Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4294| Title: | Хвойна рослинність як фітоіндикатор впливу забруднювальних речовин на атмосферу міста Черкаси |
| Authors: | Жицька, Людмила Іванівна Панасенко, Альона Ігорівна |
| Keywords: | хвойна рослинність;фітоіндикація;Pinus sylvestris L.;забруднення атмосфери;токсичні оксиданти |
| Issue Date: | 2023 |
| Abstract: | Панасенко А.І. «Хвойна рослинність як фітоіндикатор впливу забруднювальних речовин на атмосферу міста Черкаси»
Актуальність теми. На сьогодні питання взаємодії людського суспільства й біосфери стали головною проблемою сучасності. Це вимагає науково обґрунтованих підходів та конкретних дій у справі раціонального використання природних ресурсів і охорони природного середовища. Особливої гостроти та актуальності набувають ідеї відновлення та збереження міських екосистем. Для їх впровадження необхідні пошуки нових рішень, які б базувалися на глибокому і всебічному дослідженні таких властивостей фітосередовища і відбивали залежність та закономірність змін компонентів екосистеми.
На нашу думку, для оцінки концентрацій атмосферних полютантів та впливів найрізноманітніших чинників, з екологічної точки зору, перспективними є методи фітоіндикації, які дають змогу проаналізувати роль екологічних факторів і стан природних та урбосистем в цілому. Це також сприяє прогнозуванню наслідків як еволюційних природних процесів, так і антропогенного втручання людини.
Всебічний аналіз проблем використання фітоіндикації та фітомоніторингу провідних екологічних факторів та техногенезу їх взаємовпливу та всебічної оцінки наслідків можливі тільки за умови використання комплексних методів дослідження, складовими яких і є фітоіндикаційні.
Тому, способи практичного застосування методик дослідження для встановлення комбінованого та сукупного впливу полютантів, розробка технічних рішень щодо раціонального використання природних ресурсів та заходів щодо запобігання негативному впливу викидів на навколишнє середовище не втрачають своєї актуальності.
Метою роботи є фітоіндикаційна оцінка стану атмосфери м. Черкаси за допомогою виду Pinus sylvestris L.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
1. Проаналізувати можливі методики та методи діагностики індикаційних показників. Етапи використання фітоіндикації в оцінці атмосферних забруднень;
2. Дослідити питання використання видів соснових у вуличних та паркових насадження міста;
3. Визначити основні джерела забруднення, наявність концентрацій оксидантів та динаміку індексу чистоти атмосфери;
4. Здійснити на основі набутих теоретичних і методологічних підходів фітоіндикаційну оцінку рівня забруднення атмосфери міста з використанням виду Pinus sylvestris L., визначити шляхи запобігання несприятливому впливу антропогенної діяльності на умови функціонування вуличних насаджень та стан урбосередовища.
Об’єкт дослідження: морфометричні показники біоіндикатора Pinus sylvestris L. та атмосфера на трьох досліджуваних ділянках: «Парк Сосновий бір», « Парк 30-річчя Перемоги», «Парк Хіміків» з контролем «Соснівка».
Предмет дослідження – рівень техногенної безпеки територій паркових зон міста Черкаси на основі фітоіндикації.
Методи дослідження: в основу роботи покладено фітоіндикаційні, лабораторні, морфометричні та статистичні методи дослідження. Для дослідження території проводили натурні спостереження в польових умовах.
Результати дослідження. Розкриваються питання діагностики впливів та надаються матеріали і методологічні підходи стосовно методів фітоіндикації екологічних факторів впливу на об’єкти дослідження, приклади їх застосування в реальних умовах техногенезу.
Лаконічно надається науково-обґрунтоване пояснення змісту термінів і понять фітоіндикації, біоіндикації та фітомоніторингу, що увійшли в наукову літературу як складова частина загальної екологічної термінології. відображено сучасний стан знань методик фітоіндикаційних досліджень та доведено, що цей напрямок взаємопов’язаний з діагностикою атмосферних забруднень і є складовим комплексних методів дослідження щодо наявності забруднювальних речовин у довкіллі.
Приведено оцінку стану забруднення атмосферного середовища міста Черкаси й динаміку індекса забруднення атмосфери. Викладено матеріали щодо питання використання голонасінних по території міста Черкас та їх поширення у вуличних насадженнях.
Надана ґрунтовна інформація щодо фітоіндикаційних досліджень стану атмосфери з використанням хвойної рослинності, результати яких засвідчили наявність підвищених концентрацій оксидантів, їх вплив на функціонування рослинності і її здатність до очищення атмосфери.
Розроблені конкретні рекомендації щодо поліпшення екологічної ситуації та умов зростання вуличних насаджень міста Черкаси.
Наукова новизна: досліджено видове різноманіття хвойних та їх використання у паркових і вуличних насадженнях міста Черкаси; проведено фітоіндикаційні дослідження техногенного навантаження з використанням виду Pinus sylvestris L.; розроблено рекомендації щодо підвищення рівня екологічної безпеки атмосферного середовища міста Черкаси та функціонування рослинності.
Теоретичне і практичне значення: сформульовані напрямки щодо використання Pinus sylvestris L. у фітоіндикаційних дослідженнях стану атмосфери міста Черкаси; розроблені рекомендації для підвищення ефективності ролі деревних насаджень у питаннях очищення атмосферного середовища урбосистем. Panasenko A.І. «Coniferous vegetation as a phytoindicator of the influence of pollutants on the atmosphere of the city of Cherkasy» Actuality of theme. Today, the issue of interaction between human society and the biosphere has become the main problem of modernity. This requires scientifically based approaches and concrete actions in the matter of rational use of natural resources and protection of the natural environment. The idea of restoration and preservation of urban ecosystems is gaining particular urgency and urgency. For their implementation, it is necessary to search for new solutions, which would be based on a deep and comprehensive study of such properties of the phytoenvironment and reflect the dependence and regularity of changes in the components of the ecosystem. In our opinion, for assessing the concentrations of atmospheric pollutants and the effects of a wide variety of factors, from an ecological point of view, phytoindication methods are promising, which make it possible to analyze the role of environmental factors and the state of natural and urban systems as a whole. It also helps predict the consequences of both evolutionary natural processes and anthropogenic human intervention. A comprehensive analysis of the problems of using phytoindication and phytomonitoring of the leading environmental factors and the technogenesis of their mutual influence and a comprehensive assessment of the consequences are possible only under the condition of using complex research methods, the components of which are phytoindication. Therefore, the methods of practical application of research methods to establish the combined and cumulative impact of pollutants, the development of technical solutions for the rational use of natural resources and measures to prevent the negative impact of emissions on the environment do not lose their relevance. The purpose of the work is phytoindicative assessment of the state of the atmosphere in Cherkasy using the species Pinus sylvestris L. To achieve the set goal, it was necessary to solve the following tasks: 1. To analyze the possible methods and methods of diagnosis of indicative indicators. Stages of using phytoindication in the assessment of atmospheric pollution; 2. Investigate the issue of the use of pine species in street and park plantings of the city; 3. To determine the main sources of pollution, the presence of oxidant concentrations and the dynamics of the atmospheric purity index; 4. On the basis of the acquired theoretical and methodological approaches, carry out a phytoindicative assessment of the level of pollution of the city's atmosphere using the species Pinus sylvestris L., determine ways to prevent the adverse impact of anthropogenic activity on the functioning conditions of street plantings and the state of the urban environment. The object of the study: morphometric parameters of the Pinus sylvestris L. bioindicator and the atmosphere at three studied sites: «Sosnovy Bir Park», «Peremogy Park», «Khimikiv Park» with control «Sosnivka». The subject of the study is the level of man-made safety of the territories of the park zones of the city of Cherkasy based on phytoindication. Research methods: the work is based on phytoindicative, laboratory, morphometric and statistical research methods. Field observations were carried out to study the territory. Results of the research. Issues of impact diagnosis are revealed, and materials and methodological approaches are provided regarding methods of phytoindication of environmental factors influencing the objects of research, examples of their application in real conditions of technogenesis. A scientifically based explanation of the content of the terms and concepts of phytoindication, bioindication and phytomonitoring, which have entered the scientific literature as a component of the general ecological terminology, is succinctly provided. the current state of knowledge of phytoindicative research methods is reflected and it is proved that this direction is interconnected with the diagnosis of atmospheric pollution and is a component of complex research methods regarding the presence of pollutants in the environment. An assessment of the state of atmospheric pollution in the city of Cherkasy and the dynamics of the atmospheric pollution index is given. Materials on the issue of the use of gymnosperms in the territory of the city of Cherkasy and their distribution in street plantings are presented. Thorough information is provided on phytoindicative studies of the state of the atmosphere using coniferous vegetation, the results of which proved the presence of increased concentrations of oxidants, their influence on the functioning of vegetation and its ability to purify the atmosphere. Specific recommendations for improving the ecological situation and conditions for the growth of street plants in the city of Cherkasy have been developed. Scientific novelty: species diversity of conifers and their use in park and street plantings of the city of Cherkasy were investigated; conducted phytoindicative studies of man-made load using the species Pinus sylvestris L.; recommendations were developed to increase the level of environmental safety of the atmospheric environment of the city of Cherkasy and the functioning of vegetation. Theoretical and practical significance: formulated guidelines for the use of Pinus sylvestris L. in phytoindicative studies of the state of the atmosphere in the city of Cherkasy; developed recommendations for increasing the effectiveness of the role of tree plantations in matters of cleaning the atmospheric environment of urban systems. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4294 |
| Appears in Collections: | 101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Диплом Панесенко (1).pdf Restricted Access | 2.09 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра екології
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра
на тему ХВОЙНА РОСЛИННІСТЬ ЯК ФІТОІНДИКАТОР ВПЛИВУ
ЗАБРУДНЮВАЛЬНИХ РЕЧОВИН НА АТМОСФЕРУ МІСТА ЧЕРКАСИ
Виконав: студент 2 курсу, групи МГЕК-102
спеціальності 101 «Екологія»
(шифр і назва спеціальності)
Панасенко А.І.__________________
(прізвище та ініціали)
Керівник _Жицька Л.І.__________
(прізвище та ініціали)
Нормоконтроль _Хоменко О.М._____
(прізвище та ініціали)
Рецензент Бондаренко Ю.Г.
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2022 рік
2
ЗМІСТ
Стор.
Вступ 3
1 Аналітичний огляд літератури 5
1.1 Характеристика атмосфери, як частини природного середовища 5
1.2 Існуючі джерела впливу на атмосферу 7
1.3 Характеристика наслідків забруднення атмосферного середовища 11
1.4 Заходи для охорони атмосферного повітря 17
1.5 Стан атмосфери Черкаської області 20
1.6 Фітоіндикація, як метод діагностики стану атмосфери 25
2 Хвойна рослинність як індикатор впливу забруднювачів на атмосферу 3 2
міста Черкаси
2.1 Особливості розвитку родини Соснові (Pinaceae) 32
2.1.1 Характеристика виду сосни звичайної та інших 32
2.1.2 Природно-кліматичні умови, що сприяють розвитку хвойної 35
рослинності міста Черкас
2.2 Дослідження питання використання голонасінних по території 37
міста Черкас
2.3 Фітоіндикаційні дослідження стану атмосфери з використанням 42
хвойної рослинності
2.3.1 Методика дослідження та пробні ділянки 42
2.3.2 Результати дослідження та обговорення 47
Висновки 55
Перелік посилань 58
Додатки 61
Додаток А. Карта розміщення ділянок дослідження 62
Додаток Б. Дані розрахунку статистичних показників 63
3
ВСТУП
На сьогодні питання взаємодії людського суспільства й біосфери стали
головною проблемою сучасності. Життя в усіх формах вимагає науково
обґрунтованих тверджень та конкретних дій у справі раціонального використання
природних ресурсів, охорони природного середовища та примноження надбань
природи. Особливої гостроти та актуальності набувають ідеї відновлення та
збереження екосистем. Для їх впровадження необхідні пошуки нових підходів, які
базувалися б на глибокому і всебічному дослідженні таких властивостей
фітосередовища, як організація, стійкість, динаміка; які б відбивали залежності та
закономірності змін компонентів екосистем.
