Аналіз функціональних компонентів Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема» та практичного значення їх застосування

Чиженко, Вікторія Валеріївна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4709
Title:	Аналіз функціональних компонентів Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема» та практичного значення їх застосування
Authors:	Хоменко, Олена Михайлівна Чиженко, Вікторія Валеріївна
Keywords:	Єдина екологічна платформа «ЕкоСистема», ,;функціональні модулі ЕкоСистеми;е-Відходи;ЕкоЗагроза;е-Вода;е-Надра;е-Повітря;е-ОВД
Issue Date:	Dec-2023
Abstract:	Чиженко В.В. Аналіз функціональних компонентів Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема» та практичного значення їх застосування Актуальність теми. Однією з ключових тенденцій сучасного суспільного розвитку як в Україні, так і загалом у світі є процес цифрової трансформації у всіх сферах людського життя, що включає в себе широке впровадження та розвиток інформаційних, цифрових технологій. Цифрова трансформація є обов’язковою складовою діяльності організацій у сучасному світі, і державний сектор не є винятком. Діджиталізація відкриває нові можливості та сприяє оптимізації основних бізнес-процесів у сфері охорони навколишнього середовища, що є особливо актуальним для України в поточний момент, оскільки може вирішити важливі проблеми раціонального використання природних ресурсів у воєнних умовах. Актуальність теми полягає в тому, що в майбутньому Єдина екологічна платформа “ЕкоСистема“ може стати справді сучасним та ефективним інструментом для управління природними ресурсами та платформою для доступу до актуальної інформації щодо стану довкілля в Україні, сприяючи сталому розвитку країни. Аналіз функціональних компонентів Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема” не лише відкриває нові перспективи для управління екологічними питаннями, але і стає ключовим елементом формування. Мета роботи: провести аналіз функціональних компонентів Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема» та практичного значення їх застосування. Завдання роботи: проаналізувати практичне значення впровадження базових компонентів та функціональних модулів ЕкоСистеми. Об’єкт дослідження: Єдина екологічна платформа «ЕкоСистема» та її функціональні модулі. Пpeдмeт дocліджeння: визначення ефективності впровадження цифрових технологій у сфері охорони навколишнього природного середовища. Методи дослідження: теоретичний – аналіз реальних сценаріїв використання цифрових сервісів у сфері захисту довкілля, спостереження за роботою систем та взаємодія учасників; збір та обробка кількісних даних використання цифрових рішень; аналітичний метод – проведення експериментів для тестування нових цифрових сервісів, результати їх реалізації. Результати дослідження. У роботі на основі реалізації експериментальних проектів, шляхом впровадження програмних продуктів на Єдиній екологічній платформі «ЕкоСистема», було створено прозорий механізм регулювання та впроваджено нові механізми з отримання адміністративних послуг, встановлено чіткі правила подачі документів, підвищено якість надання послуг, скорочено строки надання послуг, зменшено витрати держави, бізнесу та заявників на проходження процедури. Як результат спостерігалося зростання позитивного іміджу та зацікавленості бізнес структур в отриманні цифрових послуг від держави, спостерігалося підвищення довіри до держави, як бізнес-орієнтованої. Статистика отриманих документів демонструє позитивну динаміку. Спостерігається збільшення кількості електронних документів, що надходять, що вказує на зростання використання цифрових технологій в обміні інформацією. Це свідчить про те, що учасники процесів все більше віддають перевагу ефективним та зручним способам обробки та обміну документами, сприяючи покращенню робочих процесів і підвищенню продуктивності. Наукова новизна: вперше здійснено докладний аналіз базових та функціональних компонентів ЕкоСистеми, що вже успішно функціонують на платформі. Наведено результати реалізації експериментальних проектів ЕкоСистеми. Запропоновано пріоритетні напрямки для подальшої розробки функціональних модулів ЕкоСистеми. Теоретичне і практичне значення: отримані результати дослідження дозволяють оцінити рівень впровадження функціональних модулів Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема” та подальший їх розвиток, що забезпечить високий рівень поінформованості громадян України про стан довкілля, значно полегшить впровадження механізму електронного урядування, гарантуючи прозорість в діяльності органів виконавчої влади, спростить узагальнення та систематизацію інформації про довкілля, якою володіють органи державної влади на різних рівнях та сприятиме узгодженню позицій стейкхолдерів і участі громадськості при прийнятті рішень, що стосуються екологічної політики держави. Chуzhenko V.V. Analysis of the functional components of the Unified ecological platform "EkoSystem" and the practical significance of their application Actuality of theme. One of the key trends of modern social development both in Ukraine and in the world in general is the process of digital transformation in all spheres of human life, which includes the wide implementation and development of information and digital technologies. Digital transformation is a must for organizations in today's world, and the public sector is no exception. Digitalization opens up new opportunities and contributes to the optimization of basic business processes in the field of environmental protection, which is especially relevant for Ukraine at the current moment, as it can solve important problems of the rational use of natural resources in wartime conditions. The relevance of the topic lies in the fact that in the future the Unified Ecological Platform "EkoSystem" can become a truly modern and effective tool for managing natural resources and a platform for accessing up-to-date information on the state of the environment in Ukraine, contributing to the sustainable development of the country. The analysis of the functional components of the "EcoSystem" single ecological platform not only opens up new perspectives for the management of environmental issues, but also becomes a key element of its formation. The purpose of the work: to conduct an analysis of the functional components of the "EcoSystem" Unified ecological platform and the practical significance of their application. The task of the work: to analyze the practical significance of the implementation of the basic components and functional modules of the EcoSystem. The object of study: The single ecological platform "EkoSystema" and its functional modules. The subject of study: determining the effectiveness of the implementation of digital technologies in the field of environmental protection. Research methods: theoretical - analysis of real scenarios of the use of digital services in the field of environmental protection, monitoring of system operation and interaction of participants; collection and processing of quantitative data on the use of digital solutions; analytical method - conducting experiments for testing new digital services, the results of their implementation. Results of the research. In the work based on the implementation of experimental projects, through the introduction of software products on the Unified Ecological Platform "EkoSystem", a transparent regulatory mechanism was created and new mechanisms for obtaining administrative services were introduced, clear rules for submitting documents were established, the quality of service provision was increased, the terms of service provision were shortened, costs of the state, business and applicants for the procedure have been reduced. As a result, there was an increase in the positive image and interest of business structures in receiving digital services from the state, and an increase in trust in the state as a business-oriented one. The statistics of received documents show positive dynamics. There is an increase in the number of incoming electronic documents, which indicates the growing use of digital technologies in information exchange. This shows that process participants increasingly prefer efficient and convenient ways to process and exchange documents, contributing to improved work processes and increased productivity. Scientific novelty: a detailed analysis of the basic and functional components of the EcoSystem, which are already successfully functioning on the platform, was carried out. The results of the implementation of experimental projects of the EcoSystem are given. Priority directions for further development of functional modules of the EcoSystem are proposed. Theoretical and practical significance: the obtained results of the study make it possible to assess the level of implementation of the functional modules of the "EcoSystem" Unified ecological platform and their further development, which will ensure a high level of awareness of the citizens of Ukraine about the state of the environment, will significantly facilitate the implementation of the electronic government mechanism, guaranteeing transparency in the activities of executive authorities , will simplify the generalization and systematization of information about the environment possessed by state authorities at various levels and will contribute to the coordination of stakeholder positions and public participation in decision-making related to the state's environmental policy.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4709
Appears in Collections:	101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Чиженко_КРМ.pdf Restricted Access		2.7 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
Кафедра екології 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи магістра 
а тему АНАЛІЗ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ ЄДИНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ 
ПЛАТФОРМИ «ЕКОСИСТЕМА» ТА ПРАКТИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ЇХ 
ВПРОВАДЖЕННЯ 
 
 
Виконав: студент 2 курсу, групи ЗМГЕК-201 
спеціальності 101 «Екологія» 
                                                          (шифр і назва спеціальності) 
_Чиженко В.В.__________________ 
 (прізвище та ініціали) 
Керівник _Хоменко О.М.__________ 
                 (прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль _Хоменко О.М._____ 
                 (прізвище та ініціали) 
                                                             Рецензент Спрягайло О.В.__________ 
                     (прізвище та ініціали) 
Черкаси – 2023 рік 
 
 
 
ЗМІСТ 
 
Вступ 4 
1 Аналітичний огляд літератури 6 
1.1 Поняття "система", загальна характеристика систем 6 
1.2 Класифікація та різновиди систем 7 
1.3 Екосистема: поняття та властивості 9 
1.4 Єдина екологічна платформа "ЕкоСистема", основні завдання 13 
та її функціональні можливості 
1.5 ЕкоСистема як єдина он-лайн платформа у сфері охорони 25 
навколишнього середовища 
2 Аналіз функціональних компонентів єдиної екологічної платформи 30 
«ЕкоСистема» та практичного значення їх впровадження 
2.1 Базові компоненти ЕкоСистеми 31 
2.2 Функціональні модулі, які вже працюють на платформі 32 
ЕкоСистема 
2.3 Результати реалізації експериментальних проектів на 39 
ЕкоСистемі 
      2.3.1 Надання в електронній формі Висновку на транскордонне 39 
перевезення відходів 
      2.3.2 Взяття на державний облік (зняття з обліку і коригування 43 
відомостей про об’єкт) об’єктів, які справляють або можуть справити 
шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів 
та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне 
повітря, в електронній формі 
     2.3.3 Отримання довідки про визначення величин фонових 47 
концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі 
розрахунковим методом в електронній формі 
2.4 Загальна статистична інформація щодо отримання послуг 52 
 
 
 
засобами ЕкоСистеми 
2.5 Подальший розвиток функціональних модулів єдиної 57 
екологічної платформи "ЕкоСистема" 
Висновки 62 
Перелік посилань 64 
Додатки 67 
Додаток А Апробація результатів роботи 68 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ВСТУП 
 
Однією з ключових тенденцій сучасного суспільного розвитку як в Україні, 
так і загалом у світі є процес цифрової трансформації у всіх сферах людського 
життя, що включає в себе широке впровадження та розвиток інформаційних, 
цифрових технологій. 
Цифрова трансформація є обов’язковою складовою діяльності організацій у 
сучасному світі, і державний сектор не є винятком. 
Діджиталізація відкриває нові можливості та сприяє оптимізації основних 
бізнес-процесів у сфері охорони навколишнього середовища, що є особливо 
актуальним для України в поточний момент, оскільки може вирішити важливі 
проблеми раціонального використання природних ресурсів у воєнних умовах.  
Одним зі складових компонентів системи екологічної та соціально-
економічної безпеки держави є система моніторингу, обліку та контролю за 
станом навколишнього природного середовища та природно-ресурсного 
потенціалу. В умовах зростання глобальних загроз зумовлених зміною клімату, 
збільшенням ймовірності ризиків виникнення надзвичайних природних явищ або 
ж катастроф, зростаючим дефіцитом природних ресурсів, забрудненням 
середовища існування як людини так тваринного й рослинного світу, а також за 
всеохоплюючої та невпинно прогресуючої інформатизації людства, питання 
прийняття оптимальних та оперативних рішень у сфері охорони довкілля 
набувають значної ваги. 
У сучасному світі, де виклики екологічного характеру стають невід'ємною 
частиною глобальних завдань, цифрові технології визначають новий рівень 
взаємодії суспільства та навколишнього середовища. 
Виходячи з актуальності інформатизації всіх сфер діяльності суспільства,  в 
жовтні 2021 року Кабінетом Міністрів України закладено основи створення 
Єдиної екологічної платформи "ЕкоСистема", якими урегульоване питання 
функціонування єдиної екологічної платформи у сфері охорони навколишнього 
 
