Впровадження принципів агромаркетингу як основи розробки ефективної маркетингової стратегії сільськогосподарського підприємства (на матеріалах СТОВ «Неморож», с. Неморож, Звенигородський р-н, Черкаська обл.) Implementation of the principles of agricultural

Дмитренко, Олександр Олександрович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5252
Title:	Впровадження принципів агромаркетингу як основи розробки ефективної маркетингової стратегії сільськогосподарського підприємства (на матеріалах СТОВ «Неморож», с. Неморож, Звенигородський р-н, Черкаська обл.) Implementation of the principles of agricultural
Authors:	Григор, Олег Олександрович Дмитренко, Олександр Олександрович
Keywords:	Агромаркетинг;;Принципи агромаркетингу;;Маркетингова стратегія;;Методи оцінки ефективності маркетингової стратегії;;Конкурентоспроможність;;Конкурентна позиція.
Issue Date:	Dec-2023
Abstract:	В кваліфікаційній роботі бакалавра було розглянуто сутність агромаркетингу та систему його складових в контексті напрямів розвитку агробізнесу. Досліджено принципи агромаркетингу та їх роль у прийнятті стратегічних рішень сільськогосподарськими підприємствами. Вивчено методичні підходи щодо оцінки ефективності маркетингової стратегії сільськогосподарських підприємств на основі принципів агромаркетингу. Проведено аналіз маркетингової діяльності СТОВ «Неморож». Запропоновано обґрунтування вибору принципів агромаркетингу у формуванні маркетингового стратегічного набору.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/5252
Appears in Collections:	075 Маркетинг (Маркетинг)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
КРМ_Дмитренко О.О..pdf Restricted Access		1.75 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет економіки та управління 
Кафедра економічної кібернетики та маркетингу 
 
 
ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА «МАРКЕТИНГ» 
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 075 «МАРКЕТИНГ» 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
на тему 
“ Впровадження принципів агромаркетингу як основи 
розробки ефективної маркетингової стратегії 
сільськогосподарського підприємства 
 (на матеріалах  СТОВ «Неморож»,  
с. Неморож, Черкаська обл.)” 
 
 
 
Здобувача  Дмитренка Олександра Олександровича _______________ 
                               (прізвище, ім’я, по батькові )                                             (підпис) 
 
 
 
 
Науковий керівник:  д.політ.наук, проф. Григор О.О.   _______________ 
                                                                                                 (підпис) 
 
Робота допущена до захисту перед екзаменаційною комісією з 
атестації здобувачів   вищої освіти (ЕК)   
 
Завідувач кафедри: д.е.н., проф. Васильченко Л.С.      _____________ 
                                                                                                      (підпис) 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2023 
 
4 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП     5 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ  
АГРОМАРКЕТИНГУ ТА ЙОГО ПРИНЦИПІВ У ФОРМУВАННІ 8 
МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ 
ПІДПРИЄМСТВ……………………………………………………………. 
1.1. Сутність агромаркетингу та система його складових в контексті     8 
напрямів розвитку агробізнесу …………………………………………….. 
1.2 Принципи агромаркетингу та їх роль у прийнятті стратегічних  
рішень сільськогосподарськими підприємствами…...…………………….   14 
1.3 Методичні підходи щодо оцінки ефективності маркетингової  
стратегії сільськогосподарських підприємств на основі принципів   22 
агромаркетингу……………………………………………………...……….. 
РОЗДІЛ 2. РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ ВИКОРИСТАННЯ  
ПРИНЦИПІВ АГРОМАРКЕТИНГУ У СТРАТЕГІЧНІЙ  
ДІЯЛЬНОСТІ СТОВ «НЕМОРОЖ»….…………………………………. 27 
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства та аналіз  
його господарської діяльності…..…………………………………………..   27 
2.2 Аналіз впливу факторів зовнішнього маркетингового середовища на  
діяльність підприємства….………………………………………………….   38 
2.3. Оцінка конкурентної позиції підприємства і виявлення стратегічних  
напрямів його розвитку……………………………………………………..   58 
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ СТОВ  
«НЕМОРОЖ» НА ПРИНЦИПАХ АГРОМАРКЕТИНГУ.....................   67 
3.1. Обґрунтування вибору принципів агромаркетингу у формуванні  
маркетингового стратегічного набору підприємства……..……………….   67 
3.2 Розробка заходів реалізації маркетингової стратегії підприємства та  
оцінка їх ефективності ……………………………………………………...   74 
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...   85 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………. 89 
ДОДАТКИ  
 
5 
 
ВСТУП 
 
Сільське господарство відіграє ключову роль в економіці України, 
особливо в теперішній час, коли країна потребує нарощування свого 
економічного потенціалу для боротьби з російським агресором. Сільське 
господарство забезпечує населення країни продовольством, робочими 
місцями, надає сировину для різних галузей промисловості, зміцнює 
експортний потенціал країни та ін. Тому підвищення ефективності 
сільськогосподарського сектора розглядається як одне з першочергових 
завдань в управлінні соціально-економічним розвитком країни. Ефективність 
аграрної складової економіки країни у значній мірі залежить від успішного 
розвитку сільськогосподарських підприємств, які функціонують в умовах 
нестабільності зовнішнього середовища та економічної невизначеності. В 
цих умовах, агромаркетинг слід розглядати як дієвий інструмент успішного 
розвитку українських аграрних підприємств, що допомагає їм адаптуватися 
до змін ринку та ефективно взаємодіяти з оточуючим середовищем. 
Агромаркетинг дозволяє оптимізувати виробничі процеси, керувати 
ресурсами та використовувати сучасні технології для підвищення 
ефективності аграрного бізнесу. Як показує світовий досвід, розробка 
ефективних маркетингових стратегій сприяє досягненню 
сільськогосподарськими підприємствами поставлених цілей, а дотримання 
принципів агромаркетингу та інвестування в маркетингові зусилля 
підсилюють позиції агрофірм на ринку, сприяють зростанню прибутку та 
зміцненню аграрного бізнесу в довгостроковій перспективі. 
Нині сільськогосподарські підприємства України стикаються з 
жорстокою конкуренцією на національному та світових ринках, і в цих 
умовах розуміння принципів агромаркетингу виступає важливим фактором у 
пошуку шляхів підвищення їх конкурентоспроможності та набуття ними 
конкурентних переваг, що й зумовило актуальність теми дослідження. 
6 
 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є обґрунтування теоретико–
методичних аспектів агромаркетингу та його принципів, і розробка 
практичних рекомендацій щодо їх впровадження в процесі розробки 
ефективної маркетингової стратегії сільськогосподарського підприємства. 
Відповідно до поставленої мети визначені наступні завдання 
кваліфікаційної роботи: 
- провести аналітичний огляд поняття «агромаркетинг», його сутності 
та системи складових в контексті напрямів розвитку агробізнесу; 
- дослідити принципи агромаркетингу та визначити їх роль у прийнятті 
стратегічних рішень сільськогосподарськими підприємствами; 
- розглянути методичні підходи щодо оцінки ефективності 
маркетингової стратегії сільськогосподарських підприємств на основі 
принципів агромаркетингу; 
- надати організаційно-економічну характеристику СТОВ «Неморож» 
та провести аналіз його господарської діяльності; 
- провести аналіз впливу факторів зовнішнього маркетингового 
середовища на діяльність СТОВ «Неморож»;  
- оцінити конкурентні позиції СТОВ «Неморож» та виявити стратегічні 
напрями його розвитку; 
- обґрунтувати вибір принципів агромаркетингу у формуванні 
маркетингового стратегічного набору СТОВ «Неморож»; 
- розробити заходи реалізації маркетингової стратегії підприємства та 
провести оцінку їх ефективності. 
Об’єктом дослідження кваліфікаційної роботи магістра є процес 
розробки маркетингової стратегії, як невід’ємної складової агромаркетингу 
сільськогосподарського підприємства. 
Предметом дослідження кваліфікаційної роботи є теоретичні і 
методичні аспекти впровадження принципів агромаркетингу в процесі 
розробки стратегії СТОВ «Неморож». 
7 
 
Методи дослідження. Для досягнення визначеної мети було 
використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. При вивченні 
теоретико-методичних аспектів агромаркетингу та його принципів були 
використані методи теоретичного узагальнення та порівняння, а також метод 
системного аналізу. Методи порівняльного та економіко-статистичного 
аналізу були задіяні при дослідженні фінансово-економічних показників 
СТОВ «Неморож», структури продукції підприємства та її собівартості. 
Конджойнт-аналіз та рейтингова оцінка використовувалась при вивченні 
конкурентного середовища, факторів конкурентоспроможності та побудови 
стратегічної карти. Метод стратегічного аналізу був використаний при 
визначенні стратегічних груп, виявленні сильних і слабких сторін 
підприємства, а також його можливостей і загроз. За допомогою методів 
аналізу та синтезу були розроблені рекомендації щодо розробки 
маркетингової стратегії підприємства. 
Інформаційна база дослідження. При написанні кваліфікаційної роботи 
магістра були використані наукові статті, літературні джерела вітчизняних та 
зарубіжних учених, інформація з сайтів новин агропромислового комплексу. 
При дослідженні внутрішнього середовища підприємства були використані 
дані підприємства та офіційна звітність у відкритому доступі в Інтернет. 
Аналіз зовнішнього середовища здійснювався з використанням даних мережі 
Інтернет. 
Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень 
за темою кваліфікаційної роботи магістра було апробовано на VII 
міжнародній науково-практичній конференції «Ефективне управління 
економікою: інформаційні технології, маркетинг, бізнес», 20 квітня 2023 р. 
Результати, що були отримані в ході виконання кваліфікаційної роботи 
магістра, можуть бути використані СТОВ «Неморож» в процесі прийняття 
стратегічних рішень та у пошуку шляхів розвитку підприємства. 
 
8 
 
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ 
АГРОМАРКЕТИНГУ ТА ЙОГО ПРИНЦИПІВ У ФОРМУВАННІ 
МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ 
ПІДПРИЄМСТВ 
 
1.1. Сутність агромаркетингу та система його складових в 
контексті напрямів розвитку агробізнесу 
 
Після здобуття у 1991 році незалежності, Україна зіткнулася з 
необхідністю реформування сільського господарства та сільських ринків. З 
початком приватизації сільськогосподарських підприємств, сфера 
сільськогосподарського виробництва була зосереджена виключно на 
забезпеченні продовольчої безпеки країни. 
На початку ХХІ століття активний розвиток експорту 
сільськогосподарської продукції надав значного потенціалу країні: експорт 
сільськогосподарських товарів став важливим джерелом доходу. В міру 
збільшення експорту стала зростати потреба в нових методах ведення 
господарства, які б дозволяли задовольняти зростаючі потреби населення і 
підвищували конкурентоспроможність підприємств аграрного сектору на 
світових ринках. Необхідність в агромаркетингу для просування українських 
товарів на світових ринках зросла у 2010-ті роки, коли Україна стала великим 
світовим експортером сільськогосподарської продукції, особливо зерна та 
соняшникової олії. Держава та приватні компанії почали активно розвивати 
аграрний маркетинг, включаючи просування продукції на світових ринках, 
покращення якості та стандартів продукції, а також збільшення виробничих 
потужностей. 
Поглиблення проблем аграрного сектору (недостатнє фінансування, 
технічна і технологічна відсталість, слабкий розвиток інфраструктури, 
диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію, зниження потенціалу 
земель, слабка державна підтримка сільськогосподарських виробників та ін.) 
9 
 
викликало необхідність більш глибшого розуміння агромаркетингу як 
важливішого інструменту досягнення економічних цілей 
сільськогосподарських підприємств та аграрної індустрії в цілому. 
Зміст поняття агромаркетингу, як специфічної сфери маркетингу, 
ґрунтується на особливостях сільськогосподарського виробництва і 
пов’язаних з ним ринкових відносин, що потребує більш докладного 
вивчення цього питання. Розгляд літературних джерел дозволив виділити 
чотири підходи, що застосовують автори до поняття «агромаркетинг» (табл. 
1.1). 
Таблиця 1.1 
Підходи до тлумачення поняття «агромаркетинг» 
Підхід Автор Тлумачення 
Концептуальний Якубовська «діяльність, що направлена на реалізацію концепції 
Н.В. маркетингу на всіх етапах відтворення продукції сільського 
господарства з пріоритетом максимального застосування 
саморегулюючого механізму ринку» [1] 
Лагодієнко В. «процес задоволення потреб споживачів шляхом 
В., Басюркіна Н. раціональної організації обміну та формування споживчої 
Й., Турленко Н. цінності агропродовольчих товарів» [2] 
В. 
Управлінський Ільченко Т.В. «процес організації та управління виробництвом 
сільгосппродукції з метою задоволення потреб споживачів» 
[3] 
Квятко Т.М., «багатоетапний процес, який направлений на організацію 
Вітковський виробництва та доставки аграрної продукції від виробника 
Ю.П. до кінцевого споживача, обов’язково з врахуванням потреб 
усіх суб’єктів економічних відносин»[4] 
Системний Писаренко В.В. «система організаційно,технічних, фінансових і комерційних 
функцій підприємств, спрямованих на якнайповніше і 
швидке задоволення попиту на сільськогосподарські 
продукти і продовольство» [5]. 
Дудар Т.Г. «система сільськогосподарського виробництва розгалуженої 
мережі каналів розподілу, посередників та інших ринкових 
агентів, які здійснюють виробництво, розподіл і обмін з 
метою забезпечення національного споживання 
продовольства» [6] 
Бурова О.М. «комплексна система заходів з планування, ціноутворення, 
розподілу та інформаційно-рекламного забезпечення товарів 
та послуг, що реалізуються на ринку спрямована на 
максимальне задоволення попиту і визначення характеру 
виробничо-економічних взаємозв’язків структурних 
підрозділів АПК з метою підвищення ефективності 
виробництва» [7] 
 
 
10 
 
Продовження таблиці1.1 
Функціональний Сорока Л. «виконання всіх видів підприємницької діяльності, 
спрямованих на вільне просування аграрних товарів до 
споживача і виконання завдань фермерських господарств та 
інших підприємств на селі» [8] 
Бренсон Р.Е., «це вся активність, пов'язана з сільськогосподарським 
Норвел Д.Г. виробництвом: з харчовими продуктами, насінням, 
збиранням врожаю, переробкою і доставкою кінцевому 
споживачу, з аналізом споживчих потреб, мотивації покупок 
та поведінки споживачів» [9] 
 
Аналізуючи представлені в таблиці 1.1 тлумачення поняття 
«агромаркетинг» видно, що більшість авторів розглядають агромаркетинг як 
динамічний процес, пов'язаний з задоволенням потреб споживачів в 
продовольстві та з процесами обміну, який охоплює цілий спектр 
взаємопов’язаних процесів. 
В науковій літературі поняття «агромаркетинг» часто ототожнюється з 
поняттям «сільськогосподарський маркетинг».  Дійсно, обидва ці поняття 
більшою мірою можна вважати взаємозамінними, але залежно від контексту 
сенс цих понять може різнитися. У загальному розумінні, обидва терміни 
пов'язані з маркетингом сільськогосподарської продукції, яка має свої 
особливості. Так, К. Мазур і О. Коваль визначають сільськогосподарський 
маркетинг як «підприємницьку діяльність, спрямовану на організацію руху 
сільськогосподарської продукції до споживача, орієнтована на задоволення 
інтересів: споживача - у більш ефективному задоволенні потреб за рахунок 
купівлі якісної продукції; виробника – у отриманні прибутку, забезпеченні 
сталого розвитку; держави – у підвищенні добробуту» [10]. Дане визначення 
вказує на те, що сільськогосподарський маркетинг фокусується на продажі 
конкретних сільськогосподарських продуктів (зерно, молоко, м'ясо, фрукти 
та овочі та ін.). Тобто основний акцент робиться на маркетинг конкретних 
продуктів і, відповідно, рекламу для залучення покупців і збільшення обсяг 
продажу. 
Виходячи з цього, сільськогосподарський маркетинг можна розглядати 
як більш широкий термін, який охоплює маркетинг будь-яких 
11 
 
сільськогосподарських продуктів, тоді як агромаркетинг сфокусований не 
тільки на маркетингу сільськогосподарських продуктів та послуг, а й на 
пов'язаних з ними сільськогосподарських послугах, насінні, добривах, 
технологіях, обладнанні та агротехнічних рішеннях. Важливо відзначити, що 
точна інтерпретація та використання цих термінів можуть змінюватись в 
залежності від контексту та регіону. 
Агромаркетинг приділяє більше уваги особливостям та викликам, з 
якими стикаються аграрні підприємства, таким як сезонність, погодні умови, 
управління ризиками тощо. Це означає, що агромаркетинг має більш 
стратегічну спрямованість і концентрується як на продажах і рекламі, так і на 
розробці довгострокових стратегій розвитку аграрного бізнесу, що може 
включати дослідження ринку, планування виробництва і розширення бізнесу. 
Крім того, агромаркетинг передбачає управління брендом і створення 
унікальної позиції на ринку для всього аграрного бізнесу, а не тільки для 
конкретних продуктів. 
Таким чином, основна відмінність між поняттями «агромаркетинг»  та 
«сільськогосподарський маркетинг» полягає в тому, що 
сільськогосподарський маркетинг зосереджується на продажу та просуванні 
конкретних сільськогосподарських продуктів, тоді як агромаркетинг охоплює 
ширший спектр продукції та послуг, а також стратегічний аналіз та 
планування розвитку всього аграрного бізнесу. 
Широкий спектр тлумачення поняття «агромаркетинг» пов'язаний з 
багатоаспектністю агропромислового виробництва і просування 
сільськогосподарської продукції. У зв’язку з цим, сфера агромаркетингу 
містить різні різновиди, які  можна розглядати як окремі його складові, 
кожна з яких може стати окремим об’єктом маркетингового управління (рис. 
1.1). 
Знання цих складових дозволяє маркетинговим дослідженням 
зосередитися на отриманні більш важливої інформації, необхідної для 
вивчення певної маркетингової системи. Виявлення проблем тієї чи іншої 
12 
 
області агромаркетингу сприятиме виробітку більш оптимальних адресних 
рішень, що дозволить зробити аграрне виробництво більш ефективним. 
 
Міжнародний Агромаркетингове Маркетинг аграрної 
агромаркетинг  управління продукції 
Маркетинг Маркетинг аграрних 
аграрного образу 
 послуг 
життя 
 
АГРОМАРКЕТИНГ 
Маркетинг Маркетинг 
аграрного агротуризму 
співтовариства 
Маркетинг аграрних Маркетинг сталого Маркетинг аграрних 
інвестицій аграрного розвитку технологій 
 
Рис. 1.1. Складові поняття «агромаркетинг» 
Джерело: складено автором 
 
Область агромаркетингового управління сфокусована на застосуванні 
маркетингових методів та інструментів для здійснення аграрних операцій. 
Цей підхід включає управління виробничими процесами, розподілом 
сільськогосподарської продукції, дослідженнями ринку і залученням 
клієнтів. 
Маркетинг аграрної продукції більш орієнтований на конкретні 
продукти сільського господарства, такі як зерно, худоба, молоко, овочі та ін., 
що включає стратегії просування і продажу сільськогосподарської продукції 
на ринку. Цей сектор агромаркетингу акцентує увагу на управлінні брендом, 
ціноутворенні, розподілі та просуванні сільськогосподарських продуктів, 
тобто на використанні традиційних інструментів маркетингу, що 
застосовують до будь-якого виду товару. 
13 
 
Область маркетингу аграрних послуг охоплює маркетингові стратегії та 
тактики, пов'язані з наданням послуг аграрним підприємствам: консультації з 
агрономії, постачання сільськогосподарської техніки та обладнання, послуги 
ветеринарії, агротехнічне обслуговування, агрохімічні аналізи ґрунту та інші 
послуги, необхідні сільськогосподарським підприємствам. 
Маркетинг сталого аграрного розвитку – складова агромаркетингу, яка 
фокусується на просуванні сталого розвитку сільського господарства, 
включаючи сільськогосподарські практики, які сприяють збереженню 
довкілля та покращенню якості продукції. Цей підхід концентрує увагу на 
важливості просування та продажу сільськогосподарських продуктів та 
послуг з урахуванням екологічної та соціальної стійкості. Він наголошує на 
органічному сільському господарстві, сталих методах обробітку та інших 
аспектах, що сприяють збереженню навколишнього середовища. 
Поряд з областю маркетингу сталого аграрного розвитку заслуговує 
уваги область маркетингу аграрних технологій, важливих для удосконалення 
сільськогосподарського виробництва. Цей сектор агромаркетингу 
сфокусований на просуванні та продажу сільськогосподарських технологій 
та інноваційних рішень, які можуть збільшити продуктивність та 
ефективність сільського господарства. 
Маркетинг аграрних інвестицій пов'язаний з просуванням інвестицій у 
сільське господарство та сільськогосподарські підприємства, що є 
надзвичайно важливим напрямом у підвищенні ефективності 
сільськогосподарського виробництва та його розвитку. Ця область 
агромаркетингу фокусується на залученні інвесторів та розвитку фінансових 
інструментів для сільськогосподарського сектору. 
Важливою складовою агромаркетингу є міжнародний аграрний 
маркетинг. Цей аспект пов'язаний із маркетингом сільськогосподарської 
продукції на світовому ринку, включаючи міжнародну торгівлю 
сільськогосподарськими товарами та агроекспорт. 
14 
 
Характеристика інших наведених на рисунку 1.1 складових 
агромаркетингу вказує на необхідність маркетингового управління іншими 
його сферами, які є специфічними для сільськогосподарського виробництва. 
Так, маркетинг агротуризму пов'язаний з просуванням туристичних послуг 
на сільськогосподарських фермах та підприємствах, включаючи екскурсії, 
розваги та продаж сільськогосподарських продуктів або сувенірів. Дуга В.О. 
зазначає, що «cутність маркетингу в агротуризмі зводиться до: по-перше – 
пошуку таких споживчих якостей наявного агротуристичного продукту, які б 
зацікавили потенційних споживачів; по-друге – пошуку потенційних 
споживачів, які готові та із задоволенням будуть споживати наявний 
агротуристичний продукт у тому вигляді, в якому він існує» [11]. Маркетинг 
агротуризму, як і маркетинг сталого аграрного розвитку, спрямований на 
задоволення потреб споживачів, які підтримують концепцію «еко-життя», що 
належить до одного з популярних світових трендів, тому вивчення цієї 
області агромаркетингу є актуальним напрямом досліджень. 
Особливістю аграрного сектору є наявність різних організаційних форм 
підприємництва, таких як: сільськогосподарські кооперативи, аграрні 
асоціації та інші організації, що об'єднують сільськогосподарських 
виробників для спільних цілей. У цьому випадку аграрний маркетинг 
орієнтований на просування та продаж сільськогосподарських продуктів та 
послуг через кооперативні структури, що об'єднують кілька фермерів чи 
сільськогосподарських підприємств. Ця область агромаркетингу носить назву 
маркетинг аграрного співтовариства і стосується побудови маркетингових 
стратегій для таких організаційних форм. Так, Департамент з розвитку 
сільського бізнесу та сервісних кооперативів США визначає «маркетинговий 
кооператив як комерційну організацію, що належить фермерам для 
колективного продажу своєї продукції. Він дозволяє виробникам спільно 
виконувати функції, яких вони не могли б досягти самостійно. Маркетинг 
кооперативів надає виробникам більше можливостей контролювати свою 
15 
 
продукцію в процесі її реалізації. на шляху до споживача, дозволяючи їм 
обійти одного або кількох посередників у ринковому каналі» [12]. 
Останнім часом набуває розвитку новий напрям агромаркетингу - 
маркетинг сільськогосподарського образу. Цей підхід пов'язаний з 
формуванням образу та репутації сільського господарства та його продукції у 
суспільстві, включаючи образ сільськогосподарських виробників та їх внесок 
у громадське благополуччя. Маркетинг сільськогосподарського образу є 
стратегією просування та залучення сільськогосподарських продуктів, 
послуг, ферм, репродукторів та інших аграрних підприємств, і спрямований 
на створення позитивного способу життя, зміцнення довіри споживачів та 
досягнення успіху у комунікаціях бренду з ринком. Ключовими аспектами 
маркетингу сільськогосподарського способу життя є брендинг, як один з 
основних елементів підтримки сильного бренду, професіоналізм та якість, 
прозорість та чесність, соціальна відповідальність, а також унікальні 
характеристики.  
Проаналізувавши підходи до поняття агромаркетинг можна 
узагальнити, що аграрний маркетинг - це специфічна галузь маркетингу, яка 
фокусується на просуванні та продажу сільськогосподарських продуктів та 
послуг. Поняття аграрного маркетингу може визначатися різними способами 
залежно від контексту та погляду, проте в цілому аграрний маркетинг 
орієнтований на створення цінності для сільськогосподарських підприємств, 
забезпечення задоволення потреб клієнтів та підвищення ефективності в 
аграрному секторі. 
 
