Управління проєктом впровадження електронної системи облікувантажів для малих підприємств

Чекаленко, Олександр Леонідович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5210

Title:	Управління проєктом впровадження електронної системи облікувантажів для малих підприємств
Authors:	Прокопенко , Тетяна Олександрівна Чекаленко, Олександр Леонідович
Keywords:	електронна система;оцінка ефективності;управління проєктом;автоматизація логістики;розробка
Issue Date:	4-Dec-2024
Abstract:	Кваліфікаційна робота присвячена управлінню проєктом впровадження електронної системи обліку вантажів для малих підприємств. Робота є актуальною, оскільки впровадження електронних систем автоматизації логістики дозволяє оптимізувати бізнес-процеси, зменшувати витрати, покращувати обслуговування клієнтів і сприяти конкурентоспроможності підприємств у динамічному ринковому середовищі. Метою роботи є створення плану впровадження електронної системи обліку вантажів та оцінка її економічної ефективності для малих підприємств. Об’єктом дослідження є процеси управління проєктами у сфері логістики. Предметом дослідження виступають методи й технології, необхідні для впровадження електронної системи обліку вантажів. Наукова новизна полягає в удосконаленні підходів до управління проєктами впровадження електронних систем для малих підприємств шляхом адаптації існуючих методів і розробки нових рекомендацій для мінімізації ризиків. Практичне значення одержаних результатів має високий потенціал для використання у сфері автоматизації бізнес-процесів. Запропонована система дозволяє малим підприємствам ефективно впроваджувати сучасні технології обліку вантажів, що сприяє оптимізації логістики та підвищенню їхньої конкурентоспроможності. У першому розділі проведено аналіз сучасних теоретичних основ управління проєктами, визначено ключові вимоги до системи, а також її потенційні переваги для малих підприємств. Другий розділ присвячений управлінню розробкою та впровадженням системи, розглянуто етапи планування, бюджетування, розподілення ресурсів і побудову діаграм. У третьому розділі виконано оцінку економічної ефективності проєкту, розраховано основні фінансові показники та запропоновано заходи для підвищення результативності.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5210
Appears in Collections:	126 Інформаційні системи та технології (IT Project Management)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
РЕП_МАГ_Чекаленко_МІТ-2311.pdf Restricted Access	Управління проєктом впровадження електронної системи обліку вантажів для малих підприємств	2.18 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ
ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ
ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ
КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОЕКТУВАННЯ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи магістра

на тему: «Управління проєктом впровадження електронної системи обліку вантажів
для малих підприємств»

Виконав: здобувач другого
(магістерського) рівня вищої
освіти
2 курсу, групи МІТ-2311
Спеціальності 126 Інформаційні
системи татехнології
ОП «IT Project Management»
Чекаленко Олександр Леонідович
Керівник: Завідувач кафедри
інформаційних технологій
проектування, професор, доктор
технічних наук, Прокопенко Тетяна
Олександрівна
Рецензент: Директор ТОВ
Андерсенлаб Олег Вікторович
Алесін

Черкаси – 2024року

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет інформаційних технологій і систем _
(повна назва)

Кафедра Інформаційних технологій проектування _
(повна назва)

Освітньо-кваліфікаційний рівень магістр _
(назва)

Спеціальність 126 Інформаційні системи та технології _
(шифр і назва)
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри ІТП
_ Тетяна ПРОКОПЕНКО
« » _2024р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
Чекаленку Олександру Леонідовичу … … … … … … … … … … … . . … … … … … … … … … … … . . … … … … … … … … … … … . . … … … … … … … … … … … . . … … … … … … … … … … … . . … … … … … … … … … … … . . … … … … … … … … … … … . . … … … … … … … … … … … . . … … … … … … … … … … … . . … … … … … … … … … … … . . … … … … … … … … … … … . . … … … … … … … … … … … . . … … … … … … … … … … … . . … … … … … … … … … … … . .
(прізвище, ім’я, по-батькові)
1. Тема проекту Управління проєктом впровадження електронної системи обліку вантажів для
малих підприємств
Керівник роботи Прокопенко Тетяна Олександрівна, д.т.н., завідувач кафедри ІТП
Затверджена наказом Черкаського державного технологічного університету від
«7» вересня 2024 року № 299/04
2. Строк подання здобувачем роботи 25.11.2024.
3. Вихідні дані до роботи Середовище розробки завдань Microsoft project standard, Обчислення
економічної ефективності Microsoft excel
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити)
ВСТУП, 1 ОСНОВИ РОЗРОБКИ ПРОЄКТУ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ВАНТАЖІВ, 1.1.
Особливості впровадження електронних систем для малого бізнесу, 1.2. Аналіз середовища для
впровадження системи обліку вантажів, 1.3 Формування цілей та задач проєкту, 2 ПЛАНУВАННЯ
ТА РЕЛІЗАЦІЯ ПРОЄКТУ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ВАНТАЖІВ,
2.1. Управління комунікацією та інформаційним зв’язком в проєкті, 2.2. Управління змістом проєкту,
2.3. Управління ресурсами проєкту, 2.4. Управління часом проєкту, 2.5. Управління вартістю проєкту,
2.6. Управління якістю проєкту, 2.7.Управління ризиками проєкту, 2.8. Управління персоналом та
мотивація, 2.9. Управління інформаційною безпекою, 2.10. Управління рекламою проєкту, 3
ОЦІНКА ТА АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЄКТУ, 3.1. Планування фінансових
ресурсів інвестиційної фази, 3. 2. Оптимізація плану фінансування інвестиційної фази проєкту, 3.3.
Розробка зведеного кошторису витрат інвестиційної фази проєкту, 3.4. Прогнозування показників
операційної діяльності, 3.5. Планування амортизаційних витрат операційної діяльності, 3.6. Прогноз
доходів операційної діяльності, 3.7. Планування кредитних процесів операційної діяльності, 3.8.
Прогноз витрат операційної діяльності, 3. 9. Прогноз грошових потоків операційної діяльності, 3.10.
Прогноз грошових потоків проєкту, 3.12. Розробка проєкту кредитного договору, ВИСНОВКИ,
Список використаних джерел, ДОДАТКИ
5.Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)

1) Рисунок: Діаграма Ісікави;
6. Консультанти з проекту із зазначенням розділів проекту, що їх стосуються

Підпис, дата
Розділ Консультант
Завдання видав, завдання
прийняв

7. Дата видачі завдання 2 вересня 2024 р.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Пор. № Назва етапів дипломного проекту Термін виконання Примітка
етапів проекту
1 Підготовча стадія
1.1 Постановка задачі 02.09.2024 Виконано
1.2 Підготовка завдання 04.09.2024 Виконано
1.3 Погодження завдання 06.09.2024 Виконано
1.4 Затвердження завдання 09.09.2024 Виконано
2 Основна стадія
2.1 Підбір матеріалів 18.09.2024 Виконано
2.2 Аналіз шляхів рішення задачі 20.09.2024 Виконано
2.3 Розрахунок основних параметрів роботи 24.09.2024 Виконано
2.4 Вибір кінцевого варіанту проектного рішення 30.09.2024 Виконано
2.5 Оформлення первісної редакції роботи 10.10.2024 Виконано
3 Заключна стадія
3.1 Узгодження проектних рішень з керівником 17.10.2024 Виконано
3.2 Оформлення пояснювальної записки 18.11.2024 Виконано
3.3 Попередній захист роботи 25.11.2024 Виконано
3.4 Затвердження роботи 27.12.2024 Виконано
3.5 Рецензування роботи 29.12.2024 Виконано
3.6 Захист роботи 04.12.2024

Здобувач вищої освіти
(підпис) (ПІБ)
Керівник роботи
(підпис) (ПІБ)

АНОТАЦІЯ

Пояснювальна записка складається з трьох розділів, викладена на 91 сторінках,
містить 11 рисунків, 32 таблиць, 55 джерел використаної літератури, шести додатків.

Кваліфікаційна робота присвячена управлінню проєктом впровадження
електронної системи обліку вантажів для малих підприємств.
Робота є актуальною, оскільки впровадження електронних систем
автоматизації логістики дозволяє оптимізувати бізнес-процеси, зменшувати витрати,
покращувати обслуговування клієнтів і сприяти конкурентоспроможності
підприємств у динамічному ринковому середовищі.
Метою роботи є створення плану впровадження електронної системи обліку
вантажів та оцінка її економічної ефективності для малих підприємств. Об’єктом
дослідження є процеси управління проєктами у сфері логістики. Предметом дослідження
виступають методи й технології, необхідні для впровадження електронної системи
обліку вантажів.
Наукова новизна полягає в удосконаленні підходів до управління проєктами
впровадження електронних систем для малих підприємств шляхом адаптації
існуючих методів і розробки нових рекомендацій для мінімізації ризиків.
Практичне значення одержаних результатів має високий потенціал для
використання у сфері автоматизації бізнес-процесів. Запропонована система дозволяє
малим підприємствам ефективно впроваджувати сучасні технології обліку вантажів,
що сприяє оптимізації логістики та підвищенню їхньої конкурентоспроможності.
У першому розділі проведено аналіз сучасних теоретичних основ управління
проєктами, визначено ключові вимоги до системи, а також її потенційні переваги для
малих підприємств.
Другий розділ присвячений управлінню розробкою та впровадженням системи,
розглянуто етапи планування, бюджетування, розподілення ресурсів і побудову
діаграм.
У третьому розділі виконано оцінку економічної ефективності проєкту, розраховано
основні фінансові показники та запропоновано заходи для підвищення
результативності.
Ключові слова магістерської роботи: електронна система, управління
проєктом, автоматизація логістики, оцінка ефективності.

ANNOTATION

The explanatory note consists of three chapters, is presented on 91 pages, and contains
11 figures, 32 tables, 55 references, and six appendices.

The qualification work is dedicated to the project management of implementing
an electronic cargo tracking system for small businesses.
The work is relevant because the implementation of electronic systems for
logistics automation allows optimizing business processes, reducing costs, improving
customer service, and enhancing the competitiveness of enterprises in a dynamic market
environment.
The goal of the study is to develop a plan for implementing an electronic cargo
tracking system and evaluate its economic efficiency for small businesses.
The object of the study is project management processes in the field of logistics.
The subject of the study is methods and technologies necessary for implementing an
electronic cargo tracking system.
The scientific novelty lies in improving approaches to project management for
implementing electronic systems in small businesses by adapting existing methods and
developing new recommendations for risk minimization.
The practical significance of the results holds a high potential for application in
the field of business process automation. The proposed system enables small enterprises
to effectively implement modern cargo tracking technologies, optimizing logistics and
enhancing competitiveness.
In the first chapter, the study analyzes modern theoretical foundations of project
management, identifies key system requirements, and outlines its potential benefits for small
businesses.
The second chapter focuses on managing the development and implementation of the
system, including planning, budgeting, resource allocation, and building diagrams.
In the third chapter, the economic efficiency of the project is evaluated, key financial
indicators are calculated, and measures for improving performance are proposed.

Keywords: electronic system, project management, logistics automation,
efficiency evaluation.

2

ЗМІСТ
ВСТУП ..................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1 Основи розробки проєкту елктронної системи обліку вантажів ......... 7
1.1. Особливості впровадження електронних систем для малого бізнесу ........ 7
1.2. Аналіз середовища для впровадження системи обліку вантажів ............. 10
1.3. Формування цілей та задач проєкту ............................................................ 14
1.4. Висновки до розділу..................................................................................... 24
РОЗДІЛ 2 Планування та реалізація проєкту впровадження електронної системи
обліку вантажів...................................................................................................... 26
2.1. Управління інтеграцією та інформаційним зв’язком в проєкті ................ 26
2.2. Управління змістом проєкту ....................................................................... 34
2.3. Управління ресурсами проєкту ................................................................. 38
2.4 Управління часом проєкту ........................................................................... 40
2.5 Управління вартістю проєкту ...................................................................... 43
2.6 Управління якістю проєкту.......................................................................... 45
2.7. Управління ризиками проєкту .................................................................... 46
2.8 Управління персоналом та мотивація ......................................................... 48
2.9. Управління інформаційною безпекою ....................................................... 49
2.10 Управління рекламою проєкту .................................................................. 51
2.11 Висновки до розділу ................................................................................... 53
Розділ 3 Оцінка та аналіз результатів впровадження проєкту ............................ 54
3.1 Планування фінансових ресурсів інвестиційної фази ІТ проєкту ............. 54
3.2 Оптимізація фінансових ресурсів інвестиційної фази ІТ проєкту ............. 56
3.3 Розробка зведеного кошторису витрат інвестиційної фази проєкту ......... 60
3.4 Прогнозування показників операційної діяльності .................................... 62
3.5 Планування амортизаційних витрат операційної діляності ....................... 64
3.6 Прогноз доходів операційної діяльності .................................................... 66
3.7 Планування кредитних процесів операційної діяльності .......................... 67
3.8 Прогноз витрат операційної діяльності...................................................... 70
3.9 Прогноз грошових потоків операційної діяльності ................................... 72

3
3.10 Прогноз грошових потоків проєкту ......................................................... 75
3.11 Розробка проєкту кредитного договору .................................................... 76
3.12 Висновки до розділу................................................................................... 78
ВИСНОВКИ .......................................................................................................... 79
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................................. 81
ДОДАТОК А ......................................................................................................... 85
ДОДАТОК Б .......................................................................................................... 86
ДОДАТОК В .......................................................................................................... 90
ДОДАТОК Г .......................................................................................................... 91

4

ВСТУП
У сучасному світі інформаційні технології є рушійною силою інновацій та
ефективності в різних галузях, включаючи логістику. Автоматизація бізнес-
процесів і впровадження електронних систем стають важливими складовими для
досягнення конкурентоспроможності. Особливо це актуально для малих
підприємств, які прагнуть оптимізувати управління ресурсами, зменшити витрати
та підвищити якість обслуговування. Одним із таких ефективних рішень є
електронні системи обліку вантажів, що значно полегшують процеси моніторингу,
аналізу та управління логістичними операціями.
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю впровадження
сучасних електронних систем у малих підприємствах, які часто стикаються з
обмеженими фінансовими, технічними й кадровими ресурсами. Урахування цих
обмежень, разом із зростаючою складністю ринкових умов, вимагає застосування
спеціальних підходів до управління проєктами. Впровадження електронних систем
обліку вантажів сприяє автоматизації рутинних процесів, зниженню кількості
помилок і підвищенню ефективності роботи. Це, своєю чергою, створює
конкурентні переваги для малих підприємств і сприяє їхньому сталому розвитку.
Мета дослідження полягає в розробці та впровадженні моделі управління
проєктом створення електронної системи обліку вантажів, орієнтованої на потреби
малих підприємств.
Завдання дослідження:
 проаналізувати теоретичні основи управління ІТ-проєктами та електронних
систем обліку вантажів;
 розробити концепцію впровадження електронної системи обліку вантажів,
враховуючи особливості малих підприємств;
 визначити ключові етапи планування та реалізації проєкту;
 провести оцінку ризиків і запропонувати методи їх мінімізації;
 розрахувати економічну доцільність впровадження системи.
Об'єкт дослідження: процеси управління проєктами у сфері логістики малих
підприємств.

5

Предмет дослідження: методи управління проєктами впровадження електронної
системи обліку вантажів для малих підприємств, які враховують специфіку їхніх
ресурсів і потреб.
Методи дослідження. У роботі використано системний аналіз, методи
управління проєктами (PMBOK, Agile), SWOT-аналіз, оцінку економічної
ефективності та інструменти моделювання бізнес-процесів.
Наукова новизна полягає у розробці комплексної моделі управління
впровадженням інформаційної системи для малих підприємств із урахуванням
їхньої специфіки, що сприяє мінімізації ризиків і підвищенню ефективності роботи.
Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані
малими підприємствами для оптимізації логістичних процесів і впровадження
сучасних інформаційних систем. Запропонована модель управління проєктом і
використані технології також можуть бути інтегровані в освітні програми для
підготовки фахівців із управління ІТ-проєктами.
Апробація результатів роботи і публікації. Результати дипломної роботи
представлені тезами «УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТОМ ВПРОВАДЖЕННЯ
ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ВАНТАЖІВ ДЛЯ МАЛИХ
ПІДПРИЄМСТВ» Матеріали IІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-
конференції «ІННОВАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВНІ ШЛЯХИ РОЗВИТКУ
ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (ІПШРІТ-2024)», 22 листопада 2024.
[Електронний ресурс] – Черкаси: ЧДТУ, 2024.
Структура роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку
використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 99 сторінок,
включає 11 рисунків, 32 таблиць і 55 джерел.
У Розділі 1 проаналізовано теоретичні основи управління ІТ-проєктами та
розглянуто ключові аспекти впровадження електронних систем обліку вантажів.
У Розділі 2 детально описано етапи планування та реалізації проєкту впровадження
системи, розглянуто управління ресурсами, часом, ризиками та якістю. Розділ
3 присвячено оцінці економічної доцільності впровадження системи, аналізу її
ефективності та розробці практичних рекомендацій.

6

Очікувані результати дослідження сприятимуть розвитку малих підприємств
і підвищенню ефективності їхньої роботи через автоматизацію та впровадження
сучасних інформаційних технологій.

