Enhancing registers and styles: grammatical dimension

Abstract

his study explores the issue of acquiring stylistic grammar by University students – teacher-trainees. The results of the observation made it possible to arrive at the conclusion about the expedience of teaching stylistic grammar to junior students of language schools, but with different levels of stylistic loading. With this in mind, a corresponding methodology is designed, which incorporates a system of stylistically oriented activities. They embrace non-communicative receptive, quasi-communicative receptive-reproductive and communicative productive exercises to be employed in the English classroom. It is maintained that the employment of the proposed system of activities begins in the junior years and continues through the University course in order to obtain expected learning outcomes.

Постановка проблеми. У статті розглядається проблема навчання стилістичної граматики студентів університету – майбутніх викладачів іноземної мови. Згідно із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти мова розглядається як соціальний агент, що розвиває загальні та особливі комунікативні вміння для досягнення щоденних цілей. Відповідно, вміння підрозділяються на мовні, соціолінгвістичні та прагматичні. Всі вони об’єднуються комунікативними вміннями. Означені вміння розвиваються шляхом розуміння та продукування текстів різних стилів і регістрів у різних соціальних контекстах. Ці контексти відповідають різним аспектам суспільного життя, що передбачає володіння соціально-маркованим і стилістично-коректним мовленням. Своєю чергою, такий рівень володіння іноземною мовою вимагає формування іншомовної стилістичної компетенції. Мета статті. Проаналізувати стилі і регістри різних сфер іншомовної комунікації та їхні лексичні і граматичні особливості, а також запропонувати відповідну методику, яка включає етапи навчання та релевантну систему стилістично зорієнтованих вправ. Методи дослідження. Спостереження за навчальним процесом на 1 і 2 курсах навчання напряму підготовки «Середня освіта» (Англійська мова та література), а також педагогічний експеримент, проведений зі студентами означених курсів. Метою спостереження та експерименту було з’ясувати, чи варто починати навчати стилістичної диференціації вже на початковому етапі оволодіння англійською мовою, а також виявити, які аспекти стилістичної компетентності мають бути пріоритетними на певних етапах навчання. Основні результати дослідження. Результати спостереження дозволили зробити висновок про доцільність навчання стилістичної граматики студентів вже на молодших курсах мовних факультетів, але з різними рівнями стилістичної навантаженості. Відповідно, проведене експериментальне навчання істотно підвищило якість соціально-детермінованого іншомовного мовлення студентів. Позитивні результати педагогічного експерименту продемонстрували суттєвий приріст рівня комунікативних умінь студентів. Висновки і перспективи. Оволодіння стилістичною граматикою передбачає сформованість у студентів іншомовної стилістичної компетенції, яка має на меті формування граматичної і стилістичної усвідомленості та здатності продукувати коректні повідомлення відповідно до комунікативної ситуації в реальних умовах спілкування. Формування означеної компетенції є поступовим процесом, впродовж якого студенти мають пройти певні етапи мовної і мовленнєвої грамотності. Остання, крім усього іншого, передбачає вміння переключати регістри та мікшувати стилі спілкування. Відповідно, регістрові та стилістичні варіювання є контекстуально залежними: це означає, що вони детермінуються умовами, в межах яких відбувається комунікативна взаємодія. Формування іншомовної стилістичної компетенції має починатися вже на початковому етапі оволодіння іноземною мовою з тим, щоб студенти могли створювати стилістичні поля, розширювати і звужувати їх відповідно до конотативних значень мовних одиниць, також синонімічно їх варіювати відповідно до формального чи неформального спілкування та усного чи писемного мовлення. Пропонується відповідна система стилістично зорієнтованих завдань, які складаються з некомунікативних рецептивних, умовно-комунікативних рецептивно-репродуктивних і комунікативних продуктивних вправ. Використання запропонованої системи вправ починається на молодших курсах і триває до старших курсів навчання у вищій школі для отримання очікуваного навчального результату.