Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/3536
Назва: Аналіз екологічної безпеки кондитерських виробів на вміст харчових добавок
Автори: Хоменко, Олена Михайлівна
Глова, Олександр Олександрович
Ключові слова: харчові добавки;барвники;емульгатори;екологічна безпека;екологічні ризики;кондитерські вироби
Дата публікації: січ-2022
Короткий огляд (реферат): Глова О.О. Аналіз екологічної безпеки кондитерських виробів на вміст харчових добавок Актуальність теми. Харчові добавки – природні або синтетичні речовини, які вводяться до продуктів харчування з метою надання їм необхідних властивостей і не вживаються самостійно у вигляді продуктів або звичайних компонентів їжі. Харчові добавки, як будь-яка хімічна сполука, що введена до складу харчового продукту, може надавати токсичну дію, тому безпеці харчування повинна приділятися особлива увага. Тема кваліфікаційної роботи магістра є досить актуальною, оскільки сьогодні у харчовій промисловості широко використовуються різноманітні харчові добавки, тому оцінка ризиків вживання сучасних харчових продуктів, особливо кондитерських, є важливим питанням збереження здоров’я населення. Робота пов’язана з оцінкою екологічних ризиків вживання кондитерських виробів за вмістом харчових добавок. Мета роботи: аналіз екологічної безпеки та оцінка екологічних ризиків вживання кондитерських виробів за вмістом харчових добавок. Об’єкт дослідження:кондитерські вироби: шоколад, печиво, вафлі, шоколадні та звичайні цукерки. Предмет дослідження: вміст харчових добавок в кондитерських виробах та ризик їх вживання для здоров’я людини. Методи дослідження: теоретичний - аналіз маркування досліджуваних зразків кондитерських виробів; аналіз вмісту харчових добавок у кондитерських виробах; аналітичний метод – розробка шкали екологічного впливу харчових добавок на організм людини. Результати дослідження. Проведений в роботі аналіз вмісту харчових добавок у досліджуваних зразках кондитерських виробів на основі їх маркування дав можливість встановити, що найбільшу кількість харчових добавок знаходиться у печиві, вафлях та цукерках звичайних, що є досить популярною групою продуктів при споживанні населенням, особливо дитячого віку, і містить в своєму складі наступні небезпечні харчові добавки, а саме ароматизатори (ваніль, ванілін, етилваніль), антиоксиданти, емульгатори, барвники, консерванти, стабілізатори та згущувачі. Проведена нами екологічна оцінка безпечності кондитерських виробів за вмістом харчових добавок на основі розробленої шкали оцінювання ступеню екологічного ризику дала можливість встановити, що 68,8 % досліджуваних зразків кондитерських виробів можна віднести до умовно безпечних за кількістю балів. На основі проведеного аналізу кондитерських виробів на вміст харчових добавок можна розмістити харчові продукти за ступенем екологічного ризику для здоров’я людини в наступному порядку: на першому місці знаходиться шоколад, що є найбільш безпечним для вживання населенням, на другому місці за ступенем екологічного ризику – шоколадні цукерки, на третьому місці – вафлі та звичайні цукерки, а на четвертому місці – печиво, що характеризується найбільшим екологічним ризиком для здоров’я людини. Наукова новизна: теоретично обґрунтовано та розроблено бальну шкалу оцінювання екологічної безпеки кондитерських виробів на вміст харчових добавок, на основі якої проведено аналіз екологічних ризиків та оцінку безпеки вживання поширених кондитерських виробів. Теоретичне і практичне значення: за отриманими результатами дослідження можливо спрогнозувати екологічні ризики при вживанні поширених груп кондитерських виробів за вмістом харчових добавок, що має практичне значення в умовах осмисленого вибору споживачами безпечної для здоров’я продукції. Розроблено практичні рекомендації щодо вживання кондитерських виробів згідно віднесення їх до відповідних груп екологічного ризику. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (22 джерела), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 68 сторінок друкованого тексту, основна частина – 39 сторінок
Glova O. Analysis of environmental safety of confectionery for the content of food additives Actuality of theme. Nutritional supplements are natural or synthetic substances that are introduced into food in order to give them the necessary properties and are not consumed alone in the form of food or ordinary food components. Food additives, like any chemical compound introduced into a food product, can have a toxic effect, so special attention must be paid to food safety. The topic of the master's thesis is quite relevant, as today in the food industry are widely used a variety of food additives, so assessing the risks of modern foods, especially confectionery, is an important issue for public health. The work is related to the assessment of environmental risks of confectionery consumption by the content of food additives. The purpose of the work: analysis of environmental safety and assessment of environmental risks of confectionery consumption by the content of food additives. The object of study: confectionery: chocolate, cookies, waffles, chocolates and candies. The subject of research: the content of food additives in confectionery and the risk of their use for human health. Research methods: theoretical - analysis of the labeling of the studied samples of confectionery; analysis of the content of food additives in confectionery; analytical method - development of a scale of ecological impact of food additives on the human body. Results of the research. The analysis of the content of food additives in the studied samples of confectionery products on the basis of their labeling allowed establish that the largest number of food additives is in cookies, waffles and candies, which is a very popular group of products for human consumption, especially children. contains the following dangerous food additives, namely flavors (vanilla, vanillin, ethyl vanilla), antioxidants, emulsifiers, dyes, preservatives, stabilizers and thickeners. Our ecological assessment of the safety of confectionery products based on the content of food additives on the basis of the developed scale for assessing the degree of environmental risk allowed us to establish that 68.8% of the studied samples of confectionery products can be classified as relatively safe. Based on the analysis of confectionery products for the content of food additives, you can place food products according to the degree of environmental risk to human health in the following order: in the first place is chocolate, which is the safest for consumption, in second place according to environmental risk - chocolate sweets, in third place - waffles and regular candies, and in fourth place - cookies, which are characterized by the greatest environmental risk to human health. Scientific novelty: theoretically substantiated and developed a score scale for assessing the environmental safety of confectionery products for the content of food additives, based on which the analysis of environmental risks and safety assessment of the use of common confectionery products. Theoretical and practical significance: according to the results of the study, it is possible to predict the environmental risks of using common groups of confectionery products on the content of food additives, which is of practical importance in terms of sensible choice by consumers of healthy products. Practical recommendations for the use of confectionery products according to their assignment to the relevant environmental risk groups have been developed. Structure and scope of work. The master's qualification work consists of an introduction, annotation, two sections, conclusions, a list of references (22 sources), graphic documentation for the master's qualification work, appendices. The full volume of the work is 68 pages of printed text, the main part is 37 pages.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/3536
Розташовується у зібраннях:101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
МКР Глова.pdf
  Restricted Access
1.11 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
 
1 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Будівельний факультет 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ НА ВМІСТ 
ХАРЧОВИХ ДОБАВОК 
 
 
 
Виконав: студент 2 курсу, групи МГЕК-102 
спеціальності 101 «Екологія» 
         (шифр і назва спеціальності) 
_Глова О.О.__________________ 
(прізвище та ініціали) 
Керівник _Хоменко О.М.__________ 
(прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль_Хоменко О.М._____ 
(прізвище та ініціали) 
                     Рецензент Бондаренко Ю.Г. 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
Черкаси – 2022 рік 
 
 
2 
  ЗМІСТ  
Вступ  4 
1 Аналітичний огляд літератури 6 
 1.1 Поняття про харчові добавки та їх класифікація 6 
 1.2 Перспективи використання харчових добавок 13 
 1.3 Вплив харчових добавок на організм людини 15 
 1.4 Гармонізація норм використання харчових добавок в Україні з 23 
міжнародними вимогами 
2 Аналіз екологічної безпеки кондитерських виробів на вміст харчових 27 
 
добавок 
 
2.1 Характеристика основних чинників щодо формування безпечності 27 
кондитерських виробів 
 2.2 Схема дослідження кондитерських виробів на вміст харчових 35 
добавок 
 2.3 Аналіз складу кондитерських виробів 36 
 2.4 Аналіз складу досліджуваних груп кондитерських виробів на 37 
вміст харчових добавок 
 2.5 Оцінка екологічної безпеки досліджуваних кондитерських 44 
 
 виробів на вміст харчових добавок 
2.6 Класифікація досліджуваних зразків кондитерських виробів за 51 
 
 групами екологічного ризику 
 
 
 
2.7 Практичні рекомендації щодо вживання досліджуваних зразків 
 
 
кондитерських виробів за ступенем екологічного ризику 60 
Висновки 61 
Перелік посилань 65 
 Додатки 68 
 Додаток А Класифікація харчових добавок  
 Додаток Б Апробація результатів роботи  
 
3 
ВСТУП 
 
Розвиток харчової індустрії, сучасний рівень наукових досліджень, 
зростання обсягів виробництва продуктів харчування і розширення їх 
асортименту сприяють динамічному розвитку продовольчого ринку країни й 
визначають більш широке використання харчових добавок в технології 
харчових продуктів. Харчові добавки(ХД) – природні або синтетичні 
речовини, які навмисно вводяться до продуктів харчування з метою надання 
їм необхідних властивостей і не вживаються самостійно у вигляді продуктів 
або звичайних компонентів їжі. Харчові добавки, як будь-яка хімічна 
сполука, введена до складу харчового продукту, може надавати токсичну 
дію, тому безпеці харчування повинна приділятися особлива увага. Для 
гігієнічної регламентації сторонніх речовину продукти харчування на 
підставі токсикологічних критеріїв міжнародними організаціями, такими як 
ФАО-ВОЗ та Науковий комітет по продуктам харчування Європейського 
союзу (SCF), а також органами охорони здоров’я окремих держав прийняті 
основні показники безпеки. Такими є: гранично допустима концентрація 
(ГДК), допустима добова доза (ДДД), допустиме добове споживання (ДДС), 
де ДДС протягом останніх 30 років є центральним питанням забезпечення 
безпеки харчових продуктів. 
Актуальність роботи: тема роботи є актуальною, оскільки сьогодні у 
харчовій промисловості широко використовуються різноманітні харчові 
добавки, тому оцінка ризиків вживання сучасних харчових продуктів, 
особливо кондитерських, є важливим питанням збереження здоров’я 
українців. 
Мета роботи: оцінити екологічні ризики вживання кондитерських 
виробів за вмістом харчових добавок. 
Об’єктами дослідження є кондитерські вироби, а саме: шоколад, 
печиво,шоколадні та звичайні цукерки, вафлі. 
 
4 
Предметом дослідження є вміст харчових добавок в кондитерських 
виробах та ризик їх вживання для здоров’я людини. 
Усі харчові добавки знаходяться під постійним наглядом. При 
використанні будь-якої харчової добавки необхідно витримувати її точне 
дозування та умови внесення. При зміні умов використання та наявності 
нової наукової інформації статус харчової добавки може бути зміненим. 
Завданнями дослідження були: 
1. Характеристика харчових добавок. 
2. Розробка бальної шкали екологічної безпеки харчових добавок. 
3. Аналіз видів та кількості харчових добавок у кожній групі кондитерських 
виробів. 
4. Згідно з розробленою бальною шкалою токсичності харчових добавок 
проведення оцінки проаналізованих кондитерських виробів за безпекою їх 
вживання. 
5. Розробка рекомендацій по зниженню екологічного ризику для здоров’я 
стосовно вживання проаналізованих кондитерських виробів. 
Новизна роботи полягає в тому, що завдяки самостійно розробленій 
бальній шкалі токсичності харчових добавок зроблено оцінку безпеки 
вживання поширених кондитерських виробів, що має практичне значення в 
умовах осмисленого вибору споживачами таких виробів безпечної для 
здоров’я продукції. 
 
5 
1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Поняття про харчові добавки та їх класифікація 
 
До харчових добавок (ХД) відносять природні або ідентичні природнім, а 
також штучно синтезовані речовини, які додають в якості інгредієнту під час 
технологічного процесу приготування продуктів харчування, з метою подовження 
їх терміну зберігання (консерванти), підсилення смаку та зміни кольору 
продуктів, їх текстури, консистенції та зовнішнього вигляду.  
Вітаміни, мікроелементи та амінокислоти - речовини, які підвищують 
поживну цінність продуктів харчування, не відносять до харчових добавок. 
Такі харчові добавки як оцет, сіль (соління бекону, м'яса, риби тощо) та 
діоксид сірки в деяких винах (E220) використовують упродовж століть з метою 
якісного зберігання продуктів харчування.  
Починаючи з другої половини XX сторіччя розпочато застосування 
харчових добавок не лише природного, але й штучного (синтетичного) 
походження, для обробки харчових продуктів. 
На сьогоднішній день нараховується більше ніж 2800 найменувань 
харчових добавок. Згідно закону України «Про якість та безпеку харчових 
продуктів і продовольчої сировини» до харчових добавок відносять природні чи 
синтетичні речовини, що вводиться під час технології приготування харчового 
продукту з надання йому бажаних властивостей [1].  
Харчові добавки володіють як індивідуальними властивостями, так і 
комплексними в поєднанні з іншими складовими інгредієнтами рецептури 
приготування продуктів харчування.  
До категорії харчових добавок відносять антиоксиданти, барвники, 
емульгатори, коригувальні речовини та речовини, що можуть змінювати 
органолептичні властивості продуктів харчування, проте не володіють 
біологічною активністю (на відміну від БАД). Для поліпшення споживчих 
 
6 
властивостей кінцевих продуктів харчування під час технології їх приготування 
використовують значну кількість харчових добавок.  
З метою класифікації харчових добавок використовують буквено-цифрове 
позначення відповідно до прийнятої класифікації «Codex Alimentarius» (таблиця 
1.1.). 
Таблиця 1.1 – Класифікація харчових добавок за Кодексом Аліментаріус 
Позначення Найменування Призначення 
харчових добавок 
E100–E182 Барвники Підсилюють або відновлюють природний 
колір продукту 
E200–E299 Консерванти Продовжують термін зберігання продуктів, 
захищаючи їх від мікробів, грибів, 
бактеріофагів. Стерилізаційні хімічні 
добавки для припинення процесу 
визрівання вин, дезінфектанти 
E300–E399 Антиокислювачі Захищають продукт від окислювання, 
(антиоксиданти, наприклад від гіркнення жирів і як наслідок 
антиокисники) — від зміни кольору 
E400–E499 Стабілізатори та Стабілізатори зберігають досягнену 
загусники консистенцію; загусники підвищують 
в’язкість продукту 
E500–E599 Емульгатори Створюють однорідну суміш фаз, що не 
змішуються, наприклад води й олії 
E600–E699 Підсилювачі Підсилюють смак і аромат 
смаку й аромату 
E900–E999 Піногасники Перешкоджають або зменшують утворення 
піни 
Згідно до діючих Санітарних правил і норм щодо застосування харчових 
добавок, що затверджені Міністерством охорони здоров'я України (МОЗ) від 
23.07.1996 року, № 222, встановлено, що застосування, виробництво та реалізація 
 
