Аспектуальна парадигма багатозначного дієслова (на матеріалі полісеманта ламати)

Abstract

У статті на матеріалі одного з багатозначних дієслів сучасної української літературної мови унаочнено можливість, доцільність та ефективність застосування об’єктивістського підходу до опису категорій аспектуальності та виду, що акцентує увагу на залежності оцінки внутрішньочасового характеру ситуації від онтологічної специфіки екстралінгвальних корелятів дієслова, визначальної для способу їхньої мовної категоризації і неодмінно передбачає передовсім розмежування граматичного (категорії виду) та лексичного (аспектуальні класи) компонентів аспектуальності. Доведено, що такий підхід дає змогу, використовуючи відповідний дослідницький інструментарій, створити об’єктивну, удокладнену, а не спрощену, схематичну модель аспектуальної парадигми полісемічної дієслівної лексеми. У розвідці представлено широку інтерпретацію цього поняття – як макропарадигми, що інтегрує: 1) аспектуально-лексичну мікропарадигму, наповнювану аспектуально-лексичними класами: термінативним, активітивним, стативним, евентивним, релятивним; 2) аспектуально-граматичну мікропарадигму, що об’єднує аспектуальнограматичні класи: імперфективи-партнери, перфективи-партнери, imperfektiva tantum, perfektiva tantum, 3) аспектуально-прагматичну мікропарадигму як набір конкретно-видових значень (функцій), передовсім – актуально-тривалого (конкретно-процесного, прогресивного), ітеративного, preasens historicum, конкретно-фактичного тощо; 4) аспектуально-дериватологічну мікропарадигму, яка консолідує акціональні підкласи (способи, або роди, дієслівної дії) як морфолого-словотвірні префіксальні, суфіксальні, конфіксальні деривати: атенуативи, делімітативи, дистрибутиви, дуративи, пердуративи, сатуративи, семельфактиви, кумулятиви, редуплікативи тощо. Визначальною для специфіки видової корелятивності, спектра функцій, набору акціональних підкласів є належність до того чи того лексичного аспектуального класу.

Background. Analyzing the Ukrainian language aspect studies reveals a spectrum of investigation perspectives. One of them is distinguished in the complex approach to the category of aspect as a dynamic and integrated multi facet phenomenon. It fully determines investigating the aspect grammar not solely but in lieu with other components of the aspect theory, mainly with aspect classes. Purpose. Through all this, the article is aimed at applying the objectivist approach to describing the verbal aspect that enables, with the appropriate research instrumental means, to create a real and detailed, though not schematic, aspectual «picture» of a poly-semantic verbal lexeme. Methods. Complex aspectual diagnostics as integrating methods that presume motivated application of logical, component, word-building, oppositional and distributive analyses, selection of native correlative discourse samples etc. Results. The article, through a modern Ukrainian poly-semantic verb, clearly regards the perspective of employing the objective means for describing categories of aspect and aspectuality. The paper supports the claim that the approach described here enables, through employing appropriate investigatory means (i. e. complex aspectology survey), to create an objective and detailed (instead of a simplified one) schematic model for the aspectual paradigm in poly-semantic verbal lexeme. Aspectual macro paradigm is constituted by: 1) aspectual lexical micro paradigm consisting of aspectual lexical classes: terminative, activitive, stative, eventive, relative; 2) aspectual grammatical micro paradigm, with aspectual grammatical classes: imperfectives-partners, perfectives-partners, imperfektiva tantum, perfektiva tantum, biaspectives; 3) aspectual pragmatic micro paradigm integrating concrete aspect functions, among them progressive, iterative, preasens historicum, concrete factual etc.; 4) aspectual derivatological micro paradigm consolidating actional subclasses (traditional genders, or moods), like morphologic word-building prefixal, suffixal, and confixal derivatives: atenuatives, distributives, duratives, perduratives, saturatives, semelfactives, cumulatives, reduplicatives, etc. Discussion. An objective approach to investigating the verbal aspect perspectives, focused on the opposed grammar and lexical features, will inevitably bring up the necessity for a detailed research of the relations between the aspect category and the context. This appeals for further linguistic investigation of grammar and vocabulary interaction in the research within the Ukrainian verb aspect