1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4442
Title: Ризик для здоров’я населення від забруднення водойм
Authors: Мислюк, Ольга Олександрівна
Малишко, Євген Олегович
Keywords: ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ;ЯКІСТЬ ВОДИ;РИЗИК ДЛЯ ЗДОРОВ’Я;ЕКОЛОГІЧНИЙ ІНДЕКС ЯКОСТІ ВОДИ;КОЕФІЦІЄНТ ЗАБРУДНЕНОСТІ
Issue Date: Jun-2023
Abstract: Випускна кваліфікаційна робота: 45 с.; 34 джерела; 9 таблиць; 21 рисунок, 1 додаток, презентація. Мета роботи ‒ оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення на прикладі р. Південний Буг. Завдання: – оцінити екологічний стан р. Південний Буг за екологічним індексом; – оцінити якість води за коефіцієнтом забрудненості; – оцінити потенційний ризик здоров’ю населення при рекреаційному використані річки. Об’єкт дослідження – річка Південний Буг. Предмет дослідження – гідрохімічні показники якості води. В роботі досліджені природні та антропогенні фактори, що визначають якість води поверхневих водойм. Показане, що на сучасному етапі річка Південний Буг зазнає значного техногенного навантаження. За підсумковим інтегральним екологічним індексом якості води вода р. Південний Буг відноситься до 3 категорії ІІ класу якості води та характеризується за станом як добрі, за ступенем чистоти ‒ досить чиста. За коефіцієнтом забрудненості вода є слабко забрудненою. Потенційний ризик для здоров’я населення при рекреаційному використанні водотоку становить 0,8 ‒ значний вплив на здоров’я населення, важкі гострі ефекти, епідеміологічний ризик ‒ 2,5. Обґрунтований комплекс заходів, спрямованих на покращення екологічного стану річки.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4442
Appears in Collections:101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
БР Малишко.pdf
  Restricted Access		2.62 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
Кафедра екології 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи бакалавра 
на тему  «РИЗИК ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ 
ВОДОЙМ» 
 
 
 
 
Виконав: студент 4 курсу групи ЕК-93 
спеціальності    101 «Екологія»__________ 
Малишко  Євген  Олегович_______________ 
Керівник   Мислюк О.О.________________ 
Нормоконтроль  Хоменко О.М.__________ 
 Рецензент   Бондаренко Ю.Г._____________ 
    
 
 
 
 
 
Черкаси – 2023 
2 
 
ЗМІСТ 
 
Вступ……………………………………………………………………………… 3 
1 Аналітичний огляд літератури………………………………………………. 4 
1.1 Сучасний стан поверхневих вод України  .………………………….… 4 
1.2 Причини погіршення якості поверхневих вод України……..……..…. 7 
1.3 Процеси і чинники формування хімічного складу природних вод ... 11 
2 Ризик для здоров’я населення від забруднення водойм ……..………..……. 17 
2.1 Забруднення води і небезпека для здоров’я населення ..………….. 17 
2.2 Загальна характеристика басейну річки Південний Буг……………. 19 
2.3 Водно­екологічні проблеми Південного Бугу……………………….. 21 
2.4 Матеріали і методи дослідження……………………………………… 27 
2.5 Результати дослідження…………………………………….…………. 27 
2.5.1 Екологічна оцінки якості води ………………………………. 28 
2.5.1.1 Блок показників сольового складу………………………… 29 
2.5.1.2 Показники трофо-сапробіологічного блоку……………... 31 
2.5.1.3 Показники  блоку специфічних (токсичних) речовин……..  31 
2.5.1.4 Оцінка якості води за інтегральним екологічним індексом 32 
2.6 Оцінка якості води за коефіцієнтом забрудненості………………..….. 33 
2.7 Оцінка потенційного ризику для здоров’я населення при 
рекреаційному використанні водотоку………………..……………………….. 34 
2.8 Шляхи покращення екологічного стану річки Південний Буг .…….. 37 
Висновки…………………………………………………………………………. 39 
Перелік посилань ……………………………………………………………….. 41 
Додатки………………………………………………………………………… 45 
Додаток А. Апробація роботи………………………………………………….. 46 
 
  
3 
 
ВСТУП 
 
Зростання антропогенного впливу на водні ресурси України призводить до 
їх якісного та кількісного виснаження. Загальновідомо, що якість води як 
середовища існування гідробіонтів, відіграє визначальну роль для всієї водної 
екосистеми. У природних умовах хімічний склад вод регулюється природними 
процесами. Підтримується рівновага між надходженням хімічних речовин у воду 
та виведенням із неї. Однак антропогенний чинник обумовлює потрапляння в 
гідросферу величезної кількості стічних вод, що містять відходи промисловості і 
сільськогосподарського виробництва, комунально-побутові стоки, що в кінцевому 
рахунку погіршує якість води.  
Водні об'єкти вважаються забрудненими, якщо склад або стан їх вод змінені 
в результаті діяльності людини до такого ступеня, що вони стали непридатними 
для цілей, яким вони служили до початку їх використання людиною.  
Проблемі оцінювання якості води поверхневих вод присвячено чимало 
наукових праць як вітчизняних, так зарубіжних вчених, однак, оцінці ризику для 
здоров’я населення від забруднення річок майже не приділяється увага.  
Метою роботи є оцінка ризику від забруднення водойм на прикладі р. 
Південний Буг. 
Досягнення мети передбачає виконання таких головних завдань: 
– оцінити екологічний стан р. Південний Буг за екологічним індексом; 
– оцінити якість води за коефіцієнтом забрудненості; 
– оцінити потенційний ризик здоров’ю населення м. Винниця при 
рекреаційному використані річки. 
Обʼєкт дослідження – річка Південний Буг.  
Предмет дослідження – гідрохімічні показники якості води. 
Апробація роботи. Робота пройшла апробацію на Днях студентської науки 
ЧДТУ у квітні 2023р.  
4 
 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Сучасний стан поверхневих вод України 
 
Національні водні ресурси формуються за рахунок місцевих і 
транскордонних водні об’єкти (рисунок 1.1). Ресурси місцевого річкового стоку у 
3
середній за водністю рік становлять понад 52 млрд. м , а в дуже маловодний рік –
3
майже 30 млрд. м . Транскордонні водні ресурси становлять відповідно понад 157 
3 3
і 122 млрд. м . Сумарні потенційні водні ресурси становлять 209,8 і 151,4 млрд. м  
відповідно (рисунок 1.2) [1-3].  
 
 
Рисунок 1.1 ‒ Водні ресурси України [1] 
 
Водні ресурси є національним багатством кожної держави, важливим 
природним ресурсом і визначають можливості розвитку більшості галузей 
господарського комплексу України. Загальна кількість стоків річок України (без 
3
р. Дунай) в середньому складала 87 млрд. м , але за останні кілька десятиліть з 
карти України безслідно зникло більше 10000 малих річок [4]. Глобальні 
кліматичні зміни, збільшення водоспоживання та прогресуюче забруднення 
водних ресурсів призводить до зниження запасів прісних вод, порушує їх само 
відновлювальну  здатність. 
 
