Екологічна оцінка впливу військових дій на стан водних ресурсів України

Драченко, Ілона Василівна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4900

Title:	Екологічна оцінка впливу військових дій на стан водних ресурсів України
Authors:	Хоменко, Олена Михайлівна Драченко, Ілона Василівна
Keywords:	ВОДНІ РЕСУРСИ;ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА,;ВІЙСЬКОВИЙ СТАН;ЗАБРУДНЕННЯ;ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ;ЕКОЦИД
Issue Date:	Jun-2024
Abstract:	Драченко І.В. Екологічна оцінка впливу військових дій на стан водних ресурсів України Кваліфікаційна робота бакалавра: 64 с., 12 рисунків, 12 таблиць, 4 додатки, 64 джерела, мультимедійна презентація. Мета роботи: проаналізувати екологічну ситуацію в Україні в умовах військового стану, а також оцінити стан водних ресурсів, що зазнали впливу війни. Завдання роботи: з’ясувати основні чинники забруднення довкілля під час військових дій в Україні, проаналізувати наслідки впливу війни на екологічну ситуацію в державі, зокрема на стан водних ресурсів України, знайти можливі шляхи подолання екологічних проблем, зумовлених війною. Об’єкт дослідження: водні ресурси України. В роботі розглянуто основні аспекти воєнного впливу на державу, життя суспільства, екологічну ситуацію усіх регіонів; проаналізовано обсяги завданої війною шкоди природному середовищу; охарактеризовано основні джерела забруднень; запропоновано можливі варіанти вирішення кризових екологічних ситуацій, що сталися внаслідок бойових дій.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4900
Appears in Collections:	101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Драченко_БР.pdf Restricted Access		17.08 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування

Кафедра екології

Пояснювальна записка

до кваліфікаційної роботи бакалавра

на тему ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ НА СТАН
ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

Виконав: студент 4 курсу, групи ЗЕ-02
спеціальності 101 «Екологія»_________
(шифр і назва спеціальності)
_Драченко І. В._______________________
(прізвище та ініціали)
Керівник _Хоменко О. М._____________
(прізвище та ініціали)
Нормоконтроль __Хоменко О.М._____
(прізвище та ініціали)
Рецензент __Бондаренко Ю.Г.________
(прізвище та ініціали)

Черкаси – 2024 рік

ЗМІСТ

Вступ 3
1. Аналітичний огляд літератури 5
1.1 Поняття екоциду згідно Кримінального кодексу України 5
1.2 Вплив військових дій на державу в цілому 9
1.3 Огляд типів бойових дій і боєприпасів, що застосовуються в
Україні під час війни, та їхній вплив на навколишнє
середовище 12
2. Екологічна оцінка впливу військових дій на стан водних
ресурсів України 21
2.1 Аналіз забруднення земель внаслідок агресії росії проти
України 21
2.2 Вплив війни на стан та використання водних ресурсів
України 28
2.3 Екологічна оцінка впливу на Чорне та Азовське моря 33
2.4 Екологічна оцінка впливу на лимани та водосховища 38
2.5 Екологічна оцінка впливу на річки 43
2.6 Можливі шляхи вирішення проблем з водоймами в
повоєнний час 50
Висновки 53
Перелік посилань 55
Додатки 64
Додаток А Критерії оцінювання рівня пошкодження земель 65
Додаток Б Обсяги споживання води в Криму 66
Додаток В Показники якості води 67
Додаток Г Апробація результатів роботи 70

ВСТУП

Війною називають організований конфлікт, в якому застосовують зброю та
насильницькі дії із застосуванням значних засобів та дій в сукупності, що
спрямовані на захоплення чужих енергетичних, природних та людських ресурсів.
Політичні сили прагнуть використовувати збройну боротьбу для досягнення
різних зовнішньо- та внутрішньополітичних цілей, а це, в свою чергу, є основною
причиною виникнення воєн.
Впродовж усієї своєї історії людство воювало. Суспільство продовжувало
вести війни й виправдовувати їх, навіть незважаючи на те, що будь-яка війна
згубна – вона приносить більше руйнації і страждань, ніж зиску. Часта причина
міждержавної ворожнечі була через бажання захопити чужу територію й ресурси.
Військові конфлікти початку ХХ століття не мали істотного впливу на
довкілля та екологію в цілому. Тому питання впливу військових дій на екологію
тривалий час не розглядалося і не було предметом поглиблених досліджень. Але
деякі історики відзначають певні негативні моменти, пов’язані в ланцюзі «війна-
екологія».
Російсько-українська війна, що почалась в 2014 році, фактично
ознаменувала прагнення росії посилити вплив на Україну, та у вигляді Революції
Гідності започаткувала геополітичний розворот на Захід. Традиційно для росії цей
вплив почав здійснюватися у формі гібридної (де-факто - неоголошеної) війни, що
межує з державним тероризмом. Різниця між неоголошеною війною та
військовим конфліктом полягає в тому, що неоголошена війна не має офіційного
статусу війни, її складніше визначити та вирішити.
У військовому конфлікті військові формування діють відкрито і згідно з
певними правилами, загальноприйнятими в міжнародному праві війни.
Інформаційна війна, яку росія активізувала з початком російської збройної агресії,
спрямована на забезпечення інформацією сепаратистського руху на сході

України, тим самим послаблюючи контроль центральної влади та створюючи
безпекові та економічні проблеми.
Військові дії на території сходу та півдня України наносять колосальний
негативний вплив на екологію та природу цих територій. У Міністерстві захисту
довкілля та природних ресурсів України зазначають, що події в районі Донбасу
мають негативний наслідок для заповідних територій, розташованих у зоні
бойових дій, зокрема й АТО.
Отже, пошук вирішення екологічних проблем, у тому числі з залученням
сучасних технічних засобів контролю параметрів навколишнього середовища, є
наразі актуальним та своєчасним.

1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Поняття екоциду згідно Кримінального кодексу України

З початку війни в Україні, що триває з 2014 року, все гучніше звучать
звинувачення на адресу агресора – російської федерації – щодо екоциду на
теренах України, а особливо посиленого розголосу це набуло з початком
відкритої російської агресії. З цього моменту, відповідно до основних положень
вітчизняного законодавства та міжнародного права, Україна почала фіксувати й
документувати всі прояви екоциду [1].
Стаття 441 Кримінального кодексу України дає визначення поняття
«екоцид» як масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння
атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть
спричинити екологічну катастрофу, а у статті 241 КК України встановлено
відповідальність за забруднення атмосферного повітря чи іншу зміну природних
властивостей атмосферного повітря речовинами, що шкідливі для життя, здоров'я
людей чи довкілля відходами або іншими матеріалами промислового або іншого
виробництва внаслідок знехтування спеціальних правил, коли це загрожує
небезпекою для життя, здоров'я людей чи для довкілля [1].
Навмисність – головна суб’єктивна сторона екоциду. Характерним для
цього злочину є прямий умисел. Якщо заподіяний будь-який із зазначених у статті
441 КК вчинок, що міг стати причиною екологічної катастрофи, то таке
кримінальне правопорушення вважається завершеним. Спричинення наслідків у
вигляді масового знищення флори або тваринного світу, отруєння повітряного
середовища чи водних ресурсів, яке в конкретному випадку не призвело і не
могло призвести до екокатастрофи, кваліфікуватиметься як кримінальне
правопорушення проти довкілля. До прикладу, якщо забруднення моря зумовило
численну загибель представників тваринного і рослинного світу чи інші тяжкі
наслідки, кваліфікується за частиною 2 статті 243 КК України [2].

Станом на 1 березня 2022 року, внаслідок військової агресії рф проти
України, в зоні бойових дій знаходились території 900 об’єктів
природоохоронного заповідного фонду площею 1,24 млн га, близько 200
територій Смарагдової мережі, що займають площу 2,9 млн га. Це показано на
рисунку 1.1 «Природні території України, охоплені війною».

Рисунок 1.1 - Природні території України, охоплені війною

У зоні бойових дій ландшафти, атмосферне повітря, поверхневі і підземні
води, ґрунти, рослинність і тваринний світ, зазнають негативного впливу через
виникнення аварійних ситуацій в межах промислових, цивільних та
інфраструктурних об’єктів [2].
Посилаючись на наукові дані, маємо змогу проілюструвати масштабність
викидів шкідливих речовин в повітряне середовище атмосфери. Внаслідок пожеж
тільки у будівлях житлового та адміністративного використання при
середньостатистичній кількості пожеж за рік в Україні у мирний час (65 тисяч
пожеж) виділяється: 169 т оксидів азоту, 11,4 тис. т вуглекислого газу, 789 т
соляної кислоти, 226 т акролеїну, 124 т оксиду вуглецю, 1,7 т синильної кислоти.
На даний час збільшилась інтенсивність пожеж внаслідок обстрілів і ракетно-

бомбових уражень, що призводить до появи специфічних газів від згорання
порохів, що містять речовини, які шкодять живим організмам [2]. Їх перелік
наведений у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Викиди специфічних газів внаслідок пожеж, обстрілів,
ракетно-бомбових уражень
Назва речовини Шкідливий вплив на живі організми
1 2
Нітроцелюлоза ЛД₅₀ = 10 мг/кг (при внутрішньому потраплянні).
Нітрогліцерин Надзвичайно потужна і небезпечна у виготовленні
вибухова речовина.
Нітрогуаніди Токсичні, викликають при попаданні на шкіру і в
дихальні шляхи лужний опік.
Дібутилфталат Токсичність незначна, але ЛД₅₀ = 5289 мг/кг, 8000
мг/кг, 10 000 мг/кг (при різних умовах потрапляння
в організм).
Дінітротолуол Є високотоксичними з граничним значенням (ГДК)
1,5 мг/м3. Він перетворює гемоглобін у
метгемоглобін. 2-, 4-динітротолуол також входить
до переліку небезпечних відходів.
Каніфоль Випари каніфолі можуть викликати подразнення
очей, дихальних шляхів, носову кровотечу та
головний біль. Повторний вплив може викликати
подразнення шкіри та посилити астму.
Етилацетат Малотоксична речовина, але може подразнювати
слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, очей
та шкіри. У тестах in vitro було виявлено, що
етилацетат є генотоксичним.

Продовження таблиці 1.1
1 2
Стронцій азотнокислий Може накопичуватись у кісткових тканинах
Порошок магнієвий Легкозаймиста речовина
Порошок Висока швидкість загорання, при вдиханні може
алюмінієво-магнієвий викликати подразнення слизових дихальних
шляхів, в тому числі алергічну реакцію (утруднення
дихання, астму)
Полівінілхлорид Легко розкладається при нагріванні, виділяючи
хлористий водень (задушливий газ із різким
запахом)
Свинцевий сурик При вдиханні оксид свинцю (II, IV) подразнює
легені. У разі потрапляння високої дози потерпілий
відчуває присмак металу, біль у грудях та у животі.
Під час потрапляння всередину він розчиняється в
шлунковій кислоті і всмоктується, що призводить
до отруєння свинцем. Високі концентрації також
можуть поглинатися крізь шкіру. Тривалий контакт
з оксидом свинцю (II, IV) може призвести до
накопичення сполук свинцю в організмах з
розвитком симптомів гострого отруєння свинцем.
Хронічне отруєння проявляється як збудження,
дратівливість, порушення зору, гіпертонія та
сіруватий відтінок обличчя
Феросиліцій Існує небезпека вибуху й отруєння
Залізо Надлишок заліза в організмі дуже несприятливий,
оскільки в майбутньому може призвести до
пошкодження печінки, інфаркту, розвитку
інсулінорезистентності або діабету

Продовження таблиці 1.1
1 2
Бор технічний Речовина має властивість осідати в людському
організмі та погано виводиться з нього, що
призводить до зневоднення організму, викликає
інтоксикацію, своєчергово викликаючи блювання,
розлади шлунку, відсутність апетиту, лущення та
висипання на шкірі.
Гримуча ртуть Небезпечна у поводженні та отруйна. Надзвичайно
чутлива до іскор, механічних впливів, особливо в
сухому вигляді, найчутливіша з усіх ініціювальних
вибухових речовин
Бертолетова сіль Вибухонебезпечність. Висока чутливість сумішей
інших речовин з бертолетовою сіллю до ударів і
тертя, що призводить до вибуху

1.2 Вплив військових дій на державу в цілому

Війна в Україні – це не лише криза певного регіону, вона має далекосяжні,
не надто приємні, результати, що торкатимуться інших різних регіонів світу [3].
Цим конфліктом завдано серйозного удару по світовій економіці, що спричинить
уповільнення зростання та прискорення інфляції [4]. Військова агресія росії проти
України призвела до значного руйнування виробничого капіталу та
інфраструктури, а також людських і соціальних втрат [5]. Війна призводить до
втрати робочих місць і доходів, а також до знищення природних і мінеральних
ресурсів. Економічні втрати, спричинені війною, включають не лише руйнування
та ушкодження інфраструктури, виробничих об’єктів та установ державного
значення, а й втрату людських матеріальних цінностей та витрати на військове
протистояння [6].

