ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4552| Title: | Підвищення ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних послуг |
| Authors: | Чепурда, Ганна Миколаївна Герман, Ірина Валентинівна |
| Keywords: | ТУРОПЕРАТОР ВНУТРІШНЬОГО ТУРИЗМУ;ЕФЕКТИВНІСТЬ;МЕТОДИ АНАЛІЗУ;ОЦІНКА ПРОГНОЗУВАННЯ |
| Issue Date: | 2023 |
| Abstract: | Звіт про дипломну роботу: 118 сторінок, 3 розділи, 19 таблиць, 4 рисунки, 5 додатків, 109 джерел. В дипломній роботі об’єкт дослідження – процес розробки механізму підвищення ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних послуг на прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ». Предмет дослідження – сукупність теоретичних і практичних положень розробки механізму підвищення ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних послуг на прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ». Мета дослідження – розкриття основних теоретичних і практичних положень для розробки механізму підвищення ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних послуг на прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ». Розглянута проблема забезпечення досягнення ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних послуг на підставі застосування сучасних засобів і методів ведення бізнесу для розвитку туристичної галузі. Проведено аналіз сучасних методів оцінки економічної ефективності діяльності туристичного підприємства, визначено переваги та недоліки. Представлені методичні підходи до оцінки економічної ефективності господарської діяльності підприємства ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ». Розроблені основні заходи для застосування механізму підвищення ефективності функціонування даного підприємства на ринку туристичних послуг. Результати кваліфікаційної роботи можуть бути впроваджені у практиці діяльності підприємств туристичної галузі економіки України. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4552 |
| Appears in Collections: | 242 Туризм і рекреація (Туризм) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Герман.pdf Restricted Access | 3.08 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ, БУДІВНИЦТВА ТА РАЦІОНАЛЬНОГО
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
КАФЕДРА ТУРИЗМУ ТА ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ
Допущено до захисту
Завідувач кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи
____________ (Чепурда Л. М.)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи
другого (магістерського) рівня освіти
на тему: «Підвищення ефективності функціонування підприємства на ринку
туристичних послуг»
Виконала студентка II курсу, групи МТ-16
Спеціальності 242 «Туризм»
Герман Ірина Валентинівна
Керівник Чепурда Г.М.
Рецензент Кольцов О.П.
Черкаси, 2022 р.
7
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій,будівництва та раціонального природокористування
Кафедра туризму і готельно-ресторанної справи
Освітній рівень: другий (магістерський)
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри _______ (Чепурда Л. М.)
«___» _____________ 20__ року
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
_______________Герман Ірини Валентинівни_____________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи «Підвищення ефективності функціонування підприємства на
ринку туристичних послуг»
Керівник дипломної роботи ___Чепурда Ганна Миколаївна д.і.н.,професор__
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету від
«14_» _жовтня__ 2022_ року № 277/04_
2. Строк подання студентом дипломної роботи _______________________
3. Вихідні дані до дипломної роботи _аналітичні та статистичні дані про
діяльність туристичного підприємства «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», дані про
економічний стан,тощо. ______________________________________________
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить
розробити) вступ (актуальність,предмет та об’єкт дослідження, методологія
дослідження, джерела інформації), розділ 1 «Теоретичні основи ефективності
функціонування підприємства на ринку туристичних послуг, розділ 2
«Практичні аспекти досягення ефективності функціонування ПП
8
«ТУРОПЕРАТОР НАМІ» в сучасних умовах господарювання, розділ 3
«Напрями підвищення ефективності функціонування на ринку туристичних
послуг ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» ______________
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень,
плакатів) _аналітичні таблиці, рисунки,схеми___________________________
6. Консультанти розділів дипломної роботи
Розділ Прізвище, ініціали та Підпис, дата
посада консультанта
Завдання видав Завдання прийняв
Розділ 1 Чепурда Г.М.
Розділ 2 Чепурда Г.М
Розділ 3 Чепурда Г.М
7. Дата видачі завдання: «_14__» _жовтня____ 2022_року
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів дипломної роботи (роботи) Строк виконання Примітка
1 Затвердження теми дипломної роботи
2 Складання плану жовтень 2022
3 Підготовка 1 розділу жовтень 2022
4 Підготовка 2 розділу жовтень 2022
5 Підготовка 3 роділу листопад 2022
6 Робота над формуванням висновків листопад 2022
7 Оформлення та рецензування листопад 2022
8 Попередній захист листопад 2022
9 Захист дипломної роботи грудень 2022
Студент-дипломник _________________ Герман І.В._________
(підпис) (прізвище та ініціали)
Керівник дипломної
роботи ___________________ Чепурда Г.М. _
(підпис) (прізвище та ініціали)
9
РЕФЕРАТ
Звіт про дипломну роботу: 118 сторінок, 3 розділи, 19 таблиць,
4 рисунки, 5 додатків, 109 джерел.
В дипломній роботі об’єкт дослідження – процес розробки механізму
підвищення ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних
послуг на прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
Предмет дослідження – сукупність теоретичних і практичних положень
розробки механізму підвищення ефективності функціонування підприємства на
ринку туристичних послуг на прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
Мета дослідження – розкриття основних теоретичних і практичних
положень для розробки механізму підвищення ефективності функціонування
підприємства на ринку туристичних послуг на прикладі
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
Розглянута проблема забезпечення досягнення ефективності
функціонування підприємства на ринку туристичних послуг на підставі
застосування сучасних засобів і методів ведення бізнесу для розвитку
туристичної галузі. Проведено аналіз сучасних методів оцінки економічної
ефективності діяльності туристичного підприємства, визначено переваги та
недоліки. Представлені методичні підходи до оцінки економічної ефективності
господарської діяльності підприємства ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
Розроблені основні заходи для застосування механізму підвищення
ефективності функціонування даного підприємства на ринку туристичних
послуг.
Результати кваліфікаційної роботи можуть бути впроваджені у практиці
діяльності підприємств туристичної галузі економіки України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ТУРОПЕРАТОР ВНУТРІШНЬОГО ТУРИЗМУ,
ЕФЕКТИВНІСТЬ, МЕТОДИ АНАЛІЗУ,ОЦІНКА ПРОГНОЗУВАННЯ.
10
ЗМІСТ
Вступ........................................................................................ ................................ 6
Розділ 1 Теоретичні основи ефективності функціонування підприємства на
ринку туристичних послуг ……………………..…………………...……......... 9
1.1 Сутнісна характеристика поняття «ефективність підприємства» та її
види …………….................................................................................. ............. 9
1.2 Методика оцінки економічної ефективності туристичного підприємства 13
1.3 Особливості визначення ефективності господарської діяльності
туроператорів внутрішнього туризму…………………...................................... 16
Розділ 2 Практичні аспекти досягнення ефективності функціонування
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» в сучасних умовах господарювання ………… 23
2.1 Організаційно-економічна характеристика ПП «ТУРОПЕРАТОР
НАМІ»…….. ……............................................................................................... 23
2.2 Оцінка ефективності діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»………… 37
2.3 Аналіз застосування сучасних засобів і методів ведення бізнесу для
розвитку туристичного підприємства……...................................................... 52
Розділ 3 Напрями підвищення ефективності функціонування на ринку
туристичних послуг ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» ….................................. 67
3.1 Аналіз ризику в діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» ……............ 67
3.2 Основні напрямки для розробки механізму підвищення ефективності
функціонування підприємства на ринку туристичних послуг на прикладі
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» ..……………………..….................................. 75
3.3 Пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»……. .................................................................... 89
Висновки..................................................................................... ............................ 97
Список використаних джерел…..……………………………………..………... 100
Додатки……………………………………………………………………………1 112
11
ВСТУП
Останнім часом спостерігаються високі темпи зростання туристичної
галузі порівняно з іншими сферами економічної діяльності. У зв'язку з цим
доцільно розглядати туризм як можливий каталізатор розвитку економіки в
цілому, як для України загалом, так і для окремого регіону зокрема.
Попри те що більшість країн часто надають перевагу роботі в
міжнародному туризмі завдяки доходам, отриманим від експорту, внутрішній
туризм залишається провідною формою туризму, представляючи важливий
інструмент регіонального економічного зростання та розвитку.
На туристичну активність істотно впливає тип населеного пункту, де
проживають українці. Частіше подорожують міські жителі, при цьому дещо
частіше мешканці великих міст (обласних центрів). Показники туристичної
активності в різних регіонах України не мають великих розбіжностей. Певною
мірою активніше подорожують жителі Сходу і Заходу України, дещо
менше жителі південних і центральних областей.
Майже три чверті (72%) респондентів з тих, які мають подорожі
Україною з різною частотою (38% серед усіх учасників опитування), частіше
подорожують з метою відпустки, дозвілля чи відпочинку. Ця мета подорожі
випереджає усі інші з великим відривом. На другому місці – відвідування
рідних та друзів. Хоча цей варіант на умовному другому місці, втім його
називають в сім разів рідше, аніж головний мотив подорожей – відпустки,
дозвілля чи відпочинок [97].
У структурі продажів туроператора серед турів Україною наразі
переважають санаторні – 44,4% замовлень у жовтні 2022 року відносяться саме
до цієї категорії. На другому місці – поїздки в Карпати (29%) заради ретриту й
оздоровлення [97]. Питання підвищення ефективності функціонування
підприємств на ринку туристичних послуг у зв’язку з пандемією та війною,
набуває все більшого значення. Наразі постає завдання стабілізувати ситуацію
12
та визначитися з подальшими напрямками для зростання ефективності. Отже,
тема для дослідження є актуальною та потребує ретельного вивчення не тільки
теоретичних аспектів, але й фактичного стану в галузі.
Здійснено аналіз чинної нормативно-правової бази, статистичних даних
вітчизняних і міжнародних організацій у галузі туризму тощо.
Для написання дипломної роботи використовувалися дослідження,
статистичні дані нормативно-правові акти та ін. Зокрема, проблеми та
перспективи розвитку діяльності внутрішніх туроператорів описані в роботах
таких науковців як В.І. Мацола, В.К. Євдокименко, В.К. Федорченко
Л.Г. Агафонова, В.Д. Безносюк, А.М. Виноградська, М.П. Крачило та інші.
В дипломній роботі об’єкт дослідження – процес розробки механізму
підвищення ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних
послуг на прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
Предмет дослідження – сукупність теоретичних і практичних положень
розробки механізму підвищення ефективності функціонування підприємства на
ринку туристичних послуг на прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
Мета дослідження – розкриття основних теоретичних і практичних
положень для розробки механізму підвищення ефективності функціонування
підприємства на ринку туристичних послуг на прикладі
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
розглянути сутність та характеристику поняття «ефективність
підприємства»;
ознайомитися з особливостями оцінювання економічної ефективності
підприємства;
охарактеризувати діяльність господарської діяльності туристичного
підприємства ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»;
визначити оргінзаційно-економічну характеристику туристичного
підприємства ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»;
проаналізувати динаміку основних показників фінансово-господарської
13
діяльності підприємства ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»;
дослідити стан результатів ефективної діяльності підприємства, надати
оцінку;
розробити заходи щодо удосконалення організації виробничої
діяльності туроператора;
Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних
авторів, а також нормативно-законодавчі акти, що регулюють туристичну
діяльність.
Методологічною базою дослідження стали загальнонаукові методи
пізнання, дедукції, індукції, системний аналіз і синтез, аналогія, структурний,
порівняльний, і інші методи аналізу.
Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів з підрозділами,
висновків, списку використаних джерел та додатків.
Перший розділ є теоретичним і спрямований на вивчення сутності
діяльності туроператорів внутрішнього туризму, методики оцінки та
методології аналізу ефективності організації їхньої діяльності.
У другому розділі проведено дослідження практичних аспектів
організації діяльності туроператорів внутрішнього туризму на прикладі
туроператора.
У третьому розділі дипломного дослідження запропоновано та
розглянуто шляхи підвищення організації діяльності туроператора.
За результатами виконання поставлених для наукового дослідження завдань
визначено завдання дослідити як теоретичні основи ефективності
функціонування підприємства на ринку туристичних послуг, так і прикладні
аспекти.
Результати дипломної роботи можуть бути впроваджені у практичнній
діяльності туристичних підприємств.
14
Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ
ПІДПРИЄМСТВА НА РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ
1.1 Сутнісна характеристика поняття «ефективність підприємства»
та її види
Найважливішою якісною характеристикою господарювання на всіх
рівнях вважають ефективність виробництва. Ступінь використання
виробничого потенціалу, що виявляється у співвідношенні витрат і результатів
суспільного виробництва, розуміють як економічну ефективність. Існує
співвідношення, яке виражене наступною залежністю:
– чим вище результат за умови однакових витрат, тим швидше цей
результат може зростати в розрахунку на одиницю витрат суспільно необхідної
праці;
– чим менше витрати на одиницю корисного ефекту, тим вище
ефективність виробництва.
Рівень продуктивності суспільної праці є узагальнюючим критерієм
економічної ефективності суспільного виробництва.
Отже, ефективність виробництва є показником діяльності виробництва
щодо розподілу та переробки ресурсів з метою виробництва товарів.
Відношення результатів на виході до ресурсів на вході або через обсяги
випуску продукції, її номенклатуру, є коефіцієнтом, що відображає рівень
ефективності [43].
Щодо економічної сутності та загальної методології визначення видів
ефективності, опублікована низка результатів наукових досліджень, які
доцільно розглянути в межах дипломної роботи [43].
Вирізняють три визначальні фактори взаємодії під час процесів
виробництва на будь-якому підприємстві. Це – персонал (робоча сила), засоби
праці та предмети праці. Так, зокрема, персонал є виробником суспільно
15
корисної продукції або надає виробничі та побутові послуги, використовуючи
наявні засоби виробництва.
Таким чином має місце витрати живої та уречевленої праці, а також
результати виробництва. На результати виробництва впливають масштаби
застосовуваних засобів виробництва, кадровий потенціал та рівень їх
використання.
Економічна ефективність є основою конкурентоспроможності
підприємства на сучасному ринку. Це стосується будь-якої галузі, що
зумовлено потребою досягати належного рівня економічної ефективності та
визначати стратегічні завдання для розвиту підприємства.
В господарській діяльності необхідно враховувати як зовнішні, так і
внутрішні фактори впливу на результат діяльності суб’єкта господарювання.
Варто зазначити, що протягом останніх десятиліть, у сфері господарювання в
ринкових умовах застосовують так звану оптимізацію ресурсів, що,
здебільшого, є скороченням кадрів, тобто зменшенням чисельності працівників,
а також економії на впровадженні інновацій, які потребують витратних
фінансових ресурсів; працюють на застарілих технологіях, не модернізують
засоби виробництва тощо. Це може погіршити показники діяльності
підприємства або знизити його ефективність, не зважаючи на скорочення
витрат.
Таким чином науковці пропонують застосовувати структурний та
комплексний підхід на раціональне використання ресурсів без зниження якості
виробництва або послуг, та може сприяти підвищенню ефективності в
діяльності суб’єкта господарювання та мінімізувати ризики [97].
Питання ефективності підприємства, як зазначалося вище, стосується як
виробничого спектру економічної діяльності, так і сфери послуг. У
відповідності до щорічних даних, які оприлюднює в своїх звітах
Всесвітня туристична організація (далі – ЮНВТО), туризм належить до
найбільш динамічних галузей світової економіки, протягом періоду, коли не
була ще ситуація, пов’язана з пандемією на COVID-19, демонстрував стійкість
16
та розвиток [94].
Щодо України, варто зазначити протягом останніх декількох років
поступове зростання прибутків від надання послуг туризму в окремих його
сегментах, але наша країна ще до карантинних обмежень поступалася в
розвитку туризму багатьом країнам світу.
Трансформація національної економіки передбачає підвищення
соціально-економічної ролі туристичної галузі. За певних обставин і низки
факторів, які треба враховувати, туризм для розвитку економіки регіонів
України може стати стратегічно важливим щодо своїх перспектив.
Отже, обрана тема дослідження є актуальною та визначена потребою
розробки та запровадження механізмів, що дозволяють підвищити ефективність
системи управління розвитком туризму в Україні [87].
Протягом останніх років опубліковано низку наукових праць з питань
становлення та розвитку підприємств різних галузей економіки. Не залишилась
поза увагою науковців і сфера туризму та визначення ефективності
функціонування підприємств на ринку туристичних послуг.
Це, зокрема, праці Жаліло Я. А., Ковалівської С. В., Филипенко А. О.,
Химинець В. В. [43], Жук І. З. [44], Заворуєвої О. С. [45], Кальченко О. М. [48],
Кожухівської Р. Б. [50], Лендєла О. Д. [51], Любіцевої О. О., Смирнова І. Г.
[53], Милинчук Е. С. [56], Незвещук-Когут Т. С. [61], Проценко В. М. [69],
Рега М. [70], Сарри А. В. [76], Синявіна Ю. В., Проценко Н. М.,
Красовська О. Ю [77], Шаповал В. М., Герасименко Т. В. [81], Шелеметь-
євої Т. В. [82-83], Шуплат О. М. [84-91], Ярославського А. О. [92].
Але на сьогодні залишається недостатньо розкрита сутність особливостей
підвищення ефективності функціонування підприємств на ринку туристичних
послуг із детальним аналізом факторів впливу, що зумовило актуальність
дослідження.
В таблиці 1.1 представлено низку визначень сутності поняття
«економічна ефективність» згідно дослідження, представленого в науковій
статті Ярославського А. О. [92].
17
Таблиця 1.1 – Сутність поняття «економічна ефективність»
Пор. Автор Сутність поняття «економічна ефективність»
№
1 Андрійчук В. Г. «Відношення між отримуваними результатами виробництва,
тобто продукцією і матеріальними послугами, з одного боку, і
витратами праці та засобів виробництва, з іншого боку».
2 Савенко Н. В. «Результат виробничої діяльності, що виражається у вигляді
співвідношення між підсумками господарської діяльності та
витратами ресурсів».
3 Мочерний С. В., «Досягнення найбільших результатів за найменших витрат
Єрохін С. А., живої та уречевленої праці».
Каніщенко Л. О.
4 Долан Е. Дж., «Стан речей, за якого неможливо здійснити жодної зміни, яка
Ліндсей Д. більш повно задовольняла би бажання однієї людини, не
перешкоджаючи задоволенню бажань іншої людини».
5 Макміллан Р. «Виробництво найкращої або оптимальної комбінації
продукції на основі використання найбільш ефективної
комбінації ресурсів».
6 Шнипко О. В. «Комбінація ресурсів, що дає змогу досягти максимального
випуску товарів з найменшими витратами».
7 Слюсаренко О. О. «Найважливіший показник результативності діяльності
підприємства, який є зіставленням результатів цієї діяльності
з витратами на її здійснення, а також визначається
відношенням результатів до витрат».
8 Загородній А. Г., «Результативність економічної діяльності реалізації
Вознюк Г. Л. економічних програм та вжиття заходів, що
характеризуються відношенням отриманого економічного
ефекту (результату) до витрат ресурсів, які зумовили
отримання цього результату».
Проблемою економічної ефективності найчастіше є проблема вибору, що
стосується того, що, як і яким чином проводити, як розподіляти ресурси,
капітал і прибуток. Від рівня економічної ефективності багато в чому залежить
вирішення низки соціально-економічних завдань, таких як підвищення рівня
життя населення, швидке зростання економіки, вдосконалення умов праці та
відпочинку, зниження рівня інфляції [92].
На основі даних, наведених у науковій статті Ярославського А. О. щодо
факторів, які впливають на ефективність діяльності підприємства, відповідно
до категорій показників, представлено в таблиці 1.2 [92].
18
Таблиця 1.2 – Фактори, які впливають на ефективність діяльності
підприємства, відповідно до категорій показників
Пор. Категорії Характеристика факторів впливу на ефективність діяльності
№ показників підприємства
1 Загальні характер виробництва і його галузеві особливості,
стан матеріально-технічної бази
2 Специфічні співвідношення між формами організації управління, між формами
управління і методами управління, ступінь відповідності структури
апарату управління, рівень механізації та автоматизації
управлінських робіт, рівень кваліфікації працівників і ефективність
їх праці
3 Особливі фактори невизначеності та ризику
4 Структурно- організаційна структура управління, виробництва, постачання та
організаційні збуту, виробничо-економічних зв’язків
5 Інтенсивні зростання продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаловіддачі,
зниження капітало-, фондо- та трудомісткості
6 Екстенсивні зростання обсягу виробничих ресурсів
7 Галузеві загальні та структурні характеристики галузі в структурі
національного господарства, кон’юнктура галузевого ринку
8 Територіальні географічне розташування, природно-кліматичні умови, потенціал
ринку та інвестиційний ринок
Отже, зазначимо, що сутність економічної ефективності полягає в
отриманні максимально можливих благ вітих ресурсів, які наявні в
розпорядженні. Пропонується також наступне трактування поняття економічна
ефективність підприємства, зумовлену основними факторами, серед яких
запровадження максимально досяжних економічних цілей, орієнтованих на
весь потенціал підприємства.
1.2 Методика оцінки економічної ефективності підприємства
Для розрахунків економічної ефективності підприємств, у т.ч.
підприємств туристичної сфери, застосовують відповідну методику. Так,
зокрема, методика має своєю основою певну систему розрахунків, які
відображають динаміку якісних показників використання ресурсів і їх відносну
економію. Це дозволяє визначити ефект, який можливо отримати за умови
19
інтенсивного використання ресурсів. Також створюються можливості для
оцінювання впливу окремих факторів.
Для визначення ефективності діяльності підприємства сфери туризму
необхідно врахувати існуючу гіпотезу щодо припущення відносно наявності
комплексу чинників, які визначають ефективність кожного окремого
туристичного підприємства. Отже, неможливо визначити ефективність за
одним фактором, необхідно з’ясувати всі можливі фактори впливу на діяльність
конкретного підприємства та зробити ретельний аналіз ситуації та міри впливу
кожного фактору окремо та в поєднанні й впливі на інші фактори
життєзабезпечення туристичного підприємства.
Отже, для визначення конкретних напрямів підвищення ефективності
діяльності досліджуваного суб’єкта господарювання необхідно виявити такі
чинники та встановити домінуючий фактор, що дозволить запропонувати
напрями підвищення ефективності діяльності суб’єкта господарювання з
урахуванням природи та специфіки економічних відносин підприємств
туристичного сектору економіки [86].
Науковці пропонують для розрахунків і вимірювання ефективності
діяльності організації туристичної сфери економіки декілька методів, серед
яких найбільшу увагу звертають на два підходи, а саме на оцінку ефективності
на основі віднесення:
– прибутку організації до чинників, які зумовили його отримання;
– всього обсягу виручки до чинників, що зумовили цю виручку .
Досліджуючи порядок і стан функціонування об’єктів туристичної сфери,
необхідно враховувати відповідну класифікацію основних чинників ефективної
діяльності туристичних підприємств.
Розрізняють декілька основних ознак факторів ефективної діяльності
туристичних підприємств, врахованих у класифікації.
Це, зокрема:
– зовнішній або внутрішній характер факторів відносно до туристичної
організації;
20
– природне, техногенне або соціальне походження чинників;
– відношення чинників до глобального рівня світового господарства,
рівня національної економіки, макрорегіона, регіона та місцевого господарства;
– перспективність характеру факторів або приналежність їх до залишків
попередніх господарських відносин [86].
В сучасних умовах ведення бізнесу в Україні найбільш доцільною
класифікацією чинників ефективної діяльності для оцінки ефективності
діяльності туристичних підприємств є класифікація за ознакою їх
приналежності до центру розвитку туристичної організації.
Завдяки класифікації чинників можливо вирішити важливу проблему, яка
стосується убезпечення основних показників діяльності підприємств сфери
туризму від впливу випадкових і побічних чинників. Це необхідно для того,
щоб показники, прийняті для оцінки ефективності, могли об’єктивно
відображати певні досягнення.
Отже, можливо обгрунтувати цінність комплексної класифікації факторів
тим, що на її основі здійснюється моделювання господарської діяльності, що
сприяє прикладному значенню цих досліджень, у т. ч. для підвищення
ефективності діяльності підприємства здійснювати комплексний пошук
внутрішньогосподарських резервів [86]. Ефективність як інтегрована
економічна категорія, відображає виробничі відносини стосовно економії
сукупних витрат уречевленої та живої праці для отримання кінцевого
позитивного результату.
Існує відповідний зв’язок між величиною отриманого результату від
діяльності суб’єкта господарювання та кількістю інвестованих або витрачених
у виробництві ресурсів, що зумовлює сутнісну характеристику такої
економічної категорії, якою є ефективність підприємства [93].
Таким чином цілком можливо стверджувати, що завдяки використанню
меншої кількості ресурсів для створення більшого за вагомістю позитивного
результату порівняно з досягненням меншого за значимістю позитивного
результату з використанням значно більшої кількості ресурсів.
21
Як відомо, підприємство вважається відкритою системою, що в умовах
ринкової економіки функціонує за певними правилами щодо дотримання вимог
законності та в середовищі, де може існувати конкуренція, особливі обставини
(наприклад, пандемія COVID-19, військові дії), у зв’язку з чим оцінити
ефективність діяльності туристичного підприємства можливо по-різному,
враховуючи різні зацікавлені сторони.
