Ефективність використання оборотних активів підприємства та шляхи її підвищення (на матеріалах ПрАТ «Юрія», м. Черкаси)

Похило, Михайло Миколайович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2243
Назва:	Ефективність використання оборотних активів підприємства та шляхи її підвищення (на матеріалах ПрАТ «Юрія», м. Черкаси)
Автори:	Одінцов, Олег Михайлович Похило, Михайло Миколайович
Ключові слова:	ОБОРОТНІ АКТИВИ;ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ;ОБОРОТНІ КОШТИ;ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ;ПОКАЗНИКИ ОБОРОТНОСТІ;ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ
Дата публікації:	кві-2021
Короткий огляд (реферат):	Робота містить 87 сторінок, 23 таблиці, 3 рисунки, список літератури з 45 найменувань, 5 додатків. Об’єкт дослідження: виробничо-господарська та фінансова діяльність підприємства. Предметом дослідження є розробка шляхів підвищення ефективності використання оборотних активів на ПРАТ ЮРІЯ. Метою роботи є дослідження ефективності використання оборотних активів підприємства та розробка заходів щодо пришвидшення їх оборотності. Метод дослідження: описовий, порівняльний, системний аналіз, методи проектного аналізу. Основними завданнями роботи є: - дати сутнісну характеристику оборотним активам підприємства, визначити їх склад, структуру та класифікацію; - дослідити методичні підходи щодо визначення ефективності використання оборотних активів підприємства; - провести аналіз виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства, - провести аналіз використання оборотних активів підприємства; - розробити шляхи підвищення ефективності використання оборотних активів підприємства. За результатами дослідження: досліджено сутність оборотних активів підприємства, проведено аналіз виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства, розроблено шляхи підвищення ефективності використання оборотних активів підприємства . Одержані результати можуть бути використані у практичній діяльності ПРАТ ЮРІЯ. SUMMARY Master's qualification work consists of the: 87 pages, 23 tables, 3 drawings, list of references of the 45 names, 5 applications. The subject of research: production, economic and financial activities of the enterprise. The object of the study: development of ways to increase the efficiency of current assets at PJSC YURIY. The purpose of the master's qualification work: research of efficiency of use of current assets of the enterprise and development of measures for acceleration of their turnover. The purpose of the work is: - give an essential description of current assets of the enterprise, determine their composition, structure and classification; to explore methodological approaches to determine the effectiveness of the use of current assets of the enterprise; - to analyze the production, economic and financial activities of the enterprise, - analyze the use of current assets of the enterprise; - to develop ways to increase the efficiency of current assets of the enterprise. According to the results of the research proposals: the essence of current assets of the enterprise is investigated, the analysis of activity of the enterprise is carried out, the ways of increase of efficiency of use of current assets of the enterprise are developed The results obtained can be used in the practice of PJSC YURIY/
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2243
Розташовується у зібраннях:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
Диплом_Похило М.М..pdf Restricted Access		2.21 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи 
магістра 
 
на тему:   
 «ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ 
ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ ЇХ ПІДВИЩЕННЯ»  
(на матеріалах ПРАТ «ЮРІЯ», м. Черкаси) 
 
 
Виконав: студент 2 курсу, групи ЗЕПМД-93 
                                                      Спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля 
                                                      та біржова діяльність»   
                                                      Похило Михайло Миколайович 
Керівник: д.е.н., проф. Одінцов О.М. 
Рецензент: 
 
 
 
 
 
 
 
                                                       
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2021 року 
 
 
 
ЗМІСТ           
                                                                                                                       стор. 
ВСТУП ………………………………………………………………… 5 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ  
ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ 
7 
АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА………………………………. 
1.1 Сутнісна характеристика та класифікація оборотних активів 7 
 підприємства ………………………………………..  
1.2 Джерела формування оборотних активів підприємства та їх 20 
характеристика……………………………………………….. 
1.3 Методика розрахунку основних показників ефективності 25 
використання оборотних активів підприємства…………… 
1.4 Управління оборотними активами на підприємстві ……… 29 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 37 
ПРАТ «ЮРІЯ»………………………………………………… 
2.1 Проблеми розвитку молокопереробних підприємств  37 
України……………………………………………………….. 
2.2 Організаційно-економічна характеристика підприємства... 40 
2.3 Аналіз виробничо-господарської та фінансової діяльності 47 
 підприємства………………………………………………….. 
2.4 Аналіз оборотних активів підприємства …………………… 58 
 
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ 66 
ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ НА ПРАТ 
«ЮРІЯ»………………………………………………………….. 
3.1 Шляхи підвищення ефективності використання оборотних 66 
активів підприємства ………………………………………… 
3.2 Обґрунтування доцільності придбання нового обладнання. 69 
3.3 Напрями збереження енергоресурсів на підприємстві…….. 75 
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………. 78 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………… 83 
ДОДАТКИ………………………………………………………………………. 87 
           
 
 
 
 
 
ВСТУП 
 
В сучасних умовах господарювання проблема пошуку шляхів підвищення 
ефективності використання оборотних активів підприємства набуває важливого 
теоретичного і практичного значення як складова теорії та практики 
управління. Управління оборотними активами є одним із ключових елементів 
підприємницької діяльності. У багатьох випадках ухилитися від впровадження 
дієвих заходів щодо підвищення оборотності оборотних активів підприємства 
просто неможливо. Оборотний капітал є найважливішим ресурсом у 
забезпеченні поточного функціонування підприємства. У процесі 
функціонування кожне підприємство потребує необхідної кількості грошових 
засобів, необхідних для виготовлення продукції, закупівлі сировини та 
матеріалів, виплати заробітної плати тощо, а потім у коштах для реалізації 
готової продукції. Недостатня забезпеченість підприємства оборотними 
коштами гальмує його діяльність і призводить до погіршення фінансового 
стану підприємства.  
Головним завданням функціонування оборотного капіталу є забезпечення 
динамічної складової економічної діяльності підприємства. Оборотним капітал 
називається тому, що він перебуває у неперервному русі. Оборотний капітал як 
джерело авансування формує оборотні активи, що пізніше повертають 
авансований капітал. Таким чином забезпечується кругообіг капіталу, який 
умовно припиняє своє існування як капітал із завершенням кожного 
операційного циклу, вичерпує свою функцію у виробництві, та постійно 
відтворюється шляхом продажу готової продукції та після інкасування 
дебіторської заборгованості. Оборотний капітал і оборотні активи відновлюють 
один одного, тим самим забезпечують безперервність господарчих процесів. 
Оскільки, використання оборотних активів підприємства є одним із 
важливих чинників забезпечення стабільного фінансового становища 
підприєсмтва, тому дослідження проблем прискорення оборотності оборотного 
капіталу набуває виняткової актуальності в сучасних умовах господарювання. 
Аналізу сутності, структури та методів управління оборотними активами 
підприємства були предметом дослідження багатьох українських вчених, а 
саме: О.І. Бланк, Ф.Ф. Бутинець,  О.М. Островська, В.М. Хохлов та багато 
інших. 
Актуальність теми дослідження обумовлюється необхідністю пошуку 
шляхів підвищення ефективності використання оборотних активів на 
підприємстві  в сучасних умовах господарювання. 
Метою роботи є дослідження ефективності використання оборотних 
активів підприємства  та розробка заходів щодо пришвидшення їх оборотності. 
У ході реалізації визначеної мети сформульовано такі основні завдання: 
- дати сутнісну характеристику оборотним активам підприємства, 
визначити їх склад, структуру та класифікацію; 
- дослідити методичні підходи щодо визначення ефективності  
використання оборотних активів підприємства; 
- провести аналіз виробничо-господарської та фінансової діяльності 
підприємства,  
- провести аналіз використання оборотних активів підприємства; 
- розробити шляхи підвищення ефективності використання  оборотних 
активів підприємства. 
Об’єктом дослідження є виробничо-господарська та фінансова діяльність 
підприємства. 
Предметом дослідження є розробка шляхів підвищення ефективності 
використання оборотних активів підприємства.  
Метод дослідження: описовий, порівняльний, системний аналіз, методи 
проектного аналізу. 
 Одержані результати можуть бути використані у практичній діяльності 
ПРАТ ЮРІЯ. 
 
 
РОЗДІЛ 1  
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ 
ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА 
 
 
1.1 Сутнісна характеристика та класифікація оборотних активів 
підприємства 
 
Оборотні активи є одним із важливих складників ресурсного потенціалу 
підприємства. Формування, стан, структура та використання оборотних активів 
безпосередньо впливають на ефективність функціонування підприємства. Для 
того, щоб підприємство працювало безперебійно, підтримувало стійкий 
фінансовий стан, зберігало високий рівень ділової репутації, своєчасно 
здійснювало розрахунки із дебіторами та кредиторами необхідно ефективно  
формувати склад та структуру оборотних активів. А це в свою чергу 
забезпечить необхідний рівень ліквідності та платоспроможності підприємства 
[41, с. 410].  
В сучасних умовах господарювання проблема ефективного використання 
оборотних активів є дуже актуальною, тому що значна кількість підприємств 
стикається із проблемами їх нестачі та неплатоспроможності. Це пов’язано із 
багатьма причинами, серед яких можна назвати наступні: падіння курсу гривні, 
високий рівень кредитних ставок, непосильне податкове навантаження тощо 
Для здійснення господарської діяльності підприємству необхідно мати у 
наявності різноманітні види майна у матеріальній та нематеріальній формах, 
тобто активах [14, с. 65].  
Нестача чи надмірна кількість коштів призводить до розбалансування 
руху матеріальних і фінансових ресурсів, недофінансування господарської 
діяльності та до фінансових ускладнень на підприємствах. При ефективному 
використанні оборотних активів покращуються показники фінансового стану 
підприємства: ліквідність, фінансова стійкість, платоспроможність та 
рентабельність. Нераціональне використання виробничих засобів; часткова 
реалізація готової продукції; незбалансованість дебіторської заборгованості з 
кредиторською; невизначеність частки дебіторської заборгованості в оборотних 
активах (значна частка дебіторської заборгованості в оборотних активах 
призводить до ризику неповернення грошових коштів від дебіторів); 
незбалансованість грошових коштів на рахунках в банку чи в касі підприємства 
(велика сума грошових коштів може знецінитись під час інфляції, а незначна 
сума коштів свідчить про низьку ліквідність та платоспроможність 
підприємства) в кінцевому рахунку можуть призвести до зменшення прибутку 
[9, с. 51]. 
Оборотні активи – це активи без яких неможливо здійснювати 
виробничий процес. Вони використовуються безперервно протягом кожного 
виробничого циклу: закупівля сировини, матеріалів, палива, використання їх у 
виробничому процесі, відвантаження готової продукції замовникам, здійснення 
необхідних грошових розрахунків із покупцями. Нестача оборотних активів 
може гальмувати діяльність підприємства або погіршити його фінансовий стан 
[9, с. 52].  
Національне положення (стандарт)бухгалтерського обліку 1 «загальні 
вимоги до фінансової звітності» визначає, що «оборотні активи – це грошові 
кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, 
призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи 
протягом 12 місяців з дати балансу [26]. 
У Господарському кодексі України визначення оборотних активів 
відсутнє, але у ст. 139 «Майно у сфері господарювання» зазначено, що 
«оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та 
предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого  
призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів» [37]. 
Аналізуючи існуючі в економічній літературі трактування категорії 
«оборотні активи», можна відмітити, що більшість авторів у характеристиці 
оборотних активів акцентують увагу на матеріально-речовій складовій активів 
підприємства, обслуговуванні поточного господарського процесу, споживанні 
протягом одного року або одного операційного періоду (виходячи з цього 
необхідно також підкреслити високий рівень ліквідності оборотних активів і, як 
наслідок, значний вплив на платоспроможність підприємства) [2, с. 133]. У 
таблиці 1.1. наведено визначення поняття «оборотні активи» різними авторами. 
Таблиця 1.1 -  Визначення поняття «оборотні активи» різними авторами 
Автор Визначення поняття «оборотні активи» різними авторами 
П (С) БО №2  Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у 
[26] використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи 
споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти 
місяців з дати балансу 
Білик М.Д. Оборотні активи – це група мобільних активів із періодом 
[5, с.23] використання до одного року, що безпосередньо обслуговують 
операційну діяльність підприємства  і внаслідок високого рівня їх 
ліквідності мають забезпечувати його платоспроможність за 
поточними фінансовими зобов’язаннями 
Бланк І.О. Оборотні активи – це сукупність майнових цінностей підприємства, 
[6, с.123] що забезпечує поточну виробничо-комерційну діяльність та повністю 
споживаються у процесі одного виробничо-комерційного циклу 
Ковальчук І. В. Оборотні активи – сукупність майнових цінностей підприємства, що 
[19, с.103] обслуговують поточний господарський процес і цілком споживаних 
протягом одного операційного циклу 
Круш П. В.  До оборотних активів (фондів) підприємства відноситься та частина 
[22, с. 134] майна, яка використовується протягом одного виробничого циклу і 
повністю переносить свою вартість на вартість продукції, що 
виробляється, змінюючи свою натурально-речову форму. 
Кулішов В. В.  Оборотні активи – група мобільних активів підприємства із періодом 
[23, с.94] використання до одного року, що обслуговують його операційну 
діяльність і забезпечують його платоспроможність. 
Петрович Й. М. Оборотні активи - це сукупність матеріально-речовинних цінностей і 
[16, с.115] грошових коштів, які беруть участь у створенні продукту, цілком 
споживаються у виробничому процесі і повністю переносять свою 
вартість на виробничий продукт упродовж операційного циклу або 
дванадцяти місяців з дати балансу (сировина, матеріали, готова 
продукція, грошові кошти тощо). 
Хохлов. М. П Оборотні активи – це сукупність матеріальних та грошових цінностей, 
[41, с. 410] які обслуговують поточну фінансово-господарську діяльність 
підприємства, внаслідок високого рівня ліквідності забезпечують його 
платоспроможність, знаходяться у постійному кругообігу й у повному 
обсязі переносять свою вартість на виготовлену продукцію. 
Проведене дослідження щодо конкретизації поняття «оборотні активи» є 
можливість визначити оборотні активи як сукупність таких матеріальних та 
грошових цінностей, які обслуговують поточну фінансово-господарську 
діяльність підприємства, внаслідок високого рівня ліквідності забезпечують 
його платоспроможність, знаходяться у постійному кругообігу й у повному 
обсязі переносять свою вартість на виготовлену продукцію. 
Необхідно зазначити, що економічна сутність оборотних активів 
визначається їх роллю у поточній діяльності підприємства: знаходячись в 
постійному русі вони здійснюють безперервний кругообіг форм вартості, у 
результаті якого відбувається постійне відновлення процесу виробництва. 
Потрібно розрізняти поняття «оборотні активи» та «оборотні кошти». 
Оборотні активи містять, на відміну від оборотних коштів, такий елемент як 
короткострокові інвестиції, вони споживаються і витрачаються у процесі 
виробництва, тобто переносять свою вартість на вартість готової продукції. 
Оборотні кошти, як найбільш ліквідні ресурси, «не витрачаються і не 
споживаються», тому що вони авансовані у виробництво [11]. 
Функціонування оборотних коштів та оборотних активів відбувається 
протягом певного часового інтервалу, тривалістю періоду функціонування 
оборотних активів вважається один рік, або операційний цикл, оборотних 
коштів – один рік, або кругообіг. Кругообіг оборотних коштів – це сукупність 
операційного та комерційно-фінансового циклу, тобто тривалість періоду 
функціонування оборотних коштів є довшою на час комерційно-фінансового 
циклу. Тому, вартісна величина оборотних коштів не дорівнює величині 
оборотних активів [7, с. 212]. 
Щодо співвідношення оборотних активів і оборотного капіталу, то вони є 
самостійними економічними категоріями, які перебувають у тісному зв’язку та 
взаємозалежності. Спочатку оборотний капітал завжди виступає як інвестиції, а 
оборотні активи відображають характер розміщення інвестованого капіталу у 
процес господарської діяльності підприємства. Оборотний капітал як джерело 
авансування формує оборотні активи, що пізніше повертають авансований 
капітал. Таким чином забезпечується кругообіг капіталу, який умовно припиняє 
своє існування як капітал із завершенням кожного операційного циклу, 
вичерпує свою функцію у виробництві, та постійно відтворюється шляхом 
продажу готової продукції та після інкасування дебіторської заборгованості. 
Оборотний капітал і оборотні активи відновлюють один одного, тим самим 
забезпечують безперервність господарчих процесів. Основне призначення 
оборотного капіталу є інвестування вартості в елементи оборотних активів з 
метою забезпечення поточної господарської діяльності; оборотні активи 
характеризують речовий склад активів підприємства для обслуговування 
поточного господарського процесу [20, с. 31]. 
Отже,  «оборотні активи», «оборотний капітал» і «оборотні кошти» є 
самостійними економічними категоріями із характерними властивостями і 
ототожнювати їх не можна. 
Оборотні активи – це сукупність матеріальних та грошових цінностей, які 
обслуговують поточну фінансово-господарську діяльність підприємства, 
забезпечують його платоспроможність, призначені для реалізації чи 
споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців. 
Оборотні кошти – величина грошових коштів, авансованих в оборотні 
фонди та фонди обігу, які забезпечують планомірний і безперервний процес 
виробництва і реалізації продукції. 
Оборотний капітал – це частина капіталу підприємства, яка належить 
власнику та спрямовується на забезпечення підприємства оборотними коштами 
[41, c. 411]. 
Відмінність цих понять полягає в тому, що: склад оборотних коштів і 
оборотних активів не збігається; оборотні (мобільні) активи споживаються і 
витрачаються у процесі виробництва, тобто переносять свою вартість на готову 
продукцію; а оборотні кошти як найбільш ліквідні ресурси «не витрачаються і 
не споживаються», тому що вони авансовані у виробництво [7, c. 214]. 
Тривалість періоду функціонування оборотних активів називається 
операційний цикл, оборотних коштів – кругообіг. 
Вартісна величина оборотних коштів не може бути рівної величини 
оборотних активів. Величина оборотного капіталу свідчить про те, наскільки 
основна діяльність підприємства забезпечена власними фінансовими 
ресурсами. Оборотний капітал розширює можливості пошуку джерел 
фінансування оборотних активів [7, c. 214]. 
Таким чином, у зв’язку із тим, що поняття «оборотні активи», «оборотні 
кошти», «оборотний капітал» мають різну економічну сутність не слід їх 
ототожнювати. В умовах поглиблення інтеграційних процесів та зв’язків 
виникає потреба в уніфікації цих понять [7, c. 215]. 
Отже, під оборотними активами підприємства слід розуміти сукупність 
майнових цінностей підприємства, які обслуговують поточний господарський 
процес і цілком споживаються протягом одного виробничо-комерційного 
(операційного) циклу. 
Пошук дієвих шляхів підвищення ефективності використання оборотних 
активів підприємства потребує розробки їх класифікації. Економічно 
обґрунтована класифікація оборотних активів є важливою передумовою 
успішної планування, організації обліку, обґрунтування господарських рішень 
тощо. Адже від цього залежить здатність ефективно управляти оборотними 
активами, можливість здійснювати оперативний аналіз та приймати 
обґрунтовані управлінські рішення. 
Класифікацію оборотних активів підприємства наведено у таблиці 1.2. 
За видами оборотні активи поділяють на: 
- запаси сировини, матеріалів та напівфабрикатів. Цей вид оборотних активів 
характеризує об'єм вхідних потоків у формі запасів, що забезпечують 
виробничу діяльність підприємства; 
- запаси готової продукції. Цей вид оборотних активів характеризує об'єм 
вхідних потоків у формі запасів продукції, що призначається для реалізації. 
Зазвичай, до цього виду оборотних активів додається незавершене 
виробництво з розрахунком коефіцієнта його завершеності за окремими 
видами; 
- дебіторська заборгованість, характеризує суму заборгованості підприємству 
за товари, роботи, послуги; 
- грошові активи (залишки грошових коштів в іноземній та національній 
валюті та короткострокові фінансові інвестиції) та інші види оборотних 
активів [14, с. 67]. 
Таблиця 1.2 – Класифікація оборотних активів підприємства 
Класифікаційна ознака Вид оборотних активів 
За характером фінансових  власні 
джерел формування  позикові (прирівняні до власних) 
  залучені 
 запаси сировини, матеріалів та 
напівфабрикатів 
 запаси готової продукції 
За видами 
 дебіторська заборгованість 
 грошові активи 
 інші види оборотних активів 
 авансовані в основні виробничі 
Залежно від участі у 
фонди 
кругообороті 
 авансовані у фонди обігу 
 постійна частина 
За періодом функціонування 
 змінна частина 
 нормовані 
З метою планування 
 ненормовані 
 повільно ліквідні 
За ліквідністю  швидколіквідні 
 найбільш ліквідні 
 з високою оборотністю 
За оборотністю 
 з низькою оборотністю 
 оборотні кошти в запасах 
Залежно від стандартів обліку  кошти 
та відбиття у балансі  розрахунки 
 ін. активи 
 матеріальні 
За формами функціонування 
 фінансові 
 приносять прямий дохід 
За рівнем дохідності 
 обслуговують оборот підприємства 
Залежно від інфляційної  захищені 
захищеності  незахищені 
 з найменшим ризиком 
За ступенем ризику  з середнім ризиком вкладення 
 зі значним ризиком 
 
Оборотні активи перебувають у постійному русі, набуваючи  форми 
грошових коштів, виробничих запасів (сировини, палива, матеріалів, запасних 
частин, купованих напівфабрикатів тощо) та готової продукції на складі. У 
таблиці 1.3 представлено загальний склад оборотних активів підприємства.  
Таблиця 1.3 – Загальний склад оборотних активів підприємства  
ознака групування оборотні активи 
функціональне оборотні фонди фонди обігу 
призначення 
роль у кошти в запасах кошти у готова продукція гроші та дебіторська 
виробництві виробництві заборгованість 
укрупнені пред знаряддя НЗВ ВМП готова товари гроші дебіторська 
елементи мети праці продукція заборгованість 
праці 
ступінь нормовані ненормовані 
нормування 
 