Також є проблеми, пов'язані з екологією та техногенними аваріями. Перед
нами стоїть загроза епідемії холери, про яку багато хто говорить. Однак при
цьому посилюється дуже багато практик, пов’язаних із захистом довкілля [7].
Війна в Україні має далекосяжні наслідки для світової економіки та
геополітичної ситуації, від зростання цін на сировину до перебоїв у торгівлі та
ланцюгах постачання до втрати довіри бізнесу. Її вплив значний і складний.
Політики в усьому світі повинні прийняти виклик контролю над інфляцією та
підтримки економічного відновлення під час кризи. Мережа глобальних і
регіональних захисних заходів для захисту економік від потрясінь стає все більш
необхідною.
Війна підкреслює важливість міжнародної співпраці та колективної сили у
вирішенні майбутніх проблем. Наслідки російсько-української війни, які мають
прямий вплив на світові тенденції, допоможуть закласти основи нового
європейського порядку [8].
Напередодні війни соціологи відзначили значні зміни в соціальній структурі
суспільства. Дійсно, за останні роки реальний розподіл можливостей змінився.
Значно зросла самоідентифікація людей із середнім класом. Виникло й
поширилося багато ефективних стратегій адаптації до соціальної реальності та
вираження обурення соціальною несправедливістю. І саме ці стратегії та практики
продовжують відігравати фундаментальну роль на нашому шляху до перемоги та
в розбудові нового післявоєнного суспільного ладу.
Під час війни ми переживаємо консолідацію суспільства. Відбулось
об’єднання політичних сил заради перемоги у цій війні. Ця консолідація не є
абсолютною, але її варто відзначити, порівнюючи з довоєнним періодом. До війни
ми були суспільством із низьким рівнем народжуваності та смертності. У нас
завжди була невелика чисельна перевага жінок над чоловіками. А зараз, унаслідок
війни, гендерний дисбаланс буде ще помітнішим. Чоловіків просто не
вистачатиме, ані для відновлення країни, ані для утворення сім’ї.

Період війни тією чи іншою мірою торкнувся всіх без винятку українців:
незапланована міграція, втрата житла, грошей, стабільної роботи, а особливо
рідних та близьких [9], що показано на рисунку 1.2 «Вплив війни на українців».
Вплив війни на психіку непомітний, але руйнівний. Втрата відчуття
контролю над власним життям призводить до стресу та тривоги. І навіть якщо
більшість громадян вже встигли адаптуватися до нових умов, це все одно
негативно позначається на здоров’ї, хоча в деяких випадках і непомітно [9].
Напад росії на Україну є жорстоким і зумовив величезні втрати її
громадянам, однак також і об’єднав країну не баченим раніше чином.
Незважаючи на те, що близько 14 мільйонів людей були змушені залишити свої
домівки, а інфраструктура країни, енергетичні та транспортні мережі знаходяться
під постійним ударом ворога, функціонування України продовжується [10].
Результати «руського міра» для населення України, безперечно, згубні та
невтішні.

Рисунок 1.2 – Вплив війни на українців

1.3 Огляд типів бойових дій і боєприпасів, що застосовуються в Україні під
час війни, та їхній вплив на навколишнє середовище

Еколого-геохімічна оцінка стану територій військово-техногенного
забруднення показала, що майже всі види військово-техногенного навантаження є
сильними забруднювачами ґрунтів і за характером впливу є подібними. Така
ситуація пояснюється особливостями військових впливів, які характеризуються
використанням та експлуатацією систем озброєння та військової техніки (таблиця
1.2) [11].
Артилерійська зброя калібру 152 мм і 155 мм широко використовується під
час військових операцій і здатна доставити снаряд, вагою близько 40 кг, на
відстані від 17 до 40 км.
Наслідком виробництва, транспортування і використання артилерійських
боєприпасів є неабиякі викиди парникових газів. Зокрема, викиди парникових
газів стаються під час:
• виготовлення матеріалів для виробництва боєприпасів;
• переміщення боєприпасів до місця бою;
• згоряння метального заряду пропеленту при стрільбі боєприпасами;
• детонування бойової частини снаряду в місці попадання.
Артилерійські боєприпаси, що використовуються під час війни, з високою
ймовірністю виготовляються знову для поповнення запасів. Тому пов’язані з
виробництвом боєприпасів викиди враховуються з метою оцінки впливу війни на
кліматичні явища.
Дані щодо приблизної кількості використаних артилерійських снарядів
дуже варіюються: від 5 000 до 60 000 снарядів на день. Вони також коливаються
по часу, в залежності від інтенсифікації обстрілів на різних ділянках фронтової
лінії [12].

Таблиця 1.2 - Забруднюючі речовини, що виникають в результаті воєнно-
техногенного навантаження (система повітря-ґрунт-вода) за видами та типами
використовуваних систем зброї

За попередніми розрахунками, загальні викиди, пов’язані з використанням
вибухових речовин і боєприпасів, становлять не менше 1,2 млн тон CO2 eкв, що
можемо простежити із таблиці 1.3 «Загальні викиди ПГ від бойових дій».

Таблиця 1.3 - Загальні викиди парникових газів від бойових дій

Порох використовується як пальне в артилерійських снарядах для створення
реактивної потужності ракет. Це тверда багатокомпонентна система, яка може
горіти без кисню і виділяти значну кількість газоподібних продуктів. Сучасне
ракетне паливо вміщує в складі нітрати та перхлорати, пластмаси та смоли. Тому
бездимний порох містить більше водню та вуглеводнів, ніж необхідно для
виробництва кінцевих продуктів (води та вуглекислого газу). Тому близько

третини продуктів згоряння порохових газів складаються з оксидів вуглеводнів -
сильнодіючої отрути.
При вибуху та горінні порохів і вибухових речовин утворюється значна
кількість газу (таблиця 1.4), до складу якого входять такі речовини, як азот, сажа,
вуглеводні, свинець, діоксид марганцю, ідіол та інші. До 30% газів поширюється в
повітря, а більшість з них (важкі фракції, важкі метали) осідає в землі. Оскільки
продукти вибуху містять до 15% водяної пари, то іони важких металів і
дрібнодисперсні речовини можуть проникати в грунт у вигляді водних розчинів
[11].

Таблиця 1.4 - Кількість газів, що виділяється при згоранні вибухових
речовин (на 1 кг)

Поширеним джерелом забруднення при горінні та стрільбі є продукти
вибуху, що представляють собою дрібні частинки та іони важких металів, які
потрапляють у ґрунт разом з водою. Для іонів важких металів характерно те, що
вони погано розчиняються у воді, але можуть рухатися з рідинами з малими
швидкостями. У таблиці 1.5 На прикладі двох основних типів пороху –
піроксиліну та нітрогліцерину – наведено суттєві особливості використання
бризантних вибухових речовин у боєприпасах та піротехніці при бойовому
застосуванні танкових підрозділів.

Таблиця 1.5 – Фізичні, хімічні і балістичні характеристики бездимних
порохів (особливості використання бризантних вибухових речовин у
боєприпасах)

Для оцінки можливості очищення термічним методом проаналізуємо
фізико-хімічні параметри ароматичних вуглеводнів (таблиця 1.6).

Таблиця 1.6 - Фізико-хімічні властивості ароматичних вуглеводнів

Токсичність газоподібних продуктів, що утворюються при згорянні пороху і
вибуху боєприпасів, залежить від токсичності сировини (компонентів), з якого
одержують бойові частини для боєприпасів, а також від агрегатного стану,

хімічного складу і складу використовуваних речовин для вироблення бойових
зарядів (таблиця 1.7).
Ключовими продуктами вибухового перетворення нітроцелюлозних порохів
є СО2, СО, Н2, N2 і пари Н2О. У виняткових випадках продукти перетворення
можуть містити СН4 і оксиди азоту NO2, NO3 (їх утворюється дуже мало за
нормальних умов горіння).
Через природу окисних і горючих сполучних компонентів при згорянні
змішаних порошків утворюється СО2, СО, Н2, Н2О та ряд інших речовин. Таким
чином, за рахунок перхлоратів здатні утворюватися хлориди (HCl і Cl2), а за
рахунок тіоколу - низка сіркозв’язаних сполук: SO2, SO3, H2S.
Склад продуктів вибухового перетворення залежить від типу і умов
згоряння пороху. Чим більший кисневий баланс горіння пороху, тим частіше в
продуктах горіння буде міститься продуктів повного окиснення, тобто СО2 і Н2О.
Якщо ж кисневий баланс пороху знижений, то продуктів неповного згоряння СО і
Н2 більше [11].

Таблиця 1.7 - Вміст основних забруднюючих речовин у порохових газах

У ході бойових дій використовуються бойові машини, оснащені переважно
дизельними двигунами, при згорянні палива в яких (за 1 км шляху) у атмосферу
викидається близько 200 видів забруднюючих речовин загальним об'ємом до 2,6
кг, в основному нафтопродуктів, важких металів, ароматичних сполук (таблиця

1.8). Зважаючи на те, що моторесурс на рік для бронетехніки складає понад 4000
л, то за один рік експлуатації тільки однієї такої машини викидається біля 180 кг
оксиду азоту, 140 кг оксиду вуглеводнів, 6,3 кг свинцю [11].

Таблиця 1.8 - Загальний викид основних забруднюючих речовин
бронетанковою технікою

У таблиці 1.9 приведено дані про загальний викид забруднюючих речовин
бойової групи машин танкового полку.

Таблиця 1.9 - Загальний викид забруднюючих речовин на рік озброєнням
танкового полку при проведенні бойової діяльності

Виходячи із вищенаведених фактів, можна зробити висновок, що
експлуатація військової техніки призводить до сильного забруднення території
нафтопродуктами, свинцем та ароматичними вуглеводнями. Під час постійних
бойових дій у ґрунті, а потім і у воді накопичуються свинець, чадний газ, кадмій і
нафтопродукти [11].