7

РОЗДІЛ 1 Основи розробки проєкту елктронної системи обліку вантажів
1.1. Особливості впровадження електронних систем для малого бізнесу
Впровадження електронних систем для малого бізнесу є важливим кроком у
напрямку автоматизації і модернізації операційних процесів, що дозволяє
підприємствам ефективно працювати, знижувати витрати та покращувати якість
обслуговування клієнтів. В умовах глобалізації та прискореного розвитку
інформаційних технологій необхідність у використанні електронних систем
зростає, і навіть для малих підприємств це стає невід'ємною частиною їх
розвитку.[1] Однак, попри очевидні переваги, процес впровадження таких систем
у малому бізнесі має свої специфічні особливості, пов'язані із фінансовими,
технічними та організаційними бар'єрами.
Одним із основних викликів, з якими стикаються малі підприємства при
впровадженні електронних систем, є обмежені фінансові ресурси. У порівнянні з
великими компаніями, які мають значний капітал для інвестування в технології,
малі підприємства часто змушені працювати в умовах бюджетних обмежень, що
значно ускладнює вибір оптимальних рішень.[2]
Вартість розробки або придбання програмного забезпечення для електронної
системи обліку вантажів може включати не лише ліцензійні збори, але й додаткові
витрати на налаштування, інтеграцію з існуючими системами, навчання персоналу,
а також технічне обслуговування. Вибір між розробкою індивідуального рішення
або використанням готового програмного забезпечення залежить від фінансових
можливостей підприємства.[7]
Індивідуальна розробка програмного забезпечення часто потребує великих
капіталовкладень на етапах планування та реалізації. Однак готові рішення можуть
бути менш гнучкими і не завжди відповідати специфічним потребам бізнесу. Крім
того, на ринку доступні різні варіанти ліцензування: одноразова покупка,
абонентська плата або модель «плати за використання», що також має вплив на
вибір.[9]
Навчання співробітників використанню нової електронної системи також є
важливим етапом, що потребує витрат. Малі підприємства не завжди мають

8

можливість витратити додаткові кошти на навчання та тренінги для персоналу.
Якщо навчання проводиться зовнішніми консультантами, це також може
збільшити загальну вартість впровадження системи.
Малі підприємства, як правило, мають обмежений штат співробітників, і
кожен із них виконує кілька функцій. В результаті, навіть якщо в компанії є ІТ-
спеціалісти, їх час обмежений, і вони часто повинні виконувати інші важливі
завдання, що ускладнює процес управління впровадженням електронних систем.
Відсутність спеціалізованих ІТ-менеджерів або проектних менеджерів може
призвести до того, що проект впровадження буде недооцінений або погано
організований, що збільшує ризики його невдачі. [11]
Щоб компенсувати недоліки кадрового ресурсу, малий бізнес часто
звертається до зовнішніх консультантів або постачальників послуг. Однак це
збільшує витрати і може створити проблеми з комунікацією та контролем якості.
Співпраця з зовнішніми постачальниками потребує високої організаційної зрілості,
а також чіткої координації між внутрішніми і зовнішніми командами. Залучення
сторонніх консультантів може також створити залежність від них у подальшому,
що ускладнює автономну підтримку системи. [10]
Процес навчання співробітників є важливим етапом впровадження
електронної системи. З огляду на обмежені ресурси, малі підприємства не завжди
мають можливість забезпечити ґрунтовне навчання всіх працівників. Більше того,
для ефективного використання нової системи необхідно, щоб співробітники не
лише освоїли її функціонал, але й зрозуміли, як адаптувати свої робочі процеси під
нові вимоги. [22] Впровадження нових електронних систем часто стикається з
проблемами інтеграції з існуючими бізнес-процесами та застарілими технологіями.
Інтеграція нової системи з іншими програмами або платформами, що
використовуються в організації, може бути дуже складною. Більшість малих
підприємств не мають в штаті кваліфікованих програмістів, які можуть адаптувати
нову систему до старих. [47] Часто нові програми вимагають оновлення старих
технологій або застосування додаткових інтеграційних інструментів, що також
вимагає додаткових витрат.

9

У разі використання застарілих інформаційних систем виникає необхідність
в їх модернізації, щоб забезпечити їх сумісність із новими електронними
системами. Це може бути затратним процесом, оскільки інколи старі системи не
можуть підтримувати нові технології. [48] Інтеграція нових і старих систем
потребує часу і ресурсів, і малий бізнес може зіткнутися з необхідністю додаткових
витрат на оновлення або заміну устарілих програмних рішень.
Одним із рішень є вибір готових систем з інтерфейсами «plug-and-play», що
не потребують складної інтеграції. Такі системи часто доступні за помірну ціну і
швидко налаштовуються під потреби підприємства. Проте ці рішення мають
обмежену гнучкість і не завжди можуть враховувати всі специфічні вимоги малого
бізнесу. [55]
Необхідність змін у роботі підприємства, що виникає при впровадженні
нових електронних систем, може призвести до психологічного бар'єру серед
працівників. Зміна робочих процесів, впровадження нових інструментів і
технологій часто сприймається як загроза, а не можливість для поліпшення.
Працівники можуть не сприймати нову систему як вигідну, особливо якщо
вони звикли до старих методів роботи. Це може призвести до спротиву з боку
персоналу, що затягує процес впровадження і знижує ефективність нової системи.
Особливо часто це трапляється, якщо нові системи суттєво змінюють звичні бізнес -
процеси і вимагають від співробітників навчання новим підходам.
Для подолання психологічного бар'єру важливо забезпечити мотивацію
персоналу до використання нових систем. Мотиваційні програми, заохочення за
ефективне використання технологій, а також інформування про переваги нової
системи можуть допомогти зменшити опір змінам.
Успіх впровадження електронної системи багато в чому залежить від її
подальшого обслуговування та оновлення. Оскільки малі підприємства часто
мають обмежений кадровий ресурс і не можуть утримувати штатних ІТ-фахівців,
забезпечення постійної підтримки і безперебійної роботи системи стає важливим
аспектом. [49]

10

Регулярне оновлення програмного забезпечення та технічна підтримка є
важливими складовими впровадження будь-якої електронної системи. Для малого
бізнесу, який часто працює без власних ІТ-спеціалістів, підтримка на стороні
постачальника програмного забезпечення є критично важливою. Невчасне
оновлення або збої в роботі системи можуть призвести до серйозних бізнес-
проблем, зокрема до втрати даних або збоїв у роботі.
Однак, незважаючи на всі труднощі, успішне впровадження електронних
систем може значно підвищити ефективність роботи малого бізнесу, зменшити
витрати, автоматизувати рутинні процеси і покращити конкурентоспроможність на
ринку. [3]
1.2. Аналіз середовища для впровадження системи обліку вантажів
Аналіз середовища для впровадження системи обліку вантажів є важливим
етапом для визначення основних факторів, які можуть вплинути на успіх чи
невдачу проекту. Для цього можна використовувати різні методи стратегічного
аналізу, такі як SWOT- та PEST-аналізи. Ці інструменти дозволяють оцінити як
внутрішні фактори (сильні та слабкі сторони), так і зовнішні (можливості та
загрози), що можуть вплинути на реалізацію проекту. [12]
SWOT-аналіз (Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats) є популярним
методом для оцінки внутрішніх і зовнішніх факторів, що можуть впливати на
впровадження системи обліку вантажів. Це допомагає зрозуміти, які ресурси та
можливості доступні для реалізації проекту, а також які загрози та проблеми
можуть виникнути. [18]
Таблиця 1.1
SWOT-аналіз для впровадження системи обліку вантажів
Сильні сторони (Strengths) Слабкі сторони (Weaknesses)
1. Автоматизація обліку вантажів і 1. Висока вартість розробки і
зменшення людської помилки. впровадження системи.
2. Покращення ефективності 2. Недостатня кваліфікація співробітників
логістичних операцій. для роботи з новою системою.
3. Підвищення точності та швидкості 3. Потенційна складність інтеграції з
обробки інформації. існуючими системами.

11

Сильні сторони (Strengths) Слабкі сторони (Weaknesses)
4. Залежність від сторонніх
4. Можливість масштабування для
постачальників програмного забезпечення та
підтримки зростаючого бізнесу.
обслуговування.
Можливості (Opportunities) Загрози (Threats)
1. Розширення на нові ринки через 1. Зміни в законодавстві, що можуть
покращену логістичну ефективність. вимагати модифікацій системи.
2. Вихід на нові канали дистрибуції 2. Нестабільність економіки, яка може
завдяки точнішому обліку. вплинути на бюджет підприємства.
3. Зниження витрат завдяки 3. Конкуренція з іншими підприємствами,
автоматизації. які вже впровадили подібні технології.
4. Можливість інтеграції з іншими 4. Ризики втрати даних через неякісну
системами (ERP, CRM). підтримку та обслуговування системи.
 Сильні сторони:
- Автоматизація обліку вантажів дозволяє знизити ймовірність помилок,
покращує точність даних і підвищує ефективність операцій. [4]
- Підвищується швидкість обробки інформації, що дозволяє оперативно
реагувати на зміну ситуації у сфері логістики.
- Масштабованість системи дозволяє підприємствам адаптувати систему
під збільшення обсягів вантажоперевезень.
 Слабкі сторони:
- Висока вартість впровадження нової системи може стати серйозним
бар'єром для малих підприємств.
- Недостатній рівень кваліфікації персоналу може ускладнити
впровадження та експлуатацію системи без додаткового навчання.
- Проблеми з інтеграцією з існуючими IT-ресурсами можуть призвести
до затримок і додаткових витрат.
 Можливості:
- Автоматизація процесів дозволяє підприємствам розширити свою
діяльність, покращити обслуговування клієнтів і вийти на нові ринки.

12

- Зниження витрат на обслуговування завдяки автоматизації і
оптимізації логістичних процесів.
- Інтеграція з іншими корпоративними системами, такими як ERP.
 Загрози:
- Невизначеність економічної ситуації та зміни в законодавстві можуть
зробити реалізацію проекту дорожчою або навіть призвести до необхідності
модифікації системи. [15]
- Підвищена конкуренція в галузі, де інші підприємства вже мають
подібні рішення, може зробити вкладення в нову систему менш вигідними.
PEST-аналіз (Political, Economic, Social, Technological) дозволяє оцінити
зовнішні фактори, які можуть впливати на впровадження електронної системи
обліку вантажів. Цей метод аналізує політичні, економічні, соціальні та
технологічні чинники, що визначають умови для реалізації проекту. [6]

Таблиця 1.2
PEST-аналіз для впровадження системи обліку вантажів
Політичні фактори (Political) Економічні фактори (Economic)
1. Відсутність підтримки з боку уряду
1. Економічна нестабільність може
для малих підприємств у впровадженні IT-
обмежити фінансування проекту.
рішень.
2. Зміни в законодавстві, що стосуються 2. Високі витрати на впровадження і
обліку та транспортування вантажів. обслуговування нових систем.
Соціальні фактори (Social) Технологічні фактори (Technological)
1. Швидкий розвиток технологій
1. Підвищення рівня цифрової
дозволяє впроваджувати більш ефективні
грамотності серед працівників малого бізнесу.
рішення.
2. Вимоги до більш високого рівня 2. Необхідність інтеграції нових систем
безпеки та прозорості операцій. із старими технологіями.
3. Зростаючий попит на автоматизацію 3. Високий рівень конкуренції серед
та оптимізацію бізнес-процесів. постачальників програмного забезпечення.
 Політичні фактори:

13

- Важливість змін у законодавстві, пов'язаних з обліком і транспортуванням
вантажів, може вимагати модифікації системи.
- Відсутність державної підтримки для малих підприємств у вигляді субсидій чи
податкових пільг для впровадження електронних систем може ускладнити процес.
 Економічні фактори:
- Високі витрати на початкове впровадження можуть бути обмеженням для малих
підприємств, особливо в умовах економічної нестабільності.
- Витрати на технічну підтримку та обслуговування можуть стати додатковим
фінансовим навантаженням для малих підприємств.
 Соціальні фактори:
- Рівень цифрової грамотності співробітників може стати ключовим чинником
успіху впровадження системи. Підвищення освіти в сфері інформаційних
технологій серед працівників допоможе полегшити процес.
- Суспільна вимога до більш високого рівня безпеки та прозорості операцій
також ставить вимоги до програмного забезпечення, яке має підтримувати високі
стандарти безпеки. [29]
 Технологічні фактори:
- Розвиток нових технологій, таких як штучний інтелект та великі дані, дозволяє
створювати більш складні та ефективні системи обліку.
- Потреба в інтеграції з іншими корпоративними системами може вимагати
додаткових витрат на адаптацію та налаштування програмного забезпечення.
- Конкуренція серед постачальників програмних рішень може призвести до
вибору більш вигідних, але менш адаптованих рішень.
Аналіз середовища для впровадження системи обліку вантажів допомагає
оцінити всі аспекти проекту, як внутрішні, так і зовнішні. SWOT- та PEST-аналізи
дозволяють отримати всебічну картину, що включає сильні та слабкі сторони
проекту, а також можливості та загрози з боку зовнішнього середовища. [28] Ці
інструменти допомагають мінімізувати ризики та оптимізувати стратегію
впровадження системи, що є важливим для успішної реалізації проекту в умовах
малого бізнесу.

14

1.3 Формування цілей та задач проєкту
Проєкт "Управління впровадженням електронної системи обліку вантажів
для малих підприємств" має на меті створення сучасного рішення, яке допоможе
автоматизувати облік вантажів, оптимізувати процеси і зменшити кількість
помилок. Цей підрозділ розглядає ключові аспекти визначення цілей та задач
проєкту, що є основою для його успішної реалізації. Формування цілей дозволяє
розробити стратегію реалізації, а визначення задач — спланувати діяльність
команди. [23]
Основною метою впровадження електронної системи обліку вантажів
полягає в автоматизації операцій, пов’язаних з обліком та моніторингом вантажів
у малих підприємствах. Система має забезпечити:
1. Зменшення кількості помилок під час обробки інформації.
2. Скорочення часу на виконання адміністративних операцій.
3. Підвищення прозорості даних і забезпечення їх доступності.
4. Полегшення аналізу вантажних операцій та фінансової діяльності.
Результатом проєкту має стати інтеграція електронної системи обліку вантажів в
бізнес-процеси малих підприємств, що сприятиме їх конкурентоспроможності та
ефективності. [21]
Загальна мета електронної системи обліку вантажів для малих підприємств
розкладається на кілька конкретних цілей, які охоплюють різні аспекти
впровадження системи та забезпечення її ефективної роботи. Кожна із цих цілей
детально описана нижче, а також відображена в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3

№ Ціль Очікуваний результат
1 Автоматизація обліку вантажів Зменшення витрат часу та ресурсів на ручне
ведення обліку
2 Інтеграція з бухгалтерськими та Спрощення передачі даних між системами
логістичними системами
3 Забезпечення надійності та безпеки Захист даних від втрат і несанкціонованого
даних доступу
4 Зниження частоти помилок в операціях Підвищення точності даних

15

5 Наявність аналітичного модуля для Можливість прийняття обґрунтованих рішень
моніторингу та аналізу вантажопотоків на основі зібраної інформації
6 Підготовка персоналу для роботи з Підвищення рівня кваліфікації співробітників
системою

1. Автоматизація процесів обліку вантажів
Дана ціль спрямована на заміну ручного введення та обробки даних
автоматизованими процесами, що зменшить залежність від людського фактору.
 Проблема: Ручна робота часто призводить до помилок, затримок і
перевантаження співробітників.
 Рішення: Впровадження електронної системи обліку дозволить
автоматизувати операції, такі як реєстрація вантажів, облік руху та створення
звітів.
 Очікуваний результат: Скорочення часу на виконання рутинних операцій і
підвищення продуктивності персоналу.

2. Інтеграція з іншими бізнес-системами
Інтеграція є важливим кроком для створення єдиної інформаційної
екосистеми, яка забезпечить безперебійну передачу даних між різними відділами
підприємства. [32]
 Проблема: Наявність окремих, не інтегрованих систем, які вимагають
ручного переносу інформації.
 Рішення: Зв’язок ЕСОВ із бухгалтерськими системами (наприклад, 1С або
SAP) та програмами управління ресурсами дозволить уникнути дублювання
роботи та забезпечити точність даних.
 Очікуваний результат: Прозорість бізнес-процесів та зменшення ризику
втрати даних під час їх передачі.

3. Забезпечення безпеки даних

16

Ціль полягає у впровадженні технологій для захисту інформації від втрат,
пошкоджень або несанкціонованого доступу.
 Проблема: У багатьох малих підприємств відсутні механізми резервного
копіювання та захисту даних.
 Рішення: Реалізація системи шифрування даних, регулярне резервне
копіювання та обмеження доступу через ролі користувачів.
 Очікуваний результат: Гарантована конфіденційність, цілісність та
доступність інформації.

4. Зниження частоти помилок у процесах обліку
Ця ціль спрямована на мінімізацію впливу людського фактору та покращення
якості обліку.
 Проблема: Ручний облік вантажів часто супроводжується помилками, які
важко виявити та виправити.
 Рішення: Автоматичні перевірки коректності введених даних та створення
попереджень про потенційні невідповідності.
 Очікуваний результат: Зменшення частоти помилок до мінімуму,
підвищення точності обліку.

5. Забезпечення аналітики для прийняття рішень
Одним із ключових елементів системи є модуль аналізу даних, який
допоможе малим підприємствам ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення.
 Проблема: Відсутність оперативного доступу до аналітичної інформації.
 Рішення: Створення аналітичного модуля, який надає звіти в реальному часі,
дозволяє відстежувати тенденції та оцінювати ефективність діяльності
підприємства.
 Очікуваний результат: Оптимізація логістичних процесів, зниження витрат
та підвищення прибутковості.

6. Підготовка персоналу для роботи з системою

17

Для забезпечення ефективного використання системи необхідно навчити
співробітників роботі з новими технологіями.
 Проблема: Низький рівень технічної грамотності персоналу може стати
перешкодою для успішного впровадження системи.
 Рішення: Проведення тренінгів і розробка зрозумілих інструкцій для
користувачів.
 Очікуваний результат: Персонал готовий до роботи з новим програмним
забезпеченням, що забезпечує його швидку адаптацію.
Для реалізації визначених цілей проєкту впровадження електронної системи
обліку вантажів (ЕСОВ) розроблено комплекс задач, які спрямовані на поетапне
вирішення ключових питань автоматизації процесів, інтеграції, безпеки даних та
підготовки персоналу. [30] Всі дані відображені в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4
Завдання проєкту

№ Завдання Очікуваний результат
1 Проведення аналізу бізнес-процесів Опис функціональних та нефункціональних
підприємств вимог
2 Розробка технічного завдання Затверджений документ з вимогами
3 Розробка прототипу системи Демонстраційна версія системи для тестування
4 Створення основного програмного Робоча версія електронної системи обліку
продукту вантажів
5 Тестування функціональності Виявлення та усунення помилок
6 Підготовка інструкцій та навчання Працівники здатні ефективно використовувати
співробітників електронної системи обліку вантажів
7 Впровадження системи в операційні Інтеграція у бізнес-процеси
процеси підприємств

1. Проведення аналізу бізнес-процесів підприємств
Це завдання є першим кроком до розробки електронної системи. На цьому етапі
важливо детально вивчити існуючі процеси обліку вантажів на підприємствах,
щоб виявити їхні сильні та слабкі сторони. [45]

18

 Що включає:
 Збір інформації про поточний стан процесів обліку.
 Інтерв'ю з працівниками для визначення основних проблем і потреб.
 Аналіз типових помилок і затримок у роботі з даними.
 Результат: Повний опис існуючих бізнес-процесів із виділенням вузьких
місць, що потребують автоматизації.

2. Розробка технічного завдання (ТЗ)
На основі аналізу бізнес-процесів формулюється технічне завдання, яке стає
основою для подальшої розробки системи.
 Що включає:
 Опис функціональних вимог до системи (наприклад, автоматична
реєстрація вантажів, створення звітів, аналіз даних).
 Нефункціональні вимоги (швидкість обробки даних, рівень безпеки,
інтеграція з іншими системами).
 Опис архітектури програмного забезпечення.
 Результат: Документ, який містить чіткі вимоги до функціоналу, дизайну
та технологій, що будуть використані при розробці.