7 
харчових добавок на території країни здійснюється лише з дозволу МОЗ України.  
Дозволений перелік харчових добавок до використання в продуктах 
харчування є затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 
04.01.1999 року за № 12. 
Проте деякі харчові добавки є забороненими до застосування в продуктах 
харчування, а саме — барвники Е121 (цитрусовий червоний 2), Е123(амарант), 
консервант Е240 (формальдегід) та інші. 
Деякі харчові добавки, що є забороненими в Україні, є дозволеними до 
використання в інших країнах, про що потрібно інформувати під час реалізації та 
надходження імпортних товарів. Тому нормативними актами забороняється 
реалізація та ввезення продуктів харчування, що не відповідають вимогам щодо 
використання речовин, які є забороненими як харчові добавки [2]. 
Згідно з міжнародними нормами Всесвітньої організації охорони здоров’я 
(ВООЗ), харчові добавки поділяються на три широкі категорії, виходячи з цілей та 
сфери їх застосування: 
1. Смакоароматичні: до них відносяться ароматизатори і речовини, що 
поліпшують смак. Вони можуть бути як натуральними, так і синтетичними, в 
тому числі імітуючими природний запах і смак певних продуктів харчування. Це 
найчисленніша категорія добавок.  
2. Ферментні- речовини, які впливають на біохімічні процеси в продуктах 
харчування. Ферменти можуть виконувати свою функцію тільки під час процесу 
виготовлення, а іноді їх залишки можуть бути присутніми в кінцевому продукті. 
Ферменти застосовуються в якості натурального замінника синтетичним 
каталізаторам. Ці добавки використовують в сироварінні, хлібопеченні, 
виробництві пива, вина і соків. 
3. Інші добавки – консерванти, барвники, підсолоджувачі та всі інші 
різновиди добавок, які не увійшли в перші дві групи. 
В країнах Європейського Союзу прийнято більш розгалужену класифікацію 
харчових добавок, вперше введену ще в 1953 році. Згідно даної класифікації 
 
8 
виділяють дев’ять категорій харчових добавок, кожна з якої починається з 
відповідних цифр і має префікс E на початку назви: 
1. Барвники. 
2. Консерванти. 
3. Антиоксиданти та стабілізатори. 
4. Стабілізатори та емульгатори. 
5. Добавки, що перешкоджають злежуванню та утворенню грудок. 
6. Смакоароматичні речовини. 
7. Антибіотики - використовуються тільки два номери: 710 і 713. 
8. Не використовується. 
9. Речовини для поліпшення властивостей виробів з тіста (розм’якшувачі, 
розпушувачі, речовини для утворення глазурі) та інші добавки. 
Кожна з категорій харчових добавок розподіляється на відповідні підгрупи в 
залежності від властивостей. 
Харчові барвники: 
 100 -109- жовті; 
 110 -119 – помаранчеві; 
 120 -129 – червоні; 
 130 -139 - фіолетові та сині; 
 149 -149 – зелені; 
 150 -159 - чорні та коричневі; 
 160 -199 – інші. 
Харчові добавки з цих підгруп використовують саме для надання продукту 
товарного вигляду, проте вони можуть завдавати негативний вплив здоров’ю 
людини. Слід враховувати, що найбільш яскраво забарвлені продукти харчування 
в більшості випадків призначені для дітей. Існують науково обґрунтовані 
висновки, що підтверджують зв'язок гіперактивної поведінки у дітей із 
вживанням продуктів харчування з яскравими барвниками.  
Консерванти 200 – 299. 
 
9 
Використовуються консерванти для продовження терміну зберігання деяких 
продуктів харчування та підвищення їх безпеки за рахунок уповільнення псування 
під впливом бактерій. Розрізняють консерванти як нешкідливі, так і потенційно 
небезпечні для організму людини. Слід відзначити, що до певного часу у 
виробництві харчових продуктів використовували формальдегід, який 
відноситься до сильних канцерогенів. Проте наразі E240 є забороненим для 
застосування в продуктах харчування, але й досі може бути присутнім у багатьох 
інших споживчих товарах, в тому числі в меблях, фарбі та навіть іграшках. 
Антиоксиданти 300-399. 
Ця група речовин використовується для уповільнення погіршення смакових 
якостей та інших властивостей харчових продуктів під впливом кисню. Їх 
найчастіше використовують при виробництві жирів і масел. 
Стабілізатори, емульгатори, загусники 400-499. 
Ця група речовин застосовується для спрощення процесу змішування 
інгредієнтів, що погано перемішуються природним шляхом, змінюють 
консистенцію, перешкоджають розшаруванню готового продукту на жир і воду, 
наприклад під час приготування майонезу, йогурту або шоколаду. 
Деякі емульгатори відносять до алергенів, що є протипоказаними людям з 
індивідуальною алергічною реакцією на певні речовини, тому вони повинні бути 
обов'язково вказані в складі відповідних продуктів харчування. 
Регулятори кислотності та добавки проти злежування 500-599. 
Ціхарчові добавки використовують з метою збалансування смаку продукту 
та запобігання утворенню грудочок у продуктах харчування. 
Смакоароматичні добавки 600-699. 
Дана група харчових добавок використовується для поліпшення смаку та 
аромату. До найнебезпечніших таких харчових добавок відноситься глутамат 
натрію, який згідно деяких досліджень призводить до ураження нервової та 
судинної систем. 
Антибіотики 710, 713. 
 
10 
Антибіотики застосовують для перешкоджання розмноження патогенної 
флори в продуктах харчування, зокрема в білкових. 
Інші 900-999. 
До цієї групи відносять харчові добавки за різними цілями використання, 
зокрема підсолоджувачі, які не підходять під параметри інших груп харчових 
добавок. Підсолоджувачі поділяють на об'ємні та інтенсивні. Об'ємні 
підсолоджувачі, до яких відносять сорбіт, еритрит і лактит, є менш солодкими, 
проте створюють під час вживання відчуття об’єму. Інтенсивні 
підсолоджувачі,зокрема сахарин і аспартам, володіють дуже насиченим солодким 
смаком, наприклад, аспартам в 200 разів солодше за цукор. Але відомо також, що 
він має безліч шкідливих властивостей. 
Група 800-899 не використовується – її залишили в якості резерву. 
Багато з дозволених і умовно безпечних добавок мають негативний вплив 
на організм. Особлива технологія сушіння продуктів дозволяє створювати готові 
страви під ТМ SUSHKA без застосування штучних ароматизаторів, барвників і 
посилювачів смаку. 
В Україні розроблено систему управління якістю харчових продуктів [3]. 
Застосування харчових добавок в продукції є актуальним з метою підвищення 
конкурентоспроможності готової продукції, що значно сприяє поліпшенню 
зовнішнього вигляду, аромату, смаку та консистенції продуктів харчування, 
забезпечує виготовлення харчової продукції із заданим комплексом 
поліфункціональних властивостей, підвищеною стійкістю підчас зберігання 
продукції. При внесенні харчових добавок є важливим, щоб вони не змінювали 
споживчих властивостей харчових продуктів. Використання нових харчових 
добавок в технології виготовлення продуктів харчування має бути обґрунтованим. 
Їх використання може бути виправданим за відсутності інших можливостей 
зберігання природних властивостей й відповідної харчової цінності виробництва 
продукції. Для поліпшення органолептичних властивостей без змін суті харчових 
продуктів можуть вводитися харчові добавки, а також збільшення терміну 
 
11 
зберігання та стабільності готової продукції [4]. 
Не одне тисячоліття налічує історія використання харчових добавок. Проте 
в історії розвитку харчових добавок переломним моментом став 1953 рік, коли в 
Європейському Союзі було розроблено систему маркування харчових добавок. І 
саме в 1953 році було схвалено рішення щодо обов'язковості маркування 
харчових добавок на упаковці будь-якого харчового продукту, а саме їх назва 
повинна починатися з літери Е, що означає «Європа». В маркуванні кожної 
харчової добавки вказано відповідні цифри, які показують саме до якої групи 
належить даний вид і позначають ту чи іншу харчову добавку. Слід враховувати, 
що якщо добавка має таке кодування, то це означає, що вона пройшла контроль 
безпеки і відповідає всім критеріям безпечних для здоров'я продуктів харчування. 
Дану систему маркування у Радянському Союзі введено до 1978 року. В той же 
час було виділено сорок п’ять класів харчових добавок, серед яких двадцять три 
вважаються основними. Активне використання харчових добавок в Україні 
розпочалося лише в 90-ті роки минулого сторіччя. Активно розпочато роботу по 
розробці нормативних актів щодо врегулювання застосування харчових добавок, 
проте в Європейському Союзі цей процес значно є налагодженим [5]. 
Як видно з таблиці 1.1 спеціальною комісією з Кодексу Аліментаріусу 
ВООЗ по харчовим добавкам виділено двадцять три функціональних класи для 
маркування їх визначень і технологічних функцій, які мають різний спектр дії 
[6,7]. 
Харчові добавки здатні до зміни або регулювання кислотності або лужності 
продуктів харчування, підвищують кислотність і надають кислого смаку їжі, 
знижують здатність інгредієнтів продуктів харчування до злипання (агрегації) та 
попереджають або знижують утворення комкування та піни тощо. 
 
 
 
 
 
12 
1.2  Перспективи використання харчових добавок 
 
Технічний прогрес у харчовій промисловості базується на новітніх 
технологічних можливостях, що з'явились внаслідок досягнень науки та техніки. 
Це призвело не тільки до вдосконалення технології отримання традиційних 
продуктів харчування, а й до створення нового покоління продуктів харчування. 
Виготовлення продуктів харчування, що відповідають сучасним вимогам, у наш 
час є неможливим без застосування різного роду харчових добавок. 
До головних факторів, що суттєво впливають на якість харчових продуктів, 
є їх забруднення та властивості, що залежать від стану навколишнього 
середовища, впливу технологічної обробки, в тому числі і зберігання сировини, 
використання недосконалої технології, пакування харчових 
продуктів,консервування та використання харчових добавок. З удосконаленням і 
розширенням технологій виробництва харчових добавок, постійно зменшується 
асортимент харчових продуктів, що одержані без додавання харчових добавок. 
Наразі до харчових продуктів, що не містять в своєму складі харчових добавок, 
відносять фрукти (крім цитрусових), овочі, рис, мінеральна вода, молоко, яйця, 
мед, м'ясо та цукор. Також не містять харчових добавок продукти харчування, які 
є призначеними для харчування новонароджених дітей. Всі інші продукти 
харчування в своєму складі містять певну кількість тих чи інших харчових 
добавок. Проте враховуючи токсичність харчових добавок, їх негативний вплив 
на обмін речовин, наявність негативного впливу на здоров’я людини та зростаюче 
поширення використання харчових добавок населенням, потребує зменшення їх 
використання [8]. А також потребує суттєвого удосконалення технології 
отримання традиційних продуктів харчування. Мова йде про продукти 
харчування зі збалансованим складом, низькою калорійністю, пониженим вмістом 
цукру та жирів, спеціального функціонального призначення, а також продукти 
швидкого приготування та тривалого терміну зберігання. Проте створення таких 
продуктів харчування, у наш час є неможливим без застосування харчових 
 
13 
добавок [6]. Не допускається використання речовин для обробки муки при 
виготовленні муки для роздрібного продажу (окрім спеціальних видів); 
консервантів при виробництві харчових продуктів масового споживання, зокрема 
молока, вершкового масла, муки, хліба (окрім розфасованого і упакованого для 
тривалого зберігання), свіжого м'яса, а також при виробництві продуктів 
дієтичного і дитячого харчування і харчових продуктів, що позначаються як 
натуральні. Також не допускається застосування барвників при виробництві 
необроблених харчових продуктів, молока пастеризованого або стерилізованого, 
шоколадного, кисломолочних продуктів, пахти неароматизованої, молока, 
вершків консервованих, концентрованих, згущуючи неароматизованих. Слід 
пам'ятати, що деякі речовини володіють властивістю кумуляції, тобто здатністю 
нагромаджуватися в організмі. Проте контроль за дотриманням норм вмісту 
харчових добавок в кінцевому продукті харчування покладено на виробника 
продукції. 
Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) потребував 
гармонізації нормативної бази щодо застосування харчових добавок згідно 
міжнародних вимог. З цією метою в 2003 році в Україні введено ДСТУ 4161-2003 
«Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги», а у 2005 році - 
закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів». ДСТУ ISO 22000 
«Системи керування безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких 
організацій харчового ланцюга», що є ідентичним до міжнародного стандарту ISO 
22000:2005 «Система менеджменту безпеки продуктів харчування. Вимоги до 
організації виробництва та постачання», набув чинності у 2007 році [9]. 
В Україні відповідними державними органами забезпечується постійний 
контроль за безпечністю продуктів харчування та встановлено, що харчові 
добавки повинні використовуватись при виробництві харчових продуктів в 
мінімально необхідних для досягнення технологічного ефекту кількостях. При 
використанні харчових добавок не повинно бути перевищення встановлених 
максимально допустимих рівнів. Виготовлення, застосування і реалізація 
 
14 
харчових добавок на території України дозволяється тільки на основі позитивного 
висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи. Застосування харчових 
добавок дозволяється лише в тих випадках, коли вони при довгому зберіганні не 
стають небезпечними для життя і здоров’я людини. 
 
