опис дослідних ділянок 
представлено у таблиці 2.3. 
 
 
Рисунок 2.3 – Карта-схема розташування  дослідних ділянок 
 
Таблиця 2.3 ‒ Опис дослідних ділянок  
№ Адреса ділянки Опис 
1 2 3 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – дві смуги, 
з активним рухом автотранспорту, поблизу житлові 
1 вул. Одеська п’ятиповерхові будинки, залізнична колія і АЗС. Зелені 
насадження: широколисті дерева і низький трав’янистий 
покрив.  
 
31 
 
Продовження таблиці 2.3 
1 2 3 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – дві смуги, 
вул. М. з активним рухом автотранспорту, поблизу житлові 
2 Грушевського- багатоповерхові будинки, магазини і заклади харчування. 
вул. Благовісна Зелені насадження: широколисті дерева і відсутній 
трав’янистий покрив 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – чотири 
смуги, з активним рухом автотранспорту, поблизу 
вул. Дашковича-
3 житлові багатоповерхові будинки. Зелені насадження: 
вул. Благовісна 
широколисті дерева і декілька плодових дерев, відсутній 
трав’янистий покрив 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – дві смуги, 
з пасивним рухом автотранспорту, поблизу житлові 
4 вул. Руставі будинки, сільськогосподарське поле. Зелені насадження: 
густий ряд широколистих і плодових дерев, присутній 
густий трав’янистий покрив.   
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – чотири 
смуги, з активним рухом автотранспорту, поблизу 
пр. Перемоги-вул. 
5 житлові будинки, невелика паркова зона. Зелені 
Олени Теліги 
насадження: густі ряди широколистих і хвойних дерев, 
присутній густий трав’янистий покрив, кущі. 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – 
чотири смуги, з активним рухом автотранспорту, поблизу 
парк ім. 30-річчя 
6 житлові будинки, парк, магазини. Зелені насадження: 
Перемоги 
густі ряди широколистих і хвойних дерев, присутній 
густий  трав’янистий покрив, кущі. 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – 
чотири смуги, з активним рухом автотранспорту, поблизу 
пр. Перемоги-вул. 
7 житлові багатоповерхові будинки, поля. Зелені 
Сумгаїтська 
насадження: місцями ряди широколистих дерев, майже 
відсутній трав’янистий покрив. 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – чотири 
смуги, з активним рухом автотранспорту, поблизу 
житлові багатоповерхові будинки, приватні сектори, 
вул. Одеська-вул. 
8 невелика паркова зона, магазини, АЗС, ВАТ Черкаський 
Сумгаїтська 
завод телеграфної апаратури. Зелені насадження: густі 
ряди широколистих дерев, присутній густий  
трав’янистий покрив, кущі 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – чотири 
вул. Смілянська- смуги, з активним рухом автотранспорту, поруч житлові 
9 
вул. Вернигори багатоповерхові будинки, залізничний вокзал. Ряди 
широколистих дерев, присутній трав’янистий покрив. 
32 
 
Продовження таблиці 2.3 
1 2 3 
Ділянка знаходиться в середині парку, поблизу житлові 
бул. Шевченко багатоповерхові будинки, дитяча площадка, дорога з 
10 
(дитячий парк) активним автотранспортним рухом. Зелені насадження: 
широколисті дерева, кущі, трав’янистий покрив. 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – чотири 
вул. Сумгаїтська- смуги, з активним рухом автотранспорту, поблизу 
11 вул. Академіка житлові багатоповерхові будинки, АЗС. Зелені 
Корольова насадження: ряди широколистих дерев, присутній 
невеликий трав’янистий покрив 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – дві смуги, 
з малоактивним рухом автотранспорту, поблизу житлові 
12 вул. Хоменко малоповерхові будинки, АЗС. Зелені насадження: ряд 
широколистих дерев, присутній невеликий трав’янистий 
покрив. 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – 
бул. Шевченка- чотири смуги, з активним рухом автотранспорту, поблизу 
13 вул. Небесної житлові багатоповерхові будинки, автостанція. Зелені 
сотні насадження: ряди широколистих дерев, присутній 
невеликий трав’янистий покрив. 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини в приватних 
вул. секторах – дві смуги, з пасивним рухом автотранспорту, 
14 Чайковського-вул. поблизу житлові будинки. Зелені насадження: декілька 
М. Залізняка. рядів широколистих і плодових дерев, присутній 
невеликий трав’янистий покрив 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – 
чотири смуги, з активним рухом автотранспорту, поблизу 
вул. Благовісна-
15 житлові багатоповерхові будинки. Зелені насадження: 
вул. Пастерівська 
ряди широколистих дерев, присутній невеликий 
трав’янистий покрив. 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – чотири 
смуги, з активним рухом автотранспорту, поблизу 
вул. Смілянська 
16 житлові багатоповерхові будинки, магазини, ринок. 
(зупинка «Ринок») 
Зелені насадження: ряди широколистих дерев, присутній 
невеликий трав’янистий покрив. 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – чотири 
вул. В. смуги, з активним рухом автотранспорту, поблизу 
17 Чорновола-вул. житлові багатоповерхові будинки, магазини, ринок. 
Бидгошська Зелені насадження: широколисті дерева, присутній 
невеликий трав’янистий покрив. 
 
33 
 
Продовження таблиці 2.3. 
1 2 3 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – дві смуги, 
з активним рухом автотранспорту, поблизу житлові 
вул. Благовісна-
18 багатоповерхові будинки, магазини. Серед зелених 
вул. Чехова 
насаджень зростають ряди широколистих дерев, 
присутній трав’янистий покрив. 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – дві смуги, 
вул. Пастерівська- з активним рухом автотранспорту, поблизу житлові 
19 
вул. Надпільна багатоповерхові будинки. Зелені насадження: ряди 
широколистих дерев, присутній трав’янистий покрив. 
Ділянка знаходиться в середині паркової зони, поблизу 
житлові багатоповерхові будинки, парк, дорога з 
вул. Смілянська-
20 активним рухом автотранспорту. Зелені насадження: 
Соборний парк 
густі ряди широколистих і хвойних дерев, присутній 
густий трав’янистий покрив, кущі. 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – дві смуги, 
бул. Шевченка- з пасивним рухом автотранспорту, поблизу житлові 
21 вул. Б. багатоповерхові будинки, магазини. Зелені насадження: 
Хмельницького ряди широколистих дерев, присутній трав’янистий 
покрив. 
Ділянка знаходиться в дворах багатоповерхівок, поблизу 
житлові багатоповерхові будинки, магазини, дитячий 
22 вул. Г. Діпра 69 
майданчик. Зелені насадження: ряди плодових дерев, 
присутній густий трав’янистий покрив. 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – дві смуги, 
вул. Благовістна- з пасивним рухом автотранспорту, поблизу житлові 
23 вул. багатоповерхові будинки, приватні сектори, магазини. 
Університетська Зелені насадження: ряди широколистих і плодових дерев, 
присутній трав’янистий покрив 
Ділянка знаходиться в приватному секторі біля 
проїжджої частини – дві смуги, з пасивним рухом 
вул. Крилова-вул. автотранспорту, поблизу житлові будинки приватного 
24 
М. Кривоноса сектору, лісопаркова зона. Зелені насадження: 
широколисті і плодові дерева, присутній трав’янистий 
покрив. 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – дві смуги, 
з пасивним рухом автотранспорту, поблизу житлові 
вул. М. Залізняка-
будинки, парк, ботанічний сад, магазини, КП 
25 вул. Г. 
«Черкасиводоканал». Зелені насадження: ряди 
Сагайдачного 
широколистих і плодових дерев, присутній трав’янистий 
покрив. 
34 
 
Продовження таблиці 2.3 
1 2 3 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – чотири 
вул. М. смуги, з активним рухом автотранспорту, поблизу 
26 Грушевського- житлові багатоповерхові будинки, магазини. Зелені 
вул. Надпільна насадження: ряди широколистих і плодових дерев, 
присутній трав’янистий покрив 
Знаходиться біля проїжджої частини – чотири смуги, з 
активним рухом автотранспорту, поблизу житлові 
вул. Долина 
27 будинки, магазини, пляж, р. Дніпро, парк. Зелені 
троянд 
насадження: широколисті і хвойні дерева, присутній 
трав’янистий покрив. 
Ділянка знаходиться у дворах багатоповерхівок, поблизу 
житлові будинки, магазини, дорога з активним рухом 
28 вул. В. Вергая, 32. 
автотранспорту. Зелені насадження: широколисті і 
плодові дерева, присутній трав’янистий покрив. 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – чотири 
вул. Пастерівська- смуги, з активним рухом автотранспорту, поблизу 
29 вул. Г. житлові будинки, магазини. Зелені насадження: ряди 
Сагайдачного широколистих і плодових дерев, присутній трав’янистий 
покрив. 
вул. Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – чотири 
Симиренківська- смуги, з активним рухом автотранспорту, поблизу 
30 
вул. Г. житлові будинки. Зелені насадження: широколисті і 
Сагайдачного плодові дерева, присутній трав’янистий покрив. 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – дві смуги, 
вул. Г. Дніпра з пасивним рухом автотранспорту, поблизу житлові 
31 (Андріївська будинки, автостоянка, пляж, р. Дніпро. Зелені 
Церква) насадження: широколисті і плодові дерева, присутній 
трав’янистий покрив. 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини – чотири 
смуги, з активним рухом автотранспорту, поблизу 
вул. Гагаріна, 91 
32 житлові будинки, школа, дитячий садок. Зелені 
(школа №34) 
насадження: широколисті і плодові дерева, присутній 
трав’янистий покрив. 
Ділянка розташована на окраїні міста, поблизу відсутні 
житлові будинки, рух автотранспорту мінімальний. 
33 ПАТ «АЗОТ» Зелених насаджень не багато, висаджені в один ряд 
дерева, кущі в невеликих кількостях. Відбирались проби 
біля підприємства по виробництву нітратних добрив 
 
 
35 
 
Продовження таблиці 2.3. 
1 2 3 
вул. Ділянка розташована поблизу активного транспортного 
Чигиринська,9 руху, поруч розташовані житлові будинки, відділення 
34 
(Черкаський пошти, магазини. Зелені насадження: ряд широколистих і 
Хлібокомбінат) ряд хвойних дерев, трав’янистий покрив майже відсутній. 
Ділянка розташована біля ТОВ Лакофарбовий завод 
вул. «Аврора». Поблизу рух автотранспорту мінімальний, 
35 
Будіндустрії,3 розташовані житлові будинки. Зелені насадження майже 
відсутні, легкий трав'янистий покрив. 
Ділянка розташована біля проїжджої частини. Зелені 
вул. 
36 насадження: ряд широколистих дерев та ряди плодових 
Першотравнева 
дерев, трав’янистий покрив присутній. 
Ділянка розташована поблизу проїжджої частини. Поруч 
знаходиться фармацевтична компанія ТОВ «Юрія-фарм», 
37 вул. Чехова, 213 магазини, житлові будинки. Зелені насадження: ряд 
широколистих дерев, трав’янистий покрив майже 
відсутній. 
Ділянка знаходиться біля проїжджої частини з досить 
перехрестя вул. активним рухом автотранспорту. Поруч розташовані 
38 Сергія Амброса та житлові будинки, магазини, школа. Зелені насадження: 
вул. Юрія Іллєнка широколисті дерева, кущі, трав’янистий покрив 
присутній. 
Ділянка знаходиться біля активного транспортного руху. 
вул. Смілянська- Поблизу розташовані житлові будинки і магазини. Зелені 
39 
вул. Хоменка насадження: ряди широколистих дерев, трав’янистий 
покрив присутній. 
Ділянка знаходиться на перехресті вулиць з дуже 
бульвар активним рухом автотранспорту. Поруч знаходяться 
40 Шевченка-вул. В. магазини та житлові будинки. Зелені насадження: ряди 
Чорновола широколистих дерев, плодові дерева, трав’янистий 
покрив. 
Ділянка розташована біля дороги, рух автотранспорту не 
сильно активний. Навколо знаходяться житлові будинки, 
41 вул. Пацаєва 
магазини, школа. Зелені насадження: ряди широколистих 
і хвойних дерев, трав’янистий покрив присутній. 
Ділянка розташована біля проїжджої частини. Навколо 
вул. Гетьмана 
42 розташовані житлові будинки. Зелені насадження: ряд 
Сагайдачного 
широколистих дерев, трав’янистий покрив присутній. 
 
 
 
36 
 
Продовження таблиці 2.3. 
1 2 3 
Ділянка знаходиться поблизу Черкаської ТЕЦ, біля 
проспект проїжджої частини (рух автотранспорту помірний). 
43 
Хіміків,76 Зелені насадження: ряди широколистих дерев, 
трав’янистий покрив присутній. 
Ділянка розташована біля дороги, рух автотранспорту 
вул. 
44 слабкий. Поблизу розташовані ряди широколистих дерев, 
Симиренківська 
кущів та трав’янистий покрив. 
Ділянка розташована біля автомагістралі ‒ чотири смуги,  
з активним рухом автотранспорту. Поблизу знаходиться 
вул. Смілянська, 
45 Фермерський ринок, зупинки громадського транспорту, 
149 
кафе, магазини. Зелені насадження: ряди широколистих 
дерев, трав’янистий покрив присутній. 
Ділянка розташована на території парку, з чотирьох 
сторін знаходяться проїжджі частини, з активним рухом 
46 парк Хіміків 
автотранспорту. Зелені насадження: ряди широколистих 
дерев, густий трав’янистий покрив 
Ділянка знаходиться біля дороги (кільцевого руху 
вул. Руставі автомобілів) з активним потоком автотранспорту. 
47 
(четверте кільце) Поблизу лише деревні насадження, кустарники, 
трав’янистий покрив 
 
 
2.4.3 Визначення вмісту хлорид-іонів 
 
Вміст хлорид-іону визначали за ДСТУ 7908:2015.  
Кількість хлорид-іону розраховували у ммоль-екв на 100 г сухого ґрунту за 
формулою (2.1) 
 
V 1 C 500Кг
x  ,      (2.1) 
V
 
де V1 ‒ кількість AgNO3, яка пішла на титрування, мл; 
С ‒ концентрація AgNO3, ммоль/мл; 
500 ‒ коефіцієнт перерахунку ммоль на 100 г грунту; 
37 
 
Кг ‒ поправка на нормальність (Кг=1); 
V ‒ об’єм проби витяжки, см3 
Кількість хлорид-іону на дослідній ділянці № 1 складав: 
 
3,75 0,015001
х1   1,875  ммоль-екв/100 г грунту. 
10
 
Результати розрахунків для інших ділянок представлені у таблиці 2.4 і на 
рисунку 2.4. 
 
Таблиця 2.4 – Результати досліджень вмісту хлорид-іона у пробах 
Вміст хлорид-іона 
№ 
ммоль-екв/ 
% 
100г грунту 
1 2 3 4 5 6 7 8 
1 10 50 10 3,74;3,75;3,76 3,75 1,88 0,067 
2 10 50 10 3,14;3,15;3,15 3,15 1,58 0,055 
3 10 50 10 3,49;3,51;3,53 3,51 1,76 0,062 
4 10 50 10 3,5;3,6;3,7 3,60 1,80 0,064 
5 10 50 10 3,29;3,3;3,31 3,31 1,65 0,058 
6 10 50 10 3,4;3,5;3,6 3,50 1,75 0,062 
7 10 50 10 3,1;3,15;3,2 3,15 1,58 0,055 
8 10 50 10 3,5;3,6;3,7 3,60 1,80 0,064 
9 10 50 10 2,61;2,65;2,69 2,65 1,33 0,047 
10 10 50 10 2,4;2,45;2,5 2,45 1,23 0,043 
11 10 50 10 4,01;4,05;4,1 4,05 2,03 0,071 
12 10 50 10 3;3,3;3,6 3,30 1,65 0,058 
13 10 50 10 3,0;3,0;3,0 3,00 1,50 0,053 
14 10 50 10 2,7;3,0;3,3 3,00 1,50 0,053 
15 10 50 10 5,0;5,4;5,7 5,36 4,90 0,174 
16 10 50 10 4,4;4,45;4,5 4,45 2,23 0,079 
17 10 50 10 4,4;4,45;4,5 4,45 2,23 0,079 
18 10 50 10 5,3;5,50;5,7 5,50 2,75 0,097 
Маса повітряно-сухого 
зразку ґрунту, г 
Об’єм води, взятої для 
приготування водної 
витяжки, мл 
Кількість фільтрату, 
взятого для 
титрування, мл 
Об’єм AgNO3, який 
пішов на титрування, 
мл 
Об’єм AgNO3, який 
пішов на титрування 
(середнє значення), мл 
38 
 
Продовження таблиці 2.4 
1 2 3 4 5 6 7 8 
19 10 50 10 5,55;5,60;5,65 5,60 2,80 0,099 
20 10 50 10 4,68;4,70;4,72 4,70 2,35 0,083 
21 10 50 10 4,15;4,20;4,25 4,20 2,10 0,074 
22 10 50 10 3,45;3,5;3,55 3,50 1,75 0,062 
23 10 50 10 5,3;5,35;5,45 5,36 2,68 0,095 
24 10 50 10 4,5;4,75;5,0 4,75 2,38 0,084 
25 10 50 10 5,3;5,35;5,4 5,35 2,68 0,095 
26 10 50 10 5,2;5,10;5,0 5,10 2,55 0,09 
27 10 50 10 3,6;3,50;3,5 3,53 1,76 0,062 
28 10 50 10 5,15;5,20;5,25 5,20 2,60 0,092 
29 10 50 10 4,6;4,70;4,8 4,70 2,35 0,083 
30 10 50 10 4,6;4,65;4,75 4,66 2,33 0,082 
31 10 50 10 3,60;3,75;3,9 3,75 1,88 0,066 
32 10 50 10 4,0;4,30;4,6 4,30 2,15 0,076 
33 10 50 10 2,4;2,45;2,5 2,45 1,23 0,043 
34 10 50 10 3,45;3,45;3,45 3,45 1,72 0,061 
35 10 50 10 3,0;3,1;3,07 3,05 1,53 0,054 
36 10 50 10 2,45;2,5;2,4 2,45 1,23 0,044 
37 10 50 10 2;2,5;2,25 2,25 1,13 0,040 
38 10 50 10 9,25; 9,25; 9,25 2,75 1,38 0,049 
39 10 50 10 2,45;2,45;2,45 2,45 1,23 0,043 
40 10 50 10 2,7;2,8;2,75 2,75 1,38 0,049 
41 10 50 10 2,0;2,1;2,07 2,05 1,02 0,036 
42 10 50 10 2.9;2,9;2,9 2,90 1,46 0,052 
43 10 50 10 3,7;3,3;3,5 3,50 1,76 0,062 
44 10 50 10 4,1;4,1;4,1 4,10 2,04 0,072 
45 10 50 10 2,8;2,8;2,8 2,80 1,39 0,049 
46 10 50 10 3,7;3,8;3,9 3,80 1,89 0,067 
47 10 50 10 3.5;3,5;3,5 3,50 1,74 0,062 
 
За вмістом хлоридів ґрунти характеризуються однорідністю – коефіцієнт 
варіації Cv 30 %. Вміст хлорид-іону (таблиця 2.4) коливався від 0,036 до 0,174, 
при середньому значенні 0,105%. Зазвичай вміст хлоридів у мінеральній частині 
грунту становить в середньому 0,01%, переважно у складі добре розчинних 
сполук, завдяки чому легко надходить в рослини. У водній витяжці хлорид-
іонів повинне бути не більше 0,1-0,03%. Високі концентрації хлоридів здатні 
39 
 
викликати токсичний вплив на рослини. Деякі види деревних насаджень, зокрема 
липа, переносять дуже незначний їх вміст (до 7 смоль-екв)/кг), а стійкість тополі і 
берези ще нижче [46]. 
 
6,00
5,00
4,00
3,00
2,00
1,00
0,00
1 2 3 4 5 6 7 8 9 1011121314151617181920212223242526272829303132333435363738394041424344454647
Номер ділянки  
Рисунок 2.4 – Вміст хлорид-іонів на досліджених ділянках 
 
За результатами найбільший вміст хлорид-іонів на ділянці №15 (перехрестя 
вул.Благовісна – Пастерівська) – 0,174%, що перевищує максимально допустимий 
вміст (0,1%) в 1,74 рази. 
 
2.4.4 Визначення вмісту карбонат- і гідрокарбонат-іонів 
 
Вміст карбонат- і гідрокарбонат-іонів визначали за ДСТУ 7943:2015.  
Кількість еквівалентів карбонат-іонів, виражену в мілімолях на 100 г ґрунту 
розраховували за формулою (2.2):  
 
Вміст хлорид-іона, ммоль-екв/100 г ґрунту
40 
 
2 V (0) C 500
X  Кг ,     (2.2) 
V
 
де 2 ‒ коефіцієнт, який враховує, що при рН 8,3 карбонат-іон відтитрований 
наполовину;   
 V(0) ‒ об’єм H2SO4 , витрачений на титрування проби до рН 8,3, см
3; 
 С ‒ концентрація розчину H2SO4, ммоль/см
3; 
 500 ‒ коефіцієнт перерахунку ммоль на 100 г грунту; 
 V ‒ об’єм проби витяжки, см3; 
 Кг ‒ поправка на нормальність (Кг =1) 
 
Вміст карбонат-іонів на дослідній ділянці №3 складав: 
 
2 3 0,01500
С3   3  ммоль-екв/100 г ґрунту 
10
 
Відсотковий вміст карбонат-іонів у ґрунті розраховували  за формулою 
(2.3): 
Х  С 0,030,      (2.3) 
 
де С ‒ кількість еквівалентів карбонат-іона в ґрунті, який аналізується, 
ммоль/100 г; 
  0,030 ‒ коефіцієнт перерахунку у відсотки 
 
Відсотковий вміст карбонат-іонів на дослідній ділянці №3: 
 
Х 3  30,030 0,090%   
 
41 
 
Кількість еквівалентів гідрокарбонат-іонів, виражену в ммоль/100г ґрунту 
визначали за формулою (2.4) : 
 
(V 1V 2) C 500
Х  Кг ,     (2.4) 
V
 
де V1 ‒ об’єм розчину H2SO4 , витрачений на титрування проби від рН 8,3 (або 
нижче, якщо відсутній карбонат-іон) до рН 4,4 , см3; 
 V2 ‒ об’єм розчину H2SO4 , витрачений на титрування проби до рН 8,3, см
3; 
 С ‒ концентрація розчину H2SO4, ммоль/см
3; 
 500 ‒ коефіцієнт перерахунку в ммоль на 100 г грунту; 
  V ‒ об’єм проби витяжки, см3 
Вміст гідрокарбонат-іонів на дослідній ділянці №1 складав: 
 
(2,9  0) 0,01500
С1  1  1,45  ммоль-екв/100 г грунту 
10
 
Відсотковий вміст гідрокарбонат-іонів у ґрунті розраховували за формулою (2.5): 
 
Х  С 0,061,      (2.5) 
 
де С ‒ кількість еквівалентів  гідрокарбонат-іона в ґрунті, який аналізується, 
ммоль в 100 г; 
0,061 ‒ коефіцієнт перерахунку у відсотки 
 
Відсотковий вміст гідрокарбонат-іонів на дослідній ділянці №1 складав: 
Х 1  1,45 0,061 0,088%  
Результати розрахунків для інших ділянок представлені у таблиці 2.5. 
 
42 
 
Таблиця 2.5 ‒ Вміст карбонат-іонів та гідрокарбонат-іонів у досліджуваних 
пробах 
Вміст Вміст 
карбонат-іонів бікарбонат-іонів 
№ 
% % 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
1 10 10 2,9;2,9;2,9 2,90 0 0 0 1,45 0,088 
2 10 10 2,5;2,3;2,1 2,30 0 0 0 1,15 0,070 
3 10 10 3,2;3,25;3,3 3,25 3,00 3,00 0,09 0,13 0,008 
4 10 10 1,1;1,25;1,4 1,25 0,65 0,65 0,02 0,30 0,018 
5 10 10 2,2;2,15;2,1 2,15 0 0 0 1,08 0,066 
6 10 10 1,15;1,3;1,5 1,30 0 0 0 0,65 0,040 
7 10 10 2,3;2,4;2,5 2,40 0 0 0 1,20 0,073 
8 10 10 4,47;4,5;4,53 4,50 0 0 0 2,25 0,137 
9 10 10 2,65;2,7;2,75 2,70 0 0 0 1,35 0,082 
10 10 10 2,3;2,3;2,3 2,30 0 0 0 1,15 0,070 
11 10 10 2,7;2,85;2,9 2,81 0 0 0 1,43 0,087 
12 10 10 2,5;2,4;2,6 2,50 0 0 0 1,25 0,076 
13 10 10 2,3;2,3;2,3 2,30 0 0 0 1,15 0,070 
14 10 10 2,6;2,61;2,59 2,60 0 0 0 1,30 0,079 
15 10 10 1,5;1,50;1,51 1,50 0 0 0 0,75 0,046 
16 10 10 2,2;2,2;2,2 2,20 0 0 0 1,10 0,067 
17 10 10 1,6;1,7;1,8 1,70 0 0 0 0,90 0,011 
18 10 10 2,5;2,51;2,50 2,50 0 0 0 1,25 0,076 
19 10 10 1,8;1,7;1,9 1,80 0 0 0 0,95 0,058 
20 10 10 1,45;1,4;1,5 1,45 0 0 0 0,73 0,045 
21 10 10 1,95;2,0;1,85 1,93 0 0 0 0,98 0,060 
22 10 10 1,85;1,9;2,0 1,91 0 0 0 0,95 0,058 
23 10 10 3,55;3,6;3,66 3,60 0 0 0 1,80 0,110 
24 10 10 2,4;2,3;3,3 2,34 0 0 0 1,15 0,070 
25 10 10 2,25;2,35;2,3 2,30 0 0 0 1,12 0,068 
26 10 10 1,6;1,75;1,8 1,71 0 0 0 0,88 0,054 
27 10 10 2,5;2,52;2,6 2,54 0 0 0 1,26 0,077 
28 10 10 4,1;4,1;4,1 4,10 0 0 0 2,05 0,125 
Маса повітряно-суухого зразку 
ґрунту, г 
Об’єм фільтрату, взятого для 
титрування, мл 
Об’єм H2SO4 
на титрування з метилоранжем, 
мл 
Об’єм H2SO4 
на титрування з метилоранжем 
(середнє значення), мл 
Об’єм H2SO4 на титрування з 
фенолфталеїном, мл 
ммоль-екв/ 100г 
грунту 
ммоль-екв/ 100г 
грунту 
43 
 
Продовження таблиці 2.5 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
29 10 10 4,7;4,9;5,1 4,90 0 0 0 2,45 0,149 
30 10 10 3,51;3,50;3,5 3,50 0 0 0 1,75 0,107 
31 10 10 2,9;2,9;2,9 2,90 0 0 0 1,45 0,088 
32 10 10 2,4;2,4;2,4 2,40 0 0 0 1,13 0,069 
33 10 10 2,5;2,6;2,7 2,60 0 0 0 1,31 0,080 
34 10 10 3,45;3,5;3,4 3,45 0 0 0 1,72 0,105 
35 10 10 3,1;3,0;3,07 3,05 0 0 0 1,52 0,092 
36 10 10 2,4;2,4;2,4 2,40 0 0 0 1,21 0,074 
37 10 10 2,2;2,1;2,3 2,20 0 0 0 1,09 0,066 
38 10 10 2,7;2,7;2,7 2,70 0 0 0 1,36 0,083 
39 10 10 2,2;2,6;2,4 2,40 0 0 0 1,21 0,074 
40 10 10 2,7;2,7;2,7 2,70 0 0 0 1,36 0,083 
41 10 10 2,0;2,07;2,1 2,05 0 0 0 1,02 0,062 
42 10 10 2,7;2,9;3,1 2,90 0 0 0 1,44 0,088 
43 10 10 3,5;3,4;3,45 3,45 0 0 0 1,72 0,105 
44 10 10 4,1;4,1;4,1 4,10 0 0 0 2,04 0,124 
45 10 10 2,7;2,6;2,9 2,85 0 0 0 1,42 0,086 
46 10 10 3,8;3,75;3,95 3,85 0 0 0 1,93 0,118 
47 10 10 3,5;3,5;3,5 3,50 0 0 0 1,76 0,107 
 
За гідрокарбонат-іоном ґрунти менш однорідні, коефіцієнт варіації 
становить Cv 40 %. Вміст гідро-карбонат-іону коливався від 0,008 до 0,149, при 
середньому значенні 0,072% (таблиця 2.5).  За рисунком 2.5 бачимо, що найвищий 
вміст гідрокарбонат-іонів на ділянці №29 – перехрестя вул. Пастерівська – 
Г.Сагайдачного, найнижчий вміст ‒ №3 (перехрестя вулиць Дашковича  ̶  
Благовісна). 
 
44 
 
3,5
3
2,5
2
Карбонат-іони
1,5 Бікарбонат-іони
1
0,5
0
1 3 5 7 9 11 13 15 17 19 21 23 25 27 29 31 33 35 37 39 41 43 45 47
Номер ділянки  
Рисунок 2.5 – Вміст карбонат- і бікарбонат-іонів 
 
2.4.5 Визначення вмісту сульфат-іонів у ґрунтовій витяжці 
 
Вміст сульфат-іонів визначали фотометричним методом за допомогою 
приладу КФК-2МП. Метод заснований на вимірюванні поглинання світла в 
напрямку падаючого променя за допомогою суспензії сульфату барію, яка 
стабілізується сумішшю етиленгліколю та етанолу у співвідношенні 1:1. У 
діапазоні вмісту сульфату 0,08-0,22 мг/дм3 у розчині, який фотометруємо,  
спостерігаємо лінійну залежність між концентрацією сульфату та оптичною 
густиною. Якщо концентрація сульфату перевищить ці значення, градуювальний 
графік втратить свою прямолінійність.  
Вміст карбонат- і гідрокарбонат-іонів, ммоль-екв/100 г 
грунту
45 
 
Для визначення також будували градуювальний графік. Для цього у сім 
мірних колб місткістю 50 см3 вносили 0,0; 0,8; 1,0; 1,2; 1,4; 1,6; 1,8; 2,0 мл 
робочого розчину калію сірчанокислого, що відповідає 0,0; 0,4; 0,5; 0,6; 0,7; 0,8; 
0,9; 1,0 мг сульфат-іонів. Об’єм  розчину у колбах доводили дистильованою 
водою до позначки , ретельно перемішуючи. З кожної колби брали по 10 см3 у 
мірні колби місткістю 25 см3 , у кожну колбу внесли по 3 краплини соляної 
кислоти 1:1 та по 10см3 глікольового реагенту , ретельно перемішали і залишили 
на 30 хв. до завершення реакції. Світлопоглинання розчинів виміряли на КФК-
2МП (товщина поглинаючого шару кювети ‒ 50 мм,   354 нм). 
Градуювальник графік побудували у координатах: світлопоглинання – 
концентрація сульфатів по середнім значенням 5 паралельних вимірювань 
(рисунок  2.6). 
 
D
0,3
0,25
0,2
0,15
0,1
0,05
0
0 0,2 0,4 0,6 0,8 1 C, мг/дм3 1,2
 
Рисунок 2.6 ‒ Градуювальний графік для визначення концентрації SO 2-4  
 
Результати вимірювань вмісту сульфат-іона в дослідних пробах 
представлено у таблиці 2.6 і на рисунку 2.7. 
46 
 
Таблиця 2.6 ‒ Вміст сульфат-іона в дослідних пробах 
Вміст сульфат-іонів (SO 2-4 ) 
Маса Об’єм води Об’єм 
повітряно- взятої для витяжки, 
№ сухого приготування взятої для За 
ммоль-екв на 
зразку водної визначення градуювальним 
100 г %, 
грунту, г витяжки, мл SO 2-4 ,мл графіком, 
мг/дм3
 грунту 
 
1 2 3 4 5 6 7 
1 10 50 25 1,56 0,02 0,002 
2 10 50 25 0,83 0,01 0,001 
3 10 50 25 0,56 0,01 0,001 
4 10 50 25 1,44 0,02 0,001 
5 10 50 25 1,36 0,01 0,001 
6 10 50 25 1,70 0,02 0,002 
7 10 50 25 2,40 0,03 0,002 
8 10 50 25 1,80 0,02 0,002 
9 10 50 25 1,48 0,02 0,001 
10 10 50 25 1,56 0,02 0,002 
11 10 50 25 1,00 0,01 0,001 
12 10 50 25 1,10 0,01 0,001 
13 10 50 25 1,60 0,02 0,002 
14 10 50 25 2,40 0,03 0,002 
15 10 50 25 1,70 0,02 0,002 
16 10 50 25 1,64 0,02 0,002 
17 10 50 25 1,10 0,01 0,001 
18 10 50 25 1,66 0,02 0,002 
19 10 50 25 1,40 0,01 0,001 
20 10 50 25 1,30 0,01 0,001 
21 10 50 25 1,70 0,02 0,002 
22 10 50 25 0,50 0,01 0,001 
23 10 50 25 1,90 0,02 0,002 
24 10 50 25 1,16 0,01 0,001 
25 10 50 25 1,44 0,02 0,001 
26 10 50 25 1,80 0,02 0,002 
27 10 50 25 1,78 0,02 0,002 
28 10 50 25 1,60 0,02 0,002 
29 10 50 25 1,82 0,02 0,002 
30 10 50 25 1,86 0,02 0,002 
31 10 50 25 1,26 0,01 0,001 
32 10 50 25 1,80 0,02 0,002 
33 10 50 25 1,03 0,01 0,001 
47 
 
Продовження таблиці 2.6. 
1 2 3 4 5 6 7 
34 10 50 25 0,92 0,01 0,001 
35 10 50 25 1,35 0,01 0,001 
36 10 50 25 1,21 0,01 0,001 
37 10 50 25 1,03 0,01 0,001 
38 10 50 25 1,24 0,01 0,001 
39 10 50 25 1,18 0,01 0,001 
40 10 50 25 0,94 0,01 0,001 
41 10 50 25 1,30 0,01 0,001 
42 10 50 25 0,94 0,01 0,001 
43 10 50 25 1,05 0,01 0,001 
44 10 50 25 0,95 0,01 0,001 
45 10 50 25 1,18 0,01 0,001 
46 10 50 25 0,40 0,01 0,001 
47 10 50 25 0,21 0,01 0,001 
 
0,035
0,03
0,025
0,02
0,015
0,01
0,005
0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 1011121314151617181920212223242526272829303132333435363738394041424344454647
Номер ділянки
 
Рисунок 2.7 ‒ Вміст сульфат-іонів в ґрунтовій витяжці 
Вміст сульфат-іонів, ммоль-екв/100 г ґрунту
48 
 
Сульфат-іони присутні в дуже малих кількостях. Вміст їх коливається від 
0,01 до 0,03 мг-екв/100 г ґрунту. Найвищий вміст спостерігався на ділянках №7 і 
№14 (перехрестя пр. перемоги – вул. Сумгаїтська і перехрестя вул. Чайковського 
– вул. М.Залізняка). 
 
2.4.6 Визначення іонів кальцію та магнію у водній витяжці 
 
Іони кальцію і магнію визначали комплексометричним методом за ДСТУ 
7945:2015. Кількість еквівалентів кальцію чи магнію в ґрунті, ммоль в  100 г 
ґрунту розраховували за формулою (2.6): 
 
(V V1) с 500X 
V2 ,     (2.6) 
 
де V – об’єм розчину трилону Б, витрачений на титрування кальцію (магнію), 
см3; 
 V1 ‒  об’єм розчину трилону Б, витрачений на титрування кальцію (магнію) 
в холостій пробі, см3; 
 С ‒ концентрація розчину трилону Б, С(1/2 Na2EDTA) = 0,1 ммоль/см
3; 
 500 ‒ коефіцієнт перерахунку на 100 г грунту; 
 V2 ‒ об’єм грунтової витяжки, взятої для титрування , см
3 
Масова частка кальцію в ґрунті розраховували за формулою (2.7): 
 
Х  С 0,020,     (2.7) 
 
де С ‒ кількість еквівалентів кальцію в аналізованій пробі, ммоль в 100 г 
грунту; 
49 
 
 0,020 ‒ коефіцієнт перерахунку у проценти 
 Масова частка магнію в грунті розраховується за формулою (2.8): 
 
Х  С 0,0122,     (2.8) 
 
де С ‒ кількість еквівалентів магнію в аналізованій пробі, ммоль в 100 г 
грунту; 
 0,0122 ‒ коефіцієнт перерахунку у проценти 
 
Кількість еквівалентів і масової частки кальцію на дослідній ділянці №2 
складали: 
 
(0,52 0,15) 0,05500
X 2(Ca)   0,92  ммоль в 100 г грунту 
10
X 2(Ca)  0,920,020 0,0184%  
 
Кількість еквівалентів і масової частки магнію на дослідній ділянці № 2 
складали: 
 
(0,15 0,10) 0,05 500
X 2(Mg)   0,12  ммоль в 100 г грунту 
10
X 2(Mg)  0,12 0,0122 0,00146%  
 
Результати розрахунків по інших ділянках представлені у таблиці 2.7. 
Вміст іону магнію коливався від 0 до 0,24 % (середній вміст 0,052%), 
коефіцієнт варіації Cv = 96 %.  
Вмiст Ca2+ коливався від 0,002 до 0,102 % (середній вміст 0,029%), 
коефіцієнт варіації Cv = 80 %. 
 
50 
 
Таблиця 2.7 – Результати розрахунків вмісту кальцій- і магній-іонів в грунтах на дослідних ділянках 
Об’єм розчину трилону Б, витраченого 
на титрування, см3 Вміст кальцію у пробі Вміст магнію у пробі 
Са2+ Mg2+ 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
Холоста 0,15; 0,15; 0,15, 0,10;0,10;0,10, 
  50 0,05 - - - - 
проба (0,15) (0,10) 
Зміна забарвлення 0,05;0,05;0,05, 
1 150 10 0,05 0 0 0 0 
відбулась одразу (0,05) 
0,55;0,50;0,55, 0,15; 0,15; 0,15, 
2 150 10 0,05 0,93 0,019 0,13 0,002 
(0,52) (0,15) 
0,50;0,45;0,50, 3,30;3,30;3,35, 
3 150 10 0,05 0,83 0,017 8,05 0,097 
(0,48) (3,32) 
0,40;0,40;0,45, 0,15;0,10;0,10, 
4 150 10 0,05 0,68 0,014 0,05 0,001 
(0,42) (0,12) 
0,25;0,20;0,25, 0,25;0,25;0,25, 
5 150 10 0,05 0,2 0,004 0,38 0,005 
(0,23) (0,25) 
0,20;0,20;0,20, 0,30;0,30;0,35, 
6 150 10 0,05 0,13 0,003 0,55 0,007 
(0,20) (0,32) 
0,40;0,40;0,35, 1,75;1,75;1,70, 
7 150 10 0,05 0,58 0,012 4,08 0,049 
(0,38) (1,73) 
 
Номер досліджуваної 
ділянки 
Об’єм екстрагуючого 
розчину (дистильована 
вода) 
Аліквота витяжки, см3 
Концентрація трилону Б 
ммоль-екв/ 
100 г 
% 
ммоль-екв/ 
100 г 
% 
51 
 
Продовження таблиці 2.7 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
0,45;0,40;0,40, 0,30;0,25;0,30, 
8 150 10 0,05 0,68 0,014 0,45 0,005 
(0,42) (0,28) 
0,60;0,60;0,65, 0,10;0,15;0,10, 
9 150 10 0,05 1,18 0,024 0,05 0,001 
(0,62) (0,12) 
0,15;0,95;0,1,    
10 150 10 0,75;0,7;0,65, (0,7) 0,05 1,38 0,028 0,04 0 
(0,1) 
0,45;0,50;0,45 2,0;2,0;1,95     
11 150 10 0,05 0,8 0,016 4,7 0,056 
(0,47) (1,98) 
0,40;0,45;0,40 0,30;0,30;0,40, 
12 150 10 0,05 0,68 0,014 0,58 0,007 
(0,42) (0,33) 
0,80;0,85;0,80, 1,45;1,40;1,40, 
13 150 10 0,05 1,68 0,034 3,3 0,04 
(0,82) (1,42) 
0,20;0,20;0,15, 0,10,1;0,10;0,10, 
14 150 10 0,05 0,08 0,002 0 0 
(0,18) (0,10) 
0,30;0,30;0,35, 0,20;0,25;0,25, 
15 150 10 0,05 0,43 0,009 0,33 0,004 
(0,32) (0,23) 
0,50;0,40;0,60, 0,75;0,80;0,85, 
16 150 10 0,05 0,875 0,018 1,75 0,021 
(0,50) (0,80) 
1,52; 1,53; 1,50, Зміна забарвлення 
17 150 10 0,05 3,38 0,068 0 0 
(1,51) відбулась одразу 
0,55;0,50;0,55, 1,10; 1,05; 1,05, 
18 150 10 0,05 0,93 0,019 2,4 0,029 
(0,52) (1,06) 
0,90;0,91;0,90, 0,47;0,44;0,45, 
19 150 10 0,05 1,88 0,038 0,8 0,01 
(0,90) (0,45) 
0,20;0,20;0,20, 2,50;2,50;2,55, 
20 150 10 0,05 0,13 0,003 6,05 0,073 
(0,20) (2,52) 
 
52 
 
Продовження таблиці 2.7 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
1,65;1,70;1,65, Зміна забарвлення 
21 150 10 0,05 3,75 0,075 0 0 
(1,65) відбулась одразу 
0,40;0,45;0,40 8,45;8,25;8,25, 
22 150 10 0,05 0,68 0,014 20 0,24 
(0,42) (8,32) 
0,30;0,30;0,35, 1,75;1,75;1,70, 
23 150 10 0,05 0,43 0,009 4,08 0,049 
(0,32) (1,73) 
0,95;0,90;0,90, 5,40;5,35;5,35, 
24 150 10 0,05 1,93 0,039 13,15 0,158 
(0,92) (5,36) 
0,50;0,50;0,55, 0,60;0,65;0,60, 
25 150 10 0,05 0,93 0,019 1,3 0,016 
(0,52) (0,62) 
1,25;1,25;1,20, 4,85;4,80;4,80, 
26 150 10 0,05 2,7 0,054 11,8 0,142 
(1,23) (4,82) 
0,55;0,50;0,55, Зміна забарвлення 
27 150 10 0,05 0,93 0,019 0 0 
(0,52) відбулась одразу 
0,50;0,55;0,50 0,25;0,30;0,30, 
28 150 10 0,05 0,93 0,019 0,45 0,005 
(0,52) (0,28) 
0,60;0,65;0,60, 4,75;4,80;4,80, 
29 150 10 0,05 1,18 0,024 11,68 0,14 
(0,62) (4,77) 
2,20;2,20;2,15, 0,15,1;0,15;0,15, 
30 150 10 0,05 5,08 0,102 0,13 0,002 
(2,18) (0,15) 
0,55;0,50;0,55, 6,65;6,65;6,60, 
31 150 10 0,05 0,98 0,02 16,33 0,196 
(0,54) (6,63) 
1,75;1,70;1,75, 5,75;5,80;5,80, 
32 150 10 0,05 4 0,08 14,18 0,17 
(1,75) (5,77) 
0,4;0,4;0,4          0,2;0,25;0,15      
33 150 10 0,05 0,68 0,014 0,25 0,003 
(0,4) (0,2) 
 
53 
 
Продовження таблиці 2.7 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
1,0;0,9;1,1               0,1;0,1;0,1        
34 150 10 0,05 2,13 0,043 0 0 
(1,0) (0,10) 
0,2;0,3;0,4           0,1;0,1;0,1          
35 150 10 0,05 0,45 0,009 0 0 
(0,3) (0,1) 
0,77;0,73;0,75  0,1;0,1;0,1          
36 150 10 0,05 1,45 0,029 0 0 
(0,75) (0,1) 
0,73;0,77;0,75  0,4;0,45;0,5      
37 150 10 0,05 1,45 0,029 0,88 0,011 
(0,75) (0,45) 
0,9;0,9;0,9           0,12;0,12;0,12  
38 150 10 0,05 1,93 0,039 0,05 0,001 
(0,9) (0,12) 
1,1;1,1;1,1           0,65;0,60;0,70  
39 150 10 0,05 2,38 0,048 1,40 0,017 
(1,1) (0,65) 
1,25;1,27;1,29  0,41;0,43;0,42  
40 150 10 0,05 2,80 0,056 0,80 0,010 
(1,27) (0,42) 
0,6; 0,64;0,62    0,23;0,25;0,21  
41 150 10 0,05 1,18 0,024 0,33 0,004 
(0,62) (0,23) 
0,72;0,72;0,72  0,95;0,95;0,95 
42 150 10 0,05 1,43 0,029 2,08 0,025 
(0,72) (0,95) 
1,1;1,0;1,2           0,21;0,23;0,25 
43 150 10 0,05 2,38 0,048 0,33 0,004 
(1,1) (0,23) 
0,82;0,84;0,83   0,35;0,35;0,35 
44 150 10 0,05 1,70 0,034 0,65 0,008 
(0,83) (0,35) 
0,63;0,63;0,63   0,23;0,21;0,25 
45 150 10 0,05 1,20 0,024 0,33 0,004 
(0,63) (0,23) 
0,70;0,8;0,75    0,35;0,35;0,35 
46 150 10 0,05 1,50 0,030 0,58 0,007 
(0,75) (0,35) 
 
54 
 
Продовження таблиці 2.7 
0,52;0,52; 0,52 0,85;0,85;0,85 
47 150 10 0,05 0,93 0,019 1,83 0,022 
(0,52) (0,85) 
Примітка. Цифри в дужках показують середні значення  об’єму розчинів трилон
55 
 
2.4.7 Визначення іонів натрію 
 
Визначення розчинного натрію проводили з використанням 
іонселективного електроду за допомогою приладу ЕКОТЕСТ-2000. Грунтову 
витяжку готували у співвідношенні грунт:вода = 1:5.  
Результати визначення розчинного натрію представлені у таблиці 2.8. 
Іони Na+ присутні у дуже малих кількостях. Найвищий вміст натрій-іона на 
ділянці №15 вул. Благовісна-Пастерівська, на більшості (69% від усіх ділянок) 
ділянках  натрій-іон відсутній.  
 Незначний вміст Na пояснюється тим, що вони мають високу мiграцiйну 
активність і вимиваються інфільтраційними водами у нижні горизонти грунту. 
Відомо, що восени вміст хлоридів в порівнянні з весною зменшується в 5-6 разів, 
а натрію – в 16-17 разів [47]. 
 