 
 
середовища для пошуку актуальної інформації про стан довкілля в Україні, як 
єдиного он-лайн ресурсу перевіреної екологічної інформації та отримання 
екологічних адміністративних послуг. 
Єдина екологічна платформа "ЕкоСистема" – це комплексний інструмент 
висвітлення та аналізу інформації, що ставить перед собою завдання не лише 
поліпшення стану навколишнього середовища, але й ефективного управління цим 
процесом. Розуміння призначення та практичного застосування функціональних 
компонентів ЕкоСистеми стає важливим етапом для забезпечення ефективної 
взаємодії між державними структурами, громадянським суспільством та бізнесом 
у досягненні спільних екологічних цілей. 
Проведений аналіз новоствореної системи дозволить глибше зрозуміти,  
як технологічні інструменти сприятимуть не лише збору та аналізу інформації про 
стан довкілля, але і її практичному використанню для прийняття обґрунтованих 
рішень у сфері екології. 
Актуальність теми полягає в тому, що впровадження і реалізація 
функціонування Єдиної екологічної платформи "ЕкоСистема" – це створення 
єдиного сучасного і ефективного інструменту управління природними ресурсами, 
що сприятиме прозорості і швидкому доступу до актуальної інформації про стан 
довкілля в Україні на шляху до сталого розвитку. Аналіз функціональних 
компонентів Єдиної екологічної платформи "ЕкоСистема" з метою їх 
удосконалення не тільки відкриває нові перспективи для управління екологічними 
питаннями, але і стає ключовим елементом формування стратегічного напряму 
розвитку екологічної політики країни. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Поняття "система", загальна характеристика систем 
 
Термін "система" широко вживаний як у науковій літературі, так і в 
повсякденному житті. Під системою розуміють сукупність об’єктів, що 
розглядаються як єдине ціле. Саме в такому сенсі говорять про систему 
виробництва, систему управління економікою, торговельну систему, систему 
кровообігу, обчислювальну систему, систему математичних рівнянь тощо [1].  
Система – це множина взаємопов’язаних елементів, що утворюють єдине 
ціле, взаємодіють із середовищем та між собою, і мають мету. 
Системою називають багато різноманітних понять, як фізичних (нервова 
система, транспортна система, система керування базами даних), так і логічних 
(банківська система, політична система, система рівнянь) [2].  
Отже, система – це щось ціле, створене з окремих частин та елементів для 
цілеспрямованої діяльності. Ознаки системи включають в себе такі риси: велику 
кількість елементів; спільну головну мету для всіх елементів; наявність 
взаємозв’язків між цими елементами; цілісність та єдність всіх елементів; 
наявність структури та ієрархії з певною самостійністю; чітке управління 
системою. 
Система може бути досить складною. Для аналізу таких систем доцільно 
поділяти систему на ряд підсистем. Підсистема – це набір елементів, що 
представляють автономну (у середині системи) галузь (наприклад, економічна, 
організаційна, технічна підсистеми). 
Серед основних властивостей систем виділяють наступні: 
– система прагне зберегти свою структуру (ця властивість заснована на 
об’єктивному законі організації – законі самозбереження); 
– система має потребу в управлінні (існує набір потреб людини, тварини, 
суспільства, великого соціуму); 
 
 
 
– у системі формуються складні зв’язки в залежності від індивідуальних 
властивостей її елементів і підсистем (система може мати властивості не 
властивих їй елементів, і може не мати властивостей своїх елементів); 
– кожна система має вхідний вплив, систему переробки (обробки), кінцеві 
результати (вихід) і зворотний зв’язок; 
– на вході система зазнає впливу з боку середовища, а через вихід вона 
впливає на зовнішнє середовище [3]. 
У системному аналізі використовують різні визначення поняття "система". 
Зокрема, за В.М. Сагатовським, система – це скінченна множина функціональних 
елементів й відношень між ними, виокремлена з середовища відповідно до певної 
мети в межах визначеного часового інтервалу. Згідно з Ю.І. Черняком, система – 
це відображення у свідомості суб’єкта (дослідника, спостерігача) властивостей 
об’єктів та їх відношень у вирішенні завдання дослідження, пізнання. Відома 
досить велика кількість інших визначень поняття "система", що 
використовуються залежно від контексту, галузі знань та цілей дослідження [2].  
 
1.2 Класифікація та різновиди систем 
 
Класифікація систем здійснюється за різними ознаками та критеріями, але 
завжди в залежності від цілей та ресурсів системи, задач, які стоять перед 
дослідником. 
Будь-яку систему можна класифікувати: 
– за відношенням системи до навколишнього середовища: відкриті; закриті; 
– за походженням (елементів, зв’язків, підсистем): природні; соціальні; штучні; 
віртуальні; змішані; 
– за описом змінних системи: з якісними змінними; з кількісними змінними; зі 
змішаними змінними; 
– за типом опису закону (законів) функціонування: типу "Чорний ящик"; не 
параметризовані; параметризовані; типу "Білий (прозорий) ящик"; 
 
 
 
– за способом керування системою (у системі): керовані ззовні; керовані 
зсередини; з комбінованим керуванням; 
– за залежністю від передісторії: динамічні; статичні; 
– за залежністю від часу: нестаціонарні; стаціонарні; 
– за передбачуваністю поведінки: детерміновані; стохастичні [4]. 
Виокремлюють наступні різновиди систем: 
– мікросистема – матеріальна система з мікрочастинок (атомів, нуклонів); 
– макросистема – фізична система, що складається з макротіл. 
У процесі вивчення виділяють: 
– абстрактні системи – продукт людського мислення (поняття, категорії, гіпотези, 
теорії); 
– матеріальні системи, поділяють на: закриті і відкриті, статичні і динамічні 
(детерміновані і випадкові). 
За ступенем випадковості системи поділяють на: 
– детерміновані – рух і розвиток системи повністю зумовлені і не піддаються 
випадковості, а складові частини взаємодіють точно; 
– випадкові – рух і розвиток системи є випадковим і розглядається як імовірний 
процес, неможливо точно передбачити, як вона буде поводити себе 
в будь-яких заданих умовах. 
За внутрішньою побудовою системи поділяють на: 
– відкриті – система, яка постійно обмінюється речовиною і енергією з зовнішнім 
середовищем (Л. фон Берталанфі); 
– закриті – система, в яких застосовується лише інформація, яка характеризує 
внутрішні зміни системи і блок управління є складовою частиною тієї системи, 
якою він управляє. 
За складністю системи поділяються на: 
– прості – мають невелику кількість взаємопов’язаних елементів і нерозгалужену 
структуру, виконують найпростіші функції, стан і динамізм цих систем легко 
описувати і аналізувати; 
 
 
 
– складні – характеризуються розгалуженою структурою і великою кількістю 
взаємопов’язаних елементів. Такі системи можуть мати декілька різних структур, 
опис їх стану можливий; 
– дуже складні системи – системи, які неможливо детально і точно описати, тому 
що для опису потрібно більше часу ніж той, який витрачається системою між 
змінами її стану, або рівень знань може бути недостатнім для розкриття суті 
зв'язків системи [2]. 
 
1.3 Екосистема: поняття та властивості 
 
Екосистема (біоценоз) – основна одиниця біосфери, яка є об’єктом вивчення 
екології. Цей термін вперше був введений англійським біологом Артур Тенслі в 
1935 році [1], а сучасне визначення йому надав Реймонд Ліндман в 1942 році у 
своїй роботі з вивчення біології озера Міннесота. 
За Р. Ліндманом поняття екосистема – це термодинамічно відкрита 
сукупність біотичних екологічних складових і абіотичних джерел речовини й 
енергії, єдність і діяльний зв’язок яких, лежить в межах притаманного для певної 
ділянки біосфери часу і простору (зокрема біосфери в цілому), що інформаційно 
саморозвивається, забезпечує перевищення на цій ділянці внутрішніх 
закономірних переміщень речовини, енергії та інформації над зовнішнім обміном 
(зокрема й між сусідніми подібними сукупностями) і на основі цього, невизначено 
довгу саморегуляцію і розвиток цілого під керівним впливом біотичних і 
біогенних складових [2]. 
Екосистема – складний природний комплекс живих істот, що взаємодіють з 
неорганічним середовищем та знаходяться в матеріально-енергетичній залежності 
від неї. Для зручності вчені розглядають екосистему як ізольовану одиницю 
(рілля, озеро, пасовище, струмок тощо), проте фактично різні компоненти 
постійно переміщуються з однієї екосистеми в іншу. По своїй суті це динамічно 
урівноважена система, що склалася в результаті тривалої та глибокої адаптації 
 
 
 
складових компонентів, в якій здійснюється кругообіг речовин.  Екосистема – не 
проста сукупність живих організмів та навколишнього середовища,  
це діалектична єдність усіх екологічних компонентів, зумовлена 
взаємозалежністю та причинно-наслідковими зв’язками. У кожній екосистемі 
відбуваються кругообіг речовин та обмінні енергетичні процеси [1]. 
Екосистема – головна функціональна одиниця в екології, єдиний природний 
комплекс, утворений живими організмами та середовищем існування, у якому 
живі та неживі компоненти пов’язані між собою обміном речовин, енергією та 
інформацією [5].  
Отже, екологічна система – це сукупність живих організмів (біоценоз), які 
пристосувалися до спільного проживання в певному середовищі існування 
(біотопі), утворюючи з ним єдине ціле. 
Прикладом екосистеми є ставок з рослинами, рибами, безхребетними 
тваринами, мікроорганізмами, що живуть у ньому і становлять живу складову 
цього природного утворення, біоценоз. Для ставка як екосистеми, властиві донні 
відкладення певного складу, певний хімічний склад (іонний склад, концентрація 
розчинених газів) і фізичні ознаки (прозорість води, сезонний хід температури), а 
також певні показники біологічної продуктивності, трофічний статус і особливі 
умови цієї водойми. Інший приклад екологічної системи – листяний ліс в середній 
смузі України з певним складом лісової підстилки, притаманним для цього виду 
лісів, ґрунтом і стійким рослинним угрупованням і, як наслідок, із суворо 
визначеними показниками мікроклімату (температури, вологості, освітленості) та 
відповідним таким умовам середовища, скупченням тваринних організмів. 
Важливою ознакою, що дозволяє визначати типи і межі екосистем, є трофічна 
структура угруповання та співвідношення виробників біомаси, її споживачів і 
організмів, які руйнують біомасу, а також показники продуктивності та обміну 
речовини й енергії [2]. 
За розмірами розрізняють такі екосистеми: 
– мікроекосистеми (трухлявий пень, мурашник, мертві стовбури дерев); 
 
