Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4647
Title: Вплив на навколишнє середовище підприємств будівельної галузі на прикладі ТОВ «Етуаль-Метал»
Authors: Ящук , Людмила Борисівна
Бірко, Олександр Олегович
Keywords: будівництво;показник утворення відходів;металоконструкції;викиди;відходи;санітарно-захисна зона
Issue Date: Dec-2023
Abstract: Актуальність теми Сучасне життя суспільства без ефективного функціонування будівельного комплексу просто неможливе. Інтенсифікація промислового виробництва будівельних матеріалів та зростаючі темпи новобудов створюють додаткові умови впливу на довкілля і, особливо, на атмосферне середовище. Враховуючи основні аспекти промислового виробництво, актуальним є оцінка впливу будівельного виробництва на довкілля. Мета роботи: оцінка впливу на навколишнє середовище підприємства будівельної галузі на прикладі підприємства ТОВ «Етуаль–Метал». Об’єкт дослідження: ТОВ «Етуаль–Метал». Предмет дослідження: виробничі процеси підприємства, джерела викидів забруднюючих речовин у атмосферу, структура забруднюючих речовин та їх небезпека, санітарно-захисна зона підприємства, динаміка викидів забруднюючих речовин та парникових газів, показник накопичення, структура відходів та поводження з ними на підприємстві. Методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, обробка статистичних даних, порівняння та аналітична обробка даних за допомогою пакетів прикладних програм з подальшим їх узагальненням та прогнозуванням. Результати дослідження. В роботі охарактеризовано та описані вплив виробничих процесів будівельної галузі на природні геосфери, атмосферне середовище та водні ресурси. Утворення та поводження з відходами в галузі; напрямки екологізації промислового виробництва у будівельній галузі. ТОВ «Етуаль-Метал» спеціалізується на виробництві металевих конструкцій з металопрокату. По санітарній класифікації підприємств ТОВ «Етуаль-Метал» відносяться до IV класу з санітарно-захисною зоною - 100 метрів. При існуючому положенні санітарно - захисна зона витримана. У процесі виробничої діяльності утворюються газоподібні викиди небезпечних речовин та видаляються у довкілля через 36 організованих джерел викидів. Найбільше полютантів утворюється у виробничих процесах, пов’язаних із обробкою, зварюванням та обробкою металів при транспортуванні, монтажі та обробці металевих конструкцій. В результаті діяльності ТОВ «Етуаль-Метал» утворюються певні види відходів. Проте їх кількість є не критичною і підприємство передає небезпечні відходи іншим підприємствам для утилізації. Наукова новизна: визначено вплив на атмосферне середовище технологічних процесів виробництва, зварювання та обробки металоконструкцій, які використовують в будівництві. Запропоновано оптимізацію системи моніторингу важких металів в ґрунтах на територіях, прилеглих до виробництва. Теоретичне і практичне значення: Отримані результати дослідження дозволяють оцінити вплив виробництва металоконструкцій на довкілля, запропонувати ефективні природоохоронні рішення та рекомендації щодо зменшення техногенного впливу на довкілля підприємств будівельної галузі. Запропоновані рекомендації можуть бути враховані при плануванні, проектуванні і організації виробничих процесів такого типу. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (32 джерела), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 54 сторінки друкованого тексту, основна частина – 35 сторінок.
Actuality of theme. The modern life of society is simply impossible without the effective functioning of the building complex. The intensification of the industrial production of building materials and the growing pace of new buildings create additional conditions of impact on the environment and, especially, on the atmospheric environment. Taking into account the main aspects of industrial production, the assessment of the impact of construction production on the environment is relevant. The purpose of the work: assessment of the environmental impact of a construction industry enterprise on the example of Etual-Metal LLC. The object of study: Etual-Metal LLC. The subject of research: production processes of the enterprise, sources of emissions of pollutants into the atmosphere, the structure of pollutants and their danger, the sanitary and protective zone of the enterprise, the dynamics of emissions of pollutants and greenhouse gases, the rate of accumulation, the structure of waste and their management at the enterprise. Research methods: analysis, synthesis, generalization, statistical data processing, comparisonand analytical processing of data with the help of application program packages followed by their generalization and forecasting. Results of the research. The work characterizes and describes the impact of production processes of the construction industry on natural geospheres, atmospheric environment and water resources. Generation and management of waste in the industry; directions of environmentalization of industrial production in the construction industry. Scientific novelty: the impact on the atmospheric environment of technological processes of production, welding and processing of metal structures used in construction is determined. It is proposed to optimize the monitoring system of heavy metals in the deposits in the territories adjacent to the production. Theoretical and practical significance: The obtained results of the research allow to assess the impact of the production of metal structures on the environment, to propose effective environmental protection solutions and recommendations for reducing the man-made impact on the environment of enterprises in the construction industry. The proposed recommendations can be taken into account when planning, designing and organizing production processes of this type Structure and scope of work. The master's qualification work consists of introduction, annotation, two chapters, conclusion, list of references (32 sources), graphic documentation, applications. The full amount of work is 54 pages of printed text, the main part is 35 pages.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4647
Appears in Collections:101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Бірко.pdf
  Restricted Access
1.57 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
1 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 Факультет технологій, будівництва та раціонального 
природокористування  
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему   ВПЛИВ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ПІДПРИЄМСТВ 
БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ НА ПРИКЛАДІ ТОВ «ЕТУАЛЬ-МЕТАЛ» 
 
 
 
Виконав: студент  2 курсу, 
 групи МГЕК-201 
спеціальності 101 «Екологія» 
(шифр і назва спеціальності) 
Бірко О.О._______________________ 
 (прізвище та ініціали) 
Керівник  Ящук Л.Б.________________  
                 (прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль  Хоменко О.М._______ 
                 (прізвище та ініціали) 
Рецензент  Спрягайло О.В___________ 
                   (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2023 рік 
2 
ЗМІСТ 
Вступ 3 
1    Аналітичний огляд літератури 5 
 1.1 Характеристика будівельно-промислового комплексу України 5 
 1.2 Порушення рівноваги природних екосистем в процесі функціонування  
      будівельної галузі   11 
 1.3 Аналіз впливу виробничих процесів будівельної галузі на природні  
       геосфери 14 
      1.3.1 Викид забруднюючих речовин та фізичні впливи на атмосферне   
             середовище 14 
      1.3.2  Вплив технологічних процесів на водні ресурси 22 
      1.3.3 Утворення та поводження з відходами в галузі 24 
 1.4 Напрямки екологізації промислового виробництва у  будівельній галузі 27 
2 Вплив на навколишнє середовище підприємств будівельної галузі на  
прикладі ТОВ «Етуаль-Метал» 31 
 2.1 Загальна характеристика та структура підприємства 31 
2.2. Вплив діяльності виробничих процесів ТОВ «Етуаль Метал»   
        на атмосферне середовище     36 
 2.2.1 Характеристика джерел викидів від основного і   
            допоміжного виробництва 36 
 2.2.2 Характеристика викидів забруднюючих речовин в довкілля 41 
 2.3. Характеристика та утворення відходів, що утворюються у виробничому  
        процесі на ТОВ «Етуаль Метал». 
 2.4 Оптимізація системи моніторингу важких металів на територіях,   
прилеглих до виробництва та організаційні заходи щодо зменшення їх вмісту 50 
Висновки 53 
Перелік посилань 55 
Додатки 59 
Додаток А 60 
  
3 
ВСТУП 
 
Антропогенне забруднення навколишнього середовища виникає внаслідок 
діяльності людини, до нього можна віднести: забруднення вод та ґрунту, фізичне, 
хімічне, шумове, теплове тощо. Екологічна ситуація, що є наслідком 
антропогенного впливу людини й визначається суспільно-економічним 
розвитком, виявила неспроможність суспільства зберегти темпи економічного 
зростання та мінімізувати негативні наслідки антропогенної дії на природу. 
Термінового розв’язання потребують проблеми пошуку нових шляхів і підходів 
до вирішення екологічних проблем. 
У результаті оцінювання взаємодії суспільства та природи було виявлено, 
що в Україні порушується екологічна функція держави та здійснюється 
нераціональне використання водних та лісових ресурсів, відбувається 
забруднення атмосферного повітря та утворюється велика кількість шкідливих 
відходів. Серед основних заходів, які було вжито, такі: будівництво очисних 
споруд, здійснення лісових насаджень, утилізація відходів, фінансування 
природоохоронних заходів та впровадження екологічних платежів. Проте таких 
дій недостатньо для відновлення та збереження природних ресурсів. 
Будівельна галузь, з одного боку, є елементом інфраструктури економіки 
України, а з іншого – споживачем природних ресурсів і джерелом забруднення 
навколишнього середовища. Найбільше підприємства будівельної галузі 
забруднюють атмосферне повітря, ґрунти, негативний вплив здійснюється на 
ландшафти. 
Існуючий стан розв’язання екологічних проблем не залишає сумнівів щодо 
необхідності подальшої екологізації соціально-економічної системи України. 
Сучасне життя суспільства без ефективного функціонування будівельного 
комплексу просто неможливе. Інтенсифікація промислового виробництва 
будівельних матеріалів та зростаючі темпи новобудов створюють додаткові умови 
впливу на довкілля і, особливо, на атмосферне середовище. Програмою сталого 
4 
розвитку будівельного комплексу передбачається виконання завдань щодо 
застосування екологічно чистих матеріалів у будівництві, контролю впливу 
виробничих об’єктів комплексу на довкілля, а також дотримання санітарно-
гігієнічних умов. Виходячи з цього, тема роботи є актуальною.  
Метою роботи була оцінка впливу на навколишнє середовище підприємства 
будівельної галузі на прикладі підприємства ТОВ «Етуаль–Метал». 
Завданнями роботи були: 
– охарактеризувати структуру будівельного комплексу України та 
розглянути вплив на довкілля виробничих процесів на атмосферу, водні ресурси 
та шляхи поводження з відходами у галузі; 
– визначити шляхи екологізації промислового виробництва у будівельній 
галузі; 
– розглянути структуру, матеріальний баланс ТОВ «Етуаль-Метал» та 
виробничі процеси, які реалізуються на підприємстві; 
– охарактеризувати вплив виробничих процесів ТОВ «Етуаль-Метал» на 
атмосферне середовище та динаміку викидів переважаючих полютантів; 
– дослідити шляхи утворення відходів, визначити їх структуру,  показники  
та поводження з ними на виробництві. 
– розглянути питання забруднення територій прилеглих до виробництв 
такого типу та надати  відповідні рекомендації. 
Результати роботи апробовані на П’ятій Всеукраїнській  науково-практичної 
конференції «Євроінтеграція екологічної політики України», яка відбулася 25-26 
жовтня 2023 року  в м. Одеса. 
 
  
5 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
 1.1 Характеристика будівельно-промислового комплексу України 
 
Будівельна галузь – це сфера, яка сильно впливає на навколишнє природне 
середовище людини. Вплив на навколишнє середовище відбувається як у процесі 
будівництва, оскільки для його забезпечення потрібні значні обсяги будівельних 
матеріалів, сировини, води, енергії та інших ресурсів, так і під час експлуатації 
об’єктів житлового та нежитлового призначення, інженерної інфраструктури 
тощо. Будівельний комплекс України є базою економічного і технологічного 
розвитку різних ланок економіки і є самостійним промисловим сектором. Сам 
комплекс поєднує в собі промисловість будматеріалів, а також будівельну галузь 
(рисунок 1.1) [1, 2]. 
  
