Мистецтво: філософсько-антропологічний дискурс

Abstract

Аналізуючи історію розвитку мистецтва на кожному з основних його історичних етапів, відзначено його антропоцентризм, глибинний вплив на людинотворення, осмислення людиною свого буття та призначення в світі. Розглядаючи мистецтво як своєрідну форму діалогу поколінь, дослідники філософсько-антропологічного аспекту відзначають, що діалогічність мистецтва спостерігається, поглиблюється і трансформується й донині в різних його жанрах і формах, але при цьому зауважують дегуманізацію сучасного мистецтва. Розкрито функції мистецтва – від виховання до психотерапії, і кожна з них ознаменована глибинним впливом результатів творчого процесу на осмислення людиною свого буття. Такий вплив відбувається як на митця, так і на того, хто споглядає результат. Наголошено, що сучасній людині мистецтво особливо потрібне у повноті своїх вимірів. Тема війни в світовому мистецтві у філософськоантропологічному баченні знаходить продовження на тлі російської військової агресії у творах наших сучасників, де розкрито страшну сутність війни і роль людини у ній, а також актуалізовано проблему самоідентифікації особистості.

Analyzing the history of the development of art at each of its main historical stages, its anthropocentrism, profound influence on human creation, person's understanding of his existence and purpose in the world have been noted. Considering art as a peculiar form of the dialogue between generations, researchers of philosophical and anthropological aspect note that dialogic nature of art is observed, deepened and transformed even today in its various genres and forms, but at the same time they note the dehumanization of modern art. The functions of art - from education to psychotherapy - are revealed, and each of them is marked by profound impact of the results of the creative process on a person's understanding of his existence. Such influence occurs both on the artist and on the one who contemplates the result. It is emphasized that modern man especially needs art in its full dimensions. The theme of war in world art in a philosophical and anthropological vision continues against the background of Russian military aggression in the works of our contemporaries, where the terrible essence of war and the role of man in it are revealed, as well as the problem of self-identification of the individual is actualized.