3. Розробка прототипу системи
Створення прототипу дозволяє перевірити ідеї на практиці, перш ніж починати
повноцінну розробку.
 Що включає:
 Розробку базового інтерфейсу для введення та обробки даних.
 Тестування основного функціоналу системи на невеликому наборі
даних.
 Отримання зворотного зв’язку від кінцевих користувачів
(співробітників підприємств).
 Результат: Робочий прототип, який демонструє основні можливості
системи і дозволяє внести корективи перед масштабною розробкою.

19

4. Створення основного програмного продукту
Ця задача передбачає розробку повної версії системи, яка включає всі заплановані
функції.
 Що включає:
 Програмування функціональних модулів (реєстрація вантажів,
генерація звітів, інтеграція з іншими системами).
 Оптимізацію роботи системи для забезпечення швидкої обробки
даних.
 Тестування програмного забезпечення для перевірки його
стабільності.
 Результат: Завершена електронна система обліку вантажів, готова до
впровадження.

5. Проведення тестування функціональності
Перш ніж система буде введена в експлуатацію, необхідно переконатися, що всі
функції працюють коректно.
 Що включає:
 Перевірку коректності роботи всіх модулів системи.
 Імітацію реальних сценаріїв використання для виявлення помилок.
 Тестування на відповідність вимогам, зазначеним у технічному
завданні.
 Результат: Звіт про тестування із зазначенням виправлених помилок і
підтвердженням готовності системи до використання.

6. Підготовка інструкцій та навчання персоналу
Щоб співробітники могли ефективно використовувати нову систему, потрібно
забезпечити їх необхідними знаннями та матеріалами.
 Що включає:

20

 Розробку детальних інструкцій для користувачів із прикладами
використання системи.
 Проведення тренінгів для співробітників, які будуть працювати із
системою.
 Відповіді на запитання та демонстрацію роботи ключових функцій
системи.
 Результат: Підготовлений персонал, який може самостійно працювати з
електронною системою.

7. Впровадження системи в операційні процеси підприємств
Фінальний етап реалізації проєкту, який передбачає інтеграцію системи в робочі
процеси підприємства.
 Що включає:
 Встановлення програмного забезпечення на робочих місцях
співробітників.
 Налаштування системи відповідно до особливостей підприємства.
 Надання технічної підтримки в перші тижні після запуску.
 Результат: Система успішно інтегрована в бізнес-процеси, і підприємство
повністю переходить на її використання.
Для досягнення визначених цілей застосовано підхід декомпозиції, що
дозволяє розділити загальну мету на підцілі та конкретні завдання таблиця 1.5
Таблиця 1.5
Цілі та їхня декомпозиція

Загальна мета Підцілі Завдання
Автоматизація процесів 1.Оцифрування операцій Аналіз бізнес-процесів,
обліку розробка ТЗ
2. Скорочення часу на Розробка програмного
обробку даних забезпечення
Забезпечення безпеки даних 1.Захист від втрат. Інтеграція систем резервного
копіювання

21

2. Захист від Впровадження системи
несанкціонованого доступу. шифрування
Підвищення точності обліку 1. Мінімізація ручного Автоматизація введення
втручання. даних
2. Контроль достовірності Тестування системи
інформації.
Підготовка персоналу 1. Створення навчальних Розробка інструкцій
матеріалів.
2. Проведення тренінгів для Організація навчання
співробітників.

Для досягнення цілей проєкту та виконання завдань використовуються
різноманітні інструменти, які забезпечують ефективне управління процесами,
контроль якості, організацію командної роботи, а також розробку та впровадження
системи. Кожен інструмент виконує свою роль, забезпечуючи успішне виконання
проєкту. [46]

1. Інструменти системного аналізу
Системний аналіз дозволяє дослідити існуючі бізнес-процеси підприємств і
виявити їх сильні та слабкі сторони. Цей інструмент допомагає розробити
функціональні вимоги до системи, а також врахувати ризики, пов'язані із
впровадженням. [8]
 Що використовується:
o Метод моделювання бізнес-процесів (наприклад, BPMN – Business
Process Model and Notation).
o Аналіз на основі діаграм зв’язків і потоків (Data Flow Diagram).
o Виявлення вузьких місць за допомогою методів «Причина-наслідок»
(діаграма Ішікави).
 Переваги: Глибоке розуміння процесів, можливість створити систему, яка
точно відповідає потребам підприємства.

22

2. Інструменти проєктного управління
Для організації роботи команди і контролю за виконанням завдань
використовуються сучасні платформи управління проєктами. Вони дозволяють
планувати робочі процеси, відстежувати статус завдань і координувати діяльність
учасників проєкту.
 Що використовується:
o Jira — для управління проєктами за методологією Agile. Дозволяє
створювати беклоги, завдання, контролювати терміни виконання і
прогрес.
o Trello — для організації задач за допомогою візуальних канбан-
дощок.
o Microsoft Project — для детального планування і моніторингу
проекту.
 Переваги: Спрощення управління командою, забезпечення прозорості
роботи і швидке виявлення проблемних зон.

3. Інструменти командної комунікації
Комунікація між учасниками проєкту відіграє вирішальну роль у
забезпеченні узгодженості дій та оперативності виконання завдань.
 Що використовується:
o Slack — для обміну повідомленнями, створення тематичних каналів і
обговорення робочих питань.
o Zoom та Microsoft Teams — для проведення відеоконференцій,
обговорення рішень і презентації проміжних результатів.
o Google Workspace (Google Docs, Google Sheets) — для спільної
роботи над документами та звітами.
 Переваги: Забезпечення безперебійного зв’язку, швидкість вирішення
питань і зручність у використанні.

4. Інструменти розробки програмного забезпечення

23

Ці інструменти дозволяють створювати електронну систему обліку вантажів
відповідно до технічних вимог і забезпечують якісне виконання задач розробки.
 Що використовується:
o IDE (Integrated Development Environment):
 Visual Studio Code — для написання коду інтерфейсу та
функціональних модулів.
 IntelliJ IDEA — для розробки серверної частини системи.
o Системи керування версіями:
 Git — для спільної роботи над кодом і відстеження змін.
 GitHub/GitLab — для зберігання репозиторіїв і управління
версіями проєкту.
o Фреймворки та бібліотеки:
 React.js або Angular — для створення інтуїтивно зрозумілого
інтерфейсу користувача.
 Node.js або Django — для серверної логіки.
 MySQL або PostgreSQL — для роботи з базами даних.
 Переваги: Ефективна розробка, швидке виправлення помилок і
масштабованість системи.

5. Інструменти забезпечення безпеки даних
Безпека даних є ключовим аспектом при впровадженні електронної системи.
Для цього використовуються сучасні рішення у сфері кібербезпеки.
 Що використовується:
o Шифрування даних: AES-256 для забезпечення захисту інформації.
o Резервне копіювання: Автоматичне створення копій даних із
використанням хмарних сховищ (наприклад, AWS S3 або Google
Cloud).
o Система управління доступом: Використання ролей і прав доступу
(RBAC).

24

o Файрволи та антивірусні програми: Для захисту серверів і робочих
станцій.
 Переваги: Запобігання втраті даних, захист від кібератак і дотримання
вимог конфіденційності.

6. Інструменти навчання та підготовки персоналу
Для забезпечення ефективної роботи користувачів із системою необхідно
організувати навчання та створити зручні навчальні матеріали.
 Що використовується:
o LMS (Learning Management Systems): Moodle або Google Classroom
для організації навчальних курсів.
o Презентації та посібники: Створення зрозумілих інструкцій із
прикладами роботи системи.
o Тренінги: Проведення вебінарів або офлайн-навчання для
співробітників.
o Онлайн-платформи: Використання Zoom або Microsoft Teams для
дистанційного навчання.
 Переваги: Швидка адаптація персоналу до роботи з новою системою,
зниження ризиків неправильного використання програмного забезпечення.
1.4 Висновки до розділу
У першому розділі проведено аналіз основних аспектів розробки та
впровадження електронної системи обліку вантажів для малих підприємств. Було
визначено, що автоматизація процесів обліку є важливим кроком для підвищення
ефективності роботи, зменшення помилок та оптимізації витрат.
Особливу увагу приділено аналізу специфіки малих підприємств, зокрема їх
обмеженим фінансовим і кадровим ресурсам, що вимагає ретельного підходу до
вибору технологічних рішень. [5] Також у розділі сформульовано цілі та задачі
проєкту, які відображають необхідність створення системи з високою
функціональністю, безпекою та інтеграцією в існуючі бізнес-процеси підприємств.
Задачі включають аналіз бізнес-процесів, розробку технічного завдання, створення

25

прототипу системи, її тестування, навчання персоналу та впровадження в
операційну діяльність.
Таким чином, у цьому розділі закладено основу для подальшого планування
та реалізації проєкту, а також описано ключові етапи і засоби, які забезпечать
успішне впровадження системи. Результати цього розділу формують чітке
розуміння завдань, необхідних для досягнення кінцевої мети проєкту. [13]

26

РОЗДІЛ 2 Планування та реалізація проєкту впровадження електронної
системи обліку вантажів
2.1. Управління інтеграцією та інформаційним зв’язком в проєкті
Управління інтеграцією та інформаційним зв’язком в проєкті
впровадження електронної системи обліку вантажів для малих підприємств є
одним із ключових напрямків у забезпеченні успішного досягнення цілей проєкту.
Цей процес включає планування, координацію, контроль та управління взаємодією
всіх елементів проєкту, а також організацію ефективного інформаційного обміну
між зацікавленими сторонами. [34]
Для створення комунікаційної програми спочатку визначимо ключові
елементи комунікаційного плану цього проєкту.

Визначення Формування Визначення Вибір
цілей проєкту плану цільових груп комунікаційних
каналів

Рисунок 2.1 – Основні елементи комунікаційного плану даного проєкту
Інтеграція в проєкті означає поєднання всіх його компонентів у єдиний,
гармонійно функціонуючий механізм. Це охоплює не лише технічні рішення, але й
людські ресурси, бізнес-процеси, управлінські підходи та інші аспекти, які
забезпечують досягнення загальної мети. Для цього важливо створити єдиний план
інтеграції, який визначатиме, як всі елементи проєкту мають взаємодіяти між
собою. [44] Такий план допомагає уникнути дублювання функцій, ефективно
розподілити ресурси та сконцентрувати зусилля на вирішенні пріоритетних
завдань.
Першим кроком у процесі управління інтеграцією є розробка стратегії, яка
враховує специфіку проєкту та потреби малих підприємств. Ця стратегія включає
планування всіх етапів роботи, визначення залежностей між завданнями, розподіл
обов’язків між учасниками проєкту та створення механізмів для контролю

27

виконання завдань. Завдяки цим заходам досягається цілісність роботи проєктної
команди, яка сприяє злагодженому виконанню задач.
Координація в рамках інтеграції є наступним важливим кроком. Це
передбачає налагодження ефективної співпраці між усіма учасниками проєкту,
включаючи розробників, менеджерів, замовників і кінцевих користувачів. Для
цього використовуються різні інструменти управління проєктами, такі як Jira,
Trello або Microsoft Project, які дозволяють відстежувати статус виконання завдань,
визначати пріоритети та оперативно вирішувати проблеми, які виникають.
Регулярні зустрічі проєктної команди, як в онлайн-, так і в офлайн-форматі,
сприяють кращій комунікації, обміну ідеями та вчасному прийняттю рішень. [31]
У процесі реалізації проєкту можуть виникати зміни, які потребують
коригування початкових планів. Це можуть бути технічні удосконалення, зміна
вимог замовника або необхідність оптимізації ресурсів. Управління змінами є
важливим елементом інтеграції, оскільки воно дозволяє адаптувати проєкт до нових
умов, мінімізуючи негативний вплив на бюджет і терміни реалізації. Для цього
створюється процедура контролю змін, яка включає подання запиту на зміну
(Change Request), оцінку її впливу, погодження з усіма зацікавленими сторонами та
внесення змін до плану проєкту. [33]
Одночасно з управлінням інтеграцією важливим є забезпечення якісного
інформаційного зв’язку між усіма учасниками проєкту. Інформаційний зв’язок у
проєкті — це процес передачі, зберігання та обробки інформації, який забезпечує
прийняття рішень і координацію дій. Ефективна комунікація сприяє уникненню
помилок, швидкому вирішенню конфліктних ситуацій і покращенню загальної
продуктивності команди. [14]
Для організації інформаційного зв’язку необхідно спочатку розробити план
комунікацій( таблиця 2.1), у якому визначаються основні канали зв’язку, формати
обміну інформацією та частота її оновлення. Наприклад, електронна пошта може
використовуватися для офіційної документації, месенджери — для швидкого
обговорення робочих питань, а платформи для командної роботи, такі як Slack або
Microsoft Teams, — для координації щоденних завдань. [20] Також у

28

проєкті впроваджуються механізми контролю якості комунікації, наприклад,
перевірка точності й повноти переданої інформації.
Таблиця 2.1
Загальний план комунікації

Формат обміну Частота Контроль якості
Канал зв’язку Призначення
інформацією оновлення комунікації
Обмін
Текстові Перевірка
Електронна офіційною
повідомлення, За потреби коректності
пошта документацією,
вкладені файли документації
звітами
Швидке Чати, текстові та Модерація,
Месенджери У реальному
обговорення голосові відповідність
(Slack, Teams) часі
робочих питань повідомлення робочим темам
Платформи для
Координація Канбан-дошки,
командної Моніторинг
щоденних завдання, Постійно
роботи (Microsoft статусу завдань
завдань повідомлення
Teams, Trello)
Обговорення
Відеоконференції ключових етапів Відео- Щотижнево, за Протоколювання
(Zoom) проєкту, /аудіозв’язок потреби зустрічей
презентації
Спільна робота Перевірка
Google над Редагування в актуальності та
Постійно
Workspace документами та реальному часі правильності
таблицями даних

29

Продовження таблиці 2.1

Система Управління Записи Відстеження
управління проєктними проєктних задач, Постійно статусу
завданнями (Jira) задачами звіти виконання задач
Екстрене
Фіксація
Телефонний вирішення Голо
За потреби ключових
зв’язок термінових сові дзвінки
рішень
питань
Офіційні
Створення звітів
презентації, Особисті
Фізичні зустрічі За потреби за підсумками
стратегічні зустрічі
обговорень
обговорення
Інформаційний зв’язок у проєкті має бути структурованим, а передача
даних — своєчасною. Для цього встановлюється графік регулярних звітів про
прогрес роботи, обговорень і презентацій результатів. Наприклад, щотижневі
наради дозволяють учасникам проєкту отримати актуальну інформацію, висловити свої
зауваження або пропозиції, а також швидко вирішити поточні проблеми. Такий підхід
сприяє формуванню командної роботи та підтриманню високого рівня мотивації
серед учасників. [17]
Особливу увагу варто приділити використанню сучасних технологій для
підтримки інформаційного зв’язку. Хмарні платформи, наприклад Google
Workspace або Microsoft 365, дозволяють зберігати документи, таблиці та звіти в
єдиному середовищі, що забезпечує доступ до них у режимі реального часу. [16]
Це значно спрощує процеси обміну інформацією, особливо якщо команда працює
віддалено або складається з учасників із різних регіонів.
Управління інтеграцією та інформаційним зв’язком також включає
вирішення можливих конфліктів, які можуть виникнути в процесі роботи. Для
цього важливо забезпечити відкритість комунікацій, рівний доступ до інформації
для всіх учасників та готовність керівництва до конструктивного діалогу.[19] Усі
рішення повинні прийматися на основі об'єктивних даних, що дозволяє уникати
упередженості та суб’єктивності.

30

Для забезпечення ефективної організації інформаційного обміну в межах
проєкту важливо чітко визначити етапи програми, дати реалізації кожного етапу та
відповідні фази проєкту.[50] Це дозволяє своєчасно планувати та здійснювати
необхідні комунікаційні заходи, забезпечуючи узгоджену взаємодію між усіма
учасниками проєкту. У таблиці 2.2 наведено загальний план комунікацій, який
відображає основні етапи, часові рамки та фази проєкту.
Таблиця 2.2
Загальний план комунікації

Етап програми Дата Фази проєкту
Знайомство 01.04.2024 – 24.05.2024 Передінвестиційна фаза
Розгортання 27.05.2024 – 14.10.2024 Інвестиційна
Розвиток 14.10.2024 – 22.11.2024 Операційна фаза
Загальний план комунікацій є важливим елементом управління проєктом,
який сприяє забезпеченню координації між усіма учасниками та досягненню
проєктних цілей. [51] Наведені в таблиці 2.1 етапи описують основні завдання
кожної фази реалізації проєкту та визначають, які результати мають бути досягнуті
на кожному етапі:
1. Етап знайомства (26.03.2019 – 08.05.2016, передінвестиційна фаза): На
цьому етапі основною метою є встановлення початкових контактів між
учасниками проєкту, формулювання цілей і визначення загальних очікувань.
Ключовими завданнями є проведення зустрічей із зацікавленими сторонами,
створення концепції проєкту, а також аналіз потреб замовника. До кінця
цього етапу має бути узгоджено початкові вимоги до проєкту, затверджено
попередній план і визначено відповідальних осіб.
2. Етап розгортання (09.05.2019 – 12.10.2016, інвестиційна фаза): Основний
акцент на цьому етапі робиться на впровадженні системи, її розгортанні та
налаштуванні функціоналу відповідно до погоджених вимог. До завдань
входять розробка, тестування та інтеграція компонентів системи, а також
підготовка користувачів до її використання. Результатом цього етапу

31

є готовність системи до повноцінного функціонування, підтверджена
успішним тестуванням і позитивними відгуками від замовників.
3. Етап розвитку (12.10.2019 – 29.10.2016, операційна фаза):
Після впровадження системи увага зосереджується на її підтримці та
вдосконаленні. Основними завданнями є аналіз зворотного зв’язку,
виявлення недоліків у роботі системи, а також впровадження покращень на
основі вимог користувачів. До кінця цього етапу має бути забезпечена
стабільна експлуатація системи та задоволення потреб замовника.
Представниками цільових груп в вище наведених етапах проєкту являються:
- Замовник проєкту
- Проєктний менеджер
- Проєктувальник
- Бекенд-розробник
- Фронтенд-розробник
- Дизайнер сайту
Таблиця 2.3
Вимоги учасників проєкту до інформації на різних етапах

Групи Передінвестиційна фаза Інвестиційна фаза Операційна фаза
Замовник проєкту - Чітке розуміння цілей - Регулярні звіти про - Звіти про
проєкту. прогрес проєкту. виконання проєкту.
- Попередній бюджет і - Інформація про - Аналіз результатів
терміни. дотримання бюджету впровадження.
- Оцінка ризиків та та строків. - Показники
визначення очікуваних ефективності (ROI).
результатів.
Проєктний менеджер Планування завдань і - Детальні звіти про - Результати
ресурсів. хід реалізації виконання
- Ідентифікація зацікавлених проєкту. ключових задач.
сторін. - Інформація про - Оцінка
- Початковий план управління ризики та ефективності
ризиками. відхилення. команди.
-