5 
 
 
3
Рисунок 1.2 ‒ Характеристики водних ресурсів України, км  в середній та дуже 
маловодний рік (РС – річковий стік, ПРПВ – прогнозні ресурси підземних вод) [2] 
 
Прогнози змін середньорічного стоку води річок (рисунок 1.3), які можуть 
бути спричинені кліматичними змінами на Землі, свідчать про їх імовірний 
перерозподіл по території України  [5-6]. Зменшення стоку буде впливати на 
водопостачання, особливо в південних регіонах, і буде становити загрозу 
економічному розвитку країни. 
 
 
Рисунок 1.3 – Прогнозні зміни середньорічного стоку води до 2050 р. [5] 
6 
 
Поверхневі прісні водні об’єкти (серед них понад 63тисячі річок і 20 тисяч 
2
озер) займають площу понад 24 тис. км  (4 % загальної території України). Слід 
зазначити, що на малі річки припадає 90 % від загальної довжини усіх річок 
(таблиця 1.1) [3, 7, 8]. Болотні угруповання, які мають великий запас води і 
виконують функцію природного регулятора водності річок, нині наполовину 
осушені. 
 
Таблиця 1.1 ‒ Градація водних ресурсів України за площею водозбору [9] 
 
 
7 
 
Україна найменш забезпечена водою серед європейських державі, а за 
рівнем раціонального використання водних ресурсів та якості води вона посідає 
95 місце серед 122 країн світу. Сучасна питома водоємність економіки України 
3
сягає біля 1 долара ВНП на 1 м  води, а в розвинених країнах цей показник 
дорівнює 3-8 доларів. В маловодні роки дефіцит води в країні становить майже 4 
3
мільярди м . Через обмеженість та нерівномірність розподілу водних ресурсів в 
Україні практикується регулювання річкового стоку, що впливає на гідрологічний 
режим річки і внутриводоймишні процеси в ній [4, 9-12].  
 
1.2 Причини погіршення якості поверхневих вод України 
 
Водні ресурси України формуються головним чином в басейнах Дніпра, 
Дністра, Сіверського Дінця, Південного та Західного Бугу і малих річок Приазов’я 
та Причорномор’я. Для більшості річок характерним є екологічний та 
метаболічний регрес, що призводить до їх деградації і зниженню продуктивності. 
В нашій країні майже не має поверхневих вод, які б відповідали вимогам 
стандартів, більшість з них відносяться до IV-V класів якості (забруднені, брудні). 
Найбільш критичним є стан річок басейнів Дніпра, Сіверського Дінця, річках 
Приазовʼя (рисунок 1.4) [3, 10, 13, 14].  
Причиною погіршення якості поверхневих вод України є господарська 
діяльність людини. Так, в басейні Дніпра  біля 60 % території розорано, понад 
40% ‒ сильно еродовані, 80 % ‒ мають антропогенно змінений ландшафт. 
Аналогічна ситуація характерна і для басейнів інших річок.  
Різностороння діяльність людини призводить до змін хімічного складу 
водного середовища, причому переважна більшість їх оцінюються як 
несприятливі. Збагачення води біогенними та взагалі органічними речовинами, 
зменшення концентрації кисню, зміни рН супроводжуються значним 
погіршенням екологічного та санітарного стану водного середовища.   
8 
 
 
Рисунок 1.4 – Якість поверхневих вод України [14] 
 
Негативну роль відіграє забруднення, що виникає внаслідок надходження з 
опадами шкідливих речовин із атмосфери, підвищення температури через викиди 
нагрітих вод тепловими та атомними електростанціями тощо.  
 
 
Рисунок 1.5 – Причини забруднення поверхневих вод України [11] 
9 
 
 
Господарська діяльність людини супроводжується скиданням в гідросферу і 
величезної кількості стічних вод, що містять відходи промисловості і 
сільськогосподарського виробництва, комунально-побутові стоки, що в кінцевому 
рахунку погіршує якість води. Стічні води підприємств, після очищення, а частіш 
за все не доочищені, або, навіть, без очищення, скидають у водойми, що особливо 
небезпечно для екосистем малих річок 
 
 
Рисунок 1.6 – Характеристика екологічни проблем поверхневих вод України [15] 
10 
 
Узагальнені причини погіршення якості поверхневих вод України 
представлені на рисунку 1.6. 
Забруднюючи речовини, що надходять у водні об'єкти, змінюють 
гідрохімічний склад річок, що може призвести до деградації їх екосистем. Саме 
тому, екологічне оздоровлення водних ресурсів повинне бути одним з пріоритетів 
державної політики щодо збереження і відновлення водних ресурсів (рисунок 1.7). 
 
 
Рисунок 1.7  – Схема загальнодержавного менеджменту водними ресурсами 
України [7] 
 
Необхідне підвищення еколого-економічної ефективності водокористування 
і модернізація нормативно-правової бази водокористування, впровадження 
системи інтегрованого управління водними ресурсами [7, 16-18]. В Україні 
забруднення поверхневих вод регулюється нормативними документами: 
• Водним кодексом України; 
11 
 
• Постановою  Кабінету  Міністрів  України  №465 «Про  затвердження 
Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами»; 
• Постановою Кабінету Міністрів України №1100 від 11.09.1996 р. «Про 
затвердження Порядку розроблення нормативів гранично допустимого скидання 
забруднюючих речовин у водні об’єкти та перелік забруднюючих речовин, 
скидання яких у водні об’єкти  нормується. 
 
1.3 Процеси і чинники формування хімічного складу природних вод 
 
Хімічний склад природних вод є результатом дії певних фізичних, фізико-
хімічних та біологічних процесів, які залежать від фізико-географічних і 
кліматичних умов регіону, водного і швидкість режиму річки, процесів 
зовнішнього та внутрішнього водообміну, хімічного складу атмосферних  опадів,  
поверхневого стоку і ґрунтових вод, ерозійних процесів грунтового покриву у 
басейні річки, процесів меліорації і вивітрювання  тощо (рисунок 1.8). 
 
 
Рисунок 1.8 ‒ Процеси формування хімічного складу річкової води [19] 
12 
 
 
Серед чинників, які впливають на формування гідрохімічного складу 
водних об’єктів (рисунок 1.9), виділяють прямі (впливають на їх склад, та 
гідрохімічний тип) і опосередковані, головні та другорядні.  
Головні чинники визначають склад вод, їх гідрохімічний тип. Другорядні 
надають певному типові води певні особливості, не змінюючи їх тип. Прямі 
чинники (ґрунти, гірські породи) діють безпосередньо, другорядні ‒ 
опосередковано через прямі чинники. 
 
Рисунок 1.9 – Формування якiсного складу рiчкових вод [19] 
 
За характером впливу чинники, які спричиняють формування певного 
хімічного складу природних вод, поділяють на п’ять  груп: фізико-географічні, 
геологічні, фізико-хімічні, біологічні і антропогенні (рисунок 1.10). 
  
13 
 
 
Рисунок 1.10 – Чинники формування хімічного складу  природних вод [20] 
 
До фізико-географічних чинників включають рельєф, клімат, ґрунтовий 
покрив (рисунок 1.11). До складу геологічних чинників входять різноманітні 
гірські породи, на яких формується початковий хімічний склад  водного об’єкту.  
 
