1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4906
Title: Екологічна оцінка використання інтегрованих методів захисту рослин від фітофагів і фітопатогенів
Authors: Магльована, Тетяна В'ячеславівна
Федоренко, Максим Павлович
Keywords: ФІТОФАГИ;ПОПЕЛИЦЯ БАШТАННА;ІНТЕГРОВАНІ МЕТОДИ;ОРГАНІЧНЕ СІЛЬГОСПВИРОБНИЦТВО;ЗАХИСТ ГРУНТІВ;ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ
Issue Date: Jun-2024
Abstract: Федоренко М. П. «Екологічна оцінка використання інтегрованих методів захисту рослин від фітофагів і фітопатогенів»» Кваліфікаційна робота бакалавра: 50 с.; 16 рисунків; 9 таблиць; 26 джерел; мультимедійна презентація. Мета роботи: встановити ефективність використання інтегрованих методів захисту рослин та дослідити нетрадиційні сучасні методи боротьби зі шкідниками родини гарбузових (Cucurbitaceae). Завдання роботи: проаналізувати динаміку виробництв огірків в Україні й існуючі методи захисту рослин від фітофагів; визначити екологічні аспекти щодо застосування інгрегральних методів у боротьбі із різноманітними шкідниками та хворобами рослин; дослідити використання традиційних та нетрадиційних методів захисту у боротьбі із попелицею баштанною (Aphis gossypii Glov) в умовах присадибної ділянки; дослідити вплив застосованих розчинів та сумішей на життєздатність Aphis gossypii Glov та врожайність огірків; оцінити ефективність запропонованих методів у розвитку органічного сільськогосподарського виробництва, захисті грунтів та довкілля. Об’єкт дослідження: сільгосппродукція сорт «Паризький корнішон» та ефективність використання екологічно безпечних інтегрованих методів захисту огірків. В роботі обґрунтовано ефективність використання деяких нетрадиційних, екологічно безпечних засобів боротьби з попелицею баштанною при вирощуванні огірків на відкритому ґрунті в межах домашнього господарства у Черкаській області, обґрунтовано ефективність використання деяких нетрадиційних, екологічно безпечних засобів боротьби з фітофагом.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/4906
Appears in Collections:101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Бакалавр_Федоренко.pdf
  Restricted Access		3.44 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
Факультет технологій будівництва та раціонального природокористування 
 
Кафедра екології 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
 
 
                      до  випускної кваліфікаційної роботи бакалавра_______ 
 
 
на тему: «ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ 
МЕТОДІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН ВІД ФІТОФАГІВ І ФІТОПАТОГЕНІВ» 
 
 
 
 
Виконав: студент ІV курсу, групи  ЕК-03  
  Спеціальності 101 «Екологія» 
(шифр і назва спеціальності) 
 
          Федоренко М.П.__________________ 
(прізвище та ініціали) 
Керівник: Магльована Т. В.______________ 
(прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль: Хоменко О.М.____________ 
(прізвище та ініціали) 
Рецензент: Бондаренко Ю.Г._______________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
Черкаси – 2024 рік 
2 
 
                                                      ЗМІСТ                                                                 Стор. 
 
Вступ 4 
1 Аналітичний огляд літератури 6 
 1.1 Значення фітопатології у дослідженнях хвороб рослин та 6 
причин їх виникнення 
 1.2  Фітопатогенні бактерії в агрофітоценозах України та історія їх 8 
вивчення 
 1.3  Умови поширення бактеріальних хвороб рослин в Україні та 11 
методи їх контролю  
 1.4 Аналіз хвороб і шкідників огірків у відкритому ґрунті 14 
 1.5 Використання інтегрованих методів захисту рослин для зниження 18 
шкодочинного компоненту в агроекосистемах 
2 Екологічна оцінка використання інтегрованих методів захисту 22 
рослин від фітофагів і фітопатогенів 
 2.1  Аналіз динаміки ринку овочевого сегменту в Україні 22 
 2.2  Характеристика місця проведення досліджень та застосованих 26 
методик щодо вирощування і захисту рослин 
  2.2.1 Характеристика кліматичних умов території розміщення 26 
дослідних ділянок 
  2.2.2  Матеріали, методи досліджень та обрахунки 27 
 2.3  Результати досліджень та їх обговорення 30 
  2.3.1 Фенологічні спостереження за станом огірка звичайного 30 
(Cucumis sativus L.) сорту «Паризький корнішон» 
  2.3.2 Виявлення шкодочинності попелиці баштанної (Aphis 31 
gossypii) 
  2.3.3 Ефективність нетрадиційних засобів захисту огірка 34 
(Cucumis sativus) Aphis gossypii Glov) 
   
3 
 
2.4 Визначення показників господарської ефективності щодо 36 
використання інтегрованих засобів захисту рослин 
 2.5 Еколого-економічна доцільність результатів дослідження 38 
 2.6 Пропозиції стосовно використання інтегрованих методів захисту 40 
рослин під час їх вирощування на відкритому ґрунті 
Висновки 42 
Перелік посилань 44 
Додатки 47 
 Додаток А. Схема розміщення дослідницьких ділянок на присадибній 48 
ділянці 
 Додаток Б. Фенологічне спостереження основних фаз розвитку  49 
огірка (Cucumis sativus) сорту «Паризький корнішон» 
 Додаток В. Стадії розвитку попелиці Баштанної 50 
(Aphis gossypii Glov) 
 Додаток Г. Шкодочинна дія попелиці Баштанної на огірки  (Cucumis 51 
sativus) 
 Додаток Д. Фітосанітарний стан огірків (Cucumis sativus) після 52 
обробки 05.06.22     
 Додаток Е. Дія розчину біопреарату «Вермітек»  на мезофіл листка 53 
огірка звичайного 
 Додаток Ж. Апробація результатів дослідження 54 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4 
 
ВСТУП 
 
Проблеми зміни клімату, в глобальному масштабі, – одна з найгостріших 
проблем яка сьогодні стоїть перед людством. Клімат України змінюється як і 
глобальний клімат. Динаміка змін показує, що вже з 1989 року, зафіксовані 
середні річні температури повітря в Україні у 70% випадків були вищими за 
нормативні. Умови глобального потепління клімату зумовили зміни в розвитку 
фітофагів і фітопатогенів, вплинули на динаміку патологічних процесів і 
закономірності поширення хвороб у довкіллі,  загострили причини їх виникнення. 
Умови навколишнього середовища і фактори їх формування вплинули також на 
особливості збудників,  овочевих культур. Зокрема, збільшилася кількість 
генерацій плодожерок, медяниць, попелиць, павутинних кліщів, зросла також їх 
вірулентність, агресивність, підвищилась шкідливість у більшості із них [1].  
 Масове виникнення хвороб, у більшості випадків, пов’язане з 
невідпорністю існуючих екологічних умов щодо вирощування насаджень, 
характеристик розвитку окремої асоціації, а також наявністю помилок, які 
допускаються під час проведення заходів з обробітку ґрунту та захисту рослин, 
що в значній мірі сприяє розвитку патогенних організмів.  
Недостатність знань сільгоспвиробників та умінь з отримання потрібної 
інформації щодо використання засобів захисту рослин від шкідників, сприяє 
поширеному використанню хімічних препаратів, що само по собі є небезпечним 
для довкілля, якості сільськогосподарської продукції та самого фігуранта їх 
застосування. 
На жаль, в незалежній Україні система вирощування сільськогосподарських 
культур й утримання сільськогосподарських угідь на основі органічного 
землеробства, що передбачає відмову від хімічних засобів захисту рослин для 
знищення шкідників та хвороб, а також відмову від гербіцидів, мінеральних 
добрив та інших хімічних речовин, які є токсичними або ж мають тривалий період 
розкладання в навколишньому середовищі, відмову від ГМО, синтетичних 
стимуляторів росту, інокулянтів – традиційно відстає від передових країн світу. 
5 
 
 За статистичними даними Міністерства аграрної політики та продовольства 
України, у 2021 р. площа сільськогосподарських земель з органічним статусом 
становила лише 1,1 % від сукупної площі земель сільськогосподарського 
призначення. При цьому в країні налічувалося 549 операторів органічного ринку, 
з яких 419 ‒ це сільськогосподарські виробники, серед яких овочеву продукцію 
виробляє лише 50 товаровиробників [2]. Тому, одним із пріоритетних напрямів 
розвитку сільського господарства є органічне сільськогосподарське виробництво, 
що ґрунтується на принципах збереження природних ресурсів, відтворення 
ґрунтів, створення умов для формування екологічно стійких агроекосистем та 
отримання якісної продукції рослинництва. 
Нажаль, несприятливі погодні умови погіршуються, температурні 
показники та умови зволоження, що панують, на сьогодні, підвищують ризики 
розвитку фітопатогенних організмів. Зокрема, відмічено зміни в динаміці 
чисельності попелиць баштанних, – зростання ж їх кількості призводить до втрати 
35% продукції рослинництва і збитки для економіки держави. 
Для збільшення виробництва овочевих культур в Україні необхідно 
активніше впроваджувати сучасні екологічно безпечні технології їх вирощування. 
Важливою складовою цього є інтегрованих засобів захисту рослин, від шкідливих 
організмів. Таке завдання вимагає проведення експериментальних досліджень, 
застосування нових методик і накопичення знань для впровадження ефективних 
прийомів вирощування, в тому числі й нетрадиційних.  
Тому, тема бакалаврської роботи щодо використання інтегрованих методів 
захисту рослин від фітофагів і фітопатогенів, а також ефективних методів впливу 
на поширення шкідника Aphis gossypii Glov (попелиці баштанної) є актуальною з 
точки зору впровадження органічного землеробства у практику 
землекористування. 
 
