Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4092| Title: | Екологічне маркування та безпека хімічного складу окремих груп косметичних засобів |
| Authors: | Ящук, Людмила Борисівна РІзник, Аліна Ігорівна |
| Keywords: | ЕКОЛОГІЧНЕ МАРКУВАННЯ;ЯКІСТЬ;ШАМПУНЬ;СТАНДАРТ ISO;ТИП МАРКУВАННЯ |
| Issue Date: | Jun-2022 |
| Abstract: | Випускна кваліфікаційна робота бакалавра: 51 с., 13 рисунків, 8 таблиць, 25 джерел, мультимедійна презентація. Мета роботи: екологічне маркування та хімічний склад окремих груп косметичних засобів. Завдання роботи: загальні принципи екологічного маркування; правила нанесення екологічного маркування на товари; основні вимоги до маркування в сучасних ринкових умовах; екологічне маркування товарів гігєни; аналіз маркування першого типу на етикетках шампуней; аналіз компонентного складу дослідних зразків та рекомендації. Об’єкт дослідження: елементи маркування косметичних засобах індивідуального користування У роботі розглянуто екологічне маркування двох типів, їх нормативно-правові документи та технічний регламент; особлива увага була приділена правилам нанесення екомаркування на товари різного призначення, а також на самі знаки якості; детально опрацьовані етикетки дослідних зразків (шампуні різних популярних марок), переглянуті їх знаки маркування та хімічний склад; проаналізовано їх компонентні склади та створено бальну систему впливу на організм в зв‘язку з отриманою інформацією; рекомендації для споживачів у вигляді підписів та рисунків. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4092 |
| Appears in Collections: | 101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Різник.pdf Restricted Access | 1.1 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Будівельний факультет
Кафедра екології
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему ЕКОЛОГІЧНЕ МАРКУВАННЯ ТА БЕЗПЕКА ХІМІЧНОГО СКЛАДУ
ОКРЕМИХ ГРУП КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ
Виконав: студент 4 курсу, групи _ЕК- 83
спеціальності 101 «Екологія» ____
(шифр і назва спеціальності)
_Різник А.І.___________________
(прізвище та ініціали)
Керівник _Ящук Л.Б._______________
(прізвище та ініціали)
Рецензент _Спрягайло О.В.____________
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2022 рік
3
ЗМІСТ
Вступ 4
1 Аналітичний огляд літератури 6
1.1 Екологічне маркування як засіб досягнення якості продукції 6
1.1.1 Загальні принципи екологічного маркування. 7
1.2 Правила нанесення екологічного маркування на товари 11
1.3 Основні вимоги до маркування в сучасних ринкових умовах 16
1.4 Екологічне маркування товарів гігієни. Особливості товарів 18
маркування догляду за тілом
2 Екологічне маркування та безпека хімічного складу окремих груп 22
косметичних засобів
2.1 Вибір об’єктів дослідження 22
2.2 Класифікація шампунів 24
2.3 Аналіз маркування першого типу на етикетках шампуней 26
2.4 Аналіз компонентного складу дослідних зразків 33
2.5 Рекомендації, безсульфатні та сульфатні шампуні 40
2.6 Сучасні аспекти безпеки косметичної продукції 43
Висновки 45
Перелік посилань 47
Додатки 50
Додаток А 51
4
ВСТУП
Сьогодні все більше споживачів у всьому світі усвідомлюють вигоди і
віддають перевагу товарам та послугам з поліпшеними характеристиками щодо їх
впливів на стан довкілля та здоров’я людини. Надійним орієнтиром для вибору
такої продукції є екологічне маркування, що відповідає принципам та методам
міжнародних стандартів серії ISO 14020 і вказує на певні екологічні
характеристики чи переваги продукції.
Застосування екологічного маркування було рекомендовано ще на Всесвітній
конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку у Ріо-де-Жанейро у 1992
році.
У прийнятому на конференції «Порядку денному на XXI століття»
зазначається: «Урядам у співпраці з промисловим сектором та іншими
зацікавленими сторонами слід заохочувати розширення інформаційних програм,
що передбачають впровадження екологічного маркування товарів і поширення
інформації про екологічні характеристики продукції, з тим щоб споживачі мали
можливість робити свідомий вибір щодо тих чи інших товарів».
Екомаркування має на меті інформувати споживача в стислій та доступній
формі про доведені та підтверджені екологічні характеристики або переваги
етикетки.
Надійним орієнтиром для вибору такої продукції є екологічне маркування, яке
відповідає принципам і методам міжнародних стандартів серії ISO 14020 і вказує
на певні екологічні характеристики або переваги продукції.
Косметичні засоби – це продукти щоденного використання, який
безпосередньо контактує зі шкірою. Маркування косметичної продукції є одним із
факторів формування споживчого попиту, деталі використовуються учасниками
ринку для інформування споживачів про основні параметри товару за допомогою
різних форм інформації про товар (вербальної, цифрової, візуальної, символічної,
штрихової).
5
У розвинених країнах світу завдяки такому адміністративно-правовому
засобу, як стандартизація та сертифікація косметичної продукції, вона ефективно
впливає на ринок косметичної продукції. Тобто відбувається чітка структурація
внутрішнього та зовнішнього документообігу зі створенням необхідних баз даних;
затверджені стандарти органічного виробництва, спеціальне маркування; чітко
визначені процедури контролю та нагляду та органи контролю.
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
6
1.1 Екологічне маркування як засіб досягнення якості продукції.
У фазі розвитку людства, людина приділяє велику увагу якості продовольчих
товарів.
Все більше і більше споживачів у всьому світі знають про продукти та
послуги з покращеними характеристиками з точки зору здоров’я людини та
навколишнього середовища та віддають перевагу їм. Використання екологічного
маркування (ЕМ) було рекомендовано на Всесвітній конференції ООН з
навколишнього середовища та розвитку в Ріо. де Жанейро в 1992 році [1].
Використання екологічного маркування (ЕМ) було рекомендовано на
Всесвітній конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку 1992 року в
Ріо-де-Жанейро.
Порядок денний Конференції на 21 століття зазначає: «Уряди, у партнерстві
з промисловістю та іншими зацікавленими сторонами, повинні заохочувати
розширення інформаційних програм, що передбачають впровадження EM-товарів
та поширення інформації про екологічні характеристики продукції, щоб споживачі
могли свідомо вибирати певні товари.» [2].
Рішення було прийнято в 1992 році шляхом розробки та впровадження
багатокритеріальних національних програм екологічного маркування в Японії,
Німеччині, США, Канаді, Австралії, Тайвані, Республіці Корея та регіональних
програм у ЄС (Європейська комісія) та Північна Європа.
Досвід перших програм ЕМ став основою для розробки міжнародних
стандартів серії ISO 14020, які були впроваджені Міжнародною організацією зі
стандартизації (ISO) у 1998-1999 роках [3].
Запровадження загальних принципів і методів застосування екологічного
маркування на рівні міжнародних стандартів забезпечило поширення
уніфікованого підходу до практики використання ЕМ у всьому світі. В Україні
стандарти цієї серії були введені в національну систему стандартизації шляхом
гармонізації у 2002-2003 роках.
