Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4648
Назва: Інноваційні рішення і технології збирання твердих побутових відходів в містах (на прикладі м. Черкаси)
Автори: Ящук, Людмила Борисівна
Неліпа, Сергій Вікторович
Ключові слова: утилізація;вакумний спосіб збору відходів;тверді побутові відходи;сортування відходів;технології збирання;підземний спосіб збору відходів
Дата публікації: гру-2023
Короткий огляд (реферат): Актуальність теми. Система поводження з ТПВ в Україні є досить застарілою та не адаптованою до сучасності. Заходи щодо врегулювання цієї проблеми на різних рівнях управління в країні бажаного результату не приносять, і всі критичні питання щодо ТПВ залишаються відкритими. Виклики екологічного та ресурсного характеру в галузі утворення та захоронення відходів вимагають технологічного прориву, новітнього підходу та інноваційного рішення. Мета роботи: дослідження організації збору та утилізації ТПВ в українських містах на прикладі м. Черкаси та можливості впровадження сучасних технологій збору відходів в населених пунктах. Об’єкт дослідження: технології збору та утилізації ТПВ в Україні. Предмет дослідження: впровадження інноваційних технологій для роздільного збору ТПВ в Україні на прикладі м. Черкаси. Методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, обробка статистичних даних по ТПВ м. Черкаси, порівняння та аналітична обробка даних за допомогою комп’ютера. Результати дослідження. В м. Черкаси розроблена і прийнята у 2019р. Схема санітарного очищення міста. Владою було замовлено дослідження по визначенню обсягів утворення ТПВ в місті та його структурі. За результатами досліджень було визначено, що міські відходи приблизно на 55% складають органічні рештки. В Черкасах 98% населення користується послугами з вивезення ТПВ, які надає КП «Черкаська служба чистоти». Збір сміття проводиться централізовано в пластикові (для приватного сектору – 0,24м3) та металеві для багатоповерхових будинків (місткість –1,1м3) контейнери, які розміщені на спеціальних майданчиках, що встановлюються на прибудинкових територіях. Біля контейнерних майданчиків встановлені контейнери для роздільно збору відходів (склобій, пластик). Всього по місту розміщено 250 сіток для пластику та 60 спеціальних контейнерів для склобою Наповненість міського сміттєвого полігону спонукає місцеву владу шукати шляхи вирішення сміттєвої проблеми обласного центру. На сьогодні замовлено проект нового полігону площею 7 га в районі існуючого звалища. Ведеться дослідження проектів сміттєпереробного заводу, який планують розмістити на території промзони ПАТ «Азот». Згідно Генеральному плану забудови м. Черкаси передбачено організацію роздільного збору ТПВ із застосуванням принципів рециклінгу з метою зменшення об’ємів вивезення і захоронення відходів Наукова новизна: розраховано вартість обладнання одного підземного майданчика для збору ТПВ в м. Черкаси та визначено перспективи мінімізації обсягів ТПВ при запровадженні роздільного збору сміття з використанням двох типів контейнерів: для органічних відходів та відходів, що підлягають вторинній переробці. Теоретичне і практичне значення: завдяки отриманим розрахунковим даним, можна реалізувати практичні заходи щодо поліпшення санітарного та екологічного стану м. Черкаси шляхом організації підземного збору відходів та поліпшенню ефективності роздільного збору ТПВ. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (30 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 62 сторінки друкованого тексту, основна частина – 49 сторінок.
Actuality of theme. The solid waste management system in Ukraine is quite outdated and not adapted to modern times. Measures to resolve this problem at various levels of government in the country do not bring the desired result, and all critical questions regarding solid waste remain open. Environmental and resource-related challenges in the field of waste generation and disposal require a technological breakthrough, a new approach and an innovative solution. The purpose of the work: research on the organization of solid waste collection and disposal in Ukrainian cities using the example of Cherkasy and the possibility of implementing modern waste collection technologies in populated areas. The object of study: atmospheric air, soils, snow cover, test objects within experimental road sections of Cherkasy. The subject of research: composition and volume of urban atmospheric air pollution, chemical state of snow cover and soils, parameters of test objects along test sections of highways with different intensity of traffic flow within the regional center. Research methods: analysis, synthesis, generalization, processing of statistical data on solid waste in Cherkasy, comparison and analytical processing of data using a PC. Results of the research. It was developed and adopted in Cherkasy in 2019. Scheme of sanitary cleaning of the city. The authorities ordered a study to determine the volume of solid waste generation in the city and its structure. Based on the results of research, it was determined that approximately 55% of urban waste consists of organic residue. In Cherkasy, 98% of the population uses waste removal services provided by Cherkasy Cleanliness Service. Garbage is collected centrally in plastic (for the private sector – 0.24m3) and metal for multi-storey buildings (capacity – 1.1m3) containers, which are placed on special platforms installed in the adjacent territories. Containers for separate collection of waste (glass, plastic) are installed near the container sites. A total of 250 nets for plastic and 60 special containers for broken glass are placed around the city The fullness of the city landfill prompts the local authorities to look for ways to solve the waste problem of the regional center. The project of a new landfill with an area of 7 hectares has been ordered in the area of the existing landfill. Research is underway on the projects of the waste processing plant, which is planned to be located on the territory of the industrial zone of PJSC "Azot". According to the General Development Plan of the city of Cherkasy, the organization of separate collection of solid waste with the application of recycling principles is foreseen in order to reduce the volume of waste removal and disposal. Scientific novelty: the cost of equipment for one underground solid waste collection site in the city of Cherkasy was calculated and the prospects for minimizing the volume of solid waste when introducing separate garbage collection using two types of containers were determined: for organic waste and waste subject to secondary processing. Theoretical and practical significance: It is possible to implement practical measures to improve the sanitary and ecological condition of the city of Cherkasy by organizing underground waste collection and improving the efficiency of separate solid waste collection. Structure and scope of work. The master's qualification work consists of introduction, annotation, two chapters, conclusion, list of references (30 sources), graphic documentation, applications. The full amount of work is 62 pages of printed text, the main part is 49 pages.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4648
Розташовується у зібраннях:101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
робота _Неліпа.pdf
  Restricted Access
1.9 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування  
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему  ІННОВАЦІЙНІ РІШЕННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ЗБИРАННЯ ТВЕРДИХ 
ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ В МІСТАХ ( НА ПРИКЛАДІ М. ЧЕРКАСИ) 
 
 
 
Виконав: здобувач вищої освіти 
2 курсу, групи МГЕК-201 
спеціальності 101 «Екологія» 
(шифр і назва спеціальності) 
Неліпа С.В._______________________ 
 (прізвище та ініціали) 
Керівник  Людмила Ящук    
                 (прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль  Олена Хоменко  
                 (прізвище та ініціали) 
Рецензент    Олександр Спрягайло  
                   (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
Черкаси – 2023 рік 
 
2 
 
ЗМІСТ 
 
Вступ 3 
1    Аналітичний огляд літератури 5 
 1.1Тверді побутові відходи (ТПВ) та їх негативний вплив на довкілля та 5 
здоров’я людини 
 1.2 Сучасний стан поводження з ТПВ в Україні   12 
 1.3 Аналіз впровадження сучасних технологій збору ТПВ: світовий та 19 
український досвід     
2 Інноваційні рішення і технології збирання твердих побутових відходів в 29 
містах (на прикладі м. Черкаси)  
 2.1    Аналіз поводження з відходами у місті Черкаси 29 
2.2. Аналіз впровадження інноваційних рішень і технологій в галузі 36 
поводження з ТПВ в Україні.                                                                           
 2.3. Дослідження впровадження сучасних технологій в управлінні 42 
відходами в м. Черкаси. 
Висновки 50 
Перелік посилань 52 
Додатки 55 
Додаток А 56 
 
 
 
  
 
3 
 
ВСТУП 
 
Сучасне суспільство неможливо уявити без відходів, що утворюються в 
результаті нашої життєдіяльності. Проблема поводження з ТПВ, що формуються 
внаслідок економіко-господарської діяльності, має багатогранний та комплексний 
характер, оскільки включає в себе різні аспекти: забруднення довкілля, 
використання ресурсів, здоров'я населення та сталий розвиток. Ситуація, що 
склалася в сфері поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) на 
сьогоднішній день є однією з найгостріших проблем в усіх країнах світу, зокрема 
і в Україні. Вона характеризується високими питомими обсягами утворення ТПВ і 
їх накопичення в довкіллі. Щорічно в Україні формується до 1 млрд. тон 
промислових та побутових відходів, а їх нагромадження на 1 квадратний кілометр 
перевищує 45 тис. тон, що ставить нашу країну однією з лідерів у світі за рівнем 
техногенного навантаження.  
Система поводження з ТПВ в Україні є досить застарілою та не адаптованою 
до сучасності. Заходи щодо врегулювання цієї проблеми на різних рівнях 
управління в країні бажаного результату не приносять, і всі критичні питання щодо 
ТПВ залишаються відкритими. 
Звалища та полігони ТПВ займають великі площі земельних ділянок, вони 
виділяють парникові гази й забруднюючі речовини, які потрапляють в атмосферу, 
гідросферу, у поверхневі шари ґрунту, ґрунтові води, надра. Відсутність 
роздільного збирання та утилізації відходів, що містять токсичні компоненти, 
підвищує ризик забруднення довкілля небезпечними речовинами. Усе це негативно 
впливає на екосистеми, сільськогосподарську продукцію, а також знижує якість 
життя в розташованих поблизу житлових районах, призводить до підвищення 
захворюваності  населення. 
Виклики екологічного та ресурсного характеру в галузі утворення та 
захоронення відходів вимагають технологічного прориву, новітнього підходу та 
інноваційного рішення. У зв'язку з цим увесь світ зосереджується на реалізації 
 
4 
 
стратегії екологічно орієнтованого зростання, яка включає в себе використання 
«зелених технологій», тобто зменшення обсягу відходів, підвищення 
енергоефективності та скорочення використання природних ресурсів як на 
промисловому підприємстві, так й в побуті, а також зменшення утворення 
шкідливих речовин на всіх етапах життєвого циклу продукції. Екологічно 
обґрунтоване поводження з ТПВ впливатиме позитивно на довкілля (клімат, 
екосистеми), а також здоров’я людей. Першою ланкою  в процесі мінімізації 
відходів є роздільне збирання ТПВ в населених пунктах з метою їх подальшої 
утилізації. При роздільному збиранні ТПВ, в населених пунктах доцільно 
використовувати інноваційні технології, які також сприятимуть зменшенню 
негативного впливу на довкілля.  
Тому, на сьогоднішній день є актуальним питання аналізу сучасних методів 
збору відходів в містах для вивчення можливості їх застосування в Україні. 
Метою роботи було дослідження організації збору та утилізації ТПВ в 
українських містах на прикладі м. Черкаси та можливості впровадження сучасних 
технологій збору відходів в населених пунктах. 
Завданнями роботи були: 
– дослідження світового та українського досвіду впровадження сучасних 
технологій збору ТПВ; 
– визначення вітчизняної законодавчої бази в галузі поводження з ТПВ; 
– аналіз стану поводження з ТПВ в Україні на прикладі м. Черкаси; 
– визначення можливості впровадження інноваційних рішень і технологій 
в галузі поводження з ТПВ в населених пунктах; 
Результати роботи апробовані на П’ятій Всеукраїнській  науково-практичної 
конференції «Євроінтеграція екологічної політики України», яка відбулася 25-26 
жовтня 2023 року  в м. Одеса. 
 