Рисунок 1.1 – Структурні складові будівельного комплексу 
6 
Своєму високому розвитку виробництво будівельних матеріалів завдячує 
значній сировинній базі та господарському освоєнню території України. 
Кожен етап будівництва потребує належної комплексної оцінки та повинен 
проводитися на професійному рівні, оскільки неврахування впливу будівельних 
робіт може завдати шкоди навколишньому природному середовищу та накласти 
значне податкове навантаження на компанії за порушення законодавства та 
штрафи на рівні максимально допустимих меж, встановлених законодавством 
щодо концентрації.  
Будівельні матеріали поділяються на природні та штучні. До природних 
будівельних матеріалів відноситься природний камінь. Це матеріали та вироби, 
отримані з гірських порід без зміни їх основних властивостей: піску, гравію, 
гравію, граніту, мармуру, базальту. Їх добувають в кар'єрах або шахтах. 
Пористі м'які породи (вапняк, пісок, щебінь) зазвичай видобувають 
відкритим способом за допомогою каменерізів. 
Для отримання щебеню, гравію, гравію, штучного піску, гірських порід 
розробляють вибуховими методами. Видобуті блоки та блоки породи 
подрібнюють, сортують і збагачують. 
Сипучі гірські породи (пісок, гравій) - продукт природного руйнування і 
переміщення гірських порід, з розміром частинок від 5 до 100 мм, щебінь - з 
розміром частинок від 3 до 70 мм (одержують дробленням природних матеріалів 
або шлаків) з використанням машин і механізмів (Екскаватор) розробляється 
відкритим способом. Якщо поблизу кар'єру є водойма, використовується 
гідравлічний видобуток: за допомогою гідромоніторів потоки води під високим 
тиском направляються в бік виробленої породи, тим самим розмиваючи її. З 
отриманої пульпи пісок і гравій складують у визначених місцях, сортують і 
відправляють на склади. 
Для одержання великогабаритних плит і блоків вибуховий спосіб не 
використовують, а спеціальним обладнанням або інструментом розрізають або 
розбивають напівфабрикати в гірській масі. Застосовується також струменевий 
7 
метод: з сопла гасово-кисневої камери згоряння з надзвуковою швидкістю 
(близько 2000 м/с) викидається високотемпературний (понад 2500 °С) газовий 
струмінь для руйнування породи. Отримані блоки розпилюють або ділять і 
додатково обробляють. 
Виробництво залізобетонних конструкційних матеріалів і виробів буде 
відбуватися дещо повільніше порівняно зі зростанням кількості товарних виробів, 
оскільки вони будуть замінені більш ефективними металоконструкціями. 
Суттєвих змін зазнає і структура стінових матеріалів, збільшиться частка 
виробів із сучасних легких, пористих, перфорованих і багатошарових матеріалів, 
тобто панелей за принципом «сендвіч» тощо. За їх загальним обсягом, оскільки 
вони є безвідходними у виробництві та використанні та більш екологічними з 
точки зору економії матеріалів та енергії. 
Тому розвиток будівельної індустрії неодмінно приведе до економічного 
зростання країни, де вона розвинена, і створить необхідні умови для вирішення 
багатьох соціальних проблем. Але нинішній рівень її розвитку недостатній для 
того, щоб говорити про конкурентоспроможність цієї галузі. Якщо ми подивимося 
на регіональний рівень, то є чітка тенденція, що будівельні компанії в 
центральному регіоні та промислових містах-мільйонерах віддають перевагу 
через їхні великі можливості та інвестиційну привабливість, 
Серед природних будівельних матеріалів, поширених в Україні, ми 
зосереджуємося на: вогнетривкій глині, каоліні, кварцовому камені, будівельному 
камені та ін. Крім того, для всіх видів будівництва промисловість випускає 
різноманітні матеріали, деталі та конструкції. Основна продукція – стінові (цегла, 
бетонні та гіпсобетонні панелі, шлакоблоки), в’яжучі (цемент, вапно, будівельна 
штукатурка), покрівельні матеріали (черепиця, шифер, толь, покрівельні 
матеріали), декоративна плитка та шпон Черепиця, ізоляційні матеріали, 
спеціальне архітектурне скло, збірний залізобетон і бетон, покрівельна кераміка 
та фаянс, вироби сантехніки тощо [3, 4].. 
Можна побачити, що на розвиток промисловості будівельних матеріалів 
8 
впливає або домінує принаймні один із двох основних факторів: сировина та 
споживачі. Відповідно до потреб будівництва та етапів технологічного процесу 
виділяються підприємства та продукти, орієнтовані на сировинні зони, як 
показано на рисунку 1.2. 
Рисунок 1.2 Орієнтація підприємств будівельної промисловості України  
 
В межах України підприємства будівельної індустрії розподілені майже 
рівномірно, з найбільшою концентрацією у великих містах і промислових 
районах. Донбас і Придніпров'я є основними регіонами промисловості 
будівельних матеріалів. 
На сьогодні найбільшими центрами промисловості будівельних матеріалів 
залишаються міста Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, 
Донецьк, Маріуполь. Збільшують свої темпи росту і Черкаси [5, 6]. 
Але комплексоутворювальні функції промисловості будівельних матеріалів 
не великі, що пов’язано із її слабкими зв'язками з іншими галузями виробництва 
відносно транспортування сировини і збуту готової продукції. Аналіз показує, що 
вона виконує роль обслуговуючої галузі у народно-господарському комплексі 
існуючого економічного району, тому і концентрація виробництв відбувається 
здебільшого у великих містах (рисунок 1.3).  
 
9 
  
Рисунок 1.3  – Карта розташування  підприємств будівельної 
промисловості на території України 
 
Через недосконалість технології та відсутність якісних переробних 
потужностей окремі ланки виробництва будівельних матеріалів завдають великої 
шкоди навколишньому середовищу. Особливу небезпеку в цьому відношенні 
представляють цементні заводи і кар'єри, які використовують для видобутку 
природного каменю, гіпсу, крейди та інших матеріалів. 
Виробництво залізобетонних конструкцій і виробів передбачається 
сповільнити в порівнянні зі зростанням обсягів товарної продукції, пов’язаним із 
заміщенням високоефективних металевих конструкцій, що мають значну 
ресурсоміцність і зниження ваги. Істотно зміниться і структура матеріалу стін. 
Питома вага виробів із сучасних легких, пористих, пористих та багатошарових 
матеріалів (панелі типу «сендвіч» тощо) у загальному їх обсязі є більш 
екологічною як з точки зору матеріало- та енергозбереження, так і з точки зору їх 
10 
виробництва. перспектива «нуль відходів» буде збільшуватися та 
використовуватися. 
Прогнозуючи перспективи розвитку будівельної галузі на наступний рік, 
можна сказати, що вони пов’язані зі зростанням будівництва інфраструктури та 
помірним зростанням нежитлового сектора. 
Промисловість будівельних матеріалів є одним із основних постачальників 
робочої сили будівельним підприємствам, на яку припадає майже половина 
вартості підрядних об’єктів, а отже, має значний вплив на відтворювальні процеси 
в усіх галузях економіки держави. 
Порівнюючи темпи зростання будівельної галузі в різних регіонах України, 
можна спостерігати зростання індексу виробництва будівельної продукції у 2022 
році, як показано на рисунку 1.4. 
 
Рисунок 1.4 – Фінансово-економічна ситуація на підприємствах за 
галузями України у 2022 році (індекси) 
 
11 
На графіку видно збільшення темпів виробництва будівельних матеріалів. 
Водночас проекти, пов’язані з будівництвом інженерної інфраструктури, зросли 
майже на 18%. У результаті загальний обсяг будівельних проектів зріс на 4% 
кумулятивно [1]. 
 
 
1.2 Порушення рівноваги природних екосистем в процесі функціонування 
будівельної галузі 
 
Питання взаємодії суспільства і природи, охорони навколишнього 
середовища та раціонального природокористування для забезпечення сталого 
розвитку є важливими орієнтирами для прийняття ефективних господарських 
рішень на всіх рівнях національної економіки та в усіх галузях економіки, 
включно з будівельною галуззю. 
Теоретики та практики [3, 16, 17, 18, 21] порівнюють нераціональне, а 
подекуди і виснажливе природокористування в Україні з недосконалістю 
законодавчої та нормативно-правової бази, високим рівнем морального та 
фізичного зносу, пов’язаного з високою витратою основних засобів. низький 
рівень вітчизняної технології та висока матеріало- та енергоємність національної 
продукції. 
Вплив будівельних компаній на навколишнє середовище виражається в 
багатьох аспектах: 
По-перше, будівництво починається з передачі землі, розчищення землі, 
розчищення рослинного шару та земляних робіт. Площа земель 
сільськогосподарського призначення обмежена і майже вичерпана. Під час 
освоєння будівельних майданчиків руйнуються родючі шари ґрунту та рослинний 
покрив, відбувається руйнування коренів біогеологічних угруповань. При 
тимчасовому землекористуванні руйнується також верхній родючий шар ґрунту. 
На жаль, вимоги СНіП щодо охорони ґрунтів поширюються лише на землі 
12 
сільськогосподарського призначення (вони рекультивовані), оскільки збереження 
ґрунтів збільшує вартість будівництва. 
Тому в процесі благоустрою території завозиться ґрунт не зі знищеної землі, 
а із самої землі. Завдяки земляним роботам щороку розробляються мільярди 
кубометрів ґрунту. Значна частина розробленого ґрунту була звалена. Розвиток і 
транспорт сприяють забрудненню повітря, включаючи пил, токсичні вихлопні 
гази від будівництва, дорожнього транспорту та транспорту. Відсипання 
очищеного ґрунту може змінити природний ландшафт, форму земної поверхні, 
спричинити ерозію тощо. Все це створює несприятливі умови для життя людей. 
По-друге, самі будівельні матеріали, які використовуються в будівництві 
(радіоактивність, токсичність, утворення пилу), будівельна техніка та транспорт, 
організація та культура виробництва (тимчасові проїзди, що руйнують шари 
ґрунту, токсичні викиди від автомобілів та транспорту) – усе це впливає на 
навколишнє середовище, а також люди, шум, вібрація, електромагнітне поле). 
По-третє, в процесі будівництва утворюється велика кількість будівельного 
сміття. Крім сміття, на розчин і відходи перетворюється понад 1 млн тонн металу, 
30% скла, до 15% цементу, до 17% цегли, а 40% цегли мають ті чи інші 
пошкодження. Щорічно на звалища викидається до 2 млн. тонн асфальтобетону, 
який містить до 120 тис. тонн асфальту разом із піском, гравієм та іншими 
матеріалами. Частина відходів вивозиться на звалища навколо міст, частина 
спалюється на будмайданчиках чи полігонах, частина закопується, що негативно 
впливає на ґрунт, повітряне середовище, водойми [6,9]. 
Робота на будівництві різних об'єктів може мати негативний вплив на 
навколишнє середовище. Ступінь впливу залежить від виду використовуваних 
матеріалів, технології будівництва об'єкта, виду і якості технічного оснащення 
будівельного виробництва, машин, механізмів і транспортних засобів, типу і 
потужності двигунів, організації технологічних процесів. 
Короткостроковий вплив під час будівництва включає: пил з будівельних 
майданчиків і тротуарів, а також від вантажівок, що перевозять матеріали; пил, що 
13 
утворюється під час окремих будівельних проектів; токсичні викиди від 
використання таких матеріалів, як асфальтові смоли та фарби; стічні води 
будівельного майданчика; і пошкодження спричинені пошкодженням земляних 
робіт, шум і вібрація, спричинені будівельними машинами та процесами, 
забруднення твердими відходами [9]. 
Короткострокові негативні впливи, які неминуче виникають під час 
будівництва чи реконструкції, необхідно мінімізувати за допомогою належного 
планування та профілактичних заходів, а також заходів щодо рекультивації та 
відновлення будівельного майданчика та прилеглих територій після завершення 
робіт. З одного боку, будівельна галузь, особливо житлове, вирішує багато 
проблем, пов’язаних із забезпеченням житловими та нежитловими приміщеннями. 
Але, з іншого боку, будівельні роботи можуть мати негативний вплив на здоров'я 
населення та природний ландшафт в цілому. Визначимо наслідки розвитку 
житлового будівництва (рисунок 1.5) [8, 12]. 
 
