Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5166| Title: | Створення віртуального підприємства на основі проєктного підходу |
| Authors: | Прокопенко , Тетяна Олександрівна Кондратьєв, Сергій Сергійович |
| Keywords: | віртуальне підприємство;PEST аналіз;SWOТ аналіз;проєктний підхід;ІТ проєкт |
| Issue Date: | 20-Dec-2023 |
| Abstract: | Практично завжди під час реалізації проєктів різного ступеню складності виникає визначений набір невирішених проблем, таких як збільшення обсягу операцій і зменшення швидкості роботи системи, використання могутньої системи не на повну потужність, перетворення впровадження в нескінченний процес, постійну зміну вимог і т.д. Застосування проєктного менеджменту, контроль процесів може повністю або частково запобігти цим ситуаціям. Знаючи методи і аналізи управління і використовуючи їх в управлінні проєктами в галузі створення інформаційної системи, можна уникнути зриву проєкту, оскільки сама галузь створення інформаційних систем є досить не прогнозованою. Існує велика кількість визначень поняття «управління проєктами» або «проєктний менеджмент». На сьогоднішній день користувачі найчастіше не мають чіткого представлення про моделі, методи, інструменти і технологіях управління проєктами. Вважається, що проєкт – це дуже простий спосіб підгото-вки і реалізації ідей і задумів, аби були гроші. Але як тільки з'являються гроші, непрофесіоналізм приводить до істотних затримок проєкту за часом і перевитра-тами по вартості. І як результат, проєкт стає збитковим навіть при над прибутко-вому задумі. Управління – це процеси організації, планування, мотивації і контролю, спрямованих на досягнення цілей організації. В сучасному розумінні проєкт - це те, що змінює наше навколишнє середовище: побудова нового житлового будинку, розробка в сфері новітніх технологій чи створення нової технічної системи. Оскільки проєкт - це будь-який задум, що планується, то проєкт може бути не лише в матеріальній чи технічній сфері. Темою даної дипломної роботи є Створення віртуального підприємства на основі проєктного підходу. На сьогоднішній день методологія управління проєктами довела своє право вважатися одним з найефективніших способів успішної реалізації проєктів.Застосування методології проєктного менеджмент дає можливість чітко визначити мету і результати проєкту, дати їм кількісні характеристики, часові,4 вартісні і якісні параметри проєкту, створити чіткий план проєкту, виділити, оцінити ризики і запобігти можливі негативні наслідки під час реалізації проєкту. Актуальність теми. Застосування проєктного підходу в процесі створення віртуального підприємства є актуальним науковим завданням, що дасть можливість підвищення ефективності використання необхідних ресурсів та дотриматись заданих часових рамок. Мета дослідження. Метою даної дипломної роботи є розкрити методологію проєктного менеджменту в процесі створення віртуального підприємства за допомогою теоретичних знань та практичних навичок, що були здобуті за час навчання. Для досягнення поставленої мети були сформульовані та вирішені такі завдання дослідження: - визначити цілі проєкту; - підготовити обґрунтування та концепцію проєкту; - структурувати проєкт (підцілі, підпроєкти, фази і т.д.); - визначити фінансові потреби і джерела фінансування; - підбор постачальників, підрядчиків і інших виконавців (на основі процедур торгів і конкурсів); - підготовка і висновок контрактів; - розрахувати кошторису і бюджету проєкту; - визначити терміни виконання проєкту і розробити графік реалізації; - забезпечити контроль за ходом виконання проєкту і внесення коректив у план реалізації; - управління ризиками в проєкті. Об’єктом дослідження є проєкт створення віртуального підприємства. Предмет дослідження – методи та засоби проєктного менеджменту в процесі створення віртуального підприємства. Галузь дослідження - галузь інформаційних технологій.5 Методи дослідження. В роботі застосовані методи проєктного менеджменту згідно PMBok, Agile методології. Наукова новизна одержаних результатів. Вперше застосовано сценарноцільовий метод при формуванні цілей проєкту та планування етапів та процесів проєкту у відповідності до сформованих цілей. Практичне значення одержаних результатів. Практична значимість даної роботи полягає в тому, що теоретичні положення та висновки знайшли своє безпосереднє застосування в процесі створення віртуального підприємства на основі проєктного підходу. Апробація результатів роботи і публікації. Результати дипломної роботи представлені тезами Особливості застосування проєктного підходу в процесі створення віртуального підприємства// Матеріали IІ Міжнародної науковопрактичної Internet-конференції «ІННОВАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВНІ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (ІПШРІТ-2023)», 6 грудня 2023. [Електронний ресурс] – Черкаси: ЧДТУ, 2023. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5166 |
| Appears in Collections: | 126 Інформаційні системи та технології (IT Project Management) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| РЕП_МАГ_Кондратьєв_МІТ-2211.pdf Restricted Access | Створення віртуального підприємства на основі проєктного підходу | 1.72 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ
КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОЄКТУВАННЯ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи магістра
на тему: Створення віртуального підприємства на основі проєктного підходу.
Виконав здобувач другого
(магістерського) рівня вищої освіти
__2___курсу, групи МІТ2211
Спеціальності 126 Інформаційні системи та
технології
ОП «IT Project Management»
Кондратьєв Сергій Сергійович
Керівник: завідувач кафедри ІТП, д.т.н.,
проф. Прокопенко Тетяна Олександрівна
Рецензент: Директор ТОВ «Андерсенлаб»
Алесін Олег Вікторович
Черкаси 2023 року
2
ЗМІСТ
ВСТУП ......................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ I Концепція проєкту створення віртуального підприємства ................. 6
1.1. Особливості створення віртуального підприємства ..................................... 6
1.2. SWOТ та PEST аналізи проєкту створення віртуального підприємства 10
1.3. Резюме проєкту .............................................................................................. 14
РОЗДІЛ ІІ Галузі знань створення віртуального підприємства на основі проєктного
підходу ....................................................................................................................... 25
2.1. Управління інтеграцією та інформаційним зв’язком в проєкті ................ 25
2.2. Управління змістом проєкту ......................................................................... 30
2.3. Управління ресурсами проєкту.................................................................... 35
2.4 Управління часом проєкту ................. Ошибка! Закладка не определена.7
2.5 Управління вартістю проєкту ........................................................................ 40
2.6 Управління закупівлями в проєкті ................................................................ 43
2.7. Управління якістю проєкту ........................................................................... 45
2.8 Управління ризиками у проєкті ..................................................................... 49
2.9. Контроль і мотиваціяпроєкту........................................................................ 58
2.10 Управління інформаційною безпекою ........................................................ 60
Розділ ІІІ Оцінка економічної ефективності проєкту ........................................... 62
3.1 Планування фінансових ресурсів інвестиційної фази ІТ проєкту ............. 62
3.2 Оптимізація фінансових ресурсів інвестиційної фази ІТ проєкту ............. 63
3.3 Розробка зведеного кошторису витрат інвестиційної фази проєкту ......... 65
3.4 Прогнозування показників операційної діяльності .................................... 67
3.5 Планування кредитних процесів операційної діяльності ........................... 70
ВИСНОВКИ .............................................................................................................. 92
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................ 94
ДОДАТКИ ................................................................................................................. 89
3
ВСТУП
Практично завжди під час реалізації проєктів різного ступеню складності
виникає визначений набір невирішених проблем, таких як збільшення обсягу
операцій і зменшення швидкості роботи системи, використання могутньої системи
не на повну потужність, перетворення впровадження в нескінченний процес,
постійну зміну вимог і т.д. Застосування проєктного менеджменту, контроль
процесів може повністю або частково запобігти цим ситуаціям. Знаючи методи і
аналізи управління і використовуючи їх в управлінні проєктами в галузі створення
інформаційної системи, можна уникнути зриву проєкту, оскільки сама галузь
створення інформаційних систем є досить не прогнозованою.
Існує велика кількість визначень поняття «управління проєктами» або
«проєктний менеджмент». На сьогоднішній день користувачі найчастіше не мають
чіткого представлення про моделі, методи, інструменти і технологіях управління
проєктами. Вважається, що проєкт – це дуже простий спосіб підгото-вки і реалізації
ідей і задумів, аби були гроші. Але як тільки з'являються гроші, непрофесіоналізм
приводить до істотних затримок проєкту за часом і перевитра-тами по вартості. І як
результат, проєкт стає збитковим навіть при над прибутко-вому задумі.
Управління – це процеси організації, планування, мотивації і контролю,
спрямованих на досягнення цілей організації. В сучасному розумінні проєкт - це те,
що змінює наше навколишнє середовище: побудова нового житлового будинку,
розробка в сфері новітніх технологій чи створення нової технічної системи.
Оскільки проєкт - це будь-який задум, що планується, то проєкт може бути не лише
в матеріальній чи технічній сфері. Темою даної дипломної роботи є Створення
віртуального підприємства на основі проєктного підходу.
На сьогоднішній день методологія управління проєктами довела своє право
вважатися одним з найефективніших способів успішної реалізації
проєктів.Застосування методології проєктного менеджмент дає можливість чітко
визначити мету і результати проєкту, дати їм кількісні характеристики, часові,
4
вартісні і якісні параметри проєкту, створити чіткий план проєкту, виділити, оці-
нити ризики і запобігти можливі негативні наслідки під час реалізації проєкту.
Актуальність теми. Застосування проєктного підходу в процесі створення
віртуального підприємства є актуальним науковим завданням, що дасть можливість
підвищення ефективності використання необхідних ресурсів та дотриматись
заданих часових рамок.
Мета дослідження. Метою даної дипломної роботи є розкрити методологію
проєктного менеджменту в процесі створення віртуального підприємства за
допомогою теоретичних знань та практичних навичок, що були здобуті за час
навчання.
Для досягнення поставленої мети були сформульовані та вирішені такі
завдання дослідження:
- визначити цілі проєкту;
- підготовити обґрунтування та концепцію проєкту;
- структурувати проєкт (підцілі, підпроєкти, фази і т.д.);
- визначити фінансові потреби і джерела фінансування;
- підбор постачальників, підрядчиків і інших виконавців (на основі
процедур торгів і конкурсів);
- підготовка і висновок контрактів;
- розрахувати кошторису і бюджету проєкту;
- визначити терміни виконання проєкту і розробити графік реалізації;
- забезпечити контроль за ходом виконання проєкту і внесення коректив у
план реалізації;
- управління ризиками в проєкті.
Об’єктом дослідження є проєкт створення віртуального підприємства.
Предмет дослідження – методи та засоби проєктного менеджменту в процесі
створення віртуального підприємства.
Галузь дослідження - галузь інформаційних технологій.
5
Методи дослідження. В роботі застосовані методи проєктного менеджменту
згідно PMBok, Agile методології.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше застосовано сценарно-
цільовий метод при формуванні цілей проєкту та планування етапів та процесів
проєкту у відповідності до сформованих цілей.
Практичне значення одержаних результатів. Практична значимість даної
роботи полягає в тому, що теоретичні положення та висновки знайшли своє
безпосереднє застосування в процесі створення віртуального підприємства на
основі проєктного підходу.
Апробація результатів роботи і публікації. Результати дипломної роботи
представлені тезами Особливості застосування проєктного підходу в процесі
створення віртуального підприємства// Матеріали IІ Міжнародної науково-
практичної Internet-конференції «ІННОВАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВНІ ШЛЯХИ
РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (ІПШРІТ-2023)», 6 грудня 2023.
[Електронний ресурс] – Черкаси: ЧДТУ, 2023.
6
РОЗДІЛ I Концепція проєкту створення віртуального підприємства
1.1. Особливості створення віртуального підприємства
Одним з основних напрямків удосконалення управління організацією,
підвищення ефективності та якості, продуктивності та конкурентоспроможності в
умовах глобальної (інформаційної) економіки є перехід до нових форм
функціонування та розвитку організацій – віртуальним підприємствам.
Як вважає Л.Д. Рейман [1], основними передумовами становлення та розвитку
віртуальних підприємств в умовах інформаційної економіки стали глобалізація та
інтернаціоналізація виробництва на основі всесвітньої комп'ютерної мережі
Інтернет; динамічні зрушення у структурі потреб, що визначили перехід від
масового виробництва до диференціації продукції, спрямованої на індивідуальне
задоволення потреб; інтеграція в рамках діяльності підприємств; формування нових
умов функціонування у зв'язку з впровадженням новітніх інформаційних технологій
та ін.
Оскільки в даний час під віртуальними розуміються як бізнес-процеси, так і
окремі фірми, постараємося зрозуміти, що ж насправді означає цей термін.
Термін «віртуальність» запозичений з комп'ютерного сленгу, де він вперше
був використаний для опису визначення віртуальної пам'яті та пов'язаних з нею
способів виконання комп'ютерних операцій В основі лежить використання пам'яті
периферійних пристроїв як додатковий резервний ресурс, що підвищує потужність
інформаційної системи в цілому. Для більшого розуміння звернемося до
стандартного словникового визначення віртуальності. Згідно Вебстерівському
словнику, воно трактується як «дійсна сутність або ефект, що не є фактом, проте
фактично існуючий чи еквівалентний йому». В економіці можна знайти щось таке,
коли констатується «ефект без факту присутності». Прикладом може бути термін
«компанія», який в принципі позначає якусь економічну структуру.
Віртуальне підприємство, як різновид мережевої організації, було визначено
М. Кастельсом [2] як специфічна форма підприємства, система засобів якого
складена шляхом перетину автономних систем цілей агентів мережі.
7
Німецький дослідник К. Блейхер [3] під віртуальною корпорацією розуміється
міжорганізаційне гнучке підприємство, створюване на час, головна мета якого –
отримання вигоди завдяки розширенню асортименту товарів та послуг.
Проведений аналіз дозволяє сформулювати наступне визначення. Віртуальне
підприємство (ВП) - це система віддалених різнорідних підприємств та підрозділів,
які мають можливість змінювати свій образ та конфігурацію за допомогою
мережевих та інтелектуальних інформаційних технологій з метою оптимізації
отримання доходу кожним з учасників в умовах суспільної інтеграції ресурсів [4].
Емпіричні дослідження віртуальної організації ще досить рідкісні і свідченням
цього є наведені вище розбіжності у розумінні її сутності. Якщо припустити, що
віртуальна організація має класичну внутрішню організаційну форму, наприклад
форму спільного підприємства чи стратегічного альянсу, тоді визначення
віртуальної організації для них рівнозначно, оскільки не ясно, як вони різняться в
організаційних параметрах, напрямках діяльності або за наявності взаємодіючих
один з одним мереж зв'язку. Диференціація не може також у разі, коли необхідні
життєдіяльності умови остаточно не зрозумілі. Більше того, сумнів і двозначність
виявляється у міру того, як збільшується інтервенція, організована бізнес-пресою,
яка використовує термін «віртуальна організація» як тенденційна назва їм будь-якої
організації, яка або сама себе називає віртуальною (або ж називають її так багато
інші), або лише незначною мірою виявляє цю саму віртуальність. Навіть працівники
урядових установ у деяких країнах роблять спробу назвати у перспективі своє
відомство віртуальним урядом [5].