 
 
 
6 
 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Значення фітопатології у дослідженнях хвороб рослин та причин їх 
виникнення 
 
Основним завданням фітопатології як науки що займається умовами 
поширення, діагностичними ознаками, біологією патогенних організмів та їх 
шкодочинністю – є  вивчення й діагностика основних хвороб 
сільськогосподарських культур, до яких відносяться зернові, зернобобові, 
технічні, овочеві, плодово-ягідні культури і виноград, – а також розробка заходів 
боротьби з ними. Сере напрямків всебічного вивчення зазначено наступні, 
рисунок 1.1: 
 
Рисунок 1.1 – Перелік напрямків всебічного вивчення і діагностики хвороб 
рослин 
 
Але якщо брати до уваги прикінцеві положення, то перед фітопатологією 
поставлено основне завдання яке характеризується знищенням хвороб та причин 
7 
 
їхнього виникнення за рахунок активних дій на рослину, збудників 
хвороботворного процесу і на умови розвитку самих рослин. 
Так історично склалося, що для організації і проведення науково-дослідних 
робіт, а також робіт з боротьби із хворобою тих чи інших рослин, фітопатологія 
залучає цілий ряд наукових дисциплін й частково використовує накопичині в них 
знання та базується на них. А це: ботаніка, рослинництво, мікробіологія, 
мікологія, бактеріологія, вірусологія, селекція та інші. 
Довгий час серед об'єктів фітопатологічних досліджень були збудники 
хвороб у рослини – гриби, бактерії, віруси та деякі абіотичні фактори. На сьогодні 
ж основним є хворіюча рослинка, яка відзначається наявністю проходження 
патологічних процесів, збудника захворювання, абіотичних факторів у порівнянні 
із здоровою рослиною. 
Фітопатологія використовує різні методи досліджень, що також достатньо 
широко використовуються в ботанічних та споріднених з нею науках, рисунок 
1.2. 
 
Рисунок 1.2 – Методи досліджень у фітопатології 
 
Підвищенню урожайності та економічній ефективності застосування 
фітопатологічних досліджень є боротьба із шкідниками і хворобами рослин. 
8 
 
Окрім заходів щодо боротьби зі шкідниками рослинних угруповань в умовах 
полів, наукові фітопатологічні підходи мають велике значення у боротьбі із 
втратами урожаїв під час його зберігання [3]. 
Отже, фітопатологія, яка відноситься до сільськогосподарських наук, 
виконує важливе завдання щодо збільшення сільськогосподарської продукції, її 
захисту у період зимового зберігання чи під час перевезення, а також збільшення 
якості останньої та усіх ланок землеробства. 
 
1.2  Фітопатогенні бактерії в агрофітоценозах України та історія їх 
вивчення 
 
Аналіз збудників хвороб та існуючих шкідників рослин показав, що серед  
них відомо 250 видів прокаріотів (мікоплазми, бактерії, актиноміцети). 
принагідно, можемо зазначити, що більшість із них мають обмежені ареали 
поширення або ж здатні уражати лише окремі культури й не завдають значних 
економічних збитків для рослинницької галузі в Україні.  
Разом із цим, відомо десятки видів бактерій-фітопатогенів, які мають значне 
поширення на території нашої країни та є причиною різноманітних бактеріальних 
хвороб таких культур як: пшениця, жито, овес, соя, картопля, томати, огірки та 
ін., і які мають економічно важливе значення для рослинництва України, рисунок 
1.3 [4 - 5]. 
Серед родів Pseudomonas (зокрема, Pseudomonas syringae), Ralstonia, 
Agrobacterium, Xanthomonas, Erwinia, Xylella, Pectobacterium і Dickeya. 
Зустрічаються найшкодочинніші бактерії. 
Підрахунки економічних збитків від бактеріальних хвороб можуть сильно 
варіювати відповідно до культури яка уражається, видів фітопатогенних бактерій 
і стадій, на яких відбувалося інфікування рослини та погодно-кліматичних умов, 
що як сприяють активному розвитку збудників, так і обмежують його. Велике 
значення мають і заходи, які вживаються щоб обмежити розвиток збудника. 
9 
 
 
Рисунок 1.3 – Шкодочинний характер бактеріального ураження рослин 
 
Питання поширення бактеріальних хвороб в Україні залишаються 
складними і проблемними не лише через обмеженість засобів щодо змоги 
ефективного контролю фітопатогенів, але й у недостатній теоретичній та 
практичній підготовленості спеціалістів з рослинництва України відносно питань 
їх діагностування та контролю.  
На сьогодні, переважна більшість відкритих бактеріальних хвороб рослин 
на початках відносились до абіотичних факторів, грибних, вірусних захворювань, 
і вже згодом встановлювали істинного збудника захворювань –  ту чи іншу 
бактерію. Навіть сьогодні велика кількість фітопатологів ще і досі недооцінює 
бактерії, як патогени. 
Фітопатогенні бактерії були відкриті в Європі і США майже одночасно в 
ХІХ столітті. На той час більшість вчених схилялися до думки, що бактерії не 
спроможні спричинити хвороби рослин. Американський вчений Т. Дж. Берріл 
став першовідкривачем бактеріозів рослин. Він, у 1879 році довів, що опіки груш 
спричинено бактерією. Однак найвидатнішу роль щодо розвитку бактеріальної 
фітопатології відіграв його учень і послідовник Ервін Сміт (1854–1927). 
Обладнавши у Вашингтоні лабораторію і розпочавши систематичні дослідження 
10 
 
бактеріальних хвороб, вже у 1890 році він довів правдивість тверджень свого 
учителя. Важко порахувати усі досліджені Е. Смітом бактеріози. Його ім’я було 
увічнено в назві роду бактерій Erwinia, що містить велику кількість видів бактерій 
фітопатогенного походження, рисунок 1.4 – 1.5 [6 - 8]. 
 
Рисунок 1.4 – Кутаста плямистість сої,   
збудник Pseudomonas savastanoi pv. Glycinea 
 
Рисунок 1.5 – Базальний бактеріоз пшениці,  
збудник Pseudomonas syringae pv. Atrofaciens 
 
Шкідливість бактеріальних хвороб зернових культур проявляється в 
утворенні плямистості на різних органах рослин. Це зменшує асиміляційну 
поверхню, призводить до загибелі окремих органів чи самої рослини, а також 
зменшує загальну кількість та довжину колосків, число зерен у колоску й 
призводить до утворення плюсклого зерна. 
11 
 
1.3 Умови поширення бактеріальних хвороб рослин в Україні та методи 
їх контролю  
 
У різні роки в Україні виявляли значну кількість видів фітопатогенних 
бактерій які уражали сільськогосподарські культури багатьма хворобами (таблиця 
1.1).  
 
Таблиця 1.1 – Перелік збудників бактеріальних хвороб рослин 
 
 
В останні роки спостереження показують тенденцію збільшення кількості 
бактеріальних захворювань. І на це є як об’єктивні фактори (кліматичні зміни, 
12 
 
інтродукція нових культур), так і суб’єктивні (недостатність контролю за 
збудниками, несвоєчасність виявлення, не наукові підходи щодо застосування 
надмірної кількості пестицидів, тощо). 
Поява в Україні нових збудників становить велику небезпеку. Через це 
поширенням та  контролем фітопатогенних організмів, разом з іншими 
фітопатогенними бактеріями, займаються спеціальні державні органи, як в 
Україні, так і в більшості країн світу. У нас цю функцію виконує Державна 
служба України з питань безпеки харчової продукції та захисту споживачів. 
Спеціалісти зазначених карантинних підрозділів служби у своїй діяльності 
покладаються на діючий Закон України «Про карантин рослин» й «Перелік 
регульованих шкідливих організмів» який було затверджено Міністерством 
аграрної політики нашої держави. Зокрема, до такого переліку внесено, рисунок 
1.6. 
Як зазначає Державна служба України з питань безпечності харчових 
продуктів щодо захисту споживачів, на території України виявляють деякі 
небезпечні карантинні збудники бактеріозів які зустрічаються у декількох 
областях – збудник бактеріального опіку плодових, збудник вілту кукурудзи, 
збудник бурої гнилі картоплі, тощо. 
Насіннева фітопатогенна бактеріальна біота також може бути небезпечною. 
Вона поділяється на поверхневу і внутрішню. Зокрема, поверхнева інфекція є 
наслідком механічного забруднення бактеріями чи шматочками уражених тканин, 
які містять у собі патогени, насіння рослини. Внутрішню ж інфекцію насінин 
пов’язують із проникненнями бактерій-патогенів у тканину уражених рослин. у 
цьому випадку бактерії не тільки потрапляють у насінинку, а і проникають у 
судини. Отже, надзвичайно важливо до висівання насіння організувати його 
лабораторні дослідження, особливо якщо насіння отримали з рослинки, що 
зростала у районі із небезпечною фітосанітарною обстановкою. 
 
13 
 
 
Рисунок 1.6 – Перелік регульованих шкідливих організмів 
 
14 
 
Також період вегетації характеризується тим, що фітопатогенні бактерії 
можуть поширюватися від рослини до рослини повітряною течією, вологою 
(разом з дощем), комахами і самою людиною. А на далеку відстань бактерії 
можуть переноситися птахами (у дзьобі або на лапках), насіннєвим та садивним 
матеріалом [4, 6, 9]. 
 
1.4 Аналіз хвороб і шкідників огірків у відкритому ґрунті 
 
Серед хвороб огірків зазначають грибкові захворювання, до яких відносять 
борошнисту  росу. Це грибкове ураження, яким уражаються усі надземні частини 
рослини. Найчастіше воно проявляється на листках і дещо менше на стеблі у 
вигляді білого або рожево-сірого нальоту. Потім він зливається на нижній 
стороні, і увесь листок вкривається борошнистим налітом, листок згодом жовтіє й 
усихає, рисунок 1.7. 
 