1.2. Принципи агромаркетингу та їх роль у прийнятті стратегічних 
рішень сільськогосподарськими підприємствами  
 
Дотримання маркетингових принципів відіграє важливу роль у 
розробці маркетингової стратегії агрофірми, оскільки допомагає 
16 
 
фокусуватися на потребах клієнтів, встановлювати ефективну взаємодію з 
ринком та досягати конкурентних переваг.  
Згідно матеріалів Вікіпедії, «при характеристиці різноманітних систем 
принципи відображають ті суттєві характеристики, що відповідають за 
правильне функціонування системи, без яких вона не виконувала б свого 
призначення» [13]. Згідно такого підходу, якщо агромаркетинг розглядати з 
точки зору системи, то його функціонування і життєздатність безпосередньо 
залежить від дотримання принципів маркетингової діяльності 
агропідприємств. 
Проблема визначення принципів маркетингу на теперішній час вивчена 
недостатньо, ще менш досліджуваною проблематикою є область принципів 
агромаркетингу. Роберт Д.В. Бартельс зазначає, що «критерієм зрілості 
логічного аналізу є ступінь розробленості та викладу принципів предмету. 
Вивчення маркетингу досягло суттєвого прогресу, проте відносна відсутність 
маркетингових принципів дозволяє припустити, що у формулюванні теорії 
маркетингу ще є пробіли невивченості» [14]. На думку автора, «принцип - це 
елемент науки, що знаходиться між конкретним спостереженням та теорією. 
Спостереження та досвід є передумовами мислення, яке організується в 
теорію» [14].  
Армстронг і Шульц розглядають принципи маркетингу як «нормативні 
положення про маркетинг, що визначають умови, згідно яких пропонуються 
дії» [15]. Пояснення авторами слова «нормативний» означає пояснення 
норми, як еталонного правила. Таким чином, «принципи — це дії чи правила, 
які є еталонними у тому сенсі, що вони діють у певній конкретній ситуації» 
[15]. Іншими словами, якщо використовувати маркетингові принципи у 
певній ситуації, то дії приведуть до позитивного результату. Якщо головною 
метою діяльності підприємства є отримання економічної вигоди, то 
позитивного результату можна досягнути дотримуючись маркетингових 
принципів, запропонованих Мальською М.П: 
17 
 
1. «Спрямованість на досягнення практичного результату виробничо-
збутової діяльності; ефективну реалізацію товару на ринку в запланованій 
кількості, що означає набуття певної частки ринку відповідно до 
довготермінової мети, визначеної підприємством. 
2. Спрямованість підприємства не на миттєвий, а на довготерміновий 
результат маркетингової діяльності, яка вимагає особливої уваги до 
прогнозованих досліджень, і розроблення на підставі результатів цих 
досліджень товарів-новинок на ринку, котрі забезпечать високі прибутки. 
3. Застосування у поєднанні тактики й стратегії активного 
пристосування до вимог потенційних покупців з одночасним 
цілеспрямованим впливом на них» [16]. 
Проте існує й інший погляд на принципи маркетингу, який пропонує 
розглядати їх як операційні керівництва, що підказують менеджерам, як діяти 
в тій чи іншій ситуації. Тобто, виключаючи еталонні правила і зводячи їх до 
більш конкретних. Недолік такого підходу міститься у неможливості 
використання таких принципів до всіх існуючих ситуацій. 
У свою чергу Сенишин О.С. і Кривешко О.В. у принципах маркетингу 
вбачають «основні положення, обставини, вимоги, які визначають сутність 
маркетингу, та покладені в його основу» [17]. Виходячи з того, що сутність 
маркетингу полягає у його спрямованості на задоволення потреб споживачів 
шляхом створення, пропозиції та обміну товарів, то принципи маркетингу 
слід визначати у площині вимог і положень щодо створення пропозицій 
цінностей і ринкових взаємовідносин в процесі обміну. 
У всіх наведених підходах до категорії «принцип» є один об’єднуючий 
фактор: головне призначення використання принципів - забезпечення 
ефективності і результативності діяльності. Дії, засновані на маркетингових 
принципах, допомагають створити узгоджений та цілісний підхід до бізнесу 
та його управління. Взаємозв'язок між принципами та діяльністю полягає в 
тому, що принципи спрямовують дії у поступовому напрямку, формують 
узгодженість та етичність дій та рішень. 
18 
 
Отже, розуміння принципів агромаркетингу спирається на розуміння 
маркетингової діяльності в цілому. За своєю сутністю, маркетингова 
діяльність - це сукупність заходів та стратегій, спрямованих на просування 
продукції або послуг на ринку через задоволення потреб та досягнення 
бізнес-цілей компанії. Маркетингова діяльність включає різні процеси і дії, 
які охоплюють планування, продаж, рекламу, дослідження ринку, а також 
взаємодію з клієнтами. 
Маркетингова діяльність є ключовим компонентом прибуткового 
бізнесу, оскільки вона дозволяє компанії залучати клієнтів, просувати свої 
продукти чи послуги та підтримувати довгострокові відносини з клієнтами. 
Вибір сфери агромаркетингу залежить від конкретних цілей та характеру 
сільськогосподарського бізнесу. Тому важливо розробити стратегію 
маркетингу, яка найкраще відповідає потребам та цілям підприємства. 
Агромаркетинг - це цілісний підхід, що включає кілька ключових принципів, 
які фермери повинні враховувати під час розробки та реалізації своїх 
маркетингових стратегій. Як і будь-яка інша форма маркетингу, 
агромаркетинг базується на низці заходів, які допомагають зорієнтуватися та 
створити баланс стимулювання просування продукції у сільському 
господарстві та агробізнесі. Це означає, що кожне аграрне підприємство 
повинно визначити і дотримуватися системи принципів, які дозволять йому 
досягати поставлених цілей. 
Таким чином, принципи агромаркетингу – це основні напрями та 
підходи до маркетингової діяльності в агробізнесі, які дозволяють досягати 
ефективної реалізації маркетингової стратегії і успішних результатів. 
Принципи агромаркетингу аналогічні загальним принципам маркетингу, але 
вони враховують специфіку сільського господарства та агропромисловості. 
Виходячи з таких міркувань, наведемо декілька загальних принципів 
агромаркетингу, які впливають на розробку маркетингової стратегії в 
агрофірмі (рис. 1.2). 
19 
 
Принцип знання Принцип аналізу і 
ринків і споживачів вимірювання 
результатів 
Принцип сегментації 
Принцип навчання і 
ринків  
розвитку 
Принцип 
диференціації і 
позиціонування Принцип якості 
продукції і процесів 
ПРИНЦИПИ 
Принцип 
 
систематичності і  АГРОМАРКЕТИНГУ 
постійності Принцип орієнтації 
на споживача 
Принцип комплексу 
маркетингу 
Принцип 
екологічності 
Принцип 
зворотнього зв’язку і 
взаємодії з клієнтами  Принцип 
соціальної 
відповідальності і 
Принцип брендингу сталості 
 
Рис. 1.2. Загальні принципи агромаркетингу 
Джерело: складено автором 
Знання ролі кожного з ключових принципів дозволить більш чітко і 
систематизовано визначати пріоритети маркетингової діяльності аграрного 
підприємства для досягнення його стратегічних цілей. Так, врахування 
принципу дослідження ринку та аналізу даних є життєво необхідним 
аграрному підприємству для визначення змін у перевагах клієнтів і тенденцій 
розвитку ринку. З цієї ж причини важливим також є реалізація принципу 
аналізу та вимірювання результатів. Регулярно аналізуючи ефективність 
маркетингових рішень за допомогою ключових показників продуктивності, 
допоможе визначити, що працює і що можна покращити. Дані, зібрані в 
20 
 
результаті аналізу і досліджень можуть бути використані для корекції 
існуючої стратегії та адаптації до середовища, що змінюється. 
Важливу роль в маркетинговій діяльності агропідприємств відіграє 
врахування принципу сегментації, оскільки дозволяє визначити межі 
охоплення ринку, що є ключовим аспектом розробки стратегії. Вибираючи, 
які сегменти ринку доцільно обслуговувати і ґрунтуючись на настроях та 
перевагах сегментів, аграрне підприємство можете сформувати стратегію, 
спрямовану на залучення цих клієнтів. Як зазначає Лотиш О.Я., «сегментація 
ринку також є ефективним засобом розробки стратегії дій для виробництва 
під час зростання рівня диверсифікації діяльності фірми, що дає можливість 
врахувати всі особливості споживачів у певному сегменті і сприяє 
поглибленому аналізу привабливості кожного з них» [18]. 
Велике значення для підвищення конкурентоспроможності 
агропідприємства та його продукції має врахування у маркетинговій 
діяльності принципу диференціації та позиціонування. Кузьомко В.М. 
звертає увагу на те, що «на різних ринках формується індивідуальна 
поведінка підприємств через різну диференціацію продукту. Завдяки цьому 
створюється низка конкурентних переваг, які приносять стабільний прибуток 
виробникам і задовольняють потреби споживачів» [19]. Фермери повинні 
відрізняти свої продукти та послуги від продуктів та послуг своїх 
конкурентів та унікально позиціонувати їх у свідомості клієнтів. Це 
передбачає ефективне інформування про переваги та унікальні особливості 
пропонованих продуктів та послуг, а також створення сильного та 
послідовного іміджу бренду. 
Врахування принципу систематичності і постійності необхідно для 
стійкого зростання аграрного підприємства та його роботи над просуванням 
та підтримкою клієнтів. Реалізація цього принципу здійснюється з 
урахуванням того, що маркетинг - це довгостроковий процес, і успіху часто 
слід очікувати з часом. 
21 
 
Роль використання принципу маркетингового комплексу в 
маркетинговій діяльності агропідприємства полягає у його здатності 
реалізовувати визначену маркетингову стратегію і досягати поставлених 
стратегічних цілей. Поєднання тих чи інших складових маркетинг-міксу 
залежатиме від багатьох факторів, включаючи: специфіку галузі, сферу 
бізнесу, особливості маркетингового середовища та можливості самого 
підприємства. Але в цілому цей процес включатиме прийняття рішень про 
якість і характеристики продукту, стратегію ціноутворення, тактику 
просування і використання каналів збуту. Маркетингові принципи 
передбачають пошук ефективних способів зв'язку з цільовою аудиторією і 
просування продукції, а також управління продажами та розподілу продукції. 
Агромаркетинг, реалізовуючи принцип комплексу маркетингу, може 
визначити, які схеми продажів найбільш ефективні, і як будуть продаватися 
товари або послуги в реальному часі. 
Реалізація в маркетинговій діяльності аграрного підприємства 
принципу зворотнього зв'язку та взаємодії з клієнтами допоможе фермерам 
зміцнити відносини та створити лояльну клієнтську базу. Головний спосіб 
такого підходу - вивчення думок клієнтів та своєчасне реагування на їхні 
запити та скарги, що, в свою чергу, дозволить реалізувати принцип 
клієнтоорієнтованості. На думку Романчукевича М.Й., «наслідками переходу 
підприємства до клієнтоорієнтованості є висока оцінка клієнтом політики і 
тактики компанії та формування відповідного позитивного, 
клієнтоорієнтованого іміджу компанії. Встановлення довгострокових 
довірчих відносин із клієнтами дає змогу знизити транзакційні витрати 
ринкових угод: пошуку інформації, укладання контрактів, вимірювання 
якості товару, захисту прав власності та захисту від демпінгу та агресивної 
поведінки фірм і покупців» [20]. 
 Принцип брендингу орієнтує маркетингову діяльність 
агропідприємств на створення та просування бренду, а також продуктів і 
22 
 
послуг. Врахування цього принципу допоможе торговим маркам підприємств 
виділитися на ринку та привернути увагу до їх продуктів.  
Сучасні реалії вимагають від бізнесу, зокрема аграрного, забезпечувати 
стійку конкурентоспроможність на ринках товарів і послуг. Значна роль у 
цьому процесі відводиться врахуванню принципу навчання і розвитку в 
маркетинговій діяльності підприємств. Реалізація цього принципу передбачає 
постійний моніторинг нових технологій, тенденцій та інновацій у сільському 
господарстві та агробізнесі.  
Особливої уваги заслуговує принцип соціальної відповідальності і 
сталості, якого вкрай необхідно дотримуватися агропромисловим 
підприємствам. Дотримання принципів сільського господарства та дбайливе 
ставлення до збереження природних ресурсів може бути привабливим для 
екологічно свідомих клієнтів, що збільшить потенціал лояльної аудиторії 
підприємства. 
Отже, врахування загальних ключових принципів в маркетинговій 
діяльності аграрних підприємств є вимогою часу і узагальнює підхід до 
управління маркетингу згідно сучасної її концепції. Проте набір конкретних 
ключових принципів може змінюватись залежно від таких факторів як 
ступінь охоплення ринку, наявність конкурентних переваг, відомість торгової 
марки, ступінь лояльності споживачів та інше. Наприклад, якщо 
підприємство випускає слабко диференційовану або недиференційовану 
продукцію і націлене на масовий ринок, то врахування принципу сегментації 
буде недоцільним. З цієї ж причини не дієвим буде врахування принципу 
диференціації продукції в маркетинговій діяльності підприємства. 
Кожна галузь сільськогосподарського виробництва має свою 
специфіку, тому агропідприємства у своїй маркетинговій діяльності повинні 
враховувати специфічні галузеві принципи. Наприклад, застосування 
«принципу соціальної відповідальності і сталості» аграрним підприємством 
може бути сформульований як «принцип екологічного збереження родючості 
23 
 
земель, а в молочному скотарстві - «принцип підвищення продуктивності 
корів без використання синтетичних стимуляторів». 
Говорячи про специфічні галузеві принципи, слід відмітити, що їх 
визначення і дотримання може стати для аграрного підприємства 
конкурентною перевагою, яка дозволить набувати йому ринкової сили. Вибір 
і формулювання галузевих специфічних принципів агромаркетингу, 
дотримання яких сприятиме виведенню агропідприємств на новий 
конкурентний рівень, залежить від трьох факторів: областей агромаркетингу, 
як сфер бізнесу агропідприємств, їх стратегічної орієнтації та загальних 
принципів маркетингу (рис. 1.3). 
 
Області 
агромаркет
ингу 
Галузеві 
специфічні 
принципи 
агромаркетингу 
Загальні Стратегічна 
принципи орієнтація 
марктингу бізнесу 
 
Рис. 1.3. Фактори вибору специфічних принципів агромаркетингу 
Джерело: складено автором 
 
Області агромаркетингу, розглянуті нами у пункті 1.1, утворюють 
галузеві принципи і надають їм специфічності, оскільки мають різний об’єкт 
і предмет маркетингового управління. Наприклад, галузевим специфічним 
24 
 
принципом маркетингу аграрних інвестицій може стати принцип пріоритету 
нижчого рівня ризику над вищим рівнем прибутковості. 
Урахування загальних принципів маркетингу при виборі специфічних 
потрібно задля виключення неузгодження і протиріч між ними. Так, галузеві 
специфічні принципи маркетингу аграрних технологій, що спрямовані на 
підвищення ефективності і конкурентоспроможності виробництва, можуть 
вступати у протиріччя загальним принципам соціальної відповідальності і 
сталості розвитку. 
Впливовим фактором вибору галузевих специфічних принципів 
маркетингової діяльності агропідприємств є фактор їх стратегічної орієнтації. 
В сфері агропромислового виробництва можна виділити декілька ключових 
напрямів стратегічної орієнтації аграрних підприємств, згідно яких вони 
здійснюють свою маркетингову діяльність. Тому  визначення принципів 
згідно поставлених стратегічних цілей дозволить агропідприємствам 
виділяти з них найбільш пріоритетні в системі принципів. Можна виділити 
наступні напрями стратегічної орієнтації аграрних підприємств: 
1. Орієнтація на продукт. Цей підхід акцентує увагу на таких аспектах 
продукції, як її якість, ціноутворення, упаковка та розповсюдження. Отже, 
пріоритетними у маркетинговій діяльності будуть дотримання принципів 
якості і комплексу маркетингу.  
2. Орієнтація на ринок. Цей підхід включає вивчення споживчих 
переваг, конкурентного середовища і вимог ринку, що вимагає пріоритетного 
дотримання в маркетингової діяльності агропідприємств принципів знання 
ринків і споживачів, аналізу і вимірювання результатів, а також принципу 
систематичності і постійності. 
3. Орієнтація на споживача. При цьому підході аграрний маркетинг 
орієнтований на створення продукції, що відповідає споживчим очікуванням 
та надання високоякісних послуг. Тому пріоритетними будуть дотримання 
принципів клієнтоорієнтованості, знання ринків і споживачів, зворотнього 
зв’язку і взаємодії з клієнтами. 
25 
 
4. Орієнтація на інновації. Цей підхід передбачає використання 
інновацій та нових технологій у сільському господарстві для підвищення 
ефективності виробництва та покращення якості продукції. Аграрний 
маркетинг тут пов’язаний з просуванням та використанням інновацій у 
сільське господарство, тому в пріоритеті буде реалізація принципу навчання і 
розвитку, а також галузеві специфічні принципи, наприклад, принцип 
економічного використання певних ресурсів. 
5. Орієнтація на сталість та екологію. Згідно цього напряму акцент 
робиться на просуванні продукції, виробленої з дотриманням принципів 
екологічної сталості та якості продукції і процесів. 
6. Орієнтація на ланцюг поставок. Цей підхід фокусується на 
управлінні всім ланцюгом постачання сільськогосподарської продукції, 
включаючи виробництво, переробку, логістику та реалізацію. Аграрний 
маркетинг тут пов’язаний з оптимізацією і координацією всіх етапів ланцюга 
поставок. Тому першочергове дотримання принципів знання ринків і 
споживачів, а також принципу комплексу маркетингу, сприятиме успішній 
реалізації цього стратегічного напряму. 
Таким чином, агромаркетингові принципи є основою для розробки та 
реалізації стратегії аграрних підприємств. Вони допомагають визначити, як 
досягати поставлених цілей, залучати клієнтів та задовольняти їхні потреби і 
запити, що, в свою чергу, забезпечить успішне зростання аграрного бізнесу. 
 
1.3. Методичні підходи щодо оцінки ефективності маркетингової 
стратегії сільськогосподарських підприємств на основі принципів 
агромаркетингу 
  
Впровадження агромаркетингових принципів в діяльність 
сільськогосподарських підприємств та інвестування в маркетингові зусилля 
може значно посилити їх позиції на ринку, сприяти зростанню прибутку та 
зміцненню бізнесу в довгостроковій перспективі. Дотримання принципів 
26 
 
також може суттєво вплинути на такі показники як впізнаваність бренду та 
рівень задоволеності клієнтів.  
Перспектива отримання успішності зазначених результатів зумовлює 
необхідність визначення методичного інструментарію з оцінки того, як 
дотримання агромаркетингових принципів впливає на показники 
сільськогосподарського підприємства, які характеризують ефективність його 
маркетингової стратегії. 
Оцінка ефективності маркетингової стратегії за дотримання 
маркетингових принципів важлива для визначення того, наскільки успішно 
реалізація цієї стратегії допомагає досягати поставлених цілей. Основні 
методи оцінки ефективності маркетингової стратегії представлені на рисунку 
1.4.  
 
