Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/3533| Назва: | Екологічна оцінка впливу господарської діяльності на гідрологічний та санітарний стан річки Росава |
| Автори: | Єгорова, Оксана В'ячеславівна Абраменко, Ігор Володимирович |
| Ключові слова: | малі річки;Росава;оцінка впливу на довкілля |
| Дата публікації: | гру-2021 |
| Короткий огляд (реферат): | Актуальність теми. В даний час проблема забруднення та виснаження водних ресурсів є однією з найважливіших глобальних проблем у світі. Вагомою причиною інтенсивного зниження якості води природних об’єктів є зростання антропогенного впливу та урбанізація. Промислові, господарсько-побутові, сільськогосподарські та інші стічні води, що скидаються у водні об’єкти, викликають у тій чи іншій мірі виражені антропогенні зміни якості води, порушуючи тим самим екологічну рівновагу. Очевидною стала залежність зростання добробуту людей не лише від способів, масштабів та темпів освоєння природних ресурсів, але й від механізмів регулювання антропогенного навантаження на довкілля в межах планованих господарських об’єктів засобами екологічної оцінки планованої діяльності в процесі оцінки впливу на довкілля (ОВД). В значній мірі вирішення цієї проблеми залежить від ефективного правового регулювання використання та охорони малих річок нашої держави. Прийняття та введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та відповідних підзаконних актів Кабінету Міністрів України, спрямованих на його є значним кроком України у переході до європейських вимог та стандартів у галузі охорони довкілля і забезпеченні прозорості процесу надання дозвільних документів для об’єктів господарської діяльності та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін. Тому, дослідження комплексу технічних рішень щодо раціонального використання природних ресурсів та заходів щодо запобігання негативному впливу проектів на навколишнє природне середовище є питанням актуальним. Метою роботи є оцінка впливу господарської діяльності на гідрологічний та санітарний стан річки Росава. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання: 1 .Проаналізувати сучасний стан водних ресурсів України, їх використання та екологічний стан. 2. Проаналізувати правову основу екологічної оцінки та соціально-правовий механік еколого-експертної діяльності в Україні та світі. 3. Здійснити на основі набутих теоретичних і методологічних підходів еколого-експертну оцінку екологічному стану річки Росава, визначити умови запобігання несприятливому впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людей. Об’єкт дослідження: водна та навколоводна екосистема річки Росава. Предмет дослідження: оцінювання впливу господарської діяльності (розчистка русла) на водну та навколоводну екосистему річки Росава. Методи дослідження: для експериментального визначення гідрохімічних показників якості водного об’єкта використовувалися хімічні (гравіметричний та титрометричний) та фізико-хімічні методи аналізу (фотометричний, потенціометричний та хроматографічний), для дослідження території проводили натурні спостереження та ґрунтово-геохімічну зйомку. Результати дослідження. Згідно з обраним варіантом планованої діяльності, заходи щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Росава на території Степанецької сільської ради об’єднаної територіальної громади Черкаської області можливі наступні ймовірні впливи планованої діяльності на фактори довкілля: здоров’я населення – допустимий вплив; стан фауни, флори, біорізноманіття землі (у тому числі вилучення земельних ділянок) – прийнятний вплив. Вилучення земельних ділянок, передача в тимчасове користування, зміна цільового призначення та форми власності не передбачається. На території планованої діяльності не помічені шляхи міграції птахів та тварин, не спостерігаються нерестовища риби, відсутні ділянки зростання рідкісних і зникаючих видів рослин, занесених у Червону книгу України; ґрунт – потенційний вплив планованої діяльності на ґрунти не передбачається. Вплив на поверхневий шар ґрунтів відбувається під час проведення земляних робіт. При цьому розробляється верхній шар ґрунту, а з водотоку вилучається намул і донні відклади. Після завершення будівельних робіт територія окультурюється. Подальший вплив відсутній. водне середовище – планована діяльність направлена на підтримання сприятливого гідрологічного режиму, екологічного і санітарного стану річки. Забір води з поверхневих і підземних водних об’єктів та відведення в них стоків не передбачається. Тимчасові обмеження на загальне водокоритування встановлюються лише на період виконання земляних робіт. Для мінімізації негативного впливу роботи проводяться в між паводковий період. Безпосередній вплив на водне середовище проявляється при проведенні земляних робіт, тобто, виїмка намулу і донних відкладів із водотоку, облаштування експлуатаційної берми, що призведе до короткострокового скаламучення річкової води частинками ґрунту і донних відкладів. Скаламучена вода після завершення робіт та розбавлення природним стоком призведе до початкового стану річки. Після виконання будівельних робіт вплив на водні ресурси не передбачається. атмосферне повітря – незначний вплив. Забруднення атмосфери при експлуатації даного об'єкту стаціонарними джерелами відсутнє. Викиди від експлуатації автотранспорту та спеціальної будівельної техніки, які викидаються в атмосферне повітря є не організованими та виконуються по виробничій необхідності. Забруднення атмосферного повітря викидами сполук у вигляді твердих суспендованих речовин, від розчистки русла носять тимчасовий характер. кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів) – негативних впливів не передбачається. Змін мікроклімату в результаті планованої діяльності не очікується. Оскільки в результаті експлуатації об’єкту відсутні виділення теплоти, інертних газів, вологи. Особливості кліматичних умов, які сприяють зростанню інтенсивності впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, відсутні. матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину – негативних впливів не передбачається. Об’єкти архітектурної, археологічної та культурної спадщини в районі розташування ділянки відсутні. ландшафт – негативних впливів не передбачається. соціально-економічні умови – позитивний вплив. Реалізація планової діяльності не передбачає негативного впливу на стан довкілля, навпаки, має чітко виражений природоохоронний і соціальний характер. Його виконання позитивно вплине на гідрологічний режим, екологічний та санітарний стан водотоку, що зумовить істотне покращення умов проживання населення, стабілізує стан фауни і флори, створить умови для розвитку біорізноманіття. Наукова новизна: узагальнено якісні та кількісні характеристики екологічного стану всіх складових водної та навколоводної екосистеми річки Росава; теоретично обґрунтовано та експериментально досліджено вплив розчищення річки Росава на її гідрологічний режим та санітарний стан. Теоретичне і практичне значення: проведено екологічну оцінку впливу на довкілля господарської діяльності, а саме розчищення русла річки на водну та навколоводну екосистему річки Росава. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (49 джерела), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 90 сторінки друкованого тексту, основна частина – 78 сторінок. Actuality of theme. Currently, the problem of pollution and depletion of water resources is one of the most important global problems in the world. An important reason for the intensive decline in water quality of natural objects is the growth of anthropogenic impact and urbanization. Industrial, domestic, agricultural and other wastewater discharged into water bodies cause to some extent pronounced anthropogenic changes in water quality, thereby disturbing the ecological balance. The dependence of the growth of human well-being has become obvious not only on the ways, scales and rates of development of natural resources, but also on the mechanisms of regulation of anthropogenic pressure on the environment within the planned facilities by means of environmental assessment of planned activities. To a large extent, the solution to this problem depends on the effective legal regulation of the use and protection of small rivers in our country. Adoption and implementation of the Law of Ukraine "On Environmental Impact Assessment" and relevant bylaws of the Cabinet of Ministers of Ukraine aimed at it is a significant step of Ukraine in the transition to European requirements and standards in the field of environmental protection and transparency of the permitting process. economic activities and taking into account the interests of all stakeholders. Therefore, the study of a set of technical solutions for the rational use of natural resources and measures to prevent the negative impact of projects on the environment is a topical issue. The aim of the work is to assess the impact of economic activity on the hydrological and sanitary condition of the Rosava River. To achieve this goal it was necessary to solve the following tasks: 1. To analyze the current state of water resources of Ukraine, their use and ecological status. 2. To analyze the legal basis of environmental assessment and socio-legal mechanics of environmental expertise in Ukraine and the world. 3. Carry out on the basis of acquired theoretical and methodological approaches ecological-expert assessment of the ecological condition of the Rosava River, determine the conditions for preventing the adverse effects of anthropogenic activities on the environment and human health. Object of research: aquatic and near-water ecosystem of the Rosava River. Subject of research: assessment of the impact of economic activity (clearing the channel) on the aquatic and near-water ecosystem of the Rosava River. Research methods: chemical (gravimetric and titrometric) and physicochemical methods of analysis (photometric, potentiometric and chromatographic) were used for experimental determination of hydrochemical indicators of water body quality, field observations and soil-geochemical survey were conducted to study the territory. Results of the research. According to the chosen variant of the planned activity, measures to restore and maintain a favorable hydrological regime and sanitary condition of the Rosava River on the territory of Stepanetska village council of the united territorial community of Cherkasy region the following probable impacts of the planned activity on environmental factors are possible: public health - allowable impact; state of fauna, flora, land biodiversity (including land acquisition) - acceptable impact. Withdrawal of land plots, transfer to temporary use, change of purpose and form of ownership is not envisaged. The migration routes of birds and animals have not been noticed on the territory of the planned activity, fish spawning grounds are not observed, there are no areas of growth of rare and endangered plant species listed in the Red Book of Ukraine; soil - the potential impact of the planned activities on soils is not expected. The impact on the surface layer of soils occurs during earthworks. At the same time, the upper layer of soil is developed, and silt and bottom sediments are removed from the watercourse. After the completion of construction works, the area is cultivated. There is no further impact. aquatic environment - the planned activities aimed at maintaining a favorable hydrological regime, ecological and sanitary condition of the river. It is not planned to take water from surface and groundwater bodies and drain them. Temporary restrictions on general water use are set only for the period of earthworks. To minimize the negative impact of work carried out in the inter-flood period. The direct impact on the aquatic environment is manifested during earthworks, ie, removal of silt and bottom sediments from the watercourse, installation of an operational berm, which will lead to short-term turbulence of river water by soil particles and bottom sediments. The turbid water after the completion of works and dilution with natural runoff will lead to the initial state of the river. No impact on water resources is expected after the construction works. atmospheric air - insignificant influence. Atmospheric pollution during the operation of this facility by stationary sources is absent. Emissions from the operation of vehicles and special construction equipment, which are emitted into the atmosphere are not organized and are performed according to production needs. Atmospheric air pollution by emissions of compounds in the form of solid suspended solids from the clearing of the channel are temporary. Climatic factors (including climate change and greenhouse gas emissions) - no negative effects are expected. Microclimate change as a result of planned activities is not expected. Because the operation of the facility does not emit heat, inert gases, moisture. Peculiarities of climatic conditions that contribute to the increase in the intensity of the impact of planned activities on the environment are absent. tangible objects, including architectural, archaeological and cultural heritage - no adverse effects are expected. There are no architectural, archeological and cultural heritage sites in the area. landscape - no negative effects are expected. socio-economic conditions - positive impact. Implementation of planned activities does not have a negative impact on the environment, on the contrary, has a clear environmental and social nature. Its implementation will have a positive impact on the hydrological regime, ecological and sanitary condition of the watercourse, which will significantly improve the living conditions of the population, stabilize the state of fauna and flora, create conditions for biodiversity development. Scientific novelty: • qualitative and quantitative characteristics of the ecological state of all components of the aquatic and near-water ecosystem of the Rosava River are generalized; • the influence of clearing the Rosava River on its hydrological regime and sanitary condition is theoretically substantiated and experimentally investigated. Theoretical and practical significance: ecological assessment of the impact on the environment of economic activity, namely the clearing of the riverbed on the aquatic and surrounding ecosystem of the river Rosava. Structure and scope of work. The master's qualification work consists of an introduction, annotation, two sections, conclusions, a list of references (49 sources), graphic documentation for the master's qualification work, appendices. The full volume of the work is 90 pages of printed text, the main part is 78 pages. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/3533 |
| Розташовується у зібраннях: | 101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Абраменко І.В_ПЗ.pdf Restricted Access | 5.75 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Будівельний факультет
Кафедра екології
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра
на тему ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА
ГІДРОЛОГІЧНИЙ ТА САНІТАРНИЙ СТАН РІЧКИ РОСАВА
Виконав: студент 2 курсу, групи МГЕК-102
спеціальності 101 «Екологія»
(шифр і назва спеціальності)
_Абраменко І.В._________________
(прізвище та ініціали)
Керівник _Єгорова О.В.__________
(прізвище та ініціали)
Нормоконтроль Хоменко О.М.______
(прізвище та ініціали)
Рецензент
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2021 рік
2
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………... 3
1 Аналітичний огляд літератури…………………………………………………. 5
1.1 Сучасний стан водних екосистем та якості навколишнього середовища 5
1.2 Правове регулювання державної водної політики в Україні…………... 11
1.3 Міжнародні стандарти та вимоги при проведенні ОВД………………… 20
1.4 Законодавство України в частині охорони водних ресурсів……………. 28
2 Екологічна оцінка впливу господарської діяльності на гідрологічний та
санітарний стан річки Росава............................................................................... 33
2.1 Загальна характеристика річки Росава…………………………………... 33
2.1.1 Інженерно-геологічні умови………………………………………... 33
2.1.2 Гідрогеологічні умови ……………………………………………. 35
2.2 Коротка гідрологічна, гідробіологічна та рибогосподарська
характеристика р.Росава ………………………………………………….. 37
2.3 Заходи щодо поліпшення екологічного та санітарного стану р. Росава.. 41
2.4 Оцінка за видами антропогенних впливів, які виникають у результаті
виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої
діяльності………………………………………………………………….. 46
2.4.1 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів………………. 46
2.4.2 Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення води…… 49
2.4.3 Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення повітря... 50
2.4.4 Оцінка за видами та кількістю очікуваного шумового,
вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення…….. 57
2.4.5 Оцінка світлового, теплового, радіаційного забруднення, а також
електромагнітного випромінювання …………………………………….. 59
2.4.6 Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення ґрунту
та надр……………………………………………………………………… 60
2.4.7 Оцінка впливу на флору та фауну, заповідні об’єкти…………….. 61
2.5 Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення,
уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на
довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів……….. 66
Висновки……………………………………………………………………………. 75
Перелік посилань………………………………………………………………….... 78
Додатки……………………………………………………………………………... 80
Додаток А. Апробація результатів роботи……………………………………….. 81
3
ВСТУП
В даний час проблема забруднення та виснаження водних ресурсів є однією
з найважливіших глобальних проблем у світі. Вагомою причиною інтенсивного
зниження якості води природних об’єктів є зростання антропогенного впливу та
урбанізація. З кожним роком рівень урбанізації стає все вищим, збільшується
населення міст і займана ними територія, вода все більш широко використовується
в промисловості, сільському господарстві та побуті. Зі зростанням міст, розвитком
промисловості, активізацією сільського господарства навантаження людини на
водні об’єкти дедалі більше посилюється.
Промислові, господарсько-побутові, сільськогосподарські та інші стічні
води, що скидаються у водні об’єкти, викликають у тій чи іншій мірі виражені
антропогенні зміни якості води, порушуючи тим самим екологічну рівновагу.