7
З 2000-х років у країнах Європи та в економічно розвинених країнах Азії
екологічне маркування використовується бюджетними установами та бізнесом як
критерій відбору товарів чи послуг для більш ефективних (стійких) закупівель.
Затвердженим Законом України від 28 лютого 2019 р. № 2697-VIII «Основні
засади (стратегія) державної екологічної політики на період до 2030 р.» визначено
екологічне маркування як один із інструментів реалізації національної екологічної
політики. [4].
Екомаркування має на меті інформувати споживача в стислій та доступній
формі про доведені та підтверджені екологічні характеристики або переваги
етикетки.
Надійним орієнтиром для вибору такої продукції є екологічне маркування, яке
відповідає принципам і методам міжнародних стандартів серії ISO 14020 і вказує
на певні екологічні характеристики або переваги продукції [5].
1.1.1 Загальні принципи екологічного маркування.
Міжнародний стандарт ISO 14020 визначає загальні принципи застосування
екологічного маркування (ЕМ). Відповідно до цього стандарту ЕМ слід
використовувати для надання споживачеві перевіреної та достовірної інформації
про екологічні аспекти товарів і послуг.
Термін «екомаркування» визначено відповідно до ДСТУ ISO 14020: 2003
Екомаркування та декларації – Загальні принципи (ISO 14020: 2000, IDT): ЕМ або
декларація можуть бути представлені у вигляді формулювання, символу або
зображення на етикетці продукту чи упаковки продукту, технічних бюлетенях,
рекламних матеріалах тощо (рисунок 1.1) [6].
Рисунок 1.1 – Вимоги екологічного маркування.
8
Т
ТТТ
Рисунок 1.1 – Вимоги екологічного маркування
Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) поділяє екологічне
маркування на два основних типи:
І вид екологічного маркування.
Цей вид екологічного маркування тягне за собою отримання права на
використання екологічного маркування, якщо товар пройшов екологічну
сертифікацію.
Сертифікація проводиться органом з екологічного маркування за
екологічними критеріями, встановленими для кожної товарної групи - окремо.
Критерії встановлюють більш жорсткі або додаткові вимоги до державних
нормативних актів для визначення переваг товарів або послуг з точки зору їх
9
впливу на навколишнє середовище та здоров’я людей на всіх етапах життєвого
циклу.
Поняття «Програма екомаркування I типу» визначено відповідно до ДСТУ
ISO 14024: 2002 Екомаркування та декларації – Екомаркування типу I – Принципи
та методи (ISO 14024: 1999, IDT) [7]:
• Програма екологічного маркування I типу: добровільна, багатокритеріальна
та незалежна програма ліцензування, яка дозволяє використовувати
екологічне маркування на продуктах, що вказує на загальну екологічну
користь продуктів у межах певної категорії продуктів на основі результатів
життєвого циклу.
• орган з екологічного маркування - орган, який виступає як третя сторона та
її представники, що керує програмою екологічного маркування I типу.
• екологічні критерії продукту: екологічні вимоги, яким повинен відповідати
продукт, щоб отримати екологічний знак.
• it - сертифікація - письмова процедура сертифікації третьою стороною
відповідності продукції, процесу чи послуги встановленим вимогам.
Екологічна сертифікація та маркування типу I поширюються на різні
категорії товарних груп: будівельні та оздоблювальні матеріали, меблі, текстиль,
косметика, миючі засоби, продукти харчування, іграшки тощо, а також послуги:
тимчасове проживання (готелі), подорожі, організації офісного типу. («зелений
кабінет»), навчальні заклади («зелений клас»).
Конкретні кількісні вимоги до підвищення ефективності сировини, готової
продукції чи послуг відрізняються для кожної категорії.
На продукцію харчової промисловості (крім державних стандартів)
встановлюються обмеження за показниками залишкового вмісту токсичних
елементів, мікотоксинів, нітратів, радіонуклідів, пестицидів. Заборона на
використання ГМО, ненатуральних інгредієнтів, небезпечних і потенційно
небезпечних харчових добавок.
10
Забороняється використовувати для тканин оловоорганічні сполуки та
ароматичні аміни, пігменти на основі свинцю. Залишковий вміст токсичних і
агрохімічних елементів у тканинах сировини рослинного походження обмежений.
Забороняється використання канцерогенних речовин для виробництва
будівельних матеріалів, вмісту летких сполук, важких металів і радіонуклідів тощо.
воно обмежене.
Користувач екологічного сертифіката отримує право на використання
екологічного маркування, що визначатиме загальні переваги сертифікованої
продукції (рисунок 1.2).
Рисунок 1.2 – Екологічне маркування 1 типу
ІІ вид екологічного маркування (самодекларування).
Цей тип визначає, яке маркування має визначати конкретні екологічні
характеристики продукту. Основні принципи застосування екомаркування типу II
викладені в ISO 14021 [8].
11
Прикладами екомаркування типу II є такі вимоги, як: «вміст переробленого
матеріалу», «переробка», «компостована», «збірна структура» тощо, або спеціальні
позначки, визначені міжнародним стандартом ISO 7000.
ДСТУ ISO 14021-2002 Екомаркування та декларації - Еко-самодекларування
(Eco-label type II) визначає поняття: екологічна самодекларація (en -
самодекларована екологічна декларація) - екологічна декларація, зроблена (без
незалежної сертифікації третьої сторони) виробників, розповсюджувачів,
користувачів, імпортерів, роздрібних продавців або будь-якої іншої особи, для якої
така декларація може бути корисною.
Відповідно до вимог ISO 14021, самодекларація повинна супроводжуватися
поясненням, якщо сама претензія може призвести до непорозумінь.
Користувач екомаркування типу II повинен нести відповідальність за оцінку та
надання даних, необхідних для перевірки екологічних заяв.
Тому для отримання достовірних результатів, необхідних для перевірки заявки,
слід вжити заходів для оцінки екологічних характеристик продукту. Процедура
оцінки має бути повністю задокументована, а користувач етикетки повинен
забезпечити розкриття інформації щодо перевірки екологічної оцінки та зберігання
цієї документації. Строком придатності супровідної документації має бути весь
період, протягом якого товар введений в обіг, а також період після реалізації
товару, виходячи з терміну його придатності (експлуатації).
Вищезазначені норми не передбачають права суб’єктів господарювання
застосовувати такі вимоги, як «екологічно чистий», «екологічно безпечний»,
«екологічно чистий», «грунтовий», «не забруднює», «зелений», «екологічно
чистий». ". і «з повагою до озонового шару» тощо.
Незважаючи на добровільне використання екологічних марок І та ІІ типу,
використання суб’єктами господарювання розмитих або фальшивих екологічних
марок або екологічних марок, які неможливо перевірити чи неправильно зрозуміти,
є ознакою порушення чинного законодавства, захист прав споживачів, реклама та
бізнес-конкуренція [9].
12
1.2 Правила нанесення екологічного маркування на товари
Маркування всіх видів підлягає обов'язковому державному контролю та
нагляду в порядку.
EM застосовується лише до продуктів (товарів чи послуг), які відповідають
екологічним критеріям та низьким показникам впливу на навколишнє середовище,
що застосовуються до продукту (товарів чи послуг).
Екологічні критерії та порядок визначення показників зниженого впливу на
довкілля встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного
середовища, у сфері охорони навколишнього природного середовища та
використання природних ресурсів.
ЕМ поширюється на харчові продукти та корми лише за умови, що ці продукти
відповідають Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного
виробництва, обігу та маркування органічної продукції» [10].
ЕМ не можна застосовувати до продуктів (товарів і послуг), які містять
токсичні, екологічно небезпечні, канцерогенні або мутагенні речовини або
препарати (суміші).
Із загальними вимогами ми можемо ознайомитися у Законі України «Про
охорону навколишнього природного середовища» в розділі VII1 [11].
13
Таблиця 1.1 - Групи екологічних знаків.
14
Таблиця 1.2 - Знаки екологічного маркування І типу згідно ISO 14024 [12].
15
1.3 Основні вимоги до маркування в сучасних ринкових умовах.
Виробник або продавець зобов’язаний своєчасно надавати споживачеві
достовірну та правдиву інформацію про пропоновані до продажу непродовольчі
товари, що гарантує можливість їх грамотного вибору.
Інформація для споживача, залежно від виду та технічної складності товару,
має бути представлена у вигляді текстового документа (паспорт, бланк, інструкція
із застосування тощо), що додається безпосередньо до конкретного товару або у
вигляді етикетка..
Інформація про споживача, що надається безпосередньо до конкретного
товару, написана українською мовою. Інформація може бути тиражована повністю
або частково іноземною мовою, а також за бажанням замовника.
Відповідність товару заявленій інформації є обов'язковою вимогою для
виробника та (або) продавця (рисунок 1.3).
16
Рисунок 1.3 – Вид інформації, яка є обов’язковою при маркуванні
товарів і послуг.
Використання в назві продукту ознак «Екологічний», «Радіаційно-стійкий»,
«Виготовлено без використання шкідливих речовин» та інших, що мають
рекламний характер, допускається лише за наявності нормативного або технічного
контрольного документа виробника) та які дозволяє ідентифікувати ці
характеристики товару, а також під час їх підтвердження компетентними органами.
Назва країни-виробника товару позначається назвою держави, прийнятої
ООН.
Якщо виріб, виготовлений у водній країні, проходить наступну технологічну
обробку в іншій країні, яка змінює її властивості та (або) перетворює її в кінцевий
17
готовий продукт, то на момент подання інформації ця інша країна повинна
вважатися країною. походження цього конкретного продукту.
Офіційна назва та юридична адреса виробника повинні використовуватися в
інформації для споживача товару.
Якщо виробник товару не є одночасно пакувальником і (або) експортером, то
пакувальник і (або) експортер та їх юридичні адреси повинні бути вказані разом із
найменуванням та адресою виробника.
Найменування виробника, пакувальника та експортера може бути написане
літерами латинського алфавіту з обов’язковим зазначенням назви виробника
українськими літерами, що гарантують правильну вимову українською мовою.
Основне призначення товару або його призначення (експлуатація чи
використання) має бути доведено до споживача у повній відповідності з
нормативно-технічним документом товару, що поставляється.
Склад товару повинен бути представлений у вигляді списку з найменуванням
«Склад» або «Повнота».
Торгова марка виробника товару проставляється безпосередньо на товарі, тарі, а
також на етикетках або бирках.
1.4 Екологічне маркування товарів гігєни. Особливості товарів маркування
догляду за тілом.
Протягом багатьох років косметична промисловість розвивалася у двох
виробничих напрямках: органічному та на основі штучних сполук. Виробництво на
основі штучних сполук займає більшу частину світового ринку і знаходиться в
доступному для споживачів ціновому сегменті. Для отримання недорогих
замінників натуральної косметики з нафти і газу були створені численні синтетичні
речовини і розроблені абсолютно нові молекули, яких немає в природі. Тому в наш
час «класичним» косметичним продуктом є суміш хімічних компонентів з
додаванням невеликої кількості рослинної або тваринної сировини. (рисунок 1.4).
18
А – хімічна формула та зовнішній вигляд силікону;
Б – парафін, його зовнішній вигляд та формула.
Рисунок 1.4 - Хімічні сполуки, які становлять основу косметичного засобу
Виходячи з досліджень, проведених екологами в останні роки, з понад 10 500
хімічних речовин, що використовуються в сучасній косметології, лише 11% можна
вважати безпечними і нетоксичними. Підтверджено, що такі розробки можуть
стимулювати ріст ракових клітин, викликати алергію і запалення, накопичуватися
в тканинах організму, а не розкладатися в навколишньому середовищі. Хімічний
склад косметики важко дослідити та проаналізувати через низку компонентів,
складність хімічних процесів і застарілі методи випробувань і пристроїв.
Інноваційні технології в косметичній промисловості передбачають
використання наноматеріалів, але ще є компанії, які використовують клітини
19
зародка людини, гормони тощо. в косметичних рецептах. Основне завдання
«нанокосметики» на сьогоднішній день полягає в тому, щоб перенести необхідні
поживні або лікувальні речовини через міжклітинні простори в глибокі шари
шкіри, виходячи з того, що ороговілі лусочки не пропускають діючі речовини,
оскільки не містять води. Кількість практичних інновацій у сфері «нанокосметики»
стрімко зростає. Однак у міру прогресу зростає занепокоєння щодо безпеки
нанотехнологій та наноматеріалів для здоров’я людей та навколишнього
середовища.
Питання про дослідження перспективних тенденцій виробництва
косметичних засобів на основі наноматеріалів для створення надійної науково
аргументованої нормативно-технічної бази щодо нанопродукції в косметичній
галузі на даний час набуває популярності . Водночас з інноваційними розробками
у косметичній промисловості розвивається екологічне виробництво. Але не вся
натуральна косметика може вважатися органічною.
З метою регулювання ринку косметичної продукції Міжнародною
організацією зі стандартизації затверджено міжнародні стандарти. Одним із
найпопулярніших стандартів у світі є – ISO (Міжнародна організація зі
стандартизації) [13].
Цей стандарт містить рекомендації щодо виробництва, контролю, зберігання
та транспортування косметичних продуктів. Ці рекомендації стосуються аспектів
якості продукції. Забезпечення безпеки та захисту навколишнього середовища є
невід'ємною частиною обов'язків компанії і може визначатися місцевими законами
та нормативними актами. Правило регулює виробництво косметичної продукції.
Для надання косметичних послуг необхідно дотримуватися ряду нормативних
вимог, які можна розділити на дві великі групи:
• законодавство, що регулює господарську діяльність (вибір організаційно-
правової форми юридичної особи чи роботи як фізичної особи-підприємця,
організація діловодства, оподаткування, подання необхідної звітності
тощо);
20
• безпосередньо пов'язані з наданням косметичних послуг (залежно від осіб,
які надають ці послуги, місця їх надання, характеру косметичних послуг).