В таблиці 1.3 представлено основну характеристику ефективності як
економічної категорії [92].
Таблиця 1.3 – Основна характеристика ефективності як економічної
категорії
Пор. Різновиди Основна характеристика
№
1 економічна відображає відповідність витрат і результатів діяльності
ефективність підприємства цілям та інтересам його учасників у
грошовій формі
2 соціальна відображає відповідність витрат і соціальних результатів
ефективність діяльності підприємства цілям і соціальним інтересам
суспільства
3 екологічна відображає відповідність витрат і екологічних результатів
ефективність інтересам держави й суспільства
Отже, різноманіття визначення ефективності як економічної категорії,
зумовлю й багатоваріантність підходів до визначення ефективної діяльності
підприємств, враховуючи специфіку діяльності підприємства, зовнішні та
внутрішні фактори впливу на рівень господарювання.
1.3 Особливості визначення ефективності господарської діяльності
туроператорів внутрішнього туризму
Враховуючи наведені теоретико-методологічні аспекти, викладені в
попередніх розділах дипломної роботи, доцільно зазначити суттєву особливість
щодо оцінки ефективності роботи туристичної фірми. Ця особливість полягає в
22
тому, що єдиного підходу до оцінки ефективності діяльності туристичного
підприємства не існує.
На діяльність туристичної фірми мають вплив різноманітні чинники та їх
поєднання за різних обставин й умов ведення бізнесу. Так, зокрема, зовнішнє
середовище, в якому здійснює свою діяльність туристична фірма, постійно
змінюється, відбуваються зміни як в економічних, організаційних, соціальних
сегментах економіки та економічних зв’язків, так і в низці інших (екологічних
тощо). Підвищення ефективності діяльності підприємства зумовлюється
взаємозв’язком цих факторів, а це може суттєво впливати як в позитивному, так
і негативному сенсі на шляху до мети в господарюванні конкретно визначеного
суб’єкта.
Для сфери туризму притаманні тісні зовнішні зв’язки, зокрема з
іноземними партнерами по бізнесу, з певними інфраструктурними суб’єктами
індустрії гостинності, суміжних галузей економіки. Це стосується як в’їзного,
так і виїзного туризму, що вимагає вивчення, аналізу специфіки організації та
надання послуг з урахуванням міжнародних відносин між країнами,
особливостей країн та певних туристичних дестинацій [86].
Особливо яскраво ситуація, яка стосувалася вирішення проблемних
питань під час повернення українських туристів на батьківщину з закордонних
мандрів під час оголошення карантину в зв’язку з закриттям кордонів між
країнами, призупиненням або повним зупиненням авіаперельотів, обмеженням
пересування як в країні перебування за межами України, так і готелях або
інших місцях розміщення українських туристів за кордоном.
Також важливим фактором впливу на рівень ефективності діяльності
туристичних підприємств є використання ресурсного потенціалу, особливо
його раціональне використання, що може сприяти досягненню найбільшої
ефективності.
Раціональним використання ресурсів може вважатися лише за умови,
коли не окремий вид ресурсу раціонально використовується, а на інші ресурси
не звертають потрібної уваги, а тоді, коли всі потрібні для господарської
23
діяльності ресурси отримують свою повноцінну увагу з боку менеджменту
турфірми. Це стосується фінансових, матеріально-технічних, трудових та інших
ресурсів.
На рисунку 1.1 відображено групи факторів, які мають вплив на
ефективність діяльності туристичних підприємств [86].
Керовані Якість задіяних ресурсів.
Способи застосування ресурсів
Некеровані Умови застосування ресурсів
Внутрішні Цілі
Оргструктура
Оргкультура
Відомі Поведінка персоналу
Ресурсна база
Імідж компанії
Невідомі Поведінка конкурентів.
Споживацький попит
Відмови технічних засобів
Поведінка споживачів
Рисунок 1.1 – Групи факторів впливу на ефективність діяльності
туристичних підприємств
Отже, вимогою часу була, є та залишається потреба ретельно вивчати
існуючу ситуацію на ринку туристичних послуг, вміти аналізувати,
передбачати можливі загрози щодо ведення бізнесу.
Також необхідно враховувати специфіку туристичних дестинацій,
особливості кожного туру та низку інших факторів, що можуть впливати як на
туристичний сектор економіки, так і на інші галузі, що пов’язані з туризмом.
24
Завдяки правильній оцінці ефективності функціонування туристичних
підприємств можливо активно здійснювати вплив на поточний стан і тенденції
розвитку туристичного підприємства, визначати обсяги створення та надання
туристичних послуг, здійснювати моніторинг та коригувати некеровані процеси
та явища, складати прогнози та плани розвитку турфірми [86].
На рисунку 1.2 відображено класифікацію факторів ефективної діяльності
туристичних підприємств [86].
По Контактні аудиторії:
турис
стачальники
тичних послуг: міжнародні чинники
науково-
технологічні,
пра вові чинники Внутрішнє середовище
туристичного підприємства:
маркетингова стратегія,
адаптивність господарської
діяльності, фінансова
стійкість, домінування
людського фактору,
С поживачі Конкуренти:
передові технології,
туристичних державно-
сприйнятливість до
послуг: політичні чинники
економічні та інновацій
с оціально-
демографічні
фактори
Рисунок 1.2 – Класифікація факторів ефективної діяльності туристичних
підприємств
Отже, ефективна діяльність підприємств сфери туризму визначається як
процес своєрідного обміну ресурсами, які потрібні для туризму, на певний
корисний ефект. Як результат зазначеного обміну, туристичне підприємство за
придбану для себе економічну користь (прибуток) розраховується певною
кількістю ресурсів, зокрема фінансових, трудових, інформаційних тощо.
Вирізняють певну групу факторів, які впливають на збільшення прибутку
туристичного підприємства, та дають можливість порівняти прибуток
туристичного підприємства з тими факторами, що зумовили отримання саме
цього прибутку [86].
25
Перспективним вважається факт того, що туристичними об’єктами,
природно-ландшафтними, рекреаційними територіями останні декілька років
активно почали цікавитися потенційні інвестори. Лише вкрай негативний вплив
пандемії та стану широкомасштабної війни, практично зупинив цей
стратегічний напрямок для пошуку реальних інвестицій у розвиток туризму в
Україні.
В Україні були розроблені, затверджені відповідно законодавства низка
документів державного значення, які безпосередньо або опосередковано
стосуються питань розвитку туризму, туристичної інфраструктури, інвестицій в
галузь тощо, зокрема Закони України «Про туризм» [27], «Про захист
іноземних інвестицій на Україні» [15], «Про інвестиційну діяльність» [16],
«Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки
з метою створення нових робочих місць» [22], «Про стимулювання розвитку
регіонів» [23]; Указ Президента України «Про схвалення Концепції
Загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва на
2014–2024 роки» [25], Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про
схвалення Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року» [26]
тощо.
Як правило, вітчизняні туроператори працюють у межах країни
проживання та задовольняють різноманітні потреби індивідуальних та
групових мандрівників. Вони просувають туристичні пакети як через власні
торгові точки, так і через інші роздрібні туристичні агенти. Фактично вони
сприяють справі національної інтеграції [21].
Туроператор забезпечує туристам різноманітність вибору туристських
послуг і одночасно спрощує замовлення обслуговування в інших містах і
місцевостях, беручи ці функції на себе.
Туроператори відіграють особливу роль у туристичній галузі. Вони
купують туристичні товари (місця в літаках, готельні номери), формують
туристичні пакети та продають їх прямо чи опосередковано різним
користувачам (туристам) з метою отримання прибутку [60].
26
Туроператор внутрішнього туризму може продавати туристичні послуги
окремо. Це робиться або для отримання прибутку, або за потреби. У першому
випадку, коли туроператор формує пакет, він виступає виробником
туристичних товарів. У другому випадку, коли туроператор продає послуги
окремо, він діє як оптовий дилер туристичних послуг.
На сьогодні вже є спеціалізовані оптові туроператори, які мають особливі
ціни зі знижками від готелів та інших постачальників послуг через основну
частину придбання послуг. Це теж особливість туроператора. У своїй здатності
страхуватись від зміни цін на послуги, необхідні для формування туристичних
пакетів, економічно доступних для туристів [27].
Оптові ціни туроператорів завжди нижчі, ніж роздрібні ціни готелів.
Однак туроператорів слід розглядати як виробників нових продуктів, а не як
оптовиків широкого асортименту туристичних товарів, оскільки вони зайняті
формуванням пакетів. Додатковим видом діяльності туроператорів є продаж
послуг окремо. Наприклад, туроператори продають місця на рейсах (чартерні
або регулярні, заброньовані рейси), щоб заповнити необхідну кількість місць,
які вони придбали за зниженими цінами.
У цих випадках вони виступають як оптові торговці або посередники.
Внутрішній туроператор планує, просуває та продає внутрішній
туристичний продукт, тобто тури в свою країну для своїх громадян. Їх рейтинг
базується на туристичному потенціалі країни та орієнтований на задоволення
туристичних потреб громадян [11].
Внутрішній туризм, як і вхідний туризм, є важливим пріоритетом для
розвитку національного туристичного ринку, оскільки він не тільки не сприяє
відтоку коштів з економіки, але є стабілізуючим фактором на ринку праці,
роботодавець має свою власну туристичну індустрія (транспортні
підприємства, ресторани, готелі, дороги, дозволи), збільшує обсяги інвестицій у
національні підприємства у сфері туризму, призводить до вирівнювання рівня
життя в регіонах країни, сприяє зменшенню соціальної напруженості та
усунунення різних негативних тенденцій.
27
Перш за все, домінуючу роль людського фактору зумовлює склад
комплексу та принципи ефективного управління діяльністю підприємств
туристичного комплексу. Необхідно постійно підвищувати рівень освіти та
сприяти набуттю професійних навичок у своїй професії усіх, без винятку,
працівників туристичної галузі та окремого підприємства зокрема. це
стосується не тільки досвіду роботи в галузі, але й володіння іноземними
мовами, комп’ютерною грамотністю, специфікою певної спеціалізації (готель,
ресторан, різноманітні заклади розміщення та харчування тощо).
На рисунку 1.3 відображено концепції ефективної діяльності туристичних
підприємств [86].
Основні завдання високотехнологічного
конкурентоспроможного туристичного комплексу:
формування системи підготовки, неперервної освіти та
підвищення кваліфікації персоналу турфірми;розвиток
готельного комплексу;
тематична спеціалізація туристичних територій;
розвиток транспортної та інженерної інфраструктури
Перспективна
Перспективна
мета Перспективна Перспективна Перспективн
мета
(економічна): мета мета а мета
(економічна): (економічна): (економічна): (соціальна):
оновлення удосконалення
основного підвищення підвищення збільшення
інфраструктур
капіталу якості прибутковості
бюджетних
и туристичних туристичних туристичних надходжень
організацій
послуг організацій
Рисунок 1.3 – Концепції ефективної діяльності туристичних підприємств
Отже, в основі концепції ефективної діяльності підприємств індустрії
туризму має бути покладений підхід, орієнтований на розвиток людського
фактору, створення умов для інвестиційної привабливості туристичних
організацій, які мають кваліфікований людський фактор, можливість якісно
обслуговувати споживачів туристичних послуг. Таким чином здійснюється
консолідований внесок для позитивного фінансового результату.
28
Розділ 2 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЯГНЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ФУНКЦІОНУВАННЯ ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» В СУЧАСНИХ УМОВАХ
ГОСПОДАРЮВАННЯ
2.1 Організаційно-економічна характеристика ПП «ТУРОПЕРАТОР
НАМІ»
Туроператор «НАМІ» – це туристична фірма, яка за роки успішної роботи
зарекомендувало себе як один із найбільш надійних туроператорів
внутрішнього туризму.
Туристична компанія пропонує клієнтам повний спектр туристичних
послуг по всьому світу і входить у мережу агентств гарячих путівок та
займається просуванням, формуванням та продажем туристичного пакета,
посередницькою діяльність з реалізації пакета та туристичних послуг інших
турагентів та туроператорів.
У своїй діяльності туристична фірма керується чинним законодавством
України, установчими договорами та статутом, має ліцензії та сертифікати на
свою діяльність (Додаток А).
Підприємство володіє господарською самостійністю в питаннях
визначення форми правління, прийняття господарських рішень, збуту послуг,
встановлення цін на послуги, оплати праці, розподілу прибутку, тобто
самостійно здійснює свою діяльність, розпоряджається отриманим прибутком,
який залишається після сплати податків та інших обов’язкових платежів [10].
Туристична фірма знаходиться за адресою: Україна, 18000 м. Черкаси,
вул. Смілянська 65, офіс 65,тел. +380503134207,
Основний вид діяльності: 79.12 Діяльність туристичних операторів.
Інші види діяльності:
79.11 Діяльність туристичних агентств, діяльність агентств, задіяних в
організації подорожей, турів і наданні послуг із розміщення для
29
короткотермінового проживання на основі їх оптового та роздрібного продажу
широкому колу споживачів або комерційним клієнтам
63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.
79.90 Надання інших послуг із бронювання та пов'язана з цим діяльність
82.30 Організування конгресів і торговельних виставок
Туристична фірма формує та просуває унікальні тури і програми по
Черкаській області. Клієнти можуть обрати як традиційні тури, так і
ексклюзивні розробки і тури вихідного дня: пішохідні екскурсії по місту
Черкаси «Замки і каньйони Черкащини», «Дерев'яні храми», «Монастирі
Черкащини», фольклорно-розважальна програма «Козацькому роду – нема
переводу. Фірма надає транспортні послуги, розміщення в готелях, послуги
екскурсовода, перекладача [69].
Також пропонуються різноманітні тури по Україні: відпочинок біля моря,
екскурсійні тури по містах України: Кам'янець-Подільський, Львів, Чернігів,
Чернівці; тури по Карпатам і Закарпаттю; новорічні та різдвяні програми.
Фахівцями розроблено спеціальні тури, які будуть цікаві школярам та
студентським групам.
Фірма надає послуги конференц-сервісу, подієві тури, програми з освіти
за кордоном, підготовчі мовні курси. Менеджери допомагають обрати
найкращий варіант відпочинку, що відповідає бажанням і можливостям клієнта.
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» є юридичною особою [55]. В установчих
документах туристичної фірми зазначена повна її назва – ПРИВАТНЕ
ПІДПРИЄМСТВО ТУРОПЕРАТОР НАМІ. ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» – це
скорочена назва турфірми, відображена в офіційних реєстраційних документах
[109]. Підприємство зареєстроване 29.03.2004 р., тобто на ринку туристичних
послуг здійснює свою діяльність протягом майже 17 років. На початку своєї
діяльності в якості підприємства, що надає послуг в сфері туризму, ПП
«ТУРОПЕРАТОР НАМІ» діяло на основі реєстрації в якості туристичної
агенції. З часом після аналізу поточних справ, визначення стратегії розвитку
30
туристичного підприємства керівництво фірми прийняло рішення переходити
на більш вагомий рівень – підготувати документи для реєстрації в якості
туроператора та отримати відповідну ліцензію на туроператорську діяльність.
Результатом такого відповідального рішення стало те, що у 2012 р.
підприємство отримало ліцензію туроператора [109].
Адреса, за якою розташований офіс туроператора, – це м. Черкаси, вулиця
Смілянська, 65, Черкаська область, 18002 [109]. Розташування офісу обране не
випадково, адже для того, щоб забезпечити зручність відвідувачам знайти
потрібний офіс, мати можливість скористатися громадським транспортом або
розмістити авто на відповідно облаштованому для цього майданчику біля
офісу, офіс знаходиться на першому поверсі багатоповерхового будинку. Згідно
законодавчих вимог щодо облаштування офісу туристичного підприємства На
вході до офісу турфірми розміщена яскрава та виразна вивіска з назвою ПП
«ТУРОПЕРАТОР НАМІ» [2, 27]..
Усі необхідні для реєстрації в якості суб’єкта господарювання та
безпосередньо як туристичний оператор, ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
оформлено згідно чинного законодавства України [109]. У додатку А
відображено реєстраційний документ ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
Варто зазначити, що туристична фірма, на прикладі діяльності якої в
дипломній роботі пропонується розглянути питання прикладних аспектів
досягнення ефективності функціонування туристичного підприємства в
сучасних умовах господарювання, має достатньо широке коло зв’язків для
плідної співпраці. Обраний стиль господарської діяльності, спрямований саме
на пошук прихильників та мотивація конкурентів ставати партнерами по
бізнесу має свої позитивні результати. Це стосується як державних структурних
підрозділів виконавчої влади, місцевих органів самоврядування, так і
громадського сектору. Так, зокрема, доцільно навести перелік тих громадських
об’єднань України туристичного спрямування, які співпрацюють або
створюють партнерські зв’язки з сучасними туристичними підприємствами
(Додаток Б).
31
Для здійснення туроператорської діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
отримано ліцензію (Додаток В) та банківську гарантію.
Керівник ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» – Кольцов Олександр Петрович.
Організаційно-правова форма підприємства – приватне підприємство.
Форма власності – недержавна. У таблиці 2.1 представлено дані про взяття
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» на статистичний та податковий облік [109].
Таблиця 2.1 – Інформація про статистичний та податковий облік
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
Пор. Найменування показника Характеристика показника
№
1 Місцезнаходження реєстраційної Управління з питань державної реєстрації
справи Черкаської міської ради
2 Статистичний облік
2.1 Орган взяття на облік Головне управління регіональної статистики
2.2 Ідентифікаційний код органу 21680000
2.3 Дата взяття на облік 30.03.2004 р.
3 Податковий облік
3.1 Орган взяття на облік Головне управління ДПС у Черкаській
області, управління у м. Черкасах, ДПІ у
м. Черкасах (м. Черкаси)
3.2 Ідентифікаційний код органу 43142920
3.3 Відомості про відомчий реєстр (дані про взяття на облік як платника податків),
у т. ч.:
3.3.1 Дата взяття на облік 05.04.2004 р.
3.3.2 Номер взяття на облік 342
3.4 Відомості про відомчий реєстр (дані про взяття на облік як платника єдиного внеску),
у т. ч.:
3.4.1 Дата взяття на облік 07.04.2004 р.
3.4.2 Номер взяття на облік 2301034461/23014
Однією з головних умов ведення туристичної компанії є організація та
контроль економічних процесів, зокрема: придбання коштів на надання
туристичних послуг, освіта та продаж туристичних продуктів та надання
певних послуг, які не заборонені законодавством.
Для ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» визначено клас професійного ризику
виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної
діяльності – 7 [109]. Платник податків не має податкового боргу.
Як зазначалося вище, ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» має ділові зв’язки
32
з широким сегментом юридичних і фізичних осіб-підприємців, представниками
громадського сектору.
Турфірма є засновником і співпрацює з низкою підприємств і організацій,
які здійснюють свою господарську та громадську діяльність у галузі туризму та
сприяють розвитку туризму на Черкащині. Це, зокрема:
– ГС «Асоціація гостинності Черкащини» (CU «Association hospitality of
Cherkasy region»), Черкаська область, місто Черкаси;
– Черкаський обласний осередок спілки сприяння розвитку сільського
зеленого туризму в Україні «Центр сприяння розвитку сільського зеленого
туризму», Черкаська область, місто Сміла;
– ГО «Асоціація туроператорів Черкащини», Черкаська обл., місто
Черкаси;
– ПП «Від краю – до краю»;
– СОК «Зерноленд»;
– ЧОМГО «Молодь за відроження села»;
– ЧОГО «Екологія та соціальний захист»;
– ЧОГО «Українська млинологічна асоціація»;
Низка інших приватних підприємств і громадських організацій, які спри-
яють розвитку туризму на Черкащині [109]. Туристична фірма діє на основі
статуту.
В Статуті підприємства викладено наступні пункти діяльності
підприємства:
– найменування, місцезнаходження;
– предмет та цілі діяльності підприємства;
– юридичний статус підприємства;
– зовнішньоекономічна діяльність підприємства;
– власність (майно) підприємства, порядок його утворення, фонди,
прибутки та збитки підприємства та порядок їх розподілу (покриття);
– статутний капітал підприємства;
– правила та обов’язки працівників підприємства;
33
– облік та звітність підприємства [109].
З реєстраційними даними, історією змін компанії сьогодні можливо
ознайомитися, зокрема, й на сайтах, які збирають та аналізують юридичну
інформацію про суб’єктів господарювання та оприлюднюють у вільному
доступі на своїх сторінках [50]. Про контакти, місце розташування,
реєстраційні дані, кількість співробітників в офісі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
можливо, зокрема, дізнатися й на сайті «KOMPASS», де представлені онлайн-
довідники компаній та рішення для роботи з базами даних [109], на сторінках у
соціальних мережах [109].
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» пропонує повний спектр туристичних
послуг по всьому світу і входить в мережу агентств «гарячих путівок».
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» є розробником унікальних турів і програм по
Черкаській області: пропонує як традиційні тури, так і ексклюзивні розробки та
тури вихідного дня: «Замки і каньйони Черкащини», «Дерев’яні храми»,
«Монастирі Черкащини», фольклорно-розважальна програма «Козацькому роду
– нема переводу»; пішохідні екскурсії по місту Черкаси.
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» надає транспортні послуги, розміщення в
готелях, послуги екскурсовода, перекладача [109]. Також фірма пропонує
програми з освіти за кордоном, підготовчі мовні курси, послуги конференц-
сервісу, подієві тури.
В офісі турфірми налагоджена система авіакас, через яку здійснюється
продаж авіаквитків на рейси як українських, так і іноземних авіаліній.
Менеджери допомагають обирати найкращі варіанти відпочинку, який
відповідає вашим бажанням і можливостям. До уваги туристів пропонуються:
– поїздки мальовничими куточками України (Київ, Львів, Почаїв,
Кам’янець-Подільський, Умань, Черкаси, Чигирин, Вінниця, Карпати, Крим);
– зарубіжні екскурсійні тури до Франції, Німеччини, Бельгії, Польщі,
Угорщини, Нідерландів, Чехії, Австрії, Болгарії, Чорногорії, Хорватії;
– пляжний відпочинок в країнах світу (ОАЄ, Домінікана, Єгипет,
Туреччина, Туніс, Греція, Кіпр, Хорватія, Чорногорія, Ізраїль, Болгарія);
34
– туроператор з великим задоволенням надає туристичні послуги для
школярів і студентської молоді – це численні поїздки екскурсійними
маршрутами України та зарубіжжя;
– туроператор має широкі можливості для надання послуг щодо
оздоровлення наших земляків у лікувальних закладах, як України, так і за
кордоном; гордістю компанії є постійні туристи, які довіряють і повертаються
неодноразово [109].
Організаційна структура туристичного підприємства – це впорядкована
сукупність взаємопов’язаних елементів, які перебувають між собою в сталих
відносинах, що забезпечує їх функціонування і розвиток як єдиного цілого.
Основні вимоги, що пред’являються до формування сучасної
організаційної структури туристичного підприємства:
– охоплення всіх функцій менеджменту на підприємстві;
– чіткий розподіл функцій та обсяг робіт за рівнями управління;
– раціональне поєднання централізації та децентралізації кожної функції;
– наявність на кожному рівні управління системи організації робіт,
інструкцій, нормативів і норм виконання робіт;
– визначення прав та обов’язків кожного рівня управління;
– розмежування повноважень працівників;
– обов’язки менеджерів.
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» має лінійну організаційну структуру з
дворівневою системою управління, яка відображена на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 – Схема організаційної структури ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
35
Така схема управління заснована на зосередженні всіх виробничих та
управлінських функцій у керівника. На підприємстві усі повноваження прямі,
тобто лінійні, що спрямовані від вищої ланки управління до нижчої.
Функціональні обов'язки директора:
– повне координування діяльності туристської фірми;
– здійснення регулювання фінансової частини діяльності туристської
фірми;
– встановлення кадрового складу працівників туристської фірми;
– підбір та підготовка кадрів в туристській фірмі;
– перевірка і контроль діяльності всіх відділів і підвідділів в рамках даної
туристської фірми.
– прийом програми, запропонованої відділами і підвідділами;
– укладання контрактів з зовнішніми і внутрішніми постачальниками;
– схвалення бюджету фірми необхідного для просування та реклами
туристичної фірми;
– представлення інтересів туристської фірми в стосунках з партнерами,
професійними асоціаціями та іншими організаціями; – розробка стратегії
розвитку туристичної фірми, самостійне прийняття рішень, за які в подальшому
несе відповідальність;
У його підпорядкуванні знаходяться всі працівники туристичної фірми;
– координування фінансово-економічної діяльності туристської фірми;
– спільно з головним бухгалтером здійснення розрахунку цін для
туристичних пакетів;
– встановлення комісії для туристичних пакетів;
– аналіз і координування внутрішніх потреб туристичної фірми;
– аналіз фінансових фондів туристської фірми;
– оформлення заяв, необхідних для отримання кредитів;
– встановлення комерційних відносин з діловими партнерами;
– постійний пошук нових партнерів, і різних можливостей для збільшення
обсягу прибутку і престижу фірми;
36
– координація роботи відділів по розробці стратегічних планів;
– планування і контроль господарських показників, проведення заходів,
спрямованих на поліпшення фінансової діяльності компанії, впровадження
сучасних методів роботи а також контроль раціонального використання
ресурсів;
– участь в рамках розробки колективного договору, штатного розкладу,
тарифікації; робота над вдосконаленням планування економічних показників
відділів;
– робота над вдосконаленням виробництва, антикризове управління.