Добре відомо, що сутністю будь-якої економічної організації є люди та
матеріальні ресурси, а за ними вже стоять конкретні організаційні зв'язки, які
певний час можуть сформувати єдину організацію. Така потреба може виникнути
при територіальній розсередженності людей або матеріальних ресурсів, або ж у разі,
коли певні ресурси різних фірм об'єднуються з тих чи інших причин.
Сьогодні мережеві підприємства є новою організаційною формою глобальної
економіки. У умовах глобальної інформаційної економіки кооперація фірм та
8
створення мереж дозволяють не тільки економити на витратах, але й розподіляти
ризики невдалих технологічних рішень по мережі, в тому числі і на конкурентів,
оскільки мережі охоплюють всіх і переплетені.
Таким чином, віртуальне підприємство має на увазі наявність мережевої,
комп'ютерно-опосередкованої організаційної структури, що складається з
неоднорідних компонентів, географічно (територіально) розподілених; що
створюється за допомогою відбору потрібних організаційно-технологічних ресурсів,
що належать різним агентам (підприємствам), та їх інтеграцію з використанням
комп'ютерної мережі; орієнтованої на випуск конкретного продукту та створюваної
лише на період його виготовлення шляхом об'єднання виробничих можливостей та
ресурсів, що надаються іншими агентами (підприємствами, підприємцями,
фізичними особами) на договірних умовах у заздалегідь визначеному обсязі та на
фіксований час.
Переваги віртуальної організації полягають у тому, що як тимчасова форма
кооперації (внаслідок об'єднання ресурсів та компетенцій партнерів) вона досягає
синергічний ефект. Сьогодні на віртуальному ринку працюють і внутрішньофірмові,
і міжорганізаційні об'єднання [6]. З маркетингової погляду Г.Л. Багієв виділяє
наступну мету віртуального підприємства —отримання прибутку шляхом
максимального задоволення потреб та потреб споживачів у товарах (Послугах)
швидше і краще потенційних конкурентів [7]. Очевидно, що ця мета властива всім
орієнтованим ринку підприємствам. Але, по-перше, віртуальні підприємства, як
правило, орієнтуються не задоволення потреб і потреб якогось усередненого
сегмента ринку, а виконання певних ринкових замовлень до задоволення певних
запитів конкретних споживачів (замовників). По-друге, віртуальне підприємство
збільшує швидкість і якість виконання замовлення шляхом об'єднання ресурсів
різних партнерів у єдину систему.
З практичної точки зору звичайному («монолітному») підприємству,
наприклад, для розробки та виведення нового товару на ринок потрібно залучення
значних ресурсів. На відміну від нього віртуальне підприємство шукає нових
9
партнерів, які мають відповідними ринковими потребами ресурсами, знаннями та
здібностями, для спільної організації та реалізації цієї діяльності. Іншими словами,
вибираються підприємства (організації, окремі колективи, люди), які мають
ключову компетенцію у формі ресурсів і здібностей для досягнення конкурентної
переваги над ринком.
Як правило, партнерство укладається на певний термін або до отримання
певного терміну результату (наприклад, виконання замовлення), тобто. партнерство
є тимчасовим, і, наприклад, на певних етапах життєвого циклу виробу або за зміни
ринкової ситуації у мережу можуть залучатися нові партнери або виключатися старі.
Природно, що підприємства-партнери для ефективного функціонування ня
всієї мережі мають базуватися на узгодженому господарському процесі. Коли ж,
наприклад, для найкращої відповідності ринковим потребам у мережу об'єднується
безліч підприємств, найчастіше видалених географічно, їм важко узгодити свої дії
без оперативної інформації та комунікацій. Отже, для вирішення інформаційних
проблем мережа повинна мати єдину інформаційну систему, засновану на широкому
застосуванні нових інформаційних та комунікаційних технологій.
З урахуванням сказаного можна виділити ключову перевагу віртуальних форм
організацій: можливість вибирати та використовувати найкращі ресурси, знання та
здібності з меншими часовими витратами. Звідси випливають основні конкурентні
переваги віртуальних підприємств [6]: швидкість виконання ринкового замовлення;
можливість зниження сукупних витрат; можливість повнішого задоволення потреб
замовника; можливість гнучкої адаптації до змін навколишнього середовища;
можливість знизити бар'єри виходу нові ринки.
Очевидно, що для планування, організації та координації діяльності
віртуальних підприємств необхідні та відповідні управлінські підходи. Легко
помітити, що при створенні віртуальних підприємств можуть бути підприємства, які
концентрують свої зусилля виключно на управлінні компетенціями третьої сторони.
У даному випадку підприємство має мати щонайменше такі здібності:
10
— вміти ідентифікувати та залучати ключові компетенції, необхідні для
реалізації проєкту (Аспекти менеджменту знань);
— на основі залучених компетенцій організувати процес створення та збуту
продукції (аспекти функціонування мережі).
1.2 SWOТ та PEST аналізи проєкту створення віртуального підприємства
SWOT-аналіз - це процес встановлення зв'язків між найхарактернішими для
проєкту можливостями, загрозами, сильними сторонами (перевагами), слабостями,
результати якого в подальшому можуть бути використані для формулювання і
вибору стратегій [7].
SWOT-аналіз дає змогу формувати загальний перелік стратегій з урахуванням
їхніх особливостей - адаптації до середовища або формування впливу на нього [8].
Широке застосування та розвиток SWOT-аналізу пояснюються тим, що управління
пов'язане з великими обсягами інформації, яку потрібно збирати, обробляти,
аналізувати, використовувати, а відтак виникає потреба пошуку, розробки та
застосування методів організації такої роботи.
Головною метою проведення SWOT-аналізу є отримання достовірних даних
про можливості підприємства і загрози просування його на ринку товарів і послуг.
Тому, для досягнення цієї мети перед SWOT-аналізом ставляться наступні
завдання: виявлення можливостей, які відповідають ресурсам проєкту; визначення
загроз і розробка заходів щодо знешкодження їхнього впливу; виявлення сильних
сторін й зіставлення їх з ринковими можливостями; визначення слабкостей та
розроблення стратегічних напрямів їх подолання; виявлення конкурентних переваг
проєкту та формування стратегічних пріоритетів. SWOT-аналіз проєкту
представлений в Табл. 1.6.
11
Таблиця 1.1.
Результати SWOТ-аналізу проєкту створення віртуального підприємства.
Strengths Opportunities
(конкурентні переваги) (сприятливі обставини, використання
яких створює переваги)
1. Високий рівень контролю якості; 1. Необхідність в розробці ІС;
2. Зростання оборотних коштів; 2. Ритмічна робота проєктної
3. Досвід роботи з клієнтами; команди;
4. Концентрація на певних продуктах 3. Погіршення позицій конкурентів;
та послугах; 4. Співпраця з зарубіжними
5. Передові інформаційні технології партнерами;
та висока якість обслуговування; 5. Удосконалення менеджменту;
6. Висококваліфікований персонал та 6. Надання послуг он-лайн;
досконала система управління; 7. Участь в міжнародних проєктах
7. Ефективна взаємодія з місцевими
органами влади.
Weaknesses Threats
(слабкі сторони) (фактори, які потенційно можуть
погіршити становище на ринку)
1. Некомпетентність персоналу у 1. Нестабільність політичного
питаннях прийняття середовища;
управлінських рішень; 2. Економічна депресія;
2. Погане управління активами; 3. Можливі великі коливання курсу
3. Не виділяються та не обміну валюти;
вдосконлюються основні бізнес- 4. Вихід на ринок нових конкурентів;
процеси; 5. Збільшення податків.
4. Надмірний ріст персоналу.
12
Сутність PEST-аналізу полягає у виявленні й оцінці впливу факторів
макросередовища на результати поточної й майбутньої діяльності проєкту[9]. PEST
- це абревіатура чотирьох англійських слів: P - Politicallegal - політико-правові, E -
Economic - економічні, S - Sociocultural -соціокультурні, T - Technological forces -
технологічні фактори.
Метою PEST-аналізу є відстеження (моніторинг) змін макросередовища за
чотирма вузловими напрямками і виявлення тенденцій, подій, непідконтрольних
підприємству, але здійснюючих вплив на прийняття стратегічних рішень [9].
Політичний фактор зовнішнього середовища вивчається в першу чергу для
того, щоб мати чітке уявлення про наміри органів державної влади відносно
розвитку суспільства й про засоби, за допомогою яких держава припускає
запроваджувати в життя свою політику. Аналіз економічного аспекту зовнішнього
середовища дозволяє зрозуміти, як на рівні держави формуються й розподіляються
економічні ресурси. Вивчення соціального компонента зовнішнього оточення
спрямоване на те, щоб усвідомити й оцінити вплив на бізнес соціальних явищ.
Аналіз технологічного компонента дозволяє передбачати можливості,
пов'язані з розвитком науки й техніки, вчасно переорієнтовуватися на виробництво
й реалізацію технологічно перспективного продукту, спрогнозувати момент відмови
від використовуваної технології [10]. PEST-аналіз проєкту представлено в табл.1.2.
Таблиця 1.2.
PEST аналіз проєкту створення віртуального підприємства.
Група
Фактор Опис
факторів
В 2024 році керівництвом планується
Політичне стабілізувати ситуацію. Планується ряд реформ,
Законодавство
середовище нових законів, які можуть суттєво вплинути на
розвиток ІТ галузі
Регулювання
міжнародної Ризиком є зростання валютного курсу
торгівлі
13
Економічні Економічне За оцінками експертів в 2024 році очікується
фактори зростання повільне стабілізування ринку нерухомості
Радикальні зміни, які відбулися в політиці
оподаткування на 2018 рік, дозволяє вважати, що
Оподаткування протягом 2019 року податкове законодавство буде
піддане ряду доопрацювань та змін у рамках моделі,
запропонованої в Податковому Кодексі.
В зв’язку з виходом країни з економічної
Перерозподіл
Соціальні кризи, підвищеням соціальних стандартів
сімейних
фактори планується збільшення попиту на придбання товарів
бюджетів
та послуг.
Зростає відсоток компаній в Україні які
Розвиток
планують модернізацію, запровадження нових
Технологічні зеленої
технологій, використання сучасної техніки та
енергетики
обладнання.
Обмеження - обмежуючий фактор, що впливає на хід виконання проєкту,
програми, портфеля або процесу [19].
В управлінні проєктами використовується термін «проєктний трикутник», для
якого використовують також назву «потрійне обмеження проєкту». Проєктний
трикутник описує взаємодію ключових обмежень проєкту:
а) Зміст проєкту, яке в найпростішому випадку може виглядати як список
робіт по проєкту, які потрібно реалізувати, щоб досягти цілей проєкту та отримати
заплановані результати. Для деяких проєктів зміст описують у вигляді сукупності
документів, наприклад, бачення проєкту, технічне завдання на проєкт (або на кожен
результат проєкту).. Чим точніше описано зміст проєкту, тим простіше
спрогнозувати терміни і бюджет проєкту.
б) Час реалізації проєкту - обмеження по тривалості проєкту, що включає
дату, до якої в проєкті повинні отримати очікувані результати.
в) Бюджет - обмеження по вартості проєкту.
г) Якість - обмеження, пов'язане зі ступенем виконання вимог до
результатів проєкту. Наприклад, замовник проєкту може погодитися з тим, що його
14
влаштує ситуація, коли можуть бути реалізовані лише найважливіші вимоги до
результатів проєкту [20].
Так як невизначеність в проєкті велика, то і розрахунки мають деяку ступінь
достовірності. Якщо при зборі вимог не врахували важливі вимоги - це призведе до
появи нових робіт в змісті проєкту, сторона трикутника «Зміст» стане довшим.
Збалансувати її можна, або збільшивши сторону трикутника «бюджет», або
збільшивши сторону «термін», або збільшивши обидві ці сторони трикутника.
Таким чином, якщо змінюється одна зі сторін трикутника, керівнику проєкту і
замовнику доводиться балансувати дві інші сторони трикутника.
Обмеження на проєкт зображені у вигляді трикутника та представлені на рис.
1.1.
Рисунок 1.1 – Обмеження на проєкт створення віртуального підприємства
Таким чином, стратегічне управління проєктом створення віртуального
підприємства дасть можливість забезпечити подання процесів управління із
необхідним ступенем деталізації, що дозволить врахувати ряд додаткових (якісних)
характеристик та формувати раціональні рішення [8].
1.3. Концепція проєкту
Проєкт створення віртуального підприємства, що представляється нам, як
принципово нове віртуальне середовище для бізнесу на рівні підприємства, включає
розробку корпоративних веб-сайтів, корпоративних веб-додатків та корпоративного
програмного забезпечення. У цю швидку, технологічно розвинену епоху
15
підприємству необхідно комплексне представлення інформації в просторі, щоб
задовольнити потреби та зростаючі запити бізнесу [18]. Тому, оцінивши ресурси,
необхідні для реалізації даного проєкту, було прийнято рішення розробити комплекс
програмних засобів обміну корпоративними даними а представлення інформації для
споживачів через корпоративний веб-сайт та корпоративний веб-додаток.
Метою проєкту створення віртуального підприємства є отримання прибутку
за рахунок підвищення ступеню автоматизації роботи фірми в рамках єдиної
архітектури на рівні, що не уступає ведучим вітчизняним розробкам,.
На основі проведеного аналізу, було розроблено дерево цілей з кількісними
показниками, що використовуються в якості одного із засобів при прийнятті рішень.
Основна ідея щодо побудови "дерева цілей" - декомпозиція. Декомпозиція
(розукрупнювання) - це метод розкриття структури системи, при якому за однією
ознакою її поділяють на окремі складові [16].
Декомпозиція використовується для побудови "дерева цілей", щоб пов'язати
генеральну мету зі способами її досягнення, що сформульовані у вигляді завдань
окремим виконавцям. Цілі, як правило, складаються з цільових компонентів
(підцілей) і представляються графами типу дерева [17]. Дерево цілей представлене на
рисунку рис. 1.2.