В залежності від участі оборотних активів у кругообігу, вони поділяються 
на: оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди (оборотні фонди у 
виробничих запасах, оборотні кошти у виробництві); оборотні кошти, 
авансовані у фонди обігу (готова продукція, кошти і кошти в розрахунках). 
Оборотні виробничі фонди та фонди обігу є самостійними, відмінними одна від 
одної економічними категоріями, їх одночасне існування обумовлено тим, що 
процес виробництва продукції є єдністю процесу виробництва та реалізації 
продукції.  
За періодом функціонування оборотних активів виділяють: 
- постійну частину оборотних активів. Це мінімум оборотних активів, який 
потрібен підприємству для здійснення операційної діяльності. Це та частина 
оборотних коштів, як не залежить від сезонних коливань та не пов'язана з 
формуванням запасів сезонного характеру; 
- змінну частину оборотних активів. Це та частина оборотних активів, що 
пов'язана із сезонним збільшенням обсягу виробництва та реалізації 
продукції, необхідність формування в окремі періоди запасів товарно-
матеріальних цінностей сезонного зберігання. Зазвичай, в складі змінної 
частини оборотних активів виділяють максимальну та середню їх частину 
[41, с. 411]. 
З метою планування оборотних активів їх розподіляють на нормовані та 
ненормовані. Нормованими називають оборотні активи (засоби), запаси яких 
створюються в установлених мінімальних розмірах, необхідних для 
забезпечення нормальної безперервної роботи підприємств. До нормованих 
оборотних активів відноситься сировина, основні матеріали, куповані 
напівфабрикати, допоміжна матеріали, тара, паливо, запасні частини, МШП; 
незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, витрати 
майбутніх періодів, готова продукція на складі. Ненормованими називають 
оборотні активи (засоби), розмір яких не встановлюється. До їх складу 
відноситься відвантажена готова продукція, кошти на рахунках у банках і в касі 
підприємства, кошти в розрахунках, дебіторська заборгованість [12]. 
У залежності від ліквідності, оборотні активи поділяють на ті, що 
повільно реалізуються; ті, що швидко реалізуються та найбільш ліквідні. До 
оборотних активів, що повільно реалізуються відносяться запаси сировини, 
матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, при цьому, запаси 
готової продукції є найбільш ліквідною їх частиною. Менш ліквідними є запаси 
сировини та матеріалів. До оборотних активів, що швидко реалізуються 
відноситься дебіторська заборгованість, оскільки вона швидко трансформується 
у грошові кошти. Найбільш ліквідною частиною оборотних активів є цінні 
папери - короткострокові фінансові вкладення в цінні папери інших 
підприємств, державні облігації та ін. І абсолютно ліквідними є грошові кошти 
в касі та на рахунках [41, с. 411].   
У таблиці 1.4 представлено склад оборотних активів за ступенем 
ліквідності у розрізі статей балансу. 
Однією з найважливіших характеристик оборотних активів є їх 
оборотність. Відповідно до цієї характеристики виділяють оборотні активи з 
високою оборотністю та активи з низькою оборотністю. До активів з високою 
оборотністю відносять запаси сировини і матеріалів, за якими не створюються 
страхові резерви; запаси готової продукції, що користується значним попитом; 
грошові кошти, які постійно перебувають у платіжному обороті [41, с. 411].   
Таблиця 1.4 - Склад оборотних активів підприємства за ступенем 
ліквідності 
№з/п Оборотні аткиви  Назва статей балансу 
1. Найбільш ліквідні активи 1.1 Грошові активи 
1.2 Короткострокові фінансові вкладення 
2.  2.1 Товари відвантажені 
 
2.2 Дебіторська заборгованість: 
 
За  товари, роботи, послуги 
 
Активи, що повільно По векселях одержаних 
реалізовуються За розрахунками з бюджетом 
За виданими авансами 
З нарахованих доходів 
З іншими дебіторами 
2.3 Інші оборотні активи 
3. Активи, що повільно 3.1 Запаси: 
реалізуються  Виробничі запаси 
Поточні біологічні запаси 
Незавершене виробництво 
Товари  
Загальна сума оборотних активів (п.1+п.2+п.3) 
 
 
До активів з низькою оборотністю відносять сезонні запаси сировини і 
матеріалів; запаси готової продукції зі зниженим попитом; довгострокову та 
короткострокову дебіторську заборгованість; усі форми поточних фінансових 
інвестицій строком більше шести місяців; неліквідні фінансові інструменти. 
Залежно від стандартів обліку і відбиття в балансі підприємства 
виділяють матеріальні оборотні активи (запаси) і грошові кошти. Класифікація 
оборотних активів за способом відображення у балансі підприємства дає змогу 
виділити такі групи.   
У таблиці 1.5 представлено склад оборотних активів підприємства у 
розрізі статей його балансу. 
 
 
Таблиця 1.5 – Склад оборотних активів за балансом підприємства  
№ Група оборотних активів Назва статті балансу 
з/п 
1. Матеріальні оборотні активи Виробничі запаси 
(запаси) Поточні біологічні запаси 
Незавершене виробництво 
Товари 
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, 
послуги 
Розрахунки по векселях одержаних 
Розрахунки з бюджетом 
Розрахунки за виданими авансами 
Розрахунки з нарахованих доходів 
Розрахунки з іншими дебіторами 
Інші оборотні активи 
2. Грошові кошти Короткострокові фінансові вкладення 
Кошти в національній валюті 
Кошти в іноземній валюті  
Загальна сума оборотних активів (п.1 + п.2) 
 
 
Залежно від матеріально-речовинного утримання оборотні активи 
поділяються на: предмети праці; готова продукція і товари; гроші і кошти в 
розрахунках [41, с. 411].   
За формами функціонування оборотні активи поділяють на матеріальні та 
фінансові. До матеріальних відносяться оборотні активи у формі запасів 
сировини, матеріалів, напівфабрикатів, незавершеного виробництва та готової 
продукції. До фінансових належать оборотні активи у формі грошових коштів, 
короткострокових фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості. Таку 
класифікацію оборотних активів зазвичай використовують при плануванні 
відповідних матеріальних або фінансових потоків на підприємстві. 
Оборотні активи класифікуються за рівнем їх доходності на активи, що 
приносять прямий доход (поточні фінансові інвестиції, депозити), активи, що 
не приносять прямого доходу, але обслуговують оборот підприємства (запаси, 
грошові кошти), активи, що приносять збитки (запаси товарів, якість та 
кількість яких в процесі зберігання зменшується, безнадійна заборгованість). 
В залежності від інфляційної захищеності оборотні активи поділяються 
на: активи, захищені від інфляційного знецінення (матеріальні оборотні активи, 
захищена дебіторська заборгованість, ефективні фінансові інвестиції, валютні 
кошти) та активи, не захищені від інфляції (грошові кошти в національній 
валюті, незахищена дебіторська заборгованість, неефективні фінансові 
інвестиції) [29]. 
За рівнем їх ринкової цінності виділяють три групи оборотних активів: 
мінімальна ринкова цінність; середня ринкова цінність; потенційно висока 
ринкова цінність. Виокремлення групи оборотних активів мінімальної ринкової 
цінності обумовлено тим фактом, що активи підприємства не можуть мати 
від'ємної вартості, всі вони можуть бути реалізованими за договірними цінами. 
Група оборотних активів середньої ринкової цінності об'єднує матеріальні 
ресурси, які можуть бути реалізованими без збитку для підприємства, це 
потребує певних витрат часу на пошуки потенційних покупців. Виокремлення 
третьої групи оборотних активів базується на тому, що в умовах інфляції ціна 
на ресурси підвищується в силу наявності стабільного попиту на них. 
Однією з найактуальніших класифікаційних ознак в сучасних умовах 
господарювання є ризикованість оборотних активів. За ступенем ризикованості 
вкладень капіталу виділяють такі групи оборотних активів: з мінімальним 
ризиком вкладення (гроші, цінні папери); із малим ризиком (дебіторська 
заборгованість (без сумнівної), виробничі запаси (без неліквідних), залишки 
готової продукції; із середнім ризиком вкладення (малоцінні предмети, та ті, що 
швидко зношуються, незавершене виробництво за виключенням 
понаднормативного); із високим ризиком вкладення (сумнівна дебіторська 
заборгованість, неліквідні виробничі запаси, понаднормативне незавершене 
виробництво, готова продукція та товари, що не мають попиту, інші оборотні 
активи) [41, с. 412].   
У таблиці 1.6 представлено склад оборотних активів за ступенем ризику 
вкладень капіталу в розрізі статей балансу. 
Таблиця – 1.6  Склад оборотних активів за ступенем ризику  
№ Група оборотних активів Назва статті активу балансу 
з/п 
1. Мінімальний ризик 1.1 грошові кошти 
1.2 короткострокові фінансові вкладення 
2. Малий ризик 2.1 дебіторська заборгованість без сумнівної 
2.2 виробничі запаси (без ліквідних) 
2.3 залишки готової продукції і товарів (без тих на які 
немає попиту)  
3. Середній ризик 3.1 малоцінні предмети, та ті, що швидко зношуються 
(за залишковою вартістю) 
3.2 незавершене виробництво (за виключенням 
понаднормативного) 
4. Високий ризик 4.1 сумнівна дебіторська заборгованість 
4.2 неліквідні виробничі запаси  
4.3 понаднормативне незавершене виробництво 
4.4 готова продукція та товари, що не мають попиту 
4.5 інші оборотні активи, що не включено до 
попередніх груп 
Загальна сума оборотних активів (п.1 + п.2 + п.3 + п.4) 
 
 
Таким чином, у зв’язку з різною економічною сутністю понять «оборотні 
активи», «оборотні кошти», «оборотний капітал» слід відмовитися від 
ототожнення цих економічних категорій і визначитися з термінологію, в першу 
чергу, в економічних словниках. 
З виходом українських підприємств у міжнародний економічний простір і 
для досягнення порозуміння різних суб’єктів господарської діяльності у межах 
країни та за її кордоном необхідні єдина термінологія та методика аналізу 
оборотних коштів. 
Економічно обґрунтована класифікація оборотних активів є важливою 
передумовою успішного управління, організації та планування господарської 
діяльності на підприємстві, оскільки від цього залежить ефективність 
господарської та фінансової діяльності підприємства.  
 
1.2 Джерела формування оборотних активів підприємства та їх 
характеристика 
 
 
Ефективність використання оборотних активів залежить від політики 
управління. Управління оборотними активами проводиться за двома плановими 
напрямками: формування необхідного рівня окремих видів оборотних активів, 
визначення їх суми в цілому, формування структури джерел їх формування та 
фінансування цих активів. Кожен з цих етапів на підприємстві передбачає 
обґрунтування прийнятих обсягів оборотних активів, кожної їхньої складової та 
найраціональнішої стратегії їх фінансування. Серед джерел формування 
оборотних активів підприємств виділяють три групи: власні, залучені (або 
прирівняні до власних), позикові. 
Підприємства, що вводяться в дію, формують оборотні активи за рахунок 
коштів бюджету, пайових внесків членів-засновників, внесків іноземних 
учасників (для спільних підприємств), надходження від емісії цінних паперів 
[28, с.27]. Структуру джерел формування оборотних активів підприємства 
наведено на рисунку 1.1. 
На діючих підприємствах оборотні активи можуть поповнюватись з 
наступних власних джерел: прибуток, що залишається в розпорядженні 
підприємства, збільшення акціонерного капіталу, прямі інвестиції засновників 
до статутного фонду, вільні кошти амортизаційного фонду, залишки фондів та 
резервів, утворених за рахунок прибутку. 
До коштів, які можна прирівняти до власних, належать стійкі пасиви. Це 
кошти цільового призначення, які в результаті застосованої системи грошових 
розрахунків постійно перебувають у господарському обігу, підприємства, але 
йому не належать. До їх використання за призначенням вони в сумі 
мінімального залишку є джерелами формування оборотних активів 
підприємства [7]. 
  
 
Джерела формування оборотних активів підприємства 
 
Власні Позикові 
  Залучені (прирівняні 
до власних) 
Ка пітал приватних Короткострокові 
 інвесторів кредити і позики 
Стійкі пасиви небанківських 
 фінансових інститутів 
Кошти державного та 
місц евих бюджетів на 
безоплатній основі Товарний кредит 
 
Безп оворотна фінансова Кошти міністерств на 
допомога недержавних умовах повернення 
фо ндів та інститутів 
Кошти від продажу 
 
Прибуток облігацій 
 
Рисунок 1.1 - Джерела формування оборотних активів підприємства [28, 
с.27]. 
До стійких пасивів належать: 
- мінімальна заборгованість по заробітній платі з нарахуваннями на 
заробітну плату; 
- мінімальна заборгованість з резерву покриття майбутніх платежів  
- сума резерву на оплату відпусток робітників і службовців; 
- заборгованість постачальникам за відвантажену продукцію, термін 
оплати якої не настав (кредиторська заборгованість); 
- заборгованість бюджету за окремими видами податків, зборів та інших 
платежів.  
 Також до стійких пасивів деякі науковці відносять аванси покупців чи 
замовників. 
Обсяг власних оборотних активів, закріплених за підприємством, не є 
постійною величиною. Їх сума під час складання фінансового плану щорічно 
уточнюється у зв'язку зі зміною обсягу виробництва, асортименту продукції, 
умов постачання і збуту. Окрім того, на підприємствах виникають проблеми з 
несвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукцію, 
нагромадженням на складі нереалізованої готової продукції, несвоєчасним і 
неповним виконанням договірних зобов'язань постачальниками та через інші 
обставини, що спричиняють потребу в додаткових коштах [28, с.28]. 
Серед негативних чинників збільшення потреби в оборотних активах 
виділяють також інфляцію та посилення податкового тиску на 
товаровиробників. 
Формування та поповнення оборотних активів підприємствами в 
сучасних умовах доцільно проводити не лише за рахунок власних джерел, а й 
позикових. 
Власний капітал характеризується такими позитивними особливостями 
[14, с. 68] : 
- простотою залучення, оскільки рішення про його використання приймається 
власниками підприємства; 
- більш високою здатністю генерувати прибуток, оскільки його використання 
не передбачає сплати позикового відсотку; 
- забезпечення фінансової стійкості розвитку підприємства, його 
платоспроможності в довгостроковому періоді, а відповідно і зниження 
ризику банкрутства. 
Серед недоліків виділяють обмеженість обсягу залучення та більшу 
вартість порівняно з альтернативними позиковими джерелами фінансування. 
Підприємство при використанні лише власних джерел поповнення 
активів обмежує темпи свого розвитку, оскільки за сприятливої кон'юнктури 
ринку не зможе забезпечити реалізацію суттєвого розширення операційної 
діяльності. Проте чим більша частка власних джерел у структурі активів, тим 
вища фінансова стійкість підприємства. 
Позиковий капітал характеризується наступними позитивними 
особливостями [21, с. 29]: 
- достатньо широкі можливості залучення, особливо при високому 
кредитному рейтингу підприємства, наявності застави чи гарантії 
поручителя; 
- забезпечення зростання фінансового потенціалу при необхідності 
суттєвого зростання темпів росту обсягів господарської діяльності; 
- більш низька вартість, порівняно з власним капіталом; 
- здатність генерувати приріст фінансової рентабельності (коефіцієнта 
рентабельності власного капіталу). 
Серед недоліків використання позикового капіталу виділяють такі: 
- наявність небезпечного ризику зниження фінансової стійкості та втрати 
платоспроможності; 
- зниження норми прибутку, що зменшується на суму позичкового 
процента у всіх його формах; 
- висока залежність від коливань кон'юнктури фінансового ринку; 
- складність процедури залучення, оскільки надання кредитних ресурсів 
залежить від рішення інших господарюючих суб'єктів. 
Підприємство, використовуючи позиковий капітал, збільшує ризик 
фінансової стійкості та загрози банкрутства, одночасно збільшує потенціал 
свого розвитку. 
Відповідно за даних умов підприємствам економічно доцільно формувати 
та поповнювати оборотні активи також і з позикових джерел, зокрема 
короткострокових кредитів банків. 
Кредити банку дають змогу організаційно пов'язувати всі джерела 
оборотних активів і впливають на раціональне формування запасів сировини, 
матеріалів, готової продукції та інших видів матеріальних цінностей [24, с.156]. 
Короткостроковий кредит надається терміном до одного року. 
Підприємствами також можуть використовуватись, крім банківських, позики 
від інших установ з оформленням векселя, що є найпростішою та 
найпоширенішою формою кредитних грошей. 
Окремо серед джерел формування оборотних активів слід зазначити 
кредиторську заборгованість. Її науковці відносять до стійких пасивів. В той же 
час кредиторську заборгованість виділяють серед позикових джерел оборотних 
активів. 
За кредиторської заборгованості постачальникам залучення коштів 
відбувається в товарній формі на відміну від власних оборотних коштів і 
банківського кредиту, які виступають у грошовій формі. Розмір і тривалість 
простроченої кредиторської заборгованості залежать від конкретних умов 
організації та використання оборотних активів, особливо від розміру та 
тривалості простроченої дебіторської заборгованості, головним джерелом 
покриття якої і є кредиторська заборгованість [7, с. 212]. 
На вибір джерел формування та поповнення оборотних активів 
впливають багато чинників, які можна розділити на внутрішні та зовнішні. 
Серед внутрішніх чинників виділяють: обсяг формування доходу та 
прибутку; розподіл і використання прибутку; фінансовий стан підприємства. 
Серед зовнішніх чинників віднести наступні: рівень інфляції; відсотки за 
кредит; вартість окремих джерел; рівень податкових ставок; зміни законодавчої 
та нормативної бази діяльності; строки і обсяги залучення коштів. До чинників, 
що впливають на вибір джерел фінансування відносять можливості 
підприємства випуску акцій та облігацій. Також слід виділити чотири основних 
підходи щодо фінансування оборотних активів: ідеальний, агресивний, 
консервативний, компромісний [4, с.75].  
Характеристика підходів до фінансування оборотних активів наведена у 
Додатку А. 
Вибір того або іншого підходу ґрунтується на прийнятному 
співвідношенні рівня прибутковості і ризику вкладення. Ці підходи істотно 
відрізняються різними сумами оборотних активів, що використовуються для 
підтримки заданого обсягу виробництва, збуту, ліквідності, платоспроможності 
і фінансової стійкості. Виходячи із змісту зазначених підходів до формування 
оборотних активів найбільш реальним для підприємства є синтез усіх підходів. 
Отже, підприємства здійснюють формування та поповнення оборотних 
активів із власних, залучених (прирівняних до власних), позикових джерел. 
Враховуючи чинники внутрішнього та зовнішнього середовища, а також 
зважуючи позитивні та негативні характеристики використання власного та 
позикового капіталу управлінцями приймаються рішення про вибір тих чи 
інших джерел фінансування оборотних активів. Значний вплив на виробничий 
процес, фінансові результати підприємства має раціональний вибір методу 
фінансування оборотних активів, тому дуже важливо для досягнення мети з 
мінімально необхідними оборотними активами застосовувати можливі та 
найбільш ефективні за даних умов джерела фінансування. 
 
 
1.3 Показники ефективності використання оборотних активів 
підприємства 
 
 
Ефективність організації та управління оборотними активами 
підприємства залежить від рівня організаційності та узгодженості процесів 
аналізу оборотних активів підприємства в попередньому періоді, планування 
оборотних активів, контролю за виконанням планів та прийняттям 
управлінських рішень щодо підвищення ефективності використання оборотних 
активів [20, с. 29].  
Оборотність оборотних активів характеризується низкою взаємозалежних 
показників: тривалістю одного обороту в днях, кількістю оборотів за 
визначений період – рік, півріччя, квартал (коефіцієнт оборотності), сумою 
зайнятих на підприємстві оборотних активів на одиницю продукції (коефіцієнт 
завантаження). 
Ефективність використання оборотних активів визначається швидкістю їх 
руху – швидкістю обороту, або оборотністю. Чим швидше відбувається 
кругообіг оборотних активів, тим менша їх сума буде потрібна підприємству 
для успішного виконання виробничої програми.  
Оборотність оборотних активів характеризується двома взаємозалежними 
показниками: кількість оборотів, здійснених оборотними активами протягом 
визначеного періоду часу (коефіцієнтом оборотності), і терміном їх обороту в 
днях.  
Коефіцієнт оборотності розраховують за формулою:  
Коб = Д /  Фоб                                                         (1.1) 
де  Д – річна сума доходів підприємства;  
     Фоб – сума оборотних активів.  
Кількість оборотів визначає обсяг продукції у вартісному вираженні, що 
випускається на 1 грн. оборотних активів.  
Термін обороту (оборотність) розраховують за формулою:  
Тоб = Дк/Коб                                                        (1.2) 
де Дк – кількість календарних днів у періоді. 
Оборотність можна визначити як за всією сумою оборотних активів, так і 
за кожною її частиною. Для розрахунку кількості оборотів кожного елемента 
оборотних активів треба встановити відношення суми витрати за відповідними 
статтями витрат на виробництво до фактичної суми за цією статтею оборотних 
активів. Термін обороту дорівнюватиме відношенню числа днів за цей період 
до кількості оборотів. Власне кажучи, він є запасом у днях цього елемента 
оборотних активів [20, с. 30].  
Тривалість одного обороту оборотних активів у днях (О) обчислюється за 
формулою:  
О = З / (Т/Д)                                                  (1.3) 
де  З – залишки оборотних активів (середні або на певну дату);  
     Т – обсяг товарної продукції;  
     Д – кількість днів у розглянутому періоді.  
Зменшення тривалості одного обороту засвідчує поліпшення 
використання оборотних активів.  
Кількість оборотів за певний період, або коефіцієнт оборотності 
оборотних активів (Ко), обчислюють за формулою: 
Ко = З / Т                                                    (1.4) 
Чим вищий за таких умов коефіцієнт оборотності, тим краще 
використовуються оборотні активи. 
Коефіцієнт завантаження активів в обороті (Кз), обернений до коефіцієнта 
оборотності, визначають за формулою: 
Кз = Т / З                                                   (1.5) 
Крім зазначених показників, також може бути використаний показник 
віддачі оборотних активів, що визначається відношенням прибутку від 
реалізації продукції підприємства до залишків оборотних активів [20, с. 30]. 
Показники оборотності оборотних активів можуть обчислюватися за 
всіма оборотними коштами, що беруть участь в обороті, і за окремими 
елементами. 
Зміна швидкості обороту оборотних активів може спричинити відносне 
змінювання потреби в них. Розрізняють абсолютне та відносне вивільнення 
оборотних активів. Абсолютне вивільнення оборотних активів - це пряме 
скорочення потреби в оборотних активах проти попереднього періоду за 
одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації). Відносне вивільнення 
оборотних активів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання 
підприємство з тією самою сумою оборотних активів або з незначним їх 
зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва [20, с. 31]. 
За нинішніх умов господарювання через інфляційні процеси найбільш 
реальним є відносне вивільнення оборотних активів. 
Вивільнення з обороту оборотних активів розраховують: 
Р
∆О = (Т1 − Т
1
0)  ×                                            (1.6) Д
де Т1, Т0 – тривалість одного обороту у днях звітного і минулого 
………періодів; 
.Р1/Д ..– сума одноденної реалізації у звітному періоді. 
Оборотність – це швидкість руху оборотних активів. Чим більша 
швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємство. Прискорення 
оборотності оборотних активів дає змогу заощаджувати значні суми і 
збільшити обсяги виробництва та реалізації продукції без додаткових 
фінансових ресурсів [11, с. 61]. 
Наступним показником ефективності використання оборотних активів є 
рентабельність оборотних активів. Він дозволяє оцінити вплив характеризує 
спроможність підприємства використовувати власні джерела фінансування. 
Високий показник рентабельності оборотних активів вказує на стійкий 
фінансовий стан підприємства. Даний коефіцієнт розраховується за формулою: 
RОА = ЧП/ОА                                                 (1.7) 
де ЧП – річна сума чистого прибутку; 
  ОА – середньорічна вартість оборотних активів підприємства. 
Аналізуючи формулу, слід відмітити: 
- якщо RОА  0, то це свідчить про наявність у підприємства власних коштів, 
за рахунок яких можуть фінансуватися оборотні активи; 
- якщо RОА  0, то це характеризує нестійкий фінансовий стан підприємства, 
його залежність від кредиторів, фінансування оборотних активів за 
рахунок залучених коштів [11, с. 62]. 
Наявність у підприємства достатнього обсягу оборотних активів залежить 
від їх структури.  Оптимальна структура оборотних активів є необхідною 
умовою їх нормального функціонування та їх нормального функціонування та 
забезпечення фінансової стійкості підприємства в цілому.  
У свою чергу ефективність організації та управління оборотними активами 
підприємства залежить від рівня організаційності та узгодженості процесів 
аналізу оборотних активів підприємства в попередньому періоді, планування 
оборотних активів, контролю за виконанням планів та прийняттям 
управлінських рішень щодо підвищення ефективності використання оборотних 
активів. 
 