Наслідки розвитку будівельної галузі України 
Позитивні наслідки Негативні наслідки 
Прискорення зростання ВВП Використання земельних 
ресурсів 
Надходження до бюджетів 
Використання водних 
різних рівнів 
ресурсів 
Зайнятість населення 
Забруднення атмосфери 
Зростання народного Накопичення відходів 
господарства країни в цілому будівництва 
 
 
Рисунок 1.5 – Наслідки впливу на довкілля технологічних процесів 
 будівельної галузі 
14 
 
1.3 Аналіз впливу виробничих процесів будівельної галузі на природні 
геосфери 
 
1.3.1  Викид забруднюючих речовин та фізичні впливи на атмосферне 
середовище  
 
Дослідження процесів у навколишньому середовищі показують, що 
повітряні басейни в місцях будівельних робіт найбільше руйнуються транспортом, 
роботою опалювального обладнання та використанням будівельних матеріалів, 
що містять ароматичні добавки, які, переносячись у повітрі, впливають на живі 
організми. Розглянемо шкідливий вплив будівництва: 
Джерела забруднення. Дуже важливо визначити якість основних 
забруднюючих речовин: СО (оксид вуглецю); СН (вуглеводні; NOx і SOx (оксиди 
азоту та оксиди сірки)); сажа. На території України NOx, CH, СО, SOx. є 
найпоширенішими забруднювачами. 
В атмосфері вихлопні гази реагують фотохімічно один з одним, утворюючи 
подразники та токсичні речовини. У багатьох випадках подібні явища призводять 
до утворення диму. Тож подивимося, як це відбувається. 
Чадний газ: чадний газ утворюється внаслідок неповного згоряння палива, 
необхідного для будівельної техніки. При повному згорянні утворюються 
вуглекислий газ і водяна пара. Чадний газ (IV), як і більшість викидів двигунів, 
набагато важчий за повітря, тому він накопичується біля поверхні Землі. 
Вуглекислий газ СО2 не має кольору і запаху, коли об'ємний вміст в атмосфері 
досягає 20-25%, він буде небезпечним для життя і паралізує органи дихання. 
Чадний газ (II) також не має запаху та кольору, легший за повітря та досить 
швидко поширюється в атмосфері, викликаючи гіпоксію, яка впливає на 
центральну нервову систему. Взагалі кажучи, якщо СО в атмосфері перевищує 
0,01% від загального об'єму, це спричинить отруєння, а 0,02% спричинить кому 
15 
через півгодини. Він зв’язується з гемоглобіном крові і перешкоджає постачанню 
киснем тканин організму. 
Оксиди азоту: вихлопні гази містять два типи оксидів азоту: оксид азоту NO 
та діоксид азоту NO2. Вони набагато токсичніші за вуглекислий газ. Вони 
з’єднуються з водою в організмі, утворюючи азотну кислоту, яка може руйнувати 
тканини людини і мати подразнюючу дію на слизові оболонки людини. 
Вуглеводні: крім власної токсичності, вуглеводні CH можуть утворювати 
озон і пероксиди, які можуть впливати на очі та ніс. Крім того, вони можуть 
пошкодити навколишню рослинність. У вихлопних газах є нерозкладені паливні 
вуглеводні. Особливе місце займають неграничні вуглеводні етиленового ряду, до 
яких відносяться гексан і пентан. 
Сажа: неповне згоряння палива викликає реакцію, під час якої частина 
вуглеводнів перетворюється на сажу, яка містить смолисті речовини. Під час 
наддуву двигуна утворюється велика кількість нагару та смоли. Ця речовина може 
закупорювати органи дихання, дратувати їх і викликати захворювання легенів. 
Найбільша небезпека масляного диму полягає в тому, що він переносить 
канцерогени через свою адсорбцію. Ароматичні речовини присутні і в 
будівельних матеріалах. 
Багато сучасних будівельних матеріалів, як правило, нижчої якості через 
екологічно шкідливі елементи. Ароматичні вуглеводи є забруднювачами. 
Найчастіше вони входять до складу фарб, лаків та інших подібних продуктів. Крім 
того, мова йде про формальдегід, фенол, полівінілхлорид, діоксини, толуол та ін. 
Природні матеріальні ресурси. Об'єкти навколишнього середовища, на які 
впливає будівництво, діяльність будівельних майданчиків та інше будівництво: 
клімат і мікроклімат; повітряне середовище; шумове забруднення повітря; 
вібрація та електромагнітне випромінювання; ґрунтове і водне середовище; 
рослинний і тваринний світ; технічне середовище; соціальне середовище. 
Шумовий вплив у будівництві. Під шумом розуміють звуки, які викликають 
дискомфорт в організмі людини і мають певний негативний вплив на організм 
16 
людини. Порогом громадського дискомфорту є LA, еквівалентний 55-60 дБА. 
Окрім викидів забруднюючих речовин в атмосферу, основним джерелом 
забруднення є шумовий вплив будівельних об’єктів. Це значно підвищує 
нервозність працівників і людей, знижує працездатність, викликає багато 
захворювань, в кінцевому підсумку заважає відпочинку і знижує слух. На цей 
рівень впливають два основні фактори: інтенсивність будівельних робіт і 
відсутність поверхонь, що відбивають звукові хвилі. Такими поверхнями, як 
правило, є будівлі, вздовж яких рівні шуму та концентрації шкідливих речовин 
знижені до певного стандарту вздовж першої лінії будівлі. 
Згідно з нормами, викладеними в ГОСТ 12.1.003-83, допустимий рівень 
шуму для будівельників не повинен перевищувати 60 дБА. Крім того, допустимий 
рівень шуму становить 80 децибел для водіїв тракторів, причепів і причепів, 
дорожньо-будівельної та іншої подібної техніки. При цьому будівельники та 
пересічні громадяни також піддаються впливу шумових хвиль (таблиця 1.1) [9]. 
 
Таблиця 1.1 - Величини гранично допустимих еквівалентних та 
максимальних рівні в шумів у процесах будівельної галузі 
 
LА 
Призначення території Час LА max. Нормативні документи 
екв. 
1 2 3 4 5 
СН 3077-84, ДБН 360-92, 
Житлова та громадська день 45,0 70,0 
ДБН Б.2.4-1-94, ДСП 
забудова ніч 55,0 60,0 
173-96 
 день 60,0 75,0 СНіП ІІ-12-77, 
Забудова, що склалася і ніч 50,0 65,0 СН 3077-84 
реконструюється (+5,0 
дБА) день 60,0 70,0 
ДБН 360-92 
ніч 50,0 60,0 
  
17 
Продовження таблиці 1.1 
 
1 2 3 4 5 
І ешелону забудови в    
СН 3077-84, додаток 
зоні впливу день ніч 65,0 80,0 
№16 
транспортних засобів 55,0 70,0 
(+10,0 дБА) ДСП 173-96 
І ешелону забудови, що     
    
склалася і 
день 70,0 85,0 СНіП ІІ-12, СН 3077-84, 
реконструюється в зоні 
ніч 60,0 75,0 додаток №16 ДСП 173-96 
впливу транспортних 
засобів (5,0+10,0 дБА) 
 
При визначенні гранично допустимого значення рівня шуму вносяться 
поправки. 
Вібрація. Будівельні роботи супроводжуються вібрацією, яка може мати 
вплив на людей через характер механічних систем і будівельних робіт. У процесі 
будівництва існує два основних види вібрації: 
1) Конструкційний механізм безпосередньо взаємодіє з ґрунтом і будівлею, 
а коливання передаються через ґрунт; 
2) Удар міцних механізмів під час земляних робіт і забивання бетонних 
стовбурів передається через повітряне середовище. Цей вид вібрації може 
створювати неприємний шум, а в деяких випадках може мати негативний вплив 
на стан сусідніх будівель. 
Зі збільшенням трафіку зростає і вібрація, що впливає на будівлі поблизу 
будівельних майданчиків. Інтенсивність вібрації, яка може передаватися будівлям 
і спорудам, залежить від кількох факторів, у тому числі від обсягу роботи, 
міцності, організаційного дизайну та навіть типу самого ґрунту. Вібрації ґрунту 
викликані тимчасовим стисненням під час проходження будівельної техніки, після 
чого швидко відчувається навантаження. Частота коливань залежить від щільності 
та вологості ґрунту, а також від однорідності та гранулометричного складу ґрунту 
18 
і становить у середньому від 10 до 25 Гц [10]. 
Пил. Частинки пилу мають пухку поверхню, здатну поглинати шкідливі 
речовини. Надалі ці частинки пилу разом з повітрям залишатимуться в носоглотці 
та легенях, сприяючи проникненню шкідливих речовин в організм людини. Пил 
певною мірою змінює клімат, спричиняючи туман, смог і зменшуючи освітлення. 
При підвищенні концентрації пилу до 0,03 мг/м3 загальна видимість знижується 
до 4 км, а при концентрації пилу 1 мг/м3 загальна видимість знижується до 1 км. 
Це може призвести до нещасних випадків. Зменшується кількість розсіяного 
світлового освітлення [11]. Забруднення пилом зсуває межі ультрафіолетового 
спектру вправо, відсікаючи короткі промені, які є біологічно важливими. Виникає 
так званий ефект еритеми, в результаті якого уповільнюється синтез вітаміну D у 
шкірі. Також спостерігалося зниження ефективності дезінфекції. 
Проаналізували стан і динаміку викидів забруднюючих речовин 
українськими будівельними компаніями з 2017 по 2021 роки на основі 
будівельних проектів в Україні та вмісту в них шкідливих речовин (таблиця 1.2) 
[10, 11]. 
 
Таблиця 1.2 – Обсяги викидів забруднюючих речовин будівельними 
підприємствами у атмосферне повітря по Україні, (тис. т.) 
Викиди в атмосферне повітря, 
тис.т. Щільність 
у тому числі викидів у Обсяги викидів 
Роки стаціо- пересув- розрахунку у розрахунку на 
Всього нарними ними на 1 км2 у 1 особу, тон 
джере- джере- тонах 
лами лами 
2017 181,171 29,165 152,006 5400,0 757 
2018 173,804 30,494 143,310 5215,0 854 
2019 168,947 28,138 140,809 5100,0 707 
2020 175,824 29,345 146,479 5146,0 758 
2021 170,689 28,771 140,568 5106,0 708 
19 
Зростання викидів пов’язане з новою методикою розрахунку викидів 
забруднюючих речовин від мобільних джерел. Найбільшої шкоди завдають 
пересувні джерела, оскільки навантаження на них у будівництві значно більше. 
Найсерйознішим забрудненням навколишнього середовища, спричиненим 
будівельною промисловістю, є земляні роботи та збірні залізобетонні проекти. На 
це впливає концентрація машин та інших механізмів, що споживають паливно-
мастильні матеріали. Саме вони призводять до утворення великої кількості пилу, 
змінюючи фізичні якості ґрунту. 
Цегляна кладка, внутрішні та зовнішні ремонти мають меншу частку 
викидів через відсутність механізмів широкого використання палива. Однак існує 
багато джерел викидів пилу, які лежать в основі всіх викидів від конкретних видів 
будівельної діяльності протягом періоду дослідження. 
За основними показниками складової забруднення проаналізовано середню 
концентрацію забруднюючих речовин на підприємствах будівельної галузі 
України (таблиця 1.3) [5]. 
 
Таблиця 1.3 – Перелік основних забруднюючих речовин, що викидаються в 
атмосферне повітря при виробничих процесах будівельних підприємств 
 
 Середньо- Середньо- Макси- 
Клас Максимально 
Речовина річний добові мальний 
небезпеки разові ГДК 
вміст, мг/м3 ГДК вміст, мг/м3 
Пил 3 0,17 0,15 0,6 2 
Оксид вуглецю 4 2,7 3,0 8,0 16 
Діоксид азоту 2 0,06 0,04 0,15 0 
Сірководень 2 0,002 - 0,006 0 
Фенол 2 0,004 0,003 0,01 0 
Сажа 3 0,064 0,05 0,18 1 
Формальдегід 2 0,017 0,003 0,051 32 
20 
Речовини та дані представлені у таблиці. 1.3 вказують на перевищення 
нормативу на підприємствах будівельної галузі вищих разових концентрацій 
пилу, оксиду вуглецю, фенолу, диму, фтористого водню, формальдегіду. Така 
ситуація вказує на те, що шкідливі елементи надмірно викидаються в процесі 
будівництва, спричиняючи забруднення (таблиця 1.4) [5]. 
Також варто згадати певні закономірності забруднення навколишнього 
середовища під час роботи будівельних організацій. 
 
Таблиця 1.4 –Середні й максимальні концентрації забруднюючих речовин  у 
атмосферному повітрі (у величинах кратності ГДК) 
Забруднююча Середньорічна Максимально разова 
речовина концентрація середньорічна концентрація 
Пил 1,2 1,3 
Оксид вуглецю 1,6 1,0 
Діоксид азоту 1,0 1,8 
Сірководень 0,8 0,0 
Фенол 1,0 1,5 
Сажа 1,2 1,4 
Фтористий водень 0,9 1,8 
Формальдегід 1,5 7,0 
 
Виробництво будівельних матеріалів і конструкцій - складний 
процес. Вони пов'язані з переходом сировини в певні стани з різними 
фізико-механічними властивостями. Крім того, використовується 
обладнання, допоміжні механізми та сучасні технології різної складності. 
У більшості випадків ці процеси допомагають відокремити полідисперсний 
пил, гази та інші забруднення. 
Деякі технологічні процеси пов'язані з підвищеними викидами пилу і 
шкідливих газів, включаючи завантаження, перевантаження і 
21 
розвантаження різних сипучих матеріалів і подальші операції. Це включає 
сортування, подрібнення, транспортування, змішування, формування, 
пакування тощо. Як наслідок, викиди пилу збільшуються під час 
виробництва бетону в секторі змішування. У приміщеннях над бункером 
показник підвищується до 5 ГДК (ГДК), подальше збільшення в 1,5-2 рази. 
Нарешті, у відділенні дозування робочої суміші - до 3-4 ГДК. 
Арматурні цехи та цехи виробництва нестандартних металевих 
конструкцій будуть виробляти зварювальні аерозолі типу вуглекислого 
газу та марганцю. Крім того, при холодній обробці металу виділяється 
металевий пил і металева накип, вміст яких у півтора рази перевищує 
гігієнічну норму. При контактному зварюванні гігієнічна норма оксиду 
марганцю підвищується в 1,3 рази, а зварювальний аерозоль — в 1,1-1,3 
рази. Оксиди азоту, що виділяються під час ручного зварювання, 
знаходяться в межах стандартного діапазону. Зварювальні аерозолі 
перевищують ГДК у 3-4 рази, а оксиди вуглецю і марганцю відповідно в 
1,5-2 і 1,3-3 рази [12]. 
Процес виробництва силікатної цегли збільшує викиди пилу, коли 
вапняк і пісок завантажуються краном, дозуються, транспортуються, 
сортуються, змішуються і пресуються на конвеєрних стрічках. Кількість 
пилу на робочому місці, де готується суміш, перевищує санітарні норми в 
2, а в окремих випадках і в 20 разів. У формувальних цехах він перевищує 
норму в 2-5 разів [12]. Оксид вуглецю в основному утворюється в 
сушильних і випалювальних установках до 1,5-2 ГДК і до 3-4 ГДК. Крім 
того, сірчаний ангідрид - до 1,5 і 2-3 ГДК відповідно там же. У деяких 
місцях основні викиди пилу в процесі виробництва мінераловатних плит 
перевищують санітарні норми в 40-70 разів в зоні підготовки форсунок і в 
10-20 разів в зоні топки [13]. 
 
 
22 
1.3.2 Вплив технологічних процесів на водні ресурси 
 
У багатьох районах України внаслідок надмірного антропогенного 
навантаження якість водних ресурсів погіршилася, а використання водних 
ресурсів є вкрай нераціональним. В основному водойми України забруднюються 
важкими металами, азотом, нафтопродуктами, фенолами, сульфатами та іншими 
сполуками (таблиця 1.5). 
 
Таблиця 1.5 – Збитки  (плата) за скидання окремих забруднюючих речовин у 
водні об’єкти 
 
Забруднюючі речовини Питомі збитки, грн. за 1 т 
Амонійний азот 35 
Завислі речовини 1 
Органічні речовини 14 
Нафтопродукти 206 
Нітрати 3 
Нітрити 172 
Сульфати 1 
Фосфати 28 
Хлориди 1 
 
Слід зазначити, що при скиданні забруднюючих речовин у непроточні 
водойми, наприклад у ставки, питомі витрати збільшаться у 1,5 рази. Якщо 
забруднюючі речовини поховані в глибоких підземних водоносних горизонтах, які 
не містять прісної води, питомі витрати зростуть у десять разів. 
Найбільше сильних забруднень спостерігалося в Приазов'ї, басейнах річок 
Дніпро, Сіверський Дінець і Західний Буг [63]. Динаміка водокористування 
визначається економічним розвитком: у періоди економічного зростання ми також 
23 
спостерігаємо збільшення водоспоживання у 2015-2020 роках, і навпаки,  спади 
водокористування з 2014 та 2019 років призвели до зменшення попиту на воду з 
природних водойм. 
Водночас споживання прісної води, у тому числі використання різних видів 
води (поверхневі, підземні, водойми, шахтні, морські) для задоволення суспільних 
потреб, має позитивну динаміку (таблиця 1.6). [18]. 
 
Таблиця 1.6– Кількісні показники використання та збереження водних 
ресурсів 
 
    У тому числі  
    
Забрано забруднених 
 Спожи- Загальне 
води з Потужність 
Рік то свіжої відведення 
природних очисних 
води, зворотних 
водних споруд, 
млн.  м3 вод, млн. 
об’єктів, млн.м3 
м3 
млн. м3 
2014 16352 10995 8917 3854 1506 1245 7768 
2015 15729 10265 8655 2728 616 1357 7518 
2016 14478 9513 7692 1766 270 1711 7581 
2017 14846 9817 8141 1744 312 1760 7425 
2018 14651 10086 8044 1612 309 1763 7687 
2019 14651 10507 8081 1521 292 1800 7577 
2020 13625 10092 7722 1717 266 1452 7592 
2021 13578 10114 7620 1788 268 1358 7569 
 
Особливе занепокоєння фахівців викликає ситуація з водопостачанням 
сільського населення. Лише чверть сіл в Україні мають централізоване 
водопостачання. Решта сільського населення п’є воду з колодязів та поодиноких 
колодязів, більшість з яких знаходяться в незадовільному технічному стані [16]. 
Обробка та повторне використання відходів мають велике значення для 
підвищення економічної вигоди підприємств у будівельній галузі. Їх 
 
Усього 
з них без 
очищення 
 
Нормативно 
очищених 
24 
використання може не тільки зменшити забруднення навколишнього середовища, 
але й заощадити матеріали та енергію. 
 
 
1.3.3 Утворення та поводження з відходами в галузі 
 
Будівельна діяльність характеризується наявністю великої кількості 
інертних відходів. В Україні щороку накопичується приблизно 35 мільйонів 
кубічних метрів твердих побутових відходів, які вивозяться на 770 полігонів і 
утилізуються на 4 сміттєспалювальних заводах. Значну частину цих відходів 
становить будівельне сміття. Більшість утворених відходів не відповідає вимогам 
екологічної безпеки. 
Згідно зі статистичними даними Європейської асоціації будівництва та 
знесення, щороку на Землі утворюється приблизно 2,5 мільярда шматків 
будівельного сміття, з яких 200 мільйонів тонн утворюється в Європі, і ця кількість 
щороку зростатиме. Згідно зі статистичними даними, 60% цього виду 
будівельного сміття становить цегла, черепиця та залізобетонні відходи, які 
утворюються внаслідок реконструкції, ремонту, знесення та нового будівництва 
старих будівель і споруд. Близько 72% утворених будівельних відходів підлягають 
подальшій переробці та утилізації [65]. 
Поєднуючи зарубіжний досвід із вітчизняними економічними умовами, 
цілком реально використовувати у виробничому процесі раніше утворені 
будівельні відходи. Зокрема, залізобетонні відходи (найбільша частка від 
загальної кількості утворених відходів) можуть бути використані як вторинний 
гравій для будівництва доріг, фундаментів, виробництва бетону та залізобетонних 
виробів тощо, відходи деревини можуть бути використані як паливо для котелень. 
приміщень, або Використовується як матеріал для виготовлення ізоляційних 
матеріалів для огороджувальних конструкцій і деревно-полімерних композитів, 
використане скло може бути подрібнене на дрібнозернисті матеріали для 
25 
виробництва пінобетону тощо [16]. 
З економічної точки зору нині значно зручніше утилізувати будівельне 
сміття, ніж вивозити його на полігони (особливо за кордон) [65], що дає змогу 
вирішити багато важливих проблем: по-перше, відходи можуть 
саморозвантажуватися. достатня в будівельній галузі мінерально-сировинна база 
сприяє здешевленню будівельної продукції та розширенню сфери її застосування, 
по-друге, зменшує вартість транспортування будівельного сміття до місць 
утилізації, що забезпечує значну економічну вигоду, по-третє, зменшує потребу в 
утилізації будівельного сміття по-четверте, вторинне використання сировини або 
відходів має великий вплив на покращення навколишнього середовища. Деякі з 
утворених відходів мають фізичну, хімічну та біологічну небезпеку та можуть 
становити значну небезпеку для природного середовища та здоров’я людей 
(таблиця 1.7) [20]. 
Збільшення темпів утворення відходів (більш ніж у 10 разів за останні п’ять 
років) та відсутність ефективних засобів їх використання як вторинної сировини 
чи енергії призвело до накопичення відходів у спеціально відведених місцях чи 
об’єктах на території підприємствах і в громадських місцях. Тому сьогодні 
необхідно приділити особливу увагу питанню утилізації відходів у тому чи 
іншому виді виробництва, оскільки використання штучних мінеральних ресурсів 
є не лише одним із резервів мінеральної сировини для гірничодобувної та 
будівельної промисловості, а й національне ресурсозбереження та політика 
захисту навколишнього середовища є важливими частинами. 
Перелік основних видів відходів досить великий. Серед них найбільшу 
частку відходів, утворених у 2021 році, становлять: мінеральні відходи (73%) та 
порожні породи, утворені днопоглиблювальними роботами (11%). 
 
 
 
26 
Таблиця 1.7 – Основні показники поводження з відходами 
 
Видалено в 
Утилізовано, 
спеціально 
оброблено Спалено 
відведені місця та 
(перероблено) 
об'єкти 
Рік 
тис. т тис. т тис. т 
2014 2585,2 1031,2 39,9 39,6 3,8 990,6 38,3 20131,8 
2015 2301,2 918,9 39,9 32,2 3,5 1066,3 46,3 21017,2 
2016 1230,3 825,9 67,1 15,8 1,9 333,2 27,1 20852,3 
2017 419191,7 145710,7 34,8 1058,6 0,7 336952,2 80,4 13267452,0 
2018 447641,2 153687,4 34,3 1054,5 0,7 277106,8 61,9 14422372,1 
2019 450726,8 143453,5 31,82 1215,9 0,8 289627,4 64,3 14910104,7 
2020 448117,6 147177,9 31,64 918,7 0,6 288121,1 64,3 15167368,9 
2021 440783,1 145112,8 31,48 980,1 0,7 264511,2 64,3 15026357,6 
 
Відходи вторинної переробки за категоріями матеріалів – це переважно 
мінеральні відходи. Його використання становить 97,8 млн. тонн, що становить 
66,4% від загального використання. Серед них 447,2 млн тонн небезпечних 
відходів IV класу, 856,8 тис. тонн небезпечних відходів ІІІ класу, 59,3 тис. тонн 
небезпечних відходів ІІ класу та 300 тис. тонн небезпечних відходів І класу. 
Всі відходи шкідливі для навколишнього середовища і потребують 
утилізації. Однак у 2014 році було оброблено лише 32,84% утворених відходів. На 
жаль, такі методи утилізації сміття, як спалювання для виробництва енергії, в 
Україні не популярні. Статистика показує, що лише 0,2% відходів, що 
утворюються, спалюється. 
Утилізація ресурсоцінних відходів фактично знаходиться на економічному 
Утворено 
% до обсягу 
утворених 
% до обсягу 
утилізованих 
% до обсягу 
утворених 
Наявність на кінець року у 
спеціально відведених місцях 
чи об’ єктах та на території 
підприємств 
27 
рівні, необхідні стимули для залучення відходів у господарський кругообіг, 
створення необхідних умов і застосування технології їх утилізації, яка буде цікава 
всім суб’єктам господарювання. Крім того, вирішення проблеми відходів в 
Україні залежить від комплексного вирішення питань технічної та екологічної 
безпеки, що потребує перегляду та зміни ліцензійної системи поводження з 
відходами, особливо розробки, дослідження та демонстрації методів поводження 
з відходами [21]. 
Економічно обґрунтовані ціни на поводження з відходами повинні 
забезпечувати прибуток, необхідний для збільшення економічної вигоди від 
використання вторинних ресурсів, і не повинні перевищувати ціну відповідної 
первинної сировини. При цьому необхідно не допускати збільшення викидів 
забруднюючих речовин і викидів, внаслідок чого зростає кількість відходів, що 
утворюються, і подальше зменшення цих обсягів, збільшення використання 
відходів як вторинних енергетичних і матеріальних ресурсів, доведення рівня їх 
використання до рівня розвинених країн (70-90%) [67]. Забруднення 
навколишнього середовища існує не тільки у вигляді твердих відходів.  
 
 
1.4 Напрямки екологізації промислового виробництва у будівельній 
галузі. 
 