 
Рисунок 1.11 – Фізико-географічні чинники формування гідрохімічного складу  
водних об’єктів [20] 
 
14 
 
Наявність у водному об’єкті певних хімічних сполук залежить не тільки від 
їх вмісту у геологічних породах або ґрунтах, а і від від кислотно-основних і 
окисно-відновних умов всередині водного об’єкту, здатності хімічних сполук до 
гідролізу і міграції,  інтенсивності катіонного обміну тощо [20]. 
Біологічні чинники (життєдіяльність рослин та живих організмів) сприяють 
біогенній метаморфізації хімічного складу водних об’єктів і збагачують їх 
мікроелементами [20].  
Антропогенні чинники, які впливають на зміни хімічного складу природних 
вод, за характером впливу вони поділяються на хімічні та фізичні. Як результат,  у 
водні об’єкти потрапляють різноманітні сполуки, подібні тим, що входять 
звичайно до природного складу вод, так і сполуки, які не характерні для них, 
зокрема, СПАР, пестициди, та важкі метали тощо (рисунок 1.12) [20]. 
 
 
Рисунок 1.12 – Антропогенні чинники змін хімічного складу водних об’єктів [20] 
 
Антропогенне навантаження на водні екосистеми досягло критичної межі 
внаслідок екстенсивного розвитку економіки без урахування екологічних 
наслідків, що призвело до виснаження водно-ресурсного потенціалу. Вплив 
господарської діяльності на водні об’єкти особливо небезпечний для екосистем 
малих річок (рисунок 1.13).  
15 
 
 
 
Рисунок 1.13 – Вплив господарської діяльності на екосистеми малих річок [9] 
 
16 
 
Негативні зміни на водозборах малих річок, пов'язані з процесами ерозії 
ґрунтів та низькою лісистістю територій, а також із знищенням лісонасаджень, не 
раціональне збільшення антропогенного змінених ландшафтів, урбанізація 
природних територій, відсутність дійового економічного механізму 
водокористування і реалізації природоохоронних заходів, недосконалість 
існуючої системи управління охороною та використанням водних ресурсів 
впливає на екологічний стан річок і обсяги паводків, призводить до зміни гідро 
біоценозів, деградації і, навіть, зникнення водотоків. 
Слід зазначити, що для водної екосистеми є характерним безперервний 
обмін речовиною і енергією в процесі її функціонування, що супроводжується 
трансформацією речовини під впливом різноманітних факторів.  
В результаті різноманітного зовнішнього впливу на водну екосистему і 
характеру внутріводних процесів, відбувається або самоочищення водного 
обєкту, або його екосистема переходить до іншого стійкого стану, який буде мати 
інши кількісні і якісними показники. Швидкість самоочищення водних екосистем 
залежить як від характеру самої екосистеми, так і від особливостей і вмісту 
полютантів. Якщо ж зовнішній вплив настільки значний, що перевищує здатність 
водної екосистеми до самовідновлення, то регенераційні механізми екосистеми 
руйнуються, самоочищення припиняється і екосистема гине. 
Самоочищення водних об’єктів відбувається завдяки трансформації речовин 
в результаті різноманітних процесів, що мають фізичні, хімічні і біологічні 
механізми, і залежить як від фізичних, фізико-хімічних і хімічних властивостей 
цих речовин, так і від особливостей водної екосистеми [19-20]. 
Отже, надмірне навантаження на водні екосистеми внаслідок екстенсивного 
розвитку економіки без урахування екологічних наслідків, може призвести  до 
виснаження водно-ресурсного потенціалу, деградації довкілля, що негативно 
вплине на здоров'я населення. Саме тому, тема дослідження є актуальною і 
потребує  вивчення задля запобігання негативних наслідків як для людини, так і 
для екосистем в цілому.  
17 
 
2 РИЗИК ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ВОДОЙМ 
 
2.1 Забруднення води і небезпека для здоров’я населення 
 
Вода є важливим ресурсом для виживання людини. Згідно зі Звітом про 
розвиток водних ресурсів у світі за 2021 рік , опублікованим ЮНЕСКО, глобальне 
використання прісної води зросло в шість разів за останні 100 років і зростає 
приблизно на 1% на рік з 1980-х років. Зі збільшенням споживання води якість 
води стикається з серйозними проблемами. Індустріалізація, сільськогосподарське 
виробництво та міське життя призвели до деградації та забруднення 
навколишнього середовища, негативно впливаючи на водні об’єкти (річки та 
океани), необхідні для життя, що зрештою впливає на здоров’я людини та сталий 
соціальний розвиток [22] 
Забруднення води є глобальною проблемою, і світова спільнота стикається з 
найгіршими наслідками забруднення води. Понад 80% стічних вод, утворених 
діяльністю людини, скидаються в річки та океани без будь-якої обробки, що 
призводить до забруднення навколишнього середовища.  Токсичні речовини з 
ферм, міст і заводів легко розчиняються в ній і змішуються з нею, спричиняючи 
забруднення води. Бактеріальні, вірусні та паразитарні захворювання 
поширюються через забруднену воду та завдають шкоди здоров’ю людей. 80% 
захворювань і 50% дитячих смертей у всьому світі пов'язані з поганою якістю 
води [23]  
Наслідки для здоров’я людини при споживанні забрудненої води наведені в 
таблиці 2.1. 
 
 
 
 
 
18 
 
Таблиця 2.1 ‒ Наслідки споживання людиною забрудненої води 
Характер 
Забруднювач Захворіння 
споживання води 
Біологічний 
Пиття та їжа Патогенні Холера, дизентерія, черевний тиф, 
бактерії гастроентерит, лептоспіроз,  туляремія 
Віруси Інфекційний гепатит 
Паразити Амебна дизентерія, дракункульоз, 
гельмінтоз, ехінокок 
Вмивання, прання  Паразити Шестосоміазиз, дерматит, стронгілоідоз 
Проживання або Через комах Малярія, жовта лихоманка, сонна хвороба, 
знаходження біля переносників філяритоз 
води 
Хімічний 
Пиття та їжа Нітрати Метагемоглобінемія 
Нітрити Токсикологічна дія 
Фториди Ендемічний флюороз 
Сульфати Жовчекам’яна хвороба, діарея 
Хлориди Гіпертензія, серцево-судинні розлади 
Арсен Інтоксикація 
Селен  Селеноз, інтоксикація 
Плюмбум Інтоксикація, ураження центральної 
нервової системи, репродуктивної системи, 
діє на нирки 
ПАВ Мутагенна дія 
Хром Розлади печінки та нирок, дія на шкіру та 
травневу систему 
Ніколь Алергія, руйнування роговиці ока, хвороби 
серця, печинки 
Купрум Ураження нервової системи, гепатит, 
анемія 
Цинк Порушення обмінних функцій 
Манган Елібріотоксична дія 
Фенол Отруєння 
Фосфор Захворіння кісткового апарату 
Пестициди Ураження центральної нервової системи, 
дихальної системи, нирки, печінка, 
імовірна причина захворювання на рак 
Ферум Захворіння печинки, крові, серця, алергія 
 Кальцій Сечекам’яна хвороба, гіпертонія 
 Магній Склероз, гіпертонія 
 Алюміній Нефротоксична дія 
19 
 
 
2.2 Загальна характеристика басейну річки Південний Буг 
 
Річка Південний Буг належить до числа великих річок басейну Чорного 
2   
моря і є найбільшою. Басейн річки має площю 63 700 км і повністю 
розташований у межах України  на території семи областей. Найбільші частини 
площі припадають на Вінницьку (25,7%), Кіровоградську (24,2%), Миколаївську 
(23,2%) і Черкаську (13,2%) (рисунок 2.1). 
 
