ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5174| Title: | Особливості розробки системи підтримки дистанційного навчання на основі проектного підходу |
| Authors: | Ланських , Євген Володимирович Ярош, Віктор Олексійович |
| Keywords: | проектний підхід;розробка;система підтримки;управління проектами;дистанційний навчальний процес |
| Issue Date: | 20-Dec-2023 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню особливостей розробки системи підтримки дистанційного навчання. Робота є актуальною, оскільки в останні роки в країні спостерігаються часті випадки в яких людям бажано залишатися вдома, а в деяких навіть забороняється виходити з домівок. Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження та розробка моделі управління дистанційним навчальним процесом. Об’єктом дослідження виступає логіка і структура дистанційного навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. Предметом дослідження є застосування сучасних інформаційних систем, телекомунікаційних і мобільних технологій, методів і алгоритмів вирішення проблем обробки інформації, засобів автоматизації проектування і підтримки проекту створення системи дистанційного навчання. Було використано основні методи оцінки ефективності дистанційного навчання Наукова новизна полягає в розробці моделі управління дистанційним навчальним процесом. Практична значущість отриманих результатів полягає у розробці системи для управління дистанційним навчальним процесом. У першому розділі роботи розглянуто, що таке управління проектами, а також розкрите поняття дистанційного навчання. У другому розділі було попередньо складено план оцінки загального обсягу проекту, тривалість, необхідний склад обладнання і виконавців, проведено проектне обгрунтування техніко-економічного управління дистанційним навчальним процесом.Третій розділ присвячений огляду на розроблену модель дистанційного навчального процесу, сформуванню проекту що дозволив отримати інформацію про систему. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5174 |
| Appears in Collections: | 126 Інформаційні системи та технології (IT Project Management) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| РЕП_МАГ_Ярош_МІТ-2211.pdf Restricted Access | Особливості розробки системи підтримки дистанційного навчання на основі проектного підходу | 1.37 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОЕКТУВАННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до кваліфікаційної роботи магістра на тему: «Особливості розробки системи підтримки дистанційного навчання на основі проектного підходу» Виконав: здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти 6 курсу, групи МІТ – 2211 Спеціальності 126 Інформаційні системи та технології ОП «IT Project Management» Ярош Віктор Олексійович Керівник: к.т.н., доцент Ланських Євген Володимирович Рецензент: Директор ТОВ «Андерсенлаб» Алесін Олег Вікторович Черкаси – 2023 року АНОТАЦІЯ до кваліфікаційної роботи магістра на тему: Особливості розробки системи підтримки дистанційного навчання на основі проектного підходу здобувача вищої освіти: Ярош Віктор Олексійович Структура та обсяг роботи. Пояснювальна записка складається з 3 розділів, викладена на 90 сторінках, містить 15 рисунків, 2 таблиці, 50 використаних джерел. Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню особливостей розробки системи підтримки дистанційного навчання. Робота є актуальною, оскільки в останні роки в країні спостерігаються часті випадки в яких людям бажано залишатися вдома, а в деяких навіть забороняється виходити з домівок. Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження та розробка моделі управління дистанційним навчальним процесом. Об’єктом дослідження виступає логіка і структура дистанційного навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. Предметом дослідження є застосування сучасних інформаційних систем, телекомунікаційних і мобільних технологій, методів і алгоритмів вирішення проблем обробки інформації, засобів автоматизації проектування і підтримки проекту створення системи дистанційного навчання. Було використано основні методи оцінки ефективності дистанційного навчання Наукова новизна полягає в розробці моделі управління дистанційним навчальним процесом. Практична значущість отриманих результатів полягає у розробці системи для управління дистанційним навчальним процесом. У першому розділі роботи розглянуто, що таке управління проектами, а також розкрите поняття дистанційного навчання. У другому розділі було попередньо складено план оцінки загального обсягу проекту, тривалість, необхідний склад обладнання і виконавців, проведено проектне обгрунтування техніко-економічного управління дистанційним навчальним процесом. Третій розділ присвячений огляду на розроблену модель дистанційного навчального процесу, сформуванню проекту що дозволив отримати інформацію про систему. Ключові слова: дистанційний навчальний процес, управління проектами, розробка, планування проекту. SUMMARY to the master's qualification work on the topic: Peculiarities of the development of a distance learning support system based on the project approach of a student of higher education: Yarosh Viktor Oleksiyovych. Structure and scope of work. The explanatory note consists of 3 sections, laid out on 90 pages, contains 15 figures, 2 tables, 50 used sources, without appendices. The qualification work is dedicated to the study of the features of the development of the distance learning support system. The work is relevant, because in recent years there have been frequent cases in the country in which people prefer to stay at home, and in some cases it is even forbidden to leave their homes. The purpose of the master's thesis is to research and develop a model for managing the distance learning process. The object of research is the logic and structure of distance learning, professional development and retraining of personnel. The subject of the study is the application of modern information systems, telecommunications and mobile technologies, methods and algorithms for solving information processing problems, means of automating the design and support of the project of creating a distance learning system. The main methods of evaluating the effectiveness of distance learning were used. The scientific novelty consists in the development of a model for managing the distance learning process. The practical significance of the obtained results lies in the development of a system for managing the distance learning process. The first chapter of the work examines what project management is, as well as the concept of distance learning. In the second section, a plan for estimating the total scope of the project, duration, necessary composition of equipment and performers, and a project rationale for the technical and economic management of the distance learning process was preliminarily drawn up. The third section is devoted to the overview of the developed model of the distance learning process, the formation of the project that allowed to obtain information about the system. Keywords: distance learning process, project management, development, project planning. 2 ЗМІСТ ВСТУП ...................................................................................................................................................................... 3 РОЗДІЛ 1 СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ..................... 5 1.1 Підходи до управління проектами ................................................................................................................. 5 1.2 Концепція дистанційного навчання ............................................................................................................. 10 1.3 Аналіз різних підходів і рішень ..................................................................................................................... 14 1.4 Проектний підхід до розробки систем підтримки дистанційного навчання............................................ 23 РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ............... 27 2.1 Планування проекту ...................................................................................................................................... 27 2.2 Техніко-економічне обґрунтування проекту ............................................................................................... 31 2.3 Керування ресурсами проекту дистанційного навчання ........................................................................... 50 РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ПРОГРАМНОЇ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ............................. 61 3.1 Модель управління дистанційним навчальним процесом ....................................................................... 61 3.2 Управління проектом дистанційним навчальним процесом .................................................................... 68 3.3 Інформаційне забезпечення системи дистанційного навчання ................................................................ 69 ВИСНОВКИ ............................................................................................................................................................ 73 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................................................................... 75 3 ВСТУП Науково-технічний прогрес ХХ-ХХІ ст. змінив умови життя сучасної людини. Він вплинув на всі сфери людської життєдіяльності, зокрема на освіту і комунікацію. Розвиток науки і техніки зробив освіту більш доступною для всіх. Це призвело до загострення інтелектуальної конкуренції. Щоб бути успішним у сучасному світі, людина повинна мати високий рівень інтелектуального розвитку. Це вимагає зміни підходів до освіти. У ХХІ ст. освіта повинна не тільки давати знання, але й формувати особистість, сприяти самоусвідомленню людини, моделювати мікросоціум, в якому відбувається її інтеграція в суспільство. Зміни, що відбулися в освіті, можна описати наступним чином: Освіта стала більш доступною. Це означає, що кожен має можливість отримати якісну освіту, незалежно від свого соціального статусу, місця проживання чи інших факторів. Освіта стала більш особистісно-орієнтованою. Це означає, що освіта повинна не тільки давати знання, але й формувати особистість людини, сприяти її самоусвідомленню. Освіта стала більш соціальна. Це означає, що освіта повинна готувати людину до життя в суспільстві, сприяти її інтеграції в суспільство. Освіта є ключем до успіху в сучасному світі. Вона допомагає людині розвиватися, досягати своїх цілей і бути корисною суспільству. Актуальність даного дослідження полягає в тому, що дистанційне навчання стало невід’ємною частиною сучасної освіти. Воно має ряд переваг перед традиційним очним навчанням, зокрема: Доступність: дистанційне навчання доступно для всіх, незалежно від місця проживання чи матеріального стану. Гнучкість: дистанційне навчання дозволяє учням навчатися в зручний для них час і з будь-якого місця. 4 Індивідуальний підхід: дистанційне навчання дозволяє вчителям надавати індивідуальну увагу кожному учневі. Об’єкт дослідження: дистанційне навчання. Предмет дослідження: розробка системи підтримки для дистанційного навчання. Мета дослідження: розробити рекомендації щодо розробки системи підтримки для дистанційного навчання, які сприятимуть підвищенню зацікавленості та мотивації учнів, забезпеченню контролю за навчанням та підвищенню якості навчання. Визначена мета роботи зумовила необхідність розв’язання наступних завдань: – проаналізувати концепцію дистанційного навчання; – провести аналіз різних підходів і рішень; – провести порівняльний аналіз системи дистанційного навчання; – сформувати планування проекту; – сформувати техніко-економічне обґрунтування проекту; – проаналізувати керування ресурсами проекту дистанційного навчання; – розробити модель управління дистанційним навчальним процесом; 5 РОЗДІЛ 1 СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ 1.1 Підходи до управління проектами Управління проектами, яке базується на попередньо колегіально розробленій інтегрованій системній моделі для досягнення вихідної мети та спрямоване на її реалізацію, є особливим видом управлінської діяльності. Ця професійна галузь має всесвітнє визнання, і методологія та інструменти управління проектами широко застосовуються в різних галузях цілеспрямованої та проектно-орієнтованої діяльності. Важливо зазначити, що всі типи проектів користуються перевагами методів управління, включаючи не лише традиційний розвиток та будівельну галузь, але і сферу інформаційних технологій. Підтвердженням цього факту є введення спеціальної дисципліни «Проектний менеджмент» в освітні стандарти різних спеціальностей при отриманні вищої освіти, що сприяє формуванню нової культури управлінської діяльності серед майбутніх фахівців. У цьому контексті є важливим мати можливість отримати інформацію про підходи до управління проектами, які застосовуються в інших країнах. У Сполучених Штатах та Великій Британії використовуються різні підходи до управління проектами, включаючи універсальні фундаментальні, гнучкі та вузькоспеціалізовані методи. До універсальних фундаментальних входять PMI Проект Управління Органом знань (PMBOK), OGC PRINCE2® (2009) та APM APMBOK®. Гнучкі методи включають Agile-підходи, а вузькоспеціалізовані - Рамку компетенції управління проектами та системної інженерії НАСА. Однак, хоча підходи, що використовуються в США та Великобританії, можна розглядати через призму PMI PMBOK і OGC PRINCE2, завдяки їх широкому застосуванню в цих країнах, варто відзначити, що документи PMI і 6 OGC вже давно є міжнародними стандартами управління проектами. У роботі розглядаються основні положення, які допомагають сформувати уявлення про підходи до управління проектами на основі PMBOK. Перш за все, визначається проект як тимчасове підприємство, спрямоване на створення унікальних продуктів, послуг або результатів. Тимчасовий характер проекту передбачає його конкретний початок і завершення, яке може відбутися при досягненні цілей, в разі визнання неможливості їх досягнення або при зникненні потреби в проекті. Термін «тимчасовий» не обов’язково вказує на короткий час тривалості проекту, а скоріше на його обмежений часовий рамок. Важливо також враховувати, що проекти можуть призводити до довгострокових результатів та мати важливі соціальні, економічні та екологічні наслідки. Кожен проект призводить до створення унікального продукту, послуги або результату. Навіть якщо у результатах проекту виявляються елементи, які можуть повторюватися, їх присутність не впливає на основну унікальність проектної роботи. Це співзвучно з концепцією унікальності будівельної продукції, яка часто формується за допомогою багаторазових або стандартних проектів, проте умови будівництва, такі як розташування, рельєф та геологічні умови, роблять кожен проект унікальним. Визначення етапу проекту, що наведено в стандарті, викликає певний інтерес. Етапи проекту представляють собою окремі частини в межах проекту, які потребують додаткового контролю для ефективного управління досягненням основного результату проекту. Ці фази виконуються послідовно, але іноді можуть перекриватися. Етапи проекту можна розглядати як складову частину життєвого циклу проекту. Важливо відзначити, що етап проекту не є групою процесів управління проектами. Їх структуровано таким чином, що сприяє розділенню проекту на логічні підгрупи для полегшення управління, планування та контролю. Кількість та потрібний рівень контролю фаз залежать від розміру, 7 складності та потенційного впливу на проект. Стандарт визначає управління проектами як застосування знань, навичок, інструментів і методів до роботи проекту для задоволення вимог проекту. Ефективне застосування цих знань передбачає введення відповідних процесів. Процес – це комплекс взаємопов'язаних дій та операцій, спрямованих на отримання заздалегідь визначеного продукту, результату або послуги. Кожен процес має визначені входи, виходи, а також використовувані інструменти та методи. Вхідні дані процесу можуть представляти собою артефакти від іншого процесу або знання з зовнішнього для проекту середовища. Виходи процесу включають артефакти, такі як документи, частини створеного продукту або сам продукт. Важливою частиною ПМБК є розділ «Інструменти і методи», який включає всі відомі практики, пов’язані з