Навички когнітивного менеджменту у формуванні якісних характеристик аудитора

Abstract

У цьому дослідженні розглянуто самоефективність фахівців у сфері аудиту як показник мотивації до підвищення якості аудиту. Інституційна якість аудиту може як зменшити, так і посилити невизначеність, що виникає через неповну інформацію про поведінку економічних агентів, корпоративне управління з нижчою інституційною якістю аудиту може працювати неефективно. Ми вивчаємо взаємозв'язок індивідуальної самоефективності з ефективністю на рівні економічного агента та більш зовнішніми характеристиками при прогнозуванні когнітивної активації та управління. Позначено, що професійні навички та здібності аудиторів у вирішенні проблем вищого порядку будуть більш ефективними при використанні концепції «когнітивного менеджменту», яка більше зосереджується на розвитку ментальних моделей чи метакогнітивних навичок. Виявлено, що метод когнітивного менеджменту у професійній діяльності складається із шести кроків: моделювання, коучинг, планування, артикуляція, рефлексія та дослідження. Аудитори, які проходять підвищення кваліфікації за допомогою когнітивного учнівства, можуть набувати когнітивних навичок за допомогою дискурсивної взаємодії. Щоб активізувати дослідження в галузі управління та підвищення професійних навичок аудиторів на робочому місці, модель когнітивного менеджменту слід поєднувати з коучинговими дослідженнями, у тому числі коучинг професіоналів з спеціалістами-початківцями. Оскільки ці аспекти та метод когнітивного учнівства мають багато спільного, можна визначити види коучингової поведінки, які сприяють розвитку когнітивних та метакогнітивних навичок співробітників шляхом інтеграції когнітивного менеджменту з дослідженнями в галузі коучингу. Інтегруючи професійне зростання з когнітивною теорією, модель когнітивного учнівства можна використовувати при формуванні професійних навичок аудиторів вищого рівня, оскільки когнітивний менеджмент поєднує справжній досвід вирішення проблем з керівництвом експерта замість деконтекстуалізованого навчання. Отримані дані вказують на важливість звернення до когнітивного менеджменту щодо самоефективності аудитора.

This study considers the self-efficacy of audit professionals as an indicator of motivation to improve audit quality. The institutional quality of an audit can both reduce and exacerbate the uncertainties arising from incomplete information about the behavior of economic agents, corporate governance with lower institutional audit quality may not work effectively. We study the relationship of individual self-efficacy with efficiency at the level of an economic agent and more external characteristics in predicting cognitive activation and control. It is indicated that the professional skills and abilities of auditors in solving problems of a higher order will be more effective when using the concept of "cognitive management", which focuses more on the development of mental models or metacognitive skills. It was revealed that the method of cognitive management in professional activity consists of six steps: modeling, coaching, planning, articulation, reflection and research. Auditors undergoing professional development through cognitive apprentice-ship may acquire cognitive skills through discursive interaction. In order to intensify research in the field of management and increase the professional skills of auditors in the workplace, the cognitive management model should be combined with coaching research, including coaching professionals with aspiring specialists. Since these aspects and the method of cognitive apprenticeship have much in common, it is possible to identify coaching behaviors that contribute to the development of employees' cognitive and metacogni-tive skills by integrating cognitive management with coaching research. By integrating professional growth with cognitive theory, the cognitive apprenticeship model can be used to build the professional skills of top-level auditors, as cognitive management combines genuine problem-solving experience with expert guidance instead of decontextualized learning. The findings indicate the importance of turning to cognitive management in the study of auditor self-efficacy.