 
Рисунок 2.1 ‒ Басейн Південного Бугу на гідрографічній мапі України 
 
У басейні Південного Бугу протікає 6594 річки; їхня сумарна довжина 
становить 22,4 тис. км. Здебільшого це малі річки довжиною менше 10 км. Лише 
349 річок мають довжину понад 10 км, з них 15 мають протяжність понад 100 км 
— Південний Буг, Рів, Соб, Кодима, Синюха, Гірський Тікич, Гнилий Тікич, 
20 
 
Велика Вись, Ятрань, Чорний Ташлик, Мертвовід, Чичиклія, Гнилий Єланець, 
Інгул та Громоклія [10, 24, 25]. 
За своїм водним режимом річки басейну Південного Бугу належать до 
східно­європейського типу річок з переважно сніговим живленням.  
Природні особливості басейну Південного  Бугу  та  чинники  господарської  
діяльності зумовлюють певні особливості гідрохімічного режиму.  
Від розташованих поруч річок басейнів Дністра та Дніпра Південний Буг 
насамперед відрізняється вищим вмістом солей у воді, який зростає у напрямку до 
гирла. Саме така закономірність  ‒  зростання  мінералізації  води  у  південному  
напрямку  ‒  спостерігається  і в його притоках. Ці особливості значною мірою 
зумовлені геологічними чинниками: мінералізація води у тріщинах кристалічного 
щита є меншою ніж 500 мг/л, водночас мінералізація води, що дренує вапняки, 
перевищує 1000 мг/л. Важливий фактор зростання мінералізації ‒ поширеність у 
південній частині басейну лесовидних суглинків. 
Характерною  особливістю  басейну  Південного  Бугу,  що  виділяє  його  
з­поміж  інших великих річок, є велика зарегульованість. Сумарний об’єм 
штучних водойм перевищує водні ресурси басейну в дуже маловодний рік [10, 
25]. 
Басейн річки характеризується високим рівнем господарського освоєння ‒ 
розораність території складає переважно 57%. Господарська діяльність зумовила 
суттєве зменшення площ незайманих природних ландшафтів , що призвело до  
активізації ерозійних процесів. Також  особливістю  Південного  Бугу  є  
достатньо  значний  твердий  стік.  Цьому сприяють розчленованість рельєфу та 
значні площі під орними землями. Щорічний змив ґрунту становить 1-30 т/га, що 
призводить до погіршення якості води і водного режиму річок. Продукти ерозії 
потрапляють до річок, водосховищ та ставків, замулюють їх, підвищують рівні 
води [10]. 
Вода Південного Бугу вирізняється також доволі високою насиченістю 
розчиненим киснем. Чинником, що сприяє покращенню кисневого режиму, є 
21 
 
наявність порожистих ділянок, де відбувається перемішування води [26 , 27]. 
Зазначені вище фактори суттєво впливають на формування хімічного складу 
та якісний стан води річки Південий Буг. 
 
2.3 Водно­екологічні проблеми Південного Бугу 
 
Для Південного Бугу найбільш характерні такі головні водно­екологічні 
проблеми: 
•  забруднення поживними речовинами; 
•  забруднення органічними речовинами; 
•  гідроморфологічні зміни; 
• забруднення пріоритетними та пріоритетними небезпечними речовинами.  
У  поверхневих  водах  містяться  хімічні  речовини,  які  можна  розділити  
на  такі групи: 
•  речовини природного походження: залізо, мідь, марганець, цинк, свинець, 
молібден, нітрати, сірководень тощо. Концентрації цих речовин можуть зростати 
у зв’язку з антропогенною діяльністю; 
•  речовини виключно антропогенного походження (синтетичні): пестициди, 
мінеральні добрива та інші. 
За даними інформаційних джерел [28] річка Південний Буг входить в ТОП-5 
найбільш забруднених річок. До основних показників погіршення стану даного 
водного об’єкту є значне перевищення концентрації амонійного і нітрит- іону та 
біохімічне споживання кисню (рисунок 2.2). 
 
22 
 
 
 
Рисунок 2.2 ‒ Найбільш забруднені водні об’єкти України [28] 
 
Екологічний стан Південного Бугу у верхів’ях, оцінений за методикою 
оціночних таблиць RQBA, оцінюється переважно від задовільного до дуже 
поганого (рисунок 2.3) [29]. 
23 
 
 
Рисунок 2.3 ‒ Екологічний стан Південного Бугу 
 
 
Рисунок 2.4 ‒ Хімічний статус Південного Бугу 
24 
 
 
За результатами оцінки хімічного статусу майже на всій протяжності річка 
характеризується як така, що не досягла доброго хімічного статусу (рисунок 2.4), 
що спричинено перевищенням екологічних стандартів для пріоритетних речовин, 
зокрема за вмістом Кадмію і хлорпіріфосу. Підвищені  концентрації Кадмію  
можуть  мати  як  фоновий  характер,  так  і  характеризувати  антропогенний 
вплив на водне тіло. Підвищений вміст хлорпіріфосу вказує лише на наявність 
антропогенного навантаження [29].   
Формування хімічного складу води р. Південний Буг відбувається за 
сукупної дії багатьох факторів природного і антропогенного характеру.  
Основними забруднювачами поверхневих вод Вінницької області є 
підприємства харчової та переробної промисловості, сільське господарство, але 
значне падіння обсягів виробництва на цих підприємствах призвело до зменшення 
обсягів скидів і забруднення річки Південний Буг. Найбільшу частку в обсягах 
забруднень несуть підприємства житлово-комунального господарства. На 
території області експлуатуються 55 очисних споруд каналізації біологічного та 
механічного типу очищення зворотнихвод, потужність яких становить 79,8 млн. 
3
м  на рік. Основною проблемою майже всіх очистних споруд області є 
наднормативний скид азоту амонійного внаслідок недостатнього рівня і глибини 
біологічної очистки [30]. Завдяки цьому методу видаляється лише частина сполук  
азоту  і  фосфору. Технології  для  поглибленого  вилучення  вказаних  сполук в  
Україні  не  застосовуються  через  їхню  високу  вартість.  Наявні  комунальні 
очісні споруди фізично й морально застарілі, працюють неефективно, часто 
об’єми стічних вод перевищують проектні величини, що призводить до 
понаднормованого надходження забруднювальних речовин у поверхневі води. 
Більшість очисних споруд вимагають негайної модернізації та реконструкції [29]. 
Ефективність роботи комунальних очисних споруд в міських агломераціях 
басейну Південного Бугу за величиною питомого скиду Nнеорг на одиницю 
еквіваленту населення (ЕН) показана  на рисунку 2.5.  
25 
 
 
 
Рисунок 2.5 ‒ Питомий скид неорганічних сполук азоту в міських агломераціях 
басейну Південного Бугу [29]. 
 
