1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування)
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2466
Назва: Шумове та атмосферне забруднення міського середовища
Автори: Ящук, Людмила Борисівна
Педченко, Ольга Вікторівна
Ключові слова: МІСЬКЕ СЕРЕДОВИЩЕ;ШУМОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ;СНІГОВИЙ ПОКРИВ;АВТОТРАНСПОРТ;ТЕСТ-ОБ’ЄКТ;БІОТЕСТУВАННЯ
Дата публікації: чер-2021
Короткий огляд (реферат): Випускна кваліфікаційна робота бакалавра: 51 с., 13 рисунків, 12 таблиць, 25 джерел, мультимедійна презентація. Мета роботи: визначення шумового та атмосферного забруднення навколишнього середовища. Завдання роботи: оцінити вплив викидів автотранспорту на якість середовища; оцінити рівень транспортного навантаження у місті Черкаси; розрахунковим методом кількісно визначити інтенсивність надходження викидів певних забруднюючих речовин на ділянках дослідження; проаналізувати зразки снігу, відібраного в придорожніх територіях, за основними показниками; оцінити інтенсивність шуму на дослідних ділянках; запропонувати рекомендації щодо зменшення шкідливих викидів автотранспортом. Об’єкт дослідження: сніговий покрив та показники шумового навантаження. У роботі розглянуто екологічний стан міста Черкаси; було оцінено рівень транспортного навантаження у місті; визначено середній вміст забруднюючих речовин у атмосфері; визначено вплив протиожеледної обробки доріг міста взимку та проведено фізико-хімічний аналіз снігового покриву; оцінено токсичність міської екосистеми методом біотестування з використанням тест-об’єкту; визначено шумове навантаження на міське середовище; запропоновано рекомендації щодо зменшення шкідливих викидів з відпрацьованими газами автотранспорту.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2466
Розташовується у зібраннях:101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Педченко_.pdf
  Restricted Access		1.49 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Будівельний факультет 
 
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до випускної кваліфікаційної роботи 
_________________бакалавра_________________ 
 
на тему ШУМОВЕ ТА АТМОСФЕРНЕ ЗАБРУДНЕННЯ МІСЬКОГО 
СЕРЕДОВИЩА 
 
 
 
 
Виконав: студент 4 курсу, групи _ЕК-73 
спеціальності 101 «Екологія»          ____ 
(шифр і назва спеціальності) 
_Педченко О.В.___________________ 
 (прізвище та ініціали) 
Керівник _Ящук Л.Б._______________ 
                     (прізвище та ініціали) 
Рецензент _Спрягайло О.В.____________ 
                     (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2021 рік 
2 
 
ЗМІСТ 
 
Вступ 3 
1    Аналітичний огляд літератури 4 
 1.1   Якість атмосферного середовища у містах 4 
 1.2   Шумовий фон у містах 6 
 1.3   Екологічна ситуація у місті Черкаси 12 
 1.4   Сучасні проблеми урбанізації 13 
2 Шумове та атмосферне забруднення міського середовища  14 
 2.1   Характеристика міста Черкаси 14 
 2.2   Транспортна система міста 15 
 2.3   Оцінка рівня транспортного навантаження у містах 16 
          2.3.1   Характеристика дослідних ділянок та критерії їх вибору 18 
            2.3.2   Методика оцінки та результат розрахунку транспорту 20 
          2.3.3   Середній вміст забруднюючих речовин у атмосфері міста 27 
 2.4   Вплив протиожеледної обробки доріг міста взимку 31 
          2.4.1   Фізико-хімічний аналіз снігового покриву 31 
          2.4.2  Оцінка токсичності міської екосистеми за часткою проростання 36 
                    гірчиці білої (Sinapis alba) 
 2.5   Шумова оцінка міського середовища 39 
 2.6   Загальні результати досліджень 42 
 2.7   Рекомендації щодо зменшення  шкідливих викидів з відпрацьованими 43 
        газами автотранспорту 
Висновки 45 
Перелік посилань 47 
Додатки 50 
Додаток А 51 
 
 
3 
 
ВСТУП 
 
Проблема забруднення повітря відпрацьованими газами автомобілів є 
глобальною. У всьому світі кількість автомобілів із кожним днем збільшується 
дуже швидко, що не може не позначитися на рівні забруднення довкілля, а 
особливо атмосферного повітря вихлопними газами. Джерел шумового 
забруднення є багато, але саме транспорт спричиняє найбільше занепокоєння, 
оскільки його вплив найвідчутніший. 
Транспортно-дорожній комплекс вважається одним з найбільших джерел 
забруднення навколишнього середовища. Шумове забруднення та викид 
шкідливих речовин є найбільш поширеними. Все більше і більше людей мають 
власні авто. Це не може не позначитись на якості повітря, а особливо в 
густонаселених містах, де скупчення автомобілів набагато вище за приміські 
зони. 
У відпрацьованих газах автомобільних двигунів налічується понад 100 
різних компонентів, більшість з яких мають токсичну дію на організм людини та 
навколишнє середовище. Вихлопні гази накопичуються у нижніх шарах 
атмосфери, тобто шкідливі речовини знаходяться в зоні дихання людини. Тому 
автомобільний транспорт варто віднести до категорії найнебезпечніших джерел 
забруднення повітря поблизу автомагістралей. 
Шум негативно впливає практично на всі системи організму. За ступенем 
шкідливого впливу на здоров’я людини надмірні рівні шуму стоять поруч із 
забрудненням води та атмосфери. 
Дослідження даної теми є дуже актуальним, оскільки із розвитком 
антропогенної  діяльності людства проблема забруднення навколишнього 
середовища викидами автотранспорту, шумовим навантаженням міст стає дедалі 
гострішою. Тому доречно було б розрахувати кількість викидів забруднюючих 
речовин автотранспортом в атмосферу міста, провести фізико-хімічний аналіз 
талої снігової води та визначити рівень шумового навантаження від транспорту. 
4 
 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Якість атмосферного середовища у містах 
 
Міське середовище проживання – сукупність конкретних основоположних 
умов, які створені людиною і природою в межах населеного пункту, які 
впливають на рівень і якість життєдіяльності людини. Міське середовище 
проживання формує ставлення людини до міста і системи управління. 
Навколишнє середовище створюється завдяки дії таких чинників: 
антропогенного, абіотичного і біотичного. Антропогенні фактори – сформовані 
людиною, біотичні – живою природою, абіотичні – неживою природою. Міське 
середовище підлягає ретельному опису, вивченню та оцінки з боку вчених 
урбаністів з метою створення комплексних програм розвитку територій, 
спрямованих на задоволення потреб населення і створення сприятливого 
середовища. 
Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів 
навколишнього середовища. За добу людина вдихає близько 12-15 м3 кисню, а 
виділяє приблизно 580 л вуглекислого газу. Вдихання повітря, в якому присутні 
продукти горіння (розріджений вихлоп дизельного двигуна), навіть протягом 
нетривалого часу, наприклад, збільшують ризик отримати ішемічну хворобу 
серця. 
Техногенні джерела забруднення є основним джерелом забруднення 
атмосфери міста, і їх вплив на навколишнє середовище швидко зростає в умовах 
технологічного виробництва. Спалювання викопного палива виділяє 
найнебезпечніші забруднювачі та їх суміші. Вугілля, нафта та природний газ, 
зокрема, широко використовуються в тепловій промисловості, і їх спалювання 
призводить до викиду в атмосферу діоксиду сірки [1]. 
Транспорт викидає в атмосферу близько 200 хімічних речовин, а 
автомобільне транспортування є особливо небезпечним забруднювачем повітря в 
5 
 
містах. Його небезпека полягає в тому, що він викидає забруднюючі речовини у 
приземний шар повітря, який почасти густо заселений. На холостому ходу, 
гальмуючи та збільшуючи швидкість автомобілі викидають більшу частину 
забруднюючих речовин в атмосферу. Крім того, машини, які були в експлуатації 
тривалий час (5-10 років), виділяють більше забруднення, ніж нові машини. 
Основними забруднювачами, що викидаються в атмосферу автомобільним 
транспортом, є: вуглекислий газ, альдегіди, кетони, вуглеводні, свинець, діоксид 
сірки та ін. 
Промислові підприємства та автотранспорт викидають чорний дим і 
зеленувато-жовтий діоксид, які підвищують ризик ранньої смерті. Навіть 
порівняно низька концентрація цих речовин в атмосфері викликають від 4 до 22 
відсотків смертей осіб віком до сорока років. 
Вихлопи автомобільного транспорту, а також викиди підприємств, що 
спалюють вугілля, насичують повітря крихітними частинками забруднювачів, 
здатних викликати підвищення згортання крові і утворення тромбів в кровоносній 
системі людини. Забруднене повітря призводить також до підвищення тиску. Це 
викликано тим, що забруднення атмосфери викликає зміна тієї частини нервової 
системи, яка контролює рівень кров'яного тиску. Через забруднення повітря у 
великих містах відбувається приблизно п'ять відсотків випадків госпіталізації. 
Нерідко великі промислові міста накриває густий туман – смог. Це дуже 
сильне забруднене повітря, яке представляє собою густий туман з домішками 
диму і газових відходів або пелену їдких газів і аерозолів підвищеної 
концентрації. Таке явище зазвичай спостерігається в безвітряну погоду. Це дуже 
велика проблема великих міст, яка негативно впливає на здоров'я людини. 
У великому ступені забруднення атмосфери позначається на здоров'ї 
міського населення [2]. Про це свідчать, зокрема, істотні відмінності в 
захворюваності населення в окремих районах одного і того ж міста. Зміни в 
здоров'ї містян є не тільки показником екологічного стану міста, а й 
найважливішим соціально-економічним його наслідком, яке повинно визначати 
6 
 
провідні напрямки для поліпшення якості навколишнього середовища. У зв'язку з 
цим вельми важливо підкреслити, що саме здоров'я городян у межах біологічної 
норми є функцією від економічних, соціальних (включаючи психологічні) і 
екологічних умов. В цілому на здоров'я населення впливають багато факторів, 
особливо характерні риси міського способу життя – гіподинамія, підвищені 
нервові навантаження, транспортна втома і ряд інших, але найбільше – 
забруднення навколишнього середовища. Про це свідчать істотні відмінності в 
захворюваності населення в різних районах одного і того ж міста. 
Тому забруднення повітря розуміється як зміна природного складу 
атмосфери, що завдає шкоди природному середовищу та здоров’ю людей. 
Забруднювачі потрапляють в атмосферу з кількох джерел. Залежно від джерела 
забруднення джерела забруднення поділяються на природні та штучні. 
Найнебезпечнішим джерелом повітряних басейнів є техногенне забруднення. 
Вони постачають атмосферу незвичними речовинами, які суттєво впливають на її 
якість. 
 