Можна сказати, що "парадокс розвитку сучасного суспільства полягає в 
тому, що зусилля, спрямовані на забезпечення економічного розвитку та 
підвищення рівня життя населення, негативно вплинули на навколишнє природне 
середовище. Тому в міру зростання потужностей промислового виробництва 
споживання природних ресурсів зростає" зростає, а токсичні відходи 
Збільшується кумулятивна кількість і збільшується скидання (скидання) 
шкідливих речовин. Слід зазначити, що внутрішні природоохоронні заходи 
базуються на санкціях. Хоча санкції суворі, ефект неочевидний» [21]. 
28 
Промислове виробництво (особливо переробна промисловість), 
будівництво та транспорт є вагомими забруднювачами атмосферного повітря. 
Динаміка та джерела забруднення повітря наведені в таблиці таблиці 1.8. 
 
Таблиця 1.8 -Динаміка викидів в атмосферне повітря по будівельній галузі в 
цілому по Україні за 2019-2021 рр., тис. т 
 
 
Види  2019 р. 2020 р. 2021 р. 
робіт 
в т.ч. в т.ч. в т.ч. 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
Будівельна 107,5 174, 15,2 121,1 14,4 23,8 227, 113,5 13,8 19,2
232,2 17 16,6 22,75 16,6 
галузь 8 64 6 4 1 3 1 8 8 2 
Земляні 37,5 21,3
101,7 4,9 7,98 5,1 18,3 4,22 8,66 3,3 80,3 5,5 6,95 3,7 17,1 
роботи 4 6 
Монтажно
126, 108,4 119,
- бетонні 114,9 7,1 96,8 9,9 1,1 7,36 9,63 1,45 6,5 102,6 8,7 1,3 
85 1 2 
роботи 
Цегляні 
3,5 1,4 0,8 0,1 0,05 1,5 0,85 0,48 0,11 0,06 17,6 1,2 0,5 0,1 0,04 
роботи 
Внутрішні 
0,8 0,2 0,1 0,2 0,2 0,56 0,19 0,04 0,13 0,2 0,4 0,1 0,03 0,08 0,08 
роботи 
Зовнішні 
11,3 3,4 1,9 1,3 3,1 8,19 2,64 3,55 1,24 0,76 9,6 3,3 3,5 1,3 0,7 
роботи 
 
На жаль, в Україні концепція глобального сталого розвитку ще не набула 
достатньої популярності – суспільство продовжує неефективно використовувати 
природні ресурси, що призводить до виникнення екологічних проблем та 
поступового погіршення довкілля. Світова тенденція сучасності все більше 
відстоює позицію екологічно чистих будівель, які не завдають шкоди здоров'ю 
людей ні під час будівництва, ні після завершення. 
разом 
пил 
Діоксид 
сірки 
Діоксид 
азоту 
оксид 
вуглецю 
разом 
пил 
Діоксид 
сірки 
діоксид 
азоту 
оксид 
вуглецю 
разом 
пил 
Діоксид 
сірки 
діоксид 
азоту 
оксид 
вуглецю 
29 
Щоб зменшити негативний вплив на навколишнє середовище та 
суспільство, ще на етапах розробки та прийняття проектів будівництва необхідно 
розумно поєднувати економічну та екологічну складові шляхом оцінки 
потенційних екологічних ризиків та впливів проекту. Це пов’язано з тим, що на 
етапі проектування встановлюється взаємозв’язок між об’єктом і навколишнім 
середовищем, тому екологічна ефективність і продуманість проекту визначає не 
тільки якість навколишнього середовища, але й розмір майбутніх втрат в 
результаті усунення негативного людського впливу. впливу та відновлення 
навколишнього середовища. 
Українські національні будівельні норми та правила передбачають 
обов'язкову оцінку впливу на навколишнє середовище (ОВНС) на етапі подання 
матеріалів для будівельних проектів. У процесі підготовки оцінки впливу на 
довкілля необхідною умовою є дотримання Закону про охорону навколишнього 
природного середовища та Закону про природокористування. Ці закони в повному 
обсязі охоплюють правила і норми, пов’язані з поліпшенням санітарних умов, 
охорони навколишнього середовища, протипожежного захисту тощо під час 
будівництва [19]. Багато країн запровадили процедури оцінки впливу на 
навколишнє середовище завдяки Програмі ООН з навколишнього середовища 
(ЮНЕП), а Директива від 3 березня 1997 року про оцінку впливу на навколишнє 
середовище деяких державних і приватних проектів розширила сферу діяльності 
проектів, які потребують оцінки під впливом членів ЄС. на національному рівні. 
Як зазначається в ДБН, метою оцінки впливу на довкілля є оцінка впливу на 
довкілля проектної діяльності та методів її реалізації, а також визначення методів 
і підходів до нормалізації стану довкілля відповідно до вимог екологічної безпеки 
[22]. 
Основними етапами екологічної оцінки є: 
1) Збір докази того, що запропонований проект реконструкції чи 
будівництва не порушує чинне екологічне законодавство. 
2) Оцінити потенційний шкідливий вплив на навколишнє середовище. 
30 
3) Підкресліть необхідність конкретних профілактичних заходів та/або 
заходів для зниження рівня забруднення. 
4) Внесення пропозиції щодо обсягів природоохоронних робіт для 
наступного етапу реалізації проекту. 
5) Використовуйте існуючу документацію для проведення статистичної 
оцінки середовища. 
6) Проаналізувати існуючі та потенційні негативні впливи на навколишнє 
середовище та запропонувати заходи щодо зниження рівня забруднення. 
Екологічний зміст проекту має включати різноманітні технічні, 
організаційні, економічні та соціальні рішення, що відповідають вимогам 
екологічної охорони навколишнього природного середовища як важливої 
природної умови гармонійного розвитку людства та сталого розвитку суспільства. 
Це заходи щодо оптимізації діяльності компаній будівельної галузі. 
На сьогоднішній день стратегічним напрямком національної та регіональної 
політики будівельної галузі має стати впровадження систем екологічного 
менеджменту та раціональне використання природних ресурсів у будівництві, 
екологізація внутрішнього будівництва. 
Ми помітили, що аналіз шкоди екологічних порушень, таких як 
будівництво, експлуатація спеціальної техніки та обладнання, утилізація 
будівельного сміття, може бути використаний як основа для оцінки екологічності 
будівельної галузі, щоб уникнути екологічних проблем. Послабити або зменшити 
негативний вплив на навколишнє середовище. 
Наведена ситуація свідчить про необхідність розробки системної методики 
оцінки еколого-економічних збитків, а ресурсозберігаюча політика має 
ґрунтуватися на обґрунтованих економічних розрахунках щодо запобігання, 
зменшення та усунення негативного впливу будівельної індустрії на довкілля та 
економіку, навколишнє середовище. 
 
  
31 
2 ВПЛИВ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ПІДПРИЄМСТВ 
БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ НА ПРИКЛАДІ ТОВ «ЕТУАЛЬ-МЕТАЛ» 
 
2.1 Загальна характеристика та структура  підприємства 
 
З жовтня 2013 року на території Драбівського району працює товариство з 
обмеженою відповідальністю «ЕТУАЛЬ-МЕТАЛ», яке спеціалізується на 
виготовленні різноманітних складних металоконструкцій, є однією зі складових 
відомої та потужної будівельної компанії ТОВ "ЕТУАЛЬ". 
Компанія "ЕТУАЛЬ" Engineering більше 20 років займається 
проектуванням, виготовленням, монтажем і ремонтом складних 
металоконструкцій за європейськими стандартами якості. З моменту своєї роботи 
в 1998 році компанія реалізувала понад 60 будівельних об’єктів, включаючи 
гігантські насіннєві заводи, елеватори, маслопресові заводи, тютюнові фабрики, 
плиткові фабрики, кондитерські фабрики, м’ясопереробні комплекси, декілька 
офісних і складських будівель тощо. 
На базі виробничих потужностей власного заводу будівельних конструкцій 
функціонує сучасний лабораторний корпус для випробувань металоконструкцій, 
що включає експериментальне обладнання провідних світових виробників. 
Зараз на підприємстві працює 130 осіб, у тому числі 85 робітників та 27 осіб 
інженерно-технічного персоналу. Завод виробляє до 400 тонн металоконструкцій 
на місяць. 
 Висока якість продукції, що випускається, забезпечується 
висококваліфікованим персоналом: серед них слюсарі, які монтують 
металоконструкції; електрозварники ручного зварювання; малярі; газорізальники. 
Усі працівники забезпечуються робочим одягом, необхідним інструментом, 
засобами захисту та особистої гігієни відповідно до законодавства та колективних 
договорів. 
32 
Підприємство інформує споживачів про свою діяльність, продукцію, що 
випускається,  проекти через офіційну сторінку  https://etual.com.ua/. 
 
 
Рисунок 2.1 – Офіційна сторінка ТОВ «Етуаль» 
 
Підприємство більше 20 років займається проектуванням, виготовленням та 
монтажем металоконструкції різної складності у відповідності з європейськими 
стандартами якості. ТОВ «Етуаль» має виробничі потужності і в Черкаській 
області загальною площею близько 16 км2 та потужністю  - понад 10 тис тон в рік. 
Виробничі потужності підприємства оснащені високоточним та швидкісним 
обладнанням, які мають високу точність і надійність, що зумовлює високу 
ефективність автоматизації виробничої лінії виробництва металоконструкцій. 
Крім цього, фахівцями підприємства розробляється конструкторська 
документація конструкцій. Кількість виробничих проектів є не досить високою, 
проте тоннажність виробленої продукції є значною (рисунок 2.2). 
33 
 
Рисунок 2.2 – Обсяги щорічного виробництва та кількість проектів ТОВ 
«Етуаль» 
 
Промислова будівля була збудована у 2008 році за проектом, розробленим 
ТОВ «ЕТУАЛЬ-МЕТАЛ» (шифр 12/08). Територія ТОВ «Етуаль Метал» 
знаходиться за адресою Драбівський районі Черкаської області. та межує із 
землями запасу  Найближча забудова знаходиться на відстані 78 метрів від джерел 
забруднення. 
Виробнича програма діючого підприємства становить 6000 тон виробів на рік, 
в тому числі: ферми - 2400 тон, колони - 2400 тон, з'єднувальні елементи 
конструкцій - 1200 тон. Річна потужність по металоконструкціях складає 6000 
тон/рік, в тому числі: ферми - 2400 тон/рік, колони - 2400 тон/рік, з'єднувальні 
елементи конструкцій - 1200 тон/рік. 
Основною діяльністю підприємства є виробництво металоконструкцій 
різних типів, перелік яких представлено в таблиці  2.1. 
 
 
 
34 
Таблиця 2.1 – Готова продукція та напівфабрикати, які виготовляються на 
виробництві 
№ Вид продукції  Річний випуск 
1 Ферми металічні 2400 тон/ рік 
2 Колони 2400 тон/ рік 
3 З’єднувальні елементи конструкцій 1200 тон/ рік 
 
На підприємстві здійснюються певні технологічні процеси, пов’язані із 
переробкою та формування металів. Основні виробничі процеси реалізуються у 
виробничих цехах та виготовлені деталі і напівфабрикати складаються і 
реалізуються покупцям (рисунок 2.3). 
 
Рисунок 2.3 – Схема основних виробничих металів ТОВ «Етуаль-метал» 
 
Підприємство спеціалізується на виробництві металевих конструкцій з 
металопрокату. Діючий виробничий корпус оснащений обладнанням з 
металообробки, фарбування, вентиляції та підйомно-транспортними пристроями. 
Певна частка сировини зберігається на промисловому майданчику. Кожен тип 
матеріалу має необхідні документи, які регламентують їх відповідність 
35 
екологічним і санітарним нормам. Кількість витраченої сировини та палива, їх 
якісні характеристики, наведено таблиці 2.2 
 
Таблиця 2.2 – Основна сировина та допоміжні матеріали, що 
використовується на ТОВ «ЕТУАЛЬ-МЕТАЛ» 
Наявність 
документації, що 
Сировина, Річне 
Одиниця регламентує 
№ допоміжні Призначення використа
виміру вимоги 
матеріали -ння 
санітарного 
законодавства 
Електроди марки Зварювальні 
1 кг/рік ГОСТ 9466-75 
АНО-4 роботи 36012 
Електроди Зварювальні 
2 
Св-08Г2С роботи кг/рік 13000 ГОСТ 9466-75 
Електрони Зварювальні 
3 
зварювальні ФЦ-7 роботи кг/рік 12000 ГОСТ 2246-70 
Фарбування 
4 Емаль ПФ-115 кг/рік 30000 ГОСТ 6465-76 
деталей 
Робота 
опалювальних 
Сертифікат 
5 Природний газ пристроїв та м /рік 203400 
якості 
технологічних 
процесів 
Труба сталева Виробництво 
6 т/рік 1000 
електрозварна обладнання ГОСТ 10705-80 
Швелеризі сталі Виробництво 
7 т/рік 3000 ГОСТ 8240-97 
гарячекатаної обладнання 
Сталь прокатана 
Виробництво 
8 куткова т/рік 1000 ДСТУ2251-93 
обладнання 
рівнополочна 
Листова сталь Виробництво 
9 т/рік 1000 ГОСТ 19903-74 
гарячекатана обладнання 
 
По санітарній класифікації підприємств і виробництв з технологічними 
36 
процесами обладнанням, які викидають забруднюючі речовини в атмосферне 
повітря, ТОВ «ЕТУАЛЬ-МЕТАЛ» згідно з ДСП-173-96 відносяться до IV класу з 
санітарно-захисною зоною (СЗЗ) - 100 метрів. При існуючому положенні 
санітарно - захисна зона витримана. Територія ТОВ «ЕТУАЛЬ-МЕТАЛ» межує: 
Пн- с/г угіддя, Сх – пустир, Пд - житлові забудови, Зх - житлові забудови . 
Відстань до житлової забудови - 78 м. (рисунок 2.4). 
 
Рисунок 2.4 – Територіальне розміщення  ТОВ «Етуаль Метал» 
 
 
2.2 Вплив діяльності виробничих процесів  ТОВ «Етуаль Метал» на 
атмосферне середовище  
 
2.2.1 Характеристика джерел викидів від основного і допоміжного 
виробництва 
 
ТОВ «ЕТУАЛЬ-МЕТАЛ» використовує технологічне обладнання і 
устаткування, які відповідають науково-технічному рівню, досягнутому в нашій 
країні. Технології традиційні, загальноприйняті на всіх підприємствах, які 
37 
використовують аналогічне обладнання. У процесі виробничої діяльності 
утворюються газоподібні викиди небезпечних речовин та дисперсні забруднення. 
На виробництві існують 36 джерел викидів забруднюючих речовин (таблиця 2.3). 
 
Таблиця 2.3 – Перелік та характеристика джерел викидів ТОВ «Етуаль 
Метал» 
 
Номер джерела Назва джерела та місце походження викидів 
1-7 Вентилятори цеху (Викиди від плазменної різки та зварювання) І секція 
8 Дефлектори цеху (Викиди від та зварювання) II секція 
9-10 Вентилятори цеху (Викиди від зварювання) II секція 
Дефлектори цеху (Викиди від та зварювання, торцефрезерний верстат, 
11 
свердлильний верстат, верстат відрізний(стрічкова пила)) III секція 
Вентилятори дахові цеху (Викиди від та зварювання, торцефрезерний 
12-15 верстат, свердлильний верстат, верстат відрізний (стрічкова пила)) III 
секція 
Вентилятори бічні цеху (Викиди від та зварювання, торцефрезерний 
16-18 верстат, свердлильний верстат, верстат відрізний(стрічкова пила)) III 
секція 
Дефлектори цеху (Викиди від металообробки , зачистки, фарбування) IV 
19 
секція 
Вентилятори дахові цеху (Викиди від металообробки, зачистки, 
20-22 
фарбування) IV секція 
Вентилятори бічні цеху (Викиди від металообробки, зачистки, фарбування) 
23-25 
IV секція 
26 Дробоструменева камера (ПГОУ) IV секція 
27 Дробометна машина (ПГОУ) IV секція 
28 Труба згорання газу сушильної камери IV секція 
29 Сушильна камера IV секція 
30 Вентилятор даховий цеху( Викиди від фарбування) IV секція 
31 Лабораторія (Викиди від зварювання) 
32-33 Газові котли побутового корпусу 
34-35 Газові котли адмінпобутового корпусу 
36 Газовий котел адмінбудівлі 
38 
Розглянемо детально характеристики джерел викидів та походження 
забруднюючих речовин та походження речовин у них.  
1-7 джерела. - Вентилятори цеху (викиди від плазменної різки та зварювання) І 
секція. В процесі експлуатації в атмосферу викидаються наступні речовини: заліза 
оксид, марганцю оксид, діоксид азоту, оксид вуглецю, пил, водню фторид. 
8-10 джерела - Вентилятори цеху (Викиди від зварювання) II секція. В 
процесі експлуатації в атмосферу викидаються наступні речовини: заліза оксид, 
марганцю оксид, діоксид азоту, оксид вуглецю, оксид хрому. 
11-18 джерела - Вентилятори та дефлектори цеху (Викиди від та 
зварювання, торцефрезерний верстат, свердлильний верстат, верстат 
відрізний(стрічкова пила) III секція В процесі експлуатації в атмосферу 
викидаються наступні речовини: заліза оксид, марганцю оксид, діоксид азоту, 
оксид вуглецю, пил, оксид хрому. 
19-25,30 джерела - Вентилятори та дефлектори цеху( Викиди від 
металообробки, зачистки, фарбування) IV секція В процесі експлуатації в 
атмосферу викидаються наступні речовини: уайт-спірит, пил. 
26 джерело - Дробоструменева камера (ПГОУ) IV секція. В процесі 
експлуатації в атмосферу викидаються наступні речовини: пил. 
27 джерело - Дробометна машина (ПГОУ) IV секція. В процесі експлуатації 
в атмосферу викидаються наступні речовини: пил. 
28-29 джерела - сушильна камера (спалювання природного газу і сушка 
пофарбованих деталей). Перед фарбуванням відбувається сушка деталей у 
сушильній камері. В процесі експлуатації в атмосферу викидаються наступні 
речовини: діоксид азоту, оксид вуглецю, діоксид вуглецю, оксид діазоту, метан, 
пил, уайт-спірит. 
31 джерело  -  Лабораторія (викиди від зварювання) В процесі експлуатації 
в атмосферу викидаються наступні речовини: оксид заліза, оксид марганцю.  
32-33 джерела- Газові котли побутового корпусу забезпечує теплом 
побутовий корпус підприємства. В процесі експлуатації в атмосферу викидаються 
39 
наступні речовини: діоксид азоту, оксид вуглецю, діоксид вуглецю, оксид діазоту, 
метан. 
34-35 джерела - Газові котли адмінпобутового корпусу забезпечує теплом 
адмінпобутовий корпус підприємства. В процесі експлуатації в атмосферу 
викидаються наступні речовини: діоксид азоту, оксид вуглецю, діоксид вуглецю, 
оксид діазоту, метан. 
36 джерело. Газовий котел адмінбудівлі забезпечує теплом адмінбудівлію 
підприємства. В процесі експлуатації в атмосферу викидаються наступні 
речовини: діоксид азоту, оксид вуглецю, діоксид вуглецю, оксид діазоту, метан. 
Розташування джерел викидів зображено на рисунку 2.5. 
 
 
 
1 -Виробничий цех; 2 – адмінбудівля з лабораторією та котельнею; 3 – побутовий 
корпус; 4 – адмінпобутовий корпус  
Рисунок 2.5 – Ситуаційний план розташування джерел викидів ТОВ «Етуаль 
Метал» 
40 
В результаті виробничої та господарської діяльності в атмосферне повітря 
виділяються забруднюючі речовини (таблиця 2.4) 
 
Таблиця 2.4 – Перелік забруднюючих речовин, які викидаються в 
атмосферне повітря на виробництві 
Потужність 
N ГДК /ОБРВ, Клас 
Найменування речовини 
п.п. мг/мЗ викиду 
 небезпеки 
тон/рік 
Емульсол (склад:вода -97.6%, нітрит 
1 0,05 0 2.56 ·10-5 
натрію-0.2% та інш.) 
Залізо та його сполуки (у 
2 0,4 3 0,562065 
перерахунку на залізо) 
Хром та його сполуки (у перерахунку 
3 0,002 1 0,000143 
на триоксид  хрому) 
Манган та його сполуки (у 
4 0,01 2 0,0366069 
перерахунку на манган)  
 Речовини у вигляді суспендованих 
5 твердих частинок (мікро-частинки та 0,5 0 1,326835 
волокна) 
Оксиди азоту (у перерахунку на 
6 0,2 3 0,701 
діоксид азоту  [NО + NО2]) 
7 Азоту(1) оксид (N2О)  0 0 0,00068 
8 Оксид вуглецю  5 4 1,49668 
9 Вуглецю діоксид 0 0 375,86 
Неметанові легкі органічні сполуки 
10 1 0 19,05 
(НМЛОС) 
11 Метан  50 0 0,00674 
12 Фтористий водень  0,02 2 0,000531 
 
41 
Виходячи з цього, викиди не є винятковими і відповідають діючим 
нормативам утворення забруднюючих речовин, які викидаються у атмосферне 
повітря при експлуатації технологічного та іншого обладнання. 
 
  
2.2.2 Характеристика викидів забруднюючих речовин в довкілля 
 
 
У 2020 році джерела викиду від основного виробництва викинуто 23,181 
тонн забруднюючих речовин в повітря. Загальні дозволені викиди парникових 
газів вуглекислого газу становлять 375,86 тон на рік. 
Стаціонарні джерела викидів на проммайданчику ТОВ «Етуаль Метал» 
викидають в атмосферу такі речовини: оксиди азоту, тверді дисперсні частинки не 
диференційованого складу, оксид вуглецю, метали у вигляді оксидів, органічні 
розчинники,  фтористі сполуки, метан.. Найбільша частина цього забруднення 
походить від допоміжного виробництва (стаціонарне фабричне спалювання) [21]. 
Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин у 2021 році наведено в 
таблиці 2.5. 
 
Таблиця 2.5 – Сумарні викиди забруднюючих речовин та парникових газів 
від підприємства за 2021 р. 
№ Найменування забруднюючих речовин, Викинуто в 
парникових газів атмосферне повітря, 
тон 
1 2 3 
1 Емульсол (склад:вода-97,6%,нітрит натрію-0,2% 
2,56· 10-5 
та інш.) 
2 Оксид вуглецю 1,49668 
3 Вуглецю діоксид 375,86 
42 
Продовження таблиці 2.5 
 
1 2 3 
4 Метан 0,00674 
5 Метали та їх сполуки, в т.ч.: 0,5988149 
6 Заліза оксид**(в перерахунку на залізо) 0,562065 
7 Хром та його сполуки в перерахунку на 
0,000143 
триоксид хрому 
8 Манган та його сполуки в перерахунку на 
0,0366069 
діоксид мангану 
9 Речовини у вигляді суспендованих твердих 
1,326835 
частинок, в т.ч.: 
10 Речовини у вигляді суспендованих твердих 
1,326835 
частинок, недиференційованих за складом 
11 Оксиди азоту (оксид та діоксид азоту) у 
0,701 
перерахунку на діоксид азоту 
12 Азоту(1) оксид (N2О) 0,00068 
13 Уайт-спірит 19,05 
14 Фтор і його пароподібні та газоподібні сполуки 
0,000531 
в перерахунку на фтористий водень 
15 Метали та їх сполуки, в т.ч.: 0,5988149 
16 Заліза оксид**(в перерахунку на залізо) 0,562065 
17 Хром та його сполуки в перерахунку на 
0,000143 
триоксид хрому 
18 Манган та його сполуки в перерахунку на 
0,0366069 
діоксид мангану 
 
 
43 
На рисунку 2.7 зображено частку небезпечних речовин, що утворюються у 
виробничому процесі, мають токсичні властивості і підлягають контролю в 
атмосферному середовищі. 
 
0,5988149
19,05 0,562065
19,05
Метали та їх сполуки, в т.ч.:
Заліза оксид**(в перерахунку на залізо)
Неметанові леткі органічні сполуки, в т.ч.:
Уайт-спірит
 
Рисунок 2.7 – Маси небезпечних забруднюючих речовин, які утворюються на 
виробництві щорічно (в тонах). 
 