Функціональні обов'язки головного бухгалтера:
– здійснення всіх операцій з ведення бухгалтерського обліку;
– ведення щоденного обліку бухгалтерських операцій;
– складання періодичного аналізу стану рахунків;
– заповнення платіжних доручень і нарахування заробітної плати;
– відповідальність за своєчасну оплату всіх зобов'язань перед
державними органами;
– відповідальність за надання необхідної та своєчасної інформації
контролюючих органів;
– представлення даних і постійне інформування директора з приводу
ведення фінансового та податкового обліку на фірмі;
– спільно з комерційним директором здійснення розрахунку цін для
туристичних пакетів;
– здійснення банківських операцій;
– здійснення щорічної інвентаризації;
Функціональні обов'язки менеджера з персоналу:
– формування складу персоналу агентства;
– ведення постійного обліку персоналу;
– представлення директору інформації про потреби в службовців;
– за наказом директора приймання на роботу в туристську фірмі;
– проведення набору кандидатів на певну посаду і здійснення подальшого
37
відбору для конкретної посади;
– сприяння підвищенню кваліфікації та перепідготовки кадрів;
– проведення атестації і оцінки персоналу;
– внесення зміни в контракти про працевлаштування, а також реєстрація
змін в трудових книжках працівників.
Функціональні обов'язки менеджера з бронювання та продажу:
– організація внутрішнього, в'їзного і виїзного туризму;
– аналізування туристичних програм;
– формування туристичних маршрутів;
– складання оцінки кошторису вартості послуг, що надаються;
– вивчення і застосовування на практиці різних способів по створенню і
продажу туристичних пакетів;
– надання послуг з прийому і доступу туристів до туристичних об'єктів, в
рамках своїх функціональних обов'язків;
– аналізування послуг, які надають інші туристичні підприємства;
– відбір, підготовка і розподіл інформації щодо існуючих готелів,
туристичних маршрутів, розкладу поїздів і літаків, інструкцій валютного
характеру, віз, паспортів, страхування.
Функціональні обов'язки менеджера по роботі з клієнтами:
– підтримання відносин з іншими туристичними фірмами;
– формування бази даних всіх клієнтів туристської фірми;
– стеження за змінами тарифів на послуги, а також за умовами контрактів,
як на національному, так і на міжнародному рівні;
– домовленість з постачальникам;
– підтримка відносин з клієнтами і постачальниками;
– ведення кореспонденції з туристичними фірмами всередині країни, а
також з іноземними партнерами;
– здійснення прийому і підтвердження замовлень.
Підприємство, що працює в сфері надання туристичних послуг, володіє
бізнесом та його майном, та виконує такі функції:
38
– загальна організація, управління та контроль, що встановлює основні
цілі компанії, організаційні принципи та використання ресурсів, що визначають
реальний стан господарської одиниці;
– оперативне управління компанією, яке виявляється у відповідній
організації виробничих процесів і має бути результатом презентації товару, що
сприймається на ринку з точки зору якості, ціни, місця та часу доставки;
Дані динаміки основних показників фінансово-господарської діяльності
туристичного підприємства «НАМІ» зображені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Основні показники фінансово-господарської діяльності
підприємства «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» за 2019–2021 рр.
Абсолютне відх., Динаміка
(+, -) приросту,%
Показник 2021 / 2021 / 2021 / 2021/
2019 2020 2019 2020
Чистий дохід від
реалізації турпродукту 319,1 516,2 527,3 208,2 11,1 65,24 2,2
Собівартість
реалізованої продукції 170,1 287,4 290,5 120,4 3,1 70,5 1,1
Витрати обігу 254,5 407,4 408,5 154 1,1 60,5 0,3
Основні фонди 118,2 234,6 239,7 121,5 5,1 102,8 2,1
Чисельність осіб 5 5 5 0 0 0 0
Фонд оплати праці 42,5 45,5 63,5 21 18 49,4 39,5
Середня зар.плата на
одного працівника 8, 5 9,1 12,7 4,2 3,6 49,4 39,5
Фінансовий результат до
оподаткування 64,6 108,8 116,8 52,2 8 80,8 7,4
Податкові платежі 11,6 19,8 19,8 8,2 0 70,7 0
Чистий прибуток 53,0 89,0 95,8 42,8 6,8 80,8 7,6
Продуктивність праці 97,8 160,7 170,0 72,2 9,3 73,8 5,8
Рентабельність (%) 16,6 17,2 18,2 1,6 1,0 9,6 5,8
Фондовіддача 2,7 2,2 2,2 -0,,5 0 -18,5 0
2019 р.
2020 р.
2021 р.
39
Згідно даним, обсяг реалізації послуг у 2019 р. складає 319,1 тис грн.; у
2020 р. – 516,2 тис грн, тоді, як у 2021 р. – 527,3 тис грн, що на 11,1 тис грн
більше, ніж у 2020 р., тобто на 65,4%, а також на 208,2 тис грн більше, ніж у
2019 р.Показники, представлені в даній таблиці, дають можливість зробити
висновки про те, що чисельність працівників протягом 2019–2021 рр. була
незмінною і налічувала 5 осіб, що є позитивним і стабільним показником.
Такий показник, як продуктивність праці, в 2019 р. дорівнював 97,8 тис грн, а в
2020 р. – 160,7 тис грн, у 2021 р. – 170 тис грн, тобто у 2021 р. цей показник був
більше за 2020 р. на 5,8%, та на 73,8 % – за 2019 р.
Середня заробітна плата працівників ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» в
2019 р. – 8,5 тис.грн., в 2020 р. становила 9,1 тис грн, а в 2021 р. збільшилась на
3,6 тис грн (39,5%) та складала 12,7 тис грн.
Фонд оплати праці на 2019 р. та 2020 р. складав 42,5 та 45,5 тис грн.
відповідно (або 39,5 %). У 2021 р. цей показник зріс і становив 63,5 тис грн. Це
– більше, ніж у 2020 р. на 18, тис, або ж на 39,5%. Рівень фонду оплати праці на
2019 р. зріс на 49,4 %, проти показника 2021 року.
Що стосується витрат обігу, то даний показник за три аналізуємі роки
має зростання. Так у 2019 р. він становить 254,5 тис грн., 2020 р. - 407,4 тис.
грн, 2021 р.- 408,5 тис.грн (або на 60,5 і 0,3 % відповідно).
Як наслідок прослідковується поступове зростання собівартості наданих
туристичних послуг. У 2021 році собівартість зросла за три роки з 170,1
тис.грн. до 290,5 тис.грн. (або на 70,5 %).
Прибуток до оподаткування на 2019 р. складав 64,6 тис грн. У 2020 р. цей
показник складав 108,8 тис грн. У 2021 р. прибуток зріс до 116,8 тис грн, що
більше, ніж у 2019 р. на 52,2 тис грн, або ж на 80,8 %, та більше, ніж у 2020 р.
на 8,0 тис грн, або ж на 7,4 %. У 2019 р. чистий прибуток складав 53,0 тис грн, у
2020 р. – 89,0 тис грн та в 2021 р. – 95,8 тис грн. Порівнюючи цей показник,
можна зробити висновок, що різниця між 2021 р. і 2019 р. становить 42,8 тис
грн, або ж 80,8 %.
Чистий прибуток у 2021 р. зріс на 6,8 тис грн (або на 7,6 %).
40
Чиста рентабельність підприємства в 2019 р. складала 16,6 %, у 2020 р.
рентабельність підприємства складала 17,2%,у 2021 р. рентабельність
підприємства зросла на 1% та складала 18,2 %. Різниця між 2019 р. та 2021 р.
становила 1,6%.
Отже, згідно результатів даного аналізу, можна зробити висновок, що
підприємство має стабільний прибуток і рентабельність. За останні 3 роки
можна зробити аналіз щодо обсягів реалізованих послуг туристичним
підприємством «НАМІ», побудувати графіки динаміки загальної кількості
туристів і кількості туро-днів, наданих туристам за три роки. Дані аналізу
відображені в таблиці 2.3.
Однією з головних умов ведення туристичної компанії є організація та
контроль економічних процесів, зокрема: придбання коштів на надання
туристичних послуг, освіта та продаж туристичних продуктів та надання
певних послуг, які не заборонені законодавством. На підставі даних
туроператора «НАМІ» можна сформувати порівняльний аналітичний баланс та
провести аналіз діяльності підприємства.
Таблиця 2.3 – Динаміка основних показників обсягу наданих послуг
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» за 2019–2021 рр.
Показники Рік Абсолютний приріст
(+/-) Зміни (%)
2021 до 2021 до 2021 до 2021 до
2019 2020 2021 2019 2020 2019 2020
Кількість 1307 1357 1478 +171 +121 +13,1 +8,9
обслугованих туристів,
осіб:
– іноземних туристів 156 203 194 +38 -9 +24,3 -4,4
– туристів, які 756 689 833 +77 +144 +10,2 +20,9
виїжджали за кордон
– туристів, охоплених 395 465 451 +56 -14 +14,1 -3,1
внутрішнім туризмом
Кількість туро-днів, 9149 9499 10346 +1197 +847 +13,1 +8,9
наданих туристам
Кількість екскурсантів, 359 397 421 +62 +24 +17,3 +6,0
осіб
За результатами проведеного аналізу динаміки основних показників
обсягу наданих послуг ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», можна зробити висновки,
41
зокрема, про те, що кількість всіх обслугованих туристів у 2019 р. складала
1307 осіб, у 2020 р. – 1357 туристів і в 2021 р. – 1478 осіб. Порівнюючи 2020 р. і
2021 р., зазначимо, що різниця становить 171 осіб, тобто в 2021 р. кількість
збільшилась на 13,1%. Різниця між 2020 р. і 2021 р. становить 8,9%, тобто 121
особа.
Кількість іноземних туристів, які обслуговувались в
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», максимальною за ці три роки була в 2020 р. і
становила 203 туриста. У 2019 р. цей показник складав 156 осіб, а в 2021 р. –
194 особи. Абсолютний приріст 2021 р. до 2019 р. становить 38 осіб і,
відповідно, – 24,3%. Приріст 2021 р. до 2020 р. – 9 осіб (-4,4%).
Кількість туристів, які виїжджали за кордон, була найвищою в 2021 р. і
дорівнювала 833 особи. Якщо цей показник порівняти з минулими роками, то
маємо такі результати: у 2019 р. кількість закордонних туристів дорівнювала
756 осіб, що менше, ніж у 2021 р. на 77 осіб, або ж на 10,2%. У 2020 р. кількість
туристів становила 689 туристів, що менше, ніж у 2021 р. на 144 особи або ж
на 20,9%.
Що стосується туристів, які скористалися послугами внутрішнього
туризму, – їх кількість була найбільшою в 2020 р. і складала 465 туриста. У
2019 р. кількість таких туристів була 395 осіб, а в 2021 р. – 451. Різниця між
2021 р. та 2019 р. становить 56 осіб (14,1%). Різниця між 2021 р. та 2020 р. –
14 осіб (-3,1).
Загальна кількість туро-днів, наданих туристам у 2019 р., складала
9149 туро-днів. У 2020 р. ця кількість становила 9499 туро-днів, у 2021 р. –
10346 туро-днів. Порівнюючи ці роки, маємо результати, які свідчать про те,
що різниця в 2021 р. і 2019 р. становила 1197 туро-днів (13,1%). Різниця між
2021 р. та 2020 р. становить 847 туро-днів (8,9%).
Кількість екскурсантів, які обслуговувались в туристичному підприємстві
«НАМІ» в 2019 р., становить 359 осіб. У 2020 р. – 397 осіб і в 2021 р. – 421
особа. Різниця між 2019 р. і 2021 р. становить 62 особи та 17,3%, а різниця між
2021 р. і 2020 р. – 24 особи та 6%.
42
Отже, проаналізувавши динаміку основних показників обсягу наданих
послуг ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», можна зробити висновок, що фірма має
стабільний потік туристів, який позитивно відображається на результатах
діяльності туристичного підприємства.
2.2 Оцінка ефективності діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
Спектр пропозицій турів компанії «НАМІ» дуже широкий:
– екскурсійні маршрути по Черкаській області, Черкасах та Україні;
– рафтинг, спелеологія;
– гірський туризм;
– організація відпочинку та санаторно-курортного лікування в Україні та
за кордоном;
– прийом іноземних туристів і гостей міста; обслуговування конференцій
і vip-туристів;
– розробка програм для підприємців та обласних адміністрацій щодо
використання туристичних ресурсів;
– участь у програмах соціально-економічного розвитку установ культури,
закладів освіти міста Черкаси та області.
Одним з провідних напрямків діяльності компанії є прийом українських
та іноземних громадян на Черкащині.
Оглядові екскурсії в Черкащині покликані познайомити туристів з
видатними досягненнями місцевих майстрів, з історією і культурою нашого
регіону, показати унікальні місця природи.
Процес формування туристського продукту внутрішнього туризму (тури,
екскурсії і т.д.) – це справа, що вимагає творчої діяльності
висококваліфікованих фахівців.
Тому співробітники туроператора «НАМІ» постійно підвищують свою
кваліфікацію, проводячи спеціалізовані екскурсії по країні і за кордоном,
семінари, тренінги з навичок ділового спілкування і заняття з психологом.
43
У компанії немає плинності кадрів. Персонал був набраний спочатку і
підібраний якісно.
Величина ціни туристського продукту визначається його вартістю і
попитом на цей продукт.
Крім того, на ціну туристичного продукту впливає ряд факторів: клас
обслуговування, використовуваний транспортний засіб, форма обслуговування
(групове або індивідуальне), кон'юнктура ринку туристичних послуг,
сезонність надання послуг, ефективність реклами і т. д. [55].
При розробці цін на туристичні продукти внутрішнього туризму
враховують такі види комісійних зборів:
– комісія для оптовиків-туроператорів, які розробляють програми і
реалізують їх самостійно або через посередників; роздрібна комісія для
турагентів, які перепродують програми туроператорів або самі бронюють
готельні номери;
– комісія для інших організацій, які виступають в якості посередників між
турагентом, туристом і готелем.
Ціна туристичного продукту визначається стандартним методом
розрахунку і включає в себе вартість людей, які супроводжують групу на
маршруті. Таким чином, вартість туристичного квитка визначається за
формулою:
Ц= В+ Н + П / T+E (2.1)
де Ц – вартість турпакету на одного туриста в гривнях;
В – вартість послуг, включених до турпакету туроператора;
H – непрямі податки (ПДВ) на окремі види послуг;
П – прибуток туроператора в гривнях;
T – кількість туристів у групі;
E – кількість людей, які супроводжують групу (ескорт) [14].
Наприклад, розрахуємо вартість турпакету «Тюльпановий рай» на одного
туриста в гривнях. Якщо, вартість послуг, включених до турпакету
туроператора – 13500 гривень. Непрямі податки (ПДВ) на окремі види послуг
44
дорівнюють 700 гривням. Прибуток туроператора – 4000 гривень. Кількість
туристів у групі складає 50 осіб, а супроводжуючих 2.
13500 + 700 + 4000 / 50 + 2 = 350
Отже, вартість вартість турпакету «Тюльпановий рай» на одного туриста
становить 350 гривень.
При укладенні договору з турагентами на реалізацію їх турів туроператор
може виходити з двох позицій.
1. Туроператор продає турпакет турагенту за ціною, яку він повинен
отримати від турагента. У цьому випадку турагент робить доплату на свою
користь від ціни туроператора. Туроператор не втручається в розмір цієї
доплати.
2. В умовах конкуренції на туристичному ринку, з метою повної
реалізації турпакетів і збереження свого іміджу, туроператор надає турагенту
турпакет для продажу за твердо фіксованою ціною. В цьому випадку турагент
отримує комісію у вигляді знижки від вартості турпакета.
Додатковим джерелом доходу для турфірми є реалізація додаткових
послуг. Додатковими послугами є продаж авіаквитків, віз, страховка, додаткові
екскурсії, які не включені у вартість туру і т. д.
Туризм характеризується особливою схемою обігу оборотних коштів. Це
пов'язано з тим, що по-перше, основним об'єктом туристичної діяльності є
людина (турист), яка купує послуги і, як наслідок, туристичні враження,
виходячи зі свого туристичного інтересу.
По-друге, в туризмі процеси виробництва, продажу та організації
споживання туристського продукту пов'язані між собою в єдиний процес
виробництва послуг [33].
Ці фактори визначають особливість обігу оборотних коштів в туризмі, яка
істотно відрізняється від обігу грошових коштів в промисловості, торгівлі та
громадському харчуванні.
Споживання туристського продукту викликає у туриста отримання
туристського враження-комплексу позитивних емоцій і душевного стану
45
туриста, що виник або досягнутого в результаті споживання туристського
продукту (послуги, продукту).
У туризмі оборот оборотних коштів включає в себе гроші, вкладені в
послуги (матеріальні та нематеріальні), що надаються туристам туристичними
фірмами (або підприємствами туристської індустрії), і гроші, вкладені в товари
туристичного асортименту, вироблені і продані туристом,
До оборотних коштів також відносять туристичні враження, викликані
туристським інтересом, і продаж яких приносить дохід туристичній фірмі, не
вимагаючи від неї витрачати гроші на створення об'єктів туристської індустрії.
Схема кругообігу оборотних коштів:
Г – Т – Г1 – В (2.2)
– Г – грошові кошти, авансовані туристською фірмою на організацію туру
(тобто на створення туристського продукту);
– Т – матеріальні та нематеріальні послуги туризму, сувеніри;
– В – туристські враження;
– Г1 – грошові кошти, отримані від реалізації послуг, товарів,
туристських вражень, включаючи в себе додану вартість [50, с. 35].
Загальний аналіз доходів послуг туроператора «НАМІ» наведено в
таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Аналіз доходів послуг туроператора «НАМІ»
2019 рік 2020 рік 2021 рік Відхиленя
Показники Сума Пит. Сума Пит. Сума Пит. 2021 від 2021 від
грн Вага, % грн Вага, % грн Вага, % 2019 2020
Чистий
дохід 319,1 100 516,2 100 527,3 100 197,1 11,1
операційні
доходи – – – – – – – –
Інші
доходи – – – – – – – –
Всього 319,1 100 516,2 100 516,2 100 197,1 11,1
Таким чином, згідно даних таблиці, зображеної вище, доходи
підприємства в 2019 році склали 319,1 тисяч гривень. Зокрема, чистий дохід
46
від реалізації склав 319,1 тис. грн, що є 100% від загального. Операційні та інші
доходи були відсутні.
Чистий дохід за 2020 рік склав 516,2 тис. грн, а це на 197,1 тисяч гривень
більше, ніж в попередньому році. Операційні та інші доходи були відсутні.
Чистий дохід за 2021 рік склав 527,3 тис. грн, що на 11,1 тисяч гривень
більше, ніж в попередньому році. Операційні та інші доходи були відсутні.
З цього можна зробити висновок, що підприємство є досить прибутковим,
і дохід має тенденцію зростати.
Фірма надає послуги конференц-сервісу, подієві тури, програми з освіти
за кордоном, підготовчі мовні курси. Менеджери допомагають обрати
найкращий варіант відпочинку, що відповідає бажанням і можливостям клієнта.
Розрахунки на фірмі можна здійснювати як готівковим, так і
безготівкового шляхом.
Туроператор пропонує пансіонати, санаторії, бази відпочинку, від економ
до vip-класу в будь-який час року.
Ціна продажу включає, крім загальної вартості, непрямі податки і
прибуток. Норма прибутку для туристичних організацій становить 20%, її
величина коригується з урахуванням попиту, пропозиції та рівня конкуренції на
ринку туристичних послуг.
Туроператор «НАМІ» застосовує знижки на вартість туристичних
продуктів, наприклад:
– сезонні знижки;
– знижки для дітей та школярів, зазвичай дітям до 7 років надається
знижка 50%, школярам – 40%;
– спеціальні знижки, які можуть надаватися авіакомпаніями і готелями
для людей у віці 50–65 років;
– знижки для постійних клієнтів;
– знижка, якщо турист, який забронював турі надає фірмі право
самостійно вибрати одну з трьох дат свого від'їзду і один з трьох напрямків
відпочинку.
47
Витрати на послуги сторонніх організацій, що включені до вартості
туристичного пакета туроператора «НАМІ» за 2021 рік зображено в
таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 – Витрати на послуги сторонніх організацій, що включені до
вартості туристичного пакета туроператора «НАМІ» за 2021 рік
Перелік послуг Витрати на послуги У тому числі
сторонніх
організацій Резидентів Нерезидентів
Усього 306,1
Послуги з розміщення туристів,
усього – – –
У готелях та аналогічних засобах
розміщування – – –
Послуги пасажирського
транспорту, 306,1 306,1 –
З них залізничного пасажирського
транспорту – – –
Повітряного пасажирського
транспорту – – –
Водного пасажирського транспорту 306,1 306,1 –
Наземного пасажирського
транспорту – – –
Надання в оренду транспортних
засобів – – –
Інші послуги, що включені до
вартості туристичного пакета – – –
Отже, за результатами таблиці ми можемо зробити висновок, що витрати
на послуги сторонніх організацій, що включені до вартості туристичного пакета
туроператора «НАМІ» за період 2021 року, становили витрати на послуги
пасажирського транспорту, а саме водного пасажирського транспорту, в
цифровому значенні це склало 306,1 тисяч гривень.
При укладенні договору між туроператором і турагентом можливі
наступні варіанти.
48
– туроператор продає турпакет турагенту за ціною, яку він повинен
отримати від турагента.
У цьому випадку турагент вносить надбавку до ціни туроператора на
свою користь.
Туроператор не втручається в розмір встановлення цієї доплати;
– щоб повністю продати турпакети і зберегти свій імідж, туроператор
надає турагенту турпакет для продажу за фіксованою фіксованою ціною.
В цьому випадку турагент отримує комісію у вигляді знижки від вартості
турпакета [36].
Туристична оренда має вплив на процес формування цін туристичних
послуг. Ціни на туристичні продукти тісно пов'язані з їх рекламою.
Таким чином, зниження ціни надає рекламний ефект на споживача і
призводить до збільшення попиту. А влучно організована реклама зможе
підвищити рівень цін на туристичні продукти [25].
Вартість одного туристичного квитка залежить від типу туру (груповий
або індивідуальний). Чим більше кількість групи, тим нижче вартість туру на
людину.
Ціна туру на людину залежить від кількості туристичних груп: чим довше
тур, тим дорожче він обійдеться при інших рівних умовах.
Перший відповідає ціновій стратегії і являє собою набір цін, що
підлягають обов'язковій публікації в каталогах, брошурах, путівниках та інших
друкованих виданнях. Ці ціни впливають на глобальні питання положення
туристичного продукту і компанії, довгострокової віддачі від вкладеного
капіталу.
Другий рівень, що визначає загальну стратегію ціноутворення,
характеризує ціни, за якими продаються туристичні послуги, виходячи з
конкретної ситуації.
Для досягнення високої ефективності продажу туристичних пакетів слід
знати вподобання потенційних клієнтів. Кількість і вартість реалізованих
туристичних послуг туроператором «НАМІ» зображено в таблиці 2.6.
49
Таблиця 2.6 – Кількість і вартість реалізованих туристичних послуг
туроператором «НАМІ» за 2021 рік
Кількість Вартість Кількість ночівель
Показник туристичних туристичних пакетів, туристів, що
пакетів, од тис. грн включені до
туристичних пакетів
Реалізовано путівок
усього 352 390,6 352
У тому числі іншими
туроператорами або – – –
турагентами
Туристам: 352 390,6 352
Внутрішнім
туристам для 352 390,6 352
подорожі по Україні
Іноземним туристам
для подорожі по – – –
Україні
Отже, згідно результатів таблиці 2.6 можна зробити висновок, що
кількість реалізованих туристичних послуг туроператором «НАМІ» за 2021 рік
становила 352 одиниці, з них 352 було реалізовано внутрішнім туристам для
подорожі по Україні. Вартість реалізованих туристичних послуг склала 390,6
тисяч гривень. Кількість ночівель туристів, що включені до туристичних
пакетів які були реалізовані дорівнювала числу 352.
Щодо оцінки ефективності діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»,
доцільно акцентувати увагу на декількох складових, які незалежно від ситуації
на ринку туристичних послуг, є вагомими та такими, що завжди мають вплив
на рівень діяльності суб’єкта господарювання та можливості розвитку
підприємства. Це, перш за все, менеджмент туристичної фірми.
Аналізуючи зміни в законодавстві, які безпосередньо стосуються сфери
туризму, варто звернути увагу на ті, які зазначені у відповідному документі
щодо ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності [8].
Висуваються вимоги, зокрема, до керівника «туроператора, його філії, іншого
50
відокремленого підрозділу» щодо необхідності «мати вищу освіту, що
підтверджується документом про вищу освіту, стаж роботи у сфері туризму не
менше трьох років або вищу освіту у сфері туризму за першим (бакалаврським),
другим (магістерським), третім (освітньо-науковим/освітньо-творчим) або
науковим рівнями вищої освіти, що підтверджується документом про вищу
освіту.