Таблиця 2.8 – Вміст іонів Na+ на дослідних ділянках 
Об’єм Вміст Na+ у досліджуваних пробах 
екстрагуючого 
Номер Маса 
розчину 
ділянки наважки, г 
(дистильована 
вода), см3 
ммоль-екв/ 
ммоль/дм3 мг/дм3 
100 г грунту 
1 2 3 4 5 6 
1 10 50 0 0 0 
2 10 50 0 0,028 0 
3 10 50 0,137 3,751 0,069 
4 10 50 0 0,016 0 
5 10 50 0 0,005 0 
6 10 50 0 0,031 0 
7 10 50 0 0,001 0 
8 10 50 0 0,001 0 
9 10 50 0,032 0,896 0,016 
10 10 50 0 0,022 0 
11 10 50 0 0,008 0 
56 
 
Продовження таблиці 2.8 
12 10 50 0 0 0 
13 10 50 0,011 0,485 0,006 
14 10 50 0,008 0,375 0,004 
15 10 50 0,57 13,113 0,285 
16 10 50 0,068 1,574 0,034 
17 10 50 0 0,033 0 
18 10 50 0,211 6,857 0,106 
19 10 50 0 0 0 
20 10 50 0 0,021 0 
21 10 50 0,005 0,205 0,003 
22 10 50 0 0,004 0 
23 10 50 0,001 0,051 0,001 
24 10 50 0,006 0,226 0,003 
25 10 50 0,175 4,128 0,088 
26 10 50 0 0,014 0 
27 10 50 0 0,002 0 
28 10 50 0 0,001 0 
29 10 50 0 0,001 0 
30 10 50 0 0,019 0 
31 10 50 0 0,002 0 
32 10 50 0,045 0,972 0,023 
33 10 50 0 0 0,00 
34 10 50 0 0,015 0,00 
35 10 50 0 0 0,00 
36 10 50 0 0,003 0,00 
37 10 50 0 0 0,00 
38 10 50 0 0 0,00 
39 10 50 0 0 0,00 
40 10 50 0 0,007 0,00 
41 10 50 0,300 0 0,00 
42 10 50 0 0 0,00 
43 10 50 0 0 0,00 
44 10 50 0 0 0,00 
45 10 50 0 0 0,00 
46 10 50 0 0 0,00 
47 10 50 0 0 0,00 
 
 
 
 
57 
 
2.4.8. Визначення актуальної кислотності 
 
Визначали рНвод (актуальна кислотність) методом, який базується на 
прямому потенціометричному вимірюванні активності катіона водню в ґрунтовій 
водній суспензії. Результати вимірювань представлені на рисунку 2.8. 
 
12
10
8
6
4
2
0
1 3 5 7 9 11 13 15 17 19 21 23 25 27 29 31 33 35 37 39 41 43 45 47
Номер ділянки
 
Рисунок 2.8 – Результати вимірів рН на дослідних ділянках 
 
Актуальна кислотність ґрунтів на дослідних ділянках міста Черкаси 
коливається в межах від 6,45 до 10,90 при середньому значенні 7,20. Переважно 
дослідженні ґрунти мають слабко лужне або лужне середовище (рисунок 2.9).  
За величиною рН ґрунти характеризуються однорідністю – коефіцієнт 
варіації Cv = 11 %. 
Найвищий показник рН на ділянці № 3 вул.Дашкевича – вул.Благовісна, 
найнижче значення – на ділянці № 28 вул. М.Батицького, 32. 
 
 
Значення рН
58 
 
40
35
30
25
20
15
10
5
0
6,1-7,0 7,1-7,5 7,6-8,0 8,1-8,5 8,6-9,0 >9,1
рН водн.
 
Рисунок 2.9 – Ранжування ґрунтів за актуальною кислотністю  
 
2.5 Оцінка типу і стану засоленості грунтів м.Черкаси 
 
За первинною інформацією, одержаною в результаті лабораторних 
досліджень, визначали хімізм (тип) та ступінь засолення. Діагностика ступеню 
засолення ґрунтів проводили у два етапи. На першому, за співвідношенням 
аніонів та катіонів у сольовій витяжці визначається тип (хімізм) засолення, а на 
другому етапі, виходячи із типу засолення, визначали ступінь засолення.  
 Через відсутність класифікації міських ґрунтів за ступенем засолення 
вміст солей оцінювали за класифікацією Базилевича і Панкової, яка 
використовується для природних засолених ґрунтів, тип засолення – за 
методикою, розробленою Інститутом ґрунтознавства ім. В.В. Докучаєва [48].  
Результати аналізів складу водорозчинних солей у водній витяжці ґрунтів з 
47 ділянок показали їх високу варіабельність (таблиця 2.9, рисунки 2.10-2.11).  
 
Відсоток проб
59 
 
5
4
3
2
1
0
1 3 5 7 9 11 13 15 17 19 21 23 25 27 29 31 33 35 37 39 41 43 45 47
Номер ділянки
СО32- НСО3- Cl-
 
Рисунок 2.10 ‒ Вміст аніонів у ґрунтах 
 
20,00
15,00
10,00
5,00
0,00
1 3 5 7 9 11 13 15 17 19 21 23 25 27 29 31 33 35 37 39 41 43 45 47
Номер ділянки
Са Mg
 
Рисунок 2.11 ‒ Вміст катіонів у ґрунтах 
Вмсіт катіонів, ммоль-екв/100 г ґрунту Вміст аніонів у ґрунті, ммоль-екв/100 г 
ґрунту
60 
 
Таблиця 2.9 ‒ Вміст основних аніонів і катіонів в досліджуваних ґрунтах  
Вміст іонів 
СО 2- НСО -3 3  Cl
- SO 2- 2+ 2+ +4  Ca  Mg  Na  
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 
1 0 0 1,45 0,088 1,88 0,067 0,02 0,001 0,00 0,000 0,00 0 0,00 0 
2 0 0 1,15 0,070 1,58 0,056 0,01 0,000 0,93 0,019 0,13 0,002 0,00 0 
3 3 0,09 0,13 0,008 1,76 0,062 0,01 0,000 0,83 0,017 8,05 0,097 0,07 0,002 
4 0,65 0,02 0,30 0,018 1,80 0,064 0,02 0,001 0,68 0,014 0,05 0,001 0,00 0 
5 0 0 1,08 0,066 1,65 0,059 0,01 0,001 0,20 0,004 0,38 0,005 0,00 0 
6 0 0 0,65 0,040 1,75 0,062 0,02 0,001 0,13 0,003 0,55 0,007 0,00 0 
7 0 0 1,20 0,073 1,58 0,056 0,03 0,001 0,58 0,012 4,08 0,049 0,00 0 
8 0 0 2,25 0,137 1,80 0,064 0,02 0,001 0,68 0,014 0,45 0,005 0,00 0 
9 0 0 1,35 0,082 1,33 0,047 0,02 0,001 1,18 0,024 0,05 0,001 0,02 0 
10 0 0 1,15 0,070 1,23 0,043 0,02 0,001 0,00 0,000 0,00 0,000 0,00 0 
11 0 0 1,43 0,087 2,03 0,072 0,01 0,001 0,80 0,016 4,70 0,056 0,00 0 
12 0 0 1,25 0,076 1,65 0,059 0,01 0,001 0,68 0,014 0,58 0,007 0,00 0 
13 0 0 1,15 0,070 1,50 0,053 0,02 0,001 1,68 0,034 3,30 0,040 0,01 0 
14 0 0 1,30 0,079 1,50 0,053 0,03 0,001 0,08 0,002 0,00 0,000 0,00 0 
15 0 0 0,75 0,046 4,90 0,174 0,02 0,001 0,43 0,009 0,33 0,004 0,29 0,007 
16 0 0 1,10 0,067 2,23 0,079 0,02 0,001 0,88 0,018 1,75 0,021 0,03 0,001 
17 0 0 0,90 0,011 2,23 0,079 0,01 0,001 3,38 0,068 0,00 0,000 0,00 0 
18 0 0 1,25 0,076 2,75 0,098 0,02 0,001 0,93 0,019 2,40 0,029 0,11 0,002 
19 0 0 0,95 0,058 2,80 0,099 0,01 0,001 1,20 0,024 17,33 0,208 0,00 0 
20 0 0 0,73 0,045 2,35 0,083 0,01 0,001 0,13 0,003 6,05 0,073 0,00 0 
21 0 0 0,98 0,060 2,10 0,075 0,02 0,001 3,75 0,075 0,00 0,000 0,00 0 
 
Ділянка 
ммоль -екв  на 
100г ґрунту 
% 
ммоль-екв на 
100г ґрунту 
% 
ммоль-екв на 
100г ґрунту 
% 
ммоль-екв на 
100г ґрунту 
% 
ммоль-екв на 
100г ґрунту 
% 
ммоль-екв на 
100г ґрунту 
% 
ммоль-екв на 
100г ґрунту 
% 
61 
 
Продовження таблиці 2.9 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 
22 0 0 0,95 0,058 1,75 0,062 0,01 0,000 0,68 0,014 20,55 0,247 0,00 0 
23 0 0 1,80 0,110 2,68 0,095 0,02 0,001 0,43 0,009 4,08 0,049 0,00 0 
24 0 0 1,15 0,070 2,38 0,084 0,01 0,001 1,93 0,039 13,15 0,158 0,00 0 
25 0 0 1,12 0,068 2,68 0,095 0,02 0,001 0,93 0,019 1,30 0,016 0,09 0,002 
26 0 0 0,88 0,054 2,55 0,091 0,02 0,001 2,70 0,054 11,80 0,142 0,00 0 
27 0 0 1,26 0,077 1,76 0,062 0,02 0,001 0,93 0,019 0,00 0,000 0,00 0 
28 0 0 2,05 0,125 2,60 0,092 0,02 0,001 0,93 0,019 0,45 0,005 0,00 0 
29 0 0 2,45 0,149 2,35 0,083 0,02 0,001 1,18 0,024 11,68 0,140 0,00 0 
30 0 0 1,75 0,107 2,33 0,083 0,02 0,001 5,08 0,102 0,13 0,002 0,00 0 
31 0 0 1,45 0,088 1,88 0,067 0,01 0,001 0,98 0,020 16,33 0,196 0,00 0 
32 0 0 1,13 0,069 2,15 0,076 0,02 0,001 4,00 0,080 14,18 0,170 0,02 0,001 
33 0 0 1,31 0,080 1,23 0,043 0,01 0,001 0,68 0,014 0,25 0,003 0,00 0 
34 0 0 1,72 0,105 1,72 0,061 0,01 0,001 2,13 0,043 0,00 0,000 0,00 0 
35 0 0 1,52 0,092 1,53 0,054 0,01 0,001 0,45 0,009 0,00 0,000 0,00 0 
36 0 0 1,21 0,074 1,23 0,044 0,01 0,001 1,45 0,029 0,00 0,000 0,00 0 
37 0 0 1,09 0,066 1,13 0,040 0,01 0,001 1,45 0,029 0,88 0,011 0,00 0 
38 0 0 1,36 0,083 1,38 0,049 0,01 0,001 1,93 0,039 0,05 0,001 0,00 0 
39 0 0 1,21 0,074 1,23 0,043 0,01 0,001 2,38 0,048 1,40 0,017 0,00 0 
40 0 0 1,36 0,083 1,38 0,049 0,01 0,001 2,80 0,056 0,80 0,010 0,00 0 
41 0 0 1,02 0,062 1,02 0,036 0,01 0,001 1,18 0,024 0,33 0,004 0,00 0 
42 0 0 1,44 0,088 1,46 0,052 0,01 0,001 1,43 0,029 2,08 0,025 0,00 0 
43 0 0 1,72 0,105 1,76 0,062 0,01 0,001 2,38 0,048 0,33 0,004 0,00 0 
44 0 0 2,04 0,124 2,04 0,072 0,01 0,001 1,70 0,034 0,65 0,008 0,00 0 
45 0 0 1,42 0,086 1,39 0,049 0,01 0,001 1,20 0,024 0,33 0,004 0,00 0 
46 0 0 1,93 0,118 1,89 0,067 0,01 0,001 1,50 0,030 0,58 0,007 0,00 0 
47 0 0 1,76 0,107 1,74 0,062 0,01 0,001 0,93 0,019 1,83 0,022 0,00 0 
Примітка. Жирним виділені показники вмісту хлорид- і гідрокарбонат-іонів, які за даними І.П. Айдарова (1985) 
перевищують гранично допустимий вміст (у водній витяжці хлорид-іонів повинне бути не більше 0,1-0,03%, 
гідрокарбонат-іонів менше 0,08%). 
62 
 
 Хімізм (тип) засолення за методикою, розробленою Інститутом 
ґрунтознавства ім. В.В. Докучаєва (таблиця 2.10) [48]. 
Хімізм засолення встановлюють за складом аніонів та їх співвідношенню, а 
також за складом катіонів та їх співвідношенню в водній витяжці. 
 