2 ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ НА СТАН ВОДНИХ
РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

2.1 Аналіз забруднення земель внаслідок агресії росії проти України

Вплив бойових дій на наземне середовище часто недооцінюється порівняно
з втратою людських життів та інфраструктури. Однак у довгостроковій
перспективі відбувається погіршення якісних властивостей ґрунту, що суттєво
позначається на його продуктивних функціях. З іншого боку, для ґрунтів
характерно те, що вони з часом відновлюють свої функціональні властивості та
підвищують свою продуктивність залежно від типу ґрунту, характеру військово-
техногенного впливу та ландшафтних умов території. Відновлення або навіть
покращення педогенезу часто стирає спадщину стресу, пов’язаного з війною.
Гіпотетичне уявлення гетерогенного збурення внаслідок воєнно-техногенного
навантаження наштовхує на думку, що біорізноманіття є найбільшим там, де
відбуваються порушення різного типу та інтенсивності, що відрізняються за
тривалістю та ступенем впливу на ландшафт. Вважається, що ландшафт,
сформований неоднорідними порушеннями, забезпечує відповідне середовище
існування для видів, стійких до таких порушень, а також для видів, поява яких у
ландшафті визначається такими порушеннями [11].
Оцінку військово-технічного забруднення ґрунтів післявоєнних ландшафтів
проводять за інтенсивністю бойових дій з урахуванням видів бойового
забруднення. Одним із завдань еколого-геохімічної оцінки ґрунтів районів
бойових дій є визначення складу і структури військово-технічних стрес-факторів,
а також їх причинно-наслідкових зв'язків.
З 24 лютого 2022 року на території України тривають масштабні бойові дії з
порушенням земельного покриву. Ці порушення поділяються на 2 групи:
• первинні – безпосередня механічна деформація ґрунтового покриву, теплове
забруднення; засмічення поверхні.

• вторинні – такі, що викликані наслідками знехтування стратегічними
заходами післявоєнного відновлення – затоплення, засолення, ерозійні процеси,
пірогенна втрата цінних властивостей, дегуміфікація тощо [11].
Військові дії мають комплекс механічних, фізичних і хімічних впливів на
грунтовий покрив та рослинність. Такі впливи призведуть до руйнування
структури та функцій ґрунтової екосистеми, а також до погіршення фізико-
геохімічних властивостей. На різних типах військових об'єктів комплекси
порушень можуть відрізнятися за видом і характером бойових дій, а також
пошкодженням поверхні і грунту (воронки вибухів, наслідки руху бойової
техніки), захисних споруд (окопів, бліндажів (рисунок 2.1), вогневих точок,
споруд протитанкової оборони тощо), забрудненням верхніх шарів ґрунтового
покриву продуктами бойової діяльності, засміченням поверхні (уламками бойової
техніки, захисних споруд, осколками тощо). Поширеними наслідками воєнно-
техногенного навантаження є знищення рослинності, порушення ґрунтового
покриву, дефіцит природного зволоження, опустелювання. У результаті цього,
біологічні популяції та види значно скорочуються, а втрата біорізноманіття
посилюється змінами в структурі та функціях ландшафту [11].
а б

а) поблизу м. Київ; б) поблизу м. Тростянець Сумської області
Рисунок 2.1 – Приповерхневі фортифікаційні споруди – траншеї

Навмисне заболочування ґрунту з метою утруднення руху противника
здійснюється шляхом штучного впливу на зміну погоди. У цьому контексті
відома операція «Попай», розроблена американською армією. Щоб продовжити
сезон дощових літніх мусонів у Лаосі, В’єтнамі та Камбоджі, хмари оброблювали
йодистим сріблом. Втілення цієї програми призвело до зривів постачання
озброєння і особового складу до В'єтнаму на постійній основі.
Експеримент, спрямований на дестабілізацію ґрунту для створення
непрохідного болота на шляхах комунікації противника шляхом штучного дощу,
мав назву «операція Commando Lava», де використовувалися паперові упаковки,
наповнені сумішшю тринатрій нітрило-триоцтової кислоти та триполіфосфату
натрію, та над районами Лаосу були скинуті літаками.
Навмисне затоплення заплави річки Ірпінь (березень, 2022) є українським
прикладом таких оборонних дій, здійснений з метою зупинення наступу військ рф
на північних околицях Києва (рисунок 2.2).

Рисунок 2.2 - Заплава річки Ірпінь після підриву греблі в районі Демидова-
Козаровичів

Під час воєнних дій бомбардування спричиняє утворення кратерів.
Наслідком вибухового ефекту є швидке виділення енергії, що утворює кругову
ударну хвилю навколо місця удару – кратера. Ударна хвиля призводить до
руйнування ряду земних горизонтів з явним порушенням повітряно-водного
режиму. В результаті вибуху частково відривається ґрунт, а це формує котлован
(рисунок 2.3). Ґрунт, що залишився на місці удару, нестабільний, легко піддається
динамічному ущільненню, а також містить численні металеві уламки із
залишковими вибухонебезпечними токсинами. Прискорюючи процеси
вивітрювання та вимивання, кратер вибуху стає місцем опадання листя.

Рисунок 2.3 - Типовий кратер, утворений бомбардуванням

У сценарії В на рисунку ґрунтовий покрив порушило бомбардування.
Глибина та ширина кратера змінюється залежно від типу ґрунту та типу
використовуваних снарядів, а також від глибини грунтових вод. Дно кратера
загалом сприяє накопиченню рослинних залишків і прискоренню вітрової та
водної ерозії.
При падінні боєприпасу в землю під гострим кутом утворюється круглий
кратер з піднятим бортом або валом, що складається з тонкого шару уламків.
Вибуховий удар боєприпасів під меншим кутом призводить до утворення
яйцеподібних або витягнутих воронок, а вибухова хвиля поширюється далеко за
їх межі. При цих видах вибухів руйнуються ґрунтотворні відклади та виносяться
вибуховою хвилею.
У результаті вибуху земна поверхня піднімається, утворюючи невисокий
пагорб, половина якого складається з уламків, що вибухнули. Основна частина
валу являє собою структурне підняття поверхні настилу, яка існувала в цьому
місці до зіткнення. Краї вирви через вплив гравітації та численних уламків
опускаються вниз. Глибина сформованого кратера залежить від складу
ґрунтоутворювальних порід та їх глибини залягання. Якщо ці породи володіють
високою пористістю, то відбувається формування більш глибоких кратерів, ніж у
породах з більшою щільністю.
Найбільші продукти вибуху залишаються на дні кратера або зазвичай міцно
закріпляються там. Розмір уламків стає пропорційно меншим щодо відстані від
валу кратера. Такі осколки називають «ковдрою викиду». Крупніші уламки
розповсюджуються переважно на один радіус від краю кратера. Неоднорідними
вони стають через збільшення відстані від валу.
Місця утворення кратерів на поверхні ґрунту та зміщення ґрунту
вибуховими боєприпасами стають осередками накопичення води та органічних
речовин. Слідом за цим, на дні кратерів чи воронок вибуху формується
гідрофільна рослинність, яка є відрізняється від звичного рослинного покриву
місцевості, та свідчить про підвищення вологості ґрунту (рисунок 2.4).

Утворення більш товстих шарів трав’яної повсті є першою ознакою нового
природного процесу утворення грунту (педогенезу). Проте, якщо вирви
утворилися в місцях з близьким до поверхні рівнем ґрунтових вод, то розвиток
ґрунту й вегетація рослин стає сповільнена.

Рисунок 2.4 - Кратер, утворений через авіабомбардування та заповнений
ґрунтовими водами. Тростянецька ОТГ, Сумська область

Крім первинних деформацій грунтового покриву, проявляється й
механічний вплив через забрудненні грунту продуктами бойових дій, металевими
відходами від гільз і осколками артилерійських снарядів.
Значна частина забруднення спричинена вибуховими боєприпасами, які
ненавмисно детонують під впливом тиску (рисунок 2.5).

Рисунок 2.5 - Забруднення ґрунтів продуктами бойової діяльності.
Харківська область

Підходи і критерії оцінювання рівня пошкодженості земель представлені у
таблиці 2.1, що розгорнуто подана у Додатку А даної роботи, та проілюстровані
на рисунку 2.6, поданому нижче.

Рисунок 2.6 - Візуальне визначення рівнів пошкодження земель

Таблиця 2.1 – Критерії оцінювання рівня пошкодженості земель

2.2 Вплив війни на стан та використання водних ресурсів України

Війна росії проти України наносить тяжкий удар на екологію місцевості, де
проводяться бойові дії [13], й має масштабний вплив на довкілля, зокрема на
водну інфраструктуру й водні ресурси. Це призводить до значних ризиків для
населення України, сільськогосподарської діяльності та продовольчої безпеки.
Військові дії призводять до цілого ряду негативних екологічних наслідків, куди
відносяться бомбардування і руйнування гідротехнічних споруд. Через військові
дії та викликане ними техногенне забруднення, руйнування мостів, дамб і

берегових ліній, а також отруєння нафтопродуктами та важкими металами,
чимала кількість невеликих річок і ставків в Україні мають патологічний вплив на
біорізноманіття [14]. Гине риба у водоймах, життєвий та міграційний цикли
водних птахів порушується, водойми втрачають здатність до самоочищення та
природного відновлення [15].
З перших днів війни вплив на воду та водні ресурси в Україні був дуже
масивним. Багато водоочисних споруд і каналів, що є частиною іригаційних
систем, зазнали пошкоджень [16]. Вплив війни на воду не є новою темою, але
випадок України порівняно з іншими країнами є особливим через її
індустріалізацію, оскільки країна має значну кількість великих і малих водойм і
накопичувачів води, які у разі вибуху чи підриву можуть призвести до затоплення
території та багато людей може постраждати через втрату вільного доступу до
питної води [17].
Ситуація з водними ресурсами України у військові часи дуже складна.
Шкода йде внаслідок засмічення артезіанських вод, що вважаються
законсервованими і є стратегічним запасом держави. В останні роки, до них мав
доступ кожен українець на своїй домашній ділянці, а також об'єкти промисловості
й хімічні склади. Тепер же, через бойові дії та руйнації забруднюються такі
свердловини. Досить одного потрапляння забрудника, який розповсюджується на
весь горизонт – і вода стає непридатною для вживання. Адже для підземного
водообміну потребується приблизно сотня років, а для поверхневого — лише
кілька місяців [18].
Установлено, що бойові дії можуть проходити на природоохоронних
територіях, внаслідок чого відбувається порушення їх функціонування, знищення
або пошкодження культурно-історичних пам'яток, а також втрачається біологічне
і культурне розмаїття планети. Це стосується як суходолу, так і водойм. Негативні
наслідки військових дій на екологію та, зокрема, на водне середовище України
можна класифікувати так:

1. Забруднення ґрунту та води.
2. Руйнування гідротехнічних та електричних споруд.
3. Зміна біохімічного балансу водойм та знищення водної фауни.
В умовах відкритості бойових дій варто виокремлювати прямі та непрямі
впливи війни на території України, а також втрачені можливості [19]. До прямих
впливів можна відносити вибухи, що руйнують природні екосистеми. Непрямі ж
наслідки бойових дій на довкілля виникають від знеструмлення шахт, з яких треба
відкачувати воду, а не через пожежі чи розриви снарядів. Без енергопостачання та
електрики не будуть працювати насосні станції і шахти затоплюються
ґрунтовими водами, що проникати разом з токсичними та радіоактивними
відходами [10]. Актуальність даної проблеми постала ще з 2014 року на Донбасі.
Її і тоді складно було вирішити, а зараз ситуація ще більш загострена [19].
Вразливість системи водопостачання та її чутливість до різних факторів,
пов'язаних з кліматом, споживанням води та військовим впливом, як правило,
пов'язані з нестабільністю. Важливо охарактеризувати якісні та кількісні
показники, аби провести оцінку значення впливу води на життєдіяльність. У
таблиці 2.2 представлено складові сукупної моделі та їх показники й ризики, що,
загалом, і повинно оцінюватись в Україні [20].

Таблиця 2.2 – Показники і ризики впливу війни на водопостачання
Параметри Біофізична Значення Показник Ризик
шкала
1 2 3 4 5
Збільшення
Населення Помірне Переміщення
потреби у воді
Вплив
Зміна Зниження
війни
Водопостачання Високе прихильності доступності й
щодо постачання постачання води

Продовження таблиці 2.2
2 3 4 5
Управління Відсутність Зменшене
Високе
водопостачанням управління водопостачання
Підвищення
Згіршення якості
Якість води Високе ризику
води
для здоров'я

На рисунку 2.7 наведено вплив російської агресії на стан водних ресурсів і
водну інфраструктуру.