Документи про вищу освіту, видані іноземними закладами вищої освіти,
повинні бути визнаними в Україні в установленому порядку» [8].
«У штаті туроператора повинно налічуватися не менш як 30 відсотків
працівників, які мають стаж роботи у сфері туризму не менше трьох років або
вищу освіту у сфері туризму за першим (бакалаврським), другим
(магістерським), третім (освітньо-науковим/освітньо-творчим) або науковим
рівнями вищої освіти, що підтверджується документом про вищу освіту.
Документи про вищу освіту, видані іноземними закладами вищої освіти,
повинні бути визнаними в Україні в установленому порядку» [8].
«Туроператор зобов’язаний забезпечити дотримання мінімального
розміру фінансового забезпечення своєї цивільної відповідальності (гарантією
банку або іншої кредитної установи) перед туристами, встановленого статтею
15 Закону України «Про туризм», протягом строку дії ліцензії.
У разі проведення виплат за гарантією банку або іншої кредитної
установи туроператор зобов’язаний привести розмір такої гарантії до
встановленого законом мінімального розміру фінансового забезпечення його
цивільної відповідальності протягом робочого дня, що настає за днем
проведення виплати» [8].
«Туроператор, який надає послугу, пов’язану з виїзним туризмом та
перевезенням, зобов’язаний двічі (за вісім годин та дві години) до
запланованого часу відправлення рейсу перевірити інформацію про час його
відправлення та у разі затримки рейсу на чотири або більше години від
запланованого часу відправлення розмістити інформацію про зазначену
ліцензування» [8].
51
Туроператор на своєму веб-сайті зобов’язаний розмістити у довільній
формі певну інформацію, зазначену в постанові Кабінету Міністрів України
щодо змін до ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності.
Усі вище зазначені зміни вважаються офіційними з дня опублікування
постанови, тобто з 29.05.2019 р.
Туроператор не пізніше робочого дня, що настає за днем укладення
агентського договору або договору на туристичне обслуговування, має
забезпечити оновлення цієї інформації. На своєму веб-сайті туроператор має
розмістити зазначену інформацію протягом року (табл.2.7)[8].
Таблиця 2.7 – Обов’язкова для розміщення на веб-сайті туроператора
інформація відповідно до змін щодо ліцензійних умов провадження
туроператорської діяльності (з 29.05.2019 р.)
Пор. Об’єкт/суб’єкт інформаційного Характеристика інформації інформаційного
№ повідомлення повідомлення
1 туристичні агенти, які повне найменування юридичної особи або
провадять посередницьку прізвище, ім’я (за наявності), по батькові
діяльність з реалізації фізичної особи- підприємця, строк дії
комплексу туристичних послуг, агентського договору, реквізити установи, що
розробленого туроператором надала гарантію банку, або іншої кредитної
установи)
2 діючі договори на туристичне із зазначенням країни тимчасового перебування
обслуговування, укладені
безпосередньо туроператором
та/або через туристичних
агентів
Новацією щодо вимог ліцензування туроператорської діяльності є
необхідність протягом здійснення своєї діяльності забезпечити створення
«необхідних умов для доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних
груп населення до місць її провадження» [8].
Варто зазначити наявність низки змін, які мають місце відносно
до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних
умов провадження туроператорської діяльності». Ліцензійні умови розроблені
відповідно до Законів України «Про ліцензування видів господарської діяль-
52
ності», «Про туризм», «Про захист прав споживачів» та є обов’язковими до
виконання усіх суб’єктів господарювання, що здійснюють туроператорську
діяльність.
Ліцензійні умови визначили вичерпний перелік вимог, які є обов’язкові
для виконання ліцензіатами, що провадять туроператорську діяльність або
мають наміри здійснювати її. Також визначено вичерпний перелік документів,
які додаються до заяви про отримання ліцензії.
Отже, для оцінки ефективності діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
треба оцінити умови дотримання вимог зазначених постанов.
Так, зокрема, враховуючи те, що туроператорська діяльність має низку
своїх характерних ознак, форм і різновидів пропонованих послуг, необхідно
оцінити діяльність і ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» щодо:
– організації та забезпечення створення туристичного продукту;
– реалізації та надання туристичних послуг щодо виїзного туризму;
– реалізації та надання туристичних послуг щодо в’їзного туризму;
– реалізації та надання туристичних послуг щодо внутрішнього туризму
[13].
Враховуючи те, що дія чинних ліцензійних умов поширюється на
юридичних осіб з різними організаційно-правовими формами та формами
власності, та стосується як тих, хто вже працює на ринку туристичних послуг,
так і тих, хто лише має намір розпочати відповідну туроператорську діяльність,
для ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» виключення немає.
Отже, ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» має повний пакет затверджених
документів для здійснення туроператорської діяльності, що підтверджує
високий рівень кваліфікації його керівника та менеджерів і бухгалтера, які
вчасно, без зволікань склали, оформили, подали на реєстрацію та отримали всі
належні документи на право здійснювати туроператорську діяльність.
Згідно чинного законодавства України туроператор не має права здійсню-
вати інші види господарської діяльності, крім тих, які зазначені в Законі
України «Про туризм» [7].
53
Надання послуг, формування або виробництво туристичного продукту
здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів
виробництва, які за своїм матеріально-речовим складом становлять
виробничі фонди компанії. Їх поділяють на основні та оборотні.
При виробництві туристичного продукту, наданні послуг грошові
кошти туристичної компанії (оборотні кошти) здійснюють певний кругообіг.
(табл. 2.8). На першій стадії кругообігу вони витрачаються на придбання
окремих послуг, з яких формується туристичний продукт тобто переходять з
грошової форми в матеріально-товарну. На другій, виробничій, стадії
формується туристичний продукт або послуга, в процес виробництва яких
включаються працівники туристичної компанії, що одержують за виконану
роботу заробітну плату. На останній стадії кругообігу туристичний продукт
або туристичні послуги продаються і компанія отримує виручку (грошові
кошти), яка не лише повністю відшкодовує раніше авансовані витрати, а й
дає певний прибуток.
Таблиця 2.8 – Аналіз фінансової стійкості туристичного підприємства
«ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
Назва показника 2019 2020 2021 Темп зростання
+/-
Власні обігові кошти (робочий капітал), грн. 68,6 369 728 +659,4
Коефіцієнт фінансової незалежності
(автономії) 0,73 0,82 0,86 +0,13
Маневреність робочого капіталу 5,4 1,3 1 -4,4
Коефіцієнт маневреності власних обігових 0,16 0,19 0,14 -0,02
коштів
Коефіцієнт забезпечення власними +0,82
обіговими коштами запасів 0,18 0,77 1
Коефіцієнт забезпечення оборотними +0,58
власними коштами 0,14 0,55 0,72
Коефіцієнт фінансової залежності 1,4 1,2 1,2 -0,2
Коефіцієнт фінансової стабільності (рази) 2,7 4,4 6 +3,3
Коефіцієнт фінансової стійкості 0,73 0,82 0,86 +0,13
54
Важливе значення при створенні і успішній діяльності туристичної
компанії відіграють нематеріальні ресурси – це уміння працювати, нові
унікальні знання у будь-якій формі, винаходи, фірмові знаки та
найменування, комп'ютерні програми, бази даних, раціоналізаторські
пропозиції, тобто інтелектуальна власність, яка сприяє монопольності у
наданні певних послуг або забезпечує зменшення витрат на виробництво
туристичного продукту чи послуг у порівнянні з іншими виробниками.
Інвестиційні ресурси є однією з основних складових ресурсного
забезпечення діяльності туристичних підприємств. Як показують
дослідження групи фірм і організацій, зайнятих у сфері туризму, приблизно
половину обсягу фінансових коштів становлять інвестиції.
Інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу в туристичну
(підприємницьку) діяльність з метою отримання прибутку.
Той, хто має капітал і вкладає його у комерційну діяльність,
називається інвестором, а сам процес вкладання капіталу -інвестуванням.
Залежно від того, де вкладається капітал, виділяють внутрішні
(вітчизняні) й зовнішні (іноземні) інвестиції. У свою чергу, внутрішні
інвестиції поділяються на фінансові та реальні, а зовнішні – на прямі й
портфельні. Як внутрішні, так і зовнішні інвестиції можуть бути державними
й приватними.
Таким чином, залучення кредитних ресурсів дозволило турфірмі
покращити поточну діяльність, збільшити оборотність активів та джерел
фінансування, підвищити рентабельність.
Здійснюючи оцінку ліквідності активів компанії та її
платоспроможності можна побачити, що коефіцієнт покриття в порівнянні з
попереднім періодом зріс на 0,71 і в звітному періоді складає 0 ,94, це
означає, що при переведенні всіх активів (крім нематеріальних) в грошові
засоби компанія зможе погасити всі короткострокові зобов’язання.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності зріс на 0,11 і склав 0,36, що говорить про
те, що за рахунок грошових коштів і поточних фінансових інвестицій
55
компанія повністю покриє поточні зобов’язання. Коефіцієнт швидкої
ліквідності збільшився в порівнянні з 2019 роком на 0,71, що є позитивним
значенням. З проведеного дослідження фінансово-господарської діяльності
компанії встановлено, що показник абсолютної ліквідності свідчить про те,
що на звітну дату 36% поточних зобов’язань підприємство може погасити
негайно. Про стабільний стан платоспроможності компанії також свідчить
коефіцієнт швидкої ліквідності (табл.2.9)
Таблиця 2.9 –Аналіз показників ліквідності турфірмі «ТУРОПЕРАТОР
НАМІ»
Темп
Назва показника 2019 2020 2021 прирост
Норматив у, +/-
Коефіцієнт поточної (загальної) Більше 1
ліквідності 0,23 0,36 0,94 +0,71
Коефіцієнт швидкої ліквідності Більше 0,5
(грошові кошти) 0,28 1,6 0,99 +0,71
Коефіцієнт абсолютної ліквідності Більше 0,2 0,25 0,23 0,36 +0,11
Співвідношення короткострокової
дебіторської і кредиторської =1 1,19 0,8 1,13 -0,06
заборгованості
Показники ділової активності дають змогу оцінити, наскільки
ефективно компанія використовує свої кошти. До цієї групи відносять
показники оборотності, які мають велике значення для оцінки фінансового
стану компанії, оскільки швидкість обороту коштів, тобто швидкість
перетворення їх на грошову форму, безпосередньо впливає на
платоспроможність компанії. Зокрема такі показники: коефіцієнт
оборотності активів; коефіцієнт оборотності дебіторської і кредиторської
заборгованості та інші. Для аналізу використаємо дані Балансу (ф. №1) та
Звіту про фінансові результати (ф. № 2) (додаток А).
Коефіцієнт оборотності активів в порівнянні з попереднім періодом
збільшився на 1,55, що є позитивним явищем, оскільки капітал почав
обертатися швидше.
56
Таблиця 2.10 –Аналіз ділової активності компанії «ТУРОПЕРАТОР
НАМІ»
Умовне
Назва показника позначе 2019 2020 2021 Темп
ння приросту
Оборотність активів (трансформація)
(об.) КТ 1,7 2,4 2,8 1,1
Фондовіддача Ф 4,1 3,1 5,3 1,2
о
Коефіцієнт оборотності обігових 0,1
коштів (обороти) Ко 5,3 5,9 5,4
Період одного обороту обігових -1
коштів (днів) Чо 68 61 67
Коефіцієнт оборотності запасів 0,1
(обороти) Коз 5,8 6,9 5,9
Коефіцієнт оборотності дебіторської 287,12
заборгованості (обороти) Кодз 85,98 171,66 373,1
Коефіцієнт оборотності власного 0,93
капіталу Коб.в.к 2,3 2,96 3,23
Період погашення дебіторської -3,24
заборгованості (дні) Чп.д.з 4,2 2,1 0,96
Період погашення кредиторської -46
заборгованості (дні) Чп.кр.з 66 26 20
У процесі аналізу фінансового стану розраховують також групу
показників прибутковості: коефіцієнт рентабельності активів; коефіцієнт
рентабельності реалізації; рівень сукупної рентабельності. При цьому
досліджують процес формування і використання прибутку. При оцінці
прибутковості (збитковості) компанії слід звернути особливу увагу на
величину його збитків, які виникають внаслідок збільшення сумнівних
(безнадійних) боргів, визнаних економічних санкцій у складі інших
операційних витрат, крадіжок на виробництві та визначити, які заходи
вживаються керівництвом щодо подолання цих негативних явищ.
Прибуток компанії утворюється з надходження від туристичної
діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат на
оплату праці та винагороди турагенствам. З балансового прибутку компанії
оплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також
вносяться передбачені Законодавством України податки та інші платежі до
57
бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків,
залишається в повному розпорядженні компанії.
Таким чином, фінансовий стан туристичної компанії «ТУРОПЕРАТОР
НАМІ» є досить стійким, компанія є надійним партнером.
Турагентську діяльність туроператор має право здійснювати, що
зумовлює налагодження партнерських зв’язків із іншими туроператорами та
доброзичливі міжособистісні ділові відносини на ринку туристичних послуг.
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» має ділові стосунки з низкою інших
туроператорів, що періодично відображається на веб-сайті [109].
Щодо формалізованих документів, які, зокрема, стосуються
правовідносин із найманими працівниками, ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
повинен оформлювати трудові відносини з усіма, хто працює в туристичній
фірмі, без виключення.
Аналіз фактичного дотримання вимог щодо ліцензійних умов
провадження туроператорської діяльності в ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» дає
підстави стверджувати про повну відповідність законодавству. Оцінка
ефективності діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» відповідає високому
балу та дає підстави підприємству посісти одне з провідних місць за рейтингом
щодо ефективних і перспективних туристичних фірм.
2.3 Аналіз застосування сучасних засобів і методів ведення бізнесу для
розвитку туристичного підприємства
Під час здійснення аналізу застосування сучасних засобів і методів
ведення бізнесу для розвитку туристичного підприємства важливим спектром
уваги визначився інформаційний блок щодо отримання оперативної та
аналітичної інформації про ситуацію в сфері туризму, проблемні питання перед
туристичними операторами в зв’язку з пандемією, фахові та дискусійні огляди
чинних нормативно-правових актів, проектів державних документів щодо
регулювання в сфері туризму тощо.
58
Так, зокрема, на офіційній сторінці державного агентства розвитку
туризму України в соціальній мережі Фейсбук щодня, протягом доби можливо
знайти як офіційні документи щодо галузі туризму, так і оперативну
інформацію. Доступним є й опція «зворотній зв’язок», відео-інформація [101].
Варто зазначити, що від того, як здійснюється організаційно-розпорядча
функція в туристичному підприємстві багато в чому залежить її ефективність,
адже вчасно представлена згідно запиту та правильно оформлена документація
(установча, звітна тощо) свідчить про професійний рівень як керівника, так і
його відповідальних менеджерів.
Так, наприклад, згідно із Законом «Про ліцензування видів господарської
діяльності» треба «у письмовій формі повідомляти органу ліцензування про всі
зміни даних, які були зазначені у його підтвердних документах, що додавалися
до заяви про отримання ліцензії, не пізніше одного місяця з дати набуття таких
змін [17].
Отже, розглянувши відповідні пункти зазначеного реєстру, можливо
зробити висновки щодо організаційної дисципліни тих туристичних фірм,
документи та інші необхідні вимоги до діяльності яких відповідають чинному
законодавству України чи мають місце певні недоліки, що відповідає умовам
ліцензування та можливості видачі реєстраційних документів та розширення дії
ліцензії, або вимагає змін, анулювання, зупинення, звуження [17]. Для вільного
доступу до інформації щодо здійснення туристичної діяльності, зокрема
туристичних операторів, в Інтернет-мережі регулярно та в міру необхідності
оперативно надається відповідне роз’яснення [108].
Відповідно до п. 24 Положення про Державне агентство розвитку
туризму України, він видає ліцензії на право провадження туроператорської
діяльності та веде ліцензійний Реєстр суб’єктів туроператорської діяльності.
Здійснюється видача, розширення, звуження та анулювання ліцензії на
право провадження туроператорської діяльності.
59
Туроператор може здійснювати як туроператорську, так і турагентську
діяльність. Діяльність туристичного агента, який займається виключно
реалізацією туристичних послуг, ліцензуванню не підлягає.
Ліцензія надає виключне право на надання послуг з оформлення докумен-
тів для виїзду за межі України та право використовувати в назві
слово«туроператор». Ліцензія на туроператорську діяльність є безстроковою.
Щодо строків надання послуги, визначено на сьогодні наступні терміни (табли.
ця 2.11).
Таблиця 2.11 – Строки надання послуги для отримання права на
туроператорську діяльність (ліцензію) та вартість послуг
Пор. Вид послуги Термін виконання Вартість послуг
№
1 Видача та 10 робочих днів з не пізніше 10 робочих днів з дня
розширення дії дня одержання заяви оприлюднення рішення про видачу
ліцензії ліцензії на офіційному веб-сайті
Міністерства культури та
інформаційної політики
2 Звуження та 5 робочих днів з дня безоплатно
анулювання одержання заяви.
Плата за видачу ліцензії проводиться у строк, не пізніше 10 робочих днів
з дня оприлюднення рішення про видачу ліцензії на офіційному веб-сайті
Міністерства культури та інформаційної політики [105].
Ліцензія на туроператорську діяльність надається Державним агентством
розвитку туризму України. Стягується адміністративний збір, що є разовою
платою в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру
прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття
органом ліцензування рішення про видачу ліцензії на основі ст.14 Закону
України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Строк надання послуги: 10 робочих днів з дня одержання органом
ліцензування заяви про отримання ліцензії. Результатом надання є отримання
Ліцензії на право провадження туроператорської діяльності. Видається
60
відповідний Наказ про видачу ліцензії на право провадження туроператорської
діяльності та вносяться відповідні дані до Ліцензійного реєстру суб’єктів
туроператорської діяльності.
Пропонуються різні способи отримання результату: повний пакет доку-
ментів:
– надсилається особисто з відміткою про вручення;
– надсилається поштовим відправленням рекомендованим листом;
– надсилається поштовим відправленням з описом вкладення;
– поштовим відправленням з описом вкладення (орган ліцензування
надсилає поштові відправлення з повідомленням за місцезнаходженням
здобувача ліцензії протягом одного робочого дня з дня оформлення
відповідного документа, якщо інший строк надсилання не встановлено
законом);
– в електронному вигляді.
Передбачені та оприлюднені для ознайомлення підстави для відмови:
– установлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам,
установленим для провадження виду господарської діяльності, зазначеного в
заяві про отримання ліцензії;
– виявлення недостовірності даних у підтвердних документах, поданих
здобувачем ліцензії.
Виявленням недостовірності даних у підтвердних документах, поданих
суб’єктом господарювання до органу ліцензування, є встановлення на момент
подання документів здобувачем ліцензії чи ліцензіатом наявності розбіжності
між даними, наведеними в них, та фактичним станом цього суб’єкта
господарювання.
Не вважаються недостовірними дані, підстава наведення яких суб’єктом
господарювання не могла бути для нього завідомо неналежною.
Передбачений й порядок оскарження, коли здобувач ліцензії може
звернутись з апеляцією та іншою скаргою на дії органу ліцензування
до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування Державної регулятор-
61
ної служби України (вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011).
Форма подачі апеляції є довільною. До апеляції додаються документи, що
підтверджують її обґрунтованість.
Таким чином можливо зробити висновок, що організаційні питання та
документообіг в ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» на належному рівні та відповідає
чинним нормативним вимогам.
Важливе значення для ефективної діяльності туристичної фірми має
рівень освіти та досвід роботи у керівників і менеджерів. У
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» працюють виключно працівники з вищою
освітою, які мають, окрім першої освіти й другу – за спеціальністю «Туризм».
Постійно підвищують рівень своєї кваліфікації.
Зокрема на курсах підвищення кваліфікації, під час відвідування тренінгів
за професійною тематикою тощо. Всі менеджери володіють відповідними
знаннями та навичками щодо роботи з програмним забезпеченням. Вільно
володіють іноземними мовами (англійська, німецька тощо).
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» має відповідний досвід щодо сприяння
освітнім послугам у галузі туризму. В першу чергу, це пов’язане з
усвідомленням керівництвом і менеджерами турфірми важливості мати тісні
контакти з навчальними закладами, які мають ліцензії на право надавати освітні
послуги за спеціальностями «Туризм», «Готельно-ресторанна справа».
Турфірма має відповідну угоду з Черкаським державним технологічним
університетом щодо організації та проведення практики для студентів цих
спеціальностей, у першу чергу, за спеціальністю 242 «Туризм» ОПП
«бакалавр» і «магістр».
Значним досягненням у підготовці майбутніх фахівців галузі туризму є
можливість поєднувати теорію з практикою.
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» має вагомий досвід у виконанні низки
проектних робіт туристичного спрямування, які реалізуються в Черкаській
області, а також популяризує туристичні напрямки не тільки в Україні, але й за
її межами, для чого бере участь у роботі науково-практичних конференцій
62
всеукраїнського та міжнародного рівня, презентує туристичні продукти під час
роботи «круглих столів» і семінарів як серед потенційних споживачів
туристичного продукту, так і в колі колег, працівників сфери туризму та
готельно-ресторанного бізнесу. У ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
налагоджені тісні ділові зв’язки з представниками органів місцевого
самоврядування Черкаської області, зокрема міст Черкаси, Чигирин, Канів,
Корсунь-Шевченківський, Кам’янка тощо.
Неодноразово ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» разом із кафедрою туризму
та готельно-ресторанної справи факультету харчових технологій та сфери
обслуговування ЧДТУ брали активну участь у роботі дискусійних клубів,
тренінгах та інших видах комунікативних організаційних заходів, ініційованих
торгово-промислової палатою, відділами освіти та культури Черкаського
міськвиконкому, Черкаської обласної державної адміністрації тощо.
В офісі туристичного підприємства «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» студенти
денної форми навчання можуть проходити як виробничу, так і переддипломну
практику, набувати практичний досвід у галузі туризму.
Викладачі кафедри та студенти спеціальності «Туризм» постійно
відвідують туристичні салони та виставки (Туристичний салон, UITT), студенти
спеціальності «Готельно-ресторанна справа» постійно відвідують Міжнародний
експофорум готельно-ресторанного бізнесу і клінингу, беруть участь у
Міжнародних наукових конференціях, присвячених проблемам розвитку
туризму та готельно-ресторанного бізнесу.
Отже, аналіз участі в міжнародних освітніх програмах у галузі туризму
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» дає підстави стверджувати про значний потенціал
для подальшої участі в міжнародних освітніх програмах не тільки студентів, які
запрошуються для стажування та набувають практичного досвіду під час
проходження практики в зазначеному туристичному підприємстві, але й
науково-педагогічних кадрів кафедри туризму та готельно-ресторанної справи,
менеджерів і керівника туристичної фірми. Роботодавці, як і здобувачі вищої
освіти, запропонували зробити особливістю (унікальністю) програми
63
стажування студентів у закордонних туристичних і готельно-ресторанних
закладах. Досвід, здобутий у країнах Європи, є безумовною перевагою, а
студенти вдало реалізовують його не лише під час проходження практик, а й
під час роботи, оскільки значна кількість здобувачів вищої освіти вдало
поєднує навчання з роботою за фахом. Окрім того, в університеті наявна гнучка
система заохочення та преміювання працівників, викладена в Положенні про
порядок встановлення та надання працівникам Черкаського державного
технологічного університету надбавок, доплат і премій. Було враховано також
пропозицію представників академічної спільноти щодо збереження заробітної
плати під час закордонних стажувань та створення умов для співпраці з іншими
стейкхолдерами.
Першочерговим завданням у сфері побудови потужної галузі туризму та
індустрії гостинності на Черкащині є розробка стратегії адаптації туристичних
послуг і вітчизняного готельно-ресторанного бізнесу до сформованих
лідерських стандартів країн ЄС і світу в цілому. Регіональний готельно-
ресторанний бізнес тісно пов’язаний з туристичною галуззю, яка має високий
рівень конкуренції. Основна мета – максимально задовольнити потреби
споживачів, забезпечити високий рівень комфорту, задовольнити
найрізноманітніші побутові, господарські і культурні запити гостей. З кожним
роком вимоги до рівня цих послуг зростають. Основним завданням фахівців
нашого регіону, які працюють у готелях і ресторанах, є створення і
впровадження новітніх прийомів роботи, що забезпечуються колективними
зусиллями працівників усіх служб, постійним і ефективним контролем,
удосконаленням форм і методів обслуговування, вивченням і впровадженням
передового досвіду, нової техніки і технологій.
У рубриці «Вища освіта в Болгарії» на сайті ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
можливо дізнатися про умови вищої освіти в перелічених університетах
Болгарії. Так, зокрема у Варненському Міжнародному університеті, який
знаходиться в болгарському місті Варна, Добрич, пропонується навчання, яке,
як зазначається на сайті ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», може стати найбільш
64
цікавим протягом усього життя, адже відправитися в іншу країну, жити в іншій
культурі, вчитися за кордоном іншою мовою – це незабутній досвід, який
навчить більше, ніж коли-небуть можливо було б уявити [63].