Таблиця 2.10 ‒ Класифікація ґрунтів за хімізмом засолення 
Співідношення аніонів 
Тип засолення 
Сl-/SO 2-4  НСО
-
3 /Сl
- НСО -3 /SO
2-
4  
Хлоридний ˃2,5 – – 
Сульфатно-хлоридний 2,5–1 – – 
Хлоридно-сульфатний 1–0,2 – – 
Сульфатний ˂0,2 – – 
Содово-хлоридний ˃1 ˂1 ˃1 
Содово-сульфатний ˂1 ˃1 ˂1 
Хлоридно-содовий ˃1 ˃1 ˃1 
Сульфатно-содовий ˂1 ˃1 ˃1 
Сульфатно-хлоридно-
– ˃1 ˃1 
гідрокарбонатний 
 
При визначенні типу засоленості враховують, в першу чергу, аніони.  
Аніони, які перевищують 20% від суми мг-екв аніони. При цьому, переважаючий 
аніон в назві ставиться на останнє місце. Один іон вказують в тому випадку, якщо 
його кількість більш ніж в 2 рази перевищує вміст інших аніонів. Якщо у водній 
витяжці, при значному переважанні SO 2-4  і Cl
- присутні іони CO 2-3  в кількості 
менше 20% від суми мг-екв аніонів, але більше 0,03 мг-екв на 100 г грунту, то в 
назві хімізму вказують присутність соди. Теж саме робимо по відношенню до 
HCO -3  іонів, якщо кількість їх у водній витяжці перевищує 1,4 мг-екв/100 г 
грунту, а кількість іонів HCO - переважає над сумою катіонів Ca2+3  і Mg
2+. 
Якщо враховувати катіонний склад, до уваги беруть 2 катіона, які присутні 
в найбільшій кількості. Якщо вміст одного катіона перевищує вміст іншого, то в 
назві вказується тільки той, який перевищує. При віднесенні до содових типів 
63 
 
засолення (содово-хлоридне, содово-сульфатне) в водних витяжках перевищує 
Na+. 
Гранично допустимий вміст солей залежно від типу засолення ґрунту 
наведено в таблиці 2.11 [12].  
 
Таблиця 2.11 – Верхня межа допустимого вмісту солей у ґрунті залежно від 
типу засолення, % на суху наважку (за даними аналізу водної витяжки, ґрунт: 
розчин 1:5) 
Тип засолення 
Параметри 
Загальний вміст солей 
0,15 0,20 0,4(1,2) 0,6(1,2) 0,20 0,25 0,40 
(сухий залишок) 
Сума токсичних солей 0,10 0,12 0,25 0,30 0,15 0,25 0,30 
Токсичний сульфат-
0,02 0,04 0,11 0,14 - 0,07 0,10 
іон 
Хлорид-іон 0,03 0,03 0,03 0,03 0,02 - 0,03 
Рухомий натрій-іон 0,046 0,046 0,046 0,046 0,046 0,046 0,046 
Гідрокарбонат-іон 0,08 0,08 0,08 0,08 0,10 0,10 0,10 
рН у суспензії 1:2,5 8,3 8,3 8,3 8,3 8,5 8,5 8,5 
У високогумусних та малогумусних ґрунтах верхня межа не 
Увібраний натрій 
повинна перевищувати відповідно 10 і 5% від суми катіонів 
Примітка. Цифри без дужок відповідають вмісту гіпсу в ґрунтах до 0,5%, у 
дужках – понад 0,5%. 
 
В таблиці 2.9 виділені жирним показники вмісту хлорид- і гідрокарбонат-
іонів, які за даними І.П. Айдарова (1985) перевищують гранично допустимий 
вміст (у водній витяжці хлорид-іонів повинне бути не більше 0,1-0,03%, 
гідрокарбонат-іонів менше 0,08%). На ділянках №1 (вул.Одеська), №8 (вул. 
Одеська-Сумгаїтська), №9 (вул. Смілянська-вул. Вернигори), №11 (вул. 
Сумгаїтська-Академіка Корольова), №23(вул. Благовістна-вул. Університетська), 
№28(вул. В. Вергая, 32), №29(вул. Пастерівська-вул. Г. Сагайдачного), №30 (вул. 
Хлоридний 
Сульфатно-
хлоридний 
Хлоридно-
сульфатний 
Сульфатний 
Содово-
хлоридний, 
хлоридно-
содовий 
Содово-
сульфатний, 
сульфатно-
содовий 
Сульфатно-
або 
хлоридно-
гідро-
карбонатний 
64 
 
Симиренківська-вул. Г. Сагайдачного), №31(вул. Г. Дніпра (Андріївська Церква)), 
№33(ПАТ «АЗОТ»), №34(вул. Чигиринська,9 (Черкаський Хлібокомбінат)), 
№35(вул. Будіндустрії,3), № 38(перехрестя вул. Сергія Амброса та вул. Юрія 
Іллєнка), №40 (бульвар Шевченка-вул. В. Чорновола), №42 (вул. Гетьмана 
Сагайдачного), №43 (проспект Хіміків,76), №44 (вул. Симиренківська), №45 (вул. 
Смілянська, 149), №46 (парк Хіміків), №47 (вул. Руставі (четверте кільце)) є 
перевищення по вмісту гідркарбонатів. На ділянці №15 (вул. Благовісна-
Пастерівська) перевищення по вмісту хлорид-іона. 
За результатами аналізу ґрунтового розчину визначали ступень засолення 
використовуючи класифікацію Базилевича і Панковою (таблиця 2.12) [12].  
 
Таблиця 2.12 ‒ Класифікація ґрунтів за ступенем засолення 
(солончакуватості) залежно від  складу солей (за Н.І. Базилевич, Е.І. Панковою) 
Хімізм (тип) засолення, сухий залишок (сума солей), % 
Ступінь 
засоленості 
Незасолені < 0,05 < 0,1 < 0,2 < 0,3 < 0,1 < 0,15 < 0,2 
Слабко- 0,15–
0,05–0,15 0,1–0,2 0,2–0,4 0,3–0,4 0,1–0,2 0,2–0,4 
засолені 0,25 
Середньо-
0,15–0,3 0,2–0,4 0,4–0,6 0,4–0,8 0,2–0,3 0,25–0,4 0,4–0,5 
засолені 
Сильно- Не зустрі-
0,3–0,7 0,4–0,8 0,6–0,9 0,8–0,12 0,3–0,5 0,4–0,6 
засолені чаються 
Дуже 
Не зустрі-
засолені >0,7 > 0,8 > 0,9 > 1,2 > 0,5 >0,6 
чаються 
(солончаки) 
 
Ступінь засолення можна встановити також на основі "сумарного ефекту" 
впливу токсичних іонів. До токсичних відносять іони, здатні утворювати токсичні 
солі. Іони хлору, натрію, магнію є токсичними. Іони SO 2-4  і HCO
-
3  є токсичними 
Хлоридний 
Сульфатно-
хлоридний 
Хлоридно-
сульфатний 
Сульфатний 
Содово-хлоридний,  
хлоридно-содовий,  
содовий 
Содово-сульфатний, 
сульфатно-содовий 
Сульфатно- або  
хлоридно 
гідрокарбонатний 
65 
 
тоді, коли вони утворюють натрієві і магнієві солі. Гіпс і карбонати (бікарбонати) 
кальцію нетоксичні. Найбільш токсичною сіллю є сода, а грунту содового 
засолення найменш придатні для обробітку культурних рослин. Токсичність тих 
або інших іонів виражають в еквівалентах хлору, виходячи з наступних 
співвідношень: еквівалент Сl =0,1СО 2-3  = ЗНСО
¯
з  = 6S0
2-
4 .  
Значення диференціації ґрунтів за ступенем засолення дуже актуальне в 
прикладному відношенні, тому що вона дозволяє встановити необхідність 
застосування меліорацій. 
Результати досліджень типу і ступеня засолення грунтів у м.Черкаси 
представлені у таблиці 2.13. 
Дослідження ґрунту показало, що  розподіл розчинної солі по всьому місту 
нерівномірний. Немає сильної різниці в рівні солі в ґрунті між різними типами 
доріг та подвір’ями. 
Вміст сульфат-іонів дуже малий ‒ 0,001%. Переважають іони хлоридів та 
іони бікарбонату. Іони карбонату були виявлені в двох місцях. Найбільший 
негативний вплив має засолення ґрунтів хлоридами. Вміст хлорид-іону коливався 
від 0,036 до 0,174, при середньому значенні 0,068%, стандартне відхилення – 0,02, 
дисперсність – 0,001. За вмістом хлоридів ґрунти характеризуються 
неоднорідністю – коефіцієнт варіації Cv 34 %. 
Зазвичай вміст хлорид-іонів в мінеральній частині ґрунту в середньому 
становить 0,01%, головним чином у складі легкорозчинних сполук, тому до 
рослин може легко потрапляти. Деякі породи дерев, особливо липа, можуть 
переносити дуже малу кількість (до 70 ммоль-екв. / кг), тоді як тополя та береза 
ще менш стійкі [46]. 
 
 
 
66 
 
Таблиця 2.13 ‒ Хімізм і ступінь засолення ґрунтів на досліджуваних ділянках 
Cтупінь засолення 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
1 115,7 0,8 89,2 СХ 3,35 0,16 0,85 0,119 СлЗ СлЗ СрЗ 
2 182,7 0,7 133,0 СХ 3,79 0,15 0,23 0,071 СлЗ НЗ СрЗ 
3 301,7 0,1 22,3 СХ 13,84 0,28 2,40 0,397 СЗ СЗ СЗ 
4 120,0 0,2 20,0 СХ 3,49 0,12 0,05 0,088 СлЗ НЗ СЗ 
5 116,5 0,7 76,2 СХ 3,32 0,13 0,88 0,117 СлЗ СлЗ СрЗ 
6 98,8 0,4 36,7 СХ 3,09 0,11 0,53 0,101 СлЗ СлЗ СрЗ 
7 63,2 0,8 48,0 СХ 7,46 0,19 0,63 0,143 СлЗ СлЗ СрЗ 
8 96,0 1,3 120,0 ХС 5,19 0,22 1,65 0,170 СрЗ СрЗ СрЗ 
9 86,3 1,0 87,6 ХС 3,94 0,15 0,18 0,058 СлЗ НЗ СрЗ 
10 75,7 0,9 70,8 СХ 2,40 0,11 1,15 0,113 СлЗ СлЗ СрЗ 
11 194,9 0,7 137,3 СХ 8,97 0,23 0,83 0,179 СрЗ СрЗ СрЗ 
12 144,0 0,8 109,1 СХ 4,16 0,16 0,58 0,101 СлЗ СлЗ СрЗ 
13 90,0 0,8 69,0 СХ 7,65 0,20 - - СлЗ НЗ СрЗ 
14 60,0 0,9 52,0 СХ 2,90 0,13 1,23 0,128 СлЗ СлЗ СрЗ 
15 276,7 0,2 42,4 СХ 6,70 0,24 0,33 0,205 СЗ СрЗ СЗ 
16 130,5 0,5 64,4 СХ 6,01 0,19 0,23 0,115 СрЗ СлЗ СрЗ 
17 194,6 0,4 78,5 СХ 6,52 0,16 - - СлЗ НЗ СрЗ 
18 159,0 0,5 72,3 СХ 7,45 0,22 0,33 0,149 СЗ СлЗ СрЗ 
 