Рисунок 2.7 – Вплив російської агресії на водні ресурси та водну
інфраструктуру

Згідно рисунку, встановлюється відповідність червоної лінії положенню на
передовій після трьох місяців ведення воєнних дій на території України та
характеризуються ті частини країни, що не контролюються нашою державою.
Військові дії призвели до масштабного забруднення водних ресурсів не тільки на

місцевості, що безпосередньо були зоною бойових дій чи близько розташованих
до лінії фронту, але й на всій території України, що зазнає масованих ракетних
ударів і обстрілів. Також чинниками негативного впливу на водойми є
надходження речовин-забрудників з поверхневим стоком, утворені в результаті
техногенних аварій, розливи нафтопродуктів від знищеної техніки, а також
безпосереднє забруднення ракетним паливом і залишками боєприпасів. Одним із
багаточисельних прикладів є значне забруднення р. Іква в результаті російської
ракетної атаки Тернопільської області 4 квітня 2022 р., внаслідок чого уламками
збитої силами ППО ракети пошкоджено резервуари мінеральних добрив у
Кременецькому районі. Згідно результатів відбору проб води Державною
екологічною інспекцією Поліського округу із р. Іква в осередку забруднення було
зафіксовано перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) для
наступних сполук: іону-амонію – в 163 рази, нітрит-іонів – в 7 разів, нітрат-іонів –
в 47,9 разів, іонів залізу – в 7 разів і біологічному споживанню кисню (БСК5) – в
1,9 разів.
Безпосереднє забруднення боєприпасами несе значну загрозу водній
інфраструктурі та безпечному становищу суспільства. Так, у Чернігові в квітні
2022 р. піротехніки вилучили на міському пляжі 6 снарядів від РСЗВ «Ураган», а
купальний сезон в місті, що відновлювався від бойових дій березня 2022 р., так і
не було розпочато через загальну забрудненість вибухонебезпечними залишками.
Найгіршим чинником забруднення водних ресурсів є високотоксичне ракетне
паливо і важкі метали.
Ситуація в акваторії Чорного та Азовського морів також залишається
невтішною, хоча й не можливо точно визначити обсяги завданої війною шкоди.
Стан морської води суттєво погіршився через періодичні забруднення, що
спричинені викидами кораблів, особливо пошкоджених та тих, що втратили
можливість пересуватись. Ситуація ускладнюється частими витоками пального,
нафти, маслянистих речовин, що утворюють на водній поверхні своєрідну плівку,
що ускладнює доступ кисню у товщу води, призводячи до масових отруєнь і

гибелі тварин, що живуть на морських просторах. Морські тварини (наприклад,
дельфіни) часто страждають від впливу радіочастот, що випромінює військова
локаційна техніка та морські міни. Ці хвилі оглушують живі організми, що
призводить до їх дезорієнтації у просторі і викидання на берег.

2.3 Екологічна оцінка впливу на Чорне та Азовське моря

Узбережжя Чорного та Азовського морів України зазнали зіткнення з
низкою екологічних неприємностей, пов’язаних з нинішньою затяжною війною, в
тому числі й загрозою для екологічно важливих природоохоронних територій та
цінних об’єктів рибного промислу. Широкий діапазон військової діяльності на
суходолі та у морі ставить під загрозу морські екосистеми України, тоді як
екологічно чутливі та вразливі прибережні біотопи зазнають безпосереднього
впливу від бойових дій [21]. Калейдоскопом унікальних приморських і морських
оселищ є Азово-Чорноморське узбережжя на півдні України: лимани, острови,
солончаки, озера, плавні. Вони стали домівкою для безлічі рідкісних видів тварин.
Саме тут розміщена велика кількість природоохоронних територій, завдання яких
- збереження цього різноманіття. Але саме ці території та акваторії на даний час
перебувають під загрозою знищення [22]. Бойові дії, що активовані на морі, та
військові кораблі росіян, які періодично знаходяться у північно-західній частині
Чорного моря, блокують не тільки морські порти України, а й ставлять інші
держави перед загрозою глобального голоду. Вони також здатні зумовити
катастрофи техногенного походження і серйозно вплинути на екосистеми
Чорного та Азовського морів [23].
Протяжність берегової лінії України вздовж Чорного й Азовського морів
досягає позначки в 2 700 км. Через анексію росією Кримського півострова у 2014
році та окупації Донецької, Запорізької та Херсонської областей в результаті
повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року, Україна зазнала обмеження
доступу до значної частини свого південного та південно-східного узбережжя

[21]. Обсяги природоохоронних територій, що є екологічно важливими,
скорочуються, а невеликі цінні території, що залишилися, продовжують
перебувати під загрозою повної втрати. Ключові дослідження війни стосовно
прибережних і морських екосистем полягають у вивченні хімічної та акустичної
діяльності забруднення, фізичного пошкодження природних оселищ та занепаду
природоохорони [21].
Військові дії значно завдають перешкод екологічному моніторингу та
управлінській діяльності Чорним і Азовським морями. Російські війська чинять
атаки на припортову інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського
морів і кораблі на якірних стоянках, що в свою чергу призводить до забруднення
вод і потрапляння отруйних речовин у море [24]. Нафтопродукти негативно
впливають на морські біоценози, утворюючи на поверхні води плівки, що
порушують обмін енергією, теплом, вологою і газами між морем і атмосферою.
Окрім цього, вони безпосередньо мають вплив на фізико-хімічні та гідрологічні
умови, спричиняють загибель риби, морських птахів і мікроорганізмів [25].
Компоненти нафти токсичні для морських організмів [26]. У нафти є одна
вторинна негативна властивість. Її вуглеводні здатні розчиняти низку інших
забруднюючих речовин, наприклад пестициди чи важкі метали, що разом із
нафтою ще більше концентруються в приповерхньому шарі водойми та отруюють
його [27]. Пошкоджені об'єкти промисловості та населені пункти можуть
виступати джерелами хімічного забруднення прибережного та морського
середовища. Ритм військово-морської діяльності також є переконливим фактором
шкоди, завданої довкіллю, і вони помітно змінюються в ході розвитку бойових
дій. На початкових стадіях повномасштабної війни Чорноморський флот росії
атакував українські військово-морські об'єкти та населені пункти. Здійснювались
атаки і на військові, і на цивільні судна, притому, що російські військово-морські
сили чинили це поблизу стратегічно важливих портів. Прибережні та морські
екосистеми, на жаль, відчули вплив хімічного забруднення як з наземних, так і з

морських джерел. Порушення роботи інфраструктури водопостачання та
водовідведення в зв’язку з фізичним пошкодженням та знеструмленням призвели
до зростання об’ємів скидання стічних вод [28]. Націлене пошкодження
промислових і портових об'єктів уздовж річок, лиманів і узбережжя пройшло
задокументування інцидентів забруднення.
На інших об’єктах, таких як металургійний комбінат “Азовсталь” у
Маріуполі, й знаходиться в акваторії Азовського моря, тривала окупація
ускладнила можливість визначення ризиків для середовища узбережжя [21].
Поширювалась інформація щодо пошкодження резервуарів, наповнених
викидами хімічного виробництва на комбінаті, і тепер вони загрожують
потраплянням у водойми Азовського моря. Ця ситуація здатна поставити під
загрозу існування деякі види морської біокультури. Важко сказати, чи зникне
Азовське море як жива біосистема, адже ні українські, ні міжнародні екологи
тимчасово не мають доступу туди, щоб здійснити хоча б поверхневий моніторинг
[18]. Разом із тим, ризики від військових дій необхідно розглядати в контексті
зменшення скидів стічних вод на окремих ділянках через скорочення промислової
діяльності та тимчасові переміщення населення.
Фіксація військових атак показала, що судна стають мішенню як у морі, так
і в порту. Розлив палива з суден наражає на загрозу заповідні водно-болотні
території приморських районів, а широке використання морських мін збільшує
ризик зіткнення суден з ними, що не менш негативно позначиться на середовищі
водойм [21].
Міжнародні медіа з лютого 2022 року доклали значної уваги питанню
масовості викидання дельфінів і морських свиней на морських узбережжях.
Військово-морськими силами використовуються активні гідролокаційні системи,
що дозволяють виявити підводні судна, і вже давно пов’язуються з викидами
китоподібних на мілину. В зв’язку з тим, що дані про частоту використання
гідрологічних локаторів у Чорному морі відсутні, а її зростання дуже ймовірне
через пролонгацію воєнних дій. Мiлководдя Азовського моря не дозволяє

активного використання гідролокаторів [21]. Через війну, у Чорному морі
загинуло близько 50 тисяч дельфінів. За словами доктора біологічних наук Івана
Русєва, у південно-західній частині Чорного моря маневрує багато військових
кораблів, зокрема й підводних, які іноді підходили до берега на відстань близько
100 метрів. Надводні та підводні човни створюють дуже потужні звукові сигнали,
які вражають дельфінів. Всі китоподібні – кити та дельфіни - користуються
єдиним потужним пристроєм ехолокації. Майже 60% енергії вони віддають на
ехолокацію, на віддачу та сприйняття сигналу. Тому, коли працює
високочастотний пристрій, він повністю знищує внутрішнє вухо дельфінів та
китоподібних. Через це дельфін втрачає можливість орієнтуватися в просторі. Він
стає наче сліпий, він не може зорієнтуватись та може натрапити на підводні міни.
В Одеській області досліджувати загибель дельфінів можна було лише на ділянці
протяжністю в 6 км на території національного природоохоронного парку
"Тузлівські лимани". За словами Русєва, моніторинг іноді допомагають проводити
військові, зокрема, це стосується тих місць куди обмежений доступ, або
замінованих ділянок [29]. Складається катастрофічна ситуація з дельфінами через
вплив війни. Було знайдено близько 1000 загиблих тварин, вздовж усього
чорноморського узбережжя, на межах країн, що мають вихід до Чорного моря.
Війна та окупація призвели та посилили пошкодження цілої низки
прибережних і морських оселищ популяцій конкретних видів морських птахів,
багато з яких є вразливими або дуже чутливими до загроз, які війна створює для
прибережних і морських територій. На пляжах і узбережжях були розгорнуті
мінні поля для запобігання висадки десантних військ росії, а також розміщались
морські міни українськими військовослужбовцями для стримування нападу з
моря. У багатьох місцях виявлена наявність нерозірваних боєприпасів та мін, що
спричинює пожежі в прибережних чагарниках та лісах природоохоронних
територій, як це було в НПП «Білобережжя Святослава» (Миколаївська обл.,
берег Чорного моря). Острів Зміїний також зазнав впливу бойових дій, адже став
осередком інтенсивних бойових дій з лютого по липень 2022 року, де

застосовувались важка вибухова та запалювальна зброя. У 1998 році частина
острова і прилеглих вод були оголошені природоохоронною територією, але його
наземне біорізноманіття зазнало серйозної шкоди, а вплив на екосистему моря
оцінити складніше [21].
Війна суттєво вплинула на судноплавство в Чорному та Азовському морях,
а також змінила систему управління та контролю за рибальством. Зміни в
інтенсивності та місці вилову можуть вплинути на рибні запаси, а скорочення
морського руху може мати позитивний вплив на морське середовище [30].
Українські морські рибальські флотилії не працюють впродовж 2022 року,
втратили майже весь річний улов морської риби, що становив 13 000 тон. Це
також мало вплив на рибництво у внутрішніх водах та дельтах річок. Рибальство
та свобода судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці, якою воно
сполучається з Чорним морем, до війни регулювалися двосторонніми договорами
між Україною та росією. Море відігравало роль внутрішнього водного шляху
обох країн, і кожна з них мала право на рибальство будь-де [30]. Різнорідність
солоності води в Азовському морі дала змогу створення різноманітних рибних
промислів широкого спектру видів для ловлі.
Український парламент у 2022 році ухвалив рішення стосовно розірвання
багатьох угод з росією, і працює над розглядом договорів про користування
Азовським морем та Керченською протокою. Це розірвання та війна є поки що
кінцевими змінами в рибогосподарському управлінні. За анексією Криму
послідувало скорочення росіянами ділянки Азовського моря, де українським
рибалкам було дозволено ловити рибу, на ¾ відсотка. До того в Азовському морі
рибалили приблизно 100 українських малих суден. Це завдало особливого впливу
на українських рибалок в результаті підвищення рівня залежності від кримських
прибережних вод.