 
Рисунок 1.7 – Peronospora cubensis (Несправжня борошниста роса або 
пероноспороз) 
Уразі сильного ураження листочки загортаються догори, становляться 
крихкими, засохшими. На дуже ураженому листку утворюється плодове тіло, яке 
15 
 
заражає рослини вже наступного ріку. Це грибкові спороношення, які поглинають 
поживні речовини та призводять до порушення процесу фотосинтезу. Також 
знижується урожайність огірка знижується його якості. 
 Рослини уповільнюють свій ріст, формуються дрібні плоди і у невеликій 
кількості. При підвищеній вологості повітря, недостатньому поливі, а також за 
умови надмірної підгодівлі азотними добривами – захворювання поширюється і 
шкода збільшується.  Важливо знати, що грибок також зимує на рослинних 
рештках бур’янів,  під час вегетації його спори переносяться із хворої рослини на 
здорову вітром, або ж під час поливу та догляду за рослинами тощо. 
Щоб захистити рослини – дотримуються сівозміни (повернення висадки 
огірків на колишнє місце через 3–4 роки). За появи перших ознак захворювання 
потрібно обприскувати настоєм коров’яка або сіна і потім повторюють це через 
7–9 днів. Або ж потрібно обприскувати рослини колоїдною сіркою (70–80% ). 
Щоб підсилити дію до неї додають 40 г мила.  Можна застосувати фунгіцид – 
Топсин М, ЗП. 
До грибкових захворювань належать також несправжня борошниста роса – 
дуже поширена і небезпечна хвороба, що здатна завдавати шкоди огіркам на будь-
якій стадії їх розвитку; кладоспоріоз, або оливкова плямистість, що помічають на 
листках як коричневі округлі або безформенні плями. Вони підсихаючи 
руйнуються.  
Біла, сіра і коринева гнилі, причиною появи яких теж є грибок  можуть 
завдавати шкоди як молодим, так і старим рослинам. Ці захворювання можуть 
призвести до загибелі врожаїв огірків. 
Аналізуючи бактеріальні хвороби огірків, хочемо звернути увагу на 
бактеріоз, який завдає великої шкоди. Ще на сім’ядолях можна виявити його у 
вигляді невеличких коричнюватих ранок. Вже на справжньому листку ці плями 
стають кутастої форми з коричневим забарвленням. На плодах утворюються 
ранки-рисочки бурого забарвлення, які сприяють їхньому викривленню. На 
стеблі, корінні й плодах з’являються, спочатку, водянисті плями, які підсихають і 
перетворюються у заглиблені виразки. 
16 
 
 Джерелом інфекції є рослинні залишки і насіння. Розповсюдження хвороби 
відбувається шматочками рослинної тканини, крапельками води та комашками. 
Хвороба швидко розвивається за високої вологості повітря, а також перепадах 
денних і нічних температур. 
Зелена крапчаста мозаїка, яка спричиняється огірковим вірусом, призводить 
до того, що  уражені молоді листки втрачають своє зелене забарвлення і на них 
з’являються невеликі жовто-зелені ділянки. Потім вони стають зморшкуватими. 
Інфіковані рослини повільно ростуть і знаходяться у пригніченому стані. 
Одним з найбільш поширених захворювань огірка є огіркова мозаїка. За її 
наявності, втрати врожаю  становлять від 25 до 50%. Дана хвороба вражає 
переважно молоді рослини. Прояв симптомів захворювання спостерігається, як 
правило, через 20–30 діб після висаджування розсади, зазвичай після різкого 
підвищення температури повітря до 30 °C.  Тоді плід вкривається «бородавками». 
Хвора рослина відстає у рості, на листку появляються жовтуваті або білуваті 
зірчастої форми плями. Через певний час вони починають зливатися. Листя 
стають зморщеними, укороченими. Як правило, огіркова мозаїка розвивається в 
умовах жаркої погоди, рисунок 1.8. 
 
 
Рисунок 1.8 – Огіркова мозаїка (Збудник вірус  – Cucumber mosaic virus.) 
17 
 
Основним джерелом інфекції є заражене насіння. Найчастіше вірус вражає 
здорові рослини під час заходів із догляду. Джерела інфекції — рослинні 
залишки, насіння (вірус може перебувати як в оболонці, так і в зародку), ґрунт. 
Серед шкідників огірків колонії баштанної попелиці (Aphis gossypii Glov) 
можуть завдати значної шкоди врожаю. Розмножується баштанна попелиця 
безстатево (партогенетично), утворюючи за сезон до 20 поколінь. Значному 
розмноженню сприяє висока вологість та тепла погода. Оптимальними є 
0
температура 23-25  С і відносна вологість повітря 80-85%. Перші покоління 
шкідника – безкрилі особини, пізніше з’являються крилаті самиці, рисунок 1.9. 
 
 
Рисунок 1.9 – Крилаті (самки-статеноски) і безкрилі (партеногенні) самки 
 
Розвиток неповноциклий: імаго І покоління (безкрила самка) – личинки 
блідо-зелені з 4-члениковими вусиками – личинки жовто-зелені з 5-члениковими 
вусиками – личинки четвертого віку з 6-члениковими вусиками – імаго II 
покоління (крилата самка). Термін розвитку одного покоління – 8-10 днів 
Зазвичай баштанна попелиця поселяється на нижній стороні листків, пагоні, 
зав’язі та квітках колонією. Живеться вона соком, тому листя скручується й 
засихає. Комахи, за  великої кількості особин можуть завдавати значної шкоди, 
18 
 
викликати передчасну загибель. Розмноження баштанної попелиці відбувається 
безстатевим шляхом, за сезон утворюється до 20 поколінь. 
Павутинний кліщ також може повсюдно поширюватись. Особливо він 
шкодить культурі огірка у парнику чи малогабаритному плівковому укритті. 
Поселяється на нижньому боці огірка, обплітаючи його павутинкою. Комахи 
мають невеликі розміри (0,3 - 0,4 мм), тому їх не завжди відразу можна виявити 
неозброєним оком. Живляться вони соком листків, викликаючи їх пожовтіння і 
передчасне всихання. Розмножуються –  безупинно протягом усього весняно-
літнього періоду. Сприяють цьому знижена вологість повітря і висока 
температура [10 - 14]. 
 
1.5  Використання інтегрованих методів захисту рослин для зниження 
шкодочинного компоненту в агроекосистемах 
 
До основних ознак природних екосистем відносять саморегуляцію і  
самовідновлення. Характеризуючи сільськогосподарське виробництво, 
відзначають, що його створення ґрунтується на штучних агроекосистем мета яких 
одержання якомога більшої кількості продукції яку потребує суспільство. Це 
сприяло формуванню в агроценозі відповідного шкодочинного компоненту, на 
який ми звертали увагу вище, який складається із шкідників, збудників хвороб та 
бур'янів. 
В природних умовах існування шкодочинних організмів було взаємно 
вигідним. До прикладу, бур'яни зростали як проміжні господарі для шкідників і 
хвороб, створюючи сприятливі умови для їхнього розвитку. Процес 
сільгоспвиробництва призводив до застосовування різних способів збільшення 
урожаїв культурних рослин. Таке втручання у біоценоз спонукало до порушення 
природної рівноваги поміж організмами, які існували в природних умова. Це, в 
свою чергу, викликало появу значної кількості похідних організмів шкодочинного 
напрямку. Також  необдумане, не наукове використання хімічних методів дуже 
швидко виявило їх негативні сторони. Зокрема, процеси накопичення пестицидів 
19 
 
у довкіллі, організмах людей, тварин, призвело до виникнення стійких популяцій 
різноманітних шкідників. 
Для захисту рослин характерно застосування ряду методів боротьби зі 
шкідливими організмами, які можуть доповнювати один одного і створювати 
сприятливі умови розвитку культурних рослин, а також несприятливі – для 
розвитку і поширення шкодочинних організмів, рисунок 1.10. 
 
Рисунок 1.10 – Методи захисту рослин 
  
Кожен із перерахованих вище методів сам по собі не завжди має бажаний 
ефект. Тому на практиці рекомендується поєднання різних методів захисту 
рослин у застосунку, що, як правило, дає відповідний результат. Таке широке 
поєднання різних методів захисту метою яких є одержання максимального ефекту 
під час знищення шкодочинних організмів називають інтегруванням. 
Інтегрований захист рослин, як новітня система захисту, у нашій країні 
почав застосовуватись ще на початку 40-х років XX сторіччя. Його 
родоначальником В.М. Щогольов який поєднав хімічний і біологічний методи. 
Згодом виявилось, що доцільно інтегрувати усі існуючі на той час методи захисту 
рослин, з врахуванням порогів шкідливості та використовувати природні 
обмежувальні фактори, що сприяли б задоволенню економічних, екологічних і 
токсикологічних вимог [11]. 
Основна відмінність інтегрованих методів захисту від комплексних систем 
полягає у використанні таких засобів впливу на шкідливу фауну, а також і 
інтегровану боротьбу із шкідниками і хворобами, яка проводиться при урахуванні 
20 
 
їх зв'язків із іншими організмами та уваги до питання, що будь-який вплив на 
агробіоценоз може призвести до змін у чисельності всіх організмів, у тому числі й 
корисних.  
Таким чином, інтегрований захист рослин (ІЗР) – це система управлінських 
заходів між внутрішніми і міжпопуляційними відносинами у межах конкретного 
агробіоценозу. І така інтегрована боротьба є комбінацією біологічних, 
агротехнічних, хімічних, фізичних та інших методів захисту рослин. Вона 
здійснює регуляцію чисельності шкідливих видів та їх угруповань до обмеженої 
кількості, що не шкодить врожайності сільськогосподарських культур, але при 
цьому зберігається діяльність корисних організмів (Ю.М. Фаусіїв, К.В. 
Новожилов, Т. Байку, 1981) [16 - 17]. 
Сучасна «Модель інтегрованого захисту польових культур» науково 
обґрунтована професорами Інституту захисту рослин НААНУ М. П. Лісовим і С. 
О. Трибелем (рисунок 1.11). 
 