Очевидною стала залежність зростання добробуту людей не лише від
способів, масштабів та темпів освоєння природних ресурсів, але й від механізмів
регулювання антропогенного навантаження на довкілля в межах планованих
господарських об’єктів засобами екологічної оцінки планованої діяльності в
процесі оцінки впливу на довкілля (ОВД). В значній мірі вирішення цієї проблеми
залежить від ефективного правового регулювання використання та охорони малих
річок нашої держави.
Прийняття та введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на
довкілля» та відповідних підзаконних актів Кабінету Міністрів України,
спрямованих на його є значним кроком України у переході до європейських вимог
та стандартів у галузі охорони довкілля і забезпеченні прозорості процесу надання
дозвільних документів для об’єктів господарської діяльності та врахування
інтересів усіх зацікавлених сторін.
Тому, дослідження комплексу технічних рішень щодо раціонального
використання природних ресурсів та заходів щодо запобігання негативному впливу
проектів на навколишнє природне середовище є питанням актуальним.
4
Метою роботи є оцінка впливу господарської діяльності на гідрологічний та
санітарний стан річки Росава.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні
завдання:
1. Проаналізувати сучасний стан водних ресурсів України, їх використання та
екологічний стан.
2. Проаналізувати правову основу екологічної оцінки та соціально-правовий
механік еколого-експертної діяльності в Україні та світі.
3. Здійснити на основі набутих теоретичних і методологічних підходів еколого-
експертну оцінку екологічному стану річки Росава, визначити умови
запобігання несприятливому впливу антропогенної діяльності на стан
навколишнього природного середовища і здоров’я людей.
Об’єкт дослідження: водна та навколоводна екосистема річки Росава.
Предмет дослідження: оцінювання впливу господарської діяльності
(розчистка русла) на водну та навколоводну екосистему річки Росава.
Методи дослідження: для експериментального визначення гідрохімічних
показників якості водного об’єкта використовувалися хімічні (гравіметричний та
титрометричний) та фізико-хімічні методи аналізу (фотометричний,
потенціометричний та хроматографічний), для дослідження території проводили
натурні спостереження та ґрунтово-геохімічну зйомку.
5
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Сучасний стан водних екосистем та якості навколишнього середовища
В даний час на більшість водних екосистем має вплив антропогенний фактор
того чи іншого ступеня небезпеки, котрий, зазвичай є комплексним,
багатофакторним, складним по локалізації – забруднення промисловими та
комунальними стоками, скидання підігрітих (рідше – холодних) вод енергетичних
станцій, забудова заплави та ін. Всі ці фактори негативно пливають на стан водних
екосистем, внаслідок чого, виникають такі явища як “замор” риби, підвищення
середньої температури водойми, збільшення кількості синьо-зелених водоростей,
«цвітіння» водойми, евтрофікації, втрати естетичної цінності та інших проблем.
Серед 20 європейських країн Україна за показником забезпеченості водними
ресурсами посідає 17 місце та 124 місце в списку 181 країн світу за даними
2020 р [1]. На одного жителя України припадає в середньому лише 1 тис. м3
місцевого стоку, тоді як, наприклад, у Канаді цей показник становить 94,3 тис. м3,
США – 7,4 тис. м3 , Німеччині – 1,9 тис. м3 .
Загальні відновні водні ресурси України становлять 175,3 км3 на рік, з яких
97% формується за рахунок поверхневого річкового стоку і лише 3% (5 км3 ) за
рахунок підземних вод. Річковий внутрішній стік з території країни становить 50,1
км3, а зовнішній (з територій сусідніх країн) – 120,2 км3 на рік.
Поряд із водними ресурсами річок велику господарську роль відіграють
запаси води в природних і штучних водосховищах. Для забезпечення господарської
діяльності країни водою на річках створено 1103 водосховища, загальний обсяг
яких становить 55 км3 води (рисунок 1.1).
Попри те, що протягом ХХ ст. у розвинутих країнах докладалися значні
зусилля для розвитку водопостачання із більш захищених від забруднення
підземних вод, у більшості великих міст розвинутих країн джерелами
водопостачання, так само як і в Україні, слугують зарегульовані ріки.
6
Рисунок 1.1 – Забезпеченість регіонів України місцевими водними
ресурсами, тис. м3 /рік на одну людину [2]
При цьому, варто відзначити, що більшість великих річок України, де
формується основний водний ресурс, а це річки Дніпро, Дністр, Сіверський Дінець,
Південний та Західний Буг, за міжнародними стандартами належать до
забруднених та дуже забруднених, те саме стосується і більшої частини їх головних
приток. Чимало річок, де граничнодопустимі концентрації для однієї чи кількох
речовин перевищені в десятки разів (рисунок 1.2).
7
Рисунок 1.2 – Стан річок в Україні за класом якості води
8
Фактично кожний вид господарської діяльності, різноманітні сучасні
технології виробництва та видобутку корисних копалин, що сьогодні
використовуються у світі та в Україні, ведуть до надходження у річку надлишкової
кількості забруднюючих компонентів (хімічних речовин різного якісного і
кількісного складу, як органічного так і неорганічного походження). При цьому
страждає ланцюг хімічних та біологічних перетворень, що відповідно чинить
прямий вплив на видове різноманіття, сприяє зниження стійкості екосистем та веде
до її деградації, втрату водності річки, заболоченню її заплав і русел, скороченню
довжини малих річок, або навіть повному зникненню.
Різні фактори шкідливого впливу на річку тільки підсилюють негативну дію
один одного. Нижче представлено один із типових ланцюжків механізму
проявлення негативної дії на річку комплексу різних факторів (рисунок 1.3)
Тут перераховані основні ланки лише одного ланцюжка процесів, руйнівних
для річки. Однак, як наслідок – мала річка деградує, замулюється, заростає, зникає.
Тут перераховані основні ланки лише одного ланцюжка процесів, руйнівних
для річки. Однак, як наслідок – мала річка деградує, замулюється, заростає, зникає.
Кожну його ланку суттєво підсилюють паралельні руйнівні процеси.
Наприклад: зруйнований суцільний природний рослинний покрив не може
зупинити видування ґрунту вітром. Цей ґрунт, а також пилюка з доріг, пустирів,
брудних дворів включаються у процес на ланках «3-4» і у підсумку посилюють
негативний для річкової екосистеми процес. Тут має місце явище потенціювання
або синергії дії негативних для річки факторів.
Стоки з комунальних міських очисних споруд завжди несуть надлишок
поживних речовин. Вони включаються у цей загальний процес на ланках «5-6».
Стоки з промислових підприємств можуть містити в собі іони важких
металів, різні токсичні органічні та неорганічні речовини. Вони суттєво
пригнічують життєдіяльність водних мікроорганізмів, дрібних безхребетних
тварин, сприяють зникненню їх окремих видів з еко системи. А всі живі організми
є основою процесів самоочищення в річці. Тобто, забруднення цими речовинами
9
пригнічує природний процес самоочищення річок. Їх негативний ефект
проявляється на ланках «7-8» загального процесу [3].
Рисунок 1.3 – Механізм проявлення негативної дії на річку комплексу різних
факторів
10
Меліоративні роботи, виконані у заплавах багатьох річок, привели до
зниження рівня ґрунтових вод, що особливо підсилює процеси деградації річкових
екосистем на етапі «9», а також посилює замулювання русла малої річки у її верхів’ї
тим, що слабший річковий потік не може винести мул у нижчі ділянки річки або у
час повені на заплаву.
Аналогічно можна деталізувати механізми шкідливої дії на екосистеми річок
всіх факторів. Сучасне переважно екстенсивне використання річок і їх заплав,
ресурсів їх ландшафтів та екосистем привело до розвитку практично усіх сучасних
проблем річок [4]. Загальний їх характеристика наведена на рисунку 1.4.
Рисунок 1.4 – Схема видів забруднення водойми
Не для всіх річок комплекс цих факторів однаковий. У різних ландшафтно
кліматичних зонах він різний, як і неоднаковий за різних соціально-економічних
умов, що сформувалися у даному регіоні. Але механізм дії кожного із цього
комплексу факторів може бути представлений таким ланцюжком негативних
впливів на річки. І всі вони ведуть до деградації, замулення, заростання малої річки,
а далі до зникнення.
11
Явними джерелами забруднень річок є стоки, які надходять з очисних споруд,
населених пунктів або підприємств. До джерел забруднення річок також належать
розташовані по берегах житлові і виробничі приміщення та двори, ферми, літні
табори худоби, деградовані пасовища, рекреаційні зони з надмірною кількістю
відпочиваючих, смітники тощо [4].
Неявними джерелами забруднень річок є рілля, дороги, різноманітні
господарчі двори тощо. І усі вони за своєю негативною дією на річкові екосистеми
лише взаємопідсилюються, тобто, має місце синергія негативних факторів.
Навіть переривання окремих зв’язків, що представлені у схемі, і ліквідація
окремих проблем не гарантують загального покращення екологічного стану річок.
Зупинити процеси деградації малих річок, їх екосистем можна, лише
впроваджуючи комплекс заходів, направлених, з однієї сторони, на зниження
антропогенного пресу на річкові та заплавні екосистеми, а з другої – на відтворення
природних властивостей зруйнованих русел і заплав малих річок. Для досягнення
цього необхідна комплексна Державна програма збереження і оздоровлення малих
річок України.
1.2 Правове регулювання державної водної політики в Україні
Досвід передових країн свідчить, що ефективне управління
природоохоронною діяльністю можливе за рахунок подальшого соціально-
економічного розвитку з мінімальним впливом на навколишнє середовище. Для
цього пропонується розглянути проблемні питання на рівні держави, законів та
правових актів, які визначать основні заходи, методи та принципи охорони
навколишнього середовища та раціонального природокористування.
Для відпрацювання ефективної екополітики щодо використання природних
ресурсів необхідно сформувати систему інструментів, яка б стимулювала суб’єктів
економічної діяльності раціонально використовувати об’єкти природи для
оздоровлення населення. Процес створення такої системи інструментів повинен
12
спиратися на науково обґрунтовані принципи. Теоретичною основою їх
формування є екологічні і соціально-економічні закони розвитку суспільства,
принципи екополітики, проголошені на Міжнародній конференції ООН у Ріо-де-
Жанейро (1992).
Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони
навколишнього природного середовища визначена Законом України «Про охорону
навколишнього природного середовища» (ст.71). Як член ООН Україна є
учасником 18 угод у галузі охорони природи. Вона приєдналася до Конвенції щодо
створення глобальних систем моніторингу навколишнього середовища (1972),
Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, які перебувають
під загрозою зникнення (1975), Конвенція про охорону біологічного різноманіття
(1992), Конвенції ООН зі змінами клімату (1992) та багато інших.
На стратегічному рівні пріоритети екологічної політики визначені у Проекті
Закону України “Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики
України на період до 2030 року”
Державна екологічна політика – це діяльність державних органів, спрямована
на забезпечення конституційного права кожного на безпечне для життя і здоров'я
довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічну
політику також можуть мати окремі підприємства чи організації. Стратегічні цілі
державної екологічної політики зображено на рисунку 1.5.
Досягнення Україною Цілей сталого розвитку, які були затверджені на Саміті
ООН зі сталого розвитку у 2015 році, включено до основних засад екологічної
політики України. Стратегія розвитку екологічної політики в Україні та
інструменти її впровадження представлені на рисунку 1.6 та 1.7. Порівняльний
аналіз запроваджених правових основ та екологічних норм і стандартів в
державному управлінні, а також низка заходів для зменшення забруднення
атмосферного повітря та води наведена на рисунку 1.8.
13
Рисунок 1.5 – Стратегічні цілі екологічної політики України
Рисунок 1.6 – Екологічна політика України на період до 2030 року
14
Рисунок 1.7 – Інструменти реалізації екологічної політики в Україні
Стратегії державної екологічної політики України можуть переглядати кожні
5-6 років, залежно від ефективності їхнього впровадження. На виконання
документу також має бути розроблений Національний план дій.
Україна значно просунулася в імплементації європейського екологічного
законодавства та виконанні своїх зобов’язань щодо запровадження екологічних
вимог на кшталт діючих в країнах ЄС. Зокрема, було ухвалено Закон України «Про
оцінку впливу на довкілля», який вже рік успішно працює, та Закон України «Про
стратегічну екологічну оцінку», який зобов’язує враховувати потреби довкілля ще
на етапі розробки та ухвалення рішень. Закон вводить нову європейську модель
процедури оцінки впливу на довкілля замість екологічної експертизи, що
передбачена Законом «Про екологічну експертизу», яка в свою чергу, втрачає силу.
15
Рисунок 1.8 – Стратегія екологічної політики України до 2030 року у порівнянні із сучасним станом
16
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» впроваджує зобов’язання,
передбачені Угодою про асоціацію з ЄС, зокрема Директиву про оцінку впливу
державних і приватних проектів на довкілля, а також відповідні положення про
доступ громадськості до екологічної інформації (рисунок 1.9).
Рисунок 1.9 – Основні положення ЗУ “Про оцінку впливу на довкілля”
Під оцінкою впливу на довкілля (ОВД) розуміється діяльність, спрямована
на визначення характеру і ступеня потенційного впливу запланованій діяльності на
навколишнє середовище, очікуваних екологічних та пов'язаних з ними соціальних
і економічних наслідків в процесі і після реалізації такого проекту, вироблення
заходів щодо забезпечення раціонального використання природних ресурсів і
охорону навколишнього середовища від шкідливих впливів. Основні завдання
ОВД зображено на рисунку 1.10.
17
Рисунок 1.10 – Основні завдання ОВД
Відповідно до Закону України “здійснення оцінки впливу на довкілля є
обов’язковим для прийняття рішення при проведенні планованої діяльності”, яка
визначена частинами другою і третьою статті 3 Закону.
Виходячи з отриманої при проведенні ОВД інформації та її аналізу,
розраховується можлива шкода компонентам навколишнього середовища, що
наносить планована господарська діяльність, завдяки чому можна виробити заходи
щодо для його мінімізації, а також здійснювати моніторинг стану навколишнього
середовища на території об’єкта. Моніторинг дозволяє відстежувати зміни стану у
навколишньому середовищі і відповідно коригувати господарську діяльність.
Порядок проходження процедури оцінки впливу на довкілля надано на
рисунку 1.11.
18
Рисунок 1.11 – Схема проходження процедури ОВД
При проведенні оцінки впливу на довкілля замовник планованої
господарської та іншої діяльності керується рядом принципів, зображених на
рисунку 1.12.
19
Рисунок 1.12 – Основні принципи при проведенні оцінки впливу на довкілля
Забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об’єктів,
інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування
корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не
забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у
висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої
діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації
(демонтажу) об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому
числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ
корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її
провадження.