 
 
 
5 
 
І АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1   Тверді побутові відходи (ТПВ) та їх негативний вплив на довкілля та 
здоров’я людини  
 
Відходами (В) називаються речовини, матеріали і предмети, що утворюються 
у процесі людської діяльності і не використовуються у подальшому  у місці 
утворення чи знаходження та які їх власник повинен позбутися шляхом утилізації 
чи видалення [1]. Всі відходи поділяються на відходи споживання та виробництва. 
До виробничої групи відносяться рештки, які залишаються після створення 
кінцевого продукту у промисловості, сільському господарстві та інших секторах 
економіки. Зокрема, промислові відходи утворюються в результаті виробничої 
діяльності людини (в промисловості, будівництві, на транспорті). Відходи 
споживання інколи називають твердими побутовими відходами (ТПВ) До них 
відносять товари та вироби, які відслужили свій строк в побуті, а також непотрібні 
людині продукти та їх залишки, утворенні в системі господарства: тверді побутові 
відходи, великогабаритні матеріали, побутова техніка та меблі, які відслужили свій 
термін, габаритні гумові відходи, відпрацьовані акумулятори, ртутні лампи, 
автолом, електронній лом (радіо- та телеапаратура). 
В Україні існує державний класифікатор відходів (ДКВ),  в якому відходи 
класифікуються за сукупністю пріоритетних ознак: за походженням, агрегатним 
станом, хімічним складом, екологічною небезпекою. За ієрархічною ознакою у 
ДКВ відходи систематизовані на блoки, гpупи, пiдгpупи,  пoзиції, cубпoзицiї. 
Блоки відходів поділяються на комунальні (побутові включно); хімічні; 
мінеральні; органічно-природні відходи [2]. Наприклад, за агрегатним станом 
відходи поділяються на рідкі, тверді тa гaзоподібні. Небезпека засмічення довкілля 
породжує класифікацію по шляхам утилізації відходів. Наприклад, змішані відходи 
найбільш складно використати у рециклінгу.  Присутність в змішаних відходах 
органічних решток дозволяє використовувати термічні методи утилізації. 
 
6 
 
Небезпека радіоактивних відходів полягає не тільки у підвищеному шкідливому 
впливі на живу природу та людину, але й у тривалості їх зберігання.  
На сьогодні, в Україні за морфологічним складом ТПВ відрізняються 
значним вмістом паперових (22%)  та харчових і рослинних відходів (39%) 
(рисунок 1.1).  
 
 
 
 
Рисунок1.1– Морфологічний склад ТПВ в Україні [3] 
 
Прискорення  урбанізації в глобальному світі призвело до зростання загрози 
здоров’ю людей та довкіллю через утворення великих обсягів сміття в межах 
міського середовища. Ступінь соціально-економічного розвитку суспільства в 
різних країнах призводить до різних можливостей вирішення проблеми 
накопичення ТПВ. В більшості розвинених країн збір та подальший рециклінг або 
утилізація сміття знаходиться під жорстким законодавчим тиском і вирішується 
завдяки застосуванню сучасних складних технологій. В країнах третього Світу ця 
проблема майже не вирішується. Наприклад, у індійському місті Сурат 
перевантаження міського середовища органічними рештками після злив призвело 
до спалаху пневмонічної чуми серед населення (56 смертельних випадка). 
Негативний вплив ТПВ на здоров’я людини пов’язаний з кількома факторами: 
 
7 
 
•  поширення комах та синантропних тварин – переносників паразитів у 
місцях накопичення та зберігання ТПВ; 
• забруднення повітря, поширення смороду через гниття органічних решток; 
• забруднення поверхневих  вод небезпечними і токсичними сполуками, що 
містяться в ТПВ; 
• накопичення і складування значних обсягів сміття в межах міського 
середовища; 
Різноманітний склад компонентів ТПВ може змінюватись залежно від часу 
та місця збору. Співвідношення складових ТПВ у населених пунктах може 
визначатись джерелом утворення, рівнем благоустрою міста, сезоном року, 
кліматичними умовами. Знання можливої структури ТПВ необхідно для 
впровадження у населених пунктах сучасних технологій їх збору,  
транспортування, сортування та утилізації. Це дає можливість також прогнозувати 
обсяги утворення вторинної сировини під час рециклінгу [4].  
Хімічний склад ТПВ може містити різноманітні токсичні сполуки: барвники, 
пестициди, розчинники, ліки, сполуки важких металів, формальдегід. В побуті 
сучасної людини важливе місце займають синтетичні речовини, небезпека яких 
полягає у тривалому зберіганні у навколишньому середовищі, оскільки їх рештки 
не піддаються органічному розкладу. Горіння пластмас провокує виділення летких 
поліхлорбіфенілів (діоксини), сполук фтору, нітрогену, сірки [5]. 
Косметичні вироби, побутова хімія, ліки – все це використовує людина під 
час своєї життєдіяльності. Всі вони є сукупністю хімічних сполук. В світі 
використовується приблизно 100 тисяч різновидів штучно синтезованих речовин і 
щорічно до цього списку додається тисяча нових. Хімікати поширені по всьому 
світу, їх можна знайти в продуктах харчування, дитячих іграшках, меблях. Окремі 
сполуки додаються в побутові речі для надання приємного запаху або зміни коліру,  
очищення поверхні. Небезпечні для здоров'я сполуки містяться в миючих засобах, 
лаках, фарбах, меблях, килимах, іграшках, одязі, тканинах, косметиці, 
фармацевтичних препаратах, комп'ютерах, продуктах харчування і так далі. 
 
8 
 
Внаслідок колообігу речовин хімічні сполуки присутні в повітрі, воді, в продуктах, 
грунті і живих організмах. У сільському господарстві хімікати необхідний спосіб 
боротьби із шкідниками, хворобами та бур'янами. Дослідження показують, що 
хімічний склад ТПВ в містах на 50–70 % визначається  органічною речовиною, а 
тому містить сполуки вуглецю (30–35 %), азоту(1–2 %), фосфору(0,5–1 %), 
калію(0,5–1 %) та сірки(0,2–0,3 %). Вміст токсичних речовин в побутових відходах 
представлено у таблиці 1.1.  
 
Таблиця 1.1 – Вміст токсичних речовин у побутових відходах 
Види відходів Токсичні речовини 
Пластмасові вироби  Хлорорганічні сполуки, органічні розчинники 
Пестициди Хлор – та фосфорорганічні сполуки 
Ліки Органічні розчинники, сліди важких металів 
Фарби Важкі метали, барвники, розчинники 
Акумуляторні батареї Важкі метали 
Оливи, бензин Феноли органічні сполуки,  важкі метали
 аміак, солі кислот, 
 
Металеві вироби Барвники, солі абразивних покриттів, масла, феноли 
Шкіра Важкі метали,барвники 
Текстиль Барвники, хлорорганічні сполуки 
 
Хімічні речовини, що містяться у ТПВ, можуть потрапляти до організму 
людини різними шляхами: респіраторно, через поверхню шкіри, ентерально. В 
організмі хімікати включаються в обмін речовин, можуть перетворюватись в інші 
речовини: менша бо більш  токсичні, ніж вихідні сполуки. 
Діти піддаються впливу шкідливих хімічних речовин при певних обставинах: 
 
9 
 
при споживанні  забруднених продуктів та напоїв; перебуванні в забруднених 
зонах; доступі до небезпечних побутових об’єктів, іграх із землею. 
Основні забруднювачі ТПВ та їх вплив на здоров’я людини наведені у 
таблиці 1.2 
 
Таблиця 1.2 – Вплив токсичних речовин ТПВ на здоров’я людини 
Токсичні Вплив на здоров’я людини 
сполуки 
Сполуки Порушення біосинтезу Hb, імунної системи. Функціональні і 
важких  органічні порушення серцево-судинної системи. Інтоксикація 
металів центральної нервової системи. Розлади психіки. 
(Pb,Cd,Zn) Функціональні порушення печінки, нирок, шлунково-
кишкового тракту. Накопичення в організмі свинцю (в 
кістках, крові, сечі), відставання фізичного розвитку дітей, 
аж до летального результату. 
Пари Нервово-психічні порушення, підвищення загальної 
металевої захворюваності. У дітей - гіпертонія, підвищена ураженість 
ртуті, солі Hg зубів карієсом. Незворотні ураження центральної нервової 
системи і мозку. 
Феноли Збільшення загальної захворюваності, респіраторні хвороби. 
Вуглеводні, Подразнення дихальних шляхів, нудота, запаморочення, 
бензпірен сонливість. Зниження імунологічної активності організму. 
 
В Україні щорічно утворюється приблизно 104 кг відходів на людину. На 
жаль, відсутність у більшості населення екологічної свідомості та культури 
призводить до утворення та зростання кількості несанкціонованих звалищ в містах 
і в приміській зоні. Утилізація сміття з міської території здійснюється переважно 
шляхом вивезення ТПВ на приміські звалищні полігони. До останнього часу при 
організації звалищ основну роль відіграють економічні фактори через брак коштів. 
 
10 
 
В зв'язку з цим їх часто розташовують в відпрацьованих кар'єрах та інших землях, 
що не підлягають експлуатації. Основна маса об'єктів була побудована ще за часів 
радянської влади і на сьогодні знаходиться в критичному або потенційно 
небезпечному стані. 
Звалища сприяють отруєнню атмосфери і поверхневих водних об’єктів, 
підземних вод, руйнують навколишні екосистеми. Населення, що проживає поруч 
із звалищними полігонами має підвищену захворюваність респіраторних та 
інфекційних хвороб через постійне перебування у несприятливому середовищі.  
При зберіганні на полігонах ТПВ зазнають змін внаслідок  фізико- хімічних 
процесів,  через що утворюються екологічно небезпечні речовини. Найбільш  
небезпечним серед них є фільтрат, що формується в тілі звалища при взаємодії 
відходів з атмосферними опадами. Фільтрат містить численні компоненти розпаду 
органічних і мінеральних речовин. В залежності від гідрогеологічної будови 
ділянки, на якій складуються ТПВ, терміни виходу фільтрату можуть коливатися 
від 1 (для піщаних ділянок) до 25 (для глинистих ґрунтів) років після поховання 
відходів на звалищах. Особливо активно забруднюються  фільтратом зони 
активного водообміну, перш за все ґрунтові води. 
В Україні, на жаль, галузь утилізації ТПВ перебуває у зародковому стані. З 
усього обсягу утворених ТПВ  відсортовується лише 6 %, а спалюється 1,5 %.В 
сучасному світі швидкість утворення побутових відходів випереджає демографічне 
зростання населення. Це можна пояснити споживацькою політикою суспільства, 
оскільки люди завжди хочуть жити краще та комфортніше, ніж попередні 
покоління. Як наслідок, незважаючи на глибоку демографічну кризу в Україні, 
кількість ТПВ не тільки не зменшується, але, й навпаки, продовжує накопичуватися 
та збільшуватися, тому з кожним роком площа, зайнята під полігони ТПВ 
збільшується [4].  
Використання застарілих методів утилізації і поховання ТПВ на полігонах – 
звичайна практика у всіх регіонах нашої країни. Наслідками такого поводження з 
ТПВ є забрудненість території України сміттям на 94% [5]. Тому нагальним є 
 
11 
 
впровадження в практику поводження з ТПВ сучасних методів їх утилізації. 
Утилізація ТПВ − це процес їх розкладання під дією температури, хімічних, 
біологічних або механічних факторів, в результаті чого відбувається перетворення 
відходів в звичайний для використання вигляд: тепло (газ), добрива, рідке паливо 
(спирти) та ін [6]. 
Способи отримання енергії з відходів поділяються на дві групи: 
1) із зберіганням та подальшим транспортуванням енергоносія; 
2) з отриманням тепла і електроенергії. 
Виділяють декілька методів ліквідації ТПВ: 
Біологічна  утилізація – переробка ТПВ в добриво шляхом компостування. 
Біохімічне розкладання органічних решток супроводжується інтенсивним 
виділенням біогазу та утворенням компосту, який після знезараження 
використовується в сільському господарстві. Основним недоліком компостування 
є значний відсоток важких кольорових металів в отриманій сировині. Біологічний 
метод неможливо застосовувати при утилізації штучних речовин та пластмас, 
вивезення яких потребує додаткових витрат. Тому цей метод не використовується 
для  переробки муніципальних ТПВ, особливо в межах населених пунктів  [7].  
Найбільш технічно відпрацьованим і поширеним методом переробки ТПВ є 
спалювання.  Термічний метод передбачає двоступеневий процес із піролізом. 
Альтернативою піролізу є газифікація, яка здійснюється при високих температурах 
і в присутності повітря. Наявність повітря і присутність в ТПВ хлорорганічних 
сполук під час газифікації створює загрозу утворення діоксинів, з подальшою їх 
емісією у довкілля.  
Термічний метод утилізації ТПВ дозволяє отримати синтез-газ, який  можна 
використовувати як паливо або сировину в хімічній промисловості. Недоліками 
цього методу є потреба у значних капіталовкладеннях через високу вартість 
обладнання Термічний розклад ТПВ без доступу повітря (піроліз) мінімізує ризики 
утилізації побутового сміття для довкілля і дозволяє отримувати пірокарбон , який 
знаходить все більше попиту у будівництві [7]. 
 
