Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4705
Title: Екологічна безпека виробничої діяльності у сфері спеціального водокористування (на прикладі ПОСП «Уманський тепличний комбінат»)
Authors: Єгорова, Оксана Вячеславівна
Назаренко, Марія Володимирівна
Keywords: забруднення води;ГДС;спеціальне водокористування;дозвіл
Issue Date: Dec-2023
Abstract: Назаренко М.В. Екологічна безпека виробничої діяльності у сфері спеціального водокористування (на прикладі ПОСП «Уманський тепличний комбінат») Актуальність теми. Стрімкий розвиток промисловості призводить до збільшення антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище. Особливо велике значення має екологічний стан поверхневих вод, адже промисловість використовує значні об’єми води для виробничих потреб, тому важливим є забезпечення відповідного контролю процесу очистки і водовідведення у природні водотоки. Кількість і склад промислових стічних вод, що утворюються на різних стадіях технологічних процесів визначаються умовами виробництва. Щоб оцінити шкоду від забруднення гідросфери необхідно враховувати не лише витрати води, але й, насамперед, забруднення і токсичний вплив скидів. Таким чином, актуальність даного дослідження зводиться до необхідності удосконалення системи управління екологічною безпекою на промисловому підприємстві. Ефективним засобом обмеження антропогенного впливу на водні екосистеми є нормативи екологічної безпеки водокористування – гранично допустимі концентрації (ГДК) речовин для води водних об’єктів, а також нормативні розрахунки водокористування і водовідведення. Мета роботи: екологічна оцінка вмісту забруднюючих речовин та розрахунок нормативів ГДС забруднюючих речовин у стічних водах ПОСП «Уманський тепличний комбінат». Об’єкт дослідження: ПОСП «Уманський тепличний комбінат». Предмет дослідження: стічні води ПОСП «Уманський тепличний комбінат». Методи дослідження: літературні джерела, спостереження, вимірювання, аналіз, статистична обробка результатів досліджень, узагальнення. Результати дослідження: Проаналізовано основні нормативноправові документи у галузі законодавчого регулювання природокористування, зокрема водокористування. Визначено ключові суб’єкти системи раціонального водокористування для систематизації водокористувачів, які вступають у правові відносини щодо водокористування. Проаналізовано етапи введення у дію спеціального водокористування та припинення спеціального водокористування промисловими підприємствами. Надано загальну характеристику підприємства ПОСП «Уманський тепличний комбінат») та проведено аналіз особливостей впливу підприємства на компоненти навколишнього середовища, проведено розрахунок кількості зворотних вод. Наукова новизна: роботи полягає в застосуванні комплексу методичних підходів для дослідження факторів формування стану та якості стічних вод підприємства ПОСП «Уманський тепличний комбінат») шляхом розрахунку нормативів ГДС забруднюючих речовин зворотних вод. Теоретичне і практичне значення: проведено екологічну оцінку впливу на довкілля господарської діяльності підприємства ПОСП «Уманський тепличний комбінат») на водні ресурси.
Nazarenko М. Environmental safety of production activities in the field of special water use (on the example of the Uman Greenhouse Plant) Actuality of theme. The rapid development of industry leads to an increase in the anthropogenic load on the surrounding natural environment. The environmental condition of surface water is of particular importance, because industry uses significant volumes of water for production needs, therefore it is important to ensure appropriate control of the cleaning process and water drainage into natural watercourses. The amount and composition of industrial wastewater generated at various stages of technological processes are determined by production conditions. In order to assess the damage caused by pollution of the hydrosphere, it is necessary to take into account not only water consumption, but also, first of all, pollution and the toxic effect of discharges. Thus, the relevance of this study comes down to the need to improve the environmental safety management system at the industrial enterprise. An effective means of limiting the anthropogenic impact on water ecosystems is the environmental safety standards for water use - maximum permissible concentrations (MPC) of substances for the water of water bodies, as well as normative calculations of water use and drainage. The purpose of the work: ecological assessment of the content of pollutants and calculation of standards of the GDS of pollutants in the wastewater of the «Umanskyy teplychnyy kombinat» The object of study: «Umanskyy teplychnyy kombinat» The subject of the study: wastewater of the «Umanskyy teplychnyy kombinat» Research methods: literary sources, observations, measurements, analysis, statistical processing of research results, generalization. Results of the research. The main normative legal documents in the field of legislative regulation of nature use, in particular water use, are analyzed. The key subjects of the system of rational water use have been determined for the systematization of water users who enter into legal relations regarding water use. The stages of implementation of special water use and termination of special water use by industrial enterprises are analyzed. A general description of the enterprise «Umanskyy teplychnyy kombinat») was provided, an analysis of the characteristics of the enterprise's impact on environmental components was carried out, and the amount of return water was calculated. Scientific novelty: work consists in the application of a set of methodical approaches for the study of the factors of the formation of the state and quality of wastewater of the enterprise «Umanskyy teplychnyy kombinat») through the calculation of the HDS norms of polluting substances of return waters. Theoretical and practical significance: an ecological assessment of the environmental impact of the economic activity of the enterprise «Umanskyy teplychnyy kombinat») on water resources was carried out.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4705
Appears in Collections:101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Назаренко.pdf
  Restricted Access
2.32 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ 
СПЕЦІАЛЬНОГО ВОДОКОРИСТУВАННЯ (НА ПРИКЛАДІ 
ПОСП «УМАНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ»)» 
 
 
Виконала: студентка 2 курсу, групи МГЕК-201 
спеціальності 101 «Екологія» 
(шифр і назва спеціальності) 
Назаренко М.В.__________________________ 
 (прізвище та ініціали) 
Керівник_Єгорова О.В.____________________ 
                 (прізвище та ініціали) 
НормоконтрольХоменко О.М.______________ 
                 (прізвище та ініціали) 
Рецензент Приходько А.О._________________ 
                     (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2023 рік 
2 
 
ЗМІСТ 
Вступ………………………………………………………………………………..... 3 
1 Аналітичний огляд літератури………………………………………………….. 5 
 1.1 Поняття природно-техногенної безпеки водних екосистем…………….. 5 
 1.2 Аналіз законодавчої бази в області поводження зі стічними водами ….. 5 
 1.3 Аналіз порядку набуття права на здійснення спеціального  
водокористування …………………………………………………………. 9 
 1.4 Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти ……………………... 10 
 1.5 Відповідальність за порушення водного законодавства. Відшкодування  
збитків  …………………………………………………... 15 
2 Екологічна безпека виробничої діяльності у сфері спеціального  
водокористування (на прикладі ПОСП «Уманський тепличний комбінат»).. 27 
 2.1 Загальна характеристика підприємства  ПОСП «Уманський тепличний  
комбінат»)………………………………………………………………….. 27 
 2.2 Аналіз особливостей впливу підприємства на компоненти  
навколишнього середовища ………………………………………………. 29 
 2.3 Розрахунок кількості зворотних вод……………………………………… 33 
Висновки……………………………………………………………………………... 46 
Перелік посилань……………………………………………………………………. 47 
Додатки…………………………………………………………………………..…... 49 
Додаток А. Апробація результатів роботи…………………………………..…….. 50 
 
 
 
 
 
 
 
 
3 
 
ВСТУП 
 
Визначення  та  виконання  екологічних,  економічних,  продовольчих  
завдань національної  безпеки  формують  основу  для функціонування економіки, 
відновлення інвестиційного та ресурсного потенціалу країни.  Важливим  
елементом  національної безпеки є водна безпека. Забруднення джерел питного 
водопостачання, низький рівень водопідготовки підвищують актуальність про-
блем  водної  безпеки  України,  яка  пов’язана з  усіма  аспектами  національної  
безпеки. У зв’язку із зазначеним підвищується актуальність  гарантування  
державою  безпеки  водокористування, покращення стану гідроресурсів, 
відновлення забруднених водних об’єктів, забезпечення  потреб  населення,  
економіки, армії у воді високої якості. 
Стрімкий розвиток промисловості призводить до збільшення антропогенного 
навантаження на навколишнє природне середовище. Особливо велике значення 
має екологічний стан поверхневих вод, адже промисловість використовує значні 
об’єми води для виробничих потреб, тому важливим є забезпечення відповідного 
контролю процесу очистки і водовідведення у природні водотоки. Кількість і склад 
промислових стічних вод, що утворюються на різних стадіях технологічних 
процесів визначаються умовами виробництва. Щоб оцінити шкоду від забруднення 
гідросфери необхідно враховувати не лише витрати води, але й, насамперед, 
забруднення і токсичний вплив скидів. Таким чином, актуальність даного 
дослідження зводиться до необхідності удосконалення системи управління 
екологічною безпекою на промисловому підприємстві. 
Ефективним засобом обмеження антропогенного впливу на водні екосистеми 
є нормативи екологічної безпеки водокористування – гранично допустимі 
концентрації (ГДК) речовин для води водних об’єктів, а також нормативні 
розрахунки  водокористування і водовідведення. 
4 
 
Отже, метою дипломної роботи була екологічна оцінка вмісту забруднюючих 
речовин та розрахунок нормативів ГДС забруднюючих речовин у стічних водах 
ПОСП «Уманський тепличний комбінат». 
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні 
завдання:  
 проаналізувати законодавчу базу в області поводження зі стічними водами; 
 проаналізувати порядок набуття права на здійснення спеціального 
водокористування; 
 визначити міри та умови відповідальності за порушення водного 
законодавства; 
 надати загальну характеристика виробничї діяльності  ПОСП «Уманський 
тепличний комбінат»; 
 проаналізувати вплив ПОСП «Уманський тепличний комбінат» на довкілля 
та визначити головні екологічні проблеми; 
 розрахувати нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих 
речовин у водний об’єкт із зворотними водами; 
 зробити висновки про рівень техногенного навантаження ПОСП «Уманський 
тепличний комбінат» на довкілля. 
Об’єкт дослідження – ПОСП «Уманський тепличний комбінат». 
Предмет дослідження – стічні води ПОСП «Уманський тепличний комбінат». 
Методи дослідження: спостереження, вимірювання, аналіз, статистична 
обробка результатів досліджень, узагальнення. 
 