1.2 Шумовий фон у містах 
 
Шумовим забрудненням повітря прийнято вважати перевищення 
природного рівня шумового фону або різке коливання і зміна таких звукових 
характеристик, як періодичність звукової хвилі і сили звукового потоку. 
Найчастіше шумовим забрудненням називають дратівливий шум антропогенного 
характеру, висока концентрація якого відзначається в містах, на виробництві і 
поблизу промислових об'єктів в місті і за його межами [3; 4].  
За даними фахівців, шум у великих містах щорічно зростає приблизно на 1 
дБА. Маючи на увазі вже досягнутий рівень, легко собі уявити вельми сумні 
наслідки цього шумового забруднення.  
На таблиці 1.1 представлено допустимі рівні шумового навантаження. 
 
7 
 
Таблиця 1.1 – Допустимі рівні звуку 
Приміщення і територія Рівень звуку, 
дБА 
Палати лікарень та санаторіїв, операційні лікарні 25 
Житлові кімнати квартир; спальні приміщення в дитячих  
закладах і школах-інтернатах; житлові приміщення будинків 30 
відпочинку та пансіонатів 
Кабінети лікарів у лікарнях, санаторіях і поліклініках; глядацькі  
зали театрів та кінотеатрів; номери готелів; жилі кімнати в 35 
гуртожитках; території лікарень і санаторіїв, які безпосередньо 
прилягають до будівель 
Класи й аудиторії в школах і навчальних закладах; конференц- 40 
зали та читальні зали; глядацькі зали театрів, клубів і кінотеатрів 
Території житлової забудови, які прилягають до житлових 45 
будинків; майданчики відпочинку в мікрорайонах і жилих 
кварталах 
Робочі приміщення управління; приміщення конструкторських 50 
бюро в адміністративних будівлях 
Зали кафе і ресторанів; їдальні; фойє театрів та кінотеатрів 55 
Торгові зали магазинів; спортивні зали; пасажирські зали 60 
аеропортів і вокзалів; приймальні пункти підприємств 
побутового обслуговування; перукарні 
 
Важливою проблемою Черкас, як і будь-якого іншого міста з великою 
кількістю транспорту і промисловості, є високий рівень шуму. Головним же 
винуватцем шуму, природно, є транспорт, на частку якого припадає 70-90% 
усього шумового забруднення.  
На другому місці за вироблюваному шуму знаходяться промислові об'єкти, 
що впливають в столиці на 10-15% її території. Крім того, існує безліч інших 
8 
 
джерел шумового забруднення: наприклад, ліфти, теплові вузли, бойлерні, 
насосні та електрощитові підстанції.  
Шум, навіть якщо його рівень невеликий, чинить значне навантаження на 
нервову систему людини і впливає на психологічний стан [5; 6; 7]. Це особливо 
часто спостерігається у людей, які займаються розумовою активністю. Слабкий 
рівень шуму по-різному впливає на людей. Причинами цього можуть бути: вік, 
стан здоров'я, вид роботи. Ефект шуму також залежить від індивідуального 
ставлення до нього. Тож шум, який видає сама людина, не турбує її, тоді як 
невеликий фоновий шум може викликати сильний тривожний ефект. 
Відсутність необхідної тиші, особливо вночі, призводить до передчасної 
втоми. Гучні звуки можуть бути причиною для розвитку стійкого безсоння, 
неврозів та атеросклерозу. 
Під впливом шуму 85–90 дБа чутливість слуху знижується на високих 
частотах. Тривалий час людина скаржиться на нездужання. Симптомами є 
головний біль, запаморочення, нудота, надмірна дратівливість. Все це результат 
роботи в галасливих умовах. 
Тому для уникнення або часткового усунення впливу шуму на організм 
людини необхідним є застосовування методів зниження рівня шумового 
навантаження на людину. 
У загальному випадку методи зниження шуму можна класифікувати за 
такими трьома напрямками:  
– зменшення шуму в джерелі його виникнення, включаючи вилучення з 
експлуатації транспортних засобів і зміна маршрутів їх руху;  
– зниження шуму на шляху його поширення;  
– застосування засобів звуко захисту при сприйнятті звуку. 
Використання того чи іншого методу або їх комбінації залежить значною 
мірою від ступеня і характеру потрібного зменшення шуму з урахуванням як 
економічних, так і експлуатаційних обмежень [8]. 
9 
 
Будь-яка спроба регулювання шуму повинна починатися з встановлення 
джерел цього шуму. Незважаючи на наявність значної аналогії різних джерел, 
вони досить несхожі один з одним для трьох видів транспорту: автомобільного, 
залізничного та повітряного. 
З трьох основних видів транспорту автомобільний транспорт надає 
найбільш несприятливий акустичний вплив. Автомобілі є переважаючим 
джерелом інтенсивного і тривалого шуму, з яким ні в яке порівняння не йдуть 
ніякі інші [9; 10]. Шум, створюваний рухомими автомобілями, є частиною шуму 
транспортного потоку. У загальному випадку найбільший шум генерується 
великовантажними автомобілями. 
При малих швидкостях руху по автодорогах і великих частотах обертання 
валу двигуна основним джерелом шуму є зазвичай силова установка, в той час як 
при великих швидкостях руху, знижених частотах обертання і меншої потужності 
силової установки домінуючим може стати шум, обумовлений взаємодією шин з 
поверхнею дороги. При наявності нерівностей на поверхні дороги переважаючим 
може стати шум системи ресорної підвіски, а також гуркіт вантажу і кузова. 
Варіанти захисту забудови від транспортного шуму показано на рисунку 
1.1. Для зниження шуму автомобільного транспорту рекомендується 
застосовувати два методи: зниження швидкості руху транспортних засобів, 
покращення регулювання вуличного потоку, заборона руху для окремих видів 
автомобілів по окремих трасах і в певний час доби; покращення звукоізоляції 
будинків і влаштування протишумових екранів; удосконалення ходової і моторної 
частин транспортних засобів.  
При розробці або виборі засобів захисту від шуму застосовується цілий 
комплекс заходів, які включають: проведення необхідних акустичних розрахунків 
і вимірювань, їх порівняння з нормованими і реальними шумовими 
характеристиками; визначення небезпечних та безпечних зон; розробка та 
застосування звукопоглинаючих, звукоізолюючих приладів та конструкцій. 
 
10 
 
 
Рисунок 1.1 – Варіанти захисту забудови від транспортного шуму: 
 а...в – підпірні стіни; г – озеленення; д – земляний вал; е – відкоси виїмки; 
ж – перильні огородження на естакаді з озелененням; з – закриті галереї; и, к – 
підземні тунелі 
 
Часто буває досить важко визначити відносний внесок різних джерел шуму 
складних по конструкції транспортних засобів. Тому, якщо виникає завдання 
щодо зниження шуму даного транспортного засобу, цінна інформація може бути 
отримана на основі розуміння механізму генерування шуму цих джерел при зміні 
умов експлуатації транспортного засобу [11]. В силу того, що загальний шум 
транспортного засобу визначається рядом джерел, необхідно спробувати 
отримати дані про особливості випромінювання кожного з цих джерел окремо і 
визначити найбільш ефективні методи зниження шуму того чи іншого джерела, а 
також і те, який з методів зниження загального шуму автотранспортного засоби 
виявиться найбільш економічним в даному випадку.  
11 
 
Слід зазначити велике значення заходів щодо обмеження поширення вже 
виниклого шуму поряд з основним методом зниження шуму автомобільного 
транспорту шляхом придушення джерела його виникнення. До числа зазначених 
заходів відносяться поліпшення конструкції доріг та їх трасування, регулювання 
транспортних потоків, застосування екранів і бар'єрів, перегляд загальних 
концепцій землекористування поблизу основних транспортних магістралей. 
Додатковим заходом, яка може бути застосована до всіх видів транспорту, є 
поліпшення проектування і звукоізолюючих характеристик будівель для 
зменшення шуму всередині них [12]. 
Існують два основні підходи до обмеження впливу шуму автомобільного 
транспорту, яка сприймається в житлових приміщеннях і приміщеннях, де 
працюють люди. При першому підході робиться спроба зменшити шум в самому 
джерелі шуму шляхом конструювання малошумних автомобілів і пристрої 
малошумних дорожніх покриттів. Другий підхід передбачає обмеження 
поширення шуму, вже виник, шляхом обліку таких чинників, як інтенсивність 
руху, конструкція дороги і її трасування, шляхом застосування звукових екранів і 
бар'єрів, а також шляхом планування землекористування уздовж дороги для 
зниження до мінімуму впливу шуму на людину. Крім цього, вживаються заходи 
щодо звукоізоляції будівель для зведення до мінімуму проникнення шуму в 
приміщенні будинків. 
Розглянувши проблему зниження рівня шуму від залізничного транспорту, 
можна відзначити, що використовуються для цього методи або малоефективні, 
або дорого коштують. Рішення проблеми зводиться до вібро-і звукоізоляції 
будівель, розташованих найближче до залізничних колій. 
 