Щодо умов співробітництва, на сайті ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» розмі-
щена відповідна інформація, зокрема повідомляються умови, за яких надаються
послуги щодо оформлення для навчання у вище зазначеному навчальному
закладі Болгарії. Отже, ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» має підготувати всю
необхідну інформацію по вищому навчальному закладу з умовами вступу,
вартістю навчання, проживання під час навчання, очне/заочне навчання,
підробіток, дозвілля та інше. Вартість послуги від ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
становить 450 євро та здійснюється після підписання договору в два етапи
(табл. 2.12) [105].
Таблиця 2.12 – Пакет послуг оформлення на навчання в Болгарію
Пор. Етап Вартість, Перелік послуг
№ євро
1.1 1 200,00 Заведення особової справи абітурієнта та реєстрація в базі.
1.2 Формування необхідного вступного пакету документів
абітурієнта згідно вимог обраного університету.
1.3 Переклад документів згідно вимог університету та Міністерства
освіти республіки Болгарія.
1.4 Нотаріальне засвідчення перекладених документів.
1.5 Нострифікація документів згідно вимог Міністерства освіти
республіки Болгарія.
1.6 Нанесення апостилю в Міністерстві освіти України.
1.7 Подання повного пакету документів абітурієнта в приймальну
комісію згідно вимог обраного університету та Міністерства
освіти Республіки Болгарія.
1.8 Отримання офіційного підтвердження про зарахування
абітурієнта від обраного університету.
2.1 2 250,00 Підготовка та формування повного пакету документів для
виготовлення студентської візи «Д» згідно вимог Консульства
республіки Болгарія.
3.1 3 Консультація щодо бажаної дати від’їзду на навчання;
оптимального проїзду з України до місця навчання; поради та дії
під час перших днів перебування в Болгарії.
65
Надається візова підтримка для поїздки в Болгарію, організовується виїзд
в Болгарію з метою ознайомлення з вищими навчальними закладами,
відвідування місця навчання та проживання студентів.
Також ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» має підготувати всі необхідні
документи для подання під час вступу до вищого навчального закладу,
реєстрації у ВНЗ і забезпечити подальшу підготовку документів для отримання
студентської візи «Д», мовні підготовчі курси, курс адаптації у польському
середовищі.
Після закінчення вищого навчального закладу ПП «ТУРОПЕРАТОР
НАМІ» допомагає отримати підвищення кваліфікації або опанувати додаткову
професію, для чого надається безкоштовна інформація з базою роботодавців.
На сайті ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» відображено інформацію про вищу
освіту в Польщі [110]. Система освіти в Польщі посідає одне з перших місць у
Європі. Якість освіти провідних університетів і коледжів має достатньо
високий рівень.
Студенти будь-яких спрямувань можуть скористатися програмою обміну
студентів «Erasmus» або міжнародною програмою практики LeonardodaVinci та
виїхати на навчання/практику на визначений термін до ВНЗ-партнерів,
розташованих по всьому світу. Серед зазначених вище університетів –
Академія ім. Леона Козьминського (м. Варшава), Академія фінансів і бізнесу
Вистула (м. Варшава), Університет Сивітас (м. Варшава), Університет
Лазарського (м. Варшава), Польсько-японський університет комп’ютерних
технологій (м. Варшава), Академія ім. Моджевського (м. Варшава) [105].
На сайті ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» можливо також ознайомитися з
умовами співробітництва щодо організації освітніх послуг і в інших країнах.
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» надає також послуги щодо вступу до ВНЗ у
Греції. Вища освіта в Греції надає студенту безліч можливостей, наприклад,
стажування, роботу за кордоном, вивчення нових мов і культур та багато
іншого. Навчання в Греції – це, за твердженням ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»,
має безумовний плюс у всьому.
66
Серед університетів Греції, де пропонується навчання й українцям, це,
зокрема Міжнародний Грецький Університет у м. Салоніки (The International
Hellenic University – IHU), який є першим державним університетом Греції,
де програми викладаються виключно на англійській мові.
Також на сайті ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» є інформація про те, що за
умови подальшого бронювання за програмою «вища освіта в Греції» вартість
екскурсії по вищим навчальним закладам Греції повертається. Пропонується
також у Греції програма «Європейська спеціальна освіта», у межах якої
туроператор «НАМІ» разом із Грецькою освітньою компанією «PIFAGOR
ACADEMY» бере активну участь. Нижче представлено інформацію про низку
університетів, які працюють у цій програмі разом із ПП «ТУРОПЕРАТОР
НАМІ».
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» допомагає студентам з організацією вступу
та навчання, допомагає закріпитися в країні, отримати вид на мешкання,
орендувати житло та консультує протягом усього періоду навчання. Щодо
екскурсії по ВНЗ у Греції, треба відправити заявку. Це можливо зробити онлайн
й на сайті ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ». Також на сайті можливо оглянути
місце розташування вищих навчальних закладів, для цього там розташована
відповідна онлайн-карта.
До вартості входить: індивідуальний трансфер з отелю та у зворотньому
напрямку (Салоніки, Катерини, Халкидики), відвідання університету
Аристотеля, відвідування університету Македонії, відвідування DEI College –
The University of London, супровід представником компанії. Вартість послуги –
під запит. Якщо у подальшому студент бронює за програмою «Вища освіта в
Греції», тоді вартість екскурсії повертається. Це є своєрідним бонусом від ПП
«ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
Турфірма допоможе зробити вибір, де краще навчатися певній особі, чи
на батьківщині Сократа, Платона, Аристотеля або інших відомих
давньогрецьких мудреців.
Екскурсія в університети Греції включає в себе відвідування університету
67
імені Аристотеля, Македонського університету економіки і соціальних наук і
Британського університету DEI College – The University of London. Приватне
підприємство «ТУРОПЕРАТОР ТНАМІ» бере участь у сприянні європейській
спеціальній освіті в Греції разом із Грецькою освітньою компанією «PIFAGOR
ACADEMY».
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» співробітничає напряму з найкращими
коледжами Греції та із задоволенням допомагає обрати саме той коледж і
спеціальність, які підходять конкретній людині.
На сайті ПП «ТУОРПЕРАТОР НАМІ» розміщена детальна інформація
про зарубіжні освітні програми. Зокрема представлена доступна та зрозуміла
рубрика «ПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ» щодо умов навчання, зокрема, в Греції.
Вартість навчання – під запит.
Недарма гаслом турфірми «НАМІ» є «Ваші бажання – наші
можливості!». Отже, для більшої деталізації щодо умов вступу та навчання у
вище зазначених закордонних навчальних закладах представлено відповіді ПП
«ТУРОПЕРАТОР НАМІ» на найбільш актуальні питання щодо закордонного
навчання [105].
Також на сайті ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» акцентується увага на тому,
що у закордонних проектах пропонується вивчати іноземну мову, ознайомитися
з культурою та пам’ятками приймаючої країни. Це така форма навчання, якою є
курси та стажування. Так, зокрема, в Болгарії, в Албені, працює Літня школа
англійської мови.
Отже, працюючи, можливо й дозволити собі відпочинок на
чорноморських берегах Болгарії. Ця програма підходить для студентів, які
можуть провести 3 місяці літніх канікул у Болгарії, та які бажають набути
інтернаціональний досвід у сфері туризму, тих, хто мріє побачити світ, знайти
нових друзів.
Також програма підходить для старшого покоління. Для оформлення
необхідними документами є закордонний паспорт, внутрішній паспорт і фото.
Так, пропонується, зокрема, харчування, навчання, курортний збір, навчальні
68
посібники та канцелярські приналежності, використання комп’ютерної техніки
та вільний доступ до Інтернету [105].
Наприкінці курсу студенти отримують сертифікат міжнародного зразка з
вказівкою прогресу, якого вони досягли.
Пропонується мовна програма тривалістю навчання протягом 14 днів
(75 годин). Навчання здійснюється викладачами Cardiff Metropoliten University
(UK). Також пропонується цікава програма відпочинку, зокрема екскурсії,
вечори відпочинку, дискотеки, одноденна екскурсія в Добрич із відвідуванням
етнографічного комплексу, а також Міжнародного університетського коледжу;
проживання та харчування в готелі «Добруджа» 3*.
У 2021 році ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» запропоновано роботу на
Чорноморських курортах Болгарії. Це – форма літньої практики в готелях
Болгарії, зокрема на чорноморських курортах «Албена», «Золоті піски».
Запрошувалися офіціанти, помічники кухаря, кухарі, бармени, покоївки. Знання
та володіння іноземними мовами віталося, але не було обов’язковою умовою.
Стипендія під час стажування: 300–350 євро на місяць. Кількість днів – 90.
Вартість участі в програмі: 120 євро (участь у програмі, оформлення візи на
тимчасову зайнятість, страхування, проїзд в обидва боки, легалізація
документів).
Обсяг туристичного потоку характеризується кількістю туристів, як
організованих, так і самодіяльних, що прибувають в країну. Цей же показник
включає в себе кількість туристів, а також середню тривалість перебування в
країні або регіоні прибувають туристів. Кількість туристів може бути визначена
шляхом множення загальної кількості туристів на середню тривалість
перебування в країні або регіоні одного туриста. Слід зазначити, що цей
показник нерівномірний.
Метою компанії «НАМІ» є приділення уваги кожному клієнту, постійне
розширення географії своїх туристичних продуктів, покращення якості цих
продуктів. Досвід успішної багаторічної роботи в сфері туризму дозволяє
туроператору постійно вдосконалювати і розширювати спектр туристичних
69
послуг, грунтуючись на побажаннях клієнтів фірми. Цілі в підприємстві
туристичного бізнесу визначають і задають всі інші її параметри. Класифікацію
видів ефективності в залежності від цілей можна розглянути у вигляді
таблиці 2.13.
Таблиця 2.13 – Класифікація видів ефективності в залежності від цілей
Ознаки класифікації цілей Види ефективності
1. Зміст – економічна;
– екологічна;
– організаційна;
– технічна;
– соціальна;
– наукова.
2. Характер інтересів – зовнішня;
– внутрішня.
3. Масштаб – загальнофірмова;
– внутрішньофірмова;
– групова;
– індивідуальна.
Для здійснення діяльності туристичного підприємства основними
факторами є три: персонал, засоби праці та об'єкти праці. Команда може
створити туристичний продукт або надати послугу, використовуючи наявні
засоби виробництва, тобто при певних трудовитратах можна отримати певні
результати діяльності. Всебічним відображенням кінцевих результатів
використання праці та засобів виробництва в обмежений період часу є
ефективність діяльності. Підвищення ефективності всіх структур туристичних
агентств в кінцевому підсумку призведе до підвищення ефективності роботи
туристичної компанії в цілому.Система певних економічних показників, що
відображають обсяг реалізованих туристських послуг, а також їх якість,
характеризує етап становлення і розвитку туризму як галузі. Також необхідно
70
враховувати економічні показники виробничої та сервісної діяльності
підприємства. Система показників розвитку туристського сектора в цілому
повинна включати обсяг туристського потоку, показники фінансово-
господарської діяльності туристського підприємства, розвиток і стан
матеріально-технічної бази, показники розвитку міжнародного туризму [67].
Ємність матеріальної бази в даному регіоні або країні також може бути
охарактеризована за допомогою певних показників. До них відносяться обсяг
реалізації туристичних послуг, виручка від реалізації цих послуг, показники
використання трудових і виробничих фондів, прибуток, рентабельність,
вартість послуг, показники фінансового стану турагентства.
Рівень використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів є одним
з основних інструментів аналізу фінансово – господарської діяльності
туристичного підприємства. Ці дані використовуються в практичних цілях,
тобто для оцінки ефективності діяльності турагентства, якості його роботи і
подальшого планування. Результати такого аналізу дозволяють відстежувати і
аналізувати зміни в матеріально-технічній базі, показниках діяльності,
дозволяють керівникам приймати економічно обґрунтовані рішення, знижують
ризики банкрутства підприємства. Існує кілька критеріїв для такого аналізу:
– забезпечення підприємства трудовими ресурсами;
– рівень кваліфікації персоналу;
– показники руху трудових ресурсів;
– склад і структура необоротних активів;
– склад і оборотні активи;
– ліквідність підприємства;
– рентабельність підприємства [15].
Підготовча робота зі створення туристського продукту в туристичній
компанії «НАМІ» проводиться в середньому протягом року до першої
відправки туриста за новим маршрутом, новою програмою.
Також важлива програма виробництва та продажу нових туристичних
продуктів. У туристичній компанії «НАМІ» існує програма, за якою
71
розробляються основні туристичні продукти компанії. Програма виробництва
та реалізації нових туристичних продуктів туроператора «НАМІ» зображено в
таблиці 2.14
Таблиця 2.14 – Програма виробництва та реалізації нових туристичних
продуктів туроператора «НАМІ»
Вид діяльності Термін Вид роботи
Комплексне дослідження 2 місяці Вивчення турпродукту, ринку,
ринку споживачів, конкурентів
3 – 4 місяці Порівняльний аналіз потенційних місць
для прийому туристів
Планування, переговори 2 – 3 місяці Прийняття рішення про місце
призначення, готелі, тривалості туру,
початку сезону, дату відправки
1 – 2 місяці Переговори з авіалініями про чартерні
рейси. Переговори з готелями,
транспортними компаніями,
організаціями, що надають екскурсійне
обслуговування і т. д.
Робота з оформлення 1 місяць Оформлення контрактів з готелями,
відносин з організаціями авіакомпаніями, транспортними
постачальниками послуг, компаніями, організаціями, що надають
підготовка рекламної екскурсійне обслуговування і т. д.
продукції
5 місяців Оцінка продажної ціни туру і
розрахунок кінцевої ціни туру
Просування та реалізація 2 місяці Розповсюдження рекламної продукції
2 місяці Початкове просування продажів
Що стосується забезпечення підприємства трудовими ресурсами, то
важливу роль відіграє достатня кількість персоналу, його раціональне
використання, а також високий рівень продуктивності праці. От же аналіз
застосування сучасних засобів і методів ведення бізнесу для розвитку
туристичного підприємства на прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» свідчить
про важливість розробляти достатньо широкий спектр зв’язків між партнерами.
72
Розділ 3 НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ФУНКЦІОНУВАННЯ НА РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
3.1 Аналіз ризику в діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
Аналіз ризику в діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» за останні три
роки,в умовах карантину, полягає в тому, що необхідно визначити ті напрямки
господарської діяльності туристичного підприємства, які за таких обставин є
найбільш небезпечними з точки зору організаційної, фінансово-економічної,
екологічної та низки інших факторів впливу на рівень ефективності роботи.
Так, наприклад, станом на 23.04.2020 р. перелічені країни та різновиди
заходів, які започаткували та реалізували й продовжують впроваджувати через
негативний вплив пандемії на туристичну галузь. Це, зокрема, такі країни як
Австрія, Азербайджан, Аргентина, Бахрейн, Бельгія, Боснія та Герцеговина,
Болгарія, Бразилія, Бруней, В’єтнам, Вірменія, Грузія, Естонія, Єгипет, Італія,
Іран, Китай, Кіпр, Колумбія, Корея, Малайзія, Німеччина, Перу, Північна
Македонія, Польща, Португалія, Сінгапур, Таїланд, Туреччина, Угорщина,
Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Чілі, Японія [68].
У листопаді 2019 року ЄБРР опублікували звіт «Дорожня карта
конкурентоспроможного розвитку сфери туризму в Україні» (тут і надалі за
текстом «Дорожня карта»). Головною метою звіту визначено пошук способів
розкриття туристичного потенціалу України. Відповідно до цієї мети було
визначено перспективні ринки та конкурентоспроможні туристичні продукти, а
також розроблено цільовий детальний план дій строком на 3 роки, спрямований
на розвиток туристичного сектора.
Глобальна криза, викликана пандемією COVID-19, радикально змінила
туристичну галузь у всьому світі, і Україна не стала винятком. Унаслідок цього
виникла потреба в перегляді ключових положень дорожньої карти задля
73
забезпечення їх актуальності в турбулентні часи поширення пандемії
COVID-19. Спеціальний звіт до дорожньої карти підготовлено для оновлення
результатів ситуативного аналізу та переорієнтації плану пріоритетних дій на
ефективне подолання наслідків кризи туристичною галуззю України.
Доцільно зазначити те, що в перший місяць оприлюднення інформації
про певні заборони та обмеження в пересуванні туристів, скасуванні польотів,
обмеження умов для користування іншими видами пересування, пов’язані зі
значним скороченням кількості маршрутів, їх напрямків та кількості пасажирів,
які мають право знаходитися на певній відстані один від одного із
застосуванням засобів індивідуального захисту.
Певна кількість турів була скасована, туристична фірма змушена була
вжити кардинальні заходи для того, щоб забезпечити вчасне та безпечне
повернення туристів, які знаходились поза межами України або змушені були
очікувати авіарейси в аеропортах або в готелях тощо.
З часом туристичні підприємства змогли налагодити взаємозв’язок щодо
поводження в різних ситуаціях, які можуть виникнути, зі своїми партнерами, з
посольствами різних країн, які відвідують туристи з України, державними
органами влади, структурними підрозділами МВС, МОЗ України тощо.
Завдяки сприянню ЄБРР в свій час був розроблений та оприлюднений
документ, що стосувався дорожньої карти конкурентоспроможного розвитку
сфери туризму в Україні. У 2020 р. завдяки проведеному аналізу ситуації на
туристичному ринку в зв’язку з пандемією COVID-19 розроблений оновлений
документ-звіт «Дорожня карта конкурентоспроможного розвитку сфери
туризму в Україні», де не тільки надається характеристика ситуації на ринку
туристичних послуг в Україні, але й аналіз наслідків від її дії для сфери
туризму в Україні [68].
Звіт складено аналітично-дослідницькою організацією Hotel & Destination
Consulting (HDC) за підтримки ЄБРР і профінансовано в рамках ініціативи
Європейського Союзу EU4Business. Ініціатива EU4Business об’єднує всі
фінансовані ЄС програми, спрямовані на підтримку розвитку МСБ в регіоні
74
Східного партнерства, що є спільною ініціативою ЄС, країн-членів ЄС, та
шести країнпартнерів: Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови та
України. Погляди авторів, викладені в цій публікації, не обов’язково
відображають думку ЄБРР чи ЄС.
Пандемія COVID-19 неспинно поширюється світом. Наразі на мапі світу
вже більше, ніж 190 країн мають зафіксовані випадки захворювання на COVID-
19. В умовах стрімких змін (включаючи кількість захворювань і смертельних
випадків, урядові заходи, економічні наслідки тощо) автори звіту доклали
максимум зусиль, щоб надати читачам найактуальнішу інформацію, що була
доступна на час підготовки проекту звіту, зокрема аналітичні дані, поточні
тенденції та відомі сценарії подальшого розвитку подій у сфері туризму.
Національний інститут стратегічних досліджень оприлюднив аналітичну
записку щодо розвитку туризму в Україні в умовах підвищених епідемічних
ризиків [44].
В аналітичній записці досліджені основні проблеми туристичної сфери
України, які виникли внаслідок запровадження превентивних заходів щодо
подолання пандемії коронавірусу в світі та Україні зокрема. Із використанням
досвіду інших країн та міжнародних рекомендацій запропоновано заходи щодо
міжсекторальної взаємодії, спрямованої на сприяння прискоренню відновлення
цієї сфери в умовах підвищених епідемічних ризиків.
Таким чином можливо зробити певні висновки щодо ситуації, коли
туристична сфера в усьому світі зазнає збитків внаслідок заходів щодо протидії
пандемії COVID-19. Одночасно ситуацію, що склалася, треба розглядати не
лише як проблему, але й як можливості для виведення туристичної сфери в
Україні на якісно новий рівень.
З метою прискорення відновлення цієї сфери в умовах підвищених
епідемічних ризиків пропонуються такі заходи:
1. Міністерству охорони здоров’я:
– внести зміни до постанови Головного державного санітарного лікаря
України від 21.05.2020 № 22 «Про затвердження Тимчасових рекомендацій
75
щодо організації протиепідемічних заходів в готелях на період карантину у
зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COIVID-19)», поширивши
рекомендації на аналогічні заклади розміщення та інші об’єкти, які належать до
туристичної інфраструктури, а також визначити заходи в залежності від рівня
загрози (у т.ч. рекомендації щодо протиепідемічної стійкості під час ймовірної
другої хвилі пандемії), із встановленням матеріальної відповідальності за
порушення встановлених правил;
– розробити та впровадити методичні рекомендації щодо посилення
спроможності (кадри, оснащення) медичних закладів та надання медичної
допомоги на територіях із значним сезонним припливом населення;
– забезпечити додаткове фінансування медичних закладів на територіях із
значним сезонним припливом населення за рахунок коштів фонду боротьби з
гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARSCoV-2, та її наслідками (далі -фонд) відповідно до Порядку використання
коштів фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
22.04.2020 № 302;
– сприяти розробці та впровадженню спеціалізованих комплексних
оздоровчих програм, орієнтованих цільовим чином на осіб з категорій ризику, а
також методичних рекомендацій щодо імплементації таких програм у регіонах
з відповідними природно-кліматичними показниками;
– впровадити механізми державного замовлення у сфері оздоровлення та
відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки
– розробити комплекс заходів для забезпечення стійкості туристичної та
рекреаційної сфер в умовах посилення карантинних обмежень у разі настання
другої хвилі поширення інфекції «COVID-19».
2. Міністерству культури та інформаційної політики (МКІП):
– провести консультації з учасниками ринку з метою підготовки
антикризових заходів та стратегії розвитку туристичної галузі (з урахуванням
наслідків коронакризи);
– врахувати при підготовці заходів рекомендації Глобального кризового
76
комітету з туризму Всесвітньої організації туризму (UNWTO) щодо
пом’якшення соціально-економічних наслідків COVID-19 та прискорення
відновлення економіки через подорожі та туризм за трьома основними
напрямами: управління кризою та пом’якшення наслідків; забезпечення
стимулів і прискорення відновлення; підготовка до майбутнього, а також
використовувати досвід щодо вжитих іншими державами заходів для
подолання кризи в галузі.
Розглянути в якості першочергових заходів антикризового плану наступні
заходи:
– забезпечення доступності та достовірності інформації щодо можливого
обмеження подорожей та їх скасування в розрізі як регіонів України, так і
основних країн виїзного туризму в залежності від ступеня епідемічної загрози;
– створення механізму гарантування втрат туристів від скасування
поїздки внаслідок поширення епідемії шляхом надання ваучерів на скасовані
бронювання, які діятимуть до кінця 2020 року.
Пропонується передбачити в рамках такого механізму питання
відшкодування коштів туристу за невикористані ваучери за аналогом механізму
гарантування вкладів фізичних осіб, обов’язкового чи добровільного
страхування, а також за рахунок коштів Українського туристичного фонду
(пропозицію щодо створення цього фонду наведено вище);
– запровадження прозорого механізму використання отриманих до
місцевих бюджетів коштів від туристичного збору виключно на розвиток
внутрішнього туризму, супутньої інфраструктури та покращення стану
довкілля;
– проведення інформаційно-рекламних кампаній під гаслом «Відпочивай
в Україні», спрямованих на популяризацію відпочинку на вітчизняних курортах
з орієнтацією на осіб, які переорієнтовуватимуть свій попит на внутрішній
туризм.
3. Міністерству соціальної політики:
– сприяти впровадженню механізмів здійснення часткової оплати вартості
77
путівок до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів
державного та місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств для
сімей їх працівників та членів їх сімей, сприяти залученню професійних спілок,
об’єднань громадян і фондів до співфінансування путівок, із наданням
пріоритетності оздоровленню дітей, представників груп ризику, осіб, які
перенесли COVID-19 у тяжкій формі.
4. Міністерству інфраструктури:
– рекомендувати Укрзалізниці збільшити термін бронювання квитків
понад термін 45 днів, для розширення можливостей планування роботи
туристичних компаній та попереднього замовлення колективних турів;
– сприяти організації надання пакетних транспортних послуг у співпраці з
громадами туристичних територій, які дозволять зменшити зовнішні контакти
туристів, які дістаються не персональним транспортом (організація чартерних
автобусних рейсів з великих міст чи залізничних вузлів тощо).
5. Місцевим державним адміністраціям та органам місцевого
самоврядування за підтримки та методичної допомоги Міністерства розвитку
громад і територій:
– впроваджувати науково обґрунтовані диференційовані протоколи,
норми та регламенти функціонування закладів з надання послуг за різними
рівнями соціального контакту для підвищення протиепідемічної стійкості та,
відповідно, створення іміджу безпечної для відпочинку території;
– ініціювати створення в громадах, для яких сфера туризму є однією з
пріоритетних, амбулаторної мережі надання допомоги туристам в умовах
підвищених ризиків інфекційних захворювань;
– сприяти та контролювати облаштування/модернізацію закладів
роздрібної торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування з
метою забезпечення дотримання протиепідемічних вимог у довгостроковій
перспективі, врахування цих вимог при введенні в дію нових або
відремонтованих закладів;
– сприяти забезпеченню доступності банківських послуг на туристичних
78
територіях, встановленню платіжних терміналів у торговельних підприємствах,
в усіх поштових відділеннях, розташованих у туристичних місцях, великих
туристичних об’єктах тощо;
– в регіонах, привабливих для внутрішнього туризму здійснити
підготовку регіональних стратегій стимулювання розвитку туризму та рекреації
в посткарантинних умовах, в усіх без винятку регіонах забезпечити перегляд
відповідних розділів в затверджених регіональних стратегіях розвитку з
урахуванням завдань;
– запровадити оцінку протиепідемічної стійкості в просторовому
плануванні (схеми планування території на регіональному рівні, генеральні
плани населених пунктів, детальні плани територій тощо) з метою поступової
перебудови та побудови нових громадських просторів з урахуванням потреб
уникнення небажаних надмірних фізичних контактів [44].