 
 
 
 
 
 
5 
 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Поняття природно-техногенної безпеки водних екосистем 
 
Поняття природно-техногенної безпеки водних екосистем відноситься до 
забезпечення стійкості та збереження водних середовищ в умовах впливу 
природних та антропогенних чинників.  
Воно охоплює заходи для запобігання забрудненню водойм, охорони водних 
біоресурсів, відновлення та підтримання екологічної рівноваги у водних системах, 
а також захист від стихійних лих.  
Це включає в себе такі аспекти як моніторинг якості води, лімітування скидів 
токсичних речовин, охорону водних організмів та їх середовища, забезпечення 
доступу до чистої питної води та регулювання водоресурсів для забезпечення 
стійкості екосистем.  
Такий підхід спрямований на збереження різноманітності та здоров'я водних 
екосистем, що важливо для забезпечення життя людей та інших організмів. 
 
1.2  Аналіз законодавчої бази в області поводження зі стічними водами  
 
Державне регулювання у сфері спеціального водокористування та 
проведення робіт на землях водного фонду здійснюють рисунку 1.1. 
Кабінет Міністрів України реалізує державну політику у сфері використання 
вод та охорони і відтворення водних ресурсів; здійснює державний контроль за 
використанням і охороною вод і відтворенням водних ресурсів; забезпечує 
розроблення державних, цільових та міжбюджетних програм використання та 
охорони вод та відтворення водних ресурсів; встановлює порядок видачі дозволів 
на спеціальне використання вод, днопоглиблення, прокладання кабелів, 
трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду, а також порядок 
розроблення нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у 
6 
 
водні об’єкти та переліку Нормування забруднюючих речовин, що скидаються у 
водойми, розроблено та затверджено критерії оцінки забруднення горизонтів 
підземних вод. 
 
 
Рисунок 1.1 – Основні суб’єкти державного регулювання  
 
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів є центральним органом 
виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом 
Міністрів України. 
Державне агентство водних ресурсів України є центральним органом 
виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом 
Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і реалізує 
державну політику у сфері водного господарства та гідротехнічного благоустрою, 
управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів. 
Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої 
влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів 
України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів та реалізує 
7 
 
державну політику у сфері геологічного дослідження та раціонального 
використання надр.  
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є 
центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і 
координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, 
торгівлі та сільського господарства та реалізує державну політику у сфері 
топографічної, геодезична та картографічна діяльність, земельні відносини, 
землеустрій, у сфері державного земельного кадастру, державного нагляду 
(контролю) в агропромисловому комплексі за дотриманням земельного 
законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, 
ґрунтів. плодючість. Держрибагентство є центральним органом виконавчої влади, 
діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через 
Міністра захисту довкілля та природних ресурсів та реалізує державну політику у 
сфері рибного господарства та рибного господарства. , а також охорона, 
використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпека 
плавання суден рибопромислового флоту. 
Державне агентство лісових ресурсів України є центральним органом 
виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом 
Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів та 
реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства. 
Міністерство охорони здоров'я України є центральним органом виконавчої 
влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів 
України. 
Міністерство інфраструктури України є центральним органом виконавчої 
влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів 
України. 
Поводження зі стічними водами в Україні регулюється низкою нормативно-
правових актів: 
8 
 
 Закон України «Про воду і водокористування». Дія цього Закону 
поширюється на всіх суб’єктів господарювання, які виробляють питну воду, 
забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об’єкти питною 
водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою 
пунктів водозабору (у тому числі пересувних) шляхом використання систем ( 
пристроїв), інших засобів децентралізованого водопостачання, а також до органів 
державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють 
регулювання, моніторинг та контроль якості питної води, стану джерел, систем 
питного водопостачання тощо споживачів питної води. 
 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». 
Завданням природоохоронного законодавства є регулювання відносин у сфері 
охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення 
екологічної безпеки, запобігання та усунення негативного впливу господарської та 
іншої діяльності на навколишнє природне середовище, природні ресурси та 
генетичні ресурси для збереження фонду. живої природи, ландшафтів та інших 
природних комплексів, унікальних територій і природних об'єктів, пов'язаних з 
історико-культурною спадщиною. 
 Водний кодекс України. Завданням водного законодавства є 
регулювання правовідносин з метою забезпечення збереження, науково 
обґрунтованого, раціонального використання води для потреб населення і галузей 
господарства, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, запорів і 
виснаження, запобігання шкідливому впливу вод і ліквідація їх наслідків, 
поліпшення стану водних об'єктів, а також захист прав підприємств, установ, 
організацій і громадян на водокористування. 
 Кодекс України про адміністративні правопорушення. Завданням 
Закону України про адміністративні правопорушення є захист прав і свобод 
громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів 
підприємств, установ і організацій, а також існуючого правового порядку, 
зміцнення законності та запобігання кримінальним правопорушенням, виховання 
9 
 
громадян у дусі суворого і неухильного додержання Конституції та законів 
України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, правил співжиття, 
сумлінного виконання своїх обов'язків і відповідальності перед суспільством. 
 Кодекс земельного законодавства України. 
 Санітарні норми і правила СанПіН 2.2.4.548-96 «Водопостачання, 
водовідведення та водокористування». 
Ці закони встановлюють правила відведення, очищення та використання 
стічних вод в Україні. 
 
1.3 Аналіз порядку набуття права на здійснення спеціального 
водокористування  
 
Спеціальне водокористування реалізується на підставі дозволу на спеціальне 
водокористування, який видається територіальними органами центрального органу 
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного 
господарства відповідно до Закону України «Про дозвіл». системи у сфері 
господарської діяльності», що встановлюється Кабінетом Міністрів України і є 
платним. 
Тому на виконання положень статті 49 Закону України Кабінет Міністрів 
України прийняв постанову від 13.00.2002 № 321 «Про затвердження Порядку 
видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови № 
. 459 Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р.» (далі: Розпорядження № 
321). 
Положення No 321 регулює порядок видачі юридичним та фізичним особам 
дозволів на спеціальне використання вод (забір води з водних об’єктів спорудами 
або технічними пристроями, використання води та скидання забруднюючих 
речовин у водні об’єкти, у тому числі забір та скидання води у водні об’єкти). 
забруднюючі речовини). в реверсних водах через канали). 
10 
 
На сьогоднішній день, процес отримання дозволу на спеціальне 
водокористування для водокористувачів можна отримати в електронний спосіб 
(https://e-services. davr.gov.ua/). При цьому, водокористувачі також можуть, за 
бажанням, отримати дозвіл на спеціальне водокористування особисто через Центри 
надання адміністративних послуг.  
 
1.4 Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти  
 
Якщо ви забираєте воду з нього, вам слід звернутися до 
спецводокористування та здійснюється пЖдставі дозволу на 
спецводокористування. 
Водокористувачі зобов’язані, зокрема: 
 підтримання встановлених нормативів гранично допустимого скидання забр 
удущих речовин встановлених лімітів забору води, лімітів користування 
Автомобіль у лімузині має два замки, а також сантехніка в задній частині. 
Що стосується території; 
 Існує багато динамічних технологій, а система автоматизована, облік 
обладнання та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у 
водні об’єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за захистом води 
водних об’єктів у контрольних створах, також подавати відповідним органам 
звіти в порядку, визначеному Кодексом та іншими законодавчими актами; 
 здійснювати спеціальне водокористування лише за наявність дозволу; 
 Також варто звернути особливу увагу на особливі акварельні квіти у вашому 
домі Ждповідно законодавства. 
Одна з оцінок скидів забруднюючих речовин може вироблятися за узу 
Найважливішим моментом є те, що це специфічний продукт для зубів коня. Вода 
також є водовідштовхувальною, тому ви можете побачити результати. . 
11 
 
Ліміт скиду забруднюючих речовин — граничний обсяг скиду 
забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, який встановлюється в дозволі 
на спеціальне водокористування. 
На сьогоднішній день існує стандартна запобіжна сітка (DAL — ГДС) в 
огорожі днючих речовин, які знаходяться на складі зворотних вод 
водокористувачів, визна Порядком розроблення нормативів гранично допустимого 
скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, затвердженим постановою 
Кабінету Міністрів України 11 верес. , 1996. № 11004 (далі — Порядок № 1100). 
Норми ГДС забруднюючих речовин встановлюються для водокористувачів, 
які здійснюють скидання зворотних вод у водні об’єкти, згідно з переліком 
забруднюючих речовин, скидання яких у водні об’єкти регламентується у всіх 
випадках скидання зворотних вод. 
Перелік забруднюючих речовин, скидання яких у водні об’єкти 
регламентується, переглядається та доповнюється за поданням Мінприроди. 
Водночас перелік, визначений згаданою постановою, діє в редакції постанови 
Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. 1091. 
Водокористувачі виступають замовниками розробки нормативів контролю 
якості води забруднюючих речовин, що скидаються ними у водні об'єкти. 
Розроблені нормативи ГДС забруднюючих речовин подаються водокористувачем 
до органів, уповноважених видавати дозвіл на спецводокористування, у складі 
документів, що додаються до заяви про отримання дозволу на 
спецводокористування. 
Порядок розроблення та затвердження ГДС речовин у водні об’єкти з 
підпорами визначається Інструкцією про порядок розроблення та затвердження 
гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти з підпорами, 
затвердженою наказом Мін. Охорони навколишнього природного середовища 
України від 15.12.1994 р. № 116, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 
22 грудня 1994 р. за № 313/523 (далі – Інструкція No 116). 
12 
 
