Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2770Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Боковня, Анжеліка Олегівна | - |
| dc.contributor.author | Петренко, Денис Сергійович | - |
| dc.date.accessioned | 2021-11-11T09:39:48Z | - |
| dc.date.available | 2021-11-11T09:39:48Z | - |
| dc.date.issued | 2021-06 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2770 | - |
| dc.description.abstract | В кваліфікаційній роботі було розглянуто загальну характеристику ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод», виокремлено основні етапи формування товарної політики підприємства. Визначено товарні стратегії підприємства, проаналізовано діяльність підприємства на ринку. Проаналізовано структуру асортименту. Розглянуто асортиментну концепцію, визначено та проаналізовано основні споживачі на ринку. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | Управління інноваціями | uk_UA |
| dc.subject | Маркетинг | uk_UA |
| dc.subject | Товарна політика | uk_UA |
| dc.subject | Промислове підприємство | uk_UA |
| dc.title | Управління іноваціями у маркетинговій товарній політиці промислового підприємства (на матеріалах ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод», м. Сміла, Черкаська область) | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 075 Маркетинг (Маркетинг) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ_Петренко Д.С..pdf Restricted Access | 691.19 kB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Черкаський державний технологічний університет
Факультет економіки та управління
Кафедра економічної кібернетики та маркетингу
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
______________________________бакалавр_____________________________
(освітньо-кваліфікаційний рівень)
НА ТЕМУ
«УПРАВЛІННЯ ІНОВАЦІЯМИ У МАРКЕТИНГОВІЙ ТОВАРНІЙ
ПОЛІТИЦІ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ
ПРАТ «СМІЛЯНСЬКИЙМАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД»,
М. СМІЛА, ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ)»
Виконав: студент 4 курсу, групи МКСК-177
спеціальності 075 «Маркетинг»
освітня програма «Маркетинг»
Петренко Денис Сергійович
Керівник: к.е.н., доцент Боковня А.О.
Черкаси 2021 р.
4
ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ І РЕАЛІЗАЦІЇ
ТОВАРНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА 7
1.1 Товарна політика підприємства: етапи формування та сутність
реалізації 7
1.2. Принципи формування товарного асортименту підприємства 17
1.3 Формування товарної стратегії підприємства 25
РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАТ
СМІЛЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» 31
2.1 Організаційно-економічна характеристика ПрАТ «Смілянський
машинобудівний завод» 31
2.2 Аналіз фінансового стану ПрАТ «Смілянський машинобудівний
завод» 38
2.3 Загальна характеристика маркетингової товарної політики
промислового підприємства ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод»
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА МАРКЕТИНГОВОЇ ТОВАРНОЇ
ПОЛІТИКИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА 55
3.1 Напрями удосконалення товарної політики промислового
підприємства 55
3.2. Шляхи підвищення ефективності товарної політики
промислового підприємства 58
ВИСНОВКИ 61
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 63
ДОДАТКИ 68
5
ВСТУП
Підприємницька діяльність є ефективною, коли вироблений фірмою товар
знаходить попит на ринку, а задоволення визначених потреб покупця завдяки
придбанню певного товару приносять прибуток.
Для того, щоб вироблені товари були конкурентоспроможними і користувалися
попитом, необхідне вироблення і реалізація безлічі управлінських, в тому числі
маркетингових рішень. У маркетинговій діяльності такі рішення стосуються, як
правило, чотирьох напрямків: товарної політики, цінової політики, розподільної і
збутової політики, комунікаційної політики.
Актуальність обраної теми полягає в тому, що товарна політика є ядром
маркетингових питань, навколо яких формуються рішення, пов'язані з умовою
придбання товару і методами його просування від виробника до кінцевого
споживача.
Управління інноваціями у маркетинговій товарній політиці є досить важливий
етап у просуванні товарів та конкуренто спроможності підприємства. Не зважаючи на
це реалізація проектів на підприємстві перш за все вимагає фінансової підтримки, що
є важливим кроком успішного ведення господарської діяльності. Вона досягається
злагодженій та ефективній роботі, якісного управління виробничими фондами
підприємства та джерелами їх формування. Передумовою цього є розробка
економічно обґрунтованих бізнес-планів, раціональне розміщення і ефективне
використання власних і залучених капітало вкладень, оптимальність управлінських
рішень, проведення повного аналізу і об'єктивна оцінка фінансового стану
підприємства, впровадження конкретних кроків для врівноваження фінансово-
господарської діяльності.
Метою кваліфікаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних основ
та формування практичних рекомендацій щодо управління інноваціями у
маркетинговій товарній політиці промислового підприємства ПрАТ «Смілянський
машино будівний завод».
Відповідно до поставленої мети вирішено наступні завдання:
6
- розглянуто загальну характеристику ПрАТ «Смілянський машинобудівний
завод»;
-виокремлено основні етапи формування товарної політики підприємства;
- визначені товарні стратегії підприємства;
- проаналізовано діяльність підприємства на ринку;
- проаналізовано структуру асортименту;
- розглянута асортиментна концепція;
- визначено та проаналізовано основні споживачі на ринку.
Об’єктом дослідження є процес управління інноваціями у маркетинговій
товарній політиці промислового підприємства ПрАТ «Смілянський машинобудівний
завод».
Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти
управління інноваціями у маркетинговій товарній політиці промислового
підприємства ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод».
При написанні кваліфікаційної роботи велику допомогу надали теоретичні
джерела провідних зарубіжних і вітчизняних авторів в області маркетингу. В якості
навчальних посібників використовувалися видання, особливу увагу яких приділено
маркетинговим напрямками в формуванні товарної політики підприємства, а також
спеціалізована література. У періодичній пресі вивчалися використовувані в торгівлі
сучасні підходи до розробки товарної стратегії підприємства.
Матеріали виконаного дослідження мають як практичне, так і теоретичне
значення, оскільки можуть бути використані ПрАТ «Смілянський машинобудівний
завод» як основа управління інноваціями у маркетинговій товарній політиці
промислового підприємства.
7
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ І РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРНОЇ СТРАТЕГІЇ
ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Товарна політика підприємства: етапи формування та сутність
реалізації
Товарна політика являє собою сукупність цілей, завдань і основних напрямків,
визначених вищим керівництвом організації, щодо найбільш значущих
характеристик товару і спрямованих на стимулювання збуту для досягнення цілей
організації [42].
Товарна політика є одним з провідних ланок з продажу товарів підприємствами
(організаціями), так як вона є складовою частиною маркетингової стратегії і являє
собою комплекс заходів з розвитку асортименту, створення нових товарів і
виключення з виробничої програми тих товарів, які втратили свій споживчий попит,
розробці нової упаковки і бренду товару. Розробка товарної політики для кожного
підприємства в сучасних умовах та вироблення своєї ринкової стратегії є важливим
напрямком в їх діяльності.
Товарна політика - це маркетингова діяльність, пов'язана з плануванням і
здійсненням сукупності заходів і стратегій по формуванню конкурентних переваг і
створенню таких характеристик товару, які роблять його постійно цінним для
споживача і тим самим задовольняють ту чи іншу його потребу, забезпечуючи
відповідний прибуток фірмі.
Практичні та методичні аспекти проблем роботи підприємства з товарною
номенклатурою актуальні, тим самим отримали розвиток і авторські погляди щодо
формування процесів товарної політики підприємства. Так Бассовскій Л.С. говорив,
що товарна політика – це загальні орієнтири, яких слід дотримуватися при прийнятті
продуктових рішень для досягнення поставлених цілей. Котлер Ф. давав таке
визначення товарної політики: товарна політика - певний курс дій підприємства щодо
8
вироблених їм товарів і послуг. Ареф'єва Е.Н. визначала товарну політику як
програму дій щодо товару, яка визначається виходячи з технологічних можливостей
виробництва, думки покупців про очікувані вигоди від даного товару, наявності на
ринку аналогічних товарів. Еріашвілі Н.Д. говорив про товарну політики, як про
сукупність заходів і стратегій, орієнтованих на постановку і досягнення
підприємницьких цілей.
Не можна стверджувати, що автори суперечать один одному. Швидше має
місце відмінності деталізація самої суті поняття «Товарна політика», що свідчить про
складність і багато-аспектність цієї проблеми.
Спираючись на визначення можна сказати, що товарна політика охоплює не
тільки виробничу і збутову діяльність підприємства, а й всю аналітичну роботу,
пов'язану зі споживанням, а так само заходи комплексного дослідження ринку.
Товарна політика визначається на стадії розробки стратегії організації, а
маркетингові операції є частиною стратегії маркетингу, його тактикою. Товарна
політика підприємства розробляється на основі врахування цілого ряду факторів:
стан попиту і очікування покупців, технологічні можливості виробництва, наявність
аналогів товарів на пропонованому ринку збуту і т.д.
При розробці товарної політики основними проблемами є:
- інновації (створення нових товарів / оновлення існуючих);
- забезпечення кількості та конкурентоспроможності товарів;
- створення і оптимізація товарного асортименту;
- питання про товарні марки;
- створення ефективної упаковки;
- аналіз життєвого циклу товару та управління ним;
- позиціонування товарів на ринку.
Можна виділити наступні цілі товарної політики [23]:
- забезпечити спадкоємність рішень та заходів щодо формування
оптимального асортименту;
9
- підтримувати конкурентоспроможність товару на заданому рівні;
- заходити для товарів перспективні сегменти і ніші;
- сприяти розробці і здійсненню стратегії товарних знаків, упаковки,
сервісу.
Добре продумана товарна політика не тільки дозволяє оптимізувати процес
оновлення товарного асортименту, але і служить для керівництва підприємства свого
роду покажчиком загальної спрямованості дій, здатних скоригувати поточні ситуації.
Відсутність генерального курсу, без якого немає і довгострокової товарної політики,
може призвести до неправильних рішень, розпорошення сил і засобів, відмови від
запуску виробів у виробництво, коли на це витрачені вже величезні кошти.
Товарна політика хоча і дуже важлива, але, тим не менше, лише складова
частина господарської і маркетингової політики підприємства. В силу цього «товар
вибирає покупця» і в поєднанні зі створенням для покупців широких можливостей
вибору повинен закладатися безпосередньо у виробництві. Система конструювання,
моделювання, дизайну, механізм стимулювання повинні орієнтуватися на
конкретного потенційного споживача, в розрахунку на якого виробник повинен
випускати товари [51].
Умови розробки і здійснення товарної політики [12]:
1. Чітке уявлення про цілі виробництва і збуту на перспективу;
2. Гарне знання ринку, його вимог, перспектив;
3. Чітке уявлення про свої можливості і ресурси.
В умовах необхідності мобілізації все більших ресурсів для вирішення
виробничо-збутових і інших витрат, невизначеності комерційних результатів
(особливо при експорті) потрібне ретельне опрацювання всього комплексу питань,
що входять в товарну політику.
Сутність товарної політики можна представити у вигляді схеми (рис. 1.1).
10
Рисунок 1.1. Товарна політика: напрямки реалізації [49]
Товарна політика передбачає здійснення таких заходів, як [50]:
модифікація виготовлених товарів;
розробка нових видів продукції;
зняття з виробництва застарілих товарів;
встановлення оптимальної номенклатури виготовлених виробів;
забезпечення найкращого асортименту товарів;
можливостей використання товарних знаків;
створення необхідної упаковки і проведення маркування товарів;
організація сервісного обслуговування.
Товарна політика охоплює не тільки виробничу і збутову діяльність
підприємства, а й всю роботу, пов'язану зі споживанням (вивченням тенденцій
попиту і споживчих переваг), з комплексним дослідженням ринку (товарної,
конкурентної його структури). Таким чином, завданнями товарної підприємства є
[18]:
розробка стратегії поведінки підприємства на товарному ринку;
вивчення і максимально можливе задоволення споживчого попиту на товари
11
підприємства;
визначення та виробництво оптимального товарного асортименту.