Сфера туризму зазнає збитків глобального масштабу внаслідок
запровадження заходів щодо подолання пандемії коронавірусу та
невизначеності подальшого розвитку ситуації. Так, статистика свідчить про те,
що 96 % туристичних дестинацій у всьому світі зазнали обмежень. За різними
сценаріями, у 2020 р. очікувалося падіння обсягу міжнародних туристичних
прибуттів на рівні 58–78 % порівняно з минулим роком. За оцінками експертів,
відновлення попиту до рівня 2019 р. займе не менше двох років, водночас
авіакомпанії будуть змушені підвищити вартість подорожі в середньому на 43–
54 % [44].
Поряд із виїзним туризмом значних втрат зазнав і внутрішній туризм. В
цілому, втрати туристичної галузі в Україні оцінюються у понад 1,5 млрд дол.
США [118].
Пізній початок курортно-рекреаційного сезону внаслідок впровадження
обмежувальних заходів також створив кумулятивний ефект, який негативно
вплинув як на індустрію відпочинку та подорожей, так і на супутні галузі –
готельно-ресторанний бізнес, транспорт (пасажирські перевезення), роздрібну
торгівлю, індустрію розваг та діяльність установ культури. На додачу до
79
поточних та прогнозованих втрат, сфера туризму Українських Карпат цьогоріч
вже постраждала від низького попиту на гірськолижний відпочинок внаслідок
аномально теплої зими.
Обмеження на пересування, які були впроваджені державами для
запобігання поширенню захворювання на COVID-19, падіння доходів громадян
внаслідок економічної кризи та рецесії потенційно зумовлюють зростання
попиту на відпочинок в межах України. Саме внутрішній туризм є основним
драйвером збереження та відродження галузі. Варто уваги, що провідні
туристичні країни Чорноморського регіону (Румунія, Болгарія, Туреччина)
також роблять акценти у 2020 р. саме на розвиток внутрішнього туризму, і не
лише закликають громадян відпочити на вітчизняних курортах, але й
впроваджують заохочувальні заходи.
Доцільно також врахувати можливість залучення туристів із сусідніх
держав, зокрема Республіки Молдова та Білорусі, для яких відвідання України
має певні переваги: логістична доступність (особливо для громадян Молдови),
відсутність мовного бар’єру, напрацьовані маршрути тощо.
Проте практична реалізація цього попиту залежатиме від спроможності
налагодити діяльність курортної інфраструктури в умовах протиепідемічних
обмежень [117]. За оцінками фахівців, для сфери туристичних послуг сезону
періоду коронакризи будуть притаманні надання споживачами пріоритету
щодо: вибору коротших термінів відпочинку, переважання індивідуального
пересування (автотуризм) та індивідуального розміщення, вибору оздоровчого,
морського та сільського туризму. Очікується, що коронакриза спричинить сталі
зміни у вподобаннях споживачів, прискорюючи впровадження он-лайн
технологій, приділяючи більшу увагу гігієні та здоровому способу життя,
активнішому використанню безготівкових та безконтактних методів оплати та
засобів адресної доставки [44].
З точки зору авторів аналітичної записки [44], схильність туристів до
використання нелегальних та напівлегальних курортних помешкань залежатиме
від готовності прийняття споживачами ризику ймовірного інфікування. А отже,
80
санітарно-гігієнічні умови та можливість дистанціювання під час проживання
та відпочинку будуть важливими чинниками конкуренції за споживача у сезоні
2020 року.
На заваді залученню споживачів може стати також бажання надавачів
туристичних послуг компенсувати втрати частини сезону за рахунок
підвищення цін, зменшення якості сервісу та витрат на облаштування об’єктів
відпочинку. Утім вдалою така тактика може бути лише для бізнесів, які
демонструватимуть високий рівень протиепідемічного захисту.
Таким чином, з урахуванням зазначених ризиків та очікуваних уподобань
туристів має будуватися й підтримка розвитку туризму як на центральному, так
і на місцевому рівнях щодо розвитку внутрішнього туризму, який би не лише
дозволив перезапустити цю галузь і зменшити негативні наслідки коронакризи,
але й створив основу для підвищення конкурентоспроможності України як
туристичної держави.
3.2 Основні напрямки для розробки механізму підвищення ефективності
функціонування підприємства на ринку туристичних послуг на прикладі
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
Наразі існує два загальних підходи до подолання кризи: перший підхід
направлений на забезпечення доступних кредитних ліній для представників
бізнесу, а другий передбачає відтермінування сплати боргових і податкових
зобов’язань [87].
Особливу увагу на галузь туризму спрямовують ті країни, що гарантують
повернення вартості бронювання туристичних поїздок, скасованих через
пандемію COVID-19, і вважають туризм пріоритетною галуззю, що найбільше
постраждала від кризи.
Авіаперевезення, як галузь з відносно низькою маржою (до 10 %) і
високим оборотом, знаходиться в особливо тяжкому стані. Європейський
підхід, який наразі демонструють Франція та Німеччина, направлений на пос-
81
тупову націоналізацію основних авіаліній (Air France і Lufthansa).
Сфера діяльності малого та середнього бізнесу в сфері гостинності,
туризму та відпочинку наразі переживає швидке й різке падіння попиту та
сплеск безробіття на глобальному рівні, у результаті чого багато МСБ
знаходяться в зоні ризику.
У зв’язку з цим більшість країн розрізняють програми за розміром
компаній, пропонуючи малим і середнім підприємствам спеціальну підтримку.
МСБ в туризмі формує кістяк галузі та, імовірно, є найважливішим джерелом
інновацій, однак саме розмір зумовлює вищу економічну пріоритетність
крупніших підприємств відносно втрати прибутків і, особливо, робочих місць.
Наразі безперервно докладаються зусилля для впровадження ефективних
політичних рішень, направлених на збереження сектора та стимулювання
міжнародної координації.
Ці рішення обговорювалися в рамках останньої зустрічі представників
країн «Великої двадцятки» і зустрічі міністрів туризму країн ЄС, що відбулися
24 і 27 квітня 2020 р. відповідно.
Заходи, запроваджені урядами країн на цей момент, можна розділити на
три основні категорії:
– забезпечення справедливого балансу між захистом туристів та
інтересами працівників туристичної галузі;
– забезпечення умов для виживання бізнесу по всьому ланцюжку
постачання з особливою увагою на МСБ;
– зосередження уваги на механізмах координації для більш адресного
реагування та підтримки відновлення туристичного сектора.
Ці заходи з реагування необхідно викласти у вигляді реалістичних
стратегій для суб’єктів туристичної діяльності та безпосередньо представників
МСБ на всіх етапах кризи.
Мова йде не лише про надання підтримки у вигляді компенсації
втрачених прибутків, але й про надання регуляторних норм щодо стандартів і
протоколів для бізнесу для відкриття, адаптації та доступу на нові ринки, а
82
також підвищення підприємницького потенціалу МСБ та сприяння процесам
налагодження співпраці
Сектор HoReCa (готелі, ресторани, кейтеринг) отримав дозвіл на
відновлення роботи з обмеженнями в деяких країнах Європи протягом травня,
однак за умови дотримання суворих правил роботи, що направлені на
попередження спалаху повторної хвилі пандемії.
Більшість заходів із реагування на проблеми міжнародної готельної галузі
можна поділити на 3 логічних етапи (табл. 3.1) [87].
Таблиця 3.1 – Етапи щодо запровадження заходів із реагування на
проблеми міжнародної готельної галузі
Пор. Етап Заходи
№
1 Реагування, 1.1 Заохочення ринку щодо заброньованих номерів – можливість
направлене на переоформлення бронювання або отримання компенсації повної
ринок і вартості заброньованого номера, що залежить від діючих
спільноту нормативних положень країни/ринку.
1.2 Призупинення дії програм лояльності у випадках, коли термін
дії накопичених балів або бонусів завершується.
1.3 Підтримка спільнот – надання готельних номерів для
проживання працівникам медичної галузі, доступність готелів для
карантинних заходів, приготування їжі для людей, які цього
потребують, і представників служб оперативного реагування.
2 Реагування 2.1 програми із запровадження суворіших правил охорони здоров’я
щодо охорони та безпеки – чистота, гігієна рук, прибирання готельних номерів,
здоров’я та продукти, протоколи з попередження ризику ураження вірусом
безпеки (наприклад, програма Hilton CleanStay спільно з виробником
антисептика Lysol).
2.2 Фінансова допомога працівникам міжнародних готельних
мереж, які потребують підтримки внаслідок фінансової кризи.
3 Реагування 3.1 Повне виключення додаткових витрат (включаючи капітальні
щодо витрати) і призупинення всіх операцій на ринках капіталу.
внутрішньої
структури та 3.2 Скорочення довільних витрат, зарплат і преміальних виплат,
організації включаючи власників та менеджменту компаній.
компанії 3.3 Надання відпустки без збереження заробітної плати для всіх
працівників терміном на 60–90 днів і закриття всіх нерухомих
об’єктів.
83
Зважаючи на те, що ці правила неминуче зменшать прибутки підприємців
унаслідок обмеження щодо кількості відвідувачів і водночас збільшують їх
операційні витрати, майбутнє сектора HoReCa викликає дуже серйозні
хвилювання в усьому світі.
Міжнародна готельна індустрія опинилася в безпрецедентній ситуації:
велика кількість готелів і курортів у кожній окремій країні були змушені
закритися через впроваджені карантинні заходи для боротьби з COVID-19.
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» доцільно регулярно ознайомлюватися та
аналізувати досвід інших ключових представників туристичної галузі. Як
відомо, туризм охоплює і ряд специфічних підсекторів, зокрема бари й
ресторани, організація зустрічей та подій, музеї, центри перекладу, заповідники
та національні парки. Усі вони перебували в аналогічній ситуації впродовж
періоду ізоляції – закриті та без будь-якої змоги заробити гроші та прийняти
відвідувачів.
Останнім часом уряди країн Азії (в основному Китаю) і Європи
послаблюють обмежувальні заходи. Нижченаведено перелік кількох ключових
рішень, прийнятих у процесі поступового відкриття певних туристичних
послуг.
Бари та ресторани (здебільшого ресторани та заклади швидкого
харчування) під час дії карантинних заходів могли надавати лише послуги «їжа
на виніс» або «доставка». Після послаблення карантину заклади, які хочуть
відновити роботу, мають дотримуватися правил фізичної дистанції та гігієни.
Дозволяється розміщувати відвідувачів лише на відкритому повітрі, а клієнти
мають сидіти за різними столиками, розташованими на відстані щонайменше
два метри.
Кінотеатри та театри були повністю закриті, тому все, що їм залишалося,
– це чекати дозволу влади на відновлення роботи. Європейські театри вже
почали відкриватися з обмеженнями: мінімум одне пусте сидіння між гостями,
а також один пустий ряд між рядами, зайнятими відвідувачами. Музеї, галереї
та інформаційні центри в основному перейшли на віртуальні тури, відеоблоги в
84
соціальних мережах та освітній контент. Після відкриття вони мають
дотримуватися тих самих правил, що і крамниці, тобто дотримуватися
гігієнічних норм і соціального дистанціювання з обмеженням максимальної
кількості людей, що можуть одночасно знаходитися в приміщенні.
Зустрічі та конференції проводять віртуальні заходи, а переважна
більшість наймасштабніших конференцій наразі проводяться у форматі онлайн
із дуже низькою ціною за участь. Зараз питання зняття обмежень у цій галузі
все ще розглядається, однак організатори можуть проводити невеликі зібрання
за умови дотримання соціального дистанціювання та заходів гігієни у
конференц-залах/кімнатах для зустрічей. Чисельніші зібрання та конференції
заборонені.
Концерти та великі події усе ще є предметом роздумів в органах влади в
усьому світі з огляду на високий ризик поширення коронавірусу. Скасовуючи
концерти та масштабні події, організатори намагаються знайти спосіб для
відшкодування коштів тим клієнтам, які вже придбали квитки на події. Зокрема
розглядається можливість видачі сертифікатів на події наступного року або
повної відмови від відшкодування (у зв’язку з нестачею коштів в організаторів).
Отже, з усього вище наведеного можливо зробити певні висновки. Так,
наприклад, країни, що шукають партнерів для утворення туристичних союзів
(для обміну туристами), передусім зважатимуть на низку таких факторів:
– країни, яким вдалося утримати ситуацію зі спалахом коронавірусу під
контролем, що мають статистику, якій можна довіряти, і планують утримувати
туризм спершу на рівні регіонів;
– країни, що вже мають міцні геополітичні відносини (наприклад, Нова
Зеландія й Австралія, Таїланд і Китай, Литва, Латвія та Естонія) [87].
Країнам, що суттєво залежать від туризму, необхідно досягти балансу між
питаннями охорони здоров’я та економічними інтересами. Однак навіть
відчувши нагальну потребу у відкритті своїх кордонів за межі так званої
«бульбашки», слід пам’ятати про те, що вони необов’язково відразу зустрінуть
натовпи відвідувачів.
85
Пасажирам можуть вимірювати температуру або проводити тести на
коронавірус в аеропортах до посадки в літак, однак влада має бути повністю
упевнена в тому, що експрес-тести є точними, а також прийняти рішення щодо
того, як задовго до відльоту пасажир має пройти цей тест.
Існує пропозиція про введення для пасажирів паспортів здоров’я, за
якими можна буде визначити імунітет до коронавірусу.
Наприклад, Китай уже впровадив спеціальну реформу, згідно з якою всі
жителі матимуть QR-код, який змінює свій колір залежно від стану здоров’я.
Цей код вони мають пред’являти перед входом до ресторанів і торгових
центрів.
Єврокомісія 13 травня 2020 р. опублікувала пакет рекомендацій щодо
туризму та перевезень із основними вказівками щодо поступового зняття
обмежень на пересування, надання дозволів бізнесу для відновлення своєї
роботи та забезпечення для жителів безпечного та спокійного перебування в
країнах Європи влітку.
На першому етапі усі країни ЄС знімають обмеження на пересування та
закриття кордонів, починаючи з регіонів, зон і країн-членів, що мають
позитивно зростаючу та достатньо схожу епідеміологічну ситуацію. Перехід на
цей етап має бути максимально плавним, що зумовлено професійними,
особистими міркуваннями та інтересами туризму (між країнами ЄС і західної
частини Балканського півострову).
На другому етапі всі обмеження та заходи контролю на кордонах,
впроваджені внаслідок поширення коронавірусу, мають бути зняті, однак
необхідні заходи безпеки для охорони здоров’я залишаються без змін. У межах
ЄС дозволяється пересування з будь-якою метою.
Послаблення обмежень на пересування та роботу буде поступовим із
міркувань захисту здоров’я, а також для захисту транспортних систем,
постачальників послуг та інших пов’язаних систем (наприклад, прикордонні
служби між Європою та країнами поза її межами).
Туристам із третіх країн зокрема України) краще відповідно зосередитися
86
більше на внутрішньому туризмі [87].
Наразі тривають активні дискусії щодо частки внесків туризму в
економіку України; за різними оцінками вона дорівнює близько 7–10%.
Пов’язана з туризмом економіка в Україні залежить, здебільшого, від
внутрішнього туризму, а також внутрішньої складової виїзного туризму. При
цьому в’їзний потік із-за кордону формує трохи більше третьої частини усієї
економіки національного туризму. Для порівняння: у середньому частка
в’їзного туризму в загальній сумі туристичних витрат у країнах ЄС складає 90
%. Більш того, деякі статистичні показники свідчать, що темпи зростання
українського зовнішнього туризму за останні кілька років виражаються
двозначними цифрами.
Спираючись на оцінки Державної служби статистики України,
працевлаштування у сфері туризму складає щонайменше
700000–900000 робочих місць, що є результатом взаємодії сектора розміщення
та кейтерингу з такими галузями, як мистецтво, розваги та рекреаційні заходи,
де працює близько півмільйона людей. І це без урахування сильного
транспортного сектора й інших складових економіки туризму.
Структура допоміжних туристичних рахунків відповідає структурі тих
країн, що мають подібні туристичні продукти, але зі значною нижчою часткою
кейтерингу в загальній структурі (за міжнародними критеріями, у більшості
країн частка кейтерингу в економіці туризму складає 10–15 %).
З іншого боку, відносно вищий рівень внесків в економіку забезпечує
сектор транспорту та культури, якщо порівнювати з аналогічними показниками
інших країн світу.
Отже туризм робить важливий внесок у національну економіку. Наслідки
пандемії COVID-19 мають бути не такими болючими як в інших європейських
країнах, оскільки обсяг міжнародної туристичної складової України в загальній
економіці туризму є набагато меншою [68]. Уряд України продовжує роботу
над мінімізацією наслідків пандемії в національній економіці та запропонував
низку заходів, як фінансових, так і нефінансових, спрямованих на послаблення
87
впливу цих наслідків на життя населення, стан бізнесу та економіку. Туризм
історично вважався відносно малим сектором в український економіці, і тому
не отримав жодних конкретних і відчутних заходів для мінімізації наслідків
пандемії COVID-19. З іншого боку, уряд реорганізував Департамент туризму та
курортів Міністерства економіки та торгівлі України і створив Державне
агентство з розвитку туризму. Наразі зусилля направлено на укріплення
позицій Держагентства за рахунок людських ресурсів і фінансової підтримки з
державного бюджету.
З метою мінімізації ризиків для власників і управляючих компаніями, що
надають туристичні послуги в Україні, запропоновано рекомендації для
наступних категорій:
– готелів та інших установ розміщення;
– закладів харчування;
– туристичних і транспортних підприємств.
Для кожної групи був внесений і роз’яснений ряд конкретних
рекомендацій, включаючи:
– навчання та обізнаність;
– запобіжні заходи;
– заходи з очищення та дезінфекції;
– контроль за поширенням захворювань.
Нижче розглянемо послуги, ініціативи яких розташовані в матриці
індикативної оцінки економічного ефекту або складності впровадження
ініціатив (таблиця 3.2) [68].
Загалом український туризм досі не отримав від уряду послідовного та
систематизованого порядку дій щодо впровадження заходів суб’єктами в
секторі подорожей і туризму.
Враховуючи ініціативи програми (що не є оперативними заходами, і їх
впровадження буде розпочато лише через деякий час), можна зробити висновок
про те, що темпи відновлення туризму в Україні значно відставатимуть від су-
сідніх країн і країн-членів ЄС [68].
88
Таблиця 3.2 – Ініціативи різних порядків пріоритетності в матриці
індикативної оцінки економічного ефекту або складності впровадження
ініціатив
Пор. Порядок Характеристика індикативної оцінки
№ пріоритетності
ініціативи
1 Перший порядок державні закупівлі послуг, урегулювання питань форс-мажору,
пріоритетності урегулювання оплати комунальних послуг і проектний офіс з
розвитку дестинацій.
2 Другий порядок стандарт санітарної безпеки подорожей і туризму, податкові
пріоритетності векселі для імпортерів, швидке реагування податкової на запити
підприємств, Національна Рада з туризму та гостинності,
розвиток інформаційної турмережі.
3 Третій порядок ваучери на туристичні послуги, звільнення від оподаткування
пріоритетності від податку на прибуток (найбільш складний щодо
впровадження).
Беручи до уваги попередній аналіз ситуації, необхідно побудувати план
дій і заходів із мінімізації наслідків пандемії у туристичній сфері на основі
таких положень:
1) Країни, де існує відносно високий відсоток внутрішнього туризму в
загальній туристичній економіці, такі як Україна, мають кращі умови для
збереження національної галузі туризму. В нинішніх умовах державна
підтримка є вкрай необхідною, адже багато галузей є критичними для
економіки країни. Так, у березні Кабінет міністрів прийняв рішення про
запуск безвідсоткового кредитування бізнесу на час війни. Як заявив прем’єр-
міністр Денис Шмигаль, уряд знімає всі обмеження по програмі «5-7-9». Будь-
який український бізнес, якому потрібна підтримка, зможе отримати кредит за
пільговими умовами. Максимально сума кредиту збільшується до 60 млн грн.
На час воєнного стану та ще місяць після його завершення ставка по кредитах
буде нуль відсотків. Відсотки за тих, хто хоче вести бізнес, сьогодні буде
сплачувати держава.
Після воєнного стану відсоткова ставка по цій програмі буде не більше 5
відсотків», - зазначив Шмигаль, додавши, що також прибираються обмеження,
які стосувалися бізнес-плану чи робочих місць.
89
2) Одним із головних інструментів для мінімізації економічних крихових
наслідків є відтермінування податкових і (у міру можливості) боргових
зобов’язань.
3) Галузь авіаційних перевезень є однією із складових туризму, яка
найбільше постраждала від кризи. Українці продовжують мандрувати попри
війну та закрите небо над Україною. Для багатьох перельоти залишаються
оптимальним варіантом поїздок, особливо коли йдеться про далекі напрямки чи
термінові зустрічі за кордоном.Єдина можливість полетіти кудись чи
повернутися в Україну – через аеропорти сусідніх країн:
– Польща: аеропорти в Жешуві та Любліні.Найшвидше дістатися
аеропорту в місті Жешув можна зі Львівської області. Від пунктів пропуску
Шегині чи Краківець до аеропорту 100 км. У Люблін найшвидше доїхати з
Волинської області через пункт пропуску Ягодин – це 90 км від кордону.
– Аеропорт Кишинів в Молдові – з найбільшою мережею польотів.В
цьому сезоні чимало туристичних компаній створюють пакетні тури з вильотом
із Молдови, де є найширша мережа напрямків. Це найдешевший варіант
перельотів на курорти Туреччини чи Єгипту. В Кишинів організовано чимало
автобусних трансферів із міст України. Найшвидше доїхати в аеропорт можна з
Одеської області. Від контрольно-пропускного пункту Паланка - 130 км.Turkish
Airlines - в Стамбул;Austrian Airlines - у Відень; LOT - у Варшаву;TAROM - у
Бухарест.Air Moldova та Flyone (Молдова) - в Лондон, Тель-Авів, Дублін,
Дюссельдорф, Франкфурт-на-Майні, Париж, Болонью, Мілан, Єреван, Стамбул,
Лейпциг, Верону, Лісабон, Салоніки, Ніццу, Амстердам.Wizz Air - у Лондон,
Будапешт, Відень, Брюссель, Ларнаку, Прагу, Базель, Париж, Берлін,
Дортмунд, Гамбург, Меммінген, Болонью, Мілан, Рим, Турин, Венецію,
Верону, Ейндговен та Барселону.
– Аеропорт Сучава в Румунії – найближчий до України. За 40 км від
кордону з Україною розташований аеропорт Сучава в Румунії. Відстань від
пункту пропуску Порубне - 40 км. Найшвидше можна доїхати з Чернівецької
області.TAROM - в Бухарест, інші міста Європи з пересадкою в столиці.Ryanair
90
- Брюссель, Венеція, Дублін, Манчестер, Мілан, Рим, Відень.Wizz Air -
Брюссель, Ларнака, Париж, Дортмунд, Меммінген, Болонья, Мілан, Рим,
Венеція, Ейндговен, Лондон.
– Із Дебрецена в Угорщині – у світові столиці. Найближче до аеропорту
Дебрецен в Угорщині шлях із Закарпаття. Від пункту пропуску Чоп (Тіса) до
аеропорту - 120 км.
– Аеропорт Кошице в Словаччині – за 90 км від України. Ще ближче із
Закарпатської області до аеропорту Кошице у Словаччині. Відстань від пункту
пропуску Ужгород - 90 км.
У випадку України підтримка місцевих авіаперевізників є не лише
питанням збереження туризму, але й критично важливим фактором
забезпечення загальної мобільності, особливо якщо врахувати стан інших
складових національної транспортної інфраструктури [68].
Отже, беручи до уваги вище зазначене, Україна повинна повторно
розглянути свої пріоритети, визначені в Дорожній карті, і перенаправити їх на
максимальне збереження галузі, а також на перепланування та прискорення
всіх внутрішніх видів діяльності (реорганізація, законодавча база, статистика)
[68].
Для визначення стратегії розвитку туристичних підприємств варто
звернути увагу на необхідність виведення формули розрахунку показника
обсягу видатків на туристичну галузь задля покриття усіх необхідних видатків
держави на туристичну галузь. Пояснити необхідність розробки такої формули
можна тим, що наразі видатки на туристичну галузь України розраховуються
згідно показника обсягу видатків на інші заходи. Вважаємо, що цей розрахунок
необхідно проводити з урахуванням особливостей туристичної галузі.
Науковцями було запропоновано представити розрахунок за формулою
(3.1), як показник обсягу видатків на туризм (Qtur), який визначається, виходячи
з чисельності наявного населення адміністративно-територіальної одиниці,
різницею між кількістю в’їзних та виїзних туристів і фінансових нормативів
бюджетної забезпеченості на одного жителя, що визначається як середній
91
розмір загальних видатків відповідних місцевих бюджетів, затверджених
місцевими радами на бюджетний період, що передує плановому, на одного
жителя, і коригується на прогнозний обсяг ресурсів бюджету, що
спрямовуються на зазначені програми у наступному бюджетному періоді (Qturg).
При цьому обсяг видатків місцевих бюджетів на туризм не може бути меншим,
ніж обсяг у році, що передує плановому, скоригований на індекс споживчих цін
в середньому до попереднього року, врахований в Основних прогнозних
показниках економічного і соціального розвитку України за даними
Мінекономрозвитку.
Базовим показником, що формує обсяги як видатків місцевих бюджетів
на фінансування делегованих повноважень, так і сум дотацій вирівнювання є
фінансовий норматив бюджетної забезпеченості.
Бюджетний кодекс визначає фінансовий норматив бюджетної
забезпеченості як гарантований державою в межах наявних бюджетних коштів
рівень фінансового забезпечення завдань і функцій, які здійснюються, зокрема,
й місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого
самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних
трансфертів [87].
Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості FNtur видатків на туризм
обласного бюджету в розрахунку на одного жителя пропонуємо помножити на
суму чисельності наявного населення Чn та різницю кількості в’їзних Чv та
виїзних Чvi туристів адміністративно-територіальної одиниці станом на 1 січня
року, що передує планованому.
Для обласного бюджету розрахунковий обсяг видатків на туризм
визначається за такою формулою (3.1) [87]:
Q tur = NFtur * (Чn +Чv –Чvi)) +Чturg (3.1)
На сучасному етапі розвиток системи управління туристичною галуззю
повинен охоплювати такі питання, як удосконалення структури управління,
92
реалізація державної політики у цій галузі шляхом координації діяльності
центральних і місцевих органів виконавчої влади та суб’єктів підприємництва.
Важливе значення має вдосконалення державної статистики з питань туризму з
урахуванням міжнародних стандартів та досвіду інших країн світу [87].
Туризм як вид економічної діяльності та важливий соціальний інститут
має чітку орієнтацію на використання природних ресурсів та культурної
спадщини. Тому важливим його напрямом є ефективне і раціональне
використання природних ресурсів та об’єктів культурної спадщини з
одночасним їх збереженням і відновленням, профілактика та мінімізація
негативного впливу туристичної діяльності на навколишнє природне
середовище. Крім того, необхідно здійснити заходи щодо визначення
рекреаційного потенціалу всіх регіонів країни та визначення особливостей
рекреаційних регіонів з метою створення колоритного національного
туристичного продукту [77].
Встановлено, що способи та методи впливу, які використовуються
сьогодні для регулювання туристичної галузі, далеко не завжди виявляються
адекватними сучасним умовам та тенденціям. Тому для зміни ситуації на краще
необхідним є удосконалення механізмів регулювання господарської діяльності
з урахуванням досвіду країн з розвиненою туристичною галуззю, формування
нових соціально-економічних підходів до стратегії розвитку національного
туристичного комплексу і системи управління туристичними процесами як на
державному, так і на регіональному рівнях. Необхідно приймати заходи щодо
удосконалення чинної нормативно-правової бази розвитку туризму, зокрема,
видається необхідним прийняття законів, які забезпечать ефективне
функціонування туристичної галузі, а також внесення окремих поправок до
законів України «Про туризм», «Про місцеве самоврядування» (визначення
функцій органів місцевого самоврядування в галузі туризму) тощо. Аналіз
проблем курортної сфери України свідчить про необхідність реорганізації всієї
системи та зміни механізмів управління на державному, регіональному та
місцевому рівнях [72; 87].
93
З цією метою необхідно на державному рівні переосмислити роль
санаторно-курортних закладів у національній системі рекреації та оздоровлення
населення і функції, які вони виконують. Лише зі зміною методологічних
підходів держава зможе розробити нові концепції розвитку як самих курортів,
так і санаторно-курортного обслуговування населення. Забезпечення сталого
розвитку туристичної галузі значною мірою має базуватися на модернізації
інфраструктури туристичної та курортнорекреаційної сфери. З цією метою
видається необхідним запровадити спеціальний інвестиційний режим для
сприяння будівництву і реконструкції готелів та інших об’єктів туристичної
інфраструктури, що спонукає іноземних та вітчизняних інвесторів вкладати
кошти у розвиток туризму [87].
Отже, сьогодні розвиток туристичної галузі є надзвичайно актуальним
для України. Країна має потужний потенціал, унікальний комплекс історичних,
культурних та природних пам’яток, значні рекреаційні можливості
приваблюють дедалі більше туристів, у тому числі й іноземних. Але його
економічна віддача поки що незначна. Забезпечувати належну віддачу від цього
потужного потенціалу, використовувати його для активного відпочинку та
оздоровлення людей можна лише за умови чіткої організації туризму,
впровадження ефективних механізмів управління та регулювання галузі,
залучення до неї досвідчених і кваліфікованих кадрів. Виходячи зі світового
досвіду, необхідно забезпечили зацікавлений підхід до розвитку туризму
законодавчі та виконавчі органи, щоб туристична галузь стала частиною
загальнодержавної гуманітарної політики і пріоритетів, враховувалася при
розгляді інших питань, які мають національне значення. Реалізація зазначених в
дослідженні заходів дозволить підвищити ефективність управління розвитком
туризму, проводити активну регіональну політику у сфері туризму, забезпечити
координацію заходів місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, громадських організацій та бізнесу. Також дозволить
збільшити туристичні потоки на регіональному ринку туристичних послуг,
організовувати нові робочі місця, збільшити надходження до державних та
94
місцевих бюджетів, сприяти підвищенню міжнародного авторитету України як
туристичної держави на світовому туристичному ринку [87].
Отже, основні напрямки для розробки механізму підвищення
ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних послуг, які
розглідалися на прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», дають підстави
стверджувати про необхідність в сучасних умовах господарювання враховувати
як зовнішні, так і внутрішні чинники, зокрема оперативно реагувати на всі
зміни, що відбуваються в індустрії гостинності, а також здійснювати постійний
моніторинг. Особливу увагу варто звернути на розширення пропозицій на
внутрішньому секторі туристичних послуг, зокрема розробляти тури «зелений
туризм», «сільській туризм», «етнічний туризм» тощо.
3.3 Пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
Враховуючи дестабілізацію, що виникла внаслідок COVID-19, та кризові
явища в туризмі, пов‘язані з цим, зокрема зміну зовнішніх чинників для
ефективної діяльності туристичних підприємств, виникла нагальна потреба
вносити зміни до етапів і заходів вищевказаної Дорожньої карти. Отже, на
результати реалізації завдань відповідного етапу може впливати врегулювання
кризи завдяки винаходу, вироблення та розповсюдження вакцини або
ефективного медичного препарату.
На цьому етапі важливим є необхідність впровадження та внутрішнє
просування добірки правил роботи для різних об’єктів розміщення та
кейтерингу; надання субвенцій, доступні кредитні лінії, звільнення від
податкових і боргових зобов’язань із метою збереження основної частини
галузі; ініціювання визначених у Дорожній карті процесів із реорганізації для
туристичної статистики, управління туризмом і нормативно-правової системи;
формування конкурентоспроможної на міжнародному ринку системи
маркетингу національного туризму, що здатна визначити заходи зі швидкими
95
результатами; організація нового механізму нормативно-правової системи та
організації; ініціювання довгострокових процесів з укріплення потенціалу;
підвищення інформованості; покращення міжнародного туристичного іміджу;
просування та комерціалізація провідних дестинацій з акцентом на продуктах
ділового туризму (MICE) і турах вихідного дня; розробка системи планування
та створення передумов для розвитку туристичних продуктів і підвищення
капітальних інвестицій.
На період з 2030 р. передбачено заходи, які спрямовані на забезпечення
якості та диференціацію. Це стосується створення структури та механізмів
управління якістю, найсучаснішої практики управління брендами та
маркетингові практики. Диференціації продукту на цьому етапі розвитку
туризму приділяється вагоме значення, пов‘язане з можливими викликами часу
та ризиками для ефективної діяльності туристичного
підприємства [68].
Профільним ключовим гравцям в туризмі треба оцінити масштаби тих
процесів, які відбуваються через пандемію та усвідомити потребу в наданні
підтримки цьому сектору економіки та мінімізації подальших збитків.
Ключовий аргумент полягає в тому, що українська туристична галузь має
продемонструвати свій потенціал внутрішнього попиту на туризм і здатність
туристичної галузі до відновлення. Саме це слугуватиме каталізатором її
здатності залишитися конкурентною в майбутньому. Одночасно галузь
потребує підтримки у вигляді відтермінування сплати податкових і боргових
зобов’язань у межах максимальних можливостей України, тобто з урахуванням
об’єктивних обмежень бюджету та відповідно до доступності кредитного
потенціалу країни.
У поточній ситуації ще важливішою є необхідність об’єднати зусилля
міжнародних донорів, які активно надають підтримку туристичній галузі
України. Для цього доречно створити постійну координаційну робочу групу
(наприклад, Координаційну раду донорських організацій у сфері туризму
України), до складу якої увійдуть всі основні гравці ринку, зокрема
96
Представництво ЄС в Україні та ініціатива EU4Business, міжнародні фінансові
установи, двосторонні донорські організації, програми надання технічної
допомоги, програма USAID «Конкурентна економіка України», програми
DOBRE, DAI-СХІД, GIZ, посольства іноземних держав, Український
культурний фонд тощо) [68].
Криза продемонструвала готовність до консолідації представників
бізнесу, які прагнуть допомогти один одному вижити. Цю готовність необхідно
повною мірою використати для кращої самоорганізації сектора.
Рекомендується скористатися моментом для формування єдиної позиції та
спільного відстоювання свого права на отримання розширеної підтримки
сектора перед урядом.
На етапі формування механізму проводиться додатковий захід (початок
якого відкладено з 2020 року на 2021-2022 роки у зв’язку з обставинами, що
склалися) – цифрову трансформацію процесів у ланцюжку постачання та
бронювання в туризмі України. Криза в туристичній сфері в усьому світі
супроводжується зниженням купівельної спроможності, що може призвести до
таких наслідків:
– підвищення конкуренції між постачальниками туристичних послуг у
всьому світі у наступний період;
– ретельніший і триваліший процес бронювання та прийняття рішень
мандрівниками під час вибору дестинації, що, відповідно, підвищує роль
доступності інформації онлайн і її подання . Усе це підвищує пріоритетність і
без того досить важливого процесу цифрової трансформації туризму, до
реалізації та підтримки якого Україна залучає нове Міністерство цифрової
трансформації України [68].
Дорожня карта для України як етап формування механізму виходу з
кризи для туристичної галузі економіки України передбачає:
1. Укріплення позицій НТО України як державної установи.
2. План цифрової трансформації туризму в Україні.
3. Реорганізація управління у сфері туризму на регіональному та місце-
97
вих рівнях.
4. Інші поправки до законодавства, що регулюють туристичну галузь.
5. Програма оптимізації продуктів ділового туризму (MICE) і турів
вихідного дня.
6. Початкова модернізація транспорту та доступності.
7. Розвиток туристичного бренду України.
8. Оперативний (перехідний) маркетинговий план на період
2021–2022 рр.
9. Національна туристично-інформаційна та дорожня розмітка.
10. План розбудови туристично-інформаційних центрів.
11. Створення фінансових можливостей для МСБ в туризмі [68].
Отже, можливо зробити висновки про важливість туристичному
оператору «НАМІ» також ознайомитися з документом «Дорожня карта
конкурентоспроможного розвитку сфери туризму в Україні» та долучитися до
тих заходів, які можуть сприяти ефективній діяльності навіть в умовах наявної
пандемії в країнах світу.
Доцільно зазначити, що цей документ розроблявся у 2019 р. з метою
реалізувати у країні стандартний процес розвитку туризму, який у випадку
України значною мірою залежить від загального економічного розвитку.
Перше завдання в тій ситуації, яка має місце в реальних економічних
умовах, – це зберегти внутрішній туризм і вхідний пасажиропотік на тому ж
рівні, перенаправляючи більшу частину вихідного трафіку на дестинації в
межах України.
Після завершення кризи, пропонується направити зусилля на укріплення
туристичного попиту України на міжнародній арені, про що зазначено в
попередній Дорожній карті (але з незначним відставанням у термінах
реалізації).
Таким чином будь-які відмінності в Дорожній карті, починаючи з 2023
року (етап підвищення інформованості), пов’язані з глобальними змінами в
туристичних продуктах, потребах споживачів і загальній туристичній моделі,
98
які на цей момент вважаються дуже важливими, однак їх подальшу долю дуже
важко передбачити [68].
Цифрова трансформація й онлайн-присутність будуть, безперечно, дуже
важливими факторами не лише через необхідність надання інформації
споживачам і маркетинг, але й з точки зору організації та роботи різних
фахівців у галузі туризму.
Можна припустити, що переважна кількість покращень в організації
туризму будуть базуватися на організації віртуальних рішень і дистанційної
роботи, а також на проведенні освітніх програм, які в багатьох країнах
залишатимуться в режимі онлайн і після кризи COVID-19. Оптимізація
ланцюжка постачання в туризмі та, особливо, удосконалені методи
використання природніх ресурсів та об’єктів культурної спадщини стануть ще
важливішими.
Таким чином, розширення загального досвіду, цінності та доходи вийдуть
на перший план, якщо порівнювати з обсягами бізнесу за період до 2020 року.
Отже, часові проміжки реалізації етапів Дорожньої карти надають органам
влади України, що відповідають за управління туризмом, достатньо часу для
прийняття рішень, залежно від розвитку сектора туризму в усьому світі
протягом наступних двох років [68].
Серед основних напрямків для підвищення ефективності функціонування
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» обрано на період з 2020 р. сільський, «зелений»
туризм і все різноманіття турів, які можливо в реальному часі запропонувати на
ринку туристичних послуг для вибагливого споживача.
На сайті турфірми, зокрема, розміщені рубрики «Зелені садиби
Черкащини», «Тури Черкащиною», «Тури Україною», «Чорне море, Україна»,
«Готелі, санаторії», «Дитячі канікули», «Відпочинок за кордоном», «Автобусні
тури Європою», «Морські круїзи», «Освіта за кордоном», «Авіабілети»,
«Робота за кордоном», «Оформлення віз» [110]. Відпочинок у зелених садибах
протягом 2020-2021років набуває все більшої популярності. І це пов’язане не
тільки з тим, що обмежено певний час виїзд на відпочинок або у подорож в
99
деякі країни світу, але, перш за все, з розширенням спектру послуг для
відвідувачів, врахування попереднього досвіду та удосконалення на всіх етапах
підготовки та проведення різноманітних заходів для туристів тощо.
Зелені садиби Черкащини вже набули популярності як у місцевих жителів
Черкащини, найближчих до області населених пунктів, так і у тих, хто хотів би
ознайомитися з сільськими традиціями та культурою саме цього регіону
України, з народними промислами та ремеслами. Гості активно долучаються до
участі в народних обрядах і гуляннях.
Кожна з садиб, які є партнерами ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», має свої
особливості та переваги. Це – «Коло друзів» у селі Будище Черкаського району,
«Дикий хутір» у селі Буда Чигиринського району, «Холодноярський зорепад» у
селі Залевки Смілянського району.
Комусь подобається море, а комусь гори, ліси та річки. Це природні
багатства України. Карпати – серед пріоритетних напрямів туризму в Україні.
Якщо раніше в Карпати їхали лише взимку на гірськолижний відпочинок, то
тепер тут багато туристів та влітку.
Місцеві готелі покращують умови проживання туристів та працюють над
удосконаленням своєї інфраструктури. Так, за останні роки в Карпатах,
Прикарпатті та Закарпатті з'явилося чимало готелів із літніми та критими
басейнами, чанами, власними саунами та лазнями.
Для відпочиваючих вже давно стало звичним, що практично на кожній
базі відпочинку чи готелі є своя їдальня, кафе, бар або ресторан, парковка та
доступ до Інтернету.
У українців також популярний відпочинок на водоймах. Готелі та бази
відпочинку біля річок, озер та інших водойм мають попит, особливо в теплу
пору року. Сюди приїжджають на рибалку, на пляжний відпочинок, щоби
активно провести час на природі, відпочити від міського шуму.
Відпочинок за містом.У кожній області України знайдеться чимало місць,
куди можна було б поїхати на вихідні із сім'єю чи з друзями. Заміські бази
відпочинку, готелі, банні комплекси, ресторани, розважальні заклади
100
організовують відпочинок для своїх гостей у будь-якому форматі – чи то
сімейний, індивідуальний чи корпоративний відпочинок, весілля чи вечірка.
Додатковими розвагами можуть бути більярд, теніс, рибалка, тури на
квадроциклах, походи, екскурсії. Цікаві місця та визначні пам'ятки. У будь-яку
пору року неліниві туристи без особливих зусиль підберуть відпочинок в
Україні за сезоном – взимку, навесні, влітку та восени.
Україна вражає незвичайними місцями. Старовинні замки, палаци,
стародавні храми, печери, каньйони, мальовничі озера, архітектурні ансамблі,
численні музеї – охоронці нашої історії…
Практично у кожній області знайдеться чимало унікальних пам'яток,
вартих нашої уваги. Вже давно у моді тенденція відпочивати за кордоном.
Кожен має свою перевагу. Тяга до нового властива людській натурі.
Але відпочинок в Україні може виявитися не менш змістовним.
Було б лише бажання, та й, звичайно ж, фінанси! Подорожуйте Україною
з dorogovkaz.com!
Туристичний путівник «Дороговказ» стане вашим провідником по
Україні, допоможе вам вибрати в 2022 році найбільш оптимальний для вас
відпочинок на морі, в горах, у лісі, на найпопулярніших українських курортах,
що тільки розвиваються.
Отже, турист може з усього різноманіття пропозицій обрати для себе те,
що йому найбільше сподобалось або те, що дуже необхідне в його життєвому
просторі.
Це – допомога в працевлаштуванні у Польщі, оформлення віз (до Китаю,
В’єтнаму. Індії), автобусні тури Європою, тури Україною (сиро-винний тур
Закарпаттям; Кам’янець-Полільський круїз; тижнева подорож до Карпат; тур
«Квітка на камені» Київщиною; тур «10 родзинок Закарпаття»; тур «Довкола
Карпат за 7 днів»; тур «Кам’янець-Подільський і не тільки»; тур «Карпатські
новинки за 5 днів»; тур «Магія Закарпаття»; тур «Оповіді про Волинь»; тур
Осінні вихідні в Карпатах»; тур «Тільки чудеса…і нічого більше».
Родзинкою та популрною для багатьох стала пропозиція оновлених або й
101
абсолютно нових пропозицій туристичних подорожей Черкащиною, зокрема це
– «Мало любити свій рідний край, його треба знати»; «Чигиринщина – місця
духовної сили»; «Черкаська гуляночка»; «Романтична Кам’янка», «Канів –
місто Кобзаря»; «Гармонія двох стихій»; «Вулицями старого міста»; «Минуле
та сьогодення ділової Черкащини».
Розроблена та пропонується туристам нова автобусна екскурсія «Минуле
та сьогодення ділової Черкащини», «Готелі Черкас».
Серед пропозицій й база відпочинку «Дніпровська садиба» у с. Лозівок на
березі Дніпра. Для любителів романтики – тур «Казкова Софіївка» до
дендрологічного парку в м. Умань.
Для проведення корпоративних вечірок, святкових дат і просто для
веселих компаній пропонується тур «А у нас гуляночка» тривалістю два дні
(одна ніч). Романтизм пов’язаний з туром «Гармонія природи» також
тривалістю два дні (одна ніч).
От же на сьогодні турфірмі опікуються щодо розробки та пропозиції
цікавих програм як для своїх постійних клієнтів, так і з метою приваблення
більшого кола любителів подорожувати. Закриття авіапростору через війну,
окупація частини території України, руйнування туристичної інфраструктури та
загальна економічна ситуація суттєво вплинули на туристичну індустрію.
Щоправда, бажання подорожувати та нагальна потреба відпочити залишаються.
Жінки з дітьми продовжують їздити за кордон. Усередині країни також
відпочивають все більше громадян Україна знову повернулась до топ-10
найпопулярніших напрямів. І на зимові місяці прогнозується зростання попиту
приблизно в два рази відносно минулорічного сезону. Щодо зовнішніх
напрямів, то туроператори продовжують організовувати авіатури з найближчих
до України аеропортів, а також автобусні з відправленням зі столиці та деяких
обласних центрів. Полетіти в зимовому сезоні 2022/23 можна в ОАЕ, Танзанію
та Мальдіви з Кракова (Польща) чи Бухареста (Румунія); в Єгипет з Жешува
(Польща) чи Кишинева (Молдова).
102
ВИСНОВКИ
В сучасних умовах господарювання в сфері туризму виникли питання не
тільки підвищити ефективність функціонування на ринку туристичних послуг,
але й необхідність розробляти та впроваджувати ті заходи, які мають сприяти
стабілізації бізнесу, убезпечитися від негативного впливу заборон і обмежень,
пов’язаних із умовами дотримуватися відповідних правил і режиму як для
туристичної галузі, так і для суспільства загалом.
Таким чином для вирішення поставлених у дослідженні завдань
здійснено не тільки аналіз теоретичних аспектів, але й практичних результатів
організації та надання туристичних послуг до карантину, так і після
оголошення певних заборон і обмежень щодо пересування людей, форми та
засобів надання туристичних послуг протягом 2019-2021 років. Отже, тема
магістерської роботи, обрана для дослідження, є актуальною та отримала під
час наукового опрацювання низки нормативно-правових документів, аналізу
господарської діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» як теоретичне, так і
прикладне значення.
Об’єктом дослідження обрано процес розробки механізму підвищення
ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних послуг на
прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
Під час виконання дипломного проектування використані такі методи
дослідження, як системний і порівняльний аналіз, методи наукової класифікації
та систематизації. Під час проведеного аналізу нормативно-правових актів,
наукових публікацій за темою дипломної роботи досліджено значний обсяг
джерел, зокрема монографії, наукові статті, навчальні посібники та підручники,
які стосуються визначення сутності поняття «ефективність», особливостей
розробки механізму та застосування інноваційних засобів і заходів для
досягнення високого рівня ефективності в туристичному бізнесі. Це стосується
як організаційно-економічних і фінансових питань у сфері туризму, якості
організації та надання туристичних послуг, дотримання вимог щодо безпеки,
103
створення привабливих пропозицій на ринку туристичних послуг, так і
врахування конкурентного середовища та вплив цих та інших факторів на
підвищення ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних
послуг.
Аналіз нових умов здійснення господарської діяльності, потреба постійно
здійснювати моніторинг ситуації на внутрішньому та зовнішньому ринку
туристичних послуг, ознайомлюватися зі статистикою щодо захворюваності,
узгоджувати питання стосовно логістики, забезпечення умов дотримання
санітарно-епідеміологічних вимог вимагають працівників сфери туризму бути
уважними, точними в оформленні та перевірці відповідних документів
туристів, розробляти відповідні пам’ятки туристам із додатковою чіткою та
зрозумілою інформацією щодо правил поводження в країні перебування, в
аеропорту і т. і. Вагоме значення протягом останніх років відіграв у сфері
туристичного бізнесу інтернет, можливість використання його ресурсу для
динамічного та оперативного отримання потрібної інформації, оформлення та
підписання відповідних документів тощо. В представленому дослідженню
інноваційним технологіям та їх значенню для підвищення ефективності
діяльності туристичних підприємств відводиться вагоме значення. За
результатами виконання дипломного проекту розроблено механізм підвищення
ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних послуг. На
прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» здійснено аналіз сукупності
теоретичних і практичних положень розробки механізму підвищення
ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних послуг.
Розкрито основні теоретичні та практичні положення для розробки механізму
підвищення ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних
послуг. В дипломному проекті досліджені теоретичні основи ефективності
функціонування підприємства на ринку туристичних послуг, зокрема надана
характеристика поняття «ефективність підприємства» та її видів; оцінено
економічну ефективність туристичного підприємства; визначено особливості
ефективності господарської діяльності туристичного підприємства.
104
Вагоме значення в дослідженні приділено прикладним аспектам
досягнення ефективності функціонування в сучасних умовах господарювання
на прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», у т. ч. представлена організаційно-
економічна характеристика ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», оцінено ефективність
її діяльності, а також здійснено аналіз застосування сучасних засобів і методів
ведення бізнесу для розвитку туристичного підприємства.
Визначені напрями підвищення ефективності функціонування на ринку
туристичних послуг ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», зокрема представлено аналіз
ризику в діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» в кризових умовах, напрямки
для розробки механізму підвищення ефективності функціонування
підприємства на ринку туристичних послуг, запропоновано низку заходів для
підвищення ефективності функціонування туристичних підприємств, зокрема
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ». Серед основних напрямків для підвищення
ефективності функціонування ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» обрано на період з
2020 р. сільський, «зелений» туризм і все різноманіття турів, які можливо в
реальному часі запропонувати на ринку туристичних послуг для вибагливого
споживача.
На сайті турфірми, зокрема, розміщені рубрики «Зелені садиби
Черкащини», «Тури Черкащиною», «Тури Україною», «Чорне море, Україна»,
«Готелі, санаторії», «Дитячі канікули», «Відпочинок за кордоном», «Автобусні
тури Європою», «Морські круїзи», «Освіта за кордоном», «Авіабілети»,
«Робота за кордоном», «Оформлення віз». Відпочинок у зелених садибах
набуває все більшої популярності.
От же результати дипломної роботи можуть бути впроваджені у
практиці діяльності туристичних підприємств.
105
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Господарський кодекс України : Закон України від 16 січня
2003 року, № 436-IV. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 (дата
звернення: 17.11.2022).
2. Державна Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020» : Указ
Президента України від 12.01.2015 р., № 5/2015. URL:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5/2015 (дата звернення: 07.11.2022).
3. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року, № 2768-III. URL:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 (дата звернення: 02.11.2022).
4. Конституція України від 28.06.1996 р. Відомості Верховної Ради
України. 1996. № 30. Ст. 141. Поточна редакція від 01.01.2020 р. № 27-ІХ.
5. Податковий кодекс України : Закон України від 02.12.2010 р.
№2755-VІ. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2755-17 (дата звернення:
16.11.2022).
6. Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері
господарської діяльності» щодо провадження господарської діяльності на
підставі подання декларації : Закон України від 07.07.2010 р., № 2451-VI. URL:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1869-17 (дата звернення: 16.11.2022).
7. Про внесення змін до Закону України про туризм : Закон України від
18.11.2003, № 1282-IV. URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?
nreg=1282-15 (дата звернення: 16.11.2022).
8. Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження туроператорської
діяльності : Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 р.
№ 420. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/420-2019-%D0%BF/print (дата
звернення 29.11.2022).
9. Про громадські об’єднання : Закон України від 22.03.2012
№ 4572-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17/print (дата
звернення 11.11.2022).
106
10. Про державно-приватне партнерство : Закон України від
01.07.2010 р. № 2404-VI. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2404-17 (дата
звернення 10.11.2022).
11. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на
період до 2020 року : Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014
р. №385-2014-п. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-%D0%BF
(дата звернення: 25.11.2022).
12. Про затвердження заходів щодо розвитку іноземного та внутрішнього
туризму : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 року
№390. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ 39D1%80. (дата звернення:
14.11.2022).
13. Про затвердження Ліцензійних умов провадження туроператорської
діяльності : Постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р.
№ 991. Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 420 від 22.05.2019,
№ 916 від 06.11.2019, № 527 від 25.06.2020, № 561 від 01.07.2020. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/991-2015-%D0%BF/print (дата звернення:
29.11.2022).
14. Про затвердження Методики розрахунку обсягів туристичної
діяльності : Наказ Державної туристичної адміністрації України та Державного
комітету статистики України від 12.11.2003 № 142/394. URL:
http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/z1128-03. (дата звернення: 25.11.2022).
15. Про захист іноземних інвестицій на Україні : Закон України від
10 вересня 1991 р., № 1540a-XII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/
laws/show/1540%D0%B0-12 (дата звернення: 29.11.2022).
16. Про інвестиційну діяльність : Закон України від 18.09.1991, № 1560-
ХІІ. Верховна Рада України : офіц. веб-портал. 18 вересня 1991. URL:
http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=1560-12 (дата звернення:
21.11.2022).
17. Про ліцензування видів господарської діяльності : Закон України від 2
березня 2015 року № 222-VIII.
107
URL: https://zakon.rada.gov.ua /laws/show/222-19/print (дата звернення:
25.11.2022).
18. Про оподаткування прибутку підприємств : Закон України від 28.12
1994 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/334/94-вр (дата звернення:
25.11.2022).
19. Про режим іноземного інвестування : Закон України від 19 березня
1996 р., № 93/96-ВР. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/93/96-
%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 25.11.2022).
20. Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Розвиток
туристичної індустрії як інструмент економічного розвитку та інвестиційної
привабливості України» : Постанова Верховної Ради України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1460-19 (дата звернення: 21.11.2022).
21. Про розвиток туристичної галузі України. URL:
http://narodna.pravda.com.ua/travel/5b5f15f4d5bbb/ (дата звернення: 29.11.2022).
22. Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях
економіки з метою створення нових робочих місць : Закон України від
06.09.2012 р., № 5205-VI. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5205-17 (дата
звернення: 29.11.2022).
23. Про стимулювання розвитку регіонів : Закон України від 8 верес. 2005
р., № 2850-IV. Верховна Рада України : офіц. вебпортал. URL:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2850-15 (дата звернення: 09.11.2022).
24. Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020»: Указ Президента
України від 12.01.2015 №5/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/5/2015 (дата звернення: 25.11.2022).
25. Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку
малого і середнього підприємництва на 2014–2024 роки : Розпорядження Каб.
Міністрів України від 28.08.2013 р., № 641-2013-р. URL:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/641-2013-%D1%80 (дата звернення:
25.11.2022).
26. Про схвалення Стратегії розвитку туризму та курортів на період до
108
2026 року від 16.03.2017 № 168-р / Офіційний вісник України від 31.03.2017
2017 р., № 26, стор. 86.
27. Про туризм : Закон України від 15.09.1995 р. № 324/95-ВР / Верховна
Рада України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 31,
ст. 24. Офіц. вид. – Київ : Парлам. вид-во, 2015. 242 с.
28. Асоціація лідерів турбізнесу України. URL: https://youcontrol.com.ua/
contractor/?id=8429373&tb=file. (дата звернення: 19.11.2022).
29. Бабій О.О. Підвищення ефективності управління ресурсним
потенціалом туристичного підприємства. 2018. URL:
http://socrates.vsau.org/repository/card.php?lang=en&id=16478 (дата звернення:
19.10.2022).
30. Бурнашов І. Проблеми та перспективи розвитку туризму в Україні на
сучасному етапі. URL: http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/
article/183853;jsessionid=CBACCE6697D400A116E060E (дата звернення:
09.10.2022).
31. Виписка з ЄДРПОУ НТО. URL: http://www.ntoukraine.org/
assets/files/01_NTOU_VypiskaEDRPOU.pdf (дата звернення: 29.11.2022).
32. Вища освіта в Болгарії. Туроператор НАМІ. URL:
http://www.namitours.com/ru/study/?t=obrazovanie_v_blogarii (дата звернення:
04.10.2022).
33. Вища освіта в Греції. Туроператор НАМІ. URL:
http://www.namitours.com/study/?t=vysshee_obrazovanie_v_grecii (дата звернення:
04.11.2022).
34. Вища освіта в Польщі. Туроператор НАМІ. URL:
http://www.namitours.com/study/?t=vysshee_obrazovanie_v_polshe (дата
звернення: 04.11.2022).
35. Всеукраїнський Союз асоціацій підприємств та організацій
туристичної сфери «УкрСоюзТур». URL: http:// www.travel.com.ua (дата
звернення 17.10.2022).
36. Гайдук А. Б. Фактори формування та розвитку туристичної системи в
109
ринкових умовах. URL: ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/9710/1/30.pdf (дата
звернення 07.10.2022).
37. Гераймович В. Л. Сутність і співвідношення інвестиційної діяльності
та інвестиційного процесу / В. Л. Гераймович // Облік і фінанси. – 2015. – № 2.
– С. 83–87.
38. Герасименко В. Развитие теории системного похода применительно к
исследованию сферы туризма. URL: http://dspace.oneu.edu.ua/
jspui/bitstream/123456789/553/1 (дата звернення 09.10.2022).
39. Глобальні системи бронювання Amadeus. URL: https://
studwood.ru/1027394/turizm/globalnye_sistemy_bronirovaniya (дата звернення
09.11.2022).
40. Гризовська Л. О. Особливості та сучасні тенденції управління
туристичним бізнесом в Україні. Причорноморські економічні студії. 2018.
Вип. 26(1). С. 115–118.
41. Дмитришин Б. В., А. В. Титаренко Використання сучасних
інформаційних технологій в забезпеченні діяльності туристичної галузі. Наук.
праці Кіровоград. нац. техн. ун-ту. Серія «Економічні науки». 2015. Вип. 27.
С. 278–282.
42. Ефективність виробництва. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата
звернення: 30.11.2022).
43. Жаліло Я. А., Ковалівська С. В., Филипенко А. О., Химинець В. В.,
Головка А. А. Аналітична записка. Щодо розвитку туризму в Україні в умовах
підвищених епідемічних ризиків. Національний інститут стратегічних
досліджень. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2020-06/turyzm-v-
ukraini.pdf (дата звернення: 29.11.2022).
44. Жук Ірина Зеновіївна. Управління маркетинговою діяльністю
суб’єктів туристичного бізнесу в Україні. Спеціальність 08.00.03 – економіка
та управління національним господарством. Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата економічних наук. Львів, 2015. URL: 29.11.2020).
https://www.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/12/dis_zhuk.pdf (дата звернення:
110
26.11.2022).
45. Заворуєва Олена Сергіївна. Удосконалення стратегії управління
розвитком туристичної галузі України. Спеціальність 08.00.03 – економіка та
управління національним господарством. Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата економічних наук. Запоріжжя, 2019. URL:
http://virtuni.education.zp.ua/info_cpu/sites/ default/files/dis_Zavorueva.pdf (дата
звернення: 27.11.2022).
46. Законодавство України. URL: http://www.rada.kiev.ua/(дата звернення:
24.10.2022).
47. Законодавча база України. Київ. 2020. URL: http://search.
ligazakon.ua/search/business/instruction/ua/ (дата звернення: 24.10.2022).
48. Кальченко О. М. Методичні аспекти оцінювання ефективності
функціонування підприємств туристичної сфери в інноваційних умовах.
Чернігівський державний технологічний університет. URL:
http://ir.stu.cn.ua/123456789/7810 (дата звернення: 12.10.2022).
49. Коваль В. В., Замлинська О. В., Коломієць О. Г. Маркетингова
діяльність в управлінні конкурентною поведінкою суб’єктів ринку туристичних
послуг. інфраструктура ринку. Вип. 9. 2017. С. 59–64. URL: http://www.market-
infr.od.ua/journals/2017/9_2017_ukr/12.pdf (дата звернення: 21.11.2022).
50. Кожухівська Р. Б. Фінансово-економічні аспекти регулювання
туристичної індустрії в Україні. URL: http://dspace.udpu.org.ua:8080/
jspui/bitstream/6789/761/1/rehyluvanna%20turismu.p df. (дата звернення:
21.11.2022).
51. Лендєл Олег Дмитрович. Напрямки розвитку інфраструктури ринку
туристичних послуг регіону. Серія Економіка. Вип. 1(9). Науковий вісник
Мукачівського державного університету, 2018. С. 110–116. URL:
https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/912709.pdf (дата
звернення: 02.11.2022).
52. Ліцензійний реєстр суб’єктів туроператорської діяльності. URL:
https://drive.google.com/file/d/1KeqS_mGJPVfac-HnFjb2LWeibrJIcLp4/view?
111
Fbclid=IwAR3vrgHYeSbqxbwY0aBgqumCqYwLTi0lwXZf5wG8srE0CzfE99JLhp
ANm_o (дата звернення: 29.11.2022).
53. Любіцева О. О., Смирнов І. Г. Міжнародний туристичний бізнес.
Навчально-методичний комплекс, 2017, 38 с.
54. Македонський Університет Економіки і соціальних наук. Офіційний
сайт. URL: http://www.uom.gr (дата звернення: 05.10.2022).
55. Методологічні положення національної системи туристичної
статистики в Україні (НСТС). URL: http://www.ntoukraine.org/
assets/files/NTOU_Statistics_NSTS.pdf. (дата звернення: 29.11.2022).
56. Милинчук Е. С. Системный подход к исследованию основных
проблем туризма. Туризм и культурное наследие : межвузов. сб. науч. тр. URL:
http://tourlib.net/statti_tourism/milinchuk2.htm (дата звернення: 09.11.2022).
57. Міжнародна стандартна галузева класифікація всіх видів економічної
діяльності. ООН // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Електрон. дані та прогр.
2016.URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/ Міжнародна стандартна галузева
класифікація (дата звернення: 09.11.2022).
58. Міжнародний Грецький Університет. The International Hellenic
University – IHU. Офіційний сайт. URL: www.ihu.edu.gr (дата звернення:
02.10.2020).
59. НАМІ, туризм та освіта. URL: https://www.education.ua/ua/abroad/
company/612 (дата звернення: 02.10.2022).
60. Національний Афінський університет ім. Каподістрія. Офіційний сайт.
URL: http://www.uoa.gr (дата звернення: 02.10.2022).
61. Незвещук-Когут Т. С. Проблеми та напрями підвищення ефективності
управління якістю обслуговування на туристичних підприємствах. URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3995 (дата звернення: 02.11.2022).
62. НСТС. Національна система туристичної статистики / Аналітика.
http://www.ntoukraine.org/nsts_analytics_ua.html (дата звернення: 02.11.2022).
63. Організація підприємницької діяльності в сфері сільського туризму
особами з інвалідністю : посібн. / М. Барна, М. Боґуш, О. Волошинський та ін.].
112
Львів. Растр-7, 2019. 206 с. URL: http://www.ntoukraine.org/
assets/files/DisabilitiesTOURISM.pdf (дата звернення: 29.11.2022).
64. Пандемія COVID-19 та її наслідки у сфері туризму в Україні.
Оновлення до документу «Дорожня карта конкурентоспроможного розвитку
сфери туризму в Україні». ЄБРР. URL: http://www.ntoukraine.org/
assets/files/EBRD-COVID19-Report-UKR.pdf (дата звернення: 02.11.2022).
65. Перспективи розвитку зеленого туризму в сучасному світі та його
особливості на Черкащині / Н. В. Корнілова : колективна монографія «Стан та
перспективи розвитку туристичного та готельно-ресторанного бізнесу»
[Електронний ресурс] / за ред. д. і. н., проф. Чепурди Г. М.; Черкас. держ.
технол. ун-т. Черкаси : ЧДТУ, 2019. С. 20–36.
66. Перший український онлайн-журнал для професіоналів туристичного
бізнесу. URL: http://turprofi.com.ua/ (дата звернення: 26.10.2022).
67. ПП Туроператор НАМІ. URL: https://youcontrol.com.ua/catalog/
company_details/32881829 (дата звернення 02.10.2022).
68. Про розвиток туристичної галузі України. URL:
http://narodna.pravda.com.ua/travel/5b5f15f4d5bbb/ (дата звернення 03.11.2022).
69. Проценко В. М. Напрями підвищення ефективності менеджменту в
туризмі. глобальні та національні проблеми економіки. Миколаївський
національний університет імені В. О. Сухомлинського. Випуск 18. 2017.
С. 129–132.
70. Рега М. Тенденції та перспективи розвитку управління
підприємствами туристичної сфери в сучасному ринковому середовищі.
Молодий вчений. 2015. № 5 (20). С. 72–75. URL: http://molodyvcheny.in.ua/
files/journal/2015/5/56.pdf (дата звернення: 09.11.2022).
71. Реєстри НТО України. URL: http://www.ntoukraine.org/
registries_ua.html (дата звернення: 29.11.2022).
72. Реєстр суб’єктів туроператорської діяльності. URL:
https://bit.ly/3q757j1; https://drive.google.com/uc?id=1KeqS_mGJPVfac-HnFjb2L
WeibrJIcLp4&export=download (дата звернення: 12.11.2022).
113
73. Рейтингові оцінки конкурентоспроможності українського туризму
2020. URL: http://edclub.com.ua/ analityka/reytyngovi-ocinky-
konkurentospromozhnostiukrayinskogo-turyzmu-2020 дата звернення: 21.11.2022).
74. Реквізити громадської спілки «Національна туристична організація
України» (ГС «НТОУ»). URL: http://www.ntoukraine.org/
assets/files/00_NTOU_Details.pdf. (дата звернення: 29.10.2022).
75. Рішення про статус неприбутковості НТО. URL:
http://www.ntoukraine.org/assets/files/02_NTOU_Neprybutkove.pdf. дата
звернення: 29.11.2020).
76. Сарри А. В. Перспективні напрямки розвитку туристичних регіонів
України. Сучасні особливості формування і управління інноваційним
потенціалом регіонального розвитку туризму та рекреації із залученням
молодіжного ресурсу : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф., м. Тернопіль, 15-
17 жовт. 2015. Тернопіль, 2015. С. 82–85.
77. Синявіна Ю. В., Проценко Н. М., Красовська О. Ю. Інформаційні
технології у сучасній індустрії туризму. Науковий вісник Херсонського
державного університету. Серія Економічні науки. Вип. 30. Част. 2. 2018.
С. 156–159. http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_30/2/36.pdf
78. Сільський туризм – можливості для працевлаштування і реабілітації
для людей з інвалідністю. URL: http://www.ntoukraine.org/assets/files/
disabilitiesemployment.pdf (дата звернення: 29.11.2022).
79. Статут Громадської спілки «Національна туристична організація
України». URL: http://www.ntoukraine.org/assets/files/03_NTOU_Statut.pdf (дата
звернення: 29.11.2022).
80. Структура НТО України. URL: http://www.ntoukraine.org/
structure_ua.html (дата звернення: 29.11.2022).
81. Шаповал В. М., Герасименко Т. В. Фактори та принципи підвищення
ефективності діяльності підприємств туристичного комплексу. Економічний
вісник, 2016, №3. С. 79–86. URL: https://ev.nmu.org.ua/docs/
2016/3/EV20163_079-086.pdf (дата звернення: 29.11.2022).
114
82. Шелеметьєва Т. В. Пропозиції щодо підвищення ефективності та
удосконалення системи управління розвитком туризму в Україні.
Причорноморські економічні студії. Вип. 37. 2019. С. 62–65. URL:
http://bses.in.ua/journals/ 2019/37_2019/13.pdf (дата звернення: 29.10.2020).
83. Шелеметьєва Т. В. Систематизація наукових підходів до визначення
сутності поняття «управління розвитком туризму». Економіка та суспільство.
2017. № 13. С. 321–327.
84. Шуплат О. М. Роль публічно-приватного партнерства у залученні
фінансових ресурсів у сферу туризму. Корпоративні фінанси: проблеми та
перспективи інноваційного розвитку : зб. матеріалів І Всеукр. наук.-прак. конф.,
м. Київ, 22 червня 2016 р. : КНЕУ, 2016 р. С. 345–348.
85. Шуплат О. М., Майорова Т. В., Урванцева С. В. Стан фінансового
забезпечення інвестиційної діяльності підприємств сфери туризму в Україні.
Журнал «Економіст». 2016. № 7. С. 3–7.
86. Шуплат О. М. Сучасний стан і тенденції розвитку підприємств сфери
туризму в Україні. Науковий вісник Полтавського університету економіки і
торгівлі. Серія : Економічні науки : зб. наук. пр. Полтав. ун-т екон. і торгівлі.
Полтава. 2015. № 2. (71). С.122–129.
87. Шуплат О. М. Сучасний фінансовий стан підприємств сфери туризму.
Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття
у країнах Європи та Азії : зб. наук. пр. Переяслав-Хмельницький, 2016. С. 53–
56.
88. Шуплат Олена Михайлівна. Фінансове забезпечення інвестиційної
діяльності підприємств сфери туризму : дис…. канд. екон. наук : 08.00.08 /
Київ, 2016. URL: https://kneu.edu.ua/userfiles/d-26.006.04/2016/Shuplat_dis.pdf
(дата звернення: 12.11.2022).
89. Шуплат О. М. Фінансове забезпечення інвестиційної діяльності
підприємств сфери туризму. Розвиток туристичної індустрії як інструмент
економічного розвитку та інвестиційної привабливості України : матеріали
Парламентських слухань, м. Київ, 6 квітня 2016 р. URL:
115
http://komsport.rada.gov.ua/uploads/documents/30593.pdf (дата звернення:
29.11.2022).
90. Шуплат О. М. Фінансування інвестиційної діяльності сфери туризму:
пошук нових джерел та форм активізації Фінансові механізми забезпечення
розвитку економіки України в сучасних умовах : зб. тез всеукр. наук.-практ.
конф. (м. Київ, 15 квіт. 2016 р.) Київ, 2016. С. 156–158.
91. Шуплат О. М. Характеристика інвестиційної діяльності в сфері
туризму. Фінанси, облік і аудит / О. М. Шуплат : зб. наук. пр. КНЕУ ім.
В. Гетьмана. К. : КНЕУ, 2016. № 27. С. 134–148.
92. Ярославський А. О. Економічна ефективність діяльності
підприємства: теоретичний аспект. Науковий вісник Ужгородського
національного університету. Вип. 20. Част. 3. 2018. С. 174–177. URL:
http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/20_3_2018ua/38.pdf (дата звер-
нення: 04.11.2022).
93. Верховна Рада України. Офіц. веб-портал.
URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc6_current?id=&pid069=230 (дата
звернення: 04.11.2022).
94. Всесвітня організація здоров’я (ВОЗ). URL: https://www.who.int/uа
(дата звернення: 04.11.2022).
95. Державна служба статистики України. Вебсайт. – Електрон. дані. –
1998. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 29.11.2022).
96. Державне агентство розвитку туризму України. Вебсайт. URL:
https://www.facebook.com/DARTUkraine/ (дата звернення: 29.11.2022).
97. Кабінет Міністрів України. URL: http://www.kmu.gov.ua/ (дата
звернення: 23.10.2022).
98. Ліцензування туроператорської діяльності. Міністерство культури та
інформаційної політики України. URL: https://mkip.gov.ua/content/
licenzuvannya-turoperatorskoidiyalnosti.html?fbclid=IwAR3Z6vMXENnjHbV
lOtBT69iZPit_YDBFBuNJP9X-uKbFjw7_7xjhbOZO-64 (дата звернення:
23.10.2022).
116
99. Міністерство культури та інформаційної політики України. Офіційний
веб-сайт. URL: https://mkip.gov.ua/ (дата звернення: 29.11.2022).
100. Міністерство фінансів України. Веб-портал. URL:
https://mof.gov.ua/uk (дата звернення: 29.11.2022).
101. Національна туристична організація (НТО). Веб-портал. URL:
http://www.ntoukraine.org/ (дата звернення: 29.11.2022).
102. Роз’яснення щодо ліцензування туроператорської діяльності. URL:
https://mkip.gov.ua/files/pdf/545689787121.2796879868.pdf (дата звернення:
29.11.2022).
103. ТУРОПЕРАТОР «НАМІ». Курси і стажування. URL:
http://www.namitours.com/ru/study/?t=kursy_i_stazhirovki&l=letnyaya_shkola_angl
iyskogo_yazyk (дата звернення: 05.05.2022).
104. ТУРОПЕРАТОР «НАМІ». Офіційний сайт. URL:
https://in.ck.ua/ua/nami (дата звернення: 02.11.2022).
105. ТУРОПЕРАТОР «НАМІ». URL: http://www.namitours.com/ru/ (дата
звернення: 25.10.2022).
106. ТУРОПЕРАТОР НАМІ, ПП. URL: https://ua.kompass.com/c/ (дата
звернення: 25.10.2022).
107. Туроператор «Нами». URL: https://www.facebook.com/Turoperator
NAMI (дата звернення: 25.10.2022).
108. ЮНВТО. URL: https://www.unwto.org/ru (дата звернення: 29.11.2022).
109. Юрконтроль. Youcontrol – повне досьє на кожну компанію України.
ПП НАМІ. Private Company (PC NAMI). URL:
https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/38228293/ (дата звернення:
09.11.2022).
117
Додаток А
Рисунок А. 1 – Ліцензія на турагентську діяльність
118
Рисунок А. 2 – Свідоцтво про державну реєстрацію туроператора «НАМІ»
119
Рисунок А. 3 – Ліцензія туроператора «НАМІ» на туроператорську діяльність
120
Додаток Б
Академія туризму Асоціація аквапарків Асоціація гольфу
України Ук раїни України
Всеукраїнська Всеукраїнська Всеукраїнська Міжнародна
асоціація асоціація молодіжна організація
музеїв туроператорів хостел-асоціація «Зелене досьє»
Федерація Рада з пит ань Федерація
спортивного туризму та курортів повітроплавання
туризму України України
Туристичний Товариство
прес-клуб «Знання»
України України
Асоціація готельних Асоціація навчальних
об’єднань та готелів міст закладів туристського
України та готельного профілю
Спілка сприяння Регіональні Фонд сприяння
розвитку сільського професійні а соціації розвитку дитячого
та «зеленого» туризму
та молодіжного
спорту і туризму
Рисунок Б.1 – Громадські об’єднання України туристичного спрямування
121
Додаток В
Рисунок В.1 – Рекламні буклети турів туроператора «НАМІ»
122
Додаток Г
Рисунок Г.1 – Фото. Зелена садиба «Коло друзів»
123
Додаток Д
Рисунок Д.1 – Фото. Зелена садиба «Коло друзів»