Trudności w przekładzie kategorii modalności w korespondencji biznesowej (na materiale języka polskiego i rosyjskiego)

Abstract

Język komunikacji służbowej, głównie korespondencji biznesowej, jest oparty na specyficznej modalności dyskursywnej, przejawiającej się w standardowych zwrotach i połączeniach wyrazowych. Należy podkreślić, że przeważającym rodzajem modalności w komunikacji tego typu jest modalność informatywna, necesywna, wolitywna oraz imperatywna.

Purpose. The purpose of the study is to compare those linguistic means expressing modality in Russian and Polish written business texts which may cause difficulties in the translation process due to the close origin of both languages. The object of our study is business letters as a type of business document. According to observations supported by teaching experience, they most effectively enable foreigners learning Russian or Polish to acquire the ability to use various types of modalities. The subject of the study is the identification of linguistic means expressing modality in the original and translated Russian and Polish business texts and typology of these means from the point of view of the sender's intentions. Background. The study of modality is a problematic issue for linguists due to the lack of consistency in the theoretical approaches to this phenomenon. Modality has been analyzed, among others, by Bellert (1971), Boguslawski (1971), Jodlowski (1971), Boniecka (1976), Rytel (1982), Holvoet (1989), Koseska-Toszewa (1996), Komendziński (1997, pp. 95–104), Ligara (1997), Korytkowska (1997) and from more recent works we should mention: Tutak (2003, pp. 51–69), Maldžieva (2003), Greszczuk (2006), Malinovsky (2006), Labocha (2019; 2020), Dudek-Waligóra (2017), Heliasz-Nowosielska (2023) and Paducheva (2023). Among the abovementioned studies, there is a lack of solutions for the study of modality in business texts. Broadly speaking, two positions can be distinguished regarding the definition of modality. The first approach treats modality as "expressing the attitude of the statement sender to the transmitted content", while the second approach sees the essence of modality "in the relationship between the transmitted content and the objective state of affairs" (Labocha 2020, pp. 205–206). In this study, we understand modality as the sender's expression of the relationship between the content transmitted by them and the objective state of affairs. Methods. The methodology of the study is constructed of the following components: comparative analysis (V. Zmarzer. J. Wawrzyńczyk), functionalpragmatic analysis (O. Leszczak), observation method (B. Malinowski, M. Weber) and qualitative method, mainly discourse analysis (T. van Dijk, J. Labocha). The research material consists of authentic texts of business correspondence taken from Internet sources and own translations. Results. The language of business communication, mainly business correspondence, relies on a specific discursive modality, manifested in standard phrases and word combinations. It should be emphasized that the predominant type of modality in this type of communication is the informative, volitional, imperative and obligatory modality. Modality in business letters is verbalized with the help of template constructions, which in the linguistic image of the users' worldview are associated with official professional discursive activity. Discussion. Modality as a necessary component of every sentence in business letters is a universal speech category in both Polish and Russian. However, when translating, it is necessary to take into account the discursive peculiarities of each language.

Постановка проблеми. Вивчення модальності є проблемним питанням для лінгвістів через відсутність узгодженості в теоретичних підходах до цього явища. Модальність аналізували, зокрема, Bellert (1971), Boguslawski (1971), Jodlowski (1971), Boniecka (1976), Rytel (1982), Holvoet (1989), KoseskaToszewa (1996), Komendziński (1997), Ligara (1997), Korytkowska (1997), а з нещодавніх праць варто згадати: Tutak (2003, с. 51-69), Maldžieva (2003), Greszczuk (2006), Malinovsky (2006), Labocha (2019; 2020), Dudek-Waligóra (2017), Heliasz-Nowosielska (2023) та Paducheva (2023). Серед вищеназваних досліджень бракує рішень для вивчення модальності в ділових текстах. Загалом, дещо спрощуючи, можна виокремити дві позиції щодо визначення терміна «модальність». Перша трактує модальність як «вираження ставлення відправника висловлювання до переданого змісту», а друга вбачає сутність модальності» у відношенні між переданим змістом та об’єктивним станом речей» (Labocha 2020). У цьому дослідженні ми розуміємо модальність як вираження відправником відношення між переданим ним змістом та об’єктивним станом речей. Мета дослідження – зіставлення тих російських і польських мовних засобів вираження модальності в текстах ділового листування, які можуть спричиняти труднощі у процесі перекладу через близькість походження обох мов. Об’єктом нашого дослідження є ділові листи як різновид ділових документів. За спостереженнями, підтвердженими досвідом викладання, саме вони дають змогу іноземцям, які вивчають російську або польську мови, набути вміння використовувати різні типи модальності найефективніше. Предметом дослідження є виявлення мовних засобів вираження модальності в оригінальних і перекладених російськомовних і польськомовних ділових текстах та типологізація цих засобів з позиції інтенцій відправника. Методи. Методологія дослідження ґрунтується на таких складових: порівняльний аналіз (V. Zmarzer. J. Wawrzyńczyk), функціональнопрагматичний аналіз (O. Leszczak), метод спостереження (B. Malinowski, M. Weber) та якісний метод, переважно дискурс-аналіз (T. van Dijk, J. Labocha). Матеріалом дослідження слугували автентичні тексти ділового листування, взяті з інтернет-джерел, та власні переклади. Результати. Мова ділового спілкування, переважно ділового листування, ґрунтується на специфічній дискурсивній модальності, що проявляється в стандартних фразах і словосполученнях. Домінантними типами модальності в цьому виді спілкування є інформативний, вольовий, імперативний та спонукальний. Модальність у ділових листах вербалізується за допомогою шаблонних конструкцій, які в мовній картині світу користувачів асоціюються з офіційною професійною дискурсивною діяльністю. Дискусія. Модальність як обов’язковий компонент кожного речення в ділових листах є універсальною мовленнєвою категорією як у польській, так і в російській мовах. Однак у процесі перекладу необхідно враховувати дискурсивні особливості кожної мови.