Кожен стандарт, наприклад ECOCERT [14], NATRUE [15], BDIH [16], ICEA
AIAB [17], встановлює особливі вимоги до сертифікованої косметики. Так,
ECOCERT — незалежний орган з сертифікації, який першим розробив стандарти
на «натуральну та органічну» косметику. Введена в 2000 році специфікація була
розроблена за підтримки та співпраці всіх учасників створення косметичної
продукції, тобто експертів, постачальників сировини, виробників, дистриб’юторів,
споживачів та науково-дослідних організацій. Сьогодні в програмі сертифікації
ECOCERT беруть участь понад 1000 компаній [14].
NaTrue — єдина європейська система сертифікації натуральної та органічної
косметики. Завдяки знаку якості NaTrue на упаковці косметичного продукту можна
швидко визначити його категорію. Існує три рівні натуральної косметики:
натуральна косметика, натуральна косметика з наявністю органічних інгредієнтів,
органічна косметика. Основне завдання NaTrue – визначити якість продукції та,
переслідуючи інтереси споживачів, оцінити її за власною системою «зірок». Щоб
отримати «зірку», косметика повинна містити щонайменше 75% сертифікованих
натуральних інгредієнтів. Косметика, що містить органічні інгредієнти, отримує
дві «зірки». Нарешті, найвищий бал: три «зірки» отримують повністю органічну
косметику [15].
BDIH - Федерація німецьких виробників і дистриб'юторів фармацевтичних
препаратів, здорового способу життя, харчових добавок, засобів особистої гігієни
та товарів медичного призначення. Асоціація була заснована в 1951 році в
німецькому місті Мангейм для об'єднання виробничих і збутових організацій. [16].
ICEA (Інститут екологічної сертифікації) спільно з AIAB (Італійська
асоціація органічного сільського господарства) розробили стандарт органічної
косметики Bio Eco Cosmetics, чинний у всій Європі та надають послуги з
сертифікації органічної та екологічної продукції. Щоб бути сертифікованим
органічним, ICEA вимагає, щоб 95% усіх інгредієнтів були органічними, а 10%
21
загальної ваги інгредієнтів (включаючи воду) повинні бути органічними. У
стандарті також перераховано великий перелік інгредієнтів, які не дозволені для
створення натуральної та органічної косметики. [17].
У розвинених країнах світу завдяки такому адміністративно-правовому
засобу, як стандартизація та сертифікація косметичної продукції, вона ефективно
впливає на ринок косметичної продукції. Тобто відбувається чітка структурація
внутрішнього та зовнішнього документообігу зі створенням необхідних баз даних;
затверджені стандарти органічного виробництва, спеціальне маркування; чітко
визначені процедури контролю та нагляду та органи контролю. Відповідно до
законодавства ЄС косметична продукція повинна відповідати вимогам таких
стандартів: безпека - Регламент № 1223/2009 [18]; в частині виробництва - вимоги
міжнародного стандарту ISO 22716: 2007 "Косметика. Належна виробнича
практика (GMP). В Україні галузевий стандарт України ГСТУ 201-05-97" Послуги
косметолога. Загальні технічні умови», затверджені в 1999 році [19].
Відповідно до цього стандарту всі парфумерно-косметичні, хімічні,
лакофарбові та дезінфікуючі засоби повинні відповідати вимогам нормативних
документів, мати інструкцію щодо їх використання та документи, що засвідчують
їх якість (сертифікат відповідності або сертифікат визнання, паспорт якості чи
гігієнічний сертифікат). Не допускається використання прострочених лікарських
засобів (засобів), зберігання та використання ліків (засобів), виготовлених за
індивідуальними рецептами, без успішного висновку державної санітарної
експертизи.
22
2 ЕКОЛОГІЧНЕ МАРКУВАННЯ ТА БЕЗПЕКА ХІМІЧНОГО СКЛАДУ
ОКРЕМИХ ГРУП КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ
2.1 Вибір об’єктів дослідження
Засоби по догляду за волоссям: сегмент косметичного ринку ЄС, який
постійно оновлюється і динамічно розвивається. Відповідно до проведених
досліджень в мережі «Інтернет», саме цей продукт займає 18% ринку, що
випереджає показники інших засобів щоденної гігієни (рисунок 2.1). Причина
криється в двох факторах: масовому попиті та гострої конкуренції з боку брендів,
які стимулюють пошук нових маркетингових рішень у боротьбі за споживача.
Рисунок 2.1 – Попит товарів серед косметичної продукції.
Як зазначалося вище, шампуні є найбільшим комерційним продуктом на
ринку серед інших засобів догляду за волоссям. За минулорічними даними,
чемпіонат світу поділяють Procter & Gamble, Unilever, L'Oreal, Schwarzkopf &
Henkel з часткою ринку 25,1%, 14,3%, 12,3% і 12,1%, відповідно (рисунок 2.2)
23
Рисунок 2.2 – Структура ринку шампунів.
Лідери на ринку шампунів в Україні:
Procter & Gamble, що випускає такі бренди: Herbal Essenses, Wash & Go,
Shamtu, Pantene, Head & Shoulders – останні два користуються особливою
популярністю;
Unilever, яка пропонує своїм клієнтам: Dove, ClearvitaABE, Timotei, Sunsilk.
L'Oreal, з відомими шампунями під такими брендами: Elseve, L'Oreal.
Schwarzkopf & Henkel, яка створює такі бренди, як: Gliss Kur, Seborin,
Schauma, Shamtu, Fa.
За останні 10-15 років шампуні зазнали значної еволюції як з точки зору якості,
так і функціональності. Однак на даний момент на ринку є косметична продукція,
яка, крім недостовірної, неповної та недостовірної інформації про склад та
властивості продукту, не відповідає вимогам чинних в Україні нормативних
документів. Ці товари є контрафактними. Для того щоб дати суб'єктивну оцінку,
був проведений детальний аналіз етикеток першого типу маркування таких
24
косметичних марок як: SYOOS, Schwazkopf, PANTENE, Dove, ELSEVE. Для
дослідження було обрано саме ці марки, так як вони є найпопулярнішою
використовуваною косметичною продукцією серед споживачів (рисунок 2.3).
Рисунок 2.3 – Фактори вибору продукції.
З часом споживачі звернули більшу увагу до дерматологічної м’якості,
естетичного дизайну та косметичних аспектів, що привело до деяких змін в основі
ПАР, розширивши асортимент бальзамів та біологічно активних компонентів.
2.2 Класифікація шампунів
Відповідно до ДСТУ 4315:2004 «Косметика для очищення шкіри та волосся.
Загальні технічні умови», який в Україні виробляє всі шампуні, за винятком
кольорових, концентрованих та жирових шампунів, на основі синтетичних
поверхнево-активних речовин – у формі рідини, гель або крем для догляду за
25
волоссям, призначений для очищення та догляду за волоссям і шкірою голови для
них і містить синтетичні поверхнево-активні речовини (рисунок 2.4) [20].
Рисунок 2.4 - Способи класифікації шампунів
На даний час найпоширенішою формою випуску є кремоподібні та
желатинові шампуні з більшими витратними характеристиками: косметичною
ефективністю, простотою використання та дозуванням. Основу більшості
порошкових шампунів складають пігменти, які за рахунок адсорбції частково
знежирюють волосся. Тривале використання таких шампунів не рекомендується,
оскільки вони часто стають причиною появи лупи. Деякі порошкові шампуні
містять поверхнево-активні речовини і вимагають приготування водного розчину
безпосередньо перед використанням (рисунок 2.5).