32

Проєктувальник - Початкові технічні вимоги. - Документація щодо - Технічний аналіз
- Обґрунтування архітектури реалізації технічних готового рішення.
системи. рішень. - Оцінка
- Список необхідних - Результати можливостей для
технологій. проміжного модернізації та
тестування. вдосконалення.
- Рекомендації щодо
оптимізації рішень.
Бекенд-розробник - Початкові вимоги до - Інтеграція - Оптимізація
серверної частини. серверної частини з продуктивності
- Оцінка технологій для іншими модулями. сервера.
обробки даних і API. - Тестування бекенд- - Усунення багів,
логіки. що виникли в
- Виправлення процесі
помилок. експлуатації.
- Розробка нового
функціоналу.
Фронтенд-розробник - Узгодження основних вимог - Розробка взаємодії - Оновлення та
8 до інтерфейсу. з бекендом. підтримка
- Початкові макети UI/UX. - Тестування UI/UX. інтерфейсу.
- Визначення технологій для - Оцінка результатів - Підтримка
відображення інтерфейсу. тестування користувацької
користувацького взаємодії.
інтерфейсу.
Дизайнер сайту - Оцінка вимог до дизайну. - Розробка детальних - Оновлення
- Початкові макети дизайнерських дизайнерських
інтерфейсу. елементів. елементів.
- Затвердження стилю та - Перевірка дизайну - Технічна
колірної гами. на відповідність підтримка і
технічним вимогам. вдосконалення
- Оцінка зручності дизайну.
використання - Врахування
інтерфейсу. відгуків
користувачів.
На кожному етапі проєкту важливо визначити та ефективно використовувати
відповідні канали зв'язку. Вибір каналу зв'язку залежить від етапу проєкту, типу

33

інформації, що передається, а також від того, хто є отримувачем цієї інформації.
Нижче описано, як канали зв'язку використовуються на кожному етапі проєкту[25].
1. Передінвестиційна фаза: На цьому етапі канали зв'язку використовуються
для узгодження концепції проєкту, визначення основних цілей та задач, а
також для початкового збору інформації. Канали зв'язку повинні
забезпечувати чітке донесення ідеї проєкту до всіх зацікавлених сторін,
включаючи замовника та потенційних підрядників.
o Електронна пошта: використовується для надсилання офіційної
документації та звітів, таких як попередні пропозиції, технічні вимоги
та угоди.
o Особисті зустрічі та відеоконференції: для обговорення стратегічних
аспектів проєкту, визначення бюджетів, термінів та ризиків.
o Месенджери (Skype, Zoom та інші): для швидких уточнень і
консультацій між учасниками.
2. Інвестиційна фаза: Під час інвестиційної фази важливо забезпечити
постійну комунікацію з усіма учасниками для управління реалізацією плану
та контролю за виконанням термінів. Канали зв'язку повинні допомагати
зворотному зв'язку та забезпечувати документообіг у процесі виконання.
o Проєктні платформи (Trello, Asana): використовуються для
моніторингу прогресу виконання завдань та обміну документами.
o Електронна пошта: для надсилання офіційних звітів, оновлень і
рішень, що стосуються бюджету, термінів та ресурсів.
o Чати та відеоконференції: для оперативного вирішення проблем,
обговорення питань проєкту та змін у планах.
3. Операційна фаза: Під час операційної фази канали зв'язку повинні
забезпечити ефективне вирішення всіх технічних та управлінських задач,
включаючи збір та аналіз зворотного зв'язку від кінцевих користувачів.
o Електронна пошта: для передачі регулярних звітів про роботу
системи, оновлень програмного забезпечення, інструкцій та
документації.

34

o Форми зворотного зв'язку та опитування: для отримання відгуків
користувачів.
o Платформи для спільної роботи: використовуються для координації
діяльності команд, вирішення проблем, планування подальших етапів
підтримки системи.

2.2. Управління змістом проєкту
Управління змістом проєкту є одним із основних компонентів успішного
керування проєктами. Воно включає в себе визначення, контроль та моніторинг
обсягу робіт, що необхідно виконати для досягнення цілей проєкту. Чітке
розуміння змісту проєкту важливе не тільки на етапі його планування, але й під час
виконання, оскільки воно дозволяє уникнути зайвих витрат і зменшити ймовірність
виникнення таких проблем, як розширення обсягу проєкту (scope creep). У процесі
управління змістом проєкту необхідно забезпечити чітке визначення меж проєкту,
коректно планувати роботу та здійснювати моніторинг виконання. Правильне
управління змістом дає змогу не лише забезпечити виконання запланованих
завдань у межах бюджету і часу, а й зробити це з максимальним рівнем
ефективності. [24]
Процес управління змістом проєкту розпочинається на етапі планування,
коли визначаються основні завдання, обов'язки та вимоги до результатів проєкту.
Це важливий крок, оскільки він дозволяє встановити чіткі цілі і чітко окреслити,
що саме входить до обсягу проєкту, а що не є частиною проєкту. [35] На цьому
етапі розробляється стратегія, яка визначає, які ресурси потрібні, які завдання
необхідно виконати і які критерії успіху будуть застосовуватися для оцінки
результатів. Визначення змісту проєкту має бути комплексним і включати в себе
усі аспекти, які безпосередньо стосуються досягнення основних цілей.
Одним із важливих інструментів для визначення змісту є робоча структура
проєкту, або WBS (Work Breakdown Structure). WBS є ієрархічною системою
розподілу всіх завдань, необхідних для досягнення цілей проєкту. Вона допомагає
чітко визначити, які саме роботи повинні бути виконані, і в який спосіб. Розробка

35

WBS є однією з ключових задач у процесі управління змістом, оскільки вона
дозволяє точно структурувати обсяг робіт, що має бути виконаний. Кожен елемент
структури містить конкретні завдання та їх підсистеми, що сприяє кращому
розумінню масштабів проєкту та дозволяє більш ефективно розподіляти ресурси.
WBS допомагає розкласти проєкт на менші частини, що робить управління
проєктом більш зручним і чітким.[37] Для кожного завдання у WBS визначаються
конкретні відповідальні особи, терміни виконання та ресурси, які необхідно
витратити. Це дозволяє створити реалістичний план виконання робіт та
забезпечити контроль за їх виконанням на всіх етапах проєкту. Крім того, WBS
використовується для оцінки прогресу і визначення ризиків на кожному етапі, що
допомагає здійснювати коригування в разі необхідності.
Найголовніше при управлінні змістом проєкту — це уникнення так званого
"scope creep", тобто непередбачуваних змін або розширень обсягу проєкту. Це може
статися, коли нові вимоги додаються до проєкту без відповідного коригування
часу, бюджету або ресурсів. Тому важливо, щоб зміни були ретельно контролювані,
а зміст проєкту чітко визначений на всіх етапах його реалізації. Щоб забезпечити це,
необхідно мати чітке планування, узгодження з усіма зацікавленими сторонами і
постійний контроль за виконанням завдань.
Процес управління змістом включає також постійний моніторинг і контроль
за виконанням робіт. Це дозволяє виявити відхилення від плану на ранніх етапах і
вчасно вжити заходів для коригування ходу проєкту. Контроль змісту проєкту
включає в себе не лише перевірку фактичного виконання завдань, а й аналіз
ресурсів, використаних у процесі, а також оцінку результатів. Також важливо
враховувати можливі зміни в зовнішньому середовищі, такі як зміни в вимогах
замовника чи зміни на ринку, що можуть вплинути на обсяг робіт.
Закриття змісту проєкту є ще одним важливим етапом, який передбачає
завершення всіх робіт і підведення підсумків. На цьому етапі проводиться
перевірка того, чи було досягнуто всіх запланованих результатів, чи відповідають
вони вимогам і стандартам. Закриття проєкту включає в себе не лише офіційне
завершення всіх робіт, але й оцінку результатів, на основі яких можна зробити

36

висновки для майбутніх проєктів. Після цього проводиться документування всіх
досягнень, проблем та уроків, що були отримані під час виконання проєкту. [39]
Управління змістом проєкту є складним і багатогранним процесом, який
вимагає системного підходу і ретельного планування. Чітке визначення обсягу
робіт, правильне використання інструментів, таких як WBS, і постійний контроль
за виконанням завдань є основними чинниками успіху проєкту. Своєчасне
виявлення проблем, коригування курсу та впровадження змін дозволяє досягти
бажаних результатів у межах визначених бюджетів і термінів.

Таблиця 2.4
WBS Структура проєкту

ID Назва завдання Опис завдання Відповідальн
ий
Проєкт створення Ініціація проєкту, визначення цілей, основних Менеджер
1.0
віртуального підприємства етапів проєкту
Оцінка потенціалу проєкту, підготовка Бізнес-
1.1 Оцінка та прогноз проєкту
прогнозів аналітик
Аналіз середовища (по Аналіз економічного, політичного та Аналітик з
1.1.1
Україні) соціального середовища в Україні ринку
Оцінка стану та тенденцій на ринку для Ринковий
1.1.2 Аналіз ринку
визначення можливостей аналітик
ТЕО (Техніко-економічне Розрахунки і підготовка техніко-економічного Бізнес-
1.1.3
обґрунтування) обґрунтування проєкту аналітик
Оцінка фінансової доцільності та вигідності
1.1.4 Комерційний аналіз Економіст
проєкту
Оренда і утримання Пошук, оренда та управління офісними Операційний
1.1.5
офісних приміщень приміщеннями менеджер
Закупівля необхідного обладнання та меблів для Операційний
1.1.6 Закупівля меблів та техніки
офісу менеджер
Підготовка та узгодження технічного завдання Менеджер
1.2 Робота з ТЗ
проєкту
Створення документації, що визначає вимоги до Технічний
1.2.1 Написання ТЗ
проєкту письменник
1.2.2 Планування робіт Розробка плану виконання робіт, графік завдань Проєктний

37

координатор
Затвердження технічного завдання з усіма Менеджер
1.2.3 Затвердження ТЗ
зацікавленими сторонами проєкту
Розподіл необхідних ресурсів та визначення Менеджер з
1.2.4 Розподіл ресурсів
бюджетів ресурсів
Розробка дизайну та візуального оформлення
1.3 Дизайн Дизайнер
продукту
1.3.1 Розробка PSD-шаблонів Створення шаблонів дизайну для веб-ресурсу Дизайнер
Розробка корпоративного стилю і бренду Дизайнер,
1.3.2 Брендінг
маркетолог
Розробка ідеї для назви підприємства Бренд-
1.3.3 Неймінг
менеджер
Розробка PSD-шаблонів Створення шаблонів для контент-сторінок
1.3.4 Дизайнер
content pages
Програмування і реалізація функціоналу веб-
1.4 Розробка Розробники
ресурсу
Створення основної структури сайту та його Веб-
1.4.1 Розробка веб-ресурсу
розмітка розробник
Імплементація бізнес- Розробка бізнес-логіки для реалізації основних
1.4.2 Розробник
логіки функцій
1.4.3 Реалізація логіки додатку Програмування та інтеграція логіки додатків Розробник
Розробка контент-сторінок для сайту Контент-
1.4.4 Розробка content pages
менеджер
Оптимізація сайту для покращення позицій у SEO-
1.4.5 SEO-оптимізація
пошукових системах спеціаліст
Тестування веб-ресурсу і виправлення помилок Тестувальник
1.5 Тестування та фіксинг
и
Проведення тестування всіх функцій і Тестувальник
1.5.1 Тестування
можливостей сайту и
Виправлення виявлених помилок у роботі веб- Розробники,
1.5.2 Bug fixing ресурсу тестувальник
и
Готова робоча версія Підготовка остаточної версії проєкту до запуску Менеджер
1.5.3
проєкту проєкту
Розробка та впровадження маркетингової
1.6 Маркетинг Маркетолог
стратегії
1.6.1 SMM Розробка і реалізація стратегії в соціальних SMM-

38

мережах менеджер
1.6.2 Таргетинг Налаштування таргетованої реклами Маркетолог
Запуск кампаній з контекстної реклами PPC-
1.6.3 Контекстна реклама
менеджер
Підготовка проєкту до офіційного запуску Маркетолог,
1.6.4 Підготовка до запуску Менеджер
проєкту

2.3. Управління ресурсами проєкту
Управління ресурсами проєкту є ключовим елементом, що забезпечує
ефективне виконання проєкту, оптимізуючи використання матеріально-технічних і
трудових ресурсів. Цей процес охоплює планування, розподіл, моніторинг і
контроль ресурсів для досягнення цілей проєкту у встановлені терміни та в межах
бюджету. Розуміння потреб проєкту та раціональне використання ресурсів
дозволяють уникати перевитрат, забезпечуючи стабільність виконання робіт на
кожному етапі. [27]
Матеріально-технічні ресурси включають обладнання, техніку, меблі,
програмне забезпечення та інші матеріали, необхідні для виконання завдань.
Управління цими ресурсами передбачає визначення необхідного обсягу,
планування закупівель, координацію постачань і контроль їх використання. Нижче
наведено приклад в таблиці 2.5, що відображає основні матеріально-технічні
ресурси проєкту:
Таблиця 2.5
Матерільно-технічні ресурси проетку

Термін
Вартість за
№ Назва ресурсу Кількість експлуатації
одиницю
(років)
Asus Vivobook Go 15 E1504FA-
1 5 18 999 5
BQ755 Mixed Black
Гарнітура дротова A4tech HU-
2 5 579 5
35 USB
Миша дротова A4tech X-710
3 5 699 5
MK USB (Black)

39

Офісний стіл з перегородкою на
4 1 20000 5
6 осіб Промо T28s
5 Стілець WC-03F1 чорний 6 870 5

Трудові ресурси є не менш важливими, оскільки саме від кваліфікації та
організації роботи команди залежить успішність проєкту. У процесі управління
трудовими ресурсами необхідно враховувати компетенції, досвід і зайнятість
кожного члена команди.
Таблиця 2.6
Трудові ресурси проєкту

№ Назва ресурсу Ставка за одну робочу годину(грн) Понаднормова ставка (грн)
1 Менеджер 400 600
2 Бекенд - розробник 500 750
3 Фронтенд-розробник 450 675
4 Тестувальник 350 525
5 Дизайнер 400 600
6 SEO - копірайтер 300 450
7 Маркетолог 350 525
Для ефективного планування робіт використовується таблиця розподілу
завдань, яка відображає, як трудові ресурси залучаються до виконання конкретних
етапів проєкту. Така таблиця допомагає уникнути перевантаження працівників і
контролювати строки виконання. [26]
Таблиця 2.7
Використання трудових ресурсів

Тривалість
Ім'я ресурсу Робота
(год)
Аналітик Збір вимог 40
Аналіз бізнес-процесів клієнтів 80
Формування ТЗ 32
Узгодження ТЗ з клієнтом 16
Проєктний
менеджер
Планування етапів реалізації проєкту 40
Бекенд- Розробка архітектури системи 120
розробник Реалізація бази даних 80

40

Впровадження API 96
Фронтенд- Розробка інтерфейсу користувача 80
розробник Адаптивна верстка 40
Тестування функціональності 64
Тестувальник
Виправлення багів 40
Розробка дизайну інтерфейсу 48
Дизайнер
Підготовка брендингових матеріалів 32
Маркетолог Розробка маркетингової стратегії 24
SMM- Підготовка рекламної кампанії 16
спеціаліст Запуск рекламної кампанії 16
Звукорежисер Налаштування звукових повідомлень 16
Проєктний Підготовка до запуску системи 24
менеджер Контроль впровадження 40
Фінальне тестування 32
Тестувальник
Сертифікація системи 24
Проєктний Презентація клієнту 16
менеджер Підготовка документації 32
Маркетолог Постпроєктний аналіз 16
Проєктний
Оцінка результатів 16
менеджер
Вся команда Запуск продукту 16
Вся команда Підтримка після впровадження 64

Таким чином, управління ресурсами проєкту забезпечує ефективну
організацію роботи команди, раціональне використання матеріально-технічних
ресурсів і дотримання запланованих термінів. Системний підхід до цього процесу
є запорукою досягнення високих результатів і виконання цілей проєкту.
2.4 Управління часом проєкту
Управління часом проєкту є одним із найважливіших аспектів ефективного
проєктного менеджменту. Його метою є забезпечення дотримання встановлених
термінів виконання завдань шляхом оптимального планування, моніторингу та
контролю робочих процесів. У контексті проєкту впровадження електронної

41

системи обліку вантажів для малих підприємств це дозволяє забезпечити реалізацію
всіх етапів проєкту відповідно до визначених строків і забезпечити своєчасне
досягнення його цілей. [36]
Основними етапами управління часом є розробка календарного плану,
визначення критичного шляху, встановлення пріоритетів, контроль виконання
робіт і моніторинг.
Календарний план створюється на основі переліку завдань, які необхідно
виконати в межах проєкту. Для кожного завдання визначаються тривалість,
залежності між завданнями та необхідні ресурси. Основним інструментом для
візуалізації календарного плану є діаграма Ганта, яка дозволяє відобразити строки
виконання завдань і їхню послідовність.
Критичний шлях — це послідовність завдань, які мають мінімальний запас
часу і безпосередньо впливають на тривалість проєкту. Визначення критичного
шляху дозволяє проєктному менеджеру зосередити увагу на ключових завданнях,
які потребують особливого контролю.
Для оптимального розподілу робіт і ресурсів використовуються пріоритети
завдань малюнок 2.2. Відображення пріоритетів роботи дозволяє визначити, які
завдання мають бути виконані в першу чергу, враховуючи їхній вплив на загальний
хід проєкту. Це забезпечує гнучкість у реагуванні на зміни та дозволяє уникати
затримок. [38]

Малюнок 2.2 - Відображення пріоритетів роботи

42

Матриця, наведена на малюнку, використовується для визначення
пріоритетності завдань залежно від їхньої важливості та терміновості. Такий підхід
допомагає раціонально розподілити ресурси, оптимізувати робочий процес і
зосередитись на найважливіших задачах. У кожній категорії матриці завдання
розподіляються наступним чином:
I. Важливо та терміново
Завдання з цієї категорії є пріоритетними і потребують негайного виконання.
Зазвичай, це критичні задачі, від яких залежить реалізація інших етапів проєкту або які
можуть вплинути на дотримання строків.
Приклад:
 Усунення критичних помилок у програмному забезпеченні.
 Завдання, пов'язані з дотриманням строків затвердження технічного завдання
(ТЗ).
 Аварійні коригування в архітектурі системи.
II. Важливо, але не терміново
Ці завдання є стратегічними, тому їхня реалізація важлива для
довгострокових цілей, але вони можуть виконуватись у плановому порядку без
поспіху. Це дає змогу зосередитися на їх якості та деталізації. Приклад:
 Розробка та тестування функціональності, яка буде впроваджена на пізніших
етапах.
 Оптимізація бізнес-логіки системи.
 Підготовка та оформлення документації для користувачів.
III. Неважливо, але терміново
Це завдання, які вимагають швидкого виконання, але не є критично
важливими для проєкту в цілому. Такі задачі, як правило, виконуються швидко,
оскільки їхня затримка може вплинути на організаційні аспекти. Приклад:
 Налаштування робочого середовища для команди.
 Підготовка та оновлення презентацій для зустрічей із замовниками.
 Організація поточних нарад або комунікацій із зацікавленими сторонами.