кожним процесом. Процеси проекту поділяються на дві основні категорії: управління проектами і продукто-орієнтовані процеси. Процеси управління проектами забезпечують ефективну реалізацію проекту протягом його життєвого циклу, тоді як продукто-центричні процеси визначають і створюють продукт проекту відповідно до його життєвого циклу та області застосування. Перша група процесів управління проектами, яка розглядається в PMI PMBOK – це група процесів ініціації. Ці процеси визначають новий проект або нову фазу існуючого проекту, отримуючи дозвіл на їх початок. В рамках процесів ініціації встановлюються початкові цілі і зміст, призначаються стартові фінансові ресурси, ідентифікуються внутрішні та зовнішні зацікавлені сторони проекту, обирається менеджер проекту, і вся ця інформація фіксується в статуті проекту, що підлягає затвердженню для офіційної авторизації проекту. а) блок планування процесу. Процеси, необхідні для визначення загального змісту проекту, конкретизації цілей та уточнення послідовності дій, необхідних для досягнення цілей проекту, утворюють групу процесів планування. Ця група 8 включає в себе процеси, які зосереджені на визначенні загальної суті роботи, встановленні та уточненні цілей, а також розробці послідовності дій, необхідних для досягнення цих цілей. Під час процесів планування розробляється план управління проектом та проектна документація, які використовуються для завершення проекту. Складний характер управління проектами породжує петлі зворотного зв’язку для додаткового аналізу. За умови надходження додаткової інформації або відображення нових характеристик проекту може знадобитися додаткове планування. Значні зміни, що виникають протягом усього життєвого циклу проекту, можуть призвести до необхідності перегляду одного або кількох процесів планування, і, можливо, ініційованих процесів. Цей послідовний рух планування часто називається «рухливим плануванням», що вказує на те, що планування та документування є повторюваними та актуальними процесами. б) група процесів виконання. Група процесів виконання складається з процесів, які використовуються для виконання робіт, визначених в плані управління проектом для досягнення цілей проекту. Ці процеси передбачають координацію людей та ресурсів, а також інтеграцію та виконання проектних операцій згідно з планом управління проектом. Під час реалізації проекту може виникнути необхідність у внесенні змін до плану та узятті нового базового плану. Ці зміни можуть включати зміни у тривалості операцій, продуктивності та доступності ресурсів, а також несподівані ризики. Такі зміни можуть вплинути на план управління проектом або проектні документи і можуть вимагати детального аналізу та розробки відповідної управлінської відповіді. Результати аналізу можуть призвести до запитів на зміни, які, при схваленні, можуть призвести до змін у плані управління проектом або інших проектних документах, а також можуть змусити створити нові базові лінії. Група процесів виконання охоплює ряд ключових етапів управління 9 проектом: 1. Напрямок проекту та управління виконанням – це виконання завдань, визначених у плані управління проектом для досягнення цілей проекту. 2. Забезпечення якості – включає перевірку вимог до якості та контроль якості для підтвердження відповідності стандартам якості та робочим інструкціям. 3. Підбір команди проекту – визначення наявності людських ресурсів та формування необхідної команди для виконання завдань проекту. 4. Розвиток команди проекту – підвищення компетентностей та співпраці членів команди для покращення результатів проекту. 5. Управління проектом – відстеження діяльності команди, забезпечення зворотного зв'язку, вирішення проблем та управління змінами з метою оптимізації виконання проекту. 6. Поширення інформації – надання необхідної інформації зацікавленим сторонам відповідно до плану. 7. Управління очікуваннями зацікавлених сторін – спілкування та робота з зацікавленими сторонами для вирішення проблем та задоволення їхніх потреб. 8. Закупівля – отримання відповідей від продавців, вибір продавця та укладення договору. Ці процеси займають значну частину бюджету проекту. − Відділ моніторингу та управління процесом. Цей відділ оцінює розробку проекту на постійній основі, здійснює моніторинг для виявлення відхилень від плану та, за необхідності, вживає коригувальних заходів для досягнення цілей проекту. в) група процесів завершення. Ця група формалізує процедуру прийняття продукту, послуги або результату та завершує проект або етап проекту згідно з визначеними цілями. Класифікація учасників проекту включає керівника проекту, замовника/користувача, організацію-виконавця, членів команди проекту, команду з управління проектами, спонсора та джерела впливу. Управління проектами визначається як основний учасник проекту. PMBOK, 10 як національний стандарт США, є збіркою професійних знань з управління проектами, що включає універсальний матеріал для регулювання та використання управлінських блоків та процедур проектів. Це забезпечує уніфікацію концепцій, регулювання та структурування системи управління проектами. PMBOK вважається найбільш повним набором знань у сфері управління проектами, наданим визнаною спільнотою керівників проектів. Він служить основою для створення практичних методологій та є найбільш популярним інструментом для керівників проектів для досягнення успішних результатів. 1.2 Концепція дистанційного навчання Перед тим як висловлювати розуміння дистанційного навчання , корисно зазначити найвідоміші тлумачення цього терміну і виділити поняття «освіта» і «навчання». Згідно з одним з підходів [1], навчання є цілеспрямованим, систематичним, організованим процесом, спрямованим на збагачення знань, вмінь та навичок. Освіта, за цим підходом, є результатом навчання, виховання та особистісного розвитку. Інші інтерпретації поняття дистанційного навчання, викладені у джерелі [2], також відомі. Дистанційне навчання представляє собою комплекс інформаційних технологій, що забезпечують студентам отримання основного обсягу навчального матеріалу, взаємодію між студентами та викладачами під час навчального процесу, а також можливість самостійної роботи студентів над вивченим матеріалом та оцінки їхніх знань та навичок, отриманих у процесі навчання. Дистанційне навчання є новим етапом у розвитку дистанційної освіти, який використовує інформаційні технології, включаючи персональні комп'ютери, відео- та аудіоаксесуари, а також космічні та волоконно-оптичні технології. Запропонована нижче дефініція враховує особистий підхід до 11 характеристик дистанційного навчання. Дистанційне навчання – це синтетична, гуманістична, цілісна форма навчання, що базується на широкому спектрі нових інформаційних технологій та технічних засобів, у тісному взаємодії з традиційними методами формування, коригування навчального матеріалу та індивідуального шляху навчання. Вона також враховує доставку матеріалу, самостійний розвиток студентами, контроль знань і організацію діалогу між викладачем і учнями, незалежно від їхнього місця і часу. Загальна декларація прав людини визначає, що вища освіта повинна бути рівно доступною для всіх, заснованою на здібностях та можливостях кожного. На сучасний момент розвинуті країни мають потужну систему дистанційної освіти. Вивчення досвіду організації дистанційного навчання за кордоном допомагає ліпше уявити його особливості та уникнути можливих помилок у розробці системи дистанційної освіти. У даній роботі проводиться аналіз досвіду дистанційної освіти вищих навчальних закладів розвинених країн. Розглянемо три ключові моделі дистанційного навчання [19, 23, 24, 27, 31]. Перша модель ґрунтується на одному університеті з наявністю традиційної стаціонарної освіти. Ця модель є характерною для багатьох провідних університетів світу. Університети з кваліфікованим викладацьким складом мають потенціал для розвитку сучасних курсів дистанційного навчання. Прикладами таких університетів є Оксфордський і Кембриджський університети (Англія), Шеффілдський університет (Шотландія), та Університет Південного Уельсу (Австралія). Останній, зокрема, має значну кількість студентів, які обирають дистанційне навчання, що значно перевершує кількість студентів, навчаючихся у стаціонарному режимі. Університет Пенсільванії (США) є одним з найдавніших американських навчальних закладів, який активно використовує дистанційне навчання за допомогою мережевих технологій. Тут річно навчається понад 19 000 студентів із різних штатів США та інших країн. 12 Також слід відзначити Університет Вікторії в Канаді, який провів перший експеримент із використання супутникового звязку в дистанційному навчанні. Однак важливо відзначити, що впровадження нових технологій дистанційного навчання супроводжувалося сильним опором викладачів традиційних університетів, оскільки вимагало радикальних змін в їх роботі та викладацькому процесі [24]. Друга модель дистанційного навчання базується на співпраці декількох навчальних закладів. Спільна розробка та використання засобів дистанційного навчання покращує їх якість та робить їх більш доступними. Така співпраця може бути національною чи міжнародною. Наприклад, розглянемо співпрацю Північних коледжів в Англії, які мають вражаючу корпоративну телекомунікаційну мережу, пов'язану з Інтернетом. Завдяки партнерству з відомою англійською компанією BBC, студентам надаються доступні телекомунікаційні послуги. Основу їхнього дистанційного навчання становлять комп'ютерні електронні підручники, які надсилаються через мережу. Ця спільнота також заявляє про можливість онлайн-підключення студентів до репетиторів цілодобово. Ще одним прикладом є консорціум Open Learning Australia з дев’яти традиційних університетів в Австралії. Тут надається доступ до 150 вищих навчальних дисциплін, що охоплюють різні галузі, такі як соціальні науки та бізнес, використовуючи різноманітні матеріали, включаючи друковані, телевізійні, радіо-, аудіо- та відеозаписи. Важливо відзначити, що перегляд телепрограм і прослуховування лекцій не є обов’язковим. Організація навчання в Open Learning Australia розподілена на чотири періоди навчання по 13 тижнів, і будь-які два послідовних періоди складають семестр. Вартість навчання визначається на основі семестрів. Основою процесу навчання є самостійна робота студентів з підручниками, спеціальною літературою, аудіо- та відеозаписами, а також використанням комп’ютерних телеконференцій. Ще одним цікавим прикладом успішного використання технології 13 дистанційного навчання є Іспанський національний університет дистанційної освіти. Заснований з метою забезпечення рівних можливостей доступу до вищої освіти, UNED має 58 навчальних центрів в Іспанії та 9 за її межами, і використовує різні засоби дистанційного навчання, такі як друковані матеріали, аудіо- та відеокасети, а також комп’ютерні технології. Загальна кількість студентів, які обирають цю форму навчання, становить 124 тисячі осіб. Голландський відкритий університет, заснований у 1985 році, налічує близько 22 000 студентів і використовує дистанційні технології для навчання. Ще однією прикладною ініціативою є Каліфорнійський віртуальний університет, заснований у 1997 році, який об’єднує 95 університетів і коледжів. На сьогоднішній день там навчається понад 28 тисяч студентів, а планується збільшення цієї кількості до 500 тисяч. Системи, що надають фінансову і консультативну допомогу Каліфорнійському віртуальному університету, також можуть інтегрувати свої програмні продукти та системи в навчальний процес та розміщувати рекламу на серверах університету. Аналіз технологій і рішень в галузі дистанційного навчання зазвичай включає такі ключові функції щодо організації та функціонування системи дистанційного навчання: – розробка та підтримка навчальних курсів; – доставка навчальних матеріалів студентам; – підтримка довідкових матеріалів (бібліотека); – консультації; – контроль знань; – організація спілкування студентів (колективні форми навчання). Основними компонентами курсу дистанційного навчання є інформаційні ресурси, засоби зв’язку, система тестування та системи адміністрування. Інформаційні ресурси включають навчальний матеріал, додаткові інформаційні ресурси, бібліотеку, глосарій, навчальну програму та навчальний план. 14 Засоби зв’язку в контексті дистанційного навчання включають в себе різноманітні інструменти, які забезпечують взаємодію між учнями та навчальним центром. Основна мета – забезпечити ефективну комунікацію, яка компенсує відсутність прямого контакту між викладачами та студентами та, можливо, надає нові можливості. Зокрема, засоби комунікації включають в себе електронну пошту, дошки оголошень, віртуальні конференції, відео- та аудіотрансляції, віртуальні семінари та дискусії. Ефективні засоби можуть бути асинхронними (офлайн) або синхронними (онлайн), залежно від необхідностей та можливостей учасників. До останніх відносяться чати, месенджери, такі як ICQ та Microsoft Messenger, що дозволяють одночасні узгоджені дії. Важливо відзначити, що більшість засобів зв'язку можуть працювати з тимчасовим доступом до Інтернету (Dial-Up), що розширює можливості використання дистанційного навчання. Система тестування у дистанційному навчанні повинна надавати можливість поточного контролю знань та об’єктивно оцінювати студента. Захист даних і засобів ідентифікації важливий для запобігання спотворенню результатів випробувань. Система адміністрування надає доступ до персональних файлів, адміністративних дошок оголошень та інтерактивних анкет, сприяючи організації індивідуальних функцій та адміністративного процесу. 1.3 Аналіз різних підходів і рішень Один з популярних інструментів для створення дистанційних навчальних матеріалів – Articulate Storyline. Він відзначається високою якістю як програми, так і вироблених за її допомогою продуктів. Часто його обирають для професійного розвитку електронного навчального контенту, незважаючи на вартість (приблизно $1400, існують знижки для 15 навчальних закладів або масових покупок) та обмеження на встановлення тільки на Windows. Для користувачів інших операційних систем необхідна віртуальна машина [19]. Інтерфейс Storyline відомий користувачам сучасних офісних програм і представлений стрічкою з вкладками. Програма не має русифікації, але можливо локалізувати навчальні матеріали, створені за її допомогою. Курс складається зі слайдів, які можуть мати лінійну чи програмовану навігацію. Є редактор шаблонів для слайдів і зворотного зв’язку (діалогові вікна, що виникають у відповідь на дії учня). Також доступні готові шаблони для різних типів слайдів, таких як пояснення або тестування. Аналогічно до PowerPoint, можна налаштувати розмір слайдів і анімацію переходів [19]. Однією з особливостей Storyline є можливість розміщення медіа-об'єктів (текст, зображення і т.