Рисунок 1.11 – Модель інтегрованого захисту польових культур 
21 
 
Інтегрований захист рослин це комплексне застосування методів для 
довгострокового регулювання розвитку та поширення шкідливих організмів на 
основі прогнозу економічних порогів шкодочинності, з врахуванням дії корисних 
організмів, різноманітних енергоощадних й природоохоронних технологій, які 
здатні забезпечити надійний захист рослин та умови екологічної рівноваги у 
навколишньому середовищі. 
ІЗР принципово відмінний від загальноприйнятих систем захисту, в основу 
яких покладено календарні роботи, що орієнтуються на знищення видів 
шкідливих організмів засобами, що є у  наявності. Визначення основних 
напрямків роботи у загальній системі заходів захисту базується на точному 
прогнозуванні розвитку шкідливих і корисних організмів. Такі підходи дають 
можливість керувати фітосанітарним станом у системі та розробляти напрямки 
подальшої діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
22 
 
2 ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ МЕТОДІВ 
ЗАХИСТУ РОСЛИН ВІД ФІТОФАГІВ І ФІТОПАТОГЕНІВ 
 
2.1  Аналіз динаміки ринку овочевого сегменту в Україні 
 
Овочевий ринок в Україні є одним із важливих сегментів аграрної 
економіки країни, а овочі хороший вітамінний продукт у харчуванні людини. 
Структура овочевих посівних площ у світі є незначною – майже 3 %, проте 
значення їх для організму важко переоцінити. Наша країна входить до першої 
десятки за валовим виробництвом овочево-баштанної продукції серед світових 
виробників, але рівень урожайності дає нам тільки 18-те місце. Світове лідерство 
з виробництва овочів належить Китаю (кожна людина щороку вживає 170 кг 
овочів і 100 кг кавунів).  
Овочеві культури, за показниками 2018 року, займали площу 463,3−447,1 
тис. га. Валовий збір досягав 9,1 - 8,6 млн. т. Середня врожайність, на цей період, 
становила 19,9 -19,5 т/га. Отже, населення України, на 89 - 91 % забезпечено 
овочами за рахунок власного виробництва. Овочева галузь характеризується 
незначним виробництвом продукції сільськогосподарськими підприємствами, 
близько 38,3 - 35,2 тис. га, тому основним виробником залишаються  приватні 
господарства [18 - 19].  
Огірок за калорійністю поступається багатьом овочевим культурам, але має 
високі смакові і дієтичні якості. Споживання цих плодів, особливо в солоному і 
маринованому виді, поліпшує апетит і сприяє засвоєнню жирів та білкових 
речовин. Тому, серед овочевих рослин, які вирощуються в Україні, огірки є 
однією з традиційних і найпоширеніших культур, таблиця 2.1.  
Плодовита Українська земля, різноманітність кліматичних умов й велика 
територія сприяють вирощуванню різного виду овочів. Цей сектор економіки є 
важливим як для задоволення внутрішніх потреб на здорову і поживну їжу, а 
також для забезпечення експорту. 
 
23 
 
Таблиця 2.1 – Виробництво сільськогосподарських культур овочевої групи в 
Україні  
Зібрана площа Виробництво 
 Показники 
(тис. га) господарствами ycix категорій (тис. т) 
Помідори 74,9 2250,3 
Капуста 70,6 1779,3 
Цибуля 55,1 1033,7 
ріпчаста 
Огірки 54,1 1012,5 
 
Однією з ключових особливостей ринку овочів в Україні є вирощування їх 
на відкритому ґрунті. Літніми місяцями багато видів сільгосппродукції успішно 
вирощуються на присадибних ділянках під впливом природних умов. Проте, щоб 
забезпечити поставки протягом усього року та підвищити врожайність, значна 
кількість овочів вирощується у сучасних тепличних комплексах, рисунок 2.1.  
 
 
Рисунок 2.1 – Структура ринку за обсягами виробництва огірків в Україні, 2023 
рік 
Потреба в огірках нині задовольняється не повною мірою. Фактичне 
виробництво огірків в Україні не перевищує 500-600 тис. т на рік, тоді як для 
забезпечення внутрішньої потреби воно повинно складати близько 750 тис. т. 
24 
 
Велике значення для розвитку аграрного сектору мають різного роду 
фактори, які обумовлюють можливості вирощування овочів. Основні фактори 
впливу на ринок овочів, рисунок 2.2: 
 
 
Рисунок 2.2 – Фактори розвитку аграрного сектору та ринку овочевої 
продукції 
25 
 
За даними Української плодоовочевої асоціації, 90% плодоовочевого ринку 
перебувають у тіні. Для тепличної продукції цей відсоток дещо нижчий, оскільки 
встановлення тепличного обладнання потребує додаткових грошових вкладень, а 
домогосподарства, які становлять основну частку тіньового вирощування на 
ринку, швидше вирощуватимуть у відкритому ґрунті. Однак теплиці у 
домогосподарствах також присутні, через що на ринку тепличної продукції також 
дуже високий відсоток тіні. Теплиці дозволяють збільшити виробництво, 
забезпечити оптимальні умови для росту рослин, а також забезпечити попит в 
осінньо-зимовий період. 
На наш погляд, розвиток органічного виробництва в Україні також 
сприятиме перспективному нарощуванню експорту сільськогосподарської 
продукції, поліпшенню стану навколишнього природного середовища, зростанню 
ВВП і доходів населення, а збільшення обсягів споживання громадянами країни 
органічної продукції позитивно вплине на рівень здоров’я нації. 
Вважаємо, що збільшення об’ємів вирощування огірків можливе за умови 
широкого залучення приватних господарств до органічного землеробства. 
Відомо, що найбільшу шкодочинну дію на насадження огірків чинить баштанна, 
або бавовникова попелиця (Aphis gossypii Glov), тому методи захисту рослин від 
цих шкідників є одним із найважливіших елементів технології вирощування 
овочів й підвищення урожайності даних культур на відкритому ґрунті. 
За попередніми підрахунками, у 2022-му році через війну з росією Україна 
недоотримає 45% врожаю огірків. При цьому на рік людині потрібно 15 кг огірків. 
[20]. Теперішній рівень виробництва не забезпечує розроблену Інститутом 
харчування науково-обґрунтовану річну норму споживання – 15,5 кг на особу. 
Збільшення виробництва огірків в Україні можливе за умови залучення приватних 
господарств до органічного землеробства. Важливо, у цьому випадку 
використання інтегрованих підходів у вирощуванні огірків. 
 
 
26 
 
2.2  Характеристика місця проведення досліджень та застосованих 
методик щодо вирощування і захисту рослин 
 
2.2.1 Характеристика кліматичних умов території розміщення дослідних 
ділянок 
 
Дослідження проводилися на території приватного господарства на 
присадибній ділянці села Придніпровське, Золотоніського району, Черкаської 
області у 2022 - 2023 роках. На відстані 65 км від обласного центру. За 
регіональною приналежністю ділянка відноситься до північно-східної частина 
області. Територіально, вона знаходиться в межах помірного кліматичного поясу 
з теплим літом і не холодною зимою, з середніми температурами липня близько 
+24,1° C та січня місяця  –3,7° C, рисунок 2.3.  
 
 
 
Рисунок 2.3 – Карта розміщення території проведення досліджень 
 
27 
 
Фізико-географічні особливості цієї території позитивно впливають на 
ведення сільського господарства на цій місцевості. Грунти чорноземи типові та 
глибокі, вилуговувані та легкогумусовані. Тривалість періоду вегетації в 
Черкаській області (–1+10°C) складає 157 - 172 доби. 
  Дані з Укргідрометеоцентру [21] вказують на спекотну погоду влітку 2022 
року з температурами повітря вдень +32-35°С та в ночі – +14-15°С, 
о 
(середньодобова +24-27°C, що вище кліматичної норми на 5 – 9 С). Поверхня 
ґрунту вночі охолоджувалася до +10-15°C, у найтепліші дні вона нагрівалася до 
+52° С. Впродовж літа відзначалися нерівномірні опади – від слабких та помірних 
до сильних дощів і злив. Їх середня кількість становила близько норми (58 - 88 
мм).  
 
2.2.2  Матеріали, методи досліджень та обрахунки 
 
У дослідженнях було використано насіння виду «Паризький корнішон» – 
ранньостиглий бджолозапильний сорт огірків (рисунок 2.1)    
Період вегетації – 40-45 днів. Плоди невеликі, 
циліндричної форми, крупнобугристі, вагою 60-80 
грам, довжиною 8-11 см темно-зеленого забарвлення. 
Основними перевагами сорту є: висока врожайність 
(400 ц/1 га); міцний імунітет (стійкі до борошнистої 
роси); тривале зберігання; посухостійкість; хороша 
транспортабельність. Плоди виростають хрусткі, 
соковиті та без гіркоти. Сорт «Паризький корнішон» 
підходить для свіжого вживання та консервування. 
Рисунок 2.4 – Фото пакетику з насінням               
До переваг даного сорту відносять: високу кількісну та якісну оцінку 
врожаю; хороші смакові властивості та яскраві показники аромату; стійкість до 
пероноспороз, а також використання для посіву і вирощування у відкритому 
ґрунті [22]. 
28 
 
Посів огірків для дослідження був здійснений 15 травня на 3 дослідницьких 
2
ділянках, розміщених в різних частинах присадибної ділянки. На 1 м  
розміщувалось 2 - 3 рослини за схемою висадки 100+60 х 30 см. Площа облікової 
2
ділянки одного варіанту складала 6 м , кількість облікових рослин одного 
варіанту становило 15-16 штук (Додаток А). 
У рамках дослідження, для боротьби зі шкідником огірків Баштанною 
попелицею, серед запропонованих Інтернет-джерелами екологічно безпечних 
засобів, обрано: 
1. Водний розчин «Кока-Коли» (1:1) з додаванням 20 г господарчого мила з 
2
розрахунку на 1 літр розчину (собівартість – 8,9 грн./м )  
2. Розчин з біопрепаратом «Вермітек»: на 1 л води - 10 г і 2 г господарчого 
2
мила (21,2 грн./м )  
3. Водний розчин попелу: розчин 300 г попелу у 2 л води прокип'ятили 20 
хв., настояли чотири години, і додали 20 г господарського мила. Довести об'єм до 
2
10 л і процідили (2,23 грн./м ). 
4. Суміш «Кока-Коли» з попелом: змішати водні розчини кока-коли і попелу 
2
(1:1) (5,1 грн./м ).  
Зазначаємо, що «Кока-кола» містить ортофосфатну кислоту, яка є 
токсичною для попелиці, та перешкоджає шкіднику харчуватися соками рослини. 
Високий вміст кофеїну має токсичну дію на кровоносну систему шкідника.  
Розчин біопрепарату «Вермітек» потрапляє через дихальця черевця, 
викликає параліч нервової системи комахи. Більшість фітофагів опадає, а інших 
відлякує різкий запах і специфічний смак.  
Попіл – володіє фунгіцидними та інсектицидними властивостями. 
Мило слугує прилипачем, ущільнює листки і цим робить їх непроникними 
для фітофага. 
Оприскування проводилися з ручного оприскувача Gruntek HS–16–3 двічі з  
інтервалом у 14 днів (25.06 і 09.07.2023).  
Матеріали для дослідження: для обліку баштанної попелиці – лупа, 
бінокуляр.  Під час спостережень на кожній модельній ділянці оглядали листки 
29 
 
огірка, виявляли ознаки пошкодження листків попелицею, і визначали їх характер 
та динаміку (поява шкідника, ступінь пошкодження асиміляційної поверхні 
листків, заселеність  листогризом). Листки фотографували для наступного обліку. 
Вибірка – 20 листків з кожної ділянки. 
Ступінь пошкодження рослин визначали візуально за 5-бальною шкалою: 0 
балів – рослина не пошкоджена; 1 бал – слабкий ступінь, до 25 % листків на 
рослині; 2 бали – середній ступінь 26-50 %; 3 бали – сильний ступінь, 51-75 % 
листків; 4 бали – рослина загинула. 
Ступінь заселення шкідником визначали за уніфікованою шкалою: 1 бал – 
поодинокі комахи; 2 бали – до 25 % нижньої поверхні листка; 3 бали – до 50%;  4 
бали – до 75%; 5 балів – листок в'яне [20]. 
Для оцінки поширення й чисельності шкідників під час аналізу даних 
обстеження користувались формулами 2.1 – 2.4. Зокрема, розраховували 
коефіцієнт видимих ушкоджень рослин за формулою: 
                                                Кп = А ∙ В / 100,                                                   (2.1) 
де,  А – відсоток ушкоджених рослин;  
В –  середній бал ушкодження рослин.  
Коефіцієнт заселення фітофагами рослин визначали за формулою:  
                                              Кз =  а ∙ b /100,                                                    (2.2) 
де, а – відсоток заселення шкідником площ;  
      b – середня чисельність шкідника на заселених площах (шт./лист.). 
Технічна ефективність впроваджених засобів за формулою Аббота : 
                                       Ет = А – В  ∙ 100%,                                                    (2.3) 
де, А – кількість шкідника на модельній ділянці до обробки 
В – кількість шкідника на модельній ділянці після обробки. 
Економічна ефективність і Рентабельність впроваджених заходів: 
                                        Ч = УВ – З,   Р = Ч/З х 100%,                                  (2.4) 
де, Ч – чистий дохід (грн./га), У – додатково отриманий врожай (т/га), 
      В – вартість одиниці продукції (грн../т), З – затратні захисні заходи, 
Р – рентабельність (%). 
30 
 
 Під час проходження фаз росту та розвитку рослини був застосований 
метод спостережень, а для встановлення біометричних показників – лабораторний 
метод вимірювання параметрів з використанням штангенциркуля, лінійки та 
лабораторних ваг.  
Підрахунки загальної урожайність огірка в досліді складались зі зборів 
огірка-зеленця, що проводились через кожні 2-3 доби з початку плодоношення і 
далі щоденно, у період масового плодоношення. Масові показники урожаю 
кожного збору підсумовалась і перераховувалась на загальну урожайність огірків 
2 
в кг/м [23 - 24]. 
Основними джерелами інформації для дослідження є: офіційні звіти 
Укргідрометцентру, результати досліджень та математичних обрахунків. 
 
2.3 Результати досліджень та їх обговорення 
 
2.3.1 Фенологічні спостереження за станом огірка звичайного (Cucumis 
sativus L.) сорту «Паризький корнішон» 
 
Посів огірків для проведення досліджень був здійснений 15 травня на 5 
дослідницьких ділянках (Додаток А), розміщених у різних частинах присадибної 
ділянки. Полив здійснювався своєчасно, з дотриманням умов зволоження. Перші 
сходи «Паризького корнішона» припали на 5 добу після висіву, тобто на 20 
травня (рисунок 2.5.).  
 
Рисунок 2.5 – Сходи  та цвітіння корнішона 
31 
 
Поява першого справжнього листочка рослини припала на 14 добу, а через 7 
днів (5 червня) спостерігалась поява другого справжнього листка. Цвітіння 
почалося з 43-ї доби після висадки (29 червня), а формування пікуля-справжнього 
спостерігалось рівно через 5 діб і корнішон досяг середньої довжини (близько 9 
см). Також нами спостерігалися хороші зав'язі огірка, які відповідали необхідним 
показникам свого розвитку. Формування великого огірка було на 3-4 добу після 
вимірювання середнього. Його розміри досягали 13±1 см, і вагою 200±10 г 
(Додаток Б). 
 
2.3.2 Виявлення шкодочинності попелиці баштанної (Aphis gossypii) 
 
Обліки фітофагів проводили періодично, через кожні 5 діб, починаючи з 
появи сходів (таблиця 2.2 – 2.4) (Додаток В). 
 
Таблиця 2.1 – Фенологічні фази розвитку Баштанної попелиці на дослідних 
ділянках 
Стадія Імаго I Личинки I віку Личинки II віку Личинки IV віку Імаго II 
розвитку  покоління блідо-зелені з 4- жовто-зелені темно-зелені покоління 
(крилата члениковими 5-члениковими 6-члениковими (безкрила 
самка)  вусиками  вусиками  вусиками  самка)  
Дата 15.06.2022 17.06.2022 20.06.2022 23.06.2022 25.06.2022 
 
У зв’язку із зафіксованими сприятливими кліматичними умовами для 
розвитку фітофагів (підвищена температура повітря і вологість), на усіх ділянках 
було помічено появу (15.06.2022), а також масове розмноження через 9 днів 
(25.06.2022) Aphis gossypii. 
Моніторинг польових насаджень огірка виявив шкодочинну дія фітофага та 
його чисельність під час дослідження дослідних ділянок (таблиця 2.3.). 
  
 
32 
 
Таблиця 2.3 – Чисельний склад шкідника огірків Баштанної попелиці 
(25.06.2022) 
№ 
Ділянки 
1 66,7% 2 138,0/78,3 50,4 ± 1,5 1,33 39,46 
(10/15) +0,14 
2 56,3 % (9/16) 1 96,3/54,7 47,3 ± 0,56 0,56 25,87 
± 0,19 
3 53,3% (8/15) 1 88,5/50,3 46,7 ± 1,1 0,53 23,49 
 ± 0,3 
4 75% (12/16) 2 140,9/80,1 53,6 ± 0,7 1,50 42,93 
±1,04 
5 50% (8/16) 1 80,3/45,6  46,4 ± 1,5 0,50 21,16 
±2,4 
Середнє 60,26% 1,4 107,0/61,8 48,06 0,89 30,58 
значення  
 
Таблиця засвідчує, що середній відсоток заселення листків рослин огірка 
становив 60,26%, середній бал пошкодження – 1,4. 
Використовуючи формули розрахунків 2.1 – 2.4 проводимо обчислення 
коефіцієнтів ушкодженні і заселення листків шкідником та проводимо оцінку 
ефективності використання засобі захисту рослин, таблиця 2.4. 
Аналіз показав, що заселеність рослин фітофагом знизилась у 9,9 - 41,58 
рази у порівнянні з контрольною ділянкою (86,6%), яка не оброблялася. Обробка 
рослин розчином попелу знизила чисельність фітофагів до 35,9 %, що у 2,4 рази 
менше ніж у контрольній ділянці, і у 1,2 рази менша від початкового застосування 
цього розчину значення: попелу Кз1= 42,93%, Кз2 = 38,18%, Кз3 = 35,9%. 
Під час дослідження нами відмічено і шкодочинну дію біопреарат 
«Вермітек» на фітофага. Адже після обробки рослин усі личинкові стадії попелиці 
знизились, а безкрилі імаго загинули. Коефіцієнт заселення крилатими формами 
імаго характеризувався зниженням у 2,45 рази. 
10 -15% заселених рослин Рівень ЕПШ 
А-% – заселених 
рослин 
B – середній бал 
пошкодження 
рослин 
А – 
S листка 
2
(см  /%  заселена 
шкідником) 
b – 
ЧШ чисельність 
шкідника (шт./лист) 
Кп – коефіцієнт 
пошкодження 
рослин (бал) 
Кз – коефіцієнт 
заселення рослин 
(%) 
33 
 
Таблиця 2.4 – Розрахунки коефіцієнтів пошкодження та заселення 
шкідником Aphis gossypii та розрахована ефективність використання засобів 
захисту рослин 
Ділянки Кп (бал)  Кз - 1 Кз - 2 Кз - 3 Ет (на Ет (на Кзкд Кзд1 Кзк3 Кзд1 
(до) після 5 день) 30 день до Кз2  до до Кзд      д  о    
(%)  (%)  (%)  (%) в разів  Кзд2        в    разів Кзд3          
в разів в разів 
№1 конт 1,33 39,46 65,6 86,6    +1,66  +2,19 
№2 кола 0,56 25,87 13,94 8,7 16,5 39,32 2,83 1,86 14,86 4,44 
№3 0,53 23,49 9,59 5,8  19,5 20,34 4,12 2,45 9,91 2,69 
біопр. 
№4 поп 1,50 42,93 38,18 35,9 5,8 11,38 1,03 1,12 2,41 1,20 
№5 к+п 0,50 21,16 8,73 2,1 16,4 42,46 4,52 2,42 41,58 10,16 
С.З (дос) 0,89 30,58 17,61 13,13 14,9 28,38 3,13 1,96 17,19 4,62 
 
Дещо вищі показники виявились при застосуванні розчину коли та 
біопрепарату «Вермітек» – 8,7 та 5,8 % відповідно. А найвищий показник 
спостерігався при застосуванні суміші коли та попелу – 2,1%. 
Визначення шкодочинної дії попелиці баштанної приведено у таблиці 2.5. 
 
Таблиця 2.5 – Шкодочинна дія попелиці баштанної (Aphis gossypii Glov) на 
насадження  огірка звичайного (Cucumis sativus) 
Ділянки №1 A  -  №2 B - №3 a-        №4 1b- №5 2b на №6 3b на №7 a- на №7 a- на 
ПР (%) СБ Пр Sзл (%) до ЧШ 5 день     30 день 5 день       30 день       
(бал) (шт./л) ЧШ ЧШ Sзл (%) Sзл (%) 
(шт./л) (шт./л) 
№1 конт 66,7 2 78,3 50,4 65,6 86,6 100 66,7 
№2 кола 56,3 1 54,7 47,3 39,5 28,7 35,3 56,3 
№3 спр 53,3 1 50,3 46,7 37,6 37,2 25,5 53,3 
№4 поп 75 2 80,1 53,6 50,5 47,5 75,6 75 
№5 к+п 50 1 45,6 46,4 38,8 26,7 22,5 50 
С.З (досл) 60,26 1,40 61,80 48,88 41,60 35,03 39,73 60,26 
34 
 
Економічні пороги шкодочинності показують ступінь заселення рослин 
шкідливими організмами, який може призвести до втрат врожаю, що 
перевищують вартість захисних заходів та їх доцільність.  
Критерій ЕПШ на просапних культурах вимірюється кількістю одиниць 
2
фітофагів на 1 м . 
У результаті обліків, проведених у фазу до початку цвітіння (25.06.2022), 
встановлено, що чисельність фітофагів перевищували економічний поріг 
шкодочинності для рослин відкритого ґрунту ЕПШ=10-15% і вони утворюють 
колонії [19, 20], а тому для запобігання пошкодженню рослин та втрат урожаю 
необхідним є проведення захисних заходів для контролю чисельності. 
 
2.3.3 Ефективність нетрадиційних засобів захисту огірка (Cucumis sativus) 
Aphis gossypii Glov)  
 
 У рамках дослідження, для боротьби зі шкідником огірків баштанною 
попелицею, серед запропонованих Інтернет-джерелами екологічно безпечних 
засобів, обрано нетрадиційні:розчин «Кока-Коли» (1:1), біопреарат «Вермітек» 
(0,05%), водний розчин попелу (3%), суміш розчинів «Кока-Коли» з попелом 
(1:1). 
Оприскування проводилися з ручного оприскувача Gruntek HS–16–3 двічі з 
інтервалом у 14 днів (25.06 і 09.07.2022). Проведені обліки (на 5-й (30.06) і на 30-й 
день (25.07)) після обприскування рослин засобами захисту, дозволили визначити 
їх технічну ефективність (таблиця 2.6), (Додатки Г, Д, Е). 
Дані таблиці  2.6 засвідчують, що середня чисельність шкідника (шт./лист) 
із застосуванням різних видів обробок знижувалась протягом певного періоду. А 
на контрольній ділянці відбувалось зростання чисельності та з’являлись видимі 
ушкодження і усихання листя. Зокрема, на 5-й день після застосування розчину 
Кока-Коли, суміші Кока-Коли і попелу, та біопрепарату «Вермітек»  їх технічна 
ефективність склала 20,3%, 16,4 % і 19,5 % відповідно, а чисельність фітофага 
суттєво знизилась. 
35 
 
Таблиця 2.6 – Технічна ефективність захисних заходів в контролі 
чисельності Баштанної попелиці  в агроценозі огірка, 2022 році 
№  Середня чисельність шкідника (шт./лист) Технічна ефективність впроваджених 
п/п Застосован засобів 
і  засоби До обробки Після Після обробки Ет1- після Ет2 - після обробки 
захисту. обробки на 5 на обробки на 5 на 30 день 
день 30 день день 
1 Контрольна 50,4± 1,5 65,6± 3,9 рослини – – 
t-3,7  ±0,001 зав'яли 
15.07.21(86,6± 
5.1) 
t-3,28  ±0,001 
2 Розчин 47,3±0,56 39,5±2,3 28,7+1,8 20,3 39,32 
Кока-Коли t=1.9 ± 0,05 t-3,25 ± 0,01 t-3,7  ± 0,001 
3 біопреарат 46,7±1,1 37,6 ±2,1 17,2 ±2,2 19,5 48,34 
«Вермітек» t=2,05 t=3,83 ± t-3,86  ± 0,001 
±0,05 0,01 
4 Розчин 53,6±0,7 50,5±1,3 47,5 ±0,7 5,8 11,38 
попелу t=1,92 t=1,94 ± t-2,02  ± 0,05 
±0,05 0,05 
5 Суміш Кока- 46,4±1,5 38,8±2,3 26,7±1,6 16,4 42,46 
Коли і t=2,23 t=2,78 ± t=4,3  ± 0,001 
попелу ±0,05 0,01  
 
Найнижча технічна ефективність спостерігалась у варіанті, що передбачав 
використання розчину з попелу (ЕТ1 = 5,8%, ЕТ2 = 11,38%).  
Суміш розчину Кока-Коли і попелу показала найвищі результати технічної 
ефективності при повторному обприскуванні огірків (ЕТколи =  39,32%, ЕТсуміші = 
42,46%).  
Для порівняння, ефективність препарату біологічного походження 
«Вермітек» складає на початку цвітіння огірків ЕТ= 46,7% і при їх плодоношенні 
ЕТ= 48,34%, але при цьому його вартість у 2,38 рази дорожче ніж розчин Кока-
Коли і у 4,1 рази дорожча ніж розчин суміші Кока-Коли з попелом. 
36 
 
Також можемо зазначити, що суміш Кока-Коли з попелом є ефективною, 
оскільки зазначаються його незначні інсектицидні властивості, а наявність макро- 
і мікроелементів які входять до його складу підвищують імунітет рослин, що 
підсилюється дією застосування суміші розчину Кока-Кола. 
З метою збереження чистоти експерименту застосування засобів захисту 
рослин на контрольній ділянці не проводилось. Тому, станом на 15.07 рослини 
огірка звичайного на цій ділянці засохли через шкодочинну дію попелиці. 
Порівняльний аналіз на цій ділянці ґрунтувався на отриманих показниках за 
12.07.2022 року. 
 
2.4 Визначення показників господарської ефективності щодо використання 
інтегрованих засобів захисту рослин 
 
Під час проходження експерименту на ділянках дослідження 
використовували комплекс заходів щодо вирощування рослин у відкритому ґрунті 
поряд із застосуванням  методів захисту рослин. Відразу після сходів рослин був 
3
виконаний полив за нормою 6 м /10 соток. Далі через день виконували полив у 
3
розрахунку 4-6 м /10 соток залежно від температурного режиму. 
Також для підвищення стійкості рослин огірка проводили обприскування 
2
розчином Первікур Енерджі (25 мл/5л води/100 м ). Згодом, через 5-7 днів після 
останнього обробітку проводили другий обробіток розчином Епін-Екстра (1 мл/5 
2
л води) з витратою робочого розчину 3-4 л/100м . 
Під час поливу вносили також комплексні мінеральні добрива Master 
(N20P20K20) з розрахунку 0,75 кг добрива на 10 соток до фази цвітіння, з фази 
цвітіння провели підживлення – 1,25 кг добрива на 10 соток. Один раз на 10 днів 
додатково вносили органічно-мінеральне добриво на основі гумату калію Rost-
концентрат калійний (N5P10K15) з розрахунку 25 мл концентрату на 10 л води. 
Протягом вирощування огірка проводили механічне видаленні бур’янів та 
періодичне рихлення верхнього шару ґрунту в міжряддях. Збір огірка проводили 
кожні 2-4 дні [25 -26]. 
37 
 
Найважливішим показником ефективності захисних заходів є показники 
продуктивності рослин, а саме урожайність та якість продукції. За офіційними 
2
даними виробника, урожайність сорту  «Паризький корнішон» – 4 кг/м .   
Загальна урожайність сорту визначалась нами з урахуванням урожайності 
огірка, яку отримано у липні-серпні.  
Облікований урожай визначали в кілограмах з погонного метра площі. 
Середню масу плодів визначали один раз протягом усього сезону, в період 
інтенсивності плодоношення. Для цього брали 20 плодів кожної групи, зважували 
і ділили на кількість штук продукту у пробі. 
Облік урожаю проводили після кожного збирання плодів. Плоди збирали 
через 1-2 дні на початку плодоношення, а в кінці – через 3-4 дні (таблиця 2.7.)  
 
Таблиця 2.7 – Господарська ефективність захисту огірків від шкідника 
№ Застосовані засоби Середня маса плодів, г Урожайність, ± до контролю 
2
 захисту 2
г ± до кг/м  кг/м  % 
п/ контролю 
п 
1 Контрольна 65,5 – 2,4 – – 
2 Розчин Кока-Коли 68,2 2,7 3,4 1 41,7 
3 Розчин біопреарат 72,3 6,8 3,6 1,2 50 
«Вермітек» 
4 Розчин попелу 65,2 - 0,3 3,2 0,8 33,3 
5 Суміш Коли і 74,5 9 3,8 1,4 58,3 
попелу 
 
Результати таблиці 2.7 засвідчують, що на усіх дослідницьких ділянках 
загальна урожайність огірків є вищою за контрольну. Це можна пояснити тим, що 
вегетаційний період огірків на контрольній ділянці на половину був меншим, 
2
внаслідок шкодочинної дії попелиці. Найвища урожайність – 3,8 кг/м  
спостерігалась у варіанті з використанням засобу суміш Кока-Коли і попелу, що 
2
на 1,4 кг/м  вище, ніж у контролі. У варіанті з використанням Кока-Коли – 3,4 
38 
 
2 2
кг/м , з використанням попелу – 3,2 кг/м , а розчину біопрепарату «Вермітек» – 
2
3,6 кг/м . Низькі показники врожайності і середньої маси плодів, у порівнянні з 
аналогічними показниками інших дослідницьких ділянок на контрольній ділянці є 
результатом зниження фотосинтезуючої здатності мезофілу листків, через 
руйнівну дію шкідників. 
Найвищий урожай у варіанті з використанням суміші можна пояснити 
ефектом підживлення за наявності ортофосфатної кислоти у розчині Кока-Коли і 
попелу – концентрату фосфору, кальцію, калію, заліза, цинку, магнію, марганцю, 
які були у легкодоступній для рослин формі. 
 
2.5 Еколого-економічна доцільність результатів дослідження 
  
Оцінку еколого-економічної ефективності виробництва продукції 
овочівництва проводять за допомогою системи натуральних і вартісних 
показників. Вартісні показники дають більш точне уявлення про ефективність 
виробництва, окупності затрат на овочівництво, можливості розширеного 
виробництва в галузі, тощо [23]. 
Рівень рентабельності вирощування сільгосппродукції визначали як 
відсоткове відношення отриманого прибутку до повної собівартості реалізованої 
продукції. Він характеризує ступінь прибутку на 1 гривню і визначає показник 
ефективності її використання протягом року. Адже кожний відсоток 
рентабельності дорівнює отриманому з однієї копійки прибутку у розрахунку на 
одну гривню виробничих витрат. 
Показники еколого-економічної ефективності вирощування огірка на 
відкритому ґрунті, показують, що їх значення обумовлюється урожайністю 
рослин, цінами продуту реалізації та собівартістю виробничих витрат. Отже, 
підрахована нами собівартість одного кілограма в літній період знаходилась у 
межах 0,8 - 1,4 грн. на основі чого і проводились основні розрахунки,  таблиця 
2.8. 
39 
 
Показники рентабельності розраховувались з врахуванням витрат води на 
полив рослин та вартості застосованих мінеральних добрив під час цвітіння і 
розвитку рослин. 
 
Таблиця 2.8 – Економічна ефективність вирощування огірка у відкритому 
ґрунті 
Варіант 
Контрольна 2,4 10 24 – – – – 
Розчин Кока-Коли 3,4 10 34 2,23 1 7,77 348,43 
Біопрепарат «Вермітек» 3,6 10 36 8,9 1,2 3,1 34,83 
Розчин попелу 3,2 10 32 9,2 0,8 -1,2 -13,04 
Суміш Кока-Коли з 3,8 10 38 5,1 1,4 8,9 174,51 
попелу 
 
Розраховані показники рентабельності зазначені у таблиці 2.7 засвідчують, 
що найнижчу собівартість отримано при використанні такого засобу як розчину 
Кока-Коли та суміш Кока-Коли з попелом. З врахуванням усіх затрат 
використання самого розчину попелу, незважаючи на низьку вартість препарату 
не надало бажаного ефекту. 
Використання біопрепаратів дозволило отримати бажаний прибуток, але 
висока собівартість та низька ціна на готовий продукт не сприяли високій 
ефективності застосованих методів. 
Разом з цим висока ефективність біопрепарата «Вермітек» дозволила повне 
знищення імого ентомофагів, тому його застосування можна визначити як 
доцільне.  Метод змішаних розчинів на ділянках за біологічною технологією 
показав свою ефективність проти сисних шкідників. Відсоток рослин уражених 
попелицею – 10 - 15%, у той час як на ділянці з традиційною технологією у той 
Середня 
2
врожайність кг/м  
Ціна  1 кг, грн. 
Вартість продукції 
2
(грн./м ) 
Затратні заходи 
2
Грн./м  
Додатково 
отриманий врожай 
2
кг/м  
Чистий дохід 
2
Грн./м  
 
Рівень 
рентабельності % 
40 
 
самий період було уражено 86,6 та 90% рослин. Цей фактор доводить 
ефективність використання даних препаратів, у поєднанні із комплексом заходів 
щодо вирощування рослин обраним методом для формування куща огірка і у 
стримуванні розвитку імунітету рослин до хвороб. 
 
2.6 Пропозиції стосовно використання інтегрованих методів захисту рослин 
під час їх вирощування на відкритому ґрунті 
 
Дослідження довели ефективність застосування поєднання екологічних, 
технічних, господарських і еколого-економічних методів вирощування 
сільськогосподарських культур та підвищення їхньої урожайності. 
Використання інтегрованих методів захисту рослин у боротьбі із 
фітофагами ти фітопатогенами, зокрема, зі шкідником огірків попелицею 
баштанною неможливо без знання біологічних особливостей огірка та 
дотримання елементів технології вирощування рослин. 
На основі проведених досліджень були сформовані наступні рекомендації 
виробництву, таблиця 2.9. 
 
Таблиця 2.9 – Рекомендації щодо вирощування огірків у відкритому ґрунті 
№ п/п Суть рекомендаційних пропозицій 
1 2 
1 Для збільшення частки органічних добрив та зменшення пестицидного 
навантаження на рослини, господарству пропонується використовувати 
місцеві органічні добрива, серед яких: гній ВРХ та курячий послід. Це 
дозволить підвищити продуктивність вирощуваних рослин за рахунок 
вмісту у цих добривах великої кількості поживних елементів. 
2 Комбіноване виробництво овочів разом з рослинами-репелентами є 
ефективним у боротьбі з шкідниками. Тож, щоб зменшити норму 
використання пестицидів, доцільно висадити у ґрунт поряд з основною. 
 
41 
 
Продовження таблиці 2.9 
1 2 
 культурою пряно-ароматичні трави та квіти 
3 Для захисту рослин від шкідників і хвороб свою ефективність показали 
фунгіциди природного походження, що використовувалися на ділянці за 
біологічною технологією, а саме: Розчин Кока-Коли, Суміш Кока-Коли з 
попелом, Біопрепарат «Вермітек», доцільно також використовувати 
настій бадилля картоплі, настій полині, настій часнику, настій 
господарського мила. 
4 Для контролю чисельності шкідників огірка баштанної попелиці в 
відкритому ґрунті рекомендується застосування нетрадиційних засобів 
захисту: розчин Кока-Коли (1:1) та суміш розчинів Кока-Коли з попелом 
2
(1:1) в нормі 0,4 л/м , що  забезпечить захист культури та рівень 
рентабельності на рівні 34,83% і 174,51%. 
 
Як підсумок до вище викладеного, необхідно зазначити, що використання 
місцевих органічних добрив, фунгіцидів природного походження та рослин-
репелентів дозволить вирощування екологічно чистої продукції харчування без 
зменшення рівнів продуктивності культури. 
Викладені рекомендації дозволять приватному сектору і фермерським 
господарствам покращити якість продукції, яка вирощується з врахуванням вимог 
органічного землеробства і у розрізі її харчової безпечності. Це сприятиме 
зменшенню витрати на пестициди та мінеральні добрива, забезпечить харчову 
цінність продукту й дозволить знизити вплив на здоров’я населення та 
навколишнє середовище. 
 
 
 
 
42 
 
ВИСНОВКИ 
 
1. Для захисту рослин характерно застосування інтегрованих методів 
боротьби зі шкідливими організмами, які можуть доповнювати один одного і 
створювати сприятливі умови розвитку культурних рослин, а також несприятливі 
– для розвитку і поширення шкодочинних організмів. Такі підходи дають 
можливість керувати фітосанітарним станом у системі та розробляти напрямки 
подальшої діяльності. 
2. Аналіз літературних джерел показав, що інтегрований захист рослин (ІЗР) 
– це система управлінських заходів між внутрішніми і міжпопуляційними 
відносинами у межах конкретного агробіоценозу. І така інтегрована боротьба є 
комбінацією біологічних, агротехнічних, хімічних, фізичних та інших методів 
захисту рослин. Вона здійснює регуляцію чисельності шкідливих видів та їх 
угруповань до обмеженої кількості, що не шкодить врожайності 
сільськогосподарських культур.  
3. Отримання високого врожаю огірка і прибутку неможливо без знання 
біологічних особливостей рослин, дотримання елементів технології, а також 
захисту від шкодочинних організмів. 
4. Застосування нетрадиційних засобів захисту дозволило знизити 
заселеність рослин попелицею баштанною у 2,4 - 41,58 рази в порівнянні з 
контролем.  
5. Найвищу ефективність щодо врегулювання чисельності попелиці 
баштанної виявлено у варіанті з використанням суміші розчину Кока-Коли і 
попелу (42,46%) та розчину Кока-Коли (39,32%). 
2 
6. Найвищу урожайність огірків серед досліджуваних засобів – 3,8 кг/м
одержано при використанні розчину суміші Кока-Коли і попелу, в порівнянні з 
2 2
контрольним варіантом, – 2,4 кг/м , умовно чистий прибуток склав 1,4 кг/м , а 
рентабельність – 174,51%. 
7. Серед досліджуваних варіантів найнижчу собівартість отримано при 
2
використанні засобів розчину попелу – 7,77 грн/м , і суміш Кока-Коли з попелом 
43 
 
2
–  8,9 грн./м . Але нижча вартість препарату розчину попелу не сприяла 
підвищенню рентабельності вирощування.  
8. Під час дослідження нами відмічено і шкодочинну дію біопреарат 
«Вермітек» на фітофага. Адже після обробки рослин усі личинкові стадії попелиці 
знизились, а безкрилі імаго загинули. Коефіцієнт заселення крилатими формами 
імаго характеризувався зниженням у 2,45 рази. 
9. У результаті обліків, проведених у фазу до початку цвітіння (25.06.2022), 
встановлено, що чисельність фітофагів перевищували економічний поріг 
шкодочинності для рослин відкритого ґрунту ЕПШ=10-15% і вони утворюють 
колонії, а тому для запобігання пошкодженню рослин та втрат урожаю 
необхідним є проведення захисних заходів для контролю чисельності. 
10. Використання нетрадиційних засобів захисту від фітофагів може бути 
альтернативою традиційним біологічним і хімічним препаратам оскільки 
відзначаються екологічною безпечністю, технічною, господарською, економічною 
ефективністю і доступністю використання. 
11. Розвиток органічного виробництва в Україні, зокрема вирощування 
огірків приватними господарствами, сприятиме перспективному нарощуванню 
експорту сільськогосподарської продукції, поліпшенню стану навколишнього 
природного середовища, зростанню ВВП і доходів населення, та позитивно 
вплине на рівень здоров’я нації. 
12. Робота пройшла апробацію в рамках «Днів студентської науки в ЧДТУ 
2024» в м. Черкаси, ЧДТУ у квітні 2024 року,  та на Міжнародній науково-
практичній конференції «Перспективи розвитку науки, освіти, технологій та 
суспільства в контексті Євроінтеграції», м Рівне, 2 травня 2024 року. Отримано 
сертифікат участі. 
 
 
 
 
 
44 
 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Екологія життя. Клімат майбутнього. – [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу: http:www.ekolive.com.ua 
2. Органічне виробництво в Україні. Міністерство аграрної політики та 
продовольства України. 16 травня 2022 р. – [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу:https://minagro.gov.ua/napryamki/organichne-virobnictvo/organichne-
virobnictvo-v-ukrayini) 
3. Приліпка О.В. Економічна ефективність використання закритого ґрунту 
при вирощуванні овочевих культур / О.В. Приліпка // Економіка АПК. – 2008. – № 
2. – С. 30-33. 
4. Головний журнал з питань агробізнесу. – [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу: https://propozitsiya.com/ua/fitopatogenni-bakteriyi-v-agrofitocenozah-
ukrayiny 
5. Пінчук Н.В. Садово-паркова фітопатологія: Навч. посіб.  / Н.В. Пінчук, 
Т.М. Коваленко, П.М. Вергелес. / За ред.Н.В. Пінчук/. – Вінниця: ВНАУ, 2020. –
380 с. 
6. Хвороби і шкідники огірків у відкритому ґрунті. – [Електронний ресурс]. 
– Режим доступу: https://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/697-
khvoroby-i-shkidnyky-ohirkiv-u-vidkrytomu-grunti.html 
7. Пересипкін В.Ф. Сільськогосподарська фітопатологія / В.Ф Пересипкін. – 
К., 2000. – 415 с. 
8. Дячснко М.І. Основи біологічного захисту рослин / Дячснко М.І., Падій 
М.М., Шелестов В.С., Деггярьов Б.Г.  – К.: Урожай, 1990. – 
9. Писаренко В.М. Захист рослин: екологічно обґрунтовані системи: 
[підручник] / В. М. Писаренко, П. В. Писаренко. – Вид. 2-ге, переробл. і допов. – 
Полтава: ІнтерГрафіка, 2002. – 353 с. 
10. Фітопатологія: Навчальний посібник / За ред. проф. Ф.М. Марютіна. – 
Харків: Еспада, 2008. – 552 с. 
45 
 
11. Субін В.С. Інтегрований захист рослин: [підручник] / В.С. Субін, В.І. 
Олефіренко. – К. : Вища освіта. 2004. – 328 с. 
12. Бублик Л.І, Васечко Г.І., Васильєв В.П. та ін. Довідник із захисту рослин 
/ За ред. М.П. Лісового. – К.: Урожай, 1999. – 
13. Сергієнко В. Г. Захист огірка від хвороб / В. Г. Сергієнко // Карантин і 
захист рослин. – 2010. – № 2. – С. 26–28. 
14. Ткаленко Г. М. Оптимізація захисту овочевих культур в Лісостепу 
України / Г. М. Ткаленко, О. І. Борзих, В. Г. Сергієнко // Карантин і захист 
рослин. – 2012. – № 3. – С. 9–14. 
15. Ющенко Л. Біологічні засоби в захисті рослин / Л. Ющенко // 
Пропозиція, 2013. – № 1. – С. 72–74. 
16. Косилович Г. О. Інтегрований захист рослин: навч. посіб. / Г. О. 
Косилович, О. М. Коханець. – Львів: Львівський національний аграрний 
університет,2010. – 165 с. 
17. Писаренко В. М. Інтегрований захист рослин / В.М. Писаренко, М.А. 
Піщаленко., Г.Д. Поспєлова, О.О. Горб, Н.П. Коваленко, О.Л. Шерстюк. – 
Полтава:ПДАА, 2020. – 347 с.  
18. Технології вирощування огірка: монографія / Г.І. Яровий, І.В. 
Лебединський, О.В. Сергієнко та ін. ‒ Харків: ХНАУ, 2018. ‒ 190 с. 
19.  Дослідження ринків.. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://pro-consulting.ua/ua/issledovanie-rynka/analiz-rynka-ovoshej-ukrainy-2023-god 
20. Секрети вирощування огірків . – [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу: https://gre4ka.info/novyny/68792-sekrety-vyroshchuvannia-ohirkiv-vid-
nasinnia-do-dohliadu/ 
21. Погода у Придніпровському на місяць. – [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу: https://meteofor.com.ua/weather-prydniprovske-100760/month/ 
22. Інформація від компанії АгроРанчо. – [Електронний ресурс]. – Режим 
доступу: https://agrorancho.com.ua/nasinnia-ohirka-paryzkyi-kornishon-bdzhol.-rannii-
20-nasinyn/ 
46 
 
23. Економічна ефективність виробництва овочів: монографія / О.В. 
Ульянченко, В.С. Роганіна, В.П. Рудь та ін. – Харків: Віровець А.П. «Апостроф», 
2011. ‒ 288 с. 
24. Олійник О.О. Інтегрований захист рослин: Інтерактивний комплекс 
навчально-методичного забезпечення. –Рівне: НВГП, 2009. – 155 с. 
25. Довідник по овочівництву /Г.Л. Бондаренко, Г.П. Ледовська, Л.М. 
Шульгіна /за ред. Г.Л. Бондаренка. – К.: Урожай, 1990.– 272 с.  
26. Білик, М. О. Біологічний захист рослин: посіб. до лаб.-практ. Занять. Х.: 
Майдан, 2009. – 424 с. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
47 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Д О Д А Т К И 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
48 
 
Додаток А 
СХЕМА РОЗМІЩЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ДІЛЯНОК НА ПРИСАДИБНІЙ 
ДІЛЯНЦІ 
№2  квасоля 
капуста №1 
картопля капуста 
№3 
№5 помідори 
Буряк кукурудза 
гарбузи 
кукурудза №4 
картопля 
 
Ділянка №1 - контроль 
Ділянка №2 - розчин Кока-Коли 
Ділянка №3 - біопреарат «Вермітек» 
 
Ділянка №4 - розчин попелу 
Ділянка №5 - суміш розчинів Кока-Коли і попелу 
 
 
49 
 
Додаток  Б 
ФЕНОЛОГІЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ОСНОВНИХ ФАЗ РОЗВИТКУ  
ОГІРКА (Cucumis sativus) СОРТУ «ПАРИЗЬКИЙ КОРНІШОН» 
Фаза Сходи Утворення Утворен Початок Масове Початок Останній 
росту та 1 справ-о ня 3-х цвітіння цвітіння плодонош-ня збір 
розвитку листка справ-х 
листків 
Дата  20.05.22 29.05.22 14.06.22 29.06.22 01.07.22 06.07.22 02.08.22 
 
 
 
Ділянка № 2 Фаза цвітінні на ділянці контролю (29.06.2022) 
 
 
 
50 
 
 
Додаток  В 
СТАДІЇ РОЗВИТКУ ПОПЕЛИЦІ БАШТАННОЇ 
(Aphis gossypii Glov)  
 
4 
 
5 
 1 
 3 
 
2 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
51 
 
 
Додаток Г 
ШКОДОЧИННА ДІЯ ПОПЕЛИЦІ БАШТАННОЇ НА ОГІРКИ  
(Cucumis sativus) 
Ділянка №1 (контроль) 
      
 
52 
 
    
 
Додаток Д 
ФІТОСАНІТАРНИЙ СТАН ОГІРКІВ (CUCUMIS SATIVUS) ПІСЛЯ ОБРОБКИ 
05.06.21     
    
Ділянка №5 (Кока-Кола+попіл)        Ділянка №2 (Кока-Кола) 
53 
 
 
                                                   
Ділянка №4 (розчин попелу) 
Додаток Е 
ДІЯ РОЗЧИНУ БІОПРЕАРАТУ «ВЕРМІТЕК»  НА МЕЗОФІЛ ЛИСТКА ОГІРКА 
ЗВИЧАЙНОГО  
Ділянка №3 
 
54 
 
               
 
АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ 
 
56 
 
57 
 
  
58