 
 
– мезоекосистеми, або біогеоценози (ділянка лісу, озеро, водосховище); 
– макроекосистеми (континент, океан); 
– глобальні екосистеми – охоплюють величезні території чи акваторії, 
що визначаються характерними для них макрокліматами і відповідають цілим 
природним зонам (екосистеми тундри, тайги, степу, пустелі, саван, листяних і 
мішаних лісів помірного поясу, субтропічного і тропічного лісів, морські 
екосистеми, а також біосфера нашої планети) [5]. 
Як вже зазначалось вище, основною функціональною одиницею біоекології 
є екосистема. Кожна екосистема, в свою чергу, складається з біоценозу та біотопу. 
Термін "біоценоз" був введений у 1944 році Сукачовим. 
Під біоценозом розуміють стійку систему сумісно існуючої біоти 
(автотрофних і гетеротрофних організмів). Таким чином, біоценоз – це історично 
сформована сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів, що населяє біотоп. 
Відповідно до цього кожний біоценоз складається з фітоценозу (угрупування 
рослин), зооценозу (угрупування тварин) та мікроценозу (угрупування 
мікроорганізмів) [1]. 
Біотоп – однорідний за абіотичним факторами простір середовища, 
зайнятий біоценозом (тобто місце життя видів, організмів). Це ділянка поверхні 
землі з більш-менш однотипними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом 
тощо). 
Необхідність введення поняття біогеоценоз викликана тим, що екологічна 
система не має просторової прив’язки (екосистемою може бути корова із 
мікроорганізмами, що паразитують на її тілі). Біогеоценоз – це завжди визначена 
окрема ділянка біосфери. З цієї точки зору біогеоценоз можна розглядати як 
окремий випадок, або один з видів екосистеми, який має чітку територіальну 
прив’язку. Поняття "біоценоз" – умовне, оскільки поза середовищем існування 
організми жити не можуть, але ним зручно користуватися у процесі вивчення 
екологічних зв’язків між організмами [5]. 
 
 
 
Отже, система – це впорядковано взаємодіючі і взаємопов’язані 
компоненти, що утворюють єдине ціле. 
Екологічна система – складна ієрархічна структура організованої матерії, в 
якій при об’єднанні компонентів в більші функціональні одиниці виникають нові 
якості, що відсутні на попередньому рівні; є єдиним стійким природним 
комплексом живих організмів і природнього середовища, в якому вони існують; 
відкритою термодинамічною системою, що існує за рахунок надходження з 
навколишнього середовища енергії та речовини і має здатність до саморозвитку 
та саморегуляції [5]. 
Розмір екосистеми може бути різним. Це може бути тропічний ліс 
Амазонської низовини, або окремий ставок, чи навіть домашній акваріум. Різні 
екосистеми зазвичай, відокремлені географічними перешкодами – пустелями, 
горами, океанами та інше, або є обмеженими в інший спосіб – як от річки чи 
озера. З огляду на те, що ці межі ніколи не є цілком непроникними, екосистеми 
накладаються одна на одну.  
Отже, можна сказати, що вся Земля може розглядатись як єдина екосистема 
[2]. 
Екологічній системі властиві ознаки систем: 
– емерджентність – виникнення нових властивостей, які характеризують систему, 
за рахунок взаємодії її окремих елементів. Якісно нові, емерджентні властивості 
екологічного рівня, не можна передбачити, виходячи з властивостей компонентів, 
що становлять цей рівень. Дійсно, окремі лісові дерева, кущі, трави, гриби, птахи, 
комахи, звірі мають свої якісні характеристики, але всі разом вони творять нову 
якість – ліс; 
– сукупність – сума властивостей кожної системи, тобто наявність сукупних 
властивостей (наприклад, народжуваність для популяції – сума індивідуальної 
плодючості особин виду); 
– гетерогенність системи (або принцип різноманіття) полягає в тому, що система 
не може складатися з абсолютно ідентичних елементів. 
 
 
 
Під час вивчення екосистем характеризують: 
– видовий чи популяційний склад і кількісне співвідношення видових популяцій; 
– абіотичні умови та ресурси, що властиві даній системі; 
– сукупність усіх зв’язків, у першу – ланцюгів живлення, співвідношення 
організмів з різним типом живлення; 
– розмір первинної і вторинної продукції; 
– просторовий розподіл окремих елементів; 
– швидкість колообігу [5]. 
 
1.4 Єдина екологічна платформа "ЕкоСистема", основні завдання та її 
функціональні можливості 
 
Постановою Верховної Ради України від 8 липня 2022 року № 2360-ІХ  
затверджено Завдання Національної програми інформатизації на 2022-2024 роки, 
якими передбачено створення та розвиток інформаційно-аналітичної системи у 
сфері екологічної політики та використання природних ресурсів [12,  13]. 
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2021 р. № 1065 
затверджено Положення про Єдину екологічну платформу "ЕкоСистема" (далі – 
Положення).  
Відповідно до пункту 2 Положення, Єдина екологічна платформа 
"ЕкоСистема" (далі – ЕкоСистема) – загальнодержавна екологічна автоматизована 
інформаційно-аналітична система забезпечення доступу до екологічної інформації 
та її мережа, що забезпечує створення, збирання, одержання, зберігання, 
використання, поширення, охорону, захист інформації, а також електронну 
взаємодію між фізичними та юридичними особами, фізичними особами – 
підприємцями, суб’єктами надання адміністративних послуг, суб’єктами надання 
публічних (електронних публічних) послуг, центрами надання адміністративних 
послуг з метою отримання адміністративних та інших публічних (електронних 
 
 
 
публічних) послуг у сфері охорони навколишнього природного середовища 
(рисунок 1.1). 
 
 
Рисунок 1.1 – ЕкоСистема – національна онлайн-платформа, 
що містить актуальну інформацію про стан довкілля 
(скріншот зі сторінки https://eco.gov.ua/, публічна частина) 
 
Згідно з пунктом 11 Положення, ЕкоСистема складається з електронних 
кабінетів, реєстрів, геоінформаційного порталу, аналітичної платформи, сервісу 
фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу 
внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії росії "ЕкоЗагроза" та 
окремих функціональних модулів у сферах забезпечення формування та реалізації 
державної політики, віднесених до компетенції Міндовкілля.  
Завданнями ЕкоСистеми є: 
1) забезпечення громадянам можливості реалізації своїх прав у частині вільного 
доступу до інформації про стан навколишнього природного середовища; 
2) підвищення прозорості прийняття рішень органами державної влади, органами 
місцевого самоврядування та впровадження ефективного механізму запобігання 
 
 
 
корупції і посилення громадського контролю за використанням природних 
ресурсів; 
3) забезпечення прозорого, рівного та швидкого доступу до послуг у сфері 
охорони навколишнього природного середовища; 
4) створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, 
охорона, захист інформації про стан навколишнього природного середовища для 
можливості оперативного реагування, прогнозу, прийняття управлінських рішень, 
звітності та планування; 
5) систематизація та переведення у цифровий формат інформації про стан 
навколишнього природного середовища. 
До функціональних можливостей ЕкоСистеми належать: 
– адаптованість ЕкоСистеми для використання за допомогою гаджетів; 
– застосування інтерфейсів, адаптованих для осіб із порушеннями зору, слуху, 
опорно-рухового апарату, мовлення та інтелектуального розвитку; 
– передачу, прийняття та обробку інформації в режимі реального часу, 
безперервність роботи ЕкоСистеми; 
– електронну взаємодію між користувачами; 
– розмежування та контроль доступу до функціональних модулів та 
інформаційних ресурсів ЕкоСистеми; 
– електронну ідентифікацію та автентифікацію користувачів для доступу до 
захищених ресурсів ЕкоСистеми з використанням електронного підпису; 
– захист інформації, що обробляється в ЕкоСистемі, від несанкціонованого 
доступу, знищення, незаконного використання,  незаконного копіювання; 
– захист даних, обробка яких здійснюється з метою виконання завдань 
ЕкоСистеми, відповідно до законодавства про захист персональних даних; 
– інтеграцію з Єдиним державним вебпорталом електронних послуг, іншими 
інформаційними системами органів державної влади, органів місцевого 
самоврядування. 
Структура ЕкоСистеми: 
 
 
 
– електронний кабінет користувача; 
– реєстри з екологічною інформацією; 
– геоінформаційний портал; 
– аналітична платформа; 
– сервісу фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному 
середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії російської 
федерації "ЕкоЗагроза"; 
– окремі функціональні модулів (е-Відходи, е-Ліс, е-Повтря, е-
Надрокористуваання, е-Вода тощо) у сферах забезпечення формування та 
реалізації державної політики, віднесених до компетенції Міндовкілля [9] 
(рисунок 1.2). 
 
Рисунок 1.2 – Окремі функціональні модулі ЕкоСистеми (скріншот зі сторінки 
https://eco.gov.ua/, публічна частина) 
 
 
 
ЕкоСистема – це ефективний інструмент управління природними 
ресурсами, що включає в себе наступні функціональні модулі: 
– модуль е-Відходи – це електронна система обліку та моніторингу життєвого 
циклу відходів в Україні, в якій можна знайти реєстри місць видалення відходів, 
звіти про розміщення відходів та інформацію про підприємства, які мають право 
працювати з небезпечними відходами та підприємства, що можуть виробляти 
особливо небезпечні хімічні речовини (рисунок 1.3). 
 
Рисунок 1.3 – Модуль е-Відходи 
 
– модуль е-Ліс – це електронна система державного та громадського контролю за 
лісовим господарством, в якій можна знайти дані моніторингу лісів, інформацію 
про пожежі, розрахункові лісосіки, оформити он-лайн лісорубні та лісові квитки, 
сертифікати про походження лісоматеріалів, посвідчення мисливця та щорічну 
 
 
 
контрольну картку обліку добутої дичини і порушень правил полювання (рисунок 
1.4). 
 
Рисунок 1.4 – Модуль е-Ліс 
 
– модуль е-ОВД – це інформаційно – аналітична система обчислення ризиків для 
довкілля та відповідні адміністративні послуги, в якій користувачам доступна 
інформація з Реєстру оцінки впливу на довкілля (рисунок 1.5). 
 