Гідрохімічний моніторинг якості поверхневих вод у басейні р. Південний 
Буг на даний час проводиться Державним агентством водних ресурсів України 
відповідно до Програми державного моніторингу довкілля, що базується на 
басейновому принципі управління. Моніторингова мережа гідрологічних постів у 
басейні Південного Бугу розділена між Житомирським обласним центром з 
гідрометеорології та Первомайською гідрологічною станцією Миколаївського 
обласного центру з гідрометеорології Державної служби з надзвичайних ситуацій 
України (рисунок 2.6) [29]. 
 
26 
 
 
Рисунок 2.6 ‒ Система моніторингу якісного стану водних об’єктів басейну річки 
Південний Буг 
 
Система управління використанням, охороною та відтворенням водних 
ресурсів у Вінницькій області базується на використанні основних положень 
концепції сталого розвитку, басейновому підході до управління водними 
ресурсами і екосистемному підході щодо використання, охорони та відтворення 
водних ресурсів (рисунок  2.7).   
27 
 
 
 
Рисунок 2.7 ‒ Основа управління використанням, охороною та відтворенням 
водних ресурсів у Вінницькій області 
 
2.4 Матеріали і методи дослідження 
 
Найактуальнішими питаннями сьогодення є збереження водних екосистем 
України і забезпечення населення якісною питною водою. Отже, аналіз та 
інтегральна оцінка екологічного стану р. Південий Бугу є актуальним питанням. 
Визначення якості води має важливе значення для покращення екологічної 
ситуації в регіоні.  
З цією метою в роботі проводилася оцінка якості поверхневих вод р. 
Південний Буг у Винницькій області в районі водозабору КП 
«Вінницяоблводоканал» за даними, наведеними в роботі [30] за методикою 
екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями [31], яка 
побудована за екосистемним принципом. Відповідність нормативам якості води 
для водних об'єктів оцінювали за методикою [32].  
28 
 
Оцінку потенційного ризику для здоров’я населення при рекреаційному 
використанні водних об’єктів проводили за [33]. 
Методи дослідженėня ‒ математичний і порівняльно-описовий. 
 
2.5 Результати досліджень 
 
2.5.1 Екологічна оцінки якості поверхневих вод  
 
Екологічна оцінка якості поверхневих вод за фізико-хімічними та хімічними 
показникиками включає три блоки оцінок: за сольовим складом, за хімічними 
трофосапробіологічними показниками, за показниками вмісту специфічних 
речовин токсичної та радіаційної дії. Результати подаються у вигляді єдиної 
оцінки, яка є середньоаріфметичним за трьома групами вказаних блоків [31]. 
Вихідні дані відповідно до методики [31] були згруповані за:  
а) сольовим складом (І1); 
б) трофо-сапробіологічними показниками (І2); 
в) показниками специфічних речовин токсичної дії (І3).  
Розрахунки проводили в межах кожного з трьох блоків (І1, І2, І3) та 
визначали інтегральний (ІЕ) індекс за формулою: 
 
І
І = 1
+І2+І3
Е                                               (2.1) 3
 
Оцінку водного об’єкту за класами і категоріями якості води проводили  за 
таблицею 2.2. 
 
 
 
 
29 
 
Таблиця 2.2 ‒ Класи і категорії якості поверхневих вод за екологічною 
класифікацією  
 
 
2.5.1.1 Блок показників сольового складу 
 
Загальна характеристика поверхневих вод суходолу за сольовим складом 
проводиться за показниками загальної мінералізації та вміст хлоридів і сульфатів. 
Мінералізація поверхневих вод суші залежить від фізико-географічних умов 
формування стоку. Основними джерелами високої мінералізації поверхневих вод 
є як ґрунтові так і стічні води різного походження. Концентрація головних іонів, 
що формують загальну мінералізацію, змінюється, в основному, під дією 
30 
 
гідрологічного фактору. Навесні при збільшенні водного поверхневого стоку 
мінералізація зменшується внаслідок розбавлення, а в інши пори року ‒ 
збільшується [20, 21]. 
Екологічна оцінка якості вод р. Південний Буг за блоком показників 
сольового складу наведена у таблиці 2.3.  
 
Таблиця 2.3 – Екологічна оцінка якості вод р. Південний Буг за сольовим 
складом  
Показник Значення  Категорія Клас Індекс 
3
Мінералізація, мг/дм  314 2 ІІ 
2– 3 2+2+3
SO4 , мг/дм  22,3 2 ІI І1 = =2,3 
– 3 3
Cl , мг/дм  33 3 ІI 
 
За критерієм мінералізації поверхневі води р. Південний Буг в районі 
водозабору КП «Вінницяоблводоканал» можуть бути віднесені до 2 категорії ІІ 
класу якості води, тобто до «мезотрофних», що за своїм станом 
характеризуються як «дуже добрі», а за ступенем чистоти «чисті».  
3
За вмістом сульфатів (С = 22,3 мг/дм ) якість води характеризується як 
вода ІІ класу категорії ІІ, за своїм станом характеризуються як «дуже добрі», а 
за ступенем чистоти «чисті». 
3
 За вмістом хлоридів (С = 33 мг/дм ) вода відповідає ІІ класу категорія 3 
(характеризуються за своїм станом як «дуже добрі», а за ступенем чистоти 
«чисті»). 
За сольовим складом (І1=2,3) поверхневі води р. Південний Буг в районі 
водозабору КП «Вінницяоблводоканал» належать до другого класу якості (стан 
добрий) з переходом у третій (стан задовільний).  
 
 
 
 
31 
 
2.5.1.2 Показники трофо-сапробіологічного блоку 
 
Екологічна оцінка якості вод за трофо-сапробіологічними (еколого-
санітарними) показниками представлена у таблиці 2.4. 
 
Таблиця 2.4 – Якість води р. Південний Буг за трофо-сапробіологічними 
показниками  
Показник Значення Категорія Клас Індекс 
3
Завислі речовини,мг/дм  48 5 ІІІ 
рН 8 3 ІІ 
+ 3
NH4 , мгN/дм  0,03 1 І 
– 3
NO3 , мгN/дм  1,36 6 ІV 5 + 3 + 1 + 6 + 5 + 1 + 5 + 5
І2 =  
Фосфор загальний, 0,164 5 III 8
3
мгР/дм   
Розчинений кисень, 10,56 1 I І2=3,9 
3
мгО2/дм  
3
БCК5,мгО2/дм  4,50 5 ІІІ 
– 3
NO2 , мг/дм  0,023 5 ІІІ 
 
За показниками блоку трофо-сапробіологічних показників (І2 = 3,9) 
поверхневі води р. Південний Буг належать до ІІІ класу 5 категорії якості води 
(стан задовільний, за ступенем чистоти ‒ «забруднені»), близькі до IV класу (стан 
‒  «поганий», за ступенем чистоти ‒ «брудні»). 
Найбільший внесок у величину блокового індексу І2 мають такі показники 
як сполуки неорганічні Нітрогену, особливо нітрат-іони, фосфор загальний, БСК5 і 
завислі речовини. Вода за даними показниками належить до ІІІ-IV класів 5-6 
категорій якості. 
 
2.5.1.3 Показники  блоку специфічних (токсичних) речовин  
 
За показниками блоку специфічних (токсичних) речовин (І3 = 3,8) 
поверхневі води близьки до IІІ класу четвертої категорії (стан ‒  «задовільний», 
32 
 
за ступенем чистоти ‒ «забрудні»).  
 