Ділянка 
Cl-/SO42- 
НСО3-/Cl- 
НСО3-/SO42- 
Тип засолення 
сума солей, ммоль-
екв/100г грунту 
сума солей, % 
сума токсичних солей 
ммоль-екв/100г грунту 
сума  токсичних солей, 
% 
за сумою  
солей 
за сумою 
токсичних 
солей 
за сумарним 
ефектом 
токсичних 
іонів 
67 
 
Продовження таблиці 2.13 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
19 192,0 0,3 65,1 СХ 22,29 0,39 - 0,307 СЗ СЗ СрЗ 
20 173,5 0,3 53,9 СХ 9,27 0,20 0,61 0,193 СрЗ СрЗ СрЗ 
21 118,6 0,5 55,3 СХ 6,85 0,21 - - СрЗ НЗ СлЗ 
22 336,0 0,5 182,4 СХ 23,93 0,38 0,28 0,325 СЗ СЗ СрЗ 
23 135,4 0,7 90,9 СХ 9,00 0,26 1,20 0,217 СрЗ СрЗ СЗ 
24 197,0 0,5 95,2 СХ 18,62 0,35 - - СЗ СрЗ СрЗ 
25 178,7 0,4 74,7 СХ 6,13 0,20 0,20 0,124 СрЗ СлЗ СрЗ 
26 136,0 0,3 46,9 СХ 17,95 0,34 - - СЗ СрЗ СрЗ 
27 94,9 0,7 68,0 СХ 3,96 0,16 0,34 0,082 СлЗ НЗ СрЗ 
28 156,0 0,8 123,0 СХ 6,04 0,24 1,45 0,186 СрЗ СрЗ СЗ 
29 124,0 1,0 129,2 ХС 17,67 0,40 1,85 0,336 СЗ СЗ СЗ 
30 120,3 0,8 90,3 СХ 9,30 0,29 1,15 0,155 СрЗ СлЗ СрЗ 
31 143,2 0,8 110,5 СХ 20,64 0,37 0,85 0,315 СЗ СЗ СрЗ 
32 114,7 0,5 60,3 СХ 21,50 0,40 - - СЗ СрЗ СрЗ 
33 93,3 1,1 99,8 ХС 3,47 0,14 0,64 0,085 СлЗ НЗ СрЗ 
34 130,7 1,0 130,7 ХС 5,57 0,21 1,12 0,129 СрЗ СлЗ СрЗ 
35 116,2 1,0 115,4 СХ 3,50 0,16 0,92 0,110 СлЗ СлЗ СрЗ 
36 93,7 1,0 92,2 СХ 3,90 0,15 - - СлЗ НЗ СрЗ 
37 86,1 1,0 83,0 СХ 4,56 0,15 - - СлЗ НЗ СлЗ 
38 105,1 1,0 103,6 СХ 4,73 0,17 - - СлЗ НЗ СрЗ 
39 93,3 1,0 92,2 СХ 6,22 0,18 - - СлЗ НЗ СлЗ 
40 105,1 1,0 103,6 СХ 6,35 0,20 - - СлЗ НЗ СлЗ 
41 77,3 1,0 77,3 ХС 3,54 0,13 - - СлЗ НЗ СлЗ 
42 111,2 1,0 109,7 СХ 6,41 0,19 0,84 0,128 СлЗ СлЗ СрЗ 
43 134,1 1,0 130,7 СХ 6,19 0,22 1,12 0,134 СрЗ СлЗ СрЗ 
44 155,0 1,0 155,4 ХС 6,44 0,24 1,44 0,168 СрЗ СрЗ СрЗ 
45 105,5 1,0 107,8 ХС 4,34 0,16 0,82 0,103 СлЗ СлЗ СрЗ 
46 144,0 1,0 147,0 ХС 5,91 0,22 1,33 0,155 СрЗ СрЗ СрЗ 
47 132,6 1,0 134,1 ХС 6,26 0,21 1,16 0,155 СрЗ СлЗ СрЗ 
Примітка. СХ – гідрокарбонатно-хлоридні; ХС – хлоридно-гідрокарбонатні;  
НЗ – незасолені; СлЗ – слабозасолені; СрЗ – середньозасолені; СЗ – сильнозасолені. 
68 
 
За гідрокарбонат-іоном ґрунт неоднорідний (коефіцієнтом варіації Cv 40%). 
Вміст іона бікарбонату становить 0,008 ~ 0,149, середнє значення ‒ 0,078%, 
стандартне відхилення ‒ 0,03, ступінь дисперсії ‒ 0,001. 
Вміст іону магнію коливався від 0 до 0,247 %, середній вміст 0,039%, 
стандартне відхилення – 0,06, дисперсність – 0,004. Вмiст Ca2+ коливався від 0 до 
0,102 % (середній вміст 0,027%), стандартне відхилення – 0,02, дисперсність – 
0,001, коефіцієнт варіації Cv = 63 %. 
З середнім вмістом 0,039% присутній іон магнію. Стандвртне відхилення 
складає 0,06, з дисперсністю 0,004. Середній вміст іонів кальцію становить 
0,027%, стандартне відхилення 0,02, а дисперсність 0,001. 
Акумуляція іонів кальцію та гідрогенкарбонатів у ґрунті пояснюється 
природними чинниками (материнськими породами є леси і лесовидні суглинки) та 
урбогенними чинниками (вплив автотранспорту, будівельні відходи). 
Високий вміст магнію можна пояснити використанням суміші NaCl та 
MgCl2 як протиожеледного агента в м.Черкаси. Той факт, що іони натрію майже 
відсутні, пояснюється їх високою міграційною активністю і вимиванням в нижні 
шари ґрунту. Порівняно з весною, восени вміст хлоридів знижується в 5-6 разів, 
тоді як вміст натрію в 16-17 разів [47]. 
Загальний вміст солі в досліджуваних районах становив 0,11 - 0,40%, при 
середньому значенні 0,21%. За даними літератури [48, 49], загальний вміст солі 
0,2-0,4% - це межа, яка обмежує ріст і розвиток багатьох дерев і чагарників, що 
використовуються в міському озелененні. 
Виходячи із загального вмісту солі, 48,94% зразків класифікували як слабо 
засолені, 29,79% - помірно засолені та 21,28% високу засоленість (рис. 2.12). 
Загальновідомо, що пригнічення рослинності може досягати 25% навіть на слабо 
засоленому ґрунті, тоді як дуби, дерева білої та жовтої акації сильно сохнуть, коли 
концентрація розчинної солі досягає 0,35% [50]. 
 
69 
 
21,28%
48,94%
29,79%
СлЗ СрЗ СЗ
 
Рисунок 2.12 ‒ Ранжування ґрунтів за сумарним вмістом солей 
 
Що стосується вмісту токсичних солей, то 29,79% зразків ґрунту 
відповідають не засоленим, із слабкою засоленістю 36,17%, помірною 
засоленістю 23,4% та високою засоленістю 10,64% (рис. 2.13). 
 
10,64
29,79
23,4
36,17
НЗ СлЗ СрЗ СЗ
 
Рисунок 2.13 ‒ Ранжування ґрунтів за сумою токсичних солей 
 
70 
 
Через різну токсичність солі в ґрунті різниця в її складі визначає ступінь 
засолення ґрунту. Орієнтовне значення дається значенням "сумарного ефекту" 
впливу токсичних іонів, яке зазвичай виражається в хлорному еквіваленті, 
виходячи із такого співвідношення: еквівалент Сl- =0,1 СО 2-3  = 3 НСО - = 6 S0
2-
3 4 . 
При оцінці солоності через "загальний ефект" передбачається, що всі іони CO 2-3  і 
Cl- токсичні. Іони НСО -3  і S0
2-
4  можуть входити до складу нетоксичних 
(Са(НСО3)
2, СаSO4) і токсичних солей. Згідно з класифікацією Базилевича та 
Панкової [48] враховуючи «сумарний ефект» токсичних іонів, ґрунт у м.Черкаси 
помірно засолений (76,6%), сильно-засолений (12,77%) та слабо-засолений 
(10,64%) (Рис. 2.14).   
 
12,77 10,64
76,6
СлЗ СрЗ СЗ
 
Рисунок 2.14 – Відсоткова характеристика ґрунтів за сумарним ефектом 
токсичних солей 
 
Значення розрізнення ґрунту за ступенем засолення є дуже актуальним у 
застосуванні, оскільки воно може визначити необхідність меліорації на певних 
територіях. Використовуючи геоінформаційний пакет SURFER для візуалізації 
інформації про засоленість грунту, ми змоделювали все місто та зони вмісту 
токсичних солей (рисунки 2.15, 2.16). 
 
71 
 
 
Рисунок 2.15 – Карта засоленості ґрунтів за сумою токсичних солей 
 
 
Рисунок 2.16 – Карта зонування ґрунтів за сумою токсичних солей 
72 
 
Карта засоленості ґрунту показує, що найвищу засоленість має центр міста. 
Причиною цього є штучне введення солевмісних речовин (протиожеледні суміші, 
будівельні відходи тощо). Засолення прибережних районів може бути пов’язано з 
міграцією розчинної солі, зменшенням топографії та активним освоєнням 
території.  
Для знесолення ґрунту та поліпшення його водних та фізичних 
властивостей потрібен спеціальний набір хімічних технологій рекультивації. 
Потрібно додаткове промивання ґрунту. При використанні води для очищення 
ґрунту слід наносити гіпс, який знизить рН. 
Не менш важливим є використання, для благоустрою, дерев та кущів 
стійких до засолення. Рослинні організми мають різну толерантність до 
засоленого ґрунту. Деякі рослини мають високу стійкість до високої засоленості 
(бузок, верба, татарський клен), а інші чутливі (блакитна ялина, ялиця, береза) та 
гіперчутливі (липа серцелиста). Всі ці фактори слід враховувати при виборі дерев 
для озеленення. 
73 
 
ВИСНОВКИ 
 
Міські ґрунти є основною складовою міської геологічної системи. Вони 
виконують екологічні та господарчі функції і значною мірою встановлюють 
умови життя людей у місті. Актуальною екологічною проблемою сьогодення є 
збільшення площі засолених урбоґрунтів, утворених внаслідок як природних 
процесів, так і як результат техногенного забруднення.  
Результати моніторингу показують, що ґрунти міста Черкаси мають 
високий вміст техногенних аномалій солей. За міських умов більша частина 
легкорозчинних сполук, що утворюються природними та урбаногенними 
процесами, накопичується в ґрунті, що є причиною його засолення. Природного 
промивного режиму не достатньо для видалення солей, тому потрібне додаткове 
промивання ґрунту. 
Моніторингові спостереження виявили високий рівень і контрастність 
техногенних аномалій легкорозчинних солей у ґрунтах м. Черкаси. За сумарним 
вмістом солей 49% ґрунтів є слабко засоленими, за сумою токсичних солей ‒ 36% 
ґрунтів, за сумарним токсичним ефектом 77% ґрунтів є середньо засоленими. 
Переважаючий тип засолення – гідрокарбонатно-хлоридний. Природний 
промивний режим не забезпечує видалення солей. Засолення ґрунтів призводить 
до їх залуження. 
Для того, щоб знесолити ґрунт і поліпшити його експлуатаційні 
характеристики, необхідна серія спеціальних хімічних меліорацій. Враховуючи 
потенційну небезпеку накопичення солі в ґрунті, подальший моніторинг 
антропогенного галогенування міського ґрунту дозволить виявити його 
довгострокові тенденції та відстежувати екологічні умови. 
Проведене районування території міста за рівнем засоленості з 
використанням геоінформаційного програмного пакету SURFER дозволить 
ефективніше впроваджувати екологічні заходи. 
74 
 
Отримана у ході досліджень фактична інформація розглядається як орієнтир 
для більш об’єктивної та науково обґрунтованої оцінки геоекологічного стану 
ґрунтів м. Черкаси та впровадженню системного екологічного моніторингу для 
підтримки екологічного балансу території і сталого розвитку екосистеми міста. 
Робота пройшла апробацію:  
- на конкурсі наукових робіт студентів-екологів в рамках Дня 
студентської науки ЧДТУ (посіла 1 місце); 
- у грантовому конкурсі від UKRSIBBANK BNP Paribas Group, під 
назвою «Climate Changemakers Awards» (посіла 1 місце). 
- Стаття у фаховому виданні «Вісник КрНУ ім. М. Остроградського», 
2019, №5/118. «Оцінка засолення урбоземів м. Черкаси».  
- V Всеукраїнській конкурс наукових робіт студентів і молодих вчених 
«Молодь і прогрес у раціональному природокористуванні», м Київ, 2020. 
- ХV Всеукраїнська наукова on-line конференція здобувачів вищої 
освіти і молодих учених з міжнародною участю “Сучасні проблеми екології”, м. 
Житомир, 2019 р. 
- ХVІ Всеукраїнська наукова on-line конференція здобувачів вищої 
освіти і молодих учених з міжнародною участю   «Сучасні проблеми екології», м. 
Житомир, 2020 р.  
- XI Міжнародна науково-практична конференція «Теорія і практика 
гасіння пожеж та ліквідації надзвичайних ситуацій», м. Черкаси, 2020р. 
- Міжнародна наукова конференція молодих вчених «Регіональні 
проблеми охорони довкілля», Одеса, 2020р.  
 