 
1.4   Управління оборотними активами на підприємстві  
 
 
Управління оборотними активами передбачає аналіз їх стану і структури 
ефективності використання, визначення оптимальної структури джерел 
фінансування оборотних засобів, досягнення співвідношення між потребою в 
оборотних засобах і джерелами їх покриття. 
Головною метою управління є забезпечення безперервної і ефективної 
виробничої і фінансової діяльності підприємства. 
Основними завданнями в галузі управління оборотними активами є: 
- оптимізація обсягу оборотних активами в обігу; 
- забезпечення підвищення ефективності використання оборотних 
активами; 
- підтримка достатньої ліквідності і платоспроможності підприємства; 
- вивчення можливих ризиків, що виникають при використанні оборотних 
активів і пошук шляхів їх мінімізації; 
- вибір стратегії фінансування оборотних активів; 
- підтримання оптимального співвідношення між ризиком і доходом при 
використанні оборотних активів [11, с. 63]. 
Ризик розглядається як можлива втрата ліквідності підприємства за умови 
недостатності активів в обороті. Втрата доходу можлива також за умови 
залучення в оборот надлишкових запасів оборотних активів. Для вирішення цих 
проблем аналізують ефективність використання кожного елементу оборотних 
активів і визначають заходи, що приведуть до поліпшення такого використання. 
Для стабільного фінансового стану важливе значення має швидкість руху 
грошових коштів. Управління грошовими коштами з метою прискорення їх 
оборотності включає в себе:  розрахунок фінансового циклу;  визначення 
мінімального рівня залишку грошових коштів;  аналіз і прогнозування 
грошових потоків. 
Фінансовий цикл (або період обертання грошових коштів) - це період 
протягом якого грошові кошти вилучені з обороту і втілені у виробничих 
запасах і дебіторської заборгованості. Фінансовий цикл може співпадати із 
операційним циклом, в цьому випадку він розраховується як тривалість 
періодів обертання виробничих запасів та дебіторської заборгованості. 
У випадку коли підприємство сплачує рахунки постачальників не одразу, 
фінансовий цикл зменшується на період обертання кредиторської 
заборгованості. Позитивною тенденцією вважається скорочення операційного 
циклу до чого веде прискорення виробничого процесу, скорочення дебіторської 
заборгованості і періоду її погашення, нормальне уповільнення розрахунків з 
кредиторами. 
Необхідність наявності у підприємства певного залишку грошових 
коштів, який постійно знаходиться в обороті, зумовлена потребою в грошових 
коштах для здійснення поточних операцій, у непередбачуваних випадках і для 
вигідного інвестування. Відсутність такого запасу може призвести до 
фінансових ускладнень, надмірна їх величина свідчить про неефективне 
використання грошових коштів [11, с. 63]. 
Для визначення оптимального розміру запасу грошових коштів 
аналізуються показники їх оборотності: 
1) оборотність грошових коштів:  
                                  Ог = 360 / ФЦ,                                                   (1.8) 
де ФЦ – цикл оборотності грошових коштів. 
2) мінімальна сума грошей, що потрібна для проведення господарських 
операцій:  
                                  Гмін = ОВ / Ог,                                                      (1.9)                           
де ОВ – операційні витрати, тобто витрати грошових коштів на купівлю 
товарів і сировини, на виплату зарплати, на сплату відсотків, дивідендів та інші 
поточних витрат. 
3) тривалість періоду обороту  
                                 Тг = Сг × Д / Ог,                                                   (1.10) 
де Сг – середні залишки грошових коштів;  
Д – період обороту прийнятий для розрахунку;  
Ог – оборот грошових коштів за відповідний період. 
Грошовий потік розраховується як певна сума грошових надходжень або 
видатків, що здійснюються (одержуються) підприємством в процесі своєї 
господарської діяльності. Грошові потоки прогнозуються та аналізуються за 
видами діяльності підприємства. Розрізняють грошові потоки від операційної, 
інвестиційної і фінансової діяльності.  
Операційна діяльність пов’язана з основною статутною діяльністю 
підприємства і передбачає здійснення таких грошових потоків: одержання 
виручки від реалізації товарів, робіт, послуг, страхові платежі, податки; від 
реалізації іноземної валюти; від орендної плати; від реалізації будь-яких 
оборотних активів;  одержані штрафи, пені, неустойки. 
Грошові видатки від операційної діяльності: на закупівлю товарно-
матеріальні цінності; на виплату зарплати; сплата за оренду; виплачені штрафи, 
пені, неустойки; ін. поточні видатки.  
Інвестиційна діяльність відображає надходження та видатки пов’язані з 
придбанням та реалізацією необоротних активів і фінансових інвестицій 
(вкладення коштів у цінні папери, інвестиційні проекти).  
Фінансова діяльність відображає надходження у вигляді доходів від 
операційної діяльності, від інвестицій в дочірні та ін. підприємства, відсотки та 
дивіденди одержані підприємством. Видатки пов’язані з інвестиціями в ін. 
підприємства, сплачені відсотки за кредит, ін. фінансові видатки [11, с. 64].  
По кожному виду діяльності в цілому по підприємству розраховується 
чистий грошовий потік, як різниця між відповідними грошовими 
надходженнями і видатками. Чистий грошовий потік виражає грошову частину 
чистого прибутку одержаного підприємством. Якщо чистий грошовий потік 
характеризується позитивною величиною, підприємство розглядає це як певний 
надлишок грошових коштів в даному періоді і може спрямувати його у вигляді 
інвестицій з метою одержання будь-якого доходу. 
Якщо чистий грошовий потік від’ємний, то підприємство повинно 
віднайти джерела покриття грошових коштів. Підприємство повинно 
спланувати відповідні джерела для покриття видатків та надходжень. Для 
організації ефективних розрахунків з дебіторами важливе значення має аналіз 
дебіторської заборгованості з позиції її якості та ліквідності [21, с. 61].  
Якість дебіторської заборгованості розглядається як ймовірність її 
одержання вчасно і без втрат. Визначають чисту вартості дебіторської 
заборгованості як різницю між її первісною вартістю (сума нарахована 
дебітором до сплати) і сумою резерву сумнівних боргів. Сумнівний борг 
відображає заборгованість щодо якої існує певна ймовірність її одержання.  
Ліквідність дебіторської заборгованості характеризується показником її 
оборотності: 
1) коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості: 
                             Кдз = Ор / СДЗ, де                                                (1.11) 
Ор – річний оборот,  
СДЗ – середньорічна вартість дебіторської заборгованості. 
При цьому береться чиста вартість дебіторська заборгованість за товари і 
додаються інші види дебіторської заборгованості. Коефіцієнт показує окупність 
дебіторської заборгованості виручкою або доходом від реалізації. За цих умов 
позитивна тенденція збільшується. 
2) час обертання дебіторської заборгованості: 
                                 Тдз = 360 / Кдз                                                            (1.12) 
Коефіцієнт відображає період існування (інкасації) дебіторська 
заборгованість від моменту її виникнення до моменту погашення. 
3) частка дебіторська заборгованість або питома вага 
дебіторської заборгованості в поточних активах  
                               Чдз = ДЗ / ПА ×100,                                           (1.13) 
де ПА – сума поточних активів за балансом.  
Зростання частки дебіторської заборгованості може свідчити про 
зниження її ліквідності і погіршення фінансового стану підприємства. 
4) частка сумнівної дебіторської заборгованості в загальному її обсязі  
                            Чсб = СБ / ДЗ ×100,                                             (1.14) 
де СБ – резерв сумнівних боргів,  
ДЗ – сума дебіторської заборгованості. Збільшення сумнівних боргів є 
негативною тенденцією. 
Для управління дебіторською заборгованістю використовують два 
підходи: 
1) порівняння додаткового прибутку з витратами і втратами, що 
виникають при зміні політики розрахунків підприємства за реалізовану 
продукцію. 
2) порівняння та оптимізація величини і строків погашення дебіторської 
заборгованості [11, с. 61]. 
При першому підході враховується, що зі збільшенням дебіторської 
заборгованості пов’язані додаткові витрати по фінансуванню цього збільшення 
(кредитування), а також витрати із-за збільшення суми безнадійних боргів. 
Застосування пільгових умов розрахунків з дебіторами може сприяти 
зростанню обсягів реалізації і одержанню додаткового прибутку [11, с. 61]. 
За умови другого підходу максимально використовують можливості 
скорочення фінансового циклу за рахунок залучення для фінансування 
дебіторської заборгованості коштів в розрахунках з кредиторами за товари та 
послуги. Тобто досягається мінімальна різниця між періодом погашення 
дебіторської заборгованості і періодом сплати за рахунками кредиторів. 
За результатами проведеного аналізу і розрахунків можуть бути 
застосовані такі заходи управління рахунками дебіторів: 
- переглядають структуру дебіторів, виявляють сумнівні та безнадійні 
борги і небажаних надалі господарських партнерів; 
- переглядають умови розрахунків з покупцями і замовниками і обирають 
найбільш ефективні форми, які гарантують своєчасну оплату; 
- не надають відстрочку платежу без попередньої перевірки фінансового 
стану покупця; 
- з метою забезпечення гарантії від покупця може вимагатися майнова 
застава на суму відстрочення платежу; 
- з метою страхування ризику несплати дебіторської заборгованості може 
застосовуватися продаж рахунків дебіторів банку або факторинговій 
компанії, використовуватися пряме страхування підприємства від збитків 
по безнадійним боргам; 
- постійний контроль стану розрахунків з дебіторами. 
Головним завданням у галузі управління запасами є визначення 
оптимального рівня на якому потрібно підтримувати наявність ТМЦ з метою 
забезпечення нормального і безперервного процесу виробництва. 
Для прийняття відповідних управлінських рішень проводять аналіз 
оборотність матеріальних запасів за допомогою: 
1) коефіцієнту оборотності матеріальних запасів  
                                     Кмз = СП / СМЗ,                                           (1.15) 
де СП – собівартість реалізованої продукції,  
СМЗ – середньорічна вартість матеріальних (виробничих) запасів. 
Даний коефіцієнт має досить узагальнене значення, тому що різні види 
запасів підприємства можуть обертатися нерівномірно. Тому для більш 
глибокого налізу цей показник може розраховуватися по кожному окремому 
виду запасів. Коефіцієнт по суті означає кількість завершених виробничих 
циклів, що відбулися протягом року. 
2) коефіцієнту тривалості обороту запасів (днів)  
                  Тмз = 360 / Кмз                                                      (1.16) 
Цей коефіцієнт показує скільки днів підприємство може працювати без 
залучення додаткових запасів матеріальних цінностей [11, с. 62]. 
Визначення оптимального рівня запасів пов’язується також з 
необхідністю на їх утримання. З виробничими запасами пов’язані такі групи 
витрат: 
1. Витрати на зберігання: утримання складських приміщень; зарплата 
складського персоналу; витрати від псування цінностей при зберіганні; 
витрати від утворення неліквідних запасів. 
2. Видатки на поновлення запасів і організацію замовлення на партію товарів: 
витрати на укладання угоди і оформлення документів; на обробку 
інформації про постачальника; представницькі витрати; поштові витрати 
тощо. 
3. Витрати пов’язані з тимчасовою нестачею запасів: припинення 
виробництва; втрата покупців та замовників; штрафи за невиконання угоди 
поставки [11, с. 63]. 
Головним завданням управління запасами є така оптимізація всіх 
вищеназваних видатків, щоб сумарні витрати на утримання запасів були 
найменшими. Це в значній мірі залежить від обсягу замовлень ТМЦ і кількості 
таких замовлень протягом року. Так, при збільшенні обсяг замовлень 
збільшуються видатки на зберігання і зменшуються на поновлення запасів і 
видатки пов’язані з тимчасовою нестачею запасів. 
Основною формулою для визначення економічного обсягу замовлення 
запасів є: 
2П * З
ЕОЗ  ,  
                                  В                                                 (1.17)
де П – загальна потреба в запасах, необхідна підприємству в певний 
період (в натуральному виразі), 
З – затрати на організацію одного замовлення, 
В – витрати на зберігання одиниці запасів. 
Ця формула дозволяє визначити обсяг замовлення, який мінімізує всі 
відповідні витрати [10, с. 161]. 
Кількість необхідних замовлень протягом року можна визначити так:                                                  
КЗ = П / ЕОЗ,                                                    (1.18) 
де  П – загальна річна потреба сировини,  
ЕОЗ – економічний обсяг замовлення. 
Ризики пов’язані з функціонуванням поточних активів поділяються на: 
1) лівосторонні – ті, що виникають при використанні оборотних активів: 
нестача грошових коштів; недостатність виробничих запасів; надлишкова сума 
дебіторської заборгованості; безнадійні борги підприємства; загальний 
надлишок поточних активів. 
2) правосторонні – пов’язані з джерелами фінансування оборотних 
активів. До них відносять: високий рівень кредиторської заборгованості; велика 
питома вага позичкового капіталу; нераціональне співвідношення між довго і 
короткостроковими залученими джерелами; неоптимальне співвідношення між 
усіма джерелами фінансування [10, с. 161]. 
Отже, основними заходами щодо запобігання виникнення ризиків у сфері 
функціонування оборотних активів є: мінімізація кредиторської і дебіторської 
заборгованості, встановлення раціонального співвідношення між періодами їх 
існування; диверсифікація дебіторів і кредиторів; зниження витрат на 
фінансування оборотних активів; постійний контроль за ліквідністю і 
платоспроможністю підприємства тощо. 
 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 2  
АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 
ПРАТ ЮРІЯ 
 
 
 
2.1 Проблеми розвитку молокопереробних підприємств України 
 
 
 
 
Одним із основних завдань на сучасному етапі господарювання, особливо 
в умовах зменшення обсягів якісної сировини у молокопереробній галузі, є 
максимально ефективне застосування механізмів розвитку. Молоко як один із 
продуктів широкого вжитку, займає значне місце у раціоні здорової людини. 
Зважаючи на статистику минулих років, можна стверджувати, що нині 
спостерігається негативна тенденція в продовольчій сфері, зокрема на ринку 
молока, причиною якої є зменшення обсягу сировини високої якості. Згідно 
поточних даних відповідно ДССУ виробництва молока в господарствах усіх 
категорій у 2019 році  склало  7171,7 тис. тонн, що на 0,9% менше ніж у 2018 
році.  
 У 2019 році частка промислово-виробленого молока склала 26,4% або 
1895,9 тис. тонн, що на 1,3% більше ніж у відповідний період 2018 року. У 
господарствах протягом 2019 року було виготовлено 5 275,8 тис. тонн молока, 
що на 1,6% менше ніж у 2018 році. 
Аналіз тенденцій розвитку ринку молочної продукції за останні роки дає 
можливість зробити наступні висновки: 
- дефіцит молочної сировини призвів до зниження обсягів переробки молока та 
виробництва молочної продукції; 
- підвищилася якість молочної сировини, що обумовлено посиленням 
контролем якості з боку ЄС; 
- зниження купівельної спроможності  населення призвело до зниження 
попиту на деякі види продукції; 
- розширення експорту молочної продукції, важливими експортерами стали  
ЄС та Китай, проте Україна закрила ринок молочної продукції для РФ та 
Криму. 
 У сучасних умовах господарювання Україна має сприяти формуванню 
експортного потенціалу сільськогосподарської продукції та сировини, рівень 
якої прямо впливає на ефективність роботи аграрного сектору економіки. 
Необхідно інвестувати не тільки в молокопереробну галузь, а також в 
експортну та виробничу інфраструктури. Це вплине на поліпшення умов 
зберігання як сировини, так і готової продукції. Вдосконалення матеріально-
технічного забезпечення та впровадження міжнародних стандартів якості 
молока є теж важливими складовими комплексу. 
  У молочній галузі аграрного сектору України накопичилось багато 
проблем, без усунення  яких просто неможливе  швидке зростання. Серед 
головних проблем можна виділити наступні: невисока якість кінцевої продукції;  
відносно низький рівень споживання молочної продукції в країні на даному 
етапі; низький рівень продуктивності економічної системи. 
Насамперед, необхідне чітке усвідомлення того, що існують серйозні 
структурні проблеми, які неможливо вирішити за короткий строк, на 
повноцінне відновлення галузі буде потрібний певний час. 
Зважаючи на політичну та економічну ситуацію в країні необхідно шукати 
тимчасові компромісні шляхи для утримання ринку. Через це слід задуматись 
над створенням кооперативних структур для організації заготівлі, доставки, 
переробки та збуту молочної продукції. Відповідно, виробники і переробники  
об'єднуватимуть зусилля та кошти з метою отримання кращих виробничих 
результатів й зменшення затрат, забезпечить здорову конкуренцію на 
ринку,сформує відносно сталу ціну, прискорить та спростить рух товару, 
відносини між товаровиробниками і споживачами. Але є й ще більш проста 
форма ведення торгівлі та продажу молочних виробів. Це форма торгівлі 
сільськогосподарською продукцією на продовольчих ринках населених пунктів. 
Продавцями тут переважно виступають безпосередні виробники продукції, 
пропонуючи масовому покупцеві широкий її асортимент. З продуктів галузі на 
таких ринках за договірними цінами продають молоко, сир, сметану. Тут попит і 
пропозиція регулюють ціноутворення. Такі заходи лише дозволять уникнути 
ситуації серйозної кризи в країні під час її глобальної реорганізації. 
Основними чинниками, які ускладнюють розвиток галузі та негативно 
впливають на діяльність молокопереробних підприємств є наступні: зниження 
поголів’я крупної рогатої худоби; збільшення амплітуди коливання цін та їх 
невідповідність витратам; неузгодженість взаємозв’язків між виробниками та 
переробниками; кризовий стан економіки країни; втрата міжнародних ринків 
збуту; недостатня кількість контролю для визначення якості молочних 
продуктів. 
На нашу думку, основними перспективами розвитку молокопереробної 
галузі є наступні. 
По-перше, треба налагодити стабільне інвестування  не тільки в 
молокопереробну галузь, а також в експортну та виробничу інфраструктури. 
По-друге, необхідна підтримка з боку законодавства щодо кооперативних 
структур для організації заготівлі, доставки, переробки та збуту молочної 
продукції. 
По-третє, державі необхідно запроваджувати нові програми щодо 
підвищення якості молока-сировини для виробництва молочної продукції. 
Таким чином, на основі проведеного дослідження можна зробити 
наступні висновки. Одним із шляхів покращення результатів у молочній галузі є 
вихід на міжнародні ринки, що сприятиме вдосконаленню та стабільнішій 
роботі ринку молока. Також необхідно підтримувати вітчизняного виробника та 
зовнішнього ринку. Молокопереробна галузь промисловості сьогодні потребує 
активних заходів щодо зміни структури загалом, що допоможе вивести її зі 
стану кризи. Сьогодні виникають значні проблеми з фінансуванням необхідних 
заходів, що пов’язано з політичною та економічною кризою.   
2.2 Організаційно-економічна характеристика підприємства   
 
 
 
Повне найменування юридичної Приватне акціонерне товариство Юрія 
особи 
Код ЄДРПОУ 00447853 
Дата реєстрації 10.03.1995 року 
Уповноважена особа Пустовіт В.М. 
Розмір статутного капіталу 453006.60 грн. 
Організаційно-правова форма Акціонерне товариство 
Форма власності недержавна 
Види діяльності 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру 
(основний) 
 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, 
харчовими оліями та жирами 
 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами 
харчування, напоями та тютюновими виробами 
 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах 
переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими 
виробами 
47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в 
спеціалізованих магазинах 
49.41 Вантажний автомобільний транспорт 
Контактна інформація Україна, 18030, Черкаська обл., місто Черкаси, вул.. 
Кобзарська, будинок 108 
тел. +380472716192 
 