Формування товарної політики підприємства розглядається як єдиний процес,
починаючи з дослідження ринків товарів і потенційних можливостей до питань
оперативного контролю. Кожен з етапів формування товарної політики є окремою
підсистему, що виконує ту чи іншу функцію, без реалізації якої неможливе
досягнення основних цілей підприємства. Виділяють наступні етапи формування
товарної політики підприємства (рис.1.2):
Рис. 1.2. Етапи розробки товарної політики [49]
Кінцева мета проведення маркетингових досліджень потреби в товарі -
розробити стратегію поведінки підприємства на ринку. Для її здійснення необхідно
визначити стан ринку продукції, ступінь відповідності товарів підприємства
ринковим вимогам, провести сегментацію ринку збуту, оцінити попит на товари
підприємства, при цьому слід точно визначити набір властивостей кожного товару,
найбільш повно відображають потреби потенційних користувачів.
Дозвіл зазначених завдань необхідно проводити на основі досліджень:
1. комплексного аналізу ринку (аналізу місткості ринку; аналізу
конкурентів; визначення темпів розвитку і інтенсивності конкуренції);
2. дослідження споживчих переваг, що лежать в основі товару;
3. визначення рівня конкурентоспроможності товарів підприємства;
4. оцінки споживчого попиту на аналізовані товари;
5. вибору стратегії поведінки підприємства на ринку збуту.
12
Кожен етап формування товарної політики підприємства має власну
інформаційно-методичну базу. Для кожного етапу збирається необхідна специфічна
інформація (вхідні), на основі цієї інформації проводиться розрахунок тих чи інших
економічних показників.
Так, розробка товарної політики починається з комплексного дослідження
ринку: діагностики зовнішнього середовища підприємства, визначення стану ринку,
споживчих переваг, середовища конкурентів. Надалі результати аналізу цього етапу
будуть закладені в основу всіх управлінських рішень щодо формування товарної
політики підприємства.
Вміст основних блоків інформаційної системи для даного етапу розробки
товарної політики підприємства вказано в табл. 1.1.
Кінцева мета економічного аналізу роботи підприємства - вироблення для
кожного товару з виробничої програми рішення про подальшу його долю:
продовження виробництва, зняття з виробництва, необхідності розробки конкретних
заходів, що стимулюють збут, а також отримання оцінки внутрішніх резервів і
потенційних можливостей підприємства при роботі на аналізованому ринку .
Таблиця 1.1
Інформаційно-методична база для проведення маркетингового дослідження
Основні показники, що Вихідна інформація
Вхідна інформація розглядаються при (результати етапу
аналізі аналізу)
1 2 3
Інформація про стан ринку (дані 1. Ємність ринку 1. Список основних
державних статистичних відомств, продукції. конкурентів і частка
результати опитувань): 2. Частка підприємства на ринку.
обсяг ввезення-вивезення підприємства на 2. Значення
продукції за період; аналізованому ринку. інтегрального показника
об'єм виробництва; 3. Показники конкурентоспроможності
дані про рентабельність галузі. споживчих переваг по для кожного товару
2. Дані про товари підприємства і кожному аналізованому 3. Набір споживчих
товарів аналогах (з системи обліку властивості товару. властивостей товарів і їх
підприємства, результати польових 4. Залежність ціни від фактичні значення.
досліджень ринку): споживчих 4. Результати анкетних
набір споживчих властивостей; властивостей товару. питань щодо визначення
ціна реалізації; 5. Інтегральний споживчих переваг: по
час поставки; показник кожному аналізованому
список надаваних конкурентоспроможнос споживчому властивості Рi
післяпродажних послуг. ті. найбільш часто бажаний
варіант втілення Рim, де i =
13
Продовження табл. 1.1
3. Дані про підприємства замовників: 6. Залежність обсягу 5. Оцінка споживчого
специфіка основного продажів від попиту на товари
виробництва; визначальних його предпріятімя
розмір підприємства; факторів
платоспроможність;
територіальна віддаленість.
1. Параметри характеризують попит
на товари підприємства:
обсяг продажів підприємства;
обсяги випуску і товарних
залишків.
У досліжені вказані цілі які необхідні для проведення основних досліджень:
1. аналізу реалізації товарної продукції;
2. аналізу покриття витрат;
3. аналізу випуску і товарних залишків на складах підприємства;
4. визначення інтегрального показника інтенсивності виробництва товарів;
5. розробки стратегії щодо товару (для короткострокового варіанта).
Етап економічного аналізу роботи підприємства дозволяє дати оцінку
внутрішніх резервів і потенційних можливостей підприємства при роботі на даному
ринку товарів, а також визначити вигідність виробництва того чи іншого товару. За
результатами досліджень на даному етапі виводиться кількісна оцінка вироблених
підприємством товарів, на основі яких розробники товарної політики приймають
рішення про подальше виробництві товару, зняття його з виробництва, розробці
конкретних заходів, що стимулюють збут.
Вміст основних блоків інформаційної системи для етапу економічного аналізу
роботи підприємства; вказано в табл. 1.2.
Метою етапу формування моделі товарів і розробки системи є вироблення
стратегії щодо кожного товару, що дозволяє підвищити ефективність виробництва
даного товару на підприємстві, в тому числі розробити конкурентоспроможну
товарну номенклатуру; виробити найбільш прийнятні варіанти реалізації в розрізі
видів товарів.
14
В основі формування товарної політики підприємства лежать принципи:
відповідності товарів, що випускаються на підприємстві, споживчими перевагами,
створення для виробництва конкурентоспроможної номенклатури, що дозволить
забезпечити стійкий попит на продукцію підприємства і перевершити товари-аналоги
за сукупністю споживчих і вартісних властивостей.
Таблиця 1.2
Інформаційно-методична база для проведення економічного аналізу
Основні Вихідна
Вхідна інформація показники, що інформація
розглядаються при (результати етапу
аналізі аналізу)
1 2 3
1. Дані системи обліку 1. Зміна обсягу збуту за 1. Набір товарів, що
підприємства: період. залишаються у
обсяг виробництва 2. Частка продукції виробничій
кожного найменування кожного програмі
виробів, що випускаються; найменування в підприємства, у
обсяг реалізації загальному збуті вигляді списку:
кожного найменування; підприємства. Вгорі списку
виробнича собівартість 3. Покриття витрат за розташовані
(сировина, матеріали, рахунок товару: товари найбільш
оплата праці тощо); повне; перспективні для
ціни реалізації виробів. часткове; виробництва;
2. S-подібна крива ЖЦ тенденція покриття. Внизу - товари
товару-аналога 4. Рентабельність найменш
виробництва перспективні
кожного виду для
товарів. виробництва
5.Коефіцієнт 2. Набір товарів
можливості бути знімаються з
реалізованим виробництва
товарів
Для цього, з'ясувавши вимоги споживачів, слід забезпечити на підприємстві
створення такого товарного асортименту, який найбільш повно відповідає ринковим
вимогам. З цією метою проводиться етап моделювання товарного асортименту.
Формування моделі товару буде направлено на забезпечення суспільно
необхідних споживчих властивостей і мінімальних витрат на їх втілення на всіх
15
етапах життєвого циклу виробу. У таблиці 1.3 представлена інформаційно-методична
база для етапу моделювання товарного асортименту.
Таблиця 1.3
Інформаційно-методична база для моделювання товарного асортименту
Основні показники, що Вихідна інформація
Вхідна інформація розглядаються при (результати етапу аналізу)
аналізі
1. Набір товарів, з якими 1. Інтегральний Для кожного товару, що
слід провести роботу по показник випускається
- модернізації (К1) конкурентоспроможност підприємством:
- модифікація (К1) і товару. 1. набір змінених
2. Виробничо-збутові 2. Ціна товару. споживчих властивостей;
характеристики: ціна; 3. Виробничі і 2. рівень додаткових
виробничі витрати; обсяг невиробничі витрати. витрат, пов'язаних з
збуту; реклама; товаром: виробничі і
післяпродажне невиробничі (транспортні,
обслуговування. післяпродажні, рекламні)
3. Набір показників 3. найбільш ймовірна ціна
споживчих властивостей товару; новий показник
товару, що підлягають конкурентоспроможності.
зміні.
4. Стратегії підприємства
щодо товару.
Мета етапу оптимізації товарної політики - узгодження інтересів ринку з
конкретними цілями і можливостями підприємства з випуску товарів і прийняття
рішення про оптимальному плані випуску.
Під результатом оптимізації товарної політики підприємства розуміється такий
варіант випуску продукції (номенклатура, обсяги виробництва, рівень цін), який
забезпечить виконання поставленого підприємством мети або максимально
наблизить підприємство до досягнення цієї мети.
Таким чином, визначимо товарну політику підприємства як комплекс заходів
щодо формування товарного асортименту, що забезпечує задоволення запитів
споживачів в досягненні економічних цілей підприємства.
У таблиці 1.4 представлена інформаційно-методична база для етапу оптимізації
товарно-асортиментної політики підприємства.
16
Таблиця 1.4
Інформаційно-методична база для проведення етапу оптимізації товарної
політики підприємства
Основні показники, що Вихідна інформація
Вхідна інформація розглядаються при (результати етапу аналізу)
аналізі
1. Витрати, пов'язані з пріоритетна ме1т.а Список найменувань
виробництвом товарів, роботи підприємства: товарів для випуску.
рекламної, післяпродажним отримання 2. Обсяг виробництва
обслуговуванням і ін. максимального прибутку; продукції по кожному
2. Ціни товарів. збільшення обсягу найменуванню.
3. Риночнийспрос продажів; 3. оптимальна ціна
на товари підприємства. завоювання переваг реалізації.
4. Виробничі потужності цільового сегмента
підприємства.
5. Запаси сировини.
6. Наявність робочої сили.
В основу розробки товарної політики закладаються такі принципи:
відповідність товару споживчими перевагами;
розробка конкурентоспроможного товару;
поєднання можливостей підприємства і вимог ринку;
ефективність товарної політики.
Товарну політику неможливо відокремити від реальних умов діяльності
підприємства-виготовлювача, специфіки його профілю. Разом з тим, як показує
практика, що знаходяться приблизно в однаково важких умовах сформованої
ринково-економічної обстановки в Українській промисловості підприємства по-
різному вирішують свої товарні проблеми: одні виявляють повне невміння і
безпорадність, а інші, слідуючи принципам і методам маркетингу, знаходять
перспективні шляхи розвитку.
В умовах ринку підприємство самостійно приймає рішення про вибір
стратегії і тактики проведення товарної політики. Кожне підприємство може
запропонувати ринку одиного товару або кілька його видів, одну або кілька
товарних ліній, сукупність яких являє собою товарну номенклатуру, або товарний
мікс фірми [19].
Проведення ефективної товарної політики фірми пов'язано з двома
17
великими проблемами [35]: по-перше, фірма повинна раціонально
організовувати роботу в рамках наявної номенклатури товарів з
урахуванням стадій життєвого циклу; по-друге, - завчасно здійснювати
розробку нових товарів для заміни товарів, які підлягають зняттю з
виробництва і виведення з ринку.
Для розробки стратегічних напрямків реалізації товарної політики
підприємства необхідно розглянути процес формування товарного
асортименту та керування ним.
1.2. Принципи формування товарного асортименту підприємства.
Сутність планування, формування та управління асортиментом полягає в
тому, щоб товаровиробник своєчасно пропонував певну сукупність товарів, які,
відповідаючи в цілому профілю його виробничої діяльності, найбільш повно
задовольняли вимогам певних категорій покупців. Набір товарів, пропонованих
підприємством-виробником на ринку, називають асортиментом [50].
Асортиментом називають перелік всіх товарів і послуг підприємства. З
позиції розуміння асортименту як сукупного товарного пропозиції різних
підприємств на локальному ринку слід визначити інший смисловий аспект
цього поняття.
Асортимент - це набір товарів, який формується за певними ознаками і
задовольняє різноманітні потреби. Це група товарів, тісно взаємопов'язаних між
собою або аналогічними принципами функціонування, або призначенням для
однакових груп покупців, схожістю маркетингових способів просування на
ринок, або приналежністю до одного й того ж діапазону цін.
Асортимент складають великі освіти - види товарів, схожих за значенням.
Вид товару в свою чергу складають асортиментні групи відповідно до
18
функціональними особливостями, якістю, ціною. Кожна така група
представлена набором асортиментних позицій, які утворюють нижчу щабель
класифікації одиниць товарного асортименту підприємства.
Асортимент, як категорія аналізу товарного ринку і оцінки діяльності
підприємства і може розглядатися з різних позицій, принципів об'єднання
товарних груп в асортимент (рис. 1.3).
Класифікаційні ознаки асортименту товарів
промисловий
Групи асортименту За
місцезнаходженням торговий
товарів
простий
складний
Підгрупи асортименту за
широтою охоплення товарів
груповий видовий
розгорнутий
марочний
супутній
змішаний
види асортиментів
за ступенем задоволення раціональний
споживачів
оптимальний
різновиди асортименту реальний
за характером потреб
прогнозований
навчальний
Рисунок 1.3 Класифікація груп товарів [38]
Товарною номенклатурою називають сукупність всіх асортиментних груп
товару і товарних одиниць. Торговим асортиментом називають набір товарів,
19
що формується організацією торгівлі з урахуванням її спеціалізації, споживчого
попиту і матеріально-технічної бази.
Роздрібна торгівля є кінцевою ланкою в процесі доведення товару від
виробника до споживача, що визначає особливі вимоги до процесів формування
та характеристикам асортименту товарів, що пропонується підприємством
сфери роздрібних продажів.
Різноманітність форм і методів роздрібного продажу, обумовлене
присутністю на ринку продавців різного масштабу і рівня організації діяльності,
визначає специфіку організації роботи з асортиментом характерну для кожного
окремого роздрібного торгового підприємства. Так, на побудову асортименту
товарів підприємства роздрібної мережі впливають такі чинники:
тип торгового підприємства;
технічна оснащеність магазину;
умови товаропостачання роздрібної торговельної мережі;
вигідність розташування магазину;
умови конкуренції;
що склалася торгова практика;
транспортні умови і т.д.
Однак визначальною силою, вихідними і цільовими показниками процесів
формування і управління асортиментом роздрібного торгового підприємства є
параметри попиту, що пред'являється споживачами, і характеристики
споживчого сектора ринку.
Формуванню асортименту передує розробка підприємством
асортиментної концепції. Це спрямоване побудова оптимальної асортиментної
структури товарної пропозиції підприємства.
Асортиментна концепція представлена центральним елементом в
побудові концепції маркетингу на підприємстві і може бути виражена через
20
опис властивостей і системи показників, що характеризують товарний набір,
який підприємство планує до реалізації, його цільові установки.
Сукупність якостей набору товарів підприємства може характеризуватися
такими його особливостями - властивостями:
1. Широта асортименту - чисельність набору товарів, виділених за
певною ознакою і представлених у вигляді класифікаційної угруповання. А. Н.
Романов, під широтою асортименту розглядає кількість груп товарів, які
виробляє підприємство.
2. Повнота асортименту або насиченість асортименту - загальна
кількість окремих видів товарів, що становлять номенклатуру кожної
асортиментної групи.
3. Глибина асортименту - кількість варіантів кожного виду товару.
4. Порівнянність - співвідношенням між запропонованими
асортиментними групами споживачів, кінцевого використання.
5. Для розробки асортиментної концепції розглянуті параметри
асортименту повинні бути виражені в вимірних величинах (табл. 1.5).
Таблиця 1.5
Показники асортиментної концепції підприємства
показники Методика Умовні позначення
розрахунку
Широта Кількість в номенклатурі
асортименту Ш = Вi
Шф - фактична широта (дійсний набір товарів в
Коефіцієнт Кш = ШФ / ШБ магазині), ШБ - базова широта (коллічественние
широти склад набору продукції, зафіксований на ринку).
асортименту
Повнота hi - кількість i-их асортиментних позицій
асортименту Пв = hi окремого виду товарів
Глибина Гв = xi Xi-кількість різновидів асортиментної позиції.
асортименту
Процеси формування і управління асортиментом можуть включати
різні процедури і здійснюватися різними методами в залежності від
21
масштабів збуту, специфікації реалізованої продукції, а також цілей і
завдань, що стоять перед підприємством. Можна систематизувати наступні
напрямки розвитку асортиментної номенклатури:
1. скорочення;
2. розширення;
3. стабілізація;
4. оновлення;
5. вдосконалення;
6. гармонізація.
«Формування асортименту - діяльність по складанню набору товарів, що
дозволяє задовольнити реальні і прогнозовані вимоги споживачів до продукції
підприємства. Російський вчений А.П. Градів запропонував іншу методику
формування асортименту, що складається з п'яти послідовних етапів.»[47].
Перевага повинна віддаватися такому складу товарного асортименту,
який забезпечує протягом тривалого періоду постійне перевищення (або, як
мінімум, збалансованість) прибутку, що залишається в розпорядженні
підприємства, над потребами фінансових ресурсів, необхідних для підтримки
конкурентоспроможності підприємства.
Метою організації в області асортименту є формування оптимального
складу його номенклатури для задоволення різноманітних потреб і отримання
прибутку. Для досягнення мети розробки такої структури асортименту на
підприємстві повинні бути вирішені наступні завдання [31; 42]:
установлениреальниеіпредполагаемиепотребності в певних товарах;
виявлениісточнікітоварнихресурсов, необхідні для формування
раціонального асортименту;
проведена оцінка реальних можливостей підприємства для
випуску окремих видів товарів;
визначені основні напрямки формування асортименту.
22
Формування асортименту не може бути абстрагировано від конкретної
організації і повинно базуватися на заздалегідь обраних цілях і завданнях, що
обумовлюють напрями розвитку асортименту.
Поняття управління асортиментом має на увазі діяльність, спрямовану на
досягнення вимог раціональності асортименту. Основоположними елементами
управління є [42,46]: формування асортименту; встановлення рівня вимог за
показниками, опре5деляющім раціональність асортименту.
Як зазначає А. Н. Романов [42]: «управління асортиментом передбачає
координацію взаємозалежних видів діяльності. Складність вирішення даної
задачі полягає в складності об'єднання всіх елементів для досягнення кінцевої
мети - оптимізації асортименту ».
Основний склад структурної одиниці повинні представляти керівники
обізнаних служб і відділів підприємства, як цього вимагає значимість функцій
служби управління асортиментом (рис. 1.5).
Управління асортиментом передбачає координацію взаємозалежних видів
діяльності - науково-технічної та проектної. Комплексного дослідження ринку,
організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту.
Головне завдання служби - прийняття принципових
рішень щодо асортименту
Виділення фінансових
Вилучення
коштів на реалізацію
нерентабельних ФУНКЦІЇ
затверджених програм та
видів продукції
планів вдосконалення
асортименту
23
Визначення Затвердження планів і
необхідності досліджень програм розробки нових
і розробок для або вдосконалення вже
створення нових і випущених продуктів
модифікації існуючих
виробів.
Рисунок 1.5 Функції служби управління асортиментом [15]
Складність вирішення даної задачі полягає в складності об'єднання всіх
цих елементів для досягнення кінцевої мети - оптимізації асортименту з
урахуванням поставлених стратегічних ринкових цілей підприємством. Якщо
цього досягти не вдається, то може вийти, що в асортимент почнуть включатися
вироби, розроблені скоріше для зручності виробничих підрозділів підприємства,
ніж для споживача.
З точки зору концепції маркетингу - це прямо суперечить тому, що
необхідно дійсно робити.
Завдання планування і формування асортименту полягають, перш за все, в
тому, щоб підготувати «споживчу» специфікацію на виріб, передати її
проектному відділу, а потім простежити, щоб досвідчений зразок був
випробуваний, при необхідності модифікований і доведений до рівня вимог
споживачів. Інакше кажучи, у формуванні асортименту несе слово має належати
керівникам служби маркетингу підприємства, які повинні вирішувати питання
про те. Коли доцільніше вкласти кошти в модифікацію виробу, а не нести
додаткові зростаючі витрати на реклами й реалізації застарілого товару або
знижувати ціну на нього [42].
Ще один важливий елемент асортименту і в цілому товарної політики
- вилучення з програми неефективних товарів. Вилучатися можуть товари,
морально застарілі й економічно неефективні, хоча і, можливо користуються
деяким попитом.
24
Ухваленню рішення про вилучення чи застереження товару у програмі
підприємства передує оцінка якості показників кожного товару на ринку. При
цьому необхідно враховувати об'єднану інформацію з усіх ринків, де вони
реалізуються, щоб встановити реальний обсяг продажів і рівень рентабельності
в динаміці, які забезпечує виготовлювачу кожен із його товарів.
Исчерпавший свої ринкові можливості товар, вчасно не вилучений із
виробничої програми, приносить великі збитки, вимагаючи непропорційно
одержуваним результатам витрат коштів, зусиль і часу. Тому, якщо виробник не
матиме чіткої системи критеріїв вилучення товарів з виробничо-збутової
програми і не буде систематично проводити аналіз виготовлених і реалізованих
товарів, то його асортимент неминуче виявиться «перевантаженим»
неефективними виробами з усіма наслідками, що випливають звідси
негативними наслідками для виробника.
Однак суть будь-якого підходу в управлінні асортиментом полягає в тому,
що при прийнятті рішень про широту, глибину та насиченості товарного
асортименту необхідно визначити, наскільки запропоновані фірмою товари
відповідають запитам покупців і наближають підприємство до наміченої мети.
Саме на цій основі приймаються рішення. А сам процес формування
асортиментної номенклатури підприємства та управління її параметрами і
показниками є безперервним і охоплює не тільки всю виробничо-збутову
діяльність, а й спектр аналітичних функцій маркетингової діяльності.
Таким чином, підприємству необхідно досить серйозно і системно
підходити до формування свого товарного асортименту, так як допущені
помилки впливають на фінансові показники підприємства і в цілому на його
розвиток.
Так як підприємство для формування товарної політики в цілому, і
товарного асортименту зокрема, має володіти досить великим обсягом
25
інформації, то далі необхідно розглянути інформаційно методичне забезпечення
формування товарної політики підприємства.
1.3. Формування товарної стратегії підприємства
Товарна політика підприємства розглядається як комплекс єдине
принципово спрямованих рішень підприємства в області роботи з товаром,
цільової установкою якої є формування привабливості товарної пропозиції
підприємства. В умовах конкурентного ринку успіх підприємства будуть також
визначати грамотна бренд - стратегія, інноваційний потенціал і оптимальний в
своїй структурі товарний портфель. І мірило всього цього, звичайно, споживач з
його мінливими потребами і запитами, який впливають ані мода, сприймає
рекламу (в тому числі і конкурентів), має свої усталені переконання. Крім цього
повинні бути в полі зору підприємства і його конкуренти, як прямі, так і
пропонують так звані товари-замінники.
Товарна стратегія - це довгостроковий курс товарної політики
розрахованої на перспективу і передбачає вирішення принципових завдань.
Розроблена стосовно до того чи іншого періоду (3-5 років і більше) в основі
своїй протягом тривалого часу залишається, як правило, незмінною.
Постановка цілей і завдань товарної політики відбувається в залежності
від обраної генеральної стратегії підприємства: виживання, стабілізації або
зростання. Фірма в умовах гострої конкурентної боротьби і постійно
знижуються економічних показників, вибирає стратегію виживання, тому
головна мета товарної політики - зниження витрат. Стратегія стабілізації
використовується в умовах високого обсягу продажів і прибутку, тому товарна
політика повинна бути націлена на задоволення існуючих потреб і на зростання
конкурентоспроможності.
26
У зв'язку з цим стратегічними цілями підприємства можуть бути
визначені ті установки, які формують завдання його товарної політики, зокрема:
оптімізаціяноменклатуритоваровсучетоміх
споживчих характеристик і особливостей технологічного виробництва;
повишеніетемпов обновленіятоваров підприємства вцеломі за
окремими видами;
забезпечення певного рівня якості і конкурентоспроможності товарів.
В рамках стратегії розвитку керівництво підприємством може поставити
перед собою такі стратегічні цілі як розробка нової продукції, найбільш повно
задовольняє потреби покупців, і освоєння нових ринків. Виділені стратегічні
цілі можуть бути реалізовані за допомогою такої політики роботи з товаром, яка
орієнтована на розширення і оновлення товарного асортименту, з урахуванням
потреб різних сегментів ринку. Основними завданнями для досягнення цієї мети
є:
розробка і випуск принципово нової і модифікованої продукції;
оптимізація співвідношення між новими і вже випускаються товарами;
своєчасне вилучення товарів, які втрачають ринкові позиції на даному
сегменті або «перекидання» його на новий ринок;
визначення та виробництво оптимального товарного асортименту.
Слід зазначити, що незалежно від обраної стратегії виробничо-
комерційної діяльності підприємства, основними діями в рамках товарної
політики є:
робота з товаром, його планування і забезпечення певного рівня якості і
конкурентоспроможності;
робота з асортиментом, його планування, формування та управління
ним;
отслежіваніестадійжізненногоціклатовара, розробка нових товарів,
оптимізація товарного портфеля фірми.
27
Результатом реалізації завдань товарно-асортиментної політики з
урахуванням поставлених стратегічних цілей буде товарна стратегія щодо
кожного виду продукції або їх групи і оптимізація товарного асортименту.
Оскільки будь-яка товарна стратегія розробляється на перспективу, то слід
виділити три стратегічні напрямки по поліпшенню привабливості наявного на
фірмі товарного асортименту (рис. 1.5): елімінація товару; варіація товару;
інновація товару.
1. Стратегія елімінації товару. Ефективна товарна політика
передбачає постійний контроль та регулювання виробничої програми і
товарної номенклатури підприємства, що спрямована на попередження
зниження обсягів виробництва і поліпшення асортименту. Однак
об'єктивними причинами зниження обсягів виробництва є: старіння товару,
зміна споживчих переваг, загострення конкурентної боротьби. Якщо
підприємству не вдасться стабілізувати своє товарне положення, то воно
повинно розробляти стратегію елімінації. Стратегія полягає у виділенні
таких товарів, які виглядають сумнівними з точки зору привабливості на
ринку і підлягають переоцінці. Це не означає однозначного рішення про
закриття провадження. Можливі наступні рішення: розробка заходів для
функціонування фірми в умовах спаду, вилучення товару з номенклатури і
продовження роботи з рештою асортиментом, зняття товару з даного ринку.
Для прийняття рішення про виключення товару з товарної номенклатури
можуть бути розглянуті наступні можливості: продаж товару іншим фірмам,
прискорена розпродаж при обслуговуванні колишніх покупців.
28
Рисунок 1.5 Товарна стратегія фірми
2. Стратегія варіації товару. Під варіацією розуміється зміна
стилю і зовнішньої форми самого товару, його упаковки, найбільш
істотних техніко-експлуатаційних властивостей характеризує не зміна
стану товару, а зміна форми і технічного оснащення існуючого товару.
Предметом варіації може бути один або кілька наступних елементів
товару: фізичні та функціональні властивості, естетичні властивості,
робоча атрибутика товару (ім'я, товарний знак, марка), супровід товару
(гарантія, обслуговування). Варіація товару покликана робити його
уніфікованим, комплексним і зручним, що підвищує ступінь
привабливості цієї товарної позиції.
3. Стратегія інновації товару. Дана стратегія визначає програму
розробки і впровадження нових товарів. Однак вираз
«Новий товар» має саме різне тлумачення і використовується як для
позначення удосконалення, оновлення існуючих товарів, так і для
характеристики абсолютно нових споживчих благ, які вперше надаються
споживачам. Необхідно правильно оцінити значимість і призначення інновації,
29
так як від цього залежить якість оцінки ризику, пов'язаного з її впровадженням.
Інновація в існуючих теорії і практиці є синонімом понять «нововведення» і
«Нововведення». Вона може бути представлена новими продуктом або
послугою, способом їх виробництва і збуту, нововведенням в організаційній,
фінансовій, науково-дослідної, маркетингової та інших сферах діяльності.
Інновації класифікують за ступенем їх новизни для фірми; за ступенем новизни
для ринку і споживача (інтенсивність інновацій); за характером ідеї, з якою
пов'язано появу інновації (технологічна або маркетингова). Так, за ступенем
новизни для фірми розрізняють товари світової новизни і нові для фірми.
Встановлено, що світова новизною володіє мала частина нововведень (10%), а
більшість інновацій (70%) пов'язано з оновленням, розширенням, модифікацією
наявної гами товарів. Так, за словами П. Друкера, «мета будь-якого бізнесу - це
маркетинг та інновації».
«Організованих нововведень». За формою здійснення стратегія інновації
підрозділяється на диференціацію та диверсифікацію. Диференціація товару
являє собою процес розробки ряду істотних особливостей товару, які роблять
його відмінним від товарів-конкурентів. Концептуально, диференціація - це
розробка різних варіантів товарної пропозиції на двох рівнях: між конкурентами
по однотипним товарам і між товарами одного підприємства, орієнтованими на
різні сегменти. Диференціації товару може здійснюватися за такими напрямами:
додаткові можливості товару, ефективність йоговикористання, комфортність,
довговічність, надійність, ремонтопридатність, стиль і дизайн товару. Крім
того, можуть застосовуватися такі заходи як диференціювання персоналу,
диференціювання каналів розподілу, диференціювання іміджу. Диверсифікація
застосовується, коли підприємство починає виробляти додаткові товари, які
планує запропонувати на нові додаткові ринки збуту.
Диверсифікація - ефективний засіб забезпечення стійкості зростання
діяльності підприємства. З її допомогою фірма може отримати хороші
30
результати по відродженню обороту прибутку завдяки новим товарним
пропозицій для нових ринків, що так само допомагає розподілу ризиків
підприємства.
На практиці диверсифікація реалізується не тільки за допомогою
реалізації продукту, але і за допомогою придбання ліцензій, покупки
підприємств, кооперації (рис. 1.6). Однак такий спосіб диверсифікації, як
розробка, розвиток товару є єдино можливим. Особливо коли розробляється
абсолютно новий товар.
диверсифікація
розвиток придбання Купівля
кооперація
товару ліцензій підприємств
а
Рисунок 1.6 Способи проведення диверсифікації
Товарна стратегія підприємства так само визначається виходячи з
технологічних можливостей виробництва, думки покупців про очікувані вигоди
від даного товару, наявності на ринку аналогічних товарів.
В даний час практика планування роботи з товарним асортиментом
підприємства має в своїй основі багатий арсенал методичних прийомів
класичної теорії стратегічного планування. Обгрунтуванням вибору стратегій
товарної політики та розробки альтернатив їх реалізації можуть виступати
моделі стратегічного планування.
власними
силами
розвиток
контрактів
виробничих
потужностей
для ни перші
Ллііццееннззііїї з
розподілу
Купівля
виробничих
потужностей
для ни ой
Купівля
фірми
розвивається
підприємства
обмін
технологіями
Спільні
підприємств
а
31
РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАТ «СМІЛЯНСЬКИЙ
МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» ТА СФЕРА ЇЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1 Організаційно-економічна характеристика ПрАТ «Смілянський
машинобудівний завод»
Об’єктом дослідження є спільне підприємство ПАТ «Сміламаш»,
діяльність якого регулюється Господарським кодексом України, Кодексом
законів про працю України та іншими чинними нормативно-правовими
документами.
ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» було створено згідно з
рішенням установчих зборів учасників (протокол №1 від 14.01.1998р.). ПрАТ
«Смілянський машинобудівний завод» є спільним підприємством
(співзасновниками є юридичні особи з Люксембургу), виробничі потужності
знаходяться як на території нашої держави (два заводи – в Черкаській та
Миколаївській областях), так і за її межами (одна фабрика – комуна Віанден,
округ Дікірх, Люксембург).
Підприємство створене з метою отримання прибутку від господарської
діяльності, яка направлена на поповнення ринку товарами і послугами для
максимального задоволення потреб споживачів і реалізації за рахунок
отримання прибутку соціальних і економічних інтересів засновників і членів
колективу.
Основним видом діяльності ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод»
є виготовлення техніки та обладнання для сільського господарства, а саме:
посівні комплекси;
сівалки зернові та універсальні просапні;
культиватори суцільної обробки ґрунту;
32
культиватори міжрядні;
дискові борони.
У своєму сегменті ринку фірма знаходиться вже більше 15 років, що
дозволяє говорити про стабільність її діяльності та наявність налагоджених
зв’язків збуту власної продукції.
Майно підприємства складають основні та оборотні кошти, а також інші
цінності, вартість яких відображається в балансі підприємства. Майно
підприємства, включаючи внески засновників, продукцію, отриманий дохід є
винятковою власністю засновників, які мають право розпоряджатися їм
самостійно, продавати або передавати третім особам.
Джерелами формування майна підприємства є:
грошові і майнові внески засновників;
доходи, отримані від господарської діяльності, реалізації продукції і
послуг;
кредити банків і інших кредитних організацій.
Головою підприємства є генеральний директор, який був обраний
більшістю голосів на Загальних зборах 23.04.2009р. В його обов’язки входить
управління поточними справами, дотримання стратегії фірми, задоволення
інтересів учасників та трудового колективу.
Генеральному директору безпосередньо підпорядковуються:
директор з маркетингу, який відповідає за організацію виробництва та
збуту продукції, відносини з партнерами та споживачами;
комерційний директор, що управляє фінансовою діяльністю
підприємства, контролює сферу постачання сировини та матеріалів,
надходження та облік фінансових ресурсів;
виконавчий директор, який займається обліком кадрів та IT-
забезпеченням;
33
бухгалтерія, що веде облік всі господарських операцій ПрАТ
«Смілянський машинобудівний завод»
Рисунок 2.1 Організаційна структура ПАТ «Сміламаш»
Складність економічних відносин знаходить свій відбиток і на внутрішній
політиці підприємства. Кадрова складова є однією з найважливіших, адже
забезпечення фірми професіоналами у своїй справі створює передумови для
стабільного функціонування. ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод»
намагається постійно заохочувати свій персонал, вживаючи таких заходів:
матеріальне стимулювання праці (різноманітні премії, бонуси, надбавки);
нематеріальне заохочення (додаткові вихідні дні);
стимулювання до самовдосконалення (залучення до конференцій за
професійним спрямуванням);
34
інші заходи, що допомагають найбільш повно розкрити потенціал
працівників.
Кожне підприємство з позиції стратегічного мислення має сформувати
ряд факторів, що впливають на нього під час господарської діяльності. SWOT-
аналіз дозволяє виявити та згрупувати обставини за категоріями, що покращує
сприйняття та має допомогти керівникам вжити правильних заходів з метою
зменшення негативного впливу та підсилення власних сильних позицій
(табл.2.1).
Таблиця 2.1
SWOT – аналіз ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод»
Сильні сторони Можливості
наявність постійних замовників; залучення кредитних коштів за
можливість надавати послуги як рахунок роботи з різними фінансовими
вітчизняним, так і іноземних інститутами;
замовникам; поступове зниження собівартості (до
гнучка цінова політика; 20% за 4 роки);
урахування фінансового стану клієнта реалізація проекту модернізації
під час підписання договору виробничого обладнання
Слабкі сторони Загрози
неможливість залучення новітніх недосконалість податкової системи у
наукових розробок через обмеженість розрізі виробників с/г техніки;
фінансових ресурсів; постійне зростання цін на сировину та
відносна мала частка на ринку; матеріали;
низька популярність фірми серед недостатність державної підтримки
споживачів вітчизняних виробників
35
Протягом останніх років ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод»
напрацювало стабільну клієнтську базу, що налічує представників як малого,
так і середнього бізнесу. Ця обставина дає змогу говорити про те, що є
передумови для отримання стабільного прибутку, що у наш час є вкрай
важливим.
ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» є спільним підприємством,
воно здійснює свою діяльність не лише в Україні, а і за її межами. Звичайно,
перелік клієнтів в Люксембурзі не такий великий, проте існує гарна можливість
співпраці з іноземними партнерами у разі покращення зовнішньоекономічних
стосунків України та ЄС.
ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» завжди намагається
враховувати поточну ситуацію на ринку, тому гнучкість цінового діапазону є
позитивним моментом, адже регулювання значень собівартості продукції, що
виробляється, покращує відносини зі споживачами.
В умовах сучасної української економіки найновіше виробниче
обладнання можуть собі дозволити лише промислові гіганти, що мають в
розпорядженні значні фінансові ресурси. ПрАТ «Смілянський машинобудівний
завод» працює на застарілих станках, тому у найближчому майбутньому
планується реалізувати проект модернізації засобів праці.
Відсутність широкої рекламної кампанії значно звузили коло потенційних
споживачів, тому ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» переважно
працює з тими, хто є постійними клієнтами. Зараз на підприємстві створюється
ряд маркетингових заходів, що мають популяризувати фірму серед
представників сільського господарства України.
Постійні зміни у вітчизняному податковому законодавстві створюють
значний тиск на підприємства у будь-якому секторі економіки. ПрАТ
«Смілянський машинобудівний завод» працює в галузі с/г машинобудування, а
тут політки уряду не є стабільною вже протягом останніх 10 років. Частково
36
зменшити негативний вплив можна за рахунок закладення в ціну продукції
фінансового ризику понесення додаткових витрат.
Нестабільність економіки спричиняє зростання цін на сировину та
матеріали, які використовуються в процесі виробництва. Цей процес є
ланцюговим, який знаходить своє відображення на собівартості виробленої
продукції. ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» намагається купувати
якісну сировину за прийнятною ціною, а також шукати можливість співпраці з
тими контрагентами, які дають преференції для постійних клієнтів.
PEST – аналіз – маркетинговий інструмент, що використовується для
визначення політичних, економічних, соціальних та технологічних аспектів
зовнішнього середовища, що впливає на підприємство. У таблиці 2.2 розкрито
зміст цього аналізу для ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод».
Таблиця 2.2
PEST аналіз ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод»
Політика (Р) Економіка (Е)
зміни податкового законодавства зміна рівня інфляції;
України в розрізі с/г машинобуд.; підвищення курсів іноземних валют;
держ. Політ. у сфері с/г рівень загальних витрат підприємства
Соціальна сфера (S) Технологія (Т)
ставлення до праці; відсутність власного центру розробок;
демографічні зміни; необхідність фінанс.
негативний вплив ЗМІ відносно слабкий рівень розвитку
технологій.
Політична стабільність в державі є одним з найважливіших факторів, що
впливають на розвиток ринкових відносин. За умови консолідованих дій всіх
урядових структур вітчизняна економіка забезпечується якісною нормативно-
правовою базою, а також єдиним баченням стратегічних цілей.
37
Постійні зміни в податковому законодавстві спричинили ряд негативних
явищ, що формують суттєві диспропорції у взаємовідносинах економічних
суб’єктів з приводу стягнення обов’язкових платежів. Податковий кодекс
України, що був прийнятий у 2018 році, не є ідеальним та вичерпним
документом, проте він створює підґрунтя до вдосконалення цієї складової
урядової діяльності, що також знайде своє відображення і у питання
вітчизняного с/г машинобудування.
Вітчизняна економіка за останні роки зазнала суттєвого негативного
впливу від наслідків фінансової кризи. Вона уразила всі сфери народного
господарства, спричинивши ряд проблем, що ускладнюють ефективне
функціонування підприємств.
У кінці 2019 року урядом України було внесено зміни до ЗУ «Про
стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для АПК». Реалізація
Держпрограми технічної політики в АПК має забезпечити до 2020 року
збільшення виробництва і реалізації сільгосптехніки в 4 рази та скоротити
витрати на їх купівлю з-за кордону майже вдвічі. У 2018-2020 рр. на відповідні
заходи передбачено спрямувати близько 56 млрд. грн.
Загальна економічна ситуація в країні знаходить своє відображення в усіх
сферах народного господарства. Протягом останнього часу Україна переживає
не найкращі свої часи, тому постійна інфляція, підвищення курсу іноземних
валют послаблює конкурентні позиції на міжнародному ринку. ПрАТ
«Смілянський машинобудівний завод» працює з контрагентами, що походять з
інших країн, тому ці процеси впливає на фінансовий стан фірми.
Соціальна сфера також впливає на підприємство, адже людина є
ключовим елементом всього. Ставлення до праці впливає на якість та необхідну
кількість засобів праці, що використовуються для обробки землі. ПрАТ
«Смілянський машинобудівний завод» залежить від таких обставин, адже це
прямо впливає на кількість щомісячних замовлень.
38
ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» суттєво залежить від
новизни обладнання, на якому працює. Протягом 10 років воно не
оновлювалось, а те, що було закуплене, виготовлене ще за радянських часів. На
підприємстві вже розробляється проект модернізації технічного оснащення, що
має забезпечити стабільний рівень виробництва з меншими витратами.
2.2 Аналіз фінансового стану ПрАТ «Смілянський машинобудівний
завод»
Фінансовий стан фірми є однією з найважливіших характеристик його
діяльності [46]. Метою оцінки є пошук резервів підвищення рентабельності
виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи
підприємства і виконання ним зобов’язань перед партнерами та бюджетом [8].
Проте перед тим, як здійснити аналіз фінансового стану, варто дослідити
динаміку основних показників його діяльності, адже за допомогою них можна
зробити попередні висновки стосовно стану справ на підприємстві. Зміна
показників виробничо-господарської діяльності ПрАТ «Смілянський
машинобудівний завод» наведена у таблиці 2.3.
Дані, подані у таблиці 2.3, свідчать про коливання суми кожного зі
значень, а саме:
у 2019 році дохід від реалізації продукції склав 19065 тис. грн., на 3,8%
більше, ніж за 2014 рік, що підтверджує збільшення обсягів продажу
товарів за період, який аналізується;
собівартість продукції мала стійку тенденцію до збільшення - на 223,8
тис. грн. у 2018 році та на 219,2 тис. грн. у 2019, адже ці зміни відбулись
внаслідок подорожчання деяких матеріалів та часткового планомірного
підвищення технічного рівня виробництва;
адміністративні видатки у 2020 році склали 850,5 тис. грн., що на 0,5%
більше відповідного показника 2019р;
39
чистий прибуток ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» у 2018 році
становив 332,9 тис. грн., у 2019 – 334,0 тис. грн., а у 2020 – 663,2 тис. грн.,
що є позитивним для підприємства та було зумовлене зростанням виручки
від реалізації продукції та додаткових доходів за останні три роки.
Таблиця 2.3
Динаміка основних показників господарської діяльності
ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» за 2018-2020рр.
Зміна Зміна
роки, тис. грн.
Показники за 2018-2019рр. за 2019-2020рр.
2018 2019 2020 тис. грн. % тис. грн. %
1.Дохід від реалізації
продукції (товарів, робіт, 17952,1 18375,4 19065,0 +423,3 +2,4 +689,6 +3,8
послуг)
2.Податок на додану
3590,4 3675,1 3813,0 +84,7 +2,4 +137,9 +3,8
вартість
3.Чистий дохід від
14361,7 14700,3 15252,0 +338,6 +2,4 +551,7 +3,8
реалізації продукції
4.Собівартість
12093,1 12316,9 12536,1 +223,8 +1,9 +219,2 +1,8
реалізованої продукції
5.Валовий прибуток 2268,6 2383,4 2715,9 +114,8 +5,1 +332,5 +14
6.Адміністративні
830,6 846,4 850,5 +15,8 +1,9 +4,1 +0,5
витрати
7.Фінансові результати
від звичайної діяльності 443,9 433,8 839,5 -10,1 -2,3 +405,7 +93,5
до оподаткування
8.Фінансові результати
332,9 334,0 663,2 +1,1 +0,3 +329,2 +98,6
від звичайної діяльності
9.Чистий прибуток 332,9 334,0 663,2 +1,1 +0,3 +329,2 +98,6
Тенденції, виявлені під час попереднього аналізу, свідчать про
позитивні перспективи для ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» та
поступове пожвавлення роботи після фінансово-економічної кризи.
Виручка від реалізації зросла лише за останні декілька років, адже з
2018 року великі обсяги продажів мали лише промислові гіганти, які були
здатні самостійно забезпечити свою потребу у додаткових ресурсах. Для
ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» ті два роки були складними,
40
саме тому підприємство вдалось до зниження вартості продукції приблизно
до рівня її собівартості та змогло залишитися на ринку виробників
сільськогосподарської техніки та обладнання.
Після прийняття Податкового кодексу України механізм справляння
податку на прибуток став чітким та було враховано інтереси платників,
ставка оподаткування кожного року знижується на 2%. Для ПрАТ
«Смілянський машинобудівний завод» це має гарні наслідки, оскільки сума
чистого прибутку, що залишається у розпорядженні після погашення всіх
зобов’язань, є більшою.
Варто додати, що за останні три роки систематично збільшувались
адміністративні витрати. Якщо більш раціонально планувати свої видатки на
цю статтю, можна додатково зекономити кошти та спрямувати їх на
погашення поточної заборгованості.
Аналіз фінансового стану ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод»
за 2018-2020рр. доцільно провести за такими критеріями:
- аналіз стану та динаміки майна і капіталу;
- аналіз фінансової стійкості та ділової активності;
- аналіз прибутковості та рентабельності.
Дослідження фінансового стану підприємства розпочинається із
визначення змін у структурі його активів, виявленні тенденцій та причин, які
зумовили коливання у показниках [18]. Аналіз стану та динаміки майна
ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» наведено у таблиці 2.4
Дані, наведені у таблиці 2.4, свідчать про коливання суми майна
підприємства за період, що аналізується – з 25871,1 тис. грн. у 2018 р. до
26359 тис. грн. у 2020 р. Ці зміни супроводжувалось збільшенням суми
необоротних активів (з 18401,5 тис. грн. у 2018р. до 19308,4 у 2020р.),
41
грошових засобів (на 275,1 тис. грн., або на 43,84%). Протягом останнього
часу скоротились розміри запасів (на 1321,9 тис. грн., або на 20%), оборотні
активи (на 1013,6 тис. грн., або на 12,57%), зміни у сумі інших активів не
спостерігались. Такі процеси вказують на покращення співпраці з
дебіторами, акумуляцію грошових коштів та зменшення розміру запасів у
зв’язку продажем готової продукції, яка до цього не була реалізована.
Таблиця 2.4
Аналіз стану та динаміки майна ПрАТ «Смілянський машинобудівний
завод» за 2018-2020рр.
Зміна Зміна
роки, тис. грн.
Показники за 2018-2019 рр. за 2019-2020 рр.
2018 2019 2020 тис. грн. % тис. грн. %
Майно, всього 25871,1 26877,8 26359 +1006,7 +3,89 -518,8 -1,97
1. Необоротні активи 18401,5 18813,6 19308,4 +412,1 +2,24 +494,8 +2,63
2. Оборотні активи 7469,6 8064,2 7050,6 +594,6 +7,96 -1013,6 -12,57
2.1 Запаси 5892,3 6609,1 5287,2 +716,8 +12,17 -1321,9 -20
2.2 Дебіторська
960,8 827,6 860,8 -133,2 -13,86 +33,2 +4,01
заборгованість
2.3 Грошові засоби 616,5 627,5 902,6 +11 +1,78 +275,1 +43,84
Далі відбувається оцінка капіталу підприємства, адже за допомогою цього
можна зробити висновки стосовно фінансової політики, яку обрало керівництво.
Аналіз стану та динаміки капіталу ПрАТ «Смілянський машинобудівний
завод» у 2018-2020рр. наведено у таблиці 2.5.
42
Таблиця 2.5
Аналіз стану та динаміки капіталу ПрАТ «Смілянський машинобудівний
завод» за 2018-2020рр.
Зміна Зміна
роки, тис. грн.
Показники за 2018-2019 рр. за 2019-2020 рр.
2018 2019 2020 тис. грн. % тис. грн. %
1. Власний капітал 18909,2 17787,4 19606,9 -1121,8 -5,93 +1819,5 +10,23
2. Забезпечення
наступних витрат і 0 1254 0 +1254 - -1254 -
платежів
3. Залучений капітал 6961,9 7836,4 6752,1 +874,5 +12,56 -1084,3 -13,84
3.1 Короткостроково
6961,9 7836,4 6752,1 +874,5 +12,56 -1084,3 -13,84
залучений
3.1.1. Короткострокові
кредити та поточна
заборгованість за 2605,1 3009 2518 +403,9 +15,50 -491 -16,32
довгостроковими
зобов`язаннями
3.1.2. Кредиторська
1972 2403 2102 +431 +21,86 -301 -12,53
заборгованість
3.1.3. Поточні
зобов`язання за 2384,8 2424,4 2132,1 +39,6 +1,66 -292,3 -12,06
розрахунками
Капітал, всього 25871,1 26877,8 26359 +1006,7 +3,89 -518,8 -1,93
З таблиці 2.5 видно, що джерела фінансування підприємства на кінець
досліджуваного періоду скоротились на 518,8 тис. грн. або на 1,93%. Ці зміни
зумовлені збільшенням розміру власних ресурсів та зменшенням обсягів
позикових коштів. Власний капітал підприємства зріс на 1819,5 тис. грн., або
на 10,23%. Це було зростанням суми нерозподіленого прибутку, який
43
акумулювався за період, що аналізується. У 2019 році було здійснено
відрахування коштів на цільове фінансування в розмірі 1254 тис. грн., проте
у 2020 році кошти на цю статтю балансу не виділялись. Залучені фінансові
ресурси повністю представлені короткостроковою заборгованістю, обсяг
яких спочатку збільшився (на 874,5 тис. грн., або на 12,56% у 2019 році), а
потім скоротився на 1084,3 тис. грн., або на 13,84% - у 2020. За 2018-2020р.
ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» не використовували кошти, що
залучаються на довгостроковий період, проте у правління є наміри
модернізувати виробниче обладнання, а тому в перспективі розглядається
співпраця з кредиторами на основі довготермінових позик.
Однією з найважливіших характеристик фінансового стану будь-якого
підприємства є його фінансова стійкість [43]. Вона є надійно гарантованою
платоспроможністю, рівновагою між власними та залученими ресурсами,
незалежністю від коливань ринкової кон’юнктури. Дані, що необхідні для
оцінки фінансової стійкості ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод»,
наведені у таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Оцінка фінансової стійкості ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод»
за 2018-2020рр.
Зміна за Зміна за
на на на
Показник
1.01.2018 1.01.2019 1.01.2020
2018-2019рр. 2019-2020рр.
1.Власні оборотні кошти,
507,7 227,8 298,5 -279,9 70,7
тис. грн.
2.Коефіцієнт фінансової
0,73 0,66 0,74 -0,07 0,08
автономії
3.Коефіцієнт фінансової
1,37 1,51 1,34 0,14 -0,17
залежності
44
Продовження табл. 2.6
4.Коефіцієнт фінансового
0,37 0,41 0,34 0,04 -0,07
ризику
5.Короткострокові кредити,
2605,1 3009 2518 403,9 -491
тис. грн.
6.Загальна величина
5892,3 6609,1 5287,2 716,8 -1321,9
запасів, тис. грн.
Коефіцієнти, подані у таблиці 2.6, були розраховані за такими
формулами:
Власні оборотні кошти = ОА – ПЗ, (1.1)
де ОА – оборотні активи;
ПЗ – поточні зобов’язання;
Кфа = власні кошти / майно, (1.2)
де Кфа – коефіцієнт фінансової автономії;
Коефіцієнт фінансової залежності = 1 / Кфа, (1.3)
Коефіцієнт фінансового ризику = ПК / ВК, (1.4)
де ПК – позиковий капітал;
ВК – власний капітал.
За даними таблиці 2.6 можна зробити такі висновки:
-сума власних оборотних коштів постійно змінювалась – від 507,7 тис.
грн. у 2018 році до 298,5 тис. грн. у 2020, що вказує на здатність
підприємства фінансувати свої поточні зобов’язання;
-коефіцієнт фінансової автономії змінювався на кінець 2020р. становив
0.74 є більшим за мінімальне значення 0,5, що підтверджує
45
спроможність ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» виконувати
свої зобов’язання;
-коефіцієнт фінансової залежності протягом 2020р. скоротився до 1,34 (
-0,17 в порівнянні з 2019р.), що пояснюється зменшенням розміру
короткострокових позичок;
-коефіцієнт фінансового ризику протягом періоду, що аналізується,
знаходиться у межах оптимального значення (< 0,5), що підкреслює
відносну залежність підприємства від кредиторів;
-сума короткострокових кредитів на кінець 2020 року становила 2518
тис. грн., що вказує на потребу фірми у короткострокових ресурсах, але
розрахунки за зобов’язаннями відбуваються своєчасно;
-загальна величина запасів у 2020 році становила 5287,2 тис. грн., що
підтверджує факт часткової реалізації готової продукції, що
акумулювалась протягом досліджуваного періоду.
Не менш важливим для підприємства є оцінка його ділової активності,
оскільки вона є індикатором вдалих підприємницьких дій [44]. Аналіз ділової
активності дозволяє дослідити ефективність основної діяльності
підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових
ресурсів фірми. За допомогою коефіцієнтів оборотності, які подані у таблиці
2.7, можна зробити висновок стосовно стану співпраці з дебіторами,
кредиторами, а також визначити термін реалізації готової продукції та обігу
товарно-матеріальних запасів.
46
Таблиця 2.7
Показники ділової активності ПрАТ «Смілянський машинобудівний
завод» за 2018-2020рр.
на на на Зміна за Зміна за
Показник 1.01.2018 1.01.2019 1.01.2020 2018- 2019-
р. р. р. 2019рр. 2020рр.
1.Оборотність дебіторської
- 16,44 18,07 - 1,63
заборгованості
2.Оборотність кредиторської
- 1,99 2,09 - 0,10
заборгованості
3.Середній період погашення
- 22,20 20,20 - -2,00
дебіторської заборгованості
4.Середній період погашення
- 183,72 174,56 - -9,16
кредиторської заборгованості
5.Оборотність активів - 0,54 0,55 - 0,01
6.Оборотність ТМЗ - 1,97 2,11 - 0,14
7.Середній період обороту
- 185,23 173,19 - -12,05
товарно-матеріальних запасів
8.Тривалість фінансового
- 23,72 18,83 - -4,89
циклу
9.Оборотність готової
- 3,11 3,33 - 0,22
продукції
Коефіцієнти, наведені у таблиці 2.7, були розраховані за такими
формулами:
Одз= В / сер. ДЗ, (1.5)
де Одз – оборотність дебіторської заборгованості;
В – виручка від реалізації товарів;
сер. ДЗ – середній обсяг дебіторської заборгованості;
Окз = В / сер. КЗ, (1.6)
47
де Окз – оборотність кредиторської заборгованості;
сер. КЗ – середній розмір кредиторської заборгованості;
Середній період погашення дебіт. заборгованості = 365 / Одз, (1.7)
Середній період погашення кред. заборгованості = 365 / Окз, (1.8)
Оборотність активів = В / сер. А, (1.9)
де сер. А – середній розмір активів підприємства;
Отмз = С / сер. ТМЗ, (1.10)
де Отмз – оборотність товарно-матеріальних запасів;
С – собівартість продукції;
сер. ТМЗ – середній обсяг товарно-матеріальних запасів;
Середній період обороту ТМЗ = 365 / Отмз, (1.11)
Тривалість фінансового циклу = середній період обороту запасів + середній
період погашення дебіторської заборгованості – середній період погашення
кредиторської заборгованості (1.12)
Оборотність готової продукції = В / сер. ГП, (1.13)
де сер. ГП – середній розмір готової продукції;
Оборотність власного капіталу = В / сер. ВК, (1.14)
де сер. ВК – середній обсяг власного капіталу.
За 2019 рік визначити значення показників неможливо, оскільки немає
даних за 2018 рік (в усіх випадках в знаменнику береться середнє значення
величини).
За даними таблиці 2.7 можна зробити такі висновки:
за період, що аналізується, оборотність дебіторської заборгованості
збільшилась на 1,63, що вказує на збільшення швидкості її обігу;
середній період погашення дебіторської заборгованості у 2020р. становив
20,2 дн. (на 2 дні менше, ніж у 2019 році), що підтверджує покращення
якості роботи з дебіторами на підприємстві;
48
у 2020р. середній період погашення кредиторської заборгованості
скоротився з 183,72 дн. до 174,56 дн. (майже на 9 днів), що відображає
намагання підприємства постійно підвищувати рівень співпраці зі своїми
партнерами;
тривалість фінансового циклу у 2020 році зменшилась – з 23,72 дн. до
18,83 дн.;
протягом 2020 року коефіцієнт оборотності власного капіталу зріс на 0,02,
що вказує на незначне підвищення ефективності використання ВК
підприємства.
Під час аналізу фінансового стану підприємства важливо оцінити його
прибутковість та рентабельність, оскільки від цих показників залежить
співпраця з партнерами та потенційними кредиторами, а також це дає змогу
дослідити розмір чистого прибутку, який залишається у розпорядженні
підприємства після сплати всіх обов’язкових платежів та розрахунків за своїми
зобов’язаннями [14].
Дані, що показують динаміку і структуру валового прибутку ПрАТ
«Смілянський машинобудівний завод» у 2018-2020рр., наведені у таблиці 2.8.
За даними таблиці 2.8 можна зробити такі висновки:
за останні три роки прибуток від продажу ПрАТ «Смілянський
машинобудівний завод» продемонстрував тенденцію до зростання – з
2268,58 тис. грн. у 2018р. 2715,90 тис. грн. у 2020р., що вказує на
відносне покращення збуту товарної продукції;
спостерігався збиток від операційної діяльності, що повністю був
покритий за рахунок обсягу прибутку від продажу;
прибуток до оподаткування протягом періоду, що аналізується, мав
тенденцію до зниження, проте у 2020 році він склав 839,5 тис. грн., що
49
підтверджує поліпшення стану справ на підприємстві та свідчить про
нормальний рівень його функціонування.
Таблиця 2.8
Аналіз динаміки і структури валового прибутку ПрАТ «Смілянський
машинобудівний завод» за 2018-2020 рр.
Зміна Зміна
на на на
Показники
1.01.2018 1.01.2019 1.01.2020 за 2018- за 2019-
2019рр. 2020рр.
1.Прибуток
(збиток) від 2268,58 2383,42 2715,90 +114,84 +332,48
продажу,тис. грн.
2.Прибуток
(збиток) від
-1192,00 -1502,30 -1421,10 -310,30 +81,20
операційної
діяльності,тис. грн.
3.Прибуток
(збиток) від
-632,70 -447,30 -455,30 +185,40 -8,00
нереалізаційних
операцій,тис. грн.
4.Прибуток
(збиток) до
443,88 433,82 839,50 -10,06 +405,68
оподаткування,тис.
грн.
Показники рентабельності ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод»
за 2018-2020рр. наведені у таблиці 2.9.
Коефіцієнти рентабельності, наведені у таблиці 2.9, були розраховані за
такими формулами:
Рентабельність капіталу = (ВП / сер. ВМ)*100%, (1.15)
де ВП – валовий прибуток фірми;
сер. ВМ – середня вартість майна;
50
Чиста рентабельність ВК = (ЧП / сер. ВК) * 100%, (1.16)
де ЧП – чистий прибуток підприємства;
сер. ВК – середня величина власного капіталу;
Рентабельність ПК = (ВП / (сер. ВЗ + ДКЗ))*100%, (1.17)
де сер. ВЗ + ДКЗ – середня вартість власних засобів і довгострокових
кредитних засобів;
Рентабельність поточних активів = (ЧП / сер. ПА) * 100%, (1.18)
де сер. ПА – середній обсяг поточних активів;
Рентабельність основної продукції = (П / сер. ВТ) * 100%, (1.19)
де П – прибуток від реалізації продукції;
сер. ВТ – середні витрати на виробництво продукції;
Рентабельність продажу = (П / сер. ВР) * 100%, (1.20)
де сер. ВР – середня виручка від реалізації.
Таблиця 2.9
Аналіз рентабельності ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» за
2018-2020рр.
Зміна Зміна
Показники на 2018 на 2019 на 2020 за 2018-2019 за 2019-2020
рр. рр.
1.Рентабельність капіталу - 9,04 10,20 - +1,17
2.Чиста рентабельність
- 1,82 3,55 - +1,73
ВК
3.Рентабельність
- 12,56 14,05 - +1,49
перманентного капіталу
4.Рентабельність
- 30,69 35,94 - +5,25
поточних активів
51
Продовження табл. 2.9
5.Рентабельність основної
- 19,53 21,86 - +2,33
продукції
6.Рентабельність продажу - 13,12 14,51 - +1,39
З таблиці 2.9 видно, що тенденцію до зростання показали всі
показники. Найбільше зріс показник рентабельності поточних активів (на
5,25), що є позитивним для підприємства, оскільки відбулося збільшення
суми прибутку, отриманого з кожної гривні, яка вкладена у поточні активи.
Рентабельність основної продукції зросла на 1,35 (з 19,53 у 2019 році до
21,86 у 2020), що підкреслює покращення результатів діяльності фірми.
Коефіцієнт рентабельності перманентного капіталу збільшився з 12,56 у
2019 році до 14,05 – у 2020, а через відносне збільшення суми валового
прибутку рентабельність капіталу протягом 2020 року зросла на 1,17, що вказує
на часткове підвищення ефективності вкладення коштів у ПрАТ «Смілянський
машинобудівний завод». Рентабельність продажу збільшилась з 13,12 до 14,51
(на 1,39) та за рахунок одночасного зростання суми валового прибутку та
виручки від реалізації.
2.3 Загальна характеристика маркетингової товарної політики
промислового підприємства ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод»
Проект модернізації виробничого обладнання для ПрАТ «Смілянський
машинобудівний завод» передбачає встановлення автоматичної лінії, яка
дозволить не лише збільшити обсяги випуску продукції, а і буде підґрунтям для
розширення підприємства.
Кожен з проектів, який реалізується на підприємстві чи державній
структурі, поряд з метою має цілі, які її конкретизують з різних позицій.
52
Доцільно навести класифікацію проекту модернізації виробничого
обладнання ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» за декількома
ознаками:
за масштабом – малий;
за складністю – монопроект;
за якістю – звичайної якості;
за тривалістю – довгостроковий;
за сферою діяльності – промисловий;
за взаємопов’язаністю – незалежний.
Також варто навести життєвий цикл проекту ПрАТ «Смілянський
машинобудівний завод», що дозволить акцентувати увагу на основних
моментах з реалізації запланованого (рис. 2.2).
Рисунок 2.2 Життєвий цикл проекту ПрАТ «Смілянський машинобудівний
завод»
Як видно з рисунку 2.2, для проекту відкриття нової виробничої лінії
ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» основне фінансове навантаження
53
відбувається на інвестиційній фазі. За даними попереднього бюджету для
проекту, на цьому етапі буде використано 6,927 млн. грн., в той час як на
передінвестиційну та операційну фазу буде затрачено 31230 грн. та 12840 грн.
відповідно. Такий розподіл коштів є класичним для будь-якого проекту, адже на
етапі формування задуму та планування грошей витрачається не так багато, а на
операційній фазі реалізації проекту кошти йдуть на певні технічні моменти.
Багато деталей складних конструкцій за великої кількості поверхонь, які
необхідно обробляти, не можуть бути повністю виготовлені на одному верстаті .
Саме тому операції обробки розподіляють таким чином, щоб їх можна було
виконати на мінімальній кількості верстатів. Якщо розміри деталей дозволяють
вести їх обробку на багатопозиційних верстатах, будують потокову лінію, а при
обробці деталей великих розмірів - потокову лінію з однопозиційних верстатів.
Вимога підвищення продуктивності праці призвела до створення
верстатів-автоматів, а потім до створення автоматичних ліній, цехів і заводів
автоматів. Якщо в потоковій лінії здійснити автоматичну передачу деталей від
верстата до верстата, а також автоматичний затиск і відкріплення деталей в
робочих позиціях , то потокова лінія перетвориться на автоматичну .
Виграш в продуктивності при використанні автоматичних ліній
досягається за рахунок глибокої диференціації виробничого процесу, яка
доходить до розподілу окремих операцій з метою створення єдиного ритму і
спрощення переходів.
У системах програмного керування програма записується на жорстких
дисках або магнітній стрічці, з якої зчитується і перетворюється в сигнали
керування за допомогою засобів обчислювальної техніки. Поряд з
забезпеченням високої точності системи програмного керування здійснюють
швидку переналадку на виготовлення інших виробів, а при обробці складних
деталей значно прискорюють їх виготовлення. Тому системи програмного
54
керування найраціональніше застосовувати при дрібносерійному виробництві, а
автоматичні лінії — при багатосерійному.
ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» має намір закупити
багатосерійну безперервно-потокову лінію, для якої характерні аналіз і
конструктивно-технологічна класифікація виробів. За лінією будуть закріплені
вироби, ідентичні з погляду складу, послідовності і трудомісткості операцій, що
здійснюються на підприємстві. У цьому разі предмети праці будуть чергуватися
на лінії в будь-якому порядку, будь-якими партіями і навіть через кожну штуку.
55
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА МАРКЕТИНГОВОЇ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ
ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Напрями удосконалення товарної політики промислового
підприємства.
Проведенний в попередньому пункті аналіз, дозволяє нам виявити слабкі
сторони компанії та запропонувати шляхи їх вирішення.
Після розбору і аналізу асортиментної політики були виявлені наступні
слабкі сторони:
1) нерівномірність широти і глибини асортименту по групам;
2) явні прояви зжниження прибутку у складні періоди внаслідок
сезонності на товар.
Причинами цих проблемних зон може бути недостатній досвід
проведення маркетингових досліджень ринку, недостатньо високий рівень
фахівців даного відділу або небажання вдосконалення і несення зайвих витрат.
Планування асортименту повинно проводитися на наступних
маркетингових дослідженнях:
1) Визначення запитів споживачів;
2) Вивчення мотивації покупок і поведінки покупців;
3) Аналіз і вивчення товарних запасів;
4) Вивчення реакції ринку на новий пропонований товар.
На даний момент на підприємстві ПрАТ «Смілянський машинобудівний
завод» найрізноманітніший ряд продукції, це пояснюється тим, що є величезна
кількість схожих товарів, що користуються попитом на у різних покупців.
Пропоную наступні заходи для оптимізації асортиментної політики:
1) Позбавлення від надлишок на складах продукції шляхом проведення
акцій і спец пропозицій;
56
2) Проведення закупівель продукції і маркетингових заходів по
сезонах, тобто збільшення кількості річної продукції в періоди її максимальної
активності.
У політиці в області якості були виявлені незначні похибки, пов'язані з
проблемами упаковки товару при транспортуванні.
При перевезенні можливо розкриття упаковки товару, поломка
пакувальних елементів, внаслідок чого ризику піддається сусідній товар.
Для вирішення даної проблеми можна запропонувати: розробку
логістичних блоків по товарах схожого типу, щільності та упаковки. Для
уникнення псування слабкого товару з боку потужних, фарбувальних і
роз'їдають товарів. Ухвалення в штат товарознавця для більш якісного прийому
товару та перевірки його на дефекти. Пропоную підприємству страхувати
посилки в транспортних компаніях, це дозволить знизити грошові втрати і
збільшити гарантію доставки продукції. Також слід використовувати більш
якісну пакувальну коробку і внутрішні елементи.
Для поліпшення збутової політики можна запропонувати наступні заходи:
1) Створення Кешбек платформ для клієнтів компанії.
Суть полягає в висновок партнерської програми з банками, щодо
повернення грошових коштів клієнтам при розрахунку з компанією картою
банку партнера.
2) Вихід на нові ринки збуту в євразійській частині світу (Казахстан,
Азербайджан, Вірменія і т.д)
Це дозволить знайти нових партнерів і споживачів, а також розробити
нову продукцію, спрямовану на максимальну задоволення потреб клієнтів цього
регіону. Так само дані заходи дозволять вирішити проблему з товарами
сезонного характеру завдяки різному клімату.
3) Створити більше філіалів підприємства зі складами в різних регіонах
України.
57
Це дозволить збільшити швидкість відправки товарів клієнтам, збільшити
швидкість товарообігу і знизити навантаження на наявні склади.
4) Для поліпшення можна запропонувати розробку приватних і
спеціальних пропозицій по доставці та нових сучасних акції.
У сервісній політиці було виявлено, що через нечіткість поділу на сайті
питань підтримки, на підприємстві між відділами відбувається плутанина з
відповідальними особами щодо вирішення цих питань, що уповільнює
оперативної рішення проблем у споживача і уповільнює функціонування на
підприємстві в цілому.
Для вирішення цієї проблеми можна запропонувати наступні заходи:
1) Призначати відповідаьну особу по кожному відділу;
2) Розмістити на сайті графу «Найбільш популярні питання», де будуть
розміщені відповіді на найбільш поширені питання;
3) Призначити відповідальну особу на підприємстві для розподілу
питань клієнтів між відділами.
Дані пропозиції можуть оптимізувати процес роботи з клієнтами і знизити
втрату часу.
В закупівельної політики було виявлено залежність підприємства від
певного числа постачальників сировини, це негативно може позначитися на
діяльності підприємства в випадки банкрутства або відмови співпраці одного з
контрагентів, що уповільнює оновлення продукції новими товарами.
Для вирішення цього питання, можна запропонувати наступні заходи:
1) Пошук нових постачальників другого плану як всередині країни так
і за її межами;
2) Провести пошук схожих товарів - замінників.
У технологічній політиці, відмічено відставання в технологічному
оснащенні фірми, використання морально застарілого обладнання і програмного
58
забезпечення, що негативно позначається на зберіганні і реалізації продукції.
Удосконалити діяльність підприємства можна шляхом:
1) Покупки більш сучасних системних блоків, що збільшить швидкість
роботи співробітників;
2) Оновлення ПО на всіх пристроях підприємства, це дозволить
отримати нові можливості і функції для діяльності підприємства і збільшить
швидкість роботи.
В цілому в підприємстві для поліпшення торгової політики можна
запропонувати також такі заходи:
1) Участь підприємства на ярмарках і публічних заходах для залучення
нових клієнтів і партнері.
2) Участь в державних програмах, спрямованих на підтримку бізнесу.
3) Використання сучасних методів рикламного просування:
придбання реклами у б'юті-блогерів і стримерів.
4) Розробка щоденних і щотижневих акцій і спецпропозицій для
підтримки інтересу клієнта до підприємства.
3.2. Шляхи підвищення ефективності товарної політики
промислового підприємства
Як і будь-яка зміна в функціонуванні системи потребує обґрунтованості,
так і зміни в системі управління підприємством повинні бути не тільки
обґрунтованими, але і економічно ефективними, що говорить про необхідність і
правильності застосування цих перетворень.
Єдиної загальновизнаної і науково доведеною методології щодо
розрахунку впливу змін в управлінні інноваціями підприємства на підсумкові
показники роботи не існує, було відібрано та систематизовано показники і
59
коефіцієнти для визначення економічної ефективності для ПрАТ «Смілянський
машинобудівний завод» після умовного впровадження шляхів вдосконалення
маркетингової діяльності.
На даний момент можна виділити кілька конкурентів, які в тих чи інших
аспектах перетинаються з діяльністю нашого підприємства і можливо десь
перевершують своєю товарною політикою.
Варто взяти до уваги той факт, що створення єдиної служби маркетингу
на підприємстві, досить витратний і тривалий захід. Якщо політика керівництва
підприємства в цьому напрямку буде двоякою і непослідовною, то директору по
маркетингу підприємства прийдеться не раз відстоювати доцільність і
необхідність тих чи інших заходів. Напевно, у більшості співробітників
підприємства домінуючим є стереотип про те, що про ефективність заходів
можна судити тільки по їх миттєвій економічній ефективності, що побічно
підтверджується помірним ступенем готовності підприємства до реалізації
маркетингової стратегії. Тому, першими заходами, проведених новою службою
маркетингу повинні стати заходи щодо реклами і стимулювання збуту.
Пріоритет, організація і грамотне проведення заходів щодо реклами і
стимулювання збуту дозволить компанії істотно збільшити власний валовий
доход, а службі маркетингу - "виправдати" власну необхідність і ефективність, і
покрити первинні витрати на власне формування і утримання.
За економічними критеріями всім компаніям важливо орієнтуватися на
сегмент покупців із середнім достатком і тому в асортименті фірм присутні
вироби із середньою ціною. Так само важливим критерієм є проведення різних
акцій для стимулювання збуту. Так само всі фірми орієнтовані на можливість
оформлення товару в кредит.
Для того щоб забезпечити підприємство необхідними йому матеріалами
відповідно до виявленої потребою, відділом маркетингу і логістики
організовується постачання підприємства матеріальними ресурсами.
60
Їх завдання полягає у визначенні потреби підприємства в матеріальних
ресурсах, вишукуванні можливостей покриття цієї потреби, організації
зберігання матеріалів і видачі їх в цехи, а також в проведенні контролю, над
правильним використанням матеріальних ресурсів підприємства та сприяння у
їх економії.
Завданнями служби матеріально-технічного постачання є:
– визначення потреби в матеріальних і технічних ресурсах, пошук
можливості задоволення цієї потреби;
– організація отримання, зберігання і видача матеріалів, обладнання
та інших засобів;
– контроль за використанням цих ресурсів.
61
ВИСНОВКИ
Реалізація будь-якого проекту – процес складний та багатогранний, адже
він залежить від багатьох чинників як зовнішнього, так і внутрішнього
середовища.
Перш за все підприємство має налагодити роботу всіх структур всередині
організації, оскільки це дозволить уникати ситуацій «подвійної»
відповідальності за певний етап, а також належним чином мотивувати проектну
команду до якісних дій. Ці завдання може виконати проектний менеджер разом
з керівництвом фірми, адже лише в поєднанні їхніх зусиль можливо вирішувати
складні завдання.
У першому розділі кваліфікаційної роботи було відображено загальну
ситуацію на ринку виробників сільськогосподарської техніки, висвітлено
історію та зроблено аналіз фінансового стану ПрАТ «Смілянський
машинобудівний завод».
За даними Державної служби статистики, протягом останніх 5 років
вітчизняні виробники нарощували обсяги виробництва майже за всіма статтями.
Світова економічна криза знайшла свій відбиток і на цьому сегменті ринку,
тому у 2020 році відбулося скорочення виробництва сільгосптехніки. Події
останніх місяців дають песимістичну картину щодо стану справ у майбутньому,
проте, зважаючи на фінансову підтримку наших західних партнерів, можна
стверджувати, що економіка України буде поступово виходити на позитивні
показники розвитку.
ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» створене з метою отримання
прибутку від господарської діяльності, яка направлена на поповнення ринку
товарами і послугами для максимального задоволення потреб споживачів і
62
реалізації за рахунок отримання прибутку соціальних і економічних інтересів
засновників і членів колективу.
Основним видом діяльності ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод»
є виготовлення техніки та обладнання для сільського господарства, а саме
посівних комплексів, сівалок зернових та універсальних просапних,
культиваторів суцільної обробки ґрунту, культиваторів міжрядних та дискових
борон.
У своєму сегменті ринку фірма знаходиться вже більше 25 років, що
дозволяє говорити про стабільність її діяльності та наявність налагоджених
зв’язків збуту власної продукції.
Фінансовий стан фірми оцінюється як стабільний, проте, як і у всіх
суб’єктів господарювання, виникають ускладнення із веденням бізнесу. ПрАТ
«Смілянський машинобудівний завод» розраховується за своїми зобов’язаннями
як кредиторами і партнерами, так і перед державою та своїм колективом.
ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод» не є проектно-орієнтованою
організацією, оскільки перед нею стоїть перш за все завдання забезпечення
умов стабільного отримання прибутку за рахунок виробництва товарів у галузі
с/г машинобудування. Через це окремого проектного підрозділу на підприємстві
немає, оскільки це вимагає додаткових витрат, тому організаційна структуру
управління, які здійснюються, визначається як збалансована матриця.
У третьому розділі кваліфікаційної роботи було обґрунтовано шляхи
підвищення управління інноваціями у маркетинговій товарній політиці
промислового підприємства ПрАТ «Смілянський машинобудівний завод».
63
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide).
— Fourth Edition: PMI Standart. — 388 p.
2. «Україна у цифрах»: Статистичний щорічник Державної служби
статистики України за 2015 рік.
3. Азаров В.Н. Управління якістю – М., 2012. – 310с.
4. Азоєва В.Я. Управління організацією – М., 2009. – 511с.
5. Бажин І.І. Інформаційні системи менеджменту – М., 2011. – 574с.
6. Балацький О.Ф., Телітенко О.М. Управління інвестиціями – Суми, 2012. –
259с.
7. Батенко Л. П., Загородніх О. А., Ліщинська В. В. Управління проектами
— К.: КНЕУ, 2011. — 210 с.
8. Бланк І.А. Інвестиційний менеджмент – К., 2011. - 427 с.
9. Бланк І.А. Управління формування капіталом. - К., 2011. - 486 с.
10. Бланк І.А. Фінансова стратегія підприємства – К.,КНТЕУ, 2011. – 147с.
11. Бурков В.М., Новіков Д.О. Як управляти проектами – М., 2009. – 205с.
12. Бушуев С.Д. Управління проектами: основи професійних знань та система
оцінки компетентності проектних менеджерів — К., 2006. — 208 с.
13. Бушуєв C.Д., Бушуєва Н.С. Магії та фобії проектного менеджменту —
Миколаїв, 2009. — С. 26–27.
14. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. — К.: НІОС, 2000. - 416 с
15. Васильєв Д.К. Типові рішення в управління проектами – М., 2009. – 141с.
16. Верба В. А., Гребешкова О. М., Востряков О. В. Проектний аналіз - К.:
КНЕУ, 2002. - 298с.
17. Верба В. А., Загородніх О. А. Проектний аналіз: Підручник / Київський
національний економічний ун-т. - К.: КНЕУ, 2000. - 322с.
64
18. Віленський П.Л., Орлікова О.Р. Оцінка ефективності інвестиційних
проектів – М.,2011. - 193 с.
19. Войчак В. Маркетинговий менеджмент – К., 2011. – 237с.
20. Волкова В.Н. Основи теорії систем та системного аналізу – СПб, 2011. –
113с.
21. Воробйов Ю.М. Особливості формування фінансового капіталу
підприємств // Фінанси підприємства, № 5, 2012.
22. Воропаєв В.І. Управління програмами та проектами: модуль 8. — М.,
2009. — 310 с.
23. Горобець І.В. Стимулювання та мотивація інвестиційної діяльності
промислових підприємств – Донецьк, 2012. - 206 с.
24. Гринчук І.П. Сучасні економічні проблеми фінансування машинобудівних
підприємств України / М.В. Ніколайчук, І.П. Гринчук // Вісник
Хмельницького національного університету. Економічні науки. –
Хмельницький. – 2012. – №6. – Т.3. – С. 75 – 79.
25. Гудзь О. Степасюк О. Проблеми управління інвестиційними процесами в
аграрному секторі економіки України // Бухгалтерія в сільському
господарстві - 2012 р. -№ 21 с. 18-20.
26. Гудзь О.Є. Проблеми страхування сільськогосподарських ризиків //
Економіка АПК. – 2011 р. - № 1. – с. 73 – 77.
27. Гудзь О.Є. Рубцов В.С. Мистецтво бізнесу або управління бізнесовими
проектами - К.: Планета людей, 2006. – 159 с. – с.12 –159.
28. Гудзь О.Є., Рубцов В.С. Управління ризиками при реалізації власних
бізнесових проектів – К.: Планета людей, 2003. – 88 с. – с.5-78.
29. Гужва В.М. Інформаційні системи та технології на підприємствах – К.,
2014. – 381с.
30. Дітхелм Г. Управління проектами у 2 т.: переклад з німецької — СПб.:
2003. — 288 с.
65
31. Донець Л.І. Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків
– К., 2014. – 472с.
32. Єрмоленко М.М., Орлов Л.С. Аналіз і оцінка інвестиційних проектів:
Навч. посібник. К.: Національна академія управління, 2004.
33. Загвойська Л. Д., Маселко Т. Є., Якуба М. М. Економічний аналіз
інвестиційних проектів: Навч. посібник. - Львів: Афіша, 2006. -317с.
34. Ігошин Н.В. Інвестиції. Організація управління та фінансування – М.,
2011. – 387с.
35. Караваєв А.П. Моделі та методи управління складом активних систем –
М., 2012. – 167с.
36. Кліффорд Ф. Грей., Ерік У. Ларсон Управління проектами: переклад з
англійської — М., 2007. — 608 с.
37. Кобиляцький Л.С. Управління проектами: – К.: МАУП, 2013. – 186 с.
38. Ковальов В.В. Методи оцінки інвестиційних проектів – М., 2013. – 156с.
39. Котляров С.О. Управління затратами – СПб., 2011. – 142с.
40. Кочетков А.І. Управління проектами – СПб, 2009. – 507с.
41. Кошкін К.В., Романчук Д.Н. Удосконалення системи управління
проектами з використанням концепції процесно-орієнтованого підходу —
Миколаїв: НУК, 2007. — С. 149–154.
42. Литвак Б.Г. Експертні оцінки та прийняття рішень – М., 2011. – 203с.
43. Лудченко Я. О. Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів:
Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Ельга, 2004. -208 с
44. Мазур І.І., Шапіро В.Д. Управління проектами — М., 2004. — 664 с.
45. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник - К., 2005. –
185с.
46. Макущенко Л. І. Статистичний моніторинг розвитку малого й середнього
бізнесу в Україні // Держава та регіони. Серія: Економіка та
підприємництво. – 2009. – № 6. – С. 161-163.
66
47. Мєняєв М.Ф. Управління проектами в MS Project – М., 2014. – 192с.
48. Митяй О.В. Проектний аналіз – К., 2013. – 311с.
49. Морозов Д.С. Проектне фінансування: управління ризиками – М., 2005.
50. Москвін С.О. Проектний аналіз – К., 2007. – 310с.
51. Ноздріна Л.В., Ящук В.І. Управління проектами – К., 2005.
52. Онікієнко С.В. Постаудит інвестиційних проектів – К., 2012. – с.99-103.
53. Орлов А.І. Теорія прийняття рішень – М., 2012. – 219с.
54. Павлова Л.М. Фінансовий менеджмент – М., 2011. – 372с.
55. Пан Л.В. Управління проектами – К., 2013. – 127с
56. Поддерьогін А.М. Фінанси підприємств: навчальний посібник / За ред.
проф. А.М. Поддерьогіна. – [7-е вид., перероб. та допов.]. – К.: КНЕУ,
2009.
57. Поморцева О.Є. Комп’ютерні засоби в економіці та підприємництві – Х.,
2015. – 127с.
58. Пушкар А.І. Сучасні комп’ютерні технології – Х., 2014. – 375с.
59. Савчук В.П., Величко А.Т. Аналіз та розробка інвестиційних проектів –
К., 2012. – 284 с.
60. Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств – К.,2012р. – 412с.
61. Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій – К., 2013 – 351с.
62. Товб А.С. Управління проектами — М., 2013. — 197 с.
63. Царьов В.В. Оцінка економічної ефективності інвестицій – СПб, 2012. –
242с.
64. Цвєтков А.В. Стимулювання в управлінні проектами – М., 2013. – 234с.
65. Черваньов Д. М. Менеджмент інвестиційної діяльності підприємств – К:
Знання, 2009. — 622 c.
66. Черваньов Д.М. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку
України – К.,2015. – 360с.
67. Чернявський А. Д. Організаційне проектування — К., 2005. — 160 с
67
68. Шаповал М.Л. Менеджмент якості – К., 2012. – 409с.
69. Шарп У. Людський фактор в управлінні проектами – М., 2013. – 168с.
70. Шумілін С.І. Інвестиційне проектування – М., 2007. – 201с.