Таблиця 2.5 – Екологічна оцінка якості вод р. Південний Буг за 
специфічними (токсичними) речовинами  
Показник Значення  Категорія Клас Індекс 
3
Мідь,мкг/дм  2 3 ІІ 
3
Цинк,мкг/дм  50 5 ІІІ 
3
Залізо,мкг/дм  80 3 ІІ І3 =
3
Манган,мкг/дм  50 4 ІІІ 3+5+3+4+5+4+2+4= 
3 8
Кадмій, мкг/дм   1 5 ІІІ  
3
Ніколь, мкг/дм  10 4 ІІІ =3,8 
3
Плюмбум, мкг/дм  2,5 2 ІІ 
3
Нафтопродукти,мкг/дм  98 4 ІІІ 
 
Найбільше на якість води впливають Цинк і Кадмій (категорія 5), а також 
Манган, Ніколь і Нафтопродукти (категорія 4).  
 
2.5.1.4 Оцінка якості води за інтегральним екологічним індексом  
 
Оцінку якості води за підсумковим інтегральним екологічним індексом (ІЕ) 
проводили за формулою 2.1: 
 
2,3 + 3,9 + 3,8
ІЕ = = 3,3 3
 
За підсумковим інтегральним екологічним індексом якості води 
поверхневі води р. Південний Буг в районі водозабору КП 
«Вінницяоблводоканал» можуть бути віднесені до 3 категорії ІІ класу якості 
води та характеризуються за станом як добрі, за ступенем чистоти  ‒ досить 
чисті.  
В той же час, високі показники компонентів трофо-сапробіологічного 
блоку і специфічних (токсичних) речовин свідчать, що водний об’єкт зазнає 
33 
 
суттєвого антропогенного навантаження. Лімітуючими показниками є сполуки 
неорганічні Нітрогену, особливо нітрат-іони, фосфор загальний, БСК5 і завислі 
речовини, Цинк і Кадмій. 
 
2.6 Оцінка якості води за коефіцієнтом забрудненості 
 
Формалізованим критерієм якості води за вмістом хімічних речовин є сума 
відношення концентрації і-тої речовини Сi до її ГДКі Цей критерій називають 
коефіцієнтом забрудненості води (КЗ) [32]: 
 
��
КЗ = 0,1  ∑10 10 ����=1 �� = 0,1  ∑��=1                                         (2.2) ГДКі
 
де n – кількість показників, за якими проводиться оцінка якості води (n=10).  
Величина КЗ характеризує кратність перевищення (r) нормативу у долях ГДК. 
Будь-які значення КЗ, що перевищують одиницю свідчать про порушення діючих 
нормативів. 
Відповідність інтегральних показників нормативам якості води оцінювали 
за гігієнічними нормативами якості води водних об’єктів для задоволення питних, 
господарсько-побутових та інших потреб населення [34].  
Оцінку стану води за рівнями забрудненості проводили за таблицею 2.6:  
 
Таблиця 2.6 ‒ Оцінка стану води за рівнями забрудненості [32] 
Значення КЗ 1 1,01…2,50 2,51…5,00 5,01…10,0 Більше10 
Рівень Незабруднені Слабко Помірно  Дуже  
Брудні 
забрудненості (чисті) забруднені забруднені брудні 
 
Результати оцінювання представлені в таблиці 2.7. 
 
34 
 
Таблиця 2.7 ‒ Результати оцінювання якості води р. Південний Буг 
Показник Значення, С  ГДК С/ГДК 
3
Мінералізація, мг/дм  314 1000 - 
2– 3
SO4 , мг/дм  22,3 500 - 
– 3
Cl , мг/дм  33 350 - 
3
Завислі речовини, мг/дм  48 15 3,2 
рН 8 6,5-8,5 - 
+ 3
NH4 , мгN/дм  0,03 2,0 - 
– 3
NO2 , мг/дм  0,023 3,3 - 
– 3
NO3 , мгN/дм  1,36 44 - 
3
Розчинений кисень, мгО2/дм  10,56 > 4,0 - 
3
БCК5, мгО2/дм  4,50 3,0 1,5 
3
Мідь, мкг/дм  2 1000 - 
3
Цинк, мкг/дм  50 1000 - 
3
Залізо, мкг/дм  80 300 - 
3
Манган, мкг/дм  50 100 - 
3
Кадмій, мкг/дм   1 1 1 
3
Ніколь, мкг/дм  10 100 - 
3
Плюмбум, мкг/дм  2,5 30 - 
3
Нафтопродукти, мкг/дм  98 300 - 
3
Формальдегід, мкг/дм  20 50 - 
 
Коефіцієнт забрудненості води (КЗ), розрахований за формулою 2.2, 
становить 1,27, отже поверхневі води р. Південний Буг в районі водозабору КП 
«Вінницяоблводоканал» слабко забруднені. Лімітуючими показниками за 
величиною коефіцієнта забрудненості води є завислі речовини, БCК5  і  Кадмій. 
 
2.7 Оцінка потенційного ризику для здоров’я населення при 
рекреаційному використанні водотоку 
 
Оцінка потенційного ризику для здоров’я населення при рекреаційному 
використанні водних об’єктів проводили за методикою [33] проводилась за 
правилом множення ймовірностей, де як множник виступають не величини 
ризику здоров'ю, а значення, що характеризують імовірність його відсутності: 
 
35 
 
Rіskcyм = 1 - (1-Rіsk1)(1-Rіsk2)(1-Rіsk3 )....(1-Rіskn),   (2.3) 
 
де: Rіskcyм ‒ потенційний ризик комбінованого чи комплексного впливу 
домішок; Rіsk1,..., Rіskn ‒ потенційний ризик впливу кожної окремої домішки 
Результати оцінка потенційного ризику для здоров’я населення при 
рекреаційному використанні р. Південний Буг  представлені в таблиці 2.8. 
 
Таблиця 2.8 ‒ Потенційний ризик здоров’ю населення за показниками 
якості води р. Південний Буг   
Концентрація ГДК , 
Показник кп C/ ГДКкп lg(C/ ГДКкп) Prob Risk С, мг/л мг/л 
Колі-індекс 21000 5000 4,2 
 
Індекс 300 1000 2,498 2,5 
ентерококів   
Індекс коліфагів 100 100 
  
Запах, бали 3 0,75 -0,1 -0,737 0,220 
 
БПК , мг О2/л 4,5 6 -2,415 0,010 5
  
рН 8 0 2,64 0,4 -3,000 0,001 
Розчинений 10,56 4 9,6 1,0 -0,600 
кисень, мг/л  
Кольоровість, 96 10 2,4 0,4 0,422 0,660 
град 
Завислі 48 20 0,314 -0,5 -0,738 0,212 
речовини, мг/л 
Загальна 
мінералізація, 314 1000 0,09 -1,0 -3,670 0,001 
мг/л 
Хлориди, мг/л 33 350 0,04 -1,4 -5,405 0,001 
Сульфати, мг/л 22,3 500 0,02 -1,7 -6,484 0,001 
+
NH  0,04 2 0,02 -1,6 -7,641 0,001 4
-
NO  0,075 3,3 0,02 -1,7 -7,456 0,001 2
2+
Cu  0,002 0,1 0,27 -0,6 -7,6406 0,001 
3+
Fe  0,08 0,3 1,00 0,0 -3,906 0,001 
2+
Cd  0,001 0,001 0,50 -0,3 -2,000 0,023 
36 
 
2+
Mn  0,05 0,1 0,10 -1,0 -2,999 0,023 
2+
Ni  0,01 0,1 0,05 -1,3 -5,320 0,001 
2+
Pb  0,0025 0,05 0,10 -1,0 -6,319 0,001 
2+
Zn  0,05 0,5 0,40 -0,4 -5,320 0,001 
Формальдегід 0,02 0,05 0,75 -0,1 -3,321 0,001 
Нафтопродукти 0,098 0,3 0,33 -0,5 -3,613 0,001 
 
Розрахунок потенційного комбінованого ризику за формулою 2.3 показав, 
що він становить 0,8 (значний вплив на здоров’я населення, важкі гострі 
ефекти), і зумовлений, переважно, значною кольоровістю води та її запахом, а 
також вмістом завислих речовин  (рисунок 2.8).  
 
