Upper Sorbian in Budyšin/Bautzen: Examples from Bautzen‘s Linguistic Landscape

Abstract

This article investigates the frequency of Upper Sorbian, an endangered Slavic minority language, in the linguistic landscape of Budyšin / Bautzen. The analysis in this article focuses on the languages used in specific functions (hours of operation, operational instructions, and street names) on signage along a major street in the center of Budyšin / Bautzen. .

Постановка проблеми. Верхньолужицька мова – це зникаюча мова слов’янської меншини. Нею розмовляють у Саксонії (Німеччина) і, за деякими оцінками, носіїв верхньолужицької мови зараз менше ніж 12 000 осіб. Ця мова визнана федеральним урядом Німеччини, а Саксонія гарантує їй додаткові права, зокрема право на використання і встановлення двомовних вивісок / вказівників у громадських місцях. Аналіз використання мови у подібних сферах називають аналізом лінгвістичних ландшафтів. Мета цього дослідження – отримання кількісних даних про присутність верхньолужицької мови у лінгвістичному ландшафті Будишина / Баутцена. Основну увагу приділено вивіскам / вказівникам з наступними функціями: зазначення годин роботи, експлуатаційні інструкції чи назви вулиць. Методи. Це дослідження є аналізом корпусу фотографій, створеного із зображень, зроблених уздовж головної вулиці в центрі Будишина / Баутцена. Необхідною умовою у процесі створення вибірки для аналізу лінгвістичного ландшафту була наявність у елементів двох критеріїв. По-перше, вони повинні були відповідати нашому визначенню вивіски / вказівника – тобто бути письмовим або друкованим текстом, призначеним для громадського використання на певній фізичній території та виконувати одну або декілька функцій. По-друге, вони повинні були мати одну з наступних функцій: зазначення годин роботи, експлуатаційні інструкції або назва вулиці. Надалі корпус був проаналізований щодо використаних мов: чи були ці вивіски / вказівники одномовними або двомовними / багатомовними, і чи були ці функції представлені на вивісках / вказівниках за принципом “згори донизу” або “знизу догори”. Принцип “згори донизу” описує ті вивіски / вказівники, що були встановлені урядовими або державними установами, а принцип “знизу догори” – це ті, що були встановлені приватними підприємствами та особами. Результати. Серед елементів вивісок / вказівників, виявлених на досліджуваній території, присутні три мови. Серед цих трьох мов домінує німецька, яка присутня на кожній вивісці / кожному вказівнику та в кожній проаналізованій функції. Верхньолужицька та англійська мови також були присутні, але меншою мірою і завжди у комбінації з німецькою. Двомовність у проаналізованих вивісках / вказівниках була виявлена в обмеженій кількості, і майже 70% знаків були виключно німецькомовними. Крім того, майже 60% проаналізованих функцій було представлено на вивісках / вказівниках, встановлених приватними підприємствами та особами, і всі вони, крім однієї, були виключно німецькомовними. З іншого боку, верхньолужицька мова була представлена виключно на вивісках / вказівниках, встановлених урядовими чи державними установами. Висновки. Завдяки тому, що німецька мова присутня на всіх вивісках і, зокрема, у більшості функцій на вивісках / вказівниках, за принципом “знизу догори”, вона, найімовірніше, є мовою повсякденного спілкування в Будишині / Баутцені. Верхньолужицька мова також проявляється у мовному ландшафті, але значно рідше і лише на вивісках / вказівниках, встановлених за принципом “згори донизу”. Крім того, дев’ять із 12 випадків використання верхньолужицької мови були пов’язані з назвами вулиць – функцією, яка, порівняно з зазначенням годин роботи або експлуатаційними інструкціями, не надає адресатам жодної значущої інформації. У тих випадках з корпусу, коли верхньолужицька мова використовувалася для передавання подібної інформації, вона не була граматично правильною. Її використання виключно у контекстах типу “згори донизу” і часто з помилками переконливо свідчить про те, що використання верхньолужицької мови в лінгвістичному ландшафті значною мірою має символічний характер. Однак останніми роками спостерігаємо зусилля, насамперед з боку Домовини, спрямовані на збільшення присутності верхньолужицької мови у лінгвістичному ландшафті.