1.3 Вплив харчових добавок на організм людини 
 
Харчові добавки використовуються для поліпшення стабільності, для 
збереження їх харчової цінності, для досягнення різних цілей при виробництві, 
обробці, упаковці і зберіганні продуктів. 
Для кожної харчової добавки, як правило, визначається допустима добова 
доза споживання (ДДС), перевищення якої при споживанні продукції призводить 
до негативних наслідків на організм людини. Для деяких харчових добавок така 
добова доза споживання становить декілька міліграм на кілограм маси тіла 
людини (для прикладу, E 250 – нітрит натрію). Для інших видів харчових добавок, 
зокрема Е 951 – аспартамта E 330 – лимонна кислота, ДДС складає десяті частки 
грама на кілограм маси тіла. 
Безпечність для харчових добавок встановлюють по таком ж принципу, як і 
для лікарських речовин. Тобто спочатку проводять випробування на тваринах, а 
потім вже одержані дані переносять на групу волонтерів, що дозволяє встановити 
величину допустимого добового споживання даної харчової добавки. Але 
фактично ДДС складається з доз декількох харчових добавок, які одночасно 
споживають з одним або декількома продуктами.  
На світовому ринку існують три категорії якості, які розрізняються 
початковою сировиною та технологією виробництва. В розвинених країнах світу, 
таких як США, Німеччина, Австрія, Франція, для реалізації на внутрішньому 
ринку призначені товари першої категорії. А товари другої категорії призначені 
для експорту в інші країни, тому їх якість менш суворо контролюється з 
урахуванням вимог країни імпортера. Товари третьої категорії призначені для 
 
15 
вивозу в країни, що розвиваються, та на них не розповсюджуються обмеження по 
використанню харчових добавок, тому їх собівартість є нижчою. Виробляти такі 
харчові добавки є вигідним, проте їх не вживають в країні виробника. Слід 
відзначити, що в даний час на світовому ринку близько 80 % продуктів 
харчування та напоїв відносяться саме до третьої категорії. 
При застосуванні харчової добавки обов’язково повинен вказуватися її 
функціональний клас, назва або індекс Е (при його наявності), для прикладу, 
«антиокислювач аскорбінова кислота» або «антиокислювач Е 300». Під час 
застосування аспартаму повинен вказуватися попереджувальний напис: 
«Протипоказано хворим фенілкетонурією». У випадку використання 
цукрозамінників, які містять багатоатомні спирти, а саме сорбіт і сорбітовий 
сироп, манит, ксилит, лактит, мальтит і мальтитний сироп, ізомальтит, окрім 
еритрита, обов’язково повинен вказуватися попереджувальний напис: 
«Споживання більш ніж 15–20 г на добу може викликати послаблюючу дію». 
Реакція організму людини при вживанні харчових добавок є виключно 
індивідуальною, оскільки наявні такі добавки, що відносяться до безпечних, хоча 
у деяких людей все ж таки можуть викликати напади астми або аритмію. Тому 
для такої категорії людей важливо знати маркування та код ХД, що дасть 
можливість передбачити реакцію організму людини на ту чи іншу ХД. Для людей, 
організм яких є чутливим до глютамату натрію, можуть виникнути напади 
бронхіальної астми, кропивниця та головні болі. Згідно даних різних досліджень 
такі випадки можуть зустрічатися у 33 % людей. Результати досліджень 
показують, що значне споживання продуктів із цією ХД може призводити до так 
званого синдрому китайського ресторану, що супроводжується головним болем, 
пришвидшеним серцебиттям, біллю у грудях, нудотою, сонливістю та слабкістю 
організму людини [10]. 
Розглянемо вплив харчових добавок на обмінні процеси в організмі людини. 
Різні підсолоджувачі в дієтотерапії при цукровому діабеті використовують 
для регулювання рівня глюкози в крові та її обміну в організмі людини. Також 
 
16 
застосування фруктози призводить до підвищення вмісту глюкози в крові, 
причому близько 90% фруктози, що всмоктується в тонкому кишечнику, 
надходить до печінки, де вона перетворюється на глюкозу, а потім глюкоза 
надходить у кров. У виробництві ковбас широко застосовують фосфати, що 
можуть викликати порушення співвідношення між кальцієм і фосфором в 
харчовому раціоні і сприяти кальцифікації судин. Негативно впливають на 
проникність судин та елементи крові окремі харчові добавки, зокрема борна 
кислота та її солі (борати) призводять до появи анемії, геморагій, дерматитів та 
кахексії. Лише при сполученні з білками блокується токсична дія мильного 
кореня, тому його екстракт використовується тільки у виробництві халви. 
Імунотоксичні властивості харчових добавок. 
Результатами досліджень встановлено, що використання барвника карамелі 
ІІІ (Е-150) призводить до зменшення кількості лімфоцитів у крові, зниження маси 
вилочкової залози, значного зменшення кількості клітин, що дають позитивну 
реакцію на різні антигени. Тому лікарі - онкологи вимагають заборонити 
використання барвника карамелі ІІІ (Е-150) в напої Coca-Cola, адже його надмірне 
застосування може призвести до розвитку ракових захворювань. 
Нейротоксичні властивості харчових добавок. 
Ще в 70-х роках XX сторіччя було встановлено, що надмірне використання 
глутамату натрію (Е-621) в якості смакової добавки, призводить до симптомів так 
званої хвороби китайських ресторанів, основними ознаками якої є головний біль, 
серцебиття, слабкість м'язів та порушення пам'яті, а також алергічні реакції. 
Використання інтенсивного підсолоджувала аспартаму (E-951) в комбінації з 
рафінованими вуглеводами спричиняє порушення поведінки та настрою як людей 
так і тварин. Нейротоксичні властивості в підсолоджувачі аспартамі (E-951) 
пов'язують із наявністю в його складі амінокислоти фенілаланіну. 
Алергенні та псевдоалергенні властивості харчових добавок. 
Одними із проявів токсичності харчових добавок є їх алергенність та 
псевдоалергенність. Причому переважна більшість харчових алергенів 
 
17 
відносяться до речовин саме білкової природи. Появу анафілактичної реакції та 
виникнення псевдоалергії викликає використання консервантів бензоатів (Е211), 
азобарвників, окремих синтетичних барвників – амаранту, індигокарміну, 
тартразину, пунцевогоіндиготину, діамантового чорного. Надходження в організм 
людини такого мікробного полісахариду як бактеріальний декстрин призводить 
до гіперчутливості шкіри та анафілактичної реакціії [11,12]. 
Отже, можна узагальнити негативний вплив харчових добавок на організм 
людини (таблиця 1.2) [13]. 
Таблиця 1.2 – Негативний вплив харчових добавок на організм людини 
Які захворювання Харчові добавки 
викликають 
Захворювання шкіри Е230, Е233 
Алергії Е131, Е132, E160b, E210, E214, E217, E230, E231, 
E232, E239, E311-313 
Впливають  на рівень Е320 
холестерину в крові 
Впливають на дихальну Е102, Е107, Е122-124, Е155, Е211-214, Е217, Е221-
систему (можуть 227 
викликати напади астми) 
Впливають на печінку та Е171-173, Е220, Е302, Е320-322, Е510, Е518 
нирки 
Розлади травлення Е388-341, Е407, Е450, Е461, Е463, Е465, Е466 
Подразнення кишківника Е220-224 
Патології розвитку Е233 
плоду 
Отже, на основі аналізу впливу конкретних харчових добавок на організм 
людини, можна виділити наступні впливи ХД на організм людини, а саме: 
 
18 
- Група барвників: Е103, Е105, Е121, Е123, Е125, Е126, Е130, Е131, Е142, 
Е153, які входять до складу солодких газованих напоїв, льодяників та 
кольорового морозива, можуть призводити до утворення злоякісних пухлин. 
- Група барвників:Е171-Е173, що входять до складу солодких газованих 
напоїв, льодяників і кольорового морозива та можуть спричиняти захворювання 
нирок та печінки. 
- Група консервантів: Е210, Е211, Е213-Е217, Е240, що входять до складу 
різноманітних консервів, зокрема грибів та овочів, варення, соків та компотів, та 
можуть призводити до утворення злоякісних пухлин. 
- Група консервантів: Е221-Е226, що входять до складу консерви і можуть 
спричиняти захворювання травного тракту. 
- Група консервантів: Е230-Е232, Е239, що містяться в складі консервів. 
Вживання продукції з такими видами ХД є причиною виникнення різноманітних 
алергічних реакцій. 
- Група антиоксидантів: Е311-Е313, що містяться в складі йогуртів, 
кисломолочних продуктів, ковбасних виробів, вершкового масла та шоколаду, і 
можуть викликати захворювання травного тракту. 
- Група стабілізаторів та згущувачів: Е407, Е447, Е450, що містяться в складі 
варення, джему, згущеного молока та шоколадного сиру, і можуть викликати 
захворювання нирок та печінки. 
- Група стабілізаторів та згущувачів: Е461-Е446.Такі ХД містяться в складі 
варення, джему, згущеного молока та шоколадного сиру, і можуть спричиняти 
хвороби травного тракту. 
- Група піногасників: Е924а, Е924b. Такі ХД містяться в складі газованих 
напоїв і можуть призводити до утворення злоякісних пухлин. 
До заборонених в застосуванні ХД відносять:  
- Барвник цитрусовий червоний- Е121; 
- не менше небезпечний формальдегід- Е240; 
 
19 
- порошковий алюміній – Е173. Дана ХД застосовується при оздобленні 
закордонних цукерок та інших кондитерських виробів. Він є дозволений не у 
всіх країнах; 
- натуральний барвник кармін- Е120, що виробляється із щитовок – комах, які 
паразитують на кімнатних рослинах. Е120 викорситовують для надання 
кольору джемам.  
Частина ХД, що раніше вважалися нешкідливими (для прикладу, 
формальдегід E 240 в шоколадних батончиках або E 121 в газованій воді), пізніше 
були визнані дуже небезпечними для організму людини та є забороненими. Слід 
зазначити, що ХД, які є нешкідливими для однієї людини, можуть негативно 
впливати на організм іншої людини. Тому з особливою обережністю необхідно 
вживати продукцію зі вмістом ХД дітям, літнім людям та тим, хто відноситься до 
алергіків.  
До найбільш шкідливих ХД відносять консерванти та антиокислювачі. 
Консерванти і стабілізатори діють як антибіотики. Велика кількість шкідливих 
ХД серед барвників, оскільки власне самі барвники здебільшого є 100 % 
синтетичними речовинами. Вживання консервантів призводить до порушення 
біохімічних реакцій в організмі людини, проте консервант сприяє тривалому 
зберіганню продуктів харчування. Людина складається з величезної кількості 
різних клітин та володіє великою масою тіла, тому на відміну від одноклітинних 
організмів не гине від вживання консерванту (в деяких випадках, ще і тому що 
хлоридна кислота, яка міститься в шлунку, руйнує сам консервант). Проте при 
надмірному надходженні в організм людини значної дози консервантів, 
завдається значна шкода здоров'ю людини. 
До безпечних ХД можна віднести: 
- барвник-антоціан- Е163, що виробляють із шкірки винограду; 
- антиоксидант - Е338; 
- стабілізатор – Е450; 
- безпечні фосфати, які є навіть необхідними для кісток; 
 
20 
- комбінація із Е260, Е334, Е620, Е160а, Е375, Е163, Е330, Е363, Е920, Е300 та 
Е101, що міститься у звичайному яблуці та є поєднанням оцтової, винної та 
глютамінової кислот, каротину, цистину, вітаміну С та вітаміну В; 
Деякі консерванти призводять до згубного впливу на синегнійну паличку, 
що викликає хвороби сечовивідних шляхів, шкіри, очей та м'яких тканин, і 
вважається одним із найбільш небезпечних та стійких до антибіотиків збудників 
[14-18]. 
Стабілізатори є здебільшого речовинами рослинного та тваринного 
походження, зокрема агар-агар- Е 406 (ХД, що одержана з морських водоростей і 
за властивостями є подібною до желатину).  
Емульгатори в основному представлені мінеральними речовинами, зокрема 
сода (гідрокарбонатнатрію) - Е 500; хлоридна кислота - Е 507; сірчана кислота - Е 
513. 
У маркетингових цілях деякі виробники не вказують інгредієнти з буквеним 
кодом E, замінюючи їх на назву ХД, для прикладу, на упаковках газованих напоїв 
Е-950 вказують як ацесульфам калію. Е-950 містить в своєму складі метиловий 
спирт, що пригнічує роботу серцево – судинної системи. Допустима безпечна доза 
цієї ХД повинна бути не більше ніж 1 г на добу. 
В ковбасах досить широко застосовують нітрит натрію - E-250, хоча нітрит 
натрію є загально отруйною токсичною речовиною, у тому числі і для ссавців (50 
% щурів гинуть при дозі у 180 мг на кг ваги тіла), проте на практиці його не 
забороняють, оскільки E-250забезпечує належний товарний вид готового 
продукту і, отже, суттєво впливає на обсяги продажу товару. Причому для 
копчених ковбас високих сортів норма вмісту E-250 є встановленою вищою, ніж 
для варених ковбас, оскільки їх вживають в значно менших кількостях. 
ХД Е-951 – аспартам, цукорозамінник. Національною асоціацією 
безалкогольних напоїв (NSDA) доведено хімічну нестабільність аспартаму, а саме 
0
при нагріванні напоїв до 30 С Е-951 у газованій воді розкладається на 
формальдегід, метанол і фенілаланін, причому формальдегід є речовиною з різким 
 
21 
запахом і відноситься до канцерогенів класу А. В світі налічується безліч 
документально підтверджених фактів отруєння аспартамом. До симптомів 
отруєння аспартамом відносять втрату дотику, головні болі, втомленість, 
запаморочення, нудота, сильне серцебиття, збільшення ваги, дратівливість, втрата 
пам'яті, тривожний стан, туманний зір, висипання на шкірі та, навіть, втрата зору.  
Ортофосфорна кислота H3РО4 - Е 338, фізичні властивості якої: рідина, 
безбарвна або із слабким жовтим відтінком і слабким запахом, є пожежо- і 
вибухонебезпечною. Е 338 викликає роздратування очей і шкірних покривів, 
здатна приєднувати іони кальцію, вимивати його з кісток, що є причиною 
розвитку остеопорозу, при якому виникає підвищена ламкість кісток. ХД 
ортофосфорну кислоту застосовують у виробництві газованої води і для 
отримання солей, що є порошками для виготовлення печива і сухариків. 
Бензоат натрію - Е-211 відноситься до відхаркувальних засобів та є 
консервантом харчових продуктів у виробництві повидла, мармеладу, меланжу, 
кільки, кетової ікри, плодово-ягідних соків, напівфабрикатів. В якості 
бактерицидного та протигрибкового засобів в деякі харчові продукти, зокрема 
джеми, фруктові соки та маринади, вводять бензойну кислоту (Е 210), бензоат 
натрію (Е 211) і бензоат калію (Е 212). Одним з основних компонентів газованих 
напоїв є вуглекислий газ, який сам по собі не небезпечний, проте, людям із 
захворюваннями шлунково-кишкового слід уникати вживання таких напоїв, адже 
вуглекислий газ може спровокувати розлад травлення або больовий напад. При 
взаємодії СО2з водою утворюється вуглецева кислота, що спричиняє подразнення 
слизової шлунку та кишечнику.  
 