Однак чинна Інструкція №. 116 не відповідає вимогам сьогодення та чинного 
законодавства. Як наслідок, мінімізація негативного впливу виробничої діяльності 
на навколишнє середовище не досягається на основі недосконалої методики 
розрахунку (більш детально це питання описано в наступному розділі цієї Зеленої 
книги). 
Крім того, весь комплекс робіт по визначенню розрахункових умов, 
розрахунку водопостачання та підготовці проектів документів для затвердження 
обсягів водопостачання, ТПС речовин і планів заходів виконується за нарядами 
підприємств-водокористувачів розробником проекту водопостачання. організацій. 
Це пов’язано зі складністю реалізації ГДС-розрахунку речовин, що потребує 
використання комп’ютерів та проблемно-орієнтованих прикладних програм 
(ППП), які забезпечують ГДС-розрахунки; також необхідна висока кваліфікація 
спеціалістів при визначенні розрахункових умов скиду зворотних вод, розрахунку 
ГДС речовин та розробці планів заходів щодо їх досягнення.3 Інструкція № 116 
містить застарілі норми, тому організаціями-розробниками проектів ГДС 
визначено НДІ «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» 
Мінприроди (головна організація), його ДП «Південне науково-дослідне техніко-
екологічне підприємство» (ПНДТЕ). ), а також інші організації, які отримали дозвіл 
Мінприроди на підставі їх атестації (додаток No 3 Інструкції No 116). 
Порядок підготовки матеріалів для погодження та отримання дозволів на 
розроблення ГДС субстанцій та порядок видачі дозволів визначено у додатку 3 до 
Інструкції № 116: для отримання дозволу на розроблення ГДС речовин 
підприємство, організація чи установа, які бажають проводити роботи з 
розроблення ГДС, мають звернутися до трьох державних органів для погодження 
матеріалів та погодження дозволу.  
Статтею 245 ПКУ в рамках екологічного податку встановлено ставки податку 
за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, перелік яких відповідає переліку 
забруднюючих речовин, скиди яких регулюються відповідно до Положення № 
1100.  
13 
 
 
Рисунок 1.2 – План-схема отримання дозволу на розробку ГДС речовин 
 
Екологічний податок є загальнодержавним обов’язковим платежем, який 
розраховується на основі фактичних обсягів викидів в атмосферне повітря, скидів 
забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення відходів, фактичного обсягу 
радіоактивних відходів, які тимчасово зберігаються їх виробниками, та фактичного 
обсягу радіоактивних відходів. утворених та фактично утворених радіоактивних 
відходів до 01.04.2009р. 
Платниками екологічного податку є підприємства, які в рамках своєї 
діяльності здійснюють скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водойми. 
Об’єкт оподаткування екологічним податком у сфері скидів забруднюючих 
речовин безпосередньо у водні об’єкти може визначатися не лише загальною 
кількістю забруднюючих речовин, а й обсягами відповідних видів забруднюючих 
речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти.  
14 
 
Встановлені статтею 245 ПКУ ставки екологічного податку в частині скидів 
забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, а також групи об’єктів 
оподаткування поділяються на ставки за окремими видами забруднюючих речовин 
(п. 245 ст. 245 ПКУ) та ставки за групами. забруднюючих речовин, до яких 
відносяться речовини, на які поширюється гранично допустима концентрація 
забруднюючих речовин (ст. 245 п. 245 п. 2 ГПК). 
При цьому за скиди забруднюючих речовин, для яких не встановлено 
гранично допустиму концентрацію або орієнтовно безпечний рівень впливу, ставки 
податку застосовуються у розмірі найменшого значення гранично допустимої 
концентрації відповідно до п. 2 п. Стаття 245 ГПК. 
Скидання стічних вод у водойми допускається лише за наявності нормативів 
гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично 
допустимих скидів забруднюючих речовин. 
Гранично допустима концентрація речовин у воді – це встановлений рівень 
концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для певних 
цілей водокористування. 
ГДК встановлено відповідно до Санітарних правил і норм охорони 
поверхневих вод від забруднення, які не застосовуються на території України з 
2017 року. На сьогодні Міністерство охорони здоров’я не затвердило стандарти 
GDC. 
При цьому диференціації ставок податку при перевищенні встановлених у 
дозволах лімітів скидів не передбачено, що не стимулює водокористувачів 
дотримуватись встановлених лімітів та вкладати кошти в реконструкцію та 
модернізацію очисних споруд. 
Для вирішення цієї проблеми на розгляді Верховної Ради України 
знаходиться проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу 
України щодо сприяння зменшенню скидів забруднюючих речовин у води» (№ 
3543 від 27.05.2020). 
15 
 
Вміст забруднюючих речовин у зворотних водах, скидання яких 
регламентовано, визначається водокористувачами регулярно (не рідше одного разу 
на квартал) шляхом проведення інструментальних та лабораторних вимірювань, у 
тому числі автоматизованих, результати яких передаються Держводагентству 
згідно з Порядку ведення державного обліку водоспоживання, затвердженого 
наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16 березня 2015 
року № 78, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2015 року за 
№ 382 /26827. 
Основними причинами забруднення поверхневих вод є скидання 
забруднених міських і промислових стічних вод безпосередньо у водойми та через 
міську каналізаційну систему, а також надходження забруднюючих речовин у 
водойми через поверхневий стік із населених пунктів і сільськогосподарських 
угідь. 
Це свідчить про зношеність очисних споруд і небажання тих, хто підтримує 
застарілу та неефективну інфраструктуру, фінансувати їх реконструкцію. 
 
1.5 Відповідальність за порушення водного законодавства Відшкодування 
збитків   
 
Порушення водного законодавства тягнуть за собою дисциплінарну, 
адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із 
законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства 
несуть особи, винні у: 
 самовільне вилучення водних об’єктів; 
 Забруднення та засмічення води; 
 порушення господарського режиму у водоохоронних зонах та на території 
водного фонду; 
16 
 
 руйнування русел річок, струмків і водотоків або порушення природних умов 
поверхневого стоку при будівництві та експлуатації автомобільних доріг, 
залізниць та інших технічних комунікацій; 
 введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об’єктів без 
очисних споруд або обладнання достатньої потужності; 
 невиконання умов дозволу або порушення правил спеціального 
водокористування; 
 самовільне виконання гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, 
каналів, колодязів); 
 порушення правил державного обліку води або фальсифікація чи внесення 
недостовірних відомостей до документів державної статистичної звітності; 
 пошкодження водогосподарських і гідрометричних споруд і пристроїв, 
порушення правил експлуатації та встановлених методів експлуатації; 
 незаконне влаштування систем водовідведення зворотних вод у водойми, 
міські каналізаційні мережі чи дренажні канали та самовільний скид 
зворотних вод; 
 використання ділянок водного фонду не за призначенням; 
 неповідомлення (приховування) інформації про надзвичайні ситуації на 
водних об’єктах; 
 відмова від надання (приховування) проектної документації та висновків 
щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об’єктів, які можуть 
вплинути на стан води, а також дій та висновків комісій, які ввели об’єкт в 
експлуатацію; 
 порушення правил охорони внутрішніх вод і територіального моря від 
забруднення та засмічення; 
 будь-які обмеження вільного і безперешкодного доступу громадян до 
узбережжя морів, заток, лиманів і островів у внутрішніх водах у межах 
17 
 
пляжної зони, а також до берегів річок, водосховищ і островів для загального 
водокористування, крім випадках, передбачених законом. 
Цей перелік не є вичерпним, законодавством України може бути встановлена 
відповідальність і за інші злочини, пов'язані з використанням та охороною вод і 
відтворенням водних ресурсів. 
Адміністративна відповідальність за порушення водного законодавства 
регулюється статтями 48, 59-62, 91, 164 Кодексу України про адміністративні 
правопорушення (далі – КУпАП) та Законом України «Про охорону 
навколишнього природного середовища». (ст. 68), ст.110 КУпАП. 
Основними завданнями державної екоінспекції є здійснення в межах 
повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за 
додержанням вимог законодавства, зокрема щодо охорони, раціонального 
використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів, охорона земель, 
надра. 
Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює 
державний нагляд (контроль) за дотриманням центральними органами виконавчої 
влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади та 
органами місцевого самоврядування повноважень, делегованих їм постановами. 
органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від 
форми власності та господарювання громадянами України, іноземцями та особами 
без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами відповідно до 
вимог законодавства: 
1. про охорону земель та земель забудови, зокрема щодо будівельних робіт, 
днопоглиблювальних робіт, видобутку піску та гравію, прокладання кабелів, 
трубопроводів та інших засобів зв'язку на землях водного фонду; 
2. для охорони, раціонального використання та відтворення водних ресурсів. 
 