20
1.3 Міжнародні стандарти та вимоги при проведенні ОВД
Вода та її забруднення в ЄС стали однією з першочергових проблем. Вже у
1973 р. Європейською Радою були прийнято перші законодавчі акти у цій галузі. З
того часу водне законодавство ЄС відіграє провідну та інноваційну роль у розробці
національних водних політик у багатьох країнах-членах ЄС.
У європейському законодавстві щодо води спостерігалося два важливі
періоди. Перший мав місце у 1975–1980 рр., і в результаті на світ з’явився цілий
ряд Директив і Рішень, які або пред'являли особливі вимоги до якості специфічних
видів вод (наприклад, Директиви з Поверхневих Вод, Рибопромислових Вод,
Молюскопромислових Вод, Вод за Якістю Води для Купання та Питної Води), або
встановлювали гранично допустимі величини скидів забруднюючих речовин у
водні об’єкти (наприклад, Директива з Небезпечних Речовин та Директива з
Грунтових Вод, яка втратила чинність). У підході цільових показників якості води
(ЦПКВ/WQO) визначено мінімальні вимоги до якості води з метою обмежити
кумулятивний вплив скидів як із точкових, так і з неточкових (дифузних) джерел
забруднення.
У підході гранично допустимих величин скидів (ГДВС/ELV) акцентується
увага на максимальнодозволеній кількості забруднюючих речовин, що може
скидатися у водні об'єкти з конкретного джерела. Даний підхід розглядає кінцевий
продукт процесу (очищення стічних вод, промислових зливів) або кількість
забруднювачів може скидатися у воду. Концепція кращих Існуючих Технологій
(НСТ/BAT) розроблено як основний елемент для встановлення ГДВС, особливо
для великих, найбільш забруднюючих галузей промисловості. Дані Директиви
відзначає найбільш ефективні та просунуті технології, що є в даний час і досить
розвинені для впровадження в економічно та технічно життєздатних умов. Ця
концепція використовується для визначення, наскільки практичними є
індивідуальні технології стосовно запобігання чи скорочення скидів забруднювачів
і чи можуть вони бути основою визначення ГДВС.
21
У другому важливому періоді в європейському водному законодавстві між
1980 та 1991 pp. були введені додаткові Директиви, включаючи Директиву з
Очищення Міських Стічних Вод, Директиву з Інтегрованого Контролю та
Запобігання Забруднення (ІКПЗ/IPPC), а також ціла низка Дочірніх Директив, у
тому числі Директиву з Небезпечних Речовин. Ці директиви другого періоду в
основному дотримувалися підходу ГДВС, що застосовується до контролю за
забрудненням у джерел, як точкових, і неточених (дифузних).
Однак, поетапна еволюція законодавства, заснованого на спробах вирішення
проблем, призвела до складності водних директив з різними методологіями,
визначеннями та цілями, що часто не узгоджуються. Більше того, водні директиви
насправді часто виявлялися менш ефективними щодо екологічних результатів, ніж
очікувалося. У ЄС сформувалася необхідність у новому, більш скоординованому
водному законодавстві, і тоді було розпочато грандіозну переробку водної
політики, кінцевим результатом якої стала Рамкова Директива з Води (РДВ/WFD)
2000/60/EC. Цей документ встановлює рамки для охорони всіх водних об’єктів і
ґрунтується на комбінованому підході між ЦПКВ та ПДВС.
Одним із таких кроків є введення поняття оцінки впливу на довкілля (ОВНС),
що вперше з’явилося в 1970-х рр. У 1985 р. в ЄС було прийнято Директиву Ради
85/337/EEC10 про оцінки впливу певних суспільних та приватних проектів на
навколишнє середовище (тобто Директива ОВНС ЄС).
ОВНС з’явилася на світ внаслідок необхідності оцінювати природоохоронні
аспекти у процесі прийняття рішень щодо великих проектів розвитку. Ідея оцінки
впливу на довкілля базується на принципах обережності та вживання запобіжних
заходів. Природоохоронні заходи захисту навколишнього середовища від
негативного впливу повинні бути вжиті якомога раніше у процесі прийняття
рішень. З моменту першого введення Директиви ОВНС у Євросоюзі точилася
дискусія щодо розробки Стратегічної оцінки навколишнього середовища (СЕО)
для того, щоб стало можливим брати до уваги природоохоронні питання якомога
раніше, на стадії планування.
22
Директива Ради 2001/42/EC про оцінку впливу певних планів та програм на
навколишнє середовище (тобто Директива СЕО ЄС) набула чинності в 2001 р.
базуючись на аналогічних принципах, як і ОВНС (принцип обережності), СЕО
поглиблює аналіз впливу на навколишнє середовище шляхом перевірки планів та
програм на стадії планування, на відміну від аналізу на стадії здійснення, коли
плани вже обрані. СООС має «поліпшувати, а не лише аналізувати політику, плани
чи програми», а також ідентифікувати та оцінювати обґрунтовані варіанти. На
додаток до принципу обережності, участі суспільства та консультування, СЕО
об’єднала в собі принцип досягнення сталого розвитку – ідею, якої бракує в ОВНС.
Загалом, мета ОВНС полягає у забезпеченні осіб, які приймають рішення, та
широкої публіки інформацією про наслідки запропонованих дій для
навколишнього середовища та у сприянні екологічно обґрунтованому розвитку за
допомогою визначення належних підсилювальних та запобіжних заходів.
Принциповою завданням ОВНС є ідентифікація потенційно значного впливу на
довкілля у результаті індивідуальних проектів із розвитку.
У європейській практиці, якісна ОВС – це ефективний інструмент
планування господарської діяльності та важливий елемент забезпечення сталого
розвитку територій, на яких ця діяльність здійснюється. Загальним завданням
держави, громадського сектору та бізнесу є пошук балансу між збереженням
навколишнього середовища, інтересами бізнесу за забезпеченням держави
стратегічно важливими ресурсами.
Екологічна оцінка в ЄС становить собою процедуру, яка гарантує, що
екологічні наслідки рішення про погодження певної діяльності беруться до уваги в
процесі прийняття такого рішення. Екологічна оцінка проводиться на основі
нормативних документів (рисунок 1.13).
23
Рисунок 1.13 – Основні нормативні документи у сфері охорони
навколишнього середовища в ЄС
Європейський підхід до оцінки впливу на довкілля, окреслений у Директиві
ЄС 2011/92/EU і змінами 2014 року, покладено в основу Закону України “Про
оцінку впливу на довкілля” від 23.05.2017 № 2059-VII.
Європейське природоохоронне законодавство в частині оцінки впливу на
довкілля динамічно розвивається. Перша Директива 1985 року, тричі
доповнювалась та була замінена Директивою 2011 року [7], до якої були внесені
зміни у 2014 році [8].
Директива 85/337 / ЄЕС Ради ЄС від 27 червня 1985 року про оцінку впливу
державних і приватних проектів на довкілля була істотно змінена кілька разів. Вона
заснована на принципах обережності, превентивності, першочерговості усунення
джерела екологічного ризику, а також на принципі “забруднювач платить”.
24
Принципи оцінки впливу на довкілля повинні бути гармонізовані, по
відношенню до проектів, які є предметом оцінки, що являється основним
обов'язком розробників і змістом оцінки.
Екологічне законодавство Європейського Союзу включає в себе положення,
що дозволяють органам державної влади та іншим органам приймати рішення, які
можуть мати значний вплив на навколишнє середовище, а також на здоров'я і
благополуччя людей.
Загальні принципи оцінки екологічних наслідків повинні встановлюватися з
метою доповнення та координації розвитку погоджувальних процедур, що
регулюють розробку державних і приватних проектів, здатних чинити серйозний
вплив на навколишнє середовище.
Ефективна участь громадськості в прийнятті рішень дозволяє громадськості
виражати, а особі, що приймає рішення, враховувати думки і інтереси
громадськості, які можуть мати відношення до прийнятих рішень, таким чином,
збільшуючи контрольованість і транспарентність процесу прийняття рішень і
сприяючи поліпшенню обізнаності громадськості про екологічні проблеми і
підтримки прийнятих рішень.
Європейське Співтовариство підписало Конвенцію ЄЕК ООН про доступ до
екологічної інформації, участь громадськості в прийнятті рішень і доступ до
правосуддя у справах екологічного характеру ( “Орхуська конвенція”) 25 червня
1998 року та ратифікувала її 17лютого 2005 р
Директива про забезпечення участі суспільства в ОВНС (2003/35) підвищує
прозорість та легітимність планів, програм та окремих проектів.
Більше того, дуже важливо розглядати такі вигоди не лише з погляду зміни
стану навколишнього середовища по країні в цілому, але й з погляду покращення
позицій країни щодо отримання міжнародної допомоги. Зокрема, інвестиції в
інфраструктуру мають шанс реалізуватися лише за умови попередньої оцінки
довкілля. Деякі банки та агентства розвитку, такі як Всесвітній Банк, вимагають від
країн-бенефіціаріїв використовувати аналогічні системи оцінки впливу та
25
процедури для здобуття фінансової допомоги на здійснення проектів. Країни-
сусіди ЄС можуть зіткнутися з перешкодами щодо отримання фінансової допомоги
на розвиток, якщо їх системи оцінки впливу на довкілля будуть визнані донорським
агентством як неадекватні. І хоча ЄС не вимагає від країн наявності відповідності
із законодавством ЄС при отриманні проектного фінансування, зближення з
Директивами ОВНС та СЕО може допомогти цим країнам покращити свої системи
так, щоб стало можливим отримання допомоги від банків та агентств, які мають
подібні вимоги.
В європейському законодавстві процедура оцінки впливу на довкілля містить
ряд суттєвих переваг, представлені на рисунку 1.14.
Рисунок 1.14 – Основні постулати європейської процедури ОВД
З метою ефективного впровадження вимог Директиви 2011/92/EU існує ціла
низка методологічних рекомендацій та загально-європейських стандартів, таких як
посібник щодо визначення необхідності проведення оцінки впливу на довкілля
26
(ОВД) для діяльності з Додатку 2 Директиви, посібник з визначення обсягу та
деталізації ОВД, посібник з підготовки Звіту ОВД, матеріали для визначення
кумулятивного впливу, транскордонного впливу, роз’яснень щодо окремих типів
проектів, оцінки впливу на клімат та біорізноманіття , ландшафти, інші матеріали.
Директива щодо довкільних стандартів у водному секторі, Директива
2008/50/EC щодо якості повітря, інші нормативі документи Європейської комісії є
добре розвинутою системою стандартів, спрямованої на досягнення доброї якості
всіх компонентів довкілля та роз’яснення потенційних загроз довкіллю від
господарської діяльності та забезпечення невиснажливого природокористування.
Основними перевагами європейської моделі оцінки впливу на довкілля
зображені на рисунку 1.15.
Значною перевагою нового закону є оцінка наслідків для довкілля і здоров’я
людини, а також чіткий перелік видів діяльності, які повинні зробити оцінку впливу
на довкілля. Раніше в екологічно небезпечні об’єкти включалося більше 26
напрямків. Будь-яка діяльність, яка так чи інакше впливала на екологію, була
зазначена в цьому списку. У новому ж законі «Про оцінку впливу на довкілля»
напрямків менше. Просто до деяких помінявся підхід, та їх трішки розширили. Для
прикладу, до введення цього закону лісові підприємства не проходили такий вид
дозвільної діяльності, як оцінка впливу на навколишнє середовище.
Ще одна перевага нового закону – гарантія прозорої процедури участі
громадськості та інших зацікавлених спілок у процесі оцінки впливу на довкілля.
Громадськість має бути забезпечена безкоштовним доступом до всієї інформації,
що стосується планової діяльності та громадського обговорення. Враховуючи все
вищесказане, було створено Єдиний загальнодоступний реєстр з оцінки впливу на
навколишнє середовище. У даному реєстрі громадськість може ознайомитися з
відповідним законодавством, необхідною інформацією та довідковими
матеріалами стосовно процедури оцінки впливу на довкілля.
27
Рисунок 1.15 – Переваги європейської моделі оцінки впливу на довкілля
Запровадження даних правових аспектів і його максимальний ефект можливо
лише при проведенні всебічних адміністративних та інституційних реформ у сфері
збереження довкілля, що в свою чергу неможливе без кадрового потенціалу та
достатності фінансових засобів для реорганізації та навчання, одночасно на
центральному та більше низькому адміністративному рівні. Багато країн-сусідів на
сході стикаються з проблемою неадекватної управлінської бази та недостатністю
місцевих фінансових ресурсів. Тому дуже важливо забезпечити адекватне
28
оснащення кадрами. Більш того, життєво важливим є чітке розмежування
обов'язків між державними органами на всіх рівнях, щоб уникнути подвійної
роботи та непотрібної витрати коштів. Щодо цього буде дуже корисним
організувати гладкий процес обміну інформацією між міністерствами та
відомствами різної ланки. Бази даних різних агентств та міністерств у країнах-
сусідах часто відрізняються один від одного, перешкоджаючи обміну інформацією.
Головна особливість Директив – це координація інформації – як по
горизонталі, так і по вертикалі – процес обміну інформацією відіграють ключову
роль, інституційна реформа має бути спрямована на досягнення найкращої
координації між різними органами. Участь суспільства – ключова вимога
горизонтальних Директив. Тому необхідно створити або глибше розвинути
передумови для громадської участі шляхом покращення обізнаності, розвитку
процесів консультацій та інформування суспільства про природоохоронні питання.
Так як традиційно багато країн, стикаються з проблемою недостатності суспільної
інформації, потенційно може мати місце конфлікт із принципами Орхуської
Конвенції та базові принципи Директив ОВНС та СООС, оскільки всі ці документи
вимагають обов’язкової громадської участі.
1.4 Законодавство України в частині охорони водних ресурсів
Україна – одна з найменш забезпечених водою європейських держав: на
одного її мешканця припадає близько 1 тис. м3 води на рік. Існує невідповідність
між попитом на воду та можливостями його задоволення як за кількістю, так і за
якістю. Проблема водокористування в країні набула загальнодержавного значення.
Водні ресурси дедалі більше стають головним лімітуючим фактором у розвитку і
розміщенні продуктивних сил.
Захист водних ресурсів є пріоритетним напрямом європейської екологічної
політики. З середини 70-х років ХХ ст., після прийняття Плану дій з охорони
довкілля у Європі у 1973 році, розпочалося створення екологічного водного
29
законодавства. Було розроблено екологічні стандарти якості водних ресурсів, що
знайшли відображення у директивах ЄС для поверхневих вод, вод
рибогосподарського призначення, питних і т. ін. У 80-ті роки було затверджено
окремі рішення стосовно небезпечних речовин. Але з 90-х років стає зрозумілим,
що усі прийняті рішення не є універсальними, а погодження документів суперечить
вимогам, які регламентують скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, це
підтверджує судова статистика з питань порушень виконання водного
законодавства ЄС. У 90-х роках було прийнято рішення про підготовку нового
узгодженого документа, який би узагальнював раніше прийняті документи, цим
документом стала Водна рамкова директива ЄС (далі — ВРД), підготовка якої
здійснювалась в період 1995–2000 років.