 
 
 
 
 
22 
1.4 Гармонізація норм використання харчових добавок в Україні з 
міжнародними вимогами 
 
Однією із важливих складових економічної безпеки держави є безпека 
харчової продукції та продовольчої сировини, що визначається спроможністю 
країни ефективно контролювати виробництво й ввезення безпечного та якісного 
продовольства на загальновизнаних у світі засадах. Саме ХД, що є природними 
або синтезованими речовинами і вводяться до продуктів харчування з метою 
надання їм необхідних властивостей. ХД відносяться до показників безпечності 
харчових продуктів. Харчові добавки можуть залишатися у харчових продуктах у 
незмінному стані або у вигляді речовин, які утворюються після їхньої хімічної 
взаємодії з компонентами харчових продуктів. 
В нашій країні ще в 2013 році розроблено Національний план дій щодо 
пріоритетності безпечності та якості харчових продуктів. Згідно з цим 
Національним планом відбувається перегляд українського законодавства у сфері 
регламентації харчових добавок з метою адаптації системи санітарних і 
фітосанітарних заходів до законодавства Європейського Союзу. Згідно Наказу 
Міністерства охорони здоров'я України від 20.03.2013 за № 218 передбачено 
затвердження з урахуванням Регламенту ЄС №1331/2008 порядку державної 
реєстрації ХД, ароматизаторів та ензимів, а згідно врахування Регламенту ЄС 
№1333/2008 — санітарних правил і норм щодо застосування ХД, включаючи їх 
перелік, що є дозволеним у використанні в продуктах харчування.  
До головних документів, що регламентують використання ХД в Україні, 
відносяться: 
- Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів», згідно 
якого, а саме ст. 30, дозволяється використання ХД у виробництві харчових 
продуктів лише після їх реєстрації центральним органом виконавчої влади у сфері 
охорони здоров'я. ХД вносяться до відповідного реєстру за зверненням виробника 
або за рекомендацією Національної комісії України з Кодексу Аліментаріус на 
 
23 
підставі затверджених Головним державним санітарним лікарем України 
санітарно-епідеміологічних нормативів стосовно рівня включень таких харчових 
добавок у певних видах харчових продуктів та висновку державної санітарно-
епідеміологічної експертизи. Порядок реєстрації харчових добавок 
встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. 
- Закон України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до 
Світової організації торгівлі» (10.04.2008 р.). Протоколом про вступ України до 
СОТ та Угодою про використання санітарних та фітосанітарних заходів 
визначено, що всі члени цієї організації базують свої санітарні та фітосанітарні 
заходи на міжнародних стандартах. 
- Санітарні правила і норми по застосуванню ХД, що затверджені Наказом 
МОЗУ від 23.03.1996 р., № 222. 
- Постанови Кабінету Міністрів України «Перелік харчових добавок, 
дозволених до використання у харчових продуктах»: № 12 від 04.01.1999 р., N 342 
від 17.02.2000 р.; № 1140 від 21.07.2000 р.; № 1656 від 08.11.2000 р.; № 674 від 
21.06.2001 р.; № 143 від 11.02.2004 р. З 1999 р. і до 2005 р. «Перелік харчових 
добавок, дозволених до використання у харчових продуктах», затверджувався 
Постановами КМУ, в яких наведено лише перелік ХД, що дозволені до 
використання у продуктах харчування без зазначення сфери їх використання. 
- Постанови Головного державного санітарного лікаря України «Про 
затвердження значень гігієнічних нормативів вмісту харчових добавок», згідно 
яких затверджується сфера використання кожної дозволеної ХД та її 
максимально-допустимі рівні в продуктах харчування. Проте для харчових 
добавок, які увійшли до Постанови КМУ № 12 від 04.01.1999 р., Головним 
державним санітарним лікарем України не визначено сфери їх використання, 
оскільки не затверджено значення гігієнічних нормативів вмісту ХД. 
До основних документів міжнародного та європейського законодавства у 
сфері використання харчових добавок відносять: 
- Загальний стандарт Кодексу на харчові добавки «CODEX GENERAL 
 
24 
STANDARD FOR FOOD ADDITIVES» Codex Stan 192-1995. 
- Регламент ЄС № 1331/2008 Європейського Парламенту та Ради від 
16.12.2008 р., що встановлює спільну дозвільну процедуру для харчових добавок, 
харчових ферментів та ароматизаторів. 
- Регламент ЄС № 1333/2008 Європейського Парламенту та Ради від 
16.12.2008 р. про ХД. 
Порівняльний аналіз української нормативної бази щодо вмісту ХД у 
харчових продуктах ускладнюються тим, що в Регламенті ЄС № 1333/2008 і 
Codex Stan 192-1995 використовується система категорій харчових продуктів, які 
мають чіткі визначення. А в українських нормативних документах наведено 
конкретні назви продуктів харчування, що не завжди можна ідентифікувати з 
категоріями харчових продуктів, що визначені згідно європейського 
законодавства. Система категорій харчових продуктів є методом класифікації, що 
поширюється на всі продукти харчування, та базується на таких принципах: 
- ієрархічність, коли ХД дозволено у використанні в загальній категорії, і 
відповідно дозволено до використання в усіх її підкатегоріях. Це означає, що ХД є 
дозволеною для подальшого використання в окремих продуктах харчування, що 
вказані у підкатегорії; 
- за основу беруться назви харчових продуктів, під якими ці продукти 
реалізуються, якщо не вказане інше; 
- принцип переходу, тобто у системі категорій харчових продуктів не 
потрібно окремо вказувати складені продукти харчування, для прикладу готові 
блюда, такі як піца, через те, що вони можуть містити у пропорційній кількості всі 
ХД, які є дозволеними для використання в їхніх компонентах, за винятком 
випадків, коли в складеному продукті харчування є необхідною ХД, що не 
дозволена для використання в будь-якому з його складових. 
Функціональні класи ХД, що вказані в Регламенті ЄС № 1333/2008 
Європейського Парламенту та Ради від 16.12.2008 р., майже повністю 
відповідають українській класифікації, що наведена в СанПіН щодо використання 
 
25 
харчових добавок згідно Наказу МОЗУ від 23.03.1996 р, № 222 та Технічному 
регламенту правил маркування. Проте в існуючій в Україні класифікації не 
вистачає наступних класів ХД, таких як покращувачі аромату, пакувальні гази та 
носії. 
Слід відзначити, що Україна й надалі продовжує гармонізацію свого 
законодавства з європейським на відповідність своїх санітарних та фітосанітарних 
заходів до міжнародних стандартів, використовуючи міжнародні принципи і 
підходи щодо регламентації ХД. У випадку, коли міжнародними документами не 
встановлено нормативи для харчових добавок, або такі нормативи встановлюють 
рівень захисту споживачів менший, ніж визначений національним 
законодавством, застосовуються нормативи, що встановлені національним 
законодавством. Отже, проводячи гармонізацію українського законодавства з 
міжнародним, не припустимо зменшувати прийнятий в Україні рівень захисту 
здоров'я населення. 
  
 
26 
2 АНАЛІЗ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ НА ВМІСТ 
ХАРЧОВИХ ДОБАВОК 
 
2.1 Характеристика основних чинників щодо формування безпечності 
кондитерських виробів 
 
Забезпечення харчової безпеки ласощів є актуальною проблемою 
кондитерської галузі в Україні, що пов’язано із забрудненням навколишнього 
природного середовища, мікробіологічною небезпекою та іншими негативними 
факторами, що можуть виникати упродовж всього технологічного процесу 
виробництва харчової продукції. 
До найбільш дієвих превентивних засобів дотримання вимог безпечності 
харчової продукції відносять дотримання дієвих систем контролю якості на 
підприємствах харчової галузі. Велика кількість добровільних схем та стандартів 
щодо системи управління якістю та безпечністю харчових продуктів існують в 
світі. Для прикладу, провідні компанії на ринку продовольства прийняли 
рішення щодо створення організації GFSI «Global Food Safety Initiative», що 
відноситься до неприбуткової міжнародної організації. Організація «Global Food 
Safety Initiative» об’єднує всіх провідних учасників світового ринку 
продовольства, що включають роздрібні торговельні мережі, виробників, 
перевізників та інших учасників ланцюга постачань кінцевому споживачеві, а 
також фахівців з харчової безпеки і науковців. Ядро GFSI становлять понад 20 
найбільших світових торговельних мереж, до яких належать Carrefour, Tesco, 
ICA, MetroCash&carry, Migros,Ahold, Wal-mart, Delhaize. Відповідність вимогам 
щодо харчової безпеки досягається сертифікацією та впровадженням в діяльності 
підприємств і постачальників стандартів, що гарантують безпеку. До найбільш 
відомих і поширених стандартів, що визнаються GFSI, відносятьсяFSSC 22000 
(Food Safety Certification 22000), International Food Standard (IFS) і BRC Global 
Standard for Food Safety, в основу яких покладено принципи HACCP. 
 
27 
Без проведення попередньої роботи,так званих базових попередніх програм 
або програм-передумов,щодо забезпечення впровадження відповідних умов по 
забезпеченню харчової безпеки продукції, неможливо створення ефективної 
системи НАССР. 
До однієї з вимог згідно ISO 22000: 2005 відноситься встановлення, 
впровадження та підтримка базових програм організаціями, які спрямовані на 
усунення можливих ризиків для безпеки продуктів харчування (ISO 22000:2005). 
Підприємствам дає змогу переходити до розробки та впровадження плану 
НАССР повне впровадження попередніх програм, проведення навчання 
персоналу та усвідомлення принципів НАССР. 
Первинною стадією в розробленні плану НАССР є створення відповідної 
групи НАССР, до числа якої входять особи, що володіють конкретними знаннями 
та відповідним досвідом, а також є визнаними фахівцями на підприємстві та 
мають певний авторитет, який є необхідним для виробництва продукту та його 
обробки. 
Підприємство повинно розробити детальний опис продукту та 
технологічного процесу, що включають характеристики сировини та готового 
продукту, способу його упаковки, застереження щодо споживання готової 
продукції, а також рекомендації щодо зберігання та застосування тощо. 
В специфікаціях, окрім показників якості, повинен наводитись перелік 
законодавчих вимог до безпеки, що стосуються даного продукту, приділяючи 
особливу увагу продукції з високим ступенем ризику. Сюди відносять алергени, 
мікробіологічно забруднена сировина, можливі джерела сторонніх предметів. 
Більшість продуктів кондитерського виробництва в своєму складі містять 
інгредієнти, що можуть спричиняти алергенні реакції у деяких споживачів 
готової продукції. Отже,специфікації на сировину, готову продукцію та 
маркування цих харчових продуктів повинні включати інформацію щодо 
можливого вмісту алергенів у виробах, технічного регламенту щодо правил 
маркування харчових продуктів, зокрема кукурудза, яйця (білок), бобові, арахіс, 
 
28 
соя, молоко, горіхи, кунжут, пшениця тощо. 
Наступним етапом для підприємств харчової галузі повинно бути складання 
та перевірка блок схеми процесів, в якій відображають взаємозв’язок і 
послідовність всіх етапів. Причому у випадку виконання певних етапів чи 
процесів виробництва третьої стороною, це має бути відображено в схемі. В блок 
схемі всі етапи процесу повинні бути пронумерованими. 
План НАССР розробляють у декілька етапів, які включають 7 принципів 
НАССР: 
Принцип 1. Включає проведення аналізу небезпечних чинників. 
Принцип 2. Встановлення критичних точок контролю (КТК). 
Принцип 3. Встановлення критичних меж для кожної точки контролю. 
Принцип 4. Включає встановлення процедур моніторингу стосовно кожної 
КТК. 
Принцип 5. Встановлення коригувальних дій. 
Принцип 6. Розроблення процедур перевірки. 
Принципи 7. Розроблення процедур ведення протоколів та документації. 
Основою для забезпечення харчової безпечності на підприємстві є аналіз 
небезпечних чинників. 
З метою встановлення та оцінювання небезпек для харчової продукції 
необхідно розглядати вплив біологічних, мікробіологічних, фізичних і хімічних 
факторів ризику, причому саме мікробіологічні чинники є визначальними у 
безпеці кондитерської продукції. 
Серйозним джерелом харчових отруєнь згідно розробленої класифікації 
харчових продуктів за ступенем ризику харчових отруєнь бактеріальної природи 
експертами комісії Всесвітньої організації охорони здоров’я в рамках Кодексу 
Аліментаріус є шоколад, шоколадні вироби, какао-порошок, какао-продукти і 
цукерки другої категорії. Таким чином, в першу чергу необхідно проводити 
мікробіологічну оцінку якості вище зазначених кондитерських виробів. 
Salmonellaspp., Clostridiumbotulinum, Staphylo- coccusaurous, 
 
29 
Yersiniaenterocolitica, Listeriamonocytogenes, Vibriospp., EscherichiacoliO 157:H17, 
Clostrid- iumperfringens, Bacilluscereus, Cam- pylobacterspp., Shigellaspp відносять 
до мікробіологічних небезпек щодо якості кондитерських виробів. 
Чотири групи мікроорганізмів необхідно контролювати в кондитерській 
продукції згідно гігієнічних нормативів щодо мікробіологічних показників. Вони 
включають контроль за наступними показниками: 
● мезофільніаеробні та факультативно-анаеробні мікроорганізми (МАФАМ) і 
бактерії групи кишкової палички (БГКП) - колі-форми - санітарно-показові; 
● умовно-патогенні мікроорганізми, в тому числі і коагулазопозитивні стафілококи 
- золотистий стафілокок; 
● патогенні мікроорганізми, що включають і сальмонели; 
● мікроорганізми псування - в основному це дріжджі і плісеневі гриби. 
Від складу, властивостей продукції та умов навколишнього середовища 
залежить розвиток мікроорганізмів, що включає швидкість їх росту. Проте 
визначальною для швидкості росту мікроорганізмів є наявність вологи, що є 
доступною для мікроорганізмів. 
Загальний вміст вологи складається із суми зв’язаної води і вільної води, 
які містяться у складі кондитерського виробу. До зв’язаної води відноситься 
вода, що міститься в клітинах харчових продуктів, або вода, що пов’язана 
протеїнами, крохмалем, цукром, сіллю та іншими інгредієнтами. Причому 
зв’язану воду не можуть використовувати мікроорганізми. 
До вільної води відноситься вода, що є доступною для харчування 
мікроорганізмів, тому вони її використовують для подальшого розвитку. 
Параметром активність води виражається вміст вільної води в продуктах 
харчування. 
Співвідношення тиску водяної пари над продуктом харчування до тиску 
водяної пари над чистою водою при одній і тій же температурі, що є 
пропорційним рівноважній відносній вологості повітря, за якої кондитерський 
виріб не поглинає і не віддає вологу в атмосферу, і називається активністю води. 
 
