Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2452| Назва: | Екологічні аспекти використання пестицидів в сучасних агротехнологіях |
| Автори: | Ящук, Людмила Борисівна Короткова, Юлія Олегівна |
| Ключові слова: | ПЕСТИЦИДИ;АГРОТЕХНОЛОГІЇ;ОТРУТОХІМІКАТИ;ТОКСИЧНА ДІЯ;НАКОПИЧЕННЯ |
| Дата публікації: | чер-2021 |
| Короткий огляд (реферат): | Випускна кваліфікаційна робота бакалавра: 50 с., 9 рисунків, 5 таблиць, 25 джерел, мультимедійна презентація. Мета роботи: охарактеризувати екологічні аспекти використання пестицидів в сучасних агротехнологіях. Завдання роботи є оцінка поведінки пестицидів у навкоишньому середовищі, визначення джерл надходження небезпечних хімікатів у довкілля, розглянути правила та обмеженя застосування пестицидів у сільському господарстві; розглянути негативні наслідки та шляхи зниження шкідливого впливу отрутохімікатів на навколишнє середовища і здоров’я людей. Об’єкт дослідження: пестициди, що використовуються в сільському господарстві В роботі охарактеризовано пестициди та їх класифікація; джерела розповсюдження пестицидів та проблеми, що пов’язані з їх використанням. Опрацьована нормативно-правова база у сфері використання пестицидів в Україні; визначено основні принципи поводження з пестицидами та отрутохімікатами та їх нормування; визначені основні аспекти використання пестицидів в агротехнологіях; проаналізовано умови зберігання та накопичення небезпечних речовин у області. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2452 |
| Розташовується у зібраннях: | 101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Короткова.pdf Restricted Access | 1.44 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Будівельний факультет
Кафедра екології
Пояснювальна записка
до випускної кваліфікаційної роботи
_________________бакалавра_________________
на тему ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ПЕСТИЦИДІВ В
СУЧАСНИХ АГРОТЕХНОЛОГІЯХ
Виконав: студент 4 курсу, групи _ЕКск-193
спеціальності 101 «Екологія» ____
(шифр і назва спеціальності)
_Короткова Ю.О.___________________
(прізвище та ініціали)
Керівник _Ящук Л.Б._______________
(прізвище та ініціали)
Рецензент _Шевченко О.П.____________
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2021 рік
2
ЗМІСТ
Вступ 4
1 Аналітичний огляд літератури 6
1.1 Пестициди як забруднювачі довкілля 6
1.2 Загальна характеристика пестицидів та їх класифікація 10
1.3 Безпека використання пестицидів в народному господарстві 15
1.4 Поведінка пестицидів у навколишньому середовищі 18
1.4.1 Поширення у грунтовому середовищі 18
1.4.2 Фізико-хімічні чинники адсорбції пестицидів у ґрунтах 23
1.4.3 Міграція пестицидів у довкіллі 23
1.4.4 Розкладання пестицидів 24
2 Екологічні аспекти використання пестицидів в сучасних 28
агротехнологіях
2.1 Джерела надходження пестицидів та небезпечних агрохімікатів 28
в об’єкти довкілля
2.2 Використання пестицидів у Черкаській області 30
2.3 Накопичення та зберігання отрутохімікатів та пестицидів
на території Черкаської області 33
2.4 Контроль залишків пестицидів у харчовій
сільськогосподарській продукції 37
2.5 Основні правила та обмеження застосування пестицидів у
сільському господарстві 40
2.6 Негативні наслідки використання пестицидів та шляхи
зниження шкідливого впливу отрутохімікатів 41
Висновки 45
Перелік посилань 47
3
Додатки 50
Додаток А 51
4
ВСТУП
Відкриття пестицидів - хімічних засобів захисту рослин і тварин від різних
шкідників і хвороб - одне з найважливіших досягнень сучасної науки.
При обробці сільськогосподарських угідь пестицидами частина їх
втрачається внаслідок знесення вітром, розсіювання в атмосфері з потоками
повітря. Пестициди становлять дуже незначну частину загальної маси
забруднювачів, що надходять у зовнішнє середовище, вони можуть бути дуже
небезпечними внаслідок високої біологічної активності. Потенційна загроза від їх
використання полягає як у гострій токсичності при потраплянні в організм людини
або тварин, так і в хронічній дії, в кумулятивному ефекті, в міграції залишків
пестицидів водними і повітряними шляхами на значні відстані.
Забруднення навколишнього природного середовища пестицидами виступає
як один з нових, тимчасово діючих факторів відбору і для природи в цілому. Один
із яскравих доказів шкідливого впливу пестицидів на фауну є різке зменшення
чисельності хижих птахів-однієї з кінцевих ланок у ланцюгах живлення [2].
До організму людини вони потрапляють через шкіру, дихальні шляхи чи
шлунково-кишковий тракт; при безпосередній роботі з пестицидами або через їжу.
Пестициди можуть міститися не лише в продуктах рослинного походження, а й у
молочній та м'ясній продукції, тому що в організмах сільськогосподарських тварин
залишаються пестициди, що були присутні у кормі.
Таким чином, в людському організмі опиняється незначна кількість
шкідливих речовин, що мають властивість накопичуватись й викликати
різноманітні хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту чи нервової
системи, а також дерматити та розлад дихання. Деякі пестициди здатні
передаватися з молоком матері. Наприклад ДДТ, який хоч і заборонений зараз у
багатьох країнах, міститься "всередині” кожного жителя планети, успадкований від
попереднього покоління.
5
У всьому світі в середньому за рік застосовується близько 3,2 млн т
гербіцидів, фунгіцидів та інсектицидів (у середньому по 0,5 кг на жителя планети).
Нині у світі як пестициди використовуються близько 900 активних сполук, що
входять до складу 60 тис. препаратів. Ними обробляють понад 4 млрд га землі.
Щорічно в світі піддають дослідженням близько 500 тис. різних хімічних сполук
на пестицидну активність. Практичний вихід із цієї кількості отримують усього
приблизно 10-15 нових пестицидів.
Висока біологічна активність більшості пестицидів зумовлює і їх згубний
вплив на навколишнє природне середовище, тому проблема захисту довкілля від
пестицидів є актуальною.
6
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Пестициди як забруднювачі довкілля
Пестициди являють собою отрутохімікати, токсичність яких залежить від їх
різновиду. Використовуються переважно в сільськогосподарській галузі: при
активному їх застосуванні рослини оберігають від згубних атак шкідників,
паразитів, бур'янів і багатьох захворювань. Також отрутохімікати ефективно
стимулюють розвиток плодів.
Проблема полягає в тому, що пестициди хоч і не володіють високою
токсичністю, зате вкрай стійкі в зовнішньому середовищі. Вони здатні зберігатися
в навколишньому середовищі протягом довгого часу, буквально просочуючи
отрутою грунт, воду, повітря і рослини. Чого тільки варта ту обставину, що
отрутохімікати порівнянні з рядом радіоактивних елементів? Вони також
оцінюються за періодами напіврозпаду - тимчасових проміжків, протягом яких їх
концентрація скорочується вдвічі.
Використання засобів захисту рослин в усьому світі постійно збільшується.
Світовий асортимент пестицидів, що випускається в числовому масштабі
нараховує близько 700 найменувань хімічних речовин, на яких виготовляється
12000 препаратів. Одночасно з цим відбуваються якісні зміни пестицидів, що
постачаються господарствам. Зменшилася частка органічних сполук, зросло
використання фосфорорганічних сполук і гербіцидів. Циркуляція хімічних засобів
захисту рослин та продуктів їх трансформації в атмосфері, воді, трофічних ланках
харчових ланцюгів призводить до забруднення ними біосфери показано на рисунку
1.1 [1].
7
Рисунок 1.1 - Схема міграції пестицидів у навколишньому середовищі
Для розуміння ролі пестициду або іншої органічної сполуки синтетичного
походження в навколишньому середовищі, повинні бути відомі його властивості:
механізм переносу з однієї системи в іншу, реакції вихідних речовин і продуктів
їхнього розкладання, умови, при яких ці реакції будуть або розвиватися, або
сповільнюватися. Повинно бути також відомо, чи будуть інші компоненти системи
діяти як каталізатори реакцій або як гальмуючі агенти. Загалом хімія пестицидів, у
якій входять специфічні реакції в навколишньому середовищі, ще мало досліджена
і, поряд з іншими проблемами, розглянутими в цьому розділі, потребує подальшого
розвитку.
З пестицидами контактують не тільки люди, зайняті в
сільськогосподарському виробництві, але й практично все населення, яке
споживає продукти харчування, що містять залишки токсичних речовин.
Хімічна промисловість продовжує виготовляти низької ефективності пестициди,
що характеризуються тривалою токсичною дією (таблиця 1.1) [2,3].
8
Таблиця 1.1 - Токсична дія пестицидів
Інсектицид Тривалість Гербіцид Тривалість
токсичної дії, роки токсичної дії, міс.
Токсафен 6 2-4-Д 6
Гептахлор 9 Діурон 16
Альдрін 9 Симазин 17
ДДТ 10 Антразин 17
гхцг 11 Гордон 19
Хлорид 12 Монурон 36
Для порівняння хімічних препаратів за ступенем дії на навколишнє
середовище використовують формулу 1.1:
Р
ЕН П , (1.1)
ЛД 50
де ЕН - екологічне навантаження на 1 га посіву;
Р - норма розходу препарату на 1 га (у грамах);
П - персистентність препарату в тижнях (його період напіврозпаду,
характеристика «тривалості життя» в біосфері;
ЛД50 середньосмертельна доза, (у мг/кг).
За формулою можна визначити відносну небезпеку будь-якого пестициду.
Існує шість груп пестицидів за параметрами персистентності – препарати,
«тривалість життя» яких у біосфері більше 18, 12, 6, 3 і менше 3 місяців відповідно.
Препарат, який трансформується в навколишньому середовищі на прості
нешкідливі компоненти протягом місяця, як правило, не відносять до
забруднювачів навколишнього середовища. Проте є речовини які мають абсолютну
персистентність, (сполуки Арсену), це речовини надзвичайно стійкі до дії
9
сторонніх чинників і складно трансформуються у довкіллі. Тому такі пестициди
забороняється використовувати.
Пестицидам характерні різні механізми розкладу: карбамати та
фосфороганічні сполуки легко гідролізуються, хлорорганічні сполуки -
надзвичайно повільно деградують під впливом мікроорганізмів. Пестициди
піддаються біодеградації, якщо хімічні препарати не пригнічують активності
ґрунтової біоти і не порушують її функції. Мікроорганізми ґрунту розкладають від
10 до 70 % пестицидів, але вони спричиняють і накопичення в природі деяких
продуктів розкладання, а іноді більш токсичні, ніж вихідний препарат. Так
інсектицид тіофос сам собі малотоксичний, він набуває високої токсичності після
біотрансформації (реакція десульфування):
(1.2)
Слабо- або середньотоксична ФОС Високотоксична ФОС
Одним із важливих показників безпеки пестицидів пов’язаний - це час
очікування. Термін, який необхідний для одержання чистої від пестицидів
сільськогосподарської продукції після обробки ним посівів. Наприклад,
хлоросульфурон швидко «зникає» в зернах пшениці після збирання врожаю. І в
цукровому буряку практично не розкладається. У багатьох країнах світу час
очікування - головний показник якості сільськогосподарської продукції [4,5].
Саме завдяки високій стійкості пестицидів відбуваються глибокі зміни в
природних та штучних екосистемах. Ці хімікати можуть накопичуватись в живих
організмах у кількості, як перевищує їх вміст у декілька тисяч разів тисячі разів
ніж у довкіллі.
За результатами аналізу препаратів на мутагенну, канцерогенну,
ембріотоксичну, тератогенну активність в різних тест-системах (мікроорганізми,
рослини, клітини тварин та людини) показав, що 73,8% з них справляють
10
позитивний, тобто небажаний, ефект. Найбільш уразливою і чутливою тест -
системою є клітини людини.
Вплив пестицидів на людину може призвести і до інших патологічних змін,
які розвиваються в організмі через довгий проміжок часу. До них відносять
враження нервової системи, патологічні стани печінки, серцево-судинної системи
та інші [5].
1.2 Загальна характеристика пестицидів та їх класифікація
Пестицидами (pestis – зараза, caedo - вбиваю) називають хімікати, які
використовуються в народному та сільському господарствах, садівництві для
боротьби з шкідниками, небажаними мікроорганізмами, рослинами і тваринами [6].
До групи пестицидів також відносять хімічні засоби, що стимулюють і
гальмують ріст рослин (регулятори росту рослин), препарати для видалення листя
рослин (дефоліанти), препарати для підсушування рослин (десиканти), препарати
для відлякування (репеленти) і залучення (аттрак-ТАНТА) комах.
Існують різні підходи до класифікації пестицидів. Їх класифікують за
призначенням, здатності проникати в організм шкідника, характером і механізмом
дії, токсичність та іншими ознаками (таблиця 1.2).
Таблиця 1.2 – Класифікація пестицидів за призначенням, способом
проникнення та характером дії
Групи пестицидів Призначення, спосіб проникнення і характер дії
1 2
Інсектициди
контактної дії Викликають загибель шкідливих комах при контакті
Викликають загибель шкідливих комах при попаданні в
кишкової дії
кишківник
11
Продовження таблиці 1.2
1 2
Здатні просуватися по судинній системі рослини і
системної дії
отруювати комах, що поїдають рослину
фуміганти Діють в газоподібному стані через органи дихання комах
Гербіциди
контактної дії Викликають загибель бур'янів при контакті
Здатні просуватися по судинній системі рослини і
системної дії
викликати його загибель
Діють на кореневу систему рослин або на проростання
ґрунтової дії
насіння
вибіркової дії Вражають тільки певні види рослин
суцільної дії Знищують всю рослинність
Фунгіциди
контактної дії Використовують для боротьби з патогенними грибами
Здатні просуватися по судинній системі рослин і вбивати
системної дії
патогеннні гриби
захисної дії Здатні захищати від впливів патогенних грибів
Здатні давати лікувальний ефект при дії патогенних
лікувальної дії
грибів
інші групи
ларвіциди Знищують личинки і гусениць комах
акарициди Знищують рослиноїдних кліщів
овіциди Знищують яйця шкідливих комах і кліщів
нематоциди Знищують круглих черв'яків
Зооциди знищують гризунів
Моллюстіціди знищують молюсків
бактерициди Знищують хвороботворні бактерії
12
Класифікація пестицидів за токсичністю. Володіючи вираженою біологічною
активністю, пестициди можуть спричинювати токсичну дію на організм людини і
тварин, що призводить до порушення працездатності людини, захворювання і
навіть смерті. Ступінь токсичності залежить від шляху надходження в організм
пестицидів (інгаляційний, пероральний, перекутаний і ін.), Від індивідуальних
особливостей організму (вік, стать, спадковість і т.д.) та інших чинників.
Класифікація небезпечних речовин за ступенем небезпеки отруєння
запропонована фахівцями ВООЗ та базується на величині LD50 пестицидів для
щурів в залежності від шляху введення токсикантів і їх агрегатного стану (таблиця
1.3) [7].
Таблиця 1.3 - Класифікація за ступенем небезпеки отруєння
LD50 для щурів, мг / кг маси тіла
Клас небезпеки перорально трасдермально
тверді рідкі тверді рідкі
ІА - вкрай небезпечні 5 та менше 20 та менше 10 та менше 40 та менше
ІВ - високо небезпечні 5 - 50 20 - 200 10 - 100 40 - 400
ІІ - помірно
50 - 500 200 - 2000 100 - 1000 400 - 4000
небезпечні
ІІІ - мало небезпечні Близько 500 Близько 2000
Близько 1000 близько 4000
більше2000 більше 3000
Небезпека отруєння пестицидами залежить від природи сполуки, її
агрегатного стану, тривалості контакту, ступеня летючості токсиканта, його
стійкості а навколишньому середовищу (персистентність), здатності до кумуляції
(накопичення в організмі).
Персистентність є важливою характеристикою в оцінці токсичності
пестицидів. Пестициди класифікують за стійкістю в грунті на дуже стійкі, (період
13
розкладання яких становить більше 1 року), стійкі – (від 6 місяців до 1 року),
помірно стійкі (1 - 6 місяців), малостійкі – (до 1 місяця).
Кумуляція пестицидів в організмі людини і тварин характеризується
коефіцієнтом кумуляції, який визначається відношенням сумарної дози препарату,
що викликає загибель 50% піддослідних тварин при багато-кратному введенні, до
дозі, що викликає загибель 50% тварин при одноразовому введенні. Якщо
коефіцієнт кумуляції менше 1, речовина має надакумуляцію, при коефіцієнті
кумуляції рівному 1-3 у речовини виражена кумуляція, при коефіцієнті 3 - 5
помірна, при коефіцієнті понад 5 – слабко виражена кумуляція.
Різні класи пестицидів мають в більшій або в меншій мірі ембріотоксичність,
імунотоксичність, гепатотоксичність та інші різновиди токсичності [8].
Для віднесення пестициду до того чи іншого класу небезпеки насамперед
враховується властивість, що визначає його небезпека. Це означає, що навіть
малотоксичні речовина, але володіє канцерогенним або мутагенну властивістю,
може бути віднесено до 1 класу небезпеки.
Для вибору методу визначення пестицидів важливо знати їх властивості. В
цьому випадку зручна класифікація за хімічною будовою. Залежно від хімічної
будови пестициди поділяються на дві групи: неорганічної природи (сполуки
арсену, талію, купруму і сульфуру) і органічної природи синтетичного або
біологічного походження. Окремо можна виділити металорганічні сполуки,
наприклад алкілртутні фунгіціди. Більшість пестицидів - це органічні сполуки, які
поділяються на класи і підкласи (хлорорганічні сполуки (ХОС), фосфорорганічні
сполуки (ФОС), синтетичні піретроїди - (СП), карбамати). Представники одного і
того ж класу, маючи подібну хімічну будову, можуть мати різноспрямовану дію
(входити в різні групи за призначенням), та можуть володіти іншими токсичними
властивостями.
Інсектициди поділяються на 8 хімічних груп, 5 з яких мають важливе
токсикологічне значення: ФОС, ХОС, карбаматні сполуки, природні синтетичні
піретроїди, похідні сечовини.
14
Гербіциди за своєю хімічною структурою підрозділяються на 12 груп, але
найбільш важливі в токсикологічному відношенні тільки 7: хлоровані
феноксикислоти, похідні сечовини, триазин, урацилом, сполуки з четвертинним
азотом, карбамати і тіокарбамати, карбоциклічні кислоти і ефіри.
До фунгіцидів належать сполуки багатьох хімічних груп: бензімідазоли,
дитіокарбамати, ацилаланіна, ФОС та ін. Найбільш важливі з них - комплекси
дитіокарбаматів з марганцем, нікелем і цинком, органічні і неорганічні сполуки
міді і ртуті.
Родентициди представлені 3 групами з'єднань: фосфіном, солями талію,
кумариновими антикоагулянтами.
Акарициди, моллюстіціди і нематоциди. Деякі з цих сполук мають більше
однієї галузі застосування і можуть належати до однієї з вищесказаних груп
речовин.
Ефективність застосування пестицидів залежить не тільки від діючої
речовини, а й від продукції, що випускається форми препарату, умов, при яких
вони контактують з шкідливими організмами. Форма випуску пестицидів:
порошки, концентрати емульсій, гранульовані препарати, мікрокапсульовані
препарати, розчини, аерозолі і т.д. [9].
1.3 Безпека використання пестицидів в народному господарстві
Незважаючи на очевидну користь, принесену сільськогосподарської галузі,
пестициди завдають практично непоправної шкоди екології. У той же час, даний
факт анітрохи не позначається на їх популярності - їх використання стає все більш
активним, адже відмова від них викличе необхідність збільшення площ засіву. В
результаті ціни на культури, овочі і іншу продукцію з економічних підрахунками
підскочать у декілька разів.
15
Світове виробництво пестицидів щороку зростає. Якшо у 1975 році воно
склало 1,6 млн. тон, то вже у 2000 роках – 2,7 7 млн. тон, збільшилося вдвічі.
Основними виробниками і споживачами пестицидів є розвинуті країни [10].
Японія, європейські країни, Китай і США є світовим лідерами з
використання хімікатів. Асортимент застосування пестицидів у різних країнах
значно різниться: у США - це понад 1000 найменувань, а у Німеччині – понад 700,
У Франції – понад 500, у в Україні близько 110. Це дещо загострює проблему
наповнення нашого споживчого ринку продуктами харчування, адже якщо
нормування якихось речовин в харчових продуктах не проводиться, то і вони не
контролюються при сертифікації. Це і несе певну небезпеку в питаннях якості
привізної продукції.
Щорічно використовується близько 3,2 млн т пестицидів різного класу.
найчастіше це гербіциди, фунгіциди та інсектициди (в загальному це 0,5 кг на
кожного жителя планети). Насьогодні у світі використовуються близько 900
хімічних речовин, які що входять до складу 70 тис. препаратів хімічного захисту.
Кількість оброблюваних земель у пестицидами щороку зростає.
В Україні пестициди почали використовуватися в Україні у 1990 роках.
Активне сільське господарство на території бувшого СРСР зумовило щорічне
застосування пестицидів у сільському господарстві приблизно 150 тис. тон (тобто
3 - 5 кг/га орних земель). Встановлено, що на кожну людину, яка мешкає на
території колишнього СРСР, припадає близько 28,5 кг використаних хімічних
засобів захисту. На початку 90-х років застосування пестицидів в Україні
поступово зменшувалося до 100 тис. тон а в подальшому становило 600 г/га
щорічно [11].
Таке інтенсивне використання пестицидів господарствами України в
минулому зумовило повсюдне забруднення орних земель, підземних вод та інших
територій і харчових продуктів. Повітряним та водним шляхом пестициди
поширилися всією територією країни та за її межами. Скорочення використання
пестицидів у сільському господарстві внаслідок певної низки причин привело до
16
системного накопичення залишків пестицидів та агрохімікатів на складах бувших
сільськогосподарських підприємств. Причиною цього стала заборона
використання певних видів високотоксичних пестицидів, які продовжували
надходити на склади; завершення терміну придатності пестицидних форм;
пошкодження пакувальної тари та маркування за рахунок неналежного зберігання)
призвело до утворення значної кількості непридатних до використання засобів
захисту рослин, які отримали скорочену назву — «непридатні пестициди» [12].
За декілька десятків років питання їх утилізації так і не вирішилося.
Реорганізація сільськогоспродарських товариств призвело до погіршення питання
зберігання небезпечних хімічних речовин. Приміщення складів зруйновано, а деякі
хімікати зберігаються під відкритим небом (рисунок 1.2).
Разом з цим, не можна ігнорувати іншу проблему: поступово зростає
інтенсивність застосування пестицидів високу токсичність при мінімальних
нормах витрати. Жорстких стандартів щодо даних речовин законом не
встановлено.
Висока біологічна активність більшості пестицидів зумовлює їх згубний
вплив на навколишнє середовище, тому проблема застосування, зберігання та
захоронення пестицидів є актуальною.
17
а)
б)
а) м. Могилів-Подільський (Вінницька обл); б) м. Суми
Рисунок 1.2 – Несанкціоноване зберігання залишків непридатних
пестицидів та отруйних речовин
Щорічно світова хімічна та біотехнологічна наука досліджує близько 500 тис.
хімічних речивин, які можуть мати пестицидну активність. Лише незначний
відсоток з них (близько 3%) стає новими пестицидами та впроваджуються у
виробництво [13].
18
1.4 Поведінка пестицидів у навколишньому середовищі
1.4.1 Поширення у грунтовому середовищі
Пестициди є тонкодисперсними речовинам які в грунті схильні до численних
впливів біотичного та небіотичного характеру, які визначають їх поведінку,
перетворення і, нарешті, мінералізацію. Тип і швидкість перетворень залежить від:
хімічної структури діючої речовини, її стійкості, механічного складу та будови
грунтів, хімічних властивостей ґрунтів, складу флори і фауни ґрунтів,
інтенсивності впливу зовнішніх впливів і системи ведення сільського господарства.
Для правильного розуміння поведінки пестицидів і будь-яких інших хімічних
сполук в грунті необхідно розглянути хоча б найважливіші фактори, що впливають
на міграцію, розкладання, активність і тривалість їх збереження в грунті.
Речовини з високим тиском насиченої пари порівняно легко випаровуються з
поверхні грунту, та залежно від будови з більшою або меншою швидкістю
піддаються фотохімічному розкладанню або окисненню, а саме, чим вище
температура, тим швидше відбувається випаровування речовини і його
фотохімічне розкладання. На швидкість випаровування істотний вплив чинить
швидкість руху повітря над поверхнею грунту та його склад. Склад грунту істотно
впливає на випаровування речовини, оскільки змінюється сорбуюча здатність, і
відповідно чим вище така здатність грунту для даної речовини, тим повільніше
відбувається випаровування цієї речовини з грунту. Так само здатність грунту
впливає і на вимивання речовини в нижні шари грунту, як це вже зазначалося вище.
Зрозуміло, що на персистентність пестицидів в грунті великий вплив має
хімічна стабільність речовини, зокрема здатність до гідролізу. Гідроліз водою є
одним з найбільш важливих процесів, який в більшості випадків призводить до
розкладання пестицидів з утворенням менш токсичних речовин. Для речовин, які
здатні до гідролізу речовин великий вплив чинить вологість грунту: найбільш легко
гідроліз пестицидів протікає у вологих ґрунтах. Багато речовин легко окиснюються
19
киснем повітря; це особливо часто відбувається із похідними тіо- та дітіофосфатної
та фосфонової кислоти, а також при наявності в молекулі пестициду сульфідних та
інших легко окислюваних груп. Відзначимо, що просте окислення похідних
тіонфосфатної та тіолфосфонової кислот, як правило, призводить до отримання
більш токсичних сполук [14].
Великий вплив на персистентність хімічних сполук в грунті надають різні
грунтові мікроорганізми, для яких пестициди нерідко є джерелом карбону. Навіть
дуже стійкі в хімічному відношенні сполуки розкладаються мікроорганізмами
грунту. У багатьох випадках таке розкладання починається не відразу, а через
деякий час, необхідний для пристосування мікроорганізмів до руйнування даного
хімічної сполуки. Найбільш легко розкладаються мікроорганізмами грунту
сполуки аліфатичного ряду, а також гидроксилвмісні сполуки. Алкоксильовані
ароматичні сполуки розкладаються дещо повільніше, але все ж швидше, ніж
речовини, що не містять в ароматичному ядрі на місці замісника оксигену,
нітрогену або сульфуру. Як правило, ароматичні сполуки, що не містять таких
замісників (груп), під впливом мікроорганізмів гідроксилюються, що в
подальшому приводить до руйнування ароматичного ядра. Відзначимо, що і
процес розкладання фенолів, амінів і сульфідів ароматичного ряду також в
більшості випадків починається з гидроксилювання ароматичного ядра.
Більшість гетероциклічних сполук також порівняно легко руйнується
мікроорганізмами грунту. Однак деякі класи гетероциклічних сполук, як,
наприклад, піримідинів, бензимідазоли і інші, руйнуються дуже повільно. У
руйнуванні хімічних сполук в грунті беруть участь найрізноманітніші
мікроорганізми, в тому числі бактерії, гриби і актиноміцети. Руйнування хімічних
сполук в грунті протікає і під впливом рослин, які можуть поглинати з грунту деякі
речовини і переробляти їх в найпростіші продукти або деякі інші метаболіти, що
утворюють з речовинами рослин кон'югати. Як уже зазначалося, на тривалість
збереження пестицидів в грунті істотно впливає температура: чим вище
температура грунту, тим швидше відбувається розкладання препаратів, як під
20
впливом хімічних факторів (гідроліз, окислення), так і під впливом мікроорганізмів
і інших мешканців ґрунту.
Прискорення розкладання пестицидів з температурою залежить також від
природи речовини, проте у всіх випадках підвищення температури ґрунту істотно
прискорює процес розкладання пестицидів. У зв'язку з цим при застосуванні
пестицидів необхідно враховувати не тільки характер ґрунту, але і температуру і
вологість (таблиця 1.4).
Різні штами мікроорганізмів руйнують пестициди з різною швидкістю. Велике
значення має також аерація грунту. Деякі речовини, в анаеробних умовах
руйнуються швидше, ніж в аеробних, що пов'язано з різним механізмом
руйнування.
Таблиця 1.4 – Тривалість напіврозкладання поширених пестицидів в ґрунті
[14].
Період напіврозпаду (місяці)
Назва пестициду
при 15 ºС при 30 ºС
Аметрін 6,0 4,5
Амітрол 1,5 1,0
Атразин 6,0 2,0
Вромаціл 7,0 4,5
2,4-Д (кислота) - 0,1
Діурон 7,0 5,5
ІФК 0,4 0,2
Монурон 5,0 4,1
2,3,6-ТБК - 8,0
Теноран 3,0 1,0
Тербаціл 7,5 5,0
Фенурон 4,5 2,2
Хлор-ІФК 3,0 1,5
21
Для правильного розуміння поведінки того чи іншого пестициду в грунті
необхідне ретельне вивчення його метаболізму під впливом ґрунтових
мікроорганізмів в різних умовах, причому навіть гомологи одного і того ж класу
хімічних сполук часто в грунті ведуть себе по-різному, не тільки по
персистентності, але і за напрямками розкладання в різних умовах. Особливо
сильно відрізняється поведінка метальних гомологів різних класів органічних
сполук. Так, метилові ефіри кислот фосфору є сильними метилюється засобами і в
зв'язку з цим легко відщеплюють О-СН3-групи, перетворюючись в мало токсичні
для хребетних і інших тварин кислі ефіри. Метильна група ароматичних сполук
легко окислюється до карбоксильної, що також призводить до зниження
токсичності сполуки, хоча в деяких випадках окислення метильної групи
ароматичних сполук призводить до утворення більш токсичних речовин. Важливе
значення і зменшенні токсичності має процес окислення метильної групи,
пов'язаної з азотом. В цьому випадку в результаті окислення відбувається
деметилювання, що приводить в більшості випадків до менш токсичних продуктів,
які далі розпадаються з виділенням аміаку або азоту.
За швидкістю розкладання в грунті пестициди класифікують розділити на
шість груп [15].
1) препарати з тривалістю дії понад 18 місяців (більшість хлорорганічних
пестицидів);
2) препарати з тривалістю дії близько 18 місяців (деякі похідні сечовини,
піклорам, сімазин і інші триазини);
3) пестициди з тривалістю збереження в ґрунті до 12 місяців (похідні
бензойної кислоти, аміди кислот);
4) препарати з тривалістю збереження в ґрунті до 6 місяців (нітроаніліни,
акрилоксиалканкарбонові кислоти та інші);
5) пестициди з тривалістю збереження в грунті більше 3 місяців (похідні
карбамінової кислоти, аліфатичні карбонові кислоти та інші);
22
6) пестициди з тривалістю збереження в грунті менше 3 місяців (органічні
сполуки фосфору і інші).
Звичайно, що такий розподіл носить умовний характер, так як персистентність
пестицидів, залежить не лише від їх будови, але і від активності ґрунтових
мікроорганізмів та інших факторів. Точно так же, як і серед окремих перерахованих
вище класів хімічних сполук, є речовини з більшою або меншою персистентністю.
В основних екосистемах земної кулі з більшою або меншою швидкістю
відбувається розкладання органічних пестицидів до найпростіших нетоксичних
речовин. Однак для уникнення їх накопичення в навколишньому середовищі
застосування будь-яких хімічних речовин має бути строго регламентовано [15].
1.4.2 Фізико-хімічні чинники адсорбції пестицидів у ґрунтах
Адсорбція пестицидів в ґрунтах є комплексним процесом, який залежить від
багатьох чинників. Сорбція слугує важливим фактором для міграції пестицидів та
забезпечує тимчасове перебування токсикантів в пароподібному або розчиненому
стані чи у вигляді суспензії на поверхні ґрунтових частинок. Особливо важливу
роль в адсорбції пестицидів відіграють мул та органічна речовина грунту, що
становлять "колоїдальний комплекс" грунту. Адсорбція зводиться до іонно-
катіонного обміну негативно заряджених мулистих частинок і кислотних груп
гумусових речовин, або аніоном, завдяки присутності гідроксидів металів Al(OH)3
і Fe(OH)3 або відбувається в формі молекулярного обміну. Якщо адсорбовані
молекули нейтральні, то вони утримуються на поверхні мулових частинок і
гумусових колоїдів двополюсними силами, водневими зв'язками і дисперсними
силами. Адсорбція відіграє першочергову роль в накопиченні пестицидів в грунті,
які адсорбуються іонним обміном або у формі нейтральних молекул в залежності
від їх природи [15].
23
1.4.3 Міграція пестицидів у довкіллі
Переміщення пестицидів в ґрунтах відбувається разом з грунтовим розчином
або одночасно з переміщенням колоїдних частинок, на яких вони адсорбовані. Це
залежить як від процесів дифузії так і масового струму (розрідження), які
представляють собою звичайний спосіб вимивання.
При поверхневому стоці, що викликається опадами або зрошенням, пестициди
пересуваються в розчині або суспензії, накопичуючись в поглибленнях ґрунту.
Дана форма переміщення пестицидів залежить від рельєфу місцевості,
еродованості грунтів, інтенсивності опадів, ступеня покриття грунтів рослинністю,
періоду часу, що пройшов з моменту внесення пестициду. Кількість пестицидів, що
рухаються разом з поверхневим стоком, становить понад 5% від загальної
кількості, внесеної в грунт. За результатами досліджень [16] на стокових
майданчиках з ухилом 2,5% в поверхневих водах були виявлені залишкові
кількості хлорорганічних інсектицидів (ГХЦГ) від 1,7 до 3,9 мг/кг, а в суспензії -
від 0,041 до 0,085 мг/кг ГХЦГ і від 0,009 до 0,026 мг/кг ДДТ.
Вимивання пестицидів за профілем грунтів полягає їх міграції їх разом з
циркулюючою в грунті водою, що обумовлено в основному фізико-хімічними
властивостями ґрунтів, напрямком руху води, а також процесами адсорбції і
десорбції пестицидів колоїдними частинками грунту. Так, в грунті, щорічно
протягом тривалого часу оброблюваної ДДТ в дозі 189 мг/га, через 20 років
виявлено 80% цього пестициду, який проник на глибину 76 см.
За даними досліджень, проведених в Румунії, що на трьох різних грунтах
(алювіального очищеного, типового солончакового, чорнозему), де проводилася
обробка хлорорганічними інсектицидами (ГЦХГ) протягом 25 років (при зрошенні
протягом останнього десятиліття), залишкові кількості пестицидів досягли
глибини 85 см в типовому солончаку, 200 см в алювіально очищеному ґрунті та 275
см в переритому чорноземі при концентрації 0,067 мг/ кг [17].
24
1.4.4 Розкладання пестицидів
На пестициди, які потрапили в грунт, впливають різні чинники як в період їх
ефективності, так і в подальшому, коли препарат вже стає залишковим. Пестициди
в грунті схильні до розкладання, зумовленого небіотичними та біотичними
факторами та процесами.
Фізичні та хімічні властивості ґрунтів впливають на перетворення пестицидів,
які перебувають в ньому. Так глини, оксиди, гідроксиди та йони металів, а також
органічна речовина ґрунту виконують роль каталізаторів в багатьох реакціях
розкладання пестицидів. Гідроліз пестицидів активно проходить за участю
ґрунтових вод. В результаті реакції з вільними радикалами гумусових речовин
відбувається зміна складових частинок ґрунту і молекулярної будови пестицидів.
У багатьох роботах підкреслюється велике значення ґрунтових
мікроорганізмів в розкладанні пестицидів. Існує надзвичайно мало діючих
речовин, що не розкладаються біологічним шляхом. Тривалість розкладання
пестицидів мікроорганізмами може коливатися від декількох днів до декількох
місяців, а іноді і десятків років, в залежності від специфіки діючої речовини, видів
мікроорганізмів, властивостей ґрунтів. Розкладання діючих речовин пестицидів
здійснюється бактеріями, грибами і вищими рослинами.
Зазвичай розкладання пестицидів, особливо розчинних, рідше адсорбованих
ґрунтовими колоїдами, відбувається за участю мікроорганізмів. Гриби беруть
участь головним чином в розкладанні слаборозчинних і слабкоадсорбвованих
ґрунтовими колоїдами гербіцидів [17].