2.4 Екологічна оцінка впливу на лимани та водосховища

Лимани – це унікальні водні екосистеми, основні місця біогеохімічного
колообігу, і важливість екосистемних послуг, що вони надають - неоціненна. Це
особливо вразливі до змін, чутливі перехідні зони. Бузький лиман можна
розглянути як приклад постраждалої водойми [21]. Ця водойма знаходиться на
півдні України і перетинає місто Миколаїв до того, як впадати в Дністер. Води
лиману виступають частиною Дніпровсько-Бузького лиману, що підлягає охороні
та забезпечує життєдіяльність великого різноманіття видів і, взагалі, є однією з
основних траєкторій руху для перелітних птахів. Показники якості води у лимані
також важливі в аспекті охорони здоров’я – з травня 2022 року вона подається в
будинки для використання, не пов’язаного питними потребами, в зв’язку з
місцевою водною кризою, що була спричинена воєнними атаками на
водопостачальну інфраструктуру. Коли сталися масштабні наступальні дії на
місто Миколаїв, російські війська влаштували окупацію більшої частини лівого
берега лиману. Хоча Миколаїв і прилеглі обласні населені пункти не перебувають
на лінії фронту, однак зазнали тривалих артилерійських і ракетних обстрілів,
внаслідок чого притерпіли значних фізичних ушкоджень, утворились масштабні
руйнації. До Бузького лиману через поверхневий стік або через потік підземних
вод вже потрапило будівельне сміття, заражене широким спектром забруднюючих
речовин, в тому числі важкими металами, поліхлорованими біфенілами (ПХБ) та
азбестом [21] (рисунок 2.8).
Бузький лиман також являється важливим портом судноплавства, а тому
було пошкоджено багато промислових об’єктів, розташованих на лівому березі. В
результаті було порушено цілісність резервуарів, в яких зберігалося паливо, їдкий
натрій (каустична сода) і перероблені матеріали на сусідньому Миколаївському
алюмінієвому заводі.

Знімки супутника у квітні 2022 року показали масштабну пляму витоку,
ймовірно, через залишки бокситів, вони є високолужними, вміщують важкі
метали і навіть вкраплення радіоактивних елементів.

Рисунок 2.8 – Витік забруднюючих речовин до Бузького лиману

Воєнний злочин у вигляді знищення греблі Каховської гідроелектростанції
(Каховська катастрофа) – це потенційний акт екоциду, здійснений окупаційними
силами рф під час вторгнення в Україну. За попередньою версією, гребля
Каховської ГЕС була замінована та підірвана, і це призвело до її знищення.
Діапазон лиха зачепив майже 16 000 людей та близько 80 населених пунктів, що
переживали ризик (або зазнали) затоплення в результаті теракту [31] (рисунок
2.9).

Рисунок 2.9 – Затоплення населених пунктів через підрив Каховської ГЕС

Більша частина водної інфраструктури України розташована на сході та у
південній частині держави, а саме в районах напруженого ведення
сільськогосподарського виробництва та основних видів діяльності, пов’язаних з
промисловістю, як наприклад видобування вугілля, металургія та хімічне
виробництво.
Існує загроза виникнення проблеми з водопостачанням Криму. Рівень води
в Північнокримському каналі зразу почав знижуватись. Обсяги споживання води
в Криму значно скоротились після окупації [32], цей факт можемо простежити на
діаграмах, що наведено рисунку 2.10, які в повному обсязі розміщені в Додатку Б.

Рисунок 2.10 - Обсяги споживання води в Криму. Дані для створення діаграм
взяті з джерела [32]

Каховське водосховище служило джерелом води для багатьох населених
пунктів у Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Зокрема, із
проблемою водопостачання почали зіткнулися мешканці міст Кривого Рогу,
Марганця, Покрова і Нікополя. Розглядалася ідея побудови нових водогонів та
свердловин для регіонів, що постраждали. За словами заступника Генерального
секретаря ООН із гуманітарних питань Мартіна Гріффітса, близько 700 000

українців залишаються без доступної питної води, що призводить до зниження
обсягів врожаїв, а це тягне за собою здорожчання цін на харчі, що вплине на
мільйони людей у світі.
Гендиректор Укргідроенерго Ігор Сирота повідомив, що через підрив греблі
Каховської ГЕС окупантами, Україна упустила 35-40 % запасів води для питних
потреб, що могла б споживатися впродовж року [31]. Руйнування Каховської ГЕС
ознаменувалась як трагедія, що несе зміни сільському господарство всієї України.
Близько 02:50 ночі 6 червня 2023 року російські війська призвели до масштабної
техногенної катастрофи, наслідки якої несуть більш катастрофічний характер для
південних областей України. Ці області здавна були переважними виробниками
овочів та фруктів в нашій державі, а їх вирощування дуже залежне від
стабільності зрошувальних систем [33]. Додатково, регіональні водойми населені
різноманітними видами риб та інших водних біоресурсів, численна кількість з
яких може загинути в результаті тероризму росіян [34].
Замінування Каховської ГЕС спричинило вагому екологічну катастрофу для
штучного рибного господарства: водні біоресурси Херсонщини,
Дніпропетровщини, Миколаївщини та інших областей опинились під загрозою
загибелі без свіжого водопостачання. Подекуди, вже був зафіксований мор риби.
Після закінчення нерестового періоду та внаслідок падіння рівня води, стається
висихання ікри на обмілілих ділянках. Крім цього, відбувається гибель винесеної
потоком водної фауни, так як вода досягає низьких рівнів і живність опиняється
на суходолі.
Ще однією проблемою залишається випадкове потрапляння (але,
відповідно, і загибель) риби з прісних водойм та інших біоресурсів у солоні води
Чорного моря [35]. Своєчергово, чорноморська фауна від об’ємного потрапляння
прісної води також може загинути [36]. Ігор Клименко, т.в.о. голови
Держрибагентства, зазначав, що через підрив Каховської ГЕС кінцева пора
нересту у низині Дніпра була порушена, бо змінились нормальні умови існування

популяцій цінних видів риб [33] та відмічалась тривала її загибель. Фінішом
терористичного акту знищення Каховської ГЕС стало затоплення єдиного в
Україні державного осетрового заводу «Виробничо-експериментальний
Дніпровський осетровий рибо-відтворювальний завод імені академіка С. Т.
Артющика», розташованого у с. Дніпровське Білозерського району Херсонської
області [37]. Він провадив діяльність із 1984 року і мав змогу компенсувати
відтворення осетрових видів риб в Україні, що втратили можливість до
розмноження природним шляхом. Кожного року населення забезпечувалось
понад 1,5 млн екземплярами молоді осетрових завдяки заводу [33].
Спричинено зупинку водопостачання 31 системи зрошення полів сусідніх
Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей після підриву Каховської
ГЕС [38]. Руйнування Каховської ГЕС загарбниками призвело до затоплень,
пошкоджень і повної зупинки функціонування меліоративної інфраструктури у
районах, прилеглих до Каховського водосховища [39].
В результаті російського терористичного акту підриву ГЕС у стані ризику
залишились цілі галузі сільського господарства півдня України, південні
українські поля у майбутньому можуть перетворитися на пустельні місцевості.
Затоплення та обмежений доступ до води через вибух на Каховській ГЕС може
надто негативно вплинути на виробництво зерна та овочів [40]. За умови
закритого доступу до води внаслідок руйнування Каховської ГЕС, та зважаючи на
ті кліматичні умови, що складаються, забезпечення повноцінного вирощування
низки с/г культур загрожує неможливістю [41]. Заступник голови Всеукраїнської
аграрної ради Денис Марчук зазначив важливість відбудови Україною Каховської
ГЕС, адже Херсонщина, Запоріжжя та частково Дніпропетровщина будуть
змушені нести колосальні втрати, оскільки іншого варіанту забезпечити водою ці
регіони немає.
Пошкодження вибухом Каховської ГЕС є особливим ударом по галузі
овочівництва тому, що воно на 100% залежне від зрошення [40]. Каховське

водосховище було ключовим постачальником води для однієї з найбільших у
Європі зрошувальних систем. Вода з цієї системи забезпечувала шанс
вирощування близько 80% усього обсягу овочів в Україні та значний відсоток
фруктових плантацій і виноградників [42]. Теракт на Каховській ГЕС є
безперечною страшною катастрофою агросектору України. Так, наслідки ми
будемо відчувати ще довго, однак ця біда не знищить нашого сільського
господарства цілком і повністю.

2.5 Екологічна оцінка впливу на річки

Український Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан
Стрілець зазначає, що шкода від забруднення річок через російську агресію, окрім
України, має можливість торкнутися й держав-сусідів [43]. Це тому, що ми
ділимо кордони великих річок, як от Дністер, Дунай, Прут, Тиса і Західний Буг з
Польщею, Угорщиною, Румунією та Молдовою [44].
Проблема потрапляння стічних вод у річки є актуальною через тривалі
військові дії та потребує негайної уваги. Пошкодження комунікаційних труб
призводить до забруднення води органічними речовинами. Ще однією важливою
та вагомою проблемою є забруднення водойм органікою, а саме трупними
рештками. Про це надзвичайно важко говорити і видається малоймовірним, але у
зв’язку з військовими діями на території України, на жаль, трапляються і такі
випадки забруднення довкілля. Рештки загиблих людей і тварин (особливо в
районі Каховської катастрофи) течією несе на великі відстані, гниття неминуче і,
очевидно, що внаслідок цього відбувається зараження води, що знижує її питну
якість. У межах регіонального ландшафтного парку «Донецький кряж» з’являлись
дані про місця захоронення полеглих під час боїв за Савур-Могилу. Поховання не
є глибокими, а тому, зважаючи на складність ґрунтових умов і ландшафтів,
продукти розкладання тіл з часом можуть потрапити в місцеві річки [45].