 
 
 
Рисунок 1.5 – Модуль е-ОВД 
 
– модуль е-Екоконтроль – це електронна система екологічного контролю, за 
допомогою якої можливо повідомити відповідні органи про протиправну 
діяльність, знайти інформацію про планові та позапланові перевірки,  які 
проводяться Державною екологічною інспекцією та їх результати (рисунок 1.6). 
 
 
Рисунок 1.6 – Модуль е-Екоконтроль 
 
 
 
– модуль е-Повітря – це електронний сервіс зручного доступу до інформації про 
дозволені викиди в атмосферне повітря з функцією отримання такого дозволу. За 
допомогою сервісу можна подати документи на отримання дозволу; 
зареєструвати звіт з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин; 
оформити сертифікат екологічного аудитора та скористатися іншими 
адміністративними послугами (рисунок 1.7). 
 
 
Рисунок 1.7 – Модуль е-Повітря 
 
– модуль е-ПЗФ – це електронна система обліку та моніторингу використання 
природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду 
(ПЗФ) України, де міститься повна інформація про природоохоронні території 
України, рослинний і тваринний світ та де можна дізнатися про встановлені 
ліміти на використання природних ресурсів, а також скористатися відповідними 
адміністративними послугами он-лайн (рисунок 1.8). 
 
 
 
 
Рисунок 1.8 – Модуль е-ПЗФ 
 
– модуль е-СЕО – електронна система стратегічної екологічної оцінки проектів 
документів державного планування, за допомогою якої можливо здійснити оцінку 
ймовірних екологічних та соціально-економічних наслідків від реалізації різних 
сценаріїв довгострокового розвитку (рисунок 1.9). 
 
Рисунок 1.9 – Модуль е-СЕО 
 
 
 
– модуль е-Надра – це електронна система обліку спеціальних дозволів на 
користування надрами та електронних аукціонів, де можна он-лайн подати 
документи на оформлення (переоформлення, внесення змін) спеціального дозволу 
на користування надрами та міститься інформація щодо результатів продажу 
спеціальних дозволів на аукціоні (рисунок 1.10). 
 
Рисунок 1.10 – Модуль е-Надра 
 
– модуль е-Вода – це єдиний інформаційно-аналітичний модуль у сфері охорони і 
раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів.  
Це електронна система обліку водокористувачів та забруднення водойм, де 
міститься інформація про найбільших забруднювачів водних об’єктів, про видані 
дозволи на днопоглиблення, а також проведення робіт на землях водного фонду в 
межах прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів, у 
внутрішніх морських водах, лиманах і територіальному морі (рисунок 1.11). 
 
 
 
 
Рисунок 1.11 – Модуль е-Вода 
 
– модуль е-Пестициди – це електронна система обліку пестицидів та 
агрохімікатів, де міститься інформація про дозволені для використання пестициди 
та агрохімікати, про державні випробування та реєстрацію цих речовин (рисунок 
1.12). 
 
Рисунок 1.12 – Модуль е-Пестициди 
 
 
 
– е-РВПЗ – геоінформаційна система моніторингу викидів і перенесення 
забруднювачів у часі і просторі (рисунок 1.13). 
 
Рисунок 1.13 – Модуль е-РВПЗ 
 
– модуль е-Довкілля – це електронна система, в якій зібрана уся інформація з 
установ, які здійснюють моніторинг довкілля за різними напрямками – повітря, 
вода, ґрунти тощо (рисунок 1.14) [11]. 
 
 
Рисунок 1.14 – Модуль е-Довкілля 
 
 
 
1.5 ЕкоСистема як єдина он-лайн платформа у сфері охорони 
навколишнього середовища 
 
Станом на сьогодні Єдина екологічна платформа "ЕкоСистема" – це 
офіційний державний веб-портал, який створений у співпраці Міністерства 
екології та природних ресурсів України, Міністерства цифрової трансформації 
України, Фонду "Євразія" та Міжнародної благодійної організації "Фонд Східна 
Європа" у рамках проекту міжнародної технічної допомоги "Прозорість та 
підзвітність у державному управлінні та послугах (TAPAS)" (далі – Проект) 
відповідно до Меморандуму про співробітництво. 
Проект передбачає розробку багатомодульної складної системи, що містить 
весь комплекс функцій, необхідних для електронного управління природними 
ресурсами. Ключовою метою проєкту є зменшення ризиків корупції у сфері 
доступу до природних ресурсів шляхом забезпечення прозорого та рівного 
доступу до таких ресурсів, зменшення термінів розгляду документів, а також 
можливість подати заявку на отримання послуги 24/7, що особливо стало 
актуальним під час збройної агресії російської федерації. 
На сьогоднішній день вже проведено реінжиніринг та цифрову 
трансформацію наступних послуг: 
– внесення декларації про відходи до Реєстру декларацій про відходи; 
– видача висновку на транскордонне перевезення відходів, що включені до 
Зеленого переліку відходів; 
– взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справляти 
шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів 
забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря; 
– визначення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в 
атмосферному повітрі розрахунковим методом;  
– видача ліцензій на поводження з небезпечними відходами; 
– послугу з видачі лісорубного квитка; 
 
 
 
– електронний сервіс з Державної реєстрації установок в Єдиному реєстрі з 
моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів; 
– єдиний реєстр стратегічної екологічної оцінки. 
Реалізовано сервіс фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому 
природному середовищу, внаслідок надзвичайних ситуацій, подій та/або 
заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, завданих Україні 
внаслідок збройної агресії росії "ЕкоЗагроза" (https://ecozagroza.gov.ua), 
основними завданнями якого є забезпечення можливості реалізації громадянами 
своїх прав у частині вільного доступу до актуальної інформації щодо 
зафіксованих фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, 
внаслідок надзвичайних ситуацій, подій та/або заподіяння шкоди навколишньому 
природному середовищу, завданих Україні внаслідок збройної агресії росії 
(рисунок 1.15). 
 
Рисунок 1.15 – ЕкоЗагроза – функціональний модуль ЕкоСистеми 
(скріншот зі сторінки https://ecozagroza.gov.ua/) 
 
Розроблено цифровий модуль договору публічної оферти, який можна 
укласти он-лайн шляхом заповнення електронної форми на платформі 
"ЕкоСистема". 
Протестовано кабінет надрокористувача, що планується до відкриття 
найближчим часом. 
 
 
 
Адміністративна панель Єдиної екологічної платформи "ЕкоСистема" – це 
набір функцій управління платформою, за допомогою яких адміністратор 
системи, маючи навички програмування, може створити процес/реєстр шляхом 
кодування. Адміністративна панель є складовою частиною ЕкоСистеми та 
призначена для керування процесами, журналами, реєстрами, інтерфейсами та для 
здійснення моніторингу працездатності системи та її метрик (рисунок 1.16). 
 
Рисунок 1.16 – Адміністративна панель ЕкоСистеми – скріншот зі сторінки 
https://admin.eco.gov.ua/workflow, адміністративна частина 
 
Адміністративна панель має такі основні розділи: 
– розділ «Процеси» – використовується для створення, редагування, видалення, 
перегляду та керування процесами; 
– розділ «Журнали» – призначений для ведення журналів логів процесів, 
документів, зміни ролей, авторизації, дашбордів; 
– розділ «Користувачі» – призначений для управління користувачами, 
налаштування прав доступу, зміна ролей;  
– розділ «Реєстр» – розроблено для створення, редагування, видалення, перегляд 
та управління реєстрами; 
 
 
 
– розділ «Інтерфейси» – розроблено для створення, редагування, видалення, 
перегляд та управління інтерфейсами; 
– розділ «Працездатність» – використовується для перегляду задіяних 
компонентів (сервісів); 
– розділ «Метрики» – розроблено для перегляду метрик у розрізі сервісів; 
– розділ «Обране» – використовується для перегляду записів з реєстрів, які були 
відмічені зірочкою (додані у обране). 
Публічний веб-сайт (https://eco.gov.ua/) є загальнодоступною частиною 
ЕкоСистеми, яка доступна для користувачів без авторизації та несе в собі 
інформаційну функцію.  
Веб-сайт, як і сама ЕкоСистема, також має адміністративну частину 
(рисунок 1.17), що дозволяє налаштовувати та супроводжувати процес 
наповнення контентом. 
Рисунок 1.17 – Адміністративна частина публічного веб-сайту ЕкоСистеми 
 
Авторизація в адміністративну частину відбувається за логіном/паролем. 
Керування змістом вебпорталу забезпечується за допомогою системи управління 
контентом, що є захищеним веб-інтерфейсом з авторизованим доступом і набором 
 
 
 
необхідних функцій і механізмів для додавання, зміни, видалення й 
структурування інформації, розташованої на веб-порталі. 
Основними функціями Публічного веб-сайту ЕкоСистеми є: 
– розміщення інформації про адміністративні послуги; 
– розміщення інформації про реєстри; 
– розміщення інформації про інформаційні ресурси; 
– розміщення новин Міністерства; 
– загальна статична інформація. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2 АНАЛІЗ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ КОМПОНЕНТІВ ЄДИНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ 
ПЛАТФОРМИ «ЕКОСИСТЕМА» ТА ПРАКТИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ ЇХ 
ВПРОВАДЖЕННЯ 
 
2.1 Базові компоненти ЕкоСистеми 
 
В рамках ЕкоСистеми розроблені та успішно працюють такі її базові 
компоненти (рисунок 2.1): 
• Модуль авторизації для всіх послуг ID ECO 
• Кабінет користувача 
• Кабінет чиновника 
• Кабінет адміністратора 
Сервіси та служби • Модуль створення реєстрів 
ЕкоСистеми • Модуль обробки та перевірки інформації 
• Модуль сповіщення користувачів 
• Модуль інтеграції з зовнішніми системами 
• База даних про стан довкілля 
• Мобільний застосунок ЕкоЗагроза 
 
Рисунок 2.1 – Базові компоненти ЕкоСистеми 
 
– Модуль ідентифікації – модуль, що забезпечує електронну ідентифікацію та 
автентифікацію користувачів за допомогою КЕП, Bank ID або MobileID;  
– Модуль авторизації – модуль, що забезпечує здійснення реєстрації користувачів 
на сайті, визначення імені та автентифікація користувача.  
Автентифікація – процес визначення, до яких ресурсів або функціональності має 
доступ користувач після успішної авторизації; 
 
 
 
– Кабінет користувача – модуль, що створює єдиний обліковий запис, акумулює 
всю інформацію про суб’єкта господарювання. Це авторизована частина 
ЕкоСистеми, в якій заявник може подати заяву на отримання адміністративної 
послуги; 
– Кабінет посадової особи – це надійний сервіс для розгляду та опрацювання 
надісланих документів чиновником. Це авторизована частина ЕкоСистеми, в якій 
чиновник може надати адміністративну послугу; 
– Кабінет адміністратора системи (системний адміністратор, технічний 
адміністратор, адміністратор безпеки) – авторизована частина ЕкоСистеми, що 
забезпечує її функціонування; 
– Модуль створення та налаштування реєстрів – система, що забезпечує збирання, 
накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних та 
надання реєстрової інформації та призначений для створення, збереження та 
обробки інформації;  
– Модуль обробки та перевірки інформації – технічний засіб обробки документів 
та інформації призначений для автоматизації великої кількості інформації; 
– Модуль нотифікацій (сповіщення) користувачів – модуль, що забезпечує 
надсилання користувачу смс-повідомлень або листів електронною поштою, 
призначений для інформування користувачів;  
– Модуль інтеграції з зовнішніми системами (bpmn-external-reader) – модуль, 
призначений для забезпечення обміну інформацією з іншими реєстрами та 
системами; 
– База даних про стан довкілля – це дані моніторингу, кадастрів природних 
ресурсів, реєстри, архіви та автоматизовані бази даних екологічної інформації; 
– Мобільний застосунок ЕкоЗагроза – система оповіщення населення про 
екологічні загрози, модуль автоматичного розрахунку шкоди завданої довкіллю, 
соціальна мережа для громадян та фахових екологів. 
 
 
 
 
Рисунок 2.2 – Бізнес-схема роботи базових компонентів ЕкоСистеми 
 
2.2 Функціональні модулі, які вже працюють на платформі ЕкоСистема 
 
У дослідну (тестову) або промислову експлуатацію запущено наступні 
модулі ЕкоСистеми: 
е-Відходи (відстеження всього циклу операцій з відходами он-лайн): 
– внесення декларації про відходи до Реєстру декларацій про відходи (рисунок 
2.3); 
 
 
 
 
Рисунок 2.3 – Схема бізнес-процесу послуги «Внесення декларації про відходи до 
Реєстру декларацій про відходи»  (скріншот з Адміністративної панелі 
ЕкоСистеми) 
 
– видача ліцензій на поводження з небезпечними відходами (рисунок 2.4); 
 
Рисунок 2.4 – Схема бізнес-процесу послуги «Видача ліцензій на поводження з 
небезпечними відходами» (скріншот з Адміністративної панелі ЕкоСистеми) 
 
 
 
– видача висновку на транскордонне перевезення відходів, що включені до 
Зеленого переліку відходів (рисунок 2.5); 
 
 
Рисунок 2.5 - Бізнес-процес послуги «Видача висновку на транскордонне 
перевезення відходів, що включені до Зеленого переліку відходів»  (скріншот з 
Адміністративної панелі ЕкоСистеми) 
 
 
 
 
е-Вода (контроль споживання, використання води та забруднення водних 
об’єктів): 
– отримання дозволу на спеціальне водокористування; 
 
 
Рисунок 2.6 - Бізнес-процес послуги «Отримання дозволу на спеціальне 
водокористування» (скріншот з Адміністративної панелі ЕкоСистеми) (скріншот з 
Адміністративної панелі ЕкоСистеми) 
 
– подання звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна); 
 
Рисунок 2.7 - Бізнес-процес послуги «Подання звіту про використання води за 
формою № 2ТП-водгосп (річна)» (скріншот з Адміністративної панелі 
ЕкоСистеми) 
 
 
 
– сервіс розрахунку норм ГДС. 
е-Надра (прозора дозвільна система використання корисних копалин, що містить 
дані з реєстрів та кадастрів у сфері геологічного вивчення та раціонального 
використання надр, інформацію про стан мінерально – сировинної бази України, 
оглядові геологічні карти, інтерактивна карта спецдозволів корисних копалин, 
каталог відомостей про геологічну інформацію): 
– кабінет надрокористувача. 
е-СЕО (стратегічна екологічна оцінка проекту документа державного планування) 
забезпечить створення ГІС системи зонування територій за стратегічною 
екологічною оцінкою з можливістю відображення зонування та будівництва на 
картах). 
– Єдиний реєстр стратегічної екологічної оцінки (СЕО). 
 
Рисунок 2.8 – Бізнес-процес Єдиний реєстр стратегічної екологічної оцінки 
(скріншот з Адміністративної панелі ЕкоСистеми) 
 
е-Повітря (електронний сервіс зручного доступу до інформації про дозволені 
викиди в атмосферне повітря): 
 
 
 
– взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справляти 
шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів 
забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря; 
 
 
Рисунок 2.9 – Бізнес-процес послуги «Взяття на державний облік»  (скріншот з 
Адміністративної панелі ЕкоСистеми) 
 
 
Рисунок 2.10 – Бізнес-процес послуги «Зняття з державного обліку» (скріншот з 
Адміністративної панелі ЕкоСистеми) 
 
– визначення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в 
атмосферному повітрі розрахунковим методом; 
 
 
 
 
Рисунок 2.11 - Бізнес-процес послуги «Визначення величин фонових 
концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі розрахунковим 
методом» (скріншот з Адміністративної панелі ЕкоСистеми) 
 
– електронний сервіс з Державної реєстрації установок в Єдиному реєстрі з 
моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.  
 
Рисунок 2.12 – Бізнес-процес послуги «Державна реєстрація установок в Єдиному 
реєстрі з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів»  
(скріншот з Адміністративної панелі ЕкоСистеми) 
 
е-Ліс (лісовий портал включає набори даних та реєстри, загальні відомості у сфері 
лісового та мисливського господарства): 
– послугу з видачі лісорубного квитка; 
 
 
 
 
Рисунок 2.13 – Бізнес-процес послуги «Видачі лісорубного квитка»  (скріншот з 
Адміністративної панелі ЕкоСистеми) 
 
– сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них 
пиломатеріалів 
е-ОВД – містить інформацію з оцінки впливу на довкілля: 
– цифровий модуль договору публічної оферти 
 
Рисунок 2.14 - Бізнес-процес послуги «Договір публічної оферти»(скріншот з 
Адміністративної панелі ЕкоСистеми) 
 
2.3 Результати реалізації експериментальних проектів на ЕкоСистемі 
 
2.3.1 Надання в електронній формі Висновку на транскордонне перевезення 
відходів 
 
У січні 2022 року було започатковано реалізацію експериментального 
проекту з надання в електронній формі висновку щодо того, чи підпадають 
 
 
 
відходи Зеленого переліку відходів, які є об’єктом експорту або імпорту, під дію 
пунктів 6-33 Положення про контроль за транскордонними перевезеннями 
небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням відповідно до постанови 
Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 9 "Про реалізацію 
експериментального проекту з надання в електронній формі висновку щодо того, 
чи підпадають відходи Зеленого переліку відходів, які є об’єктом експорту або 
імпорту, під дію пунктів 6-33 Положення про контроль за транскордонними 
перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням" (із змінами, 
внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1272 від 
11.11.2022) (далі – Постанова КМУ № 9) [15]. 
Термін реалізації: січень 2022 року – липень 2023 року. 
Постанова КМУ № 9 затвердила механізм реалізації експериментального 
проекту щодо забезпечення надання в електронній формі висновку щодо того, чи 
підпадають відходи Зеленого переліку відходів, які є об’єктом експорту або 
імпорту, під дію пунктів 6-33 Положення про контроль за транскордонними 
перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого 
постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 року № 1120 [16].  
Дія цього Порядку поширювалась на суб’єктів господарювання, що 
здійснюють транскордонне перевезення відходів, включених до Зеленого переліку 
відходів, та виявили намір приєднатися до реалізації експериментального 
проекту. 
Завданням експериментального проекту було надання електронної послуги 
з отримання суб’єктами господарювання висновку в електронній формі. 
Надання електронної послуги здійснювалось за заявою суб’єкта 
господарювання, поданою в електронній формі через Єдину екологічну 
платформу "ЕкоСистема". 
Відповідно до статті 2 Базельської конвенції про контроль за 
транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням (далі – 
 
 
 
Базельська конвенція) Міндовкілля визначено компетентним органом і виділеним 
центром для виконання цілей цієї Конвенції. 
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 року № 1120 
затверджено Положення, яке визначає порядок здійснення державного контролю 
за транскордонним перевезенням цих вантажів під час експорту, імпорту чи 
транзиту територією України. Реалізація вимог Положення спрямована на 
забезпечення дотримання норм екологічної безпеки як для здоров’я людини, так і 
для навколишнього середовища під час транскордонних перевезень,  а також 
взятих Україною міжнародних зобов’язань, зокрема положень Базельської 
конвенції. 
Суб’єктам господарювання для отримання висновку Міндовкілля необхідно 
подати відповідні документи, а у разі потреби – додаткову інформацію, яку може 
затребувати Міндовкілля. Надання неповного пакета документів або їх неналежне 
подання призводить, зокрема, до затягування процесу видачі висновку.  
У зв’язку з цим надання такої послуги потребувало запровадження більш 
ефективного способу, який передбачав не тільки економію ресурсів та зручність,  а 
і розбудову більш прозорих взаємовідносини між бізнесом та державою.  Саме 
тому в актах Уряду стратегічного спрямування (постанова Кабінету Міністрів 
України від 12 червня 2020 року № 471 "Про затвердження Програми діяльності 
Кабінету Міністрів України", розпорядження від 24 червня 2016 року № 474 
"Деякі питання реформування державного управління України") та Президента 
України (укази від 29 липня 2019 року № 558 "Про деякі заходи щодо поліпшення 
доступу фізичних та юридичних осіб до електронних послуг" і від 08 листопада 
2019 року № 837 "Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення 
держави") серед пріоритетних завдань - запровадження надання адміністративних 
та інших публічних послуг в електронній формі. 
Висновки за результатами реалізації експериментального проекту: 
– було започатковано системне формування транскордонного перевезення 
відходів Зеленого переліку; 
 
 
 
– впроваджувався новий механізм видачі висновку з метою скорочення строку 
розгляду документів на 25 днів та унеможливлення подачі неповного пакету 
документів; 
– встановлені чіткі правила подачі та розгляду документів.  
Експериментальний проект на початку червня показав свою 
універсальність, особливо в перші місяці повномасштабного вторгнення росії на 
територію України, завдяки можливості віддаленого доступу до отримання 
висновків на транскордонне перевезення відходів Зеленого переліку. Так, на 
період з початку функціонування експериментального проєкту по 07 липня 2023 
року Міндовкілля було надано 1206 висновків на транскордонне перевезення 
відходів. 
Враховуючи зазначене, при підготовці законопроекту 2207-1д "Про 
управління відходів" Міністерством було запропоновано внесення зазначеного 
питання до статей законопроекту. На сьогоднішній момент зазначена норма 
знайшла своє відображення в статті 43 Закону України "Про управління відходів", 
а тому не потребував додаткового нормативно-правового регулювання. Закон 
України «Про управління відходами» набрав чинності 09.07.2023 р.  
Ситатистика отриманих висновків на транскордонне 
перевезення відходів  
1400
1200
1000
800
1206 
600
400
200 120 49 61 
0
Видано через Видано в папері Відмовлено через Відмовлено в 
екоСистему ЕкоСистему папері 
Кількість (шт) 
 
Рисунок 2.15 – Статистична інформація щодо отриманих висновків на 
транскордонне перевезення в електронній та паперовій формі 
 
 
 
2.3.2 Взяття на державний облік (зняття з обліку і коригування відомостей 
про об’єкт) об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на 
здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих 
речовин, що викидаються в атмосферне повітря, в електронній формі 
 
У серпні 2022 р. було запроваджено проведення експерименту щодо взяття 
на державний облік (зняття з обліку і коригування відомостей про об’єкт) 
об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я 
людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що 
викидаються в атмосферне повітря, в електронній формі (далі – 
експериментальний проєкт) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 
від 5 серпня 2022 року № 891 "Про реалізацію експериментального проекту щодо 
взяття на державний облік (зняття з обліку і коригування відомостей про об’єкт) 
об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я 
людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що 
викидаються в атмосферне повітря, в електронній формі" (далі – Постанова № 
891) [18]. 
Термін реалізації: 1 вересня 2022 року – 30 вересня 2023 року. 
Мета: отримання об’єктивної інформації щодо доцільності надання послуг 
щодо взяття на державний облік (зняття з обліку і коригування відомостей про 
об’єкт) об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на 
здоров’я людей і стан атмосферного повітря (далі – об’єктів), видів та обсягів 
забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, в електронній 
формі, а також зменшення адміністративного навантаження на бізнес та усунення 
факторів, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних 
правопорушень, шляхом трансформації таких послуг в електронну форму.  
Постанова № 891 затвердила механізм реалізації експериментального 
проєкту щодо взяття на державний облік (зняття з обліку і коригування 
відомостей про об’єкт) об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий 
 
 
 
вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів 
забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, в електронній 
формі. 
До запровадження експерименту подання клопотань та інших документів 
щодо взяття на державний облік об’єктів здійснювалось у паперовій формі. Однак 
суб’єкти господарювання витрачали значні часові та фінансові ресурси під час 
отримання вищевказаної послуги, які вони могли б інвестувати у розвиток своєї 
діяльності. Процедура взяття на державний облік була досить довготривалою, 
оскільки Міндовкілля направляло суб’єктам господарювання повідомлення про 
взяття на державний облік об’єктів у місячний строк з дня надходження 
відповідних матеріалів. Крім того, суб’єкти господарювання повинні були 
подавати документи або інформацію, що вже перебували у володінні органів 
державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ або 
організацій, які належать до сфери їх управління. 
Оскільки одним з пріоритетних завдань державної політики є розвиток 
підприємництва, що, передусім, передбачало створення сприятливих умов для 
провадження господарської діяльності, процедура взяття на державний облік 
об’єктів потребувала переведення в електронну форму з метою побудови більш 
прозорих взаємовідносин між суб’єктами господарювання та державою. У зв’язку 
із зазначеним, надання такої послуги потребувало запровадження більш 
ефективного способу, який передбачав би не тільки економію ресурсів та 
зручність, а й розбудову більш прозорих взаємовідносин між бізнесом та 
державою. 
Дія Порядку реалізації експериментального проекту щодо взяття на 
державний облік (зняття з обліку і коригування відомостей про об’єкт) об’єктів, 
які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан 
атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в 
атмосферне повітря, в електронній формі, затвердженого Постановою № 891, 
поширювалась на суб’єктів господарювання, які експлуатують або мають намір 
 
 
 
експлуатувати об’єкти, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на 
здоров’я людей і стан атмосферного повітря, призводять до викидів в атмосферне 
повітря забруднюючих речовин, згідно з переліком забруднюючих речовин на 
порогові значення потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік, 
якщо обсяг потенційних викидів рівний або перевищує порогові значення за 
окремою речовиною або групою речовин, що визначені у додатку 1 до Інструкції 
про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або 
можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного 
повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне 
повітря, затвердженої наказом Мінприроди від 10 травня 2002 р. № 177, 
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 травня 2002 р. за № 445/6733,  
та виявили намір приєднатися до реалізації експериментального проєкту.  
Надання електронної послуги здійснювалось за клопотанням суб’єкта 
господарювання, поданим в електронній формі через Єдину екологічну 
платформу "ЕкоСистема". Формування клопотання припинялось за допомогою 
програмних засобів, якщо зазначені у заяві відомості надані не в повному обсязі 
та/або не відповідали вимогам арифметичного та формато-логічного контролю. 
На підставі поданих суб’єктом господарювання відомостей і даних, що надходили 
у порядку інформаційної взаємодії, в автоматичному режимі здійснювалось взяття 
на державний облік (зняття з обліку і коригування відомостей про об’єкт) 
об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я 
людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що 
викидаються в атмосферне повітря.  
Експериментальний проєкт запровадив процедуру надання публічної 
послуги в електронній формі та передбачив одночасне функціонування і 
звичайної процедури надання публічних послуг бізнесу. Суб’єкти 
господарювання мали право вибору способу подання заяви: в електронній формі 
чи паперовій. 
Висновки за результатами реалізації експериментального проєкту: 
 
 
 
– впроваджено новий механізм надання послуг із взяття на державний облік 
об’єктів; 
– встановлено чіткі правила подачі документів, що, в свою чергу, 
унеможливлювало подачі неповного пакету документів; 
– підвищено якість надання послуг із взяття на державний облік об’єктів за 
рахунок уникнення технічних помилок та необхідності верифікувати дані з різних 
паперових джерел; 
– зменшено витрати бізнесу на проходження процедури взяття на державний 
облік об’єктів. 
Експериментальний проєкт реалізовувався в Міндовкілля шляхом 
впровадження програмного продукту на Єдиній екологічній платформі 
ЕкоСистема та безоплатній основі. 
Експериментальний проєкт довів свою універсальність під час 
повномасштабного вторгнення росії на територію України, завдяки можливості 
віддаленого доступу до послуги взяття на державний облік об’єктів, які 
справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан 
атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в 
атмосферне повітря. З початку функціонування експериментального проєкту по 
26 вересня 2023 було взято на державний облік 531 об’єкт (знято з державного 
обліку – 5 об’єктів, по 4 об’єктам відкоригувано відомості про об’єкт), які 
справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан 
атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в 
атмосферне повітря. 
За результатами реалізації експериментального проєкту необхідним є 
внесення змін до Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік 
об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я 
людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що 
викидаються в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства екології та 
природних ресурсів України 10.05.2002 № 177, зареєстрованим в Міністерстві 
 
 
 
юстиції України 22 травня 2002 р. за № 445/6733, в частині подання клопотання 
щодо взяття на державний облік (зняття з обліку і коригування відомостей про 
об’єкт) об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на 
здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих 
речовин, що викидаються в атмосферне повітря, в електронній формі засобами 
Єдиної екологічної платформи "ЕкоСистема". 
Ситатистика отриманих документів  
Держоблік 
600
500
400
300 531 
200
100 167 
89 
0 
0
Видано через Видано в папері Відмовлено через Відмовлено в 
екоСистему ЕкоСистему папері 
Кількість (шт) 
 
Рисунок 2.16 – Статистична інформація щодо взяття на державний облік об’єктів, 
які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан 
атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в 
атмосферне повітря, в електронній та паперовій формі 
 
2.3.3 Отримання довідки про визначення величин фонових концентрацій 
забруднюючих речовин в атмосферному повітрі розрахунковим методом в 
електронній формі 
 
У листопаді 2022 р. було запроваджено проведення експерименту щодо 
отримання довідки про визначення величин фонових концентрацій забруднюючих 
речовин в атмосферному повітрі розрахунковим методом в електронній формі 
 
 
 
(далі — експериментальний проект) відповідно до постанови Кабінету Міністрів 
України від 04 листопада 2022 р. № 1249 "Про реалізацію експериментального 
проекту щодо отримання довідки про визначення величин фонових концентрацій 
забруднюючих речовин в атмосферному повітрі розрахунковим методом в 
електронній формі" (далі – Постанова № 1249) [19]. 
Термін реалізації: 15 листопада 2022 року – 31 грудня 2023 року. 
Мета: отримання об’єктивної інформації стосовно доцільності надання 
послуг щодо отримання довідки про визначення величин фонових концентрацій 
забруднюючих речовин в атмосферному повітрі розрахунковим методом в 
електронній формі, а також зменшення адміністративного навантаження на бізнес 
та усунення факторів, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних 
правопорушень, шляхом трансформації таких послуг в електронну форму. 
Постанова № 1249 затвердила механізм запровадження порядку реалізації 
експериментального проєкту щодо отримання довідки про визначення величин 
фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі 
розрахунковим методом в електронній формі через Єдину екологічну платформу 
"ЕкоСистема". 
До запровадження експерименту визначення величин фонових 
концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі розрахунковим 
методом (далі – фонові концентрації) здійснювалось відповідно до Порядку 
визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в 
атмосферному повітрі, затвердженого наказом Міністерства екології та 
природних ресурсів України від 30 липня 2001 р. № 286, зареєстрованим в 
Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 р. за № 700/5891 (далі – Порядок). 
Відповідно до пункту 5.4. розділу 5 Порядку визначення величин фонових 
концентрацій розрахунковим методом та їх установлення здійснюються органами 
виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього 
природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими 
 
 
 
державними адміністраціями за погодженням з територіальними органами 
Держпродспоживслужби за формою, що наведена в додатку 3 до Порядку.  
Отримання довідки про визначення фонових концентрацій є досить 
популярною послугою серед громадян та суб’єктів господарювання 
(далі – заявники). У разі отримання довідки про визначення фонових 
концентрацій у паперовій формі, заявники витрачають значні часові та фінансові 
ресурси під час отримання такої послуги, які вони могли б інвестувати у розвиток 
своєї діяльності. 
Крім того, під час визначення фонових концентрацій заявники стикаються з 
рядом проблем, серед яких: 
– непрозора процедура визначення фонових концентрацій через відсутність 
порядку їх погодження з територіальними органами Держпродспоживслужби; 
– тривалість визначення фонових концентрацій через відсутність нормативно-
правового акту, в якому б визначався строк, протягом якого заявникам мають 
бути видані фонові концентрації. У зв’язку з цим строк отримання фонових 
концентрацій найчастіше становить календарний місяць.  
Відсутність закріпленої процедури погодження територіальними органами 
Держпродспоживслужби визначених фонових концентрацій та строків їх видачі 
призводить до непрозорого регулювання та створення підстав для виникнення 
корупційних чинників. 
Дія Порядку реалізації експериментального проекту поширювалась на 
фізичних осіб, фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які виявили 
намір приєднатися до експериментального проекту з використанням Єдиної 
екологічної платформи "ЕкоСистема". Надання електронної послуги щодо 
отримання довідки здійснювалось виключно за зверненням заявника шляхом 
подання ним запиту в електронній формі через ЕкоСистему. 
На підставі поданих заявником відомостей, а також даних, що надходять у 
порядку інформаційної взаємодії, в автоматичному режимі здійснюється 
 