30 
Від 0 до1 як правило коливається чисельне значення параметру активність 
води (w).  
Причому значенняwдля чистої води дорівнює 1, що означає 100% вільної 
води. Для абсолютно сухої речовини значення активності Aw відповідає 0, що 
означає 0% вільної води. Для прикладу, значення активності води для шоколаду 
з начинкою складає аW=0,82. 
Певна кількість вільної води є необхідною для розвитку мікроорганізмів. 
На три групи поділяються всі кондитерські вироби згідно значення 
показника активності води аW: 
- до І групи відносяться кондитерські вироби з показником активності 
води аW, меншим за значення 0,65. Це кондитерські вироби з низькою 
вологістю, значення якої є меншим 10-13 %. Приклад: галети, крекер, затяжне і 
цукрове печиво, вафлі, вафельні торти і цукерки з вафельними корпусами, 
цукерки з праліновими, марципановими корпусами,шоколад відносяться до І 
групи кондитерських виробів; 
-до ІІ групи кондитерських виробів відносяться вироби з проміжною 
вологістю, що знаходиться в межах аW від 0,65 до 0,95.  
Для ІІ групи кондитерських виробів відносяться вироби зі значенням 
вологості від 13 до 35 %. Цукерки зі збивними, желейними, 
фруктовожелейними корпусами, пряники, кекси – це приклади ІІ групи 
кондитерських виробів; 
 - до ІІІ групи кондитерських виробів слід віднести вироби з високим 
значенням вологості, що характеризується значенням понад 35 %. Для ІІІ групи 
кондитерських виробів відносяться вироби зі значенням проміжної аWпонад 
0,9. Бісквіти та бісквітні торти – це приклади ІІІ групи кондитерських виробів. 
Слід відзначити, що в кондитерських виробах з низьким значенням 
вологості пригніченою є активність мікроорганізмів. Таким чином, при низьких 
значеннях аW не розвиваються бактерії, а може відбуватися тільки зростання 
 
31 
кількості плісневих грибів, які відносяться до мікроорганізмів із сухими 
місцями проживання та розвитку. Процеси окислення жирів, ферментативне та 
не ферментативне потемніння, втрата вітамінів, як правило переважає в таких 
кондитерських виробах. 
Окислювальні процеси, а також мікробіологічне псування відбувається в 
кондитерських виробах з проміжною вологістю. При активності води, що має 
значення понад 0,62, проходить активний розвиток пліснявих грибів та 
дріжджів. 
Також на процеси окислення впливає значення активності води. При 
цьому досягається максимальна швидкість окислення кондитерських виробів в 
межах значень активності води від 0,6 аw до 0,85. Небезпеку становлять 
процеси мікробіологічного псування в кондитерських виробах, значення 
вологості яких є вищою ніж 10-13%, тому для запобігання розвитку таких 
процесів рекомендовано застосування відповідних консервантів.  
Також значення рН суттєво впливає на розвиток мікроорганізмів, 
розвиток яких досить добре відбувається при значеннях рН в межах від 6,0 до 
8,0. При рН нижче 4,5 відбувається розвиток лише деяких видів бактерій, до 
яких відносяться дріжджі та гриби. При значеннях рН, що є нижчим 4,5, не 
відбувається розмноження патогенних бактерій. Також слід відзначити, що при 
значеннях рН, що є вищими за 9,0, припиняється ріст для більшості бактерій. 
Також відносна вологість навколишнього повітря,окрім вмісту вологи, відіграє 
важливу роль у кондитерських виробах.  
Ті кондитерські вироби, в складі яких міститься невелика кількість 
вологи, починають поглинати та вбирати її з атмосферного повітря, що 
призводить до розвитку на них цвілі та грибів за сприятливих умов. 
Проте, в насичених вологою кондитерських виробах, відбувається процес 
втрати вологи з поверхневого шару продукту як в сухому повітрі, так і в 
холодному приміщенні, що призводить до створення несприятливих умов для 
розвитку бактерій. 
 
32 
Для життєдіяльності мікроорганізмам, окрім води, необхідні й поживні 
речовини, до яких відносяться вуглеводи, мінеральні речовини та азот. В 
технології виробництва кондитерських виробів необхідно слідкувати за 
чистотою в приміщеннях, оскільки у випадку потрапляння часток харчових 
продуктів на підлогу або обладнання, мікроорганізми починають їх 
використовувати в якості додаткового джерела живлення, що призводить до 
зростання швидкості їх подальшого розвитку. Отже, першочерговим в технології 
виробництва харчової продукції є належне дотримання санітарних норм щодо 
забезпечення високих гігієнічних показників продукції. 
На ріст мікроорганізмів також в значній мірі впливає й температура. 
В залежності від температурних умов зберігання всі кондитерські вироби 
умовно ділять на дві групи: перша група – ті вироби, що потребують зберігання 
в холодильниках; друга група – ті, які не вимагають їх зберігання в 
холодильниках. До першої групи, тобто тієї, що потребує холодильного 
зберігання, відносять в першу чергу кондитерські вироби з кремом, оскільки всі 
види кремів у кондитерських виробах є сприятливим середовищем для розвитку 
мікроорганізмів. Також швидкому зростанню мікроорганізмів активно сприяє 
високе значення вологості, активності води та значної кількості поживних 
речовин. Гнильними, молочнокислими та пліснявими мікроорганізмами 
головним чином представлена мікрофлора кремів, серед яких до найбільш 
небезпечних відносять бактерії золотистого стафілокока. Використання 
консервантів та зберігання кондитерських виробів у холодильниках значним 
чином допомагає регулювати процес росту небажаної мікрофлори. А отже, 
наявність необхідних знань щодо властивостей мікрофлори кондитерських 
виробів і відповідно умов її розвитку, є важливим з метою контролю якості та 
збереження готової продукції, а також своєчасного прийняття заходів щодо 
запобігання мікробіологічного псування продуктів. 
До другої групи факторів, що впливають на безпечність кондитерських 
виробів, відносяться так звані не мікробіологічні фактори. Вони поділяються на 
 
33 
хімічні, біохімічні і фізичні. Відповідно кожний з цих факторів в свою чергу 
залежить від властивостей харчового продукту, зокрема рН та активності води. 
Також в значній мірі ці фактори залежать від умов зберігання продуктів, що 
включають температуру та склад газового середовища. 
Залишки хімічних речовин, які можуть потрапити в продукцію з 
сировиною, зокрема залишки гербіцидів, пестицидів, фунгіцидів, слід віднести 
до хімічних чинників, що також в значній мірі впливають на безпечність 
кондитерських виробів. Також до хімічних чинників можна віднести залишки 
препаратів для боротьби з комахами і гризунами, в тому числі й токсини, що 
виділяються пліснявими грибами, а також речовини, що можуть мігрувати з 
упаковки в продукт тощо. 
Алергени також відносять до групи хімічних факторів, оскільки кількість 
людей, що страждають алергічними реакціями, в т.ч. на певні компоненти їжі, з 
кожним роком неухильно зростає. Відсутність можливості перехресного 
забруднення при виробництві, повна й достовірна інформація про склад 
продукції на маркуванні, прийняття всіх можливих заходів для забезпечення 
випуску продукції із заданим складом сприяє значному зменшенню алергенів у 
кондитерській продукції. 
Сторонні предмети, що не повинні міститися в готовій продукції, оскільки 
можуть завдати шкоди або, навіть, викликати захворювання у споживача, слід 
віднести до фізичних чинників, що також визначають безпечність 
кондитерської продукції. До таких фізичних чинників можна віднести скло, 
метал, каміння, гілки, дерево, шкідники, прикраси тощо. А до можливих джерел 
сторонніх предметів можна віднести упаковку, матеріал, транспорт, тип 
продукту тощо. 
Отже, на основі знань про основні фактори, що впливають на якість та 
безпечність харчової продукції, можливо розробити заходи щодо зниження 
впливу до прийнятного необхідного рівня. 
В залежності від важливості та ймовірності їх виникнення,всі потенційні 
 
34 
ризики, що мають відношення до сфери використання системи HACCP, мають 
бути ідентифікованими та відповідно задокументованими. З урахуванням 
політики у сфері харчової безпеки відбувається ідентифікація істотних ризиків, 
що потребують відповідного управління. 
Причому як мінімум раз на рік повинна переглядатися результативність 
роботи системи НАССР, окрім випадків, коли план НАССР переглядався 
внаслідок внесення змін у продукцію, процедури, законодавство або, можливо, 
у зв’язку із скаргами клієнтів або звітом аудиторів. Найбільшою запорукою 
ефективної роботи системи НАССР є активна позиція представників вищого 
керівництва підприємства в аналізі її роботи. 
 
2.2 Схема дослідження кондитерських виробів на вміст харчових добавок 
 
Схема дослідження кондитерських виробів на вміст харчових добавок 
проводився за наступним планом: 
1. Основні групи кондитерських виробів визначено для дослідження на вміст 
харчових добавок, а саме: шоколад, печиво, шоколадні цукерки, звичайні 
цукерки та вафлі. 
2. Наступний етап дослідження включав безпосередньо аналіз вище зазначених 
видів кондитерських виробів та власне вмісту харчових добавок в кожній 
групі. 
3. Наступним етапом передбачено розробку шкали екологічної безпечності 
харчових добавок у кондитерських виробах. 
4. Надалі проведено аналіз виділених груп кондитерських виробів згідно з 
розробленою шкалою екологічної безпеки харчових добавок, та оцінено 
ризики під час їх споживання населенням. 
5. Згідно проведених результатів дослідження розроблено рекомендації щодо 
зниження екологічного ризику для здоров’я населення під час вживання 
проаналізованих кондитерських виробів.  
 
35 
 
2.3 Аналіз складу кондитерських виробів 
 
До кондитерських виробів, зокрема солодощів та солодких страв, 
відносяться висококалорійні харчові продукти з великим вмістом цукру, які легко 
засвоюються організмом людини, що характеризуються приємним смаком та 
ароматом. Наступні види продуктів, а саме борошно (пшеничне, рідше 
кукурудзяне, рисове, вівсяне та ін.),цукор, мед, фрукти та ягоди, молоко і вершки, 
жири, яйця, дріжджі, крохмаль, какао, горіхи, харчові кислоти, желюючі 
речовини, смакові і ароматичні добавки, харчові барвники і розпушувачі, 
використовують для приготування кондитерських виробів в якості основної 
сировини. 
На дві основні групи, а саме цукристі та борошняні, поділяються всі види 
кондитерських виробів, що залежить від тих інгредієнтів, що використовуються. 
Обумовлює значну поживну цінність кондитерських виробів саме високий 
вміст вуглеводів, білків і жирів, а також поліненасичених жирних кислот і деяких 
вітамінів. Проте споживання кондитерських виробів у великих кількостях може 
призводити до розладів здоров’я, а саме як ожиріння, цукрового діабету тощо. 
За своїм хімічним складом відрізняються дієтичні та лікувальні сорти 
кондитерських виробів від звичайних. Тому в кондитерських виробах, що 
призначені для вживання хворими на цукровий діабет, слід замінювати сорбітом 
або ксилітом цукристі речовини в їх складі. Гематоген, як джерело заліза і 
повноцінного білка, слід додавати до раціону людям, що є хворими на малокрів’я, 
а в раціон хворих з порушенням діяльності щитовидної залози, а також з метою 
профілактичного харчування людей похилого віку, вводиться морська капуста, 
що є джерелом йоду, альгінової кислоти та мікроелементів. Обов’язково 
виключається кава, а кількість какао доводиться до можливого мінімуму, з 
раціону харчування дітей. 
Для вилучення металодомішок проходять обробку магнітами всі види 
 
36 
сировини, що використовується для виготовлення кондитерських виробів. В 
сировині для виготовлення кондитерських виробів не допускається використання 
ядер горіхів, що є ураженими цвіллю. З метою зменшення вмісту сірчистої 
кислоти в готових кондитерських виробах (не більше 20 мг/кг),сульфітовані 
плоди та ягоди, а також напівфабрикати з них, обов’язково проходять стадію 
десульфітації в спеціальних апаратах. Через спеціальні сита проціджують патоку, 
мед, сиропи тощо. У халві вміст сапоніну, тобто речовини, що використовується в 
якості піноутворювача, не повинен перевищувати 300 мг/кг. Яйця, що 
використовують для виготовлення кондитерських виробів, обов’язково проходять 
стадію сортування, та перед використанням їх миють в 0,5% розчині 
кальцинованої соди та дезінфікують упродовж 5 хвилин у 2% освітленому розчині 
хлорного вапна, 0,5% розчині хлораміну, після чого обов’язково промивають 
чистою водою.  
Яйця водоплавних птахів (качині й гусячі) можна включати до рецептури 
приготування тільки борошняних кондитерських виробів, що піддаються впливу 
високої температури (наприклад, печива). 
 
2.4 Аналіз складу досліджуваних груп кондитерських виробів на вміст 
харчових добавок 
 
Шоколад являє собою дисперсію дрібних твердих частинок в жировій фазі. 
У разі темного шоколаду ці тверді частинки складаються з цукру і перемеленого 
какао-продукту. У молочному шоколаді присутні частки сухої речовини молока 
та молочний жир, який включений також в жирову фазу. 
До складу шоколаду входять емульгатори Е476, Е322 та ароматизатор 
ваніль (таблиця 2.1).  
Е476 в шоколаді –хімічна речовина полірицинолеат (або полігліцерин), який 
вважається цілком безпечною харчовою добавкою для використання в самих 
різних продуктах. Це емульгатор стабілізаторів або загусник – елемент, що 
 
37 
впливає на в’язкість харчових продуктів. Текстура речовини після додавання 
Е476залишається без змін, а щільність при цьому збільшується. Е476 – без смаку 
та запаху, на упаковках маркується, як PGPR або polyglycerolpolyricinoleate. 
Таблиця 2.1 – Аналіз складу шоколаду 
№ Назва Барв Кон Ант Стабіліз Емульгато Ароматиза 
ники сер иокс атори ри тори 
ван идан та 
ти ти загущув
ачі 
1 Пористий молочний - - - - Е476 Ваніль 
«Світоч» та білий 
«Бульбашкова феєрія» 
2 Авторський екстра - - - - Е476 Ваніль 
чорний «Світоч»  
3 Класичний чорний - - - - Е476 Ваніль 
«Світоч»  
4 Шоколад молочний - - - - Е476 Ваніль 
пористий «Мілка баблз» 
5 Шоколад «Оленка» АВК - - - - Е476 Ваніль 
6 Білий пористий шоколад - - - - Е476  Ваніль 
«Корона» 
7 Темний молочний - - - - Е322 Ваніль 
шоколад «Чайка» 
8 Шоколад «Чайка» - - - - Е476 Ваніль 
компанії АВК 
9 Молочний шоколад - - - - Е322 Ваніль 
«Рошен» 
10 Шоколад екстра чорний - - - - Е322 Ваніль  
«Рошен»  
 
В печиві,на відміну від шоколаду,міститься набагато більше харчових 
добавок, таких як консерванти (Е233), антиоксиданти (Е233, Е330, Е304, Е306), 
стабілізатори та згущувачі (Е1101, Е500, Е503, Е500іі), емульгатори (Е322, Е433, 
Е471), ароматизатори (ваніль, ванілін, етилваніль), що наведено в таблиці 2.2. 
Таблиця 2.2 – Аналіз складу печива 
№ Назва Барв Консе Антиокси Стабілізат Емульг Ароматизат
ники рвант данти ори атори ори 
и та 
 
38 
згущувачі 
1 Печиво - Е223 Е223 Е1101 Е322, Ваніль 
«Наполеон зі Е330 Е433, 
смаком Е471 
топленого 
молока» 
2 Печиво Е160 - Е330 Е500, Е471 Ванілін 
«Марія» а Е503 
Рошен 
3 Печиво «Моя - - Е330 Е503 Е322 Етилваніль 
люба» ТМ «топлене 
«Загора» молоко» 
4 Печиво «До - - - Е500, Е322 + 
чаю Е503 
традиційне» 
5 Печиво - - - Е500іі Е322 + 
цукрове 
«Карапуз-
Конті з 
кунжутом» 
6 Печиво«Kraft - - Е306, Е503 Е322 ванілін 
Foods Oreo» Е304, ідентичний 
 Е330 натурально
му 
Примітка: -  харчова добавка відсутня 
За проведеним аналізом вмісту ХД у складі печива слід відзначити, що всі 
досліджувані зразки печива містять в своєму складі стабілізатори та згущувачі, 
емульгатори та ароматизатори.  
При чому чотири з шести досліджуваних марок печива, а саме: печиво 
«Наполеон зі смаком топленого молока», печиво «Марія» Рошен, печиво «Моя 
люба» ТМ «Загора» та печиво «Kraft Foods Oreo», містять в складі антиоксиданти, 
а по одній марці – барвники (печиво «Марія» Рошен) та консерванти (печиво 
«Наполеон зі смаком топленого молока»).  
На основі проведеного аналізу вмісту ХД у шоколадних цукерках 
відзначаємо, що порівняно з шоколадом, в їх складі міститься більше харчових 
добавок, проте менше, ніж у печиві (таблиця 2.3). 
 
39 
До цієї групи ХД у складі маркувань на шоколадних цукерках в основному 
відносяться: консерванти - Е220, Е1510, антиоксиданти - Е320, Е300, Е321, Е307, 
Е330, стабілізатори та згущувачі - Е402, Е471, Е475, Е406, емульгатори - Е 322, Е 
476, що детально представлено в таблиці 2.3. 
 
Таблиця 2.3 – Аналіз складу шоколадних цукерок 
№ Назва Бар Конц Антиокс Стабілізат Емульг Ароматизатори 
вни ерва иданти орита атори 
ки нти згущувачі 
1 2 3 4 5 6 7 8 
1 «Труфель» - - - - Е476 Ваніль 
АВК 
2 Корона - - - - Е476, + 
«Венеціансь Е322 
ка ніч» 
3 «Історії - - - - Е322 Ванілін 
океану» з 
горіховим 
пламіне 
4 «Весняна - - - - Е476і + 
колекція 
Палітра 
асорті» 
5 «Ліщина» - - - - Е322Е4 Ванілін 
Рошен 76 
6 «Асорті» - - - - Е322 Ванілін, 
Конті ірландський 
лікер, ванільно 
вершковий 
7 «Roshen   Е320, Е402, Е322 Ванілін 
assortment Е321, Е471, Е475 
elegant» Е300, 
Е307 
8 «Пташине - Е202 Е330 Е406 Е322 Ром, амеретто, 
молоко» ванілін 
Рошен 
 
Продовження таблиці 2.3 
1 2 3 4 5 6 7 8 
 
40 
9 «Ромашка» - - - - Е322 Ром, ваніль, 
Рошен ванілін 
10 «Асорті» - Е151 Е330 Е1103 Е322 Кава арабіка, 
Рошен 0 ванілін, масло 
ваніль, фундук 
Примітка:  - харчова добавка відсутня 
 
За результатами проведених досліджень відзначаємо, що найбільше видів 
харчових добавок, а саме: п’ять з семи позицій, виявлено в наступних марках 
шоколадних цукерок: «Пташине молоко» торгової марки «Рошен», цукерки 
«Асорті» торгової марки «Рошен», чотири з семи позицій – в шоколадних 
цукерках «Roshen assortment elegant» торгової марки «Рошен». Слід відзначити, 
що саме в цій марці шоколадних цукерок виявлено чотири види антиоксидантів - 
Е320, Е321, Е300, Е307та три види стабілізаторів - Е402, Е471, Е475, що 
характеризується найбільшим вмістом ХД серед всіх досліджуваних нами марок 
шоколадних цукерок.  
Проведений аналіз ХД у складі звичайних цукерок показав значну їх 
кількість, серед яких переважають в першу чергу барвники: Е100, Е171, Е133, 
E150d, E100,E120, Е129,Е102,Е133, Е110, Е102, Е132, Е129;на другому місці - 
ароматизатори: ванілін, кокос, Е420, ваніль, олійна кислота, ананас, банан та 
кокос; на третій позиції – емульгатори: Е322, Е435, Е414, Е476,E150d; на 
четвертому місці - стабілізатори та згущувачі: Е1103, Е407, Е500, Е414; на 
п’ятому – антиоксиданти: Е330, Е307, Е300; в найменшій кількості - консерванти 
- Е270. Вміст вище вказаних ХД наведено в таблиці 2.4. 
 
 
 
 
 
 
 Таблиця 2.4 – Аналіз складу цукерок 
 
41 
№ Назва Барвник Конс Анти Стабілі Емульгат Ароматизатори 
и ерва окси затори ори 
нти дант та 
и загущу
вачі 
1 2 3 4 5 6 7 8 
1 «Корівка» - - - Е1103 - Ванілін 
Рошен 
2 «Шаленабджі - - - Е407 - - 
лкафрутті» 
3 «Раффаело» - - - Е500 Е322 Ванілін, кокос 
4 «Мамба»   Е330  Е435 Е420, 
Е307 ароматизатор 
ідентичний 
натуральному 
 
5 «Фруттелла» - - Е330 Е414 Е414 Е420, 
натуральні 
ароматизатори 
6 «Червона - - Е330 Е500 Е476 ароматизатор 
шапочка» Е300 Е322  ідентичний 
«Ванільний» 
7 «Фруктове Е100 - Е330 - - натуральні 
асорті» ароматизатори 
8 Драже Ем- Е171, - - - Е322 ванілін, олійна 
емд-емс максі Е133,E1 E150d кислота 
50d,E10
0,E120 
9 Льодяник з Е129,Е1 - Е330 - - штучні 
іграшкою 02,Е133, ароматизатори 
«Краля-Галя» Е110 
10 Карамель Е102,Е1 Е270 Е300 Е500 - ананас, банан, 
радужна 32,Е129 лимон 
Примітка:  - харчова добавка відсутня 
 
Таким чином, на основі проведеного аналізу маркування вмісту ХД у 
цукерках звичайних в шести з десяти досліджених зразках виявлено 
антиоксиданти, стабілізатори та згущувачі, в п’ятьох зразках - барвники та 
 
42 
емульгатори, в трьох марках - від трьох до п’яти видів барвників. Найбільшу 
кількість ХД містить «Карамель радужна»: барвники - Е102,Е132,Е129; 
консерванти - Е270; антиоксиданти - Е300; стабілізатори та згущувачі - Е500 та 
ароматизатори - ананас, банан, лимон.  
Проведений аналіз маркування на досліджуваних зразках вафель показав 
вміст всіх видів харчових добавок у їх складі, що представлено в таблиці 2.5. 
 Таблиця 2.5 – Аналіз складу вафель 
 
№ Назва Барвн Конц Анти Стабілі Емульгато Ароматизатори 
ики ерва оксид затори ри 
нти анти та 
згущув
ачі 
1 «Грамотій - - - Е500 Е322 Не вказано 
ка» 
2 «Лимончи Е100 - Е330 Е500 Е322 Не вказано 
к на 
фруктозі» 
3 «Добра   Е330 Е500 Е322 ідентичний 
погода» натуральному 
4 «Віденські - Е200 Е300 Е471 Е322, Е503  ванілін 
вафлі» Е330 Е406 Е422 ідентичний 
натуральному 
5 «Артек» - - - Е500, Е503  ванілін 
Рошен Е475 Е450і  
Е322 
6 Вафельні E150d - - - Е322 какао, ванілін, 
трубочки E150d карамель 
«Рошен» 
7 Молочно- Е160с - Е330 Е500 Е322 молоко 
абрикосові 
8 «Артек» - - - Е500 Е322  ванілін 
ідентичний 
натуральному 
9 «Дебют» - - - Е500 Е322 Е150 
Примітка:  - харчова добавка відсутня 
Таким чином, всі досліджені марки вафель містили у своєму складі 
емульгатори - Е322, Е503, Е422, Е450і, E150d, причому від одного до трьох видів, 
 
43 
вісім з дев’яти – стабілізатори та згущувачі: Е471, Е406, Е500, Е475, три з дев’яти 
досліджуваних марок вафель - по п’ять видів харчових добавок з семи 
аналізованих: «Віденські вафлі», «Артек» торгової марки «Рошен» та вафельні 
трубочки торгової марки «Рошен». 
 
2.5 Оцінка екологічної безпеки досліджуваних кондитерських виробів на 
вміст харчових добавок 
 
Нами було розроблено шкалу екологічного впливу харчових добавок у 
складі кондитерських виробів на організм людини, що представлена в таблиці 
2.6.За ступенем екологічного ризику на здоров’я людини при вживанні 
кондитерських виробів, всі харчові добавки згруповано в три класи: 
- І клас – нейтральні; 
- ІІ клас - умовно токсичні; 
- ІІІ клас - токсичні - канцерогени, мутагени, тератогени. 
 
 Таблиця 2.6 – Шкала екологічного впливу харчових добавок на організм 
людини 
Класи Добавки Бали 
харчових добавок 
І клас Нейтральні 1 
ІІ клас Умовно токсичні 2 
ІІІ клас Токсичні(канцерогени, 3 
мутагени, тератогени) 
 
Якісний фон, яким позначено кожен вид харчової добавки, представлено в 
таблиці 2.7. 
 
 
 
Таблиця 2.7 – Якісний фон для позначення харчових добавок 
 
44 
 
Клас харчових добавок Якісний фон 
- барвники    
 
консерванти  
 
антиоксиданти  
 
стабілізатори, згущувачі емульгатори;  
 
регулятори кислотності  
 
підсилювачі смаку та ароматизатори  
 
харчові добавки, що не підпадають під  
 
інші класифікації 
групи харчових добавок, що  
 
класифіковані відносно недавно 
 
Отже, різними кольорами для наочності виділено вісім класів відповідних 
харчових добавок.  
Наступним етапом був розподіл 8 класів харчових добавок згідно бального 
оцінювання. 
Для зручності та наочності оцінювання екологічного впливу ХД на організм 
людини в таблиці 2.8 представлено розподіл харчових добавок за шкалою 
відповідних балів.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Таблиця 2.8– Оцінка харчових добавок згідно балів  
 
45 
Добавки Бали  
 1 
Е100,Е101,Е160а,Е160d Е200,E270 E960 Е500іі 
 
E300,Е304,Е307,E322 Е1101,Е1103,Е1510 
 
 Е406,Е407,Е414,Е422,E440,Е471,Е475 
 Е132,Е133,E140,E162,E170 E202,E290 2  
 
Е433,Е476 Е500 E913  
 Е102, Е103, Е104, Е105, Е110, Е111, Е120, Е121, Е122, Е123, 3 
 Е124, Е125, Е126, Е127, Е128, Е129, Е130, Е131, Е141, Е142, 
 Е150, Е151, Е152, Е153, Е154, Е155, Е160, Е171, Е173, Е180 
  
 Е310, Е311, Е312, Е320, Е321, Е330, Е338, Е339, Е340, Е341, 
 Е342, Е343 Е400,Е401,Е402,Е403,Е404,Е405,Е435,Е450,Е451,Е452,Е453,Е
 
 454,Е461,Е462,Е463,Е464,Е465,Е466,Е477 
 
 Е201,Е210,Е211,Е212,Е213,Е214,Е215,Е216,Е219,Е220,Е221,
Е222,Е223,Е224,Е228,Е230,Е231,Е232,Е233,Е239,Е240,Е241,
 Е242,Е249,Е250,Е251,Е252,Е270,Е280,Е281,Е282,Е283 
 
 
Е501,Е502,Е503,Е510,Е513,Е527 
 
Е620, Е626, Е627, Е628, Е629, Е630, Е631, Е632, Е633, Е634, 
 
Е635, Е636, Е637 
 
 
Е907, Е951, Е954 Е1105 
 
 
Проведений нами аналіз досліджуваних марок шоколаду за вмістом 
харчових добавок та відповідно їх впливом на організм людини показав, що три 
марки шоколаду: темний молочний шоколад «Чайка», молочний шоколад 
торгової марки «Рошен», екстра чорний шоколад торгової марки «Рошен» з 
десяти досліджуваних, мають по одному балу; сім марок шоколаду: пористий 
молочний шоколад «Світоч», білий шоколад «Бульбашкова феєрія», авторський 
екстра чорний шоколад «Світоч», класичний чорний шоколад «Світоч», шоколад 
 
46 
молочний пористий «Мілка баблз», білий пористий шоколад «Корона», шоколад 
«Оленка» торгової марки «АВК», шоколад «Чайка» торгової марки АВК - по два 
бали за шкалою екологічного впливу.  
Результати оцінювання наведено в таблиці 2.9.  
 
Таблиця 2.9 – Бальна оцінка екологічної безпеки досліджуваних марок 
шоколаду за вмістом харчових добавок  
 
№ Назва Кількість балів 
1 2 3 
1 темний молочний шоколад «Чайка»  1 
молочний шоколад ТМ «Рошен»  
шоколад екстра чорний ТМ «Рошен»  
2 пористий молочний шоколад «Світоч» 2 
білий молочний шоколад «Бульбашкова феєрія» 
авторський екстра чорний шоколад «Світоч»  
класичний чорний шоколад «Світоч»  
шоколад молочний пористий «Мілка баблз» 
білий пористий шоколад «Корона»  
шоколад «Оленка» ТМ АВК  
шоколад «Чайка» ТМ АВК 
 
Згідно розробленої бальної оцінки екологічної безпечності досліджуваних 
зразків відібраних марок печива встановлено, що кількість балів коливається від 
двох - печиво цукрове «Карапуз-Конті з кунжутом» до одинадцяти – печиво 
«Наполеон зі смаком топленого молока».  
Слід відзначити, що половина досліджуваних марок печива оцінено згідно 
бальної шкали екологічної безпеки від шести до восьми балів.  
Результати відповідного оцінювання представлено в таблиці 2.10. 
 