 
Рисунок  2.8  ‒ Ранжування показників якості води за величиною ризику 
 
Потенційний епідеміологічний ризик, розрахований за мікробіологічними  
3
показниками (колі-індекс дорівнював 21000 в дм , індекс ентерококів ‒ 300 в  
3 3
дм , індекс коліфагів ‒ 100 в  дм ) становить 2,5, що може викликати важкі 
захворювання населення на кишково-шлункові захворювання при купанні  у 
річці. 
Проведена оцінка потенційного ризику для здоров'я населення при 
37 
 
рекреаційному водокористуванні дозволить прийняти необхідні управлінські 
рішення щодо впровадження водоохоронних заходів для забезпечення 
комфортних умов відпочинку населення міста, в першу чергу ‒  встановлення 
та ліквідація існуючих і потенційних забруднювачів річки, а також розчищення 
акваторії Південного Бугу в межах міста. 
 
2.8 Шляхи покращення екологічного стану річки Південний Буг  
 
Заходи щодо збереження екологічного стану р. Південний Буг повинні 
розроблятися за результатами моніторингу стану річкового басейну і починати 
треба з реорганізації системи моніторингу поверхневих вод у відповідності до 
вимог Директиви 2000/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради у сфері водної 
політики. Наявна система моніторингу не забезпечує об’єктивну оцінку 
екологічного стану річок. Необхідно впровадження трьох типів моніторингу 
поверхневих вод: контрольний (визначаються всі біологічні, гідроморфологічні, а 
також хімічні та фізико-хімічні елементи якості), оперативний (проводиться лише 
для тих водних тіл, статус яких за  результатами контрольного моніторингу 
оцінений як  задовільний, поганий чи дуже поганий) та дослідницький (стосується 
конкретних водних тіл, для яких невідомі причини перевищення концентрацій 
забруднювальних речовин) [29]. 
Необхідно приділяти також увагу запобіганню забруднення води в першу 
чергу біогенними сполуками, які становлять велику загрозу для функціонування 
водної екосистем, забезпечувати повну очистку комунально-побутових і 
промислових стоків, запобігати потраплянню добрив і пестицидів у водойми 
(таблиця 2.9). Для оздоровлення річок лісостепової та степової зон з високою 
сільськогосподарською освоєністю територій, для яких характерним є значна 
розореність території басейну, рекомендується проведення оптимального 
землеробства з дотриманням технологічних режимів обробки ґрунтів.  
 
38 
 
Таблиця 2.9 ‒ Заходи зі збереження чистоти поверхневих вод 
 
Потрібна реконструкція очисних споруд, заборона виробництва, продажу і  
використання фосфоровмісних миючих засобів, контроль за точковими і 
дифузними джерелами забруднення. Необхідна реорганізація управлінської 
стратегії комплексного використання водних ресурсів.  
39 
 
ВИСНОВКИ 
 
За підсумковим інтегральним екологічним індексом якості води поверхневі 
води р. Південний Буг в районі водозабору КП «Вінницяоблводоканал» можуть 
бути віднесені до 3 категорії ІІ класу якості води та характеризуються за станом 
як добрі, за ступенем чистоти ‒ досить чисті. В той же час, високі показники 
компонентів трофо-сапробіологічного блоку і специфічних (токсичних) речовин 
свідчать, що водний об’єкт зазнає суттєвого антропогенного навантаження. 
Лімітуючими показниками є сполуки неорганічні Нітрогену, особливо нітрат-
іони, фосфор загальний, БСК5 і завислі речовини, Цинк і Кадмій. 
Коефіцієнт забрудненості води становить 1,27, отже поверхневі води р. 
Південний Буг в районі водозабору КП «Вінницяоблводоканал» можуть бути 
оцінені як слабко забруднені. Лімітуючими показниками за величиною 
коефіцієнта забрудненості води є завислі речовини, БCК5 і Кадмій. 
Розрахунки потенційного комбінованого ризику для здоров’я населення при 
рекреаційному використанні водотоку показали, що він становить 0,8 (значний 
вплив на здоров’я населення, важкі гострі ефекти), і зумовлений, переважно, 
значною кольоровістю води та її запахом, а також вмістом завислих речовин.  
Потенційний епідеміологічний ризик для здоров’я населення при 
рекреаційному використанні водотоку, розрахований за мікробіологічними  
показниками становить 2,5, що може викликати важкі захворювання населення на 
кишково-шлункові захворювання при купанні  у річці. 
Проведена оцінка дозволить прийняти необхідні управлінські рішення щодо 
впровадження водоохоронних заходів для збереження екологічного і санітарно-
гігієнічного стану водного об’єкту, який є джерелом водопостачання, 
забезпечення комфортних умов відпочинку населення міста, в першу чергу ‒  
встановлення та ліквідація існуючих і потенційних забруднювачів річки, а також 
розчищення акваторії Південного Бугу в межах міста. 
 
40 
 
Для збереження екологічного стану річки Південний Буг необхідна 
реорганізація системи моніторингу поверхневих вод у відповідності до вимог 
Директиви 2000/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради у сфері водної 
політики і управлінської стратегії комплексного використання водних ресурсів. 
  
41 
 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Яков’юк В.А. Значення транскордонних водних ресурсів у процесі оцінки 
водозабезпечення України. //Економіка природокористування та охорони 
навколишнього середовища. Випуск 43. 2019. С. 139-143. 
2. Левковська Л.В., Сундук А.М. Безпека водних ресурсів України: аналіз, 
оцінка, пріоритети забезпечення. //Економіка природокористування і 
охорони довкілля: Зб. наук. пр. К.: ДУ ІЕПСР НАН України.  2014. С. 71-75. 
3. Томільцев А. І., Яцик А. В., Мокін В. Б. Екологічні основи управління 
водними ресурсами: навч. посіб. Київ: Інститут екологічного управління та 
збалансованого природокористування.  2017. 200 с 
4. Назаренко О.М., Поплавська В.В. Теоретичні аспекти ринку водних ресурсів. 
//Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури. 2014. 
5(109). С.53-60. 
5. Краковська С. В., Гнатюк Н. В., Шпиталь Т. М., Паламарчук Л. В. Проекції 
змін приземної температури повітря за даними ансамблю регіональних 
кліматичних моделей у регіонах України в ХХІ столітті. Наук. пр. 
УкрНДГМІ. 2016. Вип. 268. С. 33-44. 
6. Осадчий В. І. Ресурси та якість поверхневих вод України в умовах 
антропогенного навантаження та кліматичних змін. За матеріалами наукової 
доповіді на засіданні Президії НАН України 31 травня 2017 року. Вісник 
НАН України.  2017.  № 8. С. 29-46 
7. Зацерковний В.І., Плічко Л.В. Аналіз системи управління водогосподарським 
комплексом України та пошук шляхів щодо її вдосконалення. // Наукоємні 
технології № 4 (36).  2017. С 358-367. 
8. Хільчевський В.К. Сучасна характеристика поверхневих водних об’єктів 
України: водотоки та водойми. Гідрологія, гідрохімія і гідро екологія. 2021. 
1(59).  С. 17-27. DOI: https://doi.org/10.17721/2306-5680.2021.1.2. 
42 
 