С1
С2 С3
С7 С8
С4 С5 С6
С9 С10 С11 С12 С13 С14
Рисунок 1.2. Дерево цілей проєкту створення віртуального підприємства
16
Дерево цілей проєкту створення віртуального підприємства має чотири рівні
завдань. Опис цілей представлено в таблиці (Таблиця 1.3.)
Таблиця 1.3
Опис цілей проєкту створення віртуального підприємства
Код Ціль
С1 Збільшення прибутку
С2 Збільшення доходів
С3 Зменшення витрат
С4 Збільшення кількості клієнтів
С5 Зменшення затрат часу на обслуговування
С6 Забезпечення надійності даних клієнтів
С7 Зменшення обсягу обслуговуючого персоналу
С8 Зменшення витрат у часі та у фінансах на навчання
та набір персоналу
С9 Швидкий доступ до даних
С10 Перенос інформації між базами даних
С11 Впровадження нової системи
С12 Модернізація обладнання
С13 Швидке навчання та набір персоналу
С14 Простота освоєння програмного продукту
Корпоративний веб-сайт – це група веб-сторінок з одним доменним іменем,
що представляє компанію в Інтернеті. Веб-сайт дозволяє бути присутнім в Інтернеті
та розширити свою аудиторію.
Корпоративні веб-сайти відрізняються від звичайних веб-сайтів тим, що вони
потребують різноманітних функцій та інструментів, а також унікальної системи
керування вмістом, відомої як керування корпоративним вмістом.
Корпоративні веб-додатки – це веб-додатки, які дозволяють керувати
внутрішніми та зовнішніми потребами та операціями компанії [21]. Веб-додаток
проведе користувача через цифрову трансформацію та допоможе задовольнити
потреби сучасного бізнесу в цифровому світі.
17
Важливо зазначити, що веб-додаток підприємства може бути розроблений для
внутрішнього використання.
Розробка корпоративного програмного забезпечення вступає в гру, коли
потрібно лише програмне забезпечення або програма для внутрішнього
використання. У більшості випадків програмне забезпечення для бізнесу не
орієнтоване на споживача і допомагає виконувати повсякденні операції, такі як
ведення записів, облік, автоматизація, управління проєктами та інші функції.
Розмір корпоративного програмного забезпечення залежить від розміру
бізнесу та його потреб. Фірма може мати спеціальне програмне забезпечення, яке є
лише інструментом автоматизації процесів, або величезне програмне забезпечення,
яке виконує все, що потрібно бізнесу.
Багато людей плутають бізнес-сайти з веб-програмою або програмним
забезпеченням. Важливо відзначити різницю між цими термінами.
Веб-сайт компанії складається з веб-сторінок, які дозволяють компанії
підтримувати видимість і доступність в Інтернеті. Веб-додаток – це повноцінна
програма, яка обробляє внутрішні та зовнішні транзакції. З іншого боку, програмне
забезпечення в основному досліджує внутрішні процеси організації.
Оскільки веб-додатки та програмне забезпечення схожі та мають подібний
процес розробки, їх можна називати однаково, залежно від функцій, які вони
надають [23, 24]. Веб-сайт – це щось зовсім інше.
Розглянемо найважливіші переваги та деякі обов’язкові функції
корпоративного веб-сайту.
Переваги:
• Демонстрація продуктів та послуг.
Корпоративний веб-сайт – це ефективний спосіб представити свої продукти
та/або послуги цільовій аудиторії, незалежно від того, в якій частині світу вони
живуть. Веб-сайт допомагає долати фізичні бар’єри та з’єднує компанію із
клієнтами [25].
• Присутність в Інтернеті.
18
Присутність в Інтернеті є соціальним доказом. Це дає аудиторії зрозуміти, що
компанія інтерактивна та відкрита до спілкування.
• Брендинг і маркетинг.
Будь-який бізнес, незалежно від розміру, потребує брендингу та маркетингу.
За допомогою корпоративного веб-сайту можна розширити охоплення бізнесу та
реалізувати ефективні маркетингові стратегії, щоб зробити бізнес відомим.
• Досягнення бізнес-цілей.
Бізнес-цілі та завдання компанії – це все, для чого створюється веб-сайт. Щоб
досягти їх кращим і конкурентоспроможним способом, добре розроблений веб-сайт
може бути дуже корисним.
• Покращені відносини з клієнтами.
Кожна компанія повинна мати хороші відносини з клієнтами. Досягнення
цілей і завдань залежить від кращого обслуговування клієнтів. Корпоративний веб-
сайт дозволяє безпосередньо зв’язуватися з клієнтами, будучи доступним 24 години
на добу, 7 днів на тиждень [26].
Коли мова заходить про розробку корпоративних веб-додатків, слід пам’ятати
про декілька речей. Сьогодні технологій і платформ для веб-розробки набагато
більше, ніж десять років тому. Тому потрібно бути дуже уважним і обережним.
Ось що потрібно для створення корпоративної веб-програми:
1) Фронт-енд розробка.
Розробка інтерфейсу використовує кодування на стороні клієнта і робить веб-
додаток видимим у будь-якому браузері [27].
Для кодування на стороні клієнта потрібно володіти такими знаннями:
• Мова гіпертекстової розмітки (HTML) і каскадні таблиці стилів (CSS).
• Бібліотеки JavaScript і JS.
• Веб-фреймворки, такі як Angular, React тощо.
2) Back-end розробка.
Внутрішня розробка вимагає кодування на стороні сервера і має справу з
кодом, який сервер повинен інтерпретувати та виконувати.
19
Для кодування на стороні сервера Java 8 на даний момент є найкращою мовою
розробки додатків, оскільки вона є надійною та універсальною [28].
Найкращі фреймворки Java Enterprise Edition включають:
• Hibernate – найкраща платформа ORM для створення баз даних.
• Spring – Spring Boot та Spring Cloud.
• Apache Struts2 – фреймворк Java MVC з відкритим кодом.
Для корпоративних баз даних найзручніші технології:
• MySQL.
• Redis.
• PostgreSQL.
• MSSQL.
• MongoDB.
3) Ефективний хмарний сервіс.
Якщо потрібно запустити програму в хмарі, найкращим варіантом є AWS
(Amazon Web Service). Що робить AWS найкращим? Він доступний у всіх регіонах,
тому їх глобальне покриття забезпечує максимальний час роботи [30].
AWS завжди інвестує в новітнє обладнання та технології, щоб забезпечити
мінімальну затримку в мережі. Крім того, Amazon пропонує близько 140 хмарних
сервісів, тож ви можете вибрати один відповідно до потреб вашої організації.
4) Правильна структура веб-додатків.
Фреймворки веб-додатків – це набір програмних бібліотек, інструментів та
інших важливих компонентів архітектурної системи, як згадувалося вище.
Використання правильної платформи веб-додатків гарантує безперебійну
роботу дизайну веб-сайту та дозволяє спеціалістам підприємства вносити зміни без
допомоги розробника [32]. Він також забезпечує більш високу швидкість і
послідовність. Завдяки ефективному фреймворку веб-програм можна менше
турбуватися про ризики безпеки.
5) Відповідна модель життєвого циклу веб-додатків.
20
Інша річ, яка відіграє важливу роль у корпоративній веб-розробці, – це модель
життєвого циклу веб-додатків [33]. Це крок за кроком процес розробки, і кожна
модель включає в себе унікальний спосіб розробки, тестування та впровадження.
Корпоративна веб-розробка пропонує величезні переваги підприємствам і
великому бізнесу. Це дозволяє підтримувати сильну онлайн-присутність і стійкість
на цій конкурентній цифровій арені. Дотримання правильних практик і включення
ключових функцій дозволить підприємству запустити чудовий веб-сайт або веб-
програму.
Цільовий сценарій проєкту визначимо як множину робіт - процесів, що
виконуються у заданому порядку. Порядок виконання допускає різноманітні відносини
між процесами: поряд з послідовним паралельне виконання операцій, синхронізацію,
альтернативні варіанти і т.д. Цільовий сценарій проєкту створення інформаційної
системи «Букмекерський офіс» визначається набором (рис.1.2):
A= F ,C,T , , , (1.1)
де F = {f i }, i 1,..., n - множина процесів проєкту, C {ci }, i 1,...,m - множина
цілей, T ti, i 1,..., k - множина переходів, :T FF T {0,1} - функція
інциденцій "операції-переходи" , : F 2C - функція розподілу цілей ( 2С - множина
усіх підмножин С). Процеси будуть представлені в програмному продукті
Microsoft Project (див. Додаток).
За класом проєкту (складом і структурою самого проєкту та його предметної
галузі) створення віртуального підприємства є:
1) за класом – монопроєкт;
2) за типом – економічний;
3) за видом – інвестиційний;
4) за тривалістю – короткостроковим;
5) за масштабом – середній;
6) за ступенем складності – простий.
Відповідно до методології проєктного менеджменту, необхідно визначити
середовище, в якому виникає, існує і завершується проєкт. Адекватне бачення
21
оточення проєкту має неабияке значення, так як проєкт є породженням цього
середовища і існує для задоволення тих чи інших його потреб. Тому життєздатність
проєкту максимальною мірою залежить від того, наскільки точно подано опис
оточення проєкту з позиції його взаємодії з проєктом [20].
Оточення проєкту — це чинники впливу на його підготовку та реалізацію.
Оточення проєкту створення віртуального підприємства представлено на рис. 1.3.
Ініціатор Замовник Інвестор Керівник проєкту
компанія компанія «Office» компанія «Office»
«Office»
Проєктувальник
Конкуренти Проєкт створення компанія «Office»
віртуального
підприємства
Команда проєкту
Підрядник
Ліцензіари, органи
Фінансова
влади
уснанова
«ПриватБанк»
Рисунок 1.3. Оточення проєкту.
Основними учасниками проєкту створення віртуального підприємства є:
1) Інвестор - суб'єкт інвестиційної діяльності, що здійснюють вкладення
власних, позикових або притягнутих засобів у формі інвестицій і забезпечує їхнє
цільове використання [21]. Як інвестора можуть виступати:
- органи, уповноважені керувати державним і муніципальним майном і
муніципальними правами;
- громадяни, підприємства, об'єднання підприємців і інші юридичні особи;
- іноземні фізичні і юридичні особи, держави і міжнародні організації.
В даному проєкті інвесторами виступає компанія «Office» .
22
2) Замовник є головним учасником проєкту створення віртуального
підприємства. Замовниками в даному проєкті виступає компанія «Office».
3) Користувач проєкту може бути інвестор або замовник, а також інші фізичні і
юридичні особи, державні і муніципальні органи і міжнародні організації, для яких
створюється об'єкт інвестиційної діяльності. В даному проєкті користувачами
виступають працівники компанія «Office», а також працівники організації, яка купить
даний додаток [22].
4) Керівник проєкту [23] для забезпечення ефективного керівництва командою
повинний:
- визначити організаційну структуру команди, підібрати її склад, розподілити
функції й обов'язку;
- призначити керівників і відповідальних за окремі напрямки;
- вчасно спланувати, розподілити і скоординувати роботу;
- чітко пояснити мети і задачі;
- переборювати перешкоди й уникати конфліктів;
- забезпечить трудову активність команди силою особистого авторитету,
зацікавити кожного члена команди, надавати їм допомогу і виявляти участь,
підтримати перспективу команди;
- залучати усіх до рішення задач;
- забезпечити підтримку проєкту з боку керівництва і регулювання відносин з
оточенням команди, створювати привабливий імідж команди.
Керівник проєкту – особа , відповідальна за успіх проєкту, а також за підбор і
роботу своєї команди і завершення проєкту. Це відбувається в рамках обмежень,
накладених партнерськими й іншими організаціями, зовнішніми стосовно проєктної
команди.
Керівник проєкту є ключовою фігурою в команді проєкту. Від його лідерських
якостей, організаційних здібностей, харизми, уміння вчасно приймати рішення і
згладжувати конфлікти прямо залежить успіх проєкту.
23
Керівник проєкту повинний бути призначений якомога раніше. Звичайно
керівника проєкту призначає Замовник (директор компанії «Office»).
5) Команда проєкту [23] використання методології управління проєктами
припускає створення спеціальної групи (команди проєкту ), що керує процесами в
рамках реалізованого проєкту. Ця група створюється на період реалізації проєкту і
після його завершення розпускається. Команда проєкту – спільність людей, що
регулярно взаємодіє один з одним для досягнення визначеної цілі проєкту, що вважає
себе цілим, відмінним від інших груп і окремих працівників.
В даному проєкті до команди проєкту відносимо: Бекенд-розробник,
Фронтенд-розробник,QA- інженер, QS –інженер, SEO-копірайтер, дизайнер сайту,
Маркетолог (OBS проєкту в Додатку А) .
6) Проєктувальники - здійснюють розробку всіх проєктних рішень. В даному
проєкті виступають два експерти з галузі створення ІС. Також можна віднести до
непрямих проєктувальників працівників компанія «Office» », так як їх можна
використовувати, як експертів в галузі туристичного бізнесу (головним експертом
виступає головний аналітик).
7) Постачальники – надають послуги при виникненні потреби в матеріалах,
устаткуванні та інших послугах, необхідних для виконання робіт
9) Ліцензіар - організація, яка видає ліцензії.
10) Фінансовий інститут – це різні кредитні установи. (В проєкті
використовується власний капітал, тому фінансовий інститут не фігурує).
11) Посередники (консалтингові, інжинірингові і інші фірми).
12) Конкуренти - сторона, яка завжди не зацікавлена в успішному виконанні
проєкту.
Джерела фінансування даного проєкту - це власні кошти компанії, ні кредитні,
ні інвесторські кошти до проєкту не залучалися.
24
Висновки до розділу 1
В першому розділі досліджено предметна сфера, ідея та можливості
реалізації проєкту створення віртуального підприємства, розроблено концепцію
проєкту, здійснено PEST та SWOT аналізи проєкту. Сформовано резюме проєкту
створення віртуального підприємства, де описано мету проєкту, оточення та
учасники проєкту, інвестиційні можливості та продукт проєкту. Розроблено цільове
дерево проєкту, сценарій його реалізації на основі сценарно-цільового методу.
25
РОЗДІЛ ІІ Галузі знань створення віртуального підприємства на основі проєктного
підходу
2.1. Управління інтеграцією та інформаційним зв’язком в проєкті
Комунікації мають величезне значення для успіху діяльності підприємств і
представляють одну із складних проблем менеджменту. Комунікація – це процес
обміну ідеями та інформацією між двома і більше людьми.
Управління комунікаціями забезпечує підтримку системи зв'язку та взаємодій
між учасниками проєкту, передачу управлінської та звітної інформації, спрямованої
на забезпечення досягнення цілей проєкту. Кожен учасник проєкту повинен бути
підготовлений до взаємодії в рамках проєкту відповідно до його функціональних
обов'язків.