Через бойові дії загострилися проблеми з доступом до питної води в Україні
[46]. З початку повномасштабного вторгнення обстрілювали або зруйнували
понад 500 водних об’єктів [47]. Через війну 6 мільйонів українців не мали
постійного вільного доступу до питної води. Одним із тяжких наслідків війни,
розв’язаної росією проти України, можна вважати кризу питної води [48]. Південь
і схід України й до повномасштабної війни мали проблеми із постачанням питної
води в регіонах. В першу чергу, відігравала величезну роль засушливість клімату
та відсутність великих річок, окрім Дніпра, а також велика щільність населення
[49].
Головною з причин, з яких росія напала на Україну, не включаючи
загарбання нових територій, це потреба в забезпеченні питною водою раніше
анексованого Криму [48]. Херсонщина та Крим залежать від дніпровської води,
так само, як і Миколаїв [50]. Вода приходила розгалуженою мережею каналів на
ці сухі південні землі. Відколи росія незаконно анексувала Крим у 2014 році,
український уряд поставив умову: сплата за воду або самостійне забезпечення
нею населення окупованих територій. Згодом Україна припинила постачання
води, оскільки, за міжнародним законодавством, завдання забезпечувати потреби
окупованої території покладається на країну, яка стала їх «господарем» та де-
факто «контролює» [48].
Українські населені пункти переживають надзвичайну гуманітарну кризу
через те, що окупанти здійснюють обстріли водної інфраструктури, заміновують
дамби, чинять воєнні операції на території морів та великих річок України [51].
Східна і південно-східна частини України є територіями басейнів
Сіверського Донця та приазовських річок. На басейн Сіверського Донця припадає
переважно 9,1% території України та налічується 1489 малих річок загальною
довжиною 8800 км. Середня густота річкової мережі – 0,20 км/км2 [52]. Річка
Сіверський Донець на сході України стала природною перешкодою для ворожих
військ під час вторгнення рф 2022 року. Окупанти зайнялись будівництвом

штучних переправ, в же цей час українські артилеристи завдавали ударів по них.
Наслідком цього, на берегах була покинута військова техніка через невдалі
переправляння річкою росіян, однак води зазнали забруднень. Звичайно, це мало
вплив на тваринний світ берегів річки та на господарське використання води.
Річка Сіверський Донець є основним джерелом водопостачання для Донецького
регіону, з нього використовується понад 1,1 км3 води для різних видів потреб [53].
Суббасейн Сіверського Донця являється дуже складною і вразливою екологічною
системою, що характеризується різнорідною розвиненістю гідрографічної мережі,
непростим водогосподарським комплексом та розвилистою системою каналів. В
басейні річки Сіверський Донець порушено систему управління водними
ресурсами внаслідок воєнних дій, що призвело до забруднення усього
водопостачання, пошкодження чи зупинення функціонування очисних та
руйнацій гідротехнічних споруд, а також до безпосередніх втрат води, що є
цінним ресурсом. Через активні військові дії річка була всіяна залишками
військової техніки, пальним та вибухівкою [54]. Кожен компонент довкілля –
тваринний і рослинний світ, вода, повітря, ґрунт – зазнав впливу війни. Оцінити
сповна наслідки завданої шкоди водній біоті Сіверського Донця буде можливо
лише за умови деокупації, припинення бойових дій та розмінування тієї території.
Відзначати проблему із водопостачанням на сході Україні бралась
організація UNICEF ще задовго до повномасштабної агресії рф. В той час, як одна
частина країни жила відносно мирним життям, то на східних теренах обстріли не
припинялися. Проблема доступу до питної чистої води у деяких селищах була
гострою ще з 2014 року. Тоді критично важлива інфраструктура на сході України
постійно обстрілювалася – зокрема, й споруди каналу Дніпро-Донбас, який
забезпечував питною водою Донеччину та Луганщину [49]. 2022 року територія
обстрілів розширилася, а через це без води лишилися навіть ті регіони, в яких
раніше ніколи не виникало питань щодо постачання води [48].
Українські міста, що були в облозі 2022 року пережили надзвичайно
страшні умови: організація «Червоний Хрест» у березні 2022 року

охарактеризувала ситуацію в м. Маріуполь як «апокаліптичну». За
повідомленнями медіа-ресурсів, наслідком припинення постачання продуктів
харчування, води та електрики, жителі міста були змушені розтоплювати сніг, аби
поповнити запаси питної води, а ще готували їжу на багатті. І це все при тому, що
у липні 2010 року ООН визнало право людини на воду та санітарію
беззаперечним [55].
Вплив війни на екологічну безпеку є суттєвим і матиме тривалі наслідки для
Південного регіону. Кожен обстріл та вибух – спричинює зараження ґрунтів,
водойм, повітря рештками спалення горючих речовин. Це не лише вибухівка, а й
паливо, детонатори, отож забруднення відбувається хімічними сполуками, перш
за все, важкими металами, свинцем тощо [47]. Хімічні продукти від боєприпасів
містять сірку, а коли сполучаються з водою, утворюється сірчана кислота, яка
контактуючи з атмосферною вологою (дощ, сніг, туман, роса, волога ґрунту),
неодмінно призведе до забруднення ґрунтів.
Водна безпека опинилася під загрозою, тому що зміна клімату та війна
призвели більшість великих річок та озер до обміління та забруднення, а малі
водойми перебувають на межі повного зникнення [56]. Забруднюється також і
річка Дніпро, яка є для Запорізької області основним джерелом питного
водопостачання. У містах, де відбуваються активні бойові дії зруйновані системи
водозабезпечення та водоочищення [47]. Люди вимушені брати воду з тих
природних джерел, які лишились, але, на жаль, каналізаційні скиди не
очищуються і потрапляють у великих кількостях у місця видобутку питної води.
Обстріл очисних споруд Василівського експлуатаційного цеху
водопостачання та водовідведення (с. Верхня Криниця, Запорізька область)
відбувся 14 березня 2023 року. Це призвело до зруйнування будівлі каналізаційної
насосної станції №1, що подавала стічні води м. Василівка до очисних споруд
[57]. До Дніпра потрапили зворотні води з міста без будь-якого очищення [58].
Брудні скиди вміщують велику кількість органіки, патогенні бактерії, кладки

гельмінтів, сульфати, хлориди. Забруднення такого роду з настанням теплої
погоди неодмінно призведуть до великих масштабів цвітіння води в Дніпрі та
Чорному морі [27].
Для оцінки забруднення води з метою захисту здоров’я населення
попередньо використовуються показники якості води. З урахуванням цієї
ситуації, Агентство з захисту довкілля США та ВООЗ пропонує та рекомендує
різні способи управління ризиком проти використання забрудненої питної води,
позаяк національний стандарт відсутній [20].
У таблиці 2.3, що розширено подана у Додатку В, узагальнені основні
джерела забруднення, рекомендовані обсяги та потенційні ризики для здоров’я.

Таблиця 2.3 - Показники якості води*

Продовження таблиці 2.3

* Дані для створення таблиці взяті з джерела [20]

У доповіді «Water under Fire» ЮНІСЕФ повідомлено про тенденцію більшої
частоти дитячої смертності від хвороб, зумовлених тривалими збройними
конфліктами та пов'язаних із відсутністю чистої води, аніж від насильства, що

безпосередньо пов'язане із самим конфліктом. У населених пунктах півдня
України, де проводяться активні бойові дії, постачання води залишається
надзвичайно важливим. Але вживання тієї води, що там доступна, можливе тільки
після проведення очисних заходів з використанням спеціальних таблеток.
Фронтова межа здебільшого проходить по кордонах річок, щодня над ними
летять сотні снарядів і куль, а в багатьох місцях залишаються замінованими
береги річок. Кожна ракета містить в собі близько півтори тони пального. Для
довготривалої придатності, в нього домішують токсичні речовини, які при
потраплянні до води призводять до забруднення, загрози небезпеки для життя та
здоров’я людей на десятиріччя не лише на лінії зіткнення, а й по всій країні [55].
Дніпро витікає з невеликого болота Аксенінський мох, що на південному
схилі Валдайської височини. З цих же схилів витікає і Волга, Західна Двіна,
Ловать, Сясь та Молога [59]. Фантастична ідея заблокувати витоки річок,
перекинути їхні води в РФ не дає спокою шовіністам. Але проект росіян і
нереальний, і осудний. Володимир Жириновський, нині покійний російський
політик, ще у 2015 році озвучив пропозицію повернути русло рік, що течуть в
Україну, що підтримали й інші політики [60]. Ідея набула схвалення російськими
фашистами, й відтоді в рф не припиняють пошуки способів, аби здійснити помсту
Україні за перекритий Північно-Кримський канал, іншим же технічним варіантом
вважається перекриття витоків Дніпра в Смоленській області, або ж,
переспрямування його русла так, щоб він обтинав Україну, до Криму, що ще
фантастичніше. Ні на які перекриття річок росія не піде, тому що має
дотримуватись міжнародної конвенції про охорону транскордонних водних
об’єктів, до яких належить Дніпро. На цю річку аналогічні права мають також
інші держави, теренами яких вона протікає, тобто Білорусь та Україна. При цьому
слід пам’ятати різницю: річки — природні об’єкти і належать спільно всім
країнам, де протікають, тому вони підпадають під дію конвенції про заборону
перекриття, а Північно-Кримський канал — штучна споруда, яка, крім того, є
транскордонною, а пролягає виключно на терені України [60]. Слова

Жириновського, Директор Інституту географії Російської АН Аркадій Тишков,
оцінив як популістські, висловлені «на межі абсурду».
До слова, російські політики планували у 2015 році приєднання до росії
Південного Сходу України, що включало б Херсонську область та Запоріжжя, де
протікає річка Дніпро, що в обхід міг би з’єднуватися з Північно-Кримським
каналом. Росія висловлювала наміри стосовно повернення дніпровської води в
окупований Крим, і в 2022 році 26 лютого пролунала заява самопроголошеного
голови Криму про знищення дамби, яка перекривала канал, російськими
військовими [48]. Влітку 2022 року Екологічна інспекція України повідомила про
крадіжки води росіянами у значних масштабах з Північнокримського каналу.
Наслідком транспортування води по каналу у Крим стало зникнення її із каналів
окупованої Херсонщини [50].
Водопостачання — це питання національної безпеки будь-якої держави.
Війни за воду давно уже стали не рідкістю. Зазіхання Росії на воду Дніпра
пов’язане не лише з безводним Кримом. Росія в цілому відчуває неабияку спрагу.
Росгідромет прогнозує маловоддя на півдні РФ аж до 2025 або й до 2030 року
[60]. «Перекрити» Дніпро не можливо, адже стік річки всеодно не припиниться:
річка як текла, так вона і буде текти. Відповідно, її воду потрібно буде або десь
акумулювати, або кудись перекидати [61]. Якщо говорити про акумуляцію стоку,
тоді виникне потреба у створенні водосховищ, наприклад такого об’єму, як шість
водосховищ на Дніпрі. А стосовно перекидання стоку в інший річковий басейн -
то тут сусідній державі довелося б перекидати масив води, долаючи всі труднощі
рельєфу.

2.6 Можливі шляхи вирішення проблем з водоймами в повоєнний час

З метою вирішення екологічних проблем в Україні, органами державної
влади докладено чимало зусиль. Ключовими заходами, що входять до плану

відновлення нашої країни, є робота над відродженням стану водних об’єктів,
природно-заповідного фонду, лісових ресурсів, земельних ділянок [47].
Такі міжнародні організації, як Програма ООН з навколишнього
середовища (ЮНЕП), працює з метою підтримання країни в проектах стосовно
очистки забруднених територій та ревіталізації постраждалих екосистем. Робота
уряду України полягає крім того у вжитті заходів щодо покращення захисту
довкілля, а саме, в ухваленні нових законів та збільшенні матеріального
забезпечення екологічних починань [62].
Фахівці Всесвітнього фонду природи запропонували ряд заходів у переліку
природоорієнтованих рішень, що допоможуть відновити стан водних ресурсів
України. До таких заходів слід віднести відновлення та охорону природних
захисних смуг, тому що завдячуючи їм водойми в значній мірі є захищеними від
забруднення і замулення. А також відбувається фільтрація поверхневих стоків із
прилеглих територій. Природні прибережні захисні смуги забезпечують
створення укриття, потемок від палючого сонця та харчування для риб й інших
водних організмів, захищають посівні угіддя та населені пункти, що знаходяться
нижче за течією, від повені.
З більш простих заходів щодо відновлення стану водойм після війни можна
виокремити ручне та малозатратне розчищення. За потреби розчищення річки, в
якій наявні затонулі відходи, такі як військова техніка, може знадобитись
допомога водолазів. Роль фінансового буфера можуть зіграти бізнес-партнери.
Компанії також можуть долучитися до відновлення природоохоронних екопарків
з тваринами, тому що для держави це ще довго буде не першочергово. По
завершенню ведення бойових дій спочатку нагально буде оцінити ситуацію
стосовно стану водних ресурсів та водозборів. Лише тоді має зробитися
послідовне районування річок за рівнем захаращеності [54].
Збереження довкілля — один із найважливіших викликів для України
нинішніх часів. Війна неодмінно завершиться, але потрібно зробити все можливе,
щоб запобігти екологічним і техногенним катастрофам, лісовим пожежам,

забрудненню земель та водойм боєприпасами й іншими небезпечними
речовинами [63].
На щастя, уряд, громадськість та наші країни-партнери це чудово
усвідомлюють, тому всі об’єднують зусилля заради порятунку довкілля. Відразу
після російського вторгнення Міністерство довкілля України створило
оперативний штаб, щоб збирати інформацію про надзвичайні техногенні та
екологічні ситуації. У подальшому ці матеріали слугуватимуть доказовою базою
для Міжнародного суду ООН. Після війни Росії проти України в європейських
країнах почнуть з’являтися чимало стартапів із акцентом на «eкo». Вони
стосуватимуться очищення водойм, заліснення земель та висадження дерев,
очищення повітря та переходу на альтернативні джерела енергії [64].