Вимірювання екологічних факторів за допомогою інструментальних
методів досить трудомісткі, дорогі, недостатньо забезпечені відповідними
приладами, що дозволяло б отримувати інформацію в польових умовах. Та і
охопити такими дослідженнями все різноманіття урбоекосистем неможливо.
На нашу думку, для оцінки концентрацій атмосферних полютантів та
впливів найрізноманітніших чинників, з екологічної точки зору, перспективними
є методи фітоіндикації та дендроіндикації, які дають змогу проаналізувати роль
екологічних факторів і стан природних та урбосистем в цілому. Це також сприяє
прогнозуванню наслідків як еволюційних природних процесів, так і
антропогенного втручання людини.
Викладені в роботі матеріали, методологічні підходи та методи
фітоіндикації екологічних факторів впливу на деревну рослинність, як об’єктів
дослідження, приклади їх застосування в реальних умовах техногенезу,
розкривають великі перспективи цих наукових напрямків.
В роботі наводиться всебічний аналіз проблем фітоіндикації та
фітомоніторингу провідних екологічних факторів: кліматичних (терморежиму,
континентальності, гумідності, морозності), едафічних (сольового, кислотного та
водного режимів грунту) їх взаємовпливу та оцінки. Розкриваються питання
діагностики.
4
Лаконічно надається науково-обґрунтоване пояснення змісту термінів і
понять фітоіндикації та фітомоніторингу, що увійшли в наукову літературу як
складова частина загальної екологічної термінології. Також відображено сучасний
стан знань у галузі фітоіндикації та фітомоніторингу і доведено, що обидва
напрямки взаємопов’язані та є складовими однієї проблеми, вирішення якої
полягає у збереженні та відновленні рослинного покриву який дбає про чистоту
атмосфери.
Такі питання особливо важливі в умовах підвищеного техногенного впливу,
тому тема магістерської роботи не втрачає своєї актуальності.
5
І АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Характеристика атмосфери, як частини природного середовища
Атмосфера (від грец. atmoc – пара й сфера – куля) – є газовою оболонкою,
що оточує Землю. Наявність атмосфери – обумовлює життя на планеті. Без їжі
людина може обходитися місяць, без води – тиждень, а без повітря не проживе й
кількох хвилин.
Атмосфера, як елемент глобальної екосистеми, виконує кілька основних
функцій, рисунок 1.1. :
Рисунок 1.1 – Складові атмосфери
Основні компоненти атмосфери: нітроген – 78,01 %), оксиген майже 21 %,
аргон – 0,934 %, й інші гази кількість яких значно менша, але вони відіграють
також важливу роль у її функціонуванні, це: вуглекислий газ, метан тощо. Також
в атмосфері міститься водяна пара, яка у приполярних областях складає десь 0,2
6
% і поблизу екватора 3 %. Наведена кількісна складова не завжди була
притаманна атмосфері. У первісному стані атмосферне середовище Землі було
схоже на атмосфери інших планет Сонячної системи, які складалася з
вуглекислого газу, метану, аміаку тощо – зокрема, Венери. А нинішній киснево-
азотний склад атмосфери є результатом діяльності міліардів живих організмів [1].
Якщо говорити про масу атмосфери, то вона дорівнює близько однієї
мільйонної маси Землі, тобто десь 5,15 ‧ 105 т. Не зважаючи на те, що це достатньо
великий об’ємний ресурс, її неможна вважати невичерпною. Адже для
життєдіяльності людини, завжди потрібне повітря певної якості, а під впливом
антропогенної діяльності хімічні складові і фізичні показники повітря
погіршуються з часом. Науковці вважають, на на планеті Земля вже практично
немає місць, де повітря зберігало свої первісно створені чистоту та якість, а в
переважній більшості промислових центрів стан атмосфери визнається
загрозливим для здоров´я людини.
Стверджується, що в США щонайменше 60 міст мають таку концентрацію
забруднень, що мільйони людей дихають повітрям, яке є шкідливим для їхнього
здоров´я і абсолютно не відповідає сучасним нормативам. Вважається, що на
кожного жителя таких забруднених міст щорічно припадає близько тони
шкідливих для здоров´я речовин.
Атмосфера складається з таких шарів (знизу вгору), рисунок 1.2.
Доведено, що 90 % основної маса повітря зосереджено в нижньому шарі –
тропосфері. У ній відбувається перетворення енергії, фотохімічні процеси,
інтенсивні теплові процеси, які спричиняють її нагрівання знизу, від океанічної
поверхні і суходільної.
7
Рисунок 1.2 – Основні шари атмосфери
Озоновий шар у стратосфери, повітря якого насичене триатомним киснем
(О3) має надзвичайно важливе екологічне значення для біосфери. Його
розташування на висоті 20-50 км – захищає всі живі організми на Землі від
згубної дії «жорстких» ультрафіолетових променів Сонця.
Окрім газів, у повітрі атмосфери наявні ще й домішки так званих аерозолів
– надзвичайно дрібні краплі рідин й зважених твердих часток природного та
штучного походження: сірковмісних (краплі Н2SО4), мінеральних (пил із поверхні
землі), вуглеводневих (сажа), морських (частинки морських солей) та ін. [2].
1.2 Існуючі джерела впливу на атмосферу
Атмосферне повітря насичується різноманітними газами, завислими
часточками і рідинами, які, в свою чергу, негативний вплив на живі істоти,
погіршуючи умови їх функціонування. Джерела забруднення, які лімітують
8
концентрацію забруднювальних речовин можуть бути природного і штучного
(антропогенного) походження, рисунок 1.3.
Забруднення
атмосфери
Штучне
Природне
(антропогенне)
Промислові
Пилові бурі
підприємства
Вулканізм Транспорт
Лісові пожежі Теплоенергетика
Опалювання
Вивітрювання
житла
Розкладання Сільське
живих організмів господарство
Рисунок 1.3 – Штучні та природні джерела забруднення атмосфери
Природне забруднення атмосфери не призводить до її глобальних змін. У
нормі природні джерела забруднення не впливають на якість повітря.
Інтенсивність викиду з певного природного джерела забруднення та поширення
полютантів на окремій території, такі як: викиди золи і газів у результаті
вулканічних викидів, пожежі в лісових і степових масивах) можуть стати
серйозною причиною атмосферних забруднень. Наприклад, під час виверженнь
вулкана Кракатау у 1883 р., в повітря потрапила велика маса попелу та пилу у
кількості 150 млрд. т. Ці викиди знайшли своє поширення майже по усій земній
кулі.
9
Виверження вулкану на Алясці в 1912 р. сприяло потраплянню в оточуюче
середовище понад 20 млрд. т пилу, який досить тривалий час утримувався в
повітрі та заважав дихати. Ця катастрофа зумовила утворення явища
світлонепроникного екрану навколо Землі, а також посприяла зміні її теплового
балансу. Але, як правило, існуючі природні емісії в атмосферу не завдають
значної шкоди людству, оскільки проходять у відповідності з певними
біологічними правилами, регулюються процесами кругообігу речовин,
здійснюються періодично та включають процеси самовідновлення [3].
Техногенне (так зване, штучне) забруднення атмотопу відбувається під
впливом діяльності людини через зміни її складу та властивостей (рисунок 1.4).
Рисунок 1.4 – Джерела промислових емісій забруднень в атмосферу
10
Штучні джерела забруднення відповідно до характеру впливу на атмосферу
та своєї будови класифікують на технічні (викиди пилу цементних заводів, диму
та сажа у процесі згорання вуглеводнів) та хімічні (тверді чи газоподібні сполуки,
здатні до різноманітних хімічних реакцій). Поділ у відповідності до агрегатного
стану відбувається на тверді, рідкі і газоподібні забруднювальні речовини. За
підрахунками, 90 % від загальної маси речовин, які викидаються в атмосферу
становлять якраз газоподібні оксиданти.
Якщо аналізувати забруднення атмосфери за регіонами, то його склад
неоднаковий. У порівнянні із середньо планетарним значенням його насиченість
забрудниками в індустріально розвинених районах може бути в тисячу разів
більша. Літературні джерела засвідчують, що щорічно у світі відбувається
спалювання більше 10 млрд. т органічного пального, переробляється до 2 млрд.
рудної і нерудної сировини. Зокрема, тільки під час спалювання вугілля у котлах
ТЕЦ щороку атмосферу насичує 120 млн. т зольних елементів, а якщо брати до
уваги інші види пилових часток, то це складе 300 млн. т. Наближені підрахунки
показують, що за останні 100 років в атмосферне середовище потрапило 1,5 млн. т
викидів арсенатів, 1 млн. т оксидів нікелю, 900 тис. т оксиду вуглецю, а цинку та
міді 600 тис. т.
Хімічна промисловість, як і попередні галузі, також завдає серйозної шкоди
атмосфері. Найбільшу небезпеку становлять оксиди сульфуру, сполуки оксидів
нітрогену, хлору і інші. Важливо те, що основна більшість забруднювальних
речовин між собою реакційноздатна та може утворювати вторинні
високотоксичні сполуки. У поєднанні з росою та можливим туманом
створюються умови до виникнення фотохімічного смогу.
Потужним джерелом забруднення навколишнього середовища є чорна
металургія, промислові підприємства якої викидають в атмосферу пил, кіптяву,
сажу, важкі метали такі як свинець, кадмій, ртуть, мідь, та інші аерозолі металів.
Перераховані токсиканти стали практично постійними складовими повітря
сучасних промислових центрів. Великої гостроти, останнім часом, набула проблеа
забруднення повітря свинцем.
11
Особливо велику загрозу для майбутнього людства становить забруднення
атмосфери радіоактивними викидами. Дану проблематику почали розглядати ще
після 1945 р. коли стався вибух двох атомних бомб у японських містах Хіросімі й
Нагасакі та продовжили після аварії на Чорнобильській АС в Україні. Якщо
характеризувати природну радіоактивність, то вона не пов’язана з діяльністю
людини [1, 4].
1.3 Характеристика наслідків забруднення атмосферного середовища
Токсиканти, які знаходяться в повітрі впливають на людський організм,
тварин і рослинність, завдають шкоди народно-господарському комплексу, а
також викликають майже незворотні зміни в біосферному середовищі. За даними
Держкомстату України наша держава відноситься до територій із високим рівнем
забруднення, бо має розвинену промисловість, в тому числі хімічну та
нафтохімічну, шахтовидобування та важку і легку промисловість, які за валовими
показниками викидають сотні тон забруднюючих речовин. Це позначається на
характері існуванні екосистем та негативно впливає на стан здоров’я дітей і
дорослого населення, рисунок 1.5.
Відомо, що забруднене повітря прямо та опосередковано (не прямий вплив)
завдає шкоду людині. Прямий вплив базується на безпоседній дії
забруднювальних речовин, які разом із повітрям потрапляють в легені під час
дихання, викликаючи отруєння або ж різноманітні захворювання. Найбільш
токсичними для людського організму вважаються сполуки сірки, особливої
діоксид (SO2).
