Протистояння ворожій інформаційній діяльності з використанням соціальних платформ

Abstract

Вступ. Стаття присвячена аналізу ворожої інформаційної діяльності з використанням соціальних платформ та пошуку методів протистояння їй. Відзначено особливу вразливість сучасного суспільства до дезінформації через зміни в інформаційному середовищі та розвиток технологій. Основна мета дослідження – аналіз інструментів, які використовують країни та міжнародні організації для протидії дезінформації, а також визначення напрямків подальшого розвитку інформаційної політики для посилення спроможності протистояння ворожій інформаційній діяльності. Матеріали та методи. Основними джерелами для аналізу є офіційні звіти міжнародних організацій, урядів держав, дослідження неурядових організацій та аналітиків. Для аналізу і узагальнення результатів досліджень та наукових публікацій щодо ворожої інформаційної діяльності та її впливу на суспільство використаний метод синтезу наукових даних. Результати і обговорення. В дослідженні детально представлено інструменти ворожої інформаційної діяльності, такі як дезінформація, пропаганда, зовнішня маніпуляція інформацією тощо. Автором визначені та описані наслідки використання цих інструментів, включаючи зниження довіри до традиційних медіа, поляризацію суспільства та підрив довіри до державних інституцій. Проаналізовано етапи російського ворожого інформаційного впливу на Україну, здійснено аналіз та виділено основні групи ворожих наративів та дезінформації, що поширюються росією в період повномасштабного вторгнення. Визначено заходи, що Україна здійснила для захисту свого інформаційного простору та протидії російській інформаційній агресії. Наведено приклади інформаційної агресії з боку росії та Китаю щодо інших країн, з використанням соціальних платформ. Описані цілі та методи, які використовуються цими країнами, включаючи поширення дезінформації та маніпуляцію громадською думкою. Визначено рекомендації, що підвищать здатність протидії ворожій інформаційній діяльності та стійкість суспільства до зовнішніх загроз. Висновки. У висновках підкреслюється критична важливість розуміння та контролю інформаційних процесів для забезпечення національної безпеки в умовах гібридної війни. Ворожі дії, особливо через соціальні мережі, спрямовані на розповсюдження дезінформації та маніпуляцію громадською думкою з метою дестабілізації, створення соціальних розривів і підвищення політичної поляризації загрожують не лише національній безпеці, а й демократичним процесам. У відповідь на це, країни мають здійснювати різноманітні та масштабні заходи протидії, включаючи збільшення медіа-грамотності, моніторинг дезінформації та співпрацю з іншими країнами для зменшення впливу інформаційних загроз. Ключові слова: ворожа інформаційна діяльність, дезінформація, ворожі наративи, соціальні платформи, протидія ворожій інформаційній діяльності.

Introduction. The article is devoted to analyzing hostile information activities utilizing social platforms and seeking methods to counter them. It acknowledges the particular vulnerability of contemporary society to disinformation due to changes in the information environment and technological advancements. The primary aim of the research is to analyze the tools employed by countries and international organizations to combat disinformation and to identify directions for further development of information policy to enhance resilience against hostile information activities. Materials and methods. Official reports from international organizations, government entities, research from non-governmental organizations, and analysts constitute the main sources for analysis. The method of synthesizing scientific data is utilized to analyze and consolidate research findings and scholarly publications concerning hostile information activities and their societal impact. Results and discussion. The study extensively presents instruments of hostile information activities such as disinformation, propaganda, external information manipulation, among others. The author identifies and describes the consequences of employing these instruments, including diminished trust in traditional media, societal polarization, and erosion of trust in governmental institutions. An analysis of stages of Russian hostile information influence on Ukraine is conducted, highlighting major categories of hostile narratives and disinformation propagated by Russia during periods of full-scale intrusion. Measures undertaken by Ukraine to safeguard its information space and resist Russian information aggression are delineated. Instances of information aggression from Russia and China toward other nations via social platforms are provided. The objectives and methods employed by these countries, including the dissemination of disinformation and manipulation of public opinion, are described. Conclusions. Recommendations aimed at enhancing the capacity to counter hostile information activities and society's resilience to external threats are identified. The conclusions underscore the critical importance of understanding and controlling information processes to ensure national security amid hybrid warfare. Hostile actions, particularly through social networks, aimed at spreading disinformation and manipulating public opinion to destabilize societies and heighten political polarization, pose threats not only to national security but also to democratic processes. In response, countries must implement diverse and extensive measures to counteract these threats, including increasing media literacy, monitoring disinformation, and collaborating with other nations to mitigate the impact of informational threats.