 
 
 
 
 
75 
 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в 
Україні у 2015 році. – К.: Міністерство екології та природних ресурсів 
України, ФОП Грінь Д.С. – 2017. – 308 с. 
2. Хохрякова А. І. Ґрунти міст: особливості генезису, класифікації та 
діагностики// Вісник ОНУ. Сер.: Географічні та геологічні науки. ‒ 2016. ‒ 
№1. ‒ С.110-125. 
3. Каверина С. А. Геоэкологическая оценка трансформации почвенного 
покрова трансформированных территорий (на примере Орско-
Новотроицкого промузла): автореф. дис. на соискание учёной степени канд. 
географ. наук: спец. 25.00.36. «Геоэкология» / С. А. Каверина. – Барнаул, 
2007. – 19 с. 
4. Криштоп Є. А. Міські ґрунти як невід'ємний елемент урбанізованих і 
техногенно забруднених територій / Є. А. Криштоп, В. В. Волощенко 
//Вісник Харківського національного аграрного університету. Сер.: 
Грунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство. 2013. № 2. ‒ 
С. 200-206. 
5. Методические указания по оценке городских почв при разработке 
градостроительной и архитектурно-строительной документации / А. 
Мягкова, М. Строганова и др. – М., 1996. – 35 с. 
6. Кавтарадзе Д. Н. Лаборатория «Экополис» и экологическая служба 
исполкома города Пущино / Д. Н. Кавтарадзе, Е. Е. Божукова, В. Г. 
Агавелов, Ю. И. Беспалов // Экология малого города. Программа 
«Экополис». – Пущино, 1987. – С. 194–196. 
7. Горбань В.А. Співвідношення екологічних функцій ґрунтів та їх 
екологічних властивостей // Ґрунтознавство.‒ 2008. ‒ №1-2. ‒ С.124-127. 
8. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. 313 Основи екології: Навч. 
посібн. — К.: Каравела, 2006. — 368 с. 
76 
 
9. Шеховцева О. Г. Еколого-біологічна оцінка едафотопів урбоекосистем міста 
Маріуполя : дис. канд. біол. наук / Шеховцева Ольга Геннадіївна – 
Мелітополь, 2016. – 224 с. 
10. Деркач І. В. Вплив засолення ґрунту на рослинні організми / І. В. Деркач, Н. 
Д. Романюк // Наукові записки Тернопільського національного 
педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. 
2016. № 3-4. ‒ С. 91-106. 
11. Назаренко І. І., Польчина С. М., Нікорич В. А. Ґрунтознавство: Підручник. – 
Чернівці, 2003. – 400 с. 
12. Польовий А.М. Грунтознавство: підручник /А.М. Польовий, А.І. Гуцал, 
О.О. Дронова; МОН України; Одес. Дерд. Еколог. Ун-т. – Одеса: Екологія, 
2013. ‒ 668с. 
13. Булигін С.Ю., Барвінський А.В., Ачасова А.О. Оцінка і прогноз якості 
земель.- Харків: Харківський національний аграрний університет, 2006. ‒ 
262 с. 
14. Петренко Л.Р., Вітвіцький С.В., Булигін С.Ю., Богданович Р.П. Управління 
ґрунтовими режимами - Національний університет біоресурсів і 
природокористування України , - Київ, Видавництво ; 2017. - 368 с. 
15. Мелиорация почв. Засоленные почвы : учеб. пособие / О. Г. Лопатовская, А. 
А. Сугаченко. – Иркутск : Изд-во Иркут. гос. ун-та, 2010. – 101 с. 
16. Минашина Н. Г. Метод водной вытяжки и баланс солей в промываемых 
почвах / Н. Г. Минашина, Г. К. Гаврилова // Науч. тр. Почв. ин-та им. В. В. 
Докучаева. – М., 1976. – С. 106–112. 
17. Карнаухов Н. И. Мелиорация солонцов / Н. И. Карнаухов. – Иркутск : Изд-
во ИГУ, 1980. – 95 с 
18. Любимова И. Н. Солончак // Мелиоративная энциклопедия. – М. : 
Росинформагротех, 2004. – Т. 3. – С. 200. 
77 
 
19. Шамсутдинов З. Ш. Галофиты России, их экологическая оценка и 
использование / З. Ш. Шамсутдинов, И. В. Савченко, Н. З. Шамсутдинов. – 
М. : РАСХН, 2000. – 399 с. 
20. Адаптація та виживання дерев Київського мегаполісу [Текст]: [монографія] 
/ О. Г. Луцишин, Н. В. Палапа; НАН України, Наук. центр екомоніторингу 
та біорізноманіття мегаполісу, Нац. акад. аграр. наук України, Ін-т 
агроекології і природокористування. ‒ Київ: ДІА, 2016. ‒ 143с. 
21. Худолєєва Л. В., Куцоконь Н. К. Порівняння солестійкості представників 
родин populus і salix в умовах in vitro // Scientific Journal 
«ScienceRise:Biological Science». 2018. №2. ‒ С.35-38. 
22. Mengel K., Kirkby E.. Principles of Plant Nutrition.. Kluwer Academic 
Publishers, Dordrecht. 2001. 849 p. 
23. Abadía, J.; Morales, F.; Abadía, A. Photosystem II efficiency in low chlorophyll, 
iron-deficient leaves, Plant and Soil. 1999. 215(2): 183-192. 
24. ГІС в екологічних дослідженнях та природоохоронній справі [текст] : навч. 
посіб. / Ю.М.Андрейчук, Т.С.Ямелинець. – Львів : «Простір-М», 2015. – 284 
с. – ISBN 978-617-7363-00-1 
25. Петрук В.Г. Основи науково-дослідної роботи. Навчальний посібник / 
Петрук В.Г., Володарський Є.Т., Мокін В.Б.; під ред. В.Г.Петрука. – 
Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2005. – 144 с. 
26. Методологія та організація наукових досліджень (в екології): підручник / 
[Клименко М.О., Петрук В.Г., Мокін В.Б. та ін.] . – Херсон: Олді-плюс, 
2012. – 474 с. 
27. Геоінформаційні системи в екології. – Електронний навчальний посібник / 
під ред. Є.М.Крижановського. – Вінниця : ВНТУ, 2014. – 192 с. 
28. Можливості сучасних ГІС/ДЗЗ технологій у сприянні вирішення проблем 
Рівненщини / Матер. регіональної наради (12–14 грудня 2006 р.). – Рівне, 
2006. 
78 
 
29. Можливості сучасних ГІС/ДЗЗ технологій у сприянні вирішення проблем 
Київщини / Матер. регіональної наради (20–21 березня 2007 р.). – К., 2007. 
30. Субботин С.А., Скворцов А.В. Использование геоинформационных 
технологий для ведения земельного кадастра // Вестник Томского 
государственного университета. – 2002. – 275. – Апрель. – С. 86-89.  
31. Свердлюк О. Застосування ГІС-технологій у сфері земельного кадастру та 
землеустрою // Землевпорядний вісник. – №4. – 2006. – С. 56–59. 
32. Черняга П. Г. Використання гіс-технологій для виконання моніторингу 
сільськогосподарських земель та управління угіддями / П. Г. Черняга, О. В. 
Басовець. – 2009. – №1. – С. 204–208. 
33. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в 
Черкаській області у 2017 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу:  
https://ck-oda.gov.ua/ekologiya/ 
34. Інвестиційний паспорт міста Черкаси, 2017 р. [Електронний ресурс] / Режим 
доступу: http://chmr.gov.ua/upload/INVESTYCIJNYJ_PASPORT.pdf 
35. Мислюк О.О., Мислюк Є.В. Еколого-геохімічний моніторинг території, що 
прилягає до ТЕС //Вісник ЧДТУ. ‒ 2010.‒ №1.‒ С.82-87. 
36. Профіль Черкаської області. Аналітично-описова частина до стратегії 
розвитку Черкаської області, 2014р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: 
http://www.ck-oda.gov.ua/docs/2014/31_10_2014.pdf 
37. Огляд стану забруднення атмосферного повітря. Черкаський обласний 
центр з гідрометеорології. – Черкаси, 2002, 2005. 
38. Корнелюк Н.М., Мислюк О.О. Природні фактори аеротехногенного 
забруднення м. Черкаси важкими металами // Видавництво Національного 
університету «Львівська політехніка». ‒ 2007. ‒ С.260-269. 
39. Meteo farm [Електронний ресурс]. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: 
https://www.meteo.farm. 
79 
 
40. Strichka novin [Електронний ресурс]. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: 
https://18000.com.ua/strichka-novin/cherez-poteplinnya-cherkashhina-
postupovo-vxodit-do-novo%D1%97-klimatichno%D1%97-zoni/ 
41. Мислюк О.О., Ящук Л.Б. Екологізація підприємств паливно-енергетичного 
комплексу як чинник сталого розвитку регіонів // НТУУ «КПІ». ‒ 2014. ‒ 
С.239-244. 
42. ДСТУ 7908:2015. Якість ґрунту. Визначення хлорид-іона у водній витяжці. 
43. ДСТУ 7943:2015. Якість ґрунту. Визначення іонів карбонатів і бікарбонатів 
у водній витяжці. 
44. ДСТУ 7862:2015. Якість ґрунту. Визначення активної кислотності. 
45. ДСТУ 7945:2015. Якість ґрунту. Визначення іонів кальцію і магнію у водній 
витяжці. 
46. Обухов А.И., Лепнева О.М. Экологические последствия применения 
противогололедных соединений на городских автомагистралях и меры по 
их устранению. /Экологические исследования в Москве и Московской 
области: материалы науч.-практ. конф. – М., 1990. – С. 197-202. 
47. Касимов Н.С., Власов Д.В., Кошелева Н.Е., Никифорова Е.М. Геохимия 
ландшафтов Восточной Москвы. – М.: АПР, 2016. – 276 с. 
48. ВНД 33-5.5-11-02. Інструкція з проведення ґрунтово-сольової зйомки на 
зрошуваних землях України. К.: Державний комітет України по водному 
господарству. 2002. – 40 с. 
49. Шевякова Н. И., Кузнецов В. В., Карпачевский Л. О. Причины и механизмы 
гибели зеленых насаждений при действии техногенных факторов городской 
среды и создание стресс-устойчивых фитоценозов. Лесной вестник. 2009. № 
6 (15). С. 25–33. 
50. Хохрякова А. І., Куліджанов Е. В. Оцінка рівня хімічного забруднення 
ґрунтів паркових зон міста Одеси. Науковий вісник Херсонського 
державного університету. Серія: Географічні науки. 2017. Вип. 6. С. 164–
172. 
80 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
81 
 
Додаток А 
 
Апробація роботи 
 
 
82 
 
83 
 
84 
 
85 
 
86 
 
87 
 
88 
 
89 
 
90 
 
91 
 
92 
 
93 
 
 
94 
 
Додаток Б 
 
Акт впровадження