18 
 
Таблиця 1.1 – Перелік адміністративних правопорушень у сфері водного законодавства, передбачених КУпАП 
Органи, які 
складають 
№ Номер та назва Органи, які розглядають справи про адміністративні 
Суть/рівень відповідальності протоколи про 
п/п статті КУпАП правопорушення 
адміністративні 
правопорушення 
1 2 3 4 5 
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує 
державну політику державного нагляду (контролю) у 
сфері охорони навколишнього природного середовища, 
раціонального використання, відтворення та охорони 
природних ресурсів (ст. 242-1 КУпАП). Розглядати 
справи про адміністративні правопорушення та 
Уповноважені на 
Самовільне вилучення водних об'єктів або накладати адміністративні стягнення мають право 
те посадові особи 
самовільне використання води, переуступка Головний державний інспектор України з охорони 
органів, які 
права водокористування, а також укладення навколишнього природного середовища та його 
стаття 48 розглядають 
інших договорів, які прямо чи приховано заступники, старші державні інспектори України з 
Порушення справи про 
порушують право державної власності на воду, охорони навколишнього природного середовища, 
права адміністративні 
1 тягнуть за собою накладення штрафу на державні інспектори України з охорони навколишнього 
державної правопорушення. 
громадян від трьох до семи неоподатковуваних природного середовища та головні державні інспектори з 
власності на Також, 
мінімумів доходів громадян (від 51 до 119 охорони навколишнього природного середовища. 
води громадський 
гривень), а для державних службовців – від Уповноважений з охорони навколишнього природного 
інспектор з 
п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст 
охорони довкілля 
доходів громадян. Києва та Севастополя та їх заступники, старші державні 
(ст. 254 КУпАП). 
інспектори з охорони навколишнього природного 
середовища Чорного та Азовського морів та їх 
заступники, старші державні інспектори з охорони 
навколишнього природного середовища, державні 
інспектори з охорони навколишнього природного 
середовища відповідних територій. 
 
19 
 
Продовження таблиці 1.1 
1 2 3 4 5 
Забруднення і засмічення водних об'єктів, порушення водоохоронного режиму на 
водозбірних територіях, що призвели до їх забруднення, водної ерозії ґрунтів та 
Уповноважені на те 
інші шкідливі явища, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох 
посадові особи 
до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. мінімальних доходів 
стаття 59 Порушення органів, які 
громадян (від 51 грн до 119 грн), а для державних службовців - від п'яти до восьми 
2 правил охорони водних розглядають справи  
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 136 грн). Введення в 
ресурсів про адміністративні 
експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без споруд і пристроїв, 
правопорушення (ст. 
що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, тягне за 
254 КУпАП). 
собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми 
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 136 грн). 
забір води з порушенням планів водокористування, самовільне виконання 
гідротехнічних робіт, нецільове використання води (видобутої або скинутої з 
водних об’єктів), порушення правил ведення первинного обліку кількості води, 
що забирається з водних об’єктів та скидається у них, та визначення якості води, 
скидання яких тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти 
до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 136 
гривень). Будь-яке обмеження вільного або безперешкодного доступу громадян 
до узбережжя морів, заток, лиманів і островів у внутрішніх морських водах у 
стаття 60 Порушення 
межах пляжної зони, а також до берегів річок, водосховищ і островів для 
3 правил   
загального водокористування, крім У передбачених законом випадках на 
водокористування 
громадян накладається штраф від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних 
мінімумів доходів громадян (від 3400 до 6800 грн.), на посадових осіб – від 
чотирьохсот до семисот. неоподатковуваний мінімум доходів громадян – від 6800 
до 11900 грн. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені повторно 
протягом року після накладення штрафу, тягнуть за собою накладення штрафу на 
громадян від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів 
громадян (від 6800 грн.). ). до 11900 грн.) і на посадових осіб від семисот до тисячі 
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 11900 грн. до 17000 грн.) 
Продовження таблиці 1.1 
20 
 
1 2 3 4 5 
Пошкодження водогосподарських споруд та обладнання тягне за 
стаття 61 собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи 
Пошкодження неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 119 грн.) 
водогосподарських і на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних 
4   
споруд і пристроїв, мінімумів доходів громадян (від 85). до 136 грн). За порушення 
порушення правил їх правил експлуатації водогосподарських споруд і обладнання на 
експлуатації посадових осіб накладається штраф від п’яти до восьми 
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 136 грн). 
Невиконання капітаном або іншими особами командного складу 
судна чи іншого плавучого засобу обов'язків, передбачених чинним 
законодавством, щодо реєстрації в суднових документах операцій з 
стаття 62 Невиконання 
речовинами, шкідливими для здоров'я людини або живих ресурсів 
обов'язків по реєстрації 
моря, або сумішами, що містять таких речовин понад установлені 
5 в суднових документах   
норми, внесення зазначеними особами неправдивих записів про ці 
операцій з шкідливими 
операції до суднових документів або неправомірна відмова від 
речовинами і сумішами 
пред'явлення цих документів відповідним посадовим особам - 
караються штрафом від п'яти до восьми розмірів. безоплатний 
мінімум доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.). 
стаття 91-2 Перевищення затверджених лімітів і нормативів використання 
Перевищення лімітів та природних ресурсів тягне за собою накладення штрафу на громадян 
нормативів від трьох до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів 
6   
використання громадян (від 51 до 306 грн.) і на посадових осіб від дев'яти до 
природних ресурсів тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. доходів 
громадян (від 153 до 510 грн.). 
 
 
 
 
21 
 
Продовження таблиці 1.1 
1 2 3 4 5 
Здійснення господарської діяльності без державної реєстрації як Посадові особи центрального 
товариства з обмеженою відповідальністю або без подання органу виконавчої влади, що 
повідомлення про початок господарської діяльності, якщо реалізує державну політику 
обов'язковість подання такого повідомлення передбачено законом, державного нагляду (контролю) у 
або без отримання дозволу на провадження господарської сфері охорони навколишнього Судді 
діяльності ліцензії відповідно до закону або в період зупинення дії природного середовища, районних, 
частина 1 статті 164 
ліцензії, якщо законодавством не передбачено умов для раціонального використання, районних у 
Порушення порядку 
провадження ліцензованої діяльності в період зупинення дії ліцензії відтворення та охорони природних місті, міських 
7 провадження 
або без отримання документ дозвільного характеру, якщо його ресурсів, уповноважені вчиняти чи 
господарської 
одержання передбачено законом (крім випадків застосування такі дії у зв’язку з порушеннями міськрайонних 
діяльності 
принципу мовчазної згоди), - тягне за собою накладення штрафу від порядку здійснення господарської судів (ст. 221 
однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів діяльності, пов’язаної з КУпАП). 
громадян. громадян (від 17 тис. до 34 тис. грн.) з конфіскацією раціональним діяльність з 
виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини та коштів, використання, відтворення та 
одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного охорони природних ресурсів (ст. 
правопорушення, або без такої. 255 КУпАП). 
 
 
 
 
 
 
 
 
22 
 
Таблиця 1.2 – Перелік порушень у сфері водного законодавства, передбачених ККУ 
№ п/п Номер та назва статті ККУ Суть/рівень відповідальності 
1. Порушення правил охорони вод (водних об'єктів), якщо це спричиняє забруднення поверхневих або 
підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питної та лікувальної води або зміну їх природних 
властивостей чи виснаження водних джерел і створює небезпеку ураження життя та здоров'я людини 
чи довкілля караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 
стаття 242 Порушення 
1 1700 до 3400 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на 
правил охорони вод 
строк. до п'яти років або обмеженням волі на той самий строк. 2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили 
загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу чи інші 
тяжкі наслідки, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той 
самий строк. термін 
1. Забруднення моря у внутрішніх морських або територіальних водах України або у межах вод 
виключної (морської) економічної зони України матеріалами чи речовинами, шкідливими для життя 
чи здоров'я людей, або відходами внаслідок порушення спеціальних нормативно-правових актів, якщо 
це створює загрозу життю чи здоров’ю людей чи живим ресурсам моря або може вплинути на 
правомірне використання моря, а також незаконне скидання чи захоронення у внутрішньому морі чи в 
територіальних водах України чи в у відкритому морі зазначених матеріалів, речовин і відходів – 
частина 1 статті 243 
2 карається штрафом від трьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 
Забруднення моря 
5100 до 13600 гривень) або обмеженням волі на строк до трьох років. років або позбавленням волі на 
той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 
до трьох років або без такого. 2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель чи захворювання 
людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу чи інші тяжкі наслідки, - караються 
позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права займають певні посади чи 
практикують певну діяльність на строк до трьох років або без такої діяльності. 
 
23 
 
Якщо говорити про охорону, раціональне використання та відтворення 
водних ресурсів, то сюди варто вілнести наступне 
 наявність та дотримання умов дозволу, встановлених нормативів 
гранично допустимих скидів забруднюючих речовин, лімітів забору і 
використання води та скидів забруднюючих речовин; 
 ведення обліку водозабору та використання води водокористувачами, 
моніторинг якості та кількості зворотних вод і скидів забруднюючих 
речовин у водні об’єкти, а також якості води водних об’єктів у 
контрольних пунктах та подання звітності відповідним органам; 
 дотримання встановленого режиму господарської діяльності в зонах 
санітарної охорони джерел господарсько-питного та промислового 
водопостачання, водоохоронних зонах, прибережних захисних 
смугах, смугах водовідведення та прибережних смугах водотоків, 
очисних та інших водогосподарських спорудах і технічних 
пристроях; 
 здійснення водокористувачами заходів щодо запобігання 
забрудненню водних об’єктів стічними водами (дощовими, 
сніговими), що скидаються з їх території; 
 здійснення заходів щодо економного використання водних ресурсів; 
 використання води (водних об’єктів) відповідно до цілей та умов 
надання їх водокористувачам; 
 здійснення погоджених у встановленому порядку технологічних, 
лісоміліоративних, гідротехнічних та інших заходів щодо охорони 
вод від виснаження, поліпшення їх стану та припинення скидання 
забруднених зворотних вод (стічних, шахтних, кар’єрних, 
дренажних). 
 проведення робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварій, які 
можуть призвести до погіршення якості води; 
24 
 
 дотримання екологічних вимог при плануванні, розміщенні, 
будівництві нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та 
інших об'єктів; 
 дотримання правил скидання промислово забруднених стічних або 
шахтних, кар’єрних, шахтних вод з водойм, норм і правил 
експлуатації технологічних водойм (водойм-охолоджувачів теплових 
і атомних електростанцій, рибницьких ставків, відстійників та 
інших); 
 використання, відтворення та охорона морського середовища і 
природних ресурсів внутрішніх вод, територіального моря, 
виключної (морської) економічної зони України та континентального 
шельфу України. 
До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує 
державну політику щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері 
охорони навколишнього природного середовища, раціонального 
використання, відтворення та охорони природних ресурсів, у сфері охорони 
навколишнього природного середовища належить складання протоколів про 
адміністративні правопорушення. правопорушень та розгляд справ про 
адміністративні правопорушення, накладення штрафів у випадках, 
передбачених законом. 
Одним із основних принципів охорони навколишнього природного 
середовища є відшкодування шкоди, заподіяної порушенням 
природоохоронного законодавства. 
Спори з питань використання та охорони вод і відтворення водних 
ресурсів розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує 
державну політику державного нагляду (контролю) у сфері охорони 
навколишнього природного середовища, раціонального використання, 
відтворення та охорони природних ресурсів, через який центральний орган 
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного 
господарства, через центральний орган виконавчої влади, що реалізує 
25 
 
державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального 
використання надр, через місцеві ради, суд чи третейський суд у порядку, 
передбаченому за законом Шлях. 
Цивільно-правова відповідальність застосовується у вигляді 
відшкодування шкоди, заподіяної порушенням водного законодавства. 
Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також 
іноземці та особи без громадянства, а також іноземні юридичні особи 
зобов'язані відшкодувати збитки, завдані їм порушенням водного 
законодавства, у розмірі та порядку, встановлених законом. України. 
Відшкодування шкоди, завданої порушенням водного законодавства, не 
звільняє винну особу від сплати збору за спеціальне використання води, а 
також від необхідності вжиття заходів щодо усунення шкідливих наслідків. 
Притягнення до відповідальності осіб, які порушили водне законодавство, не 
звільняє їх від обов'язку відшкодувати шкоду, завдану їм порушенням водного 
законодавства. 
Методика встановлює порядок визначення розміру відшкодування 
шкоди, завданої державі внаслідок порушення законодавства про охорону та 
раціональне використання водних ресурсів у разі: 
 забруднення водних об’єктів, у тому числі пов’язане із самовільним та 
аварійним скиданням забруднюючих речовин і фізико-хімічних показників 
(далі – забруднюючі речовини) у водний об’єкт із зворотними водами або 
забруднюючих речовин у чистому вигляді у складі сировини, продукції чи 
відходів, з за винятком випадків забруднення територіальних і внутрішніх 
морських вод і виключної морської економічної зони України суднами, 
суднами та іншими плавучими засобами; 
 забруднення поверхневих і підземних вод під впливом звалищ (звалищ) 
твердими побутовими та промисловими відходами; 
 самовільне використання водних ресурсів без дозвільних документів 
(дозволу на спеціальне використання вод та/або спеціального дозволу на 
26 
 
користування надрами (підземними водами)), що перевищують ліміти, 
встановлені в дозволі на спеціальне використання вод; 
 поглинання, використання води та скидання забруднюючих речовин із 
зворотними водами з порушенням умов водокористування, зазначених у 
дозволі на спецводокористування. 
Методика не поширюється на розрахунок збитків, завданих державі 
внаслідок: 
 порушення господарського режиму у водоохоронних зонах та на 
території водного фонду; 
 порушення правил експлуатації та способів експлуатації 
водогосподарських споруд і пристроїв, а також пошкодження цих споруд; 
 самовільне виконання гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, 
каналів, колодязів); 
 руйнування природного стану русел річок, струмків та водотоків 
26 квітня 2003 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 
6311, якою затверджено Методику розрахунку розміру шкоди, заподіяної 
забрудненням нафтою, положення якої встановлюють основні вимоги до 
розрахунку розміру шкоди, заподіяної стану внаслідок забруднення 
навколишнього природного середовища, що сталося у разі витоків або 
розливів нафти із суден, а також суб'єктів господарської діяльності, які зазнали 
збитків у зв'язку з фактично понесеними витратами на профілактичні заходи 
чи заходи щодо відтворення природних ресурсів відповідно до відповідно до 
Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність за збитки від 
забруднення нафтою 1992 року або має бути відкликано, або внаслідок 
неотримання доходу через порушення економічної діяльності. 
 
 
 
 
27 
 
2 ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
У СФЕРІ СПЕЦІАЛЬНОГО ВОДОКОРИСТУВАННЯ 
(НА ПРИКЛАДІ  ПОСП «УМАНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ») 
 
2.1 Загальна характеристика підприємства   
 
Уманський тепличний комбінат засновано в 1974 році. У 2002 році 
почалося стрімке розширення виробничих площ, збільшився обсяг 
виробництва замкнутої земельної продукції, значно зросла продуктивність 
праці, значно підвищився рівень заробітної плати і, як наслідок, рівень 
податкових платежів. 
З 2002 року площа сучасних теплиць європейського типу зросла на 28,1 
га і на сьогодні становить 35,15 га. Теплиці розташовані в м. Умань, а також у 
філіях компанії - в м. Христинівка та Тальне Черкаської області:22,5 га – м. 
Умань: 
 1,05 га – м. Христинівка, 
 11,6 га – м. Тальне. 
Сьогодні на Уманському тепличному комбінаті працюють найсучасніші 
теплиці європейського зразка. Вони впроваджують останні розробки та 
досягнення у сфері вирощування овочів у закритому ґрунті. Це і інноваційна 
конструкція самої теплиці, яка дозволяє збільшити світловий потік більш ніж 
на 10% у порівнянні з теплицями попереднього покоління, а також комплексна 
комп’ютеризована система підтримки мікроклімату та енергозберігаюча 
технологія використання парникових газів, серед багатьох інших. унікальні та 
інноваційні рішення. Це означає, що не тільки продуктивність, але й якість 
продукції можна значно підвищити, а витрати енергії та праці зменшити. 
За останні роки заводу вдалося реалізувати низку великих інвестиційних 
проектів, для реалізації яких були запрошені провідні західні компанії та 
спеціалісти. 
28 
 
Компанія має складський комплекс площею 10 000 м2, що дозволяє 
задовольнити найвищі вимоги до зберігання та обробки продукції. 
Власний логістичний центр пропонує оптимальні рішення щодо 
сортування, пакування, пакування та доставки продукції. 
Стратегічним курсом Уманського тепличного комбінату є збільшення 
виробництва високоякісної овочевої продукції за рахунок використання 
сучасних енергозберігаючих технологій та розширення ринків збуту. 
 
Таблиця 2.1 – Основні етапи в становленні підприємства ПОСП «УТК» 
Рік  Характеристика 
1 2 
Створення Уманського міжколгоспного навчально-
1974 р. 
виробничого комбінату. Площа теплиць - 6 га 
Будівництво і поетапне введення в експлуатацію теплиць 
1985-1989 рр.. 
площею 4 га 
1990 р. Будівництво розсадного відділення площею 0,75 га 
Відкриття агрохімічної лабораторії ґрунтів, води й добрив 
2000 р. 
"Деметра" 
Придбання теплиці площею 1,05 га в м. Христинівка 
2001 р. 
Черкаської області. 
Реорганізація комбінату. Будівництво 0,5 га теплиць в 
2002 р. 
м.Тальне Черкаської області 
2003 р. Реконструкція 1,8 га теплиць у м. Тальне Черкаської області 
Початок реалізації проекту з будівництва 8,2 га теплиць в м. 
2004 р. Умань. Введення в експлуатацію першої черги теплиць 
площею 2 га 
Введення в експлуатацію другої черги теплиць площею 2 га 
2005 р. 
в м. Умань. Придбання сортувальної лінії. 
Завершення будівництва 8,2 га теплиць в м.Умань. 
Розширення складських приміщень. Придбання 
2006 р. 
сортувального і пакувального обладнання. Висновок на 
ринок торгової марки «З ГРЯДКИ» 
Будівництво і введення в експлуатацію теплиці площею 9,3 
га в м.Тальне. Будівництво складу готової продукції 
2007 р. площею 10 тис.м2. Придбання сортувального і 
пакувального обладнання для цеху передпродажної 
підготовки продукції 
 
Продовження таблиці 2.1 
29 
 
Реконструкція і введення в експлуатацію теплиці площею 5 
га в м.Умань. Монтаж і введення в експлуатацію котла-
2008 р. утилізатора в м.Тальне. Початок реалізації проекту з 
впровадження системи когенерації. Виведення на ринок 
торгової марки «ГОРДІЙ» 
2009 р. Введення в експлуатацію системи когенерації 
2010 р. Початок реалізації проекту з будівництва електрокотельні 
2011 р. Будівництво нового розсадного відділення площею 2,2 га 
Будівництво та введення в експлуатацію другої черги 
2012 р. 
розсадного відділення площею 1,1 га 
 
2.2 Аналіз особливостей впливу підприємства на компоненти 
навколишнього середовища  
 
ПОСП «Уманський тепличний комбінат» бере за основний вид 
діяльності (КВЕД) 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, 
коренеплодів і бульбоплодів, тобто, в основному, займається 
сільськогосподарською діяльністю. 
Сільськогосподарське забруднення включає біотичні та абіотичні 
побічні продукти сільського господарства, які призводять до забруднення або 
деградації навколишнього середовища та навколишніх екосистем та/або 
завдають шкоди людям та їхнім економічним вигодам. Забруднення може бути 
спричинене різними джерелами, починаючи від точкового забруднення води 
(з однієї точки скидання) до більш дифузних причин на рівні ландшафту, 
також відомих як неточкове забруднення та забруднення повітря. Коли ці 
забруднювачі потрапляють у навколишнє середовище, вони можуть 
безпосередньо впливати на навколишні екосистеми, наприклад: B. вбивство 
місцевих диких тварин або забруднення питної води, а також непрямі 
наслідки, такі як. B. Створення мертвих зон шляхом накопичення 
сільськогосподарських стоків у великих водоймах. 
Кваліфіковані методи управління або незнання відіграють вирішальну 
роль у кількості та впливі цих забруднювачів. Методи управління варіюються 
від тваринництва до поширення пестицидів і добрив у глобальній 
30 
 
сільськогосподарській практиці. Погана практика управління включає погане 
управління годівлею тварин, надмірний випас, оранку, удобрення та 
неправильне, надмірне або передчасне використання пестицидів. 
Сільськогосподарські забруднювачі суттєво впливають на якість води та 
знаходяться в озерах, річках, заболочених угіддях, лиманах і підземних водах. 
Сільськогосподарські забруднювачі включають різні відкладення, поживні 
речовини, патогени, пестициди, метали та солі. Тваринництво має великий 
вплив на викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище. Бактерії 
та хвороботворні мікроорганізми, що містяться в гної, можуть потрапити в 
струмки та ґрунтові води, якщо випас, зберігання гною та внесення в поля не 
здійснюються належним чином. Забруднення повітря, пов’язане із сільським 
господарством через зміни у землекористуванні та методах ведення сільського 
господарства, має значний вплив на зміну клімату. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
31 
 
Таблиця  2.2 – Специфіка сільськогосподарського забруднення, що несе ПОСП «Уманський тепличний комбінат» 
та його вплив на компоненти навколишнього середовища 
Вид Опис Можливі наслідки 
1 2 3 
АБІОТИЧНІ ДЖЕРЕЛА 
 залягання та накопичення в ґрунтах, що призводить 
до зміни мікробіологічних процесів, збільшення 
поглинання рослинами хімічної речовин; 
Застосовуються підприємством для 
Пестициди та  накопичення  у тварин, які поїдають заражених 
боротьби зі шкідниками, які несуть шкоду 
гербіциди шкідників та організмів, що проживають у ґрунті; 
врожайності рослинництва  
 вилуговування пестицидів в процесі змішування з 
водою, рухаються через ґрунт, забруднюючи ґрунтові 
води.  
Вони служать для забезпечення культур 
 порушення природних циклів мінеральних і 
додатковими джерелами поживних 
поживних біогеохімічних речовин; 
речовин, таких як азот, фосфор і калій, які 
 спричинення ризиків для здоров’я людей та для 
сприяють росту рослин і збільшують 
навколишнього середовища. 
врожайність. 
Азотні добрива 
 евтрофікація, що створює умови гіпоксії та 
Добрива 
Використовуються, для забезпечення безкисневої дії – кожна з яких, у свою чергу, є 
рослини нітрогеновою речовиною, яка є смертельними або/та шкідливими для багатьох видів; 
біологічно доступною для засвоєння  через збільшення розкладання в ґрунті вміст 
рослинами; а саме NO3− і NH4+. Це органічної речовини в ньому буде виснажено, що 
підвищує врожайність і продуктивність призведе до погіршення загального стану ґрунту; 
сільського господарства.  збільшення стоку в поверхневі води, тим самим 
відбувається вимивання в підземні води. 
32 
 
Продовження таблиці 2.2 
1 2 3 
Фосфорні добрива 
Застосовують у синтетичних сполуках, які 
3-   зниження рівня кисню в поверхневих водах;  
містять PO4 , або в органічних формах, 
 шкідливе цвітіння ціанобактерій та водоростей, які 
таких як гній і компост. Забезпечує 
 викликають евтрофіку; 
позитивну роботу клітинних і 
 вироблення ціанотоксини, які є шкідливими для 
метаболічних функцій, таких як 
здоров’я людей і тварин, а також багатьох водних 
виробництво нуклеїнових кислот і 
організмів. 
метаболічна передача енергії. 
БІОТИЧНІ ДЖЕРЕЛА 
Препарати для біологічної боротьби зі 
шкідниками, що містяться в живих  негативний вплив на популяції непромислових 
Біопестициди  
організмах і продуктах їхньої видів. 
життєдіяльності 
Генетично  генетичного забруднення місцевих видів рослин 
модифіковані Виведення лабораторних видів рослин, шляхом гібридизації; 
організми стійких від дії впливу шкідників.  природні вороги та запилювачі можуть бути 
(ГМО) отруєні при випадковому поїданні рослин; 
 евтрофікація, викликана забрудненням 
Стимулює мікробну активність, а також нутрієнтами від добрив; 
Тваринне створює органічні кислоти м’якої текстури,  після щорічної оранки восени виділяється багато 
господарство які звільняють поживні речовини, що нітратів, що накопичилися в продуктах тваринних 
раніше були не доступні. відходів;  
 зниження здатності рослин поглинати речовини. 
 33 
 
2.3 Розрахунок кількості зворотних вод 
 
Нормативний розрахунок  водокористування і водовідведення 
(обґрунтування потреби у воді) 
Водокористувач Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство 
«Уманський тепличний комбінат»; юридична адреса: 20300, Черкаська область,            
Уманська міська громада, м. Умань, вул. Дерев’янка, 26; код ЄДРПОУ 02779234; 
код КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і 
бульбоплодів (основний).            
Мета водокористування забір підземних вод для питних, санітарно-
гігієнічних, виробничих потреб; забір поверхневих вод для виробничих, інших 
потреб (зрошення с/г культур, поливання рослин в теплицях) та передача води 
вторинним водокористувачам (ТОВ «Уманська фруктова компанія», ТОВ «Умань-
Агро-Тех»). 
Наявність рибозахисних пристроїв на водозабірних та гідротехнічних 
спорудах, їх тип Рибозахисний пристрій у вигляді зонтичного оголовку та  захисна 
сітка. 
Наявність та характеристика устаткування для обліку використання вод   
Обл.ік використаної води здійснюється за допомогою лічильників марки 
«Sensus 65» та  ВСК 10-32. 
Облік стічних вод здійснюється розрахунковим методом. 
 
 
 
 
 
 34 
Таблиця 2.3 – Показники водокористування та водовідведення Уманської філії ПОСП «Уманський тепличний комбінат» 
Уманська філія 
Поверхневий 
Показники Підземні джерела (сім Підземні джерела 
водозабір Поверхневий водозабір 
водокористування артезіанських (одна артезіанська 
(Технічний став на (Ставок площею 22,3669 га) 
свердловин) свердловина) 
р. Паланка) 
1 2 3 4 5 
2,770 м3/добу 
Використання води на 264,522 м3/добу 2138,200 м3/добу 
3 1,011 тис.м3/рік - 
власні потреби, усього 59,016 тис.м /рік 534,630 тис.м3/рік 
 
на питні і санітарно- 34,825 м3/добу 2,350 м3/добу 
3 3 - - 
гігієнічні 12,596 тис.м /рік 0,858 тис.м /рік 
229,697 м3/добу 0,420 м3/добу 35,000 м3/добу 
на виробничі 3 3 - 
46,420 тис.м /рік 0,153 тис.м /рік 11,55 тис.м3/рік 
Передача вторинним 6294,000 м3/добу  
- - - 
водокористувачам 195,114 тис.м3/рік 
Відводяться відкритим 
Здійснюється у  Здійснюється у колектором з подальшим 
каналізацію КП вигрібну яму скидом відкритим 
Водовідведення «Уманьводоканал»  об’ємом 5 м3 - колектором в технічний став 
90,002 м3/добу 2,770 м3/добу на р. Паланка 
32,744 тис.м3/рік 1,011 тис.м3/рік 240,400 м3/добу 
87,746 тис.м3/рік 
 
 35 
Таблиця 2.4 – Відомості щодо природоохоронних заходів* 
Критерії (показники) 
№ Термін 
Перелік природоохоронних заходів досягнення 
з/п виконання 
результативності 
1 2 3 4 
Раціонально використовувати водні Охорона поверхневих 
1 ресурси та систематично вести постійно та підземних вод від 
первинний облік водокористування виснаження 
Утримувати в належному стані зону Охорона поверхневих 
санітарної охорони (свердловин) та та підземних вод від 
2 постійно 
прибережну захисну смугу в районі забруднення та 
водозабору засмічення 
Охорона поверхневих 
Утримувати в належному стані місця 
3 постійно та підземних вод від 
скидання зворотних вод 
забруднення 
Підтримувати в справному стані Раціональне 
4 водомірні прилади та проводити їх постійно використання водних 
регулярну повірку ресурсів 
* Природоохоронні заходи спрямовуються на охорону вод, зменшення рівня забруднення та 
забезпечення раціонального використання водних й інших природних ресурсів та повинні мати 
вимірювані критерії (показники) досягнення результативності й терміни виконання. 
 
Нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у 
водний об’єкт із зворотними водами 
1. Найменування водокористувача: ПРИВАТНО-ОРЕНДНЕ 
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «УМАНСЬКИЙ 
ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ» Україна, 20300, Черкаська область, Уманський 
район, Уманська міська громада, місто Умань, вулиця Дерев'янка, будинок 
26,код ЄДРПОУ 02779234.  
2. Назва та тип водного об’єкта (приймача зворотних вод), місце скиду у 
межах/за межами населеного пункту: технічний став на р. Паланка, за 
межами населеного пункту 
3. Випуск зворотних вод №1, GPS-координати (4 знаки після коми або до 
секунди) 48°43′18.66″, 30°10′45.61″,  відстань випуску зворотних вод від гирла 
річки 9,71 км. 
4. Категорія зворотних вод: виробничі 
 36 
5. Вид водокористування: рибогосподарський 
6. Фактичний обсяг скиду зворотних вод: 28,100 тис.м3/рік 3,208 м3/годину. 
7. Допустимий обсяг скиду зворотних вод: 87,746 тис.м3/рік, 10,017 м3/годину  
8. Перелік забруднюючих речовин у зворотних водах, їх показники скидання та 
концентрацій: 
 
Таблиця 2.5 – Перелік забруднюючих речовин у зворотних водах, їх 
показники скидання та концентрацій 
Гранично 
Перелік Фактична Фактичний ГДС 
 допустимі ГДС, 
забруднюючих концентрація, скид, перераховані 
№ з/п 3 концентрації, г/годину 
речовин мг/дм  г/годину 3 у т/рік 
мг/дм  
1 2 3 4 5 6 7 
1 З авислі речовини 11,6 37,2128 11,6 116,1972 1,0178536 
2  БСК5 3,78 12,12624 3 30,051 0,263238 
3  ХСК 39,6 127,0368 39,6 396,6732 3,4747416 
4  Азот амонійний 0,68 2,18144 0,68 6,81156 0,05966728 
5  Нітрити 0,43 1,37944 0,43 4,30731 0,03773078 
6  Нітрати 55,1 176,7608 50,1 501,8517 4,3960746 
7  Фосфати 2,924 9,380192 2,924 29,289708 0,256569304 
8  Нафтопродукти 0,05 0,1604 0,05 0,50085 0,0043873 
9  Хлориди 142,6 457,4608 142,6 1428,4242 12,5125796 
10  Сульфати 79 253,432 79 791,343 6,931934 
11  Залізо загальне 0,19 0,60952 0,19 1,90323 0,01667174 
12  Мінералізація 742 2380,336 742 7432,614 65,107532 
 
9. Показники та характеристики зворотних вод (обов’язкові): 
розчинений кисень ≥4 мг/дм3 
 водневий показник (рН) 6,5-8,5  
температура ≤ 3 ○С прирощення ±3 
10. Показники та характеристики зворотних вод (в залежності від особливостей 
технології виробництва водокористувача): 
бактеріологічне забруднення колі-індекс < 1000 в дм3, лактопозитивні кишкові 
палички:  5000 в дм3, коліфаги < 100 в дм3, життєздатні яйця гельмінтів: відс. 
рівень токсичності води (на основі біотестування) 1  
радіоактивність води (сумарна радіоактивність) – 
 37 
Водокористувач – ПРИВАТНО-ОРЕНДНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ 
ПІДПРИЄМСТВО «УМАНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ». 
Адреса – 20300, Черкаська область, Уманський район, Уманська міська 
громада, місто Умань, вулиця Дерев'янка, будинок 26. 
Код ЄДРПОУ – 02779234. 
КВЕД – 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і 
бульбоплодів (основний). 
Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Уманський 
тепличний комбінат" складається з двох виробничих площадок і спеціалізується на 
вирощуванні томатів та огірків. 
Забезпечення господарсько-питних та виробничих потреб Уманської філії 
здійснюється з трьох власних свердловин, які знаходяться на виробничій площадці. 
Вода з свердловини №1,2,4 поступає в башти Рожновського об'ємом по 25 м3, де 
проходить процес знезараження, після чого поступає в водопровідну мережу 
підприємства. 
Джерелом технічного водопостачання Уманської площадки є власний 
поверхневий водозабір з штучно створеного ставка в руслі р. Паланка. 
Береговий водозабір розташований на лівому березі ставка. Вода з ставка 
самопливом по двох металевих трубопроводах через забірні оголовки, які 
розташовані в бетонному колодязі прямокутної форми і обладнані рибозахисною 
решіткою з металевих прутів, поступає в водоприймальний колодязь на березі 
ставка. З колодязя вода перекачується насосом марки П9-АНЦ-150 в резервуар 
загальним об'ємом 500 м3, звідки станцією першого підйому, обладнаної насосами 
марки Д-200 та Pedrollo F 80/250B 45 подається на виробничу площадку в резервуар 
2000 м3. Вода з резервуару станцією другого підйому подається в водогін технічної 
води. 
 38 
Система каналізації Уманської площадки роздільна. Господарсько- побутові 
стоки та виробничі стоки котельні поступають в скидний колектор ВУВКГ м. 
Умань. 
Дренажні води від поливу рослин відводяться закритим колектором, з 
подальшим скидом відкритим колектором в технічний став на р. Паланка. Випуск 
№1 знаходиться на відстані 2 км на південь від виробничої площадки . 
Випуск №1 – дренажні води від поливу рослин, без очистки, відводяться 
відкритим колектором з подальшим скидом відкритим колектором в технічний став 
на р. Паланка, який розташований в Черкаській області, Уманському районі, 
Паланська сільська громада, в адміністративних межах с. Родниківка, за межами 
населеного пункту (р. Паланка, що є правою притокою р. Уманка, яка є лівою 
притокою р. Ятрань, що є правою притокою р. Синюха, яка є лівою притокою р. 
Південний Буг; район басейну р. Південний Буг). 
Чисельні дані значень загальних вихідних даних: 
1. Протяжність розрахункової ділянки від випуску зворотних вод до 
контрольного створу – 500 м. 
2. Коефіцієнт шорсткості ложа прийнятий відповідно до Методики [3] для 
природних русел в середніх умовах. 
3. Вид водокористування – рибогосподарський. 
4. Категорія водокористування на ділянці– виробнича. 
Гранично допустимі концентрації (ГДС) речовин для господарсько-
побутового водокористування, які включені в перелік, що підлягають контролю 
при водовідведенні, приведені нижче. 
В розрахунках ГДС речовини випуску №1 прийняті такі параметри: 
 Середня глибина на ділянці скидання зворотних вод, Н = 0,9 м; 
 Середня швидкість течії – 0,003 м/с; 
 Середня ширина ділянки річки – В = 3,62 м; 
 39 
 Відстань до контрольного створу – 500 м; 
 Розрахункова витрата річки року 95% забезпеченості – 0,0223 м3/с. 
Схема розташування випусків, розрахункових, фонових та контрольних 
створів додається. 
 
Таблиця 2.6 – Допустимі витрати зворотних вод, що скидаються у водний 
об’єкт: 
Періодичність Періодичність 
Qрічна, Qдобова, Qгодинна, Qсекундна, 
 3 відкачування, відкачування, 
тис.м /рік м3/доба м3/год м3/с 
діб/рік год/доба 
1 2 3 4 5 6 7 
Випуск 
87,746 365 240,400 24 10,017 0,0028 
№1 
 
Фактичні витрати приймаємо на рівні звіту 2-ТП-ВОДГОСП 2022 року. 
Вихідна інформація щодо фактичного якісного та кількісного складу одного 
випуску зворотних вод, гідрологічної, гідрохімічної, морфометричної характерис-
тик водоприймача, коефіцієнтів неконсервативності речовин, а також ГДК речовин 
водокористування надана у вихідних таблицях та у додатках Методичних 
рекомендацій. Ця інформація була використана Виконавцем для розрахункових 
умов, на підставі яких були розроблені проекти розрахунку ГДС забруднюючих 
речовин. 
Розрахунки нормативів ГДС забруднюючих речовин зворотних вод були 
здійснені на ПЕОМ з використанням спеціальної програми "Гідросфера". 
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року 
№1100 «Про порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допусти-
мого скидання забруднюючих речовин, скидання яких нормується» забруднюючі 
речовини, що нормуються у всіх випадках скидання відповідають. Контроль якості 
зворотних вод для більш достовірної вихідної інформації, що закладається в основу 
розрахунків, потрібно здійснювати відповідно графіку та здійснювати вірний 
 40 
відбір проб стічних вод для аналізу відповідних керівним нормативним 
документам.Випуски зворотних вод здійснюється за межами населеного пункту, 
величини ГДС речовин встановлюються на основі допустимих концентрацій 
речовин, які не перевищують норм вмісту і ГДК у водних об’єктах 
рибогосподарської категорії водокористування, у контрольному створі (згідно з 
Методикою розрахунків). Результати програмних розрахунків надано у таблицях. 
Аналізуючи результати розрахунків ГДС речовин за програмою та узагальнюючих 
таблиць можна дати наступне пояснення.  
Порівняння приведених гідрохімічних показників з граничнодопустимими 
концентраціями для водних об’єктів рибогосподарського водокористування 
показує, що якість води у фоновому створі №1 відповідає основним вимогам, крім 
показників нітритів, нітратів та фосфатів. Відповідно до Наказу № 173 «Про 
затвердження Методичних рекомендацій з розроблення нормативів гранично 
допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти із зворотними 
водами»: якщо фонова якість водного об'єкта по яких-небудь показниках 
систематично перевищує норми якості води і обумовлена господарськими 
факторами, які не піддаються регулюванню у термін досягнення нормативів ГДС 
забруднюючих речовин (наприклад, впливом господарської діяльності на 
водозборі), то нормативи ГДС відповідних речовин рекомендується визначати з 
урахуванням не погіршення фонової якості води водоприймача. Фонова якість 
водного об’єкта обумовлена факторами, які не піддаються регулюванню у термін 
досягнення нормативів ГДС забруднюючих речовин, тому нормативи ГДС 
відповідних речовин визначені з урахуванням не погіршення фонової якості води 
водоприймача. 
Згідно Правил охорони поверхневих вод та Методики підприємства-
водокористувачі, які скидають зворотні води, зобов'язані розробити план заходів 
щодо досягнення ГДС речовин, який має бути невід'ємною частиною планів 
соціально-економічного розвитку підприємства. Цей план має бути у повному 
обсязі забезпечений фінансовими, технічними та іншими ресурсами. 
 41 
 