ВИСНОВКИ

Військові дії на території України наносять значний негативний вплив на
екологічний стан довкілля цих територій та здоров’я українського народу. Однією
з найважливіших екологічних проблем в Україні під час російської агресії стало
забруднення водних ресурсів. Незважаючи на виклики, докладаються зусилля для
вирішення екологічних проблем, спричинених конфліктом, і важливо, щоб
міжнародна спільнота продовжувала підтримувати ці зусилля задля забезпечення
сталого майбутнього України та її народу.
Воєнні дії з боку окупантів погіршують ситуацію з водою в Україні.
Експерти зазначають, що якщо нині одна з основних глобальних проблем світу
полягає в енергетичній безпеці, то в умовах зміни клімату та військових
конфліктів на передній план виходить якраз водна безпека. Закономірно, що
новою глобальною тенденцією сучасного розвитку є перетворення водних
ресурсів на головні стратегічні ресурси, які дедалі частіше стають предметом
міжнародних конфліктів, збройних сутичок і навіть війн. На жаль, ця ситуація не
оминула і Україну. Тому у майбутньому важливо підходити до питання
забезпечення водою південних і східних регіонів комплексно, враховуючи усі
ризики – як наслідки військової агресії РФ, так і вплив зміни клімату.
Після війни ми будемо пожинати плоди бойових дій – руйнування
екосистем, забруднення водойм, зменшення біорізноманіття, зростання кількості
захворювань населення в зв'язку із вживанням брудної води. Оскільки очікується
значне хімічне забруднення водойм, важливо буде подбати про ефективну
систему моніторингу стану довкілля, яка б дозволила зафіксувати реальний об’єм
завданої шкоди довкіллю й дозволила вжити найефективніших заходів, щоб
уникнути подальшого погіршення ситуації та щоб відновити екосистеми до
безпечного стану – і для людини, і для природи. Заміновані ділянки, залишки
техніки, хімічних речовин, продуктів горіння і високотоксичного палива істотно

скорочують території господарського користування та завдають шкоди
середовищу проживання людини.
Для позначення наслідків війни був запроваджений термін «відлуння
війни». Майбутнім поколінням, а також сучасному суспільству, варто докласти
чимало зусиль, аби це відлуння мало якнайменший вплив на довкілля, адже, на
жаль, уникнути його повністю неможливо.
Робота пройшла апробацію на Міжнародній науково-практичній
конференції за участю молодих науковців «Регіональні проблеми охорони
довкілля та збалансованого природокористування» в м. Одеса у квітні 2024 р. та
на Днях студентської науки Черкаського державного технологічного університету
в м. Черкаси у квітні 2024 р. (Додаток Г).

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Екоцид у кримінальному праві України та міжнародні перспективи.
Аналітична записка. // Екологія. Право. Людина. – Режим доступу:
https://epl.org.ua/wp-content/uploads/2022/06/Ekotsyd-u-kryminalnomu-pravi.pdf
2. Радзій В. Екоцид: наслідки і ціна російської агресії. // ЕКО-район. – 2022. -
Режим доступу: https://eco.rayon.in.ua/topics/506221-ekotsid-naslidki-i-tsina-
rosiyskoi-agresii
3. Як війна в Україні змінює економічний і бізнесовий ландшафти країн,
регіонів та світу. Пояснює професор економіки Себастіан Ґаліані. //Журнал Forbes
Ukraine. – 2023. – Режим доступу: https://forbes.ua/money/velika-ekonomichna-
perebudova-25082023-15642
4. Геополітика. //Друкарня – українська блог-платформа. – 2023. – Режим
доступу: https://drukarnia.com.ua/themes/geopolitika
5. Дуднєва Ю., Зайцева А. Ризик-орієнтоване управління підприємствами в
умовах невизначеності зовнішнього контексту. //Електронне наукове фахове
видання «Адаптивне управління: теорія і практика». - Серія «Економіка». - 2023.
- № 15(30). - С. 2. – Режим доступу:
file:///C:/Users/Lus_PC/Downloads/539%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D
1%82%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96-1111-1-10-
20230514.pdf
6. Метеленко Н.Г., Бєлоконь К.В., Попова А.О. ПЕРЕДУМОВИ ТА
ПОТЕНЦІАЛ «ЗЕЛЕНОГО» ПРОМИСЛОВОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ.
//УДК 338. 246.8. - 2023. - С. 2(25) – Режим доступу:
https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/ceb36dce-00b2-4090-b7f4-
6a8a10cbbbb8/content
7. Як війна змінює українське суспільство. //УКРІНФОРМ - Мультимедійна
платформа іномовлення України. - 2023. – Режим доступу:

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3527305-ak-vijna-zminue-ukrainske-
suspilstvo.html
8. Як війна Росії проти України змінила світ. Коментарі експертів.
Медіацентр. // Національний інститут стратегічних досліджень. – 2023. – Режим
доступу:https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/yak-viyna-rosiyi-proty-ukrayiny-
zminyla-svit
9. Чверті громадян може знадобитись допомога: як війна впливає на психічне
здоров'я українців. // Редакція БарNews.City. - 2023. – Режим доступу:
https://barnews.city/articles/271895/yak-vijna-vplivae-na-psihichne-zdorovya-
ukrainciv-
10. О.А. Михальчук, Н.О. Олексунь ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА
ГЕОПОЛІТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ ХХІ СТОЛІТТЯ //«Держава ХХІ століття: погляд
молоді». Секція 1. Проблеми національної та геополітичної безпеки ХХІ століття.
- УДК 327.5. - 2023. - С. 14(535). – Режим доступу: https://conf.ztu.edu.ua/wp-
content/uploads/2023/06/1-derzhava-khkhi-stolittya.pdf
11. А. Сплодитель, О. Голубцов, С. Чумаченко, Л. Сорокіна Забруднення
земель внаслідок агресії росії проти України – Режим доступу:
file:///C:/Users/Lus_PC/Downloads/Telegram%20Desktop/%D0%B7%D0%B0%D0%
B1%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2
0%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C.pdf
12. Л. де Клерк, А. Шмурак, О. Гасан-Заде, М. Шлапак, К. Томляк, А. Кортуіс
ВПЛИВ РОСІЙСЬКОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА КЛІМАТ – Режим доступу:
file:///C:/Users/Lus_PC/Downloads/Telegram%20Desktop/%D0%B2%D0%BF%D0%
BB%D0%B8%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BB%D1%96%D
0%BC%D0%B0%D1%82.pdf
13. Нікітченко І. В., Прокопенко Н. Ю., Шведчикова І. О. ВПЛИВ
ВІЙСЬКОВИХ КОНФЛІКТІВ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ТА
ЕКОЛОГІЮ. //Секція 3: Екологічні проблеми природокористування та охорона
навколишнього середовища. - Луганськ: Східноукраїнський національний

університет імені В. Даля, 2016. - 3 с. - С. 2(154). – Режим доступу:
https://core.ac.uk/download/pdf/84593128.pdf
14. Рудя Л. Як війна в Україні впливає на довкілля та поглиблення
продовольчої кризи. //Gromada Group Група місцевих ЗМІ Харківщини. - 2023. –
Режим доступу: https://gromada.group/news/statti/23995-yak-vijna-v-ukrayini-
vplivaye-na-dovkillya-ta-pogliblennya-prodovolchoyi-krizi
15. Як війна вплинула на водні ресурси України. //Незалежне видання
Texty.org.ua. - 2023. – Режим доступу: https://texty.org.ua/fragments/109098/yak-
vijna-vplynula-na-vodni-resursy-ukrayiny/
16. Що з'ясували вчені про вплив війни на водні ресурси України.
//Відповідальність за створіння. - Бюро УГКЦ з питань екології, Джерело: DW. -
2023. – Режим доступу: https://ecoburougcc.org.ua/index.php/ekolohichni-
novyny/6753-shcho-ziasuvaly-vcheni-pro-vplyv-viiny-na-vodni-resursy-ukrainy
17. Каневський Д. Що з'ясували вчені про вплив війни на водні ресурси
України. ПРИРОДА Й ЕКОЛОГІЯ //DW Медіакомпанія. - 2023. – Режим доступу:
https://www.dw.com/uk/voda-ak-zbroa-so-zasuvali-naukovci-pro-vpliv-vijni-na-vodni-
resursi-ukraini/a-65156412
18. Крикуненко І. Після війни стане коротшим життя. // NewVoice.Україна -
2022. – Режим доступу: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/yak-viyna-vplivaye-na-vodu-
povitrya-ta-zemlyu-ukrajini-ekspert-novini-ukrajini-50243604.html
19. Свєженцева І. Як війна впливає на довкілля і як можна допомогти його
відновлювати — розповідає екологиня. //Суспільне Новини. - 2022. – Режим
доступу: https://suspilne.media/231917-ak-vijna-vplivae-na-dovkilla-i-ak-mozna-
dopomogti-jogo-vidnovluvati-rozpovidae-ekologina/
20. Зелінський С. Е Водопостачання та водна безпека у контексті російської
агресії. - Кропивницький: Громадська організація «Флора», 2022. - 44 с. – Режим
доступу: https://www.irf.ua/wp-content/uploads/2022/05/vodopostachannya-ta-vodna-
bezpeka-u-konteksti-rosijskoyi-agresiyi.pdf

21. Екологічний бюлетень щодо війни в Україні. Прибережне та морське
середовище. //The Conflict and Environment Observatory. - 2023. – Режим доступу:
https://ceobs.org/%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%9
6%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-
%D0%B1%D1%8E%D0%BB%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C-
%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE-
%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8-%D0%B2-
%D1%83%D0%BA%D1%80/
22. Війна і море: як бойові дії загрожують екосистемам Чорного та Азовського
морів. //Екодія. - 2023. – Режим доступу: https://ecoaction.org.ua/vijna-i-more.html
23. «Відродження» – виставка Лери Літвінової у Музеї видатних діячів
української культури. //CHERNOZEM. - 2023. – Режим доступу:
https://chernozem.info/event/vidrodzhennya-vistavka-leri-litvinovoyi-u-muzeyi-
vidatnih-diyachiv-ukrayinskoyi-kulturi/
24. Дмитренко Л. В., Курбет Т. В. ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ВОЄННИХ ДІЙ
УНАСЛІДОК НАПАДУ рф НА УКРАЇНУ. //Державний університет
«Житомирська політехніка», 2023. – Режим доступу: https://conf.ztu.edu.ua/wp-
content/uploads/2023/01/64.pdf
25. Омельчук О., Садогурська С. Природа та війна: як військове вторгнення
Росії впливає на довкілля України. // Центр екологічних ініціатив “Екодія”. -
2022. – Режим доступу: https://ecoaction.org.ua/pryroda-ta-vijna.html
26. Б. І. Дембович, С. В. Яворська Забруднення океанів нафтою та
нафтопродуктами. //Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ
Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 45-48.
– Режим доступу: https://www.zoology.dp.ua/z13_023.html
27. Омельчук О., Садогурська С. ПРИРОДА СТОГНЕ ВІД ВІЙНИ. //Інтернет-
видання «ZN.UA». - 2022. – Режим доступу: https://zn.ua/ukr/ECOLOGY/priroda-
stohne-vid-vijni.html

28. Крутова А., Нестеренко О. ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ ВІЙНИ НА ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО
РОЗВИТКУ. //Вісник Хмельницького національного університету. - 2023. - № 3.
– С. 5 – Режим доступу:
http://journals.khnu.km.ua/vestnik/wp-content/uploads/2023/06/2023-318-1.pdf
29. Якимюк І. Через війну у Чорному морі загинуло близько 50 тисяч
дельфінів. //Суспільне Новини. - 2022. – Режим доступу:
https://suspilne.media/300288-cerez-vijnu-u-cornomu-mori-zaginulo-blizko-50-tisac-
delfiniv/
30. Петрів О. ТРАГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ З ЧОРНОМОРСЬКИМ
РЕГІОНОМ: ПРИРОДА САМ НА САМ У ПРОТИСТОЯННІ З ВІЙНОЮ. //OPEN
Дністер. - 2023. – Режим доступу: https://dnister.in.ua/articles/276001/tragichnij-
eksperiment-z-chornomorskim-regionom-priroda-sam-na-sam-u-protistoyanni-z-
vijnoyu
31. Підрив Каховської ГЕС. //Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. -
2023. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B
2_%D0%9A%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D
0%BE%D1%97_%D0%93%D0%95%D0%A1#%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B
B%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8
32. Водна криза в Криму під час російської окупації. //Матеріал з Вікіпедії —
вільної енциклопедії. - 2023. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0
%BA%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0_%D0%B2_%D0%9A%D1%80%D0%B8
%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D
1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE
%D1%97_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%96%D1
%97

33. Кравченко А. Підрив Каховської ГЕС: трагедія, яка змінить сільське
господарство півдня та всієї України. //УКРінформ, Київ. - 2023. – Режим
доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3721075-pidriv-kahovskoi-ges-
tragedia-aka-zminit-silske-gospodarstvo-pivdna-ta-vsiei-ukraini.html
34. Аграрний фронт – історії тих, кого не здолала війна… //ВСП "КФК ЗВО
"ПДУ". - 2023. – Режим доступу: http://kizman-tehn.com.ua/agrarnyj-front-istoriyi-
tyh-kogo-ne-zdolala-vijna/
35. Артим А., Котович Х. Підрив Каховської ГЕС: наслідки для сільського
господарства. //Всеукраїнський аграрний журнал АгроЕліта. - Новини, Техніка. -
2023. – Режим доступу: https://agroelita.info/pidryv-kakhovskoi-hes-naslidky-dlia-
silskoho-hospodarstva/
36. На правобережній Херсонщині затопило близько 10 тисяч гектарів полів
через підрив ГЕС. //Економічна правда. - 2023. – Режим доступу:
https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/7/700892/
37. Внаслідок підриву Каховської ГЕС затоплено єдиний в Україні
державний осетровий завод. //Українська інформаційна компанія БУКВИ. - 2023.
– Режим доступу: https://bykvu.com/ua/bukvy/vnaslidok-pidryvu-kakhovskoi-hes-
zatopleno-iedynyi-v-ukraini-derzhavnyi-osetrovyi-zavod/
38. Економічні наслідки руйнування дамби на Каховській ГЕС. //Центр
економічної стратегії. - 2023. – Режим доступу: https://ces.org.ua/ekonomichni-
naslidki-rujnuvannya-kahovsko%D1%97-ges/
39. Зрошувальні станції біля Каховської ГЕС зупинені через затоплення та
зниження рівня води. //AgroPortal. - 2023. – Режим доступу:
https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/zroshuvalni-stanciji-bilya-kahovskoji-ges-
zupineni-cherez-zatoplennya-i-znizhennya-rivnya-vodi
40. Через підрив каховської ГЕС Україна втрачає 14% агровиробництва.
//Редакція GrowHow.in.ua. - 2023. – Режим доступу:

https://www.growhow.in.ua/cherez-pidryv-kakhovskoi-hes-ukraina-vtrachaie-14-
ahrovyrobnytstva/
41. На відновлення агросектору півдня України підуть роки – ВАР.
//Агроновини. АПК ІНФОРМ. - 2023.– Режим доступу: https://www.apk-
inform.com/uk/news/1534433
42. Немцева Ю. Підрив Каховської ГЕС: окупанти знищили овочівництво та
садівництво Півдня. //Онлайн-асистент фермера Kurkul.com. - 2023. - Режим
доступу: https://kurkul.com/news/33316-pidriv-kahovskoyi-ges-okupanti-znischili-
ovochivnitstvo-ta-sadivnitstvo-pivdnya
43. В. Вовк, ред. Н. Лінкевич ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ВІЙНИ. ЕКОЦИД
УКРАЇНИ. //Держ. б-ка України для юнацтва. – Київ, 2022. – 25 с. –
(#Довкілля#Війна#Інформаційно-бібліографічний фронт).
44. Стрілець Р. Бомба сповільненої дії: чому світ не може ігнорувати
екологічні наслідки війни в Україні. //ЖИТТЯ. Українська правда. - 2022. –
Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/columns/2022/06/22/249216/
45. Іванова Л., ред.: Акінжали Ю. Заповідники донбасу в умовах війни.
//Екологія Право Людина. - 2015. – Режим доступу:
https://epl.org.ua/environmental-news/zapovidnyky-donbasu-v-umovakh-viiny/
46. Горчинська О. Загроза дефіциту. Війна загострює проблему доступу до
питної води — WWF-Україна. //Незалежний медіахолдинг NewVoice. - 2022. -
Режим доступу: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/cherez-viynu-v-ukrajini-z-yavilisya-
seryozni-problemi-z-pitnoyu-vodoyu-doslidzhennya-50250580.html
47. Янковський О. «Випалена земля». Як війна впливає на екологію півдня
України? //Новини Приазов’я. РадіоСвобода.Суспільство. - 2022. – Режим
доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-viyna-pivden-ekolohiya-
spalena-zemlya/32191731.html
48. ЩО РОСІЯ РОБИТЬ З УКРАЇНСЬКИМИ РІЧКАМИ ПІД ЧАС ВІЙНИ: 6
МІЛЬЙОНІВ ЛЮДЕЙ ЧЕРЕЗ ВІЙНУ НЕ МАЮТЬ ВОДИ. //Екологія. Open
Дністер. - 2022. – Режим доступу: https://dnister.in.ua/articles/239825/scho-rosiya-

robit-z-ukrainskimi-richkami-pid-chas-vijni-6-miljoniv-lyudej-cherez-vijnu-ne-mayut-
vodi
49. Шевченко Л. На півдні України криза питної води. Розпитали експерта про
технології, які допоможуть її очистити. //LIGA.Tech. - 2023.– Режим доступу:
https://tech.liga.net/ua/ukraine/article/v-ukraine-krizis-pitevoy-vody-uznali-u-eksperta-
o-tehnologiyah-dlya-ee-ochistki
50. Жуган В., Надер Ібрагім, Ерван Ріво Битва за воду Дніпра. Розслідування
BBC. //ВВС News Україна, Миколаїв. - 2022. – Режим доступу:
https://www.bbc.com/ukrainian/features-62956647
51. Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених
ДТЕУ “Україна та глобальні проблеми людства”. //Журнал VIVAT ACADEMIA. -
2022. - №13. - 65 с. - С. 21. – Режим доступу:
https://knute.edu.ua/file/MjkwMjQ=/3a1619264789c5e1185353932b789a60.pdf
52. Басейн Сіверського Донця. Основні річкові басейни України: загальна
характеристика. Реферат. //Oсвіта.ua. – Режим доступу:
https://osvita.ua/vnz/reports/geograf/26282/
53. Науково-популярний журнал «Водне господарство України».
//Спецвипуск Сіверсько-Донецьке БУВР. - Видавець: Центр підвищення
кваліфікації працівників водного господарства: Київ, 2021. - №1-2. - 76 с. - С. 8
– Режим доступу: https://mk-vodres.davr.gov.ua/sites/default/files/1-
2__2021__VGU_E_.pdf
54. Павлій І. Сіверський Донець під час війни. Чи загрожує екологічна
катастрофа головній водній артерії сходу України? //Східний Варіант. - 2023. -
Режим доступу: https://v-variant.com.ua/article/siverskyy-donets-i-viyna/
55. Матвеєв Д. В., Світлишина І.А. ПРОБЛЕМИ З ВОДОЮ В УМОВАХ
ВІЙНИ. //Державний університет «Житомирська політехніка»; Житомир. - 5 с. -
Режим доступу: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/11/186.pdf
56. Зима О. Як війна впливає на якість води та її постачання до населених
пунктів Кіровоградської області. //Точка Доступу. - 2023. – Режим доступу:

https://dostyp.com.ua/novini/yak-vijna-vplivaye-na-yakist-vodi-i-yiyi-postachannya-do-
naselenih-punktiv-kirovogradskoyi-oblasti/
57. Російські війська зруйнували очисні споруди у Василівці – голова
Запорізької ОДА. //Інформаційне агенство Інтерфакс-Україна. - 2022. - Режим
доступу: https://interfax.com.ua/news/general/813174.html
58. Окупанти зруйнували каналізаційні очисні споруди у Запоріжжі — стічні
води потрапляють у Дніпро — ОДА. //Українські національні новини. - 2023. –
Режим доступу: https://unn.ua/news/okupanti-zruynuvali-kanalizatsiyni-ochisni-
sporudi-u-zaporizhzhi-stichni-vodi-potraplyayut-u-dnipro-oda
59. Сьогодні – Міжнародний день Дніпра: 10 фактів про “ревучий”. //Рідна
Черкащина. - 2016. – Режим доступу: https://ck.ridna.ua/2016/07/02/sohodni-
mizhnarodnyj-den-dnipra-10-faktiv-pro-revuchyj/
60. Семена М. Чи може Росія вкрасти українські Дніпро і Десну? //Газета
День. - 2021. - №125-126. – Режим доступу:
https://day.kyiv.ua/article/podrobytsi/chy-mozhe-rosiya-vkrasty-ukrayinski-dnipro-i-
desnu
61. Фейк: Росія «позбавить Україну Дніпра», перекривши його притоку –
Десну. //Stop.Fake.org. - 2020. – Режим доступу: https://www.stopfake.org/uk/fejk-
rosiya-pozbavit-ukrayinu-dnipra-perekrivshi-jogo-pritoku-desnu/
62. Який вплив війни на екологію. НОВИНИ. //АВТОЕКОПРИЛАД
Товариство. - 2022. – Режим доступу: https://eco.aep.kiev.ua/novini/vpliv-vijni-na-
ekologiyu/
63. Мацейко С.В. Студентська науково-практична конференція. Тема доповіді:
"ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ВІЙНИ". //Освітній проект НА УРОК. – Режим
доступу: https://naurok.com.ua/maceyko-s-v-studentska-naukovo-praktichna-
konferenciya-tema-dopovidi-ekologichni-naslidki-viyni-359591.html

64. Красавцев Б. Як може змінитися довкілля України після війни. // Ucluster.
- 2022. – Режим доступу: https://ucluster.org/blog/2022/03/yak-mozhe-zminytysya-
dovkillya-ukrainy/

ДОДАТКИ
Додаток А - Підходи і критерії оцінювання рівня пошкодження земель
Таблиця 2.1 - Критерії рівня пошкодження земель

Додаток Б - Обсяги споживання води в Криму
До 2013 року 85 % води в Криму забезпечував Північно-Кримський канал
Інше
Питна вода
Промисловість
Аграрний сектор

Діаграма 2.1
ВСЬОГО ЗАБРАНО ВОДИ
ВСЬОГО СПОЖИТО
ПРОМИСЛОВІСТЬ
ЗРОШЕННЯ ТА СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВА
ПИТНІ ТА ГОСПОДАРСЬКІ ПОТРЕБИ

Діаграма 2.2

Додаток В - Показники якості води
Таблиця 2.3 – Основні показники якості води

* Ф – фізичний, Х – хімічний, Б – біологічний

ДОДАТОК Г
Апробація результатів роботи

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets