Топографо-геодезичні вишукування з використанням комбінованого знімання (БПЛА та GPS) на родовищі цегельної сировини

Доценко, Поліна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4862
Title:	Топографо-геодезичні вишукування з використанням комбінованого знімання (БПЛА та GPS) на родовищі цегельної сировини
Authors:	Волонтир, Аліна Доценко, Поліна
Keywords:	БПЛА, GPS;топографо-геодезична зйомка
Issue Date:	Jun-2023
Abstract:	аналіз нормативно-правових актів України, які регулюють топографо-геодезичні роботи, висвітлені загальні відомості про об'єкт знімання в Звенигородському районі, проаналізовано порядок підготовчих та топографо-геодезичних робіт на родовищі цегельної сировини
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4862
Appears in Collections:	193 Геодезія та землеустрій (Геодезія та землеустрій)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Доценко пдф.pdf Restricted Access		1.98 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text




 
ВСТУП 
Топографо-геодезичні роботи виконуються з метою отримання точних, 
достовірних та актуальних матеріалів і даних про ситуацію та рельєф 
місцевості, існуючих споруд (у тому числі й підземних), наземних та підземних 
інженерних комунікацій, елементів планування, благоустрою та озеленення. 
Геодезичні вишукування проводяться за допомогою спеціального 
обладнання та інструментів, таких як тахеометри, БПС та GNSS-приймачі. 
Основні напрямки економічного і соціального розвитку України 
передбачають широке використання місцевих сировинних ресурсів, як 
найважливіше завдання, вирішення якого дозволить значно зменшити вартість 
будівельних робіт за рахунок зниження затрат на доставку вантажів та 
нераціонального використання транспортних засобів. 
Великим попитом для будівельних робіт користується цегельна сировина. 
За результатами виконаних геологорозвідувальних робіт було детально 
розвідане Звенигородське-І родовище цегельної сировини, яке знаходиться в 
200 м від Звенигородського цегельного заводу і безпосередньо прилягає до 
стінки діючого кар’єру. 
Метою користування надрами є видобування суглинків, придатних у 
шихті за геологічним заляганням для виробництва способом пластичного 
формування в умовах природного сушіння цегли керамічної рядової повнотілої. 
За основними якісними показниками суглинки відповідають вимогам 
ДСТУ Б В. 2.7-60-97 “Сировина глиниста для виробництва керамічних 
будівельних матеріалів. Класифікація” і придатні для виготовлення цегли 
керамічної повнотілої рядової, яка задовольняє вимоги ДСТУ Б В.2.7-61-97 
“Цегла та камені керамічні рядові і лицьові. Технічні умови”. Марка цегли – 75 
- 100, за морозостійкістю – F 15. 
За результатами топографічної зйомки складаються топографічні плани 
або карти різних масштабів - все залежить від цілей, які покликана виконати 
дана процедура. Для кожного конкретного об'єкта підбирається свій масштаб. В 
моєму дослідженні топоплан розроблятиметься в масштабі 1:1000.  
6 
 
 
Топографо-геодезичні роботи не обмежуються тільки топографічною 
зйомкою. Зйомка - це тільки одна з процедур, хоча і ключова. Обов'язковим 
продовженням топозйомки є складання відповідного графічного документа - 
карти, плану, комплексу креслень. Графічна складова не менш важливий етап, 
ніж сам знімальний процес. Вона може припускати розробку нових планів або 
оновлення бази застарілих матеріалів згідно з новими відомостями.  
У кваліфікаційній роботі розглядаються топографо-геодезичні 
вишукування з використанням комбінованого знімання за допомогою БПЛА та 
GPS на родовищі цегельної сировини. 
Безпілотні літальні апарати все більше проникають у сферу геодезії. За 
останні роки популярність БПС надзвичайно зросла. Технологія з кожним 
роком удосконалюється, зросла кількість БПЛА для різноманітних застосувань. 
Наприклад, для кар’єру таке дослідження  означає використання безпілотного 
літального апарату, оснащеного камерою вниз, для зйомки зображень місця з 
різних точок. З цих зображень програмне забезпечення для фотограмметрії 
може відтворювати тривимірні карти з географічними посиланнями, цифрові 
моделі місцевості контурних ліній або цифрові моделі поверхні видобутку. 
Використання  БПЛА вирішує проблему швидкого збору даних, також 
дає можливість виконати зйомку у важко доступних і небезпечних для людини 
місцях в автоматизованому режимі. 
Технології GPS дозволяють розвʼязувати геодезичні задачі різного рівня: 
від розвитку державної геодезичної сітки до інвентаризації земельних ділянок. 
Продуктивність праці зростає при цьому набагато більше. 
 Супутникова радіонавігаційна система чи, як вона ще називається, 
глобальна система визначення місце розташування GPS (Global Position System) 
забезпечує високоточне визначення координат і швидкості об’єктів в будь-якій 
точці земної поверхні, в будь – який час доби, в будь-яку погоду, а також точне 
визначення часу. 
 
7 
 
 
I. АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИ 
ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБОТАХ 
 
1. Земельний Кодекс України [1]. 
2. Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність, Закон 
України, 353-XIV, 23.12.98 р. (в редакції від 09.12.12 р.)  
Стаття 2. Законодавство про топографо-геодезичну і картографічну 
діяльність. 
Відносини в сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності 
регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. 
Стаття 3. Завдання законодавства про топографо-геодезичну і 
картографічну діяльність 
Завданням законодавства про топографо-геодезичну і картографічну 
діяльність є регулювання відносин у сфері топографо-геодезичної і 
картографічної діяльності для забезпечення потреб держави і громадян 
результатами топографо-геодезичної і картографічної діяльності. 
Стаття 4. Об’єкти топографо-геодезичної і картографічної діяльності. 
Об’єктами топографо-геодезичної і картографічної діяльності є: 
територія України, в тому числі водні об’єкти, міста та інші населені 
пункти, системи промислових, гідротехнічних та інших інженерних споруд і 
комунікацій, континентальний шельф і виключна (морська) економічна зона 
України; 
Стаття 5. Суб’єкти топографо-геодезичної і картографічної 
діяльності 
Суб’єктами топографо-геодезичної і картографічної діяльності є: 
Кабінет Міністрів України; 
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування 
державної політики у сфері земельних відносин; центральний орган виконавчої 
влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин; 
Міністерство оборони України та його спеціальні підрозділи; 
8 
 
 
інші центральні та місцеві органи виконавчої влади; 
юридичні та фізичні особи, які володіють необхідним технічним та 
технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи є 
сертифікований інженер-геодезист, що є відповідальним за якість результатів 
топографо-геодезичних і картографічних робіт. 
Стаття 10. Основні вимоги щодо здійснення топографо-геодезичної і 
картографічної діяльності 
➢ Під час здійснення топографо-геодезичних, картографічних робіт 
повинні забезпечуватися: 
➢ додержання вимог нормативно-технічної документації; 
➢ впровадження прогресивних технологій і методів організації 
топографо-геодезичного і картографічного виробництва; 
➢ розроблення, впровадження та організація програмного, 
технологічного і технічного забезпечення ефективного використання цифрових 
карт і геоінформаційних систем; 
➢ виконання робіт методами і способами, безпечними для життя і 
здоров’я людей, стану довкілля та об’єктів, що мають історико-культурну 
цінність; 
➢ графічне зображення на картах державних кордонів України та меж 
адміністративно-територіального устрою, а також кордонів іноземних держав 
та інших політико-адміністративних і географічних елементів; 
➢ зберігання та облік топографо-геодезичних, картографічних, 
аерозйомочних і космічних матеріалів; 
➢ систематичний аналіз державної астрономо-геодезичної основи на 
території України та відповідності картографічних матеріалів сучасному стану 
місцевості; 
➢ виконання топографічних, картографічних, кадастрових зйомок та 
оновлення карт і планів, зйомок континентального шельфу та водних об’єктів в 
єдиній системі координат і висот. 
9 
 
 
Стаття 16. Нормативно-технічна документація в сфері топографо-
геодезичної та картографічної діяльності 
Нормативно-технічна документація в сфері топографо-геодезичної та 
картографічної діяльності встановлює порядок організації топографо-
геодезичних і картографічних робіт, технічні вимоги до них, норми та правила 
їх виконання. 
Нормативно-технічна документація затверджується центральним органом 
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері 
земельних відносин. 
Нормативно-технічна документація в сфері топографо-геодезичної та 
картографічної діяльності обов’язкова для виконання всіма суб’єктами 
топографо-геодезичної та картографічної діяльності. 
Нормативно-технічна документація є основою для проведення державних 
та інших експертиз, здійснення державного геодезичного нагляду за топографо-
геодезичною та картографічною діяльністю, а також для вирішення спорів. [2] 
3. Про охорону праці, Закон України, 2694-XII, 14.10.92 р. (в 
редакції від 04.06.09 р.). 
Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного 
права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, 
на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних 
органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань 
безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок 
організації охорони праці в Україні [3]. 
4. Про затвердження Державної науково-технічної програми 
розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного 
картографування на 2003-2010 роки, Постанова КМУ № 37 від 16.01.03 р. (в 
редакції від 25.05.06 р.). 
Ця Програма спрямована на вдосконалення  системи  задоволення  
потреб економіки, науки, освіти та оборони країни у геопросторовій  
інформації    та     картографічній     продукції,     активізацію  
10 
 
 
фундаментальних  та  прикладних наукових досліджень,  впровадження  
передових досягнень науки,  техніки і технологій у цих  сферах  та  
розвиток виробничої інфраструктури [4]. 
5. Про впровадження на території України Світової геодезичної 
системи координат WGS-84, Постанова КМУ № 2359 від 22.12.99 р. (в 
редакції від 23.12.09 р.) 
З метою  інтеграції  України   в   світову   та   європейську  економічні   
системи,   запровадження  сучасних  систем  навігації  транспортних засобів,  
участі в міжнародних наукових  дослідженнях  глобальних  екологічних і 
геодинамічних процесів,  вивчення фігури  Землі  та  картографування  
території  України   з   використанням  супутникових технологій       Кабінет       
Міністрів      України  постановляє:  
Прийняти для використання  на  території  України  Світову  
геодезичну систему координат WGS-84 [5]. 
6. Основні положення створення Державної геодезичної мережі 
України, Постанова КМУ № 844 від 08.06.98 р. (в редакції від 23.12.09 р.). 
Основні положення     передбачають    виконання    робіт    з  використанням  
сучасних  супутникових   радіонавігаційних   систем  (GPS),  комп'ютерних  
технологій,  а також допускають використання  традиційних геодезичних 
методів.  
   Вимоги основних положень є обов'язковими для виконання  всіма 
державними   органами  та  суб'єктами  підприємницької  діяльності незалежно 
від форм власності і підпорядкування [6]. 
7. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 
1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), Наказ Головного управління 
геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України № 56 від 
09.04.98 р. (в редакції від 27.07.99 р.). 
Інструкція обов'язкова  для  всіх  суб'єктів  підприємницької  діяльності,   
незалежно   від   форм   власності,   які  виконують  топографічні знімання у 
масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. 
11 
 
 
     В інструкції викладені нормативні вимоги до виконання повного комплексу 
робіт великомасштабних топографічних знімань [7]. 
8. Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:5000, 
1:2000, 1:1000, 1:500, Наказ Мінекоресурсів України №295 від 03.08.01 р. 
[8]. 
9. Інструкція про порядок контролю і приймання топографо-
геодезичних та картографічних робіт, Наказ Головного управління 
геодезії, картографії та кадастру України № 19 від 17.02.00 р. 
 В інструкції викладено порядок проведення контролю, приймання та 
оцінки якості топографо-геодезичних і картографічних робіт 
загальнодержавного та спеціального призначення в підприємствах, організаціях 
та окремими суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують названі 
роботи [9]. 
10. Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців 
топографо-геодезичних і картографічних робіт, затверджені наказом 
Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 лютого 
2014 року № 65 «Про затвердження Вимог до технічного і технологічного 
забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт» 
I. Загальні положення 
1.1. Ці Вимоги поширюються на суб’єктів господарювання, які 
виконують топографо-геодезичні і картографічні роботи з метою створення 
геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів, даних, топографо-
геодезичної і картографічної продукції. 
1.2. У цих Вимогах терміни вживаються у таких значеннях: 
• виконавці топографо-геодезичних і картографічних робіт (далі - 
виконавці робіт) - юридичні та фізичні особи, які володіють необхідним 
технічним та технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем 
роботи є сертифікований інженер-геодезист, що є відповідальним за якість 
результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт; 
12 
 