43

IV. Неважливо та не терміново
Ця категорія включає завдання, які не є критичними та можуть бути
відкладені або делеговані. Виконання цих завдань може незначно вплинути на
проєкт, тому їх можна планувати на періоди з меншою завантаженістю. Приклад:
 Розробка додаткових візуальних матеріалів для реклами.
 Опрацювання майбутніх покращень, які не входять до основного обсягу
проєкту.
 Брендування та створення неосновних елементів дизайну.
Застосування даної матриці у проєкті допомагає уникнути перевантаження
команди, оптимізувати використання ресурсів і зосередитися на досягненні
основних цілей.
2.5 Управління вартістю проєкту
Управління вартістю проєкту — це важливий аспект планування, який
передбачає аналіз, оцінку та контроль витрат на всіх етапах реалізації проєкту.
Ефективне управління вартістю дозволяє забезпечити реалізацію проєкту в межах
запланованого бюджету, уникнути перевитрат і зберегти економічну доцільність
проєкту. Для цього використовуються методи прогнозування витрат, розробка
кошторисів, а також моніторинг та контроль витрат. [42]
У цьому підрозділі розглянуто основні аспекти управління вартістю в проєкті
впровадження електронної системи обліку вантажів для малих підприємств. З
метою забезпечення прозорості розрахунків і деталізації витрат представлено
кілька локальних кошторисів відображено в таблицях 2.8, 2.9, 2.10, 2.11, та в
діаграмі трудозатрат рисунок 2.3 , а також зведений кошторис, що підсумовує всі
витрати проєкту відображено в таблиці 2.12.
Таблиця 2.8
Локальний кошторис оплати праці

Посада Години Ставка за годину (грн) Сума (грн)
Менеджер проєкту 320 год 400 ₴ 128 000 ₴
Бекенд-розробник 640 год 500 ₴ 320 000 ₴
Фронтенд-розробник 480 год 450 ₴ 216 000 ₴

44

Тестувальник 400 год 350 ₴ 140 000 ₴
Дизайнер 300 год 400 ₴ 120 000 ₴
SEO-копірайтер 200 год 300 ₴ 60 000 ₴
Маркетолог 240 год 350 ₴ 84 000 ₴
Загалом 2 580 год - 1 068 000 ₴
Таблиця 2.9
Локальний кошторис оплати приміщення

Вид витрат Кількість місяців Вартість за місяць (грн) Сума (грн)
Оренда приміщення 8 20 000 ₴ 160 000 ₴
Комунальні послуги 8 5 000 ₴ 40 000 ₴
Загалом - 200 000 ₴
Таблиця 2.10
Локальний кошторис оплати обладнання та меблів

Найменування Кількість Вартість за одиницю (грн) Сума (грн)
Ноутбуки 5 18 999 ₴ 94 995 ₴
Стіл 1 20 000 ₴ 20 000 ₴
Стільці 6 870 ₴ 5 520 ₴

Продовження таблиці 2.10

Периферія 10 1 278 ₴ 12 780 ₴
Загалом 22 - 133 295 ₴
Таблиця 2.11
Локальний кошторис маркетингових витрат

Вид діяльності Кількість кампанії Вартість (грн) Сума (грн)
SMM 3 15 000 ₴ 45 000 ₴
Контекстна реклама 3 20 000 ₴ 60 000 ₴
SEO-оптимізація 1 25 000 ₴ 25 000 ₴
Візуальне оформлення 1 10 000 ₴ 10 000 ₴
Загалом - - 140 000 ₴
Таблиця 2.12
Зведений кошторис

45

Стаття витрат Сума (грн)

Оплата праці 1 068 000 ₴

Оренда приміщення 200 000 ₴

Обладнання та меблі 133 295 ₴

Маркетингові витрати 140 000 ₴

Загалом 1 545 295 ₴

350000

300000

250000

200000
150000

100000

50000

0

Ри сунок 2.3 - Діаграма трудозатрат за весь період розробки проєкту
2.6 Управління якістю проєкту
Управління якістю є ключовим аспектом у реалізації проєкту впровадження
електронної системи обліку вантажів для малих підприємств. Воно охоплює всі
процеси та заходи, спрямовані на забезпечення відповідності кінцевого продукту
вимогам замовника, нормативним стандартам і внутрішнім критеріям проєкту.
Основна мета управління якістю — забезпечити високий рівень задоволення
кінцевих користувачів системи шляхом створення надійного, функціонального та
зручного програмного продукту.
Процес управління якістю в даному проєкті включає три основні етапи:
планування якості, забезпечення якості та контроль якості.
На етапі планування якості визначаються ключові показники, яким має
відповідати продукт. Ці показники враховують технічні характеристики системи,
такі як швидкість обробки запитів, інтеграція з іншими системами, стабільність
роботи, а також функціональність, доступність і зручність інтерфейсу для
користувачів. Визначення цих критеріїв здійснюється на основі технічного
завдання, консультацій із зацікавленими сторонами та аналізу ринкових стандартів.

46

Забезпечення якості передбачає інтеграцію заходів контролю в усі стадії
розробки системи. До них належать використання методологій управління
проєктом, таких як Agile або Scrum, регулярні зустрічі команди, тестування на
кожному етапі створення системи, а також залучення зовнішніх експертів для
оцінки якості розробки. [40]
Контроль якості здійснюється шляхом регулярного тестування та
моніторингу результатів. У цьому процесі використовуються різні види
тестування: функціональне, навантажувальне, інтеграційне, а також тестування
безпеки. Усі виявлені помилки та недоліки фіксуються у спеціалізованих системах
управління задачами, таких як Jira, і оперативно виправляються.
Крім цього, в управлінні якістю важливим є забезпечення постійного
вдосконалення процесів розробки. З цією метою проводяться ретроспективи
команди, аналізуються виявлені проблеми, впроваджуються коригувальні дії для їх
усунення та запобігання в майбутньому.
Таблиця 2.13
Основні критерії якості проєкту

Критерій Опис Інструменти перевірки
Функціональність Відповідність функціоналу ТЗ Функціональне тестування
Продуктивність Швидкість обробки запитів Навантажувальне тестування
Безпека Захист даних та користувачів Тестування безпеки
Інтерфейс Зручність і доступність для користувачів UX/UI тестування
Надійність Стабільність роботи системи Тестування на відмови
Таким чином, управління якістю є невід'ємною частиною управління
проєктом, що забезпечує створення продукту високої якості. Постійний моніторинг,
регулярне тестування та вдосконалення процесів дозволяють звести до мінімуму
ризики, пов’язані з недоліками системи, і забезпечити її успішне впровадження.
2.7. Управління ризиками проєкту
Управління ризиками є важливим етапом у реалізації проєкту впровадження
електронної системи обліку вантажів для малих підприємств. Це дозволяє

47

заздалегідь ідентифікувати можливі загрози, оцінити їхній вплив на проєкт та
вжити заходів для мінімізації або уникнення негативних наслідків.
Процес управління ризиками включає такі етапи: ідентифікація ризиків,
аналіз імовірності їх виникнення, оцінка впливу ризиків, розробка стратегії
реагування та моніторинг ризиків протягом усього життєвого циклу проєкту.
Для систематизації ризиків було створено таблицю оцінки імовірності їх
виникнення та окрему таблицю факторів виникнення ризиків із запропонованими
засобами їх уникнення. [41]
Таблиця 2.14
Імовірність виникнення ризиків

Імовірність Вплив на Загальний рівень
Ризик
виникнення проєкт ризику
Невідповідність технічного завдання Середня Високий Середній
Затримка виконання завдань Висока Високий Високий
Недостатнє фінансування Низька Середній Низький
Зміна вимог замовника Середня Високий Середній
Технічні проблеми Низька Високий Середній
Невідповідна кваліфікація команди Низька Середній Низький
Таблиця демонструє, що найбільший ризик для проєкту становлять затримки
у виконанні завдань, які мають високу імовірність виникнення і значний вплив на
реалізацію.
Таблиця 2.15
Фактори виникнення ризиків та засоби їх уникнення

Фактор ризику Потенційні наслідки Засоби уникнення
Розробка продукту, що не Чітка фіксація вимог у ТЗ, постійна
Невизначеність у вимогах
відповідає потребам комунікація із замовником
Затримки у графіку Перевищення термінів Реалістичне планування,
виконання реалізації проєкту використання буферів часу
Переривання проєкту або Чітке фінансове планування,
Недостатнє фінансування
зниження якості резервний бюджет

48

Фактор ризику Потенційні наслідки Засоби уникнення
Відставання у графіку або Тестування обладнання,
Технічні проблеми
зниження якості використання резервів ресурсів
Недостатня кваліфікація Навчання команди, залучення
Низька якість продукту
працівників експертів
Зміна вимог під час Необхідність переробки Прозора комунікація, гнучка
розробки частин системи методологія управління
Загалом управління ризиками забезпечує стабільність і передбачуваність у
реалізації проєкту. Правильна оцінка ризиків і розробка ефективних стратегій
реагування дають змогу мінімізувати їх вплив на кінцевий результат, забезпечуючи
якісне впровадження системи в зазначені терміни.
2.8 Управління персоналом та мотивація
Управління персоналом є ключовим фактором успішної реалізації проєкту
впровадження електронної системи обліку вантажів для малих підприємств. Цей
процес включає набір команди, розподіл завдань відповідно до кваліфікації,
контроль виконання робіт і впровадження ефективних механізмів мотивації для
підвищення продуктивності.
Діаграма Ганта, наведена нижче на рисунку 2.4 , слугує основою для
планування діяльності персоналу, оскільки вона чітко визначає часові рамки для
виконання кожного завдання, а також дозволяє забезпечити рівномірне
завантаження команди.

Рисунок 2.4 – Діаграма Ганта

49

Планування робіт передбачає врахування специфіки кожного етапу проєкту:
від аналізу вимог і роботи з технічним завданням до розробки, тестування,
маркетингових заходів і запуску системи. Завдяки цьому досягається чіткий
розподіл обов’язків між усіма учасниками. [43]
Для успішного управління персоналом важливо підтримувати постійну
комунікацію між членами команди та забезпечувати відповідність навичок
працівників вимогам завдань. У проєкті було використано такі методи мотивації:
 Фінансова мотивація. Працівники отримують конкурентну оплату праці
залежно від їхнього внеску в проєкт, а також бонуси за дострокове виконання
завдань.
 Нематеріальна мотивація. Визнання результатів роботи кожного
працівника, проведення корпоративних зустрічей для обговорення досягнень
і нагородження.
 Кар’єрний розвиток. У рамках проєкту проводяться тренінги, навчання
новим технологіям і методам роботи, що дозволяє працівникам покращувати
свої навички.
Також у процесі реалізації враховуються ризики, пов’язані з людським
фактором: можливі конфлікти в команді, втрата мотивації або недостатня
кваліфікація окремих працівників. Для їх уникнення реалізується прозора система
розподілу завдань, впровадження зворотного зв’язку, а також підтримка дружньої
атмосфери в колективі.
Таким чином, ефективне управління персоналом і впровадження системи
мотивації є основою для своєчасної та якісної реалізації всіх етапів проєкту.
Діаграма Ганта забезпечує видимість і контроль за робочими процесами,
дозволяючи оптимізувати навантаження на команду й уникати перевантажень.
2.9. Управління інформаційною безпекою
Управління інформаційною безпекою є одним із найважливіших аспектів
проєкту впровадження електронної системи обліку вантажів для малих
підприємств. Захист даних, забезпечення конфіденційності, цілісності та

50

доступності інформації є ключовими завданнями для забезпечення стабільної
роботи системи та довіри користувачів. [54]
Процес управління інформаційною безпекою в рамках проєкту включає
кілька основних етапів:
1. Аналіз загроз і вразливостей. На цьому етапі проводиться виявлення
можливих ризиків, які можуть виникнути в процесі роботи системи, таких як
кібернапади, витік даних, технічні збої або помилки персоналу. Для цього
застосовуються спеціалізовані інструменти для оцінки ризиків, а також
проводиться аудит наявних систем захисту.
2. Розробка політик безпеки. У рамках проєкту створюється набір
регламентів і правил, які регулюють доступ до даних, процедури збереження
інформації, контроль за використанням ресурсів системи та поведінку
користувачів. Політики включають принципи доступу за мінімальною
необхідністю, регулярну зміну паролів і обмеження прав доступу до
критично важливих даних.
3. Інтеграція технічних засобів захисту.
o Шифрування даних. Всі передані й збережені дані шифруються
для захисту від несанкціонованого доступу.
o Система резервного копіювання. Регулярне створення
резервних копій забезпечує можливість відновлення даних у разі
технічних збоїв або атак.
o Контроль доступу. Впровадження системи автентифікації та
багаторівневого доступу до системи для забезпечення, щоб лише
авторизовані користувачі мали можливість доступу до певних функцій.
4. Моніторинг і контроль. Для підтримки високого рівня безпеки
використовується система моніторингу активності в системі, яка відстежує
можливі підозрілі дії, наприклад, спроби доступу до обмежених даних або
зломів.
5. Навчання персоналу. Захист інформації також залежить від поведінки
користувачів. Тому всі працівники, які взаємодіють із системою, проходять

51

навчання основам інформаційної безпеки: як створювати надійні паролі,
розпізнавати фішингові атаки та безпечно працювати з корпоративними
ресурсами.
6. Тестування безпеки. Регулярне проведення пентестів (тестів на
проникнення) дозволяє перевірити рівень захищеності системи, виявити
вразливості та усунути їх до запуску.
Управління інформаційною безпекою є безперервним процесом, який триває
на всіх етапах життєвого циклу системи. Дотримання встановлених політик,
інтеграція сучасних технологій захисту, регулярний моніторинг і навчання
персоналу дозволяють мінімізувати ризики та забезпечити стабільну й безпечну
роботу системи.
Ці заходи створюють базис для захисту інформації, що є критично важливим
для репутації проєкту, довіри клієнтів і відповідності сучасним стандартам
кібербезпеки.
2.10 Управління рекламою проєкту
Управління рекламою проєкту є стратегічно важливим етапом, що
спрямований на популяризацію електронної системи обліку вантажів серед цільової
аудиторії та забезпечення високого рівня впізнаваності продукту на ринку. Ефективна
рекламна кампанія дозволяє привернути увагу потенційних клієнтів, створити
позитивний імідж системи та забезпечити стабільний потік користувачів після
запуску проєкту. [52]
Управління рекламою в межах проєкту передбачає наступні кроки:
1. Визначення цільової аудиторії.
Аналіз цільової аудиторії є основою для побудови ефективної рекламної
стратегії. Основними споживачами електронної системи обліку вантажів є
малі підприємства, які займаються перевезенням, логістикою або торгівлею.
Цільова аудиторія визначається за такими критеріями:
o Розмір компанії (до 50 співробітників).
o Вид діяльності (логістика, перевезення, дистрибуція).
o Регіон діяльності (Україна, з можливістю розширення).

52

2. Формування маркетингової стратегії.
На основі визначення цільової аудиторії створюється маркетингова стратегія, яка
включає багатоканальний підхід до просування. Основні напрями:
o Соціальні мережі (SMM): Розробка контент-плану для Facebook,
Instagram та LinkedIn, публікація інформаційних постів, рекламних
оголошень і кейсів успішного використання системи.
o Контекстна реклама: Налаштування таргетованої реклами в Google
Ads для залучення підприємств, які активно шукають рішення для
оптимізації обліку.
o Контент-маркетинг: Публікація статей, блогів та експертних
матеріалів на тему автоматизації логістики.
3. Розробка рекламних матеріалів.
Для ефективного просування створюється набір рекламних матеріалів:
o Відеоролики, які демонструють функціональні можливості системи.
o Інфографіка з перевагами використання продукту.
o Лендінг-сторінка для збору заявок і реєстрації на тестування системи.
4. Реалізація рекламної кампанії.
o Етап запуску: Акцент на ознайомлення аудиторії з продуктом,
поширення основної інформації про систему через соціальні мережі,
таргетовану рекламу й email-розсилки.
o Етап активного просування: Залучення клієнтів через акції
(наприклад, безкоштовний тестовий період), партнерські програми й
прямий маркетинг.
o Етап підтримки: Регулярна комунікація з клієнтами через контент,
спрямований на утримання користувачів і збільшення їхньої
лояльності.
5. Моніторинг ефективності.
Для оцінки результативності рекламної кампанії використовуються ключові
показники ефективності (KPI):
o Кількість залучених клієнтів.

53

o Рівень впізнаваності бренду (охоплення аудиторії).
o Рентабельність інвестицій у рекламу (ROI).
o Відгуки користувачів та їхні оцінки.
6. Оптимізація рекламної стратегії.
На основі даних аналітики проводиться корекція рекламної кампанії: зміна
контенту, підбір нових каналів просування або перерозподіл бюджету на
найбільш ефективні напрямки.
Управління рекламою є безперервним процесом, що потребує гнучкості,
креативності та аналітичного підходу. Завдяки правильній стратегії й реалізації
рекламної кампанії забезпечується високий рівень залучення клієнтів, що є
запорукою успішного запуску та розвитку системи.
2.11 Висновки до розділу
У другому розділі магістерської роботи розглянуто основні етапи планування та
реалізації проєкту впровадження електронної системи обліку вантажів для малих
підприємств. Визначено ключові процеси, які забезпечують успішне впровадження
проєкту, включаючи управління інтеграцією, змістом, ресурсами, часом, вартістю,
якістю, ризиками, персоналом, інформаційною безпекою та рекламою.
Розроблено підхід до управління проєктом, який враховує специфіку малих
підприємств та орієнтований на оптимізацію використання ресурсів і мінімізацію
ризиків. Забезпечено інтеграцію всіх елементів проєкту через ефективну
координацію дій і комунікацію між учасниками. Значну увагу приділено розробці
механізмів контролю за виконанням завдань, що дозволяє своєчасно реагувати на
можливі відхилення від плану. [53]
Окремо підкреслено важливість управління персоналом та підвищення його
мотивації для ефективної роботи із системою. Також розглянуто заходи
забезпечення інформаційної безпеки, що є критично важливими для захисту даних
підприємства.
Таким чином, у розділі представлено комплексний підхід до управління
проєктом, який дозволяє досягти поставлених цілей у межах визначених строків і
бюджету, забезпечуючи високу якість результату та мінімізацію ризиків.