47 
 
Таблиця 2.10 – Бальна оцінка екологічної безпеки досліджуваних марок 
печива за вмістом харчових добавок  
№ Назва Кількість балів 
1 Печиво цукрове «Карапуз-Конті з кунжутом» 2 
2 Печиво «До чаю традиційне» 6 
3 Печиво «Моя люба» ТМ «Загора» 7 
4 Печиво «Kraft Foods Oreo» 8 
5 Печево «Марія» ТМ «Рошен» 10 
6 Печиво «Наполеон зі смаком топленого молока» 11 
 
На основі бального оцінювання досліджуваних марок шоколадних цукерок 
встановлено, що більшість відібраних зразків, а саме сім із десяти, набрали від 
одного до трьох балів за шкалою екологічної оцінки кондитерських виробів на 
вміст харчових добавок.  
При цьому найбільшу кількість балів згідно розробленої шкали оцінювання 
набрали цукерки Roshen assortment elegant ТМ «Рошен» - чотирнадцять балів; 
цукерки «Пташине молоко» торгової марки «Рошен» та «Асорті» торгової марки 
«Рошен», по шість та сім балів відповідно.  
Результати відповідного бального оцінювання наведено в таблиці 2.11. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Таблиця 2.11 – Бальна оцінка екологічної безпеки досліджуваних марок 
 
48 
шоколадних цукерок на вміст харчових добавок  
 
№ Назва Кількість 
балів 
1 2 3 
1 Шоколадні цукерки «Історії океану» з горіховим праліне 1 
Шоколадні цукерки «Асорті» ТМ «Конті» 
Шоколадні цукерки «Ромашка» ТМ «Рошен» 
2 Шоколадні цукерки «Весняна колекція» 2 
Шоколадні цукерки «Палітра асорті» 
Шоколадні цукерки «Труфель» ТМ «АВК» 
3 Шоколадні цукерки «Венеціанська ніч» ТМ «Корона» 3 
Шоколадні цукерки «Ліщина» ТМ «Рошен» 
4 Шоколадні цукерки «Асорті» ТМ «Рошен» 6 
5 Шоколадні цукерки «Пташине молоко» ТМ «Рошен» 7 
6 Шоколадні цукерки «Roshen assortment elegant» ТМ 14 
«Рошен» 
 
Згідно розробленої бальної оцінки екологічної безпеки досліджуваних 
марок звичайних цукерок за вмістом харчових добавок встановлено їх 
нерівномірний розподіл за аналізованим показником, що представлено в таблиці 
2.12.  
На основі проведеного аналізу два продукти, а саме цукерки «Корівка» 
торгової марки «Рошен», цукерки «Шалена бджілка фрутті» отримали по одному 
балу, лише один продукт, а саме цукерки «Раффаело», отримали два бали, два 
продукти, а саме цукерки «Фруттелла» та «Фруктове асорті» - по чотири бали, два 
продукти, а саме цукерки «Мамба» та «Червона шапочка» - сім та вісім балів 
відповідно, і по одному продукту отримали по десять («Карамель радужна»), 
чотирнадцять (льодяник з іграшкою «Краля-Галя») та шістнадцять (драже «Ем-
емд-емс максі») балів.  
 
49 
 
Таблиця 2.12– Бальна оцінка екологічної безпеки досліджуваних марок 
звичайних цукерок на вміст харчових добавок  
 
№ Назва Кількість 
балів  
1 «Корівка» Рошен 1 
«Шалена бджілка фрутті» 
3 «Раффаело» 2 
4 «Фруттелла» 4 
«Фруктове асорті» 
6 «Мамба» 7 
7 «Червона шапочка» 8 
8 «Карамель радужна» 10 
9 Льодяник з іграшкою «Краля-Галя» 14 
10 Драже Ем-емд-емс максі 16 
 
За результатами проведених досліджень встановлено, що вафлі за 
розробленою бальною оцінкою аналізованого показника, умовно можна 
розподілити на три групи: 
- І група - три марки, а саме «Грамотійка», «Артек», «Дебют», 
отримали по два бали; 
- ІІ група - три марки, а саме вафельні трубочки ТМ «Рошен», «Добра 
погода», «Лимончик на фруктозі» – від чотирьох до шести балів; 
- ІІІ група – три марки вафель, а саме «Молочно-абрикосові», «Артек» 
ТМ «Рошен», «Віденські вафлі» – від восьми до дванадцяти балів. 
В таблиці 2.13 наведено відповідні результати оцінювання екологічної 
безпечності досліджуваних марок вафель за вмістом харчових добавок. 
Таблиця 2.13 – Бальна оцінка екологічної безпеки досліджуваних марок 
 
50 
вафель на вміст харчових добавок  
 
№ Назва Кількість балів 
1 «Грамотійка» 2 
2 «Артек» 
3 «Дебют» 
4 Вафельні трубочки ТМ «Рошен» 4 
5 «Добра погода» 5 
6 «Лимончик на фруктозі» 6 
7 «Молочно-абрикосові» 8 
8 «Артек» ТМ «Рошен» 9 
9 «Віденські вафлі» 12 
 
2.6 Класифікація досліджуваних зразків кондитерських виробів за групами 
екологічного ризику 
 
На основі проведеної бальної оцінки екологічної безпечності кондитерських 
виробів на вміст харчових добавок дозволив розподілити досліджувані марки на 
чотири групи. До першої групи віднесено продукти, що отримали згідно 
розробленої шкали оцінювання від нуля до двох балів. До другої групи 
кондитерських виробів віднесено харчові продукти, бальне оцінювання яких 
отримало від трьох до шести балів. До третьої групи кондитерських виробів 
віднесено ті кондитерські вироби, сумарна кількість балів яких знаходилась в 
межах від семи до дев’яти балів. В четверту групу кондитерських виробів 
віднесено групу продуктів, що за розробленою шкалою отримали найбільшу 
максимальну кількість балів, а саме від десяти та більше. 
Результати відповідного оцінювання представлено в таблиці 2.14.  
Таблиця 2.14 – Розподіл досліджуваних зразків кондитерських виробів на 
 
51 
вміст харчових добавок за ступенем екологічного ризику  
№ Вид кондитерського виробу Група Кількість балів 
кондитерських 
виробів за 
екологічним 
ризиком 
1 2 3 4 
1 Шоколад: І 0-2 
Темний молочний шоколад «Чайка» 
Молочний шоколад ТМ «Рошен» 
Шоколад екстра чорний ТМ «Рошен»  
Пористий молочний шоколад «Світоч»  
Білий шоколад «Бульбашкова феєрія» 
Авторський екстра чорний «Світоч»  
Класичний чорний «Світоч»  
Шоколад молочний пористий «Мілка 
баблз» 
Білий пористий шоколад «Корона» 
Шоколад «Оленка» ТМ АВК  
Шоколад «Чайка» ТМ «АВК» 
Печиво: 
Печиво цукрове «Карапуз-Конті з 
кунжутом» 
Шоколадні цукерки: 
«Історії океану» з горіховим праліне 
«Асорті» Конті 
«Ромашка» ТМРошен 
«Весняна колекція» Палітра асорті 
«Труфель» ТМ «АВК» 
Цукерки: 
«Корівка» ТМ «Рошен» 
«Шалена бджілка фрутті» 
«Раффаело» 
Вафлі: 
«Грамотійка» 
- «Артек» 
«Дебют» 
 
 
 
 
 
Продовження таблиці 2.14 
 
52 
1 2 3 4 
2 Печиво: ІІ 3-6 
«До чаю традиційне» 
Шоколадні цукерки: 
Корона «Венеціанська ніч» 
«Ліщина» ТМ «Рошен» 
«Асорті» ТМ «Рошен» 
Цукерки: 
«Фруттелла» 
«Фруктове асорті» 
Вафлі: 
Вафельні трубочки ТМ «Рошен» «Добра 
погода» 
«Лимончик на фруктозі» 
3 Печиво: ІІІ 7-9 
Печиво «Моя люба» ТМ «Загора» 
KraftFoodsOreo 
Шоколадні цукерки: 
«Пташине молоко» ТМ «Рошен» 
Цукерки: 
«Мамба» 
«Червона шапочка» 
Вафлі: 
«Молочно-абрикосові» 
«Артек» ТМ «Рошен» 
4 Печиво: ІV 10 та більше 
Печиво «Марія» ТМ «Рошен» 
«Наполеон зі смаком топленого молока» 
Шоколадні цукерки: 
«Rosheassortmenttltgant» ТМ «Рошен» 
Цукерки: 
Карамель радужна 
Льодяник з іграшкою «Краля-Галя» 
Драже Ем-емд-емс максі 
Вафлі: 
«Віденські вафлі» 
 
Таким чином, нами проведено дослідження сорока п’яти видів 
кондитерських виробів, з яких по десять видів шоколаду, шоколадних цукерок і 
звичайних цукерок, дев’ять видів вафель та шість видів печива.  
На основі проведеного бального оцінювання ступеню екологічної 
 
53 
безпечності кондитерських виробів за вмістом харчових добавок виділено чотири 
групи продуктів: 
- І група – включає всі види шоколаду, що становить 100 %, один вид печива, 
що відповідає 16,7 %, п’ять видів шоколадних цукерок - 50 %, три види 
звичайних цукерок - 30 % та три види вафель, що складає 33,3 %; 
- ІІ група – включає один вид печива, що становить 16,7 %, три види 
шоколадних цукерок - 30 %, два види звичайних цукерок - 20 % та три види 
вафель, що складає 33,3 %; 
- ІІІ група – включає два види печива, що становить 33,3 %, один вид 
шоколадних цукерок - 10 %, два види звичайних цукерок - 20 % та два види 
вафель - 22,2 %; 
- IV група – сюди входять два види печива - 33,3 %, один вид шоколадних 
цукерок - 10 %, три види цукерок - 30 % та один вид вафель - 11,1 %.  
Наступним підсумковим етапом є кластерний розподіл досліджуваних 
кондитерських виробів за ступенем екологічного ризику, що представлено в 
таблиці 2.15. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Таблиця 2.15 – Кластерний розподіл досліджуваних кондитерських виробів 
 
54 
за екологічним ризиком 
 
Група за Частка із загальної Вид кондитерських Частка 
екологічним кількості виробів досліджуваних 
ризиком досліджуваних кондитерських 
продуктів, % виробів у групі, % 
1 2 3 4 
І 48,8 Шоколад  100 
Шоколадні 50,0 
цукерки 
Цукерки 30,0 
Печиво 16,7 
Вафлі 33,3 
ІІ 20,0 Шоколад  - 
Шоколадні 30,0 
цукерки 
Цукерки 20,0 
Печиво 16,7 
Вафлі 33,3 
ІІІ 15,6 Шоколад  - 
Шоколадні 10,0 
цукерки 
 
Цукерки 20,0 
Печиво 33,3 
Вафлі 22,2 
 
 
Продовження таблиці 2.15 
 
55 
1 2 3 4 
ІV 15,6 Шоколад  - 
Шоколадні 10,0 
цукерки 
Цукерки 30,0 
Печиво 33,3 
Вафлі 11,2 
Примітка: - в даній групі продукт відсутній  
Отже, на основі проведеного кластерного розподілу кондитерських виробів 
за екологічним ризиком 68,8 % досліджуваних відібраних продуктів розподілено в 
першу та другу групи відповідно до кількості балів. Слід відзначити, що майже 
половина досліджених кондитерських виробів отримали мінімальну кількість 
балів. До третьої та четвертої групи за ступенем екологічного ризику на вміст 
харчових добавок віднесено по 15,6 % досліджених зразків кондитерських 
виробів, що становить третину із досліджуваних продуктів харчування, що 
відображено на рисунку 2.1. 
Ряд1; IV; 
15,6; 16% 
Ряд1; ІІІ; Ряд1; І; 48,8; 
15,6; 15% 49% 
Ряд1; ІІ; 
І ІІ ІІІ IV
20; 20%  
 
Рисунок 2.1 – Розподіл кондитерських виробів за групами екологічного ризику, % 
 
Результати кластерного розподілу показали, що всі види досліджуваних 
зразків шоколаду на вміст харчових добавок віднесено до першої групи, при 
цьому 30 % досліджених марок шоколаду отримали по 1 балу, а решта – по 2 
бали.  
 
56 
На основі проведеного аналізу розподілу шоколадних цукерок за групами 
екологічного ризику встановлено, що 80 % досліджуваних зразків шоколадних 
виробів віднесено до першої та другої груп,а лише 20 % – до третьої та четвертої 
груп екологічного ризику, що відображено на рисунку 2.2. 
Ряд1; IV; 
10; 10% 
Ряд1; ІІІ; 
10; 10% 
Ряд1; І; 50; 
50% 
Ряд1; ІІ; 30; 
30% 
І ІІ ІІІ IV
 
 
Рисунок 2.2 – Розподіл шоколадних цукерок за групами екологічного 
ризику, % 
 
Слід відзначити, що звичайні цукерки досить рівномірно розподілено за 
групами екологічного ризику, а саме 50 % досліджуваних зразків цукерок 
знаходиться у першій та другій групах та 50 % зразків - в третій і четвертій групах 
екологічного ризику, що відображено на рисунку 2.3.  
 
57 
Ряд1; IV; 30; Ряд1; І; 30; 
30% 30% 
Ряд1; ІІІ; 20; Ряд1; ІІ; 20; 
20% 20% 
І ІІ ІІІ IV
 
 
Рисунок 2.3 – Розподіл цукерок за групами екологічного ризику, % 
 
На основі проведених досліджень можна зробити висновок, що третина 
досліджуваних зразків звичайних цукерок характеризується найбільшим 
екологічним ризиком для здоров’я людини. За розробленою за бальною оцінкою 
екологічного ризику за вмістом харчових добавок вони отримали максимальну 
кількість балів, а саме драже «Ем-емд-емс максі» одержало шістнадцять балів, і це 
значення є максимальним серед усіх досліджуваних зразків кондитерських 
виробів. 
На основі проведеного аналізу розподілу печива за групами екологічного 
ризику за вмістом харчових добавок встановлено, що більше половини 
досліджуваних марок печива відносяться до третьої та четвертої груп 
екологічного ризику, що становить 66,6 % і це значення є максимальним 
показником серед всіх досліджуваних зразків кондитерських виробів, що 
представлено на рисунку 2.4. 
 
 
58 
Ряд1; І; 
16,7; 17% 
Ряд1; IV; 33,3; Ряд1; ІІ; 
33% 16,7; 17% 
Ряд1; ІІІ; 33,3; 
33% 
І ІІ ІІІ IV
 
Рисунок 2.4 – Розподіл досліджуваних зразків печива за групами 
екологічного ризику, % 
 
Результати проведеного аналізу екологічного ризику показали, що всі 
зразки досліджуваних вафель виявилися більш безпечними для здоров’я людини 
за вмістом харчових добавок, ніж печиво, так як 66,6 % досліджених виробів було 
віднесено до першої та другої груп екологічного ризику та лише третина 
відібраних зразків вафель, що становить 33,3 %, віднесено до третьої та четвертої 
груп екологічного ризику, що відображено на рисунку 2.5.  
 
