Оцінка рівнів техногенного навантаження районів та міст Черкаської області викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря.

Ластабеженко, Андрій Іванович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2467

Full metadata record

DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Лобода, Олександр Андрійович	-
dc.contributor.author	Ластабеженко, Андрій Іванович	-
dc.date.accessioned	2021-07-10T10:28:41Z	-
dc.date.available	2021-07-10T10:28:41Z	-
dc.date.issued	2021-06	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2467	-
dc.description.abstract	Кваліфікаційна робота бакалавра: 56 сторінок, 9 рисунків, 22 таблиці, 1 додаток, 34 джерела, мультимедійна презентація. Мета роботи: провести аналіз динаміки основних показників техногенного навантаження на атмосферне повітря районів та міст Черкаської області. Завдання роботи: визначити вплив антропогенних джерел забруднення на якість повітряного середовища та здоров’я людини, проаналізувати рівні забруднення атмосферного повітря районів та міст області. Об'єкт дослідження: основні показники техногенного навантаження на атмосферне повітря районів та міст Черкаської області. У роботі на основі статистичної інформації проаналізована динаміка викидів шкідливих речовин у повітря за різними видами екодеструктивної діяльності, визначені рівні забруднення повітряного басейну районів та міст області, розроблені пропозиції щодо попередження і компенсації негативних наслідків господарської діяльності на атмосферне повітря Черкащини.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	НАСЕЛЕННЯ	uk_UA
dc.subject	ВИКИДИ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН	uk_UA
dc.subject	РІВНІ ЗАБРУДНЕННЯ	uk_UA
dc.subject	АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ	uk_UA
dc.subject	СТАН ЗДОРОВ’Я	uk_UA
dc.title	Оцінка рівнів техногенного навантаження районів та міст Черкаської області викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря.	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Ластабеженко_КРБ.pdf Restricted Access		1.9 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show simple item record

Extracted text

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Будівельний факультет

Кафедра екології

Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи
___________________бакалавра______________________
(освітній рівень)

на тему ОЦІНКА РІВНІВ ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ РАЙОНІВ ТА
МІСТ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВИКИДАМИ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН В
АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

Виконав: студент 4 курсу, групи _ЕК-73
спеціальності 101 – Екологія__________
(шифр і назва спеціальності)
Ластабеженко А.І.___________________
(прізвище та ініціали)
Керівник _Лобода О.А.______________
(прізвище та ініціали)
Рецензент_Бондаренко Ю.Г.___________
(прізвище та ініціали)

Черкаси – 2021 рік
2

ЗМІСТ

Вступ 3
1 Аналітичний огляд літератури 5
1.1 Антропогенні джерела забруднення атмосферного повітря та 5
їх вплив на функціонування атмосфери
1.2 Вплив атмосферних забруднювальних речовин на здоров’я 8
населення
1.3 Створення санітарно-захисних зон навколо промислових 10
підприємств
2 Оцінка рівнів техногенного навантаження районів та міст 17
Черкаської області викидами шкідливих речовин в атмосферне
повітря
2.1 Фізико-географічна характеристика та кліматичні умови 17
Черкаської області
2.2 Основні показники техногенного навантаження на атмосферне 23
повітря Черкаської області у 2020 році
2.3 Визначення ступеня забрудненості повітряного середовища 33
районів та міст Черкаської області у 2019 році
2.4 Оцінка якості атмосферного повітря в м. Черкаси за 2020 році 43
2.5 Аналіз результатів визначення якості повітряного середовища 46
в м. Черкаси у квітні 2021 році
2.6 Вплив якості повітряного середовища на стан здоров’я 48
населення Черкаської області
Висновки 52
Перелік посилань 54
Додатки 57
Додаток А. Апробація результатів роботи 58
3

ВСТУП

Одним з важливих об’єктів навколишнього природного середовища є
атмосферне повітря. Стійкість біосфери залежить від його чистоти. Забруднення
біосфери впливає на рослини, тварини, людей, будови, обладнання та різні
матеріали. Повітря, яким ми дихаємо, являє собою фізичну суміш газів, які
складають атмосферу. Повітря має постійні складові атмосфери й непостійну
кількість різних домішок природного й антропогенного походження. Під впливом
антропогенної діяльності людини до атмосферного повітря потрапляють різного
роду забруднювачі, внаслідок чого формуються негативні тенденції до
виникнення надзвичайних ситуацій, погіршення умов життєдіяльності і зростання
захворюваності населення.
Здоров’я людини визначається взаємодією цілої низки факторів: спадковість,
спосіб життя, наявність шкідливих звичок, соціально-економічне і психологічне
благополуччя, доступність медичного обслуговування, умови життєдіяльності та
якість навколишнього середовища. Для людини несприятливе забруднення будь-
якого із компонентів природного середовища, з яким вона контактує, при цьому
можуть уражатися всі її системи й органи. З погляду здоров’я людини особливу
роль відіграє атмосфера. Контакти людини з забруднювачами середовища через
повітря відбуваються частіше, ніж через воду, рослини та інші його компоненти.
Повітря, як ресурс життєдіяльності людини, є найбільш критичним
фактором. Парадокс еволюції цивілізації в тому, що чим швидше людство
розвивається, тим сильніше погіршує навколишнє середовище, в першу чергу
повітряне середовище. На даний момент людство переживає стан, коли
можливості природніх процесів самовідтворення та регуляції складу атмосфери
дійшли до межі через антропогенний тиск. На порядку денному загрози не тільки
локального чи регіонального масштабу. Особливу небезпеку становить
руйнування озонового шару Землі, яке спостерігається впродовж останніх років.
Україна не є винятком у цьому загрозливому процесі.
4

Процес забруднення повітря, який почався з прискореною індустріалізацією,
став очевидним ще з початку 60-х років минулого століття, дуже суттєво
прискорився на межі 80-90-х роках ХХ століття. Сучасне зростання рівня
забруднення повітряного простору несе очевидну загрозу здоров’ю населення та
підвищенню частки передчасних смертей. За даними Всесвітньої організації
охорони здоров’я в першу чергу має місце збільшення випадків інсульту, раку
легень, інфаркту, а також хронічних та гострих респіраторних захворювань.
Виходячи з вищесказаного можна зазначити, що вибрана тема випускної
бакалаврської роботи дуже актуальна.

5

1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Антропогенні джерела забруднення атмосферного повітря та їх вплив на
функціонування атмосфери

Однією із головних умов появи та розвитку життя на землі є атмосфера –
газова оболонка біля Землі масою 5∙1015 т, що менше однієї міліонної частини
усієї маси планети [1]. Складові атмосфери розподілені нерівномірно, в
залежності від температури виділяють декілька зон, які знаходяться на різних
відстанях від Землі.
Найближчий до поверхні Землі шар називається тропосферою, його
товщина складає 10-12 км в середніх широтах та 16-18 км над екватором. Повітря
цей зони має високу щільність – 0,001 г/см3 над рівнем моря, тому на її масу
припадає 4/5 маси всієї атмосфери, остання частина повітря знаходиться в
стратосфері [2]. Стан тропосфери визначає погоду. Температура повітря в
тропосфері змінюється від плюс 40 0С до мінус 50 0С, з висотою вона знижується
на 0,6 0С на кожні 100 м [3].
Склад атмосферного повітря в тропосфері підтримується за рахунок
постійних процесів: використання газів живими організмами і видалення їх а
атмосферу. Він є неоднорідним за висотою. Але в тропосфері газові складові
мають відносно постійні значення (таблиця 1.1) [4].

Таблиця 1.1 – Основні компоненти атмосферного повітря, %
Висота, Азот Кисень Аргон Гелій Водень Тиск
км (мм. рт.
ст.)
0 78,09 20,94 0,93 – 0,01 760
5 77,89 20,94 0,94 – 0,01 405
10 78,02 20,99 0,94 – 0,01 168
20 81,24 18,10 0,59 – 0,04 410
100 2,97 0,11 – 0,56 96,31 0,0067
6

Атмосфера є найменшим з геологічних резервуарів планети. Саме обмежені
розміри роблять її дуже чутливою до різних видів забруднення. Внесення навіть
малих кількостей шкідливих сполук може призвести до значних змін в фізико-
хімічних процесах, що в ній відбуваються.
Життєдіяльність живих організмів раніше легко підтримувала відношення в
атмосфері кисню і вуглекислого газу, тому природні процеси споживання
вуглекислого газу і кисню та їх потрапляння в атмосферу були збалансовані. Але,
з розвитком промисловості та транспорту, кисень стали використовувати на
процеси горіння. Так, на згорання різних видів палива зараз потрібно від 10 до 25
% кисню, який генерують зелені рослини. З кожним роком зменшується
надходження кисню в повітря із-за скорочення лісів, саван, степі та збільшення
пустинних територій. Зменшується число продуцентів кисню і в водних
екосистемах із-за забруднення річок, озер, морів та океанів. Науковці
наголошують, що в майбутні 150-180 років кількість кисню в атмосфері
зменшиться на 1/3 в порівнянні з сучасним його вмістом [5].
Збільшення потреби в кисню проходить одночасно із збільшенням
потрапляння в атмосферне повітря вуглекислого газу. За останні 100 років
кількість вуглекислого газу в атмосфері збільшилось на 10-15 %, а до 2200 р.
збільшиться на 25 %, тобто, стане не 0,0324 %, а 0,04 % [6]. Невелика кількість
СО2 в атмосфері позитивно впливає на продуктивність рослин. Наприклад,
насищення вуглекислим газом повітря теплиць збільшує врожайність овочів за
рахунок інтенсифікації процесів фотосинтезу. Однак, загальне збільшення вмісту
СО2 в атмосфері визиває явище парникового ефекту. Вважається, що за рахунок
парникового ефекту середня температура Землі на початок ХХІ року збільшилась
на 1-1,5 0С, що призводить до зміни клімату. Із-за збільшенню згорання палива
додатковий нагрів нижніх шарів атмосфери може визвати таїння льодовиків
Антарктиди та Гренландії, що приведе к збільшенню рівня Світового океану,
затопленню низьких територій, посиленню тектонічних процесів, подальшій зміні
клімату [7].
7

Протилежний ефект дає запилення і задимлення атмосфери. Механічні
частинки відражають сонячні промені, збільшують альбедо Землі, зменшують її
нагрів. Домінування цих процесів може привести до збільшення льодовикових
шапок на полюсах, різкому похолоданню і настанню льодовикового періоду.
Зараз проводяться дослідження теплового балансу Землі, щоб знайти шляхи
управління ним [8].
Антропогенні джерела забруднення повітряного басейну класифікують
таким чином: промислові підприємства, транспорт, побутові та комунальні
господарства. Промислові джерела забруднення поділяють по галузях та по
інгредієнтам. Внесок різних галузей промисловості в забрудненні атмосферного
повітря Черкаської області у 2020 році становив (у % від загального забруднення по
області ) [9]:
– енергетика – 44 %;
– переробна промисловість – 26 %;
– сільське, лісове та рибне господарство – 18,4 %.
Вплив енергетики на стан повітряного середовища області визначається
видом спожитих енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти. Так,
викиди ТЕЦ, які працюють на вугіллі, складають у рік близько 5000 т діоксиду
сірки, 7500 т діоксиду азоту, 1900 т оксиду вуглецю, 3200 т твердих часток [10].
Під впливом атмосферних опадів, сонячної радіації, перенесення повітряних
мас, взаємодії з гідросферою та ґрунтами, діяльності живих організмів повітряний
басейн очищається від сторонніх речовин. Це називається самоочищенням
атмосфери. Але, при низькому природному потенціалі повітряного середовища
щодо самоочищення, в атмосфері переважають процеси накопичення
забруднюючих речовин. Здатність атмосфери розсіювати забруднювальні
речовини залежить від напряму та швидкості вітру, вертикальному розподілу
температури, плануванні вулиць, наявності зелених насаджень та водних об’єктів
[11].