26
Рисунок 2.5 – Головні складові шампунів.
Рідкі шампуні являють собою водні розчини активних мийних засобів –
поверхнево-активних речовин (ПАР) від 10 до 30 %, згідно з ДСТУ 4315: 2004
масова частка ПАР (сульфатних піноутворювачів) у продукті не повинна
перевищувати 15 % [20].
2.3 Аналіз маркування першого типу на етикетках шампуней
Маркування косметичної продукції є одним із факторів формування
споживчого попиту, деталі використовуються учасниками ринку для інформування
споживачів про основні параметри товару за допомогою різних форм інформації
про товар (вербальної, цифрової, візуальної, символічної, штрихової).
27
Дослідження слід починати з аналізу інформації про продукт. Залежно від
призначення інформація про товар поділяється на три види: основна; комерційна;
споживача (таблиця 2.1) [21].
Таблиця 2.1 – Характеристика товарної інформації.
Назва Характеристика Реквізити
Основна Основна інформація про Тип і назва продукту, його якість,
товар, визначальна для маса нетто, назва виробника, дата
ідентифікації та призначена випуску, термін придатності або
для всіх суб'єктів ринкових закінчення.
відносин.
Комерційн Інформація про продукт, Дані про компанії-посередники,
а яка доповнює основну нормативні документи щодо
інформацію та призначена якості продукції, номери
для виробників, асортименту продукції.
постачальників і продавців,
але недоступна для
споживачів.
Споживча Інформація про продукт, Інформація про найцікавіші
призначена для створення споживчі властивості товарів:
переваг для споживачів, харчову цінність, склад,
показуючи переваги функціональне призначення,
використання певного способи використання та
продукту, і спрямована на експлуатації, безпеку, надійність
споживачів. тощо.
До першого типу маркування відносяться всі досліджувані шампуні, як було
встановлено, вимогами та регламентом ДСТУ 4315:2004 [22].
28
Аналіз деталей маркування шампунів наведено в таблиці 2.2 відповідно до
вищезазначених документів.
Таблиця 2.2 – Аналіз реквізитів маркування досліджуваних об’єктів.
№ Назва реквізиту №1 №2 №3 №4 № 5
маркування «Syoss «Schwarz «Pantene «Dove «L'Oreal Paris
Volume kopf Gliss Pro-V Advanced Elseve
Lift» Kur Repair» Hair Series» Shampoo»
Ultimate
Repair»
Відповідність НД
Основна
1 Назва та призначення + + + + +
виробу
2 Назву виробника і його + + + + +
місцеперебування
(юридичну адресу) та
місцезнаходження
організації (адреса), що
уповноважена
виробником на
прийняття претензій
від споживачів
3 Товарний знак + + + + +
4 Маса нетто, мл + + + + +
5 Склад виробу + + + + +
6 Умови зберігання + + + + +
7 Дата + + + + +
виготовлення (місяць,
29
рік) та термін
придатності, або
«придатний до»
(місяць, рік)
8 Познака нормативного - - - + -
документу, згідно з
яким виготовлено
виріб
9 Інформація щодо + + + + +
сертифікації
відповідно до
законодавства країни,
що реалізує виріб
(Національний знак
відповідності)
10 Познака штрих-коду + + + + +
EAN
Додаткова
11 Спосіб застосування + + + + +
12 Особливі застережні + + + + +
заходи
Аналіз реквізитів маркування показав, що етикетки шампунів містять повний
обсяг інформації, що відповідає вимогам і нормам ДСТУ 4315:2004 [22]. Мітки
також містять інші деталі, аналіз яких наведено в таблиці 2.3. Крім того, під час
пошуку товару виявлено знак штрих-коду, який свідчить про можливість
отримання повної, доступної та достовірної інформації. Це дозволяє однозначно
ідентифікувати продукт та його виробника чи дистриб’ютора. Кожному виду
продукції присвоюється номер.
30
Таблиця 2.3 – Аналіз додаткових реквізитів маркування шампунів.
№1 №2 №3 №4 № 5
«Syoss «Schwarzkop «Panten «Dove «L'Oreal
Volum f Gliss Kur e Pro-V Advance Paris
e Lift» Ultimate Repair» d Hair Elseve
Repair» Series» Shampoo»
№ Зображення Назва
з/ реквізиту реквізиту
п
1 Пластик, - + + + +
який (позначен
підлягає о у
переробці. вигляді
(позначають схеми)
для
спрощення
сортування)
2 « Eurasian - - - + -
Conformity»
Знак
відповідност
і технічним
регламентам
4 Знак «не + + - - -
смітити»
31
5 Е-марка (E- + + + + +
Mark)
Означає
об’єм
речовини без
упаковки та
достовірност
і указаного
на етикетці.
6 Знаки + + + - +
термінів
придатності
продукції.
7 Цей знак - + - - -
говорить про
те що
упаковка
виготовлена
з вторинно-
перероблени
х речовин.
8 «Зелена + - + - -
крапка»
Переробка
маркованого
пакувальног
о матеріалу
9 Призначення + - - - -
пакування
Проведений аналіз реквізитів маркування дослідних зразків, що найбільше
товарних знаків мали об’єкти №1 «Syoss Volume Lift» та №2 «Schwarzkopf Gliss
32
Kur Ultimate Repair». На етикетках були зображені: знаки придатності терміну
продукції; призначення пакування; знак переробки маркованого пакувального
матеріалу, що означає про можливість вторинної переробки; відповідність
вказаного виробником об’єму та рекомендації поводження зі сміттям. На інших
дослідних зразках, а саме №3 «Pantene Pro-V Repair», №4 «Dove Advanced Hair
Series» та № 5 «L'Oreal Paris Elseve Shampoo» були нанесені лише знаки маркування
вторинної переробки, достовірності вказаного об’єму та термін придатності. Із всіх
вище зазначених зразків, лише №4 «Dove Advanced Hair Series» мав знак « Eurasian
Conformity», це означає що даний шампунь був виготовлений відповідно до
технічного регламенту.
З усього вище сказаного можна зробити висновок, що не всі виробники
перейшли до більш екологічного виробництва, так як лише два зразка із п’яти
можна повторно використати у виробництві з меншим впливом на навколишнє
середовище.
Під час аналізу маркування також було перевірено штрих-код на упаковці
шампуню. Перші три цифри вказують на країну походження. Остання цифра є
контрольною і використовується для перевірки правильності штрихів коду.
Розраховані контрольні цифри збігаються з контрольними цифрами, зазначеними
на етикетках, що вказує на те, що зразки шампуню виготовлені законно (рисунок
2.6).
33
Рисунок 2.6 – Фотографічне зображення штрихового коду з поясненням.
Вимоги до маркування шампунів в Україні регулюються ДСТУ 4315: 2004
[22], в якому зазначено, що склад косметичного продукту наводиться для
зменшення масової частки інгредієнтів у рецептурі продукту. Чіткі вимоги до
реквізитів маркування дозволяють споживачам зорієнтуватися у виборі потрібного
товару та надати необхідну, доступну та достатню інформацію.
2.4 Аналіз компонентного складу дослідних зразків
Основу будь-яких шампунів становить суміш синтетичних ПАР (зазвичай від
трьох до п'яти) та набір допоміжних компонентів, які забезпечують необхідний
продукту споживчий вигляд та властивості. До цих компонентів компонентів
відносяться: антистатик, консерванти, загусники, речовини що покращують
зовнішній вигляд волосся, протизапальні, тонізуючі компоненти, барвники,
регулятори pH, комплексоутворювачі, перламутрові добавки та ін.
34
Залежно від функціонального призначення та комплексних споживчих
характеристик продукту використовують різні комбінації активних інгредієнтів,
тому автором організовано особливості використання поверхнево-активних
речовин у пінистій косметиці для догляду за волоссям. (рисунок 2.7)
Рисунок 2.7 – Класифікація ПАР (поверхнево-активних речовин).
Існує низка компонентів які входять в склад косметичних засобів, які мають
негативнй впливав на людський організм (рисунок 2.8)
35
Рисунок 2.8 – Речовини які при великій кількості можуть мати негативну дію.
Хімічний склад досліджуваних зразків також був перевірений для
суб’єктивної оцінки. Це було зроблено для того, щоб з’ясувати, чи дійсно
маркування на етикетках відповідає якості та безпечності цих шампунів. Аналіз
компонентного складу та фотографічні зразки наведені в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Аналіз компонентного складу.
№, Назва Зображення Склад
1 Prunus Armeniaca Kernel Oil, Panthenol,
Косметична Nymphaea Alba Root Extract Disodium
марка SYOOS Cocoamphodiacetate, Methyl Glucose Dioleate,
Polyquaternium-10, Hexyl Cinnamal, Butylphenyl
(Syoss Volume Methylpropional, Sorbitol Formic Acid,
Lift) Phenoxyethanol, Potassium Sorbate.
36
2 Hydrolyzed Pearl, Disodium Cocoamphodiacetate,
Косметична Simmondsia Chinensis (Jojoba), Seed Oil, Sodium
марка Hydroxide, Potassium Sorbate, Salicylic Acid, PEG-
Schwazkopf 40 Hydrogenated Castor Oil, Cocamide MEA, PEG-
120 Methyl Glucose Dioleate.
(Schwarzkopf
Gliss Kur
Ultimate
Repair)
3 Tetrasodium EDTA, Polyquaternium-6, Panthenyl
Косметична Ethyl Ether, Methylchloroisothiazolinone,
марка Methylisothiazolinone. Sodium Xylenesulfonate.
PANTENE
(Pantene Pro-
V Repair)
4 PPG-12, TEA-Dodecylbenzenesulfonate, Tea-
Косметична Sulfate, Disodium EDTA, DMDM Hydantoin,
марка Dove Sodium B
(Dove
Advanced Hair
Series)
5 ARGININE, SALICYLIC ACID, FUMARIC
Косметична ACID, 2-OLEAMIDO-1, 3-OCTADECANEDIOL,
марка BIOTIN, CARBOMER.
ELSEVE
(L'Oreal Paris
Elseve
Shampoo
37
Всі етикетки з хімічним складом вище вказаних косметичних зразків, були
детально переглянуті та опрацьовані. В таблиці 2.4 вказані лише ті компоненти які
відрізняються від складу інших дослідних об’єктів. Так ми можемо побачити що в
зразка №2 «Schwarzkopf Gliss Kur Ultimate Repair» найбільша кількість рослинних
олій які покращують стан шкіри та пригнічують негативний вплив очищуючих
компонентів, які в свою чергу можуть викликати сухість та подразнення.
В хімічному складі всіх зразків були такі компоненти як: Вода (Water),
Лаурил сульфат натрію (Sodium Laureth Sulfate), Коко бетаїн (Cocamidopropyl
Betaine), Хлорид натрію (Sodium Chloride), Діетаноламід жирних кислот кокосової
олії (Cocamide DEA або Cocamide), Дістеарат (Glycol Distearate), Бутілфеніл
метілпропіональ (Butylphenyl Methylpropional), Пропіленгліколь (Propylene Glycol),
Діоксид титану (CI 77891 (Titanium Dioxide)), Гуаровй хлорид (Guar
Hydroxypropyltrimonium Chloride), Натрій ксиленосульфат (Sodium
Xylenesulfonate), тетранатрій ЕДТА (Tetrasodium EDTA), Диметиконол
(Dimethiconol) а також ароматизатори (Parfum) – всі ці компоненти (окрім води)
негативно впливають на організм людини викликаючи не тільки алергічні реакції
(сухість шкіри та її підвищена чутливість, висипання, почервоніння обличчя та
слизової оболонки очей, астма і т.д) а також можуть згубно впливати на внутрішні
органи та викликати онколічні захворювання шкіри. Звичайно, питання про
шкідливість цих компонентів спірне адже немає такого косметичного складу де не
були б присутні ці компоненти. В кожної речовини є свій індекс безпеки, також для
кожної із них є дозволена невелика масова частка в складі [23].
Речовини, що використовуються для виробництва, мають такі індекси
безпеки:
1 – Aqua, Sodium chloride, Glycine, Hydrogenated Castor Oil, Panthenol, Guar
hydroxypropyltrimonium chloride;
2 – Hydrolyzed keratin, Citric acid;
3 – Sodium laureth sulfate, Zinc pyrithione, Sodium benzoate, Propylene glycol;
4 – Cocamidopropyl Betaine, PEG-7 Glyceryl Cocoate, Parfum;
38
5 – Linalool;
6 – Limonene;
7 – Butylphenyl methylpropional.
Аналіз етикеток шампунів показав, що інгредієнти з найвищим індексом
безпеки за класифікацією [23] мають невелику масову частку в складі. Це означає
що ризик виникнення алергічних реакцій або хімічних опіків, зменшення або
пригнічення основного запаху продукту не високий.
Отримавши потрібні дані, була створена 5-ти бальна шкала впливу на
організм людини (таблиця 2.5).
Таблиця 2.5 – Бальна система впливу на організм.
Бал Колір
1
2
3
4
5
1 Бал – від 9 шкідливих речовин і вище;
2 Бали – від 7 до 9 речовин;
3 Бали – від 5 до 7;
4 Бали – від 3 до 5;
39
5 Балів – до 3 речовин.
Кожному із досліджуваних зразків був присвоєний свій бал та колір,
характеристика показана у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 – Оцінка складових компонентів косметичних засобів.
Бал Назва Висновок
4 бали Дослідний об’єкт №3 Данний тип шампуню мав найменшу кількість
«Pantene Pro-V Repair» шкідливих компонентів(5) тому отримав лише
4 бали.
Ці речовини вливають в більшості лише на
шкіру та волосся, викликаючи сухість,
подразнення та руйнування волосяного
покриву з цибулинкою.
3 бали Дослідний об’єкт №2 На другому місці посіли два дослідні об’єкти
«Schwarzkopf Gliss Kur з однаковою кількість шкідливих компонентів
Ultimate Repair» (6).
та №4 В їх складі були виявлені речовини які несли
«Dove Advanced Hair вплив шкіру голови, викликаючи
Series» подразнення, сухість та утворення лупи;
також негативно впливали на слизові
оболонки очей та роботу внутрішніх органів,
таких як печінка, нирки та нервова система.
Але маючи в своєму складі велику кількість
рослинних олій, пригнічували активний вплив
на організм шкідливих.
2 бали Дослідний об’єкт № 5 Третє місце зайняв об’єкт № 5 з кількістю
«L'Oreal Paris Elseve компонентів – 7.
Shampoo» Більшість речовин в складі цього шампуню
мають поганий вплив на слизову оболонку
очей та нервову систему; часте використання
призведе до сухості та подразнення шкіри
голови, а також до випадіння волосся.
40
1 бал Дослідний об’єкт №1 Найменшу кількість балів отримала
«Syoss Volume Lift» косметична марка Syoss, з найбільшою
кількість компонентів (9).
На відмінну від інших шампунів, в складі
цього були речовини які не тільки впливають
на стан шкіри та нервову систему а також
могли стати причиною виникнення
онкологічних захворювань, через
накопичення в організмі цих згубних
компонентів.
2.5 Рекомендації, безсульфатні та сульфатні шампуні
Шампуні, креми, дезодоранти, різні маски, макіяж - все це допомагає
виглядати красиво, молодо і здорово. Але більшість споживачів рідко звертають
увагу на їх склад і хімічні речовини, тому що в ньому багато шкідливих речовин,
серед яких цинк, алюміній і миш’як.
Нижче наведено список хімічних речовин, які завдають серйозної шкоди
людському організму і часто використовуються в косметиці та макіяжі. (рисунок
2.9)
41
.
Рисунок 2.9 – Назви основних домішок-консервантів у складі
досліджуваних зразків
На даний час велику популярність серед шампунів набирають ті які не мають
в своєму складі таких компонентів як SLS, SLES, ALES - такі шампуні називають
безсульфатними. В чому ж їх переваги та недоліки перед сульфатними?
Переваги безсульфатних шампунів:
Шампунь містить «дешеві» м’які поверхнево-активні речовини, які не
пересушують шкіру голови, не дратують її та не порушують природний
pH організму.
Шампуні без сульфатів не руйнують природний захисний бар’єр шкіри та
структуру волосся.
42
Не змивайте фарбу з волосся, волосся довше зберігає колірні пігменти
завдяки м’якій структурі компонентів шампуню.
Ці шампуні ідеально підходять після процедури кератинового
випрямлення волосся, оскільки сульфати в шампунях роз’їдають кератин
і сприяють швидкому вимиванню частинок з волосся.
Шампуні без сульфатів не пересушують шкіру голови надмірно, тому
ліпідно-жировий баланс не змінюється, а відчуття чистоти зберігається
довше.
При регулярному використанні безсульфатні шампуні покращують
загальне волосся.
Виробництво безсульфатного шампуню набагато менше забруднює
навколишнє середовище.
Недоліки безсульфатних шампунів:
Висока витрата шампуню, тому що він мало піниться, і голову необхідно
мити шампунем два, а іноді і три рази.
Ціна досить висока, безсульфатний шампунь буде коштувати дорожче, ніж
звичайний шампунь масового ринку.
Шампуні без сульфатів не змиваються із засобів для укладання волосся, тому
обов’язково періодично використовуйте шампунь глибокого очищення.
Після такого миття голови обов’язково нанесіть маску або кондиціонер,
інакше волосся буде погано розчісуватися.
Який саме засіб індивідуального користування обирати це особисте рішення
кожного споживача. Крім складу косметичних засобів, слід звернути увагу на
термін придатності та умови зберігання. Обов’язково потрібно переглянути
інструкцію щодо використання цих засобів та правильне утилізування по
закінченню речовини .
43
Дотримуючись порад щодо вибору та використання косметики, ви зможете
захистити свій організм від впливу токсичних речовин і забезпечити правильний
догляд тілом, отримуючи здоровий стан не лише візуально а і внутрішньо.
2.6 Сучасні аспекти безпеки косметичної продукції
Косметичні засоби – це продукти щоденного використання, який
безпосередньо контактує зі шкірою. Тому значення його показників безпеки
постійно зростає і стає все більш важливим критерієм придбання та споживання
його населенням. Інтенсивна і не завжди чесна реклама часто вводить споживачів
в оману, тому варто приділяти більше уваги деталям, щоб уникнути небажаних
наслідків.
Безпека косметичних засобів залежить від їх складу, якості вихідних
компонентів, технологічного процесу виробництва, умов зберігання, реалізації та
споживання.
Існує кілька видів безпеки косметичної продукції:
хімічна безпека
за рахунок відповідності стандартам таких показників, як рН, кислотне та
карбонільне число, масова частка лугу, вміст токсичних елементів;
мікробіологічна безпека
є визначення кількості бактерій, дріжджів, грибів;
токсикологічна безпека;
включає клас небезпеки, сенсибілізацію, вплив на слизові оболонки та шкіру;
екологічна безпека
визначає здатність компонентів декоративної косметики до біодеградації та
можливість переробки або переробки [24].
Косметична продукція повинна відповідати таким загальним вимогам:
44
Прикрашати зовнішність людини, тобто виконувати їх функціональні
характеристики;
Не подразнює шкіру, очі, легко наноситься і змивається;
Стійкість до поту, вологості та температури.
Не викликають алергічних реакцій.
Не містять небезпечних для здоров'я компонентів. Сьогодні вся косметика
повинна бути перевірена дерматологами перед випуском на ринок (це
виключає її шкідливість).
Крім того, вся косметика підлягає обов’язковій сертифікації, під час якої
проводиться експертиза показників безпеки (здійснюється в науково-дослідних
лабораторіях акредитованих органів на сертифікацію державного стандарту) [25].
Вся косметична продукція на ринку повинна бути безпечною для здоров'я людини
за нормальних або розумно передбачуваних умов використання, враховуючи:
заборона на розміщення на ринку косметичної продукції, яка виглядає не так,
як вона є насправді, і має форму, запах, колір, зовнішній вигляд, упаковку,
маркування, обсяг або розмір, які споживачі, а особливо діти, можуть
сплутати з вироблена їжа;
маркування;
інструкція із застосування та утилізації;
будь-які інші інструкції чи інформацію, надану менеджером.
Тому, вивчивши основні вимоги безпеки до декоративної косметики,
необхідно перед покупкою косметичного засобу ретельно проаналізувати безпеку
його компонентів і переконатися, що продукт пройшов усі необхідні випробування.
45
ВИСНОВКИ
Аналіз реквізитів маркування показав, що етикетки шампунів містять повний
обсяг інформації, що відповідає вимогам і нормам ДСТУ 4315:2004. Крім того, під
час пошуку товару виявлено знак штрих-коду, який свідчить про можливість
отримання повної, доступної та достовірної інформації. Це дозволяє однозначно
ідентифікувати продукт та його виробника чи дистриб’ютора.
Проведений аналіз реквізитів маркування дослідних зразків, що найбільше
товарних знаків мали об’єкти №1 «Syoss Volume Lift» та №2 «Schwarzkopf Gliss
Kur Ultimate Repair». На етикетках були зображені: знаки придатності терміну
продукції; призначення пакування; знак переробки маркованого пакувального
матеріалу, що означає про можливість вторинної переробки; відповідність
вказаного виробником об’єму та рекомендації поводження зі сміттям. На інших
дослідних зразках, а саме №3 «Pantene Pro-V Repair», №4 «Dove Advanced Hair
Series» та № 5 «L'Oreal Paris Elseve Shampoo» були нанесені лише знаки маркування
вторинної переробки, достовірності вказаного об’єму та термін придатності. Із всіх
вище зазначених зразків, лише №4 «Dove Advanced Hair Series» мав знак « Eurasian
Conformity», це означає що даний шампунь був виготовлений відповідно до
технічного регламенту.
Аналіз етикеток шампунів показав, що інгредієнти з найвищим індексом
безпеки за класифікацією мають невелику масову частку в складі. Це означає що
ризик виникнення алергічних реакцій або хімічних опіків, зменшення або
пригнічення основного запаху продукту не високий.
Після перевірки дослідних зразків стало зрозуміло, що не всі виробники
притримуються норм технічного регламенту та більш безпечного використання,
так як лише два зразка із п’яти можна повторно використати у виробництві з
меншим впливом на навколишнє середовище.
Під час аналізу маркування також було перевірено штрих-код на упаковці
шампуню. Перші три цифри вказують на країну походження. Остання цифра є
46
контрольною і використовується для перевірки правильності штрихів коду.
Розраховані контрольні цифри збігаються з контрольними цифрами, зазначеними
на етикетках, що вказує на те, що зразки шампуню виготовлені законно.
47
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Декларація Ріо-Де-Жанейро, про навколишнє середовище і розвиток 1992
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_455#Text (дата звернення:
18.02.2022)
2. Порядок денний XXI століття. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki (дата
звернення: 18.02.2022)
3. Екологічне маркування. URL: https://mepr.gov.ua/content/ekologichne-
markuvannya2.html (дата звернення: 20.02.2022)
4. Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України
на період до 2030 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-
19#Text (дата звернення: 15.03.2022)
5. Екологічні марковання та декларації. Загальні принципи. URL:
https://www.ecolabel.org.ua/iso-14020-dstu-iso-14020 (дата звернення:
15.03.2022)
6. Екологічні маркування та декларації. [Електронний ресурс] - URL:
https://zakon.isu.net.ua/sites/default/files/pdf/ekologichni_markuvannya_ta_de
kla-3-61690.pdf (дата звернення: 03.04.2022)
7. Екологічні марковання та декларації. Екологічне маркування типу I.
Принципи та методи. URL: https://www.ecolabel.org.ua/iso-14024-dstu-iso-
14024 (дата звернення: 03.04.2022)
8. Два основних типи екологічного маркування. URL:
https://mepr.gov.ua/news/32682.html (дата звернення: 06.04.2022)
9. Екологічна інформація щодо здійснення технічного регулювання у сфері
охорони навколишнього природного середовища, використання
природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. URL:
https://mepr.gov.ua/content/ekologichne-markuvannya2.html (дата
звернення: 12.04.2022)
48
10. Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та
маркування органічної продукції. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2496-19#Text (дата звернення:
12.04.2022)
11. Про внесення змін до деяких законів України, щодо регулювання
екологічного маркування в Україні. URL:
https://ips.ligazakon.net/document/JI06764A?an=28 (дата звернення:
16.04.2022)
12. Розпізнавання знаків маркування. URL: https://www.adm-
km.gov.ua/?p=26788 (дата звернення: 17.04.2022)
13. ISO 22716-2007. Косметика. Cosmetics – Good Manufacturing Practices –
Guidelines on Good Manufacturing Practices. . URL:
https://www.iso.org/ru/home.html (дата звернення: 19.04.2022)
14. Офіційний сайт сертифікатів, About Ecocert Certificate. URL:
https://www.ecocert.com/en/home (дата звернення: 19.04.2022)
15. Екологічні сертифікати. Environmental certificate NaTrue. URL:
https://www.naturworld.ru/article/certificates/natrue/ (дата звернення:
19.04.2022)
16. Стандарт BDIH (Німеччина). Перший «натуральний» стандарт 2020.
URL: https://www.nonicare.ru/bdih/ (дата звернення: 19.04.2022)
17. Екологічні сертифікати. Environmental certificate ICEA/AIAB. URL:
https://www.naturworld.ru/article/certificates/icea/ (дата звернення:
21.04.2022)
18. Про косметичну продукцію: Регламент № 1223\2009 Європейського
парламенту та Ради Європейського Союзу (нова редакція). Брюсель. 383
с. URL: http://shp.aksomed.kiev.ua/images/normDoc/reglament%201223-
2009.pdf (дата звернення: 25.04.2022)
19. Державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів ДСПІН
2.2.2.022-99: постанова першого заступника Головного державного
49
санітарного лікаря України від 25.03.1999 № 22. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va022282-99#Text (дата звернення:
25.04.2022)
20. ДСТУ 4315:2004. Засоби косметичні для очищення шкіри та волосся.
URL:https://dnaop.com/html/34046/doc%D0%94%D0%A1%D0%A2%D0%
A3_4315_2004 (дата звернення: 26.04.2022)
21. Види і форми інформації. URL:
https://stud.com.ua/48437/marketing/vidi_formi_informatsiyi (дата
звернення: 26.04.2022)
22. Засоби косметичні для очищення шкіри та волосся. Загальні технічні
умови : ДСТУ 4315:2004. – [Чинний від 2005-07-01]. – К. :
Держспоживстандарт України, 2005. – 15 с. – (Національний стандарт
України) (дата звернення: 29.04.2022)
23. Analyze Cosmetics (Аналіз косметики) URL: http://cosdna.com/ (дата
звернення: 29.04.2022)
24. Іщенко А. А. Хімічний стан та безпека косметичних засобів // XVII
Всеукраїнська наукова-практична конференція «Молодь, освіта, наука,
культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції»,
м. Київ, Європейський університет, 24–25.04.2014 р. (дата звернення:
06.05.2022)
25. Пазенко І. М. Стан системи технічного регулювання косметичних товарів
в Україні / Пазенко І. М., Басова Ю. О. // Актуальні питання розвитку,
економіки, харчових технологій та товарознав ства : тези доповідей XLI
Міжн. наук.-практ. студ. конф. за підсумками науко.-досл. робіт студентів
за 2017 рік (м. Полтава, 17–18 квіт. 2018 р. – Полтава : ПУЕТ, 2018. – С.
339–342. (дата звернення: 06.05.2022)
50
ДОДАТКИ
51
ДОДАТОК А
Апробація роботи
А.І. Різник, Ящук Л.Б. Оцінка використання екологічного маркування
косметичних засобів (на прикладі засобів догляду за волоссям)// Збірник тез
доповідей студентської науково-практичної конференції ЧДТУ : 19–22 квітня 2022
р. [Електронний ресурс] / [упоряд. : Батраченко О. В., Бєляєва С. С., Захарова О. В.
та ін.] ; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ,
2022. – с. 35