Стилістичні особливості лексичних конструкцій у мові політичних діячів та специфіка їх перекладу (на прикладі німецької та американської преси)

Abstract

У статті здійснено порівняльний аналіз стилістичних і лексичних особливостей політичного дискурсу Дональда Трампа та Олафа Шольца на матеріалі авторитетних медійних видань. Мета статті полягає у виявленні та аналізі лексичних конструкцій та стилістичних характеристик, які притаманні політичному дискурсу, а також у визначенні особливостей їх перекладу з огляду на культурні й мовні розбіжності між німецькою та англомовною (американською) традицією медіа. Окрім того, розглядаються виклики, що постають перед перекладачами при передачі цих елементів українською мовою. Окреслено підходи, які можуть сприяти адекватному відтворенню оригінального стилю, емоційного забарвлення та прагматичного навантаження політичних текстів у перекладі. Встановлено, що мова Дональда Трампа визначається емоційністю, риторичними повтореннями, гіперболами та різкими висловлюваннями, що підсилюють його образ прямолінійного політика, близького до своїх прихильників і зверненого до широких мас. Лексичні конструкції Д. Трампа часто містять прості слова, що апелюють до патріотизму і соціальних очікувань, створюючи ефект близькості та викликаючи емоційний відгук. На противагу цьому, Олаф Шольц демонструє більш формально-раціональний підхід. Його мова вирізняється лаконічністю, точністю та обережним добором лексики, що фокусується на загальнолюдських цінностях, як-от свобода, мир і єдність. У риториці О. Шольца переважають чіткі, структуровані фрази, які підкреслюють послідовність і зваженість його політики, зберігаючи формальність і акцент на державній безпеці. У статті також розглянуто специфіку перекладу риторики обох політиків українською мовою, зокрема виклики збереження емоційної насиченості та прямолінійності в перекладі Дональда Трампа, а також формальної інклюзивності та чіткості у висловлюваннях Олафа Шольца.

The article provides a comparative analysis of the stylistic and lexical features of Donald Trump’s and Olaf Scholz’s political discourse based on the material of authoritative media outlets. The purpose of the article is to identify and analyze lexical constructions and stylistic characteristics inherent in political discourse, as well as to determine the peculiarities of their translation in view of cultural and linguistic differences between the German and English (American) media traditions. The article also discusses the challenges that translators face when translating these elements into Ukrainian. The author outlines approaches that can contribute to the adequate reproduction of the original style, emotional coloring and pragmatic load of political texts in translation. It has been established that Donald Trump’s speech is characterized by emotionality, rhetorical repetition, hyperbole and harsh statements that reinforce his image as a straightforward politician close to his supporters and addressed to the public. D. Trump’s lexical constructions often contain simple words that appeal to patriotism and social expectations, creating the effect of intimacy and evoking an emotional response. In contrast, Olaf Scholz demonstrates a more formal and rational approach. His language is characterized by conciseness, precision, and careful choice of vocabulary, focusing on universal values such as freedom, peace, and unity. Scholz’s rhetoric is dominated by clear, structured phrases that emphasize the consistency and balance of his policy, while maintaining formality and emphasis on state security. The article also examines the specifics of translating the rhetoric of both politicians into Ukrainian, in particular, the challenges of maintaining emotional intensity and directness in the translation of Donald Trump, as well as formal inclusiveness and clarity in the statements of Olaf Scholz.