 
 
 
 
12 
 
1.3 Екологічна ситуація у місті Черкаси 
 
В порівнянні з промисловими областями України, які мають значні обсяги 
викидів в атмосферне повітря, Черкащину можна віднести до тих, де проблема 
його забруднення не стоїть дуже гостро.  
Найбільші обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря 
мають підприємства електроенергетики, транспортування газу трубопроводами, 
хімічної промисловості, на які припадає майже 29 % загальних викидів 
забруднюючих речовин, або 57 % викидів від стаціонарних джерел забруднення.  
Забезпечення екологічної безпеки на таких об’єктах вимагає технічного 
переоснащення виробництва з впровадженням новітніх ресурсо- та 
енергозберігаючих технологій, посилення нагляду за неухильним виконанням 
вимог промислової безпеки, забезпечення комплексного перероблення, утилізації, 
вивезення та захоронення відходів виробництва. 
Основним забруднювачем атмосферного повітря міста серед  ВП 
«Черкаська ТЕЦ», ПрАТ «Черкаське хімволокно» (16,1 тис.т) та ПрАТ «Азот» 
(4,0 тис. т). 
Протягом півріччя 2020 р. в повітря області від роботи підприємств 
надійшло близько 21,691 тис. т шкідливих речовин, що менше показників 
попереднього року на 1,66 тис. тонн, або на 7,1 відсотка . 
Понад 50 % від загального об’єму викидів забруднюючих речовин в 
атмосферне повітря припадає на пересувні джерела забруднення (автотранспорт, 
залізничний та річковий транспорт, виробнича техніка). 
З метою зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне 
повітря підприємствами проводяться планові та поточні ремонти обладнання, 
розробляються природоохоронні заходи. 
Головні екологічні проблеми у сфері охорони атмосферного повітря: 
– наявність позитивної динаміки обсягів викидів забруднюючих 
речовин в атмосферне повітря; 
13 
 
– не завжди враховується екологічна складова при прийнятті рішень 
щодо переведення обладнання на альтернативні види палива; 
– повільне впровадження сучасних технологій та обладнання для 
зменшення викидів. 
 
1.4 Сучасні проблеми урбанізації 
 
Уже до кінця тисячоліття близько 3 млрд. людей або половина жителів 
планети, буде проживати у містах. Це неминуче призведе де зростання 
промислового виробництва та енергоспоживання, що, у свою чергу, призведе до 
ще більшого забруднення навколишнього середовища, а як результат –  
погіршення здоров'я людей. 
З розвитком людської цивілізації та науково-технічного прогресу проблеми 
відносин між природою та суспільством постійно загострюються. Різке 
збільшення за останнє сторіччя обсягів промислового та сільськогосподарського 
виробництва, розвиток транспорту, енергетики, хімізації, зростання урбанізації 
негативно впливають на природне середовище [13]. 
Тому серед негативних наслідків науково-технічного прогресу дедалі 
більшого розмаху набуває забруднення атмосферного повітря, водоймищ, 
деградація ґрунтового покриву, знищення запасів природних ресурсів, порушення 
стабільності екологічних систем та багато інших. Цілком очевидною стала 
необхідність активної боротьби з цими явищами, бо вони загрожують життю 
людей.  
Надзвичайно важливою проблемою сьогодення з цієї точки зору є 
насування екологічної кризи, а за нею й екологічної катастрофи. Наприкінці XX 
століття людство вже реально усвідомило можливість закінчення свого існування 
на Землі. 
 
14 
 
2 ШУМОВЕ ТА АТМОСФЕРНЕ ЗАБРУДНЕННЯ МІСЬКОГО 
СЕРЕДОВИЩА 
 
2.1 Характеристика міста Черкаси 
 
Місто Черкаси є обласним і районним центром в Україні, центром 
Черкаської міської громади, промисловим центром Центрального економічного 
району. Воно розташоване на правому березі Кременчуцького водосховища, 
адміністративно поділено на 2 міських райони – Соснівський та Придніпровський.  
Черкаси розташовані на правому березі основної річки України – Дніпра, 
яке було створено в середній течії Кременчуцького водосховища і через який був 
побудований найбільший міст-дамбу в Україні. Більша частина міста є 
розташованою на рівнині. 
Черкаський обласний гідрометеорологічний центр відповідає за моніторинг 
повітря у місті. Департамент екології та громадської безпеки міськвиконкому 
фінансує проведення вимірювання головних забруднюючих речовин. 
Гідрометцентр контролює основні речовини, важкі метали та органічні сполуки. 
Спеціалістами відділу екології та раціонального природокористування 
департаменту екології та безпеки населення проводиться систематизація та аналіз 
даних спостережень. 
Загалом, стан довкілля у місті можна охарактеризувати як стабільний. 
В місті представлено різні галузі промисловості, з яких найбільш 
розвинутими є хімічна, харчова промисловості та машинобудування.  
У Черкасах є 25 парків та скверів. До них належать: Черкаський міський 
парк «Сосновий бір» (загальнодержавного значення), Парк Перемоги із 
зоопарком, Соборний парк, Парк Хіміків, Долина троянд та інші. 
Традиційним місцем відпочинку для жителів та гостей Черкас є дніпровські 
пляжі на Кременчуцькому водосховищі. Прибережна зона водойми становить 
15 
 
понад 15 кілометрів у межах міської зони. Інфраструктура курортного містечка 
біля води знаходиться в стадії розвитку.  
 
2.2 Транспортна система міста 
 
Черкаси розташовані в центрі держави, тому являються транспортним 
вузлом України. Через місто пролягають 2 важливі автошляхи – Р10 Канів-
Кременчук (регіонального значення) та Н16 Золотоноша-Умань (національного 
значення). 
Між Черкасами і Смілою, що входить до складу Черкаської агломерації, 
побудована новітня автомагістраль європейського рівня - 2 смуги в різні боки з 
широкою розгалуженою смугою, засадженої деревами. Побудована об'їзна 
дорога, яка проходить по місту. 
Через місто проходить залізниця, що з'єднує дві магістралі - Київ-Харків і 
Київ-Дніпро. Залізниця проходить через греблю і міст через Кременчуцьке 
водосховище, яке є стратегічним об'єктом державного значення. 
Міжнародний аеропорт «Черкаси» розташований у західному передмісті. 
Його злітно-посадкова смуга посідає третє місце в Україні за здатністю приймати 
різні типи літаків, після "Борисполя" та "Жулян". Тут можуть сідати всі види 
літаків, включаючи пасажирські та вантажні літаки. В даний час аеропорт 
закритий і не може пропонувати пасажирські послуги. 
Громадський транспорт міста представлений тролейбусами та 
мікроавтобусами. Тролейбусний парк є одним з найбільш розвинених в Україні 
(міські автобуси запускаються з весни 2009 року). Тролейбусний парк має нові та 
старі моделі тролейбусів. Маршрутні таксі в основному представлені фірмовими 
автобусами "Богдан", "Еталон" та "ПАЗ". До навколишніх сіл регулярно курсують 
приміські автобуси. 
16 
 
У І півріччі 2020 року підприємствами транспорту області перевезено 6 
030,4 тис. т. вантажів, що на 14,5 % менше від обсягів відповідного періоду 
попереднього року. Вантажообіг зменшився на 9,8 % і становив 4 847,4 млн ткм. 
Послугами пасажирського транспорту у І півріччі 2020 року скористалися 
19 954,1 тис. пасажирів, що на 49,6 % менше ніж у відповідному періоді 
попереднього року. Пасажирооборот зменшився на 60,9 % і становив 541,3 млн 
пасажирів на км. 
 
2.3 Оцінка рівня транспортного навантаження у містах 
 
Викиди автотранспорту – відпрацьовані вихлопні гази, що викидаються в 
навколишнє середовище, при експлуатації автомобілів. Склад викидів 
автотранспорту в першу чергу залежить від виду палива [14; 15]. Нині основним 
видом палива є бензин, в меншій мірі – дизельне паливо, скраплений природний 
газ і ін. Загальна кількість речовин, що містяться у викидах автотранспорту 
перевищує 1000 найменувань.  
Найбільш небезпечні для здоров'я людини вуглеводні, зокрема полі 
циклічні ароматичні, оксиди вуглецю, азоту і сірки, тверді зважені речовини. 
Основні причини збільшення вмісту токсичних речовин у викидах 
автотранспорту – неповне згоряння палива при неправильному регулюванні 
карбюраторів і поганий технічний стан двигуна. До складу викидів 
автотранспорту входять також картерів гази – суміш газів з парами мастила. 
Джерелом забруднення повітря можуть бути також випаровування летючих 
фракцій бензину з паливних баків, карбюраторів, систем живлення двигуна [16]. 
Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від автотранспортних засобів 
збільшуються в Україні щорічно в середньому на 3,1%. В результаті щорічний 
екологічний збиток від функціонування транспортного комплексу України 
становить понад 3,5 млрд. доларів, і ця сума продовжує зростати.  
17 
 
Внесок автомобілів у забруднення навколишнього середовища становить 
60-90%. Автомобільні двигуни скидають в повітря міст більш 95% оксиду 
вуглецю, близько 65% вуглеводнів і 30% оксидів азоту.  
При згоранні 1 кг бензину в атмосферу надходить 465 г чадного газу, 25 г 
вуглеводнів, 15 г оксидів азоту. Крім того, для згоряння 1 кг бензину необхідно 
14,5 кг повітря. Тобто двигун внутрішнього згоряння протягом години витрачає 
близько 200 л кисню - в 2,5 рази більше, ніж за добу вдихає людина.  
У загальному забрудненні атмосферного повітря токсичними викидами 
автомобілів частка двигунів з іскровим запалюванням становить 93-95%, 
дизельних двигунів - 5-7%. Правда, рівень викидів сажі у останніх в 5-6 разів 
вище [17;18]. 
Шкідливий вплив викидів автотранспорту на людину виражається в 
збільшенні як гострих, так і хронічних захворювань легенів і серцево-судинної 
системи, а також онкологічних захворювань. В даний час, для боротьби з 
забрудненням повітряного середовища викидами автотранспорту проводять два 
види заходів: організаційно-правові та технічні. 
Серед невідкладних заходів щодо покращення екологічного стану 
навколишнього середовища доцільно виділити такі: 
– встановлення в містах швидкості автомобільного транспорту 60 
км/год за якої кількість вихлопних газів найменша; 
– проектування об'їзних шляхів для транзитного транспорту; 
– створення дорожніх розв'язок на двох чи трьох рівнях з метою 
зменшення кількості зупинок перед світлофорами, коли різко зростає викид газів; 
– припинення випуску і використання етилового бензину, виробництво 
пального та мастил, які збільшують негативний вплив двигунів внутрішнього 
згоряння на навколишнє природне середовище; 
– розроблення нових видів екологічно чистого автотранспорту з 
використанням альтернативних джерел енергії. 
 
18 
 
2.3.1 Характеристика дослідних ділянок та критерії їх вибору 
 
Щоб оцінити вплив автотранспорту на урбоекосистему міста Черкаси було 
проведено дослідження на обраних ділянках. Задля точності оцінки було обрано 7 
дослідних ділянок по території міста з різною інтенсивністю навантаження типом 
транспорту, навантаження якого переважає. Щоб порівняти дані  було обрано 
фонову ділянку. Всі точки було розподілено на групи за інтенсивністю руху 
транспорту: 
I група – ділянки із значним навантаженням вантажним транспортом. 
1. Проспект Хіміків (Ділянка №1). 
2. Луначарський район, вулиця Онопрієнка (виїзд) (Ділянка №2). 
II група – ділянки із значним навантаженням легковим транспортом. 
1. Вулиця Надпільна (Ділянка №3). 
2. Район Митниця, перехрестя вулиць Героїв Сталінграду – вулиця Сергія 
Амброса (Ділянка №4). 
III група – ділянки із незначним навантаженням транспортом. 
1. Вулиця Митницька (Ділянка №5). 
2. Дорога біля пагорбу Слави (Ділянка №6). 
IV група – фонова ділянка. 
1. Вулиця Кобзарська, біля Дніпра (Ділянка №7). 
Розташування дослідних ділянок на карті міста Черкаси було 
представлено на рисунку 2.1. Кольорами було зображено різну 
інтенсивність руху транспорту: 
– червоний колір – значна інтенсивність навантаження вантажними 
автомобілями; 
– помаранчевий – значна інтенсивність навантаження легковим 
транспортом; 
– жовтий – незначна інтенсивність навантаження, зелений (контрольна 
ділянка). 
19 
 
 
Рисунок 2.1 – Карто-схема розташування дослідних ділянок 
 
Рівень загазованості атмосферного повітря міста в придорожніх ділянках 
залежить від багатьох умов. З них найбільш впливовішими є: інтенсивність 
автомобільного руху та переважаючий транспорт, вид використовуваного палива,  
ширина і рельєф вулиці, кількість дорожніх смуг, швидкість та напрямок вітру, 
частка вантажного транспорту і автобусів в загальному потоці, наявність 
світлофорів. 
 
 
 
 
20 
 
2.3.2 Методика оцінки та результат розрахунку транспорту 
 
Для визначення характеристик автотранспортних потоків на обраних 
ділянках було проведено загальний облік руху транспортних засобів в обох 
напрямках. Для того, щоб виявити  максимальне транспортне навантаження на 
зазначених ділянках розрахунок кількості автотранспорту проводився згідно 
методики. Зранку, о 8:00, протягом 15 хвилин підраховувався проїжджий 
транспорт, по обидві сторони руху. Інтенсивність руху транспорту визначався 
методом підрахунку автомобілів різних типів. Їх було розділено на види: легкий 
вантажний, середній вантажний, важкий вантажний (дизельний), автобуси та 
легкові авто [19]. 
За результатами підрахунків, отримані дані використовувалися для 
розрахунку кількості транспортних засобів за 1 годину, 24 години (добу). Далі за 
таблицею 2.1 визначалася завантаження вулиць автотранспортом на кожній 
ділянці. 
Також для кожної ділянки визначається нахил вулиці, її тип, швидкість 
вітру, відносна вологість. 
 
Таблиця 2.1 – Завантаження вулиць автотранспортом 
№ Інтенсивність руху Кількість автомобілів за добу, тис. од. 
1 Низька 2,7 – 3,6 
 Середньо-низька 4 – 7 
2 Середня 8 – 17  
3 Висока 18 – 27  
 
В результаті обрахунків були отримані дані, які було наведено в таблиці 2.2. 
Визначена інтенсивність руху транспорту представлена в таблиці 2.3. 
 
 
21 
 
Таблиця 2.2 – Кількість транспорту на дослідних ділянках за добу 
Важкий 
Назва Легкий Середній 
№ вантажний Автобуси Легковий Всього 
ділянки вантажний вантажний 
(дизельний) 
Проспект 17 088 
1 1 248 1 056 2 208 672 11 904 
Хіміків 
Вулиця 
2 864 1 248 2 976 1 056 10 752 16 896 
Онопрієнка 
Вулиця 
3 672 384 0 768 18 144 19 968 
Надпільна 
Район 
4 192 288 0 384 19 488 20 352 
Митниця 
Вулиця 
5 96 96 0 480 7 104 7 776 
Митницька 
Дорога біля 
6 192 96 0 384 6 240 6 912 
пагорбу 
 
Таблиця 2.3 – Інтенсивність транспортного руху  по ділянках 
№ дослідної Кількість транспортних засобів за Інтенсивність рухового 
ділянки добу, од. потоку 
1 17 088 середня 
2 16 896 середня 
3 19 968 висока 
4 20 352 висока 
5 7 776 середня 
6 6 912 середня 
 
Як видно з таблиці 2.3, найбільшу інтенсивність транспортного руху можна 
спостерігати на ділянках №3 (вул. Надпільна) та № 4 (район Митниця). Виходячи 
з даних, можна зробити висновок, що саме на цих ділянках відбувається 
найбільша забрудненість вихлопними газами авто.  
Щоб краще уявити обсяги транспортних потоків було зображено графічне 
співвідношення кількості автотранспорту, що проїжджає через досліджувані 
ділянки. Інтенсивність руху транспорту по категоріях представлена на рисунку 
2.2. 
22 
 
6 240
384
Дорога біля пагорбу Слави 0
96
192
7 104
480
Вулиця Митницька 0
96
96
19 488
384
Район Митниця 0
288
192
18 144
768
Вулиця Надпільна 0
384
672
10 752
1 056
Вулиця Онопрієнка 2 976
1 248
864
11 904
672
Проспект Хіміків 2 208
1 056
1 248
0 5 000 10 000 15 000 20 000 25 000
Кількість автомобілів, од.
Легкові автомобілі Автобуси
Важкі вантажні автомобілі (дизельні) Середні вантажні авомобілі
Легкі вантажні автомобілі  
Рисунок 2.2 – Інтенсивність руху транспорту на обраних ділянках
Назва ділянки
23 
 
Інтенсивність забруднення певною забруднюючою речовиною MПi в зоні 
дослідження при заборонному сигналі світлофора визначається за формулою 2.1: 
 
Р ��ц ��гр
 M ′Пi =  ∙  ∑��−1∙  ∑��−1(M пі, �� ∙  ����, ��),  (2.1) 40
 
Де:  P (хв) – тривалість дії заборонного сигналу світлофора (включаючи 
жовтий колір);  
Nц – кількість циклів дії заборонного сигналу світлофора за 20-хвилинний 
період часу;  
Nгр – кількість груп автомобілів;  
M′Пi,k (г/хв) – питомий викид i-ої забруднюючої речовини автомобілями,   k-
ої групи, що знаходяться в «черзі» при заборонному сигналі світлофора;  
Gk,n – кількість автомобілів k-ої  групи, що знаходяться в «черзі» в зоні 
перехрестя в кінці n-го циклу заборонного сигналу світлофора. 
Значення M′Пi,k визначаються згідно таблиці 2.4, в якій наведено усереднені 
питомі викиди двигунів транспортних засобів (г/хв), що враховують режими руху 
автомобілів в районі перетину перехрестя (гальмування, холостий хід, розгін), а 
значення P, Nц, Gk,n – за результатами натурних обстежень. 
 
Таблиця 2.4 – Питомі значення викидів для автомобілів, що знаходяться в 
зоні перехрестя M′Пi,k  
Викиди, г/хв 
NOx (в 
Найменування № Форма
СО перера Бенз(а)
групи автомобілів групи СnНm Сажа SО2 ль-
 х. на пі-рен 
дегід 
NO2) 
Легкові  I 0,3 0,01 0,05 0,01 0,006 0,0003 0,2·10-6 
Автобуси II 1,1 0,11 0,6 0,2 0,015 0,0025 1,6·10-6 
Легкі вантажні  III 10,0 0,12 1,2 - 0,009 0,005 4,0·10-6 
24 
 
Продовження таблиці 2.4 
Середні вантажні 
IV 1,5 0,12 0,6 0,23 0,02 0,0025 2,0·10-6 
(дизельні) 
Важкі вантажні 
V 12,0 8,0 6,5 0,5 0,12 0,03 2,5·10-6 
(дизельні) 
 
Таблиця 2.5 – Розрахункова концентрація забруднюючих речовин на 
дослідних ділянках та значення ГДК для речовин 
Викид забруднюючої речовини, мг/м3 
NOx (в 
№  Назва ділянки Бенз(а)-
СО перерах СnНm Сажа SО2 СН2О 
пірен 
на NO2) 
1 Проспект Хіміків 21,06 1,05 4,71 0,77 0,24 0,20 1,6 ∙ 10-6 
Вулиця 
2 23,99 1,15 9,02 1,97 0,42 0,69 3,0∙ 10-6 
Онопрієнка 
3 Вулиця Надпільна 24,80 1,07 3,93 0,66 0,25 0,21 1,9 ∙ 10-6 
Район Митниця, 2,5 ∙ 10-6 
4 21,23 0,9 5,19 1,68 0,38 0,43 
перехрестя  
Вулиця 
5 12,98 0,68 2,28 0,57 0,17 0,036 1,2 ∙ 10-6 
Митницька 
Дорога біля 
6 5,36 0,56 1,20 0,41 0,14 0,031 0,9 ∙ 10-6 
пагорбу Слави 
0,00000
ГДК 3м.р., мг/м  5 0,2 1 0,15 0,5 0,035 
1 
 