 
Риснок 2.1 – Схема місць скиду зворотних вод ПОСП «Уманський тепличний комбінат» 
 
 
 
 
 42 
Таблиця 2.7 – Фізико – хімічні властивості стічних вод на випуску №1 на технічний став на р. Паланка 
Дані лабораторного контролю 
Гідрохімічна Фізико - хімічні Найбільші* або 
Показники Діючі ГДС – характеристика у властивості води середні** 
забруднюючих ГДК допустимі фоновому створі в контрольному значення 
речовин концентрації (вище 500 м створі (нижче 500 вихідних 
випуску №1) м випуску №1) концентрацій* 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
Завислі 
25 11,0 9,0 10,6 11,6 11 11,6 11,83 8 9 11,6 
речовини 
БСК5 3 3,4 3,8 3,9 3,8 4 4 4,43 3 4 3,78** 
ХСК 50 39,6 29,7 38,6 36,8 34 39,6 40,44 29 31 39,6 
Азот амонійний 1,0 0,66 0,55 0,72 0,68 0,6 0,68 0,82 0,6 0,7 0,68 
Нітрити 0,08 0,36 0,34 0,42 0,38 0,65 0,65 0,46 0,49 0,53 0,43** 
Нітрати 40 50,0 53,4 56,8 64,5 50,8 64,5 68,19 50,1 53,2 55,1** 
Фосфати 2,14 3,1 2,8 3,2 2,8 2,72 3,2 3,06 3,0 3,2 2,924** 
Нафтопродукти 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 1 0,05 0,05 1 1 0,05 
Хлориди 300 120,2 97,8 136,8 142,6 108 142,6 149,7 110 120 142,6 
100/ 
Сульфати 64,0 58,0 78,6 76,8 79 79 83,01 63 72 79 
фон 
0,1/ 
Залізо загальне фон 0,12 0,18 0,16 0,18 0,31 0,31 0,2 0,23 0,26 0,19** 
(0,23) 
Мінералізація 1000 695,6 598,6 756,8 686,8 742 742 807,5 692 709 742 
 
*3гідно Методики для обрахунку Сгдс речовин їх вихідні концентрації приймають максимальне значення концентрації 
речовини у зворотних отворах із всього ряду даних контролю, якщо вони не перевищують норми вмісту чи ГДК або не 
нормуються для води водоприймача у контрольному створі. 
**3гідно Методики для обрахунку Сгдс речовин їх вихідні концентрації приймають середньоарифметичне значення 
речовин у зворотних водах, що не підлягають очищенню, якщо воно перевищує норму вмісту чи гранично допустиму 
концентрацію для водоприймача. 
 
10.02.2022 –
18.02.2022р. 
28.04.2022 –
05.05.2022 
09.08.2022 – 
17.08.2022 
17.11.2022 – 
25.11.2022 
07.08.2023 – 
11.08.2023 
Найбільші 
значення 
 43 
ВИПУСК №1 
 
ПОСП 'Уманський тепличний комбінат' Расчет качества воды в КС при расчетном ПДС 
 
фон  0.00700 8.00 3.00 29.00 0.60 0.49 50.10 3.00 0.05 110.00 65.00 0.23 692.0 
711313.1 51.4(полн.) 0.00139 11.60 3,78 39.60 0.68 0.43 55.1 2.924 0.05 142.60 79.00 0.19 742.0 
Средняя конц.  0.00839 9.02 3.00 32.02 0.62 0.47 50.10 2.98 0.05 119.27 68.98 0.22 706.2 
MAX   9.02 3.00 32.02 0.62 0.47 50.10 2.98 0.05 119.27 68.98 0.22 706.2 
ПДК к/б   Ф.+ 0.75 3 30 2 3.3 45 3.5 0.3 350 500 0.3 1000 
ПДК р/х   25 3 50 1 0.08 40 2.14 0.05 300 100 0.23 - 
 
ПОСП 'Уманський тепличний комбінат' Водный объект 
Категория Коэфф. Расход воды в 
Коэфф. Расход Расход воды в Средняя 
водо- извилис- № к/с Скорость Ширина в 
Наименование шерохова- воды в ф/с, к/с при ПДС, глубина, 
пользова- тости вар. фактический, течения, м к/с, м 
тости русла м3/с м3/с м 
ния русла м3/с 
Технічний став рыбохоз. 1.09 0.040 1 0.007 0.0079 0.0098 0.030 0.90 0.36 
 
ПОСП 'Уманський тепличний комбінат' Выпуски сточных вод 
Расстояние 
Расстояние № 
Водопользователь  Водоприёмник до устья, Берег Фактический расход. СВ Утвержд. расход. СВ 
до к/с, км вар. 
км 
код и № 
наименование тыс.м3/год м3/час тыс.м3/год м3/час 
выпуска Технічний став 0.5 9.7 лев. 1 
выпуск  1 711313.1 28.1 3.208 87.746 10.017 
 
 
 
кратность 
разбавления 
расход, м3/с 
Bзвешенные 
вещества 
БПК-5 
ХПК 
Азот аммонийный 
Нитриты 
Нитраты 
Фосфаты 
Нефтепродукты 
Хлориды 
Сульфаты 
Железо (общее) 
Минерализация 
 44 
ПОСП 'Уманський тепличний комбінат' Таблица концентраций, мг/л 
Вариант:  1  вариант  1  
Технічний став фон 0.007 м3/с 8.00 3.00 29.00 0.60 0.49 50.10 3.00 0.05 110.00 65.00 0.23 692.0 
 КС расч. 0.0084 м3/с 9.02 3.00 32.02 0.62 0.47 50.10 2.98 0.05 119.27 68.98 0.22 706.2 
 максим.  9.02 3.00 32.02 0.62 0.47 50.10 2.98 0.05 119.27 68.98 0.22 706.2 
711313.1 выпуск  1 СВ факт. 3.208 м3/час 11.60 3.78 39.60 0.68 0.43 55.1 2.924 0.05 142.60 79.00 0.19 742.0 
 ПДС расч. 5 м3/час 11.60 3.00 39.60 0.68 0.43 50.10 2.924 0.05 142.60 79.00 0.19 742.0 
 ПДС прин. 5 м3/час 11.60 3.00 39.60 0.68 0.43 50.10 2.924 0.05 142.60 79.00 0.19 742.0 
Нормативы качества ПДК к/б  ф.+ 0.75 3.00 30.00 2.00 3.30 45.00 3.50 0.30 350.00 500.00 0.30 1000.0 
 ПДК р/х  25.00 3.00 50.00 1.00 0.08 40.00 2.14 0.05 300.00 100.00 0.23 - 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
расход 
Bзвешенные 
вещества 
БПК-5 
ХПК 
Азот аммонийный 
Нитриты 
Нитраты 
Фосфаты 
Нефтепродукты 
Хлориды 
Сульфаты 
Железо (общее) 
Минерализация 
 45 
У період реалізації зазначених планів або їх окремих етапів, що 
відповідають нормативним або узгодженим більш тривалим термінам 
будівництва та введення в експлуатацію водоохоронних споруд, підприємства 
здійснюють скидання зворотних вод на підставі дозволів, що видаються їм 
уповноваженим органом. Ліміти скидання речовин із зворотними водами, що 
зазначаються у цих дозволах, мають не перевищувати проектно-нормалізовані 
показники для наявних очисних споруд. Заплановані заходи по будівництву чи 
реконструкції очисних споруд мають забезпечувати досягнення нормативів 
ГДС на випусках зворотних вод до водних об'єктів. 
Після виконання окремих етапів водоохоронних заходів щодо 
досягнення ГДС ліміти скидання речовин із зворотними водами повинні 
переглядатись та корегуватись у напрямку зменшення і призначатися у 
відповідності до нових проектних чи планованих результатів, які мають бути 
досягнуті за рахунок введення в експлуатацію споруд і пристроїв, що 
передбачені черговим етапом плану. Таким чином, встановлювані ліміти є не 
засобом отримання дозволів на наднормове скидання речовин, а способом 
стимулювання поетапного досягнення за погоджений період чи постійного 
дотримання досягнутих нормативів ГДС речовин. При виконанні плану 
водоохоронних заходів в узгоджені терміни та в узгоджених обсягах і за умови 
 46 
дотримання встановлених лімітів скидання речовин із зворотними водами на 
водокористувача не накладаються штрафні санкції. 
Проект плану заходів для досягнення та дотримання нормативів ГДС 
речовин із зворотними водами підприємства наведений нижче. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 47 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток А 
Апробація роботи
 48 
 
 49 
 
 
 
 50 
 
 
 51