12 
 
На сьогодні найкращим варіантом переробки муніципальних ТПВ є їх 
утилізація в жужільному розчині, який барботують. Даний спосіб переробки є 
екологічно безпечним через відсутність небезпечних шкідливих речовин. Це дає 
змогу розміщувати пункти переробки ТПВ в межах населених пунктів [7]. 
 
 1.2 Стан поводження з ТПВ в Україні 
 
Вітчизняна законодавча база стосовно поводження з відходами перебуває у 
стані інтенсивної перебудови через реалізацію політики децентралізації в країні. 
Перелік нормативно-правових актів згідно Національну плану управління 
відходами до 2030 року (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 лютого 
2019 р. № 117-р) представлений на рисунку 1.2 [8]. 
Відповідно до Національного плану управління відходами в Україні до 2030 
року, першочергово потрібно ухвалити рамковий законопроект про відходи, який 
окреслить основні орієнтири управління усіма видами відходів в Україні. І лише 
після цього будуть прийняті секторальні закони, які регулюватимуть поводження 
із специфічними потоками відходів, кожен з яких має свої особливості [9]. 
У законопроекті «Про управління відходами», визначаються положення: 
• Директиви про відходи;  
• Директиви про полігон відходів 
• Директиви про промислові викиди  
Також у Верховній Раді зареєстровані законопроекти «Про відходи 
електричного та електронного обладнання»; «Про батареї та акумулятори», які 
можна буде розглядати лише після прийняття Рамкового законопроекту. Також 
розробляються законопроекти про пакування, відходи пакування та про промислові 
відходи. 
 
13 
 
   
Рисунок 1.2– Законодавча база України у сфері управління відходами [8] 
 
В Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» [10] визначено, 
що місцеві громади:  
● вирішують питання поводження з ТПВ, знешкодження та захоронення 
трупів тварин; 
● надають згоду на розміщення на території населених пунктів місць чи 
об’єктів для розміщення відходів;  
● згідно із нормативними документами вирішують питання у сфері 
поводження з небезпечними відходами; 
● затверджують схеми санітарного очищення населених пунктів та 
впроваджують системи роздільного збирання ТПВ; 
● затверджують норми надання послуг з вивезення ТПВ; 
● визначають при проведенні тендерів  організації, що  у межах 
населеного пункту надають послуги з вивезення ТПВ спеціально обладнаним 
транспортом; 
● визначають території для розміщення ТПВ; 
 
14 
 
● здійснюють контроль за діяльністю підприємців та приватних осіб при 
поводженні з відходами; 
● затверджують  для юридичних осіб на підконтрольній території ліміти 
викидів і скидів забруднювачів у навколишнє середовище та ліміти розміщення 
відходів згідно законодавчим документам. 
Інші законодавчі документи у сфері управління відходами наведені у таблиці 
1.3  
 
Таблиця 1.3 – Основні законодавчі документи у сфері поводження з 
відходами 
№ Назва Зміст 
Постанова «Про затвердження Порядку Принцип 
КМУ від формування середньозваженого розрахунку тарифу 
26.09.2023р. тарифів на послугу з управління ТПВ, з вивезення ТПВ 
№ 1031  а також тарифів на збір, перевезення, 
та видалення ТПВ» 
Постанова Про затвердження Правил надання Схема санітарного 
КМУ від послуги з управління ТПВ та типових очищення міст при 
08.08.2023р. договорів про надання послуги з роздільному зборі 
№ 835 управління побутовими відходами ТПВ) 
Наказ МОЗ «Про затвердження Державних Санітарні вимоги 
№145 від санітарних норм та правил утримання для населених 
17.01.2011р. територій населених місць» пунктів 
ДСТУ «Контейнери для побутових відходів. Основні параметри 
8476:2015 Загальні технічні вимоги» контейнерів 
ДСТУ-Н Б «Настанова з улаштування Умови забезпеч. 
Б.2.2-7:2013 контейнерних майданчиків» санітарного стану  
міських територій 
 
 
15 
 
Продовження таблиці 1.3 
1 2 3 
ДСТУ «Колісні транспортні засоби. Засоби технічні вимоги для 
8392:2015 спеціально обладнані для перевезення транспорту при  
ТПВ. Загальні технічні умови» перевезені ТПВ 
СОУ ЖКГ Побутові відходи «Технологія правила біологічної 
10.09- перероблення органічної речовини, обробки /компостув. 
014:2010 що є у складі побутових відходів» органічних відходів 
ДСТУ EN Тверде відновлювальне паливо. Вимоги до палива 
15359:2018 Технічні харак- теристики та класи отриманого з 
(EN (EN 15359:2011 Solid recovered fuels відходів (SRF): 
15359:2011, (SRF) — Specifications and classes). калорійність, вміст 
IDT) ртуті та хлору 
Наказ Про затвердження Правил Умови 
Мінрегіону експлуатації об’єктів поводження з перевантаження, 
від побутовими відходами сортування сміття, 
04.05.2012 переробки органічн. 
№ 196 решток  
Наказ «Про затвердження Методичних Організація 
Мінрегіону рекомендацій. щодо збирання відходів роздільного збору 
від електричного/електронного корисних комп-тів. 
22.01.2013 обладнання, що є у складі побутових ТПВ, та залучення 
№ 15  відходів населення до збору і 
заготівлі вторинної 
сировини. 
Наказ№ 133 «Про затвердження Методики Технологічні  
Мінрегіону роздільного збирання побутових схеми   роздільного   
(28.01.2020) відходів» збирання   ТПВ  
 
 
16 
 
Рух в ЄС потребує таких стратегічних пріоритетів розвитку галузі управління 
ТПВ: 
• запроваджувати сучасні технології, спрямовані на мінімізацію 
утворення ТПВ, оптимізацію їх переробки та очищення ( з урахуванням 
комунальної і промислової компоненти); 
• надавати економічні переваги компаніям, які реалізують інноваційні 
підходи до утилізації сміття; 
• запобігати захороненню відходів, які можна переробляти; 
• контролювати здійснення юридичної відповідальності за негативні 
наслідки для довкілля з усуненням задіяної шкоди; 
• впровадження і стягнення  екологічного податку за утворення ТПВ. 
Проект сучасного Закону України «Про управління відходами» відповідає 
нормам Європейської Директиви щодо поводження з відходами і передбачає: 
1. забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження та 
видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при 
поводженні  з ними; 
2. зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх 
небезпечності; 
3. забезпечення комплексного використання первинних матеріальних 
ресурсів; 
4. сприяння максимально можливій утилізації відходів;  
5. забезпечення безпечного видалення відходів, що не підлягають 
утилізації, шляхом розроблення відповідних технологій, екологічно безпечних 
практик поводження з відходами [9]. 
Передача повноважень органам місцевого самоврядування  зобов’язує їх 
розробити і реалізувати Регіональні програми управління відходами які разом із 
Національною програмою спрямовані на реформування галузі .  
На сьогодні регіональні програми поводження з відходами реалізуються 
майже в усіх регіонах України. В більшості областей  вони передбачають 
 
17 
 
впровадження сучасних екологічних технологій для досягнення цільових 
показників по зменшенню впливу на довкілля у сфері поводження із сміттям. 
Інвестиційні програми управління відходами є коштують від 20 до 100 млн. євро, 
місцева влада орієнтується державне фінансування. 
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України є головним 
державним органом, що визначає політику у сфері розробки та контролю 
впровадження стратегій щодо поводження з ТПВ з точки зору дотримання 
законодавства у сфері охорони навколишнього середовища. Згідно ЗУ «Про 
місцеве самоврядування в Україні», контроль за реалізацією політики з мінімізації 
ТПВ здійснюється органами  місцевого самоврядування [10]. Розподіл функцій між 
учасниками ринку в сфері поводження з ТПВ наведено в таблиці 1.4. 
 
Таблиця 1.4 – Розподіл обов’язків між учасниками в галузі поводження з ТПВ 
 
Функція Суб’єкт 
Безпосереднє право власності на відходи. Обов’язок не допускати Населення, 
негативного впливу на навколишнє середовище організації, 
підприємці 
Право отримувати вигоду через управління активами та передання Організації, 
права власності. Обов’язок компенсувати вплив на довкілля підприємці 
Координація збирання, переробки, утилізації та захоронення відходів Місцеві державні 
адміністрації 
Належна експлуатація об’єктів інфраструктури й надання послуг зі Уповноважені 
збирання, вивезення та утилізації відходів за визначену плату спец. організації 
Складання та ведення реєстру з утворення, переробки та утилізації Місцеві державні 
відходів, а також реєстру об’єктів захоронення відходів адміністрації 
Координація ведення документації щодо утворення, обробки, Місцеві державні 
знезараження, утилізації та видалення відходів, екологічна адміністрації 
сертифікація 
Ліцензування та санітарної та екологічної безпеки наявних об’єктів, Міністерство 
а також контроль ведення документації щодо поводження з відходами; захисту довкілля та  
узгодження лімітів на утворення та захоронення відходів, контроль природних ресурсів 
ведення журналів об’єктів України 
Підготовка нормативних і процедурних рекомендацій щодо Міністерство 
поводження з побутовими відходами; розробка та затвердження регіонального 
державних стандартів, норм і правил щодо поводження з побутовими розвитку  та ЖКГ 
відходами, схем санітарного очищення населених пунктів України 
Організація збирання та вивезення сміття з території населеного Місцева влада  
пункту 
 
18 
 
За умови відсутності дій, спрямованих на будівництво сміттєпереробних 
заводів, Державна екологічна інспекція України може ухвалити рішення про 
закриття звалищ або полігонів через недотримання санітарних норм. В реальному 
житті  такі рішення ухвалюються лише при екологічних катастрофах,  а штрафи, 
що стягуються за невиконання норм екологічного права, є незначними. 
Суттєво ускладнюють роботу компаній, що займаються збиранням та 
перевозкою ТПВ,  необхідність укладання окремих угод із значною кількістю 
різноманітних споживачів, що призводить до бюрократичних перепон та ризиком 
втрати домовленостей в довгостроковій перспективі. У галузі, де велике значення 
має масштаб та безперервність виробничого процесу, відсутність гарантованого 
потоку відходів та невизначеність у виборі контрагентів ускладнюють залучення 
приватного капіталу. 
В Україні відбувається реформування управління відходами. ЗУ» Про 
управління відходами» набув чинності 9 липня 2023 року. Згідно із цим  
документом, в Україні: 
• впроваджується ієрархія управління відходами, пріоритетними 
напрямками якої є запобігання утворенню відходів, їхнє повторне використання та 
відновлення (рециклінг), і лише потім – видалення, у т.ч. захоронення на полігонах, 
які відповідають вимогам екологічної безпеки,  
• відбувається планування системи управління відходами на 
національному, регіональному та місцевому рівнях,  
• запроваджується система розширеної відповідальності виробника,  
• створюється сучасна інфраструктура та об’єкти збирання та 
оброблення відходів,  
• удосконалюються  процеси управління відходами, у т.ч. ліцензійної і 
дозвільної системи, інформаційного забезпечення в сфері управління відходами. 
Усі повноваження у сфері управління ТПВ передаються органам місцевого 
самоврядування. Це рішення обґрунтоване різними локальними умовами у 
населених пунктах (рівень доходу, склад відходів, тип забудови, наявність 
 
19 
 
потужностей з переробки/утилізації та ін.). Незалежно від цих розбіжностей, 
принципи управління відходами є однаковими і співзвучні із міжнародними 
вимогами. Це, в першу чергу, захист здоров’я населення, охорона навколишнього 
середовища та збереження ресурсів! 
 
1.3 Аналіз впровадження сучасних технологій збору ТПВ: світовий та 
український досвід 
 
Основним способом утилізації  ТПВ в Україні на сьогодні є захоронення на 
спеціально облаштованих полігонах. Сучасні полігони ТПВ повинні представляти 
собою спеціально облаштовані споруди, куди організовано складування побутових 
відходів із дотриманням технічних і санітарних норм. Теретично, будівництво 
полігонів за санітарними вимогами повинно було забезпечити зниження 
негативного впливу відходів на довкілля. Більшість полігонів була побудована ще 
в середині минулого сторіччя. Прискорення процесів урбанізації, збільшення  
обсягів сміття, тривалість експлуатації призвели до того, що більше 80% 
вітчизняних полігонів ТПВ  стали по факту звалищами і вже не відповідають 
санітарним нормам (рисунок 1.3).  
 
 
Рисунок 1.3– Стан полігонів ТПВ в Україні 
 
20 
 
Внаслідок фізико-хімічних процесів що відбуваються на звалищах ТПВ 
виділяються  небезпечні та шкідливі речовини, може відбуватись самозаймання та 
отруєння водних ресурсів. Внаслідок відсутності екологічної свідомості українців, 
а також відсутності ефективного збору та вивезення сміття в Україні часто 
виникають несанкціоновані сміттєзвалища. Їх утворення загострює екологічні 
проблеми в місцевості: у воду та ґрунт виділяються різноманітні шкідливі речовини 
(від металів до вуглеводнів), а у повітря токсичні леткі сполуки. Задимлення 
значних територій через самозапалення сміттєзвалищ провокує виникнення та 
загострення респіраторних захворювань серед місцевого населення [11]. 
З метою попередження виникнення нових та зростання існуючих 
сміттєзвалищ в Україні у 2017 році було запроваджено електронний сервіс 
ECOMAPA (рисунок 1.4) – інтерактивну карту, яка давала можливість направити 
інформацію про місця стихійних звалищ до Міністерства захисту довкілля та 
природних ресурсів.. 
 
 
 
Рисунок 1.4– Інтерактивна карта сміттєзвалищ України (Екомапа) 
 
 
21 
 
Через мобільний додаток електронного сервісу "Ecomapa.gov.ua" можна 
сповістити владу про виявлене сміттєзвалище. З вересня 2017 року надійшло понад 
5000 тисяч повідомлень про виявлені місця скупчення відходів. На жаль, з 
технічних причин, після кібератаки, що сталася в ніч з 13 на 14 січня 2022р., 
відновити роботу електронного сервісу «Екомапа» https://ecomapa.gov.ua/ не має 
можливості. Наразі Міністерство захисту довкілля працює над новим технічним 
рішенням «Екомапа 2.0». 
За 2021 рік в Україні утворилось понад 10 мільйонів тонн побутових 
відходіякі було захоронено на 6 тисячах сміттєзвалищ і полігонів загальною 
площею майже 9 тисяч гектарів. Метод захоронення ТПВ в країнах ЄС вважається 
найгіршим не лише за екологічними, але й за економічними показниками і від 
нього відмовляються. При європейському підході до поводження з ТПВ перевага 
віддається профілактиці утворення відходів та їх рециклінгу, і лише потім 
переробці, а наостанок захороненню. Порівняльна характеристика підходу до 
поводження з ТПВ в Україні та країнах ЄС наведена на рисунку 1.5. 
 
  
 
Рисунку 1.5 – Відмінності в управління відходами у країнах ЄС та Україні 
 
 
22 
 
Якщо в країнах ЄС основою поводження з ТПВ є заходи по запобіганню 
утворення сміття, то в нашій країні – це захоронення відходів на звалищних 
полігонах [12]. 
У Європі спалювання відходів або їх використання в якості вторинної 
сировини займають проміжне положення в ієрархії технологій утилізації сміття. 
Середній рівень переробки ТПВ в цих країнах складає 40 % , на відміну від України, 
де цей показник трохи більше 2,5 %. 
 
 
 
Рисунок 1.6 – Шляхи утилізації ТПВ в Україні та Європі, % [13]. 
 
 
У багатьох країнах світу відсутнє попереднє сортування відходів перед їх 
переробкою чи захороненням, тому вилучення з них цінних складових є важливим 
завданням з екологічної та економічної точки зору. Більш ніж  50 країн світу мають 
Закон про рециклінг. В усіх економічно розвинених країнах на рівні урядів 
розроблені та діють програми, які включають заходи щодо кваліфікованого 
обстеження автомобілів на предмет рециклінгу: частковий демонтаж шин на 
переробних підприємствах, повторне використання демонтованих деталей, 
переплавлення металобрухту. Подальше використання металобрухту суттєво 
знижує вартість нової металопродукції. Наприклад, при переплавленні сталевого 
 
23 
 
металобрухту потрібно тільки 25% енергії, затрачуваної на виплавку стали з руди 
в домнах [13]. 
Поводження з відходами визначається законодавчою базою країни, 
контролюється владою та регулюється економічно: в ЄС підприємства 
відповідають за відходи своєї продукції. Необхідні засоби на переробку відходів 
виділяються державою (за рахунок збору податків) й акумулюються в спеціальних 
екологічних фондах на місцевому й державному рівні.  
Стандартизоване маркування деталей на стадії їхнього виготовлення 
дозволяє в подальшому покращити  виділення із відходів  небезпечних хімічних 
матеріалів (наприклад, важких металів, полімерів, що містять хлор та ін.). 
Маркування деталей з гуми й пластмас дозволяє чітко визначити марку матеріалу  
з подальшою максимальною ефективністю їх вторинного використання. Згідно 
європейських законів  при утилізації автомобілів 95% ваги відходів повинно 
зазнавати рециклінг матеріалів, 10% можуть бути термічно перероблені і лише 5% 
можуть бути поховані [14].  
Основою збору та систематизації даних про ТПВ є стандартний уніфікований 
паспорт відходу. Такий документ повинен мати фізико– хімічні характеристики 
відходу, дані про його кількість, технологію та місце утворення.  
Роздільне збирання відходів в європейських країнах організовується на рівні 
домогосподарств, в Україні – на рівні держави [15]. Для розуміння можливості 
подальшої переробки ТПВ використовується спеціальне маркування. Наприклад, 
пластик, папір, метал та скло піддаються рециклінгу, небезпечні відходи 
(батарейки, ртутні та люмінесцентні лампи) збираються окремо. 
Переробка змішаних відходів дозволяє переробляти відходи будь-якого 
морфологічного складу. У європейській (та новітній українській) практиці ручне 
та/або автоматичне сортування змішаного потоку відходів дозволяє виділити від 5 
до 20 різноманітних фракцій, які можуть використовуватись при створенні кінцевої 
продукції [15]. Залежно від особливостей технологічного процесу (кількість 
фракцій сміття, рівень автоматизації, склад вторинної сировини) перероблятися 
 
24 
 
може до 20% ТПВ.  Витрати на переробку становлять до 250 євро/т для невеликих 
переробних ліній. Для українських компаній це значні капіталовкладення, що є 
гальмуючою ланкою при запровадження приватних компаній, що займатимуться 
сортуванням змішаного сміття.  Переробка з використанням роздільного збирання 
ТПВ на рівні споживачів дозволяє зменшити розмір інвестицій, необхідних для 
будівництва інфраструктурних об’єктів, та може зменшити операційні витрати 
завдяки автоматизації. [15]. 
Існує дві технології роздільного збирання ТПВ. Перша: збираються  всі групи 
фракцій, що підлягають переробці (папір, картон, скло, пластик тощо),видаляються 
вологі органічні відходи та забруднені фракції. Ця технологія дозволяє переробити 
до 30% вхідного потоку відходів.  Друга технологія передбачає попередній 
розподіл фракцій, що підлягають переробці. Як правило, це папір, картон, скло, 
пластик (пляшки) та метали (алюмінієві бляшанки): за цих умов переробляється до 
40% змішаного сміття.  
Аеробне та/або анаеробне зброджування органічних відходів дозволяє 
отримувати з біомаси органічні добрива й біогаз. Використання органічних добрив 
із сміття потребує додаткових дій по очищенню вхідного сміття від скла та металів, 
що здорожує цю технологію. Найчастіше при переробці органічних решток 
використовується технологія відкритих грядок − це найдешевший та найпростіший 
з технологічної точки зору метод. 
Спалювання відходів дозволяє максимально утилізувати сміття. 
Обмеженість цієї технології пояснюється необхідністю побудови спеціальних 
заводів з постійним моніторингом складу та обсягів викидів в атмосферу, а також 
необхідністю постійного регулювання вхідного потоку сировини з дотриманням 
вимог термообробки. Найбільша ефективність роботи сміттєспалювальної 
установки досягається  завдяки великим безперервним обсягам відходів 
Ефективність застосування сміттєспалювальної технології зменшується за 
умови попереднього видалення низки фракцій для переробки. Через ефективність 
вторинної переробки ТПВ, що досягнуто в ЄС, в багатьох країнах співтовариства 
 
25 
 
необхідність сміттєспалювальних заводів під питанням, оскільки для забезпечення 
їх безперервної роботи вимушено закуповується традиційне паливо [15]. 
Вартість інвестицій в експлуатацію обладнання різних технологій 
роздільного збирання ТПВ представлена в таблиці 1. 5. 
 
Таблиця 1.5 – Техніко-економічні характеристики різних методів переробки 
 
Способи переробки Можливий рівень Питомі 
відходів переробки,% інвестиції  
євро\ т  
Збирання та переробка 5-20 100 - 250 
змішаного потоку 
відходів 
Переробка роздільним 15- 30 200 - 300 
збиранням відходів 
(відокремленням 
органічних відходів) 
Переробка роздільним 30 – 40 300 - 400 
збиранням  відходів 
(4 і більше    фракцій) 
Вироблення біогазу з 20 - 30 300 - 500 
органічної біомаси 
Компостування (аеробне 30 – 40 400 - 600 
зброджування) 
Спалювання відходів з 80 - 85 800 - 1200 
виробництвом енергії 
 
 
Затверджена в країнах Європи методика роздільного збирання ТПВ 
передбачає різні технологічні схеми (рисунок 1.7). 
За технологічною схемою 1 передбачається централізоване перевезення 
зібраних окремо в одному контейнері відходів на підприємства сортування або 
перероблення твердих побутових відходів. 
Технологічна схема 2 використовується за умови, коли одна з фракцій ТПВ 
не потребує додаткової підготовки і може бути вивезена на об'єкти перероблення. 
 
26 
 
 
 
Рисунок1.7– Технологічні схеми роздільного 
збирання ТПВ в країнах ЄС 
 
Технологічна схема 3 використовується за умови, коли окремі дві фракції 
відходів не потребують додаткової підготовки  в якості вторинної сировини і 
можуть бути окремо вивезені на об'єкти перероблення. 
За технологічною схемою 4 роздільне збирання ТПВ здійснюється в окремі 
контейнери, розміщені на контейнерному майданчику і які промарковані різним 
кольором: 
• жовтий – "Полімери"; 
• зелений –"Скло"; 
• синій – "Папір"; 
• коричневий – "Органічні рештки"; 
• сірий – "Змішані відходи". 
Культура сортування відходів досі майже не розвинена в нашій країні. На 
сміттєвих майданчиках контейнери для роздільного збору відсутні. Для громадян є 
можливість здавати вторинну сировину (папір, скло, пластик, металобрухт) у 
пункти прийому вторинної сировини [16]. 
 