Широке застосування пестицидів виявляється катастрофічним для біоти в
цілому. Кожного року за рахунок отруєння пестицидами та хімікатами гине (від
загального числа щорічно загиблих) близько 40 % диких тварин (лосей, кабанів та
ін), близько 75% дичини, качок та гусей та близько 30% риби в прісних водоймах.
Загальну схему перетворення пестицидів в навколишньому середовищі
можна представити рисунком 1.3 [18].
25
Розкладання Фотохіміч-
грунтовою ний
флорою і розклад у
фауною воді
Дифузія у Розкладання
Пестициди верхньому гідробіонта
шарі ми
атмосфери
Фотохіміч-
Метаболізм
ний
у рослинах і
розклад в
тваринах
атмосфері
Рисунок 1.3 - Перетворення пестицидів в навколишньому середовищі
За останні роки маємо чітку тенденцію зростання пестицидного забруднення
водних об’єктів: річок, водойм водотоків. Мешканці водойм мають великі
коефіцієнти накопичення пестицидів своїми організмами. До прикладу, ДДТ давно
заборонений пестицид, але його залишкові кількості здатні понад 50 років
циркулювати в біосфері, а продукти його розкладу є небезпечними і стійкими
речовинам.
Фонові концентрації цілого ряду пестицидів, що визначаються їх глобальним
розповсюдженням у біосфері планети, близькі до концентрацій, які викликають
зміну поведінки тварин. Одним з симптомів отруєння організму тварин може бути
втрата страху перед небезпекою.
26
У цілому екологічні втрати через негативний влив пестицидів на живу
природу оцінити поки ще важко, але видно, що вони складають, враховуючи тільки
збитки рибному та мисливському господарству, сотні мільйонів гривень щорічно.
Основними реакціями розкладання практично усіх фосфорорганічних
пестицидів є гідроліз і окиснення. Ці реакції протікають як в атмосфері, так і у воді,
у ґрунті й у більшості біологічних систем, хоч в анаеробних умовах, під впливом
мікроорганізмів можуть протікати і процеси відновлення. Швидкість гідролізу
фосфорорганічних пестицидів залежить від рН середовища і температури.
За низької температури та відсутності вологи фосфорорганічні пестициди
досить стійкі та можуть зберігатися протягом тривалого часу, однак у вологій
атмосфері та під дією світла активно відбувається їх гідроліз та окиснення.
Окиснення особливо інтенсивно протікає в присутності озону та оксидів
Нітрогену. Залежно від будови переважають ті чи інші реакції розкладання
фосфорвмісних органічних сполук. Якщо в складі речовини є фосфатні залишки,
то головним буде розкладання за рахунок гідролізу а для тіо- і дитіофосфатів –
окиснення та гідроліз. У випадку етерів фосфатвмісних кислот стабільність сполук
в значній мірі визначається будовою етерних радикалів. У більшості випадків цей
визначальний фактор характеризує стабільність токсиканту.
Отже в питаннях дослідження ймовірності забруднення пестицидами різних
об'єктів навколишнього середовища необхідно враховувати низку факторів:
токсичність речовини, швидкість її розкладання на продукти меншої токсичності,
швидкість розкладання усіх продуктів до найпростіших сполук (СО2, Н2, Н3РО4 та
інших, які будуть легко включатися в природні кругообіг). Без участі живих
організмів такі процеси протікають досить повільно, а під впливом мікроорганізмів
у рослинах і в організмі - досить швидко [19].
27
2 ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ПЕСТИЦИДІВ В СУЧАСНИХ
АГРОТЕХНОЛОГІЯХ
2.1 Джерела надходження пестицидів та небезпечних агрохімікатів в об’єкти
довкілля
Будь які хімічні сполуки негативно впливають на екологічні компоненти та
категорії біосфери. Найбільший негативний вплив спостерігається в галузях
народного господарства, де активно використовуються пестициди, отрутохімікати
та інші засоби захисту рослин. Ці токсиканти надходять в усі компоненти
біогеоценозу: воду, грунт, повітря, живі організми з їжею, водою, повітрям і
перкутанно (через шкіру). Тривалий вплив небезпечних речовин на природні
екосистеми зумовлює їх трансформацію у так звані техногенні екосистеми.
Внаслідок цього зазнає значного впливу жива і нежива природа, змінюються
ландшафти. Постійне використання пестицидів в надлишковій кількості може
призвести до таких негативних результатів як небезпечний вплив на рослини і
тварини; накопичення і передача небезпечних речовин ланцюгами живлення;
формування стійкості у шкідливих організмів, тощо. Тому, будь яка діяльність у
довкіллі має сприяти послабленню негативного впливу хімічних сполук на
природні екосистеми, зокрема на агроландшафти.
Сільськогосподарська сировина і харчові продукти забруднюються
пестицидами прямим і непрямим шляхами. Прямим шляхом забруднення
відбувається під час оброблення сільськогосподарських культур, тварин і птиці,
зерна, фуражу та інших продовольчих запасів.
Основними джерелами можливого забруднення атмосфери є авіаційний і
наземний метод обробки угідь, а також вторинна тривала міграція в повітряне
середовище як парів, так і аерозольних фракцій пестицидів. Джерелами
надходження пестицидів в атмосферне повітря можуть бути також склади
отрутохімікатів, майданчики для протруювання насіння, заправні площадки, місця
28
зберігання і дегазації тари, польові злітні смуги і промислові підприємства, що
випускають пестициди [19].
Непрямі шляхи забруднення пестицидами харчових продуктів проявляються
у транслокації їх з ґрунту у рослини (плоди, овочі); забруднення рослин під час
розпушування ґрунту чи випаровування з нього пестицидів; занесення пестицидів
у період оброблення на непередбачені площі та водосховища; використання
забрудненої води під час повторного оброблення рослин; використання брудної
води для напування тварин і використання кормів, забруднених пестицидами;
оброблення лісів та лісонасаджень пестицидами, які потрапляють у гриби,
дикорослі плоди і ягоди, організми диких тварин і птахів (рисунок 2.1).
Рисунок 2.1 – Міграція та біоконцентрація пестицидів за трофічними ланцюгами
На вміст залишкових кількостей пестицидів у харчових продуктах впливають
такі чинники:
29
розчинність препарату у воді, жирах тощо, пов’язана зі ступенем
проникнення речовин у тканини рослин, швидкістю і характером трансформації;
властивість препарату (емульсія, суспензія, розчин, концентрація розчину
та ін.);
спосіб нанесення на оброблюваний об’єкт (температура, тиск на виході,
дисперсність та ін.);
норма витрат та кратність оброблення;
особливості оброблюваного об’єкта (гладкість або шорсткість поверхні,
наявність воскового покриття, щільність покриття листям, конфігурація);
ґрунтово-кліматичні та метеорологічні умови (температура, вологість
повітря, дощі, роси);
характер землеробства (суходільне, поливне).
Результати моніторингу останніх років свідчать про збільшення загального
вмісту пестицидів у продуктах рослинного і тваринного походження. Особливо це
стосується: картоплі, ріпчастої цибулі, капусти, томатів, огірків, моркви, буряку
столового, яблук, винограду, пшениці, ячменю, прісноводної риби, молока, м’яса,
у них виявляють найбільший спектр пестицидів.
Велике значення для рослин має міграція пестициди у ґрунті. Дослідження
стабільності пестицидів у ґрунті свідчать, що фосфорорганічні пестициди
зберігаються в ньому впродовж днів-тижнів, карбамати і похідні речовини – тижні,
місяці, хлорорганічні – місяці, роки.
Згідно з даними багаторічних досліджень, підвищені кількості ртуті, міді,
хлор- та фосфорорганічних сполук містяться в тих продуктах, які вирощували на
ґрунти із високим умістом цих токсикантів. Затримуючись в грунті впродовж
багатьох років, токсичні речовини потрапляють у корене і бульбоплоди, наземні
частини рослин, ґрунтові води, атмосферне повітря та змиваються дощовими і
талими водами у водойми.
30
За часткою накопичення (зростанням) залишків хлорорганічних пестицидів
у продуктивних органах найпоширеніших сільськогосподарських культур
розташовуються у такій послідовності: морква петрушка картопля буряк
багаторічні трави томати кукурудза капуста. Вони накопичуються
переважно в шкірці, у меншій кількості - у бадиллі, а мінімально - в м’якоті кореня
коренеплодів [20].
2.2 Використання з пестицидів у Черкаській області
Внаслідок високої біологічної активності пестициди можуть надавати
негативного впливу і на об’єкти безпосереднього впливу, і на організм людини
та природні екосистеми. Використання отрутохімікатів у сільському
господарстві існує ряд проблем, пов‘язаних з виробництвом і реалізацією
продукції належної якості, станом навколишнього середовища, здоров‘ям
населення. Використання пестицидів є відповідальною справою і потребує
дотримання спеціальних правил і вимог при проведенні робіт.
Насьогодні найбільше порушень фіксують у дрібних фермерських
господарствах при застосуванні ЗЗР, пестицидів приватними особами, які не
мають спеціалізації, розуміння, агрономічних знань та відповідного
матеріального оснащення. При цьому пестициди й агрохімікати можуть
використовувати безконтрольно не дотримуючись правил екологічної безпеки.
Пестициди використовуються в різних галузях народного господарства, в
тому числі в Черкаській області (рисунок 2.2)
31
Рисунок 2.2 - Схема сфери використання пестицидів
Згідно статистичних даних, інформації про використання засобів захисту
рослин після 2015 році у вільному доступі не знайдено [21]. Застосування засобів
захисту рослин в Черкаській області за 2000-2015 рр. наведено в таблиці 2.1.
32
Таблиця 2.1 – Застосування засобів захисту рослин в Черкаській області
Використання пестицидів 2000 2011 2012 2013 2014* 2015*
Витрати засобів захисту
0,58 2,45 2,45 2,49 2,59 2,23
рослин, тис. т
Площа, на якій
застосовувалися засоби 0,55 2,67 2,93 2,94 3,07 2,59
захисту рослин, тис. га
Кількість внесених
0,5 1,09 1,9 2,07 2,0 1,9
пестицидів на 1 га, кг
Примітка:* За даними Управління агропромислового розвитку ЧОДА.
Інтенсифікація сільського господарства призводить до збільшення кількості
використання різноманітних хімічних засобах захисту рослин та отрутохімікатів.
Так щороку в області використовується близько 2 тис. тонн пестицидів (рисунок
2.3).
Витрати засобів захисту рослин, тис. т
3
2,5
2
1,5
1
0,5
0
2000 2011 2012 2013 2014 2015
Рисунок 2.3 – Динаміка витрат засобів захисту рослин в Черкаській області
33
Враховуючи індустріально-аграрну специфіку регіону, слід зауважити, що в
області активно використовуються засоби захисту рослин, пестициди,
отрутохімікати. Офіційно в області налічується 22 дистриб’юторські
представництва організації, які займаються розповсюдженням вищевказаних
речовин [22].
2.3. Накопичення та зберігання отрутохімікатів та пестицидів на території
Черкаської області
Хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР) які непридатні та заборонені до
використання становлять Окрему групу небезпечних відходів.
Щорічна інвентаризація залишків цих речовин проведена у 2019 році,
виявила що у 12 складах області зберігається 279,061 т невідомих, непридатних та
заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. Серед виявлених
12 складів, на яких зберігаються хімічні засоби захисту рослин, у доброму стані
знаходиться лише 3 об’єкти, також – 3 у задовільному та половина складів у
незадовільному стані.
Склади та місця зберігання відходів хімічних речовин та пестицидів вважається
об'єктом потенційної небезпеки, що у випадку виникнення надзвичайної ситуації
суттєво підвищує ризик для здоров'я населення. Умови зберігання непридатних ЗЗР
та залишків пестицидів не відповідають діючим екологічним та санітарним
нормам.
Вирішення проблеми поводження з такого типу відходами анонсовано у
заходах щодо вилучення, утилізації, знищення та знешкодження непридатних або
заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів та тари від них включені
до Обласної програми охорони навколишнього природного середовища на 2016-
2020 роки, яка затверджена рішенням Черкаської обласної ради від 03.06.2016 № 5-
34
2/VII, із змінами (у редакції рішення Черкаської обласної ради від 12.03.2020 № 36-
48/VІІ). [23].
В Черкаській області починаючи з 2006 року для знешкодження та утилізації
на спеціалізовані підприємства вивезено 1,001 тис. т відходів пестицидів за рахунок
коштів Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного
середовища, місцевих бюджетів, власників ХЗЗР на суму 21,453 млн.грн. [23].
Через відсутність в державі спеціалізованих підприємств, які б мали право на
законних підставах здійснювати переробку, знешкодження ячи утилізацію
небезпечних відходів пестицидів, роботи по вивезенню на знешкодження
зазначених відходів у 2019 році не проводилися.
Станом на початок 2021 року повністю видалені небезпечні хімічні речовини
та відходи пестицидів у 14 районах області, а саме: Городищенському,
Жашківському, Золотоніському, Чорнобаївському Канівському, Корсунь-
Шевченківському, Христинівському, Лисянському, Маньківському,
Смілянському, Кам'янському, Уманському, Чигиринському, та Шполянському.
Однією із екологічних проблем області є зберігання на її території
непридатних та заборонених до використання відходів хімічних засобів захисту
рослин. Місця зберігання найбільшої кількості непридатних або заборонених до
використання пестицидів приведено у таблиці 2.2.
Позитивною є динаміка зменшення кількості складів для зберігання
невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту
рослин на території Черкаській області за останні 15 років представлена на рисунку
2.4
На території області нині зберігається 279,061 т невідомих, непридатних та
заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, з них: в спеціально
створеному сховищі в смт. Єрки найбільша кількість – 240 тон; 32,942 тон
розміщено на території сільських рад та близько 6,119 т – на території
сільськогосподарських підприємств.
35
Таблиця 2.2 – Стан зберігання заборонених і непридатних до використання
пестицидів (станом на 01.01. 2020 року)
Назва одиниці Стан складських приміщень
Кіль-
адміністративно- Кількість,
№ кість задовіль- незадо-
територіального т добрий,
з/п складі ний, од. вільний,
устрою регіону од.
в, од. од.
(район)
1 2 3 4 5 6 7
1 Драбівський район 15,000 2 - - 2
2 Жашківський район 2,25 1 - 1 -
3 Звенигородський 3,441 2 - - 2
район
4 Катеринопільський 240,000 1 - - 1
район
5 Монастирищенський 8,812 1 - - 1
район
6 Тальнівський район 3,78 1 1 - -
7 Черкаський район 5,778 4 2 2 -
Усього 279,061 12 3 3 6
З вище поданої таблиці можна зробити висновок, що найбільшу кількість
складських приміщень з небезпечними отрутохімікатами має Черкаська область,
проте за останні 5 років, кількість непридатних пестицидів і місць їх складування
зменшилася.
36
200
180
160
140
120
100
80
60
40
20
0
Кількість, одиниць
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
Рисунок 2.4 - Кількість складів (місць накопичення та зберігання непридатних
відходів та отрутохімікатів в Черкаській області
В області має місце позитивна тенденція щодо зміни обсягів небезпечних
речовин. Значна кількість пестицидів була вивезе на 2011 році. За останнє
десятиліття кількість відходів коливається незначно (рисунок 2.5.).
Для забезпечення екологічно – безпечного зберігання відходів пестицидів до
моменту їх утилізації, у Драбівському (с. Бирлівка, с. Остапівка) та Черкаському (с.
Дубіївка) районах проведено перезатарення 19,7 т небезпечних відходів на суму
133 тис. грн, з яких: 110 тис. грн кошти районного та сільських бюджетів; 23 тис.
грн. кошти власника відходів. Фактично за період з 2006 по 2019 роки із області
для знешкодження на спеціалізованих підприємствах вивезено 1001,416 т відходів
пестицидів за рахунок коштів Державного та обласного фондів охорони
навколишнього природного середовища, місцевих бюджетів, власників ХЗЗР на
суму 21,453 млн. грн.
37
Рисунок 2.5 - Динаміка накопичення непридатних пестицидів та
отрутохімікатів в Черкаській області.
Особлива небезпека широкого використання пестицидів пов’язана з тим, що
ці речовини є високотоксичними, мають здатність до накопичення, добре мігрують
в довкіллі та мають тривалий період розкладання. Ці чинники істотно
впливатимуть на якість життя і здоров’я людей, що проживають на території
області.
2.4 Контроль залишків пестицидів у харчовій сільськогосподарській
продукції
Основний нормативний документ, який регламентує реєстрацію, правові
відносити, виробництво, закупівлю торгівлю та інші операції і діяльність у цій
сфері є ЗУ «Про пестициди та агрохімікати» від 2 березня 1995 р. [24].
Здійснення господарської діяльності з використанням пестицидів та
агрохімікатів, Законом України «Про пестициди та агрохімікати» передбачені
38
вимоги з ліцензування (виробництва, торгівлі); допусків (посвідчення) особи на
право роботи з пестицидами та агрохімікатами (операції по транспортуванню,
зберіганню, використанню, утилізації, знищення та знешкодження);. Продаж
населенню пестицидів і агрохімікатів здійснюється у дрібнофасованому вигляді та
з обов'язковою наявністю інструкції щодо безпечного їх застосування.
Серед основних негативних екологічних наслідків застосування пестицидів
слід виділити наступні:
۰здатність їх накопичуватись у ґрунті та переноситися живими
організмами по трофічному ланцюгу;
۰зменшення біологічної продуктивності і нормального функціонування
ґрунтових мікробіоценозів;
۰зниження інтенсивності процесів самоочищення ґрунту;
۰пригнічення біохімічних процесів і перешкоджання природному
відновленню родючості [24].
Відсутність технічного забезпечення для здійснення господарської
діяльності та спричинює надмірне використання отрутохімікатів у невеликих
господарствах. В нинішній час найбільше порушень фіксується при застосуванні
пестицидів дрібними фермерськими господарствами, приватними особами на
території області (таблиця 2.3).
Як видно з таблиці 2.3 в переважній кількості, виявляються перевищення ГДР
пестицидів класу інсектициди. Які застосовуються для боротьби з шкідниками
такими як колорадський жук та довгоносик, також виявлений препарат для
боротьби з фітоспорозом (Бі-58).
Найбільші перевищення виявляються в пробах овочевих культур таких як;
капуста, картопля та помідори. Поодинокі випадки трапляються в зразках
продуктів харчування тваринного походження, наприклад в молоці (де залишкові
кількості пестицидів найбільше виводяться саме в період лактації) та яйцях
домашньої птиці.
39
Таблиця 2.3 – Випадки перевищення ГДК пестицидів у харчових продуктах
деяких районів Черкаської області
Назва Концентрація, мг/кг
Місце відбору
Район Продукт пестици-
(ринок) виявлена ГДК
ду
не
Городищенський м. Городище капуста Фосфамід 0,04
допускається
Бордоська
Звенигородський м. Тальне помідори 8,3 5,0
рідина
Хлорокис
Золотоніський ПП Щокін помідори 6,0 5,0
міді
Золотоніський ПП Козін капуста карбофос 0,65 0,5
приватне
Маньківський картопля Децис 0,12 0,02
господарство
с. не
Жашківський картопля Фосфамід 0,15
Олександрівка допускається
Канівський Центральний помідори арцерид 0,66 0,5
приватне не
Канівський капуста Бі-58 0,37
господарство допускається
Корсунь- не
с. Завадівка капуста Бі-58 0,5
Шевченківський допускається
Корсунь-
с. Завадівка помідори арцерид 0,16 0,5
Шевченківський
Черкаський с. Леськи капуста фастак 0,15 0,04
З таблиці видно, що в основному перевищення спостерігаються в зразках
овочевих культур переважно приватного сектора та поодинокі випадки перевищень
залишкових кількостей пестицидів із зразків господарств колективної власності, та
потужних фермерських господарств.
Така закономірність на мій погляд, пояснюється насамперед недотриманням
технології, нехтуванням терміну внесення того чи іншого препарату та
некваліфікованим підходом до цієї справи [25].
40
2.5 Основні правила та обмеження застосування пестицидів у сільському
господарстві
Діяльність щодо транспортування, зберігання та застосування пестицидів
регламентують вимоги Закону України «Про пестициди та агрохімікати» від 02
березня 1995 року № 86/95-ВР [25] та Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-
98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному
господарстві» [26]. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про пестициди та
агрохімікати» застосування пестицидів у господарствах й індивідуальних садах і
городах, у побуті має здійснюватись тільки згідно з «Переліком пестицидів і
агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До всіх видів робіт,
пов’язаних із застосуванням пестицидів, робітників слід допускати за нарядом за
наявності посвідчення про спеціальну підготовку та медичної книжки
встановленого зразка, що дає право працювати з пестицидами [27].
Норми витрат пестицидів визначаються необхідною кількістю отрути на
одиницю площі. В процесах використання дозволяється поєднання декількох
інсектецидів, інсектецидів з фунгіцидами, тощо. Це дозволяє проводити боротьбу
з кількома шкідниками одночасно. Крім того, при поєднанні препаратів можливе
посилення їх дії. Цей факт слід враховувати і при захисті об'єктів навколишнього
середовища. На поширення пестицидів у об'єктах довкілля впливають ряд
факторів, зокрема препаративна форма, спосіб обробки, леткість препарату, його
розчинність у воді та ін.
Чинним законодавством встановлено обмеження щодо використання
пестицидів на певних територіях. Зокрема, на території, що зазнала радіоактивного
забруднення, а також у зонах надзвичайних екологічних ситуацій застосування
пестицидів й агрохімікатів обмежується в порядку, визначеному Міністерством
аграрної політики та продовольства України. У спеціальних сировинних зонах, що
призначені для вирощування продукції дитячого та дієтичного харчування,
пестициди й агрохімікати застосовують за спеціальними технологіями, які
41
забезпечують одержання продукції, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам
до дитячого та дієтичного харчування. Під час застосування пестицидів має
здійснюватися комплекс заходів відповідно до регламентів, встановлених для
певної ґрунтово-кліматичної зони, з урахуванням попереднього агрохімічного
обстеження ґрунтів, даних агрохімічного паспорта земельної ділянки (поля) і стану
посівів, діагностики мінерального живлення рослин, прогнозу розвитку шкідників
і хвороб [27].
2.6 Негативні наслідки використання пестицидів та шляхи зниження
шкідливого впливу отрутохімікатів
При неправильному використанні пестицидів можуть вражатися рослини,
при цьому змінюється колір листя, на них з’являються плями бурого чи
коричневого кольору, листя стає кучерявим і жорстким. При враженні рослин
проходять глибокі фізіологічні зміни в транспірації, фотосинтезі, водному обміні ,
ферментативних реакціях. При сильних отруєннях можлива загибель рослин.
Вплив пестидів на людину залежить від хімічної природи отрути, токсичності,
шляху потрапляння в організм. Значимим фактором чутливості до дії пестицидів є
вік людини. Потрапляючи тим чи іншим шляхом в організм людей пестициди
можуть викликати отруєння. Спостерігаються гострі, негострі та хронічні отруєння
людей пестицидами.
З позиції захисту довкілля доцільно розглянути вплив пестицидів на
екосистеми. Так, використання пестицидів проти одного або декількох
представників екосистеми і при цьому досягається значний економічний ефект.
Поряд з цим, використання пестицидів може мати і згубні для екосистем наслідки,
зокрема це загибель корисних організмів, перед усім, комах обпилювачів та
ентомофагів, а також до знищення ряду інших чутливих видів. Внаслідок цього, в
межах екосистем можуть розмножуватися нехарактерні представники флори та
фауни, що є причиною порушення стабілізації навіть перероджених екосистем.
42
У навколишньому середовищі отрутохімікати, що використовуються у
сільському господарстві мають шляхи поширення через повітря, воду, рослини,
тварин, а також через людей які з ними контактують (рисунок 2.6).
Рисунок 2.6 – Циркуляція пестицидів у навколишньому середовищі
(за В.П. Васильєвим та ін., 1983) .
Отже при застосуванні пестицидів необхідно враховувати всі можливі
наслідки. В першу чергу, слід враховувати можливість зростання концентрацій
стійких пестицидів в ланцюгах живлення, адже для вищих тварин вони можуть
надавати ембріотоксичну та мутагенну дію.
Заважаючи на це, до пестицидів доцільно представити наступні вимоги:
- пестициди повинні бути ефективними, мати вибіркову дію і бути
малотоксичними для теплокровних організмів;
- пестициди повинні швидко мінералізуватися з утворенням нетоксичних
сполук;
- пестициди не повинні володіти здатністю до біоакумуляції;
- пестициди повинні мати рухливість в довкіллі.
При дотриманні цих вимог можливо попередити негативний вплив
пестицидів як на людину, так і на природу. В той же час, сьогодні має місце
43
забруднення природних об’єктів пестицидами. Масштаби забруднення залежать
від способу їх використання, леткості, стійкості до факторів довкілля, тощо.
Особливо негативного вплину на навколишнє середовище надає такий спосіб
використання пестицидів як аерозолі, проте цей спосіб є найефективніший при
нашесті сарани (південь США), гризунів (Австралія), тощо. Хоча при такій обробці
гинуть і корисні організми, без використання пестицидів масове нашестя шкідників
викличе більш вагомі негативні наслідки.
Найбільш часто забруднення об’єктів довкілля проходить через забруднене
повітря, яке може переносити аерозолі і тонкодисперсний пил аерозолів на значні
відстані. Як правило, виділяють три зони забруднення пестицидами:
1) зона їх безпосереднього використання, на якій спостерігаються найбільш
значні концентрації пестицидів;
2) зона, що прилягає до оброблюваних територій і пестициди сюди
потрапляють внаслідок переносу їх вітром. Як правило, ця зона в кілька
разів більша за площею, ніж зона використання пестицидів, проте
концентрація пестицидів у ній є значно меншою;
3) Зона яка утворена внаслідок дальнього переносу пестицидів і вона може
сягати десятки кілометрів від місця застосування пестицидів.
Отже із збільшенням відстані від оброблюваних пестицидами територій, їх
загальна кількість в об’єктах довкілля знижується при одночасно зростаючій площі
зон. Якщо пестициди володіють високою стійкістю до дії факторів довкілля, вони
залучаються до ланцюгу живлення і можуть переноситися на значні відстані.
Тому, шляхи зниження шкідливого впливу пестицидів на об’єкти довкілля
можуть бути різними. По-перше, це регулювання строків хімічної обробки як
правило віддають перевагу ранній, коли більшість ентомофагів не з’явилися після
зимівлі, та правильний вибір препаративної форми пестициду. Превагу слід
надавати попередній обробці посівного матеріалу та обприскуванню наземним
устаткуванням. По-друге, це використання пестицидів вибіркової дії, особливо в
місцях скупчення шкідників. Для цього можна використовувати атрактанти –
44
харчові та статеві подразнювачі, які закликають комах до скупчення на певних
ділянках. По-третє, з метою захисту водойм встановлюються санітарно-захисні
зони між оброблюваними територіями і цими водоймами до 300 м., а на схилах –
до 500 м. По-четверте, чергування застосування препаратів, що попередить
звикання шкідників до їх дії. По-п’яте, при використанні аерозолів слід
враховувати напрямок вітру, з метою попередження забруднення повітря
населених пунктів і вживати попереджувальні заходи захисту населення. Сюди
відносять сповіщення населення про використання пестицидів, встановлення
знаків небезпеки по периметру оброблюваних площ, попередження про строки
карантину.
Крім того, існують правила транспортування і використання пестицидів,
виконання яких забезпечить захист людей, що безпосередньо працюють з
отрутохімікатами. До таких правил належить заборона роботи з отрутохімікатами
підлітків до 18 років, вагітних та жінок-годувальниць, людей літнього віку (жінок
старше 50 років, чоловіків – старше 55 років). Персонал повинен проходити
систематичний медогляд й, за необхідності використовувати індивідуальні засоби
захисту. Транспортуватись пестициди повинні в герметичній тарі, яка повинна
маркуватись відповідними знаками хімічної небезпеки, тощо.
Так чи інакше, людство не готове відмовитися від використання пестицидів,
то слід вживати заходи мінімізації негативного впливу препаратів на довкілля.
45
ВИСНОВКИ
Надходження пестицидів у сільськогосподарський ландшафт відбувається
головним чином при проведенні хімічних засобів боротьби з шкідливими
організмами, внаслідок випаровування з поверхні ґрунту або рослин, при витоку
під час зберігання і транспортування тощо.
Хімічні препарати, з огляду на токсичність, шкідливі для людини і
навколишнього середовища. Потенційна загроза від використання пестицидів
полягає як у їх гострій токсичності при попаданні в організм людей або тварин, так
і в їх хронічній дії, в акумулятивному ефекті, в міграції залишків пестицидів
водними і повітряними шляхами на значній відстані. Інтенсифікація сільського
господарства призводить до збільшення кількості використання різноманітних
хімічних засобах захисту рослин та отрутохімікатів. Так щороку в області
використовується близько 2 тис. тонн пестицидів. За десятки років використання
хімікатів у області накопичилися непридатні до використання та застарілі
пестициди. Проте позитивною є динаміка зменшення кількості складів для
зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних
засобів захисту рослин на території Черкаській області за останні 15 років. На
території області нині зберігається 279,061 т невідомих, непридатних та
заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, з них: в спеціально
створеному сховищі в смт. Єрки найбільша кількість – 240 тон; 32,942 тон
розміщено на території сільських рад та близько 6,119 т – на території
сільськогосподарських підприємств.
Результати моніторингу останніх років свідчать про збільшення загального
вмісту пестицидів у продуктах рослинного і тваринного походження. Особливо це
стосується: картоплі, ріпчастої цибулі, капусти, томатів, огірків, моркви, буряку
столового, яблук, винограду, пшениці, ячменю, прісноводної риби, молока, м’яса,
у них виявляють найбільший спектр пестицидів.
46
Найбільші перевищення виявляються в пробах овочевих культур таких як;
капуста, картопля та помідори. Поодинокі випадки трапляються в зразках
продуктів харчування тваринного походження, наприклад в молоці (де залишкові
кількості пестицидів найбільше виводяться саме в період лактації) та яйцях
домашньої птиці
В основному перевищення спостерігаються в зразках овочевих культур
переважно приватного сектора та поодинокі випадки перевищень залишкових
кількостей пестицидів із зразків господарств колективної власності, та потужних
фермерських господарств. Така закономірність, пояснюється насамперед
недотриманням технології, нехтуванням терміна внесення того чи іншого
препарату та некваліфікованим підходом до цієї справи.
Матеріали роботи були апробовані на студентській науково-практичній
конференції ЧДТУ в рамках Днів студентської науки 2021 р.
47
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Закон України “Про пестициди і агрохімікати”: прийнятий 2 березня 1995
року № 86/95 ВР // Відом. Верхов. Ради (ВВР). – 1995. – № 14. – Ст. 91
2. Мельник Н.Н. К вопросу о загрязнении почвы хлорорганическими
соединениями / Н.Н. Мельник. – М.: Наука, 1996. – С. 72-74.
3. Назаренко М. Знезаражування пестицидів компостуванням / Назаренко М.,
Закордонець В. // АПК: наука, техніка, практика. – 1990. – № 1. – С. 41–42.
4. Підліснюк В.В. Заборонені та непридатні до використання пестициди: стан
та проблеми / Підліснюк В.В., Стефановська Т.Р. // Безпека життєдіяльності.
– 2004. – № 6. – С. 23–28.
5. Письменна Т.М. Екологічні ризики застосування пестицидів в Черкаському
регіоні / Т.М. Письменна, Л.І. Жицька // Міжнародна наукова конференція
молодих вчених "Сучасний стан регіональних екологічних проблем та шляхи
їх вирішення"16-17 квітня 2014р. – Одеса:ОДЕУ, 2014. – С.211-213.
6. Жицкая Л.І., Гончаренко Т.П., Бондаренко Ю.Г. Еколого-економічні аспекти
поводження з пестицидами та агрохімікатами у Черкаській області / Л.І.
Жицькая, Т.П. Гончаренко // Збірник матеріалів Міжнародної науково-
практичної конференції: Соціально-економічний розвиток України та її
регіонів: проблеми науки та практики (м. Одеса, 25-26 вересня 2015р.). –
Одеса:ОНУ ім.. Мечникова, 2015. – У 2-х частинах, - Ч.2. – С. 42-44.
7. Ткаченко С. Й. Проблеми і можливі засоби захисту довкілля від токсичної дії
заборонених та некондиційних пестицидів / Ткаченко С.Й., Дензанов Г.О. //
Екологічний вісник. – 2003. – № 1–2. – С. 14–16.
8. Касимов А. М. Новая технология обезвреживания некондиционных и
запрещенных средств защиты растений / Касимов А.М., Варнавская И.В. //
Экология и промышленность. – 2008. – № 2. – С. 9–13.
48
9. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в
Черкаській області у 2018 році // Черкаська Обласна Державна Адміністрація.
– 2019.
10. Довкілля України за 2018 рік. Статистичний збірник. Державна служба
статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http
//www.ukrstat.gov.ua/.
11. Екологічний паспорт Черкаської області 2019 р. – Черкаси, 2020.
12. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в
Черкаській області у 2019 році. – Черкаси, 2020.
13. Статистичний щорічник Черкаської області за 2018 рік / За редакцією В.П.
Приймак. – Черкаси, 2018. – 420 с.
14. Димань Т.М., Мазур Т. Г. Безпека продовольчої сировини і харчових
продуктів – К.:Академія – 2011р.-515с.
15. Тарасова В.В., Малиновський А.С., Рибак М.Ф. Екологічна стандартизація і
нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище.
Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 276 с.
16. Секун М.П., Жеребко В.М. та ін. Довідник із пестицидів - К.: Колобіг, 2007.
- 360 с.
17. Домарецький В. А. Екологія харчових продуктів-Київ: "Урожай", 1993р.
18. Рубенчик Б. Л. Профілактика забруднення продуктів харчування - 1983р. -
287с.
19. Екологічні аспекти термічного знешкодження непридатних отрутохімікатів.
Монографія / Петрук В.Г., Яворська О.Г., Васильківський І.В., Ранський
А.П., Іщенко В.А., Петрук Р.В., Петрук Г.Д., Тхор І.І., Кватернюк С. М. / Під
ред. д.т.н., проф.Петрука В.Г. – Вінниця: Універсум-Вінниця, 2006. –254 с.
20. Агроекологія: Посібник / А.М.Фесенко, О.В.Солошенко, Н.Ю.Гаврилович,
Л.С. Осипова, В.В. Безпалько, С.І. Кочетова; за ред. О.В.Солошенка, А.М.
Фесенко, – Харків:, 2013. – 291 с.
49
21. Зеркалов Д.В. Екологічна безпека та охорона довкілля. Монографія. — К.:
Основа,2012. — 514 с.
22. Сучасні екологічно чисті технології знезараження непридатних пестицидів.
Монографія. / Петрук В. Г., Яворська О. Г., Васильківський І. В., Гринюк І.
І., Іщенко А. С., Євсєєва М. В., Звенигородський Е. Л., Петрук Г. Д.,
Гордієнко О. А., Звуздецька Н. С., Дензанов Г. О., Хімічева Г. І.// / Під ред.
Петрука В.Г. – Вінниця: Універсум-Вінниця, 2003. – 254 с.
23. Пестициди. Безпечне застосування у фермерській практиці. Збірник: вимоги
та настанови. // Проект USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку»
– 40 с. – Режим доступу https://www.usaid.gov/uk/ukraine/
24. Закон України “Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні
складські свідоцтва” : прийнятий 23 грудня 2004 року № 2286-IV// Відом.
Верхов. Ради (ВВР). – 2005. – № 6. – Ст. 136.
25. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.1998 № 1
«Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному
господарстві. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98»
(https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0001282-98);
50
ДОДАТКИ
51
ДОДАТОК А
Апробація роботи
1. Короткова Ю.С., Ящук Л.Б. Екологічні проблеми, пов’язані з
використанням пестицидів у сільському господарстві. //Збірник тез доповідей
студентської науково-практичної конференції ЧДТУ : 19-22 квітня 2021 р.
[Електронний ресурс] / [ упоряд. Мельник І.В.] ; М-во освіти і науки України,
Черкас. держ. Технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2021. – с. 23-24.