Основним документом, що регулює водні відносини в Україні, є Водний
кодекс. До цього кодексу розроблено, узгоджено і затверджено постановами
Кабінету Міністрів України низку нормативних актів, що містять правові норми
про використання, управління та контроль у галузі використання і охорони вод та
запобігання їх шкідливій дії, облік використання вод, відповідальність за
порушення законодавства тощо.
Державне управління водними ресурсами – діяльність спрямована на
подолання наявних водно-екологічних загроз в країні, створення сприятливих умов
для сталого, екологічно безпечного водокористування, відтворення та охорону всіх
водних ресурсів на території країни з урахуванням їх транскордонного значення, а
також водних екосистем. Основні інструменти оцінки якості стану води наведені
на рисунку 1.16, види державного моніторингу представлено на рисунку 1.17.
30
Рисунок 1.16 – Основні інструменти оцінки стану водних ресурсів в Україні
Рисунок 1.17 – Види державного моніторингу поверхневих та підземних вод
31
Рисунок 1.18 – Нормативно-правова база у сфері охорони водних ресурсів
32
За основоположний методологічний принцип такого державного управління
взято комплексний принцип інтегрованого управління водними ресурсами за
районами річкових басейнів.
Нормативні акти, які мають стратегічне значення для розвитку водного
господарства України та охорони водних ресурсів можна поділити на 3 групи, їх
детальний опис наведено на рисунку 1.18.
Складна еколого-водогосподарська ситуація в Україні пов’язана з
недосконалістю законодавчо-правової бази водоохоронної діяльності, недоліки
якої представлено на рисунку1.19.
Рисунок 1.19 – Недоліки організаційної структури управління охороною та
використанням водних ресурсів
Не останню роль у деградації водних екосистем України відіграв
водогосподарський підхід до використання водних ресурсів і регламентації
антропогенного навантаження на водні об'єкти та їхні водозбірні території. Ліміти
водокористування, побудовані на водогосподарських балансових розрахунках, не
несли ніякого екологічного навантаження, що призводило до порушення здатності
водних екосистем до самоочищення та саморегулювання, погіршення умов
відтворення водних ресурсів.
33
2 ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА
ГІДРОЛОГІЧНИЙ ТА САНІТАРНИЙ СТАН РІЧКИ РОСАВА
2.1 Загальна характеристика річки Росава
Басейн річки Росава розташовується в межах північній частині Дніпровської
низини. Долина річки випрямлена, переважно трапецієвидна, завширшки до 1,0 км
в найбільш широкому місті на ділянці інженерно-геологічних вишукувань. Рельєф
місцевості ділянки рівний, спокійний, мають місце ділянки торфоутворення та
підтоплення території, невеликі “блюдце подібні” пониження в бік
Кременчуцького водосховища. На ділянці в районі розташування гідротехнічних
споруд не спостерігаються промоїни, споруди виконують свою функцію і
знаходяться в задовільному стані.
Абсолютні відмітки поверхні землі коливаються в межах 86,0 - 90,0м
Негативним фактором цієї місцевості є наявність заболочених ділянок.
Режим водоносного горизонту пов’язаний з атмосферними опадами та
коливанням рівня води в р. Росава.
2.1.1 Інженерно-геологічні умови
В геоморфологічному відношенні майданчик під вишукування розташований
в заплаві р. Росава, це третя надзаплавна тераса Дніпра і має слабо хвилясту
поверхню з “блюдцеподібними” замкнутими зниженнями, характеризується
наявністю підтоплених ділянок.
Ділянка розчищення р. Росава розташована на території Степанецької
сільської ради об’єднаної територіальної громади Черкаської області.
Інженерно – геологічна графічна модель будови представлена на геологічних
розрізах по свердловинах № 1 - 15.
В геологічній будові до розвіданої глибини 3,5 м приймають участь:
34
сучасні елювіальні відклади (е-ІV) представлені грунтово - рослинним шаром
(ІГЕ-1) потужністю від 0,15 м до 0,5 м;
сучасні озерно болотні відклади (l-bІV) являють собою пісок жовтий,
середньозернистий, крупнозернистий, гумусова ний,з вмістом залишків
кореневищ рослин, вологий, водонасичений (ІГЕ-2), потужністю від 0,5 м до
1,9 м;
сучасні алювіальні відклади (а-ІV) являють собою пісок сірий,
різнозернистий, середньої щільності, з прошарками супіску замуленого,
водонасичений (ІГЕ-3), потужністю від 0,6 м до 1,7 м;
сучасні озерно болотні відклади (l-bІV) являють собою супісок темно-сірий,
дуже вологий, в покрівлі гумусова ний, з вмістом залишків кореневищ
рослинності, з гніздами піску замуленого (ІГЕ–4), потужністю від 0,7 м до
2,1 м;
сучасні болотні відклади (b-ІV) представлені являють собою торф чорно-
бурий, добре розкладений, з гніздами піску та мулу (ІГЕ-5) потужністю від
0,8 м до 1,2 м;
сучасні озерно болотні відклади (l-bІV) являють собою суглинок дуже
замулений, темно-сірий, в’язкий, текучий (ІГЕ-6), потужністю місцями від
0,45 м до 2,1 м;
сучасні озерно болотні відклади (l-bІV) являють собою супісок зелено-сірий,
дуже вологий, текучий, з прошарками піску (ІГЕ–7), потужністю від 0,6 м до
1,7 м;
сучасні болотні відклади (b-ІV) являють собою супісок темно-коричневий, за
торфований, мулуватий, текучий (ІГЕ-8) потужністю на розвідану глибину
до1,2 м;
Як видно з опису ґрунтів ділянка інженерно геологічних вишукування дуже
неоднорідна, всього при проходженні інженерно-геологічними виробками
виявлено 8 характерних шарів ґрунту, що складають берега та русло р. Росава.
35
Ґрунтові води залягають безпосередньо на майданчику інженерно
геологічних вишукувань на рівні урізу води в р. Росава, на глибині від 0,01 - 0,2 м.
Річна амплітуда коливання ґрунтових вод складає до ± 0,5-1,0 м. Режим
водоносного горизонту тісно пов’язаний з атмосферними опадами та коливанням
рівня води в р. Росава в різні періоди року.
По хімічному складу підземні води гідрокарбонатні сульфатно-кальцієво-
магнієві з мінералізацією 0,5-0,7 г/дм3, не мають агресивних властивостей по
відношенню до бетону на всіх марках цементу.
Живлення водоносного горизонту в основному інфільтраційне.
Розвантаження ґрунтових вод відбувається в долини річок та балок.
Річна амплітуда коливання ґрунтових вод пов’язана з гідрологічним
режимом р. Росава.
З несприятливих інженерно-геологічних процесів потрібно відмітити
наявність “блюдцеподібних” замкнутих понижень, що призводить до утворення
мулових відкладень та підтоплених ділянок.
Практично майже по всій ділянці розчищення р. Росава спостерігається
утворення озерно-болотного, болотного горизонтів (l-bІV, b-ІV), що приводить для
обільного торфоутворення.
2.1.2 Гідрогеологічні умови
Ґрунтові води залягають безпосередньо на майданчику інженерно
геологічних вишукувань на рівні урізу води в р. Росава, на глибині від 0,01 - 0,2 м.
Річна амплітуда коливання грунтових вод складає ±0,5 – 1,0 м. Режим водоносного
горизонту пов’язаний з атмосферними опадами та коливанням рівня води в р.
Росава.
По хімічному складу підземні води гідрокарбонатні сульфатно – кальцієво –
магнієві з мінералізацією 0,5 – 0,7 г/дм3, не мають агресивних властивостей по
відношенню до бетону на всіх марках цементу.
36
Живлення водоносного горизонту в основному інфільтраційне.
Розвантаження ґрунтових вод проходить в долини річок та балок. Річна амплітуда
коливання ґрунтових вод пов’язана з гідрологічним режимом р. Росава.
В зв’язку з високим рівнем ґрунтових вод на ділянці інженерно-геологічних
вишукувань спостерігаються ділянки підтоплення та заболочення місцевості.
Вологий ґрунт вийнятий при розчищенні русла р. Росава необхідно
просушити та укласти вздовж берегу.
Проектна ділянка знаходиться поза межами зон природних об’єктів, зон
охорони пам’яток архітектури і зон охорони культурного шару та не належить до
земель історико-культурного призначення. Оглядова схема розташування ділянки
виконання робіт наведена на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 – Схема розташування ділянки розчистки р . Росава на території
Степанецької сільської ради об’єднаної територіальної громади Черкаської області
37
2.2 Коротка гідрологічна, гідробіологічна та рибогосподарська
характеристика р.Росава
На досліджуваній ділянці р. Росава внаслідок зміни рівневого режиму, що
викликане будівництвом на річці та в її басейні ставків і водоймищ, утворилася
застійна зона, на якій відбувається процес акумуляції продуктів ерозійних
процесів, що чиняться на прилеглій водозбірній площі. Потужність відкладів
сягає до 2,0 м. Обміління р. Росава призводить до інтенсивного їх заростання
болотяною рослинністю.
Вода річки відноситься до гідрокарбонатно-кальцієвого класу; жорсткість її
складає 7,5 мг-екв/л, загальна мінералізація - 670 мг/л (усереднені дані).
Швидкість течії становить від 0,5 м/с у верхівї до 0,05 у заплавах.
За останні 5-6 років дійсно погіршився гідрохімічний стан р. Росава, що
пов’язано із значним постійним антропогенним впливом міст і сіл. Щорічно в
літній та осінній періоди, внаслідок скиду великої кількості забруднених зливових
вод в річку, фіксується зниження розчиненого кисню до критичного рівня, що
спричиняє загибель водних живих організмів. Причиною цих явищ може бути і
зростання скидання стоків з дорожньо-транспортного покриття внаслідок
збільшення кількості автотранспорту.
У природних річкових екосистемах відбувається саморегулювання процесів
очищення і розвитку живої матерії за рахунок лімітування таких компонентів
середовища, як органічний вуглець, мінеральні азот та фосфор. У цей же час, у
порушених екосистемах цього не відбувається.
Зупинити процес деградації р. Росава, її екосистем, можна лише
впровадженням комплексу заходів, спрямованих, з одного боку, на зниження
антропогенного тиску на річкові та заплавні екосистеми, і з другого – на
відтворення природних властивостей русла, заплави і природних систем
живлення річки.
38
Вода річки відноситься до гідрокарбонатно-кальцієвого класу; жорсткість її
становить 7,42 мг-екв/л, загальна мінералізація – 658 мг/л, водневий показник (рН)
– 7,34 од. (усереднені дані).
Найбільше навантаження за всіма гідрохімічними показниками припадає на
гирло річки. Зокрема, від середньої частини течії (околиці м. Миронівка) до гирла
простежується зростання таких показників, як азоту нітритного (з 0,025 мг/дм3 до
0,45 мг/дм3), завислих речовин (з 11,6 мг/дм3 до 20,6 мг/дм3), фосфат-іонів (з 0,60
мг/дм3 до 0,67 мг/дм3), хлорид-іонів (з 32,1 мг/ дм3 до 33,0 мг/ дм3), перманганатна
окиснюваність (з 7,2 мг/ дм3 до 8,7 мг/ дм3).
Видовий склад трав’яної рослинності у долині р. Росава представлений 89
видами судинних рослин, які належать до 81 роду 33 родин. У розподілі видів між
класами на Liliopsida припадає 9%, на Magnoliopsida – 91%, а на території, яка
невпинно заболочується відбувається зміна зволоження і як екологічний чинник
істотно впливає на склад рослинного та тваринного покриву.
Гідрологічна ситуація р. Росава дуже несприятлива, оскільки руслова
частина річки Росава майже повністю зашлюзована і каналізована, перетворена на
каскад малопроточних ділянок.
Деградація річки Росава у частині де планується розчистка не сприяє
іхтіобіоцинозам. Іхтіофауна басейну р. Росава бідна, в районі проведення робіт
на річці Росава встановлено 9 видів риб – це представники переважно
лімнофільного комплексу, що характерні для малопроточних водойм.: карась
сріблястий Carassius gibelio (Bloch, 1782), краснопірка звичайна Scardinius
erythrophthalmus (Linnaeus, 1758), плітка, пічкур звичайний, лин Tinca tinca
(Linnaeus, 1758), бички гонець Babka gymnotrachelus (Kessler, 1857) і пісочник
Neogobius fluviatilis (Pallas, 1814), а також окунь звичайний Perca fluviatilis
Linnaeus, зустрічається щука
Іхтіофауна характеризується наявністю великої кількості плітки, пічкура
звичайного, а також бичка-пісочника. При цьому переважна більшість виловлених
39
риб дорослі та представлені у досить значній кількості (для бичка-пісочника – 2-
3 екз./м2, для пічкура зграйки – 15-20 особин на кожні 4-5 м річки ).
Встановлено, що найсуттєвіший вплив на поширення риб виявляє кисневий
режим у водоймах, штучні перепони (греблі), інтродукції та наявність необхідних
біотопів для існування. Натомість загальна мінералізація, pH і температурний
режим не виявляють прямого суттєвого впливу на поширення риб.
В районі проведення робіт на річці Росава з відомих раніше не були
виявлені судак, карась звичайний Carassius carassius (Linnaeus, 1758), і в’язь, що
свідчить про існуючу негативну тенденцію до зменшення видового різноманіття.
Оскільки ділянка річки перебуває під постійним антропогеннним
навантаженням то відзначається порівняно невеликим видовим багатством - 139
видів (39,94 % гідрофільної флори). Флористичне ядро формують повітряно-водні
види - Phragmites australis 'av.) Trin. ex Steud., Glyceria maxima (C. Hartm.)
Holmberg, Butomus umbellatus , Catabrosa aquatica (L.) P. Beauv., Sparganium
erectum L. На ділянках, що відзначаються помірним антропогенним впливом,
кількісно переважаюті Persicaria amphibia (L.) Delarbre, Nuphar lutea (L.) Smith,
Hydrocharis morsus ranae L., Spirodela polyrrhiza. Поодиноко трапляються види
рідкісні у регіоні (Nymphaea alba, N. candida, Batrachiun aquatile, Lemna gibba L.,
Potamogeton compres sus L., Hottonia palustris L.) Ступінь заростання вищими
водяними рослинами складає близько 40-50 % до загальної площі акваторії
водойми.
Видовий склад макрофітів водойми представлений 32 видами: гелофіти – 7,
рослини з плаваючими листками – 8, вільно плаваючі на поверхні води – 6, занурені
– 11. Спостерігається зворотній розподіл видового багатства: верхні ділянки є
флористично найбіднішими, а частка гелофітів тут найбільша.