Результати розрахунку концентрації забруднюючих речовин наведені в 
таблиці 2.5. Для кращого уявлення, результати обрахунків було представлено у 
вигляді рисунку 2.3, з якого видно, що найбільша кількість викидів відмічена на 
ділянках з найбільш інтенсивним рухом автотранспорту – проспект Хіміків, вул. 
Онопрієнка, вул. Надпільна. Було зафіксовано перевищення концентрації чадного 
25 
 
газу майже у 5 разів на даних ділянках. Концентрації сажі на ділянці №2 
перевищує ГДК у 13 разів. 
Взимку найчастіше відбувається зростання рівня забруднення повітря з 
настанням опалювального сезону. Підвищення концентрації деяких домішок, 
особливо сажі, пилу, діоксиду азоту пояснюється більш інтенсивною роботою 
ТЕЦ, міських котелень і збільшенням згорання палива зі зниженням температури 
повітря. 
Найменші значення були виявлені на ділянці – дорога біля пагорбу Слави. 
На цій ділянці найменша кількість викидів забруднюючих речовин та найменші 
перевищення ГДК. 
Розвиток автотранспорту призвів до збільшення забруднення атмосферного 
повітря важкими металами та токсичними вуглеводнями. Майже всі типи 
сучасних транспортних засобів забруднюють атмосферу, і кількість таких 
транспортних засобів у світі постійно збільшується. 
 Наслідки впливу викидів автотранспорту на екосистеми: 
– забруднення атмосфери, водних об'єктів і земель, зміна хімічного складу 
ґрунтів;  
– виділення теплоти в довкілля під час роботи двигунів внутрішнього 
згорання і установок, в яких спалюють паливо в транспортних виробництвах;  
– створення високих рівнів шуму і вібрації;  
– можливості активації несприятливих природних процесів, таких як: водна 
ерозія, заболочення місцевості, утворення сольових потоків, зсувів і обвалів.
26 
 
00,,0035
0,0
3
1,45
1
Дорога біля Пагорбу 0,01,5411
0,2 1,20,56 5 5,36
00,,0035
0,0
3
1,5
6
Вулиця Митницька 0,105
7
,517
0,2 2,280,68 5 12,98
0,00350,43
Район Митниця, перехрестя 00,1,
,3558
1 1,68
0,2 5,190,9 5 21,23
00,0,23150,
Вулиця Надпільна 00,,1255
5
0,166
0,2 3,931,07 5 24,8
0,03050,5,69
Вулиця Онопрієнка 0,01,542
1 1,97
0,2 9,021,15 5 23,99
00,0,2350,5
Проспект Хіміків 00,,125401,77
0,2 4,711,05 5 21,06
0 5 10 15 20 25 30
Викиди забруднюючих речовин, мг/м3
ГДК м.р. (Бенз(а)-пірен) Бенз(а)-пірен ГДК м.р. (СН2О) СН2О ГДК м.р. (SО2)
SО2 ГДК м.р. (Сажа) Сажа ГДК м.р. (СnНm) СnНm
ГДК м.р. (NOx) NOx (в перерах. на NO2) ГДК м.р. (СО) СО
 
Рисунок 2.3 – Розраховані концентрації забруднюючих речовин на дослідних ділянках та порівняння зі значеннями ГДК 
Назва ділянки
27 
 
2.3.3 Середній вміст забруднюючих речовин у атмосфері міста 
На сьогодні у повітрі міста контролюються 4 основних та 13 специфічних 
забруднюючих речовин, включаючи 8 важких металів. 
У місті Черкаси в даний час встановлено 38 станції моніторингу стану 
атмосферного повітря, 23 з яких працюють.  
Середній індекс якості повітря в місті Черкаси в період за останні 3 місяці 
(березень – травень) зображено на рисунку 2.4. Зеленим кольором було позначено 
хороший рівень, жовтим – помірний, помаранчевим – шкідливий для вразливих 
людей,  схильних до хвороб, червоний – шкідливий. 
Основними джерелами техногенного забруднення в місті Черкаси є 
інтегровані паливно-енергетичні, хімічні та транспортні підприємства. Внесок у 
викиди забруднювачів транспортних засобів дорівнює або перевищує викиди 
підприємств. 
 Місто має низький потенціал для розсіювання шкідливих домішок в 
атмосфері. Це головним чином через вітряну погоду, часті тумани восени та 
навесні, мало опадів влітку та спокійну погоду. 
 Максимально допустима концентрація використовується для оцінки 
ступеня забруднення повітря: середньодобова та максимально-разова.  
Порівняльний аналіз забруднення атмосферного повітря використовує 
середньорічну концентрацію забруднювачів атмосфери, яку наведено у таблиці 
2.6. Також графічно було представлено порівняння середньорічної концентрації 
основних полютантів з  ГДК на рисунку 2.5 у вигляді стовбчастої діаграми.  
 
 
28 
 
 
Рисунок 2.4 – Середній індекс якості повітря в місті Черкаси 
 
29 
 
 Таблиця 2.6 – Середньорічні концентрації головних забруднювачів 
атмосфери міста 
Забруднювачі атмосфери Середньорічна ГДК, мг/м3 
концентрація, мг/м3 
Пил 0,1 0,2 
Діоксид сірки 0,012 0,2 
Діоксид азоту 0,04 0,04 
Оксид вуглецю 1,0 3 
Оксид азоту 0,04 0,06 
Сірководень 0,001 – 
Аміак 0,06 0,2 
Формальдегід 0,008 0,003 
 
  
Середньорічна концентрація, мг/м3 ГДК, мг/м3
ЗАБРУДНЮЮЧІ РЕЧОВИНИ
 
 
Рисунок 2.5 – Середньорічні концентрації головних забруднювачів 
атмосфери в порівнянні з ГДК 
КОНЦЕНТРАЦІЯ, МГ/М3
0,1
0,2
0,012
0,2
0,04
0,04
1
3
0,04
0,06
0,001
0
0,06
0,2
0,008
0,003
30 
 
Вміст важких металів в повітрі міста Черкаси змінювався в межах норми, 
перевищень середньомісячних ГДК не було відмічено. 
Для розрахунку комплексного індексу забруднення  атмосфери (ІЗА) по 
місту Черкаси використовувалися п’ять найбільших ІЗА за рік по місту: пил (3 
клас небезпеки); діоксид азоту (3 клас небезпеки ); аміак (4 клас небезпеки); 
формальдегід  (2 клас небезпеки); оксид азоту  (3 клас небезпеки). 
ІЗА за 2020 рік  склав  7,36 (5<ІЗА<8), що вважається середнім рівнем 
забруднення (РД. 52.04.186-89). ІЗА в порівнянні з 2019 роком збільшився у 1,02 
рази за рахунок зростання середньорічної концентрації за вмістом аміаку. 
За вмістом діоксиду азоту найбільші максимальні концентрації зафіксовані 
у червні та вересні, за вмістом сірководню у серпні та вересні, за вмістом аміаку у 
червні, за вмістом формальдегіду у вересні, за вмістом оксиду вуглецю у ІІ 
кварталі. 
Спостерігалося збільшення максимальних концентрацій за вмістом пилу в 
літній період по причині зменшення днів з опадами та підвищення природної 
запиленості на відкритому ґрунті. 
Найбільші середньомісячні концентрації відмічалися за вмістом діоксиду 
азоту у червні, вересні та жовтні, за вмістом сірководню у травні та липні, за 
вмістом аміаку у ІІ та ІІІ кварталах, за вмістом формальдегіду у ІІ кварталі та 
вересні, за вмістом оксиду вуглецю у червні та липні. Найбільш забрудненими 
залишаються мікрорайон «Д» та центр міста. 
 Високе забруднення, вище 5 ГДК м. році, у 2020  році у місті не 
зафіксовано. 
Тенденція зміни середнього рівня забруднення атмосферного повітря за 
останні 5 років характеризувалася збільшенням за вмістом діоксиду та оксиду 
азоту, аміаку та формальдегіду. По іншим домішкам рівень забруднення не 
змінився.  По важким металам зменшення спостерігалося тільки  по нікелю та 
хрому. 
 
31 
 
2.4 Вплив протиожеледної обробки доріг міста взимку 
 
2.4.1 Фізико-хімічний аналіз снігового покриву 
 
Активний вплив атмосфери на наземну екосистему та гідросферу 
проявляється у вигляді атмосферних опадів, снігопаду. Сніговий покрив та 
поверхневий стік значною мірою доповнюють запаси підземних вод. Сніг збирає 
майже все, що потрапляє в атмосферу. У зв'язку з цим його можна розглядатися 
як індикатор забруднення навколишнього середовища. Залежно від джерела 
забруднення змінюється і склад снігового покриву. 
Сніг має великий вплив на клімат, рельєф, гідрологічні процеси та 
ґрунтоутворення, а також на життя тварин і рослин. Сніг захищає ґрунт від 
замерзання, поглинає сполуки азоту, адсорбує атмосферний пил, охолоджує 
приземні шари повітря. 
Сніг, що падає на поверхню землі, може якісно і кількісно характеризувати 
вміст забруднюючих речовин в опадах, що накопичуються в снігу взимку. 
Тому поблизу котельнь, залізничних мереж, що обслуговуються 
тепловозами, місць накопичення транспортних засобів, що використовують 
дизельне паливо, та багатьох промислових підприємств підвищується вміст 
сполук сірки. Техногенні джерела різних забруднювачів - автотранспорт, теплова 
енергетика, промислові підприємства. 
Відбір зразків снігу проводився на 7 дослідних ділянках. Відбір проводився 
на відкритій ділянці невеликій за площею; береться квадратна ділянка розміром 
20 * 20 см і в глибину 15 см [20]. Дослідження проводилися за такими 
показниками: вмістом у пробах іонів Na+ та K+, водневий показник pH, 
мінералізація, твердість, вміст хлоридів, кольоровість та електропровідність. 
 
 
 
32 
 
Таблиця 2.7 – Результати досліджень снігового покриву 
№ Назва ділянки Na+ K+ pH   Мінералізація, 
ділянки 
мг/л мг/л  ppm  
1 Проспект Хіміків 0 343,659 6,05 31 
2 Вулиця Онопрієнка (виїзд) 1138,787 7,877 6,35 4560 
3 Вулиця Надпільна 653,201 33,461 6,65 2430 
4 Район Митниця 688,389 41,536 6,0 937 
5 Вулиця Митницька 250,706 35,721 6,7 1080 
6 Дорога біля пагорбу Слави 0,010 27,633 6,2 42 
7 Вулиця Кобзарська, біля 0 2,245 6,2 52 
Дніпра 
 
Аналізуючи  дані які подано у таблиці 2.7 можна зробити висновок, що 
показники pH на дослідних ділянках № 2, №3, №5, №6, №7 знаходяться вище 
норми, так як для атмосферних опадів нормальне значення водневого показника є 
в межах 4.6 – 6.1.  
 В нормі мінералізація для талої снігової води має бути менше 1000 ppm. 
Найвижчі показники мінералізації було визначено на ділянках №2, №3 та №5. Це 
може бути пояснене присутністю значної кількості розчинених солей через 
обробку доріг протиожеледною сумішшю із вмістом солі хлориду натрію та піску. 
Однак солона вода, яка утворюється при таненні льоду та снігу, є одним з 
найбільш агресивних сольових розчинів. Це призводить до активної корозії 
металів, кузовів автомобілів, металічних поверхонь, які контактували із 
розчинами,  руйнівної дії солі на взуття. Викид хлору в атмосферу, включаючи 
утилізацію, негативно впливає на людей, природу та навколишнє середовище. Ці 
фактори важливі в деяких країнах, регіонах, що призводить до заборони 
використання хлориду натрію. 
33 
 
Виходячи з даних про вміст іонів Na+ та K+, було помічено  прямо 
пропорційну залежність цих показників. Якщо величина іонів K+ є високою, то 
вміст Na+ дорівнює нулю, або є незначним. Графічно цю залежність було 
зображено на рисунку 2.6. 
 
Na+ мг/л K+ мг/л 
П Р О С П Е К Т  В У Л И Ц Я  В У Л И Ц Я  Р А Й О Н  В У Л И Ц Я  Д О Р О Г А  Б ІЛ Я  В У Л И Ц Я  
Х ІМ ІК ІВ О Н О П Р ІЄ Н К А  Н А Д П ІЛ Ь Н А М И Т Н И Ц Я М И Т Н И Ц Ь К А П А Г О Р Б У  К О Б З А Р С Ь К А
С Л А В И
ДОСЛІДНІ ДІЛЯНКИ
 
Рисунок 2.6 – Співвідношення вмісту Na+ та K+ у сніговому покриві 
Результати визначення вмісту хлоридів у талій воді та твердості показано у 
таблиці 2.8. 
Таблиця 2.8 – Результати визначення твердості та хлорид-іонів 
№ Назва ділянки Твердість,  Вміст хлоридів, г/л 
ділянки мг-екв/л 
1 Проспект Хіміків 1 3,67 
2 Вулиця Онопрієнка (виїзд) 2,65 4,43 
3 Вулиця Надпільна 2,5 1,75 
4 Район Митниця 3 1,97 
5 Вулиця Митницька 2,75 1,7 
6 Дорога біля пагорбу Слави 2,95 0,9 
7 Вулиця Кобзарська, біля Дніпра 1,2 0,14 
ВМІСТ ІОНІВ NA+ ,K+
0,00
343,66
0,00
1138,79
7,88
653,20
33,46
688,39
41,54
250,71
35,72
0,01
27,63
0,00
2,25
34 
 
 ГДК хлоридів у талій сніговій воді становить 350 мг/дм3 (0,35 г/л), 
виходячи з цього, можна зробити висновок, що на всіх дослідних ділянках, окрім 
фонової (ділянка №7) є перевищення максимально допустимого значення. 
Найбільше перевищення ГДК спостерігається на ділянках №1 та №2, де є значне 
навантаження важким грузовим транспортом. Порівняння розрахованих значень 
хлоридів із ГДК було графічно представлено на рисунку 2.7. 
 
5
4,43
4,5
4 3,67
3,5
3
2,5
1,97
2 1,75 1,7
1,5
0,9
1
0,35 0,35 0,35 0,35 0,35 0,35 0,35
0,5 0,14
0
Проспект Вулиця Вулиця Район Вулиця Дорога біля Вулиця 
Хіміків Онопрієнка Надпільна Митниця Митницька пагорбу Кобзарська, 
(виїзд) Слави біля Дніпра
1 2 3 4 5 6 7
Дослідні ділянки
Вміст хлоридів, г/л ГДК хлоридів,г/л
 
 Рисунок 2.7 – Порівняння отриманих значень вмісту хлоридів з ГДК 
 
Твердість води зумовлена наявністю в ній гідрокарбонатів, хлоридів, сульфатів та 
інших сполук кальцію і магнію. Загальна твердість поділяється на карбонатну 
(усувну) і постійну (неусувну). 
 За твердістю талу воду можна поділити на 5 груп: 
– дуже м'яка – до 1,5 мг-екв/л; 
– м'яка – 1,5-3,0 мг-екв/л; 
– помірно жорстка – 3,0-6,0 мг-екв/л; 
– жорстка – 6,0-9,0 мг-екв/л; 
Вміст хлоридів,г/л
35 
 
– дуже жорстка – понад 9,0 мг-екв/л. 
 Отже, досліджена вода з ділянок №1, №7 за твердістю відноситься до 
дуже м'якої води, а з ділянок №2, №3, №4, №5, №6 – до м'якої. 
В даній роботі було також визначено показники кольоровості та 
електропровідності (Таблиця 2,9).  
 
Таблиця 2.9 – Результати визначення кольоровості та електропровідності 
№ Назва ділянки Кольоровість, ⁰ Електропровідність, 
ділянки См 
1 Проспект Хіміків 0 450 
2 Вулиця Онопрієнка 52 395 
(виїзд) 
3 Вулиця Надпільна 40 365 
4 Район Митниця 0 450 
5 Вулиця Митницька 9 355 
6 Дорога біля пагорбу 84 425 
Слави 
7 Вулиця Кобзарська, біля 0 420 
Дніпра 
 
Кольоровість – показник якості води, обумовлений головним чином 
присутністю у воді гумінових і фульфових кислот, а також сполук заліза (Fe3+). 
Колірність води понад 20° (35°) не бажана. Згідно результатів є перевищення 
норми кольоровості на ділянках №2, №3, №6. 
Електропровідність - це чисельне вираження спроможності водяного 
розчину проводити електричний струм. Електрична провідність води залежить в 
основному від ступеня мінералізації (концентрації розчинених мінеральних 
солей) і температури. Завдяки цій залежності, за величиною електропровідності 
36 
 
можна з певним ступенем похибки судити про мінералізацію води. 
Електропровідність не нормується. 
 
2.4.2 Оцінка токсичності міської екосистеми за часткою проростання гірчиці білої 
(Sinapis alba) 
 
 Для оцінки токсичності міської екосистеми як тест-об’єкт було обрано  
гірчицю білої (Sinapis alba) через її високу ефективність у фіто тестуванні. 
Гірчиця біла є однорічною трав’янистою рослиною, висота якої становить 25-100 
см. Має жорстоволосисте, прямостояче стебло, яке іноді є майже голе, з 
розгалуженням зверху. Має ліроподібне нижнє листя, верхні листки є більш 
гострими. Квіти мають білий або блідо-жовтий колір із кисте подібним суцвіттям, 
яке має від 25 до 100 квіток. Цю рослину запилюють комахи. Плід представляє 
собою стручок, який містить в собі дрібне, кругле насіння жовтуватого кольору. 
 
Рисунок 2.8 – Тест-об’єкт  для визначення фітотоксичності міської екосистеми 
37 
 
 Для визначення частки пророслих насінин беремо чашку Петрі, 
поміщаємо туди 100 насінин гірчиці на фільтрувальний папір та поливаємо талою 
сніговою водою відповідно до кожної ділянки. Розміщаємо чашки Петрі з 
насінням в освітленому місці та залишаємо для проростання на 2 дні. 
 Процес проростання гірчиці білої було представлено на рисунку 2.9. 
Результати проростання тест-об’єкту наведені в таблиці 2.10 та графічно показано 
на рисунку 2.10. 
 
 
Рисунок 2.9 – Процес проростання гірчиці білої 
38 
 
Таблиця 2.10 – Частка проростання насінин гірчиці білої на дослідних ділянках 
№ Назва ділянки Частка пророслих насінин, % 
ділянки 
1 Проспект Хіміків 82 
2 Вулиця Онопрієнка 79 
3 Вулиця Надпільна 84 
4 Район Митниця, перехрестя 85 
5 Вулиця Митницька 88 
6 Дорога біля Пагорбу Слави 89 
7 Вулиця Кобзарська 94 
 
 
94
89
88
85
84
82
79
Проспект Вулиця Вулиця Район Вулиця Дорога біля Вулиця 
Хіміків Онопрієнка Надпільна Митниця, Митницька Пагорбу Кобзарська
перехрестя Слави
1 2 3 4 5 6 7
Дослідні ділянки
 
Рисунок 2.10 – Частка пророслих насінин на ділянках 
Частка пророслих насінин,%
39 
 
Найбільший відсоток схожості (94%) спостерігається на фоновій ділянці, 
так як негативний вплив викидів автотранспорту є мінімізований. На ділянці №1 
(проспект Хіміків) та №2 (вул. Онопрієнка) цей показник є найменшим через 
високий вплив транспортного навантаження та його  викидів. 
 
2.5 Шумова оцінка міського середовища 
 
Для вимірювання шумових характеристик транспортного потоку, а також 
оцінки впливу параметрів транспортних потоків на рівень шуму, було проведено 
вимірювання звукового навантаження на дослідних ділянках, так як це є найбільш 
ефективним методом аналізу ситуації на дорогах. Натурні дослідження полягають 
у фіксації конкретних умов і показників дорожнього руху, фактично що 
відбувається протягом заданого періоду часу.  
Транспортний шум є коливаючим, рівень звуку якого безперервно 
змінюється в часі [21]. Тому для характеристики шуму рекомендується 
використовувати величину еквівалентного рівня звуку Lекв. Еквівалентний рівень 
звуку являє собою значення рівня звуку постійного джерела шуму, який в межах 
регламентованого інтервалу часу має те ж саме середньоквадратичне значення 
рівня звуку, що і розглянутий непостійний шум, рівень звуку якого змінюється в 
часі. 
За спектральним складом транспортний шум є низько- і средньочастотним 
та здатний поширюватися на значні відстані від джерела. Вимірювання 
еквівалентного рівня звуку слід проводити інтегруючими шумомірами 1-го або 2-
го класу. 
Для оцінки шуму одним числом, що враховує суб'єктивну оцінку його 
людиною, було використано «рівень звуку» (в дБА) –  загальний рівень звукового 
тиску, що характеризує наближено частотну характеристику сприйняття шуму 
людським вухом. 
40 
 
Дослідження шумового навантаження проводилося на дослідних ділянках, о 
8:00 годині,  в період найбільшого навантаження автотранспортом. Для 
вимірювання рівня шуму було використано інтегруючий шумомір Extech 
407780A, який показано на рисунку 2.11. 
 
Рисунок 2.11 –  Інтегруючий шумомір Extech 407780A 
 
Результати вимірювання показали, що виміряний рівень звуку значно 
перевищує гранично допустимий (60 дБА) при будь-яких виміряних значеннях 
інтенсивності потоку і відстані від дороги (таблиця 2.11) та графічно зображено 
на рисунку 2.12. 
 
Таблиця 2.11 – Результати вимірювань шумових характеристик при різній 
інтенсивності автотранспортного потоку 
№ Назва ділянки Мінімальний Максимальний Еквівалентний 
ділянки рівень шуму, рівень шуму, рівень шуму, 
дБА дБА дБА 
 
1 Проспект Хіміків 76 87 81 
2 Вулиця Онопрієнка 74 84 79 
3 Вулиця Надпільна 68 79 73 
4 Район Митниця, перехрестя 65 75 76 
5 Вулиця Митницька 58 72 66 
6 Дорога біля Пагорбу Слави 54 76 63 
 
41 
 
Еквівалентний рівень шуму, дБА Допустимий рівень шуму,дБА
90
81
79
80 76
73
70 66
63
60 60 60 60 60 60
60
50
40
30
20
10
0
Проспект Вулиця Вулиця Район Вулиця Дорога біля 
Хіміків Онопрієнка Надпільна Митниця, Митницька Пагорбу 
перехрестя Слави
Дослідні ділянки
 
Рисунок 2.12 – Рівні шумового навантаження на дослідних ділянках в 
порівнянні з допустимим 
 
В результаті проведеного аналізу було зроблено висновок, що при поточних 
параметрах транспортного потоку, а саме високої інтенсивності руху зі значним 
переважанням в структурі транспортного потоку легкових автомобілів на 
еквівалентний рівень шуму впливає вид автотранспорту.  
Допустимий рівень шуму знаходиться в межах 40-55 дБ – це гучність 
звичайної розмови. Рівень шуму вище 60-80 дБ є недопустимим. На всіх 
дослідних ділянках є вище допустимого рівня. На ділянках №1 та №2, де є значне 
навантаження важкого грузового транспорту, еквівалентний рівень шуму є 
недопустимим. Коли в місті багато шуму, напруга слухового аналізатора є 
постійною. Це збільшує поріг слуху на 10-25 дБ. Шум ускладнює розуміння мови, 
особливо коли він перевищує 70 дБа. Шкода, яку сильний шум завдає слуху, 
залежить від спектру звукових коливань та характеру їх змін. Тривала дія 
Рівень шуму, дБА
42 
 
шумового навантаження вище 60 дБА згубно впливає на організм людини, 
викликає дискомфорт, дратівливість, головний біль, порушення роботи органів 
слуху. 
Зниженню шуму в місті повинно сприяти створення малошумних засобів 
транспорту, таких, як електромобілі, автомобілі з гібридними двигунами, 
високоефективними глушниками і допалювачами газів. 
 
2.6   Загальні результати досліджень 
 
Дана робота була присвячена оцінці шумового та атмосферного 
забруднення навколишнього середовища. Дослідження проводилось на основі 
визначення інтенсивності руху транспортного потоку, викидів забруднюючих 
речовин, оцінці токсичності міської екосистеми, впливу протиожеледної обробки 
доріг міста взимку, шумової оцінки міського середовища. 
Розраховуючи кількість транспорту та викиди від нього було визначено 
ділянки з найбільш інтенсивним рухом та найбільшою кількістю викидів від 
нього.  
Серед фізико-хімічних показників було визначено наступні: вміст хлорид-
іонів, показник твердості, мінералізацію, кислотність, наявність іонів натрію та 
калію, кольоровість та електропровідність.  
Оцінка токсичності міської екосистеми проводилася  за часткою 
проростання гірчиці білої (Sinapis alba) на талій сніговій воді. В роботі було 
використано саме ці рослини, оскільки вони яскраво відображають стан 
навколишнього середовища та досить чутливі до зміни концентрацій шкідливих 
речовин.  
В основі роботи лежить дослідження території за результатами 
вимірювання шумового навантаження та транспортних викидів. В даний час для 
урбоекосистем шумове забруднення є досить актуальною проблемою. Значення 
що в незначній мірі перевищують норму викликають дискомфорт у населення,  а 
43 
 
високі показники спричиняють серйозні проблеми зі здоров’ям (хвороби органів 
слуху, можлива повна втрата слуху). Але визначення рівня шумового забруднення 
не враховує значну кількість факторів середовища, тому дати коректну оцінку по 
забрудненню території неможливо. Саме тому було вирішено провести фізико-
хімічні аналізи.  
В результаті проведення ряду аналізів можна дати досить точну 
характеристику стану навколишнього середовища та інтенсивності забруднення 
досліджуваних територій. Окремо, кожен показник дає досить вузьку 
характеристику території, але об’єднавши всі результати можна отримати 
достатньо чітке уявлення про стан середовища кожної ділянки.  
За результатами вище згаданих досліджень ділянки розміщаються в  
наступній  послідовності за зменшенням забруднення:  
1. Ділянка №3 – Вулиця Надпільна 
2. Ділянка №1 – Проспект Хіміків 
3. Ділянка №2 – Вулиця Онопрієнка (виїзд) 
4. Ділянка №4 – Район Митниця 
5. Ділянка №5 – Вулиця Митницька 
6. Ділянка №6 – Дорога біля пагорбу Слави 
7. Ділянка №7 – Вулиця Кобзарська, біля Дніпра 
 
2.7   Рекомендації щодо зменшення  шкідливих викидів з відпрацьованими 
газами автотранспорту  
 
Підвищення екологічності роботи автотранспорту є дуже актуальною 
проблемою. Для її вирішення існує кілька основних методів [22; 23]: 
– зниження питомої витрати палива в автомобілях; 
– застосування нових конструкцій двигунів; 
– підвищення якості палива; 
44 
 
– використання екологічно безпечних видів палива; 
– утилізація або нейтралізація шкідливих викидів; 
– зменшення маси автомобіля і поліпшення його аеродинамічних форм; 
– діагностика і налагодження всіх систем двигуна. 
Екологічність автомобілів в основному визначається їх паливною 
видатковою характеристикою, тобто чим менше вуглеводневого палива споживає 
машина, тим менший екологічний збиток наноситься атмосфері відпрацьованими 
газами. У разі рівного розподілу витрати палива найбільш екологічним 
автомобілем буде той, токсичність і обсяги викидів шкідливих речовин якого 
будуть менше. Саме тому в даний час спостерігається тенденція скорочення 
питомої витрати палива на автотранспорті, в тому числі за рахунок використання 
малолітражних автомобілів. 
В даний час існує декілька поширених видів альтернативного палива: 
зріджений нафтовий газ, природний газ, біодизельне паливо, водень і ін. 
Зріджений газ являє собою суміш пропану (С3Н8), бутану (С4Н10) і незначної 
кількості (близько 1%) ненасичених вуглеводнів [24; 25]. Відомо, що він володіє 
всіма якостями повноцінного палива для двигунів внутрішнього згоряння, тому у 
всьому світі цей газ визнаний як дешеве, екологічно чисте паливо, яке за багатьма 
властивостями перевершує бензин. 
Біодизельне паливо - це альтернативний екологічно чистий вид палива, що 
отримується з рослинних масел і використовуваний для заміни (економії) 
звичайного дизельного палива. Сировиною для виробництва біодизеля можуть 
бути різні рослинні масла: рапсове, соєве, арахісове, пальмова, відпрацьовані 
соняшникова і оливкова олія, а також тваринні жири. 
 
 
 
 
45 
 
ВИСНОВКИ 
 
Вплив автомобільного транспорту на екологічну ситуацію у нашій країні 
досяг критичної межі. Серед значної кількості джерел забруднення  
навколишнього природного середовища  суттєву небезпеку становлять 
автотранспортні системи (автомобільні дороги та транспортні засоби). Аналіз 
попереднього досвіду екологічних досліджень у дорожньо-транспортній сфері 
показує, що у більшості вони проводяться окремо для транспортних потоків та 
автомобільних доріг. 
Проблемою великих міст є екологічна безпека, пов’язана зі станом повітря в 
місцях найбільш інтенсивних транспортних потоків, якими, перш за все є 
перехрестя. 
В роботі було оцінено вплив викидів автотранспорту на якість середовища; 
розрахунковим методом кількісно  визначено інтенсивність надходження викидів 
певних забруднюючих речовин на ділянках дослідження; проаналізовано зразки 
снігу, відібраного в придорожній територіях за основними показниками; оцінено 
інтенсивність шуму на дослідних ділянках. 
За результатами розрахунку концентрації чадного газу на всіх дослідних 
дослідних ділянках спостерігається перевищення величини 5 мг/м3 (ГДК ) м.р. , але 
найбільше на ділянках №1, №2, №3 та №4. Тут було розраховано перевищення 
величини майже у 5 разів. Найменше перевищення було зафіксовано на ділянці 
№6 (5,36 мг/м3). 
Розрахована концентрація оксидів азоту (в перерахунку на NO2) на ділянках 
№ 1, № 2,№ 3, № 4 перевищує величину 0,2 мг/м3 (ГДК м.р.) майже у 5 разів. На 
ділянках № 5 та № 6 майже у 3 рази. 
Найбільше перевищення С Н 3  n m величини 1 мг/м  (ГДК м.р.)  було визначено 
на ділянці № 2, у 9 разів, а найменше на ділянці № 6. 
46 
 
В результаті розрахунку концентрації сажі найбільше перевищення 
величини 0,15 мг/м3 (ГДК  м.р.)  було визначено на ділянках № 2 та №  4, майже у 
12 разів. Найменший показник був на ділянці № 6, перевищення маже у 3 рази. 
Перевищення величини концентрації діоксиду сірки  0,5 мг/м3 (ГДК  м.р.) не 
було зафіксовано ні на одній із дослідних ділянок. 
В результаті розрахунку концентрації формальдегіду, величина якого 
становить 0.035 мг/м3 (ГДК м.р.), найбільше перевищення було визначено на 
ділянці № 2, майже у 20 разів. Перевищення не було зафіксовано на ділянці № 6.  
Найбільша концентрація бензопірену була розрахована на ділянці № 2, 
перевищення величини 0,000001 мг/м3 (ГДК  м.р.)  у 3 рази. На ділянці №6 
перевищення не було визначено. 
Результати вимірювання показали, що виміряний рівень звуку перевищує 
гранично допустимий (60 дБА) при будь-яких виміряних значеннях інтенсивності 
потоку і відстані від дороги. 
До ділянок з найбільшим рівнем звукового навантаження відносяться:  
забруднення відносяться: ділянка № 1 – Проспект Хіміків (81 дБА)  та ділянка № 
2 – Вулиця Онопрієнка (79 дБА), ділянка № 3 – Вулиця Надпільна (73 дБА) та 
ділянка № 4 – Район Митниця(76 дБА). На території цих ділянок було визначено 
найбільший рівень шумового навантаження, який значно перевищує норму в 60 
дБА. Це пов’язано і значними потоками автотранспорту, особливо на ділянках №1 
та № 2, де спостерігається велике навантаження грузовим транспортом. Тривале 
перебування на цих ділянках може призвести до порушення слуху, 
роздратуванню, бути фактором стресу, підвищення тиску та інших проблем зі 
здоров’ям.  
 Ділянки № 5 – Вулиця Митницька (66 дБА) та № 6 – Дорога біля пагорбу 
Слави (63дБА) можна віднести до категорії ділянок з помірним рівнем шумового 
забруднення. Дані ділянки характеризуються незначним рівнем транспортного 
шуму. Незначне перевищення норми все одно спостерігається, що заважає 
комфортному перебуванню на цих ділянках протягом тривалого терміну. 
47 
 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Сучасні джерела антропогенного забруднення атмосфери / 
Землянська О.В., Мельничук Г.С., Гусар Т.В.: Проблеми охорони праці, 
промислової та цивільної безпеки, м.Київ, 10-11 листопада 2011 р. – К.: НТУУ – 
КПІ, 2011. – С. 36-39. 
2. Бойчук Ю. Д., Солошенко Е. М., Бугай О.В. Екологія і охорона 
навколишнього середовища: Навчальний посібник. – 2-ге вид. – Суми: ВТД 
«Університетська книга», 2003. – 284 с. 
3. Ісаєнко В.М. Моніторинг і методи вимірювання параметрів 
навколишнього середовища / В.М. Ісаєнко, Г.В. Лисиченко, Т.В. Дудар, Г.М. 
Франчук, Є.М. Варламов. –– К.: НАУдрук. - 2009. – 312 с. 
4. Кривільова С. П., Лопухіна О.О. Основи екології: 
навчальнометодичний посібник. Харків: НТУ “ХПІ”. 2006. 112 с. 
5. Вплив транспорту на довкілля / Упорядник Матушевич С.І. – К., 2004. 
6. Екологія та автомобільний транспорт: Навч. посібник.- К.: Арістей, 
2006. 
7. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного 
середовища. Навч. посібник. - 3-є вид. - К.: Т-во "Знання", КОО - 2004. - 309 с. 
8. Кучеренко Л. В. Містобудівні методи захисту від шумового 
забруднення міст / Л. В. Кучеренко, В. С. Калініченко // Сучасні технології, 
матеріали і конструкції в будівництві. – 2013. - № 1. – С. 103-107. 
9. Решетченко А. І. Дослідження впливу автотранспортних потоків на 
акустичне середовище урболандшафтів / А. І. Решетченко // Комунальне 
господарство міст, 2018, випуск 7 (146). 
10. Гутаревич Ю.Ф. Екологія та автомобільний транспорт : навч. посібн. / 
Ю.Ф. Гутаревич, Д.В. Зеркалов, А.Г. Говорун, А.О. Корпач, Л.П. Мержиєвська. – 
Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. – К. : Вид-во "Арістей", 2008. 
48 
 
11. Абрамов В. М. Захист населених пунктів від транспортного шуму / В. 
М. Абрамов, Д. Ф. Оболонков // Збірник наукових праць ДонНАБА Випуск № 4 – 
2016 (5). 
12. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища. 
Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт для студентів 
спеціальностей 101 «Екологія», 183 «Технології захисту навколишнього 
середовища» О.О. Борисовська, О.В. Деменко, А.В. Павличенко. – Дніпро: 
Національний гірничий університет, 2017. – 48 с.  
13. Максименко Н.В., Радіонова І.І. Шумове навантаження на 
урболандшафти м. Первомайський, як конфлікт природокористування. Вісник 
ХНУ імені В.Н. Каразіна серія «Екологія», вип. 16 – 2017. 
14. Вплив шуму автомобільного транспорту на стан екології та методи 
зниження їх показників Марія Пукало, Арсен Наконечний, Кемал Ідрісов: 117 
Матеріали І науково-практичної онлайн- конференції / Відп. ред. канд. філос. наук 
М. Брегін. – Львів: 2016. – С.32-38. 
15. Кучеренко Л. В. Містобудівні методи захисту від шумового 
забруднення міст / Л. В. Кучеренко, В. С. Калініченко // Сучасні технології, 
матеріали і конструкції в будівництві. – 2013. - № 1. – С. 103-107. 
16. Павлова І.О. Дослідження складових транспортного потоку на 
вулично– дорожній мережі міста / І.О. Павлова, І.С. Мурований – Міжвузівський 
збірник«Наукові нотатки» Луцьк, 2017. Випуск №32. 
17. Решетченко А. І. Дослідження впливу автотранспортних потоків на 
акустичне середовище урболандшафтів / А. І. Решетченко // Комунальне 
осподарство міст, 2018, випуск 7 (146). 
18. Рябухина, Е.В. Оценка воздействия на окружающую среду. Е.В. 
Рябухина / Яросл. гос. ун-т им. П.Г. Демидова. – Ярославль: ЯрГУ, 2010. – 60 с. 
19. Наказ "Про затвердження Методики розрахунку викидів 
забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів" 
від 13.11.2008 N 452. 
49 
 
20. ДСТУ ISO 10381-1:2004 Настанови щодо складання програм 
відбирання проб. 
21. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001 – 500 с. 
22. Шейкіна Ю.О., Мислюк О.О. Акустичне забруднення селітебного 
середовища міста від транспортних потоків // Вісник КДПУ імені Михайла 
Остроградського. – Вип. 5/2007 (46). Частина 1. – Кременчук: Кременчуцький 
державний політехнічний університет імені Михайла Остроградського, 2007. – С. 
144-147. 
23. Шаройко О.В Дослідження шумового забруднення міського 
середовища /О.В. Шаройко, О.О. Борисовська // Молодь: наука та інновації: 
Матеріали V-ї Всеукраїнської науково-технічної конференції студентів, аспірантів 
і молодих учених (Дніпро, 28-29 листопада 2017 року). – Д.: Державний ВНЗ 
―НГУ‖, 2017. – Т. 10. – С. 2-3. 
24. Добова динаміка забруднення міського атмосферного повітря 
викидами автотранспорту / Борисовська О.О., Шаройко О.В. // Збірник статей 
учасників чотирнадцятої всеукраїнської практично-пізнавальної 
інтернетконференції «Наукова думка сучасності і майбутнього», (28 жовтня – 6 
листопада 2017р.). – Видавництво НМ. – Дніпро, 2017. – С.132-134. 
25. Козлов Ю.С. Єкологическая безопасность автотранспорта / Святкнн 
И.А. - М.: «Агар, Рандсву- Ам», 2000. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
50 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
  
51 
 
ДОДАТОК  А 
 
Апробація роботи 
 
1. Педченко О.В.,  Ящук Л.Б. Оцінка внеску транспортного 
навантаження на якість міського середовища у м. Черкаси // Збірник тез доповідей 
студентської науково практичної конференції ЧДТУ : 19-22 квітня 2021 р. 
[Електронний ресурс] / [упоряд. Мельник І.В.] ; М-во освіти і наук України, 
Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2021. – С. 22.