Ряд1; IV; 
11,2; 11% 
Ряд1; Ряд1; І; 
ІІІ; 33,3; 34% 
22,2; 
22% 
Ряд1; ІІ; 
33,3; 33% 
І ІІ ІІІ IV
 
Рисунок 2.5 – Розподіл досліджуваних зразків вафель за групами 
екологічного ризику, % 
 
59 
2.7 Практичні рекомендації щодо вживання досліджуваних зразків 
кондитерських виробів за ступенем екологічного ризику 
 
Проведений аналіз кондитерських виробів за вмістом харчових добавок 
дозволив зробити висновок, що досліджувані харчові продукти, що віднесено до 
першої групи, слід вважати умовно безпечними, тому їх можна рекомендувати до 
вживання населенню без ризику для їх здоров’я, при чому для всіх вікових 
категорій людей, що включають і дітей, і людей похилого віку.  
Що стосується кондитерських виробів, які віднесено до другої групи, то 
можна надати рекомендацію щодо їх вживання, проте в обмеженій кількості, 
особливо це стосується дітей та людей похилого віку, оскільки при вживанні 
таких харчових продуктів можуть виникати ризики щодо розвитку різноманітних 
алергічних реакцій, подразнень травного каналу та кишківника.  
Не рекомендовано часто вживати дорослому населенню, а особливо дітям та 
людям похилого віку, кондитерські вироби, що віднесено нами до третьої групи 
харчових продуктів за екологічним ризиком, оскільки дана група харчових 
продуктів може призводити не лише до вище зазначених порушень в стані 
здоров’я населення, але й спровокувати значно важкі наслідки щодо порушень у 
роботі таких важливих органів як печінка та нирки.  
А досліджувані кондитерські вироби, що віднесено нами до четвертої групи 
екологічного ризику, взагалі не рекомендовано до вживання не лише дітям, а й 
особам літнього віку, а також дорослим здоровим людям, оскільки вони містять в 
своєму складі харчові добавки, які є вкрай небезпечними для здоров’я людини. 
Тому надмірне та регулярне вживання кондитерських виробів четвертої групи 
екологічного ризику спричиняє необоротні зміни в організмі людини, що 
пов’язані з мутагенним та канцерогенним ефектом харчових добавок, які входять 
до їх складу. І саме в цю групу нами віднесено 15,6 % досліджуваних зразків 
кондитерських виробів. 
 
 
60 
ВИСНОВКИ 
 
В сучасних технологіях виготовлення кондитерських виробів широко 
використовують різного роду харчові добавки в якості речовин, що значно 
покращують як органолептичні властивості продуктів харчування так і 
підвищують конкурентоспроможність товарів на ринку продажу. 
Зокрема харчові добавки широко та активно використовують під час 
виробництва кондитерських виробів, які користуються значним попитом у 
населення, а особливо у дітей як ласощі. А отже, питання оцінки якості 
кондитерської продукції та можливих шляхів зменшення екологічного ризику при 
її споживанні є досить актуальним на сьогоднішній день. 
При вживанні кондитерських виробів із значним вмістом харчових добавок 
можливо виникнення ряду порушень стану здоров’я людини, а саме виникнення 
алергічних реакцій та захворювань шкіри, порушень в роботі таких важливих 
органів як печінка та нирки, спричинення розвитку астматичних нападів та 
розладу органів травлення, подразнення кишківника та негативного впливу на 
рівень холестерину в крові. Також харчові добавки в значній мірі володіють 
мутагенною та канцерогенною дією, і можуть спричиняти до неправильного 
розвитку плоду. 
Проведений в роботі аналіз вмісту харчових добавок у досліджуваних 
зразках кондитерських виробів на основі їх маркування дав можливість 
встановити, що найбільшу кількість харчових добавок знаходиться у печиві, 
вафлях та цукерках звичайних. Така група кондитерських виробів є досить 
популярною при споживанні населенням, особливо дитячого віку, і містить в 
своєму складі наступні небезпечні харчові добавки, а саме ароматизатори (ваніль, 
ванілін, етилваніль), антиоксиданти,емульгатори,барвники, консерванти, 
стабілізатори та згущувачі. 
Проведена нами екологічна оцінка безпечності кондитерських виробів за 
вмістом харчових добавок на основі розробленої шкали оцінювання ступеню 
 
61 
екологічного ризику дала можливість встановити, що 68,8 % досліджуваних 
зразків кондитерських виробів можна віднести до умовно безпечних за кількістю 
балів. Такі види кондитерських виробів віднесено за бальним оцінюванням до 
першої та другої групи продуктів за ступенем екологічної безпечності. 
Мінімальну кількість балів одержали майже половина досліджуваних нами 
зразків кондитерських виробів.  
15,6 %, що складає третину відібраних зразків найбільш вживаних 
кондитерських виробів продуктів, набрали максимальну кількість балів та є 
віднесеними нами до третьої та четвертої групи за ступенем екологічного ризику. 
А отже, така група продуктів можуть спричиняти значні екологічні ризики для 
здоров’я усіх груп вікових категорій.  
Проведений нами кластерний аналіз груп кондитерських виробів за видами 
дав можливість встановити, що найбільш безпечним виявився шоколад. Саме 100 
% досліджуваних нами марок шоколаду одержали мінімальну кількість балів від 1 
до 2, тому є віднесеними до першої групи. Основними харчовими добавками у 
складі шоколаду виявилися ароматизатори та емульгатори. 
80 % досліджуваних зразків шоколадних цукерок віднесено до першої та 
другої груп харчових продуктів на основі проведеного аналізу кластерного 
розподілу за групами екологічного ризику. Лише 20 % відібраних зразків 
шоколадних цукерок віднесено до третьої та четвертої груп екологічного ризику. 
Слід відзначити, що 70 % досліджуваних зразків шоколадних цукерок в 
основному в своєму складі містили такі харчові добавки як емульгатори та 
ароматизатори, а три види: шоколадні цукерки «Асорті» торгової марки «Рошен», 
«Пташине молоко» торгової марки «Рошен» та«Roshen assortment elegant» - 
антиоксиданти,стабілізатори та згущувачі,консерванти. 
Проведений нами аналіз звичайних цукерок за вмістом та властивостями 
харчових добавок дав можливість встановити, що 50 % віднесено до першої та 
другої груп за ступенем екологічного ризику, а 50 %  - до третьої і четвертої груп 
екологічного ризику.  
 
62 
На основі проведених досліджень встановлено, що третина досліджуваних 
нами зразків звичайних цукерок віднесено до найбільшої групи ризику для 
здоров’я людини, оскільки отримали максимальну кількість балів за розробленою 
бальною оцінкою. Серед відібраних нами зразків цукерок саме драже «Ем-емд-
емс максі», що є досить вживаним серед дітей, одержало шістнадцять балів за 
шкалою екологічного ризику, що є максимальною кількістю балів серед усіх 
досліджуваних нами кондитерських виробів. Причому в складі драже «Ем-емд-
емс максі» містяться такі небезпечні харчові добавки як консерванти, 
антиоксиданти та емульгатори. 
Що стосується відібраних зразків печива, то більше половини 
досліджуваних нами марок печива, що становить 66,6 %, віднесено до третьої та 
четвертої груп екологічного ризику, що виявилось максимальним показником 
серед всіх досліджуваних груп кондитерських виробів. Причому досліджувані 
нами марки печива в своєму складі вміщували практично всі види харчових 
добавок, серед яких стабілізатори та згущувачі, антиоксиданти, ароматизатори та 
емульгатори, барвники та консерванти. 
На основі проведеного дослідження на вміст харчових добавок відібраних 
зразків вафель можна зробити висновок, що всі досліджувані вафлі виявилися 
найбільш безпечними з точки зору екологічного ризику для здоров’я людини, в 
порівнянні з печивом, так як 66,6 % досліджених кондитерських виробів 
віднесено до першої та другої груп екологічного ризику. Незначна частка 
досліджуваних зразків вафель, що становить 33,3 % (третина зразків вафель),нами 
віднесено до третьої та четвертої груп екологічного ризику. Причому в складі 
вафель виявлено вміст практично всіх харчових добавок, серед яких стабілізатори 
та згущувачі, антиоксиданти,барвники, ароматизатори, емульгатори і 
консерванти. Проте вони виявилися не такими екологічно небезпечними, як у 
досліджуваних зразках печива. 
Отже, на основі проведеного аналізу кондитерських виробів на вміст 
харчових добавок за розробленою нами бальною шкалою їх оцінювання можна 
 
63 
розмістити харчові продукти за ступенем екологічного ризику для здоров’я 
людини в наступному порядку: на першому місці знаходиться шоколад, що є 
найбільш безпечним для вживання населенням, на другому місці за ступенем 
екологічного ризику – шоколадні цукерки, на третьому місці – вафлі та звичайні 
цукерки, а на четвертому місці – печиво, що характеризується найбільшим 
екологічним ризиком для здоров’я людини. 
Результати роботи пройшли апробацію на Всеукраїнських та міжнародних 
конференціях [20-22]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
64 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Про внесення змін до Закону України «Про якість та безпеку харчових 
продуктів та продовольчої сировини»: Закон України від 06.09.2005 р. № 
2809-15. URL:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2809-15/page. 
2. «Про затвердження Санітарних правил і норм по застосуванню харчових 
добавок»: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 
23.07.1998р.№218.URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0715-96. 
3. Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги:ДСТУ4161-
2003.–[Введ.2003.07.01].–К.:Держспоживстандарт України–2003–18с.– 
(Національний стандарт України). 
4. Безпека харчування: сучасні проблеми: Посібник-довідник / [ А.В. Бабюк, 
О.В.Макарова, МС. Рогозинський та ін.].– Чернівці:Книги-XXI,2005.-456 с. 
5. Харчування людини / [Т.М. Димань, М.М. Барановський, М.С. Ківа та ін]; 
Під ред. Т.М. Димань.–Біла Церква: Білоцерківський держ. аграрний ун-т, 
2005.–302с. 
6. Сарафанова Л. А. Пищевые добавки: энциклопедия / Л. А. Сарафанова. – [2-е 
изд.,испр.идоп.]. – СПб.:ГИОДР, 2004.–808с. 
7. Нечаев А.П. Пищевые добавки/ А.П. Нечаев, А.А. Кочеткова,А.Н.Зайцев.–
М.: Колос,2002. – 256с. 
8. Древаль О.Ю. Проблеми регулювання безпеки харчових продуктів у 
контексті екологічної національної політики 
України/О.Ю.Древаль,О.О.Павленко//Механізм регулювання економіки.–
2009.–№ 2.– С.19-23. 
9. Скидан О. Система оперативного оповіщення про ситуацію у сфері харчових 
продуктів у ЄС:корисний досвід для України/О.Скидан//Стандартизація, 
сертифікація, якість.– 2007.–№ 4.– С.54–58. 
 
65 
10. Екотрофологія. Основи екологічно безпечного харчування: Навчальний посібник 
/[Т.М. Димань, М.М.Барановський, Г.О.Білявськийта ін.].–Київ:Лібра, 2006.-304c. 
11. Донченко Л.В.Безопасность пищевой продукции / Л.В.Донченко, В.Д. Надыкта. –
М.:Пищепромиздат,2001.– 528с. 
12. Возіанов О.Ф. Харчування та здоров’я населення України // Журнал Академії 
медичних наук України. –2002.– Т.8,№ 4. –С.645-657. 
13. Дымань Т.Н.Новые тенденции в питании человека / Т.Н.Дымань, 
С.И.Шевченко,С.В.Берзина.– К.:Генезис,2007.–76с. 
14. Humphrey A.M. Chlorophyllas a color and functional 
ingredient/A.M.Humphrey//J.FoodSci.– 2004.–№ 5.– Р.422–425. 
15. FrancisF.J.Lesscommon natural colorants/F.J. Francis, A.F. Hendry, 
J. D. Houghton.// Natural FoodC olorants. – London. –1996. – № 5. – Р. 310–
314.16.Барвники натуральні. Технічні умови:–ДСТУ3845-99.–[Введ.2000-01-01].–К.: 
Вид-во стандартів,2000. –37c.–(Національний стандарт України). 
17. Кожухар В.В. Органолептичні та фізичні характеристики барвника з лузги гречки, 
вилученого різними екстрагентами/В.В.Кожухар,М.В.Кожухар//ВІСНИК 
ДонНУЕТ.–Донецьк,2008.–№1.–С.139–145. 
18. КудіноваО.В. Перспективи використання ягід кизилу для виробництва 
мармеладу/О.В. Кудінова // Харчові добавки. Харчування здорової та хворої 
людини: ІІІміжнар. наук.-практ. конф., 11–12 березня 2009 р. / редкол.: О. О. 
Шубін [та ін.]. –Донецьк Дон НУЕТ,2009.–С.74–75. 
19. Драгилев А. И. Основы кондитерського производства: учебник для вузов / А. 
И.Драгилев, Г. А. Маршалкин. – [изд. 2, перераб. и доп.]. – М.: ДеЛипринт, 2007. –
532с. 
20. Чемерис І.А., Глова О.О. Екологічна оцінка кондитерських виробів // Матеріали ІІ 
Міжнародної науково-практичної конференції «Інтеграційні та інноваційні 
напрями розвитку харчової індустрії», м. Черкаси, 1-2 листопада 2018 р. – С. 81-
84. 
21. Глова О.О. (науковий керівник – Чемерис І.А.). Екологічна оцінка безпеки 
кондитерських виробів за вмістом харчових добавок // Диплом ІІІ ступеня на 
Всеукраїнському конкурсі захисту студентських наукових робіт з природничих, 
 
66 
технічних і гуманітарних наук за спеціальністю «Екологія», м. Полтава: Полтавський 
національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, 20-22 березня 2019 р. 
22. Хоменко О.М., Чемерис І.А., Глова О.О. Аналіз екологічної оцінки кондитерських 
виробів за вмістом харчових добавок // Матеріали V Міжнародної науково-
практичної конференції «Інтеграційні та інноваційні напрями розвитку харчової 
індустрії», м. Черкаси, 4-5 листопада 2021 р. – С. 136-140.  
 
 
 
 
67 
ДОДАТКИ 
Додаток А 
 
ТаблицяА.1–Класифікація харчових добавок [7] 
 
№ Функціональні Дефіні Підкласи 
класи ції 
1 2 3 4 
1 Кислоти Підвищують Кислотоутворювачі 
кислотність і надають 
кислий смак їжі. 
2 Регулятори Змінюють або Кислоти, 
кислотності регулюють кислотність луги,основи, 
чи лужність продуктів буфер, 
регулятори рН 
3 Речовини, які Знижуютьтенденцію Добавки, які 
перешкоджують частин харчового перешкоджують 
злежуванню і продукту прилипати одна затвердінню, 
грудкуванню до одної речовини які 
зменшують липкість 
4 Піногасники Попереджують або Піногасники 
знижують утворення піни 
5 Антиоксиданти Підвищують строк Антиоксиданти 
зберігання харчових 
продуктів,захищаючи від 
окиснення жирів 
6 Наповнювачі Речовини, які збільшують Наповнювачі 
об’єм продукту, не 
впливаючи помітно на 
його енергетичну 
цінність 
7 Барвники Підсилюють або Барвники 
відновлюють колір 
продукту 
 
 
 
 
 
68 
ДОДАТОК Б 
 
 
 
 
 
 
 
АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