Основні методи оцінки ефективності маркетингової стратегії 
Ключовий Показник Оцінка 
показник прибутковості задоволеності 
ефективності (КРІ) інвестицій (ROI) клієнтів (CSAT) 
Конверсія (CR) Термін окупності  
інвестицій (РР) 
 
Рис. 1.4. Основні методи оцінки ефективності маркетингової стратегії  
Джерело: складено автором 
 
Ключовий показник ефективності (КРІ) – це вимірювана величина, яка 
демонструє, наскільки ефективно компанія досягає ключових цілей бізнесу. 
«Організації використовують КРІ на декількох рівнях для оцінки свого 
успіху в досягненні цілей. КРІ високого рівня можуть орієнтуватися на 
загальну ефективність бізнесу, тоді як КРІ низького рівня можуть 
27 
 
зосереджуватися на процесах у відділах, таких як продажі, маркетинг, HR, 
підтримка та інші» [21]. 
У світовій практиці компанії використовують десятки КРІ. Цалко Т.Р. і 
Невмержицька С.М. пропонують наступну класифікацію найбільш 
популярних і використовуваних  показників КРІ (табл. 1.2). 
Таблиця 1.2 
Класифікація найбільш використовуваних у світовій практиці 
показників КРІ 
Ознака Показник КРІ Характеристика 
- Profit - Прибуток 
- Cost - Витрати 
- LOB Revenue Vs.Target - Порівняння між фактичним доходом та 
 прогнозованим доходом 
Фінансові - Cost Of Goods Sold - Вартість проданих товарів 
показники - Day Sales Outstanding (DSO) - Кількість днів за які компанія 
 збирає дебіторську заборгованість 
- Sales By Region - Продажі за регіонами 
- LOB Expenses Vs. Budget - Порівняння фактичних витрат з 
прогнозованим бюджетом 
- Customer Lifetime Value - Пожиттєва цінність клієнта 
(CLV)  
Показники 
- Customer Acquisition Cost - Вартість залучення клієнта 
активності 
(CAC)  
клієнтів 
- Net Promoter Score (NPS) - Чистий показник промоутера 
- Number Of Customers - Кількість клієнтів 
Показники - Customer Support Tickets - Підтримка клієнтів з допомогою запитів 
бізнес- - Percentage OfProduct Defects - Відсоток дефектної продукції 
процесів - LOB Efficiency Measure - Загальний показник ефективності 
- Employee Turnover Rate - Коефіцієнт обороту працівників 
Показники (ETR)  
управління - Percentage Of Response To - Відсоток відповідей на відкриті позиції 
персоналом Open Positions  
- Employee Satisfaction - Задоволеність працівників 
Джерело: складено автором на основі [21] 
 
Вибір конкретного KPI залежить від цілей та стратегічних орієнтирів 
підприємства. Важливо враховувати, що ключові показники ефективності 
пов’язані з ключовими аспектами маркетингової діяльності 
сільськогосподарського підприємства та дозволяють контролювати її стан. 
Розрахунок KPI може різнитися залежно від конкретної області та цілей, але 
28 
 
існують деякі загальні методи розрахунку KPI. Найбільш простий метод 
розрахунку КРІ можна представити загальною формулою: 
 
KPI = (Фактичні результати / Цільові результати) * 100%  (1.1) 
 
Тобто, якщо сільськогосподарське підприємство ставить за мету 
збільшення продажів на 10%, а фактично вони збільшилися на 15%, то KPI 
складе (15/10) * 100% = 150%. 
Наступний метод - це показник прибутковості ROI, який 
використовують для оцінки ефективності інвестицій. ROI виражається у 
відсотках і розраховується шляхом ділення чистого прибутку від інвестиції 
на її початкову вартість або витрати [22]. 
Існує декілька способів розрахунку коефіцієнту рентабельності 
інвестицій (ROI). Перший спосіб дозволяє визначити скільки чистого 
прибутку від інвестицій припадає на одиницю вартості інвестицій: 
 
                              
            (1.2) 
                   
 
Другий спосіб вказує на суму приросту вартості інвестицій в загальній 
їх вартості: 
                                                   
           (1.3) 
                   
 
Тобто, якщо інвестиції в реалізацію маркетингової стратегії становили 
50000 дол., отримавши при цьому 70000 доходів, то ROI складе (70000 – 
50000)/50000*100% = 40%. При визначенні початкової вартості інвестицій 
можна скористатися першим способом розрахунку рентабельності 
інвестицій. 
29 
 
Важливим і часто використовуваним сучасними підприємствами 
методом оцінки ефективності маркетингової стратегії  є аналіз конверсії. У 
поточній маркетинговій діяльності компанії оцінюють конверсію на різних 
етапах воронки продаж, що дозволяє зрозуміти, на якому з етапів клієнти 
найчастіше відмовляються від угод та як можна покращити взаємовідносини 
з ними. При цьому доцільно використовувати A/B тестування, щоб 
визначити, які зміни в маркетингових матеріалах або веб-сайті можуть 
збільшити конверсію. 
Оцінку конверсії можна здійснити за допомогою ключового показника 
ефективності (KPI на основі конверсії): 
 
KPIК = (Кількість конверсій / Кількість відвідувачів) * 100%  (1.4) 
 
Так, якщо сайт компанії залучив 1000 відвідувачів і 50 з них здійснили 
покупку, то KPI конверсії складе (50 / 1000) * 100% = 5%. 
Наступний метод, необхідний для оцінки маркетингової стратегії, є 
аналіз рівня задоволеності клієнтів. Реалізація цього методу здійснюється 
шляхом опитування, зворотнього зв'язку та моніторингу соціальних мереж. 
Найпоширенішим показником рівня задоволеності клієнтів є показник CSAT, 
який передбачає побудову рейтингової шкали із варіантами від «дуже 
задоволений» до «дуже незадоволений». Оцінку рівня задоволеності клієнтів 
за показником CSAT здійснюють за формулою: 
 
                                
            (1.5) 
                           
 
Використовуючи цей метод можна визначити, що якщо 80 зі 100 
клієнтів оцінили обслуговування компанії як "відмінне", то CSAT 
становитиме (80/100) * 100% = 80%. Для того, щоб цей показник був 
високим, необхідно своєчасно реагувати на зворотний зв'язок клієнтів та 
30 
 
працювати над усуненням проблем, які можуть вплинути на задоволеність 
клієнтів. 
Також для оцінки маркетингової стратегії використовується показник 
терміну окупності (Payback Period), який показує скільки часу потрібно для 
окупності інвестицій в маркетингові кампанії. Цей показник допоможе 
зрозуміти, наскільки швидко компанія починає отримувати прибуток після 
вкладення коштів. 
 
  
           ∑  
      ,   (1.6) 
      
 
де: DPP – дисконотований термін окупності інвестицій: 
IC – розмір первісних інвестицій; 
CF – грошовий потік, що генерується інвестиційним проєктом; 
r – ставка дисконтування; 
n – термін реалізації проєкту. 
 
Аналіз відповідності початкових даних і цілей потрібно призводити на 
регулярній основі, відстежуючи і аналізуючи ці показники. 
Отже, вивчення питання теоретично-методичних аспектів 
агромаркетингу, як специфічної галузі маркетингу, та його принципів є 
важливим фактором у пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності 
сільськогосподарських підприємств та їх продукції на національному і 
світових ринках. Ефективна стратегія сільськогосподарських підприємств 
повинна будуватись на принципах агромаркетингу, що дозволить їм досягати 
поставлених цілей і зміцнювати свої стратегічні позиції на ринку.  
 
 
 
 
31 
 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ ВИКОРИСТАННЯ 
ПРИНЦИПІВ АГРОМАРКЕТИНГУ У СТРАТЕГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 
СТОВ «НЕМОРОЖ» 
 
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства та 
аналіз його господарської діяльності 
 
Аналіз внутрішнього середовища сільськогосподарського підприємства 
відіграє вирішальну роль у забезпеченні стійкості та успішності аграрного 
бізнесу, дозволяючи приймати обґрунтовані стратегічні рішення на основі 
фактів та отриманої в процесі досліджень інформації. Такий напрям 
маркетингової діяльності необхідний для розуміння поточного стану 
підприємства, виявлення внутрішніх проблем і можливостей, для розробки 
ефективних стратегій на основі принципів агромаркетингу. За підсумками 
аналізу розробляються плани майбутнього розвитку сільськогосподарського 
підприємства, включаючи розширення виробництва, впровадження нових 
технологій, поліпшення роботи персоналу та інші заходи, спрямовані на 
підвищення ефективності та конкурентоспроможності аграрного бізнесу. 
СТОВ «Неморож» за організаційно-правовою формою є 
сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю, 
зареєстроване за адресою: 20222, Черкаська обл., Звенигородський район, с. 
Неморож, вул. 27-Січня, 39. За типом учасника, товариство є суб'єктом 
малого підприємництва. 
СТОВ «Неморож» було засноване у 29 березня 2000 року. Засновником 
і особою, відповідальною за управління та прийняття стратегічних рішень на 
підприємстві є його керівник - Алексєєв Юрій Олександрович. 
Село Неморож Звенигородського району Черкаської області України, в 
якому знаходиться СТОВ «Неморож», розташоване на правому березі річки 
Гнилий Тикіч, що за п’ять кілометрів у південно-західному напрямку від 
райцентру м. Звенигородка. Місцезнаходження дозволяє СТОВ «Неморож» 
32 
 
мати доступ до залізничних шляхів, також через село проходить траса 
Звенигородка – Київ. 
Клімат Звенигородського району, де розташоване досліджуване 
підприємство, помірно холодний з рівномірним зволоженням, що вказує на 
сприятливі кліматичні умови для ведення аграрного бізнесу. Цьому ж сприяє 
й наявність чорноземних ґрунтів — від опідзолених до типових. Загальна 
земельна площа СТОВ «Неморож» становить 1611,2 га. В порівнянні з 
середнім значенням по Черкаській області (965 га), площа 
сільськогосподарських угідь на підприємстві є значною. 
СТОВ «Неморож» - це сучасне сільськогосподарське підприємство, яке 
пропонує на ринку сільськогосподарську продукцію рослинництва і 
тваринництва, а також послуги підприємствам і населенню. Основний 
напрямок діяльності підприємства - вирощування зернових, бобових і 
олійних культур. Додатковими видами діяльності підприємства є: 
- Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 
- Змішане сільське господарство; 
- Допоміжна діяльність у рослинництві; 
- Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 
- Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами 
для тварин; 
- Вантажний автомобільний транспорт. 
Головною метою СТОВ «Неморож» є підвищення ефективності 
виробництва, забезпечення стабільного обсягу продажу та розширення 
ринків збуту. Для досягнення цього підприємство нарощує свій виробничий 
потенціал і розширює свої напрями діяльності. Так, у 2014 році 
підприємством із залученням власних інвестицій було проведено 
реконструкцію молочно – товарної ферми, а у 2020 році підприємство набуло 
статусу племінного репродуктора з розведення української червоно-рябої 
молочної породи. 
33 
 
Штат СТОВ «Неморож» налічує 110 працівників, з яких більшість 
зайнято в рослинництві. У безпосередньому підпорядкуванні директору 
підприємства знаходяться його заступник з виробництва, начальник відділу 
матеріально-технічного забезпечення і збуту та головний бухгалтер (рис.2.1). 
Директор 
Заступник директора з виробництва Начальник відділу Головний 
матеріально- бухгалтер 
технічного 
Агрономічна 
Начальник забезпечення і збуту 
служба відділу 
переробки Інспектор з 
Зоотехнічна Автопарк кадрів 
служба 
Виробничі цехи 
Склади 
Служба 
механізації 
 
Рис. 2.1. Організаційна структура СТОВ «Неморож» 
 
Агрономічна служба СТОВ «Неморож» відіграє ключову роль у 
забезпеченні стабільності та ефективності врожаїв, її діяльність спрямована 
на оптимізацію процесів виробництва, підвищення врожайності культур та 
якості сільськогосподарської продукції. Агрономи, які працюють у цій 
службі, керують такими сільськогосподарськими операціями як: планування 
посівних площ, вибір сортів культур для посіву, управління ґрунтами, 
організація агротехнічних робіт та ін. Для забезпечення урожайності культур 
і конкурентоспроможності товарної продукції агрономи СТОВ «Неморож» 
вибирають найбільш прийнятні для конкретних ґрунтово-кліматичних умов 
сорти та гібриди рослин, враховуючи потреби і можливості підприємства. Всі 
агрономічні роботи на підприємстві ведуться традиційними способами, 
господарство не впроваджує нові методи та інновації для підвищення 
продуктивності та ефективності виробництва. 
34 
 
Зоотехнічна служба в СТОВ «Неморож» здійснює управління та 
координацію виробничих процесів, пов’язаних з розведенням та доглядом за 
тваринами. Її завдання включає безліч процесів і робіт, спрямованих на 
оптимізацію стада, підвищення якості ВРХ і забезпечення сприятливих умов 
утримання худоби. Керівництво зоотехнічної служби розробляє плани 
розмноження і розведення худоби, визначаючи їх генетичні характеристики і 
методи, які необхідно використовувати для покращення якості стада. Також 
робітники служби здійснюють організацію годівлі та догляду за худобою, 
відстежують стан здоров'я тварин, проводять заходи щодо попередження 
розповсюдження захворювань тварин. 
У 2020 році СТОВ «Неморож» отримало статус «племінного 
репродуктора з розведення української червоно-рябої молочної породи ВРХ» 
[23]. Це означає, що підприємство спрямовує зусилля у напрямку розвитку 
продукту, зосередивши своє виробництво на стадії генетичного покращення 
ВРХ. За цим напрямом зоотехнічна служба здійснює відбір тварин для 
розведення з метою покращення генетичної здатності стада, що включає 
оцінку генетичних показників, управління родоводом і застосування методів 
штучного запліднення. Відстеження виробничих показників молока і м'яса 
дозволяє зоотехнічній системі оцінити ефективність виробництва та внести 
корективи до стратегії управління. 
Організацією та управлінням обладнанням та технікою, 
пристосуванням її для сільськогосподарських робіт в СТОВ «Неморож» 
займається служба механізації. Ця служба підпорядковується заступнику 
директора з виробництва і відіграє важливу роль у забезпеченні ефективності 
виробничих процесів та максимальної продуктивності на фермі. Основні 
робочі процеси служби механізації пов’язані з утриманням та 
обслуговуванням техніки, розробкою планів та графіків використання 
сільськогосподарської техніки для виконання різних операцій на полі. 
Відсутність нових технологій в СТОВ «Неморож» призводить до збоїв у 
35 
 
роботі, що впливає на загальну продуктивність виробництва як в 
рослинництві, так і в тваринництві. 
Служба переробки СТОВ «Неморож» вносить свій вклад у збільшення 
цінності продукції та наданні підприємству додаткових джерел доходу. 
Відділ переробки здійснює перетворення сирого молока на молочні 
продукти, такі як молоко різної жирності, вершки, сири та інші продукти. 
Також службою переробки здійснюється очищення та сортування зерна, а 
також сушіння, необхідне для дотримання заданого рівня вологості і 
забезпечення дотримання вимог якості. Після сушіння служба переробки 
забезпечує зберігання зерна у спеціальних складських приміщеннях до 
моменту, коли буде потрібне його подальше використання або відправка для 
продажу.   
Для виробництва комбікормів для худоби та їх продажу, зерно 
подрібнюється і змішується з іншими компонентами. Частина зерна прямує 
для виробництво борошна: процес включає помел зерна для отримання 
борошна, яке потім використовується для випікання хлібобулочних виробів. 
Таке зерно як гречка і ячмінь обробляється для одержання круп і цей процес 
включає очищення і обробку зерна, після чого воно стає придатним для 
вживання в їжу. Після переробки продукція поміщується в упаковку, зручну 
для транспортування, зберігання та реалізації. Служба переробки зерна 
відіграє вирішальну роль у максимізації вартості сільськогосподарського 
виробництва та виробництва готової продукції для різних ринків, проте 
СТОВ «Неморож» не в повній мірі використовує потенціал переробки і деякі 
потенціальні кінцеві продукти залишаються поза увагою підприємства. 
Для покращення роботи аграрного підприємства важливою є 
злагоджена робота служби матеріально-технічного забезпечення і збуту, 
оскільки їх стан безпосередньо впливає на здатність підприємства 
забезпечувати роботу ринку та клієнтів. Її основною складовою є ефективна 
організація та управління процесами постачання і збуту 
сільськогосподарської продукції, а також встановлення та підтримання 
36 
 
довгострокових відносин з партнерами і клієнтами. До функцій та завдань 
служби матеріально-технічного забезпечення і збуту СТОВ «Неморож» 
належить організація процесів закупівлі і продажів, що включає пошук нових 
постачальників і покупців, укладання угод, оформлення документів на 
продаж, встановлення цін, а також надання інформації про продукцію і 
послуги. Служба збуту також відповідає за обслуговування клієнтів і 
вирішення проблем збуту.  
Служба матеріально-технічного забезпечення і збуту СТОВ «Неморож» 
має у своєму підпорядкуванні автопарк і склади, тому головними 
обов’язками служби є організація доставки продукції від виробника до 
кінцевих споживачів або дистриб'юторів, а також збутові послуги. Служба 
також здійснює вибір оптимальних маршрутів доставки, управління 
складськими запасами, планування поставок тощо. Працівники служби  
матеріально-технічного забезпечення і збуту СТОВ «Неморож» відстежують 
результати своєї діяльності і аналізують дані про продаж, проте така 
діяльність не має чіткої організації і систематичності, служба не створила 
належної системи зворотнього зв'язку від постачальників і клієнтів. Це не  
дозволяє завчасно реагувати на запити партнерів і клієнтів, що, в свою чергу, 
впливає на  ефективність діяльності підприємства в цілому. 
«Сучасні теоретики менеджменту високо оцінюють значимість 
організаційних структур і їхній вплив на ефективність діяльності 
підприємства, тому, що устрій підприємства завжди був одним із головних 
пріоритетів управління. У структурі втілюється уява керівника про бізнес, 
ефективність окремих структурних підрозділів та про способи управління 
ними» [24]. З огляду на це, проаналізуємо виробничу діяльність СТОВ 
«Неморож» та її продукцію.  
Вирощування злаків включає різні етапи, починаючи з посіву і 
закінчуючи збиранням і зберіганням. Цей процес включає підготовку ґрунту, 
внесення добрив, посів, обробку і захист рослин, а також збір і обробку 
врожаю. Для вирощування та збирання злаків підприємство використовує 
37 
 
різноманітне сільськогосподарське обладнання, включаючи трактори, 
сівалки, комбайни, обладнання для зберігання та сушіння зерна. Також 
підприємство здійснює управління процесами водозабепечення, внесення 
добрив та пестицидів, важливими для забезпечення врожайності та якості 
сільськогосподарських культур. 
Основними видами продукції, що підприємство пропонує на ринку є: 
- Пшениця;  
- Жито; 
- Ячмінь;  
- Горох; 
- Насіння соняшника; 
- Просо; 
- Висівки та відходи кукурудзяні; 
- Продукція сінокосів, пасовищ культурних та природних; силос, сінаж; 
корми інші; 
- Суміші для годування худоби; 
- Сілос. 
Як вже зазначалося, СТОВ «Неморож» займається виробництвом і 
переробкою сільськогосподарської продукції. Головним завданням СТОВ 
«Неморож» є виробництво зерна, яке використовується як для продажу на 
ринку, так і для кормів для худоби. Злаки відповідають 
сільськогосподарським стандартам якості, підприємство пройшло 
сертифікацію гарантії чистоти та якості продукції. У 2014 році підприємство 
здійснило часткову реконструкцію молочно – товарної ферми на 400 корів. 
Тому крім вирощування культур підприємство здійснює діяльність у галузі 
тваринництва – займається вирощуванням молодняка ВРХ, а також пропонує 
на продаж велику рогату худобу і молоко корів молочного стада. Із продуктів 
переробки СТОВ «Неморож» реалізує пшеничне борошно і хлібобулочні 
вироби. 
38 
 
Вибір напрямів діяльності і випуску продукції в більшій мірі залежить 
від ринкових факторів та попиту споживачів. СТОВ «Неморож» орієнтовано 
на вирощування тих культур, які затребувані ринком і можуть приносити 
хороший дохід. Структура продукції СТОВ «Неморож» в середньому у 2020-
2022 рр. представлена на рисунку 2.2. 
 
Пшениця 
35,2% 
5% 11% Жито 
Ячмінь 
2,0% 
Просо 
0,9% 
3,3% Соняшник 
1,2% 
1,3% Горох 
Висівки 
Продукція сінокосів 
Суміші для гудування 
3,9% Сілос 
28,2% 
Вирощування в живій масі 
5,5% ВРХ 
3,2% Молоко 
 
 
Рис. 2.2. Структура продукції рослинництва СТОВ «Неморож» у 
середньому в 2020-2022 рр. 
 
З рисунку 2.2 видно, що найбільшу частку (35,2%) продукції 
рослинності СТОВ «Неморож» протягом 2020-2022 рр. становить пшениця, 
яку підприємство продає у вигляді зерна. Частину зерна пшениці 
переробляється в муку, яку підприємство реалізовує підприємствам і 
кінцевим споживачам, а також використовується для виготовлення випічки. 
Другою, значною за обсягом виробництва культурою, є соняшник, який 
складає 23,1% загального обсягу зернових і зернобобових. СТОВ «Неморож» 
реалізовує насіння соняшнику підприємствам для виробництва олії. Ячмінь, 
39 
 
просо і горох становлять близько 10% всієї продукції рослинництва, після 
переробки ці культури реалізовуються у вигляді кінцевого продукту. 7% 
продукції рослинництва становлять кормова продукція і суміші для 
годування тварин, які підприємство використовує для відгодівлі худоби та 
для продажу. 
Крім продукції рослинництва, СТОВ «Неморож» вирощує і здійснює 
реалізацію великої рогатої худоби. Для утримання і розведення худоби 
підприємство має два корівника загальною місткістю 800 корів. Молочна 
продуктивність корів стада в середньому становить 6800 кг, що вище за 
середні показники породи і дозволяє підприємству досягати значних обсягів 
продажу молока. 
Важливим етапом аналізу підприємства є оцінка його фінансово-
економічного стану, що характеризує фінансову стійкість підприємства. 
Такий аналіз включає оцінку прибутковості, витрат та інших фінансових 
показників. Знання фінансового стану підприємства допомагає приймати 
обґрунтовані фінансові рішення та більш ефективно планувати бюджет. 
Визначити, наскільки ефективно використовуються ресурси підприємства та 
які сторони бізнесу приносять найбільший прибуток, дозволяє аналіз 
рентабельності, що може включати аналіз рентабельності окремих культур, 
худоби або інших видів продукції. Розглянемо основні фінансово-економічні 
показники СТОВ «Неморож», представлені в таблиці 2.1. 
Таблиця 2.1 
Основні фінансово-економічні показники СТОВ «Неморож» 
Роки Відхилення 
+/- у % 
Показник 
2020 2021  2022 2021/ 2022/ 2021/ 2022/ 
2020 2021 2020 2021 
Чистий дохід від 
реалізації 32154,6 31 676,0 28 587,0 -478,6 -3089,0 98 90  
продукції,тис.грн. 
Собівартість 
реалізованої 19977,1 20 351,0 17 321,0 373,9 -3030,0 102 85 
продукції,тис.грн. 
Валовий 
12177,5 11 325.0 11 266.0 -852,5 -59,0 93 99 
прибуток,тис.грн. 
40 
 
Продовження таблиці 2.1 
Дохід від 
первісного 
визнання 
- 5 966.0 135.0 - -5830,0 - 2 
біоактивів і с/г 
продукції, тис. 
грн. 
Адміністративні 
4322,0 4803,0 5370,0 481,0 567,0 111 112 
витрати, тис. грн. 
Чистий прибуток 7855,5 4 750.00 3 659.00 -3105,5 -1091 60 77 
Чисельність 
104 103 110 -1 7 99 107 
працівників, чол. 
Рентабельність 
39,3 23,3 21,1 -16 -2,2 - - 
виробництва, % 
 
Як свідчать дані таблиці 2.1, чистий дохід від реалізації продукції у 
2022 році зменшився на 3089,0 тис. грн., або 15%, порівняно з 2021 роком. Це 
пов’язано з загальнополітичною ситуацією в країні і втратою деяких ринків 
збуту, що призвело до зменшення експорту зерна та реалізації його в інші 
регіони країни. Це значно вплинуло на показники чистого доходу СТОВ 
«Неморож», оскільки зерно становить найбільшу частку товарної продукції 
підприємства. Підприємству вдалося частково стабілізувати свої витрати, що 
позначилось на зменшенні собівартості реалізованої продукції, проте, у 2022 
році валовий прибуток підприємства мав негативне значення. Чистий 
прибуток у 2022 році зменшився на 1091,0 тис.грн., або на 23%, порівняно з 
2021 роком, що спричинено збільшенням адміністративних витрат та 
зменшенням доходів від первісного визнання біологічних активів і 
сільськогосподарської продукції. При цьому рентабельність виробництва 
зменшилась на 2,2%.  
Не зважаючи на негативну тенденцію зменшення основних фінансово-
економічних показників, СТОВ «Неморож» у 2022 році збільшило кількість 
працівників на 7%, порівняно з 2021 роком. 
За елементами операційних витрат (табл. 2.2), у 2022 році, порівняно з 
2021 роком, спостерігається значне зростання матеріальних витрат на 40%. 
Зменшились витрати на оплату праці і, відповідно, відрахування на соціальні 
41 
 
заходи, але зросли інші операційні витрати. В цілому операційні витрати 
зросли на 5121,0 тис. грн., тобто на 17% 
Таблиця 2.2 
Елементи операційних витрат СТОВ «Неморож», тис. грн. 
2021 рік 2022 рік Відхилення 
Стаття 
у % 
витрат тис. грн. % тис. грн. % +/-2022/2021 
2022/2021 
Матеріальні 
12 383.00 41,9 17 418.00 50,2 5035,0 140 
затрати 
Витрати на 
9 924.00 33,6 9 689.00 28,0 -235,0 98 
оплату праці 
Відрахування 
на соціальні 2 136.00 7,2 2 061.00 5,9 -75,0 96 
заходи 
Амортизація 1 291.00 4,4 1 336.00 3,9 45,0 103 
Інші 
операційні 3 808.00 12,9 4 159.00 12,0 351,0 109 
витрати 
Разом 29 542.00 100 34 663.00 100 5121,0 117 
 
Як видно з таблиці 2.2, в період 2021-2022 р.р. витрати підприємства 
зросли на 5121,0 тис грн., тобто на 17%. Збільшення витрат відбулося в 
більшій мірі за рахунок збільшення матеріальних витрат, які у структурі 
операційних витрат становлять найбільшу частку, що характеризує 
підприємство як матеріаломістке. У 2022 році частка матеріальних витрат 
збільшилась на 9% і становила більше 50% операційних витрат. Проте 
витрати на оплату праці у 2022 році, в порівнянні з попереднім роком, 
зменшились на 2%. З попереднього аналізу відомо, що у 2022 році 
чисельність персоналу збільшилась на 7%, тому зниження рівня витрат на 
оплату праці може свідчити про зниження продуктивності праці та переходу 
підприємства до використання менш кваліфікованої праці серед працівників. 
Також у 2022 році спостерігається збільшення інших операційних 
витрат на 9%, порівняно з попереднім роком, проте у загальній структурі 
операційних витрат ця стаття витрат зменшилась, хоча і незначно. 
В цілому, фінансово-економічний стан СТОВ «Неморож» можна 
характеризувати як незадовільний: зменшення показника рентабельності 
42 
 
свідчить про зниження ефективності виробництва, спричиненого 
збільшенням невиробничих витрат і зменшенням рівня оплати праці, що 
призводить до зниження її продуктивності. 
Як вже зазначалося, основною метою СТОВ «Неморож» є підвищення 
ефективності і розширення ринків збуту. Для досягнення мети підприємство 
протягом останніх років впроваджує наступні стратегічні напрями: 
- Крім вирощування зернових і зернобобових, підприємство займається 
виробництвом хлібобулочних виробів. Така різноманітність продукції 
дозволяє розширювати ринки збуту і випускати більш маржинальну 
продукцію. 
- З метою поліпшення умов утримання великої рогатої худоби, СТОВ 
«Неморож» придбало обладнання фірми «Arntjen Germany», яке дозволяє 
утримувати оптимальну температуру повітря у корівниках, забезпечує 
оптимальне освітлення в приміщеннях, забезпечує ефективне 
водопостачання та зручне покриття. Впровадження таких сучасних 
технологій сприяє підвищенню ефективності виробництва. 
- Підприємство здійснює розвиток регіональних ринків, який включає 
встановлення зв’язків з роздрібними мережами, ресторанами, 
супермаркетами та іншими покупцями. Розширення регіональних ринків має 
важливе значення для досягнення мети збільшення обсягів продажу. 
- Підприємство проваджує вертикальну інтеграцію, яка дозволила 
поєднати етап вирощування молодняка ВРХ і етап виробництва під 
контролем СТОВ «Неморож», що дозволило інтегрувало етапи переробки і 
продажу власної продукції в загальну діяльність з тваринництва. 
Отже, у своїй господарській діяльності СТОВ «Неморож» адаптує 
стратегії під конкретні умови та цілі компанії. Планування та регулярний 
аналіз результатів допомагають визначити більш доцільну стратегію для 
досягнення довгострокового успіху. 
Цінова політика СТОВ «Неморож» залежить від низки факторів, крім 
того, цінові рішення приймаються залежно від сегменту покупців.  
43 
 
Основним чинником встановлення ціни на продукцію є собівартість 
виробництва, що включає витрати на насіння, добрива, засоби захисту 
рослин, оренду землі, техніку, трудові ресурси та інші операційні витрати. 
Розуміння структури собівартості дає змогу виявити статті витрат, які можна 
оптимізувати, зменшивши при цьому загальну суму витрат. Структура 
собівартості зернових СТОВ «Неморож» представлена в таблиці 2.3. 
 