Для розробки комунікаційної програми перш за все відобразимо основні
елементи комунікаційного плану даного проєкту.
Визначення Формування Визначення Вибір
цілей проєкту плану цільових груп комунікаційних
каналів
Рисунок 2.1 – Основні елементи комунікаційного плану даного проєкту
В плануванні інформаційного зв'язку даного проєкту включено визначення
інформаційних і комунікаційних потреб зацікавлених осіб: хто в якій інформації має
потребу, коли вона їм знадобиться і як вона до них надходитиме. Проєкт потребуює
передачі проєктної інформації, а інформаційні потреби і методи поширення
направлені на зручне і швидке розповсюдження інформації, за для якості робіт і
зниження часу на їх виконання. Визначення потреб зацікавлених осіб в інформації і
відповідних способів задоволення їх є важливим чинником успішного виконання
проєкту.
У даному проєкті значна частина планування комунікацій виконується в самих
ранніх фазах проєкту. Тому, результати цього процесу повинні регулярно
26
переглядатися і коригуватися в разі необхідності, щоб гарантувати
безперервне їх застосування.
Планування інформаційного зв'язку тісно зв'язане з організаційним
плануванням, оскільки організаційна структура проєкту значно впливає на
комунікаційні вимоги проєкту.
Рисунок 2.2 - Логічна схема планування інформаційного зв’язку
Цілі комунікаційної програми:
1. Створення інформаційних каналів для обміну інформацією між окремими
працівниками та групами та координації їх завдань і дій.
2. Удосконалення міжособистих відносин в процесі обміну інформацією.
3. Регулювання та раціоналізація інформаційних потоків.
Загальний план.
Загальний план програми містить в собі список етапів і дати їх проведення і
дозволяє зрозуміти їх відповідність фазам проєкту.
Проєкт впровадеження енергозберігаючих технологій містить наступні фази:
Передінвестиційна фаза (аналіз ідеї проєкту, збір інформації про системи
енергозабезпечення, науково-дослідні роботи, розробка бізнес-плану)
Інвестиційна фаза (Вибір обладнання та матеріалів, монтаж обладнання,
документування)
Операційна фаза (післяреалізаційний аналіз)
27
Таблиця 2.1
Загальний план комунікацій
Етап програми Дата Фаза проєкту
Знайомство 26.03.2019 – 08.05.2016 Передінвестиційна
фаза
Розгортання 09.05.2019 – 12.10.2016 Інвестиційна
Розвиток 12.10.2019 – 29.10.2016 Операційна фаза.
Експлуатація.
На етапі «Знайомство» необхідно досягти розуміння головної ідеї проєкту
підтримати віру в його реалізацію. Для учасників проєкту, початкова інформація,
надана проєктним менеджером, має бути розгорнутою. Також важливо дати час на
обдумування і обговорення даної ідеї, а також дати відповіді на всі питання, що
можуть виникнути в процесі.
Цільові групи
Для формування найбільш ефективних повідомлень необхідно виділити групи з
різними вимогами до змісту інформації. Для різних груп можуть бути використані
різні канали, різні повідомлення.
Представниками цільових груп є:
- Замовник проєкту
- Проєктний менеджер
- Проєктувальник
- Бекенд-розробник
- Фронтенд-розробник
- Дизайнер сайту
Після виділення цільових груп необхідно визначити вимоги до інформації для
кожної з них. Вимоги учасників проєкту до інформації на різних етапах
представлені в таблиці 2.2.
28
Таблиця 2.2
Вимоги учасників проєкту до інформації на різних етапах
Вимоги до інформації
Група
Передінвестицій Інвестиційна фаза Операцій
на фаза на фаза
Замовник Часові межі; Вчасне виконання Результати
проєкту Відповідальність за задач проєкту; Розмір реалізації
окремі роботи в та причини поточних проєкту;
проєкті; Бюджет відхилень; Якість
проєкту; Штатний готового
склад команди продукту
проєкту;
Проєктний Відомості про Вчасне виконання Результати
менеджер проєкт; Цілі проєкту задач проєкту; Розмір реалізації
Часові та бюджетне поточних відхилень; проєкту;
обмеження; Вимоги Причини відхилень по Заключний
до кінцевого термінах та бюджету; звіт;
продукту. Відомості про Якість
підрядчиків/постачальн готового
иків; продукту
Проєктувальн Загальні відомості Поточні показники Заключені
ик про проєкт; Цілі та реалізації проєкту. договори;
часові рамки проєкту; Чеки,
накладні;
Бекенд- Загальні відомості Бюджет на пошук -
розробник про проєкт; Цілі програмістів; Вимоги
Фронтенд- проєкту; до штатного складу
29
розробник
Дизайнер Загальні відомості Вимоги до ПЗ -
сайту про проєкт; Бюджет;
Цілі проєкту;
Вимоги до ПЗ
Використання різних типів і інструментів комунікацій (комунікаційних каналів)
полегшує сприйняття інформації. В загальному випадку бажано використовувати
персоналізовані канали комунікацій – загальні або приватні зустрічі, наради.
Неперсоналізовані канали (інтернет-портали, розсилки новин, пам’ятки і т.п) не
дозволяють так ефективно доносити інформацію до аудиторії. Однак, використання
персоналізованих комунікацій на всіх етапах неефективно з точки зору витрат. Тому
проєкт можна розпочати з використанням не персоналізованих каналів, по мірі
розвитку проєкту використовувати більш персоналізовані.
Таблиця 2.3
Канали комунікацій на кожному етапі програми
Канал Етап І Етап ІІ Етап ІІІ
Знайомство Розгортання Розвиток
Розсилки
електронною +
поштою
Телефонні та + +
відео-конференції
Презентації, +
семінари
Зустрічі, + +
наради
30
Повідомлення повинні надходити від людини, яка користується довірою і
має певний авторитет. Для деяких повідомлень необхідне залучення керівництва -
керівника проєкту та його замовника.
Основні та проміжні результати перебігу робіт повинні бути формально
задокументовані. Документування результатів ходу робіт включає в себе: збір і
верифікацію остаточних даних; аналіз і висновки про ступінь досягнення
результатів проєкту й ефективності виконаних робіт; архівування результатів з
метою подальшого використання.
Комп'ютерні системи ведення електронних архівів дозволяють автоматизувати
процеси зберігання та індексації текстових і графічних документів, полегшують
доступ до архівної інформації
Таким чином, управління комунікаціями забезпечує підтримку системи зв'язку
(взаємодій) між учасниками проєкту, передачу управлінської та звітної інформації,
спрямованої на забезпечення досягнення цілей проєкту. Комп'ютерні засоби
підтримки комунікацій грунтуються на використанні програмного забезпечення
групової роботи - групового ПЗ (groupware) і електронного документообігу. Від
ефективності комунікаційних зв'язків і взаємодій залежить майбутнє підприємства,
та людей, що працюють на даному підприємстві.
2.2. Управління змістом проєкту
Управління змістом (внутрішнім середовищем) проєкту включає процеси,
необхідні для того, щоб проєкт містив саме ті роботи, які необхідні для його
успішного завершення. В основному управління змістом проєкту зосереджується на
визначенні та контролюванні того, що включати, а що не включати в проєкт [27].
Серед головних процесів управління змістом проєкту виділяють:
– ініціалізація – рішення організації про те, щоб розпочати чергову фазу
проєкту;
– планування змісту – розробка (письмово) документа про зміст проєкту як
основи для майбутніх проєктних рішень;
31
– визначення змісту – поділ основного документу проєкту на дрібніші, більш
керовані компоненти;
– перевірка змісту – формалізація приймання змісту проєкту;
– контроль за змінами змісту – контроль змін у змісті проєкту.
WBS — ієрархічний погляд на пакети робіт проєкту, які в сукупності
реалізують цілі проєкту [25]. WBS– структура – це перелік робіт, які необхідно
виконати по проєкті. Для її побудови необхідно провести декомпозицію робіт. Її
можна здійснювати різними способами: або по життєвому циклі проєкту, або по
змісту продукту (те, що ми хочемо в результаті одержати). У будь-якому випадку,
спочатку виділяються блоки робіт, що у міру розробки WBS – структури необхідно
деталізувати. Функціональна WBS базується на функціональній організаційній
структурі і передбачає декомпозицію за функціями підрозділів, працівники яких
беруть участь в управлінні проєктом.
Створено саме функціональну WBS (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Функціональна WBS структура проєкту
Проєкт створення віртуального
підприємства
Оцінка та прогноз проєкту
Аналіз середовища (по Україні)
Аналіз ринку
ТЕО
Комерційний аналіз
Оренда і утримання офісних
приміщень
Закупівля меблів та техніки
Робота з ТЗ
Написання ТЗ
Планування робіт
Затвердження ТЗ
Розподіл ресурсів
Проєкт створення віртуального
підприємства
Дизайн
Розробка PSD-шаблонів landing
pages
Брендінг
32
Неймінг
Розробка PSD-шаблонів content
pages
Розробка
Розробка landing pages
Імплементація бізнес-логіки
Реалізація логіки додатку
Розробка content pages
SEO-оптимізація
Тестування та фіксинг
Тестування
Bug fixing
Готова робоча версія проєкту
Маркетинг
SMM
Таргетинг
Контекстна реклама
Підготовка до запуску
Після того, як декомпозиція робіт проведена, можна говорити про наявність
ієрархічної структури робіт. Після цього приступають до календарного планування
проєкту, тобто встановлюють зв'язку між роботами, оцінюють тривалість кожної
роботи, а також визначають обмеження на терміни початку і закінчення проєкту, фаз,
окремих робіт при необхідності. У результаті можна одержати графік Ганта –
горизонтальну лінійну діаграму, на якій роботи проєкту представлені протяжними в
часі відрізками з датами початку і закінчення.
Як видно з Рис. проєкт розділений на етапи: Оцінка та прогноз проєкту,
Робота з ТЗ, Дизайн, Розробка, Тестування та Фіксинг, Маркетинг. Проте деякі
етапи включають в себе дворівневі підетапи, які відображені на Рис. 2.1 та Рис. 2.2.
33
Рисунок 2.3 – Структура проєкту на етапі Оцінки та прогнозу проєкту
З Рис. 2.3 видно, що в аналізі ринку визначаються стратегічні групи
конкурентів, стратегічна група конкурентів - це сукупність підприємств у галузі, які
мають загальні риси: подібні стратегії конкуренції, однакові позиції на ринку,
подібні пропоновані послуги, сервіс та інші елементи маркетингу.
Визначити стратегічну групу - це означає визначити обмеження, які
відділяють одну групу від іншої [26]. Такими обмеженнями можуть бути: розмір
підприємства, обсяг виручки, диференціація послуг, спеціалізація робочої сили,
унікальні технології надання послуг тощо.
В цілому етап Оцінки та прогнозу проєкту включає в себе аналіз ринку та
проєктний аналіз, що допоможе визначити чи буде проєкт рентабельним та знайти
джерела інвестування.
На етапі робота з ТЗ проведено дослідження та створена документація, яка
включає в себе весь майбутній функціонал продукту та вимоги до проєкту. На
основі документації написане та затверджене ТЗ.
Результатом етапу Дизайну є розробка та затвердження шаблонів сторінок, на
основі яких буде створення додатку.
34
Рисунок 2.4 – Структура проєкту на етапі Розробки
Розробка - один із найважливіших етапів, адже саме на цьому етапі можливе
недотримання термінів, що може призвести до зниження якості проєкту або взагалі
відміни запуску. Саме тому, на цьому етапі команда докладно розділяє кожну
частину на максимально прості етапи, а менеджер постійно контролює їхнє
виконання.
Результатом етапу Розробки є перша робоча версія продукту, яка готова до
Бета-тестування.
Результатом етапу Тестування та фіксингу є готовий продукт, що готовий до
офіційного запуску.
Результатом етапу Маркетингу є розробка маркетингової стратегії та
впровадження її з ціллю залучення максимальної кількості користувачів.
Як тільки етапи та роботи проєкту відомі, можна переходити до його
планування. Найбільш розповсюдженим способом планування проєктів є сіткове
планування.
Тож використано основний інструмент сіткового планування - сітковий
графік, який дозволяє продумати різні стратегічні підходи перед початком
35
проєктних робіт. Сітковий графік — це послідовна схема, що відображає порядок
виконання робіт проєкту.
2.3. Управління ресурсами проєкту
Управління ресурсами - одна з головних підсистем управління проєктом, яка
включає процеси планування, закупівлі, постачання, розподілу, обліку і контролю
ресурсів. Поняття "ресурс" в методології управління проєктами трактується як все,
що має в своєму розпорядженні проєкт, у тому числі трудові, фінансові і
матеріально-технічні ресурси, команда проєкту, час (тривалість, терміни
обмеження), інформація, знання і технології [27].
Матеріально-технічні ресурси – сировина; матеріали, конструкції,
комплектуючі; електроенергія і паливо; машини і механізми; обладнання.
Представлені в табл. 2.5
Трудові ресурси (Таблиця 2.6) – сукупність працівників, які здійснюють
безпосередні роботи проєкту з використанням матеріально-технічних ресурсів [28].
Таблиця 2.5
Матерільно-технічні ресурси проетку
№ Назва ресурсу Кількість Вартість за од. Термін експлуатації
(грн.) (років)
1. Ноутбук HP 15-bw020ur 5 15 600 4
(1ZK09EA) Balck
2. Гарнітура дротова Speedlink 5 500 2
Sonid Stereo Headset - USB
Black-Grey (SL-870002-BKGY)
3. Клавіатура+миша Rapoo 5 200 2
NX1750 USB Black
4. Стіл на 2 робочих місця 3 3000 5
(0.70х2.00х0.8м)
5. Стілець FunDesk LST4 OG-GY 6 700 5
36
Таблиця 2.6
Трудові ресурси проєкту
№ Назва ресурсу Ставка за 1 робочу годину (грн.) Понаднормова ставка (грн.)
1. Менеджер 100 120
2. Бекенд-розробник 75 90
3 Фронтенд-розробник 80 96
4. Тестувальник 50 60
5. Дизайнер 65 78
6. SEO-копірайтер 40 48
7. Маркетолог 50 60
Матеріальні ресурси були розділені між робітниками, а саме:
- Ноутбук та гарнітура була надана менеджеру, розробникам,
тестувальнику та копірайтеру. Маркетолог та дизайнер використовували власну
техніку.
- Облаштовано 6 робочих місць (2 за кожним столом) для: менеджера та
маркетолога; розробників; тестувальника та копірайтера. Дизайнер працював у
віддаленому режимі.
Використання трудових ресурсів представлене в Додатку А.
Таблиця 2.7
Використання трудових ресурсів
Назва ресурсу Трудозатрати
Менеджер 776 г
Аналіз середовища (по Україні) 80 г
Аналіз ринку 160 г
ТЕО 80 г
Комерційний аналіз 40 г
Оренда і утримання офісних
40 г
приміщень
Закупівля меблів та техніки 40 г
Написання ТЗ 80 г
37
Продовження таблиці 2.7
Назва ресурсу Трудозатрати
Планування робіт 40 г
Затвердження ТЗ 16 г
Розподіл ресурсів 40 г
Підготовка до запуску 160 г
Бекенд-розробник 1 480 г
Написання ТЗ 80 г
Імплементація бізнес-логіки 560 г
Реалізація логіки додатку 720 г
Bug fixing 120 г
Фронтенд-розробник 800 г
Написання ТЗ 80 г
Розробка landing pages 120 г
Розробка content pages 480 г
Bug fixing 120 г
Тестувальник 160 г
Тестування 160 г
Дизайнер 336 г
Написання ТЗ 80 г
Розробка PSD-шаблонів landing
96 г
pages
Розробка PSD-шаблонів
160 г
content pages
SEO-копірайтер 80 г
SEO-оптимізація 80 г
Маркетолог 480 г
Написання ТЗ 80 г
Брендінг 40 г
Неймінг 40 г
SMM 80 г
Таргетинг 40 г
Контекстна реклама 40 г
Підготовка до запуску 160 г
2.4 Управління часом проєкту
У поняття «управління часом» включаються такі види діяльності: 1)
визначення робіт, 2) структурна декомпозиція у визначенні взаємозв'язків робіт; 3)
оцінка тривалості робіт; 4) розробка календарного плану; 5) контроль часу [29].
Опис (визначення) робіт необхідно для визначення обсягу робіт по проєкту. Воно
38
повинно бути зроблено чітко і зрозуміло для того, щоб кордони проєкту були
заздалегідь визначені і можна було здійснювати ефективне управління змінами.
Визначення робіт та їхня декомпозиція була предсталена в Таблиці 2.4.
Оптимізація та контроль часу забезпечено за рахунок використання основних
методів тайм-менеджменту. Основним правилом, яким має оперуватись кожен
проєктний менеджер на передінвестиційній фазі проєкту – правило 6П: «правильне
попереднє планування попереджає погані показники» [30].
Для ефективного планування важливо визначити пріоритетність кожної задач.
Використано метод побудови матриці управління часом (матриця Ейзенхауера),
зображена на рис. 2.5.
Рисунок 2.5 – Матриця управління часом
Перший сектор містить ті задачі, які являються одночасно терміновими та
важливими. Якщо не акцентувати увагу на цих задачах, то в подальшому в проєкті
можуть виникнути ситуації, що вплинуть негативно на ефективність проєкту.
Другий сектор містить важливі задачі, вирішення яких можна відтермінувати.
Однак вони можуть мати вирішальний вплив у майбутньому, тому для них
необхідно передбачити резервний час.
Третій сектор – це термінові не важливі задачі. Планування часу на такі задачі
- не дають позитивного результату і можуть вплинути на ефективність проєкту.
Тому такі задачі необхідно розподіляти між членами проєктної команди або
39
зменшувати їх кількість. Прикладом таких задач можуть бути телефонні дзвінки,
листи, деякі зустрічі.
До четвертого сектора відносяться задачі які і не важливі і не термінові, тобто
ті, які не впливають на ефективність проєкту. Такі задачі необхідно викреслити зі
списку проєктного менеджера.
Розподіл усіх задач проєктного менеджера по секторам забезпечує можливість
класифікації задач за ознакою важливості, що потребує значного часу. Така матриця
допомагає знайти не потрібні задачі і відкинути їх.
На наступному етапі необхідно встановити послідовність робіт та їх
взаємозв’язок за лінією «попередник-послідовник». Після цього час виконання задач
можна оптимізувати.
У результаті оптимізації та встановлення постдовності, визначено тривалість
кожної із робіт та розроблено календарний план, що представлений в (Додатку А,
табл. А.1).
У календарному плані вказано лиш час за який має бути виконана задача,
проте не завжди вдається вкластись в цей час, іноді буває і навпаки, що задача
виконана раніше зазначеного терміну.
Для цього зручно використати метод критичного шляху. Метод критичного
шляху — це метод планування робіт в рамках проєкту, включаючи управління цими
роботами і складання графіку їхнього виконання. Ключовим моментом методу є
поняття «критичного шляху».
Тривалість критичного шляху визначає тривалість реалізації проєкту загалом.
Терміни виконання робіт, що лежать поза критичним шляхом, в тій чи іншій мірі
«плавають» — тобто для таких робіт завжди є можливість або збільшити тривалість,
або почати з запізненням — на загальній тривалості проєкту це ніяк не позначиться.
Резерв часу, що створюється, можна використовувати на різноманітні цілі:
зменшення ризику невиконання роботи, оптимізацію витрати ресурсів, оптимізацію
грошових потоків тощо.
40
Для відображення критичного шляху застосовано розширену Діаграму Ганта
(Додаток Б). Діаграма Ганта — це один з найбільш популярних способів сіткового
графічного представлення плану проєкту, вживаний в багатьох програмах
управління проєктами [25].
2.5 Управління вартістю проєкту
Управління вартістю проєкту об’єднує процеси, які виконуються в ході
планування, розробки бюджету та управління витратами та забезпечують
завершення проєкту в рамках затвердженого бюджету [31]. Для визначення
попередньої вартості проєкту пострібно розробити кошторисну документацію.
Кошторисна документація відображає вартісну оцінку, що здійснюється на
кожному етапі роботи над проєктом. Локальні кошториси складаються в поточному
рівні цін на трудові та матеріально-технічні ресурси. Тобто, локальні кошториси
містять розраховану вартіть трудозатрат та матеріальних витрат.
Зведений кошторис містить дані локальних кошторисів і відображає загальну
оцінку вартості проєкту.
Для того, щоб спростити розрахунок трудозатрат, використано автоматичний
підрахунок в MS Project та представлено у вигляді діаграми на рис. 2.6.
Рисунок 2.6 – Діаграма трудозатрат за весь період розробки проєкту
41
Локальні кошториси розроблені для: оплати праці, оплати приміщення,
закупівлі меблів і техніки та маркетингові витрати, що наведені в табл. 2.8, 2.9, 2.10
та 2.11 відповідно.
Таблиця 2.8
Локальний кошторис оплати праці
№ Трудозатрати Вартість (грн.)
1 Менеджер 134 800
2 Бекенд-розробник 111 000
3 Фронтенд-розробник 64 000
4 Тестувальник 8 000
5 Дизайнер 21 840
6 SEO-копірайтер 3 200
7 Маркетолог 24 000
8 Резерв (робота понаднормово, 60 000
премії)
Вього 426 840
З Таблиці 2.7 видно, що менеджер отримав більше, ніж вказано в діаграмі
трудозатрат, адже окрім виконання поставлених завдань менеджер виділяв 2 години
щодня для забезпечення контролю над проєктом.
Таблиця 2.9
Локальний кошторис оплати приміщення
№ Затрати Вартість (грн. за 11
місяців)
1 Комунальні платежі 13 000
2 Оренда 65 000
3 Резерв 8 000
Всього 86 000
42
Комунальні платежі та оренда розраховані на 11 місяців, адже перші 2 місяці
працює лише менеджер і не має необхідності орендувати приміщення для 1
працівника, тому його робота відбувається у віддаленому режимі.
Таблиця 2.10
Локальний кошторис оплати обладнання та меблів
№ Обладнання Вартість (грн.)
1 Ноутбуки (5 шт) 78 000
2 Комунікаційне та периферійне обладнання 4 500
(5 шт.)
3 Столи (3 шт.) 9 000
4 Стільці (6 шт.) 4 200
5 Резерв 9 800
Всього 105 500
У Таблиці 2.10 ціни за обладнання вказані із врахуванням додаткової гарантії,
без врахування доставки (доставка безкоштовна).
Таблиця 2.11
Локальний кошторис маркетингових витрат
№ Вид маркетингу Вартість (грн.)
1 SMM 1 000
2 Таргетинг 1 500
3 Контекстна реклама 1 000
4 Маркетинг перед запуском 10 000
5 Резерв 2 000
Всього 15 500
43
З таблиць 2.8-2.11 видно, що в кошторис не входять витрати на хостинг та
домен, адже в період розробки використовуються безкоштовні, а вже на операційній
фазі придбано хостинг, на якому розміщений сайт з доступом через доменне ім’я.
На основі локальних кошторисів створено зведений кошторис (Таблиця 2.12).
Таблиця 2.12
Зведений кошторис
№ Найменування Вартість (грн.)
1 Трудозатрати 426 840
2 Матеріальні затрати 86 000
3 Обладнання та меблі 105 500
4 Маркетинг 15 500
Всього 633 840
Застосовані методи та засоби контролю вартості:
- Система контролю за зміною вартості. Система контролю за зміною
вартості задає процедури, за якими може змінюватися вартісна основа [32]. Система
включає роботу з документами, системи відстежування і рівні повноважень,
необхідні для затвердження змін.
- Контроль за виконанням. Технологія контролю за виконанням
допомагає оцінити величину будь-яких відхилень, що відбуваються. Аналіз
освоєного обсягу особливо корисний для контролю вартості. Важливою частиною
контролю вартості є визначення того, що спричинило відхилення, і рішення про те,
чи потрібне коригування по цьому відхиленню [33].
2.6 Управління закупівлями в проєкті
Управління закупівлями у проєкті включає придбання товарів і послуг за
межами виконавчої організації. Реалізація будь-якого проєкту включає великий
обсяг закупівель, під якими в проєкті розуміється весь спектр придбань, у тому
44
числі машини й обладнання, матеріали, ліцензії й "ноу-хау", послуг з виконання
будівельних та монтажних робіт, консультаційні послуги та ін [34]. Левова частка
бюджету проєкту складається саме з придбань. Тому правильна організація цього
процесу є вирішальним чинником в управлінні витратами за проєктом.
Планування закупівель — це процес конкретизації проєктних потреб, які
можуть задовольнятися найкраще за допомогою придбань товарів та послуг за
межами виконавчої організації. Він включає визначення того, у кого і що варто
купувати та на яких умовах це робити.
Розрізняють наступні організаційні форми закупівель: прямі, посередницькі,
біржові.
У першому випадку правовий зв'язок існує між двома суб'єктами закупівель;
між ними укладається відповідний договір.
В другому випадку особа, що здійснює проєкт, вступає в правові відносини з
посередником, тобто особою, що сприяє забезпеченню проєкту необхідними
ресурсами.
У третьому випадку члени біржі здійснюють біржову торгівлю безпосередньо
від свого імені і за свій рахунок, або від імені клієнта і за його рахунок, або від свого
імені за рахунок клієнта або від імені клієнта за свій рахунок. Відвідувачами
біржових торгів можуть бути юридичні і фізичні особи, що не є членами біржі та
мають право на здійснення біржових угод [35].
Вибір типу контракту. Різні типи контракту можуть впливати як на економічні
показники проєкту, так і на порядок взаємовідносин з постачальниками. Звичайно
всі типи контрактів можна віднести до однієї з трьох великих категорій: контракти з
твердою ціною, або фіксованою вартістю; контракти з відшкодуванням витрат;
контракти з ціною за одиницю.
Матеріальні закупівлі, які заплановано здійснити продемонтровані в
локальному кошторисі матеріальних витрат (Таблиця 2.9). Для закупівлі матеріалів
буде застосовану пряму форму закупівлі. Тобто будуть укладені контракти, у
даному випадку, з ціною за одиницю. Підтримка обладнання буде здійснюватись за
45
рахунок придбання в постачальника додаткової гарантії на амотризаційний термін.
Гарантія включає в себе безоплатний ремонт за необхідності.
До робіт заплановано залучити підрядника - маркетолога. Для забезпечення
надійності буде укладений контракт, приведений в додатку А. Витрати робіт
наведені в локальному кошторисі трудозатрат (Таблиця 2.7).
Оренда приміщення (Таблиця 2.8) буде здійснюватись за рахунок посередника
(ріелатора) і буде укладатись договір, стандартний для ріелторської компанії.
Проведення маркетингових послуг (Таблиця 2.10) не потребує заключення
контрактів та договорів, адже вся реклама буде здійснена через соціальні мережі за
стандартною процедурою у результаті чого можна отримати квитанцію оплати
послуг.
2.7 Управління якістю проєкту
Основною метою розробки є реалізація проєкту, що відповідає вимогам і
очікуванням споживачів, тобто створення якісного продукту.
Якість — сукупність характеристик об’єкта, що визначають його здатність
задовольняти встановлені і передбачувані потреби.
Якість проєкту — це ступінь відповідності всіх його характеристик вимогам
проєкту.
Управління якістю проєкту охоплює всі фази ЖЦ проєкту: від початкового
формулювання характеру проєкту, через процеси проєкту, управління проєктною
командою, продукт проєкту і до завершення проєкту.
Загальне управління на основі якості (TQM) — це філософія організації, яка
заснована на прагненні до якості і практиці управління, яка приводить до загальної
якості [36]. В основі TQM лежать наступні принципи:
- Якість - невід'ємний елемент проєкту в цілому (а не якась самостійна
функція управління);
- Якість - це те, що говорить споживач, а не виробник;
- Для реального підвищення якості потрібні нові технології;
46
- Підвищити якість можна тільки зусиллями всіх працівників
підприємства;
- Контролювати процес завжди ефективніше, ніж результат (продукцію);
- Політика в області якості повинна бути частиною загальної політики
підприємства
Вищеописані принципи взяті до уваги при створенні власних принципів
управління якістю.
В управлінні якістю в проєкті розрізняють два аспекти: якість кінцевого
продукту і якість процесів управління пpoeктом [25, с.327].
Управління якістю проєкту здійснюється за допомогою системи управління
якістю, яка передбачає певні правила, процедури і процеси з планування якості,
забезпечення якості та контролю якості, а також дії щодо їх вдосконалення [37].
Для початку необхідно визначити, які параметри впливають на якість
майбутнього продукту (рис. 2.7).
Рисунок 2.7 – Діаграма Ісікаві
З діяаграми Ісікаві видно, що якість продукту залежить від багатьох факторів
[32], тобто якість продукту залежить від якості окремих технологічних і
управлінських процесів, операцій і робіт. Проте якість виконання окремих процесів,
операцій і робіт залежить від якості проєкту. У свою чергу, якість проєкту залежить
47
від якості управління проєктом. Таким чином, для того щоб забезпечити випуск
якісної продукції, що відповідає вимогам і очікуванням споживачів, необхідно
забезпечити якість процесів, операцій, робіт, та управління проєктом.
Щоб точно визначити чи є проєкт якісним, чи ні, потрібно визначити критерії
якості:
- рівень менеджменту, можливість делегування задач
- виконання вимог замовника
- перевершено вимоги замовника
- відповідність нормам кодування
- відповідність стандарту ISO 9000–2011
Для забезпечення відповідності критеріям якості, в управлінні якістю проєкту
за основу взято стандарт ISO 9000–2011. Завдяки 6 основним принципах стандарту,
можна отримати якісний продукт. Нижче наведені модернізовані під даний проєкт
принципи:
- орієнтація на споживача - проєкт залежать від своїх споживачів і тому
потрібно розуміти їхні поточні та майбутні потреби, виконувати їхні вимоги і
прагнути до перевищення їхніх очікувань. Для цього на усіх стадіях розробки
проводяться опитування потенційних споживачів. Згідно з цими опитування та за
відгуками споживачів, які використовують продукти-аналоги, був створений перелік
вимог з боку користувачів.
- лідерство керівника - керівники встановлюють єдність мети та напрямів
діяльності організації. Менеджери створюють та підтримуюють таке внутрішнє
середовище, в якому працівники можуть бути повністю залучені до виконання
завдань організації. Для цього створена процедура уникнення конфліктів, яка
допомагає менеджерам створити атмосферу, у якій не лише легко вирішувати, але і
уникати конфлікти. До того ж, заходи тімбілдінгу допомагають підвищити
працездатність та бажання працювати в команді.
- залучення працівників - працівники всіх рівнів складають основу
організації, тому їх повне залучення до вирішення завдань дає можливість
48
організації з вигодою використовувати їх здібності. З цією метою постійно
покращується управління мотивацією на проєкті. Одним із дієвих способів
мотивувати працівників є метод конкуренції.
- системний підхід до менеджменту - виявлення, розуміння та управління
взаємопов'язаними процесами як системою, сприяють підвищенню результативності
та ефективності організації при досягненні її цілей.
- постійне поліпшення - постійне поліпшення діяльності організації в
цілому слід вважати незмінною метою. Поліпшення здійснюється за циклічною
процедурою PDCA, зображеною на Рис.2.8.
Рисунок 2.8 – Цикл поліпшень «плануй - роби - перевіряй - дій»
Нові рішення щодо поліпшення виникають за рахунок використання
конкурентного бенчмаркінгу. Бенчмаркінг (benchmarking) — це спосіб знаходження
можливостей для вдосконалення своїй діяльності на основі її порівняння з
діяльністю кращих або провідних у своїй галузі підприємств або підрозділів.
Зовнішній бенчмаркінг — порівняння себе з кращою фірмою незалежно від виду
діяльності.
49
Окрім принципів ISO 9000–2011, для поліпшення якості проєкту було додано
особисті принципи:
- постійне підвищення кваліфікації та вдосконалення знань працівників,
адже між кваліфікацією працівників та якістю продукту прямопропорціна
залежність. Кожен працівник має має особистий план самовдосконалення, який
включає в себе не лише профільоване навчання, але і вивчення англійської мови та
розширення кругозору.
- код розробників завжди має відповідати нормам кодування (сукупність
вказівок, що стосуються певної конкретної мови програмування і встановлюють
правила стильового оформлення коду, практики та методи написання програм цією
мовою). Це потрібно для того, щоб проєкт не був залежним від розробника і при
виникненні проблем, його завжди міг замінити інший експерт.
Відповідно до стандарту НТК СОВНЕТ процес управління якістю в проєкті
включає такі стадії, як:
- концепція (ініціація) управління якістю в проєкті;
- планування управління якістю в проєкті;
- організація управління і контроль якості в проєкті;
- аналіз стану і регулювання забезпечення якості в проєкті;
- закриття управління якістю проєкту
На етапі планування управління якістю було визначено повну характеристику
споживачів, визначено всі критерії та вимоги, що пред’явлені до проєкту, визначено
способи досягнення критеріїв та розроблено план управління якістю.
Отже, якість продукту забезпечується шляхом слідування всіх визначених
принципів управління якістю та шляхом здійснення контролю та перевірки якості.
2.8 Управління ризиками проєкту
Ризик — це ймовірність того, що відбудеться деяка небажана подія. Зокрема, в
підприємницькій діяльності ризик прийнято порівнювати з можливістю втрати
підприємством своїх ресурсів, зниженням запланованих доходів або появою
50
додаткових витрат під час здійснення певної фінансової або виробничої діяльності
[38]. Проєктний ризик — це сукупність ризиків, які зумовлюють загрозу
економічній ефективності проєкту, що виражається в негативному впливі різних
чинників на грошові потоки [39]. Імовірність виникнення ризиків представлена у
Таблиці 2.13.
Таблиця 2.13
Імовірність виникнення ризиків
№ Ризик Імовірність Метод розрахунку
імовірності
1 Допустити помилки при розробці, 0,99 Експертний
тестуванні чи в управлінні командою
2 Не можна досягти поставленого рівня 0,4 Статистичний
якості
3 Перевищити розрахований ліміт коштів 0,48 Експертний
на проєкт
4 Витік інформації 0,2 Експертний
5 Недотримання часових термінів 0,4 Експертний
6 Розроблений проєкт не відповідає 0,2 Експертний
очікуванням замовника
7 Не отримати очікувану кількість 0,4 Статистичний
користувачів
8 Користувачі продовжуть 0,34 Експертний
викорисутовувати додатки конкурентів
9 Розроблений проєкт з великою кількістю 0,6 Статистичний
багів, на які вказуюють користувачі
10 Масштабування 0,7 Експертний
11 Непорозуміння в роботі між членами 0,4 Експертний
команди чи між командою та замовником
51
Для розрахунку імовірності (Таблиця 2.12) використано статистичний метод,
де це можливо, а в інших випадках - експертний. Експертний метод застосувати
можливо не всюди, адже ніхто із аналогів не надає необхідної відкритої інформації,
наприклад щодо своїх запланованих витрат на проєкт (пункт 3). До того ж
статистичний метод не завжди потрібно застосовувати, експертного буде достатньо,
адже дещо є просто очевидним. Наприклад ризик помилки програміста чи будь-кого
із членів команди (пункт 1 ) виникає майже 100% випадків.
Найбільшу імовірність мають такі ризики: Допустити помилки на будь-якому
етапі проєкту (найбільше відіграє роль людський фактор, що є звичайним явищем у
роботі); Ефект масштабування, тобто поки розробляється проєкт, він застаріває,
саме тому так важливо уникати цього явища; Виникнення багів, на які вказують
користувачі (цього не уникнути, тому так важливо, щоб користувач у будь-який
момент міг написати відгук та описати свою проблему).
Фактори, які породжують можливість виникнення ризиків та способи їхнього
уникнення (контрзаходи) представлені у Таблиці 2.14.
Таблиця 2.14
Фактори виникнення ризиків та засоби їх уникнення
№ Ризик, Ri Фактори, Fi Засіб боротьби з ним, Mi
1. Допустити помилки при Некомпетентність Перевіряти компетентність
розробці, тестуванні чи в членів команди команди щотижнево та
управлінні командою мотивувати до саморозвитку.
2. Не можна досягти Некомпетентність Працювати над розвитком
поставленого рівня якості членів команди команди: для кожного план
вивчення нових технологій та
щотижневі уроки англійської мови
3. Перевищити розрахований Неправильно Розробити ТЗ з описаним повним
ліміт коштів на проєкт складений кошторис функціоналом
Зростання цін При розрахунку враховувати
нестабільність економіки та
52
врахувати резервні кошти
Зріст валюти При розрахунку враховувати
нестабільність економіки та
валюту
4. Витік інформації Член команди розповів Підписати з кожним членом
стороннім команди NDA договір з умовами
конфіденційну фінансового стягнення при
інформацію розголошенні інформації
5. Недотримання часових Невірно розрахований При плануванні враховувати
термінів час процесів резервний час
Недотримання Перед початком процесу
термінів виконання розглянути можливі труднощі та
командою (особисті чи обговорити їх на щоденному чи
технічні проблеми) плановому мітингу
Відмова членів Працювати над мотивацією
команди працювати команди, проводити team building
заходи
6. Розроблений проєкт не Нечітко сформовані При написанні ТЗ, ознайомити з
відповідає очікуванням вимоги проєкту функціоналом усіх членів команди
замовника та використовуючи метод
мозкового штурму розробити ТЗ
доступним для кожного.
7. Не отримати очікувану Неефективна Проаналізувати психологію
кількість користувачів маркетингова компанія потенційних користувачів та
зробити маркетингову компанію,
яка відповідатиме кожному
8. Користувачі продовжуть Погано проведений Протестувати додатки
викорисутовувати додатки аналіз ринку конкурентів, проаналізувати їхні
53
конкурентів недоліки, їхні доходи та приблизні
витрати; Провести опитування
серед потенційних клієнтів
9. Розроблений проєкт з Погано проведене Перевірка компетентності QA
великою кількістю багів, тестування інженера, в разі необхідності -
на які вказуюють знайти нового
користувачі
10. Масштабування Поки тривала Щоденно аналізувати роботу
розробка, проєкт конкурентів та зміну ІТ ринку
застарів
11. Непорозуміння в роботі Недостатня відкритість Проведення мітингів, на яких
між членами команди чи проєкту; нездорова кожен може виразити власну
між командою та робоча атмосфера думку
замовником
Когнітивні моделі управління ризиків
Приклад когнітивної моделі зображений на рис. 2.9. Когнітивні моделі ризиків
зображені на Рис. 2.10-2.20відповідно до Таблиці 2.15.
Fi Ri
Mi
Рисунок 2.9 – Приклад когнітивної моделі, де F - фактор, R - ризик, M - метод
F1 R1
M1
Рисунок 2.10 – Когнітивна модель ризику R1
54
F2 R2
M2
Рисунок 2.11 – Когнітивна модель ризику R2
F3.1 R3
F3.2
F3.3
M3.3 M3.2 M3.1
Рисунок 2.12 – Когнітивна модель ризику R3
F4 R4
M4
Рисунок 2.1 – Когнітивна модель ризику R4
55
F5.1 R2
F5.2
F5.3
M5.3 M5.2 M5.1
Рисунок 2.14 – Когнітивна модель ризику R5
F6 R6
M6
Рисунок 2.15 – Когнітивна модель ризику R6
F7 R7
M7
Рисунок 2.16 – Когнітивна модель ризику R7
F8 R8
M8
Рисунок 2.17 – Когнітивна модель ризику R8
56
F9 R9
M9
Рисунок 2.18 – Когнітивна модель ризику R9
F10 R10
M10
Рисунок 2.19 – Когнітивна модель ризику R10
F11 R11
M11
Рисунок 2.20 – Когнітивна модель ризику R11
2.9 Контроль та мотивація
Для реалізації проєкту створення додатку для упралвння коштами було
визначено, що контрольними точками є:
- Розробка ТЕО та оцінка соціальної ефективності;
- Розробка ТЗ;
- Створення дизайну;
- Створення тестової версії продукту;
- Створення робочої версії продукту;
- Запуск продукту.
57
Для візуалізації віхи проєкту представлені на рис. 2.21.
Рисунок 2.21 – Діаграма Ганта з віхами проєкту
Контроль проєктної діяльності – це процес, у якому керівник проєкту
встановлює, чи досягнуто поставлених цілей, виявляє причини дестабілізації
процесу виконання роботи та обгрунтовує прийняття управлінських рішень, що
коригують виконання завдань, раніше ніж буде нанесено збиток виконанню проєкту
(зрив термінів виконання робіт, перевищення використання ресурсів і вартості,
низька якість тощо). Контроль дає керівникові проєкту можливість визначити, чи
варто переглядати плани, кошториси, якщо деякі параметри перевищили допустимі
значення.
Контроль обмежується спостереженням, вимірюванням, реєстрацією,
збереженням і опрацюванням даних. У його завдання не входить оцінка відхилень за
тими чи іншими критеріями [48].
58
Для ефективного контролю встановлено рівні відхилення різних параметрів
проєкту.
- Відхилення в часі. Визначено запланований термін виконання кожної
задачі та критичний час. Це дає змогу відхилитись у часі, проте все одно отримати
готовий проєкт вчасно. Проте щотижня проводиться перевірка відповідності витрат
запланованого та фактичного часу. Вчасне фіксування відхилення полегшує
внесення змін на проєкт: виділення додаткового часу на задачу, зменшення змісту
задачі або залучення додаткових трудових ресурсів (чи дозвіл на понаднормову
роботу виконавця відповідної задачі.)
- Фінансове відхилення. Кошторис проєкту містить не лише визначені
фінансові витрати, але в фінансовий резерв, який становить близько 10 % від
загальної суми витрат. У разі необхідності залучення додаткових фінансів буде
використано резерв, що ніяк не вплине на встановлено попередню вартість
реалізації проєкту.
- Відхилення якості відсутні. У кінці кожного спринта ПМ ретельно
перевіряє виконані завдання і відповідність встановленій якості. Якщо ж не було
досягнуто нормативної якості, то задача переноситься на доопрацювання із
залученням додаткового часу та трудових ресурсів.
Мотивація - це одна з основних функцій менеджменту, що виражається у
впливі на працівників з метою спонукання їх до праці і підтримки їх трудової
активності.
Відомий американський фахівець у галузі менеджменту Річард Л. Дафт
мотивацію розглядає як сили, що існують усередині людини або поза нею, і які
збуджують у ній ентузіазм і завзятість за виконання певних дій. Він зазначає, що
мотивація працівників впливає на їхню продуктивність, і частина роботи менеджера
саме і полягає в тому, щоб спрямувати мотивацію на досягнення цілей організації
[49].
Керівник трудового колективу повинен володіти знаннями - хоча б на
середньому рівні - про психологію людини. Талановитий керівник володіє не тільки
59
або стільки знаннями, скільки особливим чуттям, інтуїцією, які дозволяють йому
вгадувати рушійні мотиви людини і підказують правильні рішення того, як
спонукати членів свого колективу до продуктивної роботи [50].
Стимулювання персоналу — це використання зовнішніх чинників, що
змушують працівника працювати ефективно й підвищувати свою результативність
[51]. Стимулювання буває позитивним і негативним. Позитивне стимулювання
спрямоване на підвищення рівня задоволення потреб працівника і на збереження
ним існуючої поведінки; негативне — на блокування існуючої поведінки шляхом
зниження рівня задоволення потреб.
Інакше кажучи, негативне стимулювання - це впровадження системи штрафів,
проте сьогодні це не працює, тому для мотивації застосовано інші методи:
- нейтралізація демотивуючих факторів: страх, недовіра, привселюдна
критика, неповага, відмова від системи штрафів та стягнень;
- відкрита інформація для працівників. Добре організована інформаційна
політика компанії дає можливість працівнику відчути себе її частиною;
- ідтримка з працівниками зворотнього зв’язку щодо виконаних завдань і
досягнутих цілей, а також стосовно помилок. Найчастіше це проводиться на
мітингах, проте іноді і в особистому порядку;
- використання не лише матеріального, а й словесного заохочення.
Похвала нічого не коштує, але при цьому надихає працівника на нові звершення;
- персоналізовані інструменти мотивації на базі цінностей працівників.
Наприклад, частина команди займається спортом і вони з радістю приймають участь
у спортивних змаганнях, які проводяться в позаробочий час.
- забезпечення персоналу можливістю висловити свої думки, побажання,
пропозиції або незадоволення. Це проводиться у форматі відкритої приватної
зустрічі раз у декілька місяців;
- залучення працівників до вирішення цікавих і нестандартних завдань.
Можливість проявити креативність найбільше мотивує.;
60
- делегація працівникам не лише завдання, а й відповідальність. Це надає
змогу відчути себе важливим.
Окрім перелічених методів, впроваджена система зростання, яка полягає в
тому, що у кожного працівника є власний рівень (Level). При успішній роботі кожні
півроку працівник може підняти свій рівень і відповідно рівень заробітної праці.
Перехід на новий рівень працівників святкується та кожному вручається “кубок”.
Таке офіційне визнання діє як позитивна мотивація.
2.10 Інформаційна безпека в проєкті
Від самого початку зародження ідеї проєкту і до його ліквідації, надто
важливим є питання інформаційної безпеки, адже будь-який витік інформації може
завдати значних негативних наслідків для розвитку проєкту.
Саме тому використовується власна система управління комп'ютерними
інцидентами, дозволить автоматизувати процеси з управління інцидентами ІБ, за
допомогою інтеграції людей і апаратно-програмного забезпечення моніторингу і
захисту, а також інформаційної інфраструктури організації.
Створивши єдиний центр управління інцидентами ІБ можна забезпечити
контроль і координацію дій з локалізації і розслідування [52].
При її використанні процес управління комп'ютерними інцидентами буде
побудований таким чином:
- отримання інформації про комп'ютерний інцидент;
- внесення отриману інформацію в єдине сховище;
- отримати інформацію про схожі інциденти і заходи усунення їх (СУІІБ
дає можливість підвищити швидкість реакції)
- аналіз ситуації, локалізація порушення і автоматизоване застосування
контрзаходів;
- встановлення причин, за якими стало можливим порушення, що
трапилося, і, можливо, визначення відповідальних осіб (розслідування);
- сформувати статистику з інцидентів ІБ, виявляти тенденції її зміни і
аналізувати динаміку цих змін;
61
- проведення профілактичних заходів, розробка і впровадження заходів з
недопущення повторного порушення [53].
Окрім СУІІБ впроваджено ряд заходів, що попереджають витік інформації:
- Найбільш цінна інформація – це інформація про сам проєкт, тому вона
зберігається в зашифрованому вигляді.
- Усі, хто працює над проєктом, підписують договір про нерозголошення
(у разі розголошення будь-якої інформації співробітник оплачує штраф у сумі 10
тис. $).
- Працюють лише в офісі, ніякої віддаленої роботи (окрім дизайнера, але
він не має надважливої інформації), тобто інформація залишається лише в ПК
співробітників. До того ж співробітник має лише невелику частину інформації
(мінімальну, що необхідна для роботи над певною частиною проєкту).
- Завдяки програмі ScreenMaster, менеджер переглядає що саме і
коли робить співробітник.
- Переносні носії інформації не можуть використовуватись
співробітниками, адже порти заблоковані.
Для того, щоб потрапити в компанію має бути ключ-карта.
Висновок до розділу 2.
В другому розділі здійснено управління проєктом згідно методології PMBOK
на основі застосування програмного засобу “Microsoft Project”. Досліджені ризики
та їх ймовірність, визначені основні методи боротьби з ймовірними ризиками.
Розроблено план проєкту, бюджет проєкту, здійснено управління ресурсами,
закупівлями та якістю.
62
Розділ ІІІ Оцінка економічної ефективності проєкту
3.1 Планування фінансових ресурсів інвестиційної фази ІТ проєкту
На підставі сіткової моделі процесів реалізації інвестиційної фази ІТ проєкту
та прогнозу витрат на їх реалізацію розробляється первісний варіант календарного
графіка фінансування інвестиційної фази (Таблиця 3.1). Графік приведений на рис.
3.1 А. вказує суми щомісячних потреб у фінансових ресурсах. Загальна сума
капіталовкладень склає:
К К , тис. грн. (3.1)
t t
180
159,74
160
140
120
100
80
52,69 56,1
60 47,58 44,12 44,76 38,4 44,49
40 27,42 26,62 29,44 30,04 32,44
20
0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
А) графік поточних потреб у капіталовкладеннях (К= 633,84 тис. грн.)
700
633,84
589,35
600
533,25
500,81
500 470,77
441,33
402,93
400 358,17
314,05
300 266,47
213,78
200
100 54,04
27,42
0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Б) графік накопичених сум капіталовкладень – потреб у кредитних ресурсах
63
7,00 6,34
5,89
6,00 5,33
5,01
4,71
5,00 4,41
4,03
4,00 3,58
3,14
3,00 2,66
2,14
2,00
1,00 0,27 0,54
0,00
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
В) графік виплати процентів за кредит (Пк = 1%, ПТ = 48.06 тис. грн.)
Рисунок 3.1 – Календарний план фінансування інвестиційної фази проєкту
У своєї сукупності графік поточних потреб у капіталовкладеннях (“а”), графік
накопичених потреб у кредитних ресурсах (“б”) і графік виплати процентів за
кредит (“в”) утворюють по сутності календарний план фінансування інвестиційної
фази проєкту.
3.2 Оптимізація плану фінансування інвестиційної фази проєкту
При вирішенні цієї задачі треба виходити з того, що загальним підходом до
оптимізації інвестиційних процесів є намагання перенести як можна більші потреби
у капіталовкладеннях на більш низькі строки інвестиційної фази, щоб мінімізувати
час і суми капіталовкладень, які знаходяться у “замороженому” стані. Для
забезпечення цього окремі довготривалі процеси проєкту планують таким чином,
щоб їх фінансові потоки були максимально сконцентровані на пізніших етапах.
Наприклад, раціональний підхід до виплати заробітної плати за виконання задачі
передбачає таку їх організацію, коли розрахунок здійснюється після виконання всієї
задачі, або суттєвої частини.
Виходячи з цього, можливо закласти саме такі підходи до планування процесів
проєкту і там де це можливо передбачити саме такі підходи їх здійснення. З
урахуванням цього розробляється оптимізований варіант графіку поточних потреб у
капіталовкладеннях. У порівнянні з первісним варіантом він оперує тією ж сумою
фінансових потреб, але розподіл грошей за місяцями більш раціональний з точки
зору фактору часу.
64
Порівняння первісного і оптимізованого варіантів плану дозволяє оцінити
переваги одного над другим – зниження загальної суми виплат процентів за кредит –
ВП.
Графік потреб у кредитних ресурсах і графік виплат процентів за кредит
служать основою для розробки і укладання кредитного договору з банком-
кредитором.
180 168,98
160
140
120
100
80 64,94
55,65
60 46,89 49,54 52,14
32,4 34,76 31,42 34,48
40 24,82 25,42
20 12,4
0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
А) оптимізований графік поточних потреб у капіталовкладеннях (К= 633,84
тис. грн.)
700
633,84
600 578,19
526,05
491,57
500 466,15
441,33
400 376,39
344,97
310,21
300 260,67
213,78
200
100 44,8
12,4
0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Б) оптимізований графік накопичених сум капіталовкладень – потреб у
кредитних ресурсах
65
7,00
6,34
6,00 5,78
5,26
4,92
5,00 4,66
4,41
4,00 3,76
3,45
3,10
3,00 2,61
2,14
2,00
1,00 0,45
0,12
0,00
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
В) оптимізований графік виплати процентів за кредит (Пк = 1%, ПТ = 47 тис.
грн.)
Рисунок 3.2 – Оптимізований календарний план фінансування інвестиційної
фази проєкту
Як видно з Рис. 3.2 в) проценти за кредит зменшились більше, ніж на 1тис. грн
порівняно з Рис. 3.1 в).
3.3 Розробка зведеного кошторису витрат інвестиційної фази проєкту
Основою для розробки планового зведеного кошторису (бюджету) витрат
інвестиційної фази проєкту служать дані прогнозу витрат окремих процесів і
визначеної загальної суми виплат процентів за кредит – ВП (за оптимізованим
варіантом плану фінансування).
Кошторис розробляється як окремий планово-фінансовий документ, який
затверджує керівник проєкту (рис.3.3).
“Затверджую”
Керівник проєкту
Дата 01.07.19 Підпис _________
Зведений кошторис
планових витрат інвестиційної фази проєкту
66
№ Шифр
Процеси, роботи Витрати, тис. грн.
п/п процесу
Аналіз середовища по
1
Україні 8
2 Аналіз ринку 16
3 ТЕО 8
4 Комерційний аналіз 4
5 Оренда і утримання офісних 90
приміщень
6 Закупівля меблів та техніки 109,5
7 Написання ТЗ 29,4
8 Планування робіт 4
9 Затвердження ТЗ 1,6
10 Розподіл ресурсів 4,00
Розробка PSD-шаблонів
11
landing pages 6,25
12 Брендінг 2
13 Неймінг 2
Розробка PSD-шаблонів
14
content pages 10,4
15 Розробка landing pages 9,7
16 Імплементація бізнес-логіки 42
17 Реалізація логіки додатку 54
18 Розробка content pages 38,4
19 SEO-оптимізація 3,2
20 Тестування 8
21 Bug fixing 18,61
22 SMM 5
23 Таргетинг 3,5
67
24 Контекстна реклама 3
25 Підготовка до запуску 36
26 Виплата премій 60
Конроль за виконанням
27
проєкту 57,2
28 Проценти за кредит 47,00
Всього витрат К =680,84
Розрахунок виконав бухгалтер-економіст проєкту ___________________
Рисунок 3.3 – Форма оформлення кошторису
У кошторисі фігурують всі процеси, що потребують фінансових затрат,
останнім пунктом визначаються потреби на оплату процентів за кредити.
Зведений кошторис є одним з найважливіших планово-координуючих
документів, що забезпечує процеси управління ходом реалізації проєкту.
3.4 Прогнозування показників операційної діяльності
Метою розробки даного пункту є прогнозування вартісних показників
операційної діяльності, що мають тенденцію до змін за роками проєкту і
обумовлюють річні операційні доходи та витрати. Прогнозування повинно дати
відповіді на наступні запитання: як буде змінюватися ціна реалізації одиниці
продукції, як будуть мінятися витрати на матеріали внаслідок зміни цін на
матеріальні ресурси, як будуть змінюватися витрати на оплату праці внаслідок зміни
цін на трудові ресурси, як будуть вести себе за роками проєкту витрати постійного
характеру. Основою розрахунків є прогнози динаміки показників операційної
діяльності, що наведені у таблиці вихідних даних.
Прогноз показників преставлено в Таблиці 3.2, а прогноз динаміки показників
в Таблиці 3.3
68
Таблиця 3.2
Прогноз показників операційної діяльності
Бізнес
Показники Miniпакет
пакет
1. Середньорічний обсяг реалізації продукції
50 25
(ОР), тис. одиниць
2. Ціна реалізації одиниці продукції (Ц),
50 100
грн./одиницю
3. Прямі витрати на матеріали на одиницю
3 3
продукції (М), грн./одиницю
4. Прямі витрати на оплату праці (ОП),
8 23
грн./одиницю, (з нарахуваннями)
5. Постійні витрати операційної діяльності
78,18
(ПВ), тис.грн./рік
Таблиця 3.3
Прогноз динаміки показників операційної діяльності
Показник
Назва
и
1. Коефіцієнт щорічного зростання (зниження) ціни продукції (Ц ) 1,05
2. Коефіцієнт щорічного зростання (зниження) ціни на
0,98
продукти(сировину) (Ц П )
3. Коефіцієнт щорічного зростання (зниження) рівня оплати праці
1,1
(ОП )
4. Коефіцієнт щорічного зростання рівня постійних витрат (ПВ ) 1,02
Операційні доходи за роками операційної діяльності визначаються
запланованими обсягами надання кожного із видів послуг і рівнем цін на послуги.
69
Розраховані прогнозні значення показників систематизуються у Таблиці 3.4 та
Таблиці 3.5, розрахунки робляться для 10 років операційної діяльності. Розрахунки
відображені для двох пакетів окремо. Постійні витрати представлені лише в Таблиці
3.4, адже вони розраховані сумарно для двох пакетів.
Таблиця 3.4
Прогноз динаміки вартісних показників операційної діяльності
Роки операційної діяльності
Показники
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. Ціна одиниці
50,0 52,5 55,1 57,8 60,7 63,8 67,0 70,3 73,8 77,5
продукції (Цt), грн./од.
2. Прямі матеріальні
3,00 2,94 2,88 2,82 2,77 2,71 2,66 2,60 2,55 2,50
витрати (Мt), грн./од.
3. Прямі витрати на
оплату праці (ОПt), 8,00 8,80 9,68 10,6 11,7 12,8 14,1 15,5 17,1 18,8
грн./од.
4. Постійні витрати
78,1 79,7 81,3 82,9 84,6 86,3 88,0 89,8 91,6 93,4
(ПВt), грн./од.
Таблиця 3.5
Прогноз динаміки вартісних показників операційної діяльності
Роки операційної діяльності
Показники
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. Ціна одиниці 100, 105, 110, 115, 121, 127, 134, 140, 14 155
продукції (Цt), грн./од. 00 00 25 76 55 63 01 71 7,7 ,13
2. Прямі матеріальні 2,5 2,5
3,00 2,94 2,88 2,82 2,77 2,71 2,66 2,60
витрати (Мt), грн./од. 5 0
3. Прямі витрати на
23,0 25,3 27,8 30,6 33,6 37,0 40,7 44,8 49, 54,
оплату праці (ОПt), 0 0 3 1 7 4 5 2 30 23
грн./од.
Отримані значення вартісних показників будуть використані при розрахунку
операційних доходів і витрат за роками проєкту.
3.5 Планування амортизаційних витрат операційної діяльності
Метою розробки цього комплексу розрахунків є обґрунтування амортизаційних
витрат за роками операційної діяльності. Стандарти бухгалтерського обліку
передбачають право суб`єкта господарської діяльності самостійно вирішувати
70
питання про строк і метод погашення амортизаційних витрат. Розрахунок
амортизаційних витрат виконаний на протязі 10 років операційної діяльності та
приведений в Таблиці 3.6.
Таблиця 3.6
Розрахунок амортизаційних витрат за роками операційної діяльності
Річна Роки операційної діяльності
Первісн
Групи норм
а
основн а
вартіст
их аморт 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
ь,
фондів изації
тис.грн.
, %
4 група
(обладн 4,5 0,65 1,6 4,5 1,6 4,5 1,6 4,5 1,6 4,5 1,6 4,5
ання)
4 група
(комп’ю 78 0,65 27,3 9,6 3,3 78,0 27,3 9,6 3,3 78,0 27,3 9,6
тери)
6 група
13,2 0,65 4,6 1,6 0,6 0,2 13,2 4,6 1,6 0,6 0,2 12
(меблі)
Разом 95,7 - 33,5 17,7 8,5 82,5 47,1 24,7 13,5 91,1 38,1 37
ІТ компанія встановила норму амортизації рівну 65% як для обладнання, так і
для комп’ютерів.
З Таблиці 3.6 видно, що з 1 року операційної діяльності витрати
амортизуються, адже вони були придбані ще під час передінвестиційної діяльності і
вже використовувались 1 рік.
3.6 Планування кредитних процесів операційної діяльності
У процесі операційної діяльності треба забезпечити повернення сум кредитів,
які використовуються на інвестиційній фазі проєкту, і забезпечити оплату процентів
за використання сум кредитів. Перші платежі забезпечуються за рахунок прибутку,
другі – відносяться до складу операційних витрат.
У роботі досліджено варіант побудови кредитного процесу: відстрочка
повернення кредиту на 1-й рік операційної діяльності (адже в перший рік дохід
71
відсутній) і наступним його поверненням за 2 або 3 роки. Якщо повернення
триватиме, то щороку в банк буде віддаватись по 50%, а за 3 роки 33 % відповідно.
Сума, яка була взята в кредит рівна 633,84 тис. грн, відсотки станом на перші
13 місяців: 47 тис. грн. Кредит взятий під 12% річних.
Схема використання та повернення кредиту наведена в Таблиці 3.7.
Таблиця 3.7
Схема використання та повернення кредиту за роками діяльності
Роки діяльності
Показники
1 2 3 4
1 варіант
1. Повернення суми кредиту, тис. 316,84 316,84 -
грн.
2. Використана за рік сума кредиту,
633,84 633,84 316,84
тис. грн.
3. Оплата процентів, тис. грн. 123,1 38
4.Повернення кредиту (ПК) 439,9 354,84
2 варіант
1. Повернення суми кредиту, тис. 633,84
грн.
2. Використана за рік сума кредиту,
633,84 633,84
(%)
3. Оплата процентів, тис. грн. 123,1
4.Повернення кредиту (ПК) 756,94
Другий варіант більш вигідний та більш економний, але у цьому випадку
доведеться отримувати менше чистого прибутку, щоб віддати кредит вже після
другого року після відкриття кредиту (в перший рік операційноїдіяльності), тобто
після отримання першого прибутку.
Розраховані річні суми повернення кредиту будуть використані при
визначенні грошових потоків фінансової діяльності, а річні суми оплати процентів –
при розрахунку операційних витрат.
3.7 Прогноз доходів операційної діяльності
Операційні доходи за роками операційної діяльності визначаються
запланованими обсягами виробництва і реалізації продукції і рівнем цін на
продукції, що були спрогнозовані і визначені у таблиці 1. Розрахунок річних сум
72
доходів виконується за 10 років операційної фази проєкту. Дані представлені в
Таблиці 3.8
Таблиця 3.8
Прогноз доходів операційної діяльності
Показник Роки операційної діяльності
и 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. ОР mini
50 55,0 60,5 66,6 73,2 80,5 88,6 97,4 107,2 117,9
пакету
2. ОР
бізнес
25 26,3 27,6 28,9 30,4 31,9 33,5 35,2 36,9 38,8
пакету тис.
од
3. Ціна
mini пакету 50 52,5 55,1 57,9 60,8 63,8 67,0 70,4 73,9 77,6
грн./од.
4. Ціна
бізнес 105,
100 110,3 115,8 121,6 127,6 134,0 140,7 147,7 155,1
пакету 0
грн./од.
5. Річний
500 564 6373, 7202, 8142, 9210, 10424 11804 13374 15161
дохід (Д),
0 3,8 8 2 7 9 ,8 ,9 ,8 ,4
тис. грн.
З Таблиці 3.8 можна помітити, що в компанії зберігається тенденція
щорічного зростання обсягу реалізації. Для сімейного пакету коефіцієнт зростання
рівний 1,1, а для бізнес-пакету – 1,05. Пропорційно із зростом реалізації, зростає і
прибуток.
3.8 Прогноз витрат операційної діяльності
Річні суми операційних витрат для t-го року операційної фази проєкту
складають:
ОВ
t ВЗ
t ПВ
t А
t ПК , (тис. грн.),
t
73
де ВЗt– витрати змінного характеру (тис. грн.),ПВt- витрати постійного
характеру (тис. грн.) , At– амортизаційні погашення(тис. грн.), ПКt– повернення
кредиту (тис. грн.)
Операційні витрати розраховуються для перших 10 років операційної
діяльності. Розрахунки оформлені за допомогою Таблиць 3.9 та 3.10.
Таблиця 3.9
Прогноз витрат операційної діяльності, тис. грн. (1 – варіант)
Роки операційної діяльності
Показники
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Витрати
змінні (ВЗ) 1,2 1,4 1,6 1,9 2,2 2,5 2,9 3,4 4,0 4,7
Витрати
постійні 78,2 79,7 81,3 83,0 84,6 86,3 88,0 89,8 91,6 93,4
(ВП)
Амортизаці
33,5 17,7 8,5 82,5 47,1 24,7 13,5 91,1 38,1 37,3
я (А)
Роки операційної діяльності
Показники
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Повернення
439,
кредиту 354,8
9
(ПК)
Разом ОВ 552, 133, 184, 133, 135,
8 453,7 91,4 167,3 9 113,5 104,5 3 7 4
Таблиця 3.10
Прогноз витрат операційної діяльності, тис. грн. (2 – варіант)
Роки операційної діяльності
Показники
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Витрати змінні
(ВЗ) 1,2 1,4 1,6 1,9 2,2 2,5 2,9 3,4 4,0 4,7
Витрати
78,2 79,7 81,3 83,0 84,6 86,3 88,0 89,8 91,6 93,4
постійні (ВП)
Амортизація А 33,5 17,7 8,5 82,5 47,1 24,7 13,5 91,1 38,1 37,3
Повернення
756,94
кредиту (ПК)
Разом
операційні
витрати (ОВ) 869,8 98,8 91,4 167,4 133,9 113,5 104,4 184,3 133,7 135,4
74
Прогноз витрат операційної діяльності розглянуто для двох варіантів
повернення кредитів.
3.9 Прогноз грошових потоків операційної діяльності
Прогнозний аналіз грошових потоків операційної діяльності повинен на основі
співставлень доходів і витрат за роками цієї фази дати картину формування
прибутку. Розрахунки виконуються для 10 років операційної діяльності.
Розрахунки виконуються для 10 років операційної діяльності та представлено
в таблицях 3.11 та 3.12.
Таблиця 3.11
Прогноз грошових потоків операційної діяльності (1-варіант)
Показники, Роки операційної діяльності
тис. грн. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Доход від
5643, 6373, 7202, 8142, 9210, 1042 1180 1337 1516
реалізації 5000
8 8 2 7 9 4,8 4,9 4,8 1,4
(Д)
Операційні
витрати
(ОВ) 552,8 453,7 91,4 167,3 133,9 113,5 104,5 184,3 133,7 135,4
Балансовий
4447, 5190, 6282, 7034, 8008, 9097, 1032 1162 1324 1502
прибуток
2 1 4 9 8 4 0,3 0,6 1,1 6
(ПБ)
Амортизація
33,5 17,7 8,5 82,5 47,1 24,7 13,5 91,1 38,1 37,3
(А)
Оподаткова
ний 4413, 5172, 6273, 6952, 7961, 9072, 1030 1152 1320 1498
прибуток 7 4 9 4 7 7 6,8 9,5 3 8,7
(ОП)
Податок на
441,3 517,2 627,3 695,2 796,1 907,2 1030, 1152, 1320, 1498,
прибуток
7 4 9 4 7 7 68 95 3 87
(П)
Чистий 3972, 4655, 5646, 6257, 7165, 8165, 9276, 1037 1188 1348
прибуток 33 16 51 16 53 43 12 6,6 2,7 9,8
75
Таблиця 3.12
Прогноз грошових потоків операційної діяльності (2-варіант)
Показник Роки операційної діяльності
и, тис.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
грн.
Доход від
5643, 6373, 7202, 8142, 9210, 1042 1180 1337 1516
реалізації 5000
8 8 2 7 9 4,8 4,9 4,8 1,4
(Д)
Операційні
витрати 869,8 98,8 91,4 167,4 133,9 113,5 104,4 184,3 133,7 135,4
(ОВ)
Балансови
4130, 6282, 7034, 8008, 9097, 1032 1162 1324 1502
й прибуток 5545
2 4 8 8 4 0,4 0,6 1,1 6
(ПБ)
Амортизац
33,5 17,7 8,5 82,5 47,1 24,7 13,5 91,1 38,1 37,3
ія (А)
Оподатков
аний 4096, 5527, 6273, 6952, 7961, 9072, 1030 1152 1320 1498
прибуток 7 3 9 3 7 7 6,9 9,5 3 8,7
(ОП)
Податок на
409,6 552,7 627,3 695,2 796,1 907,2 1030, 1152, 1320, 1498,
прибуток
7 3 9 3 7 7 69 95 3 87
(П)
Чистий 3687, 4974, 5646, 6257, 7165, 8165, 9276, 1037 1188 1348
прибуток 03 57 51 07 53 43 21 6,6 2,7 9,8
З таблиці 3.11 та 3.12 можна побачити, що обидві схеми повернення кредиту
можливі, але більш доцільно застосувати другу схему.
3.9 Прогноз грошових потоків проєкту
Метою виконання даних прогнозних розрахунків є співставлення грошових
потоків інвестиційної, операційної, і фінансової діяльності в межах даного проєкту з
тим, щоб переконатися в його ефективності.
Картина грошових потоків проєкту, в ситуації що моделюється в роботі,
представлена в Таблиці 3.13.
За результатами розрахунку грошових потоків розроблено графічний варіант
схеми номінальних (реальних) грошових потоків проєкту (сальдо реальних грошей)
зображено на Рис. 3.4.
88
Таблиця 3.13
Прогноз грошових потоків проєкту
Фази, роки, квартали проєкту
Роки інвестиційної фази Роки операційної фази
Показники 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1-3 4-6 7-9 10-13
міс міс міс міс
- - -
1. Грошові
213, 144,3 -11 2,6 163,0 - - - - - - - - - -
потоки ІД
78 9 7
2. Чистий 3687,0 4974,5 5646,5 6257,0 7165, 8165,4
- - - - 9276,21 10376,6 11882,7 13489,8
прибуток ОД 3 7 1 7 53 3
3. Амортизація - - - - 33,5 17,7 8,5 82,5 47,1 24,7 13,5 91,1 38,1 37,3
4. Грошові
потоки -
213, 144,3 163,0
фінансової 112 ,6 756,94 - - - - -
78 9 7
діяльності
(кредит)
- - -
5. Сальдо 3687,0 4974,5 5646,5 6257,0 7165, 8165,4
213, 144,3 -11 2,6 163,0 9276,21 10376,6 11882,7 13489,8
реальних грошей 3 7 1 7 53 3
78 9 7
6. Коефіцієнт
0,97 0,94 0,91 0,88 0,89 0,8 0,71 0,64 0,57 0,51 0,45 0,4 0,36 0,32
дисконтування
7. Дисконтований - - - -
3281,4 3979,6 4009,0 4004,5 4084, 4164,3
потік грошей за 207, 135,7 102,4 143,5 4174,29 4150,64 4277,77 4316,74
6 6 2 2 35 7
періодами 37 3 7 0
8. Дисконтований
- - - -
потік грошей 2692,4 6672,0 10681, 14685, 4084, 8248,7 12423,0 16573,6 20851,4 25168,1
207, 343,0 445,5 589,0
наростаючим 0 5 07 60 35 2 2 6 3 6
37 9 6 6
підсумком
89
16000
14000
12000
10000
8000
13489,8
6000 11882,7
10376,6
9276,21
4000 8165,43
7165,53
4974,57 5646,51 6257,07
2000 3687,03
0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Рисунок 3.4 – Грошові притоки та відтоки протягом 10 років.
З рис. 3.4 видно, що прибуток постійно зростає, тому проєкт буде прибутковим.
3.10 Оцінка показників ефективності проєкту
Розрахунок показників ефективності проєкту робиться на підставі прогнозу і
по реалізації за 10 років. За формалізованим підходом показник абсолютного
ефекту проєкту визначається як різниця між накопиченими грошовими притоками
і відтоками проєкту. Якщо мова йде про дисконтовані грошові потоки, то цей
показник має назву чистого дисконтованого прибутку (доходу) проєкту – ЧДП
(ЧДД):
ЧДП П *
t КД В *
t КД = 25168,16– 589,06 = 24579,1 тис. грн.,
t t
де Пt - поточні грошові притоки, тис. грн.;
Bt - поточні грошові відтоки, тис. грн.
Але це з точки зору використання капіталу. Так як передбачається, що
інвестиційна фаза буде повністю профінансована за рахунок запозиченого
кредитного капіталу, тобто для власника проєкту сума інвестиційних відтоків
складає нуль, то з його точки зору:
90
ЧДП П * КД 0 = 25168,16– 0 = 25168,16 тис. грн.
t t
Таке значення ЧДП свідчить про високу комерційну ефективність проєкту.
Показник відносної ефективності використання кредитного капіталу – індекс
прибутковості (доходності) капіталу проєкту
∑