За статутом Приватне акціонерне товариство ЮРІЯ (далі – Товариство) 
створено з метою органiзацiї i здiйснення систематичної пiдприємницької 
дiяльностi для одержання прибутку, отримання економiчного зиску 
акцiонерами, задоволення потреб населення в його послугах (роботах, 
товарах); реалiзацiї на основi отриманого доходу iнтересiв Товариства, а також 
економiчних та соцiальних iнтересiв трудового колективу. 
 Приватне акціонерне товариство ЮРІЯ є правонаступником прав та 
обов'язкiв закритого акцiонерного товариства ЮРІЯ. Закрите акцiонерне 
товариство створено на базi колективного пiдприємства ЮРІЯ. Колективне 
пiдприємство ЮРІЯ було створене шляхом перереєстрацiї орендного 
пiдприємства «Черкаський мiськмолокозавод» в колективне пiдприємство 
ЮРІЯ 04.04.1994 р. Орендне пiдприємство «Черкаський мiськмолокозавод» 
було зареєстроване 07.10.1992 р. на базi державного пiдприємства Черкаськiй 
мiськiй молокозавод.  
Основними видами діяльності Товариства є: 
- перероблення молока, виробництво масла та сиру; 
- оптова торгiвля молочними продуктами, яйцями, харчовими олiями;  
- неспецiалiзована оптова торгiвля продуктами харчування, напоями та 
тютюновими виробами. 
Підприємство діє на основі статуту. Товариство є юридичною особою 
приватного права і свою діяльність організовує на підставі Статуту та іншого 
законодавства України. Товариство також керується у своїй діяльності 
внутрішніми документами (положення, інструкції, і т. п.), які розробляються та 
затвержуються органами управління Товариства у встановленому порядку. 
Метою пiдприємства є збiльшення частки ринку ТМ «Волошкове поле» до 
5-7%. Для досягнення мети, ключовим рiшенням вибрано - створення 
унiкальної пропозицiї для споживача - це впровадження iнновацiй, 
вибудовування «тiсних» комунiкацiй з споживачем, вдосконалення внутрiшнiх 
процесiв. 
Мiсiєю пiдприємства є: 
- головна цiннiсть пiдприємства - споживачi. Пiдприємство придiляє велику 
увагу якостi своєї продукцiї - для максимального задоволення потреб своїх 
покупцiв. 
- пiдприємство дотримується етичних принципiв i правил дiлової етики у 
вiдносинах зi своїми партнерами, покупцями, органами державної влади i 
суспiльством в цiлому. 
- пiдприємство створює для своїх спiвробiтникiв умови, якi дозволяють їм 
застосовувати свої сили i можливостi для досягнення загальних цiлей - 
пiдвищення ефективностi виробництва. 
- пiдприємство здiйснює свої бiзнес-процеси таким чином, щоб 
забезпечити безперебiйнi поставки сировини i вiдвантаження продукцiї. 
- пiдприємство придiляє особливу увагу iнновацiям i своєму 
перспективному розвитку. 
На сьогоднішній день ПРАТ ЮРІЯ значно розширив свій асортимент 
продукції, поліпшена система комунікацій, створений і впроваджений 
ефективний механізм продажів, а також удосконалена система доставки 
молочної продукції в режимі 24 годин на добу, з урахуванням переходу від 
регіонального до національного ринку. Пiдприємство технiчно пристосоване 
для виробництва молочної продукцiї високої якостi в великих обсягах i 
широкому асортиментi. 
ПРАТ ЮРІЯ складається з таких структурних пiдроздiлiв: цех 
виробництва цiльномолочної продукцiї; сирний цех; цех виробництва казеїну. 
Цех виробництва цiльномолочної продукцiї складається з приймально-
мийного вiддiлення, апаратного вiддiлення, вiддiлення по виготовленню масла, 
вiддiлення розливу молочної продукцiї. 
До обслуговуючих пiдроздiлiв вiдносяться котельня, компресорна, 
ремонтно-механiчна майстерня, транспортний цех, виробнича лабораторiя, 
водопiдготовка,будiвельна дiльниця. Пiдприємство фiлiй, представництв та 
вiдокремлених пiдроздiлiв не має. 
Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу 
(осiб) - 1003 осiб. Середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi 
працюють за сумiсництвом (осiб) - 52 осiб. Чисельнiсть працiвникiв, якi 
працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осiб) - не має. 
Забезпечення рiвня квалiфiкацiї працiвникiв товариства забезпечується 
шляхом систематичного проведення програм навчання фахiвцiв, вiдвiдування 
тематичних семiнарiв та отриманням квалiфiкованих консультацiйних  послуг. 
Про основнi ринки збуту та основних клiєнтiв. В межах України продаж 
продукцiї пiдприємства здiйснюється через роздрiбну торгiвлю: м. Черкаси, м. 
Київ, м. Днiпропетровськ, м. Одеса, м.Полтава, м. Харкiв, м. Миколаїв, м. 
Херсон, м. Кропивницький, м. Кременчук. 
В межах України продаж продукцiї пiдприємства також здiйснюється 
через дистрибуцiю по таких областях: Запорiзька, Вiнницька, Хмельницька, 
Тернопiльська, Рiвненська, Чернiвецька, Донецька, Луганська, Житомирська. 
Експорт продукцiї (казеїн технiчний): Польща, Німеччина. 
Основнi ризики в дiяльностi підприємства, заходи щодо зменшення 
ризикiв, захисту своєї дiяльностi та розширення виробництва та ринкiв збуту: 
1. Скорочення середньостатистичного розмiру мiської сiм'ї, падiння рiвня 
прибутковостi i як наслiдок зменшення споживання на душу населення 
молочних продуктiв за останнi 7 рокiв впливають на темпи розвитку молочного 
ринку; 
2. Удосконалення в технологiї впливає на конкурентоспроможнiсть 
виробникiв молочних продуктiв; 
3. Роль держави в розвитку молочного ринку як i ранiше продовжує 
залишатися скорiше негативною, нiж сприяє його розвитку. 
4. Сезоннiсть виробництва молока i цiн на нього, а також вiдгомони 
кризи, що обмежує можливiсть кредитування i пiдвищує ймовiрнiсть 
банкрутств сiльських господарств, дрiбних i середнiх виробникiв молочних 
продуктiв створили в галузi значне напруження, яке мiстить в собi сприятливi 
можливостi для великих учасникiв ринку. 
Створення ефективної сировинної бази - одна з головних стратегiчних 
цiлей пiдприємства. Сьогоднi ПРАТ ЮРІЯ має вiдпрацьовану систему 
управлiння кiлькiстю i якiстю молока, позитивну репутацiю в сировиннiй зонi, 
розвиваємо матерiальну, технiчну та освiтню базу. 
Iнформацiя про особливостi стану розвитку галузi виробництва, в якiй 
здiйснює дiяльнiсть підприємство, рiвень впровадження нових технологiй, 
нових товарiв, його становище на ринку. На дiяльнiсть підприємства суттєво 
впливає економiчний та фiнансовий стан вiтчизняного виробника та споживача, 
оскiльки обсяг реалiзацiї пiдприємства, як постачальника залежить вiд попиту 
споживача та його платоспроможностi. Крiм того на ринку збуту з кожним 
роком зростає конкуренцiя. Фiнансовi показники господарства значною мiрою 
залежать вiд обсягу виробництва та реалiзацiйних цiн на вироблену продукцiю. 
Суттєвий вплив на дiяльнiсть підприємства має недосконала законодавча база, 
податкова полiтика держави. 
Керiвництво підприємства здійснює роботу з вивчення попиту на 
продукцiю, розширення дилерської мережi та ринку збуту, покращує якiсть 
продукцiї та забезпечує зниження собiвартостi шляхом використання нових 
технологiй,  відбувається оновлення виробничих потужностей, розширення 
iнновацiйну дiяльнiсть, спрямованої на розробку нових видiв товарiв з 
урахуванням ринкових потреб та стратегiї підприємства.  
Підприємство продає свою продукцію у торгових мережах міста Черкас, 
Черкаської області, інших областях України, а також і в  країни СНД. 
Споживачами молочної продукції є люди різної вікової категорії, незалежно від 
національності, освіти, але найбільшим попитом вона користуються у молодих 
людей, що сприяє прискоренню реалізації продукції, оскільки молодь є більш 
активною і легко пристосовується до змін середовища і не контролює 
витрачання грошей.  
В сучасних умовах господарювання підприємству досить складно буде 
витримувати конкуренцію з іноземними виробниками, адже вимоги як до якості 
сирого молока, так і до готової продукції в країнах ЄС більш жорсткі, відповідно, 
молочна продукція відрізняється вищими стандартами якості та екологічної 
чистоти. 
Всі ці проблемні моменти негативно впливають на результативність 
діяльності підприємства та підвищують ризики господарювання. Серед зовнішніх 
ризиків найбільший вплив на діяльність підприємства чинять мезоризики та 
мікроризики, що відображаються на результатах функціонування. 
До основних факторів зовнішнього середовища, що не підлягають 
управлінню підприємством, на нашу думку, слід віднести такі види ризиків: 
соціально-політичні, адміністративно-законодавчі, екологічні, ринкові, 
інвестиційно-фінансові, інформаційні.  
Представлені ризики викликають можливість настання мезо- та 
мікроризиків, що пов’язані між собою. Серед основних ризиків мікрорівня, на 
нашу думку, слід виділити наступні: ресурсні, виробничі (техніко-технологічні), 
ризики збуту готової продукції. 
Під ресурсними ризиками, в першу чергу, розуміємо невчасну доставку 
молока-сировини або його недостатню кількість, неналежну якість. Молоко-
сировина, що надходить на підприємство, повинна відповідати встановленим 
вимогам якості та характеризується обмеженим терміном придатності, 
неможливістю утворення запасів, необхідністю перерозподілу на виготовлення 
різних видів продукції. 
Основними фізико-хімічними та мікробіологічними показниками, які 
впливають на її якість, є наступні: масова частка білку, кислотність, густина, 
група чистоти, наявність мікроорганізмів, антибіотиків. Саме від їх рівня, а також 
від екологічної чистоти молока-сировини залежить виробництво якісної готової 
молочної продукції. 
За статистичними даними в Україні у 2019 році з усього обсягу молока, 
прийнятого на переробку, лише 8,4% складало молоко «екстра» та 33,8% вищого 
ґатунку, що відповідає середній якості згідно із стандартами ЄС, а решта (57,8%) 
потребує додаткових затрат на переробку. Близько 60% молока надходить на 
переробку від господарств населення, яке застосовує ручне доїння, часто 
порушує санітарно-гігієнічні норми, не використовує належний режим 
охолодження. 
Обираючи постачальників молока-сировини, підприємству варто 
концентрувати увагу на таких ключових факторах: утримання корів, їх годівля, 
система збору сировини та її зберігання, умови транспортування молочної 
сировини на молокопереробні підприємства. 
Необхідно звернути увагу також на збільшення випадків недобросовісної 
роботи постачальників, що можуть фальсифікувати молоко-сировину водою. 
Фальсифікація молока може здійснюватися шляхом додавання води, знежиреного 
молока, чужорідних речовин − крохмалю, борошна, крейди, мила, соди, вапна, 
борної або саліцилової кислоти і навіть гіпсу; зняттям вершків; заміною 
молочних білків соєвими, а молочного жиру − дезодорованими рослинними або 
тваринними жирами.  
За умови фальсифікації молока знижується жирність та кількість сухого 
залишку, змінюються його органолептичні показники (колір, смак, аромат і 
консистенція), але найважливішим наслідком фальсифікації є погіршення його 
якості. 
Якість молока-сировини призводить до можливості настання виробничих 
ризиків, що пов’язані з недозавантаженням виробничої потужності, 
непродуктивним використанням обладнання, порушенням ритмічності 
виробництва, виготовленням продукції, що поступається конкурентам за якістю 
та асортиментом. 
Усі ці ризики впливають на можливість настання збутових ризиків, тобто 
виникнення ситуацій невиконання запланованого рівня реалізації готової 
продукції або ризику неможливості розширення ринків збуту через 
невідповідність молочної продукції вимогам країн ЄС. 
Також необхідно звернути увагу, що зміна ринкової кон’юнктури 
потребує негайної, швидкої адаптації підприємства до ринкового середовища та 
нових умов господарювання. Від можливості швидко реагувати на зміни залежить 
конкурентоспроможність підприємства, можливість роботи на ринку, 
збереження досягнутих позицій та перспективи подальшого зростання, тому 
підприємство повинно оперувати достовірною інформацію і отримувати її 
своєчасно. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2.3 Аналіз основних техніко-економічних показників підприємства  
 
 
Сьогоднi, на пiдставi споживчого попиту, пiдприємством був значно 
розширений асортиментний перелiк молочної продукцiї, полiпшена система 
комунiкацiй, створений i впроваджений ефективний механiзм продажу, а також 
удосконалено систему доставки молочної продукцiї в режимi 24 годин на добу, 
з урахуванням переходу вiд регiонального до нацiонального ринку. Хвиля змiн 
та iнновацiй перетворила молочний завод з класичним асортиментом продукцiї 
у сучасний, потужний центр виробництва одного з найпопулярнiших молочних 
брендiв України.  
Проведемо аналіз основних економічних показників діяльності 
підприємства за 2018-2019 рр. і дані представимо у таблиці 2.1. 
Таблиця 2.1 - Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності 
ПРАТ ЮРІЯ за 2018-2019 рр. 
Показник Роки  Відхилення 
Абсол., тис.грн Відносне,% 
  
Обсяг виробництва,     
тис.грн 
Виручка від реалізації,     
тис.грн 
Чисельність     
персоналу,осіб 
Валовий прибуток,     
тис.грн 
Чистий прибуток, тис.грн     
Рентабельність     
продукції,% 
Продуктивн. праці,      
грн/особу 
 
Дані таблиці 2.1 свідчать, що обсяг виробництва продукції  у 2019 році 
знизився на 12272 тис. грн. або на 1,98% відповідно 2018 року. Виручка від 
реалізації у 2019 році впала на 179,3 тис. грн. або на 21,3% відповідно 2018 
року. Дана тенденція вплинула на зниження валового та чистого прибутку на 
30,8% та 26,8% відповідно.  
Дані таблиці свідчать, що продуктивність праці у 2019 році зменшилась 
на 43,7 тис. грн. або на  7,5% порівняно з даними 2018 року. У 2019 році 
порівняно з 2018 роком знизився рівень рентабельності виробництва на 2%.  
Протягом 2018-2019 рр. на досліджуваному підприємстві простежується 
негативна тенденція зниження усіх основних показників діяльності 
підприємства. 
Продукція підприємства є часто вживаною і відноситься до групи товарів 
повсякденного попиту.  
У таблиці 2.2 наведено інформацію про обсяги виробництва та реалізації 
основних видів продукції на ПРАТ ЮРІЯ у 2019 році. 
Таблиця 2.2 - Обсяги виробництва та реалізація основних видів продукції 
підприємства у 2019 році 
№ Основний вид Обсяг виробленої продукції Обсяг реалізованої продукції 
з/п. продукції 
натурал. грошов.  натурал. грошова % 
форма форма, форма форма, 
од.вим тис.грн од.вим тис.грн 
 Молоко 16622,4 342350.1 39 16328,5 336297 8 
 Масло 1616,8 162131.2 5 1635,4 193004.3 7 
 Сметана 1897,8 77469 8 1858,8 75877 5 
 Йогурт 1697,4 48153.5 5 1689,0 4 4 
7
 Сир к/м 502,2 27262.1 1 490,4 2  
9
6
2 
6
5 
 Сир плавлений 26,5 1632.2 2 25 8  
 Кефiр, ряжанка 9111,1 156962.6 9 8702,1 1 9 
4
 Сироватка 488,7 1733.2 2 478,2 1696 2 
9
 Казеїн 380,1 59012.7 7 360,8 95 3 
 Всього 32343 876706.6 100 31568,2 8888568 8.7 100 
0
 
4 
 
 
Обсяг реалізації продукції за 2019 рік
40
35
30
25
20
15
10
5
0
 
 
 
Рисунок 2.1 – Структура реалізованої продукції ПРАТ ЮРІЯ у 2019 році 
Дані таблиці 2.2 та рисунку 2.1 свідчать про те, що у 2019 році найбільшу 
питому вагу у структурі реалізованої продукції займає реалізація 
пастеризованого молока і складає 37,8%. Обсяги реалізації масла склали 21,7%, 
а кефіру – 16,9%. Найменшу питому вагу у структурі виробництва та реалізації 
продукції складають сир плавлений та сироватка, їх частка становить по 0,2% 
від усього обсягу реалізованої продукції.   
Як відомо, одним із найголовніших ресурсів підприємства та необхідною 
умовою функціонування підприємства є його трудові ресурси.  
Проаналізуємо структуру персоналу досліджуваного підприємства 
протягом 2018-2019 рр. і дані представимо у таблиці 2.3 
За основі даних таблиці 2.3 та рисунку 2.2. можна стверджувати, що 
основну масу персоналу підприємства становлять саме робітники. Протягом 
2018-2019 рр. їх кількість збільшилася на 112 осіб або на 17,4%. Позитивною 
тенденцією є також те, що протягом аналізованого періоду збільшилася 
кількість спеціалістів, службовців та керівників. 
 
 
Таблиця 2.3 -  Аналіз структури персоналу підприємства за 2018-2019 рр. 
Категорії 2018 р. 2019 р. Відхилення 
працівників 
осіб % осіб % абс. відносне 
Робітники 643 73,3 755 75,3 112 17,4 
Керівники  38 4,3 41 4,0 3 7,9 
Спеціалісти 161 18,4 168 16,7 7 4,3 
Службовці 35 4,0 39 3,9 4 11,4 
Всього 877 100,0 1003 100,0 126 14,3 
       
80
70
60
50
40
2019
30
2018
20
10
0
робітники 
керівники
спеціалісти
службовці
 
Рисунок 2.2 – Структура персоналу підприємства у 2018-2019 рр. 
 
Вони виконують певні функції на виробництві та безпосередньо за її 
межами. Вони виробляють, реалізують та доставляють продукцію покупцеві. 
Керівники і службовці займають незначну частку відносно загальної кількості 
працівників, проте їх робота не менш значуща. В середньому на чотирьох 
робітників приходиться один спеціаліст. Така пропорція дає можливість 
підвищити результат і контролювати персонал, що у свою чергу максимізує 
прибуток. 
Підвищення якості виробництва важливе не тільки на певній ділянці, а й 
загалом. Це стимулює конкуренцію на виробництві, потім і на ринку, приносячи 
користь не тільки галузі,а й впливає на темпи розвитку і масштаби соціально-
економічного розвитку України. 
На підприємстві використовують відрядно-преміальну форму оплати 
праці, яка передбачає крім заробітної плати ще й нарахування премій за якісну 
та вчасну роботу. 
Аналіз витрат підприємства проводиться шляхом порівняння фактичних 
та планових витрат (витрат минулих періодів). Аналіз собівартості продукції 
елементами за витрат підприємства за 2018-2019 рр. наведено в таблиці 2.4. 
Аналізуючи дані таблиці 2.4, можна зазначити, що в структурі витрат 
найбільшу питому вагу займають матеріальні витрати. Це пояснюється тим, що 
переробка молока це дуже матеріаломістким виробництвом. У 2018 році 
матеріальні витрати в структурі витрат становили 83%, а у 2019 році цей 
показник знизився до 80%. Витрати на оплату та відрахування на соціальні 
заходи зросли протягом аналізованого періоду, що обумовлюється зростанням 
кількості працюючих у 2019 році.  
Таблиця 2.4 - Аналіз собівартості продукції за елементами витрат підприємства 
за 2018-2019 рр. 
Елементи витрат Роки абсолютне 
на виробництв. відхилення 
  
 
сума, тис. питома  сума,  питома вага,% 
грн вага,% тис.грн 
Матеріальні 513583  432186   
витрати 
Витрати на 20501  21284   
оплату праці 
Відрахування на 7761  8123   
соціальні заходи 
Амортизація  10098  12163   
Інші операційні 6664  66495   
витрати 
Разом 618589  540251   
 
Структура вират підприємства у 2018 році  
Інші операційні витрати
Амортизація
Відрахування на соціальні заходи
Витрати на оплату праці
Матеріальні витрати
0 10 20 30 40 50 60 70 80
 
Рисунок 2.3 - Структура витрат підприємства у 2019 році  
 
Протягом аналізованого періоду на підприємстві відбулося зростання 
обсягів амортизаційних відрахувань. У 2019 році  порівняно з 2018 роком 
загальна сума амортизаційних відрахувань збільшилася на 2065 тис. грн. Це є 
позитивним моментом,  адже  в зростання коштів в амортизаційному фонді 
підприємства свідчить про здатність підприємства здійснити оновлення або 
модернізацію основних засобів, зокрема обладнання, устаткування, 
транспортних засобів тощо. Як відомо, прибуток (або збиток) підприємства 
показує абсолютний результат діяльності підприємства. Рівень результативності 
діяльності підприємства ілюструє рентабельність підприємства.  
У таблиці 2.5. проведено аналіз  основних результативних показників 
діяльності підприємства за 2018-2019 рр. 
Аналізуючи дані таблиці 2.5 можна зазначити, що протягом 2018-2019 
років відбулося збільшення виручки від реалізації на 122,6 тис. грн. або на 
28,3%, що є позитивною тенденцією. Але не зважаючи на це, чистий прибуток 
підприємства у 2019 році у порівнянні з 2018 роком знизився на 84 тис. грн. або 
на 13%.  
Таблиця 2.5 - Аналіз основних результативних показників діяльності ПАТ 
«Юрія» протягом 2018-2019 рр. 
Показники, Роки Відхилення 
тис.грн 
2018 2019 абс.,  відносне,  
тис. грн.  
Виручка від реалізації     
Чистий дохід     
Валовий прибуток     
Прибуток від оперативної     
діяльності 
Прибуток від звичайної  -  - 
діяльності 
Чистий прибуток     
 
 
У 2019 році прибуток від оперативної діяльності знизився на 8,6 тис. грн.. 
або на 42,1 % порівняно з 2018 роком. Валовий прибуток теж знизився на 33,5 
тис. грн. або на 31,3%.  
Зниження вищезазначених показників свідчить проте, що протягом 
аналізованого періоду на підприємстві значно зросли витрати на  виробництво 
продукції, а саме збільшилися витрати на закупівлю сировини, енергоносії, 
адміністративні витрати тощо. 
Наведемо характеристику обсягу та складу основних засобів 
підприємства і дані занесемо у таблиці 2.6. 
Аналізуючи дані таблиці 2.6 можна зазначити, що підприємство має у 
власному володінні достатню кількість основних засобів. Орендуються лише 
транспорті засоби за виробничим призначенням, що чітко показує самостійність 
і незалежність у роботі досліджуваного підприємства.  
Для оцінки стану основних засобів  розраховують: фондовіддачу, 
фондомісткість, коефіцієнт зносу та коефіцієнт придатності. Показник 
фондовіддачі характеризує обсяг продукції, яка виробляється однією гривнею 
вартості основних виробничих фондів:  
 
Таблиця 2.6 – Характеристика обсягу та складу основних засобів 
підприємства за 2019 рік 
Найменування Власні основні засоби, Орендовані Основні засоби, 
основних тис. грн.  основні засоби всього, тис. грн. 
засобів 
на поч. на кін. на поч. на кін. на поч. на кін. 
періоду періоду періоду періоду періоду періоду 
Будівлі та       
споруди 
Машини та       
обладн. 
Транспорті       
засоби 
Інші       
 
Усього       
 
 
Q
Фв  , грн.,                                                                    (2.1) 
ОФсер р
          де Фв  - фондовіддача, грн.; 
Q  - обсяг виготовленої продукції за розрахунковий період, тис. грн.; 
ОФ  - середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн. сер р
54035
Фв18   2,04 грн. 
26462,5
60343
Фв19   2,90 грн. 
20803  
Тобто, у 2018 році на 1 грн. вартості основних фондів припадає 2,04 грн. 
випущеної продукції, а у 2019 році – 2,9 грн. Тенденція до зростання показника 
фондовіддачі є позитивною.  
Показник фондомісткості характеризує забезпеченість підприємства 
основними виробничими фондами і є оберненим до фондовіддачі:  
ОФсер р
Фм  , грн.,                                                                      (2.2) 
Q
де Фм  - фондомісткість, грн. 
26462 ,5
Фм 18   0,49 грн. з 54035  
20803
Фм 19    0,35п грн. 60343  
Розрахуємо коефіцієнт зносу основних фондів, який характеризує частку 
вартості основних фондів, яку списано на витрати виробництва в попередніх 
періодах:    
Зоф
Кз  ,                                                                                          (2.3) 
ОФп
де Кз  - коефіцієнт зносу основних фондів; 
З  - сума зносу основних фондів, тис. грн.; оф
ОФп  - первісна вартість основних фондів, тис. грн. 
26159
Кз18   0,502  
52092
27260
Кз19   0,574  
47525
Коефіцієнт придатності основних фондів свідчить, яка частина основних 
фондів придатна для експлуатації в процесі виробничої діяльності:  
Кп 1Кз ,                                                                                           (2.4) 
де Кп  - коефіцієнт придатності основних фондів; 
Кз  - коефіцієнт зносу основних фондів. 
Кп18  1 0,502  0,497  
Кп19  1 0,574  0,426  
Таблиця 2.7 - Оцінка стану основних засобів підприєсмтва за 2018-2019 рр. 
Значення показника Відхилення 
Найменування показників 
2018 2019 абсолютн. відносне, % 
Фондовіддача 2,04 2,90 +0,86 142,2 
Фондомісткість 0,49 0,35 -0,14 71,42 
Коефіцієнт зносу 0,502 0,574 +0,072 - 
Коефіцієнт придатності 0,497 0,426 - 0,072 - 
 
Значення коефіцієнтів зносу та придатності показує, що основні засоби є 
досить зношеними і потребують оновлення та модернізації.  У 2018 році 
загальний ступінь зносу основних засобів становив 50,2%, а у 2019 – 57,4%. 
Аналіз показників зносу і придатності основних засобів свідчить про те, 
що знос основних засобів протягом року збільшився на 7,2%, а частина 
основних засобів, що придатна для експлуатації зменшилась на 7%.  
Проведемо аналіз показників фінансової стійкості та платоспроможності 
підприємства. Розрахунок цих показників буде здійснено за допомогою даних 
форм №1 та №2 підприємства за 2018-2019 рр. та результати занесемо у 
таблицю 2.8.  
Таблиця 2.8 - Показники платоспроможності і фінансової стійкості 
підприємства за 2018-2019 рр. 
Показник на 31.12.18 на 31.12.19 Відхилення 
Показники платоспроможності 
Коефіцієнт загальної ліквідності 
0,91 0,93 0,02 
 
Коефіцієнт поточної ліквідності 
0,53 0,90 0,37 
 
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 
0,02 0,01 -0,01 
 
Показники фінансової стійкості 
Коефіцієнт співвідношення залучених та 
0,49 0,61 0,12 
власних коштів 
Коефіцієнт фінансової стійкості (автономії) 0,15 0,138 -0,012 
Коефіцієнт покриття балансу 
0,38 0,44 0,06 
 
Показник рентабельності активів 
Коефіцієнт рентабельності активів 
0,04 0,21 0,17 
 
 
Аналіз фінансової стійкості та платоспроможності підприємства  ПрАТ 
«Юрія» показав наступне: 
 коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття), який 
характеризує обсяг поточних зобов’язань по кредитах і розрахунках, який 
можливо погасити за рахунок оборотних активів (теоретичне значення 1,0-2,0) 
на кінець 2018 року становив 0,91 тоді як на кінець 2019 року – 0,93. Це свідчить 
про підвищення загальної ліквідності підприємства; 
 коефіцієнт поточної ліквідності (розраховується як відношення 
найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, 
поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних 
зобов’язань підприємства) на кінець 2018 року становив 0,53, тоді як на кінець 
2019 року – 0,9. Тобто, значення цього коефіцієнта покращилося і є значно вище 
нормативного значення (від 0,6); 
 коефіцієнт абсолютної ліквідності (обчислюється як відношення 
грошових засобів та їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до 
поточних зобов’язань) на кінець 2018 року становив 0,01, тоді як на кінець 2019 
року – 0,02. Теоретичне значення цього коефіцієнту не менше 0,25-0,5; 
 коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів (структури 
капіталу) - коефіцієнт фінансової стійкості, що характеризує кількість залучених 
коштів на 1 грн. власних коштів (розраховується як відношення суми 
забезпечень наступних витрат і платежів, довгострокових зобов’язань, поточних 
зобов’язань та доходів майбутніх періодів до власного капіталу) на кінець 2018 
року – 0,49, а на кінець 2019 року становив 0,61. Теоретичне значення 
коефіцієнта - 0,5-1,0; 
 коефіцієнт фінансової стійкості (автономії) (розраховується як 
відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і 
показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у 
його діяльність) на кінець 2018 року становив 0,15, тоді як на кінець 2019 року – 
0,138, в той час як теоретичне значення коефіцієнта складає - 0,25-0,5; 
 коефіцієнт покриття балансу характеризує те, наскільки ліквідні кошти 
покривають зобов’язання. Нормативне значення  - 2,0 - 2,5. Зазначений 
коефіцієнт станом на 31.12.18 р. становив 0,44 (у порівнянні станом на 31.12.19 
р. - 0,38); 
 коефіцієнт рентабельності активів (розраховується як відношення 
чистого прибутку (збитку) підприємства до середньорічної вартості активів і 
характеризує ефективність використання активів підприємства). Теоретичне 
значення - >0. Зазначений коефіцієнт станом на 31.12.18 року становив 0,04, а 
на 31.12.19 року - 0,21.  
Результати проведеного аналізу фінансових показників діяльності ПРАТ 
ЮРІЯ характеризують його фінансовий стан як середньостійкий.   
 
 2.3 Аналіз оборотних активів підприємства 
  
 
Система управління оборотними активами підприємства є важливою 
частиною загальної системи управління підприємством загалом. Ефективність 
діяльності  підприємства та  його фінансовий стран  залежать від ефективності 
функціонування оборотних актвів. Дослідження стану управління оборотними 
активами підприємства дає мождивість виявити недоліки в управлінні та 
сформувати рекомендації щодо його покращення.  
Аналіз управління оборотними активами на досліджуваному підприємстві 
доцільно розпочати з аналізу структури оборотних активів. Аналіз динаміки цього 
показника в цілому дозволяє простежити тенденцію їх зміни та виявити 
закономірності політики підприємства щодо управління ними.  
Проаналізуємо склад, структуру і динаміку оборотних активів підприємства  
за 2018-2019 роки та резкльтати наведемо у таблиці 2.9.  
Аналізуючи дані таблиці 2.9 можна зробити наступні висновки щодо 
складу та структури оборотних аткивів підприємства за аналізований період.  
У 2019 році порівняно із 2018 роком відбулося збільшення загальної 
величини оборотних активів на 134407 тис. грн. Дане збільшення відбулося у 
результаті збільшення величини запасів, дебіторської заборгованості за 
продукцію, товари і послуги, дебіторської заборгованості  за розрахунками та з 
бюджетом та іншої поточної заборгованості.  
Таблиця 2.9 – Склад, структура та динаміка оборотних активів  
підприємства за 2018-2019 роки, тис. грн. 
 Роки відхилення, 
 2018 2019 тис. грн. 
Показники тис. грн. % тис. грн. % в абсол. у стр- темп 
виразі  рі прир. 
тис. грн. 
Запаси 90455,5 30,9 119632,5 27,9 29177 -3,0 32,26 
Векселі одержані 1289 0,4 - - -1289 -0,4 - 
ДЗ за продукцію 142970 48,8 221051 51,7 78081 2,9 54,61 
товари, роботи і 
послуги 
Дебіторська 25462 8,7 45592,5 10,7 20130,5 2 79,06 
заборгованість     
розрахунками 
з бюджетом 981 0,3 1364 0,3 365 - 39,04 
Інша поточна 20153 6,9 28392,5 6,6 8239,5 -0,3 40,88 
заборгованість  
Гроші та їх 11825 4,0 11510,5 2,7 -314,5 -1,3 -2,66 
еквіваленти 
Оборотні активи 293135,5 100 427543 100 134407,5 - 45,85 
всього 
 
Дебіторська заборгованість за продукцію товари, роботи і послуги у 2019 
році порівняно із 2018 роком збільшилася на 78081 тис. грн. або на 2,9%. 
Дебіторська заборгованість за розрахунками у 2019 році порівняно із 2018 
роком збільшилася на 20130,5 тис. грн. або на 2%. 
Дебіторська заборгованость за розрахункамиз бюджетом протягом 
аналізованого періоду також зростла на 365 тис. грн. 
У 2019 році порівняно із 2018 роком зросла інша поточна дебіторська 
заборгованість на 8239,5 тис. грн. 
Також у 2019 році порівняно із 2018 роком відбулося зменшення грошей та 
їх еквівалентів на рахунку підприємства. 
Загалом, протягом 2018-2019 років на підприємстві простежується 
тенденція збільшення загальної величини оборотних активів підприємства, що є 
результатом розширення виробництва і збільшення обсягів реалізації продукції у 
2019 році. Збільшення величини усіх видів дебіторської заборгованості та 
зменшення величини грошових коштів та їх еквівалентів може свідчити про 
наступне. Оскільки  підприємство збільшує обсяги реалізації товарів, розширює 
свою діяльність, то це призводить до  збільшення кількості покупців, і відповідно 
до зростання дебіторської заборгованості.  
У 2018 році у структурі оборотних активів підприємства найбільшу питому 
вагу займала дебіторька заборгованіть за продукцію, товари, роботи  та послуги і 
складала 142970 тис. грн. або 48,8%. У 2019 р. цей вид дебіторської 
зборгованості зріс на 78081 або на 2,9%  і склав  221051 тис. грн. або 51,7% у 
загальній вартості оборотних активів. 
Протягом аналізованого періоду дебіторська заборгованість за 
розрахуноками також зросла на  20130,5 або на 2%, інша поточна дебіторська 
заборгованість зросла на 8239,5 тис. грн., але питома вага її у загальній вартості 
оборотних активів зменшилася на 0,3%. 
  У 2019 році порівняно із 2018 роком величина запасів збільшилася на 
29177 тис. грн., але питома вага її у структурі затрат зменшилася на 3%. 
Збільшення величини запасів у 2019 році може привести до замороження 
оборотного капіталу, відсутності коштів для розрахунку з банком тощо.   
 Проведемо оцінювання ефективності використання оборотнихо активів 
на досліджуваному підприємстві протягом аналізованого періоду за 
відповідною системою показників.  
Оцінку ефективності використання оборотних активів підприємства 
здійснюємо через показники його оборотності. 
Розрахуємо коефіцієнт оборотності оборотних активів:  
2018 р.: Коб. = 808200 / 293135,5 = 2,76 
2019 р.: Коб. = 1269779 / 427543 = 2,97 
      Розроахуємо  тривалість одного обороту:  
2018 р.: Тоб. = 360 / 2,76 = 130,4 
2019 р.: Тоб. = 360 / 2,97 = 121,2 
Розрахуємо коефіцієнт оборотності і тривалість обороту у запасах:    
2018 р.: Коб.зап. = 701319 / 90455,5 = 7,75 
2019 р.: Коб.зап. = 1086059 / 119632,5 = 9,07 
2018 р.: Тоб.зап. = 360 / 7,76 = 46,4 
2019 р.: Тоб.зап. = 360 / 9,07= 39,7 
Розрахуємо коефіцієнт оборотності і тривалість обороту у готовій 
продукції:   
2018 р.: Коб.пр. = 808200 / 11641 = 69,43 
2019 р.: Коб.пр. = 1269779 / 15259,5 = 83,2 
2018 р.: Тоб.пр. = 360 / 69,43 = 5,15 
2019 р.: Тоб.пр. = 360 / 83,2 = 4,33 
Для оцінки оборотності дебіторської заборгованості використовуємо такі 
показники як коефіцієнт оборотності і тривалість обороту дебіторської 
заборгованості.  
2018 р.: Коб.дз. =  808200 / 189566 = 4,26 
2019 р.: Коб.дз. =  1269279 / 296 400 = 4,28 
2018 р.: Тоб.дз. = 360 / 4,26= 84,51 
2019 р.: Тоб.дз. = 360 / 4,28= 84,11 
Розрахуємо питому вагу дебіторської заборгованості у загальному обсязі 
оборотних активів підприємства: 
2018 р.: Пв.дз. =  (189566 : 293135,5) × 100 = 64,67 
2019 р.: Пв.дз. = (296 400 : 427543) × 100 = 69,32 
Розрахуємо коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості:  
2018 р.: Коб.кз. =  701319 / 198385,5 = 3,53 
2019 р.: Коб.кз. =  1086059 / 313428,5 = 3,46 
Розрахуємо співвідношення дебіторської та кредиторської 
заборгованості: 
2018 р.: Кс.дк. =  198385,5 / 293135,5 = 0,68 
2019 р.: Кс.дк. =  313428,5 /  427543 = 0,73 
Розрахуємо тривалість обороту кредиторської заборгованості:  
2018 р.: Тоб.кз. = 360 / 3,53= 101,98 
2019 р.: Тоб.кз. = 360 / 3,46= 104,01 
Розрахуємо тривалість обороту грошових коштів підприємства:   
2018 р.: Тоб.гк. = 46,6 + 5,15 + 84,51 = 136,26 
2019 р.: Тоб.гк. = 39,7 + 4,33 + 84,11 = 104,01 
Розрахуємо коефіцієнт завантаження оборотних активів:  
2018 р.: Кзав. =  293135,5 / 808200= 0,36 
2019 р.: Кзав. = 427543 / 1269779 = 0,36 
Також для характеристики ефективності управління оборотними 
активами підприємства розрахуємо показники рентабельності та ділової 
активності:  
Розрахуємо рентабельність оборотних активів підприємства:  
2018 р.: Кр.оа. =  (11275 : 293135,5) × 100 = 3,85 
2019 р.: Кр.оа. =  (14344 : 427543) × 100 = 3,36 
Дані розрахунків занесемо до таблиці 2.10.  
Аналізуючі дані таблиці 2.10 можна зробити наступні висновки. Коефіцієнт 
оборотності оборотних активів показує, що у 2018 році  оборотний капітал 
підприємства здійснив 2,76 обороти, а у 2019 році на 0,21 обороти більше і 
становив 2,97 обороти. Тому збільшення коефіцієнта оборотності оборотних 
активів свідчить про збільшення ефективності використання оборотних активів 
підприємства.  
Тривалість одного обороту активів у 2018 році становила 130,4 днів, а у 2019 
році зменшилась  на 9,2 дні та становила 121,2 дні.  
 
 
Таблиця 2.10 – Оцінка ефективності використання оборотних активів  
підприємства за 2018-2019 роки 
Роки Абсолютна Темп приросту 
Показник зміна, %, 
2018 2019 тис. грн. 2019/2018 
1 2 3 5 6 
Коефіцієнт оборотності оборотних 
2,76 2,97 0,21 7,61 
активів 
Тривалість одного обороту активів 130,4 121,2 -9,2 -7,06 
Тривалість оборотності виробничих 
46,4 39,7 -6,7 -14,4 
запасів 
Тривалість оборотності готової 
5,15 4,33 -0,82 -15,9 
продукції 
Коефіцієнт оборотності дебіторської 
4,26 4,28 0,02 0,46 
заборгованості 
Тривалість обороту дебіторської 
84,51 84,11 -0,4 -0,47 
заборгованості 
Частка дебіторської заборгованості в 
64,67 69,32 4,65 7,2 
загальному обсязі оборотних активі 
Коефіцієнт оборотності 
3,53 3,46 -0,07 -1,98 
кредиторської заборгованості 
Коефіцієнт співвідношення 
дебіторської та кредиторської 0,68 0,73 0,05 7,4 
заборгованості 
Тривалість обороту кредиторської 
101,98 104,01 2,03 2,0 
заборгованості 
Тривалість обороту грошових коштів 136,26 104,01 -32,25 -23,7 
Коефіцієнт завантаження оборотних 
0,36 0,36 - - 
активів 
Коефіцієнт рентабельності 
3,85 3,36 -3,49 -12,72 
оборотних активів 
 
Згідно з показником тривалості одного обороту виробничих запасів, час 
перетворення товарно-матеріальних цінностей на готову продукцію у 2018 році 
становив 46,4 днів, а у 2019 році зменшився на 6,7 днів та становив 39,7 днів.  
Показник тривалості оборотності готової продукції у 2018 році становив 5,15 
дні, а у 2019 році цей показник зменшився на 0,82 дні та становив 4,33 дні.  
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, що у 2018 році 
дебіторська заборгованість здійснила 4,26 обороти, а у 2019 році на 0,02 більше, 
що склало 4,28 оборотів. У даному випадку чим більша кількість оборотів, тим 
швидше підприємство отримує кошти від своїх боржників.   
Відповідно зменшилися строки погашення дебіторської заборгованості, а 
саме у 2018 році  строк погашення дебіторської заборгованості становив 84,51 
днів, а у 2019 році даний строк зменшився на 0,4 дня і становив 84,11 днів. 
Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів 
становила у 2018 році 64,67%, а у 2019 році збільшилася на 4,65% і склала 69,32%. 
Збільшення частки дебіторської заборгованості в загальній сумі оборотних активів 
негативно характеризує стан дебіторської заборгованості на підприємстві.   
Слід зазначити, що збільшення дебіторської заборгованості призводить до 
додаткового залучення грошових коштів. Грошові кошти, у свою чергу, є найбільш 
ліквідними активами підприємства. Таким чином, збільшення частки дебіторської 
заборгованості у загальному обсязі оборотних активів знижує його ліквідність та 
платоспроможність.  
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує швидкість 
обертання кредиторської заборгованості підприємства за даний період, 
розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству. У 
2018 році він становив 3,53 обороти, а у 2019 році зменшився на 0,07 і становив 
3,46 оборотів.  
Коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості, 
показує, що у 2018 році  кредиторська заборгованість була менша на 0,05 за 
дебіторську і склала - 0,73%.  
Згідно із показником тривалості обороту грошових коштів, час 
функціонування грошових коштів, починаючи з авансування в предмети праці і 
завершуючи отриманням виручки від реалізації. Величина грошовий коштів 
становила у 2018 році 136,26 днів, а у 2019 році даний показник зменшився на 
32,25 днів та становив 104,01.  
Розрахований показник завантаження оборотних активів показує, що участь 
оборотних активів у 1 гривні реалізазованої продукції становить у 2018 та 2019 
роках по 0,36 коп., тобто цей показник протягом даного періоду залишився без 
змін.   
Коефіцієнт рентабельності оборотних активів вказує скільки прибутку 
приносить кожна гривня, інвестована в оборотні активи. Даний показник у 2018 
році становив 3,85%, а у 2019 році він зменшився на 3,49% та становив 3,36%. 
Значення цього показника є вищим за нормативне, і свідчить про досить 
ефективне використання оборотних активів. 
Таким чином, аналізуючи дані розрахунків показників оборотності 
оборотних активів можна зазначити, що на досліджуваному підприємстві 
достатньо ефективно використовуються наявні оборотні активи,  
Але структура оборотного капіталу підприємства не є достатньо мобільною, 
тому, що частка дебіторської заборгованості підприємства в загальній вартості 
активів є досить значною. Її зростяння у загальному обсязі оборотних активів 
вливає на зниження його ліквідності та платоспроможності,  призводить до 
залучення додаткових коштів, що в свою чергу впливає на зниження показникив 
його оборотності.  
 
 
РОЗДІЛ 3  
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ 
ОБОРОТНИХ АКТИВІВ НА ПРАТ ЮРІЯ 
 
3.1 Шляхи підвищення ефективності використання оборотних активів 
підприємства 
 
 
Важливим чинником підвищення ефективності функціонування 
підприємства є прискорення оборотності оборотних коштів. Прискорення 
оборотності оборотних коштів призводить до вивільнення матеріальних 
ресурсів та джерел їх формування, а при уповільненні - залучення додаткових 
коштів. Підприємство повинно дбати про розробку дієвих заходів щодо 
прискорення оборотності оборотних коштів, щоб досягти абсолютного та 
відносного їх вивільнення.  
Абсолютне вивільнення оборотних коштів має місце у тому випадку, 
коли фактичні залишки оборотних коштів є меншими за нормативні або 
залишків попереднього періоду при збереженні або перевищенні обсягів 
реалізації продукції за певний період. Відносне вивільнення оборотних коштів 
має місце у тих випадках, коли прискорення їх оборотності відбувається 
одночасно із зростанням виробничої програми підприємства, причому темп 
зростання обсягів виробництва випереджає темп зростання залишків оборотних 
коштів. 
В сучасних умовах господарювання найбільш реальним є відносне 
вивільнення оборотних коштів. Тому, на досліджуваному підприємстві 
потрібно більше уваги приділяти реалізації заходів, які сприяють їх відносному 
вивільненню.  
На стадії створення виробничих запасів ПРАТ ЮРІЯ підприємству 
необхідно впроваджувати економічно обґрунтовані та доцільні норми запасів 
сировини та купованих напівфабрикатів; широко використовувати прямі 
тривалі зв`язки із постачальниками сировини; здійснювати оптимізацію 
складської системи матеріально-технічного забезпечення, запроваджувати 
комплексну автоматизацію вантажно-розвантажувальних робіт на складах, 
використовувати сучасного обладнання, новітні технології щодо управління 
запасами на складах.  
Необхідно зазначити, що криза збуту виробленої продукції і неплатежі 
призводять до уповільнення обороту оборотних коштів, що негативно впливає 
на ефективність використання оборотних активів на підприємстві. Тому 
підприємство повинно випускати таку продукцію, яку можна достатньо швидко 
і вигідно продати, і значно скорочувати випуск тієї продукції, на яку низький 
попит.  
На ПРАТ ЮРІЯ для підвищення ефективності використання оборотних 
активів на стадії незавершеного виробництва необхідно запроваджувати 
наступні заходи: застосовувати сучасну автоматизовану лінію для обробки 
молока з метою підвищення терміну його зберігання та підвищення якості 
готової продукції; застосувати сучасну технологію пакування молочної 
продукції з використанням інноваційних пакувальних матеріалів з метою їх 
кращого зберігання на та транспортування; удосконалити систему економного 
використання сировинних та паливно-енергетичних ресурсів; орієнтуватися на 
виробництво тієї продукції, яка користується найбільшим попитом. 
Для підвищення ефективності використання оборотних активів на стадії 
обігу на підприємстві необхідно: удосконалювати систему маркетингу; 
запровадити сучасну логістичну систему і здійснювати відвантаження 
продукції у точній відповідності із укладеними договорами; удосконалювати 
організацію торгівлі власною продукцією та упроваджувати прогресивні форми 
і методи продажу; удосконалювати розрахунки з постачальниками і покупцями; 
покращувати претензійну роботу; удосконалювати систему розрахунків між 
постачальниками сировини та споживачами; прискорювати оборот грошових 
коштів за рахунок поліпшення інкасації торгової виручки, строгої лімітації 
залишків грошових коштів в касах торгових підприємств, в дорозі, на 
розрахунковому рахунку в банку тощо. 
Особливого значення для підвищення ефективності використання 
оборотних активів має дебіторська заборгованість підприємства. Пропонуємо 
здійснити наступні заходи щодо ефективного управління нею: своєчасно 
здійснювати контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської 
заборгованості; контролювати стан розрахунків за простроченими 
заборгованостями; своєчасно виявляти недопустимі види дебіторської 
заборгованості; здійснювати реструктуризацію заборгованості.  
Слід зазначити, що резерви підвищення ефективності та використання 
оборотних коштів на підприємстві необхідно шукати безпосередньо на самому 
підприємстві. Керівництво підприємства повинно проводити постійний 
моніторинг оборотних активів. 
Ефективність використання оборотних активів на підприємстві залежить, 
перш за все, від уміння управляти ними, покращувати організацію торгівлі, 
підвищувати рівень комерційної та фінансової роботи.  
Таким чином, для підвищення ефективності формування та використання 
оборотних активів на підприємстві необхідно: забезпечення безперебійної 
роботи підприємства, упровадження інноваційних технологій обробки та 
пакування молочної продукції, раціональне використання усіх видів 
енергоресурсів, удосконалення маркетингової роботи підприємства, 
стимулювання збуту продукції, зниження дебіторської заборгованості.   
Практичне впровадження запропонованих заходів по підвищенню 
ефективності використання оборотних активів підприємства дозволить 
максимально ефективно використовувати власні ресурси для забезпечення 
стабільної фінансової діяльності, що призведе до підвищення рівня 
прибутковості підприємства. 
 
 
3.2  Обґрунтування доцільності придбання нового обладнання 
 
 
Як відомо, молочна продукція досліджуваного підприємства має 
обмежений термін зберігання, непривабливий зовнішній вигляд, великий 
відсоток витікання рідини із поліетиленових пакетів під час транспортування та 
здійснення вантажно-розвантажувальних робіт. Вище перелічені причини 
призводять до того, що споживачі при виборі молочної продукції надають 
перевагу іншим виробникам, а це значно погіршує імідж підприємства, 
зменшує обсяги реалізації та збільшує кількість нереалізованої продукції 
внаслідок браку та підтікання. Це у свою чергу призводить до неефективного 
використання оборотного капіталу підприємства, зменшує показники 
оборотності, погіршує фінансовий стан підприємства.  
На нашу думку, для того, щоб збільшити термін зберігання продукції, 
покращити якість та збільшити обсяги її реалізації на підприємстві необхідно 
модернізувати обладнання для  переробки молока.  
Придбання сучасної лінії ультрависокотемпературної переробки молока 
«Elecster pack» (ЄС) дасть можливість збільшити термін використання 
продукції та покращити його якість підприємству необхідно. Використання 
даної лінії дозволяє досягти терміну зберігання молока до 90 діб за температури 
1–25 °С.  
Складається вона із ультрависокотемпературного стилізатора, 
гомогенізатора, асептичних пакувальних машин, стерилізатора повітря, засобу 
рекомбінації продукту.  
Для кожного продукту налаштовують оптимальні параметри 
продуктивності та температурного стабілізатора. Ступінь регенерації тепла 
становить 90% Температуру стерилізації вимірюють датчиками та 
контролюють дворівневою сигналізацією, яка спрацьовує при зниженні 
температури. Пастеризацію здійснюють за допомогою води температурою 
121˚С, стерилізує продукт короткотерміновим нагріванням упродовж  декількох 
секунд. Багатошаровий пакувальний матеріал стерилізують в асептичній 
пакувальній машині. Пакувальні автомати розливають молочну продукцію у 
гнучкі пакети від 0,2 л. до 1 л.  Ця упаковка відрізняється від традиційної тому, 
що вона складається із 11-шарових високобар’єрних плівок. У ній 
комбінуються шари полімерних плівок, паперу, металевої фольги та інших 
матеріалів, які забезпечують не тільки достатню міцність, але й необхідний 
захист від проникності вологи, кисню, газів та ароматичних речовин. Дана 
упаковка здатна відбивати світло, теплове випромінювання та  в процесі 
утилізації утворювати менше відходів. 
Використання даного гнучкого пакувального матеріалу гарантує захист 
молочної продукції від вологи, впливу кисню, бар’єр на шляху проникнення 
світла, відмінну технологічність та міцне зварювання на сучасному 
фасувальному обладнанні, забезпечують надійну герметичність пакета, 
відмінний опір надриву та проколу, високі санітарно-гігієнічні властивості, 
зручність у транспортуванні молочної продукції (коефіцієнт заповнення 
транспортної тари – 95%), зменшують витрати на транспортування та 
зберігання продукції, дозволяють використати різноманітні дизайнерські 
рішення. Дана упаковка має значні переваги над звичайною, а саме: 
економічність, екологічність, високі властивості збереження якості продукції – 
дадуть можливість підприємству суттєво покращити зберігання своєї продукції, 
тим самим збільшити обсяги її споживання та поліпшивши свої експортні 
можливості. 
Саме ультрависокотемпературна обробка молока у комплексі із 
асептичним його фасуванням у пакети із гнучкого пакувального матеріалу 
збільшить термін його зберігання і дозволяє досягти значного терміну 
зберігання продукції.  
Для придбання сучасної ультрависокотемпературна лінії переробки та 
пакування молока від фірми «Elecster pack»  підприємству необхідно витратити 
27777,7 тис. грн. Частка власного капіталу буде складати  50,4% - 14000 тис. 
грн. Решту коштів підприємство може отримати за рахунок кредиту на 3 роки 
під 19% річних.   
При оцінці ефективності проекту проводемо розрахунок наступних 
показників: чистий дисконтований дохід; індекс доходності; період окупності 
інвестицій; внутрішня норма доходності інвестицій. 
Для того, щоб отримати дані показники, необхідно розрахувати грошові 
потоки цеху, де буде встановлена лінія асептичної переробки молочної 
продукції. 
Таблиця 3.1 - Грошові потоки цеху за умов встановлення нової лінії  
переробки,  2021 - 2025 рр. 
Показники Всього за 
2021 2022 2023 2024 2025 період 
 
Додатні 
грошові 2289,43 2796,11 3381,14 3329,93 3717,09 15513,70 
потоки 
Від'ємні 
грошові 1844,08 2285,84 2809,77 2499.92 2913,70 12353,31 
потоки 
Чистий 
грошовий 445,35 510,27 571,38 830,01 803,39 3160,40 
потік 
 
У 2021 році додатній грошовий потік становить 2289,43 тис. грн., 
від'ємний – 1844,08 тис. грн. Різниця між цими показниками, що становить 
445,35 тис. грн., є чистим грошовим потоком підприємства за 2021 р. 
Спланувавши грошові потоки на 5 років, встановлено, що додатній грошовий 
потік в 2025 р. становитиме 3717,09 тис. грн., від'ємний – 2913,70 тис. грн., а 
чистий 803,39 тис. грн.  
Проведемо дисконтування грошових потоків, для цього необхідно 
визначити ставку дисконту. При оцінці майбутніх інвестицій необхідно 
врахувати ставку дисконту, тобто ставку відсотків, який показує мінімальну 
суму доходу щорічно, при якому інвестор готовий інвестувати. За допомогою 
дисконта визначають спеціальний коефіцієнт дисконтування (базується на 
формулі складних відсотків) для прирівнювання цінності грошових потоків в 
майбутніх періодах до теперішньої цінності. Як відомо, для постійної норми 
дисконту E коефіцієнт дисконтування і визначається за формулою: 
i = 1 / (1-E)t                                                                                   (3.1) 
Ставка дисконтування (i) - це та вартість залученого капіталу (сукупного 
грошового потоку), при якому інвестор готовий вкладати в бізнес; Е - норма 
дисконту; t - період; 
Таблиця 3.2 - Розрахунок ставки дисконту 
Рік (t) Норма дисконту (Е) Ставка дисконту (i) 
1 15 1,15 
2 15 1,32 
3 15 1.52 
4 15 1,75 
5 15 2,01 
 
Проведемо дисконтування грошових потоків цеху, де буде встановлена 
лінія асептичної переробки молочної продукції. Ставка дисконтування є 
ключовим елементом в дисконтуванні доходу. Вона показує, яку норму 
прибутку необхідно врахувати інвесторові при вкладанні в інвестиційний 
проект.  
 Ставка дисконту включає у себе багато чинників, які залежать від об'єкту 
оцінки і може включати в себе: інфляційну складову, дохідність по 
безризикових активах, додаткову норму прибутку за ризик, ставку 
рефінансування, середеньозважену вартість капіталу, відсоток за банківськими 
вкладеннями та ін.  
DCF = CF / (1+r)t                                                (3.2) 
Одним із найбільш ефективних способів оцінки ефективності 
інвестиційного проекту є розрахунок чистого приведеного доходу (NPV), який 
базується на співставленні величини початкових інвестицій (IC) з загальною 
сумою дисконтованого чистого грошового потоку, який поступає в 
досліджуваний період.  
 
Таблиця 3.3 - Дисконтування грошових потоків цеху за умов 
встановлення нової лінії, 2021 - 2025 рр. 
Всього за  
Показник 2021 2022 2023 2024 2025 
період 
Дисконтований 
додатній 1990,81 2431,40 2940,12 2895,59 3232,25 13490,18 
грошовий потік 
Дисконтований 
чистий 255,09 270,91 284,87 243,96 236,80 1291,63 
прибуток 
Дисконтований 
чистий 387,26 443,72 496,85 721,75 698,60 2748,17 
грошовий потік 
 
Притік грошових коштів представляє собою норму очікуваного 
інвестором доходу. В нашому випадку цей відсоток очікування складає 15%.  
NPV розраховується за формулою: 
NPV = CF – IC                                                 (3) 
Де NPV - сума чистого приведеного доходу по реальному інвестиційному 
проекту; 
CF - сума чистого грошового потоку (приведена до справжньої вартості) 
за весь період експлуатації інвестиційного проекту (до початку нових 
інвестицій в його реконструкцію чи модерацію). Якщо новий період 
експлуатації до початку нового інвестування в даний об'єкт визначити складно, 
його приймають в розрахунках в розмірі 5-ти років;  
IC - сума інвестованого капіталу в реалізацію реального проекту (при 
рівномірному вкладенні приведена до справжньої вартості). 
Чистий приведений дохід (ефект) (NPV) = 2748.17 - 2650.0 = 98.17 тис. 
грн. Індекс доходності (англ. PI, DPI, Present value index, Profitability Index, 
benefit cost ratio) – показник ефективності інвестицій, що представляє собою 
відношення дисконтованих доходів до розміру інвестиційного капіталу. Інші 
синоніми індексу доходності, які несуть аналогічний економічний зміст: індекс 
прибутковості та індекс рентабельності інвестиційного проекту.  
PI = NPV / IC                                                     (3.4) 
Індекс доходності інвестицій (PI) = 2748,17 / 2650,0 = 1,04 
Період окупності інвестицій (PP) є показником, що характеризує термін, 
за який вкладений капітал принесе дохід. 
Період окупності (PP) = 2650,0 / (2748,17 / 5) = 4.82 років. 
Внутрішня норма доходності (прибутку, внутрішній коефіцієнт 
окупності, Internal Rate of Return - IRR) - норма прибутку, який підприємство 
отримає від інвестиційної діяльності. Це та норма прибутку (бар'єрна ставка або 
ставка дисконтування), при якій чиста поточна вартість інвестицій дорівнює 
нулю, або це та ставка дисконта, при якій дисконтні доходи від проекту 
прирівнюються до інвестиційних видатків.  
Внутрішня норма доходності визначає максимально допустиму ставку 
дисконта, при якій можна інвестувати без втрат для власника коштів.  
IRR = r, при якому NPV = f(r) = 0, 
Проведемо розрахунок внутрішньої норми прибутку. Для цього 
необхідно зазначити верхній бар'єр норми дисконту, який, як правило, є на 
рівні 15%. Припустимо, що верхня межа складає 20%. Проведемо 
дисконтування чистого грошового потоку за верхньою межою дисконтної 
ставки. 
Таблиця 3.4 - Дисконтування грошового потоку методом послідовного 
наближення 
№ Роки Всього 
Показник 
з/п 2021 2022 2023 2024 2025 
1 Чистий грошовий потік 445,35 510,27 571,38 830,01 803,39 3160,40 
2 Дисконтований чистий 
387,26 443,72 496,85 721,75 698,60 2748,17 
грошовий потік (Е1) 
3 Дисконтований чистий 
371,13 354,36 330,66 400,27 322,86 1779,28 
грошовий потік (Е2) 
 
IRR = 15 + (20 - 15) × 2748,17 / (2748,17 - (1779,28)) = 18,04% 
Таблиця 3.5 - Показники ефективності інвестиційного проекту за умов 
встановлення нової лінії  переробки та пакування молока,  2021 - 2025 рр. 
Показники Значення 
Чистий грошовий потік CashFlow 445.35 
Дисконтований чистий грошовий потік (Е1) E1 387.26 
Чистий приведений дохід NPV 98.17 
Індекс доходності Pi 1.04 
Внутрішня норма доходності,% IRR 18.04 
Період окупності, років PP 4.82 
 
Необхідно зазначити, що період окупності у майже 5 років є нормальним 
для проекту із таким обсягом інвестицій. За 5 років підприємство може 
згенерувати більше 3-х мільйонів чистого грошового потоку. 
 
3.3 Напрями збереження енергоресурсів на підприємстві 
 
 
Для підвищення ефективності виробництва, зміцнення рівня його 
фінансового стану на підприємстві необхідно впровадити комплекс заходів, за 
рахунок впровадження яких можна значно оптимізувати витрати на 
енергоресурси.  
Обґрунтована оптимізація та нормування витрат на енергоносії є 
необхідною умовою для покращення використання енергетичних ресурсів на 
підприємстві, призведе до відносного вивільнення оборотних активів, 
підвищить їх оборотність та покращить фінансові показники діяльності 
підприємства.  
Запровадження заходів організаційного характеру щодо впровадження на 
підприємстві європейських стандартів енергоефективності, зокрема ISO 50001 
«Енергетичний менеджмент» дасть змогу поступово наблизити підприємство 
до рівня ЄС у підходах до енергозбереження. Ці заходи передбачають: 
проведення енергетичного обстеження підприємства, розроблення та 
впровадження планів заходів з економії ПЕР.  
Постійне корегування планів за досягнутими показниками: навчання 
працівників підприємств галузі основам енергозбереження та підвищення 
енергетичної ефективності; вдосконалення організаційної структури керування 
енергозбереженням та підвищенням енергетичної ефективності на 
підприємстві; розроблення механізмів стимулювання підприємства до 
впровадження енергозберігаючих заходів і технологій; складання та аналіз 
паливно-енергетичних балансу підприємства.  
У системах опалення та вентиляції необхідно провести заходи щодо 
зниження втрат енергії у зовнішніх та внутрішніх тепломережах, контролю 
стану теплоізоляції та втрат теплоносіїв; заміну зношених тепломереж, 
підвищення рівня теплозахисту; теплоізоляцію будівель; встановлення 
енергоефективних опалювальних котлів тощо.  
У системі електроспоживання необхідно провести наступні заходи: 
модернізацію систем освітлення зі встановленням енергозберігаючих ламп та 
автоматизованих систем керування освітленням; встановлення автоматизованих 
систем керування вентиляційними пристроями залежно від температури 
навколишнього повітря та часу доби; модернізацію електропроводки; ремонт та 
вдосконалення холодильних установок.  
У вторинному використання енергоресурсів слід запровадити наступні 
заходи: теплоту використаних гарячих газів та рідин (димових газів, 
конденсатів, вентиляційного повітря, вторинної пари, автоклавної води тощо); 
теплоту вторинної пари, що випарюються; теплоту вологого теплого повітря від 
обладнання; теплоту, що втрачається з продуктами та відходами виробництва.  
Сучасні схеми тепловикористання передбачають використання цієї 
теплоти для підігрівання барометричної води, повітря та інших потреб.  
До заходів технічного характеру для економії енергоресурсів на 
досліджуваному підприємстві можна віднести наступні:  
- розроблення енергоефективної технології вироблення продукції 
(розроблення ефективніших режимів стерилізації та ін);  
- впровадження енергоефективного технологічного обладнання; оптимізація 
режимів роботи діючого енергоспоживаючого обладнання з підвищенням 
ККД та зниженням втрат енергії;  
- розширення використання теплоти стічних вод, вентиляційних викидів 
тощо;  
- покращення нагляду за технологічними режимами та обліку витрат 
енергоресурсів на всіх стадіях виробництва; 
- встановлення сучасних приладів обліку природного газу, електроенергії, 
теплової енергії, гарячої та холодної води; впровадження автоматизованої 
системи контролю та обліку ПЕР.  
Запровадження даних заходів щодо оптимізації та збереження 
енергоресурсів дасть можливість підприємству у перспективі знизити 
собівартість виготовленої продукції на 30-35%.  
ВИСНОВКИ 
 
 
У ході реалізації поставленої мети сформульовано ряд висновків 
загальнотеоретичного і прикладного характеру. 
1. Оборотні активи – це активи без яких неможливо здійснювати 
виробничий процес. Вони використовуються безперервно протягом кожного 
виробничого циклу: закупівля сировини, матеріалів, палива, використання їх у 
виробничому процесі, відвантаження готової продукції замовникам, здійснення 
необхідних грошових розрахунків із покупцями. Нестача оборотних активів 
може гальмувати діяльність підприємства або погіршити його фінансовий стан. 
Оборотні активи - це сукупність матеріальних та грошових цінностей, які 
обслуговують поточну фінансово-господарську діяльність підприємства, 
внаслідок високого рівня ліквідності забезпечують його платоспроможність, 
знаходяться у постійному кругообігу й у повному обсязі переносять свою 
вартість на виготовлену продукцію. Економічна сутність оборотних активів 
визначається їх роллю у поточній діяльності підприємства: знаходячись в 
постійному русі вони здійснюють безперервний кругообіг форм вартості, у 
результаті якого відбувається постійне відновлення процесу виробництва. 
2. Пошук дієвих шляхів підвищення ефективності використання 
оборотних активів підприємства потребує розробки їх класифікації. Економічно 
обґрунтована класифікація оборотних активів є важливою передумовою 
успішної планування, організації обліку, обґрунтування господарських рішень 
тощо. Адже від цього залежить здатність ефективно управляти оборотними 
активами, можливість здійснювати оперативний аналіз та приймати 
обґрунтовані управлінські рішення. У роботі наведена класифікація оборотних 
активів, при складанні якої були використані наступні класифікаційні ознаки: 
характер фінансових джерел формування;  види оборотних активів;  залежність 
від участі у кругообігу; період функціонування; мета планування; ліквідність; 
оборотність; залежність від стандартів обліку та відбиття у балансі; форми 
функціонування; рівень дохідності; інфляційна захищеність; рівень ринкової 
цінності; ступінь ризику. 
3.  Підприємства здійснюють формування та поповнення оборотних 
активів із власних, залучених (прирівняних до власних), позикових джерел. 
Враховуючи чинники внутрішнього та зовнішнього середовища, а також 
зважуючи позитивні та негативні характеристики використання власного та 
позикового капіталу управлінцями приймаються рішення про вибір тих чи 
інших джерел фінансування оборотних активів. Значний вплив на виробничий 
процес, фінансові результати підприємства має раціональний вибір методу 
фінансування оборотних активів, тому дуже важливо для досягнення мети з 
мінімально необхідними оборотними активами застосовувати можливі та 
найбільш ефективні за даних умов джерела фінансування. 
4. Ефективність організації та управління оборотними активами 
підприємства залежить від рівня організаційності та узгодженості процесів 
аналізу оборотних активів підприємства в попередньому періоді, планування 
оборотних активів, контролю за виконанням планів та прийняттям 
управлінських рішень щодо підвищення ефективності використання оборотних 
активів. Оборотність оборотних активів характеризується низкою 
взаємозалежних показників: тривалістю одного обороту в днях, кількістю 
оборотів за визначений період – рік, півріччя, квартал (коефіцієнт оборотності), 
сумою зайнятих на підприємстві оборотних активів на одиницю продукції 
(коефіцієнт завантаження). Ефективність використання оборотних активів 
визначається швидкістю їх руху – швидкістю обороту, або оборотністю. Чим 
швидше відбувається кругообіг оборотних активів, тим менша їх сума буде 
потрібна підприємству для успішного виконання виробничої програми.  
5. Наявність у підприємства достатнього обсягу оборотних активів 
залежить від їх структури. Оптимальна структура оборотних активів є 
необхідною умовою їх нормального функціонування та забезпечення 
фінансової стійкості підприємства в цілому. У свою чергу ефективність 
організації та управління оборотними активами підприємства залежить від 
рівня організаційності та узгодженості процесів аналізу оборотних активів 
підприємства в попередньому періоді, планування оборотних активів, контролю 
за виконанням планів та прийняттям управлінських рішень щодо підвищення 
ефективності використання оборотних активів. 
6. Аналізуючи дані розрахунків показників оборотності оборотних активів 
можна зазначити, що на досліджуваному підприємстві достатньо ефективно 
використовуються наявні оборотні активи. Але структура оборотного капіталу 
підприємства не є достатньо мобільною, тому, що частка дебіторської 
заборгованості підприємства в загальній вартості активів є досить значною. Її 
зростяння у загальному обсязі оборотних активів вливає на зниження його 
ліквідності та платоспроможності,  призводить до залучення додаткових коштів, 
що в свою чергу впливає на зниження показникив його оборотності.  
7. Більшість продукції ПРАТ ЮРІЯ має обмежений термін зберігання, 
непривабливий зовнішній вигляд, великий відсоток витікання рідини із 
поліетиленових пакетів під час транспортування та здійснення вантажно-
розвантажувальних робіт. Вище перелічені причини призводять до того, що 
споживачі при виборі молочної продукції надають перевагу іншим виробникам, 
а це значно погіршує імідж підприємства, зменшує обсяги реалізації та 
збільшує кількість нереалізованої продукції внаслідок браку та підтікання. Це у 
свою чергу призводить до неефективного використання оборотного капіталу 
підприємства, зменшує показники оборотності, погіршує фінансовий стан 
підприємства. Для того, щоб збільшити термін зберігання продукції, покращити 
якість та збільшити обсяги її реалізації на підприємстві необхідно 
модернізувати обладнання для  переробки молока. Придбання сучасної лінії 
ультрависокотемпературної переробки молока «Elecster pack» (ЄС) дасть 
можливість збільшити термін використання продукції та покращити його якість 
підприємству необхідно. Використання даної лінії дозволяє досягти терміну 
зберігання молока до 90 діб за температури 1–25 °С. Складається вона із 
ультрависокотемпературного стилізатора, гомогенізатора, асептичних 
пакувальних машин, стерилізатора повітря, засобу рекомбінації продукту. Для 
кожного продукту налаштовують оптимальні параметри продуктивності та 
температурного стабілізатора. Ступінь регенерації тепла становить 90% 
Температуру стерилізації вимірюють датчиками та контролюють дворівневою 
сигналізацією, яка спрацьовує при зниженні температури. Пастеризацію 
здійснюють за допомогою води температурою 121˚С, стерилізує продукт 
короткотерміновим нагріванням упродовж  декількох секунд. Багатошаровий 
пакувальний матеріал стерилізують в асептичній пакувальній машині. 
Пакувальні автомати розливають молочну продукцію у гнучкі пакети від 0,2 л. 
до 1 л.  Ця упаковка відрізняється від традиційної тому, що вона складається із 
11-шарових високобар’єрних плівок. У ній комбінуються шари полімерних 
плівок, паперу, металевої фольги та інших матеріалів, які забезпечують не 
тільки достатню міцність, але й необхідний захист від проникності вологи, 
кисню, газів та ароматичних речовин. Використання такого пакувального 
матеріалу гарантує захист молочної продукції від вологи, впливу кисню, бар’єр 
на шляху проникнення світла, відмінну технологічність та міцне зварювання на 
сучасному фасувальному обладнанні, забезпечують надійну герметичність 
пакета, відмінний опір надриву та проколу, високі санітарно-гігієнічні 
властивості, зручність у транспортуванні молочної продукції (коефіцієнт 
заповнення транспортної тари – 95%), зменшують витрати на транспортування 
та зберігання продукції, дозволяють використати різноманітні дизайнерські 
рішення.  
8. Для придбання сучасної лінію асептичної переробки молока від фірми 
«Elecster pack»  підприємству необхідно витратити 27777,7 тис. грн. Частка 
власного капіталу буде складати 50,4% - 14000 тис. грн. Решту коштів 
підприємство може отримати за рахунок кредиту на 3 роки під 19% річних.  
При оцінці ефективності проекту проводемо розрахунок наступних 
показників: чистий дисконтований дохід; індекс доходності; період окупності 
інвестицій; внутрішня норма доходності інвестицій. Період окупності проекту 
становить 4,82 роки. За весь цей час підприємство може згенерувати 3160,4 
тис. грн. чистого грошового потоку та повністю покрити кредит.  
9. Для підвищення ефективності виробництва, зміцнення рівня його 
фінансового стану на підприємстві необхідно впровадити комплекс заходів, за 
рахунок впровадження яких можна значно оптимізувати витрати на 
енергоресурси. Обґрунтована оптимізація та нормування витрат на енергоносії 
є необхідною умовою для покращення використання енергетичних ресурсів на 
підприємстві, призведе до відносного вивільнення оборотних активів, 
підвищить їх оборотність та покращить фінансові показники діяльності 
підприємства.  
10. Для підвищення ефективності використання оборотних активів на 
стадії обігу на підприємстві необхідно: удосконалювати систему маркетингу; 
запровадити сучасну логістичну систему і здійснювати відвантаження 
продукції у точній відповідності із укладеними договорами; удосконалювати 
організацію торгівлі власною продукцією та упроваджувати прогресивні форми 
і методи продажу; удосконалювати розрахунки з постачальниками і покупцями; 
покращувати претензійну роботу; удосконалювати систему розрахунків між 
постачальниками сировини та споживачами; прискорювати оборот грошових 
коштів за рахунок поліпшення інкасації торгової виручки, строгої лімітації 
залишків грошових коштів в касах торгових підприємств, в дорозі, на 
розрахунковому рахунку в банку тощо. Особливого значення для підвищення 
ефективності використання оборотних активів має дебіторська заборгованість 
підприємства. Пропонуємо здійснити наступні заходи щодо ефективного 
управління нею: своєчасно здійснювати контроль за співвідношенням 
дебіторської і кредиторської заборгованості; контролювати стан розрахунків за 
простроченими заборгованостями; своєчасно виявляти недопустимі види 
дебіторської заборгованості; здійснювати реструктуризацію заборгованості. 
Слід зазначити, що резерви підвищення ефективності та використання 
оборотних коштів на підприємстві необхідно шукати безпосередньо на самому 
підприємстві. Керівництво підприємства повинно проводити постійний 
моніторинг оборотних активів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
 
 
1. Азаренкова Г.М. Фінанси підприємств: навчальний посібник / Г.М. 
Азаренкова, Т.М. Журавель, Р.М. Михайленко. – [3-тє вид., виправ. і доп.]. – 
К. : Знання-Прес, 2011. – 299 с.  
2. Алєксєєв І. В. Поняття «оборотних активів» підприємства як економічної 
категорії / І. В. Алєксєєв, О. І. Нич // Економічний простір. – 2013. – № 42. – 
С.133–137.  
3. Андрушко Н. І. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / І. Б. Хома, Н. І. Андрушко, 
К. М. Слюсарчик// НУ «Львівська політехніка». – Л., 2010. – 344 с.  
4. Бетехтіна Л. О. Економічна сутність оборотного капіталу підприємства / Л. 
О. Бетехтіна // Бізнес-навігатор. – 2014. – № 1 (16). – С.74–77.  
5. Білик, М.Д. Фінансовий аналіз: навч. посіб. – 2-ге вид., без змін. / М.Д. 
Білик, О.В. Павловська, Н.М. Пришуляк та ін. – К. : КНЕУ, 2007. –  С. 132.  
6. Бланк И.А. Управление активами / И.А. Бланк. – К.: Ника–Центр, Эльга, 
2002. – 702 с.  
7. Богданова О.В. Економічна суть, класифікація та джерела формування 
оборотних активів / О.В. Богданова // Наукові праці Кіровоградського 
національного технічного університету: зб. наук. праць. – Сер.: Економічні 
науки. – 2013. – Вип. 24. – С. 212-216.  
8. Богданова О.В. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних 
активів підприємства  / О.В. Богданова // Наукові праці Кіровоградського 
національного технічного університету. – 2017. – №44. – С.112-118.  
9. Бурбело О. А. Оцінка ефективності використання активів / О.А. Бурбело // 
Економіка АПК. – 2014. – № 11. – С. 50-53.  
10. Бутинець Ф. Ф Економіч аналіз. Практикум: навч. посібник для студентів 
вузів. / Ф. Ф Бутинець, О. В Олійник. – Житомир: ЖІТІ, 2011. — 416 с.  
11. Власюк Н. І. Еволюція поняття оборотного капіталу підприємства / Н. І. 
Власюк // Фінансове забезпечення сталого економічного зростання в умовах 
євроінтеграційних процесів – Львів: ЛКА, 2015. – С. 61.   
12. Власюк Н.І. Фінансовий аналіз : навч. посібник / Власюк Н. І. - Л. : 
Магнолія 2006, 2010. - 328 с.  
13. Гриньова, В.М. Фінанси підприємств: навч. посіб / В.М. Гриньова, В.О. 
Коюда. – К. : Знання – Прес, 2006. – С. 62-80.  
14. Гринюк І.М. Економічна сутність оборотних активів та їх типологія / І. 
Гринюк // Agricultural and resource economics: international scientific e-journal. 
15. Гушко С. В. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / С. В. Гушко, А.В. Шайкан. – 
К. : Знання-Прес,  2011. – 174 с.  
16. Економіка і фінанси підприємства : підручник / Й. М. Петрович, Л. М. Прокопиш
ин-Рашкевич. – Львів : Магнолія 2006, 2014. – 406 с. 
17. Економічний аналіз. Навчальний посібник / В.М. Серединська, О.М. 
Загородна, Р.В. Федорович. – Тернопіль: Видавництво Астон, 2010. – 592 с.  
18. Ковалевська А.В. Критичний аналіз методів оцінки фінансового стану 
підприємства / А.В. Ковалевська, С.І. Асєєв. // Бізнес Інформ . –2012. – №3. 
– С. 163-169.  
19. Ковальчук І.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. — К.:Знання, 2008. 
20. Кравченко О.С. Оборотні активи: сутність, особливості формування та 
місце в фінансово-економічному механізмі управління підприємством / О.С. 
Кравченко, Г.М. Іванова // Вісник Хмельницького національного 
університету – 2014. – №5, T. 2 – С. 29-32.  
21. Крамаренко, Г.О. Фінансовий аналіз і планування: / Г.О. Крамаренко. – К. : 
Центр навч. літератури, 2003. – С. 69  
22. Круш П. В. Економіка підприємства : навч. посіб. / П. В. Круш, В. І. 
Подвігіна, Б. М. Сердюк, О. І. Андрусь, Н. Я. Бойчук. - К. : Ельга-Н; КНТ, 
23. Кулішов В. В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навч. посібник.- 
К.: Ельга, 2004. 
24. Ламанов С.В. Система завдань управління оборотним капіталом 
підприємства  / С.В. Ламанов // Управління розвитком. – 2015. – №1 (98). –  
С. 155–158.  
25. Морозюк Д. І. Сучасні методи управління оборотним капіталом 
підприємств та оцінка їх ефективності / Д. І. Морозюк // Економічна наука. 
– 2015. – № 1(17). – С. 114–119.  
26. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні 
вимоги до фінансової звітності» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13  
27. Непочатенко О.О. Фінанси підприємств: підручник / О.О. Непочатенко, 
Н.Ю. Мельничук. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 504 с.  
28. Олександренко І. В. Методичні підходи до діагностики оборотних активів 
підприємства / І. В. Олександренко // БізнесІнформ. – 2014. – № 2. – С. 27.  
29.  Осадчук, Н. В. Оптимізація руху високоліквідних оборотних коштів на 
промисловому підприємстві [Електронний ресурс] – Режим доступу : 
http://www.library.dgtu.donetsk.ua/fem/vip68/68_16.pdf.  
30. Панадій О. П. Наукові підходи до класифікації оборотних активів/         О. 
П. Панадій // Облік і фінанси АПК. – 2011. –  № 4. – С. 60-65.  
31. Партин, Г.О.  Фінанси підприємств: навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. / 
Г.О. Партин, А.Г. Загородній. – К. : Знання, 2006. –        С. 123.  
32. Пархоменко О.П. Уточнення визначення сутності поняття оборотний 
капітал / О.П. Пархоменко // Вісник Східноукраїнського національного 
університету імені Володимира Даля – 2015. – №1. – С. 51-54.  
33. Пельтек Л.В. Методологічні аспекти формування системи управління 
оборотними активами підприємства / Л.В. Пельтек //Вісник Запорізького 
національного університету – 2015. - №1(5). – С. 43-49.  
34. Поважний, О.С. Особливості визначення сутності і складу поняття 
«оборотні активи» / О.С. Поважний, Н.О. Крамзіна, Ю.В. Кваша // 
Економічний простір. – №12/2. – 2008. – С. 41 – 52 
35. Поддєрьогін, А.М. Фінанси підприємств: підручник / А.М. Поддєрьогін. – 
К.: КНЕУ, 2002. – 571 с.  
36. Подольська, В.О. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / В.О. Подольська, О.В. 
Яріш. – К. : Центр навч. літератури, 2007. – С. 97.  
37. Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні : Закон від 
16.07.1999 № 996 – XIV. [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
38. Сироткин, С. А. Оборотные средства и оборотные активы в современной 
экономике / С.А. Сироткин // Региональная экономика и управление: электр. 
науч. журн. – 2007. – № 1 (9). – С 65. 
39. Філімоненков, О. С. Фінанси підприємств: навч. посібник / О.С. 
Філімоненков. – К. : МАУП, 2004. – 328 с.  
40. Фісуненко П.А. Покращення управління дебіторською заборгованістю 
сучасних підприємств / П.А. Фісуненко, С.В. Літовченко// Економічний 
простір. – 2013. – №75. – С.250-262.  
41. Хохлов, М. П. Поняття оборотних активів підприємства / М. П. Хохлов, О.Д 
Щербань, М.А.Кирилова // Економіка та управління підприємством. – 2019. 
– №31(140). – С. 409–412.  
42. Чухно, І. С. Визначення економічної сутності поняття «оборотні активи 
підприємства» / І. С. Чухно // Регіональна економіка. – 2008. – № 6. – С. 62 – 
43. Шаповал В.М., Аврамчук Р.Н., Ткаченко О.В. Економіка підприємства: Навч. 
посіб . — К.: Центр навчальної літератури, 2003. 
44. Шваб Л.І. Економіка підприємтсва. Навчальний посібник. — К.:Каравела, 
2007. 
45. Шило, В,П Фінанси підприємств / В. П. Шило, С. С. Доровська та ін. – К. : 
КНЕУ. – 334 с.  
 
 
 
 
 
Додаток А 
Підходи щодо фінансування оборотних активів 
Ступінь Вплив на обсяги Практичне 
Сутність 
ризикованості оборотних активів використання 
Ідеальний 
 Довгострокові зобов’язання є 
Характеризується 
джерелами покриття 
Найбільш постійними обсягами 
необоротних активів. Майже  
ризикована з запасів, грошових коштів, 
 Оборотні активи дорівнюють не 
позиції поточних фінансових 
поточним зобов’язанням. зустрічається 
ліквідності інвестицій, дебіторської 
 Чисті оборотні активи 
заборгованості 
дорівнюють нулю. 
Агресивний 
Досить Характеризується 
 Довгострокові зобов’язання є 
ризикована з створенням лише 
джерелами покриття 
позиції мінімально необхідних 
необоротних активів та 
ліквідності та обсягів запасів, грошових 
постійної частини оборотних Зустрічається 
має високий коштів, проведенням 
активів. рідко 
ризик жорсткої кредитної 
 Чисті оборотні активи 
порушення політики, а тому призводити 
дорівнюють постійній 
безперервності до фінансових витрат через 
частині оборотних активів. 
виробництва зниження обсягів реалізації 
Консервативний 
Відсутній Характеризується 
 Довгострокові зобов’язання 
ризик втрати створенням значних 
є джерелами покриття 
ліквідності та резервів запасів, грошових 
необоротних та оборотних Носить 
майже не має коштів, проведенням 
активів. штучний 
ризику ліберальної кредитної 
 Чисті оборотні активи характер 
порушення політики, а тому знижує 
дорівнюють оборотним 
безперервності ефективність використання 
активам. 
виробництва оборотних активів 
Компромісний 
 Довгострокові зобов’язання 
є джерелами покриття 
необоротних активів, Низький рівень 
постійної частини втрати 
Характеризується тим, що в 
оборотних активів та ліквідності та 
окремі періоди 
половини змінної частини має низький Зустрічається 
підприємство може мати 
оборотних активів. ризик часто 
надлишкові обсяги запасів, 
 Чисті оборотні активи порушення 
грошових коштів. 
дорівнюють сумі постійної безперервності 
частини оборотних активів виробництва 
та половині змінної частини 
оборотних активів. 
 
 
 
 
Річна фінансова звітність емітента за 2018 р. 
КОДИ 
   
Дата(рік, місяць, 
  число)  
Підприємство ПУБЛIЧНЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЮРIЯ" за ЄДРПОУ 00447853 
Територія за КОАТУУ 7110136400 
 
Організаційно-
правова форма Акціонерне товариство за КОПФГ 230 
господарювання 
Вид економічної 
Перероблення молока, виробництво масла та сиру за КВЕД 10.51 
діяльності 
Середня кількість 
1045 
працівників  
Одиниця виміру: тис.грн. без десяткового знака 
 
Адреса 18030 мiсто Черкаси, Вулиця Вербовецького, 108 
 
 
 
Баланс (Звіт про фінансовий стан) 
на 31.12.2018 р. 
 
На дату 
переходу на 
На початок На кінець 
Код міжнародні 
Актив звітного звітного 
рядка стандарти 
періоду періоду 
фінансової 
звітності 
1 2 3 4 5 
I. Необоротні активи 
Нематеріальні активи: 1000 156 
  
первісна вартість 1001 95 263 
 
накопичена амортизація 1002 95 107 
 
Незавершені капітальні інвестиції 1005 976 
  
Основні засоби: 1010 92784 97402 
 
первісна вартість 1011 164741 188794 
 
знос 1012 71957 91392 
 
Інвестиційна нерухомість: 1015 
   
первісна вартість 1016 
   
знос 1017 
   
Довгострокові біологічні активи: 1020 
   
первісна вартість 1021 
   
накопичена амортизація 1022 
   
Довгострокові фінансові інвестиції: 
 
які обліковуються за методом участі в капіталі інших 
1030 
підприємств    
інші фінансові інвестиції 1035 
   
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040 
   
Відстрочені податкові активи 1045 
   
Гудвіл 1050 
   
Відстрочені аквізиційні витрати 1060 
   
Залишок коштів у централізованих страхових резервних 
1065 
фондах    
Інші необоротні активи 1090 
   
Усього за розділом I 1095 92784 98534 
 
II. Оборотні активи 
Запаси 1100 57222 123689 
 
Виробничі запаси 1101 18986 26945 
 
Незавершене виробництво 1102 2486 1765 
 
Готова продукція 1103 10635 12647 
 
Товари 1104 25115 82332 
 
Поточні біологічні активи 1110 
   
Депозити перестрахування 1115 
   
Векселі одержані 1120 1289 
  
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, 
1125 107179 178761 
послуги  
Дебіторська заборгованість за розрахунками:    
за виданими авансами 1130 22306 28618  
з бюджетом 1135 521 1441 
 
у тому числі з податку на прибуток 1136 
   
з нарахованих доходів 1140 
   
із внутрішніх розрахунків 1145 
   
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 26136 14170 
 
Поточні фінансові інвестиції 1160 
   
Гроші та їх еквіваленти 1165 822 22828 
 
Готівка 1166 18 37 
 
Рахунки в банках 1167 804 22791 
 
Витрати майбутніх періодів 1170 
   
Частка перестраховика у страхових резервах 1180 
   
у тому числі в:  
резервах довгострокових зобов’язань 1181    
резервах збитків або резервах належних виплат 1182 
   
резервах незароблених премій 1183 
   
інших страхових резервах 1184 
   
Інші оборотні активи 1190 
   
Усього за розділом II 1195 215475 369507 
 
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи 
1200 
вибуття    
Баланс 1300 308259 468041 
 
 
 
На дату 
переходу 
На На 
на 
Код початок кінець 
Пасив міжнародні 
рядка звітного звітного 
стандарти 
періоду періоду 
фінансової 
звітності 
I. Власний капітал 
Зареєстрований (пайовий) капітал 1400 453 453 
 
Внески до незареєстрованого статутного капіталу 1401 
   
Капітал у дооцінках 1405 41535 41535 
 
Додатковий капітал 1410 
   
Емісійний дохід 1411 
   
Накопичені курсові різниці 1412 
   
Резервний капітал 1415 112 112 
 
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 -69528 -58253 
 
Неоплачений капітал 1425 ( ) ( ) ( ) 
Вилучений капітал 1430 ( ) ( ) ( ) 
Інші резерви 1435 
   
Усього за розділом I 1495 -27428 -16153 
 
II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення 
Відстрочені податкові зобов’язання 1500 
   
Пенсійні зобов’язання 1505 
   
Довгострокові кредити банків 1510 40000 40000 
 
Інші довгострокові зобов’язання 1515 
   
Довгострокові забезпечення 1520 
   
Довгострокові забезпечення витрат персоналу 1521 
   
Цільове фінансування 1525 
   
Благодійна допомога 1526 
   
Страхові резерви, у тому числі: 1530 
   
резерв довгострокових зобов’язань; (на початок звітного періоду) 1531 
   
резерв збитків або резерв належних виплат; (на початок звітного 
1532 
періоду)    
резерв незароблених премій; (на початок звітного періоду) 1533 
   