Таблиця 2.3 
Структура собівартості зернових і зернобобових у СТОВ «Неморож» 
Витрати Питома вага, % 
Насіннєвий матеріал 15-17 
Витрати добрив 10-13 
Витрати на захист рослин 7-10 
Витрати на паливо та 
13-15 
електроенергію 
Витрати на механізацію та 
15-18 
амортизацію 
Витрати на працю 20-22 
Відсотки за кредитами 5-6 
Інші витрати  5-10 
 
Найбільшою статтею витрат у собівартості зернових і зернобобових 
становлять витрати на оплату праці і включають заробітну плату 
сільськогосподарських працівників, соціальні та інші супутні витрати. 
Другою за величиною статтею витрат становлять витрати на закупівлю 
насіння. Це включає закупівлю насіння основних культур, а також малі 
культури для сівозмін. СТОВ «Неморож» намагається закуповувати якісне 
насіння, оскільки від цього залежить продуктивність врожаю. 
Витрати на добрива включають вартість мінеральних та додаткових 
добрив, необхідних для забезпечення родючості ґрунту, а витрати на захист 
рослин забезпечують фінансування заходів захисту рослин для запобігання 
та боротьби зі шкідниками та хворобами. 
44 
 
Значною статтею витрат у собівартості продукції становлять витрати на 
механізацію та амортизацію, які охоплюють витрати на придбання, 
обслуговування та амортизацію сільськогосподарської техніки. Витрати на 
паливо та електроенергію становлять 13-15% у структурі собівартості і 
включають витрати на паливо для сільськогосподарської техніки та витрати 
на полив, освітлення та інші аспекти виробництва. 
До 10% собівартості зернової продукції СТОВ «Неморож» становлять 
інші витрати, які включають оренду земель, податки та адміністративні 
витрати. 
При управлінні аграрним підприємством важливо уважно аналізувати 
кожну складову собівартості та шукати шляхи оптимізації для підвищення 
ефективності та прибутковості. При аналізі фінансових показників витрат 
було виявлено, що собівартість виробництва продукції СТОВ «Неморож» у 
2022 році мала тенденцію до зменшення. На даний момент найбільшої 
економії витрат підприємство досягає за рахунок оптимізації витрат на 
оплату праці. Якщо підприємству вдасться зберігати рівень собівартості на 
нижньому рівні, то за рахунок ефекту масштабу воно може зайняти лідерські 
позиції на ринках збуту. Але слід враховувати, що витрати можуть 
змінюватися в залежності від сезону, агротехнічних умов та засіяних 
культур. 
Ціни на продукцію СТОВ «Неморож» залежать від ринкових умов, 
таких як попит та пропозиція та внутрішньому та зарубіжному ринках. 
Сезонні фактори передбачувано впливають на баланс попиту та пропозиції, 
тому підприємство прогнозує можливий лаг цінового діапазону, який 
дозволить отримувати потрібний прибуток. Також на ринкову динаміку і, 
відповідно, ціноутворення впливають такі фактори як погодні умови та зміни 
законодавства. 
Різні форми державної підтримки, такі як субсидії на паливо, добрива 
чи кредитування можуть впливати на рівень цін на сільськогосподарську 
продукцію. Проте СТОВ «Неморож» не має державної підтримки, крім 
45 
 
коштів, виділених обласною програмою «Село Черкащини – 2020» на 
часткову реконструкцію корівників. 
Одним з важливіших факторів є рівень конкуренції, що впливає на 
здатність підприємства утримувати ціни. СТОВ «Неморож» має розгалужену 
систему постачальників та покупців, тому здатне підтримувати рівень цін, 
особливо на продукцію, яка є стандартизованою (зерно і зернобобові). 
Система збуту продукції СТОВ «Неморож» забезпечує обмінні операції 
через оптову і роздрібну торгівлю. На оптових ринках продукція 
підприємства реалізується великим покупцям, таким як переробні 
підприємства та дистриб'ютори. Найбільші серед них: 
- ДП "Шполянський хлібзавод" ВАТ "Концерн ХлібПром" 
- ТОВ «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» 
- ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» 
- ПрАТ «Ватутінський м'ясокомбінат» 
- ПрАТ «Городищенський маслозавод» 
- ТОВ «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» та ін. 
СТОВ «Неморож» укладає прямі контракти з іншими підприємствами в 
ланцюжках постачання, таких як: продукція, добрива, засоби захисту рослин, 
обладнання та інші. Це допомагає мати стабільне забезпечення ресурсами 
для виробництва. 
В мережі Інтернет існує низка оптових торгових майданчиків, де 
аграрні продукти продаються оптом. СТОВ «Неморож» пропонує свою 
продукцію на торговельних платформах сільгосппродукції, а саме: 
https://agronizer.ua/, https://agrotender.com.ua/, https://nemorozh.b-
g.ua/products?cat=8, https://tripoli.land/ua/. Оптові продажі можуть включати 
як постачання сировини, великої рогатої худоби, так і готової продукції.  
СТОВ «Неморож» використовує роздрібний продаж для збуту своєї 
продукції безпосередньо кінцевим споживачам через роздрібні точки, такі як 
фермерські ринки і продуктові магазини. Продукція, яка реалізовується 
46 
 
підприємством кінцевим споживачам – це продукція переробки: 
хлібобулочні вироби, мука, крупи молоко і молочна продукція. 
СТОВ «Неморож» також бере участь в тендерах і є переможцем у 10 
закупівлях на суму 808 185.46 грн. Підприємство реалізує молоко та вершки, 
велику рогату та свійську худобу КНП «Звенигородська багатопрофільна 
лікарня інтенсивного лікування», фермерському господарству «Корчева» та 
Звенигородському будинку - інтернату для інвалідів та престарілих. 
Ефективна система логістики та дистрибуції відіграє ключову роль в 
успішній реалізації продукції. Робота з постачальниками, транспортування, 
зберігання та обробка замовлень важлива для забезпечення своєчасного 
постачання. СТОВ «Неморож» в місті Умань має склад продукції, який 
виконує функцію розподільчого центру, з якого продукція постачається 
оптовим і роздрібним покупцям.  
Важливими елементами системи збуту є маркетинг та брендування. 
Просування продукції, створення та підтримка впізнаваного і позитивного 
іміджу бренду сприятиме залученню потенційних клієнтів та зміцненню 
позиції на ринку. Як показали дослідження, система просування СТОВ 
«Неморож» знаходиться на вкрай низькому рівні. Маркетингова 
комунікаційна політика підприємства обмежується участю у 
сільськогосподарських виставках і ярмарках. Підприємство не збільшує свою 
присутність в Інтернет-середовищі, не має офіційного сайту та сторінок в 
соціальних мережах, онлайн-просування відсутнє. Інформація, яку 
підприємство розміщує на інформаційному порталі «Бізнес-Гід», стосується 
продажу продукції, але представлена у вкрай обмеженому вигляді. Все це 
свідчить про те, що підприємство не налаштувало агромаркетингову 
діяльність до вимог сучасних ринків і не приділяє належної уваги 
підвищенню свого іміджу. 
 
 
47 
 
2.2. Аналіз впливу факторів зовнішнього маркетингового 
середовища на діяльність підприємства 
 
Аналіз маркетингового середовища аграрного підприємства є 
обов'язковим кроком для розуміння інших, крім внутрішніх, факторів, які 
можуть вплинути на його діяльність та ринок в цілому. Аналіз 
маркетингового середовища в аграрному середовищі України, по суті, є 
вирішальним фактором управління, який допомагає підприємству 
адаптуватися до змін зовнішнього середовища та досягти успіху у розвитку. 
Дослідження маркетингового середовища передбачає аналіз макро- і 
мікросередовища, з яких перше являє собою комплекс факторів, які 
впливають на діяльність підприємства, але саме підприємство не має 
контролю над ними, друге – фактори, які чинять безпосередній вплив на 
підприємство, при цьому з боку підприємства вплив є опосередкований, а 
контроль над ними можливий лише на незначному рівні. 
Аналіз мікросередовища СТОВ «Неморож» доцільно починати з 
дослідження споживачів, розуміння яких є найважливішою запорукою 
успішного ведення бізнесу. Розуміння споживчої поведінки та переваг 
споживачів допомагає аграрному підприємству виділити сегменти ринку, на 
які можна орієнтуватися та виробляти продукти чи послуги, що відповідають 
очікуванням клієнтів. 
Цільова аудиторія СТОВ «Неморож» складається з різних груп 
споживачів, які мають різні вимоги та очікування від продукції підприємства. 
Розуміння потреб різних категорій споживачів допоможе підприємству 
краще відповідати їх очікуванням, що, у свою чергу, може забезпечити 
успішний розвиток аграрного підприємства. 
Цільові ринки СТОВ «Неморож» становлять дистриб'ютори та 
роздрібні продавці аграрних продуктів, фермери та сільськогосподарські 
підприємства, що спеціалізуються на рослинництві та тваринництві, а також 
48 
 
кінцеві споживачі (населення), що купують готову продукцію. Структура 
споживчих ринків СТОВ «Неморож» представлена на рисунку 2.3. 
 
4 
12% 
дистриб'ютори та роздрібні 
продавці аграрних 
продуктів 
фермери та 
сільськогосподарські 
16% підприємства 
переробні підприємства 
68% кінцеві споживачі 
 
Рис. 2.3. Структура споживчих ринків СТОВ «Неморож» 
 
У структурі споживачів СТОВ «Неморож» основним сегментом (68%) 
є дистриб'ютори та роздрібні продавці сільськогосподарської продукції, які 
розповсюджують продукцію підприємства на національному і зарубіжному 
ринках. 
Дистриб'ютори і роздрібні торговці відіграють ключову роль у 
ланцюжку поставок сільськогосподарської продукції. Оптовики та 
дистриб’ютори СТОВ «Неморож» - це компанії, що спеціалізуються на 
оптовій закупівлі та розподілі сільськогосподарської продукції, які 
займаються як рослинництвом, так і тваринництвом. Серед продукції, що 
закуповується ними, основну частину складає зерно і зернобобові, проте такі 
посередники можуть придбавати на перепродаж висівки та відходи зернових, 
продукцію сінокосів, силос, сінаж та корми і суміші для тварин. Крім великої 
рогатої худоби цей сегмент купує у підприємства молоко корів, борошно і 
хлібобулочні вироби. 
49 
 
Сегмент оптових дистриб'юторів становлять споживачі, які  купують 
зерно і зернобобові у великих обсягах для подальшої реалізації іншим 
компаніям та на експорт. Розуміння основних мотивів цих цільових ринків 
дозволяє краще адаптувати свої стратегії та пропозиції, щоб створити 
взаємовигідні партнерські відносини у ланцюжку поставок. Однією з 
головних вимог дистриб'юторів є стабільність і надійність поставок 
продукції, що важливо їм для підтримки власної репутації та довгострокових 
відносин з клієнтами. Також для дистриб’юторів  важлива якість зернових, 
оскільки це впливає на їхню спроможність пропонувати якісні продукти 
кінцевим покупцям. Важливою вигодою для цієї категорії споживачів СТОВ 
«Неморож» є прийнятна ціна, що дозволяє їм підтримувати 
конкурентоспроможність на ринку та пропонувати клієнтам привабливі ціни 
на кінцеві продукти. 
Значним фактором, який підсилює ринкову владу споживачів -
дистриб’юторів, є їх вимога гнучких умов оплати та поставок, що включає 
термінові платежі і гнучкий графік поставок, оскільки саме це забезпечує 
їхню фінансову стабільність і оперативність у роботі. 
Інший сегмент СТОВ «Неморож» - роздрібні дистриб’ютори, 
зосереджені на збуті продукції безпосередньо кінцевим споживачам. Сегмент 
роздрібних продавців підприємства представлений такими продавцями 
аграрної продукції, як фермерські ринки і сільськогосподарські магазини, які 
керуються інтересами, залежно від цілей їхнього бізнесу. Також 
підприємство реалізує продукцію (крупи, борошно і випічку) супермаркетам 
та продуктовим магазинам.  
Оскільки роздрібні продавці прагнуть продавати своїм клієнтам 
високоякісні аграрні продукти, вони зацікавлені у відносинах із 
постачальниками, здатними забезпечити стабільну якість своєї продукції. 
Крім того цей сегмент споживачів СТОВ «Неморож» часто шукають 
джерела, які забезпечують різноманітність продукції, що допомагає їм 
розвивати різні сегменти ринку та залучати більше клієнтів. 
50 
 
Як і оптові дистриб'ютори, для роздрібних продавців важлива 
надійність постачання аграрної продукції, що дозволяє їм ефективно 
керувати своїми запасами та забезпечувати продукцію у встановлений 
термін. Також сегмент роздрібних продавців вимагає від постачальників 
конкурентоспроможних цін, що допомагає їм підтримувати прийнятні ціни 
для кінцевих споживачів і конкурувати на ринку. 
Сегмент фермерів і сільськогосподарських підприємств, який 
становить близько 16% покупців СТОВ «Неморож», купує у підприємства 
широкий спектр продукції, а саме: висівки та кукурудзяні відходи, продукцію 
сінокосів, пасовищ, силос, сінаж, корми, суміші для годування худоби. Крім 
продукції рослинництва підприємство пропонує велику рогату худобу. 
Крім постійних клієнтів, підприємство використовує онлайн-
платформи для залучення нових покупців: електронні ресурси, де фермери та 
аграрні підприємства замовляють сільськогосподарські товари та послуги 
через Інтернет. 
Як правило, фермери і сільськогосподарські підприємства, купуючи 
продукцію СТОВ «Неморож», керуються низкою потреб, основними з яких є 
тимчасові або постійні дефіцити в запасах, що може бути спричинене 
сезонними факторами або іншими чинниками. Часто це стосується кормів 
для худоби. Для забезпечення стабільності свого виробництва та виконання 
контрактів фермери або сільськогосподарські підприємства укладають 
довгострокові договори з СТОВ «Неморож» на постачання певних обсягів 
продукції, що забезпечує їм економію витрат. Також мотивом такої співпраці 
може бути розширення різноманітності асортименту покупця-фермера або 
господарства. Пропонуючи своїм клієнтам продукцію, вони можуть 
включати ті її види, які вони самі не виробляють і це може допомогти їм 
залучити нових клієнтів. 
12% покупців СТОВ «Неморож» складають переробні підприємства, 
що придбавають продукцію рослинництва і тваринництва для виготовлення 
кінцевої продукції. Найбільш вагомими споживачами продукції підприємства 
51 
 
є ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат», ТОВ «Комбінат 
хлібопродуктів «Тальне» і ТОВ «Комбінат баранкових виробів». Успішна 
співпраця між аграрними та переробними підприємствами потребує уваги до 
багатьох факторів, включаючи якість продукції, конкурентоспроможність 
цін, надійність поставок та відповідність стандартам. 
Одним з головних факторів, що впливає на рішення переробних 
підприємств про покупку є якість сільськогосподарської продукції, оскільки 
кінцева продукція потребує використання сировини, яка відповідає 
стандартам безпеки харчових продуктів та забезпечує її належну якість. 
При купівлі агропродукції вагомим мотивом виступає цінова 
конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції. Тому переробні 
підприємства шукають постачальників агропродукції за обґрунтованою 
ціною та виявляють до таких готовність до довгострокової співпраці. 
Переробні підприємства використовують при виготовленні своєї 
продукції різні стандарти та вимоги, включаючи сертифікацію якості та 
екологічності, тому віддають перевагу аграрним підприємствам, сировина 
яких відповідає цим стандартам і вони можуть забезпечити стабільне 
постачання продукції, щоб уникнути переривань у виробничому процесі. 
Сьогодні, в умовах цифровизації та технологічного прогресу, для 
підприємств з переробки продукції привабливими постачальниками 
сировини є аграрії, які впроваджують інноваційні методи та використовують 
передові технології у виробництві сільськогосподарської продукції, оскільки  
нові технології підвищують ефективність процесу обробки. 
Встановлення довгострокових відносин та партнерства з 
постачальниками вважається гарантією забезпечення стабільності постачання 
та спільного розвитку, тому переробні підприємства вимагають від 
постачальників сировини гнучкості у розмірах поставок, різноманітність 
асортименту та здатність аграрних підприємств адаптуватися до потреб 
споживача. 
52 
 
Незначний сегмент споживачів СТОВ «Неморож» становлять кінцеві 
споживачі (населення), що купують готову продукцію – борошно, 
хлібобулочні вироби, молоко та м'ясо. Також підприємство реалізує 
населенню корми для тварин та іншу продукцію рослинництва. Для 
забезпечення взаємодії з цим сегментом СТОВ «Неморож» повинно 
постачати якісну продукцію, забезпечувати надійні умови співробітництва, а 
також підтримувати відкриту комунікацію для вирішення можливих питань 
чи проблем. 
Наступний етап аналізу мікросередовища - вивчення конкурентного 
середовища, що є важливою частиною маркетингового стратегічного 
планування. Вивчення конкурентного середовища дозволяє аграрним 
підприємствам бути більш підготовленими до змін у ринковому середовищі, 
розробляти стратегії зростання та керувати ризиками, що важливо для їх 
довгострокового успіху. 
Аналіз конкурентного середовища дозволяє аграрному підприємству 
краще зрозуміти свою поточну позицію на ринку щодо інших гравців. Це 
включає оцінку частки ринку, виявлення сильних і слабких сторін компанії в 
порівнянні з конкурентами. 
За географічною ознакою, в аграрному секторі Звенигородського 
району Черкаської області можна виділити три стратегічні групи конкурентів  
СТОВ «Неморож» на ринку сільськогосподарської продукції (табл.2.4).  
 
Таблиця 2.4 
Стратегічні групи конкурентів СТОВ «Неморож» на ринку 
сільськогосподарської продукції 
Стратегічна група Найбільші конкуренти Частка ринку 
1) Великі СТОВ «Агрофірма АгроРось» 
агропідприємства і Агрофірма "Батьківщина 
холдинги Шевченка" філія ПрАТ НВФ 
24% 
«Урожай» 
СТОВ «Агрофірма – Корсунь» 
(Шевченківська філія) 
 
53 
 
Продовження таблиці 2.4 
2) Середні СТОВ «АФ ЗЛАГОДА», СТОВ 
агропідприємства, які «Агрофірма Вись», СТОВ 
виробляють продукцію «Мизинівське», СТОВ «Олдіс» 69% 
рослинництва і 
тваринництва 
3) спеціалізовані СТОВ «Стебне», СТОВ «Фаворит», 
агропідприємства з ФГ «Ольвія», ТОВ "Звенигородське 
великою часткою племпідприємство", СТОВ 7% 
рослинництва ІМ.ГРИШКА  
(тваринництва)  
Джерело: складено автором 
 
Поділ конкурентів на стратегічні групи дозволяє оцінити конкурентне 
становище досліджуваного підприємства у галузі, виявити основні 
особливості конкурентного оточення та краще зрозуміти динаміку 
конкуренції. 
При аналізі конкурентного середовища агропідприємства слід 
пам’ятати, що більшість продукції, що випускається сільськогосподарськими 
виробниками, - стандартизована, яка реалізуються за цінами, які вимагають 
покупці – переробники і заготівельні підприємства. У цьому процесі 
незначна увага приділяється таким чинникам, як бренд продукції та 
виняткова цінність. Таким чином, у галузі ключове значення має 
конкурентна перевага, виражена у зниженні витрат – нижча собівартість 
виробництва призводить до збільшення обсягу продажу продукції та 
оптимізації прямих витрат. На ринках, де ціни є головним фактором 
прийняття рішення про покупку, наявність нижчих витрат забезпечує 
перспективу отримання додаткового прибутку та можливості інвестувати їх у 
подальший розвиток виробництва. 
В асортименті сільськогосподарської продукції лише деякі види 
можуть мати унікальну цінність, тому небагато виробників орієнтуються на 
неї як на конкурентну перевагу. Диференціація аграрної продукції 
досягається за рахунок зміни якісних показників, а відмінні риси цієї 
переваги забезпечують вищу ціну реалізації. 
54 
 
Таблиця 2.5 
Характеристики стратегічних груп конкурентів СТОВ «Неморож» та їх 
слабкі і сильні сторони 
Стратегічна Характеристика 
Сильні сторони Слабкі сторони 
група компаній і стратегії 
1) Великі Мають значні обсяги Широкий асортимент Слабка гнучкість при 
агропідприємств земель і ресурсів, чим продукції швидкій зміні 
а і холдинги забезпечують великі Низькі витрати через зовнішніх умов 
обсяги реалізації ефект масштабу і кривої Ризики організаційної 
сільськогосподарської досвіду незлагодженості 
продукції Високі і стабільні Недостатній контроль в 
прибутки каналах розподілу 
Широке географічне Неможливість 
охоплення ринку швидкого реагування на 
Значні виробничі зміни в перевагах 
можливості споживачів 
Ефективна логістика  
Експертиза в 
агротехнологіях 
Стабільні стосунки з 
клієнтами 
Висока стійкість до змін 
кліматичних умов 
2) Малі і середні Сільськогосподарські Локальне охоплення Значна цінова 
агропідприємств підприємства і ринку, що покращує залежність від 
а, які фермерські логістику, посередників і 
виробляють господарства, які взаємовідносини зі споживачів 
продукцію забезпечують споживачами і Залежність від коливань 
рослинництва і сільськогосподарсько партнерами цін на 
тваринництва ю продукцією Висока гнучкість при сільськогосподарську 
внутрішній ринок в зміні запитів споживачів продукцію 
заданій географічній  Високі ризики втрат 
зоні, мають слабко  при зміні кліматичних 
диференційовану  умов 
продукцію  Високі виробничі 
витрати 
Слабка інвестиційно-
інноваційна діяльність 
3) спеціалізовані Сільськогосподарські Можливість широкого Залежність від коливань 
агропідприємств підприємства і охоплення ринку цін на 
а з великою фермерські Широкий асортимент сільськогосподарську 
часткою господарства, які галузевої продукції продукцію 
рослинництва концентрують зусилля Висока гнучкість при Високі ризики втрат 
(тваринництва) на виробництві і зміні запитів споживачів при погіршанні 
реалізації продукції Гнучність у подоланні кліматичних умов 
галузі рослинництва сезонності виробництва У рослинництві – 
(або тваринництва), Ефективність у залежність від цін на 
мають  використанні ресурсів добрива і захисту 
Можливість рослин. 
диференціації в межах Залежність від сучасних 
конкретної продукції технологій 
 
Джерело: складено автором 
 
55 
 
На основі аналізу даних таблиці 2.5 можна зробити висновки, що 
найбільшу конкурентну загрозу СТОВ «Неморож» становлять конкуренти 
другої стратегічної групи, тобто підприємства, які за розміром відносяться до 
малих і середніх агропідприємств, і виробляють продукцію рослинництва і 
тваринництва. Характер діяльності СТОВ «Неморож» має схожість з 
підприємствами цієї групи, що зумовлює однаковість у стратегічних 
напрямах розвитку, продуктової, цінової і збутової політики. Конкуренція в 
сегментах інших стратегічних груп відбувається на рівні ціноутворення, 
оскільки у асортиментній політиці конкурентоспроможність продукції СТОВ 
«Неморож» поступається ним. 
Постійні зміни у зовнішньому середовищі прискорюють процеси 
самоорганізації аграрних підприємств, в результаті яких відбувається їх 
трансформація,  що виявляється у зміні поведінки для здійснення заданих 
цілей. Ефективність аграрної сфери країни залежить від доцільної поведінки 
господарюючих суб’єктів, їх цілеспрямованої діяльності на підвищення 
ефективності виробництва та конкурентоспроможності продукції, що в 
сукупності сприятиме більш ефективному використанню економічного 
потенціалу аграрного сектора. Доцільна поведінка аграрних підприємств тут 
розглядається як фактор забезпечення координованості процесів й 
передбачає певну керованість та організованість стратегічних дій, які аграрні 
підприємства здійснюють для досягнення очікуваних результатів. Така 
поведінка дозволяє набувати конкурентних переваг сільськогосподарському 
підприємству у вигляді стратегічних активів і компетенцій, що у сукупності 
формує  його стійкі ринкові позиції.   
Для визначення конкурентної позиції кожного конкурента СТОВ 
«Неморож»  нами проведена їх порівняльна характеристика за якісною 
оцінкою активів і компетенцій  (рис. 2.4). 
 
 
 
56 
 
Конкурент 
Активи і компетенції СТОВ СТОВ СТОВ 
СТОВ «АФ СТОВ СТОВ 
«Агрофірма «Агрофірма «Неморож» 
Злагода» «Стебне» «Мизинівське» 
– Корсунь» Вись» 
Якість  продукції       
Широта асортименту       
Розгалуженість       
системи дистрибуції 
Спеціальні       
пропозиції (нішові 
продукти) 
Фінансові ресурси       
Рівень витрат       
Географічне       
«покриття» 
Рівень маркетингу       
Інновації і технології       
Зовнішньоекономічна       
діяльність 
 
Сильна позиція 
   Середня позиція   Слабка позиція 
 
        
Вище середнього Нижче середнього 
      
рівня рівня 
 
Рис. 2.4. Порівняльна характеристика активів і компетенцій основних 
конкурентів СТОВ «Неморож» 
Джерело: складено автором 
 
Аналіз стратегічних груп дозволив виявити основні ключові фактори, 
що впливають на конкуренцію у галузі, а саме: рівень витрат, якість 
продукції і асортиментна політика. Найбільш інтенсивна боротьба за 
конкуренту позицію на ринку ведеться в сегменті зернобобових, менш 
конкурентоспроможними є сегменти великої рогатої худоби через потребу 
довгострокового інвестування. 
Важливим завданням при аналізі конкурентного середовища є 
виявлення конкурентних переваг підприємств-конкурентів. Оскільки 
продукція сільськогосподарського виробництва в більшій мірі 
стандартизована, конкурентної переваги можна досягнути за рахунок 
57 
 
зниження витрат, що дозволить знижувати кінцеві ціни, або за рахунок 
поліпшення характеристик продукції, що підвищує рівень якості продукції.  
За даними параметрами «ціна-якість» побудуємо матрицю для 
визначення однорідних груп і виявлення найближчих конкурентів (рис.2.5).  
 
   
Висока 
  
  
 
СТОВ «Неморож» 
Середня СТОВ «Мизинівське» СТОВ «АФ  
Злагода» 
  
СТОВ «Стебне» 
Низька  СТОВ «Агрофірма СТОВ «Агрофірма 
Вись» – Корсунь» 
 
 Низька Середня Висока 
Якість 
Рис. 2.5. Карта стратегічних груп СТОВ «Неморож» 
Джерело: складено автором 
Як показали дослідження, проведені за допомогою карти стратегічних 
груп, лідером серед конкурентів СТОВ «Неморож» на ринку 
сільськогосподарської продукції за співвідношенням «ціна-якість» є СТОВ 
«Агрофірма – Корсунь». Сильні позиції цього підприємства зумовлені 
більшими його розмірами, що дозволяє забезпечувати великі обсяги продажу 
та більш високу якість продукції. Друга за вагомістю група конкурентів – 
підприємства, що забезпечують доступність цін на середню якість продукції, 
що досягається широким асортиментом і наявністю спеціалізованої 
продукції, а також використанням сучасних технологій і маркетинговою 
спрямованістю. Конкурентні позиції СТОВ «Неморож» на рівні нижче 
середньої, що вказує на необхідність пошуку можливостей зниження витрат, 
підвищення якості продукції і розширення асортименту. 
Аналіз дозволив виявити, що унікальних переваг конкуренти досягають 
за рахунок інновацій і технологій, що може бути особливо важливим для 
реалізації довгострокових стратегій. Якщо вплив факторів зовнішнього 
Ціна 
58 
 
середовища не сприятиме інвестиційній діяльності агропідприємств, то 
структура галузі у майбутньому змінитися в бік високомаржинальних 
зернових і зернобобових, отже, СТОВ «Неморож»  потрібно буде адаптувати 
свою конкурентну поведінку відповідно до очікуваних змін у конкурентному 
середовищі. 
Крім того, аналіз стратегічних груп дозволив виявити, що зміни у 
стратегії першої групи можуть призвести до зростання цін у галузі, тому 
СТОВ «Неморож» потрібно виявити можливості для зростання та визначити 
оптимальні стратегічні кроки для досягнення конкурентних переваг.  
Аналіз мікросередовища дозволяє відслідковувати зміни у споживчому 
попиті, діях конкурентів та інших суб’єктів ринкового оточення.  
Важливим етапом аналізу є дослідження макросередовища 
підприємства, яке вимагає від підприємства адаптації до змін зовнішнього 
середовища, які впливають на підприємство, при цьому підприємство не 
може контролювати цей вплив. Так, розуміння обсягу ринку та його 
зростання дозволить більш виважено приймати рішення при розробці 
стратегії розвитку, продуктової та цінової політики. Обсяги ринку зернових 
залежать від обсягів зібраного врожаю і динамічних процесів, які 
відбуваються в галузі.  За даними Укрінформ, динаміка вирощування 
зернових культур протягом 2021-2023 рр. має негативну тенденцію (рис. 2.6). 
Зменшення обсягів врожаю обумовлено декількома факторами, а саме: 
окупацією частини території України, замінуванням, веденням бойових дій, а 
також браком у аграріїв фінансових та інших ресурсів для повноцінної 
посівної кампанії та вирощування врожаю. У зв’язку з цими факторами, у 
2022-2023 рр. відбулися зміни в структурі посівних площ, що виявилося у 
збільшенні посівних площ олійних культур.  
Експерти визначають, що, незважаючи на зменшення обсягів 
виробництва зернових, їх достатньо для забезпечення внутрішнього попиту 
та продовольчої безпеки країни, проте скорочення обсягів урожаю та 
експорту зернових з України може негативно вплинути на доступність 
59 
 
зернових на світовому ринку, що, у свою чергу, призведе до збільшення цін 
та збільшення продовольчої інфляції в масштабах світового ринку. 
40
35
30
25
2021
20
2022
15 2023
10
5
0
Пшениця Кукурудза Соняшник Ячмінь 
 
Рис. 2.6. Динаміка врожаю зернових і олійних культур в Україні 
Джерело: складено автором за [25] 
Вивчення питань розвитку ринку зернових в Україні є ключовим 
фактором фінансового планування аграрних підприємств та прогнозування 
змін у попиті, цінах та рівні конкурентоспроможності. 
Україна є одним із найбільших виробників та експортерів зернових, 
тому вивчення світових технологій допомагає підприємствам адаптуватися 
до змін у світових ринкових умовах та підвищити свою 
конкурентоспроможність. 
Дослідження тенденцій розвитку зернового ринку сприяє 
прогнозуванню обсягів виробництва, виробітку правильних рішень в 
управлінні ризиками, боротьби з наслідками, пов’язаними зі зміною 
погодних умов, хвороб та іншими факторами, що впливають на врожай. 
Аналіз впливу ланцюжка постачання зернових допомагає аграрним 
підприємствам оптимізувати процеси виробництва, зберігання, 
транспортування та реалізації своєї продукції. 
Вивчення питання щодо тенденцій розвитку ринку зернових в Україні 
дозволить СТОВ «Неморож» набути більшої гнучкості, адаптуватися до змін 
та обґрунтовувати стратегічні рішення для подальшого розвитку. Тенденції 
млн.т. 
60 
 
розвитку сільського господарства в Україні у 2023 році представлені на 
рисунку 2.7. 
 
Збільшення За останні роки Україна стала однією з найбільших 
обсягів 
експортерів зернових культур в світі, і очікується 
виробництва 
зернових культур продовження цієї тенденції 
Продовження Попит на аграрну продукцію зберігається на високому 
рівні як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. 
зростання цін на 
Крім цього, зростає вартість виробництва через 
сільгосппродукц
збільшення витрат на паливо, добрива та інші 
ію матеріали 
енденції 
Розвиток Очікується зростання виробництва органічної 
органічного продукції, оскільки все більше людей у світі звертають 
землеробства  увагу на здорове харчування.  
Використання Очікується поширення використання технологій 
технологій Інтернету речей в аграрному секторі. Ці технології 
допоможуть фермерам моніторити врожай, визначати 
Інтернету речей 
стан грунту та контролювати роботу обладнання. 
Розвиток ринку Очікується зростання попиту на страхування 
страхування с/г сільськогосподарських культур, що допоможе 
фермерам зменшити фінансові ризики та зберегти свої 
культур 
виробничі активи. 
Використання Очікується поширення використання енергоефективних 
енергоефективн технологій в аграрному секторі, щоб зменшити витрати 
их технологій на енергію та забруднення довкілля 
Розвиток Завдяки тому, що Україна має великі земельні ресурси, 
експорту с/г може стати ключовим гравцем на світовому ринку 
продукції сільськогосподарської продукції. 
 
Рис. 2.7. Тенденції розвитку сільського господарства в Україні у 2023 
році 
Джерело: побудовано на основі [26] 
61 
 
Процес ціноутворення на аграрних підприємствах України — це 
складна система, яка враховує безліч факторів. Ринкові умови, державна 
політика та зовнішні фактори, такі як кліматичні зміни, також можуть 
впливати на регулювання цін у сільському господарстві. Динаміка цін на 
зернові і зернобобові представлена на рисунку 2.8. 
 
16000
14000
12000
10000 Пшениця 
Жито 
8000
Ячмінь 
6000 Горох 
Просо 
4000
Соняшник 
2000
0
2018 2019 2020 2021 2022
роки 
 
Рис. 2.8. Динаміка цін на зернові і зернобобові 
Джерело: складено автором 
Дослідження динаміки цін на зернові і зернобобові культури в Україні 
в період 2018-2022 рр. показало, що найбільшого зростання цін в даний 
період спостерігалось на соняшник, друге місце за динамікою зростання 
належить пшениці. Проте вже у 2023 році експертами відмічається нова 
хвиля падіння цін на зерно. Решта зернових демонструє зменшення цін. 
Як і в цілому в країні, в Черкаській області обсяги виробництва 
пшениці, ячменя і соняшника у 2022 році, порівняно з 2021 роком 
зменшились, але порівняно з 2020 роком спостерігається зростання їх 
виробництва (рис. 2.9). 
 
грн./т 
62 
 
14000
12000
10000
8000
Пшениця 
6000
Ячмінь 
4000 Соняшник 
2000
0
2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
роки 
 
Рис. 2.9. Динаміка виробництва зернових в Черкаській області 
Джерело: складено автором 
Враховуючи специфіку аграрного виробництва та його залежність від 
кліматичних умов, прогнозування щорічних стабільних обсягів виробництва 
продукції та їх отримання, ускладнено. Якщо проаналізувати динаміку 
виробництва зернових за більш тривалий період, протягом 2017 – 2022 рр., то 
можна характеризувати її як позитивну. Отриманню черкаськими аграріями 
достатніх обсягів врожаю в умовах війни сприяла відсутність на території 
Черкаської області бойових дій, на відміну від окупованих і замінованих 
територій, де через війну втрачено більш як 10% вражаю. Проте, незважаючи 
на те, що Черкаський регіон має сприятливу ситуацію для ведення 
сільськогосподарського виробництва, експерти вважають, що існують певні 
ризики для функціонування аграрного сектору. Основними негативними 
факторами виступили: 
 Висока вартість ресурсів  
 Низька ціна на пшеницю 
 Невизначеність роботи каналів збуту продукції 
 Дефіцит обігових коштів 
 Нестача кваліфікованих кадрів 
Крім того, природний фактор став перешкодою не тільки у визначенні 
строків сівби, а й вплинув на загальну якість культур. Так, через велику 
тис. ц 
63 
 
кількість опадів в період формування зерна аграрії отримали високу 
урожайність пшениці і великий вал, але низьку якість зерна, що й вплинуло 
на ціну реалізації [27]. 
Крім ринкових і природних факторів важливо брати до уваги вплив й 
інших факторів макросередовища – зміни в технологічних тенденціях, 
законодавстві та інших аспектах ринкового середовища. Це допоможе 
підприємству бути готовим до змін та адаптації до нових умов. 
Одним з найпоширеніших методів дослідження макросередовища є 
PEST-аналіз, який є інструментом структурного аналізу, що дозволяє оцінити 
зовнішнє середовище організації чи проекту. Абревіатура PEST вказує на 
чотири основні категорії факторів: політичні політичні, економічні, 
соціокультурні і технологічні. Оцінка PEST-факторів допомагає при розробці 
стратегії, прогнозуванні ризиків та прийнятті управлінських рішень. 
Аналіз макросередовища за методикою PEST-аналізу СТОВ 
«Неморож» представлений в таблиці 2.6. 
Таблиця 2.6 
PEST-аналіз СТОВ «Неморож» 
Політичні фактори Вплив  Оці- Вага Економічні фактори Вплив  Оці- Вага 
нка нка 
Військові дії 3 2 6 Зростання інфляції  3 4 12 
Політика підтримки Нестабільність 
сільського господарства валютного курсу 
4 2 8 4 4 16 
та аграрних підприємств 
в Україні 
Діючі торгові угоди та Податкова система 
відносини з ключовими 
5 4 20 3 3 9 
торговими 
представниками 
Бюрократія та рівень Рівень 
корупції 2 1 2 платоспроможності 3 4 12 
населення 
Зміни у законодавстві Зміна цін на основні 
щодо земельних статті витрат 
відносин, включаючи підприємства  
2 1 2 5 4 20 
інші аспекти, що 
впливають на аграрний 
сектор 
Всього 38 Всього 69 
    
  
64 
 
Продовження таблиці 2.6 
Соціальні фактори        Технологічні       
фактори 
Демографічні зміни Застосування нових 
технологій у галузі 
3 3 9 5 2 10 
посівів, добрив, 
обробітку ґрунту тощо 
Зміна споживчих переваг Інформація, 
4 2 8 комунікації, вплив 4 3 12 
інтернет-ресурсів 
Вплив тренду Швидкість появи 
3 1 3 3 2 6 
екологічності   нових технологій 
Доступність Витрати на 
кваліфікованих трудових 5 3 15 дослідження 3 1 3 
ресурсів 
Рівня освітченості та Державна підтримка 
громадської думки щодо на розвиток технологій 
2 2 4 5 1 5 
сільськогосподарських 
практик  
Всього 39 Всього 36 
    
Джерело: складено автором 
PEST-аналіз СТОВ «Неморож» показав, що найбільш впливовими  
факторами на діяльність підприємства є економічні фактори, з яких найбільш 
важливим і, водночас, впливовим є фактор зміни цін на основні статті витрат 
підприємства. Значущість цього фактора у великій мірі обумовлена дією 
фактора нестабільності валютного курсу, тому останній має високу ступінь 
важливості для підприємства. Високий рівень витрат може стати причиною 
втрати конкурентоспроможності підприємств і його продукції, що на ринку 
слабко диференційованої продукції, якою, в більшості випадках, є 
сільськогосподарська продукція, дорівнює втраті будь-яких конкурентних 
переваг і, відповідно запланованих обсягів продажів і прибутку. 
Політичні і соціокультурні групи факторів мають майже однаку оцінку 
впливу, при цьому в групі політичних факторів найвпливовішим є фактор 
стану торгових угод та відносин з ключовими торговими представниками, а у 
групі соціокультурних - доступність кваліфікованих трудових ресурсів, що в 
умовах воєнного стану є проблемою багатьох галузей народного 
господарства. Вплив того чи іншого фактора вимагає від підприємства 
адаптації до змін, розробки стратегій, що дозволять зменшити ризики і 
отримувати достатні прибутки. Гостро в цих умовах стоїть питання 
65 
 
подальшого розвитку підприємства, що вимагає достатніх інвестицій і 
виваженої маркетингової політики. Слід зауважити, що зміни у 
законодавстві, економічній ситуації, соціокультурних тенденціях чи 
технологічному прогресі можуть не тільки стати загрозою для бізнесу, а й 
створити можливості для зростання.  
При оцінці факторів макросередовища доцільно також розглянути і 
додаткові фактори, які можуть негативно впливати на діяльність СТОВ 
«Неморож», враховуючи його специфіку виробництва і реалізації продукції. 
Серед додаткових факторів слід відмітити фактор зміни клімату, який є 
одним з ключових, оскільки вирощування сільськогосподарських культур 
безпосередньо залежить від зовнішніх умов. Не менш впливовим фактор 
кліматичних умов виступає і в тваринництві, оскільки на вирощування 
кормів для худоби впливають погодні умови. Проте фактор зміни клімату для 
аграрних підприємств слід розглядати не як форс-мажор, а як 
передбачуваний, що потребує підготовки необхідних ресурсів і 
організаційних дій у випадку їх настання, тобто вимагає проактивної 
поведінки підприємства. В умовах глобального потепління фактор зміни 
клімату треба розглядати як стратегічну проблему в довгостроковій 
перспективі. На зміну напрямів стратегічного розвитку може вплинути 
фактор екологічних вимог до аграрних підприємств, посилення яких можна 
передбачати після вступу України в ЄС. 
Отже, PEST-аналіз може бути використаний для прогнозування змін в 
аграрній сфері та стратегії адаптації СТОВ «Неморож» під впливом 
зовнішніх факторів. 
 
2.3. Оцінка конкурентної позиції підприємства і виявлення 
стратегічних напрямів його розвитку 
 
Дослідження внутрішнього і зовнішнього маркетингового середовища 
СТОВ «Неморож» показало, що підприємство стикнулося з проблемою 
66 
 
економічного розвитку, оскільки не має явних конкурентних переваг, його 
продукт стандартизований, а витрати високі. Тому для формування 
пропозицій удосконалення маркетингової діяльності підприємства важливо 
провести оцінку його конкурентної позиції.  
Важливо розуміти, що відсутність явних конкурентних переваг не 
означає, що підприємство не зможе успішно існувати на ринку. Стратегія 
розвитку, орієнтована на формування унікальних характеристик продукції, 
ефективне управління витратами та активна взаємодія з ринком, може 
підвищити конкурентоспроможність підприємства. 
Аналіз конкурентної позиції СТОВ «Неморож» доцільно провести за 
визначеними параметрами, що характеризують фактори його 
конкурентоспроможності (табл. 2.7). Рейтингова оцінка факторів 
конкурентоспроможності проводилась за 10-ти бальною шкалою. 
 Таблиця 2.7 
Фактори конкурентоспроможності СТОВ «Неморож» 
Фактор Важливість Рейтингова оцінка Зважена оцінка 
Ринкова частка 0,1 6 0,6 
Якість продукції 0,2 5 1,0 
Наявність інновацій і 
0,1 4 0,4 
технологій 
Ціна 0,2 5 1,0 
Ефективність 
маркетингових 0,05 6 0,3 
стратегій 
Доступ до ключових 
0,1 5 0,5 
ресурсів 
Розгалуженість 
мережі клієнтів і 0,15 8 1,2 
партнерів 
Ступінь реагування 
на зміни в 
0,1 9 0,9 
зовнішньому 
середовищі 
Разом 1 - 5,9 
Джерело: складено автором 
Для оцінки конкурентної позиції СТОВ «Неморож» наведемо 
порівняльну характеристику оцінки факторів конкурентоспроможності 
ключових конкурентів підприємства (рис. 2.10). 
67 
 
9
8
7
6
5
4
3
2
1
0
СТОВ «Неморож» СТОВ «Агрофірма Вись» СТОВ «Агрофірма – 
Корсунь» 
 
Рис. 2.10. Порівняльна характеристика конкурентної позиції СТОВ 
«Неморож» і його ключових конкурентів 
Джерело: складено автором 
 Як видно з рисунку, конкурентні позиції СТОВ «Агрофірма-Курсунь» 
та СТОВ «Агрофірма-Вись» сильніше за досліджуване підприємство СТОВ 
«Неморож», що зумовлено більш високою оцінкою факторів 
конкурентоспроможності, приведених нами для порівняння. Так, СТОВ 
«Агрофірма-Курсунь» має у використанні землі великої площі, що 
забезпечує їй більші обсяги виробництва. Підприємство активно впроваджує 
сучасні технології в галузі сільського господарства, такі як автоматизовані 
системи поливу та збирання врожаю. Також СТОВ «Агрофірма-Курсунь» 
крім основних, вирощує кілька нішевих видів культур, що знижує ризики, 
пов’язані з погодними умовами чи ринковими коливаннями. 
В свою чергу СТОВ «Агрофірма-Вись» орієнтоване на розвиток 
відносин за участю роздрібних мереж, що забезпечує стабільний збут. 
Підприємство розвиває експертність у вирощуванні культур, що дозволяє 
пропонувати продукцію більш високої якості. Крім того, СТОВ «Агрофірма-
Вись» має гнучку систему управління, що дозволяє швидко реагувати зміни у 
ринкових умовах, та практикує конкурентоспроможні ціни, що робить його 
продукцію доступнішою для широкого кола споживачів. 
Таким чином, на основі проведеного дослідження було виявлено, що 
головними причинами слабкої конкурентної позиції СТОВ «Неморож» є: 
68 
 
 рівень якості продукції, що нижче за рівень якості конкурентів; 
 висока вартість виробництва, що впливає на 
конкурентоспроможність цін; 
 низький рівень маркетингових зусиль; 
 низький рівень впровадження технологій у виробничі процеси і 
продукт. 
Виявленні слабкі місця в конкурентній позиції дозволять визначити 
стратегію її покращення, а правильні стратегічні рішення підприємства 
приведуть до посилення його конкурентної позиції на ринку. 
З огляду на це, розглянемо можливості посилення конкурентної позиції 
СТОВ «Неморож» на ринку за кожною з виявлених проблем. 
1. Для вирішення проблеми підвищення рівня якості продукції існує 
декілька основних способів: 
 Впровадження сучасних агротехнологій для оптимізації процесів; 
 Застосовування більш якісних і продуктивних добрив з урахуванням 
вимог рослин; 
 Використання безпечних та ефективних методів боротьби зі 
шкідливими факторами та хворобами; 
Як показали дослідження внутрішнього середовища, СТОВ «Неморож» 
не має достатніх ресурсів для проведення інвестиційної політики у 
підвищення якості продукції наведеними способами. Використання 
кредитних засобів потребує виважених керівних рішень, оскільки високий 
рівень ризиків неотримання достатніх результатів під негативним впливом 
кліматичних факторів може привести до погіршення стану підприємства. 
2. Зниження вартості виробництва потребує системного підходу і 
значних організаційних зусиль. Ефективне використання ресурсів забезпечує 
їх оптимізація і впровадження сучасних технологій для підвищення 
продуктивності та скорочення витрат робочого часу. Використання 
генетичних технологій підвищення врожайності вже випробовується 
підприємством, проте значного ефекту від їх використання не досягнуто.  
69 
 
Раціональне зберігання та управління запасами – ще один з факторів 
скорочення витрат на виробництво і збут продукції, який СТОВ «Неморож» 
певною мірою застосовує і завдяки якому підприємство вдалося досягнути 
певної економії витрат. 
3. Значним недоліком, який певною мірою зумовлює слабку 
конкурентну позицію СТОВ «Неморож», є низький рівень маркетингових 
зусиль в управлінні діяльністю підприємства. Оцінка маркетингової 
активності СТОВ «Неморож» представлена в таблицы 2.8. 
Таблиця 2.8 
Оцінка маркетингової активності СТОВ «Неморож» 
Елемент маркетингової активності Рівень використання елемента 
Сегментація ринку не використовується  
Дослідження потреб споживачів ситуативне використання 
Дослідження конкурентного середовища нерегулярне використання 
Дослідження ключових факторів успіху на ринку ситуативне використання 
Стратегічне маркетингове управління ситуативне використання 
Управління маркетинговою товарною політикою нерегулярне використання 
Управління ціновою політикою систематичне використання 
Управління збутом систематичне використання 
Управління сервісною політикою ситуативне використання 
Маркетингове просування продукції ситуативне використання 
Політика формування іміджу підприємства не використовується 
Джерело: складено автором 
Результати дослідження, представлені в таблиці 2.8, свідчать про те, що 
більшість маркетингових активностей підприємством використовуються 
ситуативно, або не використовуються взагалі. На регулярній основі СТОВ 
«Неморож» проводить управління ціновою і збутову політику, іноді 
підприємство проводить моніторинг конкурентного середовища і маркетинг 
товарної політики. 
Негативною тенденцією в управлінні діяльністю підприємства можна 
вважати ігнорування підприємством ролі маркетингового просування 
70 
 
продукції і повна відсутність політики формування іміджу підприємства. Всі 
ці фактори не сприяють формуванню обізнаності про підприємство та його 
продукцію і перешкоджають розширенню присутності підприємства на 
ринку. 
4. Не менш важливою проблемою підприємства, що негативно впливає 
на рівень конкурентної позиції, є низька здатність впровадження технологій у 
виробничі процеси і продукт. Така проблема призводить до формування 
незбалансованого портфелю продукції і неможливості інвестувати у розвиток 
продукту самотужки. 
Дослідимо бізнес-портфель СТОВ «Неморож» за допомогою матриці 
Бостон Консалтинг Груп (БКГ) (рис. 2.11). Вихідні дані для оцінки портфелю 
наведені у Додатку Б.   
 
Рис. 2.11. Оцінка бізнес-портфелю СТОВ «Неморож» 
Джерело: складено автором 
Як бачимо з рисунку 2.11, продуктовий портфель СТОВ «Неморож» не 
є збалансованим: у підприємства є дві «зірки» (пшениця і насіння 
71 
 
соняшнику), які приносять більшу частку прибутку, але при цьому 
потребують великих вкладень. Значна частина продукції знаходиться в 
крадранті «знаків питань», які також потребують інвестицій, при цьому не 
надаючи підприємству значних прибутків. Незбалансованість портфелю 
проявляється в тому, що підприємство майже не має у своєму портфелі 
дійних корів, тобто продукцію, яка могла би покривати своїми доходами 
«зірок» і «знаки питань». Крім того, в бізне-портфелі підприємства є 
«собаки», які мають потенціал, щоб перейти у категорію «знаків питань», але 
прицьому потребують додаткових зусиль. 
Для отримання комплексного уявлення про свою конкурентну позицію 
та динаміку ринку, а також  пошуку напрямів розробки стратегії СТОВ 
«Неморож» скористаємось методом SWOT-аналізу, який є інструментом 
додаткового планування, що дозволяє підприємствам глибше розуміти 
внутрішні та зовнішні чинники (табл. 2.9). Розкриття та аналіз цих аспектів 
допоможе приймати обґрунтовані рішення та розробляти стратегії, 
максимально використовуючи свої сильні сторони та можливості, а також 
пом’якшувати слабкі сторони та загрози. 
Таблиця 2.9 
SWOT-аналіз СТОВ «Неморож» 
Сильні сторони Слабкі сторони 
Виробничий досвід Високий рівень витрат 
Високо вмотивований персонал Обмежена маркетингова ефективність 
Близькість до замовника Відсутність використання моделей 
Немає конфлікту каналів маркетинг-міксу 
Обмежена кількість нових учасників Слабкий доступ до фінансування 
Обмежена кількість конкурентоспроможних Немає реальної економії за рахунок 
продуктів-замінників масштабу 
Гнучкість у реагуванні на зміни  Обмежена частка ринку 
зовнішнього середовища Орієнтація на еластичні за ціною ринки 
Розгалужена мережа клієнтів і партнерів Обмежений асортимент продукції 
Значні бар'єри для входу на ринок Недостатня якість продукції 
Недиференційовані продукти 
Обмежена участь у маркетингових 
комунікаціях 
Обмежений успіх стратегії 
Відсутність просування в Інтернеті 
 
72 
 
Продовження таблиці 2.9 
Можливості Загрози 
Оптимізація внутрішніх процесів Перевага конкурентів у технологіях 
Використання автоматизації для Зниження прибутку 
підвищення продуктивності Вплив неефективності логістики 
Орієнтація на більш нееластичні за ціною Надмірна залежність від ручних процесів 
ринки Нетипові кліматичні умови 
Розширення асортименту продукції, щоб Підвищені експлуатаційні/технологічні 
орієнтуватися на нові сегменти витрати 
Підвищення якості продукції Повільне зростання через низьку 
Оптимізація продуктового портфелю прибутковість 
Розширення географії охоплення Більш вимогливі споживачі  
Розробка більш чіткої маркетингової Споживачі більш чутливі до ціни 
стратегії Втрата частки ринку 
Розвивиток відносин зі ЗМІ Зниження задоволеності клієнтів 
Підвищення іміджу корпоративної Втрата ключового постачальника 
соціальної відповідальності Агресивне зниження цін 
Розширення використання платформ Конкуренти більш здатні диверсифікувати 
соціальних мереж потоки доходів 
Розробка екологічно чистої продукції Перевага лідерства за витратами 
Впровадження нових сучасних технологій  Цінова війна у галузі 
Просування корпоративного іміджу, Економічні умови, що погіршуються 
орієнтований на турботу про довкілля Валютний ризик 
Зростання цін на забезпечуючі виробництво 
товари 
Джерело: складено автором 
 
Отже, SWOT-аналіз дозволив зробити низку висновків і виявити шляхи 
удосконалення маркетингової діяльності СТОВ «Неморож». По-перше, 
недиференційованість продуктів є слабкою стороною підприємства, тому 
потрібно підвищувати їх якість і пропонувати за більш привабливою ціною. 
По-друге, однією з сильних сторін підприємства є гнучкість у реагуванні на 
зміни зовнішнього середовища, тому потрібно доводити цю перевагу до 
замовників і посередників, оскільки це може зміцнити взаємовідносини та їх 
довіру. По-третє, однією з слабких сторін підприємства – це обмежена 
маркетингова ефективність та відсутність просування в Інтернеті, що 
потребує розробки механізму маркетингової діяльності як функції 
управління та  сформувати способи просування продукції та іміджу компанії 
в середовищі Інтернет. По-четверте, підприємству потрібно реалізувати 
можливості розширення асортименту продукції, щоб зорієнтуватися на нові 
73 
 
сегменти. При цьому необхідно зорієнтувати розширення асортименту в бік 
вироблення продукції, яка більш здатна до диференціації. Для розвитку такої 
можливості  потрібно використати свої сильні сторони, такі як виробничий 
досвід і високо вмотивований персонал.  
Крім того, СТОВ «Неморож» необхідно розробити план дій щодо 
усунення слабких сторін або перетворення їх на сильні. Щоб захиститись від 
загроз у максимально короткий термін підприємству необхідно приділити 
увагу розробці чіткої маркетингової стратегії і знайти шляхи мінімізації 
витрат. 
Отже, аналіз діяльності СТОВ «Неморож» та його маркетингового 
середовища показав, що підприємство має слабку конкурентну позицію, 
нестійке фінансово-економічне становище і слабку адаптованість до впливу 
факторів мікро- і макросередовища.  Підприємство не орієнтує свою 
діяльність на використання агромаркетингу та його принципів, а стратегічні 
рішення приймаються ситуативно. Бізнес-портфель СТОВ «Неморож» не 
оптимізований, що призводить до зростання витрат і зниження рівня 
конкурентоспроможності продукції. Враховуючи результати аналізу, 
визначено, що підприємству необхідно знаходити шляхи зниження ризиків і 
впроваджувати стратегію розвитку, яка дозволить зайняти СТОВ «Неморож» 
більш міцну конкурентну позицію. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
74 
 
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ СТОВ 
«НЕМОРОЖ» НА ПРИНЦИПАХ АГРОМАРКЕТИНГУ 
 
3.1. Обґрунтування вибору принципів агромаркетингу у 
формуванні маркетингового стратегічного набору підприємства  
 
Враховуючи ситуацію, що склалась в аграрній сфері країни та 
внутрішні проблеми СТОВ «Неморож», виявлені у другому розділі 
кваліфікаційної роботи, підприємству пропонується розвиток через 
диверсифікацію, тобто розвиток додаткового напряму діяльності, що 
дозволить знизити ризики діяльності СТОВ «Неморож» в умовах 
нестабільності зовнішнього середовища та підвищити його 
конкурентоспроможність на ринках. Диверсифікацію пропонується 
впроваджувати шляхом розведення овець та виробництва продукції 
вівчарства, що технологічно пов’язано з тваринництвом, яким підприємство 
вже займається. Розведення овець може надати підприємству нові 
можливості та підвищити його конкурентоспроможність. 
Обґрунтуванням такої стратегічної пропозиції для СТОВ «Неморож» 
слугує те, що: 
1. Вівчарство надасть підприємству можливості розширити ринки 
збуту, оскільки реалізовувати можна не тільки м'ясо, а й молоко, шкури ягнят 
і вовну. Крім того, підприємство може започаткувати повний цикл 
виробництва продуктів харчування з овечого молока і м’яса. 
2. Вівці невибагливі до кормів, а підприємство має сировинну базу для 
їх відгодовування, утримання і запасів. 
3. Вівці і барани мають низький рівень захворюваності і вони менш 
чутливі до інфекцій, тому ймовірність падежу низька. 
4. Стабільний ринок збуту забезпечується прихильниками баранини, 
які або не споживають інших видів м’яса, або споживають їх дуже рідко, а 
також мережею закладів харчування, які готують страви з баранини. 
75 
 
Вівчарство в Україні є важливою галуззю сільського господарства, яка 
має довгу історію. В країні використовуються різні породи овець, м'ясо та 
вовна овець є сировинними продуктами для внутрішнього споживання та 
експорту.  
Як визначає голова ГО «Асоціація вівчарів» Василь Стефурак, «на 
ринку України з’являється висококласна дорога баранина, тому 
спостерігається великий зріст її споживання. Він додає, що багато людей 
стають прихильниками цього продукту, оскільки баранина - корисний, 
смачний та екологічно чистий продукт, адже тварини знаходяться на 
вільному випасі. До початку бойових дій у 2022 році, споживання баранини в 
Україні виросло в рази за рахунок арабських туристів» [28]. 
Розробка ефективної стратегії, заснованої на принципах 
агромаркетингу, передбачає стратегічну орієнтацію на продукт, тобто на 
аспектах якості, ціноутворення та просування продукції. Згідно такого 
підходу пріоритетними у маркетинговій діяльності будуть дотримання 
принципів якості і комплексу маркетингу. 
Процес розробки включає декілька ключових етапів, які допоможуть 
зміцнити позиції СТОВ «Неморож» на ринку і забезпечити успішний бізнес у 
сільському господарстві. Етапи розробки маркетингової стратегії, пов’язаної 
з виходом підприємства на ринок продукції вівчарства наведені на рисунку 
3.1. 
На етапі постановки цілей визначаються довгострокові і 
короткострокові орієнтири з отримання результатів діяльності, пов’язаними з 
розведенням нових для підприємства тварин – овець і баранів. Серед 
основних цілей виходу СТОВ «Неморож»  на новий ринок можна виділити 
наступні: 
- Створення нового джерела доходів;  
- Підвищення конкурентоспроможності підприємства; 
- Оптимізація використання ресурсів. 
 
76 
 
1.Постановка цілей 
2. Маркетингове 
дослідження нового ринку  
3. Оцінка ресурсів і технічна 
підготовка 
4. Розробка маркетингової 
стратегії 
5. Закупівля стада 
6. Розробка плану з догляду 
за вівцями 
7. Маркетинг та продаж 
8. Фінансове планування 
 
Рис. 3.1. Етапи розробки маркетингової стратегії СТОВ «Неморож» 
Джерело: складено автором 
Різноманітність продуктів та ринків може допомогти підприємству 
знизити ризики, пов’язані зі змінами в одному з сегментів ринку. Якщо один 
із секторів бізнесу зіткнеться із труднощами, інші зможуть компенсувати 
втрати. 
Одним з вирішальних етапів розробки стратегії диверсифікації є етап 
маркетингових досліджень. Він включає вивчення ринку вівчарського 
продукту в Україні, включаючи попит, ціни, конкурентне середовище та 
поведінку покупців.  
Вівчарство України орієнтоване на виробництво м'яса та молока. М'ясо 
овець популярне у національній кухні, молоко використовується для 
77 
 
виробництва сирів та інших молочних продуктів. Також вовна є продуктом 
вівчарства в Україні. Залежно від породи шерсть може використовуватись 
для виробництва вовняних виробів високої якості. 
Як зазначають науковці, «в нинішніх умовах господарювання галузь 
вівчарства залишається однією з перспективних для розвитку з позицій 
підвищення ефективного використання землі, рівня зайнятості населення, 
забезпечення переробної та легкої промисловості незамінною сировиною 
(вовна, овчини, каракуль, смушки, шкіра) та харчовими продуктами (м’ясо, 
молоко, сир та ін.)» [29]. Переваги вівчарства також полягають у менш 
енерговитратному виробництві та економному використанню пасовищ.  
Як і в інших країнах, вівчарство в Україні стикається з такими 
викликами, як захворюваність тварин, зміна клімату та конкуренція з іншими 
джерелами м'яса. Однак різноманітність порід та зусилля щодо впровадження 
сучасних методів дозволяють збільшити їх продуктивність. 
Ринок продукції вівчарства включає виробництво м'яса, молока, вовни 
та інших продуктів. Ринок продукції вівчарства в Україні є важливим 
сегментом сільського господарства, забезпечуючи різноманітність продуктів 
та створюючи можливості для розвитку як на внутрішньому, так і на 
світовому ринку.  
Ринок м'яса овець стає привабливим для виробників, оскільки в 
теперішній час таке м'ясо прирівнюється до преміум-класу і користується 
попитом з боку споживачів. В Україні м'ясо овець популярне у національній 
кухні і широко використовується для приготування традиційних страв. 
Як свідчить статистика, темпи приросту кількості овець в Україні 
щорічно зменшується, що відбувається за рахунок зменшення їх кількості в 
домогосподарствах. Але, на думку фахівців, найвпливовішим фактором 
успіху такого виробництва є не кількість, а якість стада. При цьому 
відмічається, що держава частково компенсує витрати на придбання 
племінного поголів’я та реконструкцію ферм. 
78 
 
За даними Державної служби статистики, у сільськогосподарських 
підприємствах поголів’я овець і кіз за 11 місяців 2021 року зросло на 7,1%, у 
порівнянні з аналогічним періодом 2020 року. Частка виробництва баранини 
в Україні не перевищує 1%.  В Черкаській області виробництво баранини в 
період 2016-2022 рр. скоротилося на 40%, в більшій мірі за рахунок 
скорочення поголів’я овець в домашніх господарствах, оскільки в 
сільськогосподарські підприємства не займаються вівчарством, а 
концентрують зусилля на вирощуванні традиційних видів м’ясних тварин 
(рис. 3.2).  
 
0,7
0,6
0,5
0,4
0,3
0,2
0,1
0
2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
роки 
 
Рис. 3.2. Виробництво баранини в Черкаській області  2016-2022 рр. 
Джерело: складено автором 
Аналітичне агентство Pro Conculting серед головних чинників, які 
негативно впливають на вітчизняне тваринництво, виділяють [30]: 
 рівень платоспроможності населення, що виявляється у збільшенні 
споживання курятини; 
 інвестиційна непривабливість сегменту великої рогатої худоби через 
подорожчання її утримання і годування; 
тис.т. 
79 
 
 стан логістичної інфраструктури і відсутність достатньої кількості 
холодних складів та автохолодильників для зберігання та 
транспортування продукції. 
 технології збереження свіжості, що використовуються для упаковки 
м'ясних виробів; 
 процес урбанізації населення і збільшення виробництва м'ясних 
напівфабрикатів. 
 ідея здорового способу життя та правильної дієти, що призводить, з 
однієї сторони, до зростання популярності нежирного м'яса, з іншої -  до 
поширення вегетаріанства та веганства, в результаті якого 
спостерігається зниження споживання всіх видів продукції ринку м'яса 
та м'ясопродуктів в Україні. 
Як показують дослідження, рівень споживання баранини українцями 
складає 17% від норми МОЗ, а потреба у вовні задовольняється лише на 8% 
[31]. Отже, потенціал зростання ринку існує і при сукупності маркетингових 
зусиль, м’ясна продукція вівчарства може скласти конкуренцію традиційним 
видам м’яса. 
Молоко овець застосовується у виробництві сирів та інших молочних 
продуктів. Крім того, виробництво молока також може бути використане для 
виробництва косметичних та медичних продуктів. 
За даними державної статистики, обсяги виробництва молока в Україні 
останніми роками мають негативну тенденцією, що зумовлено зменшенням 
поголів’я великої рогатої худоби. Облік виробництва овечого молока 
ведеться лише в декількох регіонах півдня і заходу країни. Між тим, 
продукти з овечого молока мають високу поживну цінність, до них відносять 
багато різновидів сирів і різні молочнокислі продукти: айран, каймак, мацоні 
та інші.  
У молокопереробній галузі України на виробництво сиру припадає 
близько 10 % обсягу виробництва молокопродуктів. Цей продукт виробляють 
понад 150 підприємств, з яких 66 % пропонують тверді сичужні сири, а інші 
80 
 
– м’які та перероблені (передусім плавлені сири) [32]. Фахівці визначають, 
значний обсяг імпорту сирів зумовлений незначно високою якістю 
вітчизняних сирів та високих цін на них. 
Вовна овець використовується для виробництва високоякісних 
вовняних виробів, таких як одяг, взуття та аксесуари. За даними статистики, 
обсяги виробництва вовни в Черкаської області скоротилося протягом 2016-
2022рр. вдвічі, через зменшення поголів’я овець (рис.3.3). 
4,5
4
3,5
3
2,5
2
1,5
1
0,5
0
2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
роки 
 
Рис. 3.3. Виробництво овечої вовни в Черкаській області  2016-2022 рр. 
Джерело: складено автором 
За 2022 рік виробництво вовни на Черкащині становило 2 тони за рік, 
що є дуже низьким показником, порівняно з загальним виробництвом по 
країні, що становив 2033 тони. Отже, ринок вовни в Черкаській області також 
має потенціал зростання. 
Продукція вівчарства в Україні має потенціал для експорту. До різних 
країн експортуються м'ясо, молоко та інші продукти вівчарства. Разом з тим 
також можуть імпортуватися певні породи овець, генетичний матеріал і 
технології. Головний покупець української баранини – ОАЕ (більше 96%), 
також баранину купує Азербайджан, Оман, Кувейт і Туреччина. 
тони 
81 
 
В цілому ринок продукції вівчарства в Україні схильний до змін у 
попиті та пропозиції. Основними чинниками, що впливають на динаміку 
ринку, є: зміни у споживчих перевагах, економічні умови та технологічні 
інновації. Також вівчарство стикається з такими викликами, як хвороби 
тварин, зміна клімату та конкуренція з іншими видами м'яса. Проте 
впровадження сучасних технологій та покращення генетики тварин можуть 
створити перспективи для розвитку галузі. 
Ключовими факторами успіху на ринку продукції вівчарства є: 
 ефективне управління процесами виробництва; 
 впровадження сучасних технологій; 
 адаптація до умов ринку, що змінюються. 
Отже, визначивши ринки збуту продукції вівчарства, наступним етапом 
здійснимо дослідження потенційних споживачів цієї продукції. 
До потенційних споживачів баранини слід віднести дві категорії 
споживачів – населення і заклади харчування.  
1) Цільова аудиторія 1: Покупці м’яса у спеціалізованих м’ясних 
магазинах і роздрібних торгових підприємствах: 
 Домогосподарки - жінки, які цінують якісні та свіжі продукти для 
своїх сімей.  
 Любителі баранини  - чоловіки, які цінують автентичний смак 
баранини та цікавляться її походженням. 
 Кавказці - аудиторія з особливим інтересом до баранячого м'яса, 
важливістю традицій та автентичності. 
Головною вимогою цієї цільової аудиторії є свіжість, доступність м’яса 
за ціною і за місцем придбання. Середній обсяг покупки одним споживачем в 
середньому становить 1,2 кг, частота покупки – два рази на тиждень 
2) Цільова аудиторія 2: ресторани і кафе, які використовують баранину 
для приготування страв. Обсяги закупки баранини можуть сягати до 20 кг на 
день, у середньому – 12 кг щоденно. Основні вимоги споживача – свіжість, 
якість і безперебійність доставки.  
82 
 
3) Цільова аудиторія 3: підприємства текстильного виробництва, які 
закуповують миту або немиту овечу вовну і виробляють з неї тканини.  
 ТОВ «Сумська текстильна фабрика» (м. Суми) – український 
виробник пальтових тканин і пряжі; 
 ТОВ «ШЕРВУЛ» (м. Суми) - український виробник текстильних 
виробів; 
 ТОВ Еко Шерсть (м. Київ) - український виробник лікувальних 
виробів з натуральної вовни під ТМ «Доктор Шерсть». Підприємство 
закуповує немиту овечу вовну (овечу вовну після стрижки);  
 ТОВ «Харків-вовна» (м. Харків) один з найбільших виробників в 
Україні митої овечої вовни. 
Підприємства з виробництва тканин із вовни обирають постачальників 
сировини, враховуючи кілька ключових критеріїв, які впливають на якість та 
характеристики кінцевої продукції. По-перше, виробники надають перевагу 
постачальникам високоякісної вовни з урахуванням вимог до чистоти, 
довжини волокон, товщини та інших характеристик. Деякі виробники тканин 
потребують вовну з унікальними властивостями, наприклад, мериносову 
шерсть. По-друге, однією з головних вимог покупців - об'єм постачання і 
його надійність, оскільки надійні постачальники здатні надавати стабільну 
кількість високоякісної вовни відповідно до вимог підприємства з 
виробництва тканин. По-третє, важливу роль відіграє вартість вовни, що 
закуповується і підприємства надають перевагу постачальникам, які 
пропонують сировинний матеріал за кращим співвідношенням «ціна/якість». 
Репутація постачальника та відгуки інших підприємств у галузі можуть бути 
також важливими факторами при виборі. 
4) Цільова аудиторія 4: підприємства з дублення шкур і оздоблення 
шкіри: 
 ТОВ Фірма Естрелла (м.Київ) 
 ТОВ Прайм Лейбл (м.Київ) 
 ТОВ ЛД Компані (м.Київ) 
83 
 
 ТОВ Шкірзавод Златопіль (м.Київ) 
  ТОВ ЕМІ-Україна ВЗ (м. Житомир)  
Підприємства цієї цільової групи займаються обробкою овечих шкур і 
можуть співпрацювати безпосередньо з фермерами, що забезпечує прозорість 
щодо походження сировини. Надають перевагу спеціалізованим оптовим 
постачальникам, які надають овечу шкуру у різних формах, включаючи сиру 
або підготовлену для додаткової обробки. У зв'язку з зростаючим інтересом 
до екологічно відповідального виробництва, підприємства з обробки овечих 
шкур можуть обирати постачальників, які стежать за стандартами з охорони 
навколишнього середовища в обробці матеріалу. Деякі підприємства можуть 
імпортувати овечі шкури з інших країн, щоб використовувати різноманітні 
типи вовни та порід овець. 
Овець в Україні розводять 16 племзаводів: 
1. «Асканія Нова» та «Червоний чабан» (Херсонська обл.), «Атманай» 
(Запорізька обл.) – племзаводи, що розводять Асканійську тонкорунну 
породу овець; 
2. «Іллічівка», «Степок», «Чувиріне» (Харківська обл.) і 
«Прикордонник» (Закарпатська обл.) займаються розведенням породи 
Прекос; 
3. Завод ім. Р. Люксембург (Донецька обл.), «Вікторія» (Одеська обл.), 
«Дружба народів» (Чернівецька обл.)розводять Цигайську породу овець; 
4. «Асканія Нова», «Маркеєво» (Херсонська обл.), племзавод ім. Щорса 
(Харківська обл.) розводять Українську м'ясо-вовнову вівцю; 
5. Сокільську породу розводить племзавод: «Сокільський» (Полтавська 
обл.), Асканійський багатоплідний каракуль — 1 племзавод: «Маркеєво» 
(Херсонська обл.). 
Як бачимо, племзаводи з розведення овець розташовані в південних і 
східних областях країни. На теперішній час, в умовах бойових дій саме в 
південно-західних регіонах розведення овець утруднено, тому більшість 
таких підприємств не функціонує. 
84 
 
На думку експертів ринку, з початку повномасштабної війни Україна 
втратили більше 30% поголів'я, величезну кількість господарств півночі, 
півдня та сходу [33]. 
За даними міжнародного B2B-порталу Kompass.ua, вівчарством в 
Україні займається близько 96 підприємств (рис.3.4). З них найбільшу частку 
складають підприємства, які вирощують овець і баранів на забій. Значна 
частка підприємств (28%) спрямовують вівчарство на розведення стада і 22% 
розводять племінне стадо. Найменшу кількість підприємств розводять овець і 
баранів на вовну. 
 
22% 28% 
Вівці, барани для 
розведення стада  
Вівці, барани на вовну   
Вівці, барани на забій   
Вівці, барани племінні   
31% 19% 
 
Рис. 3.4. Структура підприємств, що займаються вівчарством в Україні, 
за спрямованістю діяльності  
Джерело: складено автором 
Дослідження конкурентного середовища показали, що в Черкаській 
області підприємств, які б займались вівчарством не виявлено. Тому 
основними конкурентами СТОВ «Неморож» в сегменті вирощування овець і 
баранів на забій нами розглянуто підприємства, які межують з Черкаською 
областю, а саме: 
85 
 
1. СТОВ «Агрофірма Дружба», розташоване в Оржицькому районі 
Полтавської області. Основним напрямом діяльності підприємства є 
рослинництво, в якому основну частку складають: пшениця, кукурудза, 
ячмінь та соняшник. У тваринництві найбільшу частку складають ВРХ і 
свині. СТОВ «Агрофірма Дружба» входить до агрохолдингу Ukrlandfarming 
Олега Бахматюка. 
2. ТОВ «Агрофірма «Колос», розташоване в с Пустоварівка  Київської 
області, є багатогалузевим інтегрованим сільськогосподарським 
підприємством. Створене в 2000 році, що орендує 3776,3 га орної землі в 
Білоцерківському районі, Київської області. Основними напрямками ТОВ 
«Агрофірма «Колос» є рослинництво, тваринництво,  переробка продукції 
власного виробництва, наукова діяльність та виробництво біопрепаратів. 
Тваринницький комплекс налічує 1700 голів ВРХ, 800 овець, 80 коней та 
2000 перепілок. Стратегічним напрямком діяльності підприємства є 
відновлення і розвиток сільськогосподарської справи. Підприємство має 
лабораторний комплекс і насіннєвий завод.  
3. Потенційним конкурентом у розведенні овець і баранів на забій є 
ТОВ «Дружба Яхниківська» (Полтавська обл). Підприємство засноване у 
2000 р. Основна спеціалізація – скотарство. Підприємство забезпечено 
власною кормовою базою і вирощує кормові трави. В структурі скотарства 
найбільшу частку складають ВРХ і свині. Головна спрямованість вівчарства 
– вирощування овець і баранів на розведення стада. 
Отже, ринок продукції вівчарства в північних і центральних регіонах з 
низькою інтенсивністю конкуренції, вівчарство в господарствах не є 
спеціалізованим і розглядається як додаткова діяльність. Підприємства, які 
мають на овець і баранів вирощують їх на забій і реалізують населенню і 
підприємствам сфери харчування.  
Основними конкурентними перевагами на ринку продукції вівчарства 
виступають висока якість, доступність цін та зручне розташування 
виробництва. 
86 
 
Оцінивши доступність та рівень використання поточних ресурсів 
СТОВ «Неморож» було визначено, що підприємства має в наявності 
пасовища та місця розташування овечого стада, які відповідають вимогам 
щодо їх поводження. Для організації технічної підготовки передбачається 
залучення фахівця зі знаннями і досвідом щодо технології та методів 
розведення овець. Для впровадження виробництва необхідно внести незначні 
зміни щодо інфраструктури та обладнання підприємства для приведення їх 
до відповідності вимогам. 
На основі проведеного дослідження ринку продукції вівчарства, СТОВ 
«Неморож» рекомендовано здійснювати виробництво баранини, що 
передбачає розведення овець і баранів на існуючих потужностях 
підприємства.  
Маркетингову стратегію СТОВ «Неморож» пропонується будувати на 
наступних принципах агромаркетингу (табл. 3.1). 
Таблиця 3.1 
Побудова маркетингового стратегічного набору СТОВ «Неморож» на 
принципах агромаркетингу 
Принцип Маркетинговий стратегічний набір 
агромаркетингу 
Принцип знання Охоплення ринку. Підприємству на початку виходу на ринок 
ринків і споживачів. баранини пропонується обслуговувати два сегменти: 
- сегмент ресторанів і кафе – вихід на ринки споживачів, які 
можуть робити оптові покупки 
- сегмент роздрібної торгівлі м’ясними продуктами – вихід 
на ринки спеціалізованих м’ясних магазинів, в яких ціна має 
найважливішим критерієм покупки для кінцевого 
споживача. 
Принцип Конкурентна стратегія. Баранина, що пропонується на 
диференціації і ринку, - продукт стандартизований. Конкурентної переваги 
позиціонування  можна досягнути зменшенням виробничих і збутових 
 витрат, а також диференціації комерційної пропозиції для 
 кожного типу торгових точок.  
 Орієнтація на покупців, які орієнтовані на екологічно 
Принцип відповідальне виробництво і які відслідковують походження 
екологічності вовни та засвідчувати дотримання стандартів з етики та 
екології 
 
87 
 
Продовження таблиці 3.1 
Принцип якості Продуктова стратегія. Вибір м’ясних порід овець і 
продукції і процесів створення належних умов для догляду за ними. У 
 довгостроковій перспективі – відкриття власного 
 виробництва сирів з овечого молока 
Принцип орієнтації Цінова стратегія. Оскільки покупець баранини чутливий до 
на споживача ціни, при першому контакті з торговельною точкою чи 
кінцевим споживачем рекомендується встановлення 
спочатку низьких цін, щоб сформувати попит, забезпечити 
необхідний рівень пробних покупок, швидко максимізувати 
рівень продажів і досягти зростання частки ринку. При 
цьому рекомендується селективне ціноутворення у торгових 
точках, найменш чутливих до рівня закупівельної ціни. 
Принцип Стратегія просування і збуту. Для широкого охоплення 
зворотнього зв’язку цільової аудиторії підприємству необхідно використовувати 
і взаємодії з інтенсивний збут і активізувати рекламні заходи. У 
клієнтами короткостроковій перспективі необхідно стимулювання 
торгового посередника, який на сьогоднішній момент має 
певну ринкову владу і головну сполучну ланку з кінцевим 
споживачем. У довгостроковій перспективі - стимулювання 
кінцевого споживача, використання інструментів масової 
реклами. 
Джерело: складено автором 
Таким чином, стратегія, побудована принципах агромаркетингу, 
дозволить СТОВ «Неморож»  сконцентрувати зусилля на найбільш важливих 
етапах її реалізації, для досягнення цілей підприємства і набуття їм 
конкурентних переваг. 
 
3.2. Розробка заходів реалізації маркетингової стратегії 
підприємства та оцінка їх ефективності 
 
Для успішної реалізації маркетингової стратегії підприємству 
необхідно розробити низку заходів, що передбачає закупівлю стада, розробку 
плану догляду за вівцями, їх годівлі, ветеринарного обслуговування та 
загального догляду. Також важливими етапами є фінансове планування і 
маркетингове просування продукції на ринок. 
88 
 
Першим кроком до закупівлі стада - вибір породи овець, яка 
забезпечуватиме досягнення стратегічних цілей підприємства щодо його 
виходу на ринок баранини.  
При виборі породи підприємству потрібно орієнтуватися на м’ясну 
породу, тому пропонується сформувати стадо з овець породи 
«придністровська м’ясна». Порода була виведена в Україні для 
спеціалізованого м’ясного напряму вівчарства і затверджена наказом 
Міністерства аграрної політики та продовольства України № 106 від 20 
березня 2015 року.  
Згідно господарської характеристики, потенціал продуктивності овець 
придніпровської м’ясної породи забезпечує одержання живої маси баранів-
плідників та вівцематок на рівні 120 кг та 69 кг відповідно, молодняку 
річного віку – до 55 кг, настриг митої вовни – 2,0–2,3 кг, тониною 24–28 мкм, 
довжиною 9–11 см. Середня багатоплідність вівцематок у базових 
господарствах перевищує 130 %, кращий показник – 149 ягнят у розрахунку 
на 100 вівцематок [34]. 
Придбати овець породи «придністровська м’ясна» передбачається ТОВ 
«Сільськогосподарське підприємство «Руно» (Дніпропетровська область, с. 
Затишне), яке є племрепродуктором МРХ, у кількості 600 голів (рис.3.5). 
 
Рис. 3.5. Придністровська м’ясна порода овець 
89 
 
М'ясо придністровської м’ясної відрізняється високою якістю, має 
ніжну текстуру, гарний смак та низький вміст жиру, що робить його 
привабливим для споживачів. 
Цінова політика СТОВ «Неморож» на ринку баранини повинна 
орієнтуватися на середньоринкові ціни. Власна кормова база повинна стати 
основою конкурентної переваги підприємства за витратами, що дозволить 
встановлювати більш привабливі для споживачів ціни. Цьому сприяє й те, що 
баранина не виробляється в Черкаській області, а завозиться з Київської, 
Вінницької, Житомирської, Хмельницької та інших областей. Ціна тушки 
молодої баранини коливається від 90грн/кг до 150грн/кг, в залежності від 
породи і свіжості. Отже, у СТОВ «Неморож» є потенціал стати на ринку 
баранини м. Черкас і області лідером за витратами. 
Важливим етапом реалізації стратегії є розробка плану догляду за 
вівцями і баранами, який вимагає від фахівців аграрного підприємства 
розробки систематичних і комплексних заходів, що включають різні аспекти, 
такі як харчування, догляд за здоров'ям, розведення та забезпечення 
комфортних умов утримання. Загальний план догляду за вівцями та баранами 
на СТОВ «Неморож» представлений в таблиці 3.2. 
Таблиця 3.2 
Загальний план догляду за вівцями та баранами на СТОВ «Неморож» 
Етап догляду Основні види робіт 
Годування Розробка збалансованого раціону, враховуючи вік, стать, породу 
та фізіологічний стан овець 
Забезпечення вільного доступу до чистої прісної води 
Контроль ваги та стану тіла овець, коригуючи раціон за потреби 
Планування годівлі відповідно до фізіологічних періодів 
(вагітність, лактація тощо) 
Турбота про Регулярні ветеринарні огляди та щеплення 
здоров'я Контроль за паразитами та проведення дегельмінтизації 
Профілактичні заходи щодо запобігання захворюванням 
Умови Забезпечення чистоти приміщень з урахуванням погодних умов 
утримання Надання вентиляції та достатнього освітлення у приміщеннях 
Створення умов для нормальної температури та вентиляції у 
літній період 
 
90 
 
Продовження таблиці 3.2 
Розведення Планування та контроль розмноження, включаючи облік 
періодів полювання у баранів 
Створення умов для нормального процесу окоту та догляду за 
ягнятами 
Врахування генетичних ресурсів світу для поліпшення стада 
Моніторинг Регулярні спостереження за станом овець та баранів 
поведінки Швидке реагування на зміни у поведінці чи ознаках 
тварин захворювання 
 
Записи та Ведення точної документації про здоров'я, розведення та 
документація: годування кожної вівці 
Відстеження виробничих показників та ефективності програми 
охорони здоров'я 
План Розробка плану дій у разі виникнення подій, таких як повені, 
надзвичайних пожежі чи епідемії 
ситуацій 
Джерело: складено автором 
 
Від ефективного догляду за вівцями та баранами, постійної уваги до їх 
потреб та регулярного дотримання умов утримання залежить виробіток мяса 
та його якісні показники. Для цього керівництву СТОВ «Неморож» потрібно 
забезпечити навчання персоналу навичкам, які дозволять їм реагувати на 
різні ситуації для забезпечення стабільності здоров'я худоби та 
продуктивності праці на робочому місці. 
СТОВ «Неморож» потрібно приділити значної уваги процесам  
розподілу і збуту баранини, оскількі від її свіжості залежитиме ціна реалізації 
і ступінь задоволення покупців, шо, в свою чергу, впливатиме на подальші 
взаємовідносини з ними. Враховуючи особливості продукції, підприємству 
потрібно обирати короткі канали збуту, що мають просту структуру. Як 
правило, продукція вівчарства в Україні реалізується через оптово-роздрібні 
торгові організації та ярмарки, великі сільськогосподарські підприємства 
організовують мережу власних магазинів. 
 
 
 
91 
 
Таблиця 3.3 
План реалізації баранини СТОВ «Неморож» 
Роки 
Показники 
2024 2025 2026 2027 2028 
Середньорічне 
500 750 1000 1000 1000 
поголів’я овець, гол. 
Реалізовано овець на 
- 370 500 500 500 
м’ясо, гол. 
Жива маса 
реалізованих на м'ясо - 14800 20000 20000 20000 
овець, кг 
Реалізація баранини, кг - 9620 13000 13000 13000 
Джерело: складено автором 
 
Часта потреба в продукції передбачає необхідність постійної її 
наявності та легкого доступу до неї, що, в свою чергу, потребує налагодженої 
системи збуту. Спеціалізовані м’ясні торгові підприємства і роздрібні 
магазини, як правило, купують тушки овець живою масою, оскільки продаж 
різних частин тушки задовольняє потребу більшій кількості споживачів. 
Ресторани і кафе  надають перевагу найбільш м’ясним частинам тушки, тому 
кожна партія закуповується ними в залежності від потреби. Велику роль у 
реалізації баранини споживачам цієї категорії відіграє сезонність, що впливає 
на характер страв у різні пори року.  
Маркетингова комунікаційна політика СТОВ «Неморож» з продажу 
баранини повинна бути спрямована на два сегменти – кінцеві споживачі, що 
купують баранину для власного споживання, і заклади харчування, які 
купують баранину для приготування страв для відвідувачів. Тому характер 
повідомлень і джерела передачі інформації будуть відрізнятися. 
Для кінцевих споживачів, які купують баранину у роздрібі, комунікації 
мають бути спрямовані на привернення уваги кінцевих споживачів, 
створення позитивного іміджу продукції та встановлення довгострокових 
відносин з підприємствами роздрібної торгівлі. У політиці просування СТОВ 
«Неморож» необхідно реалізовувати стратегію «втягування», тобто 
концентрації комунікаційних зусиль на кінцевому споживачі і кінцевому 
92 
 
попиті. Для цього для баранини підприємства пропонується розробити 
креативний бренд, який асоціюватиметься з якістю та унікальністю 
продукції. 
Назва торгової марки, що пропонується ТМ "Пасовище смаку". 
Загальна концепція, яку СТОВ «Неморож» транслюватиме цільовій 
аудиторії через різні канали комунікації, полягає в наступному: 
«Пасовище смаку» - це бренд, який представляє свіжу і якісну 
баранину, що походить від овець і баранів, що дбайливо розводяться, на 
відкритих пасовищах. Наша мета — задовольнити смакові уподобання 
цільової аудиторії, надавши автентичний смак баранині, яка вироблена 
екологічним способом, і роблячи це доступним для всіх. 
Гасло: «Природний смак і духмяність пасовищ» 
Логотип «Пасовище смаку» відображає природну красу пасовища та 
гір, створюючи асоціації зі свіжістю та натуральністю. В логотипі 
пропонується використовувати зелені та коричневі відтінки, щоб підкреслити 
природність продукції. Зелений колір символізує свіжість, природність та 
турботу про довкілля, коричневий асоціюється з природними відтінками 
пасовищ та гір.  
Рекламна стратегія передбачає використання наступних засобів 
комунікацій: 
1. Реклама в Інтернеті (соціальні медіа та пошукові запити) повинна 
містити контент наступного характеру: висвітлення процесу догляду за 
тваринами; відсутність використання при вирощуванні тварин гормонів та 
інших синтетичних речовин; доступність цін. Наголосити на емоційній 
стороні процесу розведення та турботи про тварин на відкритих пасовищах. 
Для доведення інформації пропонується використовувати короткі рекламні 
ролики, яких розповідати історії про турботу за вівцями, відкриті пасовища 
та контроль якості, а також про підтримку ідеї дбайливого ставлення до 
природи. 
Ключовими повідомленнями можуть бути: 
93 
 
«Наші вівці живуть на відкритих пасовищах, що робить нашу баранину 
природною та смачною»; 
«Ми цінуємо природу та виробляємо автентичну баранину без 
гармонів»; 
«Пасовище смаку» - для тих, хто шукає натуральний смак за 
доступною ціною»; 
«Пасовище смаку» прагне стати не лише брендом якісної баранини, а й 
символом турботи про природу та пошани до традиційних уподобань». 
2. Співпраця з блогерами, які ведуть трансляції приготування їжі, що 
допоможе підкреслити якість та смак баранини ТМ «Пасовище смаку», а 
також запропонувати рецепти приготування страв з її використанням. 
3. Регулярні акції та спеціальні пропозиції наголошують на доступності 
продукції для різних сегментів цільової аудиторії. 
4. Присутність на ярмарках та сільськогосподарських заходах 
допоможе дозволить встановлювати прямі контакти з цільовою аудиторією 
та доносити їм переваги продукції. 
Для підвищення впізнаваності ТМ та пошуку нових клієнтів, 
підприємству на сторінках галузевих сайтів, таких як Аgravery.com, 
Аgroportal.ua, Kurkul.com, AgroPolit.com, Traktorist.ua, Superagronom.com, 
AgroReview.com та ін., пропонується розміщувати статті про особливості 
ведення вівчарства і переваги м’яса баранини та іншої продукції вівчарства. 
Останнім етапом розробки маркетингової стратегії СТОВ «Неморож» є 
етап фінансового планування, який передбачає розрахунок всіх витрат, 
пов’язаних з виробничим процесом а реалізацією, а також доходів і 
прибутків.  
Відповідно до плану розведення овець, підприємству необхідно 
врахувати наступні статті витрат (табл. 3.4). 
 
 
 
94 
 
Таблиця 3.4 
Витрати на забезпечення виробництва баранини 
Стаття витрат Сума, грн. 
Придбання поголів’я 35000 
Будівництво вівчарні 85000 
Придбання обладнання для догляду за 
15000 
вівцями 
Всього 135000 
Джерело: складено автором 
Виробничі витрати включають витрати на оплату праці, різні 
матеріальні затрати та витрати на організацію і управління виробництвом 
(табл. 3.5). 
Таблиця 3.5 
Витрати на виробництво баранини, грн. 
Роки 
Показники 
2024 2025 2026 2027 2028 
Витрати на оплату 
480000 576000 604000 604000 604000 
праці (4 працівника) 
Матеріальні витрати 163800 234000 237000 237000 237000 
Витрати на організацію 
і управління 15700 39600 39750 39750 39750 
виробництвом 
Всього 659500 849600 880750 880750 880750 
Джерело: складено автором 
 
Матеріальні витрати включають вартість кормів, які СТОВ «Неморож» 
вирощує самотужки і немає потреби у їх придбанні, медикаменти, 
ветпрепарати, витрати електроенергії і водопостачання, а також інші 
матеріальні витрати. До витрат на організацію і управління входять витрати, 
пов’язані з ремонтом обладнання, послугами сторонніх організацій, оплатою 
зв’язку та Інтернет, транспортні витрати на реалізацію продукції, а також на 
маркетинг і рекламу. 
Наступний етап – планування фінансового результату від реалізації 
продукції (табл.3.6).  
 
95 
 
Таблиця 3.6 
Прогнозовані фінансові результати від реалізації баранини  
СТОВ «Неморож» 
Роки 
Показники 
2024 2025 2026 2027 2028 
Виручка від реалізації 65000,0 
1554000,0 1676000,0 1676000,0 1676000,0 
продукції, грн.  (вовна) 
Витрати, грн. 659500,0 849600,0 880750,0 880750,0 880750,0 
Прибуток, грн. -594500,0 704400,0 795250,0 795250,0 795250,0 
Податки 11890,0 126792,0 143145,0 143145,0 143145,0 
Чистий прибуток, грн. -606390,0 577608,0 652105,0 652105,0 652105,0 
Рентабельність витрат, 
-91,9 67,9 74,0 74,0 74,0 
% 
Джерело: складено автором 
В перший рік реалізації стратегії входження підприємства на ринок 
баранини, виручку від реалізації забезпечує тільки продаж вовни. Реалізація 
м’яса в цей рік не здійснюється, оскільки потрібен рік для нарощування 
м’ясної маси овець. Витрати в цей рік становлять оплата праці робітників, 
витрати кормів і засоби догляду за стадом. У другий, 2025 рік, СТОВ 
«Неморож» після сплати податків отримує чистий прибуток від продажу 
14800 кг баранини -  577608,0 грн. Як показують прогнозовані дані, 
рентабельність виробництва баранини достатньо висока і, починаючи з 2026 
року, становитиме 74%. 
Для оцінки ефективності реалізації стратегії, скористаємось методом 
дисконтування грошових потоків (табл. 3.7). В перший рік реалізації стратегії 
крім операційних витрат враховано витрати на забезпечення виробництва 
баранини, тобто початкові інвестиції. 
Таблиця 3.7 
Грошові потоки реалізації стратегії виходу СТОВ «Неморож» на ринок 
баранини 
Роки 
Показники 
2024 2025 2026 2027 2028 
Надходження 
65000,0 1554000,0 1676000,0 1676000,0 1676000,0 
грошових коштів, грн.  
Відтік грошових 
536390,0 976392,0 1023895,0 880750,0 880750,0 
коштів, грн. 
 
96 
 
Продовження таблиці 3.7 
Дисконтований відтік 
436089,4 645377,7 550214,9 384791,8 312844,1 
грошових коштів, грн. 
Сальдо, грн. -471390,0 577608,0 652105,0 652105,0 652105,0 
Сальдо зі зростаючим 
-471390,0 106218,0 758323,0 1410428,0 2062533,0 
підсумком, грн. 
Дисконтований потік, 
-383243,9 70208,2 407503,4 616203,4 732615,7 
грн. 
Індекс доходності -0,88 0,11 0,74 1,6 2,34 
Джерело: складено автором 
Аналіз грошового потоку дозволив визначити, що, навіть, за 
рівнозначних надходжень і витоків грошових потоків у 2026-2028 рр., індекс 
доходності демонструє значне зростання.   
Як було розглянуто в розділі 1, важливим показником для оцінки 
ефективності інвестицій та прийняття рішень щодо подальшого розвитку є 
показник ROI. Скористаємось цим показником для оцінки стратегії виходу 
СТОВ «Неморож» на ринок баранини: 
 
ROI = (1927533/4298177)*100 = 44,8% 
 
Показник вказує на те, що за період 5 років напрямок виробництва 
баранини принесе підприємству майже 45% прибутку від вкладених 
інвестицій. 
Термін окупності інвестицій складе 3,3 роки, що є хорошим 
показником для аграрної сфери. 
Таким чином, запропонована стратегія виходу СТОВ «Неморож» на 
ринок баранини є ефективною і доцільною для збільшення доходності і 
підвищення конкурентоспроможності підприємства. 
 
 
 
 
 
97 
 
ВИСНОВКИ 
 
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що розуміння 
принципів агромаркетингу виступає важливим фактором у розробці стратегій   
підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств на 
національному і світових ринках та набуття ними конкурентних переваг. 
У процесі виконання поставлених завдань було розглянуто теоретико-
методичні аспекти агромаркетингу та його принципів у формуванні 
маркетингової стратегії сільськогосподарських підприємств. Аналітичний 
огляд сутності поняття «агромаркетинг» дозволив визначити, що 
агромаркетинг є специфічною областю маркетингу, орієнтовану на потреби 
та особливості сільського господарства, який включає широкий спектр дій, 
спрямованих на ефективне просування і збут сільськогосподарської 
продукції. В цілому, аграрний маркетинг орієнтований на створення цінності 
аграрної продукції, забезпечення задоволення потреб клієнтів та підвищення 
ефективності аграрного сектору економіки країни. 
Виявлено, що дії, засновані на принципах, допомагають створити 
узгоджений та цілісний підхід до бізнесу, тому агромаркетингові принципи є 
основою для розробки та реалізації стратегії сільськогосподарських 
підприємств. Розрізняють загальні принципи агромаркетингу, які притаманні 
будь-якому виду маркетингу, та специфічні галузеві принципи, дотримання 
яких передбачає врахування специфіки аграрного виробництва. Знання ролі 
кожного з ключових принципів дозволить більш чітко і систематизовано 
визначати пріоритети маркетингової діяльності аграрного підприємства для 
досягнення його стратегічних цілей. Вибір і формулювання галузевих 
специфічних принципів агромаркетингу залежить від трьох факторів: 
областей агромаркетингу, як сфер бізнесу агропідприємств, їх стратегічної 
орієнтації та загальних принципів маркетингу. 
В процесі вивчення методичних аспектів оцінки ефективності 
маркетингової стратегії за дотримання маркетингових принципів було 
98 
 
виявлено що вона важлива для визначення того, наскільки успішно реалізація 
маркетингової стратегії допомагає досягати підприємству поставлених цілей. 
Основними методами оцінки ефективності маркетингової стратегії визначено 
ключовий показник ефективності, показник прибутковості інвестицій, оцінка 
задоволеності клієнтів, конверсія і термін окупності  інвестицій. 
Надано організаційно-економічну характеристику СТОВ «Неморож» та 
проведено аналіз його господарської діяльності і виявлено, що підприємство 
функціонує в умовах жорсткої конкуренції при цьому не маючи 
конкурентних переваг. Економічна сторона господарювання має негативні 
тенденції, доходність знижується на тлі зростаючих витрат, рентабельність 
також демонструє негативну динаміку. Виробництво продукції рослинництва 
і тваринництва на підприємстві здійснюється екстенсивним способом, 
зменшення прибутків пов’язано як із загальнополітичною ситуацією в країні 
і втратою деяких ринків збуту, так і через зростання витрат, викликаних 
неефективністю виробничих процесів і несистематичністю змін. СТОВ 
«Неморож» не приділяє достатньої уваги агромаркетингу, стратегічну 
діяльність здійснює ситуативно, комунікаційні заходи підприємство залишає 
поза увагою. 
В процесі аналізу факторів зовнішнього маркетингового середовища на 
діяльність СТОВ «Неморож» було виявлено, що найбільший вплив чинить 
зовнішня економічна нестабільність, особливо зростання цін на основні 
статті витрат підприємства. Це впливає на рівень конкурентоспроможності 
підприємства, оскільки одним з основних ключових факторів, що впливають 
на конкуренцію у галузі, є рівень витрат. Аналіз стратегічних груп показав, 
що конкурентні позиції СТОВ «Неморож» на рівні нижче середньої, що 
вказує на необхідність пошуку можливостей зниження витрат, підвищення 
якості продукції і розширення асортименту. 
Оцінка факторів конкурентоспроможності СТОВ «Неморож» 
дозволила виявити високу ступінь реагування підприємства на зміни в 
зовнішньому середовищі, проте стратегічне управління підприємство 
99 
 
використовує ситуативно, тому йому притаманна більш реактивна поведінка, 
чим проактивна, що збільшує рівень ризиків ринкової діяльності.  
Проведено дослідження конкурентної позиції СТОВ «Неморож» і 
виявлено, що головними причинами її слабкості є низька 
конкурентоспроможність рівня якості продукції, висока ступінь вартості 
виробництва, низький рівень маркетингових зусиль і майже повна 
відсутність впровадження технологій у виробничі процеси і продукт. У 
структурі продуктового портфелю підприємства переважає продукція, яка 
потребує значних інвестиційних вкладень, а на виробництво і реалізацію 
продукції, що в структурі займає більшу частку, має значний вплив влада 
посередників. 
На основі аналізу, підприємству пропонується впроваджувати 
стратегію диверсифікації, яка дозволить знизити ризики діяльності СТОВ 
«Неморож» та зайняти більш міцну конкурентну позицію. 
Обґрунтовано вибір принципів агромаркетингу у формуванні 
маркетингового стратегічного набору СТОВ «Неморож». Стратегію 
диверсифікації пропонується впроваджувати шляхом розведення овець та 
виробництва продукції вівчарства, що технологічно пов’язано з поточним 
виробництвом підприємства. Визначено етапи розробки маркетингової 
стратегії СТОВ «Неморож», проведено дослідження потенційних ринків і 
конкурентного середовища ринку баранини. Виявлено, що ринок баранини 
для підприємства потенційно привабливий, оскільки не потребує значних 
інвестицій. Потенційні цільові сегменти споживачів є значними і становлять 
заклади харчування та населення. Головною цінністю продукту для 
споживачів є його доступність, екологічність та автентичність. Рівень 
конкуренції на ринку незначний, в Черкаській області підприємств, що 
займаються вівчарством, не виявлено, що свідчить про можливості СТОВ 
«Неморож» стати лідером ринку. 
Побудова маркетингового стратегічного набору СТОВ «Неморож» 
здійснена на принципах агромаркетингу, що дозволить підприємству  
100 
 
сконцентрувати зусилля на найбільш важливих етапах її реалізації, для 
досягнення цілей підприємства і набуття їм конкурентних переваг. 
Для реалізації маркетингової стратегії розроблено низку заходів, що 
передбачає закупівлю стада, розробку плану догляду за худобою, пропозиції 
з просування продукції на ринок та планування обсягів реалізації продукції. 
Для набуття конкурентних переваг пропонується продаж баранини під 
власною торговою маркою, що дозволить сформувати її впізнаваність та 
підвищити лояльність цільової аудиторії до продукції підприємства. 
Проведено оцінку ефективності виходу СТОВ «Неморож» на ринок 
баранини за методом дисконтування грошових потоків. Визначено, що, 
навіть, за рівнозначних надходжень і витоків грошових потоків, індекс 
доходності протягом чотирьох розрахункових років демонструє значне 
зростання.  Розрахунок показника ROI показав, що за п’ять років 
виробництво баранини принесе підприємству майже 45% прибутку від 
вкладених інвестицій, а термін окупності інвестицій складе 3,3 роки. Отже, 
запропонована стратегія виходу СТОВ «Неморож» на ринок баранини є 
ефективною і доцільною до впровадження на підприємстві. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
101 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
 
1 Якубовська Н.В. Розвиток агромаркетингу, як базової концепції ринкової 
діяльності сільськогосподарських підприємств. Вісник Хмельницького 
національного університету. Хмельницький: ХНУ, 2011. № 3. Т. 3. С. 180-
183. 
2 Лагодієнко В. В., Басюркіна Н. Й., Турленко Н. В. Механізми формування 
та функціонування регіональних агромаркетингових систем. Бізнесінформ 
№ 8.2020. с.261. 
3 Ільченко Т.В. Особливості маркетингу в агробізнесі. Агросвіт. 2019. № 20. 
С. 19-23. 
4 Квятко Т. М., Вітковський Ю. П. Агромаркетинг в Україні: аспекти 
розвитку. Вісник Харківського національного технічного університету 
сільського господарства. Вип. 206 «Економічні науки». 2019. С. 193-201. 
5 Писаренко В.В. Маркетинг овочевої продукції (методичні та практичні 
аспекти): моногр. Полтава: ФОП Говоров С.П. 2008. 304 с. 
6 Дудар Т.Г. Організаційно-економічні засади формування і розвитку 
системи агромаркетингу. Економіка АПК. 2005. № 10. С. 89-96. 
7 Бурова О.М. Особливості процесу формування системи агромаркетингу на 
підприємствах АПК. Таврійський науковий вісник. 2012. № 78. С. 178-193 
8 Сорока Л. Внутрішні й зовнішні маркетингові системи та інституції в 
сільському господарстві. Київ: Основа. 1995. 200 с 
9 Branson R.E., & Norvell D.G. Agricultural Marketing. New York: McGraw, 
Hill, 1983. 521 p. 
10 Мазур К., Коваль О. Теоретико-методологічні аспекти маркетингового 
механізму в діяльності аграрних підприємств. Підприємництво та 
інновації. 2023. №26. С.52-57. 
11 1. Дуга В.О. Особливості маркетингу агротуристичного продукту.   
Електронний науково-практичний журнал Інфраструктура ринку.  Випуск 
102 
 
37. 2019. С. 236. URL: http://www.market-
infr.od.ua/journals/2019/37_2019_ukr/35.pdf (дата звернення 28.11.2023).  
 
12 Understanding Cooperatives: Agricultural Marketing Cooperatives.   The U.S. 
Department of Agriculture (USDA). URL: 
https://www.rd.usda.gov/sites/default/files/CIR45-15.pdf (дата звернення 
29.11.2023) 
13 Принцип. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії URL: 
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86
%D0%B8%D0%BF (дата звернення 12.11.2023) 
14 Bartels, R. D. W. (1944). Marketing Principles. Journal of Marketing, 9(2), 151-
157. URL: https://doi.org/10.1177/002224294400900211 (дата звернення 
29.11.2023) 
15 Armstrong, J. Scott and Randall L. Schultz (1994), ―Principles Involving 
Marketing Policies: An Empirical Assessment,‖ Marketing Letters, 4 (July), 253-
65. 
16 Мальська М.П., Худо В.В., Цибух B.I. Основи туристичного бізнесу: 
Навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 272 с. 
17 Сенишин О.С., Кривешко О.В. Маркетинг. Львів : Львівський національний 
університет імені Івана Франка. 2020. 347 с. 
18 Лотиш О.Я. Сегментація ринку як інструмент стратегічного аналізу галузі. 
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: 
Економіка і менеджмент. Випуск 24. Ч. 1. С. 120–124. URL: http://vestnik-
econom.mgu.od.ua/journal/2017/24-1-2017/28.pdf. (дата звернення 
19.11.2023) 
19 Кузьомко В. М., Стаховська А. В. Формування конкурентних переваг на 
ринках з поглибленою диференціацією продукту. Молодіжний економічний 
дайджест: наук. електр. журн. / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. 
нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана», Наук. студентське т-во ; редкол.: О. 
103 
 
І. Олексюк (голова) [та ін.]. Київ : КНЕУ. 2015. № 1. С. 123–127. 
20 Романчукевич М. Й. Клієнтоорієнтованість як інструмент формування 
конкурентних переваг компанії. Інфраструктура ринку. Серія:  економіка 
та управління підприємствами. Випуск 21. 2018. С. 165-173 URL: 
http://www.market-infr.od.ua/journals/2018/21_2018_ukr/30.pdf (дата 
звернення 19.11.2023) 
21 Цалко Т.Р., Невмержицька С.М. Система ключових показників 
ефективності як запорука ефективного управління бізнес-процесами в 
компанії. Проблеми системного підходу в економіці. Випуск № 6(74). 2019. 
С.160-167. 
22 Кузнецова А. ROI у маркетингу: як рахувати і навіщо використовувати? 
URL: https://web-promo.ua/ua/blog/roi-u-marketingu-yak-rahuvati-i-navisho-
vikoristovuvati/  (дата звернення 03.12.2023) 
23 Бублик О. На Черкащині побільшало племінних господарств із розведення 
ВРХ і риби. URL: https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/na-cherkashhyni-
pobilshalo-pleminnyh-gospodarstv-iz-rozvedennya-vrh-i-ryby/ (дата звернення 
13.12.2023) 
24 Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент. 
Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 348 с. URL: 
https://tourlib.net/books_ukr/nechauk.htm. (дата звернення 23.11.2023) 
25  Урожай зернових та олійних в Україні цього річ прогнозують на рівні 68 
млн. тон. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3717036-urozaj-
zernovih-ta-olijnih-v-ukraini-cogoric-prognozuut-na-rivni-68-miljoniv-tonn.html 
(дата звернення 13.11.2023) 
26 Розвиток сільського господарства в Україні в 2023 році. URL: 
https://agriteka.com/2411-rozvitok-slskogo-gospodarstva-v-ukrayin-v-2023-
roc.html (дата звернення 14.11.2023) 
27 Урожай пшениці зменшиться майже вдвічі, а під ріпак не буде попередника 
— прогнози НІБУЛОН після посівної озимих. URL: 
104 
 
https://latifundist.com/interview/715-urozhaj-pshenitsi-zmenshitsya-majzhe-
vdvichi-a-pid-ripak-ne-bude-poperednika--prognozi-nibulon-pislya-posivnoyi-
ozimih (дата звернення 13.11.2023) 
28 Споживання баранини в Україні щороку зростає на 100%. URL: 
https://agroreview.com/content/spozhyvannya-baranyny-v-ukrayini-shhoroku-
zrostaye-na-100/ (дата звернення 04.12.2023) 
29 Супрун І.О., Гетя А.А., Фичак В.М. Сучасний стан та перспективи розвитку 
вівчарства в Україні. Технологія виробництва і переробки продукції 
тваринництва, 2021, № 2. С. 21-31. URL: 
https://tvppt.btsau.edu.ua/sites/default/files/visnyky/pererobka/suprun_2_2021.p
df (дата звернення 04.12.2023) 
30 Ринок м'яса та м'ясопродуктів в Україні: основні фактори впливу та тренди. 
URL: https://pro-consulting.ua/ua/pressroom/rynok-myasa-i-myasoproduktov-v-
ukraine-osnovnye-faktory-vliyaniya-i-trendy (дата звернення 03.12.2023) 
31 Бінкевич В.Я., Яценко І.В., Вівчарство України: основні тенденції 
функціонування галузі. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Гжицького. 
Том 17. №1 (61). Частина 2. 2015. С. 212-220. 
32 32. Кузьо Н. Є., Косар Н. С., Малиха В. В.. Дослідження тенденцій 
розвитку ринку молочних продуктів України та напрями активізації 
маркетингової діяльності на ньому виробників сиру. Менеджмент та 
підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку. № 1 
(9). 2023. С. 169-178. URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-
paper/2023/sep/31272/menedzhment-173-182.pdf (дата звернення 27.11.2023) 
33 Вівчарство може стати одним із напрямів тваринництва, який найпростіше 
запустити на деокупованих територіях. URL: 
https://agroportal.ua/publishing/intervyu/vivcharstvo-mozhe-stati-odnim-iz-
napryamiv-tvarinnictva-yakiy-nayprostishe-zapustiti-na-deokupovanih-
teritoriyah (дата звернення 27.11.2023) 
34 Придністровська м’ясна. URL: https://kurkul.com/porody/542-pridnistrovska-
105 
 
myasna (дата звернення 27.11.2023)  
35 Безугла Л.С., Агафонов О.Д., Гладкий Д.Р. Формування маркетингової 
товарної політики підприємства. Інфраструктура ринку. 2019. Вип. 35. с. 
133-137. URL: https://doi.org/10.32843/infrastruct35-19 (дата звернення 
12.11.2023) 
36 Васильців Т.  Конкурентні переваги підприємства та обгрунтування 
стратегії їх забезпечення: Науковий вісник НЛТУ України. 2018. №23. С. 
208–213. 
37 Величко О. Сутність логістичного ланцюга та його контроль сучасними 
агрохолдингами. Вісник соціально-економічних досліджень. 2019. Вип. 
3(36).С. 27–33. 
38 Горбаль Н. І. Система управління конкурентоспроможністю підприємства. 
Науковий вісник НЛТУ України. 2018. №20. С. 112–117. 
39 Гринишин Г. Конкурентна стратегія підвищення ефективності 
зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Аграрна економіка. 2016. 
№3. С. 37–44. 
40 Заїченко, М. Ю. Формування маркетингової політики та її вплив на 
ефективність функціонування підприємства. Економіка і менеджмент. 
Перспективи інтеграції та інноваційного розвитку. 2021. с.45. 
41 Данько Ю. І. Інноваційні підходи до забезпечення конкурентоспроможності 
малих аграрних підприємств : Проблеми економіки. 2020. №3. С. 153–158. 
42 Демків І. О. Гнучкість підприємства як засіб досягнення його 
конкурентоспроможності. Науковий вісник Полтавського університету 
економіки і торгівлі. Серія «Економічні науки». 2018. № 6 (51), ч. 2.С. 164 – 
168. 
43 Дем’янченко А.Г. Оцінка ефективності організаційної структури 
експортної діяльності підприємства. Механізм регулювання економіки. 
2016. № 1, С. 130-137. 
44 Кривешко О.В., Замроз М.В., Кундицька Г.С. Сучасна концепція 
106 
 
маркетингу на вітчизняних підприємствах. Ефективна економіка. 2021. № 
6. URL: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2021.6.87. (дата звернення 
11.11.2023) 
45 Козуб. О. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та 
послуг : зб. наук. пр. Харків. 2016. №2. С. 189 – 197. 
46 Нестеренко Л. В., Тарасюк Л. М. Інтернет-реклама - ефективні інструменти 
маркетингової комунікаційної політики. Міжвузівській збірник 
"Комп'ютерний-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво". - 
2015. № 5. C.10 
47 Брендинг : навчальний посібник / Т.В. Григорчук. Міністерство освіти і 
науки України, Міністерство культури України, Київський національний 
університет культури і мистецтв, Кафедра шоу-бізнесу. Київ : Київський 
національний університет культури і мистецтв. 2018. 163 с. 
48 Парсяк В.Н. Маркетинг: сучасна концепція та технології: підручник. 
Стереотип. вид. Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2020. 326 с. 
49 Семенда О.В. Корман І.І. Методика проведення маркетингових досліджень 
поведінки споживачів у віртуальному середовищі. Мультидисциплінарний 
міжнародний журнал «Věda a perspektivy». №1(8). 
50 Череп О.Г., Коцеруба А.В. Формування системи маркетингової товарної 
політики. Вісник Хмельницького національного університету. 2021. № 1. с. 
320-323. URL: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2021-290-1-55. (дата 
звернення 14.11.2023) 
51 Шереметинська О. В., Невмержицька Ю. Стимулювання збуту: заходи та 
способи, які допомагають при формуванні маркетингової діяльності 
підприємства при здійсненні ЗЕД. URL: 
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4785 (дата звернення 
15.11.2023)
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