12
Рисунок 1.5 – Викиди в атмосферу
При збільшенні концентрації двоксида сірки в приземному шарі атмосфери,
у людей, які його вдихають, підвищуються серцево-судинні захворювання і
виникає ймовірність легеневих захворювань. Серед яких бронхіальна астма –
захворювання, найчастіше пов'язано саме підвищеною концентрацією двоксида
сірки у повітрі. У районах, де таке явище присутнє, фіксується і підвищена
смертність від перебігу бронхітів.
Як прямий вплив на організм людини також відносять вплив забрудненого
повітря яке насиченого пилом різного походження, насамперед часточками
гірської породи, ґрунтів, зольних елементів, тощо. Стверджують, що щорічно
валовий показник пилу, який надходить в атмосферу, складає – 2 млрд. т, з них 10
- 20% становлять антропогенні аерозолі.
Тривале вдихання запиленого повітря людьми чи тваринами сприяє
виникненню хвороби яку називають «курною пневмонією».
Чадний газ (СО), сполучаючись із гемоглобіном крові, викликає
інтоксикацію людського організму. Навіть незначні концентрації цього оксиданта,
спричиняють відкладення ліпідів на стінках кровоносних судин і, тим самим,
погіршують їх провідність. Оксиди NO та NO2 шкідливі для епітелію органів
13
дихання, викликають їх набряк. Їх тривалий вплив на людський організм порушує
функцію центральної нервової системи. Сполуки свинцю також впливають на
нервову систему. Вони накопичуються у крові, в результаті проникнення через
шкіру людини та знижують активність ферментів, перекриваючи надходження
кисню у кров. Порушуються процеси обмінну, що необхідні для забезпечення
життєдіяльності людського організму [3, 5].
Список шкідливих речовин, що фіксують у повітрі, яким ми дихаємо, з
кожним роком зростає, а їх негативний вплив на здоров'я людей часто не можливо
визначити за відсутності методик визначення.. Проте характеристика надана нами
вище дає змогу зрозуміти, техногенне забруднення атмосфери зовсім не бажане
для людини. Це потребує від кожного з нас великої відповідальності перед
суспільством щодо дотримання правил безпеки під час виробництва, які
забезпечують охорону атмосферного середовища.
Опосередкований вплив забрудненого повітря над великими містами
проявляється у зниженні прямої сонячної радіації. У таких промислових центрах
сумарна сонячна радіація приблизно на 20 - 50% нижче, ніж у передмісті. Така
ситуація істотно знижує надходження ультрафіолетових променів, що сприяє
збільшенню хвороботворних бактерій, що небезпечно для здоров’я. Запилення
сприяє різкому зростанню числа ядер конденсації води. Тому кількість мрячних і
хмарних днів збільшується у кілька разів. Територію України відносять до
п’ятнадцятки площ з найбільшим рівнем забруднення атмосфери. Агентством
Блумберг опубліковано анти-рейтинг країн за смертністю від забруднення
повітря, рисунок 1.6, до яких віднесено і Україну. По всьому світу помирає
близько 3,3 млн. людей від перманетної негативної дії часточок пилу та хімічних
речовин, що насичують, на сьогодні, повітря. До 2050 року цей показник може
подвоїтися пишеться у журналі Nature 16 вересня, який опублікував найбільш
комплексне за останній період часу дослідження щодо питання глобального
забруднення атмосфери та ймовірних наслідків впливу [6].
14
Рисунок 1.6 – Країни з найвищим показником смертності через
забруднення повітря
За твердженнями дослідників Національного екологічного центру України
найбільш небезпечним забруднене повітря в країні відмічається у викидах
вугільних електростанцій. Вони щорічно спалюють 30 млн. тон вугілля з високим
вмістом сірчистих сполук, важких металів, ртуті та не мають належного очисного
обладнання. Валові викиди на переважній більшості енергоблоків перевищують
дозволені європейські нормативи у 40 разів.
Дослідники наголошують на відсутності ефективного моніторингу якості
повітря та контролю джерел забруднення в Україні. Натепер деталізовані
дослідження впливу забруднення повітря в Україні також відсутні. Разом з тим,
на основі даних щодо обсягів викидів забруднюючих речовин від теплової
15
енергетики для економіки України за твердженнями міжнародних експертів
щорічно становлять 9,1 млрд. євро, що шкодить бюджету України.
В той же час, атмосферні забруднення негативно позначається на процесах
розвитку рослинності міст та околиць. Шкодочинними для рослинам є присутні у
повітрі сполуки сірки, фториди, хлориди, їхні окисли, чадний газ та інші
окиснювачі. Концентровані гази негативно впливають на асимілюючу функцію
зеленої рослинності. Їхня шкода проявляється у руйнуванні цитоплазми й
хлоропластів у рослинних клітковинах, пригніченні діяльності продихів, зниженні
інтенсивності транспірації 1,5 – 2,0 рази та фотосинтезуючої активності,
руйнуванні кореневої системи. Такі дерева як: сосна, ялина, ялиця, кедр, що
мають хвою, найбільше піддаються шкідливому впливу забруднювачів. Поблизу
великих промислових районів вони першими гинуть від дії наявних полютантів
Підприємств кольорової металургії й по виробництва кислоти відзначаються
таким негативним впливом. Навіть за межами санітарно захисних зон таких
підприємств гинуть сади й виноградники. Функціонування цементних заводів
викликає загибель плодових дерев і чагарників; а на околицях свинцево-цинкових
підприємств гинуть посіви і страждають сільськогосподарські землі.
Наявність промислових джерел викиду створює умови утворення стійкої
аномалії щодо підвищеної концентрації забруднювачів у воді, ґрунті, рослинності.
Масштаби таких осередків забруднення різноманітні. Прикладом може бути
металургійний комплекс Садбері, що у Канаді, викиди якого характеризуються
підвищеними концентраціями сірки, бо навколо нього на площі 60 км знищена
практично уся рослинність. Токсичні викиди промислових підприємств
центральної частини Великобританії, деяких районів Центральної Європи
досягають країн Скандинавії. Деградацію лісової рослинності на великих
територіях південної частини Норвегії викликають кислотні дощі, а останнім
часом призводять до загибелі риби у цілого ряду озер. У нашій країні
винуватцями загибелі рослинності вважаються, насамперед, металургійні
комбінати, хімічна промисловість та теплова енергетика..
16
Околиці хімічних підприємств стають пусткою, там немає поширення
різноманітностей тваринних угруповань. Оскільки концентрація отруйних
речовин у тілі тварини перевищує їхню концентрацію в навколишнім повітрі в
десятки разів вони або гинуть або мігрують до інших місць [4, 7, 8].
Наслідки щодо сучасної екологічної ситуації висвітлюються на рисунку 1.7.
Рисунок 1.7 – Сучасна екологічна ситуація в Україні
Як стверджують незалежні експерти, на вирішення екологічних Україні
доведеться витрачати щорічно 1-1,5 трлн. доларів США. Самі ж роботи з
відновлення і стабілізації екологічного стану триватимуть від 8 до 10 років.
Українські науковці також наголошують, що незабаром проблеми екології, за
своєю важливістю, вийдуть на перший рівень і перевершать усі інші питання [9].
Загострення екологічної ситуації стає особливо відчутним в умовах
кризових явищ в економіці країни. А нераціональна й неконтрольована
експлуатація природних ресурсів все чіткіше і чіткіше вимальовує перспективи
екологічних катастроф.
Потужним народногосподарським комплексом з високо розвинутою
промисловістю, інтенсивним багатогалузевим сільським господарством, широко
розгалуженою транспортною системою є Український Донбас. Промисловість
17
розвивається там, як правило, по екстенсивному шляху, не здійснюючи комплексу
заходів з охорони довкілля.
Довгострокове поєднання вуглевидобутку та роботи металургійної,
нафтохімічної і машинобудівної промисловості призвело до того, що ця територія
стала найбільш забрудненим регіоном не тільки в Україні, а й у світі. Все це
вимагає від нас суттєвих змін структури територіально-виробничого комплексу
подібних регіонів, переходу на маловідходні ресурсозберігаючі технології що
сприятимуть зменшенню токсичності відходів, їх утилізації або ліквідації [9,10].
1.4 Заходи для охорони атмосферного повітря
Серед основних шляхів зниження емісій полютантів й доведення
концентрацій викидних газів до нормативних значень відмічають розробку й
впровадження новітніх систем очистки викидів, застосування відновних джерел
енергії, які є екологічно безпечними, задіяння безвідхідних процесів виробництва,
зниження викидних карбюраторних газів автотранспорту, застосування
фітомеліорації та озеленення міських територій.
Високоефективні очисне обладнання є основним методом боротьби із
промисловим забрудненнями. Використання різноманітної кількості механічних,
електричних, магнітних, звукових й інших фільтрувальних апаратів у
технологічному процесі унеможливить потрапляння токсикантів у довкілля.
Коефіцієнт ефективності очисного обладнання залежить від фізико-хімічних
властивостей газів, що подаються на очищення і досконалості методу
застосовування апарату. Відсоток вловлювання токсикантів під час грубої
очистки складає 70 - 84%. Використання тонкого очищення завбачає вловлювання
забруднень до 99% і вище.
Промислове очищення відходів сприяє охороні атмосфери від забруднень, а
також надає додаткову сировину підприємствам. Уловлювання сірки з газових
відходів металургійного комбінату забезпечує санітарне очищення й отримання
додатково багатьох тисяч тон дешевої сірчаної кислоти. Очисними споруди
18
сучасного цементного заводу вловлюють до 98% цементного пилу, а фільтри
тільки одного заводу з виробництва алюмінію можуть вловити 98% викинутих
фтористих сполук, тим самим в бюджет надходить до 300 тис. доларів прибутку.
Але тільки за допомогою спорудження очисних установок вирішити
проблему охорони атмосфери неможливо. Необхідно застосовувати комплексні
заходи, серед яких маловідходні технології та замкнуті цикли виробничого
процесу.
Ефективність таких технологій буде високою тільки тоді, коли вона
побудована за аналогією із біосферними процесами, а саме – відходи однієї ланки
екосистеми використовуються її іншими ланками. Мова йде про циклічне
безвідхідне виробництво яке, наразі, повинно стати головним принципом
майбутньої промисловості і це є ідеальним шляхом збереження чистоти
атмосфери і біосфери в цілому [5, 11].
Серед перспективних способів запобігання забруднення атмосфери –
використання нових альтернативних джерел енергії. Зокрема, спорудження
об’єктів, використання енергії припливів і відливів, застосування сонячних
батарей і повітряних двигунів. Перспективним джерелом енергії можуть бути і
атомні електростанції (АЕС). Хоча після Чорнобильської аварії число
прихильників широкого застосування атомної енергетики і зменшилося. До
альтернативних джерел енергії, наприклад, відносять газ, якого з шибилинського
родовища, в перспективі, можна добувати близько 100 трлн. мз /рік.
Як ефективні рішення захисту повітря від вихлопних газів автомобілів
можна використати установку фільтрів і пристроїв допалювання, які заміщають
добавки, що містять свинець, а також план організації руху транспорту таким
чином, щоб зменшити або ж виключити роботу двигунів в режимі холостого
навантаження чи інші зміни режимів. Наприклад, будівництво дорожніх
розв’язок, розширення ширини доріг, будівництво підземних та наземних
переходів і мостиків, тощо. Із заміною карбюраторних двигунів на електричні
проблема вирішується кардинально. Зменшенню токсичності оксидантів у
вихлопних газах автотранспорту може також посприяти заміна бензинового
19
пального, наприклад, різноманітними спиртовими сумішами чи біопаливом.
Наразі, широко застосовуються газові балони на автомобілях, що зменшує деякі
категорії викидів. Не потрібно забувати і про озеленення міської території і
санзон промислових підприємств. Перетворювальна роль зелених насаджень за
рахунок фотосинтетичного процесу звільняє повітря від вмісту діоксида вуглецю
й збагачують його киснем. Листки дерев і кущів збирають до 72% атмосферного
пилу й сорбують біля 60% двоксида сірки. Тому в парках, скверах і садах у
повітрі у зваженому стані знаходиться в десятки разів менше пилу, ніж на
відкритій ділянці вулиці. Важлива і фітонцидна активність деревної рослинності,
яка сприяє знищенню мікроорганізмів у повітряному середовищі. Основна
кількість зелених насаджень формують мікроклімат міста, «погашають» міський
шум, що приносить величезну шкоду людині.
У дотриманні виконання заходів збереження чистоти повітря міста
величезну роль відіграє його планування. Адже розміщення фабрик і заводських
приміщень та великих транспортних магістралей повинні відмежовуватися
«зеленою буферною зоною» від житлових кварталів. Розташування самих
житлових кварталів повинно бути з підвітряної сторони на підвищених ділянках
рельєфу. Для цього виникає потреба врахування напрямку переважаючих вітрів та
рельєфу місцевості чи наявності водоймищ. Промислові будівлі, зазвичай,
розміщують подалі від житлових кварталів або взагалі поза містом [9, 12].
Правові аспекти охорони атмосфери є, по суті, реалізацією конституційного
права населення держави, щодо нормування викидів і підтримки екологічної
сфери. Розширення законодавчого регулювання викидів державними органами
контролю створюють умови екологічного балансу в області охорони
атмосферного повітря.
Під правовим регулюванням атмосферо-повітряних заходів мають на увазі і
існуючу системну базу правових приписів для регулювання правових відносини,
з метою забезпечення сприйнятного стану повітря, забезпечення процесів
самоочищення та самовідновлення, а також унеможливлення впливу на нього
хімічних сполук, забруднення фізичними та біологічними чинниками чи
20
зниження рівня самого впливу. Українське атмосферо-повітряне законодавство
обумовлює таку правову систему дозвільних і превентивних заходів як
контролюючого, так і, стимулюючого характеру. Серед них, насамперед,
відповідальність і заохочення, поновлювання чи відтворення умов, тимчасове
припинення чи заборон [6].
Зокрема заходи попереджувального (превентивного) характеру
регулюються умовами планування; стандартизації (ст. 4); нормування у
відповідності до статті 5 Закону України; питання проектування будівель та їх
реконструкції, за умови їх впливу на атмосферне повітря, про що йдеться у статті
23; встановлювання меж санітарно-захисної зони у відповідності до статті. 24;
проведення державної екологічної та санітарно-гігієнічної експертизи,
моніторингових дослідження, тощо, які регулюються статтями 25 та 32
відповідно. Перелічені заходи щодо врегулювання еколого-правових відносин
«суспільство-підприємство-довкілля» містять значну кількість правил, дій та
вимог які сприяють підвищення безпечних умов та сприяють покращенню стану
довкілля у цілому [7, 8].
1.5 Стан атмосфери Черкаської області
В атмосфері міст завжди міститься велика кількість забруднювальних
речовин, які до неї потрапляють від джерел природнього та антропогенного
характеру. Розглядаючи антропогенні джерела забруднення статистика вказує на
зосередження їх значного різновиду та кількості у Черкаській області, а також
надає інформацію щодо їх динаміки. Наявна динаміка валових викидів
забруднюючих речовин в атмосферне повітря щодо обсягів забруднюючих
речовин від стаціонарних та пересувних джерел надана відповідними районам та
міськими органами контролю наведено на рисунку 1.8 [13].
Загальна тенденція щодо накопичення забруднень у атмосфері іде на спад,
про що свідчать дані рисунка. Проте загальна токсичність викидів не знижується.
21
Рисунок1.8 – Динаміка валових викидів забруднень у Черкаській області
В той самий час загальний стан навколишнього природного середовища
регіону відзначається як стабільний. Рисунок засвідчує зниження об’ємів викиду
у 2020 році.
Атмосфера області забруднюється викидами підприємств, джерерами
енергетичної інфраструктури, до яких відносять і котельні та автомобільним
транспортом, що має застарілі конструкції двигунів які використовують
вуглеводневе пальне та газ і кількість якого постійно зростає через надходження
старих моделей із закордону.
Лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря
Черкаського обласного центру з гідрометеорології здійснює Державний
моніторинг атмосферного повітря у місті на трьох стаціонарних постах: №2 –
центр ( вул. Святотроїцька,68), №3 «О» – мікрорайон“ Дніпровський” (вул.
Гетьмана Сагайдачного, 146), №4 «О» – мікрорайон «Перемога” (вул. Олени
Теліги, 4).
22
Контроль проводиться за 4-ма основними та 13-ма специфічними
забруднювальними речовинами, в тому числі і 8-ма важкими металами та
бенз/а/піреном. Періодичність відбору – чотири рази на добу в 01,07,13,19 годин.
Випадків високого забруднення та екстремально високого забруднення не
зафіксовано.
Інформативні джерела вказують, що у відпрацьованих газах автомобіля
міститься близько 280 видів шкідливих речовин. А найбільш небезпечні це якраз
бенз/а/пірен, NO, NO2, Pb, ртутні залишки та альдегіди, оксиди карбону, SO2,
SO3, сажа, вуглеводневі сполуки. Автомобілі характеризуються також акустичним
забрудненням. Особливо шумно центральних магістралях, що небезпечно для
слуху та нервової системи людей. Озеленення міст – сквери, газони, вуличні
насадження убезпечать їх екосистеми від шуму та вібрації є [14].
Здійснення моніторингових досліджень у містах відбувається у
відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. №
827 Київ «Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони
атмосферного повітря». Визначення специфічних забруднюючих речовин
проводиться за рішенням міськвиконкому з урахуванням екологічної ситуації та
виробничої специфіки підприємств міста Черкаси [15].
За даними постійних спостережень в 2020 р. в місті Черкаси в травні та
серпні були зафіксовані найбільші середньомісячні концентрації діоксидів азоту.
Щодо аміаку то високі показники середньомісячних концентрацій спостерігалися
у червні та липні. Середньорічні ж показники характеризуються зниженням за
цим токсикантом. Нажаль на постах спостереження було зафіксовано збільшення
середньодобових максимальних концентрацій за пилом у місяці літні через
проведення потужних будівельних робі та зменшення кількості днів з опадами.
Найбільш забрудненими продовжують залишатися райони «Д» та Центральний.
Високі рівні забрудення більше 5 максимально разових концентрацій ГДК у 2020
році у місті не зафіксовано, таблиця 1.2.
23
Таблиця 1.2 – Динаміка рівнів забруднення атмосферного повітря по м.
Черкаси по роках (середньорічні концентрації, мг/м3)
Назва речовини 2017 р. 2018 р. 2019 р. 2020 р. 2021 р.
Пил 0,12 0,12 0,102 0,13 0,10
Діоксид сірки 0,025 0,027 0,023 0,021 0,022
Оксид вуглецю 1.0 2,0 1,0 1,0 2,0
Діоксид азоту 0,05 0,04 0,04 0,03 0,03
Оксид азоту 0,05 0,04 0,03 0,02 0,02
Сірководень 0,001 0,001 0,002 0,001 0,002
Сірковуглець – – – – –
Аміак 0,1 0,08 0,05 0,04 0,05
Формальдегід 0,009 0,008 0,009 0,007 0,009
Бенз/а/пірен Не виявл. <0,3 <0,3 <0,3 <0,3
Кадмій 0,01 0,01 0,01 0,003 0,001
Свинець 0,01 0,02 0,02 0,01 0,02
В порівнянні з 2019 роком спостерігається збільшення середньорічних
концентрації за оксидом вуглецю на усіх постах спостереження удвічі, фіксується
таке ж перевищення концентрацій за сірководнем у мікрорайоні «Д» та південно-
західному і у 1,2 та 1,3 рази за аміаком відповідно. Відзначається зростання
середньорічних концентрацій формальдегіду на посту № 3 у 1,2 рази. За іншими
домішкам рівень забруднення суттєво не змінився.
Тенденція стосовно зміни середнього рівня забрудення атмосферного
повітря за останні 5 років залишається стабільною за усіма домішками крім
сірководню та оксиду вуглецю. По важким металам збільшення спостерігалося по
міді, залізу, нікелю та свинцю [14].
За даними таблиці 1.2 можемо зробити висновки, що значно збільшилася
концентрація викиду оксиду вуглецю, значно зменшилася концентрація викиду
кадмію, залишилися без змін – бенз/а/пірен, оксид азоту, пил.
24
Порівнюючи концентрацію викидів за 2019 і 2020 роки, можна сказати, що
за 2020 рік відбулося зменшення шкідливих викидів в атмосферу. Дані Індекс
забруднення наведені в щодо таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 – Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) за 2020 рік
Місто ІЗА Перелік Перелік галузей промисловості,
пріоритетних підприємства яких суттєво впливають
домішок на стан забруднення повітря
Черкаси 0,67 Пил
1,22 Аміак Виробництво мінеральних добрив та
2,46 Формальдегід органічних сполук, виробництво
0,75 Діоксид азоту електроенергії та тепла, будматеріалів та
0,33 Оксид азоту деревообробних виробів, автотранспорт,
ІЗA підприємства харчової промисловості
по місту 7,36
Комплексний індекс забруднення за 2020 рік склав 7,36 (5<ІЗА<8), що
вважається вище середнього значення (у 2019 році – 7,22). Підвищення ІЗА
обумовлено зростанням середньорічних концентрацій по формальдегіду.
Динаміка зміни ІЗА представлена на рисунку 1.9.
Рисунок 1. 9 – Динаміка індексу забруднення атмосфери (ІЗА)
з 2015 по 2020 рік
25
За даними рисунка 1.9 добре видно, що індекс забруднення значно зріс,
порівняно з 2015 роком. Цьому посприяло збільшення кількості автотранспортних
засобів, а також сучасні автоматизовані методи дослідження промислових
викидів.
Для дотримання встановлених нормативів, які забезпечують нормовані
показники якості повітря, усі функціонуючі підприємства повинні розробити та
погодити заходи які обумовлюють зниження викидів забруднюючих речовин в
атмосферу та надати їх на підпис у ЧОДА, .в установленому порядку.
1.6 Фітоіндикація, як метод діагностики стану атмосфери
Фітоіндикація, як власне і біоіндикація – оцінка якісних показників
природного середовища за станом його біоти. Біоіндикація використовує
спостережні дані відносно складу і чисельності індикаторних видів.
Ці методи часто використовуються в екологічних дослідженнях для
виявлення антропогенного навантаження на біо- та фітоценози. Метод
біоіндикаторів заснували для дослідження впливу екологічних факторів, що
змінюються, базується він на різних характеристиках біооб'єктів і системних
одиниць біосфери. Як біоіндикатори виділяють організми, що є найбільш
чутливими до дії факторів впливу біологічні системи які піддаються
дослідженню. Будь-які зміни в поведінці об'єкта тестування потрібно оцінювати
порівнюючи їх з контролем, прийнятим за еталон. Наприклад, оцінюючи стан
поверхневих вод у якості біоіндикаторів використовують дафнії, молюски,
іхтіофауну, тощо, спостерігаючи за їх поведінкою.
Зокрема, для попередньої оцінки ґрунтів і визначення можливих місць
знаходження корисних копалин використовуються цілий ряд рослин-індикаторів,
які певним чином реагують на підвищення або зниження концентрації мікро- і
мікроелементів у ґрунті [16].
Закони екології вказують, ті чи інші фактори середовища досить чітко
визначають, які з живих організмів можуть існувати на даному місці, а які ні.
26
Таким чином ми можемо індикувати умови середовища за фізичним станом
організму, що у ньому існує. Методи фітоіндикаційних обстежень природного
середовища широко використовують у лісотипологічній оцінці екосистем,
фітоценологічних дослідженнях.
Для визначення рівня техногенного забруднення атмосферного повітря
використовують симбіотичні живі організми – лишайники, т. т. проводять
ліхеноіндикаційні дослідження, або ж мохи для бріоіндикації та гриби у
мікологічній оцінці територій.
Відомий науковець, біолог Ю. Одум вивів суттєві ознаки, які необхідно
брати до уваги під час використання фітоіндикаційного методу. Це допоможе
початківцям краще визначити відповідні показники стресових реакцій живих
організмів, рисунок 1.10.
Рисунок 1.10 – Важливі принципи фітоіндикації
27
Отже, біоіндикатори – це група особин одного виду або угруповання,
наявність, кількість або інтенсивність розвитку яких у тому чи іншому
середовищі є показником певних природних процесів або умов зовнішнього
середовища [17, 18].
Біологічна індикація має зараз широке застосування в оцінці забруднення
навколишнього середовища, яке лімітує поширення в природних екологічних
нішах видів нижчих і вищих рослин та представників фауни з вираженими
стенобіонтними характеристиками до дії антропогенних факторів забруднення.
Тваринні, рослинні індикатори та мікроорганізми знайшли своє широке
застосування у дослідженнях просторів космосу. За їх поведінкою з’ясовують
вплив космічного середовища на живий організм.
Використання індикаційних реакцій біологічних особин має все більше і
більше значення у науковому світі, особливо під час глобального моніторингу
потреба в них зростає. Адже рослині індикатори можливо застосовувати як для
виявлення конкретних забруднювачів, так і для проведення спостережних робіт за
загальними особливостями якості повітря.
Сьогодні відомо про те, що екологічні системи, які пристосувались до умов
середовища і займають певні ніші в середині біосфери – комфортні для їхнього
існування, де вони можуть нормально існувати і розвиватись. Кожен організм
володіє у відношенні любого діючого на нього фактора генетично
детермінованим, філогенетично набутим, унікальним фізіологічним діапазоном
толерантності, в межах якого цей фактор є для нього оптимальним.. За межами
відповідних мінімальних або ж максимальних значень адаптованого раніше
фактора подальше існування для них стає неможливим. Тобто живий організм
здатен існувати тільки у визначених оптимальних умовах. Відповідно до цього усі
організми були поділені на стенобіонтів, що існують в умовах вузького діапазону
толерантності до стресу та еврибіонтів – організми з толерантністю до широкого
діапазону впливу. Життєвість цих організмів та їхні фізіологічні особливості тісно
корелюють з наявними факторами середовища і можуть бути використані у
фітоіндикації. Таким чином будь-яка зміна функцій у біологічній системі завжди
28
пов’язана із антропогенним впливом чи умовами природних факторів екотопу.
Реагування індикатора на стресову ситуацію за мінімальних змін вказує на його
чутливість до низьких концентрацій забруднювача. А якщо він здатен
накопичувати стресовий вплив, то його відносять до акумулятивних індикаторів.
Серед запропонованих видів-індикаторів вибирають той який може швидко
реагувати на зміни і характеризується вузькими діапазонами толерантності до
стресу та не здатен до активного пересування, як правило, це рослини [18, 19].
Групи науковців, пошановувачі використання даного методу діагностики
стану довкілля, доводять що морфо-генетичні зміни, як відповідь на антропогенні
впливи, характеризує існуючі умови динамічної рівноваги та стабільності наявних
біологічних систем. Тому застосування фітоіндикації завжди є доцільним.
Розглядаючи використання індикаторів на рівні організму, або на
екосистемному рівні виявлення стресового впливу відбувається тільки коли
проявляються зовнішні симптоми ушкоджень (некротичного чи хлорозного
характеру). Така ситуація фіксується після порушення меж адаптаційної
здатності систем і вони стають нестабільними. Існують спеціально підібрані
різновиди морфологічних змін індикатора, за допомогою яких можлива індикація
стресових як низьких, так і високих доз впливів у короткостроковій чи
довгостроковій перспективі.
До проявів неспецифічної реакції на різноманітні стресори відносять
макроскопічні зміни забарвлення листя у молодих дерев. Молоді листові
пластинки починають жовтіти раніше часу, при цьому забарвлення їх прожилок
залишається зеленим, або ж листя дрібнішає, а це означає, що нові листкові
пластинки будуть меншими, ніж звичайно, а краї починають скручуватися,
верхівки стебел всихають. Характеристика некрозів листя наведено на рисунку
1.11.
За наявності хлорозів листки дерев починають опадати, квіти чи бутони
деформуються, погіршується стан кореневої системи, а якщо випадок запущений,
то листки можуть відмерти.
29
Рисунок 1.11 – Характеристика хлорозів листка дерев
Якщо характер ураження листків чи зміна їх забарвлення схожі з морозними
ураженнями, то такі морфологічні зміни відносять до некрозів.
Некрозами називають процеси відмирання обмежених ділянок листків. Такі
симптоми ушкоджень характерні для використання специфічної індикації. Види
некрозів різноманітні, рисунок 1.12.
30
Рисунок 10.12 – Характеристика некрозів листка дерев
Для фіксації індикаційних ознак часто застосовують такі показники,
рисунок 1.13:
31
Рисунок 1.13 – Використання індикаційних ознак під час фіксації порушень в
екосистемі
Також фіксація зміни напрямку, форми росту і галуження коренів у
кульбаби лікарської відбувається внаслідок зміни рівня ґрунтових вод. Такі зміни
часто фіксують у виду Dycranum polysetum, липи серцелистої та широколистої,
особливо, якщо до цього додається і стійке забруднення атмосфери, форма росту
стає подушковидної та кущовидної форми, а у уражених сірчистим газо хвойних
відбувається зрідження крони та зміни бонітету стовбура.
Отже, після зниження адаптаційних можливостей рослини виявляють
зовнішню симптоматику ушкоджень, як прояв індикаційних показників, що
характеризують зовнішній стресовий вплив природних чи антропогенних
факторів середовища.
32
2 ХВОЙНА РОСЛИННІСТЬ ЯК ІНДИКАТОР ВПЛИВУ ЗАБРУДНЮВАЧІВ
НА АТМОСФЕРУ МІСТА ЧЕРКАСИ
2.1 Особливості розвитку родини Соснові (Pinaceae)
2.1.1 Характеристика виду сосни звичайної та інших
Найбільший порядок хвойних рослин включає в себе родини тисових,
кипарисових, соснових та ін. Всього зустрічається понад 400 видів хвойних
рослин.
Для дослідження стану довкілля було вибрано найбільш поширений вид
Pinus sylvestris з родини Pinaceae, які широко використовуються у насадженнях.
Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) — високе 25-50 метрів дерево родини
соснових (Pinaceae), займає майже третину лісів України (рисунок 2.1, таблиця
2.1).
Рисунок 2.1 – Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.)
33
Таблиця 2.1 – Характеристика сосни звичайної
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Голонасінні
(Pinophyta)
Клас: Pinopsida
Ряд: Pinales
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Сосна (Pinus)
Вид: Сосна звичайна (Pinus
sylvestris L.)
Дерево має конусоподібну або пірамідальну крону і моноподіальне,
кільчасте гілкуванням – «мутовки». Дерево світлолюбне, тому нижні його гілки
відмирають і таким чином стовбур очищується. За сприятливих умов сосна
звичайна досягає висоти 40 м та 1,0 - 1,5 м у діаметрі. Дерева з струнким
циліндричним стовбуром та високо піднятою кроною з тонкими гілками. Кора
стовбура червонувато-бурувата з лусочками. Молоді пагони мають зеленуватий
відтінок, який пізніше переходить у жовтувато-сірий [20, 21].
Вид має стрижневу коренева систему, розміри та її галуження залежать від
грунтово-кліматичних умов. На болотах – кожне дерево ніби сидить на купині і
таким чином рятує себе від надмірної кількості вологи. Зростання на бідних і
сухих ґрунтах сприяє утворенню поверхневої кореневої системи величезних
розмірів радіусом до 15-20 м та до 30-40 м у глибину. Живлення відбувається за
рахунок роси і конденсованої вологи. Якщо грунти багаті і пухкі, то стрижневий
корінь дерева може проникти на глибину 60-ти метрів і більше. Саме ж коріння
оповите чохлами грибних гіф, які утворюють мікоризу.
Дереву притаманні укорочені пагони з прикріпленими хвоїнками завдовжки
4,5-7 см, які зверху випуклі темно-зелені, а знизу – жолобчасті, загострені та
покручені. Вік хвої становить 3-5 років.
Рослина однодомна. Чоловічі шишечки містять велику кількість лусок та
два пиляки, зібрані колоскоподібно і знаходяться у основі молодих видовжених
пагонів. Поодинокі червонуваті жіночі шишечки розміщуються у верхній частині
молодих пагінців. Вони складені з насінних лусочок з двома насінними зачатками,
34
розміщених у пазухах слабко-розвинутих покривних пластин. Процес запліднення
відбувається через рік після запилення.
Шишки в процесі стиглості мають яйцеподібно-видовжену форму
завдовжки 3-7 см та сірувато-бурий колір матового відтінку. В процесі достигання
насінневі лусочкки дерев'яніють, починають рухатись розштовхувати одна одну і
насінинки висипаються. Вони мають чорнуватий, плямисто-білуватий колір, а
також крильчатку яка у 2-3 рази більше за нього.
Сосна звичайна відноситься до основних лісоутворюючих порід
Українського Полісся. Поширена в Поліссі та північній частині Лісостепової зони,
зрідка зустрічається на піщаних терасах рік північної частини Степу. Рослина
займає близько 35% державного лісового фонду України.
В культурах трапляються і інші види, сосна Веймутова – P. strobus L. – що
має зеленувато-сіру кору, тоненьку і м'яку хвою, сосна Ваніса – P. banksiana Lamb
(сосна Банкса), яка відзначається короткою (2-4 см) скрученою хвоєю і дуже
зігнутими гачкуватими шишками, які іноді розміщуються прямо на стовбурах,
рисунок 2.2
Сосна Веймутова – швидкозростаюче,
хвойне дерево, спочатку правильної конічної
форми з ажурною і сизувато-зеленою хвоєю.
З віком стає все більш нерівномірною і
широко пірамідальною, з горизонтально
віддаленими гілками. У 30 років сосна
Веймутова досягає більше 15 м. Відмінністю
даного сорту є дуже тонка, декоративна,
довга і м'яка хвоя.
Рисунок 2.2 – P. strobus L
35
Сосна Веймутова, за умови її використання, прекрасне доповнення садових
насаджень, дачних площ і є окрасою будь-якої декоративної колекції рослин [22,
23].
.
2.1.2 Природно-кліматичні умови, що сприяють розвитку хвойної
рослинності міста Черкас
За фізико-географічними, кліматичними і ґрунтовими ознаками територія
Черкащини цілком належить до лісостепової природно-кліматичної зони. За
сприятливих кліматичних умов Черкаська область багата на різні види
рослинності, а також славиться цілющими мальовничими лісами. Ліси Черкащини
за своїм народногосподарським значенням та місцезнаходженням виконують
переважно захисні, клімато-регулюючі, водоохоронні, санітарно-гігієнічні та
оздоровчі функції і мають обмежене експлуатаційне використання. Вони
відіграють значну роль як у розвитку економіки регіону, так і у покращенні
навколишнього природного середовища.
Черкаська область, маючи площу 20,9 тис. км2, відноситься до малолісних
регіонів України: загальна площа лісового фонду області - 345 тис. га, в тому
числі вкритих лісом - 319,3 тис. га, що складає 15,6% її території. Оптимальною
для області, розташованій у лісостеповій зоні, є лісистість, що становить 18-20%.
Лише за такого рівня, згідно попередніх підрахунків та теоретичних
обґрунтувань, ліси, які розташовані на території області, найбільш позитивно
впливатимуть на клімат, стан ґрунтів і водних ресурсів, зменшуватимуть наслідки
водної та вітряної ерозії, забезпечать одержання більшої кількості деревини.
Для території Черкаської області характерний помірно-континентальний
клімат який характеризується відносно м'якою зимою та теплим літом. Середня
температура у літні місяці становить +20°С, зимою –5°С. Особливості клімату
визначаються впливом вологих повітряних мас, що приносять західні вітри.
Досить велика протяжність з північного сходу на південний захід і особливості
площі області зумовили сучасне різноманіття грунтово-кліматичних та
36
лісорослинних умов. Тривалість вегетаційного періоду коливається від 167 на
півночі до 210 діб на південному сході, а кількість днів з температурою понад
10°С складає в середньому десь 165. Все це і зумовило відсотковий розподіл
площі лісів Черкащини за переважаючими деревними продами, рисунок 2.3.
Рисунок 2.3 – Розподіл площі лісів Черкаської області за переважаючими
деревними породами (%)
Черкаський бір – природний лісовий масив, що розташований на північно-
західній та північній околиці міста Черкаси в Центральній Україні, є відомим
пристеповим бором. Утворення лісу відбулось ще за часів дольодовикової епохи.
Зараз це найбільший в Україні сосновий масив, за своїм походженням природний,
збережений на південній межі ареалу сосни звичайної.
Черкаський бір має площу в 28,5 тисяч га, а разом з територією зайнятою
Ірдинськими болотами та Мошногірським кряжем становить 41,7 тисяч га [24].
Рельєф тут переважно рівнинний з невеликими піщаними пагорбами та
пониженнями (подами). Ґрунти – бідні на гумус дерново-слабопідзолисті, але які є
найбільш сприятливими для зростання соснових та дубово-соснових лісів,
рисунок 2.4.
37
Рисунок 2.4 – Черкаський бір
Всього флора Черкаського бору нараховує близько 800 видів вищих рослин,
з яких 18 занесено до Червоної книги України. Тут переважають соснові та
дубово-соснові ліси, що мають дво- і чотириярусну будову. Перший ярус,
висотою – 24 -28 м, займає сосна звичайна (до 65% від усіх деревних порід) [25 -
27].
2.2 Дослідження питання використання голонасінних по території міста
Черкас
Використання голонасінних в озелененні населених пунктів дозволяє
досягти ефекту постійної декоративності у різні пори року. Їх «вічнозеленість» у
поєднанні із значною кількістю внутрішньовидових таксонів (природних форм,
культиварів), а також з відносною невибагливістю до умов вирощування, робить
їх універсальним декоративним садивним матеріалом.
У наш час на території України пройшли первинне інтродукційне
випробування більше 200 видів голонасінних та близько 230 форм і культиварів. З
них у різних об’єктах озеленення використовується дуже мала кількість таксонів,
та й ті, у зв’язку з обмеженістю маточних насаджень, мало доступні для
подальшого розповсюдження [20, 21]..
38
Таксономічний склад голонасінних у вуличних і паркових насадженнях
міста Черкаси досліджений дуже мало. Тому у своїх дослідженнях ми
використовували довідники і особисті знання видів. За допомогою фотографій
зроблених по усьому місту ми встановили видове різноманіття голонасінних у
паркових і вуличних насадженнях.
Проведені дослідження дозволили виявити 52 види, форм та культиварів
голонасінних, які належать до 4 родин, 12 родів та 30 видів (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2 – Таксономічний склад та деякі біологічні особливості
голонасінних у паркових та вуличних насадженнях м. Черкаси
№ Назва таксону Місце
Назва таксону
з/п (українська) зростання
1 2 3 4
1 Abies alba Mill Ялиця біла 1
2 Abies koreana Wils Піхта корейська 8
3 Abies sp Піхта однокольорова 1
Chamaecyparis pisifera Siebold Кипарисовик
4 1
& Zucc. «Plumosa» горохоплодовий
Кипарисовик
5 Chamaecyparis sp 1
туполистовий
6 Ginkgo biloba L. Гінко Білоба 1
Ялівець
7 Juniperus chinensis L 8
китайський
Ялівець звичайний
8 Juniperus communis «Hibernica» 8
Хіберніка
Ялівець
9 Juniperus communis L. 1,3,5,8
звичайний
Ялівець
10 Juniperus communis «Repanda» звичайний 1
Репанда
39
Продовження таблиці 2.2
1 2 3 4
Ялівець
Juniperus horizontalis Moench.
11 горизонтальний 1,8
«Blue Chip»
«Блу Чіп»
Ялівець
12 Juniperus sabina L. 1-3,5-8
козацький
Ялівець
Juniperus sabina L.
13 козацький 1
«Tamariscifolia»
«Тамарисцифолія»
14 Juniperus sp. Ялівець 5
Ялівець
15 Juniperus squamata Lamb 8
лускоподібний
Ялівець
Juniperus squamata Lamb.
16 лускоподібний 1
«Meyeri»
Меєрі
Можевельник
17 Juniperus virginiana L. 1
віргінський
Ялівець
Juniperus x media P.J.Melle
18 середній 1,8
«Pfitzeriana»
Прітцеріана
Модрина
19 Larix decidua Mill. 8
європейська
Модрина
20 Larix sibirica Ledeb. 1
сибірська
Мікробіота
21 Microbiota decussata Kom 1
перехреснопарна
40
Продовження таблиці 2.2
1 2 3 4
Ялина
22 Picea abies (L.) Karst. 1-5,7,8
європейська
Ялина
23 Picea abies «Nidiformis» європейська 5
Нідіформіс
Ялина
24 Picea abies «Viminalis» європейська 3
Віміналіс
Ялина
25 Picea asperata Mast. 1
шорохувата
Picea glauca (Moench.) Voss. Ялина Канадська
26 1,8
«Conica» Коніка
Ялина Блакитна
27 Picea pungens «Coerulea» 6
Церулеа
Ялина Блакитна
28 Picea pungens «Glauca» 1-3,5-8
Глауца
29 Pinus banksiana Lamb. Сосна Банкса 1
30 Pinus mugo Turra. Сосна гірська 8
Європейська
31 Pinus nigra Arn. 1,3,4
чорна сосна
Сосна белая
32 Pinus strobus L. 8
веймутова
Сосна звичайна
33 Pinus sylvestris «Globosa viridis» 8
Глобоса вірідіс
34 Pinus sylvestris L. Сосна звичайна 1-4,7,8
35 Platycladus orientalis (L.) Franco Туя східна 1,7,8
41
Продовження таблиці 2.2
1 2 3 4
Platycladus orientalis «Aurea Туя східна Ауреа
36 8
Nana» Нана
37 Platycladus orientalis «Bakeri» Туя східна Бакері 3,5,8
Platycladus orientalis Туя східна
38 8
«Elegantissima» Елегантна
Platycladus orientalis «Globosa- Туя східна
39 1
Aurea» Глобоса Ауреа
Platycladus orientalis Туя східна
40 2,7,8
«Pyramidalis» Пірамідна
Pseudotsuga mensiesii (Mirb.) Псевдотсуга
41 1
Franco Мензіса
Taxus baccata «Fastigiata Тис ягідний
42 8
aureovariegata” Фастигіата
43 Taxus baccata L. Тис ягідний 1
Туя західна
44 Thuja occidentalis «Ericoides» 1-3,8
Вересковидна
45 Thuja occidentalis «Aurea» Туя західна Ауреа 1
Thuja occidentalis «Aureo- Туя західна
46 1,8
spicata» Ауреа-спіката
Туя західна
47 Thuja occidentalis «Columna» 1,2,6-8
Колумна
Туя західна
Thuja occidentalis
48 Елвангеріана 1
«Ellwangeriana Aurea»
Ауреа
42
Продовження таблиці 2.2
1 2 3 4
Туя західна
49 Thuja occidentalis «Fastigiata» 2,5,7,8
Фастігіата
Туя західна
50 Thuja occidentalis «Globosa» 8
Глобоса
Туя західна
51 Thuja occidentalis «Smaragd» 1
Смарагд
52 Thuja occidentalis L. Туя західна 1-8
Примітка:
1 – Ботанічний сад Черкаського національного університету імені Богдана
Хмельницького;
2 – Парк «Сосновий бір»;
3 – Парк 30-річчя Перемоги;
4 – Парк Хіміків;
5 – Дитячий парк;
6 – Долина троянд;
7 – Сквери;
8 – Вуличні насадження.
Таким чином територія міста характеризується незначним різноманіттям
голонасінних, якщо брати вуличні насадження. Основна маса їх зосереджена у
паркових зонах, але найбільше видів зростає у Ботанічному саду ЧНУ.
2.3 Фітоіндикаційні дослідження стану атмосфери з використанням хвойної
рослинності
2.3.1 Методика дослідження та пробні ділянки
Для оцінки екологічної ситуації використовуються методи, які ґрунтуються
на визначенні концентрацій забруднюючих речовин та порівнянні їх гранично-
допустимими концентраціями. Але цей загальноприйнятий метод має багато
недоліків, зокрема за його допомогою не завжди можна якісно оцінити сумарну
дію цих забруднювачів на усі організми та людину. У працях багатьох вчених
43
акцентується увага на те, що при проведенні моніторингу необхідно
використовувати біологічні методи оцінки якості навколишнього природного
середовища за допомогою біоіндикаторів, оскільки біологи володіють досить
значним обсягом інформації про функціонування живих систем на різних рівнях
організації, як у нормі так і у випадку негативної дії антропогенних факторів [17 -
19, 21].
Метою наших досліджень було проведення оцінки стану атмосфери з
використанням хвойної рослинності міста Черкас, в зоні впливу шкідливих
викидів підприємств, за допомогою методів дендрофітоіндикації.
Об’єктом дослідження були морфометричні показники сосни звичайної
Pinus sylvestris L. висотою 10-25 м і віком 4-6 років, яка росте в зоні дії шкідливих
викидів підприємств. Зразки хвої відбиралися у лютому 2012 року. Усі
спостереження проводилися на території паркових зон міста Черкас. У якості
контролю нами було обрано «Соснівка», де відсутні підприємства, а також
спостерігається мінімальний вплив інших антропогенних факторів.
Для фітоіндикаційних досліджень була використана методика, яка полягає у
вимірюванні біометричних показників у дерев, які ростуть на паркових територіях
міста Черкас. Для цього було вимірювано діаметри стовбура дерев на висоті 1,3 м
та їх висоту. Для оцінки інтенсивності антропогенного впливу на якість
навколишнього середовища був використаний морфометричний підхід, який
застосований на оцінці внутрішньо індивідуальної мінливості морфологічних
структур, зокрема, ступеню вираженості флуктуючої асиметрії (ФА) між
довжиною двох голок хвої в парі сосни звичайної, також були зроблені
вимірювання їх розмірів (довжину, ширину, висоту), і класифікували хвою за
ступінню ушкодженості (наявність хлорозів і некрозів, рисунок 2.5.) для цього
пропонується наступна шкала таблиця 2.3.
44
Рисунок 2.5. – Класи ушкодження й усихання хвої
Для зручної характеристики досліджуваної хвої і статистичної обробки
результатів була складена відповідна таблиця 2.3.
Таблиця 2.3 – Шкала оцінки реакції біоіндикатора Pinus sylvestris L. на
вплив шкідливих викидів підприємств
Клас ушкодження (некрози) Клас засихання хвої
КЗ-1 – відсутні сухі ділянки
КУ-1 – хвоя без плям
КЗ-1 – сухі кінчики відсутні
КУ-2 – хвоя з незначною
КЗ-2 – кінчик засох на 2-5 мм
кількістю мілких плям
КЗ-3 – засохла третя частина довжини хвої
КУ-3 – хвоя з значною кількістю
КЗ-4 – засохла половина довжини хвої
чорних і жовтих плям
КЗ-4 – вся хвоя жовта і суха
Використовуючи рисунок 2.6 наведений у методичних вказівках ми
визначали вік хвої. Для цього обстежували верхівкову частину стовбура дерева за
останні роки: кожна колотівка рахуючи зверху, – це рік життя.
45
Рисунок 2.6 – Схема визначення тривалості життя хвої сосни
Таким чином, повний вік хвої визначається числом ділянок стовбура з
цілком збереженою хвоєю плюс частина збереженої хвої на наступній за ним
ділянці. Наприклад, якщо верхівкова частина і дві ділянки між колотівками
цілком зберегли хвою, а на наступній ділянці збереглася половина хвої, то
показник тривалості життя хвої складає: 3 + 0,5 = 3,5.
За визначеними класами ушкодження та усихання хвої можна було
визначити ступені забруднення повітря:
I – ідеально чистий; II – чистий; III – відносно чистий («норма »); IV –
забруднений («тривога»); V – брудний («небезпечно»); VI – дуже брудний
(«шкідливо»).
Для оцінки впливу забруднення атмосфери, які викидають підприємства на
біоіндикатор – сосну звичайну (Pinus sylvestris L) нами були виділені 3 ділянки
дослідження, різних за рівнем забруднення, з яких 1 – ділянка «Парк Сосновий
бір», 2 – ділянка « Парк Перемоги», 3 – ділянка «Парк Хіміків» (дивись рис. 2.7 -
2.9, додаток А).
46
Рисунок 2.7 – Фото досліджуваної ділянки «Парк Сосновий бір»
Рисунок 2.8 – Фото досліджуваної ділянки «Парк 30-річчя Перемоги»
47
Рисунок 2.9 – Фото досліджуваної ділянки «Парк Хіміків»
З кожної ділянки досліджувалося по 10 пар хвої з 5-7 дерев (об’єм
аналізованої вибірки склав 150 – 210 пар хвоїнок).
2.3.2 Результати дослідження та обговорення
Об’єктом дослідження було обрано три домінуючих у міських насадженнях
види роду Pinus L. які, за даними літературних джерел [13, 28], мають високу
адаптивну реакцію на забруднення атмосфери промисловими та автомобільними
викидами. Під час проведення роботи були використані загальноприйняті
методики з урахуванням чинних державних вимог щодо проведення обліку
зелених насаджень [29].
Морфометричні показники рослин визначали за стандартними методиками
наведеними вище. Облікові візуальні спостереження, за якими визначали ступінь
пошкодження, проводили Відповідно до рисунків та шкали оцінювання [19].
Результати оцінки морфометричних показників приведені в таблиці 2.4.
48
Таблиця 2.4 – Показник зміни морфометричних показників біоіндикатора
Pinus sylvestris L.
Розмір хвої, мм
Досліджувані Вік
ділянки хвої Довжина Ширина Товщина
50÷78 1,0÷1,3 0,4÷0,6
1
Парк Сосновий 64±2,28 1,15±0,029 0,5±0,018
бір 74÷89 1,7÷2,0 0,95÷1,0
2
81,5±1,230 1,85±0,030 0,975±0,05
47÷66 0,8÷1,0 0,5÷0,9
1
56,5±1,472 0,9±0,019 0,7±0,035
Парк Хіміків
60÷78 0,8÷1,4 0,3÷0,4
2
69±1,262 1,1±0,046 0,34±0,011
49÷76 0,9÷1,2 0,3÷0,5
1
62,5±1,547 1,1±0,049 0,34±0,015
Парк 30-річчя
60÷86 0,9÷1,5 0,3÷0,4
2
77,5±1,289 1,16±0,035 0,34±0,015
54÷70 1,1÷1,5 1,0÷1,4
1
Контроль 62±1,286 1,36±0,029 1,2±0,039
«Соснівка» 70÷90 1,1÷1,2 0,3÷1,0
2
80±1,430 1,15±0,011 0,65±0,064
Дані дослідження та їх обчислення вказують на негативний вплив
шкідливих викидів підприємств на стан повітряного басейну, яку проявлялось у
відхиленні усіх морфометричних показників хвої від контролю. Найменші
відхилення у довжині однорічної хвої відносно контролю, за середніми
значеннями, спостерігалися у 3 досліджуваній ділянці «Парк Перемоги» і склали
49
8 % , а найбільші – 37 % для 2 досліджуваної ділянки «Парк Хіміків». Наглядно
це продемонстровано на рисунку 2.10.
Рисунок 2.10 – Порівняння середніх вимірів довжини хвої
Щодо довжини дворічної хвої, то спостерігалася така ж ситуація і
відхилення становили 5% і 24 %. На мою думку це обумовлено місцем
розташування підприємств, оскільки поблизу досліджуваної ділянки 2 «Парк
Хіміків» знаходяться завод ПрАТ «АЗОТ» та Черкаська ТЕЦ ДП «Хімволокно».
Досліджена ділянка 3 – «Парк Перемоги» знаходиться в віддалених межах
від підприємств, де відсутні інші шкідливі джерела забруднення повітря.
Щодо досліджуваної ділянки 1, яка знаходиться поза зоною впливу
підприємств, то показники довжини хвоїнок, як одно – та дворічної хвої були
навіть дещо більшими щодо контролю. Це зумовлено тим, що точки відбору у цій
ділянці розташовувалися поза будь-яким антропогенним впливом.
Проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що найкращі ростові
процеси у сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) спостерігаються на досліджуваних
ділянках 1 та 3, територія яких знаходиться на великій відстані від підприємств.
50
Діаметр стовбура сосни звичайної коливався в межах 0,13 - 1,45 метри, висота 0,6
- 12 метрів.
Показники ширини та товщини хвої також інформативно вказували на
незадовільну якість атмосферного повітря в зоні впливу підприємств і істотно
відрізнялися від контролю, рисунок 2.11.
Рисунок 2.11 – Порівняння середніх вимірів ширини хвої
Крім того, проведені дослідження стану атмосферного повітря в зоні впливу
підприємств дозволили прослідкувати наступну закономірність, згідно з якою
довжина дворічної хвої у всіх точках спостереження на 20-40 % була вищою, ніж
хвої першого року, щодо товщини та ширини хвої такої закономірності не
прослідковувалося.
Порівняння середніх вимірів товщини хвої представлено на рисунку 2.12.
51
Рисунок 2.12 – Порівняння середніх вимірів товщини хвої
Щодо ушкодження хвої на досліджуваних ділянках можна зробити наступні
висновки – відсоток ушкодженої хвої сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) у
контролі та 1 ділянці був вищий, ніж в місцях інтенсивного забруднення
шкідливими викидами підприємств. Це можна пояснити тим, що хвоя першого
року життя на всіх досліджуваних ділянках має незначні ушкодження. З віком
кількість ушкодженої хвої збільшується прямо пропорційно до збільшення
забруднення. На забруднених ділянках сильне ушкодження хвої викликає їх
передчасним опаданням, в результаті чого гілочки оголені і повністю кількість
хвоїнок не враховуються.
В найбільш забруднених ділянках хвоя повністю відсутня вже на трьох
річних приростах. На чистих та відносно чистих ділянках ушкоджена хвоя
зберігає свою життєздатність і залишається на гілках, що збільшує загальний
відсоток ушкодження хвої.
Підвищення рівня асиметрії може спостерігатися як в умовах підсиленої
міжвидової і внутрішньовидової конкуренції, наприклад, в місцях з недостатнім
сонячним освітленням, так і в місцях значного забруднення атмосферного
повітря. Тому, у нашому випадку показник ФА автоматично дорівнює показнику
рівня забрудненості довкілля. Результати дослідження показників ФА хвої Pinus
52
sylvestris L. з розрахованими величинами асиметрії у вибірках зразків наведені в
таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 – Дані асиметрії хвої Pinus sylvestris L. на ділянках дослідження
Показник ФА хвої
Досліджувані ділянки Х – величина асиметрії у
Кількість пар хвоїнок
виборці
1 20 0,003
2 20 0,007
3 20 0,005
Контроль 20 0,002
Розрахунки величина асиметрії хвоїнок приведені в таблиці засвідчують
підвищений рівень забруднення повітря в зоні впливу промислових підприємств.
Розраховані середньостатистичні показники та похибки дослідження наведені у
додатку А надають інформацію про те, що на ділянках 2 та 3 показник Х
(коефіцієнт асиметрії) більший ніж у контролі у 3,5 та 2,5 рази, відповідно. Таким
чином на цих ділянках відзначається значне техногенне навантаження. Щодо
показника коефіцієнту асиметрії на ділянці 1 – «Сосновий бір», то він був
близьким до контролю і перевищував його лише у 1,5 рази. Дослідження виявили,
що в умовах придорожньої зростання та на ділянках наближених до промислової
зони зменшуються висота рослин, діаметр крони та діаметр стовбура порівняно з
рослинами контрольного варіанта. Такі дані можуть бути проявом підвищеного
техногенно тиску збоку підприємств.
Проведені дослідження щодо оцінки стану атмосферного повітря за видами
ушкоджень хвої та морфометричних ознак дозволили нам скласти уявлення про
рівень впливу техногенезу на фітоценози міста проявом якого є різноманітність
класів усихання хвоїнок, таблиця 2.6.
53
Таблиця 2.6 – Оцінка ушкоджень хвої Pinus sylvestris L
% к-сть хвої % к-сть хвої
Досліджувані Клас з кожним Клас з кожним
ділянки ушкодження типом засихання типом
ушкодження засихання
КУ-1 60 КЗ-1 80
Парк
КУ-2 20 КЗ-2 20
Сосновий бір
КУ-3 10
КУ-1 50 КЗ-1 75
Парк Хіміків КУ-2 45 КЗ-2 35
КУ-3 15
КУ-1 55 КЗ-1 73
Парк
КУ-2 40 КЗ-2 50
Перемоги
КУ-3 20
КУ-1 65 КЗ-1 80
Контроль КУ-2 38 КЗ-2 35
КУ-3 20
Статистична обробка результатів дослідження з показниками відхилення та
похибки дослідження приведена у додатку Б.
Отже, проведені дослідження по оцінці стану атмосферного повітря в зоні
впливу підприємств за допомогою методів дендро-фітоіндикації – це сучасний
напрям у розвитку фітоіндикаційних досліджень, оскільки спостерігалась
достатньо висока чутливість біоіндикатора Pinus sylvestris L. до дії забруднюючих
речовин, які потрапляють в атмосферне повітря. Усі обрані морфометричні
показники для оцінки стану атмосферного повітря в зоні промислових емісій
достовірно вказували на негативний вплив забруднювачів на довкілля. На мою
думку найбільш інформативними показниками при проведенні фітоіндикації за
допомогою Сосни звичайної є довжина хвої та показник ФА.
54
Для забезпечення стійкий розвитку екосистеми урбоценозів міста та
підвищення екологічної чистоти атмосфери пропонуємо підвищити контроль над
промисловими викидами підприємств та автотранспорту до розмірів який
передбачає підвищення їх продуктивності і розвиток без заподіяння збитку
основним екологічним, соціальним й економічним процесам в місті, причому не
завдає шкоди екологічним і суспільним системам, від яких ці процеси залежать.
Тобто використання ресурсів навколишнього середовища не зашкоджуючи
майбутньому і нинішнім поколінням. Насамперед: розвиток громадського
транспорту та велоруху; реконструкція дорожньо-транспортного господарства та
комплексний благоустрій міста з використанням зелених коридорів; ефективне
екологічне управління містом з боку адміністрації ЧОДА та мерії; переробка
опалого листя і зрізаних гілок на компост з подальшою його реалізацією як
добрива; екологічне виховання та освіта.
55
ВИСНОВКИ
Чистота атмосферного повітря є дуже важливою для життєдіяльності
людини і її здоров’я. Тому для контролю полютантів в атмосферному середовищі
необхідно застосовувати не тільки традиційні методи на основі ГДК, а і
інтегральні методи досліджень, що наддадуть інформацію щодо комплексного
впливу оксидантів.
Аналіз літературних джерел показав, що Україна входить в десятку
найбільш забруднених країн світу за якістю атмосферного повітря та показниками
смертності від його забруднень. Отже застосування фітоіндикації під час
виконання постійних моніторингових робіт є одним із пріоритетних завдань.
Адже рослині індикатори можливо застосовувати як для виявлення конкретних
забруднювачів, так і для проведення спостережних робіт за загальними
особливостями якості повітря. Реагування індикатора на стресову ситуацію за
мінімальних змін вказує на його чутливість до низьких концентрацій
забруднювача. Після зниження адаптаційних можливостей рослини виявляють
зовнішню симптоматику ушкоджень, як прояв індикаційних показників, що
характеризують зовнішній стресовий вплив природних чи антропогенних
факторів середовища.
Динаміка рівнів забруднення атмосферного повітря по м. Черкаси по роках
характеризується збільшення середньорічних концентрації за оксидом вуглецю на
усіх постах спостереження удвічі, фіксується таке ж перевищення концентрацій за
сірководнем у мікрорайоні «Д» та південно-західному і у 1,2 та 1,3 рази за
аміаком відповідно. Відзначається зростання середньорічних концентрацій
формальдегіду у 1,2 рази, аміаку, сірководню. За іншими домішкам рівень
забруднення суттєво не змінився. Комплексний індекс забруднення за 2020 рік
склав 7,36 (5<ІЗА<8), що вважається вище середнього значення (у 2019 році –
7,22).
Проведені дослідження по оцінці стану атмосферного повітря в зоні впливу
підприємств за допомогою методів фітоіндикації – сучасний напрям у розвитку
56
екологічних досліджень, оскільки спостерігалась достатньо висока чутливість
біоіндикатора Pinus sylvestris L. до дії забруднюючих речовин, які потрапляють в
атмосферне повітря. Усі обрані морфометричні показники для оцінки стану
атмосферного повітря в зоні викидів підприємств інформативно вказували на
негативний вплив забруднювачів на атмосферу. На нашу думку найбільш
інформативними показниками при проведенні фітоіндикації за допомогою Pinus
sylvestris L є довжина хвоїнок та показник флуктуючої асиметрії (ФА).
В умовах помірного та високого рівнів забруднення атмосфери у Pinus
sylvestris L зменшуються морфометричні параметри голок (зокрема, довжина 64, 0
– 77,5 мм на дослідних ділянках та 80,0 – 90,0 мм «контроль»; ширина 0,8 - 0,9 мм
– «Парк хіміків», а 1,1 – 1,15мм «контроль», товщина 0,3 - 0,5мм , а 0,65 мм
«контроль», зменшуються отвори смоляних ходів), збільшується рівень ФА
максимально у 3,9 рази (цей показник у середньому був більшим ніж у контролі у
3,5 та 2,5 рази, ділянки 2 та 3 відповідно, на 1 ділянці для «Парку Сосновий Бір»,
перевищував контроль у 1,5 рази).
Дані дослідження та їх обчислення вказують на негативний вплив
шкідливих викидів підприємств на стан повітряного басейну, який проявлялось у
відхиленні усіх морфометричних показників хвої від контролю. Найменші
відхилення у довжині однорічної хвої відносно контролю, за середніми
значеннями, спостерігалися на 3 досліджуваній ділянці «Парк Перемоги» і склали
8 % , а найбільші – 37 % для 2 досліджуваної ділянки «Парк Хіміків».
Сосна звичайна відноситься до основних лісоутворюючих порід
Українського Полісся. Рослина займає близько 35% державного лісового фонду
України. Використання голонасінних в озелененні населених пунктів дозволяє
досягти ефекту постійної декоративності у різні пори року. Нажаль, наявність в
атмосферному середовищі оксидантів не дозволяє широкого застосування
шпилькових видів, тому територія міста характеризується незначним
різноманіттям голонасінних, якщо брати вуличні насадження. Основна маса їх
зосереджена у паркових зонах, але найбільше видів зростає у Ботанічному саду
ЧНУ. Досліджені показники життєздатності Pinus sylvestris L. в насадженнях
57
міста дають можливість диференційовано використовувати цей вид в озелененні
залежно від функціонального призначення його території, а також для
моніторингу стану навколишнього середовища.
Серед основних шляхів зниження емісій полютантів й доведення
концентрацій викидних газів до нормативних значень відмічають розробку й
впровадження новітніх систем очистки викидів, застосування відновних джерел
енергії, які є екологічно безпечними, задіяння безвідхідних процесів виробництва,
зниження викидних карбюраторних газів автотранспорту, застосування
фітомеліорації та озеленення санітарно-захисних зон міських територій.
Для покращення екологічної ситуації на нашу думку, потрібно
рекомендувати:
– розвиток громадського транспорту та велоруху;
– реконструкція дорожньо-транспортного господарства;
– комплексний благоустрій міста;
– екологічне виховання та освіта;
– екологічне управління містом;
– переробка опалого листя і зрізаних гілок на компост з подальшою його
реалізацією як добрива;
– часті поли поверхневого шару, особливо у літній період.
58
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Атмосфера Землі». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/
2. Забруднення. Класифікація забруднень довкілля». – [Електронний ресурс].
– Режим доступу: https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php./
3. Гончаренко Т.П., Хоменко О.М. Нормування антропогенного
навантаження на навколишнє середовище». Навчальний посібник. М-во освіти і
науки України, Черкаськ. держ. технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2015. – 187 с.
4. Жицька Л.І. Екологія і атмосфера: посібник для студентів напряму
підготовки 6.040106 "Екологія, охорона навколишнього середовища та
збалансоване природокористування" усіх форм навчання/Авт.-укл. Л.І. Жицька,
О.М. Хоменко, Л.І. Плахотня. ЧДТУ, 2013. – 164 с.
5. Нікітенко О.Ю. Конспект лекцій з дисципліни «Промислова екологія» / О.
Ю. Нікітченко; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.:ХНАМГ, 2013. – 164 с.
6. Країна, де повітря вбиває ». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://ucn.org.ua/?p=3651
7. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-
12#Text
8. Загальне природоохоронне законодавство». – [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://cern.com.ua/prirodoohrannoe-zakonodatelstvo/zagalne-
prirodoohoronne-zakonodavs/
9. Правова охорона атмосферного повітря: практичні аспекти. Посібник за
редакцією Жиравецького Т.М., Кравченко О.В. Львів: ЕПЛ, 2011. – 120 с.
10. Екологічна ситуація в Україні: оцінка сучасного становища». –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ecolog-ua.com/news/ekologichna-
sytuaciya-v-ukrayini-ocinka-suchasnogo-stanovyshcha:
11. Загальна екологія: підручник для студ. Вищих закладів / В.П.
Кучерявий. — Львів: Світ, 2010. – 520 с.
59
12. Джигерей В. С, Сторожук В. М., Яцюк Р. А. Основи екології та охорона
навколишнього природного середовища. — Львів, Афіша, 2000. – 272 с.
13. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в
Черкаській області /Управління екології та природних ресурсів Черкаської
обласної державної адміністрації . – Черкаси 2021. – 441с.
14. Довідка про стан забруднення атмосферного повітря в м. Черкаси за 2020 рік
». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://chmr.gov.ua/ua/newsread.php?view=18948&s=1&s1=69
15. Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони
атмосферного повітря». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/827-2019-%D0%BF#Text
16. Біоіндикація. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/
17. Ашихміна Т.Я. та ін Біоіндикація та біотестування – методи пізнання
екологічного стану навколишнього середовища. – Кіров, 2005. – 165 с.
18. Дідух Я. П., Плюта П. Г. Фітоіндикація екологічних факторів. – Київ:
Наук. Думка, 1994. – 280 с.
19. Руденко С.С., Костишин С.С., Морозова Т.В. Загальна екологія:
практичний курс. Частина 1. Чернівці.: Рута, 2003. – 320 с.
20. Білоус В. І. Екотипи сосни звичайної в лісах України / В. І. Білоус //
Відтворення та покращення лісових ресурсів / Лісівнича академія наук
України. Наукові праці. – 2002. – Вип. 1. – С. 93–95.
21. Мажула О. С. Мінливість кількості та розміщення смоляних
каналів у різних популяціях сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) / О. С.
Мажула, В. В. Грицайчук, Г. М. Ярошенко // Лісівництво і агролісомеліорація.
– Вип. 110. – 2006. – С. 202–207.
22. Коршиков И. И. Популяционно-генетическая изменчивость сосны
обыкновенной (Pinus sylvestris L.) в основных лесорастительных районах
Украины / И. И. Коршиков, Л. А. Калафат, Я. В. Пирко и др. // Генетика. –
2005б. – 41. – No 2. – С. 216–228.
60
23. Використані матеріали з джерела: Pinus strobus. – [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://proxima.net.ua/ua/sosna-vejmutova-pinus-strobus.html
24. Ірдинське болото. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki
25. Рослини Червоної книги України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://redbook-ua.org/plants/region
26. Черкаський бір. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Черкаський_бір
27. Методи біоіндикації навколишнього середовища:методичний посібник для
практичних занять і самостійної роботи / ук. Г.П. Андрейко. – Х:ННУ ім.
Каразіна, 2014. – 30 с.
28. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001 – 500 с: іл.
29. Інструкція з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України /
Наказ Держбуду від 24.12.01 № 226. Зареєстровано в Мінюсті від 25.02.02
№182/6470. Зміни: наказ Мінбуд, архітектури та жітлово-комунального
господарства України від 16.01.2007 р. №8, Зареєстр. у Мінюст України
30.01.2007 р. за N 82/13349.
30. Добровольский И.А. Ассортименты древесных растений для озеленения
техногенных ландшафтов / И.А. Добровольский // Газоустойчивость растений.
– Новосибирск: Наука, 1980. – 182 с.
61
Д О Д А Т К И
62
Додаток А