27 
 
Історія запровадження і формування політики мінімізації  утилізації ТПВ в 
європейських країнах почала формуватися у середині минулого сторіччя. Взірцем 
у цьому питані є Швеція. У цій країні  відповідальність за збір і вивезення 
побутових відходів було покладено на муніципалітети ще у 1972р.; в 1975 р була 
розгорнута програма державної підтримки будівництва ТЕС, що працюють на 
відходах. Паралельно у Швеції почалася реалізація політики повторної переробки. 
Міська влада була зобов’язана планувати рециклінг відходів на своїй території. В 
2000р. в країні було введено   податок на полігонне захоронення відходів, в 
2002р. заборонено  поховання вибухонебезпечних, а в 2005 р – органічних відходів. 
Затвердження «ресурсного» підходу до проблеми утилізації сміття поступово 
призвело до того, що на сьогодні  три чверті ТПВ збирають приватні компанії [17]. 
Одна з найрозвиненіших у світі за своїм технічним рівнем система 
управління відходами склалася в Німеччині. Досягнуті рівні обробки різних 
потоків відходів, набагато перевищують середні по Європі Якщо переробка ТПВ в 
середньому по Європі складає 37%, то в Німеччині – понад 90% відходів 
домогосподарств. З 2016 року в цій країні з «вторинної сировини вироблялося 68% 
паперу, 94% - скла і 45% сталі. Переробка пластикових пляшок дозволяє 
отримати енергію для постачання теплом 2 млн жителів Берліна протягом 130 
днів [18]. 
У 1997 р Данія стала першою країною в світі, яка законодавчо заборонила 
полігонне поховання тих відходів, які можна використовувати для спалювання з 
отриманням теплової та електричної енергії. Сміттєспалювальні заводи Данії, 
інтегровані в систему тепло- і електропостачання міст. У 1989 р на муніципалітети 
була покладена вся повнота відповідальності за управління відходами, що 
утворюються на їх територіях, що призвело до формування «датської моделі 
управління відходами». Вона має такі характеристики: 
– наявність послідовної системи правового регулювання, державного 
управління, планування і громадського контролю, що діють комплексно; 
– чіткий поділ відповідальності і компетенцій між державою, 
 
28 
 
регіональними та місцевими властями; 
– охоплення всіх видів  відходів (побутових, промислових і небезпечних) 
на основі роздільного збору[19]. 
У Нідерландах  національним  пріоритетом є впровадження циркулярної 
економіки. У 2014 р урядом країни було розроблено програму «The Realization of 
Acceleration of a Circular Economy» («Здійснення прискореного переходу до 
циркулярної економіки»). Метою першої частини Програми є скорочення 
використання «первинних ресурсів» на 50%. В другій частині  виділяються дев'ять 
рівнів економіки замкненого циклу- так звані 9 Rе. До них відносять: 
- відмову від надмірної експлуатації сировинних матеріалів (Refuse); 
- скорочення використання сировини (Reduce); 
- повторне використання (Reuse); 
- обслуговування і ремонт (Repair); 
- оновлення (Refurbish); 
- виробництво нових продуктів з елементів старого (Remanufacture); 
- використання продукту для інших цілей (Repurpose); 
- переробка і вторинне використання матеріалів (Recycle); 
- виробництво енергії з матеріалів (Recover). 
Складовою частиною загальнодержавної програми економіки замкненого 
циклу стала розробка регіональних підпрограм.  
Таким чином, Україна суттєво відстає від країн ЄС у сфері поводження з 
відходами. Якщо в  Європі в середньому рівень переробки ТПВ становить 60 % , то 
в нашій державі лише 3,7 %. Для вступу в ЄС країні треба узгодити свою політику 
у сфері управління з відходами із загальноєвропейською практикою. З липня 2023 
р. в Україні почав діяти новий ЗУ «Про управління відходами», який спрямований 
на реформування цієї галузі народного господарства і узгоджений із вимогами 
європейського законодавства [20]. 
 
 
 
29 
 
2   ІННОВАЦІЙНІ РІШЕННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ЗБИРАННЯ ТВЕРДИХ 
ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ В МІСТАХ (НА ПРИКЛАДІ М. ЧЕРКАСИ)  
 
2.1 Аналіз поводження з відходами  у місті Черкаси 
 
В Україні набув чинності у липні 2023 р. Закон України «Про управління 
відходами», який покладає на органи місцевого самоврядування розроблення та 
забезпечення санітарного очищення населених пунктів. За цим законом  відносини, 
пов'язані з утворенням, збиранням і заготівлею, сортуванням, перевезенням, 
зберіганням, обробленням (переробленням), утилізацією, видаленням, 
знешкодженням та захороненням відходів, що утворюються в містах, регулюються 
місцевим самоврядуванням. Згідно вимогам ЗУ «Про благоустрій населених 
пунктів»[21], та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»[10], в місті Черкаси 
розроблено та затверджено Схему санітарного очищення  на основі вимог ДБН 
Б.2.2-6-2013 «Склад та зміст схеми санітарного очищення населеного пункту» [22]. 
У схемі передбачено використання передових технологій та технічних рішень, 
спрямованих на управління відходами в місті.  
Місто Черкаси  є обласним центром однойменної області. Чисельність 
міського населення станом на 01.01.2022р. за даними управління статистики 
становила  269,836 осіб. Місто займає площу у 76 км². Обласний центр 
територіально характеризується неоднорідними умовами освоєння.  
Владою міста розроблено Стратегію розвитку до 2032р., в якій передбачено 
створення високоякісного середовища життєдіяльності населення на основі 
сталого розвитку міста в нових соціально-економічних умовах [23].  
На міській території нараховується 15672 житлових будинків: з них 14321 
будинки садибного типу та 1351 – будинки багатоквартирні (таблиця 2.1). 
Житловий фонд міста нараховує  6395 тис.м2 загальної площі (119,7 тис. квартир),з 
яких  багатоквартирній забудові належить понад  5000 тис.м2, а садибам – 1320 
тис.м2 . 
 
30 
 
 Таблиця 2.1 – Характеристика житлового фонду м. Черкаси 
Тип забудови Кількість Загальна Кількість Чисельність 
будинків площа квартир населення 
од. % тис.м2 % од. % тис.осіб % 
Садибна 14321 91,4 1320 20,6 21310 17,8 58,3 20,7 
Багатоквартирна 1351 8,6 5075 79,4 98420 82,2 224 79,3 
Всього 15672 100 6395 100 119730 100 282,3 100 
 
На території Черкас виділяються міські площі, що в значній мірі 
відрізняються характером забудови та функціональним призначенням: центр 
планувальне утворення, південно-східний район (або Хімселище) південно-
західний район, Соснівка, Дахнівка. Черкаська багатоквартирна забудова за 
поверховістю розподіляється на: 
 -малоповерховий (1-3 поверхи) - 3% загальної площі квартир; 
- середньоповерховий (4-5 поверхів) - 27% загальної площі квартир;  
-багатоповерховий (6-9 поверхів) - 52% загальної площі квартир; 
 -багатоповерховий (10-16 поверхів) - 18% загальної площі квартир. 
Багатоповерхова забудова 9-14 поверхів сконцентрована переважно в центрі, 
південно-західному районі,  на Митниці, в районі площі 700-річчя Черкас. 
Квартали 5-и поверхової та змішаної забудови знаходяться переважно в районі 
вулиць, забудованих в кінці минулого століття (Смілянська, С. Амброса, Нижня 
Горова, Гетьмана Сагайдачного, Громова, Нарбутівська, Надпільна, В.Чорновола і 
т.д.) . Окремі 3-5 поверхові будинки знаходяться в кварталах садибної забудови. 
Приватні домоволодіння розташовані на периферії міста (райони Соснівка, 
Дахнівка, р-н Хімселища) і в центральній старій частині міста. Обслуговуюча 
міська інфраструктура локалізована переважно у середмісті, підцентри 
обслуговування розосереджені по  всіх районах міста. Промислові підприємства в 
основному сконцентровані поза межами сельбищної  забудови в чотирьох 
промислових районах міста. Промислові об’єкти найбільшого промислового 
 
31 
 
району локалізовані в районі Хімселища. Підприємства в східній частині Черкас 
межують з Червоною слободою. Третій та четвертий промислові райони 
розташовані поблизу залізниці та у ПЗР. 
Санітарне очищення міста проводиться у відповідності з чинними 
нормативно – правовими актами України та «Правилами благоустрою міста 
Черкаси» (рішення Черкаської міськради від 11.11.2008 № 688)[24]. Збір та 
перевезення ТПВ в м. Черкаси здійснюється планово-регулярній основі: за 
затвердженим графіком та у визначені терміни. Господарська діяльність із 
захоронення ТПВ здійснює КП «Черкаська служба чистоти» на основі ліцензії, 
виданої Національною комісією по державному регулюванню у сферах енергетики 
та комунальних послуг.  У Черкасах захоронення відходів проводиться на полігоні 
ТПВ, розташованого в 6 км від села Руська Поляна. Експлуатація полігону 
здійснюється відповідно до інструкції, в якій враховано специфіку роботи, 
наявність механізованих засобів і трудових ресурсів. Полігон ТПВ побудований за 
типовим вітчизняним проектом і оснащений системою захисту ґрунтових вод 
(асфальтобетонне покриття просочене бітумною емульсією) та облаштований 
системою збору фільтрату. На загальній території полігону знаходиться діючий 
(6га) та закритий полігон (2,5 га). Рік початку експлуатації діючого полігону з 2000 
року і по сьогодні.  Швидкість наповнення в середньому складає 53 тис.м3/місяць. 
За 2021р. на міський полігон було перевезено і  утилізовано майже 710 тис. м3 
сміття. Оскільки, полігон заповнений майже на 100%, на його території  регулярно 
проводяться роботи з ущільненням відходів, здійснюється регулярний екологічний 
контроль за станом навколишнього природного середовища.   
 Реконструкція 2-ї черги  міського полігону ТПВ у 2018р.  збільшила його 
потужність на  140.0 тис.тон. У 2017 році було вирішено проблему зливу фільтратів 
та дегазації звалища. Робота установки по дегазації полігону ТПВ дає змогу 
отримати електроенергію, яка реалізується на енергоринок за «зеленим тарифом». 
Усереднений морфологічний склад ТПВ Черкаського полігону наведено 
у таблиці 2.2. 
 
32 
 
Таблиця 2.2–Усереднений морфологічний склад ТПВ на Черкаському 
полігоні 
Компонент Частка фракцій,% Щільність Величина 
Житловий Нежитловий кг/м3 фракцій, 
сектор сектор мм 
Органічні 54,07  100 26-100 
відходи 
Папір,картон 7,61  700-100 50-250 
Дерево 1,0 1,0 180-220 50-250 
Текстиль 4,5 3,0 85 5-150 
Гума,шкіра 1,8 1,2 65-100 50-150 
Пластмаса+ПЕТ 7,71 11,91 27-40 50-250 
Скло,кераміка 6,3 10,72 250 150-250 
Метали 2,18 2,7 220-280 50-250 
Каміння 1,5 2,5 770 50-150 
Кістки 1,0 0,5 50 50 
Інше сміття 12,7 11,4 770 4-6 
 
 Для збору ТПВ в м. Черкаси застосовується як плановоподвірна так і 
планово-поквартирна системи. В районах багатоповерхової забудови, в місцях 
розташування юридичних осіб, застосовується планово-подвірна система збору 
сміття з використанням контейнерів місткістю 1,1 м³. Планово-поквартирна 
система збору ТПВ передбачена  для міських районів приватної забудови. Тут 
сміття збирається у пластикові контейнери (місткістю 240 літрів) або у пакети. 
Вивіз ТПВ від юридичних осіб, ремонтних і великогабаритних відходів 
здійснюється за заявочною системою.  
В Черкасах  98% населення користується послугами з вивезення ТПВ, які 
надає КП «Черкаська служба чистоти». Збір сміття проводиться централізовано в 
пластикові (для приватного сектору – 0,24м3) та металеві для багатоповерхових 
 
33 
 
будинків (місткість –1,1м3) контейнери, які розміщені на спеціальних майданчиках, 
що встановлюються на прибудинкових територіях (рисунок 2.1). 
 
                         
 
Рисунок 2.1– Металеві та пластикові контейнери для збору сміття у м. 
Черкаси 
 
З 2023р. ТПВ у місті збирають у 2700 великих контейнерів, розташованих на 
350 майданчиках. Населення забезпечене контейнерами на 90%. Кількість 
контейнерів для приватних домоволодінь нараховує 2000 контейнерів, для 
населення багатоповерхових будинків понад 800 од.  
Біля контейнерних майданчиків встановлені контейнери для роздільно збору 
відходів (склобій, пластик). Всього по місту розміщено 250 сіток для пластику  та 
60 спеціальних контейнерів для склобою (рисунок 2.2). 
 
         
 
Рисунок 2.2.– Контейнери для збору пластику та склобою у Черкасах 
 
 
34 
 
  Щоденно міське сміття вивозиться  8 спеціалізованими автомобілями на 
міський полігон ТПВ для подальшого захоронення транспортом в спеціально 
відведені місця для їх захоронення. Розрахунковий об’єм утворення ТПВ від 
житлової забудови та сміття з доріг складає майже 91тис. т/рік (при нормі 
утворення ТПВ на 1 особу - 300 кг/рік). Реальні обсяги збирання ТПВ в м. Черкаси 
в середньому складають 600 тис. м³ на рік (рисунок 2.3)[25].  
 
  
                                    2017       2018         2019       2020        2021 
 
Рисунок 2.3– Обсяги твердих побутових відходів, що збирались протягом 
2017-2021р. в м. Черкаси 
 
Внаслідок низької екологічної свідомості окремих громадян в місті щорічно 
виникають несанкціоновані сміттєзвалища. В першу чергу це проблема виникає 
восени і навесні у зв’язку із необхідністю утилізації органічних решток (деревини, 
опалого листя і т.і.) На територіях міських лісопаркових зон щорічно відбувається 
прибирання органічного сміття. Крім того, в лісопарковій зоні по вул. Дахнівській 
(ландшафтне насадження сосни та дубу) встановлено 6 контейнерів для 
роздільного збору відходів (3 - склобій, 3 – поліетилен, пластик) та в парку 
«Соснівський» - 2 контейнери (1 – склобій, 1 – поліетилен, пластик).  
 
35 
 
 
Понад 10 років (2012-2023 рр.) в Черкасах організовано відбувається збір 
небезпечних для довкілля відходів: відпрацьовані лампи та ртутьмісні прилади, 
батарейки та акумулятори за кошти міського бюджету. На веб-сайті Черкаської 
міської ради розташовано графік збору небезпечних відходів пересувним пунктом 
прийому. Організовано також  стаціонарний контейнер для збору відпрацьованих 
батарейок та енергозберігаючих ламп поруч із будівлею Черкаської міськради. 
В місті існують проблеми при поводженні з ТПВ. В першу чергу вони 
пов’язані із недостатньою кількістю та високим ступенем зношеності 
комунального спецавтотранспорту, що використовується  для збирання та 
транспортування ТПВ з території міста. В планах КП «Черкаська служба чистоти»  
модернізація такої техніки для охоплення усіх районів міста планово-регулярним 
санітарним очищенням. 
 Заповненість міського звалищного полігону спонукає місцеву владу шукати 
шляхи вирішення сміттєвої проблеми обласного центру. На сьогодні замовлено 
проект нового полігону площею 7 га в районі існуючого звалища. Ведеться 
дослідження проектів сміттєпереробного заводу, який планують розмістити  на 
території промзони ПАТ «Азот».   
Згідно Генеральному плану забудови м. Черкаси передбачено організацію 
роздільного збору ТПВ із застосуванням принципів рециклінгу з метою зменшення 
об’ємів вивезення і захоронення відходів.  
Правилами благоустрою м. Черкаси [24] визначено, що всі власники та 
балансоутримувачі об’єкту благоустрою, незалежно від їх форм власності, повинні:  
• утримувати прилеглі території в належному санітарному стані із щоденним 
очищенням тротуарів, площ і подвір’їв;  
• вивозити (або організовувати вивіз)  ТПВ, опале листя, органічні відходи. 
Небезпечні відходи повинні збиратись окремо та передаватися спецпідприємствам 
що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними 
відходами;  
 
36 
 
• збирати великогабаритні, будівельні та ремонтні відходи окремо від інших 
видів відходів та вивозити за рахунок виробника відходів. 
• утримувати контейнери для побутових відходів у належному санітарному 
стані.  
Таким чином вивезення ТПВ в місті здійснюється за сучасною планово-
регулярною системою, при якій утворювачі відходів в зручний для себе час 
виносять відходи в контейнери. Потім відходи за графіком завантажуються в 
сміттєвози і вивозяться для розміщення на полігоні.  
 
2.2   Аналіз впровадження інноваційних рішень і технологій в галузі 
поводження з ТПВ в Україні                                                                            
 
Швидкість утворення сміття змушує людство вирішити цю проблему у 
найближчий час. У багатьох країнах сьогодні розглядається можливість 
автоматизовано сортувати сміття в підземних умовах. В розвинутих країнах світу 
вже досягнуто мінімізацію утворення ТПВ за рахунок роздільного збору та 
циркулярної економіки. Для збору відходів безпосередньо на сміттєвих 
майданчиках технологи пропонують облаштування підземних сміттєвих 
контейнерів. При плануванні нових забудов будівельникам пропонується 
встановлювати підземні сміттєві контейнери із підйомними системами. Вже 
розроблений спеціальний автотранспорт з краново-маніпуляторною установкою 
(КМУ).Альтернативним інженерним рішенням при будівництві підземного 
сміттєвого майданчика є  налаштовування підйомного столу. 
Спочатку виривається котлован (квадратної або прямокутної форми) 
котловану). Потім готується ґрунт, встановлюється водонепроникна бетонна 
шахта, частина якої відведена під апаратну. Також передбачається організація 
зливу рідких решток з майданчика в каналізаційну систему. При неможливості 
підключення до зливу, в підземний котлован поміщають насос для відкачування 
води з приямку. Паралельно облаштовується система пожежогасіння. На 
 
37 
 
підйомному столі розташовані сміттєві контейнери, а сам він керується за 
допомогою радіозв’язку. Підйомник обладнаний щитом, який виконує функцію 
кришки шахти. Залежно від обсягів прогнозованого сміття, визначається довжина 
підйомника, висота його  підняття та кількість встановлених контейнерів. Верхня 
площадка робиться із термостійких матеріалів та обладнується  спеціальним 
антиковзаючим покриттям. Коли платформа знаходиться в опущеному положенні, 
дах герметично закриває шахту, захищаючи механізм звідного столу від зайвої 
вологи (рисунок 2.4). 
 
 
Рисунок 2.4 – Система підземного збору сміття (у вихідному та піднятому 
вигляді) [8]. 
 
Сміття до контейнерів потрапляє через колонки-приймачі. Вони зроблені з 
міцної нержавіючої сталі і пофарбовані. Завдяки тому, що сміттєві баки 
знаходяться під землею, забезпечується обмежений доступ до сміття, блокується 
неприємний запах і ізоляція від міських тварин. Фірми, що займаються продажем 
та встановленням підземних сміттєвих майданчиків враховують вимоги 
роздільного збору сміття.Вони пропонують кілька варіантів отворів для скла, 
паперу, пакувального, біологічного і повторно невикористаного сміття.Переваги 
підземних систем для збору сміття у мегаполісах очевидні.  
• мінімізація часу збирання відходів;  
 
38 
 
• зменшення витрат на логістику при вивезенні сміття;  
• забезпечення привабливого зовнішнього виду території житлового 
району або іншій місцевості[26]. 
В Україні для запровадження інноваційних методів збору ТПВ прийняті і 
затверджені зміни на рівні нормативно-правових актів: ДБН Б.2.2–12.2018 
Планування та забудова територій. В ньому передбачено унормування наземного, 
підземного та вакуумного збору сміття з визначенням площ для контейнерів.  
В Україні вже є досвід будування та експлуатації підземних майданчиків для 
збору сміття. У Львові приватна компанієя «ГрінЕра Україна» встановила 15 
підземних контейнерів (рисунок 2.5). Підземні системи із зовнішнім підйомним 
пристроєм відмінно вирішили проблему нестачі вільного простору і необхідність 
збереження незнищенного ландшафту Львівської історичної забудови міст.  
 
      
 
Рисунок 2.5 – Підземна система із зовнішнім підйомним пристроєм та 
спецтранспорт, який обслуговує підземні контейнери у м. Львів [27] 
 
Підземні сміттєві також майданчики облаштовані у Вінниці та 
Хмельницькому. 
Вакуумний (або пневматичний) спосіб збору ТПВ було розроблено 
спеціально для районів малоповерхових будівель. Будинки об'єднуються спільною 
інфраструктурою, яка передбачає окремі спеціальні  завантажувальні люки. В них 
 
39 
 
опускаються відходи, накопичуються у предколлекторах і потім розрідженим 
повітрям по підземним і наземним трубопроводам транспортуються  в станцію - 
пункт збору відходів. Відходи пресуються в контейнери для сміттєвозів, що 
дозволяє вмістити кількість відходів більше, ніж при будь-якому іншому способі 
заповнення (рисунок 2.6). 
 
 
 
Рисунок 2.6 – Схема вакумної системи підземного збору відходів [27] 
 
 
Вакуумна система складається з : 
– завантажувальних люків з електронними замками, які відкриваються 
по сигналу телефону; 
– горизонтального контуру сміттєпроводу з нержавіючої сталі (d= 
500мм). Згідно затвердженого проекту він прокладається під або над землею; 
– вентиляційного роз'єму сміттєпроводу (d=160мм); 
– центральний пункт перевалки ТПВ. Він може бути обладнаний 
шредером або форматором, а також компактором для пресування відходів в 
контейнери. 
Система вакуумного видалення ТПВ автоматична і забезпечує повний 
контроль за всіма процесами поводження з відходами всередині  будівлі В 
залежності від проекту власники багатоповерхових будинків можуть відразу 
 
40 
 
сортувати відходи. Такий спосіб збору і транспортування відходів потребує 
мінімального технічного обслуговування і є дешевим в експлуатації за рахунок 
використання останніх інновацій в сфері високих технологій, комплектуючих 
виробів і матеріалів. С санітарно-гігієнічної точки зору пневматичне видалення 
сміття характеризується мінімальним шумом, відсутністю неприємних запахів.  
Система вакумного видалення сміття в порівнянні з традиційними системами  
має ряд переваг(таблиця 2.3) 
 
Таблиця 2.3–Порівняльна характеристика традиційної та вакуумної системи 
видалення ТПВ 
Показник Традиційна Вакуумна 
система система 
Спеціалізовані приміщення для зберігання + – 
сміттєвих контейнерів 
Прибирання спеціалізованих приміщень, де + – 
знаходяться сміттєві баки 
Противандальний захист – + 
Система пресування сміття у контейнерах – + 
Скорочення витрат на експлуатацію та ремонт – + 
оптимізація графіка замовлень вивезення – + 
сміттєвих контейнерів за рахунок аналітики 
щодо заповнення контейнера сміттям 
 
В Південній Кореї вже замість сміттєзбиральних машин, за відходи 
відповідає підземна система. Спеціальна пневматична каналізація забирає сміття 
безпосередньо з квартир. Через підземні труби воно транспортується до 
сортувальних механізмів а далі пакується до сміттєвих контейнерів і вивозиться на 
сміттєсортувальні заводи. 
Інноваційним методом управління відходами може бути застосування 
 
41 
 
технології блокчейн [28]. Ця цифрова система дозволяє здійснювати постійно і 
незмінно запис транзакцій в системі: влада-управління відходами, що  може 
покращити ефективність та безпеку муніципальних послуг в цьому секторі. В 
Україні відбувається реформування галузі поводження з відходами, складовою 
частиною якого  є впровадження Єдиної державної електронної системи для 
управління відходами (е-відходи). Ця система спрямована на забезпечення збору, 
обробки, збереження, використання та обміну даними та документами у системі 
відходів у електронному форматі. За допомогою «Е-відходи» може відбуватись on-
line взаємодія між фізичними та юридичними особами та  органами місцевого 
самоврядування  у сфері поводження з відходами (рисунок 2.7). 
 
 
 
Рисунок 2.7 – Управління відходами на основі замкненого циклу у системі 
«е-відходи» 
 
 «Блокчейн» для відходів дозволяє відслідковувати утворення, 
транспортування та переробку ТПВ. Отже, у підсумку, допомагає позбутися 
 
42 
 
«нічийного» сміття та стає орієнтиром для інвесторів, які можуть прозоро оцінити 
розмір інвестицій. В електронній системі легше оптимізувати управління 
відходами за рахунок відстеження  стану сміттєвих контейнерів, оснащених 
датчиками та визначити логістику вивезення та транспортування ТПВ.  
В розвинених країнах набуває поширення застосування «розумних» 
сміттєвих контейнерів оснащених GPS-функцією, яка повідомляє відповідну 
комунальну службу, коли контейнер вже заповнений і потребує очищення. 
«Розумний контейнер» відкривається тільки тоді, коли до нього підходить особа 
яка має право користуватися таким контейнером. Вони вогнетривкі і стійкі до 
внутрішніх вибухів, в кожному з баків передбачено автоматичний дезінфектор, що 
знищує неприємні запахи. 
 
2.3 Дослідження впровадження сучасних технологій в управлінні відходами 
в м. Черкаси. 
 
Міська влада опікується питаннями поводження  із ТПВ та  планує активно 
впроваджувати нові технології в управлінні відходами в Черкасах. Найбільш 
актуальним є впровадження дієвої системи роздільного збирання відходів. Досвід 
вибіркового сортування сміття черкащани  мають ще з 2004 року. Тоді вперше на 
контейнерних майданчиках з’явились спеціальні ємності для збору ПЕТ-пляшок та 
скла. Тобто в місті вже  частково впроваджено роздільне збирання на 3 потоки: 1. 
змішані відходи; 2. скло; 3. ПЕТ-тара (рисунок 2.8). 
 
 
 
 
43 
 
Рисунок 2.8– Контейнери для відсортованих ТПВ в м. Черкаси 
Аналіз літературних джерел та власні дослідження показали, що в структурі 
міського сміття приблизно 35-40% ТПВ придатні після сортування на 
сміттєсортувальній станції до вторинного використання (рисунок 2.9). 
 
 
 
Рисунок 2.10 – Розподіл ТПВ щодо їх вторинного використання у м. 
Черкаси 
 
Згідно розробленій Схемі санітарного очищення м. Черкаси, міська влада 
планувала  з початку 2023 р. перейти на роздільний збір ТПВ у 3 потоки .Зокрема,  
для приватних домоволодінь пропонувалось проводити роздільний збір відходів у 
два контейнери 0,24 м³ різні за кольором: 
• блакитний «Вторинна сировина» – для збирання ресурсоцінних 
складових ТПВ, окрім харчових та інших органічних відходів, що легко 
загнивають;  
• зелений – призначений для збирання решти змішаних відходів, в тому 
числі харчових та інших органічних решток, які легко загнивають. 
На жаль, внаслідок військових дій це завдання не було реалізовано. 
 
44 
 
Згідно Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року 
органи місцевого самоврядування в обласних центрах повинні створити до 2022р. 
пункти збирання для повторного використання меблів, побутової техніки, одягу та 
інших вживаних товарів і забезпечити установ для їх централізованої переробки. В 
м. Черкаси заплановано впровадження системи збору великогабаритних та 
ремонтних відходів у спеціальні змінювані контейнери об’ємом від 7 м³до  24 м³, 
які за графіком та заявками тимчасово встановлюватимуться визначеним 
перевізником у спеціально відведених місцях і вивозитимуться спецтранспортом  в 
місця складування або перероблення. Пілотні спроби були організовані в 
мікрорайоні Митниця, але подальшого поширення по місту вони не отримали. 
На даний час в м. Черкаси організовано приймальні пункти підприємств які 
займаються збиранням вторинної сировини:  
- поліетилену – 14 пунктів; 
 - пластику – 13 пунктів;  
- паперу – 16 пунктів;  
- алюмінієвих банок – 11 пунктів;  
- скла – 3 організації;  
- металу – 5 організацій;  
- акумуляторів автомобільних – 1 організація; 
- оргтехніки – 1 організація.  
На ринку вторинної сировини в м. Черкаси працює ряд компаній які 
заготовляють вторинну сировину (таблиця 2.4) 
Міська влада планує запровадити роздільне збирання відходів за фракціями: 
сухе і вологе сміття, яке є економічно обґрунтованим. Доцільна схема 
перероблення відходів в м. Черкасах передбачатиме:  
1. роздільне збирання відходів органічних відходів та вторинної сировини  
2. направлення органічного сміття на компостування з виготовлення 
компосту. Ділянка для компостування визначена за адресою м Черкаси, вул. 
Пацаєва, 51. 
 
45 
 
3. сортування «сухої» фракції на сортувальній лінії сміттєпереробного 
заводу. У цьому випадку отримується вторинна сировина, яка далі реалізується. 
Непридатні для подальшого використання залишки після сортування вивозяться на 
полігон для захоронення. Ділянка для розміщення сміттєпереробного заводу 
визначена за адресою м. Черкаси, проспект Хіміків, 74 (3-тя черга колишнього 
заводу «Хімічного волокна»), розміщена в промзоні, відстань до житлових будівель 
850 м, роза вітрів сприятлива для розміщення.  
 
Таблиця 2.4 – Організації, що заготовляють вторинну сировину у м. Черкаси 
№ Назва суб’єкта Адреса пункту Вид вторинної сировини, що 
господарювання прийому сировини приймається 
1 ТОВ Колірмет вул.Чигиринська,70 Макулатура, склобій 
2 Прат вул. Сурікова, 20 ПЕТ-пляшка, полієтиленова 
Черкасивторресурси плівка, флакони з під хімії,  
3 ТОВ «Фірма проспект Хіміків, Металобрухт 
Меркс» 12 
4 ТОВ Українська вул. Благовісна, ПЕТ-пляшка, полієтиленова 
макулатурна 195 плівка, флакони з під побутової 
компанія хімії, плівка стрейч 
5 ТОВ Ековторсвіт вул. Гоголя, 421 Макулатура, відходи текстилю, 
склобій, шини, полімери, тара 
6 ПП Акорд вул. Чорновола, Металобрухт 
253 
7 ТОВ ВТОРМА вул. Амброса, 27 Металобрухт, інше 
ЧЕРКАСИ 
Завдяки впровадженню в місті сучасних підходів до поводження із ТПВ, 
системі державного та громадського контролю, заходів по формуванню  
екологічної свідомості містян, рівень засміченості міста може істотно знизитись.  
 
46 
 
Значну роль у формуванні активної позиції черкащан по відношенню до ТПВ 
відіграють громадські організації, які пропонують нові, інноваційні підходи у 
вихованні свідомого ставлення громадян до роздільного сортування ТПВ. Зокрема, 
на десяти сміттєвих майданчиках Черкас з’явились нові ємності для збору 
пластикової тари. На кожній з них зображений кіт та зазначена інформація про те, 
що всі кошти від переробки пластику, вкинутого сюди, спрямовуватимуться на 
лікування та харчування безпритульних тварин. Це пілотний соціальний проєкт, 
який ініціювала управлінська компанія “Нова якість” за підтримки благодійної 
організації  “Доброкіт” та товариства захисту тварин “Друг”(рисунок 2.11). В місті 
діє неприбутковий проєкт «Екотаксі»: за телефоним дзвінком до громадян  
під'їжджають і безкоштовно забирають відсортовані відходи: пластик, папір, скло 
та метал. Для підвищення зацікавленості дітей у сортуванні сміття по місту 
встановлені нові, яскраві контейнери приватною компанією УМК.  
 
       
 
Рисунок 2.11– Інноваційні підходи до заохочення громадян сортувати 
сміття в м. Черкаси 
 
Проведені нами опитування громадян в соціальних мережах свідчать про те, 
що більшість черкащан готові збирати сміття в різні ємності. Проблема у тому, що 
комунальні управлінські компанії, що займаються вивезенням сміття, технічно не 
готові до транспортування відсортованих ТПВ. У зв’язку з цим, приватна компанія 
 
47 
 
«Нова якість» та Черкаська служба чистоти вивчають європейський досвід щодо 
організації підземного збору сміття. 
Сучасні системи підземного збору та зберігання сміття мають низку переваг 
у порівнянні із традиційним сміттєвими баками. При експлуатації підземних 
майданчиків відбувається пресування відходів в контейнерах під дією  сили 
земного тяжіння, через що у них вміщується  у 5 разів більше ТПВ, ніж  у 
традиційних контейнерах. Це  дозволяє заощаджувати на вивезенні відходів. При 
встановленні системи підземного збору та зберігання ТПВ одночасно вирішується 
проблема поліпшення якості благоустрою та екологічного стану міста. 
Під час виконання роботи було проведено дослідження пропозицій від 
приватних компаній, які займаються забезпеченням населених пунктів підземними 
контейнерами для збору ТПВ. Наприклад, в багатьох країнах ЄС експлуатується 
португальська система Sotkon. Обгрунтування витрат для встановлення системи 
підземного збору ТПВ (система Sotkon) наведені в таблиці 2. 5. 
 
Таблиця 2.5 – Обґрунтування матеріалів для встановлення системи підземного 
збору ТПВ за системою Sotkon в місті 
Найменування товарів  (робіт, послуг) Вартість,  грн. 
Траншея 26 м3 29250 
Бетон С25/30 БСГ В30 М400 (1,3 м3) 11250 
Пісок будівельний 1,5 т/м3 (4,7 м3) 8775 
Тротуарная плитка 120*180*80 (20м2) 15750 
Підземний контейнер 5 м3 (4 шт.) з 148 600 
установкою 
Зовнішні прийомні камери для збору 99 000 
сміття (4 шт.) з установкою 
Всього 312625 
 
Вона дозволяє знизити витрати на збір і вивезення ТПВ, усуває проблему 
забруднення атмосферого повітря та міського середовища. Зовнішні приймальні 
камери виготовляються з нержавіючої сталі, тому стійкі до вандалізму та 
руйнування. Відсутність неприємних запахів забезпечує гумове ущільнення камер. 
 
48 
 
Місткість підземного контейнера системи Sotkon становить 3 - 5 м3, а це обсяг 3-х 
або 5-й стандартних сміттєвих контейнерів, що наразі використовуються в місті. 
Система Sotkon відповідає стандартам ISO 9001 та ISO 14001 і гарантує високу 
якість при низькій собівартості. 
Зовнішній вигляд підземної систему збору ТПВ та схема проекту системи 
Sotkon для будь-якого населеного пункту наведено на рисунку 2.12.  
 
               
 
Рисунок 2.12–Схема проекту та зовнішній вигляд підземної системи Sotkon 
для збору та зберігання ТПВ 
 
Економічні витрати пов’язані зі встановленням системи підземного збору та 
зберіганням ТПВ на три контейнери в підземному залізобетонному бункері 
передбачають: 
- влаштування підземного бетонного бункера; 
- під’єднання бункера до каналізаційної фекальної мережі; 
- доставка та монтаж системи підземного збору та зберігання ТПВ; 
- підйомник контейнерів у зборі (на 3 контейнери); 
- встановлення контейнерів збору ТПВ (скло, папір, пластик, органічні 
відходи) в підземному залізобетонному бункері з підйомником; 
- асфальтування майданчика та під’їзної дороги; 
- витрати на проектування та технічний нагляд. 
 
49 
 
Підйомна система для підземних сміттєвих контейнерів - це сучасне 
пристосування для збору і зберігання відходів (підйомник для контейнерів), яке 
значно спрощує процес очищення баків від сміття. Данна система підвищує 
ефективність роботи міського житлово-комунального господарства, ОСББ та  
міської влади. Орієнтовні витрати для встановлення системи підземного збору ТПВ 
з облаштуванням одного підземного майданчика на 3 сміттєвих контейнера в м. 
Черкаси наведені в таблиці 2.6.  
 
Таблиця 2.6 –Орієнтовні витрати для встановлення системи підземного збору      
ТПВ (на 3 контейнери) в м. Черкаси 
Орієнто
Найменування робіт/витрат Кількість вна 
вартість 
Влаштування підземного бетонного бункера 1 комплект 10 000 
Під’єднання бункера до каналізаційної 20 м 10 000 
фекальної мережі 
Доставка та монтаж системи підземного збору 1 комплект 30 000 
та зберігання ТПВ 
Підйомник контейнерів у зборі (на 3 1 шт. 210 000 
контейнери) 
Встановлення контейнерів збору твердих 3 шт. 20 000 
побутових відходів (скло, папір, пластик, 
органічні відходи) в підземному 
залізобетонному бункері з підйомником 
Асфальтування майданчика та під’їзної дороги 10 м2 5 000 
Витрати на проектування та технічний нагляд 1 комплект 10 000 
Непередбачувані витрати  5 000 
Вартість реалізації пілотного проекту у населеному пункті становитиме 
приблизно 300 000 грн. 
 
50 
 
ВИСНОВКИ 
 
Населення Землі зростає швидкими темпами, такими ж темпами і 
збільшується кількість ТПВ в населених пунктах. У Європі в середньому рівень 
переробки ТПВ становить 60 % , а в нашій державі лише 3,7 % побутових відходів 
переробляється. Утилізації ТПВ сприяє їх роздільне збирання в місцях утворення 
(в населених пунктах). На сьогоднішній день роздільне сортування ТПВ в Україні 
знаходиться у зародковому стані. В окремих українських містах не завжди наявні 
контейнери для роздільного збору відходів, а пункти збору ТПВ можуть не 
відповідати встановленим санітарним та екологічним вимогам.  
Основним законодавчим документом,  що визначає принципи поводження з 
відходами та пріоритети в цій сфері, є закон України «Про управління відходами». 
Він максимально узгоджений з відповідною законодавчою базою країн ЄС і 
передбачає створення сучасної інфраструктури та об’єктів збирання і оброблення 
відходів, а також удосконалення процесів управління ними. Ключовими 
нововведеннями закону є: впровадження ієрархії управління відходами; 
планування системи управління ними на національному, регіональному та 
місцевому рівнях; запровадження системи розширеної відповідальності виробника 
В Україні розроблено і прийнято на державному рівні методику роздільного 
збирання побутових відходів, в якій передбачено технологічні схеми:  від двох до 
п’яти сміттєвих контейнерів. В більшості українських міст збір ТПВ у контейнери 
не передбачає його попереднього сортування. Зацікавлене населення може 
самостійно сортувати сміття і здавати його у пункти прийому вторинної сировини. 
В м. Черкаси розроблена і прийнята у 2019р. Схема санітарного очищення 
міста. Владою було замовлено дослідження по визначенню обсягів утворення ТПВ 
в місті та його структурі. За  результатами досліджень було визначено, що  міські 
відходи приблизно на 55% складають органічні рештки.  
В Черкасах  98% населення користується послугами з вивезення ТПВ, які 
надає КП «Черкаська служба чистоти». Збір сміття проводиться централізовано в 
 
51 
 
пластикові (для приватного сектору – 0,24м3) та металеві для багатоповерхових 
будинків (місткість –1,1м3) контейнери, які розміщені на спеціальних майданчиках, 
що встановлюються на прибудинкових територіях. Біля контейнерних майданчиків 
встановлені контейнери для роздільно збору відходів (склобій, пластик). Всього по 
місту розміщено 250 сіток для пластику  та 60 спеціальних контейнерів для 
склобою 
Наповненість міського сміттєвого полігону спонукає місцеву владу шукати 
шляхи вирішення сміттєвої проблеми обласного центру. На сьогодні замовлено 
проект нового полігону площею 7 га в районі існуючого звалища. Ведеться 
дослідження проектів сміттєпереробного заводу, який планують розмістити  на 
території промзони ПАТ «Азот».   
Згідно Генеральному плану забудови м. Черкаси передбачено організацію 
роздільного збору ТПВ із застосуванням принципів рециклінгу з метою зменшення 
об’ємів вивезення і захоронення відходів  
Зменшення обсягів утворення ТПВ можливе за рахунок застосування 
інноваційних систем збирання відходів в населених пунктах. Найбільш 
поширеними з них є підземний та вакуумний способи збору відходів. Підйомна 
система для підземних сміттєвих контейнерів - це сучасне пристосування для збору 
і зберігання відходів (підйомник для контейнерів), яке може значно спростити 
процес випорожнення баків зі сміттям. Систему вакуумного (або пневматичного) 
способу збору ТПВ розроблено спеціально для районів малоповерхових будівель. 
Підземна система збору та зберігання ТПВ є інноваційною для будь-якого 
населеного пункту. Вартість побудови одного підземного майданчика для збору 
ТПВ у місті може становити приблизно 300 000 грн. 
  
 
52 
 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Закон України Про управління відходами від 31.03.2023 № 2320–IX. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/ (дата звернення: 11.10.2023). 
2. Державний класифікатор відходів України ДК 005-96 згідно наказу 
Держстандарту України від 29.02.1996  N 89  URL: https://ips.ligazakon.net/document 
(дата звернення: 11.10.2023). 
3. Поводження з побутовими відходами: конспект лекцій для студентів 1 та 
2 курсу всіх форм навчання спеціальності 183 – Технології захисту навколишнього 
середовища / за ред. І. В. Сталінської. Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2019.  
84 с. 
4. Сталінська І. В. Аспекти екологічної безпеки в системі «тверді побутові 
відходи − навколишнє середовище − здоров’я людини» // Науковий вісник НЛТУ 
України.  2016.  Вип. 26.7.  с. 238–245. 
5. Поводження з відходами: посібник для студентів денної форми навчання 
спеціальності 101 «Екологія», освітнього рівня  «Магістр». / за ред. О.В. Рибалова. 
Х: НУЦЗУ, 2016. 272 с. 
6. Вергун О. О., Щербакова О. Аналіз стану поводження з ТПВ в Україні  
URL: http://srd.pgasa.dp.ua (дата звернення: 21.10.2023). 
7. Охріменко О.В., Вогнівенко Л.П. Методи переробки твердих побутових 
відходів  Херсонський науковий вісник №101,Херсон, 2018, с 214-219. 
8. Практичні аспекти управління відходами в Україні. Посібник / М.О. 
Барінов та ін. К.: «Поліграф плюс», 2021. 118 с. 
9. Національний план управління відходами до 2030р. URL: 
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-nacionalnogo-planu-upravlinnya-
vidhodami-do-2030-roku (дата звернення: 07.11.2023). 
10. Закон України про місцеве самоврядування за редакцією від 03.08.2023р. 
№ 280/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws (дата звернення: 11.10.2023). 
11. Душкін С. С. Конспект лекцій з дисципліни «Технологія утилізації 
 
53 
 
твердих побутових відходів» / С. С. Душкін, М. В. Дегтяр;  Харк. нац. акад. міськ. 
госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2011. 86 с. 
12. Поводження з відходами: Курс лекцій. Для студентів денної форми 
навчання. Спеціальність 101 «Екологія» Освітньо-кваліфікаційний ступінь 
«магістр». / О.В. Рибалова. Х: НУЦЗУ, 2016. 53−72 с. 
13. Шматков Г.Г., Матухно О.В. Методичний посібник «Екологічні та 
економічні вигоди належного поводження з відходами: від обізнаності до якісних 
дій» в двох частинах: за сприяння Дніпропетровського центру розвитку місцевого 
самоврядування// Дніпровська торгово-промислова палата. Дніпро 2019р. 52с. 
14. Директива Ради 1999/31/ЄС від 26 квітня 1999 року про захоронення 
відходів зі змінами і доповненнями, внесеними Регламентом (ЄС) 1882/2003. URL: 
https://ips.ligazakon.net/document (дата звернення: 21.10.2023). 
15. Тверді побутові відходи: за сприяння Дніпропетровського ТПП/ ГО 
«Ініціатива сталого розвитку» в рамках проекту «Покращення якості послуг в сфері 
управління відходами на муніципальному рівні в ОТГ» за підтримки Програми «U-
LEAD з Європою», 2019. 33c. 
16. Наказ Мінрегіону України №176 «Методичні рекомендації з організації 
збирання, перевезення, перероблення та утилізації побутових відходів» від 
07.06.2010р. URL:https://ips.ligazakon.net (дата звернення: 11.10.2023). 
17. Об’єкти управління відходами в Швеції. URL: 
https://www.ekoltava.org/2023/09/15 (дата звернення: 21.10.2023). 
18. Німецький досвід поводження із відходами. URL: 
https://ecoteam.org.ua/novyny/bvse/ (дата звернення: 11.11.2023). 
19. Управління відходами: вітчизняний і закордонний досвід: посібник / за 
ред. О. І. Бондаря. К.: Айва Плюс ЛТД, 2008.  196 с. 
20. Якобчук В.П., Симоненко Л.І., Баланович Ю.В. Формування системи 
публічного управління відходами /Електронне «Державне управління та 
розвиток» URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/10_2019 (дата звернення: 
11.11.2023). 
 
54 
 
21. Закон України «Про благоустрій населених пунктів» за редакцією від 
09.07.2023р. № 2807-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2320-20 (дата звернення: 
11.10.2023). 
22. ДБН Б.2.2-6-2013 «Склад та зміст схеми санітарного очищення 
населеного пункту». URL:https://e-construction.gov.ua/laws (дата звернення: 
17.11.2023). 
23. Стратегія розвитку м. Черкаси до 2032р. URL: 
http://chmr.gov.ua/myrada/app. (дата звернення: 17.11.2023). 
24. «Правила благоустрою міста Черкаси» Рішення Черкаської міської ради 
від 11.11.2008 № 688. URL: http://chmr.gov.ua/myrada/app (дата звернення: 
11.11.2023). 
25. КП «Черкаська служба чистоти». URL: https://chistota.ck.ua/about-
pages/about-us (дата звернення: 01.11.2023). 
26. Підземні сміттєві контейнери. URL:https://citizen.odessa.ua/projects (дата 
звернення: 11.11.2023). 
27. Управління твердими побутовими відходами. Успішні кейси в Україні / 
Solid Waste Management. Successful cases in Ukraine, 2021. URL: 
https://iri.org.ua/sites/  (дата звернення: 11.11.2023). 
28. Blockchain Applications for Waste Management. Analysis of Blockchain use 
cases in waste management and general guidance for starting Blockchain projects. 
BlockWASTE project Intellectual Output 1.A2.1. April 2021. URL:  
https://blockwasteproject.eu/ (дата звернення: 21.11.2023). 
29. Схема санітарного очищення м. Черкаси. URL: http://chmr.gov.ua. (дата 
звернення: 21.11.2023). 
30. Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 
2030р. від 8 листопада 2017 р. № 820-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ (дата 
звернення: 11.11.2023). 
 
 
 
55 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
  
 
56 
 
ДОДАТОК  А 
 
Апробація роботи 
 
1. Ящук Л.Б.,  Неліпа С.В.  Використання інноваційних рішень для вирішення 
проблеми утилізації ТПВ в містах // Матеріали П’ятої Всеукраїнської науково-
практичної конференції «Євроінтеграція екологічної політики України». Одеса: 
Одеський державний екологічний університет, 2023. с. 153-156. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
57 
 
  
 
58 
 
 
 
 
59 
 
  
 
60 
 
 
 
 
61 
 
  
 
62