д.) на слайді та на слайд-шарі, що є додатковим контейнером. Кожен слайд може включати різні шари, що фактично представляють різні стани слайдів. Зміна станів може відбуватися при певних діях учня, наприклад, при правильній відповіді на питання [19]. Приклад наведений на рисунку 1.1. Рисунок 1.1 – Майстер запуску На слайді в Сюжетній лінії можна розміщувати не лише текст і зображення, але й різноманітні елементи, такі як відео, аудіо, флеш-анімацію, геометричні фігури, символи, веб-об’єкти, а також елементи керування, такі як повзунки, кнопки, текстові поля, прапорці, перемикачі, області клацання, та маркери (рис. 16 1.2). На слайді можна також створити зону збільшення зображення. Кожній фігурі можна надати стиль, визначити позицію осі z, обертати, групувати, накладати ефекти, вказати стиль обведення та додати текст. Для створення тестових питань можна використовувати тестові слайди, такі як правильно/неправильно, один або множинний вибір, відкрита відповідь, банк слів, зіставлення, послідовність, числова відповідь та область клацання. Також є можливість створення анкет [19]. Рисунок 1.2 – Додавання слайда Крім того, облікові слайди можуть бути перетворені в слайди «Freeform Question», які працюють аналогічно тестовим питанням. Тут можуть бути такі типи питань: – перетягування об’єктів; – точка доступу; – вибір зображення; 17 – введення тексту; – прихований вхід (для перевірки знань про сполучення клавіш із гарячими клавішами); – створення банку питань дозволяє скласти випадкову вибірку питань в тесті. Можливість працювати зі змінними є потужним інструментом для створення серйозних курсів. Змінні дозволяють зберігати дані, введені студентом, і використовувати їх в інших частинах курсу. Наприклад, можна зберегти ім’я учня та використовувати його в інших взаємодіючих частинах курсу. Сюжетна лінія може бути використана для створення симуляторів – програмних імітацій. Програма дозволяє демонструвати роботу з програмним забезпеченням за допомогою вбудованого диктофона, який записує екрановані області і захоплює звук паралельно. Навчальні курси, створені у Articulate, можуть бути опубліковані у різних форматах, таких як SCORM, TinCan, AICC, HTML5, Word (як набір скріншотів), на компакт-дисках та в «хмарному» середовищі Articulate Online. Гравець курсу має гнучкі налаштування, такі як зміна тексту і кольору елементів, додавання ресурсів, глосарію та приміток. Moodle, як програмне забезпечення з відкритим кодом, може бути вільно використовуваним. Встановлення Moodle можливе на будь-якому комп'ютері з web-сервером, який підтримує PHP, та базою даних типу SQL. Система працює на різних операційних системах, таких як Windows, Mac та різні варіанти Linux. Moodle має широку співпрацю з партнерами, які можуть надати підтримку у використанні системи. Основні особливості системи дистанційного навчання Moodle включають: – реалізація філософії «Педагогіки соціального конструктивізму», що передбачає співпрацю, взаємодію, критичні роздуми тощо; – підходить як для організації онлайн-занять, так і для традиційного навчання; – проста, легка, ефективна та сумісна з різними продуктами, з низькими вимогами до браузера; 18 – легко встановлюється на більшості платформ, що підтримують PHP, і потребує тільки однієї бази даних; – містить каталог курсів з описами, які можуть бути розташовані за категоріями із можливістю пошуку; – акцент на високому рівні безпеки системи; – редагування більшості сторінок за допомогою вбудованого редактора. Система підтримує різні варіанти дизайну, такі як набір використаних кольорів, піктограм, шрифтів. Користувачі можуть вибирати тему системи, існують можливості для курсів дистанційного навчання. Основним інструментом для навчання в Moodle є дистанційне навчання. Система надає інструменти для розробки курсів, які можуть бути розроблені відповідно до стандарту дистанційного навчання SCORM. Курси можуть включати різні елементи, такі як ресурси (теоретичні матеріали), активні елементи (форуми, чати, тестування), завдання (електронні відповіді), робочі зошити, опитування та інші. Також можна використовувати базу даних для зберігання і обміну різними матеріалами, а також проводити семінари, уроки та тести для контролю знань студентів. Система дистанційного навчання Moodle представляє собою веб-додаток з клієнт-серверною архітектурою, який працює на основі трирівневої структури. Використання веб-браузера для доступу до Moodle робить цю систему дуже зручною для всіх учасників навчального процесу.[18] Для зміни дизайну інтерфейсу Moodle можна використовувати платні або безкоштовні шаблони, або ж створювати власний дизайн. Moodle підтримує різні операційні системи, такі як Unix, Linux, Windows, Mac OS X, які підтримують PHP. [18] Однією з ключових переваг цієї системи є її вільне використання, при цьому функціональність не поступається комерційним аналогам. Відкритий вихідний код дозволяє адаптувати Moodle до конкретних потреб користувачів. Система Docebo також визначається конфігурацією для підтримки різних 19 моделей навчання та можливістю інтеграції з різними сервісами та додатками. Інтеграція в соціальні мережі, популярні додатки, веб- і відеоконференції, а також можливість продажу курсів через PayPal роблять Docebo привабливим вибором. [18] Geenio, як веб-додаток для навчання, надає повний цикл навчального процесу, включаючи створення контенту, редагування та аналіз результатів. Зосередженість на зручності і видимості інтерфейсу, сумісність з планшетами та здатність створювати та редагувати курси на iPad, роблять Geenio ефективним інструментом для навчання. Важливою особливістю Geenio є модуль нелінійності, представлений навчальною картою. Цей режим дозволяє додавати нові сторінки, уроки (набори сторінок), питання і тести (набори питань). [16] «Навчальна карта» візуалізує весь процес курсу, дозволяючи створювати альтернативні шляхи розвитку подій. Таким чином, творець курсу завжди має уявлення про весь шлях навчання, від початку до кінця, з усіма гілками та переходами між різними гілками розвитку подій. Продукти iSpring користуються довірою освітніх організацій і підприємств як найкращі інструменти для дистанційного навчання. [16] Компанії використовують iSpring для організації корпоративного навчання. Приклад наведений на рисунку рис. 1.3. Рисунок 1.3 – Клієнти IspringSuite Наприклад, iSpring Suite 8.3 дозволяє швидко і без спеціальної підготовки розробляти професійні курси дистанційного навчання безпосередньо в PowerPoint. iSpring Suite 8 інтегрований в PowerPoint, тому він дуже простий та зручний 20 у використанні. Цей інструмент дозволяє швидко перетворити звичайну презентацію в професійний навчальний курс, підтримуючи всі ефекти PowerPoint, включаючи складні анімації, тригери та переходи. Приклад наведений на рисунку 1.4. Рисунок 1.4 – Перегляд у програмі PowerPoint Важливою перевагою iSpring Suite 8 є можливість конвертувати презентацію в кросплатформний формат: Flash + HTML5, зберігаючи всі ефекти. Анімації: Після конвертації у формат Flash чи HTML5 всі створені анімації залишаються незмінними. iSpring Suite 8 надає можливість коректно відображати тригери, анімацію за словами та окремими літерами, а також навіть анімацію «власний шлях». Вставлення носія: Можна зробити презентацію більш привабливою та запам’ятовуючою, додаючи різноманітні медіа файли. Приклад наведений на рисунку 1.5. Рисунок 1.5 – Перегляд на Iphone та Ipad 21 Стилі, шрифти та об'єкти SmartArt в PowerPoint представлені великою кількістю готових стилів і тем для презентацій, з яких можна вибрати будь-який. Важливо відзначити, що при використанні Flash і HTML5 версій вашого проекту ці елементи будуть відтворюватися без спотворень, а також вибрані шрифти та об'єкти SmartArt [2]. iSpring Suite 8, який є безкоштовним додатком для iPhone, iPad і Android, є інноваційним інструментом для розробки електронних курсів. З його допомогою можна швидко і легко створювати кросплатформні проекти, сумісні з різними пристроями, такими як комп'ютери, ноутбуки, планшети, iPad, iPhone, а також пристрої Android і Windows [2]. Щодо тестів та опитувань, iSpring Suite 8 надає можливість швидко і без спеціальних навичок створювати ефективні тести для перевірки знань і опитувань, з метою отримання зворотного зв’язку від аудиторії. Приклад наведений на рисунку 1.6. Рисунок 1.6 – Приклад тесту Проводження тестів на будь-якому пристрої стає доступним завдяки технологіям iSpring. Викладачі можуть створювати тести та опитування, які студенти можуть проходити у будь-який зручний час і в будь-якому місці, 22 незалежно від пристрою, будь то комп'ютер, мобільний телефон iPhone або планшет iPad. Важливо відзначити, що тести адаптовані до розміру та орієнтації екрану пристрою [2]. Створені за допомогою iSpring Suite 8 навчальні курси, тести та інтерактивність можуть швидко і легко відображатися в будь-якій системі дистанційного навчання з підтримкою SCORM (всі версії) та AICC. Приклад наведений на рисунку 1.7. Рисунок 1.7 – Різні SDS Дисконтна програма iSpring пропонує знижки для різних категорій покупців, включаючи 30% для державних навчальних закладів та викладачів, а також 20% для некомерційних організацій. Гнучка система знижок призначена для покупців більше однієї ліцензії, де корпоративне ліцензування дозволяє економити при покупці кількох ліцензій. Важливо зауважити, що знижки не поширюються на придбання доступу до системи дистанційного навчання iSpringOnline. При розрахунку вартості доступу до iSpringOnline слід враховувати ці обмеження [2]. Враховуючи отримані результати, виявляється, що iSpring Suite є найефективнішим інструментом для дистанційного навчання. Вирізняється якістю та легкістю в розумінні. Компанія успішно розвиває технології дистанційного навчання, зробивши значний прогрес за короткий час, що відзначається відмінністю від інших. 23 1.4 Проектний підхід до розробки систем підтримки дистанційного навчання Проектний підхід до розробки систем підтримки дистанційного навчання є ефективним способом забезпечення їхньої якості та ефективності. Він дозволяє розробникам системи підтримки дистанційного навчання чітко визначити цілі та завдання проекту, а також розробити план його реалізації. Проектний підхід до розробки СПП включає наступні основні етапи: а) аналіз вимог. На цьому етапі визначаються цілі та завдання проекту, а також розробляються вимоги до СПП. б) проектування. На цьому етапі розробляється проект СПП, який включає в себе її архітектуру, функціональні та нефункціональні вимоги. в) реалізація. На цьому етапі СПП реалізується відповідно до проекту. г) тестування. На цьому етапі проводиться тестування СПП для виявлення та усунення помилок. д) впровадження. На цьому етапі СПП впроваджується в навчальний процес. е) підтримка. На цьому етапі здійснюється підтримка СПП, включаючи її оновлення та вдосконалення. Розглянемо детальніше кожний пункт. Аналіз вимог. На етапі аналізу вимог визначається мета та завдання проекту, а також розробляються вимоги до системи підтримки дистанційного навчання. Мета проекту може бути різною, наприклад, створення нової системи, вдосконалення існуючої системи або адаптація системи до конкретних потреб навчального закладу. Завдання проекту визначаються виходячи з його мети. Вимоги до системи підтримки дистанційного навчання включає в себе наступні аспекти: 1. Функціональні вимоги: що СПП повинна робити? 2. Нефункціональні вимоги: як СПП повинна працювати? Функціональні вимоги визначають, які функції повинна виконувати система підтримки дистанційного навчання. 24 Нефункціональні вимоги визначають, які характеристики повинна мати система підтримки дистанційного навчання, наприклад, надійність, безпека, продуктивність. Наступний етап – це проектування. На етапі проектування розробляється проект системи підтримки дистанційного навчання, який включає в себе її архітектуру, функціональні та нефункціональні вимоги. Архітектура системи визначає її структуру та взаємодію її компонентів. Функціональні вимоги визначають, які функції повинна виконувати система. Нефункціональні вимоги визначають, які характеристики повинна мати система. Третій етап – це реалізація. На етапі реалізації системи підтримки дистанційного навчання реалізується відповідно до проекту. Цей етап включає в себе розробку коду системи, її тестування та впровадження в тестове середовище. Наступним четвертим етапом є тестування. На етапі тестування проводиться тестування системи для виявлення та усунення помилок. Тестування включає в себе як функціональне, так і нефункціональне тестування. П’ятим етапом розробеи системи підтримки дистанційного навчання є впровадження її в роботу. На етапі впровадження система підтримки дистанційного навчання впроваджується в навчальний процес. Цей етап включає в себе навчання викладачів та студентів, а також налаштування системи для конкретних потреб навчального закладу. Останнім етапом є підтримка. На етапі підтримки здійснюється підтримка СПП, включаючи її оновлення та вдосконалення. Цей етап включає в себе виявлення та усунення помилок, а також впровадження нових функцій та можливостей. Варто зазначити, що проектний підхід до розробки системи підтримки дистанційного навчання дозволяє забезпечити їхню якість та ефективність. Він дозволяє розробникам системи підтримки дистанційного навчання чітко визначити цілі та завдання проекту, а також розробити план його реалізації. Це дозволяє уникнути помилок і забезпечити своєчасне впровадження системи підтримки дистанційного навчання в навчальний процес. 25 При розробці системи підтримки дистанційного навчання необхідно враховувати наступні особливості проектного підходу: а) комплексність. Система підтримки дистанційного навчання є складними системами, які включають в себе різні компоненти. Це вимагає комплексного підходу до їхньої розробки. б) взаємодія з користувачами. Система підтримки дистанційного навчання призначені для використання людьми. Тому необхідно враховувати потреби та вимоги користувачів при їхній розробці. в) необхідність адаптації. Система підтримки дистанційного навчання повинні бути адаптованими до конкретних потреб навчального закладу. Врахування цих особливостей дозволяє розробити систему підтримки дистанційного навчання, які будуть ефективними та відповідати потребам користувачів. Проектний підхід до розробки системи підтримки дистанційного навчання є ефективним способом забезпечення їхньої якості та ефективності. Він дозволяє розробникам чітко визначити цілі та завдання проекту, а також розробити план його реалізації. Це дозволяє уникнути помилок і забезпечити своєчасне впровадження системи в навчальний процес. При розробці системи необхідно враховувати особливості проектного підходу, зокрема, їхню комплексність, взаємодію з користувачами та необхідність адаптації до конкретних потреб навчального закладу. Проектний підхід надає можливість систематизації розробки та забезпечення більш ефективного управління процесом. Він дозволяє акцентувати увагу на потребах користувачів, етапах вирішення проблем та впровадженні кращих практик у всьому процесі розробки системи підтримки дистанційного навчання. Отже, підсумовуючи перший розділ, варто сказати, що в першому розділі розглянуто концепція управління проектами, яке представляє собою особливий тип управлінської діяльності. 26 Цей підхід ґрунтується на передбаченому спільному розробленні інтегрованої системної моделі дій з метою досягнення визначеної мети та її подальшої реалізації. Також визначено сутність дистанційного навчання, яке базується на самостійній роботі студента з різними джерелами, такими як підручники, спеціалізована література, аудіо- та відеоматеріали, а також комп'ютерні програми. За отриманими результатами виділяється Ispring Suite як найбільш ефективний інструмент для дистанційного навчання. Цей продукт визначається високою якістю та легкістю засвоєння. Важливо зазначити, що компанія вклала значні зусилля в розвиток технологій дистанційного навчання, що відділяє її від інших на протязі короткого періоду. Розгляд проектного підходу до розробки системи підтримки дистанційного навчання виявляє його великий потенціал у створенні ефективних та користувацько-орієнтованих навчальних середовищ. Використання цього підходу надає можливість систематичного та керованого процесу, що сприяє вдосконаленню проектних результатів. Управління проектами є необхідним для успішної розробки та впровадження системи підтримки дистанційного навчання Система підтримки дистанційного навчання є складними системами, які включають в себе різні компоненти. Для їхньої розробки та впровадження необхідно чітко визначити цілі та завдання проекту, а також розробити план його реалізації. Це можна зробити за допомогою управління проектами. Управління проектами дозволяє розробникам СПП: – чітко визначити цілі та завдання проекту; – розробити план реалізації проекту; – контролювати виконання проекту; – вносити зміни в проект у разі необхідності. 27 РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ 2.1 Планування проекту Проект – це запланований за часом і бюджетом комплекс робіт, який має чітко визначену мету і результат. Ключові характеристики проекту: а) мета. Проект повинен мати чітко визначену мету або набір цілей. Цілі повинні бути чіткими, вимірними, досяжними, актуальними та конкретними. б) початок і кінець. Проект повинен мати чітко визначений початок і кінець дії. в) унікальність. Проект є одноразовою сутністю, яка не завжди йде одним і тим же шляхом. г) обмеження. Проект має обмеження на вартість, графік і якість виконання. Варто сказати, що проект – це унікальна, тимчасова дія з певними датами початку і закінчення, спрямована на досягнення однієї або декількох цілей в межах вартості, графіка і якості виконання. Існує чотири параметри проекту: а) час. Проект має обмеження на час виконання; б) масштаб. Проект має обмеження на обсяг робіт; в) якість. Проект має обмеження на якість виконання; г) вартість. Проект має обмеження на витрати. Взаємозв’язок параметрів проекту: Чотири параметри проекту – час, масштаб, якість і вартість – пов’язані. Зміна одного параметра проекту викликає зміну відповіді в одному або декількох параметрах з-поміж інших. Управління проектами – це процес планування, організації, мотивації та контролю ресурсів для досягнення цілей проекту. Одним із завдань управління 28 проектами є ефективне призначення ресурсів для завершення проекту за призначенням, вчасно, з заданою якістю, і не виходячи за рамки кошторису. Проект – це вид пізнавальної діяльності учнів, який передбачає вирішення певної проблеми. Для цього учні повинні: 1. Планувати свої дії, тобто визначати, що потрібно зробити для досягнення мети проекту. 2. Збирати інформацію, яка буде необхідна для вирішення проблеми. 3. Осмислювати отриману інформацію та робити висновки. 4. Оформляти продукт своєї діяльності, який може бути у вигляді презентації, статті, відеоролика тощо. 5. Презентувати свій продукт іншим людям. Життєвий цикл проекту – це послідовність етапів, через які проходить проект від початку до кінця. Фазами життєвого циклу проекту є: – ініціація – етап, на якому визначається мета проекту та його основні характеристики. – розробка – етап, на якому розробляється план реалізації проекту. – реалізація – етап, на якому проект впроваджується в життя. – завершення – етап, на якому проект завершується. Фаза ініціації – це перший етап життєвого циклу проекту. На цьому етапі визначаються основні характеристики проекту, такі як мета, завдання, терміни, ресурси тощо. Розробка концепції є складним і багатогранним процесом, оскільки вона залежить від багатьох факторів, таких як: а) мета проекту. Концепція повинна бути спрямована на досягнення мети проекту; б) задачі проекту. Концепція повинна визначати конкретні завдання, які необхідно виконати для досягнення мети проекту; в) терміни проекту. Концепція повинна визначати терміни реалізації проекту; 29 г) ресурси проекту. Концепція повинна визначати ресурси, які необхідні для реалізації проекту. На етапі ініціації проекту необхідно провести ряд робіт, таких як: – збір інформації про проблему, яку необхідно вирішити за допомогою проекту; – аналіз інформації та визначення можливих варіантів вирішення проблеми; – оцінка варіантів вирішення проблеми та вибір найбільш оптимального варіанту; – розробка концепції проекту; Концепція проекту – це попередній план, який визначає основні характеристики проекту. Концепція проекту повинна бути представлена у вигляді документа, який містить такі розділи: а) опис проекту. Цей розділ повинен містити загальну інформацію про проект, включаючи його мету, завдання, терміни та ресурси; б) аналіз проблеми. Цей розділ повинен містити аналіз проблеми, яку необхідно вирішити за допомогою проекту; в) рішення проблеми. Цей розділ повинен містити опис варіанта вирішення проблеми; г) план реалізації проекту. Цей розділ повинен містити план дій, необхідних для реалізації проекту. Наступною другою фазою є фаза розробки. Фаза розробки – це другий етап життєвого циклу проекту. На цьому етапі розробляється детальний план реалізації проекту. На етапі розробки проекту необхідно провести ряд робіт, таких як: а) детальний аналіз проекту. Цей аналіз повинен включати визначення конкретних завдань, які необхідно виконати для реалізації проекту, а також визначення ресурсів, які будуть необхідні для виконання цих завдань. б) розробка графіка проекту. Графік проекту повинен визначати, коли необхідно виконати кожне завдання. 30 в) розробка бюджету проекту. Бюджет проекту повинен визначати вартість реалізації проекту. г) розробка плану управління проектом. План управління проектом повинен визначати процеси, які будуть використовуватися для управління проектом. Фаза реалізації – це третій етап життєвого циклу проекту. На цьому етапі проект впроваджується в життя. На етапі реалізації проекту необхідно провести ряд робіт, таких як: – виконання завдань проекту; – контроль виконання проекту; – внесення змін до проекту, якщо це необхідно; Фаза завершення – це четвертий і останній етап життєвого циклу проекту. На цьому етапі проект доводиться до завершення. На етапі завершення проекту необхідно провести ряд робіт, таких як: – завершення завдань проекту; – оцінка результатів проекту; – завершення проекту; – взаємозв’язок між фазами життєвого циклу. Фази життєвого циклу проекту тісно взаємопов’язані між собою. Результати однієї фази є основою для наступної фази. Наприклад, результати фази ініціації є основою для розробки концепції проекту, результати фази розробки є основою для реалізації проекту, а результати фази реалізації є основою для оцінки результатів проекту. У деяких випадках може знадобитися повернення до попередньої фази життєвого циклу. Наприклад, якщо на етапі реалізації проекту виникають непередбачені обставини, які можуть призвести до неможливості досягнення мети проекту, може знадобитися переглянути концепцію проекту. Також варто додати, що протягом життєвого циклу проекту можуть виникати необхідність у внесенні змін до проекту. Ці зміни можуть бути викликані різними факторами, такими як зміни в вимогах до проекту, зміни в 31 ситуації, в якій реалізується проект, або зміни в ресурсах, які доступні для реалізації проекту. 2.2 Техніко-економічне обґрунтування проекту Управління – це вплив одного суб’єкта на іншого з метою досягнення певної мети. У нашому випадку, мета управління – забезпечити ефективну реалізацію дистанційного навчання. Для цього необхідно управляти системою дистанційного навчання, яка є сукупністю організаційного, технічного, методичного забезпечення. Це можна зробити за допомогою таких заходів: 1. Організаційне забезпечення – це створення структури управління системою дистанційного навчання, визначення обов'язків та повноважень працівників, розробка процедур і правил роботи. 2. Технічне забезпечення – це створення інфраструктури, необхідної для функціонування системи дистанційного навчання, включаючи комп'ютери, мережі, програмне забезпечення. 3. Методичне забезпечення – це розробка навчальних матеріалів, методичних рекомендацій, інструментів для оцінки результатів навчання. Виконання цих заходів дозволить забезпечити ефективне управління системою дистанційного навчання і, відповідно, підвищити якість дистанційного навчання. Варто зазначити, що система – це сукупність взаємопов’язаних елементів, що утворюють ціле. Основні характеристики систем: 1. Призначення – це мета, для якої створена система. 2. Межі – це межі, які визначають, що входить до складу системи, а що ні. 3. Навколишнє середовище – це все, що знаходиться за межами системи. 4. Входи – це ресурси, які надходять у систему з навколишнього середовища. 32 5. Виходи – це результати, які система виробляє і надсилає в навколишнє середовище. 6. Зворотний зв’язок – це інформація, яка надходить із системи в навколишнє середовище і використовується для управління системою. Також варто зазначити, що розрізняють три рівні системного аналізу дистанційного навчання: а) національний і наднаціональний рівень. На цьому рівні система дистанційного навчання розглядається як частина національного або глобального освітнього середовища. Об’єктом дослідження є інституційні аспекти впровадження системи дистанційного навчання, предметом дослідження є процеси, пов'язані з розвитком дистанційного навчання на національному або наднаціональному рівні. Прикладом може слугувати: Дослідження, яке вивчає, як система дистанційного навчання впливає на систему освіти в Україні. б) організаційний рівень. На цьому рівні дистанційне навчання розглядається як частина системи управління людськими ресурсами організації або частина основної діяльності навчального закладу. Об’єктом дослідження в даному випадку є навчальний заклад або організація з використанням системи дистанційного навчання. Як приклад можна навести: Дослідження, яке вивчає, як система дистанційного навчання впливає на ефективність роботи навчального закладу. в) системно-інженерний рівень. На цьому рівні дистанційне навчання розглядається як апаратно-програмний комплекс на основі інформаційно-комунікаційних технологій, а також електронних освітніх ресурсів, що використовуються в навчальному процесі. Можна навести такий приклад: 33 Дослідження, яке вивчає, як технічні характеристики системи дистанційного навчання впливають на її ефективність. Системний аналіз дистанційного навчання дозволяє глибше зрозуміти його природу і процеси, які в ньому відбуваються. Рівні системного аналізу дозволяють розглядати систему дистанційного навчання з різних ракурсів і отримувати різні результати дослідження. Розглянемо технічне обґрунтування нашого проекту. Для початку варто зазначити, що система підтримки дистанційного навчання – це комплекс програмних і технічних засобів, які забезпечують дистанційний доступ до навчальних матеріалів, а також взаємодію між викладачами і студентами. Система підтримки дистанційного навчання повинна відповідати таким технічним вимогам: – можливість доступу до навчальних матеріалів з різних пристроїв, включаючи комп’ютери, планшети і смартфони; – можливість взаємодії між викладачами і студентами за допомогою різних засобів, включаючи веб-конференції, чат, форуми; – можливість контролю результатів навчання. Для реалізації цих вимог система підтримки дистанційного навчання повинна включати такі компоненти: 1. Веб-платформа – це основна частина системи підтримки дистанційного навчання, яка забезпечує доступ до навчальних матеріалів і взаємодію між викладачами і студентами. 2. Менеджер навчальних матеріалів – це компонент, який забезпечує зберігання і управління навчальними матеріалами. 3. Система контролю результатів навчання – це компонент, який забезпечує контроль результатів навчання студентів. Щодо економічного обґрунтування, то варто зазначити, що вартість розробки і впровадження системи підтримки дистанційного навчання залежить від таких факторів: 34 – обсяг навчальних матеріалів; – кількість користувачів системи підтримки дистанційного навчання; – функціональність системи підтримки дистанційного навчання. Приблизна вартість розробки і впровадження системи підтримки дистанційного навчання для навчального закладу з 1000 студентів становить 100 – 200 тисяч гривень. Ефективність системи підтримки дистанційного навчання можна оцінити за такими критеріями: – кількість студентів, які успішно завершили курс дистанційного навчання. – задоволеність студентів системою підтримки дистанційного навчання. – економічна ефективність системи підтримки дистанційного навчання. Оцінка ефективності системи підтримки дистанційного навчання проводиться за допомогою таких методів: – анкетування студентів; – аналіз результатів навчання студентів; – аналіз економічних показників. Розробка і впровадження системи підтримки дистанційного навчання є ефективним способом забезпечення дистанційного навчання. Система підтримки дистанційного навчання дозволяє підвищити доступність освіти, а також забезпечити якісне навчання в будь-якому місці і в будь-який час. Варт навести такі додаткові фактори, які слід враховувати при розробці і впровадженні системи підтримки дистанційного навчання: – технологічні можливості навчального закладу; – кваліфікація викладачів; – психологічні аспекти дистанційного навчання. При розробці системи підтримки дистанційного навчання необхідно враховувати всі ці фактори, щоб забезпечити ефективність її використання. Далі розглянемо питання інституційного середовища. Це сукупність формальних норм і правил, які визначають, як повинна працювати організація. Ці норми і правила можуть бути встановлені державою, міжнародними 35 організаціями або самими організаціями. На рисунку 2.2 наведено середовище системи дистанційного навчання. Рисунок 2.2 – Середовище системи дистанційного навчання Зовнішнє середовище – це все, що знаходиться за межами організації. Щоб оцінити власні ресурси системи підтримки дистанційного навчання, був використаний такий інструмент, як PEST-аналіз. PEST-аналіз дозволяє оцінити фактори зовнішнього середовища, які впливають на діяльність компанії. Це може включати такі фактори, як: – економічні фактори, такі як стан економіки, рівень безробіття, інфляція; – політичні фактори, такі як політична стабільність, державна політика щодо освіти; – соціальні фактори, такі як культурні цінності, демографічна ситуація; – технологічні фактори, такі як розвиток інформаційних технологій. В таблиці 2.2 відображено PEST- аналіз системи підтримки дистанційного навчання. 36 Таблиця 2.2 PEST- аналіз системи підтримки дистанційного навчання Політичний фактор Економічний фактор Воєнний стан та повномасштабна війна; Темпи економічного зростання; Не стабільність політичної влади та Рівень інфляції; існуючого уряду; Високі відсоткові ставки; Рівень корупції; Не стабільний курси валют; Стратегії податкової політики, включаючи Стан безробіття; тарифи; Ступінь розвитку підприємництва та бізнес Вільність інформації та незалежність ЗМІ; – середовища; Рівень захисту інтелектуальної власності та Рівень доходів населення; закон про авторське право; Стан розвитку банківської сфери. Закон про охорону навколишнього середовища. Соціо-культурний фактор Технологічний фактор Якість охорони здоров’я та освіти; Рівень інновацій і технологічного прогресу Відношення до імпортних товарів і послуг; у галузі; Ставлення до роботи, кар’єри, дозвілля; Видатки на наукові дослідження та Стандарти щодо якості продукції і рівня розробки; обслуговування; Розширення та популяризація Інтернету; Життєвий стиль і споживчі звички. Можливість користування новітніми технологіями; Ступінь використання та передачі технологій. Підсумовуючи таблицю 2.5, варто сказати, що загальний PEST – аналіз дозволяє нам краще розуміти зовнішнє середовище системи підтримки дистанційного навчання. Через визначення політичних, економічних, соціокультурних та технологічних факторів, ми отримали глибший уявлення про можливості та виклики, що можуть впливати на її розвиток. Це аналітичне вирішення допомагає у формулюванні стратегій, спрямованих на оптимізацію функціонування системи в змінному зовнішньому середовищі та забезпеченні адаптації до актуальних тенденцій. Система дистанційного навчання – це сукупність технологічного, методичного та організаційного забезпечення, які дозволяють здійснювати навчання на відстані. 37 Технологічне забезпечення – це комп’ютерна техніка, мережі, програмне забезпечення, які необхідні для доставки навчальних матеріалів і забезпечення взаємодії між викладачами та студентами. Методичне забезпечення – це навчальні матеріали, методичні рекомендації, які використовуються в дистанційному навчанні. Організаційне забезпечення – це структура управління, процедури, які регламентують роботу системи дистанційного навчання. Капітальні витрати – це витрати, які здійснюються один раз при створенні системи дистанційного навчання. Операційні витрати – це витрати, які здійснюються регулярно для підтримки функціонування системи дистанційного навчання. З точки зору навчального закладу, який реалізує послуги за традиційною моделлю денної освіти, витрати на систему дистанційного навчання є додатковими, тобто вони не включаються в витрати на традиційну модель навчання. Тобто, навчальний заклад, який хоче запровадити дистанційне навчання, повинен бути готовий до додаткових витрат на технологічне, методичне та організаційне забезпечення. Можна навести такі приклади витрат: – придбання комп'ютерів, мережевого обладнання, програмного забезпечення; – розробка навчальних матеріалів, методичних рекомендацій; – створення та підтримка системи управління дистанційним навчанням. Важливо, щоб навчальний заклад передбачував ці витрати при плануванні реалізації дистанційного навчання. Додатково можна додати, що дистанційне навчання має ряд переваг перед традиційною моделлю навчання. До цих переваг відносяться: 1. Гнучкість – студенти можуть навчатися в зручний для них час і з будь- якого місця. 38 2. Доступність – дистанційне навчання дозволяє навчатися людям, які з різних причин не можуть відвідувати традиційні навчальні заклади. 3. Економічність – дистанційне навчання може бути більш економічно ефективним, ніж традиційна модель навчання. Однак, дистанційне навчання також має деякі недоліки. До цих недоліків відносяться: 1. Самостійна робота – студенти повинні бути готові до самостійної роботи. 2. Відсутність особистого контакту – дистанційне навчання може призвести до зменшення особистого контакту між викладачами та студентами. Важливо враховувати як переваги, так і недоліки дистанційного навчання при плануванні його реалізації. Ілюстрацію структури системи дистанційного навчання, можна детальніше розглянути на рисунку 2.3. Рисунок 2.3 – Структура системи дистанційного навчання Система дистанційного навчання — це сукупність взаємопов’язаних елементів, які дозволяють здійснювати навчання на відстані. Система дистанційного навчання може використовуватися в різних організаціях, таких як навчальні заклади, підприємства, державні установи. 39 Функціонування системи дистанційного навчання визначається цілями та стратегією організації, в якій вона реалізується. З точки зору економічної ефективності, система дистанційного навчання повинна сприяти досягненню таких цілей, як: – збільшення кількості продукції; – підвищення якості продукції; – зниження витрат на навчання та перепідготовку персоналу; Впровадження дистанційного навчання в навчальні заклади також має ряд економічних переваг. Зокрема, це може призвести до: – збільшення позабюджетних надходжень; – зменшення навантаження на класний, лабораторний та бібліотечний фонд закладу; – надання доступу до високоякісної освіти широкому загалу. Основні компоненти системи дистанційного навчання включають: – технологічна інфраструктура, яка забезпечує доступ до навчальних матеріалів і взаємодію між викладачами та студентами; – електронні навчальні ресурси, які містять навчальний контент, методичні матеріали та інструменти для оцінювання; – процедури управління, які регламентують роботу системи дистанційного навчання. Успішне впровадження системи дистанційного навчання вимагає ретельного планування та підготовки. Важливо враховувати цілі та стратегію організації, а також економічні вигоди, які можна отримати від використання дистанційного навчання. Вибір ключових показників ефективності, які характеризують основні види діяльності організації, є важливою частиною управління системою. Ключові показники ефективності дозволяють оцінити, наскільки ефективно система досягає своїх цілей. 40 Для реалізації управління на основі ключових показників ефективності необхідно встановити взаємозв’язок між ключовими показниками ефективності організації і параметрами системи. Це означає, що потрібно визначити, як зміни в параметрах системи впливають на показники ефективності організації. Основна складність встановлення цієї взаємозв’язку випливає з традиційного представлення системи дистанційного навчання як набору з трьох основних підсистем: технологічної, педагогічної та організаційної. Технологічна підсистема відповідає за забезпечення доступу до навчальних матеріалів і взаємодії між викладачами та студентами. Педагогічна підсистема відповідає за розробку та реалізацію навчальних програм. Організаційна підсистема відповідає за управління системою дистанційного навчання в цілому. Особливість технологічної та організаційної підсистем полягає в тому, що їхні параметри можна однозначно прив’язати до ключових показників ефективності організації. Наприклад, витрати на створення та підтримку технологічної підсистеми можна пов’язати з ключовими показниками ефективності, які характеризують економічну ефективність системи. Однак, параметри педагогічної підсистеми неможливо однозначно прив’язати до показників ефективності організації. Це пов’язано з тим, що результати навчання, які є виходом педагогічної підсистеми, не завжди можна виміряти. Наприклад, показники ефективності, які характеризують якість навчання, часто є суб’єктивними оцінками. Крім того, існує ще одне протиріччя. Виходи системи дистанційного навчання можна розглядати як виходи педагогічної системи, так і складову структуру – як структуру системи інформаційних технологій. 41 Це означає, що структурні характеристики, параметри продуктивності системи і показники ефективності організації сформульовані в різних вимірах. Для вирішення цієї проблеми необхідно розробити нові підходи до визначення ключових показників ефективності системи дистанційного навчання. Ці підходи повинні враховувати специфічні особливості дистанційного навчання, а також різні виміри, в яких представлені структурні характеристики, параметри продуктивності системи і показники ефективності організації. Ось кілька конкретних прикладів таких підходів: 1. Вимірювання результатів навчання за допомогою кількісних показників, таких як кількість завдань, які успішно вирішили студенти, або середній бал за підсумками навчання. 2. Використання методів статистичного аналізу для оцінки впливу змін в параметрах системи на ключові показники ефективності організації. 3. Розробка спеціальних моделей, які дозволяють пов’язати параметри системи дистанційного навчання з ключовими показниками ефективності організації. 4. Розробка нових підходів до визначення ключових показників ефективності системи дистанційного навчання є важливою задачею, яка дозволить поліпшити ефективність управління системою. Щоб подолати протиріччя, яке виникає при традиційному представленні системи дистанційного навчання, необхідно змінити уявлення про об’єкт аналізу. З точки зору економічної ефективності, нас цікавить результат трансформації, який досягається за допомогою певного процесу або процесів. Під процесом варто розуміти сукупність будь-яких дій, спрямованих на досягнення результату. Таким чином, систему дистанційного навчання можна представити як процес, який перетворює входи в виходи за певними законами. Розглянути детальніше можна на рисунку 2.4. 42 Рисунок 2.4 – Процес дистанційного навчання Процес трансформації, який відбувається в системі дистанційного навчання, можна проаналізувати з точки зору його внутрішньої структури. Варто розкласти основний процес відповідно до вихідної специфікації. Наприклад, можна виділити такі процеси: – надання доступу до навчальних матеріалів; – накопичення освітніх інформаційних ресурсів; – супровід навчання; – вступне тестування; – поточне тестування; – ведення навчальної бази даних; – автоматизований збір навчальної статистики. Кожен процес можна характеризувати наступними параметрами: 1. Технологічні цілі – кінцеві цілі організації, для досягнення яких формується процес. 2. Завдання процесу – завдання, за допомогою вирішення яких досягаються цілі процесу. 3. Функції процесу – ефективна діяльність учасників процесу, реалізована під час виконання екземплярів процесу. 4. Введення процесу – вхідна інформація або матеріальні об'єкти, які виділяють конкретний екземпляр процесу при його ініціації. 5. Виходи процесу – вихідний інформаційний або матеріальний об'єкт, вироблений функціями процесу. 43 6. Процедурні процедури – формалізовані елементи процесу, які регулюють взаємодії учасників процесу у вигляді набору кроків. 7. Часові параметри – час, дозволений для виконання тієї чи іншої процедури процесу. Ці параметри дозволяють оцінити ефективність процесу з точки зору досягнення його цілей, а також з точки зору витрат часу і ресурсів. Ось кілька конкретних прикладів того, як ці параметри можуть бути використані для оцінки ефективності процесів у системі дистанційного навчання: а) технологічні цілі процесу надання доступу до навчальних матеріалів можуть включати в себе забезпечення доступу до навчальних матеріалів у будь-який час і з будь-якого місця. Ці цілі можуть бути оцінені за допомогою показників, таких як відсоток студентів, які мають доступ до навчальних матеріалів, або час, який витрачається на доступ до навчальних матеріалів. б) завдання процесу накопичення освітніх інформаційних ресурсів можуть включати в себе забезпечення якості навчальних матеріалів і їх актуальності. Ці завдання можуть бути оцінені за допомогою показників, таких як відсоток навчальних матеріалів, які відповідають вимогам якості, або час, який витрачається на оновлення навчальних матеріалів. Таким чином, аналіз процесів у системі дистанційного навчання дозволяє оцінити ефективність системи з точки зору досягнення її цілей. Форма дистанційного навчання залежить від цілей, які переслідує навчальний заклад або організація. Наприклад, дистанційне навчання може використовуватися для: – підвищення кваліфікації або професійної перепідготовки працівників; – навчання людей, які не можуть відвідувати традиційні навчальні заклади; – надання додаткових освітніх послуг. Існує кілька основних сценаріїв використання технологій дистанційного навчання: 44 а) асинхронне, самостійне навчання. Цей сценарій передбачає, що студенти навчаються самостійно, без безпосереднього спілкування з викладачем. Навчання може здійснюватися за допомогою комп’ютерних програм, навчальних матеріалів, які розміщені в Інтернеті або мережі організації. б) асинхронне, контрольоване вчителем навчання. Цей сценарій схожий на попередній, але в цьому випадку прогрес студента контролюється викладачем. Це може здійснюватися за допомогою онлайн-конференцій, форумів, електронної пошти та інших засобів комунікації. в) синхронне навчання. Цей сценарій передбачає, що студенти навчаються в регламентований час, під керівництвом викладача. Синхронне навчання може приймати різні форми, наприклад, лекції, семінари, лабораторні роботи тощо. г) контрольні заходи. Цей сценарій передбачає, що студенти проходять тестування, щоб перевірити свої знання. Контрольні заходи можуть бути частиною будь-якого з перерахованих вище сценаріїв. Остаточна форма дистанційного навчання, яка реалізується навчальним закладом або організацією, є унікальною. Вона залежить від цілей, що переслідуються, цільової аудиторії, а також доступних ресурсів. Крім основних сценаріїв дистанційного навчання, існує ряд додаткових сервісних функцій, які є загальними для всіх форм дистанційного навчання. До цих додаткових функцій відносяться: 1. Можливість використання вбудованих програмних засобів для розробки та налаштування навчальних курсів. Це дозволяє викладачам легко створювати і налаштовувати навчальні курси без необхідності володіти спеціальними навичками програмування. 45 2. Єдина реєстрація користувачів. Це дозволяє користувачам отримувати доступ до всіх навчальних матеріалів системи відповідно до свого навчального плану. 3. Зберігання даних про результати навчання в єдиній базі даних. Це дозволяє відстежувати прогрес студентів і оцінювати ефективність навчання. 4. Формування ієрархічної структури навчальних матеріалів. Це дозволяє легко знаходити потрібні матеріали і керувати ними. 5. Доступ до навчальних матеріалів за допомогою інтернет-браузера. Це дозволяє студентам отримувати доступ до навчальних матеріалів з будь-якого пристрою, підключеного до Інтернету. 6. Підтримка навчальних матеріалів в різних формах. Це дозволяє використовувати різні типи навчальних матеріалів, такі як текст, зображення, відео та аудіо. 7. Імпорт/експорт навчальних матеріалів за міжнародними відкритими стандартами. Це дозволяє легко обмінюватися навчальними матеріалами між різними системами дистанційного навчання. 8. Повторне використання матеріалів шляхом копіювання, посилань. Це дозволяє студентам і викладачам використовувати навчальні матеріали з інших курсів. 9. Формування посилань на онлайн статті, глосарії тощо. Це дозволяє студентам легко знаходити додаткову інформацію з різних джерел. 10. Повідомлення відповідних категорій користувачів щодо навчальних матеріалів. Це дозволяє викладачам спілкуватися зі студентами і повідомляти їм про важливу інформацію. 11. Можливість змінити ліміт на наявність курсів для зареєстрованих користувачів. Це дозволяє адміністраторам системи контролювати доступ до навчальних матеріалів. 12. Формування віртуальних команд користувачів. Це дозволяє викладачам об'єднувати студентів у групи для спільної роботи над проектами. 46 13. Можливість успадкувати бібліотеку раніше налаштованих звітів. Це дозволяє адміністраторам системи легко створювати звіти про ефективність навчання. 14. Створення стандартної форми звітності. Це дозволяє адміністраторам системи отримувати загальну інформацію про ефективність навчання. 15. Створення спеціальної звітності для аналізу ефективності навчання та пропонованих матеріалів. Це дозволяє адміністраторам системи отримувати детальну інформацію про ефективність навчання. 16. Доступ до бази даних для звітності за допомогою зовнішніх інструментів. Це дозволяє адміністраторам системи використовувати зовнішні інструменти для створення звітів. Розглядаючи кожну з цих додаткових функцій більш детально, можна побачити, що всі вони реалізуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Наприклад, тестування в системі дистанційного навчання включає в себе такі послуги, як реєстрація в системі, підтримка питань безпеки, зберігання результатів випробувань в системі, надання звітів на вимогу. Такі ж послуги будуть використовуватися в інших процесах дистанційного навчання, таких як навчання, проміжна сертифікація тощо. Таким чином, система дистанційного навчання є ієрархією процесів і підпроцесів, які мають різне призначення і розташовані на різних рівнях. Верхній рівень системи дистанційного навчання – це діяльність, яку навчальний заклад пропонує своїм студентам. Ця діяльність може бути різною: перепідготовка, короткострокове навчання, програма вищої освіти тощо. Важливо, що послуги, які пропонуються в рамках діяльності, мають вартість. Цей рівень характеризує організацію для зовнішнього споживача, тобто це зовнішнє уявлення організації, яке абстрагується від внутрішньої структури. 47 Діяльність реалізується через набори основних і допоміжних процесів. Основні процеси – це ті, які безпосередньо пов’язані з наданням освітніх послуг. Допоміжні процеси – це ті, які забезпечують функціонування основних процесів. Наприклад, основними процесами дистанційного навчання можуть бути такі: – надання доступу до навчальних матеріалів; – оцінка результатів навчання; – адміністрування системи дистанційного навчання. Допоміжними процесами можуть бути такі: – розробка навчальних матеріалів; – підтримка користувачів; – звітування; Другий рівень системи дистанційного навчання – це процеси дистанційного навчання. Ці процеси можуть оброблятися по-різному в різних організаціях. У найпростішому випадку процеси є проекцією діяльності на внутрішню структуру організації. Тобто, кожна діяльність реалізується набором процесів. Наприклад, діяльність перепідготовки може реалізуватися такими процесами: – реєстрація та зарахування; – надання доступу до навчальних матеріалів; – виконання завдань; – оцінка результатів навчання; – видача сертифікату. Третій рівень стосується дидактичних послуг. Дидактична послуга – це послуга, яка безпосередньо пов’язана з навчанням. 48 Вона може реалізуватися різними способами, наприклад, у вигляді лекції, семінару або контролю знань. Форма реалізації дидактичної послуги залежить від доступних інформаційних технологій. Четвертий рівень відноситься до інформаційних технолог. Це сукупність методів, даних, обладнання та програмного забезпечення, які використовуються для створення, обробки та передачі інформації. ІТ-сервіс – це інформаційний процес, який реалізується за допомогою інформаційних технологій. ІТ-сервіси дозволяють користувачам не турбуватися про технологічні особливості їх реалізації. Це важливо в контексті величезного вибору конкретного програмного і апаратного забезпечення на ринку дистанційного навчання. Ось приклад того, як можна реалізувати дидактичну послугу у вигляді лекції в системі дистанційного навчання: Лекція може бути записана у вигляді відеофайлу і розміщена на веб-сайті системи дистанційного навчання. Студенти можуть прослухати лекцію в будь-який час і в будь-якому місці, що є перевагою дистанційного навчання. Також лекцію можна реалізувати у вигляді текстового матеріалу, який студенти можуть завантажити на свій комп’ютер або планшет. Цей варіант більш зручний для тих студентів, які хочуть самостійно вивчати матеріал. Важливо, щоб дидактична послуга була доступною і зрозумілою для студентів. Для цього необхідно використовувати сучасні інформаційні технології, які дозволяють створювати якісні та інформативні навчальні матеріали. Кожен рівень системи дистанційного навчання залежить від нижчого рівня. Наприклад, ІТ-сервіси визначають, які дидактичні послуги можна надавати. 49 Дидактичні послуги визначають, які процеси можна реалізувати. Процеси визначають, які види діяльності можна надавати. При цьому зміна одного рівня не призводить до зміни інших рівнів, якщо вони забезпечують достатній функціонал. Наприклад, заміна одних ІТ-послуг на інші, з подібними функціональними характеристиками, не призведе до зміни процесів і складу діяльності, хоча може певним чином змінити специфіку дидактичних послуг. Або зміни у видах діяльності та відповідних її процесах не можуть призвести до зміни складу ІТ-послуг і дидактичних послуг, якщо останні забезпечують достатній функціонал. Рівні презентації послуг дистанційного навчання зображені на рисунку 2.5. Рисунок 2.5 – Рівні презентацій послуг дистанційного навчання 50 Отже, для того щоб розробити ефективний техніко-економічний механізм підвищення ефективності дистанційного навчання, необхідно визначити, що таке ефективність навчання та які критерії її оцінки. З точки зору організації, ефективність навчання повинна виражатися в його впливі на розвиток бізнесу організації. Тобто, навчання має сприяти зростанню продуктивності праці, підвищенню якості продукції або послуг, а також конкурентоспроможності організації. У навчальному закладі ефективність навчання також є важливою, оскільки вона впливає на якість освіти, яку отримують студенти. Існує кілька факторів, які визначають зацікавленість дослідників в оцінці ефективності навчання: – підвищення ефективності навчання є важливим завданням для будь-якої організації або навчального закладу; – оцінка ефективності навчання дозволяє визначити, які методи навчання є найбільш ефективними, і впровадити їх в практику; – оцінка ефективності навчання дозволяє виявити недоліки в системі навчання і вжити заходів для їх усунення. Таким чином, визначення поняття ефективності навчання та розробка критеріїв її оцінки є важливим етапом розробки техніко-економічного механізму підвищення ефективності дистанційного навчання. 2.3 Керування ресурсами проекту дистанційного навчання Керування ресурсами проекту дистанційного навчання – це процес планування, організації, розподілу та контролю ресурсів, необхідних для успішного завершення проекту. Ресурси проекту дистанційного навчання – це всі необхідні для його реалізації матеріальні та нематеріальні активи. Варто виділити, що матеріальні ресурси включають: 51 – технологічне обладнання (комп'ютери, сервери, мережеве обладнання, мультимедійні засоби тощо); – інформаційні ресурси (навчальні матеріали, бази даних, програмне забезпечення тощо); – фінансові ресурси (кошти, необхідні для придбання обладнання, матеріалів, послуг тощо). Нематеріальні ресурси включають: – персонал (викладацький склад, технічні працівники, адміністрація тощо); – кваліфікація персоналу (знання, навички, досвід тощо); – інтелектуальна власність (авторські права, патенти тощо). Керування ресурсами проекту дистанційного навчання включає в себе такі завдання: – планування ресурсів – визначення обсягів та видів необхідних ресурсів; – організація ресурсів – забезпечення наявності необхідних ресурсів у потрібному місці та в потрібний час; – розподіл ресурсів – визначення способу розподілу ресурсів між різними завданнями та учасниками проекту; – контроль ресурсів – моніторинг використання ресурсів та внесення коректив за необхідності. Планування ресурсів проекту дистанційного навчання починається з визначення цілей проекту та його завдань. Після цього необхідно визначити обсяги та види необхідних ресурсів. Обсяг ресурсів визначається такими факторами, як: – тривалість проекту; – обсяг робіт; – складність робіт; – вид робіт. Види ресурсів визначаються такими факторами, як: – цілі проекту; – завдання проекту; 52 – технології, що будуть використовуватися; – очікувані результати проекту. Після визначення обсягів та видів необхідних ресурсів необхідно розробити план їх забезпечення. Організація ресурсів проекту дистанційного навчання включає в себе такі завдання: – придбання ресурсів; – забезпечення зберігання та утримання ресурсів; – розміщення ресурсів; – придбання ресурсів здійснюється шляхом закупівлі, оренди або надання в лізинг; Забезпечення зберігання та утримання ресурсів включає в себе такі завдання, як: – створення умов зберігання ресурсів; – догляд за ресурсами; – забезпечення ремонту ресурсів; Розміщення ресурсів передбачає забезпечення їх доступності для учасників проекту. Розподіл ресурсів проекту дистанційного навчання здійснюється шляхом розробки бюджету проекту. Бюджет проекту – це документ, який визначає обсяги витрат на всі ресурси проекту. Розподіл ресурсів здійснюється таким чином, щоб забезпечити ефективне використання ресурсів та досягнення цілей проекту. Контроль ресурсів проекту дистанційного навчання включає в себе такі завдання: – відстеження використання ресурсів; – аналіз використання ресурсів; – здійснення коректив у використанні ресурсів. 53 Відстеження використання ресурсів здійснюється шляхом проведення регулярних перевірок. Аналіз використання ресурсів дозволяє виявити недоліки в використанні ресурсів та вжити заходів для їх усунення. Здійснення коректив у використанні ресурсів здійснюється шляхом розробки та впровадження заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання ресурсів. Керування ресурсами проекту дистанційного навчання є важливим завданням, яке забезпечує успішне завершення проекту. Відповідне управління ресурсами дозволяє заощадити кошти, підвищити ефективність проекту та досягти його цілей. Варто навести кілька порад щодо ефективного управління ресурсами проекту дистанційного навчання: 1. Варто планувати ресурси на ранніх етапах проекту. Це допоможе уникнути непередбачених витрат і затримок. 2. Використовувати сучасні інструменти управління ресурсами. Це допоможе вам ефективно відстежувати використання ресурсів та здійснювати контроль за ними. 3. Залучати до управління ресурсами всіх учасників проекту. Це допоможе вам забезпечити ефективний розподіл ресурсів і досягти цілей проекту. Важливо навести кілька конкретних прикладів того, як можна використовувати ресурси для підвищення ефективності дистанційного навчання: а) використовувати технології для автоматизації завдань. Наприклад, можна використовувати онлайн-платформи для дистанційного навчання для управління реєстрацією студентів, розміщенням навчальних матеріалів та наданням підтримки. б) Розробити модульні навчальні програми. Це дозволить створити навчальні матеріали, які можна адаптувати до різних потреб студентів. в) Запропонувати студентам можливість навчатися в своєму власному темпі. Це дозволить студентам більш ефективно використовувати свій час. 54 Керування ресурсами проекту дистанційного навчання – це складний процес, який вимагає ретельного планування та контролю. Однак, якщо правильно використати ресурси, то можна підвищити ефективність дистанційного навчання та досягти поставленої мети. Далі варто розглянути таке питання, як спрощена методика оцінки ефективності проектів дистанційного навчання (SROI). Вона є одним з найбільш поширених методів. Вона дозволяє оцінити ефективність проекту, враховуючи тільки ті фактори, які істотно відрізняються від середніх. Це спрощує процес розрахунків і робить його більш доступним для розуміння. Процедура розрахунку SROI складається з шести етапів: 1. Пошук консенсусу. На цьому етапі визначаються основні критерії оцінки, а також основні категорії учасників проекта. 2. Організація. Критерії співвідносяться з однією з трьох категорій: економія, якість, ефективність. 3. Вимірювання. Для кожної категорії визначається вартість факторів, які істотно відрізняються від середніх. 4. Конверсія. Розрахунки рентабельності для категорій відділу та учасників поєднуються в єдине значення. 5. Перетворення. Необов'язково. Значення інтервалів конвертуються в значення на вагах та доводиться ваги до єдиної форми. 6. Уніфікація. Призводить до одного або декількох до комбінованих значень рентабельності інвестицій. SROI є досить гнучким методом, який можна адаптувати до різних проектів дистанційного навчання. Варто виділити такі поради щодо використання SROI: 1. Важливо правильно визначити основні критерії оцінки. Критерії повинні бути релевантними для проекту та його цілей. 55 2. Необхідно залучити широкий спектр учасників до процесу визначення критеріїв та оцінки факторів. Це допоможе забезпечити об'єктивність оцінки. 3. Слід використовувати якісні та кількісні дані для оцінки факторів. Це дозволить отримати більш повну картину ефективності проекту. SROI є корисним інструментом для оцінки ефективності проектів дистанційного навчання. Він дозволяє отримати уявлення про те, як проект впливає на організацію або навчальний заклад. Також варто додати, що дистанційне навчання вимагає інвестицій в інфраструктуру інформаційних технологій та освітні ресурси. Ці інвестиції можуть бути значними, навіть якщо кількість студентів невелика. На етапі створення інфраструктури дистанційного навчання існуючі методи оцінки ефективності навчання не можна використовувати. Це пов’язано з тим, що ці методи орієнтовані на аналіз вже проведених тренувань. Тому інвестиції в інфраструктуру дистанційного навчання мають високий ризик. Вони можуть не принести очікуваної вигоди. Витрати на дистанційне навчання можна розділити на два основні типи: а) витрати на створення інфраструктури; б) витрати на підтримку інфраструктурию Витрати на створення інфраструктури є одноразовими і включають витрати на придбання та встановлення комп’ютерів, мережевого обладнання, програмного забезпечення та інших технологій. Витрати на підтримку інфраструктури є постійними і включають витрати на оплату послуг фахівців з ІТ-технологій, підтримку програмного забезпечення та інші витрати. Розглянемо таблицю 2.3, що показує нам детальніше витрати на дистанційне навчання 56 Таблиця 2.3 Витрати на дистанційне навчання Витрати на створення Витрати на підтримку Кількість студентів інфраструктури інфраструктури 100 100 000 грн 10 000 грн/рік 1000 1 000 000 грн 100 000 грн/рік 10000 10 000 000 грн 1 000 000 грн/рік Підсумовуючи таблицю 2.3, можна сказати, що витрати на створення інфраструктури дистанційного навчання зростають прямо пропорційно кількості студентів. Витрати на підтримку інфраструктури також зростають, але не так швидко. Після створення інфраструктури витрати на її підтримку залишаються відносно постійними. Невелике збільшення витрат може відбутися в разі значного збільшення кількості студентів. Варто навести більш детальніше пояснення. Інфраструктура інформаційних технологій включає в себе комп’ютери, мережеве обладнання, програмне забезпечення та інші технології, необхідні для дистанційного навчання. Освітні ресурси включають в себе навчальні матеріали, навчальні програми та інші ресурси, необхідні для навчання студентів. Оцінка ефективності навчання – це процес визначення того, наскільки ефективно навчання досягає своїх цілей. У цьому контексті, великі витрати на інфраструктуру дистанційного навчання пов’язані з необхідністю придбання та встановлення комп’ютерів, мережевого обладнання, програмного забезпечення та інших технологій. Витрати на дистанційне навчання можуть бути знижені за рахунок використання відкритих освітніх ресурсів (OER). OER – це освітні матеріали, які доступні для вільного використання, за умови дотримання авторських прав. 57 Витрати на дистанційне навчання можуть бути знижені за рахунок використання хмарних технологій. Хмарні технології дозволяють зберігати та обробляти дані в центрі обробки даних, що може знизити витрати на обладнання та обслуговування. Витрати на дистанційне навчання можуть бути знижені за рахунок використання ефективних методів навчання. Наприклад, використання інтерактивних навчальних матеріалів може допомогти поліпшити засвоєння знань студентами, що може призвести до зменшення кількості навчальних годин, необхідних для досягнення поставлених цілей. Можна навести такі приклади того, як можна використовувати ці підходи для зниження витрат на дистанційне навчання: 1. Організація може використовувати відкриті навчальні матеріали для створення власних навчальних програм. Це може допомогти економити витрати на розробку навчальних матеріалів. 2.Організація може використовувати хмарні технології для зберігання навчальних матеріалів та надання доступу до них студентам. Це може допомогти економити витрати на обладнання та обслуговування серверів. 3. Організація може використовувати інтерактивні навчальні матеріали, такі як віртуальні лабораторії або симулятори. Це може допомогти поліпшити засвоєння знань студентами, що може призвести до зменшення кількості навчальних годин, необхідних для досягнення поставлених цілей. Використання цих підходів може допомогти організаціям зробити дистанційне навчання більш доступним і ефективним. Неможливість використовувати існуючі методи оцінки ефективності навчання пов’язана з тим, що ці методи орієнтовані на аналіз уже проведених тренувань. Високий ризик інвестицій в інфраструктуру дистанційного навчання пов’язаний з тим, що ці інвестиції можуть не принести очікуваної вигоди, якщо система дистанційного навчання не буде ефективною. 58 Постійний рівень витрат на підтримку інфраструктури пов’язаний з тим, що для підтримки роботи системи дистанційного навчання необхідно оплачувати послуги фахівців з ІТ-технологій. Невелике збільшення витрат зі значним збільшенням кількості студентів пов’язане з необхідністю масштабування системи дистанційного навчання, щоб забезпечити навчання більшої кількості студентів. Детальніше можна ознайомитися на рисунку 2.6. Рисунок 2.6 – Характер залежності витрат від кількості учнів в дистанційному навчанні Оцінка ефективності дистанційного навчання повинна враховувати характер об'єктивної функції. Об’єктивна функція – це те, що ми хочемо оцінити. У випадку дистанційного навчання об’єктивна функція може бути, наприклад, підвищенням якості освіти, зниженням витрат або збільшенням доступності навчання. На початковому етапі використання дистанційного навчання і з невеликою кількістю студентів витрати на дистанційне навчання можуть бути значними. Це пов’язано з необхідністю створення інфраструктури дистанційного навчання. Тому економічний механізм оцінки ефективності дистанційного навчання повинен виключати великі і ризиковані інвестиції на цьому етапі. Це можна зробити, наприклад, шляхом використання методів оцінки, які враховують ризик. 59 Однак, при реалізації великих проектів дистанційного навчання, економічний механізм повинен дозволяти повною мірою скористатися економією коштів, яка може бути досягнута за рахунок масштабування системи дистанційного навчання. Ось кілька конкретних прикладів того, як можна реалізувати такий економічний механізм: – можна використовувати метод оцінки ефективності, який враховує ризик. Наприклад, можна використовувати метод дисконтованого грошового потоку, який враховує час отримання прибутку; – можна використовувати метод оцінки ефективності, який враховує масштабування. Наприклад, можна використовувати метод порівняння витрат на одного студента. Використання такого економічного механізму допоможе зробити оцінку ефективності дистанційного навчання більш об’єктивною і надійною. Також варто сказати, що економічний механізм оцінки ефективності дистанційного навчання повинен бути простим і зрозумілим для всіх учасників процесу. Це допоможе забезпечити прозорість і підзвітність процесу оцінки. Також важливо, щоб економічний механізм був адаптивним. Він повинен дозволяти враховувати зміни в об’єктивній функції та інших факторах, які впливають на ефективність дистанційного навчання. Отже, підсумовуючи другий розділ, можна сказати, що тут був наведений попередній план оцінки проекту управління дистанційним навчальним процесом. Цей план включає оцінку загального обсягу проекту, його тривалості, необхідного складу виконавців і обладнання, а також порівняння його з наданими умовами і ресурсами. Також у розділі проведено техніко-економічне обґрунтування проекту. Це означає, що було оцінено витрати і вигоди від реалізації проекту. 60 Розробка організаційно-економічного механізму підвищення ефективності дистанційного навчання вимагає визначення поняття ефективності навчання та критеріїв оцінки ефективності дистанційного навчання. Ефективність дистанційного навчання можна оцінити за різними критеріями, такими як: 1. Якість освіти: Чи досягають студенти навчальних цілей? 2. Витрати: Чи є дистанційне навчання більш ефективним з точки зору витрат, ніж традиційне навчання? 3. Доступність: Чи дає дистанційне навчання можливість навчатися людям, які не можуть відвідувати традиційні навчальні заклади? При оцінці ефективності дистанційного навчання необхідно враховувати характер об’єктивної функції. На початковому етапі використання дистанційного навчання і з невеликою кількістю студентів витрати на дистанційне навчання можуть бути значними. Тому економічний механізм оцінки ефективності дистанційного навчання повинен виключати великі і ризиковані інвестиції на цьому етапі. Однак, при реалізації великих проектів дистанційного навчання економічний механізм повинен дозволяти повною мірою скористатися економією коштів, яка може бути досягнута за рахунок масштабування системи дистанційного навчання. Для того щоб зробити оцінку ефективності дистанційного навчання більш об'єктивною і надійною, економічний механізм повинен бути простим і зрозумілим для всіх учасників процесу. Він також повинен бути адаптивним, щоб дозволяти враховувати зміни в об'єктивній функції та інших факторах, які впливають на ефективність дистанційного навчання. Варто додати, що цей розділ містить важливу інформацію, яка необхідна для розробки успішного проекту управління дистанційним навчальним процесом. 61 РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ПРОГРАМНОЇ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ 3.1 Модель управління дистанційним навчальним процесом Розробка системи дистанційного навчання починається з формування уявлення про неї в голові розробника. Для цього він повинен відповісти на такі питання: – як влаштована система? – які закони керують її функціонуванням? – для кого вона призначена? Коли уявлення про систему сформоване, виникає проблема її втілення в реальність. Одним із способів втілення ідей є семантичний опис. Семантичний опис системи дистанційного навчання включає такі ключові слова і фрази: – викладач – особа, яка здійснює передачу, контроль, корекцію та оцінку знань, умінь і навичок учнів; – учень – особа, яка сприймає, засвоює і оцінює свої знання, вміння і навички; – навчальний процес – колективна діяльність викладача і учня, спрямована на ефективне набуття знань; – організація навчального процесу з використанням системи дистанційного навчання; – процес передачі і набуття знань не здійснюється в прямому контакті «викладач – учень». У дистанційному навчанні процес передачі і набуття знань здійснюється з урахуванням індивідуальних можливостей кожного учня. Це забезпечується шляхом використання різних методів і засобів навчання, які дозволяють кожному студенту самостійно і в своєму темпі освоювати матеріал. Учень мотивований до навчання, коли він розуміє, навіщо йому потрібні ці 62 знання і як він може їх застосувати в реальному житті. Цей принцип створює сприятливі умови для активного і творчого навчання. Дистанційне навчання доступне для всіх, незалежно від місця проживання і часу. Будь-який потенційний студент може в будь-який час і в будь-якому місці ознайомитися з наданими освітніми послугами і бути включеним у навчальний процес. Процес передачі знань в дистанційному навчанні опосередкований, тобто відбувається за допомогою електронних засобів навчання. Учень самостійно отримує доступ до навчального матеріалу, виконує завдання і контролює свої результати. Навчання в дистанційному форматі передбачає активну участь студента в навчальному процесі. Він повинен самостійно витягувати знання з навчального матеріалу і застосовувати їх для вирішення проблемних завдань. Цілісність навчального процесу в дистанційному навчанні забезпечується ефективним зв'язком між викладачем і учнем. Викладач надає учню необхідну підтримку і допомогу, а учень може отримувати від викладача зворотній зв'язок про свої результати навчання. Для ефективного зв'язку між викладачем і учнем використовуються сучасні засоби телекомунікацій і комп'ютерних технологій. Це дозволяє: – підтримувати контакт між викладачем і учнем в будь-який час і в будь- якому місці; – оперативно передавати навчальний матеріал; – контролювати процес навчання; – коригувати навчальний процес; – використовувати сучасні технології в навчанні Для забезпечення цілісності навчального процесу в дистанційному навчанні важлива оперативна зв’язок між викладачем і учнем в просторі і часі. Це дозволяє підтримувати постійний контакт між ними, оперативно передавати навчальний матеріал, контролювати процес навчання та коригувати його в разі необхідності. 63 Освітня складова системи дистанційного навчання включає в себе всі умови, які забезпечують ефективне самостійне придбання знань учнем. До її складу входять такі елементи: – навчальний матеріал: тексти, відео, завдання, тести тощо; – методи навчання: лекції, семінари, практикуми тощо; – технології навчання: електронні освітні ресурси, відеоконференції тощо. Учнівська активність є важливою умовою цілісності освітньої складової. Учні повинні самостійно сприймати, витягувати та засвоєння навчальний матеріал, а також активно брати участь в контролі та оцінці своїх знань. Цілісність навчальної складової проявляється в кількох аспектах: – Свідома послідовність свідомого і несвідомого. Учні повинні усвідомлювати свої мотиви до навчання, а також вчитися долати внутрішні перешкоди, такі як невпевненість у своїх силах. – Інтенсивність набуття знань. З певного моменту темпи набуття знань різко зростають. На цей період викладач повинен ускладнити навчальний матеріал, щоб учні могли продовжувати розвиватися. Контрольна складова системи дистанційного навчання включає в себе інструменти та методи, які дозволяють ефективно управляти процесом набуття знань. До її складу входять такі елементи: – вимірювання поточного стану освітньої складової; – порівняння поточного стану з заданим; – формування контрольного впливу; – контрольна дія. Цілісність контрольної складової забезпечується узгодженістю взаємодії між управлінською та освітньою складовими. Управлінська складова повинна оперативно реагувати на зміни в освітній складовій і вносити необхідні корективи. Вимірювання поточного стану освітньої складової – це сукупність інструментів і методів, які дозволяють своєчасно і надійно визначити стан учня в процесі навчання. 64 До таких інструментів і методів відносяться: – результати тестування, самооцінки та контролю; – результати виконаних завдань і проектів; – методи оцінки результатів; – методи вимірювання інтенсивності активного розвитку навчального матеріалу; – фактичний план розвитку; Цілісність вимірювання забезпечується адекватністю і надійністю поточного стану учня і оцінок за результатами вимірювань. Порівняння поточного стану освітнього компонента – це сукупність інструментів і методів, які дозволяють визначити міру відповідності поточного стану учня з необхідним. Необхідний стан визначається заданими пороговими значеннями оцінок результатів випробувань, результатів випробувань і проектів, а також пороговими інтервалами тривалості, що виділяються на виконання навчального плану, пороговими інтенсивностями активного розвитку навчального матеріалу. Порогові значення визначаються на основі базової індивідуальної навчальної програми, яка формується на основі результатів і оцінки первинного тестування (самооцінювання і контролю). Цілісність порівняння забезпечується адекватністю і своєчасністю поточного стану студента з необхідним станом (за порівняльними оцінками). Формування активного (коригувального) ефекту – це сукупність засобів і методів, які дозволяють сформувати вплив, що забезпечує зниження відхилення поточного стану учня від необхідного. Формою контрольного ефекту можуть бути: – супровідні матеріали ЧЕБ; – засоби; – методичні рекомендації; – план графіка. Семантичний опис системи дистанційного навчання є основою побудови її 65 інформаційної моделі. Інформаційна модель відображає інформаційні потоки і процеси формування інформації в системі. Системний підхід – це спосіб вивчення об’єктів, який розглядає їх як складні системи, що складаються з взаємопов’язаних елементів. Системний підхід використовується в різних галузях науки і техніки, зокрема, в освіті. Системний аналіз – це методологія, яка дозволяє досліджувати складні системи, використовуючи системний підхід. Системний аналіз використовує математичні методи та інструменти для побудови моделей систем, а також для аналізу цих моделей. Інформаційна модель системи дистанційного навчання – це модель, яка відображає інформаційні потоки в системі. Інформаційна модель використовується для розробки та аналізу системи дистанційного навчання. Лінгвістична модель – це модель, яка описує систему дистанційного навчання за допомогою природної мови. Лінгвістична модель може бути використана для розробки інформаційної моделі. Аналіз інформаційної моделі дозволяє оцінити такі характеристики системи дистанційного навчання: – повноту інформації, необхідної для створення системи; – версії розвитку системи; – етапи створення системи; – основні показники системи; – семантичну узгодженість моделі. Івент-модель – це модель, яка описує систему дистанційного навчання за допомогою подій та робіт. Івент-модель використовується для аналізу послідовності подій у системі. Івент-модель дистанційного навчання з використанням системи дистанційного навчання на основі розробленого ядра системи забезпечує впорядковану послідовність подій і робіт в часі. Розглянемо рисунок 3.1. 66 Рисунок 3.1 – Модель керування дистанційним навчальним процесом Підготовка навчальних матеріалів та засвоєння предмета студентами є двома важливими складовими навчального процесу. Підготовка навчальних матеріалів включає в себе розробку навчальних програм, підручників, посібників, завдань, тестів тощо. Ця робота виконується викладачами та іншими працівниками навчального закладу. Засвоєння предмета студентами – це процес оволодіння ними навчальним матеріалом. Цей процес відбувається в процесі самостійної роботи, виконання завдань, участі в лекціях, семінарах, практичних заняттях тощо. Обидві ці складові є взаємопов'язаними. Якість підготовки навчальних матеріалів впливає на якість засвоєння предмета студентами. А успішне засвоєння предмета студентами свідчить про ефективність підготовки навчальних матеріалів. Детальніше, можна ознайомитися на рисунку 3.2. 67 Рисунок 3.2 – Схема часу події та модель P_1, R_2 R_11 - модельні оператори події: • P_1 – первинне тестування; • P_2 – аналіз первинного тестування; • P_3 – формування, корекція основного навчального плану; • P_4 – формується індивідуальна траекторія; • P_5 – навчальна підсистема; • P_6 – управлінська підсистема; • P_7 – оцінювання знань; • P_8 – формується екзаменаційний тест; • P_9 – екзаменаційне тестування; • P_10 – аналізування іспитів; • P_11 – систематизація, узагальнення ДУ. Т – тривалість навчального періоду. T_1 – тривалість включення студента в освітній цикл. T_2 – тривалість навчального циклу. T_3 – тривалість оцінки та контролю отриманих знань. 68 T = T_1 + T_2 + T_3 n – параметр навчального циклу; n = кількість тем курсу. P – параметр, що характеризує затримки часу в навчальному періоді. 3.2 Управління проектом дистанційним навчальним процесом Функціональна модель визначає список основних операцій, які система виконує, та обмеження, які застосовуються до поведінки об’єктів – зацікавлених сторін, таких як автори, студенти, репетитори та методисти, ігноруючи їх послідовність. Створений проект надасть значну кількість інформації про систему, оскільки він визначає загальні функціональні можливості системи. Функціональну модель легко роз'яснити простою мовою, описи функцій короткі та рідко деталізовані. Кожна функція пов’язана з елементами даних, які надають додаткову інформацію про кожну функцію, відомі як атрибути функції. Обмежень в переліку атрибутів не існує, і він формується на розсуд розробника. Деталі наведені на рисунку 3.3 Рисунок 3.3 – Діаграма Гантта проекту по формуванню електронного курсу 69 Для впорядкування складності розроблюваної системи кількість функцій у функціональній моделі повинна рухатися в межах від 25 до 99, незалежно від складності проекту. Однак для великих проектів цей жорсткий діапазон, за думкою автора, може бути підходящим для малих і середніх проектів, але він може значно вплинути на рівень абстракції функціональної моделі. 3.3 Інформаційне забезпечення системи дистанційного навчання Інформаційне забезпечення системи дистанційного навчання включає в себе різноманітні компоненти, такі як навчально-методичні матеріали, програмне забезпечення, технічні та технологічні засоби, необхідні для підтримки процесу навчання. Зокрема, розглядаються ключові складові цього забезпечення. Вступ до дисципліни включає короткий опис предмета, мети та завдань вивчення дисципліни, розташування її в навчальному процесі. Вступи до тем і блоків, а також їх резюме, сприяють механізмам сприйняття та запам'ятовування і відображають установки вивчення. Це особливо важливо з психолого-педагогічної точки зору, і на цю тему існує спеціальна література. Електронний підручник є теоретичним матеріалом у формі гіпертексту, який включає ілюстративні графічні об'єкти, словник, бібліографію та додатковий матеріал. Основний матеріал кожної теми повинен бути лаконічним та візуально доступним. Ілюстрації та графіка повинні бути чіткими та інформативними, а ключові терміни розшифровані в глосарії. Щодо додаткового матеріалу, він повинен мати необхідний обсяг для забезпечення роботи студента з основним матеріалом. Цей матеріал має важливе методологічне значення та може надати 70 студентам додаткові можливості. Як додатковий (довідковий) матеріал можуть використовуватися наступні елементи: – термінологічний словник, який охоплює всі терміни, що можуть бути незрозумілими для найслабшого учня, і уникати розбіжностей у визначеннях термінів між матеріалом і словником. Автор повинен включити перехресні посилання в словнику; – пояснювальні стенограми тексту, які є гнучким елементом гіпертекстових комп'ютерних підручників і використовуються тільки тоді, коли студент виявляє зацікавленість або потребу в них; – нормативно-правова база, яка повинна включати лише необхідні нормативні документи для вивчення дисципліни, з посиланнями на конкретні абзаци або сторінки; – довідкові дані, які надають інформацію, необхідну для вирішення обчислювальних завдань або ілюстрації теоретичних конструкцій; – приклади з економічної практики реальних фірм служать наочним інструментом для ілюстрації використання теоретичного матеріалу; – ситуаційний аналіз та завдання на базі комп'ютерної лабораторії є активними методами навчання, що детально описані в літературі, і визнані ефективними для дистанційного навчання; – електронна книга завдань може приймати різні форми і моделювати не лише традиційні, але і проблемні ситуації. Зокрема, додатковим (довідковим) матеріалом можуть бути: – taskbook на базі комп'ютерної лабораторії: цей елемент включає практичні завдання та лабораторні роботи, які дозволяють студентам взаємодіяти з певними концепціями або навичками у віртуальному середовищі; – інші текстові та графічні матеріали: які не були включені авторами в основний матеріал, але можуть доповнити розуміння теми або надати додаткові приклади та ілюстрації; Варто зазначити, що всі ці додаткові ресурси повинні бути доступні і легко 71 зрозумілі студентам, сприяючи їхньому більш повному освоєнню матеріалу та забезпечуючи гнучкість у навчанні. Книга проблем у форматі гіпертексту із вказівками на статичний ілюстративний та теоретичний матеріал включає безліч проблемних множин, типову схему рішення та відповідний інструмент. Taskbook, що базується на комп’ютерній лабораторії, представляє собою збірник завдань, який включає інструменти для створення моделей, інструменти моделювання та засоби для оцінки результатів моделювання. Підсистема перевірки включає в себе попередній тест із тестами самооцінки та контролю знань, тестування за темами курсу, а також тести самооцінки, контролю знань та екзаменаційного тестування. Тест самооцінки передбачає оцінювання власних уявлень студентів про базові знання, необхідні для вивчення курсу та інші відомості. Тест контролю знань спрямований на об'єктивне оцінювання знань студентів, а тестування за актуальною темою оцінює уявлення студентів про набуті знання. Тест на контроль знань та екзаменаційне тестування спрямовані на об'єктивне оцінювання знань студентів. Питання тесту контролю знань формуються на основі результатів тесту самооцінки. Екзаменаційне тестування націлене на об'єктивне оцінювання знань студентів протягом усього курсу. Питання екзаменаційного тестування формуються на основі випадкового відбору питань з тестів контролю знань для всіх тем курсу. Процес розробки тестових завдань більш детально розглядається в розділі «Підготовка тестових завдань для контролю знань». Консультації, доступні студентам від викладача, надають можливість отримати відповіді на всі питання, пов'язані з навчальним процесом. За результатами тестів контролю знань для кожного студента формується перелік розділів електронного підручника та додаткова бібліографія, яку слід вивчити для успішної розробки розділів курсу. 72 Інструменти для введення, підтримки контенту та управління системою дистанційного навчання є необхідною складовою цього процесу. Підсумовуючи третій розділ, можна сказати, що тут було розроблено модель для організації дистанційного навчального процесу. У формальному визначенні, ця модель подій представляє собою комбінацію робіт, подій та їх взаємозв’язків, а її графічне відображення – це дуги, що представляють собою виконані системою роботи. Був розроблений проект, який надає значну кількість інформації про систему, оскільки він описує загальні функціональні аспекти. Користувачі, клієнти, керівники проектів, аналітики, розробники, фахівці з контролю якості та всі, хто цікавиться системою дистанційного навчання, можуть здобути розуміння того, що система має виконувати за допомогою функціональної моделі. Крім того, були розглянуті ключові елементи інформаційного забезпечення системи дистанційного навчання. 73 ВИСНОВКИ У дослідженні визначено поняття управління проектами, розглянуто як специфічну галузь управлінської діяльності, що базується на попередній колегіальній розробці інтегрованої системної моделі дій з метою досягнення початкової мети та її реалізації. Також дане дослідження розкриває сутність дистанційного навчання, яке базується на самостійній роботі студентів з різноманітними ресурсами, такими як підручники, спеціальна література, аудіо- та відеоматеріали, комп'ютерні програми. За отриманими результатами визначено, що найбільш ефективним інструментом дистанційного навчання є Ispring Suite, який відрізняється високою якістю та легкістю в сприйнятті. Компанія відзначається значним прогресом у розробці технологій дистанційного навчання. Детально розроблено план оцінки проекту, включаючи обсяг, тривалість, кадровий склад і обладнання, порівняно його із запропонованими умовами і ресурсами. Проведено техніко-економічне обґрунтування проекту управління дистанційним навчанням, що передбачає визначення ефективності навчання та критеріїв оцінки цієї ефективності. Також висвітлено основні підходи до управління ресурсами при формуванні проекту управління дистанційним навчальним процесом. Розроблено модель для дистанційного навчального процесу, що включає сукупність робіт, подій і зв'язків, із графічним зображенням у вигляді напрямного графа. Описаний проект дозволяє отримати інформацію про систему, враховуючи її загальну функціональність, і стає зрозумілим для користувачів, які цікавляться системою дистанційного навчання. Наведено огляд характерних елементів інформаційного забезпечення 74 системи дистанційного навчання. У ході аналізу різноманітних аспектів, пов'язаних із системою дистанційного навчання та управлінням проектами, було виявлено значущі елементи, які впливають на ефективність та успішність впровадження цих систем. Розглянуті питання включають в себе розробку моделей, використання інструментів для дистанційного навчання, тестування, консультації, техніко- економічне обґрунтування та управління ресурсами у процесі проектного управління. У висновках можна відзначити, що використання Ispring Suite виявилося високоефективним для дистанційного навчання, забезпечуючи якісні та зрозумілі інструменти. Техніко-економічне обґрунтування проекту та вивчення підходів до управління ресурсами стали ключовими етапами в розробці систем дистанційного навчання та їх впровадженні. Розробка моделі дистанційного навчального процесу та вивчення складових інформаційного забезпечення дозволили визначити основні елементи та функціональність системи, що сприяє кращому розумінню користувачами її потреб та можливостей. Усі ці аспекти об'єднуються в комплексний підхід до створення та управління системами дистанційного навчання, де враховуються якість навчання, ефективність використання ресурсів та адаптивність до потреб користувачів. 75 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Загальні рекомендації з підготовки, оформлення, захисту та оцінювання випускних кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти першого «бакалаврського» і другого «магістерського» рівнів / За ред. доц. М.І. Шинкарика. Тернопіль: ТНЕУ, 2018. 67 с. 2. Комар М.П., Саченко А.О., Васильків Н.М. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи з освітньо-професійної програми «Комп’ютерні науки» спеціальності 122 «Комп’ютерні науки» за другим (магістерським) рівнем вищої освіти. Тернопіль: ЗУНУ, 2021. 32 с. 3. Дуткевич Т. Схема взаємодії системи управління навчанням і навчальним модулем. Технології, інструменти та стратегії реалізації наукових досліджень: матеріали II Міжнародної наукової конференції (Т. 1), м. Львів, 24 вересня, 2021 р. / Міжнародний центр наукових досліджень. — Вінниця: Європейська наукова платформа, 2021. – С. 141-142. 4. Лендюк Т.В., Дуткевич Т. Порівняльний аналіз структур дистанційного і традиційного навчання. Міжнародна наукова інтернет-конференція «Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення (випуск 61)» / Збірник тез доповідей: випуск 61 (м. Тернопіль, 15 вересня 2021 р.), с. 27-28. 5. Aliyah. Pengembangan Model Pembelajaran Tematik Berbasis Proyek untuk Meningkatkan Kemapuan Berpikir Kreatif Siswa. Jurnal Pendidikan Dasar. 2017. Vol. 8. No. 2. Pp. 36–50. (in Indonesian) 6. Ardhyantama, V. Pendidikan Karakter Melalui Cerita Rakyat Pada Siswa Sekolah Dasar. Indonesian Journal of Primary Education. 2017. Vol. 1. No. 2. Pp. 95. URL: https://doi.org/10.17509/ijpe.v1i2.1081 (in Indonesian) 7. Ardhyantama, V. Pengembangan Media Flash Untuk Meningkatkan Hasil Belajar Siswa Sd Kelas Iv Sd Hangtuah Vi Surabaya. Alpen: Jurnal Pendidikan Dasar. 2019. Vol. 3. No. 1. URL: https://doi.org/10.24929/alpen.v3i1.23. (in Indonesian) 8. Ardhyantama, V dan D. Idayani. Two-Way Communication in Distance Leraning. Proceedings of 2nd International Conference on the Future of Education 78 76 IConFEd). 2020. Pp. 755-762. Arifa, F. N. Tantangan Pelaksanaan Kebijakan Belajar Dari Rumah Dalam Masa Darurat Covid-19. Info Singkat;Kajian Singkat Terhadap Isu Aktual Dan Strategis, 2020. Vol. XII. No. (7/I). Pp. 6. URL: http://berkas.dpr.go.id/puslit/files/info_s ingkat/Info Singkat-XII-7-I-P3DIApril2020- 1953.pdf (in Indonesian) 9. Bahriah, E. S., Suryaningsih, S., & Yuniati, D. (2017). Pembelajaran Berbasis Proyek pada Konsep Koloid untuk Pengembangan Keterampilan Proses Sains Siswa. JTK (Jurnal Tadris Kimiya). 2017. Vol. 2. No. 2. Pp. 145–152. (in Indonesian) 10. Baihaqi, M. A., Sarwi, S., & Ellianawati, E. The Implementation of ProjectBased Learning with Integrated Stem in Distance Learning to Improve Students’ Communication Skills. Educational Management, 2020. Pp. 227–233. 11. European Commission. “A renewed agenda for the modernisation of higher education”. 2017. URL: http://eur-lex.europa.eu/legalcontent/ EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:52017DC0247&from=EN. 12. Rienties, B, Borona, A, Cross, S, Kubiak, C, Mayles, K and Murphy, S. “Analytics4Action evaluation framework: A review of evidence-based learning analytics interventions at the Open University UK”. Journal of Interactive Media in Education. 2016. Vol. 1. No. 2. Pp. 1–11. URL: https://doi.org/10.5334/jime.394 13. Sánchez-Elvira Paniagua, A. “¿Cómo desarrollar un Sistema de Apoyo al Estudiante de calidad en entornos mediados por tecnología? Experiencias de la UNED de España/How to develop a Quality Student Support System in technology-mediated environments? Experiences of the UNED of Spain”. In: Cruz, M and Sánchez-Elvira Paniagua, A (eds.), Claves innovadoras para la prevención del abandono en instituciones de educación a distancia: Experiencias internacionales/Innovative keys for prevention of dropout in distance education institutions: International experiences. 2016. Pp. 195–264. AIESAD, Santiago de los Caballeros: Ediciones UAPA. URL: https://weblibro.000webhostapp.com/capitulo9.html. 14. Santamaría Lancho, M, Hernández, M, Sánchez-Elvira Paniagua, A, Luzón 79 Encabo, JM and Jorge-Botana, G. “Using semantic technologies for giving a formative assessment and supporting scoring in large courses and MOOCs: First 77 experiences at UNED (2015–2017)”. 2017. In: Ubachs, G and Konings, L (eds.), Higher Education for the Future; Accelerating and Strengthening Innovation, Proceedings 18th EADTU conference. URL: https://www.researchgate.net/publication/327047640_Using_Semantic_Technol ogies_for_Formative_Assessment_and_Scoring_in_Large_Courses_and_MOO Cs/fulltext/5b74e98b92851ca65063ca9f/Using-Semantic-Technologies-forFormative- Assessment-and-Scoring-in-Large-Courses-and-MOOCs.pdf 15. Wildavesky, B. “The Open University at 45: What can we learn from Britain’s distance education pioneer?” 2017. URL: https://www.brookings.edu/blog/browncenter-chalkboard/2016/02/01/the- openuniversity-at45-what-can-we-learn-from-britains-distance-educationpioneer/. 16. Taylor, W., Pruitt, R., & Fasolino, T. Innovative use of service-learning to enhance baccalaureate nursing education. Journal of Nursing Education. 2017. Vol. 56. No. 9. Pp. 560-563. 17.Texas State University. Service-learning excellence program. 2019. URL: https://servicelearning.txstate.edu/ 18. Система електронного навчання ВНЗ на базі MOODLE: Методичний посібник / Ю. В. Триус, І. В. Герасименко, В. М. Франчук // За ред. Ю. Триуса. – Черкаси. 2012. – 220 с. URL: https://vfranchuk.fi.npu.edu.ua/images/files/statty/37_SEN_VNZ.pdf.pdf. 19. Веремчук А. Проблеми і перспективи дистанційного навчання у ВНЗ./ Проблеми підготовки сучасного вчителя : збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [ред. кол. : Безлюдний О. І.(гол. ред.) та ін.]. – Умань : ФОП Жовтий О. О.,. – Випуск 7. –С. 319-325. 20. Мурасова Г. Є. Особливості професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах дистанційного навчання. URL: http://www.confcontact.com/2012_10_04/pe2_muraso va.htm. 78 21. Підготовка майбутніх педагогів у контексті стандартизації початкової 80 освіти : матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернетконференції з міжнародною участю. – Бердянськ, 2018. – 247 с. 22. Проблеми розроблення навчально-методичного забезпечення освітнього процесу вищої школи: зб. тез Всеукраїнської наук.-практ. конф., травень 2018 р., Дніпро / М-во освіти і науки України, Нац. гірн. ун-т, Науковометодичний центр. – Дніпро : НГУ, 2018. – 161 с. 23. Положення про дистанційне навчання (Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України № 40) URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#n18. 24. Закон України «Про національну програму інформатизації» URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/74/98- %D0%B2%D1%80. 25. Шахіна І. Ю., Лазнюк Д. С. Інтенсифікація освітнього процесу з використанням on-line засобів // Фізико-математична освіта : науковий журнал. 2017. Випуск 4(14). С. 318-323. 26. Гадецька, З. М. Побудова інструментальних програмних систем автоматизації тестування знань в гібридних інтелектуальних середовищах на основі агентних технологій: Автореф. … канд. тех. наук: 01.05.03. / Зоя Митрофанівна Гадецька. – Київ,. – 28 с. 27. Лабораторія СЕТ – віртуальна лабораторія семантичних технологій в електронному навчанні URL: http://www.setlab.net. 28. National Volunteer Caregiving Network. (2019). NVCN Volunteer Caregiving website. 2019. URL: https://nvcnetwork.org/wp/ 29. Sánchez-Elvira Paniagua, A. and Simpson, O., 2018. Developing Student Support for Open and Distance Learning: The EMPOWER Project. Journal of Interactive Media in Education. 2018. No. 1. Pp. 9. URL: http://doi.org/10.5334/jime.470 30. Ardhyantama, V., Apriyanti, C., & Erviana, L. Project-Based Learning as the Alternative for Distance Learning in COVID-19 Outbreak. Indonesian Journal of Primary Education. 2021. Vol. 4, no. 1. 79 31. Paniagua, A. S. E., & Simpson, O. Developing student support for open and 81 distance learning: The EMPOWER project. Journal of Interactive Media in Education. 2018. No. 1. Pp. 9. URL: http://doi.org/10.5334/jime.470 32. Paniagua, A. S. E., & Simpson, O. Developing student support for open and distance learning: The EMPOWER project. Journal of Interactive Media in Education. 2018. No. 1. Pp. 9. URL: http://doi.org/10.5334/jime.470. 33. Neto, J., Nolan, S., & Mendes, A. Planning and Developing Courses in Distance Learning Environments: a training course for HiEdTec Project. In International Conference on Computer Systems and Technologies'21. June 2021. Pp. 201-206. 34. Lieneck, C. (2019). Service Learning Via Distance Learning: A Unique Learning Combination. The Journal of Health Administration Education. 2019. Vol. 36. No. 2. Pp. 233. 35. Hilliard, J., Kear, K., Donelan, H., & Heaney, C. (2019, June). Exploring the emotions of distance learning students in an assessed, online, collaborative project. In EDEN Conference Proceedings. June 2019. No. 1. Pp. 260-268. 36. Kato, F., Spring, R., & Mori, C. Incorporating project-based language learning into distance learning: Creating a homepage during computer-mediated learning sessions. Language Teaching Research, 2020. 37. Baihaqi, M. A., Sarwi, S., & Ellianawati, E. The Implementation of Project- Based Learning With Integrated Stem in Distance Learning to Improve Students’ Communication Skills. Educational Management. 2020. 227-233. 38. Dietrich, N., Kentheswaran, K., Ahmadi, A., Teychené, J., Bessière, Y., Alfenore, S., Hébrard, G. (2020). Attempts, successes, and failures of distance learning in the time of COVID-19. Journal of Chemical Education. 2020. Vol. 97. No. 9. Pp. 2448-2457. 39. Abrams, Z., Rott, S. Variability and variation of L2 grammar: A cross- sectional analysis of German learners’ performance on two tasks. Language Teaching Research. 2017. Vol. 21. Pp. 144–165. 80 40. Beckett, G.H., Slater, T. Technology-integrated project-based language learning. In Chapelle, C.A. (Ed.), The encyclopedia of applied linguistics. Chichester: Wiley Online Library. 2018. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.1002/9781405198431.wbeal1487. 82 41. Ariyani, E., Jalmo, T., & Yolida, B. Pengaruh Model PjBL terhadap Kemampuan Komunikasi Sains dan Berpikir Kreatif Peserta Didik. Jurnal Bioterdidik: Wahana Ekspresi Ilmiah. 2019. Vol. 7. No. 3. Pp. 1-12. (in Indonesian) 42. Khoeriyah, N., Abdurrahman, A., & Wahyudi, I. Implementasi Pendekatan Pembelajaran STEM Untuk Meningkatkan Kemampuan Berpikir Kritis Siswa SMA pada Materi Gelombang Bunyi. Journal Riset dan Kajian Pendidikan Fisika UAD. 2019. Vol. 5. No. 2. Pp. 53-62. (in Indonesian) 43. Lestari, T. P., Sarwi, S., & Sumarti, S. S. STEM-based Project Based Learning Model to Increase Science Process and Creative Thinking Skills of 5th Grade. Journal of primary education. 2018. Vol. 7. No. 1. Pp. 18-24. 44. OECD. (2015). PISA Result in Focus. Yugoslav: OECD Publication 45. Putri, A., Enawaty, E., & Lestari, I. Deskripsi Keterampilan Komunikasi Siswa SMA Negeri 9 Pontianak melalui Metode Praktikum pada Materi KSP. Jurnal Pendidikan dan Pembelajaran Khatulistiwa. 2016. Vol. 5. No. 9. Pp. 1-11. (in Indonesian). 46. Rahmawati, S., Subali, B., & Sarwi, S. The Effect of Ethnoscience Based Contextual Learning toward Students’ Learning Activity. Journal of Primary Education. 2019. Vol. 8. No. 2. Pp. 152-160. 47. Sarwi, A., Fathonah, S., & Subali, B. The analysis of Ethnoscience-Based Science Literacy and Character Development Using Guided Inquiry Model. Journal of Physics: Conference Series (IOP Publishing). 2020. Vol. 1567. No. 2. Pp. 1-6. 48. Savitri, A. Revolusi Industri 4.0: Mengubah Tantangan Menjadi Peluang di Era Disrupsi 4.0. Yogyakarta: Genesis. 2019. (in Indonesian) 49. Thomson, S., Wernert, N., O'Grady, E., & Rodrigues, S. TIMSS 2015: Reporting Australia’s results. Victoria: Australian Council for Educational Research Ltd. 2017. 81 50. Zubaidah, S. Keterampilan Abad ke-21: Keterampilan yang Diajarkan melalui Pembelajaran. Proceeding, Presented in Seminar Nasional Pendidikan (Isu-Isu Strategis Pembelajaran MIPA Abad ke-21). Program Studi Pendidikan Biologi STKIP Persada Khatulistiwa Sintang, Kalimantan Barat. 2016. Vol. 21. No. 10. Pp. 1-17. (in Indonesian)