Найбільше полютантів у навколишнє середовище видаляється у виробничих 
процесах, пов’язаних із обробкою, зварюванням та обробкою металів та 
операціями на при транспортуванні монтажі та обробці металевих конструкцій.  
Серед викидів, які компанія викидає у навколишнє середовище у великих 
кількостях, належать оксиди азоту. На рисунку 2.8 наведено динаміку викидів цих 
забруднюючих речовин в атмосферу під час виробничих процесів. Основна частка 
оксидів нітрогену (в перерахунку на нітроген) утворюється в установках для 
спалювання, установлених у виробничому цеху.  
44 
300
250
200
150
100
50
0
28 32 33 34 35 36
мг/м3 253,4 161,6 162,4 185,9 185,9 199,6
 
 
Рисунок 2.8 – Концентрація оксидів нітрогену (NO+NO2) в джерелах викидів (за 
номерами) у мг/м3 
 
З рисунка 2.6 видно, що збільшена концентрація цього кислотоутворюючого 
оксиду на виробництві утворюється при спалюванні палива. Збільшення оксидів 
азоту викликано збільшенням частки палива із високим вмістом нітрогенвмісних 
домішок Кількість забруднюючих речовим буде пропорційна використанню 
палива. 
Оксиди азоту, що виділяються з димовими газами, утворюються внаслідок 
високотемпературних процесів у факелі (фіксація атмосферного азоту) і 
окислення азотовмісних сполук у самому паливі. В атмосфері NO швидко 
окислюється до NO2, що посилює негативний вплив диму на природу та живі 
організми, оскільки діоксид азоту більш токсичний. Основним негативним 
впливом оксидів азоту на навколишнє середовище є каталітичне руйнування 
озонового шару, який поглинає сильне ультрафіолетове випромінювання. 
Специфіка робіт по обробці, зварюванні металевих конструкцій передбачає 
утворення значної кількості  дисперсних частинок, різних за агрегатним станом.  
45 
В процесах утворюється велика кількість пилових частинок, в тому числі 
металевої природи. До складу яких входять залізо, манган, хром, свинець та інші.  
На рисунку 2.9 зображений обсяг викидів твердих дисперсних частинок  від 
джерел представлена динаміка викидів речовин у вигляді суспендованих твердих 
частинок не диференційованих за складом у атмосферне повітря. 
 
обробка металів зварювання металів
26 26,7 26,4 26,4
25,3
23,4 24,1
22,8
20,1 20,3
19,4 20 20,1
18,4 18,7
16,1
13,9
1 2 3 4 5 6 7 11 12 13 14 15 16 17 18 26 27
 
Рисунок 2.9 - Концентрація дисперсних твердих частинок в джерелах викидів (за 
номерами)  у технологічних процесах механічної обробки  
та зварювання металів  (мг/м3) 
 
Пил в основному шкідливо впливає на верхні дихальні шляхи. У той же час 
його дія залежить від його природи, концентрації, дисперсності та розчинності. 
Пил шкідливо впливає на легені працівників. Під його впливом можуть виникнути 
такі серйозні професійні захворювання, як силікоз (при малих концентраціях - 
через 6-10 років, при великих дозах - через 2-3 роки). 
46 
На цьому підприємстві існує проблема підвищеної запиленості робочої 
зони. Тому використовуються засоби індивідуального захисту, щоб знизити 
негативний вплив цієї речовини. 
 
Порошкове фарбування профілів (а також металів і металоконструкцій) - це 
процес нанесення захисно-декоративного покриття на металеві поверхні. Він 
заснований на використанні порошкоподібних матеріалів, які при нагріванні 
розтікаються і утворюють міцне покриття. 
Порошкові фарби мають багато переваг і використовуються в різних сферах, 
особливо: промисловості, будівництві, автомобілебудуванні та ін. 
В результаті цієї операції також утворюються дисперсні компоненти, що в 
цілому можуть впливати на здоров’я працюючих та довкілля в цілому (рисунок 
2.10). 
35
30
25
20
15
10
5
0
19 20 21 22 23 24 25 29 30
мг/м3 23,4 24,3 23,4 24,1 25,6 31,6 27,2 26 26
 
 
Рисунок 2.10 - Концентрація  дисперсних частинок  джерелах викидів (за 
номерами) у технологічних процесах із використанням фарби (мг/м3) 
 
Аналіз діяльності підприємства показує, що кількість забруднюючих 
речовин, які потрапляють в атмосферу, прямо пропорційна продуктивності 
47 
основних виробничих процесів. Лежить в допустимих нормах, та для зменшення 
негативного впливу використовуються природоохоронні технології та 
запровадження сучасних підходів до виробничих процесів на виробництві. 
TOB «ЕТУАЛЬ-МЕТАЛ» має намір отримати дозвіл на викиди 
забруднюючих речовин в атмосферне повітря для підприємства, що розміщене за 
адресою Черкаська обл., Драбівський р-н, ст.Драбове-Барятинське, вул.Заводська, 
2. Підприємство займається виробництвом будівельних металевих конструкцій і 
частин конструкцій. На майданчику розташовані: опалювальні пристрої та 
виробничий цех. В результаті виробничої діяльності підприємства в атмосферне 
повітря викидаються такі забруднюючі речовини: оксид заліза ; оксид марганцю; 
нітрогену діоксид; вуглецю оксид, діоксид вуглецю ; метан; уайт-спірит; аерозоль 
фарби; хрому оксид; кремнію діоксид; фторид водню; пил ; вуглеводні. Кількість 
викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря складає орієнтовно близько 
20 т/рік. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від підприємства 
не створюють перевищення рівня впливу на атмосферне повітря на межі 
санітарно-захисної зони та зони розміщення житлової забудови, допустимого 
санітарними нормам, що підтверджується проведеними розрахунками 
розсіювання забруднюючих речовин. 
 
 
2.3 Характеристика та утворення відходів, що утворюються у виробничому 
процесі на ТОВ «Етуаль Метал» 
 
 
Виробничий процес ТОВ «Етуаль Метал» не характеризується утворенням 
великої кількості відходів [25]. 
Джерелами утворених відходів є: 
• Пункти обслуговування технологічних ліній та автомобілів утворюють 
відпрацьовані акумуляторні батареї Брухт чорних металів дрібним та інший, 
48 
відпрацьовані мастила, відпрацьовані шини, шлам і нафтопродукти з очисних 
споруд автомийок, ганчір’я для масла; 
• Електротехнічний цех: виробництво відпрацьованих ртутьвмісних ламп 
• Виробничі цехи  стружку металеву, відходи металів та металевий пил.  
Загальний показник утворення відходів є незначним, та коливається в межах 
100-300. Кількісний його показник по рокам зображено на рисунку 2.11. 
 
300
250
200
150
100
50
0
2018 2019 2020 2021
Пзув 80,461 67,951 285,701 265,7
 
Рисунок 2.11  – Динаміка показника загального утворення відходів на 
підприємстві 
 
Основна маса відходів, що утворюється на виробництві належить до IV 
класу небезпеки (брухт, тара, макулатура) та в подальшому може перероблятися 
та використовуватися у якості вторинного матеріального ресурсу. На підприємстві 
здійснюється збір, накопичення та зберігання відходів в спеціально організованих 
місцях та в подальшому вони передаються на переробку організаціям відповідно 
заключних договорів (таблиця 2.6). 
Показник загального утворення 
відходів
49 
Таблиця 2.6 – Назва та обсяги утворених відходів, та шляхи їх передачі 
іншим суб’єктам господарювання 
 
Обсяг 
Кількість 
утворе Найменування, адреса, 
Клас переданих 
Назва відходів Інша назва ння у суб'єкта 
№ небезп відходів у 
за ДК 005-96 відходів звітном господарювання, якому 
еки звітному році, 
у році, передаються відходи:  
тонн 
тонн 
18000 Бульвар 
Брухт чорних Брухт Шевченка. 6.208. оф № 
1 металів дрібним чорних 4 50,611 3. м.Черкаси. 50,611 
та інший метал ьі в Черкаської обл.. ТОВ 
«ВГ 1«Вторметал» 
2 Макулатура, Макулатура 18005 Черкаська 
паперова та паперова та обл..м.Черкаси, вул. 
4 0,09 0,09 
картонна картонна Гоголя.421 ТОВ 
«Ековторсвіт»  
3 Батареї та Акумулято- 18018 Черкаська обл. 
акумулятори ри відпра- м.Черкаси, вул. 
інші зіпсовані цьовані 1 0,043 В.Чорновола. 6.253 0,043 
або ТОВ«ДОБРОБУТ ЄКО-
відпрацьовані УКРАЇНА»  
4 Масла Відходи 18018 Черкаська обл. 
гідравлічні інші масел м.Черкаси, вул. 
зіпсовані або технічних 2 0,04 В.Чорновола. 6.253 0,04 
ТОВ «ДОБРОБУТ 
ЄКО-УКРАЇНА»  
 
Підприємство має невеликий автопарк. Тому під час його експлуатації 
утворюються певні види відходів. Наприклад, якщо шина зношена або 
пошкоджена під час використання або забруднилася, її можна класифікувати як 
відходи. Вони належать до 4 категорії небезпеки. Масло також вважається 
пошкодженим або використаним відходом. Тому вони належать до другої 
категорії небезпеки [24]. 
 
 
50 
Структура та обсяги відходів, які щорічно утворюються на ТОВ «Етуаль 
Метал» за класами небезпеки представлені у таблиці 2.7. 
 
Таблиця 2.7 – Обсяги утворених відходів  за класами небезпеки за 2018-2021 
роки (в тоннах) 
 
І клас ІІ клас ІІІ клас ІV клас 
Рік небезпеки, небезпеки, небезпеки, небезпеки, 
тон тон тон тон 
2018 0,008 – – 40,461 
2019 0,003 – – 52,951 
2020 0,043 0,04 – 50,71 
2021 0,043 0,02 – 40,07 
 
В результаті діяльності підприємства утворюються певні види відходів. Дані 
показують, що відходи не накопичуються в кількості, більшій за дозволену 
законом. Тому підприємство не утворює великої кількості відходів, а передає 
небезпечні відходи іншим підприємствам для утилізації, яка не завдасть шкоди 
довкіллю. 
 
 
2.4 Оптимізація системи моніторингу важких  металів на територіях,  
прилеглих до виробництва та організаційні заходи щодо зменшення їх вмісту 
 
Важкі метали, які потрапляють у повітря у вигляді викидів підприємств, є 
токсичними та несуть загрозу не лише навколишньому середовищу, а й 
мешканцям району. Вони також викликають багато захворювань: спадкові, 
пухлинні, алергії, гострі отруєння, психічні та неврологічні розлади тощо [19]. 
Викиди важких металів призводять до того, що рівні міді, ртуті, свинцю та 
51 
інших важких металів перевищують максимально допустимі рівні в 
сільськогосподарських середовищах, прилеглих до виробничих зон. 
Наприклад, враховуючи систему забруднення автотранспорту, 
використання етилованого бензину під час транспортування сировини, а потім і 
готової продукції призвело до забруднення ґрунту поблизу автомобільних доріг, 
що зробило його непридатним для використання. Через відсутність повного 
обліку викидів БМ від стаціонарних джерел недосконалості методів його 
визначення проявляються у вигляді недосконалостей і не можуть повністю 
відобразити їх кількість, що надходить у навколишнє середовище. 
Викиди від стаціонарних джерел забруднення висотою понад 100 м 
мігрують на різні відстані, завдаючи шкоди не тільки сусіднім територіям, але й 
навколишньому середовищу всього регіону. 
Існує два методи зменшення забруднення важкими металами в довкіллі [20]. 
По-перше - зменшити частку токсичних речовин, що потрапляють у 
сільськогосподарське середовище. Він передбачає мінімізацію забруднення 
ґрунту шляхом зменшення рівня антропогенного впливу шляхом обмеження 
використання осаду стічних вод, мінеральних і органічних добрив. Ця можливість 
передбачає певні фінансові витрати, необхідні для реструктуризації сільського 
господарства для забезпечення більш екологічної та безпечнішої системи 
удобрення. Методи зменшення надходження токсичних елементів в екосистеми, 
пов’язані з транспортними та промисловими джерелами, також є перспективними, 
але дорогими. Такий підхід передбачає зміни в технології виробництва і тому 
вважається громіздким і дорогим. 
Другий напрямок – мінімізація існуючого забруднення. У такий спосіб 
рекомендовано знайти шляхи виведення БМ за межі ґрунтового покриву, які 
будуть сполучатися з нерозчинними (недоступними для рослинних елементів) 
сполуками. Перший варіант – знизити вміст БМ у ґрунтовому середовищі до 
мінімального рівня, але при цьому існує ймовірність забруднення ґрунтових вод. 
Наступний варіант передбачає не зниження рівня токсичних елементів. Їх 
52 
накопичення на верхньому горизонті допомагає їм переходити в недоступні стани 
спокою. 
Застосування органічних добрив, природних і штучних адсорбентів, вапна є 
методами підвищення зв'язуючої здатності токсичних речовин за допомогою 
агротехнічних поліпшень і багатьох агрохімічних впливів. 
Для територій, забруднених БМ, запропоновано багато заходів, 
спрямованих на покращення екологічної реакції, утворення гумусу, структурного 
стану ґрунту та ємності катіонного обміну, які стають основними факторами змін 
під час впливу токсичних елементів. У критичних ситуаціях можна 
використовувати механічні способи: оранку або зняття забрудненого шару. 
Але варто зазначити, що ефект від методу мінімізації в інвентаризації не 
такий значний порівняно з ефектом усунення джерела забруднення. Для міст і 
регіонів, де зосереджено кілька галузей промисловості, цей підхід непросто 
реалізувати. 
Тому що загальний фон забруднення складається з впливу низки джерел 
шкідливих викидів. Тому для виявлення потенційних загроз виробничій 
діяльності підприємств у різних регіонах і регіонах рекомендується 
використовувати системи контролю якості та найбільш актуальні, наукові, 
експериментально перевірені методи. 
  
53 
ВИСНОВКИ 
 
Будівельна галузь, з одного боку, є елементом інфраструктури економіки 
України, а з іншого – споживачем природних ресурсів і джерелом забруднення 
навколишнього середовища. Найбільше підприємства будівельної галузі 
забруднюють атмосферне повітря, ґрунти; негативний вплив здійснюється на 
ландшафти. 
Негативний вплив будівництва на навколишнє середовище проявляється в 
тому, що під час будівельних робіт здійснюється відчуження земель, розчищення 
територій, зрізання рослинного шару й проведення земляних робіт; 
використовуються шкідливі будівельні матеріали; повітря забруднюється 
відпрацьованими газами будівельних машин тощо. Окрім того, продукція 
будівельної галузі може негативно впливати на людей (у першу чергу, на 
мешканців житлових будівель). 
ТОВ «ЕТУАЛЬ-МЕТАЛ» спеціалізується на виробництві металевих 
конструкцій з металопрокату. По санітарній класифікації підприємств і 
виробництв з технологічними процесами обладнанням, які викидають 
забруднюючі речовини в атмосферне повітря, ТОВ «ЕТУАЛЬ-МЕТАЛ» згідно з 
ДСП-173-96 відносяться до IV класу з санітарно-захисною зоною (СЗЗ) - 100 
метрів. При існуючому положенні санітарно - захисна зона витримана. 
ТОВ «ЕТУАЛЬ-МЕТАЛ» використовує технологічне обладнання і 
устаткування, які відповідають науково-технічному рівню, досягнутому в нашій 
країні. У процесі виробничої діяльності утворюються газоподібні викиди 
небезпечних речовин та дисперсні забруднення через 36 організованих джерел 
викидів. У 2020 році джерела викиду від основного виробництва викинуто 23,181 
тонн забруднюючих речовин в повітря. Загальні дозволені викиди парникових 
газів вуглекислого газу становлять 375,86 тон на рік. Викидів більше 
встановлених норм не спостерігалося.  
Найбільше полютантів у навколишнє середовище видаляється у виробничих 
54 
процесах, пов’язаних із обробкою, зварюванням та обробкою металів та 
операціями на при транспортуванні монтажі та обробці металевих конструкцій. 
Специфіка робіт по обробці, зварюванні металевих конструкцій передбачає 
утворення значної кількості  дисперсних частинок, різних за агрегатним станом.  
В процесах утворюється велика кількість пилових частинок, в тому числі 
металевої природи. До складу яких входять залізо, манган, хром, свинець та інші. 
В результаті виробничої діяльності підприємства в атмосферне повітря 
викидаються такі забруднюючі речовини: оксид заліза ; оксид марганцю; 
нітрогену діоксид; вуглецю оксид, діоксид вуглецю; метан; уайт-спірит; аерозоль 
фарби; хрому оксид; кремнію діоксид; фторид водню; пил ; вуглеводні. 
В результаті діяльності ТОВ «Етуаль-Метал» утворюються певні види 
відходів. 
Джерелами утворених відходів є: пункти обслуговування технологічних 
ліній та автомобілів утворюють відпрацьовані акумуляторні батареї, брухт чорних 
металів дрібним та інший, відпрацьовані мастила, відпрацьовані шини, шлам і 
нафтопродукти з очисних споруд автомийок, ганчір’я для масла;  
електротехнічний цех: виробництво відпрацьованих ртутьвмісних ламп; 
виробничі цехи  стружку металеву, відходи металів та металевий пил. Кількість 
відходів є не критична, і ступінь небезпеки не значний, підприємство  передає 
небезпечні відходи іншим підприємствам для утилізації, яка не завдасть шкоди 
довкіллю. 
Основними реципієнтами забруднення навколишнього середовища 
підприємствами будівельної галузі є: населення; об’єкти житлово- комунального 
господарства; сільськогосподарські та лісові угіддя, елементи основних та 
оборотних фондів промисловості й транспорту; рекреаційні ресурси. Результатом 
негативного впливу будівельної галузі є підвищена захворюваність населення, 
погіршення якості та втрата кількості земельних, лісових і рекреаційних ресурсів. 
 
  
55 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Білявський Г.О. Основі екології: теорія і практикум: [навч. посіб.] / Г.О. 
Білявський , Л.Ї. Бутченко , В.М. Навроцький. – К.: Лібра, 2002. – 352 с. 
2. Закон України Про охорону навколишнього природного середовища 
[Електронний ресурс]: Верховна Рада УРСР ; Закон від 25.06.1991 р. № 
1264-XII- http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1264-12 
3. Барановський В.А. Екологічна географія та географічна екологія – нові 
наукові напрями в дослідженням   взаємодії   природи   і   суспільства   / 
В.А. Барановський, П.Г. Шищенко // Україна: географічні проблеми сталого 
розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х томах. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т.2. – С. 5-7. 
4. Корсак К.В. Основи сучасної екології / К.В. Корсак, О.В. Плахотнік. Навч. 
посіб. – 4-те вид., перероб. і допоп. – К.: МАУП, 2004. – 340с. 
5. Руденко Л.Г. Підходи, принципи та методи конструктивно-географічних 
досліджень регіонального природокористування у зв‘язку з розвитком 
мінерально-сировинної бази України // Л.Г. Руденко, В.П. Палієнко, В.Д. 
Байтала та ін. // Український географічний журнал. – 2004. – № 3. – С. 13-19. 
6. Голубець М.А. Деякі теоретичні й прикладні аспекти сталого розвитку / 
М.А. Голубець // Проблеми сталого розвитку України (Підбірка матеріалів). 
– К.: Знання, 2000. – С. 26-34 
7. Мальований М.С. Техноекологія: підручник / М.С. Мальований, В.М. 
Боголюбов, Т.П. Шаніна, В.М Шмандій., Т.А. Сафранов // За ред. М.С. 
Мальованого. − Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 
2013. – 424 с. 
8. Денисик Г.І., Воловик В.М. Нариси з антропогенного ландшафтознавства: 
[навч. посіб.] / Г.І. Денисик, В.М. Воловик. – Вінниця: ГІПАНІС, 2001. – 
170 с. 
9. Барановський В.А. Територіальні передумови переходу України на модель 
екологічного сталого розвитку (теорія і практика картографічного 
56 
дослідження). / В.А. Барановський – К., 1998. – 72 с. 
10. Акопян В.Г. Глобалізація як універсалізація освоєння довкілля – природного 
культурного [Електронний ресурс] / В.Г. Акопян. – Режим доступу: 
http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Gileya/ 2011_SV/ Gileyasp/ 
F6_doc.pdf. 
11. Клименко В.Г. Забруднення атмосферного повітря: [методична розробка для 
студентів-географів]. / В.Г. Клименко, О.Ю. Цигічко. – Харків: ХНУ ім. В.Н. 
Каразіна, 2010. – 26 с. 
12. Офіційний сайт Міністерства екології та природних ресурсів України. 
[Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.menr.gov.ua/ 
13. Ісаєнко Д.В. Будівельний комплекс України? Трансформація в умовах 
переходу до ринкового господарства [Електронний ресурс] / Д.В. Ісаєнко. – 
Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pubupr/2011_2/doc/5/ 
04.pdf 
14. Барзилович Д.В. Розвиток національної нормативної бази в будівництві 
України. [Електронний ресурс]. / Д.В. Барзилович. – Режим доступу: 
http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Bud_kon/2011_75_1/BarTK.pdf 
15. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу: http://www.ukrstat.gov.ua 
16. Адріанов В.П. Науково-технологічне забезпечення процесів будівництва 
об’єктів промислового призначення / В.П. Адріанов. – Промислове 
будівництво та інженерні споруди. – 2011. – №1. 
17. Фурдичко О. І. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє 
природне середовище. / О.І. Фурдичко, В.П. Славов, А.П. Войцицький. – 
К.: Основа, 2008. – 360 c. 
18. Регіональні доповіді про стан навколишнього природного середовища в 
Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://mepr.gov.ua/diyalnist/napryamky/ekologichnyj-monitoryng/regionalni-
dopovidi-pro-stan-navkolyshnogo-seredovyshha-v-ukrayini/ 
57 
19. Зубко К.Ю. Аналіз впливу результатів будівництва на навколишнє природне 
середовище / К.Ю.Зубко, В.О. Лук’янихін // Екологічний менеджмент у 
загальній системі управління: збірник тез доповідей Дванадцятої щорічної 
Всеукраїнської наукової конференції, м. Суми, 18- 19 квітня 2012 р. – 
Суми : Вид-во СумДУ, 2012. –  С. 69-71. 
20. Бєлякова О.В Екологічні інновації – шлях розвитку ринку екологічно чистих 
товарів / О.В. Бєлякова // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2011. –  
№4, Т. 2. – С. 268-272. 
21. Войцицький А.П. Екологічна стандартизація та нормування антропогенного 
навантаження на природне середовище: теоретичні основи і розрахунковий 
практикум / А.П. Войцицький, М.Ф. Рибак, С.Б. Шваб / Житомирський 
національний агроекологічний ун-т. – Житомир: Видавництво ЖДУ ім. 
І.Франка, 2009. – 260 с. 
22. Шевченко Т.Ю. Рециклінг будівельних відходів [Електронний ресурс] / 
Т.Ю. Шевченко, М.Ю. Барна, О.Ю. Назаренко. – Режим доступу: 
http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vpabia/2011_9/2.pdf 
23. Чигрин О.Ю. Еколого-економічні аспекти впровадження сучасних 
інструментів екополітики в корпоративному секторі [Електронний ресурс] / 
О.Ю. Чигрин, Т.В. Пімоненко. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/e- 
journals/znpnudps/2011_1/pdf/11coytcs.pdf 
24. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) 
при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд: ДБН A.2.2-
1-2003. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://www.budinfo.com.ua/dbn/8.htm. – (Державні будівельні норми України) 
25. Морозова Т.В. Нормування антропогенного навантаження /Морозова Т. В. 
− Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. – Чернівці : Рута, 
2008. – 99 с. 
26. Томашпольський К.М. Оцінка екологічних аспектів / К.М. 
Томашпольський, Т.А. Сафранов // Вісник Одеського державного 
58 
екологічного університету: науковий журнал / Головний ред. Є.Д. Гопченко. 
– Одеса: Вид. «ТЕС», 2007. – Вип. 4. – С. 18-29. 
27. Сайт будівельної компанії ТОВ «Етуаль Метал» [Електронний ресурс]. – 
Режим доступу: https://etual.com.ua/. 
28. Звіт з інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ТОВ «Етуаль-
Метал» за 2017 рік. Черкаси. 40 с. 
29. Декларації про відходи ТОВ «Етуаль-Метал» за 2018-2021 роки. Черкаси. 11 
с. 
30. Зубко К.Ю. Екологічний моніторинг як засіб запобігання та усунення 
негативного впливу будівельної індустрії / К.Ю.Зубко // Науково-
практичний журнал "Інвестиції: практика і досвід". – № 13, 2013. – С.73-77. 
31. Кобушко Я.В. Вплив екологічного фактора на інвестиційний потенціал 
регіону / Я.В. Кобушко // Вісник Запорізького національного університету: 
збірник наукових праць. Економічні науки. – 2011. – № 4(12). – С. 199-205. 
32. Шмандій В. Екологічна безпека / В. Шмандій, В. Некос. – Х.: ХНУ, 2008. – 
436 с. 
  
59 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
  
60 
ДОДАТОК А 
 
Апробація роботи 
 
1. Ящук Л.Б., Бірко О.О. Екологічні аспекти функціонування будівельної 
галузі в Україні // Матеріали П’ятої Всеукраїнської науково-практичної 
конференції «Євроінтеграція екологічної політики України». 25-26 жовтня 2023 
року, м. Одеса: Одеський державний екологічний університет, 2023. с. 181-182.