9. Паламарчук М.М. Водний фонд України / М.М.Паламарчук, Н.Б. Закорчевна.  
К.: Ніка-Центр. 2006. 320 с. 
10.  Наукові засади раціонального використання водних ресурсів України за 
басейновим принципом. Монографія /За редакцією В. А. Сташука; [В.А. 
Сташук, В. Б. Мокін, В. В. Гребінь, О. В. Чунарьов]. Херсон: Грінь Д.С. 2014.  
250 с. 
11. Гусятинський М.В., Чорна Т.М. Еколого-економічні проблеми питного 
водопостачання в Україні. Збірник статей науково-практичної конференції з 
міжнародною участю: Вода: проблеми та шляхи вирішення.  Житомир Вид-
во ЖДУ ім. І. Франка. 2016 р. С. 53–59. 
12. Зелена книга. Регулювання ринку водопостачання та водовідведення. 2021. 
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://cdn.regulation.gov.ua/54/05/e1/b6/regulation.gov.ua_%D0%97%D0%9A1_
%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8
%D0%B8%CC%86%20%D1%84%D0%B0%D0%B8%CC%86%D0%BB.pdf. 
Дата звернення 20.05.23р. 
13. Клименко М.О., Залеський І.І. Збалансоване використання водних ресурсів: 
навчальний посібник. Рівне : НУВГП. 2016. – 337 с. 
14. Якість поверхневих вод. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://www.ecoleague.net/diialnist/vydannia-vel/ekolohichni-karty/ekolohichna-
sytuatsiia-ta-stan-pytnykh-vod-ukrainy. Дата звернення 10.05.23р. 
15. Дмитрієва О.О., Телюра Н.О. Екологічна безпека населених пунктів України 
розташованих на евтрофованих водних об’єктах //Комунальне господарство 
міст. 2017, випуск 139. C. 120-125. 
16.  Водна стратегія України на період до 2025 року (наукові основи) (за 
науковою редакцією М.І. Ромащенка, М.А. Хвесика, Ю.О. Михайлова). – К.: 
2015.   46 с. 
43 
 
17.  Климчик О.М., Пінкіна Т.В., Пінкін А.А. Впровадження системи 
інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом. 
//ScientificJournal «ScienceRise», №4(45). 2018.   С.36-40. 
18.  Хвесик М., Левковська Л., Мандзик В. Парадигмальний концепт організації 
системи інтегрованого управління водними ресурсами. //Економіка 
природокористування і сталий розвиток. 2018, № 1-2 (20-21). С.5-10. 
19.  Хільчевський В. К., Забокрицька М. Р., Кравчинський Р. Л., Чунарьов О. В. 
Основні засади управління якістю водних ресурсів та їхня охорона : навч. 
посіб. Київ : ВПЦ "Київський університет". 2015. 154 с. 
20. Мислюк О.О. Основи хімічної екології: навч. посібник для вищих навч. 
закладів / О.О. Мислюк - К.: Кондор.  2015. 660с. 
21. Хільчевський В.К. Основи гідрохімії. / В.К. Хільчевський, В.І. Осадчий, С.М. 
Курило.  К. : Ніка-Центр. 2012. . 312 с. 
22. Effects of Water Pollution on Human Health and Disease Heterogeneity: A Review 
Li Lin, Haoran Yang, Xiaocang Xu.  Medicine Frontiers in Environmental Science 
2022  https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fenvs.2022.880246/full 
23. Water-related diseases responsible for 80 per cent of all illnesses, deaths in 
developing world’, says secretary-general in environment day messag 
Ehttps://press.un.org/en/2003/sgsm8707.doc.htm. 
24. План управління річковим басейном Південного Бугу: аналіз стану та 
першочергові заходи / За ред. С. Афанасьєва, А. Петерс, В. Сташука та О. 
Ярошевича.  Київ: Вид­во ТОВ «НВП «Інтерсервіс». 2014. 188 с. 
25. Басейнове управління водних ресурсів. Гідрографічна мережа річки 
Південний Буг https://buvrpb.davr.gov.ua/vodni-resursy/hidrohrafichna-merezha 
26. Ухань О.О. Типізація поверхневих вод басейну Південного Бугу за вмістом 
головних іонів, біогенних елементів, органічних речовин та розчиненого 
кисню / О. О. Ухань, В. І. Осадчий, Ю. Б. Набиванець, Н. М. Осадча, Д. В. 
Глотка //Наукові праці Українського науково-дослідного 
гідрометеорологічного інституту. 2015. Вип. 267. С. 46-56. 
44 
 
27. Осадчий В.І. Гідрологічні чинники формування хімічного складу 
поверхневих вод // Наук. пр. УкрГМІ. Вип. 265. 2013. С. 54-65. 
28. Каламутні води. Річки України опинилися на межі катастрофічного 
забруднення і висихання. Режим доступу: https://nv.ua/ukraine/events/mutnye-
vody-reki-ukrainy-okazalis-na-grani-katastroficheskogo-zagryazneniya-i-
vysyhaniya-50010957.html 
29. План управління річковим басейном Південного Бугу: аналіз стану та 
першочергові заходи / За ред. С. Афанасьєва, А. Петерс, В. Сташука та О. 
Ярошевича. Київ: Вид­во ТОВ «НВП «Інтерсервіс». 2014. 188 с. 
30. Вітер Н. Г. Аналіз стану води річок Вінницької області. Екологія та охорона 
навколишнього середовища. 2021, №22. С. 196-208 
31. Інтегральні та комплексні оцінки стану навколишнього природного 
середовища: монографія / О.Г. Васенко, О.В. Рибалова, С.Р. Артемʹєв, Н.С. 
Горбань, Г.В. Коробкова, В.О. Полозенцєва, О.В. Козловська, А.О. Мацак, 
А.А. Савічєв. Х: НУГЗУ.  2015.  419 с. 
32.  Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод (в 
системі мінекоресурсів). Київ. 2003.   55 с. 
33. КНД 211.1.1.106-2002. Методологія інтегральної оцінки стану довкілля. 2005. 
38с. 
34. «Про затвердження Гігієнічних нормативів якості води водних об’єктів для 
задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення» 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0524-22#Text 
 
 
 
 
 
  
45 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
  
46 
 
Додаток А 
Апробація роботи 
 
 
47 
 
 
 
 
48