8

1.2 Вплив атмосферних забруднювальних речовин на здоров’я населення

Здоров’я населення як предмет дослідження має певні особливості. Поняття
«здоров’я» визначаються по-різному. Найбільш поширене визначення «здоров’я»
має термін, який був запропонований у 1963 році ВООЗ. Здоров’я – це стан
повного фізичного, духовного і соціального добробуту. За сучасними уявленнями,
здоров’я – це природний стан організму, що характеризується його повною
рівновагою з біосферою і відсутністю будь-яких хворобливих змін [12]. У
структурі загальної захворюваності населення все більшої уваги набувають
хвороби пов’язані із техногенним забрудненням атмосферного повітря.
Інтенсивне забруднення повітря шкідливими домішками є суттєвим фактором
ризику виникнення гострих та хронічних захворювань дихальних шляхів.
Забруднення атмосферного повітря визиває деградацію середовища
проживання людини та наносить шкоду здоров’ю населення. Основними
забруднювачами повітряного басейну є великі промислові підприємства,
енергетика та транспорт. Головними техногенними забруднювачами виступають
наступні речовини: діоксид сірки, оксид вуглецю, оксиди азоту, важкі метали,
вуглеводні, формальдегід, пил. Характеристика цих речовин та їх вплив на
здоров’я людини надано в таблиці 1.2 [13].
Здоров’я населення є одним з показників цивілізованості держави і
відображає соціально-еколого-економічний стан суспільства та його сталий
розвиток. Критерії екологічної безпеки закріплені системою нормативів ГДК
(гранично допустимих концентрацій) шкідливих речовин у повітрі, впроваджені
нормативні вимоги до обсягів викидів кожного типу стаціонарного джерела
забруднення і транспортних засобів. Дотримання правил екологічної безпеки
забезпечується державою шляхом створення системи сучасного законодавства,
ефективного адміністративного контролю, системи екологічного менеджменту,
впровадження економічного механізму природокористування [14].

9

Таблиця 1.2 – Вплив шкідливих речовин на здоров’я людини
Назва Негативний вплив на здоров’я людини
шкідливої
речовини
Оксид вуглецю Безбарвний газ, що не має запаху. Впливає на нервову і серцево-судинну
(СО) систему, викликає задуху. Токсичність СО зростає за наявності в повітрі
азоту, в цьому випадку концентрацію СО в повітрі необхідно знижувати в 1<5
разу. У разі перевищення норм вмісту у крові 15-6% СО – гемоглобіну
виникає стан отруєння.
Оксиди азоту В атмосферу викидається в основному діоксид азоту NO2 – безбарвний
отруйний газ, що не має запаху, дратівливо діє на органи дихання. Особливо
небезпечні оксиди азоту в містах, де вони взаємодіють з вуглеводнями
вихлопних газів, де утворюють фотохімічний туман – смог. Отруєний
оксидами азоту повітря починає діяти з легкого кашлю. При підвищенні
концентрації NO, виникає сильний кашель, блювота, іноді головна біль. При
контакті з вологою поверхнею слизистої оболонки оксиди азоту утворюють
кислоти HNO3 і HNO2, які приводять до набряку легені.

Діоксид сірки Безбарвний газ з гострим запахом, вже в малих концентраціях (20-30
(SO2) мг/м
3) створює неприємний смак в роті, дратує слизисті оболонки очей і
дихальних шляхів
Вуглеводні За характером впливу на організм людини розрізняють 2 групи:
(пари бензину, подразнювальні й канцерогенні. Подразнювальні вуглеводні наркотично
метану і так впливають на центральну нервову систему (запаморочення і тому подібне),
далі) діють на слизові оболонки. Так при вдиханні протягом 8 годин пари бензину в
концентрації 600 мг/м3 виникають головні болі, кашель, неприємні відчуття в
горлі. До них належить альдегіди, всі насичені й ненасичені ароматичні
сполуки вуглецю з воднем. Вуглеводні канцерогенні групи –
найбезпечнішими для здоров’я людини, особливо шкідливий бенз(а)пірен,
який є індикатором. При тривалій дії на людину альдегіди викликають
роздратування слизистих оболонок очей і дихальних шляхів, а при підвищенні
концентрації наголошується головна біль, слабкість, втрата апетиту, безсоння.
Сполуки У організм через органи дихання поступає приблизно 50 % з'єднань
свинцю свинцю. Під дією свинцю порушується синтез гемоглобіну, виникає
захворювання дихальних шляхів, сечостатевих органів, нервової системи.
Особливо небезпечні з'єднання свинцю для дітей дошкільного віку. У великих
містах вміст свинцю в атмосфері досягає 5-38 мг/м3, що перевищує
природний фон в 10 000 разів.
Формальдегід Газоподібна речовина з різким та неприємним запахом. В атмосфері
синтезуються внаслідок фотохімічного процесу під впливом випромінювання
ультрафіолетового. Формальдегід є джерелом постійного природного
фонового забруднення, найбільші значення якого спостерігаються у повітрі
промислових центрів. Джерелами антропогенного надходження
формальдегіду у навколишнє середовище – металургійні та хімічні
підприємства, виробництво з виготовлення меблів, полімерів та будівельних
матеріалів. Найбільша частка його надходить у повітря з відпрацьованими
газами автотранспорту. ГДК формальдегіду у повітрі становить 0,035 мг/м3,
отруйні властивості починають проявлятися при концентрації 0,03-0,05 мг/м3.

10

До системи заходів, які можуть бути спрямовані на запобігання
атмосферних забруднень, відносять заходи по скороченню валових викидів
забруднювальних речовин, вдосконалення виробничих процесів промислових
підприємств; створення санітарно-захисних зон навколо промислових
підприємств; перехід на екологічно безпечні джерела виробництва електроенергії;
покращення карбюрації палива; перехід транспортних засобів на екологічно
безпечні види палива [15].

1.3 Створення санітарно-захисних зон навколо промислових підприємств

Проблема створення санітарно-захисних зон навколо промислових
підприємств постала перед міськими архітекторами вже занадто пізно, оскільки
переважна більшість міських територій була забудована в часи, коли навіть
терміну «санітарно-захисна зона» (СЗЗ) не існувало. На даний час не всі
підприємства мають навколо своїх меж вільні ділянки, де є можливість
обладнання СЗЗ, а там, де є зелена зона, вона складається з таких порід дерев, які
раніше були в арсеналі Управління ландшафтної архітектури міста. Сучасні
дослідження властивостей рослин показали, що шляхом використання різних їх
видів у СЗЗ можна покращити екологічний стан території, що оточує джерело
викидів [16].
Санітарно-захисні зони створюються для захисту житлових районів від
шкідливого впливу промислових викидів, відділення житлових територій від
ТЕЦ, складських територій, залізничних ліній і станцій, портових зон, котелень.
Ширина санітарно-захисних зон встановлюється відповідно до чинного
законодавства й вимог державного санітарного нагляду.
Відстань санітарно-захисних зон від межі житлових забудов визначають у
залежності від категорії небезпечності підприємств і ступеня впливу їх викидів на
навколишнє середовище, вона встановлюється згідно з Державними санітарними
11

правилами планування населених пунктів (1996 p.), які були розроблені на основі
(СН 245-71) [17].
Для визначення категорії небезпечності підприємств використовують дані
про викиди забруднюючих речовин в атмосферу за формою статистичної
звітності № 2 - Тп - повітря. При цьому у цій формі повинне бути розшифрування
«вуглеводнів» та «інших» і не повинно бути інформації про сумарні викиди
шкідливих речовин в атмосферу від групи підприємств.
Категорію небезпечності підприємств (КНП) розраховують за рівнянням:

КНП = ∑ ( М / ГДК ) aіі с.д. , (1.1)

де Мі – маса викиду і-тої речовини, т/рік;
ГДКсд – середньодобова гранично допустима концентрація і-тої речовини,
мг/м3;
ai – безрозмірна константа, яка дозволяє порівняти ступінь шкідливості і-
тої речовини зі шкідливістю сірчистого газу ( таблиця 1.3).

Таблиця 1.3 – Безрозмірна константа у відповідності з класом небезпечності
речовин
Константа Клас небезпечності речовин
1 2 3 4
ai 1,7 1,3 1,0 0,9

При розрахунках КНП беруться ГДКсд, але при їх відсутності
використовують ГДКмр, ОБРВ або зменшені в десять разів значення ГДКрз
необхідних шкідливих речовин [18].
Величини КНП для сполук, у яких немає відомостей щодо ГДК або ОБРВ,
визначають як обсяг викидів названих речовин. Усі підриємства за значенням
величини КНП ділять на 5 категорій небезпечності (таблиця 1,4).
12

Таблиця 1.4 – Категорії небезпечності підприємств і граничні значення
КНП
Категорії небезпечності Значення КНП СЗЗ, м
І ≥І08 1000
ІІ 108>КНП≥104 500
ІІІ 104>КНП≥103 300
IV <103 100

В залежності від тієї чи іншої категорії небезпечності підприємства
здійснюється облік викидів забруднюючих речовин в атмосферу і
запроваджується періодичність контролю за викидами підприємств, а також
визначається санітарно-захисна зона (СЗЗ) від джерел забруднень до житлових
районів. В таких зонах розміщують адміністративно-службові приміщення,
склади, гаражі, депо [19].
За певних умов розміри санітарно-захисних зон для промислових
підприємств і окремих об'єктів при необхідності та належному техніко-
економічному обґрунтуванні можуть бути збільшені або зменшені.
Якщо підприємство розташоване в промисловому вузлі з іншими
підприємствами, що виділяють в атмосферу шкідливі речовини, в архітектурно-
планувальному рішенні санітарно-захисних зон цього підприємства повинна
враховуватися сумарна кількість викидів.
Організація озеленення залежить від промислово-виробничих і
природнокліматичних факторів. Істотне значення для організації озеленення
мають загальні архітектурно-композиційні вимоги, основні принципи формування
насаджень, а також економічні фактори.
При підборі дерев і трав'янистих рослин для зон підвищеного забруднення
повітря варто враховувати їх стійкість до токсикантів і еколого-географічне
походження. Сутність стійкості видів до токсикантів полягає у здатності тканин і
кліток нейтралізувати аніони кислот, що надходять у них, за допомогою вільних
13

неорганічних катіонів: калію, магнію, натрію, особливо кальцію. Рослини,
тканини яких насичені цими катіонами, найбільш стійкі до кислих газів, тому що
вони здатні повніше й у більшому обсязі нейтралізувати аніони кислот, що
надходять у них, утворити нейтральні розчинні чи нерозчинні солі. До них
відносяться рослини, що у процесі тривалої еволюції пристосувалися до
виростання на ґрунтах, багатих катіонами, наприклад, лужних, слабо засолених,
карбонатних, широко розповсюджених у посушливих рівнинах і передгірних
районах, а також рослини із широкою амплітудою пристосування до ґрунтових
умов (акація біла, лох вузьколистий, тополя та ін.) (Артаманюк Ю. А., 1981) [20].
Відомо, що однорічні квіткові рослини більш стійкі до токсикантів, ніж
багаторічні; листяні дерева стійкіші голкових; трав'янисті рослинибільш стійкі,
ніж дерева і чагарники. Саме тому можна припустити, що стійкість рослин
зростає від форм філогенетично старих, що регресують, до форм еволюційно-
молодих, прогресуючих, більш пластичних. З урахуванням систематичного
положення рослини варто розташувати в порядку зменшення їх стійкості до
токсикантів наступним чином: однолітні газонні трави => багаторічні газонні
трави => однолітні квіткові рослини => багаторічні квіткові рослини =>
чагарники > дерева [21].
Життєздатність рослин і ступінь їх стійкості до шкідливих газів залежить
від різних факторів, у тому числі від умов вирощування. Для посадки в санітарно-
захисних зонах, у першу чергу, варто використовувати рослини, що піддавалися
спрямованому вихованню. Посадковий матеріал повинен вирощуватися в
місцевих розплідниках і господарствах, що знаходяться в зоні слабкої
загазованості, з насіння і пагонів, взятих із більш стійких екземплярів дерев,
чагарників і квіткових рослин, що виростають в умовах загазованості. Метод
добору рослин, стійких до токсикантів, із наступним вегетативним розмноженням
тих, які стали найбільш стійкими, можна рекомендувати як перспективний для
спрямованого виховання деяких видів дерев і чагарників (тополя, верба, жасмин,
бузок, таволга та ін.) [22].
14

Стійкість рослин до токсикантів залежить від їхнього віку: молоді рослини
краще переносять зміни навколишнього середовища і швидше відновлюються
після враження. При спрямованому вихованні саджанців в умовах слабкої
загазованості дерева у віці 5-9 років, а чагарники – 3-5 років цілком підготовлені
для посадки в захисні смути.
Рослини для озеленення санітарно-захисних зон слід підбирати в основному
такі, що швидко зростають і досягають віку захисної дії, а також у яких рано
змикається крона. При цьому враховується довговічність і стійкість рослин проти
несприятливих кліматичних умов, шкідливих комах і грибкових захворювань.
При підборі стійких до токсикантів видів перевагу варто віддавати рослинам із
щільною, добре розвиненою кроною (Стольберг Ф. К., 2000) [23].
Абсолютно стійких до промислових газів чи рідких і твердих аерозолів
рослин не існує. Їхня стійкість залежить від концентрації і виду виробничих
викидів в атмосферу, тривалості їхньої дії, рівня агротехніки посадки й догляду за
насадженнями, кліматичних і ґрунтових умов, розміщення рослин, відстані до
джерела забруднення і т. д.
Показником стійкості рослин до токсикантів можуть служити ступінь
зниження інтенсивності чи тривалості їхнього росту, врожайності, а також
зовнішні ознаки поразки асиміляційних органів. Для характеристики стійкості
рослин застосовують оцінку пошкодження їхнього листя. Відомо, що рослини
підрозділяють на три групи: стійкі, до яких відносять види, що порівняно легко
переносять загазованість, протягом вегетаційного періоду не мають візуально
помітних пошкоджень і цілком зберігають декоративність; середньостійкі, до
яких відносять рослини, більш чутливі до впливу шкідливих газів, ніж рослини
першої групи, але які мають підвищену життєздатність і швидко відновлюють
ушкоджені органи; нестійкі, до яких відносять рослини, інтенсивне ушкодження
яких тримається на високому рівні протягом усього вегетаційного періоду. Для
озеленення санітарно-захисних зон варто використовувати рослини, що
відносяться до першої групи. Асортимент середньостійких порід необхідно
15

застосовувати для озеленення промислових міст, де концентрація забруднень в
атмосфері значно нижча, ніж на території санітарно-захисних зон [20-22].
Дослідження можливостей рослин показало, що у санітарно-захисних зонах
варто створювати змішані посадки, які мають найбільшу біологічну стійкість і
високі декоративні якості. Рекомендується використовувати в насадженні одну -
дві стійкі породи дерев і дві-три чагарникові породи з урахуванням їхньої
взаємодії. При цьому не менше 50 % загальної кількості дерев, що висаджуються,
повинна складати головна порода дерев, що має найбільшу життєздатність у
даних ґрунтово-кліматичних умовах і газостійкість стосовно викидів даного
підприємства. Іншу частину насаджень повинні складати породи, що сприяють
кращому росту головної. Слід враховувати сприятливе та несприятливе
міжвидове змішування дерев та чагарників [20-23].
Найбільш стійкі породи дерев і чагарників рекомендується розміщати в
узлісних рядах. Менш стійкі варто розташовувати усередині масиву. Дія
збереження ґрунтової вологи і загального збільшення листової поверхні
насаджень усередині масивів невеликими групами чи поодиноко необхідно
розміщати чагарники.
Використання чистопорідних насаджень можливо тільки при вкрай
несприятливих умовах, коли інші породи рослин недостатньо стійкі. Застосування
чагарнику при цьому обов'язкове.
Не слід забувати про озеленення шляхово-транспортної мережі, яке повинне
проводитися видами, здатними затримувати вуглеводи та свинець, які знаходяться
у повітрі з вихлопними газами, а також виконувати вітроломне і водорегулююче
значення, уловлювати з повітря пил, знижувати рівень шуму від транспорту і при
цьому зберігати естетичну привабливість. При озелененні автомагістралей варто
враховувати інтенсивність руху автотранспорту і на вулицях із підвищеною
загазованістю варто виключити деякі найменш стійкі види: каштан кінський,
модрина, горіх та інші [20-23].
16

У районах із високим рівнем пилу рекомендується застосовувати
вертикальне озеленення кущами швидкорослих рослин: винограду амурського,
дикого й інших. Кількість пилу з вертикальним озелененням знижується на 13 % і
більше. Для цієї мети можна використовувати однолітні рослини – запашний
горошок, іпомея, боби, іпомея кучерява, в'юнок; багаторічні: виноград, хміль,
жимолость, плющ звичайний, клематис [20-23].

17

2 ОЦІНКА РІВНІВ ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ РАЙОНІВ ТА МІСТ
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВИКИДАМИ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН В
АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

2.1 Фізико-географічна характеристика та кліматичні умови Черкаської
області

Черкаська область була утворена пізніше від усіх адміністративних
областей України – 7 січня 1954 року. Площа Черкаської області становить 20,9
тис. км2, а це 3,5 % площі країни або 18 місце в Україні. Населення – 1175,6тис.
осіб (на 01.05.21), що складає 16місце у Україні.
Адміністративний центр області – місто Черкаси. Відстань від Черкас до
Києва залізницею 240 км, шосейними дорогами 186 км. Черкаська область
поділяється на 20 адміністративних районів [24].
Черкаська область розташована на Східноєвропейській рівнині, в басейні
середньої течії Дніпра, який ділить її майже навпіл. Область лежить у
лісостеповій зоні, досягаючи на півдні степової зони. Територія області
простягнулась із південного заходу на північний схід на 245 км, із півночі на
південь –на 150 км. Черкащина межує з тими адміністративними одиницями, з
території яких вона була утворена. На півночі – з Київською (межа 340 км), на
сході – з Полтавською (212 км), на півдні – з Кіровоградською (388 км), на заході
– з Вінницькою (124 км) областями [24].
Область розташована в центрі України і займає вигідне географічне
положення. Її територією проходять важливі залізниці та автомагістралі. Область
перетинає головна водна артерія України – річка Дніпро. У формуванні економіки
придніпровське положення Черкащини відіграє важливу роль. Більшість великих
промислових підприємств області, а також ряд міст (Черкаси, Сміла, Канів, Золо-
тоноша) знаходяться недалеко від Дніпра.
18

Вигідність економіко-географічного положення Черкаської області
зумовлюється ще й тим, що її територія розташована у безпосередній близькості
до промислового Придніпров'я, добре зв'язана транспортними магістралями з
Києвом та причорноморськими областями України.
Основним джерелом енергії атмосферних процесів є сонячна радіація.
Сумарна сонячна радіація залежить не лише від кута падіння сонячних променів
(у Черкаській області він коливається від 17-18° взимку до 63-64° влітку), а і від
тривалості дня, хмарності, прозорості атмосфери. В середньому за рік земна
поверхня Лівобережжя та північно-східної частини Правобережжя отримує 95
ккал/см2, а на південному заході області – 100 ккал/см2 сонячного тепла [25].
Радіаційний баланс у середньому складає 40 ккал/см2 за рік. Більша частина
сонячної радіації припадає на теплий період року, особливо на травень - вересень.
Днів без сонця мало, середня річна їх кількість складає 90-95. Літом, як правило,
дні без сонця майже відсутні.
Над областю часто проходять циклони (понад 45 разів на рік) та
антициклони (понад 35). Але днів з антициклонами за рік більше, ніж із
циклонами, що пояснюється меншою рухливістю антициклонів. Циклони та
пов'язані з ними атмосферні фронти зумовлюють основну кількість опадів [25].
Загальні риси клімату області обумовлюють панування помірних
континентальних повітряних мас та вплив трансформованих морських. Вологі
атлантичні повітряні маси взимку приносять відлиги, танення снігового покриву,
зрідка снігопади, ожеледі, а влітку та восени - хмарну погоду з тривалими
опадами і туманами. Ці повітряні маси приносять основну частину атмосферних
опадів. Вторгнення континентальних повітряних мас взимку призводить до
значних похолодань, а влітку супроводжується жаркою та сухою погодою. У всі
пори року спостерігається проникнення з півночі арктичних і з півдня тропічних
(континентальних і морських) мас [24-25].
19

Всі кліматоутворюючі чинники суттєво впливають на формування помірно
континентального клімату Черкащини, континентальність якого зростає із заходу
на схід (таблиця 2.1).
Найхолоднішим місяцем року вважається січень із середньою
температурою мінус 5,9°С, а найтеплішим – липень із середньою температурою
плюс 20,1°С. Середня річна температура повітря складає плюс 7,3°С. Абсолютний
максимум температури був зафіксований 10 серпня 1951 р. у Черкасах на
позначці плюс 38,5°С. Абсолютний мінімум температури повітря зафіксували 17
січня 1963 р. у Черкасах і він склав мінус 33,9°С. Безморозний період у
середньому триває 250 днів [25-26].
Річна кількість опадів складає 450- 550 мм [26]. Більшість опадів випадає у
весняно-літній період (рисунок 2.1). Кількість днів з опадами досягає 130-150 днів
на рік. В межах області розподіл кількості опадів залежить від висоти місцевості
та близькості до водосховищ. На Черкащині переважають північно-західні вітри
(рисунок 2.1) при середній швидкості 3-8 м/с.
Пори року. На Черкащині виражені всі пори року. Зима на території області
в основному м'яка та наступає з переходом середньодобової температури повітря
через 0°С, що спостерігається в кінці листопада. Середня температура повітря
найхолоднішого місяця січня мінус 5,9°С. Однак були роки з досить суворими
зимами [25-26]. Характерною особливістю зимового сезону в області є наявність
досить частих відлиг, коли температура повітря підвищується до плюс 10°С. Як
правило, стійкого снігового покриву не буває. Поряд із твердими опадами можуть
випадати і дощі.

20

Таблиця 2.1 – Вплив кліматоутворюючих чинників на клімат Черкаської
області
Кліматоутворюючі чинники Особливості клімату
1. Розміщення в помірних широтах 1. Кліматичний пояс.
2. Панування помірних 2. Клімат помірно континентальний.
континентальних
і вплив помірних морських повітряних
мас
3.Витянутість території із заходу на схід 3. Континентальність наростає із заходу на
схід
4. Рівнинність території 4. Вторгнення арктичних (з півночі) та
тропічних (з півдня) повітряних мас
5.Часте проходження циклонів і 5. Часті та різкі зміни погоди
антициклонів

Рисунок 2.1 – Кліматодіаграма Черкаської області

21

Рисунок 2.2 – Роза вітрів Черкаської області

У середньому весна настає 15-20 березня із переходом середньодобової
температури повітря через 0 °С. Проте, бувають пізні і ранні весни [25-26].
Характерною особливістю весни є інтенсивне підвищення температури. Однак
весною часто спостерігається повернення холодів, коли в травні температура
знижується до заморозків.
За початок літа вважається дата переходу середньодобової температури
повітря через плюс 15 °С, тому розпочинається воно із середини травня і
продовжується до середини вересня. В літній період спостерігається спочатку
тепла, а потім (у липні-серпні) в окремі роки спекотна погода. Середня
температура за літній період складає плюс 19 °С. Вологі західні вітри, що
переважають влітку, приносять значну кількість опадів. Характерною
особливістю є грозові зливи.
Осінь в Черкаській області настає з другої декади вересня до 5- 10 жовтня.
Передосінній період і перша половина осені суха, тепла, особливо теплий
вересень. Дощова погода спостерігається в кінці жовтня.
22

Несприятливі та небезпечні погодні явища. Серед явищ природи, що
пов'язані з погодою і негативно впливають на господарство та здоров'я людей,
виділяють такі групи: 1) посушливі явища; 2) значні та великі опади, грози, град;
3) сильний вітер і явища, пов'язані з ним; 4) туман і ожеледно – паморозні
утворення; 5) явища погоди, пов'язані із змінами температури.
До посушливих явищ відносять посуху, суховії, високі темпера тури
повітря, бездощові періоди. Посуха може виникнути в теплий період року, коли
при підвищених температурах повітря тривалий час майже не випадають опади.
Це призводить до загибелі рослим на полях. Іноді це небезпечне явище
посилюється сухим гарячим вітром. Число днів із суховіями (температури понад
плюс 25 °С, вологість менше 30 %) в теплий період року в межах Черкаської об-
ласті коливається від 5 до 10.
Значними прийнято називати опади з кількістю понад 8 мм за 12 годин.
Дощі, що приносять за добу понад 30 мм опадів, відносяться до великих, і є
небезпечними для господарства. На Черкащині бувають зливи з градом, які
негативно позначаються на врожаї сільськогосподарських культур.
Під час пилової бурі сильним вітром переноситься велика кількість пилу,
піску, що негативно впливає на роботу транспорту, може призвести до загибелі
людей. Хуртовини спостерігаються взимку, коли сніг переноситься сильним
вітром (4-5 балів).
Найбільш небезпечні густі тумани з видимістю менше 50 м. Ожеледь – це
шар льоду, який утворюється при намерзанні переохолоджених крапель води на
поверхні землі, проводах, деревах та інших предметах. Це дуже небезпечне явище
для літаків, на дорогах утворюється ожеледиця, що збільшує кількість дорожно-
транспортних пригод.
Різке зниження температури (заморозки) при усталеному режимі додатніх
температур призводить до загибелі сільськогосподарських культур. До
небезпечних явищ належить промерзання ґрунту, низькі температури повітря
(нижче мінус 10 °С), відлиги.
23

Метеорологічна служба. Головна мета всієї метеорологічної служби –
прогноз погоди та попередження про небезпечні явища. Але, на жаль, немає ще
методів, що забезпечують повну достовірність прогнозу. Тому робота
метеорологів (синоптиків) вважається задовільною, якщо справджуються
прогнози на 65 %. В Україні останнім часом спеціалісти метеорологічної служби
працюють із 85- ти відсотковою точністю прогнозу.
На території Черкаської області діє 8 метеостанцій, які розташовані в
Золотоноші, Жашкові, Каневі, с. Озірна Звенигородського району, Смілі, Умані
[25-26], Черкасах, Чигирині. Результати щоденних метеорологічних спостережень
на цих станціях передають в обласний гідрометеорологічний центр, що
знаходиться в Черкасах. Звідси ці дані надходять до Українського
гідрометеоцентру, що и Києві, разом із відомостями про погоду не тільки з інших
обласних центрів України, але і з усієї планети.

2.2 Основні показники техногенного навантаження на атмосферне повітря
Черкаської області у 2020 році

Повітряний басейн разом із водними та земельними ресурсами – це
визначальний чинник для життєдіяльності людини і всіх компонентів біосфери.
Висока швидкість масоперенесення в шарах атмосфери зумовлює міграцію
забруднень повітря на значні відстані разом з озоновим шаром і спричиненими
ним негативними наслідками, такими як кислотні дощі чи прискорення карстових
процесів. Ще не так давно Черкаська область була серед областей з високим
абсолютними та питомими рівнями забруднення атмосферного повітря.
Скорочення обсягів викидів забруднювальних речовин у повітря протягом 1992-
2000 рр. призупинилось (таблиця 2.2). Нині тенденція до зростання забруднення
поновлена (таблиця 2.3).

24

Таблиця 2.2 – Викиди забруднювальних речовин і діоксиду вуглецю в
атмосферне повітря Черкаської області
Роки Обсяги викидів забруднюючих речовин Викиди діоксиду вуглецю
усього, стаціонарними пересувними усього, стаціонарними пересувними
тис. т джерелами джерелами млн. т джерелами джерелами
1990 342,9 129,7 213,2 - - -
1991 314,3 122,2 192,1 - - -
1992 250,2 115,2 135,0 - - -
1993 236,2 90,9 145,6 - - -
1994 147,2 67,9 79,3 - - -
1995 132,9 63,6 69,3 - - -
1996 119,1 56,6 62,5 - - -
1997 93,5 41,1 52,4 - - -
1998 84,4 37,1 47,3 - - -
1999 73,1 33,0 40,1 - - -
2000 93,1 28,8 64,3 - - -
2001 92,2 26,0 66,2 - - -
2002 92.4 29,3 63,1 - - -
2003 101.3 36,7 64,6 - - -
2004 100,2 34,8 65,4 3,9 3,9 -
2005 102,5 39,4 63,1 3,4 3,4 -
2006 105,3 40,2 65,1 2,9 2,9 -
2007 119,3 38,8 80,5 4,3 3,2 1,1
2008 124,0 43,2 80,8 4,2 3,1 1,1
2009 123,9 56,1 77,8 3,8 2,8 1,0
2010 138,6 61,2 77,4 4,2 3,2 1,0
2011 140,2 62,2 78,0 4,3 3,3 1,0
2012 146,4 69,4 77,0 4,4 3,3 1,1
2013 150,0 73,1 76,9 3,8 2,7 1,1
2014 136,6 66,7 69,9 3,7 2,7 1,0
2015 120,3 57,5 62,8 3,6 2,7 0,9
2016 52,3 52,3 - 2,9 2,9 -
2017 48,3 48,3 - 2,4 2,4 -
2018 57,9 57,9 - 2,7 2,7 -
2019 51,8 51,8 - 2,6 2,6 -
2020 51,4 51,4 - 2,4 2,4 -

Із таблиці 2.2 видно, що до 2008 року викиди від пересувних джерел
забруднення становили 65-70 % від загальної кількості викидів. До 2016 року це
25

відношення зменшилося до 50 %. Це було пов’язано із завезенням в Черкаську
область сучасних автомобілів із Європи.

Таблиця 2.3 – Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним
пунктам, тис. т
Міста та райони 2000 2017 2018 2019
Всього в т.ч. 28,778 48,318 57,872 51,839
м. Черкаси 16,821 20,107 24,437 21,236
м. Ватутіне 0,817 0,576 0,39 0,429
м. Канів 0,115 0,337 0,33 0,319
м. Золотоноша 0,546 0,443 0,374 0,256
м. Сміла 1,31 0,3 0,364 0,516
м. Умань 0,79 0,786 3,992 3,233
Городищенський р-н 0,345 0,657 0,459 0,482
Драбівський р-н 0,112 0,399 0,462 0,351
Жашківський р-н 0,191 1,146 1,012 0,928
Звенигородський р-н 0,852 0,608 0,614 0,615
Золотоніський р-н 1,357 2,884 4,464 3,435
Кам'янський р-н 0,227 0,591 0,547 0,519
Канівський р-н 0,015 6,99 7,339 6,460
Катеринопільський р-н 0,264 0,432 0,584 0,582
К.Шевченківський р-н 0,402 0,831 0,676 0,695
Лисянський р-н 0,643 0,184 0,038 0,034
Маньківський р-н 0,260 1,107 0,962 0,968
Монастирищенський р-н 0,379 0,195 0,168 0,124
Смілянський р-н 0,201 0,46 0,454 0,458
Тальнівський р-н 0,816 0,765 0,720 0,842
Уманський р-н 0,476 0,353 1,869 2,028
Христинівський р-н 0,468 1,366 1,298 1,332
Черкаський р-н 0,411 2,482 2,242 2,357
Чорнобаївський р-н 0,400 3,166 3,062 2,948
Чигиринський р-н 0,228 0,312 0,227 0,074
Шполянський р-н 0,332 0,841 0,788 0,618

Дані таблиці 2.3 свідчать, що викиди забруднювальних речовин від
стаціонарних джерел забруднення у м. Черкаси у 2019 році складають 41 % від
26

загальної кількості по області. У Черкаській області до Переліку 20 об’єктів, які
викидають найбільшу кількість забруднювальних речовин в повітряний басейн,
віднесено 1 підприємство, а саме – ПрАТ «Черкаське хімволокно», яке
знаходиться в м. Черкаси (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4 – Основні забруднювачі атмосферного повітря Черкаської
області у 2019 році
№ Підприємство - Вид економічної Валовий викид, т. Зменшення/- Причина
з/п забруднювач діяльності 2019 р. 2018 р. збільшення/ зменшення/
+ збільшення
Оптова та
роздрібна торгівля;
ремонт
ПрАТ зменшення
автотранспортних 16124,35
1 "Черкаське 19979,364 -3855,009 використання
засобів і 5
хімволокно" вугілля
мотоциклів
(спеціалізована
оптова торгівля)
зменшення за
рахунок
системного
впровадження
Сільське
новітньої
ПрАТ господарство,
технології
2 "Миронівська лісове господарство 6411,716 7217,314 -805,598
компостування
птахофабрика" та рибне
посліду
господарство
курячого та
раціонального
використання
природного газу
Переробна
промисловість збільшення
3 ПАТ "Азот" (виробництво 4027,064 3441,639 585,425 випуску
добрив та азотних продукції
сполук)

В таблиці 2.5 та рисунку 2.3 надана динаміка основних показників
техногенного навантаження на повітря Черкаської області.

27

Таблиця 2.5 – Динаміка викидів забруднювальних речовин в атмосферне
повітря Черкаської області, тис. т
Роки Викиди в атмосферне повітря, тис. т. Щільність Обсяги Обсяг
Всього у тому числі викидів у викидів у викидів
стаціонарними пересувними розрахунку розрахунку на
джерелами джерелами на 1 кв2, т на 1 особу, одиницю
кг ВРП
2000 93,1 28,8 64,3 4,5 64,5 -
2011 140,2 62,2 78,0 6,7 109,4 0,005
2012 146,4 69,4 77,0 7,0 115,0 0,005
2013 150,0 73,1 76,9 7,2 118,6 0,005
2014 136,6 66,7 69,9 6,5 108,8 0,004
2015 120,3 57,5 62,8 5,7 96,4 0,002
2016 52,3 52,3 - 2,5 42,3 0,001
2017 48,3 48,3 - 2,3 39,4 0,001
2018 57,9 57,9 - 2,8 47,7 0,001
2019 51,8 51,8 - 2,5 43,2 -
2020 51,4 51,4 - - - -

Рисунок 2.3 – Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря,
тис. т
28

В таблиці 2.6 надана інформація про обсяги викидів шкідливих речовин в
повітря Черкаської області у 2020 році.

Таблиця 2.6 – Викиди забруднювальних речовин і парникових газів в
атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів по містах обласного
значення та районах Черкаської області у 2020 році
Назва міст та Обсяги У % до Діоксиду сірки Діоксиду азоту
районів викидів, т 2019 р. т у % до т у % до
2019 р. 2019 р.
Черкаська область 51429,1 99,2 4648,1 91,3 8654,6 85,2
м. Черкаси 18932,8 89,2 4135,0 91,8 7885,9 87,5
м. Ватутіне 304,3 70,9 0,0 - 32,8 37,1
м. Канів 320,0 100,2 1,2 - 60,2 100,7
м. Золотоноша 251,7 98,4 4,4 103,4 22,0 80,2
м. Сміла 490,3 96,1 1,3 82,2 133,4 94,4
м. Умань 8021,1 248,1 40,4 74,1 91,9 114,7
Городищенський 330,7 68,6 13,3 113,2 2,9 107,0
Драбівський 214,9 61,2 7,0 67,5 4,6 91,0
Жашківський 844,5 91,0 109,9 91,2 21,5 117,3
Звенигородський 213,8 34,8 9,0 36,7 14,8 81,7
Золотоніський 2807,5 81,7 2,7 53,6 24,3 9,1
Кам'янський 506,3 97,6 0,2 14 10,1 86,4
Канівський 6492,0 100,5 0,2 107,6 76,5 102,8
Катеринопільський 586,9 100,9 62,5 86,9 28,6 83,9
Корсунь-
Шевченківський 641,7 92,3 30,0 90,6 39,2 85,5
Лисянський 39,3 114,3 0,1 67,6 1,2 64,4
Маньківський 1072,5 110,8 88,1 115,1 8,9 94,6
Монастирищенський 125,8 101,7 7,1 75,3 9,6 95,7
Смілянський 292,7 63,9 12,2 50,0 4,5 106,4
Тальнівський 590,2 70,1 0,1 14,8 104,8 69,2
Уманський 1818,9 89,7 43,6 103,5 7,5 97,0
Христинівський 1044,6 78,4 37,3 322,8 6,8 58,1
Черкаський 2225,9 94,4 20,3 95,8 19,1 89,1
Чигиринський 64,2 86,2 7,0 106,4 3,2 79,0
Чорнобаївський 2708,2 91,9 11,7 95,7 34,5 80,9
Шполянський 482,4 78,0 3.5 8,7 5,8 65,1

Із таблиці 2.6 можна побачити, що найбільша кількість шкідливих речовин
(36,8 %), діоксиду сірки ( 89 %) та діоксиду азоту (91 %) викидається в м.
Черкаси. В таблиці 2.7 надається інформація про викиди забруднювальних
29

речовин від стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря Черкаської
області за категоріями джерел викидів у 2020 році

Таблиця 2.7 – Викиди забруднювальних речовин від стаціонарних джерел
викидів в атмосферне повітря Черкаської області за категоріями джерел викидів у
2020 році
Кількість викинутих у атмосферне повітря забруднювальних речовин, т
діоксид діоксид оксид неметанові тверді тверді аміак
сірки азоту вуглецю леткі частинки частинки
органічні Тч 2,5 Тч 10
сполуки
Усього 4648,1 8654,6 3492,3 581,9 691,0 6462,8 5617,9
у тому числі
Енергетика 4487,9 7538,1 1893,2 165,8 187,8 3235,1 30,6
Виробництво 75,9 989,8 352,2 232,3 254,9 1935,5 763,3
Сільське 7,6 25,1 56.8 81,9 111,6 1143,1 4731,1
господарство
Відходи 1,3 0,7 7,9 8,6 0,1 4,6 54,0
Інші 75,4 100,9 182,2 93,3 136,6 144,5 38,9
стаціонарні
джерела
викидів

Результати таблиці 2.7 свідчать, що найбільша кількість діоксиду сірки (96,6
%), діоксиду азоту (87 %), оксиду вуглецю (54,2 %), твердих часток Тч 10 (50 %)
надходить від енергетичних підприємств. Від інших виробничих процесів в
повітря найбільш викидаються неметанові леткі органічні сполуки (40 %), тверді
частки Тч 2.5 (37 %). Від сільського господарства в атмосферне повітря надходить
найбільша кількість аміаку – 84,2 %.
В таблиці 2.8 приводяться дані по викидах забруднювальних речовин і
парникових газів, діоксиду вуглецю в атмосферне повітря від стаціонарних
джерел викидів за видами економічної діяльності (секція за КВЕД) у 2020 році.

30

Таблиця 2.8 – Викиди забруднюючих речовин і парникових газів, діоксиду
вуглецю в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів за видами
економічної діяльності (секція за КВЕД) у 2020 році
Код за Обсяги викидів Обсяги викидів діоксиду
КВЕД- вуглецю
2010 тон у % до 2019 р. тон у % до 2019 р.
1 2 3 4 5 6
Усі види 51429,1 99,2 2395582,9 91,6
економічної
діяльності
Сільське, лісове та А 9480,4 86,0 159645,3 100,1
рибне господарство
Добувна В 228,1 72,9 20974,1 52,6
промисловість і
розроблення
кар’єрів
Переробна С 13343,0 95,7 1026305,7 100,9
промисловість
Постачання D 22609,5 113,9 1091165,2 95,9
електроенергії, газу,
пари та
кондиційованого
повітря
Водопостачання; E 3161,3 100,4 5511,5 90,7
каналізація,
поводження з
відходами
Будівництво F 27,8 54,2 180,4 13,2
Оптова та роздрібна G 202,7 81,3 1707,1 43,8
торгівля;
ремонт
автотранспортних
засобів і
мотоциклів
Транспорт, H 1260,6 68,0 73266,7 31,9
складське
господарство,
поштова та
кур'єрська
діяльність
Тимчасове I 3,9 100,4 83,9 40,5
розміщування й
організація
харчування
Інформація та J 1,4 286,7 213,6 116,7
телекомунікації

31

Продовження таблиці 2.8
1 2 3 4 5 6
Фінансова та K - - - -
страхова діяльність
Операції з L 30,0 76,8 1229,1 62,6
нерухомим майном
Професійна, наукова M 56,8 84,3 198,5 153,5
та технічна
діяльність
Діяльність у сфері N 423,5 100,7 570,2 91,4
адміністративного
та допоміжного
обслуговування
Державне O 354,8 60,5 5807,9 70,8
управління й
оборона;
обов'язкове
соціальне
страхування
Освіта P 105,4 87,9 3539,2 100
Охорона здоров'я та Q 137,7 88,3 5184,5 78,2
надання
соціальної допомоги
Мистецтво, спорт, R 2,2 103,5 - -
розваги та
відпочинок
Надання інших S - - - -
видів послуг

Із таблиці 2.8 видно що такий вид економічної діяльності, як постачання
електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, найбільш забруднюють
атмосферне повітря області, їх вклад складає 44 % від загальної кількості викидів.
На другому місце знаходиться переробна промисловість – 26 %, тройку лідерів
закінчує сільське, лісове та рибне господарство із внеском в забруднення – 18,4 %.
В таблиці 2.9 надається інформація про обсяги викидів основних
забруднювальних речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря Черкаської
області від стаціонарних джерел викидів у 2020 році.

32

Таблиця 2.9 – Викиди основних забруднювальних речовин, діоксиду
вуглецю в атмосферне повітря Черкаської області від стаціонарних джерел
викидів у 2020 році
Обсяги викидів У % до 2019 р.
Усього, т 51429,1 99,2
у тому числі:
метали та їх сполуки 15,0 79,4
з них:
свинець 0,3 77,0
мідь 0,1 66,0
нікель 0,4 87,2
хром 0,8 86,8
цинк 0,8 86,8
арсен 0,4 78,4
метан 21586,3 117,8
неметанові леткі 581,9 73,5
органічні сполуки
оксид вуглецю 2492,3 93,8
діоксид та інші сполуки 4747,0 90,4
сірки
з них:
діоксид сірки 4648,1 91,3
сполуки азоту 14330,2 89,4
з них:
діоксид азоту 8654,6 85,2
оксид азоту 34,2 59,2
аміак 5617,9 97,4
речовини у вигляді 7481,3 87,4
твердих
суспендованих частинок
стійкі органічні - -
забруднювачі
з них
поліароматичні - -
вуглеводні (ПАВ)
інші 7481,3 98,0
Крім того, діоксид 2,4 91,6
вуглецю, млн. т

33

Результати таблиці 2.9 свідчать, що із усіх шкідливих речовин, що
надходять від стаціонарних джерел забруднення в повітряний басейн області
складає метан (42 %), сполуки азоту (27,9 %), речовини у вигляді твердих
суспендованих частинок (14,5 %).
Відставання Черкаської області в істотному поліпшенні якості
атмосферного повітря і значному зменшенні викидів забруднювальних речовин
зумовлене застосуванням застарілих технологій виробництва, використання
очисного обладнання, яке не відповідає сучасним вимогам або зовсім не працює,
небажанням вкладати кошти у застосування нового високоефективного
обладнання. З іншого боку, не відчувається і належного тиску держави. Ухвалені
закони та постанови уряду не підкріплені методиками, інструкціями,
нормативними матеріалами. Базові нормативи штрафів за викиди в повітряний
басейн збільшено, але вони не стимулюють виробничників. Численні плани
оздоровлення повітря у містах залишаються не виконаними.