Рослинність представлена заростями поясного типу вздовж берегів, а також
мозаїчними плямами, що розповсюджуються на плеса. Пояс повітряно- водної
рослинності добре вираженийта складений високопродуктивними угрупованнями
Typha angustifolia та Phragmites australis, в яких невеликими куртинами
40
трапляються Glyceriamaxima, Sparganiumerectum, Scirpuslacustris. Значного
розвитку у ценозах гелофітів досягають занурені (переважно
Ceratophyllumdemersum) та вільно плаваючі рослини. Другий пояс складений з
рослин із плаваючими листками, у якому домінують угруповання Nuphar lutea та
спорадично представлені ценози Nympaea alba. Він переривчастий, окремими
плямами виходить на плесо. Другий ярус у цих ценозах утворює Ceratophyllum
demersum з високим проективним покриттям. Занурені гідрофіти можуть займати
всю мілководну зону. Переважають угруповання куширу зануреного, незначні за
площею ценози утворюють Potamogetoncrispus та Myriophyllumspicatum,
окремими екземплярами трапляються P. perfoliatus, P. trichoides. Відмічений
значний розвиток вільно плаваючих рослин (Spirodelapolyrhiza, Lemnaminor).
Характерною особливістю водойми є значний розвиток нитчастих водоростей в
угрупованнях всіх екологічних груп макрофітів, особливо – занурених гідрофітів.
На деяких ділянках продукція нитчастих водоростей перевищує продукцію вищих
водних рослин та їх надмірний розвиток перешкоджає розвитку інших видів.
Загальна площа заростання ділянки водойми вищими водяними рослинами
складає близько 40-50 %
Накопичення в воді тих чи інших хімічних речовин може пригнічувати
розвиток фітопланктону, або навпаки, визвати інтенсивний розвиток окремих видів
водоростей - індикаторів забруднення. Так, при великій кількості у воді сполук
кремнієвої кислоти відмічається інтенсивний розвиток діатомових водоростей, які
надають воді сірого кольору, вода при цьому має “рибний” запах і смак. Можливі
скидання у водойму органічних речовин призводить до інтенсивного розвитку
евгленових водоростей, а також синьо - зелених збудників “цвітіння” води, які різко
погіршують якість води і роблять її непридатною для вживання.
Тому вивчення видового складу і кількісного розвитку фітопланктону дає
можливість оцінити не тільки кормову базу риб, а й стан біоти та якість води у
водоймі. Масовий розвиток дрібноклітинних синьо - зелених водоростей зумовив
41
високі показники чисельності, у середньому 9,6 тис. кл/дм3, що супроводжувалось
помірними показниками біомаси 0,8 мг/дм3.
Під час досліджень проводили реєстрацію 3-ох груп зоопланктону: Rotatoria,
Cladocera, Copepoda. В різних ділянках водойми було виявлено 18 видів
планктонних організмів: Rotatoria – 7, Cladocera – 6, Copepoda – 5. Зообентос
характеризувався якісним багатством, його кількісні характеристики були досить
високі. У видовому складі зообентосу було виявлено 34 таксони видового та
надвидового рангу, в тому числі: кільчаті черви (POLYCHAETA) були
представлені 1 видом; 3 види олігохет (OLIGOCHAETA); 1 вид п’явок
(HIRUDINEA); гіллястовусі ракоподібні (CLADOCERA), бокоплави
(AMPHIPODA) та десятиногі (DECAPODA) ракоподібні мали по 1 виду; 4 види
хірономід (DIPTERA), личинки бабок (ODONATA) нараховували 2 види; личинки
жуків (COLEOPTERA) та волохокрильцеві (TRICHOPTERA) – по 1 виду; 18 видів
молюсків (MOLLUSCA), з яких 13 належать до черевоногих (Gastropoda) і 5 – до
двостулкових (Bivalvia) Серед таксономічних груп в угрупованні в цілому провідну
роль відігравали молюски та хірономідно - олігохетний комплекс складаючи 68 %
загальної кількості видів, відсоток інших груп був в межах 3 - 5 % від загального.
Домінуючий комплекс видів по всіх станціях утворений 7 - ма видами, серед
яких за щільністю у водоймі було найбільше олігохет і хірономід (26 % та 31 %
відповідно) і менше молюсків (10 %), тоді як за біомасою домінуючою групою були
молюски (32%). Поте в межах досліджених ділянки домінуючі групи змінювались.
Представлене видове багатство зообентосу вивчених ділянок водойми
супроводжувалось його відносно високою щільністю та складала в середньому по
водоймі 304 екз/м2, а біомаса – 16,3 г/м2..
2.3 Заходи щодо поліпшення екологічного та санітарного стану р. Росава
Робочим проектом передбачається розчистка русла р. Росава довжиною
7,1 км на території Степанецької сільської ради об’єднаної територіальної громади
42
Черкаської області. Початок виконання робіт від споруди на автодорозі Р09
протяжністю 7,0 – 7,1 км. Сучасний стан р. Росова, вкрай незадовільний –
спостерігається явища обміління, заростання вищою водною рослинністю,
розмивання берегів (рис. 1.2-1.7). Причиною для виконання проекту стало
погіршення гідрологічного та санітарного стану р. Росава в межах Степанеіької
ОТГ, викликане впливом антропогенових факторів. На ділянці р. Росава внаслідок
зміни рівневого режиму, що викликане будівництвом на річці та в її басейні ставків
і водоймищ, утворилася застійна зона, на якій відбувається процес акумуляції
продуктів ерозійних процесів, що чиняться на прилеглій водозбірній площі.
Потужність відкладів сягає 0,3-1,4; м. Обміління р. Росава призводить до
інтенсивного їх заростання болотяною рослинністю.
Річка знаходиться в незадовільному гідрологічному, гідробіологічному та
санітарному стані, русло річки на ділянці проектування замулене, а також поросле
самосівом чагарників та малоцінних дерев, що спричиняє прогресуюче замулення
та засмічення рослинними рештками, призводить до зменшення пропускної
здатності водотоку, то виконання запланованої діяльності є вкрай необхідним.
У природних річкових екосистемах відбувається саморегулювання процесів
очищення і розвитку живої матерії за рахунок лімітування таких компонентів
середовища, як органічний вуглець, мінеральні азот та фосфор. У цей же час, у
порушених екосистемах цього не відбувається.
Зупинити процес деградації р. Росава, її екосистем, можна впровадженням
комплексу заходів, спрямованих, з одного боку, на зниження антропогенного тиску
на річкові та заплавні екосистеми, і з другого – на відтворення природних
властивостей русла, заплави і природних систем живлення річки.
Планована діяльність спрямована на впровадження природоохоронних
заходів.
Для поліпшення екологічного та санітарного стану р. Росава планується
провести гідротехнічні заходи - очищення русла річки від намулу, що буде сприяти
пропускній спроможності річки..
43
Проведення запланованих робіт направлене на запобігання погіршення
екологічного стану річки, що викликане впливом антропогенових факторів.
Рисунок 2.2 – Досліджуван ділянки р. Росава – міст на автодорозі Р09 (кінець
виконання робіт по розчисці р. Росава)
Рисунок 2.3 – р. Росава перед пішохідним містком
44
Рисунок 2.4 – р. Росава за пішохідним містком
Рисунок 2.5 – р. Росава вниз по течії
45
Рисунок 2.6 – р.Росава вниз по течії
Рисунок 2.7 – р.Росава на 7.1 км від мосту на Р09 (початок виконання робіт
розчистки р.Росава)
46
2.4 Оцінка за видами антропогенних впливів, які виникають у результаті
виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності
У сучасних умовах використання будь-якої технології проходить оцінку та
перевірку на те, як вона впливає на людину і навколишнє середовище.
Завданням оцінки впливу на довкілля є визначення основних складових і
рівня негативного впливу на такі компоненти навколишнього природного
середовища, як атмосферне повітря, ґрунт, земельні і водні ресурси, рослинність,
тваринний світ.
2.4.1 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів
Під час виконання комплексу робіт щодо відновлення сприятливого
гідрологічного та санітарного стану р. Росава передбачається утворення твердих
побутових та будівельних відходів.
Технічний огляд, обслуговування, очищення та промивання кузовів
будівельного транспорту, а також заправлення техніки на території будівельного
майданчика не передбачається та відбуватиметься у спеціально передбачених та
організованих для можливості реалізації, з точки зору вимог законодавства
України, місцях.
Під час проведення будівельних робіт будуть утворюватися - будівельні
відходи, побутові (тверді та рідкі) відходи та ґрунт вийнятий.
Тверді побутові відходи (далі ТПВ) назва згідно класифікатора відходів ДК
005-96 – відходи комунальні (міські) змішані, у т. ч. сміття з урн, код 7720.3.1.01.
Відходи IV класу небезпеки.
При роботі будівельних бригад утворюються тверді побутові відходи.
Розрахунок виконаний згідно з постановою Кабінету Міністрів України від
10.12.2008 р. № 1070 “Про затвердження Правил надання послуг з вивезення
побутових відходів”. Відповідно до норм накопичення твердих побутових відходів,
47
середньодобова норма накопичення твердих побутових відходів на 1 людину
становить 0,3 кг/добу.
Термін виконання робіт становить 3 місяці (66 днів).
Згідно розрахунків, необхідна кількість робітників складає 15 робітників.
Забезпечення будівництва робітниками передбачається за рахунок наявності таких
в будівельній організації.
Таким чином, при виконанні заходів щодо відновлення і підтримання
сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Росава на
території Степанецької сільської ради об’єднаної територіальної громади
Черкаської області утворення такої кількості твердих побутових відходів:
V 15 осіб 0,3кг / добу 4,3кг / добу 0,27т / рік (2.1)
n
Тверді побутові відходи, що утворюватиметься протягом періоду виконання
робіт, збиратиметься в спеціальний контейнер і після завершення робіт буде
вивозитися на полігон твердих побутових відходів згідно з укладеним договором.
Матеріали обтиральні зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені (код за ДК 005-
96 - 7730.3.1.06, клас небезпеки ІIІ), утворюється в прогнозованій кількості 0,012т.
Передаватиметься спеціалізованим підприємствам згідно з договором.
Ґрунт вийнятий: утворюватиметься в кількості 88414 м3 при розчистці від
твердих річкових наносів: ґрунт вийнятий (код – 4510.2.9.01 клас небезпеки – IV).
Піднятий з русла річки ґрунт складується тимчасові кавальєри для просушування,
просушується й розплановується по поверхні прилеглих ділянок (берегах) під посів
трав. Ґрунти в інші місця не перевозиться.
Відходи деревини – назва згідно класифікатора відходів ДК 005-96 –
Деревина та вироби з деревини зіпсовані або використані, код -7710.3.1.10.
Відходи, які утворюються при проведенні підготовчих робіт, пов’язані зі
зрізуванням та корчуванням дерев, дрібнолісся, чагарнику, обрубуванням гілок та
розпилювання дерев тимчасово складуються на території проведення робіт у вали
48
та штабеля й по мірі накопичення вивозяться автотранспортом – частково для
подальшого використання (як дрова) на опалення об’єктів соціальної сфери села.
Відходи біотуалету – рідкі відходи що утворюються при санітарному
обслуговуванні робітників. Назва згідно класифікатора відходів ДК 005-96 частка
відходів комунальних (міських) та аналогічних їм неспецифічних промислових, не
перероблених у компост у процесі оброблення аеробного, код 9010.2.3.07. Відходи
IV класу небезпеки. Господарсько-побутові стічні води у кількості 24,75 м3/період
будівництва накопичуватимуться в ємностях біотуалетів та по мірі накопичення
будуть передаватись на місцеві очисні споруди відповідно до укладеного договору
Розрахункова прогнозована кількість відходів наведена в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Розрахункова кількість відходів
Код за
Од. Клас
Назва відходів класифікатором Кількість
виміру небезпеки
ДК 005-96
Матеріали обтиральні
0,012
зіпсовані, відпрацьовані чи 7730.3.1.06 т ІІІ
забруднені
Відходи комунальні (міські) 0,297
7720.3.1.01 т IV
змішані, у т. ч. сміття з урн
Відходи з біотуалету при
9010.2.3.07 м3 24,75 IV
будівництві
Деревина та вироби з
По факту
деревини зіпсовані або 7710.3.1.10 м3 IV
утворення
використані,
Грунт вийнятий 4510.2.9.01 м3 88414 IV
Поводження з відходами відбуватиметься відповідно до чинного
законодавства. Видалення та захоронення відходів відповідатиме вимогам
ДСанПіН 145-11(457/19195) “Державні санітарні норми та правила утримання
територій населених місць”, Закону України “Про відходи”, тому можна
стверджувати, що негативний вплив відходів при виконанні підготовчих і
будівельних робіт на навколишнє середовище буде відсутній.
49
2.4.2 Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення води
В технологічному процесі проведення робіт по розчистці річки вода не
використовується.
Скиди стічних вод до водного об’єкту у процесі будівництва і експлуатації
не передбачається. Негативні впливи діяльності незначні, можливе виникнення
підвищеної мутності шарів води під час будівельних робіт. Передбачені будівельні
роботи не будуть мати негативного впливу на підземні водоносні горизонти.
Скаламучена вода після завершення робіт та розбавлення природним стоком
буде відновлена до початкового стану річки.
Враховуючи здатність будь-якої екосистеми до саморегуляції та адаптації
при умові, що втручання буде короткочасним, вплив на водне середовище можна
вважати допустимим.
Згідно ДБН В.2.5-64:2012, Додаток А, табл. А-2 розрахункові витрати води
на одного працівника для санітарно-побутових потреб – 25 л/добу (0,025 м3/добу)
води питної якості. Тривалість однієї робочої зміни – 8 годин. Загальна тривалість
будівництва складає 3 міс.
Для забезпечення господарсько-побутових та питних потреб працівників
водопостачання у 0,375 м3/добу, 24,75 м3/період будівництва здійснюватиметься за
рахунок привозної води відповідно до укладеного договору.
Водовідведення.
Господарсько-побутові стічні води у кількості 148,5 м3/період будівництва
накопичуватимуться в ємностях біотуалетів та по мірі накопичення будуть
передаватись на місцеві очисні споруди відповідно до укладеного договору.
Згідно з додатком 13 ДСП 173-96 “Про затвердження Державних санітарних
правил планування та забудови населених пунктів” прибережна захисна смуга по
обидва береги річки Росава складає 25 м. Прибережні захисні смуги є
природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності
згідно статті 89 Водного кодексу.
50
У прибережній захисній смузі забороняється:
розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження та залісення);
зберігання та застосування пестицидів і добрив;
влаштування літніх таборів для худоби;
будівництво будь яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та
лінійних), в тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок
автомобілів;
миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих
відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації,
тощо.
2.4.3 Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення повітря
Підготовчі та будівельні роботи передбачається виконувати за допомогою
вантажного автотранспорту та будівельної техніки. Під час виконання будівельних
робіт на майданчику можливе тимчасове локальне забруднення атмосферного
повітря відпрацьованими газами автотранспорту. Будівельна техніка та автомобілі,
які використовуватимуться при будівництві працюють на дизельному паливі та
бензині. Перелік задіяної будівельної техніки та автомобілів та витрата палива
наданий у таблицях 2.2 і 2.3.
Таблиця 2.2 – Характеристика основних будівельних машин та механізмів
№ п/п Назва механізму Кількість
1 Екскаватор ємкістю ковша 0,5 м3 1
2 Екскаватор ємкістю ковша 0,65 м3 1
3 Бульдозер потужністю 96кВт (130 к.с.) 1
4 Бульдозер потужністю 79кВт (108 к.с.) 4
Землесосні плавучі снаряди дизельні, подача 80м3/год.,
5 1
напір 30м
51
Таблиця 2.3 – Потреба в паливі
Найменування Кількість. л Кількість. т
Бензин 2578,69 1,960
Дизельне паливо 263664,398 22,40
Усі зазначені джерела викидів відносяться до нестаціонарних. Викиди носять
тимчасовий, локальний характер.
Після реалізації планованих рішень (в період експлуатації об’єкта) не
передбачається наявність діючих джерел викидів забруднюючих речовин, що
можуть негативно вплинути на стан атмосферного повітря.
Розрахунок викидів забруднюючих речовин та парникових газів від роботи
двигунів внутрішнього згорання промислової, сільськогосподарської, будівельної
та іншої техніки здійснюється, виходячи з первинних даних щодо витрат палива, а
також для розрахунку використовувалися усереднені питомі викиди
забруднюючих речовин та парникових газів, які утворюються при спалюванні
однієї тонни бензину, палива дизельного.
Розрахунок викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від
пересувних джерел проведений згідно Методики розрахунку викидів
забруднюючих речовин пересувними джерелами”, розробленої ВАТ” УкрНТЕК.
На основі аналізу даних про пальне, що використовується для техніки,
визначені найменування та гранично допустимі концентрації забруднюючих
речовин, планованих до виділення в атмосферу від джерел викидів забруднюючих
речовин.
Перелік основних ЗР та їх характеристики представлені в таблиці 2.4.
Викиди забруднюючих речовин при роботі двигунів внутрішнього згоряння
(ДВЗ) розділені відповідно до “Методики розрахунку викидів забруднюючих
речовин пересувними джерелами”, розробленої ВАТ” УкрНТЕК”, за питомими
викидами забруднюючих речовин в залежності від витрати палива.
52
Таблиця 2.4 – Перелік забруднюючих речовин, що виділяється при
проведенні проектованої діяльності
N ГДК, м.р. Клас
Найменування речовини
п./п. ОБРВ, мг/м3 небезпеки
1 2 3 4
01003
Залізо та його сполуки (у перерахунку на
1 ------- 0,4 3
залізо)
123
01104
Манган та його сполуки (у перерахунку на
2 ------- 0,01 2
манган)
143
03000 Речовини у вигляді суспендованих
3 ------- твердих частинок (мікро-частинки та 0,5 0
2902 волокна)
04001
Оксиди азоту (у перерахунку на діоксид
4 ------- 0,2 3
азоту [NO + NO2])
301
05001
5 ------- Сірки діоксид 0,5 3
330
06000
6 ------- Оксид вуглецю 5 4
337
11000
Неметанові легкі органічні сполуки
7 ------- 1 4
(НМЛОС)
2754
Маса викиду j -го шкідливої речовини (т) рухомим складом автомобільного
транспорту, який має n груп автомобілів kго типу, за період Т визначається в
залежності:
m
M T g GT K 103 (2.2) j i1 jci j m
де g – усереднений питомий викид j -го шкідливої речовини з одиниці
jci
витратного i-го палива, кг/т;
GT – витрата 1-го палива рухомим складом, т;
j
K – коефіцієнт, що враховує вплив технічного стану машин на величину
m
питомих викидів. Викиди газоподібних речовин від двигунів внутрішнього
53
згоряння розраховувалися від кількості витраченого палива і наведені нижче в
таблиці 2.5. Викиди забруднюючих речовин (ЗР) від роботи двигунів внутрішнього
згорання бульдозерів, ескаваторів, земсаряду та іншої техніки наведено в таблиці
2.6.
Таблиця 2.5 – Питомі викиди забруднюючих речовин та парникових газів у
повітря від промислової, сільськогосподарської, будівельної та іншої техніки, кг/т
Коефіцієнт Коефіцієнт
впливу впливу
Питомі технічного Питомі технічного
викиди стану викиди стану
(кг/т) автотранспорту (кг/т) автотранспорту
Найменування залежно на питомі залежно на питомі
забруднюючих речовин від викиди від викиди
та парникових газів виду забруднюючих виду забруднюючих
палива речовин та палива речовин та
парникових парникових
газів газів
Газойлі
Бензинові
(паливо дизельне)
Оксид вуглецю 32,0 1,5 169,8 1,7
Діоксид азоту 32,8 0,95 25,8 0,6
Діоксид сірки 5,0 1,0 0,6 1,0
Неметанові леткі 1,4 39,2 1,8
5,65
органічні сполуки
Сажа 3,85 1,8 - -
Таблиця 2.6 – Викиди ЗР від роботи ДВЗ будівельної техніки
Вид палива/ Дизельне
Бензин Разом
Назва забруднюючої паливо
речовини т/рік г/с т/рік г/с т/рік г/с
Оксид вуглецю 1,075 0,566 0,566 0,298 1,641 0,864
Діоксид азоту 0,698 0,367 0,03 0,016 0,728 0,383
Діоксид сірки 0,112 0,059 0,001 0,001 0,113 0,06
Неметанові леткі органічні
0,177 0,093 0,138 0,073 0,315 0,166
сполуки
Сажа 0,155 0,082 0 0 0,155 0,082
Всього 2,217 1,167 0,735 0,388 2,952 1,555
54
Валовий викид в атмосферу від двигунів внутрішнього згоряння
автотранспорту і будівельної техніки становить 2,952 т/на період проведення
будівельних робіт.
На підприємстві проводяться електрозварювальні роботи із використанням
електродугового зварювання електродами При проведенні робіт передбачається
також виконання зварювальних робіт. За період робіт потреба у електродах складає
166 кг електродів Е-42 (АНО-6). При зварювальних роботах в атмосферне повітря
виділяються сполуки оксидів заліза та оксидів марганцю.
В процесі зварювально-наплавочних операцій в атмосферне повітря
видаляється незначна кількість оксидів заліза та оксидів марганцю. Враховуюче те,
що зварювальні процеси нестабільні в часі, кількість забруднюючих речовин які
видаляються в процесі зварювання, наплавлювання визначаються відносно
кількості зварювального матеріалу, згідно “Збірника показників емісії
забруднюючих речовин в атмосферне повітря”. Перелік та кількість забруднюючих
речовин, які викидаються в атмосферне повітря наведені в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7 – Перелік забруднюючих речовин, які викидаються у атмосферне
Потужність
N ГДК, м.р. Клас викиду
Найменування речовини
п./п. ОБРВ, мг/м3 небезпеки забр. Речовини,
т/рік
1 Залізо та його сполуки
0,4 3 0,002
(у перерахунку на залізо)
2 Манган та його сполуки
0,01 2 0,00032
(у перерахунку на манган)
3 Речовини у вигляді суспендованих
твердих частинок 0,5 0 0,155
(мікро-частинки та волокна)
4 Оксиди азоту (у перерахунку на
0,2 3 0,728
діоксид азоту [NO + NO2]
5 Сірки діоксид 0,5 3 0,113
6 Оксид вуглецю 5 4 1,641
7 Неметанові легкі органічні
1 4 0,315
сполуки
55
Валовий викид в атмосферу від двигунів внутрішнього згоряння
автотранспорту і будівельної техніки становить 2,954 т/на період проведення
будівельних робіт.
Розрахунок викидів забруднюючих речовин від автотранспорту проведений
для оцінки рівня забруднення атмосферного повітря.
Для тимчасових пересувних джерел забруднення атмосферного повітря, які
діють лише в момент будівництва об’єкта проектування, розрахунки розсіювання
не виконуються в зв’язку з відсутністю відповідної методичної мотивації,
неорганізованим, періодичним і короткочасним характером дії.
Виходячи з технологічної послідовності виконання будівельних робіт, од-
ночасна робота на будівельному майданчику всіх будівельних машин, механізмів
неможлива, тому викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин будуть не
постійними в часі.
З метою зниження рівня негативного впливу викидів забруднюючих речовин
на атмосферне повітря приймаються заходи технічного характеру, а саме:
підтримка техніки в справному стані за рахунок своєчасного проведення
техогляду, техобслуговування і планово-запобіжного ремонту;
заборона експлуатації техніки з несправними або не відрегульованими
двигунами;
використання якісного палива;
застосування оптимального режиму роботи будівельної техніки, який
дозволяє економно витрачати енергоресурси, зокрема, дизельне паливо,
бензин;
розподіл у часі зайнятості одиниць будівельної техніки, що не задіяна в
єдиному технологічному процесі, з метою виключення ефекту підсилення
і сумарної дії забруднюючих речовин і акустичного тиску;
перевірка справності вантажопідйомного обладнання і монтажного
оснащення;
заборона роботи транспортних засобів у форсованому режимі;
56
визначення оптимального режиму роботи будівельних машин для
зменшення токсичності відпрацьованих газів;
укриття кузова машин тентами під час перевезення вантажів, що пилять;
пересипка матеріалів, що пилять, в автотранспорт з максимально
допустимим зниженням ковша екскаватора.
Процес розчищення – мокрий, тому при розробці мулових відкладів не
будуть виділятися хімічні елементи, викиди шкідливих речовин в атмосферу (окрім
наведених вище).
Також при виконанні земляних робіт (при розробці ґрунту та розрівнюванні
ґрунтів) можливо пиління. З метою виключення виникнення пиління ґрунту
передбачаються відповідні організаційно-технічні заходи. При зберіганні та
накопиченні ґрунту на території тимчасового зберігання передбачаються заходи з
метою виникнення пиління.
Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря під час
експлуатації не виконувалися з огляду на їх відсутність після завершення
планованих робіт.
На період особливо небезпечних мете умов пропонується тимчасове
скорочення викидів і зниження максимальних приземних концентрацій
забруднюючих речовин відповідно до методичних вказівок РД 52.04.52-85
“Регулирование выбросов при неблагоприятных метеорологических условиях”.
Впливи на атмосферне повітря при будівництві буде носити локальний і
нетривалий характер, він не призведе до значних змін в стані атмосферного
повітря, що підтверджується практичним досвідом таких робіт. Аварійні чи залпові
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря - відсутні. Через відсутність
впливу на атмосферне повітря після завершення будівельних робіт, спеціальні
заходи щодо охорони атмосфери - не передбачаються.
57
2.4.4 Оцінка за видами та кількістю очікуваного шумового, вібраційного,
світлового, теплового та радіаційного забруднення
Шум. В період проведення робіт шуми працюючих вузлів механізмів, робота
та переміщення транспорту порушують звичайні умови відпочинку. Але, як вже
відзначалося, негативний вплив на довкілля матиме тимчасовий характер й буде
спостерігатися лише в період проведення робіт.
Рівні шуму і вібрації не повинні перевищувати допустимих значень,
встановлених ДСН 3.3.6.037-99 “Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку
та інфразвуку”, ДСН 3.3.6.039-99 “Державні санітарні норми виробничої загальної
та локальної вібрації”.
Еквівалентний допустимий рівень звуку на території, що безпосередньо
прилягає до житлових будинків, будівлі поліклінік, амбулаторій, будинків
відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів, дитячих дошкільних закладів, шкіл та
інших навчальних закладів, бібліотек, вдень становить 55 дБА, а вночі 45 дБА.
Шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не
повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного
часу доби. Проведення робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі
дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово.
Основними джерелами фізичного впливу на атмосферне повітря є робота
двигунів машин та механізмів, що здійснюють будівельні роботи.
Використання будівельної техніки з високим рівнем вібрації на будівельному
майданчику не передбачається. Техніка, що буде використовуватись - екскаватори,
бульдозери, автосамоскиди, яке відповідно до технічних паспортів має рівень шуму
не більше 80 дБА.
Перелік основної будівельної техніки, зайнятої при будівництві, та її шумові
характеристики наведені в таблиці 2.8.
Будівельна техніка підлягає обов’язковому технічному контролю, в т.ч. і
шумовому, з періодичністю, встановленою законодавством.
58
Таблиця 2.8 – Шумові характеристики будівельної техніки
№ з/п Найменування будівельної техніки Рівень шуму, дБА
1 Бульдозери 73
2 Екскаватори 73
3 Земснаряд 59
Згідно розрахунку, еквівалентний рівень шуму складає 44 дБА, що не
перевищує нормативні значення та гігієнічні нормативи.
Вплив шумового забруднення буде носити короткочасний вплив – у період
виконання заходів, щодо відновлення гідрологічного режиму.
Шумовий вплив на житлову забудову очікується межах нормативного. Вплив
шумового забруднення буде носити короткочасний вплив – у період здійснення
робіт з розчистки річки.
Згідно з діючими санітарними нормами, шкідливими для здоров'я людини є
вібрації більше 30 Гц. Узагальнені характеристики частоти обертання і частоти
вібрації (у межах) використовуваного обладнання: бульдозери, екскаватори,
вантажні автомобілі (Nдв = 600-1200 об/хв , γ = 10,0-20,0 Гц) – дозволяють зробити
висновок, що на застосовуваних механізмах рівні вібрації знаходяться в
допустимих межах.
Для зменшення негативного впливу та з метою профілактики рекомендується
впроваджувати наступні заходи боротьби з шумом і вібрацією:
всі використовувані транспортні засоби та обладнання мають бути
серійними, мати відповідні сертифікати шуму і вібрації при виготовленні
на заводах - виробниках, що відповідають діючим виробничо-санітарним
нормам і вимогам промислової безпеки в Україні;
для профілактики, під частини машин, які обертаються або вібрують, слід
класти пружини або амортизуючий матеріал (гума, повсть, пробка, м'які
пластики і т. п.). У тих випадках, де допустимо за технічними умовами,
доцільно замінити підшипники кочення на підшипники ковзання,
плоскоременні передачі з вшивним ременем – на клиновидні, редукторні
59
передачі – на безредукторні, деталі та вузли зі зворотно-поступальними
рухами – на обертальні;
в якості індивідуальних захисних засобів при проведенні будівельних
робіт рекомендується використовувати різні протишуми (антифони).
Вони виготовляються або у вигляді встановлених в зовнішній слуховий
прохід вкладишів з м'яких звукопоглинальних матеріалів, або у вигляді
навушників, що надягаються на вушну раковину;
робочі кабіни будівельних механізмів та автомобільного транспорту
повинні бути встановлені на гумових амортизаторах і забезпечені
зручними проти-вібраційними кріслами, що також зменшує шкідливу дію
на машиніста
Крім того, необхідно організувати трудовий процес таким чином, щоб
операції, що супроводжуються шумом або вібрацією, чергувалися з іншими
роботами без цих чинників. Якщо організувати таке чергування неможливо,
передбачається періодичні короткочасні перерви в роботі з відключенням
шумливого або вібруючого обладнання.
При дотриманні рекомендованих заходів боротьби із вібрацією,
використанні сертифікованого обладнання та машин, можна зменшити або
виключити негативний вплив цих чинників на стан здоров'я робочого персоналу.
Матеріали, вироби, які передбачаються використовувати, екологічно чисті та
нейтральні по відношенню до навколишнього середовища.
На межі найближчої житлової забудови рівень вібрації визначається як
“відсутній” за санітарно-гігієнічними нормативами.
2.4.5 Оцінка світлового, теплового, радіаційного забруднення, а також
електромагнітного випромінювання
Нешкідливі для людини рівні інтенсивності електромагнітних
випромінювань встановлені “Державними санітарними нормами і правилами
60
захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань”, Київ, наказ
Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.96 р. № 239.
Електромагнітні випромінювання можуть шкідливо впливати на навколишнє
середовище.
Все електрообладнання оснащене металевими кожухами, які є надійним
захистом від можливого впливу на обслуговуючий персонал і навколишнє
середовище. Додаткових заходів по його запобіганню не передбачається.
Основним фактором, що забезпечує радіаційну безпеку, є радіаційний
контроль. Радіаційний контроль та радіаційна оцінка здійснюється на підставі
діючих правил НРБУ-97 “Норми радіаційної безпеки України”.
При здійсненні підготовчих та будівельних робіт радіаційне забруднення
навколишнього середовища не відбувається.
Світлове, та теплове забруднення. Джерел потенційного світлового та
теплового забруднення при здійсненні робіт не використовуватиметься.
Джерела ультразвуку, електромагнітного та іонізуючого випромінювання на
об’єкті не експлуатуються.
Загалом при виконанні підготовчих і будівельних робіт шумове і вібраційне
забруднення в допустимих межах, світлове, теплове та радіаційне забруднення не
виникають.
В період експлуатації (після проведення заходів щодо відновлення
сприятливого гідрологічного та санітарного стану) вплив вище зазначених
факторів відсутній.
2.4.6 Оцінка за видами та кількістю очікуваного забруднення ґрунту та надр
Вплив планованої діяльності на ґрунти та геологічне середовище
обумовлений порушенням природного ландшафту. Відчуження додаткових площ
для реалізації планованої діяльності у тимчасове і постійне користування не
передбачається. Планована діяльність не викликає змін основних елементів
61
геологічної будови, а також виключає виникнення ендогенних і екзогенних явищ
штучного, техногенного походження.
Вибрана для реалізації технологія робіт із розчистки не передбачає
забруднення ґрунту виробничими і побутовими відходами, відведення буд-яких
стоків. Про те, є виробнича необхідність у порушенні верхнього шару ґрунту.
Попередньо в місцях проведення робіт рослинний шар ґрунту буде зрізаний та
переміщений у тимчасові відвали, які по закінчені земляних робіт підлягають
плануванню (розрівнюванню).
Відходи, утворені в процесі планованої діяльності (будівництві)
розміщуються у спеціально відведених місцях. По мірі накопичення відходи
передаються спеціалізованим (ліцензованим) організаціям для утилізації.
Роботи плануються проводити в міжпаводковий період, що мінімізує ризики
змиву ґрунту при виникненні надзвичайних ситуацій (підтоплення території та ін.)
Хоча матиме місце не значна зміна рельєфу, як на береговій зоні так і в
акваторії річки, проте по закінченню робіт це матиме позитивний вплив за рахунок
захисту ділянки від подальшого замулення та обміління.
При здійсненні запланованих робіт утворення неорганізованих забруднених
стоків, які можуть потрапити у ґрунт та забруднити його, не передбачається. Газові
викиди не вплинуть на геохімічний склад ґрунту. Негативний вплив на надра не
передбачається.
2.4.7 Оцінка впливу на флору та фауну, заповідні об’єкти
Будь-які механізовані роботи, які виконуються на водоймі і пов’язані з
використанням технічних засобів, в той чи інший мірі впливають на екологію
водних систем, приводять до змін стану водної середи.
В багатьох випадках роботи пов’язані з розробкою ґрунту, який має різну
ступень забрудненості. При розробці, або скиду таких ґрунтів інтенсивність
забруднення і його якісні характеристики можуть бути збільшені в районі
62
будівництва і розповсюджені на прилеглі ділянки. Всі види забруднення, які
спостерігаються при виконанні робіт, можливо розділити на фізичні, хімічні,
мікробіологічні та екологічні.
Фізичне забруднення – проявляється підвищеною мутністю, що призводить
до змін оптичної якості води, погіршення умов дихання гідробіонтів,
механічному пошкодженню їх покрову, а в ряді випадків до загибелі деяких
видів, порушенню умов відтворення іхтіофауни.
Хімічне забруднення – (нафтопродуктами, пестицидами, токсичними
металами та ін.) – найбільш значене по впливу, викликає зміни хімічного складу
води, та викликає пригнічення біоценозу. В наслідок його дії порушуються умови
дихання, функції відтворення, харчування організмів, діяльність їх нервової
системи, спостерігається “опіковий” ефект, який проявляється в пошкодженні
цілісності покрову тіла. Хімічне забруднення викликає порушення процесу
фотосинтезу водних рослин.
Мікробіологічне забруднення – проявляється в збільшенні загального
мікробного числа, сопробності водойми. При певних умовах цей вид забруднення
може бути особливо небезпечним для водойми.
Екологічне забруднення – проявляється в пригнобленні в біоценозах
окремих цінних видів організмів і заміни їх видами не маючими господарської
цінності і пригнічуючу дію на оточуючу середу.
Всі ці види забруднення впливають так чи інакше на рибогосподарську
цінність водойми, яка залежить від наявністю місць нересту, зимівлі, нагулу риби,
шляхів міграції плідників і скочування молоді. Крім того безхребетні,
мікроорганізми, водорості та вища водна рослинність виконують важливу роль в
процесі самоочищення водойми.
Відповідно виконання робіт на акваторії водойми порушують природні
умови мешкання, відтворення, зимівлі риби та гідробіонтів. Такі роботи
негативно позначаються на розвиток ряду організмів фіто –, зоопланктону,
бентосу, деякі види зникають із складу біоценозу під впливом підвищеної
63
мутності і забруднення токсикантами, інші, зменшують свою чисельність і
біомасу, порушуються їх цикли розвитку та росту.
Значна частина організмів (кормової бази риби), особисто донних,
знищується, що погіршує умови нагулу молоді і дорослих особин риб.
Внаслідок роботи землерийної техніки відбувається збільшення
концентрації завислих мінеральних речовин в товщі води, підвищується
каламутність, що в першу чергу впливає на якість води, кольоровість і прозорість.
Гранична концентрація зважених речовин для фітопланктону становить 25 мг/л,
зоопланктону 20 мг/л, бентосу 25 мг/л. Безпосередньо на іхтіофауну впливають
зважені речовини при концентрації понад 75 мг/л.
Частки завислих мінеральних речовин: руйнують крупні клітини та колонії
фітопланктону, що викликає їх загибель; засипають придонні види водоростів,
збільшують швидкість випадіння планктонних форм.
В зоопланктоні виникає руйнування літоральних комплексів з порушенням
циклічності розмноження і погіршення умов харчування, що веде до їх загибелі.
Частки завислих речовин пошкоджують організми з слабким
колообертаючим апаратом, щиповаті форми ротаторного і рачкового планктону,
у рачків фільтратів засмічується фільтраційний апарат. Все це призводить до
якісних змін і кількісному зменшенню кормової бази для риб.
Деякі види переходять до розряду рідкісних або зникають із складу
зоопланктону.
Зоопланктон на ділянках річок з підвищеним вмістом завислих речовин
значно бідніший в якісному і кількісному відношенні.
Головним ланцюгом, на яке впливає проведення робіт є бентос.
Зняття ґрунту і підсипка дна веде до переформування біоценозів,
порушується їх структура, що робить організми нестійкими до виживання.
Зниження чисельності, біомаси і видового складу бентосу пов’язане з
прямим впливом завислих речовин на трофність субстрату, умови дихання і
пошукові функції організмів. Так, за даними лабораторії охорони природи
64
Свердловського гірничого інституту, в воді з підвищеним вмістом завислих
речовин зникають гамаріди, зменшується видовий склад і чисельність хірономід,
тоді як кількість олігохет збільшується.
Проведення робіт на рибогосподарських водоймах може наносить суттєві
прями збитки рибному господарству в наслідок загибелі риби на різних стадіях
їх розвитку, знищення нерестовищ, площі нагулу, порушенню умов нагулу
(загибелі кормових організмів), перегородженню шляхів міграції плідників і
скочування молоді риби.
В наслідок впливу несприятливих факторів будівництва, частина риби
може загинути, а частина буде вимушена покинути акваторію місця виконання
робіт.
Збільшення концентрацій завислих речовин, в першу чергу діє на мальків
та личинку, які відрізняються більш слабким розвитком організму по відношенню
до дорослих особин. У статевозрілих особин риб в зоні проведення земляних
робіт виникають морфологічні зміни організму, зменшуються вагові і розмірні
показники, плодючість.
Пошкодження нерестового субстрату призводить до знищення
традиційних місць нересту риби, зниження ефективності розмноження. Дно на
пошкоджених площах замулюється, захаращується залишками рослинності.
Намив і підсипка територій в місцях нересту і нагулу риб призводить до їх
вилучення з площі водойми, тобто до втрати традиційних площ нагулу та нересту
риб.
Ступінь впливу на екосистему залежить від району проведення робіт
(рибогосподарського значення даної ділянки водойми), часу та методів
виконання робіт.
Впливу на нерестовища відбуватися не буде, внаслідок їх розташування
далеко за зоною проведення робіт. Негативного впливу на зимівлю риб не
очікується, тому що роботи не проводяться в зимовий період. Враховуючи, що на
ділянці річки в районі проведення робіт відсутні нерестовища та зимувальні ями
65
і вона використовується для нагулу, збитки рибному господарству будуть
наноситися внаслідок зниження кормової бази викликаною тимчасовою втратою
частини акваторії значення для нагулу риби.
Безпосередньо вплив від виконання гідромеханізованих робіт по
дноуглубленню включає наступні фактори:
тимчасова втрата фіто- і зоопланктону, зообентосу внаслідок потрапляння
до рефулера гідропісконавантажувача земснарядом із землесосом та втрата
елементів кормової бази в зоні підвищеної мутності в наслідок
навантаження-вивантаження пульпи;
безпосередня загибель риби та її молоді в наслідок погіршення умов їх
існування.
Відповідно розділу “Рибоохоронні заходи” робочого проекту “Заходи щодо
відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного
стану річки Росава на території Степанецької сільської ради об’єднаної
територіальної громади Черкаської області” розроблено приватним
підприємством “Інститут з питань іхтіології” за результатами проведених робіт у
серпні-вересні 2020 року на замовлення ТОВ “ПБК-ВОДПРОЕКТ” (Додаток 2),
збитки, які будуть нанесені рибному господарству річки Росава від виконання
робіт по проекту “Заходи щодо відновлення і підтримання сприятливого
гідрологічного режиму та санітарного стану річки Росава на території
Степанецької сільської ради об’єднаної територіальної громади Черкаської
області” в натуральному вираженні складають – 0,445 т промислових видів риб
від зниження чисельності кормових організмів – носять тимчасовий (разовий)
характер.
66
2.5 Опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення,
уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому
числі (за можливості) компенсаційних заходів
При виконанні заходів з охорони навколишнього середовища, передбачених
проектом, запланована діяльність не вплине на сформований стан природного
середовища в районі його розміщення. Для захисту природного середовища від
впливу заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного
режиму та санітарного стану річки Росава на території Степанецької сільської ради
об’єднаної територіальної громади Черкаської області, передбачаються наступні
заходи:
Для скорочення викидів і зменшення впливу на атмосферне середовище в
період виконання вищевказаних робіт рекомендується ряд захисних заходів,
спрямованих на безаварійну роботу автотранспорту та будівельної техніки та
скорочення обсягів викидів, зниження приземних концентрацій забруднюючих
речовин:
систематичний контроль за станом і регулюванням паливних систем
двигунів внутрішнього згорання автотранспорту та будівельної техніки;
основне устаткування, що використовуватиметься під час проведення робіт
повинне бути сертифіковане, пріоритет віддається устаткуванню, що
забезпечує дотримання екологічних норм і вимог в області охорони
атмосферного повітря;
використання при роботі палива легких фракцій для зниження обсягів
викидів парникових газів, застосування сертифікованого палива і мастильних
матеріалів;
контроль за точним виконанням технології проведення робіт;
розосередження в часі роботи будівельних машин і механізмів, не задіяних у
єдиному безперервному технологічному процесі;
виключення роботи машин і механізмів на холостому ходу.
67
облаштування необхідних огороджень будівельного майданчика (охоронних,
захисних або сигнальних);
виключення роботи машин і механізмів на холостому ходу;
використання існуючих доріг з твердим покриттям для зменшення утворення
пилу.
Основними джерелами шуму і вібрації при будівництві є будівельна техніка
та автотранспорт. Методи для зменшення впливу шуму і вібрації на прилеглі
території і на території будівельного майданчика включають:
установка шумозахисних екранів, установка вихлопних систем (глушників)
натранспортних засобах і шумозахисних пристроїв на обладнанні;
заборона робіт у районах житлової забудови в нічний час, за винятком
випадків, коли розпочаті будівельні роботи не можуть бути припинені.
Методи для забезпечення нормативного стану поверхневих і підземних вод
під час будівництва включають:
облаштування будівельного майданчика з твердим покриттям і оснащення
робочих місць інвентарними контейнерами для збору побутових і
будівельних відходів;
не допускати потрапляння нафтопродуктів у ґрунт;
зливання паливно-мастильних матеріалів виконувати у спеціально
відведених і обладнаних місцях;
мийка машин і механізмів в місцях, в яких стічні води можуть попасти в
водоймища, забороняється;
обладнання будівельно-монтажних майданчиків спеціальними зонами для
техобслуговування, мийки, заправки машин і механізмів;
забороняється скидання у водні об’єкти виробничих, побутових,
радіоактивних та інших видів відходів і сміття;
навколо водойми створюється прибережна захисна смуга.
68
Забруднення ґрунту під час будівництва можливе у разі витоку палива та
мастил від автотранспорту і будівельних машин, також можливе забруднення
території відходами та сміттям.
Засоби забезпечення нормативного стану земельних ресурсів під час
будівництва включають:
обов'язково дотримуватися меж території, відведеної для проведення
планової діяльності;
всі будівельні матеріали повинні бути розміщені на спеціально відведеному
майданчику з твердим покриттям;
контроль за роботою інженерного обладнання, механізмів і транспортних
засобів, своєчасний ремонт, недопущення роботи несправних механізмів;
заправка будівельної техніки тільки закритим способом або поза територією
будівельного майданчика – автозаправниками;
заправка автотранспорту повинна бути тільки на автозаправних станціях;
технічне обслуговування будівельних машин автотранспорту повинно
проводиться на базах будівельних організацій;
при експлуатації будівельних машин з двигунами внутрішнього згоряння не
допускаються витоки на ґрунт пально-мастильних матеріалів;
складування будівельних матеріалів і конструкцій в межах території
відведення на вільних майданчиках, щоб уникнути захаращення проїздів і
проходів;
забороняється спалювання всіх видів горючих відходів на території
прилеглої до ділянки будівництва;
після закінчення будівельних робіт повинні бути виконані планувальні
роботи в місцях стоянки і ремонту машин і механізмів, а також на всіх інших
ділянках, де були допущені порушення поверхні землі в процесі будівництва;
територію, відведену у тимчасове користування для проведення будівельних
робіт, зберігання матеріалів або розміщення техніки на будівельному
69
майданчику, після закінчення будівництва слід рекультивувати і довести до
придатного до використання стану;
рослинний шар, що було знято під час виконання проектованої діяльності,
необхідно складувати в тимчасові відвали на березі річки і в подальшому
використовувати для рекультивації.;
проводити лабораторні дослідження мулу після виїмки його з русла річки
(роботи з розчистки) з метою якісних визначення якісних характеристик.
Для зменшення впливу на екосистему території на якій буде впроваджено
плановану діяльність рекомендується:
проведення робіт після 1 липня. Найбільш оптимальні строки їх проведення
‒ осінній період з 1 вересня і до льодоставу для максимального збереження
біорізноманіття гідробіонтів;
максимально скоротити строки проведення робіт до мінімуму з урахуванням
технологічних можливостей, що застосовуються;
обмежити площу проведення робіт запланованими показниками і не
допускати відхилення від запропонованої технології відповідно проекту;
не допускати забруднення та засмічення ділянки проведення робіт
відходами;
перешкоджати надходженню інших забруднюючих речовин та стічних вод;
у разі наявності на ділянках проведення робіт популяції рослин, які
підлягають особливій охороні забезпечити їх ручне пересадження у
сприятливі умови;
забороняється проведення підготовчих робіт і робіт з розчистки русла та у
нерестовий період;
після закінчення робіт передбачити посів багаторічних трав.
Земельна ділянка відведена для проведення планової діяльності після її
завершення привести до придатного стану.
Заходи при поводженні з відходами наступні:
70
оснащення будівельного майданчика контейнерами для роздільного збору
відходів;
тимчасове складування відходів у пересувних контейнерах в спеціально
відведених місцях;
побутові відходи, які будуть утворюватися, повинні бути локалізовані з
наступним централізованим вивезенням спеціалізованим підприємством.
Для забезпечення безпечних умов праці під час будівництва необхідно:
створення належних умов праці, санітарно-побутове та медичне
обслуговування працюючих у відповідності з діючими санітарними
нормами;
суворе дотримання правил охорони праці та техніки безпеки відповідно до
законодавства Україи;
комплекс робіт по будівництву повинно виконувати спеціалізоване
будівельно-монтажне підприємство;
на всіх ділянках виробництва, де це потребують умови роботи, повинні бути
встановлені попереджувальні і вказівні знаки або написи з техніки безпеки.
Крім того, всі небезпечні зони роботи повинні бути огороджені;
нагляд за спорудами і догляд за ними повинні бути систематичними,
особливо в період експлуатації споруд;
під час розробки ґрунту перебування людей в межах призми обрушення,
розвороту стріли екскаватору, а також в межах небезпечної зони роботи
кранів забороняється;
забороняється виконувати будівельні роботи, складування матеріалів і
влаштовувати стоянки машин та охоронній зоні високовольтних ліній без
узгодження з організацією, яка експлуатує лінію;
робітники, які працюють протягом змін, зобов'язані доповідати начальнику
або іншому старшому за посадою про всі неполадки у роботі;
з метою правильної організації праці під час будівництва робоча бригада
повинна бути забезпечена спеціальними автомобілями (ремонтними,
71
аварійними, оперативними та інше), водовідливними механізмами і
засобами, передбаченими правилами безпеки;
робітники повинні бути забезпечені всіма захисними засобами,
передбаченими інструкцією щодо правил безпеки та промсанітарії;
застосовані пристрої повинні відповідати вимогам технічної експлуатації і
вимогам техніки безпеки;
нa кожному робочому місці повинні бути посадові інструкції щодо техніки
безпеки та охорони праці для даного виду робіт. Робітники повинні
бутизабезпечені необхідними інструментами тa пристроями, інвентарем;
робочі місця та прилеглі території повинні утримуватись у чистоті;
нa будівництві в якості санітарно-побутових приміщень
передбаченовикористання пересувних вагончиків, обладнаних опаленням,
забезпеченихаптечками з медикаментами і засобами першої медичної
допомоги;
необхідно постійно слідкувати за станом технологічної дамби, при
просіданнях чи сповзаннях відкосів дамби роботи призупинити і
виконатиремонт дамби;
роботи на дамбі (в т.ч. рух автотранспорту) повинні виконуватись в жорсткій
відповідності з правилами техніки безпеки.
Для зменшення негативного впливу на водне середовище в процесі
планованої діяльності передбачено дотримуватися вимог Закону України “Про
охорону навколишнього природного середовища” і інших природоохоронних
документів та рибогосподарських вимог, а саме:
обов'язково погоджувати ділянки і терміни виконання проведення робіт з
рибоохоронними органами;
під час роботи грунторозроблювальних механізмів у воду не повинні
потрапляти відпрацьовані і забруднені паливно-мастильні матеріали, вони
збираються в спеціальний посуд і відправляються на регенерацію або
утилізацію спеціалізованим підприємствам.
72
Комплекс рішень щодо впровадження заходів забезпечення нормативного
стану довкілля та його безпеки відповідає вимогам екологічного та санітарного
законодавства і забезпечує недопущення погіршення стану навколишнього
середовища.
При проведенні будівельних робіт забороняється використовувати
транспортні засоби, в яких процентний вміст забруднюючих речовин у
відпрацьованих газах перевищує нормативне.
Комплекс рішень щодо впровадження заходів забезпечення нормативного
стану довкілля та його безпеки відповідає вимогам екологічного та санітарного
законодавства і забезпечує недопущення погіршення стану навколишнього
середовища.
На основі технічних характеристик об'єкта, даних про обсяг і характер
намічених робіт виявляється специфіка очікуваних негативних впливів на водойму.
Ці дії поділяються: за часом (тимчасові і постійні), за місцем (локальні і загальні),
за інтенсивністю (часткові і повні) і за характером (прямі і непрямі).
Сума компенсаційних коштів для тимчасових збитків визначається за
формулою:
K M K К T , (2.4)
пит е.ф.
де M – проектна потужність об'єкта, що дорівнює об'єму збитків;
K – питомі капіталовкладення на 1 т риби-сирцю у промповерненні;
пит
К – коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень в рибну галузь;
е.ф.
T – час негативного впливу (1 рік – для планктону та молоді риб, 2 роки для
бентосу).
К – сума компенсаційних коштів, без урахування ПДВ (грн);
Питомі капіталовкладення та коефіцієнт економічної ефективності
капіталовкладень прийняті по об’єкту-аналогу, що розташований у відповідній зоні
73
рибництва, в якій виконуються роботи.
За об’єкт аналог приймається Канівський риборозплідник, що знаходиться в
Черкаській області (Київ, інститут “Укррибпроект”, для якого станом на
01.10.2018 р. коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень становить
0,12, а питомі капіталовкладення на 1 т. риби-сирцю у промповерненні складають
310,88 тис. грн. згідно з додатком до листа Мінрегіонбуду України від 17.10.2018 р.
№ 7/15.3/10900-18 (відповідно до збірника “Ціноутворення в будівництві”
інституту “Інпроект”, Київ, 2018, вип. 11).
Отже, сума компенсаційних коштів по втраті рибопродукції від загибелі риби
та її молоді внаслідок погіршення умов їх існування у ділянці акваторії при
проведенні робіт за проектом “Заходи щодо відновлення і підтримання
сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Росава на
території Степанецької сільської ради об’єднаної територіальної громади
Черкаської області” складає 18 084,26 грн (без ПДВ), детальний опис наведено в
таблиці 2.9.
Таблиця 2.9 – Розрахунки компенсаційних коштів по втраті рибопродукції
від загибелі кормових організмів, риби та її молоді.
K ,
пит К Т, К, грв. № Види збитків M , т е.ф.
тис. грн. роки (без ПДВ)
1 Планктон 0,3459 310,88 0,12 1 12 904,01
2 Бентос 0,0991 310,88 0,12 1 3 696,98
3 Рибопродукція 0,03976 310,88 0,12 - 1 483,27
Всього 18 084,26
Підсумкову оцінку збитку приймаємо за максимальною з розрахованих
величин втрат від загибелі риб або від загибелі кормових організмів. Більша шкода
заподіюється по втраті рибопродукції від загибелі збитки кормових організмів,
отже компенсаційні кошти у сумі 18 084,26 грн. (без ПДВ)., відповідно до вимог
чинного законодавства, необхідно перераховувати у Держбюджет України, для
використання їх при проведенні заходів з відтворення водних біоресурсів.
74
Рибоводно-меліоративні заходи для компенсації збитку, як правило, повинні
здійснюватися в тому ж водному об’єкті або басейні, де він очікується, а при
відсутності такої можливості - в інших водоймах або басейнах даного регіону.
На час переведення компенсаційних коштів, необхідно відкоригувати їх суму
за діючими коефіцієнтами вартості будівельних робіт, для врахування інфляційних
процесів, що можуть мати місце в період між часом визначення збитків, та датою
перерахування коштів.
75
ВИСНОВКИ
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку
впливу на довкілля» № 2059-VIII від 23.05.2017 р., планована діяльність належить
до другої категорії видів діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на
довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля. Транскордонний вплив
відсутній.
Вплив з боку планованої діяльності на фактори довкілля можливий лише в
період проведення робіт по розчищенню водойми, від роботи будівельної техніки
та механізмів (земляні роботи, рух транспорту, робота двигунів будівельної техніки
та механізмів, шум та ін.).
Згідно з обраним варіантом планованої діяльності, заходи щодо відновлення
і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки
Росава на території Степанецької сільської ради об’єднаної територіальної громади
Черкаської області можливі наступні ймовірні впливи планованої діяльності на
фактори довкілля:
здоров’я населення – допустимий вплив;
стан фауни, флори, біорізноманіття землі (у тому числі вилучення земельних
ділянок) – прийнятний вплив. Вилучення земельних ділянок, передача в тимчасове
користування, зміна цільового призначення та форми власності не
передбачається. На території планованої діяльності не помічені шляхи міграції
птахів та тварин, не спостерігаються нерестовища риби, відсутні ділянки зростання
рідкісних і зникаючих видів рослин, занесених у Червону книгу України;
ґрунт – потенційний вплив планованої діяльності на ґрунти не
передбачається. Вплив на поверхневий шар ґрунтів відбувається під час
проведення земляних робіт. При цьому розробляється верхній шар ґрунту, а з
водотоку вилучається намул і донні відклади. Після завершення будівельних робіт
територія окультурюється. Подальший вплив відсутній.
76
водне середовище – планована діяльність направлена на підтримання
сприятливого гідрологічного режиму, екологічного і санітарного стану річки. Забір
води з поверхневих і підземних водних об’єктів та відведення в них стоків не
передбачається.
Тимчасові обмеження на загальне водокоритування встановлюються лише на
період виконання земляних робіт. Для мінімізації негативного впливу роботи
проводяться в між паводковий період.
Безпосередній вплив на водне середовище проявляється при проведенні
земляних робіт, тобто, виїмка намулу і донних відкладів із водотоку, облаштування
експлуатаційної берми, що призведе до короткострокового скаламучення річкової
води частинками ґрунту і донних відкладів. Скаламучена вода після завершення
робіт та розбавлення природним стоком призведе до початкового стану річки.
Після виконання будівельних робіт вплив на водні ресурси не передбачається.
атмосферне повітря – незначний вплив. Забруднення атмосфери при
експлуатації даного об'єкту стаціонарними джерелами відсутнє. Викиди від
експлуатації автотранспорту та спеціальної будівельної техніки, які викидаються в
атмосферне повітря є не організованими та виконуються по виробничій
необхідності. Забруднення атмосферного повітря викидами сполук у вигляді
твердих суспендованих речовин, від розчистки русла носять тимчасовий характер.
кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів)
– негативних впливів не передбачається. Змін мікроклімату в результаті планованої
діяльності не очікується. Оскільки в результаті експлуатації об’єкту відсутні
виділення теплоти, інертних газів, вологи. Особливості кліматичних умов, які
сприяють зростанню інтенсивності впливів планованої діяльності на навколишнє
середовище, відсутні.
матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну
спадщину – негативних впливів не передбачається. Об’єкти архітектурної,
археологічної та культурної спадщини в районі розташування ділянки відсутні.
ландшафт – негативних впливів не передбачається.
77
соціально-економічні умови – позитивний вплив.
Реалізація планової діяльності не передбачає негативного впливу на стан
довкілля, навпаки, має чітко виражений природоохоронний і соціальний характер.
Його виконання позитивно вплине на гідрологічний режим, екологічний та
санітарний стан водотоку, що зумовить істотне покращення умов проживання
населення, стабілізує стан фауни і флори, створить умови для розвитку
біорізноманіття.
При виконані всіх заходів по охороні навколишнього середовища та
санітарного забезпечення, правил безпеки по охороні праці та протипожежної
безпеки, планована діяльність об’єкта суттєво не впливатиме на існуюче природне
середовище в районі її проведення.
Проект «Заходи щодо відновлення і підтримання сприятливого
гідрологічного режиму та санітарного стану річки Росава на території Степанецької
сільської ради об’єднаної територіальної громади Черкаської області» включає
комплексні (ресурсозберігаючі, охоронні, захисні та відновлювальні) заходи щодо
забезпечення нормативного стану довкілля та його безпеки.
Комплекс рішень щодо впровадження даних природоохоронних заходів
відповідає вимогам екологічного та санітарного законодавства і забезпечує
недопущення погіршення стану навколишнього середовища.
Відмова від робіт призведе до подальшого замулення та зарощення р. Росава
і її берегів жорсткою водно-повітряною рослинністю (переважно очерет, осока), що
призведе до погіршення стану іхтіофауни на даній ділянці (відтворення, підросту
мальків, нагулу молодняку) та погіршення якісних характеристик води. Також
наслідком замулення є скорочення площі відкритої водної акваторії, що негативно
впливатиме на стан орнітофауни.
78
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
79
ДОДАТКИ
80
Додаток А
Апробація роботи
81
82
83
84
85
86
87