54

55

Розділ 3 Оцінка та аналіз результатів впровадження проєкту
3.1 Планування фінансових ресурсів інвестиційної фази ІТ проєкту
Планування фінансових ресурсів є важливою частиною підготовки до
реалізації інвестиційної фази ІТ-проєкту. Воно спрямоване на визначення потреб у
фінансуванні на кожному етапі, розподіл витрат за місяцями та забезпечення
стабільності фінансування. Основними завданнями цього процесу є створення
чіткого плану витрат, оцінка необхідності залучення додаткових коштів
(наприклад, кредитів) і контроль за їх ефективним використанням.
План витрат складається з детального опису етапів проєкту (розробка
технічного завдання, програмна розробка, тестування тощо), із зазначенням суми
витрат на кожен місяць. Такий підхід допомагає уникнути несподіваних витрат і
заздалегідь підготувати необхідне фінансування відображено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
План витрат на реалізацію проєкту за етапами та місяцями

Місяць, тис. грн.
Напрямки
витрат (процеси) Підсумок
1 2 3 4 5 6 7 8
грн
Аналіз аналогів 4000 4000
Прогноз прибутку 2400 2400
Оцінка бюджету 1600 1600
Комерційний
1600 1600
аналіз
Оренда і
утримання 20000
75000
офісних 0
приміщень
Закупівля меблів 13329
326984
та техніки 5
Написання ТЗ 18480 18480
Планування робіт 4800 4800
Розподіл ресурсів 3200 3200
Затвердження ТЗ 1600 1600
Ознайомлення
6160 6160
команди з ТЗ
Розробка бекенду 320000 6400

56

Продовження таблиці 3.1
Розробка
24000
фронтенду 216000
1400
Тестування 3200
00
2240
Bug fixing 22400
0
16
SMM 1600
00
60
Таргетинг 00 1600
0
84
Контекстна
00 1600
реклама
0
40
Підготовка до
00 1600
запуску
0
20
Витрати на
00 200000
рекламу
00
50
Резерв 00 50000
0
14 29
Всього 36136 80 1400 2240 56 00
5 00 7760 536000 00 0 00 00 1511135

Для кращого розуміння фінансових потоків створюються графіки, які показують:
1. Поточні потреби в капіталовкладеннях – відображають розподіл коштів між
етапами проєкту рисунок 3.1.

Рисунок 3.1 - Графік поточних потреб у капіталовкладеннях
2. Накопичені суми капіталовкладень – допомагають оцінити, коли і скільки
кредитних ресурсів потрібно залучити рисунок 3.2.

57

Рисунок 3.2 - - Графік накопичених сум капіталовкладень – потреб у кредитних
ресурсах
3. Виплати відсотків за кредитом – дозволяють спланувати витрати на
обслуговування боргових зобов’язань рисунок 3.3.

Рисунок 3.3 - Графік виплати відсотків за кредит
Це забезпечує прозорість фінансування і дозволяє вчасно реагувати на зміни
у фінансових потребах проєкту.
3.2 Оптимізація фінансових ресурсів інвестиційної фази ІТ проєкту
Оптимізація фінансових ресурсів є важливим етапом у плануванні
інвестиційної фази ІТ-проєкту. Її мета — забезпечити ефективне використання
коштів, мінімізувати фінансові витрати та зменшити залежність від залучених
кредитних ресурсів. Для цього застосовуються різні методи, які дозволяють

58

скоротити витрати, перенести частину фінансового навантаження на пізніші етапи
або залучити альтернативні джерела фінансування.
Основні напрями оптимізації
1. Перерозподіл витрат між етапами проєкту
Аналіз витрат дозволяє визначити можливості для перенесення деяких видів
робіт на більш пізні етапи проєкту, коли будуть доступні власні кошти. Це
допомагає знизити залежність від кредитів на ранніх стадіях.
2. Оптимізація структури фінансування
Використання комбінації власних і позикових коштів із розподілом
кредитного навантаження дозволяє зменшити витрати на обслуговування
боргу. Наприклад, короткострокові кредити можна замінити
довгостроковими за нижчою ставкою.
3. Зниження витрат на обслуговування кредиту
Вибір банків із більш вигідними умовами кредитування або часткове
дострокове погашення боргу дозволяють скоротити витрати на відсотки.
Таблиця 2.3
Оптимізований план витрат на реалізацію проєкту за етапами та місяцями

Місяць, тис. грн.
Напрямки витрат
(процеси) Підсумок
1 2 3 4 5 6 7 8
грн
Аналіз аналогів 4000 4000
Прогноз прибутку 2400 2400
Оцінка бюджету 1600 1600
Комерційний аналіз 1600 1600

Оренда і утримання
200000 75000
офісних приміщень
Закупівля меблів та
133295 326984
техніки
Написання ТЗ 18480 18480
48
Планування робіт 4800
00
32
Розподіл ресурсів 3200
00
Затвердження ТЗ 1600 1600
Ознайомлення
6160 6160
команди з ТЗ

59

Розробка бекенду 320000 6400
Розробка
24000
фронтенду 216000
14000
Тестування 3200
0
2240
Bug fixing 22400
0
16
SMM 1600
00
60
Таргетинг 00 1600
0
84
Контекстна
00 1600
реклама
0
40
Підготовка до
00 1600
запуску
0
20
Витрати на рекламу 00 200000
00
50
Резерв 00 50000
0
8 14 29
0
Всього 56 00
0 14000 2240 00 00
361365 0 7760 536000 0 0 1511135

Графічна візуалізація оптимізації фінансових ресурсів
Для візуалізації результатів оптимізації використовуються графіки:
1. Оптимізований графік поточних потреб у капіталовкладеннях Показує,
як перерозподіл витрат між етапами зменшує потребу в капіталі в окремі
періоди. Це дозволяє ефективніше використовувати доступні ресурси рисунок
3.4.

60

Рисунок 3.4 - Оптимізований графік поточних потреб у капіталовкладеннях
2. Оптимізований графік накопичених сум капіталовкладень – потреб у
кредитних ресурсах
Ілюструє, як зниження обсягів залучення кредитних коштів впливає на
загальну заборгованість. Це допомагає уникнути зайвого боргового
навантаження рисунок 3.5.

Рисунок 3.5 - Оптимізований графік накопичених сум капіталовкладень –
потреб у кредитних ресурсах
3. Оптимізований графік виплати відсотків за кредит Відображає
зниження витрат на обслуговування боргу за рахунок раціонального
використання кредитних ресурсів і перегляду умов кредитування рисунок 3.6.

61

Рисунок 3.6 - Оптимізований графік виплати процентів за кредит
Переваги оптимізації
 Скорочення загальних витрат на реалізацію проєкту.
 Зниження фінансових ризиків.
 Підвищення стійкості проєкту до змін у зовнішньому середовищі.
 Забезпечення балансу між обсягом інвестицій і доступними ресурсами.
Застосування оптимізації дозволяє підвищити ефективність фінансового
планування, що сприяє успішній реалізації проєкту.
3.3 Розробка зведеного кошторису витрат інвестиційної фази проєкту
Зведений кошторис витрат є ключовим фінансовим документом, який
об’єднує всі заплановані витрати в рамках інвестиційної фази ІТ-проєкту. Він
створюється на основі попереднього планування витрат і їх оптимізації, про що
йшлося у попередніх підрозділах. Кошторис допомагає побачити повну фінансову
картину проєкту, впорядкувати витрати за категоріями та визначити загальну
потребу у фінансуванні.
Призначення зведеного кошторису
Головною метою кошторису є створення єдиної моделі витрат, яка забезпечить:
 Повне уявлення про необхідні фінансові ресурси.
 Чіткий розподіл коштів між різними етапами проєкту.
 Прозорість у фінансуванні і можливість контролювати витрати.

62

Даний документ слугує основою для прийняття управлінських рішень, таких
як планування джерел фінансування чи розподіл кредитних ресурсів.
Етапи розробки зведеного кошторису
1. Аналіз плану витрат
На основі таблиці витрат, наведеної у підрозділі 3.1, визначаються всі
необхідні витрати для кожного етапу проєкту. Це включає розробку
програмного забезпечення, закупівлю обладнання, навчання персоналу тощо.
2. Врахування оптимізації витрат
Дані з підрозділу 3.2 використовуються для впровадження оптимізаційних
рішень. Наприклад, частину витрат можна перенести на більш пізні етапи,
зменшивши потребу в кредитах, або скоротити за рахунок перегляду
структури фінансування.
3. Об’єднання витрат у єдиний документ
Всі витрати групуються у категорії: технологічні, адміністративні, витрати на
обладнання та резервні кошти. Для кожного етапу визначаються часові рамки
і відповідальні особи.
4. Розрахунок загальної суми витрат
Після впорядкування витрат здійснюється підрахунок загальної суми, яка
відображає загальну потребу у фінансових ресурсах.
Результат зведеного кошторису
Готовий кошторис містить:
 Таблицю витрат за категоріями та етапами – це дає змогу зрозуміти, на
що саме спрямовані кошти.
 Графіки розподілу витрат за часом, побудовані на основі попередніх
фінансових розрахунків та оптимізації.
 Аналіз фінансової ефективності – дозволяє оцінити доцільність витрат і
їхню відповідність потребам проєкту.
Значення кошторису
Зведений кошторис витрат забезпечує:
 Прозорість у використанні коштів.

63

 Контроль за дотриманням бюджету.
 Мінімізацію фінансових ризиків.
Даний документ стає основою для успішної реалізації проєкту, адже завдяки
йому можна впевнено оцінити фінансові можливості і вчасно реагувати на будь-які
зміни у фінансуванні.
3.4 Прогнозування показників операційної діяльності
Прогнозування показників операційної діяльності є важливим етапом
планування, який дозволяє оцінити, як буде функціонувати ІТ-проєкт після
завершення інвестиційної фази. Цей процес включає аналіз основних показників
діяльності, таких як доходи, витрати, прибутковість та інші ключові метрики, які
характеризують ефективність проєкту.
Прогноз динаміки показників операційної діяльності
Прогноз динаміки показників операційної діяльності допомагає зрозуміти, як буде
змінюватися продуктивність проєкту з часом. У цьому прогнозі враховуються такі
аспекти:
 Зростання обсягів реалізації продукції або послуг.
 Зміна собівартості одиниці продукції.
 Вплив зовнішніх факторів, таких як конкуренція чи ринкові умови.
Таблиця 3.3
Прогноз динаміки показників операційної діяльності

Показник
Назва
и
1. Коефіцієнт щорічного зростання (зниження) ціни продукції ( Ц ) 1,02

2.Коефіцієнт щорічного зростання (зниження) ціни на
0,98
продукти(сировину) ( ЦП )

3. Коефіцієнт щорічного зростання (зниження) рівня оплати праці (
1,1
ОП )

4. Коефіцієнт щорічного зростання рівня постійних витрат ( ПВ ) 1,02

64

У таблиці 3.2 відображається динаміка показників на кілька років вперед із
зазначенням очікуваних значень доходів, витрат і чистого прибутку.
Прогноз динаміки вартісних показників операційної діяльності
Цей прогноз деталізує фінансові аспекти роботи проєкту, зокрема:
 Очікувані доходи від реалізації продукції.
 Операційні витрати, які включають матеріальні витрати, витрати на оплату
праці та інші змінні витрати.
 Постійні витрати, які залишаються незмінними незалежно від обсягів
діяльності.
Таблиця 3.4
Прогноз динаміки вартісних показників операційної діяльності
Роки операційної діяльності
Показники
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. Ціна одиниці
продукції (Цt), 5 5,1 5,2 5,306 5,412 5,52 5,63 5,74 5,858 5,98
грн./од.

2. Прямі

матеріальні
1 0,96 0,92 0,885 0,849 0,815 0,78 0,75 0,721 0,69
витрати (Мt),
грн./од.

3. Прямі витрати
на оплату праці 1 1,05 1,1 1,158 1,216 1,276 1,34 1,41 1,477 1,55
(ОПt), грн./од.

4. Постійні
витрати (ПВt), 125 130 135 140,6 146,2 152,1 158 164 171,1 178
грн./од.

У таблиці 3.4 відображено прогноз змін у вартості основних показників
операційної діяльності протягом кількох періодів. Це дозволяє оцінити фінансову
стійкість проєкту та планувати його подальший розвиток.
Значення прогнозування

65

Прогнозування операційної діяльності дає змогу:
 Побачити, наскільки ефективно використовуються ресурси.
 Оцінити рентабельність проєкту у довгостроковій перспективі.
 Вчасно ідентифікувати ризики, пов’язані зі змінами у витратах або доходах.
Таблиця 3.5
Прогноз динаміки вартісних показників операційної діяльності
Роки операційної діяльності
Показники
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. Ціна одиниці
продукції (Цt), 41 41,82 42,7 43,51 44,38 45,27 46,2 47,1 48,04 49
грн./од.
У підсумковій таблиці 3.5 відображаються узагальнені дані щодо основних
фінансових показників, що дозволить створити чітке уявлення про перспективи
розвитку проєкту після його впровадження.
3.5 Планування амортизаційних витрат операційної діляності
Планування амортизаційних витрат є важливою частиною фінансового
управління операційною діяльністю ІТ-проєкту. Амортизація — це процес
поступового списання вартості основних засобів, що були придбані в рамках
проєкту, на протязі кількох років. Вона дозволяє враховувати витрати, пов’язані з
використанням основних засобів, таких як обладнання, програмне забезпечення та
інші інвестиції в матеріальні активи.
Основні принципи планування амортизаційних витрат:
1. Визначення основних засобів
Амортизаційні витрати виникають лише у разі наявності основних засобів,
які використовуються протягом кількох років. Це можуть бути комп’ютери,
сервери, спеціалізоване обладнання, ліцензійне програмне забезпечення
тощо.
2. Розрахунок амортизаційної вартості
Для кожного активу визначається його початкова вартість, яка буде
поступово списуватися через амортизацію. Залежно від типу активу
застосовується конкретна норма амортизації (лінійна або нелінійна), яка
визначає, яку частину вартості потрібно списати щорічно.

66

Розрахунок амортизаційних витрат:
Для точного прогнозування амортизаційних витрат необхідно створити
детальну таблицю, яка включатиме:
 Початкову вартість кожного активу.
 Визначення амортизаційної норми для кожного активу.
 Розподіл амортизаційних витрат по роках, що дозволить оцінити їхній вплив
на фінансові результати операційної діяльності.
У таблиці 3.6 відображені дані, що допоможуть точно визначити розмір
щорічних амортизаційних витрат і їхнє вплив на фінансове планування проєкту.
Таблиця 3.6
Розрахунок амортизаційних витрат за роками операційної діяльності
Перві Роки операційної діяльності
сна Річна
Групи
вартіс норма
основни
ть, амортиз 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
х фондів
тис.гр ації, %
н.
4 група
12, 12, 12,
(обладна 12,78 0,6 7,6 4,6 7,6 4,6 7,6 4,6 7,6
78 7 8
ння)
4 група
42, 19, 94, 42, 19,
(комп’ют 94,995 0,45 8,6 3,8 8,6 3,9 95
7 24 9 7 24
ери)
6 група 12, 3,0 0,7 0,1 0,0 48, 12, 3,0 0,7 0,1
48,792 0,25
(меблі) 1 5 6 9 4 7 2 4 6 9

156,56 62, 26, 22, 11, 99, 104 39, 16, 17, 10
Разом -
7 6 9 2 7 6 ,3 1 3 4 3

Значення амортизаційних витрат для проєкту:
Правильне планування амортизації дозволяє:
 Чітко прогнозувати витрати на основні засоби на кілька років вперед.
 Оптимізувати податкове навантаження на проєкт.
 Враховувати реальні витрати на обслуговування основних засобів при
визначенні загальної вартості операційної діяльності.

67

Амортизаційні витрати є важливою складовою фінансового плану, оскільки
вони допомагають оцінити довгострокові витрати, пов’язані з експлуатацією
основних засобів.
3.6 Прогноз доходів операційної діяльності
Прогноз доходів операційної діяльності є важливою складовою фінансового
планування для будь-якого ІТ-проєкту. Важливо не лише правильно оцінити обсяг
доходів, але й визначити джерела цих доходів та їхню динаміку. Для ІТ-проєкту, де
програмний продукт може бути як проданий, так і надаватися в оренду, доходи
можуть надходити з різних напрямків, що впливає на загальну стратегію
монетизації.
Основні джерела доходів
1. Продаж програмного продукту
Продаж програмного забезпечення може бути як одноразовим, так і
постійним, якщо передбачається супровід або оновлення. Один із варіантів
— продаж ліцензій на програму, де клієнти сплачують фіксовану суму за
право використання продукту на певний період або безстроково.
2. Оренда програмного продукту
Оренда програмного продукту передбачає отримання доходів у вигляді
регулярних платежів від клієнтів за доступ до програмного забезпечення
протягом визначеного періоду. Це може бути моделі підписки (наприклад,
щомісячно або щорічно) або оренда за конкретні місяці чи квартали.
Прогноз доходів
Прогноз доходів для ІТ-проєкту складається на основі обраної моделі монетизації
(продаж чи оренда). Важливо враховувати такі фактори:
 Очікувану кількість продажів або орендних угод.
 Розмір доходу від кожної угоди.
 Зміни на ринку або сезонні коливання попиту.
 Можливі знижки або акції для стимулювання продажу чи оренди.
На основі цього прогнозу можна скласти таблицю 3.7, яка детально
розподіляє доходи за місяцями чи роками.