2.3 Визначення ступеня забрудненості повітряного середовища районів та
міст Черкаської області у 2019 році

Для проведення екологічної оцінки рівнів техногенного навантаження
районів і міст Черкаської області викидами шкідливих речовин в атмосферне
повітря були взяті абсолютні статистичні показники викидів, перелік яких
наведено в таблиці 2.10.
У таблицю 2.11 із статистичного посібника «Довкілля Черкащини» за 2019
рік вносимо абсолютні значення показників, перелік яких надано в таблиці 2.10.
Розрахунок стандартизованих значень показників, які надано в таблиці
2.12 і які справляють негативний вплив на стан атмосферного повітря
здійснюється за формулою:

34

Zij = (Xmax – Xij) / (Xmax – Xmin), (2.1)

де Z ij – значення і-го абсолютного показника для j-го об’єкта дослідження;
Хij – фактичне значення абсолютного показника для j-го об’єкта
дослідження;
Х max – максимальне значення серед усіх абсолютних показників (i = m)
для усіх об’єктів дослідження;
Х min – мінімальне значення серед усіх абсолютних показників (i = m)
для усіх об’єктів дослідження.

Таблиця 2.10 – Перелік викидів забруднювальних речовин для оцінки
забруднення атмосферного повітря районів і міст Черкаської області у 2019 році
Назва викиду Пункт
Викид діоксид вуглецю від стаціонарних джерел забруднення, тис. т П. 1
Викиди забруднювальних речовин від стаціонарних джерел П. 2
забруднення, т
Викиди забруднювальних речовин від стаціонарних джерел П. 3
забруднення у розрахунку на квадратний кілометр, т
Викиди забруднювальних речовин від стаціонарних джерел П. 4
забруднення у розрахунку на одну особу, кг
Викиди діоксиду сірки від стаціонарних джерел забруднення, т П. 5
Викиди діоксиду азоту від стаціонарних джерел забруднення, т П. 6
Викиди оксиду вуглецю від стаціонарних джерел забруднення, т П. 7
Викиди неметанових летких органічних речовин від стаціонарних П. 8
джерел забруднення, т
Викиди метану від стаціонарних джерел забруднення, т П. 9
Викиди сажі від стаціонарних джерел забруднення, т П.10

Таблиця 2.11 – Абсолютні показники впливу на атмосферне повітря по містах та районах Черкаської області у 2019
році
Назва міста або
району П. 1 П. 2 П. 3 П. 4 П. 5 П. 6 П. 7 П. 8 П. 9 П.10
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Черкаська область 2616,8 51839 2,5 43,2 5089,6 10158,0 2657,8 791,7 18333,6 158,8
м. Черкаси 1871,9 21236 272,3 76,8 4505 9010,4 858,1 158,2 38,9 6,2
–
м.Ватутіне 48,5 429 39 25,3 88,3 72,5 1,1 232,3 0,3
8,2 319 18,8 13,5 – м.Канів 59,8 45,1 3 192,8 –
м. Золотоноша 15,2 256 5,7 8,9 4,2 27,5 65,8 14,9 98,1 1,7
м.Сміла 74,3 516 12,9 7,7 1,6 141,3 182,8 49,4 9,0 1,9
м.Умань 44,9 3233 78,9 39 54,5 80,1 151,3 36,5 2822,6 22,0
Городищенський 1,9 482 0,5 12,4 11,7 2,7 35,3 5 311,3 3,0
Драбівський 1,6 351 0,3 10,5 10,3 5,0 15,2 23,7 148,6 5,9
Жашківський 14,7 928 1 26,2 120,6 18,3 74,2 24,9 330,2 3,2
Звенигородський 17,8 615 0,6 14,5 24,5 18,2 88,8 10,7 274,4 5,0
Золотоніський 168,1 3436 2,3 86,7 5 266,8 66,2 210,8 2176,1 13,2
Кам`янський 10,4 519 0,7 20 1,7 11,6 34,1 4,6 408,8 –
Канівський 50,8 6460 5 344,9 0,2 74,4 32,4 43,5 3256,6 0,0
Катеринопільський 29,6 582 0,9 25 71,9 34,1 307,8 26,1 16,5 11,4
Корсунь- 29,7 695 0,8 17 33,2 45,9 137,3 35,5 252,9 11,6
Шевченківський

Продовження таблиці 2.11
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Лисянський 0,3 34 0,1 1,5 0,1 1,8 0,9 1,3 15,8 0,1
Маньківський 11,3 968 1,3 36,6 76,5 9,4 118,3 9,4 534 23,5
Монастирищенський 5,8 124 0,2 3,5 9,5 10,1 28,7 1,3 60,3 0,1
Смілянський 7,8 458 0,5 14,5 24,4 4,2 61,4 10,2 156,9 1,0
Тальнівський 96,4 842 0,9 26,1 0,6 151,5 11 14,6 526,8 0,2
Уманський 5,5 2027 1,4 48 42,1 7,7 20,7 13,5 1724,8 6,8
Христинівський 17,1 1332 2,1 39,5 11,6 11,8 43,9 14,6 931,7 0,0
Черкаський 17 2357 1,5 31,8 21,2 21,5 68 51,7 1583,7 3,9
Чорнобаївський 56,9 2948 1,9 74,4 12,2 42,7 52,8 19,6 1921,8 17,0
Чигиринський 2,7 74 0,1 2,9 6,6 4,1 11,4 3,9 0,1 4,3
Шполянський 8,4 618 0,6 14,9 40,4 8,8 43,8 3,2 308,3 16,5

Таблиця 2.12 – Стандартизовані показники оцінки стану забруднення атмосферного повітря по містах та районах
Черкаської області у 2019 році
Назва міста або
П. 1 П. 2 П. 3 П. 4 П. 5 П. 6 П. 7 П. 8 П. 9 П.10
району
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Черкаська область 0,000 0,000 0,991 0,879 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000
м. Черкаси 0,285 0,591 0,000 0,781 0,115 0,113 0,677 0,801 0,998 0,961
м. Ватутіне 0,982 0,992 0,857 0,931 – 0,991 0,973 1,000 0,987 0,998
м .Канів 0,997 0,994 0,931 0,965 – 0,994 0,983 0,998 0,989 –
м. Золотоноша 0,994 0,996 0,979 0,978 0,999 0,997 0,976 0,983 0,995 0,989
м. Сміла 0,972 0,991 0,953 0,982 1,000 0,986 0,932 0,939 1,000 0,988
м. Умань 0,983 0,938 0,711 0,891 0,989 0,992 0,943 0,955 0,846 0,861
Городищенський 0,999 0,991 0,999 0,968 0,998 1,000 0,987 0,995 0,983 0,981
Драбівський 1,000 0,994 0,999 0,974 0,998 1,000 0,995 0,971 0,992 0,963
Жашківський 0,994 0,983 0,997 0,928 0,976 0,998 0,972 0,970 0,982 0,980
Звенигородський 0,993 0,989 0,998 0,962 0,995 0,998 0,967 0,988 0,985 0,969
Золотоніський 0,936 0,934 0,992 0,752 0,999 0,974 0,975 0,735 0,881 0,917
Кам`янський 0,996 0,991 0,998 0,946 1,000 0,999 0,988 0,996 0,978 –
Канівський 0,981 0,876 0,982 0,000 1,000 0,993 0,988 0,946 0,822 1,000
Катеринопільський 0,989 0,989 0,997 0,932 0,986 0,997 0,884 0,968 0,999 0,928
К-Шевченківський 0,989 0,987 0,997 0,955 0,993 0,996 0,949 0,956 0,986 0,927

Продовження таблиці 2.12
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Лисянський 1,000 1,000 1,000 1,000 1,000 1,000 1,000 1,000 0,999 0,999
Маньківський 0,996 0,982 0,996 0,898 0,985 0,999 0,956 0,990 0,971 0,852
Монастирищенський 0,998 0,998 1,000 0,994 0,998 0,999 0,990 1,000 0,997 0,999
Смілянський 0,997 0,992 0,999 0,962 0,995 1,000 0,977 0,988 0,991 0,994
Тальнівський 0,963 0,984 0,997 0,928 1,000 0,985 0,996 0,983 0,971 0,999
Уманський 0,998 0,962 0,995 0,865 0,992 0,999 0,993 0,984 0,906 0,957
Христинівський 0,994 0,975 0,993 0,889 0,998 0,999 0,984 0,983 0,949 1,000
Черкаський 0,994 0,955 0,995 0,912 0,996 0,998 0,975 0,936 0,914 0,975
Чорнобаївський 0,978 0,944 0,993 0,788 0,998 0,996 0,980 0,977 0,895 0,893
Чигиринський 0,999 0,999 1,000 0,996 0,999 1,000 0,996 0,996 1,000 0,973
Шполянський 0,997 0,989 0,998 0,961 0,992 0,999 0,984 0,997 0,983 0,896

39

Таблиця 2.13 – Середнє значення суми стандартизованих показників та
рейтинг районів та міст Черкаської області у 2019 році
Z1(середнє значення суми
Рейтинг
Назва міста або району стандартизованих показників
міста або району
районів та міст)
Черкаська область 0,935 25
м. Черкаси 0,532 27
м. Ватутіне 0,968 17
м. Канів 0,981 11
м. Золотоноша 0,989 6
м. Сміла 0,974 16
м. Умань 0,911 26
Городищенський 0,991 4
Драбівський 0,987 8
Жашківський 0,978 13
Звенигородський 0,984 9
Золотоніський 0,910 26
Кам`янський 0,988 7
Канівський 0,954 23
Катеринопільський 0,967 18
Корсунь-Шевченківський 0,974 15
Лисянський 0,9998 1
Маньківський 0,963 21
Монастирищенський 0,997 2
Смілянський 0,990 5
Тальнівський 0,981 10
Уманський 0,965 20
Христинівський 0,976 14
Черкаський 0,965 19
Чорнобаївський 0,944 24
Чигиринський 0,995 3
Шполянський 0,979 12

40

Дані таблиці 2.13 дозволяють визначити рейтинг та побудувати гістограму
розподілу міст та районів Черкаської області за оцінкою стану забруднення
атмосферного повітря у 2019 році (рисунок 2.4).

Рисунок 2.4 – Розподіл міст та районів Черкаської області за оцінкою стану
забруднення атмосферного повітря у 2019 році

41

Результати розрахунків, надані в таблиці та рисунку засвідчують, що
найкраща якість атмосферного повітря у 2019 р. в Черкаської області була у
Лисянському районі – 0,9998 – 1 місто в рейтингу. Найгірші показники
спостерігаються у м. Черкаси (0,532), тому місто займає останнє 27 місто у
рейтингу. Найбільший внесок в забруднення повітря вносять такі викиди від
стаціонарних джерел забруднення, як (таблиця 2.4, рисунки 2.5 -2.6 ):
– викиди діоксиду вуглецю;
– викиди забруднювальних речовин від стаціонарних джерел забруднення;
– викиди діоксиду сірки;
– викиди діоксиду азоту.

Рисунок 2.5 – ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно», м. Черкаси,
пр. Хіміків 76

42

Рисунок 2.6 – ПАТ «Азот», м. Черкаси, вул. Першотравнева 72

Оцінка забрудненості повітряного басейну загалом по Черкаської області
має показник в 0,935. Нижчі значення показників мають м. Умань,
Золотоніський район та м. Черкаси. Вони утворюють тройку аутсайдерів,
населення яких дихає забрудненим повітрям.
У м. Умань серед усіх викидів найбільше забруднюють повітря наступні
викиди від стаціонарних джерел забруднення, як:
– викиди забруднювальних речовин у розрахунку на квадратний кілометр;
– викиди метану;
– викиди сажі.
У Золотоніському району найбільший частка припадає на такі викиди, як:
– викиди забруднювальних речовин у розрахунку на одну особу;
– викиди неметанових летких органічних речовин;
– викиди метану.
До загальних методів поліпшення якості атмосферного повітря науковці
відносять декілька груп, які можна порівняти за ступенем їх надійності. Найменш
надійним є розсіювання домішок в атмосфері, найбільш надійним – створення

43

безвідходних технологій, при яких майже не утворюються шкідливі речовини, що
може значно покращити екологічну ситуацію міста або району загалом.
У 2019 році 4 підприємства області за рахунок впровадження
природоохоронних заходів за власні кошти у кількості 18,133 млн. грн. зменшили
кількість викидів шкідливих речовин в повітряний басейн на 4,714 тис. т. Була
розроблена методика раціонального використання природного газу, встановлене
ефективне очисне обладнання, впроваджена новітня технологія компостування
посліду курячого.

2.4 Оцінка якості атмосферного повітря в м. Черкаси за 2020 році

Основними джерелами забруднення повітряного басейну міста є
підприємства паливно-енергетичного та хімічного комплексів, транспорт. На
думку спеціалістів-екологів Черкаської міської ради внесок викидів шкідливих
речовин від автотранспорту спостерігається на рівні викидів від названих
стаціонарних джерел забруднення. У Черкасах розсіювання домішок
здійснюються повільно, так як переважають слабкі вітри, часті тумани, невелика
кількість атмосферних опадів.
При забрудненні повітряного середовища населеного пункту багатьма
джерелами забруднення стаціонарні пости розміщують у центрі та житлових
районах у діаметрально протилежних частинах міста, один у районі з інтенсивним
забрудненням повітря, інший – із малим забрудненням. У Черкасах державний
моніторинг повітря здійснюється на 3 стаціонарних постах спостереження.
Лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря
Черкаського обласного центру з гідрометеорології протягом 2020 року було
відібрано та проаналізовано 17852 проби повітря (по основних домішкам – 9012,
по специфічних – 8840). Результати досліджень наводяться в таблицях 2.14 -2.15.

44

Таблиця 2.14 – Річні середньодобові концентрації забруднювальних
речовин в м. Черкаси у 2020 році
Назва домішок Ссд по місту, мг/м3 С / ГДКсд
Пил 0,1 0,67
Діоксид сірки 0,012 0,24
Діоксид азоту 0,04 1,00
Оксид вуглецю 1,0 0,33
Оксид азоту 0,04 0,67
Сірководень 0,001 –
Аміак 0,06 1,50
Формальдегід 0,008 2,67

Таблиця 2.15 – Річні максимальні концентрації забруднювальних речовин в
м. Черкаси у 2020 році
Назва домішок Смр по місту, мг/м3 С / ГДКмр
Пил 0,5 1,0
Діоксид сірки 0,063 0,13
Діоксид азоту 0,19 0,95
Оксид вуглецю 7,0 1,4
Оксид азоту 0,16 0,40
Сірководень 0,006 0,75
Аміак 0,56 2,8
Формальдегід 0,063 1,8

Було знайдено, що вміст важких металів в повітряному басейні міста
змінювався в межах допустимих концентрацій, перевищення не спостерігалося.
Була відмічена закономірність збільшення концентрацій пилу в літній період року
за рахунок зменшення днів з опадами та збільшення природної запиленості на
пісочному ґрунті. Забруднень вище п’ятьох гранично допустимих концентрацій у
місті протягом 2020 не спостерігалось. Однак було відмічена тенденція
збільшення концентрацій діоксиду та оксиду азоту, аміаку та формальдегіду за
останні п’ять років.

45

Для розрахунку індексу забруднення атмосфери (ІЗА) брались 5 найбільших
концентрацій шкідливих речовин за рік по місту:
– пил (3 клас небезпеки);
– діоксид азоту (2 клас небезпеки);
– аміак (4 клас небезпеки);
– формальдегід (2 клас небезпеки);
– оксид азоту (3 клас небезпеки).
Індекс забруднення атмосферного повітря склав значення в 7,36, що
вважається середнім рівнем забруднення атмосфери (5<ІЗА<8) за нормативним
документом РД 52.04.186-89. У 2019 році ІЗА в м. Черкаси був 7,22, що вказує на
збільшенні забруднення у 1,02 рази. На рисунку 2.7 приводиться графік зміни
ІЗА із 2015 по 2019 роки.

Рисунок 2.7 – Динаміка змін індексу забруднення атмосферного повітря по місту
Черкаси

46

2.5 Аналіз результатів визначення якості повітряного середовища в м.
Черкаси у квітні 2021 році

У квітні 2021 року на 3 стаціонарних постах було відібрано та
проаналізовано 1703 проби, контроль здійснювався за 17 основними та
специфічними домішками. Було знайдено, що середньомісячні концентрації
забруднювальних речовин становили:
– пилу – 1,3 ГДК на всіх постах;
– діоксиду сірки (0,2-0,28) ГДК;
– діоксиду азоту (1,0-2,0) ГДК;
– оксиду вуглецю 0,33 ГДК;
– оксиду азоту 0,33 ГДК;
– аміаку (0,5-0,75) ГДК;
– формальдегіду 1,33 ГДК.
В таблиці 2.16 надана інформація про вміст забруднювальних речовин в
повітрі міста за 19 квітня 2021 року.

Таблиця 2.16 – Результати вимірювання вмісту шкідливих домішок у м.
Черкаси за 19 квітня 2021 року
Пил, SO2 CO NO2 H2S NH3 HCOH
мг/м3 мг/м3 мг/м3 мг/м3 мг/м3 мг/м3 мг/м3
Черкаси - 0,015 - 0,23 0,001 0,02 0,007
ГДК, мг/м3 0,5 0,5 5,0 0,20 0,008 0,20 0,035

Як видно із таблиці 2.16 , було зафіксовано перевищення ГДК по діоксиду
азоту у 1,2 рази, інших перевищень нормативних значень не спостерігалось.
За даними Черкаської метеостанції квітень був холодним, але з невеликої
нехваткої атмосферних опадів (27,9 мм, що складає 74 % від місячної норми)..
Температура повітряного середовища становила всього 7,2 0С, що на 1,5 градусів
була нижче кліматичної норми.

47

Квітень 2021 року відрізнявся особливістю переважання північних вітрів,
які стримували прихід теплої пори року в наше місто, швидкістю вітрів 11-13 м/с,
нерівномірністю випадання атмосферних опадів. Ці метеоумови заважали
розсіюванню шкідливих домішок в приземних шарах атмосфери міста та сприяли
їх накопиченню в маловітряну суху погоду.

2.6 Вплив якості повітряного середовища на стан здоров’я населення
Черкаської області

За 2020 рік в галузі охорони здоров’я області зареєстровано 1504860
випадків захворювань, у т. ч. 589511 випадків – вперше виявлені, що складає 39,2
% від усіх зареєстрованих (2019 – 38,3 %). Загальна захворюваність населення
області зберігає тенденцію до подальшого зниження (таблиця 2.17 ) [34].

Таблиця 2.17 – Структура загальної захворюваності всього населення
Черкаської області у 2020 році
Зареєстровано захворювань
Найменування Питома вага
абсолютні дані на 10 тис.
класів серед всіх Рангове
населення
і окремих хвороб захворювань місце
2019 2020 2019 200 2019 2020 2019 2020
Всього 1941983 1504860 16146,6 12661,8 100 100
Хвороби системи 560801 414452 4662,8 3487,2 28,9 27,5 1 1
кровообігу
Хвороби органів 379858 331981 3158,3 2793,3 19,6 22,1 2 2
дихання
Хвороби органів 179285 138447 1490,7 1164,9 9,2 9,2 3 3
травлення
Хвороби 132781 103143 1104,0 867,8 6,8 6,9 4 4
кістково-м’язової
системи
Хвороби 114112 84737 948,8 713,0 5,9 5,6 5 5
сечостатевої
системи

48

Результати таблиці 2.17 свідчать, у 2020 році у рейтингу загальної
захворюваності населення посідають хвороби органів дихання друге місце.
Структура загальної захворюваності дорослого населення Черкаської області у
2020 році надана на рисунку 2.8.

Рисунок 2. 8 – Структура загальної захворюваності дорослого населення
Черкаської області у 2020 році

Показник первинної захворюваності всього населення області за 2020 рік
зменшився на 19,8 % та становить 4960,1 на 10 тис. всього населення (2019 –
6183,4). Структура первинної захворюваності населення Черкаської області у
2020 році в порівнянні з 2019 роком змінилася (таблиця 2.18 ). Перше рангове
місце, займають хвороби органів дихання, на другому – травми та отруєння,
хвороби сечостатевої системи на третьому місці, на четверте місце перемістились
хвороби системи кровообігу замість хвороб шкіри та підшкірної клітковини, які в
2020 році знаходяться на п’ятому місці (рисунок 2.9 ).

49

Таблиця 2.18 – Структура первинної захворюваності всього населення
Черкаської області у 2020 році
Найменування Зареєстровано захворювань Питома вага
класів серед всіх
абсолютні дані на 10000
і окремих хвороб захворювань Рангове
населення
місце
2019 2020 2019 2020 2019 2020 2019 2020
Всього 743696 589511 6183,4 4960 100 100 – –
Хвороби органів 328701 291636 2733,0 2453,8 44,2 49,5 1 1
дихання
Травми та отруєння 56523 43359 470,0 364,8 7,6 7,4 2 2
Хвороби 52420 36376 435,8 306,1 7,0 6,2 3 3
сечостатевої с-ми
Хвороби системи 35192 35192 292,6 262,2 4,7 5,4 4 4
кровообігу
Хвороби шкіри та 49780 28911 413,9 243,3 6,7 4,9 5 5
підшкірної
клітковини

Рисунок 2.9 – Структура первинної захворюваності дорослого населення
Черкаської області у 2020 році

50

Життя та здоров’я людини неможливо відділити від якості середовища, де
вона живе та працює, а функції її організму неможливо оцінити без врахування
екологічних вимог до побутових, виробничих, оздоровчих умов. Відомо, що
здоров’я людини на 60 % залежить від способу життя, тому кожна особа може
нейтралізувати негативний вплив забрудненого атмосферного повітря на своє
здоров’я, тільки потрібно брати до уваги та використовувати наступні поради:
– застосовувати такі системи кондиціонування та очищення повітря, у яких
можна регулярно заміняти фільтри;
– використовувати в автомобілях функцію подачі переробленого повітря, а не
повітряний клапан з подачею повітря ззовні;
– не робити пробіжки та не гуляти поблизу автомагістралей;
– включати у свій добовий раціон побільше овочів та фруктів;
– вживати не менш 1,5-2 л питної води кожного дня.

51

ВИСНОВКИ

Атмосферне повітря разом із водними та земельними ресурсами – це
визначальний чинник для життєдіяльності людини і всіх компонентів біосфери.
За даними Головного управління статистики в Черкаській області викиди
забруднювальних речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів
в 2019 році становили 51,8 тис. т, що на 6,1 тис. т менше в порівнянні
з 2018 роком. За останні п'ять років спостерігається динаміка скорочення викидів
забруднюючих речовин в повітряний басейн області від стаціонарних джерел
(в 2015 році викиди в атмосферне повітря становили 57,5 тис. т, в 2019 – 51,8 тис. т).
Щільність викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів
в 2019 році у розрахунку на 1 км2 становила – 2,5 т (в 2018 році – 2,8 т), а обсяги
викидів забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення – 43,2 кг
(в 2018 році – 47,7 кг).
В повітряний басейн міста Черкаси в 2019 році надійшло 21,2 тис. т викидів
забруднюючих речовин (41% від викидів стаціонарних джерел
по області), що на 3,2 тис. т менше в порівнянні з минулим роком. Згідно даних
Головного управління статистики у Черкаській області
в 2016-2019 роках розрахунки щодо обсягів викидів забруднюючих речовин
від пересувних джерел не проводились.
Результати проведених досліджень свідчать, що із усіх шкідливих речовин,
що надходять від стаціонарних джерел забруднення в повітряний басейн області
найбільшу кількість складає метан (42 %), сполуки азоту (27,9 %), речовини у
вигляді твердих суспендованих частинок (14,5 %).
За видами економічної діяльності найбільш забруднюють повітряне
середовище підприємства постачання електроенергії, газу, пари та
кондиційованого повітря, їх внесок складає 44 % від загальної кількості викидів.
На другому місце знаходиться переробна промисловість – 26 %, тройку лідерів
закінчує сільське, лісове та рибне господарство із внеском в забруднення – 18,4 %.

52

Для визначення ступеня забруднення атмосферного повітря по містам та
районам Черкаської області була проведена комплексна оцінка техногенного
впливу на повітря за такими показниками екодеструктивної діяльності, як викиди
діоксиду вуглецю, викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
забруднення, викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
забруднення у розрахунку на квадратний кілометр та одну особу, викиди
діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, неметанових летких органічних
метану від стаціонарних джерел забруднення. Результати розрахунків показали,
що найкраща якість атмосферного повітря у 2019 р. в Черкаської області була у
Лисянському районі – 0,9998 – 1 місто в рейтингу. Найгірші показники
спостерігаються у м. Черкаси (0,532), тому місто займає останнє 27 місто у
рейтингу. Найбільший внесок в забруднення повітря вносять такі викиди від
стаціонарних джерел забруднення, як викиди діоксиду вуглецю; викиди
забруднювальних речовин від стаціонарних джерел забруднення; викиди діоксиду
сірки; викиди діоксиду азоту
За даними Комунального закладу «Черкаський обласний інформаційно-
аналітичний центр медичної статистики» протягом 2019-2020 років рейтинг
загальної захворюваності всього населення Черкаської області посідали такі
хвороби: перше рангове місце займають хвороби системи кровообігу, друге місце
займають хвороби органів дихання, третє – хвороби органів травлення. В
структурі первинної захворюваності протягом 2019-2020 років перше рейтингове
місце, посідають хвороби органів дихання, на другому місці – травми та отруєння,
хвороби сечостатевої системи на третьому місці.
Отже, інтенсивне забруднення атмосферного повітря викидами
забруднюючих речовин є суттєвим фактором ризику виникнення та ускладнення
перебігу у населення гострих та хронічних захворювань дихальних шляхів,
бронхолегеневої системи, алергічних станів.
До системи заходів, які можуть бути спрямовані на запобігання
атмосферних забруднень, відносять заходи по скороченню валових викидів

53

забруднювальних речовин, вдосконалення виробничих процесів промислових
підприємств; створення санітарно-захисних зон навколо промислових
підприємств; перехід на екологічно безпечні джерела виробництва електроенергії;
покращення карбюрації палива; перехід транспортних засобів на екологічно
безпечні види палива.
Результати роботи були представлені й розглянуті під час всеукраїнських
та студентських науково-практичних конференцій:
1. Оцінка техногенного навантаження на повітря Черкаської області
викидами шкідливих речовин. – Екологічна безпека – сучасні напрямки та
перспективи вищої освіти: збірник тез доповідей I Міжнародної інтернет-
конференції (м. Харків, 25 лютого 2021 року). – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна,
2021. – С. 79-80.
2. Екологічна оцінка техногенного навантаження районів та міст Черкаської
області викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря. – Збірник тез
доповідей студентської науково – практичної конференції ЧДТУ, 19-21 квітня
2021 року, м. Черкаси: ЧДТУ. – С. 26-27.

54

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. 1.Впровадження європейських стандартів і нормативів у Державну систему
моніторингу довкілля України: Науково-методичний посібник / О.І. Бондар,
О.Г. Тараріко, Є.М. Варламов та ін. – К.: Інрес, 2006. – 264 с.
2. 2.Моніторинг довкілля: Навчальний посібник: У 2-х ч. / І.І. Дуднікова, С.П.
Пушкін. – К.: Вид-во Європейського університету, 2007. – Ч. 2. – 313 с.
3. 3.Основи екології: теорія та практикум. Навчальний посібник. / Г.О.
Білявський, Л.І. Бутченко. – К.: Лібра, 2004. – 365 с.
4. 4.Мислюк О.О. Практикум з хімічної екології: Навчальний посібник. – К.:
«кондор-Видавництво», 2012. – 304 с.
5. Основи екології та охорони довкілля. Навчальний посібник / С.М. Сухарев,
С.Ю. Чундук, О.Ю. Сухарева. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. –
394 с.
6. Экология. Учебное пособие. / за ред. С.А. Боголюбова. – М.: Знание, 1999. –
288 с.
7. Моніторинг довкілля: підручник / за ред. В.М. Боголюбова і Т.А.
Сафранова. – Херсон, 2012. – 530 с.
8. Екологія: Основи екології: Навчальний посібник. / Б.І. Харченко, Н.Б.
Харченко, О.Б. Харченко, В.І. Цимбалюк. – Львів: Новий Світ-2000, 2013. –
233 с.
9. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в
Черкаській області у 2019 році. – Черкаси, 2020. – [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : eco.ck.ua/docs/ Dop_2020.pdf.
10. Статистичний щорічник Черкаської області за 2019 рік / За редакцією В.П.
Приймак. – Черкаси, 2020. – 420 с.
11. 11.Барановський В.А. Екологічна географія і екологічна картографія. – К.:
Фітосоціоцентр, 2001. – 252 с.

55

12. 12.Екологія людини: Підручник / І.І. Залеський, М.О. Клименко. – К.:
Видавничий центр «Академія», 2005. – 288 с.
13. Оцінка екологічного ризику. Вплив на здоров’я людини: навчальний
посібник / С.М. Орел, М.С. Мальований, Д.С. Орел – Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС,
2014. – 232 с.
14. Екологія людини: Навчальний посібник / За ред. Кочубей. – Суми: ВТД
«Університетська книга; К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. – 394
с.
15. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє природне
середовище : Підручник. / В.Ю. Некос, Н.В. Максименко, О.Г.
Владимирова, А.Ю. Шевченко. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. – 288 с.
16. Екологічна стандартизація і нормування антропогенного навантаження на
природне середовище / за ред. професора В.В. Тарасової. Навчальний
посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 276.
17. Зеркалов Д.В. Екологічна безпека: управління, моніторинг, контроль.
Посібник. – К.: КНТ, Дакор, Основа, 2007. – 412 с.
18. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного
середовища. Навчальний посібник. 4-те вид., вип. і доп. – К.: Знання, 2006. –
319 с.
19. 19.Екологія міських екосистем: Підручник / М.О. Клименко, Ю.В.
Пилипенко, О.С. Мороз. – Херсон, Олді-плюс, 2012. – 294 с.
20. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє природне
середовище : навчальний посібник / В.Ю. Некос, Н.В. Максименко, О.Г.
Владимирова, А.Ю. Шевченко. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2005. – 184 с.
21. 21.Дончева А.В. Ландшафт в зоне воздействия промышленности. – М.:
Лесная промышленность, 1978. – 95 с.
22. Жизнеспособность популяции. Природоохоронные аспекты. Под ред. М.
Сулея. – М.: Мир, 1989. – 224 с.

56

23. Экология города: Учебник / Под ред. професора Ф.В. Стольберга. – К.:
Либра, 2000. – 464 с.
24. Бажан М П. Географічна енциклопедія України. Українська енциклопедія. –
К.:, 1989 −1993.
25. Маньковська Р.В. Черкаська область // Енциклопедія історії України : у 10
т. / ред. кол. : В.А. Смолій та ін., Інститут історії України НАН України. –
К.: Наукова думка, 2009. – Т. 5. – С. 194. – ISBN 978-966-00-0855-4.
26. Ніколенко А.Г.Черкаська область. // Енциклопедія сучасної України : у 30 т.
/ ред. кол. І.М. Дзюба та ін., НАН України, НТШ, Координаційне бюро
енциклопедії сучасної України. – к,, 2003-2019. – ІSBN944-02-3354-Х.
27. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в
Черкаській області у 2019 році. – Черкаси, 2020. – [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : eco.ck.ua/docs/ Dop_2019.pdf.
28. Екологічний паспорт Черкаської області за 2019 рік . – [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : eco.ck.ua/docs/Ecopasport _2020. pdf.
29. Статистичний щорічник Черкаської області за 2019 рік / За редакцією В.П.
Приймак. – Черкаси, 2020. – 420 с.
30. Черкаси – офіційний портал міської ради. Новини. Екологія [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : www.rada.cherkasy.ua/ua/news.php?s=18&1=69.
31. Довкілля України за 2019 рік. Статистичний збірник. Державна служба
статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http
//www.ukrstat.gov.ua/.
32. Профіль міста Черкаси – 2019 рік. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://www.google.com
33. Паспорт міста Черкаси. Мерія міста Черкаси, 2019 рік. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : https://www.google.com.
34. Комунальний заклад «Черкаський обласний інформаційно-аналітичний
центр медичної статистики» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
oblmedstat.ck.ua.

57

ДОДАТКИ

58

Додаток А
Апробація результатів роботи

59

60

61

62

63

64

65

66

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets