Селянське землекористування Наддніпрянщини: пореформенний період (1861 – 1900)

Abstract

У статті розкрито специфіку перебігу аграрних трансформацій в українському селі в пореформений період за матеріалами сучасних історико- регіональних студій краєзнавців Черкащини. З історіографічної точки зору показано внесок дослідників у розкриття особливостей селянського землекористування в пореформений період у населених пунктах в адміністративно-територіальних межах сучасної Черкаської області як складової земель Середнього Подніпров’я. Використано порівняльно-історичний, аналітичний і описовий методи. Досліджувані фрагменти праць регіональних авторів піддано контекстуальному аналізу, а зіставлення отриманих результатів наукового пошуку дало змогу краще зрозуміти регіональну специфіку землекористування у Наддніпрянщині протягом перших чотирьох десятиліть пореформеного періоду. Вона обумовлена впливом низки історичних, соціальнополітичних та економіко-географічних чинників. Показано динаміку і специфіку станової, майнової та етнонаціональної картини щодо землевласників на теренах Черкащини в пореформений період з урахуванням козацької минувшини та ополячення. Детально розставлені акценти на причинах і характері соціально-економічних протиріч у ході становлення земельних ринкових відносин. Розлога фактологічна і статистична інформація, що її містять цитовані фрагменти, базується на архівних даних, тому вона об’єктивує і доповнює історичне потрактування подій того часу у вибраних локаціях Середнього Подніпров’я. Це дає змогу розширити джерельну базу дослідження проблем і наслідків реалізації земельної реформи 1861 р., яка заклала підвалини ринкових соціально-економічних трансформацій в українському селі. Констатується, що завдяки реформуванню аграрного сектору селяни отримали потенційно кращі можливості для господарювання, а регіон через первісну ринкову трансформацію товарно-грошових відносин здобув потужний імпульс для свого аграрно-промислового розвитку. Проте власне процеси трансформування після скасування кріпацтва відбувалися з домінуванням економічного інтересу землевласників, які намагалися звільнити селян із меншими наділами, взявши викуп; перетворити селян на наймитів із наділами; виділити для селян гірші ґрунти, прив’язати їх до поміщика через оренду землі тощо. Посилювалась майнова диференціація і невдоволення селянства; наводяться факти несправедливого перерозподілу власності, економічного примусу, насильницьких дій і протидії ходу аграрної реформи на селі. В той же час відзначено приклади успішного землекористування з використанням новітніх аграрних технологій того періоду.

The article reveals the specifics of the course of agrarian transformations in the Ukrainian village in the post-reform period based on the materials of modern historical and regional studies by local historians of Cherkasy region. From a historiographical point of view, the contribution of researchers to the disclosure of the features of peasant land use in the post-reform period in settlements within administrative-territorial boundaries of the modern Cherkasy region as a component of the lands of Middle Dnipro region is shown. Comparative-historical, analytical and descriptive methods have been used. The studied fragments of the works of regional authors are subjected to contextual analysis, and the comparison of the obtained results of scientific research makes it possible to better understand the regional specificity of land use in Dnipro region during the first four decades of the post-reform period. It is caused by the influence of a number of historical, socio-political and economicgeographical factors. The dynamics and specificity of the class, property and ethno-national picture of landowners in the territories of Cherkasy region in the post-reform period are shown, taking into account the Cossack past and polonization. The reasons and nature of socio-economic contradictions in the course of the formation of land market relations are emphasized in detail. The extensive factual and statistical information contained in the cited fragments is based on archival data, therefore it objectifies and complements the historical interpretation of the events of that time in selected locations of the Middle Dnipro region. This makes it possible to expand the source base for research into the problems and consequences of the implementation of the land reform of 1861, which laid the foundations for market socio-economic transformations in the Ukrainian village. It is stated that thanks to the reform of the agrarian sector, peasants received potentially better opportunities for business, and the region – due to the initial market transformation of commodity-money relations - gained a powerful impetus for its agrarian and industrial development. However, actual transformation processes after the abolition of serfdom took place with the dominance of agrarian and economic interests of landowners, who tried to free peasants with smaller allotments by taking a ransom; turn peasants into hired workers with allotments; allocate worse soils for the peasants, tie them to the landlord through land lease, etc. Property differentiation and discontent among the peasantry increased; the facts of unfair redistribution of property, economic coercion, violent actions and opposition to the course of agrarian reform in the village are given. At the same time, examples of successful land use using the latest agricultural technologies of that period are noted.