68

Таблиця 3.7
Прогноз доходів операційної діяльності

Місяць/Рік Доходи від продажу (грн) Доходи від оренди (грн) Загальний дохід (грн)
Місяць 1 100,000 20,000 120,000
Місяць 2 120,000 25,000 145,000
Місяць 3 150,000 30,000 180,000
Місяць 4 180,000 35,000 215,000
Місяць 5 200,000 40,000 240,000
Місяць 6 250,000 45,000 295,000
Рік 1 1,000,000 195,000 1,195,000
Рік 2 1,200,000 250,000 1,450,000
У таблиці 3.7 наведено прогноз доходів за два напрямки: продаж
програмного продукту та доходи від оренди. Це дозволяє побачити, як будуть
зростати доходи на основі цих двох джерел, та порівняти їх.
Прогноз доходів операційної діяльності надає чітке уявлення про фінансові
надходження на різних етапах проєкту. Він дозволяє зрозуміти, яка модель
монетизації є більш вигідною та спрогнозувати загальний дохід від реалізації
програмного продукту як через продаж, так і через оренду. Точно сплановані
доходи дають змогу приймати обґрунтовані фінансові рішення для забезпечення
подальшого розвитку проєкту.
3.7 Планування кредитних процесів операційної діяльності
Планування кредитних процесів операційної діяльності є важливим етапом
фінансового управління, оскільки воно дозволяє правильно організувати залучення
кредитних ресурсів для покриття тимчасових потреб у фінансуванні, а також
забезпечити своєчасне їх повернення. Це допомагає підтримувати стабільність
проєкту, оптимізувати грошові потоки та зменшити витрати на обслуговування
боргу.
Основні етапи планування кредитних процесів
1. Оцінка потреб у кредитах
Першим кроком у плануванні кредитних процесів є точне визначення

69

моментів, коли проєкт потребуватиме додаткового фінансування. Це може
бути необхідно для покриття тимчасового дефіциту коштів, фінансування
неочікуваних витрат або підтримки поточної діяльності в періоди низьких
доходів. Оцінка таких потреб дозволяє визначити, на яку суму і на який
період слід залучити кредити.
2. Вибір умов кредитування
Після визначення потреб у кредитах, наступним етапом є вибір оптимальних
умов для позики. Це включає аналіз пропозицій різних банків і фінансових
установ, вибір типу кредиту (короткостроковий або довгостроковий), оцінку
процентних ставок, умов погашення та можливих штрафів за прострочення.
3. Розробка схеми погашення кредитів
Важливою частиною планування кредитних процесів є розробка стратегії
погашення кредиту. Це включає розрахунок щомісячних або щоквартальних
виплат по кредиту, враховуючи як основну суму боргу, так і відсотки.
Оптимальний план погашення допоможе уникнути значного навантаження
на фінансові потоки проєкту.
4. Моніторинг і коригування
Після залучення кредиту важливо постійно моніторити виконання плану
погашення та оцінювати, чи не виникають нові фінансові потреби. У разі
необхідності, можна скоригувати умови виплат або залучити додаткове
фінансування. Збереження гнучкості є важливою частиною ефективного
управління кредитними процесами.
Для кращого розуміння використання та повернення кредиту на різних
етапах операційної діяльності створюється схема, яка відображає всі етапи
кредитного процесу. Вона включає:
 Залучення кредиту на кожному етапі, коли це необхідно.
 Погашення основної суми боргу та виплата відсотків.
 Залишок кредиту на кожен рік діяльності, що дозволяє оцінити поточний
рівень боргових зобов'язань.

70

Така схема дозволяє наочно відслідковувати динаміку змін у заборгованості
та прогнозувати необхідні кроки для зменшення фінансового навантаження.
Таблиця 3.7 відображає схему використання та повернення кредиту за
роками діяльності, демонструє процес залучення кредиту, виплати основної суми
та відсотків, а також прогноз залишку заборгованості на кожен рік. Ця таблиця
стане основою для ефективного управління кредитними ресурсами, дозволяючи
здійснювати своєчасні виплати і знижувати боргове навантаження.
Таблиця 3.8
Схема використання та повернення кредиту за роками діяльності
Роки діяльності
Показники
1 2 3 4
1 варіант
1. Повернення суми 441,12 441,119 0 0
кредиту, тис. грн.
2. Використана за рік
1587,5 1146,35 705,2 -
сума кредиту, тис. грн.
3. Оплата процентів,
380,99 257,12 0 0
тис. грн.
2 варіант
1. Повернення суми 882,24 0 0 0
кредиту, тис. грн.
2. Використана за рік
1587,5 705,24 0 0
сума кредиту, (%)
3. Оплата процентів,
95249 0 0 0
тис. грн.
Правильне планування кредитних процесів є критично важливим для
забезпечення фінансової стійкості проєкту. Залучення кредитів і їх своєчасне
погашення допомагають покрити тимчасові фінансові потреби та підтримати
стабільність грошових потоків. Планування погашення заборгованості на кожному
етапі операційної діяльності дозволяє уникнути фінансових труднощів і
мінімізувати витрати на обслуговування боргу, забезпечуючи успішне завершення
проєкту.

71

3.8 Прогноз витрат операційної діяльності
Прогнозування витрат операційної діяльності є важливим етапом
фінансового планування, яке дозволяє оцінити обсяги необхідних ресурсів для
забезпечення стабільної роботи проєкту після завершення інвестиційної фази.
Визначення витрат допомагає розробити стратегії оптимального використання
ресурсів і уникнути перевитрат, а також забезпечити фінансову стійкість проєкту.
Основні категорії витрат операційної діяльності
1. Прямі витрати
Це витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції або наданням
послуг. Вони включають:
o Матеріальні витрати.
o Витрати на оплату праці.
o Енергетичні витрати.
2. Постійні витрати
Витрати, які не змінюються залежно від обсягів виробництва, зокрема:
o Оренда приміщень.
o Витрати на обслуговування обладнання.
o Адміністративні витрати.
3. Непередбачені витрати
Резерв, створений для покриття витрат, які можуть виникнути через зовнішні
фактори, наприклад зміни у вартості ресурсів або виникнення нових потреб.
Для побудови фінансової моделі проєкту розробляються два варіанти
прогнозу витрат операційної діяльності:
1. Перший варіант
Даний варіант прогнозується за умов стабільної економічної ситуації та
сталих цін на ресурси. У таблиці 3.9 відображені основні статті витрат із
розподілом на періоди, що дозволяє оцінити необхідні фінансові ресурси за
базовим сценарієм.
Таблиця 3.9
Прогноз витрат операційної діяльності, тис. грн. (1 – варіант)

72

Роки операційної діяльності
Показники
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Витрати
0,056 0,05628 0,06 0,06 0,06 0,06 0,059 0,06 0,06 0,06
змінні (ВЗ)
Витрати
постійні 125 130 135 141 146 152 158,2 164,5 171 178
(ВП)
Амортизація
62,614 26,8867875 22,2 11,8 99,6 104 39,1 16,31 17,4 103
(А)
Оплата
процентів,
95,249 0 0 0 0 0 0 0 0 0
тис. грн.
(ОП)
Повернення
кредиту 882,24 705,2405327 0 0 0 397 0 0 0 0
(ПК)
Разом ОВ 1165,2 862,1836002 157 152 246 653 197,3 180,9 189 281

2. Другий варіант
У даному варіанті враховуються можливі ризики, пов’язані зі зростанням цін
на ресурси, зміною тарифів або збільшенням витрат на персонал. Таблиця
3.10 дозволяє оцінити вплив негативних сценаріїв на витрати проєкту.
Таблиця 3.10
Прогноз витрат операційної діяльності, тис. грн. (2 – варіант)
Роки операційної діяльності
Показники
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Витрати
0,056 0,05628 0,06 0,06 0,06 0,06 0,059 0,06 0,06 0,06
змінні (ВЗ)

Витрати
125 130 135 141 146 152 158,2 164,5 171 178
постійні (ВП)

Амортизація
62,614 26,8867875 22,2 11,8 99,6 104 39,1 16,31 17,4 103
А
Оплата
процентів, 380,99 275,1263448 0 0 0 0 0 0 0 0
тис. грн.

Повернення
441,12 441,1192375 0 0 0 0 0 0 0 0
кредиту (ПК)

73

Разом
операційні 1009,8 873,1886498 157 152 246 256 197,3 180,9 189 281
витрати (ОВ)

Обидва варіанти прогнозу витрат допомагають розробити стратегії реагування на
можливі зміни у фінансових потребах та забезпечити гнучкість у плануванні.
Прогноз витрат операційної діяльності є основою для:
 Визначення оптимального рівня фінансування для кожного періоду.
 Аналізу впливу різних сценаріїв розвитку подій на фінансову стабільність
проєкту.
 Прийняття рішень щодо скорочення витрат або перерозподілу ресурсів у разі
змін у зовнішньому середовищі.
Побудовані таблиці дозволяють оцінити обсяги витрат за базовим і
ризиковим сценаріями, що допомагає забезпечити ефективне використання
фінансових ресурсів і мінімізувати ризики перевитрат.
3.9 Прогноз грошових потоків операційної діяльності
Прогнозування грошових потоків операційної діяльності є важливою
складовою фінансового планування, оскільки дозволяє оцінити потоки надходжень
і витрат у межах реалізації проєкту. Чітке уявлення про динаміку грошових потоків
допомагає забезпечити стабільність операційної діяльності, уникнути касових
розривів і визначити потребу в додатковому фінансуванні.
Головною метою прогнозу є визначення обсягів та строків надходжень і
витрат, щоб:
 Забезпечити покриття операційних витрат.
 Підтримувати позитивний баланс на рахунках.
 Планувати джерела фінансування в разі виникнення дефіциту коштів.
 Оптимізувати використання надлишкових грошових ресурсів.
Підхід до прогнозування
Для прогнозування грошових потоків розглядаються два варіанти сценаріїв:
1. Базовий варіант (1-варіант)
У цьому варіанті передбачається стабільна економічна ситуація та

74

відсутність значних змін у вартості ресурсів і доходах. Він базується на
прогнозованих обсягах доходів (від продажу й оренди програмного
продукту) і планових витратах, наведених у попередніх підрозділах. У
таблиці 3.11 відображено очікувані надходження і витрати за кожен період,
а також розраховано чистий грошовий потік.
Таблиця 3.11
Прогноз грошових потоків операційної діяльності (1-варіант)
Показники, Роки операційної діяльності
тис. грн. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Доход від
2860 3033,888 3218 3414 3622 3842 4075 4323 4586 4865
реалізації (Д)
Операційні
1165,2 862,1836002 157 152 246 653 197,3 180,9 189 281
витрати (ОВ)
Балансовий
1694,8 2171,7044 3061 3262 3376 3188 3878 4142 4397 4584
прибуток (ПБ)
Амортизація
62,614 26,8867875 22,2 11,8 99,6 104 39,1 16,31 17,4 103
(А)
Оподаткований
1632,2 2144,817612 3039 3250 3276 3084 3839 4126 4380 4481
прибуток (ОП)
Податок на
293,8 386,0671702 547 585 590 555 691 742,7 788 807
прибуток (П)
Чистий
1338,4 1758,750442 2492 2665 2686 2529 3148 3383 3592 3675
прибуток

2. Альтернативний варіант (2-варіант)
Цей варіант враховує можливі ризики, такі як зниження доходів, затримки
платежів або зростання витрат. Він дозволяє оцінити вплив негативних
факторів на фінансову стабільність проєкту. У таблиці 3.12 представлено
грошові потоки з урахуванням змінених умов, що дозволяє підготувати
стратегії реагування.
Таблиця 3.12
Прогноз грошових потоків операційної діяльності (2-варіант)
Показники, Роки операційної діяльності

75

тис. грн. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Доход від
2860 3033,888 3218 3414 3622 3842 4075 4323 4586 4865
реалізації (Д)
Операційні
1009,8 873,1886498 157 152 246 256 197,3 180,9 189 281
витрати (ОВ)
Балансовий
1850,2 2160,69935 3061 3262 3376 3585 3878 4142 4397 4584
прибуток (ПБ)
Амортизація
62,614 26,8867875 22,2 11,8 99,6 104 39,1 16,31 17,4 103
(А)
Оподаткований
1787,6 2133,812563 3039 3250 3276 3481 3839 4126 4380 4481
прибуток (ОП)
Податок на
321,77 384,0862613 547 585 590 627 691 742,7 788 807
прибуток (П)
Чистий
1465,8 1749,726301 2492 2665 2686 2854 3148 3383 3592 3675
прибуток

Ключові компоненти прогнозу
1. Грошові надходження
Включають доходи від продажу програмного продукту та оренди, а також
можливі інші джерела доходів. Важливо враховувати їхню сезонність або
нерівномірність.
2. Грошові витрати
Складаються з операційних витрат (матеріали, заробітна плата, оренда тощо),
виплат за кредитами та інших регулярних витрат.
3. Чистий грошовий потік
Це різниця між надходженнями і витратами. Позитивний чистий грошовий
потік свідчить про фінансову стабільність, тоді як негативний сигналізує про
необхідність залучення додаткових ресурсів.
Прогноз грошових потоків операційної діяльності допомагає:
 Виявити можливі періоди дефіциту коштів і заздалегідь розробити заходи
для їх покриття.
 Оцінити вплив зовнішніх ризиків на фінансові результати проєкту.
 Планувати оптимальне використання надлишкових коштів для їх
ефективного інвестування.

76

Таблиці 3.11 та 3.12 є основою для прийняття рішень щодо управління
фінансовими потоками та забезпечення стійкої роботи проєкту. Вони наочно
демонструють, як змінюються грошові надходження та витрати у різних сценаріях,
що дозволяє своєчасно адаптувати стратегію фінансового управління.
3.10 Прогноз грошових потоків проєкту
Прогнозування грошових потоків проєкту є критично важливим етапом
фінансового планування, який дозволяє оцінити загальну ефективність інвестицій і
операційної діяльності. Воно дає змогу визначити обсяги надходжень і витрат у
межах реалізації проєкту, оцінити його фінансову стабільність і дохідність
протягом тривалого періоду.
Мета прогнозу грошових потоків
Основна мета прогнозу — створення чіткої картини грошових притоків і відтоків
на довгострокову перспективу, зокрема:
 Оцінка фінансової ефективності проєкту.
 Виявлення періодів надлишку або дефіциту коштів.
 Підготовка до залучення додаткових ресурсів у разі необхідності.
 Планування реінвестування надлишкових коштів.
Ключові аспекти прогнозу грошових потоків
1. Грошові притоки
До грошових притоків належать усі фінансові надходження, які отримує
проєкт. Основними джерелами є:
o Продаж продукту або послуг.
o Надходження від оренди програмного забезпечення.
o Інші доходи, наприклад, партнерські угоди або додаткові послуги.
2. Чистий грошовий потік
Чистий грошовий потік (різниця між притоками та відтоками) демонструє, чи
є проєкт прибутковим і чи здатен він підтримувати фінансову стабільність у
довгостроковій перспективі.
Графічне відображення грошових потоків

77

Для наочного відображення прогнозу грошових потоків використовується
графік, який ілюструє грошові притоки та відтоки протягом 10 років рисунок 3.7.

Рисунок 3.7 - Грошові притоки та відтоки протягом 10 років.
На графіку чітко видно:
 Зміни у динаміці доходів і витрат.
 Періоди, коли проєкт генерує позитивний або негативний чистий потік.
 Тенденції до зростання або зменшення фінансової активності.
Даний графік дозволяє швидко оцінити фінансову стійкість проєкту, виявити
критичні точки і прийняти своєчасні рішення щодо їх усунення.
Прогноз грошових потоків проєкту на 10 років є основою для:
 Оцінки довгострокової прибутковості проєкту.
 Прийняття стратегічних рішень щодо залучення фінансування або
інвестування надлишкових коштів.
 Забезпечення фінансової стійкості проєкту у динамічних умовах ринку.
Графік «Грошові притоки та відтоки протягом 10 років» є важливим
інструментом для моніторингу фінансових показників проєкту, демонструючи його
ефективність і стійкість у перспективі.
3.11 Розробка проєкту кредитного договору
Проєкт кредитного договору є ключовим документом, який регулює
взаємовідносини між позичальником і кредитором. Він визначає основні умови
надання, використання та повернення кредиту, що є необхідним для фінансової
стабільності проєкту. Розробка цього документа спрямована на забезпечення
прозорості угоди та захист інтересів обох сторін.

78

Кредитний договір має на меті:
 Формалізацію умов отримання та повернення кредиту.
 Визначення відповідальності сторін у разі порушення умов договору.
 Забезпечення чіткого регулювання процесу виплати основної суми кредиту
та відсотків.
 Встановлення гнучкого механізму вирішення можливих суперечок.
Основні розділи кредитного договору
Проєкт кредитного договору містить:
1. Предмет договору
Визначає суму кредиту, мету його використання та строки надання.
2. Умови кредитування
Містить інформацію про процентну ставку, графік виплат, штрафні санкції
за прострочення платежів тощо.
3. Права та обов’язки сторін
Описує обов’язки позичальника щодо використання кредиту та своєчасного
повернення, а також права кредитора на перевірку цільового використання
коштів.
4. Вирішення спорів
Регулює порядок дій у разі виникнення суперечок між сторонами.
5. Додаткові умови
Можливість дострокового погашення, зміни умов договору за згодою сторін
тощо.
Детально розроблений проєкт кредитного договору подано у Додатку Б. У
цьому додатку представлено повний текст договору, який включає всі ключові
положення, необхідні для укладання угоди між позичальником і кредитором.
Документ може бути використаний як шаблон для оформлення реального
договору, що забезпечує юридичну правильність і враховує інтереси обох сторін.
Розробка проєкту кредитного договору є важливим етапом фінансового
планування, що дозволяє мінімізувати ризики і забезпечити прозорість кредитних
процесів. Наведений у Додатку Б документ є основою для укладання формальної

79

угоди, яка регулюватиме всі аспекти залучення та обслуговування кредиту в межах
реалізації проєкту.
3.12 Висновки до розділу
У третьому розділі проведено комплексний аналіз фінансових та операційних
аспектів впровадження електронної системи обліку вантажів для малих
підприємств. Були розглянуті ключові елементи планування та прогнозування
фінансових ресурсів, витрат і доходів, а також побудована детальна структура
грошових потоків, що дозволяє оцінити довгострокову ефективність проєкту.
Особливу увагу приділено оптимізації фінансових ресурсів, що дозволяє
мінімізувати витрати та ефективно використовувати доступні кошти. Розроблений
зведений кошторис витрат забезпечує прозорість у фінансовому плануванні, а
прогнозування операційної діяльності допомагає оцінити можливі сценарії
розвитку бізнесу. Планування кредитних процесів і розрахунок амортизаційних
витрат дозволяють збалансувати фінансові потоки, забезпечуючи стабільність
проєкту.
Крім того, у розділі розроблено проєкт кредитного договору, який є основою
для регулювання фінансових відносин між сторонами. Прогнозування грошових
потоків показує, як будуть розподілятися надходження та витрати проєкту
протягом тривалого періоду, що дає змогу вчасно виявляти можливі ризики і
реагувати на них.
Результати розділу свідчать про можливість успішної реалізації проєкту з
урахуванням фінансових показників і розроблених рекомендацій. Запропоновані
підходи забезпечують ефективне використання ресурсів та досягнення фінансової
стійкості проєкту у довгостроковій

80

ВИСНОВКИ
У магістерській роботі досліджено процес впровадження електронної
системи обліку вантажів для малих підприємств із використанням сучасних
методів управління проєктами та аналізу фінансових показників. Основна увага
приділена розробці практичного підходу до реалізації проєкту, його економічного
обґрунтування та аналізу результатів впровадження.
У першому розділі виконано аналіз теоретичних основ управління проєктами
та особливостей впровадження електронних систем у малих підприємствах.
Визначено основні цілі й завдання, які передбачають підвищення точності обліку,
автоматизацію бізнес-процесів і оптимізацію витрат. Особливу увагу приділено
проблематиці інтеграції нових рішень у специфічних умовах малого бізнесу.
Другий розділ присвячено розробці комплексного плану управління
проєктом. Деталізовано процеси управління змістом, ресурсами, часом і ризиками
проєкту. Визначено інструменти для координації роботи команди, забезпечення
інформаційної безпеки та підвищення мотивації персоналу. Здійснено планування
впровадження електронної системи, зокрема через моделювання процесів і
формування чіткої структури завдань.
Третій розділ зосереджений на оцінці фінансових результатів і розробці
економічного обґрунтування проєкту. Запропоновано моделі прогнозування
доходів і витрат, які базуються на сценаріях різного рівня ризику. Розроблено
оптимізований зведений кошторис витрат, що забезпечує прозорість фінансових
потоків. Також створено прогноз грошових потоків на 10 років, який демонструє
стабільність фінансової моделі. Окрема увага приділена плануванню кредитних
процесів і розробці проєкту кредитного договору.
Результати дослідження підтвердили доцільність впровадження електронної
системи обліку вантажів. Автоматизація процесів дозволяє зменшити витрати часу
і ресурсів, підвищити ефективність роботи та забезпечити
конкурентоспроможність малих підприємств. Запропоновані рекомендації є
універсальними й можуть бути застосовані для реалізації подібних проєктів у
інших компаніях.

81

Загалом, магістерська робота охоплює всі ключові аспекти управління ІТ-
проєктами, зокрема їхнє планування, реалізацію, оптимізацію ресурсів і
фінансовий аналіз. Отримані результати підтверджують можливість ефективного
впровадження розроблених рішень та забезпечують їхню стійкість у
довгостроковій перспективі.

82

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Друкер П. Ф. Ефективне управління проєктами. – Київ: КНЕУ, 2018. – 320 с.
2. Савченко В. І. Основи управління проєктами: Навч. посіб. – Харків: ХНЕУ,
2017. – 260 с.
3. Рибак І. І. Логістичні системи: теорія і практика. – Львів: Львівська політехніка,
2020. – 180 с.
4. Бабенко К. В. Фінансовий аналіз проєктів: навч. посіб. – Київ: КНТЕУ, 2019. –
220 с.
5. Нечаєв В. В. Управління логістичними процесами. – Дніпро: ДНУ, 2018. – 150
с.
6. Бондаренко І. А. Інформаційні системи в логістиці. – Харків: Видавництво
ХНУРЕ, 2020. – 210 с.
7. Чумаченко М. Г. Оптимізація бізнес-процесів: теорія і практика. – Київ: Ліра-К,
2019. – 280 с.
8. Шаповал О. М. Електронні облікові системи: навч. посіб. – Одеса: ОНУ, 2021. –
190 с.
9. Сахно В. А. Управління ризиками в проєктній діяльності. – Львів: ЛНАУ, 2020.
– 230 с.
10. Васильєв О. В. Економіка підприємств малого бізнесу. – Київ: Наукова
думка, 2019. – 250 с.
11. Левченко Т. О. Логістичний менеджмент: навч. посіб. – Полтава: ПНТУ,
2018. – 260 с.
12. Гринько О. О. Основи автоматизації облікових процесів. – Київ: КНЕУ,
2021. – 200 с.
13. Михайлов В. О. Інновації в логістиці: теорія і практика. – Харків: ХНУ,
2020. – 240 с.
14. Іванов С. В. Управління операційною діяльністю підприємства. – Київ:
КНТЕУ, 2018. – 300 с.
15. Ковальчук В. М. Економіка ІТ-проєктів. – Одеса: ОДЕУ, 2019. – 220 с.

83

16. Пономаренко В. С. Фінансова стійкість підприємства: методи оцінки. –
Харків: ХНЕУ, 2020. – 280 с.
17. Борисенко О. О. Проєктний менеджмент: підручник. – Київ: КНЕУ, 2020. –
340 с.
18. Гончаренко С. В. Системи управління обліком вантажів. – Львів: ЛНАУ,
2021. – 190 с.
19. Петренко І. І. Електронна комерція в малому бізнесі. – Київ: КНЕУ, 2021. –
170 с.
20. Щербина О. В. Управління витратами в проєктній діяльності. – Одеса:
ОДЕУ, 2018. – 210 с.
21. Дорошенко Л. В. Інформаційні технології в логістиці. – Харків: ХНУРЕ,
2020. – 230 с.
22. Шевчук М. Г. Моделювання бізнес-процесів у логістиці. – Київ: Наукова
думка, 2021. – 250 с.
23. Лозовий О. М. Ефективність управління проєктами. – Харків: ХНУ, 2020. –
200 с.
24. Горбачук П. І. Інвестиційна діяльність малих підприємств. – Київ: КНЕУ,
2019. – 280 с.
25. Романенко І. В. Проєктування ІТ-рішень для бізнесу. – Полтава: ПНТУ,
2020. – 240 с.
26. Сердюк О. А. Фінансовий аналіз операційної діяльності. – Київ: КНЕУ,
2019. – 270 с.
27. Чернишов В. С. Інтеграція облікових систем. – Львів: Львівська політехніка,
2021. – 220 с.
28. Павленко В. М. Стратегічне управління ІТ-проєктами. – Одеса: ОНУ, 2020.
– 230 с.
29. Олійник І. М. Логістичні інформаційні системи. – Київ: Ліра-К, 2018. – 190
с.
30. Сидоренко П. С. Управління розвитком малих підприємств. – Київ: Наукова
думка, 2021. – 250 с.

84

31. Шевченко М. А. Ризики у логістичних проєктах. – Харків: ХНЕУ, 2019. –
210 с.
32. Жуковський А. Г. Автоматизація облікових процесів на підприємстві. –
Київ: КНЕУ, 2020. – 200 с.
33. Карпенко Т. О. Фінансові потоки в ІТ-проєктах. – Львів: ЛНУ, 2019. – 240 с.
34. Демченко С. В. Управління грошовими потоками в логістиці. – Одеса:
ОДЕУ, 2019. – 220 с.
35. Соловей О. О. Логістичні процеси в ІТ-проєктах. – Київ: КНТЕУ, 2021. –
260 с.
36. Мірошниченко І. І. Основи управління кредитними процесами. – Харків:
ХНЕУ, 2018. – 200 с.
37. Гусєв М. А. Інформаційні системи та технології в логістиці. – Київ: Ліра-К,
2019. – 230 с.
38. Данилюк І. В. Облікові системи для малого бізнесу. – Львів: ЛНУ, 2020. –
210 с.
39. Клименко А. В. Інтеграція ІТ-систем у логістиці. – Одеса: ОНУ, 2020. – 250
с.
40. Синиця О. М. Економіка проєктів автоматизації. – Київ: КНЕУ, 2019. – 240
с.
41. Грінченко О. І. Управління витратами в логістиці. – Харків: ХНУ, 2018. –
210 с.
42. Ковтун М. В. Планування логістичних процесів. – Полтава: ПНТУ, 2021. –
220 с.
43. Тимченко В. А. Логістика підприємств малого бізнесу. – Львів: Львівська
політехніка, 2019. – 230 с.
44. Федоренко І. А. Планування фінансових потоків. – Київ: КНЕУ, 2018. – 250
с.
45. Шульга О. М. Економічний аналіз у логістиці. – Одеса: ОДЕУ, 2020. – 220 с.
46. Степаненко В. В. Управління операційними ризиками. – Харків: ХНЕУ,
2020. – 240 с.

85

47. Шевченко Г. О. Стратегії автоматизації обліку. – Львів: ЛНУ, 2021. – 200 с.
48. Супруненко П. А. Інформаційні технології в управлінні бізнесом. – Київ:
Ліра-К, 2021. – 270 с.
49. Чередник І. О. Розробка інформаційних рішень для логістики. – Одеса:
ОНУ, 2019. – 210 с.
50. Макаренко А. І. Електронні системи обліку: економічні аспекти. – Харків:
ХНУРЕ, 2020. – 240 с.
51. Літвінова С. В. Оптимізація фінансових процесів у малих підприємствах. –
Київ: КНЕУ, 2021. – 220 с.
52. Іващенко О. А. Логістика в малому бізнесі: навч. посіб. – Львів: ЛНУ, 2020.
– 250 с.
53. Гнатюк Т. О. Управління проєктами в логістичних системах. – Київ: Ліра-К,
2018. – 210 с.
54. Бєлов С. Г. Операційний менеджмент для малих підприємств. – Харків:
ХНУ, 2020. – 230 с.
55. Ткаченко В. І. Інновації в автоматизації бізнес-процесів. – Київ: КНЕУ,
2021. – 250 с.

86

Додаток А
“Затверджую”
Керівник проєкту Чекаленко О.Л.
Дата 01.11.24 Підпис
Зведений кошторис
планових витрат інвестиційної фази проєкту

№ Процеси, роботи Шифр Витрати,
п/п процесу тис. грн.
1 Аналіз аналогів 4000
2 Прогноз прибутку 2400
3 Оцінка бюджету 1600
4 Комерційний аналіз 1600
5 Оренда і утримання офісних приміщень 200000
6 Закупівля меблів та техніки 133295
7 Написання ТЗ 18480
8 Планування робіт 4800
9 Розподіл ресурсів 3200
10 Затвердження ТЗ 1600
11 Ознайомлення команди з ТЗ 6160
12 Розробка бекенду 5760
13 Розробка фронтенду 6400
14 Тестування 3200
15 Bug fixing 22400
16 SMM 1600
17 Таргетинг 1600
18 Контекстна реклама 1600
19 Підготовка до запуску 1600
20 Витрати на рекламу 200000
21 Резерв 50000
30 Проценти за кредит 42965,23548
Всього витрат 714260,2355
Розрахунок виконав бухгалтер-економіст проєкту _

87

Додаток Б
Типова форма кредитного договору

Затверджено
Постановою Правління
Національного банку України
№ 246 від 28 вересня 1995 р.
(із змінами, внесеними листом № 306
від 10 жовтня 1995р., постановами
Правління НБУ
від 22 квітня 1996р. №97, 17 лютого 1997р.
№ 35, 4 квітня 1997 р. № 80)'

КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР №8814
м. Черкаси
“1” листопада 2024 р.
Акціонерно-комерційний банк Приват Банк (у подальшому іменується
Банк), в особі Сергій Бондаренко Вікторович, що діє на підставі Статуту Банку,
з одного боку, та Чекленко О.Л.. (в подальшому іменується Позичальник), в особі
Чекаленко Олександр Леонідович, що діє на підставі статуту ФОП, з другого
боку, уклали цей договір про таке.
1. Предмет договору
1.1 Банк надає Позичальнику кредит на розробку мобільної гри _
(зазначити на які цілі,
8814, 01.11.2024 _
номер та дата договору)
у сумі 1. 833,584_тис. грн. (один мільйон вісімсот тридцять три тисячі п’ятсот
вісімдесят чотири гривень)
_
(сума цифрами і словами)
строком_6_місяці з _01.03.24_по_01.05.25_ із сплатою__24 відсотків річних.
2. Умови забезпечення кредиту
2.1 В забезпечення зобов’язань за договором Банком прийняті: договір
застави рухомого та нерухомого майна_ _
(вказати конкретно:укладений договір застави, договір поруки (гарантія), цінні папери, що здані на
зберігання в Банк, інші документи)
2.2. Кредит, наданий Банком, забезпечується всім належним
Позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку,
встановленому законодавством України.
3. Банк зобов'язується

88

3.1. Відкрити Позичальнику позичковий рахунок №342674267 для видачі
кредиту.
3.2. Забезпечити Позичальника консультативними послугами з питань
виконання договору.
3.3. На підставі даних бухгалтерської звітності (місячної, квартальної)
аналізувати кредитоспроможність Позичальника, перевіряти забезпеченість та
цільове використання кредиту і вносити пропозиції про подальші відносини з
Позичальником.
4. Позичальник зобов'язується
4.1. Використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити
повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків із свого
розрахункового рахунка № 47537537 в Банку_
(установа банку
Позичальника)
в такі строки 6 місяців__ відповідно до строкових зобов’язань. Відсотки за
кредит Позичальник сплачує платіжним дорученням на рахунок доходів Банку №
342374267 до 22 числа кожного місяця.
4.2. Кошти для погашення заборгованості в першу чергу направляти для
оплати відсотків за кредит, потім — простроченої заборгованості. Сума, що
залишилася, направляється для погашення кредиту.
4.3. За порушення строків повернення кредиту і відсотків за кредит
сплачувати Банку додатково до встановленої відсоткової ставки за кредит пеню в
розмірі 0,1_ відсотків за кожний день прострочення платежу.
4.4. Самостійно надавати Банку до 25 числа кожного місяця бухгалтерський
баланс, планові, звітні документи, зміни і доповнення до угод поставки, реалізації
об'єктів, що кредитуються, та інші матеріали для видачі, перевірки забезпечення
кредиту і контролю за його використанням і поверненням.
4.5. Періодично інформувати Банк про хід виконання угоди.
4.6. Надати Банку право самостійно стягувати відсотки у разі настання
строків платежів і пені за несвоєчасну сплату відсотків.
4.7. Надати банку право після перевірки цільового використання кредиту
стягувати штраф _5_відсотків від суми коштів, що використані не за цільовим
призначенням.
5. Банк має право
5.1. Дозволяти за клопотанням Позичальника в окремих випадках у разі
наявності вільних кредитних ресурсів перенесення строків повернення кредиту зі
стягненням підвищеної відсоткової ставки в розмірі 28__ відсотків річних.
5.2. Проводити перевірку на місці забезпечення банківських позичок, а у разі
потреби — і попередню перевірку заставних можливостей Позичальника та третіх
осіб, які гарантують повернення позички.
5.3. Проводити перевірку цільового використання кредитів на місці у
позичальника. У разі виявлення нецільового використання кредитів стягувати з
позичальника штраф у розмірі 5 відсотків від суми нецільового
використання.
5.4. У разі недотримання Позичальником умов кредитного договору

89

розірвати договір і достроково стягнути кредит зі сплатою штрафу у розмірі
5 відсотків від суми позички.
5.5. У разі недостатнього забезпечення кредитними ресурсами обмежити
надання кредиту за відкритою кредитною лінією, повідомивши про це
Позичальника за 7 днів до призупинення кредитування.
6. Позичальник має право
6.1. Порушувати перед Банком питання про перенесення строків платежу у
разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від
нього причин, пов'язаних з виконанням контрактів, угод за кредитним договором.
6.2. Достроково погашати кредит і сплачувати відсотки за кредит.
6.3. Достроково розірвати договір, повністю повернувши одержаний кредит,
включаючи відсотки за його користування, повідомивши про це Банк не пізніше
ніж за 7 днів.

7. Особливі умови
7.1. У разі відсутності коштів на розрахунковому рахунку
Позичальника відшкодування боргів банку проводиться шляхом застави
нерухомого та рухомого
майна
(вказати конкретно: звернення стягнення на предмет застави,
з Позичальника_ .
стягнення з гаранта, поручителя тощо у встановленому чинним законодавством порядку)
7.2. У разі зміни кредитної політики згідно з рішеннями Верховної Ради
України, Національного банку України, а також Банку в договір за погодженням з
Позичальником вносяться в десятиденний строк відповідні зміни з моменту
введення нових положень. При розбіжностях сторін Банк пред'являє кредит до
стягнення. У разі відсутності коштів кредит виноситься на рахунок прострочених
позичок з нарахуванням відсотків і пені відповідно до п. 4.2.
7.3. Плата за кредит підлягає коригуванню при зміні облікової ставки
Національного банку України.
7.4. У разі зміни національної грошової одиниці сума кредиту підлягає
перерахунку відповідно до чинного законодавства.
7.5. Спірні питання за цим договором розглядаються згідно з чинним
законодавством в арбітражному порядку.
7.6. Позичальник зобов'язується у триденний строк повідомити Банк про
зміну юридичної та фактичної адреси, номера телефону.
7.7. Зміни в договорі оформляються додатковою угодою сторін і є
невід'ємною частиною угоди.
7.8. Строк дії цього договору встановлюється з дня надання кредиту і до
повного погашення кредиту та відсотків за ним.
8. Юридична адреса та реквізити
Адреса Банку м. Черкаси вул. Різдвяна 35

(підпис керівника)

90

(підпис гол. бухгалтера)
“01” листопада 2024р.

Поштова адреса і банківські реквізити Позичальника_м. Черкаси, бульв.
Шевченка 234 ,_5711 8234 6743 1123 _

(підпис керівника)

(підпис гол. бухгалтера)
“01” листопада _2024р.
Паспортні дані керівників Позичальника: НЕ 553254
Керівник Іванченко А. Б. _

Гол. бухгалтер Голонко А.І. _

91

Додаток В
Додаток до кредитного договору №8814
“Узгоджено” “Узгоджено”
Представник Банка Представник Позичальника
П.І.Б. Бондаренко С. В, П.І.Б. Чекаленко О.Л.
Підпис Дата 01.11.24 Підпис_ Дата 01.11.24

Графік отримання та повернення кредиту

Календарні Сума кредиту, Проценти за кредит Суми
періоди тис. грн. тис. грн. % повернення,
тис. грн.
1 рік
1 квартал 396,338 17,475 6 0
2 квартал 437,246 35,437 6 0
3 квартал 882,238 52,934 6 314,845
4 квартал 620,326 37,219 6 314,845
2 рік
1 квартал 342,700 20,562 6 314,845
2 квартал 48,416 2,905 6 51,321

Строки надання кредитних сум, сплати процентів та повернення сум кредиту –
кінець відповідних періодів.

91

Додаток Г
Прогноз грошових потоків проєкту
Таблиця
Д.1

Фази, роки, квартали проєкту
Роки інвестиційної фази Роки операційної фази
Показники 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1-2 3-4 7-8
5-6 міс
міс міс міс
1. Грошові
369,38 19,92 25,6 256,4 - - - - - - - - - -
потоки ІД
2. Чистий 1381,
0 0 0 1381 2474,8 2491,7 2665 2686 2708 3147,9 3383 3592 3675
прибуток ОД 39
3. Амортизація 0 0 0 0 62,61 26,887 22,199 11,75 99,64 104,3 39,102 16,31 17,44 102,9
4. Кредитні
369,38 19,92 25,6 256,4 882,2 0 0 0 0 0 0 0 0 0
потоки
5. Сальдо 1124,
-369,4 -19,92 -25,6 436,5 2447,9 2469,5 2653 2587 2604 3108,8 3367 3574 3572
реальних грошей 99
6. Коефіцієнт 0,896
0,9708 0,933 0,89685 0,806 0,6504 0,5245 0,423 0,341 0,275 0,2218 0,179 0,144 0,116
дисконтування 85
7. Дисконтований
1008,
потік грошей за -358,6 -18,59 -22,959 352 1592 1295,2 1122 882,3 716,2 689,68 602,4 515,7 415,6
95
періодами
8. Дисконтований
потік грошей 608,8
-358,6 -377,2 -400,13 352 1944,1 3239,3 4362 5244 5960 6649,8 7252 7768 8183
наростаючим 2
підсумком

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets