Каламбур як спосіб репрезентації комічного ефекту (на матеріалі твору Керролла "Аліса в країні чудес"

Abstract

Статтю присвячено дослідженню каламбуру як способу репрезентації комічного ефекту у відомій казці-феєрії Л. Керролла. У процесі аналізу систематизації гри слів за способом її утворення було виявлено такі різновиди цього стилістичного прийому, як лексичний, фонетичний, фразеологічний і граматичний каламбури. Найчастіше уживаною є гра слів, в основі якої лежить багатозначність, а також гра слів, побудована на омонімії. Письменник використовує її, передусім, для створення особливої манери листа, відмінного надто грайливим настроєм, а також для розкриття характерів персонажів і для організації сюжету. Каламбури відіграють важливу роль у мові художнього твору. Виконуючи функцію смішного комічного рельєфу, каламбури допомагають створити гумористичний ефект, для того щоб викликати сміх у читача та слухача, створити риторичний ефект, що змушує аудиторію думати і чітко стежити за ходом думок автора, найбільш яскраво охарактеризувати зображуване для розуміння сенсу тексту, ввести двозначність. У дослідженні також було розглянуто та узагальнено авторські прийоми репрезентації комічного. У статті здійснено спробу проаналізувати мовні засоби репрезентації комічного в художньому тексті та дослідити різні стилістичні засоби та їх тлумачення. Мовний засіб комічного має конкретний характер, а прийом – загальний. Засіб є матеріальним; прийом своєю чергою неможливо матеріально визначити, він є абстрактним, вихідним із ситуації або сюжету. Сила комічного твору, важливість гумору і сатири залежать від вибору автором прийомів, їх доречного використання, вмілого введення їх у текст. Без комічних засобів майже неможливе формування комічного характеру і конфлікту. Сюжет комічного твору поступово обтяжується засобами комічного, які загалом зумовлюють розвиток комічних прийомів. У тексті бачення автора проявляється в будь-якому контексті ситуації через її абсурдність, що робить твір унікальним із точки зору матеріалу для дослідження комічного. Гумор англійців відображає риси їхнього національного характеру (скритність, тактовність, завуальованість, абсурдність), культурні і суспільні цінності, володіє різноманіттям форм (анекдоти, різноманітні жарти). Визначивши характерні особливості англійського гумору, якими є вміння сміятися з себе або самоприниження, сарказм та мовні засоби репрезентації гумору, ми зробили висновок, що комічне бачення автора проявляється в будь-якому контексті ситуації, що робить роман унікальним із точки зору матеріалу для дослідження комічного. Національно маркований англійський гумор визначаємо як той, що сформувався в умовах англійського суспільства і несе в собі сильний елемент сатири над абсурдністю повсякденного життя. Проаналізувавши різні прийоми та засоби творення комічного, ми дійшли висновку, що здебільшого саме за їх взаємодії автор досягає найяскравішого комічного ефекту.

The article is devoted to the study of pun as a way of representing the comic effect in the famous fairy tale by L. Carroll. Having analyzed the word play in this text, we have revealed lexical, phonetic, phraseological and grammatical puns. Paronymy based on both ambiguity and homonymy was most commonly used. The writer uses it to create a special style of writing, characterized by too playful mood, as well as to reveal the characters and to organize the plot. Puns play an important role in the language of fiction. Performing the function of a funny comic effect, puns help to create a humorous effect, in order to make the reader laugh, as well as to create a rhetorical effect that makes the readers think and clearly follow the thoughts of the author, most vividly describe the image to understand the meaning of the text. The study also considered and summarized the author’s techniques of comic representation. The article attempts to analyze the linguistic means of representation of the comic in the literary text and to study various stylistic means and their interpretation. The linguistic means of the comic has a specific character, and the reception is general. The means is material, while reception cannot be materially determined, it is abstract. The importance of humor and satire depends on the author’s choice of techniques, their appropriate use, skillful introduction into the text. Without comic means it is almost impossible to form a comic character and conflict. In the text, the author’s vision is manifested in any context of the situation because of its absurdity, which makes the work unique in terms of material for the study of the comic. The humor of the British reflects the features of their national character (secrecy, tact, absurdity), expresses cultural and social values, has a variety of forms (anecdotes, various jokes). Having identified the characteristics of English humor, we came to the conclusion that the author’s comic vision manifests itself in any context of the situation, making the novel unique in terms of comic