 
 
визначення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в 
атмосферному повітрі розрахунковим методом. 
Для визначення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в 
атмосферному повітрі розрахунковим методом у містах/агломераціях з 
населенням до 250 тис. осіб та інших населених пунктах, у яких не проводяться 
спостереження на стаціонарних пунктах за забрудненням атмосфери, беруться 
величини фонових концентрацій для основних загальнопоширених 
забруднюючих речовин, які визначені в наказі Мінекоресурсів від 30 липня 2001 
р. № 286 "Про затвердження Порядку визначення величин фонових концентрацій 
забруднювальних речовин в атмосферному повітрі". 
Для інших забруднюючих речовин визначення величин фонових 
концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі здійснюється 
шляхом множення величини максимальної разової гранично допустимої 
концентрації/орієнтовно безпечного рівня впливу забруднюючої речовини, що 
передбачена наказом МОЗ від 14 січня 2020 р. № 52 "Про затвердження 
гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в 
атмосферному повітрі населених місць", на коефіцієнт 0,4.  
Електронний документ, сформований за результатами надання електронної 
публічної послуги щодо отримання довідки, автоматично вноситься до бази даних 
із присвоєнням йому унікального реєстраційного номера та оприлюдненням цієї 
інформації в ЕкоСистемі без необхідності прийняття будь-яких організаційно-
розпорядчих актів чи рішень посадових осіб. 
Експериментальний проект запровадив процедуру надання публічної 
послуги в електронній формі та передбачив одночасне функціонування і 
звичайної процедури надання публічних послуг бізнесу. Суб’єкти 
господарювання мали право вибору способу подання заяви: в електронній формі 
чи паперовій. 
Висновки за результатами реалізації експериментального проекту: 
 
 
 
– підвищено якість надання послуги щодо отримання довідки про визначення 
фонових концентрацій за рахунок уникнення технічних помилок та необхідності 
верифікувати дані з різних паперових джерел;  
– скорочено строки надання послуги щодо отримання довідки про визначення 
фонових концентрацій;  
– знижено витрати держави та заявників на проходження процедури визначення 
фонових концентрацій; 
– створено прозорий та спрощений механізм регулювання щодо отримання 
довідки про визначення фонових концентрацій; 
– встановлено чіткі правила подачі документів, що, в свою чергу, 
унеможливлювало подачі неповного пакету документів; 
– зменшено витрати бізнесу на проходження процедури взяття на державний 
облік об’єктів; 
– спостерігалося підвищення довіри до держави, як бізнес-орієнтованої; 
– спостерігалося зростання позитивного іміджу та зацікавленості бізнес структур 
в отриманні цифрових послуг від держави. 
З початку функціонування експериментального проєкту по 14 листопада 
2023 року було отримано 1725 довідок про визначення величин фонових 
концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі розрахунковим 
методом в електронній формі. 
За результатами реалізації експериментального проєкту необхідним є 
внесення змін до Порядку визначення величин фонових концентрацій 
забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, затвердженого наказом 
Міністерства екології та природних ресурсів України від 30 липня 2001 р. № 286, 
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 р. за № 700/5891, 
передбачивши подання запиту щодо отримання довідки про визначення величин 
фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі 
розрахунковим методом в електронній формі засобами Єдиної екологічної 
платформи "ЕкоСистема". 
 
 
 
Ситатистика отриманих документів  
Фонові концентрації  за 2023 рік станом на 01.11.2023  
1800
1600
1400
1200
1000 1725 
800
600
830 
400
200
0 117 
0
Видано через Видано в папері Відмовлено через Відмовлено в 
екоСистему ЕкоСистему папері 
Кількість (шт) 
 
 
Рисунок 2.17 – Статистична інформація щодо отримання довідки про визначення 
величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі 
розрахунковим методом в електронній формі та паперовій формі 
 
2.4 Загальна статистична інформація щодо отримання послуг засобами 
ЕкоСистеми 
 
На сьогодні, ЕкоСистема – це єдиний ресурс для отримання електронних 
публічних та адміністративних послуг у сфері захисту довкілля, що відповідає 
вимогам сучасного цифрового суспільства, та спрямована на вдосконалення 
ефективності та прозорості процесів. 
В таблиці 2.1 наведено загальну статистичну інформацію щодо показників 
роботи ЕкоСистеми (станом на 17.11.2023 р.). 
Аналіз даних таблиці 2.1 показує, що станом на 17.11.2023 р. в системі 
авторизовано 82708 користувачів та всього отримано і видано 54881 документів 
через ЕкоСистему. 
 
 
 
 
Таблиця 2.1 – Загальна статистична інформація 
ЕкоСистема 
Показник за попередній тиждень всього 
Всього цифрових послуг 0 18 
Отримано/видано документів через 
164 54881 
ЕкоСистему 
ЕкоЗагроза 
Отримано звернень через засоби ЕЗ 9 2573 
Складено актів 2 1478 
Загальна сума нарахованих збитків 0,1 млрд грн 2 108 млрд грн 
Інформація про користувачів 
Показник ЕкоСистема ЕкоЗагроза 
Користувачі, які відвідали сторінку 
164 9 
за останній тиждень 
Авторизованих в системі 82708 391 
 
В таблиці 2.2 наведено статистичну інформацію щодо наданих послуг через 
ЕкоСистему (станом на 17.11.2023 р.). 
 
Таблиця 2.2 – Детальна статистична інформація 
ЕкоСистема 
1 2 
Отримано/видано 
Назва послуги документів через 
ЕкоСистему 
Видача довідки про величини фонових концентрацій 
1725 
(Peopleless) 
 
 
 
 
 
Продовження таблиці 2.2 
1 2 
Ліцензія на провадження господарської діяльності з 377 
поводження з небезпечними відходами 
Декларація про відходи (Peopleless) 49960 
Висновок на транскордонне перевезення відходів, що 
802 
включені до Зеленого переліку відходів 
Лісорубний квиток 1 
Державний облік об'єктів, які справляють або можуть 
справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан 
586 
атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих 
речовин, що викидаються в атмосферне повітря (Peopleless) 
Договір про надання послуг з проведення громадського 
обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля 424 
(Peopleless) 
Стратегічна екологічна оцінка документів державного 
992 
планування 
Зауваження і пропозиції громадськості щодо здійснення 
12 
стратегічної екологічної оцінки (Peopleless) 
Дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів 2 
Сервіс передачі відходів (Peopleless) 0 
Електронна звітна форма обліку відходів (Peopleless) 0 
ЕкоЗагроза 
Назва всього 
Отримано звернень через засоби ЕЗ 2534 
Складено актів 1478 
Нараховано збитків 2 108 млрд грн 
 
 
 
Отже, станом на 17.11.2023 р. через ЕкоСистему вже оформлено понад 
54800 документів у сфері захисту довкілля. Найбільше зареєстрували декларацій 
про відходи – майже 49960. Ця послуга доступна на ЕкоСистемі у автоматичному 
режимі. Вона надається взагалі без участі чиновника – рeopleless. 
Серед інших ТОП-5 найпопулярніших послуг на платформі: 
– Видача довідки про величини фонових концентрацій (рeopleless) – 1725; 
– Стратегічна екологічна оцінка документів державного планування – 992; 
– Висновок на транскордонне перевезення відходів, що включені до Зеленого 
переліку – 802; 
– Державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий 
вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря (рeopleless) – 586; 
– Договір про надання послуг з проведення громадського обговорення в процесі 
здійснення оцінки впливу на довкілля (рeopleless) – 424. 
 
 
Особистий внесок здобувача у впровадження цифрових сервісів Єдиної 
екологічної платформи "ЕкоСистема" охоплює всі етапи – від аналізу 
законодавчої бази до надання технічної підтримки, кожен з яких вимагає не лише 
 
 
 
технічних навичок, але й здатності розуміти потреби бізнесу та взаємодіяти зі 
співробітниками для успішного впровадження та оптимізації нових технологій.  
До ключових аспектів, що відображають особистий внесок здобувача, слід 
віднести: 
1) аналіз нормативно-правових актів: 
- детальне дослідження та вивчення законодавства, проведення аналізу 
нормативно-правових актів для визначення їх впливу, розробка нормативно - 
правових актів у сфері охорони навколишнього природного середовища; 
- формулювання та розробка рекомендацій щодо відповідності бізнес-процесів 
вимогам законодавства. 
2) створення бізнес-процесу: 
- аналіз бізнес-потреб, вивчення внутрішніх процесів та визначення ефективних 
способів їх оптимізації; 
- розробка моделі бізнес-процесу, створення діаграм та документації, яка 
відображає оптимальний порядок виконання завдань, підготовка технічних вимог 
до створення цифрових сервісів. 
3) програмування: 
- розробка цифрового рішення, використання програмування для створення 
програм або веб-сервісів, які відповідають потребам бізнесу; 
- тестування на відповідність технічним вимогам, перевірка функціональності та 
виправлення виявлених помилок. 
4) перевірка роботи: 
- тестування функціональності, здійснення перевірки роботи цифрового сервісу 
для забезпечення його коректності та надійності; 
- аналіз результатів, визначення ефективності та виявлення можливих шляхів 
вдосконалення. 
5) впровадження цифрового сервісу: 
- підготовка до впровадження, розробка плану впровадження та необхідної 
документації; 
 
 
 
- розробка інструкцій, проведення навчань співробітників щодо користування 
новим цифровим сервісом; 
- надання технічної підтримки та вирішення можливих проблем.  
Цей внесок спрямований на комплексне вирішення завдань, розширення 
функціональних можливостей та підвищення ефективності організаційних 
процесів через використання цифрових технологій (рисунок 2.18). 
 Аналіз НПА дослідження та вивчення законодавства 
 
формулювання та розробка рекомендацій 
 щодо бізнес-процесів  
 Створення бізнес-процесу аналіз бізнес-потреб, визначення 
ефективних способів їх оптимізації 
 підготовка технічних вимог до створення 
цифрових сервісів 
Впровадження 
цифрового Програмування розробка цифрового рішення 
модулю 
перевірка функціональності, виправлення 
помилок 
Перевірка роботи тестування, перевірка роботи сервісу 
аналіз результатів, визначення можливих 
шляхів вдосконалення 
Впровадження цифрового підготовка до впровадження 
сервісу проведення навчань щодо користування 
техпідтримка 
 
Рисунок 2.18 – Схема впровадження цифрового модулю ЕкоСистеми 
 
2.5 Подальший розвиток функціональних модулів єдиної екологічної 
платформи "ЕкоСистема" 
 
Амбітними планами Міндовкілля є забезпечення функціонування 
загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної 
системи забезпечення доступу до екологічної інформації та її мережі в умовах 
воєнного стану в Україні; оптимізація та підвищення якості надання 
адміністративних послуг; цифрова трансформація усіх публічних послуг у сфері 
охорони навколишнього природного середовища; створення відкритих реєстрів 
 
 
 
екологічних даних для вільного доступу громадян про стан довкілля (рисунок 
2.19). 
 
Рисунок 2.19 – Стратегічні цілі цифрової трансформації ЕкоСистеми 
 
Враховуючи актуальність проєкту ЄЕП "ЕкоСистема", наступними 
пріоритетними напрями для подальшої розробки у вигляді функціональних 
модулів визначено: 
– е-Відходи (електронна система обліку відходів; повідомлення на транскордонне 
перевезення небезпечних відходів; ліцензія на провадження господарської 
діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких 
визначається Кабінетом Міністрів України; дозвіл на здійснення операцій з 
управління відходами; державний реєстр суб’єктів господарювання, які 
здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються 
(внесення відомостей, внесення змін до реєстру, виключення з реєстру) 
забезпечить відстеження циклу відходів від утворення до утилізації/видалення; 
 
 
 
 
Рисунок 2.20 – ІСУВ 2.0 
 
– е-Кабінет суб’єкта спрямований на спрощення комунікації з суб’єктами 
господарювання. Створює єдиний обліковий запис, акумулює всю інформацію 
про суб’єкта господарювання; 
 
Рисунок 2.21 – е-Кабінет суб’єкта 
 
 
 
– е-Ліс (лісовий квиток; посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку 
добутої дичини і порушення правил полювання) передбачає можливість подання 
суб’єктами господарювання документів в електронній формі, чим суттєво 
зменшить терміни на отримання послуги, забезпечить контроль заготівлі 
другорядних лісових матеріалів; 
– е-ПЗФ (висновок про погодження документації із землеустрою; ліміти на 
використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-
заповідного фонду загальнодержавного значення; дозвіл на імпорт та експорт 
зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт 
та інтродукцію з моря зазначених зразків) забезпечить створення геопросторової 
карти обліку та моніторингу використання природних ресурсів у межах територій 
та об’єктів природно-заповідного фонду, створення системи керування лімітами 
природних ресурсів в рамках ПЗФ; 
– е-ОВД (оцінка впливу на довкілля – другий етап) – дозволить суб’єкту 
господарювання отримати електронний висновок, зафіксує терміни подачі/видачі 
висновку, забезпечить створення розширеного реєстру з можливістю оперування 
даними для прийняття управлінських рішень, обробки, збирання, збереження та 
аналізу інформації; 
– е-Вода (електронна система моніторингу якості води, електронний державний 
водний кадастр) забезпечить оперативний збір та оцінку інформації про якість 
води, спростить механізм подачі/отримання послуг (створено цифровий кадастр 
водних об’єктів, розрахунок норм ГДС, впроваджено оновлені версії модулю 
отримання дозволу на спецводокористування 2.0. та модулю подачі звітності 2-
ТП водгосп 2.0.); 
– е-Пестициди (дозвіл на ввезення та застосування незареєстрованих пестицидів 
та агрохімікатів для наукових та дослідних цілей; посвідчення про державну 
реєстрацію пестицидів і агрохімікатів; дозвіл на транзитне переміщення не 
зареєстрованих в Україні генетично модифікованих організмів; дозвіл на 
проведення державної апробації (випробування) генетично модифікованих 
 
 
 
організмів у відкритій системі) спростить механізм подачі/отримання документів, 
чим суттєво зменшить терміни на отримання послуги (автоматичне формування 
заяви, подання документів в електронному вигляді, отримання цифрового 
дозволу, автоматичне занесення у відповідні реєстри); 
 
Рисунок 2.22 – ЕкоСистема у майбутньому 
 
– е-Екоконтроль (Єдина інформаційна Система "Екологічний Контроль") 
забезпечить оперативний збір інформації про стан навколишнього середовища, 
дасть можливість вживати оперативні заходів реагування, буде створено паспорт 
підприємства з дозвільними документами суб’єкта господарювання, кабінет 
екоінспектора. 
 
 
 
 
 
 
 
ВИСНОВКИ 
 
Отже, цифровізація – це основа, завдяки якій можливо досягти добробуту в 
країні, покращити та водночас полегшити життя громадянам. Впровадження та 
подальший розвиток функціональних модулів Єдиної екологічної платформи 
"ЕкоСистема" забезпечить високий рівень поінформованості громадян України 
про стан довкілля, значно полегшить впровадження механізму електронного 
урядування, гарантуючи прозорість в діяльності органів виконавчої влади, 
спростить узагальнення та систематизацію інформації про довкілля, якою 
володіють органи державної влади на різних рівнях та сприятиме узгодженню 
позицій стейкхолдерів і участі громадськості при прийнятті рішень, що 
стосуються екологічної політики держави. 
Цифровізація в сучасному світі визначається як ключовий фактор для 
досягнення економічного процвітання та покращення якості життя громадян. В 
Україні важливим кроком у напрямку цифрової трансформації може стати 
впровадження та подальший розвиток функціональних модулів Єдиної 
екологічної платформи "ЕкоСистема". 
Ця ініціатива призначена не лише для поліпшення стану довкілля, але й для 
підвищення рівня інформованості громадян про екологічні проблеми. Єдина 
екологічна платформа надасть можливість широкому загалу отримувати 
актуальну і достовірну інформацію про стан довкілля в різних регіонах країни. 
Впровадження цифрових сервісів та модулів ЄЕП "ЕкоСистема" має безліч 
переваг для сфери охорони навколишнього природного середовища. Серед 
очевидних переваг:  
- автоматизація процесів, що підвищує ефективну взаємодію бізнесу, 
громадян та органів державної влади (режим роботи "paperless", 
"peopleless"); 
 
 
 
- зручність для користувачів (робота цифрових сервісів 24/7, що 
забезпечує зручність для користувачів незалежно від часу та місця; 
мобільність – доступ до сервісів з будь-якого пристрою); 
- економія ресурсів (зменшення паперової документації, що допомагає 
зберігати ліси та зменшує витрати на друк); 
- збереження інформації, можливість проводити аналіз даних для 
прийняття обґрунтованих управлінських рішень та вдосконалювати 
стратегії. 
Однією з важливих переваг впровадження цифрових технологій у сферу 
екології є спрощення механізму електронного урядування. Це сприятиме 
підвищенню прозорості в діяльності органів виконавчої влади та дозволить 
громадянам більш ефективно взаємодіяти з органами влади через електронні 
сервіси. 
Крім того, інтеграція ЕкоСистеми допоможе у систематизації та 
узагальненні інформації про стан довкілля. Це стане важливим кроком у 
забезпеченні єдиної та консолідованої бази даних, доступної для владних 
структур на різних рівнях. 
Особливу увагу слід приділити участі громадськості у прийнятті рішень 
щодо екологічної політики. Цифрові рішення можуть сприяти узгодженню 
позицій та забезпечити широкий доступ до інформації для всіх зацікавлених 
сторін. Це сприятиме більш обґрунтованому та демократичному процесу 
ухвалення рішень, що стосуються екології та сталого розвитку.  
Отже, цифрова трансформація в сфері екології може відкрити нові 
можливості для покращення управління довкіллям, забезпечуючи високий рівень 
інформаційної доступності, ефективного електронного урядування та активної 
участі громадськості. 
Робота пройшла апробацію на П’ятій Всеукраїнській науково-практичній 
конференції "Євроінтеграція екологічної політики України" (Одеса: Одеський 
державний екологічний університет, 2023).  
 
 
 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Бібліотека Букліб. Студентська бібліотека. [Електронний ресурс].  – Режим 
доступу: https://buklib.net/books/22269/ (дата перегляду: 09.10.2023). 
2. Вікіпедія – вільна енциклопедія. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://uk.wikipedia.org/ (дата перегляду: 04.10.2023). 
3. Антикризове управління підприємством (2005) [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу: https://library.if.ua/book/60/4207.html (дата перегляду: 09.10.2023). 
4. StudFiles. Файловий архів студентів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://studfile.net/preview/8900420/ (дата перегляду: 09.10.2023). 
5. Освіта UA. Екологія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://osvita.ua/vnz/reports/ecology/21137/ (дата перегляду: 05.10.2023). 
6. Офіційний веб-портал Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/ (дата перегляду: 02.10.2023). 
7. Технічне завдання на створення базових компонентів Єдиної екологічної 
платформи "ЕкоСистема" (Етап 1), Київ, 2022, с. 81. 
8. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи магістра 
здобувачів спеціальності 101 "Екологія" усіх форм навчання / [Електронний 
ресурс] / Упоряд. : Хоменко О.М., Ящук Л.Б. Свояк Н.І..; Черкас. держ. технол. 
ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2021. – 50 с. – Назва з титульного екрана. 
9. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1065 "Про Єдину 
екологічну платформу "ЕкоСистема". 
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.07.2023 № 783 "Деякі питання 
функціонування сервісу фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому 
природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії 
Російської Федерації "ЕкоЗагроза". 
11. Офіційний державний веб-портал Єдиної екологічно платформи 
"ЕкоСистема". [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://eco.gov.ua/ (дата 
перегляду: 12.11.2023). 
 
 
 
12. Закон України про Національну програму інформатизації від 01.12.2022 № 
2807-ІХ. 
13. Постанова Верховної Ради України від 8 липня 2022 року № 2360-ІХ "Про 
затвердження завдань Національної програми інформатизації на 2022-2024 роки". 
14. Закону України "Про управління відходів". 
15. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 9 "Про реалізацію 
експериментального проекту з надання в електронній формі висновку щодо того, 
чи підпадають відходи Зеленого переліку відходів, які є об’єктом експорту або 
імпорту, під дію пунктів 6-33 Положення про контроль за транскордонними 
перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням". 
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 № 1120 "Про 
затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями 
небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого 
переліків відходів". 
17. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 № 1191-р "Про 
затвердження плану заходів на 2023 рік щодо переведення публічних послуг в 
електронну форму". 
18. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.2022 № 891 "Про реалізацію 
експериментального проекту щодо взяття на державний облік (зняття з обліку і 
коригування відомостей про об’єкт) об’єктів, які справляють або можуть справити 
шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів 
забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, в електронній 
формі". 
19. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.2022 № 1249 "Про реалізацію 
експериментального проекту щодо отримання довідки про визначення величин 
фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі 
розрахунковим методом в електронній формі". 
20. Чиженко В.В., Хоменко О.М. Аналіз функціональних компонентів єдиної 
екологічної платформи «ЕкоСистема». Матеріали П’ятої Всеукраїнської науково-
 
 
 
практичної конференції "Євроінтеграція екологічної політики України". Одеса: 
Одеський державний екологічний університет, 2023. 552 с.
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