інші страхові резерви; (на початок звітного періоду) 1534 
   
Інвестиційні контракти; 1535 
   
Призовий фонд 1540 
   
Резерв на виплату джек-поту 1545 
   
Усього за розділом II 1595 40000 40000 
 
IІІ. Поточні зобов’язання і забезпечення 
Короткострокові кредити банків 1600 16748 13862 
 
Векселі видані 1605 129979 122570 
 
Поточна кредиторська заборгованість: 
1610 
за довгостроковими зобов’язаннями    
за товари, роботи, послуги 1615 123953 269315 
 
за розрахунками з бюджетом 1620 505 178 
 
за у тому числі з податку на прибуток 1621 
   
за розрахунками зі страхування 1625 291 207 
 
за розрахунками з оплати праці 1630 827 820 
 
за одержаними авансами 1635 200 475 
 
за розрахунками з учасниками 1640 
   
із внутрішніх розрахунків 1645 
   
за страховою діяльністю 1650 
   
Поточні забезпечення 1660 480 1032 
 
Доходи майбутніх періодів 1665 
   
Відстрочені комісійні доходи від перестраховиків 1670 
   
Інші поточні зобов’язання 1690 22704 35735 
 
Усього за розділом IІІ 1695 295687 444194 
 
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, 
1700 
утримуваними для продажу, та групами вибуття    
V. Чиста вартість активів недержавного пенсійного фонду 1800 
   
Баланс 1900 308259 468041 
 
 
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) 
за 2018 рік 
I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ 
За аналогічний 
Код За звітний період 
Стаття 
рядка період попереднього 
року 
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 808200 591232 
Чисті зароблені страхові премії 2010 
  
Премії підписані, валова сума 2011 
  
Премії, передані у перестрахування 2012 
  
Зміна резерву незароблених премій, валова сума 2013 
  
Зміна частки перестраховиків у резерві незароблених премій 2014 
  
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 2050 ( 701319 ) ( 517931 ) 
Чисті понесені збитки за страховими виплатами 2070 
  
Валовий: прибуток 2090 106881 73301 
Валовий: збиток 2095 ( ) ( ) 
Дохід (витрати) від зміни у резервах довгострокових зобов’язань 2105 
  
Дохід (витрати) від зміни інших страхових резервів 2110 
  
Зміна інших страхових резервів, валова сума 2111 
  
Зміна частки перестраховиків в інших страхових резервах 2112 
  
Інші операційні доходи 2120 48854 6866 
Дохід від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою 
2121 
вартістю   
Дохід від первісного визнання біологічних активів і 
2122 
сільськогосподарської продукції   
Адміністративні витрати 2130 ( 5250 ) ( 4190 ) 
Витрати на збут 2150 ( 109937 ) ( 88939 ) 
Інші операційні витрати 2180 ( 17088 ) ( 7529 ) 
Витрат від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою 
2181 
вартістю   
Витрат від первісного визнання біологічних активів і 
2182 
сільськогосподарської продукції   
Фінансовий результат від операційної діяльності: прибуток 2190 23460 
 
Фінансовий результат від операційної діяльності: збиток 2195 ( ) ( 20491 ) 
Дохід від участі в капіталі 2200 
  
Інші фінансові доходи 2220 
  
Інші доходи 2240 
  
Дохід від благодійної допомоги 2241 
  
Фінансові витрати 2250 ( 12180 ) ( 12994 ) 
Втрати від участі в капіталі 2255 ( ) ( ) 
Інші витрати 2270 ( 5 ) ( ) 
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті 2275 
  
II. СУКУПНИЙ ДОХІД 
Фінансовий результат до оподаткування: прибуток 2290 11275 
 
Фінансовий результат до оподаткування: збиток 2295 ( ) ( 33485 ) 
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300 
  
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування 2305 
  
Чистий фінансовий результат: прибуток 2350 11275 
 
Чистий фінансовий результат: збиток 2355 ( ) ( 33485 ) 
 
За аналогічний 
Код 
Стаття За звітний період період 
рядка 
попереднього року 
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400 
  
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405 
  
Накопичені курсові різниці 2410 
  
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних 
2415 
підприємств   
Інший сукупний дохід 2445 
  
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450 
  
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним доходом 2455 
  
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460 
  
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465 11275 -33485 
III. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ 
 
Матеріальні затрати 2500 511261 513583 
Витрати на оплату праці 2505 21124 20501 
Відрахування на соціальні заходи 2510 4841 7761 
Амортизація 2515 18308 10098 
Інші операційні витрати 2520 75327 66646 
Разом 2550 630861 618589 
ІV. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ 
 
Середньорічна кількість простих акцій 2600 431492 431492 
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 2605 431492 431492 
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2610 26.13026 -77.60283 
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2615 26.13026 -77.60283 
Дивіденди на одну просту акцію 2650 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
КОДИ 
   
Дата(рік, місяць, 
2017 | 01 | 01 
  число) 
Підприємство ПУБЛIЧНЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЮРIЯ" за ЄДРПОУ 00447853 
(найменування) 
   
 
 
Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) 
за 2018 рік 
 
За аналогічний 
Код За звітний період 
Стаття 
рядка період попереднього 
року 
1 2 3 4 
I. Рух коштів у результаті операційної діяльності 
Надходження від:    
Реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 3000 841306 662058 
Повернення податків і зборів 3005 
  
у тому числі податку на додану вартість 3006 
  
Цільового фінансування 3010 
  
Надходження від отримання субсидій, дотацій 3011 
  
Надходження авансів від покупців і замовників 3015 
  
Надходження від повернення авансів 3020 46112 
 
Надходження від відсотків за залишками коштів на поточних 
3025 965 
рахунках  
Надходження від боржників неустойки (штрафів, пені) 3035 
  
Надходження від операційної оренди 3040 
  
Надходження від отримання роялті, авторських винагород 3045 
  
Надходження від страхових премій 3050 
  
Надходження фінансових установ від повернення позик 3055 
  
Інші надходження 3095 142441 41772 
Витрачання на оплату:    
Товарів (робіт, послуг) 3100 ( 679444 ) ( 621704 ) 
Праці 3105 ( 17157 ) ( 16501 ) 
Відрахувань на соціальні заходи 3110 ( 5682 ) ( 9309 ) 
Зобов'язань з податків і зборів 3115 ( 6115 ) ( 11369 ) 
Витрачання на оплату зобов'язань з податку на прибуток 3116 ( ) ( ) 
Витрачання на оплату зобов'язань з податку на додану вартість 3117 ( ) ( ) 
Витрачання на оплату зобов'язань з інших податків і зборів 3118 ( ) ( ) 
Витрачання на оплату авансів 3135 ( ) ( ) 
Витрачання на оплату повернення авансів/td> 3140 ( ) ( ) 
Витрачання на оплату цільових внесків 3145 ( ) ( ) 
Витрачання на оплату зобов’язань за страховими контрактами 3150 ( ) ( ) 
Витрачання фінансових установ на надання позик 3155 ( ) ( ) 
Інші витрачання 3190 ( 262945 ) ( 8238 ) 
Чистий рух коштів від операційної діяльності 3195 59481 36709 
II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності 
Надходження від реалізації: 
3200 
фінансових інвестицій   
необоротних активів 3205 154 146 
Надходження від отриманих: 
3215 
відсотків   
дивідендів 3220 
  
Надходження від деривативів 3225 
  
Надходження від погашення позик 3230 
  
Надходження від вибуття дочірнього підприємства та іншої 
3235 
господарської одиниці   
Інші надходження 3250 
  
Витрачання на придбання: 
3255 ( ) ( ) 
фінансових інвестицій 
необоротних активів 3260 ( 22564 ) ( 2005 ) 
Виплати за деривативами 3270 ( ) ( ) 
Витрачання на надання позик 3275 ( ) ( ) 
Витрачання на придбання дочірнього підприємства та іншої 
3280 ( ) ( ) 
господарської одиниці 
Інші платежі 3290 ( ) ( 21563 ) 
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності 3295 -22410 -23422 
III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності 
Надходження від: 
3300 
Власного капіталу   
Отримання позик 3305 4763 18599 
Надходження від продажу частки в дочірньому підприємстві 3310 
  
Інші надходження 3340 
  
Витрачання на: 
3345 ( ) ( ) 
Викуп власних акцій 
Погашення позик 3350 7648 18161 
Сплату дивідендів 3355 ( ) ( ) 
Витрачання на сплату відсотків 3360 ( 12180 ) ( ) 
Витрачання на сплату заборгованості з фінансової оренди 3365 ( ) ( ) 
Витрачання на придбання частки в дочірньому підприємстві 3370 ( ) ( ) 
Витрачання на виплати неконтрольованим часткам у дочірніх 
3375 ( ) ( ) 
підприємствах 
Інші платежі 3390 ( ) ( 12994 ) 
Чистий рух коштів від фінансової діяльності 3395 -15065 -12556 
Чистий рух грошових коштів за звітний період 3400 22006 731 
Залишок коштів на початок року 3405 822 91 
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 3410 
  
Залишок коштів на кінець року 3415 22828 822 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
  
 
 
Річна фінансова звітність підприємства  за 2019 р. 
 
за 
Підприємство ПУБЛIЧНЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЮРIЯ" 00447853 
ЄДРПОУ 
за 
Територія 7110136400 
 КОАТУУ 
Організаційно-правова за 
Колективне підприємство 130 
форма господарювання КОПФГ 
Вид економічної 
Перероблення молока, виробництво масла та сиру за КВЕД 10.51 
діяльності 
Середня кількість 
991 
працівників  
Адреса 18030 мiсто Черкаси, Вулиця Кобзарська, 108 
 
 
Баланс (Звіт про фінансовий стан) 
на 31.12.2019 р. 
 
На дату переходу на 
На початок На кінець 
Код міжнародні 
Актив звітного звітного 
рядка стандарти фінансової 
періоду періоду 
звітності 
1 2 3 4 5 
I. Необоротні активи 
Нематеріальні активи: 1000 156 122 
 
первісна вартість 1001 263 263 
 
накопичена амортизація 1002 107 141 
 
Незавершені капітальні інвестиції 1005 976 2743 
 
Основні засоби: 1010 97402 91744 
 
первісна вартість 1011 188794 201967 
 
знос 1012 91392 110223 
 
Інвестиційна нерухомість: 1015 
   
первісна вартість 1016 
   
знос 1017 
   
Довгострокові біологічні активи: 1020 
   
первісна вартість 1021 
   
накопичена амортизація 1022 
   
Довгострокові фінансові інвестиції: 
 
які обліковуються за методом участі в капіталі інших 
1030 
підприємств    
інші фінансові інвестиції 1035 
   
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040 
   
Відстрочені податкові активи 1045 
   
Гудвіл 1050 
   
Відстрочені аквізиційні витрати 1060 
   
Залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах 1065 
   
Інші необоротні активи 1090 
   
Усього за розділом I 1095 98534 94609 
 
II. Оборотні активи 
Запаси 1100 123689 115576 
 
Виробничі запаси 1101 26945 25655 
 
Незавершене виробництво 1102 1765 1252 
 
Готова продукція 1103 12647 17872 
 
Товари 1104 82332 70797 
 
Поточні біологічні активи 1110 
   
Депозити перестрахування 1115 
   
Векселі одержані 1120 
   
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, 
1125 178761 263341 
послуги  
Дебіторська заборгованість за розрахунками:    
за виданими авансами 1130 28618 62567  
з бюджетом 1135 1441 1287 
 
у тому числі з податку на прибуток 1136 
   
з нарахованих доходів 1140 
   
із внутрішніх розрахунків 1145 
   
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 14170 42615 
 
Поточні фінансові інвестиції 1160 
   
Гроші та їх еквіваленти 1165 22828 193 
 
Готівка 1166 37 75 
 
Рахунки в банках 1167 22791 118 
 
Витрати майбутніх періодів 1170 
   
Частка перестраховика у страхових резервах 1180 
   
у тому числі в:  
резервах довгострокових зобов’язань 1181    
інших страхових резервах 1184 
   
Інші оборотні активи 1190 
   
Усього за розділом II 1195 369507 485579 
 
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи 
1200 
вибуття    
Баланс 1300 468041 580188 
 
 
На початок На кінець На дату переходу на 
Код 
Пасив звітного звітного міжнародні стандарти 
рядка 
періоду періоду фінансової звітності 
I. Власний капітал 
Зареєстрований (пайовий) капітал 1400 453 453 
 
Внески до незареєстрованого статутного капіталу 1401 
   
Капітал у дооцінках 1405 41535 41535 
 
Додатковий капітал 1410 
   
Емісійний дохід 1411 
   
Накопичені курсові різниці 1412 
   
Резервний капітал 1415 112 112 
 
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 -58253 -43909 
 
Неоплачений капітал 1425 ( ) ( ) ( ) 
Вилучений капітал 1430 ( ) ( ) ( ) 
Інші резерви 1435 
   
Усього за розділом I 1495 -16153 -1809 
 
II. Довгострокові зобов’язання і забезпечення 
Відстрочені податкові зобов’язання 1500 
   
Пенсійні зобов’язання 1505 
   
Довгострокові кредити банків 1510 40000 40000 
 
Інші довгострокові зобов’язання 1515 28525 
  
Довгострокові забезпечення 1520 
   
Довгострокові забезпечення витрат персоналу 1521 
   
Цільове фінансування 1525 
   
Благодійна допомога 1526 
   
Страхові резерви, у тому числі: 1530 
   
резерв довгострокових зобов’язань; (на початок звітного 
1531 
періоду)    
резерв збитків або резерв належних виплат; (на початок 
1532 
звітного періоду)    
резерв незароблених премій; (на початок звітного періоду) 1533 
   
інші страхові резерви; (на початок звітного періоду) 1534 
   
Інвестиційні контракти; 1535 
   
Призовий фонд 1540 
   
Резерв на виплату джек-поту 1545 
   
Усього за розділом II 1595 40000 68525 
 
IІІ. Поточні зобов’язання і забезпечення 
Короткострокові кредити банків 1600 13862 13862 
 
Векселі видані 1605 122570 91498 
 
Поточна кредиторська заборгованість: 
1610 
за довгостроковими зобов’язаннями    
за товари, роботи, послуги 1615 269315 350479 
 
за розрахунками з бюджетом 1620 178 361 
 
за у тому числі з податку на прибуток 1621 
   
за розрахунками зі страхування 1625 207 338 
 
за розрахунками з оплати праці 1630 820 1530 
 
за одержаними авансами 1635 475 3154 
 
за розрахунками з учасниками 1640 
   
із внутрішніх розрахунків 1645 
   
Поточні забезпечення 1660 1032 1141 
 
Відстрочені комісійні доходи від перестраховиків 1670 
   
Інші поточні зобов’язання 1690 35735 51109 
 
Усього за розділом IІІ 1695 444194 513472 
 
ІV. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, 
1700 
утримуваними для продажу, та групами вибуття    
V. Чиста вартість активів недержавного пенсійного фонду 1800 
   
Баланс 1900 468041 580188 
 
 
Звіт про фінансові результати  (Звіт про сукупний дохід) за 2019 рік 
I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ 
Код За звітний За аналогічний період 
Стаття 
рядка період попереднього року 
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 1269279 808200 
Чисті зароблені страхові премії 2010 
  
Премії підписані, валова сума 2011 
  
Премії, передані у перестрахування 2012 
  
Зміна резерву незароблених премій, валова сума 2013 
  
Зміна частки перестраховиків у резерві незароблених премій 2014 
  
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 2050 ( 1086059 ) ( 701319 ) 
Чисті понесені збитки за страховими виплатами 2070 
  
Валовий: прибуток 2090 183220 106881 
Валовий: збиток 2095 ( ) ( ) 
Дохід (витрати) від зміни у резервах довгострокових зобов’язань 2105 
  
Дохід (витрати) від зміни інших страхових резервів 2110 
  
Зміна інших страхових резервів, валова сума 2111 
  
Зміна частки перестраховиків в інших страхових резервах 2112 
  
Інші операційні доходи 2120 32580 48854 
Дохід від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою вартістю 2121 
  
Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської 
2122 
продукції   
Адміністративні витрати 2130 ( 10842 ) ( 5250 ) 
Витрати на збут 2150 ( 159060 ) ( 109937 ) 
Інші операційні витрати 2180 ( 20511 ) ( 17088 ) 
Витрат від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою 
2181 
вартістю   
Витрат від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської 
2182 
продукції   
Фінансовий результат від операційної діяльності: прибуток 2190 25387 23460 
Фінансовий результат від операційної діяльності: збиток 2195 ( ) ( ) 
Дохід від участі в капіталі 2200 
  
Інші фінансові доходи 2220 
  
Інші доходи 2240 
  
Дохід від благодійної допомоги 2241 
  
Фінансові витрати 2250 ( 11038 ) ( 12180 ) 
Втрати від участі в капіталі 2255 ( ) ( ) 
Інші витрати 2270 ( 5 ) ( 5 ) 
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті 2275 
  
Фінансовий результат до оподаткування: прибуток 2290 14344 11275 
Фінансовий результат до оподаткування: збиток 2295 ( ) ( ) 
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300 
  
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування 2305 
  
Чистий фінансовий результат: прибуток 2350 14344 11275 
Чистий фінансовий результат: збиток 2355 ( ) ( ) 
 
                                                          II. СУКУПНИЙ ДОХІД 
Код За аналогічний період 
Стаття За звітний період 
рядка попереднього року 
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400 
  
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405 
  
Накопичені курсові різниці 2410 
  
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних 
2415 
підприємств   
Інший сукупний дохід 2445 
  
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450 
  
Податок на прибуток, пов’язаний з іншим сукупним доходом 2455 
  
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460 
  
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465 14344 11275 
III. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ 
 
Матеріальні затрати 2500 493932 511261 
Витрати на оплату праці 2505 35821 21124 
Відрахування на соціальні заходи 2510 7816 4841 
Амортизація 2515 18865 18308 
Інші операційні витрати 2520 173336 75327 
Разом 2550 729770  
ІV. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ 
Середньорічна кількість простих акцій 2600 431492 431492 
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 2605 431492 431492 
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2610 33.242779 26.13026 
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2615 33.242779 26.13026 
Дивіденди на одну просту акцію 2650 630861 
 
 
Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) 
за 2019 рік 
 
Код За аналогічний період 
Стаття За звітний період 
рядка попереднього року 
1 2 3 4 
I. Рух коштів у результаті операційної діяльності 
Надходження від:    
Реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 3000 1338475 841306 
Повернення податків і зборів 3005 
  
у тому числі податку на додану вартість 3006 
  
Цільового фінансування 3010 
  
Надходження від отримання субсидій, дотацій 3011 
  
Надходження авансів від покупців і замовників 3015 
  
Надходження від повернення авансів 3020 11932 46112 
Надходження від відсотків за залишками коштів на поточних рахунках 3025 6157 965 
Надходження від боржників неустойки (штрафів, пені) 3035 
  
Надходження від операційної оренди 3040 
  
Надходження від отримання роялті, авторських винагород 3045 
  
Надходження від страхових премій 3050 
  
Надходження фінансових установ від повернення позик 3055 
  
Інші надходження 3095 123206 142441 
Витрачання на оплату:    
Товарів (робіт, послуг) 3100 ( 1043683 ) ( 679444 ) 
Праці 3105 ( 27143 ) ( 17157 ) 
Відрахувань на соціальні заходи 3110 ( 8000 ) ( 5682 ) 
Зобов'язань з податків і зборів 3115 ( 8266 ) ( 6115 ) 
Витрачання на оплату зобов'язань з податку на прибуток 3116 ( ) ( ) 
Витрачання на оплату зобов'язань з податку на додану вартість 3117 ( ) ( ) 
Витрачання на оплату зобов'язань з інших податків і зборів 3118 ( ) ( ) 
Витрачання на оплату авансів 3135 ( ) ( ) 
Витрачання на оплату повернення авансів/td> 3140 ( 6065 ) ( ) 
Витрачання на оплату цільових внесків 3145 ( ) ( ) 
Витрачання на оплату зобов’язань за страховими контрактами 3150 ( ) ( ) 
Витрачання фінансових установ на надання позик 3155 ( ) ( ) 
Інші витрачання 3190 ( 385056 ) ( 262945 ) 
Чистий рух коштів від операційної діяльності 3195 1557 59481 
II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності 
Надходження від реалізації: 
3200 
фінансових інвестицій   
необоротних активів 3205 2 154 
Надходження від отриманих: 
3215 
відсотків   
дивідендів 3220 
  
Надходження від деривативів 3225 
  
Надходження від погашення позик 3230 
  
Надходження від вибуття дочірнього підприємства та іншої 
3235 
господарської одиниці   
Інші надходження 3250 
  
Витрачання на придбання: 
3255 ( ) ( ) 
фінансових інвестицій 
необоротних активів 3260 ( 13156 ) ( 22564 ) 
Виплати за деривативами 3270 ( ) ( ) 
Витрачання на надання позик 3275 ( ) ( ) 
Витрачання на придбання дочірнього підприємства та іншої 
3280 ( ) ( ) 
господарської одиниці 
Інші платежі 3290 ( ) ( ) 
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності 3295 -13154 -22410 
III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності 
Надходження від: 
3300 
Власного капіталу   
Отримання позик 3305 4763 
 
Надходження від продажу частки в дочірньому підприємстві 3310 
  
Інші надходження 3340 
  
Витрачання на: 
3345 ( ) ( ) 
Викуп власних акцій 
Погашення позик 3350 7648 
 
Сплату дивідендів 3355 ( ) ( ) 
Витрачання на сплату відсотків 3360 ( 11038 ) ( 12180 ) 
Витрачання на сплату заборгованості з фінансової оренди 3365 ( ) ( ) 
Витрачання на придбання частки в дочірньому підприємстві 3370 ( ) ( ) 
Витрачання на виплати неконтрольованим часткам у дочірніх 
3375 ( ) ( ) 
підприємствах 
Інші платежі 3390 ( ) ( ) 
Чистий рух коштів від фінансової діяльності 3395 -11038 -15065 
Чистий рух грошових коштів за звітний період 3400 -22635 22006 
Залишок коштів на початок року 3405 22828 822 
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 3410 
  
Залишок коштів на кінець року 3415 193 22828
Репозиторій ЧДТУ