 
• технічне забезпечення виконавців робіт - засоби обчислювальної та 
інформаційної техніки, технічні засоби для виконання топографо-геодезичних і 
картографічних робіт; 
• технологічне забезпечення виконавців робіт - сукупність методів, 
виробничих процесів і програмно-технічних засобів, об'єднаних у 
технологічний процес для створення геодезичних, топографічних і 
картографічних матеріалів, збору, ведення, контролю, накопичення, зберігання, 
поновлення, пошуку, перетворення, переробки, відображення, видачі й передачі 
даних. 
Інші терміни, що використовуються у цих Вимогах, вживаються у 
значеннях, наведених у Законах України “Про топографо-геодезичну і 
картографічну діяльність”, “Про географічні назви” та інших нормативно-
правових актах. 
II. Вимоги до технічного забезпечення виконавців робіт: 
2.1. Виконавець робіт повинен мати на праві власності чи інших законних 
підставах такі засоби обчислювальної та інформаційної техніки, технічні 
засоби, необхідні для виконання топографо-геодезичних і картографічних 
робіт: 
• супутникові геодезичні ГНСС-приймачі, високоточні і точні 
електронні тахеометри, теодоліти та нівеліри, гравіметри, комп’ютери та 
відповідне ліцензоване програмне забезпечення для виконання робіт зі 
створення Державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, 
геодезичних мереж спеціального призначення, інженерно-геодезичних 
вишукувань; 
• цифрові аерокамери, аерофотоапарати, прилади для обробки 
аерофільмів та друку фотографій, сканери високої роздільної здатності, 
аналітичні та цифрові фотограмметричні прилади, точні та технічної точності 
тахеометри (електронні), теодоліти та нівеліри, комп’ютери та відповідне 
ліцензоване програмне забезпечення для виконання аерофототопографічних 
13 
 
 
робіт, топографічних зйомок, кадастрових зйомок, топографічних робіт для 
забезпечення основи різних кадастрів; 
• сканери високої роздільної здатності, обладнання для підготовки 
карт до видання, комп’ютери та спеціалізоване ліцензоване програмне 
забезпечення (геоінформаційні системи, система управління банком даних 
тощо) для виконання робіт зі створення (укладання, поновлення, підготовка до 
видання) карт (планів) у графічному, цифровому та електронному видах, робіт 
зі створення та ведення геоінформаційних систем, баз та банків даних. 
2.2. Геодезичні інструменти та обладнання, комп’ютерна, обчислювальна, 
інформаційна техніка і програмне забезпечення, які застосовуються для 
виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт, повинні 
забезпечувати необхідну точність вимірювань, автоматизацію процесів обробки 
даних, отримання геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів та 
даних у паперовому та електронному вигляді. 
III. Вимоги до технологічного забезпечення виконавців робіт. 
3.1. Виконавець робіт повинен: 
виконувати роботи відповідно до затвердженої у встановленому 
законодавством порядку нормативно-технічної документації щодо додержання 
технології виконання робіт, оформлення технічних проєктів, звітів, 
пояснювальних записок, повноти, точності й відповідності відображення 
місцевості на топографічних планах та картах умовним знакам; 
дотримуватися встановленого порядку обліку, зберігання, використання 
та розпоряджання топографо-геодезичними і картографічними матеріалами; 
забезпечувати регулярність повірок засобів вимірювальної техніки 
відповідно до Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” та 
виконання обов’язкових технологічних повірок засобів вимірювання з 
відображенням їх у польових журналах згідно з інструкціями за видами робіт; 
безоплатно передавати згідно із законодавством до Державного 
картографо-геодезичного фонду України один примірник копій створених 
матеріалів робіт; 
14 
 
 
надавати до Держземагентства України відомості про стан пунктів 
Державної геодезичної мережі України та мереж згущення, що 
використовувалися для створення знімальних геодезичних мереж, як вихідні 
дані; 
дотримуватися вимог щодо вживання в створених геодезичних, 
топографічних і картографічних матеріалах (даних) назв географічних об’єктів 
згідно із Законом України “Про географічні назви”. 
3.2. Створені виконавцями робіт топографо-геодезичні і картографічні 
матеріали підписуються керівником суб’єкта господарювання та 
сертифікованим інженером-геодезистом [10]. 
11.  Положення про порядок надходження, зберігання, 
використання та обліку матеріалів Державного картографо-геодезичного 
фонду України, Постанова КМУ № 1344 від 22.07.99 р. (в редакції від 
23.12.09 р.)  
       Це Положення, розроблене відповідно до Закону України "Про 
топографо-геодезичну і картографічну діяльність", встановлює порядок 
надходження, зберігання, використання та обліку матеріалів Державного 
картографо-геодезичного фонду України (далі - Держкартгеофонд). 
     До Держкартгеофонду передаються топографо-геодезичні та 
картографічні матеріали незалежно від їх виду, місця створення і форми 
власності на них, які знаходяться і зберігаються на території України, мають 
наукову, історико-культурну цінність, визначені такими відповідною 
експертизою і зареєстровані у порядку, передбаченому Законом України "Про 
Національний архівний фонд і архівні установи". 
 Матеріали Держкартгеофонду є складовою частиною Національного 
архівного фонду, перебувають під охороною держави, призначаються для 
задоволення інформаційних, соціально-культурних, наукових, виробничих та 
інших потреб суспільства і не підлягають приватизації. 
15 
 
 
Функції з ведення Держкартгеофонду виконує визначене 
Держземагентством державне підприємство, яке належить до сфери його 
управління. 
Систему органів виконавчої влади, організацій, підприємств, що 
формують Держкартгеофонд і взаємодіють з ним, становлять: 
• Держземагентство; 
• Міноборони; 
• суб'єкти підприємницької діяльності, які належать до сфери 
управління Держземагентства; 
• юридичні та фізичні особи, які мають необхідне технічне та 
технологічне забезпечення та у складі яких за основним місцем роботи є 
сертифікований інженер-геодезист, що відповідає за якість проведення 
топографо-геодезичних і картографічних робіт; 
• органи виконавчої влади та їх структурні підрозділи, які 
здійснюють накопичення топографо-геодезичних та картографічних матеріалів, 
- управління містобудування та архітектури. 
     Суб'єкти підприємницької діяльності, які виконують на території 
України картографічні, геодезичні, гравіметричні, аерозйомочні роботи тощо, 
зобов'язані безоплатно передавати Держкартгеофонду копії матеріалів 
виконаних робіт для архівного зберігання. Копії матеріалів повинні бути 
виготовлені у формі і на носіях, що забезпечують довгострокове зберігання та 
подальше їх використання. 
    Підприємства Держземагентства, які виконують загальнодержавні 
топографо-геодезичні та картографічні роботи, зобов'язані передавати 
Держкартгеофонду на зберігання оригінали матеріалів виконаних робіт. 
Матеріали топографо-геодезичних і картографічних робіт, що 
передаються на архівне зберігання, дозволяється використовувати лише з 
дотриманням вимог законодавства про авторські права. 
Матеріали, які передаються Держкартгеофонду, повинні відповідати 
вимогам нормативно-правових та нормативно-технічних актів 
16 
 
 
Мінагрополітики. Матеріали, які передаються в цифровій формі, повинні бути 
записані на магнітних чи оптичних або оптико-магнітних носіях, які 
забезпечують їх довгострокове зберігання. 
Відбір матеріалів топографо-геодезичних та картографічних робіт для 
зберігання в Держкартгеофонді та встановлення термінів їх зберігання 
провадиться постійно діючими експертними комісіями Держкартгеофонду та 
суб'єктів підприємницької діяльності на основі цього Положення та 
нормативно-технічних актів Мінагрополітики. 
Перелік матеріалів тимчасового зберігання (із зазначенням терміну) 
встановлюється постійно діючими експертними комісіями суб'єктів 
підприємницької діяльності. 
Експертні комісії утворюються у складі керівника підприємства (голова) 
або головного інженера, керівників підрозділів, які забезпечують зберігання 
матеріалів, кваліфікованих спеціалістів, які в змозі правильно визначити 
наукову, історичну і практичну цінність матеріалів та встановити терміни їх 
зберігання. 
Комісії утворюються у складі 5-7 чоловік наказом керівника підприємства 
або організації. 
Суб'єкти підприємницької діяльності передають матеріали на зберігання 
до Держкартгеофонду один раз на півріччя. 
Інші суб'єкти підприємницької діяльності, які зберігають матеріали 
виконаних робіт у фондах підприємств-виконавців, подають до 
Держкартгеофонду інформацію про ці матеріали . 
Роботи, пов'язані з підготовкою матеріалів для передачі до 
Держкартгеофонду, в тому числі виготовлення копій та їх транспортування, 
здійснюються за рахунок підприємств, організацій та установ, що виконують 
відповідні роботи. 
Держкартгеофонд та суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані 
забезпечувати такі умови зберігання переданих їм матеріалів, які виключають і 
заподіяння шкоди. 
17 
 
 
До Держкартгеофонду передаються матеріали на постійне, довгострокове 
(5 і більше років) та тимчасове зберігання (термін встановлюється за 
потребою). 
В Держкартгеофонді створюються архівний фонд та фонд реалізації. 
Матеріали, термін зберігання яких минув або які стали непридатними для 
використання, повинні своєчасно передаватися експертними комісіями на 
знищення згідно з актом встановленої форми відповідно до вимог нормативно-
правових актів з питань топографо-геодезичної і картографічної діяльності. 
Оригінали топографічних карт усіх масштабів та оригінали інших 
матеріалів постійного зберігання, які стали непридатними для використання, 
підлягають знищенню тільки з дозволу Держземагентства за погодженням з 
Укрдержархівом. 
 Безпідставне знищення матеріалів постійного та довгострокового 
зберігання, порушення термінів зберігання матеріалів, встановлених цим 
Положенням, тягне за собою відповідальність, визначену законодавством. 
Матеріали, які містять відомості, що становлять державну таємницю, 
підлягають знищенню відповідно до вимог нормативно-правових актів. 
Матеріали, які не містять відомостей, що становлять державну таємницю, 
не дозволяється використовувати для господарських потреб. 
Ці матеріали знищуються відповідно до вимог нормативно-правових 
актів з питань топографо-геодезичної і картографічної діяльності. 
Матеріали, які надійшли на постійне, довгострокове та тимчасове 
зберігання, підлягають обліку відповідно до вимог Закону України "Про 
топографо-геодезичну та картографічну діяльність", нормативно-правових актів 
з питань топографо-геодезичної і картографічної діяльності та цього 
Положення, з урахуванням вимог Головархіву. 
Організація обліку матеріалів повинна забезпечувати швидке їх 
знаходження та гарантувати збереження. 
Облік матеріалів, які містять відомості, що становлять державну 
таємницю, ведеться відповідно до Закону України "Про державну таємницю" та 
18 
 
 
нормативно-правових актів з питань топографо-геодезичної і картографічної 
діяльності. 
Облік матеріалів, що надійшли на зберігання до Держкартгеофонду, 
ведеться з використанням автоматизованих або картково-облікових систем. 
 Для контролю наявності та фізичного стану матеріалів періодично 
проводиться їх інвентаризація: 
архівного фонду - один раз на два роки; 
фонду реалізації - щороку; 
інших документів - один раз на два роки. 
Матеріали Держкартгеофонду можуть використовуватися юридичними та 
фізичними особами за умови дотримання ними вимог Закону України "Про 
топографо-геодезичну і картографічну діяльність", Положення про 
Держкартгеофонд, цього Положення та інших нормативно-правових актів з 
питань топографо-геодезичної і картографічної діяльності. 
Топографо-геодезичні, картографічні та інші матеріали 
Держкартгеофонду є об'єктами державної власності і надаються у 
користування: 
• органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування без 
права використання в комерційних цілях - безоплатно, крім витрат на послуги 
та пересилку; 
• юридичним та фізичним особам - на договірних умовах. 
Для створення нових та оновлення топографо-геодезичних і 
картографічних матеріалів загальнодержавного призначення підприємствам 
Держземагентства та спеціальним підрозділам Міноборони вихідні матеріали 
надаються безоплатно. 
 Юридичним та фізичним особам, які користуються матеріалами 
Держкартгеофонду, забороняється: 
• застосовувати технічні засоби та виконувати інші дії, що можуть 
призвести до пошкодження матеріалів, переданих на зберігання; 
19 
 
 
• здійснювати несанкціоноване копіювання топографічних, 
картографічних, аерозйомочних матеріалів і гравіметричних даних; 
• передавати вихідні матеріали (їх копії) іншим особам без 
спеціального дозволу, якщо це не передбачається умовами користування 
відповідними матеріалами; 
• використовувати матеріали, які містять відомості, що становлять 
державну таємницю, без належних умов забезпечення зберігання таких 
матеріалів відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань топографо-
геодезичної і картографічної діяльності. 
Юридичні та фізичні особи, які втратили матеріали, що становлять 
державну таємницю, зобов'язані терміново повідомити про це 
Держземагентство або Міноборони (якщо воно виготовило ці матеріали) та інші 
державні органи. 
 Порушення умов користування топографо-геодезичними, 
картографічними та іншими матеріалами Держкартгеофонду тягне за собою 
відповідальність згідно із законодавством [11]. 
12. Положення про галузевий державний архів - Державну 
установу "Державний картографо-геодезичний фонд України" 
Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, 
Наказ Деравного комітету архівів України та Міністерства охорони 
навколишнього природного середовища № 71/213 від 06.05.09 р. [12]. 
13.  Положення про Державну службу України з питань 
геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету 
Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 [13]. 
14. ДСТУ 3008:2015 Національний стандарт: документація, звіти у сфері 
науки і техніки. Структура і правила оформлення[14]. 
15. ДСТУ Б А.2.4-2:2009. Умовні познаки і графічні зображення 
елементів генеральних планів та споруд транспорту [15], 
16. ГКНТА-2.04-02-98 Інструкція з топографічного знімання у масштабах 
1:5000, 1:2000, 1:1000  та 1:500 [16], 
20 
 
 
17. НПАОП 0.00-1.33-94. Правила безпеки при розробці родовищ 
корисних копалин відкритим способом [17]. 
18. ГКНТА-2.01,02-01-93. Про затвердження Інструкції про типи центрів 
геодезичних пунктів [18]. 
21. Цілі та задачі топографо-геодезичних вишукувань:  
- Прив’язка родовища до системи координат УСК-2000; 
- Топографічна зйомка в межах площі спеціального дозволу на 
користування надрами з врахуванням 100 м санітарно-захисної зони в масштабі 
1:1 000. 
- Закладення пунктів опорної  мережі. 
- Визначення координат пунктів опорної мережі в системі координат 
УСК-2000; 
Для виконання топографо-геодезичних робіт було використано: 
- Безпілотне повітряне судно (БПС) DJI Phantom 4 RTK; 
- Геодезичний GРS приймач Trimble 5700 L1/L2 RTK.  
 
 
 
 
 
  
21 
 
 
II . ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ОБ’ЄКТ ЗНІМАННЯ 
2.1 Адміністративне та географічне розташування родовища 
 
Звенигородське-1 родовище цегельної сировини знаходиться в 
Звенигородському районі Черкаської області, на західній окраїні м. 
Звенигородка, в 0,2 км на захід від заводу, в 0,2 км на схід від автомагістралі 
Умань-Черкаси, на лівому схилі балки, на орних малопродуктивних землях 
запасу Звенигородської районної ради. 
Загальна площа родовища складає 25 083 кв.м ( таблиця 2.1) 
Табл. 2.1 
Каталог координат спеціального дозволу на користування надрами. 
Система координат 
№ 
WGS-84 Pulkovo-42 УСК-2000 (зона 6) 
з/п 
Широта, В Довгота, L Широта, В Довгота, L X Y 
1 49°4′12.12′′ 30°56′20.8′′ 49°4′13′′ 30°56′27′′ 5439570.74 6349531.20 
2 49°4′14.12′′ 30°56′23.8′′ 49°4′15′′ 30°56′30′′ 5439630.86 6349593.76 
3 49°4′16.12′′ 30°56′29.8′′ 49°4′17′′ 30°56′36′′ 5439689.33 6349717.21 
4 49°4′16.12′′ 30°56′32.8′′ 49°4′17′′ 30°56′39′′ 5439687.68 6349778.09 
5 49°4′13.12′′ 30°56′31.8′′ 49°4′14′′ 30°56′38′′ 5439595.57 6349755.28 
6 49°4′12.12′′ 30°56′29.8′′ 49°4′13′′ 30°56′36′′ 5439565.78 6349713.86 
7 49°4′11.12′′ 30°56′27.8′′ 49°4′12′′ 30°56′34′′ 5439535.99 6349672.43 
8 49°4′10.12′′ 30°56′22.8′′ 49°4′11′′ 30°56′29′′ 5439507.86 6349570.11 
Площа = 2,5 га (25 083 м2) 
 
Район родовища знаходиться в північно-західній частині Українського 
щита та представляє собою горбкувате плато, яке пересічене річними 
долинами, балками, ярами. 
Поверхня плато має загальний схил в південному та південно-східному 
напрямках, з абсолютними позначками поверхні в межах 151,5 м (дно старого 
кар’єру) до 172,18 м. 
Район родовища знаходиться в лісостеповій зоні з помірно-
континентальним кліматом. Середня температура липня становить +22ºС, 
середня температура січня -6ºС. Середня кількість діб без морозу - 160-180. 
Перший мороз іноді наступає в перших числах жовтня, останній - в першій 
22 
 
 
декаді квітня. Середньорічна кількість опадів складає 450-550 мм, більша 
частина їх випадає літом, коли бувають грози і зливи. Осінь суха і тепла. 
Найбільша середня висота снігового покрову буває в лютому і складає 12-15 
см, а в понижених місцях досягає 40-50 см. Глибина промерзання ґрунту в 
середньому досягає 1 м. Вологість повітря максимальна в грудні – 88 %. 
Середньорічна швидкість вітру 3,8 м/сек переважно північно-західного і 
південно-східного напрямку.  
 
2.2 Геологічна будова родовища 
В районі робіт родовища корисних копалин пов’язані з осадовими 
відкладами і кристалічними породами. Найбільш розповсюджені родовища 
цегельної сировини, будівельних пісків і будівельного каменю, на базі яких 
діють цегельні і щебеневі заводи та підприємства по видобутку піску. 
Площа району робіт знаходиться в межах Українського кристалічного 
щита. В геологічній будові району робіт приймають участь породи 
докембрійського фундаменту, продукти їх вивітрювання та кайнозойські 
осадочні породи. Кристалічні породи докембрійського фундаменту 
представлені гнейсами, амфіболітами Росинсько-тікицької серії, гнейсами 
біотитовими, гранат-біотитовими інгуло-інгулецької серії, гранітоїдами 
Звенигородського комплексу та гранітами апліто-пегматоїдними, які покриті 
корою вивітрювання та осадовими відкладами крейдової, палеогенової, 
неогенової і четвертинної систем. 
Район характеризується не глибоким заляганням кристалічних порід 
перекритих потужною товщею осадочних відкладів, корисна копалина 
відноситься до четвертинного віку. 
23 
 
 
 
Рис.2.1 – Геологічна карта четвертинних відкладів району робіт 
(Масштаб 1 : 50 000) 
Середній - верхній плейстоцен (e,vd РП-lll) 
Це елювіальні та еолово-делювіальні відклади, представлені суглинками 
темно- бурими, бурими, коричневато-бурими, буро-коричневими з прошарками 
жовтувато- коричневих, з поступовим переходом від червоно-бурих глин до 
більш молодших утворень, в підошві шару з карбонатними включеннями. 
 
24 
 
 
Верхній плейстоцен (vd,e Рlll) 
Еолово-делювіальні та елювіальні відклади представлені суглинками 
світло- бурими, жовтувато-сірими, бурувато-жовтими, з включеннями 
гідроксидів заліза. 
Верхній плейстоцен (vd Рlll) 
Елювіально-делювіальні відклади представлені суглинками лесовидними 
палево- жовтого, бурувато-жовтого, палевого кольорів. 
Сучасні відклади. Голоцен (eН) 
Елювіальні відклади, представлені головним чином грунтово-рослинним 
шаром та безструктурними суглинками бурувато-сірого і жовтувато-сірого 
кольорів. 
За даними геологорозвідувальних свердловин і даних вивчення діючого 
кар’єру цегельного заводу, в межах досліджених глибин, зведений геолого-
літологічний розріз родовища наведений у таблиці 2.1. 
Табл. 2.1.  
Зведений геолого-літологічний розріз родовища. 
№ Вік порід Найменування порід Потужність, м 
п/п від до середнє 
1 2 3 4 5 6 
1 еН Грунтово-рослинний шар 0,4 0,7 0,58 
2 vdPIII Суглинок палево-жовтий, лесовидний 2,9 6,1 4,65 
3 vd,ePIII Суглинок світло-бурий, з включеннями 1,7 3,3 2,64 
гідроксидів Fe, середній 
4 e,vdPП-Ш Суглинок темно-бурий, тугопластичний, 1,5 5,3 3,02 
щільний, з включеннями 
землистих карбонатів в нижній 
частині шару 
 
Корисна копалина на родовищі подана трьома шарами суглинків. 
Потужність корисної копалини змінюється від 8,3 м до 14,0 м. Середня 
потужність суглинків - 10,31 м. Перекрита корисна копалина грунтово-
рослинним шаром. Потужність грунтово- рослинного шару в свердловинах 
змінюється від 0,4 м (св. 4) до 0,7 м (св. 3,5), середня складає 0,58 м. 
  
25 
 
 
2.3 Умови залягання корисної копалини 
Корисною копалиною, придатною для виробництва цегли керамічної, є 
суглинки трьох шарів: палево-жовті, світло-бурі, темно-бурі. 
Перший шар. 
Суглинок палево-жовтий лесовидний залягає у верхній частині розрізу 
під грунтово-рослинним шаром. Видима потужність суглинку змінюється від 
2,9м (т.с.1) до 6,1м (св.4), при середній – 4,65 м. Суглинок в межах родовища 
має повсемісне розповсюдження. 
Другий шар. 
Суглинок світло-бурий залягає під палево-жовтим суглинком, контакт з 
яким чіткий. Потужність його змінюється від 1,7м (т.с.2) до 3,3м (св.2), при 
середній – 2,64м. На родовищі має повсемісне розповсюдження. 
Третій шар. 
Суглинок темно-бурий також розповсюджений по всьому родовищу. 
Залягає він під світло-бурим суглинком. Потужність суглинку змінюється від 
1,5м до 4,8м, при середній - 3,02м. Залягання корисної копалини горизонтальне 
у вигляді пластоподібного покладу. Абсолютні відмітки покрівлі корисної 
копалини змінюються від 166,5 до 170,66 м, відмітки підошви змінюються від 
154,3 м до 158,26 м. 
 
2.4 Гідрогеологічні умови розробки родовища 
 
Звенигородське-І родовище цегельної сировини знаходиться на 
правобережній надзаплавній терасі р. Гнилий Тікич. Ширина річки - 10-12 м. 
Глибина змінюється від 0,5 м до 2,0 м. Середньорічний модуль стоку - 1,64 
л/сек. на 1 кв. км стоку. Водяний режим річки характеризується ясно 
вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню, яка переривається 
декількома дощовими паводками. 
Ріка протікає в 1 км від ділянки родовища. Рівень весняного паводку має 
відмітку +162,2 м, що набагато нижче від відміток родовища. Підняття рівня в 
26 
 
 
річці починається в кінці лютого і на початку березня, спад досить мінімальний 
і продовжується до кінця квітня - початку травня. Зимові рівні стійкі. Зимовий 
режим характеризується нестійким льодоставом, який продовжується від 2,5 до 
3 місяців. Поповнення живлення р. Гнилий Тікич здійснюється за рахунок 
танення снігу, ґрунтових вод і атмосферних опадів. Абсолютні відмітки рівня 
води визначені і становлять +161,0 м – 161,6 м. 
Район родовища в цілому достатньо забезпечений водними ресурсами. За 
результатами характеристики гідрогеологічних умов району видно, що єдиним 
джерелом для централізованого водозабезпечення може бути водоносний 
горизонт тріщинуватої зони кристалічних порід докембрію. Дебіти свердловин, 
що експлуатують його, складають 1-3 л/сек., а в зонах тектонічних порушень їх 
дебіт підвищується до 5 л/сек. 
Через це для організації питного водопостачання населення обладнують 
спеціальні свердловини. Технічне водопостачання здійснюється з рік і штучних 
водоймищ. 
  
27 
 
 
III. ПІДГОТОВЧІ ТА ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНІ РОБОТИ НА 
РОДОВИЩІ ЦЕГЕЛЬНОЇ СИРОВИНИ 
3.1. Топографо-геодезичне забезпечення району робіт 
 
Топографо-геодезичні роботи виконувалися з метою отримання 
топографічного плану родовища масштабу 1:1000 з перетином рельєфу 
горизонталями через 1 м, отримання координат геологорозвідувальних 
свердловин, необхідних для підрахунку запасів корисної копалини, в фактичній 
системі координат і Балтійській системі висот. 
 
Рис.3.1 – Оглядова карта 
28 
 
 
Пошукові та розвідувальні роботи на родовищі були проведені поетапно. 
Головними видами робіт були: 
• Топографо-геодезичні роботи. 
• Детальна документація кар’єру. 
• Камеральна обробка польових матеріалів і результатів лабораторних 
досліджень, написання звіту. 
За результатами робіт складений топоплан масштабу 1:1000, винесені й 
прив’язані 6 свердловин і 6 точок спостереження. 
 
Рис. 3.2 – Ситуаційний план. 
  
29 
 
 
3.2.  Рекогностування території проведення геодезичних робіт 
 
Площа родовища цегельної сировини знаходиться на орних 
малопродуктивних землях запасу Звенигородської районної Ради, на західній 
окраїні м. Звенигородка. Границі родовища: на заході – в 0,2 км автомагістраль 
Черкаси - Умань, на заході, півночі та сході – малопродуктивні орні землі, на 
півдні – родовище примикає безпосередньо до діючого кар’єру та яру. 
Родовище на півдні обмежено точками спостереження в кар’єрі, на заході, 
півночі і сході – лініями розвідувальних свердловин та точок спостереження, 
які є контуром підрахунку запасів. Площа родовища складає 2,5 га. Приріст 
запасів корисної копалини можливий в північному напрямку. 
Поверхня плато має загальний схил в південному та південно-східному 
напрямках, з абсолютними позначками поверхні в межах 148,2 м (дно старого 
кар’єру) до 178,1 м. 
Кліматичні і мерзлотні умови району дозволяють експлуатувати 
родовище цілий рік. Район родовища не сейсмічний. В економічному 
відношенні район переважно сільськогосподарський, зі слабо розвинутим 
виробництвом переробки сільськогосподарської продукції. Робочою силою 
район робіт забезпечений. 
Звенигородське-І родовище цегельної сировини знаходиться на 
правобережній надзаплавній терасі р. Гнилий Тікич. Ширина річки - 10-12 м. 
Ріка протікає в 1 км від ділянки родовища. Підземні води тріщинуватої зони 
кристалічних порід мають широке розповсюдження. Вони приурочені до зон 
тектонічних порушень, а також до кори вивітрювання і продуктів розкладу 
порід кристалічного фундаменту. 
Район робіт пересікають автомагістралі: Київ-Одеса, Черкаси-Умань. 
Найближча залізнична станція Звенигородка знаходиться в 8 км на південь від 
родовища цегельної сировини. Найближчі населені пункти: Ватутіно, 
Катеринопіль, Вільховець, Стебне, Новоселиця, Неморож та інші. Транспортні 
умови району хороші. 
30 
 
 
Район робіт електрифіковано від державної лінії електропередач. 
Забезпечення питною водою здійснюється за рахунок вод тріщинуватої зони 
кристалічних порід. Технічне водозабезпечення здійснюється за рахунок води в 
ставках і річки Гнилий Тікич. 
 
3.3. Приладове забезпечення робіт 
 
Топографічна зйомка була виконана аерофотографічним методом за 
допомогою БПС типу DJI Phantom 4RTK, а координати пунктів визначені за 
допомогою геодезичного GРS приймача Trimble 5700 з контролером Recon та 
GSM модемом в системі координат УСК-2000. 
 
3.3.1 Phantom 4 RTK 
 
Phantom 4 RTK - це розумне безпілотне повітряне судно (БПС) для 
картографування та обробки зображень, який може виконувати надзвичайно 
точне картографування. БПС має вбудований DJI Onboard D-RTKTM, який 
забезпечує точності позиціонування на сантиметровому рівні. 
Багатоспрямоване зондування перешкод, досягнуте за допомогою зорових та 
інфрачервоних датчиків, дозволяє інтелектуально уникати перешкод під час 
польоту, зависати та літати в приміщенні. Phantom 4 RTK записує відео у 
форматі 4K та робить 20-мегапіксельні фотографії. Вихідна лінія зв'язку 
OCUSYNCTM HD, вбудована як в літак, так і в пульт дистанційного керування, 
забезпечує надійну та стабільну передачу. 
Phantom 4 RTK може зависати і літати в умовах надзвичайно низької 
висоти та в приміщенні, а також забезпечує різноспрямовані функції 
зондування перешкод та позиціонування зору. Виявлення та уникнення 
перешкод на великій відстані та безпечна посадка підвищують безпеку польоту. 
31 
 
 
 
Рис. 3.3 – Огляд БПС DJI Phantom 4RTK 
 
32 
 
 
Табл.3.1. 
Технічні характеристики БПС 
Phantom 4 RTK 
Вага (в комплекті 
1391 р 
акумулятор та пропелери) 
Діагональний розмір (без 
350 мм 
пропелерів) 
Максимальна швидкість 6 м / с (автоматичний політ); 5 м / с (ручне управління) 
підйому 
Максимальна швидкість 3 м / с 
спуску 
Максимальна швидкість 50 км / год (режим P); 58 км / год (режим A) 
Максимальний кут нахилу 25 ° (режим P); 35 ° (режим A) 
Максимальна кутова 150 ° / с (A-режим) 
швидкість 
Максимальний рівень 
19685 футів (6000 м) 
обслуговування над рівнем 
моря 
Максимальний опір 
10 м / с 
швидкості вітру 
Макс. Час польоту Прибл. 30 хвилин 
Робоча температура 
Від 0 ° до 40 ° C 
2.400 ГГц - 2.483 ГГц (Європа, Японія, Корея) 5.725 ГГц - 
Робоча частота 
5.850 ГГц (США, Китай) 
 2,4 ГГц 
 CE (Європа) / MIC (Японія) / KCC (Корея): <20 дБм 
EIRP 
5,8 ГГц 
FCC (США) / SRRC (материковий Китай) / NCC 
(Тайвань, Китай): <26 дБм 
 RTK увімкнено і працює належним чином: 
 По вертикалі: ± 0,1 м; По горизонталі: ± 0,1 м 
Діапазон точності наведення 
RTK вимкнено: 
По вертикалі: ± 0,1 м (з візуальним позиціонуванням); ± 
0,5 м (при позиціонуванні GNSS) 
По горизонталі: ± 0,3 м (візуальним позиціонуванням); ± 
1,5 м (з позиціонуванням GNSS) 
 Положення центру камери відносно фазового центру 
 вбудованої антени D-RTK під віссю корпусу літака: (36, 0 
Зміщення положення та 192 мм), вже застосованого до координат зображення в 
зображення даних Exif. Позитивні осі x, y та z корпусу літака 
вказують на пряму, праву та нижню частини БПС 
відповідно. 
GNSS 
Одночастотний 
GPS + BeiDou + Galileo * (Азія); GPS + ГЛОНАСС + 
високочутливий ГНСС 
Галілей * (інші регіони) 
33 
 
 
Продовження таблиці 3.1. 
 Частота, що використовується 
 
GPS: L1 / L2; ГЛОНАСС: L1 / L2; BeiDou: B1 / B2; 
Багаточастотна Галілей *: E1 / E5 
багатосистемна Час першого запуску: <50 с 
високоточна RTK GNSS Точність позиціонування: по вертикалі 1,5 см + 1 ррм 
(середньоквадратичне значення); по горизонталі 1 см + 
1 ррм (середньоквадратичне значення). 
1 ррм вказує на збільшення похибки на 1 мм за 1 км 
руху. 
Точність швидкості: 0,03 м / с 
Функції зіставлення 
 
 
 
Точність відображення ** Точність картографування відповідає вимогам 
стандартів точності ASPRS для цифрових 
ортофотографій класу III. 
Відстань наземного зразка (H / 36,5) см / піксель, H вказує висоту БПС щодо місця 
(GSD) зйомки (одиниця виміру: м) 
 Максимальна робоча площа прибл. 1 км2 для одного 
Ефективність придбання польоту (на висоті 182 м, тобто GSD становить 
приблизно 5 см / піксель, що відповідає вимогам 
стандартів точності ASPRS для цифрових 
ортофотографій класу III). 
Підвіс 
Стабілізація 3-осі (крок, нахил, гойдалка) 
Контрольований діапазон Крок: від -90 ° до + 30 ° 
Максимальна 
Крок: 90 ° / с 
контрольована кутова 
швидкість 
Діапазон кутових вібрацій 
± 0,02 ° 
Система візуального позиціонування 
Діапазон швидкості ≤ 50 км / год на висоті 2 м над землею з достатнім 
освітленням 
Діапазон висот 0 - 10 м 
Діапазон дії 0 - 10 м 
Сенсорна дальність 
0,7 - 30 м 
перешкод 
Вперед / ззаду: 60 ° (горизонтально), ± 27 ° 
Поле зору 
(вертикально) Вниз: 70 ° (спереду і ззаду), 50 ° (ліворуч 
і праворуч) 
Частота вимірювання Вперед / ззаду: 10 Гц; Донизу: 20 Гц 
Робоче середовище 
Поверхні з чіткими візерунками та достатнім 
освітленням (> 15 люкс) 
Система інфрачервоноговиявлення перешкод 
Сенсорна дальність перешкод 
0,2 - 7 м 
Поле зору 70 ° (по горизонталі), ± 10 ° (по вертикалі) 
Частота вимірювання 10 Гц 
34 
 
 
Продовження таблиці 3.1. 
Робоче середовище Поверхня з дифузним відбивальним матеріалом і 
відбивною здатністю> 8% (наприклад, стіни, дерева, 
люди тощо) 
Камера 
Датчик 1 '' CMOS; Ефективні пікселі: 20 млн 
Поле зору 84 °, 8,8 мм (еквівалент формату 35 мм: 24 мм), 
Лінза 
f / 2,8 - f / 11, автофокус на 1 м - ∞ 
Діапазон ISO Відео: 100 - 3200 (авто), 100 - 6400 (вручну) 
Фото: 100 - 3200 (авто), 100 - 12800 (вручну) 
Механічний затвор 8 - 1/2000 с 
Електронний затвор 8 - 1/8000 с 
Максимальний розмір 4864 × 3648 (4: 3); 5472 × 3648 (3: 2) 
зображення 
Режими фотозйомки 
Одиночний знімок 
Режими відеозапису 
H.264, 4K: 3840 × 2160 30p 
Макс. Бітрейт відео 100 Мбіт / с 
Фото JPEG 
Відео MOV 
Підтримувані файлові системи FAT32 (≤ 32 ГБ); exFAT (> 32 ГБ) 
Робоча температура 
Від 0 ° до 40 ° C 
Пульт дистанційного керування 
2.400 ГГц - 2.483 ГГц (Європа, Японія, Корея) 5.725 ГГц - 
Робоча частота 
5.850 ГГц (США, Китай) 
 2,4 ГГц    CE / MIC / KCC: <20 дБм 
EIRP 
5,8 ГГц     SRRC / NCC / FCC: <26 дБм 
Максимальна відстань FCC / NCC: 7 км; CE / MIC / KCC / SRRC: 5 км 
передачі (Безперешкодно, без втручань) 
Споживання енергії 16 Вт (типове значення) 
Пристрій відображення 5,5-дюймовий екран, 1920 × 1080, 1000 кд / м2, система 
Android, 4G RAM + 16G ROM 
Робоча температура 
Від 0 ° до 40 ° C 
Інтелектуальна польова батарея (PH4-5870mAh-15.2V) 
Ємність 5870 мАг 
Напруга 15,2 В. 
тип батареї LiPo 4S 
Енергія 89,2 Вт 
Вага нетто 468 г. 
Робоча температура 
Від -10 ° до 40 ° C 
Максимальна потужність 160 Вт 
зарядки 
Інтелектуальний хаб для зарядки польової батареї (P4CH) 
Напруга 17,5 В 
35 
 
 
Продовження таблиці 3.1. 
Робоча температура Від 5 ° до 40 ° C 
Інтелектуальна батарея пульта дистанційного керування (WB37-4920mAh-7.6V) 
Ємність 4920 мАг 
Напруга 7,6 В 
тип батареї LiPo 2S 
Енергія 37,39 Вт 
Робоча температура Від -20 ° до 40 ° C 
Інтелектуальний хаб для зарядки акумулятора (WCH2) 
Вхідна напруга Від 17,3 до 26,2 В. 
Вихідна напруга та струм 
8,7 В, 6 А; 5 В, 2 А 
Робоча температура 
Від 5 ° до 40 ° C 
Блок живлення змінного струму (PH4C160) 
Напруга 17,4 В. 
Номінальна потужність 160 Вт 
 
3.3.2 GPS приймач Trimble® 5700 
 
GPS приймач Trimble® 5700 – високотехнологічний, але простий у роботі 
геодезичний інструмент. Його міцність та універсальність забезпечать 
виконання будь-якої роботи. 
Особливістю даної моделі є зйомка за допомогою натискання однієї 
кнопки для простоти використання та п'ять світлодіодних індикаторів, які 
дозволяють стежити за ходом зйомки та зарядом акумуляторів. 
Приймач 5700 приймає сигнали від GPS супутників на частотах L1 та L2, 
що дозволяє забезпечити точне визначення координат під час вирішення 
геодезичних завдань. Приймач записує дані GPS у вбудовану картку пам'яті 
типу CompactFlash і дозволяє отримати доступ до даних через послідовний або 
USB порти. Можна використовувати приймач 5700 як самостійний пристрій, 
записуючи дані у внутрішню пам'ять, так і як частина системи GPS Total Station 
® 5700, яка зберігає дані GPS вимірювань у накопичувачі TSC1™ з програмним 
забезпеченням Trimble Survey Controller™. 
  
36 
 
 
Табл.3.2 
Технічні характеристики GNSS. 
Властивості Характеристики 
Спостереження 24 канали для L1 С/А коду, L1/L2 повна несуча. 
Повністю працездатний при кодуванні P-кодом. 
Прийом сигналів WAAS. 
Архітектура Maxwell 
Обробка сигналів 
Низькошумова обробка С/А коду 
Холодний старт: <60 секунд після включення 
Включення 
Теплий старт: <30 секунд 
Ініціалізація Автоматична, під час руху чи статики 
Мінімальний    час 10 секунд х 0,5 довжини базової лінії 
ініціалізації 
Три порти RS-232 (Порт 1, Порт 2 та Порт 
Інтерфейс 
3) Швидкість передачі даних до 115200 
бод/с Контроль парності лише за Портом 3 
Один порт USB 
Встановлення параметрів За допомогою файлів користувача або 
спеціалізованого програмного 
забезпечення 
Вихідні формати NMEA-0183: GGA; GST; GSV; PTNL,GGK; 
PTNL,GGK_SYNC; PTNL,PJK; PTNL,PJT; 
PTNL,VGK; VHD; VTG; ZDA 
GSOF (Trimble Binary Streamed Output) 
1PPS RT17 
 
3.4 Виконання зйомки GNSS- приймачем та БПЛА 
 
Топографічна зйомка виконується аерофотографічним методом за 
допомогою БПС типу DJI Phantom 4RTK. Топозйомка виконана в системі 
координат WGS-84. Координати отриманих знімків переведені в систему 
координат УСК-2000 за допомогою серверів System.NET. 
За координатну основу було використано послуги мережі перманентних 
GNSS-станцій компанії System Solution, сертифікованої в установленому 
порядку. GNSS-приймачі, розміщені на базових станціях мережі, сертифіковані 
в установленому порядку і мають метрологічні атестати. Положення базових 
станцій визначені в системі координат УСК-2000 і мають жорсткі зв’язки з 
пунктами УПМ ГНСС. GРS-приймач, яким виконувались вимірювання, 
повірений в установленому порядку. 
37 
 
 
Географічні координати кутових точок спеціального дозволу на 
користування надрами надані в системі координат СК-42 (Додаток С). 
Табл. 3.3 
Вимоги до полігонометрії 4 класу 1 і 2 розряду GPS методом. 
Довжина Кількість Тривалість Точність визначення 
Частота 
Бази, км супутників Сесії, хв ( 10-6 Д) мм 
Статичне знімання 
4 30 
1 5–10 
5 15 
4 60 
5 5 
5 30 
Одна 10 4 90 4 
 5 60  
4 120 
30 3 
5 90 
Кінематичне знімання 
Одна 3 5 0,1 10 
Дві (Р-код) 100 5 0,1 3 
Кінетичне знімання ( виконаних робіт ) 
Дві (Р-код) 7 >7 0,2 2,4 
 
До початку спостережень на пункті антену GPS-системи було 
зцентровано над центром пункту за допомогою оптичного центриру і виміряно 
її висоту. Вимірювання висоти антени виконано за допомогою спеціальної 
лінійки, що знаходиться в комплекті системи GPS. Висоту виміряно двічі - до 
початку спостережень і після їх закінчення. Кожний цикл вимірювань 
складається із трьох вимірів, які проведені  для трьох точок, рівномірно 
розміщених по кругу основи - антени. Розходження між результатами 
вимірювань не перевищують 1 см що в допустимих межах. 
Після закінчення сесії на пункті перевірено положення антени, повторно 
виміряно її висоту над центром пункту, записано в журнал необхідну 
інформацію, а саме: назву пункту; ідентифікатор станції, що використовувався 
у назві файла; прізвище оператора; серійні номери приймача і антени; висота 
антени; моменти початку і кінця спостережень та інші питання, які виникали в 
процесі спостережень. 
38 
 
 
Доступ до серверу мережі здійснювався через мобільний Інтернет-зв’язок 
по стандарту GSM/GPSRS. Оператор послуг мобільного зв’язку: Київстар. 
Інтернет-адреса серверу мережі: 193.107.25.166 порт: 2126. Поправки від 
мережі передаються у стандартизованому форматі RTCM v3.0 (формат 
повідомлення, версія). 
 
3.5   Принцип роботи RTK режиму 
Спостереження виконувались в режимі реального часу (RTK) з 
використанням System.NET.  
RTK  — послуга, яка підвищує точність вимірювань, також встановлює 
місцезнаходження в режимі реального часу, спрощує роботу спеціалістів, і 
підтримує єдину міжнародну систему координат. 
До початку спостережень на пункті антену GPS-системи було зцентровано 
над центром пункту за допомогою оптичного центриру і виміряно її висоту. 
 
Рис. 3.4 – Загальна схема  RTK мережі та обладнання для проведення 
геодезичних вишукувань 
Для формування коригувальних поправок застосована технологія 
мережевого RTK Master Auxiliary Corrections (MAX), що має відкритий 
алгоритм і прийнята комітетом RTCM 104, як стандарт для GNSS-мереж.  
39 
 
 
Технологія передбачає формування поправок в режимі реального часу 
одночасно від кількох базових станцій, одна з яких – головна (Master), а інші – 
допоміжні (Auxiliary). Головна та допоміжні станції визначаються автоматично, 
в залежності від положення приймача. 
Максимальна довжина базової лінії становить 6,7 км (відстань до базової 
станції). 
 
3.6   Створення знімальної основи 
 
При проведенні польових робіт було виконано топографічну зйомку 
території у системі координат УСК-2000 та Балтійській системі висот. 
На місцевості було закладено та визначено координати чотирьох 
контрольних марок. (Додаток С) 
Закладено 4 пункти опорної мережі. Координати пунктів визначені за 
допомогою геодезичного GРS приймача Trimble 5700 з контролером Recon та 
GSM модемом в системі координат УСК-2000. 
В0-вихідна початкова база. Сесія 3-5 хв., потім переїзди між пунктами, 
які визначаються з тривалістю сесії 0,1-1 хв. Основна вимога - непереривність 
стеження. 
 
Рис. 3.5 – Тип центру геодезичного пункту У15Н (Центр пункту 
полігонометрії, тріангуляції, трилатерації 4 класу 2 розряду для незабудованої 
території)  
40 
 
 
3.7.   Зйомка ситуації та рельєфу 
 
Топогеодезичні роботи виконувалися з метою отримання топографічного 
плану родовища масштабу 1:1000 з перетином рельєфу горизонталями через 1 
м, отримання координат геологорозвідувальних свердловин, необхідних для 
підрахунку запасів корисної копалини, в умовній системі координат і 
Балтійській системі висот. 
Район родовища знаходиться в північно-західній частині Українського 
щита та представляє собою горбкувате плато, яке пересічене річними 
долинами, балками, ярами.  
Поверхня плато має загальний схил в південному та південно-східному 
напрямках, з абсолютними позначками поверхні в межах 151,5 м (дно старого 
кар’єру) до 172,18 м. 
Район родовища не сейсмічний. В економічному відношенні район 
переважно сільськогосподарський, зі слабо розвинутим виробництвом 
переробки сільськогосподарської продукції.  
 
3.8. Камеральна обробка результатів польових  геодезичних вимірювань 
 
Камеральна обробка польових вимірів аерофотозйомки виконана в 
програмному забезпечення Pix4d Mapper. Обробка даних виконувалась в три 
етапи.  
На першому етапі зроблено перерахунок координат знімків з системи 
координат WGS-84 до УСК-2000, виконано розміщення та калібрування 
фотознімків. Для контролю перед початком робіт на території було розміщено 
контрольні марки по периметру і по центру території зйомки. Координати 
марок було визначено геодезичним GPS приймачем. Найбільша нев’язка 
координат контрольних марок складає 0,04 м. 
На другому етапі було створено щільну хмару точок та класифікацію 
точок по категоріях.  
41 
 
 
На третьому етапі було створено цифрову модель рельєфу та фотоплан 
території.  
Оформлення топографічних матеріалів виконано в програмному 
забезпеченні «AUTOCAD 2018». 
Абриси кожного пункту надані в ДОДАТКАХ. 
 
3.9  Опрацювання даних в програмному забезпеченні 
 
Обробка польових вимірів аерофотозйомки виконана в програмному 
забезпечення Pix4d Mapper. 
Для отримання фотограмметричних матеріалів необхідно здійснити політ 
над територією зйомки і зібрати достатню кількість якісних фотографій з 
перекриттям площ достатнім для того, щоб фотограмметрична програми змогла 
знайти спільні точки і побудувати цифрову модель. 
Основним вхідними даними Pix4Dmapper є зображення, які можуть бути 
як JPEG, так і TIFF файлами. 
Перекриття та висота польоту повинні бути адаптовані в залежності від 
місцевості. 
Існує три етапи обробки  даних за допомогою програми  Pix4d Mapper.  
1. Перший етап – Первинна обробка. 
Зображення та вхідні дані( точки GCPs) на цьому етапі, 
використовуються для таких завдань, як: 
1. Виділення та зіставлення на зображенні зв’язкових точок. 
Визначаються відмінні особливості, відбувається пошук зображень, 
зіставляються однакові зв’язкові точки. 
2. Оптимізація моделі камери. Калібрування зовнішніх та внутрішніх 
параметрів камери, таких як фокусна відстань та орієнтація. 
3. Місцезнаходження  GPS/GCP. Визначається геолокація моделі, якщо 
є така інформація. 
42 
 
 
На цьому етапі створюються Автоматичні зв’язкові точки. Це база для 
наступного етапу обробки інформації. 
2. Другий етап – Текстурована поверхня та хмара точок 
Дані цього пункту опираються на Автоматичних зв’язкових точках: 
1. Ущільнення хмари точок .  Додаткові зв’язкові точки утворюються на 
основі Автоматичних зв’язкових точок, і в результаті складають Щільну хмару 
точок. 
2. 3D-Текстурована Поверхня . І вже потім на основі Щільної хмари 
точок створюється 3D-текстурована поверхня. 
3.Третій етап – Цифрова модель місцевості (ЦММ), Ортофотоплан та 
Карта індексів. 
1. Цей етап дає можливість створювати цифрову модель місцевості. А 
створення ЦММ дає змогу обчислювати Ортофотоплан, Об’єм і Карту відбиття. 
2. Саме створення ортофотоплану базується на 
ортотрансформуванні. Шляхом цього методу прибираються перспективні 
спотворення з зображень. 
3. Карта відбиття .  Ціль полягає у створенні карти де значення кожного 
пікселя має точне значення коефіцієнту відбиття об’єкту. 
4. Карта індексів.  Створюємо Карту індексів, в результаті колір кожного 
пікселя рахується за формулою, що поєднує різні спектральні діапазони Карт 
відбиття. 
 
Рис. 3.6 – Ортомозаїка  та відповідна розріджена цифрова модель поверхні 
(DSM) до ущільнення 
43 
 
 
 
Рис. 3.7 – Вигляд зверху початкового положення зображення. Зелена лінія 
відповідає положенню зображень у часі, починаючи з великої блакитної точки. 
 
Рис 3.8 -  Кількість зображень, що перекриваються, обчислена для кожного 
пікселя ортомозаїки. (Червоні та жовті області вказують на низьке перекриття, 
для якого можуть бути отримані погані результати. Зелені зони вказують на 
накладання понад 5 зображень на кожен піксель. Результати високої якості 
будуть створені, якщо кількість збігів ключових точок також достатня для цих 
областей (див. Рис. 4.5 для збігів ключових точок). 
44 
 
 
 
Рис. 3.9. – Розраховані положення зображення зі зв’язками між відповідними 
зображеннями. (Темні зв’язки вказують на кількість відповідних двовимірних 
ключових точок між зображеннями. Яскраві посилання вказують на слабкі 
зв’язки та потребують ручних зв’язувальних точок або додаткових зображень. 
Темно-зелені еліпси вказують на невизначеність відносного положення камери 
результату коригування пакетного блоку) 
 
3.10. Складання і оформлення плану 
 
Оформлення топографічних матеріалів виконано в програмному 
забезпеченні «AUTOCAD 2018». 
На родовищі виконана зйомка масштабу 1:1000, з горизонтальними 
перетинами рельєфу через 1м на площі 2,0 га та прив’язано 6 свердловин і 6 
точок спостереження. На основі матеріалів зйомки складений топоплан у 
масштабі 1:1000.  
45 
 
 
Вихідна інформація для подальшої розробки плану. 
Для зйомочного обґрунтування в плановому відношенні на ділянці був 
прокладений замкнутий теодолітний хід, сторони якого вимірювались 
електронним тахеометром 3ТА-5Р в прямому і зворотному напрямках. Кути 
вимірялися електронним тахеометром 3ТА-5Р одним повним прийомом. 
Табл. 3.4  
Якісна характеристика ходу 
№ Назва Число Довжина Кутова нев’язка Лінійна нев’язка 
п/п ходу кутів ходу в км Отримані Допустимі Абсолютна Відносна 
ходу 
1 2 3 4 5 6 7 8 
1 т.1-т.5 5 0,568 0,5 ±1,1 0,25 1/2512 
 
Допустимі кутові нев’язки вираховувалися по формулі 3.1: 
                                                   F доп.= ± 0,5 n ,                                       (3.1) 
де n – число кутів ходу. 
Абсолютна нев’язка вираховувалась по формулі 3.2: 
                                        f абс.= ∆x 2 +∆y 2                                     (3.2) 
Відносна нев’язка вираховувалась по формулі 3.3: 
                                  F відн.= f абс./2000 < 2000 1 ,                       (3.3) 
де  Р – периметр ходу. 
По точках теодолітного ходу, які були використані для висотного 
обґрунтування при тахеометричній зйомці, було проведено технічне 
нівелювання.  Технічне нівелювання виконане за допомогою нівеліра 2Н-3Л та 
двосторонньої нівелірної рейки РН-3 методом “з середини”. Вирахування 
відміток проводилось по середніх перевищеннях.  
Табл.3.6 – Якісна характеристика ходів технічного нівелювання. 
№ Назва ходу Довжина ходу в км Нев’язка в мм 
п/п Отримана Допустима 
1 2 3 4 5 
1 т.1-т.5 0,568 -12 ±37 
 
Допустима нев’язка в ходах технічного нівелювання вираховувалася по 
формулі 3.4:  
46 
 
 
                                     Fh доп.=±50 P ,                                          (3.4) 
де Р – периметр ходу в км. 
Точки зйомочного обґрунтування (1,2,3,4,5) закріплені ґрунтовими 
реперами (металеві штирі - забетоновані).  
В результаті проведених робіт отриманий каталог зйомочного 
обґрунтування в умовній системі координат та Балтійській системі висот. 
 Табл.3.7 
Каталог зйомочного обґрунтування у умовній системі координат та 
Балтійські системі висот 
№ № Координати Висота 
п/п Точок X Y 
1 2 3 4 5 
1 Rп 1 1000,0 1000,0 160,0 
2 Rп 2 1035,74 995,26 167,57 
3 Rп 3 1000,51 916,41 169,14 
 
Тахеометрична зйомка масштабу 1:1000 з горизонтальними перетинами 
рельєфу через 1м на площі 2,0 га проводилась тахеометром 3ТА-5Р, полярним 
способом з точок зйомочного обґрунтування, попередньо вирівняних в плані і 
по висоті. Зйомка виконувалась на одному листі лавсану в прямокутній 
розграфці, в умовній системі координат та Балтійській системі висот і 
поповнена на 1.11.2005рік.  
На родовищі пробурено і прив’язано 6 свердловин та 6 точок 
спостереження. Всі свердловини і точки спостереження прив’язані 
інструментально в процесі виконання тахеометричної зйомки. 
До звіту додається план поверхні в масштабі 1:1000 з горизонтальними 
перетинами рельєфу через 1м з нанесеними свердловинами; каталог координат і 
висот свердловин,  точок спостереження, складений в умовній системі 
координат і Балтійській системі висот.  
Всі види робіт, подані в даному звіті, відповідають вимогам інструкцій і 
можуть служити основою для підрахунку запасів корисних копалин та інших 
інженернотехнічних цілей. 
47 
 
 
   Було створено цифрову модель рельєфу та топоплан території. 
Оформлення всіх топографічних матеріалів виконано в  «AUTOCAD 2018». 
 
3.11   Формування проєктної документації 
 
Топографо-геодезичні вишукування виконані з метою розробки 
технічного звіту.  
У результаті проведених робіт були отримані наступні матеріали: 
1. Топографічний план в межах площі спеціального дозволу на 
користування надрами з врахуванням 100 м санітарно-захисної зони в масштабі 
1:1 000. 
2. Топографічний план в межах площі спеціального дозволу на 
користування надрами в масштабі 1:1 000. 
3. Абриси місць розташування пунктів опорної мережі. 
4. Каталог координат пунктів в системі УСК-2000. 
Складено звіт (пояснювальну записку) з описанням методики робіт, 
використаної апаратури та основних результатів вимірювання. 
Звіт аналізує та показує реальність на основі уже зроблених висновків 
щодо ситуації. 
Технічний звіт має такий зміст: 
1. Загальні відомості  
2. Коротка фізико-географічна характеристика району робіт  
3. Відомості про методику та технологію виконаних робіт  
4. Результати спостережень  
5. Відомості про проведення технічного контролю 
6. Висновок  
7. Додатки 
Техзвіт складається з 34 сторінок з додатками, шрифт – Times New 
Roman, кегль – 14, міжрядковий інтервал – 1,5. У таблицях та на рисунках 
допускається розмір шрифту 12. 
48 
 
 
IV.  ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ 
Заходи з охорони праці на підприємстві відіграють особливо важливе 
значення в плані соціально-економічного розвитку підприємства, оскільки 
дозволяють захистити працівників від різних несприятливих факторів, що 
впливають на їх здоров'я і життєдіяльність, а також дозволяють запобігти 
настанню нещасних випадків і аварій і тим самим економити кошти на 
ліквідацію їх наслідків [19]. 
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, 
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних 
заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності 
людини в процесі праці[20]. 
Основні положення на підприємстві з охорони праці містять такі 
законодавчі акти: 
- Конституція України; 
- Закон України «Про охорону праці»; 
- Закон України «Про охорону здоров'я»; 
- Закон України «Про охорону навколишнього середовища». 
Спеціальними законодавчими актами в галузі охорони праці є Державні 
нормативні акти про охорону праці, Державні стандарти Системи стандартів 
безпеки праці, Будівельні норми і правила, Санітарні норми, Правила технічної 
експлуатації електроустановок споживачів та інші нормативні документи [21]. 
Підприємство «Жовтень-2000» знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. 
Сумгаїтська, 17/1. На ПП працює 9 осіб, які всі пройшли інструктаж з охорони 
праці і проходять його щорічно за Типовим положенням. Також в кожному 
кабінеті розташований вогнегасник на видному місці. 
Посадові особи та інші працівники, проходять щорічне спеціальне 
навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони 
праці. 
Спеціальне навчання з питань охорони праці проводиться роботодавцем 
на підприємстві за навчальними планами та програмами, які розробляються з 
49 
 
 
урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов, функціональних 
обов'язків працівників і затверджуються наказом. 
Працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні 
проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої 
медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил 
поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.  
За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці 
(далі – інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, 
позаплановий та цільовий. 
Згідно з чинним законодавством розробка родовища повинна 
проводиться у відповідності з технічним проєктом. 
Організація робіт з техніки безпеки повинна відповідати вимогам Закону 
України «Про охорону  праці». 
Всі робітники після прийому на роботу проходять з відривом від 
виробництва навчання з охорони праці протягом 3-х днів, навчаються правилам 
надання першої медичної допомоги і складають іспити. 
Керівниками та головними фахівцями підприємства призначаються особи 
з вищою освітою, що відповідає профілю цього підприємства. До технічного 
керівництва геодезичними роботами допускаються особи, що мають закінчену 
вищу освіту, або право відповідального ведення таких робіт. 
На підприємстві розроблені Комплексні заходи, щодо досягнення 
встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, 
підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого 
травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам на 2023 рік. 
Керівник підприємства зобов'язаний створити на кожному робочому місці 
безпечні умови праці відповідно до вимог Закону України «Про охорону 
праці», нормативно-правових актів, а також правил безпеки й правил технічної 
експлуатації. Всі роботи в кар'єрі повинні виконуватися відповідно до НПАОП 
0.00-1.24.10 «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних 
копалин відкритим способом».  
50 
 
 
На підприємстві повинна бути введена система управління охороною 
праці, затверджені наказом керівника Положення про систему управління 
охороною праці, Положення про службу охорони праці, Положення про 
навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, 
призначено наказом керівника підприємства відповідальних осіб з вирішення 
питань охорони праці.  
Всі роботи з підвищеною небезпекою повинні виконуватися тільки за 
письмовим нарядом. Перелік посадових осіб та працівників, які мають право 
видавати наряди, повинен затверджуватися наказом керівника. 
Комплексна безпечна організація діяльності польових бригад і партій, 
наявність транспорту, радіо- і мобільного зв'язку, безперебійного матеріального 
постачання, спецодягу, харчування забезпечують високу продуктивність праці 
при проведенні польових робіт. 
Навчання безпечним методам робіт проводиться у формі інструктажів і 
обов'язкових навчань перед виїздом в поле працівників. 
Працівники, прийняті на роботи з підвищеною небезпекою, з вимогою 
технічної підготовки (побудова знаків, робота на термобуровій установці, при 
зніманні шельфу і т.п.), спочатку проходять спеціальне навчання, потім — 
практичні роботи в полі, в горах, на морі і т.п.; посвідчення на право виконання 
робіт працівники одержують після контрольних випробувань. 
Керівництво підприємства повинно:  
o організовувати проведення аудиту охорони праці, лабораторних 
досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання, 
атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з 
охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх 
підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я 
виробничих факторів;  
o розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші акти з 
охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила 
51 
 
 
виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, робочих 
місцях  відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці; 
o здійснювати контроль за дотриманням працівником технологічних 
процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та 
іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та 
індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони 
праці;  
o вживати термінових заходів для допомоги потерпілим, залучати за 
необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на 
підприємстві аварій та нещасних випадків.  
Керівник підприємства несе безпосередню відповідальність за порушення 
зазначених вимог.  
На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання 
функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на 
договірних засадах, які мають відповідну підготовку. Служба охорони праці 
підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства. 
Згідно з наказом № 246 від 21.05.2007 р., керівництво зобов'язане 
організувати проведення попереднього (під  час прийняття на роботу) і 
періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, 
зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами 
праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового 
медичного огляду осіб віком до 21 року.  
Відповідно до «Переліку шкідливих і небезпечних факторів виробничого 
середовища й трудового процесу» усі робітники та службовці кар'єру 
підлягають щорічним медичним оглядам. 
Забороняється залучення жінок до робіт відповідно до «Переліку важких 
робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких 
забороняється застосування праці жінок», затвердженого наказом Міністерства 
охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованого в 
Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260  [22]. 
52 
 
 
Підіймання та переміщення важких речей жінками здійснюються з 
дотриманням вимог «Граничних норм підіймання і переміщення важких речей 
жінками», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 
грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 
грудня 1993 року за № 194. 
Відповідно до п. 2.6-2.7 Наказу № 61 від 18.03.2010 «Про затвердження 
Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим 
способом», працівники повинні бути забезпечені спеціальним одягом, 
спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту здійснюється 
відповідно до вимог  Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального 
взуття та інших засобів спеціального захисту працівникам гірничодобувної 
промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з 
промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.08.2008 № 184, 
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2008 за № 832/15523 
(НПАОП 0.00-3.10-08). 
Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного  
ведення робіт, під час  прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, 
проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці.  
Кожне робоче місце перед початком роботи або впродовж зміни повинно 
оглядатись майстром або по його розпорядженні бригадиром, а впродовж доби 
– одним з керівників, які зобов’язані не допускати виконання робіт при 
порушенні правил безпеки, крім робіт по нарядам для усунення цих порушень. 
Всі роботи в кар’єрі повинні проводитися відповідно до «Правил охорони 
праці при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом» та іншими 
діючими нормативними документами. 
  
53 
 
 
Охорона праці з керування БПЛА 
До самостійної роботи оператора наземних засобів керування 
безпілотним літальним апаратом (судном) допускаються особи, які мають 
Сертифікат оператора БПС наземних засобів керування безпілотним літальним 
апаратом (судном) і пройшли: 
 медичний огляд (при ухиленні оператора БПС від проходження 
медичних оглядів, оператор БПС до виконання трудових обов’язків не 
допускається); 
 вступний інструктаж з охорони праці; 
 первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці; 
 навчання безпечним методам, прийомам праці й перевірки знань із 
безпеки праці. 
Усі працюючі зобов’язані суворо дотримуватись виробничої дисципліни, 
правил внутрішнього розпорядку. 
 Оператори БПС повинні один раз на 6 місяців проходити повторні 
інструктажі з питань охорони праці, а при виконанні разових робіт, 
безпосередньо не пов’язаних із обов’язками за спеціальністю, цільовий 
інструктаж відповідно до характеру виконуваної роботи. 
 один раз на рік оператори БПС повинні проходити перевірку знань 
відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. 
 дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і 
здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт; 
 знати і виконувати вимоги правил пожежної безпеки, знати місця 
знаходження первинних засобів пожежогасіння та вміти ними користуватися; 
 знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони 
праці, вимоги санітарно-гігієнічних норм і правил, вміти надавати первинну 
медичну допомогу; 
 користуватися передбаченими засобами колективного та 
індивідуального захисту. 
54 
 
 
 палити та приймати їжу дозволяється тільки у спеціально 
відведених для цього місцях. 
Основними шкідливими та небезпечними виробничими факторами, які за 
певних обставин можуть призвести до травматизму чи професійних 
захворювань, є такі: 
 частини механізмів, що рухаються чи обертаються; 
 підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; 
 підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, 
матеріалів; 
 підвищена або знижена температура повітря робочої зони; 
 підвищений рівень шуму на робочому місці; 
 підвищений рівень вібрації; 
 підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання 
якого може відбутися через тіло людини; 
 недостатня освітленість робочої зони; 
 гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях заготівок, 
інструментів та обладнання; 
 розташування робочого місця на значній висоті відносно поверхні 
землі (підлоги); 
 підвищена концентрація шкідливих хімічних речовин в повітрі 
робочої зони; 
 підвищене фізичне навантаження; 
 підвищене нервово-емоційне навантаження. 
Вимоги безпеки  
Оператор БПС зобов'язаний: 
 суворо виконувати правила внутрішнього розпорядку 
підприємства; 
 дотримуватись виробничої дисципліни; 
 виконувати завдання керівника; 
55 
 
 
 уважно спостерігати за сигналами, які стосуються роботи та за 
сигналами, які попереджують про небезпеку; 
 уважно відноситися до виконання правил особистої безпеки. 
Забороняється: 
 допускати до роботи осіб, не знайомих з планом ліквідації аварії; 
 переходити в не відведених для цього місцях через рухомі частини 
обладнання, заходити за запобіжні огорожі механізмів, електроустановок; 
 допускати на роботі ризик та інші дії прискорення роботи, що 
виконується; 
 допускати до роботи осіб в нетверезому стані; 
 користуватися зламаними інструментами; 
 знаходитися в небезпечних зонах виробництва вантажно-
розвантажувальних робіт, кранів, навантажувальних машин та інших 
механізмів;  
 підходити близько до діючих установок при роботі в цехах;  
 працювати поблизу місця виробництва електрозварювання або 
різання металу без запобіжних засобів (окулярів, ширми);  
 проходити на відстані ближче 1 м від працюючих ручним 
інструментом (кувалдою, сокирою і т.п.);  
 ходити по підкранових балках при роботах на рихтуванні і 
профілюванні підкранових шляхів. В місцях установки інструментів повинні 
бути влаштовані помости з огородженнями і міцними сходами. 
Під час підготовки БПС до роботи необхідно: 
 переконатися, що акумуляторні батареї БПС, пульта та мобільного 
пристрою керування ним повністю заряджені; 
 переконатися, що пропелери БПС справні та надійно закріплені, не 
пошкоджені та не мають дефектів; 
 переконатись, що роботі основних та допоміжних двигунів нічого 
не заважає. Для чого кожен пропелер необхідно декілька раз провернути від 
56 
 
 
руки. При цьому слід користуватися рукавицями. Живлення БПС повинно бути 
вимкненим; 
 забезпечити чистоту об’єктивів камер та контрольно-
вимірювальних приладів; 
 переконатися в чіткому сигналі (з’єднанні) БПС з пультом 
(станцією) управління, перевірити роботу та адекватний відклик всіх органів та 
систем управління; 
 виконати калібрування компаса та перевірити здатність БПС 
орієнтуватися у просторі; 
 перевірити центр тяжіння БПС; 
 визначити польотний план, маршрут, точку повернення (HOME) в 
разі виникнення позаштатної ситуації та завантажити їх до БПС; 
 переконатися, що будь які дії відображаються та записуються в 
історії (логах), для подальшого аналізу та удосконалення роботи БПС. 
Також потрібно підготувати спеціальний тканинний злітний майданчик. 
За необхідності його необхідно закріпити спеціальними кілочками. При виборі 
місця установки майданчика слід врахувати, що відстань до перешкод (людей, 
тварин, будівель, суспільної інфраструктури, дерев і водойм тощо) повинна 
бути не менше 10 метрів від місця установки. Запуск БПС не із спеціального 
злітного майданчика, а також його експлуатація при швидкості вітру більше 10 
м/с, температурі повітря нижче -20 °C чи вище +45 °C забороняється.  
 При виявленні загрози безпечному проведенню роботи, необхідно 
доповісти про це безпосередньому керівнику і до роботи не приступати. 
Дозволяється приступати до роботи тільки після усунення виявлених недоліків, 
не виконувати самостійно ремонт, наладку устаткування. 
При необхідності вжиття додаткових заходів захисту або специфічної 
підготовки робочого місця та зони польоту, виконання таких робіт слід 
проводити за нарядом-допуском. 
57 
 
 
Про всі помічені несправності устаткування, пристроїв, пристосувань, 
інструмента, захисних засобів, виявлених при огляді, оператор повинен 
повідомити керівнику і до усунення несправностей до роботи не приступати.  
Вимоги безпеки під час роботи 
− Відомості щодо безпечної організації праці.  
При виконанні  робіт на будівельному майданчику та в міських умовах, 
оператор повинен уважно дивитися під ноги, щоб не наступити на ушкоджений 
настил, не зачіпатися за скрутень, рейки, скріплення відкаточних шляхів та інші 
предмети. 
При переході колії в районі стрілочних переведень не наступати на 
головку рейки стрілок, хрестовинні пера, контррейок. 
Пропускати потяг або окрему транспортну одиницю оператор повинен 
стоячи обличчям до потягу (при двоколійній відкатці - з боку вільного шляху, 
при одноколійній відкатці - з боку людського проходу). 
Оператору необхідно дотримуватись наступного: 
а) не знаходитися в небезпечних зонах виробництва вантажно-
розвантажувальних робіт, кранів, навантажувальних машин та інших 
механізмів; 
б) не підходити близько до діючих установок при роботі в цехах; 
г) не працювати поблизу місця виробництва електрозварювання або 
різання металу без запобіжних засобів (окулярів, ширми); 
д) не проходити на відстані ближче 1 м від працюючих ручним 
інструментом (кувалдою, сокирою і т.п.).  
е) не ходити по підкранових балках при роботах на рихтуванні і 
профілюванні підкранових шляхів.  
є) не вступати в зону виконання вибухових робіт, а також не приступати 
до роботи в цій зоні до отримання дозволу  особи, яка провадить вибухові 
роботи.  
Умови, при яких робота повинна бути припинена:  
58 
 
 
 при будь-яких помічених відхиленнях у технологічному процесі 
роботу необхідно припинити і сповістити про це керівника.  
Забороняється проводити роботи на слизьких уступах, козирках, вологій 
глині. 
Під час роботи з БПС, окрім вимог цієї інструкції, слід керуватися 
вимогами, що викладено у інструкції з експлуатації конкретної моделі БПС.  
При виконанні робіт  БПС слід бути уважним, не відволікатися самому та 
не відволікати від роботи інших працівників. 
Перед запуском БПС слід переконатися, що його запуск нікому не 
загрожує. 
При роботі БПС слід постійно тримати його у полі зору. Керувати БПС 
виключно за допомогою камер відеоспостереження не допускається. 
При зльоті і посадці БПС слід знаходитися від нього на відстані не менш 
5 метрів. 
Польоти слід виконувати на відкритій місцевості. Будівлі та металеві 
конструкції можуть впливати на роботу системи позиціонування БПС. 
Під час польоту не допускається наближати БПС на відстань ближче 10 
метрів до перешкод: будівель, людей, тварин, дерев, комунікацій тощо. 
У разі отримання повідомлення про низький заряд батареї слід негайно 
провести посадку БПС у безпечному місці. 
Вимоги по забезпеченню пожежної та вибухової небезпеки:  
Виявивши загоряння або появу будь-яких ознак пожежі, слід негайно 
сповістити про це особу технічного нагляду або керівництво організації.  
При виявленні явищ, які можуть викликати аварію, нещасний випадок 
або вказати на не нормальний стан робочого місця ( поява диму, запах горілого, 
підвищення температури, притоку води, виділення газу та ін.) необхідно 
припинити роботу, попередити оточуючих та відійти в безпечне місце, 
повідомивши про це керівника робіт. 
Забороняється: 
59 
 
 
 виконувати польоти БПС над великим скупченням людей або в 
безпосередній близькості до них; 
 виконувати польоти на висоті більше 200 метрів; 
 виконувати польоти на дальності, що перевищує визначену 
заводом-виготовлювачем; 
 виконувати польоти у небезпечних зонах чи зонах польотів інших 
літальних апаратів; 
 виконувати польоти при несприятливих погодних умовах: 
швидкості вітру більше 10 м/с, температурі повітря що передбачено технічними 
характеристиками конкретної моделі устаткування, під час дощу, снігопаду, 
туману, грози тощо; 
 наближатися до працюючих пропелерів, примусово їх гальмувати 
чи зупиняти рукою або сторонніми предметами;  
 виконувати польоти біля джерел сильного електромагнітного 
випромінювання (високовольтних ліній електропередачі, потужних антен 
тощо); 
 встановлювати на БПС будь-яке озброєння або його муляжі; 
 виконувати польоти на малій висоті над поверхнями, що мають 
відбиття (сніг, вода тощо), оскільки це може призвести до порушення систем 
оптичного позиціонування; 
 використовувати БПС зі зношеними чи пошкодженими 
пропелерами, несправними органами керування. 
У разі виникнення будь-яких неполадок у роботі БПС, допоміжного 
обладнання чи пульта (станції) керування, слід негайно здійснити аварійну 
посадку БПС та доповісти про це безпосередньому керівнику. 
Особам що застосовують БПС заборонено здійснювати будь який ремонт 
устаткування або компонентів що використовуються. В разі виникнення 
несправності роботи повинні бути негайно припинені та устаткування повинно 
бути передано до офіційного сервісного центру DJI.  
Вимоги безпеки після закінчення роботи 
60 
 
 
− Здійснити посадку БПС. 
− Перевірити технічний стан БПС, систем відео- та фотоспостереження, 
контрольно-вимірювальних приладів тощо. В разі пошкодження 
пропелерів необхідно замінити їх на нові. 
− Зарядити акумуляторні батареї БПС, пульту управління. 
− Покласти БПС, пульт (станцію) управління, допоміжне обладнання до 
місць їх зберігання. 
− Зняти спеціальний одяг, спецвзуття, інші ЗІЗ та помістити до місць їх 
зберігання.   
− Відходи виробництва, сміття і використані матеріали повинні 
прибиратись в спеціально відведені місця і металеві ящики.  
− Вимити руки, обличчя, при необхідності прийняти душ, переодягнутися у 
чистий одяг.  
− Доповісти керівнику закінчення робіт і про виявлені під час роботи 
недоліки. 
Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях. 
1. В процесі роботи можуть виникнути наступні аварійні ситуації: 
 загоряння обладнання або матеріалів, виникнення пожежі; 
 пошкодження ізоляції електрообладнання, виникнення напруги 
дотику та крокової напруги; 
 падіння БПС. 
2. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно: 
 обгородити небезпечну зону і не допускати в неї сторонніх осіб; 
якщо обстановка не загрожує життю і здоров'ю працівників і не призведе до 
більш тяжких наслідків, необхідно її зберегти такою, якою вона була на момент 
настання події, для проведення розслідування; 
 при пожежі приступити до її ліквідації; якщо погасити пожежу 
своїми силами неможливо, викликати рятувальну команду; 
 повідомити про те, що сталося, керівника робіт. 
3. У разі настання нещасного випадку: 
61 
 
 
 усунути вплив на організм факторів, що створюють загрозу 
здоров'ю і життю постраждалого (звільнити від дії електричного струму, 
погасити палаючий одяг, витягти з води і т.п.), оцінити стан постраждалого; 
 визначити характер і тяжкість травми постраждалого і 
послідовність заходів щодо його порятунку; 
 виконати необхідні заходи щодо порятунку постраждалого 
(відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній 
масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти 
пов'язку і т.п.);  
 викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів 
для транспортування постраждалого до найближчої лікувальної установи; - 
підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного 
працівника. 
4. При ліквідації аварійної ситуації виконувати вказівки керівника робіт. 
 
62 
 
 
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 
В Україні широко розповсюдилась зйомка БПЛА за останні декілька 
років, так як це дійсно спрощує завдання і дає виконати його якісно. 
У кваліфікаційній роботі бакалавра досліджені топографо-геодезичні 
вишукування з використанням комбінованого знімання за допомогою БПЛА та 
GPS на родовищі цегельної сировини. 
Отримані топографо-геодезичні матеріали за основними технічними 
показниками, базовим якісним характеристикам і результатами приймального 
контролю, відповідають програмі робіт та інструкції «Інструкція по 
топографічних зйомок в масштабі 1: 5000, 1: 2000, 1: 1000 та 1: 500. ГКНТА-
2.04-02-98 (видання офіційне і доповнене). 
Так як робота була виконана на основі технічного проекту та планів 2005 
року, то ми можемо порівняти , що на 2023 рік зйомка стала вже більш 
сучасною та швидкою. Для виміру пунктів ми взяли  геодезичний GNNS 
приймач Trimble 5700, а для виконання топоплану БПС типу DJI Phantom 
4RTK. Бачимо, що з часом топографо-геодезичні роботи розвиваються і 
виходять на новий рівень завдяки новітнім технологіям. В нашій країні уже 
дуже поширені такі зйомки і ми ідемо нога в ногу з теперішніми методиками.. 
Теж саме можна сказати про різноманітність програм для камеральної обробки 
даних, конкретно в моєму дослідженні це AUTOCAD та PIX4d Mapper. 
Приємно, що можемо співпрацювати з розробниками світових програмних 
забезпечень.  
При проведенні польових робіт було виконано топографічну зйомку 
території, прив’язку маркерів у системі координат УСК-2000 та Балтійській 
системі висот, а також створено опорну мережу кар’єру Звенигородського-1 
родовища цегельної сировини . 
Під час виконання топографо-геодезичних вишукувань 
використовувалась наступна спеціальна геодезична техніка: 
 БПС типу DJI Phantom 4RTK; 
63 
 
 
 геодезичний GРS приймач Trimble 5700 з контролером Recon та 
GSM модемом. 
Результат топографо-геодезичних вишукувань :  
- Прив’язка родовища до системи координат УСК-2000; 
- Топографічна зйомка в межах площі спеціального дозволу на 
користування надрами в масштабі 1:1 000. 
- Закладення пунктів опорної мережі. 
- Визначення координат пунктів опорної маркшейдерської мережі в 
системі координат УСК-2000; 
- Проведено камеральну обробку отриманих даних. 
Камеральна обробка польових вимірів аерофотозйомки виконана в 
програмному забезпечення Pix4d Mapper. Обробка даних виконувалась в три 
етапи. 
Безпека праці в польовий період здійснювалася згідно вимог техніки 
безпеки, що зазначені в «НПАОП 45.2-7.02-80» і внутрішньовідомчих 
“Правилах техніки безпеки при вишукувальних роботах”. 
Складання технічного звіту є завершальною стадією топографо-
геодезичних робіт. 
В результаті складено звіт (пояснювальну записку) з описанням методики 
робіт, використаної апаратури та основних результатів вимірювання. 
  
64 
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Земельний Кодекс України. 
2. Закон України про топографо-геодезичну і картографічну діяльність № 
353-XIV від 1998-12-23. 
3. Про охорону праці, Закон України, 2694-XII, 14.10.92 р. (в редакції від 
04.06.09 р.) 
4. Про затвердження Державної науково-технічної програми розвитку 
топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2003-
2010 роки, Постанова КМУ № 37 від 16.01.03 р. (в редакції від 25.05.06 р.). 
5. Про впровадження на території України Світової геодезичної системи 
координат WGS-84, Постанова КМУ № 2359 від 22.12.99 р. (в редакції від 
23.12.09 р.) 
6. Основні положення створення Державної геодезичної мережі України, 
Постанова КМУ № 844 від 08.06.98 р. (в редакції від 23.12.09 р.). 
7. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 
1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), Наказ Головного управління геодезії, 
картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України № 56 від 09.04.98 р. (в 
редакції від 27.07.99 р.). 
8.  Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 
1:1000, 1:500, Наказ Мінекоресурсів України №295 від 03.08.01 р. 
9.  Інструкція про порядок контролю і приймання топографо-
геодезичних та картографічних робіт, Наказ Головного управління геодезії, 
картографії та кадастру України № 19 від 17.02.00 р. 
10. Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців 
топографо-геодезичних і картографічних робіт, затверджені наказом 
Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 лютого 2014 
року № 65 «Про затвердження Вимог до технічного і технологічного 
забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт». 
65 
 
 
11.  Положення про порядок надходження, зберігання, використання та 
обліку матеріалів Державного картографо-геодезичного фонду України, 
Постанова КМУ № 1344 від 22.07.99 р. (в редакції від 23.12.09 р.) 
12. Положення про галузевий державний архів - Державну установу 
"Державний картографо-геодезичний фонд України" Міністерства охорони 
навколишнього природного середовища України, Наказ Деравного комітету 
архівів України та Міністерства охорони навколишнього природного 
середовища № 71/213 від 06.05.09 р. 
13.  Положення про Державну службу України з питань геодезії, 
картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України 
від 14 січня 2015 року № 15. 
14. ДСТУ 3008:2015 Національний стандарт: документація, звіти у сфері 
науки і техніки. Структура і правила оформлення. 
15. ДСТУ Б А.2.4-2:2009. Умовні познаки і графічні зображення 
елементів генеральних планів та споруд транспорту. 
16. ГКНТА-2.04-02-98 Інструкція з топографічного знімання у масштабах 
1:5000, 1:2000, 1:1000  та 1:500. 
17. НПАОП 0.00-1.33-94. Правила безпеки при розробці родовищ 
корисних копалин відкритим способом. 
18. ГКНТА-2.01,02-01-93. Про затвердження Інструкції про типи центрів 
геодезичних пунктів . 
19. Розділ 4. Охорона праці. 4.1 Аналіз законодавчої бази та нормативна 
основа охорони праці, 14 c., https://studfile.net/preview/5437601/page:14/. 
20. Навчання з питань охорони праці на підприємствах, 1 c., 
https://zp.gov.ua/upload/editor/navchannya_z_pitan_ohoroni_praci.pdf .  
21. Презентація "Правові основи охорони праці" 
https://naurok.com.ua/prezentaciya-pravovi-osnovi-ohoroni-praci-9.html. 
22. Нпаоп 24.1-1.37-15 - Державна служба України з питань праці, 
https://dsp.gov.ua/wp-content/uploads/2019/12/npaop-24.1-1.37-15.doc. 
 
66
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
